CINXE.COM

<!DOCTYPE html> <html class="client-nojs" lang="uk" dir="ltr"> <head> <meta charset="UTF-8"> <title>Закарпаття — Вікіпедія</title> <script>(function(){var className="client-js";var cookie=document.cookie.match(/(?:^|; )ukwikimwclientpreferences=([^;]+)/);if(cookie){cookie[1].split('%2C').forEach(function(pref){className=className.replace(new RegExp('(^| )'+pref.replace(/-clientpref-\w+$|[^\w-]+/g,'')+'-clientpref-\\w+( |$)'),'$1'+pref+'$2');});}document.documentElement.className=className;}());RLCONF={"wgBreakFrames":false,"wgSeparatorTransformTable":[",\t."," \t,"],"wgDigitTransformTable":["",""],"wgDefaultDateFormat":"dmy","wgMonthNames":["","січень","лютий","березень","квітень","травень","червень","липень","серпень","вересень","жовтень","листопад","грудень"],"wgRequestId":"8e3f901e-b493-4438-b3f8-587c8c69bb15","wgCanonicalNamespace":"","wgCanonicalSpecialPageName":false,"wgNamespaceNumber":0,"wgPageName":"Закарпаття","wgTitle":"Закарпаття","wgCurRevisionId":43728255,"wgRevisionId":43728255,"wgArticleId":7820, "wgIsArticle":true,"wgIsRedirect":false,"wgAction":"view","wgUserName":null,"wgUserGroups":["*"],"wgCategories":["Сторінки з використанням розширення JsonConfig","Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine","Статті з нечинними посиланнями","Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title","Статті, що потребують додаткових посилань на джерела з березня 2020","Усі статті, що потребують додаткових посилань на джерела","Використання шаблону Reflist із кількістю колонок","Шаблон:Webarchive:посилання на webcitation.org","Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN","Закарпаття", "Історичні землі України","Західна Україна","Закарпатська область","Центральна Європа","Держави і території, засновані 1919","Засновані в Словаччині 1919","Засновані в Угорщині 1919"],"wgPageViewLanguage":"uk","wgPageContentLanguage":"uk","wgPageContentModel":"wikitext","wgRelevantPageName":"Закарпаття","wgRelevantArticleId":7820,"wgIsProbablyEditable":true,"wgRelevantPageIsProbablyEditable":true,"wgRestrictionEdit":[],"wgRestrictionMove":[],"wgNoticeProject":"wikipedia","wgCiteReferencePreviewsActive":true,"wgFlaggedRevsParams":{"tags":{"accuracy":{"levels":3}}},"wgStableRevisionId":35211271,"wgMediaViewerOnClick":true,"wgMediaViewerEnabledByDefault":true,"wgPopupsFlags":0,"wgVisualEditor":{"pageLanguageCode":"uk","pageLanguageDir":"ltr","pageVariantFallbacks":"uk"},"wgMFDisplayWikibaseDescriptions":{"search":true,"watchlist":true,"tagline": true,"nearby":true},"wgWMESchemaEditAttemptStepOversample":false,"wgWMEPageLength":100000,"wgRelatedArticlesCompat":[],"wgCentralAuthMobileDomain":false,"wgEditSubmitButtonLabelPublish":true,"wgULSPosition":"interlanguage","wgULSisCompactLinksEnabled":true,"wgVector2022LanguageInHeader":false,"wgULSisLanguageSelectorEmpty":false,"wgWikibaseItemId":"Q1148511","wgCheckUserClientHintsHeadersJsApi":["brands","architecture","bitness","fullVersionList","mobile","model","platform","platformVersion"],"GEHomepageSuggestedEditsEnableTopics":true,"wgGETopicsMatchModeEnabled":false,"wgGEStructuredTaskRejectionReasonTextInputEnabled":false,"wgGELevelingUpEnabledForUser":false};RLSTATE={"ext.globalCssJs.user.styles":"ready","site.styles":"ready","user.styles":"ready","ext.globalCssJs.user":"ready","user":"ready","user.options":"loading","ext.cite.styles":"ready","skins.vector.styles.legacy":"ready","ext.flaggedRevs.basic":"ready","mediawiki.codex.messagebox.styles":"ready", "ext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript":"ready","codex-search-styles":"ready","ext.uls.interlanguage":"ready","wikibase.client.init":"ready","ext.wikimediaBadges":"ready"};RLPAGEMODULES=["ext.cite.ux-enhancements","mediawiki.page.media","site","mediawiki.page.ready","mediawiki.toc","skins.vector.legacy.js","ext.centralNotice.geoIP","ext.centralNotice.startUp","ext.flaggedRevs.advanced","ext.gadget.CurIDLink","ext.gadget.collapserefs","ext.gadget.showContributorContent","ext.gadget.switcher","ext.gadget.edittop","ext.gadget.new-section","ext.gadget.newTopicOnTop","ext.gadget.MonobookToolbarStandard","ext.gadget.ProtectionIndicator","ext.gadget.Statistics","ext.gadget.interwiki-langlist","ext.urlShortener.toolbar","ext.centralauth.centralautologin","mmv.bootstrap","ext.popups","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.init","ext.visualEditor.targetLoader","ext.echo.centralauth","ext.eventLogging","ext.wikimediaEvents","ext.navigationTiming","ext.uls.compactlinks", "ext.uls.interface","ext.cx.eventlogging.campaigns","ext.checkUser.clientHints","ext.growthExperiments.SuggestedEditSession","wikibase.sidebar.tracking"];</script> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.loader.impl(function(){return["user.options@12s5i",function($,jQuery,require,module){mw.user.tokens.set({"patrolToken":"+\\","watchToken":"+\\","csrfToken":"+\\"}); }];});});</script> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=codex-search-styles%7Cext.cite.styles%7Cext.flaggedRevs.basic%7Cext.uls.interlanguage%7Cext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript%7Cext.wikimediaBadges%7Cmediawiki.codex.messagebox.styles%7Cskins.vector.styles.legacy%7Cwikibase.client.init&only=styles&skin=vector"> <script async="" src="/w/load.php?lang=uk&modules=startup&only=scripts&raw=1&skin=vector"></script> <meta name="ResourceLoaderDynamicStyles" content=""> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=site.styles&only=styles&skin=vector"> <meta name="generator" content="MediaWiki 1.44.0-wmf.4"> <meta name="referrer" content="origin"> <meta name="referrer" content="origin-when-cross-origin"> <meta name="robots" content="max-image-preview:standard"> <meta name="format-detection" content="telephone=no"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Zakarpattia_Oblast_in_Ukraine_%28de_jure%29.svg/1200px-Zakarpattia_Oblast_in_Ukraine_%28de_jure%29.svg.png"> <meta property="og:image:width" content="1200"> <meta property="og:image:height" content="807"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Zakarpattia_Oblast_in_Ukraine_%28de_jure%29.svg/800px-Zakarpattia_Oblast_in_Ukraine_%28de_jure%29.svg.png"> <meta property="og:image:width" content="800"> <meta property="og:image:height" content="538"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Zakarpattia_Oblast_in_Ukraine_%28de_jure%29.svg/640px-Zakarpattia_Oblast_in_Ukraine_%28de_jure%29.svg.png"> <meta property="og:image:width" content="640"> <meta property="og:image:height" content="431"> <meta name="viewport" content="width=1120"> <meta property="og:title" content="Закарпаття — Вікіпедія"> <meta property="og:type" content="website"> <link rel="preconnect" href="//upload.wikimedia.org"> <link rel="alternate" media="only screen and (max-width: 640px)" href="//uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F"> <link rel="alternate" type="application/x-wiki" title="Редагувати" href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit"> <link rel="apple-touch-icon" href="/static/apple-touch/wikipedia.png"> <link rel="icon" href="/static/favicon/wikipedia.ico"> <link rel="search" type="application/opensearchdescription+xml" href="/w/rest.php/v1/search" title="Вікіпедія (uk)"> <link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" href="//uk.wikipedia.org/w/api.php?action=rsd"> <link rel="canonical" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F"> <link rel="license" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk"> <link rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Вікіпедія — Atom-стрічка" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&feed=atom"> <link rel="dns-prefetch" href="//meta.wikimedia.org" /> <link rel="dns-prefetch" href="//login.wikimedia.org"> </head> <body class="skin-vector-legacy mediawiki ltr sitedir-ltr mw-hide-empty-elt ns-0 ns-subject mw-editable page-Закарпаття rootpage-Закарпаття skin-vector action-view"><div id="mw-page-base" class="noprint"></div> <div id="mw-head-base" class="noprint"></div> <div id="content" class="mw-body" role="main"> <a id="top"></a> <div id="siteNotice"></div> <div class="mw-indicators"> <div id="mw-indicator-indicator-fr-review-status" class="mw-indicator"><indicator name="fr-review-status" class="mw-fr-review-status-indicator" id="mw-fr-revision-toggle"><span class="cdx-fr-css-icon-review--status--pending"></span><b>Очікує на перевірку</b></indicator></div> </div> <h1 id="firstHeading" class="firstHeading mw-first-heading"><span class="mw-page-title-main">Закарпаття</span></h1> <div id="bodyContent" class="vector-body"> <div id="siteSub" class="noprint">Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.</div> <div id="contentSub"><div id="mw-content-subtitle"><div id="mw-fr-revision-messages"><div id="mw-fr-revision-details" class="mw-fr-revision-details-dialog" style="display:none;"><div tabindex="0"></div><div class="cdx-dialog cdx-dialog--horizontal-actions"><header class="cdx-dialog__header cdx-dialog__header--default"><div class="cdx-dialog__header__title-group"><h2 class="cdx-dialog__header__title">Статус версії сторінки</h2><p class="cdx-dialog__header__subtitle">На цій сторінці показано неперевірені зміни</p></div><button class="cdx-button cdx-button--action-default cdx-button--weight-quiet
							cdx-button--size-medium cdx-button--icon-only cdx-dialog__header__close-button" aria-label="Закрити" onclick="document.getElementById("mw-fr-revision-details").style.display = "none";" type="submit"><span class="cdx-icon cdx-icon--medium
							cdx-fr-css-icon--close"></span></button></header><div class="cdx-dialog__body"><a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&oldid=35211271&diff=cur">49 змін</a> у цій версії <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Вікіпедія:Патрулювання">очікують на перевірку</a>. <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&stable=1">Стабільну версію</a> було <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8&type=review&page=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F">перевірено</a> <i>10 квітня 2022</i>.</div></div><div tabindex="0"></div></div></div></div></div> <div id="contentSub2"></div> <div id="jump-to-nav"></div> <a class="mw-jump-link" href="#mw-head">Перейти до навігації</a> <a class="mw-jump-link" href="#searchInput">Перейти до пошуку</a> <div id="mw-content-text" class="mw-body-content"><div class="mw-content-ltr mw-parser-output" lang="uk" dir="ltr"><div class="dablink noprint" style="font-style:italic; padding-left:2em;">Не плутати з <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Закарпатська область">Закарпатською областю</a> — <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" class="mw-redirect" title="Область України">областю</a> на <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Західна Україна">заході України</a>.</div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43693357">.mw-parser-output .ambox{border:1px solid #a2a9b1;border-left:10px solid #36c;background-color:#fbfbfb;box-sizing:border-box}.mw-parser-output .ambox+link+.ambox,.mw-parser-output .ambox+link+style+.ambox,.mw-parser-output .ambox+link+link+.ambox,.mw-parser-output .ambox+.mw-empty-elt+link+.ambox,.mw-parser-output .ambox+.mw-empty-elt+link+style+.ambox,.mw-parser-output .ambox+.mw-empty-elt+link+link+.ambox{margin-top:-1px}html body.mediawiki .mw-parser-output .ambox.mbox-small-left{margin:4px 1em 4px 0;overflow:hidden;width:238px;border-collapse:collapse;font-size:88%;line-height:1.25em}.mw-parser-output .ambox-speedy{border-left:10px solid #b32424;background-color:#fee7e6}.mw-parser-output .ambox-delete{border-left:10px solid #b32424}.mw-parser-output .ambox-content{border-left:10px solid #f28500}.mw-parser-output .ambox-style{border-left:10px solid #fc3}.mw-parser-output .ambox-move{border-left:10px solid #9932cc}.mw-parser-output .ambox-protection{border-left:10px solid #a2a9b1}.mw-parser-output .ambox .mbox-text{border:none;padding:0.25em 0.5em;width:100%}.mw-parser-output .ambox .mbox-image{border:none;padding:2px 0 2px 0.5em;text-align:center}.mw-parser-output .ambox .mbox-imageright{border:none;padding:2px 0.5em 2px 0;text-align:center}.mw-parser-output .ambox .mbox-empty-cell{border:none;padding:0;width:1px}.mw-parser-output .ambox .mbox-image-div{width:52px}html.client-js body.skin-minerva .mw-parser-output .mbox-text-span{margin-left:23px!important}@media(min-width:720px){.mw-parser-output .ambox{margin:0 10%}}</style><table class="box-Недостатньо_джерел plainlinks metadata ambox ambox-content ambox-Refimprove" role="presentation"><tbody><tr><td class="mbox-image"><div class="mbox-image-div"><span typeof="mw:File"><span><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/Question_book-new.svg/50px-Question_book-new.svg.png" decoding="async" width="50" height="39" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/Question_book-new.svg/75px-Question_book-new.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/Question_book-new.svg/100px-Question_book-new.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="399" /></span></span></div></td><td class="mbox-text"><div class="mbox-text-span">Ця стаття <b>потребує додаткових <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Вікіпедія:Посилання на джерела">посилань на джерела</a> для поліпшення її <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Вікіпедія:Перевірність">перевірності</a></b>.<span class="hide-when-compact"> Будь ласка, допоможіть <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit">удосконалити цю статтю</a>, додавши посилання на <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Вікіпедія:Авторитетні джерела">надійні (авторитетні) джерела</a>. Зверніться на <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Обговорення:Закарпаття">сторінку обговорення</a> за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. <br /> <small>Матеріал без джерел може бути <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE" title="Шаблон:Джерело">піддано сумніву</a> та вилучено.</small></span> <span class="date-container"><small><i>(<span class="date">Березень 2020</span>)</i></small></span></div></td></tr></tbody></table> <div class="dablink noprint" style="font-style:italic; padding-left:2em;">У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" class="mw-disambig" title="Закарпаття (значення)">Закарпаття (значення)</a>.</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Zakarpattia_Oblast_in_Ukraine_(de_jure).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Zakarpattia_Oblast_in_Ukraine_%28de_jure%29.svg/220px-Zakarpattia_Oblast_in_Ukraine_%28de_jure%29.svg.png" decoding="async" width="220" height="148" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Zakarpattia_Oblast_in_Ukraine_%28de_jure%29.svg/330px-Zakarpattia_Oblast_in_Ukraine_%28de_jure%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Zakarpattia_Oblast_in_Ukraine_%28de_jure%29.svg/440px-Zakarpattia_Oblast_in_Ukraine_%28de_jure%29.svg.png 2x" data-file-width="1547" data-file-height="1041" /></a><figcaption>Мапа України з виділеною Закарпатською областю</figcaption></figure> <p><b>Закарпáття</b> — <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD" title="Історико-географічний регіон">історико-географічний край</a> на <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Західна Україна">заході</a> <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">України</a>, у <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Центральна Європа">Центральній Європі</a><sup id="cite_ref-Judy_Batt,_Kataryna_Wolczuk_1-0" class="reference"><a href="#cite_note-Judy_Batt,_Kataryna_Wolczuk-1"><span class="cite-bracket">[</span>1<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-books.google.co.uk_2-0" class="reference"><a href="#cite_note-books.google.co.uk-2"><span class="cite-bracket">[</span>2<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, обіймає південне узбіччя <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Карпати">Карпат</a> та прилеглу до них частину низовини, розташовані в басейні р. <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%81%D0%B0" title="Тиса">Тиси</a>. Приблизно збігається з територією сучасної <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Закарпатська область">Закарпатської області</a>. </p> <div id="toc" class="toc" role="navigation" aria-labelledby="mw-toc-heading"><input type="checkbox" role="button" id="toctogglecheckbox" class="toctogglecheckbox" style="display:none" /><div class="toctitle" lang="uk" dir="ltr"><h2 id="mw-toc-heading">Зміст</h2><span class="toctogglespan"><label class="toctogglelabel" for="toctogglecheckbox"></label></span></div> <ul> <li class="toclevel-1 tocsection-1"><a href="#Загальні_відомості"><span class="tocnumber">1</span> <span class="toctext">Загальні відомості</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-2"><a href="#Географічне_положення,_кордони"><span class="tocnumber">2</span> <span class="toctext">Географічне положення, кордони</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-3"><a href="#Природа"><span class="tocnumber">3</span> <span class="toctext">Природа</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-4"><a href="#Рельєф"><span class="tocnumber">3.1</span> <span class="toctext">Рельєф</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-5"><a href="#Клімат"><span class="tocnumber">3.2</span> <span class="toctext">Клімат</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-6"><a href="#Рекреація"><span class="tocnumber">3.3</span> <span class="toctext">Рекреація</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-7"><a href="#Флора_і_фауна"><span class="tocnumber">3.4</span> <span class="toctext">Флора і фауна</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-8"><a href="#Іменні_дерева"><span class="tocnumber">3.5</span> <span class="toctext">Іменні дерева</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-9"><a href="#Історія"><span class="tocnumber">4</span> <span class="toctext">Історія</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-10"><a href="#Праісторія_та_рання_історія"><span class="tocnumber">4.1</span> <span class="toctext">Праісторія та рання історія</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-11"><a href="#Слов'янізація_Закарпаття_(Болгарське_царство,_Київська_Русь)"><span class="tocnumber">4.2</span> <span class="toctext">Слов'янізація Закарпаття (Болгарське царство, Київська Русь)</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-12"><a href="#Початок_Угорського_періоду_(XI—XV_століття)"><span class="tocnumber">4.3</span> <span class="toctext">Початок Угорського періоду (XI—XV століття)</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-13"><a href="#1500—1711_pp."><span class="tocnumber">4.4</span> <span class="toctext">1500—1711 pp.</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-14"><a href="#Ужгородська_унія_(1646)"><span class="tocnumber">4.5</span> <span class="toctext">Ужгородська унія (1646)</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-15"><a href="#В_1711—1847"><span class="tocnumber">4.6</span> <span class="toctext">В 1711—1847</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-16"><a href="#Період_1848—1900_років"><span class="tocnumber">4.7</span> <span class="toctext">Період 1848—1900 років</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-17"><a href="#1900—1918_pp."><span class="tocnumber">4.8</span> <span class="toctext">1900—1918 pp.</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-18"><a href="#1918—1920_pp."><span class="tocnumber">4.9</span> <span class="toctext">1918—1920 pp.</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-19"><a href="#Чехословаччина_(1920—1939)"><span class="tocnumber">4.10</span> <span class="toctext">Чехословаччина (1920—1939)</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-20"><a href="#Угорська_окупація_(1939—1944)"><span class="tocnumber">4.11</span> <span class="toctext">Угорська окупація (1939—1944)</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-21"><a href="#У_складі_УРСР_(1944—1991)"><span class="tocnumber">4.12</span> <span class="toctext">У складі УРСР (1944—1991)</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-22"><a href="#Демографія"><span class="tocnumber">5</span> <span class="toctext">Демографія</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-23"><a href="#Еміграція"><span class="tocnumber">5.1</span> <span class="toctext">Еміграція</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-24"><a href="#Урбанізація"><span class="tocnumber">5.2</span> <span class="toctext">Урбанізація</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-25"><a href="#Національні_меншини"><span class="tocnumber">5.3</span> <span class="toctext">Національні меншини</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-26"><a href="#Економіка_краю"><span class="tocnumber">6</span> <span class="toctext">Економіка краю</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-27"><a href="#Сільське_господарство"><span class="tocnumber">6.1</span> <span class="toctext">Сільське господарство</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-28"><a href="#Ліс_і_деревообробна_промисловість"><span class="tocnumber">6.2</span> <span class="toctext">Ліс і деревообробна промисловість</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-29"><a href="#Виробництво_електроенергії,_вугілля,_будівельних_матеріалів"><span class="tocnumber">6.3</span> <span class="toctext">Виробництво електроенергії, вугілля, будівельних матеріалів</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-30"><a href="#Шляхи"><span class="tocnumber">6.4</span> <span class="toctext">Шляхи</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-31"><a href="#Дослідження_Закарпаття"><span class="tocnumber">7</span> <span class="toctext">Дослідження Закарпаття</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-32"><a href="#Закарпаття_у_культурі"><span class="tocnumber">8</span> <span class="toctext">Закарпаття у культурі</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-33"><a href="#Кінематографія_Закарпаття"><span class="tocnumber">9</span> <span class="toctext">Кінематографія Закарпаття</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-34"><a href="#Див._також"><span class="tocnumber">10</span> <span class="toctext">Див. також</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-35"><a href="#Виноски"><span class="tocnumber">11</span> <span class="toctext">Виноски</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-36"><a href="#Джерела"><span class="tocnumber">12</span> <span class="toctext">Джерела</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-37"><a href="#Література"><span class="tocnumber">13</span> <span class="toctext">Література</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-38"><a href="#Посилання"><span class="tocnumber">14</span> <span class="toctext">Посилання</span></a></li> </ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Загальні_відомості"><span id=".D0.97.D0.B0.D0.B3.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D1.96_.D0.B2.D1.96.D0.B4.D0.BE.D0.BC.D0.BE.D1.81.D1.82.D1.96"></span>Загальні відомості</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=1" title="Редагувати розділ: Загальні відомості" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=1" title="Редагувати вихідний код розділу: Загальні відомості"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Загальна площа краю становить 12 800 км². Закарпаття має 13 районів, 10 міст, 28 містечок, 561 сільське поселення. Обласним центром є місто <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4" title="Ужгород">Ужгород</a>, містами обласного підпорядкування — <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE" title="Мукачево">Мукачево</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5" title="Берегове">Берегове</a>, <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82" title="Хуст">Хуст</a>, а районного — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%B0" title="Свалява">Свалява</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Іршава">Іршава</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D1%8F%D1%87%D1%96%D0%B2" title="Тячів">Тячів</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Виноградів">Виноградів</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2" title="Рахів">Рахів</a>, <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D0%BF" title="Чоп">Чоп</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Воловець">Воловець</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%B3%D1%96%D1%80%27%D1%8F_(%D1%81%D0%BC%D1%82)" class="mw-redirect" title="Міжгір'я (смт)">Міжгір'я</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B8%D0%BD" title="Перечин">Перечин</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%B9" title="Великий Березний">Великий Березний</a>. </p> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_(6).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%286%29.jpg/220px-%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%286%29.jpg" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%286%29.jpg/330px-%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%286%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%286%29.jpg/440px-%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%286%29.jpg 2x" data-file-width="960" data-file-height="720" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA" title="Ужгородський замок">Ужгородський замок</a></figcaption></figure> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0,_2.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9e/%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0%2C_2.jpg/220px-%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0%2C_2.jpg" decoding="async" width="220" height="330" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9e/%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0%2C_2.jpg/330px-%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0%2C_2.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9e/%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0%2C_2.jpg/440px-%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0%2C_2.jpg 2x" data-file-width="3632" data-file-height="5456" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE" title="Мукачево">Мукачево</a></figcaption></figure> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82.jpg/220px-%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82.jpg" decoding="async" width="220" height="147" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82.jpg/330px-%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82.jpg/440px-%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82.jpg 2x" data-file-width="5088" data-file-height="3392" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5" title="Берегове">Берегове</a></figcaption></figure> <p>Закарпаття займає 2,1 % усієї <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Територія України">території України</a>; найбільш грозовим місцем України є Великий Березний і Рахів (43 грозові дні на рік); найбільш снігове місце України — Руська Мокра (стійкий сніговий покрив лежить тут протягом 116 днів у році); найвища гора України — Говерла (висота 2061 м.); найбільше гірське озеро України Синевир (площа 7000 м² на висоті 989 м); найвисокогірніша транспортна магістраль України — автошосе по Яблунецькому перевалі на висоті 931 м; найдовший залізничний тунель в Україні — Щербин-Сянки, що має 908 м; найглибша лікувальна установа в Україні в Солотвино (на глибині 300 м); найпівнічніша місцевість у світі, де вирощують чай — гора Красна Горка, біля Мукачева; <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Географічний центр Європи">один з географічних центрів континентальної Європи</a> знаходиться біля с. <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5" title="Ділове">Ділове</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD" title="Рахівський район">Рахівського району</a> (48°30' пн. широти і 23°23' сх. довготи). </p><p>Точні координати — на заході: 22°09' східної довготи; 48°27' північної широти (1,5 км від с. Соломоново, Ужгородського району), на сході: 24°38' східної довготи; 48°04' північної широти (хребет Чорногора, 12 км від с. Луги, Рахівського району), на півночі: 22°35'східної довготи; 49°06'північної широти (с. Стужиця, Великоберезнянського району, хребет Східні Бескиди (біосферний заповідник)), на півдні: 24°18' східної довготи; 47°53' північної широти (район Довгорунської мармурової копальні, 6 км від с. Ділове, Рахівського району). Цікаво, що найбільша ширина (по прямій лінії) з півночі на південь — до 135 кілометрів, а найбільша довжина (по прямій лінії) зі сходу на захід — близько 205 кілометрів. У гарній місцевості поблизу гори Кук, знаходиться геометричний географічний центр Закарпаття. </p><p>Більшість території краю займають гори (найвищою точкою є вершина Говерла — 2061 м, а найнижча в районі села Руські Геївці Ужгородського району — 101 м над рівнем моря). Карпатські гори мають вік 1,2 млрд років. Найвищі гори після Говерли: Бребенескул — 2035 м, Піп-Іван — 2022 м, Петрос — 2020 м, Гутин-Темнатик — 2017 м, Ребра — 2007 м, інші — менше 2 тис. Є кілька версій походження назви Карпати: 1) У першій половині I тисячоліття до нашої ери, дану територію населяло гето-дакійське плем'я карпи (карпіани); 2) Із санскритської мови, де слово «Карпати» має декілька значень — «нерівний», «необроблений», «прикриття», «притулок»; 3) Із давньогрецької мови, де слово «Карпат» означає «горб»; 4) Із фракійської мови слово «карпо» означає «скеля»; 5) Існує народна легенда про доброго велетня Карпа; 6) Народна легенда про чорта, який покорпав землю. Карпатські гори займають 80 % території Закарпаття. Вони перетинають область від північного заходу до південного сходу. Довжина — 240 км, ширина — 110 км. Карпатські гори ростуть щороку на 1—2 см і дуже повільно зсуваються на Схід. Гірські ліси складають 45 % усіх лісів Закарпаття, а гірські полонини Закарпаття займають територію 40 000 га. Високо до неба тут підіймаються гірські хребти: Маковиця, Красна, Великий Діл, Свидовець, Боржава, Чорногора, Рівна, Анталовська Поляна, Синяк, Вигорлат, Полонина-Рівна. А через Водороздільний хребет до нас ведуть важливі транспортні перевали, що віками слугували людям: Ужоцький (889 м), Середній Верецький (Ворітський — 839 м), Воловецький (Скотарський — 1014 м), Вишківський (Торунський — 931 м), Легіонів (1110 м), Яблунецький (Татарський — 931 м). Великі таємниці природи ще дотепер зберігають печери нашого краю: соляні (Солотвинські копальні), карстові (Кам'яні ворота, Діравий камінь, Ведмеже ікло, Прозорих стін, Білих стін, Романія, Вів, Чурь, Княгиня, Дружба, Гребінь, Перлина, Синаторій, Чертіж, Молочний камінь, Термокса мала), мармурові (Ділове, Грабово, Княгиня). </p><p>Вже на південному заході територія до самого кордону називається Закарпатською низовиною. Вона прилягає до Середньодунайської низовини (Панонії) і займає 20 % території краю (близько 2000 кв. км). 