CINXE.COM
Вінстон Черчилль — Вікіпедія
<!DOCTYPE html> <html class="client-nojs" lang="uk" dir="ltr"> <head> <meta charset="UTF-8"> <title>Вінстон Черчилль — Вікіпедія</title> <script>(function(){var className="client-js";var cookie=document.cookie.match(/(?:^|; )ukwikimwclientpreferences=([^;]+)/);if(cookie){cookie[1].split('%2C').forEach(function(pref){className=className.replace(new RegExp('(^| )'+pref.replace(/-clientpref-\w+$|[^\w-]+/g,'')+'-clientpref-\\w+( |$)'),'$1'+pref+'$2');});}document.documentElement.className=className;}());RLCONF={"wgBreakFrames":false,"wgSeparatorTransformTable":[",\t."," \t,"],"wgDigitTransformTable":["",""],"wgDefaultDateFormat":"dmy","wgMonthNames":["","січень","лютий","березень","квітень","травень","червень","липень","серпень","вересень","жовтень","листопад","грудень"],"wgRequestId":"eea334c9-09d4-4abb-8645-25fc0c2d7c3e","wgCanonicalNamespace":"","wgCanonicalSpecialPageName":false,"wgNamespaceNumber":0,"wgPageName":"Вінстон_Черчилль","wgTitle":"Вінстон Черчилль","wgCurRevisionId":43967156,"wgRevisionId":43967156, "wgArticleId":27578,"wgIsArticle":true,"wgIsRedirect":false,"wgAction":"view","wgUserName":null,"wgUserGroups":["*"],"wgCategories":["Сторінки з використанням розширення JsonConfig","Сторінки з помилками DOI","Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine","Персоналії за алфавітом","Статті з джерелами з Вікіданих","Вікіпедія:P19:використовується","Вікіпедія:P20:використовується","Вікісховище:Посилання на Вікісховище безпосередньо в статті","Використання шаблону Reflist із кількістю колонок","Вікіпедія:Статті з посиланнями на Вікісховище","Вікіпедія:Добрі статті","Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN", "Народились 30 листопада","Народились 1874","Померли 24 січня","Померли 1965","Померли в Кенсінгтоні і Челсі","Випускники Королівського військового коледжу в Сандгерсті","Нагороджені Зіркою 1939—1945","Нагороджені Коронаційною медаллю Королеви Єлизавети II","Нагороджені медаллю «За видатні заслуги» армії США","Кавалери ордена Дубового вінця","Кавалери Великого хреста ордена Дубового вінця","Нагороджені Британською військовою медаллю","Кавалери ордена Визволення (Франція)","Нагороджені Військовою медаллю (Франція)", "Лицарі Великого хреста ордена Нідерландського лева","Кавалери медалі Срібного ювілею короля Георга V","Нагороджені Коронаційною медаллю Георга VI","Кавалери ордена Хреста Свободи (Естонія)","Кавалери Великого хреста ордена Святого Олафа з ланцюгом","Кавалери ордена Білого лева","Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I","Кавалери ордена Слона","Лауреати Нобелівської премії з літератури","Члени Лондонського королівського товариства","Лауреати міжнародної премії імені Карла Великого","Нагороджені Золотою медаллю Конгресу", "Нагороджені медаллю Альберта (Королівське товариство мистецтв)","Кавалери ордена Підв'язки","Кавалери Пошани","Кавалери ордена Зірки Непалу","Почесні доктори Університету Маямі","Лауреати премії Соннінга","Прем'єр-міністри Великої Британії","Людина року за версією журналу «Time»","Лідери країн-учасниць Другої світової війни","Міністри внутрішніх справ Великої Британії","Міністри оборони Великої Британії","Кавалери бельгійського Воєнного хреста","Кавалери Воєнного хреста 1939—1945","Персоналії:Холодна війна", "Члени Королівської академії наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії","Члени Таємної ради Великої Британії","Кавалери британського ордена Заслуг","Стражники п'яти портів","Англійські християни","Померли від інсульту","Британські журналісти","Вінстон Черчилль","Джорджисти","Люди на банкнотах","Державні діячі Великої Британії","Уродженці Оксфордширу","100 найвизначніших британців"],"wgPageViewLanguage":"uk","wgPageContentLanguage":"uk","wgPageContentModel":"wikitext","wgRelevantPageName":"Вінстон_Черчилль","wgRelevantArticleId":27578,"wgIsProbablyEditable":true,"wgRelevantPageIsProbablyEditable":true,"wgRestrictionEdit":[],"wgRestrictionMove":[], "wgNoticeProject":"wikipedia","wgCiteReferencePreviewsActive":true,"wgFlaggedRevsParams":{"tags":{"accuracy":{"levels":3}}},"wgStableRevisionId":43967156,"wgMediaViewerOnClick":true,"wgMediaViewerEnabledByDefault":true,"wgPopupsFlags":0,"wgVisualEditor":{"pageLanguageCode":"uk","pageLanguageDir":"ltr","pageVariantFallbacks":"uk"},"wgMFDisplayWikibaseDescriptions":{"search":true,"watchlist":true,"tagline":true,"nearby":true},"wgWMESchemaEditAttemptStepOversample":false,"wgWMEPageLength":300000,"wgRelatedArticlesCompat":[],"wgCentralAuthMobileDomain":false,"wgEditSubmitButtonLabelPublish":true,"wgULSPosition":"interlanguage","wgULSisCompactLinksEnabled":true,"wgVector2022LanguageInHeader":false,"wgULSisLanguageSelectorEmpty":false,"wgWikibaseItemId":"Q8016","wgCheckUserClientHintsHeadersJsApi":["brands","architecture","bitness","fullVersionList","mobile","model","platform","platformVersion"],"GEHomepageSuggestedEditsEnableTopics":true,"wgGETopicsMatchModeEnabled":false, "wgGEStructuredTaskRejectionReasonTextInputEnabled":false,"wgGELevelingUpEnabledForUser":false,"wgEditLatestRevision":true};RLSTATE={"ext.globalCssJs.user.styles":"ready","site.styles":"ready","user.styles":"ready","ext.globalCssJs.user":"ready","user":"ready","user.options":"loading","ext.cite.styles":"ready","skins.vector.styles.legacy":"ready","jquery.makeCollapsible.styles":"ready","ext.flaggedRevs.basic":"ready","mediawiki.codex.messagebox.styles":"ready","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript":"ready","codex-search-styles":"ready","ext.uls.interlanguage":"ready","wikibase.client.init":"ready","ext.wikimediaBadges":"ready"};RLPAGEMODULES=["ext.cite.ux-enhancements","mediawiki.page.media","ext.scribunto.logs","site","mediawiki.page.ready","jquery.makeCollapsible","mediawiki.toc","skins.vector.legacy.js","ext.centralNotice.geoIP","ext.centralNotice.startUp","ext.flaggedRevs.advanced","ext.gadget.CurIDLink","ext.gadget.collapserefs","ext.gadget.showContributorContent", "ext.gadget.switcher","ext.gadget.edittop","ext.gadget.new-section","ext.gadget.newTopicOnTop","ext.gadget.MonobookToolbarStandard","ext.gadget.ProtectionIndicator","ext.gadget.Statistics","ext.gadget.interwiki-langlist","ext.urlShortener.toolbar","ext.centralauth.centralautologin","mmv.bootstrap","ext.popups","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.init","ext.visualEditor.targetLoader","ext.echo.centralauth","ext.eventLogging","ext.wikimediaEvents","ext.navigationTiming","ext.uls.compactlinks","ext.uls.interface","ext.cx.eventlogging.campaigns","ext.checkUser.clientHints","ext.growthExperiments.SuggestedEditSession","wikibase.sidebar.tracking"];</script> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.loader.impl(function(){return["user.options@12s5i",function($,jQuery,require,module){mw.user.tokens.set({"patrolToken":"+\\","watchToken":"+\\","csrfToken":"+\\"}); }];});});</script> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=codex-search-styles%7Cext.cite.styles%7Cext.flaggedRevs.basic%7Cext.uls.interlanguage%7Cext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript%7Cext.wikimediaBadges%7Cjquery.makeCollapsible.styles%7Cmediawiki.codex.messagebox.styles%7Cskins.vector.styles.legacy%7Cwikibase.client.init&only=styles&skin=vector"> <script async="" src="/w/load.php?lang=uk&modules=startup&only=scripts&raw=1&skin=vector"></script> <meta name="ResourceLoaderDynamicStyles" content=""> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=site.styles&only=styles&skin=vector"> <meta name="generator" content="MediaWiki 1.44.0-wmf.4"> <meta name="referrer" content="origin"> <meta name="referrer" content="origin-when-cross-origin"> <meta name="robots" content="max-image-preview:standard"> <meta name="format-detection" content="telephone=no"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Sir_Winston_Churchill_-_19086236948.jpg/1200px-Sir_Winston_Churchill_-_19086236948.jpg"> <meta property="og:image:width" content="1200"> <meta property="og:image:height" content="1492"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Sir_Winston_Churchill_-_19086236948.jpg/800px-Sir_Winston_Churchill_-_19086236948.jpg"> <meta property="og:image:width" content="800"> <meta property="og:image:height" content="995"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Sir_Winston_Churchill_-_19086236948.jpg/640px-Sir_Winston_Churchill_-_19086236948.jpg"> <meta property="og:image:width" content="640"> <meta property="og:image:height" content="796"> <meta name="viewport" content="width=1120"> <meta property="og:title" content="Вінстон Черчилль — Вікіпедія"> <meta property="og:type" content="website"> <link rel="preconnect" href="//upload.wikimedia.org"> <link rel="alternate" media="only screen and (max-width: 640px)" href="//uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C"> <link rel="alternate" type="application/x-wiki" title="Редагувати" href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit"> <link rel="apple-touch-icon" href="/static/apple-touch/wikipedia.png"> <link rel="icon" href="/static/favicon/wikipedia.ico"> <link rel="search" type="application/opensearchdescription+xml" href="/w/rest.php/v1/search" title="Вікіпедія (uk)"> <link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" href="//uk.wikipedia.org/w/api.php?action=rsd"> <link rel="canonical" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C"> <link rel="license" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk"> <link rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Вікіпедія — Atom-стрічка" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&feed=atom"> <link rel="dns-prefetch" href="//meta.wikimedia.org" /> <link rel="dns-prefetch" href="//login.wikimedia.org"> </head> <body class="skin-vector-legacy mediawiki ltr sitedir-ltr mw-hide-empty-elt ns-0 ns-subject mw-editable page-Вінстон_Черчилль rootpage-Вінстон_Черчилль skin-vector action-view"><div id="mw-page-base" class="noprint"></div> <div id="mw-head-base" class="noprint"></div> <div id="content" class="mw-body" role="main"> <a id="top"></a> <div id="siteNotice"><!-- CentralNotice --></div> <div class="mw-indicators"> <div id="mw-indicator-good-star" class="mw-indicator"><div class="mw-parser-output"><sup><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Ця стаття належить до добрих статей."><img alt="Добра стаття" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/UAWiki24_style_blue_star.svg/22px-UAWiki24_style_blue_star.svg.png" decoding="async" width="22" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/UAWiki24_style_blue_star.svg/33px-UAWiki24_style_blue_star.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/UAWiki24_style_blue_star.svg/44px-UAWiki24_style_blue_star.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="512" /></a></span></sup></div></div> <div id="mw-indicator-indicator-fr-review-status" class="mw-indicator"><indicator name="fr-review-status" class="mw-fr-review-status-indicator" id="mw-fr-revision-toggle"><span class="cdx-fr-css-icon-review--status--stable"></span><b>Перевірена версія</b></indicator></div> </div> <h1 id="firstHeading" class="firstHeading mw-first-heading"><span class="mw-page-title-main">Вінстон Черчилль</span></h1> <div id="bodyContent" class="vector-body"> <div id="siteSub" class="noprint">Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.</div> <div id="contentSub"><div id="mw-content-subtitle"><div id="mw-fr-revision-messages"><div id="mw-fr-revision-details" class="mw-fr-revision-details-dialog" style="display:none;"><div tabindex="0"></div><div class="cdx-dialog cdx-dialog--horizontal-actions"><header class="cdx-dialog__header cdx-dialog__header--default"><div class="cdx-dialog__header__title-group"><h2 class="cdx-dialog__header__title">Статус версії сторінки</h2><p class="cdx-dialog__header__subtitle">Це перевірена версія сторінки</p></div><button class="cdx-button cdx-button--action-default cdx-button--weight-quiet 							cdx-button--size-medium cdx-button--icon-only cdx-dialog__header__close-button" aria-label="Закрити" onclick="document.getElementById("mw-fr-revision-details").style.display = "none";" type="submit"><span class="cdx-icon cdx-icon--medium 							cdx-fr-css-icon--close"></span></button></header><div class="cdx-dialog__body">Це <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Вікіпедія:Патрулювання">стабільна версія</a>, <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8&type=review&page=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:Badtitle/Message">перевірена</a> <i>22 листопада 2024</i>. Є <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:Badtitle/Message&action=info#mw-flaggedrevs-action-info-pages-waiting-for-review">зміни в шаблонах</a>, що очікують на перевірку.<p><table id="mw-fr-revisionratings-box" class="flaggedrevs-color-1" style="margin: auto;" cellpadding="0"><tr><td class="fr-text" style="vertical-align: middle;">Точність</td><td class="fr-value40" style="vertical-align: middle;">переглянута</td></tr></table></p></div></div><div tabindex="0"></div></div></div></div></div> <div id="contentSub2"></div> <div id="jump-to-nav"></div> <a class="mw-jump-link" href="#mw-head">Перейти до навігації</a> <a class="mw-jump-link" href="#searchInput">Перейти до пошуку</a> <div id="mw-content-text" class="mw-body-content"><div class="mw-content-ltr mw-parser-output" lang="uk" dir="ltr"><div class="dablink noprint" style="font-style:italic; padding-left:2em">У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" class="mw-disambig" title="Черчилль (значення)">Черчилль</a>.</div> <table align="right" class="infobox" style="border-spacing: 1px; padding: 0px 0px; width: 270px; font-size:86%; line-height:128%;" cellspacing="1px"> <tbody><tr> <td style="padding: 0.5em; background: #eaeaea; font-size: 120%; text-align: center; line-height:130%;" colspan="2"><span style="font-size:1.25em; font-weight:bold">Вінстон Черчилль</span><br />Winston Churchill </td></tr><tr><td colspan="2" style="text-align: center; border-top: solid darkgray 1px;"><figure class="mw-halign-center" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sir_Winston_Churchill_-_19086236948.jpg" class="mw-file-description" title="Вінстон Черчилль"><img alt="Вінстон Черчилль" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Sir_Winston_Churchill_-_19086236948.jpg/250px-Sir_Winston_Churchill_-_19086236948.jpg" decoding="async" width="250" height="311" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Sir_Winston_Churchill_-_19086236948.jpg/375px-Sir_Winston_Churchill_-_19086236948.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Sir_Winston_Churchill_-_19086236948.jpg/500px-Sir_Winston_Churchill_-_19086236948.jpg 2x" data-file-width="6036" data-file-height="7504" /></a><figcaption>Вінстон Черчилль</figcaption></figure><small></small></td></tr> <tr><td colspan="2" style="text-align: center; border-top: solid darkgray 1px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Coat_of_Arms_of_Winston_Churchill.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fc/Coat_of_Arms_of_Winston_Churchill.svg/90px-Coat_of_Arms_of_Winston_Churchill.svg.png" decoding="async" width="90" height="113" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fc/Coat_of_Arms_of_Winston_Churchill.svg/135px-Coat_of_Arms_of_Winston_Churchill.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fc/Coat_of_Arms_of_Winston_Churchill.svg/180px-Coat_of_Arms_of_Winston_Churchill.svg.png 2x" data-file-width="944" data-file-height="1181" /></a></span></td></tr> <tr> <th colspan="2" style="border-top: solid darkgray 1px;"> <table style="width: 100%;" cellspacing="1px"> <tbody><tr> <td style="width: 22px; vertical-align: middle;"><figure class="mw-halign-center" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_United_Kingdom_(3-5).svg" class="mw-file-description" title="Прапор"><img alt="Прапор" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg/20px-Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg.png" decoding="async" width="20" height="12" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg/30px-Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg/40px-Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="600" /></a><figcaption>Прапор</figcaption></figure> </td> <td style="text-align:center; font-size:100%; background:lavender; vertical-align: middle;" height="20px">61-й <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Прем'єр-міністр Великої Британії">Прем'єр-міністр Великої Британії</a> </td></tr></tbody></table> </th></tr> <tr> <th colspan="2" style="padding: 0px; text-align:center; font-size:100%;"><a href="/wiki/10_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F" title="10 травня">10 травня</a> <a href="/wiki/1940" title="1940">1940</a> — <a href="/wiki/26_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F" title="26 липня">26 липня</a> <a href="/wiki/1945" title="1945">1945</a> </th></tr> <tr> <th style="text-align: right; background:#eee; color:inherit; width:40%;">Монарх: </th> <td><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3_VI_(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)" class="mw-redirect" title="Георг VI (король Великої Британії)">Георг VI</a> </td></tr> <tr> <th style="text-align: right; background:#eee; color:inherit; width:40%;">Попередник: </th> <td><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%BB_%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%BD" title="Невілл Чемберлен">Невілл Чемберлен</a> </td></tr> <tr> <th style="text-align: right; background:#eee; color:inherit; width:40%;">Наступник: </th> <td><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%95%D1%82%D1%82%D0%BB%D1%96" title="Клемент Еттлі">Клемент Еттлі</a> </td></tr> <tr> <th colspan="2" style="border-top: solid darkgray 1px;"> <table style="width: 100%;" cellspacing="1px"> <tbody><tr> <td style="width: 22px; vertical-align: middle;"><figure class="mw-halign-center" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_United_Kingdom_(3-5).svg" class="mw-file-description" title="Прапор"><img alt="Прапор" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg/20px-Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg.png" decoding="async" width="20" height="12" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg/30px-Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg/40px-Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="600" /></a><figcaption>Прапор</figcaption></figure> </td> <td style="text-align:center; font-size:100%; background:lavender; vertical-align: middle;" height="20px">63-й <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Прем'єр-міністр Великої Британії">Прем'єр-міністр Великої Британії</a> </td></tr></tbody></table> </th></tr> <tr> <th colspan="2" style="padding: 0px; text-align:center; font-size:100%;"><a href="/wiki/26_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="26 жовтня">26 жовтня</a> <a href="/wiki/1951" title="1951">1951</a> — <a href="/wiki/7_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="7 квітня">7 квітня</a> <a href="/wiki/1955" title="1955">1955</a> </th></tr> <tr> <th style="text-align: right; background:#eee; color:inherit; width:40%;">Монарх: </th> <td><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3_VI_(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)" class="mw-redirect" title="Георг VI (король Великої Британії)">Георг VI</a> <br /><a href="/wiki/%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0_II_(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)" class="mw-redirect" title="Єлизавета II (королева Великої Британії)">Єлизавета II</a> </td></tr> <tr> <th style="text-align: right; background:#eee; color:inherit; width:40%;">Попередник: </th> <td><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%95%D1%82%D1%82%D0%BB%D1%96" title="Клемент Еттлі">Клемент Еттлі</a> </td></tr> <tr> <th style="text-align: right; background:#eee; color:inherit; width:40%;">Наступник: </th> <td><a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Ентоні Іден">Ентоні Іден</a> </td></tr> <tr> <th colspan="2" style="border-top: solid darkgray 1px;"> <table style="width: 100%;" cellspacing="1px"> <tbody><tr> <td style="width: 22px; vertical-align: middle;"><figure class="mw-halign-center" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_British_Secretary_of_State_for_Defence.svg" class="mw-file-description" title="Прапор"><img alt="Прапор" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cd/Flag_of_the_British_Secretary_of_State_for_Defence.svg/20px-Flag_of_the_British_Secretary_of_State_for_Defence.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cd/Flag_of_the_British_Secretary_of_State_for_Defence.svg/30px-Flag_of_the_British_Secretary_of_State_for_Defence.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cd/Flag_of_the_British_Secretary_of_State_for_Defence.svg/40px-Flag_of_the_British_Secretary_of_State_for_Defence.svg.png 2x" data-file-width="675" data-file-height="450" /></a><figcaption>Прапор</figcaption></figure> </td> <td style="text-align:center; font-size:100%; background:lavender; vertical-align: middle;" height="20px"><a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Міністр оборони Великої Британії">Міністр оборони Великої Британії</a> </td></tr></tbody></table> </th></tr> <tr> <th colspan="2" style="padding: 0px; text-align:center; font-size:100%;"><a href="/wiki/23_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F" title="23 травня">23 травня</a> <a href="/wiki/1940" title="1940">1940</a> — <a href="/wiki/26_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F" title="26 липня">26 липня</a> <a href="/wiki/1945" title="1945">1945</a> </th></tr> <tr> <th style="text-align: right; background:#eee; color:inherit; width:40%;">Монарх: </th> <td><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3_VI_(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)" class="mw-redirect" title="Георг VI (король Великої Британії)">Георг VI</a> </td></tr> <tr> <th style="text-align: right; background:#eee; color:inherit; width:40%;">Попередник: </th> <td>Посаду започатковано </td></tr> <tr> <th style="text-align: right; background:#eee; color:inherit; width:40%;">Наступник: </th> <td><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%95%D1%82%D1%82%D0%BB%D1%96" title="Клемент Еттлі">Клемент Еттлі</a> </td></tr> <tr> <td colspan="2" style="border-top: solid darkgray 1px; line-height:0px">  </td></tr> <tr class=""><th style="text-align:left; text-align: right; background:#eee; width:40%;"> Ім'я при народженні: </th> <td class="" style=""> Winston Leonard Spencer-Churchill</td></tr><tr class=""><th style="text-align:left; text-align: right; background:#eee; width:40%;"> Народження:</th> <td class="" style=""> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P569" data-wikidata-claim-id="q8016$BA4319C1-A39B-42A2-B943-350834D026B2"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="nowrap"><a href="/wiki/30_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="30 листопада">30 листопада</a> <a href="/wiki/1874" title="1874">1874</a></span><span style="display:none">(<span class="bday">1874-11-30</span>)</span></span><sup id="cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118520776/_Record_#118520776]_//_Winston_Churchill<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>_1-0" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118520776/_Record_#118520776]_//_Winston_Churchill<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1"><span class="cite-bracket">[</span>1<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>_2-0" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2"><span class="cite-bracket">[</span>2<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q8016#P569" class="extiw" title="d:Q8016">[…]</a></sup></span><br /><span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P19" data-wikidata-claim-id="q8016$49216EA0-9198-48D4-BA73-6D770CC6B44D"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86" title="Бленгеймський палац">Бленгеймський палац</a></span>, <span class="wikidata-snak" data-wikidata-hash="4a8ffc2ee7baa73b23d3b24de687edcd604f9381"><a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA_(%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F)" title="Вудсток (Англія)">Вудсток</a></span></span></td></tr><tr class=""><th style="text-align:left; text-align: right; background:#eee; width:40%;"> Смерть: </th> <td class="" style=""> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P570" data-wikidata-claim-id="q8016$E73D509F-37BC-4050-97DD-28FE13165BAF"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="nowrap"><a href="/wiki/24_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F" title="24 січня">24 січня</a> <a href="/wiki/1965" title="1965">1965</a></span><span style="display:none">(<span class="dday">1965-01-24</span>)</span></span><sup id="cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118520776/_Record_#118520776]_//_Winston_Churchill<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>_1-1" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118520776/_Record_#118520776]_//_Winston_Churchill<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1"><span class="cite-bracket">[</span>1<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>_2-1" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2"><span class="cite-bracket">[</span>2<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q8016#P570" class="extiw" title="d:Q8016">[…]</a></sup> <span style="white-space:nowrap;">(90 років)</span></span><br /><span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P20" data-wikidata-claim-id="Q8016$9A16E722-4BBE-4E6C-B0E9-387FFAC4D3D1"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><a href="/w/index.php?title=Hyde_Park_Gate&action=edit&redlink=1" class="new" title="Hyde Park Gate (ще не написана)">Hyde Park Gate</a><sup><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q5953682" class="extiw" title="d:Q5953682">d</a></sup></span>, <span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D1%96_%D0%A7%D0%B5%D0%BB%D1%81%D1%96" title="Кенсінгтон і Челсі">Кенсінгтон і Челсі</a></span>, <span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD" title="Великий Лондон">Великий Лондон</a></span>, <span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="iw" data-title="Лондон">Лондон<sup class="plainlinks noprint"><a class="external text" href="https://www.wikidata.org/wiki/Q23939248?uselang=uk">[d]</a></sup></span></span>, <span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Англія">Англія</a></span>, <span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Британія">Велика Британія</a></span><sup id="cite_ref-[http://www.britishpathe.com/video/winston-85-not-out/query/clementine_http://www.britishpathe.com/video/winston-85-not-out/query/clementine]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>_4-0" class="reference"><a href="#cite_note-[http://www.britishpathe.com/video/winston-85-not-out/query/clementine_http://www.britishpathe.com/video/winston-85-not-out/query/clementine]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4"><span class="cite-bracket">[</span>4<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-[http://www.express.co.uk/news/history/554733/Sir-Winston-Churchill-State-Funeral-50-Anniversary-Wartime-Prime-Minister_http://www.express.co.uk/news/history/554733/Sir-Winston-Churchill-State-Funeral-50-Anniversary-Wartime-Prime-Minister]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>_5-0" class="reference"><a href="#cite_note-[http://www.express.co.uk/news/history/554733/Sir-Winston-Churchill-State-Funeral-50-Anniversary-Wartime-Prime-Minister_http://www.express.co.uk/news/history/554733/Sir-Winston-Churchill-State-Funeral-50-Anniversary-Wartime-Prime-Minister]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-5"><span class="cite-bracket">[</span>5<span class="cite-bracket">]</span></a></sup></span></td></tr><tr class=""><th style="text-align:left; text-align: right; background:#eee; width:40%;"> Причина смерті: </th> <td class="" style=""> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P509" data-wikidata-claim-id="Q8016$53D29FFD-93A3-46FE-95D2-E3F3078AD260"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82" title="Інсульт">інсульт</a></span></span></td></tr><tr class=""><th style="text-align:left; text-align: right; background:#eee; width:40%;"> Поховання: </th> <td class="" style=""> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P119" data-wikidata-claim-id="Q8016$F6203136-0643-4EF3-BC7B-97D906055C32"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><a href="/w/index.php?title=St_Martin%27s_Church,_Bladon&action=edit&redlink=1" class="new" title="St Martin's Church, Bladon (ще не написана)">St Martin's Church, Bladon</a><sup><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q3967638" class="extiw" title="d:Q3967638">d</a></sup></span></span></td></tr><tr class=""><th style="text-align:left; text-align: right; background:#eee; width:40%;"> Країна: </th> <td class="" style=""> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P27" data-wikidata-claim-id="q8016$DEA97CCB-BF0D-444D-8B55-53A6CB86E720"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Британія">Велика Британія</a></span><sup id="cite_ref-[http://www.nytimes.com/learning/general/onthisday/big/0114.html_http://www.nytimes.com/learning/general/onthisday/big/0114.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>_6-0" class="reference"><a href="#cite_note-[http://www.nytimes.com/learning/general/onthisday/big/0114.html_http://www.nytimes.com/learning/general/onthisday/big/0114.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-6"><span class="cite-bracket">[</span>6<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918"_data-entity-id="Q23833686">Catalog_of_the_German_National_Library<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23833686]]</div>_7-0" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918"_data-entity-id="Q23833686">Catalog_of_the_German_National_Library<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23833686]]</div>-7"><span class="cite-bracket">[</span>7<span class="cite-bracket">]</span></a></sup></span></td></tr><tr class=""><th style="text-align:left; text-align: right; background:#eee; width:40%;"> Релігія: </th> <td class="" style=""> <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Англіканство">Англіканство</a></td></tr><tr class=""><th style="text-align:left; text-align: right; background:#eee; width:40%;"> Освіта: </th> <td class="" style=""> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P69" data-wikidata-claim-id="Q8016$B8C7DBA3-874C-40B9-9E72-720BDF4251CD"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%BE%D1%83_(%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0)" title="Герроу (школа)">Школа Герроу</a></span></span>, <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P69" data-wikidata-claim-id="Q8016$80885F69-9DA9-4DEA-9E04-C290BB42EDF4"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B6_%D1%83_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D1%96" title="Королівський військовий коледж у Сандгерсті">Королівський військовий коледж у Сандгерсті</a></span></span>, <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P69" data-wikidata-claim-id="Q8016$86389310-9445-40B0-B3C9-874AF1DD2383"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><a href="/w/index.php?title=St_George%27s_School,_Ascot&action=edit&redlink=1" class="new" title="St George's School, Ascot (ще не написана)">St George's School, Ascot</a><sup><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q7588167" class="extiw" title="d:Q7588167">d</a></sup></span></span> і <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P69" data-wikidata-claim-id="Q8016$17FA2CA7-F7D4-40D7-BD8D-91267743BFAC"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><a href="/w/index.php?title=Stoke_Brunswick_School&action=edit&redlink=1" class="new" title="Stoke Brunswick School (ще не написана)">Stoke Brunswick School</a><sup><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q7618444" class="extiw" title="d:Q7618444">d</a></sup></span></span></td></tr><tr class=""><th style="text-align:left; text-align: right; background:#eee; width:40%;"> Партія: </th> <td class="" style=""> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" class="mw-redirect" title="Консервативна партія Великої Британії">Консервативна партія</a></td></tr><tr class=""><th style="text-align:left; text-align: right; background:#eee; width:40%;"> Батько: </th> <td class="" style=""> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Рендольф Генрі Черчилль">Рендольф Генрі Черчилль</a></td></tr><tr class=""><th style="text-align:left; text-align: right; background:#eee; width:40%;"> Мати: </th> <td class="" style=""> <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Дженні Рендольф Черчилль">Дженні Рендольф Черчилль</a></td></tr><tr class=""><th style="text-align:left; text-align: right; background:#eee; width:40%;"> Шлюб: </th> <td class="" style=""> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P26" data-wikidata-claim-id="q8016$b1fce6f2-4eda-ea06-37ee-095d314cd640"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Клементина Черчилль">Клементина Черчилль</a></span><sup id="cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q33270056_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q75653886">[[:d:Q75653886|Kindred_Britain]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q75653886]]</div>_8-0" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q33270056_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q75653886">[[:d:Q75653886|Kindred_Britain]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q75653886]]</div>-8"><span class="cite-bracket">[</span>8<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918"_data-entity-id="Q23833686">Catalog_of_the_German_National_Library<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23833686]]</div>_7-1" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918"_data-entity-id="Q23833686">Catalog_of_the_German_National_Library<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23833686]]</div>-7"><span class="cite-bracket">[</span>7<span class="cite-bracket">]</span></a></sup></span></td></tr><tr class=""><th style="text-align:left; text-align: right; background:#eee; width:40%;"> Діти: </th> <td class="" style=""> <b>син:</b> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Рендольф Черчилль">Рендольф</a> <br /><b>доньки:</b> Діана, Сара, Марігольд і Мері</td></tr> <tr> <td colspan="2" style="border-top: solid darkgray 1px; line-height:0px">  </td></tr> <tr> <td colspan="2" style="text-align:center; font-size:120%; background:#eaeaea; vertical-align: middle;" height="18px"><b>Військова служба</b> </td></tr> <tr> <th style="text-align: right; background:#eee; width:40%;">Роки служби: </th> <td>1895–1900<br />1900–1924 </td></tr> <tr> <th style="text-align: right; background:#eee; width:40%;">Приналежність: </th> <td><a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Британська армія">Британська армія</a> </td></tr> <tr> <th style="text-align: right; background:#eee; width:40%;">Рід військ: </th> <td><a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0" title="Кіннота">кіннота</a> </td></tr> <tr> <th style="text-align: right; background:#eee; width:40%;">Звання: </th> <td><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:UK_Army_OF4.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/UK_Army_OF4.png/30px-UK_Army_OF4.png" decoding="async" width="30" height="12" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/UK_Army_OF4.png/45px-UK_Army_OF4.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/UK_Army_OF4.png/60px-UK_Army_OF4.png 2x" data-file-width="224" data-file-height="88" /></a></span> <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Підполковник">підполковник</a> </td></tr> <tr> <th style="text-align: right; background:#eee; width:40%;">Битви: </th> <td><b><a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%9E%D0%BC%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC" title="Битва під Омдурманом">Битва під Омдурманом</a></b><br /><b><a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%BE-%D0%B1%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга англо-бурська війна">Друга англо-бурська війна</a></b><br /><b><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Перша світова війна">Перша світова війна</a></b><br /><b><a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Друга світова війна</a></b><br /><b><a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Холодна війна">Холодна війна</a></b> </td></tr> <tr> <th style="text-align: right; background:#eee; width:40%; vertical-align: top;">Нагороди: </th> <td style="border-top: 0px solid #aaa;"><div style="text-align:justify"><span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$4347b9e3-4b07-f4fa-0445-54fb0346d270"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_1939%E2%80%941945" title="Зірка 1939—1945"><img alt="Зірка 1939—1945" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/58/39-45_Star_BAR.svg/62px-39-45_Star_BAR.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/58/39-45_Star_BAR.svg/95px-39-45_Star_BAR.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/58/39-45_Star_BAR.svg/124px-39-45_Star_BAR.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$dca56c49-48cc-1fe6-a490-05d1472157b3"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Зірка Африки"><img alt="Зірка Африки" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/db/Ribbon_-_Africa_Star.png/56px-Ribbon_-_Africa_Star.png" decoding="async" width="56" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/db/Ribbon_-_Africa_Star.png/85px-Ribbon_-_Africa_Star.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/db/Ribbon_-_Africa_Star.png/112px-Ribbon_-_Africa_Star.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="98" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$43c89141-4395-ae79-e5cd-cd3faed523ff"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Зірка Франції та Німеччини"><img alt="Зірка Франції та Німеччини" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e3/France_and_Germany_Star_BAR.svg/62px-France_and_Germany_Star_BAR.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e3/France_and_Germany_Star_BAR.svg/95px-France_and_Germany_Star_BAR.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e3/France_and_Germany_Star_BAR.svg/124px-France_and_Germany_Star_BAR.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$1ef40696-4487-a10a-68e5-b9e814fe0695"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8_%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B8_II" title="коронаційна медаль Королеви Єлизавети II"><img alt="коронаційна медаль Королеви Єлизавети II" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/af/UK_Queen_EII_Coronation_Medal_ribbon.svg/62px-UK_Queen_EII_Coronation_Medal_ribbon.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/af/UK_Queen_EII_Coronation_Medal_ribbon.svg/95px-UK_Queen_EII_Coronation_Medal_ribbon.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/af/UK_Queen_EII_Coronation_Medal_ribbon.svg/124px-UK_Queen_EII_Coronation_Medal_ribbon.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$CB790743-9325-4D88-881A-5A6CED9BBFDE"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%C2%AB%D0%97%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%C2%BB_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%A1%D0%A8%D0%90" title="медаль «За видатні заслуги» армії США"><img alt="медаль «За видатні заслуги» армії США" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7d/U.S._Army_Distinguished_Service_Medal_ribbon.svg/62px-U.S._Army_Distinguished_Service_Medal_ribbon.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7d/U.S._Army_Distinguished_Service_Medal_ribbon.svg/95px-U.S._Army_Distinguished_Service_Medal_ribbon.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7d/U.S._Army_Distinguished_Service_Medal_ribbon.svg/124px-U.S._Army_Distinguished_Service_Medal_ribbon.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$1da9b6d3-4f13-31f0-d9a8-f42c763b09fc"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9" title="Відзнака Територій"><img alt="Відзнака Територій" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b4/380px_ribbon_bar_of_the_Territorial_Decoration.svg/65px-380px_ribbon_bar_of_the_Territorial_Decoration.svg.png" decoding="async" width="65" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b4/380px_ribbon_bar_of_the_Territorial_Decoration.svg/99px-380px_ribbon_bar_of_the_Territorial_Decoration.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b4/380px_ribbon_bar_of_the_Territorial_Decoration.svg/130px-380px_ribbon_bar_of_the_Territorial_Decoration.svg.png 2x" data-file-width="380" data-file-height="100" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$cd37f717-4d66-e257-c520-72afea9ff360"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%8F" title="Орден Дубового вінця"><img alt="Орден Дубового вінця" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/06/Ordre_de_la_couronne_de_Chene_Chevalier_ribbon.svg/62px-Ordre_de_la_couronne_de_Chene_Chevalier_ribbon.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/06/Ordre_de_la_couronne_de_Chene_Chevalier_ribbon.svg/95px-Ordre_de_la_couronne_de_Chene_Chevalier_ribbon.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/06/Ordre_de_la_couronne_de_Chene_Chevalier_ribbon.svg/124px-Ordre_de_la_couronne_de_Chene_Chevalier_ribbon.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$61ff9d49-4962-dac1-3d14-e92ef18205bf"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_(%D0%9B%D1%8E%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3)" title="Військова Медаль"><img alt="Військова Медаль" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/LUX_Military_Medal_ribbon.PNG/62px-LUX_Military_Medal_ribbon.PNG" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/LUX_Military_Medal_ribbon.PNG/95px-LUX_Military_Medal_ribbon.PNG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/LUX_Military_Medal_ribbon.PNG/124px-LUX_Military_Medal_ribbon.PNG 2x" data-file-width="250" data-file-height="69" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$F6B3DFAE-93F3-4AF8-A032-8EAE8E19047B"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%8F" title="Великий хрест ордена Дубового вінця"><img alt="Великий хрест ордена Дубового вінця" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/Ordre_de_la_couronne_de_Chene_GC_ribbon.svg/62px-Ordre_de_la_couronne_de_Chene_GC_ribbon.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/Ordre_de_la_couronne_de_Chene_GC_ribbon.svg/95px-Ordre_de_la_couronne_de_Chene_GC_ribbon.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/Ordre_de_la_couronne_de_Chene_GC_ribbon.svg/124px-Ordre_de_la_couronne_de_Chene_GC_ribbon.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$5866d21c-47a6-e407-f273-c4f1c3c74702"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_1914%E2%80%941915" title="Зірка 1914-15"><img alt="Зірка 1914-15" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/da/Ribbon_-_1914_Star.png/56px-Ribbon_-_1914_Star.png" decoding="async" width="56" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/da/Ribbon_-_1914_Star.png/85px-Ribbon_-_1914_Star.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/da/Ribbon_-_1914_Star.png/112px-Ribbon_-_1914_Star.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="98" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$33489d0c-4a52-274b-89bf-f98a2a30c8c0"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="Британська воєнна медаль"><img alt="Британська воєнна медаль" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/British_War_Medal_BAR.svg/62px-British_War_Medal_BAR.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/British_War_Medal_BAR.svg/95px-British_War_Medal_BAR.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/British_War_Medal_BAR.svg/124px-British_War_Medal_BAR.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$F9AEEE25-529B-4E31-9503-44A44021508B"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)" title="орден Визволення"><img alt="орден Визволення" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/93/Ordre_de_la_Liberation_2nd_ribbon.svg/62px-Ordre_de_la_Liberation_2nd_ribbon.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/93/Ordre_de_la_Liberation_2nd_ribbon.svg/95px-Ordre_de_la_Liberation_2nd_ribbon.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/93/Ordre_de_la_Liberation_2nd_ribbon.svg/124px-Ordre_de_la_Liberation_2nd_ribbon.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$891227EE-AC69-4298-B7A5-31DDB3103D70"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_(%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)" title="Військова Медаль"><img alt="Військова Медаль" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e6/Medaille_militaire_ribbon.svg/62px-Medaille_militaire_ribbon.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e6/Medaille_militaire_ribbon.svg/95px-Medaille_militaire_ribbon.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e6/Medaille_militaire_ribbon.svg/124px-Medaille_militaire_ribbon.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$def66485-44fd-157b-7ece-fe54ee7b5924"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82_(%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)" title="Воєнний хрест"><img alt="Воєнний хрест" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e7/Croix_de_Guerre_1914-1918_ribbon.svg/62px-Croix_de_Guerre_1914-1918_ribbon.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e7/Croix_de_Guerre_1914-1918_ribbon.svg/95px-Croix_de_Guerre_1914-1918_ribbon.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e7/Croix_de_Guerre_1914-1918_ribbon.svg/124px-Croix_de_Guerre_1914-1918_ribbon.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$BA551D1D-C3CF-4B71-B6BE-AA62412B66B8"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83" title="Королівська медаль Судану"><img alt="Королівська медаль Судану" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/20/Queens_Sudan_Medal_BAR.svg/62px-Queens_Sudan_Medal_BAR.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/20/Queens_Sudan_Medal_BAR.svg/95px-Queens_Sudan_Medal_BAR.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/20/Queens_Sudan_Medal_BAR.svg/124px-Queens_Sudan_Medal_BAR.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$6A85CC0B-0335-4CC9-8C4A-B1F88D32DB30"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Королівська медаль Південної Африки"><img alt="Королівська медаль Південної Африки" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/Ribbon_bar_of_the_Queen%27s_South_Africa_Medal.svg/62px-Ribbon_bar_of_the_Queen%27s_South_Africa_Medal.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/Ribbon_bar_of_the_Queen%27s_South_Africa_Medal.svg/95px-Ribbon_bar_of_the_Queen%27s_South_Africa_Medal.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/Ribbon_bar_of_the_Queen%27s_South_Africa_Medal.svg/124px-Ribbon_bar_of_the_Queen%27s_South_Africa_Medal.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$861883D1-2EB3-4FF9-9A4D-93DAD00D6E4D"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0" title="Орден Білого лева"><img alt="Орден Білого лева" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e0/CZE_Rad_Bileho_Lva_1_tridy_BAR.svg/62px-CZE_Rad_Bileho_Lva_1_tridy_BAR.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e0/CZE_Rad_Bileho_Lva_1_tridy_BAR.svg/95px-CZE_Rad_Bileho_Lva_1_tridy_BAR.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e0/CZE_Rad_Bileho_Lva_1_tridy_BAR.svg/124px-CZE_Rad_Bileho_Lva_1_tridy_BAR.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$5aa2391b-4287-ccfb-be90-37297e1e0e67"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0" title="Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева"><img alt="Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a1/NLD_Order_of_the_Dutch_Lion_-_Grand_Cross_BAR.png/62px-NLD_Order_of_the_Dutch_Lion_-_Grand_Cross_BAR.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a1/NLD_Order_of_the_Dutch_Lion_-_Grand_Cross_BAR.png/95px-NLD_Order_of_the_Dutch_Lion_-_Grand_Cross_BAR.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a1/NLD_Order_of_the_Dutch_Lion_-_Grand_Cross_BAR.png/124px-NLD_Order_of_the_Dutch_Lion_-_Grand_Cross_BAR.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$116507e4-496d-d384-12e2-5827eeb7d61c"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8E%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%8E_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0_V" title="ювілейна срібна медаль Короля Георга V"><img alt="ювілейна срібна медаль Короля Георга V" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3a/UK_King_George_V_Silver_Jubilee_Medal_ribbon.svg/62px-UK_King_George_V_Silver_Jubilee_Medal_ribbon.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3a/UK_King_George_V_Silver_Jubilee_Medal_ribbon.svg/95px-UK_King_George_V_Silver_Jubilee_Medal_ribbon.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3a/UK_King_George_V_Silver_Jubilee_Medal_ribbon.svg/124px-UK_King_George_V_Silver_Jubilee_Medal_ribbon.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$3f4a5b5a-4792-897a-c50b-2baaf8879cc0"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0_VI" title="коронаційна медаль Короля Георга VI"><img alt="коронаційна медаль Короля Георга VI" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/GeorgeVICoronationRibbon.png/57px-GeorgeVICoronationRibbon.png" decoding="async" width="57" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/GeorgeVICoronationRibbon.png/87px-GeorgeVICoronationRibbon.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/11/GeorgeVICoronationRibbon.png 2x" data-file-width="100" data-file-height="30" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$405034fb-4cd1-1489-1b9c-ce75ef2a6251"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Хрест Свободи"><img alt="Хрест Свободи" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/EST_Cross_of_Liberty_Military_Leadership.png/57px-EST_Cross_of_Liberty_Military_Leadership.png" decoding="async" width="57" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/EST_Cross_of_Liberty_Military_Leadership.png/87px-EST_Cross_of_Liberty_Military_Leadership.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/EST_Cross_of_Liberty_Military_Leadership.png/114px-EST_Cross_of_Liberty_Military_Leadership.png 2x" data-file-width="200" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$0DB85B4B-A130-4D83-B4FF-49590B4681E9"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B0%D1%84%D0%B0" title="Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа з ланцюгом"><img alt="Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа з ланцюгом" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/St_Olavs_Orden_storkors_stripe.svg/60px-St_Olavs_Orden_storkors_stripe.svg.png" decoding="async" width="60" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/St_Olavs_Orden_storkors_stripe.svg/91px-St_Olavs_Orden_storkors_stripe.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/St_Olavs_Orden_storkors_stripe.svg/119px-St_Olavs_Orden_storkors_stripe.svg.png 2x" data-file-width="94" data-file-height="27" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$146cc812-4b7e-4845-ec4f-64daaadffb0b"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0" title="орден Білого лева"><img alt="орден Білого лева" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e0/CZE_Rad_Bileho_Lva_1_tridy_BAR.svg/62px-CZE_Rad_Bileho_Lva_1_tridy_BAR.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e0/CZE_Rad_Bileho_Lva_1_tridy_BAR.svg/95px-CZE_Rad_Bileho_Lva_1_tridy_BAR.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e0/CZE_Rad_Bileho_Lva_1_tridy_BAR.svg/124px-CZE_Rad_Bileho_Lva_1_tridy_BAR.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$1272fb8a-4bfe-185b-0ba3-1b7bb8f486cf"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><p style="text-align:left"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3_(%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Орден військових заслуг (Іспанія)">орден Військових заслуг</a></p></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$1ac5f4d4-4c56-cbe6-6e10-9f96ecde5a68"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B0_I" title="Велика стрічка Ордена Леопольда I"><img alt="Велика стрічка Ордена Леопольда I" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a5/Ordre_de_L%C3%A9opold_GC_ribbon.svg/62px-Ordre_de_L%C3%A9opold_GC_ribbon.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a5/Ordre_de_L%C3%A9opold_GC_ribbon.svg/95px-Ordre_de_L%C3%A9opold_GC_ribbon.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a5/Ordre_de_L%C3%A9opold_GC_ribbon.svg/124px-Ordre_de_L%C3%A9opold_GC_ribbon.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$cf2ac7de-4d32-e51f-836e-c5c95eb1de39"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="орден Слона"><img alt="орден Слона" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/Order_of_the_Elephant_Ribbon_bar.svg/62px-Order_of_the_Elephant_Ribbon_bar.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/Order_of_the_Elephant_Ribbon_bar.svg/95px-Order_of_the_Elephant_Ribbon_bar.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/Order_of_the_Elephant_Ribbon_bar.svg/124px-Order_of_the_Elephant_Ribbon_bar.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="q8016$1258446D-01FD-492D-8EB6-5C0B93B5BB8D"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><p style="text-align:left"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Нобелівська премія з літератури">Нобелівська премія з літератури</a> (<span class="nowrap"><a href="/wiki/1953" title="1953">1953</a></span>)</p></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$692F45D6-7887-4358-B795-7CFC8F66D886"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)" title="кавалер ордена Визволення"><img alt="кавалер ордена Визволення" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/93/Ordre_de_la_Liberation_2nd_ribbon.svg/62px-Ordre_de_la_Liberation_2nd_ribbon.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/93/Ordre_de_la_Liberation_2nd_ribbon.svg/95px-Ordre_de_la_Liberation_2nd_ribbon.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/93/Ordre_de_la_Liberation_2nd_ribbon.svg/124px-Ordre_de_la_Liberation_2nd_ribbon.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$26AF3844-E894-4BBA-B153-1CF36F970DD7"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><p style="text-align:left"><a href="/wiki/%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD_%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Член Лондонського королівського товариства">член Лондонського королівського товариства</a></p></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$a7f615c5-4961-4818-8f89-1f83af0bb1ed"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><p style="text-align:left"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD_%D0%A1%D0%A8%D0%90&action=edit&redlink=1" class="new" title="Почесний громадянин США (ще не написана)">Почесний громадянин США</a><sup><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q494273" class="extiw" title="d:Q494273">d</a></sup> (<span class="nowrap"><a href="/wiki/1963" title="1963">1963</a></span>)</p></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$56cfeb78-48be-87cf-f38e-1e5998712d9b"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Міжнародна премія імені Карла Великого"><img alt="Міжнародна премія імені Карла Великого" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/47/Sigillum_regalis_sedis_urbis_Aquensis_anno_1327.png/40px-Sigillum_regalis_sedis_urbis_Aquensis_anno_1327.png" decoding="async" width="40" height="40" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/47/Sigillum_regalis_sedis_urbis_Aquensis_anno_1327.png/59px-Sigillum_regalis_sedis_urbis_Aquensis_anno_1327.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/47/Sigillum_regalis_sedis_urbis_Aquensis_anno_1327.png/79px-Sigillum_regalis_sedis_urbis_Aquensis_anno_1327.png 2x" data-file-width="1900" data-file-height="1922" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$7D088F98-B315-4B15-B125-5BCFEA5C29A8"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><p style="text-align:left"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Премія Свободи (ще не написана)">премія Свободи</a><sup><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q1453512" class="extiw" title="d:Q1453512">d</a></sup> (<span class="nowrap"><a href="/wiki/1958" title="1958">1958</a></span>)</p></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$42054944-445c-991b-1070-7581ed2b5db4"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><p style="text-align:left"><a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83" title="Золота медаль Конгресу">Золота медаль Конгресу</a></p></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$f27874ab-438d-fb89-7100-0331e5e847c8"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><p style="text-align:left"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0_(%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2)" title="Медаль Альберта (Королівське товариство мистецтв)">медаль Альберта</a> (<span class="nowrap"><a href="/wiki/1945" title="1945">1945</a></span>)</p></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$a8f52c21-46aa-b473-26a9-ff178f007ec3"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8" title="Knight of the Garter"><img alt="Knight of the Garter" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Order_of_the_Garter_UK_ribbon.svg/62px-Order_of_the_Garter_UK_ribbon.svg.png" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Order_of_the_Garter_UK_ribbon.svg/95px-Order_of_the_Garter_UK_ribbon.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Order_of_the_Garter_UK_ribbon.svg/124px-Order_of_the_Garter_UK_ribbon.svg.png 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$27cdfb6a-4702-1add-b295-74584fe3febb"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="орден Заслуг"><img alt="орден Заслуг" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/United-kingdom336.gif/57px-United-kingdom336.gif" decoding="async" width="57" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/United-kingdom336.gif/87px-United-kingdom336.gif 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e9/United-kingdom336.gif 2x" data-file-width="100" data-file-height="30" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$557992cf-4045-6099-511e-b92f2f61e4ae"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%9F%D0%BE%D1%88%D0%B0%D0%BD%D0%B8" title="Кавалер Пошани"><img alt="Кавалер Пошани" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4e/United-kingdom582.gif/62px-United-kingdom582.gif" decoding="async" width="62" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4e/United-kingdom582.gif/95px-United-kingdom582.gif 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4e/United-kingdom582.gif/124px-United-kingdom582.gif 2x" data-file-width="218" data-file-height="60" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$8a1e34cf-48b6-30a7-5041-afdf805fec69"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8" title="медаль Перемоги"><img alt="медаль Перемоги" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b6/World_War_I_Victory_Medal_ribbon.svg/63px-World_War_I_Victory_Medal_ribbon.svg.png" decoding="async" width="63" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b6/World_War_I_Victory_Medal_ribbon.svg/96px-World_War_I_Victory_Medal_ribbon.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b6/World_War_I_Victory_Medal_ribbon.svg/125px-World_War_I_Victory_Medal_ribbon.svg.png 2x" data-file-width="1024" data-file-height="279" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$563bca5a-426b-677b-8ccf-b7b8d44211da"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="mw-default-size mw-image-border" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8_%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%83" title="орден Зірки Непалу"><img alt="орден Зірки Непалу" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5a/Most_Refulgent_Order_of_the_Star_of_Nepal.PNG/57px-Most_Refulgent_Order_of_the_Star_of_Nepal.PNG" decoding="async" width="57" height="17" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5a/Most_Refulgent_Order_of_the_Star_of_Nepal.PNG/87px-Most_Refulgent_Order_of_the_Star_of_Nepal.PNG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/5a/Most_Refulgent_Order_of_the_Star_of_Nepal.PNG 2x" data-file-width="100" data-file-height="30" /></a></span></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$89539D84-6C59-4CB7-B108-F8CEC72FA9AA"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><p style="text-align:left"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%9B%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Почесний доктор Лейденського университету (ще не написана)">Почесний доктор Лейденського университету</a><sup><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q97556388" class="extiw" title="d:Q97556388">d</a></sup> (<span class="nowrap"><a href="/wiki/1946" title="1946">1946</a></span>)</p></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$399eb391-40c9-7281-55fa-3afd4169ea2f"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><p style="text-align:left"><a href="/w/index.php?title=Honorary_citizen_of_Brussels&action=edit&redlink=1" class="new" title="Honorary citizen of Brussels (ще не написана)">honorary citizen of Brussels</a><sup><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q66827449" class="extiw" title="d:Q66827449">d</a></sup> (<span class="nowrap"><a href="/wiki/16_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="16 жовтня">16 жовтня</a> <a href="/wiki/1945" title="1945">1945</a></span>)</p></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$9eeb640b-427e-2246-fadf-225060b88099"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><p style="text-align:left"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83_%D0%9C%D0%B0%D1%8F%D0%BC%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Почесний доктор Університету Маямі (ще не написана)">почесний доктор Університету Маямі</a><sup><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q110471679" class="extiw" title="d:Q110471679">d</a></sup> (<span class="nowrap"><a href="/wiki/26_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="26 лютого">26 лютого</a> <a href="/wiki/1946" title="1946">1946</a></span>)</p></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$b5395742-4eec-bcd3-93a6-9a305b1a8e40"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><p style="text-align:left"><a href="/w/index.php?title=Honorary_citizen_of_Mons&action=edit&redlink=1" class="new" title="Honorary citizen of Mons (ще не написана)">honorary citizen of Mons</a><sup><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q121160302" class="extiw" title="d:Q121160302">d</a></sup></p></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$CDB32769-0178-445F-B9BF-F64233138AEB"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><p style="text-align:left"><a href="/w/index.php?title=Honorary_Fellow_of_the_Royal_College_of_Surgeons&action=edit&redlink=1" class="new" title="Honorary Fellow of the Royal College of Surgeons (ще не написана)">honorary Fellow of the Royal College of Surgeons</a><sup><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q105339055" class="extiw" title="d:Q105339055">d</a></sup> (<span class="nowrap"><a href="/wiki/1943" title="1943">1943</a></span>)</p></span></span> <span class="wikidata-claim" data-wikidata-property-id="P166" data-wikidata-claim-id="Q8016$861ef9f4-4e4d-2130-72b5-c9a8693a2340"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><p style="text-align:left"><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B0" title="Премія Соннінга">премія Соннінга</a> (<span class="nowrap"><a href="/wiki/1950" title="1950">1950</a></span>)</p></span></span></div> </td></tr> <tr> <td colspan="2" style="text-align: center;"> <p><b> <span typeof="mw:File"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Winston_Churchill" title="commons:Category:Winston Churchill"><img alt="CMNS:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/15px-Commons-logo.svg.png" decoding="async" width="15" height="20" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/23px-Commons-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/30px-Commons-logo.svg.png 2x" data-file-width="1024" data-file-height="1376" /></a></span> <a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Winston_Churchill" class="extiw" title="commons:Category:Winston Churchill"><b>Медіафайли</b></a> </b> у <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Вікісховище">Вікісховищі</a> </p> </td></tr> <tr> <td colspan="2" style="text-align: center;"> <p><span typeof="mw:File"><a href="https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C%3Fuselang%3Duk" title="q:Вінстон Черчилль?uselang=uk"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Wikiquote-logo.svg/15px-Wikiquote-logo.svg.png" decoding="async" width="15" height="18" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Wikiquote-logo.svg/23px-Wikiquote-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Wikiquote-logo.svg/30px-Wikiquote-logo.svg.png 2x" data-file-width="300" data-file-height="355" /></a></span> <span class="plainlinks"><a class="external text" href="https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C?uselang=uk"><b>Висловлювання</b></a></span> у Вікіцитатах </p> </td></tr> </tbody></table> <p><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80_(%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB)" title="Сер (титул)">Сер</a> <b>Ві́нстон Леонард Спенсер-Че́рчилль</b> (<a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Англійська мова">англ.</a> <i lang="en">Winston Leonard Spencer-Churchill</i>; <a href="/wiki/30_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="30 листопада">30 листопада</a> <a href="/wiki/1874" title="1874">1874</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86" title="Бленгеймський палац">Бленгеймський палац</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA_(%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F)" title="Вудсток (Англія)">Вудсток</a> — <a href="/wiki/24_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F" title="24 січня">24 січня</a> <a href="/wiki/1965" title="1965">1965</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD" title="Лондон">Лондон</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Британія">Велика Британія</a>) — британський журналіст, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA" title="Політик">політик</a> та <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%87" title="Державний діяч">державний діяч</a> XX століття. У 1940—1945 і 1951—1955 роках — <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Прем'єр-міністр Великої Британії">прем'єр-міністр Великої Британії</a>. Від 1900 до 1964 року (за винятком 1922—1924 років) — <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Член парламенту Сполученого Королівства">депутат парламенту</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Англійська мова">англ.</a> <i lang="en">Member of Parliament, MP</i>) від п'ятьох різних <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3" title="Виборчий округ">виборчих округів</a>. Більшу частину політичної кар'єри перебував у лавах <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Консервативна партія (Велика Британія)">Консервативної партії</a> (в 1940—1955 роках — її очільник). Дотримувався ідеології <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Економічний лібералізм">економічного лібералізму</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Британська імперія">імперіалізму</a>. У 1904—1924 роках належав до <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Ліберальна партія (Велика Британія)">Ліберальної партії</a>. Також прославився як <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Військовослужбовець">військовик</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Історія">історик</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%80_(%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%B0%D1%85)" title="Маляр (робітничий фах)">маляр</a> і <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Письменник">письменник</a>. Серед його численних нагород — <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Нобелівська премія з літератури">Нобелівська премія з літератури</a>. </p><p>Народився в <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4%D1%88%D0%B8%D1%80" title="Оксфордшир">Оксфордширі</a> в <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Родина Спенсерів (ще не написана)">заможній аристократичній родині</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Spencer_family" class="extiw" title="en:Spencer family"><span title="Spencer family — версія статті «Родина Спенсерів» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> змішаного англо-американського походження. 1895 року пішов служити до <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Британська армія">британської армії</a> та став учасником військових дій у <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Британська Індія">Британській Індії</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D1%85%D0%B4%D1%96" title="Повстання Махді">англо-суданській війні</a> та <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%BE-%D0%B1%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга англо-бурська війна">Другій бурській війні</a>. Прославився як <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82" class="mw-redirect" title="Військовий кореспондент">військовий кореспондент</a>, а також завдяки книгам про ці кампанії. 1900 року обраний депутатом від Консервативної партії. 1904 року перейшов до табору лібералів. В <a href="/w/index.php?title=%D0%A3%D1%80%D1%8F%D0%B4_%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%97,_1905%E2%80%931915&action=edit&redlink=1" class="new" title="Уряд Ліберальної партії, 1905–1915 (ще не написана)">уряді лібералів</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Liberal_government,_1905%E2%80%931915" class="extiw" title="en:Liberal government, 1905–1915"><span title="Liberal government, 1905–1915 — версія статті «Уряд Ліберальної партії, 1905–1915» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%90%D1%81%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Герберт Генрі Асквіт">Герберта Асквіта</a> Черчилль працював <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Президент Ради з питань торгівлі (ще не написана)">президентом Ради з питань торгівлі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/President_of_the_Board_of_Trade" class="extiw" title="en:President of the Board of Trade"><span title="President of the Board of Trade — версія статті «Президент Ради з питань торгівлі» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> та <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Міністр внутрішніх справ Великої Британії">міністром внутрішніх справ</a>, впроваджуючи <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ліберальні реформи добробуту (ще не написана)">реформу в'язниць та реформу соціального забезпечення працівників</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Liberal_welfare_reforms" class="extiw" title="en:Liberal welfare reforms"><span title="Liberal welfare reforms — версія статті «Ліберальні реформи добробуту» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Станом на початок <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Перша світова війна">Першої світової війни</a> Черчилль обіймав посаду <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B4_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Перший лорд адміралтейства">Першого лорда Адміралтейства</a>. Після того, як <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_(1915)" title="Дарданелльська операція (1915)">кампанія в Галліполі</a> зазнала фіаско, його понизили до посади <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Канцлер герцогства Ланкастерського">канцлера герцогства Ланкастерського</a>. У листопаді 1915 року подав у відставку і впродовж півроку служив на <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_(%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0)" title="Західний фронт (Перша світова війна)">Західному фронті</a>, зокрема, командиром 6-го <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%88%D0%BE%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%84%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Королівські шотландські фузилери (ще не написана)">Королівського шотландського батальйону фузилерів</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Royal_Scots_Fusiliers" class="extiw" title="en:Royal Scots Fusiliers"><span title="Royal Scots Fusiliers — версія статті «Королівські шотландські фузилери» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. 1917 року повернувся до уряду, очільником якого тоді був <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%9B%D0%BB%D0%BE%D0%B9%D0%B4_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6" title="Девід Ллойд Джордж">Девід Ллойд Джордж</a>, та обіймав послідовно посади <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BD%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міністр у справах озброєнь (ще не написана)">міністра у справах озброєнь</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Minister_of_Munitions" class="extiw" title="en:Minister of Munitions"><span title="Minister of Munitions — версія статті «Міністр у справах озброєнь» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Державний секретар з питань війни (Велика Британія)">військового міністра</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%92%D0%9F%D0%A1&action=edit&redlink=1" class="new" title="Державний секретар у справах ВПС (ще не написана)">міністра у справах ВПС</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Secretary_of_State_for_Air" class="extiw" title="en:Secretary of State for Air"><span title="Secretary of State for Air — версія статті «Державний секретар у справах ВПС» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Державний секретар у справах колоній (ще не написана)">міністра у справах колоній</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Secretary_of_State_for_the_Colonies" class="extiw" title="en:Secretary of State for the Colonies"><span title="Secretary of State for the Colonies — версія статті «Державний секретар у справах колоній» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. На останній із цих посад керував укладенням <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%BE-%D1%96%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80" title="Англо-ірландський договір">англо-ірландського договору</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%A1%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Зовнішня політика Великої Британії на Близькому Сході (ще не написана)">зовнішньою політикою Великої Британії на Близькому Сході</a>. На два роки опинився поза парламентом, а потім повернувся <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96" title="Канцлер скарбниці">канцлером скарбниці</a> в <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%80%D1%8F%D0%B4_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Другий уряд Болдвіна (ще не написана)">другому уряді</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Second_Baldwin_ministry" class="extiw" title="en:Second Baldwin ministry"><span title="Second Baldwin ministry — версія статті «Другий уряд Болдвіна» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> консерваторів <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BB%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%BD" title="Стенлі Болдвін">Стенлі Болдвіна</a>. 1925 року повернув <a href="/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D1%82_%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%96%D0%B2" title="Фунт стерлінгів">фунт стерлінгів</a> до <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82" title="Золотий стандарт">золотого стандарту</a> за довоєнним паритетом. Загалом вважають, що це спричинило дефляційний тиск і пригнічення британської економіки. </p><p>У 1930-х роках, не маючи державної посади, став рупором тих, хто закликав до переозброєння Великої Британії, аби протистояти дедалі відчутнішій загрозі з боку <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%85" title="Третій Рейх">нацистської Німеччини</a>. На початку <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Другої світової війни</a> його знову призначено Першим лордом Адміралтейства. У травні 1940 року став прем'єр-міністром, змінивши <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%BB_%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%BD" title="Невілл Чемберлен">Невілла Чемберлена</a>. Черчилль курував участь Великої Британії у боротьбі <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Антигітлерівська коаліція">союзників</a> проти <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%9E%D1%81%D1%96" title="Країни Осі">держав Осі</a>, що завершилась перемогою 1945 року. Після поразки консерваторів на <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1945" title="Парламентські вибори у Великій Британії 1945">загальних виборах 1945 року</a> став <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Лідер опозиції (ще не написана)">лідером опозиції</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Leader_of_the_Opposition_(United_Kingdom)" class="extiw" title="en:Leader of the Opposition (United Kingdom)"><span title="Leader of the Opposition (United Kingdom) — версія статті «Лідер опозиції» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. На тлі розгортання <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Холодна війна">холодної війни</a> з <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA" title="Союз Радянських Соціалістичних Республік">Радянським Союзом</a> він публічно попереджав про утворення <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%B0" title="Залізна завіса">«залізної завіси»</a>, створену Радянським Союзом в Європі, та пропагував європейську єдність. 1951 року вдруге став прем'єр-міністром. Опікувався в той час закордонними справами, особливо <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%A1%D0%A8%D0%90" class="mw-redirect" title="Відносини Великобританії та США">англо-американськими відносинами</a> і, попри тодішній процес <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Деколонізація">деколонізації</a>, намагався зберегти Британську імперію. Серед досягнень його уряду на внутрішній арені — житлове будівництво і розроблення ядерної зброї. З огляду на погіршення стану здоров'я, 1955 року Черчилль склав із себе повноваження прем'єр-міністра, хоча й залишався депутатом парламенту до <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1964" title="Парламентські вибори у Великій Британії 1964">виборів 1964 року</a>. Помер 1965 року. На честь нього влаштовано <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8C_%D1%96_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Смерть і державний похорон Вінстона Черчилля (ще не написана)">державний похорон</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Death_and_state_funeral_of_Winston_Churchill" class="extiw" title="en:Death and state funeral of Winston Churchill"><span title="Death and state funeral of Winston Churchill — версія статті «Смерть і державний похорон Вінстона Черчилля» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. </p><p>Черчилля вважають однією з найвизначніших постатей XX століття. Досі популярний у Великій Британії та Західному світі, де його розглядають як лідера часів війни, що відіграв важливу роль у захисті європейської <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Демократія">демократії</a> проти поширення <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Тоталітаризм">тоталітаризму</a>. </p> <div id="toc" class="toc" role="navigation" aria-labelledby="mw-toc-heading"><input type="checkbox" role="button" id="toctogglecheckbox" class="toctogglecheckbox" style="display:none" /><div class="toctitle" lang="uk" dir="ltr"><h2 id="mw-toc-heading">Зміст</h2><span class="toctogglespan"><label class="toctogglelabel" for="toctogglecheckbox"></label></span></div> <ul> <li class="toclevel-1 tocsection-1"><a href="#Початок_життєвого_шляху"><span class="tocnumber">1</span> <span class="toctext">Початок життєвого шляху</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-2"><a href="#Дитинство_та_школа:_1874—1895"><span class="tocnumber">1.1</span> <span class="toctext">Дитинство та школа: 1874—1895</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-3"><a href="#Куба,_Індія_та_Судан:_1895—1899"><span class="tocnumber">1.2</span> <span class="toctext">Куба, Індія та Судан: 1895—1899</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-4"><a href="#Політика_та_Південна_Африка:_1899—1901"><span class="tocnumber">1.3</span> <span class="toctext">Політика та Південна Африка: 1899—1901</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-5"><a href="#Депутат-консерватор:_1901—1904"><span class="tocnumber">1.4</span> <span class="toctext">Депутат-консерватор: 1901—1904</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-6"><a href="#Депутат-ліберал:_1904—1908"><span class="tocnumber">2</span> <span class="toctext">Депутат-ліберал: 1904—1908</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-7"><a href="#Уряд_Асквіта:_1908—1915"><span class="tocnumber">3</span> <span class="toctext">Уряд Асквіта: 1908—1915</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-8"><a href="#Президент_Торгової_ради:_1908—1910"><span class="tocnumber">3.1</span> <span class="toctext">Президент Торгової ради: 1908—1910</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-9"><a href="#Міністр_внутрішніх_справ:_1910—1911"><span class="tocnumber">3.2</span> <span class="toctext">Міністр внутрішніх справ: 1910—1911</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-10"><a href="#Перший_лорд_Адміралтейства"><span class="tocnumber">3.3</span> <span class="toctext">Перший лорд Адміралтейства</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-11"><a href="#Військова_служба,_1915—1916"><span class="tocnumber">4</span> <span class="toctext">Військова служба, 1915—1916</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-12"><a href="#Уряд_Ллойда_Джорджа:_1916—1922"><span class="tocnumber">5</span> <span class="toctext">Уряд Ллойда Джорджа: 1916—1922</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-13"><a href="#Міністр_у_справах_озброєнь:_1917—1919"><span class="tocnumber">5.1</span> <span class="toctext">Міністр у справах озброєнь: 1917—1919</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-14"><a href="#Військовий_міністр_та_міністр_у_справах_ВПС:_1919—1921"><span class="tocnumber">5.2</span> <span class="toctext">Військовий міністр та міністр у справах ВПС: 1919—1921</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-15"><a href="#Міністр_у_справах_колоній:_1921—1922"><span class="tocnumber">5.3</span> <span class="toctext">Міністр у справах колоній: 1921—1922</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-16"><a href="#Поза_парламентом:_1922—1924"><span class="tocnumber">6</span> <span class="toctext">Поза парламентом: 1922—1924</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-17"><a href="#Канцлер_скарбниці:_1924—1929"><span class="tocnumber">7</span> <span class="toctext">Канцлер скарбниці: 1924—1929</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-18"><a href="#«Роки_пустелі»:_1929—1939"><span class="tocnumber">8</span> <span class="toctext">«Роки пустелі»: 1929—1939</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-19"><a href="#Мальборо_та_індійське_питання:_1929—1932"><span class="tocnumber">8.1</span> <span class="toctext"><i>Мальборо</i> та індійське питання: 1929—1932</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-20"><a href="#Попередження_про_Німеччину_та_криза_зречення:_1933—1936"><span class="tocnumber">8.2</span> <span class="toctext">Попередження про Німеччину та криза зречення: 1933—1936</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-21"><a href="#Проти_політики_вмиротворення:_1937—1939"><span class="tocnumber">8.3</span> <span class="toctext">Проти політики вмиротворення: 1937—1939</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-22"><a href="#Перший_лорд_Адміралтейства:_вересень_1939_—_травень_1940"><span class="tocnumber">9</span> <span class="toctext">Перший лорд Адміралтейства: вересень 1939 — травень 1940</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-23"><a href="#Дивна_війна_та_норвезька_кампанія"><span class="tocnumber">9.1</span> <span class="toctext">Дивна війна та норвезька кампанія</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-24"><a href="#Дебати_щодо_Норвегії_та_відставка_Чемберлена"><span class="tocnumber">9.2</span> <span class="toctext">Дебати щодо Норвегії та відставка Чемберлена</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-25"><a href="#Прем'єр-міністр:_1940—1945"><span class="tocnumber">10</span> <span class="toctext">Прем'єр-міністр: 1940—1945</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-26"><a href="#Від_Дюнкерка_до_Перл-Гарбора:_з_травня_1940_до_грудня_1941_року"><span class="tocnumber">10.1</span> <span class="toctext">Від Дюнкерка до Перл-Гарбора: з травня 1940 до грудня 1941 року</span></a> <ul> <li class="toclevel-3 tocsection-27"><a href="#Створення_Кабінету_воєнного_часу"><span class="tocnumber">10.1.1</span> <span class="toctext">Створення Кабінету воєнного часу</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-28"><a href="#Рішення_боротися_далі"><span class="tocnumber">10.1.2</span> <span class="toctext">Рішення боротися далі</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-29"><a href="#Операція_«Динамо»_та_битва_за_Францію"><span class="tocnumber">10.1.3</span> <span class="toctext">Операція «Динамо» та битва за Францію</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-30"><a href="#Битва_за_Британію_та_бліц"><span class="tocnumber">10.1.4</span> <span class="toctext">Битва за Британію та бліц</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-31"><a href="#Ленд-ліз"><span class="tocnumber">10.1.5</span> <span class="toctext">Ленд-ліз</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-32"><a href="#Операція_«Барбаросса»"><span class="tocnumber">10.1.6</span> <span class="toctext">Операція «Барбаросса»</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-33"><a href="#Атлантична_хартія"><span class="tocnumber">10.1.7</span> <span class="toctext">Атлантична хартія</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-2 tocsection-34"><a href="#Від_нападу_на_Перл-Гарбор_до_дня_D:_грудень_1941_року_—_червень_1944-го"><span class="tocnumber">10.2</span> <span class="toctext">Від нападу на Перл-Гарбор до дня D: грудень 1941 року — червень 1944-го</span></a> <ul> <li class="toclevel-3 tocsection-35"><a href="#Перл-Гарбор_і_вступ_у_війну_США"><span class="tocnumber">10.2.1</span> <span class="toctext">Перл-Гарбор і вступ у війну США</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-36"><a href="#Падіння_Сінгапуру_та_втрата_Бірми"><span class="tocnumber">10.2.2</span> <span class="toctext">Падіння Сінгапуру та втрата Бірми</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-37"><a href="#Міжнародні_конференції_1942_року"><span class="tocnumber">10.2.3</span> <span class="toctext">Міжнародні конференції 1942 року</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-38"><a href="#Злам_у_перебігу_війни:_Ель-Аламейн_і_Сталінград"><span class="tocnumber">10.2.4</span> <span class="toctext">Злам у перебігу війни: Ель-Аламейн і Сталінград</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-39"><a href="#Міжнародні_конференції_1943_року"><span class="tocnumber">10.2.5</span> <span class="toctext">Міжнародні конференції 1943 року</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-40"><a href="#Вторгнення_на_Сицилію_та_в_Італію"><span class="tocnumber">10.2.6</span> <span class="toctext">Вторгнення на Сицилію та в Італію</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-41"><a href="#Приготування_до_Дня_D"><span class="tocnumber">10.2.7</span> <span class="toctext">Приготування до Дня D</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-42"><a href="#Потреба_в_повоєнній_реформі"><span class="tocnumber">10.2.8</span> <span class="toctext">Потреба в повоєнній реформі</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-2 tocsection-43"><a href="#Перемога_над_Німеччиною:_червень_1944_року_—_травень_1945-го"><span class="tocnumber">10.3</span> <span class="toctext">Перемога над Німеччиною: червень 1944 року — травень 1945-го</span></a> <ul> <li class="toclevel-3 tocsection-44"><a href="#День_D:_Вторгнення_союзників_у_Нормандію"><span class="tocnumber">10.3.1</span> <span class="toctext">День D: Вторгнення союзників у Нормандію</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-45"><a href="#Квебекська_конференція,_вересень_1944_року"><span class="tocnumber">10.3.2</span> <span class="toctext">Квебекська конференція, вересень 1944 року</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-46"><a href="#Московська_конференція,_жовтень_1944_року"><span class="tocnumber">10.3.3</span> <span class="toctext">Московська конференція, жовтень 1944 року</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-47"><a href="#Ялтинська_конференція,_лютий_1945_року"><span class="tocnumber">10.3.4</span> <span class="toctext">Ялтинська конференція, лютий 1945 року</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-48"><a href="#Суперечливі_бомбування_Дрездена"><span class="tocnumber">10.3.5</span> <span class="toctext">Суперечливі бомбування Дрездена</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-49"><a href="#День_Перемоги_в_Європі"><span class="tocnumber">10.3.6</span> <span class="toctext">День Перемоги в Європі</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-2 tocsection-50"><a href="#Перехідний_уряд:_з_травня_по_липень_1945_року"><span class="tocnumber">10.4</span> <span class="toctext">Перехідний уряд: з травня по липень 1945 року</span></a> <ul> <li class="toclevel-3 tocsection-51"><a href="#Потсдамська_конференція"><span class="tocnumber">10.4.1</span> <span class="toctext">Потсдамська конференція</span></a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-52"><a href="#Загальні_вибори,_липень_1945_року"><span class="tocnumber">10.4.2</span> <span class="toctext">Загальні вибори, липень 1945 року</span></a></li> </ul> </li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-53"><a href="#Лідер_опозиції:_1945—1951"><span class="tocnumber">11</span> <span class="toctext">Лідер опозиції: 1945—1951</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-54"><a href="#Виступ_«залізна_завіса»"><span class="tocnumber">11.1</span> <span class="toctext">Виступ «залізна завіса»</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-55"><a href="#Політика"><span class="tocnumber">11.2</span> <span class="toctext">Політика</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-56"><a href="#Прем'єр-міністр:_1951—1955"><span class="tocnumber">12</span> <span class="toctext">Прем'єр-міністр: 1951—1955</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-57"><a href="#Підсумки_виборів_та_призначення_на_посади_в_уряді"><span class="tocnumber">12.1</span> <span class="toctext">Підсумки виборів та призначення на посади в уряді</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-58"><a href="#Проблеми_зі_здоров'ям_і_вихід_на_пенсію"><span class="tocnumber">12.2</span> <span class="toctext">Проблеми зі здоров'ям і вихід на пенсію</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-59"><a href="#Зовнішня_політика"><span class="tocnumber">12.3</span> <span class="toctext">Зовнішня політика</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-60"><a href="#Кінець_життєвого_шляху:_1955—1965"><span class="tocnumber">13</span> <span class="toctext">Кінець життєвого шляху: 1955—1965</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-61"><a href="#На_пенсії:_1955—1964"><span class="tocnumber">13.1</span> <span class="toctext">На пенсії: 1955—1964</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-62"><a href="#Смерть_і_похорон"><span class="tocnumber">13.2</span> <span class="toctext">Смерть і похорон</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-63"><a href="#Художник,_історик_і_письменник"><span class="tocnumber">14</span> <span class="toctext">Художник, історик і письменник</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-64"><a href="#Спадщина"><span class="tocnumber">15</span> <span class="toctext">Спадщина</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-65"><a href="#«Людина_долі»"><span class="tocnumber">15.1</span> <span class="toctext">«Людина долі»</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-66"><a href="#Політична_ідеологія"><span class="tocnumber">15.2</span> <span class="toctext">Політична ідеологія</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-67"><a href="#Імперіалізм"><span class="tocnumber">15.3</span> <span class="toctext">Імперіалізм</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-68"><a href="#Літературний_доробок"><span class="tocnumber">15.4</span> <span class="toctext">Літературний доробок</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-69"><a href="#Зображення_в_культурі"><span class="tocnumber">16</span> <span class="toctext">Зображення в культурі</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-70"><a href="#Вшанування_пам'яті"><span class="tocnumber">17</span> <span class="toctext">Вшанування пам'яті</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-71"><a href="#Сім'я_та_походження"><span class="tocnumber">18</span> <span class="toctext">Сім'я та походження</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-72"><a href="#Нагороди"><span class="tocnumber">19</span> <span class="toctext">Нагороди</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-73"><a href="#Британські"><span class="tocnumber">19.1</span> <span class="toctext">Британські</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-74"><a href="#Інших_країн"><span class="tocnumber">19.2</span> <span class="toctext">Інших країн</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-75"><a href="#Почесні_відзнаки"><span class="tocnumber">19.3</span> <span class="toctext">Почесні відзнаки</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-76"><a href="#Вчені_ступені"><span class="tocnumber">19.4</span> <span class="toctext">Вчені ступені</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-77"><a href="#Фільми_про_Вінстона_Черчилля"><span class="tocnumber">20</span> <span class="toctext">Фільми про Вінстона Черчилля</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-78"><a href="#Література"><span class="tocnumber">21</span> <span class="toctext">Література</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-79"><a href="#Примітки"><span class="tocnumber">21.1</span> <span class="toctext">Примітки</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-80"><a href="#Джерела"><span class="tocnumber">21.2</span> <span class="toctext">Джерела</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-81"><a href="#Посилання"><span class="tocnumber">22</span> <span class="toctext">Посилання</span></a></li> </ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Початок_життєвого_шляху"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.87.D0.B0.D1.82.D0.BE.D0.BA_.D0.B6.D0.B8.D1.82.D1.82.D1.94.D0.B2.D0.BE.D0.B3.D0.BE_.D1.88.D0.BB.D1.8F.D1.85.D1.83"></span>Початок життєвого шляху</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=1" title="Редагувати розділ: Початок життєвого шляху" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=1" title="Редагувати вихідний код розділу: Початок життєвого шляху"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Дитинство_та_школа:_1874—1895"><span id=".D0.94.D0.B8.D1.82.D0.B8.D0.BD.D1.81.D1.82.D0.B2.D0.BE_.D1.82.D0.B0_.D1.88.D0.BA.D0.BE.D0.BB.D0.B0:_1874.E2.80.941895"></span>Дитинство та школа: 1874—1895</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=2" title="Редагувати розділ: Дитинство та школа: 1874—1895" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=2" title="Редагувати вихідний код розділу: Дитинство та школа: 1874—1895"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jennie_Churchill_with_her_sons.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/db/Jennie_Churchill_with_her_sons.jpg/220px-Jennie_Churchill_with_her_sons.jpg" decoding="async" width="220" height="168" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/db/Jennie_Churchill_with_her_sons.jpg/330px-Jennie_Churchill_with_her_sons.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/db/Jennie_Churchill_with_her_sons.jpg/440px-Jennie_Churchill_with_her_sons.jpg 2x" data-file-width="2697" data-file-height="2054" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Дженні Черчилль">Дженні Спенсер Черчилль</a> з двома синами, <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BA_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C_(1880%E2%80%931947)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джек Черчилль (1880–1947) (ще не написана)">Джеком</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Jack_Churchill_(1880%E2%80%931947)" class="extiw" title="en:Jack Churchill (1880–1947)"><span title="Jack Churchill (1880–1947) — версія статті «Джек Черчилль (1880–1947)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> (<i>ліворуч</i>) та Вінстоном (<i>праворуч</i>), 1889 рік</figcaption></figure> <p>Вінстон Черчилль народився 30 листопада 1874 року в <a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86" title="Бленгеймський палац">Бленемському палаці</a> в <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4%D1%88%D0%B8%D1%80" title="Оксфордшир">Оксфордширі</a>, — основній резиденції його родини<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201914_9-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201914-9"><span class="cite-bracket">[</span>9<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Батько, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Рендольф Генрі Спенсер Черчилль">лорд Рендольф Черчилль</a>, — член <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Консервативна партія (Велика Британія)">Консервативної партії</a>, обраний 1873 року <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Член парламенту Сполученого Королівства">депутатом парламенту</a> (MP) від <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA_(%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F)" title="Вудсток (Англія)">Вудстока</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201914Best20013Jenkins20014Robbins20142_10-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201914Best20013Jenkins20014Robbins20142-10"><span class="cite-bracket">[</span>10<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Мати, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Дженні Черчилль">Дженні</a>, — дочка заможного американського бізнесмена <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Леонард Джером (ще не написана)">Леонарда Джерома</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Leonard_Jerome" class="extiw" title="en:Leonard Jerome"><span title="Leonard Jerome — версія статті «Леонард Джером» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEBest20014Jenkins20015–6Addison20057_11-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEBest20014Jenkins20015–6Addison20057-11"><span class="cite-bracket">[</span>11<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. По батьковій лінії Вінстон був нащадком <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Джон Черчилль">Джона Черчилля</a>, 1-го герцога Мальборо<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201914Jenkins20013,_5_12-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201914Jenkins20013,_5-12"><span class="cite-bracket">[</span>12<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>1876 року дідуся Черчилля по батькові, <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80-%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C,_7-%D0%B9_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джон Спенсер-Черчилль, 7-й герцог Мальборо (ще не написана)">Джона Спенсера-Черчилля</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/John_Spencer-Churchill,_7th_Duke_of_Marlborough" class="extiw" title="en:John Spencer-Churchill, 7th Duke of Marlborough"><span title="John Spencer-Churchill, 7th Duke of Marlborough — версія статті «Джон Спенсер-Черчилль, 7-й герцог Мальборо» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, призначено <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%BE%D1%80%D0%B4-%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%82_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Лорд-лейтенант Ірландії (ще не написана)">віцекоролем Ірландії</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Lord_Lieutenant_of_Ireland" class="extiw" title="en:Lord Lieutenant of Ireland"><span title="Lord Lieutenant of Ireland — версія статті «Лорд-лейтенант Ірландії» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, яка тоді входила до складу Сполученого Королівства. Рендольф став його особистим секретарем, і сім'я переїхала до <a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BD" title="Дублін">Дубліна</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201914Addison20059_13-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201914Addison20059-13"><span class="cite-bracket">[</span>13<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 1880 року там народився брат Вінстона, <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BA_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C_(1880%E2%80%931947)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джек Черчилль (1880–1947) (ще не написана)">Джек</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Jack_Churchill_(1880%E2%80%931947)" class="extiw" title="en:Jack Churchill (1880–1947)"><span title="Jack Churchill (1880–1947) — версія статті «Джек Черчилль (1880–1947)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201915Jenkins20017Addison200510_14-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201915Jenkins20017Addison200510-14"><span class="cite-bracket">[</span>14<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Більшу частину 1880-х років Рендольф та Дженні рідко бачилися з синами<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins20018_15-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins20018-15"><span class="cite-bracket">[</span>15<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, тож за ними доглядала няня <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82_%D0%95%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Елізабет Еверест (ще не написана)">Елізабет Еверест</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Elizabeth_Everest" class="extiw" title="en:Elizabeth Everest"><span title="Elizabeth Everest — версія статті «Елізабет Еверест» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201915–16Jenkins200110ReaglesLarsen20138_16-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201915–16Jenkins200110ReaglesLarsen20138-16"><span class="cite-bracket">[</span>16<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Пізніше Черчилль писав, що «вона була моєю повірницею усі двадцять років мого життя»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEBest20016_17-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEBest20016-17"><span class="cite-bracket">[</span>17<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Семирічного Вінстона віддали вчитися до <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0-%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82" title="Школа-інтернат">пансіону</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D1%82-%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_(%D0%95%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%82)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Школа Сент-Джордж (Ескот) (ще не написана)">Сент-Джордж</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/St_George%27s_School,_Ascot" class="extiw" title="en:St George's School, Ascot"><span title="St George's School, Ascot — версія статті «Школа Сент-Джордж (Ескот)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> у містечку <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%82_(%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%88%D0%B8%D1%80)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ескот (Беркшир) (ще не написана)">Ескоті</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Ascot,_Berkshire" class="extiw" title="en:Ascot, Berkshire"><span title="Ascot, Berkshire — версія статті «Ескот (Беркшир)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> (графство <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%88%D0%B8%D1%80" title="Беркшир">Беркшир</a>). Там він погано вчився і мав найгірші оцінки за поведінку<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201916–19Haffner200312Addison200510_18-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201916–19Haffner200312Addison200510-18"><span class="cite-bracket">[</span>18<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 1884 року перейшов до <a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%BA&action=edit&redlink=1" class="new" title="Школа Сток Брансвік (ще не написана)">школи Брансвік</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Stoke_Brunswick_School" class="extiw" title="en:Stoke Brunswick School"><span title="Stoke Brunswick School — версія статті «Школа Сток Брансвік» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> у <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D1%83%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Гоув (ще не написана)">Гоуві</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Hove" class="extiw" title="en:Hove"><span title="Hove — версія статті «Гоув» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, де став вчитися набагато краще<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201919–21Haffner200312–13_19-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201919–21Haffner200312–13-19"><span class="cite-bracket">[</span>19<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У квітні 1888 року, у віці 13 років, він насилу склав вступний іспит до <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%BE%D1%83_(%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0)" title="Герроу (школа)">школи Герроу</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201928—29_20-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201928—29-20"><span class="cite-bracket">[</span>20<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Батько хотів, щоб Вінстон підготувався до кар'єри військовика, і тому останні три роки в Герроу він навчався у військовому класі<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201933Jenkins200119_21-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201933Jenkins200119-21"><span class="cite-bracket">[</span>21<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. З третьої спроби йому вдалося вступити до <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D1%96" title="Королівська військова академія в Сандгерсті">Королівської військової академії в Сандгерсті</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201942–43,_46Jenkins200120Haffner200315_22-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201942–43,_46Jenkins200120Haffner200315-22"><span class="cite-bracket">[</span>22<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Його прийняли <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%82" title="Кадет">кадетом</a> у <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0" title="Кіннота">кінноту</a>. Заняття розпочались у вересні 1893 року<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201947Jenkins200120–21_23-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201947Jenkins200120–21-23"><span class="cite-bracket">[</span>23<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Невдовзі після того, як Черчилль здобув освіту у Сандгерсті, помер його батько<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201956Jenkins200121Haffner200332_24-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201956Jenkins200121Haffner200332-24"><span class="cite-bracket">[</span>24<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Куба,_Індія_та_Судан:_1895—1899"><span id=".D0.9A.D1.83.D0.B1.D0.B0.2C_.D0.86.D0.BD.D0.B4.D1.96.D1.8F_.D1.82.D0.B0_.D0.A1.D1.83.D0.B4.D0.B0.D0.BD:_1895.E2.80.941899"></span>Куба, Індія та Судан: 1895—1899</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=3" title="Редагувати розділ: Куба, Індія та Судан: 1895—1899" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=3" title="Редагувати вихідний код розділу: Куба, Індія та Судан: 1895—1899"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Winston_Churchill_1874_-_1965_ZZZ5426F.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5a/Winston_Churchill_1874_-_1965_ZZZ5426F.jpg/220px-Winston_Churchill_1874_-_1965_ZZZ5426F.jpg" decoding="async" width="220" height="289" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5a/Winston_Churchill_1874_-_1965_ZZZ5426F.jpg/330px-Winston_Churchill_1874_-_1965_ZZZ5426F.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5a/Winston_Churchill_1874_-_1965_ZZZ5426F.jpg/440px-Winston_Churchill_1874_-_1965_ZZZ5426F.jpg 2x" data-file-width="1889" data-file-height="2480" /></a><figcaption>Черчилль у парадній формі <a href="/w/index.php?title=4-%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%83%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="4-й особистий гусарський полк королеви (ще не написана)">4-го особистого гусарського полку королеви</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/4th_Queen%27s_Own_Hussars" class="extiw" title="en:4th Queen's Own Hussars"><span title="4th Queen's Own Hussars — версія статті «4-й особистий гусарський полк королеви» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> в <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%82" title="Олдершот">Олдершоті</a>, 1895 рік<sup id="cite_ref-FOOTNOTEHaffner200318_25-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEHaffner200318-25"><span class="cite-bracket">[</span>25<span class="cite-bracket">]</span></a></sup></figcaption></figure> <p>У лютому 1895 року Черчилль здобув звання другого лейтенанта <a href="/w/index.php?title=4-%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%83%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="4-й особистий гусарський полк королеви (ще не написана)">4-го особистого гусарського полку королеви</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/4th_Queen%27s_Own_Hussars" class="extiw" title="en:4th Queen's Own Hussars"><span title="4th Queen's Own Hussars — версія статті «4-й особистий гусарський полк королеви» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, що був розквартирований в <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%82" title="Олдершот">Олдершоті</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201958Jenkins200121_26-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201958Jenkins200121-26"><span class="cite-bracket">[</span>26<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Прагнучи стати свідком бойових дій, він використовував зв'язки матері, щоб його посилали в гарячі точки<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201968Jenkins200128_27-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201968Jenkins200128-27"><span class="cite-bracket">[</span>27<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Восени 1895 року він разом із другом <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B7&action=edit&redlink=1" class="new" title="Реджинальд Барнз (ще не написана)">Реджі Барнзом</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Reginald_Barnes" class="extiw" title="en:Reginald Barnes"><span title="Reginald Barnes — версія статті «Реджинальд Барнз» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, який тоді був <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD" title="Субалтерн">субалтерном</a>, вирушив на Кубу, щоб стати свідком <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B8" title="Війна за незалежність Куби">війни за незалежність</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201962_28-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201962-28"><span class="cite-bracket">[</span>28<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. На шляху туди Черчилль вперше побував у <a href="/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA" title="Нью-Йорк">Нью-Йорку</a>. Це місто йому дуже сподобалося. Він захоплено писав матері про Сполучені Штати: «який надзвичайний народ американці!<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201963_29-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201963-29"><span class="cite-bracket">[</span>29<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>». На Кубі він приєднався до іспанських військ, що намагалися придушити повстання, і потрапив у декілька сутичок зі стріляниною<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="cite-bracket">[</span>30<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У жовтні 1896 року у складі 4-го гусарського полку прибув до <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D1%97" class="mw-redirect" title="Мумбаї">Бомбея</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201969Jenkins200122_31-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201969Jenkins200122-31"><span class="cite-bracket">[</span>31<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. В Індії загалом пробув 19 місяців. Жив у <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%80%D1%83" title="Бенгалуру">Бангалорі</a>. Тричі відвідував <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0" title="Колката">Калькутту</a>, а також брав участь в експедиціях до <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B4_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE,_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F)" title="Гайдарабад (місто, Індія)">Гайдарабада</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Військова історія Північно-Західного кордону (ще не написана)">Північно-Західного кордону</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Military_history_of_the_North-West_Frontier" class="extiw" title="en:Military history of the North-West Frontier"><span title="Military history of the North-West Frontier — версія статті «Військова історія Північно-Західного кордону» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201970Jenkins200123–24_32-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201970Jenkins200123–24-32"><span class="cite-bracket">[</span>32<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>В Індії Черчилль цілеспрямовано взявся за самоосвіту<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins200123–24Haffner200319_33-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins200123–24Haffner200319-33"><span class="cite-bracket">[</span>33<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Серед іншого, познайомився з працями <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Платон">Платона</a>, <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%93%D1%96%D0%B1%D0%B1%D0%BE%D0%BD" class="mw-redirect" title="Едвард Гіббон">Гіббона</a>, <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B7_%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BD" title="Чарлз Дарвін">Дарвіна</a> та <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81_%D0%91%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B9" title="Томас Бабінгтон Маколей">Маколея</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201973–75Jenkins200124–25Haffner200319_34-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201973–75Jenkins200124–25Haffner200319-34"><span class="cite-bracket">[</span>34<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Книги йому надсилала мати, з якою він часто листувався, коли перебував за кордоном. В одному з листів до неї 1898 року він так описав свої релігійні погляди: «я не визнаю християнських чи будь-яких інших релігійних вірувань»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201993_35-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201993-35"><span class="cite-bracket">[</span>35<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль був <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Хрещення">хрещений</a> в <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Англіканська церква">Англійській церкві</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEReaglesLarsen20138_36-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEReaglesLarsen20138-36"><span class="cite-bracket">[</span>36<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Утім, пізніше зізнавався, що замолоду пережив період шаленого антихристиянства<sup id="cite_ref-FOOTNOTEAddison198029ReaglesLarsen20139_37-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEAddison198029ReaglesLarsen20139-37"><span class="cite-bracket">[</span>37<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, а в зрілому віці був <a href="/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Агностицизм">агностиком</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEHaffner200332ReaglesLarsen20138_38-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEHaffner200332ReaglesLarsen20138-38"><span class="cite-bracket">[</span>38<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. В іншому листі, до свого двоюрідного брата, він назвав релігію «солодким наркотиком» і сказав, що віддає перевагу <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Протестантизм">протестантизму</a> перед <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Католицька церква">католицизмом</a>, оскільки вважає, що той «на один крок ближче до Розуму»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="cite-bracket">[</span>30<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Цікавлячись справами у британському парламенті<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins200126_39-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins200126-39"><span class="cite-bracket">[</span>39<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, він називав себе «лібералом в усьому, крім імені», але додавав, що ніколи не зможе підтримати <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Ліберальна партія (Велика Британія)">Ліберальну партію</a> в питанні <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BC%D1%80%D1%83%D0%BB" title="Гомрул">Гомрулу</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201974Jenkins200127_40-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201974Jenkins200127-40"><span class="cite-bracket">[</span>40<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Натомість приєднався до того крила Консервативної партії, що виступало під гаслами <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Однонаціональний консерватизм (ще не написана)">демократії торі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/One-nation_conservatism" class="extiw" title="en:One-nation conservatism"><span title="One-nation conservatism — версія статті «Однонаціональний консерватизм» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Під час короткого візиту додому виголосив свою першу публічну промову на партійних зборах <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%BB%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ліга примули (ще не написана)">Ліги примули</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Primrose_League" class="extiw" title="en:Primrose League"><span title="Primrose League — версія статті «Ліга примули» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> в <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%82_(%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F)" title="Бат (Англія)">Баті</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201976Jenkins200127_41-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201976Jenkins200127-41"><span class="cite-bracket">[</span>41<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У той час він дотримувався суміші реформаторських та консервативних поглядів, наприклад, підтримував поширення <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Світська освіта (ще не написана)">світської, неконфесійної освіти</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Secular_education" class="extiw" title="en:Secular education"><span title="Secular education — версія статті «Світська освіта» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, але водночас виступав проти <a href="/w/index.php?title=%D0%96%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Жіноче виборче право у Великій Британії (ще не написана)">надання жінкам права голосу</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Women%27s_suffrage_in_the_United_Kingdom" class="extiw" title="en:Women's suffrage in the United Kingdom"><span title="Women's suffrage in the United Kingdom — версія статті «Жіноче виборче право у Великій Британії» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201975_42-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201975-42"><span class="cite-bracket">[</span>42<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Черчилль попросився вступити добровольцем до <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Облога Малаканда (ще не написана)">Макаландської діючої армії</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Siege_of_Malakand" class="extiw" title="en:Siege of Malakand"><span title="Siege of Malakand — версія статті «Облога Малаканда» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> під командуванням <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Біндон Блад (ще не написана)">Біндона Блада</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Bindon_Blood" class="extiw" title="en:Bindon Blood"><span title="Bindon Blood — версія статті «Біндон Блад» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, що вирушала в <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Долина Сват (ще не написана)">долину Сват</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Swat_District" class="extiw" title="en:Swat District"><span title="Swat District — версія статті «Долина Сват» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> на північному заході Індії для придушення <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B2_1897%E2%80%931898&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кампанія проти момандів 1897–1898 (ще не написана)">повстання момандів</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Mohmand_campaign_of_1897%E2%80%9398" class="extiw" title="en:Mohmand campaign of 1897–98"><span title="Mohmand campaign of 1897–98 — версія статті «Кампанія проти момандів 1897–1898» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Блад погодився прийняти його за умови, що той поїде туди як акредитований журналіст. Це був початок письменницької кар'єри Черчилля<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201977,_80Jenkins200129–31_43-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201977,_80Jenkins200129–31-43"><span class="cite-bracket">[</span>43<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У жовтні 1897 року він повернувся до Бангалора й там написав свою першу книгу <i><a href="/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8E%D1%87%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Історія Макаландської діючої армії (ще не написана)">«Історія Макаландської діючої армії</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/The_Story_of_the_Malakand_Field_Force" class="extiw" title="en:The Story of the Malakand Field Force"><span title="The Story of the Malakand Field Force — версія статті «Історія Макаландської діючої армії» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>»</i>, що одержала схвальні відгуки<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201985,_87–88Jenkins200131–32Haffner200321–22_44-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201985,_87–88Jenkins200131–32Haffner200321–22-44"><span class="cite-bracket">[</span>44<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Тоді ж він написав свій єдиний художній твір, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8" title="Руританські романи">руританський роман</a> <i><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Саврола (ще не написана)">«Саврола</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Savrola" class="extiw" title="en:Savrola"><span title="Savrola — версія статті «Саврола» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>»</i><sup id="cite_ref-FOOTNOTEAddison198031Ґілберт201984Jenkins200132–34_45-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEAddison198031Ґілберт201984Jenkins200132–34-45"><span class="cite-bracket">[</span>45<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Щоб тримати себе постійно зайнятим, Черчилль взявся за письменництво. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B9_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%81" title="Рой Дженкінс">Рой Дженкінс</a> називає це заняття його «цілою звичкою», особливо коли під час політичної кар'єри він опинявся без посади. Письменництво було головним способом Вінстона відволіктись від періодичної <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Депресія">депресії</a>, яку він сам називав «чорним собакою»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001819_46-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001819-46"><span class="cite-bracket">[</span>46<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Завдяки своїм зв'язкам у Лондоні Черчилль долучився до кампанії <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%9A%D1%96%D1%82%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80" title="Герберт Кітченер">генерала Кітченера</a> в Судані в ранзі субалтерна <a href="/wiki/21-%D1%88%D1%96_(%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%96_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97)_%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8" title="21-ші (імператриці Індії) улани">21-го уланського полку</a>, водночас пишучи репортажі для <i><a href="/w/index.php?title=The_Morning_Post&action=edit&redlink=1" class="new" title="The Morning Post (ще не написана)">«The Morning Post»</a></i><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201991–92Jenkins200135,_38–39Haffner200321_47-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201991–92Jenkins200135,_38–39Haffner200321-47"><span class="cite-bracket">[</span>47<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Після <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%9E%D0%BC%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC" title="Битва під Омдурманом">битви під Омдурманом</a>, що відбулась 2 вересня 1898 року, 21-й уланський полк розформовано<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201994–100Jenkins200139–41_48-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201994–100Jenkins200139–41-48"><span class="cite-bracket">[</span>48<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У жовтні Черчилль повернувся до Англії й почав писати книгу <i><a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Річкова війна">«Річкова війна»</a></i>, де йшлося про цю кампанію. Вона вийшла друком у листопаді 1899 року; саме тоді він вирішив залишити армію<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins200134,_41,_50Haffner200322_49-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins200134,_41,_50Haffner200322-49"><span class="cite-bracket">[</span>49<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він критикував воєнні дії Кітченера, особливо його немилосердне поводження з пораненими ворогами та осквернення могили <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%B4_%D0%90%D1%85%D0%BC%D0%B0%D0%B4" title="Мухаммад Ахмад">Мухаммада Ахмада</a> в <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BC%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD" title="Омдурман">Омдурмані</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEAddison198032Ґілберт2019100Jenkins200141_50-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEAddison198032Ґілберт2019100Jenkins200141-50"><span class="cite-bracket">[</span>50<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>2 грудня 1898 року Черчилль вирушив до Індії, щоб упорядкувати свої військові справи й оформити відставку зі складу 4-го гусарського полку. Там він проводив багато часу за грою в <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE" title="Поло">поло</a>, єдиним видом спорту з м'ячем, яким коли-небудь цікавився. Залишивши гусарський полк, 20 березня 1899 року він відплив із Бомбея, сповнений рішучості розпочати політичну кар'єру<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins200141—44_51-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins200141—44-51"><span class="cite-bracket">[</span>51<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Політика_та_Південна_Африка:_1899—1901"><span id=".D0.9F.D0.BE.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.B8.D0.BA.D0.B0_.D1.82.D0.B0_.D0.9F.D1.96.D0.B2.D0.B4.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D0.B0_.D0.90.D1.84.D1.80.D0.B8.D0.BA.D0.B0:_1899.E2.80.941901"></span>Політика та Південна Африка: 1899—1901</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=4" title="Редагувати розділ: Політика та Південна Африка: 1899—1901" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=4" title="Редагувати вихідний код розділу: Політика та Південна Африка: 1899—1901"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Winston_Churchill_1874_-_1965_Q113382.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/67/Winston_Churchill_1874_-_1965_Q113382.jpg/220px-Winston_Churchill_1874_-_1965_Q113382.jpg" decoding="async" width="220" height="266" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/67/Winston_Churchill_1874_-_1965_Q113382.jpg/330px-Winston_Churchill_1874_-_1965_Q113382.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/67/Winston_Churchill_1874_-_1965_Q113382.jpg/440px-Winston_Churchill_1874_-_1965_Q113382.jpg 2x" data-file-width="1772" data-file-height="2146" /></a><figcaption>Черчилль на час своїх перших виборів до парламенту, 1900 рік<sup id="cite_ref-FOOTNOTEHaffner2003x_52-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEHaffner2003x-52"><span class="cite-bracket">[</span>52<span class="cite-bracket">]</span></a></sup></figcaption></figure> <p>Прагнучи потрапити до парламенту, Черчилль виступав на зборах консерваторів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins200142_53-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins200142-53"><span class="cite-bracket">[</span>53<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він став одним із двох кандидатів від партії на <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_1899_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D0%B2_%D0%9E%D0%BB%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Додаткові вибори 1899 року в Олдемі (ще не написана)">додаткових виборах у червні 1899 року</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1899_Oldham_by-election" class="extiw" title="en:1899 Oldham by-election"><span title="1899 Oldham by-election — версія статті «Додаткові вибори 1899 року в Олдемі» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> у двомандатному <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B4%D0%B5%D0%BC_(%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Олдем (округ парламенту Великої Британії) (ще не написана)">окрузі Олдем</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Oldham_(UK_Parliament_constituency)" class="extiw" title="en:Oldham (UK Parliament constituency)"><span title="Oldham (UK Parliament constituency) — версія статті «Олдем (округ парламенту Великої Британії)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> (Ланкашир)<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019104–105Jenkins200145–46Haffner200323_54-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019104–105Jenkins200145–46Haffner200323-54"><span class="cite-bracket">[</span>54<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. На зустрічах із виборцями Черчилль називав себе «консерватором і консервативним демократом»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019104_55-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019104-55"><span class="cite-bracket">[</span>55<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Хоч місця від Олдема раніше діставались консерваторам, але цього разу з невеликою перевагою перемогли ліберали<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019105Jenkins200147_56-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019105Jenkins200147-56"><span class="cite-bracket">[</span>56<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Передчуваючи початок <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%BE-%D0%B1%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга англо-бурська війна">Другої бурської війни</a> між Британією та <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Бурські республіки">бурськими республіками</a>, Черчилль відплив до Південної Африки як журналіст <i>Морнінг Пост</i> під редакцією <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81_%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BB_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джеймс Нікол Данн (ще не написана)">Джеймса Нікола Данна</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/James_Nicol_Dunn" class="extiw" title="en:James Nicol Dunn"><span title="James Nicol Dunn — версія статті «Джеймс Нікол Данн» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-57" class="reference"><a href="#cite_note-57"><span class="cite-bracket">[</span>57<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019105–106Jenkins200150_58-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019105–106Jenkins200150-58"><span class="cite-bracket">[</span>58<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У жовтні він прибув до зони конфлікту поблизу <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%82" title="Ледісміт">Ледісміта</a>, який тоді був в облозі <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Бури">бурських</a> військ, і вирушив до <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%BE_(%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%83-%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Коленсо (Квазулу-Наталь) (ще не написана)">Коленсо</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Colenso,_KwaZulu-Natal" class="extiw" title="en:Colenso, KwaZulu-Natal"><span title="Colenso, KwaZulu-Natal — версія статті «Коленсо (Квазулу-Наталь)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019107—109_59-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019107—109-59"><span class="cite-bracket">[</span>59<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Поїзд потрапив під обстріл бурських військ і зійшов з рейок. Черчилля взяли в полон і запроторили до <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85" title="Табір військовополонених">табору військовополонених</a> у <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Преторія">Преторії</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019110–112Jenkins200152–53Haffner200325_60-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019110–112Jenkins200152–53Haffner200325-60"><span class="cite-bracket">[</span>60<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У грудні він втік із в'язниці та ухилився від переслідувачів, сховавшись у шахті. Зрештою, ховаючись у вагоні вантажного потяга, він дістався безпечного місця в <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Португальська Східна Африка">португальській Східній Африці</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019116–118Jenkins200155–62_61-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019116–118Jenkins200155–62-61"><span class="cite-bracket">[</span>61<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Його втеча привернула велику увагу<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019121Jenkins200161_62-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019121Jenkins200161-62"><span class="cite-bracket">[</span>62<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>У січні 1900 року він ненадовго вступив лейтенантом до полку <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Легка кавалерія Південної Африки (ще не написана)">Легкої кавалерії Південної Африки</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/South_African_Light_Horse" class="extiw" title="en:South African Light Horse"><span title="South African Light Horse — версія статті «Легка кавалерія Південної Африки» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, взявши участь у бойових діях <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81_%D0%91%D1%83%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Редверс Буллер (ще не написана)">Редверса Буллера</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Redvers_Buller" class="extiw" title="en:Redvers Buller"><span title="Redvers Buller — версія статті «Редверс Буллер» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> за зняття <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Облога Ледісміта (ще не написана)">облоги Ледісміта</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Siege_of_Ladysmith" class="extiw" title="en:Siege of Ladysmith"><span title="Siege of Ladysmith — версія статті «Облога Ледісміта» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> і взяття Преторії<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019120–121Jenkins200161–62_63-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019120–121Jenkins200161–62-63"><span class="cite-bracket">[</span>63<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. В обох місцях був у перших рядах британських військ. Разом зі своїм двоюрідним братом <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C%D0%B7_%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80-%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C,_9-%D0%B9_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE" title="Чарльз Спенсер-Черчилль, 9-й герцог Мальборо">9-им герцогом Мальборо</a> він прийняв капітуляцію 52 охоронців бурського табору військовополонених<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019121–122,_124–126Jenkins200162_64-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019121–122,_124–126Jenkins200162-64"><span class="cite-bracket">[</span>64<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Протягом усієї війни публічно засуджував упередження проти бурів, закликаючи ставитись до них «з великодушністю і терпимістю»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019123_65-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019123-65"><span class="cite-bracket">[</span>65<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, а після війни закликав британців бути великодушними переможцями<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins200163_66-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins200163-66"><span class="cite-bracket">[</span>66<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У липні пішов у відставку і повернувся до Британії. Його репортажі для «Морнінг Пост» вийшли окремою книгою <a href="/w/index.php?title=%C2%AB%D0%97_%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%9B%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%C2%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="«З Лондона до Ледісміта через Преторію» (ще не написана)">«З Лондона до Ледісміта через Преторію»</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/London_to_Ladysmith_via_Pretoria" class="extiw" title="en:London to Ladysmith via Pretoria"><span title="London to Ladysmith via Pretoria — версія статті ««З Лондона до Ледісміта через Преторію»» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, що розійшлась великим накладом<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019125,_128_67-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019125,_128-67"><span class="cite-bracket">[</span>67<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>У серпні Черчилль винайняв квартиру у лондонському районі <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B9%D1%84%D0%B5%D1%80" title="Мейфер">Мейфер</a>, на <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%83%D0%BD%D1%82-%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%82_(%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Маунт-стріт (Лондон) (ще не написана)">Маунт-стріт</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Mount_Street,_London" class="extiw" title="en:Mount Street, London"><span title="Mount Street, London — версія статті «Маунт-стріт (Лондон)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, 105, де жив і працював наступні шість років. На <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1900_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії 1900 року (ще не написана)">загальних виборах у жовтні 1900 року</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1900_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:1900 United Kingdom general election"><span title="1900 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії 1900 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> він знову став одним із кандидатів від консерваторів у двомандатному окрузі Олдем. Цього разу 25-річний Черчилль із невеликою перевагою посів друге місце і вперше став депутатом парламенту<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019131_68-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019131-68"><span class="cite-bracket">[</span>68<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Того ж місяця він опублікував книгу <i><a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88_%D0%86%D1%94%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Марш Ієна Гамільтона (ще не написана)">Марш Ієна Гамільтона</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Ian_Hamilton%27s_March" class="extiw" title="en:Ian Hamilton's March"><span title="Ian Hamilton's March — версія статті «Марш Ієна Гамільтона» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></i> про свої пригоди в Південній Африці<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019132_69-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019132-69"><span class="cite-bracket">[</span>69<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins200165_70-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins200165-70"><span class="cite-bracket">[</span>70<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Ця книга лягла в основу низки лекцій, які він прочитав у листопаді в Британії, США та Канаді. Так він хотів заробити на прожиття, адже депутати парламенту тоді ще не отримували зарплатні. У США Черчилль зустрівся з <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%A2%D0%B2%D0%B5%D0%BD" title="Марк Твен">Марком Твеном</a>, президентом <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%9C%D0%B0%D0%BA-%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BB%D1%96" title="Вільям Мак-Кінлі">Вільямом Мак-Кінлі</a> та віцепрезидентом <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82" title="Теодор Рузвельт">Теодором Рузвельтом</a>; з останнім він не ладнав<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019132–134Jenkins200168–70_71-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019132–134Jenkins200168–70-71"><span class="cite-bracket">[</span>71<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Пізніше, навесні 1901 року, також читав лекції в Парижі, Мадриді та Гібралтарі<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019136_72-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019136-72"><span class="cite-bracket">[</span>72<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Депутат-консерватор:_1901—1904"><span id=".D0.94.D0.B5.D0.BF.D1.83.D1.82.D0.B0.D1.82-.D0.BA.D0.BE.D0.BD.D1.81.D0.B5.D1.80.D0.B2.D0.B0.D1.82.D0.BE.D1.80:_1901.E2.80.941904"></span>Депутат-консерватор: 1901—1904</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=5" title="Редагувати розділ: Депутат-консерватор: 1901—1904" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=5" title="Редагувати вихідний код розділу: Депутат-консерватор: 1901—1904"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Churchill_1904_Q_42037.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bd/Churchill_1904_Q_42037.jpg/150px-Churchill_1904_Q_42037.jpg" decoding="async" width="150" height="215" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bd/Churchill_1904_Q_42037.jpg/226px-Churchill_1904_Q_42037.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bd/Churchill_1904_Q_42037.jpg/300px-Churchill_1904_Q_42037.jpg 2x" data-file-width="559" data-file-height="800" /></a><figcaption>Черчилль у 1904 році, коли він <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B4_%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Перехід у протилежний табір (ще не написана)">«перейшов у протилежний табір</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Crossing_the_floor" class="extiw" title="en:Crossing the floor"><span title="Crossing the floor — версія статті «Перехід у протилежний табір» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>»</figcaption></figure> <p>У лютому 1901 року Черчилль обійняв посаду у <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4_%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Палата громад Сполученого Королівства">Палаті громад</a>, де його <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Перша парламентська промова (ще не написана)">перша промова</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Maiden_speech" class="extiw" title="en:Maiden speech"><span title="Maiden speech — версія статті «Перша парламентська промова» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> набула широкого розголосу в ЗМІ<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019134-135Jenkins200171–73_73-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019134-135Jenkins200171–73-73"><span class="cite-bracket">[</span>73<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він був пов'язаний із групою консерваторів, відомою як <a href="/w/index.php?title=%D0%93%27%D1%8E%D0%BB%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Г'юлігани (ще не написана)">«г'юлігани</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Hughligans" class="extiw" title="en:Hughligans"><span title="Hughligans — версія статті «г'юлігани» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>»<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197016Jenkins200176–77_74-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197016Jenkins200176–77-74"><span class="cite-bracket">[</span>74<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, але критикував консервативний уряд з різних питань, особливо щодо збільшення фінансування армії. Він вважав, що додаткові військові витрати повинні йти на флот<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019136–139Jenkins200174–75_75-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019136–139Jenkins200174–75-75"><span class="cite-bracket">[</span>75<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Це збентежило лідерів фракції консерваторів, але його підтримали ліберали, з якими він дедалі більше спілкувався, особливо <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B8-%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ліберали-імперіалісти (ще не написана)">ліберали-імперіалісти</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Liberal_Imperialists" class="extiw" title="en:Liberal Imperialists"><span title="Liberal Imperialists — версія статті «ліберали-імперіалісти» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, як-от <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%90%D1%81%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Герберт Генрі Асквіт">Герберт Асквіт</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019138_76-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019138-76"><span class="cite-bracket">[</span>76<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У цьому контексті Черчилль пізніше писав, що «мої погляди повільно, але неухильно дрейфували вліво»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019139_77-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019139-77"><span class="cite-bracket">[</span>77<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. На рівні особистого спілкування він розглядав «поступове створення в Консервативній партії демократичної, прогресивної платформи»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019145_78-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019145-78"><span class="cite-bracket">[</span>78<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> або ж «Центристської партії», де об'єднаються консерватори і ліберали<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019145—146_79-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019145—146-79"><span class="cite-bracket">[</span>79<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>До 1903 року між Черчиллем і консерваторами відбувся справжній розкол, великою мірою тому, що він виступав проти кампанії <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Протекціонізм">економічного протекціонізму</a>, а ще відчував, що вороже ставлення багатьох членів партії завадить йому обійняти посаду в уряді консерваторів. То був час, коли Ліберальна партія набувала щоразу більшої підтримки, тож його перехід 1904 року, можливо, також був зумовлений особистими амбіціями<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197022_80-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197022-80"><span class="cite-bracket">[</span>80<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він дедалі частіше голосував разом із лібералами проти уряду<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019156_81-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019156-81"><span class="cite-bracket">[</span>81<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Наприклад, він виступав проти підвищення військових витрат<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019147_82-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019147-82"><span class="cite-bracket">[</span>82<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>; підтримав законопроєкт лібералів про повернення законних прав профспілкам<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019156_81-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019156-81"><span class="cite-bracket">[</span>81<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> і виступив проти введення митних тарифів на товари, що ввозяться до Британської імперії, назвавши себе «поміркованим прихильником» принципів вільної торгівлі<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019146,_148_83-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019146,_148-83"><span class="cite-bracket">[</span>83<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У жовтні 1903 року уряд Балфура проголосив створення законодавчої бази протекціонізму<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019151_84-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019151-84"><span class="cite-bracket">[</span>84<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Через два місяці, роздратована критикою Черчилля на адресу уряду, Консервативна асоціація Олдема повідомила йому, що не підтримає його кандидатуру на наступних загальних виборах<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019153Jenkins200184_85-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019153Jenkins200184-85"><span class="cite-bracket">[</span>85<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>У травні 1904 року Черчилль виступив проти запропонованого урядом <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2_1905_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Закон про чужинців 1905 року (ще не написана)">законопроєкту про чужинців</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Aliens_Act_1905" class="extiw" title="en:Aliens Act 1905"><span title="Aliens Act 1905 — версія статті «Закон про чужинців 1905 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, покликаного стримати міграцію євреїв до Великої Британії<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019157_86-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019157-86"><span class="cite-bracket">[</span>86<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він заявив, що цей законопроєкт «потуратиме примітивній упередженості проти чужинців, расовим забобонам проти євреїв та упередженому ставленню до трудової конкуренції» і висловився за «традиційно толерантне і великодушне ставлення до вільного в'їзду та надання притулку, якого наша країна дотримується довгий час і від якого отримала стільки користі»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-2" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="cite-bracket">[</span>30<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 31 травня 1904 року він полишив консерваторів і <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Перекидання в протилежний табір (ще не написана)">«перекинувся в табір</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Crossing_the_floor" class="extiw" title="en:Crossing the floor"><span title="Crossing the floor — версія статті «Перекидання в протилежний табір» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>» ліберальної опозиції у Палаті громад<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019159Jenkins200188_87-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019159Jenkins200188-87"><span class="cite-bracket">[</span>87<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Депутат-ліберал:_1904—1908"><span id=".D0.94.D0.B5.D0.BF.D1.83.D1.82.D0.B0.D1.82-.D0.BB.D1.96.D0.B1.D0.B5.D1.80.D0.B0.D0.BB:_1904.E2.80.941908"></span>Депутат-ліберал: 1904—1908</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=6" title="Редагувати розділ: Депутат-ліберал: 1904—1908" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=6" title="Редагувати вихідний код розділу: Депутат-ліберал: 1904—1908"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Churchill_und_Wilhelm_II._(1906).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c1/Churchill_und_Wilhelm_II._%281906%29.jpg/150px-Churchill_und_Wilhelm_II._%281906%29.jpg" decoding="async" width="150" height="187" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c1/Churchill_und_Wilhelm_II._%281906%29.jpg/225px-Churchill_und_Wilhelm_II._%281906%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c1/Churchill_und_Wilhelm_II._%281906%29.jpg/300px-Churchill_und_Wilhelm_II._%281906%29.jpg 2x" data-file-width="2235" data-file-height="2784" /></a><figcaption>Черчилль і німецький кайзер Вільгельм II під час військових маневрів поблизу <a href="/wiki/%D0%92%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%BB%D0%B0%D0%B2" title="Вроцлав">Бреслау</a>, Сілезія, 1906 рік</figcaption></figure> <p>У грудні 1905 року Балфур подав у відставку з посади прем'єр-міністра, а король <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D1%83%D0%B0%D1%80%D0%B4_VII" title="Едуард VII">Едуард VII</a> запросив на його місце лідера лібералів <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%9A%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%BB-%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD" title="Генрі Кемпбелл-Баннерман">Генрі Кемпбелла-Баннермана</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019165Jenkins2001103_88-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019165Jenkins2001103-88"><span class="cite-bracket">[</span>88<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Сподіваючись забезпечити собі <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D1%8F%D0%B4_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96" title="Уряд більшості">робочу більшість</a> у Палаті громад, Кемпбелл-Баннерман призначив на січень 1906 року <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1906_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії 1906 року (ще не написана)">загальні вибори</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1906_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:1906 United Kingdom general election"><span title="1906 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії 1906 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Перемогу здобули ліберали<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019166,_167_89-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019166,_167-89"><span class="cite-bracket">[</span>89<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль виграв у <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80_(%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Північно-західний Манчестер (виборчий округ Великої Британії) (ще не написана)">Північно-західному окрузі Манчестера</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Manchester_North_West_(UK_Parliament_constituency)" class="extiw" title="en:Manchester North West (UK Parliament constituency)"><span title="Manchester North West (UK Parliament constituency) — версія статті «Північно-західний Манчестер (виборчий округ Великої Британії)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019166Jenkins2001109_90-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019166Jenkins2001109-90"><span class="cite-bracket">[</span>90<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Того ж місяця вийшов друком <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%BE%D1%80%D0%B4_%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C_(%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Лорд Рендольф Черчилль (книга) (ще не написана)">його життєпис батька</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Lord_Randolph_Churchill_(book)" class="extiw" title="en:Lord Randolph Churchill (book)"><span title="Lord Randolph Churchill (book) — версія статті «Лорд Рендольф Черчилль (книга)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197016Ґілберт2019166_91-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197016Ґілберт2019166-91"><span class="cite-bracket">[</span>91<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Відгуки були загалом схвальні<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001102—103_92-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001102—103-92"><span class="cite-bracket">[</span>92<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Тоді ж ліберал <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%83%D0%BC_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Александр Маккаллум Скотт (ще не написана)">Александр Маккаллум Скотт</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/MacCallum_Scott" class="extiw" title="en:MacCallum Scott"><span title="MacCallum Scott — версія статті «Александр Маккаллум Скотт» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> опублікував перший життєпис самого Черчилля<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019163_93-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019163-93"><span class="cite-bracket">[</span>93<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>У новому уряді Черчилль обійняв молодшу міністерську посаду <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Парламентський заступник державного секретаря (ще не написана)">заступника державного секретаря</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Parliamentary_Under-Secretary_of_State" class="extiw" title="en:Parliamentary Under-Secretary of State"><span title="Parliamentary Under-Secretary of State — версія статті «Парламентський заступник державного секретаря» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міністерство у справах колоній (ще не написана)">у справах колоній</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Colonial_Office" class="extiw" title="en:Colonial Office"><span title="Colonial Office — версія статті «Міністерство у справах колоній» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, про яку сам просив<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197023Ґілберт2019165Jenkins2001104_94-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197023Ґілберт2019165Jenkins2001104-94"><span class="cite-bracket">[</span>94<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він працював під керівництвом <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%91%D1%80%D1%8E%D1%81,_9-%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84_%D0%95%D0%BB%D2%91%D1%96%D0%BD" title="Віктор Брюс, 9-й граф Елґін">Віктора Брюса, 9-го графа Елгіна</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001104—105_95-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001104—105-95"><span class="cite-bracket">[</span>95<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, а секретарем собі взяв Едварда Марша. Марш залишався особистим секретарем Черчилля упродовж наступних 25 років<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019165Jenkins2001105_96-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019165Jenkins2001105-96"><span class="cite-bracket">[</span>96<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Першим завданням Черчилля була участь у розробці конституції <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B2%D0%B0%D0%B0%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Колонія Трансвааль">Трансваалю</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019167Jenkins2001113–115,_120_97-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019167Jenkins2001113–115,_120-97"><span class="cite-bracket">[</span>97<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>; а ще він допомагав контролювати формування уряду <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Оранжева Республіка">Оранжевої Республіки</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019173_98-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019173-98"><span class="cite-bracket">[</span>98<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Щоб розв'язати проблему Південної Африки, він намагався забезпечити рівні права для британців та бурів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019168_99-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019168-99"><span class="cite-bracket">[</span>99<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Крім того, Черчилль оголосив про поступову відмову від використання китайських робітників, що працювали за контрактами в Південній Африці; він погодився з урядом, що негайне скасування контрактної системи спричинить безлад в економіці колонії<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019168Jenkins2001111–113_100-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019168Jenkins2001111–113-100"><span class="cite-bracket">[</span>100<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Також висловлював занепокоєння стосунками між європейськими поселенцями та темношкірими африканцями. Після придушення <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%91%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Повстання Бамбати (ще не написана)">повстання зулусів</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Bambatha_Rebellion" class="extiw" title="en:Bambatha Rebellion"><span title="Bambatha Rebellion — версія статті «повстання Бамбати» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> у <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Колонія Наталь">Наталі</a> Черчилль висловив протест проти «жахливої різанини аборигенів», яку вчинили європейці<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019173,_174_101-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019173,_174-101"><span class="cite-bracket">[</span>101<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Уряд_Асквіта:_1908—1915"><span id=".D0.A3.D1.80.D1.8F.D0.B4_.D0.90.D1.81.D0.BA.D0.B2.D1.96.D1.82.D0.B0:_1908.E2.80.941915"></span>Уряд Асквіта: 1908—1915</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=7" title="Редагувати розділ: Уряд Асквіта: 1908—1915" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=7" title="Редагувати вихідний код розділу: Уряд Асквіта: 1908—1915"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Президент_Торгової_ради:_1908—1910"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.B5.D0.B7.D0.B8.D0.B4.D0.B5.D0.BD.D1.82_.D0.A2.D0.BE.D1.80.D0.B3.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D1.97_.D1.80.D0.B0.D0.B4.D0.B8:_1908.E2.80.941910"></span>Президент Торгової ради: 1908—1910</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=8" title="Редагувати розділ: Президент Торгової ради: 1908—1910" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=8" title="Редагувати вихідний код розділу: Президент Торгової ради: 1908—1910"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Winston_Churchill_(1874-1965)_with_fianc%C3%A9e_Clementine_Hozier_(1885-1977)_shortly_before_their_marriage_in_1908.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/87/Winston_Churchill_%281874-1965%29_with_fianc%C3%A9e_Clementine_Hozier_%281885-1977%29_shortly_before_their_marriage_in_1908.jpg/220px-Winston_Churchill_%281874-1965%29_with_fianc%C3%A9e_Clementine_Hozier_%281885-1977%29_shortly_before_their_marriage_in_1908.jpg" decoding="async" width="220" height="270" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/87/Winston_Churchill_%281874-1965%29_with_fianc%C3%A9e_Clementine_Hozier_%281885-1977%29_shortly_before_their_marriage_in_1908.jpg/330px-Winston_Churchill_%281874-1965%29_with_fianc%C3%A9e_Clementine_Hozier_%281885-1977%29_shortly_before_their_marriage_in_1908.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/87/Winston_Churchill_%281874-1965%29_with_fianc%C3%A9e_Clementine_Hozier_%281885-1977%29_shortly_before_their_marriage_in_1908.jpg 2x" data-file-width="400" data-file-height="490" /></a><figcaption> Черчилль та його наречена <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Клементина Черчилль">Клементайн Гозьєр</a> незадовго до одруження, 1908 рік</figcaption></figure> <p>8 квітня 1908 року Асквіт змінив на посаді прем'єр-міністра Кемпбелл-Баннермана, а через чотири дні Черчилля призначено <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Президент Ради з питань торгівлі (ще не написана)">президентом Ради з питань торгівлі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/President_of_the_Board_of_Trade" class="extiw" title="en:President of the Board of Trade"><span title="President of the Board of Trade — версія статті «Президент Ради з питань торгівлі» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197033Ґілберт2019183Jenkins2001129_102-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197033Ґілберт2019183Jenkins2001129-102"><span class="cite-bracket">[</span>102<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У свої 33 роки він був наймолодшим членом <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" class="mw-redirect" title="Кабінет міністрів Великої Британії">кабінету</a> з 1866 року<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001129_103-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001129-103"><span class="cite-bracket">[</span>103<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Новопризначені міністри були юридично зобов'язані брати участь і перемагати в додаткових виборах. 24 квітня Черчилль програв у <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0_1908_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Додаткові вибори в північно-західному окрузі Манчестера 1908 року (ще не написана)">північно-західному окрузі Манчестера</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1908_Manchester_North_West_by-election" class="extiw" title="en:1908 Manchester North West by-election"><span title="1908 Manchester North West by-election — версія статті «додаткові вибори в північно-західному окрузі Манчестера 1908 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> кандидатові від консерваторів із різницею 429 голосів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019183–184Jenkins2001130_104-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019183–184Jenkins2001130-104"><span class="cite-bracket">[</span>104<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 9 травня ліберали виставили його кандидатуру в <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3&action=edit&redlink=1" class="new" title="Надійний округ (ще не написана)">надійному окрузі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Safe_seat" class="extiw" title="en:Safe seat"><span title="Safe seat — версія статті «Надійний округ» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96_(%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Данді (виборчий округ Великої Британії) (ще не написана)">Данді</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Dundee_(UK_Parliament_constituency)" class="extiw" title="en:Dundee (UK Parliament constituency)"><span title="Dundee (UK Parliament constituency) — версія статті «Данді (виборчий округ Великої Британії)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, де він <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96_1908_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Додаткові вибори в Данді 1908 року (ще не написана)">переміг з великою перевагою</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1908_Dundee_by-election" class="extiw" title="en:1908 Dundee by-election"><span title="1908 Dundee by-election — версія статті «Додаткові вибори в Данді 1908 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019184Jenkins2001130–131_105-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019184Jenkins2001130–131-105"><span class="cite-bracket">[</span>105<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Важлива подія відбулась у приватному житті Черчилля — він зробив пропозицію <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Клементина Черчилль">Клементайн Гозьєр</a>. Вони одружились у вересні в <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_(%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD)" class="mw-redirect" title="Церква святої Маргарити (Лондон)">Церкві святої Маргарити</a> у Вестмінстері, а <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8C" title="Медовий місяць">медовий місяць</a> провели в <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BE" title="Бавено">Бавено</a> (Венеція) та <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%92%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B6%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Замок Вевержі (ще не написана)">замку Вевержі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Veve%C5%99%C3%AD_Castle" class="extiw" title="en:Veveří Castle"><span title="Veveří Castle — версія статті «замок Вевержі» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> (<a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Моравія">Моравія</a>)<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019186—189_106-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019186—189-106"><span class="cite-bracket">[</span>106<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001139—142_107-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001139—142-107"><span class="cite-bracket">[</span>107<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Молодята оселились на <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BB%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD-%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B5%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Еклстон-сквер (ще не написана)">Еклстон-сквер</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Eccleston_Square" class="extiw" title="en:Eccleston Square"><span title="Eccleston Square — версія статті «Еклстон-сквер» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, 33, в Лондоні, а в липні 1909 року народилася перша дочка <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Діана Черчилль (ще не написана)">Діана</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Diana_Churchill" class="extiw" title="en:Diana Churchill"><span title="Diana Churchill — версія статті «Діана Черчилль» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019192–193_108-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019192–193-108"><span class="cite-bracket">[</span>108<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001203_109-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001203-109"><span class="cite-bracket">[</span>109<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Першою справою Черчилля на посаді міністра стало арбітражне примирення у виробничій суперечці між суднобудівниками та їхніми роботодавцями на корабельнях річки <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%BD" title="Тайн">Тайн</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019185_110-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019185-110"><span class="cite-bracket">[</span>110<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Потім він створив постійний арбітражний суд для розгляду майбутніх виробничих суперечок<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019188_111-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019188-111"><span class="cite-bracket">[</span>111<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. За ним закріпилась репутація хорошого посередника<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019188_111-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019188-111"><span class="cite-bracket">[</span>111<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У Кабінеті міністрів спільно з <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%9B%D0%BB%D0%BE%D0%B9%D0%B4_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6" title="Девід Ллойд Джордж">Девідом Ллойдом Джорджем</a> він запроваджував <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ліберальні реформи добробуту (ще не написана)">соціальні реформи</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Liberal_welfare_reforms" class="extiw" title="en:Liberal welfare reforms"><span title="Liberal welfare reforms — версія статті «Ліберальні реформи добробуту» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001143_112-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001143-112"><span class="cite-bracket">[</span>112<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Пропагував, як він її називав, «систему державного втручання і регулювання соціальної сфери на кшталт тієї, що існує в Німеччині»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019182—183_113-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019182—183-113"><span class="cite-bracket">[</span>113<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Черчилль подав на розгляд <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B8_1908_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Закон про вугільні шахти 1908 року (ще не написана)">законопроєкт «Про восьмигодинний робочий день на шахтах»</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Coal_Mines_Regulation_Act_1908" class="extiw" title="en:Coal Mines Regulation Act 1908"><span title="Coal Mines Regulation Act 1908 — версія статті «Закон про вугільні шахти 1908 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, який законодавчо забороняв шахтарям працювати понад <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Восьмигодинний день (ще не написана)">вісім годин</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019185_110-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019185-110"><span class="cite-bracket">[</span>110<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Крім того, подав до парламенту <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_1909_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Закон про Ради з питань торгівлі 1909 року (ще не написана)">законопроєкт Ради з питань торгівлі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Trade_Boards_Act_1909" class="extiw" title="en:Trade Boards Act 1909"><span title="Trade Boards Act 1909 — версія статті «Закон про Ради з питань торгівлі 1909 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Ці Ради мали право притягати до відповідальності роботодавців, якщо ті надмірно експлуатували робітників. Ухвалений більшістю голосів, закон встановив принцип <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0" title="Мінімальна заробітна плата">мінімальної заробітної плати</a> та право робітників на обідні перерви<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019191–192Jenkins2001150_114-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019191–192Jenkins2001150-114"><span class="cite-bracket">[</span>114<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У травні 1909 року Черчилль подав на розгляд <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B6%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96_1909_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Закон про біржі праці 1909 року (ще не написана)">законопроєкт про біржі праці</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Labour_Exchanges_Act_1909" class="extiw" title="en:Labour Exchanges Act 1909"><span title="Labour Exchanges Act 1909 — версія статті «Закон про біржі праці 1909 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, що передбачав створення понад 200 бірж праці, де безробітним допомагатимуть знайти роботу<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019192Jenkins2001150–151_115-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019192Jenkins2001150–151-115"><span class="cite-bracket">[</span>115<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. А ще пропонував запровадити систему страхування на випадок безробіття, витрати якої частково покриватиме держава<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019190Jenkins2001151_116-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019190Jenkins2001151-116"><span class="cite-bracket">[</span>116<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Щоб забезпечити фінансування своїх реформ, Ллойд Джордж і Черчилль перешкодили наміру <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Реджинальд Маккенна (ще не написана)">Реджинальда Маккенни</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Reginald_McKenna" class="extiw" title="en:Reginald McKenna"><span title="Reginald McKenna — версія статті «Реджинальд Маккенна» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> спрямувати більше коштів на розбудову ВМС<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001154–157Toye200754–55_117-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001154–157Toye200754–55-117"><span class="cite-bracket">[</span>117<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Вони відкидали думку про неминучість війни з Німеччиною<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019187Jenkins2001154–155_118-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019187Jenkins2001154–155-118"><span class="cite-bracket">[</span>118<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 29 квітня 1909 року Ллойд Джордж, як <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96" title="Канцлер скарбниці">канцлер скарбниці</a>, подав на розгляд свій <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Народний бюджет (ще не написана)">«Народний бюджет</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/People%27s_Budget" class="extiw" title="en:People's Budget"><span title="People's Budget — версія статті «Народний бюджет» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>», назвавши його воєнним бюджетом для ліквідації бідності. Він запропонував накласти небачені податки на заможні верстви, щоб фінансувати програми ліберальної партії з підвищення добробуту<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001157—159_119-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001157—159-119"><span class="cite-bracket">[</span>119<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Консервативні <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Перство Великої Британії">пери</a>, що мали переважну більшість у <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Палата лордів Великої Британії">Палаті лордів</a>, відхилили бюджет<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019194,_197Jenkins2001164_120-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019194,_197Jenkins2001164-120"><span class="cite-bracket">[</span>120<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Побачивши, що плани соціальних реформ опинились під загрозою, Черчилль попередив, що перешкоджання з боку вищої верстви може розлютити британських робітників і спричинити <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D0%B0" title="Класова боротьба">класову війну</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-3" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="cite-bracket">[</span>30<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Уряд призначив <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_%D0%B2_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_1910_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії в січні 1910 року (ще не написана)">на січень 1910 року загальні вибори</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/January_1910_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:January 1910 United Kingdom general election"><span title="January 1910 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії в січні 1910 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. На них із невеликою перевагою перемогли ліберали. Черчилль зберіг своє місце від Данді<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019198Jenkins2001167_121-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019198Jenkins2001167-121"><span class="cite-bracket">[</span>121<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Після виборів, у меморандумі кабінету міністрів він запропонував скасувати палату лордів, замінивши її <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82" title="Однопалатний парламент">однопалатною</a> системою або новою, меншою другою палатою, яка б не мала заздалегідь гарантованої переваги консерваторів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001167—168_122-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001167—168-122"><span class="cite-bracket">[</span>122<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Палата лордів мусила змиритись, і у квітні проголосувала за Народний бюджет<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019203_123-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019203-123"><span class="cite-bracket">[</span>123<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Міністр_внутрішніх_справ:_1910—1911"><span id=".D0.9C.D1.96.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.80_.D0.B2.D0.BD.D1.83.D1.82.D1.80.D1.96.D1.88.D0.BD.D1.96.D1.85_.D1.81.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2:_1910.E2.80.941911"></span>Міністр внутрішніх справ: 1910—1911</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=9" title="Редагувати розділ: Міністр внутрішніх справ: 1910—1911" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=9" title="Редагувати вихідний код розділу: Міністр внутрішніх справ: 1910—1911"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>У лютому 1910 року Черчилля підвищено до посади <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Міністр внутрішніх справ Великої Британії">міністра внутрішніх справ</a>. Тепер він керував поліцією та пенітенціарною службою<sup id="cite_ref-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958429Ґілберт2019198Jenkins2001169_124-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958429Ґілберт2019198Jenkins2001169-124"><span class="cite-bracket">[</span>124<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Запровадив програму реформи системи в'язниць<sup id="cite_ref-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958428–429Ґілберт2019200Jenkins2001179_125-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958428–429Ґілберт2019200Jenkins2001179-125"><span class="cite-bracket">[</span>125<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Зокрема, чітко розмежовано кримінальних та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Політичний в'язень">політичних в'язнів</a>, причому правила в'язниць для останніх послаблено<sup id="cite_ref-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958434Ґілберт2019199_126-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958434Ґілберт2019199-126"><span class="cite-bracket">[</span>126<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Серед освітніх нововведень — створення бібліотек для в'язнів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019199Jenkins2001181_127-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019199Jenkins2001181-127"><span class="cite-bracket">[</span>127<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Тепер кожна в'язниця мусила чотири рази на рік влаштовувати певні розважальні заходи, як-от лекції чи концерти<sup id="cite_ref-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958434Ґілберт2019203_128-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958434Ґілберт2019203-128"><span class="cite-bracket">[</span>128<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Дещо пом'якшено правила <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%94_%D1%83%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Самотнє ув'язнення (ще не написана)">самотнього ув'язнення</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Solitary_confinement" class="extiw" title="en:Solitary confinement"><span title="Solitary confinement — версія статті «Самотнє ув'язнення» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958434Ґілберт2019199Jenkins2001181_129-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958434Ґілберт2019199Jenkins2001181-129"><span class="cite-bracket">[</span>129<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Крім того, Черчилль хотів скасувати автоматичне ув'язнення для тих, хто не здатен сплатити штраф<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019200_130-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019200-130"><span class="cite-bracket">[</span>130<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Скасовано ув'язнення для осіб віком від 16 до 21 року, що не скоїли значного злочину<sup id="cite_ref-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958433Ґілберт2019200–201_131-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958433Ґілберт2019200–201-131"><span class="cite-bracket">[</span>131<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль замінив на тюремні строки 21 із 43 <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Смертна кара у Великій Британії">смертних вироків</a>, винесених під час його перебування на посаді міністра внутрішніх справ<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001183_132-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001183-132"><span class="cite-bracket">[</span>132<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Однією з головних внутрішніх проблем Британії було виборче право жінок. Черчилль підтримував надання права голосу жінкам, але готовий був проголосувати за відповідний законопроєкт лише в тому разі, якщо його спочатку підтримає більшість виборців-чоловіків<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019207_133-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019207-133"><span class="cite-bracket">[</span>133<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він запропонував винести це питання на референдум, але з цим не погодився Асквіт, тому жінки здобули право голосу лише 1918 року<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001186_134-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001186-134"><span class="cite-bracket">[</span>134<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Багато суфражисток вважали, що Черчилль є затятим противником надання права голосу жінкам<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019207_133-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019207-133"><span class="cite-bracket">[</span>133<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, і влаштовували акції протесту під час його виступів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001186_134-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001186-134"><span class="cite-bracket">[</span>134<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У листопаді 1910 року суфражист <a href="/w/index.php?title=%D0%93%27%D1%8E_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BD_(%D1%81%D1%83%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%81%D1%82)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Г'ю Франклін (суфражист) (ще не написана)">Г'ю Франклін</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Hugh_Franklin_(suffragist)" class="extiw" title="en:Hugh Franklin (suffragist)"><span title="Hugh Franklin (suffragist) — версія статті «Г'ю Франклін (суфражист)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> напав на Черчилля з батогом. Франкліна заарештували й ув'язнили на шість тижнів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019207_133-2" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019207-133"><span class="cite-bracket">[</span>133<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Siege_of_Sidney_Street_%E2%80%93_Churchill.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/68/Siege_of_Sidney_Street_%E2%80%93_Churchill.jpg/220px-Siege_of_Sidney_Street_%E2%80%93_Churchill.jpg" decoding="async" width="220" height="162" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/68/Siege_of_Sidney_Street_%E2%80%93_Churchill.jpg/330px-Siege_of_Sidney_Street_%E2%80%93_Churchill.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/68/Siege_of_Sidney_Street_%E2%80%93_Churchill.jpg/440px-Siege_of_Sidney_Street_%E2%80%93_Churchill.jpg 2x" data-file-width="3364" data-file-height="2482" /></a><figcaption>Черчилль (другий ліворуч) під час <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%A1%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%B9-%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Облога Сідней-стріт (ще не написана)">облоги Сідней-стріт</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Siege_of_Sidney_Street" class="extiw" title="en:Siege of Sidney Street"><span title="Siege of Sidney Street — версія статті «Облога Сідней-стріт» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></figcaption></figure> <p>Восени 1910 року Черчиллю довелось мати справу з <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Заворушення в Тоніпенді (ще не написана)">заворушеннями в Тоніпенді</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Tonypandy_riots" class="extiw" title="en:Tonypandy riots"><span title="Tonypandy riots — версія статті «Заворушення в Тоніпенді» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, під час яких шахтарі в <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Долина Ронди (ще не написана)">Долині Ронди</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Rhondda" class="extiw" title="en:Rhondda"><span title="Rhondda — версія статті «Долина Ронди» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> несамовито протестували проти тяжких умов праці<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019205Jenkins2001195_135-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019205Jenkins2001195-135"><span class="cite-bracket">[</span>135<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Головний констебль Ґлеморгана попросив війська, аби ті допомогли поліції приборкати заворушення. Дізнавшись, що війська вже вирушили, Черчилль, дозволив їм дістатися <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD" title="Свіндон">Свіндона</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%96%D1%84%D1%84" title="Кардіфф">Кардіффа</a>, але заборонив розгортатись. Він боявся, що внаслідок застосування військ може пролитися кров. Натомість на допомогу валлійським правоохоронцям він направив 270 лондонських поліціянтів без вогнепальної зброї<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019205Jenkins2001198_136-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019205Jenkins2001198-136"><span class="cite-bracket">[</span>136<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Бачачи, що заворушення тривають, він запропонував протестувальникам зустрітися з головним третейським суддею уряду з питань промисловості. Вони пристали на цю пропозицію<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019206_137-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019206-137"><span class="cite-bracket">[</span>137<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. В особистому спілкуванні Черчилль вважав і власників шахт, і охоплених страйком шахтарів «нерозсудливими»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019206_137-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019206-137"><span class="cite-bracket">[</span>137<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. <i><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%81" title="Таймс">«Таймс»</a></i> та інші ЗМІ звинуватили його у надто м'якому ставленні до бунту<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001199_138-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001199-138"><span class="cite-bracket">[</span>138<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Натомість багато членів <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B9%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Лейбористська партія (Велика Британія)">Лейбористської партії</a>, яка була пов'язана з профспілками, вважали, що він надто суворий<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197038_139-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197038-139"><span class="cite-bracket">[</span>139<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Асквіт призначив на грудень 1910 року <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_%D0%B2_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%96_1910_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії в грудні 1910 року (ще не написана)">загальні вибори</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/December_1910_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:December 1910 United Kingdom general election"><span title="December 1910 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії в грудні 1910 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Ліберали залишились при владі, а Черчилля переобрано від надійного округу Данді<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019208Jenkins2001190–191,_193_140-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019208Jenkins2001190–191,_193-140"><span class="cite-bracket">[</span>140<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У січні 1911 року Черчилль взяв участь в <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%A1%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%B9-%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Облога Сідней-стріт (ще не написана)">облозі Сідней-стріт</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Siege_of_Sidney_Street" class="extiw" title="en:Siege of Sidney Street"><span title="Siege of Sidney Street — версія статті «Облога Сідней-стріт» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Троє латиських грабіжників вбили кількох поліціянтів та сховались у будинку в лондонському <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82-%D0%95%D0%BD%D0%B4" title="Іст-Енд">Іст-Енді</a>. Поліція оточила будівлю<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019209Jenkins2001194_141-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019209Jenkins2001194-141"><span class="cite-bracket">[</span>141<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль був разом із поліцією, але не командував їхньою операцією<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019209Jenkins2001195_142-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019209Jenkins2001195-142"><span class="cite-bracket">[</span>142<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Коли будинок загорівся, він наказав пожежникам не заходити всередину через загрозу, яку становлять озброєні люди. Згодом двох грабіжників знайшли мертвими<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019209-210Jenkins2001195_143-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019209-210Jenkins2001195-143"><span class="cite-bracket">[</span>143<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Відповідаючи на критику за таке рішення, Черчилль пояснив: «Я подумав, що нехай краще будинок згорить, ніж, рятуючи цих лютих головорізів, загинуть чесні британці»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2010210_144-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2010210-144"><span class="cite-bracket">[</span>144<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>У березні 1911 року Черчилль подав на розгляд до парламенту для другого слухання <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B8_1911_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Закон про вугільні шахти 1911 року (ще не написана)">законопроєкт про вугільні шахти</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Coal_Mines_Act_1911" class="extiw" title="en:Coal Mines Act 1911"><span title="Coal Mines Act 1911 — версія статті «Закон про вугільні шахти 1911 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Його впровадження встановило суворіші норми безпеки на вугільних шахтах<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019211Jenkins2001177–178_145-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019211Jenkins2001177–178-145"><span class="cite-bracket">[</span>145<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. А ще Черчилль запропонував <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_1911_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Закон про крамниці 1911 року (ще не написана)">законопроєкт про крамниці</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Shops_Act_1911" class="extiw" title="en:Shops Act 1911"><span title="Shops Act 1911 — версія статті «Закон про крамниці 1911 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, покликаний поліпшити умови праці працівників крамниць. Власники крамниць були проти закону, тому його вдалося ухвалити лише в дуже вихолощеній формі<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019211Jenkins2001178_146-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019211Jenkins2001178-146"><span class="cite-bracket">[</span>146<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У квітні Ллойд Джордж запровадив перший законодавчий акт про страхування здоров'я та страхування від безробіття — <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_1911_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Закон про державне страхування 1911 року (ще не написана)">Закон про державне страхування 1911 року</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/National_Insurance_Act_1911" class="extiw" title="en:National Insurance Act 1911"><span title="National Insurance Act 1911 — версія статті «Закон про державне страхування 1911 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Черчилль взяв діяльну участь у його розробленні<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019212Jenkins2001178_147-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019212Jenkins2001178-147"><span class="cite-bracket">[</span>147<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У травні Клементина народила другу дитину. Це був хлопчик, якого на честь діда назвали <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Рендольф Черчилль">Рендольфом</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019212Jenkins2001203_148-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019212Jenkins2001203-148"><span class="cite-bracket">[</span>148<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У відповідь на загострення громадянського конфлікту 1911 року Черчилль скерував війська до Ліверпуля, щоб <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BA_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83_%D0%B2_%D0%9B%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%96_1911_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальний страйк транспорту в Ліверпулі 1911 року (ще не написана)">придушити протести докерів</a>, а також проти <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BA_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_1911_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Страйк Державної залізниці 1911 року (ще не написана)">страйку Державної залізниці</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/National_Railway_strike_of_1911" class="extiw" title="en:National Railway strike of 1911"><span title="National Railway strike of 1911 — версія статті «Страйк Державної залізниці 1911 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019215–217Jenkins2001200–201_149-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019215–217Jenkins2001200–201-149"><span class="cite-bracket">[</span>149<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Під час <a href="/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0" title="Агадирська криза">Агадирської кризи</a> у квітні 1911 року, яка загрожувала війною між Францією та Німеччиною, Черчилль висунув ідею створення союзу з Францією та Росією для захисту незалежності Бельгії, Данії та Нідерландів, щоб спільно протидіяти в разі нападу Німеччини<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-4" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="cite-bracket">[</span>30<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Агадирська криза дуже вплинула на Черчилля, і він усвідомив потребу в розбудові флоту<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001202_150-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001202-150"><span class="cite-bracket">[</span>150<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Перший_лорд_Адміралтейства"><span id=".D0.9F.D0.B5.D1.80.D1.88.D0.B8.D0.B9_.D0.BB.D0.BE.D1.80.D0.B4_.D0.90.D0.B4.D0.BC.D1.96.D1.80.D0.B0.D0.BB.D1.82.D0.B5.D0.B9.D1.81.D1.82.D0.B2.D0.B0"></span>Перший лорд Адміралтейства</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=10" title="Редагувати розділ: Перший лорд Адміралтейства" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=10" title="Редагувати вихідний код розділу: Перший лорд Адміралтейства"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Admiralty_House_-_Music_Room.jpeg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Admiralty_House_-_Music_Room.jpeg/220px-Admiralty_House_-_Music_Room.jpeg" decoding="async" width="220" height="147" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Admiralty_House_-_Music_Room.jpeg/330px-Admiralty_House_-_Music_Room.jpeg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Admiralty_House_-_Music_Room.jpeg/440px-Admiralty_House_-_Music_Room.jpeg 2x" data-file-width="1000" data-file-height="667" /></a><figcaption>На час перебування Черчилля на посаді Першого лорда Адміралтейства його лондонською резиденцією став Адміралтейський дім (на світлині — музична кімната)</figcaption></figure> <p>У жовтні 1911 року Асквіт призначив Черчилля <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B4_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Перший лорд адміралтейства">Першим лордом Адміралтейства</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019222Jenkins2001205Bell2011335_151-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019222Jenkins2001205Bell2011335-151"><span class="cite-bracket">[</span>151<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, і його офіційною резиденцією став <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%96%D0%BC_(%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Адміралтейський дім (Лондон) (ще не написана)">Адміралтейський дім</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Admiralty_House,_London" class="extiw" title="en:Admiralty House, London"><span title="Admiralty House, London — версія статті «Адміралтейський дім (Лондон)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019231Jenkins2001207_152-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019231Jenkins2001207-152"><span class="cite-bracket">[</span>152<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Наступні два з половиною роки він із головою поринув у приготування флоту, відвідував військово-морські склади та корабельні, прагнув підвищити бойовий дух моряків, і уважно вивчав розвиток німецьких військово-морських сил<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019222_153-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019222-153"><span class="cite-bracket">[</span>153<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Коли німецький уряд ухвалив закон про флот, що передбачав нарощування будівництва військових кораблів, то Черчилль пообіцяв, що на кожен побудований німцями лінкор Велика Британія будуватиме два<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019225-226Bell2011336_154-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019225-226Bell2011336-154"><span class="cite-bracket">[</span>154<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він запропонував Німеччині зробити обопільну перерву в будівництві нових кораблів, але одержав відмову<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019226—228_155-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019226—228-155"><span class="cite-bracket">[</span>155<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Черчилль наполягав на підвищенні зарплатні та облаштуванні місць для відпочинку особового складу військово-морських сил<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019229_156-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019229-156"><span class="cite-bracket">[</span>156<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, нарощуванні будівництва підводних човнів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019225Bell2011249–251_157-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019225Bell2011249–251-157"><span class="cite-bracket">[</span>157<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, а також наголошував на важливості розвитку нової галузі — <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Королівська морська авіаційна служба (ще не написана)">військово-морської авіації</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Royal_Naval_Air_Service" class="extiw" title="en:Royal Naval Air Service"><span title="Royal Naval Air Service — версія статті «Королівська морська авіаційна служба» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, зокрема, закликав експериментувати з різними способами використання літаків для військових цілей<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019223_158-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019223-158"><span class="cite-bracket">[</span>158<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він винайшов термін <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD" title="Гідроплан">«гідроплан»</a> і запланував будівництво сотень таких машин<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019233_159-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019233-159"><span class="cite-bracket">[</span>159<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Деякі ліберали заперечували проти запропонованого ним рівня витрат на розбудову флоту. У грудні 1913 року він погрожував подати у відставку, якщо буде відхилено його пропозицію щодо будівництва в 1914—1915 роках чотирьох нових лінкорів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019235Bell2011342–343_160-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019235Bell2011342–343-160"><span class="cite-bracket">[</span>160<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У червні 1914 року він переконав Палату громад дозволити уряду придбати 51-відсоткову частку в прибутках від продажу нафти, видобутої <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Англо-перська нафтова компанія (ще не написана)">Англо-перською нафтовою компанією</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Anglo-Persian_Oil_Company" class="extiw" title="en:Anglo-Persian Oil Company"><span title="Anglo-Persian Oil Company — версія статті «Англо-перська нафтова компанія» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, щоб надійно забезпечити Королівський флот паливом<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019242_161-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019242-161"><span class="cite-bracket">[</span>161<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Наріжною проблемою Великої Британії на той час був ірландський <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BC%D1%80%D1%83%D0%BB" title="Гомрул">Гомрул</a>. 1912 року Уряд Асквіта подав на розгляд <a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%83%D1%80%D1%8F%D0%B4_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97_(1914)" title="Акт про уряд Ірландії (1914)">законопроєкт про Гомрул</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019238Jenkins2001233_162-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019238Jenkins2001233-162"><span class="cite-bracket">[</span>162<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль був проти поділу Ірландії, тому закликав <a href="/w/index.php?title=%D0%AE%D0%BD%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC_%D0%B2_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Юніонізм в Ірландії (ще не написана)">ольстерських юніоністів</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Unionism_in_Ireland" class="extiw" title="en:Unionism in Ireland"><span title="Unionism in Ireland — версія статті «Юніонізм в Ірландії» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> погодитись з ухваленням цього документу<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197044–45Ґілберт2019232Jenkins2001233–234_163-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197044–45Ґілберт2019232Jenkins2001233–234-163"><span class="cite-bracket">[</span>163<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Пізніше, одержавши дозвіл кабінету міністрів, він вислав до Ірландії додаткові кораблі на випадок можливого повстання юніоністів<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197047–49Ґілберт2019238_164-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197047–49Ґілберт2019238-164"><span class="cite-bracket">[</span>164<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Прагнучи компромісу, Черчилль запропонував Ірландії залишатися частиною <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Федералізм">федерального</a> Об'єднаного Королівства, але це розлютило лібералів та ірландських націоналістів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019239_165-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019239-165"><span class="cite-bracket">[</span>165<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>На посаді Першого лорда Черчилль опікувався зміцненням боєздатності британського флоту, коли в серпні 1914 року розпочалася <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Перша світова війна">Перша світова війна</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019252_166-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019252-166"><span class="cite-bracket">[</span>166<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Того ж місяця флот переправив до Франції 120 000 британських солдатів і розпочав блокаду німецьких портів у Північному морі. Черчилль відрядив підводні човни в <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Балтійське море">Балтійське море</a> для допомоги <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%BB%D0%BE%D1%82" title="Російський імператорський флот">російському флоту</a>, а також бригаду морського десанту в <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5" title="Остенде">Остенде</a>, що змусило німецькі війська змінити напрямок удару<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019256—258_167-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019256—258-167"><span class="cite-bracket">[</span>167<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У вересні Черчилль взяв на себе повну відповідальність за протиповітряну оборону Великої Британії<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019258_168-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019258-168"><span class="cite-bracket">[</span>168<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 7 жовтня Клементайн народила третю дитину, <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C_(%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B0)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сара Черчилль (акторка) (ще не написана)">Сару</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Sarah_Churchill_(actress)" class="extiw" title="en:Sarah Churchill (actress)"><span title="Sarah Churchill (actress) — версія статті «Сара Черчилль (акторка)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019264_169-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019264-169"><span class="cite-bracket">[</span>169<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У жовтні Черчилль відвідав <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%B5%D0%BD" title="Антверпен">Антверпен</a>, де спостерігав, як бельгійці обороняються проти <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B0_(1914)" title="Облога Антверпена (1914)">німецької облоги</a>, і пообіцяв надіслати місту британське підкріплення<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197062Ґілберт2019261–264Jenkins2001249_170-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197062Ґілберт2019261–264Jenkins2001249-170"><span class="cite-bracket">[</span>170<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Однак незабаром німці захопили Антверпен, а ЗМІ розкритикували Черчилля<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197062Ґілберт2019265Jenkins2001250–251_171-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197062Ґілберт2019265Jenkins2001250–251-171"><span class="cite-bracket">[</span>171<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він запевняв, що його дії затягнули опір і дозволили союзникам втримати <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B5" title="Кале">Кале</a> і <a href="/wiki/%D0%94%D1%8E%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%BA" title="Дюнкерк">Дюнкерк</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197062_172-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197062-172"><span class="cite-bracket">[</span>172<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У листопаді Асквіт створив Воєнну раду, до якої увійшли він сам, Ллойд Джордж, <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D2%90%D1%80%D0%B5%D0%B9" title="Едвард Ґрей">Едвард Ґрей</a> і Кітченер<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019267_173-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019267-173"><span class="cite-bracket">[</span>173<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль висунув кілька пропозицій, зокрема розробку <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%BA" title="Танк">танка</a>, і виділив на його створення кошти Адміралтейства<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019271,_276_174-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019271,_276-174"><span class="cite-bracket">[</span>174<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Черчилль цікавився <a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Близькосхідний театр воєнних дій Першої світової війни">близькосхідним театром воєнних дій</a>. Він пропонував атакувати Туреччину в <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B8" title="Дарданелли">Дарданеллах</a> з метою послабити тиск з боку Туреччини на росіян <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Кавказький театр воєнних дій Першої світової війни">на Кавказі</a>. Він сподівався, що в разі успіху англійці можуть навіть захопити <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Константинополь">Константинополь</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197064–67Ґілберт2019278–279Jenkins2001255,_261_175-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197064–67Ґілберт2019278–279Jenkins2001255,_261-175"><span class="cite-bracket">[</span>175<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Цей план було схвалено, і в березні 1915 року Англо-французька оперативна група зробила спробу бомбардування турецької оборони з моря в Дарданеллах. У квітні <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Середземноморські експедиційні сили (ще не написана)">Середземноморські експедиційні сили</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Mediterranean_Expeditionary_Force" class="extiw" title="en:Mediterranean Expeditionary Force"><span title="Mediterranean Expeditionary Force — версія статті «Середземноморські експедиційні сили» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, в складі яких був <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81" title="Австралійський і новозеландський армійський корпус">Австралійський і новозеландський армійський корпус</a> (ANZAC), розпочали <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Дарданелльська операція">штурм Галліполі</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197072–74Ґілберт2019204,_296_176-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197072–74Ґілберт2019204,_296-176"><span class="cite-bracket">[</span>176<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Обидві ці кампанії зазнали фіаско, і багато депутатів, зокрема консерватори, покладали особисту відповідальність на Черчилля<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197078Ґілберт2019284_177-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197078Ґілберт2019284-177"><span class="cite-bracket">[</span>177<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>У травні Асквіт під тиском парламенту погодився сформувати всепартійний <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%90%D1%81%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міністерство коаліції Асквіта (ще не написана)">коаліційний уряд</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Asquith_coalition_ministry" class="extiw" title="en:Asquith coalition ministry"><span title="Asquith coalition ministry — версія статті «Міністерство коаліції Асквіта» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, але консерватори погоджувались увійти до нього тільки в тому разі, якщо Черчилль піде з Адміралтейства<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197079Ґілберт2019292Jenkins2001273–274_178-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197079Ґілберт2019292Jenkins2001273–274-178"><span class="cite-bracket">[</span>178<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль благав і Асквіта, і лідера консерваторів <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%8E_%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80_%D0%9B%D0%BE%D1%83" title="Ендрю Бонар Лоу">Бонара Лоу</a>, щоб йому дозволили залишитися в Адміралтействі, але зрештою мусив змиритися з пониженням на посаді й став <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Канцлер герцогства Ланкастерського">канцлером герцогства Ланкастерського</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019Jenkins2001_179-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019Jenkins2001-179"><span class="cite-bracket">[</span>179<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Військова_служба,_1915—1916"><span id=".D0.92.D1.96.D0.B9.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D0.B2.D0.B0_.D1.81.D0.BB.D1.83.D0.B6.D0.B1.D0.B0.2C_1915.E2.80.941916"></span>Військова служба, 1915—1916</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=11" title="Редагувати розділ: Військова служба, 1915—1916" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=11" title="Редагувати вихідний код розділу: Військова служба, 1915—1916"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:WinstonChurchill1916Army.gif" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/WinstonChurchill1916Army.gif/220px-WinstonChurchill1916Army.gif" decoding="async" width="220" height="273" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/WinstonChurchill1916Army.gif/330px-WinstonChurchill1916Army.gif 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/WinstonChurchill1916Army.gif/440px-WinstonChurchill1916Army.gif 2x" data-file-width="1169" data-file-height="1453" /></a><figcaption>Черчилль на посаді командира 6-го Королівського шотландського батальйону фузилерів, 1916 рік. Праворуч від нього — його заступник <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="Арчибальд Синклер, 1-й віконт Турсо (ще не написана)">Арчибальд Синклер</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Archibald_Sinclair,_1st_Viscount_Thurso" class="extiw" title="en:Archibald Sinclair, 1st Viscount Thurso"><span title="Archibald Sinclair, 1st Viscount Thurso — версія статті «Арчибальд Синклер, 1-й віконт Турсо» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></figcaption></figure> <p>11 листопада 1915 року Черчилль подав у відставку з уряду, хоча й залишався депутатом парламенту. Асквіт відхилив його прохання про призначення <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список колоніальних губернаторів і адміністраторів Кенії (ще не написана)">генерал-губернатором</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_colonial_governors_and_administrators_of_Kenya" class="extiw" title="en:List of colonial governors and administrators of Kenya"><span title="List of colonial governors and administrators of Kenya — версія статті «Список колоніальних губернаторів і адміністраторів Кенії» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Британська Східна Африка">Британської Східної Африки</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019302_180-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019302-180"><span class="cite-bracket">[</span>180<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Черчилль пішов служити в армію й приєднався до 2-го батальйону <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Гренадерська гвардія (ще не написана)">Гренадерського гвардійського полку</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Grenadier_Guards" class="extiw" title="en:Grenadier Guards"><span title="Grenadier Guards — версія статті «Гренадерська гвардія» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, що воював на <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_(%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0)" title="Західний фронт (Перша світова війна)">Західному фронті</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019303—304_181-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019303—304-181"><span class="cite-bracket">[</span>181<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У січні 1916 року його підвищено до звання <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Підполковник (Велика Британія)">підполковника</a> і призначено командиром 6-го <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%88%D0%BE%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%84%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Королівські шотландські фузилери (ще не написана)">Королівського шотландського батальйону фузилерів</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Royal_Scots_Fusiliers" class="extiw" title="en:Royal Scots Fusiliers"><span title="Royal Scots Fusiliers — версія статті «Королівські шотландські фузилери» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019312—313_182-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019312—313-182"><span class="cite-bracket">[</span>182<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Після періоду інтенсивної підготовки та бойового злагодження батальйон перевели на ділянку <a href="/wiki/%D0%86%D0%BF%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF" title="Іпрський виступ">«Іпрського виступу»</a> поблизу <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BB%D1%8E%D0%B3%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Плюгстерт (ще не написана)">Плюгстерта</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Ploegsteert" class="extiw" title="en:Ploegsteert"><span title="Ploegsteert — версія статті «Плюгстерт» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019314—317_183-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019314—317-183"><span class="cite-bracket">[</span>183<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Понад три місяці бійці зазнавали постійних обстрілів, але жодних наступальних дій Німеччина не вела<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019318_184-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019318-184"><span class="cite-bracket">[</span>184<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль ледве уникнув смерті, коли під час візиту двоюрідного брата, 9-го герцога Мальборо, який був офіцером його штабу, між ними впав великий осколок <a href="/wiki/%D0%A8%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Шрапнель">шрапнелі</a><sup id="cite_ref-185" class="reference"><a href="#cite_note-185"><span class="cite-bracket">[</span>185<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У травні 6-й королівський батальйон шотландських фузилерів приєднано до 15-ї дивізії. Черчилль більше не вимагав нової командної посади, натомість попросив дозволу полишити бойову службу, і це прохання задовольнили<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019332_186-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019332-186"><span class="cite-bracket">[</span>186<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Після повернення Черчилль виступав перед Палатою громад із промовами на тему війни. Він закликав поширити військову повинність на ірландців, більше нагороджувати солдат за хоробрість, а також забезпечити їх сталевими шоломами<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019333,_336—337_187-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019333,_336—337-187"><span class="cite-bracket">[</span>187<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Його гнітило те, що він не працює в уряді як представник парламенту, і що водночас консервативні ЗМІ звинувачують його у <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_(1915)" title="Дарданелльська операція (1915)">поразці в Галліполі</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197086Ґілберт2019333,_335,_339_188-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197086Ґілберт2019333,_335,_339-188"><span class="cite-bracket">[</span>188<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль виступав на свій захист перед <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Слідча комісія з питань Дарданелл (ще не написана)">Слідчою комісією з питань Дарданелл</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Dardanelles_Commission" class="extiw" title="en:Dardanelles Commission"><span title="Dardanelles Commission — версія статті «Слідча комісія з питань Дарданелл» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Опублікований згодом звіт комісії не покладав на нього провину за провал кампанії<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197089Ґілберт2019338,_342_189-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197089Ґілберт2019338,_342-189"><span class="cite-bracket">[</span>189<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Уряд_Ллойда_Джорджа:_1916—1922"><span id=".D0.A3.D1.80.D1.8F.D0.B4_.D0.9B.D0.BB.D0.BE.D0.B9.D0.B4.D0.B0_.D0.94.D0.B6.D0.BE.D1.80.D0.B4.D0.B6.D0.B0:_1916.E2.80.941922"></span>Уряд Ллойда Джорджа: 1916—1922</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=12" title="Редагувати розділ: Уряд Ллойда Джорджа: 1916—1922" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=12" title="Редагувати вихідний код розділу: Уряд Ллойда Джорджа: 1916—1922"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Міністр_у_справах_озброєнь:_1917—1919"><span id=".D0.9C.D1.96.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.80_.D1.83_.D1.81.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.B0.D1.85_.D0.BE.D0.B7.D0.B1.D1.80.D0.BE.D1.94.D0.BD.D1.8C:_1917.E2.80.941919"></span>Міністр у справах озброєнь: 1917—1919</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=13" title="Редагувати розділ: Міністр у справах озброєнь: 1917—1919" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=13" title="Редагувати вихідний код розділу: Міністр у справах озброєнь: 1917—1919"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>У грудні 1916 року Асквіт подав у відставку з посади прем'єр-міністра, а його наступником став Ллойд Джордж, який у травні 1917 року відрядив Черчилля інспектувати французьку передову<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-5" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="cite-bracket">[</span>30<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У липні Черчилля призначено <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BD%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міністр у справах озброєнь (ще не написана)">міністром у справах озброєнь</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Minister_of_Munitions" class="extiw" title="en:Minister of Munitions"><span title="Minister of Munitions — версія статті «Міністр у справах озброєнь» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197090Ґілберт2019345_190-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197090Ґілберт2019345-190"><span class="cite-bracket">[</span>190<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він швидко домовився про припинення страйку на воєнних заводах на річці <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%B4" title="Клайд">Клайд</a> і збільшив виробництво боєприпасів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019347_191-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019347-191"><span class="cite-bracket">[</span>191<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Щоб припинити другий страйк, у червні 1918 року, йому довелось пригрозити страйкарям призовом до армії<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019362—363_192-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019362—363-192"><span class="cite-bracket">[</span>192<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У Палаті громад Черчилль проголосував за <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83_1918_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Закон про представництво народу 1918 року (ще не написана)">Закон про представництво народу</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Representation_of_the_People_Act_1918" class="extiw" title="en:Representation of the People Act 1918"><span title="Representation of the People Act 1918 — версія статті «Закон про представництво народу 1918 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, згідно з яким деякі британки одержали право голосу<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019350_193-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019350-193"><span class="cite-bracket">[</span>193<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У листопаді 1918 року, через чотири дні після досягнення <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%94%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%80%27%D1%8F_1918" title="Комп'єнське перемир'я 1918">Комп'єнського перемир'я</a>, народилася четверта дитина Черчилля, Меріґолд<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019372_194-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019372-194"><span class="cite-bracket">[</span>194<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Військовий_міністр_та_міністр_у_справах_ВПС:_1919—1921"><span id=".D0.92.D1.96.D0.B9.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D0.B2.D0.B8.D0.B9_.D0.BC.D1.96.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.80_.D1.82.D0.B0_.D0.BC.D1.96.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.80_.D1.83_.D1.81.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.B0.D1.85_.D0.92.D0.9F.D0.A1:_1919.E2.80.941921"></span>Військовий міністр та міністр у справах ВПС: 1919—1921</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=14" title="Редагувати розділ: Військовий міністр та міністр у справах ВПС: 1919—1921" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=14" title="Редагувати вихідний код розділу: Військовий міністр та міністр у справах ВПС: 1919—1921"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:War_Industry_in_Britain_during_the_First_World_War_Q84077.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c6/War_Industry_in_Britain_during_the_First_World_War_Q84077.jpg/220px-War_Industry_in_Britain_during_the_First_World_War_Q84077.jpg" decoding="async" width="220" height="171" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c6/War_Industry_in_Britain_during_the_First_World_War_Q84077.jpg/330px-War_Industry_in_Britain_during_the_First_World_War_Q84077.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c6/War_Industry_in_Britain_during_the_First_World_War_Q84077.jpg/440px-War_Industry_in_Britain_during_the_First_World_War_Q84077.jpg 2x" data-file-width="800" data-file-height="620" /></a><figcaption>Зустріч Черчилля з працівницями <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2_(%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%82%D0%B0%D1%83%D0%BD)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Державний завод з виробництва снарядів (Джорджтаун) (ще не написана)">заводу з виробництва снарядів у Джорджтауні</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/National_Filling_Factory,_Georgetown" class="extiw" title="en:National Filling Factory, Georgetown"><span title="National Filling Factory, Georgetown — версія статті «Державний завод з виробництва снарядів (Джорджтаун)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> поблизу <a href="/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%B3%D0%BE" title="Глазго">Глазго</a>, жовтень 1918 року</figcaption></figure> <p>По закінченні війни Ллойд Джордж призначив <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1918_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії 1918 року (ще не написана)">загальні вибори</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1918_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:1918 United Kingdom general election"><span title="1918 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії 1918 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> на 14 грудня 1918 року<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197091Ґілберт2019272-373_195-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197091Ґілберт2019272-373-195"><span class="cite-bracket">[</span>195<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Під час виборчої кампанії Черчилль закликав до націоналізації залізниць, контролю над монополіями, податкової реформи та створення <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B3%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9" title="Ліга Націй">Ліги Націй</a>, яка б відвернула майбутні війни<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019373_196-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019373-196"><span class="cite-bracket">[</span>196<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Хоча більшість здобули консерватори, Ллойд Джордж залишився прем'єр-міністром, а Черчилля переобрали депутатом від Данді<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019373_196-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019373-196"><span class="cite-bracket">[</span>196<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У січні 1919 року Ллойд Джордж перевів Черчилля до <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%81_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Воєнний офіс (Велика Британія)">Воєнного міністерства</a>. Він обійняв одночасно дві посади: <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Державний секретар з питань війни (Велика Британія)">військового міністра</a> і <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%92%D0%9F%D0%A1&action=edit&redlink=1" class="new" title="Державний секретар у справах ВПС (ще не написана)">міністра у справах ВПС</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Secretary_of_State_for_Air" class="extiw" title="en:Secretary of State for Air"><span title="Secretary of State for Air — версія статті «Державний секретар у справах ВПС» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970100Ґілберт2019374_197-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970100Ґілберт2019374-197"><span class="cite-bracket">[</span>197<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Черчилль відповідав за демобілізацію британської армії<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970101Ґілберт1991376_198-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970101Ґілберт1991376-198"><span class="cite-bracket">[</span>198<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Однак, він переконав Ллойда Джорджа зберегти військову повинність для одного мільйона осіб, призваних до <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D1%96" class="mw-redirect" title="Британська армія на Рейні">Британської армії на Рейні</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019375—376_199-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019375—376-199"><span class="cite-bracket">[</span>199<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль був одним із небагатьох урядовців, які не підтримували суворих заходів проти переможеної Німеччини<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019372_194-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019372-194"><span class="cite-bracket">[</span>194<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. А ще застерігав від демобілізації німецької армії, попереджаючи, що вона може знадобитися як захист проти загроз з боку щойно створеної <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка">Радянської Росії</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019270_200-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019270-200"><span class="cite-bracket">[</span>200<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він був відвертим противником <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Комуністична партія Радянського Союзу">більшовицького</a> уряду на чолі з <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%96%D1%87" title="Ленін Володимир Ілліч">Володимиром Леніном</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970105–106Ґілберт2019380_201-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970105–106Ґілберт2019380-201"><span class="cite-bracket">[</span>201<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Спочатку він підтримував застосування британських військ для допомоги антикомуністичним <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Біла армія">білим силам</a> під час <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97" title="Громадянська війна в Росії">громадянської війни</a> в Росії<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970102,_104Ґілберт2019384_202-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970102,_104Ґілберт2019384-202"><span class="cite-bracket">[</span>202<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, але незабаром визнав бажання британців повернутись додому<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019390—391_203-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019390—391-203"><span class="cite-bracket">[</span>203<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Після перемоги совітів у громадянській війні Черчилль запропонував створити навколо Росії <i><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD_(%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Санітарний кордон (політика) (ще не написана)">санітарний кордон</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Cordon_sanitaire_(politics)" class="extiw" title="en:Cordon sanitaire (politics)"><span title="Cordon sanitaire (politics) — версія статті «Санітарний кордон (політика)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></i><sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970123Ґілберт2019388_204-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970123Ґілберт2019388-204"><span class="cite-bracket">[</span>204<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Що стосується <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Війна за незалежність Ірландії">війни за незалежність Ірландії</a>, він підтримав застосування воєнізованих відділів <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96" title="Чорно-брунатні">«чорно-брунатних»</a> для боротьби з ірландськими революціонерами<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970126–127Ґілберт2019390,_391,_393Jordan199570–75_205-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970126–127Ґілберт2019390,_391,_393Jordan199570–75-205"><span class="cite-bracket">[</span>205<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Коли британські війська в Іраку зіткнулися з <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B8" title="Курди">курдськими</a> повстанцями, Черчилль відрядив до цього району дві ескадрильї, запропонувавши оснастити їх <a href="/wiki/%D0%86%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82" title="Іприт">гірчичним газом</a>. <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97_%D0%B2_%D0%9C%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%97_1920_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Гадане застосування британцями хімічної зброї в Месопотамії 1920 року (ще не написана)">Його застосування</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Alleged_British_use_of_chemical_weapons_in_Mesopotamia_in_1920" class="extiw" title="en:Alleged British use of chemical weapons in Mesopotamia in 1920"><span title="Alleged British use of chemical weapons in Mesopotamia in 1920 — версія статті «Гадане застосування британцями хімічної зброї в Месопотамії 1920 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, мало, на його думку, «покарати норовливих місцевих мешканців і водночас не завдати їм великої шкоди»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019392Douglas2009861_206-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019392Douglas2009861-206"><span class="cite-bracket">[</span>206<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Розглядаючи питання <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%82_%D1%83_%D0%9C%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%97" title="Британський мандат у Месопотамії">окупації Іраку</a> в ширшій площині, він бачив, що це може виснажити британську економіку й тому запропонував уряду передати контроль над центральним та північним Іраком назад Туреччині, але його пропозицію відхилили<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-6" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="cite-bracket">[</span>30<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Міністр_у_справах_колоній:_1921—1922"><span id=".D0.9C.D1.96.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.80_.D1.83_.D1.81.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.B0.D1.85_.D0.BA.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.BD.D1.96.D0.B9:_1921.E2.80.941922"></span>Міністр у справах колоній: 1921—1922</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=15" title="Редагувати розділ: Міністр у справах колоній: 1921—1922" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=15" title="Редагувати вихідний код розділу: Міністр у справах колоній: 1921—1922"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Winston_Churchill_in_Tel_Aviv,_1921.jpg" class="mw-file-description"><img alt="Curchill as Secretary of State for the Colonies during his visit to Mandatory Palestine, Tel Aviv, 1921." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/40/Winston_Churchill_in_Tel_Aviv%2C_1921.jpg/220px-Winston_Churchill_in_Tel_Aviv%2C_1921.jpg" decoding="async" width="220" height="303" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/40/Winston_Churchill_in_Tel_Aviv%2C_1921.jpg/330px-Winston_Churchill_in_Tel_Aviv%2C_1921.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/40/Winston_Churchill_in_Tel_Aviv%2C_1921.jpg/440px-Winston_Churchill_in_Tel_Aviv%2C_1921.jpg 2x" data-file-width="541" data-file-height="746" /></a><figcaption>Черчилль на посаді міністра у справах колоній відвідує Підмандатну Палестину, Тель-Авів, 1921 рік</figcaption></figure> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chartwell02.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/Chartwell02.JPG/220px-Chartwell02.JPG" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/Chartwell02.JPG/330px-Chartwell02.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/Chartwell02.JPG/440px-Chartwell02.JPG 2x" data-file-width="800" data-file-height="600" /></a><figcaption>Домівка Черчилля — заміський будинок <a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Чартвелл (ще не написана)">Чартвелл</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Chartwell" class="extiw" title="en:Chartwell"><span title="Chartwell — версія статті «Чартвелл» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> у Кенті. Він придбав його в 1922 році, коли народилась дочка <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%A1%D0%BE%D1%83%D0%BC%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мері Соумс (ще не написана)">Мері</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Mary_Soames" class="extiw" title="en:Mary Soames"><span title="Mary Soames — версія статті «Мері Соумс» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></figcaption></figure> <p>У лютому 1921 року Черчилль став <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Державний секретар у справах колоній (ще не написана)">міністром у справах колоній</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Secretary_of_State_for_the_Colonies" class="extiw" title="en:Secretary of State for the Colonies"><span title="Secretary of State for the Colonies — версія статті «Державний секретар у справах колоній» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019397_207-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019397-207"><span class="cite-bracket">[</span>207<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Наступного місяця в Парижі відбулася перша виставка його картин, під псевдонімом «Чарльз Морін»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019397_207-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019397-207"><span class="cite-bracket">[</span>207<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У травні померла його мати, а в серпні — дочка Меріґолд<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019404,_405_208-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019404,_405-208"><span class="cite-bracket">[</span>208<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Черчилль взяв участь у перемовинах із лідерами <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BD%D0%BD_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Шинн Фейн">Шинн Фейн</a> і допомагав складати <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%BE-%D1%96%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80" title="Англо-ірландський договір">Англо-ірландський договір</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-7" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="cite-bracket">[</span>30<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Крім того, відповідав за скорочення витрат на окупацію Близького Сходу<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019397_207-2" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019397-207"><span class="cite-bracket">[</span>207<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, а також брав участь у приведенні до влади <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%B0%D0%BB_I" title="Фейсал I">Фейсала 1-го</a> в Іраку та його брата <a href="/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BD_%D0%A5%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Абдалла бін Хусейн">Абдулли 1-го</a> в Йорданії<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970133Ґілберт2019398–400_209-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970133Ґілберт2019398–400-209"><span class="cite-bracket">[</span>209<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль вирушив до <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Підмандатна Палестина">Підмандатної Палестини</a>, де, як прихильник <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Сіонізм">сіонізму</a>, відмовився задовольняти прохання арабів про заборону міграції євреїв до Палестини<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019401_210-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019401-210"><span class="cite-bracket">[</span>210<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Після <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%AF%D1%84%D1%84%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Заворушення в Яффі (ще не написана)">заворушень у Яффі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Jaffa_riots" class="extiw" title="en:Jaffa riots"><span title="Jaffa riots — версія статті «Заворушення в Яффі» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> підтримав деякі тимчасові обмеження на цю міграцію<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019403_211-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019403-211"><span class="cite-bracket">[</span>211<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>У вересні 1922 року народилася п'ята й остання дитина Черчилля, <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%A1%D0%BE%D1%83%D0%BC%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мері Соумс (ще не написана)">Мері</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Mary_Soames" class="extiw" title="en:Mary Soames"><span title="Mary Soames — версія статті «Мері Соумс» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, і того ж дня він придбав заміський будинок <a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Чартвелл (ще не написана)">Чартвелл</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Chartwell" class="extiw" title="en:Chartwell"><span title="Chartwell — версія статті «Чартвелл» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> у графстві Кент, що став його домівкою на все життя<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019416_212-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019416-212"><span class="cite-bracket">[</span>212<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У жовтні 1922 року йому зробили <a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Апендектомія">апендектомію</a>. Поки він лежав у лікарні, консерватори вийшли з коаліційного уряду Ллойда Джорджа, а це запустило механізм <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1922_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії 1922 року (ще не написана)">загальних виборів у листопаді 1922 року</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1922_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:1922 United Kingdom general election"><span title="1922 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії 1922 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, на яких Черчилль втратив місце від Данді<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019420_213-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019420-213"><span class="cite-bracket">[</span>213<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Згодом Черчилль писав, що опинився «без посади, без місця в парламенті, без партії та без апендикса»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001376_214-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001376-214"><span class="cite-bracket">[</span>214<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Поза_парламентом:_1922—1924"><span id=".D0.9F.D0.BE.D0.B7.D0.B0_.D0.BF.D0.B0.D1.80.D0.BB.D0.B0.