CINXE.COM

<!DOCTYPE html> <html class="client-nojs" lang="uk" dir="ltr"> <head> <meta charset="UTF-8"> <title>Светоній — Вікіпедія</title> <script>(function(){var className="client-js";var cookie=document.cookie.match(/(?:^|; )ukwikimwclientpreferences=([^;]+)/);if(cookie){cookie[1].split('%2C').forEach(function(pref){className=className.replace(new RegExp('(^| )'+pref.replace(/-clientpref-\w+$|[^\w-]+/g,'')+'-clientpref-\\w+( |$)'),'$1'+pref+'$2');});}document.documentElement.className=className;}());RLCONF={"wgBreakFrames":false,"wgSeparatorTransformTable":[",\t."," \t,"],"wgDigitTransformTable":["",""],"wgDefaultDateFormat":"dmy","wgMonthNames":["","січень","лютий","березень","квітень","травень","червень","липень","серпень","вересень","жовтень","листопад","грудень"],"wgRequestId":"54fbadde-863c-42ae-806a-c5e76294461a","wgCanonicalNamespace":"","wgCanonicalSpecialPageName":false,"wgNamespaceNumber":0,"wgPageName":"Светоній","wgTitle":"Светоній","wgCurRevisionId":41175886,"wgRevisionId":41175886,"wgArticleId":815998,"wgIsArticle": true,"wgIsRedirect":false,"wgAction":"view","wgUserName":null,"wgUserGroups":["*"],"wgCategories":["Сторінки з використанням розширення JsonConfig","Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN","Статті з джерелами з Вікіданих","Вікіпедія:P19:використовується","Вікіпедія:P20:використовується","Вікіпедія:P373:використовується","Персоналії за алфавітом","Письменники за алфавітом","Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine","Шаблон:Webarchive:посилання на webcitation.org","Народились 70","Народились 69","Померли 126","Померли 140","Давньоримські історики","Римляни II століття"],"wgPageViewLanguage":"uk","wgPageContentLanguage":"uk","wgPageContentModel":"wikitext", "wgRelevantPageName":"Светоній","wgRelevantArticleId":815998,"wgIsProbablyEditable":true,"wgRelevantPageIsProbablyEditable":true,"wgRestrictionEdit":[],"wgRestrictionMove":[],"wgNoticeProject":"wikipedia","wgCiteReferencePreviewsActive":true,"wgFlaggedRevsParams":{"tags":{"accuracy":{"levels":3}}},"wgStableRevisionId":41175886,"wgMediaViewerOnClick":true,"wgMediaViewerEnabledByDefault":true,"wgPopupsFlags":0,"wgVisualEditor":{"pageLanguageCode":"uk","pageLanguageDir":"ltr","pageVariantFallbacks":"uk"},"wgMFDisplayWikibaseDescriptions":{"search":true,"watchlist":true,"tagline":true,"nearby":true},"wgWMESchemaEditAttemptStepOversample":false,"wgWMEPageLength":100000,"wgRelatedArticlesCompat":[],"wgCentralAuthMobileDomain":false,"wgEditSubmitButtonLabelPublish":true,"wgULSPosition":"interlanguage","wgULSisCompactLinksEnabled":true,"wgVector2022LanguageInHeader":false,"wgULSisLanguageSelectorEmpty":false,"wgWikibaseItemId":"Q10133","wgCheckUserClientHintsHeadersJsApi":["brands", "architecture","bitness","fullVersionList","mobile","model","platform","platformVersion"],"GEHomepageSuggestedEditsEnableTopics":true,"wgGETopicsMatchModeEnabled":false,"wgGEStructuredTaskRejectionReasonTextInputEnabled":false,"wgGELevelingUpEnabledForUser":false};RLSTATE={"ext.globalCssJs.user.styles":"ready","site.styles":"ready","user.styles":"ready","ext.globalCssJs.user":"ready","user":"ready","user.options":"loading","ext.cite.styles":"ready","skins.vector.styles.legacy":"ready","ext.flaggedRevs.basic":"ready","mediawiki.codex.messagebox.styles":"ready","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript":"ready","codex-search-styles":"ready","ext.uls.interlanguage":"ready","wikibase.client.init":"ready","ext.wikimediaBadges":"ready"};RLPAGEMODULES=["ext.cite.ux-enhancements","ext.scribunto.logs","site","mediawiki.page.ready","mediawiki.toc","skins.vector.legacy.js","ext.centralNotice.geoIP","ext.centralNotice.startUp","ext.flaggedRevs.advanced","ext.gadget.CurIDLink", "ext.gadget.collapserefs","ext.gadget.showContributorContent","ext.gadget.switcher","ext.gadget.edittop","ext.gadget.new-section","ext.gadget.newTopicOnTop","ext.gadget.MonobookToolbarStandard","ext.gadget.ProtectionIndicator","ext.gadget.Statistics","ext.gadget.interwiki-langlist","ext.urlShortener.toolbar","ext.centralauth.centralautologin","mmv.bootstrap","ext.popups","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.init","ext.visualEditor.targetLoader","ext.echo.centralauth","ext.eventLogging","ext.wikimediaEvents","ext.navigationTiming","ext.uls.compactlinks","ext.uls.interface","ext.cx.eventlogging.campaigns","ext.checkUser.clientHints","ext.growthExperiments.SuggestedEditSession","wikibase.sidebar.tracking"];</script> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.loader.impl(function(){return["user.options@12s5i",function($,jQuery,require,module){mw.user.tokens.set({"patrolToken":"+\\","watchToken":"+\\","csrfToken":"+\\"}); }];});});</script> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=codex-search-styles%7Cext.cite.styles%7Cext.flaggedRevs.basic%7Cext.uls.interlanguage%7Cext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript%7Cext.wikimediaBadges%7Cmediawiki.codex.messagebox.styles%7Cskins.vector.styles.legacy%7Cwikibase.client.init&only=styles&skin=vector"> <script async="" src="/w/load.php?lang=uk&modules=startup&only=scripts&raw=1&skin=vector"></script> <meta name="ResourceLoaderDynamicStyles" content=""> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=site.styles&only=styles&skin=vector"> <meta name="generator" content="MediaWiki 1.44.0-wmf.4"> <meta name="referrer" content="origin"> <meta name="referrer" content="origin-when-cross-origin"> <meta name="robots" content="max-image-preview:standard"> <meta name="format-detection" content="telephone=no"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/0f/Suetonius_etching_%28cropped%29.jpg"> <meta property="og:image:width" content="1200"> <meta property="og:image:height" content="1665"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/0f/Suetonius_etching_%28cropped%29.jpg"> <meta property="og:image:width" content="800"> <meta property="og:image:height" content="1110"> <meta property="og:image:width" content="640"> <meta property="og:image:height" content="888"> <meta name="viewport" content="width=1120"> <meta property="og:title" content="Светоній — Вікіпедія"> <meta property="og:type" content="website"> <link rel="preconnect" href="//upload.wikimedia.org"> <link rel="alternate" media="only screen and (max-width: 640px)" href="//uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9"> <link rel="alternate" type="application/x-wiki" title="Редагувати" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit"> <link rel="apple-touch-icon" href="/static/apple-touch/wikipedia.png"> <link rel="icon" href="/static/favicon/wikipedia.ico"> <link rel="search" type="application/opensearchdescription+xml" href="/w/rest.php/v1/search" title="Вікіпедія (uk)"> <link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" href="//uk.wikipedia.org/w/api.php?action=rsd"> <link rel="canonical" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9"> <link rel="license" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk"> <link rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Вікіпедія — Atom-стрічка" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&feed=atom"> <link rel="dns-prefetch" href="//meta.wikimedia.org" /> <link rel="dns-prefetch" href="//login.wikimedia.org"> </head> <body class="skin-vector-legacy mediawiki ltr sitedir-ltr mw-hide-empty-elt ns-0 ns-subject mw-editable page-Светоній rootpage-Светоній skin-vector action-view"><div id="mw-page-base" class="noprint"></div> <div id="mw-head-base" class="noprint"></div> <div id="content" class="mw-body" role="main"> <a id="top"></a> <div id="siteNotice"></div> <div class="mw-indicators"> </div> <h1 id="firstHeading" class="firstHeading mw-first-heading">Светоній</h1> <div id="bodyContent" class="vector-body"> <div id="siteSub" class="noprint">Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.</div> <div id="contentSub"><div id="mw-content-subtitle"></div></div> <div id="contentSub2"></div> <div id="jump-to-nav"></div> <a class="mw-jump-link" href="#mw-head">Перейти до навігації</a> <a class="mw-jump-link" href="#searchInput">Перейти до пошуку</a> <div id="mw-content-text" class="mw-body-content"><div class="mw-content-ltr mw-parser-output" lang="uk" dir="ltr"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43294709">.mw-parser-output .mw-parser-output table.mw-hiero-table td{vertical-align:middle}.mw-parser-output .infobox{border-spacing:3px;font-size:88%;line-height:1.5em;width:22em}.mw-parser-output .infobox-header,.mw-parser-output .infobox-label,.mw-parser-output .infobox-above,.mw-parser-output .infobox-full-data,.mw-parser-output .infobox-data,.mw-parser-output .infobox-below,.mw-parser-output .infobox-subheader,.mw-parser-output .infobox-image,.mw-parser-output .infobox-navbar{vertical-align:top}.mw-parser-output .infobox-label,.mw-parser-output .infobox-data{text-align:left}.mw-parser-output .infobox .infobox-above,.mw-parser-output .infobox .infobox-title{font-size:125%;font-weight:bold;text-align:center}.mw-parser-output .infobox-title{padding:0.2em}.mw-parser-output .infobox .infobox-header,.mw-parser-output .infobox .infobox-subheader,.mw-parser-output .infobox .infobox-image,.mw-parser-output .infobox .infobox-full-data,.mw-parser-output .infobox .infobox-below{text-align:center}.mw-parser-output .infobox .infobox-navbar{text-align:right}.mw-parser-output .infobox-subbox{padding:0;border:none;margin:-3px;width:auto;min-width:100%;font-size:100%;clear:none;float:none;background-color:transparent}.mw-parser-output .infobox-3cols-child{margin:auto}.mw-parser-output .infobox .navbar{font-size:100%}.mw-parser-output .infobox-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-header,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-subheader,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-above,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-title,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-image,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-full-data,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-below{text-align:center}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .infobox.vevent [bgcolor]{background:inherit;color:inherit}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .infobox-full-data div{background:#1f1f23!important;color:var(--color-base)}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .infobox.vevent [bgcolor]{background:inherit;color:inherit}html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .infobox-full-data div{background:#1f1f23!important;color:var(--color-base)}}</style><table class="infobox" style="float: right; clear: right; margin: 0 0 1em 1em; width: 22em; font-size: 85%; text-align:left; line-height: 1.25em;;"><tbody><tr><th colspan="2" class="infobox-above" style="margin-bottom: 5px; font-size:140%; background-color:#D8DDE8; color:#000000;">Светоній</th></tr><tr><th colspan="2" class="infobox-above" style="text-align: center; font-size:larger; font-weight:normal"><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> Caius Suetonius Tranquillus<i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_1-0" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1">[1]</a></th></tr><tr><td colspan="2" class="infobox-image"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Suetonius_etching_(cropped).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Suetonius_etching_%28cropped%29.jpg/259px-Suetonius_etching_%28cropped%29.jpg" decoding="async" width="259" height="360" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Suetonius_etching_%28cropped%29.jpg/389px-Suetonius_etching_%28cropped%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Suetonius_etching_%28cropped%29.jpg/519px-Suetonius_etching_%28cropped%29.jpg 2x" data-file-width="573" data-file-height="795" /></a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background: #f0f0f0; vertical-align: top;">Ім'я при народженні</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> Caius Suetonius Tranquillus<i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_1-1" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1">[1]</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background: #f0f0f0; vertical-align: top;">Народився</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/70" title="70">70</a><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/118619918/_Record_#118619918]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.<div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>_2-0" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/118619918/_Record_#118619918]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.<div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-2">[2]</a> або <a href="/wiki/69" title="69">69</a><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_1-2" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1">[1]</a>[[:d:Q112293749|Żywoty_Cezarów]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_6_—_[[:Вроцлав|Wrocław]],_[[:Варшава|Warszawa]],_[[:Краків|Kraków]],_[[:Гданськ|Gdańsk]],_[[:Лодзь|Łódź]]:_[[:Національний_інститут_імені_Оссолінських|Zakład_Narodowy_im._Ossolińskich]],_1987._—_С.&nbsp;7._—_362&nbsp;с._—_ISBN_83-04-01648-6<div_style="display:none">[[d:Track:Q31487]][[d:Track:Q112293749]][[d:Track:Q1792]][[d:Track:Q270]][[d:Track:Q580]][[d:Track:Q2034617]][[d:Track:Q1799]]</div>_3-0" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q112293749">[[:d:Q112293749|Żywoty_Cezarów]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_6_—_[[:Вроцлав|Wrocław]],_[[:Варшава|Warszawa]],_[[:Краків|Kraków]],_[[:Гданськ|Gdańsk]],_[[:Лодзь|Łódź]]:_[[:Національний_інститут_імені_Оссолінських|Zakład_Narodowy_im._Ossolińskich]],_1987._—_С.&nbsp;7._—_362&nbsp;с._—_ISBN_83-04-01648-6<div_style="display:none">[[d:Track:Q31487]][[d:Track:Q112293749]][[d:Track:Q1792]][[d:Track:Q270]][[d:Track:Q580]][[d:Track:Q2034617]][[d:Track:Q1799]]</div>-3">[3]</a> невідомо</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background: #f0f0f0; vertical-align: top;">Помер</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/126" title="126">126</a> або <a href="/wiki/140" title="140">140</a><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_1-3" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1">[1]</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Римська імперія</a><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio_Mini_Bio]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_4-0" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio_Mini_Bio]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-4">[4]</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background: #f0f0f0; vertical-align: top;">Країна</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Стародавній Рим">Стародавній Рим</a><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_1-4" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1">[1]</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background: #f0f0f0; vertical-align: top;">Діяльність</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Письменник">письменник</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Історик">історик</a>, <a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q80687" class="extiw" title="d:Q80687">секретар</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84" title="Біограф">біограф</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B5%D1%82" title="Поет">поет</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80" class="mw-redirect" title="Антиквар">антиквар</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background: #f0f0f0; vertical-align: top;">Мова творів</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">латина</a><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#mini_bio_Mini_Bio]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_5-0" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#mini_bio_Mini_Bio]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-5">[5]</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background: #f0f0f0; vertical-align: top;">Жанр</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Біографія">біографія</a><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#mini_bio_Mini_Bio]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_5-1" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#mini_bio_Mini_Bio]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-5">[5]</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background: #f0f0f0; vertical-align: top;"><a href="/wiki/Magnum_opus" title="Magnum opus">Magnum opus</a></th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8_%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Життя дванадцяти цезарів">Життя дванадцяти цезарів</a></td></tr><tr><td colspan="2" class="infobox-below"></td></tr><tr class=""><td colspan="5" class="" style="text-align:center;"> <hr /></td></tr><tr><td colspan="2"> </td></tr><tr class=""><td colspan="5" class="" style="text-align:center;"> <a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Suetonius" title="commons:Category:Suetonius"><img alt="CMNS:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/15px-Commons-logo.svg.png" decoding="async" width="15" height="20" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/23px-Commons-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/30px-Commons-logo.svg.png 2x" data-file-width="1024" data-file-height="1376" /></a> <a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Suetonius" class="extiw" title="commons:Category:Suetonius">Светоній</a> у <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Вікісховище">Вікісховищі</a></td></tr><tr><td colspan="2"> </td></tr><tr style="display:none"><td colspan="2"> </td></tr></tbody></table> Гай Светоній Транквілл (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> Gaius Suetonius Tranquillus; близько <a href="/wiki/75" title="75">75</a> — <a href="/wiki/160" title="160">160</a>) — римський <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Історик">історик</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Письменник">письменник</a>, науковець-енциклопедист, особистий секретар імператора <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Адріан">Адріана</a>, найбільш відомий збіркою біографій <a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8_%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Життя дванадцяти цезарів">«Життя дванадцяти цезарів»</a> <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">латинською мовою</a>. Інші твори Светонія збереглися лише фрагментарно. Жив за часів римських імператорів <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Доміціан">Доміціана</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0" title="Нерва">Нерви</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D1%8F%D0%BD" title="Траян">Траяна</a> і <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Адріан">Адріана</a>. Замість звичайного для жанру перерахування військових походів і державних реформ імператорів Светоній збирав анекдоти з життя правителів, описував їхню зовнішність, звички, подробиці особистого життя. До «Життя дванадцяти цезарів» сходять найбільш розхожі мотиви і сюжети, пов'язані з римськими імператорами (<a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82" title="Інцитат">кінь Калігули</a>, акторські вправи <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD" title="Нерон">Нерона</a>, слова <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Веспасіан">Веспасіана</a> <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%96_%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%B0%D1%85%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C" class="mw-redirect" title="Гроші не пахнуть">«гроші не пахнуть»</a>, слова <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%82_%D0%A4%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Тит Флавій Веспасіан">Тита</a> «друзі, я втратив день» та інші). Светоній навмисно писав простою і сухою мовою, але попри це, він був дуже популярний у латинській літературі: зібрані ним відомості часто цитувалися, а його описам імператорів нерідко наслідували. У Новий час «Життя дванадцяти цезарів» і <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%94%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B8" title="Порівняльні життєписи">«Порівняльні життєписи»</a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%85" title="Плутарх">Плутарха</a> стали найпопулярнішими збірками історичних біографій. <div id="toc" class="toc" role="navigation" aria-labelledby="mw-toc-heading"><input type="checkbox" role="button" id="toctogglecheckbox" class="toctogglecheckbox" style="display:none" /><div class="toctitle" lang="uk" dir="ltr"><h2 id="mw-toc-heading">Зміст</h2><label class="toctogglelabel" for="toctogglecheckbox"></label></div> <ul> <li class="toclevel-1 tocsection-1"><a href="#Біографія">1 Біографія</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-2"><a href="#«Життя_дванадцяти_цезарів»">2 «Життя дванадцяти цезарів»</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-3"><a href="#Огляд">2.1 Огляд</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-4"><a href="#Датування._Особливості_творів">2.2 Датування. Особливості творів</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-5"><a href="#Светоній_про_християнство">2.3 Светоній про християнство</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-6"><a href="#Інші_твори">3 Інші твори</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-7"><a href="#Джерела">4 Джерела</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-8"><a href="#Стиль_творів">5 