50 % земель розорано під сільськогосподарські угіддя, ліси низовин займають 15 %. Сільськогосподарські землі низовини складають 39 600 га, рілля — 188 000 га, пасовища — 102 400 га, сіножаті — 73 400 га. Між горами знаходяться улоговини: Перечинська, Ясіньська, Ужанська, Кушницька, Богданська, Міжгірська, Свалявська, Усть-Чорнянська, Колочавська, Хустська, Воротньо-Воловецька. </p><p>Найдовша річка Закарпаття — <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%81%D0%B0" title="Тиса">Тиса</a>. Довжина її в межах краю становить 223 км. Крім Тиси протікають річки: <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B6_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%8E)" title="Уж (притока Лаборцю)">Уж</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Латориця">Латориця</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Боржава (річка)">Боржава</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%B8%D1%81%D0%B8)" title="Ріка (притока Тиси)">Ріка</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%8F_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Теребля (річка)">Теребля</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D0%B0_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Тересва (річка)">Тересва</a> та інші. Усіх річок, струмків і потічків у краї 9429, озер — 137, з яких водойм (постійних озер) — 32. Найбільше озеро Закарпаття — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%80" title="Синевир">Синевир</a>, утворене 10 тисяч років тому на висоті 989 м площею 7 га, з глибиною 27 м. Закарпатські озера поділяються на кілька типів, серед яких виділяються льодовиково-карові озера: Апшинець, Марічейка, Несамовите, Бребенескул, Брескул, Ворожеска, Герашаське, Драгобратське Озерце, Нижнє, Верхнє, Мала Гропа; загатні озера: Солене, Тереблянські озера, Синевир; антропогенні озера: Чорні озера, Солотвинські озера; вулканічні озера: Липовецьке, Ворочівське, Синє. Найбільший гірський водоспад — Войводин, а найвищий — Трофанець. </p><p>Зі страхітливими легендами пов'язані закарпатські болота: Чорні Багна, Чорний Мочар, Солені Млаки, Заросляк, Трофанець. Ще у 1878 р. почалося осушення болота Чорна Мочар, що займало понад 14 тисяч гектарів. На сьогодні воно осушене майже повністю, на його місці тепер — каскад водосховищ і ставків, де розводять коропа, карася, білого амура. А ось улюбленим місцем відпочинку туристів стали гірські водоспади: Войводинський (найбільший), Трофанець (найвищий), Шипот, Городилівський, Скакало, Липовецький, Лумшорський, Мокрянський, Чортів Млин. Крім того на низовинних територіях є багато штучних каналів: Ужгородський, річки-канали Берегівського, Виноградівського, Ужгородського, Мукачівського районів, а також нараховується близько 50 ставків i водосховищ, загальною площею 173 кв. км: Вільшанське, Залужанське, Горбківське. </p><p>Загальна протяжність кордонів Закарпаття становить 460 км (з Польщею 33,4 км, зі Словаччиною — 98,5 км, з Угорщиною — 130 км, з Румунією — 205,4 км). На півночі та північному сході Закарпаття межує з Львівською (85 км) та Івано-Франківською областями (180 км). </p><p>До сьогодні в Закарпатті збереглися 12 середньовічних замків, серед яких Ужгородський, Мукачівський, Невицький, інші в руїнах і залишках. На сьогодні в краї діють понад 30 монастирів, серед яких найдавнішими є Мукачівський, Угольський Драгівський, Імстичівський, Боронявський, Малоберезнянський, всі інші з XX століття. До сьогодні в Закарпатті збереглися дворянські палаци Шенборнів (Карпати), Перені (Виноградів), Довгої (Довге), Ракоці (Мукачево), Другетів (Ужгород-Горяни), Бетлені (Берегове), Плотені (В.Лази Ужгородського р-ну). </p><p>Закарпаття багате своєю історією. В краї нараховується 1817 пам'яток історії, 496 — археології, 48 — мистецтва. Найдавніша стоянка первісної людини у <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Центральна та Східна Європа">Центральній та Східній Європі</a> знаходиться в Королеві Виноградівського району і датується близько 1 млн. 100 тис. років. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Географічне_положення,_кордони"><span id=".D0.93.D0.B5.D0.BE.D0.B3.D1.80.D0.B0.D1.84.D1.96.D1.87.D0.BD.D0.B5_.D0.BF.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F.2C_.D0.BA.D0.BE.D1.80.D0.B4.D0.BE.D0.BD.D0.B8"></span>Географічне положення, кордони</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=2" title="Редагувати розділ: Географічне положення, кордони" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=2" title="Редагувати вихідний код розділу: Географічне положення, кордони"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Закарпаття — це єдина частина України, розташована за Головним Карпатським хребтом, яка входить до обсягу паннонського басейну. Сполучення з Україною полегшують численні карпатські перевали. Вздовж південного краю Карпат та р. <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%81%D0%B0" title="Тиса">Тиси</a> проходить <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" class="mw-redirect" title="Мармароська котловина">Мармароська котловина</a>, яка в'яже Закарпаття із Словаччиною і Чехією на заході та з Семигородом і Молдовою на сході. Таке переходове положення вплинуло на те, що Закарпаття входило впродовж ряду століть до складу Угорщини. Проте, Закарпаття не лежало на головних шляхах і було надто мале, щоб відіграти більшу роль, і тому становило лише крайню провінцію Угорщини, в складі якої не творило навіть однієї адміністративної одиниці, а входило до складу ряду <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%82" title="Комітат">комітатів</a> (<a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%88_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%82)" title="Мармарош (комітат)">Мармарош</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%87%D0%B0" class="mw-redirect" title="Угоча">Угоча</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D2%91" class="mw-redirect" title="Береґ">Береґ</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BD%D2%91" class="mw-redirect" title="Унґ">Унґ</a>, <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%82)" title="Земплін (комітат)">Земплін</a>, <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%88" title="Шариш">Шариш</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%88" title="Спиш">Спиш</a>), що простягалися ще далі на південь й обіймали частини угорської, словацької й румунської етнографічної території. До 1919 р. під Закарпаттям розуміємо лише ту частину Угорщини, в якій жили українці (тому поширена назва <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Угорська Русь">«Угорська Русь»</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" class="mw-redirect" title="Угорська Україна">«Угорська Україна»</a>), а її межами були етнографічні межі з румунами й угорцями на півдні та словаками на заході; в цих етнографічних межах Закарпаття обіймає 15 600 км². </p><p>1919 p., після відділення Закарпаття від Угорщини, створено з основної частини Закарпаття окрему автономію в межах Чехо-Словаччини, т. зв. «Підкарпатську Русь» або «Карпатську Україну»; невелику частину Закарпаття, положену на південь від Тиси і в сточищі р. Вишевої (<a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Мармарощина">Мармарощина</a>), приділено до Румунії, а західну частину — <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%8F%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Пряшівщина">Пряшівщину</a> — до Словаччини. Проте до Карпатської України прилучено вузьку смугу угорської етнографічної території з метою поширити її територіальну базу й увійти у володіння важливою поздовжньою залізницею (Кошиці — Чоп — Хуст — Рахів), що сполучала Закарпаття із рештою Чехо-Словаччини і з Румунією. Стан Закарпаття в 1918—38 pp.: </p> <table class="wikitable" align="center"> <tbody><tr> <th> </th> <th>Територія в км²</th> <th>Людність в тис. (в 1930 р.) </th></tr> <tr> <td>Карпатська Україна в етнографічних межах</td> <td>11400</td> <td>616 </td></tr> <tr> <td>Пряшівщина</td> <td>3500</td> <td>118 </td></tr> <tr> <td>Закарпаття в межах Румунії</td> <td>700</td> <td>26 </td></tr> <tr> <td>Разом етнографічне Закарпаття</td> <td>15 600</td> <td>760 </td></tr> <tr> <td>Карпатська Україна в політичних межах</td> <td>12 600</td> <td>725 </td></tr> </tbody></table> <p>В межах Чехо-Словаччини Закарпаття мало дуже важливе геополітичне значення як поміст, який в'язав Чехо-Словаччину з Румунією, а тим самим був територіяльною віссю т. зв. <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0" title="Мала Антанта">Малої Антанти</a> та одночасно відділяв Угорщину від Польщі. Нині геополітичне значення Закарпаття для України, полягає в тому, що тут Україна входить безпосередньо на територію Середньої Наддунайської Європи. </p><p>З 1938 р. межі Карпатської України зазнали кількох змін. Після <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6" title="Віденський арбітраж">Віденського арбітражу</a> Карпатська Україна обіймала лише етнографічну територію без м. <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4" title="Ужгород">Ужгорода</a> і <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE" title="Мукачево">Мукачевого</a> (11 100 км² і 552 000 меш.); адміністративна одиниця Закарпаття в межах Угорщини (1939—1944) була зменшена ще на територію з м. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%88" class="mw-redirect" title="Севлюш">Севлюш</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D1%8F%D1%87%D1%96%D0%B2" title="Тячів">Тячів</a> і <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE" title="Солотвино">Солотвино</a>, натомість її збільшено на захід за рахунок Словаччини (територія 1050 км² і 41 000 мешканців). Таким чином Закарпаття в межах Угорщини 1939—44, за статистикою 1941, обіймало 12 060 км² і мало 622 000 мешканців. Закарпаття в межах України обіймає ту саму територію, що й в межах Чехо-Словаччини, збільшену на південно-західну територією навколо <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BC%D1%82" class="mw-redirect" title="Смт">смт</a> <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D0%BF" title="Чоп">Чоп</a> і становило окрему адміністративно-територіальну одиницю — <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Закарпатська область">Закарпатська область</a> (12 800 км² і 929 000 мешканців на 1956 р. і 1 254 396 жителів (на 1.12.2012)). </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Природа"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.B8.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.B0"></span>Природа</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=3" title="Редагувати розділ: Природа" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=3" title="Редагувати вихідний код розділу: Природа"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px"><i>Див. також: <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96" title="Географія Закарпатської області">Географія Закарпатської області</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96" title="Корисні копалини Закарпатської області">Корисні копалини Закарпатської області</a></i></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B434.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6b/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B434.jpg/220px-%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B434.jpg" decoding="async" width="220" height="293" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6b/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B434.jpg/330px-%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B434.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6b/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B434.jpg/440px-%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B434.jpg 2x" data-file-width="1200" data-file-height="1600" /></a><figcaption>Водоспад в Закарпатті</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Рельєф"><span id=".D0.A0.D0.B5.D0.BB.D1.8C.D1.94.D1.84"></span>Рельєф</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=4" title="Редагувати розділ: Рельєф" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=4" title="Редагувати вихідний код розділу: Рельєф"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Закарпаття охоплює дві різні географічні країни — Потиську низовину (її тепер називають також Закарпатською низовиною) та частину Східних Карпат. Потиська низовина обіймає 15 % Закарпаття і становить собою <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D1%96%D0%B9" title="Алювій">алювіяльну</a>, легко хвилясту, часто підмоклу <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Рівнина">рівнину</a>, з острівними <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Вулканічні гори">вулканічними горами</a>. Разом з підгір'ям Карпат це найбагатша частина Закарпаття завдяки корисному <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84" title="Рельєф">рельєфу</a> і кліматичним умовам та найкращим на Закарпатті ґрунтам. Карпати мають на території Закарпаття типову для Східних Карпат смугову будову, що полягає в чергуванні поздовжніх високих гірських смуг з нижчими поздовжніми заглибинами. На Закарпаття вони виступають в напрямі з півдня на північ: </p> <ol><li>Вулканічні Українські Карпати разом з підгір'ям, відділені вузькою;</li> <li>Внутрішньою Карпатською долиною і <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" class="mw-redirect" title="Мармароська улоговина">Мармароською улоговиною</a> від високого;</li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%91%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B4" class="mw-redirect" title="Полонинський Бескид">Полонинського Бескиду</a>, в свою чергу відділеного;</li> <li>Середньо-Карпатською улоговиною від розкиненої на півночі;</li> <li>високої смуги Середнього Бескиду, Високого Бескиду і <a href="/wiki/%D2%90%D0%BE%D1%80%D2%91%D0%B0%D0%BD%D0%B8" title="Ґорґани">Ґорґанів</a>.</li></ol> <p>Найбільше на схід висунену частину Закарпаття займають <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D1%86%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B8" title="Гуцульські Альпи">Гуцульські Альпи</a>. Ці поздовжні смуги перетинають поперечні притоки Тиси і сполучають усю країну в одне ціле. Західне Закарпаття (<a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%8F%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Пряшівщина">Пряшівщина</a>) входить здебільша до складу Низького і Західного Бескиду. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Клімат"><span id=".D0.9A.D0.BB.D1.96.D0.BC.D0.B0.D1.82"></span>Клімат</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=5" title="Редагувати розділ: Клімат" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=5" title="Редагувати вихідний код розділу: Клімат"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Клімат Закарпаття помірно-континентальний; завдяки Карпатам, що охороняють Закарпаття з півночі, він тепліший від інших частин України, розташованих в такій самій географічній широті. Клімат зокрема сприятливий на низовині й підгір'ї та дозволяє вирощування садів і винограду, і навіть деяких субтропічних рослин (температура Ужгорода на висоті 132 м: в січні —3,1°С; в липні +20,1 °C; 770 мм опадів); в горах клімат змінюється залежно від висоти (наприклад, <a href="/wiki/%D0%AF%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8F" title="Ясіня">Ясіня</a> на висоті 652 м — в січні —7,7°С, в липні +16,9 °C, 1 030 мм опадів). Ще більше впливає висота на рослинність, яка поділяється на ряд смуг: лісостеп, рослинність на низовині, підгірська смуга до 400 м, нижча і вища смуга лісів та смуга полонин із субальпійською рослинністю. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Рекреація"><span id=".D0.A0.D0.B5.D0.BA.D1.80.D0.B5.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8F"></span>Рекреація</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=6" title="Редагувати розділ: Рекреація" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=6" title="Редагувати вихідний код розділу: Рекреація"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Рекреаційні ресурси області становлять 5,2 % об'ємного і 5,1 % вартісного потенціалу природних ресурсів рекреації України. В їх комплексі 75 розвіданих і 38 занесених до Кадастру мінвод України типів мінеральних вод з дебітом 3,3 тис. м³ на добу, які є унікальними і відповідають водам типу <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_(%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B0)" title="Шаянська (мінеральна вода)">«Шаянська»</a>, <a href="/wiki/%D0%84%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%BA%D0%B8_(%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B0)" title="Єсентуки (мінеральна вода)">«Єсентуки»</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BE%D0%BC%D1%96_(%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B0)" title="Боржомі (мінеральна вода)">«Боржомі»</a> і за своїм хімічним складом і лікувальними властивостями не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі та Франції. </p><p>Особливо привертають увагу мінеральні (боржомі, зубер, єсентуки, нарзан, сойми, келечин, стара русса) та термальні води (від +18° до +80 °С, а глибина до 800 м — Вільхівка, Ужгород, Уголька, Руські Комарівці, Синяк, Шаян, Бігань, Гараздівка, Косино, Берегове). </p><p>Курортна-рекреаційна та туристична мережа Закарпаття налічує 15 санаторіїв, 16 санаторіїв-профілакторіїв, 25 баз відпочинку і 3 пансіонати. Найбільш відомі серед них: «Сонячне Закарпаття», «Поляна», «Джерело Кришталеве», «Квітка Полонини», «Верховина», «Карпати», «Перлина Карпат», «Синяк», «Шаян», «Гірська Тиса», «Кооператор», <a href="/w/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Українська алергологічна лікарня (ще не написана)">Українська алергологічна лікарня</a> у <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE" title="Солотвино">Солотвино</a>, «Квасний потік», «Човен», «Сойми», «Солені Млаки». </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Флора_і_фауна"><span id=".D0.A4.D0.BB.D0.BE.D1.80.D0.B0_.D1.96_.D1.84.D0.B0.D1.83.D0.BD.D0.B0"></span>Флора і фауна</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=7" title="Редагувати розділ: Флора і фауна" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=7" title="Редагувати вихідний код розділу: Флора і фауна"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Багатою є флора і фауна. Із близько 2 тис. видів вищих рослин — 67 занесено до «Червоної книги», а із 546 видів тварин — 43. На Закарпатті збереглися 10 історичних парків-пам'яток (парк Лаудона і Підзамковий в Ужгороді, парк Перені у Виноградові, парк Шенборнів у Карпатах, парк із 140 екзотичних дерев і кущів у Мукачевому, парк Вагнера в Невицькому замку) та 415 природних заповідників. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Іменні_дерева"><span id=".D0.86.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.96_.D0.B4.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.B2.D0.B0"></span>Іменні дерева</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=8" title="Редагувати розділ: Іменні дерева" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=8" title="Редагувати вихідний код розділу: Іменні дерева"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>На територіі Закарпаття ростуть дерева які отримали імена історичних діячів та історичних подій: </p> <ol><li>ясен Масарика, Ужгород</li> <li>бук Плотені, В.Лази</li> <li>гінкго Новака, Р.Поле</li> <li>дідо-дуб, Стужиця</li> <li>дідо-чемпіон, Стужиця</li> <li>дуб Унгварі Лайош, Перечин</li> <li>дуб Шенборна, Свалява</li> <li>дуб Яцькова, Голубине</li> <li>платан Вагнера, Камяниця</li> <li>дуб Ольбрахта, Міжгіря</li> <li>липа 1848, Мукачево</li> <li>дуб Плавяньоша, Плавє</li> <li>платан Другета, Ужгород</li> <li>платан Франка, Довге</li> <li>липа Телекі, Довге</li></ol> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Історія"><span id=".D0.86.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D1.96.D1.8F"></span>Історія</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=9" title="Редагувати розділ: Історія" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=9" title="Редагувати вихідний код розділу: Історія"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Історія Закарпаття">Історія Закарпаття</a></i></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Праісторія_та_рання_історія"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.B0.D1.96.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D1.96.D1.8F_.D1.82.D0.B0_.D1.80.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.96.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D1.96.D1.8F"></span>Праісторія та рання історія</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=10" title="Редагувати розділ: Праісторія та рання історія" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=10" title="Редагувати вихідний код розділу: Праісторія та рання історія"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Найдавніші археологічні знахідки на території Закарпаття походять з неолітичної доби близько 4 000 p. до н. е. Це <b>Буківська культура</b>, що виявляє деяке споріднення з <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Трипільська культура">Трипільською культурою</a> центральної України. Вже за часів <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82" title="Неоліт">неоліту</a> із Закарпаття йшов експорт <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Обсидіан">обсидіанових</a> виробів до Галичини. Проміжне географічне положення Закарпаття та його природні багатства здавна притягали різних завойовників. При цьому первісне населення Буківської культури залишилося на місці, як субстратна верства. У бронзову добу ІІ тисячоліття до н. е. на Закарпатті починається металеве виробництво (мечі, ножі, серпи, сокири), що його пов'язують з приходом <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%D1%86%D1%96" title="Фракійці">фрако</a>-<a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BA%D0%B8" title="Даки">дакийських</a> племен з <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4" class="mw-redirect" title="Семигород">Семигорода</a>. В останніх віках до Х століття Закарпаття опанували <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B8" title="Кельти">кельти</a>, що прибули із заходу; вони принесли з собою залізну культуру. Зі східних <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Кочовики">кочових</a> народів прибули до наддунайської улоговини спершу іранці (<a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B8" class="mw-redirect" title="Скити">скити</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Сармати">сармати</a>-язиґи), а в І тисячолітті н. е. <a href="/wiki/%D0%A2%D1%8E%D1%80%D0%BA%D0%B8" title="Тюрки">тюрки</a> (<a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BD%D0%B8" title="Гуни">гуни</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8" title="Авари">авари</a>) і угро-фінські мадяри — угорці. У <a href="/wiki/II_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="II століття">II столітті</a> сусідня <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F" title="Дакія">Дакія</a> (<a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4" class="mw-redirect" title="Семигород">Семигород</a>) стала <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Римська провінція">римською провінцією</a>, і через Закарпаття проходили шляхи римських купців. В добу мандрівки народів Закарпаття окупували германські племена; <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8" title="Вандали">вандали</a> перейшли на Закарпаття з Галичини наприкінці II століття; рештки готів (<a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B8" title="Гепіди">гепіди</a>) трималися в сусідньому Семигороді до X століття. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Слов'янізація_Закарпаття_(Болгарське_царство,_Київська_Русь)"><span id=".D0.A1.D0.BB.D0.BE.D0.B2.27.D1.8F.D0.BD.D1.96.D0.B7.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8F_.D0.97.D0.B0.D0.BA.D0.B0.D1.80.D0.BF.D0.B0.D1.82.D1.82.D1.8F_.28.D0.91.D0.BE.D0.BB.D0.B3.D0.B0.D1.80.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B5_.D1.86.D0.B0.D1.80.D1.81.D1.82.D0.B2.D0.BE.2C_.D0.9A.D0.B8.D1.97.D0.B2.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B0_.D0.A0.D1.83.D1.81.D1.8C.29"></span>Слов'янізація Закарпаття (Болгарське царство, Київська Русь)</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=11" title="Редагувати розділ: Слов'янізація Закарпаття (Болгарське царство, Київська Русь)" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=11" title="Редагувати вихідний код розділу: Слов'янізація Закарпаття (Болгарське царство, Київська Русь)"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Слов'янський колонізаційний процес охопив Закарпаття приблизно від II століття і відбувався через карпатські перевали. Археологічні дослідження виявили, що низинні частини Закарпаття мали у VIII—IX століттях досить густе хліборобське населення, яке в той час було радше південними, ніж східними слов'янами та, мабуть, належало до племен білих хорватів<sup id="cite_ref-3" class="reference"><a href="#cite_note-3"><span class="cite-bracket">[</span>3<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, що простяглося обабіч Карпат. Тільки згодом, відірване від південних слов'ян угорцями й румунами, та постійно доповнюване допливом українських поселенців з другого боку Карпат (цей переселенський рух тривав віками аж до XIX століття), населення Закарпаття було поступово і непомітно інкорпороване до східного слов'янства. Слов'яни басейну Тиси та Семигорода перебували під владою <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8" title="Авари">аварів</a> (VI—VIII ст.), а потім входили до складу <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Перше Болгарське царство">Болгарського царства</a> (IX—X ст.). Через занепад болгарської держави Закарпаття перейшло у другій половині X століття до сфери впливів <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Київська Русь">Київської держави</a>. Літопис відзначає участь білих хорватів у війнах київських князів проти Візантії та похід <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Володимир Великий">Володимира Великого</a> на <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%96_%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Білі хорвати">білих хорватів</a> у 992 р. З того часу на Закарпатті закріплюється назва «Русь». </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Початок_Угорського_періоду_(XI—XV_століття)"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.87.D0.B0.D1.82.D0.BE.D0.BA_.D0.A3.D0.B3.D0.BE.D1.80.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D0.B3.D0.BE_.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.BE.D0.B4.D1.83_.28XI.E2.80.94XV_.D1.81.D1.82.D0.BE.D0.BB.D1.96.D1.82.D1.82.D1.8F.29"></span>Початок Угорського періоду (XI—XV століття)</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=12" title="Редагувати розділ: Початок Угорського періоду (XI—XV століття)" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=12" title="Редагувати вихідний код розділу: Початок Угорського періоду (XI—XV століття)"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Використовуючи усобиці, що виникли в Київській державі по смерті Володимира Великого (1015), король <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD_%D0%86_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Стефан І Святий">Стефан І Святий</a> прилучив Закарпаття до Угорщини, а його син <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%95%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA" class="mw-redirect" title="Святий Емерик">Емеріх</a> дістав титул «князя русинів». З того часу до початку <a href="/wiki/XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XX століття">XX століття</a> Закарпаття постійно перебувало у складі угорської держави, становлячи її прикордонну область на півночі. Через Закарпаття проходила оборонна смуга з укріпленнями, т. зв. засіки; залоги оборонців складалися переважно зі слов'яно-руського автохтонного населення («Руська Мархія»). Монгольський наїзд на Угорщину (1241) відбувся через карпатські перевали і дощенту зруйнував Закарпаття. </p><p>В XIII—XIV століттях замість системи засік почали будувати замки, здатні витримати тривалу облогу. У зв'язку з цим поглибився процес феодалізації; з королівських домен утворилися маґнатські лятифундії, що частково існували до <a href="/wiki/XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XX століття">XX століття</a>. Одночасно на Закарпаття поширилася комітатська територіяльно-адміністративна організація (див. <a href="/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BF%D0%B0_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%82)" class="mw-redirect" title="Жупа (комітат)">Жупа (комітат)</a>). </p><p>Український елемент становив меншість серед феодальної верстви. Мукачівська домінія була надана за чергою двом зятям угорського короля <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B0_IV" title="Бела IV">Бели IV</a> (1235—1270), князю <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Ростислав Михайлович">Ростиславу Михайловичу чернігівському</a> та князю <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Лев Данилович">Леву Даниловичу галицькому</a>. В 1315—1320 pp. група маґнатів північної Угорщини, ворожих до Анжуйської династії, зробила спробу покликати на угорський престол князів Андрія або Лева Юрійовичів, що по жіночій лінії походили від Арпадовичів. </p><p>В 1393—1414 pp. паном Мукачівської домінії та наджупаном Березького комітату став князь <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Федір Коріятович">Федір Коріятович</a> зі зукраїнщеного литовського великокняжого роду. Місцева традиція бачила в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%96" title="Коріятовичі">Коріятовичеві</a> носія української колонізації Закарпаття. </p><p>В першій половині <a href="/wiki/XV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XV століття">XV століття</a> Мукачівською домінією володіли сербські князі «деспоти» Стефан Лазарович і Юрій Бранкович. Після цього слов'янський і православний елемент зник серед аристократії на Закарпатті. Автохтонне українське населення зведено до кріпацької маси, що з неї вибивалася малочисельна дрібна шляхта і пригнічене духовенство. Дещо полегшив долю кріпаків енергійний угорський король <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BD" class="mw-redirect" title="Матвій Корвін">Матвій Корвін</a> (1458—90), і тому про нього збереглася пам'ять в усній словесності. </p><p>З половини XIII і до кінця XV століття Закарпаття охоплюють два колонізаційні рухи: зі сходу — т. зв. волоський та із заходу — німецько-словацький. Волохами на Закарпаття були не винятково румуни, а румуно-українське пастуше населення, що із Семигорода осідало на закарпатських гірських долинах і тут, як і на східному боці Карпат, заснувало свої оселі (див. <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE" title="Волоське право">Волоське право</a>). Німецька колонізація, що прийшла після татарського нападу, не зупинилася на Спиші, де існував союз 24 самоуправних німецьких гірничо-торговельних міст («Срібна земля»). На самому Закарпатті постав ряд міст за <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Німецьке право">німецьким правом</a>, між ними <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%8F%D1%88%D1%96%D0%B2" title="Пряшів">Пряшів</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%96%D1%97%D0%B2" title="Бардіїв">Бардіїв</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5" title="Берегове">Берегове</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%88" class="mw-redirect" title="Севлюш">Севлюш</a>, <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82" title="Хуст">Хуст</a> й інші. Паралельно йшла хліборобська колонізація за німецьким правом, в якій брали участь і місцеві русини. Рівночасно припливали на схід і словаки, що дало початок поступовій <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Словакізація">словакізації</a> західного Закарпаття. </p><p>Позбавлені політичного самоуправління і привілейованих станів закарпатські українці зберегли свою народність насамперед завдяки релігії. Східне християнство ширилося на Закарпаття, мабуть, ще з часів його приналежності до Болгарії. Але відомості про організовані центри церковного життя походять тільки з пізнішої доби. В XIV столітті між закарпатськими монастирями вирізнялися два: св. Миколая на Чернечій горі біля Мукачева і св. Михаїла в Грушові на Мармарощині. Останній в 1391 р. отримав право <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Ставропігія">ставропігії</a>. З 1491 р. маємо першу документальну відомість про православного єпископа в Мукачеві. Православ'я на Угорщині було тільки в становищі толерованої релігії; становище духовенства і монастирів залежало від доброї волі місцевих землевласників. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="1500—1711_pp."><span id="1500.E2.80.941711_pp."></span>1500—1711 pp.</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=13" title="Редагувати розділ: 1500—1711 pp." class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=13" title="Редагувати вихідний код розділу: 1500—1711 pp."><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>На початку <a href="/wiki/XVI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVI століття">XVI століття</a> закарпатське населення взяло участь у повстанні семигородського шляхтича Юрія Довжі (1514) проти феодалів. Воно також найбільше зазнало репресій після придушення руху «куруців» (протифеодальна і протиавстрійська партія). Поневолення селян остаточно оформив кодекс Тріпартітум, складений Стефаном з Вербівця (див. <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD" class="mw-redirect" title="Вербовцій Стефан">Вербовцій Стефан</a>). Цей кодекс залишився основою угорського станового законодавства до 1848 р. </p><p>Після угорської поразки під Могачем (1526) і поділу Угорщини між Оттоманською імперією, Австрією і Семигородом історія Закарпаття визначалася, з одного боку, турецьким натиском, а з другого — затяжним суперництвом між Габсбурґами і Семигородом. Рівнинні частини Закарпаття часто терпіли від турецько-татарських наїздів. В боротьбі проти них брало участь переважно населення західного Закарпаття, яке тоді перебувало під зверхністю Габсбурґів (Пряшівщина та Ужгородщина). Східне Закарпаття належало до <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4" class="mw-redirect" title="Семигород">Семигорода</a>. Через те Закарпаттю припала доля бойовища, на якому в <a href="/wiki/XVII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVII століття">XVII столітті</a> билися дві сили: угорська шляхта під проводом Семигорода і австрійський абсолютизм зі своїми угорськими прихильниками (повстання С. Бочкая 1604—06, військово-політичні акції Ґ. Бетлена, Юрія І і Юрія II Ракоціїв, Вешеленія, І. Текелія і зокрема велике повстання Франца II Ракоція 1703—11). Особливо активну участь брали закарпатські українці у повстанні Франца II Ракоція; вони творили вірну ґвардію князя і заслужили від нього почесне ім'я «найвірнішого народу» (gens fidelissima). Внаслідок безперервних воєн, що проходили на Закарпатті, край зазнав руїни, занепали і німецькі міста. Зате тягар панщини зменшився, а в горах вона навіть не була запроваджена. Це й було причиною припливу нових переселенців з галицького боку, де панщизняний утиск був більший. </p><p>Незважаючи на політичну відокремленість, духовні зв'язки Закарпаття з іншими українськими землями були тісні. Тут вживалися богослужбові книги київського чи львівського друку. В XVII—XVIII століттях на Закарпатті розвивалася місцева релігійна література, що своїм характером була частиною української барокової літератури з незначними угорськими та словацькими впливами. Типові жанри цієї літератури — учительні євангелія, леґенди й апокрифи, збірки проповідей, полемічно-апологетичні писання (серед них виділяються твори найцікавішого релігійного полеміста кінця <a href="/wiki/XVII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVII століття">XVII століття</a> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B0" title="Михайло Андрелла">Михайла Андрелли</a> (Оросвигівського), названого також «закарпатським <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Іван Вишенський">Вишенським»</a>, літописні записки (<a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81" title="Гукливський літопис">Гукливський літопис</a>, закарпатська хроніка, почата <a href="/wiki/1660" title="1660">1660</a> р. і доведена до 1830 під назвою «Новійшая, яже когда случишася»; подає політичні й церковні події в Угорщині та на Закарпатті, соціально-побутові, опублікований Я. Біленьким «Угорсько-руські літописні записки», «ЗНТШ», CIV). </p><p>Закарпатське письменство XVII—XVIII століть користувалося живою народною мовою. Більшість творів поширювалися в рукописах; перші друковані книги для Закарпаття друкувалися в Тернові на Словаччині. Письменство, як і освіта (монастирські школи), мало наскрізь релігійний характер. Тоді ж розвивалося на Закарпатті будівництво дерев'яних церков, з яких залишилося кілька цінних зразків до нашого часу. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Ужгородська_унія_(1646)"><span id=".D0.A3.D0.B6.D0.B3.D0.BE.D1.80.D0.BE.D0.B4.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B0_.D1.83.D0.BD.D1.96.D1.8F_.281646.29"></span>Ужгородська унія (1646)</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=14" title="Редагувати розділ: Ужгородська унія (1646)" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=14" title="Редагувати вихідний код розділу: Ужгородська унія (1646)"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>З половини <a href="/wiki/XVII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVII століття">XVII століття</a> на Закарпатті почалася боротьба між <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%27%D1%8F" class="mw-redirect" title="Православ'я">православними</a> та <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC" class="mw-redirect" title="Греко-католицизм">греко-католиками</a>. Цей конфлікт мав не лише релігійне, але й політичне підґрунтя і був пов'язаний із боротьбою між католицизмом і протестантизмом в Угорщині. Православна церква Закарпаття перебувала в стані занепаду; духовенство було малоосвічене, закріпачене, як і їх вірні; мукачівські єпископи були залежні від угорських кальвінських маґнатів, які намагалися завести реформаційні порядки в православних парафіях. З другого боку, розпочатий на Угорщині рух проти реформації сприяв також унійним заходам серед православних. Перша невдала спроба заведення унії була зроблена 1612 року перемиським єпископом А. Крупецьким на заході Закарпаття, яке було домінією маґнатів Друґетів, відомих сподвижників Католицької Церкви і династії. Унії сприяли згодом єпископи <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_(%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)" title="Василь (Тарасович)">Василь Тарасович</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%84%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9" title="Петро Парфеній">Петро Партеній Ростошинський</a>. Вислідом їх заходів була <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Ужгородська унія">Ужгородська унія</a> (<a href="/wiki/1646" title="1646">1646</a>), на якій українське священство західної (королівської) частини Закарпаття прийнято до католицької церкви зі збереженням грецького статуту і східного обряду. Під охороною Ракоціїв у Мукачеві діяв одночасно православний єпископ Й. Зейкан. Багато праці для зміцнення унії поклав єпископ <a href="/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B0%D0%BD-%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF_%D0%B4%D0%B5_%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%81" title="Йоан-Йосип де Камеліс">Й. де-Камеліс</a>, родом грек. У Мармарощині (до 1720 політично належала до Семигорода) залишалося підпорядкування константинопольському патріарху до кінця <a href="/wiki/XVIII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVIII століття">XVIII століття</a>. Зі смертю останнього православного єпископа Доситея в углянському монастирі унія запроваджена по всьому Закарпаттю. </p><p>Ужгородська унія не зразу призвела до покращення відносин на церковного відтинку; мукачівські єпископи втратили значення і були зведені до ролі генеральних вікаріїв латинських архієпископів Еґеру. Становище покращало, коли за оборону інтересів Греко-католицької церкви на Закарпатті взялася Марія Терезія. 1771 на її домагання папа Климент XIV унезалежнив мукачівську єпархію від Еґеру. Друга половина <a href="/wiki/XVIII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVIII століття">XVIII століття</a> заслуговує на назву «золотої доби» в церковній історії Закарпаття. В особах єпископів <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%83%D1%97%D0%BB_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Мануїл Ольшавський">Мануїла Ольшавського</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87" title="Іван Брадач">Івана Брадача</a> і зокрема <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_(%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9)" title="Андрій (Бачинський)">Андрія Бачинського</a> воно мало своїх найкращих церковних і культурних діячів. На той час припадають такі важливі події церковного життя: перенесення осідку єпархії до Ужгороду (1780) і створення там єпархіальної семінарії, виділення нової пряшівської єпархії (1816). Названі єпископи дбали про піднесення матеріального й освітнього стану духовенства та про народну освіту. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="В_1711—1847"><span id=".D0.92_1711.E2.80.941847"></span>В 1711—1847</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=15" title="Редагувати розділ: В 1711—1847" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=15" title="Редагувати вихідний код розділу: В 1711—1847"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>В противагу до <a href="/wiki/XVII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVII століття">XVII століття</a>, яке було добою майже безперервних воєнних заколотів, <a href="/wiki/XVIII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVIII століття">XVIII століття</a> і перша половина <a href="/wiki/XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIX століття">XIX століття</a> були часом спокійного розвитку Закарпаття. Панування <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Марія Терезія">Марії Терезії</a> і <a href="/wiki/%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%84_II" title="Йосиф II">Йосифа II</a>, представників освіченого абсолютизму в Австрії та Угорщині, помітне деякими пільгами для селян та рядом інших реформ; «урбарна регуляція» (1766) обмежила сваволю щодо панщизняних обов'язків і брала під охорону селянські земельні наділи. Йосиф II актом скасування панщини на Угорщині (1785) хотів піти далі, але по його смерті повернено старі порядки; відновлена панщина тривала до 1848 р. Угорська шляхта гостро чинила опір ліберальним заходам Відня. Посилена в кінці <a href="/wiki/XVIII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVIII століття">XVIII століття</a> панщина викликала рух опришків також і на Закарпатті, що був західно-українським відповідником гайдамацьких повстань на Наддніпрянщині. </p><p>У 1774 році було проведено освітню реформу. Утворилися три типи шкіл: однокласні («парафіяльні»), у яких викладання здійснювалось національними мовами; <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0" title="Тривіальна школа">трикласні («тривіальні»)</a>, у яких викладали як мовами місцевих національностей, так і німецькою; чотирикласні («нормальні»), у яких викладали німецькою.<sup id="cite_ref-4" class="reference"><a href="#cite_note-4"><span class="cite-bracket">[</span>4<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0" title="Тривіальна школа">Початкові («тривіальні») школи</a> були створені у містечках і великих селах, в окружних центрах — «головні», в центрах провінцій — «нормальні», в яких велася підготовка вчителів.<sup id="cite_ref-5" class="reference"><a href="#cite_note-5"><span class="cite-bracket">[</span>5<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> </p><p>З 1777 навчання у тривіальних школах було повністю переведене на рідну мову кожної національної меншини імперії. У 1774 у парафіяльних, тривіальних і головних школах Закарпаття навчали українською мовою, однак в 1791—1792 роках усі перевели з української на угорську мову. </p><p>Наприкінці XVIII і на початку <a href="/wiki/XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIX століття">XIX століття</a> Закарпаття мало ряд висококваліфікованих інтелектуальних сил, що вийшли із закордонних університетів, але не знайшли застосування на своїй вужчій батьківщині й переїхали працювати до Галичини і Росії: <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Лодій Петро Дмитрович">Петро Лодій</a> і <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA" title="Ян Земанчик">Ян Земанчик</a> були професорами львівського <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%B2_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96" title="Провізоричний науковий інститут в руській мові">«Studium Rutenum»</a>, а М. Балудянський, І. Орлай, Ю. Гуца-Венелин, К. Павлович, М. Білевич й інші здобули високі службові й академічні становища в Росії й Україні. Порівняно з попередньою добою змінився характер закарпатської літературної творчості, що набрала ознак шкільної вченості. У письменстві, яке віддалилося від народної мови, запанувала латина і церковно-слов'янщина. До літературних діячів цього періоду належали: автор граматики <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%86%D0%B0%D0%BA_%D0%90%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9" title="Коцак Арсеній">Арсеній Коцак</a>, перший історик Закарпаття <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%86%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9" title="Базилович Іоаникій">Йоаникій Базилович</a>, мовознавець <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BE%D2%91%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%88%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD" title="Фоґорашій Іван">Іван Фоґарашій Бережанин</a>, віршописець та доморослий філософ <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Довгович Василь">Василь Довгович</a> й інші. Найвидатнішою постаттю був мовознавець, історик і церковний діяч <a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Лучкай Михайло Михайлович">Михайло Лучкай-Поп</a> (1789—1843). </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Період_1848—1900_років"><span id=".D0.9F.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.BE.D0.B4_1848.E2.80.941900_.D1.80.D0.BE.D0.BA.D1.96.D0.B2"></span>Період 1848—1900 років</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=16" title="Редагувати розділ: Період 1848—1900 років" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=16" title="Редагувати вихідний код розділу: Період 1848—1900 років"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%97_1848%E2%80%941849_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2" title="Революції 1848—1849 років">Революційні події 1848—49 років</a> зрушили частково і Закарпаття. Чимало молодої інтелігенції захопилося гаслами <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F_(1848%E2%80%941849)" title="Угорська революція (1848—1849)">угорської революції</a>; проте шовіністичний характер угорського руху відштовхував слов'янські народи та штовхав їх на союз із Віднем. Серед закарпатців, які поставилися вороже до угорського заколоту, були такі видатні постаті <a href="/wiki/XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIX століття">XIX століття</a> як письменник і невтомний освітній діяч-«пробудитель» о. <a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Духнович Олександр Васильович">О. Духнович</a> (1803—1865) та енергійний політик і публіцист <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Добрянський Адольф Іванович">Адольф Добрянський</a> (1817—1901). Під впливом Добрянського словацькі учасники <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81_%D1%83_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_1848" title="Слов'янський Конгрес у Празі 1848">Слов'янського Конгресу в Празі</a> висунули проект створення у складі Угорщини автономної словацько-української області. У квітні 1849 А. Добрянський відстоював перед <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Головна Руська Рада">Головною Руською Радою</a> у Львові програму об'єднання Галичини й Закарпаття в окремий автономний «коронний край» у складі Габсбурзької монархії. Згодом він очолив делегацію від закарпатських українців до цісаря <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%84_%D0%86" class="mw-redirect" title="Франц Йосиф І">Франца Йосифа І</a>, яка висунула у Відні постулат про створення в межах Угорщини «Руського воєводства» з національно-територіальною і культурною автономією. </p><p>Незважаючи на <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(1848%E2%80%941849)" title="Придушення Угорського повстання (1848—1849)">поразку угорського заколоту</a>, уряд не виконав прохання про виділення Закарпаття в окрему одиницю, тільки А. Добрянський та інші закарпатські діячі отримали високі адміністративні пости в закарпатських комітатах. Закарпатська інтелігенція не використала як слід цієї ситуації, а згодом стосунки в Угорщині та на Закарпатті не сприяли політичній організації закарпатських українців. Унаслідок посилення абсолютизму в Австрії та з новим зростанням угорського націоналізму, серед закарпатської інтелігенції дедалі виразніше виявляється орієнтація на зовнішні чинники; частина її угорщиться, а серед решти поширюється ідеологія москвофільства. Його фанатичним пропагандистом був священик <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Раковський Іван Іванович">Іван Раковський</a>, редактор видаваної урядом «Церковної Газети» (1856—1858). Розвиткові москвофільства сприяли традиційні серед закарпатського духовенства думки про потребу всеслов'янської писемної мови; але тепер з церковно-слов'янської мови це переносилося на російську. Глибоку пам'ять залишили також <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(1848%E2%80%941849)" title="Придушення Угорського повстання (1848—1849)">події 1849 року</a> і придушення <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86" class="mw-redirect" title="Микола І">Миколою І</a> угорського заколоту. Як видно з прикладу А. Добрянського, москвофільство на Закарпатті спочатку не перечило лояльності до Габсбурґів, але згодом все дужче зверталося в бік Росії. На протилежність Галичині, ця течія на Закарпатті довгий час не мала противаги в народовецькому таборі і панувала майже неподільно. Москвофільство одночасно призвело до розриву між інтелігенцією і селянством та ніяк не могло перешкодити угорським впливам. </p><p>Погодження між Австрією та Угорщиною <a href="/wiki/1867" title="1867">1867</a> року у формі дуалістичної <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">австро-угорської монархії</a> кинуло національні меншості на поталу угорській олігархії. Скромні здобутки, що їх закарпатські українці досягли в 1850-х pp., були негайно ліквідовані.. Греко-католицька церква як єдина національна установа закарпатських українців і їхня офіційна репрезентація стала поволі слухняним знаряддям денаціоналізаційної політики Будапешта. На іменування закарпатських єпископів набув головного впливу угорський уряд, і тому, починаючи від <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD" class="mw-redirect" title="Панкович Степан">Стефана Панковича</a> (1866—1874), що лишив по собі славу ренеґата, Закарпаття одержувало тільки єпископ-мадяронів. Завмирали українські парафіяльні школи, одна по одній зникали газети («Свѣтъ» 1867—71, «Новый Свѣтъ» 1871—73, «Карпатъ» 1873—86, «Листокъ» 1885—1903), занепадала діяльність освітнього товариства «Общество св. Василія В.». Поглиблювалася ізоляція Закарпаття від Галичини. Закарпатські літератори другої половини <a href="/wiki/XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIX століття">XIX століття</a> (О. Павлович, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9" title="Кралицький Анатолій">Анатолій Кралицький</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD" class="mw-redirect" title="Сильвай Іван">І. Сильвай</a>, Є. Фенцик, О. Митрак, Ю. Ставровський-Попрадов й ін.) продовжували писати твори дивовижним жаргоном (<a href="/wiki/%D0%AF%D0%B7%D0%B8%D1%87%D1%96%D1%94" title="Язичіє">«язичіє»</a>), що був мішаниною російської, церковно-слов'янської та народної мов. І змістом ця література була далекою від живих громадських, культурних і соціальних інтересів народу. </p><p>До цього долучилася ще і господарська катастрофа, що спіткала Закарпаття в кінці <a href="/wiki/XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIX століття">XIX століття</a> Незважаючи на юридичну емансипацію селянства (знесення панщини і підданства 1848 p.), воно далі перебувало у фактичній соціальній та економічній залежності від дідичів. Внаслідок приросту населення та дріблення наділів, при слабому поступі урбанізації та індустріалізації, швидко давав себе відчути земельний голод. Над селом тяжіли алкоголізм, лихварство, неврожаї в 1890-х pp., а звідси голодування населення. В 1898—1902 pp. угорський уряд, на прохання єпископа <a href="/wiki/%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B9_(%D0%A4%D1%96%D1%80%D1%86%D0%B0%D0%BA)" title="Юлій (Фірцак)">Юлія Фірцака</a>, розпочав т. зв. «Верховинську акцію», себто ряд соціально-господарських заходів для покращення становища селянства. Хронічні злидні були поштовхом для еміграції до <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">США</a>, яка з 1880-х pp. набрала масового характеру. Еміграція була найінтенсивнішою в західному Закарпатті, де здавна існувала традиція сезонних заробітчанських мандрівок. В західних комітатах (Шариш, Земплин, Унґ) еміграція забирала увесь природний приріст населення, а в 1905—1907 pp. доходила навіть до 200 % природного приросту; ніяка інша слов'янська територія не дала такого порівняно високого відсотка переселенців до Америки. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="1900—1918_pp."><span id="1900.E2.80.941918_pp."></span>1900—1918 pp.</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=17" title="Редагувати розділ: 1900—1918 pp." class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=17" title="Редагувати вихідний код розділу: 1900—1918 pp."><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Період <a href="/wiki/1900" title="1900">1900</a>—<a href="/wiki/1914" title="1914">1914</a> pp. позначився трьома важливими процесами: посиленням угорського тиску, новою хвилею москвофільської пропаганди і виникненням народовецької (національно-української) течії. Шкільні закони 1902 і 1907 (т. зв. закон <a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D1%97" class="mw-disambig" title="Аппоньї">Аппоньї</a>) вводили угорську мову до церковних шкіл; у результаті зугорщено все шкільництво. В ділянці церковної політики створено <a href="/wiki/1912" title="1912">1912</a> р. з частини парохій мукачівської і пряшівської єпархій Гайдудорозьку єпархію, де введено угорську богослужбову мову. Пряшівський єпископ С. Новак запровадив григоріянський календар, а міністерство освіти 1918 впровадило до українських публікацій угорську абетку. З 1900-х pp. долею Закарпаття почали більше цікавитися російські слов'янофільські кола в Петербурзі та москвофіли Галичини. За підтримкою панславістичного діяча графа <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Бобринський Володимир Олексійович">Володимира Бобринського</a> в Петербурзі, почалась агітація за православ'я, для чого створювала пригожий ґрунт угорська денаціоналізаційна політика. Угорська влада придушила цей рух, а на процесі в Марморському Сиготі (грудень <a href="/wiki/1913" title="1913">1913</a> — березень 1914) засуджено на кару ув'язнення кількадесят селян-неофітів православ'я на Закарпатті. </p><p>Загальний занепад закарпатського населення, з одного боку, і приклад галицького відродження, з другого, спонукали групу молодшої світської і духовної інтелігенції звернутися до народу, працювати разом з ним над його освітнім і соціальним піднесенням. Це т. зв. народовецька течія, яка згодом, серед змінених умов чехо-словацького режиму, вирішально спричинилася до національного відродження Закарпаття. Першим представником модерного українства, що взяв собі до серця долю «зраненого брата», був <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Драгоманов Михайло Петрович">Михайло Драгоманов</a>; в 1875—76 pp. він двічі побував на Закарпатті. З 1890-х pp. закарпатськими темами зацікавилося кілька галицько-українських вчених: <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Франко Іван Якович">Іван Франко</a> (історія літератури), <a href="/wiki/%D0%93%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%8E%D0%BA_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Гнатюк Володимир Михайлович">Володимир Гнатюк</a> (етнографія), <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Верхратський Іван Григорович">Іван Верхратський</a> (діалектологія), <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Томашівський Степан Теодорович">Степан Томашівський</a> (історія і статистика). Антропологічні дослідження провадив <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Вовк Федір Кіндратович">Федір Вовк</a>. Під їхнім впливом співпрацювали в публікаціях <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%96%D0%BC._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Наукове товариство ім. Шевченка">Наукове товариство ім. Шевченка</a> (НТШ) місцеві діячі — <a href="/wiki/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%96%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Юрій Жаткович">Юрій Жаткович</a> (історик) та <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D1%96%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D1%80" class="mw-redirect" title="Стрипський Гіядор">Гіядор Стрипський</a> (дослідник літератури). На літературно-мовному відтинку розпочав народовецький напрям <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C" title="Чопей Василь">Василь Чопей</a>, автор «Русько-мадярського словаря» (<a href="/wiki/1883" title="1883">1883</a>), базованого на живих народних говорах. Видатним освітнім діячем першої половини <a href="/wiki/XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XX століття">XX століття</a> був отець <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B8%D0%BD_%D0%90%D0%B2%D2%91%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Волошин Авґустин Іванович">Августин Волошин</a>, автор «Граматики малоруської мови» (угорською мовою, <a href="/wiki/1907" title="1907">1907</a>), що набула на тривалий час нормативного значення. Він також видавав газету «Наука» та склав ряд підручників, календарів і освітніх книжок для народу. Народовецький рух до <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Перша світова війна">першої світової війни</a>, хоч не був численним, все-таки пустив тривале коріння. Коли восени 1918 р. упала стара Угорщина, народовецький рух поставив перед собою вже й політичні завдання. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="1918—1920_pp."><span id="1918.E2.80.941920_pp."></span>1918—1920 pp.</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=18" title="Редагувати розділ: 1918—1920 pp." class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=18" title="Редагувати вихідний код розділу: 1918—1920 pp."><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%A3%D0%9D%D0%A0.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/3/31/%D0%97%D0%A3%D0%9D%D0%A0.png/250px-%D0%97%D0%A3%D0%9D%D0%A0.png" decoding="async" width="250" height="201" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/3/31/%D0%97%D0%A3%D0%9D%D0%A0.png/375px-%D0%97%D0%A3%D0%9D%D0%A0.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/3/31/%D0%97%D0%A3%D0%9D%D0%A0.png/500px-%D0%97%D0%A3%D0%9D%D0%A0.png 2x" data-file-width="1306" data-file-height="1048" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%97%D0%A3%D0%9D%D0%A0" class="mw-redirect" title="ЗУНР">ЗУНР</a> (<a href="/wiki/1918" title="1918">1918</a>)</figcaption></figure> <p>Значною мірою під впливом актів політичного самовизначення в Галичині на цей шлях ступили і закарпатські українці. По містах і містечках Закарпаття творилися народні ради, які виявляли політичне прагнення щодо майбутньої долі Закарпаття. За приєднання до України висловилися народні з'їзди: в <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%8F" title="Стара Любовня">Любовні</a> під проводом о. О. Невицького (8.11.1918), в <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%B0" title="Свалява">Сваляві</a> (8.12.1918, гол. М. Комарницький), в <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%B3%D1%96%D1%82" title="Сигіт">Сиготі</a> (18.12.1918) і в <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82" title="Хуст">Хусті</a>, де 21.1.1919 зібрався «Собор всіх Русинів, жиючих на Угорщині» в кількості 400 делегатів від 400 000 українського населення. Під керівництвом братів М. і Ю. Бращайків з'їзд виявив свою волю приєднатися до <a href="/wiki/%D0%A3%D0%9D%D0%A0" class="mw-redirect" title="УНР">УНР</a>; від Закарпаття було вислано двох делегатів до УНРади в <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B2" class="mw-redirect" title="Станиславів">Станиславові</a> та на Трудовий Конгрес до Києва. 