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D1.82.D0.BE.D0.BC:_1922.E2.80.941924"></span>Поза парламентом: 1922—1924</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=16" title="Редагувати розділ: Поза парламентом: 1922—1924" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=16" title="Редагувати вихідний код розділу: Поза парламентом: 1922—1924"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Churchill_with_children_Randolph_and_Diana.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fc/Churchill_with_children_Randolph_and_Diana.jpg/220px-Churchill_with_children_Randolph_and_Diana.jpg" decoding="async" width="220" height="168" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fc/Churchill_with_children_Randolph_and_Diana.jpg/330px-Churchill_with_children_Randolph_and_Diana.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fc/Churchill_with_children_Randolph_and_Diana.jpg/440px-Churchill_with_children_Randolph_and_Diana.jpg 2x" data-file-width="634" data-file-height="485" /></a><figcaption>Черчилль із дітьми <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Рендольф Черчилль">Рендольфом</a> і <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Діана Черчилль (ще не написана)">Діаною</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Diana_Churchill" class="extiw" title="en:Diana Churchill"><span title="Diana Churchill — версія статті «Діана Черчилль» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, 1923 рік</figcaption></figure> <p>Більшу частину наступного пів року Черчилль провів на віллі Рев д'Ор поблизу <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B8" title="Канни">Канн</a>, де віддався малюванню та написанню мемуарів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019421_215-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019421-215"><span class="cite-bracket">[</span>215<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він писав автобіографічну історію війни <i><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Світова криза (ще не написана)">«Світова криза</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/The_World_Crisis" class="extiw" title="en:The World Crisis"><span title="The World Crisis — версія статті «Світова криза» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>»</i>. Перший том вийшов друком у квітні 1923 року, а решта — впродовж наступних десятьох років<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019421_215-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019421-215"><span class="cite-bracket">[</span>215<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Коли було оголошено <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1923_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії 1923 року (ще не написана)">загальні вибори 1923 року</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1923_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:1923 United Kingdom general election"><span title="1923 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії 1923 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, принаймні сім осередків Ліберальної партії попросили Черчилля виступити їхнім кандидатом. Він обрав округ <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80_(%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Західний Лестер (виборчий округ Великої Британії) (ще не написана)">Західний Лестер</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Leicester_West_(UK_Parliament_constituency)" class="extiw" title="en:Leicester West (UK Parliament constituency)"><span title="Leicester West (UK Parliament constituency) — версія статті «Західний Лестер (виборчий округ Великої Британії)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, але не зміг потрапити до парламенту<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970150–151Ґілберт2019423Jenkins2001382–384_216-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970150–151Ґілберт2019423Jenkins2001382–384-216"><span class="cite-bracket">[</span>216<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. До влади прийшов лейбористський уряд на чолі з <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81_%D0%A0%D0%B0%D0%BC%D1%81%D0%B5%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4" title="Джеймс Рамсей Макдональд">Ремзі Макдональдом</a>. Черчилль дарма сподівався на утворення коаліції консерваторів та лібералів, яка могла б переважити лейбористів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019423_217-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019423-217"><span class="cite-bracket">[</span>217<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він засудив постанову уряду Макдональда про надання позики Радянській Росії та побоювався, що буде підписано англо-радянський договір<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019426_218-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019426-218"><span class="cite-bracket">[</span>218<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>19 березня 1924 року, не погодившись із тим, що ліберали підтримали лейбористів, Черчилль виступив незалежним кандидатом-антисоціалістом на <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%96_1924_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Додаткові вибори у Вестмінстерському абатстві 1924 року (ще не написана)">додаткових виборах у Вестмінстерському абатстві</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1924_Westminster_Abbey_by-election" class="extiw" title="en:1924 Westminster Abbey by-election"><span title="1924 Westminster Abbey by-election — версія статті «Додаткові вибори у Вестмінстерському абатстві 1924 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, але знов зазнав поразки<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970151–153Ґілберт2019424–425_219-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970151–153Ґілберт2019424–425-219"><span class="cite-bracket">[</span>219<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У травні він виступив на засіданні консерваторів у Ліверпулі й заявив, що в британській політиці більше немає місця для Ліберальної партії. Він сказав, що ліберали мусять підтримати консерваторів, щоб зупинити лейбористів і забезпечити «успішну перемогу над соціалізмом»<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970154Ґілберт2019425_220-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970154Ґілберт2019425-220"><span class="cite-bracket">[</span>220<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У липні домовився з лідером консерваторів <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BB%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%BD" title="Стенлі Болдвін">Стенлі Болдвіном</a> про те, що його виставлять кандидатом від консерваторів на <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1924_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії 1924 року (ще не написана)">наступних загальних виборах</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1924_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:1924 United Kingdom general election"><span title="1924 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії 1924 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> 29 жовтня. Черчилль був кандидатом від цієї партії в <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BF%D0%BF%D1%96%D0%BD%D0%B3_(%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Еппінг (виборчий округ Великої Британії) (ще не написана)">окрузі Еппінг</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Epping_(UK_Parliament_constituency)" class="extiw" title="en:Epping (UK Parliament constituency)"><span title="Epping (UK Parliament constituency) — версія статті «Еппінг (виборчий округ Великої Британії)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, хоч і називав себе <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Конституціоналіст (Велика Британія) (ще не написана)">«конституціоналістом</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Constitutionalist_(UK)" class="extiw" title="en:Constitutionalist (UK)"><span title="Constitutionalist (UK) — версія статті «Конституціоналіст (Велика Британія)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>»<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970154Ґілберт2019426–428Ball2001311_221-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970154Ґілберт2019426–428Ball2001311-221"><span class="cite-bracket">[</span>221<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Консерватори перемогли, і Болдвін сформував новий уряд. Хоча Черчилль не мав досвіду в галузі фінансів чи економіки, Болдвін призначив його <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96" title="Канцлер скарбниці">канцлером скарбниці</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970155,_158Ґілберт2019428_222-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970155,_158Ґілберт2019428-222"><span class="cite-bracket">[</span>222<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Канцлер_скарбниці:_1924—1929"><span id=".D0.9A.D0.B0.D0.BD.D1.86.D0.BB.D0.B5.D1.80_.D1.81.D0.BA.D0.B0.D1.80.D0.B1.D0.BD.D0.B8.D1.86.D1.96:_1924.E2.80.941929"></span>Канцлер скарбниці: 1924—1929</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=17" title="Редагувати розділ: Канцлер скарбниці: 1924—1929" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=17" title="Редагувати вихідний код розділу: Канцлер скарбниці: 1924—1929"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>6 листопада 1924 року Черчилль обійняв посаду <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96" title="Канцлер скарбниці">канцлера скарбниці</a> й оголосив про своє повернення до лав консервативної партії<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019429_223-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019429-223"><span class="cite-bracket">[</span>223<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. На посаді канцлера він мав намір втілювати ті самі принципи вільної торгівлі у формі <i>економіки державного невтручання</i>, яких дотримувався ще за часів соціальних реформ лібералів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-8" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="cite-bracket">[</span>30<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У квітні 1925 року у своєму першому бюджеті він неохоче, і всупереч порадам деяких провідних економістів, зокрема <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9A%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D1%81" title="Джон Мейнард Кейнс">Джона Мейнарда Кейнса</a>, погодився відновити <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82" title="Золотий стандарт">золотий стандарт</a> за паритетом 1914 року<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019431_224-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019431-224"><span class="cite-bracket">[</span>224<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Вважають, що повернення до золотого стандарту спричинило <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0)" title="Дефляція (економіка)">дефляцію</a> і, як наслідок, безробіття з руйнівним впливом на вугільну промисловість<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001404_225-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001404-225"><span class="cite-bracket">[</span>225<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Загалом до квітня 1929 року Черчилль подав на розгляд п'ять бюджетів. Серед запропонованих ним заходів було зменшення державного пенсійного віку з 70 до 65 років, запровадження <a href="/w/index.php?title=%D0%A3%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Удовецька пенсія (ще не написана)">удовецьких пенсій</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Widow%27s_pension" class="extiw" title="en:Widow's pension"><span title="Widow's pension — версія статті «Удовецька пенсія» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, скорочення військових витрат, зменшення <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Податок на доходи">податку на доходи</a> та обкладання податками предметів розкоші<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019432—450_226-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019432—450-226"><span class="cite-bracket">[</span>226<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Під час <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BA_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1926_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальний страйк у Великій Британії 1926 року (ще не написана)">загального страйку 1926 року</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1926_United_Kingdom_general_strike" class="extiw" title="en:1926 United Kingdom general strike"><span title="1926 United Kingdom general strike — версія статті «Загальний страйк у Великій Британії 1926 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> Черчилль був редактором урядової пропагандистської газети <i><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%D1%88_%D2%90%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Бритіш Ґазетт (ще не написана)">«Бритіш Ґазетт</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/British_Gazette" class="extiw" title="en:British Gazette"><span title="British Gazette — версія статті «Бритіш Ґазетт» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>»</i><sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970169–174Ґілберт2019437–438_227-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970169–174Ґілберт2019437–438-227"><span class="cite-bracket">[</span>227<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. По закінченні страйку він виступив посередником між шахтарями та роботодавцями. Пізніше закликав запровадити законодавчо обов'язкову <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0" title="Мінімальна заробітна плата">мінімальну заробітну плату</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019439—440_228-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019439—440-228"><span class="cite-bracket">[</span>228<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. На початку 1927 року Черчилль побував у Римі, де зустрівся з <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE_%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96" title="Беніто Муссоліні">Муссоліні</a>, якого похвалив за боротьбу проти <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Ленінізм">ленінізму</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019441_229-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019441-229"><span class="cite-bracket">[</span>229<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="«Роки_пустелі»:_1929—1939"><span id=".C2.AB.D0.A0.D0.BE.D0.BA.D0.B8_.D0.BF.D1.83.D1.81.D1.82.D0.B5.D0.BB.D1.96.C2.BB:_1929.E2.80.941939"></span>«Роки пустелі»: 1929—1939</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=18" title="Редагувати розділ: «Роки пустелі»: 1929—1939" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=18" title="Редагувати вихідний код розділу: «Роки пустелі»: 1929—1939"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Мальборо_та_індійське_питання:_1929—1932"><span id=".D0.9C.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.B1.D0.BE.D1.80.D0.BE_.D1.82.D0.B0_.D1.96.D0.BD.D0.B4.D1.96.D0.B9.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B5_.D0.BF.D0.B8.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F:_1929.E2.80.941932"></span><i>Мальборо</i> та індійське питання: 1929—1932</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=19" title="Редагувати розділ: Мальборо та індійське питання: 1929—1932" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=19" title="Редагувати вихідний код розділу: Мальборо та індійське питання: 1929—1932"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Winston_Churchill_%26_alcohol.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b2/Winston_Churchill_%26_alcohol.jpg/220px-Winston_Churchill_%26_alcohol.jpg" decoding="async" width="220" height="144" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b2/Winston_Churchill_%26_alcohol.jpg/330px-Winston_Churchill_%26_alcohol.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b2/Winston_Churchill_%26_alcohol.jpg/440px-Winston_Churchill_%26_alcohol.jpg 2x" data-file-width="1088" data-file-height="713" /></a><figcaption>У 1932 році Вінстон Черчілль отримав дозвіл лікаря на вживання алкоголю в «необмеженій кількості» (щонайменше 250 куб см.) у Сполучених Штатах, в епоху заборони спиртних напоїв там</figcaption></figure> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:ChurchillChaplin0001.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/02/ChurchillChaplin0001.jpg/220px-ChurchillChaplin0001.jpg" decoding="async" width="220" height="332" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/02/ChurchillChaplin0001.jpg/330px-ChurchillChaplin0001.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/02/ChurchillChaplin0001.jpg/440px-ChurchillChaplin0001.jpg 2x" data-file-width="1350" data-file-height="2040" /></a><figcaption>Зустріч Черчилля з кінозіркою <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%96_%D0%A7%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD" title="Чарлі Чаплін">Чарлі Чапліном</a> у Лос-Анджелесі, 1929 рік</figcaption></figure> <p>На <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1929&action=edit&redlink=1" class="new" title="Парламентські вибори у Великій Британії 1929 (ще не написана)">загальних виборах 1929 року</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1929_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:1929 United Kingdom general election"><span title="1929 United Kingdom general election — версія статті «Парламентські вибори у Великій Британії 1929» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> Черчилль зберіг місце від Еппінга, але консерватори зазнали поразки, і Макдональд сформував свій другий лейбористський уряд<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970183Ґілберт2019450_230-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970183Ґілберт2019450-230"><span class="cite-bracket">[</span>230<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Не маючи посади, Черчилль був схильний до депресії (свого «чорного пса»), бо відчував, як із плином часу марнуються його політичні таланти. Розрадою від таких настроїв було письменництво<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001466,_819_231-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001466,_819-231"><span class="cite-bracket">[</span>231<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він почав працювати над книгою <i><a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE:_%D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мальборо: Його життя і часи (ще не написана)">«Мальборо: Його життя і часи</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Marlborough:_His_Life_and_Times" class="extiw" title="en:Marlborough: His Life and Times"><span title="Marlborough: His Life and Times — версія статті «Мальборо: Його життя і часи» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>»</i>, — чотиритомним життєписом свого пращура <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Джон Черчилль">Джона Черчилля, 1-го герцога Мальборо</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019451_232-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019451-232"><span class="cite-bracket">[</span>232<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001421—423_233-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001421—423-233"><span class="cite-bracket">[</span>233<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. До того часу він вже зажив слави ненапитенного п'яниці, хоча, на думку Дженкінса, цю схильність часто перебільшували<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins200151_234-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins200151-234"><span class="cite-bracket">[</span>234<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Сподіваючись, що це допоможе усунути лейбористський уряд від влади, Черчилль переконав Болдвіна, що потрібно прагнути створення консервативно-ліберальної коаліції, хоча багато лібералів не хотіли цього<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019451_232-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019451-232"><span class="cite-bracket">[</span>232<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У жовтні 1930 року, після повернення з Північної Америки, Черчилль опублікував саможиттєпис <i><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Перші роки мого життя (ще не написана)">«Перші роки мого життя</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/My_Early_Life" class="extiw" title="en:My Early Life"><span title="My Early Life — версія статті «Перші роки мого життя» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>»</i>. Книга розійшлась великим накладом. Її було перекладено багатьма мовами<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019456_235-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019456-235"><span class="cite-bracket">[</span>235<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>У січні 1931 року Черчилль подав у відставку з тіньового кабінету консерваторів, затим як Болдвін підтримав рішення лейбористського уряду про надання Індії статусу <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BE%D0%BD" title="Домініон">домініону</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001434_236-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001434-236"><span class="cite-bracket">[</span>236<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль вважав, що розширений статус самоврядування тільки сприятиме закликам до повної незалежності<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019455_237-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019455-237"><span class="cite-bracket">[</span>237<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Особливо запекло він виступав проти <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BC%D0%B0_%D2%90%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96" class="mw-redirect" title="Магатма Ґанді">Магатми Ґанді</a>, називаючи того «напівоголеним правником-бунтарем з <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Середній темпл (ще не написана)">„Середнього темплу</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Middle_Temple" class="extiw" title="en:Middle Temple"><span title="Middle Temple — версія статті «Середній темпл» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>“, який тепер позиціюється як <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%80" title="Факір">факір»</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019459—460_238-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019459—460-238"><span class="cite-bracket">[</span>238<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Такі погляди викликали гнів лейбористів та лібералів, натомість їх переважно поділяли консерватори-«задньолавники»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019460_239-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019460-239"><span class="cite-bracket">[</span>239<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>На <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1931_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії 1931 року (ще не написана)">загальних виборах у жовтні 1931 року</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1931_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:1931 United Kingdom general election"><span title="1931 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії 1931 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> переконливу перемогу здобули консерватори<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001443_240-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001443-240"><span class="cite-bracket">[</span>240<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. На окрузі в Еппінгу Черчилль майже вдвічі збільшив свою перевагу, але йому не дали посади в уряді<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019462—463_241-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019462—463-241"><span class="cite-bracket">[</span>241<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 3 грудня в Палаті громад обговорювали надання Індії статусу домініону. Черчилль наполягав на поіменному голосуванні, але це дало протилежний результат, — лише 43 депутати підтримали його<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019463_242-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019463-242"><span class="cite-bracket">[</span>242<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він вирушив до Північної Америки, аби виступати там із лекціями. Цим він хотів компенсувати збитки від <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%85_1929" title="Біржовий крах 1929">краху Волл-стріт</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001443_240-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001443-240"><span class="cite-bracket">[</span>240<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019463_242-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019463-242"><span class="cite-bracket">[</span>242<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Коли 13 грудня Черчилль перетинав <a href="/wiki/%D0%9F%27%D1%8F%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8E" title="П'ята авеню">П'яту авеню</a> в Нью-йорку, його збила автівка. Внаслідок травми голови в нього згодом розвинувся <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%B8%D1%82" title="Неврит">неврит</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001443—444_243-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001443—444-243"><span class="cite-bracket">[</span>243<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Щоб відновитись повніше, він разом із Клементиною відплив на кораблі до <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%83_(%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8)" title="Нассау (Багамські Острови)">Нассау</a>, де пробув три тижні. Там Черчилль занепав духом через фінансові та політичні втрати<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001444_244-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001444-244"><span class="cite-bracket">[</span>244<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Наприкінці січня 1932 року він повернувся до Америки і прочитав більшість із запланованих раніше лекцій, а 18 березня повернувся додому<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001444_244-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001444-244"><span class="cite-bracket">[</span>244<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Більшу частину 1932 року Черчилль працював над <i>Мальборо</i>, а наприкінці серпня відвідав поля битв свого пращура<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001445_245-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001445-245"><span class="cite-bracket">[</span>245<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У <a href="/wiki/%D0%9C%D1%8E%D0%BD%D1%85%D0%B5%D0%BD" title="Мюнхен">Мюнхені</a> він познайомився з <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%82_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D1%84%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%BD%D2%91%D0%BB%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ернст Ганфштенґль (ще не написана)">Ернстом Ганфштенґлем</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Ernst_Hanfstaengl" class="extiw" title="en:Ernst Hanfstaengl"><span title="Ernst Hanfstaengl — версія статті «Ернст Ганфштенґль» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, товаришем <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%93%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B5%D1%80" title="Адольф Гітлер">Гітлера</a>, популярність якого стрімко зростала. Розмовляючи з Ганфштенґлем, Черчилль висловив стурбованість щодо антисемітизму Гітлера і, мабуть через це, проминув нагоду познайомитись із майбутнім ворогом<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019468_246-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019468-246"><span class="cite-bracket">[</span>246<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Невдовзі після відвідин <a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BC" title="Бліндгайм">Бліндгайма</a> він захворів на <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%84%D0%B8" title="Паратифи">паратиф</a> і провів два тижні в санаторії в <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Зальцбург">Зальцбургу</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001445—446_247-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001445—446-247"><span class="cite-bracket">[</span>247<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 25 вересня він повернувся до Чартвелла, де продовжив працювати над <i>Мальборо</i>. Через два дні внаслідок рецидиву тифу Черчилль впав під час прогулянки. Тифозна виразка спричинила кровотечу. Його відвезли до приватної лікарні в Лондоні, де протримали до кінця жовтня<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019468_246-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019468-246"><span class="cite-bracket">[</span>246<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Попередження_про_Німеччину_та_криза_зречення:_1933—1936"><span id=".D0.9F.D0.BE.D0.BF.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.BF.D1.80.D0.BE_.D0.9D.D1.96.D0.BC.D0.B5.D1.87.D1.87.D0.B8.D0.BD.D1.83_.D1.82.D0.B0_.D0.BA.D1.80.D0.B8.D0.B7.D0.B0_.D0.B7.D1.80.D0.B5.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F:_1933.E2.80.941936"></span>Попередження про Німеччину та криза зречення: 1933—1936</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=20" title="Редагувати розділ: Попередження про Німеччину та криза зречення: 1933—1936" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=20" title="Редагувати вихідний код розділу: Попередження про Німеччину та криза зречення: 1933—1936"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>30 січня 1933 року до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер. Черчилль швидко зрозумів, яку загрозу для людства становить цей режим. Він висловив занепокоєння тим, що британський уряд скоротив витрати на повітряні сили, і попередив, що Німеччина незабаром випередить Велику Британію за могутністю ВПС<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001470_248-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001470-248"><span class="cite-bracket">[</span>248<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019474—476,_489—490_249-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019474—476,_489—490-249"><span class="cite-bracket">[</span>249<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Маючи на руках дані з урядових джерел, що їх конфіденційно надали двоє високопоставлених службовців <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B4_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BD_(%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Дезмонд Мортон (державний службовець) (ще не написана)">Дезмонд Мортон</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Desmond_Morton_(civil_servant)" class="extiw" title="en:Desmond Morton (civil servant)"><span title="Desmond Morton (civil servant) — версія статті «Дезмонд Мортон (державний службовець)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> та <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%92%D1%96%D2%91%D1%80%D0%B5%D0%BC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ральф Віґрем (ще не написана)">Ральф Віґрем</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Ralph_Wigram" class="extiw" title="en:Ralph Wigram"><span title="Ralph Wigram — версія статті «Ральф Віґрем» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, Черчилль міг авторитетно говорити про те, що відбувається в Німеччині, особливо про розбудову <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%85%D1%83" title="Повітряні сили Третього Рейху">Люфтваффе</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001479—480_250-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001479—480-250"><span class="cite-bracket">[</span>250<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У листопаді 1934 року в ефірі радіо він висловив стурбованість розвитком подій<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019492_251-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019492-251"><span class="cite-bracket">[</span>251<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Хоча Черчилль і розглядав режим <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE_%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96" title="Беніто Муссоліні">Муссоліні</a> як захист проти реальної загрози комуністичної революції, він засудив напад Італії на Ефіопію<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019503_252-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019503-252"><span class="cite-bracket">[</span>252<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Пишучи про <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Громадянська війна в Іспанії">громадянську війну в Іспанії</a>, він називав армію <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE" title="Франсіско Франко">Франко</a> «античервоним рухом», але згодом став його критиком<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970408_253-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970408-253"><span class="cite-bracket">[</span>253<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>З жовтня 1933 року по вересень 1938 року чотири томи <i><a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE:_%D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мальборо: Його життя і часи (ще не написана)">«Мальборо: Його життя і часи</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Marlborough:_His_Life_and_Times" class="extiw" title="en:Marlborough: His Life and Times"><span title="Marlborough: His Life and Times — версія статті «Мальборо: Його життя і часи» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>»</i> вийшли друком і розійшлись великим тиражем<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019481,_492,_519,_548_254-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019481,_492,_519,_548-254"><span class="cite-bracket">[</span>254<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У грудні 1934 року <a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97_1935" title="Акт про державний лад Індії 1935">Законопроєкт про Індію</a> внесено до парламенту і в лютому 1935-го ухвалено. Черчилль і ще 83 депутати-консерватори проголосували проти нього<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019496_255-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019496-255"><span class="cite-bracket">[</span>255<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У червні 1935 року Макдональд подав у відставку, а посаду прем'єр-міністра обійняв Болдвін<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019501_256-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019501-256"><span class="cite-bracket">[</span>256<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. На <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1935_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії 1935 року (ще не написана)">загальних виборах 1935 року</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1935_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:1935 United Kingdom general election"><span title="1935 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії 1935 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> консерватори на чолі з Болдвіном перемогли з величезною перевагою. Черчилль зберіг своє місце, збільшивши відрив у своєму окрузі, але знову залишився поза урядом<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019505_257-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019505-257"><span class="cite-bracket">[</span>257<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>У січні 1936 року <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D1%83%D0%B0%D1%80%D0%B4_VIII" title="Едуард VIII">Едуард VIII</a> змінив на британському троні свого батька <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3_V" title="Георг V">Георга V</a>. Його намір одружитися з розлученою американкою <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%96%D1%81_%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Волліс Сімпсон">Волліс Сімпсон</a> спричинив <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%95%D0%B4%D1%83%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0_VIII&action=edit&redlink=1" class="new" title="Зречення Едуарда VIII (ще не написана)">кризу зречення</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Abdication_of_Edward_VIII" class="extiw" title="en:Abdication of Edward VIII"><span title="Abdication of Edward VIII — версія статті «Зречення Едуарда VIII» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019525—526_258-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019525—526-258"><span class="cite-bracket">[</span>258<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль підтримав Едварда і розійшовся в цьому питанні з Болдвіном<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019525_259-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019525-259"><span class="cite-bracket">[</span>259<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Хоча згодом Черчилль одразу присягнув на вірність <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3_VI" title="Георг VI">Георгу VI</a>, він написав, що зречення було «передчасним, а можливо, і зовсім недоречним»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019526_260-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019526-260"><span class="cite-bracket">[</span>260<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Проти_політики_вмиротворення:_1937—1939"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.BE.D1.82.D0.B8_.D0.BF.D0.BE.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.B8.D0.BA.D0.B8_.D0.B2.D0.BC.D0.B8.D1.80.D0.BE.D1.82.D0.B2.D0.BE.D1.80.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F:_1937.E2.80.941939"></span>Проти політики вмиротворення: 1937—1939</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=21" title="Редагувати розділ: Проти політики вмиротворення: 1937—1939" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=21" title="Редагувати вихідний код розділу: Проти політики вмиротворення: 1937—1939"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Churchill_and_Chamberlain.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/25/Churchill_and_Chamberlain.jpg/220px-Churchill_and_Chamberlain.jpg" decoding="async" width="220" height="121" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/25/Churchill_and_Chamberlain.jpg/330px-Churchill_and_Chamberlain.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/25/Churchill_and_Chamberlain.jpg/440px-Churchill_and_Chamberlain.jpg 2x" data-file-width="600" data-file-height="330" /></a><figcaption>Черчилль із <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%BB_%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%BD" title="Невілл Чемберлен">Невіллом Чемберленом</a>, головним прихильником <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Політика умиротворення">політики вмиротворення</a></figcaption></figure> <p>У травні 1937 року Болдвін подав у відставку, а на посаді прем'єр-міністра його змінив <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%BB_%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%BD" title="Невілл Чемберлен">Невілл Чемберлен</a>. Спочатку Черчилль вітав призначення Чемберлена, але в лютому 1938 року різко змінив своє ставлення до нього, коли міністр закордонних справ <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Ентоні Іден">Ентоні Іден</a> подав у відставку через те, що Чемберлен провадив <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Політика умиротворення">політику вмиротворення</a> <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE_%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96" title="Беніто Муссоліні">Муссоліні</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001514—515_261-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001514—515-261"><span class="cite-bracket">[</span>261<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, яку поширював і на Гітлера<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019532_262-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019532-262"><span class="cite-bracket">[</span>262<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>1938 року Черчилль застерігав уряд від політики вмиротворення і закликав до колективних дій, щоб стримати німецьку агресію. У березні <i><a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B4" class="mw-redirect" title="Івнінг Стендерд">«Івнінг Стендерд»</a></i> припинив публікацію його щодвотижневих статей, натомість їх почав публікувати <i><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D1%96_%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84" title="Дейлі телеграф">Дейлі телеграф</a></i><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001516_263-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001516-263"><span class="cite-bracket">[</span>263<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-9" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="cite-bracket">[</span>30<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Коли Німеччина анексувала Австрію, Черчилль виступив у Палаті громад, заявивши, що «серйозність подій[…] важко переоцінити»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-10" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="cite-bracket">[</span>30<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він почав закликати до укладення пакту про взаємну оборону між європейськими державами, яким загрожує німецький <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Експансіонізм">експансіонізм</a>, наполягаючи на тому, що це єдиний спосіб зупинити Гітлера<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019544_264-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019544-264"><span class="cite-bracket">[</span>264<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Але все намарно, і у вересні Німеччина мобілізувалась для нападу на чехословацькі <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Судетська область">Судети</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019548_265-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019548-265"><span class="cite-bracket">[</span>265<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль відвідав Чемберлена на Даунінг-стріт і спробував переконати його оголосити Німеччині, що Велика Британія почне з нею війну, якщо німці вдеруться на територію Чехословаччини. Чемберлен не пристав на це<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019549_266-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019549-266"><span class="cite-bracket">[</span>266<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 30 вересня Чемберлен підписав <a href="/wiki/%D0%9C%D1%8E%D0%BD%D1%85%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0" title="Мюнхенська угода">Мюнхенську угоду</a>, погодившись із тим, що Німеччина анексуватиме Судетську область. Виступаючи 5 жовтня в Палаті громад, Черчилль назвав цю домовленість <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B9_%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Повна й очевидна поразка (ще не написана)">«повною й очевидною поразкою</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/A_total_and_unmitigated_defeat" class="extiw" title="en:A total and unmitigated defeat"><span title="A total and unmitigated defeat — версія статті «Повна й очевидна поразка» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019552_267-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019552-267"><span class="cite-bracket">[</span>267<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001527_268-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001527-268"><span class="cite-bracket">[</span>268<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-269" class="reference"><a href="#cite_note-269"><span class="cite-bracket">[</span>269<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Перший_лорд_Адміралтейства:_вересень_1939_—_травень_1940"><span id=".D0.9F.D0.B5.D1.80.D1.88.D0.B8.D0.B9_.D0.BB.D0.BE.D1.80.D0.B4_.D0.90.D0.B4.D0.BC.D1.96.D1.80.D0.B0.D0.BB.D1.82.D0.B5.D0.B9.D1.81.D1.82.D0.B2.D0.B0:_.D0.B2.D0.B5.D1.80.D0.B5.D1.81.D0.B5.D0.BD.D1.8C_1939_.E2.80.94_.D1.82.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.B5.D0.BD.D1.8C_1940"></span>Перший лорд Адміралтейства: вересень 1939 — травень 1940</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=22" title="Редагувати розділ: Перший лорд Адміралтейства: вересень 1939 — травень 1940" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=22" title="Редагувати вихідний код розділу: Перший лорд Адміралтейства: вересень 1939 — травень 1940"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Дивна_війна_та_норвезька_кампанія"><span id=".D0.94.D0.B8.D0.B2.D0.BD.D0.B0_.D0.B2.D1.96.D0.B9.D0.BD.D0.B0_.D1.82.D0.B0_.D0.BD.D0.BE.D1.80.D0.B2.D0.B5.D0.B7.D1.8C.D0.BA.D0.B0_.D0.BA.D0.B0.D0.BC.D0.BF.D0.B0.D0.BD.D1.96.D1.8F"></span>Дивна війна та норвезька кампанія</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=23" title="Редагувати розділ: Дивна війна та норвезька кампанія" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=23" title="Редагувати вихідний код розділу: Дивна війна та норвезька кампанія"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>3 вересня 1939 року Британія оголосила війну Німеччині. Цього дня Чемберлен знову призначив Черчилля першим лордом Адміралтейства, і він увійшов до <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кабінет воєнного часу Чемберлена (ще не написана)">Кабінету воєнного часу</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Chamberlain_war_ministry" class="extiw" title="en:Chamberlain war ministry"><span title="Chamberlain war ministry — версія статті «Кабінет воєнного часу Чемберлена» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Згодом Черчилль тверд́ив, що Правління Адміралтейства дало флотові сигнал: «Вінстон повернувся»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEChurchill1967b7_270-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEChurchill1967b7-270"><span class="cite-bracket">[</span>270<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. На посаді Першого лорда був одним із найважливіших міністрів під час, так званої, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Дивна війна">«дивної війни»</a>, коли британські війська воювали тільки на морі. Черчилль був сповнений ентузіазму після <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%9B%D0%B0-%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Битва біля Ла-Плати">битви на річці Плейт</a> 13 грудня 1939 року, а згодом вітав екіпажі кораблів, що повернулися додому. «Це були блискучі морські бої», заявив він, «темної, холодної зими вони зігріли серця британців»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-11" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="cite-bracket">[</span>30<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 16 лютого 1940 року Черчилль особисто наказав капітану есмінця <a href="/wiki/HMS_Cossack_(F03)" title="HMS Cossack (F03)">«Козак»</a> <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF_%D0%92%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Філіп Віан">Філіпу Віану</a> взяти на абордаж німецький танкер <a href="/wiki/Altmark_(%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%80)" title="Altmark (танкер)">«Альтмарк»</a> у норвезьких водах і визволити близько 300 британців, узятих перед тим у полон <a href="/wiki/Admiral_Graf_Spee_(1934)" title="Admiral Graf Spee (1934)">«Адміралом графом Шпее»</a>. Ці дії, а також промови Черчилля, неабияк піднесли його авторитет<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-12" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="cite-bracket">[</span>30<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Черчилль був стурбований діяльністю ВМС Німеччини в <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Балтійське море">Балтійському морі</a> і спочатку хотів направити туди ВМС Британії. Але невдовзі було ухвалено план під кодовою назвою <i><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4%C2%BB" title="Операція «Вілфред»">Операція «Вілфред»</a></i>, який полягав у мінуванні норвезьких вод і зупинці постачань <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96_%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8" title="Залізні руди">залізної руди</a> з <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BA" title="Нарвік">Нарвіка</a> до Німеччини<sup id="cite_ref-FOOTNOTEShakespeare201730_271-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEShakespeare201730-271"><span class="cite-bracket">[</span>271<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Через розбіжності щодо мінувань як у самому кабінеті війни, так і з урядом Франції, <i> операція Вілфред</i> затрималась до 8 квітня 1940 року, тобто — за день перед <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%92%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D1%8E%D0%B1%D1%83%D0%BD%D0%B3%C2%BB" title="Операція «Везерюбунг»">нападом Німеччини на Норвегію</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001573—574_272-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001573—574-272"><span class="cite-bracket">[</span>272<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Дебати_щодо_Норвегії_та_відставка_Чемберлена"><span id=".D0.94.D0.B5.D0.B1.D0.B0.D1.82.D0.B8_.D1.89.D0.BE.D0.B4.D0.BE_.D0.9D.D0.BE.D1.80.D0.B2.D0.B5.D0.B3.D1.96.D1.97_.D1.82.D0.B0_.D0.B2.D1.96.D0.B4.D1.81.D1.82.D0.B0.D0.B2.D0.BA.D0.B0_.D0.A7.D0.B5.D0.BC.D0.B1.D0.B5.D1.80.D0.BB.D0.B5.D0.BD.D0.B0"></span>Дебати щодо Норвегії та відставка Чемберлена</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=24" title="Редагувати розділ: Дебати щодо Норвегії та відставка Чемберлена" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=24" title="Редагувати вихідний код розділу: Дебати щодо Норвегії та відставка Чемберлена"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:0929_fc-churchill-halifax.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/48/0929_fc-churchill-halifax.jpg/220px-0929_fc-churchill-halifax.jpg" decoding="async" width="220" height="154" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/48/0929_fc-churchill-halifax.jpg/330px-0929_fc-churchill-halifax.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/48/0929_fc-churchill-halifax.jpg/440px-0929_fc-churchill-halifax.jpg 2x" data-file-width="650" data-file-height="455" /></a><figcaption>Черчилль та <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%92%D1%83%D0%B4,_1-%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Едвард Вуд, 1-й граф Галіфакс (ще не написана)">лорд Галіфакс</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Edward_Wood,_1st_Earl_of_Halifax" class="extiw" title="en:Edward Wood, 1st Earl of Halifax"><span title="Edward Wood, 1st Earl of Halifax — версія статті «Едвард Вуд, 1-й граф Галіфакс» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, 1938 рік</figcaption></figure> <p>Після того, як <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Норвезька кампанія">союзники не змогли запобігти</a> німецькій окупації Норвегії, з 7 до 9 травня в Палаті громад відбулись відкриті дебати щодо ведення урядом війни. Вони стали знані як <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B4%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Норвезькі дебати (ще не написана)">Норвезькі дебати</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Norway_Debate" class="extiw" title="en:Norway Debate"><span title="Norway Debate — версія статті «Норвезькі дебати» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Їх вважають однією з найважливіших подій в історії парламенту<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001576—577_273-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001576—577-273"><span class="cite-bracket">[</span>273<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Наступного дня (у середу 8 травня) лейбористська опозиція закликала до <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Поіменне голосування (ще не написана)">поіменного голосування</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Division_of_the_assembly" class="extiw" title="en:Division of the assembly"><span title="Division of the assembly — версія статті «Поіменне голосування» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, яке фактично стало <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%BC_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8" title="Вотум недовіри">вотумом недовіри</a> уряду Чемберлена<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001579_274-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001579-274"><span class="cite-bracket">[</span>274<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилля підтримували обидві сторони Палати але, як член уряду, він мусив виступати від його імені. Його покликали завершити дебати. Йому довелося захищати дії уряду, ризикуючи нашкодити власному престижу<sup id="cite_ref-FOOTNOTEShakespeare2017299—300_275-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEShakespeare2017299—300-275"><span class="cite-bracket">[</span>275<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Уряд виграв голосування, але його більшість різко зменшилась. Лунали заклики до формування національного уряду<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001582_276-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001582-276"><span class="cite-bracket">[</span>276<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>У перші години 10 травня німецькі війська вдерлися до Бельгії, Люксембургу та Нідерландів, що стало прелюдією до <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_(1940)" title="Французька кампанія (1940)">нападу на Францію</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001583_277-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001583-277"><span class="cite-bracket">[</span>277<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Від часу поіменного голосування Чемберлен намагався створити коаліційний уряд. У п'ятницю вдень лейбористи заявили, що готові увійти до нього, але тільки якщо його очолить якийсь інший консерватор. Єдиними кандидатами були Черчилль та міністр закордонних справ <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%92%D1%83%D0%B4,_1-%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Едвард Вуд, 1-й граф Галіфакс (ще не написана)">лорд Галіфакс</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Edward_Wood,_1st_Earl_of_Halifax" class="extiw" title="en:Edward Wood, 1st Earl of Halifax"><span title="Edward Wood, 1st Earl of Halifax — версія статті «Едвард Вуд, 1-й граф Галіфакс» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Це питання вже обговорювали на 9-й зустрічі Чемберлена, Галіфакса, Черчилля та <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%BD,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Девід Марджессон, 1-й віконт Марджессон (ще не написана)">Девіда Марджессона</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/David_Margesson,_1st_Viscount_Margesson" class="extiw" title="en:David Margesson, 1st Viscount Margesson"><span title="David Margesson, 1st Viscount Margesson — версія статті «Девід Марджессон, 1-й віконт Марджессон» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, який обіймав посаду <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Головний парламентський організатор (ще не написана)">Головного парламентського організатора</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Chief_Whip" class="extiw" title="en:Chief Whip"><span title="Chief Whip — версія статті «Головний парламентський організатор» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> в уряді<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001583_277-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001583-277"><span class="cite-bracket">[</span>277<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Галіфакс визнав, що його членство в Палаті лордів завадить йому ефективно керувати урядом, тому Чемберлен порадив королю призначити на цю посаду Черчилля<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001586_278-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001586-278"><span class="cite-bracket">[</span>278<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Пізніше Черчилль писав про відчуття глибокого полегшення, бо тепер тримав у руках усе, що відбувалося. Він вважав, що «йде по-під руку з долею», а все попереднє життя було «підготовкою до цієї години та до цих випробувань»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEArthur2017170_279-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEArthur2017170-279"><span class="cite-bracket">[</span>279<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001592_280-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001592-280"><span class="cite-bracket">[</span>280<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEChurchill1967b243_281-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEChurchill1967b243-281"><span class="cite-bracket">[</span>281<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Прем'єр-міністр:_1940—1945"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.B5.D0.BC.27.D1.94.D1.80-.D0.BC.D1.96.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.80:_1940.E2.80.941945"></span>Прем'єр-міністр: 1940—1945</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=25" title="Редагувати розділ: Прем'єр-міністр: 1940—1945" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=25" title="Редагувати вихідний код розділу: Прем'єр-міністр: 1940—1945"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Від_Дюнкерка_до_Перл-Гарбора:_з_травня_1940_до_грудня_1941_року"><span id=".D0.92.D1.96.D0.B4_.D0.94.D1.8E.D0.BD.D0.BA.D0.B5.D1.80.D0.BA.D0.B0_.D0.B4.D0.BE_.D0.9F.D0.B5.D1.80.D0.BB-.D0.93.D0.B0.D1.80.D0.B1.D0.BE.D1.80.D0.B0:_.D0.B7_.D1.82.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.BD.D1.8F_1940_.D0.B4.D0.BE_.D0.B3.D1.80.D1.83.D0.B4.D0.BD.D1.8F_1941_.D1.80.D0.BE.D0.BA.D1.83"></span>Від Дюнкерка до Перл-Гарбора: з травня 1940 до грудня 1941 року</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=26" title="Редагувати розділ: Від Дюнкерка до Перл-Гарбора: з травня 1940 до грудня 1941 року" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=26" title="Редагувати вихідний код розділу: Від Дюнкерка до Перл-Гарбора: з травня 1940 до грудня 1941 року"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Winston_Churchill_As_Prime_Minister_1940-45_H10688.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c3/Winston_Churchill_As_Prime_Minister_1940-45_H10688.jpg/220px-Winston_Churchill_As_Prime_Minister_1940-45_H10688.jpg" decoding="async" width="220" height="219" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c3/Winston_Churchill_As_Prime_Minister_1940-45_H10688.jpg/330px-Winston_Churchill_As_Prime_Minister_1940-45_H10688.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c3/Winston_Churchill_As_Prime_Minister_1940-45_H10688.jpg/440px-Winston_Churchill_As_Prime_Minister_1940-45_H10688.jpg 2x" data-file-width="1783" data-file-height="1772" /></a><figcaption>Черчилль прицілюється з пістолета-кулемета <a href="/wiki/STEN" title="STEN">STEN</a> у червні 1941 року. Чоловік праворуч у костюмі в смужку та <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Федора">федорі</a> — його охоронець <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%81%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Волтер Генрі Томпсон (ще не написана)">Волтер Г. Томпсон</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Walter_H._Thompson" class="extiw" title="en:Walter H. Thompson"><span title="Walter H. Thompson — версія статті «Волтер Генрі Томпсон» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Створення_Кабінету_воєнного_часу"><span id=".D0.A1.D1.82.D0.B2.D0.BE.D1.80.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.9A.D0.B0.D0.B1.D1.96.D0.BD.D0.B5.D1.82.D1.83_.D0.B2.D0.BE.D1.94.D0.BD.D0.BD.D0.BE.D0.B3.D0.BE_.D1.87.D0.B0.D1.81.D1.83"></span>Створення Кабінету воєнного часу</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=27" title="Редагувати розділ: Створення Кабінету воєнного часу" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=27" title="Редагувати вихідний код розділу: Створення Кабінету воєнного часу"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>У травні Черчилль все ще був непопулярний серед багатьох консерваторів і, мабуть, більшої частини лейбористської партії<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001590_282-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001590-282"><span class="cite-bracket">[</span>282<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Чемберлен залишався лідером Консервативної партії до жовтня, коли через погане самопочуття мусив подати у відставку. На той час Черчилль вже переконав тих, хто сумнівався, і його наступництво на посаді лідера партії було формальністю<sup id="cite_ref-FOOTNOTEBlakeLouis1993249,_252—255_283-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEBlakeLouis1993249,_252—255-283"><span class="cite-bracket">[</span>283<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Першим його кроком на посаді прем'єр-міністра стало формування внутрішнього <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кабінет воєнного часу Черчилля (ще не написана)">Кабінету воєнного часу</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Churchill_war_ministry" class="extiw" title="en:Churchill war ministry"><span title="Churchill war ministry — версія статті «Кабінет воєнного часу Черчилля» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, до якого увійшло п'ятеро осіб: Чемберлен як <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%BE%D1%80%D0%B4-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Лорд-президент Ради (ще не написана)">лорд-президент Ради</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Lord_President_of_the_Council" class="extiw" title="en:Lord President of the Council"><span title="Lord President of the Council — версія статті «лорд-президент Ради» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, лідер лейбористів <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%95%D1%82%D1%82%D0%BB%D1%96" title="Клемент Еттлі">Клемент Еттлі</a> як <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%80%D0%B4-%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8" title="Лорд-хранитель Малої печатки">лорд-хранитель Малої печатки</a> (пізніше — <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Віцепрем'єр-міністр Великої Британії (ще не написана)">віцепрем'єр-міністр</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Deputy_Prime_Minister_of_the_United_Kingdom" class="extiw" title="en:Deputy Prime Minister of the United Kingdom"><span title="Deputy Prime Minister of the United Kingdom — версія статті «Віцепрем'єр-міністр Великої Британії» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>), Галіфакс як <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Міністр закордонних справ Великої Британії">міністр закордонних справ</a> і лейборист <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D1%80%D1%82%D1%83%D1%80_%D2%90%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%B2%D1%83%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Артур Ґрінвуд (ще не написана)">Артур Ґрінвуд</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Arthur_Greenwood" class="extiw" title="en:Arthur Greenwood"><span title="Arthur Greenwood — версія статті «Артур Ґрінвуд» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> як <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%B5%D0%BB%D1%8F_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міністр без портфеля (Велика Британія) (ще не написана)">міністр без портфеля</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Minister_without_portfolio_(United_Kingdom)" class="extiw" title="en:Minister without portfolio (United Kingdom)"><span title="Minister without portfolio (United Kingdom) — версія статті «Міністр без портфеля (Велика Британія)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Роботу внутрішнього Кабінету доповнювали начальники служб та міністри зовнішнього кабінету, які брали участь у більшості засідань<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001587—588_284-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001587—588-284"><span class="cite-bracket">[</span>284<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEHermiston201626—29_285-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEHermiston201626—29-285"><span class="cite-bracket">[</span>285<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Під час війни кабінет міністрів варіювався за розмірами та складом. Одним із основних було призначення провідного <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Профспілки у Великій Британії (ще не написана)">профспілкового</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Trade_unions_in_the_United_Kingdom" class="extiw" title="en:Trade unions in the United Kingdom"><span title="Trade unions in the United Kingdom — версія статті «Профспілки у Великій Британії» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> діяча <a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%91%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BD" title="Ернест Бевін">Ернеста Бевіна</a> на посаду <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Державний секретар з питань зайнятості (ще не написана)">міністра праці й державної служби</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Secretary_of_State_for_Employment" class="extiw" title="en:Secretary of State for Employment"><span title="Secretary of State for Employment — версія статті «Державний секретар з питань зайнятості» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001714—715_286-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001714—715-286"><span class="cite-bracket">[</span>286<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У відповідь на попередню критику того, що не було чітко визначеного єдиного міністра, відповідального за ведення війни, Черчилль створив і сам обійняв додаткову посаду <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Міністр оборони Великої Британії">міністра оборони</a>, ставши наймогутнішим прем'єр-міністром воєнного часу в історії Великої Британії<sup id="cite_ref-FOOTNOTEBlakeLouis1993264,_270—271_287-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEBlakeLouis1993264,_270—271-287"><span class="cite-bracket">[</span>287<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він залучив до уряду зовнішніх експертів для виконання життєво важливих завдань, особливо на внутрішній арені. Серед них були особисті друзі, як-от <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%BA_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB_%D0%95%D1%82%D0%BA%D0%B5%D0%BD" class="mw-redirect" title="Бівербрук Вільям Маквелл Еткен">лорд Бівербрук</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Фредерік Ліндеманн, 1-й віконт Червелл (ще не написана)">Фредерік Ліндеманн</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Frederick_Lindemann,_1st_Viscount_Cherwell" class="extiw" title="en:Frederick Lindemann, 1st Viscount Cherwell"><span title="Frederick Lindemann, 1st Viscount Cherwell — версія статті «Фредерік Ліндеманн, 1-й віконт Червелл» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, що став науковим радником уряду<sup id="cite_ref-FOOTNOTEHermiston201641_288-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEHermiston201641-288"><span class="cite-bracket">[</span>288<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Рішення_боротися_далі"><span id=".D0.A0.D1.96.D1.88.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.B1.D0.BE.D1.80.D0.BE.D1.82.D0.B8.D1.81.D1.8F_.D0.B4.D0.B0.D0.BB.D1.96"></span>Рішення боротися далі</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=28" title="Редагувати розділ: Рішення боротися далі" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=28" title="Редагувати вихідний код розділу: Рішення боротися далі"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Наприкінці травня, коли <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81_(%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0)" title="Британський експедиційний корпус (Друга світова війна)">Британський експедиційний корпус</a> відступав до <a href="/wiki/%D0%94%D1%8E%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%BA" title="Дюнкерк">Дюнкерка</a>, а <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_(1940)" title="Французька кампанія (1940)">поразка Франції</a> здавалася неминучою, Галіфакс запропонував уряду розглянути можливість мирного врегулювання шляхом переговорів, за посередництва все ще нейтрального Муссоліні. З 26 до 28 травня відбулось <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%83_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83_%D0%B2_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_1940_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Криза Кабінету воєнного часу в травні 1940 року (ще не написана)">кілька зустрічей на найвищому рівні</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/War_cabinet_crisis,_May_1940" class="extiw" title="en:War cabinet crisis, May 1940"><span title="War cabinet crisis, May 1940 — версія статті «Криза Кабінету воєнного часу в травні 1940 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, зокрема дві — з прем'єр-міністром Франції <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE" title="Поль Рейно">Полем Рейно</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001599_289-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001599-289"><span class="cite-bracket">[</span>289<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Рішення Черчилля полягало в тому, щоб боротися далі, навіть якщо Франція капітулює, але без підтримки Чемберлена його становище залишалось хитким. Черчилль мав повну підтримку обох членів лейбористів, але знав, що не збереже посаду прем'єр-міністра, якщо проти нього будуть і Чемберлен, і Галіфакс. Кінець-кінцем, заручившись підтримкою зовнішнього кабінету, Черчилль обійшов Галіфакса і переконав Чемберлена<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001602—603_290-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001602—603-290"><span class="cite-bracket">[</span>290<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль вважав, що єдиний варіант — боротися далі. Своєю ораторською майстерністю він зміцнив громадську думку проти мирного врегулювання й підготував британський народ до тривалої війни. За словами Дженкінса, виступи Черчилля були «натхненням для нації та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%81" title="Катарсис">катарсисом</a> для самого Черчилля»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001611—612_291-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001611—612-291"><span class="cite-bracket">[</span>291<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Черчилль досяг успіху як оратор, попри те, що з дитинства трохи шепелявив коли вимовляв <i>s</i><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201970_292-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201970-292"><span class="cite-bracket">[</span>292<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він наполегливо працював над своєю вимовою, повторюючи фрази, покликані усунути цю ваду. Зрештою, він досяг успіху і зміг сказати: «Моя вада не є перешкодою». З часом він обернув цей <a href="/wiki/%D2%90%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B6" class="mw-redirect" title="Ґандж">ґандж</a> на перевагу і міг його дієво застосовувати, наприклад, називаючи Гітлера «Нар-зі» (римується з <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%82" title="Туалет">«khazi»</a>; наголос на «z»), а не наці («ts»)<sup id="cite_ref-293" class="reference"><a href="#cite_note-293"><span class="cite-bracket">[</span>293<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Його перша промова на посаді прем'єр-міністра, виголошена 13 травня в Палаті громад, називалась <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%B2,_%D0%BF%D1%96%D1%82_%D1%96_%D1%81%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B7%D0%B8" title="Кров, піт і сльози">«Кров, праця, сльози та піт»</a>. Це була лише коротенька заява, але, за словами Дженкінса, «вона містила фрази, що відлунювали десятиліттями»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001591_294-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001591-294"><span class="cite-bracket">[</span>294<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль доступно пояснив людям, що попереду довгий, тернистий шлях і що кінцевою метою є перемога<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019594_295-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019594-295"><span class="cite-bracket">[</span>295<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-BTTS_296-0" class="reference"><a href="#cite_note-BTTS-296"><span class="cite-bracket">[</span>296<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-H360:1501_297-0" class="reference"><a href="#cite_note-H360:1501-297"><span class="cite-bracket">[</span>297<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>: </p> <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><span typeof="mw:File"><span title="«"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;"> Я хочу сказати Палаті... що я не можу запропонувати вам нічого, крім крові, важкої праці, сліз і поту. На нас очікують найтяжчі випробування. Яка наша політика, питаєте ви? Я вам скажу: вести війну на морі, на землі, в повітрі, з усією своєю міццю й усією силою, яку Господь може нам дарувати; вести війну проти звироднілої тиранії, ніким не перевершеної у списку чорних і жахливих лиходійств, на які лиш здатна людина. Ось яка наша політика. Яка наша мета, питаєте ви? Можу відповісти одним словом: перемога; перемога за всяку ціну; перемога всупереч усім жахіттям; перемога, хоч би яким довгим і тернистим був наш шлях, адже без перемоги нам нема життя. <div style="overflow:auto; font-style:normal;"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r42405792">.mw-parser-output .hidden-begin{box-sizing:border-box;width:100%;padding:5px;border:none;font-size:95%}.mw-parser-output .hidden-title{font-weight:bold;line-height:1.6;text-align:left}.mw-parser-output .hidden-content{text-align:left}</style><div class="hidden-begin mw-collapsible mw-collapsed" style="border:none; border:none; color:#808080;"><div class="hidden-title" style="text-align:center; background-color:var(--background-color-interactive, #eaecf0); color:var(--color-placeholder, #72777d);">Оригінальний текст <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43693355">.mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}</style><span title="англійською мовою" class="ref-info">(англ.)</span></div><div class="hidden-content mw-collapsible-content" style="text-align:left; text-align: left;color:var(--color-emphasized, black);"> <div lang="en" style="font-style:italic;">I would say to the House... that I have nothing to offer but blood, toil, tears and sweat. We have before us an ordeal of the most grievous kind. You ask, what is our policy? I will say: it is to wage war, by sea, land and air, with all our might and with all the strength that God can give us; to wage war against a monstrous tyranny, never surpassed in the dark, lamentable catalogue of human crime. That is our policy. You ask, what is our aim? I can answer in one word: it is victory, victory at all costs, victory in spite of all terror, victory, however long and hard the road may be; for without victory, there is no survival.</div></div></div></div> </td> <td><span typeof="mw:File"><span title="»"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td></tr> </tbody></table> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Операція_«Динамо»_та_битва_за_Францію"><span id=".D0.9E.D0.BF.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8F_.C2.AB.D0.94.D0.B8.D0.BD.D0.B0.D0.BC.D0.BE.C2.BB_.D1.82.D0.B0_.D0.B1.D0.B8.D1.82.D0.B2.D0.B0_.D0.B7.D0.B0_.D0.A4.D1.80.D0.B0.D0.BD.D1.86.D1.96.D1.8E"></span>Операція «Динамо» та битва за Францію</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=29" title="Редагувати розділ: Операція «Динамо» та битва за Францію" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=29" title="Редагувати вихідний код розділу: Операція «Динамо» та битва за Францію"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p><a href="/wiki/%D0%94%D1%8E%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Дюнкерська евакуація">Операція «Динамо»</a>, евакуація 338 226 англійських та французьких солдатів із Дюнкерка, завершилася у вівторок, 4 червня, того самого дня, коли капітулював французький <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%27%D1%94%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4" title="Ар'єргард">ар'єргард</a>. Кількість врятованих набагато перевищила очікування, і це породило загальну думку, що Дюнкерк був дивом і навіть перемогою<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001597_298-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001597-298"><span class="cite-bracket">[</span>298<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль і сам того дня у своїй промові <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%B6%D0%B0%D1%85" title="Ми будемо битися на пляжах">«Ми будемо битися на пляжах»</a> перед Палатою громад казав про «чудо визволення», хоч і водночас застеріг: «Ми повинні бути дуже обережні й не приписувати цьому визволенню ознаки перемоги. Евакуаціями війни не виграють». Виступ завершився нотою непокори в поєднанні з чітким закликом до Сполучених Штатів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019603_299-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019603-299"><span class="cite-bracket">[</span>299<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-WSFB_300-0" class="reference"><a href="#cite_note-WSFB-300"><span class="cite-bracket">[</span>300<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-H361:791_301-0" class="reference"><a href="#cite_note-H361:791-301"><span class="cite-bracket">[</span>301<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>: </p> <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><span typeof="mw:File"><span title="«"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;"> Ми будемо йти до кінця. Ми будемо битись у Франції, ми будемо битись на морях і в океанах, ми будемо битись зі все більшою впевненістю, нарощуючи сили в повітрі, ми будемо боронити наш острів за всяку ціну. Ми будемо битись на узбережжях, ми будемо битись на аеродромах, ми будемо битись у полях і на вулицях, ми будемо битися в горах. Ми не здамося ніколи, і навіть якщо — а я в це ні на мить не вірю — цей Острів або більша його частина буде підкорена і помиратиме з голоду, тоді наша Імперія, озброєна й захищена британським флотом, продовжить боротьбу з-за морів, аж поки у благословенний Господом час Новий Світ з усією своєю силою й могутністю не виступить на порятунок і визволення Старого. <div style="overflow:auto; font-style:normal;"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r42405792"><div class="hidden-begin mw-collapsible mw-collapsed" style="border:none; border:none; color:#808080;"><div class="hidden-title" style="text-align:center; background-color:var(--background-color-interactive, #eaecf0); color:var(--color-placeholder, #72777d);">Оригінальний текст <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355"><span title="англійською мовою" class="ref-info">(англ.)</span></div><div class="hidden-content mw-collapsible-content" style="text-align:left; text-align: left;color:var(--color-emphasized, black);"> <div lang="en" style="font-style:italic;">We shall go on to the end. We shall fight in France, we shall fight on the seas and oceans, we shall fight with growing confidence and growing strength in the air. We shall defend our Island, whatever the cost may be. We shall fight on the beaches, we shall fight on the landing grounds, we shall fight in the fields and in the streets, we shall fight in the hills. We shall never surrender, and even if, which I do not for a moment believe, this Island or a large part of it were subjugated and starving, then our Empire beyond the seas, armed and guarded by the British Fleet, would carry on the struggle, until, in God's good time, the New World, with all its power and might, steps forth to the rescue and the liberation of the old.</div></div></div></div> </td> <td><span typeof="mw:File"><span title="»"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td></tr> </tbody></table> <p>Наступного дня Німеччина розпочала втілювати <i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%C2%AB%D0%A0%D0%BE%D1%82%C2%BB" title="План «Рот»">план «Рот»</a></i>, а 10 червня у <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96" title="Італія в Другій світовій війні">війну вступила Італія</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEHastings200944—45_302-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEHastings200944—45-302"><span class="cite-bracket">[</span>302<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 14 червня Вермахт окупував Париж, а 25-го — завершив завоювання Франції<sup id="cite_ref-FOOTNOTEHastings200951—53_303-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEHastings200951—53-303"><span class="cite-bracket">[</span>303<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Напад Гітлера на Велику Британію й можлива спроба вдертися здавалися неминучими. Опинившись віч-на-віч із цією загрозою, 18 червня Черчилль звернувся до Палати громад і виголосив <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5_%D0%B1%D1%83%D0%B2_%D1%97%D1%85_%D0%B7%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B0%D1%81" title="Це був їх зоряний час">одну зі своїх найвідоміших промов</a>, що закінчується такими словами<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019610_304-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019610-304"><span class="cite-bracket">[</span>304<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001621_305-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001621-305"><span class="cite-bracket">[</span>305<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-H362:61_306-0" class="reference"><a href="#cite_note-H362:61-306"><span class="cite-bracket">[</span>306<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-TFH_307-0" class="reference"><a href="#cite_note-TFH-307"><span class="cite-bracket">[</span>307<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>: </p> <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><span typeof="mw:File"><span title="«"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;"> Те, що генерал Вейган називав <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_(1940)" title="Французька кампанія (1940)">«битвою за Францію»</a>, завершилося. Я очікую, що тепер почнеться <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8E" title="Битва за Британію">битва за Британію</a>. Гітлер знає, що він повинен або розгромити нас на цьому острові, або програти війну. Тож тримаймося свого обов'язку і зробімо все, щоб навіть якщо Британська імперія та її співдружність триватимуть іще тисячу років, люди все ще казали: "То була їхня найславніша година". <div style="overflow:auto; font-style:normal;"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r42405792"><div class="hidden-begin mw-collapsible mw-collapsed" style="border:none; border:none; color:#808080;"><div class="hidden-title" style="text-align:center; background-color:var(--background-color-interactive, #eaecf0); color:var(--color-placeholder, #72777d);">Оригінальний текст <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355"><span title="англійською мовою" class="ref-info">(англ.)</span></div><div class="hidden-content mw-collapsible-content" style="text-align:left; text-align: left;color:var(--color-emphasized, black);"> <div lang="en" style="font-style:italic;">What General Weygand called the "Battle of France" is over. I expect that the Battle of Britain is about to begin. Hitler knows that he will have to break us in this island or lose the war. Let us therefore brace ourselves to our duty and so bear ourselves that if the British Commonwealth and Empire lasts for a thousand years, men will still say: "This was their finest hour".</div></div></div></div> </td> <td><span typeof="mw:File"><span title="»"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td></tr> </tbody></table> <p>Черчилль був сповнений рішучості чинити опір і наказав 11 червня розпочати <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D0%9B%D1%96%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96" title="Кампанія в Лівійській пустелі">кампанію в Лівійській пустелі</a>. Це була відповідь на оголошення війни Італією. Спочатку все йшло добре — єдиним супротивником були італійці й <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D1%81%C2%BB" title="Операція «Компас»">операція «Компас»</a> мала помітний успіх. Однак, на початку 1941 року, Муссоліні попросив німецької підтримки і Гітлер відправив до <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96" title="Триполі">Триполі</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81_%C2%AB%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%C2%BB" title="Корпус «Африка»">корпус «Африка»</a> під командуванням <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB-%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%82" title="Генерал-лейтенант">генерал-лейтенанта</a> <a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BD_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Ервін Роммель">Ервіна Роммеля</a>, який прибув невдовзі після того, як Черчилль призупинив наступ на півночі Африки, щоб перенаправити сили до Греції, де в самому розпалі була <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_(%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0)" title="Балканська кампанія (Друга світова війна)">Балканська кампанія</a><sup id="cite_ref-308" class="reference"><a href="#cite_note-308"><span class="cite-bracket">[</span>308<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Серед ініціатив Черчилля в червні та липні 1940 року — накази про утворення <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Управління спеціальних операцій (Велика Британія)">Управління спеціальних операцій</a> (УСО) та <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%81" title="Британські командос">британських командос</a>. УСО одержало наказ вести диверсійну діяльність в окупованій нацистами Європі, тоді як завданням командос було атакувати там точкові військові об'єкти. Очільником УСО став <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міністр економічної війни (ще не написана)">Міністр економічної війни</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Minister_of_Economic_Warfare" class="extiw" title="en:Minister of Economic Warfare"><span title="Minister of Economic Warfare — версія статті «Міністр економічної війни» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> <a href="/w/index.php?title=%D0%93%27%D1%8E_%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Г'ю Далтон (ще не написана)">Г'ю Далтон</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Hugh_Dalton" class="extiw" title="en:Hugh Dalton"><span title="Hugh Dalton — версія статті «Г'ю Далтон» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, який записав у своєму щоденнику слова Черчилля: «А от тепер треба підпалити всю Європу»<sup id="cite_ref-309" class="reference"><a href="#cite_note-309"><span class="cite-bracket">[</span>309<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Битва_за_Британію_та_бліц"><span id=".D0.91.D0.B8.D1.82.D0.B2.D0.B0_.D0.B7.D0.B0_.D0.91.D1.80.D0.B8.D1.82.D0.B0.D0.BD.D1.96.D1.8E_.D1.82.D0.B0_.D0.B1.D0.BB.D1.96.D1.86"></span>Битва за Британію та бліц</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=30" title="Редагувати розділ: Битва за Британію та бліц" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=30" title="Редагувати вихідний код розділу: Битва за Британію та бліц"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Winston_Churchill_at_Coventry_Cathedral_cph.3a18421.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/Winston_Churchill_at_Coventry_Cathedral_cph.3a18421.jpg/220px-Winston_Churchill_at_Coventry_Cathedral_cph.3a18421.jpg" decoding="async" width="220" height="194" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/Winston_Churchill_at_Coventry_Cathedral_cph.3a18421.jpg/330px-Winston_Churchill_at_Coventry_Cathedral_cph.3a18421.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/Winston_Churchill_at_Coventry_Cathedral_cph.3a18421.jpg/440px-Winston_Churchill_at_Coventry_Cathedral_cph.3a18421.jpg 2x" data-file-width="4159" data-file-height="3666" /></a><figcaption>Черчилль прогулюється руїнами <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%96" title="Собор Ковентрі">собору Ковентрі</a> разом з <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%BB%D0%B5%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Альфред Роберт Гріндлей (ще не написана)">Альфредом Робертом Ґріндлеєм</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Alfred_Robert_Grindlay" class="extiw" title="en:Alfred Robert Grindlay"><span title="Alfred Robert Grindlay — версія статті «Альфред Роберт Гріндлей» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, 1941 рік</figcaption></figure> <p>20 серпня 1940 року, в розпал битви за Британію, Черчилль виступив із промовою в Палаті громад, де окреслив перебіг війни. У середині цієї промови він зробив заяву, яка дала відоме прізвисько <a href="/w/index.php?title=The_Few&action=edit&redlink=1" class="new" title="The Few (ще не написана)">«The Few</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/The_Few" class="extiw" title="en:The Few"><span title="The Few — версія статті «The Few» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>» пілотам винищувачів, що брали участь у цій битві<sup id="cite_ref-The_Few_310-0" class="reference"><a href="#cite_note-The_Few-310"><span class="cite-bracket">[</span>310<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-H364:1167_311-0" class="reference"><a href="#cite_note-H364:1167-311"><span class="cite-bracket">[</span>311<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Починаючи з 7 вересня 1940 року <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%85%D1%83" title="Повітряні сили Третього Рейху">Люфтваффе</a> змінили стратегію і розпочали <a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D1%96%D1%86_(%D0%B1%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" title="Бліц (бомбардування)">Бліц</a>, особливо інтенсивний у жовтні та листопаді. Під час Бліцу Черчилль загалом зберігав високий бойовий дух, а в листопаді сказав своєму особистому секретареві <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BA_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джок Колвілл (ще не написана)">Джокові Колвіллу</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Jock_Colville" class="extiw" title="en:Jock Colville"><span title="Jock Colville — версія статті «Джок Колвілл» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, що, на його думку, загроза навали вже позаду<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001640_312-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001640-312"><span class="cite-bracket">[</span>312<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він був певен, що, враховуючи збільшення обсягів виробництва, Велика Британія зможе вистояти, але не плекав особливих надій на перемогу у війні без втручання Америки<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001641_313-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001641-313"><span class="cite-bracket">[</span>313<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Ленд-ліз"><span id=".D0.9B.D0.B5.D0.BD.D0.B4-.D0.BB.D1.96.D0.B7"></span>Ленд-ліз</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=31" title="Редагувати розділ: Ленд-ліз" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=31" title="Редагувати вихідний код розділу: Ленд-ліз"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>У вересні 1940 року британський та американський уряди уклали <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%C2%AB%D0%B5%D1%81%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96_%D0%B2_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B8%C2%BB" class="mw-redirect" title="Угода «есмінці в обмін на бази»">договір «есмінці в обмін на бази»</a>, згідно з яким Королівський флот одержав півсотні американських <a href="/wiki/%D0%95%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Ескадрений міноносець">есмінців</a> в обмін на право США розміщувати свої бази на <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Бермудські Острови">Бермудах</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B8" title="Кариби">Карибах</a> та <a href="/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D1%84%D0%B0%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4_%D1%96_%D0%9B%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%80" title="Ньюфаундленд і Лабрадор">Ньюфаундленді</a>. Додатковою перевагою Великої Британії було те, що вона мала право передислокувати військове майно на цих базах в інше місце<sup id="cite_ref-314" class="reference"><a href="#cite_note-314"><span class="cite-bracket">[</span>314<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Добрі стосунки Черчилля з президентом США <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE_%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82" title="Франклін Делано Рузвельт">Франкліном Делано Рузвельтом</a> допомогли забезпечити постачання життєво важливих харчів, нафти та боєприпасів через північноатлантичні судноплавні шляхи<sup id="cite_ref-315" class="reference"><a href="#cite_note-315"><span class="cite-bracket">[</span>315<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Саме з цієї причини Черчилль зітхнув полегшено, коли Рузвельта переобрали на <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%A1%D0%A8%D0%90_1940" title="Президентські вибори у США 1940">виборах 1940 року</a>. Після переобрання Рузвельт взявся впроваджувати новий метод забезпечення потреб Великої Британії, що не вимагав грошової оплати. Він переконав Конгрес, що відшкодуванням за цю вкрай вартісну послугу стане опосередкований захист США. Це була так звана політика <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D0%B4-%D0%BB%D1%96%D0%B7" title="Ленд-ліз">Ленд-лізу</a>, що набрала чинності 11 березня 1941 року<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001614—615_316-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001614—615-316"><span class="cite-bracket">[</span>316<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Операція_«Барбаросса»"><span id=".D0.9E.D0.BF.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8F_.C2.AB.D0.91.D0.B0.D1.80.D0.B1.D0.B0.D1.80.D0.BE.D1.81.D1.81.D0.B0.C2.BB"></span>Операція «Барбаросса»</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=32" title="Редагувати розділ: Операція «Барбаросса»" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=32" title="Редагувати вихідний код розділу: Операція «Барбаросса»"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:President_Roosevelt_and_Winston_Churchill_seated_on_the_quarterdeck_of_HMS_PRINCE_OF_WALES_for_a_Sunday_service_during_the_Atlantic_Conference,_10_August_1941._A4815.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/95/President_Roosevelt_and_Winston_Churchill_seated_on_the_quarterdeck_of_HMS_PRINCE_OF_WALES_for_a_Sunday_service_during_the_Atlantic_Conference%2C_10_August_1941._A4815.jpg/220px-thumbnail.jpg" decoding="async" width="220" height="167" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/95/President_Roosevelt_and_Winston_Churchill_seated_on_the_quarterdeck_of_HMS_PRINCE_OF_WALES_for_a_Sunday_service_during_the_Atlantic_Conference%2C_10_August_1941._A4815.jpg/330px-thumbnail.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/95/President_Roosevelt_and_Winston_Churchill_seated_on_the_quarterdeck_of_HMS_PRINCE_OF_WALES_for_a_Sunday_service_during_the_Atlantic_Conference%2C_10_August_1941._A4815.jpg/440px-thumbnail.jpg 2x" data-file-width="2480" data-file-height="1887" /></a><figcaption>Черчилль і Рузвельт сидять поруч на містку <a href="/wiki/HMS_Prince_of_Wales_(53)" title="HMS Prince of Wales (53)">Принца Уельського</a> під час Атлантичної конференції, 10 серпня 1941 року</figcaption></figure> <p>22 червня 1941 року Гітлер <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B0%C2%BB" title="Операція «Барбаросса»">напав на Радянський Союз</a>. Завдяки розшифруванням <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BC%D0%B0_(%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82)" title="Енігма (автомат)">Енігми</a>, здійсненим у <a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%BB%D1%96-%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA" title="Блечлі-Парк">Блетчлі</a>, Черчилль ще у квітні знав, що напад неминучий. Через посла Великої Британії в <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Москва">Москві</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%84%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4_%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%BF%D1%81" title="Стаффорд Кріппс">Стаффорда Кріппса</a> він намагався попередити <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF_%D0%92%D1%96%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Сталін Йосип Віссаріонович">Йосипа Сталіна</a>, але марно, бо Сталін не довіряв Черчиллю. У ніч перед нападом, вже маючи намір звернутися до народу, Черчилль натякнув на свої досі антикомуністичні погляди, сказавши Колвіллу: «якби Гітлер вдерся в пекло, я би принаймні побажав удачі Дияволові»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001658—659_317-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001658—659-317"><span class="cite-bracket">[</span>317<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Атлантична_хартія"><span id=".D0.90.D1.82.D0.BB.D0.B0.D0.BD.D1.82.D0.B8.D1.87.D0.BD.D0.B0_.D1.85.D0.B0.D1.80.D1.82.D1.96.D1.8F"></span>Атлантична хартія</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=33" title="Редагувати розділ: Атлантична хартія" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=33" title="Редагувати вихідний код розділу: Атлантична хартія"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>У серпні 1941 року Черчилль, уперше за час війни, перетнув Атлантику на борту <a href="/wiki/HMS_Prince_of_Wales_(53)" title="HMS Prince of Wales (53)">Принца Уельського</a> і зустрівся з Рузвельтом у <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D1%85%D1%82%D0%B0_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Бухта Пласентія (ще не написана)">бухті Пласентія</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Placentia_Bay" class="extiw" title="en:Placentia Bay"><span title="Placentia Bay — версія статті «Бухта Пласентія» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. 14 серпня вони уклали угоду, згодом відому як <a href="/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Атлантична хартія">Атлантична хартія</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001665—666_318-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001665—666-318"><span class="cite-bracket">[</span>318<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У ній окреслено погляд обох країн на майбутнє світу. Вважають, що вона спонукала до підписання <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9_(1942)" title="Декларація Об'єднаних Націй (1942)">Декларації Об'єднаних Націй 1942 року</a>, яка, зі свого боку, стала основою для створеної 1945 року <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9" title="Організація Об'єднаних Націй">Організації Об'єднаних Націй</a><sup id="cite_ref-319" class="reference"><a href="#cite_note-319"><span class="cite-bracket">[</span>319<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Від_нападу_на_Перл-Гарбор_до_дня_D:_грудень_1941_року_—_червень_1944-го"><span id=".D0.92.D1.96.D0.B4_.D0.BD.D0.B0.D0.BF.D0.B0.D0.B4.D1.83_.D0.BD.D0.B0_.D0.9F.D0.B5.D1.80.D0.BB-.D0.93.D0.B0.D1.80.D0.B1.D0.BE.D1.80_.D0.B4.D0.BE_.D0.B4.D0.BD.D1.8F_D:_.D0.B3.D1.80.D1.83.D0.B4.D0.B5.D0.BD.D1.8C_1941_.D1.80.D0.BE.D0.BA.D1.83_.E2.80.94_.D1.87.D0.B5.D1.80.D0.B2.D0.B5.D0.BD.D1.8C_1944-.D0.B3.D0.BE"></span>Від нападу на Перл-Гарбор до дня D: грудень 1941 року — червень 1944-го</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=34" title="Редагувати розділ: Від нападу на Перл-Гарбор до дня D: грудень 1941 року — червень 1944-го" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=34" title="Редагувати вихідний код розділу: Від нападу на Перл-Гарбор до дня D: грудень 1941 року — червень 1944-го"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Перл-Гарбор_і_вступ_у_війну_США"><span id=".D0.9F.D0.B5.D1.80.D0.BB-.D0.93.D0.B0.D1.80.D0.B1.D0.BE.D1.80_.D1.96_.D0.B2.D1.81.D1.82.D1.83.D0.BF_.D1.83_.D0.B2.D1.96.D0.B9.D0.BD.D1.83_.D0.A1.D0.A8.D0.90"></span>Перл-Гарбор і вступ у війну США</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=35" title="Редагувати розділ: Перл-Гарбор і вступ у війну США" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=35" title="Редагувати вихідний код розділу: Перл-Гарбор і вступ у війну США"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>7–8 грудня 1941 року Японія <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BB-%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Напад на Перл-Гарбор">напала на Перл-Гарбор</a> і <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B4_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%8E" class="mw-redirect" title="Напад Японії на Малаю">Малаю</a>, а 8-го — Черчилль оголосив війну Японії. Через три дні Німеччина та Італія спільно оголосили війну США<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001667_320-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001667-320"><span class="cite-bracket">[</span>320<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Пізніше того місяця Черчилль поїхав до Вашингтона, щоб зустрітися з Рузвельтом на <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Перша Вашингтонська конференція">першій Вашингтонській конференції</a> (кодова назва <i>Аркадія</i>). Ще коли Черчилль був на півшляху через Атлантику, Рузвельт ухвалив рішення <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Європа насамперед (ще не написана)">«Європа насамперед</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Europe_first" class="extiw" title="en:Europe first"><span title="Europe first — версія статті «Європа насамперед» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>», що передусім потрібно перемогти в Європі, а вже потім — у Тихому океані. Американці погодилися з Черчиллем, що головним ворогом є Гітлер, і що поразка Німеччини є запорукою успіху союзників<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001670_321-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001670-321"><span class="cite-bracket">[</span>321<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Було також вирішено, що першим військовим ударом, якого англійці та американці завдадуть спільно, буде <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%BF%C2%BB" title="Операція «Смолоскип»">Операція «Смолоскип»</a> — напад на <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Французька Північна Африка">французьку Північну Африку</a> (тобто, Алжир та Марокко). Спочатку її планували провести навесні 1942 року, але зрештою розпочали в листопаді 1942 року, коли вже йшла вирішальна <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%95%D0%BB%D1%8C-%D0%90%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Друга битва за Ель-Аламейн">Друга битва за Ель-Аламейн</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001677—678_322-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001677—678-322"><span class="cite-bracket">[</span>322<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>26 грудня Черчилль виступив перед обома Палатами <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81_%D0%A1%D0%A8%D0%90" title="Конгрес США">Конгресу США</a>. Тієї ночі він переніс мікроінфаркт. Його особистий лікар, <a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C%D0%B7_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BE%D0%BD,_1-%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Чарльз Вільсон, 1-й барон Моран (ще не написана)">Чарльз Вільсон</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Charles_Wilson,_1st_Baron_Moran" class="extiw" title="en:Charles Wilson, 1st Baron Moran"><span title="Charles Wilson, 1st Baron Moran — версія статті «Чарльз Вільсон, 1-й барон Моран» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, порадив не перенапружуватись упродовж певного часу. Попри погане самопочуття, через два дні Черчилль поїздом поїхав до Оттави, де виступив у <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B8" title="Парламент Канади">канадському парламенті</a>. Пам'ятаючи, як 1940 року французи передбачали, що «Британії скоро скрутять в'язи, як курчаті», тепер він вигукнув: «Оце так курча! Оце так в'язи!»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001674_323-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001674-323"><span class="cite-bracket">[</span>323<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У середині січня він повернувся додому, діставшись з <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Бермудські Острови">Бермудських островів</a> до <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D1%96%D0%BC%D1%83%D1%82_(%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F)" title="Плімут (Англія)">Плімута</a> на американському <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D1%82%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD" title="Летючий човен">гідроплані</a>. Він запропонував винести на порядок денний Палати громад питання про <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%BC_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8" title="Вотум довіри">вотум довіри</a> до уряду. Палата майже одноголосно проголосувала за уряд<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001682_324-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001682-324"><span class="cite-bracket">[</span>324<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Поки він був у від'їзді, <a href="/wiki/8-%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="8-ма армія (Велика Британія)">Восьма армія</a>, знявши перед тим <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0" title="Облога Тобрука">облогу Тобрука</a>, провела <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%9A%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B5%D1%80%C2%BB" title="Операція «Крусейдер»">операцію «Крусейдер»</a> проти сил Роммеля в Лівії, успішно відкинувши їх назад до оборонної позиції в <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D1%8C-%D0%90%D0%B3%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D0%B0" title="Ель-Агейла">Ель-Агейлі</a> в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%97%D0%BA%D0%B0" title="Киренаїка">Киренаїці</a>. Однак 21 січня 1942 року Роммель здійснив несподівану контратаку, яка відкинула союзників назад до <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D1%8C-%D0%93%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B0" title="Ель-Газала">Газали</a>. </p><p>Окрім успіхів, зокрема у <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%90%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_(1939%E2%80%941945)" title="Битва за Атлантику (1939—1945)">битві за Атлантику</a>, були й неприємні новини — <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%85%D1%83" title="Військово-морські сили Третього Рейху">Крігсмаріне</a> ввів у дію <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%C2%AB%D0%95%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BC%D0%B8%C2%BB" title="Криптоаналіз «Енігми»">4-роторний «Енігма» М4</a>, сигнали якого в Блетчлі не могли розшифрувати майже рік<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001680_325-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001680-325"><span class="cite-bracket">[</span>325<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. На Далекому Сході новини були набагато гірші — японці просувались у всіх напрямках, особливо на морі та в Малаї. На пресконференції у Вашингтоні Черчиллю довелося применшувати дедалі більші сумніви щодо безпеки Сінгапуру<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001675,_678_326-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001675,_678-326"><span class="cite-bracket">[</span>326<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Падіння_Сінгапуру_та_втрата_Бірми"><span id=".D0.9F.D0.B0.D0.B4.D1.96.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.A1.D1.96.D0.BD.D0.B3.D0.B0.D0.BF.D1.83.D1.80.D1.83_.D1.82.D0.B0_.D0.B2.D1.82.D1.80.D0.B0.D1.82.D0.B0_.D0.91.D1.96.D1.80.D0.BC.D0.B8"></span>Падіння Сінгапуру та втрата Бірми</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=36" title="Редагувати розділ: Падіння Сінгапуру та втрата Бірми" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=36" title="Редагувати вихідний код розділу: Падіння Сінгапуру та втрата Бірми"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Після поразок у Норвегії, Франції, <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B0%C2%BB" title="Операція «Маріта»">Греції</a> та на <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%96%D0%B9%C2%BB" title="Операція «Меркурій»">Криті</a>, Черчилль сильно сумнівався в бойовій стійкості британських солдатів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001681_327-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001681-327"><span class="cite-bracket">[</span>327<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Коли 15 лютого японці <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Сінгапурська оборона">захопили Сінгапур</a>, він відчув, що його сумніви підтвердилися, і сказав: «(це) найстрашніша катастрофа та найбільша капітуляція у британській військовій історії»<sup id="cite_ref-328" class="reference"><a href="#cite_note-328"><span class="cite-bracket">[</span>328<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 11 лютого «Крігсмаріне» здійснила зухвалий <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%C2%BB" title="Операція «Цербер»">«ривок через Ла-Манш</a>», що неабияк похитнув престиж британських ВМС. Через усі ці події бойовий дух Черчилля впав до найнижчої точки за всю війну<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001681_327-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001681-327"><span class="cite-bracket">[</span>327<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Тим часом на кінець квітня 1942 року японці окупували більшу частину Бірми. На заваді контрудару стали: <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мусони в Південній Азії (ще не написана)">сезон мусонів</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Monsoon_of_South_Asia" class="extiw" title="en:Monsoon of South Asia"><span title="Monsoon of South Asia — версія статті «Мусони в Південній Азії» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, безлад у <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Бенгалія">Бенгалії</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D1%85%D0%B0%D1%80" title="Біхар">Біхарі</a>, а також <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%87%D1%96_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%83_1940-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сезони циклонів на півночі Індійського океану 1940-х років (ще не написана)">сильний циклон</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1940s_North_Indian_Ocean_cyclone_seasons" class="extiw" title="en:1940s North Indian Ocean cyclone seasons"><span title="1940s North Indian Ocean cyclone seasons — версія статті «Сезони циклонів на півночі Індійського океану 1940-х років» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, який спустошив регіон у жовтні 1942 року. Поєднання факторів, зокрема, обмеження життєво важливого імпорту рису з Бірми японцями, британська політика воєнного часу — зокрема, обмеження імпорту продовольства кабінетом Черчилля — та низка масштабних природних катастроф, як-от повені та хвороби врожаю, спричинили <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D1%83_%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97_(1943)" title="Голод у Бенгалії (1943)">голод у Бенгалії 1943 року</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEBaylyHarper2004247—251_329-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEBaylyHarper2004247—251-329"><span class="cite-bracket">[</span>329<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> , в якому загинуло приблизно 3 мільйони осіб<sup id="cite_ref-TET_330-0" class="reference"><a href="#cite_note-TET-330"><span class="cite-bracket">[</span>330<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Британська політика посилила голод, хоча її відносний вплив на кількість загиблих залишається предметом суперечок. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Міжнародні_конференції_1942_року"><span id=".D0.9C.D1.96.D0.B6.D0.BD.D0.B0.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.BD.D1.96_.D0.BA.D0.BE.D0.BD.D1.84.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.BD.D1.86.D1.96.D1.97_1942_.D1.80.D0.BE.D0.BA.D1.83"></span>Міжнародні конференції 1942 року</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=37" title="Редагувати розділ: Міжнародні конференції 1942 року" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=37" title="Редагувати вихідний код розділу: Міжнародні конференції 1942 року"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>20 травня <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0" title="Міністерство закордонних справ СРСР">міністр закордонних справ СРСР</a> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2_%D0%92%27%D1%8F%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Молотов В'ячеслав Михайлович">В'ячеслав Молотов</a> прибув до Лондона і пробув там до 28-го, перш ніж поїхати до Вашингтона. Метою цього візиту було підписання договору про дружбу, але Молотов хотів, щоб це було зроблено на основі певних територіальних поступок у Польщі та Прибалтиці. Черчилль та Іден працювали над компромісом, і врешті-решт договір на 20 років оформили офіційно, але питання про кордони відклали на потім. Молотов також прагнув відкриття Другого фронту в Європі, але все, що Черчилль міг зробити, — це підтвердити, що приготування тривають і не давати жодних обіцянок щодо строків<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001688—690_331-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001688—690-331"><span class="cite-bracket">[</span>331<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Черчилль був дуже задоволений цими переговорами, про що розповів Рузвельту в телефонній розмові 27 травня<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001690_332-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001690-332"><span class="cite-bracket">[</span>332<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Однак, напередодні Роммель розпочав контратаку, <i>операцію «Венеція»</i>, яка була початком <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8" title="Битва біля Газали">битви біля Газали</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001690_332-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001690-332"><span class="cite-bracket">[</span>332<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Зрештою союзників витіснено з Лівії. Значною поразкою для них стала <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A2%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%9E%D1%81%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Захоплення Тобрука силами Осі (ще не написана)">втрата Тобрука</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Axis_capture_of_Tobruk" class="extiw" title="en:Axis capture of Tobruk"><span title="Axis capture of Tobruk — версія статті «Захоплення Тобрука силами Осі» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> 21 червня. Звістка про захоплення Тобрука силами Осі дійшла до Черчилля під час його зустрічі з Рузвельтом. Його приголомшило взяття в полон 35 000 солдатів. За винятком Сінгапуру, це був для нього «найтяжчий удар» за війну<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001692_333-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001692-333"><span class="cite-bracket">[</span>333<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Просування сил Осі вдалося зупинити під час <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%95%D0%BB%D1%8C-%D0%90%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Перша битва за Ель-Аламейн">Першої битви за Ель-Аламейн</a> у липні та <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%90%D0%BB%D0%B0%D0%BC-%D0%B5%D0%BB%D1%8C-%D0%A5%D0%B0%D0%BB%D1%84%D1%96" title="Битва при Алам-ель-Халфі">битви при Алам-ель-Халфі</a> на початку вересня. Обидва противники були виснажені й потребували термінового підкріплення та поповнення запасів<sup id="cite_ref-334" class="reference"><a href="#cite_note-334"><span class="cite-bracket">[</span>334<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>17 червня Черчилль прибув на <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Друга Вашингтонська конференція (ще не написана)">Вашингтонську конференцію</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Second_Washington_Conference" class="extiw" title="en:Second Washington Conference"><span title="Second Washington Conference — версія статті «Друга Вашингтонська конференція» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Вони з Рузвельтом домовились про здійснення <i>операції «Смолоскип»</i>, яка мала передувати вторгненню в Європу. Рузвельт призначив генерала <a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B0%D0%B9%D1%82_%D0%95%D0%B9%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%83%D0%B5%D1%80" title="Дуайт Ейзенхауер">Дуайта Ейзенхауера</a> командувачем <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9,_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%A8%D0%90&action=edit&redlink=1" class="new" title="Європейський театр операцій, армія США (ще не написана)">Європейським театром операцій армії Сполучених Штатів</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/European_Theater_of_Operations,_United_States_Army" class="extiw" title="en:European Theater of Operations, United States Army"><span title="European Theater of Operations, United States Army — версія статті «Європейський театр операцій, армія США» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> (ETOUSA). У відповідь на новини з Північної Африки американці пообіцяли передати Восьмій армії 300 танків «Шерман» і 100 самохідних гаубиць. До Британії Черчилль повернувся 25 червня і постав перед черговою спробою вотуму недовіри, цього разу з питання загального керівництва військовими діями. І знову з великим запасом виграв голосування<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001692—698_335-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001692—698-335"><span class="cite-bracket">[</span>335<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Попри проблеми зі здоров'ям, у серпні Черчилль відвідав британські війська в Північній Африці, щоб підняти бойовий дух солдатів. Звідти вирушив до Москви на <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_(1942)" title="Московська конференція (1942)">свою першу зустріч зі Сталіним</a>. Його супроводжував спеціальний посланник Рузвельта <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BB_%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BD" title="Аверелл Гарріман">Аверелл Гарріман</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001698_336-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001698-336"><span class="cite-bracket">[</span>336<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У Москві він був з 12 до 16 серпня і мав чотири тривалі зустрічі зі Сталіним. Попри порозуміння двох лідерів на особистому рівні, про якісь суттєві домовленості не йшлося, зважаючи на перебіг війни, адже німці все ще наступали на всіх фронтах. Сталін відчайдушно просив про відкриття Другого фронту в Європі, який Молотов уже обговорював із Черчиллем у травні, але одержав ту саму відповідь<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001699—701_337-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001699—701-337"><span class="cite-bracket">[</span>337<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Злам_у_перебігу_війни:_Ель-Аламейн_і_Сталінград"><span id=".D0.97.D0.BB.D0.B0.D0.BC_.D1.83_.D0.BF.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.B1.D1.96.D0.B3.D1.83_.D0.B2.D1.96.D0.B9.D0.BD.D0.B8:_.D0.95.D0.BB.D1.8C-.D0.90.D0.BB.D0.B0.D0.BC.D0.B5.D0.B9.D0.BD_.D1.96_.D0.A1.D1.82.D0.B0.D0.BB.D1.96.D0.BD.D0.B3.D1.80.D0.B0.D0.B4"></span>Злам у перебігу війни: Ель-Аламейн і Сталінград</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=38" title="Редагувати розділ: Злам у перебігу війни: Ель-Аламейн і Сталінград" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=38" title="Редагувати вихідний код розділу: Злам у перебігу війни: Ель-Аламейн і Сталінград"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Перебуваючи на початку серпня в Каїрі, Черчилль вирішив замінити на посаді головнокомандувача Середньосхідного командування <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D0%9E%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B5%D0%BA" title="Клод Окінлек">фельдмаршала Очінлека</a> на <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80_%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B4_%D0%A0%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D1%84%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_I" title="Александер Гаролд Руперт Леофрік Джордж I">фельдмаршала Александера</a>. Командування ж <a href="/wiki/8-%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="8-ма армія (Велика Британія)">Восьмою армією</a> він передав генералові <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%93%D0%BE%D1%82%D1%82" title="Вільям Готт">Вільяму Готту</a>. Утім через три дні Готт загинув, тож командувачем 8-ї армії став <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%96" title="Бернард Монтгомері">генерал Монтгомері</a>. 