Стиль творів</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-9"><a href="#Особливості_мови">5.1 Особливості мови</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-10"><a href="#Особливості_викладу">5.2 Особливості викладу</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-11"><a href="#Політичні_погляди">6 Політичні погляди</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-12"><a href="#Вплив">7 Вплив</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-13"><a href="#Стан_збереження_творів._Рукописи._Видання">8 Стан збереження творів. Рукописи. Видання</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-14"><a href="#Примітки">9 Примітки</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-15"><a href="#Література">10 Література</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-16"><a href="#Посилання">11 Посилання</a></li> </ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Біографія">Біографія</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=1" title="Редагувати розділ: Біографія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=1" title="Редагувати вихідний код розділу: Біографія">ред. код</a>]</div> Светоній походив зі <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_(%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC)" class="mw-redirect" title="Вершники (Стародавній Рим)">стану вершників</a>. Його предки не обіймали високих посад, і про них відомо тільки з творів самого письменника. Дід Светонія мав якісь зв'язки при імператорському дворі: в біографії <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BB%D0%B0" title="Калігула">Калігули</a> згадується, що він знав про справжню причину спорудження мосту завдовжки в три тисячі шістсот кроків у <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0" title="Неаполітанська затока">Неаполітанській затоці</a> від довірених придворних<a href="#cite_note-s1-6">[6]</a><a href="#cite_note-s2-7">[7]</a>. Батько письменника, Светоній Літ, був <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BD" title="Військовий трибун">військовим трибуном</a> у <a href="/wiki/Legio_XIII_Gemina" title="Legio XIII Gemina">XIII легіоні</a>, до 67 року розквартированому у <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Верхня Германія">Верхній Германії</a>, потім у <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Паннонія">Паннонії</a>, а з 68 року — в Італії. Під час громадянської війни 69 року легіон виступив на стороні <a href="/wiki/%D0%9E%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Отон">Отона</a>, але в битві біля Кремони зазнав поразки від військ <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%B9" title="Вітеллій">Вітеллія</a>. Відомо, що після цієї битви Вітеллій замінив офіцерів у XIII легіоні своїми прихильниками, а тих, хто програв, відправив на будівництво амфітеатру в Кремоні<a href="#cite_note-s3-8">[8]</a>. Точна дата народження Светонія невідома. У XIX столітті <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%9C%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D0%B7%D0%B5%D0%BD" title="Теодор Моммзен">Теодор Моммзен</a> вважав, що він народився в 77 році, але потім ця версію було відкинуто, і народження письменника стали датувати ранішим часом<a href="#cite_note-s4-9">[9]</a><a href="#cite_note-s3-8">[8]</a>. Якщо Моммзен відштовхувався від дати трибунських повноважень (приблизно 101 рік), які <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%88%D0%B8%D0%B9" title="Пліній Молодший">Пліній Молодший</a> випрошував у Нератія Марцелла для Светонія, то згодом дату народження письменника почали виводити на підставі непрямого свідоцтва про його вік. У біографії <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD" title="Нерон">Нерона</a> письменник повідомляє, що приблизно в 88-89 роках, коли з'явився самозванець, який видавав себе за Нерона, він був молодою людиною<a href="#cite_note-s3-8">[8]</a>. На підставі цього свідоцтва і будуються припущення про дату народження письменника: від року появи Лже-Нерона віднімається приблизно 20 років. При описі раніших подій правління Доміціана Светоній описує свій вік і іншим словом (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> adulescentulus — зменшувальне від adulescens, «зовсім молода людина»), проте точна дата цієї події не може бути встановлена<a href="#cite_note-s5-10">[10]</a>. За допомогою свідоцтва про Лже-Нерона французький дослідник <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%96%D0%B4_%D0%9C%D0%B0%D1%81%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Альсід Масі (ще не написана)">Альсід Масі</a> відніс народження Светонія до 69 року, Крістофер Джонс — до періоду між 67 і 72 роками<a href="#cite_note-s4-9">[9]</a>, С. І. Соболевський обережно висловлювався за 69 або 70 рік, хоча і вказував на невизначеність трактування слова adulescens<a href="#cite_note-s3-8">[8]</a>. <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%A1%D0%B0%D0%B9%D0%BC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Рональд Сайм (ще не написана)">Рональд Сайм</a> припустив, що письменник міг народитися в 70 році, а також висловив гіпотезу, що Светоній Літ дав новонародженому <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD" class="mw-redirect" title="Когномен">когномен</a> Транквілл (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> Tranquillus — спокійний, мирний) на честь закінчення громадянської війни і воцаріння Веспасіана<a href="#cite_note-s4-9">[9]</a><a href="#cite_note-s6-11">[11]</a><a href="#cite_note-s7-12">[12]</a>. Однак автор монографії про Светонія Баррі Болдуін заперечував проти датування 69 або 70 роками<a href="#cite_note-s8-13">[13]</a>, хоча і визнавав цю версію найпоширеною<a href="#cite_note-s9-14">[14]</a>. Проти датування 69 роком висловлювався і історик <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Генрі Сандерс (ще не написана)">Генрі Сандерс</a>, який вказував на малоймовірність знаходження дружини Светонія Літа в прикордонному військовому таборі<a href="#cite_note-s10-15">[15]</a>; замість цього американський дослідник пропонує 70 або 71 рік<a href="#cite_note-s11-16">[16]</a>. М. Л. Гаспаров вважав, що Светоній народився на початку 70-х років, і вважав, що Пліній був старшим за нього приблизно на десять років<a href="#cite_note-s1-6">[6]</a>. Зустрічається і датування народження письменника початком 60-х років<a href="#cite_note-s2-7">[7]</a>. Таким чином, народження Светонія датують між 61 і 77 роками<a href="#cite_note-s2-7">[7]</a>, але частіше за все — між 69 і 71 роками. Як місце народження Транквілла іноді називають <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D0%B0" title="Аннаба">Гіппон</a> (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> Hippo Regius) у <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Північна Африка">Північній Африці</a><a href="#cite_note-s12-17">[17]</a><a href="#cite_note-s7-12">[12]</a>, хоча поширена і версія про його народження в <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Рим">Римі</a><a href="#cite_note-s13-18">[18]</a>. У середині XX століття в Гіппоні було виявлено напис із згадкою Светонія, що послужило підставою для зв'язку народження Транквілла з цим містом<a href="#cite_note-s14-19">[19]</a>. Однак у Північній Африці відомий всього один носій <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD" class="mw-redirect" title="Номен">номена</a> «Светоній» крім Транквілла<a href="#cite_note-s15-20">[20]</a>, а частіше за все цей номен зустрічається в околицях колонії Пізавр (сучасний <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE" title="Пезаро">Пезаро</a> в області <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5" title="Марке">Марке</a> в Італії)<a href="#cite_note-s15-20">[20]</a>. У фрагментарно збереженій біографії поета <a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9" title="Луцій Акцій">Луція Акція</a> Светоній говорить про його походження з Пізавра<a href="#cite_note-s16-21">[21]</a>, і Рональд Сайм вказує на цю ремарку як на можливу особливу увагу Транквілла до земляка<a href="#cite_note-s17-22">[22]</a>. Дитинство і юність Светонія, ймовірно, пройшли в столиці<a href="#cite_note-s3-8">[8]</a><a href="#cite_note-s1-6">[6]</a>. Як і більшість дітей свого кола, Светоній, мабуть, закінчив граматичну та риторичну школу<a href="#cite_note-s1-6">[6]</a>. У молодості Светоній познайомився з видатним інтелектуалом <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%88%D0%B8%D0%B9" title="Пліній Молодший">Плінієм Молодшим</a>, який йому допомагав. Транквілл листувався з Плінієм, меншою мірою, з 97 року (збереглися кілька листів Плінія до Светонія і згадки про нього в інших листах)<a href="#cite_note-s18-23">[23]</a>. Можливо, він був наставником Светонія — одного разу він назвав Транквілла словом, що позначає учня, який живе з майстром під одним дахом<a href="#cite_note-s19-24">[24]</a>; проте, наприклад, С. І. Соболевський розуміє слова Плінія по-іншому: вони разом вчилися у одного майстра<a href="#cite_note-s3-8">[8]</a>. Хай там що, Светоній увійшов у гурток Плінія, який відігравав велику роль у культурному житті Риму<a href="#cite_note-s1-6">[6]</a>. В цьому гуртку письменник міг познайомитися з найбільшими інтелектуалами межі I—II століть — зокрема, з істориком <a href="/wiki/%D0%9F%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%A2%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%82" class="mw-redirect" title="Публій Корнелій Тацит">Публієм Корнелієм Тацитом</a><a href="#cite_note-s20-25">[25]</a>. Светоній міг контактувати і з відомим біографом <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%85" title="Плутарх">Плутархом</a>, який неодноразово відвідував Рим наприкінці I — початку II століття<a href="#cite_note-s21-26">[26]</a>. Ймовірно, у двох біографів були спільні знайомі: деякі з друзів Плутарха були близькі до гуртка Плінія Молодшого<a href="#cite_note-s21-26">[26]</a>. З листів Плінія відомо, що близько 97 року Светоній займався адвокатською практикою, самостійно ведучи справи, а також викладав <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Риторика">риторику</a><a href="#cite_note-s18-23">[23]</a><a href="#cite_note-s3-8">[8]</a>. 101 року Пліній виклопотав у Нератія Марцелла трибунські повноваження для Светонія, що зазвичай означало початок політичної кар'єри, але в останній момент біограф відмовився від уже отриманої посади і попросив влаштувати на неї свого родича Сільвана<a href="#cite_note-s18-23">[23]</a>. Можливо, це було пов'язано з небажанням Светонія на кілька років їхати до <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_(%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F)" class="mw-redirect" title="Британія (римська провініція)">Британії</a>, куди повинен був вирушити Марцелл з новим трибуном<a href="#cite_note-s20-25">[25]</a>. В цей же час Транквілл завів знайомство з <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0" title="Префект міста">міським префектом</a>, впливовим Гаєм Септіцієм Кларом і пізніше присвятив йому свої знамениті біографії римських імператорів<a href="#cite_note-s19-24">[24]</a>. Приблизно в 112 році<a href="#cite_note-s23-27">[27]</a> Пліній просив у імператора Траяна почесне «право трьох дітей» <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> (Ius trium liberorum) для Светонія<a href="#cite_note-s1-6">[6]</a>. «Право трьох дітей» дозволяло власникові уникати деяких покарань<a href="#cite_note-s24-28">[28]</a> і мати переваги при занятті різних почесних посад<a href="#cite_note-s25-29">[29]</a>. Імператор задовольнив прохання<a href="#cite_note-s7-12">[12]</a>, хоча письменник, за словами Плінія, був «нещасливий у шлюбі» (можливо, не мав дітей)<a href="#cite_note-s22-30">[30]</a>. Приблизно в цей же час Траян ввів Транквілла і в число «обраних суддів» (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> Iudices selecti), які в той час володіли виключним правом ставати присяжними<a href="#cite_note-s14-19">[19]</a>. Крім того, Светоній став членом двох невеликих жрецьких колегій<a href="#cite_note-s15-20">[20]</a> (flamen sacerdotalis і pontifex Volcanalis<a href="#cite_note-s26-31">[31]</a>). Про останню жрецьку колегію в честь <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD_(%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Вулкан (міфологія)">Вулкана</a> в Римі нічого не відомо, однак вона існувала в Остії<a href="#cite_note-s26-31">[31]</a>. Іноді припускають, що в 110—112 роках письменник перебував у провінції <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%8F_(%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)" class="mw-redirect" title="Віфінія (римська провінція)">Віфінія</a> разом з Плінієм, її намісником<a href="#cite_note-s2-7">[7]</a>. Існує припущення про перебування Светонія в Германії та Британії: він стверджував, що на честь Тита в цих провінціях споруджено багато статуй і написів<a href="#cite_note-s27-32">[32]</a>. Дата літературного дебюту Транквілла невідома. Близько 105 року Пліній в листі до Светонія вмовляє його опублікувати якийсь великий твір, який той не поспішав оприлюднити. Припускають, що йшлося про твір «Про знаменитих людей» (або «Про знаменитих мужів»; <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> De viris illustribus)<a href="#cite_note-s20-25">[25]</a><a href="#cite_note-s1-6">[6]</a>. На початку правління <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Адріан">Адріана</a>, приблизно в 119 році, Светоній почав роботу в імператорської канцелярії на посаді завідувача листами (секретаря, який відав імператорською кореспонденцією, — <a href="/wiki/Ab_epistulis" title="Ab epistulis">Ab epistulis</a>); також він наглядав за публічними бібліотеками (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> a bybliothecis) і брав участь в роботі канцелярії по вченим справах (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> a studiis)<a href="#cite_note-s19-24">[24]</a><a href="#cite_note-s28-33">[33]</a><a href="#cite_note-s1-6">[6]</a> (припускають, що ці посади він займав по черзі<a href="#cite_note-s29-34">[34]</a>). Втім, допускається і піднесення Светонія ще в правління Траяна<a href="#cite_note-s30-35">[35]</a><a href="#cite_note-s7-12">[12]</a>. З вірша <a href="/wiki/%D0%9F%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9" title="Публій Папіній Стацій">Стація</a><a href="#cite_note-s31-36">[36]</a> відомо про характер роботи Светонія: секретар ab epistulis розсилав накази правителя по всій імперії, займався призначеннями багатьох офіцерів і скликав усіх призначених осіб; до нього надходили всі новини від <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD" title="Римський легіон">легіонів</a> і допоміжних військ, відомості про важливі події для господарства (розлив <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB" title="Ніл">Нілу</a>, дощі в Північній Африці) і інша важлива інформація. В обов'язки секретаря входило не тільки знайомство з усією вхідною кореспонденцією, а й складання листів від імені імператора в належній формі, через що секретарями зазвичай ставали талановиті літератори. Важлива для імператорів посада дуже добре оплачувалася, і імператорський секретар міг дозволити влаштувати своїй померлій дружині розкішний похорон і встановити їй пам'ятник, який був подібний до палацу<a href="#cite_note-s28-33">[33]</a><a href="#cite_note-s19-24">[24]</a>. Секретар a studiis був імператорським радником з літературних питань і, ймовірно, завідував його особистою бібліотекою<a href="#cite_note-s27-32">[32]</a>. Однак уже в 121 або 122 році Адріан, перебуваючи в Британії, відправляє у відставку безліч посадових осіб, серед яких були Светоній і Септіцій Клар (останній до цього часу став <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Префект преторія">командиром преторіанської гвардії</a>)<a href="#cite_note-s28-33">[33]</a><a href="#cite_note-s19-24">[24]</a>. Приводом для чищення своєї адміністрації імператор обрав чутки про недостатньо шанобливе ставлення придворних до своєї дружини <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0" title="Вібія Сабіна">Сабіни</a><a href="#cite_note-s28-33">[33]</a>. Втім, реальною причиною опали Светонія і його колег іноді називається бажання Адріана позбутися людей Траяна серед своїх наближених<a href="#cite_note-s19-24">[24]</a>; існує і версія про те, що Светоній став жертвою придворних інтриг<a href="#cite_note-s32-37">[37]</a>. Про життя письменника після опали і про час його смерті нічого невідомо<a href="#cite_note-s33-38">[38]</a>. Іноді один фрагмент біографії Тіта інтерпретують як свідчення того, що близько 130 року Светоній був живий<a href="#cite_note-s34-39">[39]</a>, а часом роки життя письменника доводять до 160 року<a href="#cite_note-s35-40">[40]</a>. Транквілл записав чутки, що єдиним вчинком, про який перед смертю журився імператор Тіт, був любовний зв'язок з Доміцією Лонгіною. Ґрунтуючись на характері згадки про Доміції, Рональд Сайм припустив, що на момент написання біографії Тіта вона вже була мертва<a href="#cite_note-s15-20">[20]</a>. Дата її смерті невідома, проте за непрямими свідченнями її відносять до проміжку між 123 і 140 роками<a href="#cite_note-s15-20">[20]</a>. Втім, сучасні дослідники оцінюють цю гіпотезу як дуже хитку<a href="#cite_note-s19-24">[24]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="«Життя_дванадцяти_цезарів»">«Життя дванадцяти цезарів»</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=2" title="Редагувати розділ: «Життя дванадцяти цезарів»" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=2" title="Редагувати вихідний код розділу: «Життя дванадцяти цезарів»">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8_%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Життя дванадцяти цезарів">Життя дванадцяти цезарів</a></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Огляд">Огляд</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=3" title="Редагувати розділ: Огляд" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=3" title="Редагувати вихідний код розділу: Огляд">ред. код</a>]</div> Твір «De vita Caesarum», відомий під назвою <a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8_%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Життя дванадцяти цезарів">«Життя дванадцяти цезарів»</a> (буквально «Про життя цезарів»), — збірник біографій римських правителів від <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80" title="Гай Юлій Цезар">Гая Юлія Цезаря</a> (100-44 роки до н. е.) до <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Доміціан">Доміціана</a> (51-96 роки н. е.). Светоній відмовився від звичайного для біографічного жанру перерахування військових походів і державних реформ. Замість цього в біографіях зібрані анекдоти з життя правителів, описуються їхня зовнішність, звички, подробиці особистого життя. Проте, робота є важливим історичним джерелом і цінною літературною пам'яткою. Твір складається з восьми книг: правителям від Цезаря до Нерона присвячено по одній книзі, книга VII описує <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0" title="Гальба">Гальбу</a>, Отона і Вітеллія, книга VIII — Веспасіана, Тита і Доміціана. Твір зберігся практично повністю. Мета створення збірки невідома. Виділяється п'ять припущень про цілі Светонія<a href="#cite_note-s37-41">[41]</a>: <ol><li>визначення стилю правління нового імператора за зразками попередників;</li> <li>вирішення питання, чи є людські пороки вродженими або набутими;</li> <li>створення повчального твору для Адріана;</li> <li>зображення імператорів як правителів і діячів культури;</li> <li>антикварний інтерес до звичаїв минулого.