7 травня 1919 року в Станиславові з'їзд Руського краю ухвалив — домагатися на <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_(1919%E2%80%941920)" title="Паризька мирна конференція (1919—1920)">Паризькій мирній конференції</a> включення українських земель Угорщини у склад Української держави. Ужгородська народна рада висловила лояльність до Угорщини, а пряшівська (вже в окупованому чеськими військами місті) висловилася за приєднання до <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Чехословаччина">Чехословаччини</a>. В 1919 році територія Закарпаття перебувала під різними владами: східне Закарпаття окупували румуни (за винятком <a href="/wiki/%D0%AF%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8F" title="Ясіня">Ясіня</a> з кількома гуцульськими селами, де існувала так звана <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D1%86%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Гуцульська республіка">«Гуцульська республіка»</a>), західну частину — чехи, а <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D2%91_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%82)" title="Береґ (комітат)">Березький комітат</a> залишався під угорцями. Останні намагалися заспокоїти Закарпаття культурно-адміністративною автономією: в грудні 1918 р. угорський уряд видав закон про <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Руська Країна">«Руську Країну»</a>, іменував угорського губернатора в Мукачеві для Закарпаття і «руського міністра» в Будапешті. Після <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Угорська Радянська Республіка">більшовицького перевороту в Угорщині</a> створено в Мукачеві «Русько-українське народне комісарство». Але ці ефемерні інституції не проіснували довго. <a href="/wiki/8_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F" title="8 травня">8 травня</a> <a href="/wiki/1919" title="1919">1919</a> зійшлися представники ужгородської, хустської і пряшівської рад і, утворивши Центральну Народну Руську Раду, проголосили об'єднання Закарпаття з Чехословаччиною. На це рішення великою мірою вплинула діяльність закарпатської еміграції у США, представники якої вели переговори з чехо-словацькими діячами, головно з <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88_%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BA" class="mw-redirect" title="Томаш Масарик">Томашем Масариком</a>, з метою включення Закарпаття до майбутньої республіки чехів і словаків на федеративних основах. Проведений плебісцит серед закарпатських громад у США дав 2/3 голосів на користь приєднання. Внаслідок цих актів народного волевиявлення та дипломатичних заходів чехо-словацьких політиків <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_1919%E2%80%941920" class="mw-redirect" title="Паризька мирна конференція 1919—1920">Мирова Конференція в Парижі</a> санкціонувала передачу Закарпаття <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Чехословаччина">Чехословаччині</a> в <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD-%D0%96%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_1919" class="mw-redirect" title="Сен-Жерменський мирний договір 1919">Сен-Жерменському договорі</a> (10.9.1919), де рівночасно гарантувався автономний статус Закарпаття. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Чехословаччина_(1920—1939)"><span id=".D0.A7.D0.B5.D1.85.D0.BE.D1.81.D0.BB.D0.BE.D0.B2.D0.B0.D1.87.D1.87.D0.B8.D0.BD.D0.B0_.281920.E2.80.941939.29"></span>Чехословаччина (1920—1939)</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=19" title="Редагувати розділ: Чехословаччина (1920—1939)" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=19" title="Редагувати вихідний код розділу: Чехословаччина (1920—1939)"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px"><i>Див. також: <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96_%D0%B2_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96_(1918%E2%80%931938)" title="Українці в Чехословаччині (1918–1938)">Українці в Чехословаччині (1918–1938)</a></i></div> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lange_mitteleuropa_1930.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/Lange_mitteleuropa_1930.jpg/250px-Lange_mitteleuropa_1930.jpg" decoding="async" width="250" height="276" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/Lange_mitteleuropa_1930.jpg/375px-Lange_mitteleuropa_1930.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/Lange_mitteleuropa_1930.jpg/500px-Lange_mitteleuropa_1930.jpg 2x" data-file-width="1583" data-file-height="1748" /></a><figcaption>Розселення етносів у Центральній Європі станом на 1930 рік</figcaption></figure> <p>Чеське панування на Закарпатті позначилося рядом реформ, більшість з яких мала позитивні наслідки. З другого боку, проведено низку заходів, які йшли в розріз із прагненням закарпатських українців до самоуправного життя. Політично-культурний розвиток Закарпаття 1920—39 pp. відбувався між чехо-словацьким централізмом і місцевим автономізмом. </p><p>Адміністративно-політичну організацію краю визначали статути празького уряду з 1919 і 1920 pp.; вони не виконували постанов Сен-Жерменського договору та чехо-словацької конституції про автономію. Закарпаття було виділено в окремий адміністративний край «Підкарпатська Русь», поза його межами лишилося близько 100 000 українців у межах Словаччини; губернатором краю було призначено Г. Жатковича, який після 1921 р. зрікся губернаторства, протестуючи цим проти нездійснення чехами автономії Закарпаття. Другим губернатором став А. Бескид (1923—1933), який однак мав лише номінальну владу, фактична влада перебувала в руках віце-губернатора чеха (А. Розсипал) та очолюваної ним, складеної переважно з чехів, адміністрації. Адміністративна реорганізація 1925 і 1927 р. відбувалася за лінією подальшої централізації; було усунено поділ краю на жупи (комітати), обмежено самоуправу громад, прирівняно в цілому «Підкарпатську Русь» до чотирьох інших провінцій держави. Щойно в 1937 р. за губернатора К. Грабаря (1935—1938) здійснено перший етап автономії (створення губернської ради), яку було значно поширено восени 1938 при реорганізації <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Чехословацька Республіка">Чехословацької Республіки</a>. </p><p>Політичне життя виявилося на початку в діяльності двох народних рад — української і москвофільської орієнтації. Згодом постав на Закарпатті цілий десяток партій, здебільшого філій чеських партій. Це, з одного боку, активізувало ширші кола в політичному житті, але одночасно розпорошувало місцеві сили в їхній боротьбі за всебічний розвиток краю. Вибори 1924 і 1925 дали перевагу комуністам; а 1928 і 1935 було обрано більше некомуністичних послів і сенаторів, однак українці між ними були в меншості. Свідомі українські діячі виявляли себе більше в культурно-громадському, ніж в політичному житті краю. Воно проходило під знаком боротьби між трьома тенденціями: москвофільською, автохтонною й українською. Спочатку празький уряд сприяв українській культурній течії на Закарпатті, але згодом, головно з 1930-х pp., коли прийшли більше до слова чеські народні соціалісти, штучно підтримувалося москвофільство. Однак, український рух, спираючись на живий зв'язок з народом, ініційований молодшою інтелігенцією, що вийшла переважно з народних низів (учительство, студенти), на противагу до старої інтелігенції й угрофільського священства, здобував помітні успіхи. Діяльність товариства «Просвіти» з сіткою читалень по всьому краю (в 1936 р. — 14 філій і 233 читальні), «Учительської Громади» (в 1935 — 1 650 чл.), національного театру, хору в Ужгороді, Пласту і, зокрема, українське шкільництво та вплив української преси спричинилися до перемоги українського національного руху на Закарпатті. Головно культурними і громадськими діячами цього періоду з-поміж українців на Закарпатті були о. <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B8%D0%BD" class="mw-redirect" title="Августин Волошин">Августин Волошин</a>, брати Бращайки <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Бращайко Михайло Михайлович">Михайло</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%BE_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Бращайко Юлій Михайлович">Юрій</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80" title="Ревай Федір">Ревай Федір</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%B9_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Ревай Юліян Іванович">Ревай Юліян</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D1%87%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%BA" class="mw-redirect" title="Степан Клочурак">Степан Клочурак</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%A8%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD" class="mw-redirect" title="Августин Штефан">Августин Штефан</a>, о. В. Гаджеґа та інші. Немало сприяли національному відродженню Закарпаття також українці з інших земель, які перебували на Закарпатті, <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%91%D1%96%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BA" class="mw-redirect" title="Володимир Бірчак">Володимир Бірчак</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Іван Панькевич">Іван Панькевич</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Андрій Алиськевич">Андрій Алиськевич</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9F%D0%B0%D1%87%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Василь Пачовський">Василь Пачовський</a>, отець <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%A0%D0%B5%D1%88%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%BE" title="Степан Решетило">Степан Решетило</a> та інші. </p><p>Москвофільські діячі гуртувалися в «Обществе имени А. Духновича» та навколо православної церкви, яку організували російські емігранти й підтримував чеський уряд на противагу до Греко-Католицької Церкви, репрезентованої значною кількістю угрофільського священства. У 1936—37 рр. москвофіли намагалися опанувати шкільництво організацією т. зв. шкільних плебісцитів у справах мови навчання. Це загострило ще більше відносини між двома культурними таборами й активізувало українську сторону. </p><p>За 20 років чеського режиму на Закарпатті немало зроблено в ділянці технічної відбудови та соціальної організації краю (нові шляхи, модернізація міст, будови, лікарні, соціальна допомогова акція на Верховині). Але чехам не вдалося розв'язати проблеми безземелля і безробіття; проведена земельна реформа охопила лише незначну частину великих посілостей (приділено 35 000 га землі безземельним і малоземельним селянам). Хронічне безробіття закарпатського бідного населення збільшилося ще й тим, що ряд місцевих промислових підприємств припинив роботу, не витримуючи конкуренції з чеською промисловістю. Відхід на сезонові праці, еміграція та фінансування урядом публічних робіт лише частково рятували важке становище мешканців Верховини. Господарська криза початку 1930-х pp. викликала голод на Закарпатті, а масове безробіття відбилося в робітничих заворушеннях; комуністична партія знаходила відповідний ґрунт у цій кризі. </p><p>Протичеські настрої посилювалися фактом централістичної політики Праги та наявністю великого числа чехів на Закарпатті (в 1930 р. 30 000), з яких на 70—80 % складався урядовий апарат, чеські школи були привілейовані, хоч у більшості їх відвідували єврейські діти. Політична атмосфера кінця 1930-х pp. була досить зрадикалізована; Угорщина провадила ревіндикаційну політику щодо Закарпаття, де їй вторували угорська меншість та деякі русофільські і автохтонні діячі; український національний напрям, головно серед молоді, проголошував політичну програму незалежної України, комуністи проголошували совєтофільські гасла на користь СРСР і УРСР; деякі москвофільські кола захопилися ідеями <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Російський фашизм">російського фашизму</a>. </p><p>У цій ситуації застала Закарпаття політична криза 1938—39 pp. в Чехо-Словаччині. Під впливом міжнародних подій і внутрішнього тиску Прага погодилася в перших днях жовтня 1938 на створення автономного уряду на чолі з <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9" class="mw-redirect" title="Бродій Андрій">Андрієм Бродієм</a>, якого згодом усунено за угрофільство; головою уряду 26.10.1938 став А. Волошин. В той час як москвофіли переважно підтримували угорську ревіндикацію, українці виступили за будування автономної Карпато-Української Держави у федеративному зв'язку з чехами і словаками. Новий політико-правовий статус Закарпаття визначив конституційний закон 22.11.1938, за яким краєм мав керувати окремий автономний уряд, а законодавча влада мала перебувати в руках обраного карпато-українського сойму. Після віденського арбітражу 2.11.1938, який приділив Угорщині південну частину Закарпаття з містами Ужгород, Мукачів і Берегове, столицю краю перенесено до Хусту. З великим піднесенням розпочалося будівництво різних ділянок національного життя. 12.2.1939 відбулися вибори до першого сойму Карпатської України, які дали значну перемогу Українському Національному Об'єднанню (86,1 % з усіх, що мали право голосувати). </p><p>Однак міжнародні події перешкодили нормальному розвиткові автономії Карпатської України. Угорці й поляки вели пропаганду за спільний угорсько-польський кордон коштом Закарпаття та посилали диверсійні групи з метою поширення занепокоєння і неладу. Будапешт і Варшава робили заходи в Берліні з метою одержати згоду Гітлера на окупацію Закарпаття. В той час так само збільшилося напруження між чехами й українцями у зв'язку з призначенням Прагою до Хусту чеського міністра генерала Л. Прхали. 15 березня 1939, зібрався Сойм <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Карпатська Україна">Карпатської України</a>, який проголосив незалежність країни, прийняв конституцію і обрав президентом Республіки <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B8%D0%BD" class="mw-redirect" title="Августин Волошин">Августина Волошина</a>. 15 березня 1939, одночасно з окупацією Чехії і Моравії, Гітлер доручив Угорщині окупувати Закарпаття. На оборону стали відділи <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%96%D1%87" title="Карпатська Січ">«Карпатської Січі»</a>, які не в силі були захистити країну проти вдесятеро більшого угорського війська (близько 40 000 солдатів). Уряд Карпатської України та багато діячів еміґрували за кордон. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Угорська_окупація_(1939—1944)"><span id=".D0.A3.D0.B3.D0.BE.D1.80.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B0_.D0.BE.D0.BA.D1.83.D0.BF.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8F_.281939.E2.80.941944.29"></span>Угорська окупація (1939—1944)</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=20" title="Редагувати розділ: Угорська окупація (1939—1944)" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=20" title="Редагувати вихідний код розділу: Угорська окупація (1939—1944)"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%83_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96" title="Закарпаття у Другій світовій війні">Закарпаття у Другій світовій війні</a></i></div> <p>Угорська окупація Закарпаття була зв'язана з терором та репресіями проти українських діячів. Замість обіцяної автономії, угорці визначили вузьку самоуправу «Підкарпатському Краєві», проводячи політику угорщення в культурному житті й адміністрації. Будапешт штучно інспірував творення «русинської» мови і культури, толеруючи діяльність москвофілів, проте гостро переслідуючи кожну спробу української активності. В цьому плані окупантами були допущені і підтримувані урядом деякі установи («Подкарпатське Общество Наук»), деякі видання тощо. Політичні організації були заборонені. Реакція на тяжкий режим поневолення виявилась у масовій втечі закарпатської молоді до УРСР в 1940—41 pp. та у діяльності націоналістичного підпілля. Угорці не зуміли здобути ніяких симпатій серед місцевого населення під час їхнього панування в 1939—44 pp. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="У_складі_УРСР_(1944—1991)"><span id=".D0.A3_.D1.81.D0.BA.D0.BB.D0.B0.D0.B4.D1.96_.D0.A3.D0.A0.D0.A1.D0.A0_.281944.E2.80.941991.29"></span>У складі УРСР (1944—1991)</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=21" title="Редагувати розділ: У складі УРСР (1944—1991)" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=21" title="Редагувати вихідний код розділу: У складі УРСР (1944—1991)"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px"><i>Див. також: <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0_(1944%E2%80%941946)" title="Закарпатська Україна (1944—1946)">Закарпатська Україна (1944—1946)</a></i></div> <p>Тому прихід радянських військ на Закарпаття восени 1944 розглядався більшістю населення як визволення. Чехо-словацька адміністрація відновилася тільки частково і тимчасово<sup id="cite_ref-6" class="reference"><a href="#cite_note-6"><span class="cite-bracket">[</span>6<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Закарпаття було швидко совєтизовано, а організований комуністичною партією «з'їзд Народних Комітетів Закарпатської України» 26 листопада 1944 в Мукачеві висловився за приєднання Закарпаття до УРСР. <a href="/wiki/29_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F" title="29 червня">29 червня</a> <a href="/wiki/1945" title="1945">1945</a> між Чехо-Словаччиною і СРСР укладено угоду про вихід Закарпаття зі складу Чехо-Словаччини і приєднання його до України. Крайове управління в 1944—45 було в руках Народної Ради Закарпатської України, а з січня 1946 — обласних органів радянського управління. Закарпатська область у кордонах 1938 р. пережила соціальний, господарський і культурний процес, подібний до решти українських земель в УРСР. Нова влада провела за перші роки націоналізацію підприємств, в 1949—50 — колективізацію сільського господарства. Введено радянську шкільну систему, засновано в 1946 Ужгородський Державний Університет. Греко-католицька церква зазнала переслідувань з боку нового режиму (в тому числі вбивство єпископа <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B6%D0%B0" class="mw-redirect" title="Теодор Ромжа">Теодора Ромжі</a> 1947), і в 1949 р. її формально зліквідовано. Закарпаття в повоєнні роки було, подібно як і сусідні галицькі області, тереном дії українських повстанців. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Демографія"><span id=".D0.94.D0.B5.D0.BC.D0.BE.D0.B3.D1.80.D0.B0.D1.84.D1.96.D1.8F"></span>Демографія</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=22" title="Редагувати розділ: Демографія" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=22" title="Редагувати вихідний код розділу: Демографія"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Carpatho-Rusyn_sub-groups_-_Presov_area_Lemkos_(left_side)_and_Przemy%C5%9Bl_area_Ukrainians_in_original_goral_folk-costumes..jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Carpatho-Rusyn_sub-groups_-_Presov_area_Lemkos_%28left_side%29_and_Przemy%C5%9Bl_area_Ukrainians_in_original_goral_folk-costumes..jpg/240px-Carpatho-Rusyn_sub-groups_-_Presov_area_Lemkos_%28left_side%29_and_Przemy%C5%9Bl_area_Ukrainians_in_original_goral_folk-costumes..jpg" decoding="async" width="240" height="180" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Carpatho-Rusyn_sub-groups_-_Presov_area_Lemkos_%28left_side%29_and_Przemy%C5%9Bl_area_Ukrainians_in_original_goral_folk-costumes..jpg/360px-Carpatho-Rusyn_sub-groups_-_Presov_area_Lemkos_%28left_side%29_and_Przemy%C5%9Bl_area_Ukrainians_in_original_goral_folk-costumes..jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Carpatho-Rusyn_sub-groups_-_Presov_area_Lemkos_%28left_side%29_and_Przemy%C5%9Bl_area_Ukrainians_in_original_goral_folk-costumes..jpg/480px-Carpatho-Rusyn_sub-groups_-_Presov_area_Lemkos_%28left_side%29_and_Przemy%C5%9Bl_area_Ukrainians_in_original_goral_folk-costumes..jpg 2x" data-file-width="1280" data-file-height="960" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BC%D0%BA%D0%B8" title="Лемки">Лемки</a> Пряшева (зліва) і Перемишля (справа) у традиційних народних костюмах. Фото: Село <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5_(%D0%A1%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82)" title="Мокре (Сяноцький повіт)">Мокре</a> поблизу Санок (<a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0" title="Польща">Польща</a>).2007</figcaption></figure> <p>Людність Закарпаття розміщена нерівномірно, залежно від природних умов. Найгустіше й суцільно заселені Потиська низовина разом із підгір'ям Вулканічних Карпат (113 осіб на 1 км²) та Мармароська котловина (74). В горах (густота — 42) населення скупчено в обох нижчих поздовжніх смугах та зрідка — в поперечних долинах; високі гірські масиви майже незаселені постійно, натомість на їхніх полонинах сильно розвинене влітку пастуше життя. </p><p>Населення Закарпаття швидко зростало в XIX—XX століттях, попри досить велику еміграцію за океан, завдяки високому природному приростові та відносно невеликим втратам під час обох світових воєн, меншим як у будь-якій іншій частині України. В розвитку населення Закарпаття за останні 80 років можна відрізнити такі фази: </p> <ol><li><i>Середній приріст за 1880—1913 pp.</i> — пересічно 1,4 % річно (в 1900—10 pp. на 1000 душ щороку припадало 42 народжень, 26 смертей, 16 природного і 11 дійсного приросту);</li> <li><i>Відносно невеликий спад в 1915—19 pp.</i>;</li> <li><i>Сильний приріст між двома світовими війнами</i>, завдяки зменшенню смертності й послабленню еміграції, а також припливові чехів (1921—30 pp. на 1000 меш. — 42 народжень, 21 смертей, 21 природного і 18 дійсного приросту);</li> <li><i>Зменшення під час другої світової війни</i>, яке, однак, майже не заторкнуло українців (натомість Закарпаття покинули чехи, переважна частина німців і частина угорців, а нацисти знищили ¾ євреїв);</li> <li><i>Досить високий приріст після війни</i>, завдяки більшому, ніж в інших областях України, природному приростові (1956 р. на 1000 осіб — 24,6 народжень, 8,3 смертей і 16,3 чистого приросту), невеликому відпливу населення назовні і деякому припливу з інших частин СРСР (головно адміністративного і військового апарату), внаслідок цих процесів населення Закарпаття зросло з 395 000 в 1880 р. до 527 000 (1900), 596 000 (1910), 605 000 (1921), 752 000 (1930), 842 000 (1950), 929 000 (1956) і 1 254 396 жителів (на 1.12.2012)).</li></ol> <table class="wikitable" align="center"> <tbody><tr> <th rowspan="2">Край </th> <th rowspan="2">Вся людність в тис.</th> <th colspan="2">Українці</th> <th colspan="2">Євреї</th> <th colspan="2">Угорці</th> <th colspan="2">Чехи і словаки</th> <th colspan="2">Інші </th></tr> <tr> <th>в тис.</th> <th>у %</th> <th>в тис.</th> <th>у %</th> <th>в тис.</th> <th>у %</th> <th>в тис.</th> <th>у %</th> <th>в тис.</th> <th>у % </th></tr> <tr> <td colspan="12">а) Українська етнографічна територія (1930 р.) </td></tr> <tr> <td>Підкарпатська Русь</td> <td>215</td> <td>100</td> <td>52.1</td> <td>85</td> <td>13.8</td> <td>40</td> <td>6.5</td> <td>29</td> <td>4.7</td> <td>24<sup><small>1</small></sup></td> <td>3.9 </td></tr> <tr> <td>Пряшівщина<sup><small>2</small></sup></td> <td>118</td> <td>87</td> <td>73.8</td> <td>11</td> <td>9.3</td> <td>1</td> <td>0.8</td> <td>16</td> <td>13.6</td> <td>3</td> <td>2.5 </td></tr> <tr> <td>Мармарощина (в Румунії)</td> <td>26</td> <td>17</td> <td>65.4</td> <td>6</td> <td>23.1</td> <td>1</td> <td>3.8</td> <td>—</td> <td>—</td> <td>2</td> <td>7.7 </td></tr> <tr> <td>Разом</td> <td>760</td> <td>542</td> <td>71.4</td> <td>102</td> <td>13.4</td> <td>42</td> <td>5.5</td> <td>45</td> <td>5.9</td> <td>29</td> <td>3.8 </td></tr> <tr> <td colspan="12">б) Підкарпатська Русь в політичних межах </td></tr> <tr> <td>1931 р.</td> <td>725</td> <td>450</td> <td>62.1</td> <td>102</td> <td>14.1</td> <td>113</td> <td>15.6</td> <td>33</td> <td>4.5</td> <td>27<sup><small>3</small></sup></td> <td>3.7 </td></tr> <tr> <td>1956 р. (Закарпатська область, приблизно)</td> <td>929</td> <td>764<sup><small>4</small></sup></td> <td>82.5</td> <td>30</td> <td>3.0</td> <td>100</td> <td>11.0</td> <td>5</td> <td>0.5</td> <td>30<sup><small>5</small></sup></td> <td>3.0 </td></tr> </tbody></table> <p><small><sup>1</sup> Зокрема 13 тис. румунів і 10 тис. німців.</small> </p><p><small><sup>2</sup> Лише суцільна територія.</small> </p><p><small><sup>3</sup> Зокрема 13 тис. румунів і 13 тис. німців.</small> </p><p><small><sup>4</sup> Зокрема деяка кількість росіян і білорусів.</small> </p><p><small><sup>5</sup> Зокрема 16 тис. румунів, 3 тис. німців, 8 тис. ромів.</small> </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Еміграція"><span id=".D0.95.D0.BC.D1.96.D0.B3.D1.80.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8F"></span>Еміграція</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=23" title="Редагувати розділ: Еміграція" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=23" title="Редагувати вихідний код розділу: Еміграція"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Близько 100 000 Українців (разом з пословаченими греко-католиками з Пряшівщини) емігрували, майже винятково до США; в 1920—38 pp. бл. 40 000. Це була еміграція більша, ніж з будь-яких інших українських земель. Внаслідок цих процесів нині у США живе близько 350 000 осіб закарпатського походження, що становить бл. 30 (на заході Закарпаття навіть 45 %). Тому серед української діаспори у США закарпатська група відіграє велику роль. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Урбанізація"><span id=".D0.A3.D1.80.D0.B1.D0.B0.D0.BD.D1.96.D0.B7.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8F"></span>Урбанізація</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=24" title="Редагувати розділ: Урбанізація" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=24" title="Редагувати вихідний код розділу: Урбанізація"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>37 % населення Закарпаття живе в містах (2001). Закарпаття має 11 міст (Ужгород — 116 300 мешканців<sup id="cite_ref-7" class="reference"><a href="#cite_note-7"><span class="cite-bracket">[</span>7<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> (2012), Мукачево — 82 300 (2010), Берегове — 27 200 (2001), Хуст — 32 400 (2001))<sup id="cite_ref-8" class="reference"><a href="#cite_note-8"><span class="cite-bracket">[</span>8<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> і 12 смт. Характер міст Закарпаття — торговельно-адміністративний, за останні часи і промисловий. Міста розташовані на перехрестях поздовжніх і поперечних шляхів, найбільші з них — на пограниччі гір і низовини. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Національні_меншини"><span id=".D0.9D.D0.B0.D1.86.D1.96.D0.BE.D0.BD.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D1.96_.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D1.88.D0.B8.D0.BD.D0.B8"></span>Національні меншини</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=25" title="Редагувати розділ: Національні меншини" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=25" title="Редагувати вихідний код розділу: Національні меншини"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:May_1944_-_Jews_from_Carpathian_Ruthenia_arrive_at_Auschwitz-Birkenau.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/May_1944_-_Jews_from_Carpathian_Ruthenia_arrive_at_Auschwitz-Birkenau.jpg/220px-May_1944_-_Jews_from_Carpathian_Ruthenia_arrive_at_Auschwitz-Birkenau.jpg" decoding="async" width="220" height="156" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/May_1944_-_Jews_from_Carpathian_Ruthenia_arrive_at_Auschwitz-Birkenau.jpg/330px-May_1944_-_Jews_from_Carpathian_Ruthenia_arrive_at_Auschwitz-Birkenau.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/May_1944_-_Jews_from_Carpathian_Ruthenia_arrive_at_Auschwitz-Birkenau.jpg/440px-May_1944_-_Jews_from_Carpathian_Ruthenia_arrive_at_Auschwitz-Birkenau.jpg 2x" data-file-width="1687" data-file-height="1200" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%B5%D1%97%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Історія євреїв на Закарпатті">Закарпатські євреї</a> прибувають в <a href="/wiki/%D0%90%D1%83%D1%88%D0%B2%D1%96%D1%86" title="Аушвіц">Аушвіц-Біркенау</a>, травень 1944 р. Більшість з них були вбиті в газових камерах через кілька годин після прибуття.</figcaption></figure> <p>Характерною рисою радянізації Закарпаття стали масові репресії проти угорців, німців та українців, що призвело до еміграції частини угорців, словаків, німців, євреїв та представників інших національностей. Разом з тим проводилося організоване переселення корінних закарпатців у східні області України, на північ Росії та в Сибір, у регіон спрямовували фахівців з інших республік, а випускників місцевих навчальних закладів — поза межі Закарпаття й України. Здійснювалося переселення в регіон росіян і російськомовних військовослужбовців, співробітників державних органів, партійних і радянських чиновників, службовців, військових пенсіонерів та інших. Ці кроки приводили до <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Русифікація України">зросійщення</a> місцевого населення. Це відбилося й на етнічному складі населення регіону та його міст. </p><p>Найчисленнішою меншістю Закарпаття були й залишаються <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%96_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96" title="Угорці в Україні">угорці</a>, які становлять більшість у прикордонних з Угорщиною громадах Закарпаття; <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%B5%D1%97" title="Українські євреї">євреї</a> становили більший відсоток, ніж у будь-якій іншій частині України, і то не лише по містах (26 %), але й по селах (11 %), німці творили 7 малих колоній в горах, румуни були скупчені в 4 великих селах на північ від Сиготу. Після Другої Світової війни знизився відсоток національних меншостей, а тим самим зросла кількість українців. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Економіка_краю"><span id=".D0.95.D0.BA.D0.BE.D0.BD.D0.BE.D0.BC.D1.96.D0.BA.D0.B0_.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.8E"></span>Економіка краю</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=26" title="Редагувати розділ: Економіка краю" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=26" title="Редагувати вихідний код розділу: Економіка краю"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Народне господарство Закарпаття розвинулося залежно від природних умов та від господарської політики тих держав, до складу яких воно входило. Гірська частина Закарпаття, що займає 80 % краю, є територією лісового і тваринницького господарства, низовина і підгір'я — рільничою зонною з садівництвом і виноградарством. Закарпаття славиться виноробством. Насадження виноградної лози на Закарпатті почалося з III століття. Сьогодні нараховується понад 60 сортів винограду. </p><p>До <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Корисні копалини">корисних копалин</a> належать насамперед <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C" title="Кухонна сіль">сіль</a>,<a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B5_%D0%B2%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Буре вугілля">буре вугілля</a>, ртуть, поліметали, золото, <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8" title="Будівельні матеріали">будівельні матеріали</a> (алуніти, доломіт, каолін, барит, бентоніт, цеоліт, діорит, андезит, мармур, перліт, мінеральні фарби), багато мінеральних джерел. </p><p>Ці природні багатства були мало використані під час довголітнього угорського панування. Край був економічно і культурно відсталим, сільське господарство не могло розвиватися через малоземелля селян, промисловість — з причини конкуренції корінної Угорщини; капітал був в руках євреїв і угорців. </p><p>З різних галузей найкраще розвинене було лише лісове господарство, бо цих продуктів потребувала знеліснена Угорщина (головним чином на опалення). Український селянин поправляв свій бюджет заробітками в лісах, сезоновими працями під час жнив в глибині Угорщини й еміґрував до Америки. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Сільське_господарство"><span id=".D0.A1.D1.96.D0.BB.D1.8C.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B5_.D0.B3.D0.BE.D1.81.D0.BF.D0.BE.D0.B4.D0.B0.D1.80.D1.81.D1.82.D0.B2.D0.BE"></span>Сільське господарство</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=27" title="Редагувати розділ: Сільське господарство" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=27" title="Редагувати вихідний код розділу: Сільське господарство"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px"><i>Див. також: <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Виноробство Закарпаття (ще не написана)">Виноробство Закарпаття</a></i></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/63/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96.jpg/220px-%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96.jpg" decoding="async" width="220" height="147" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/63/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96.jpg/330px-%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/63/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96.jpg/440px-%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96.jpg 2x" data-file-width="3681" data-file-height="2454" /></a><figcaption>Закарпаття — один з центрів <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96" title="Виноробство в Україні">виробництва вина в Україні</a></figcaption></figure> <p>Сільське господарство і нині є основним зайняттям населення (близько 70 %), хоч рілля займає лише 21 % всієї площі Закарпаття; 23 % припадає на сіножаті й пасовища, 50 % на ліс. В горах рілля становить ледве 30 %, сіножаті й пасовища 27 %, а ліс аж 58 %; для низовини відповідні числа — 42 %, 27 %, 24 %. Вся засівна площа становить (1956 р.) 211 000 га, в тому числі на збіжжеві культури припадало 98 700 га або 45 % (на кукурудзу 34 300 га або 16,3 %, на пшеницю 28 400 га або 13,5 %, овес 17 100 га або 8,1 %), на кормові 60 800 га (29,8 %), картоплю 37 500 га (17,8 %), промислові, гол. соняшник і тютюн — 8800 га (4,2 %). Низовина і підгір'я — це країна пшениці й кукурудзи, в горах мають перевагу <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B2%D0%B5%D1%81" title="Овес">овес</a>, <a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BE" class="mw-redirect" title="Жито">жито</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D1%8F" title="Картопля">картопля</a>. Порівняно з довоєнним часом зменшилася вся засівна площа (на 10 %), далеко більше збіжжева (на 1/3), а площа кормових збільшилася майже в три рази. Велике значення має виноградарство, яке постачає на експорт виноград і білі <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%BE" title="Вино">вина</a> (гол. осередки — Берегове, Ужгород, Мукачево, Середнє, Виноградів); площа виноградників збільшилася з 2900 га 1936 р. до 6700 га 1956 р. На експорт працює також <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Садівництво">садівництво</a>; сади займали в 1956 році 18 500 га (1936 р. лише 4000 га). З промислових культур найбільше значення має тютюнництво (3000 га). Порівняно з довоєнним періодом збільшилося поголів'я продуктивної худоби, за винятком коней; 1956 було 32 000 коней (1937 р. — 41 300), 244 000 голів великої рогатої худоби (1937 р. — 219 500), 196 000 свиней (82 000), 254 000 овець і 55 000 кіз (1937 р. — разом 132 000). Одночасно інтенсифікувалося <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Тваринництво">тваринництво</a> шляхом запровадження найкращих порід. Тваринництво <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8" class="mw-redirect" title="Низовини">низовини</a> і передгір'я тісно пов'язане з <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Хліборобство">хліборобством</a>, в горах його кормовою базою є <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Полонина">полонини</a> і природні <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%96" class="mw-redirect" title="Сіножаті">сіножаті</a>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Ліс_і_деревообробна_промисловість"><span id=".D0.9B.D1.96.D1.81_.D1.96_.D0.B4.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.B2.D0.BE.D0.BE.D0.B1.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BD.D0.B0_.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.BC.D0.B8.D1.81.D0.BB.D0.BE.D0.B2.D1.96.D1.81.D1.82.D1.8C"></span>Ліс і деревообробна промисловість</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=28" title="Редагувати розділ: Ліс і деревообробна промисловість" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=28" title="Редагувати вихідний код розділу: Ліс і деревообробна промисловість"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Найбільшим багатством Закарпаття є ліси, що займають площу 526 000 га; основні породи: <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA" title="Бук">бук</a> (58 % ліс. площі), <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Смерека">смерека</a> (29 %), <a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1" title="Дуб">дуб</a> (7 %), <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Ялиця">ялиця</a> (4 %). Ліс і <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Деревообробна промисловість">деревообробна промисловість</a> — це основна промисловість краю, яка дає 53 % валової продукції і працю 29 000 особам (57 % всіх зайнятих в промисловості); 1956 р. випродукувано 2,6 млн м³ деревини і 0,7 млн пиломатеріалів. Майже вся продукція деревини перероблялася на місці, на численних, здебільшого деревообробних, підприємствах, розвинених по всьому Закарпаттю; найбільші деревообробні комбінати є в Сваляві, Тересві, Рахові; лісохімічні заводи в Сваляві, Великому Бичкові, Перечині; картонний завод в Рахові. Меблева промисловість (сировиною є переважно букове дерево) розвинена головно в Ужгороді, Мукачеві й Берегові. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Виробництво_електроенергії,_вугілля,_будівельних_матеріалів"><span id=".D0.92.D0.B8.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BD.D0.B8.D1.86.D1.82.D0.B2.D0.BE_.D0.B5.D0.BB.D0.B5.D0.BA.D1.82.D1.80.D0.BE.D0.B5.D0.BD.D0.B5.D1.80.D0.B3.D1.96.D1.97.2C_.D0.B2.D1.83.D0.B3.D1.96.D0.BB.D0.BB.D1.8F.2C_.D0.B1.D1.83.D0.B4.D1.96.D0.B2.D0.B5.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.B8.D1.85_.D0.BC.D0.B0.D1.82.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.B0.D0.BB.D1.96.D0.B2"></span>Виробництво електроенергії, вугілля, будівельних матеріалів</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=29" title="Редагувати розділ: Виробництво електроенергії, вугілля, будівельних матеріалів" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=29" title="Редагувати вихідний код розділу: Виробництво електроенергії, вугілля, будівельних матеріалів"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Виробництво електроенергії мало розвинене (1955 р. — 134 млн кВт, нині багато більше), зокрема зовсім недостатньо використані багаті водні ресурси (найважливіші гідроелектростанції — Ужгородська і з 1956 р. Теребле-Ріцька). Тільки після другої світової війни розпочато видобуток бурого вугілля і 1955 р. досягнуто досить високої продукції — 460 000 т (с. Ільниця в Іршавському районі). Кам'яну сіль видобувають здавна в Солотвині; за чеської влади видобуток модернізовано й піднесено до 170 000 т щорічно (основне місце видобутку в Чехо-Словаччині); близько 332 000 т (1956 p.). Досить велике значення має промисловість будівельних матеріалів (видобуток андезитів, туфів, мармуру; цегляно-черепична промисловість). Дрібна харчова промисловість і постала щойно після війни легка промисловість (швейна, трикотажна, взуттєва) розвинені в більших містах (найважливіші об'єкти — тютюнова і трикотажна фабрики в Мукачеві). Ще й нині має значення кустарна промисловість, зокрема художня — вишивання, дереворізьба на Гуцульщині. Промисловість скупчена переважно в південно-західній частині Закарпаття, через що ще більше поглиблюється різниця між цією багатшою частиною краю і біднішою — гірською. Головні промислові осередки Закарпаття: <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE" title="Мукачево">Мукачево</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4" title="Ужгород">Ужгород</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5" title="Берегове">Берегове</a>, <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82" title="Хуст">Хуст</a>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Шляхи"><span id=".D0.A8.D0.BB.D1.8F.D1.85.D0.B8"></span>Шляхи</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=30" title="Редагувати розділ: Шляхи" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=30" title="Редагувати вихідний код розділу: Шляхи"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Закарпаття має 580 км залізничних шляхів (без вузькоколійних) і 2740 автомобільних шляхів з твердим покриттям (1955 p.). </p><p>Найбільше значення мають тепер три поперечні залізничних лінії, що зв'язують через карпатські перевали — Ужоцький, Верецький і Татарський — Закарпаття з усією Україною, натомість підрядне значення має поздовжня лінія (Пряшів — Чоп — Хуст — Рахів), що сполучає Закарпаття із заходом і 1920—45 pp. була головною магістраллю Закарпаття. </p><p>Сильно збільшився автомобільний транспорт, який має на Закарпатті більше значення, ніж в інших частинах України; найважливіші відтинки: Ужгород — Мукачево — Берегове, магістраль Ужгород — Хуст — Ясіня; поперечні лінії: Ужгород — Ужок — Львів, Мукачево — Свалява — Стрий — Львів, Хуст — Міжгір'я й інші; поздовжні гірські шляхи: Перечин — Свалява, Нижні Ворота — Міжгір'я й інші. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Дослідження_Закарпаття"><span id=".D0.94.D0.BE.D1.81.D0.BB.D1.96.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.97.D0.B0.D0.BA.D0.B0.D1.80.D0.BF.D0.B0.D1.82.D1.82.D1.8F"></span>Дослідження Закарпаття</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=31" title="Редагувати розділ: Дослідження Закарпаття" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=31" title="Редагувати вихідний код розділу: Дослідження Закарпаття"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Дослідження Закарпаття головно в ділянці історії розпочато в кінці <a href="/wiki/XVIII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVIII століття">XVIII століття</a> (Й. Базилович); в <a href="/wiki/XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIX століття">XIX столітті</a> з'явився ряд дрібних причинків до церковної і культурної історії Закарпаття. Основні дослідження Закарпаття проведено в <a href="/wiki/XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XX століття">XX столітті</a> місцевими та українськими вченими з Галичини і Наддніпрянщини, росіянами, угорцями, чехами й ін. Археологічні досліди провадили Т. Легоцький, Й. Янкович, Я. Пастернак. Ряд історичних праць з'явився з-під пера А. Годинки, О. Бонкала, В. Гаджеґи, Є. Перфецького, О. Петрова, О. Мицюка, М. Лелекача, з історії письменства і культурного життя — І. Франка, Я. Стрипського, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Сабов Євменій Іванович">Є. Сабова</a>, Ю. Яворського, В. Бірчака, Є. Недзельського й ін. Етнографічні і демографічні матеріали збирали і досліджували І. Верхратський, В. Гнатюк, С. Томашівський, а закарпатські говори розробили О. Брох, І. Панькевич, Г. Геровський й ін. Географічні студії провадили І. Краль, В. Кубійович, С. Рудницький й ін. Багато матеріалу містили монографії про закарпатські комітати, видані угорськими урядовими чинниками наприкінці XIX століття і на початку XX століття. Так само немало етнографічного матеріалу та розвідок з культурної історії з'явилося в «ЗНТШ». В 1920—30-х pp. висліди студій над Закарпаття друкувалися в Наукових Записках Товариства «Просвіти» в Ужгороді, в журналі «Карпатскій СвЂтъ», а в 1940-х pp. в журналі «Зоря». В підсовєтських умовах продовжувалися головно етнографічні і діалектологічні досліди Закарпаття. З кінця <a href="/wiki/XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIX століття">XIX століття</a> існує в Мукачеві історичний музей ім. Легоцького (переважно археологічні знахідки), а в 1920-х pp. постав краєзнавчий музей в Ужгороді, що містить головно історичні і етнографічні експонати. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Закарпаття_у_культурі"><span id=".D0.97.D0.B0.D0.BA.D0.B0.D1.80.D0.BF.D0.B0.D1.82.D1.82.D1.8F_.D1.83_.D0.BA.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D1.83.D1.80.D1.96"></span>Закарпаття у культурі</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=32" title="Редагувати розділ: Закарпаття у культурі" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=32" title="Редагувати вихідний код розділу: Закарпаття у культурі"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Своєрідна краса природи Закарпаття, ще донедавна примітивний побут його населення, складні соціальні і культурні відносини цього краю знайшли відбиток в художній літературі українських і чужих авторів. З закарпатських письменників українською мовою про життя людей свого краю писав <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Томчаній Михайло Іванович">Михайло Іванович Томчаній</a> (Томчані) (16 липня 1914 — 19 січня 1975): збірка оповідань «Шовкова трава» (1950), «Оповідання» (1955), «На кордоні» (1962); повісті «Наша сім'я» (1953), «Терезка» (1957), «Готель „Солома“» (1960), оповідання і повість «Скрипка — його молодість» (1968), романи «Жменяки» (1964), «Тихе містечко» (1969), «Брати» (1972). З чехів писали на закарпатські сюжети І. Ольбрахт (повість «Микола Шугай»), З. Кудєй («Гуцульська республіка»), з угорців — Д. Морваї («Село під полонинами»). Крім місцевих українських письменників, закарпатські мотиви виступають в О. Олеся, С. Черкасенка, В. Пачовського, В. Бірчака й ін. Після 1945 р. написано низку повістей з закарпатського життя авторами з інших українських земель (А. Турчинська, С. Скляренко) та росіянами (роман М. Тевельова «Свет ты наш, Верховина») й іншими. </p><p>Багато зусиль приклав до збереження самобутнього історичного центру давнього Ужгорода та утвердженню містобудівельної політики європейського рівня на Закарпатті архітектор-містобудівник та художник-графік <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Томчаній Михайло Михайлович">Михайло Михайлович Томчаній</a> (Томчані) (9 листопада 1946). У 1980—1990 роках він був головним архітектором Ужгорода. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Кінематографія_Закарпаття"><span id=".D0.9A.D1.96.D0.BD.D0.B5.D0.BC.D0.B0.D1.82.D0.BE.D0.B3.D1.80.D0.B0.D1.84.D1.96.D1.8F_.D0.97.D0.B0.D0.BA.D0.B0.D1.80.D0.BF.D0.B0.D1.82.D1.82.D1.8F"></span>Кінематографія Закарпаття</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=33" title="Редагувати розділ: Кінематографія Закарпаття" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=33" title="Редагувати вихідний код розділу: Кінематографія Закарпаття"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Показ фільмів в Закарпатті бере свій початок з 1909 року, саме тоді і угорський науковий кінотеатр «Уранія» відкрив свою філію в Ужгороді, де влаштовували покази фільмів науково-популярного змісту. У цей час ужгородці могли дивитися кіно у двох місцях – на площі Лайоша Кошута (нині пл. Шандора Петефі), а з 1911 року – в готелі «Корона». Із регіону вийшло чимало кіноакторів та кінорежисерів: </p><p><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA" title="Шарі Федак">Шарі Федак</a> </p><p><a href="/w/index.php?title=%D0%96%D0%BE%D0%BB%D1%82_%D0%A2%D1%80%D1%96%D0%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Жолт Тріл (ще не написана)">Жолт Тріл</a> </p><p><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%8F%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%91%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вячеслав Бігун (ще не написана)">Вячеслав Бігун</a> </p><p><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BA_%D0%93%D0%B0%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джек Гафрейн (ще не написана)">Джек Гафрейн</a> </p><p><a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Альта Вашова">Альта Вашова</a> </p><p><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BD_%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BA" title="Антонін Москалик">Антонін Москалик</a> </p><p><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B6%D0%B0_%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%BA" title="Ража Людвік">Людвік Ража</a> </p><p><a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D1%86%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Фіца Михайло Іванович">Фіца Михайло</a> </p><p><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D0%B0_%D0%A8%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Бейла Шаламон (ще не написана)">Бейла Шаламон</a> </p><p><a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%82%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="Анастасія Євтушенко (ще не написана)">Анастасія Євтушенко</a> </p><p><a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%94%D0%B7%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Рудольф Дзуринець (ще не написана)">Рудольф Дзуринець</a> </p><p><a href="/w/index.php?title=%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%B9_%D0%A2%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Урай Тиводар (ще не написана)">Урай Тиводар</a> </p><p><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D1%83%D0%BA%D1%96%D1%87" title="Антоніо Лукіч">Антоніо Лукіч</a> </p><p><a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD_%D0%AF%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87&action=edit&redlink=1" class="new" title="Євген Яновіч (ще не написана)">Яновіч Євген</a> </p><p><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B9" title="Стівен Герей">Стівен Герей</a> </p><p><a href="/wiki/%D0%94%D1%8E%D0%BB%D0%B0_%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%88" title="Дюла Чортош">Дюла Чортош</a> </p> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B2_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Фільми, які знімали в Закарпатті">Фільми, які знімали в Закарпатті</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Див._також"><span id=".D0.94.D0.B8.D0.B2._.D1.82.D0.B0.D0.BA.D0.BE.D0.B6"></span>Див. також</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=34" title="Редагувати розділ: Див. також" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=34" title="Редагувати вихідний код розділу: Див. також"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B2_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Фільми, які знімали в Закарпатті">Фільми, які знімали в Закарпатті</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Карпатська Україна">Карпатська Україна</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Закарпатська область">Закарпатська область</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%B8_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Замки Закарпаття">Замки Закарпаття</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96" title="Корисні копалини Закарпатської області">Корисні копалини Закарпатської області</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Виноски"><span id=".D0.92.D0.B8.D0.BD.D0.BE.D1.81.D0.BA.D0.B8"></span>Виноски</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=35" title="Редагувати розділ: Виноски" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=35" title="Редагувати вихідний код розділу: Виноски"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816068">.mw-parser-output .reflist{margin-bottom:0.5em;list-style-type:decimal}@media screen{.mw-parser-output .reflist{font-size:90%}}.mw-parser-output .reflist .references{font-size:100%;margin-bottom:0;list-style-type:inherit}.mw-parser-output .reflist-columns-2{column-width:30em}.mw-parser-output .reflist-columns-3{column-width:25em}.mw-parser-output .reflist-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .reflist-columns ol{margin-top:0}.mw-parser-output .reflist-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}.mw-parser-output .reflist-upper-alpha{list-style-type:upper-alpha}.mw-parser-output .reflist-upper-roman{list-style-type:upper-roman}.mw-parser-output .reflist-lower-alpha{list-style-type:lower-alpha}.mw-parser-output .reflist-lower-greek{list-style-type:lower-greek}.mw-parser-output .reflist-lower-roman{list-style-type:lower-roman}</style><div class="reflist references-column-count references-column-count-2" style="column-count: 2; -moz-column-count: 2; -webkit-column-count: 2; list-style-type: decimal;"> <ol class="references"> <li id="cite_note-Judy_Batt,_Kataryna_Wolczuk-1"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-Judy_Batt,_Kataryna_Wolczuk_1-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43245077">.mw-parser-output cite.citation{font-style:inherit;word-wrap:break-word}.mw-parser-output .citation:target{background-color:rgba(0,127,255,0.133)}.mw-parser-output .id-lock-free.id-lock-free a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Lock-green.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-limited.id-lock-limited a,.mw-parser-output .id-lock-registration.id-lock-registration a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d6/Lock-gray-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-subscription.id-lock-subscription a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/aa/Lock-red-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .cs1-ref-lang{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}.mw-parser-output .cs1-ref-lg{font-style:normal;cursor:help}.mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#252525;text-decoration:inherit;text-decoration-color:#252525}.mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4c/Wikisource-logo.svg")right 0.1em center/12px no-repeat}body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-free a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-limited a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-registration a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-subscription a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background-size:contain;padding:0 1em 0 0}.mw-parser-output .cs1-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}.mw-parser-output .cs1-hidden-error{display:none;color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-visible-error{color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-maint{display:none;color:#085;margin-left:0.3em}.mw-parser-output .cs1-kern-left{padding-left:0.2em}.mw-parser-output .cs1-kern-right{padding-right:0.2em}.mw-parser-output .citation .mw-selflink{font-weight:inherit}@media screen{.mw-parser-output .cs1-format{font-size:95%}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}</style><cite class="citation book cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=B9Mp6868gakC&q=transcarpathia+central+europe"><i>Transcarpathia: Perephiral Region at the "Centre of Europe"</i></a> <span class="cs1-format">(Google eBook)</span>. Routledge. 2013. с. 155. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-136-34323-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-136-34323-0"><bdi>978-1-136-34323-0</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-books.google.co.uk-2"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-books.google.co.uk_2-0">↑</a></span> <span class="reference-text">Klaus Peter Berger, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=gEeP9NY2qGkC&pg=PA132&dq=Bukovina+part+of++%22Central+Europe%22&hl=en&sa=X&ei=aDHHT7-aCYee8gOV4Iz5DQ&ved=0CDkQ6AEwATgK#v=onepage&q=partof%20Central%20Europe&f=false">The Creeping Codification of the New Lex Mercatoria</a>, Kluwer Law International, 2010, p. 132</span> </li> <li id="cite_note-3"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-3">↑</a></span> <span class="reference-text">Імовірно сучасні закарпатці (як і лемки, бойки, гуцули) є нащадками білих хорватів (див.: <span class="citation" id="CITEREFУвійшовши_до_складу_Київської_імперії,_русини-горяни_продовжили_творити_українську_історію._А_нащадками_білих_хорватів_на_наших_західних_теренах_є_сьогоднішні_лемки,_бойки,_гуцули_та_закарпатці2016"><cite style="font-style:normal"><i>Микола Нагірний.</i> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.academia.edu/28843094/ЕМІНАК_Науковий_щоквартальник_1_13_січень-березень_2016_Том_1">Внесок білих хорватів у процес етногенезу Українців</a> // <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak">Емінак</a> : науковий щоквартальник. — 2016. — <span style="white-space: nowrap;">Т. 1</span>, <span style="white-space: nowrap;">№ 1 (13)</span> (січень-березень). — <span style="white-space: nowrap;">С. 20-26</span>. — <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/1998-4634">1998-4634</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200304055258/https://www.academia.edu/28843094/ЕМІНАК_Науковий_щоквартальник_1_13_січень-березень_2016_Том_1">Архівовано</a> з джерела 4 березня 2020. Процитовано 18 червня 2022.</cite></span>)</span> </li> <li id="cite_note-4"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-4">↑</a></span> <span class="reference-text"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://history.vn.ua/book/chutkiiukrhist/23.html">Українські землі під владою Австрійської імперії (кінець XVIII — перша половина XIX ст.)</a> // Історія України — Навчальний посібник — <a href="/wiki/%D0%A7%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Чуткий Андрій Іванович">А. І. Чуткий</a></span> </li> <li id="cite_note-5"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-5">↑</a></span> <span class="reference-text"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://shpargalka.org.ua/r/2/2140.html">Українські землі під владою Австрійської імперії у першій половині XIX ст.</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160305061455/http://shpargalka.org.ua/r/2/2140.html">Архівовано</a> 5 березня 2016 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> // Енциклопедія Шпаргалка " Історія України</span> </li> <li id="cite_note-6"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-6">↑</a></span> <span class="reference-text"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.mukachevo.net/%28A%28ev1tRXz0zAEkAAAAM2RiMjk4ZjQtOTk3Zi00MTlmLWI0MjEtYTNk%20ZmRmZDI0%C3%90%C2%A0%20%C3%90%E2%80%99%C3%82%C2%B1Mjk0S9KEnUhZ2OIqKYB7JcFmfQf39b41%29%29/ua/Blogs/view_post/1452-Це-була-марна-боротьба-так-пише-про-події-в-Підкарпатській-Русі-в-1944-1945-роках-чеський-військовий-історик">«Це була марна боротьба», — так пише про події в Підкарпатській Русі в 1944—1945 роках чеський військовий історик</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160304091440/http://www.mukachevo.net/(A(ev1tRXz0zAEkAAAAM2RiMjk4ZjQtOTk3Zi00MTlmLWI0MjEtYTNk%20ZmRmZDI0%C3%90%C2%A0%20%C3%90%E2%80%99%C3%82%C2%B1Mjk0S9KEnUhZ2OIqKYB7JcFmfQf39b41))/ua/Blogs/view_post/1452-Це-була-марна-боротьба-так-пише-про-події-в-Підкарпатській-Русі-в-1944-1945-роках-чеський-військовий-історик">Архівовано</a> 4 березня 2016 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> // «Мукачево.net». Блог <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r42406185">.mw-parser-output .ts-comment-commentedText{border-bottom:1px dotted;cursor:help}@media(hover:none){.mw-parser-output .ts-comment-commentedText:not(.rt-commentedText){border-bottom:0;cursor:auto}}</style><span class="ts-comment-commentedText" title="Сікора Степан Ілліч">Степана Сікори</span>. Субота, 31 Січня 2015, 21:15 <br /> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.vhu.cz/byl-to-marny-boj-pise-o-deni-na-podkarpatske-rusi-v-letech-194445-historik-vhu/">Byl to marný boj, píše o dění na Podkarpatské Rusi v letech 1944/45 historik VHÚ</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150223223652/http://www.vhu.cz/byl-to-marny-boj-pise-o-deni-na-podkarpatske-rusi-v-letech-194445-historik-vhu/">Архівовано</a> 23 лютого 2015 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> // VOJENSKÝ HISTORICKÝ ÚSTAV (VHU) PRAHA</span> </li> <li id="cite_note-7"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-7">↑</a></span> <span class="reference-text"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/dem/chis_nasel011012.pdf">Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року — Головне управління статистики у Закарпатській області</a><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43776089">.mw-parser-output .dead-link{color:var(--color-subtle,#54595d)}</style><sup><span class="dead-link">[<i>недоступне посилання з липня 2019</i>]</span></sup></span> </li> <li id="cite_note-8"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-8">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20091114053847/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/zakarpattya">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/zakarpattya/">оригіналу</a> за 14 листопада 2009<span class="reference-accessdate">. Процитовано 27 серпня 2010</span>.</cite><span class="cs1-maint citation-comment"><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>)</span></span> </li> </ol></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Джерела"><span id=".D0.94.D0.B6.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.BB.D0.B0"></span>Джерела</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=36" title="Редагувати розділ: Джерела" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=36" title="Редагувати вихідний код розділу: Джерела"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li><i>С. В. Віднянський</i>. <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zakarpatska_Ukraina">Закарпатська Україна, Закарпаття</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160630021505/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zakarpatska_Ukraina">Архівовано</a> 30 червня 2016 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> // <span class="citation"><a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Енциклопедія історії України">Енциклопедія історії України</a> : у 10 т. / редкол.: <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Смолій Валерій Андрійович">В. А. Смолій</a> (голова) та ін. ; <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Інститут історії України НАН України">Інститут історії України НАН України</a>. — <span style="border-bottom:1px dotted gray; cursor:default;" title="Київ">К</span>. : <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B0" title="Наукова думка">Наукова думка</a>, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 201. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9660006101" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 966-00-0610-1</a>.