17 серпня Черчилль повернувся з Москви до Каїра і на власні очі переконався, що поєднання Александер/Монтгомері вже дало плоди. До Англії він повернувся 21-го, за дев'ять днів до того, як Роммель розпочав свій останній наступ<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001702_338-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001702-338"><span class="cite-bracket">[</span>338<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Наприкінці 1942 року відбувся докорінний злам у перебігу війни — союзники перемогли в ключових битвах: <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%95%D0%BB%D1%8C-%D0%90%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Друга битва за Ель-Аламейн">за Ель-Аламейн</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Сталінградська битва">Сталінград</a>. До листопада завжди оборонялись союзники, від листопада — німці. Черчилль наказав дзвонити в церковні дзвони по всій Великій Британії уперше від початку 1940 року<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001702_338-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001702-338"><span class="cite-bracket">[</span>338<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 10 листопада на обіді від імені Лорд-мера в <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%BD-%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7_(%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Меншн-гауз (Лондон) (ще не написана)">Меншн-гаузі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Mansion_House,_London" class="extiw" title="en:Mansion House, London"><span title="Mansion House, London — версія статті «Меншн-гауз (Лондон)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> в Лондоні, святкуючи перемогу союзників під Ель-Аламейном, він виголосив одну зі своїх найнезабутніших військових промов: «Це ще не кінець. Це навіть не початок кінця. Але, можливо, це кінець початку»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001702_338-2" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001702-338"><span class="cite-bracket">[</span>338<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Міжнародні_конференції_1943_року"><span id=".D0.9C.D1.96.D0.B6.D0.BD.D0.B0.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.BD.D1.96_.D0.BA.D0.BE.D0.BD.D1.84.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.BD.D1.86.D1.96.D1.97_1943_.D1.80.D0.BE.D0.BA.D1.83"></span>Міжнародні конференції 1943 року</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=39" title="Редагувати розділ: Міжнародні конференції 1943 року" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=39" title="Редагувати вихідний код розділу: Міжнародні конференції 1943 року"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tehran_Conference,_1943.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d8/Tehran_Conference%2C_1943.jpg/220px-Tehran_Conference%2C_1943.jpg" decoding="async" width="220" height="179" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d8/Tehran_Conference%2C_1943.jpg/330px-Tehran_Conference%2C_1943.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d8/Tehran_Conference%2C_1943.jpg/440px-Tehran_Conference%2C_1943.jpg 2x" data-file-width="700" data-file-height="569" /></a><figcaption>Сталін, Рузвельт і Черчилль у <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD" title="Тегеран">Тегерані</a></figcaption></figure> <p>У січні 1943 року Черчилль зустрівся з Рузвельтом на <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Касабланкська конференція">Касабланкській конференції</a> (кодова назва <i>Символ</i>), яка тривала десять днів. У ній також взяв участь генерал <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%B4%D0%B5_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Шарль де Голль">Шарль де Голль</a> від імені <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Вільна Франція">Вільної Франції</a>. Сталін не зміг прибути через становище в Сталінграді. Попри деякі сумніви Черчилля, підписавши так звану Декларацію Касабланки, союзники зобов'язалися воювати до «безумовної капітуляції» держав Осі<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001705—706_339-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001705—706-339"><span class="cite-bracket">[</span>339<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-340" class="reference"><a href="#cite_note-340"><span class="cite-bracket">[</span>340<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Після Марокко Черчилль із різними метами відвідав Каїр, <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0" title="Адана">Адану</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BF%D1%80" title="Кіпр">Кіпр</a>, знову Каїр та <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B6%D0%B8%D1%80_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)" title="Алжир (місто)">Алжир</a>. Додому він повернувся 7 лютого, пробувши за кордоном майже місяць. 11 лютого він звернувся до Палати громад, а наступного дня тяжко захворів на <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Пневмонія">пневмонію</a>. Одужання і подальше відновлення тривали понад місяць. Другу половину цього часу він провів у <a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B7&action=edit&redlink=1" class="new" title="Чекерз (ще не написана)">Чекерзі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Chequers" class="extiw" title="en:Chequers"><span title="Chequers — версія статті «Чекерз» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. 15 березня він повернувся до роботи в Лондоні<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001705—707_341-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001705—707-341"><span class="cite-bracket">[</span>341<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>За той рік Черчилль двічі перетинав Атлантику, зустрівшись із Рузвельтом і на <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F_%D0%92%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Третя Вашингтонська конференція">Третій Вашингтонській конференції</a> (кодове ім'я <i>Тризуб</i>) у травні, і на <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_(1943)" title="Квебекська конференція (1943)">першій Квебекській конференції</a> (кодова назва <i>Квадрант</i>) у серпні<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001707—711_342-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001707—711-342"><span class="cite-bracket">[</span>342<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У листопаді Черчилль і Рузвельт зустрілися з китайським генералісимусом <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%B9%D1%88%D1%96" title="Чан Кайші">Чан Кайші</a> на <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%97%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_(1943)" title="Перша Каїрська конференція (1943)">Каїрській конференції</a> (кодова назва <i>Секстант</i>)<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001719—720_343-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001719—720-343"><span class="cite-bracket">[</span>343<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Найважливіша конференція року пройшла з 28 листопада до 1 грудня в <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_1943" class="mw-redirect" title="Тегеранська конференція 1943">Тегерані</a> (кодове ім'я <i>Еврика</i>). Це була перша зустріч «Великої трійки». Рузвельт і Сталін спільно переконували Черчилля відкрити <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%9E%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B4%C2%BB" title="Операція «Оверлорд»">другий фронт у Західній Європі</a>. А ще було домовлено, що після війни Німеччина буде розділена, але без жодних чітких рішень, як саме<sup id="cite_ref-344" class="reference"><a href="#cite_note-344"><span class="cite-bracket">[</span>344<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Повертаючись із Тегерану, Черчилль і Рузвельт провели <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%97%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_(1943)" title="Друга Каїрська конференція (1943)">другу Каїрську конференцію</a> за участю президента Туреччини <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%82_%D0%86%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8E" title="Ісмет Іненю">Ісмета Іноню</a>, але не змогли переконати Туреччину приєднатись до Союзників<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001725_345-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001725-345"><span class="cite-bracket">[</span>345<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>З Каїру Черчилль вирушив до <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%81_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)" title="Туніс (місто)">Туніса</a>, прибувши туди 10 грудня, спочатку як гість Ейзенхауера (невдовзі Ейзенхауер обійме посаду очільника <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B8%D0%BB" title="Верховне командування Союзних експедиційних сил">Верховного командування Союзних експедиційних сил</a> (SHAEF), щойно створеного в Лондоні). Перебуваючи в Тунісі, Черчилль тяжко захворів на <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B4%D1%8C" title="Миготіння передсердь">миготіння передсердь</a> і мусив залишатися там до Різдва, поки його відвідувала низка спеціалістів, щоб прослідкувати за видужанням. Потім до нього прибули Клементайн і Колвілл, який саме повернувся до приватної канцелярії Черчилля після двох років служби у ВПС. 27 грудня компанія вирушила до <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%88" title="Марракеш">Марракеша</a> на відновлення. Почуваючись набагато краще, 14 січня 1944 року Черчилль відлетів до <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B0%D1%80" title="Гібралтар">Гібралтару</a> й звідти відплив додому на лінкорі <a href="/wiki/HMS_King_George_V_(41)" title="HMS King George V (41)">Король Георг V</a>. Вранці 18 січня він повернувся до Лондона і, несподівано для депутатів парламенту, того ж дня взяв участь у сесії <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Запитання і відповіді прем'єр-міністра (ще не написана)">запитань і відповідей прем'єр-міністра</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Prime_Minister%27s_Questions" class="extiw" title="en:Prime Minister's Questions"><span title="Prime Minister's Questions — версія статті «Запитання і відповіді прем'єр-міністра» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Від 12 січня 1943 року, коли Черчилль вирушив на Касабланкську конференцію, він перебував за кордоном та/або тяжко хворий 203 з 371 дня<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001726—728_346-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001726—728-346"><span class="cite-bracket">[</span>346<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Вторгнення_на_Сицилію_та_в_Італію"><span id=".D0.92.D1.82.D0.BE.D1.80.D0.B3.D0.BD.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.BD.D0.B0_.D0.A1.D0.B8.D1.86.D0.B8.D0.BB.D1.96.D1.8E_.D1.82.D0.B0_.D0.B2_.D0.86.D1.82.D0.B0.D0.BB.D1.96.D1.8E"></span>Вторгнення на Сицилію та в Італію</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=40" title="Редагувати розділ: Вторгнення на Сицилію та в Італію" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=40" title="Редагувати вихідний код розділу: Вторгнення на Сицилію та в Італію"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Восени 1942 року, після зустрічі Черчилля зі Сталіним у Москві, до нього звернувся Ейзенхауер, який тоді командував <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Середземноморський театр операцій (ще не написана)">Північноафриканським театром операцій</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Mediterranean_Theater_of_Operations" class="extiw" title="en:Mediterranean Theater of Operations"><span title="Mediterranean Theater of Operations — версія статті «Середземноморський театр операцій» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> (HATOUSA), зі своїми помічниками, щоб обговорити місце, де західні союзники завдадуть першого удару в Європі. За словами генерала <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%92%D0%B5%D0%B9%D0%BD_%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%BA" title="Марк Вейн Кларк">Марка Кларка</a>, який потім командував <a href="/wiki/5-%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_(%D0%A1%D0%A8%D0%90)" title="5-та армія (США)">П'ятою армією США</a> під час <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_(1943%E2%80%941945)" title="Італійська кампанія (1943—1945)">італійської кампанії</a>, американці відверто визнали, що операцію з форсування Ла-Маншу найближчим часом провести «абсолютно неможливо». Як альтернативу, Черчилль рекомендував «розрізати підчерев'я Середземномор'я» і переконав їх, після розгрому <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81_%C2%AB%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%C2%BB" title="Корпус «Африка»">Корпусу «Африка»</a> в Північній Африці вдертися спочатку на Сицилію, а потім в Італію. По війні Кларк все ще погоджувався, що аналіз Черчилля був правильним, але додавав, що коли союзники <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Висадка союзників в Італії">висадилися в Салерно</a>, виявилось, що Італія — «тверда стара кишка»<sup id="cite_ref-347" class="reference"><a href="#cite_note-347"><span class="cite-bracket">[</span>347<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Вторгнення на Сицилію розпочато 9 липня й успішно завершено 17 серпня. Черчилль тоді наполягав на тому, що потрібно тягнутись на північ материковою частиною Італії, аби захопити Рим, але американці хотіли відвести кілька дивізій в Англію для нарощування сил перед <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%9E%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B4%C2%BB" title="Операція «Оверлорд»">операцією «Оверлорд»</a>, яка наразі була запланована на весну 1944 року. Черчилль був усе ще не в захваті від <i>Оверлорда</i>, бо побоювався, що англо-американська армія у Франції може не відповідати боєздатності Вермахту. Вище він ставив периферійні операції, зокрема план під назвою <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AE%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80_(%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Операція Юпітер (Норвегія) (ще не написана)">"Юпітер"</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Operation_Jupiter_(Norway)" class="extiw" title="en:Operation Jupiter (Norway)"><span title="Operation Jupiter (Norway) — версія статті «Операція Юпітер (Норвегія)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, що передбачав вторгнення на північ Норвегії<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001713—714_348-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001713—714-348"><span class="cite-bracket">[</span>348<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Події на Сицилії несподівано відгукнулись в Італії. 25 липня король <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%95%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D1%97%D0%BB_III" title="Віктор Емануїл III">Віктор Емануїл</a> відправив у відставку Муссоліні і призначив прем'єр-міністром маршала <a href="/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%91%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B9%D0%BE" title="П'єтро Бадольйо">Бадольйо</a>. Бадольо розпочав переговори з союзниками, які завершились 3 вересня <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Капітуляція Італії">Перемир'ям у Кассіблі</a>. У відповідь німці застосували <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%90%D0%BA%D1%81%D0%B5%C2%BB" title="Операція «Аксе»">операцію «Аксе»</a> і заволоділи більшою частиною Італії<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001713_349-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001713-349"><span class="cite-bracket">[</span>349<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Хоча Черчилль все ще бачив Італію, а не Нормандію, як головний шлях союзників до Третього рейху, його дуже турбував сильний опір Німеччини в Салерно. Пізніше, коли союзники успішно здобули свій плацдарм в <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%A8%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%BB%C2%BB" title="Операція «Шінгл»">Анціо</a>, але не змогли просунутись далі, він їдко зазначив, що замість того, щоб «висадити дикого тигра», сили союзників перетворилися на «величезного кита, який застряг»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001720,_729_350-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001720,_729-350"><span class="cite-bracket">[</span>350<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Головною перешкодою був <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5-%D0%9A%D0%B0%D1%81%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BE" title="Битва при Монте-Кассіно">Монте-Кассіно</a>, і лише в середині травня 1944 року опір остаточно зламано, що дозволило союзникам нарешті просунутися до Риму, який узято 4 червня<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001730_351-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001730-351"><span class="cite-bracket">[</span>351<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Приготування_до_Дня_D"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.B8.D0.B3.D0.BE.D1.82.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.B4.D0.BE_.D0.94.D0.BD.D1.8F_D"></span>Приготування до Дня D</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=41" title="Редагувати розділ: Приготування до Дня D" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=41" title="Редагувати вихідний код розділу: Приготування до Дня D"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Труднощі в Італії змусили Черчилля кардинально змінити погляди на стратегію союзників. Повернувшись із Північної Африки до Англії, він поринув у планування <i>Оверлорда</i> і влаштував щотижневі засідання за участю SHAEF та британських начальників штабів, на яких головував. Їх завжди відвідував або Ейзенхауер, або начальник його штабу генерал <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%91%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%BB_%D0%A1%D0%BC%D1%96%D1%82" title="Вальтер Беделл Сміт">Вальтер Беделл Сміт</a>. Черчилль був у неабиякому захваті від <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%85%D1%82%D0%B0_%C2%AB%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%80%D1%96%C2%BB" title="Бухта «Малберрі»">проєкту штучних гаваней «Малберрі»</a>, а ще прагнув максимально використати повітряну силу союзників, яка на початку 1944 року стала незборимою<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001730_351-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001730-351"><span class="cite-bracket">[</span>351<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Однак Черчилль так до кінця й не зміг позбутись побоювань щодо вторгнення і зазнав великих коливань настрою, коли наближався День D. Дженкінс каже, що він дививсь у вічі вірогідній перемозі з набагато меншою витримкою, ніж у вічі цілком реальної поразки чотирма роками раніше<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001737_352-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001737-352"><span class="cite-bracket">[</span>352<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Потреба_в_повоєнній_реформі"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.82.D1.80.D0.B5.D0.B1.D0.B0_.D0.B2_.D0.BF.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D1.94.D0.BD.D0.BD.D1.96.D0.B9_.D1.80.D0.B5.D1.84.D0.BE.D1.80.D0.BC.D1.96"></span>Потреба в повоєнній реформі</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=42" title="Редагувати розділ: Потреба в повоєнній реформі" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=42" title="Редагувати вихідний код розділу: Потреба в повоєнній реформі"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Черчилль не міг не зважати на потребу в повоєнній реформі цілої низки галузей: сільського господарства, освіти, працевлаштування, охорони здоров'я, житлового будівництва та соціального забезпечення. У листопаді 1942 року опубліковано <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%91%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B6%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Звіт Бевериджа (ще не написана)">Звіт Бевериджа</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Beveridge_Report" class="extiw" title="en:Beveridge Report"><span title="Beveridge Report — версія статті «Звіт Бевериджа» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> з його п'ятьма «гігантськими лихами». Цей документ набув великої суспільної ваги<sup id="cite_ref-353" class="reference"><a href="#cite_note-353"><span class="cite-bracket">[</span>353<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Однак Черчилля не цікавила ця тема. Він був зосереджений на перемозі у війні, а реформи бачив як наведення ладу після неї. Це відчувалось під час недільного радіозвернення увечері 26 березня 1944 року. Він був зобов'язаний присвятити більшу його частину темі реформ, але проігнорував її. У своєму щоденнику Колвілл зазначив, що промова Черчилля була просякнута «байдужістю», а на думку <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%81%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Гарольд Ніколсон (ще не написана)">Гарольда Ніколсона</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Harold_Nicolson" class="extiw" title="en:Harold Nicolson"><span title="Harold Nicolson — версія статті «Гарольд Ніколсон» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, багато хто сприйняв прем'єр-міністра як «виснаженого і дратівливого літнього чоловіка»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001733_354-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001733-354"><span class="cite-bracket">[</span>354<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Зрештою, саме запит населення на реформи вирішив загальні вибори 1945 року. Лейбористів сприймали як партію, що здійснить реформи Бевериджа. Ще в червні 1941 року Артур Грінвуд розпочав попередню розвідку з питань соціального страхування та суміжних служб. Еттлі, Бевін та інші міністри коаліційного уряду під час війни показали, що працюють над реформами, і завоювали довіру електорату<sup id="cite_ref-355" class="reference"><a href="#cite_note-355"><span class="cite-bracket">[</span>355<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-356" class="reference"><a href="#cite_note-356"><span class="cite-bracket">[</span>356<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Перемога_над_Німеччиною:_червень_1944_року_—_травень_1945-го"><span id=".D0.9F.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.BC.D0.BE.D0.B3.D0.B0_.D0.BD.D0.B0.D0.B4_.D0.9D.D1.96.D0.BC.D0.B5.D1.87.D1.87.D0.B8.D0.BD.D0.BE.D1.8E:_.D1.87.D0.B5.D1.80.D0.B2.D0.B5.D0.BD.D1.8C_1944_.D1.80.D0.BE.D0.BA.D1.83_.E2.80.94_.D1.82.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.B5.D0.BD.D1.8C_1945-.D0.B3.D0.BE"></span>Перемога над Німеччиною: червень 1944 року — травень 1945-го</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=43" title="Редагувати розділ: Перемога над Німеччиною: червень 1944 року — травень 1945-го" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=43" title="Редагувати вихідний код розділу: Перемога над Німеччиною: червень 1944 року — травень 1945-го"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Prime_Minister_Winston_Churchill_Crosses_the_River_Rhine,_Germany_1945_BU2248.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/ba/Prime_Minister_Winston_Churchill_Crosses_the_River_Rhine%2C_Germany_1945_BU2248.jpg/220px-Prime_Minister_Winston_Churchill_Crosses_the_River_Rhine%2C_Germany_1945_BU2248.jpg" decoding="async" width="220" height="222" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/ba/Prime_Minister_Winston_Churchill_Crosses_the_River_Rhine%2C_Germany_1945_BU2248.jpg/330px-Prime_Minister_Winston_Churchill_Crosses_the_River_Rhine%2C_Germany_1945_BU2248.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/ba/Prime_Minister_Winston_Churchill_Crosses_the_River_Rhine%2C_Germany_1945_BU2248.jpg/440px-Prime_Minister_Winston_Churchill_Crosses_the_River_Rhine%2C_Germany_1945_BU2248.jpg 2x" data-file-width="794" data-file-height="800" /></a><figcaption>Черчилль переправляється через <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Рейн">Рейн</a> у Німеччині під час <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Рейнська операція">операції «Пландер»</a> 25 березня 1945 року</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="День_D:_Вторгнення_союзників_у_Нормандію"><span id=".D0.94.D0.B5.D0.BD.D1.8C_D:_.D0.92.D1.82.D0.BE.D1.80.D0.B3.D0.BD.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.81.D0.BE.D1.8E.D0.B7.D0.BD.D0.B8.D0.BA.D1.96.D0.B2_.D1.83_.D0.9D.D0.BE.D1.80.D0.BC.D0.B0.D0.BD.D0.B4.D1.96.D1.8E"></span>День D: Вторгнення союзників у Нормандію</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=44" title="Редагувати розділ: День D: Вторгнення союзників у Нормандію" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=44" title="Редагувати вихідний код розділу: День D: Вторгнення союзників у Нормандію"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Черчилль був сповнений рішучості взяти діяльну участь у <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%9E%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B4%C2%BB" title="Операція «Оверлорд»">вторгненні</a> в Нормандію і сподівався перетнути Ла-Манш у <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D1%82%D1%83%D0%BD%C2%BB" title="Операція «Нептун»">день D</a> (6 червня 1944 року) або принаймні в день D + 1. Це викликало непотрібне замішання в лавах <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B8%D0%BB" title="Верховне командування Союзних експедиційних сил">SHAEF</a>, поки король не заборонив йому, сказавши Черчиллю, що, як керівник усіх трьох служб, він (король) також мав би йти. Черчилль очікував, що кількість загиблих союзників у День D сягне 20 000, але його прогноз виявився надто песимістичним, адже за весь червень полягло менш як 8 000 вояків<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001744—745_357-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001744—745-357"><span class="cite-bracket">[</span>357<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 12 червня він уперше прибув до Нормандії й відвідав Монтгомері, штаб якого тоді був приблизно за вісім кілометрів від берега. Того вечора, коли він повертався до Лондона, німці запустили перші <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83-1" title="Фау-1">літаки-снаряди Фау-1</a>. Під час тривалішої поїздки до Нормандії, 22–23 липня, Черчилль відвідав <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80-%D0%B0%D0%BD-%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BD" title="Шербур-ан-Котантен">Шербур</a> та <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%88-%D0%BB%D0%B5-%D0%91%D0%B5%D0%BD" title="Арроманш-ле-Бен">Арроманш</a>, де побачив штучну гавань Малберрі<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001746_358-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001746-358"><span class="cite-bracket">[</span>358<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Квебекська_конференція,_вересень_1944_року"><span id=".D0.9A.D0.B2.D0.B5.D0.B1.D0.B5.D0.BA.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B0_.D0.BA.D0.BE.D0.BD.D1.84.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.BD.D1.86.D1.96.D1.8F.2C_.D0.B2.D0.B5.D1.80.D0.B5.D1.81.D0.B5.D0.BD.D1.8C_1944_.D1.80.D0.BE.D0.BA.D1.83"></span>Квебекська конференція, вересень 1944 року</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=45" title="Редагувати розділ: Квебекська конференція, вересень 1944 року" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=45" title="Редагувати вихідний код розділу: Квебекська конференція, вересень 1944 року"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Черчилль зустрівся з Рузвельтом на <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%9A%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Друга Квебекська конференція (ще не написана)">Другій Квебекській конференції</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Second_Quebec_Conference" class="extiw" title="en:Second Quebec Conference"><span title="Second Quebec Conference — версія статті «Друга Квебекська конференція» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> (кодова назва «<i>Восьмикутник»</i>), що тривала від 12 до 16 вересня 1944 року. Між собою вони домовились, що післявоєнна окупація Німеччини проходитиме за <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%83" title="План Моргентау">планом Моргентау</a>. Цей документ передбачав не лише роззброєння Німеччини, а й перетворення її на аграрну країну. Іден рішуче виступив проти цього, й згодом зміг переконати Черчилля зняти підпис. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80_%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" class="mw-redirect" title="Державний секретар Сполучених Штатів Америки">Державний секретар США</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%BB_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BB" title="Корделл Голл">Корделл Голл</a> також виступив проти плану і переконав Рузвельта, що він нездійсненний<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001754_359-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001754-359"><span class="cite-bracket">[</span>359<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Московська_конференція,_жовтень_1944_року"><span id=".D0.9C.D0.BE.D1.81.D0.BA.D0.BE.D0.B2.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B0_.D0.BA.D0.BE.D0.BD.D1.84.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.BD.D1.86.D1.96.D1.8F.2C_.D0.B6.D0.BE.D0.B2.D1.82.D0.B5.D0.BD.D1.8C_1944_.D1.80.D0.BE.D0.BA.D1.83"></span>Московська конференція, жовтень 1944 року</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=46" title="Редагувати розділ: Московська конференція, жовтень 1944 року" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=46" title="Редагувати вихідний код розділу: Московська конференція, жовтень 1944 року"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Від 9 до 19 жовтня 1944 року пройшла <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_(1944)" title="Московська конференція (1944)">четверта московська конференція</a> (кодова назва <i>Толстой</i>). На ній Черчилль та Іден зустрілися зі Сталіним і Молотовим. Ця конференція зажила недоброї слави через так звану <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B8" title="Угода про відсотки">«угоду про відсотки»</a>, в якій Черчилль і Сталін фактично узгодили післявоєнну долю <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Балканський півострів">Балкан</a><sup id="cite_ref-percent_360-0" class="reference"><a href="#cite_note-percent-360"><span class="cite-bracket">[</span>360<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. На той час радянські армії були в Румунії та Болгарії. Черчилль запропонував шкалу домінування у всьому регіоні, щоб, як він висловився, «уникнути непорозумінь через дрібниці»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001759_361-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001759-361"><span class="cite-bracket">[</span>361<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він записав на папірці можливі відсотки обопільного впливу на країну й дав його Сталіну, який поставив «пташку». Згідно з угодою, Росія мала впливати на Румунію на 90 %, а на Болгарію — на 75 %. Велика Британія та США повинні були мати 90%-вий вплив на Грецію. Вплив на Угорщину та Югославію мав поділятись порівну<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001760_362-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001760-362"><span class="cite-bracket">[</span>362<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 1958 року, через п'ять років після того, як Черчилль опублікував звіт про цю зустріч у книзі «<i><a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_(%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0)" title="Друга світова війна (книга)">Друга світова війна</a></i>», радянська влада заперечила згоду Сталіна на таку «імперіалістичну пропозицію»<sup id="cite_ref-percent_360-1" class="reference"><a href="#cite_note-percent-360"><span class="cite-bracket">[</span>360<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Ялтинська_конференція,_лютий_1945_року"><span id=".D0.AF.D0.BB.D1.82.D0.B8.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B0_.D0.BA.D0.BE.D0.BD.D1.84.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.BD.D1.86.D1.96.D1.8F.2C_.D0.BB.D1.8E.D1.82.D0.B8.D0.B9_1945_.D1.80.D0.BE.D0.BA.D1.83"></span>Ялтинська конференція, лютий 1945 року</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=47" title="Редагувати розділ: Ялтинська конференція, лютий 1945 року" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=47" title="Редагувати вихідний код розділу: Ялтинська конференція, лютий 1945 року"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Yalta_Conference_(Churchill,_Roosevelt,_Stalin)_(B%26W).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/05/Yalta_Conference_%28Churchill%2C_Roosevelt%2C_Stalin%29_%28B%26W%29.jpg/220px-Yalta_Conference_%28Churchill%2C_Roosevelt%2C_Stalin%29_%28B%26W%29.jpg" decoding="async" width="220" height="181" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/05/Yalta_Conference_%28Churchill%2C_Roosevelt%2C_Stalin%29_%28B%26W%29.jpg/330px-Yalta_Conference_%28Churchill%2C_Roosevelt%2C_Stalin%29_%28B%26W%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/05/Yalta_Conference_%28Churchill%2C_Roosevelt%2C_Stalin%29_%28B%26W%29.jpg/440px-Yalta_Conference_%28Churchill%2C_Roosevelt%2C_Stalin%29_%28B%26W%29.jpg 2x" data-file-width="2720" data-file-height="2239" /></a><figcaption>Черчилль, Рузвельт і Сталін на <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BB%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Ялтинська конференція">Ялтинській конференції</a>, лютий 1945 року</figcaption></figure> <p>Черчилль і Рузвельт зустрілися на <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_(1945)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мальтійська конференція (1945) (ще не написана)">Мальтійській конференції</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Malta_Conference_(1945)" class="extiw" title="en:Malta Conference (1945)"><span title="Malta Conference (1945) — версія статті «Мальтійська конференція (1945)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, що тривала з 30 січня до 2 лютого 1945 року. Вона стала прелюдією до другої зустрічі «великої трійки» під час <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BB%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Ялтинська конференція">Ялтинській конференції</a>, яка проходила від 4 до 11 лютого<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001773_363-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001773-363"><span class="cite-bracket">[</span>363<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Зустріч у Ялті неабияк позначилась на долі повоєнного світу. Основними були два питання: про створення після війни <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9" title="Організація Об'єднаних Націй">Організації Об'єднаних Націй</a>, з якого було досягнуто значного прогресу; та більш спірне питання про повоєнний статус Польщі, яке Черчилль розглядав як прецедент для майбутнього Східної Європи<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001778—779_364-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001778—779-364"><span class="cite-bracket">[</span>364<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль зазнав різкої критики за ту частину ялтинської угоди, де йшлося про Польщу. Наприклад, 27 депутатів торі проголосували проти нього, коли наприкінці місяця це питання обговорювали в Палаті громад. Однак Дженкінс запевняє, що Черчилль зробив усе від нього залежне, враховуючи дуже складні обставини, хоча б те, що Рузвельт був тяжко хворий і не міг його суттєво підтримати<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001779_365-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001779-365"><span class="cite-bracket">[</span>365<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Ще одним наслідком Ялтинської конференції стало проведення так званої <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%9A%D1%96%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D0%BB%C2%BB" title="Операція «Кілгол»">Операції «Кілгол»</a>. Західні союзники погодились на примусову репатріацію всіх радянських громадян, зокрема, <a href="/wiki/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85" class="mw-redirect" title="Злочини нацистів проти радянських військовополонених">військовополонених</a>, із зон окупації союзників до Радянського Союзу. Згодом ця політика поширилась на всіх східноєвропейських <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Біженці">біженців</a>, серед яких було багато антикомуністів. Операція «Кілгол» тривала від 14 серпня 1946 року до 9 травня 1947-го<sup id="cite_ref-366" class="reference"><a href="#cite_note-366"><span class="cite-bracket">[</span>366<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-367" class="reference"><a href="#cite_note-367"><span class="cite-bracket">[</span>367<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Суперечливі_бомбування_Дрездена"><span id=".D0.A1.D1.83.D0.BF.D0.B5.D1.80.D0.B5.D1.87.D0.BB.D0.B8.D0.B2.D1.96_.D0.B1.D0.BE.D0.BC.D0.B1.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.94.D1.80.D0.B5.D0.B7.D0.B4.D0.B5.D0.BD.D0.B0"></span>Суперечливі бомбування Дрездена</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=48" title="Редагувати розділ: Суперечливі бомбування Дрездена" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=48" title="Редагувати вихідний код розділу: Суперечливі бомбування Дрездена"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Bundesarchiv_Bild_146-1994-041-07,_Dresden,_zerst%C3%B6rtes_Stadtzentrum.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/Bundesarchiv_Bild_146-1994-041-07%2C_Dresden%2C_zerst%C3%B6rtes_Stadtzentrum.jpg/220px-Bundesarchiv_Bild_146-1994-041-07%2C_Dresden%2C_zerst%C3%B6rtes_Stadtzentrum.jpg" decoding="async" width="220" height="145" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/Bundesarchiv_Bild_146-1994-041-07%2C_Dresden%2C_zerst%C3%B6rtes_Stadtzentrum.jpg/330px-Bundesarchiv_Bild_146-1994-041-07%2C_Dresden%2C_zerst%C3%B6rtes_Stadtzentrum.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/Bundesarchiv_Bild_146-1994-041-07%2C_Dresden%2C_zerst%C3%B6rtes_Stadtzentrum.jpg/440px-Bundesarchiv_Bild_146-1994-041-07%2C_Dresden%2C_zerst%C3%B6rtes_Stadtzentrum.jpg 2x" data-file-width="800" data-file-height="527" /></a><figcaption>Руйнування Дрездена, лютий 1945 року</figcaption></figure> <p>У ніч з 13 на 15 лютого 1945 року приблизно 1200 британських та американських бомбардувальників вдарили по німецькому місту <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Дрезден">Дрездену</a>, яке переповнювали поранені та біженці зі Східного фронту<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001777—778_368-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001777—778-368"><span class="cite-bracket">[</span>368<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTETaylor2005262—264_369-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTETaylor2005262—264-369"><span class="cite-bracket">[</span>369<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Це відбулось у рамках <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Бомбардування місцевості (ще не написана)">бомбардувань місцевості</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Area_bombardment" class="extiw" title="en:Area bombardment"><span title="Area bombardment — версія статті «Бомбардування місцевості» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, які Черчилль ініціював у січні, щоб наблизити закінчення війни<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001777_370-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001777-370"><span class="cite-bracket">[</span>370<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль пошкодував про бомбардування, бо перші повідомлення свідчили про надмірну, як для кінця війни, кількість <a href="/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Цивільні жертви (ще не написана)">жертв серед мирного населення</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Civilian_casualties" class="extiw" title="en:Civilian casualties"><span title="Civilian casualties — версія статті «Цивільні жертви» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, хоча незалежна комісія 2010 року підтвердила кількість загиблих між 22 700 і 25 000<sup id="cite_ref-371" class="reference"><a href="#cite_note-371"><span class="cite-bracket">[</span>371<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 28 березня він вирішив обмежити бомбардування місцевості <sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001778_372-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001778-372"><span class="cite-bracket">[</span>372<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> і надіслав генералові <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%81_%D0%86%D1%81%D0%BC%D0%B5%D0%B9" title="Гастінгс Ісмей">Ісмею</a> меморандум для <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%B2_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Комітет начальників штабів (Велика Британія)">Комітету начальників штабів</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTETaylor2005430—431_373-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTETaylor2005430—431-373"><span class="cite-bracket">[</span>373<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-MMB_374-0" class="reference"><a href="#cite_note-MMB-374"><span class="cite-bracket">[</span>374<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>: </p> <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><span typeof="mw:File"><span title="«"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;"> Руйнування Дрездена ставить під великий сумнів доцільність такого проведення союзницьких бомбувань..... Я відчуваю потребу точнішого зосередження на військових цілях..... а не просто залякувань і безглуздих руйнувань, лише щоб справити враження. <div style="overflow:auto; font-style:normal;"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r42405792"><div class="hidden-begin mw-collapsible mw-collapsed" style="border:none; border:none; color:#808080;"><div class="hidden-title" style="text-align:center; background-color:var(--background-color-interactive, #eaecf0); color:var(--color-placeholder, #72777d);">Оригінальний текст <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355"><span title="англійською мовою" class="ref-info">(англ.)</span></div><div class="hidden-content mw-collapsible-content" style="text-align:left; text-align: left;color:var(--color-emphasized, black);"> <div lang="en" style="font-style:italic;">The destruction of Dresden remains a serious query against the conduct of Allied bombing..... I feel the need for more precise concentration upon military objectives..... rather than on mere acts of terror and wanton destruction, however impressive.</div></div></div></div> </td> <td><span typeof="mw:File"><span title="»"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td></tr> </tbody></table> <p>Британський історик <a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%A2%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D1%80_(%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Фредерік Тейлор (історик) (ще не написана)">Фредерік Тейлор</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Frederick_Taylor_(historian)" class="extiw" title="en:Frederick Taylor (historian)"><span title="Frederick Taylor (historian) — версія статті «Фредерік Тейлор (історик)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> зазначив, що кількість радянських громадян, які загинули від німецьких бомбардувань, приблизно відповідає кількості німецьких громадян, які загинули від рейдів союзників<sup id="cite_ref-375" class="reference"><a href="#cite_note-375"><span class="cite-bracket">[</span>375<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Дженкінс каже, що Черчилля легко критикувати заднім числом з огляду на перемогу. Він додає, що бомбардування місцевості не більше заслуговують на осуд, ніж застосування президентом <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%80%D1%96_%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD" title="Гаррі Трумен">Труменом</a> <a href="/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%B1%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A5%D1%96%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B8_%D1%96_%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BA%D1%96" title="Ядерне бомбардування Хіросіми і Нагасакі">другої атомної бомби, скинутої на Нагасакі</a> через пів року<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001778_372-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001778-372"><span class="cite-bracket">[</span>372<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%8E_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ендрю Марр (ще не написана)">Ендрю Марр</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Andrew_Marr" class="extiw" title="en:Andrew Marr"><span title="Andrew Marr — версія статті «Ендрю Марр» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, цитуючи <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81_%D0%93%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BD%D2%91%D1%81" title="Макс Гейстінґс">Макса Гейстінґса</a>, каже, що меморандум Черчилля був «вирахуваною політичною спробою….. дистанціюватися….. від чимраз більших суперечок щодо доцільності ударів по територіях»<sup id="cite_ref-MMB_374-1" class="reference"><a href="#cite_note-MMB-374"><span class="cite-bracket">[</span>374<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="День_Перемоги_в_Європі"><span id=".D0.94.D0.B5.D0.BD.D1.8C_.D0.9F.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.BC.D0.BE.D0.B3.D0.B8_.D0.B2_.D0.84.D0.B2.D1.80.D0.BE.D0.BF.D1.96"></span>День Перемоги в Європі</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=49" title="Редагувати розділ: День Перемоги в Європі" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=49" title="Редагувати вихідний код розділу: День Перемоги в Європі"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Winston_Churchill_waves_to_crowds_in_Whitehall_in_London_as_they_celebrate_VE_Day,_8_May_1945._H41849.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/51/Winston_Churchill_waves_to_crowds_in_Whitehall_in_London_as_they_celebrate_VE_Day%2C_8_May_1945._H41849.jpg/220px-Winston_Churchill_waves_to_crowds_in_Whitehall_in_London_as_they_celebrate_VE_Day%2C_8_May_1945._H41849.jpg" decoding="async" width="220" height="219" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/51/Winston_Churchill_waves_to_crowds_in_Whitehall_in_London_as_they_celebrate_VE_Day%2C_8_May_1945._H41849.jpg/330px-Winston_Churchill_waves_to_crowds_in_Whitehall_in_London_as_they_celebrate_VE_Day%2C_8_May_1945._H41849.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/51/Winston_Churchill_waves_to_crowds_in_Whitehall_in_London_as_they_celebrate_VE_Day%2C_8_May_1945._H41849.jpg/440px-Winston_Churchill_waves_to_crowds_in_Whitehall_in_London_as_they_celebrate_VE_Day%2C_8_May_1945._H41849.jpg 2x" data-file-width="1782" data-file-height="1772" /></a><figcaption>Черчилль на <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BB_(%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F)" title="Вайтголл (вулиця)">Вайтголлі</a>, 8 травня 1945 року. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_(%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82)" title="Вікторія (жест)">Жестом Вікторія</a> він вітає натовп із перемогою над Німеччиною. Праворуч від нього — <a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%91%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BD" title="Ернест Бевін">Ернест Бевін</a></figcaption></figure> <p>7 травня 1945 року в штаб-квартирі <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B8%D0%BB" title="Верховне командування Союзних експедиційних сил">SHAEF</a> у <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81" title="Реймс">Реймсі</a> союзники <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8_%D1%83_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Завершення Другої світової війни у Європі">прийняли капітуляцію Німеччини</a>. 8 травня настало свято <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="День Перемоги в Європі">День Перемоги в Європі</a> (VE Day). Черчилль оголосив по радіо, що Німеччина здалася і що остаточне припинення вогню на всіх фронтах Європи набере чинності о першій хвилині нової доби (тобто 9-го)<sup id="cite_ref-FOOTNOTEHermiston2016353—354_376-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEHermiston2016353—354-376"><span class="cite-bracket">[</span>376<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Потім Черчилль вирушив до <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86" title="Букінгемський палац">Букінгемського палацу</a>, де разом із Королівською родиною з'явився на балконі перед величезним натовпом святкувальників. Звідти він попрямував на вулицю <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BB_(%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F)" title="Вайтголл (вулиця)">Вайтголл</a>, де звернувся до іншого великого натовпу: «Бог благословив вас усіх. Це ваша перемога. Це найвизначніший день за всю нашу довгу історію. Кожен доклався до нього як тільки міг»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEHermiston2016355_377-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEHermiston2016355-377"><span class="cite-bracket">[</span>377<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>У цю мить він попросив Ернеста Бевіна сказати кілька слів, аби й йому припала частина оплесків. На що Бевін відповів: «Ні, Вінстоне, це твій день», і продовжив диригувати людьми, що співали «<i><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%BD_%D0%B2%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Бо він веселий молодець (ще не написана)">Бо він веселий молодець</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/For_He%27s_a_Jolly_Good_Fellow" class="extiw" title="en:For He's a Jolly Good Fellow"><span title="For He's a Jolly Good Fellow — версія статті «Бо він веселий молодець» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></i>»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEHermiston2016355_377-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEHermiston2016355-377"><span class="cite-bracket">[</span>377<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Увечері Черчилль вчергове звернувся по радіо до народу, запевняючи, що перемога над Японією настане найближчими місяцями (японці здалися 15 серпня 1945 року)<sup id="cite_ref-FOOTNOTEHermiston2016356_378-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEHermiston2016356-378"><span class="cite-bracket">[</span>378<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Перехідний_уряд:_з_травня_по_липень_1945_року"><span id=".D0.9F.D0.B5.D1.80.D0.B5.D1.85.D1.96.D0.B4.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D1.83.D1.80.D1.8F.D0.B4:_.D0.B7_.D1.82.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.BD.D1.8F_.D0.BF.D0.BE_.D0.BB.D0.B8.D0.BF.D0.B5.D0.BD.D1.8C_1945_.D1.80.D0.BE.D0.BA.D1.83"></span>Перехідний уряд: з травня по липень 1945 року</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=50" title="Редагувати розділ: Перехідний уряд: з травня по липень 1945 року" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=50" title="Редагувати вихідний код розділу: Перехідний уряд: з травня по липень 1945 року"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Від часу останніх <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1935_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії 1935 року (ще не написана)">загальних виборів 1935 року</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1935_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:1935 United Kingdom general election"><span title="1935 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії 1935 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> минуло майже десять років. Міністри від лейбористів не захотіли залишатися в складі міжпартійного коаліційного уряду воєнного часу. 23 травня 1945 року Черчилль подав у відставку з посади прем'єр-міністра. Пізніше того ж дня король попросив його сформувати новий уряд. Він мав офіційну назву <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%80%D1%8F%D0%B4_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Національний уряд (Велика Британія) (ще не написана)">Національний уряд</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/National_Government_(United_Kingdom)" class="extiw" title="en:National Government (United Kingdom)"><span title="National Government (United Kingdom) — версія статті «Національний уряд (Велика Британія)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> і нагадував коаліцію 1930-х років, у якій домінували консерватори, але іноді його називають <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%80%D1%8F%D0%B4_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Перехідний уряд Черчилля (ще не написана)">перехідним</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Churchill_caretaker_ministry" class="extiw" title="en:Churchill caretaker ministry"><span title="Churchill caretaker ministry — версія статті «Перехідний уряд Черчилля» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. До його складу увійшли консерватори, <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB-%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F,_1931)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Націонал-ліберальна партія (Велика Британія, 1931) (ще не написана)">націонал-ліберали</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/National_Liberal_Party_(UK,_1931)" class="extiw" title="en:National Liberal Party (UK, 1931)"><span title="National Liberal Party (UK, 1931) — версія статті «Націонал-ліберальна партія (Велика Британія, 1931)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> та кілька позафракційних діячів, як-от <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%92%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джон Андерсон, 1-й віконт Веверлі (ще не написана)">сер Джон Андерсон</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/John_Anderson,_1st_Viscount_Waverley" class="extiw" title="en:John Anderson, 1st Viscount Waverley"><span title="John Anderson, 1st Viscount Waverley — версія статті «Джон Андерсон, 1-й віконт Веверлі» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> та <a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B7,_1-%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84_%D0%92%D1%83%D0%BB%D1%82%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Фредерік Маркіз, 1-й граф Вултон (ще не написана)">лорд Вултон</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Frederick_Marquis,_1st_Earl_of_Woolton" class="extiw" title="en:Frederick Marquis, 1st Earl of Woolton"><span title="Frederick Marquis, 1st Earl of Woolton — версія статті «Фредерік Маркіз, 1-й граф Вултон» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, але не увійшли ні лейбористи, ні <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Ліберальна партія (Велика Британія)">офіційні ліберали</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="Арчибальд Синклер, 1-й віконт Турсо (ще не написана)">Арчибальда Синклера</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Archibald_Sinclair,_1st_Viscount_Thurso" class="extiw" title="en:Archibald Sinclair, 1st Viscount Thurso"><span title="Archibald Sinclair, 1st Viscount Thurso — версія статті «Арчибальд Синклер, 1-й віконт Турсо» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Хоча Черчилль не припиняв виконувати функції прем'єр-міністра, зокрема обмінювався повідомленнями з адміністрацією США щодо майбутньої <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%82%D1%81%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Потсдамська конференція">Потсдамської конференції</a>, але офіційно його перепризначено лише 28 травня<sup id="cite_ref-FOOTNOTEHermiston2016360_379-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEHermiston2016360-379"><span class="cite-bracket">[</span>379<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEGilbert198822—23,_27_380-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEGilbert198822—23,_27-380"><span class="cite-bracket">[</span>380<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Потсдамська_конференція"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.82.D1.81.D0.B4.D0.B0.D0.BC.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B0_.D0.BA.D0.BE.D0.BD.D1.84.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.BD.D1.86.D1.96.D1.8F"></span>Потсдамська конференція</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=51" title="Редагувати розділ: Потсдамська конференція" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=51" title="Редагувати вихідний код розділу: Потсдамська конференція"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:President_Truman_(center)_speaks_with_Soviet_Prime_Minister_Josef_Stalin_(at_left)_and_British_Prime_Minister_Winston..._-_NARA_-_198775.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/President_Truman_%28center%29_speaks_with_Soviet_Prime_Minister_Josef_Stalin_%28at_left%29_and_British_Prime_Minister_Winston..._-_NARA_-_198775.jpg/220px-President_Truman_%28center%29_speaks_with_Soviet_Prime_Minister_Josef_Stalin_%28at_left%29_and_British_Prime_Minister_Winston..._-_NARA_-_198775.jpg" decoding="async" width="220" height="175" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/President_Truman_%28center%29_speaks_with_Soviet_Prime_Minister_Josef_Stalin_%28at_left%29_and_British_Prime_Minister_Winston..._-_NARA_-_198775.jpg/330px-President_Truman_%28center%29_speaks_with_Soviet_Prime_Minister_Josef_Stalin_%28at_left%29_and_British_Prime_Minister_Winston..._-_NARA_-_198775.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/President_Truman_%28center%29_speaks_with_Soviet_Prime_Minister_Josef_Stalin_%28at_left%29_and_British_Prime_Minister_Winston..._-_NARA_-_198775.jpg/440px-President_Truman_%28center%29_speaks_with_Soviet_Prime_Minister_Josef_Stalin_%28at_left%29_and_British_Prime_Minister_Winston..._-_NARA_-_198775.jpg 2x" data-file-width="2926" data-file-height="2332" /></a><figcaption>Черчилль на <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%82%D1%81%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Потсдамська конференція">Потсдамській конференції</a>, липень 1945 року</figcaption></figure> <p>Черчилль представляв Велику Британію на післявоєнній Потсдамській конференції, яка розпочалась 17 липня. На її засіданнях крім нього був присутній не тільки міністр закордонних справ Іден, але й Еттлі, ще до підрахунку підсумків липневих загальних виборів. Вони відвідали дев'ять сесій за дев'ять днів, а потім повернулися до Англії для підрахунку результатів виборів. Лейбористи здобули переконливу перемогу, тож на останні п'ять днів конференції повернулися вже Еттлі як новий прем'єр-міністр і Бевін як новий міністр закордонних справ<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001795—796_381-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001795—796-381"><span class="cite-bracket">[</span>381<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Потсдам виявився невдалим для Черчилля. За словами Ідена, його виступ був «жахливий», а сам він був непідготовленим і багатослівним. Черчилль засмутив китайців, роздратував американців, і запросто поступився Сталіну, якому, зрозуміло, мав опиратися<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001796_382-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001796-382"><span class="cite-bracket">[</span>382<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Загальні_вибори,_липень_1945_року"><span id=".D0.97.D0.B0.D0.B3.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D1.96_.D0.B2.D0.B8.D0.B1.D0.BE.D1.80.D0.B8.2C_.D0.BB.D0.B8.D0.BF.D0.B5.D0.BD.D1.8C_1945_.D1.80.D0.BE.D0.BA.D1.83"></span>Загальні вибори, липень 1945 року</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=52" title="Редагувати розділ: Загальні вибори, липень 1945 року" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=52" title="Редагувати вихідний код розділу: Загальні вибори, липень 1945 року"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Черчилль неправильно <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1945" title="Парламентські вибори у Великій Британії 1945">керував виборчою кампанією</a>, вдаючись до вузькопартійної політики та намагаючись очорнити лейбористів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001791—795_383-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001791—795-383"><span class="cite-bracket">[</span>383<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 4 червня він припустився чималого політичного ляпу, заявивши в радіозверненні, що лейбористський уряд муситиме вдатися до «певних гестапівських методів» для забезпечення свого порядку денного<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001792_384-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001792-384"><span class="cite-bracket">[</span>384<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-385" class="reference"><a href="#cite_note-385"><span class="cite-bracket">[</span>385<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Ця промова мала протилежні наслідки, і дозволила Еттлі заробити політичний капітал, сказавши наступного дня у зворотному радіозверненні: «Голос, який ми почули вчора ввечері, належав містерові Черчиллю, а розум — лордові Бівербруку». За словами Дженкінса, ця трансляція «створила Еттлі»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001793_386-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001793-386"><span class="cite-bracket">[</span>386<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Хоча голосування відбулось 5 липня, через необхідність збору голосів тих, хто служить за кордоном, підсумки виборів стали відомі лише 26 липня. Основні партії у Вудфорді проти Черчилля не виступали, але його перевага над єдиним незалежним кандидатом виявилась набагато меншою за очікувану<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001798_387-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001798-387"><span class="cite-bracket">[</span>387<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEGilbert1988108_388-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEGilbert1988108-388"><span class="cite-bracket">[</span>388<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Клементайн висловила думку, що поразка на виборах може виявитись «прихованим благословенням», на що Черчилль відповів: «Поки що воно виглядає аж надто прихованим»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001798_387-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001798-387"><span class="cite-bracket">[</span>387<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Того дня лікар Черчилля лорд Моран в розмові з ним заговорив про «невдячність» британців, на що Черчилль відповів: «Я б це так не називав. Їм довелося пройти через дуже тяжкі часи»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019785_389-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019785-389"><span class="cite-bracket">[</span>389<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Попри велику особисту підтримку Черчилля, консерватори програли вибори. Того вечора, не чекаючи зборів парламенту, він склав із себе повноваження прем'єр-міністра. Його наступником став Еттлі, який сформував перший уряд лейбористів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-13" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="cite-bracket">[</span>30<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEHermiston2016366—367_390-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEHermiston2016366—367-390"><span class="cite-bracket">[</span>390<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001798—799_391-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001798—799-391"><span class="cite-bracket">[</span>391<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Називали багато причин поразки Черчилля. Однією з основних була потреба людей у повоєнній реформі. Крім того, воєнного лідера вони не бачили в ролі людини, що поведе їх у мирний час<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001789—794_392-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001789—794-392"><span class="cite-bracket">[</span>392<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-HP_393-0" class="reference"><a href="#cite_note-HP-393"><span class="cite-bracket">[</span>393<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Лідер_опозиції:_1945—1951"><span id=".D0.9B.D1.96.D0.B4.D0.B5.D1.80_.D0.BE.D0.BF.D0.BE.D0.B7.D0.B8.D1.86.D1.96.D1.97:_1945.E2.80.941951"></span>Лідер опозиції: 1945—1951</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=53" title="Редагувати розділ: Лідер опозиції: 1945—1951" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=53" title="Редагувати вихідний код розділу: Лідер опозиції: 1945—1951"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Виступ_«залізна_завіса»"><span id=".D0.92.D0.B8.D1.81.D1.82.D1.83.D0.BF_.C2.AB.D0.B7.D0.B0.D0.BB.D1.96.D0.B7.D0.BD.D0.B0_.D0.B7.D0.B0.D0.B2.D1.96.D1.81.D0.B0.C2.BB"></span>Виступ «залізна завіса»</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=54" title="Редагувати розділ: Виступ «залізна завіса»" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=54" title="Редагувати вихідний код розділу: Виступ «залізна завіса»"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Winston_Churchill_1949.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/Winston_Churchill_1949.jpg/220px-Winston_Churchill_1949.jpg" decoding="async" width="220" height="198" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/Winston_Churchill_1949.jpg/330px-Winston_Churchill_1949.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/Winston_Churchill_1949.jpg/440px-Winston_Churchill_1949.jpg 2x" data-file-width="840" data-file-height="757" /></a><figcaption>Черчилль у 1949 році</figcaption></figure> <p>Черчилль і далі очолював Консервативну партію й упродовж шести років був <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Лідер опозиції (ще не написана)">лідером опозиції</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Leader_of_the_Opposition_(United_Kingdom)" class="extiw" title="en:Leader of the Opposition (United Kingdom)"><span title="Leader of the Opposition (United Kingdom) — версія статті «Лідер опозиції» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. 1946 року він пробув в Америці майже три місяці, від початку січня до кінця березня<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001807_394-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001807-394"><span class="cite-bracket">[</span>394<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Саме під час цієї поїздки він виголосив промову <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%B0" title="Залізна завіса">«Залізна завіса»</a> про СРСР і створений ним <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BA" title="Східний блок">Східний блок</a><sup id="cite_ref-395" class="reference"><a href="#cite_note-395"><span class="cite-bracket">[</span>395<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Це відбулось 5 березня 1946 року у <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B6_%D0%A4%D1%83%D0%BB%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Вестмінстерський коледж Фултона">Вестмінстерському коледжі</a> у <a href="/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BB%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Фултон">Фултоні</a> (штат Міссурі) в присутності президента Трумена. Черчилль заявив<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019795_396-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019795-396"><span class="cite-bracket">[</span>396<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-Fulton_397-0" class="reference"><a href="#cite_note-Fulton-397"><span class="cite-bracket">[</span>397<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>: </p> <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><span typeof="mw:File"><span title="«"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;"> Від Штеттіна на Балтиці до Трієста на Адріатиці на континент опустилася залізна завіса. За цією лінією лежать усі столиці древніх держав Центральної і Східної Європи. Варшава, Берлін, Прага, Відень, Будапешт, Белград, Бухарест і Софія — усі ці славетні міста з їхнім населенням опинились під радянською сферою впливу, як я її змушений назвати. <div style="overflow:auto; font-style:normal;"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r42405792"><div class="hidden-begin mw-collapsible mw-collapsed" style="border:none; border:none; color:#808080;"><div class="hidden-title" style="text-align:center; background-color:var(--background-color-interactive, #eaecf0); color:var(--color-placeholder, #72777d);">Оригінальний текст <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355"><span title="англійською мовою" class="ref-info">(англ.)</span></div><div class="hidden-content mw-collapsible-content" style="text-align:left; text-align: left;color:var(--color-emphasized, black);"> <div lang="en" style="font-style:italic;">From Stettin in the Baltic to Trieste in the Adriatic, an Iron Curtain has descended across the continent. Behind that line lie all the capitals of the ancient states of Central and Eastern Europe. Warsaw, Berlin, Prague, Vienna, Budapest, Belgrade, Bucharest and Sofia, all these famous cities and the populations around them lie in what I must call the Soviet sphere.</div></div></div></div> </td> <td><span typeof="mw:File"><span title="»"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td></tr> </tbody></table> <p>Він хотів сказати, що, хоча Радянський Союз і не хоче війни із західними союзниками, його форпост у Східній Європі унеможливив створення трьома великими державами «триполярного керівництва» світом. Черчилль бажав, щоб між Великою Британією та Америкою була набагато тісніша співпраця. У цій самій промові він закликав до <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Особливі стосунки (ще не написана)">«особливих стосунків</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Special_Relationship" class="extiw" title="en:Special Relationship"><span title="Special Relationship — версія статті «Особливі стосунки» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> між Британською Співдружністю та Імперією і США»<sup id="cite_ref-Fulton_397-1" class="reference"><a href="#cite_note-Fulton-397"><span class="cite-bracket">[</span>397<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, але наголосив на необхідності співпраці в рамках Статуту ООН<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001810_398-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001810-398"><span class="cite-bracket">[</span>398<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Політика"><span id=".D0.9F.D0.BE.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.B8.D0.BA.D0.B0"></span>Політика</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=55" title="Редагувати розділ: Політика" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=55" title="Редагувати вихідний код розділу: Політика"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Черчилль був раннім прихильником <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%27%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%97%D0%B7%D0%BC" title="Пан'європеїзм">пан'європеїзму</a>. Ще в статті 1930 року він закликав до заснування <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Сполучені Штати Європи">«Сполучених Штатів Європи»</a>. 1949 року підтримав створення <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Рада Європи">Ради Європи</a>, а 1951-го — <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D0%B2%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96" title="Європейська спільнота з вугілля та сталі">Європейської спільноти з вугілля та сталі</a>. Утім, висловлюючи такі думки, він завжди чітко застерігав від приєднання Великої Британії до будь-якого федерального утворення<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970220_399-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970220-399"><span class="cite-bracket">[</span>399<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEGilbert1988265—266,_321_400-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEGilbert1988265—266,_321-400"><span class="cite-bracket">[</span>400<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTECharmley1995246—249,_298_401-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTECharmley1995246—249,_298-401"><span class="cite-bracket">[</span>401<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Провівши дитинство в Ірландії, Черчилль завше виступав проти її розділення. Перебуваючи на міністерських посадах 1913 року й знову 1921-го, він пропонував Ольстеру входити до складу <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Сполучена Ірландія">Сполученої Ірландії</a>, але з певною автономією від уряду незалежної Ірландії. Щодо цього питання йому завжди протистояли ольстерські юніоністи<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019232,_406—407_402-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019232,_406—407-402"><span class="cite-bracket">[</span>402<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. І вже після війни, як лідер опозиції, він казав послам Ірландії в Лондоні <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96_(%D0%B4%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джон Даланті (дипломат) (ще не написана)">Джонові Даланті</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/John_Dulanty_(diplomat)" class="extiw" title="en:John Dulanty (diplomat)"><span title="John Dulanty (diplomat) — версія статті «Джон Даланті (дипломат)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> та його наступнику <a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Фредерік Боланд (ще не написана)">Фредерікові Боланду</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Frederick_Boland" class="extiw" title="en:Frederick Boland"><span title="Frederick Boland — версія статті «Фредерік Боланд» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, що досі сподівається на возз'єднання<sup id="cite_ref-403" class="reference"><a href="#cite_note-403"><span class="cite-bracket">[</span>403<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>На <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1950" title="Парламентські вибори у Великій Британії 1950">загальних виборах 1950 року</a> знову перемогли лейбористи, але з набагато меншою перевагою. Черчилль залишився лідером опозиції<sup id="cite_ref-404" class="reference"><a href="#cite_note-404"><span class="cite-bracket">[</span>404<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Прем'єр-міністр:_1951—1955"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.B5.D0.BC.27.D1.94.D1.80-.D0.BC.D1.96.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.80:_1951.E2.80.941955"></span>Прем'єр-міністр: 1951—1955</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=56" title="Редагувати розділ: Прем'єр-міністр: 1951—1955" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=56" title="Редагувати вихідний код розділу: Прем'єр-міністр: 1951—1955"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Підсумки_виборів_та_призначення_на_посади_в_уряді"><span id=".D0.9F.D1.96.D0.B4.D1.81.D1.83.D0.BC.D0.BA.D0.B8_.D0.B2.D0.B8.D0.B1.D0.BE.D1.80.D1.96.D0.B2_.D1.82.D0.B0_.D0.BF.D1.80.D0.B8.D0.B7.D0.BD.D0.B0.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.BD.D0.B0_.D0.BF.D0.BE.D1.81.D0.B0.D0.B4.D0.B8_.D0.B2_.D1.83.D1.80.D1.8F.D0.B4.D1.96"></span>Підсумки виборів та призначення на посади в уряді</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=57" title="Редагувати розділ: Підсумки виборів та призначення на посади в уряді" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=57" title="Редагувати вихідний код розділу: Підсумки виборів та призначення на посади в уряді"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Churchill_queen_Elizabeth_1953.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/Churchill_queen_Elizabeth_1953.jpg/220px-Churchill_queen_Elizabeth_1953.jpg" decoding="async" width="220" height="174" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/Churchill_queen_Elizabeth_1953.jpg/330px-Churchill_queen_Elizabeth_1953.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/Churchill_queen_Elizabeth_1953.jpg/440px-Churchill_queen_Elizabeth_1953.jpg 2x" data-file-width="980" data-file-height="777" /></a><figcaption>Черчилль із королевою <a href="/wiki/%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0_II" title="Єлизавета II">Єлизаветою II</a>, принцом <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C%D0%B7,_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86_%D0%A3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Чарльз, принц Уельський">Чарльзом</a> та принцесою <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)" title="Анна (принцеса Великої Британії)">Анною</a> 10 лютого 1953 року</figcaption></figure> <p>На <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1951" title="Парламентські вибори у Великій Британії 1951">загальних виборах у жовтні 1951 року</a> перемогли консерватори. Їхня загальна більшість у новому парламенті становила 17 місць. Черчилль знову став прем'єр-міністром і залишався на цій посаді до 5 квітня 1955 року<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001842_405-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001842-405"><span class="cite-bracket">[</span>405<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Його майбутній наступник Іден знову став міністром закордонних справ<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001844_406-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001844-406"><span class="cite-bracket">[</span>406<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Ще один майбутній прем'єр-міністр <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%BD" title="Гарольд Макміллан">Гарольд Макміллан</a> обійняв посаду <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міністр житлового будівництва та місцевого самоврядування (ще не написана)">міністра житлового будівництва</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Ministry_of_Housing_and_Local_Government" class="extiw" title="en:Ministry of Housing and Local Government"><span title="Ministry of Housing and Local Government — версія статті «Міністр житлового будівництва та місцевого самоврядування» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, зобов'язавшись будувати 300 000 нових житлових будинків на рік. Виконавши це завдання, він дістав підвищення й у жовтні 1954 року став міністром оборони<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001844–845_407-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001844–845-407"><span class="cite-bracket">[</span>407<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Проблеми_зі_здоров'ям_і_вихід_на_пенсію"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BB.D0.B5.D0.BC.D0.B8_.D0.B7.D1.96_.D0.B7.D0.B4.D0.BE.D1.80.D0.BE.D0.B2.27.D1.8F.D0.BC_.D1.96_.D0.B2.D0.B8.D1.85.D1.96.D0.B4_.D0.BD.D0.B0_.D0.BF.D0.B5.D0.BD.D1.81.D1.96.D1.8E"></span>Проблеми зі здоров'ям і вихід на пенсію</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=58" title="Редагувати розділ: Проблеми зі здоров'ям і вихід на пенсію" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=58" title="Редагувати вихідний код розділу: Проблеми зі здоров'ям і вихід на пенсію"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Коли Черчилль удруге очолив уряд, йому було вже майже 77 років. Крім того, далися взнаки кілька мікроінсультів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001858_408-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001858-408"><span class="cite-bracket">[</span>408<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У грудні король Георг VI вже сильно тривожився тим, як здав Черчилль і збирався попросити його подати у відставку й призначити наступником Ідена. Але король сам був тяжко хворий, і помер 6 лютого, не встигнувши здійснити свій намір<sup id="cite_ref-409" class="reference"><a href="#cite_note-409"><span class="cite-bracket">[</span>409<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль заприятелював із <a href="/wiki/%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0_II" title="Єлизавета II">Єлизаветою II</a>. Всі вже думали, що після <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B8_II" title="Коронація Єлизавети II">її коронації</a> в травні 1953 року він піде на пенсію, але саме тоді тяжко захворів Іден. Тому Черчилль взяв на себе ще й обов'язки Міністра закордонних справ<sup id="cite_ref-FOOTNOTECharmley1995263—265_410-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTECharmley1995263—265-410"><span class="cite-bracket">[</span>410<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001860_411-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001860-411"><span class="cite-bracket">[</span>411<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEGilbert1988814—815,_817_412-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEGilbert1988814—815,_817-412"><span class="cite-bracket">[</span>412<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Іден був непрацездатним до кінця року і потім вже ніколи повністю не відновився<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001847_413-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001847-413"><span class="cite-bracket">[</span>413<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Увечері 23 червня 1953 року Черчилль переніс значний інсульт і йому частково відібрало один бік. Якби Іден був здоровий, то це б, найімовірніше, поклало край прем'єрству Черчилля. Цю подію тримали в таємниці, а Черчилль поїхав видужувати додому до Чартвелла. До листопада він вже повністю одужав<sup id="cite_ref-FOOTNOTEGilbert1988846—857_414-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEGilbert1988846—857-414"><span class="cite-bracket">[</span>414<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTECharmley1995266_415-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTECharmley1995266-415"><span class="cite-bracket">[</span>415<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001868—871_416-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001868—871-416"><span class="cite-bracket">[</span>416<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У квітні 1955 року він пішов у відставку з посади прем'єр-міністра, а його наступником став Іден<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001896_417-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001896-417"><span class="cite-bracket">[</span>417<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Зовнішня_політика"><span id=".D0.97.D0.BE.D0.B2.D0.BD.D1.96.D1.88.D0.BD.D1.8F_.D0.BF.D0.BE.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.B8.D0.BA.D0.B0"></span>Зовнішня політика</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=59" title="Редагувати розділ: Зовнішня політика" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=59" title="Редагувати вихідний код розділу: Зовнішня політика"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Photograph_of_President_Truman_giving_British_Prime_Minister_Winston_Churchill_a_photograph_taken_at_the_1945_Potsdam..._-_NARA_-_199024.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Photograph_of_President_Truman_giving_British_Prime_Minister_Winston_Churchill_a_photograph_taken_at_the_1945_Potsdam..._-_NARA_-_199024.jpg/220px-Photograph_of_President_Truman_giving_British_Prime_Minister_Winston_Churchill_a_photograph_taken_at_the_1945_Potsdam..._-_NARA_-_199024.jpg" decoding="async" width="220" height="175" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Photograph_of_President_Truman_giving_British_Prime_Minister_Winston_Churchill_a_photograph_taken_at_the_1945_Potsdam..._-_NARA_-_199024.jpg/330px-Photograph_of_President_Truman_giving_British_Prime_Minister_Winston_Churchill_a_photograph_taken_at_the_1945_Potsdam..._-_NARA_-_199024.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Photograph_of_President_Truman_giving_British_Prime_Minister_Winston_Churchill_a_photograph_taken_at_the_1945_Potsdam..._-_NARA_-_199024.jpg/440px-Photograph_of_President_Truman_giving_British_Prime_Minister_Winston_Churchill_a_photograph_taken_at_the_1945_Potsdam..._-_NARA_-_199024.jpg 2x" data-file-width="2913" data-file-height="2313" /></a><figcaption>Черчилль з <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Ентоні Іден">Ентоні Іденом</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BD_%D0%90%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Дін Ачесон">Діном Ачесоном</a> та <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%80%D1%96_%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD" title="Гаррі Трумен">Гаррі Труменом</a>, 5 січня 1952 року</figcaption></figure> <p>Черчилль побоювався <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%BE%D1%8F%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%B0" title="Термоядерна бомба">глобальної ядерної війни</a> й непохитно вірив, що для збереження миру і свободи потрібно будувати на міцній основі дружбу та співпрацю між Великою Британією та Америкою. Від січня 1952 до липня 1954 року він здійснив чотири офіційні трансатлантичні візити<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001846–848_418-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001846–848-418"><span class="cite-bracket">[</span>418<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Він мав добрі стосунки з Труменом, але труднощі виникли через намір створити <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Європейське оборонне товариство">Європейське оборонне товариство</a> (EDC), завдяки якому Трумен сподівався зменшити військову присутність Америки в Західній Німеччині. Черчилль скептично ставився до EDC<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001847,_855_419-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001847,_855-419"><span class="cite-bracket">[</span>419<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він хотів, щоб американська армія стала на захист британських інтересів у Єгипті та на Близькому Сході, але в цьому відмовлено. Натомість Трумен очікував, що Британія застосує військо у <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Корейська війна">Корейській війні</a>, але водночас розглядав будь-які зобов'язання США щодо Близького Сходу як підтримку британського імперіалізму<sup id="cite_ref-FOOTNOTECharmley1995255_420-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTECharmley1995255-420"><span class="cite-bracket">[</span>420<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Американці бачили остаточний занепад Британської імперії, тому вітали політику деколонізації, яку провадив попередній уряд Еттлі. Черчилль, який завжди був імперіалістом, вважав, що подальше місце Великої Британії серед світових держав залежить від того, чи залишиться вона імперією<sup id="cite_ref-421" class="reference"><a href="#cite_note-421"><span class="cite-bracket">[</span>421<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Черчилль був змушений визнати революційний <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D1%82%D1%83" title="Державний лад Єгипту">уряд Єгипту</a> <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%90%D0%B1%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D1%80" title="Гамаль Абдель Насер">полковника Насера</a>, який 1952 року захопив владу. На велике розчарування Черчилля в жовтні 1954 року досягнуто домовленості про поетапну евакуацію британських військ із бази на <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB" title="Суецький канал">Суецькому каналі</a>. Крім того, Велика Британія погодилася до 1956 року відмовитись від свого правління в <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%BE-%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BD" title="Англо-Єгипетський Судан">Англо-єгипетському Судані</a>, хоча це було зроблено в обмін на взаємну відмову Насера від претензій Єгипту на цей регіон<sup id="cite_ref-FOOTNOTECharmley1995261,_277,_285_422-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTECharmley1995261,_277,_285-422"><span class="cite-bracket">[</span>422<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Партизанська <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D1%97" class="mw-redirect" title="Війна в Малайї">війна в Малайї</a>, яку вели бойовики комуністів проти сил Співдружності, розпочалася 1948 року і тривала до 1960-го, хоча ще 1957-го Малайзія виборола незалежність. Уряд Черчилля вирішував конфлікт військовим шляхом і застосував подібну стратегію до <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D1%83-%D0%9C%D0%B0%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Повстання Мау-Мау (ще не написана)">Повстання Мау-Мау</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Mau_Mau_Uprising" class="extiw" title="en:Mau Mau Uprising"><span title="Mau Mau Uprising — версія статті «Повстання Мау-Мау» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> в <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Британська Кенія">Британській Кенії</a> (1952—1960)<sup id="cite_ref-423" class="reference"><a href="#cite_note-423"><span class="cite-bracket">[</span>423<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Черчиллю було ніяково, що наступником Трумена вибрано Ейзенхауера. Після смерті Сталіна 5 березня 1953 року Черчилль домагався зустрічі на найвищому рівні з совітами, але Ейзенхауер відмовлявся, побоюючись, що совіти використають її для пропаганди<sup id="cite_ref-FOOTNOTEGilbert1988805—806_424-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEGilbert1988805—806-424"><span class="cite-bracket">[</span>424<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTECharmley1995263—265_410-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTECharmley1995263—265-410"><span class="cite-bracket">[</span>410<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEBlakeLouis1993405_425-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEBlakeLouis1993405-425"><span class="cite-bracket">[</span>425<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. До липня того ж року Черчилль вже дуже шкодував, що демократи втратили владу. Він сказав Колвіллу, що Ейзенхауер як президент «і слабкий, і дурний». Черчилль вважав, що Ейзенхауер не повною мірою усвідомлює небезпеку, яку становить воднева бомба, і зовсім не довіряв <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80_%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" class="mw-redirect" title="Державний секретар Сполучених Штатів Америки">державному секретареві</a> Ейзенхауера <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%81" title="Джон Фостер Даллес">Джонові Фостеру Даллесу</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001848—849_426-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001848—849-426"><span class="cite-bracket">[</span>426<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль двічі марно намагався спонукати Ейзенхауера до перемовин зі совітами: перший раз на Бермудській конференції <i>Трьох сил</i> у грудні 1953 року (третім учасником був <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97" title="Прем'єр-міністр Франції">Прем'єр-міністр Франції</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%96%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%84_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D1%94%D0%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Жозеф Ланьєл (ще не написана)">Жозеф Ланьєл</a>)<sup id="cite_ref-FOOTNOTEGilbert1988936—937_427-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEGilbert1988936—937-427"><span class="cite-bracket">[</span>427<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019843—844_428-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019843—844-428"><span class="cite-bracket">[</span>428<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, а другий — у червні-липні 1954 року у Білому домі<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001880—881_429-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001880—881-429"><span class="cite-bracket">[</span>429<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Врешті-решт, саме совіти запропонували провести <a href="/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%82_(1955)" title="Женевський саміт (1955)">саміт чотирьох держав</a>, але він зібрався лише 18 липня 1955 року, через три місяці після відставки Черчилля<sup id="cite_ref-FOOTNOTEGilbert19881009—1017_430-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEGilbert19881009—1017-430"><span class="cite-bracket">[</span>430<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTECharmley1995289—291_431-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTECharmley1995289—291-431"><span class="cite-bracket">[</span>431<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Кінець_життєвого_шляху:_1955—1965"><span id=".D0.9A.D1.96.D0.BD.D0.B5.D1.86.D1.8C_.D0.B6.D0.B8.D1.82.D1.82.D1.94.D0.B2.D0.BE.D0.B3.D0.BE_.D1.88.D0.BB.D1.8F.D1.85.D1.83:_1955.E2.80.941965"></span>Кінець життєвого шляху: 1955—1965</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=60" title="Редагувати розділ: Кінець життєвого шляху: 1955—1965" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=60" title="Редагувати вихідний код розділу: Кінець життєвого шляху: 1955—1965"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="На_пенсії:_1955—1964"><span id=".D0.9D.D0.B0_.D0.BF.D0.B5.D0.BD.D1.81.D1.96.D1.97:_1955.E2.80.941964"></span>На пенсії: 1955—1964</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=61" title="Редагувати розділ: На пенсії: 1955—1964" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=61" title="Редагувати вихідний код розділу: На пенсії: 1955—1964"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Єлизавета II запропонувала спеціально для Черчилля створити титул Герцога Лондонського, але цього не було зроблено через заперечення його сина Рендольфа, який успадкував би титул після смерті батька<sup id="cite_ref-FOOTNOTERasor2000205_432-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERasor2000205-432"><span class="cite-bracket">[</span>432<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Однак він прийняв <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8" title="Орден Підв'язки">Орден Підв'язки</a> й став сером Вінстоном. Хоча на людях Черчилль і підтримував дії Ідена під час <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0" title="Суецька криза">Суецької кризи</a>, але в особистому спілкуванні різко його критикував, і Клементайн вважала, що багато його візитів до США в наступні роки були спробами відновити добрі англо-американські відносини<sup id="cite_ref-FOOTNOTEGilbert19881224—1225_433-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEGilbert19881224—1225-433"><span class="cite-bracket">[</span>433<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Покинувши прем'єрство, Черчилль залишався депутатом, поки не відмовився виставляти кандидатуру на <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1964" title="Парламентські вибори у Великій Британії 1964">загальних виборах 1964 року</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001911_434-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001911-434"><span class="cite-bracket">[</span>434<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. За винятком 1922—1924 років, він був депутатом із жовтня 1900 року і представляв п'ять виборчих округів<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins200165,_89,_392,_911_435-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins200165,_89,_392,_911-435"><span class="cite-bracket">[</span>435<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Однак, ще до <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1959" title="Парламентські вибори у Великій Британії 1959">загальних виборів 1959 року</a>, він рідко відвідував Палату громад. Попри переконливу перемогу консерваторів на виборах 1959 року, сам він набрав у Вудфорді на тисячу голосів менше, ніж попереднього разу. Більшу частину своєї пенсії він провів у Чартвеллі або у своєму лондонському домі <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D0%B9%D0%B4-%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D2%90%D0%B5%D0%B9%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Гайд-Парк-Ґейт (ще не написана)">Гайд-Парк-Ґейт</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Hyde_Park_Gate" class="extiw" title="en:Hyde Park Gate"><span title="Hyde Park Gate — версія статті «Гайд-Парк-Ґейт» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, і був завсідником вищого світу на віллі <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ла Поза (ще не написана)">Ла Поза</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/La_Pausa" class="extiw" title="en:La Pausa"><span title="La Pausa — версія статті «Ла Поза» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> у <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%B2%27%D1%94%D1%80%D0%B0" title="Французька Рив'єра">Французькій Рив'єрі</a><sup id="cite_ref-Lovell2011_436-0" class="reference"><a href="#cite_note-Lovell2011-436"><span class="cite-bracket">[</span>436<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>У червні 1962 року у <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5-%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%BE" title="Монте-Карло">Монте-Карло</a> 87-річний Черчилль впав і зламав стегно. Його відвезли додому до лондонської лікарні, де він пробув три тижні. За словами Дженкінса, після цього нещастя Черчилль вже ніколи не був таким, як раніше, і його останні два роки минули немовби в сутінках<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001911_434-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001911-434"><span class="cite-bracket">[</span>434<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 1963 року президент США <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A4%D1%96%D1%86%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96" title="Джон Фіцджеральд Кеннеді">Джон Кеннеді</a>, на підставі спеціального <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Акт Конгресу (ще не написана)">Акту Конгресу</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Act_of_Congress" class="extiw" title="en:Act of Congress"><span title="Act of Congress — версія статті «Акт Конгресу» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, проголосив його <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A1%D0%A8%D0%90&action=edit&redlink=1" class="new" title="Почесне громадянство США (ще не написана)">Почесним громадянином США</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Honorary_citizenship_of_the_United_States" class="extiw" title="en:Honorary citizenship of the United States"><span title="Honorary citizenship of the United States — версія статті «Почесне громадянство США» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Черчилль фізично не міг взяти участь у церемонії в <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%96%D0%BC" title="Білий дім">Білому домі</a>, тому його син і онук прийняли нагороду за нього<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001911_434-2" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001911-434"><span class="cite-bracket">[</span>434<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Існують припущення, що останні роки він провів у депресії, але це рішуче заперечив його особистий секретар <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D2%91%D1%8E-%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%83%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ентоні Монтеґю-Браун (ще не написана)">Ентоні Монтеґю-Браун</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Anthony_Montague_Browne" class="extiw" title="en:Anthony Montague Browne"><span title="Anthony Montague Browne — версія статті «Ентоні Монтеґю-Браун» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, який був із ним останні десять років. За словами Монтеґю-Брауна, він ніколи не чув, щоб Черчилль скаржився на депресію і, звісно, в нього її не було<sup id="cite_ref-437" class="reference"><a href="#cite_note-437"><span class="cite-bracket">[</span>437<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Смерть_і_похорон"><span id=".D0.A1.D0.BC.D0.B5.D1.80.D1.82.D1.8C_.D1.96_.D0.BF.D0.BE.D1.85.D0.BE.D1.80.D0.BE.D0.BD"></span>Смерть і похорон</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=62" title="Редагувати розділ: Смерть і похорон" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=62" title="Редагувати вихідний код розділу: Смерть і похорон"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Churchills_Grave.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Churchills_Grave.jpg/220px-Churchills_Grave.jpg" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Churchills_Grave.jpg/330px-Churchills_Grave.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Churchills_Grave.jpg/440px-Churchills_Grave.jpg 2x" data-file-width="2592" data-file-height="1944" /></a><figcaption>Могила Черчилля в <a href="/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%B0_(%D0%91%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%BE%D0%BD)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Церква Святого Мартіна (Блейдон) (ще не написана)">церкві Святого Мартіна</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/St_Martin%27s_Church,_Bladon" class="extiw" title="en:St Martin's Church, Bladon"><span title="St Martin's Church, Bladon — версія статті «Церква Святого Мартіна (Блейдон)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> в Блейдоні</figcaption></figure> <p>12 січня 1965 року у Черчилля стався останній інсульт. Він помер майже за два тижні, 24-го, у сімдесяту річницю смерті свого батька. Шість днів по тому, 30 січня, йому влаштували державний похорон, першу таку церемонію для особи не королівської крові з часів <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Вільям Гладстон">Вільяма Гладстона</a> 1898 року<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001911_434-3" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001911-434"><span class="cite-bracket">[</span>434<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Планувати похорон Черчилля розпочали 1953 року під кодовою назвою <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%22%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%97%22&action=edit&redlink=1" class="new" title="Операція "Нема Надії" (ще не написана)">Операція "Нема Надії"</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Operation_Hope_Not" class="extiw" title="en:Operation Hope Not"><span title="Operation Hope Not — версія статті «Операція "Нема Надії"» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, а станом на 1958 рік вже було розроблено докладний план<sup id="cite_ref-438" class="reference"><a href="#cite_note-438"><span class="cite-bracket">[</span>438<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Труну розмістили у <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86" title="Вестмінстерський палац">Вестмінстер-холлі</a>, де за три дні йому віддали шану сотні тисяч людей. Панахида відбулась у <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B0" class="mw-redirect" title="Собор святого Павла">Соборі святого Павла</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001911_434-4" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001911-434"><span class="cite-bracket">[</span>434<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Потім труну перевезли <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B7%D0%B0" title="Темза">Темзою</a> на баржі до <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD-%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%BE_(%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)" title="Лондон-Ватерлоо (станція)">станції Ватерлоо</a>, а звідти спеціальним поїздом до сімейної ділянки у <a href="/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%B0_(%D0%91%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%BE%D0%BD)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Церква Святого Мартіна (Блейдон) (ще не написана)">церкві Святого Мартіна</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/St_Martin%27s_Church,_Bladon" class="extiw" title="en:St Martin's Church, Bladon"><span title="St Martin's Church, Bladon — версія статті «Церква Святого Мартіна (Блейдон)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> в Блейдоні, неподалік від Бленемського палацу, де він народився<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001912_439-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001912-439"><span class="cite-bracket">[</span>439<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Художник,_історик_і_письменник"><span id=".D0.A5.D1.83.D0.B4.D0.BE.D0.B6.D0.BD.D0.B8.D0.BA.2C_.D1.96.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D0.B8.D0.BA_.D1.96_.D0.BF.D0.B8.D1.81.D1.8C.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D0.B8.D0.BA"></span>Художник, історик і письменник</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=63" title="Редагувати розділ: Художник, історик і письменник" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=63" title="Редагувати вихідний код розділу: Художник, історик і письменник"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Special_Relationship%3F_(geograph_4125450).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/27/Special_Relationship%3F_%28geograph_4125450%29.jpg/220px-Special_Relationship%3F_%28geograph_4125450%29.jpg" decoding="async" width="220" height="164" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/27/Special_Relationship%3F_%28geograph_4125450%29.jpg/330px-Special_Relationship%3F_%28geograph_4125450%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/27/Special_Relationship%3F_%28geograph_4125450%29.jpg/440px-Special_Relationship%3F_%28geograph_4125450%29.jpg 2x" data-file-width="5047" data-file-height="3756" /></a><figcaption><i>«Союзники»</i> (1995) <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%BE%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%84%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Лоуренс Голофсенер (ще не написана)">Лоуренса Голофсенера</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Lawrence_Holofcener" class="extiw" title="en:Lawrence Holofcener"><span title="Lawrence Holofcener — версія статті «Лоуренс Голофсенер» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> — скульптурна група, що зображує <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE_%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82" title="Франклін Делано Рузвельт">Франкліна Рузвельта</a> та Черчилля на <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4-%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%82" title="Бонд-стріт">Нью-Бонд-стріт</a>, Лондон</figcaption></figure> <p>Черчилль був плідним письменником. Він використовував псевдоніми «Вінстон С. Черчилль» та «Вінстон Спенсер Черчилль», щоб уникнути плутанини зі своїм тезкою <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C_(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%97%D0%BA)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вінстон Черчилль (прозаїк) (ще не написана)">американським прозаїком</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill_(novelist)" class="extiw" title="en:Winston Churchill (novelist)"><span title="Winston Churchill (novelist) — версія статті «Вінстон Черчилль (прозаїк)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, з яким він завів дружнє листування<sup id="cite_ref-440" class="reference"><a href="#cite_note-440"><span class="cite-bracket">[</span>440<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. У його доробку роман, два життєписи, три томи спогадів, кілька історичних праць та численні статті в пресі. Дві найвідоміші праці, надруковані після першого прем'єрства, принесли йому письменницьку славу, — дванадцятитомні мемуари <i><a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_(%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0)" title="Друга світова війна (книга)">«Друга світова війна»</a></i> та чотиритомник <i><a href="/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Історія англомовних народів (ще не написана)">"Історія англомовних народів"</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/A_History_of_the_English-Speaking_Peoples" class="extiw" title="en:A History of the English-Speaking Peoples"><span title="A History of the English-Speaking Peoples — версія статті «Історія англомовних народів» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></i><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001819—823_441-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001819—823-441"><span class="cite-bracket">[</span>441<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Упродовж багатьох років статті у пресі дозволяли йому послабити фінансовий тягар: наприклад, 1937 року вийшло 64 його статті, і за деякі з них він одержав чималий гонорар<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001506—507_442-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001506—507-442"><span class="cite-bracket">[</span>442<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 1953 року Черчиллю вручили <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Нобелівська премія з літератури">Нобелівську премію з літератури</a> «за неперевершеність історичного й біографічного опису, за блискуче <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Ораторське мистецтво">ораторське мистецтво</a>, з допомогою якого відстоювалися найвищі людські цінності»<sup id="cite_ref-443" class="reference"><a href="#cite_note-443"><span class="cite-bracket">[</span>443<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Після відставки з Адміралтейства в 1915 році Черчилль захопився малюванням і став досвідченим маляром-аматором<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001279_444-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001279-444"><span class="cite-bracket">[</span>444<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Підписуючи картини псевдонімом «Чарльз Морін»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEKnickerbocker1941140,_150,_178—179_445-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEKnickerbocker1941140,_150,_178—179-445"><span class="cite-bracket">[</span>445<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, він не полишав це хобі протягом усього життя і виконав сотні картин, багато з яких можна побачити в його майстерні в Чартвеллі, а також у приватних колекціях<sup id="cite_ref-446" class="reference"><a href="#cite_note-446"><span class="cite-bracket">[</span>446<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Черчилль був <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80" title="Муляр">мулярем</a>-аматором, будував будівлі та садові стіни у Чартвеллі<sup id="cite_ref-FOOTNOTEKnickerbocker1941140,_150,_178—179_445-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEKnickerbocker1941140,_150,_178—179-445"><span class="cite-bracket">[</span>445<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він навіть вступив до <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Об'єднаний союз працівників будівельної галузі (ще не написана)">Об'єднаного союзу працівників будівельної галузі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Amalgamated_Union_of_Building_Trade_Workers" class="extiw" title="en:Amalgamated Union of Building Trade Workers"><span title="Amalgamated Union of Building Trade Workers — версія статті «Об'єднаний союз працівників будівельної галузі» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, але був виключений після того, як відновив своє членство в Консервативній партії<sup id="cite_ref-FOOTNOTEKnickerbocker1941140,_150,_178—179_445-2" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEKnickerbocker1941140,_150,_178—179-445"><span class="cite-bracket">[</span>445<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. А ще він розводив метеликів у Чартвеллі, щороку тримаючи їх у переобладнаному літньому будиночку, поки не наставала пора їх випустити<sup id="cite_ref-447" class="reference"><a href="#cite_note-447"><span class="cite-bracket">[</span>447<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Зажив слави як любитель тварин, завжди тримав переважно котів, а ще собак, свиней, ягнят, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%B0" title="Бентамка">карликових курей</a>, кіз та лисенят<sup id="cite_ref-448" class="reference"><a href="#cite_note-448"><span class="cite-bracket">[</span>448<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Спадщина"><span id=".D0.A1.D0.BF.D0.B0.D0.B4.D1.89.D0.B8.D0.BD.D0.B0"></span>Спадщина</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=64" title="Редагувати розділ: Спадщина" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=64" title="Редагувати вихідний код розділу: Спадщина"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Winston_Churchill,_Parliament_Square,_London_(cropped).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Winston_Churchill%2C_Parliament_Square%2C_London_%28cropped%29.jpg/220px-Winston_Churchill%2C_Parliament_Square%2C_London_%28cropped%29.jpg" decoding="async" width="220" height="293" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Winston_Churchill%2C_Parliament_Square%2C_London_%28cropped%29.jpg/330px-Winston_Churchill%2C_Parliament_Square%2C_London_%28cropped%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Winston_Churchill%2C_Parliament_Square%2C_London_%28cropped%29.jpg/440px-Winston_Churchill%2C_Parliament_Square%2C_London_%28cropped%29.jpg 2x" data-file-width="498" data-file-height="663" /></a><figcaption><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%8F_%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8F_(%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Статуя Вінстона Черчилля (Парламентська площа) (ще не написана)">Статуя Черчилля</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Statue_of_Winston_Churchill,_Parliament_Square" class="extiw" title="en:Statue of Winston Churchill, Parliament Square"><span title="Statue of Winston Churchill, Parliament Square — версія статті «Статуя Вінстона Черчилля (Парламентська площа)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> (1973) за проєктом <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D1%80_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%81-%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Айвор Робертс-Джонс (ще не написана)">Айвора Робертса-Джонса</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Ivor_Roberts-Jones" class="extiw" title="en:Ivor Roberts-Jones"><span title="Ivor Roberts-Jones — версія статті «Айвор Робертс-Джонс» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> на <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Парламентська площа (ще не написана)">Парламентській площі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Parliament_Square" class="extiw" title="en:Parliament Square"><span title="Parliament Square — версія статті «Парламентська площа» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> в Лондоні</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="«Людина_долі»"><span id=".C2.AB.D0.9B.D1.8E.D0.B4.D0.B8.D0.BD.D0.B0_.D0.B4.D0.BE.D0.BB.D1.96.C2.BB"></span>«Людина долі»</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=65" title="Редагувати розділ: «Людина долі»" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=65" title="Редагувати вихідний код розділу: «Людина долі»"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Черчилль завжди самовпевнено вважав себе «людиною долі»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins20013_449-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins20013-449"><span class="cite-bracket">[</span>449<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Через це йому бракувало стриманості і він був здатен на необачні вчинки<sup id="cite_ref-FOOTNOTEAddison198025,_29,_36_450-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEAddison198025,_29,_36-450"><span class="cite-bracket">[</span>450<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins20013,_22,_24,_60_451-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins20013,_22,_24,_60-451"><span class="cite-bracket">[</span>451<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Віра в себе проявилася в його «спорідненості з війною», щодо якої, за словами <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B0%D1%84%D1%84%D0%BD%D0%B5%D1%80" title="Себастіан Гаффнер">Себастіана Гаффнера</a>, він проявив «глибоке і вроджене розуміння»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEHaffner200319_452-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEHaffner200319-452"><span class="cite-bracket">[</span>452<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль вважав себе військовим генієм, але це зробило його вразливим до невдач, і, за словами <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB_%D0%90%D0%B4%D0%B4%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Пол Аддісон (ще не написана)">Пола Аддісона</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Paul_Addison" class="extiw" title="en:Paul Addison"><span title="Paul Addison — версія статті «Пол Аддісон» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Дарданельська операція">Галліполі</a> було «найбільшим ударом, якого коли-небудь зазнавало його самоусвідомлення»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEAddison198036_453-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEAddison198036-453"><span class="cite-bracket">[</span>453<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Утім, Дженкінс зазначає, що хоча війна збуджувала й бадьорила Черчилля, він ніколи не був байдужим до страждань, яких вона завдає<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001213_454-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001213-454"><span class="cite-bracket">[</span>454<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Політична_ідеологія"><span id=".D0.9F.D0.BE.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.B8.D1.87.D0.BD.D0.B0_.D1.96.D0.B4.D0.B5.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D1.96.D1.8F"></span>Політична ідеологія</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=66" title="Редагувати розділ: Політична ідеологія" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=66" title="Редагувати вихідний код розділу: Політична ідеологія"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Деякі спостерігачі вважали, що Черчиллем як політиком переважно керували особисті амбіції, а не політичні принципи<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James19706_455-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James19706-455"><span class="cite-bracket">[</span>455<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEAddison198023,_25_456-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEAddison198023,_25-456"><span class="cite-bracket">[</span>456<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. На початках парламентської кар'єри він був надміру зухвалим і схильним до суперечок<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001121,_245_457-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001121,_245-457"><span class="cite-bracket">[</span>457<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Його ущипливий риторичний стиль приніс йому чимало ворогів у парламенті<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197020_458-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197020-458"><span class="cite-bracket">[</span>458<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-14" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="cite-bracket">[</span>30<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. З іншого боку, його вважали чесним політиком, який виявляв особливу лояльність до своєї родини та близьких друзів<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James19704,_19_459-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James19704,_19-459"><span class="cite-bracket">[</span>459<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. За словами Дженкінса, йому «найпаче бракувало стриманості та вміння приховувати почуття»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001xv_460-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001xv-460"><span class="cite-bracket">[</span>460<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. На думку <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D1%81_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Роберт Родс Джеймс (ще не написана)">Родса Джеймса</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Robert_Rhodes_James" class="extiw" title="en:Robert Rhodes James"><span title="Robert Rhodes James — версія статті «Роберт Родс Джеймс» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, він був «не здатен на інтриги, а ще був напрочуд невинним і прямолінійним»<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197053_461-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197053-461"><span class="cite-bracket">[</span>461<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>До початку Другої світової війни підхід Черчилля до політики породжував загальну «недовіру та неприязнь»<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970ix_462-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970ix-462"><span class="cite-bracket">[</span>462<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, великою мірою через два переходи від однієї партії до іншої<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197031_463-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197031-463"><span class="cite-bracket">[</span>463<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Біографи по-різному класифікували його з погляду політичної ідеології як «принципового консерватора»<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197031—33_464-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197031—33-464"><span class="cite-bracket">[</span>464<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, «послідовного ліберала» <sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201911_465-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201911-465"><span class="cite-bracket">[</span>465<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> і «ніколи не обмежуваного партійною приналежністю»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEHermiston201619_466-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEHermiston201619-466"><span class="cite-bracket">[</span>466<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Дженкінс каже, що віра Черчилля в себе була «набагато сильнішою за будь-яку класову чи вузькогрупову вірність»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins20013_449-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins20013-449"><span class="cite-bracket">[</span>449<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Незалежно від того, був Черчилль консерватором чи лібералом, він майже завжди був проти соціалізму, бо ця ідеологія тяжіла до державного планування, тоді як сам він вірив у вільний ринок. Винятком був період його коаліції воєнного часу, коли він повністю покладався на підтримку своїх колег із Лейбористської партії<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001601_467-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001601-467"><span class="cite-bracket">[</span>467<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEBall2001311,_330_468-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEBall2001311,_330-468"><span class="cite-bracket">[</span>468<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Хоча лідери лейбористів були готові приєднатися до коаліції Черчилля, його здавна розглядали як ворога робітничого класу. Його реакція на заворушення в долині Ронди та антисоціалістична риторика викликали осуд соціалістів. Вони розглядали його як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Політична реакція">реакціонера</a>, який представляв імперіалізм, мілітаризм та інтереси вищих класів у <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D0%B0" title="Класова боротьба">класовій війні</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEAddison198026_469-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEAddison198026-469"><span class="cite-bracket">[</span>469<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Роль у протидії загальному страйку зробила його ворогом багатьох страйкарів та більшості членів лейбористського руху<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970174_470-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970174-470"><span class="cite-bracket">[</span>470<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Парадоксально, але Черчилль підтримував <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0" title="Професійна спілка">профспілковість</a>, яку розглядав як «антитезу соціалізму»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEAddison198042—43,_44_471-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEAddison198042—43,_44-471"><span class="cite-bracket">[</span>471<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>З іншого боку, недоброзичливці Черчилля не брали до уваги його реформи всередині країни<sup id="cite_ref-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958428_472-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958428-472"><span class="cite-bracket">[</span>472<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, бо хоч багато в чому він був радикалом і реформатором<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201910_473-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт201910-473"><span class="cite-bracket">[</span>473<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, але завжди з наміром зберегти наявну соціальну структуру, ніколи не заперечуючи її<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197034_474-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197034-474"><span class="cite-bracket">[</span>474<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він не міг проявляти емпатію до бідних, тому натомість відчував до них симпатію<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001152_475-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001152-475"><span class="cite-bracket">[</span>475<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, демонструючи те, що Аддісон називає ставленням «доброзичливого патерналіста»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEAddison198044_476-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEAddison198044-476"><span class="cite-bracket">[</span>476<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Дженкінс, який сам був старшим міністром від лейбористів, зауважив, що Черчилль ще на початках своєї роботи в уряді мав «значні здобутки як соціальний реформатор»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001152_475-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001152-475"><span class="cite-bracket">[</span>475<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Родс Джеймс теж вважав, що досягнення Черчилля в ролі соціального реформатора були «чималими»<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197033_477-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197033-477"><span class="cite-bracket">[</span>477<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. За словами Родса Джеймса, цього Черчилль зміг досягнути завдяки тому, що на посаді міністра мав «три видатні риси — він наполегливо працював; успішно проводив свої пропозиції через кабінет і парламент; переводив своїх працівників за собою. Ці міністерські заслуги трапляються не так вже й часто, як думають»<sup id="cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197033—34_478-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERhodes_James197033—34-478"><span class="cite-bracket">[</span>478<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Імперіалізм"><span id=".D0.86.D0.BC.