</li></ol> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Датування._Особливості_творів">Датування. Особливості творів</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=4" title="Редагувати розділ: Датування. Особливості творів" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=4" title="Редагувати вихідний код розділу: Датування. Особливості творів">ред. код</a>]</div> Датування «Життя дванадцяти цезарів» зазвичай ґрунтується на посвяченню твору командиру преторіанської гвардії Септіцію Клару, що відомо завдяки <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Візантія">візантійському</a> антикварові VI століття Іоанну Ліду (початок збірки біографій не зберігся). Септіцій Клар займав цю посаду в 119—121/122 роках і потрапив в опалу одночасно зі Светонієм, ще одним наближеним Адріана. Однак частину відомостей Светоній, найімовірніше, почерпнув з імператорських архівів, до яких він міг мати доступ тільки в роки роботи в імператорської канцелярії, і тому дату остаточної редакції і публікації нерідко відносять до 121 року<a href="#cite_note-s38-42">[42]</a>. Деякі дослідники відштовхуються ще й від можливості використання Транквіллом написаних в 110-х або на початку 120-х років <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8_(%D0%A2%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%82)" title="Аннали (Тацит)">«Анналів»</a> Публія Корнелія Тацита, хоча Светоній міг лише використовувати ті ж джерела, що і Тацит<a href="#cite_note-s39-43">[43]</a>. Таким чином, найбільш поширеною є версія про публікацію твору між 119 і 122 роками. Втім, існує і припущення, що «Життя дванадцяти цезарів» публікувалася частинами. Ця гіпотеза ґрунтується на вивченні лексики автора в різних біографіях і на присутності різних джерел<a href="#cite_note-s19-24">[24]</a>. Так, в двох перших по порядку біографіях нерідко згадуються або цитуються різні документи, але особливо часто — особисте листування Октавіана Августа. У життєписах <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9" title="Тиберій">Тіберія</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BB%D0%B0" title="Калігула">Калігули</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D1%96%D0%B9" title="Клавдій">Клавдія</a> також зустрічаються витяги з кореспонденції саме цього імператора<a href="#cite_note-s39-43">[43]</a>. Пізніше Светоній лише один раз використовує імператорське листування — при описі життя Нерона, але цей лист, можливо, взято з іншого джерела<a href="#cite_note-s39-43">[43]</a>. Єдності в питанні, які біографії могли бути опубліковані раніше інших, немає: найранішими називають як біографії Цезаря та <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82" title="Октавіан Август">Октавіана</a><a href="#cite_note-s15-20">[20]</a>, так і останні шість біографій (від Гальби до Доміціана)<a href="#cite_note-s19-24">[24]</a>. На користь останнього варіанту свідчить відносна стислість цих шести біографій, а також оцінна думка про те, що життєписи Цезаря й Августа могли бути написані тільки досвідченим біографом<a href="#cite_note-s40-44">[44]</a>. Рональд Сайм запропонував пізнє (після 123 року) датування біографії Тита. На його думку, книги VII і VIII (останні шість біографій) були додані до перших шести біографій пізніше<a href="#cite_note-s15-20">[20]</a>. Навпаки, Трістан Пауер датує «Про знаменитих людей», перший твір Гая, часом між 105—106 і 110 роками. Через раннє завершення першої роботи Светоній, на думку сучасного дослідника, мав у своєму розпорядженні достатній термін для ґрунтовної підготовки «Життя дванадцяти цезарів», внаслідок чого в 119—122 роках була опублікована завершена робота<a href="#cite_note-s41-45">[45]</a>. Існують й інші думки про причини відмінностей між першими і останніми біографіями. Так, французький дослідник Альсід Масі припустив, що Светоній з якихось причин не завершив свій головний твір, але все ж оприлюднив його. На його думку, римський біограф або опублікував свій твір достроково під впливом Септіція Клара (подібно до того, як у відомому листі Пліній умовляв його видати якийсь інший твір), або просто втратив інтерес до написання біографій і опублікував їх в незакінченому вигляді. Ці гіпотези частково пояснюють, чому історик не використав відомі листи Тіта і заповіт Веспасіана. Висловлюються й інші гіпотези: наприклад, Адріан міг дозволити своєму секретарю використовувати архівні матеріали лише про життя Октавіана, але потім він міг заборонити йому доступ в імператорський архів за іншими документами. <a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5&action=edit&redlink=1" class="new" title="Франческо делла Корте (ще не написана)">Франческо делла Корте</a> висловив інше недоказове припущення: на його думку, після того як Светоній закінчив дослідження кореспонденції Августа, він звернувся не до листів наступних імператорів, а до спогадів свого діда і батька, а також до чуток, відомих йому самому. Можливо, значну частину свого твору Транквілл написав уже після опали (можливо, в Гіппоні) і тому не міг мати доступу до імператорських архівів. Нарешті, існує припущення, що листування Августа було опубліковане цілком, і Светоній міг користуватися ним, не відвідуючи для цього архіви<a href="#cite_note-s42-46">[46]</a>. Це припущення ускладнює датування всієї збірки біографій. Відомо, що листи Августа використовували деякі римські літератори, хоча зі слів <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Квінтиліан">Квінтиліана</a> передбачається недоступність цих листів для широкої публіки<a href="#cite_note-s30-35">[35]</a>. Однак в біографії Августа Светоній згадує, що особисто вивчав почерк цього імператора<a href="#cite_note-s43-47">[47]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Светоній_про_християнство">Светоній про християнство</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=5" title="Редагувати розділ: Светоній про християнство" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=5" title="Редагувати вихідний код розділу: Светоній про християнство">ред. код</a>]</div> У біографії Клавдія Светоній залишив одну з найбільш ранніх згадок про <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%83%D1%81_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81" title="Ісус Христос">Ісуса Христа</a> і про <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Християнство">християн</a> у світській літературі. Попри те, що свідчення Светонія про християнство в силу своєї стислості має невизначений характер, дослідники зверталися до нього неодноразово<a href="#cite_note-s45-48">[48]</a>. Неясна причина заворушень, їх характер. Можливо, це була реакція юдеїв на рішення <a href="/wiki/%D0%84%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" class="mw-redirect" title="Єрусалимський Собор">Єрусалимського собору</a> про те, що язичникам, зверненим до християнства, необов'язково дотримуватися <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Тора">Моїсеєвого закону</a><a href="#cite_note-s46-49">[49]</a>. Згадуваний Светонієм Хрестос, як правило, ототожнюється з Ісусом<a href="#cite_note-s46-49">[49]</a>, оскільки написання «Хрестос» через «e» було поширене в латиномовному середовищі як з фонетичних причин, так і в силу традиції, що існувала ще й в IV столітті (це написання критикував <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9" title="Лактанцій">Лактанцій</a>)<a href="#cite_note-s47-50">[50]</a>. У I—II століттях в Римі були краще обізнані з ім'ям Χριστός (Christos), а з популярним серед рабів і вільновідпущеників ім'ям Χρήστος (Chrēstos в класичній давньогрецькій вимові), яке мало значення «хороший, добрий, щасливий, порядний, лагідний, корисний»<a href="#cite_note-s48-51">[51]</a>. Для людини, яка не знайома з <a href="/wiki/%D0%AE%D0%B4%D0%B0%D1%97%D0%B7%D0%BC" title="Юдаїзм">юдаїзмом</a> і <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Християнство">християнством</a>, ім'я Христос позначало або медичного працівника («службовець для натирання цілющою маззю»), або штукатура, і тому через незнання Светоній міг замінити невідоме йому ім'я добре відомим<a href="#cite_note-s49-52">[52]</a>. У біографії Нерона римський письменник згадує <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD_%D1%83_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Гоніння на християн у Римській імперії">вигнання християн з Риму</a>, причому слово «християни» він пише через «i»<a href="#cite_note-s48-51">[51]</a>. Відмінності в написанні можуть свідчити як про незнання Светонієм зв'язків між християнством і юдаїзмом, між «Хрестом» і християнством<a href="#cite_note-s49-52">[52]</a>, так і про прямування помилкового написання в джерелі (наприклад, в документах з імператорських архівів, архівів сенату або звітів префекта)<a href="#cite_note-s50-53">[53]</a>. Крім того, поширеність імені Хрестос дає підстави окремим вченим припускати, що згадана Светонієм людина могла бути <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Зелоти">зелотським</a> проповідником і організатором повстань євреїв в Римі (втім, ця гіпотеза не дуже популярна і піддається критиці)<a href="#cite_note-s51-54">[54]</a>. Описану Светонієм подію найчастіше датують 49-52 роками<a href="#cite_note-s47-50">[50]</a> або одним лише 49 роком<a href="#cite_note-s52-55">[55]</a>, хоча зустрічаються і інші датування. В епоху найбільшого впливу <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0" title="Міфологічна школа">міфологічної школи</a> наприкінці XIX — середині XX століття вчені часом заперечували автентичність розповіді Светонія. Зокрема, С. І. Ковальов припускав, що його свідчення — це вставки середньовічних переписувачів<a href="#cite_note-s53-56">[56]</a>, а в цілому його відомості надто уривчасті і невизначені для однозначних висновків про <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%94_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Раннє християнство">раннє християнство</a><a href="#cite_note-s54-57">[57]</a>. Втім, в своїх пізніших роботах радянський історик визнав справжність фрагмента Транквілла<a href="#cite_note-s54-57">[57]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Інші_твори">Інші твори</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=6" title="Редагувати розділ: Інші твори" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=6" title="Редагувати вихідний код розділу: Інші твори">ред. код</a>]</div> Добре відомо й інший твір Светонія — «Про знаменитих людей» (або «Про знаменитих мужів»; <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> De viris illustribus). Цей збірник біографій відомих діячів римської культури складався з п'яти розділів: життєписів поетів, ораторів, істориків, філософів, а також граматик і риторів<a href="#cite_note-s57-58">[58]</a>. Вважається, що цей твір було завершено і видано раніше, ніж «Життя дванадцяти цезарів»<a href="#cite_note-s58-59">[59]</a> — в 106—113<a href="#cite_note-s59-60">[60]</a> або в 105—114 роках<a href="#cite_note-s10-15">[15]</a>, але можлива і більш пізня дата публікації<a href="#cite_note-s60-61">[61]</a>. Розділ «Про знаменитих людей», де викладається історія <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Граматика">граматики</a> і <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Риторика">риторики</a> в Римі, оцінюється по-різному. На думку М. М. Покровського, він свідчить про добре знайомство автора з літературою і її дослідженнями<a href="#cite_note-s61-62">[62]</a>, однак в «Історії римської літератури» під редакцією Н. Ф. Дератані судження Светонія характеризуються як поверхневі<a href="#cite_note-s35-40">[40]</a>. Цей твір зберігся фрагментарно, а загальне число біографій могло доходити до ста<a href="#cite_note-s34-39">[39]</a>. Крім того, в візантійської енциклопедії <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0" title="Суда">«Суда»</a> зберігся список творів Транквілла, жоден з яких не дійшов до наших днів цілком. Це такі твори: <ul><li>Про відомих гетер;</li> <li>Про царів;</li> <li>Про Рим (звичаї; римський рік; римські свята, та одяг);</li> <li>Про ігри греків (зберігся в пізньому переказі);</li> <li>Про громадські посади;</li> <li>Про твір Цицерона «Про державу»;</li> <li>Про людей (Про тілесні недоліки);</li> <li>Про визначення часу;</li> <li>Про природу речей;</li> <li>Про грецьких лайливі словах (зберігся в пізньому переказі);</li> <li>Про різні граматичні питання;</li> <li>Про знаки в рукописах<a href="#cite_note-s33-38">[38]</a>.</li></ul> Деякі з них, можливо, були написані <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Давньогрецька мова">грецькою</a><a href="#cite_note-s60-61">[61]</a>, хоча достовірно встановити це неможливо<a href="#cite_note-s62-63">[63]</a>. Іноді припускають, що значна частина цих робіт входила до складу великої праці Prata<a href="#cite_note-s58-59">[59]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Джерела">Джерела</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=7" title="Редагувати розділ: Джерела" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=7" title="Редагувати вихідний код розділу: Джерела">ред. код</a>]</div> Як і багато інших істориків свого часу, Светоній рідко називає свої джерела. На думку М. Л. Гаспарова, він озвучує їх, тільки коли йдеться про недостатньо ясні питання, коли він бажає перекласти відповідальність за спірні відомості на інших або коли з'являється можливість похвалитися доступом до рідкісних документів<a href="#cite_note-s63-64">[64]</a>. В цілому Транквілл був дуже начитаний і використовував дуже багато джерел для своїх праць<a href="#cite_note-s64-65">[65]</a>. Всього він згадує близько тридцяти імен авторів, на відомості яких посилається, серед яких є і абсолютно невідомі в збереженій літературі люди<a href="#cite_note-s63-64">[64]</a>. Біографії імператорів починаючи з Тиберія мають менше джерел, ніж два перших життєписи<a href="#cite_note-s65-66">[66]</a>. Ймовірно, Светоній не користувався <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%82" title="Тацит">Тацитом</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%85" title="Плутарх">Плутархом</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BB" title="Гай Веллей Патеркул">Веллеєм Патеркулом</a>, <a href="/wiki/%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF_%D0%A4%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9" title="Йосип Флавій">Йосипом Флавієм</a> — істориками I—II століть, чиї твори дійшли до наших днів<a href="#cite_note-s43-47">[47]</a>. Втім, один фрагмент життєпису Нерона іноді розглядають як полеміку з Тацитом<a href="#cite_note-s63-64">[64]</a>. Крім того, деякі подібності в творах Светонія і Тацита можуть тлумачитися як результат або знайомства першого з «Анналами», або використання спільних джерел. Деякі подібності виявляються у Светонія з Плутархом. Біографії Цезаря в обох авторів містять схожі матеріали, запозичені, найімовірніше, зі спогадів наближеного Цезаря <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D0%B9_%D0%9E%D0%BF%D0%BF%D1%96%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Гай Оппій (ще не написана)">Гая Оппія</a><a href="#cite_note-s21-26">[26]</a>, а також з «Історії громадянської війни» <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9_%D0%90%D0%B7%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BE%D0%BD" title="Гай Азіній Полліон">Гая Азінія Полліона</a><a href="#cite_note-s66-67">[67]</a>. Попри часте використання однакових джерел, між двома біографами існує чимало розбіжностей, причина яких залишається нез'ясованою<a href="#cite_note-s64-65">[65]</a>. Таким чином, питання про ставлення Светонія до творів двох відомих сучасників (Плутарх і Тацит) продовжує залишатися невирішеним<a href="#cite_note-s64-65">[65]</a>. Крім опори на роботи попередників, Светоній вдається до використання відомостей, почерпнутих з першоджерел. Їх часте використання відрізняє Светонія від інших римських істориків, які нерідко обмежувалися лише інформацією з праць попередніх авторів. Відомо, що Светоній читав листи Августа, написані його рукою, і неодноразово їх цитував. Обмежене використання ним цих листів іноді служить підставою для уточнення датування всього твору. Використав він такі малодоступні матеріали, як автобіографія Тіберія, його промови і письмові заяви в сенаті, а також протоколи сенатських засідань. У його біографіях зустрічаються епіграми на імператорів і глузування над ними. Нарешті, Светоній збирав свідчення очевидців: він посилається на розповіді свого діда і батька, на спогади хлопчика-раба, який був присутній під час вбивства Доміціана, посилається на якихось «старших», а також вдається до власних спогадів. За різними джерелами він також наводить слова імператорів, особливо їх жарти та гостроти<a href="#cite_note-s43-47">[47]</a>. У творі «Про знаменитих людей» Светоній використовує твори енциклопедиста <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%BE%D0%BD" title="Марк Теренцій Варрон">Марка Теренція Варрона</a>, граматика Сантрі, істориків <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%82" title="Корнелій Непот">Корнелія Непота</a> і <a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B0" title="Луцій Фенестелла">Фенестелли</a><a href="#cite_note-s67-68">[68]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Стиль_творів">Стиль творів</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=8" title="Редагувати розділ: Стиль творів" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=8" title="Редагувати вихідний код розділу: Стиль творів">ред. код</a>]</div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Особливості_мови">Особливості мови</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=9" title="Редагувати розділ: Особливості мови" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=9" title="Редагувати вихідний код розділу: Особливості мови">ред. код</a>]</div> Мова Светонія характеризується як ясна, проста і рівною мірою віддалена від двох популярних напрямків риторики межі I і II століть — штучної архаїзації мови і «нового стилю»<a href="#cite_note-s68-69">[69]</a><a href="#cite_note-s67-68">[68]</a>. Його відмова від ретельної стилізації своєї мови ішла врозріз з традиціями розвиненої античної історіографії<a href="#cite_note-s69-70">[70]</a>. Більш того, особливості стилю і характеру роботи дозволяють деяким сучасним дослідникам припускати, що за античними уявленнями Светоній зовсім не вважався істориком<a href="#cite_note-s69-70">[70]</a>. Стилістичної єдності у Транквілла не спостерігається навіть у межах одних і тих самих біографій<a href="#cite_note-s69-70">[70]</a>, однак існує чимало рис, властивих всім його творам. Так, прагнення Светонія до стислості викладу відзначали ще античні автори<a href="#cite_note-s67-68">[68]</a>. Ряд сучасних дослідників виявляє у нього ознаки сухого <a href="/wiki/%D0%9E%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Офіційно-діловий стиль мовлення">ділового стилю</a>, який несе відбиток роботи в імператорської канцелярії<a href="#cite_note-s70-71">[71]</a><a href="#cite_note-s68-69">[69]</a><a href="#cite_note-s71-72">[72]</a>, хоча в його творах зустрічаються деякі риси, властиві тільки художній прозі «срібного століття» і античної поезії<a href="#cite_note-s72-73">[73]</a>. В цілому Светоній вважається автором, чужим до римських риторичних традицій<a href="#cite_note-s67-68">[68]</a>, через що художні достоїнства окремих епізодів іноді вважаються наслідком списування з першоджерел<a href="#cite_note-s69-70">[70]</a>. Граматика творів Светонія має ряд специфічних рис. Історик віддає перевагу конструкціям з сурядним зв'язком<a href="#cite_note-s68-69">[69]</a> і з прикметниковими зворотами<a href="#cite_note-s67-68">[68]</a>, а також рідко застосовує <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Сполучник">сполучники</a><a href="#cite_note-s73-74">[74]</a>. У його промові багато зайвих синонімів (<a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%BC" title="Плеоназм">плеоназмів</a>): наприклад, «спільник і співучасник», «істина і правда», «члени і частини імперії», «хитрістю і підступністю», «переконує і перестерігає» і так далі<a href="#cite_note-s72-73">[73]</a><a href="#cite_note-s73-74">[74]</a>. Іноді одну й ту саму думку Светоній висловлює за допомогою і позитивного, і негативного зворотів: наприклад, «даром і без будь-якої плати», «чоловіка і ще не вдівця»<a href="#cite_note-s72-73">[73]</a>. Іноді автор використовує на місці конкретних іменників абстрактні: наприклад, «шлюби» в значенні «заміжні жінки», «дружби і приязні» в значенні «друзі і приятелі»<a href="#cite_note-s72-73">[73]</a>. Крім того, він нерідко замінює дійсного <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B4%D1%96%D1%94%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Спосіб дієслова">способу</a> умовний, активно використовує похідні слова і прийменникові конструкції<a href="#cite_note-s73-74">[74]</a>. Лексика римського автора також має деякі особливості. Уникаючи стилізації мови під старовину, він відмовляється від застарілих слів, які активно використовували письменники-сучасники. Чимало в його промові грецьких слів<a href="#cite_note-s67-68">[68]</a>, використання яких було нехарактерно для римської історіографії<a href="#cite_note-s74-75">[75]</a>. Зокрема, саме грецькою Светоній записав звернення вмираючого Цезаря до <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%AE%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D1%83%D1%82" title="Марк Юній Брут">Брута</a>. Від творів інших римських істориків Светонія відрізняють часте використання спеціальних термінів і активне цитування документів<a href="#cite_note-s74-75">[75]</a>. Помітною особливістю стилю Светонія є його звичай починати розповідь про будь-яке явище в житті описуваного правителя зі слова, яке характеризувало б тему розповіді: так, в життєписі Цезаря глава, що починається зі слова «Битви», розповідає про те, як диктатор поводився під час битви, які основні тактичні прийоми застосовував; глава, яка починається зі слова «Провини», описує його ставлення до солдатів, що провинилися<a href="#cite_note-s72-73">[73]</a>. Закінчуються його фрази, як правило, дієсловами<a href="#cite_note-s72-73">[73]</a>. Сам Транквілл в своїх творах зі схваленням висловлюється про стилі Октавіана Августа, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%A2%D1%83%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%A6%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD" class="mw-redirect" title="Марк Туллій Цицерон">Марка Туллія Цицерона</a> і Гая Юлія Цезаря<a href="#cite_note-s67-68">[68]</a><a href="#cite_note-s75-76">[76]</a>. На думку С. І. Соболевського, Светоній неодноразово озвучував думки описуваних осіб (перш за все Августа) про мову і стиль, які збігалися з його власними<a href="#cite_note-s67-68">[68]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Особливості_викладу">Особливості викладу</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=10" title="Редагувати розділ: Особливості викладу" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=10" title="Редагувати вихідний код розділу: Особливості викладу">ред. код</a>]</div> Светоній — прихильник розташування фактів з життя описуваного імператора не за хронологією, а за тематичними рубриками. Принципи побудови біографій єдині для всіх з них. У стислому вигляді їх структура така: життя до приходу до влади; особливості правління; особисте життя; смерть і поховання<a href="#cite_note-s76-77">[77]</a>. При цьому хронологічна послідовність дотримується тільки в розділі про життя до початку правління<a href="#cite_note-s40-44">[44]</a>. Біографія Отона має найменше число рубрик — 10, біографії Цезаря й Августа мають найбільшу кількість рубрик — 22<a href="#cite_note-s78-78">[78]</a>. Іноді історик змінює розділи місцями: наприклад, опис зовнішності і статури Клавдія знаходиться серед перерахуванням його вад, а відповідний опис Нерона розташований після розповіді про його смерті<a href="#cite_note-s78-78">[78]</a>. Хоча іноді висловлюється припущення, що зразком для рубрик Светонія послужили <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0" title="Діяння божественного Августа">«Діяння божественного Августа»</a> — автобіографія першого римського принцепса, сучасні дослідники бачать в подібній структурі роботи проходження римської традиції<a href="#cite_note-s79-79">[79]</a>. На думку <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D1%85%D0%B0%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міхаель фон Альбрехт (ще не написана)">Міхаеля фон Альбрехта</a>, на сувору структуру творів Светонія вплинула його робота викладачем словесності, в завдання якого входило навчання аналізу текстів<a href="#cite_note-s80-80">[80]</a>. Особливості структури «Життя дванадцяти цезарів» були помічені давно. 