</span></li> <li><i>С. В. Віднянський</i>. <a rel="nofollow" class="external text" href="http://esu.com.ua/search_articles.php?id=14638">Закарпаття</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160701221333/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=14638">Архівовано</a> 1 липня 2016 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> // <span class="citation"><a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Енциклопедія сучасної України">Енциклопедія сучасної України</a> / ред. кол.: <a href="/wiki/%D0%94%D0%B7%D1%8E%D0%B1%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Дзюба Іван Михайлович">І. М. Дзюба</a> [та ін.] ; <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Національна академія наук України">НАН України</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Наукове товариство імені Шевченка">НТШ</a>. — <span style="border-bottom:1px dotted gray; cursor:default;" title="Київ">К</span>. : <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Інститут енциклопедичних досліджень НАН України">Інститут енциклопедичних досліджень НАН України</a>, 2001–2024. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/966022074X" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 966-02-2074-X</a>.</span></li> <li><span class="citation"><a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Енциклопедія українознавства">Енциклопедія українознавства</a> : Словникова частина : [в 11 т.] / <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Наукове товариство імені Шевченка">Наукове товариство імені Шевченка</a> ; гол. ред. проф., д-р <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Кубійович Володимир Михайлович">Володимир Кубійович</a>. — Париж — Нью-Йорк : <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B5_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Молоде життя">Молоде життя</a>, 1955—1995. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/5770740493" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 5-7707-4049-3</a>.</span></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Література"><span id=".D0.9B.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0"></span>Література</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=37" title="Редагувати розділ: Література" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=37" title="Редагувати вихідний код розділу: Література"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43815671">.mw-parser-output .refbegin{margin-bottom:0.5em}.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents>ul{margin-left:0}.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents>ul>li{margin-left:0;padding-left:3.2em;text-indent:-3.2em}.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents ul,.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents ul li{list-style:none}.mw-parser-output .refbegin-100{font-size:100%}@media(max-width:720px){.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents>ul>li{padding-left:1.6em;text-indent:-1.6em}}.mw-parser-output .refbegin-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .refbegin-columns ul{margin-top:0}.mw-parser-output .refbegin-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}@media screen{.mw-parser-output .refbegin{font-size:90%}}</style><div class="refbegin columns references-column-count references-column-count-3" style="column-count: 3; -moz-column-count: 3; -webkit-column-count: 3;"> <ul><li>Археологія Закарпаття: історія дослідження: [монографія] / С. І. Пеняк, П. С. Пеняк ; Закарпат. облдержадмін., Закарпат. облрада, Ред. по підготов. і вип. Зводу пам'яток історії та культури Закарпат. обл. — Ужгород: Краєвиди Карпат, 2013. — 255, [16] с. : іл. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789669715142" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-97151-4-2</a></li> <li><i>Данилюк Д. Д</i>. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку XX ст.) / Ужгородський держ. ун-т. — Ужгород: Патент, 1997. — 289 с.</li> <li>Закарпатські митці − лауреати Національної премії ім. Т. Г. Шевченка: бібліогр. посіб. / Упр. культури Закарпат. облдержадмін., Закарпат. ОУНБ, інформ.-бібліогр. від. ; уклад. : О. А. Канюка, М. Б. Бадида ; упорядкув. Л. О. Ільченко ; відп. за вип. Л. З. Григаш. − Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2008. − 256 с. : іл. − (Корифеї Закарпаття: бібліографія). − Імен. покажч. : с. 245−253. − <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789663870243" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-387-024-3</a>.</li> <li>Ліси Закарпаття: Нариси з історії та часопис лісівництва / [упоряд. В. Кий та ін.]. — Ужгород: РІК-У, 2019. — 367 с. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/6177692316" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 617-7692-31-6</a>.</li> <li>Нариси історії Закарпаття / Ужгородський держ. ун-т та ін.; Редкол.: І. Гранчак, (відп. ред. і керівник авт. кол.), Е. Балагурі, М. Бабидорич та ін. — Ужгород: Закарпаття, 1993—1995.</li></ul> <dl><dd>Т. 1: З найдавніших часів до 1918 року. — 1993. — 436 c.: іл. — Бібліогр: с. 429—433.</dd> <dd>Т. 2: 1918—1945. — 1995. — 663 с. — Бібліогр: с. 658—664.</dd></dl> <ul><li><i>Павленко Г. В.</i> Діячі історії, науки і культури Закарпаття: Малий енцикл. словник / Ужгородський держ. ун-т; НДІ карпатознавства; Закарпатське обл. т-во охорони пам'яток історії та культури. — Ужгород: ВАТ «Патент», 1997. — 102 с.</li> <li>Ремесла та промисли Закарпаття: путівник / [уклад. М. Мегела, Т. Сологуб-Коцан]. — Ужгород: Вид-во О. Гаркуші, 2019. — 36 с. : іл. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/6175311943" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 617-531-194-3</a>.</li> <li>Художники Закарпаття: [альб.-кат. живопису та скульптури / упоряд. Кузьма Б. І. ; ред. Долгош-Сопко О. І. ; дизайн Кофель О. В.]. — Ужгород: Вид-во О. Гаркуші, 2012. — 165, [2] с. : кольор. іл., портр., фот, кольор. фот. ; 30 см. — 65-річниці Закарпат. орг. Нац. спілки жудожників України присвячується. — Парал. тит. арк. англ. — Текст парал. укр. англ. — Імен. покажч.: с. 166. — 1 000 пр. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9786175310380" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-617-531-038-0</a>.</li> <li><i>Шандор В</i>. Закарпаття: Історично-правний нарис від IX ст. до 1920. — Нью-Йорк: Карпатський Союз, 1992. — 292 с. — Бібліогр.: с. 260—269.</li> <li><i>Шерегій Ю.</i> Нарис історії українських театрів Закарпатської України до 1945 року = Survey of the history of Ukrainian theatres in Carpatho-Ukraine before 1945 / Ред. і вступ. ст. В. Маркусь, В. Ревуцький. — Нью-Йорк та ін.: Словацьке педагогічне вид-во в Братиславі, Відділ укр. літ. у Пряшеві, 1993. — 412 с.: іл. — (Записки / Наук. Т-во ім. Шевченка; Т. 218). — (Історично-Філософічна секція).— Бібліогр.: с. 361—364.</li> <li>Bidermann Н. J. Die ungarischen Ruthenen, I—II. Інсбрук 1862, 1867;</li> <li>Свенцицкий И. Материалы по истории возрождения Карпатской Руси. Л. 1906;</li> <li>Пачовський В. Іст. Підкарп. Руси, І—II. Ужгород 1920—22;</li> <li>Вірчак В. Літ. стремління Підкарп. Руси. Ужгород 1921, 2 вид. 1937;</li> <li>Художня освіта на Закарпатті у ХХ столітті: історико-педагогічний аспект / І. І. Небесник; Львів. акад. мистецтв. — Ужгород: Закарпаття, 2000. — 166 c. — Бібліогр.: 265 назв.</li> <li>Král J. Podkarpatská Rus. Прага 1924;</li> <li>Кондратович І. Іст. Підкарп. Руси. Ужгород 1930;</li> <li>Martel R. La Ruthénie subcarpathique. Париж 1935;</li> <li>Kubijovyč V. Pastýřský život v Podkarpatské Rusi, I—II. Братислава 1935;</li> <li>Мицюк О. Нариси з соц.-госп. іст. Підкарп. Руси, І—II. Прага 1936—38;</li> <li>Mousset J. Les villes de la Russie subcarpathique. Париж 1938;</li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B0%D0%BA_%D0%86%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE" class="mw-redirect" title="Борщак Ілько">Борщак І.</a> Карп. Україна в міжнар. грі. Л. 1938;</li> <li>Карп. Україна. 36. Укр. Вид. Інституту. Л. 1939;</li> <li>Карп. Україна в боротьбі. 36. Відень 1939;</li> <li>Dami A. La Ruthenie subcarpathique. Женева 1944;</li> <li>Sthephan A. From Carpatho-Ruthenia to Carpatho-Ukraine. Нью-Йорк 1954;</li> <li>Анучин В. География Советского Закарпатья. П. 1956;</li> <li>Markus V. L'incorporation de l'Ukraine subcarpathique à l'Ukraine soviétique 1944—1945. Лювен 1956.</li> <li>Історичні описи районів Закарпаття <a rel="nofollow" class="external free" href="https://web.archive.org/web/20100904140907/http://tourinform.org.ua/oblast.html">https://web.archive.org/web/20100904140907/http://tourinform.org.ua/oblast.html</a></li> <li>Все про Закарпаття на 9 мовах <a rel="nofollow" class="external free" href="https://web.archive.org/web/20070809210432/http://www.all.zakarpattya.net/">https://web.archive.org/web/20070809210432/http://www.all.zakarpattya.net/</a></li> <li>Petr Štěpánek. Podkarpatská Rus v letech 1919—1939. Náchod: Konting, 2008. 168 s. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9788090330825" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-80-903308-2-5</a>.</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://litopys.org.ua/grendzha/grendzh02.htm">Василь Ґренджа-Донський. ЩАСТЯ І ГОРЕ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ (щоденник)</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120316122805/http://litopys.org.ua/grendzha/grendzh02.htm">Архівовано</a> 16 березня 2012 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140913234712/http://www.zakarpatia.com/?p=939">Політична радянізація Закарпаття: три спроби в ХХ столітті</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150605142814/http://www.zakarpatia.com/?p=952">Питання возз'єднання Закарпаття з Україною в програмних ідеях регіональних політичних партій</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140913234653/http://www.zakarpatia.com/?p=954">Роль «Просвіти» у становленні професійного театру на Закарпатті</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140913235212/http://www.zakarpatia.com/?p=956">Умови політизації закарпатців на фоні змінності політичних режимів ХХ століття</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140913234052/http://www.zakarpatia.com/?p=963">25 років тому виникла Українська Гельсінська Спілка</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150605203300/http://www.zakarpatia.com/?p=1862">«Руські хлібороби» — перша партія українських автономістів Закарпаття</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140913233930/http://www.zakarpatia.com/?p=1845">Орієнтаційні засади перших педагогічних товариств Закарпаття</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140913233912/http://www.zakarpatia.com/?p=1840">Коротка історія русофільських партій Закарпаття</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140913234327/http://www.zakarpatia.com/?p=1832">Самоназви Закарпатців</a></li></ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Посилання"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.81.D0.B8.D0.BB.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span>Посилання</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=38" title="Редагувати розділ: Посилання" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=38" title="Редагувати вихідний код розділу: Посилання"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140222141835/http://www.zamnap.org.ua/">Офіційний сайт Закарпатського музею народної архітектури та побуту</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://xn--3-7sbar0a5ags5f.com/uk/">Перший віртуальний портал Закарпаття «Віртуальні Карпати»</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20131210034655/http://xn--3-7sbar0a5ags5f.com/uk/">Архівовано</a> 10 грудня 2013 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20141216182304/http://all-zakarpattya.net/">Все про Закарпаття на 10 мовах</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://tourinform.org.ua/">Туристичний інформаційний центр Закарпаття</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120821024018/http://tourinform.org.ua/">Архівовано</a> 21 серпня 2012 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkPath=pages\C\A\Carpatho6Ukraine.htm">Carpatho-Ukraine</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.webcitation.org/6IEDxE6PE?url=http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkPath=pages%5C%5CC%5C%5CA%5C%5CCarpatho6Ukraine.htm">Архівовано</a> 19 липня 2013 у <a href="/wiki/WebCite" title="WebCite">WebCite</a>]</small> (Encyclopedia of Ukraine)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages\D\I\DietofCarpatho6Ukraine.htm">Diet of Carpatho-Ukraine</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220201070838/http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages%5CD%5CI%5CDietofCarpatho6Ukraine.htm">Архівовано</a> 1 лютого 2022 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> (Encyclopedia of Ukraine)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20051225103258/http://today.reuters.co.uk/news/newsArticle.aspx?type=oddlyEnoughNews">Villagers reunited by Slovak-Ukraine border crossing</a>, <a href="/wiki/Reuters" class="mw-redirect" title="Reuters">Reuters</a>, 24 December 2005</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20060526073045/http://www.hungarian-history.hu/lib/hmcb/Tab11.htm">Ethnic structure of the population on the present territory of Transcarpathia (1880—1989)</a></li> <li>Mykola Vehesh, <i>The greatness and the tragedy of Carpathian Ukraine</i>, <i><a href="/w/index.php?title=Zerkalo_Nedeli&action=edit&redlink=1" class="new" title="Zerkalo Nedeli (ще не написана)">Zerkalo Nedeli</a></i>, 10(485), 13-19 March 2004 <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20051130142316/http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/485/45817/">in Russian</a> and <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.zn.kiev.ua/ie/show/485/45817/">in Ukrainian</a><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43776089"><sup><span class="dead-link">[<i>недоступне посилання з квітня 2019</i>]</span></sup></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://mandrivka.net/zakarpattya-region">Відпочинок на Закарпатті</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120328033621/http://mandrivka.net/zakarpattya-region">Архівовано</a> 28 березня 2012 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://z-group.info">Новини Закарпаття</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220130123734/https://z-group.info/">Архівовано</a> 30 січня 2022 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180810085601/http://zakarpattyachko.com.ua/">Все про Закарпаття на одному сайті</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20141216182304/http://all-zakarpattya.net/">Все про Закарпаття на 10 мовах</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120813082004/http://tourinform.org.ua/category/zakarpatya/basic-facts/culture-transcarpathia/">Культура Закарпаття</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140913234925/http://www.zakarpatia.com/?p=1115">«Мовна карта» як особливість національної політики: історичний приклад Закарпаття</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140116105006/http://xn--80aaazq5agsa4k.net/rubrics/historical-discourse/">Дискурс в історію Закарпаття</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://zak-pod.com.ua">Події Закарпаття</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180324042406/http://zak-pod.com.ua/">Архівовано</a> 24 березня 2018 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://guide.uzhgorod.ua/">Путівники по Закарпаттю</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150722011421/http://guide.uzhgorod.ua/">Архівовано</a> 22 липня 2015 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li></ul> <div class="navbox-styles"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43815798">.mw-parser-output .hlist dl,.mw-parser-output .hlist ol,.mw-parser-output .hlist ul{margin:0;padding:0}.mw-parser-output .hlist dd,.mw-parser-output .hlist dt,.mw-parser-output .hlist li{margin:0;display:inline}.mw-parser-output .hlist.inline,.mw-parser-output .hlist.inline dl,.mw-parser-output .hlist.inline ol,.mw-parser-output .hlist.inline ul,.mw-parser-output .hlist dl dl,.mw-parser-output .hlist dl ol,.mw-parser-output .hlist dl ul,.mw-parser-output .hlist ol dl,.mw-parser-output .hlist ol ol,.mw-parser-output .hlist ol ul,.mw-parser-output .hlist ul dl,.mw-parser-output .hlist ul ol,.mw-parser-output .hlist ul ul{display:inline}.mw-parser-output .hlist .mw-empty-li{display:none}.mw-parser-output .hlist dt::after{content:": "}.mw-parser-output .hlist dd::after,.mw-parser-output .hlist li::after{content:" · ";font-weight:bold}.mw-parser-output .hlist dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li:last-child::after{content:none}.mw-parser-output .hlist dd dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li li:first-child::before{content:" (";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist dd dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li li:last-child::after{content:")";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist ol{counter-reset:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li{counter-increment:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li::before{content:" "counter(listitem)"\a0 "}.mw-parser-output .hlist dd ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li ol>li:first-child::before{content:" ("counter(listitem)"\a0 "}</style><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43353293">.mw-parser-output .navbox{box-sizing:border-box;border:1px solid #a2a9b1;width:100%;clear:both;font-size:88%;text-align:center;padding:1px;margin:1em auto 0}.mw-parser-output .navbox .navbox{margin-top:0}.mw-parser-output .navbox+.navbox,.mw-parser-output .navbox+.navbox-styles+.navbox{margin-top:-1px}.mw-parser-output .navbox-inner,.mw-parser-output .navbox-subgroup{width:100%}.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-title,.mw-parser-output .navbox-abovebelow{padding:0.25em 1em;line-height:1.5em;text-align:center}.mw-parser-output .navbox-group{white-space:nowrap;text-align:right}.mw-parser-output .navbox,.mw-parser-output .navbox-subgroup{background-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list{line-height:1.5em;border-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list-with-group{text-align:left;border-left-width:2px;border-left-style:solid}.mw-parser-output tr+tr>.navbox-abovebelow,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-group,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-image,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-list{border-top:2px solid #fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-title{background-color:#ccf}.mw-parser-output .navbox-abovebelow,.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-title{background-color:#ddf}.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-abovebelow{background-color:#e6e6ff}.mw-parser-output .navbox-even{background-color:#f7f7f7}.mw-parser-output .navbox-odd{background-color:transparent}.mw-parser-output .navbox .hlist td dl,.mw-parser-output .navbox .hlist td ol,.mw-parser-output .navbox .hlist td ul,.mw-parser-output .navbox td.hlist dl,.mw-parser-output .navbox td.hlist ol,.mw-parser-output .navbox td.hlist ul{padding:0.125em 0}.mw-parser-output .navbox .navbar{display:block;font-size:100%}.mw-parser-output .navbox-title .navbar{float:left;text-align:left;margin-right:0.5em}body.skin--responsive .mw-parser-output .navbox-image img{max-width:none!important}@media print{body.ns-0 .mw-parser-output .navbox{display:none!important}}</style></div><div role="navigation" class="navbox navbox ukwikiArticleExternalLinksTable" aria-label="Navbox" style="padding:3px"><table class="nowraplinks hlist navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><div style="padding: 0px 18px 0px 0px; width: 100%;"><div style="float: left; padding-left: 4px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Перегляд цього шаблону"><img alt="Перегляд цього шаблону" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/14px-Searchtool.svg.png" decoding="async" width="14" height="14" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/21px-Searchtool.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/28px-Searchtool.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="512" /></a></span></div>  Література та бібліографія</div></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://biblio.hiu.cas.cz/records/8d2cd0ff-0959-4911-8bfb-bd176d03716c">Бібліографія історії чеських земель</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://biblio.hiu.cas.cz/records/5048cb68-560f-4525-8384-60b200540fd3">Бібліографія історії чеських земель</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Словники та енциклопедії</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://old.bigenc.ru/text/1986067">Большая российская энциклопедия</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://esu.com.ua/search_articles.php?id=14638">Енциклопедія сучасної України</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pagesT\R\Transcarpathia">Енциклопедія України в Інтернеті</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.pravenc.ru/text/182499.html">Православная энциклопедия</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.treccani.it/enciclopedia/transcarpazia">Encyclopedia Treccani</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/;3970181.html">Internetowa encyklopedia PWN</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Нормативний контроль">Нормативний контроль</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/Freebase" title="Freebase">Freebase</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.google.com/search?kgmid=/m/029w72">/m/029w72</a> · <a href="/wiki/Gemeinsame_Normdatei" title="Gemeinsame Normdatei">GND</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://d-nb.info/gnd/4060655-7">4060655-7</a> · <a href="/wiki/Knowledge_Graph" title="Knowledge Graph">GKG</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.google.com/search?kgmid=/g/120l7sch">/g/120l7sch</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Національна бібліотека Чеської Республіки">NKC</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://aut.nkp.cz/ge128545">ge128545</a> · <a href="/wiki/VIAF" title="VIAF">VIAF</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/viaf/244983359">244983359</a></div></td></tr></tbody></table></div> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Регіони_розселення_українців" style="padding:3px"><table class="nowraplinks hlist collapsible autocollapse navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="3"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43094501">.mw-parser-output .navbar{display:inline;font-size:88%;font-weight:normal}.mw-parser-output .navbar-collapse{float:left;text-align:left}.mw-parser-output .navbar-boxtext{word-spacing:0}.mw-parser-output .navbar ul{display:inline-block;white-space:nowrap;line-height:inherit}.mw-parser-output .navbar-brackets::before{margin-right:-0.125em;content:"[ "}.mw-parser-output .navbar-brackets::after{margin-left:-0.125em;content:" ]"}.mw-parser-output .navbar li{word-spacing:-0.125em}.mw-parser-output .navbar a>span,.mw-parser-output .navbar a>abbr{text-decoration:inherit}.mw-parser-output .navbar-mini abbr{font-variant:small-caps;border-bottom:none;text-decoration:none;cursor:inherit}.mw-parser-output .navbar-ct-full{font-size:114%;margin:0 7em}.mw-parser-output .navbar-ct-mini{font-size:114%;margin:0 4em}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}</style><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2" title="Шаблон:Регіони розселення українців"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2" title="Обговорення шаблону:Регіони розселення українців"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Регіони розселення українців"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="Регіони_розселення_українців" style="font-size:114%;margin:0 4em"><a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Українська етнічна територія">Регіони розселення українців</a></div></th></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">Повністю або <i>частково</i><br /> <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Територія України">в межах сучасної України</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><i><a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%8F" title="Бессарабія">Бессарабія</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B0_%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Біла Хорватія">Біла Хорватія</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BA" title="Буджак">Буджак</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Буковина">Буковина</a></i> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північна Буковина">Північна Буковина</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинська земля</a></li></ul></li></ul></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8C" title="Волинь">Волинь</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Галичина">Галичина</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%B9%D0%BB%D1%83%D0%BA" title="Джамбуйлук">Джамбуйлук</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5" title="Дике Поле">Дике Поле</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B1%D0%B0%D1%81" title="Донбас">Донбас</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Донеччина">Донеччина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%84%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD" title="Єдисан">Єдисан</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%84%D0%B4%D0%B8%D1%88%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C" title="Єдишкуль">Єдишкуль</a></li> <li><a class="mw-selflink selflink">Закарпаття</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B6%D1%8F" title="Запорожжя">Запорожжя</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Київщина">Київщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B9_%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B0" title="Край Герца">Край Герца</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC" title="Крим">Крим</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Таврія">Таврія</a></li></ul></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BC%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Лемківщина">Лемківщина</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Лівобережна Україна">Лівобережна Україна</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Луганщина">Луганщина</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Мармарощина">Мармарощина</a></i> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північна Мармарощина">Північна Мармарощина</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B1%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F" title="Надбужжя">Надбужжя</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Наддніпрянська Україна">Наддніпрянщина</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Наддністрянщина">Наддністрянщина</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F" title="Надпоріжжя">Надпоріжжя</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%BF%D1%80%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Надпруття">Надпруття</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Надсяння">Надсяння</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F" title="Північне Приазов'я">Північне Приазов'я</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F" title="Побужжя">Побужжя</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BB%D1%8F" title="Поворскля">Поворскля</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Погорина">Погорина</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Подесіння">Подесіння</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Поділля">Поділля</a></i> <ul><li><a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Брацлавщина">Брацлавщина</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B6%D1%8F_(%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD)" title="Побережжя (регіон)">Побережжя</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B7%D1%8F" title="Пониззя">Пониззя</a></i></li></ul></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%27%D1%8F" title="Подінців'я">Подінців'я</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B2%27%D1%8F" title="Подунав'я">Подунав'я</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%81%D1%8F" title="Полісся">Полісся</a></i> <ul><li><i><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%81%D1%8F" title="Західне Полісся">Західне Полісся</a></i></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Полтавщина">Полтавщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D1%8F" title="Поросся">Поросся</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%80%27%D1%8F" title="Посамар'я">Посамар'я</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BC%27%D1%8F" title="Посем'я">Посем'я</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Посулля">Посулля</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Правобережна Україна">Правобережна Україна</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Прикарпаття">Прикарпаття</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Бойківщина">Бойківщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D1%86%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Гуцульщина">Гуцульщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Опілля">Опілля</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Покуття">Покуття</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Приорілля">Приорілля</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%BE%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Розточчя">Розточчя</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Сіверська земля">Сіверщина</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Слобідська Україна">Слобожанщина</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Сокальщина">Сокальщина</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Угорська Русь">Угорська Русь</a></i> <ul><li><i><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Карпатська Україна">Карпатська Україна</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Підкарпатська Русь">Підкарпатська Русь</a></i></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Ханська Україна">Ханська Україна</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Харківщина">Харківщина</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Червона Русь">Червона Русь</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Чернігівщина">Чернігівщина</a></li></ul> </div></td><td class="noviewer navbox-image" rowspan="4" style="width:1px;padding:0 0 0 2px"><div><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg" class="mw-file-description" title="Герб України"><img alt="Герб України" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/95/Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg/50px-Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg.png" decoding="async" width="50" height="70" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/95/Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg/75px-Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/95/Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg/100px-Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg.png 2x" data-file-width="330" data-file-height="461" /></a></span></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">За межами сучасної України</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Берестейщина">Берестейщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Берладська земля">Берладська земля</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Воєводина">Воєводина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B0" title="Добруджа">Добруджа</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Донщина">Донщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BD" title="Жовтий Клин">Жовтий Клин</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Закерзоння">Закерзоння</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BD" title="Зелений Клин">Зелений Клин</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Кубань">Кубань</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BD" title="Малиновий Клин">Малиновий Клин</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Любачівщина">Любачівщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%88%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Перемишльщина">Перемишльщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Південна Буковина">Південна Буковина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Південна Мармарощина">Південна Мармарощина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D1%88%D1%88%D1%8F" title="Підляшшя">Підляшшя</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Пінщина">Пінщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F" title="Придністров'я">Придністров'я</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%8F%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Пряшівщина">Пряшівщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BD" title="Сірий Клин">Сірий Клин</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Ставропольщина">Ставропольщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B1%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Стародубщина">Стародубщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Східна Слобожанщина">Східна Слобожанщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Терщина">Терщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BC%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Холмщина">Холмщина</a></li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">Переселення та депортації</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%BD" title="Великий згін">Великий згін</a> (1678—1679)</li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%BD#Подальші_згони_населення" title="Великий згін">Згін</a> (1704)</li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B3%D1%96%D0%BD_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B2_%D0%9B%D1%96%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%83_(1711%E2%80%941712)" title="Згін населення з Правобережної України в Лівобережну (1711—1712)">Згін</a> (1711—1712)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Переселення українців у Російській імперії">Переселення українців у Російській імперії</a> (XVIII—XX століття)</li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Біженство">Біженство</a> (1915)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2_%D0%B7_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D1%96_%D0%B4%D0%BE_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0" title="Депортація українців з Польщі до УРСР">Депортація українців з Польщі до УРСР</a> (1944—1946)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Оптація українців Чехословаччини">Оптація українців Чехословаччини</a> (1945—1947)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%C2%BB" title="Операція «Вісла»">Операція «Вісла»</a> (1947)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%C2%BB" title="Операція «Захід»">Операція «Захід»</a> (1947)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_(1951)" title="Радянсько-польський обмін ділянками територій (1951)">Радянсько-польський обмін ділянками територій</a> (1951)</li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">Пов'язане</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2" title="Етнографічні групи українців">Етнографічні групи українців</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Українська діаспора">Українська діаспора</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Діалекти української мови">Діалекти української мови</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Історичні землі України">Історичні землі України</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Етнокультурні регіони України">Етнокультурні регіони України</a></li></ul> </div></td></tr></tbody></table></div> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Районування_Карпат" style="padding:3px"><table class="nowraplinks collapsible autocollapse navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="3"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43094501"><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Шаблон:Карпати"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення шаблону:Карпати (ще не написана)"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Карпати"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="Районування_Карпат" style="font-size:114%;margin:0 4em">Районування Карпат</div></th></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Західні Карпати">Західні Карпати</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd hlist" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"></div><table class="nowraplinks navbox-subgroup" style="border-spacing:0"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:9em"><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Внутрішні Західні Карпати (ще не написана)">Внутрішні</a><sup class="noprint"><a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/Wewn%C4%99trzne_Karpaty_Zachodnie" class="extiw" title="pl:Wewnętrzne Karpaty Zachodnie"><span title="Wewnętrzne Karpaty Zachodnie — версія статті «Внутрішні Західні Карпати» польською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[pl]</span></a></sup></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%A0%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Словацькі Рудні гори">Словацькі Рудні гори</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%A2%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Фатрансько-Татранська область">Фатрансько-Татранська область</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Словацькі Середні гори (ще не написана)">Словацькі Середні гори</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Slovak_Central_Mountains" class="extiw" title="en:Slovak Central Mountains"><span title="Slovak Central Mountains — версія статті «Словацькі Середні гори» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D0%9A%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Лученець-Кошицька западина (ще не написана)">Лученець-Кошицька западина</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Lu%C4%8Denec-Ko%C5%A1ice_Depression" class="extiw" title="en:Lučenec-Košice Depression"><span title="Lučenec-Košice Depression — версія статті «Лученець-Кошицька западина» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Північноугорські гори (ще не написана)">Північноугорські гори</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/North_Hungarian_Mountains" class="extiw" title="en:North Hungarian Mountains"><span title="North Hungarian Mountains — версія статті «Північноугорські гори» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:9em"><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Зовнішні Західні Карпати (ще не написана)">Зовнішні</a><sup class="noprint"><a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/Zewn%C4%99trzne_Karpaty_Zachodnie" class="extiw" title="pl:Zewnętrzne Karpaty Zachodnie"><span title="Zewnętrzne Karpaty Zachodnie — версія статті «Зовнішні Західні Карпати» польською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[pl]</span></a></sup></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Південноморавські Карпати (ще не написана)">Південноморавські Карпати</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/South-Moravian_Carpathians" class="extiw" title="en:South-Moravian Carpathians"><span title="South-Moravian Carpathians — версія статті «Південноморавські Карпати» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Центральноморавські Карпати (ще не написана)">Центральноморавські Карпати</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Central_Moravian_Carpathians" class="extiw" title="en:Central Moravian Carpathians"><span title="Central Moravian Carpathians — версія статті «Центральноморавські Карпати» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Словацько-Моравські Карпати (ще не написана)">Словацько-Моравські Карпати</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Slovak-Moravian_Carpathians" class="extiw" title="en:Slovak-Moravian Carpathians"><span title="Slovak-Moravian Carpathians — версія статті «Словацько-Моравські Карпати» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B3%D1%96%D1%80%27%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Західнобескидське передгір'я (ще не написана)">Західнобескидське передгір'я</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Western_Beskidian_Piedmont" class="extiw" title="en:Western Beskidian Piedmont"><span title="Western Beskidian Piedmont — версія статті «Західнобескидське передгір'я» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%91%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B4%D0%B8" title="Західні Бескиди">Західні Бескиди</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%91%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Східна секція Західних Бескідів (ще не написана)">Східна секція</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Eastern_section_of_the_Western_Beskids" class="extiw" title="en:Eastern section of the Western Beskids"><span title="Eastern section of the Western Beskids — версія статті «Східна секція Західних Бескідів» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, <a href="/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%91%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Центральна секція Західних Бескидів (ще не написана)">Центральна секція</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Central_section_of_the_Western_Beskids" class="extiw" title="en:Central section of the Western Beskids"><span title="Central section of the Western Beskids — версія статті «Центральна секція Західних Бескидів» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>)</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Підгальсько-Магурська область (ще не написана)">Підгальсько-Магурська область</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Podhale-Magura_Area" class="extiw" title="en:Podhale-Magura Area"><span title="Podhale-Magura Area — версія статті «Підгальсько-Магурська область» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li></ul> </div></td></tr></tbody></table><div></div></td><td class="noviewer navbox-image" rowspan="6" style="width:1px;padding:0 0 0 2px"><div><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mapcarpat2.png" class="mw-file-description" title="Map indicating the main divisions of the Carpathian Mountains"><img alt="Map indicating the main divisions of the Carpathian Mountains" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/00/Mapcarpat2.png/96px-Mapcarpat2.png" decoding="async" width="96" height="86" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/00/Mapcarpat2.png/144px-Mapcarpat2.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/00/Mapcarpat2.png/192px-Mapcarpat2.png 2x" data-file-width="442" data-file-height="395" /></a></span></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Східні Карпати">Східні Карпати</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd hlist" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"></div><table class="nowraplinks navbox-subgroup" style="border-spacing:0"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:9em"><a href="/wiki/%D0%92%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Внутрішні Східні Карпати">Внутрішні</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BB%D0%B0%D1%82-%D0%93%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%82" title="Вигорлат-Гутинський хребет">Вигорлат-Гутинський хребет</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Бистрицькі гори">Бистрицькі гори</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BD-%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Келіман-Харгітські гори">Келіман-Харгітські гори</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%83-%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джурджеу-Брашовська улоговина (ще не написана)">Джурджеу-Брашовська улоговина</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Giurgeu-Bra%C8%99ov_Depression" class="extiw" title="en:Giurgeu-Brașov Depression"><span title="Giurgeu-Brașov Depression — версія статті «Джурджеу-Брашовська улоговина» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:9em"><a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Зовнішні Східні Карпати">Зовнішні</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B3%D1%96%D1%80%27%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Центральнобескидське передгір'я (ще не написана)">Центральнобескидське передгір'я</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Central_Beskidian_Piedmont" class="extiw" title="en:Central Beskidian Piedmont"><span title="Central Beskidian Piedmont — версія статті «Центральнобескидське передгір'я» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li> <li><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%91%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B4%D0%B8" title="Низькі Бескиди">Низькі Бескиди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%91%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B4%D0%B8" title="Східні Бескиди">Східні Бескиди</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%82" title="Вододільний хребет">Вододільний хребет</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%82" title="Полонинський хребет">Полонинський хребет</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Покутсько-Буковинські Карпати">Покутсько-Буковинські Карпати</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B0_(%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8)" title="Вранча (гори)">Вранча</a></li></ul> </div></td></tr></tbody></table><div></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Південні Карпати">Південні Карпати</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd hlist" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D1%96" title="Бучеджі">Бучеджі</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B3_(%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Паринг (гори) (ще не написана)">Паринг</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Par%C3%A2ng_Mountains_group" class="extiw" title="en:Parâng Mountains group"><span title="Parâng Mountains group — версія статті «Паринг (гори)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%82-%D0%93%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%83_(%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ретезат-Годяну (гори) (ще не написана)">Ретезат-Годяну</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Retezat-Godeanu_Mountains_group" class="extiw" title="en:Retezat-Godeanu Mountains group"><span title="Retezat-Godeanu Mountains group — версія статті «Ретезат-Годяну (гори)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%88_(%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8)" title="Фегераш (гори)">Фегераш</a></li></ul> </div><table class="nowraplinks navbox-subgroup" style="border-spacing:0"><tbody><tr><th id="Західні_Румунські_Карпати" scope="row" class="navbox-group" style="width:9em"><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Західні Румунські гори">Західні Румунські Карпати</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B0-%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B5" title="Пояна-Руске">Пояна-Руске</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Банатські гори">Банатські гори</a></li></ul> </div></td></tr></tbody></table><div> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Сербські Карпати">Сербські Карпати</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd hlist" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%94&action=edit&redlink=1" class="new" title="Гомольє (ще не написана)">Гомольє</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Homolje_mountains" class="extiw" title="en:Homolje mountains"><span title="Homolje mountains — версія статті «Гомольє» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кучай (ще не написана)">Кучай</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Ku%C4%8Daj_mountains" class="extiw" title="en:Kučaj mountains"><span title="Kučaj mountains — версія статті «Кучай» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Девиця (ще не написана)">Девиця</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Devica" class="extiw" title="en:Devica"><span title="Devica — версія статті «Девиця» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ртань (ще не написана)">Ртань</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Rtanj" class="extiw" title="en:Rtanj"><span title="Rtanj — версія статті «Ртань» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D0%BB%D1%96-%D0%99%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Делі-Йован (ще не написана)">Делі-Йован</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Deli_Jovan" class="extiw" title="en:Deli Jovan"><span title="Deli Jovan — версія статті «Делі-Йован» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">Суміжні регіони</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even hlist" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE" title="Трансильванське плато">Трансильванське плато</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE" title="Сучавське плато">Сучавське плато</a></li> <li><a class="mw-selflink selflink">Закарпаття</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Прикарпаття">Прикарпаття</a></li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">За країною</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd hlist" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Угорські Карпати (ще не написана)">Угорські Карпати</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Польські Карпати (ще не написана)">Польські Карпати</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Румунські Карпати (ще не написана)">Румунські Карпати</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Сербські Карпати">Сербські Карпати</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Словацькі Карпати (ще не написана)">Словацькі Карпати</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Українські Карпати">Українські Карпати</a></li></ul> </div></td></tr></tbody></table></div> <table class="navbox collapsible autocollapse"> <tbody><tr> <th colspan="11"><div style="float:left; text-align:left; width:6em;"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43094501"><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Шаблон:Хронологія Чехословаччини"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%A5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення шаблону:Хронологія Чехословаччини (ще не написана)"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Хронологія Чехословаччини"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div></div><span style="font-size:110%;">Хронологія <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Чехословаччина">Чехословаччини</a>, <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Чехія">Чехії</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Словаччина">Словаччини</a> та <a class="mw-selflink selflink">Закарпаття</a></span> </th></tr> <tr> <th width="9%">Хронологія </th> <th width="10%">До 1918 </th> <th width="10%">Перша республіка<br />1918–1938 </th> <th colspan="2"><a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">II Світова війна</a><br /><a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Німецька окупація Чехословаччини">1938–1945</a> </th> <th width="10%">Третя республіка<br />1945–1948 </th> <th colspan="2"><a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82_%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96" title="Лютневий заколот у Чехословаччині">Соціалістичний період</a><br />1948–1989 </th> <th width="10%"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Оксамитова революція">Після Оксамитової революції</a><br />1989–1992 </th> <th width="10%"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Оксамитове розлучення">Розпад</a><br />1993 </th></tr> <tr> <th rowspan="2"><a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Богемія">Богемія</a>,<br /><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Моравія">Моравія</a><br />та <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Чеська Сілезія">Сілезія</a> </th> <td rowspan="2" style="background:#d0f0c0;">Коронні землі<br /> <b><a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Австрійська імперія">Австрійської імперії</a></b> </td> <td rowspan="5" style="background:#e6e7e8;"><b><br /><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Перша чехословацька республіка">Перша чехословацька республіка</a></b><br /><small>(<i>ЧСР</i>, 1918–1938)</small><br /><br />Державний лад та кордони були остаточно закріплені <a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_1920&action=edit&redlink=1" class="new" title="Чехословацька конституція 1920 (ще не написана)">Конституцією 1920 року</a> </td> <td colspan="2" style="background:#f4c2c2;"><b><a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Судетська область">Судетська область</a></b><br />була анексована <b><a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%85" title="Третій Рейх">Третім Рейхом</a></b><br /><small>(1938–1945)</small> </td> <td rowspan="4" style="background:#e6e7e8;"><b><br /><a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F_%D1%87%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Третя чехословацька республіка">Третя чехословацька республіка</a></b><br /><small>(<i>ЧСР</i>, 1945–1948)</small> </td> <td width="15%" rowspan="4" style="background:#e6e7e8;"><b><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_(1948%E2%80%941960)" title="Чехословацька Республіка (1948—1960)">Чехословацька Республіка</a></b><br /><small>(<i>ЧСР</i>, 1948–1960)</small><br /><br />Після <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82_%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96" title="Лютневий заколот у Чехословаччині">лютневого заколоту</a> у <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F" title="Конституція 9 травня">конституції 9 травня</a> було проголошено народну демократію (без зміни назви країни) </td> <td width="15%" rowspan="4" style="background:#e6e7e8;"><b><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Чехословацька Соціалістична Республіка">Чехословацька Соціалістична Республіка</a></b><br /><small>(<i>ЧССР</i>, 1960–1990)</small><br />Після <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B0" title="Празька весна">Празької весни</a><br /> до складу входили:<br /><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Чеська Соціалістична Республіка">Чеська Соціалістична<br /> Республіка</a><br /><small>(<i>ЧСР</i>, 1969–1990)</small><br /><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Словацька Соціалістична Республіка">Словацька Соціалістична Республіка</a><br /><small>(<i>ССР</i>, 1969–1990)</small> </td> <td rowspan="4" style="background:#e6e7e8;"><b><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Чеська і Словацька Федеративна Республіка">Чеська і Словацька Федеративна Республіка</a></b><br /><small>(<i>ЧСФР</i>, 1990–1992)</small><br />до складу входили:<br /><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_(1990%E2%80%941992)" title="Чеська Республіка (1990—1992)">Чеська<br /> Республіка</a><br /><small> (1990–1992)</small><br /><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_(1990%E2%80%941992)" title="Словацька Республіка (1990—1992)">Словацька Республіка</a><br /><small>(1990–1992)</small> </td> <td rowspan="2" style="background:white; border-bottom: solid #e6e7e8"><b><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Чехія">Чеська Республіка</a></b><br /><small> (з 1993)</small> </td></tr> <tr> <td width="10%" rowspan="4" style="background:#fff0f5;"><br /><b><a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Друга чехословацька республіка">Друга чехословацька республіка</a></b><br /><small>(<i>ЧСР 1938–1939</i>)</small><br /><br />Включаючи автономні регіони <b>Словаччини</b> та <b>Підкарпатської Русі</b> </td> <td width="10%" style="background:#f4c2c2;"><b><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%97" title="Протекторат Богемії та Моравії">Протекторат Богемії та Моравії</a></b><br /><small>(1939–1945)</small> </td></tr> <tr> <th rowspan="2"><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Історія Словаччини">Словаччина</a> </th> <td rowspan="3" style="background:#d0f0c0;">Територія<br /> <b><a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Угорське королівство">Угорського королівства</a></b> </td> <td style="background:#F4c2c2;"><b><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Перша словацька республіка">Перша словацька республіка</a></b><br /><small>(1939–1945)</small> </td> <td rowspan="2" style="background:white;"><b><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Словаччина">Словацька Республіка</a></b><br /><small>(з 1993)</small> </td></tr> <tr> <td style="background:#f4c2c2;" rowspan="2"><b>Південна Словаччина і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Карпатська Україна">Карпатська Україна</a></b><br /><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6" title="Перший Віденський арбітраж">були анексовані</a> <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(1920%E2%80%941946)" title="Угорське королівство (1920—1946)">Угорщиною</a><br /><small>(1939–1945)</small> </td></tr> <tr> <th><a class="mw-selflink selflink">Закарпаття</a> </th> <td colspan="1" rowspan="1" style="background:white;"><b><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0_(1944%E2%80%941946)" title="Закарпатська Україна (1944—1946)">Закарпатська Україна</a></b> <br /><small>(1944–1946)</small> </td> <td colspan="3" rowspan="1" style="background:#fffacd;"><b><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Закарпатська область">Закарпатська область</a></b> у складі <b><a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Українська Радянська Соціалістична Республіка">Української РСР</a></b><br /><small>(1946–1991)</small> </td> <td colspan="2" rowspan="1" style="background:#eeeeae;"><b><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Закарпатська область">Закарпатська область</a></b> у складі <b><a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">України</a></b><br /><small>(з 1991)</small> </td></tr> <tr> <th>  </th> <th style="background:#d6f7c8;"><small>див.: <b><a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австро-Угорщина</a></b></small> </th> <th>  </th> <td style="background:#e6e7e8;" colspan="2"><small><b><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%80%D1%8F%D0%B4_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96" title="Чехословацький уряд у вигнанні">Чехословацький уряд у вигнанні</a></b></small> </td> <th colspan="5"> </th></tr></tbody></table> <table class="noprint nomobile" style="margin:.72em auto; text-align:center; width:100%; background: var(--background-color-interactive-subtle, #f8f9fa); color: inherit; border:1px solid var(--border-color-base, #a2a9b1);"> <tbody><tr> <td><div style="margin:-5px"> <p><span style="padding:12px; line-height:24px" title="Тематичний портал «Закарпаття» — детальний огляд теми в Вікіпедії"><span style="white-space: nowrap;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Портал:Закарпаття"><img alt="П:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3a/Karpatska_Ukraina-2_COA.svg/20px-Karpatska_Ukraina-2_COA.svg.png" decoding="async" width="20" height="24" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3a/Karpatska_Ukraina-2_COA.svg/29px-Karpatska_Ukraina-2_COA.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3a/Karpatska_Ukraina-2_COA.svg/39px-Karpatska_Ukraina-2_COA.svg.png 2x" data-file-width="488" data-file-height="594" /></a></span>  <b><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Портал:Закарпаття">Закарпаття</a></b></span></span> <span style="padding:12px; line-height:24px" title="Тематичний портал «Географія України» — детальний огляд теми в Вікіпедії"><span style="white-space: nowrap;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Портал:Географія України"><img alt="П:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Outline_of_Ukraine.svg/24px-Outline_of_Ukraine.svg.png" decoding="async" width="24" height="16" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Outline_of_Ukraine.svg/36px-Outline_of_Ukraine.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Outline_of_Ukraine.svg/48px-Outline_of_Ukraine.svg.png 2x" data-file-width="1187" data-file-height="798" /></a></span>  <b><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Портал:Географія України">Географія України</a></b></span></span> <span style="padding:12px; line-height:24px" title="Тематичний портал «Культура» — детальний огляд теми в Вікіпедії"><span style="white-space: nowrap;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Портал:Культура"><img alt="П:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4f/P_culture.svg/24px-P_culture.svg.png" decoding="async" width="24" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4f/P_culture.svg/36px-P_culture.