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.B0.D0.BB.D1.96.D0.B7.D0.BC"></span>Імперіалізм</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=67" title="Редагувати розділ: Імперіалізм" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=67" title="Редагувати вихідний код розділу: Імперіалізм"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:British_Empire_1921.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/British_Empire_1921.png/220px-British_Empire_1921.png" decoding="async" width="220" height="96" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/British_Empire_1921.png/330px-British_Empire_1921.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/British_Empire_1921.png/440px-British_Empire_1921.png 2x" data-file-width="1425" data-file-height="625" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Британська імперія">Британська імперія</a> на піку територіальної експансії, 1921 рік</figcaption></figure> <p>Незалежно від поглядів Черчилля на інші питання політики та реформ, він завжди був непохитним <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Імперіалізм">імперіалістом</a> і <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Монархізм">монархістом</a>. Постійно виражав «романтизований погляд» і на Британську імперію, і на керівного монарха, особливо на Єлизавету II часів його останнього прем'єрства<sup id="cite_ref-FOOTNOTEAddison198038_479-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEAddison198038-479"><span class="cite-bracket">[</span>479<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEBall2001308_480-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEBall2001308-480"><span class="cite-bracket">[</span>480<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins200122_481-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins200122-481"><span class="cite-bracket">[</span>481<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Його називали «ліберальним імперіалістом» <sup id="cite_ref-FOOTNOTEAdams2011253_482-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEAdams2011253-482"><span class="cite-bracket">[</span>482<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, який розглядав британський імперіалізм як форму <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%80%D1%83%D1%97%D0%B7%D0%BC" title="Альтруїзм">альтруїзму</a>, що приносить благо підкореним народам, затим як «завойовуючи інші народи і владарюючи над ними, британці також сприяли розвитку і захищали їх»<sup id="cite_ref-FOOTNOTEAddison198032,_40–41_483-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEAddison198032,_40–41-483"><span class="cite-bracket">[</span>483<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Завершуючи життєпис Черчилля, Рой Дженкінс порівнював його з іншим великим імперіалістом, Вільямом Гладстоном, якого Дженкінс визнав «безсумнівно» найвизначнішим прем'єр-міністром XIX століття. Коли Дженкінс починав писати свою книгу, то розглядав Гладстона як визначнішого діяча, але під час написання змінив свою думку. Він завершив цю працю, так оцінивши місце Черчилля<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001912_439-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001912-439"><span class="cite-bracket">[</span>439<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>: </p> <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><span typeof="mw:File"><span title="«"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;"> ...зі всіма своїми особливостями, забаганками, часом дитячістю, але й генієм, цілеспрямованістю і неослабною здатністю долати обставини, як найвидатнішого мешканця Даунінг-стріт, 10. <div style="overflow:auto; font-style:normal;"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r42405792"><div class="hidden-begin mw-collapsible mw-collapsed" style="border:none; border:none; color:#808080;"><div class="hidden-title" style="text-align:center; background-color:var(--background-color-interactive, #eaecf0); color:var(--color-placeholder, #72777d);">Оригінальний текст <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355"><span title="англійською мовою" class="ref-info">(англ.)</span></div><div class="hidden-content mw-collapsible-content" style="text-align:left; text-align: left;color:var(--color-emphasized, black);"> <div lang="en" style="font-style:italic;">.....with all his idiosyncracies, his indulgences, his occasional childishness, but also his genius, his tenacity and his persistent ability (to be) larger than life, as the greatest ever (occupant of) 10 Downing Street.</div></div></div></div> </td> <td><span typeof="mw:File"><span title="»"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td></tr> </tbody></table> <p>На відміну від такого опису, сучасники, зокрема інші члени Консервативної партії, оцінювали расові погляди Черчилля як крайні<sup id="cite_ref-10GC_484-0" class="reference"><a href="#cite_note-10GC-484"><span class="cite-bracket">[</span>484<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Якось він описав індіанців як «тваринний народ із тваринною релігією»<sup id="cite_ref-dark_side_485-0" class="reference"><a href="#cite_note-dark_side-485"><span class="cite-bracket">[</span>485<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Його особистий лікар, <a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C%D0%B7_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BE%D0%BD,_1-%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Чарльз Вільсон, 1-й барон Моран (ще не написана)">лорд Моран</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Charles_Wilson,_1st_Baron_Moran" class="extiw" title="en:Charles Wilson, 1st Baron Moran"><span title="Charles Wilson, 1st Baron Moran — версія статті «Чарльз Вільсон, 1-й барон Моран» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, сказав про інші раси, що: «Вінстон думає лише про колір шкіри». 1955 року Черчилль висловив підтримку гаслу «Зберігайте Англію білою», оскільки виступав проти імміграції із Вест-Індії<sup id="cite_ref-FOOTNOTEAddison2005[httpsbooksgooglecombooksid59wSDAAAQBAJqkeepenglandwhite_233]_486-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEAddison2005[httpsbooksgooglecombooksid59wSDAAAQBAJqkeepenglandwhite_233]-486"><span class="cite-bracket">[</span>486<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль дотримувався <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Нацистська расова політика">ієрархічного погляду на раси</a><sup id="cite_ref-Churchill_and_Eugenics_487-0" class="reference"><a href="#cite_note-Churchill_and_Eugenics-487"><span class="cite-bracket">[</span>487<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, вважаючи, що <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8" title="Білі люди">білі люди</a> є найвищими, а <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B3%D1%80" title="Негр">чорні</a> — найнижчими.<sup id="cite_ref-488" class="reference"><a href="#cite_note-488"><span class="cite-bracket">[</span>488<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-Debunking_Myths_489-0" class="reference"><a href="#cite_note-Debunking_Myths-489"><span class="cite-bracket">[</span>489<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> <sup id="cite_ref-10GC_484-1" class="reference"><a href="#cite_note-10GC-484"><span class="cite-bracket">[</span>484<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Рішення Черчилля як міністра внутрішніх справ підтримати <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Сегрегація (суспільство)">«сегрегацію за кольором шкіри»</a> призвело до заборони британському чемпіонові з боксу в середній вазі <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%BD_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD_(%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B5%D1%80)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Лен Джонсон (боксер) (ще не написана)">Лену Джонсону</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Len_Johnson_(boxer)" class="extiw" title="en:Len Johnson (boxer)"><span title="Len Johnson (boxer) — версія статті «Лен Джонсон (боксер)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> відвідувати <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82-%D0%B3%D0%BE%D0%BB" title="Альберт-гол">Королівський Альберт-гол</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B1&action=edit&redlink=1" class="new" title="Національний спортивний клуб (ще не написана)">Національний спортивний клуб</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/National_Sporting_Club" class="extiw" title="en:National Sporting Club"><span title="National Sporting Club — версія статті «Національний спортивний клуб» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, бо він був чорним<sup id="cite_ref-490" class="reference"><a href="#cite_note-490"><span class="cite-bracket">[</span>490<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-491" class="reference"><a href="#cite_note-491"><span class="cite-bracket">[</span>491<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він виступав проти самоврядування чорношкірих або корінних народів в Африці, Австралії, Карибському басейні, Америці та Індії, бо вважав, що британський імперіалізм у своїх колоніях був на благо «первісних» та «підпорядкованих рас»<sup id="cite_ref-492" class="reference"><a href="#cite_note-492"><span class="cite-bracket">[</span>492<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Під час інтерв'ю 1902 року, обговорюючи свої погляди на китайців, Черчилль заявив, що «великі варварські нації» будуть «загрожувати цивілізованим націям», але <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0" title="Арійська раса">«арійська</a> порода обов'язково візьме гору»<sup id="cite_ref-493" class="reference"><a href="#cite_note-493"><span class="cite-bracket">[</span>493<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Літературний_доробок"><span id=".D0.9B.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D0.B4.D0.BE.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BE.D0.BA"></span>Літературний доробок</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=68" title="Редагувати розділ: Літературний доробок" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=68" title="Редагувати вихідний код розділу: Літературний доробок"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li>Розповідь про Мелекенд: Епізод з прикордонної війни, <a href="/wiki/1898" title="1898">1898</a>. <i>The Story of the Malakand Field Force: An Episode of Frontier War</i>.</li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Річкова війна">Річкова війна</a>: Історичний звіт про прагнення захоплення <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BD" title="Судан">Судану</a>, <a href="/wiki/1899" title="1899">1899</a>. <i>The River War: An Historical Account of the Reconquest of the Soudan</i>.</li> <li>Саврола (роман), 1900. <i>Savrola</i> (український переклад — видавництво Жупанського, 2017)</li> <li>Від <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD" title="Лондон">Лондона</a> до <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Преторія">Преторії</a> через Ледісміт, 1900. <i>From London To Ladysmith via Pretoria</i>.</li> <li>Похід Яна Гамільтона, Лондон <a href="/wiki/1900" title="1900">1900</a>. <i>Ian Hamiltons's March, London 1900</i>.</li> <li>Лорд Рендольф Черчилль, 1906. <i> Lord Randolph Churchill</i>.</li> <li>Мої африканські подорожі, 1908. <i>My African Journey</i>.</li> <li>Світова криза, 4 томи, <a href="/wiki/1923" title="1923">1923</a> до <a href="/wiki/1929" title="1929">1929</a>. <i>The World Crisis, 4 Bände, 1923 bis 1929</i>.</li> <li>Мої молоді роки, <a href="/wiki/1930" title="1930">1930</a>. <i>My Early Life</i>.</li> <li>Мальборо. Його життя і час, з <a href="/wiki/1933" title="1933">1933</a> до <a href="/wiki/1938" title="1938">1938</a> року, 4 томи. <i>Marlborough. His Life and Times</i>.</li> <li>Історія англомовних народів. 4 томи. <i>A History of the English-Speaking Peoples</i>.</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_(%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0)" title="Друга світова війна (книга)">Друга світова війна</a> в 6 томах (<a href="/wiki/1948" title="1948">1948</a>) <i>The Second World War</i>. <b><a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Нобелівська премія з літератури">Нобелівська премія з літератури</a></b> <a href="/wiki/1953" title="1953">1953</a> року. Крім того, ця об'ємна праця замикає <i>Рейтинг 100 найкращих книг усіх часів</i> журналу <a href="/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%BA" title="Ньюсвік">Ньюсвік</a><sup id="cite_ref-494" class="reference"><a href="#cite_note-494"><span class="cite-bracket">[</span>494<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Український переклад скороченого видання у двох томах — «Спогади про Другу світову війну». Т 1,2., видавництво Жупанського, 2018;</li> <li>Виступи (Вінстона Черчилля) під час війни, (відбір, передмова та примітки <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%83%D1%81_%D0%9A%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Клаус Кернер (ще не написана)">Клауса Кернера</a>, презентовано у <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Гамбург">Гамбурзі</a> та <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Відень">Відні</a> у 2002 році.) <i>Reden in Zeiten des Krieges, ausgewählt, eingeleitet und erläutert von Klaus Körner</i></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Зображення_в_культурі"><span id=".D0.97.D0.BE.D0.B1.D1.80.D0.B0.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.B2_.D0.BA.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D1.83.D1.80.D1.96"></span>Зображення в культурі</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=69" title="Редагувати розділ: Зображення в культурі" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=69" title="Редагувати вихідний код розділу: Зображення в культурі"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Серед найвідоміших життєписів Черчилля — праці Аддісона, <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD_%D2%90%D1%96%D0%BB%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мартін Ґілберт (ще не написана)">Ґілберта</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Martin_Gilbert" class="extiw" title="en:Martin Gilbert"><span title="Martin Gilbert — версія статті «Мартін Ґілберт» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>, Дженкінса та Родса Джеймса. Утім, у статті для Міжнародного товариства Черчилля професор Девід Фріман нарахував 62 життєписи, що з'явились до кінця XX століття, і це враховуючи тільки англомовні книги<sup id="cite_ref-495" class="reference"><a href="#cite_note-495"><span class="cite-bracket">[</span>495<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>На публічній церемонії у <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86" title="Вестмінстерський палац">Вестмінстер-холлі</a> 30 листопада 1954 року до 80-річчя Черчилля, обидві Палати парламенту спільно подарували йому <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82_%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Портрет Вінстона Черчилля">портрет на повний зріст</a> пензля <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BC_%D0%92%D1%96%D0%B2%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4" class="mw-redirect" title="Грегем Вівіан Сазерленд">Ґреєма Сазерленда</a><sup id="cite_ref-496" class="reference"><a href="#cite_note-496"><span class="cite-bracket">[</span>496<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Утім, за наявними даними, подружжя зненавиділо цю картину, і згодом Клементайн її знищила<sup id="cite_ref-497" class="reference"><a href="#cite_note-497"><span class="cite-bracket">[</span>497<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> <sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001890_498-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001890-498"><span class="cite-bracket">[</span>498<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Вшанування_пам'яті"><span id=".D0.92.D1.88.D0.B0.D0.BD.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.BF.D0.B0.D0.BC.27.D1.8F.D1.82.D1.96"></span>Вшанування пам'яті</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=70" title="Редагувати розділ: Вшанування пам'яті" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=70" title="Редагувати вихідний код розділу: Вшанування пам'яті"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>В усьому світі Черчиллю присвячено численні меморіали. 1973 року вдова Клементайн відкрила <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%8F_%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8F_(%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Статуя Вінстона Черчилля (Парламентська площа) (ще не написана)">його статую на Парламентській площі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Statue_of_Winston_Churchill,_Parliament_Square" class="extiw" title="en:Statue of Winston Churchill, Parliament Square"><span title="Statue of Winston Churchill, Parliament Square — версія статті «Статуя Вінстона Черчилля (Парламентська площа)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>. Крім Черчилля, на площі розміщено 11 статуй інших видатних політичних діячів, зокрема його товариша Ллойда Джорджа та його індійського політичного ворога Ґанді<sup id="cite_ref-FOOTNOTERasor2000300_499-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERasor2000300-499"><span class="cite-bracket">[</span>499<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-500" class="reference"><a href="#cite_note-500"><span class="cite-bracket">[</span>500<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Кабінети Уряду воєнного часу перейменовано на <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кабінети воєнного часу Черчилля (ще не написана)">Музей Черчилля та Кабінети Уряду воєнного часу</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Churchill_War_Rooms" class="extiw" title="en:Churchill War Rooms"><span title="Churchill War Rooms — версія статті «Кабінети воєнного часу Черчилля» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-501" class="reference"><a href="#cite_note-501"><span class="cite-bracket">[</span>501<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. <a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B6_(%D0%9A%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B6)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Черчилль-коледж (Кембридж) (ще не написана)">Черчилль-коледж</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Churchill_College,_Cambridge" class="extiw" title="en:Churchill College, Cambridge"><span title="Churchill College, Cambridge — версія статті «Черчилль-коледж (Кембридж)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> у <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B6%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Кембриджський університет">Кембриджському університеті</a> став національним меморіалом Черчиллю. Опитування <a href="/wiki/BBC" title="BBC">BBC</a> 2002 року показало велику повагу до Черчилля у Великій Британії. Він здобув 447 423 голоси, ставши <a href="/wiki/100_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2" title="100 найвизначніших британців">найвизначнішим британцем усіх часів</a>, тоді як наступний за списком, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BC_%D0%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Ісамбард Кіндом Брунель">Ісамбард Кіндом Брунель</a>, відстав на 56 000 голосів<sup id="cite_ref-502" class="reference"><a href="#cite_note-502"><span class="cite-bracket">[</span>502<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Вінстон Черчилль — один із восьми людей, кому надано почесне громадянство США; серед інших — <a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80_%D0%B4%D0%B5_%D0%9B%D0%B0%D1%84%D0%B0%D1%94%D1%82" title="Жильбер де Лафаєт">Лафаєт</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3" title="Рауль Валленберг">Рауль Валленберг</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0" title="Мати Тереза">Мати Тереза</a><sup id="cite_ref-503" class="reference"><a href="#cite_note-503"><span class="cite-bracket">[</span>503<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. 1999 року <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%A1%D0%A8%D0%90" title="Військово-морські сили США">ВМС США</a> назвали новий <a href="/wiki/%D0%95%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%86%D1%96_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%C2%AB%D0%90%D1%80%D0%BB%D1%96_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BA%C2%BB" title="Ескадрені міноносці типу «Арлі Берк»">есмінець типу «Арлі Берк»</a> ім'ям <i><a href="/wiki/USS_Winston_S._Churchill_(DDG-81)" title="USS Winston S. Churchill (DDG-81)">Вінстон С. Черчилль</a></i><sup id="cite_ref-504" class="reference"><a href="#cite_note-504"><span class="cite-bracket">[</span>504<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Серед інших меморіалів у Північній Америці — <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Національний музей Черчилля (ще не написана)">Національний музей Черчилля</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/National_Churchill_Museum" class="extiw" title="en:National Churchill Museum"><span title="National Churchill Museum — версія статті «Національний музей Черчилля» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> у Фултоні, штат Міссурі, де 1946 року він виголосив промову «Залізна завіса»; <a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C-%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B5%D1%80_(%D0%95%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Черчилль-сквер (Едмонтон) (ще не написана)">Черчилль-сквер</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Churchill_Square_(Edmonton)" class="extiw" title="en:Churchill Square (Edmonton)"><span title="Churchill Square (Edmonton) — версія статті «Черчилль-сквер (Едмонтон)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> у центральному <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Едмонтон">Едмонтоні</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0" title="Альберта">Альберта</a>); гірський масив <a href="/w/index.php?title=%D0%A5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%82_%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Хребет Вінстона Черчилля (ще не написана)">Хребет Вінстона Черчилля</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill_Range" class="extiw" title="en:Winston Churchill Range"><span title="Winston Churchill Range — версія статті «Хребет Вінстона Черчилля» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> на північний захід від <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE_%D0%9B%D1%83%D1%97%D0%B7%D0%B0_(%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0)" title="Озеро Луїза (Альберта)">озера Луїза</a>, теж в Альберті<sup id="cite_ref-505" class="reference"><a href="#cite_note-505"><span class="cite-bracket">[</span>505<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Вінстона Черчилля зобразили на британській банкноті номіналом 5 <a href="/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D1%82_%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%96%D0%B2" title="Фунт стерлінгів">фунтів</a>, введеній в обіг з 13 вересня 2016 року<sup id="cite_ref-506" class="reference"><a href="#cite_note-506"><span class="cite-bracket">[</span>506<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>15 листопада 2022 року у місті <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Кропивницький">Кропивницький</a> вулицю Хабаровську перейменували на вулицю Вінстона Черчилля.<sup id="cite_ref-507" class="reference"><a href="#cite_note-507"><span class="cite-bracket">[</span>507<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> </p><p>У травні 2023 року колишня вулиця Червоноткацька у Дніпроському районі Києва отримала нову назву на честь Вінстона Черчилля.<sup id="cite_ref-508" class="reference"><a href="#cite_note-508"><span class="cite-bracket">[</span>508<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Сім'я_та_походження"><span id=".D0.A1.D1.96.D0.BC.27.D1.8F_.D1.82.D0.B0_.D0.BF.D0.BE.D1.85.D0.BE.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span>Сім'я та походження</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=71" title="Редагувати розділ: Сім'я та походження" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=71" title="Редагувати вихідний код розділу: Сім'я та походження"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>У вересні 1908 року Черчилль одружився з Клементайн Гозьєр<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019188Jenkins2001140_509-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019188Jenkins2001140-509"><span class="cite-bracket">[</span>509<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Їхній шлюб тривав 57 років<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019188_111-2" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019188-111"><span class="cite-bracket">[</span>111<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Черчилль усвідомлював, яким тягарем для шлюбу є його політична кар'єра<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт194_510-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт194-510"><span class="cite-bracket">[</span>510<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. За словами Колвілла, у 30-х роках він мав короткий роман з <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%81_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Доріс Каслросс (ще не написана)">Доріс Каслросс</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Doris_Castlerosse" class="extiw" title="en:Doris Castlerosse"><span title="Doris Castlerosse — версія статті «Доріс Каслросс» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup><sup id="cite_ref-511" class="reference"><a href="#cite_note-511"><span class="cite-bracket">[</span>511<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, хоча <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%8E_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%81_(%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ендрю Робертс (історик) (ще не написана)">Ендрю Робертс</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Andrew_Roberts_(historian)" class="extiw" title="en:Andrew Roberts (historian)"><span title="Andrew Roberts (historian) — версія статті «Ендрю Робертс (історик)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> ставить це під сумнів<sup id="cite_ref-FOOTNOTERoberts2018385—387_512-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTERoberts2018385—387-512"><span class="cite-bracket">[</span>512<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>У Вінстона та Клементайн народився один син і чотири дочки: </p> <ul><li>(1-а дочка) Діана Черчилль<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019192-193Jenkins2001203_513-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019192-193Jenkins2001203-513"><span class="cite-bracket">[</span>513<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> (<a href="/wiki/11_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F" title="11 липня">11 липня</a> <a href="/wiki/1909" title="1909">1909</a> — <a href="/wiki/19_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="19 жовтня">19 жовтня</a> <a href="/wiki/1963" title="1963">1963</a> року). Спершу дружина Джона Мілнера Белья, потім Д. Сендіса, від якого мала двох дітей: Барронету й Дункана. Але через невдале життя у цих шлюбах мала часті нервові зриви й лікувалась у клініках.</li> <li>(син) <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Рендольф Черчилль">Фредрік Едвард Рандольф Черчилль</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт20192012Jenkins2001203_514-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт20192012Jenkins2001203-514"><span class="cite-bracket">[</span>514<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> (<a href="/wiki/28_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F" title="28 травня">28 травня</a> <a href="/wiki/1911" title="1911">1911</a> — <a href="/wiki/6_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F" title="6 червня">6 червня</a> <a href="/wiki/1968" title="1968">1968</a>) (<i>Randolph Fredrick Edward Churchill</i>). Пішов слідами батька, будував політичну кар'єру. А його син (онук Черчилля) був доволі успішним політиком (помер у 2010 році).</li> <li>(2-а дочка) Сара Міллісент Герміона Спенсер Черчилль<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019264_169-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019264-169"><span class="cite-bracket">[</span>169<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> (<a href="/wiki/7_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="7 жовтня">7 жовтня</a> <a href="/wiki/1914" title="1914">1914</a> — <a href="/wiki/24_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F" title="24 вересня">24 вересня</a> <a href="/wiki/2005" title="2005">2005</a>), (<i>Sarah Millicent Hermione Spencer Churchill)</i>, тричі виходила заміж, але потомства не дочекалася. Спробувала себе у різних амплуа. Зіграла незначну роль придворної королеви Великої Британії Анни пані Сари Дженінґс у фільмі «Королівське весілля» з <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%90%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Фред Астер">Фредом Астером</a>. Першим чоловіком був <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80_%D0%92%D1%96%D0%BA&action=edit&redlink=1" class="new" title="Олівер Вік (ще не написана)">Олівер Вік</a>, американський комік, якого Черчилль не дуже любив і не сприймав цей шлюб. Другим чоловіком, був Ентоні Бічемп — <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84" title="Фотограф">фотограф</a>, який помер. Третім чоловіком був <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD" title="Барон">барон</a> Одлі.</li> <li>(3-дочка) Меріґолд Френсіс Черчилль<sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019372_194-2" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019372-194"><span class="cite-bracket">[</span>194<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> (<a href="/wiki/15_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="15 листопада">15 листопада</a> <a href="/wiki/1918" title="1918">1918</a> — <a href="/wiki/23_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F" title="23 серпня">23 серпня</a> <a href="/wiki/1921" title="1921">1921</a>), <i>Marigold Frances Churchill</i>. Померла в серпні 1921 року від <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%81" title="Сепсис">сепсису</a> горла<sup id="cite_ref-515" class="reference"><a href="#cite_note-515"><span class="cite-bracket">[</span>515<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Її поховали на <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80_%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D0%BB-%D2%90%D1%80%D1%96%D0%BD" class="mw-redirect" title="Цвинтар Кенсал-Ґрін">цвинтарі Кенсал-Ґрін</a><sup id="cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019405_516-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019405-516"><span class="cite-bracket">[</span>516<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>.</li> <li>(4-дочка) Мері Спенсер Черчилль<sup id="cite_ref-FOOTNOTESoames1998262_517-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTESoames1998262-517"><span class="cite-bracket">[</span>517<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> (народилася <a href="/wiki/15_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F" title="15 вересня">15 вересня</a> <a href="/wiki/1922" title="1922">1922</a> — 31 травня 2014), (<i>Mary Spencer Churchill)</i>, дружина <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%80_%D0%A1%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Крістофер Сомес (ще не написана)">Крістофера Сомеса</a>, у вдалому та щасливому шлюбі мала 5 дітей.</li></ul> <p>Того ж місяця, коли народилась остання дочка Черчиллів, вони купили приміський будинок <a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Чартвелл (ще не написана)">Чартвелл</a>, який був їхньою домівкою до смерті Вінстона в 1965 році<sup id="cite_ref-FOOTNOTESoames1998262_517-1" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTESoames1998262-517"><span class="cite-bracket">[</span>517<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. За словами Дженкінса, Черчилль був «захопленим і люблячим батьком», але також покладав надто великі сподівання на своїх дітей<sup id="cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001209_518-0" class="reference"><a href="#cite_note-FOOTNOTEJenkins2001209-518"><span class="cite-bracket">[</span>518<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Нагороди"><span id=".D0.9D.D0.B0.D0.B3.D0.BE.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.B8"></span>Нагороди</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=72" title="Редагувати розділ: Нагороди" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=72" title="Редагувати вихідний код розділу: Нагороди"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Британські"><span id=".D0.91.D1.80.D0.B8.D1.82.D0.B0.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D1.96"></span>Британські</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=73" title="Редагувати розділ: Британські" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=73" title="Редагувати вихідний код розділу: Британські"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8" title="Орден Підв'язки">Орден Підв'язки</a> (<i>Knight Companion</i>) — 1954 рік</li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Орден Заслуг (Велика Британія)">Орден Заслуг</a> (<i>Order of Merit</i>) — 1946 рік</li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%9F%D0%BE%D1%88%D0%B0%D0%BD%D0%B8" title="Орден Кавалерів Пошани">Орден Кавалерів Пошани</a> (<i>Order of the Companions of Honour</i>) — 1923 рік</li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="Індійська медаль">Індійська медаль</a> (<i>India Medal-clasp</i>) за Пенджабський прикордонний конфлікт у 1897-98 роках</li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83" title="Королівська медаль Судану">Королівська медаль Судану</a> (<i>Sudan medal</i>) у 1896-98 роках</li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Королівська медаль Південної Африки">Королівська медаль Південної Африки</a> з шістьома застібками у 1901 році (<i>The Queen's South Africa medal</i>)</li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_1914-15" class="mw-redirect" title="Зірка 1914-15">Зірка 1914-15</a> (<i>Star 1914-15</i>) за Першу світову війну.</li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="Британська воєнна медаль">Британська воєнна медаль</a> (<i>British War Medal 1914—1918</i>)</li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8" class="mw-redirect" title="Британська медаль Перемоги">Британська медаль Перемоги</a> (<i>Victory Medal (United Kingdom) 1914—1919</i>)</li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Зірка Африки">Зірка Африки</a> (<i>Africa Star</i>) у 1945 році</li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97" class="mw-redirect" title="Зірка Італії">Зірка Італії</a> (<i>Italy Star</i>) у 1945 році</li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Зірка Франції та Німеччини">Зірка Франції та Німеччини</a> (<i>France and Germany Star</i>) у 1945 році</li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8_1939-1945" class="mw-redirect" title="Медаль війни 1939-1945">Медаль війни 1939-1945</a> (<i>War Medal 1939—1945</i>)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0_V" title="Коронаційна медаль Короля Георга V">Коронаційна медаль Короля Георга V</a> (<i>King George V Coronation Medal</i>) у 1911 році</li> <li><a href="/wiki/%D0%AE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0_V" class="mw-redirect" title="Ювілейна срібна медаль Короля Георга V">Ювілейна срібна медаль Короля Георга V</a> (<i>King George V Silver Jubilee Medal</i>) у 1935 році</li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0_VI" title="Коронаційна медаль Короля Георга VI">Коронаційна медаль Короля Георга VI</a> (<i>King George VI Coronation Medal</i>) у 1937 році</li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8_%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0_II" class="mw-redirect" title="Коронаційна медаль Королеви Єлизавета II">Коронаційна медаль Королеви Єлизавета II</a> (<i>Queen Elizabeth II Coronation Medal</i>) у 1953 році</li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9" title="Відзнака Територій">Відзнака Територій</a> (Territorial Decoration) у 1924 році</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Інших_країн"><span id=".D0.86.D0.BD.D1.88.D0.B8.D1.85_.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.97.D0.BD"></span>Інших країн</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=74" title="Редагувати розділ: Інших країн" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=74" title="Редагувати вихідний код розділу: Інших країн"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li>Хрест <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3_(%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Орден військових заслуг (Іспанія)">Ордену Військових заслуг</a>, червона стрічка першого класу, (Іспанія, 1895)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B0_I" title="Орден Леопольда I">Орден Леопольда I</a> (Бельгія, 1945), <i>Grand Cordon of the Order of Leopold</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0" title="Орден Нідерландського лева">Орден Нідерландського лева</a>, (Нідерланди, 1946), <i>Knight Grand Cross, Order of the Netherlands Lion</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%8F" title="Орден Дубового вінця">Орден Дубового вінця</a>, (Люксембург, 1946), <i>Grand Cross, Order of the Oak Crown</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B0%D1%84%D0%B0" title="Орден Святого Олафа">Орден Святого Олафа</a>, (Норвегія, 1948), <i>Grand Cross with Chain, Royal Norwegian Order of St. Olav</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Орден Слона">Орден Слона</a>, (Данія, 1950), <i>Knight of the Order of the Elephant</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)" title="Орден Визволення (Франція)">Орден Визволення (Франція)</a>, (1958), <i>Ordre de la Libération</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8_%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%83" title="Орден Зірки Непалу">Зірка Непалу</a> перший клас, (Непал, 1961), <i>Most Refulgent Order of the Star of Nepal</i></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%A1%D0%B0%D1%97%D0%B4%D0%B0_%D0%9C%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%BD_%D0%90%D0%BB%D1%96_%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Орден Саїда Мухаммеда бен Алі ель Сенносі (ще не написана)">Орден Саїда Мухаммеда бен Алі ель Сенносі</a>, (Лівія, 1962), <i>Grand Sash of the High Order of Sayyid Mohammed bin Ali el Senoussi</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%C2%AB%D0%97%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%C2%BB_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%A1%D0%A8%D0%90" title="Медаль «За видатні заслуги» армії США">Медаль «За видатні заслуги» армії США</a> (США, 1919), <i>Distinguished Service Medal (Army) {United States}</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B0-%D0%B4%D0%B5-%D0%93%D1%83%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B5" class="mw-redirect" title="Круа-де-Гуерре">Круа-де-Гуерре</a> (Бельгія, 1945), <i>Croix de Guerre with Palm Belgium</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_(%D0%9B%D1%8E%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3)" title="Військова Медаль (Люксембург)">Військова медаль</a>, (Люксембург, 1946), <i>Military Medal 1940–45</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect mw-disambig" title="Військова Медаль">Військова Медаль</a> (Франція, 1947), <i>Medaille Militaire</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B0-%D0%B4%D0%B5-%D0%93%D1%83%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B5" class="mw-redirect" title="Круа-де-Гуерре">Круа-де-Гуерре</a> (Франція, 1947), <i>Croix de Guerre</i></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_%E2%80%94_1895%E2%80%9398&action=edit&redlink=1" class="new" title="Медаль Кубинської кампанії — 1895–98 (ще не написана)">Медаль Кубинської кампанії — 1895–98</a>, (Іспанія, 1914), <i>Cuban Campaign Medal, 1895–98</i></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%A5%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B2_%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Медаль Хедивів Судану (ще не написана)">Медаль Хедивів Судану</a> (застібка: Хартум) (Єгипет, 1899) <i>Khedive's Sudan Medal</i></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8F_%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%B0_X&action=edit&redlink=1" class="new" title="Медаль Свободи Короля Крістіана X (ще не написана)">Медаль Свободи Короля Крістіана X</a>, (Данія, 1947), <i>King Christian X's Liberty Medal</i></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Почесні_відзнаки"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.87.D0.B5.D1.81.D0.BD.D1.96_.D0.B2.D1.96.D0.B4.D0.B7.D0.BD.D0.B0.D0.BA.D0.B8"></span>Почесні відзнаки</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=75" title="Редагувати розділ: Почесні відзнаки" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=75" title="Редагувати вихідний код розділу: Почесні відзнаки"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li>У <a href="/wiki/1901" title="1901">1901</a> році він вступив у Лондонську <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D0%BE%D0%B6%D0%B0" title="Масонська Ложа">масонську ложу</a> «Юнайтед Стадголм» (<i>«Unated Studholme Lodge No.1591»</i>) під номером 1591, а у <a href="/wiki/1902" title="1902">1902</a> році — до ложі «Розмарин» (<i>«Rosemary Lodge No.2851»</i>) під номером 2851. За словами Великого секретаря ради Гранд Англії, сера Сідні Вайта, він був радше пасивним членом, який упродовж багатьох років не завжди й був на засіданнях ложі.</li> <li>Член консервативних джентльменських клубів — <a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B1&action=edit&redlink=1" class="new" title="Чарльтон клуб (ще не написана)">Чарльтон клуб</a> <i>Carlton Club</i>, <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B1&action=edit&redlink=1" class="new" title="Афінський клуб (ще не написана)">Афінський клуб</a> <i>Athenaeum Club</i> та ліберального <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D1%83%D0%B1_%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Клуб Реформ (ще не написана)">Клубу Реформ</a> <i>Reform Club</i>.</li> <li>Член <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Лондонське королівське товариство">Королівського товариства</a>, <i>Fellow of the Royal Society</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Таємна рада">Таємний радник</a> (1907), <i>Privy Councillor</i></li> <li>Канцлер герцогства Ланкастерского 1914—1915, <i>Chancellor of the Duchy of Lancaster</i></li> <li>Почесний <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B8%D0%BB" class="mw-redirect" title="Комодор повітряних сил">комодор авіації</a> 615-ї ескадрильї Королівських ВПС (1939), <i>Air Commodore of No.615 Squadron RAF</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Полковник">Полковник</a>, командир 4-ї королівської особистої гусарської кавалерії, 1941 (пізніше особисті Королівські ірландські Гусари) (1957), <i>Colonel in Chief of 4th Queen's Own Hussars (later Queen's Royal Irish Hussars)</i></li> <li>Радник королівської Таємної ради Канади (1941), <i>Queen's Privy Council for Canada</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Нобелівська премія з літератури">Нобелівська премія з літератури</a> (1953), <i>Nobel Prize in Literature</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Міжнародна премія імені Карла Великого">Міжнародна премія імені Карла Великого</a> (1956) <i>Karlspreis</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Королівське товариство Святого Георгія">Королівське товариство Святого Георгія</a> (заступник Голови),<i> Royal Society of St George</i></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%97" title="Сини Американської революції">Сини Американської революції</a>, <i>Sons of the American Revolution</i></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Вчені_ступені"><span id=".D0.92.D1.87.D0.B5.D0.BD.D1.96_.D1.81.D1.82.D1.83.D0.BF.D0.B5.D0.BD.D1.96"></span>Вчені ступені</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=76" title="Редагувати розділ: Вчені ступені" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=76" title="Редагувати вихідний код розділу: Вчені ступені"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Ректор">Ректор</a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" class="mw-redirect" title="Абердинський університет">Університету Абердина</a> у 1914—1918.</li> <li>Ректор <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Единбурзький університет">Единбурзького університету</a> у 1929—1932.</li> <li>Канцлер <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Бристольський університет">університету у Бристолі</a> у 1930.</li> <li>Почесний ступінь доктора <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE" title="Право">права</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Рочестерський університет">Рочестерського університету</a> у США.</li> <li>Почесний ступінь доктора права <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Гарвардський університет">Гарвардського університету</a> у США.</li> <li>Почесний ступінь доктора права <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B0" title="Університет Макгілла">Університету Макгілла</a> в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Канада">Канаді</a>.</li> <li>Почесний ступінь доктора <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Філософія">філософії</a> у <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Копенгагенський університет">Копенгагенському університеті</a>.</li> <li>Почесний ступінь доктора у <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B6_%D0%A4%D1%83%D0%BB%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Вестмінстерський коледж Фултона">Вестмінстерському коледжі Фултона</a> штату <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%81%D1%83%D1%80%D1%96_(%D1%88%D1%82%D0%B0%D1%82)" title="Міссурі (штат)">Міссурі</a> — 1946.</li> <li>Почесний ступінь доктора в <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%9C%D0%B0%D1%8F%D0%BC%D1%96" title="Університет Маямі">Університеті Маямі</a> штату <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0" title="Флорида">Флорида</a> — 1947.</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Фільми_про_Вінстона_Черчилля"><span id=".D0.A4.D1.96.D0.BB.D1.8C.D0.BC.D0.B8_.D0.BF.D1.80.D0.BE_.D0.92.D1.96.D0.BD.D1.81.D1.82.D0.BE.D0.BD.D0.B0_.D0.A7.D0.B5.D1.80.D1.87.D0.B8.D0.BB.D0.BB.D1.8F"></span>Фільми про Вінстона Черчилля</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=77" title="Редагувати розділ: Фільми про Вінстона Черчилля" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=77" title="Редагувати вихідний код розділу: Фільми про Вінстона Черчилля"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Художні: </p> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%B8_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC)" title="Темні часи (фільм)">Темні часи</a> (2017)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_(%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB)" title="Корона (телесеріал)">Корона (телесеріал)</a> (2016)</li> <li>Черчилль (2016)</li> <li>Секрет Черчилля (2016)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8C!_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_2010)" class="mw-redirect" title="Король говорить! (фільм, 2010)">Король говорить</a> (2010)</li> <li>Назустріч шторму (2009)</li> <li>Насувається буря (1974)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Молодий Вінстон">Молодий Вінстон</a> (1972)</li></ul> <p>Документальні: </p> <ul><li>«Війна вождів (Warlords)» (2005): серія 2 «Черчилль проти Рузвельта (травень 1940 — квітень 1942)»; серія 3 «Черчилль проти Сталіна (червень 1941 — червень 1944)».</li> <li>Випробування Черчилля (Challenging Churchill) (2012)</li> <li>Черчилль — телесеріал (The Churchills) (2012)</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Література"><span id=".D0.9B.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0"></span>Література</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=78" title="Редагувати розділ: Література" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=78" title="Редагувати вихідний код розділу: Література"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Українською: </p> <ul><li><i>А. Галушка, Є. Брайлян.</i> Змова диктаторів: Поділ Європи між Гітлером і Сталіним, 1939—1941. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2018. — 368 с.</li> <li>Герой імперії. [Черчиль В.] / К. Міллард ; пер. з англ. К. Зарембо. — К. : Наш формат, 2018. — 360 с. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/6177552306" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 617-7552-30-6</a>.</li> <li>Олесь Ільченко про Леонардо да Вінчі, Карла Ліннея, Жуля Верна, Джона Рокфеллера, Лесю Українку, Вінстона Черчилля / О. Ільченко. — Київ : <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96-%D0%A2" title="Грані-Т">Грані-Т</a>, 2007. — 92 с. : іл. — (<a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9" title="Життя видатних дітей">Життя видатних дітей</a>). — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789662923797" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-2923-79-7</a></li> <li><i>Р. Кривонос </i><a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/Politychna/page/n776/mode/1up?view=theater">Черчилль Вінстон</a> // Політична енциклопедія. Редкол. : <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Левенець Юрій Анатолійович">Ю. Левенець</a> (голова), <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Шаповал Юрій Іванович">Ю. Шаповал</a> (заст. голови) та ін. — К. : <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Парламентське видавництво">Парламентське видавництво</a>, 2011. — С. 776—777.</li> <li><i>Р. Кривонос, С. Маковський</i> У. Черчилль // Європейський Союз: економіка, політика, право: енциклопедичний словник / редкол.: В. В. Копійка (голова), О. І. Шнирков (заст. голови), В. І. Муравйов та ін. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. — С. 349.</li> <li><i>Ковальчук І.</i> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/politoloh2015/page/704/mode/1up?view=theater">Черчілль Уінстон Леонард Спенсер</a> // Історія політичної думки: навчальний енциклопедичний словник-довідник для студентів вищ. навч. закл. / За заг. ред. Н. М. Хоми. — Львів: Новий Світ-2000, 2015. — С. 704—705. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789664182666" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-418-266-6</a>.</li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B0%D1%84%D1%84%D0%BD%D0%B5%D1%80" title="Себастіан Гаффнер">Себастіан Гаффнер</a>, Черчилль. Біографія, Київ: <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%96%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Видавництво Жупанського">Видавництво Жупанського</a>, 2019.</li> <li>Черчилль. Біографія / М. Гілберт ; [пер. з англ. Я. Войтко, Р. Ладохіна]. — Київ: КМ-БУКС, 2019. — 888 с. : 64 c. іл. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9669482990" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 966-948-299-0</a>.</li> <li> <i>Дж. Харт</i> Як Черчилль врятував світ. — Харків: видавництво «Фабула», 2019. (виходить у квітні-травні 2019)</li> <li>Спогади про Другу світову війну. Т. 1 / В. Черчилль ; з англ. пер. П. Таращук. — Київ: Вид-во Жупанського, 2018. — 496 с. — (Історична думка). — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/6177585014" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 617-7585-01-4</a>.</li> <li>Спогади про Другу світову війну. Т. 2 / В. Черчилль ; з англ. пер. П. Таращук. — Київ: Вид-во Жупанського, 2018. — 552 с. — (Історична думка). — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/6177585014" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 617-7585-01-4</a>.</li> <li><i><a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Борис Джонсон">Борис Джонсон</a></i>. <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Фактор Черчилля">Фактор Черчилля</a><sup>[en]</sup>. Як одна людина змінила історію. Перекладач Юрій Гірич. <a href="/wiki/Vivat" class="mw-redirect" title="Vivat">Vivat</a>, 2019. 400 с. (Серія Біографії та мемуари). <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789669427960" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-942-796-0</a></li> <li>Ендрю Робертс. Лідерство в часи війни. Головні уроки від творців історії / Переклад з англійської Ярослава Войтка — Київ: КМ-БУКС, 2021. — 216 ст. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789669484994" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-948-499-4</a></li></ul> <p>Іноземними мовами: </p> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%92%D1%96%D0%BA&action=edit&redlink=1" class="new" title="Петр Вік (ще не написана)">Петр Вік</a>: <i><b>Вінстон Черчилль (1874 — 1965)</b></i>, Штутгарт <a href="/wiki/2006" title="2006">2006</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/3170187864" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 3-17-018786-4</a>.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Девід Каннадін (ще не написана)">Девід Каннадін</a>: <i><b>«Вінстон Черчилль. Шукач пригод, монархіст, державник»</b></i>. <i>David Cannadine: Winston Churchill. Abenteurer, Monarchist, Staatsmann</i> . Беренберг, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD" title="Берлін">Берлін</a>, <a href="/wiki/2005" title="2005">2005</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/3937834052" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 3-937834-05-2</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джон Чармлі (ще не написана)">Джон Чармлі</a>: <i><b>«Черчилль. Кінець легенди»</b></i>. <i>John Charmley: Churchill. Das Ende einer Legende</i>. Ульштейн, Берлін <a href="/wiki/1997" title="1997">1997</a> (критична <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Біографія">біографія</a>), <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/3548265022" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 3-548-26502-2</a>.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джон Колвілл (ще не написана)">Джон Колвілл</a>: <i><b>«Даунінг-стріт. Щоденники. 1939—1945»</b></i>. <i>John Colville: Downing Street Tagebücher 1939—1945.</i> Сідлер, Берлін 1988 (записи щоденника одного з найближчих помічників Черчилля у роки війни), <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/3886802418" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 3-88680-241-8</a>.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B7&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вірджинія Кавлз (ще не написана)">Вірджинія Кавлз</a>: <i><b>«Вінстон Черчилль. Людина й епоха»</b></i>. Virginia Cowles : <i>Winston Churchill. Der Mann und seine Zeit</i>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Відень">Відень</a>, <a href="/wiki/1954" title="1954">1954</a> рік.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80_%D2%90%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B5%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вальтер Ґребнер (ще не написана)">Вальтер Ґребнер</a>: <i><b>«Мій шановний містер Черчилль»</b></i>. <i>Walter Graebner: C Original My dear Mr. Churchill</i>. Літературний Траст, <a href="/wiki/1965" title="1965">1965</a>.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%BB_%D2%90%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%84%D0%B5%D0%BB%D0%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Рассел Ґренфелл (ще не написана)">Рассел Ґренфелл</a>: <i><b>«Черчилль і політика стосовно Німеччини»</b></i>. <i>Russell Grenfell: Churchill und die Deutschland-Politik.</i> Лінкс, Ґаутінґ, 2002, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/3936169047" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 3-936169-04-7</a>.</li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B0%D1%84%D1%84%D0%BD%D0%B5%D1%80" title="Себастіан Гаффнер">Себастіан Гаффнер</a>: <i><b>«Вінстон Черчилль»</b></i>. <i>Sebastian Haffner: Winston Churchill</i>. Роволт, Рейнбек 1967, 1984 (коротка, зручна для читання біографія), <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/3499501295" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 3-499-50129-5</a>.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BD%D1%83%D1%82_%D0%93%D0%B0%D2%91%D0%B1%D0%B5%D1%80%D2%91&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кнут Гаґберґ (ще не написана)">Кнут Гаґберґ</a>: <i><b>«Вінстон Черчилль»</b></i>. <i>Knut Hagberg: Winston Churchill</i>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BC" title="Стокгольм">Стокгольм</a> <a href="/wiki/1945" title="1945">1945</a> (Біографія Черчилля — шведського автора).</li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B9_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%81" title="Рой Дженкінс">Рой Дженкінс</a>: <i><b>«Черчилль»</b></i>. <i>Roy Jenkins: Churchill</i>. Макміллан, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD" title="Лондон">Лондон</a>, <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4" title="Оксфорд">Оксфорд</a> <a href="/wiki/2001" title="2001">2001</a> (англійська Біографія), <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0333782909" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 0-333-78290-9</a> або <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780333782903" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-0-333-78290-3</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Крістіан Граф фон Кроков (ще не написана)">Крістіан Граф фон Кроков</a>: <i><b>«Черчилль»</b></i>. <i>Christian Graf von Krockow: Churchill.</i> (У біографії 20-го століття). <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Гамбург">Гамбург</a>, <a href="/wiki/1999" title="1999">1999</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/3455112706" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 3-455-11270-6</a>.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%96%D2%91%D0%B0%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джон Кіґан (ще не написана)">Джон Кіґан</a>: <i><b>«Черчилль»</b></i>. <i>John Keegan: Churchill</i>. (Англомовна біографія), <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0297607766" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 0-297-60776-6</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86_%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D1%84%D1%84&action=edit&redlink=1" class="new" title="Франц Ленгофф (ще не написана)">Франц Ленгофф</a>: <i><b>«Вінстон Черчилль»</b></i>. <i>Franz Lehnhoff: Winston Churchill.</i> (Британці — європейці, біографія швейцарського автора) <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD" title="Кельн">Кельн</a>, <a href="/wiki/1949" title="1949">1949</a>.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82_%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D2%91%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Елізабет Лонґфорд (ще не написана)">Елізабет Лонґфорд</a>: <i><b>«Вінстон Черчиль»</b></i>. <i>Elizabeth Longford: Winston Churchill</i>. Лондон, <a href="/wiki/1974" title="1974">1974</a>.</li> <li>Пітер де Мендельсон: <i><b>«Черчилль»</b></i>. <i>Peter de Mendelssohn: Churchill.</i> (Його шлях, і його світ. Спадщина та пригоди. Молодий Вінстон Черчилль 1874—1914). Лемм, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" class="mw-redirect" title="Фрайбург">Фрайбург</a>, <a href="/wiki/1957" title="1957">1957</a>.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Алан Мургід (ще не написана)">Алан Мургід</a>: <i><b>«Черчилль»</b></i>. <i>Alan Moorehead: Churchill</i>. (Фото-біографія), <a href="/wiki/%D0%9C%D1%8E%D0%BD%D1%85%D0%B5%D0%BD" title="Мюнхен">Мюнхен</a>, <a href="/wiki/1961" title="1961">1961</a>.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%9F%D0%B5%D0%B9%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Роберт Пейн (ще не написана)">Роберт Пейн</a>: <i><b>«Велика Людина: портрет Вінстона Черчилля»</b></i>. <i>Robert Payne: The Great Man. A Portrait of Winston Churchill</i>. <a href="/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA" title="Нью-Йорк">Нью-Йорк</a>, <a href="/wiki/1974" title="1974">1974</a>.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A0%D0%B0%D0%BC%D1%81%D0%B4%D0%B5%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джон Рамсден (ще не написана)">Джон Рамсден</a>: <i><b>«Людина століття»</b></i>. <i>John Ramsden: Man of the Century.</i> (Вінстон Черчилль і його легенда, починаючи з 1945), Лондон <a href="/wiki/2003" title="2003">2003</a>.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%8E_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ендрю Робертс (ще не написана)">Ендрю Робертс</a>: <i><b>«Черчилль і його сучасники»</b></i>. <i>Andrew Roberts: Churchill und seine Zeit</i>. Мюнхен, 1998 DTV (критична біографія), <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/3423241322" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 3-423-24132-2</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&action=edit&redlink=1" class="new" title="Трухановський Володимир Георгійович (ще не написана)">Трухановський Володимир Георгійович</a>: <i><b>«Черчилль»</b></i>. <i>Vladimir G. Truchanovskij: Churchill.</i> (Біографія з точки зору Радянського Союзу). Берлін <a href="/wiki/1973" title="1973">1973</a>.</li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD_%D0%A2%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%80" title="Бен Такер">Бен Такер</a>: <i><b>«Вінстон Черчилль»</b></i>. <i>Ben Tucker: Winston Churchill.</i> (його життя у фотографіях), <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD" title="Берн">Берн</a>, <a href="/wiki/1946" title="1946">1946</a>.</li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BA" title="Роберт Блейк">Роберт Блейк</a>: <i><b>«Черчилль»</b>. Blake R. Winston Churchill</i>.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D2%90%D1%96%D0%BB%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ґілберт Мартін (ще не написана)">Ґілберт Мартін</a>: <i><b>«Черчилль»</b>. Gilbert Martin. Churchill</i>.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%B9_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Анджей Касторі (ще не написана)">Анджей Касторі</a>: <i><b>«Вінстон Спенсер-Черчилль»</b></i>. <i>Kastory Andrzej. Winston Spencer Churcill</i>.</li></ul> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Богуслав Волошанський (ще не написана)">Богуслав Волошанський</a>: <i><b>«Таємна війна Черчилля»</b></i>. <i>Wołoszański Bogusław. Tajna wojna Churchilla</i>.</li></ul> <ul><li><a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Борис Джонсон">Борис Джонсон</a><i>: <b>«Фактор Черчилля»</b>. Boris Johnson</i>. The Churchill Factor: How One Man Made History. <a href="/w/index.php?title=Hodder_%26_Stoughton&action=edit&redlink=1" class="new" title="Hodder & Stoughton (ще не написана)">Hodder & Stoughton</a><sup>[en]</sup>, 2014. 432 p. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9781444783056" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-1444783056</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Примітки"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.B8.D0.BC.D1.96.D1.82.D0.BA.D0.B8"></span>Примітки</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=79" title="Редагувати розділ: Примітки" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=79" title="Редагувати вихідний код розділу: Примітки"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816068">.mw-parser-output .reflist{margin-bottom:0.5em;list-style-type:decimal}@media screen{.mw-parser-output .reflist{font-size:90%}}.mw-parser-output .reflist .references{font-size:100%;margin-bottom:0;list-style-type:inherit}.mw-parser-output .reflist-columns-2{column-width:30em}.mw-parser-output .reflist-columns-3{column-width:25em}.mw-parser-output .reflist-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .reflist-columns ol{margin-top:0}.mw-parser-output .reflist-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}.mw-parser-output .reflist-upper-alpha{list-style-type:upper-alpha}.mw-parser-output .reflist-upper-roman{list-style-type:upper-roman}.mw-parser-output .reflist-lower-alpha{list-style-type:lower-alpha}.mw-parser-output .reflist-lower-greek{list-style-type:lower-greek}.mw-parser-output .reflist-lower-roman{list-style-type:lower-roman}</style><div class="reflist references-column-count references-column-count-2" style="column-count: 2; -moz-column-count: 2; -webkit-column-count: 2; list-style-type: decimal;"> <ol class="references"> <li id="cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118520776/_Record_#118520776]_//_Winston_Churchill<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118520776/_Record_#118520776]_//_Winston_Churchill<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>_1-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118520776/_Record_#118520776]_//_Winston_Churchill<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>_1-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><span class="wikidata_cite citetype_Q36524 citetype_Q17152639 citetype_Q1172284" data-entity-id="Q36578"><i class="wef_low_priority_links"><a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Німецька національна бібліотека">Deutsche Nationalbibliothek</a></i> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://d-nb.info/gnd/118520776/">Record #118520776</a> // Winston Churchill<span class="wef_low_priority_links"> — 2012—2016.</span></span><div style="display:none"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q27302" class="extiw" title="d:Track:Q27302">d:Track:Q27302</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q36578" class="extiw" title="d:Track:Q36578">d:Track:Q36578</a></div></span> </li> <li id="cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>_2-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>_2-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><span class="wikidata_cite citetype_Q36524 citetype_Q7094076 citetype_Q27031827 citetype_Q595971" data-entity-id="Q19938912"><i class="wef_low_priority_links"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Франції">Bibliothèque nationale de France</a></i> BNF: платформа відкритих даних<span class="wef_low_priority_links"> — 2011.</span></span><div style="display:none"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q19938912" class="extiw" title="d:Track:Q19938912">d:Track:Q19938912</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q54837" class="extiw" title="d:Track:Q54837">d:Track:Q54837</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q193563" class="extiw" title="d:Track:Q193563">d:Track:Q193563</a></div></span> </li> <li id="cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q17299517">Winston_Leonard_Spencer_(Lord)_Churchill<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17299517]]</div>-3"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q17299517">Winston_Leonard_Spencer_(Lord)_Churchill<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17299517]]</div>_3-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q17299517">Winston_Leonard_Spencer_(Lord)_Churchill<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17299517]]</div>_3-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><span class="wikidata_cite citetype_Q36570165" data-entity-id="Q17299517">Winston Leonard Spencer (Lord) Churchill<span class="wef_low_priority_links"></span></span><div style="display:none"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q17299517" class="extiw" title="d:Track:Q17299517">d:Track:Q17299517</a></div></span> </li> <li id="cite_note-[http://www.britishpathe.com/video/winston-85-not-out/query/clementine_http://www.britishpathe.com/video/winston-85-not-out/query/clementine]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-[http://www.britishpathe.com/video/winston-85-not-out/query/clementine_http://www.britishpathe.com/video/winston-85-not-out/query/clementine]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>_4-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.britishpathe.com/video/winston-85-not-out/query/clementine">http://www.britishpathe.com/video/winston-85-not-out/query/clementine</a><span class="wef_low_priority_links"></span><div style="display:none"></div></span> </li> <li id="cite_note-[http://www.express.co.uk/news/history/554733/Sir-Winston-Churchill-State-Funeral-50-Anniversary-Wartime-Prime-Minister_http://www.express.co.uk/news/history/554733/Sir-Winston-Churchill-State-Funeral-50-Anniversary-Wartime-Prime-Minister]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-5"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-[http://www.express.co.uk/news/history/554733/Sir-Winston-Churchill-State-Funeral-50-Anniversary-Wartime-Prime-Minister_http://www.express.co.uk/news/history/554733/Sir-Winston-Churchill-State-Funeral-50-Anniversary-Wartime-Prime-Minister]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>_5-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.express.co.uk/news/history/554733/Sir-Winston-Churchill-State-Funeral-50-Anniversary-Wartime-Prime-Minister">http://www.express.co.uk/news/history/554733/Sir-Winston-Churchill-State-Funeral-50-Anniversary-Wartime-Prime-Minister</a><span class="wef_low_priority_links"></span><div style="display:none"></div></span> </li> <li id="cite_note-[http://www.nytimes.com/learning/general/onthisday/big/0114.html_http://www.nytimes.com/learning/general/onthisday/big/0114.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-6"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-[http://www.nytimes.com/learning/general/onthisday/big/0114.html_http://www.nytimes.com/learning/general/onthisday/big/0114.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>_6-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.nytimes.com/learning/general/onthisday/big/0114.html">http://www.nytimes.com/learning/general/onthisday/big/0114.html</a><span class="wef_low_priority_links"></span><div style="display:none"></div></span> </li> <li id="cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918"_data-entity-id="Q23833686">Catalog_of_the_German_National_Library<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23833686]]</div>-7"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918"_data-entity-id="Q23833686">Catalog_of_the_German_National_Library<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23833686]]</div>_7-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918"_data-entity-id="Q23833686">Catalog_of_the_German_National_Library<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23833686]]</div>_7-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><span class="wikidata_cite citetype_Q856638 citetype_Q1982918" data-entity-id="Q23833686">Catalog of the German National Library<span class="wef_low_priority_links"></span></span><div style="display:none"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q23833686" class="extiw" title="d:Track:Q23833686">d:Track:Q23833686</a></div></span> </li> <li id="cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q33270056_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q75653886">[[:d:Q75653886|Kindred_Britain]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q75653886]]</div>-8"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q33270056_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q75653886">[[:d:Q75653886|Kindred_Britain]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q75653886]]</div>_8-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><span class="wikidata_cite citetype_Q33270056 citetype_Q7094076" data-entity-id="Q75653886"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q75653886" class="extiw" title="d:Q75653886">Kindred Britain</a><span class="wef_low_priority_links"></span></span><div style="display:none"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q75653886" class="extiw" title="d:Track:Q75653886">d:Track:Q75653886</a></div></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201914-9"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201914_9-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 14.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201914Best20013Jenkins20014Robbins20142-10"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201914Best20013Jenkins20014Robbins20142_10-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 14; <a href="#CITEREFBest2001">Best 2001</a>, p. 3; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 4; <a href="#CITEREFRobbins2014">Robbins 2014</a>, p. 2.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEBest20014Jenkins20015–6Addison20057-11"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEBest20014Jenkins20015–6Addison20057_11-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFBest2001">Best 2001</a>, p. 4; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 5–6; <a href="#CITEREFAddison2005">Addison 2005</a>, p. 7.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201914Jenkins20013,_5-12"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201914Jenkins20013,_5_12-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 14; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 3, 5.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201914Addison20059-13"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201914Addison20059_13-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 14; <a href="#CITEREFAddison2005">Addison 2005</a>, p. 9.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201915Jenkins20017Addison200510-14"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201915Jenkins20017Addison200510_14-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 15; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 7; <a href="#CITEREFAddison2005">Addison 2005</a>, p. 10.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins20018-15"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins20018_15-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 8.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201915–16Jenkins200110ReaglesLarsen20138-16"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201915–16Jenkins200110ReaglesLarsen20138_16-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 15–16; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 10; <a href="#CITEREFReaglesLarsen2013">Reagles & Larsen 2013</a>, p. 8.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEBest20016-17"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEBest20016_17-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFBest2001">Best, 2001</a>, с. 6.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201916–19Haffner200312Addison200510-18"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201916–19Haffner200312Addison200510_18-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 16–19; <a href="#CITEREFHaffner2003">Haffner 2003</a>, p. 12; <a href="#CITEREFAddison2005">Addison 2005</a>, p. 10.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201919–21Haffner200312–13-19"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201919–21Haffner200312–13_19-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 19–21; <a href="#CITEREFHaffner2003">Haffner 2003</a>, pp. 12–13.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201928—29-20"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201928—29_20-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 28—29.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201933Jenkins200119-21"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201933Jenkins200119_21-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 33; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 19.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201942–43,_46Jenkins200120Haffner200315-22"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201942–43,_46Jenkins200120Haffner200315_22-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 42–43, 46; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 20; <a href="#CITEREFHaffner2003">Haffner 2003</a>, p. 15.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201947Jenkins200120–21-23"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201947Jenkins200120–21_23-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 47; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 20–21.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201956Jenkins200121Haffner200332-24"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201956Jenkins200121Haffner200332_24-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 56; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 21; <a href="#CITEREFHaffner2003">Haffner 2003</a>, p. 32.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEHaffner200318-25"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEHaffner200318_25-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFHaffner2003">Haffner, 2003</a>, с. 18.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201958Jenkins200121-26"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201958Jenkins200121_26-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 58; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 21.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201968Jenkins200128-27"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201968Jenkins200128_27-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 68; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 28.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201962-28"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201962_28-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 62.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201963-29"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201963_29-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 63.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019-30"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-2"><sup><i><b>в</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-3"><sup><i><b>г</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-4"><sup><i><b>д</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-5"><sup><i><b>е</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-6"><sup><i><b>ж</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-7"><sup><i><b>и</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-8"><sup><i><b>к</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-9"><sup><i><b>л</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-10"><sup><i><b>м</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-11"><sup><i><b>н</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-12"><sup><i><b>п</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-13"><sup><i><b>р</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019_30-14"><sup><i><b>с</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201969Jenkins200122-31"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201969Jenkins200122_31-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 69; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 22.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201970Jenkins200123–24-32"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201970Jenkins200123–24_32-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 70; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 23–24.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins200123–24Haffner200319-33"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins200123–24Haffner200319_33-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 23–24; <a href="#CITEREFHaffner2003">Haffner 2003</a>, p. 19.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201973–75Jenkins200124–25Haffner200319-34"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201973–75Jenkins200124–25Haffner200319_34-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 73–75; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 24–25; <a href="#CITEREFHaffner2003">Haffner 2003</a>, p. 19.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201993-35"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201993_35-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 93.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEReaglesLarsen20138-36"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEReaglesLarsen20138_36-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFReaglesLarsen2013">Reagles та Larsen, 2013</a>, с. 8.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEAddison198029ReaglesLarsen20139-37"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEAddison198029ReaglesLarsen20139_37-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFAddison1980">Addison 1980</a>, p. 29; <a href="#CITEREFReaglesLarsen2013">Reagles & Larsen 2013</a>, p. 9.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEHaffner200332ReaglesLarsen20138-38"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEHaffner200332ReaglesLarsen20138_38-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFHaffner2003">Haffner 2003</a>, p. 32; <a href="#CITEREFReaglesLarsen2013">Reagles & Larsen 2013</a>, p. 8.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins200126-39"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins200126_39-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 26.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201974Jenkins200127-40"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201974Jenkins200127_40-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 74; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 27.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201976Jenkins200127-41"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201976Jenkins200127_41-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 76; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 27.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201975-42"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201975_42-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 75.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201977,_80Jenkins200129–31-43"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201977,_80Jenkins200129–31_43-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 77, 80; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 29–31.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201985,_87–88Jenkins200131–32Haffner200321–22-44"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201985,_87–88Jenkins200131–32Haffner200321–22_44-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 85, 87–88; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 31–32; <a href="#CITEREFHaffner2003">Haffner 2003</a>, pp. 21–22.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEAddison198031Ґілберт201984Jenkins200132–34-45"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEAddison198031Ґілберт201984Jenkins200132–34_45-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFAddison1980">Addison 1980</a>, p. 31; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 84; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 32–34.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001819-46"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001819_46-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 819.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201991–92Jenkins200135,_38–39Haffner200321-47"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201991–92Jenkins200135,_38–39Haffner200321_47-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 91–92; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 35, 38–39; <a href="#CITEREFHaffner2003">Haffner 2003</a>, p. 21.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201994–100Jenkins200139–41-48"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201994–100Jenkins200139–41_48-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 94–100; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 39–41.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins200134,_41,_50Haffner200322-49"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins200134,_41,_50Haffner200322_49-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 34, 41, 50; <a href="#CITEREFHaffner2003">Haffner 2003</a>, p. 22.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEAddison198032Ґілберт2019100Jenkins200141-50"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEAddison198032Ґілберт2019100Jenkins200141_50-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFAddison1980">Addison 1980</a>, p. 32; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 100; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 41.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins200141—44-51"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins200141—44_51-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 41—44.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEHaffner2003x-52"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEHaffner2003x_52-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFHaffner2003">Haffner, 2003</a>, с. x.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins200142-53"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins200142_53-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 42.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019104–105Jenkins200145–46Haffner200323-54"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019104–105Jenkins200145–46Haffner200323_54-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 104–105; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 45–46; <a href="#CITEREFHaffner2003">Haffner 2003</a>, p. 23.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019104-55"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019104_55-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 104.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019105Jenkins200147-56"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019105Jenkins200147_56-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 105; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 47.</span> </li> <li id="cite_note-57"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-57">↑</a></span> <span class="reference-text"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43245077">.mw-parser-output cite.citation{font-style:inherit;word-wrap:break-word}.mw-parser-output .citation:target{background-color:rgba(0,127,255,0.133)}.mw-parser-output .id-lock-free.id-lock-free a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Lock-green.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-limited.id-lock-limited a,.mw-parser-output .id-lock-registration.id-lock-registration a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d6/Lock-gray-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-subscription.id-lock-subscription a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/aa/Lock-red-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .cs1-ref-lang{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}.mw-parser-output .cs1-ref-lg{font-style:normal;cursor:help}.mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#252525;text-decoration:inherit;text-decoration-color:#252525}.mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4c/Wikisource-logo.svg")right 0.1em center/12px no-repeat}body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-free a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-limited a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-registration a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-subscription a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background-size:contain;padding:0 1em 0 0}.mw-parser-output .cs1-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}.mw-parser-output .cs1-hidden-error{display:none;color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-visible-error{color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-maint{display:none;color:#085;margin-left:0.3em}.mw-parser-output .cs1-kern-left{padding-left:0.2em}.mw-parser-output .cs1-kern-right{padding-right:0.2em}.mw-parser-output .citation .mw-selflink{font-weight:inherit}@media screen{.mw-parser-output .cs1-format{font-size:95%}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}</style><cite class="citation book cs1">Ridgway, Athelstan, ред. (1950). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.460121/page/n395/mode/2up?q=%22james+nicol+dunn%22"><i>Everyman's Encyclopaedia Volume Nine: Maps to Nyasa</i></a> (вид. Third). London: J.M. Dent & Sons Ltd. с. 390<span class="reference-accessdate">. Процитовано 11 листопада 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019105–106Jenkins200150-58"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019105–106Jenkins200150_58-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 105–106; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 50.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019107—109-59"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019107—109_59-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 107—109.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019110–112Jenkins200152–53Haffner200325-60"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019110–112Jenkins200152–53Haffner200325_60-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 110–112; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 52–53; <a href="#CITEREFHaffner2003">Haffner 2003</a>, p. 25.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019116–118Jenkins200155–62-61"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019116–118Jenkins200155–62_61-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 116–118; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 55–62.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019121Jenkins200161-62"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019121Jenkins200161_62-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 121; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 61.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019120–121Jenkins200161–62-63"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019120–121Jenkins200161–62_63-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 120–121; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 61–62.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019121–122,_124–126Jenkins200162-64"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019121–122,_124–126Jenkins200162_64-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 121–122, 124–126; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 62.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019123-65"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019123_65-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 123.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins200163-66"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins200163_66-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 63.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019125,_128-67"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019125,_128_67-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 125, 128.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019131-68"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019131_68-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 131.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019132-69"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019132_69-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 132.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins200165-70"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins200165_70-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 65.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019132–134Jenkins200168–70-71"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019132–134Jenkins200168–70_71-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 132–134; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 68–70.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019136-72"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019136_72-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 136.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019134-135Jenkins200171–73-73"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019134-135Jenkins200171–73_73-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 134-135; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 71–73.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197016Jenkins200176–77-74"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197016Jenkins200176–77_74-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 16; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 76–77.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019136–139Jenkins200174–75-75"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019136–139Jenkins200174–75_75-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 136–139; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 74–75.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019138-76"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019138_76-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 138.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019139-77"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019139_77-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 139.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019145-78"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019145_78-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 145.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019145—146-79"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019145—146_79-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 145—146.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197022-80"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197022_80-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. 22.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019156-81"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019156_81-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019156_81-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 156.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019147-82"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019147_82-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 147.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019146,_148-83"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019146,_148_83-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 146, 148.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019151-84"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019151_84-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 151.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019153Jenkins200184-85"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019153Jenkins200184_85-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 153; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 84.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019157-86"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019157_86-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 157.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019159Jenkins200188-87"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019159Jenkins200188_87-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 159; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 88.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019165Jenkins2001103-88"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019165Jenkins2001103_88-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 165; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 103.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019166,_167-89"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019166,_167_89-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 166, 167.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019166Jenkins2001109-90"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019166Jenkins2001109_90-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 166; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 109.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197016Ґілберт2019166-91"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197016Ґілберт2019166_91-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 16; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 166.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001102—103-92"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001102—103_92-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 102—103.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019163-93"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019163_93-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 163.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197023Ґілберт2019165Jenkins2001104-94"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197023Ґілберт2019165Jenkins2001104_94-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 23; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 165; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 104.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001104—105-95"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001104—105_95-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 104—105.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019165Jenkins2001105-96"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019165Jenkins2001105_96-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 165; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 105.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019167Jenkins2001113–115,_120-97"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019167Jenkins2001113–115,_120_97-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 167; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 113–115, 120.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019173-98"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019173_98-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 173.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019168-99"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019168_99-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 168.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019168Jenkins2001111–113-100"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019168Jenkins2001111–113_100-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 168; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 111–113.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019173,_174-101"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019173,_174_101-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 173, 174.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197033Ґілберт2019183Jenkins2001129-102"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197033Ґілберт2019183Jenkins2001129_102-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 33; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 183; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 129.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001129-103"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001129_103-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 129.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019183–184Jenkins2001130-104"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019183–184Jenkins2001130_104-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 183–184; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 130.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019184Jenkins2001130–131-105"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019184Jenkins2001130–131_105-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 184; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 130–131.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019186—189-106"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019186—189_106-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 186—189.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001139—142-107"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001139—142_107-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 139—142.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019192–193-108"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019192–193_108-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 192–193.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001203-109"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001203_109-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 203.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019185-110"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019185_110-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019185_110-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 185.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019188-111"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019188_111-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019188_111-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019188_111-2"><sup><i><b>в</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 188.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001143-112"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001143_112-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 143.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019182—183-113"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019182—183_113-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 182—183.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019191–192Jenkins2001150-114"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019191–192Jenkins2001150_114-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 191–192; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 150.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019192Jenkins2001150–151-115"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019192Jenkins2001150–151_115-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 192; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 150–151.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019190Jenkins2001151-116"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019190Jenkins2001151_116-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 190; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 151.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001154–157Toye200754–55-117"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001154–157Toye200754–55_117-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 154–157; <a href="#CITEREFToye2007">Toye 2007</a>, pp. 54–55.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019187Jenkins2001154–155-118"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019187Jenkins2001154–155_118-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 187; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 154–155.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001157—159-119"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001157—159_119-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 157—159.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019194,_197Jenkins2001164-120"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019194,_197Jenkins2001164_120-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 194, 197; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 164.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019198Jenkins2001167-121"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019198Jenkins2001167_121-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 198; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 167.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001167—168-122"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001167—168_122-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 167—168.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019203-123"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019203_123-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 203.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958429Ґілберт2019198Jenkins2001169-124"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958429Ґілберт2019198Jenkins2001169_124-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFMoritz,_Jr.1958">Moritz, Jr. 1958</a>, p. 429; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 198; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 169.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958428–429Ґілберт2019200Jenkins2001179-125"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958428–429Ґілберт2019200Jenkins2001179_125-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFMoritz,_Jr.1958">Moritz, Jr. 1958</a>, pp. 428–429; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 200; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 179.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958434Ґілберт2019199-126"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958434Ґілберт2019199_126-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFMoritz,_Jr.1958">Moritz, Jr. 1958</a>, p. 434; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 199.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019199Jenkins2001181-127"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019199Jenkins2001181_127-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 199; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 181.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958434Ґілберт2019203-128"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958434Ґілберт2019203_128-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFMoritz,_Jr.1958">Moritz, Jr. 1958</a>, p. 434; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 203.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958434Ґілберт2019199Jenkins2001181-129"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958434Ґілберт2019199Jenkins2001181_129-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFMoritz,_Jr.1958">Moritz, Jr. 1958</a>, p. 434; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 199; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 181.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019200-130"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019200_130-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 200.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958433Ґілберт2019200–201-131"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958433Ґілберт2019200–201_131-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFMoritz,_Jr.1958">Moritz, Jr. 1958</a>, p. 433; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 200–201.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001183-132"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001183_132-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 183.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019207-133"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019207_133-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019207_133-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019207_133-2"><sup><i><b>в</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 207.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001186-134"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001186_134-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001186_134-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 186.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019205Jenkins2001195-135"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019205Jenkins2001195_135-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 205; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 195.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019205Jenkins2001198-136"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019205Jenkins2001198_136-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 205; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 198.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019206-137"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019206_137-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019206_137-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 206.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001199-138"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001199_138-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 199.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197038-139"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197038_139-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. 38.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019208Jenkins2001190–191,_193-140"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019208Jenkins2001190–191,_193_140-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 208; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 190–191, 193.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019209Jenkins2001194-141"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019209Jenkins2001194_141-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 209; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 194.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019209Jenkins2001195-142"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019209Jenkins2001195_142-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 209; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 195.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019209-210Jenkins2001195-143"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019209-210Jenkins2001195_143-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 209-210; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 195.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2010210-144"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2010210_144-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2010">Ґілберт, 2010</a>, с. 210.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019211Jenkins2001177–178-145"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019211Jenkins2001177–178_145-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 211; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 177–178.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019211Jenkins2001178-146"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019211Jenkins2001178_146-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 211; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 178.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019212Jenkins2001178-147"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019212Jenkins2001178_147-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 212; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 178.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019212Jenkins2001203-148"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019212Jenkins2001203_148-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 212; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 203.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019215–217Jenkins2001200–201-149"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019215–217Jenkins2001200–201_149-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 215–217; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 200–201.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001202-150"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001202_150-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 202.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019222Jenkins2001205Bell2011335-151"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019222Jenkins2001205Bell2011335_151-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 222; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 205; <a href="#CITEREFBell2011">Bell 2011</a>, p. 335.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019231Jenkins2001207-152"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019231Jenkins2001207_152-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 231; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 207.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019222-153"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019222_153-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 222.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019225-226Bell2011336-154"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019225-226Bell2011336_154-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 225-226; <a href="#CITEREFBell2011">Bell 2011</a>, p. 336.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019226—228-155"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019226—228_155-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 226—228.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019229-156"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019229_156-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 229.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019225Bell2011249–251-157"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019225Bell2011249–251_157-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 225; <a href="#CITEREFBell2011">Bell 2011</a>, pp. 249–251.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019223-158"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019223_158-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 223.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019233-159"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019233_159-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 233.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019235Bell2011342–343-160"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019235Bell2011342–343_160-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 235; <a href="#CITEREFBell2011">Bell 2011</a>, pp. 342–343.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019242-161"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019242_161-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 242.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019238Jenkins2001233-162"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019238Jenkins2001233_162-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 238; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 233.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197044–45Ґілберт2019232Jenkins2001233–234-163"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197044–45Ґілберт2019232Jenkins2001233–234_163-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, pp. 44–45; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 232; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 233–234.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197047–49Ґілберт2019238-164"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197047–49Ґілберт2019238_164-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, pp. 47–49; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 238.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019239-165"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019239_165-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 239.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019252-166"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019252_166-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 252.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019256—258-167"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019256—258_167-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 256—258.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019258-168"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019258_168-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 258.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019264-169"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019264_169-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019264_169-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 264.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197062Ґілберт2019261–264Jenkins2001249-170"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197062Ґілберт2019261–264Jenkins2001249_170-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 62; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 261–264; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 249.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197062Ґілберт2019265Jenkins2001250–251-171"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197062Ґілберт2019265Jenkins2001250–251_171-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 62; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 265; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 250–251.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197062-172"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197062_172-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. 62.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019267-173"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019267_173-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 267.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019271,_276-174"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019271,_276_174-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 271, 276.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197064–67Ґілберт2019278–279Jenkins2001255,_261-175"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197064–67Ґілберт2019278–279Jenkins2001255,_261_175-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, pp. 64–67; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 278–279; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 255, 261.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197072–74Ґілберт2019204,_296-176"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197072–74Ґілберт2019204,_296_176-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, pp. 72–74; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 204, 296.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197078Ґілберт2019284-177"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197078Ґілберт2019284_177-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 78; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 284.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197079Ґілберт2019292Jenkins2001273–274-178"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197079Ґілберт2019292Jenkins2001273–274_178-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 79; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 292; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 273–274.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019Jenkins2001-179"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019Jenkins2001_179-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019302-180"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019302_180-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 302.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019303—304-181"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019303—304_181-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 303—304.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019312—313-182"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019312—313_182-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 312—313.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019314—317-183"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019314—317_183-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 314—317.