1901 року німецький філолог Фрідріх Лео припустив, що в епоху еллінізму в античному світі склалися два типи біографій. Біографії першого типу структурували матеріал в хронологічній послідовності подій, а життєписи другого типу розподіляли відомості по темам. Біографії першого типу описували політиків і полководців, а другого («олександрійські біографії») — філософів і письменників. На думку німецького дослідника, Светоній в «Житті дванадцяти цезарів» став першим, хто застосував традиції другого типу біографій до державних діячів<a href="#cite_note-s81-81">[81]</a> (сучасні історики літератури більш обережні у висновках<a href="#cite_note-s82-82">[82]</a>: вже у <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%82" title="Корнелій Непот">Корнелія Непота</a> не завжди дотримувалася хронологія<a href="#cite_note-s83-83">[83]</a>). Втім, сам жанр біографії був для Риму досить новим: першими відомими римськими біографами були Корнелій Непот (писав біографії полководців і правителів) і <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%BE%D0%BD" title="Марк Теренцій Варрон">Марк Теренцій Варрон</a> (створював «александрійські біографії»)<a href="#cite_note-s84-84">[84]</a>. Застосування іншої схеми виразилося не тільки у відмові від хронології, а й, наприклад, у відмові від моралізаторського тлумачення фактів, характерного для Плутарха — іншого відомого біографа цього часу<a href="#cite_note-s78-78">[78]</a>. Крім цього, римський письменник прагнув до пошуку причин явищ або до побудови узагальнень, але до оцінки подій. Тому Светоній відмовився від зіставлення фактів один з одним і, навпаки, прагнув до їхньої ізоляції, щоб читач міг дати їм власну оцінку. Крім того, в «Житті дванадцяти цезарів» позитивні і негативні якості і вчинки імператорів, як правило, розмежовуються, а в біографії Нерона автор прямо говорить про цей розподіл<a href="#cite_note-s85-85">[85]</a>. Скрізь, крім біографії Тита, негативні оцінки слідують після позитивних<a href="#cite_note-s86-86">[86]</a>. Для відбору фактів для біографій імператорів характерна орієнтація на розкриття особистості правителя, а не на опис історичного контексту, тобто його правління. Виняток іноді робиться для найбільш важливих подій, але і серед них практично не згадуються інциденти в провінціях, а найбільша увага приділяється Риму і імператорському двору. Великі повстання і війни нерідко описуються тільки як привід для розповіді про цікаві події з життя імператорів. Як зазначає М. Л. Гаспаров, «не випадково з усіх військових затій імператорів найдокладніше описаним виявився похід Калігули в Галлію і Німеччину»<a href="#cite_note-s87-87">[87]</a>. Різні біографії орієнтуються на різні жанрові форми і, як наслідок, використовують неоднакові виразні засоби: наприклад, біографія Тита стилізована під <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Панегірик">панегірик</a>, і в ній набагато більше <a href="/wiki/%D0%95%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Епітет">епітетів</a> і <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Паралелізм">паралелізмів</a>, ніж у схожій за обсягом біографії Отона<a href="#cite_note-s88-88">[88]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Політичні_погляди">Політичні погляди</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=11" title="Редагувати розділ: Політичні погляди" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=11" title="Редагувати вихідний код розділу: Політичні погляди">ред. код</a>]</div> Светоній не говорить про свої політичні вподобання безпосередньо<a href="#cite_note-s89-89">[89]</a>, але його висловлювання дозволяють схарактеризувати його як прихильника помірної монархії<a href="#cite_note-s90-90">[90]</a>, що стоїть поза політичними угрупованнями<a href="#cite_note-s65-66">[66]</a>. Светоній не дотримується неупередженості в зображенні правителів, і різні імператори описуються з різним ступенем підтримки або непідтримки. Найбільшою симпатією римського письменника користуються Август<a href="#cite_note-s58-59">[59]</a><a href="#cite_note-s89-89">[89]</a> (він «творець найкращого стану справ» і «правитель швидше корисний, ніж честолюбний»<a href="#cite_note-s88-88">[88]</a>), Веспасіан і Тит<a href="#cite_note-s89-89">[89]</a>. Швидшепозитивне його ставлення до Цезарю і Отона<a href="#cite_note-s89-89">[89]</a>, дуже двоїсте — до Клавдія<a href="#cite_note-s91-91">[91]</a><a href="#cite_note-s89-89">[89]</a>. Разом з тим деякі дії «поганих» імператорів Светоній повністю підтримує: наприклад, він хвалить Доміціана за боротьбу з перевищенням повноважень міськими <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82" title="Магістрат">магістратами</a> і намісниками в провінціях<a href="#cite_note-s92-92">[92]</a>. У порівнянні з Тацитом, чиї політичні погляди вивчені краще, погляди Светонія мають ряд особливостей. Так, двох істориків відрізняє діаметрально протилежна оцінка імператора Отона. Светоній хвалить його, виступаючи як представник вершників, в той час як Тацит оцінює цього імператора негативно, висловлюючи точку зору сенаторів<a href="#cite_note-s91-91">[91]</a>. Ще однією рисою, яка відрізняє Светонія від Тацита, є менш песимістичний настрій: зокрема, Транквілл наводить приклади людей, яких влада не розбестила (Август, Отон і Тит)<a href="#cite_note-s93-93">[93]</a>. У порівнянні з Тацитом, чиї політичні погляди вивчені краще, погляди Светонія мають ряд особливостей. Так, двох істориків відрізняє діаметрально протилежна оцінка імператора Отона. Светоній хвалить його, виступаючи як представник вершників, в той час як Тацит оцінює цього імператора негативно, висловлюючи точку зору сенаторів<a href="#cite_note-s91-91">[91]</a>. Ще однією рисою, яка відрізняє Светонія від Тацита, є менш песимістичний настрій: зокрема, Транквілл наводить приклади людей, яких влада не розбестила (Август, Отон і Тит)<a href="#cite_note-s93-93">[93]</a>. Светоній був прихильником теорії «освіченої монархії», яка зародилася за його часів, тому він поділяє імператорів на хороших і поганих. Вважає, що доля імперії цілком залежить від їх волі, вірить у божественне походження їхньої влади. Хороший імператор, на думку Светонія, шанобливо ставиться до <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%82" title="Сенат">Сенату</a>, надає економічну допомогу широким верствам населення і дбає про добробут провінцій. Ідеальними правителями Светоній зображує Августа і Тіта. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Вплив">Вплив</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=12" title="Редагувати розділ: Вплив" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=12" title="Редагувати вихідний код розділу: Вплив">ред. код</a>]</div> Твори Светонія були популярні до V—VI століть серед граматиків і вчених, які нерідко надавали перевагу над його свідченнями про римських старожитності енциклопедичним роботам <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%BE%D0%BD" title="Марк Теренцій Варрон">Марка Теренція Варрона</a> за їхню стислість. Біографії правителів користувалися популярністю у публіки за інтригуючі подробиці і відсутність лестощів на адресу імператорів. «Життя дванадцяти цезарів» наслідували численні античні письменники: так, <a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B2_%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Луцій Марій Максим Перпетв Авреліан">Марій Максим</a> написав біографії імператорів від Нерви до Геліогабала (тобто з моменту, коли завершувалося виклад в біографіях Светонія). Його життєписи не збереглися, але вони використовувалися шістьма авторами життєписів Августів<a href="#cite_note-s72-73">[73]</a>, які високо цінували творчість Светонія і підкреслювали його правдивість<a href="#cite_note-s74-75">[75]</a>. Біографії письменників і поетів служили джерелом для <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%BB_%D0%93%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%B9" title="Авл Геллій">Авла Геллія</a><a href="#cite_note-s97-94">[94]</a>, <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD" class="mw-redirect" title="Цензорин">Цензорина</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B2%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%93%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82" title="Мавр Сервій Гонорат">Сервія Гонората</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B9" title="Амбросій Феодосій Макробій">Макробія</a>, Іоанна Ліда, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Ісидор Севільський">Ісидора Севільського</a><a href="#cite_note-s98-95">[95]</a>, а також <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D1%81%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Геннадій Массілійський">Геннадія Массілійського</a> і <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD%D1%81_%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ільдефонс Толедський (ще не написана)">Ільдефонса Толедського</a><a href="#cite_note-s99-96">[96]</a>. Його твори впливали на весь біографічний жанр: так, структура біографії <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B9" class="mw-redirect" title="Августин Аврелій">Аврелія Августина</a> авторства <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Поссидій Каламський (ще не написана)">Поссидія Каламського</a> схожа з принципами рубрикації у Светонія<a href="#cite_note-s99-96">[96]</a>. В середні віки Транквілл помітно вплинув на літературу <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" class="mw-redirect" title="Каролінгське Відродження">каролінгського відродження</a>. Так, <a href="/wiki/%D0%95%D0%B9%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4" title="Ейнгард">Ейнгард</a> склав біографію <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Карл Великий">Карла Великого</a> (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> Vita Karoli Magni) за образом «Життя дванадцяти цезарів»<a href="#cite_note-s100-97">[97]</a>. Твір Светонія справив на Ейнгарда значно більший вплив, ніж <a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Житія">житія</a> святих — набагато більш поширений тип середньовічних біографій. У той же час придворний письменник не поділяв стриманого ставлення свого римського попередника до предмету, а всіляко прославляв Карла<a href="#cite_note-s101-98">[98]</a>. Ерік (Ейріх) Осерський, учень Серватія Лупи, опублікував підбірку витягів з Светонія, яка згодом стала популярною<a href="#cite_note-s100-97">[97]</a>. Її використовував, зокрема, <a href="/wiki/%D0%86%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D0%BD_%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%81%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Іоанн Солсберійський">Іоанн Солсберійський</a><a href="#cite_note-s102-99">[99]</a>. Інша відома добірка витягів зроблена в збірнику Faits des Romains <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Давньофранцузька мова">давньофранцузькою мовою</a> в середині XIII століття<a href="#cite_note-s102-99">[99]</a><a href="#cite_note-s103-100">[100]</a>. Під помітним впливом Светонія перебував англійський історик початку XII століття Вільям Мальмсберійський<a href="#cite_note-s99-96">[96]</a>. Був відомий Транквілл і в <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Візантії</a>, а на <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D0%BE%D0%BD" title="Афон">Афоні</a> збереглися <a href="/wiki/%D0%95%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0" title="Епітома">епітоми</a> (короткі витяги) праць про античні ігри і про давньогрецькі лайливі слова<a href="#cite_note-s99-96">[96]</a>. Найбільшою популярністю творчість римського письменника користувалася у Франції, і в 1381 році був зроблений перший переклад його творів на французьку мову (переклад був задуманий спеціально для короля <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_V_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9" title="Карл V Мудрий">Карла V</a>, але завершений вже після його смерті<a href="#cite_note-s104-101">[101]</a>). У XIV столітті його роботи стали добре відомі і в Італії: так, він був одним з улюблених авторів <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0" title="Франческо Петрарка">Петрарки</a> (він називав Светонія достовірним і цікавим), якому належало кілька рукописів творів римського автора<a href="#cite_note-s100-97">[97]</a><a href="#cite_note-s105-102">[102]</a>. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%BE" class="mw-redirect" title="Джованні Бокаччо">Боккаччо</a> активно використовував його біографії як історичне джерело; зберігся манускрипт з витягами зі Светонія, зроблений рукою італійського письменника. Популярність Светонія виросла в епоху <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Відродження">Відродження</a>, і його роботи активно видавали після винаходу <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" class="mw-redirect" title="Книгодрукування">книгодрукування</a>: вже в 1470—1500 роки було випущено 15 видань<a href="#cite_note-s100-97">[97]</a>. Ще в 1446 році антиквар <a href="/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B4%D0%BE_%D0%94%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D1%96%D0%BE" title="П'єр Кандідо Дечембріо">П'єр Кандідо Дечембріо</a> переклав біографію Цезаря на <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Італійська мова">італійську мову</a> і під її впливом написав життєпис одного з правителів <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BD" title="Мілан">Мілана</a> з роду <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%96" title="Вісконті">Вісконті</a>, а через сто років гуманіст <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BE" title="Паоло Джовіо">Паоло Джовіо</a> створив серію з дванадцяти біографій усіх правителів Мілана з цього роду<a href="#cite_note-s102-99">[99]</a>. Наслідували Светонія історики Адріан Барланд, Антоніо де Гевара, Педро Мехія<a href="#cite_note-s102-99">[99]</a>. Завдяки зростанню популярності Транквілла зображення дванадцяти римських правителів стали популярні і в образотворчому мистецтві. На початку XVI століття англійський канцлер кардинал <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81_%D0%A3%D0%BE%D0%BB%D1%81%D1%96" class="mw-redirect" title="Томас Уолсі">Томас Уолсі</a> замовив для <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%82" class="mw-redirect" title="Гемптон Корт">Хемптон-корту</a> <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B0" title="Теракота">теракотові медальйони</a> з портретами дванадцяти цезарів. Серію з дванадцяти портретів імператорів <a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%BE_II_%D0%93%D0%BE%D0%BD%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Федеріко II Гонзага (ще не написана)">Федеріко II Гонзага</a>, герцог <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%8F" title="Мантуя">Мантуї</a>, замовив відомому художнику <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD" class="mw-redirect" title="Тиціан">Тиціанові</a>. Згодом ці картини потрапили до англійського короля <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_I_(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%97)" title="Карл I (король Англії)">Карла I</a>, потім до іспанського королівського двору, але в 1734 році пожежа знищила всі дванадцять портретів<a href="#cite_note-s102-99">[99]</a>. Філософ <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD_%D0%9B%D1%83%D1%97%D1%81_%D0%92%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%81" title="Хуан Луїс Вівес">Хуан Луїс Вівес</a> високо цінував Светонія і в своїх педагогічних трактатах рекомендував вивчати його творчість<a href="#cite_note-s102-99">[99]</a>. 1576 року винахідник, математик і лікар <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE" title="Джироламо Кардано">Джироламо Кардано</a> написав автобіографію, в якій застосував структуру життєписів римського автора<a href="#cite_note-s102-99">[99]</a>. На рубежі XVI і XVII століть <a href="/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD_%D0%91%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Жан Боден">Жан Боден</a>, Марк Антуан Мюре, <a href="/wiki/%D0%AE%D1%81%D1%82_%D0%9B%D1%96%D0%BF%D1%81%D1%96%D0%B9" title="Юст Ліпсій">Юст Ліпсій</a> і <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Бен Джонсон">Бен Джонсон</a> нерідко вдавалися до творів Светонія в дискусії про прозу латинською мовою і національними мовами<a href="#cite_note-s102-99">[99]</a>. <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%B4%D0%B5_%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Мішель де Монтень">Мішель де Монтень</a> цитував Светонія більше 40 разів<a href="#cite_note-s106-103">[103]</a>. Був добре знайомий з роботами Транквілла <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%A8%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80" title="Вільям Шекспір">Вільям Шекспір</a>. Саме під впливом «Життя дванадцяти цезарів» з'явилася відома фраза шекспірівського Цезаря <a href="/wiki/Et_tu,_Brute%3F" title="Et tu, Brute?">«І ти, Бруте»</a><a href="#cite_note-s107-104">[104]</a>. Хоча «Життя дванадцяти цезарів» і фрагменти «Про знаменитих мужів» у XVIII столітті були добре відомі читачам, Светонія дуже мало вивчали в школах<a href="#cite_note-s108-105">[105]</a>. Як правило, з жанром біографії асоціювався вже не він, а <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%85" title="Плутарх">Плутарх</a><a href="#cite_note-s109-106">[106]</a>. Починаючи з рубежу XVII і XVIII століть на оцінку спадщини Светонія мав великий вплив філософ <a href="/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80_%D0%91%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D1%8C" title="П'єр Бейль">П'єр Бейль</a>. У своєму «Історичному і критичному словнику» він присвятив римському автору окрему статтю, в якій називав його зразком прямоти, щирості і неупередженості, а також звертав увагу на відсутність самоцензури: він розповідав про все, без страху і оглядки на громадську думку і позицію імператорів. Згодом погляди Бейля поширилися в Європі — зокрема, аналогічні думки про римського історика висловлювали філософ <a href="/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%96%D0%B0%D0%BA_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BE" title="Жан-Жак Руссо">Жан-Жак Руссо</a>, історик <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%93%D1%96%D0%B1%D0%BE%D0%BD" class="mw-redirect" title="Едвард Гібон">Едвард Гібон</a>, письменник і критик <a href="/w/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B0_%D0%B4%D0%B5_%D0%9B%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BF&action=edit&redlink=1" class="new" title="Жан-Франсуа де Лагарп (ще не написана)">Жан-Франсуа де Лагарп</a> і перекладач Транквілла на англійську мову Джон Кларк. Останній вважав Светонія дуже корисним істориком. Гібон також дотримувався думки про правдивість і неупередженість римського біографа і вказував на відоме зауваження, що біографії філософів <a href="/w/index.php?title=Lsjuty_Kfthncmrbq&action=edit&redlink=1" class="new" title="Lsjuty Kfthncmrbq (ще не написана)">Діогена Лаертського</a> і імператорів Светонія набагато більш правдиві, ніж житія святих і мучеників<a href="#cite_note-s110-107">[107]</a>. 1771 року де Лагарп заявляв про нейтральність Светонія в передмові до свого перекладу «Життя дванадцяти цезарів» на французьку мову<a href="#cite_note-s111-108">[108]</a> (за вільне поводження з текстом цей переклад різко критикували знавці латини<a href="#cite_note-s109-106">[106]</a>). У творі «Еміль, або Про виховання» Руссо журився про відсутність в його час авторів, які б писали про правителів прямо, без лестощів і замовчувань. У той же час <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Вольтер">Вольтер</a> не поділяв таких поглядів і в листі до де Лагарпа писав про розчарування його рішенням перекласти Светонія — нудного письменника, сумнівного анекдотиста<a href="#cite_note-s109-106">[106]</a>. У XIX столітті Светонія переважно оцінювали критично: історики з підозрою ставилися до його повідомлень, а філологи зневажливо відгукувалися про його стиль. Характерною була оцінка Едуарда Нордена: німецький дослідник удостоїв Транквілла лише виноски в «Античній художній прозі» з короткою характеристикою «Светоній пише безбарвно»<a href="#cite_note-s112-109">[109]</a>. <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D1%96_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0" class="mw-redirect" title="Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона">Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона</a> характеризував «Життя дванадцяти цезарів» як «дуже слабкий з літературної точки зору твір, позбавлений психологічної тонкості і політичної далекоглядності», хоча при цьому визнавав його історичну цінність<a href="#cite_note-s113-110">[110]</a>. Наразі негативна оцінка творчості Светонія подолана<a href="#cite_note-s112-109">[109]</a>, і його вважають творцем римської форми біографії<a href="#cite_note-s83-83">[83]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Стан_збереження_творів._Рукописи._Видання"><span id=".D0.A1.D1.82.D0.B0.D0.BD_.D0.B7.D0.B1.