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4f/P_culture.svg/48px-P_culture.svg.png 2x" data-file-width="400" data-file-height="360" /></a></span>  <b><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Портал:Культура">Культура</a></b></span></span> </p> </div> </td></tr></tbody></table>    </div><noscript><img src="https://login.wikimedia.org/wiki/Special:CentralAutoLogin/start?type=1x1" alt="" width="1" height="1" style="border: none; position: absolute;"></noscript> <div class="printfooter" data-nosnippet="">Отримано з <a dir="ltr" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Закарпаття&oldid=43728255">https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Закарпаття&oldid=43728255</a></div></div> <div id="catlinks" class="catlinks" data-mw="interface"><div id="mw-normal-catlinks" class="mw-normal-catlinks"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Спеціальна:Категорії">Категорії</a>: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Категорія:Закарпаття">Закарпаття</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Категорія:Історичні землі України">Історичні землі України</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Категорія:Західна Україна">Західна Україна</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Категорія:Закарпатська область">Закарпатська область</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Категорія:Центральна Європа">Центральна Європа</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97,_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96_1919" title="Категорія:Держави і території, засновані 1919">Держави і території, засновані 1919</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%B2_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96_1919" title="Категорія:Засновані в Словаччині 1919">Засновані в Словаччині 1919</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%B2_%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%96_1919" title="Категорія:Засновані в Угорщині 1919">Засновані в Угорщині 1919</a></li></ul></div><div id="mw-hidden-catlinks" class="mw-hidden-catlinks mw-hidden-cats-hidden">Приховані категорії: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_JsonConfig" title="Категорія:Сторінки з використанням розширення JsonConfig">Сторінки з використанням розширення JsonConfig</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Webarchive:%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_Wayback_Machine" title="Категорія:Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine">Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B7_%D0%BD%D0%B5%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8" title="Категорія:Статті з нечинними посиланнями">Статті з нечинними посиланнями</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96,_%D1%89%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%B7_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F_2020" title="Категорія:Статті, що потребують додаткових посилань на джерела з березня 2020">Статті, що потребують додаткових посилань на джерела з березня 2020</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A3%D1%81%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96,_%D1%89%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Категорія:Усі статті, що потребують додаткових посилань на джерела">Усі статті, що потребують додаткових посилань на джерела</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83_Reflist_%D1%96%D0%B7_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Категорія:Використання шаблону Reflist із кількістю колонок">Використання шаблону Reflist із кількістю колонок</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Webarchive:%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_webcitation.org" title="Категорія:Шаблон:Webarchive:посилання на webcitation.org">Шаблон:Webarchive:посилання на webcitation.org</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_ISBN" title="Категорія:Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN">Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN</a></li></ul></div></div> </div> </div> <div id="mw-navigation"> <h2>Навігаційне меню</h2> <div id="mw-head"> <nav id="p-personal" class="mw-portlet mw-portlet-personal vector-user-menu-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-personal-label" > <h3 id="p-personal-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Особисті інструменти</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-anonuserpage" class="mw-list-item"><span title="Сторінка користувача для вашої IP-адреси">Ви не увійшли до системи</span></li><li id="pt-anontalk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Обговорення редагувань з цієї IP-адреси [n]" accesskey="n"><span>Обговорення</span></a></li><li id="pt-anoncontribs" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA" title="Список редагувань, зроблених з цієї IP-адреси [y]" accesskey="y"><span>Внесок</span></a></li><li id="pt-createaccount" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково"><span>Створити обліковий запис</span></a></li><li id="pt-login" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o"><span>Увійти</span></a></li> </ul> </div> </nav> <div id="left-navigation"> <nav id="p-namespaces" class="mw-portlet mw-portlet-namespaces vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-namespaces-label" > <h3 id="p-namespaces-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Простори назв</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-nstab-main" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Вміст статті [c]" accesskey="c"><span>Стаття</span></a></li><li id="ca-talk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" rel="discussion" title="Обговорення сторінки [t]" accesskey="t"><span>Обговорення</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-variants" class="mw-portlet mw-portlet-variants emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-variants-label" > <input type="checkbox" id="p-variants-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-variants" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-variants-label" > <label id="p-variants-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">українська</span> </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> </div> <div id="right-navigation"> <nav id="p-views" class="mw-portlet mw-portlet-views vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-views-label" > <h3 id="p-views-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Перегляди</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-view" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&stable=1"><span>Читати</span></a></li><li id="ca-current" class="collapsible selected mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&stable=0&redirect=no" title="Переглянути цю сторінку з неперевіреними змінами [v]" accesskey="v"><span>Неперевірені зміни</span></a></li><li id="ca-ve-edit" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v"><span>Редагувати</span></a></li><li id="ca-edit" class="collapsible mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e"><span>Редагувати код</span></a></li><li id="ca-history" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=history" title="Журнал змін сторінки [h]" accesskey="h"><span>Переглянути історію</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-cactions" class="mw-portlet mw-portlet-cactions emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-cactions-label" title="Більше опцій" > <input type="checkbox" id="p-cactions-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-cactions" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-cactions-label" > <label id="p-cactions-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Більше</span> </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> <div id="p-search" role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box-auto-expand-width vector-search-box"> <h3 >Пошук</h3> <form action="/w/index.php" id="searchform" class="vector-search-box-form"> <div id="simpleSearch" class="vector-search-box-inner" data-search-loc="header-navigation"> <input class="vector-search-box-input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії" aria-label="Пошук у Вікіпедії" autocapitalize="sentences" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f" id="searchInput" > <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> <input id="mw-searchButton" class="searchButton mw-fallbackSearchButton" type="submit" name="fulltext" title="Знайти сторінки, що містять зазначений текст" value="Знайти"> <input id="searchButton" class="searchButton" type="submit" name="go" title="Перейти до сторінки, що має точно таку назву (якщо вона існує)" value="Перейти"> </div> </form> </div> </div> </div> <div id="mw-panel" class="vector-legacy-sidebar"> <div id="p-logo" role="banner"> <a class="mw-wiki-logo" href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку"></a> </div> <nav id="p-navigation" class="mw-portlet mw-portlet-navigation vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-navigation-label" > <h3 id="p-navigation-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Навігація</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-mainpage-description" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку [z]" accesskey="z"><span>Головна сторінка</span></a></li><li id="n-currentevents" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Список поточних подій"><span>Поточні події</span></a></li><li id="n-recentchanges" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список останніх змін у цій вікі [r]" accesskey="r"><span>Нові редагування</span></a></li><li id="n-newpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8"><span>Нові сторінки</span></a></li><li id="n-randompage" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Переглянути випадкову сторінку [x]" accesskey="x"><span>Випадкова стаття</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-Участь" class="mw-portlet mw-portlet-Участь vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-Участь-label" > <h3 id="p-Участь-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Участь</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-portal" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Про проєкт, про те, що Ви можете зробити, і що де шукати"><span>Портал спільноти</span></a></li><li id="n-tavern" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0" title="Місце для обговорення більшості питань"><span>Кнайпа</span></a></li><li id="n-help" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Довідка з проєкту"><span>Довідка</span></a></li><li id="n-sitesupport" class="mw-list-item"><a href="//donate.wikimedia.org/wiki/Special:FundraiserRedirector?utm_source=donate&utm_medium=sidebar&utm_campaign=C13_uk.wikipedia.org&uselang=uk" title="Підтримайте проєкт"><span>Пожертвувати</span></a></li><li id="n-Сторінка-для-медіа" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0"><span>Сторінка для медіа</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-tb" class="mw-portlet mw-portlet-tb vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-tb-label" > <h3 id="p-tb-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Інструменти</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-whatlinkshere" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B8/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Перелік усіх сторінок, які посилаються на цю сторінку [j]" accesskey="j"><span>Посилання сюди</span></a></li><li id="t-recentchangeslinked" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" rel="nofollow" title="Останні зміни на сторінках, на які посилається ця сторінка [k]" accesskey="k"><span>Пов'язані редагування</span></a></li><li id="t-specialpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Перелік спеціальних сторінок [q]" accesskey="q"><span>Спеціальні сторінки</span></a></li><li id="t-permalink" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&oldid=43728255" title="Постійне посилання на цю версію цієї сторінки"><span>Постійне посилання</span></a></li><li id="t-info" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=info" title="Додаткові відомості про цю сторінку"><span>Інформація про сторінку</span></a></li><li id="t-cite" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&page=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&id=43728255&wpFormIdentifier=titleform" title="Інформація про те, як цитувати цю сторінку"><span>Цитувати сторінку</span></a></li><li id="t-urlshortener" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:UrlShortener&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2597%25D0%25B0%25D0%25BA%25D0%25B0%25D1%2580%25D0%25BF%25D0%25B0%25D1%2582%25D1%2582%25D1%258F"><span>Отримати вкорочену URL-адресу</span></a></li><li id="t-urlshortener-qrcode" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:QrCode&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2597%25D0%25B0%25D0%25BA%25D0%25B0%25D1%2580%25D0%25BF%25D0%25B0%25D1%2582%25D1%2582%25D1%258F"><span>Завантажити QR-код</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-coll-print_export" class="mw-portlet mw-portlet-coll-print_export vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-coll-print_export-label" > <h3 id="p-coll-print_export-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Друк/експорт</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="coll-create_a_book" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&bookcmd=book_creator&referer=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F"><span>Створити книгу</span></a></li><li id="coll-download-as-rl" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:DownloadAsPdf&page=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=show-download-screen"><span>Завантажити як PDF</span></a></li><li id="t-print" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&printable=yes" title="Версія цієї сторінки для друку [p]" accesskey="p"><span>Версія до друку</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-wikibase-otherprojects" class="mw-portlet mw-portlet-wikibase-otherprojects vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-wikibase-otherprojects-label" > <h3 id="p-wikibase-otherprojects-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">В інших проєктах</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-commons mw-list-item"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Carpathian_Ruthenia" hreflang="en"><span>Вікісховище</span></a></li><li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikiquote mw-list-item"><a href="https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" hreflang="uk"><span>Вікіцитати</span></a></li><li id="t-wikibase" class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibase-dataitem mw-list-item"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q1148511" title="Посилання на пов’язаний елемент сховища даних [g]" accesskey="g"><span>Елемент Вікіданих</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-lang" class="mw-portlet mw-portlet-lang vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-lang-label" > <h3 id="p-lang-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Іншими мовами</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="interlanguage-link interwiki-ar mw-list-item"><a href="https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%B1%D9%88%D8%AB%D9%8A%D9%86%D9%8A%D8%A7_%D8%A7%D9%84%D9%83%D8%A7%D8%B1%D8%A8%D8%A7%D8%AA%D9%8A%D8%A9" title="روثينيا الكارباتية — арабська" lang="ar" hreflang="ar" data-title="روثينيا الكارباتية" data-language-autonym="العربية" data-language-local-name="арабська" class="interlanguage-link-target"><span>العربية</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be-x-old mw-list-item"><a href="https://be-tarask.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Карпацкая Русь — Belarusian (Taraškievica orthography)" lang="be-tarask" hreflang="be-tarask" data-title="Карпацкая Русь" data-language-autonym="Беларуская (тарашкевіца)" data-language-local-name="Belarusian (Taraškievica orthography)" class="interlanguage-link-target"><span>Беларуская (тарашкевіца)</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-de mw-list-item"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Karpatenukraine" title="Karpatenukraine — німецька" lang="de" hreflang="de" data-title="Karpatenukraine" data-language-autonym="Deutsch" data-language-local-name="німецька" class="interlanguage-link-target"><span>Deutsch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-el mw-list-item"><a href="https://el.wikipedia.org/wiki/%CE%A1%CE%BF%CF%85%CE%B8%CE%B7%CE%BD%CE%AF%CE%B1_%CF%84%CF%89%CE%BD_%CE%9A%CE%B1%CF%81%CF%80%CE%B1%CE%B8%CE%AF%CF%89%CE%BD" title="Ρουθηνία των Καρπαθίων — грецька" lang="el" hreflang="el" data-title="Ρουθηνία των Καρπαθίων" data-language-autonym="Ελληνικά" data-language-local-name="грецька" class="interlanguage-link-target"><span>Ελληνικά</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-en badge-Q70893996 mw-list-item" title=""><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Carpathian_Ruthenia" title="Carpathian Ruthenia — англійська" lang="en" hreflang="en" data-title="Carpathian Ruthenia" data-language-autonym="English" data-language-local-name="англійська" class="interlanguage-link-target"><span>English</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eo mw-list-item"><a href="https://eo.wikipedia.org/wiki/Karpata_Rutenio" title="Karpata Rutenio — есперанто" lang="eo" hreflang="eo" data-title="Karpata Rutenio" data-language-autonym="Esperanto" data-language-local-name="есперанто" class="interlanguage-link-target"><span>Esperanto</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eu mw-list-item"><a href="https://eu.wikipedia.org/wiki/Transkarpatia" title="Transkarpatia — баскська" lang="eu" hreflang="eu" data-title="Transkarpatia" data-language-autonym="Euskara" data-language-local-name="баскська" class="interlanguage-link-target"><span>Euskara</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fr mw-list-item"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Ruth%C3%A9nie_subcarpathique" title="Ruthénie subcarpathique — французька" lang="fr" hreflang="fr" data-title="Ruthénie subcarpathique" data-language-autonym="Français" data-language-local-name="французька" class="interlanguage-link-target"><span>Français</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hr mw-list-item"><a href="https://hr.wikipedia.org/wiki/Zakarpatje" title="Zakarpatje — хорватська" lang="hr" hreflang="hr" data-title="Zakarpatje" data-language-autonym="Hrvatski" data-language-local-name="хорватська" class="interlanguage-link-target"><span>Hrvatski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-id mw-list-item"><a href="https://id.wikipedia.org/wiki/Rutenia_Karpatia" title="Rutenia Karpatia — індонезійська" lang="id" hreflang="id" data-title="Rutenia Karpatia" data-language-autonym="Bahasa Indonesia" data-language-local-name="індонезійська" class="interlanguage-link-target"><span>Bahasa Indonesia</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-it mw-list-item"><a href="https://it.wikipedia.org/wiki/Rutenia_subcarpatica" title="Rutenia subcarpatica — італійська" lang="it" hreflang="it" data-title="Rutenia subcarpatica" data-language-autonym="Italiano" data-language-local-name="італійська" class="interlanguage-link-target"><span>Italiano</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ko mw-list-item"><a href="https://ko.wikipedia.org/wiki/%EC%9E%90%EC%B9%B4%EB%A5%B4%ED%8C%8C%ED%83%B8" title="자카르파탸 — корейська" lang="ko" hreflang="ko" data-title="자카르파탸" data-language-autonym="한국어" data-language-local-name="корейська" class="interlanguage-link-target"><span>한국어</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-la mw-list-item"><a href="https://la.wikipedia.org/wiki/Transcarpathia" title="Transcarpathia — латинська" lang="la" hreflang="la" data-title="Transcarpathia" data-language-autonym="Latina" data-language-local-name="латинська" class="interlanguage-link-target"><span>Latina</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lt mw-list-item"><a href="https://lt.wikipedia.org/wiki/Karpat%C5%B3_Rusia" title="Karpatų Rusia — литовська" lang="lt" hreflang="lt" data-title="Karpatų Rusia" data-language-autonym="Lietuvių" data-language-local-name="литовська" class="interlanguage-link-target"><span>Lietuvių</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lv mw-list-item"><a href="https://lv.wikipedia.org/wiki/Karpatu_Krievzeme" title="Karpatu Krievzeme — латиська" lang="lv" hreflang="lv" data-title="Karpatu Krievzeme" data-language-autonym="Latviešu" data-language-local-name="латиська" class="interlanguage-link-target"><span>Latviešu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mn mw-list-item"><a href="https://mn.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%8B%D0%BD_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Карпатын Русь — монгольська" lang="mn" hreflang="mn" data-title="Карпатын Русь" data-language-autonym="Монгол" data-language-local-name="монгольська" class="interlanguage-link-target"><span>Монгол</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nl mw-list-item"><a href="https://nl.wikipedia.org/wiki/Karpato-Roetheni%C3%AB" title="Karpato-Roethenië — нідерландська" lang="nl" hreflang="nl" data-title="Karpato-Roethenië" data-language-autonym="Nederlands" data-language-local-name="нідерландська" class="interlanguage-link-target"><span>Nederlands</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nn mw-list-item"><a href="https://nn.wikipedia.org/wiki/Karpato-Rutenia" title="Karpato-Rutenia — норвезька (нюношк)" lang="nn" hreflang="nn" data-title="Karpato-Rutenia" data-language-autonym="Norsk nynorsk" data-language-local-name="норвезька (нюношк)" class="interlanguage-link-target"><span>Norsk nynorsk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-no mw-list-item"><a href="https://no.wikipedia.org/wiki/Karpato-Rutenia" title="Karpato-Rutenia — норвезька (букмол)" lang="nb" hreflang="nb" data-title="Karpato-Rutenia" data-language-autonym="Norsk bokmål" data-language-local-name="норвезька (букмол)" class="interlanguage-link-target"><span>Norsk bokmål</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pl mw-list-item"><a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/Zakarpacie" title="Zakarpacie — польська" lang="pl" hreflang="pl" data-title="Zakarpacie" data-language-autonym="Polski" data-language-local-name="польська" class="interlanguage-link-target"><span>Polski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pnb mw-list-item"><a href="https://pnb.wikipedia.org/wiki/%D8%B2%D8%A7%DA%A9%D8%A7%D8%B1%D9%BE%D8%A7%D8%AA%DB%8C%D8%A7" title="زاکارپاتیا — Western Punjabi" lang="pnb" hreflang="pnb" data-title="زاکارپاتیا" data-language-autonym="پنجابی" data-language-local-name="Western Punjabi" class="interlanguage-link-target"><span>پنجابی</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pt mw-list-item"><a href="https://pt.wikipedia.org/wiki/Transcarp%C3%A1tia" title="Transcarpátia — португальська" lang="pt" hreflang="pt" data-title="Transcarpátia" data-language-autonym="Português" data-language-local-name="португальська" class="interlanguage-link-target"><span>Português</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ro mw-list-item"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/Transcarpatia_(regiune_istoric%C4%83)" title="Transcarpatia (regiune istorică) — румунська" lang="ro" hreflang="ro" data-title="Transcarpatia (regiune istorică)" data-language-autonym="Română" data-language-local-name="румунська" class="interlanguage-link-target"><span>Română</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ru mw-list-item"><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%B5" title="Закарпатье — російська" lang="ru" hreflang="ru" data-title="Закарпатье" data-language-autonym="Русский" data-language-local-name="російська" class="interlanguage-link-target"><span>Русский</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rue mw-list-item"><a href="https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Карпатська Русь — Rusyn" lang="rue" hreflang="rue" data-title="Карпатська Русь" data-language-autonym="Русиньскый" data-language-local-name="Rusyn" class="interlanguage-link-target"><span>Русиньскый</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sh mw-list-item"><a href="https://sh.wikipedia.org/wiki/Karpatska_Rutenija" title="Karpatska Rutenija — сербсько-хорватська" lang="sh" hreflang="sh" data-title="Karpatska Rutenija" data-language-autonym="Srpskohrvatski / српскохрватски" data-language-local-name="сербсько-хорватська" class="interlanguage-link-target"><span>Srpskohrvatski / српскохрватски</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sr mw-list-item"><a href="https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D1%98%D0%B0" title="Карпатска Русија — сербська" lang="sr" hreflang="sr" data-title="Карпатска Русија" data-language-autonym="Српски / srpski" data-language-local-name="сербська" class="interlanguage-link-target"><span>Српски / srpski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sv mw-list-item"><a href="https://sv.wikipedia.org/wiki/Transkarpatien" title="Transkarpatien — шведська" lang="sv" hreflang="sv" data-title="Transkarpatien" data-language-autonym="Svenska" data-language-local-name="шведська" class="interlanguage-link-target"><span>Svenska</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vi mw-list-item"><a href="https://vi.wikipedia.org/wiki/Ruthenia_Karpat" title="Ruthenia Karpat — вʼєтнамська" lang="vi" hreflang="vi" data-title="Ruthenia Karpat" data-language-autonym="Tiếng Việt" data-language-local-name="вʼєтнамська" class="interlanguage-link-target"><span>Tiếng Việt</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-yi mw-list-item"><a href="https://yi.wikipedia.org/wiki/%D7%A7%D7%90%D7%A8%D7%A4%D7%90%D7%98%D7%90%D7%A8%D7%95%D7%A1" title="קארפאטארוס — їдиш" lang="yi" hreflang="yi" data-title="קארפאטארוס" data-language-autonym="ייִדיש" data-language-local-name="їдиш" class="interlanguage-link-target"><span>ייִדיש</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh mw-list-item"><a href="https://zh.wikipedia.org/wiki/%E5%96%80%E7%88%BE%E5%B7%B4%E9%98%A1%E9%AD%AF%E5%A1%9E%E5%B0%BC%E4%BA%9E" title="喀爾巴阡魯塞尼亞 — китайська" lang="zh" hreflang="zh" data-title="喀爾巴阡魯塞尼亞" data-language-autonym="中文" data-language-local-name="китайська" class="interlanguage-link-target"><span>中文</span></a></li> </ul> <div class="after-portlet after-portlet-lang"><span class="wb-langlinks-edit wb-langlinks-link"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q1148511#sitelinks-wikipedia" title="Редагувати міжмовні посилання" class="wbc-editpage">Редагувати посилання</a></span></div> </div> </nav> </div> </div> <footer id="footer" class="mw-footer" > <ul id="footer-info"> <li id="footer-info-lastmod"> Цю сторінку востаннє відредаговано о 17:47, 20 жовтня 2024.</li> <li id="footer-info-copyright">Текст доступний на умовах ліцензії <a rel="nofollow" class="external text" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-ShareAlike</a>; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. <a class="external text" href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Policy:Terms_of_Use/uk">Умови використання</a>.</li> </ul> <ul id="footer-places"> <li id="footer-places-privacy"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li> <li id="footer-places-about"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE">Про Вікіпедію</a></li> <li id="footer-places-disclaimers"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96">Відмова від відповідальності</a></li> <li id="footer-places-contact"><a href="//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Зворотний_зв%27язок">Зворотний зв'язок</a></li> <li id="footer-places-wm-codeofconduct"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct">Кодекс поведінки</a></li> <li id="footer-places-developers"><a href="https://developer.wikimedia.org">Розробники</a></li> <li id="footer-places-statslink"><a href="https://stats.wikimedia.org/#/uk.wikipedia.org">Статистика</a></li> <li id="footer-places-cookiestatement"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Cookie_statement">Куки</a></li> <li id="footer-places-mobileview"><a href="//uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&mobileaction=toggle_view_mobile" class="noprint stopMobileRedirectToggle">Мобільний вигляд</a></li> </ul> <ul id="footer-icons" class="noprint"> <li id="footer-copyrightico"><a href="https://wikimediafoundation.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/static/images/footer/wikimedia-button.svg" width="84" height="29" alt="Wikimedia Foundation" loading="lazy"></a></li> <li id="footer-poweredbyico"><a href="https://www.mediawiki.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/w/resources/assets/poweredby_mediawiki.svg" alt="Powered by MediaWiki" width="88" height="31" loading="lazy"></a></li> </ul> </footer> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("This page is using the deprecated ResourceLoader module \"codex-search-styles\".\n[1.43] Use a CodexModule with codexComponents to set your specific components used: https://www.mediawiki.org/wiki/Codex#Using_a_limited_subset_of_components");mw.config.set({"wgHostname":"mw-web.codfw.canary-78796dc7ff-zctf7","wgBackendResponseTime":154,"wgPageParseReport":{"limitreport":{"cputime":"1.138","walltime":"1.862","ppvisitednodes":{"value":5585,"limit":1000000},"postexpandincludesize":{"value":144479,"limit":2097152},"templateargumentsize":{"value":12830,"limit":2097152},"expansiondepth":{"value":19,"limit":100},"expensivefunctioncount":{"value":32,"limit":500},"unstrip-depth":{"value":1,"limit":20},"unstrip-size":{"value":43532,"limit":5000000},"entityaccesscount":{"value":3,"limit":400},"timingprofile":["100.00% 1217.858 1 -total"," 55.72% 678.648 1 Шаблон:Бібліоінформація"," 12.74% 155.143 1 Шаблон:Reflist"," 8.55% 104.167 5 Шаблон:Navbox"," 5.93% 72.203 1 Шаблон:Cite_book"," 5.36% 65.271 1 Шаблон:Refimprove"," 5.09% 61.934 1 Шаблон:Ambox"," 4.19% 50.969 1 Шаблон:Карпати"," 2.94% 35.785 21 Шаблон:Нп"," 2.87% 34.937 1 Шаблон:Портали"]},"scribunto":{"limitreport-timeusage":{"value":"0.416","limit":"10.000"},"limitreport-memusage":{"value":6990590,"limit":52428800}},"cachereport":{"origin":"mw-web.codfw.main-694cf4987f-sjsgf","timestamp":"20241126010509","ttl":2592000,"transientcontent":false}}});});</script> <script type="application/ld+json">{"@context":"https:\/\/schema.org","@type":"Article","name":"\u0417\u0430\u043a\u0430\u0440\u043f\u0430\u0442\u0442\u044f","url":"https:\/\/uk.wikipedia.org\/wiki\/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F","sameAs":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q1148511","mainEntity":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q1148511","author":{"@type":"Organization","name":"\u0423\u0447\u0430\u0441\u043d\u0438\u043a\u0438 \u043f\u0440\u043e\u0435\u043a\u0442\u0456\u0432 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430"},"publisher":{"@type":"Organization","name":"\u0424\u043e\u043d\u0434 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430","logo":{"@type":"ImageObject","url":"https:\/\/www.wikimedia.org\/static\/images\/wmf-hor-googpub.png"}},"datePublished":"2004-07-25T12:21:19Z","dateModified":"2024-10-20T17:47:31Z","image":"https:\/\/upload.wikimedia.org\/wikipedia\/commons\/8\/8f\/Zakarpattia_Oblast_in_Ukraine_%28de_jure%29.svg","headline":"\u0456\u0441\u0442\u043e\u0440\u0438\u043a\u043e-\u0433\u0435\u043e\u0433\u0440\u0430\u0444\u0456\u0447\u043d\u0438\u0439 \u043a\u0440\u0430\u0439 \u043d\u0430 \u043f\u0456\u0432\u0434\u0435\u043d\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0437\u0430\u0445\u043e\u0434\u0456 \u0423\u043a\u0440\u0430\u0457\u043d\u0438"}</script> </body> </html>