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019318-184"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019318_184-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 318.</span> </li> <li id="cite_note-185"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-185">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Green, David (1980). <i>Guide to Blenheim Palace</i>. Blenheim Palace, Oxfordshire: The Blenheim Estate Office. с. 17.</cite>. The inscribed shrapnel piece was subsequently displayed at Blenheim Palace.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019332-186"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019332_186-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 332.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019333,_336—337-187"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019333,_336—337_187-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 333, 336—337.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197086Ґілберт2019333,_335,_339-188"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197086Ґілберт2019333,_335,_339_188-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 86; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 333, 335, 339.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197089Ґілберт2019338,_342-189"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197089Ґілберт2019338,_342_189-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 89; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 338, 342.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197090Ґілберт2019345-190"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197090Ґілберт2019345_190-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 90; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 345.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019347-191"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019347_191-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 347.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019362—363-192"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019362—363_192-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 362—363.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019350-193"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019350_193-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 350.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019372-194"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019372_194-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019372_194-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019372_194-2"><sup><i><b>в</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 372.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197091Ґілберт2019272-373-195"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197091Ґілберт2019272-373_195-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 91; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 272-373.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019373-196"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019373_196-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019373_196-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 373.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970100Ґілберт2019374-197"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970100Ґілберт2019374_197-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 100; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 374.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970101Ґілберт1991376-198"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970101Ґілберт1991376_198-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 101; <a href="#CITEREFҐілберт1991">Ґілберт 1991</a>, p. 376.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019375—376-199"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019375—376_199-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 375—376.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019270-200"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019270_200-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 270.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970105–106Ґілберт2019380-201"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970105–106Ґілберт2019380_201-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, pp. 105–106; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 380.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970102,_104Ґілберт2019384-202"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970102,_104Ґілберт2019384_202-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, pp. 102, 104; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 384.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019390—391-203"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019390—391_203-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 390—391.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970123Ґілберт2019388-204"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970123Ґілберт2019388_204-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 123; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 388.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970126–127Ґілберт2019390,_391,_393Jordan199570–75-205"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970126–127Ґілберт2019390,_391,_393Jordan199570–75_205-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, pp. 126–127; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 390, 391, 393; <a href="#CITEREFJordan1995">Jordan 1995</a>, pp. 70–75.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019392Douglas2009861-206"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019392Douglas2009861_206-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 392; <a href="#CITEREFDouglas2009">Douglas 2009</a>, p. 861.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019397-207"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019397_207-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019397_207-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019397_207-2"><sup><i><b>в</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 397.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019404,_405-208"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019404,_405_208-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 404, 405.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970133Ґілберт2019398–400-209"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970133Ґілберт2019398–400_209-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 133; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 398–400.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019401-210"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019401_210-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 401.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019403-211"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019403_211-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 403.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019416-212"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019416_212-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 416.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019420-213"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019420_213-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 420.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001376-214"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001376_214-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 376.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019421-215"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019421_215-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019421_215-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 421.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970150–151Ґілберт2019423Jenkins2001382–384-216"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970150–151Ґілберт2019423Jenkins2001382–384_216-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, pp. 150–151; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 423; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, pp. 382–384.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019423-217"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019423_217-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 423.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019426-218"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019426_218-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 426.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970151–153Ґілберт2019424–425-219"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970151–153Ґілберт2019424–425_219-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, pp. 151–153; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 424–425.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970154Ґілберт2019425-220"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970154Ґілберт2019425_220-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 154; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 425.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970154Ґілберт2019426–428Ball2001311-221"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970154Ґілберт2019426–428Ball2001311_221-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 154; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 426–428; <a href="#CITEREFBall2001">Ball 2001</a>, p. 311.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970155,_158Ґілберт2019428-222"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970155,_158Ґілберт2019428_222-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, pp. 155, 158; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 428.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019429-223"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019429_223-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 429.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019431-224"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019431_224-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 431.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001404-225"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001404_225-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 404.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019432—450-226"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019432—450_226-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 432—450.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970169–174Ґілберт2019437–438-227"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970169–174Ґілберт2019437–438_227-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, pp. 169–174; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 437–438.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019439—440-228"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019439—440_228-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 439—440.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019441-229"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019441_229-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 441.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970183Ґілберт2019450-230"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970183Ґілберт2019450_230-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James 1970</a>, p. 183; <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 450.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001466,_819-231"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001466,_819_231-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 466, 819.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019451-232"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019451_232-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019451_232-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 451.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001421—423-233"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001421—423_233-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 421—423.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins200151-234"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins200151_234-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 51.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019456-235"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019456_235-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 456.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001434-236"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001434_236-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 434.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019455-237"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019455_237-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 455.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019459—460-238"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019459—460_238-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 459—460.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019460-239"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019460_239-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 460.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001443-240"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001443_240-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001443_240-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 443.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019462—463-241"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019462—463_241-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 462—463.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019463-242"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019463_242-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019463_242-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 463.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001443—444-243"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001443—444_243-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 443—444.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001444-244"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001444_244-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001444_244-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 444.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001445-245"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001445_245-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 445.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019468-246"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019468_246-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019468_246-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 468.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001445—446-247"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001445—446_247-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 445—446.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001470-248"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001470_248-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 470.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019474—476,_489—490-249"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019474—476,_489—490_249-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 474—476, 489—490.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001479—480-250"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001479—480_250-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 479—480.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019492-251"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019492_251-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 492.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019503-252"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019503_252-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 503.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970408-253"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970408_253-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. 408.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019481,_492,_519,_548-254"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019481,_492,_519,_548_254-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 481, 492, 519, 548.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019496-255"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019496_255-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 496.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019501-256"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019501_256-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 501.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019505-257"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019505_257-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 505.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019525—526-258"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019525—526_258-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 525—526.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019525-259"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019525_259-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 525.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019526-260"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019526_260-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 526.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001514—515-261"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001514—515_261-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 514—515.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019532-262"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019532_262-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 532.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001516-263"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001516_263-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 516.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019544-264"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019544_264-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 544.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019548-265"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019548_265-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 548.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019549-266"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019549_266-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 549.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019552-267"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019552_267-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 552.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001527-268"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001527_268-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 527.</span> </li> <li id="cite_note-269"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-269">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190913121253/http://www.churchill-society-london.org.uk/Munich.html">Churchill's Wartime Speeches – A Total and Unmitigated Defeat</a>. London: The Churchill Society. 5 жовтня 1938. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.churchill-society-london.org.uk/Munich.html">оригіналу</a> за 13 вересня 2019<span class="reference-accessdate">. Процитовано 27 квітня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEChurchill1967b7-270"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEChurchill1967b7_270-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFChurchill1967b">Churchill, 1967b</a>, с. 7.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEShakespeare201730-271"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEShakespeare201730_271-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFShakespeare2017">Shakespeare, 2017</a>, с. 30.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001573—574-272"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001573—574_272-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 573—574.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001576—577-273"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001576—577_273-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 576—577.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001579-274"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001579_274-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 579.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEShakespeare2017299—300-275"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEShakespeare2017299—300_275-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFShakespeare2017">Shakespeare, 2017</a>, с. 299—300.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001582-276"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001582_276-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 582.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001583-277"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001583_277-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001583_277-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 583.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001586-278"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001586_278-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 586.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEArthur2017170-279"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEArthur2017170_279-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFArthur2017">Arthur, 2017</a>, с. 170.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001592-280"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001592_280-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 592.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEChurchill1967b243-281"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEChurchill1967b243_281-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFChurchill1967b">Churchill, 1967b</a>, с. 243.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001590-282"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001590_282-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 590.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEBlakeLouis1993249,_252—255-283"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEBlakeLouis1993249,_252—255_283-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFBlakeLouis1993">Blake та Louis, 1993</a>, с. 249, 252—255.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001587—588-284"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001587—588_284-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 587—588.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEHermiston201626—29-285"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEHermiston201626—29_285-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFHermiston2016">Hermiston, 2016</a>, с. 26—29.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001714—715-286"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001714—715_286-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 714—715.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEBlakeLouis1993264,_270—271-287"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEBlakeLouis1993264,_270—271_287-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFBlakeLouis1993">Blake та Louis, 1993</a>, с. 264, 270—271.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEHermiston201641-288"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEHermiston201641_288-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFHermiston2016">Hermiston, 2016</a>, с. 41.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001599-289"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001599_289-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 599.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001602—603-290"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001602—603_290-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 602—603.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001611—612-291"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001611—612_291-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 611—612.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201970-292"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201970_292-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 70.</span> </li> <li id="cite_note-293"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-293">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Mather, John (29 серпня 2008). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200925185352/https://winstonchurchill.org/resources/myths/churchills-speech-impediment-was-stuttering/">Churchill's speech impediment</a>. <i>International Churchill Society (ICS)</i>. London: Bloomsbury Publishing plc. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://winstonchurchill.org/resources/myths/churchills-speech-impediment-was-stuttering/">оригіналу</a> за 25 вересня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 14 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001591-294"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001591_294-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 591.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019594-295"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019594_295-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 594.</span> </li> <li id="cite_note-BTTS-296"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-BTTS_296-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210519170443/https://winstonchurchill.org/resources/speeches/1940-the-finest-hour/blood-toil-tears-and-sweat-2/">Blood, Toil, Tears and Sweat</a>. <i>International Churchill Society (ICS)</i>. London: Bloomsbury Publishing plc. 13 травня 1940. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://winstonchurchill.org/resources/speeches/1940-the-finest-hour/blood-toil-tears-and-sweat-2/">оригіналу</a> за 19 травня 2021<span class="reference-accessdate">. Процитовано 30 квітня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-H360:1501-297"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-H360:1501_297-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180620001930/https://api.parliament.uk/historic-hansard/commons/1940/may/13/his-majestys-government-1"><i>His Majesty's Government</i></a>. 5th. Т. 360. Westminster: House of Commons. 4 червня 1940. с. 1501—1525. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.parliament.uk/historic-hansard/commons/1940/may/13/his-majestys-government-1">оригіналу</a> за 20 червня 2018<span class="reference-accessdate">. Процитовано 30 квітня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001597-298"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001597_298-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 597.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019603-299"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019603_299-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 603.</span> </li> <li id="cite_note-WSFB-300"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-WSFB_300-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200514012817/https://winstonchurchill.org/resources/speeches/1940-the-finest-hour/we-shall-fight-on-the-beaches/">We Shall Fight on the Beaches</a>. <i>International Churchill Society (ICS)</i>. London: Bloomsbury Publishing plc. 4 червня 1940. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://winstonchurchill.org/resources/speeches/1940-the-finest-hour/we-shall-fight-on-the-beaches/">оригіналу</a> за 14 травня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 30 квітня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-H361:791-301"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-H361:791_301-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200206025900/https://api.parliament.uk/historic-hansard/commons/1940/jun/04/war-situation#column_791"><i>War Situation – Churchill</i></a>. 5th. Т. 361. Westminster: House of Commons. 4 червня 1940. с. 791. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.parliament.uk/historic-hansard/commons/1940/jun/04/war-situation#column_791">оригіналу</a> за 6 лютого 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 14 січня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEHastings200944—45-302"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEHastings200944—45_302-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFHastings2009">Hastings, 2009</a>, с. 44—45.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEHastings200951—53-303"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEHastings200951—53_303-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFHastings2009">Hastings, 2009</a>, с. 51—53.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019610-304"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019610_304-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 610.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001621-305"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001621_305-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 621.</span> </li> <li id="cite_note-H362:61-306"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-H362:61_306-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210308190540/https://api.parliament.uk/historic-hansard/commons/1940/jun/18/war-situation#column_61"><i>War Situation – Churchill</i></a>. 5th. Т. 362. Westminster: House of Commons. 18 червня 1940. с. 61. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.parliament.uk/historic-hansard/commons/1940/jun/18/war-situation#column_61">оригіналу</a> за 8 березня 2021<span class="reference-accessdate">. Процитовано 30 квітня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-TFH-307"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-TFH_307-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200413090457/https://winstonchurchill.org/resources/speeches/1940-the-finest-hour/their-finest-hour/">Their Finest Hour</a>. <i>International Churchill Society (ICS)</i>. London: Bloomsbury Publishing plc. 18 червня 1940. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://winstonchurchill.org/resources/speeches/1940-the-finest-hour/their-finest-hour/">оригіналу</a> за 13 квітня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 30 квітня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-308"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-308">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Ian_Stanley_Ord_Playfair&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ian Stanley Ord Playfair (ще не написана)">Playfair, Major-General I. S. O.</a>; with Stitt <a href="/wiki/Royal_Navy" class="mw-redirect" title="Royal Navy">R.N</a>., Commander G. M. S.; Molony, Brigadier C. J. C.; Toomer, Air Vice-Marshal S. E. (2004). <a href="/w/index.php?title=James_Ramsay_Montagu_Butler&action=edit&redlink=1" class="new" title="James Ramsay Montagu Butler (ще не написана)">Butler, J. R. M.</a> (ред.). <i>The Mediterranean and Middle East: The Early Successes Against Italy (to May 1941)</i>. History of the Second World War, United Kingdom Military Series. Т. I. Naval & Military Press. с. 359—362. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-84574-065-8" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-84574-065-8"><bdi>978-1-84574-065-8</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-309"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-309">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Dalton, Hugh (1986). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/secondworldwardi0000dalt"><i>The Second World War Diary of Hugh Dalton 1940–45</i></a>. London: Jonathan Cape. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/secondworldwardi0000dalt/page/62">62</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-02-24020-65-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-02-24020-65-7"><bdi>978-02-24020-65-7</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-The_Few-310"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-The_Few_310-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20050312093906/http://www.churchill-society-london.org.uk/thefew.html">The Few</a>. The Churchill Society, London. 20 серпня 1940. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.churchill-society-london.org.uk/thefew.html">оригіналу</a> за 12 березня 2005<span class="reference-accessdate">. Процитовано 30 квітня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-H364:1167-311"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-H364:1167_311-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200604054801/https://api.parliament.uk/historic-hansard/commons/1940/aug/20/war-situation#column_1167"><i>War Situation – Churchill</i></a>. 5th. Т. 364. Westminster: House of Commons. 20 серпня 1940. с. 1167. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.parliament.uk/historic-hansard/commons/1940/aug/20/war-situation#column_1167">оригіналу</a> за 4 червня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 30 квітня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001640-312"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001640_312-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 640.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001641-313"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001641_313-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 641.</span> </li> <li id="cite_note-314"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-314">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Michael_S._Neiberg&action=edit&redlink=1" class="new" title="Michael S. Neiberg (ще не написана)">Neiberg, Michael S.</a> (2004). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/warfaresocietyeu00neib"><i>Warfare and Society in Europe: 1898 to the Present</i></a>. London: Psychology Press. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/warfaresocietyeu00neib/page/n126">118</a>–119. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-04-15327-19-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-04-15327-19-0"><bdi>978-04-15327-19-0</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-315"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-315">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Lukacs, John (Spring–Summer 2008). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20181008055429/http://www.americanheritage.com/content/churchill-offers-toil-and-tears-fdr">Churchill Offers Toil and Tears to FDR</a>. <i>American Heritage</i>. <b>58</b> (4). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.americanheritage.com/content/churchill-offers-toil-and-tears-fdr">оригіналу</a> за 8 жовтня 2018<span class="reference-accessdate">. Процитовано 5 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001614—615-316"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001614—615_316-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 614—615.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001658—659-317"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001658—659_317-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 658—659.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001665—666-318"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001665—666_318-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 665—666.</span> </li> <li id="cite_note-319"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-319">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160820073546/http://avalon.law.yale.edu/20th_century/decade03.asp">Joint Declaration by the United Nations</a>. <i>The Avalon Project</i>. Lillian Goldman Law Library. 1 січня 1942. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://avalon.law.yale.edu/20th_century/decade03.asp">оригіналу</a> за 20 серпня 2016<span class="reference-accessdate">. Процитовано 11 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001667-320"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001667_320-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 667.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001670-321"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001670_321-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 670.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001677—678-322"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001677—678_322-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 677—678.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001674-323"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001674_323-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 674.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001682-324"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001682_324-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 682.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001680-325"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001680_325-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 680.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001675,_678-326"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001675,_678_326-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 675, 678.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001681-327"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001681_327-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001681_327-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 681.</span> </li> <li id="cite_note-328"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-328">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Glueckstein, Fred (10 листопада 2015). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200604054846/https://winstonchurchill.org/publications/finest-hour/finest-hour-169/churchill-and-the-fall-of-singapore/">Churchill and the Fall of Singapore</a>. <i>International Churchill Society (ICS)</i>. London: Bloomsbury Publishing plc. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://winstonchurchill.org/publications/finest-hour/finest-hour-169/churchill-and-the-fall-of-singapore/">оригіналу</a> за 4 червня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 22 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEBaylyHarper2004247—251-329"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEBaylyHarper2004247—251_329-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFBaylyHarper2004">Bayly та Harper, 2004</a>, с. 247—251.</span> </li> <li id="cite_note-TET-330"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-TET_330-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20201204044724/https://economictimes.indiatimes.com/news/politics-and-nation/bengal-famine-of-1943-caused-by-british-policy-failure-not-drought-study/articleshow/68495710.cms?from=mdr">Bengal famine of 1943 caused by British policy failure, not drought: Study</a>. <i>The Economic Times</i>. New Delhi: Bennett, Coleman & Co. Ltd. 20 березня 2019. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://economictimes.indiatimes.com/news/politics-and-nation/bengal-famine-of-1943-caused-by-british-policy-failure-not-drought-study/articleshow/68495710.cms?from=mdr">оригіналу</a> за 4 грудня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 4 грудня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001688—690-331"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001688—690_331-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 688—690.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001690-332"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001690_332-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001690_332-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 690.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001692-333"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001692_333-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 692.</span> </li> <li id="cite_note-334"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-334">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Cooper, Matthew (1978). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/germanarmy1933190000coop_r0w6"><i>The German Army 1933–1945: Its Political and Military Failure</i></a>. Briarcliff Manor, New York: Stein and Day. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/germanarmy1933190000coop_r0w6/page/376">376</a>–377. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-08-12824-68-1" title="Спеціальна:Джерела книг/978-08-12824-68-1"><bdi>978-08-12824-68-1</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001692—698-335"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001692—698_335-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 692—698.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001698-336"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001698_336-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 698.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001699—701-337"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001699—701_337-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 699—701.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001702-338"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001702_338-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001702_338-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001702_338-2"><sup><i><b>в</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 702.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001705—706-339"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001705—706_339-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 705—706.</span> </li> <li id="cite_note-340"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-340">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Middleton, Drew (24 січня 1943). Roosevelt, Churchill Map 1943 War Strategy At Ten-Day Conference Held In Casablanca; Giraud And De Gaulle, Present, Agree On Aims. <i>The New York Times</i>. Manhattan.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001705—707-341"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001705—707_341-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 705—707.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001707—711-342"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001707—711_342-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 707—711.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001719—720-343"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001719—720_343-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 719—720.</span> </li> <li id="cite_note-344"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-344">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Roberts, Geoffrey (Fall 2007). Stalin at the Tehran, Yalta, and Potsdam Conferences. <i>Journal of Cold War Studies</i>. MIT Press. <b>9</b> (4): 6—40. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1162%2Fjcws.2007.9.4.6">10.1162/jcws.2007.9.4.6</a>. <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/issn/1520-3972">1520-3972</a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001725-345"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001725_345-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 725.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001726—728-346"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001726—728_346-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 726—728.</span> </li> <li id="cite_note-347"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-347">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200609191114/https://winstonchurchill.hillsdale.edu/soft-underbelly-fortress-europe/">Were "Soft Underbelly" and "Fortress Europe" Churchill Phrases?</a>. <i>The Churchill Project</i>. Hillsdale College. 1 квітня 2016. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://winstonchurchill.hillsdale.edu/soft-underbelly-fortress-europe/">оригіналу</a> за 9 червня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 21 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001713—714-348"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001713—714_348-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 713—714.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001713-349"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001713_349-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 713.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001720,_729-350"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001720,_729_350-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 720, 729.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001730-351"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001730_351-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001730_351-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 730.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001737-352"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001737_352-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 737.</span> </li> <li id="cite_note-353"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-353">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1"><a href="/w/index.php?title=Brian_Abel-Smith&action=edit&redlink=1" class="new" title="Brian Abel-Smith (ще не написана)">Abel-Smith, Brian</a> (January 1992). The Beveridge report: Its origins and outcomes. <i>International Social Security Review</i>. Hoboken: Wiley-Blackwell. <b>45</b> (1–2): 5—16. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.%D0%B91%2Fj.1468-246X.1992.tb00900.x">10.й1/j.1468-246X.1992.tb00900.x</a>.</cite> <span class="cs1-visible-error citation-comment"><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_journal" title="Шаблон:Cite journal">cite journal</a>}}</code>: </span><span class="cs1-visible-error citation-comment">Перевірте значення <code class="cs1-code">|doi=</code> (<a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1#bad_doi" title="Довідка:Помилки CS1">довідка</a>)</span></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001733-354"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001733_354-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 733.</span> </li> <li id="cite_note-355"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-355">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Lynch, Michael (2008). 1. The Labour Party in Power, 1945–1951. <i>Britain 1945–2007</i>. Access to History. London: Hodder Headline. с. 1—4. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-03-40965-95-5" title="Спеціальна:Джерела книг/978-03-40965-95-5"><bdi>978-03-40965-95-5</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-356"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-356">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Andrew_Marr&action=edit&redlink=1" class="new" title="Andrew Marr (ще не написана)">Marr, Andrew</a> (2008). <i>A History of Modern Britain</i>. London: Macmillan. с. 5—6. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-03-30439-83-1" title="Спеціальна:Джерела книг/978-03-30439-83-1"><bdi>978-03-30439-83-1</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001744—745-357"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001744—745_357-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 744—745.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001746-358"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001746_358-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 746.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001754-359"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001754_359-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 754.</span> </li> <li id="cite_note-percent-360"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-percent_360-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-percent_360-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1"><a href="/w/index.php?title=Albert_Resis&action=edit&redlink=1" class="new" title="Albert Resis (ще не написана)">Resis, Albert</a> (April 1978). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/sim_american-historical-review_1978-04_83_2/page/368">The Churchill-Stalin Secret "Percentages" Agreement on the Balkans, Moscow, October 1944</a>. <i><a href="/w/index.php?title=The_American_Historical_Review&action=edit&redlink=1" class="new" title="The American Historical Review (ще не написана)">The American Historical Review</a></i>. <b>83</b> (2): 368—387. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.2307%2F1862322">10.2307/1862322</a>. <a href="/wiki/JSTOR" title="JSTOR">JSTOR</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.jstor.org/stable/1862322">1862322</a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001759-361"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001759_361-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 759.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001760-362"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001760_362-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 760.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001773-363"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001773_363-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 773.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001778—779-364"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001778—779_364-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 778—779.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001779-365"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001779_365-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 779.</span> </li> <li id="cite_note-366"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-366">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Nikolai_Tolstoy&action=edit&redlink=1" class="new" title="Nikolai Tolstoy (ще не написана)">Tolstoy, Nikolai</a> (1978). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/secretbetrayal0000tols"><i>The Secret Betrayal</i></a>. New York City: Scribner. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/secretbetrayal0000tols/page/360">360</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-06-84156-35-4" title="Спеціальна:Джерела книг/978-06-84156-35-4"><bdi>978-06-84156-35-4</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-367"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-367">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Hummel, Jeffrey Rogers (1 листопада 1974). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200604054926/https://scholarworks.sjsu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1017&context=econ_pub">Operation Keelhaul—Exposed</a>. <i>San Jose State University ScholarWorks</i>: 4—9. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://scholarworks.sjsu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1017&context=econ_pub">оригіналу</a> за 4 червня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 28 січня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001777—778-368"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001777—778_368-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 777—778.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTETaylor2005262—264-369"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTETaylor2005262—264_369-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFTaylor2005">Taylor, 2005</a>, с. 262—264.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001777-370"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001777_370-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 777.</span> </li> <li id="cite_note-371"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-371">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220205054434/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/8574157.stm">Up to 25,000 died in Dresden's WWII bombing</a>. <i>BBC News</i>. London: BBC. 18 березня 2010. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/8574157.stm">оригіналу</a> за 5 лютого 2022<span class="reference-accessdate">. Процитовано 2 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001778-372"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001778_372-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001778_372-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 778.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTETaylor2005430—431-373"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTETaylor2005430—431_373-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFTaylor2005">Taylor, 2005</a>, с. 430—431.</span> </li> <li id="cite_note-MMB-374"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-MMB_374-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-MMB_374-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Andrew_Marr&action=edit&redlink=1" class="new" title="Andrew Marr (ще не написана)">Marr, Andrew</a> (2009). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/makingofmodernbr0000marr_x2j7"><i>The Making of Modern Britain</i></a>. London: Macmillan. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/makingofmodernbr0000marr_x2j7/page/423">423</a>–424. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-03-30510-99-8" title="Спеціальна:Джерела книг/978-03-30510-99-8"><bdi>978-03-30510-99-8</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-375"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-375">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Hawley, Charles (11 лютого 2005). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120621235051/http://www.spiegel.de/international/0,1518,341239,00.html">Dresden Bombing Is To Be Regretted Enormously</a>. <i>Der Spiegel</i>. Hamburg: Spiegel-Verlag. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.spiegel.de/international/spiegel-interview-dresden-bombing-is-to-be-regretted-enormously-a-341239.html">оригіналу</a> за 21 червня 2012<span class="reference-accessdate">. Процитовано 2 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEHermiston2016353—354-376"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEHermiston2016353—354_376-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFHermiston2016">Hermiston, 2016</a>, с. 353—354.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEHermiston2016355-377"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEHermiston2016355_377-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEHermiston2016355_377-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFHermiston2016">Hermiston, 2016</a>, с. 355.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEHermiston2016356-378"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEHermiston2016356_378-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFHermiston2016">Hermiston, 2016</a>, с. 356.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEHermiston2016360-379"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEHermiston2016360_379-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFHermiston2016">Hermiston, 2016</a>, с. 360.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEGilbert198822—23,_27-380"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEGilbert198822—23,_27_380-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFGilbert1988">Gilbert, 1988</a>, с. 22—23, 27.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001795—796-381"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001795—796_381-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 795—796.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001796-382"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001796_382-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 796.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001791—795-383"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001791—795_383-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 791—795.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001792-384"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001792_384-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 792.</span> </li> <li id="cite_note-385"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-385">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Addison, Paul (17 лютого 2011). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20191226004022/http://www.bbc.co.uk/history/worldwars/wwtwo/election_01.shtml">Why Churchill Lost in 1945</a>. <i>BBC History</i>. London: BBC. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.bbc.co.uk/history/worldwars/wwtwo/election_01.shtml">оригіналу</a> за 26 грудня 2019<span class="reference-accessdate">. Процитовано 4 червня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001793-386"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001793_386-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 793.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001798-387"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001798_387-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001798_387-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 798.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEGilbert1988108-388"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEGilbert1988108_388-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFGilbert1988">Gilbert, 1988</a>, с. 108.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019785-389"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019785_389-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 785.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEHermiston2016366—367-390"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEHermiston2016366—367_390-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFHermiston2016">Hermiston, 2016</a>, с. 366—367.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001798—799-391"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001798—799_391-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 798—799.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001789—794-392"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001789—794_392-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 789—794.</span> </li> <li id="cite_note-HP-393"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-HP_393-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1"><a href="/w/index.php?title=Henry_Pelling&action=edit&redlink=1" class="new" title="Henry Pelling (ще не написана)">Pelling, Henry</a> (June 1980). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/sim_historical-journal_1980-06_23_2/page/399">The 1945 General Election Reconsidered</a>. <i>The Historical Journal</i>. Cambridge University Press. <b>23</b> (2): 399—414. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1017%2FS0018246X0002433X">10.1017/S0018246X0002433X</a>. <a href="/wiki/JSTOR" title="JSTOR">JSTOR</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.jstor.org/stable/2638675">2638675</a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001807-394"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001807_394-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 807.</span> </li> <li id="cite_note-395"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-395">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a href="/w/index.php?title=Pamela_Harriman&action=edit&redlink=1" class="new" title="Pamela Harriman (ще не написана)">Harriman, Pamela</a> (December 1987). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200615105801/https://winstonchurchill.org/publications/finest-hour/finest-hour-058/the-true-meaning-of-the-iron-curtain-speech/">The True Meaning of the Iron Curtain Speech</a>. <i>International Churchill Society (ICS)</i>. London: Bloomsbury Publishing plc. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://winstonchurchill.org/publications/finest-hour/finest-hour-058/the-true-meaning-of-the-iron-curtain-speech/">оригіналу</a> за 15 червня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 14 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019795-396"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019795_396-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 795.</span> </li> <li id="cite_note-Fulton-397"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-Fulton_397-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-Fulton_397-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210507211241/https://winstonchurchill.org/resources/speeches/1946-1963-elder-statesman/the-sinews-of-peace/">The Sinews of Peace (the "Iron Curtain" speech)</a>. <i>International Churchill Society (ICS)</i>. London: Bloomsbury Publishing plc. 5 березня 1946. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://winstonchurchill.org/resources/speeches/1946-1963-elder-statesman/the-sinews-of-peace/">оригіналу</a> за 7 травня 2021<span class="reference-accessdate">. Процитовано 14 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001810-398"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001810_398-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 810.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970220-399"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970220_399-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. 220.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEGilbert1988265—266,_321-400"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEGilbert1988265—266,_321_400-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFGilbert1988">Gilbert, 1988</a>, с. 265—266, 321.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTECharmley1995246—249,_298-401"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTECharmley1995246—249,_298_401-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFCharmley1995">Charmley, 1995</a>, с. 246—249, 298.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019232,_406—407-402"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019232,_406—407_402-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 232, 406—407.</span> </li> <li id="cite_note-403"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-403">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Collins, Stephen (17 листопада 2014). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150103021612/http://www.irishtimes.com/news/politics/winston-churchill-spoke-of-his-hopes-for-a-united-ireland-1.2002997">Winston Churchill spoke of his hopes for a united Ireland</a>. <i>The Irish Times</i>. Dublin: Irish Times Trust. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.irishtimes.com/news/politics/winston-churchill-spoke-of-his-hopes-for-a-united-ireland-1.2002997">оригіналу</a> за 3 січня 2015<span class="reference-accessdate">. Процитовано 14 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-404"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-404">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200803050539/http://news.bbc.co.uk/hi/english/static/vote2001/in_depth/election_battles/1950_over.stm">1950: Labour limps home</a>. <i>BBC News</i>. London: BBC. 2001. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://news.bbc.co.uk/hi/english/static/vote2001/in_depth/election_battles/1950_over.stm">оригіналу</a> за 3 серпня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001842-405"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001842_405-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 842.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001844-406"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001844_406-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 844.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001844–845-407"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001844–845_407-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 844–845.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001858-408"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001858_408-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 858.</span> </li> <li id="cite_note-409"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-409">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Judd, Dennis (2012). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/georgevi0000judd/page/260"><i>George VI</i></a>. London: I. B. Tauris. с. 260. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-17-80760-71-1" title="Спеціальна:Джерела книг/978-17-80760-71-1"><bdi>978-17-80760-71-1</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTECharmley1995263—265-410"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTECharmley1995263—265_410-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTECharmley1995263—265_410-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFCharmley1995">Charmley, 1995</a>, с. 263—265.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001860-411"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001860_411-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 860.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEGilbert1988814—815,_817-412"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEGilbert1988814—815,_817_412-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFGilbert1988">Gilbert, 1988</a>, с. 814—815, 817.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001847-413"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001847_413-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 847.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEGilbert1988846—857-414"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEGilbert1988846—857_414-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFGilbert1988">Gilbert, 1988</a>, с. 846—857.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTECharmley1995266-415"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTECharmley1995266_415-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFCharmley1995">Charmley, 1995</a>, с. 266.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001868—871-416"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001868—871_416-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 868—871.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001896-417"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001896_417-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 896.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001846–848-418"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001846–848_418-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 846–848.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001847,_855-419"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001847,_855_419-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 847, 855.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTECharmley1995255-420"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTECharmley1995255_420-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFCharmley1995">Charmley, 1995</a>, с. 255.</span> </li> <li id="cite_note-421"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-421">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Judith_M._Brown&action=edit&redlink=1" class="new" title="Judith M. Brown (ще не написана)">Brown, Judith</a> (1998). <i>The Twentieth Century. The Oxford History of the British Empire, Volume IV</i>. Oxford University Press. с. 339—340. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-01-99246-79-3" title="Спеціальна:Джерела книг/978-01-99246-79-3"><bdi>978-01-99246-79-3</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTECharmley1995261,_277,_285-422"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTECharmley1995261,_277,_285_422-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFCharmley1995">Charmley, 1995</a>, с. 261, 277, 285.</span> </li> <li id="cite_note-423"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-423">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Mumford, Andrew (2012). <i>The Counter-Insurgency Myth: The British Experience of Irregular Warfare</i>. Abingdon: Routledge. с. 49. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-04-15667-45-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-04-15667-45-6"><bdi>978-04-15667-45-6</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEGilbert1988805—806-424"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEGilbert1988805—806_424-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFGilbert1988">Gilbert, 1988</a>, с. 805—806.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEBlakeLouis1993405-425"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEBlakeLouis1993405_425-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFBlakeLouis1993">Blake та Louis, 1993</a>, с. 405.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001848—849-426"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001848—849_426-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 848—849.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEGilbert1988936—937-427"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEGilbert1988936—937_427-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFGilbert1988">Gilbert, 1988</a>, с. 936—937.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019843—844-428"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019843—844_428-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 843—844.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001880—881-429"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001880—881_429-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 880—881.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEGilbert19881009—1017-430"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEGilbert19881009—1017_430-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFGilbert1988">Gilbert, 1988</a>, с. 1009—1017.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTECharmley1995289—291-431"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTECharmley1995289—291_431-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFCharmley1995">Charmley, 1995</a>, с. 289—291.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERasor2000205-432"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERasor2000205_432-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRasor2000">Rasor, 2000</a>, с. 205.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEGilbert19881224—1225-433"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEGilbert19881224—1225_433-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFGilbert1988">Gilbert, 1988</a>, с. 1224—1225.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001911-434"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001911_434-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001911_434-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001911_434-2"><sup><i><b>в</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001911_434-3"><sup><i><b>г</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001911_434-4"><sup><i><b>д</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 911.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins200165,_89,_392,_911-435"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins200165,_89,_392,_911_435-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 65, 89, 392, 911.</span> </li> <li id="cite_note-Lovell2011-436"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-Lovell2011_436-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Mary_S._Lovell&action=edit&redlink=1" class="new" title="Mary S. Lovell (ще не написана)">Lovell, Mary S.</a> (2011). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210610212919/https://books.google.com/books?id=n5YlSoQqx9YC&pg=PT486"><i>The Churchills</i></a>. London: Little Brown Book Group. с. 486. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-07-48117-11-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-07-48117-11-6"><bdi>978-07-48117-11-6</bdi></a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=n5YlSoQqx9YC&pg=PT486">оригіналу</a> за 10 червня 2021<span class="reference-accessdate">. Процитовано 17 травня 2021</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-437"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-437">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Anthony_Montague_Browne&action=edit&redlink=1" class="new" title="Anthony Montague Browne (ще не написана)">Montague Browne, Anthony</a> (1995). <i>Long Sunset: Memoirs of Winston Churchill's Last Private Secretary</i>. Ashford: Podkin Press. с. 302—303. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-09-55948-30-5" title="Спеціальна:Джерела книг/978-09-55948-30-5"><bdi>978-09-55948-30-5</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-438"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-438">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=William_Bennett&action=edit&redlink=1" class="new" title="William Bennett (ще не написана)">Bennett, William J.</a> (2007). <i>America the Last Best Hope. Volume II</i>. Nashville: Thomas Nelson Inc. с. 376—380. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-14-18531-10-2" title="Спеціальна:Джерела книг/978-14-18531-10-2"><bdi>978-14-18531-10-2</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001912-439"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001912_439-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001912_439-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 912.</span> </li> <li id="cite_note-440"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-440">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200303173812/https://winstonchurchill.org/the-life-of-churchill/young-soldier/1896-1900/spring-1899-age-24/">Spring 1899 (Age 24): The First Political Campaign</a>. <i>International Churchill Society (ICS)</i>. London: Bloomsbury Publishing plc. 5 лютого 2015. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://winstonchurchill.org/the-life-of-churchill/young-soldier/1896-1900/spring-1899-age-24/">оригіналу</a> за 3 березня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 15 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001819—823-441"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001819—823_441-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 819—823.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001506—507-442"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001506—507_442-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 506—507.</span> </li> <li id="cite_note-443"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-443">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200809203524/https://www.nobelprize.org/prizes/literature/1953/churchill/facts/">The Nobel Prize in Literature 1953 – Winston Churchill</a>. Stockholm: Nobel Media AB. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.nobelprize.org/prizes/literature/1953/churchill/facts/">оригіналу</a> за 9 серпня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 7 серпня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001279-444"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001279_444-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 279.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEKnickerbocker1941140,_150,_178—179-445"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEKnickerbocker1941140,_150,_178—179_445-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEKnickerbocker1941140,_150,_178—179_445-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEKnickerbocker1941140,_150,_178—179_445-2"><sup><i><b>в</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFKnickerbocker1941">Knickerbocker, 1941</a>, с. 140, 150, 178—179.</span> </li> <li id="cite_note-446"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-446">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Mary_Soames&action=edit&redlink=1" class="new" title="Mary Soames (ще не написана)">Soames, Mary</a> (1990). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/winstonchurchill0000soam"><i>Winston Churchill: His Life as a Painter</i></a>. Boston, Massachusetts: Houghton Mifflin. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/winstonchurchill0000soam/page/n4">1</a>–224. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-03-95563-19-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-03-95563-19-9"><bdi>978-03-95563-19-9</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-447"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-447">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a href="/w/index.php?title=Martin_Wainwright&action=edit&redlink=1" class="new" title="Martin Wainwright (ще не написана)">Wainwright, Martin</a> (19 серпня 2010). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20121120142512/http://www.guardian.co.uk/environment/2010/aug/19/winston-churchill-butterfly">Winston Churchill's butterfly house brought back to life</a>. <i>The Guardian</i>. London: Guardian Media Group. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.theguardian.com/environment/2010/aug/19/winston-churchill-butterfly">оригіналу</a> за 20 листопада 2012<span class="reference-accessdate">. Процитовано 15 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-448"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-448">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Glueckstein, Fred (20 червня 2013). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200615105805/https://winstonchurchill.org/publications/finest-hour/finest-hour-139/cats-look-down-on-you-churchills-feline-menagerie/">Churchill's Feline Menagerie</a>. <i>International Churchill Society (ICS)</i>. London: Bloomsbury Publishing plc. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://winstonchurchill.org/publications/finest-hour/finest-hour-139/cats-look-down-on-you-churchills-feline-menagerie/">оригіналу</a> за 15 червня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 15 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins20013-449"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins20013_449-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins20013_449-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 3.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEAddison198025,_29,_36-450"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEAddison198025,_29,_36_450-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFAddison1980">Addison, 1980</a>, с. 25, 29, 36.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins20013,_22,_24,_60-451"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins20013,_22,_24,_60_451-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 3, 22, 24, 60.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEHaffner200319-452"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEHaffner200319_452-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFHaffner2003">Haffner, 2003</a>, с. 19.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEAddison198036-453"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEAddison198036_453-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFAddison1980">Addison, 1980</a>, с. 36.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001213-454"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001213_454-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 213.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James19706-455"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James19706_455-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. 6.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEAddison198023,_25-456"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEAddison198023,_25_456-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFAddison1980">Addison, 1980</a>, с. 23, 25.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001121,_245-457"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001121,_245_457-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 121, 245.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197020-458"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197020_458-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. 20.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James19704,_19-459"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James19704,_19_459-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. 4, 19.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001xv-460"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001xv_460-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. xv.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197053-461"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197053_461-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. 53.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970ix-462"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970ix_462-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. ix.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197031-463"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197031_463-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. 31.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197031—33-464"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197031—33_464-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. 31—33.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201911-465"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201911_465-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 11.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEHermiston201619-466"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEHermiston201619_466-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFHermiston2016">Hermiston, 2016</a>, с. 19.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001601-467"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001601_467-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 601.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEBall2001311,_330-468"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEBall2001311,_330_468-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFBall2001">Ball, 2001</a>, с. 311, 330.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEAddison198026-469"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEAddison198026_469-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFAddison1980">Addison, 1980</a>, с. 26.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James1970174-470"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James1970174_470-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. 174.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEAddison198042—43,_44-471"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEAddison198042—43,_44_471-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFAddison1980">Addison, 1980</a>, с. 42—43, 44.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958428-472"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEMoritz,_Jr.1958428_472-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFMoritz,_Jr.1958">Moritz, Jr., 1958</a>, с. 428.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт201910-473"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт201910_473-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 10.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197034-474"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197034_474-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. 34.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001152-475"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001152_475-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001152_475-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 152.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEAddison198044-476"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEAddison198044_476-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFAddison1980">Addison, 1980</a>, с. 44.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197033-477"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197033_477-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. 33.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERhodes_James197033—34-478"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERhodes_James197033—34_478-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRhodes_James1970">Rhodes James, 1970</a>, с. 33—34.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEAddison198038-479"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEAddison198038_479-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFAddison1980">Addison, 1980</a>, с. 38.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEBall2001308-480"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEBall2001308_480-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFBall2001">Ball, 2001</a>, с. 308.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins200122-481"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins200122_481-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 22.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEAdams2011253-482"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEAdams2011253_482-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFAdams2011">Adams, 2011</a>, с. 253.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEAddison198032,_40–41-483"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEAddison198032,_40–41_483-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFAddison1980">Addison, 1980</a>, с. 32, 40–41.</span> </li> <li id="cite_note-10GC-484"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-10GC_484-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-10GC_484-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Heyden, Tom (26 січня 2015). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210122120902/https://www.bbc.co.uk/news/magazine-29701767">The 10 greatest controversies of Winston Churchill's career</a>. <i>BBC News</i>. London: BBC. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.bbc.co.uk/news/magazine-29701767">оригіналу</a> за 22 січня 2021<span class="reference-accessdate">. Процитовано 22 червня 2020</span>. <q>Churchill certainly believed in racial hierarchies and eugenics, says John Charmley, author of <i>Churchill: The End of Glory</i>. In Churchill's view, white protestant Christians were at the top, above white Catholics, while Indians were higher than Africans, he adds.</q></cite></span> </li> <li id="cite_note-dark_side-485"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-dark_side_485-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Hari, Johann (28 жовтня 2010). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200922035309/https://www.independent.co.uk/news/uk/politics/not-his-finest-hour-the-dark-side-of-winston-churchill-2118317.html">Not his finest hour: The dark side of Winston Churchill</a>. <i>The Independent</i>. London: Independent Digital News & Media Ltd. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.independent.co.uk/news/uk/politics/not-his-finest-hour-the-dark-side-of-winston-churchill-2118317.html">оригіналу</a> за 22 вересня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 22 вересня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEAddison2005[httpsbooksgooglecombooksid59wSDAAAQBAJqkeepenglandwhite_233]-486"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEAddison2005[httpsbooksgooglecombooksid59wSDAAAQBAJqkeepenglandwhite_233]_486-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFAddison2005">Addison, 2005</a>, с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=59wSDAAAQBAJ&q=keep+england+white">233</a>.</span> </li> <li id="cite_note-Churchill_and_Eugenics-487"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-Churchill_and_Eugenics_487-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Ґілберт, Martin (31 травня 2009). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200620084150/https://winstonchurchill.org/publications/finest-hour-extras/churchill-and-eugenics-1/">Churchill and Eugenics</a>. <i>International Churchill Society (ICS)</i>. London: Bloomsbury Publishing plc. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://winstonchurchill.org/publications/finest-hour-extras/churchill-and-eugenics-1/">оригіналу</a> за 20 червня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 22 червня 2020</span>. <q>Like most of his contemporaries, family and friends, he regarded races as different, racial characteristics as signs of the maturity of a society, and racial purity as endangered not only by other races but by mental weaknesses within a race.</q></cite></span> </li> <li id="cite_note-488"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-488">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Toye, Richard (15 серпня 2010). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200821154306/https://www.nytimes.com/2010/08/15/books/review/excerpt-churchills-empire.html">Churchill's Empire [excerpt]</a>. <i>The New York Times</i>. Manhattan. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.nytimes.com/2010/08/15/books/review/excerpt-churchills-empire.html">оригіналу</a> за 21 серпня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 22 червня 2020</span>. <q>He [Churchill] was old-fashioned, [Churchill] said, and 'did not really think that black people were as capable or as efficient as white people'.</q></cite></span> </li> <li id="cite_note-Debunking_Myths-489"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-Debunking_Myths_489-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Attar, Samar (2010). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210628192856/https://books.google.com/books?id=ihWyeQchBScC&q=palestine+royal+commission+report+churchill+red+indians&pg=PA9"><i>Debunking the Myths of Colonization: The Arabs and Europe</i></a>. Maryland: University Press of America. с. 9. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0761850380" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0761850380"><bdi>978-0761850380</bdi></a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=ihWyeQchBScC&q=palestine+royal+commission+report+churchill+red+indians&pg=PA9">оригіналу</a> за 28 червня 2021<span class="reference-accessdate">. Процитовано 22 червня 2020</span>. <q>In his testimony to the Palestine Royal Commission...[(Churchill) tells the commissioner:] "I do not admit...for instance, that a great wrong has been done to the Red Indians of America or the black people of Australia. I do not admit that a wrong has been done to these people by the fact that stronger race, a higher-grade race, a more worldly wise race...has come in and taken their place."</q></cite></span> </li> <li id="cite_note-490"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-490">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Runstedtler, Theresa (16 грудня 2010). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210122064100/https://www.jstor.org/stable/41060854">White Anglo-Saxon Hopes and Black Americans' Atlantic Dreams: Jack Johnson and the British Boxing Colour Bar</a>. <a href="/w/index.php?title=University_of_Hawaii_Press&action=edit&redlink=1" class="new" title="University of Hawaii Press (ще не написана)">University of Hawaii Press</a>. с. 687. <a href="/wiki/JSTOR" title="JSTOR">JSTOR</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.jstor.org/stable/41060854">41060854</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.jstor.org/stable/41060854">оригіналу</a> за 22 січня 2021<span class="reference-accessdate">. Процитовано 14 січня 2021</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-491"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-491">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Campbell, Kurt (1 червня 2019). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.google.co.uk/books/edition/To_Write_as_a_Boxer/2H-XDwAAQBAJ">To Write as a Boxer: Disability and Resignification in the Text a South African Boxer in Britain</a>. <a href="/wiki/Cambridge_Scholars_Publishing" title="Cambridge Scholars Publishing">Cambridge Scholars Publishing</a>. с. 7<span class="reference-accessdate">. Процитовано 14 січня 2021</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-492"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-492">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Duffield, Charlie (25 червня 2020). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200610232546/https://inews.co.uk/news/winston-churchill-racist-pm-racism-accusations-london-statue-protest-explained-440668">Was Winston Churchill racist? Why some people have accused the wartime PM of racism after his London statue was defaced</a>. <i>i news</i>. London: Associated Newspapers Limited. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://inews.co.uk/news/winston-churchill-racist-pm-racism-accusations-london-statue-protest-explained-440668">оригіналу</a> за 10 червня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 22 червня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-493"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-493">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Ohlinger, Gustavus A. (1966). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200608050113/https://winstonchurchill.org/publications/finest-hour/finest-hour-159/wsc-a-midnight-interview-1902/">WSC: A Midnight Interview, 1902</a>. <i>International Churchill Society (ICS)</i>. London: Bloomsbury Publishing plc. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://winstonchurchill.org/publications/finest-hour/finest-hour-159/wsc-a-midnight-interview-1902/">оригіналу</a> за 8 червня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 8 червня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-494"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-494">↑</a></span> <span class="reference-text"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.librarything.com/bookaward/Newsweek's+Top+100+Books%3A+The+Meta-List">Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150106074936/http://www.librarything.com/bookaward/Newsweek's+Top+100+Books%3A+The+Meta-List">Архівовано</a> 6 січня 2015 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355"><span title="англійською мовою" class="ref-info">(англ.)</span></span> </li> <li id="cite_note-495"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-495">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Freeman, David (Winter 2012–13). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210126182408/https://winstonchurchill.org/publications/finest-hour/finest-hour-157/books-arts-curiosities-the-long-and-short-of-churchill-biographies/">Books, Arts & Curiosities – The Long and short of Churchill Biographies</a>. <i>International Churchill Society (ICS)</i>. London: Bloomsbury Publishing plc. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://winstonchurchill.org/publications/finest-hour/finest-hour-157/books-arts-curiosities-the-long-and-short-of-churchill-biographies/">оригіналу</a> за 26 січня 2021<span class="reference-accessdate">. Процитовано 7 листопада 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-496"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-496">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Sorrels, Roy W. (1984). 10 People Who Hated Portraits of Themselves. У Wallechinsky, David; Wallace, Irving; Wallace, Amy (ред.). <i>The People's Almanac Book of Lists</i>. New York City: William Morrow & Co. с. 190. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-05-52123-71-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-05-52123-71-6"><bdi>978-05-52123-71-6</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-497"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-497">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20201023215726/https://winstonchurchill.org/the-life-of-churchill/senior-statesman/1950-1959/the-sutherland-portrait/">The Sutherland Portrait</a>. <i>International Churchill Society (ICS)</i>. London: Bloomsbury Publishing plc. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://winstonchurchill.org/the-life-of-churchill/senior-statesman/1950-1959/the-sutherland-portrait/">оригіналу</a> за 23 жовтня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001890-498"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001890_498-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 890.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERasor2000300-499"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERasor2000300_499-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRasor2000">Rasor, 2000</a>, с. 300.</span> </li> <li id="cite_note-500"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-500">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Dunn, James (14 березня 2015). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150925162800/http://www.independent.co.uk/news/uk/home-news/gandhi-joins-churchill-statues-of-old-enemies-sidebyside-in-parliament-square-10108362.html">Gandhi statue unveiled in Parliament Square – next to his old enemy Churchill</a>. <i>The Independent</i>. London: Independent Digital News & Media Ltd. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.independent.co.uk/news/uk/home-news/gandhi-joins-churchill-statues-of-old-enemies-sidebyside-in-parliament-square-10108362.html">оригіналу</a> за 25 вересня 2015<span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-501"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-501">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1"><a href="/w/index.php?title=Giles_Waterfield&action=edit&redlink=1" class="new" title="Giles Waterfield (ще не написана)">Waterfield, Giles</a> (Summer 2005). The Churchill Museum: Ministry of sound. <i>Museum Practice</i>. London: Museums Association (30): 18—21.</cite></span> </li> <li id="cite_note-502"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-502">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170908213548/http://news.bbc.co.uk/1/hi/entertainment/2509465.stm">Churchill Voted Greatest Briton</a>. <i>BBC News</i>. London: BBC. 24 листопада 2002. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://news.bbc.co.uk/1/hi/entertainment/2509465.stm">оригіналу</a> за 8 вересня 2017<span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-503"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-503">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">88th Congress (1963–1964) (9 квітня 1963). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200615105806/https://www.govtrack.us/congress/bills/88/hr4374">H.R. 4374 (88th): An Act to proclaim Sir Winston Churchill an honorary citizen of the United States of America</a>. Civic Impulse, LLC. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.govtrack.us/congress/bills/88/hr4374">оригіналу</a> за 15 червня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-504"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-504">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200615105759/https://winstonchurchill.org/the-life-of-churchill/in-memoriam/uss-winston-s-churchill/">Christening of the USS <i>Winston S. Churchill</i></a>. <i>International Churchill Society (ICS)</i>. London: Bloomsbury Publishing plc. 15 січня 2004. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://winstonchurchill.org/the-life-of-churchill/in-memoriam/uss-winston-s-churchill/">оригіналу</a> за 15 червня 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 травня 2020</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-505"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-505">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=John_Robert_Colombo&action=edit&redlink=1" class="new" title="John Robert Colombo (ще не написана)">Colombo, John Robert</a> (1984). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/canadianliterary0000colo"><i>Canadian Literary Landmarks</i></a>. Toronto: Dundurn. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-08-88820-73-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-08-88820-73-0"><bdi>978-08-88820-73-0</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-506"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-506">↑</a></span> <span class="reference-text"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160603165935/http://www.telegraph.co.uk/content/dam/news/2016/06/02/99648581_five-pound-banknote-NEWS-large_trans++tLiXk9I2QPXgI4Uxb3W8EZ4gz3qz54_bsJIilxgiIC0.jpg">Банкнота номіналом 5 фунтів із зображенням королеви </a><a href="/wiki/%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0_II" title="Єлизавета II">Єлизавети II</a> та Вінстона Черчилля</span> </li> <li id="cite_note-507"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-507">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://suspilne.media/317308-vulica-vinstona-cercilla-ta-licariv-zimovogo-pohodu-u-kropivnickomu-ponad-50-vulic-otrimali-novi-nazvi/">Вулиця Вінстона Черчилля та Лицарів Зимового походу. У Кропивницькому понад 50 вулиць отримали нові назви</a>. <i><a rel="nofollow" class="external free" href="https://suspilne.media/">https://suspilne.media/</a></i><span class="reference-accessdate">. Процитовано 2023-1-8</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-508"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-508">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Тетяна Лозовенко. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.pravda.com.ua/news/2023/05/18/7402834/">У Києві змінили назви станцій метро, вулиць та провулків</a> <span class="cs1-ref-lang" title="англійською мовою">(англ.)</span>. <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0" title="Українська правда">Українська правда</a><span class="reference-accessdate">. Процитовано 18 травня 2023</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019188Jenkins2001140-509"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019188Jenkins2001140_509-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 188; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 140.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт194-510"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт194_510-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт">Ґілберт</a>, с. 194.</span> </li> <li id="cite_note-511"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-511">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Doward, Jamie (25 лютого 2018). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180225021118/https://www.theguardian.com/uk-news/2018/feb/25/winston-churchill-secret-affair-socialite">Revealed: secret affair with a socialite that nearly wrecked Churchill's career</a>. <i>The Guardian</i>. London: Guardian Media Group. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.theguardian.com/uk-news/2018/feb/25/winston-churchill-secret-affair-socialite">оригіналу</a> за 25 лютого 2018<span class="reference-accessdate">. Процитовано 25 лютого 2018</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTERoberts2018385—387-512"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTERoberts2018385—387_512-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFRoberts2018">Roberts, 2018</a>, с. 385—387.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019192-193Jenkins2001203-513"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019192-193Jenkins2001203_513-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, pp. 192-193; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 203.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт20192012Jenkins2001203-514"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт20192012Jenkins2001203_514-0">↑</a></span> <span class="reference-text"> <a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт 2019</a>, p. 2012; <a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins 2001</a>, p. 203.</span> </li> <li id="cite_note-515"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-515">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Mary_Soames&action=edit&redlink=1" class="new" title="Mary Soames (ще не написана)">Soames, Mary</a> (2012). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/daughterstalemem0000soam_h0j5"><i>A Daughter's Tale: The Memoir of Winston and Clementine Churchill's Youngest Child</i></a>. London: Transworld Publishers Limited. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/daughterstalemem0000soam_h0j5/page/13">13</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-05-52770-92-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-05-52770-92-7"><bdi>978-05-52770-92-7</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEҐілберт2019405-516"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEҐілберт2019405_516-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFҐілберт2019">Ґілберт, 2019</a>, с. 405.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTESoames1998262-517"><span class="mw-cite-backlink">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTESoames1998262_517-0"><sup><i><b>а</b></i></sup></a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTESoames1998262_517-1"><sup><i><b>б</b></i></sup></a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFSoames1998">Soames, 1998</a>, с. 262.</span> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEJenkins2001209-518"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEJenkins2001209_518-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><a href="#CITEREFJenkins2001">Jenkins, 2001</a>, с. 209.</span> </li> </ol></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Джерела"><span id=".D0.94.D0.B6.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.BB.D0.B0"></span>Джерела</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=80" title="Редагувати розділ: Джерела" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=80" title="Редагувати вихідний код розділу: Джерела"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43815671">.mw-parser-output .refbegin{margin-bottom:0.5em}.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents>ul{margin-left:0}.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents>ul>li{margin-left:0;padding-left:3.2em;text-indent:-3.2em}.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents ul,.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents ul li{list-style:none}.mw-parser-output .refbegin-100{font-size:100%}@media(max-width:720px){.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents>ul>li{padding-left:1.6em;text-indent:-1.6em}}.mw-parser-output .refbegin-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .refbegin-columns ul{margin-top:0}.mw-parser-output .refbegin-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}@media screen{.mw-parser-output .refbegin{font-size:90%}}</style><div class="refbegin refbegin-hanging-indents columns references-column-width" style="column-width: 30em; -moz-column-width: 30em; -webkit-column-width: 30em;"> <ul><li><span class="citation" id="CITEREFҐілберт2019"><i><a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD_%D2%90%D1%96%D0%BB%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мартін Ґілберт (ще не написана)">Ґілберт, Мартін</a></i>. Черчилль. Біографія. — Київ : КМ-БУКС, 2019. — 888 с. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9669482990" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 966-948-299-0</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFArthur2017"><i><a href="/w/index.php?title=Max_Arthur&action=edit&redlink=1" class="new" title="Max Arthur (ще не написана)">Arthur, Max</a></i>. Churchill – The Life: An authorised pictorial biography. — London : Cassell, 2017. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9781788400022" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-17-88400-02-2</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFAdams2011"><i>Adams, Edward</i>. Liberal Epic: The Victorian Practice of History from Gibbon to Churchill. — Charlottesville, Virginia : University of Virginia Press, 2011. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780813931456" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-08-13931-45-6</a>.</span></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1"><a href="/w/index.php?title=Paul_Addison&action=edit&redlink=1" class="new" title="Paul Addison (ще не написана)">Addison, Paul</a> (1980). The Political Beliefs of Winston Churchill. <i>Transactions of the Royal Historical Society</i>. Cambridge: Cambridge University Press. <b>30</b>: 23—47. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.2307%2F3679001">10.2307/3679001</a>. <a href="/wiki/JSTOR" title="JSTOR">JSTOR</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.jstor.org/stable/3679001">3679001</a>.</cite></li> <li><span class="citation" id="CITEREFAddison2005"><i><a href="/w/index.php?title=Paul_Addison&action=edit&redlink=1" class="new" title="Paul Addison (ще не написана)">Addison, Paul</a></i>. Churchill: The Unexpected Hero. — Oxford : Oxford University Press, 2005. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780199297436" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-01-99297-43-6</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFAllen1984"><i>Allen, Louis</i>. Burma: The Longest War 1941–1945. — J. M. Dent & Sons Ltd, 1984. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780460024747" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-04-60024-74-7</a>.</span></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1"><a href="/w/index.php?title=Stuart_Ball&action=edit&redlink=1" class="new" title="Stuart Ball (ще не написана)">Ball, Stuart</a> (2001). Churchill and the Conservative Party. <i>Transactions of the Royal Historical Society</i>. Cambridge: Cambridge University Press. <b>11</b>: 307—330. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1017%2FS0080440101000160">10.1017/S0080440101000160</a>. <a href="/wiki/JSTOR" title="JSTOR">JSTOR</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.jstor.org/stable/3679426">3679426</a>.</cite></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Christopher_Bayly&action=edit&redlink=1" class="new" title="Christopher Bayly (ще не написана)">Bayly, Christopher</a>; Harper, Tim (2004). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/forgottenarmies0000chri"><i>Forgotten Armies: Britain's Asian Empire & the War with Japan</i></a>. Penguin History. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-01-40293-31-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-01-40293-31-9"><bdi>978-01-40293-31-9</bdi></a>.</cite></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Bell, Christopher M. (2011). Sir John Fisher's Naval Revolution Reconsidered: Winston Churchill at the Admiralty, 1911–1914. <i>War in History</i>. <b>18</b> (3): 333—356. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1177%2F0968344511401489">10.1177/0968344511401489</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:159573922">159573922</a>.</cite></li> <li><span class="citation" id="CITEREFBest2001"><i><a href="/w/index.php?title=Geoffrey_Best&action=edit&redlink=1" class="new" title="Geoffrey Best (ще не написана)">Best, Geoffrey</a></i>. Churchill: A Study in Greatness. — London and New York : Hambledon and Continuum, 2001. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9781852852535" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-18-52852-53-5</a>.</span></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Robert_Blake,_Baron_Blake&action=edit&redlink=1" class="new" title="Robert Blake, Baron Blake (ще не написана)">Blake, Robert</a>; <a href="/w/index.php?title=Wm._Roger_Louis&action=edit&redlink=1" class="new" title="Wm. Roger Louis (ще не написана)">Louis, Wm. Roger</a>, ред. (1993). <i>Churchill: A Major New Reassessment of His Life in Peace and War</i>. Oxford: Oxford University Press. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-01-98203-17-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-01-98203-17-9"><bdi>978-01-98203-17-9</bdi></a>. <a href="/wiki/Online_Computer_Library_Center" title="Online Computer Library Center">OCLC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/oclc/30029512">30029512</a>.</cite></li> <li><span class="citation" id="CITEREFCharmley1995"><i><a href="/w/index.php?title=John_Charmley&action=edit&redlink=1" class="new" title="John Charmley (ще не написана)">Charmley, John</a></i>. Churchill's Grand Alliance, 1940–1957. — London : Hodder & Stoughton Ltd, 1995. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780151275816" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-01-51275-81-6</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFChurchill1967b"><i><a class="mw-selflink selflink">Churchill, Winston</a></i>. The Twilight War: 3 September 1939 – 10 May 1940. — London : <a href="/w/index.php?title=Cassell_(publisher)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Cassell (publisher) (ще не написана)">Cassell & Co. Ltd</a>, 1967b. — Vol. II.</span></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Douglas, R. M. (2009). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/sim_journal-of-modern-history_2009-12_81_4/page/859">Did Britain Use Chemical Weapons in Mandatory Iraq?</a>. <i>The Journal of Modern History</i>. <b>81</b> (4): 859—887. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1086%2F605488">10.1086/605488</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:154708409">154708409</a>.</cite></li> <li><span class="citation" id="CITEREFGilbert1988"><i><a href="/w/index.php?title=Martin_Gilbert&action=edit&redlink=1" class="new" title="Martin Gilbert (ще не написана)">Gilbert, Martin</a></i>. Never Despair: Winston S. Churchill, 1945–1965. — Trowbridge : Minerva, 1988. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780749391041" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-07-49391-04-1</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFHaffner2003"><i><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B0%D1%84%D1%84%D0%BD%D0%B5%D1%80" title="Себастіан Гаффнер">Haffner, Sebastian</a></i>. Churchill. — London : Haus, 2003. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9781904341079" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-19-04341-07-9</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFHastings2009"><i><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81_%D0%93%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BD%D2%91%D1%81" title="Макс Гейстінґс">Hastings, Max</a></i>. Finest Years. Churchill as Warlord, 1940–45. — Hammersmith : Harper Collins, 2009. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780007263677" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-00-07263-67-7</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFHermiston2016"><i>Hermiston, Roger</i>. All Behind You, Winston – Churchill's Great Coalition, 1940–45. — London : Aurum Press, 2016. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9781781316641" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-17-81316-64-1</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFJenkins2001"><i><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B9_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%81" title="Рой Дженкінс">Jenkins, Roy</a></i>. Churchill. — London : Macmillan Press, 2001. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780330488051" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-03-30488-05-1</a>.</span></li> <li><span class="citation"><i><a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Борис Джонсон">Johnson, Boris</a></i>. The Churchill Factor: How One Man Made History. — London : Hodder & Stoughton, 2014. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9781444783056" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-14-44783-05-6</a>.</span></li> <li><span class="citation"><i><a href="/w/index.php?title=Paul_Johnson_(writer)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Paul Johnson (writer) (ще не написана)">Johnson, Paul</a></i>. Churchill. — New York : Penguin, 2010. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780143117995" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-01-43117-99-5</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFJordan1995"><i><a href="/w/index.php?title=Anthony_J._Jordan&action=edit&redlink=1" class="new" title="Anthony J. Jordan (ще не написана)">Jordan, Anthony J.</a></i> Churchill, A Founder of Modern Ireland. — Westport, Mayo : Westport Books, 1995. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780952444701" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-09-52444-70-1</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFKnickerbocker1941"><i><a href="/w/index.php?title=Hubert_Renfro_Knickerbocker&action=edit&redlink=1" class="new" title="Hubert Renfro Knickerbocker (ще не написана)">Knickerbocker, H. R.</a></i> Is Tomorrow Hitler's? 200 Questions on the Battle of Mankind. — New York : Reynal & Hitchcock, 1941. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9781417992775" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-14-17992-77-5</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFLangworth2008"><i><a href="/w/index.php?title=Richard_Langworth&action=edit&redlink=1" class="new" title="Richard Langworth (ще не написана)">Langworth, Richard</a></i>. Churchill in His Own Words. — London : Ebury Press, 2008. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780091933364" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-00-91933-36-4</a>.</span></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Moritz, Jr., Edward (1958). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/sim_historian_1958-08_20_4/page/428">Winston Churchill – Prison Reformer</a>. <i>The Historian</i>. Hoboken, New Jersey: Wiley. <b>20</b> (4): 428—440. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1111%2Fj.1540-6563.1958.tb01990.x">10.1111/j.1540-6563.1958.tb01990.x</a>. <a href="/wiki/JSTOR" title="JSTOR">JSTOR</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.jstor.org/stable/24437567">24437567</a>.</cite></li> <li><span class="citation" id="CITEREFRasor2000"><i>Rasor, Eugene L.</i> Winston S. Churchill, 1874–1965: A Comprehensive Historiography and Annotated Bibliography. — Westport, Connecticut : Greenwood Press, 2000. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780313305467" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-03-13305-46-7</a>.</span></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Reagles, David; <a href="/w/index.php?title=Timothy_Larsen&action=edit&redlink=1" class="new" title="Timothy Larsen (ще не написана)">Larsen, Timothy</a> (2013). Winston Churchill and Almighty God. <i>Historically Speaking</i>. Boston, Massachusetts: Johns Hopkins University Press. <b>14</b> (5): 8—10. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1353%2Fhsp.2013.0056">10.1353/hsp.2013.0056</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:161952924">161952924</a>.</cite></li> <li><span class="citation" id="CITEREFRhodes_James1970"><i><a href="/w/index.php?title=Robert_Rhodes_James&action=edit&redlink=1" class="new" title="Robert Rhodes James (ще не написана)">Rhodes James, Robert</a></i>. Churchill: A Study in Failure 1900–1939. — London : Weidenfeld & Nicolson, 1970. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780297820154" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-02-97820-15-4</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFRoberts2018"><i><a href="/w/index.php?title=Andrew_Roberts_(historian)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Andrew Roberts (historian) (ще не написана)">Roberts, Andrew</a></i>. Churchill: Walking with Destiny. — London : Allen Lane, 2018. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9781101980996" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-11-01980-99-6</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFRobbins2014"><i><a href="/w/index.php?title=Keith_Robbins&action=edit&redlink=1" class="new" title="Keith Robbins (ще не написана)">Robbins, Keith</a></i>. Churchill: Profiles in Power. — London and New York : Routledge, 2014. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9781317874522" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-13-17874-52-2</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFShakespeare2017"><i><a href="/w/index.php?title=Nicholas_Shakespeare&action=edit&redlink=1" class="new" title="Nicholas Shakespeare (ще не написана)">Shakespeare, Nicholas</a></i>. Six Minutes in May. — London : Vintage, 2017. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9781784701000" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-17-84701-00-0</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFSoames1998"><i><a href="/w/index.php?title=Mary_Soames&action=edit&redlink=1" class="new" title="Mary Soames (ще не написана)">Soames, Mary</a></i>. Speaking for Themselves: The Personal Letters of Winston and Clementine Churchill. — London : Doubleday, 1998. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780385406918" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-03-85406-91-8</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFTaylor2005"><i><a href="/w/index.php?title=Frederick_Taylor_(historian)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Frederick Taylor (historian) (ще не написана)">Taylor, Frederick</a></i>. Dresden: Tuesday, 13 February 1945. — London : Bloomsbury, 2005. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780747570844" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-07-47570-84-4</a>.</span></li> <li><span class="citation" id="CITEREFToye2007"><i><a href="/w/index.php?title=Richard_Toye&action=edit&redlink=1" class="new" title="Richard Toye (ще не написана)">Toye, Richard</a></i>. Lloyd George and Churchill: Rivals for Greatness. — London : Macmillan, 2007. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9781405048965" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-14-05048-96-5</a>.</span></li></ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Посилання"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.81.D0.B8.D0.BB.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span>Посилання</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit&section=81" title="Редагувати розділ: Посилання" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit&section=81" title="Редагувати вихідний код розділу: Посилання"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130825140718/http://molotoff.info/rozdumi/politakcenti/5612-21-cikavij-fakt-pro-vinstona-cherchillja.html">21 цікавий факт про Вінстона Черчилля</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.nndb.com/people/418/000025343/">Вінстон Черчилль на www.nndb.com</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20070620210703/http://www.nndb.com/people/418/000025343/">Архівовано</a> 20 червня 2007 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.winstonchurchill.org/i4a/pages/index.cfm?pageid=300">Ордени, нагороди і медалі сера Вінстона Черчілля — «<i>The Churchill Centre</i>»</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20080210183450/http://www.winstonchurchill.org/i4a/pages/index.cfm?pageid=300">Архівовано</a> 10 лютого 2008 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://books.google.com/books?id=6PpNUK5u1lkC&pg=PA205&lpg=PA205">Winston S. Churchill, 1874—1965: Вінстон Черчілль, 1874—1965: всеосяжна історіографія й анотована бібліографія. «<i>Rasor, Eugene L p. 205. Greenwood Publishing Group, 2000. ISBN 978-0-313-30546-7</i>»</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130606225120/http://books.google.com/books?id=6PpNUK5u1lkC&pg=PA205&lpg=PA205">Архівовано</a> 6 червня 2013 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://leksika.com.ua/15851017/legal/cherchill">Черчілль</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210416023218/https://leksika.com.ua/15851017/legal/cherchill">Архівовано</a> 16 квітня 2021 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> // <span class="citation" id="CITEREFЮЕ2004"><a href="/wiki/%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_(%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" title="Юридична енциклопедія (друковане видання)">Юридична енциклопедія</a> : <span style="white-space: nowrap;">[у 6 т.]</span> / ред. кол.: <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BC%D1%88%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Шемшученко Юрій Сергійович"><span style="white-space: nowrap;">Ю. С. Шемшученко</span></a> (відп. ред.) <span style="white-space: nowrap;">[та ін.]</span>. — <span style="border-bottom:1px dotted gray; cursor:default;" title="Київ">К</span>. : <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Енциклопедичне видавництво">Українська енциклопедія ім. <span style="white-space: nowrap;">М. П. Бажана</span></a>, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9667492060" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 966-7492-06-0</a>.