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.82.D0.B2.D0.BE.D1.80.D1.96.D0.B2._.D0.A0.D1.83.D0.BA.D0.BE.D0.BF.D0.B8.D1.81.D0.B8._.D0.92.D0.B8.D0.B4.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F">Стан збереження творів. Рукописи. Видання</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=13" title="Редагувати розділ: Стан збереження творів. Рукописи. Видання" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=13" title="Редагувати вихідний код розділу: Стан збереження творів. Рукописи. Видання">ред. код</a>]</div> До наших днів «Життя дванадцяти цезарів» збереглися практично повністю. Втім, жоден з рукописів, включаючи найраніші, не має передмови і початку біографії Гая Юлія Цезаря з історією роду Юліїв, обставинами народження майбутнього диктатора, його дитинством і звичайним для античної літератури перерахуванням ознак. У VI столітті візантійський антиквар Іоанн Лід користувався копією з присвятою Септіцію Клару, але в рукописи IX століття посвяти вже немає. За деякими оцінками, загублений фрагмент міг бути досить значним — до 16 рукописних сторінок<a href="#cite_note-s38-42">[42]</a>. У ньому Светоній міг розповісти також про свої наміри, обґрунтувати важливість своєї праці і вказати на оригінальність роботи<a href="#cite_note-s40-44">[44]</a>. Найдавніший збережений рукопис творів Светонія належить до IX століття. Він умовно знаний як «Codex Memmianus» і створений близько 840 року в <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)" title="Тур (місто)">Турі</a>. Однак ще раніше в <a href="/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80" class="mw-redirect" title="Фульдський монастир">Фульдському монастирі</a> існував й інший рукопис. Близько 844 року його хотів отримати для своїх досліджень антиквар Серватій Луп, абат монастиря Ферьєр, але йому прислали копію. Можливо, Фульдський манускрипт був джерелом (архетипом) для всіх наступних копій «Життя дванадцяти цезарів»<a href="#cite_note-s114-111">[111]</a>. Вважається, що саме цим кодексом близько 818 року користувався <a href="/wiki/%D0%95%D0%B9%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4" class="mw-redirect" title="Ейнхард">Ейнхард</a> для складання біографії <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Карл Великий">Карла Великого</a><a href="#cite_note-s115-112">[112]</a><a href="#cite_note-s116-113">[113]</a>. Інші рукописи були зроблені значно пізніше. Зокрема, в XI столітті був створений манускрипт «Gudianus 268 Guelferbytanus», або «G», в XI або XII століттях — «Vaticanus 1904», або «V», в XII столітті — «Codex Laurentianus 68, 7» і «Codex Parisinus 6116»<a href="#cite_note-s38-42">[42]</a><a href="#cite_note-s117-114">[114]</a>. Рукописи творів Светонія ділять на чотири групи за характерними особливостями прочитання різних фрагментів. Ці різночитання сходять до невеликого числа джерел (архетипів). Інша доля спіткала інші праці письменника. Не збереглася велика частина твору «Про знаменитих людей», а чимало інших робіт Транквілла відомі тільки за назвами (повний їх перелік залишився в візантійській енциклопедії <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0" title="Суда">Суда</a>) або збереглися в незначних фрагментах. Найбільший фрагмент праці «Про знаменитих людей» зберігся в рукописі «Codex Hersfeldensis» з монастиря <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%80-%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%84%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Бар-Герсфельд (ще не написана)">Герсфельд</a>, про яку дізнався близько 1425 гуманіст <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%BE_%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96" title="Поджо Браччоліні">Поджо Браччоліні</a>. Основну частину манускрипту становили малі твори Публія Корнелія Тацита — «Агрікола», <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_(%D0%A2%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%82)" title="Германія (Тацит)">«Германія»</a> і «Діалог про ораторів»; на тексті праці Транквілла рукопис обривався. Після того, як з манускрипту зробили близько 20 рукописних копій, про нього нічого не відомо. При цьому приналежність фрагмента Светонію була визнана не відразу<a href="#cite_note-s114-111">[111]</a><a href="#cite_note-s117-114">[114]</a><a href="#cite_note-s118-115">[115]</a><a href="#cite_note-s97-94">[94]</a>. Найвідоміші манускрипти, скопійовані з «Codex Hersfeldensis»: «V» (Codex Vaticanus, 1862), «L» (Codex Leidensis (Perizioanus)), «N» (Codex Neapolitanus (Farnesianus)), «O» (Codex Ottobonianus, +1455), «G» (Codex Gudianus, 93), «I» (Codex Vaticanus, 1518), «W» (Codex Vindobonensis, 711)<a href="#cite_note-s120-116">[116]</a>. Мабуть, відомості про «Про знаменитих людей» активно залучав <a href="/wiki/%D0%86%D1%94%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC_%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Ієронім Стридонський">Ієронім Стридонський</a> — завдяки йому можливо частково відновити імена людей, про яких писав Светоній. Крім того, біографії письменників та поетів з роботи Транквілла часто цитували античні граматики. Ними нерідко передували видання творів <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%BE%D0%BD" title="Марк Теренцій Варрон">Теренція</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B9" title="Вергілій">Вергілія</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9" title="Горацій">Горація</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B9" title="Персій">Персія</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D0%B9_%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%BD" title="Марк Анней Лукан">Лукана</a> і інших, але при цьому скорочували або розширювали. Через це приналежність деяких приписуваних Светоній фрагментів спірна<a href="#cite_note-s119-117">[117]</a>. Висловлюється припущення, що жоден з фрагментів не зберігся в тому вигляді, в якому був написаний спочатку<a href="#cite_note-s40-44">[44]</a>. Збереглася також біографія Плінія Старшого з розділу про істориків (всього Светоній створив біографії шести істориків починаючи з Саллюстія)<a href="#cite_note-s121-118">[118]</a>. У монастирях <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D0%BE%D0%BD" title="Афон">Афона</a> збереглися перекази (епітоми) робіт Светонія про античні ігри і про давньогрецькі лайливі слова<a href="#cite_note-s98-95">[95]</a>. Незабаром після винаходу друкарства твори Светонія почали активно публікуватися. Перші два видання «Життя дванадцяти цезарів» вийшли в 1470 році (обидва — в Римі), а вже в 1471 році в <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Венеція">Венеції</a> було надруковано і третє. В основі перших публікацій Светонія лежали пізні копії (рукописи четвертої групи). У 1713 році почав роботу над новим критичним виданням текстів Светонія відомий філолог <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BB%D1%96" title="Річард Бентлі">Річард Бентлі</a>, але в 1719 році відмовився від цієї ідеї<a href="#cite_note-s108-105">[105]</a>. Сучасні видання тексту «Життя дванадцяти цезарів» ґрунтуються на критичному тексті К. Л. Рота, випущеному в 1858 році і заснованому на порівнянні всіх рукописів<a href="#cite_note-s117-114">[114]</a>. Роботи римського історика активно переводилися на сучасні мови: зокрема, перший переклад на англійську мову видав в 1606 році Філемон Голланд<a href="#cite_note-s107-104">[104]</a>, в 1717 році інший переклад випустив Джейбс Г'юз, а вже в 1732 році вийшов переклад Джона Кларка<a href="#cite_note-s108-105">[105]</a>. Твір «Про знаменитих людей» довгий час видавався частинами. Малі уривки з роботи «Про знаменитих людей» вперше надрукував Антоній Гриф в 1566 році в <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BE%D0%BD" title="Ліон">Ліоні</a><a href="#cite_note-s122-119">[119]</a>. Над вивченням всіх збережених рукописів працював Макс Їм, але він помер, не встигнувши завершити видання другого тому «Про граматиків і риторів»<a href="#cite_note-s121-118">[118]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Примітки">Примітки</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=14" title="Редагувати розділ: Примітки" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=14" title="Редагувати вихідний код розділу: Примітки">ред. код</a>]</div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816068">.mw-parser-output .reflist{margin-bottom:0.5em;list-style-type:decimal}@media screen{.mw-parser-output .reflist{font-size:90%}}.mw-parser-output .reflist .references{font-size:100%;margin-bottom:0;list-style-type:inherit}.mw-parser-output .reflist-columns-2{column-width:30em}.mw-parser-output .reflist-columns-3{column-width:25em}.mw-parser-output .reflist-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .reflist-columns ol{margin-top:0}.mw-parser-output .reflist-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}.mw-parser-output .reflist-upper-alpha{list-style-type:upper-alpha}.mw-parser-output .reflist-upper-roman{list-style-type:upper-roman}.mw-parser-output .reflist-lower-alpha{list-style-type:lower-alpha}.mw-parser-output .reflist-lower-greek{list-style-type:lower-greek}.mw-parser-output .reflist-lower-roman{list-style-type:lower-roman}</style><div class="reflist" style="list-style-type: decimal;"> <div class="mw-references-wrap mw-references-columns"><ol class="references"> <li id="cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1">↑ <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_1-0">а</a> <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_1-1">б</a> <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_1-2">в</a> <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_1-3">г</a> <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview_Overview]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_1-4">д</a> Varma S. R. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#overview">Overview</a> // Internet Movie Database — 1990.<div style="display:none"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q37312" class="extiw" title="d:Track:Q37312">d:Track:Q37312</a></div> </li> <li id="cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/118619918/_Record_#118619918]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.<div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-2"><a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/118619918/_Record_#118619918]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.<div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>_2-0">↑</a> <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Німецька національна бібліотека">Deutsche Nationalbibliothek</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://d-nb.info/gnd/118619918/">Record #118619918</a> // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.<div style="display:none"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q27302" class="extiw" title="d:Track:Q27302">d:Track:Q27302</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q36578" class="extiw" title="d:Track:Q36578">d:Track:Q36578</a></div> </li> <li id="cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q112293749">[[:d:Q112293749|Żywoty_Cezarów]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_6_—_[[:Вроцлав|Wrocław]],_[[:Варшава|Warszawa]],_[[:Краків|Kraków]],_[[:Гданськ|Gdańsk]],_[[:Лодзь|Łódź]]:_[[:Національний_інститут_імені_Оссолінських|Zakład_Narodowy_im._Ossolińskich]],_1987._—_С.&nbsp;7._—_362&nbsp;с._—_ISBN_83-04-01648-6<div_style="display:none">[[d:Track:Q31487]][[d:Track:Q112293749]][[d:Track:Q1792]][[d:Track:Q270]][[d:Track:Q580]][[d:Track:Q2034617]][[d:Track:Q1799]]</div>-3"><a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q112293749">[[:d:Q112293749|Żywoty_Cezarów]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_6_—_[[:Вроцлав|Wrocław]],_[[:Варшава|Warszawa]],_[[:Краків|Kraków]],_[[:Гданськ|Gdańsk]],_[[:Лодзь|Łódź]]:_[[:Національний_інститут_імені_Оссолінських|Zakład_Narodowy_im._Ossolińskich]],_1987._—_С.&nbsp;7._—_362&nbsp;с._—_ISBN_83-04-01648-6<div_style="display:none">[[d:Track:Q31487]][[d:Track:Q112293749]][[d:Track:Q1792]][[d:Track:Q270]][[d:Track:Q580]][[d:Track:Q2034617]][[d:Track:Q1799]]</div>_3-0">↑</a> <a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q112293749" class="extiw" title="d:Q112293749">Żywoty Cezarów</a> — 6 — <a href="/wiki/%D0%92%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%BB%D0%B0%D0%B2" title="Вроцлав">Wrocław</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Варшава">Warszawa</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2" title="Краків">Kraków</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA" title="Гданськ">Gdańsk</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D1%8C" title="Лодзь">Łódź</a>: <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85" title="Національний інститут імені Оссолінських">Zakład Narodowy im. Ossolińskich</a>, 1987. — С. 7. — 362 с. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/8304016486" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 83-04-01648-6</a><div style="display:none"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q31487" class="extiw" title="d:Track:Q31487">d:Track:Q31487</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q112293749" class="extiw" title="d:Track:Q112293749">d:Track:Q112293749</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q1792" class="extiw" title="d:Track:Q1792">d:Track:Q1792</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q270" class="extiw" title="d:Track:Q270">d:Track:Q270</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q580" class="extiw" title="d:Track:Q580">d:Track:Q580</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q2034617" class="extiw" title="d:Track:Q2034617">d:Track:Q2034617</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q1799" class="extiw" title="d:Track:Q1799">d:Track:Q1799</a></div> </li> <li id="cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio_Mini_Bio]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-4"><a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio_Mini_Bio]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_4-0">↑</a> Varma S. R. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio">Mini Bio</a> // Internet Movie Database — 1990.<div style="display:none"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q37312" class="extiw" title="d:Track:Q37312">d:Track:Q37312</a></div> </li> <li id="cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#mini_bio_Mini_Bio]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-5">↑ <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#mini_bio_Mini_Bio]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_5-0">а</a> <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312"><i_class="wef_low_priority_links">Varma&nbsp;S.&nbsp;R._[https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#mini_bio_Mini_Bio]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.<div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>_5-1">б</a> Varma S. R. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.imdb.com/name/nm1306711/bio?ref_=nm_ov_bio_sm#mini_bio">Mini Bio</a> // Internet Movie Database — 1990.<div style="display:none"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q37312" class="extiw" title="d:Track:Q37312">d:Track:Q37312</a></div> </li> <li id="cite_note-s1-6">↑ <a href="#cite_ref-s1_6-0">а</a> <a href="#cite_ref-s1_6-1">б</a> <a href="#cite_ref-s1_6-2">в</a> <a href="#cite_ref-s1_6-3">г</a> <a href="#cite_ref-s1_6-4">д</a> <a href="#cite_ref-s1_6-5">е</a> <a href="#cite_ref-s1_6-6">ж</a> <a href="#cite_ref-s1_6-7">и</a> Гаспаров М. Л. Светоний и его книга // Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. — М.: Наука, 1993. — С. 259. </li> <li id="cite_note-s2-7">↑ <a href="#cite_ref-s2_7-0">а</a> <a href="#cite_ref-s2_7-1">б</a> <a href="#cite_ref-s2_7-2">в</a> <a href="#cite_ref-s2_7-3">г</a> Lounsbury R. C. Suetonius // Dictionary of Literary Biography. Vol. 211: Ancient Roman Writers. — Gale—Bruccoli Clark Layman, 1999. — P. 300. </li> <li id="cite_note-s3-8">↑ <a href="#cite_ref-s3_8-0">а</a> <a href="#cite_ref-s3_8-1">б</a> <a href="#cite_ref-s3_8-2">в</a> <a href="#cite_ref-s3_8-3">г</a> <a href="#cite_ref-s3_8-4">д</a> <a href="#cite_ref-s3_8-5">е</a> <a href="#cite_ref-s3_8-6">ж</a> Соболевский С. И. Историческая литература II—III вв. // История римской литературы в 2-х томах. — Т. 2. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 330—331. </li> <li id="cite_note-s4-9">↑ <a href="#cite_ref-s4_9-0">а</a> <a href="#cite_ref-s4_9-1">б</a> <a href="#cite_ref-s4_9-2">в</a> Wallace-Hadrill A. Suetonius: the scholar and his Caesars. — London: Duckworth, 1983. — P. 3. </li> <li id="cite_note-s5-10"><a href="#cite_ref-s5_10-0">↑</a> Sanders H. A. Suetonius in the Civil Service under Hadrian // The American Journal of Philology. — 1944. Vol. 65, No. 2. — P. 113. </li> <li id="cite_note-s6-11"><a href="#cite_ref-s6_11-0">↑</a> Syme R. The Enigmatic Sospes // The Journal of Roman Studies. — 1977. Vol. 67. — P. 44. </li> <li id="cite_note-s7-12">↑ <a href="#cite_ref-s7_12-0">а</a> <a href="#cite_ref-s7_12-1">б</a> <a href="#cite_ref-s7_12-2">в</a> <a href="#cite_ref-s7_12-3">г</a> Mellor R. Roman historians. — London: Routledge, 1999. — P. 147. </li> <li id="cite_note-s8-13"><a href="#cite_ref-s8_13-0">↑</a> Baldwin B. Suetonius. — Amsterdam: A. M. Hakkert, 1983. — P. 3—9 </li> <li id="cite_note-s9-14"><a href="#cite_ref-s9_14-0">↑</a> Baldwin B. Suetonius. — Amsterdam: A. M. Hakkert, 1983. — P. 186. </li> <li id="cite_note-s10-15">↑ <a href="#cite_ref-s10_15-0">а</a> <a href="#cite_ref-s10_15-1">б</a> Sanders H. A. Suetonius in the Civil Service under Hadrian // The American Journal of Philology. — 1944. Vol. 65, No. 2. — P. 114. </li> <li id="cite_note-s11-16"><a href="#cite_ref-s11_16-0">↑</a> Sanders H. A. Suetonius in the Civil Service under Hadrian // The American Journal of Philology. — 1944. Vol. 65, No. 2. — P. 115. </li> <li id="cite_note-s12-17"><a href="#cite_ref-s12_17-0">↑</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1519. </li> <li id="cite_note-s13-18"><a href="#cite_ref-s13_18-0">↑</a> Encyclopædia Britannica. </li> <li id="cite_note-s14-19">↑ <a href="#cite_ref-s14_19-0">а</a> <a href="#cite_ref-s14_19-1">б</a> Syme R. Appendixes // Tacitus. — Vol. 2. — Oxford: Clarendon Press, 1958. — P. 778. </li> <li id="cite_note-s15-20">↑ <a href="#cite_ref-s15_20-0">а</a> <a href="#cite_ref-s15_20-1">б</a> <a href="#cite_ref-s15_20-2">в</a> <a href="#cite_ref-s15_20-3">г</a> <a href="#cite_ref-s15_20-4">д</a> <a href="#cite_ref-s15_20-5">е</a> <a href="#cite_ref-s15_20-6">ж</a> Syme R. Appendixes // Tacitus. — Vol. 2. — Oxford: Clarendon Press, 1958. — P. 780. </li> <li id="cite_note-s16-21"><a href="#cite_ref-s16_21-0">↑</a> Roth K.-L. C. Suetonii Tranquilli quae supersunt omnia. Fasc. II: De grammaticis et rhetoribus deperditorum librorum reliquae. — Lipsiae: Teubner, 1907. — S. 295. </li> <li id="cite_note-s17-22"><a href="#cite_ref-s17_22-0">↑</a> Syme R. Appendixes // Tacitus. — Vol. 2. — Oxford: Clarendon Press, 1958. — P. 781. </li> <li id="cite_note-s18-23">↑ <a href="#cite_ref-s18_23-0">а</a> <a href="#cite_ref-s18_23-1">б</a> <a href="#cite_ref-s18_23-2">в</a> Соболевский С. И. Историческая литература II—III вв. // История римской литературы в 2-х томах. — Т. 2. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 332. </li> <li id="cite_note-s19-24">↑ <a href="#cite_ref-s19_24-0">а</a> <a href="#cite_ref-s19_24-1">б</a> <a href="#cite_ref-s19_24-2">в</a> <a href="#cite_ref-s19_24-3">г</a> <a href="#cite_ref-s19_24-4">д</a> <a href="#cite_ref-s19_24-5">е</a> <a href="#cite_ref-s19_24-6">ж</a> <a href="#cite_ref-s19_24-7">и</a> <a href="#cite_ref-s19_24-8">к</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. —М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1520. </li> <li id="cite_note-s20-25">↑ <a href="#cite_ref-s20_25-0">а</a> <a href="#cite_ref-s20_25-1">б</a> <a href="#cite_ref-s20_25-2">в</a> Соболевский С. И. Историческая литература II—III вв. // История римской литературы в 2-х томах. — Т. 2. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 333. </li> <li id="cite_note-s21-26">↑ <a href="#cite_ref-s21_26-0">а</a> <a href="#cite_ref-s21_26-1">б</a> <a href="#cite_ref-s21_26-2">в</a> Pelling C. The First Biographers: Plutarch and Suetonius // A companion to Julius Caesar / Edited by M. Griffin. — Wiley—Blackwell, 2009. — P. 252. </li> <li id="cite_note-s23-27"><a href="#cite_ref-s23_27-0">↑</a> Suetonius 4 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — Bd. IV A,1. — Stuttgart: J. B. Metzler, 1931. — Sp. 596 </li> <li id="cite_note-s24-28"><a href="#cite_ref-s24_28-0">↑</a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%80" title="Адольф Бергер">Berger A.