</span></li></ul> <div style="clear: left"></div> <table class="toccolours noprint" border="1" cellpadding="4" cellspacing="0" style="border-collapse: collapse; margin:.5em auto; width: 100%"> <tbody><tr> <th colspan="3" style="border-top: 5px solid #cccccc"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Парламент Сполученого Королівства">Парламент Сполученого Королівства</a> </th></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Волтер Ренсімен, 1-й віконт Ренсімен (ще не написана)">Волтер Ренсімен</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Walter_Runciman,_1st_Viscount_Runciman_of_Doxford" class="extiw" title="en:Walter Runciman, 1st Viscount Runciman of Doxford"><span title="Walter Runciman, 1st Viscount Runciman of Doxford — версія статті «Волтер Ренсімен, 1-й віконт Ренсімен» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b>Депутат парламенту<br />від <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B4%D0%B5%D0%BC_(%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Олдем (округ парламенту Великої Британії) (ще не написана)">Олдема</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Oldham_(UK_Parliament_constituency)" class="extiw" title="en:Oldham (UK Parliament constituency)"><span title="Oldham (UK Parliament constituency) — версія статті «Олдем (округ парламенту Великої Британії)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br /><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1900_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії 1900 року (ще не написана)">1900</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1900_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:1900 United Kingdom general election"><span title="1900 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії 1900 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>–<a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1906_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії 1906 року (ще не написана)">1906</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1906_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:1906 United Kingdom general election"><span title="1906 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії 1906 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> <br /><small>Служив пліч-о-пліч з: <b><a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%95%D0%BC%D0%BC%D0%BE%D1%82,_1-%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D0%95%D0%BC%D0%BC%D0%BE%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Альфред Еммот, 1-й барон Еммот (ще не написана)">Альфредом Еммотом</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Alfred_Emmott,_1st_Baron_Emmott" class="extiw" title="en:Alfred Emmott, 1st Baron Emmott"><span title="Alfred Emmott, 1st Baron Emmott — версія статті «Альфред Еммот, 1-й барон Еммот» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b></small> </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%95%D0%BB%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B9%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джон Елберт Брайт (ще не написана)">Джон Брайт</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/John_Albert_Bright" class="extiw" title="en:John Albert Bright"><span title="John Albert Bright — версія статті «Джон Елберт Брайт» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вільям Голдсворт (ще не написана)">Вільям Голдсворт</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/William_Houldsworth" class="extiw" title="en:William Houldsworth"><span title="William Houldsworth — версія статті «Вільям Голдсворт» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b>Депутат парламенту<br />від <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80_(%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Північно-західний Манчестер (виборчий округ Великої Британії) (ще не написана)">Північно-західного Манчестера</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Manchester_North_West_(UK_Parliament_constituency)" class="extiw" title="en:Manchester North West (UK Parliament constituency)"><span title="Manchester North West (UK Parliament constituency) — версія статті «Північно-західний Манчестер (виборчий округ Великої Британії)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br /><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1906_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії 1906 року (ще не написана)">1906</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1906_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:1906 United Kingdom general election"><span title="1906 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії 1906 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>–<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0_1908_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Додаткові вибори в північно-західному окрузі Манчестера 1908 року (ще не написана)">1908</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1908_Manchester_North_West_by-election" class="extiw" title="en:1908 Manchester North West by-election"><span title="1908 Manchester North West by-election — версія статті «додаткові вибори в північно-західному окрузі Манчестера 1908 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD-%D0%93%D1%96%D0%BA,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%91%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вільям Джойнсон-Гік, 1-й віконт Брентфорд (ще не написана)">Вільям Джойнсон-Гік</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/William_Joynson-Hicks,_1st_Viscount_Brentford" class="extiw" title="en:William Joynson-Hicks, 1st Viscount Brentford"><span title="William Joynson-Hicks, 1st Viscount Brentford — версія статті «Вільям Джойнсон-Гік, 1-й віконт Брентфорд» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%B4%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B4_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%81%D0%BE%D0%BD,_1-%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D0%9B%D0%BE%D1%85%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Едмунд Робертсон, 1-й барон Лохі (ще не написана)">Едмунд Робертсон</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Edmund_Robertson,_1st_Baron_Lochee" class="extiw" title="en:Edmund Robertson, 1st Baron Lochee"><span title="Edmund Robertson, 1st Baron Lochee — версія статті «Едмунд Робертсон, 1-й барон Лохі» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b>Депутат парламенту<br />від <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96_(%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Данді (виборчий округ Великої Британії) (ще не написана)">Данді</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Dundee_(UK_Parliament_constituency)" class="extiw" title="en:Dundee (UK Parliament constituency)"><span title="Dundee (UK Parliament constituency) — версія статті «Данді (виборчий округ Великої Британії)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br /><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96_1908_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Додаткові вибори в Данді 1908 року (ще не написана)">1908</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1908_Dundee_by-election" class="extiw" title="en:1908 Dundee by-election"><span title="1908 Dundee by-election — версія статті «Додаткові вибори в Данді 1908 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>–<a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1922_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії 1922 року (ще не написана)">1922</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1922_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:1922 United Kingdom general election"><span title="1922 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії 1922 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> <br /><small>Служив пліч-о-пліч з: <b><a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80_%D0%92%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Александер Вілкі (ще не написана)">Александером Вілкі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Alexander_Wilkie" class="extiw" title="en:Alexander Wilkie"><span title="Alexander Wilkie — версія статті «Александер Вілкі» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b></small> </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%BD_%D0%A1%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Едвін Скрімджер (ще не написана)">Едвін Скрімджер</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Edwin_Scrymgeour" class="extiw" title="en:Edwin Scrymgeour"><span title="Edwin Scrymgeour — версія статті «Едвін Скрімджер» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9B%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96,_1-%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D0%9B%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96_%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Леонард Лайлі, 1-й барон Лайлі Вестбурнський (ще не написана)">Леонард Лайлі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Leonard_Lyle,_1st_Baron_Lyle_of_Westbourne" class="extiw" title="en:Leonard Lyle, 1st Baron Lyle of Westbourne"><span title="Leonard Lyle, 1st Baron Lyle of Westbourne — версія статті «Леонард Лайлі, 1-й барон Лайлі Вестбурнський» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b>Депутат парламенту<br />від <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BF%D0%BF%D1%96%D0%BD%D0%B3_(%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Еппінг (виборчий округ Великої Британії) (ще не написана)">Еппінга</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Epping_(UK_Parliament_constituency)" class="extiw" title="en:Epping (UK Parliament constituency)"><span title="Epping (UK Parliament constituency) — версія статті «Еппінг (виборчий округ Великої Британії)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br /><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1924_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальні вибори у Великій Британії 1924 року (ще не написана)">1924</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/1924_United_Kingdom_general_election" class="extiw" title="en:1924 United Kingdom general election"><span title="1924 United Kingdom general election — версія статті «Загальні вибори у Великій Британії 1924 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup>–<a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1945" title="Парламентські вибори у Великій Британії 1945">1945</a> </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%BD%D2%91&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ліа Меннінґ (ще не написана)">Ліа Меннінґ</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Leah_Manning" class="extiw" title="en:Leah Manning"><span title="Leah Manning — версія статті «Ліа Меннінґ» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr> <td style="width: 30%; text-align: center;" rowspan="1"><b>Новий титул</b> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b>Депутат парламенту<br />від <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%83%D0%B4%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4_(%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вудфорд (виборчий округ Великої Британії) (ще не написана)">Вудфорда</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Woodford_(UK_Parliament_constituency)" class="extiw" title="en:Woodford (UK Parliament constituency)"><span title="Woodford (UK Parliament constituency) — версія статті «Вудфорд (виборчий округ Великої Британії)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br /><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1945" title="Парламентські вибори у Великій Британії 1945">1945</a>–<a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_1964" title="Парламентські вибори у Великій Британії 1964">1964</a> </td> <td style="width: 30%; text-align: center;"><b>Округ скасовано</b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%A0%D0%B8%D1%81_%D2%90%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%84%D0%B5%D0%BB%D0%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Девід Рис Ґренфелл (ще не написана)">Дей Ґренфелл</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/David_Rhys_Grenfell" class="extiw" title="en:David Rhys Grenfell"><span title="David Rhys Grenfell — версія статті «Девід Рис Ґренфелл» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Батько Палати (Велика Британія) (ще не написана)">Батько Палати</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Father_of_the_House_(United_Kingdom)" class="extiw" title="en:Father of the House (United Kingdom)"><span title="Father of the House (United Kingdom) — версія статті «Батько Палати (Велика Британія)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br />1959–1964 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B1_%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%BB%D0%B5%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Реб Батлер (ще не написана)">Реб Батлер</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Rab_Butler" class="extiw" title="en:Rab Butler"><span title="Rab Butler — версія статті «Реб Батлер» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr> <th colspan="3" style="background: #ccccff;">Політичні посади </th></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C%D0%B7_%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80-%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C,_9-%D0%B9_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE" title="Чарльз Спенсер-Черчилль, 9-й герцог Мальборо">Герцог Мальборо</a></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Парламентський заступник державного секретаря (ще не написана)">Заступник державного секретаря</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Parliamentary_Under-Secretary_of_State" class="extiw" title="en:Parliamentary Under-Secretary of State"><span title="Parliamentary Under-Secretary of State — версія статті «Парламентський заступник державного секретаря» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup> <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міністерство у справах колоній (ще не написана)">у справах колоній</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Colonial_Office" class="extiw" title="en:Colonial Office"><span title="Colonial Office — версія статті «Міністерство у справах колоній» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br />1905–1908 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BA_%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%96,_1-%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%BE%D1%82%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джек Сілі, 1-й барон Моттістон (ще не написана)">Джек Сілі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/J._E._B._Seely,_1st_Baron_Mottistone" class="extiw" title="en:J. E. B. Seely, 1st Baron Mottistone"><span title="J. E. B. Seely, 1st Baron Mottistone — версія статті «Джек Сілі, 1-й барон Моттістон» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%9B%D0%BB%D0%BE%D0%B9%D0%B4_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6" title="Девід Ллойд Джордж">Девід Ллойд Джордж</a></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Президент Ради з питань торгівлі (ще не написана)">Президент Ради з питань торгівлі</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/President_of_the_Board_of_Trade" class="extiw" title="en:President of the Board of Trade"><span title="President of the Board of Trade — версія статті «Президент Ради з питань торгівлі» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br />1908–1910 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%91%D0%B0%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD,_1-%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84_%D0%91%D0%B0%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сідні Бакстон, 1-й граф Бакстон (ще не написана)">Сідні Бакстон</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Sydney_Buxton,_1st_Earl_Buxton" class="extiw" title="en:Sydney Buxton, 1st Earl Buxton"><span title="Sydney Buxton, 1st Earl Buxton — версія статті «Сідні Бакстон, 1-й граф Бакстон» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%93%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%93%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Герберт Гледстон, 1-й віконт Гледстон (ще не написана)">Герберт Гледстон</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Herbert_Gladstone,_1st_Viscount_Gladstone" class="extiw" title="en:Herbert Gladstone, 1st Viscount Gladstone"><span title="Herbert Gladstone, 1st Viscount Gladstone — версія статті «Герберт Гледстон, 1-й віконт Гледстон» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Міністр внутрішніх справ Великої Британії">Міністр внутрішніх справ</a></b><br />1910–1911 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Реджинальд Маккенна (ще не написана)">Реджинальд Маккенна</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Reginald_McKenna" class="extiw" title="en:Reginald McKenna"><span title="Reginald McKenna — версія статті «Реджинальд Маккенна» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Реджинальд Маккенна (ще не написана)">Реджинальд Маккенна</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Reginald_McKenna" class="extiw" title="en:Reginald McKenna"><span title="Reginald McKenna — версія статті «Реджинальд Маккенна» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B4_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Перший лорд адміралтейства">Перший лорд адміралтейства</a></b><br />1911–1915 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%82%D1%83%D1%80_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%84%D1%83%D1%80" title="Артур Джеймс Балфур">Артур Джеймс Балфур</a></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%8E%D0%B5%D0%BB_%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D2%91%D1%8E&action=edit&redlink=1" class="new" title="Едвін Семюел Монтаґю (ще не написана)">Едвін Монтаґю</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Edwin_Samuel_Montagu" class="extiw" title="en:Edwin Samuel Montagu"><span title="Edwin Samuel Montagu — версія статті «Едвін Семюел Монтаґю» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Канцлер герцогства Ланкастерського">Канцлер герцогства Ланкастерського</a></b><br />1915 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%83%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Герберт Семуель">Герберт Семуель</a></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%80_%D0%90%D0%B4%D0%B4%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BD,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%90%D0%B4%D0%B4%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Крістофер Аддісон, 1-й віконт Аддісон (ще не написана)">Крістофер Аддісон</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Christopher_Addison,_1st_Viscount_Addison" class="extiw" title="en:Christopher Addison, 1st Viscount Addison"><span title="Christopher Addison, 1st Viscount Addison — версія статті «Крістофер Аддісон, 1-й віконт Аддісон» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BD%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міністр у справах озброєнь (ще не написана)">Міністр у справах озброєнь</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Minister_of_Munitions" class="extiw" title="en:Minister of Munitions"><span title="Minister of Munitions — версія статті «Міністр у справах озброєнь» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br />1917–1919 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%8E_%D0%92%D0%B5%D0%B9%D1%80,_1-%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D0%86%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ендрю Вейр, 1-й барон Інверфорт (ще не написана)">Ендрю Вейр</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Andrew_Weir,_1st_Baron_Inverforth" class="extiw" title="en:Andrew Weir, 1st Baron Inverforth"><span title="Andrew Weir, 1st Baron Inverforth — версія статті «Ендрю Вейр, 1-й барон Інверфорт» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%92%D0%B5%D0%B9%D1%80,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%92%D0%B5%D0%B9%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вільям Вейр, 1-й віконт Вейр (ще не написана)">Вільям Вейр</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/William_Weir,_1st_Viscount_Weir" class="extiw" title="en:William Weir, 1st Viscount Weir"><span title="William Weir, 1st Viscount Weir — версія статті «Вільям Вейр, 1-й віконт Вейр» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%92%D0%9F%D0%A1&action=edit&redlink=1" class="new" title="Державний секретар у справах ВПС (ще не написана)">Міністр у справах ВПС</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Secretary_of_State_for_Air" class="extiw" title="en:Secretary of State for Air"><span title="Secretary of State for Air — версія статті «Державний секретар у справах ВПС» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br />1919–1921 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA_%D2%90%D0%B5%D1%81%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Фредерік Ґест (ще не написана)">Фредді Ґест</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Frederick_Guest" class="extiw" title="en:Frederick Guest"><span title="Frederick Guest — версія статті «Фредерік Ґест» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="2">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%9C%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D1%80" title="Альфред Мільнер">Віконт Мільнер</a></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Державний секретар з питань війни (Велика Британія)">Військовий міністр</a></b><br />1919–1921 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%96%D0%BD%D2%91_%D0%92%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD%D2%91%D1%82%D0%BE%D0%BD-%D0%95%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Леймінґ Вортінґтон-Еванс (ще не написана)">Леймінґ Вортінґтон-Еванс</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Laming_Worthington-Evans" class="extiw" title="en:Laming Worthington-Evans"><span title="Laming Worthington-Evans — версія статті «Леймінґ Вортінґтон-Еванс» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Державний секретар у справах колоній (ще не написана)">Міністр у справах колоній</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Secretary_of_State_for_the_Colonies" class="extiw" title="en:Secretary of State for the Colonies"><span title="Secretary of State for the Colonies — версія статті «Державний секретар у справах колоній» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br />1921–1922 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D1%88" title="Віктор Кавендиш">Герцог Девоншир</a></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF_%D0%A1%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%A1%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Філіп Сноуден, 1-й віконт Сноуден (ще не написана)">Філіп Сноуден</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Philip_Snowden,_1st_Viscount_Snowden" class="extiw" title="en:Philip Snowden, 1st Viscount Snowden"><span title="Philip Snowden, 1st Viscount Snowden — версія статті «Філіп Сноуден, 1-й віконт Сноуден» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96" title="Канцлер скарбниці">Канцлер скарбниці</a></b><br />1924–1929 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF_%D0%A1%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%A1%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Філіп Сноуден, 1-й віконт Сноуден (ще не написана)">Філіп Сноуден</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Philip_Snowden,_1st_Viscount_Snowden" class="extiw" title="en:Philip Snowden, 1st Viscount Snowden"><span title="Philip Snowden, 1st Viscount Snowden — версія статті «Філіп Сноуден, 1-й віконт Сноуден» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BF,_7-%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BF&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джеймс Стенгоп, 7-й граф Стенгоп (ще не написана)">Джеймс Стенгоп</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/James_Stanhope,_7th_Earl_Stanhope" class="extiw" title="en:James Stanhope, 7th Earl Stanhope"><span title="James Stanhope, 7th Earl Stanhope — версія статті «Джеймс Стенгоп, 7-й граф Стенгоп» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B4_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Перший лорд адміралтейства">Перший лорд адміралтейства</a></b><br />1939–1940 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BB%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80,_1-%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80_%D0%93%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%81%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="Елберт Віктор Александер, 1-й граф Александер Гіллсборо (ще не написана)">Е. В. Александер</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/A._V._Alexander,_1st_Earl_Alexander_of_Hillsborough" class="extiw" title="en:A. V. Alexander, 1st Earl Alexander of Hillsborough"><span title="A. V. Alexander, 1st Earl Alexander of Hillsborough — версія статті «Елберт Віктор Александер, 1-й граф Александер Гіллсборо» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="2">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%BB_%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%BD" title="Невілл Чемберлен">Невілл Чемберлен</a></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80_%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Лідер Палати громад (ще не написана)">Лідер Палати громад</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Leader_of_the_House_of_Commons" class="extiw" title="en:Leader of the House of Commons"><span title="Leader of the House of Commons — версія статті «Лідер Палати громад» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br />1940–1942 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%84%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4_%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%BF%D1%81" title="Стаффорд Кріппс">Стаффорд Кріппс</a></b> </td></tr> <tr> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Прем'єр-міністр Великої Британії">Прем'єр-міністр</a></b><br />1940–1945 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="3">Наступник:<br /><b><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%95%D1%82%D1%82%D0%BB%D1%96" title="Клемент Еттлі">Клемент Еттлі</a></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%A7%D0%B0%D1%82%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%B4" title="Ерні Чатфілд">Лорд Чатфілд</a></span><br /><small><i><b>як <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%B7%D1%96_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міністр зі співкоординації оборони (ще не написана)">Міністр з координації оборони</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Minister_for_Co-ordination_of_Defence" class="extiw" title="en:Minister for Co-ordination of Defence"><span title="Minister for Co-ordination of Defence — версія статті «Міністр зі співкоординації оборони» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b></i></small> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Міністр оборони Великої Британії">Міністр оборони</a></b><br />1940–1945 </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="2">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%95%D1%82%D1%82%D0%BB%D1%96" title="Клемент Еттлі">Клемент Еттлі</a></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Лідер опозиції (Велика Британія) (ще не написана)">Лідер опозиції</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Leader_of_the_Opposition_(United_Kingdom)" class="extiw" title="en:Leader of the Opposition (United Kingdom)"><span title="Leader of the Opposition (United Kingdom) — версія статті «Лідер опозиції (Велика Британія)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br />1945–1951 </td></tr> <tr> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Прем'єр-міністр Великої Британії">Прем'єр-міністр</a></b><br />1951–1955 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Ентоні Іден">Ентоні Іден</a></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D0%B8%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Менні Шинвелл (ще не написана)">Менні Шинвелл</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Manny_Shinwell" class="extiw" title="en:Manny Shinwell"><span title="Manny Shinwell — версія статті «Менні Шинвелл» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Міністр оборони Великої Британії">Міністр оборони</a></b><br />1951–1952 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80_%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B4_%D0%A0%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D1%84%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_I" title="Александер Гаролд Руперт Леофрік Джордж I">Граф Александр Туніський</a></b> </td></tr> <tr> <th colspan="3" style="border-top: 5px solid #DAA520;">Академічні посади </th></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%8E_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B5%D2%91%D1%96" title="Ендрю Карнеґі">Ендрю Карнеґі</a></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ректор Абердинського університету (ще не написана)">Ректор Абердинського університету</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Rector_of_the_University_of_Aberdeen" class="extiw" title="en:Rector of the University of Aberdeen"><span title="Rector of the University of Aberdeen — версія статті «Ректор Абердинського університету» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br />1914–1918 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D1%82%D0%BC%D0%B5%D0%BD_%D0%9F%D1%96%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вітмен Пірсон, 1-й віконт Ковдрей (ще не написана)">Віконт Ковдрей</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Weetman_Pearson,_1st_Viscount_Cowdray" class="extiw" title="en:Weetman Pearson, 1st Viscount Cowdray"><span title="Weetman Pearson, 1st Viscount Cowdray — версія статті «Вітмен Пірсон, 1-й віконт Ковдрей» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D2%90%D1%96%D0%BB%D0%BC%D0%BE%D1%80,_2-%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сер Джон Ґілмор, 2-й баронет (ще не написана)">Джон Ґілмор</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Sir_John_Gilmour,_2nd_Baronet" class="extiw" title="en:Sir John Gilmour, 2nd Baronet"><span title="Sir John Gilmour, 2nd Baronet — версія статті «Сер Джон Ґілмор, 2-й баронет» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%95%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ректор Единбурзького університету (ще не написана)">Ректор Единбурзького університету</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Rector_of_the_University_of_Edinburgh" class="extiw" title="en:Rector of the University of Edinburgh"><span title="Rector of the University of Edinburgh — версія статті «Ректор Единбурзького університету» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br />1929–1932 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%AF%D0%BD_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%88_%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%82_%D0%93%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%82%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ян Стендіш Монтейт Гемілтон (ще не написана)">Ян Гемілтон</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Ian_Standish_Monteith_Hamilton" class="extiw" title="en:Ian Standish Monteith Hamilton"><span title="Ian Standish Monteith Hamilton — версія статті «Ян Стендіш Монтейт Гемілтон» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%93%D0%B5%D0%BB%D0%B4%D0%B5%D0%BD,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%93%D0%B5%D0%BB%D0%B4%D0%B5%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Річард Гелден, 1-й віконт Гелден (ще не написана)">Віконт Гелден</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Richard_Haldane,_1st_Viscount_Haldane" class="extiw" title="en:Richard Haldane, 1st Viscount Haldane"><span title="Richard Haldane, 1st Viscount Haldane — версія статті «Річард Гелден, 1-й віконт Гелден» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b>Канцлер <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Бристольський університет">Бристольського університету</a></b><br />1929–1965 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%A1%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B5%D1%82,_10-%D0%B9_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3_%D0%91%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Генрі Сомерсет, 10-й герцог Бофорт (ще не написана)">Герцог Бофорт</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Henry_Somerset,_10th_Duke_of_Beaufort" class="extiw" title="en:Henry Somerset, 10th Duke of Beaufort"><span title="Henry Somerset, 10th Duke of Beaufort — версія статті «Генрі Сомерсет, 10-й герцог Бофорт» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr> <th colspan="3" style="border-top: 5px solid #FFBF00;">Партійно-політичні посади </th></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%BB_%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%BD" title="Невілл Чемберлен">Невілл Чемберлен</a></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%97_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Лідер Консервативної партії (Велика Британія) (ще не написана)">Лідер Консервативної партії</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Leader_of_the_Conservative_Party_(UK)" class="extiw" title="en:Leader of the Conservative Party (UK)"><span title="Leader of the Conservative Party (UK) — версія статті «Лідер Консервативної партії (Велика Британія)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br />1940–1955 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Ентоні Іден">Ентоні Іден</a></b> </td></tr> <tr> <th colspan="3" style="border-top: 5px solid #FFF157;">Почесні посади </th></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD-%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81" title="Фрімен Фрімен-Томас">Маркіз Віллінґтон</a></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%BE%D1%80%D0%B4-%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%87_%D0%9F%27%D1%8F%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Лорд-наглядач П'яти портів (ще не написана)">Лорд-наглядач П'яти портів</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Lord_Warden_of_the_Cinque_Ports" class="extiw" title="en:Lord Warden of the Cinque Ports"><span title="Lord Warden of the Cinque Ports — версія статті «Лорд-наглядач П'яти портів» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br />1941–1965 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%81" title="Роберт Мензіс">Роберт Мензіс</a></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81_%D0%9B%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B5%D1%80,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%90%D0%BB%D0%BB%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джеймс Лоутер, 1-й віконт Аллсвотер (ще не написана)">Віконт Аллсвотер</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/James_Lowther,_1st_Viscount_Ullswater" class="extiw" title="en:James Lowther, 1st Viscount Ullswater"><span title="James Lowther, 1st Viscount Ullswater — версія статті «Джеймс Лоутер, 1-й віконт Аллсвотер» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список старших таємних радників Великої Британії (ще не написана)">Старший таємний радник</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_senior_members_of_the_Privy_Council_of_the_United_Kingdom" class="extiw" title="en:List of senior members of the Privy Council of the United Kingdom"><span title="List of senior members of the Privy Council of the United Kingdom — версія статті «Список старших таємних радників Великої Британії» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b><br />1949–1965 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%84-%D0%9B%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80,_1-%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Філіп Канліфф-Лістер, 1-й граф Свінтон (ще не написана)">Граф Свінтон</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Philip_Cunliffe-Lister,_1st_Earl_of_Swinton" class="extiw" title="en:Philip Cunliffe-Lister, 1st Earl of Swinton"><span title="Philip Cunliffe-Lister, 1st Earl of Swinton — версія статті «Філіп Канліфф-Лістер, 1-й граф Свінтон» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BA" title="Франсуа Моріак">Франсуа Моріак</a></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BB%D0%B0%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Список лауреатів Нобелівської премії з літератури">Лауреат Нобелівської премії з літератури</a></b><br />1953 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%A5%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%83%D0%B5%D0%B9" class="mw-redirect" title="Ернест Хемінгуей">Ернест Хемінгуей</a></b> </td></tr> <tr> <th colspan="3" style="background: #FFF179;">Рекорди </th></tr> <tr style="text-align:center;"> <td style="width:30%;" rowspan="1">Попередник:<br /><span style="font-weight: bold"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%9B%D0%BE%D2%91%D0%B0%D0%BD_(%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Девід Лоґан (Британський політик) (ще не написана)">Дейві Лоґан</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/David_Logan_(British_politician)" class="extiw" title="en:David Logan (British politician)"><span title="David Logan (British politician) — версія статті «Девід Лоґан (Британський політик)» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></span> </td> <td style="width: 40%; text-align: center;" rowspan="1"><b>Найстарший чинний депутат парламенту</b><br />1964 </td> <td width="30%" align="center" rowspan="1">Наступник:<br /><b><a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D0%B8%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Менні Шинвелл (ще не написана)">Менні Шинвелл</a><sup class="noprint"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Manny_Shinwell" class="extiw" title="en:Manny Shinwell"><span title="Manny Shinwell — версія статті «Менні Шинвелл» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</span></a></sup></b> </td></tr> </tbody></table> <div class="navbox-styles"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43815798">.mw-parser-output .hlist dl,.mw-parser-output .hlist ol,.mw-parser-output .hlist ul{margin:0;padding:0}.mw-parser-output .hlist dd,.mw-parser-output .hlist dt,.mw-parser-output .hlist li{margin:0;display:inline}.mw-parser-output .hlist.inline,.mw-parser-output .hlist.inline dl,.mw-parser-output .hlist.inline ol,.mw-parser-output .hlist.inline ul,.mw-parser-output .hlist dl dl,.mw-parser-output .hlist dl ol,.mw-parser-output .hlist dl ul,.mw-parser-output .hlist ol dl,.mw-parser-output .hlist ol ol,.mw-parser-output .hlist ol ul,.mw-parser-output .hlist ul dl,.mw-parser-output .hlist ul ol,.mw-parser-output .hlist ul ul{display:inline}.mw-parser-output .hlist .mw-empty-li{display:none}.mw-parser-output .hlist dt::after{content:": "}.mw-parser-output .hlist dd::after,.mw-parser-output .hlist li::after{content:" · ";font-weight:bold}.mw-parser-output .hlist dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li:last-child::after{content:none}.mw-parser-output .hlist dd dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li li:first-child::before{content:" (";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist dd dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li li:last-child::after{content:")";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist ol{counter-reset:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li{counter-increment:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li::before{content:" "counter(listitem)"\a0 "}.mw-parser-output .hlist dd ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li ol>li:first-child::before{content:" ("counter(listitem)"\a0 "}</style><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43353293">.mw-parser-output .navbox{box-sizing:border-box;border:1px solid #a2a9b1;width:100%;clear:both;font-size:88%;text-align:center;padding:1px;margin:1em auto 0}.mw-parser-output .navbox .navbox{margin-top:0}.mw-parser-output .navbox+.navbox,.mw-parser-output .navbox+.navbox-styles+.navbox{margin-top:-1px}.mw-parser-output .navbox-inner,.mw-parser-output .navbox-subgroup{width:100%}.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-title,.mw-parser-output .navbox-abovebelow{padding:0.25em 1em;line-height:1.5em;text-align:center}.mw-parser-output .navbox-group{white-space:nowrap;text-align:right}.mw-parser-output .navbox,.mw-parser-output .navbox-subgroup{background-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list{line-height:1.5em;border-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list-with-group{text-align:left;border-left-width:2px;border-left-style:solid}.mw-parser-output tr+tr>.navbox-abovebelow,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-group,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-image,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-list{border-top:2px solid #fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-title{background-color:#ccf}.mw-parser-output .navbox-abovebelow,.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-title{background-color:#ddf}.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-abovebelow{background-color:#e6e6ff}.mw-parser-output .navbox-even{background-color:#f7f7f7}.mw-parser-output .navbox-odd{background-color:transparent}.mw-parser-output .navbox .hlist td dl,.mw-parser-output .navbox .hlist td ol,.mw-parser-output .navbox .hlist td ul,.mw-parser-output .navbox td.hlist dl,.mw-parser-output .navbox td.hlist ol,.mw-parser-output .navbox td.hlist ul{padding:0.125em 0}.mw-parser-output .navbox .navbar{display:block;font-size:100%}.mw-parser-output .navbox-title .navbar{float:left;text-align:left;margin-right:0.5em}body.skin--responsive .mw-parser-output .navbox-image img{max-width:none!important}@media print{body.ns-0 .mw-parser-output .navbox{display:none!important}}</style></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="20пкс_Прем&#039;єр-міністри_Великої_Британії" style="padding:3px"><table class="nowraplinks collapsible collapsed navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="3"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43094501">.mw-parser-output .navbar{display:inline;font-size:88%;font-weight:normal}.mw-parser-output .navbar-collapse{float:left;text-align:left}.mw-parser-output .navbar-boxtext{word-spacing:0}.mw-parser-output .navbar ul{display:inline-block;white-space:nowrap;line-height:inherit}.mw-parser-output .navbar-brackets::before{margin-right:-0.125em;content:"[ "}.mw-parser-output .navbar-brackets::after{margin-left:-0.125em;content:" ]"}.mw-parser-output .navbar li{word-spacing:-0.125em}.mw-parser-output .navbar a>span,.mw-parser-output .navbar a>abbr{text-decoration:inherit}.mw-parser-output .navbar-mini abbr{font-variant:small-caps;border-bottom:none;text-decoration:none;cursor:inherit}.mw-parser-output .navbar-ct-full{font-size:114%;margin:0 7em}.mw-parser-output .navbar-ct-mini{font-size:114%;margin:0 4em}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}</style><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Шаблон:Прем'єр-міністри Великої Британії"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення шаблону:Прем'єр-міністри Великої Британії (ще не написана)"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Прем'єр-міністри Великої Британії"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="20пкс_Прем&#039;єр-міністри_Великої_Британії" style="font-size:114%;margin:0 4em"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_United_Kingdom_(3-5).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg/20px-Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg.png" decoding="async" width="20" height="12" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg/30px-Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg/40px-Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="600" /></a></span> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Список прем'єр-міністрів Великої Британії">Прем'єр-міністри</a> <span style="color:red"><a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Британія">Великої Британії</a></span></div></th></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/XVIII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVIII століття">XVIII століття</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em">1. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BF%D0%BE%D0%BB" title="Роберт Волпол">Волпол</a> • 2. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Спенсер Комптон">Комптон</a> • 3. <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%9F%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC" title="Генрі Пелем">Пелем</a> • 4. <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81_%D0%9F%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC-%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%81" title="Томас Пелем-Голлс">Пелем-Голлс</a> (вперше) • 5. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%88,_4-%D0%B9_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3_%D0%94%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Вільям Кавендіш, 4-й герцог Девонширський">Кавендіш</a> • 6. <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81_%D0%9F%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC-%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%81" title="Томас Пелем-Голлс">Пелем-Голлс</a> (вдруге) • 7. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A1%D1%82%D1%8E%D0%B0%D1%80%D1%82,_3-%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84_%D0%91%27%D1%8E%D1%82" title="Джон Стюарт, 3-й граф Б'ют">Стюарт</a> • 8. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Джордж Гренвіль">Гренвіль</a> • 9. <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C%D0%B7_%D0%92%D0%BE%D1%82%D1%81%D0%BE%D0%BD-%D0%92%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%82" title="Чарльз Вотсон-Вентворт">Вотсон-Вентворт</a> (вперше) • 10. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%9F%D1%96%D1%82%D1%82_(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9)" title="Вільям Пітт (старший)">Пітт-старший</a> • 11. <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B3%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81_%D0%A4%D1%96%D1%86%D1%80%D0%BE%D0%B9,_3-%D0%B9_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3_%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Огастас Фіцрой, 3-й герцог Графтон">Фіцрой</a> • 12. <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%9D%D0%BE%D1%80%D1%82" title="Фредерік Норт">лорд Норт</a> • 13. <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C%D0%B7_%D0%92%D0%BE%D1%82%D1%81%D0%BE%D0%BD-%D0%92%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%82" title="Чарльз Вотсон-Вентворт">Вотсон-Вентворт</a> (вдруге) • 14. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%82%D1%96,_2-%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84_%D0%A8%D0%B5%D0%BB%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD" title="Вільям Петті, 2-й граф Шелберн">Петті-Фіцморіс</a> • 15. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%88-%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%BA,_3-%D0%B9_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Вільям Кавендіш-Бентінк, 3-й герцог Портлендський">Кавендіш-Бентінк</a> (вперше) • 16. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%9F%D1%96%D1%82%D1%82_(%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%88%D0%B8%D0%B9)" title="Вільям Пітт (молодший)">Пітт-молодший</a></div></td><td class="noviewer navbox-image" rowspan="4" style="width:1px;padding:0 0 0 2px"><div><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Royal_Coat_of_Arms_of_the_United_Kingdom_(St_Edward%27s_Crown).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1c/Royal_Coat_of_Arms_of_the_United_Kingdom_%28St_Edward%27s_Crown%29.svg/120px-Royal_Coat_of_Arms_of_the_United_Kingdom_%28St_Edward%27s_Crown%29.svg.png" decoding="async" width="120" height="116" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1c/Royal_Coat_of_Arms_of_the_United_Kingdom_%28St_Edward%27s_Crown%29.svg/180px-Royal_Coat_of_Arms_of_the_United_Kingdom_%28St_Edward%27s_Crown%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1c/Royal_Coat_of_Arms_of_the_United_Kingdom_%28St_Edward%27s_Crown%29.svg/240px-Royal_Coat_of_Arms_of_the_United_Kingdom_%28St_Edward%27s_Crown%29.svg.png 2x" data-file-width="1550" data-file-height="1500" /></a></span></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIX століття">XIX століття</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em">16. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%9F%D1%96%D1%82%D1%82_(%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%88%D0%B8%D0%B9)" title="Вільям Пітт (молодший)">Пітт-молодший</a> (вперше) • 17. <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%90%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Генрі Аддінгтон">Аддінгтон</a> • 18. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%9F%D1%96%D1%82%D1%82_(%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%88%D0%B8%D0%B9)" title="Вільям Пітт (молодший)">Пітт-молодший</a> (вдруге) • 19. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Вільям Гренвіль">лорд Гренвіль</a> • 20. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%88-%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%BA,_3-%D0%B9_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Вільям Кавендіш-Бентінк, 3-й герцог Портлендський">Кавендіш-Бентінк</a> (вдруге) • 21. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="Спенсер Персіваль">Персіваль</a> • 22. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%81_%D0%9B%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%83%D0%BB_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Роберт Бенкс Ліверпул Дженкінсон">Дженкінсон</a> • 23. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3" title="Джордж Каннінг">Каннінг</a> • 24. <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD,_1-%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%93%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%BA" title="Фредерік Джон Робінсон, 1-й віконт Годрік">Робінсон</a> • 25. <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%82%D1%83%D1%80_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%81%D0%BB%D1%96" title="Артур Веллслі">Веллінгтон</a> (вперше) • 26. <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B7_%D2%90%D1%80%D0%B5%D0%B9" title="Чарлз Ґрей">Ґрей</a> • 27. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%9B%D0%B5%D0%BC,_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BD" title="Вільям Лем, віконт Мельбурн">Мельбурн</a> (вперше) • 28. <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%82%D1%83%D1%80_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%81%D0%BB%D1%96" title="Артур Веллслі">Веллінгтон</a> (вдруге) • 29. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8C" title="Роберт Піль">Піль</a> (вперше) • 30. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%9B%D0%B5%D0%BC,_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BD" title="Вільям Лем, віконт Мельбурн">Мельбурн</a> (вдруге) • 31. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8C" title="Роберт Піль">Піль</a> (вдруге) • 32. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A0%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BB" title="Джон Расселл">Расселл</a> (вперше) • 33. <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D1%83%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%84%D1%80%D1%96_%D0%A1%D0%BC%D1%96%D1%82_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96" title="Едуард Джефрі Сміт Дербі">Дербі</a> (вперше) • 34. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%93%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%BE%D0%BD-%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD" title="Джордж Гамільтон-Гордон Абердин">Гамільтон-Гордон</a> • 35. <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%BB_%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Генрі Джон Темпл Пальмерстон">Пальмерстон</a> (вперше) • 36. <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D1%83%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%84%D1%80%D1%96_%D0%A1%D0%BC%D1%96%D1%82_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96" title="Едуард Джефрі Сміт Дербі">Дербі</a> (вдруге) • 37. <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%BB_%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Генрі Джон Темпл Пальмерстон">Пальмерстон</a> (вдруге) • 38. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A0%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BB" title="Джон Расселл">Расселл</a> (вдруге) • 39. <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D1%83%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%84%D1%80%D1%96_%D0%A1%D0%BC%D1%96%D1%82_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96" title="Едуард Джефрі Сміт Дербі">Дербі</a> (втретє) • 40. <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%94%D1%96%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B5%D0%BB%D1%96" title="Бенджамін Дізраелі">Дізраелі</a> (вперше) • 41. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Вільям Гладстон">Гладстон</a> (вперше) • 42. <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%94%D1%96%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B5%D0%BB%D1%96" title="Бенджамін Дізраелі">Дізраелі</a> (вдруге) • 43. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Вільям Гладстон">Гладстон</a> (вдруге) • 44. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D2%90%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9%D0%BD-%D0%A1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB_%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%81%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96" title="Роберт Ґаскойн-Сесіл Солсбері">Солсбері</a> (вперше) • 45. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Вільям Гладстон">Гладстон</a> (втретє) • 46. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D2%90%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9%D0%BD-%D0%A1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB_%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%81%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96" title="Роберт Ґаскойн-Сесіл Солсбері">Солсбері</a> (вдруге) • 47. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Вільям Гладстон">Гладстон</a> (вчетверте) • 48. <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%9F%D1%80%D1%96%D0%BC%D1%80%D0%BE%D1%83%D0%B7" title="Арчибальд Прімроуз">Розбері</a> • 49. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D2%90%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9%D0%BD-%D0%A1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB_%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%81%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96" title="Роберт Ґаскойн-Сесіл Солсбері">Солсбері</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XX століття">XX століття</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em">49. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D2%90%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9%D0%BD-%D0%A1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB_%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%81%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96" title="Роберт Ґаскойн-Сесіл Солсбері">Солсбері</a> (втретє) • 50. <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%82%D1%83%D1%80_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%84%D1%83%D1%80" title="Артур Джеймс Балфур">Балфур</a> • 51. <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%9A%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%BB-%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD" title="Генрі Кемпбелл-Баннерман">Кемпбелл-Баннерман</a> • 52. <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%90%D1%81%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Герберт Генрі Асквіт">Асквіт</a> • 53. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%9B%D0%BB%D0%BE%D0%B9%D0%B4_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6" title="Девід Ллойд Джордж">Ллойд Джордж</a> • 54. <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%8E_%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80_%D0%9B%D0%BE%D1%83" title="Ендрю Бонар Лоу">Бонар Лоу</a> • 55. <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BB%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%BD" title="Стенлі Болдвін">Болдвін</a> (вперше) • 56. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81_%D0%A0%D0%B0%D0%BC%D1%81%D0%B5%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4" title="Джеймс Рамсей Макдональд">Макдональд</a> (вперше) • 57. <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BB%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%BD" title="Стенлі Болдвін">Болдвін</a> (вдруге) • 58. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81_%D0%A0%D0%B0%D0%BC%D1%81%D0%B5%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4" title="Джеймс Рамсей Макдональд">Макдональд</a> (вдруге) • 59. <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BB%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%BD" title="Стенлі Болдвін">Болдвін</a> (втретє) • 60. <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%BB_%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%BD" title="Невілл Чемберлен">Чемберлен</a> • 61. <a class="mw-selflink selflink">Черчилль</a> (вперше) • 62. <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%95%D1%82%D1%82%D0%BB%D1%96" title="Клемент Еттлі">Еттлі</a> • 63. <a class="mw-selflink selflink">Черчилль</a> (вдруге) • 64. <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Ентоні Іден">Іден</a> • 65. <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%BD" title="Гарольд Макміллан">Макміллан</a> • 66. <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%94%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81-%D0%93%27%D1%8E%D0%BC" title="Александр Дуглас-Г'юм">Дуглас-Г'юм</a> • 67. <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Гарольд Вільсон">Вільсон</a> (вперше) • 68. <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%93%D1%96%D1%82" title="Едвард Гіт">Гіт</a> • 69. <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Гарольд Вільсон">Вільсон</a> (вдруге) • 70. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD" title="Джеймс Каллаган">Каллаган</a> • 71. <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%82_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%87%D0%B5%D1%80" title="Маргарет Тетчер">Тетчер</a> • 72. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D1%80" title="Джон Мейджор">Мейджор</a> • 73. <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%91%D0%BB%D0%B5%D1%80" title="Тоні Блер">Блер</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/XXI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XXI століття">XXI століття</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em">73. <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%91%D0%BB%D0%B5%D1%80" title="Тоні Блер">Блер</a> • 74. <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%83%D0%BD" title="Гордон Браун">Браун</a> • 75. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD" title="Девід Камерон">Камерон</a> • 76. <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D0%B9" title="Тереза Мей">Мей</a> • 77. <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Борис Джонсон">Джонсон</a> • 78. <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B7_%D0%A2%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%81" title="Ліз Трасс">Трасс</a> • 79. <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%88%D1%96_%D0%A1%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BA" title="Ріші Сунак">Сунак</a> • 80. <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%80_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80" title="Кір Стармер">Стармер</a></div></td></tr></tbody></table></div> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Лауреати_Нобелівської_премії_з_літератури" style="background:#EEE9E9;;padding:3px"><table class="nowraplinks collapsible collapsed navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="2" style="background:#CDC9C9;"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43094501"><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Шаблон:Нобелівська премія з літератури"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення шаблону:Нобелівська премія з літератури (ще не написана)"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Нобелівська премія з літератури"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="Лауреати_Нобелівської_премії_з_літератури" style="font-size:114%;margin:0 4em">Лауреати <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Нобелівська премія з літератури">Нобелівської премії з літератури</a></div></th></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background:#CDC9C9; text-align:center;">1901—1925</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0;text-align:center;"><div style="padding:0 0.25em"><div> <p><a href="/wiki/%D0%A1%D1%8E%D0%BB%D0%BB%D1%96-%D0%9F%D1%80%D1%8E%D0%B4%D0%BE%D0%BC" title="Сюллі-Прюдом">Сюллі-Прюдом</a> (1901) • <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%9C%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D0%B7%D0%B5%D0%BD" title="Теодор Моммзен">Моммзен</a> (1902) • <a href="/wiki/%D0%91%27%D1%94%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%8C%D1%94%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%91%27%D1%94%D1%80%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Б'єрнстьєрне Б'єрнсон">Б'єрнсон</a> (1903) • <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="Фредерік Містраль">Ф. Містраль</a> / <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%81%D0%B5_%D0%95%D1%87%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B9-%D1%96-%D0%95%D0%B9%D1%81%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%80%D0%B5" title="Хосе Ечегарай-і-Ейсагірре">Ечегарай-і-Ейсагірре</a> (1904) • <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D0%B8%D0%BA_%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Генрик Сенкевич">Сенкевич</a> (1905) • <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B5_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%83%D1%87%D1%87%D1%96" title="Джозуе Кардуччі">Кардуччі</a> (1906) • <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B4%D1%8C%D1%8F%D1%80%D0%B4_%D0%9A%D1%96%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3" title="Редьярд Кіплінг">Кіплінг</a> (1907) • <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%84_%D0%9E%D0%B9%D0%BA%D0%B5%D0%BD" title="Рудольф Крістоф Ойкен">Ойкен</a> (1908) • <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0_%D0%9B%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B5%D1%84" title="Сельма Лагерлеф">Лагерлеф</a> (1909) • <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B5%D0%B9%D0%B7%D0%B5" title="Пауль Гейзе">Гейзе</a> (1910) • <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%81_%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BA" title="Моріс Метерлінк">Метерлінк</a> (1911) • <a href="/wiki/%D2%90%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%82_%D0%93%D0%B0%D1%83%D0%BF%D1%82%D0%BC%D0%B0%D0%BD" title="Ґергарт Гауптман">Гауптман</a> (1912) • <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82_%D0%A2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80" title="Рабіндранат Тагор">Тагор</a> (1913) • <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD_%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%BD" title="Ромен Роллан">Роллан</a> (1915) • <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%80_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%93%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BC" title="Вернер фон Гейденстам">Гейденстам</a> (1916) • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%90%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%93%27%D1%94%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%BF" title="Карл Адольф Г'єллеруп">Г'єллеруп</a> / <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD" title="Генрік Понтоппідан">Понтоппідан</a> (1917) • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%A8%D0%BF%D1%96%D1%82%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%80" title="Карл Шпіттелер">Шпіттелер</a> (1919) • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BD%D1%83%D1%82_%D0%93%D0%B0%D0%BC%D1%81%D1%83%D0%BD" title="Кнут Гамсун">Гамсун</a> (1920) • <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81" title="Анатоль Франс">Франс</a> (1921) • <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%BE_%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B5" title="Хасінто Бенавенте">Бенавенте-і-Мартінес</a> (1922) • <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%84%D0%B9%D1%82%D1%81" title="Вільям Батлер Єйтс">Єйтс</a> (1923) • <a href="/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82" title="Владислав Реймонт">Реймонт</a> (1924) • <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%A8%D0%BE%D1%83" title="Бернард Шоу">Шоу</a> (1925) </p> </div></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background:#CDC9C9; text-align:center;">1926—1950</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0;text-align:center;;background:#FFFAFA;"><div style="padding:0 0.25em"><div> <p><span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%94%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B4%D0%B0" title="Грація Деледда">Деледда</a> (1926) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Анрі Бергсон">Бергсон</a> (1927) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%B4_%D0%A3%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%82" title="Сігрід Унсет">Унсет</a> (1928) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%BD" title="Томас Манн">Манн</a> (1929) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%9B%D1%8C%D1%8E%D1%97%D1%81" title="Сінклер Льюїс">Льюїс</a> (1930) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%90%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%84%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%82" title="Ерік Аксель Карлфельдт">Карлфельдт</a> (1931) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%81%D1%83%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%96" title="Джон Голсуорсі">Голсуорсі</a> (1932) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Бунін Іван Олексійович">Бунін</a> (1933) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%97%D0%B4%D0%B6%D1%96_%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%BE" title="Луїджі Піранделло">Піранделло</a> (1934) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%AE%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%BD_%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%83%D0%BD_%D0%9E%27%D0%9D%D1%96%D0%BB%D0%BB" class="mw-redirect" title="Юджин Гладстоун О'Нілл">О'Ніл</a> (1936) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B6%D0%B5_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BD_%D0%B4%D1%8E_%D0%93%D0%B0%D1%80" title="Роже Мартен дю Гар">Мартен дю Гар</a> (1937) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BB_%D0%91%D0%B0%D0%BA" title="Перл Бак">Бак</a> (1938) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81_%D0%95%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BF%D1%8F%D1%8F" title="Франс Ееміль Сіланпяя">Сіланпяя</a> (1939) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D1%81_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC_%D0%84%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD" title="Йоганнес Вільгельм Єнсен">Єнсен</a> (1944) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="Габрієла Містраль">Г. Містраль</a> (1945) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B5" title="Герман Гессе">Гессе</a> (1946) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5_%D0%96%D1%96%D0%B4" title="Андре Жід">Жід</a> (1947) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B7_%D0%95%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82" title="Томас Стернз Еліот">Еліот</a> (1948) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%A4%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D1%80" title="Вільям Фолкнер">Фолкнер</a> (1949) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD_%D0%A0%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BB" title="Бертран Расселл">Расселл</a> (1950) </span> </p> </div></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background:#CDC9C9; text-align:center;">1951–1975</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0;text-align:center;"><div style="padding:0 0.25em"><div> <p><span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80_%D0%9B%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82" title="Пер Лагерквіст">Лагерквіст</a> (1951) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BA" title="Франсуа Моріак">Моріак</a> (1952) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a class="mw-selflink selflink">Черчилль</a> (1953) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%A5%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%83%D0%B5%D0%B9" class="mw-redirect" title="Ернест Хемінгуей">Гемінґвей</a> (1954) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%9B%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%81" title="Галдор Лакснесс">Лакснесс</a> (1955) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD_%D0%A0%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BD_%D0%A5%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81" title="Хуан Рамон Хіменес">Хіменес</a> (1956) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80_%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D1%8E" title="Альбер Камю">Камю</a> (1957) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BA_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Пастернак Борис Леонідович">Пастернак</a> (1958) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5_%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%BE" title="Сальваторе Квазімодо">Квазімодо</a> (1959) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD-%D0%96%D0%BE%D0%BD_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81" title="Сен-Жон Перс">Перс</a> (1960) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8%D1%87" title="Іво Андрич">Андрич</a> (1961) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B1%D0%B5%D0%BA" title="Джон Стейнбек">Стейнбек</a> (1962) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%81_%D0%A1%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81" title="Йоргос Сеферис">Сеферис</a> (1963) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%80" title="Жан-Поль Сартр">Сартр</a> (1964) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Шолохов Михайло Олександрович">Шолохов</a> (1965) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%BC%D1%83%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%84_%D0%90%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%BD" title="Шмуель Йосеф Агнон">Агнон</a> / <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D1%81" title="Неллі Закс">Закс</a> (1966) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%90%D0%BD%D1%85%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%90%D1%81%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%81" title="Мігель Анхель Астуріас">Астуріас</a> (1967) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%AF%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%96" title="Кавабата Ясунарі">Кавабата</a> (1968) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%8E%D0%B5%D0%BB_%D0%91%D0%B5%D0%BA%D0%B5%D1%82" title="Семюел Бекет">Беккет</a> (1969) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%86%D0%B8%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D1%81%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Солженіцин Олександр Ісайович">Солженіцин</a> (1970) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE_%D0%9D%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0" title="Пабло Неруда">Неруда</a> (1971) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96%D1%85_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Генріх Белль">Белль</a> (1972) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%92%D0%B0%D0%B9%D1%82" title="Патрік Вайт">Вайт</a> (1973) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%95%D0%B9%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B4_%D0%AE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Ейвінд Юнсон">Юнсон</a> / <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%80%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Гаррі Мартінсон">Мартінсон</a> (1974) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%95%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BE_%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B5" title="Еудженіо Монтале">Монтале</a> (1975) </span> </p> </div></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background:#CDC9C9; text-align:center;">1976–2000</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0;text-align:center;;background:#FFFAFA;"><div style="padding:0 0.25em"><div> <p><span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D1%83" title="Сол Беллоу">Беллоу</a> (1976) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B5_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5" title="Вісенте Алейксандре">Алейксандре</a> (1977) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%B0%D0%B0%D0%BA_%D0%91%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%81_%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D1%80" class="mw-redirect" title="Ісаак Башевіс Зінгер">Зінгер</a> (1978) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%B0%D1%81_%D0%95%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%96%D1%81" title="Одіссеас Елітіс">Елітіс</a> (1979) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%88" title="Чеслав Мілош">Мілош</a> (1980) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D1%96%D0%B0%D1%81_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%82%D1%96" title="Еліас Канетті">Канетті</a> (1981) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%81" title="Габрієль Гарсія Маркес">Гарсія Маркес</a> (1982) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D2%90%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D1%96%D0%BD%D2%91" title="Вільям Ґолдінґ">Голдінг</a> (1983) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%A1%D0%B0%D0%B9%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%82" title="Ярослав Сайферт">Сейферт</a> (1984) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BD" title="Клод Сімон">Сімон</a> (1985) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B5_%D0%A8%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Воле Шоїнка">Шоїнка</a> (1986) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Бродський Йосип Олександрович">Бродський</a> (1987) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D2%91%D1%96%D0%B1_%D0%9C%D0%B0%D1%85%D1%84%D1%83%D0%B7" title="Наґіб Махфуз">Махфуз</a> (1988) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BB%D0%BE_%D0%A5%D0%BE%D1%81%D0%B5_%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Каміло Хосе Села">Села</a> (1989) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%BE_%D0%9F%D0%B0%D1%81" title="Октавіо Пас">Пас</a> (1990) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD_%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B4%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%80" title="Надін Гордімер">Гордімер</a> (1991) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%82" title="Дерек Волкотт">Волкотт</a> (1992) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%80%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Тоні Моррісон">Моррісон</a> (1993) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B5_%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BE" title="Ое Кендзабуро">Ое</a> (1994) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%81_%D0%93%D1%96%D0%BD%D1%96" title="Шеймас Гіні">Гіні</a> (1995) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%A8%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0" title="Віслава Шимборська">Шимборська</a> (1996) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE_%D0%A4%D0%BE" title="Даріо Фо">Фо</a> (1997) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B7%D0%B5_%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%83" title="Жозе Сарамагу">Сарамагу</a> (1998) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%93%D1%8E%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%81" title="Гюнтер Грасс">Грасс</a> (1999) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D2%90%D0%B0%D0%BE_%D0%A1%D1%96%D0%BD%D1%86%D0%B7%D1%8F%D0%BD%D1%8C" title="Ґао Сінцзянь">Ґао</a> (2000) </span> </p> </div></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background:#CDC9C9; text-align:center;">2001–2025</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0;text-align:center;"><div style="padding:0 0.25em"><div> <p><span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%8C%D1%8F%D0%B4%D1%85%D0%B0%D1%80_%D0%A1%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4_%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%BE%D0%BB" title="Відьядхар Сураджпрасад Найпол">Найпол</a> (2001) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D1%80%D0%B5_%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%81" title="Імре Кертес">Кертес</a> (2002) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB_%D0%9A%D1%83%D1%82%D0%B7%D0%B5%D0%B5" title="Джон Максвелл Кутзее">Кутзее</a> (2003) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B5_%D0%84%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BA" title="Ельфріде Єлінек">Єлінек</a> (2004) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%9F%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Гарольд Пінтер">Пінтер</a> (2005) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D1%85%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%BA" title="Орхан Памук">Памук</a> (2006) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%81_%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%B3" title="Доріс Лессінг">Лессінг</a> (2007) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%93%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2_%D0%9B%D0%B5_%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%BE" title="Жан-Марі Гюстав Ле Клезіо">Ле Клезіо</a> (2008) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%9C%D1%8E%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80" title="Герта Мюллер">Мюллер</a> (2009) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%81_%D0%9B%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D1%81%D0%B0" title="Маріо Варгас Льйоса">Варгас Льйоса</a> (2010) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81_%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%80" title="Томас Транстремер">Транстремер</a> (2011) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE_%D0%AF%D0%BD%D1%8C" title="Мо Янь">Мо Янь</a> (2012) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D1%96%D1%81_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%80%D0%BE" title="Еліс Манро">Манро</a> (2013) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%BE" title="Патрік Модіано">Модіано</a> (2014) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D1%94%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0" title="Алексієвич Світлана Олександрівна">Алексієвич</a> (2015) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B1_%D0%94%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BD" title="Боб Ділан">Ділан</a> (2016) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%86%D1%88%D1%96%D2%91%D1%83%D1%80%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D1%83%D0%BE" title="Ішіґуро Кадзуо">Ішіґуро</a> (2017) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA" title="Ольга Токарчук">Токарчук</a> (2018) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%BA%D0%B5" title="Петер Гандке">Гандке</a> (2019) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%97%D0%B7%D0%B0_%D2%90%D0%BB%D1%96%D0%BA" title="Луїза Ґлік">Ґлік</a> (2020) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BA_%D0%93%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0" title="Абдулразак Гурна">Гурна</a> (2021) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%95%D1%80%D0%BD%D0%BE" title="Анні Ерно">Ерно</a> (2022) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%AE%D0%BD_%D0%A4%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B5" title="Юн Фоссе">Фоссе</a> (2023) •</span> <span style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B0%D0%BD" class="mw-redirect" title="Хан Ган">Ган</a> (2024)</span> </p> </div></div></td></tr></tbody></table></div> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Лауреати_премії_імені_Карла_Великого" style="padding:3px"><table class="nowraplinks collapsible autocollapse navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="2"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43094501"><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9B%D0%B0%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Шаблон:Лауреати премії імені Карла Великого"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%9B%D0%B0%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення шаблону:Лауреати премії імені Карла Великого (ще не написана)"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9B%D0%B0%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Лауреати премії імені Карла Великого"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="Лауреати_премії_імені_Карла_Великого" style="font-size:114%;margin:0 4em"><a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Міжнародна премія імені Карла Великого">Лауреати премії імені Карла Великого</a></div></th></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">1950-ті</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%81_%D0%9A%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D1%84%D0%B5-%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D2%91%D1%96" title="Ріхард Ніколас Куденгофе-Калерґі">Ріхард Ніколас Куденгофе-Калерґі</a> (1950) • <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%91%D1%80%D1%83%D2%91%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81" title="Гендрік Бруґманс">Гендрік Бруґманс</a> (1951) • <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%87%D1%96%D0%B4%D0%B5_%D0%B4%D0%B5_%D0%93%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96" title="Альчіде де Гаспері">Альчіде де Гаспері</a> (1952) • <a href="/w/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5&action=edit&redlink=1" class="new" title="Жан Монне (ще не написана)">Жан Монне</a> (1953) • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%90%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%B5%D1%80" title="Конрад Аденауер">Конрад Аденауер</a> (1954) • <a class="mw-selflink selflink">Вінстон Черчилль</a> (1956) • <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C-%D0%90%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B0%D0%BA" title="Поль-Анрі Спаак">Поль-Анрі Спаак</a> (1957) • <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80_%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD" title="Робер Шуман">Робер Шуман</a> (1958) • <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%BB%D0%BB" title="Джордж Маршалл">Джордж Маршалл</a> (1959)</div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">1960-ті</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%84_%D0%91%D0%B5%D1%88" title="Жозеф Беш">Жозеф Беш</a> (1960) • <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BD" title="Вальтер Гальштайн">Вальтер Гальштайн</a> (1961) • <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%93%D1%96%D1%82" title="Едвард Гіт">Едвард Гіт</a> (1963) • <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D1%97" title="Антоніо Сеньї">Антоніо Сеньї</a> (1964) • <a href="/wiki/%D0%84%D0%BD%D1%81_%D0%9E%D1%82%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B3" title="Єнс Отто Краг">Єнс Отто Краг</a> (1966) • <a href="/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%84_%D0%9B%D1%83%D0%BD%D1%81" title="Йозеф Лунс">Йозеф Лунс</a> (1967) • <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Європейська комісія">Європейська комісія</a> (1969)</div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">1970-ті</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D1%83_%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%8C%D1%94_%D0%B4%D0%B5_%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Франсуа Сейду Форньє де Клозон (ще не написана)">Франсуа Сейду Форньє де Клозон</a> (1970) • <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B9_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%81" title="Рой Дженкінс">Рой Дженкінс</a> (1972) • <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%B4%D0%B5_%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%B3%D0%B0" title="Сальвадор де Мадаріага">Сальвадор де Мадаріага</a> (1973) • <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BE_%D0%A2%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81" title="Лео Тіндеманс">Лео Тіндеманс</a> (1976) • <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%A8%D0%B5%D1%94%D0%BB%D1%8C" title="Вальтер Шеєль">Вальтер Шеєль</a> (1977) • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%81_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BB%D1%96%D1%81" title="Константінос Караманліс">Константінос Караманліс</a> (1978) • <a href="/wiki/%D0%95%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%BE" title="Еміліо Коломбо">Еміліо Коломбо</a> (1979)</div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">1980-ті</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D1%8C_(%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA)" title="Сімона Вейль (політик)">Сімона Вейль</a> (1981) • <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%BE%D1%81_I" title="Хуан Карлос I">Хуан Карлос I</a> (1982) • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%81" title="Карл Карстенс">Карл Карстенс</a> (1984) • Народ <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Люксембург">Люксембургу</a> (1986) • <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%9A%D1%96%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80" class="mw-redirect" title="Генрі Кіссинджер">Генрі Кіссинджер</a> (1987) • <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B0_%D0%9C%D1%96%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD" title="Франсуа Міттеран">Франсуа Міттеран</a> і <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D1%83%D1%82_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Гельмут Коль">Гельмут Коль</a> (1988) • <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%A0%D0%BE%D0%B6%D0%B5" title="Брат Роже">Брат Роже</a> (1989)</div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">1990-ті</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%94%D1%8C%D1%8E%D0%BB%D0%B0_%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BD" title="Дьюла Горн">Дьюла Горн</a> (1990) • <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%86%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%93%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB" title="Вацлав Гавел">Вацлав Гавел</a> (1991) • <a href="/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BA_%D0%94%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D1%80" title="Жак Делор">Жак Делор</a> (1992) • <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%B5_%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%81" title="Феліпе Гонсалес">Феліпе Гонсалес</a> (1993) • <a href="/wiki/%D2%90%D1%80%D1%83_%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%BC_%D0%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD" title="Ґру Гарлем Брунтланн">Ґру Гарлем Брундтланд</a> (1994) • <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86_%D0%92%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%86%D0%BA%D1%96" title="Франц Враніцкі">Франц Враніцкі</a> (1995) • <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BA%D1%81" title="Беатрікс">Королева Нідерландів Беатрикс</a> (1996) • <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3" title="Роман Герцог">Роман Герцог</a> (1997) • <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BA" title="Броніслав Геремек">Броніслав Геремек</a> (1998) • <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%91%D0%BB%D0%B5%D1%80" title="Тоні Блер">Тоні Блер</a> (1999)</div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">2000-ні</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BB_%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Білл Клінтон">Білл Клінтон</a> (2000) • <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D1%80%D0%B4%D1%8C_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%80%D0%B0%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Дьйордь Конрад (ще не написана)">Дьйордь Конрад</a> (2001) • <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE" title="Євро">Євро</a> (2002) • <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%96%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80_%D0%B4%27%D0%95%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD" title="Валері Жискар д'Естен">Валері Жискар д'Естен</a> (2003) • <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82_%D0%9A%D0%BE%D0%BA%D1%81" title="Пет Кокс">Пет Кокс</a> (2004) • <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_II" title="Іван Павло II">Іван Павло II</a> (2004) • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%90%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A7%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D1%96" title="Карло Адзеліо Чампі">Карло Адзеліо Чампі</a> (2005) • <a href="/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D0%AE%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%80" title="Жан-Клод Юнкер">Жан-Клод Юнкер</a> (2006) • <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%B2%27%D1%94%D1%80_%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0" title="Хав'єр Солана">Хав'єр Солана</a> (2007) • <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Ангела Меркель">Ангела Меркель</a> (2008) • <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B0_%D0%A0%D1%96%D0%BA%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Андреа Ріккарді (ще не написана)">Андреа Ріккарді</a> (2009)</div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">2010-ті</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%A2%D1%83%D1%81%D0%BA" title="Дональд Туск">Дональд Туск</a> (2010) • <a href="/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D0%A2%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5" title="Жан-Клод Тріше">Жан-Клод Тріше</a> (2011) • <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B3_%D0%A8%D0%BE%D0%B9%D0%B1%D0%BB%D0%B5" title="Вольфганг Шойбле">Вольфганг Шойбле</a> (2012) • <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B5" title="Даля Грибаускайте">Даля Грибаускайте</a> (2013) • <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%B9" title="Герман ван Ромпей">Герман ван Ромпей</a> (2014) • <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%A8%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%86" title="Мартін Шульц">Мартін Шульц</a> (2015) • <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA_(%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0)" title="Франциск (папа)">Папа Франциск</a> (2016) • <a href="/wiki/%D0%A2%D1%96%D0%BC%D0%BE%D1%82%D1%96_%D2%90%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%95%D1%88" title="Тімоті Ґартон Еш">Тімоті Ґартон Еш</a> (2017) • <a href="/wiki/%D0%95%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BD" title="Емманюель Макрон">Емманюель Макрон</a> (2018) • <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%83_%D0%93%D1%83%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B5%D1%88" title="Антоніу Гутерреш">Антоніу Гутерреш</a> (2019)</div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">2020-ті</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%83%D1%81_%D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81" title="Клаус Йоганніс">Клаус Йоганніс</a> (2020) • <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0" title="Тихановська Світлана Георгіївна">Світлана Тихановська</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0" title="Колесникова Марія Олександрівна">Марія Колесникова</a>, <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BF%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0" title="Цепкало Вероніка Валеріївна">Вероніка Цепкало</a> (2022) • <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Зеленський Володимир Олександрович">Володимир Зеленський</a> та народ <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">України</a> (2023)</div></td></tr></tbody></table></div> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Людина_року_за_версією_журналу_Тайм" style="padding:3px"><table class="nowraplinks hlist collapsible autocollapse navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="2"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43094501"><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%BC" title="Шаблон:Людина року Тайм"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%BC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення шаблону:Людина року Тайм (ще не написана)"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%BC" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Людина року Тайм"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="Людина_року_за_версією_журналу_Тайм" style="font-size:114%;margin:0 4em"><a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_(Time)" title="Людина року (Time)">Людина року за версією журналу Тайм</a></div></th></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">1927—1950</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C%D0%B7_%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3" title="Чарльз Ліндберг">Чарльз Ліндберг</a> (1927)</li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B9%D1%81%D0%BB%D0%B5%D1%80" title="Волтер Крайслер">Волтер Крайслер</a> (1928)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D1%83%D0%B5%D0%BD_%D0%AE%D0%BD%D0%B3" title="Оуен Юнг">Оуен Юнг</a> (1929)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BC%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96" title="Магатма Ганді">Магатма Ганді</a> (1930)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="П'єр Лаваль">П'єр Лаваль</a> (1931)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE_%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82" title="Франклін Делано Рузвельт">Франклін Рузвельт</a> (1932)</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%93%27%D1%8E_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Г'ю Джонсон (ще не написана)">Г'ю Джонсон</a> (1933)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE_%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82" title="Франклін Делано Рузвельт">Франклін Рузвельт</a> (1934)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B5_%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%81%D1%96%D1%94_I" title="Хайле Селассіє I">Хайле Селассіє I</a> (1935)</li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%96%D1%81_%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Волліс Сімпсон">Волліс Сімпсон</a> (1936)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%B9%D1%88%D1%96" title="Чан Кайші">Чан Кайші</a> / <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BD_%D0%9C%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%BD" title="Сун Мейлін">Сун Мейлін</a> (1937)</li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%93%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B5%D1%80" title="Адольф Гітлер">Адольф Гітлер</a> (1938)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF_%D0%92%D1%96%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Сталін Йосип Віссаріонович">Йосип Сталін</a> (1939)</li> <li><a class="mw-selflink selflink">Вінстон Черчилль</a> (1940)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE_%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82" title="Франклін Делано Рузвельт">Франклін Рузвельт</a> (1941)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF_%D0%92%D1%96%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Сталін Йосип Віссаріонович">Йосип Сталін</a> (1942)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%BB%D0%BB" title="Джордж Маршалл">Джордж Маршалл</a> (1943)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B0%D0%B9%D1%82_%D0%95%D0%B9%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%83%D0%B5%D1%80" title="Дуайт Ейзенхауер">Дуайт Ейзенхауер</a> (1944)</li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%80%D1%96_%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD" title="Гаррі Трумен">Гаррі Трумен</a> (1945)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81_%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%81_%D0%91%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%81" title="Джеймс Френсіс Бірнс">Джеймс Френсіс Бірнс</a> (1946)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%BB%D0%BB" title="Джордж Маршалл">Джордж Маршалл</a> (1947)</li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%80%D1%96_%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD" title="Гаррі Трумен">Гаррі Трумен</a> (1948)</li> <li><a class="mw-selflink selflink">Вінстон Черчилль</a> (1949)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Корейська війна">Американський вояка</a> (1950)</li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">1951—1975</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B5%D0%B4_%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%BA" title="Мохаммед Мосаддик">Мохаммед Мосаддик</a> (1951)</li> <li><a href="/wiki/%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0_II" title="Єлизавета II">Єлизавета II</a> (1952)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%90%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%B5%D1%80" title="Конрад Аденауер">Конрад Аденауер</a> (1953)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%81" title="Джон Фостер Даллес">Джон Фостер Даллес</a> (1954)</li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%BE%D1%83_%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%D1%81" title="Гарлоу Кертіс">Гарлоу Кертіс </a> (1955)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F_(1956)" title="Угорська революція (1956)">Угорський борець за свободу</a> (1956)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D1%83%D1%89%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Хрущов Микита Сергійович">Микита Хрущов</a> (1957)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%B4%D0%B5_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Шарль де Голль">Шарль де Голль</a> (1958)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B0%D0%B9%D1%82_%D0%95%D0%B9%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%83%D0%B5%D1%80" title="Дуайт Ейзенхауер">Дуайт Ейзенхауер</a> (1959)</li> <li>Американські вчені: (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%83%D1%81_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3" title="Лайнус Полінг">Лайнус Полінґ</a> • <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D1%96" title="Ісидор Рабі">Ісидор Рабі</a> • <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80" title="Едвард Теллер">Едвард Теллер</a> • <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3" title="Джошуа Ледерберг">Джошуа Ледерберґ</a> • <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%90%D1%80%D1%82%D1%83%D1%80_%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%80" title="Дональд Артур Глазер">Дональд Артур Глазер</a> • <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA_%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B1%D1%96" title="Віллард Франк Ліббі">Віллард Ліббі</a> • <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%81_%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B4" title="Роберт Бернс Вудворд">Роберт Вудворд</a> • <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B7_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BF%D0%B5%D1%80" title="Чарлз Старк Дрейпер">Чарлз Старк Дрейпер</a> • <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%91%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4_%D0%A8%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96" title="Вільям Бредфорд Шоклі">Вільям Шоклі</a> • <a href="/wiki/%D0%95%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%94%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%BE_%D0%A1%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B5" title="Еміліо Джино Сегре">Еміліо Джино Сегре</a> • <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%95%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81" title="Джон Ендерс">Джон Ендерс</a> • <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B7_%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%A2%D0%B0%D1%83%D0%BD%D1%81" title="Чарлз Гард Таунс">Чарлз Гард Таунс</a> • <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%91%D1%96%D0%B4%D0%BB" title="Джордж Бідл">Джордж Бідл</a> • <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81_%D0%92%D0%B0%D0%BD-%D0%90%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D0%BD" class="mw-redirect" title="Джеймс Ван-Аллен">Джеймс Ван-Аллен</a> • <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BB" title="Едвард Перселл">Едвард Перселл</a>) (1960)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A4%D1%96%D1%86%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96" title="Джон Фіцджеральд Кеннеді">Джон Кеннеді</a> (1961)</li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_XXIII" title="Іван XXIII">Іван XXIII</a> (1962)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B3" title="Мартін Лютер Кінг">Мартін Лютер Кінг</a> (1963)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Ліндон Джонсон">Ліндон Джонсон</a> (1964)</li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4" title="Вільям Вестморленд">Вільям Вестморленд</a> (1965)</li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B1%D1%96-%D0%B1%D1%83%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8" title="Бебі-бумери">Бебі-бумери</a> (1966)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Ліндон Джонсон">Ліндон Джонсон</a> (1967)</li> <li>Екіпаж <a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%BD-8" title="Аполлон-8">Аполлон-8</a>: (<a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD" title="Френк Борман">Френк Борман</a> • <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81_%D0%9B%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB" title="Джеймс Ловелл">Джеймс Ловелл</a> • <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%95%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BD_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81" title="Вільям Елісон Андерс">Вільям Андерс</a>) (1968)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Середній Захід">Мешканці Середньої Америки</a> (1969)</li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%82" title="Віллі Брандт">Віллі Брандт</a> (1970)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D1%96%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Річард Ніксон">Річард Ніксон</a> (1971)</li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%9A%D1%96%D1%81%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80" title="Генрі Кіссінджер">Генрі Кіссінджер</a> / <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D1%96%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Річард Ніксон">Річард Ніксон</a> (1972)</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A1%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джон Сірика (ще не написана)">Джон Сірика</a> (1973)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%B0%D0%BB_%D1%96%D0%B1%D0%BD_%D0%90%D0%B1%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%90%D0%B7%D1%96%D0%B7_%D0%90%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B0%D1%83%D0%B4" title="Фейсал ібн Абдель Азіз Аль Сауд">Фейсал</a> (1974)</li> <li>Американська жінка: <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%B4" title="Бетті Форд">Бетті Форд</a> • <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BD" title="Барбара Джордан">Барбара Джордан</a> • <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0_%D0%93%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B7&action=edit&redlink=1" class="new" title="Карла Гіллз (ще не написана)">Карла Гіллз</a> • <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%BB%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%BE" title="Елла Грассо">Елла Грассо</a> • <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%8C%D1%8E%D0%B7%D1%96_%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BF&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сьюзі Шарп (ще не написана)">Сьюзі Шарп</a> • <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%BB_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B5%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джилл Конуей (ще не написана)">Джилл Конуей</a> • <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%94%D0%B6%D0%B8%D0%BD_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B3" title="Біллі Джин Кінг">Біллі Джин Кінг</a> • <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%8E%D0%B7%D0%B0%D0%BD_%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%83%D0%BD%D0%BC%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сюзан Браунміллер (ще не написана)">Сюзан Браунміллер</a> • <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%B4%D0%B4%D1%96_%D0%92%D0%B0%D1%8F%D1%82%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Едді Ваятт (ще не написана)">Едді Ваятт</a> • <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B5%D1%82%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%91%D0%B0%D0%B9%D1%94%D1%80%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кетлін Байєрлі (ще не написана)">Кетлін Байєрлі</a> • <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%BB_%D0%A1%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Керолл Саттон (ще не написана)">Керолл Саттон</a> • <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B8%D0%BA&action=edit&redlink=1" class="new" title="Елісон Чик (ще не написана)">Елісон Чик</a> (1975)</li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">1976—2000</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D0%BC%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Джиммі Картер">Джиммі Картер</a> (1976)</li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D1%80_%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82" title="Анвар Садат">Анвар Садат</a> (1977)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD_%D0%A1%D1%8F%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BD" title="Ден Сяопін">Ден Сяопін</a> (1978)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D0%A5%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D1%96" title="Рухолла Мусаві Хомейні">Рухолла Мусаві Хомейні</a> (1979)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%B3%D0%B0%D0%BD" title="Рональд Рейган">Рональд Рейган</a> (1980)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D1%85_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0" title="Лех Валенса">Лех Валенса</a> (1981)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Персональний комп'ютер">Комп'ютер</a> (1982)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%B3%D0%B0%D0%BD" title="Рональд Рейган">Рональд Рейган</a> / <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Андропов Юрій Володимирович">Юрій Андропов</a> (1983)</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%AE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%BE%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Пітер Юберрот (ще не написана)">Пітер Юберрот</a> (1984)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD_%D0%A1%D1%8F%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BD" title="Ден Сяопін">Ден Сяопін</a> (1985)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BD_%D0%90%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%BE" title="Корасон Акіно">Корасон Акіно</a> (1986)</li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Горбачов Михайло Сергійович">Михайло Горбачов</a> (1987)</li> <li><a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Енвайронменталізм">Зникаюча Земля</a> (1988)</li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Горбачов Михайло Сергійович">Михайло Горбачов</a> (1989)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%92%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D1%80_%D0%91%D1%83%D1%88" title="Джордж Герберт Вокер Буш">Джордж Буш старший</a> (1990)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B4_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%80" title="Тед Тернер">Тед Тернер</a> (1991)</li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BB_%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Білл Клінтон">Білл Клінтон</a> (1992)</li> <li><span class="wrap"> Миротворці: <a href="/wiki/%D0%AF%D1%81%D1%96%D1%80_%D0%90%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B0%D1%82" title="Ясір Арафат">Ясір Арафат</a> / <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%92%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D0%BC_%D0%B4%D0%B5_%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%BA" title="Фредерік Віллем де Клерк">Фредерік Віллем де Клерк</a> / <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Нельсон Мандела">Нельсон Мандела</a> / <a href="/wiki/%D0%86%D1%86%D1%85%D0%B0%D0%BA_%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BD" title="Іцхак Рабин">Іцхак Рабин</a> </span> (1993)</li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_II" title="Іван Павло II">Іван Павло II</a> (1994)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D1%82_%D0%93%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%80%D1%96%D1%87" title="Ньют Гінгріч">Ньют Гінгріч</a> (1995)</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%93%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="Девід Го (ще не написана)">Девід Го</a> (1996)</li> <li><a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%8E_%D0%93%D1%80%D0%BE%D1%83%D0%B2" title="Ендрю Гроув">Ендрю Гроув</a> (1997)</li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BB_%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Білл Клінтон">Білл Клінтон</a> / <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D1%82_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%80" title="Кеннет Старр">Кеннет Старр</a> (1998)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%84%D1%84_%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D1%81" title="Джефф Безос">Джефф Безос</a> (1999)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%92%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D1%80_%D0%91%D1%83%D1%88" title="Джордж Вокер Буш">Джордж Буш молодший</a> (2000)</li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">2001–сьогодення</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B4%D1%96_%D0%94%D0%B6%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%96" title="Руді Джуліані">Руді Джуліані</a> (2001)</li> <li><span class="wrap"> Викривачі зловживань: <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80" class="mw-redirect" title="Сінтія Купер">Сінтія Купер</a> / <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%A0%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Колін Ровлі (ще не написана)">Колін Ровлі</a> / <a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D0%92%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Шерон Воткінс (ще не написана)">Шерон Воткінс</a> </span> (2002)</li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%83_(2003%E2%80%942011)" title="Війна в Іраку (2003—2011)">Американський солдат</a> (2003)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%92%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D1%80_%D0%91%D1%83%D1%88" title="Джордж Вокер Буш">Джордж Вокер Буш</a> (2004)</li> <li><span class="wrap"> Добрі самаряни: <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%BE" title="Боно">Боно</a> / <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BB_%D0%93%D0%B5%D0%B9%D1%82%D1%81" title="Білл Гейтс">Білл Гейтс</a> / <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%87_%D0%93%D0%B5%D0%B9%D1%82%D1%81" title="Мелінда Френч Гейтс">Мелінда Френч Гейтс</a> </span> (2005)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8_(%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%BC)" title="Ти (людина року Тайм)">Ти</a> (2006)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Путін Володимир Володимирович">Володимир Путін</a> (2007)</li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA_%D0%9E%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B0" title="Барак Обама">Барак Обама</a> (2008)</li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5" title="Бен Бернанке">Бен Бернанке</a> (2009)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%A6%D1%83%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3" title="Марк Цукерберг">Марк Цукерберг</a> (2010)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82" title="Протест">Протестувальник</a> (2011)</li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA_%D0%9E%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B0" title="Барак Обама">Барак Обама</a> (2012)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA_(%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0)" title="Франциск (папа)">Франциск</a> (2013)</li> <li><span class="wrap"> <a href="/wiki/%D0%95%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%8F%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%95%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%B2_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%96" title="Епідемія гарячки Ебола в Західній Африці">Борці з Еболою</a>: Джеррі Браун / <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%91%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кент Брентлі (ще не написана)">Кент Брентлі</a> / Елла Ватсон-Страйкер / Фодей Голла / <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Саломе Карва (ще не написана)">Саломе Карва</a></span> (2014)</li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Ангела Меркель">Ангела Меркель</a> (2015)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BF" title="Дональд Трамп">Дональд Трамп</a> (2016)</li> <li><a href="/wiki/MeToo" title="MeToo">Порушувачі мовчанки</a> (2017)</li> <li><span class="wrap"> Хранителі: <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%A5%D0%B0%D1%88%D0%BE%D2%91%D0%B4%D0%B6%D1%96" title="Джамаль Хашоґджі">Джамаль Хашоґджі</a> / <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0" title="Марія Ресса">Марія Ресса</a> / <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%B0_%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B5&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ва Лоне (ще не написана)">Ва Лоне</a> / <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%27%D1%8F%D0%B2_%D0%A1%D0%BE_%D0%9E%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="К'яв Со Оо (ще не написана)">К'яв Со Оо</a> / <a href="/w/index.php?title=The_Capital&action=edit&redlink=1" class="new" title="The Capital (ще не написана)">The Capital</a></span> (2018)</li> <li><a href="/wiki/%D2%90%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0_%D0%A2%D1%83%D0%BD%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3" title="Ґрета Тунберг">Ґрета Тунберг</a> (2019)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE_%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Джо Байден">Джо Байден</a> / <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%80%D1%96%D1%81" title="Камала Гарріс">Камала Гарріс</a> (2020)</li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%BB%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BA" title="Ілон Маск">Ілон Маск</a> (2021)</li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Зеленський Володимир Олександрович">Володимир Зеленський</a> / <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Українці">Дух України</a> (2022)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D1%80_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%84%D1%82" title="Тейлор Свіфт">Тейлор Свіфт</a> (2023)</li></ul> </div></td></tr><tr><td class="navbox-abovebelow" colspan="2"><div><a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_(Time)#Список_Людей_року_за_версією_журналу_«Тайм»" title="Людина року (Time)">Повний список «Людей року» за версією журналу «Тайм»</a></div></td></tr></tbody></table></div> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox navbox ukwikiArticleExternalLinksTable" aria-label="Navbox" style="padding:3px"><table class="nowraplinks hlist navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><div style="padding: 0px 18px 0px 0px; width: 100%;"><div style="float: left; padding-left: 4px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Перегляд цього шаблону"><img alt="Перегляд цього шаблону" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/14px-Searchtool.svg.png" decoding="async" width="14" height="14" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/21px-Searchtool.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/28px-Searchtool.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="512" /></a></span></div>  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво</div></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Winston_Churchill" class="extiw" title="commons:Category:Winston Churchill">Вікісховище</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://music.apple.com/us/artist/2064770">Apple Music</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.last.fm/ru/music/Winston+Churchill">Last.fm</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.songkick.com/artists/443668">Songkick</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.allmusic.com/artist/mn0000575015">AllMusic</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://data.carnegiehall.org/names/7149/about">Carnegie Hall linked open data</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://comicvine.gamespot.com/wd//4005-31245/">Comic Vine</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.csfd.cz/tvurce/99960/">ČSFD</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.discogs.com/artist/430928">Discogs</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.filmportal.de/2484d192fe324d758d99909de1f4d1bd">Filmportal.de</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.imdb.com/name/nm0161476">Internet Movie Database</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.invaluable.com/artist/-sjg0p2w2qv">Invaluable.com</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://itunes.apple.com/us/artist/2064770">iTunes</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://jaxsta.com/profile/ce64718d-18a1-45df-8146-a0a0abb068b7">Jaxsta</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.musik-sammler.de/artist/373625">Musik-Sammler.de</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://musicbrainz.org/artist/e9fb8bad-ec0e-4cf1-aa82-a7e04a34b278">MusicBrainz</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.muziekweb.eu/en/Link/M00000200873/">muziekweb.nl</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.themoviedb.org/person/1116399">The Movie Database</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.whosampled.com/Winston-Churchill/">WhoSampled</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://adp.library.ucsb.edu/names/102245">Дискографія американських історичних записів</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.artnet.com/artists/sir-winston-spencer-churchill/past-auction-results">Artnet</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.artsy.net/artist/sir-winston-churchill">Artsy</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.the-athenaeum.org/people/detail.php?id=9187">Athenaeum</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://library.frick.org/permalink/01NYA_INST/1qqhid8/alma991003988119707141">Frick Art Reference Library</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://collections.eastman.org/people/94106">Музей Джорджа Істмана</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ledelarge.fr/27066_artiste_CHURCHILL_sir_Winston_">Le Delarge</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://rkd.nl/explore/artists/16810">RKDartists</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.tcdb.com/Person.cfm/pid/53363">The Trading Card Database</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://en.isabart.org/person/15668">Архів образотворчого мистецтва (Чехія)</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.bridgemanimages.fr/fr/search?filter_text=creatorid:293">Бриджменська бібліотека мистецтв</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.bridgemanimages.fr/fr/search?filter_text=creatorid:26713">Бриджменська бібліотека мистецтв</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.royalacademy.org.uk/art-artists/name/winston-churchill">Королівська академія мистецтв</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.philamuseum.org/collections/results.html?searchTxt=&bSuggest=1&searchNameID=65439">Музей мистецтв Філадельфії</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://collections.tepapa.govt.nz/agent/35033">Музей Нової Зеландії Te Papa Tongarewa</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.npg.org.uk/collections/search/person/mp00879">Національна портретна галерея (Лондон)</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Генеалогія та некрополістика</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.familysearch.org/tree/person/details/LC32-HZ6">FamilySearch Family Tree</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=2194">Find a Grave</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=20297">Find a Grave</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.genealogics.org/getperson.php?personID=I00019034&tree=LEO">Genealogics</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.geneastar.org/genealogie/?refcelebrite=churchill&tree=LEO">GeneaStar</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.geni.com/profile/index/6000000003222187286">Geni.com</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.gravsted.dk/person.php?navn=winstonchurchill">Gravsted.dk</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://kindred.stanford.edu/#/kin/full/none/none/I2135//">Kindred Britain</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://uk.rodovid.org/wk/Person:62223">Родовід</a> · <a class="external text" href="https://wikidata-externalid-url.toolforge.org/?p=7929&url_prefix=http://roglo.eu/roglo?&id=p=winston;n=spencer+churchill">Roglo</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.sejm-wielki.pl/b/sw.269942">Sejm-Wielki.pl</a> · <a class="external text" href="https://wikidata-externalid-url.toolforge.org/?p=4638&url_prefix=https://www.thepeerage.com/&id=p10620.htm#i106196">The Peerage</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.werelate.org/wiki/Person:Winston_Spencer-Churchill_(1)">WeRelate</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.wikitree.com/wiki/Churchill-4">WikiTree</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Література та бібліографія</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.victorianresearch.org/atcl/show_author.php?aid=2690">At the Circulating Library</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.babelio.com/auteur/wd/42789">Babelio</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://biblionet.gr/προσωπο/?personid=35491">BiblioNet</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.biusante.parisdescartes.fr/histoire/biographies/index.php?cle=4458">Bibliothèque interuniversitaire de Santé</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://dati.cobis.to.it/agent/95a5yja38danymj1atb5yc1g6cw32cr">CoBiS</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.dbnl.org/auteurs/auteur.php?id=chur002">Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.goodreads.com/author/show/14033">Goodreads</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://ixtheo.de/Authority/135422809">Index Theologicus</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?78053">Internet Speculative Fiction Database</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.librarything.com/author/churchillwinston-1">LibraryThing</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://librivox.org/author/678">LibriVox</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://onlinebooks.library.upenn.edu/webbin/book/lookupname?key=Churchill%2C+Winston%2C+1874-1965">Online Books Page</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://openlibrary.org/works/OL21970A">Open Library</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://openlibrary.org/subjects/person:winston_churchill_sir_(1874-1965)">Open Library</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://openmlol.it/autore/22517">openMLOL.it</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://openmlol.it/autore/22759">openMLOL.it</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.perlentaucher.de/autor/winston-churchill.html">Perlentaucher</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.lieder.net/lieder/get_author_texts.html?AuthorId=17508">The LiederNet Archive</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://purl.org/pressemappe20/folder/pe/003274">Архів преси XX століття</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://biblio.hiu.cas.cz/records/a26ff0eb-8f8c-4045-bb00-50bb4f373ba7">Бібліографія історії чеських земель</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://tiaki.natlib.govt.nz/#details=ethesaurus.78162">Бібліотека Александера Тернбулла</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.fantascienza.com/catalogo/autori/NILF11004">Каталог фантастичної літератури Вежетті</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.gutenberg.org/ebooks/author/1601">Проєкт Гутенберг</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://runeberg.org/authors/churcwin.html">Проєкт Рунеберг</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0" title="Наука">Наука</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://cths.fr/an/savant.php?id=117006">Комітет історичних та наукових робіт</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.nobelprize.org/laureate/624">NobelPrize.org</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Тематичні сайти</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://discovery.nationalarchives.gov.uk/details/c/F256827">discovery.nationalarchives.gov.uk</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://snaccooperative.org/ark:/99166/w6g26q0t">SNAC</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://snaccooperative.org/ark:/99166/w6pr85g0">SNAC</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://arken.kb.se/Churchill,-Winston">The Ark</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archives.yale.edu/agents/people/79993">Архів Єльського університету</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://dodis.ch/P351">Дипломатичні документи Швейцарії</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.dla-marbach.de/find/opac/id/PE00053652">Німецький літературний архів Марбах</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archives.trin.cam.ac.uk/index.php/churchill-sir-winston-leonard-spencer-1874-1965-kinght-statesman-and-historian">Триніті-коледж (Кембридж)</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.wolframalpha.com/input/?i=Entity%5B%22Person%22%2C+%22WinstonChurchill%3A%3Aht4n3%22%5D">Wolfram Language</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pace.coe.int/en/members/45">Парламентська асамблея Ради Європи</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.quora.com/topic/Winston-Churchill">Quora</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Словники та енциклопедії</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://encyclopedia.1914-1918-online.net/article/churchill_winston_leonard_spencer">1914-1918-online</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://old.bigenc.ru/text/4684037">Большая российская энциклопедия</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://denstoredanske.lex.dk/Winston_Churchill">Велика данська енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.enciclopedia.cat/enciclopèdies/gran-enciclopèdia-catalana/EC-GEC-0017708.xml">Велика каталанська енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://snl.no/Winston_Churchill">Велика норвезька енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://hls-dhs-dss.ch/de/articles/042890">Історичний словник Швейцарії</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1093/ref:odnb/32413">Оксфордський словник національних біографій</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.enciklopedija.hr/Natuknica.aspx?ID=11737">Хорватська енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ne.se/uppslagsverk/encyklopedi/l%C3%A5ng/winston-s-churchill">Шведська національна енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://eleven.co.il/article/14680">Электронная еврейская энциклопедия</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/literatura/CHERCHILL_UINSTON_LEONARD_SPENSER.html">Энциклопедия Кругосвет</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.biolex.ios-regensburg.de/BioLexViewview.php?ID=666">Biographisches Lexikon zur Geschichte Südosteuropas</a> · <a href="https://uk.wikisource.org/wiki/en:1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Churchill,_Lord_Randolph_Henry_Spencer" class="extiw" title="s:en:1911 Encyclopædia Britannica/Churchill, Lord Randolph Henry Spencer">Britannica (11-th)</a> · <a href="https://uk.wikisource.org/wiki/en:1922_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Churchill,_Winston_Leonard_Spencer" class="extiw" title="s:en:1922 Encyclopædia Britannica/Churchill, Winston Leonard Spencer">Britannica (12-th)</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://brockhaus.de/ecs/enzy/article/churchill-winston-leonard">Brockhaus Enzyklopädie</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.larousse.fr/encyclopedie/personnage/wd/113615">Encyclopédie Larousse</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.treccani.it/enciclopedia/sir-winston-leonard-spencer-churchill">Encyclopedia Treccani</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://britannica.com/biography/Winston-Churchill">Encyclopædia Britannica</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.universalis.fr/encyclopedie/winston-churchill/">Encyclopædia Universalis</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/;3886236.html">Internetowa encyklopedia PWN</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://klexikon.zum.de/wiki/Winston_Churchill">Klexikon</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20211215183258/https://www.euskadi.eus/web01-a2lurhiz/eu/contenidos/termino/_c01386/eu_ch_0316/ch0316.html">Lur Hiztegi Entziklopedikoan</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://prabook.com/web/person-view.html?profileId=744791">Prabook</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://proleksis.lzmk.hr/15302">Proleksis Encyclopedia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.sf-encyclopedia.com/entry/churchill_winston_s">The Encyclopedia of Science Fiction</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.treccani.it/enciclopedia/sir-winston-leonard-spencer-churchill_(Dizionario-di-Storia)">Treccanis Dizionario di Storia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.treccani.it/enciclopedia/winston-leonard-spencer-churchill_res-32b29736-8bad-11dc-8e9d-0016357eee51_(Enciclopedia-Italiana)/">Treccanis Enciclopedia Italiana</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.treccani.it/enciclopedia/winston-churchill_(Enciclopedia-Italiana)/">Treccanis Enciclopedia Italiana</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Довідкові видання</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.britishmuseum.org/collection/term/BIOG22833">Британський музей</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://opac.diamond-ils.org/agent/23436">Загальний каталог Diamond</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://globalwordnet.org/ili/i94723">Collaborative InterLingual Index</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.deutsche-biographie.de/pnd118520776.html">Deutsche Biographie</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://artsandculture.google.com/entity/m082xp">Google Arts & Culture</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://kbpedia.org/knowledge-graph/reference-concept/?uri=WinstonChurchill">KBpedia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://kulturnav.org/64ea9f31-622b-44b6-a357-f6433ce35bb2">KulturNav</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.limis.lt/personaliju-zodynas/-/personFastSearch/view/882155">LIMIS</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.munzinger.de/search/go/document.jsp?id=00000000031">Munzinger IBA</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://samlingar.shm.se/person/person/ED492669-6E99-4D2C-9BE0-62A589E1BC8C">National Historical Museums of Sweden</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://nndb.com/people/418/000025343">NNDB</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://openplaques.org/people/135">Open Plaques</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://snaccooperative.org/ark:/99166/w6g26q0t">SNAC</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://snaccooperative.org/ark:/99166/w6pr85g0">SNAC</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://lda.data.parliament.uk/terms/290990.html">UK Parliament thesaurus</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://wordnet-rdf.princeton.edu/id/10917064-n">WordNet</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.nobelprize.org/nomination/archive/show_people.php?id=1797">NobelPrize.org</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://community.fandom.com/index.php?title=w:c:disney:Winston_Churchill">Fandom</a> <span class="ref-info" title="Англійська мова" style="font-size:85%; cursor:help; color:#888;">(англ.)</span> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://community.fandom.com/index.php?title=w:c:cs.historika:Winston_Leonard_Spencer_Churchill">Fandom</a>  · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://community.fandom.com/index.php?title=w:c:november:Winston_Churchill">Fandom</a> <span class="ref-info" title="Англійська мова" style="font-size:85%; cursor:help; color:#888;">(англ.)</span> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://namu.wiki/w/%EC%9C%88%EC%8A%A4%ED%84%B4%20%EC%B2%98%EC%B9%A0">Namuwiki</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://rationalwiki.org/wiki/Winston_Churchill">RationalWiki</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Нормативний контроль">Нормативний контроль</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><span title="Autoritats UB" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">Autoritats UB</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20211011013405/https://crai.ub.edu/sites/default/files/autoritats/permanent/a1382604">a1382604</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%BA%D1%83" title="Національна бібліотека Квебеку">BanQ</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://viaf.org/processed/B2Q%7C0000039014">0000039014</a> · <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Ватиканська бібліотека">BAV</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/BAV%7CADV10265748">ADV10265748</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/BAV%7CADV10265749">ADV10265749</a> · <a href="/wiki/BIBSYS" title="BIBSYS">BIBSYS</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://authority.bibsys.no/authority/rest/authorities/html/90117157">90117157</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Бразилії">BLBNB</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://acervo.bn.br/sophia_web/autoridade/detalhe/000158203">000158203</a> · <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Бібліотека Каталонії">BNC</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://cantic.bnc.cat/registres/CUCId/a10470736">a10470736</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A7%D0%B8%D0%BB%D1%96" title="Національна бібліотека Чилі">BNCHL</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.bncatalogo.cl/F/?func=direct&local_base=bnc10&doc_number=000007858">000007858</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Іспанії">BNE</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://catalogo.bne.es/uhtbin/authoritybrowse.cgi?action=display&authority_id=XX850994">XX850994</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Франції">BNF</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb119836090">119836090</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Національна бібліотека Аргентини">BNMM</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://catalogo.bn.gov.ar/F/?func=direct&local_base=BNA10&doc_number=000031007">000031007</a> · <span title="Біографічний Портал Нідерландів" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">BPN</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.biografischportaal.nl/persoon/63267986">63267986</a> · <span title="CALIS — Академічна Система Бібліоінформації Китаю" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">CALIS</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://opac.calis.edu.cn/aopac/ajsp/detail.jsp?actionfrom=1&actl=CAL++n2004545540">n2004545540</a> · <span title="Name and Title Authority File of Catalonia" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">CANTIC</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://cantic.bnc.cat/registre/981058521927206706">981058521927206706</a> · <span title="Collective Catalog of Bibliographic Authorities of Chile" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">CCAB</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.bncatalogo.cl/F/?func=direct&local_base=red10&doc_number=000035338">000035338</a> · <a href="/wiki/CiNii" title="CiNii">CiNii</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://ci.nii.ac.jp/author/DA0065926X">DA0065926X</a> · <span title="CONOR.AL" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">CONOR.AL</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://opac.al.cobiss.net/opac7/conor/7984998">7984998</a> · <span title="CONOR.BG" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">CONOR.BG</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://opac.bg.cobiss.net/opac7/conor/2967141">2967141</a> · <span title="CONOR.KS" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">CONOR.KS</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://plus.ks.cobiss.net/opac7/conor/869383">869383</a> · <span title="CONOR.Sl" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">CONOR.SI</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/21982819">21982819</a> · <span title="CONOR.SR" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">CONOR.SR</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://plus.sr.cobiss.net/opac7/conor/16171623">16171623</a> · <span title="Кіпрський технологічний університет" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">CUT</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://libraryopac.cut.ac.cy/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=83746">83746</a> · <span title="Danish Bibliographic Centre" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">DBC</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://viaf.org/processed/DBC%7C87097968216095">87097968216095</a> · <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%B0" title="Бібліотека Александріна">EGAXA</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/EGAXA%7Cvtlsvtls000805379">vtls000805379</a> · <span title="ERRR" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">ERRR</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://viaf.org/processed/ERRR%7C11126164">11126164</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://viaf.org/processed/ERRR%7C1130036x">1130036x</a> · <span title="Faceted Application of Subject Terminology" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">FAST</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.worldcat.org/fast/1716876">1716876</a> · <a href="/wiki/Freebase" title="Freebase">Freebase</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.google.com/search?kgmid=/m/082xp">/m/082xp</a> · <a href="/wiki/Gemeinsame_Normdatei" title="Gemeinsame Normdatei">GND</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://d-nb.info/gnd/118520776">118520776</a> · <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Афінська академія">GR-AtACA</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://opac.academyofathens.gr/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?authid=11923&marc=1">11923</a> · <span title="Common Thesaurus of Audiovisual Archives" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">GTAA</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://data.beeldengeluid.nl/gtaa/89453">89453</a> · <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%83_%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" title="Центральний інститут зведеного каталогу італійських бібліотек та бібліографічної інформації">ICCU</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://opac.sbn.it/risultati-autori/-/opac-autori/detail/RAVV003813">RAVV003813</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://opac.sbn.it/risultati-autori/-/opac-autori/detail/UM1V009797">UM1V009797</a> · <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Міжнародний ідентифікатор стандартних найменувань">ISNI</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://isni-url.oclc.nl/isni/0000000120966628">0000000120966628</a> · <span title="Бібліотека Шведського інституту у Римі" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">ItRSI</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://biblio.isvroma.it/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=63367">63367</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BB%D1%8E" title="Національна бібліотека Ізраїлю">J9U</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://uli.nli.org.il/F/?func=find-b&local_base=NLX10&find_code=UID&request=987007259711505171">987007259711505171</a> · <span title="KANTO" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">KANTO</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://finto.fi/finaf/fi/page/000080040">000080040</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%97" title="Національна бібліотека Кореї">KRNLK</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://librarian.nl.go.kr/LI/contents/L20101000000.do?id=KAC199605089">KAC199605089</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80_%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83" title="Контрольний номер Бібліотеки Конгресу">LCCN</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.loc.gov/authorities/n78085430">n78085430</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%97" title="Королівська бібліотека Швеції">LIBRIS</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://libris.kb.se/53hkkdkp4cljjgm">53hkkdkp4cljjgm</a> · <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%B6%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%81%D0%B0" title="Литовська національна бібліотека імені Мартінаса Мажвідаса">LIH</a>: <a class="external text" href="https://wikidata-externalid-url.toolforge.org/?p=7699&url_prefix=https://viaf.org/processed/LIH%7C&id=LNB:V*87534;=BN">LNB:V*87534;=BN</a> · <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Латвійська національна бібліотека">LNB</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/LNB%7CLNC10-000015449">000015449</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%83" title="Національна бібліотека Лівану">LNL</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/LNL%7C1119">1119</a> · <span title="MAK" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">MAK</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://mak.bn.org.pl/cgi-bin/KHW/makwww.exe?BM=1&NU=1&IM=4&WI=9810547058905606">9810547058905606</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Ірландії">N6I</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/N6I%7Cvtls000090022">vtls000090022</a> · <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B8" title="Бібліотека та архів Канади">NCF</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://viaf.org/processed/CAOONL%7Cncf10099934">ncf10099934</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8E" title="Національна центральна бібліотека Тайваню">NCL</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://aleweb.ncl.edu.tw/F/?func=accref&acc_sequence=002206660">002206660</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://aleweb.ncl.edu.tw/F/?func=accref&acc_sequence=000194049">000194049</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Національна парламентська бібліотека Японії">NDL</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.ndl.go.jp/auth/ndlna/00436010">00436010</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Національна бібліотека Чеської Республіки">NKC</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://aut.nkp.cz/jn19990003864">jn19990003864</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Австралії">NLA</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://trove.nla.gov.au/people/1141324">1141324</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E" title="Національна бібліотека Китаю">NLC</a>: 000230368 · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Греції">NLG</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://catalogue.nlg.gr/Authority/Record?id=au.86540">86540</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D1%96" title="Національна бібліотека Польщі">NLP</a>: a0000001178505 · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Румунії">NLR</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://aleph.bibnat.ro/F/?func=direct&local_base=NLR10&doc_number=000044889">000044889</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%83" title="Національна бібліотека Уельсу">NLW</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archives.library.wales/index.php/churchill-winston-1874-2">churchill-winston-1874-2</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archives.library.wales/index.php/churchill-winston-1874-1965-photographs">churchill-winston-1874-1965-photographs</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archives.library.wales/index.php/churchill-winston-1874-1965-portraits">churchill-winston-1874-1965-portraits</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archives.library.wales/index.php/churchill-winston-1874-1965-political-and-social-views">churchill-winston-1874-1965-political-and-social-views</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archives.library.wales/index.php/churchill-winston-1874-1965-statues">churchill-winston-1874-1965-statues</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archives.library.wales/index.php/churchill-winston-1874-1965-postcards">churchill-winston-1874-1965-postcards</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archives.library.wales/index.php/churchill-winston-1874-1965-correspondence">churchill-winston-1874-1965-correspondence</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B0" title="Національна й університетська бібліотека Загреба">NSK</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/NSK%7C000014170">000014170</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Королівська бібліотека Нідерландів">NTA</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://opc4.kb.nl/PPN?PPN=068480040">068480040</a> · <a href="/wiki/NUKAT" title="NUKAT">NUKAT</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/NUKAT%7Cn94206195">n94206195</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Португалії">PTBNP</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/PTBNP%7C67547">67547</a> · <span title="Library of the Pontifical University of the Holy Cross" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">PUSC</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://catalogo.pusc.it/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=16200">16200</a> · <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B8_%D0%90%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Папський університет Святого Томи Аквінського">PUST</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pust.urbe.it/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=195600">195600</a> · <span title="Library Network of Western Switzerland" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">RERO</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://data.rero.ch/02-A003106401">02-A003106401</a> · <span title="SEARCH on line catalogue" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">SEARCH</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.search-libnet.org/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=16588">16588</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%97" title="Королівська бібліотека Швеції">SELIBR</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://libris.kb.se/auth/181701">181701</a> · <span title="каталог SHARE" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">SHARE</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://catalogo.share-cat.unina.it/sharecat/searchNames?n_cluster_id=134643">134643</a> · <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" title="Університетська система документації">SUDOC</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.idref.fr/027891631">027891631</a> · <span title="Зведений каталог бібліотек Вірменії" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">UCAL</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://armunicat.nla.am/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=18319">18319</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Національна й університетська бібліотека Ісландії">UIY</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/UIY%7C000081257">000081257</a> · <a href="/wiki/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Зведений список імен діячів мистецтва">ULAN</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.getty.edu/vow/ULANFullDisplay?find=&role=&nation=&subjectid=500028788">500028788</a> · <span title="Бібліотека Папського Саламанкського університету" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">UPSA</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://koha.upsa.es/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=556548">556548</a> · <span title="Unione Romana Biblioteche Scientifiche" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">URBS</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://koha-urbs.reteurbs.org/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=4961">4961</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://koha-urbs.reteurbs.org/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=34772">34772</a> · <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Ватиканська бібліотека">VcBA</a>: <a class="external text" href="https://wikidata-externalid-url.toolforge.org/?p=8034&url_prefix=https://opac.vatlib.it/auth/detail/&id=495/25215">495/25215</a> · <a href="/wiki/VIAF" title="VIAF">VIAF</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/viaf/94507588">94507588</a> · <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Російська державна бібліотека">РДБ</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://aleph.rsl.ru/F?func=find-b&find_code=SYS&adjacent=Y&local_base=RSL11&request=000004605">000004605</a> · <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Російська національна бібліотека">РНБ</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://webservices.nlr.ru/semweb/?method=afnlr&query=NLR10::RU%5CNLR%5CAUTH%5C775434">775434</a></div></td></tr></tbody></table></div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43234017">.mw-parser-output .fmbox{clear:both;margin:0.2em 0;width:100%;border:1px solid #a2a9b1;background-color:var(--background-color-interactive-subtle,#f8f9fa);box-sizing:border-box;color:var(--color-base,#202122)}.mw-parser-output .fmbox-warning{border:1px solid #bb7070;background-color:#ffdbdb}.mw-parser-output .fmbox-editnotice{background-color:transparent}.mw-parser-output .fmbox .mbox-text{border:none;padding:0.25em 0.9em;width:100%}.mw-parser-output .fmbox .mbox-image{border:none;padding:2px 0 2px 0.9em;text-align:center}.mw-parser-output .fmbox .mbox-imageright{border:none;padding:2px 0.9em 2px 0;text-align:center}.mw-parser-output .fmbox .mbox-invalid-type{text-align:center}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .fmbox-warning{background-color:#3E0000}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .fmbox-warning{background-color:#3E0000}}</style><table class="plainlinks fmbox fmbox-system" role="presentation" style="border-left: 10px solid #027BDE"><tbody><tr><td class="mbox-image"><figure class="noresize" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Вікіпедія:Добрі статті"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/UAWiki24_style_blue_star.svg/25px-UAWiki24_style_blue_star.svg.png" decoding="async" width="25" height="25" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/UAWiki24_style_blue_star.svg/38px-UAWiki24_style_blue_star.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/UAWiki24_style_blue_star.svg/50px-UAWiki24_style_blue_star.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="512" /></a><figcaption></figcaption></figure></td><td class="mbox-text">Ця сторінка належить до <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Вікіпедія:Добрі статті">добрих статей</a> української Вікіпедії.</td></tr></tbody></table></div><!--esi <esi:include src="/esitest-fa8a495983347898/content" /> --><noscript><img src="https://login.wikimedia.org/wiki/Special:CentralAutoLogin/start?type=1x1" alt="" width="1" height="1" style="border: none; position: absolute;"></noscript> <div class="printfooter" data-nosnippet="">Отримано з <a dir="ltr" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вінстон_Черчилль&oldid=43967156">https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вінстон_Черчилль&oldid=43967156</a></div></div> <div id="catlinks" class="catlinks" data-mw="interface"><div id="mw-normal-catlinks" class="mw-normal-catlinks"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Спеціальна:Категорії">Категорії</a>: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8C_30_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Категорія:Народились 30 листопада">Народились 30 листопада</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8C_1874" title="Категорія:Народились 1874">Народились 1874</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8_24_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F" title="Категорія:Померли 24 січня">Померли 24 січня</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8_1965" title="Категорія:Померли 1965">Померли 1965</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8_%D0%B2_%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D1%96_%D0%A7%D0%B5%D0%BB%D1%81%D1%96" title="Категорія:Померли в Кенсінгтоні і Челсі">Померли в Кенсінгтоні і Челсі</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D1%83_%D0%B2_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D1%96" title="Категорія:Випускники Королівського військового коледжу в Сандгерсті">Випускники Королівського військового коледжу в Сандгерсті</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%BE%D1%8E_1939%E2%80%941945" title="Категорія:Нагороджені Зіркою 1939—1945">Нагороджені Зіркою 1939—1945</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%8E_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8_%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B8_II" title="Категорія:Нагороджені Коронаційною медаллю Королеви Єлизавети II">Нагороджені Коронаційною медаллю Королеви Єлизавети II</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%8E_%C2%AB%D0%97%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%C2%BB_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%A1%D0%A8%D0%90" title="Категорія:Нагороджені медаллю «За видатні заслуги» армії США">Нагороджені медаллю «За видатні заслуги» армії США</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%8F" title="Категорія:Кавалери ордена Дубового вінця">Кавалери ордена Дубового вінця</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%8F" title="Категорія:Кавалери Великого хреста ордена Дубового вінця">Кавалери Великого хреста ордена Дубового вінця</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%8E" title="Категорія:Нагороджені Британською військовою медаллю">Нагороджені Британською військовою медаллю</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)" title="Категорія:Кавалери ордена Визволення (Франція)">Кавалери ордена Визволення (Франція)</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%8E_(%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)" title="Категорія:Нагороджені Військовою медаллю (Франція)">Нагороджені Військовою медаллю (Франція)</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9B%D0%B8%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0" title="Категорія:Лицарі Великого хреста ордена Нідерландського лева">Лицарі Великого хреста ордена Нідерландського лева</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96_%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8E%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%8E_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0_V" title="Категорія:Кавалери медалі Срібного ювілею короля Георга V">Кавалери медалі Срібного ювілею короля Георга V</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%8E_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0_VI" title="Категорія:Нагороджені Коронаційною медаллю Георга VI">Нагороджені Коронаційною медаллю Георга VI</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8_(%D0%95%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Категорія:Кавалери ордена Хреста Свободи (Естонія)">Кавалери ордена Хреста Свободи (Естонія)</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B0%D1%84%D0%B0_%D0%B7_%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%8E%D0%B3%D0%BE%D0%BC" title="Категорія:Кавалери Великого хреста ордена Святого Олафа з ланцюгом">Кавалери Великого хреста ордена Святого Олафа з ланцюгом</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0" title="Категорія:Кавалери ордена Білого лева">Кавалери ордена Білого лева</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B0_I" title="Категорія:Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I">Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Категорія:Кавалери ордена Слона">Кавалери ордена Слона</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9B%D0%B0%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Категорія:Лауреати Нобелівської премії з літератури">Лауреати Нобелівської премії з літератури</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8_%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Категорія:Члени Лондонського королівського товариства">Члени Лондонського королівського товариства</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9B%D0%B0%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Категорія:Лауреати міжнародної премії імені Карла Великого">Лауреати міжнародної премії імені Карла Великого</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%8E_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%8E_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83" title="Категорія:Нагороджені Золотою медаллю Конгресу">Нагороджені Золотою медаллю Конгресу</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%8E_%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0_(%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2)" title="Категорія:Нагороджені медаллю Альберта (Королівське товариство мистецтв)">Нагороджені медаллю Альберта (Королівське товариство мистецтв)</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8" title="Категорія:Кавалери ордена Підв'язки">Кавалери ордена Підв'язки</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%9F%D0%BE%D1%88%D0%B0%D0%BD%D0%B8" title="Категорія:Кавалери Пошани">Кавалери Пошани</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8_%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%83" title="Категорія:Кавалери ордена Зірки Непалу">Кавалери ордена Зірки Непалу</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83_%D0%9C%D0%B0%D1%8F%D0%BC%D1%96" title="Категорія:Почесні доктори Університету Маямі">Почесні доктори Університету Маямі</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9B%D0%B0%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B0" title="Категорія:Лауреати премії Соннінга">Лауреати премії Соннінга</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Категорія:Прем'єр-міністри Великої Британії">Прем'єр-міністри Великої Британії</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%83_%C2%ABTime%C2%BB" title="Категорія:Людина року за версією журналу «Time»">Людина року за версією журналу «Time»</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9B%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD-%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Категорія:Лідери країн-учасниць Другої світової війни">Лідери країн-учасниць Другої світової війни</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Категорія:Міністри внутрішніх справ Великої Британії">Міністри внутрішніх справ Великої Британії</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Категорія:Міністри оборони Великої Британії">Міністри оборони Великої Британії</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0" title="Категорія:Кавалери бельгійського Воєнного хреста">Кавалери бельгійського Воєнного хреста</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0_1939%E2%80%941945" title="Категорія:Кавалери Воєнного хреста 1939—1945">Кавалери Воєнного хреста 1939—1945</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97:%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Категорія:Персоналії:Холодна війна">Персоналії:Холодна війна</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA,_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%97" title="Категорія:Члени Королівської академії наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії">Члени Королівської академії наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8_%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Категорія:Члени Таємної ради Великої Британії">Члени Таємної ради Великої Британії</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3" title="Категорія:Кавалери британського ордена Заслуг">Кавалери британського ордена Заслуг</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2" title="Категорія:Стражники п'яти портів">Стражники п'яти портів</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%B8" title="Категорія:Англійські християни">Англійські християни</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83" title="Категорія:Померли від інсульту">Померли від інсульту</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8" title="Категорія:Британські журналісти">Британські журналісти</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Категорія:Вінстон Черчилль">Вінстон Черчилль</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8" title="Категорія:Джорджисти">Джорджисти</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%85" title="Категорія:Люди на банкнотах">Люди на банкнотах</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%87%D1%96_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Категорія:Державні діячі Великої Британії">Державні діячі Великої Британії</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A3%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96_%D0%9E%D0%BA%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4%D1%88%D0%B8%D1%80%D1%83" title="Категорія:Уродженці Оксфордширу">Уродженці Оксфордширу</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:100_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2" title="Категорія:100 найвизначніших британців">100 найвизначніших британців</a></li></ul></div><div id="mw-hidden-catlinks" class="mw-hidden-catlinks mw-hidden-cats-hidden">Приховані категорії: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_JsonConfig" title="Категорія:Сторінки з використанням розширення JsonConfig">Сторінки з використанням розширення JsonConfig</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8_DOI" title="Категорія:Сторінки з помилками DOI">Сторінки з помилками DOI</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Webarchive:%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_Wayback_Machine" title="Категорія:Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine">Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BC" title="Категорія:Персоналії за алфавітом">Персоналії за алфавітом</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B7_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B7_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85" title="Категорія:Статті з джерелами з Вікіданих">Статті з джерелами з Вікіданих</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:P19:%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F" title="Категорія:Вікіпедія:P19:використовується">Вікіпедія:P19:використовується</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:P20:%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F" title="Категорія:Вікіпедія:P20:використовується">Вікіпедія:P20:використовується</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%B2_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Категорія:Вікісховище:Посилання на Вікісховище безпосередньо в статті">Вікісховище:Посилання на Вікісховище безпосередньо в статті</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83_Reflist_%D1%96%D0%B7_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Категорія:Використання шаблону Reflist із кількістю колонок">Використання шаблону Reflist із кількістю колонок</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Категорія:Вікіпедія:Статті з посиланнями на Вікісховище">Вікіпедія:Статті з посиланнями на Вікісховище</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Категорія:Вікіпедія:Добрі статті">Вікіпедія:Добрі статті</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_ISBN" title="Категорія:Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN">Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN</a></li></ul></div></div> </div> </div> <div id="mw-navigation"> <h2>Навігаційне меню</h2> <div id="mw-head"> <nav id="p-personal" class="mw-portlet mw-portlet-personal vector-user-menu-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-personal-label" > <h3 id="p-personal-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Особисті інструменти</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-anonuserpage" class="mw-list-item"><span title="Сторінка користувача для вашої IP-адреси">Ви не увійшли до системи</span></li><li id="pt-anontalk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Обговорення редагувань з цієї IP-адреси [n]" accesskey="n"><span>Обговорення</span></a></li><li id="pt-anoncontribs" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA" title="Список редагувань, зроблених з цієї IP-адреси [y]" accesskey="y"><span>Внесок</span></a></li><li id="pt-createaccount" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD+%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково"><span>Створити обліковий запис</span></a></li><li id="pt-login" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD+%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o"><span>Увійти</span></a></li> </ul> </div> </nav> <div id="left-navigation"> <nav id="p-namespaces" class="mw-portlet mw-portlet-namespaces vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-namespaces-label" > <h3 id="p-namespaces-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Простори назв</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-nstab-main" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Вміст статті [c]" accesskey="c"><span>Стаття</span></a></li><li id="ca-talk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" rel="discussion" title="Обговорення сторінки [t]" accesskey="t"><span>Обговорення</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-variants" class="mw-portlet mw-portlet-variants emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-variants-label" > <input type="checkbox" id="p-variants-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-variants" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-variants-label" > <label id="p-variants-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">українська</span> </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> </div> <div id="right-navigation"> <nav id="p-views" class="mw-portlet mw-portlet-views vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-views-label" > <h3 id="p-views-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Перегляди</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-view" class="selected mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&stable=1"><span>Читати</span></a></li><li id="ca-current" class="collapsible mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&stable=0&redirect=no" title="Переглянути цю сторінку з неперевіреними змінами [v]" accesskey="v"><span>Неперевірені зміни</span></a></li><li id="ca-ve-edit" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v"><span>Редагувати</span></a></li><li id="ca-edit" class="collapsible mw-list-item"><a href="//uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e"><span>Редагувати код</span></a></li><li id="ca-history" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=history" title="Журнал змін сторінки [h]" accesskey="h"><span>Переглянути історію</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-cactions" class="mw-portlet mw-portlet-cactions emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-cactions-label" title="Більше опцій" > <input type="checkbox" id="p-cactions-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-cactions" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-cactions-label" > <label id="p-cactions-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Більше</span> </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> <div id="p-search" role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box-auto-expand-width vector-search-box"> <h3 >Пошук</h3> <form action="/w/index.php" id="searchform" class="vector-search-box-form"> <div id="simpleSearch" class="vector-search-box-inner" data-search-loc="header-navigation"> <input class="vector-search-box-input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії" aria-label="Пошук у Вікіпедії" autocapitalize="sentences" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f" id="searchInput" > <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> <input id="mw-searchButton" class="searchButton mw-fallbackSearchButton" type="submit" name="fulltext" title="Знайти сторінки, що містять зазначений текст" value="Знайти"> <input id="searchButton" class="searchButton" type="submit" name="go" title="Перейти до сторінки, що має точно таку назву (якщо вона існує)" value="Перейти"> </div> </form> </div> </div> </div> <div id="mw-panel" class="vector-legacy-sidebar"> <div id="p-logo" role="banner"> <a class="mw-wiki-logo" href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку"></a> </div> <nav id="p-navigation" class="mw-portlet mw-portlet-navigation vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-navigation-label" > <h3 id="p-navigation-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Навігація</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-mainpage-description" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку [z]" accesskey="z"><span>Головна сторінка</span></a></li><li id="n-currentevents" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Список поточних подій"><span>Поточні події</span></a></li><li id="n-recentchanges" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список останніх змін у цій вікі [r]" accesskey="r"><span>Нові редагування</span></a></li><li id="n-newpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8"><span>Нові сторінки</span></a></li><li id="n-randompage" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Переглянути випадкову сторінку [x]" accesskey="x"><span>Випадкова стаття</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-Участь" class="mw-portlet mw-portlet-Участь vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-Участь-label" > <h3 id="p-Участь-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Участь</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-portal" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Про проєкт, про те, що Ви можете зробити, і що де шукати"><span>Портал спільноти</span></a></li><li id="n-tavern" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0" title="Місце для обговорення більшості питань"><span>Кнайпа</span></a></li><li id="n-help" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Довідка з проєкту"><span>Довідка</span></a></li><li id="n-sitesupport" class="mw-list-item"><a href="//donate.wikimedia.org/wiki/Special:FundraiserRedirector?utm_source=donate&utm_medium=sidebar&utm_campaign=C13_uk.wikipedia.org&uselang=uk" title="Підтримайте проєкт"><span>Пожертвувати</span></a></li><li id="n-Сторінка-для-медіа" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0"><span>Сторінка для медіа</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-tb" class="mw-portlet mw-portlet-tb vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-tb-label" > <h3 id="p-tb-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Інструменти</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-whatlinkshere" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B8/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Перелік усіх сторінок, які посилаються на цю сторінку [j]" accesskey="j"><span>Посилання сюди</span></a></li><li id="t-recentchangeslinked" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" rel="nofollow" title="Останні зміни на сторінках, на які посилається ця сторінка [k]" accesskey="k"><span>Пов'язані редагування</span></a></li><li id="t-specialpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Перелік спеціальних сторінок [q]" accesskey="q"><span>Спеціальні сторінки</span></a></li><li id="t-permalink" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&oldid=43967156" title="Постійне посилання на цю версію цієї сторінки"><span>Постійне посилання</span></a></li><li id="t-info" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=info" title="Додаткові відомості про цю сторінку"><span>Інформація про сторінку</span></a></li><li id="t-cite" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&page=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&id=43967156&wpFormIdentifier=titleform" title="Інформація про те, як цитувати цю сторінку"><span>Цитувати сторінку</span></a></li><li id="t-urlshortener" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:UrlShortener&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2592%25D1%2596%25D0%25BD%25D1%2581%25D1%2582%25D0%25BE%25D0%25BD_%25D0%25A7%25D0%25B5%25D1%2580%25D1%2587%25D0%25B8%25D0%25BB%25D0%25BB%25D1%258C"><span>Отримати вкорочену URL-адресу</span></a></li><li id="t-urlshortener-qrcode" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:QrCode&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2592%25D1%2596%25D0%25BD%25D1%2581%25D1%2582%25D0%25BE%25D0%25BD_%25D0%25A7%25D0%25B5%25D1%2580%25D1%2587%25D0%25B8%25D0%25BB%25D0%25BB%25D1%258C"><span>Завантажити QR-код</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-coll-print_export" class="mw-portlet mw-portlet-coll-print_export vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-coll-print_export-label" > <h3 id="p-coll-print_export-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Друк/експорт</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="coll-create_a_book" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&bookcmd=book_creator&referer=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD+%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C"><span>Створити книгу</span></a></li><li id="coll-download-as-rl" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:DownloadAsPdf&page=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&action=show-download-screen"><span>Завантажити як PDF</span></a></li><li id="t-print" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&printable=yes" title="Версія цієї сторінки для друку [p]" accesskey="p"><span>Версія до друку</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-wikibase-otherprojects" class="mw-portlet mw-portlet-wikibase-otherprojects vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-wikibase-otherprojects-label" > <h3 id="p-wikibase-otherprojects-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">В інших проєктах</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-commons mw-list-item"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Winston_Churchill" hreflang="en"><span>Вікісховище</span></a></li><li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikiquote mw-list-item"><a href="https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" hreflang="uk"><span>Вікіцитати</span></a></li><li id="t-wikibase" class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibase-dataitem mw-list-item"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q8016" title="Посилання на пов’язаний елемент сховища даних [g]" accesskey="g"><span>Елемент Вікіданих</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-lang" class="mw-portlet mw-portlet-lang vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-lang-label" > <h3 id="p-lang-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Іншими мовами</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="interlanguage-link interwiki-ab mw-list-item"><a href="https://ab.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C,_%D0%A3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Черчилль, Уинстон — абхазька" lang="ab" hreflang="ab" data-title="Черчилль, Уинстон" data-language-autonym="Аԥсшәа" data-language-local-name="абхазька" class="interlanguage-link-target"><span>Аԥсшәа</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-af mw-list-item"><a href="https://af.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — африкаанс" lang="af" hreflang="af" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Afrikaans" data-language-local-name="африкаанс" class="interlanguage-link-target"><span>Afrikaans</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-als mw-list-item"><a href="https://als.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — німецька (Швейцарія)" lang="gsw" hreflang="gsw" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Alemannisch" data-language-local-name="німецька (Швейцарія)" class="interlanguage-link-target"><span>Alemannisch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-am mw-list-item"><a href="https://am.wikipedia.org/wiki/%E1%8B%8A%E1%8A%95%E1%88%B5%E1%89%B0%E1%8A%95_%E1%89%B8%E1%88%AD%E1%89%BD%E1%88%8D" title="ዊንስተን ቸርችል — амхарська" lang="am" hreflang="am" data-title="ዊንስተን ቸርችል" data-language-autonym="አማርኛ" data-language-local-name="амхарська" class="interlanguage-link-target"><span>አማርኛ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-an mw-list-item"><a href="https://an.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — арагонська" lang="an" hreflang="an" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Aragonés" data-language-local-name="арагонська" class="interlanguage-link-target"><span>Aragonés</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ang mw-list-item"><a href="https://ang.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — давньоанглійська" lang="ang" hreflang="ang" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Ænglisc" data-language-local-name="давньоанглійська" class="interlanguage-link-target"><span>Ænglisc</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-anp mw-list-item"><a href="https://anp.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B5%E0%A4%BF%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%B8%E0%A5%8D%E0%A4%9F%E0%A4%A8_%E0%A4%9A%E0%A4%B0%E0%A5%8D%E0%A4%9A%E0%A4%BF%E0%A4%B2" title="विन्स्टन चर्चिल — ангіка" lang="anp" hreflang="anp" data-title="विन्स्टन चर्चिल" data-language-autonym="अंगिका" data-language-local-name="ангіка" class="interlanguage-link-target"><span>अंगिका</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ar badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://ar.wikipedia.org/wiki/%D9%88%D9%86%D8%B3%D8%AA%D9%88%D9%86_%D8%AA%D8%B4%D8%B1%D8%B4%D9%84" title="ونستون تشرشل — арабська" lang="ar" hreflang="ar" data-title="ونستون تشرشل" data-language-autonym="العربية" data-language-local-name="арабська" class="interlanguage-link-target"><span>العربية</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ary mw-list-item"><a href="https://ary.wikipedia.org/wiki/%D9%88%D9%8A%D9%86%D8%B3%D8%AA%D9%88%D9%86_%D8%AA%D8%B4%D9%88%D8%B1%D8%AA%D8%B4%D9%84" title="وينستون تشورتشل — Moroccan Arabic" lang="ary" hreflang="ary" data-title="وينستون تشورتشل" data-language-autonym="الدارجة" data-language-local-name="Moroccan Arabic" class="interlanguage-link-target"><span>الدارجة</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-arz mw-list-item"><a href="https://arz.wikipedia.org/wiki/%D9%88%D9%8A%D9%86%D8%B3%D8%AA%D9%88%D9%86_%D8%AA%D8%B4%D8%B1%D8%B4%D9%8A%D9%84" title="وينستون تشرشيل — Egyptian Arabic" lang="arz" hreflang="arz" data-title="وينستون تشرشيل" data-language-autonym="مصرى" data-language-local-name="Egyptian Arabic" class="interlanguage-link-target"><span>مصرى</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ast mw-list-item"><a href="https://ast.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — астурійська" lang="ast" hreflang="ast" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Asturianu" data-language-local-name="астурійська" class="interlanguage-link-target"><span>Asturianu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-av mw-list-item"><a href="https://av.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB" title="Винстон Черчилл — аварська" lang="av" hreflang="av" data-title="Винстон Черчилл" data-language-autonym="Авар" data-language-local-name="аварська" class="interlanguage-link-target"><span>Авар</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-awa mw-list-item"><a href="https://awa.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B5%E0%A4%BF%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%B8%E0%A5%8D%E0%A4%9F%E0%A4%A8_%E0%A4%9A%E0%A4%B0%E0%A5%8D%E0%A4%9A%E0%A4%BF%E0%A4%B2" title="विन्स्टन चर्चिल — авадхі" lang="awa" hreflang="awa" data-title="विन्स्टन चर्चिल" data-language-autonym="अवधी" data-language-local-name="авадхі" class="interlanguage-link-target"><span>अवधी</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ay mw-list-item"><a href="https://ay.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — аймара" lang="ay" hreflang="ay" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Aymar aru" data-language-local-name="аймара" class="interlanguage-link-target"><span>Aymar aru</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-az mw-list-item"><a href="https://az.wikipedia.org/wiki/Vinston_%C3%87%C3%B6r%C3%A7ill" title="Vinston Çörçill — азербайджанська" lang="az" hreflang="az" data-title="Vinston Çörçill" data-language-autonym="Azərbaycanca" data-language-local-name="азербайджанська" class="interlanguage-link-target"><span>Azərbaycanca</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-azb mw-list-item"><a href="https://azb.wikipedia.org/wiki/%D9%88%DB%8C%D9%86%D8%B3%D8%AA%D9%88%D9%86_%DA%86%D8%B1%DA%86%DB%8C%D9%84" title="وینستون چرچیل — South Azerbaijani" lang="azb" hreflang="azb" data-title="وینستون چرچیل" data-language-autonym="تۆرکجه" data-language-local-name="South Azerbaijani" class="interlanguage-link-target"><span>تۆرکجه</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ba mw-list-item"><a href="https://ba.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Уинстон Черчилль — башкирська" lang="ba" hreflang="ba" data-title="Уинстон Черчилль" data-language-autonym="Башҡортса" data-language-local-name="башкирська" class="interlanguage-link-target"><span>Башҡортса</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ban mw-list-item"><a href="https://ban.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — балійська" lang="ban" hreflang="ban" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Basa Bali" data-language-local-name="балійська" class="interlanguage-link-target"><span>Basa Bali</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bat-smg mw-list-item"><a href="https://bat-smg.wikipedia.org/wiki/Vinstons_%C4%8Cer%C4%8D%C4%97lis" title="Vinstons Čerčėlis — Samogitian" lang="sgs" hreflang="sgs" data-title="Vinstons Čerčėlis" data-language-autonym="Žemaitėška" data-language-local-name="Samogitian" class="interlanguage-link-target"><span>Žemaitėška</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bcl mw-list-item"><a href="https://bcl.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — Central Bikol" lang="bcl" hreflang="bcl" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Bikol Central" data-language-local-name="Central Bikol" class="interlanguage-link-target"><span>Bikol Central</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be mw-list-item"><a href="https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD_%D0%A7%D1%8D%D1%80%D1%87%D1%8B%D0%BB%D1%8C" title="Уінстан Чэрчыль — білоруська" lang="be" hreflang="be" data-title="Уінстан Чэрчыль" data-language-autonym="Беларуская" data-language-local-name="білоруська" class="interlanguage-link-target"><span>Беларуская</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be-x-old mw-list-item"><a href="https://be-tarask.wikipedia.org/wiki/%D0%8E%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD_%D0%A7%D1%8D%D1%80%D1%87%D1%8B%D0%BB%D1%8C" title="Ўінстан Чэрчыль — Belarusian (Taraškievica orthography)" lang="be-tarask" hreflang="be-tarask" data-title="Ўінстан Чэрчыль" data-language-autonym="Беларуская (тарашкевіца)" data-language-local-name="Belarusian (Taraškievica orthography)" class="interlanguage-link-target"><span>Беларуская (тарашкевіца)</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bg badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%8A%D0%BD_%D0%A7%D1%8A%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB" title="Уинстън Чърчил — болгарська" lang="bg" hreflang="bg" data-title="Уинстън Чърчил" data-language-autonym="Български" data-language-local-name="болгарська" class="interlanguage-link-target"><span>Български</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bh mw-list-item"><a href="https://bh.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B5%E0%A4%BF%E0%A4%82%E0%A4%B8%E0%A5%8D%E0%A4%9F%E0%A4%A8_%E0%A4%9A%E0%A4%B0%E0%A5%8D%E0%A4%9A%E0%A4%BF%E0%A4%B2" title="विंस्टन चर्चिल — Bhojpuri" lang="bh" hreflang="bh" data-title="विंस्टन चर्चिल" data-language-autonym="भोजपुरी" data-language-local-name="Bhojpuri" class="interlanguage-link-target"><span>भोजपुरी</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bi mw-list-item"><a href="https://bi.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — біслама" lang="bi" hreflang="bi" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Bislama" data-language-local-name="біслама" class="interlanguage-link-target"><span>Bislama</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bn mw-list-item"><a href="https://bn.wikipedia.org/wiki/%E0%A6%89%E0%A6%87%E0%A6%A8%E0%A6%B8%E0%A7%8D%E0%A6%9F%E0%A6%A8_%E0%A6%9A%E0%A6%BE%E0%A6%B0%E0%A7%8D%E0%A6%9A%E0%A6%BF%E0%A6%B2" title="উইনস্টন চার্চিল — бенгальська" lang="bn" hreflang="bn" data-title="উইনস্টন চার্চিল" data-language-autonym="বাংলা" data-language-local-name="бенгальська" class="interlanguage-link-target"><span>বাংলা</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bo mw-list-item"><a href="https://bo.wikipedia.org/wiki/%E0%BD%9D%E0%BD%B2%E0%BD%93%E0%BC%8B%E0%BD%A6%E0%BD%B4%E0%BC%8B%E0%BD%8F%E0%BD%BC%E0%BD%93%E0%BC%8B%E0%BD%86%E0%BD%B4%E0%BD%A2%E0%BC%8B%E0%BD%86%E0%BD%BA%E0%BD%A3%E0%BC%8D" title="ཝིན་སུ་ཏོན་ཆུར་ཆེལ། — тибетська" lang="bo" hreflang="bo" data-title="ཝིན་སུ་ཏོན་ཆུར་ཆེལ།" data-language-autonym="བོད་ཡིག" data-language-local-name="тибетська" class="interlanguage-link-target"><span>བོད་ཡིག</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-br mw-list-item"><a href="https://br.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — бретонська" lang="br" hreflang="br" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Brezhoneg" data-language-local-name="бретонська" class="interlanguage-link-target"><span>Brezhoneg</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bs mw-list-item"><a href="https://bs.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — боснійська" lang="bs" hreflang="bs" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Bosanski" data-language-local-name="боснійська" class="interlanguage-link-target"><span>Bosanski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-btm mw-list-item"><a href="https://btm.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — Batak Mandailing" lang="btm" hreflang="btm" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Batak Mandailing" data-language-local-name="Batak Mandailing" class="interlanguage-link-target"><span>Batak Mandailing</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bxr mw-list-item"><a href="https://bxr.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Уинстон Черчилль — Russia Buriat" lang="bxr" hreflang="bxr" data-title="Уинстон Черчилль" data-language-autonym="Буряад" data-language-local-name="Russia Buriat" class="interlanguage-link-target"><span>Буряад</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ca badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://ca.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — каталонська" lang="ca" hreflang="ca" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Català" data-language-local-name="каталонська" class="interlanguage-link-target"><span>Català</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ce mw-list-item"><a href="https://ce.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C_%D0%A3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Черчилль Уинстон — чеченська" lang="ce" hreflang="ce" data-title="Черчилль Уинстон" data-language-autonym="Нохчийн" data-language-local-name="чеченська" class="interlanguage-link-target"><span>Нохчийн</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ceb mw-list-item"><a href="https://ceb.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — себуанська" lang="ceb" hreflang="ceb" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Cebuano" data-language-local-name="себуанська" class="interlanguage-link-target"><span>Cebuano</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ckb mw-list-item"><a href="https://ckb.wikipedia.org/wiki/%D9%88%DB%8C%D9%86%D8%B3%D8%AA%D9%86_%DA%86%DB%8E%D8%B1%DA%86%DA%B5" title="وینستن چێرچڵ — центральнокурдська" lang="ckb" hreflang="ckb" data-title="وینستن چێرچڵ" data-language-autonym="کوردی" data-language-local-name="центральнокурдська" class="interlanguage-link-target"><span>کوردی</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cs mw-list-item"><a href="https://cs.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — чеська" lang="cs" hreflang="cs" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Čeština" data-language-local-name="чеська" class="interlanguage-link-target"><span>Čeština</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cv mw-list-item"><a href="https://cv.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Уинстон Черчилль — чуваська" lang="cv" hreflang="cv" data-title="Уинстон Черчилль" data-language-autonym="Чӑвашла" data-language-local-name="чуваська" class="interlanguage-link-target"><span>Чӑвашла</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cy mw-list-item"><a href="https://cy.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — валлійська" lang="cy" hreflang="cy" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Cymraeg" data-language-local-name="валлійська" class="interlanguage-link-target"><span>Cymraeg</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-da badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://da.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — данська" lang="da" hreflang="da" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Dansk" data-language-local-name="данська" class="interlanguage-link-target"><span>Dansk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-de badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — німецька" lang="de" hreflang="de" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Deutsch" data-language-local-name="німецька" class="interlanguage-link-target"><span>Deutsch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-el mw-list-item"><a href="https://el.wikipedia.org/wiki/%CE%9F%CF%85%CE%AF%CE%BD%CF%83%CF%84%CE%BF%CE%BD_%CE%A4%CF%83%CF%8E%CF%81%CF%84%CF%83%CE%B9%CE%BB" title="Ουίνστον Τσώρτσιλ — грецька" lang="el" hreflang="el" data-title="Ουίνστον Τσώρτσιλ" data-language-autonym="Ελληνικά" data-language-local-name="грецька" class="interlanguage-link-target"><span>Ελληνικά</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-en badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — англійська" lang="en" hreflang="en" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="English" data-language-local-name="англійська" class="interlanguage-link-target"><span>English</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eo badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://eo.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — есперанто" lang="eo" hreflang="eo" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Esperanto" data-language-local-name="есперанто" class="interlanguage-link-target"><span>Esperanto</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-es mw-list-item"><a href="https://es.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — іспанська" lang="es" hreflang="es" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Español" data-language-local-name="іспанська" class="interlanguage-link-target"><span>Español</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-et mw-list-item"><a href="https://et.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — естонська" lang="et" hreflang="et" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Eesti" data-language-local-name="естонська" class="interlanguage-link-target"><span>Eesti</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eu mw-list-item"><a href="https://eu.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — баскська" lang="eu" hreflang="eu" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Euskara" data-language-local-name="баскська" class="interlanguage-link-target"><span>Euskara</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ext mw-list-item"><a href="https://ext.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — Extremaduran" lang="ext" hreflang="ext" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Estremeñu" data-language-local-name="Extremaduran" class="interlanguage-link-target"><span>Estremeñu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fa mw-list-item"><a href="https://fa.wikipedia.org/wiki/%D9%88%DB%8C%D9%86%D8%B3%D8%AA%D9%88%D9%86_%DA%86%D8%B1%DA%86%DB%8C%D9%84" title="وینستون چرچیل — перська" lang="fa" hreflang="fa" data-title="وینستون چرچیل" data-language-autonym="فارسی" data-language-local-name="перська" class="interlanguage-link-target"><span>فارسی</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fi mw-list-item"><a href="https://fi.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — фінська" lang="fi" hreflang="fi" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Suomi" data-language-local-name="фінська" class="interlanguage-link-target"><span>Suomi</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fiu-vro mw-list-item"><a href="https://fiu-vro.wikipedia.org/wiki/Churchilli_Winston" title="Churchilli Winston — Võro" lang="vro" hreflang="vro" data-title="Churchilli Winston" data-language-autonym="Võro" data-language-local-name="Võro" class="interlanguage-link-target"><span>Võro</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fo mw-list-item"><a href="https://fo.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — фарерська" lang="fo" hreflang="fo" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Føroyskt" data-language-local-name="фарерська" class="interlanguage-link-target"><span>Føroyskt</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fr badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — французька" lang="fr" hreflang="fr" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Français" data-language-local-name="французька" class="interlanguage-link-target"><span>Français</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-frr mw-list-item"><a href="https://frr.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — фризька північна" lang="frr" hreflang="frr" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Nordfriisk" data-language-local-name="фризька північна" class="interlanguage-link-target"><span>Nordfriisk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fy mw-list-item"><a href="https://fy.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — західнофризька" lang="fy" hreflang="fy" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Frysk" data-language-local-name="західнофризька" class="interlanguage-link-target"><span>Frysk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ga mw-list-item"><a href="https://ga.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — ірландська" lang="ga" hreflang="ga" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Gaeilge" data-language-local-name="ірландська" class="interlanguage-link-target"><span>Gaeilge</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gan mw-list-item"><a href="https://gan.wikipedia.org/wiki/%E9%82%B1%E5%90%89%E7%88%BE" title="邱吉爾 — ґань" lang="gan" hreflang="gan" data-title="邱吉爾" data-language-autonym="贛語" data-language-local-name="ґань" class="interlanguage-link-target"><span>贛語</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gd mw-list-item"><a href="https://gd.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — шотландська гельська" lang="gd" hreflang="gd" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Gàidhlig" data-language-local-name="шотландська гельська" class="interlanguage-link-target"><span>Gàidhlig</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gl mw-list-item"><a href="https://gl.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — галісійська" lang="gl" hreflang="gl" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Galego" data-language-local-name="галісійська" class="interlanguage-link-target"><span>Galego</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gn mw-list-item"><a href="https://gn.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — гуарані" lang="gn" hreflang="gn" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Avañe'ẽ" data-language-local-name="гуарані" class="interlanguage-link-target"><span>Avañe'ẽ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gom mw-list-item"><a href="https://gom.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — Goan Konkani" lang="gom" hreflang="gom" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="गोंयची कोंकणी / Gõychi Konknni" data-language-local-name="Goan Konkani" class="interlanguage-link-target"><span>गोंयची कोंकणी / Gõychi Konknni</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gu mw-list-item"><a href="https://gu.wikipedia.org/wiki/%E0%AA%B5%E0%AA%BF%E0%AA%A8%E0%AB%8D%E0%AA%B8%E0%AB%8D%E0%AA%9F%E0%AA%A8_%E0%AA%9A%E0%AA%B0%E0%AB%8D%E0%AA%9A%E0%AA%BF%E0%AA%B2" title="વિન્સ્ટન ચર્ચિલ — гуджараті" lang="gu" hreflang="gu" data-title="વિન્સ્ટન ચર્ચિલ" data-language-autonym="ગુજરાતી" data-language-local-name="гуджараті" class="interlanguage-link-target"><span>ગુજરાતી</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gv mw-list-item"><a href="https://gv.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — менкська" lang="gv" hreflang="gv" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Gaelg" data-language-local-name="менкська" class="interlanguage-link-target"><span>Gaelg</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ha mw-list-item"><a href="https://ha.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — хауса" lang="ha" hreflang="ha" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Hausa" data-language-local-name="хауса" class="interlanguage-link-target"><span>Hausa</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hak mw-list-item"><a href="https://hak.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — хаккаська" lang="hak" hreflang="hak" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="客家語 / Hak-kâ-ngî" data-language-local-name="хаккаська" class="interlanguage-link-target"><span>客家語 / Hak-kâ-ngî</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-haw mw-list-item"><a href="https://haw.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — гавайська" lang="haw" hreflang="haw" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Hawaiʻi" data-language-local-name="гавайська" class="interlanguage-link-target"><span>Hawaiʻi</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-he mw-list-item"><a href="https://he.wikipedia.org/wiki/%D7%95%D7%99%D7%A0%D7%A1%D7%98%D7%95%D7%9F_%D7%A6%27%D7%A8%D7%A6%27%D7%99%D7%9C" title="וינסטון צ'רצ'יל — іврит" lang="he" hreflang="he" data-title="וינסטון צ'רצ'יל" data-language-autonym="עברית" data-language-local-name="іврит" class="interlanguage-link-target"><span>עברית</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hi mw-list-item"><a href="https://hi.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B5%E0%A4%BF%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%B8%E0%A4%9F%E0%A4%A8_%E0%A4%9A%E0%A4%B0%E0%A5%8D%E0%A4%9A%E0%A4%BF%E0%A4%B2" title="विन्सटन चर्चिल — гінді" lang="hi" hreflang="hi" data-title="विन्सटन चर्चिल" data-language-autonym="हिन्दी" data-language-local-name="гінді" class="interlanguage-link-target"><span>हिन्दी</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hif mw-list-item"><a href="https://hif.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — Fiji Hindi" lang="hif" hreflang="hif" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Fiji Hindi" data-language-local-name="Fiji Hindi" class="interlanguage-link-target"><span>Fiji Hindi</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hr mw-list-item"><a href="https://hr.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — хорватська" lang="hr" hreflang="hr" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Hrvatski" data-language-local-name="хорватська" class="interlanguage-link-target"><span>Hrvatski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ht mw-list-item"><a href="https://ht.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — гаїтянська креольська" lang="ht" hreflang="ht" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Kreyòl ayisyen" data-language-local-name="гаїтянська креольська" class="interlanguage-link-target"><span>Kreyòl ayisyen</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hu badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://hu.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill_(minisztereln%C3%B6k)" title="Winston Churchill (miniszterelnök) — угорська" lang="hu" hreflang="hu" data-title="Winston Churchill (miniszterelnök)" data-language-autonym="Magyar" data-language-local-name="угорська" class="interlanguage-link-target"><span>Magyar</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hy mw-list-item"><a href="https://hy.wikipedia.org/wiki/%D5%88%D6%82%D5%AB%D5%B6%D5%BD%D5%A9%D5%B8%D5%B6_%D5%89%D5%A5%D6%80%D5%B9%D5%AB%D5%AC" title="Ուինսթոն Չերչիլ — вірменська" lang="hy" hreflang="hy" data-title="Ուինսթոն Չերչիլ" data-language-autonym="Հայերեն" data-language-local-name="вірменська" class="interlanguage-link-target"><span>Հայերեն</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hyw mw-list-item"><a href="https://hyw.wikipedia.org/wiki/%D5%88%D6%82%D5%AB%D5%B6%D5%BD%D5%A9%D5%A8%D5%B6_%D5%89%D5%A8%D6%80%D5%B9%D5%AB%D5%AC" title="Ուինսթըն Չըրչիլ — Western Armenian" lang="hyw" hreflang="hyw" data-title="Ուինսթըն Չըրչիլ" data-language-autonym="Արեւմտահայերէն" data-language-local-name="Western Armenian" class="interlanguage-link-target"><span>Արեւմտահայերէն</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ia mw-list-item"><a href="https://ia.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — інтерлінгва" lang="ia" hreflang="ia" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Interlingua" data-language-local-name="інтерлінгва" class="interlanguage-link-target"><span>Interlingua</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-id mw-list-item"><a href="https://id.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — індонезійська" lang="id" hreflang="id" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Bahasa Indonesia" data-language-local-name="індонезійська" class="interlanguage-link-target"><span>Bahasa Indonesia</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ilo mw-list-item"><a href="https://ilo.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — ілоканська" lang="ilo" hreflang="ilo" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Ilokano" data-language-local-name="ілоканська" class="interlanguage-link-target"><span>Ilokano</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-io mw-list-item"><a href="https://io.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — ідо" lang="io" hreflang="io" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Ido" data-language-local-name="ідо" class="interlanguage-link-target"><span>Ido</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-is mw-list-item"><a href="https://is.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — ісландська" lang="is" hreflang="is" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Íslenska" data-language-local-name="ісландська" class="interlanguage-link-target"><span>Íslenska</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-it mw-list-item"><a href="https://it.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — італійська" lang="it" hreflang="it" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Italiano" data-language-local-name="італійська" class="interlanguage-link-target"><span>Italiano</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ja badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%82%A6%E3%82%A3%E3%83%B3%E3%82%B9%E3%83%88%E3%83%B3%E3%83%BB%E3%83%81%E3%83%A3%E3%83%BC%E3%83%81%E3%83%AB" title="ウィンストン・チャーチル — японська" lang="ja" hreflang="ja" data-title="ウィンストン・チャーチル" data-language-autonym="日本語" data-language-local-name="японська" class="interlanguage-link-target"><span>日本語</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jam mw-list-item"><a href="https://jam.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — Jamaican Creole English" lang="jam" hreflang="jam" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Patois" data-language-local-name="Jamaican Creole English" class="interlanguage-link-target"><span>Patois</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jbo mw-list-item"><a href="https://jbo.wikipedia.org/wiki/.uinstyn._tcyrtcil." title=".uinstyn. tcyrtcil. — ложбан" lang="jbo" hreflang="jbo" data-title=".uinstyn. tcyrtcil." data-language-autonym="La .lojban." data-language-local-name="ложбан" class="interlanguage-link-target"><span>La .lojban.</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jv mw-list-item"><a href="https://jv.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — яванська" lang="jv" hreflang="jv" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Jawa" data-language-local-name="яванська" class="interlanguage-link-target"><span>Jawa</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ka mw-list-item"><a href="https://ka.wikipedia.org/wiki/%E1%83%A3%E1%83%98%E1%83%9C%E1%83%A1%E1%83%A2%E1%83%9D%E1%83%9C_%E1%83%A9%E1%83%94%E1%83%A0%E1%83%A9%E1%83%98%E1%83%9A%E1%83%98" title="უინსტონ ჩერჩილი — грузинська" lang="ka" hreflang="ka" data-title="უინსტონ ჩერჩილი" data-language-autonym="ქართული" data-language-local-name="грузинська" class="interlanguage-link-target"><span>ქართული</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kab mw-list-item"><a href="https://kab.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — кабільська" lang="kab" hreflang="kab" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Taqbaylit" data-language-local-name="кабільська" class="interlanguage-link-target"><span>Taqbaylit</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kbp mw-list-item"><a href="https://kbp.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — Kabiye" lang="kbp" hreflang="kbp" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Kabɩyɛ" data-language-local-name="Kabiye" class="interlanguage-link-target"><span>Kabɩyɛ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kk mw-list-item"><a href="https://kk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Уинстон Черчилль — казахська" lang="kk" hreflang="kk" data-title="Уинстон Черчилль" data-language-autonym="Қазақша" data-language-local-name="казахська" class="interlanguage-link-target"><span>Қазақша</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-km mw-list-item"><a href="https://km.wikipedia.org/wiki/%E1%9E%9C%E1%9E%B8%E1%9E%93%E1%9E%9F%E1%9F%92%E1%9E%8F%E1%9E%BB%E1%9E%93_%E1%9E%86%E1%9E%BA%E1%9E%88%E1%9E%B8%E1%9E%9B" title="វីនស្តុន ឆឺឈីល — кхмерська" lang="km" hreflang="km" data-title="វីនស្តុន ឆឺឈីល" data-language-autonym="ភាសាខ្មែរ" data-language-local-name="кхмерська" class="interlanguage-link-target"><span>ភាសាខ្មែរ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kn mw-list-item"><a href="https://kn.wikipedia.org/wiki/%E0%B2%B5%E0%B2%BF%E0%B2%A8%E0%B3%8D%E2%80%8C%E0%B2%B8%E0%B3%8D%E0%B2%9F%E0%B2%A8%E0%B3%8D%E2%80%8C_%E0%B2%9A%E0%B2%B0%E0%B3%8D%E0%B2%9A%E0%B2%BF%E0%B2%B2%E0%B3%8D%E2%80%8C" title="ವಿನ್ಸ್ಟನ್ ಚರ್ಚಿಲ್ — каннада" lang="kn" hreflang="kn" data-title="ವಿನ್ಸ್ಟನ್ ಚರ್ಚಿಲ್" data-language-autonym="ಕನ್ನಡ" data-language-local-name="каннада" class="interlanguage-link-target"><span>ಕನ್ನಡ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ko mw-list-item"><a href="https://ko.wikipedia.org/wiki/%EC%9C%88%EC%8A%A4%ED%84%B4_%EC%B2%98%EC%B9%A0" title="윈스턴 처칠 — корейська" lang="ko" hreflang="ko" data-title="윈스턴 처칠" data-language-autonym="한국어" data-language-local-name="корейська" class="interlanguage-link-target"><span>한국어</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-krc mw-list-item"><a href="https://krc.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C,_%D0%A3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Черчилль, Уинстон — карачаєво-балкарська" lang="krc" hreflang="krc" data-title="Черчилль, Уинстон" data-language-autonym="Къарачай-малкъар" data-language-local-name="карачаєво-балкарська" class="interlanguage-link-target"><span>Къарачай-малкъар</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ku mw-list-item"><a href="https://ku.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — курдська" lang="ku" hreflang="ku" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Kurdî" data-language-local-name="курдська" class="interlanguage-link-target"><span>Kurdî</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kw mw-list-item"><a href="https://kw.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — корнська" lang="kw" hreflang="kw" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Kernowek" data-language-local-name="корнська" class="interlanguage-link-target"><span>Kernowek</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ky mw-list-item"><a href="https://ky.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Уинстон Черчилль — киргизька" lang="ky" hreflang="ky" data-title="Уинстон Черчилль" data-language-autonym="Кыргызча" data-language-local-name="киргизька" class="interlanguage-link-target"><span>Кыргызча</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-la mw-list-item"><a href="https://la.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — латинська" lang="la" hreflang="la" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Latina" data-language-local-name="латинська" class="interlanguage-link-target"><span>Latina</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lb mw-list-item"><a href="https://lb.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — люксембурзька" lang="lb" hreflang="lb" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Lëtzebuergesch" data-language-local-name="люксембурзька" class="interlanguage-link-target"><span>Lëtzebuergesch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lez mw-list-item"><a href="https://lez.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Винстон Черчилль — лезгінська" lang="lez" hreflang="lez" data-title="Винстон Черчилль" data-language-autonym="Лезги" data-language-local-name="лезгінська" class="interlanguage-link-target"><span>Лезги</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-li mw-list-item"><a href="https://li.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — лімбургійська" lang="li" hreflang="li" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Limburgs" data-language-local-name="лімбургійська" class="interlanguage-link-target"><span>Limburgs</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lij mw-list-item"><a href="https://lij.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — лігурійська" lang="lij" hreflang="lij" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Ligure" data-language-local-name="лігурійська" class="interlanguage-link-target"><span>Ligure</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lmo mw-list-item"><a href="https://lmo.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — ломбардська" lang="lmo" hreflang="lmo" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Lombard" data-language-local-name="ломбардська" class="interlanguage-link-target"><span>Lombard</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lt mw-list-item"><a href="https://lt.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — литовська" lang="lt" hreflang="lt" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Lietuvių" data-language-local-name="литовська" class="interlanguage-link-target"><span>Lietuvių</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lv mw-list-item"><a href="https://lv.wikipedia.org/wiki/Vinstons_%C4%8C%C4%93r%C4%8Dils" title="Vinstons Čērčils — латиська" lang="lv" hreflang="lv" data-title="Vinstons Čērčils" data-language-autonym="Latviešu" data-language-local-name="латиська" class="interlanguage-link-target"><span>Latviešu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mai mw-list-item"><a href="https://mai.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B5%E0%A4%BF%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%B8%E0%A5%8D%E0%A4%9F%E0%A4%A8_%E0%A4%9A%E0%A4%B0%E0%A5%8D%E0%A4%9A%E0%A4%BF%E0%A4%B2" title="विन्स्टन चर्चिल — майтхілі" lang="mai" hreflang="mai" data-title="विन्स्टन चर्चिल" data-language-autonym="मैथिली" data-language-local-name="майтхілі" class="interlanguage-link-target"><span>मैथिली</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mg mw-list-item"><a href="https://mg.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — малагасійська" lang="mg" hreflang="mg" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Malagasy" data-language-local-name="малагасійська" class="interlanguage-link-target"><span>Malagasy</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mk mw-list-item"><a href="https://mk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB" title="Винстон Черчил — македонська" lang="mk" hreflang="mk" data-title="Винстон Черчил" data-language-autonym="Македонски" data-language-local-name="македонська" class="interlanguage-link-target"><span>Македонски</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ml mw-list-item"><a href="https://ml.wikipedia.org/wiki/%E0%B4%B5%E0%B4%BF%E0%B5%BB%E0%B4%B8%E0%B5%8D%E0%B4%B1%E0%B5%8D%E0%B4%B1%E0%B5%BA_%E0%B4%9A%E0%B5%BC%E0%B4%9A%E0%B5%8D%E0%B4%9A%E0%B4%BF%E0%B5%BD" title="വിൻസ്റ്റൺ ചർച്ചിൽ — малаялам" lang="ml" hreflang="ml" data-title="വിൻസ്റ്റൺ ചർച്ചിൽ" data-language-autonym="മലയാളം" data-language-local-name="малаялам" class="interlanguage-link-target"><span>മലയാളം</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mn mw-list-item"><a href="https://mn.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Уинстон Черчилль — монгольська" lang="mn" hreflang="mn" data-title="Уинстон Черчилль" data-language-autonym="Монгол" data-language-local-name="монгольська" class="interlanguage-link-target"><span>Монгол</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mr mw-list-item"><a href="https://mr.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B5%E0%A4%BF%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%B8%E0%A5%8D%E0%A4%9F%E0%A4%A8_%E0%A4%9A%E0%A4%B0%E0%A5%8D%E0%A4%9A%E0%A4%BF%E0%A4%B2" title="विन्स्टन चर्चिल — маратхі" lang="mr" hreflang="mr" data-title="विन्स्टन चर्चिल" data-language-autonym="मराठी" data-language-local-name="маратхі" class="interlanguage-link-target"><span>मराठी</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ms mw-list-item"><a href="https://ms.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — малайська" lang="ms" hreflang="ms" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Bahasa Melayu" data-language-local-name="малайська" class="interlanguage-link-target"><span>Bahasa Melayu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mt mw-list-item"><a href="https://mt.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — мальтійська" lang="mt" hreflang="mt" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Malti" data-language-local-name="мальтійська" class="interlanguage-link-target"><span>Malti</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-my mw-list-item"><a href="https://my.wikipedia.org/wiki/%E1%80%9D%E1%80%84%E1%80%BA%E1%80%85%E1%80%90%E1%80%94%E1%80%BA_%E1%80%81%E1%80%BB%E1%80%AC%E1%80%81%E1%80%BB%E1%80%AE" title="ဝင်စတန် ချာချီ — бірманська" lang="my" hreflang="my" data-title="ဝင်စတန် ချာချီ" data-language-autonym="မြန်မာဘာသာ" data-language-local-name="бірманська" class="interlanguage-link-target"><span>မြန်မာဘာသာ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mzn mw-list-item"><a href="https://mzn.wikipedia.org/wiki/%DA%86%D8%B1%DA%86%DB%8C%D9%84" title="چرچیل — мазандеранська" lang="mzn" hreflang="mzn" data-title="چرچیل" data-language-autonym="مازِرونی" data-language-local-name="мазандеранська" class="interlanguage-link-target"><span>مازِرونی</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nap mw-list-item"><a href="https://nap.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — неаполітанська" lang="nap" hreflang="nap" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Napulitano" data-language-local-name="неаполітанська" class="interlanguage-link-target"><span>Napulitano</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nds mw-list-item"><a href="https://nds.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — нижньонімецька" lang="nds" hreflang="nds" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Plattdüütsch" data-language-local-name="нижньонімецька" class="interlanguage-link-target"><span>Plattdüütsch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nds-nl mw-list-item"><a href="https://nds-nl.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — нижньосаксонська" lang="nds-NL" hreflang="nds-NL" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Nedersaksies" data-language-local-name="нижньосаксонська" class="interlanguage-link-target"><span>Nedersaksies</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ne mw-list-item"><a href="https://ne.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B5%E0%A4%BF%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%B8%E0%A5%8D%E0%A4%9F%E0%A4%A8_%E0%A4%9A%E0%A4%B0%E0%A5%8D%E0%A4%9A%E0%A4%BF%E0%A4%B2" title="विन्स्टन चर्चिल — непальська" lang="ne" hreflang="ne" data-title="विन्स्टन चर्चिल" data-language-autonym="नेपाली" data-language-local-name="непальська" class="interlanguage-link-target"><span>नेपाली</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-new mw-list-item"><a href="https://new.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B5%E0%A4%BF%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%B8%E0%A5%8D%E0%A4%9F%E0%A4%A8_%E0%A4%9A%E0%A4%B0%E0%A5%8D%E0%A4%9A%E0%A4%BF%E0%A4%B2" title="विन्स्टन चर्चिल — неварі" lang="new" hreflang="new" data-title="विन्स्टन चर्चिल" data-language-autonym="नेपाल भाषा" data-language-local-name="неварі" class="interlanguage-link-target"><span>नेपाल भाषा</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nl mw-list-item"><a href="https://nl.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — нідерландська" lang="nl" hreflang="nl" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Nederlands" data-language-local-name="нідерландська" class="interlanguage-link-target"><span>Nederlands</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nn mw-list-item"><a href="https://nn.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — норвезька (нюношк)" lang="nn" hreflang="nn" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Norsk nynorsk" data-language-local-name="норвезька (нюношк)" class="interlanguage-link-target"><span>Norsk nynorsk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-no badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://no.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — норвезька (букмол)" lang="nb" hreflang="nb" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Norsk bokmål" data-language-local-name="норвезька (букмол)" class="interlanguage-link-target"><span>Norsk bokmål</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nqo mw-list-item"><a href="https://nqo.wikipedia.org/wiki/%DF%A5%DF%8C%DF%B2%DF%9B%DF%91%DF%95%DF%90%DF%B2_%DF%97%DF%90%DF%97%DF%8C%DF%9F" title="ߥߌ߲ߛߑߕߐ߲ ߗߐߗߌߟ — нко" lang="nqo" hreflang="nqo" data-title="ߥߌ߲ߛߑߕߐ߲ ߗߐߗߌߟ" data-language-autonym="ߒߞߏ" data-language-local-name="нко" class="interlanguage-link-target"><span>ߒߞߏ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-oc mw-list-item"><a href="https://oc.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — окситанська" lang="oc" hreflang="oc" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Occitan" data-language-local-name="окситанська" class="interlanguage-link-target"><span>Occitan</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-olo mw-list-item"><a href="https://olo.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — Livvi-Karelian" lang="olo" hreflang="olo" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Livvinkarjala" data-language-local-name="Livvi-Karelian" class="interlanguage-link-target"><span>Livvinkarjala</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pa mw-list-item"><a href="https://pa.wikipedia.org/wiki/%E0%A8%B5%E0%A8%BF%E0%A9%B0%E0%A8%B8%E0%A8%9F%E0%A8%A8_%E0%A8%9A%E0%A8%B0%E0%A8%9A%E0%A8%BF%E0%A8%B2" title="ਵਿੰਸਟਨ ਚਰਚਿਲ — панджабі" lang="pa" hreflang="pa" data-title="ਵਿੰਸਟਨ ਚਰਚਿਲ" data-language-autonym="ਪੰਜਾਬੀ" data-language-local-name="панджабі" class="interlanguage-link-target"><span>ਪੰਜਾਬੀ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pap mw-list-item"><a href="https://pap.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — папʼяменто" lang="pap" hreflang="pap" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Papiamentu" data-language-local-name="папʼяменто" class="interlanguage-link-target"><span>Papiamentu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pl mw-list-item"><a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — польська" lang="pl" hreflang="pl" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Polski" data-language-local-name="польська" class="interlanguage-link-target"><span>Polski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pms mw-list-item"><a href="https://pms.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — Piedmontese" lang="pms" hreflang="pms" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Piemontèis" data-language-local-name="Piedmontese" class="interlanguage-link-target"><span>Piemontèis</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pnb mw-list-item"><a href="https://pnb.wikipedia.org/wiki/%D9%88%D9%86%D8%B3%D9%B9%D9%86_%DA%86%D8%B1%DA%86%D9%84" title="ونسٹن چرچل — Western Punjabi" lang="pnb" hreflang="pnb" data-title="ونسٹن چرچل" data-language-autonym="پنجابی" data-language-local-name="Western Punjabi" class="interlanguage-link-target"><span>پنجابی</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ps mw-list-item"><a href="https://ps.wikipedia.org/wiki/%D9%88%DB%90%D9%86%D8%B3%D9%BC%D9%88%D9%86_%DA%86%D8%B1%DA%86%D9%84" title="وېنسټون چرچل — пушту" lang="ps" hreflang="ps" data-title="وېنسټون چرچل" data-language-autonym="پښتو" data-language-local-name="пушту" class="interlanguage-link-target"><span>پښتو</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pt mw-list-item"><a href="https://pt.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — португальська" lang="pt" hreflang="pt" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Português" data-language-local-name="португальська" class="interlanguage-link-target"><span>Português</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-qu mw-list-item"><a href="https://qu.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — кечуа" lang="qu" hreflang="qu" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Runa Simi" data-language-local-name="кечуа" class="interlanguage-link-target"><span>Runa Simi</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ro mw-list-item"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — румунська" lang="ro" hreflang="ro" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Română" data-language-local-name="румунська" class="interlanguage-link-target"><span>Română</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ru mw-list-item"><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C,_%D0%A3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Черчилль, Уинстон — російська" lang="ru" hreflang="ru" data-title="Черчилль, Уинстон" data-language-autonym="Русский" data-language-local-name="російська" class="interlanguage-link-target"><span>Русский</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rue mw-list-item"><a href="https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D1%96%D0%BB" title="Вінстон Черчіл — Rusyn" lang="rue" hreflang="rue" data-title="Вінстон Черчіл" data-language-autonym="Русиньскый" data-language-local-name="Rusyn" class="interlanguage-link-target"><span>Русиньскый</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sa mw-list-item"><a href="https://sa.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B5%E0%A4%BF%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%B8%E0%A5%8D%E0%A4%9F%E0%A4%A8_%E0%A4%9A%E0%A4%B0%E0%A5%8D%E0%A4%9A%E0%A4%BF%E0%A4%B2" title="विन्स्टन चर्चिल — санскрит" lang="sa" hreflang="sa" data-title="विन्स्टन चर्चिल" data-language-autonym="संस्कृतम्" data-language-local-name="санскрит" class="interlanguage-link-target"><span>संस्कृतम्</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sah mw-list-item"><a href="https://sah.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Уинстон Черчилль — саха" lang="sah" hreflang="sah" data-title="Уинстон Черчилль" data-language-autonym="Саха тыла" data-language-local-name="саха" class="interlanguage-link-target"><span>Саха тыла</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sat mw-list-item"><a href="https://sat.wikipedia.org/wiki/%E1%B1%A9%E1%B1%AD%E1%B1%A4%E1%B1%B1%E1%B1%A5%E1%B1%B4%E1%B1%9A%E1%B1%B1_%E1%B1%AA%E1%B1%9F%E1%B1%A8%E1%B1%AA%E1%B1%A4%E1%B1%9E" title="ᱩᱭᱤᱱᱥᱴᱚᱱ ᱪᱟᱨᱪᱤᱞ — сантальська" lang="sat" hreflang="sat" data-title="ᱩᱭᱤᱱᱥᱴᱚᱱ ᱪᱟᱨᱪᱤᱞ" data-language-autonym="ᱥᱟᱱᱛᱟᱲᱤ" data-language-local-name="сантальська" class="interlanguage-link-target"><span>ᱥᱟᱱᱛᱟᱲᱤ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-scn mw-list-item"><a href="https://scn.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — сицилійська" lang="scn" hreflang="scn" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Sicilianu" data-language-local-name="сицилійська" class="interlanguage-link-target"><span>Sicilianu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sco mw-list-item"><a href="https://sco.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — шотландська" lang="sco" hreflang="sco" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Scots" data-language-local-name="шотландська" class="interlanguage-link-target"><span>Scots</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sd mw-list-item"><a href="https://sd.wikipedia.org/wiki/%D9%88%D9%86%D8%B3%D9%BD%D9%86_%DA%86%D8%B1%DA%86%D9%84" title="ونسٽن چرچل — синдхі" lang="sd" hreflang="sd" data-title="ونسٽن چرچل" data-language-autonym="سنڌي" data-language-local-name="синдхі" class="interlanguage-link-target"><span>سنڌي</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sh mw-list-item"><a href="https://sh.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — сербсько-хорватська" lang="sh" hreflang="sh" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Srpskohrvatski / српскохрватски" data-language-local-name="сербсько-хорватська" class="interlanguage-link-target"><span>Srpskohrvatski / српскохрватски</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-si mw-list-item"><a href="https://si.wikipedia.org/wiki/%E0%B7%80%E0%B7%92%E0%B6%B1%E0%B7%8A%E0%B7%83%E0%B7%8A%E0%B6%A7%E0%B6%B1%E0%B7%8A_%E0%B6%A0%E0%B6%BB%E0%B7%8A%E0%B6%A0%E0%B7%92%E0%B6%BD%E0%B7%8A" title="වින්ස්ටන් චර්චිල් — сингальська" lang="si" hreflang="si" data-title="වින්ස්ටන් චර්චිල්" data-language-autonym="සිංහල" data-language-local-name="сингальська" class="interlanguage-link-target"><span>සිංහල</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-simple mw-list-item"><a href="https://simple.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — Simple English" lang="en-simple" hreflang="en-simple" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Simple English" data-language-local-name="Simple English" class="interlanguage-link-target"><span>Simple English</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sk badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://sk.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — словацька" lang="sk" hreflang="sk" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Slovenčina" data-language-local-name="словацька" class="interlanguage-link-target"><span>Slovenčina</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sl mw-list-item"><a href="https://sl.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — словенська" lang="sl" hreflang="sl" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Slovenščina" data-language-local-name="словенська" class="interlanguage-link-target"><span>Slovenščina</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sq mw-list-item"><a href="https://sq.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — албанська" lang="sq" hreflang="sq" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Shqip" data-language-local-name="албанська" class="interlanguage-link-target"><span>Shqip</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sr mw-list-item"><a href="https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB" title="Винстон Черчил — сербська" lang="sr" hreflang="sr" data-title="Винстон Черчил" data-language-autonym="Српски / srpski" data-language-local-name="сербська" class="interlanguage-link-target"><span>Српски / srpski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-su mw-list-item"><a href="https://su.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — сунданська" lang="su" hreflang="su" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Sunda" data-language-local-name="сунданська" class="interlanguage-link-target"><span>Sunda</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sv mw-list-item"><a href="https://sv.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — шведська" lang="sv" hreflang="sv" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Svenska" data-language-local-name="шведська" class="interlanguage-link-target"><span>Svenska</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sw mw-list-item"><a href="https://sw.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — суахілі" lang="sw" hreflang="sw" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Kiswahili" data-language-local-name="суахілі" class="interlanguage-link-target"><span>Kiswahili</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-szl mw-list-item"><a href="https://szl.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — Silesian" lang="szl" hreflang="szl" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Ślůnski" data-language-local-name="Silesian" class="interlanguage-link-target"><span>Ślůnski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ta mw-list-item"><a href="https://ta.wikipedia.org/wiki/%E0%AE%B5%E0%AE%BF%E0%AE%A9%E0%AF%8D%E0%AE%B8%E0%AF%8D%E0%AE%9F%E0%AE%A9%E0%AF%8D_%E0%AE%9A%E0%AE%B0%E0%AF%8D%E0%AE%9A%E0%AF%8D%E0%AE%9A%E0%AE%BF%E0%AE%B2%E0%AF%8D" title="வின்ஸ்டன் சர்ச்சில் — тамільська" lang="ta" hreflang="ta" data-title="வின்ஸ்டன் சர்ச்சில்" data-language-autonym="தமிழ்" data-language-local-name="тамільська" class="interlanguage-link-target"><span>தமிழ்</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tg mw-list-item"><a href="https://tg.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B8%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB" title="Уинстон Чирчил — таджицька" lang="tg" hreflang="tg" data-title="Уинстон Чирчил" data-language-autonym="Тоҷикӣ" data-language-local-name="таджицька" class="interlanguage-link-target"><span>Тоҷикӣ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-th mw-list-item"><a href="https://th.wikipedia.org/wiki/%E0%B8%A7%E0%B8%B4%E0%B8%99%E0%B8%AA%E0%B8%95%E0%B8%B1%E0%B8%99_%E0%B9%80%E0%B8%8A%E0%B8%AD%E0%B8%A3%E0%B9%8C%E0%B8%8A%E0%B8%B4%E0%B8%A5" title="วินสตัน เชอร์ชิล — тайська" lang="th" hreflang="th" data-title="วินสตัน เชอร์ชิล" data-language-autonym="ไทย" data-language-local-name="тайська" class="interlanguage-link-target"><span>ไทย</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tl mw-list-item"><a href="https://tl.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — тагальська" lang="tl" hreflang="tl" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Tagalog" data-language-local-name="тагальська" class="interlanguage-link-target"><span>Tagalog</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tly mw-list-item"><a href="https://tly.wikipedia.org/wiki/Uinston_Cercill" title="Uinston Cercill — Talysh" lang="tly" hreflang="tly" data-title="Uinston Cercill" data-language-autonym="Tolışi" data-language-local-name="Talysh" class="interlanguage-link-target"><span>Tolışi</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tr mw-list-item"><a href="https://tr.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — турецька" lang="tr" hreflang="tr" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Türkçe" data-language-local-name="турецька" class="interlanguage-link-target"><span>Türkçe</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tt mw-list-item"><a href="https://tt.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Уинстон Черчилль — татарська" lang="tt" hreflang="tt" data-title="Уинстон Черчилль" data-language-autonym="Татарча / tatarça" data-language-local-name="татарська" class="interlanguage-link-target"><span>Татарча / tatarça</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ur mw-list-item"><a href="https://ur.wikipedia.org/wiki/%D9%88%D9%86%D8%B3%D9%B9%D9%86_%DA%86%D8%B1%DA%86%D9%84" title="ونسٹن چرچل — урду" lang="ur" hreflang="ur" data-title="ونسٹن چرچل" data-language-autonym="اردو" data-language-local-name="урду" class="interlanguage-link-target"><span>اردو</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-uz mw-list-item"><a href="https://uz.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — узбецька" lang="uz" hreflang="uz" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Oʻzbekcha / ўзбекча" data-language-local-name="узбецька" class="interlanguage-link-target"><span>Oʻzbekcha / ўзбекча</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vec mw-list-item"><a href="https://vec.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — Venetian" lang="vec" hreflang="vec" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Vèneto" data-language-local-name="Venetian" class="interlanguage-link-target"><span>Vèneto</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vep mw-list-item"><a href="https://vep.wikipedia.org/wiki/%C4%8Cer%C4%8Dill%27_Uinston" title="Čerčill' Uinston — Veps" lang="vep" hreflang="vep" data-title="Čerčill' Uinston" data-language-autonym="Vepsän kel’" data-language-local-name="Veps" class="interlanguage-link-target"><span>Vepsän kel’</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vi mw-list-item"><a href="https://vi.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — вʼєтнамська" lang="vi" hreflang="vi" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Tiếng Việt" data-language-local-name="вʼєтнамська" class="interlanguage-link-target"><span>Tiếng Việt</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vo mw-list-item"><a href="https://vo.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — волапюк" lang="vo" hreflang="vo" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Volapük" data-language-local-name="волапюк" class="interlanguage-link-target"><span>Volapük</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wa mw-list-item"><a href="https://wa.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — валлонська" lang="wa" hreflang="wa" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Walon" data-language-local-name="валлонська" class="interlanguage-link-target"><span>Walon</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-war mw-list-item"><a href="https://war.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — варай" lang="war" hreflang="war" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Winaray" data-language-local-name="варай" class="interlanguage-link-target"><span>Winaray</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wuu mw-list-item"><a href="https://wuu.wikipedia.org/wiki/%E6%B8%A9%E6%96%AF%E9%A1%BF%C2%B7%E4%B8%98%E5%90%89%E5%B0%94" title="温斯顿·丘吉尔 — китайська уська" lang="wuu" hreflang="wuu" data-title="温斯顿·丘吉尔" data-language-autonym="吴语" data-language-local-name="китайська уська" class="interlanguage-link-target"><span>吴语</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-xmf mw-list-item"><a href="https://xmf.wikipedia.org/wiki/%E1%83%A3%E1%83%98%E1%83%9C%E1%83%A1%E1%83%A2%E1%83%9D%E1%83%9C_%E1%83%A9%E1%83%94%E1%83%A0%E1%83%A9%E1%83%98%E1%83%9A%E1%83%98" title="უინსტონ ჩერჩილი — Mingrelian" lang="xmf" hreflang="xmf" data-title="უინსტონ ჩერჩილი" data-language-autonym="მარგალური" data-language-local-name="Mingrelian" class="interlanguage-link-target"><span>მარგალური</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-yi mw-list-item"><a href="https://yi.wikipedia.org/wiki/%D7%95%D7%95%D7%99%D7%A0%D7%A1%D7%98%D7%90%D7%9F_%D7%98%D7%A9%D7%A2%D7%A8%D7%98%D7%A9%D7%99%D7%9C" title="ווינסטאן טשערטשיל — їдиш" lang="yi" hreflang="yi" data-title="ווינסטאן טשערטשיל" data-language-autonym="ייִדיש" data-language-local-name="їдиш" class="interlanguage-link-target"><span>ייִדיש</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-yo mw-list-item"><a href="https://yo.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — йоруба" lang="yo" hreflang="yo" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Yorùbá" data-language-local-name="йоруба" class="interlanguage-link-target"><span>Yorùbá</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zea mw-list-item"><a href="https://zea.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — Zeelandic" lang="zea" hreflang="zea" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="Zeêuws" data-language-local-name="Zeelandic" class="interlanguage-link-target"><span>Zeêuws</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh mw-list-item"><a href="https://zh.wikipedia.org/wiki/%E6%B8%A9%E6%96%AF%E9%A1%BF%C2%B7%E4%B8%98%E5%90%89%E5%B0%94" title="温斯顿·丘吉尔 — китайська" lang="zh" hreflang="zh" data-title="温斯顿·丘吉尔" data-language-autonym="中文" data-language-local-name="китайська" class="interlanguage-link-target"><span>中文</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-classical mw-list-item"><a href="https://zh-classical.wikipedia.org/wiki/%E9%82%B1%E5%90%89%E7%88%BE" title="邱吉爾 — Literary Chinese" lang="lzh" hreflang="lzh" data-title="邱吉爾" data-language-autonym="文言" data-language-local-name="Literary Chinese" class="interlanguage-link-target"><span>文言</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-min-nan mw-list-item"><a href="https://zh-min-nan.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — південноміньська" lang="nan" hreflang="nan" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="閩南語 / Bân-lâm-gú" data-language-local-name="південноміньська" class="interlanguage-link-target"><span>閩南語 / Bân-lâm-gú</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-yue mw-list-item"><a href="https://zh-yue.wikipedia.org/wiki/%E9%82%B1%E5%90%89%E7%88%BE" title="邱吉爾 — кантонська" lang="yue" hreflang="yue" data-title="邱吉爾" data-language-autonym="粵語" data-language-local-name="кантонська" class="interlanguage-link-target"><span>粵語</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zu mw-list-item"><a href="https://zu.wikipedia.org/wiki/Winston_Churchill" title="Winston Churchill — зулуська" lang="zu" hreflang="zu" data-title="Winston Churchill" data-language-autonym="IsiZulu" data-language-local-name="зулуська" class="interlanguage-link-target"><span>IsiZulu</span></a></li> </ul> <div class="after-portlet after-portlet-lang"><span class="wb-langlinks-edit wb-langlinks-link"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q8016#sitelinks-wikipedia" title="Редагувати міжмовні посилання" class="wbc-editpage">Редагувати посилання</a></span></div> </div> </nav> </div> </div> <footer id="footer" class="mw-footer" > <ul id="footer-info"> <li id="footer-info-lastmod"> Цю сторінку востаннє відредаговано о 22:39, 22 листопада 2024.</li> <li id="footer-info-copyright">Текст доступний на умовах ліцензії <a rel="nofollow" class="external text" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-ShareAlike</a>; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. <a class="external text" href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Policy:Terms_of_Use/uk">Умови використання</a>.</li> </ul> <ul id="footer-places"> <li id="footer-places-privacy"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li> <li id="footer-places-about"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE">Про Вікіпедію</a></li> <li id="footer-places-disclaimers"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96">Відмова від відповідальності</a></li> <li id="footer-places-contact"><a href="//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Зворотний_зв%27язок">Зворотний зв'язок</a></li> <li id="footer-places-wm-codeofconduct"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct">Кодекс поведінки</a></li> <li id="footer-places-developers"><a href="https://developer.wikimedia.org">Розробники</a></li> <li id="footer-places-statslink"><a href="https://stats.wikimedia.org/#/uk.wikipedia.org">Статистика</a></li> <li id="footer-places-cookiestatement"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Cookie_statement">Куки</a></li> <li id="footer-places-mobileview"><a href="//uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C&mobileaction=toggle_view_mobile" class="noprint stopMobileRedirectToggle">Мобільний вигляд</a></li> </ul> <ul id="footer-icons" class="noprint"> <li id="footer-copyrightico"><a href="https://wikimediafoundation.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/static/images/footer/wikimedia-button.svg" width="84" height="29" alt="Wikimedia Foundation" loading="lazy"></a></li> <li id="footer-poweredbyico"><a href="https://www.mediawiki.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/w/resources/assets/poweredby_mediawiki.svg" alt="Powered by MediaWiki" width="88" height="31" loading="lazy"></a></li> </ul> </footer> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("This page is using the deprecated ResourceLoader module \"codex-search-styles\".\n[1.43] Use a CodexModule with codexComponents to set your specific components used: https://www.mediawiki.org/wiki/Codex#Using_a_limited_subset_of_components");mw.config.set({"wgHostname":"mw-web.codfw.main-f69cdc8f6-xn2z5","wgBackendResponseTime":280,"wgPageParseReport":{"limitreport":{"cputime":"7.549","walltime":"8.752","ppvisitednodes":{"value":71159,"limit":1000000},"postexpandincludesize":{"value":881897,"limit":2097152},"templateargumentsize":{"value":132414,"limit":2097152},"expansiondepth":{"value":19,"limit":100},"expensivefunctioncount":{"value":368,"limit":500},"unstrip-depth":{"value":1,"limit":20},"unstrip-size":{"value":594997,"limit":5000000},"entityaccesscount":{"value":77,"limit":400},"timingprofile":["100.00% 5224.143 1 -total"," 29.10% 1520.248 1 Шаблон:Державний_діяч"," 16.80% 877.665 1 Шаблон:Примітки"," 16.57% 865.774 21 Шаблон:Wikidata"," 13.57% 708.854 1 Шаблон:Бібліоінформація"," 13.35% 697.488 1 Шаблон:Картка/рядки"," 13.23% 691.176 51 Шаблон:Картка/р"," 10.08% 526.791 376 Шаблон:Sfn"," 7.77% 405.704 285 Шаблон:Нп"," 6.35% 331.638 115 Шаблон:Sfnm"]},"scribunto":{"limitreport-timeusage":{"value":"2.731","limit":"10.000"},"limitreport-memusage":{"value":35307865,"limit":52428800},"limitreport-logs":"Got person name of Q27302 from label: «Deutsche Nationalbibliothek»\nEntity Q27302 is not a person\nGot person name of Q193563 from label: «Bibliothèque nationale de France»\nEntity Q193563 is not a person\nGot person name of Q27302 from label: «Deutsche Nationalbibliothek»\nEntity Q27302 is not a person\nGot person name of Q193563 from label: «Bibliothèque nationale de France»\nEntity Q193563 is not a person\nLoaded datatype wikibase-item of P509 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype wikibase-item of P172 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype wikibase-item of P1416 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLanguage code not found for Q9056\n","limitreport-profile":[["recursiveClone \u003CmwInit.lua:45\u003E","460","17.6"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getEntity","440","16.8"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::callParserFunction","440","16.8"],["?","140","5.3"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getLabel","140","5.3"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getEntityStatements","120","4.6"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::match","100","3.8"],["(for generator)","100","3.8"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getExpensiveData","100","3.8"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::addStatementUsage","80","3.1"],["[others]","500","19.1"]]},"cachereport":{"origin":"mw-web.codfw.main-f69cdc8f6-zdfpm","timestamp":"20241123180946","ttl":2592000,"transientcontent":false}}});});</script> <script type="application/ld+json">{"@context":"https:\/\/schema.org","@type":"Article","name":"\u0412\u0456\u043d\u0441\u0442\u043e\u043d \u0427\u0435\u0440\u0447\u0438\u043b\u043b\u044c","url":"https:\/\/uk.wikipedia.org\/wiki\/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C","sameAs":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q8016","mainEntity":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q8016","author":{"@type":"Organization","name":"\u0423\u0447\u0430\u0441\u043d\u0438\u043a\u0438 \u043f\u0440\u043e\u0435\u043a\u0442\u0456\u0432 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430"},"publisher":{"@type":"Organization","name":"\u0424\u043e\u043d\u0434 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430","logo":{"@type":"ImageObject","url":"https:\/\/www.wikimedia.org\/static\/images\/wmf-hor-googpub.png"}},"datePublished":"2005-07-25T19:30:39Z","image":"https:\/\/upload.wikimedia.org\/wikipedia\/commons\/b\/bc\/Sir_Winston_Churchill_-_19086236948.jpg","headline":"\u0431\u0440\u0438\u0442\u0430\u043d\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u0434\u0435\u0440\u0436\u0430\u0432\u043d\u0438\u0439 \u0434\u0456\u044f\u0447, \u041f\u0440\u0435\u043c'\u0454\u0440-\u043c\u0456\u043d\u0456\u0441\u0442\u0440 \u0412\u0435\u043b\u0438\u043a\u043e\u0457 \u0411\u0440\u0438\u0442\u0430\u043d\u0456\u0457 \u0443 \u043f\u0435\u0440\u0456\u043e\u0434\u0438 1940\u20141945 \u0442\u0430 1951\u20141955 \u0440\u043e\u043a\u0456\u0432, \u043d\u043e\u0431\u0435\u043b\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043b\u0430\u0443\u0440\u0435\u0430\u0442 (1953)"}</script> </body> </html>