</a> Ius liberorum // Transactions of the American Philosophical Society. New Series. — 1953. Volume 43, Part 2: Encyclopedic Dictionary of Roman Law. — American Philosophical Society, 1968. — P. 530. </li> <li id="cite_note-s25-29"><a href="#cite_ref-s25_29-0">↑</a> Межерицкий Я. Ю. «Республиканская монархия»: метаморфозы идеологии и политики императора Августа. — М.—Калуга: ИВИ РАН—КГПУ, 1994. — С. 396. </li> <li id="cite_note-s22-30"><a href="#cite_ref-s22_30-0">↑</a> (Plin. Ep. X. 94—95) Плиний Младший. Письма, X, 94—95. </li> <li id="cite_note-s26-31">↑ <a href="#cite_ref-s26_31-0">а</a> <a href="#cite_ref-s26_31-1">б</a> C. Suetonius Tranquillus (англ.). Livius.org. </li> <li id="cite_note-s27-32">↑ <a href="#cite_ref-s27_32-0">а</a> <a href="#cite_ref-s27_32-1">б</a> Syme R. Appendixes // Tacitus. — Vol. 2. — Oxford: Clarendon Press, 1958. — P. 779. </li> <li id="cite_note-s28-33">↑ <a href="#cite_ref-s28_33-0">а</a> <a href="#cite_ref-s28_33-1">б</a> <a href="#cite_ref-s28_33-2">в</a> <a href="#cite_ref-s28_33-3">г</a> Соболевский С. И. Историческая литература II—III вв. // История римской литературы в 2-х томах. — Т. 2. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 334. </li> <li id="cite_note-s29-34"><a href="#cite_ref-s29_34-0">↑</a> Дуров В. С. Художественная историография Древнего Рима. — СПб.: СПбГУ, 1993. — С. 110. </li> <li id="cite_note-s30-35">↑ <a href="#cite_ref-s30_35-0">а</a> <a href="#cite_ref-s30_35-1">б</a> Townend G. The Date of Composition of Suetonius' Caesares // The Classical Quarterly. New Series. — 1959. Vol. 9, No. 2. — P. 287. </li> <li id="cite_note-s31-36"><a href="#cite_ref-s31_36-0">↑</a> (Stat. Silv. V. 1, 83—107) Стаций. Сильвы, V, 83—107. </li> <li id="cite_note-s32-37"><a href="#cite_ref-s32_37-0">↑</a> Гаспаров М. Л. Светоний и его книга // Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. — М.: Наука, 1993. — С. 260. </li> <li id="cite_note-s33-38">↑ <a href="#cite_ref-s33_38-0">а</a> <a href="#cite_ref-s33_38-1">б</a> Соболевский С. И. Историческая литература II—III вв. // История римской литературы в 2-х томах. — Т. 2. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 335. </li> <li id="cite_note-s34-39">↑ <a href="#cite_ref-s34_39-0">а</a> <a href="#cite_ref-s34_39-1">б</a> Mellor R. The Roman Historians. — London—New York: Routledge, 1999. — P. 147. </li> <li id="cite_note-s35-40">↑ <a href="#cite_ref-s35_40-0">а</a> <a href="#cite_ref-s35_40-1">б</a> Дератани Н. Ф., Нахов И. М., Полонская К. П., Чернявский М. Н. История римской литературы. — М.: МГУ, 1954. — С. 485. </li> <li id="cite_note-s37-41"><a href="#cite_ref-s37_41-0">↑</a> Попова Т. В. Поиски канонической формы в «Биографиях 12 цезарей» Светония // Поэтика древнеримской литературы. Жанры и стиль. — М.: Наука, 1989. — С. 243. </li> <li id="cite_note-s38-42">↑ <a href="#cite_ref-s38_42-0">а</a> <a href="#cite_ref-s38_42-1">б</a> <a href="#cite_ref-s38_42-2">в</a> Соболевский С. И. Историческая литература II—III вв. // История римской литературы в 2-х томах. — Т. 2. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 336. </li> <li id="cite_note-s39-43">↑ <a href="#cite_ref-s39_43-0">а</a> <a href="#cite_ref-s39_43-1">б</a> <a href="#cite_ref-s39_43-2">в</a> Townend G. The Date of Composition of Suetonius' Caesares // The Classical Quarterly. New Series. — 1959. Vol. 9, No. 2. — P. 285. </li> <li id="cite_note-s40-44">↑ <a href="#cite_ref-s40_44-0">а</a> <a href="#cite_ref-s40_44-1">б</a> <a href="#cite_ref-s40_44-2">в</a> <a href="#cite_ref-s40_44-3">г</a> Lounsbury R. C. Suetonius // Dictionary of Literary Biography. Vol. 211: Ancient Roman Writers. — Gale—Bruccoli Clark Layman, 1999. — P. 302. </li> <li id="cite_note-s41-45"><a href="#cite_ref-s41_45-0">↑</a> Power T. J. Pliny, Letters 5.10 and the Literary Career of Suetonius // Journal of Roman Studies. — 2010. Vol. 100. — P. 157—162. </li> <li id="cite_note-s42-46"><a href="#cite_ref-s42_46-0">↑</a> Townend G. The Date of Composition of Suetonius' Caesares // The Classical Quarterly. New Series. — 1959. Vol. 9, No. 2. — P. 286. </li> <li id="cite_note-s43-47">↑ <a href="#cite_ref-s43_47-0">а</a> <a href="#cite_ref-s43_47-1">б</a> <a href="#cite_ref-s43_47-2">в</a> Соболевский С. И. Историческая литература II—III вв. // История римской литературы в 2-х томах. — Т. 2. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 346. </li> <li id="cite_note-s45-48"><a href="#cite_ref-s45_48-0">↑</a> Van Voorst R. Jesus Outside the New Testament: An Introduction to the Ancient Evidence. — Grand Rapids: Wm. B. Eerdemans, 2000. — P. 31. </li> <li id="cite_note-s46-49">↑ <a href="#cite_ref-s46_49-0">а</a> <a href="#cite_ref-s46_49-1">б</a> Торканевский А. А. Время основания христианской общины в Риме по данным Светония и Луки // Веснік БДУ. Серыя 3. — 2006. № 3. — С. 36. </li> <li id="cite_note-s47-50">↑ <a href="#cite_ref-s47_50-0">а</a> <a href="#cite_ref-s47_50-1">б</a> Торканевский А. А. Время основания христианской общины в Риме по данным Светония и Луки // Веснік БДУ. Серыя 3. — 2006. № 3. — С. 37. </li> <li id="cite_note-s48-51">↑ <a href="#cite_ref-s48_51-0">а</a> <a href="#cite_ref-s48_51-1">б</a> Van Voorst R. Jesus Outside the New Testament: An Introduction to the Ancient Evidence. — Grand Rapids: Wm. B. Eerdemans, 2000. — P. 33. </li> <li id="cite_note-s49-52">↑ <a href="#cite_ref-s49_52-0">а</a> <a href="#cite_ref-s49_52-1">б</a> Van Voorst R. Jesus Outside the New Testament: An Introduction to the Ancient Evidence. — Grand Rapids: Wm. B. Eerdemans, 2000. — P. 34. </li> <li id="cite_note-s50-53"><a href="#cite_ref-s50_53-0">↑</a> Van Voorst R. Jesus Outside the New Testament: An Introduction to the Ancient Evidence. — Grand Rapids: Wm. B. Eerdemans, 2000. — P. 38. </li> <li id="cite_note-s51-54"><a href="#cite_ref-s51_54-0">↑</a> Van Voorst R. Jesus Outside the New Testament: An Introduction to the Ancient Evidence. — Grand Rapids: Wm. B. Eerdemans, 2000. — P. 32—33; 36—37. </li> <li id="cite_note-s52-55"><a href="#cite_ref-s52_55-0">↑</a> Van Voorst R. Jesus Outside the New Testament: An Introduction to the Ancient Evidence. — Grand Rapids: Wm. B. Eerdemans, 2000. — P. 32. </li> <li id="cite_note-s53-56"><a href="#cite_ref-s53_56-0">↑</a> Ковалёв С. И. История Рима. — Л.: ЛГУ, 1986. — С. 519. </li> <li id="cite_note-s54-57">↑ <a href="#cite_ref-s54_57-0">а</a> <a href="#cite_ref-s54_57-1">б</a> Ковалёв С. И. История Рима. — Л.: ЛГУ, 1986. — С. 673. </li> <li id="cite_note-s57-58"><a href="#cite_ref-s57_58-0">↑</a> The Lives of Illustrious Men // Suetonius, in two volumes. Volume II. Ed. and transl. by J. C. Rolfe. — Loeb Classical Library. — London—Cambridge (MA), 1959. — P. 389. </li> <li id="cite_note-s58-59">↑ <a href="#cite_ref-s58_59-0">а</a> <a href="#cite_ref-s58_59-1">б</a> <a href="#cite_ref-s58_59-2">в</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1521. </li> <li id="cite_note-s59-60"><a href="#cite_ref-s59_60-0">↑</a> The Lives of Illustrious Men // Suetonius, in two volumes. Volume II. Ed. and transl. by J. C. Rolfe. — Loeb Classical Library. — London—Cambridge (MA), 1959. — P. 390. </li> <li id="cite_note-s60-61">↑ <a href="#cite_ref-s60_61-0">а</a> <a href="#cite_ref-s60_61-1">б</a> Соболевский С. И. Историческая литература II—III вв. // История римской литературы в 2-х томах. — Т. 2. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 342. </li> <li id="cite_note-s61-62"><a href="#cite_ref-s61_62-0">↑</a> Покровский М. М. История римской литературы. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1942. — С. 363. </li> <li id="cite_note-s62-63"><a href="#cite_ref-s62_63-0">↑</a> Lounsbury R. C. Suetonius // Dictionary of Literary Biography. Vol. 211: Ancient Roman Writers. — Gale—Bruccoli Clark Layman, 1999. — P. 301. </li> <li id="cite_note-s63-64">↑ <a href="#cite_ref-s63_64-0">а</a> <a href="#cite_ref-s63_64-1">б</a> <a href="#cite_ref-s63_64-2">в</a> Гаспаров М. Л. Светоний и его книга // Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. — М.: Правда, 1988. — С. 360. </li> <li id="cite_note-s64-65">↑ <a href="#cite_ref-s64_65-0">а</a> <a href="#cite_ref-s64_65-1">б</a> <a href="#cite_ref-s64_65-2">в</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1522. </li> <li id="cite_note-s65-66">↑ <a href="#cite_ref-s65_66-0">а</a> <a href="#cite_ref-s65_66-1">б</a> Соболевский С. И. Историческая литература II—III вв. // История римской литературы в 2-х томах. — Т. 2. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 345. </li> <li id="cite_note-s66-67"><a href="#cite_ref-s66_67-0">↑</a> Pelling C. The First Biographers: Plutarch and Suetonius // A companion to Julius Caesar / Edited by M. Griffin. — Wiley—Blackwell, 2009. — P. 253. </li> <li id="cite_note-s67-68">↑ <a href="#cite_ref-s67_68-0">а</a> <a href="#cite_ref-s67_68-1">б</a> <a href="#cite_ref-s67_68-2">в</a> <a href="#cite_ref-s67_68-3">г</a> <a href="#cite_ref-s67_68-4">д</a> <a href="#cite_ref-s67_68-5">е</a> <a href="#cite_ref-s67_68-6">ж</a> <a href="#cite_ref-s67_68-7">и</a> Соболевский С. И. Историческая литература II—III вв. // История римской литературы в 2-х томах. — Т. 2. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 347. </li> <li id="cite_note-s68-69">↑ <a href="#cite_ref-s68_69-0">а</a> <a href="#cite_ref-s68_69-1">б</a> <a href="#cite_ref-s68_69-2">в</a> Дуров В. С. Художественная историография Древнего Рима. — СПб.: СПбГУ, 1993. — С. 113. </li> <li id="cite_note-s69-70">↑ <a href="#cite_ref-s69_70-0">а</a> <a href="#cite_ref-s69_70-1">б</a> <a href="#cite_ref-s69_70-2">в</a> <a href="#cite_ref-s69_70-3">г</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1526. </li> <li id="cite_note-s70-71"><a href="#cite_ref-s70_71-0">↑</a> Чистякова Н. А., Вулих Н. В. История античной литературы. — Л.: ЛГУ, 1963 — С. 418. </li> <li id="cite_note-s71-72"><a href="#cite_ref-s71_72-0">↑</a> Гаспаров М. Л. Светоний и его книга // Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. — М.: Правда, 1988. — С. 354. </li> <li id="cite_note-s72-73">↑ <a href="#cite_ref-s72_73-0">а</a> <a href="#cite_ref-s72_73-1">б</a> <a href="#cite_ref-s72_73-2">в</a> <a href="#cite_ref-s72_73-3">г</a> <a href="#cite_ref-s72_73-4">д</a> <a href="#cite_ref-s72_73-5">е</a> <a href="#cite_ref-s72_73-6">ж</a> Соболевский С. И. Историческая литература II—III вв. // История римской литературы в 2-х томах. — Т. 2. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 348. </li> <li id="cite_note-s73-74">↑ <a href="#cite_ref-s73_74-0">а</a> <a href="#cite_ref-s73_74-1">б</a> <a href="#cite_ref-s73_74-2">в</a> Гаспаров М. Л. Светоний и его книга // Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. — М.: Правда, 1988. — С. 355. </li> <li id="cite_note-s74-75">↑ <a href="#cite_ref-s74_75-0">а</a> <a href="#cite_ref-s74_75-1">б</a> <a href="#cite_ref-s74_75-2">в</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1527. </li> <li id="cite_note-s75-76"><a href="#cite_ref-s75_76-0">↑</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1528. </li> <li id="cite_note-s76-77"><a href="#cite_ref-s76_77-0">↑</a> Чистякова Н. А., Вулих Н. В. История античной литературы. — Л.: ЛГУ, 1963 — С. 417. </li> <li id="cite_note-s78-78">↑ <a href="#cite_ref-s78_78-0">а</a> <a href="#cite_ref-s78_78-1">б</a> <a href="#cite_ref-s78_78-2">в</a> Mellor R. The Roman Historians. — London—New York: Routledge, 1999. — P. 148. </li> <li id="cite_note-s79-79"><a href="#cite_ref-s79_79-0">↑</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1524. </li> <li id="cite_note-s80-80"><a href="#cite_ref-s80_80-0">↑</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1525. </li> <li id="cite_note-s81-81"><a href="#cite_ref-s81_81-0">↑</a> Гаспаров М. Л. Светоний и его книга // Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. — М.: Правда, 1988. — С. 360—361. </li> <li id="cite_note-s82-82"><a href="#cite_ref-s82_82-0">↑</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1523. </li> <li id="cite_note-s83-83">↑ <a href="#cite_ref-s83_83-0">а</a> <a href="#cite_ref-s83_83-1">б</a> Попова Т. В. Поиски канонической формы в «Биографиях 12 цезарей» Светония // Поэтика древнеримской литературы. Жанры и стиль. — М.: Наука, 1989. — С. 245. </li> <li id="cite_note-s84-84"><a href="#cite_ref-s84_84-0">↑</a> Попова Т. В. Поиски канонической формы в «Биографиях 12 цезарей» Светония // Поэтика древнеримской литературы. Жанры и стиль. — М.: Наука, 1989. — С. 243—244. </li> <li id="cite_note-s85-85"><a href="#cite_ref-s85_85-0">↑</a> Гаспаров М. Л. Светоний и его книга // Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. — М.: Правда, 1988. — С. 347—348. </li> <li id="cite_note-s86-86"><a href="#cite_ref-s86_86-0">↑</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1523—1524. </li> <li id="cite_note-s87-87"><a href="#cite_ref-s87_87-0">↑</a> Гаспаров М. Л. Светоний и его книга // Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. — М.: Правда, 1988. — С. 349. </li> <li id="cite_note-s88-88">↑ <a href="#cite_ref-s88_88-0">а</a> <a href="#cite_ref-s88_88-1">б</a> Попова Т. В. Поиски канонической формы в «Биографиях 12 цезарей» Светония // Поэтика древнеримской литературы. Жанры и стиль. — М.: Наука, 1989. — С. 256. </li> <li id="cite_note-s89-89">↑ <a href="#cite_ref-s89_89-0">а</a> <a href="#cite_ref-s89_89-1">б</a> <a href="#cite_ref-s89_89-2">в</a> <a href="#cite_ref-s89_89-3">г</a> <a href="#cite_ref-s89_89-4">д</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1531. </li> <li id="cite_note-s90-90"><a href="#cite_ref-s90_90-0">↑</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1532. </li> <li id="cite_note-s91-91">↑ <a href="#cite_ref-s91_91-0">а</a> <a href="#cite_ref-s91_91-1">б</a> <a href="#cite_ref-s91_91-2">в</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1530. </li> <li id="cite_note-s92-92"><a href="#cite_ref-s92_92-0">↑</a> Соболевский С. И. Историческая литература II—III вв. // История римской литературы в 2-х томах. — Т. 2. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 344—345. </li> <li id="cite_note-s93-93">↑ <a href="#cite_ref-s93_93-0">а</a> <a href="#cite_ref-s93_93-1">б</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1533. </li> <li id="cite_note-s97-94">↑ <a href="#cite_ref-s97_94-0">а</a> <a href="#cite_ref-s97_94-1">б</a> The Lives of Illustrious Men // Suetonius, in two volumes. Volume II. Ed. and transl. by J. C. Rolfe. — Loeb Classical Library. — London—Cambridge (MA), 1959. — P. 388. </li> <li id="cite_note-s98-95">↑ <a href="#cite_ref-s98_95-0">а</a> <a href="#cite_ref-s98_95-1">б</a> Conte G. B. Latin Literature: A History. — Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1999. — P. 549. </li> <li id="cite_note-s99-96">↑ <a href="#cite_ref-s99_96-0">а</a> <a href="#cite_ref-s99_96-1">б</a> <a href="#cite_ref-s99_96-2">в</a> <a href="#cite_ref-s99_96-3">г</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1536. </li> <li id="cite_note-s100-97">↑ <a href="#cite_ref-s100_97-0">а</a> <a href="#cite_ref-s100_97-1">б</a> <a href="#cite_ref-s100_97-2">в</a> <a href="#cite_ref-s100_97-3">г</a> Conte G. B. Latin Literature: A History. — Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1999. — P. 550. </li> <li id="cite_note-s101-98"><a href="#cite_ref-s101_98-0">↑</a> Breisach E. Historiography: Ancient, Medieval, and Modern. 3rd Ed. — Chicago: Chicago University Press, 2007. — P. 99. </li> <li id="cite_note-s102-99">↑ <a href="#cite_ref-s102_99-0">а</a> <a href="#cite_ref-s102_99-1">б</a> <a href="#cite_ref-s102_99-2">в</a> <a href="#cite_ref-s102_99-3">г</a> <a href="#cite_ref-s102_99-4">д</a> <a href="#cite_ref-s102_99-5">е</a> <a href="#cite_ref-s102_99-6">ж</a> <a href="#cite_ref-s102_99-7">и</a> Lounsbury R. C. Suetonius // Dictionary of Literary Biography. Vol. 211: Ancient Roman Writers. — Gale—Bruccoli Clark Layman, 1999. — P. 304. </li> <li id="cite_note-s103-100"><a href="#cite_ref-s103_100-0">↑</a> Highet G. The Classical Tradition: Greek and Roman Influences on Western Literature. — Oxford: Oxford University Press, 1985. — P. 578. </li> <li id="cite_note-s104-101"><a href="#cite_ref-s104_101-0">↑</a> Highet G. The Classical Tradition: Greek and Roman Influences on Western Literature. — Oxford: Oxford University Press, 1985. — P. 117. </li> <li id="cite_note-s105-102"><a href="#cite_ref-s105_102-0">↑</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1537. </li> <li id="cite_note-s106-103"><a href="#cite_ref-s106_103-0">↑</a> Highet G. The Classical Tradition: Greek and Roman Influences on Western Literature. — Oxford: Oxford University Press, 1985. — P. 189. </li> <li id="cite_note-s107-104">↑ <a href="#cite_ref-s107_104-0">а</a> <a href="#cite_ref-s107_104-1">б</a> Berry E. G. «Hamlet» and Suetonius // Phoenix. — 1948. Vol. 2, No. 3, Suppl. to Vol. 2. — P. 80. </li> <li id="cite_note-s108-105">↑ <a href="#cite_ref-s108_105-0">а</a> <a href="#cite_ref-s108_105-1">б</a> <a href="#cite_ref-s108_105-2">в</a> Bowersock G. W. Suetonius in the eighteenth century // From Gibbon to Auden: Essays on the Classical Tradition: Essays on the Classical Tradition. — P. 54. </li> <li id="cite_note-s109-106">↑ <a href="#cite_ref-s109_106-0">а</a> <a href="#cite_ref-s109_106-1">б</a> <a href="#cite_ref-s109_106-2">в</a> Bowersock G. W. Suetonius in the eighteenth century // From Gibbon to Auden: Essays on the Classical Tradition: Essays on the Classical Tradition. — P. 58. </li> <li id="cite_note-s110-107"><a href="#cite_ref-s110_107-0">↑</a> Bowersock G. W. Suetonius in the eighteenth century // From Gibbon to Auden: Essays on the Classical Tradition: Essays on the Classical Tradition. — P. 55—57. </li> <li id="cite_note-s111-108"><a href="#cite_ref-s111_108-0">↑</a> Bowersock G. W. Suetonius in the eighteenth century // From Gibbon to Auden: Essays on the Classical Tradition: Essays on the Classical Tradition. — P. 57. </li> <li id="cite_note-s112-109">↑ <a href="#cite_ref-s112_109-0">а</a> <a href="#cite_ref-s112_109-1">б</a> Lounsbury R. C. Suetonius // Dictionary of Literary Biography. Vol. 211: Ancient Roman Writers. — Gale—Bruccoli Clark Layman, 1999. — P. 305. </li> <li id="cite_note-s113-110"><a href="#cite_ref-s113_110-0">↑</a> Готлиб А. Г. Светоний // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. </li> <li id="cite_note-s114-111">↑ <a href="#cite_ref-s114_111-0">а</a> <a href="#cite_ref-s114_111-1">б</a> Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — Т. 3. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — С. 1535. </li> <li id="cite_note-s115-112"><a href="#cite_ref-s115_112-0">↑</a> The Manuscripts // Suetonius, in two volumes. Volume I. Ed. and transl. by J. C. Rolfe. — London—Cambridge (MA), 1979. — P. XXI. </li> <li id="cite_note-s116-113"><a href="#cite_ref-s116_113-0">↑</a> Гаспаров М. Л. Примечания // Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. — М.: Наука, 1993. — С. 274. </li> <li id="cite_note-s117-114">↑ <a href="#cite_ref-s117_114-0">а</a> <a href="#cite_ref-s117_114-1">б</a> <a href="#cite_ref-s117_114-2">в</a> Innes M. The Classical Tradition in the Carolingian Renaissance: Ninth-Century Encounters with Suetonius // International Journal of the Classical Tradition. — 1997. Vol. 3, No. 3. — P. 272. </li> <li id="cite_note-s118-115"><a href="#cite_ref-s118_115-0">↑</a> Соболевский С. И. Историческая литература II—III вв. // История римской литературы в 2-х томах. — Т. 2. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 341. </li> <li id="cite_note-s120-116"><a href="#cite_ref-s120_116-0">↑</a> The Lives of Illustrious Men // Suetonius, in two volumes. Volume II. Ed. and transl. by J. C. Rolfe. — Loeb Classical Library. — London—Cambridge (MA), 1959. — P. 395. </li> <li id="cite_note-s119-117"><a href="#cite_ref-s119_117-0">↑</a> Гаспаров М. Л. Примечания // Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. — М.: Наука, 1993. — С. 330. </li> <li id="cite_note-s121-118">↑ <a href="#cite_ref-s121_118-0">а</a> <a href="#cite_ref-s121_118-1">б</a> The Lives of Illustrious Men // Suetonius, in two volumes. Volume II. Ed. and transl. by J. C. Rolfe. — Loeb Classical Library. — London—Cambridge (MA), 1959. — P. 392. </li> <li id="cite_note-s122-119"><a href="#cite_ref-s122_119-0">↑</a> The Lives of Illustrious Men // Suetonius, in two volumes. Volume II. Ed. and transl. by J. C. Rolfe. — Loeb Classical Library. — London—Cambridge (MA), 1959. — P. 394. </li> </ol></div></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Література">Література</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=15" title="Редагувати розділ: Література" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=15" title="Редагувати вихідний код розділу: Література">ред. код</a>]</div> <ul><li>С.Утченко. Римская историография и римские историки./ Историки Рима (Сборник). Под общей ред. С. Апта, М. Грабарь-Пассек, Ф.Петровского, А. Тахо-Годи, С.Шервинского.- М.,изд-во"художественная литература", 1970.(рос.)</li> <li>Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей (також тут: Светоний Гай Транквилл / Публичная библиотека.ру) (рос.)</li> <li>Тексти творів (лат.)</li> <li>Життя дванадцяти цезарів (англ.)(лат.)</li> <li>Альбрехт М. История римской литературы в 3-х томах. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 2005. — Т. 3. — 618 с.</li> <li>Гаспаров М. Л. Светоний и его книга // Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. — М.: Правда, 1988. — С. 341—361.</li> <li>Дуров В. С. Художественная историография Древнего Рима. — СПб.: СПбГУ, 1993. — 144 с.</li> <li>Покровский М. М. История римской литературы. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1942. — 411 с.</li> <li>Попова Т. В. Поиски канонической формы в «Биографиях 12 цезарей» Светония // Поэтика древнеримской литературы. Жанры и стиль . — М.: Наука, 1989. — С. 242—259.</li> <li>Рогова Ю. К. Император Клавдий и его постановления в отношении иудеев // Античное общество — IV: Власть и общество в античности. Материалы международной конференции антиковедов, проводившейся 5—7 марта 2001 г. на историческом факультете СПбГУ. — СПб., 2001.</li> <li>Соболевский С. И. Историческая литература II—III вв. // История римской литературы в 2-х томах. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — Т. 2. — С. 330—356.</li> <li>Торканевский А. А. // Время основания христианской общины в Риме по данным Светония и Луки // Веснік БДУ. Серыя 3. — 2006. — № 3. — С. 36—38.</li> <li>Тронский И. М. История античной литературы. — Л.: Учпедгиз, 1946. — 496 с.</li> <li>Чистякова Н. А., Вулих Н. В. История античной литературы. — Л.: ЛГУ, 1963. — 451 с.</li> <li>Штаерман Е. М. Светоний и его время // Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. — М.: Правда, 1988. — С. 323—340.</li> <li>Baldwin B. Suetonius. — Amsterdam: A. M. Hakkert, 1983. — 579 p.</li> <li>Bowersock G. W. Suetonius in the eighteenth century // From Gibbon to Auden: Essays on the Classical Tradition: Essays on the Classical Tradition. — P. 52—65.</li> <li>Breisach E. Historiography: Ancient, Medieval, and Modern. — 3rd Ed. — Chicago: Chicago University Press, 2007. — 517 p.</li> <li>Conte G. B. Latin Literature: A History . — Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1999. — 864 p.</li> <li>Innes M. The Classical Tradition in the Carolingian Renaissance: Ninth-Century Encounters with Suetonius // International Journal of the Classical Tradition. — 1997. — Vol. 3, No. 3. — P. 265—282.</li> <li>Lounsbury R. C. Suetonius // Dictionary of Literary Biography. Vol. 211: Ancient Roman Writers. — Gale—Bruccoli Clark Layman, 1999. — P. 299—305.</li> <li>Mellor R. Roman historians. — London: Routledge, 1999. — 223 p.</li> <li>Pelling C. The First Biographers: Plutarch and Suetonius // A companion to Julius Caesar / Edited by M. Griffin. — Wiley—Blackwell, 2009. — P. 252—266.</li> <li>Power T. J. Pliny, Letters 5.10 and the Literary Career of Suetonius // Journal of Roman Studies. — 2010. — Vol. 100. — P. 140—162.</li> <li>Sanders H. A. Suetonius in the Civil Service under Hadrian // The American Journal of Philology. — 1944. — Vol. 65, No. 2. — P. 113—123.</li> <li>Suetonius, in two volumes / Ed. and transl. by J. C. Rolfe . — London—Cambridge (MA), 1979. — Vol. I . — (Loeb Classical Library).</li> <li>Suetonius, in two volumes / Ed. and transl. by J. C. Rolfe . — London—Cambridge (MA), 1959. — Vol. II. — (Loeb Classical Library).</li> <li>Suetonius, the biographer: studies in Roman lives / Ed. by Tristan Power and Roy K. Gibson. — Oxford, 2014. — 338 p.</li> <li>Syme R. The Enigmatic Sospes // The Journal of Roman Studies. — 1977. — Vol. 67. — P. 38—49.</li> <li>Townend G. Tacitus, Suetonius and the Temple of Janus // Hermes. — 1980. — Bd. Bd., H. 2 . — S. 233—242.</li> <li>Townend G. The Date of Composition of Suetonius' Caesares // The Classical Quarterly. New Series. — 1959. — Vol. 9, No. 2. . — P. 285—293.</li> <li>Townend G. The Hippo Inscription and the Career of Suetonius // Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte. — 1961. — Bd. 10, H. 1. — S. 99—109.</li> <li>Townend G. The Sources of the Greek in Suetonius // Hermes. — 1960. — Bd. 88, H. 1 . — S. 98—120.</li> <li>Van Voorst R. Jesus Outside the New Testament: An Introduction to the Ancient Evidence. — Grand Rapids: Wm. B. Eerdemans, 2000. — 264 p.</li> <li>Wallace-Hadrill A. Suetonius: the scholar and his Caesars. — London: Duckworth, 1983. — 216 p.</li> <li>Wardle D. A Perfect Send-off: Suetonius and the Dying Art of Augustus (Suetonius, Aug. 99). — Mnemosyne, Fourth Series. — 2007. — Vol. Vol. 60, Fasc. 3. — P. 443—463.</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Посилання">Посилання</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit&section=16" title="Редагувати розділ: Посилання" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&section=16" title="Редагувати вихідний код розділу: Посилання">ред. код</a>]</div> <img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/12px-Commons-logo.svg.png" decoding="async" width="12" height="16" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/18px-Commons-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/24px-Commons-logo.svg.png 2x" data-file-width="1024" data-file-height="1376" /> <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Вікісховище">Вікісховище</a> має мультимедійні дані за темою: <a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Suetonius" class="extiw" title="commons:Category:Suetonius">Светоній</a> <ul><li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.psylib.ukrweb.net/books/svetoni/index.htm">Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20100928090042/http://www.psylib.ukrweb.net/books/svetoni/index.htm">Архівовано</a> 28 вересня 2010 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] (також тут: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://publ.lib.ru/ARCHIVES/S/SVETONIY_Gay_Trankvill/_Svetoniy_G.T..html">Светоний Гай Транквилл / Публичная библиотека.ру</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150404074629/http://publ.lib.ru/ARCHIVES/S/SVETONIY_Gay_Trankvill/_Svetoniy_G.T..html">Архівовано</a> 4 квітня 2015 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]) (рос.)</li> <li><a rel="nofollow" class="external free" href="http://www.thelatinlibrary.com/suet.html">http://www.thelatinlibrary.com/suet.html</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.webcitation.org/6H9YytWIB?url=http://www.thelatinlibrary.com/suet.html">Архівовано</a> 5 червня 2013 у <a href="/wiki/WebCite" title="WebCite">WebCite</a>]</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Suetonius/12Caesars/home.html">Життя дванадцяти цезарів</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200601201626/http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Suetonius/12Caesars/home.html">Архівовано</a> 1 червня 2020 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</li></ul> <div class="navbox-styles"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43815798">.mw-parser-output .hlist dl,.mw-parser-output .hlist ol,.mw-parser-output .hlist ul{margin:0;padding:0}.mw-parser-output .hlist dd,.mw-parser-output .hlist dt,.mw-parser-output .hlist li{margin:0;display:inline}.mw-parser-output .hlist.inline,.mw-parser-output .hlist.inline dl,.mw-parser-output .hlist.inline ol,.mw-parser-output .hlist.inline ul,.mw-parser-output .hlist dl dl,.mw-parser-output .hlist dl ol,.mw-parser-output .hlist dl ul,.mw-parser-output .hlist ol dl,.mw-parser-output .hlist ol ol,.mw-parser-output .hlist ol ul,.mw-parser-output .hlist ul dl,.mw-parser-output .hlist ul ol,.mw-parser-output .hlist ul ul{display:inline}.mw-parser-output .hlist .mw-empty-li{display:none}.mw-parser-output .hlist dt::after{content:": "}.mw-parser-output .hlist dd::after,.mw-parser-output .hlist li::after{content:" · ";font-weight:bold}.mw-parser-output .hlist dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li:last-child::after{content:none}.mw-parser-output .hlist dd dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li li:first-child::before{content:" (";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist dd dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li li:last-child::after{content:")";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist ol{counter-reset:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li{counter-increment:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li::before{content:" "counter(listitem)"\a0 "}.mw-parser-output .hlist dd ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li ol>li:first-child::before{content:" ("counter(listitem)"\a0 "}</style><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43353293">.mw-parser-output .navbox{box-sizing:border-box;border:1px solid #a2a9b1;width:100%;clear:both;font-size:88%;text-align:center;padding:1px;margin:1em auto 0}.mw-parser-output .navbox .navbox{margin-top:0}.mw-parser-output .navbox+.navbox,.mw-parser-output .navbox+.navbox-styles+.navbox{margin-top:-1px}.mw-parser-output .navbox-inner,.mw-parser-output .navbox-subgroup{width:100%}.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-title,.mw-parser-output .navbox-abovebelow{padding:0.25em 1em;line-height:1.5em;text-align:center}.mw-parser-output .navbox-group{white-space:nowrap;text-align:right}.mw-parser-output .navbox,.mw-parser-output .navbox-subgroup{background-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list{line-height:1.5em;border-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list-with-group{text-align:left;border-left-width:2px;border-left-style:solid}.mw-parser-output tr+tr>.navbox-abovebelow,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-group,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-image,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-list{border-top:2px solid #fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-title{background-color:#ccf}.mw-parser-output .navbox-abovebelow,.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-title{background-color:#ddf}.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-abovebelow{background-color:#e6e6ff}.mw-parser-output .navbox-even{background-color:#f7f7f7}.mw-parser-output .navbox-odd{background-color:transparent}.mw-parser-output .navbox .hlist td dl,.mw-parser-output .navbox .hlist td ol,.mw-parser-output .navbox .hlist td ul,.mw-parser-output .navbox td.hlist dl,.mw-parser-output .navbox td.hlist ol,.mw-parser-output .navbox td.hlist ul{padding:0.125em 0}.mw-parser-output .navbox .navbar{display:block;font-size:100%}.mw-parser-output .navbox-title .navbar{float:left;text-align:left;margin-right:0.5em}body.skin--responsive .mw-parser-output .navbox-image img{max-width:none!important}@media print{body.ns-0 .mw-parser-output .navbox{display:none!important}}</style></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Античні_письменники-історики_та_їхні_твори" style="padding:3px"><table class="nowraplinks collapsible = navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="2" style="background:#eee;"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43094501">.mw-parser-output .navbar{display:inline;font-size:88%;font-weight:normal}.mw-parser-output .navbar-collapse{float:left;text-align:left}.mw-parser-output .navbar-boxtext{word-spacing:0}.mw-parser-output .navbar ul{display:inline-block;white-space:nowrap;line-height:inherit}.mw-parser-output .navbar-brackets::before{margin-right:-0.125em;content:"[ "}.mw-parser-output .navbar-brackets::after{margin-left:-0.125em;content:" ]"}.mw-parser-output .navbar li{word-spacing:-0.125em}.mw-parser-output .navbar a>span,.mw-parser-output .navbar a>abbr{text-decoration:inherit}.mw-parser-output .navbar-mini abbr{font-variant:small-caps;border-bottom:none;text-decoration:none;cursor:inherit}.mw-parser-output .navbar-ct-full{font-size:114%;margin:0 7em}.mw-parser-output .navbar-ct-mini{font-size:114%;margin:0 4em}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}</style><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Шаблон:Античні автори"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення шаблону:Античні автори (ще не написана)"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Античні автори"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="Античні_письменники-історики_та_їхні_твори" style="font-size:114%;margin:0 4em">Античні письменники-історики та їхні твори</div></th></tr><tr><td colspan="2" class="navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0;text-align:left;"><div style="padding:0 0.25em"><div> <table width="100%" border="0" cellspacing="0" cellpadding="0" style="background-color:transparent;table-layout:fixed;"> <tbody><tr valign="top"> <td><div style="margin-right:20px;"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BF%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Аппіан">Аппіан</a>. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_(%D0%90%D0%BF%D0%BF%D1%96%D0%B0%D0%BD)" title="Римська історія (Аппіан)">Римська історія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%82" title="Геродот">Геродот</a>. <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_(%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%82)" title="Історії (Геродот)">Історії</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80" title="Гомер">Гомер</a>. <a href="/wiki/%D0%86%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Іліада">Іліада</a>, <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%81%D0%B5%D1%8F" title="Одіссея">Одіссея</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D1%81%D1%96%D0%B9" title="Діон Кассій">Діон Кассій</a>. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_(%D0%94%D1%96%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D1%81%D1%96%D0%B9)" title="Римська історія (Діон Кассій)">Римська історія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%A1%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Діодор Сицилійський">Діодор Сицилійський</a>. <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Історична бібліотека">Історична бібліотека</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9" title="Оросій">Оросій</a>. <a href="/wiki/Historiarum_adversum_paganos" title="Historiarum adversum paganos">Історії проти язичників</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9" title="Пліній Старший">Пліній Старший</a>. <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_(%D0%9F%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B9)" title="Природнича історія (Пліній)">Природнича історія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%85" title="Плутарх">Плутарх</a>. <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%94%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B8" title="Порівняльні життєписи">Порівняльні життєписи</a></li></ul> </div> </td> <td><div style="margin-right: 20px;"> <ul><li><a class="mw-selflink selflink">Светоній</a>. <a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8_%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Життя дванадцяти цезарів">Життя дванадцяти цезарів</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BD" title="Страбон">Страбон</a>. <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_(%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BD)" title="Географія (Страбон)">Географія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%82" title="Тацит">Тацит</a>. <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8_(%D0%A2%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%82)" title="Аннали (Тацит)">Аннали</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_(%D0%A2%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%82)" title="Германія (Тацит)">Германія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D1%96%D1%82_%D0%9B%D1%96%D0%B2%D1%96%D0%B9" title="Тіт Лівій">Тіт Лівій</a>. <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0" title="Історія від заснування міста">Історія від заснування міста</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BA%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B4" title="Фукідід">Фукідід</a>. <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_(%D0%A4%D1%83%D0%BA%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B4)" title="Історія (Фукідід)">Історія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80" title="Гай Юлій Цезар">Цезар</a>. <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%83" class="mw-redirect" title="Нотатки про Галльську війну">Нотатки про Галльську війну</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%83" title="Нотатки про громадянську війну">Нотатки про громадянську війну</a></li></ul> </div> </td></tr></tbody></table> </div></div></td></tr></tbody></table></div> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox navbox ukwikiArticleExternalLinksTable" aria-label="Navbox" style="padding:3px"><table class="nowraplinks hlist navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><div style="padding: 0px 18px 0px 0px; width: 100%;"><div style="float: left; padding-left: 4px;"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Перегляд цього шаблону"><img alt="Перегляд цього шаблону" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/14px-Searchtool.svg.png" decoding="async" width="14" height="14" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/21px-Searchtool.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/28px-Searchtool.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="512" /></a></div>  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво</div></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.discogs.com/artist/2717261">Discogs</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.imdb.com/name/nm1306711">Internet Movie Database</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://data.europeana.eu/agent/base/60347">Europeana</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.royalacademy.org.uk/art-artists/name/suetonius">Королівська академія мистецтв</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.philamuseum.org/collections/results.html?searchTxt=&bSuggest=1&searchNameID=39269">Музей мистецтв Філадельфії</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.lesarchivesduspectacle.net/?IDX_Personne=124177">Les Archives du spectacle</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Література та бібліографія</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.babelio.com/auteur/wd/12004">Babelio</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://catalog.digitallatin.org/dll-author/A4799">Digital Latin Library</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.hoopladigital.com/artist/363288924">Hoopla</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.hoopladigital.com/artist/2429540397">Hoopla</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.hoopladigital.com/artist/1565512194">Hoopla</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.hoopladigital.com/artist/1488816171">Hoopla</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://ixtheo.de/Authority/139507779">Index Theologicus</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://isidore.science/a/suetone">Isidore</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://librivox.org/author/4891">LibriVox</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.lordbyron.org/persRec.php?&selectPerson=GaSueto">Lord Byron and his Times</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://onlinebooks.library.upenn.edu/webbin/book/lookupname?key=Suetonius%2C+approximately+69-approximately+122">Online Books Page</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://openlibrary.org/works/OL68512A">Open Library</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://openmlol.it/autore/37142">openMLOL.it</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://provenio.net/records/368b92a3-28b6-4ef5-b4d4-a110ccb9b9c1">Provenio</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://provenio.net/records/12916e4c-cedb-4392-859b-c5a6c60ba557">Provenio</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://provenio.net/records/c18996fc-bd0d-4d31-ae6b-b2f1aa09c78a">Provenio</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://provenio.net/records/0bc33ceb-f888-45b4-9889-229c7819b0f9">Provenio</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://ta.sandrart.net/-person-850">Sandrart.net</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.unz.com/print/author/suetonius">The Unz Review</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.unz.com/print/author/Suetonius">The Unz Review</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.unz.com/print/author/SuetoniusCaius">The Unz Review</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://topostext.org/people/2667">ToposText</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://biblio.hiu.cas.cz/records/9d4d0bd2-a20c-4baa-8cc3-42be3d99c51a">Бібліографія історії чеських земель</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://data.cervantesvirtual.com/person/17937">Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://benyehuda.org/author/347">Проєкт Бен-Єгуда</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.gutenberg.org/ebooks/author/2024">Проєкт Гутенберг</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.projekt-gutenberg.org/autoren/namen/sueton.html">Проєкт Гутенберг (нім.)</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Тематичні сайти</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://snaccooperative.org/ark:/99166/w6kd2413">SNAC</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.dla-marbach.de/find/opac/id/PE00272340">Німецький літературний архів Марбах</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archives.trin.cam.ac.uk/index.php/suetonius-tranquillus-gaius-c-69-post-122-historian">Триніті-коледж (Кембридж)</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.quora.com/topic/Suetonius">Quora</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Словники та енциклопедії</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://old.bigenc.ru/text/3540815">Большая российская энциклопедия</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.enciclopedia.cat/enciclopèdies/gran-enciclopèdia-catalana/EC-GEC-0064471.xml">Велика каталанська енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://snl.no/Sveton">Велика норвезька енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://snl.no/Suetonius">Велика норвезька енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.enciklopedija.hr/Natuknica.aspx?ID=59046">Хорватська енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ne.se/uppslagsverk/encyklopedi/l%C3%A5ng/suetonius">Шведська національна енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/literatura/SVETONI_TRANKVILL_GA.html">Энциклопедия Кругосвет</a> · <a href="https://uk.wikisource.org/wiki/en:1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Suetonius_Tranquillus,_Gaius" class="extiw" title="s:en:1911 Encyclopædia Britannica/Suetonius Tranquillus, Gaius">Britannica (11-th)</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://brockhaus.de/ecs/enzy/article/sueton-gaius">Brockhaus Enzyklopädie</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.treccani.it/enciclopedia/gaio-svetonio-tranquillo">Encyclopedia Treccani</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://britannica.com/biography/Suetonius">Encyclopædia Britannica</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.universalis.fr/encyclopedie/suetone/">Encyclopædia Universalis</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/;3981748.html">Internetowa encyklopedia PWN</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://proleksis.lzmk.hr/58208">Proleksis Encyclopedia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.treccani.it/enciclopedia/gaio-svetonio-tranquillo_(Dizionario-di-Storia)">Treccanis Dizionario di Storia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.treccani.it/enciclopedia/gaio-tranquillo-svetonio_(Enciclopedia-Italiana)/">Treccanis Enciclopedia Italiana</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.worldhistory.org/Suetonius/">World History Encyclopedia</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Довідкові видання</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.britishmuseum.org/collection/term/BIOG137960">Британський музей</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://opac.diamond-ils.org/agent/11497">Загальний каталог Diamond</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.alvin-portal.org/alvin/view.jsf?pid=alvin-person:34915">Alvin</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://data.cerl.org/thesaurus/cnp01259584">Consortium of European Research Libraries</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://data.cerl.org/thesaurus/cnp01318492">Consortium of European Research Libraries</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.deutsche-biographie.de/pnd118619918.html">Deutsche Biographie</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://kulturnav.org/4d6cd8ad-577d-4f5a-85e2-457a43e96bef">KulturNav</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://samlingar.shm.se/person/person/9A7ABA22-0A08-4449-9CFE-F3C3E911C78D">National Historical Museums of Sweden</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://nndb.com/people/874/000087613">NNDB</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://snaccooperative.org/ark:/99166/w6kd2413">SNAC</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://kulturarvsdata.se/LSH/agents/48324">Swedish Open Cultural Heritage</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Нормативний контроль">Нормативний контроль</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em">Autoritats UB: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20211011013405/https://crai.ub.edu/sites/default/files/autoritats/permanent/a1390462">a1390462</a> · <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Ватиканська бібліотека">BAV</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/BAV%7CADV12407102">ADV12407102</a> · <a href="/wiki/BIBSYS" title="BIBSYS">BIBSYS</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://authority.bibsys.no/authority/rest/authorities/html/90785110">90785110</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Бразилії">BLBNB</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://acervo.bn.br/sophia_web/autoridade/detalhe/000364260">000364260</a> · <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Бібліотека Каталонії">BNC</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://cantic.bnc.cat/registres/CUCId/a1016070x">a1016070x</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A7%D0%B8%D0%BB%D1%96" title="Національна бібліотека Чилі">BNCHL</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.bncatalogo.cl/F/?func=direct&local_base=bnc10&doc_number=000035910">000035910</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Іспанії">BNE</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://catalogo.bne.es/uhtbin/authoritybrowse.cgi?action=display&authority_id=XX1148703">XX1148703</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Франції">BNF</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb119257294">119257294</a> · CANTIC: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://cantic.bnc.cat/registre/981058515138106706">981058515138106706</a> · CCAB: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.bncatalogo.cl/F/?func=direct&local_base=red10&doc_number=000097965">000097965</a> · <a href="/wiki/CiNii" title="CiNii">CiNii</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://ci.nii.ac.jp/author/DA00897279">DA00897279</a> · CONOR.BG: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://opac.bg.cobiss.net/opac7/conor/7657061">7657061</a> · CONOR.SI: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/17012579">17012579</a> · CONOR.SR: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://plus.sr.cobiss.net/opac7/conor/9885031">9885031</a> · DBC: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://viaf.org/processed/DBC%7C87097969714277">87097969714277</a> · FAST: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.worldcat.org/fast/1849641">1849641</a> · <a href="/wiki/Freebase" title="Freebase">Freebase</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.google.com/search?kgmid=/m/099hf">/m/099hf</a> · <a href="/wiki/Gemeinsame_Normdatei" title="Gemeinsame Normdatei">GND</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://d-nb.info/gnd/118619918">118619918</a> · <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%83_%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" title="Центральний інститут зведеного каталогу італійських бібліотек та бібліографічної інформації">ICCU</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://opac.sbn.it/risultati-autori/-/opac-autori/detail/CFIV096923">CFIV096923</a> · <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Міжнародний ідентифікатор стандартних найменувань">ISNI</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://isni-url.oclc.nl/isni/0000000121029695">0000000121029695</a> · ItRSI: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://biblio.isvroma.it/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=8554">8554</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://biblio.isvroma.it/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=30785">30785</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BB%D1%8E" title="Національна бібліотека Ізраїлю">J9U</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://uli.nli.org.il/F/?func=find-b&local_base=NLX10&find_code=UID&request=987007268630505171">987007268630505171</a> · KANTO: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://finto.fi/finaf/fi/page/000074756">000074756</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%97" title="Національна бібліотека Кореї">KRNLK</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://librarian.nl.go.kr/LI/contents/L20101000000.do?id=KAC199626796">KAC199626796</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80_%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83" title="Контрольний номер Бібліотеки Конгресу">LCCN</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.loc.gov/authorities/n50053072">n50053072</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%97" title="Королівська бібліотека Швеції">LIBRIS</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://libris.kb.se/qn241rl83bt8wqq">qn241rl83bt8wqq</a> · <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%B6%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%81%D0%B0" title="Литовська національна бібліотека імені Мартінаса Мажвідаса">LIH</a>: <a class="external text" href="https://wikidata-externalid-url.toolforge.org/?p=7699&url_prefix=https://viaf.org/processed/LIH%7C&id=LNB:V*349836;=BT">LNB:V*349836;=BT</a> · <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Латвійська національна бібліотека">LNB</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/LNB%7CLNC10-000104443">000104443</a> · MAK: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://mak.bn.org.pl/cgi-bin/KHW/makwww.exe?BM=1&NU=1&IM=4&WI=9810688124105606">9810688124105606</a> · <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%8F" title="Музей Галілея">Museo Galileo</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://opac.museogalileo.it/imss/authResource?uri=79126">79126</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Ірландії">N6I</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/N6I%7Cvtls000269882">vtls000269882</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/N6I%7Cvtls000048850">vtls000048850</a> · <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B8" title="Бібліотека та архів Канади">NCF</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://viaf.org/processed/CAOONL%7Cncf13711130">ncf13711130</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Національна парламентська бібліотека Японії">NDL</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.ndl.go.jp/auth/ndlna/00458032">00458032</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Національна бібліотека Чеської Республіки">NKC</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://aut.nkp.cz/jn19990218099">jn19990218099</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Австралії">NLA</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://trove.nla.gov.au/people/1185283">1185283</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Греції">NLG</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://catalogue.nlg.gr/Authority/Record?id=au.218954">218954</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BB%D1%8E" title="Національна бібліотека Ізраїлю">NLI</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://uli.nli.org.il/F/?func=direct&local_base=nlx10&doc_number=000128177">000128177</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D1%96" title="Національна бібліотека Польщі">NLP</a>: a0000002006016 · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B0" title="Національна й університетська бібліотека Загреба">NSK</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/NSK%7C000013179">000013179</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Королівська бібліотека Нідерландів">NTA</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://opc4.kb.nl/PPN?PPN=15245831X">15245831X</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://opc4.kb.nl/PPN?PPN=069562466">069562466</a> · <a href="/wiki/NUKAT" title="NUKAT">NUKAT</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/NUKAT%7Cn96400831">n96400831</a> · OpenVlacc: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/VLACC%7C000002291">000002291</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Португалії">PTBNP</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/PTBNP%7C76424">76424</a> · PUSC: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://catalogo.pusc.it/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=76730">76730</a> · <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B8_%D0%90%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Папський університет Святого Томи Аквінського">PUST</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pust.urbe.it/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=51263">51263</a> · RERO: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://data.rero.ch/02-A000156631">02-A000156631</a> · SDBM: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://sdbm.library.upenn.edu/names/1036">1036</a> · SEARCH: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.search-libnet.org/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=58419">58419</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%97" title="Королівська бібліотека Швеції">SELIBR</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://libris.kb.se/auth/94808">94808</a> · SHARE: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://catalogo.share-cat.unina.it/sharecat/searchNames?n_cluster_id=452089">452089</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://catalogo.share-cat.unina.it/sharecat/searchNames?n_cluster_id=173532">173532</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://catalogo.share-cat.unina.it/sharecat/searchNames?n_cluster_id=599274">599274</a> · <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" title="Університетська система документації">SUDOC</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.idref.fr/027151387">027151387</a> · <a href="/wiki/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Зведений список імен діячів мистецтва">ULAN</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.getty.edu/vow/ULANFullDisplay?find=&role=&nation=&subjectid=500050468">500050468</a> · URBS: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://koha-urbs.reteurbs.org/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=6999">6999</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://koha-urbs.reteurbs.org/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=7436">7436</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://koha-urbs.reteurbs.org/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=19279">19279</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://koha-urbs.reteurbs.org/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=67165">67165</a> · <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Ватиканська бібліотека">VcBA</a>: <a class="external text" href="https://wikidata-externalid-url.toolforge.org/?p=8034&url_prefix=https://opac.vatlib.it/auth/detail/&id=495/59238">495/59238</a> · <a href="/wiki/VIAF" title="VIAF">VIAF</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/viaf/89599270">89599270</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/viaf/100218597">100218597</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/viaf/238069711">238069711</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/viaf/100218606">100218606</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/viaf/667154380943730290788">667154380943730290788</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/viaf/315628099">315628099</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/viaf/288089733">288089733</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/viaf/34463428">34463428</a> · <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Російська національна бібліотека">РНБ</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://webservices.nlr.ru/semweb/?method=afnlr&query=NLR10::RU%5CNLR%5CAUTH%5C775236">775236</a></div></td></tr></tbody></table></div></div><noscript><img src="https://login.wikimedia.org/wiki/Special:CentralAutoLogin/start?type=1x1" alt="" width="1" height="1" style="border: none; position: absolute;"></noscript> <div class="printfooter" data-nosnippet="">Отримано з <a dir="ltr" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Светоній&oldid=41175886">https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Светоній&oldid=41175886</a></div></div> <div id="catlinks" class="catlinks" data-mw="interface"><div id="mw-normal-catlinks" class="mw-normal-catlinks"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Спеціальна:Категорії">Категорії</a>: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8C_70" title="Категорія:Народились 70">Народились 70</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8C_69" title="Категорія:Народились 69">Народились 69</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8_126" title="Категорія:Померли 126">Померли 126</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8_140" title="Категорія:Померли 140">Померли 140</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Категорія:Давньоримські історики">Давньоримські історики</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8_II_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Категорія:Римляни II століття">Римляни II століття</a></li></ul></div><div id="mw-hidden-catlinks" class="mw-hidden-catlinks mw-hidden-cats-hidden">Приховані категорії: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_JsonConfig" title="Категорія:Сторінки з використанням розширення JsonConfig">Сторінки з використанням розширення JsonConfig</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_ISBN" title="Категорія:Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN">Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B7_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B7_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85" title="Категорія:Статті з джерелами з Вікіданих">Статті з джерелами з Вікіданих</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:P19:%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F" title="Категорія:Вікіпедія:P19:використовується">Вікіпедія:P19:використовується</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:P20:%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F" title="Категорія:Вікіпедія:P20:використовується">Вікіпедія:P20:використовується</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:P373:%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F" title="Категорія:Вікіпедія:P373:використовується">Вікіпедія:P373:використовується</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BC" title="Категорія:Персоналії за алфавітом">Персоналії за алфавітом</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BC" title="Категорія:Письменники за алфавітом">Письменники за алфавітом</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Webarchive:%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_Wayback_Machine" title="Категорія:Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine">Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Webarchive:%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_webcitation.org" title="Категорія:Шаблон:Webarchive:посилання на webcitation.org">Шаблон:Webarchive:посилання на webcitation.org</a></li></ul></div></div> </div> </div> <div id="mw-navigation"> <h2>Навігаційне меню</h2> <div id="mw-head"> <nav id="p-personal" class="mw-portlet mw-portlet-personal vector-user-menu-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-personal-label" > <h3 id="p-personal-label" class="vector-menu-heading " > Особисті інструменти </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-anonuserpage" class="mw-list-item">Ви не увійшли до системи</li><li id="pt-anontalk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Обговорення редагувань з цієї IP-адреси [n]" accesskey="n">Обговорення</a></li><li id="pt-anoncontribs" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA" title="Список редагувань, зроблених з цієї IP-адреси [y]" accesskey="y">Внесок</a></li><li id="pt-createaccount" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково">Створити обліковий запис</a></li><li id="pt-login" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o">Увійти</a></li> </ul> </div> </nav> <div id="left-navigation"> <nav id="p-namespaces" class="mw-portlet mw-portlet-namespaces vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-namespaces-label" > <h3 id="p-namespaces-label" class="vector-menu-heading " > Простори назв </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-nstab-main" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9" title="Вміст статті [c]" accesskey="c">Стаття</a></li><li id="ca-talk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9" rel="discussion" title="Обговорення сторінки [t]" accesskey="t">Обговорення</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-variants" class="mw-portlet mw-portlet-variants emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-variants-label" > <input type="checkbox" id="p-variants-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-variants" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-variants-label" > <label id="p-variants-label" class="vector-menu-heading " > українська </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> </div> <div id="right-navigation"> <nav id="p-views" class="mw-portlet mw-portlet-views vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-views-label" > <h3 id="p-views-label" class="vector-menu-heading " > Перегляди </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-view" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9">Читати</a></li><li id="ca-ve-edit" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v">Редагувати</a></li><li id="ca-edit" class="collapsible mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e">Редагувати код</a></li><li id="ca-history" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=history" title="Журнал змін сторінки [h]" accesskey="h">Переглянути історію</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-cactions" class="mw-portlet mw-portlet-cactions emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-cactions-label" title="Більше опцій" > <input type="checkbox" id="p-cactions-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-cactions" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-cactions-label" > <label id="p-cactions-label" class="vector-menu-heading " > Більше </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> <div id="p-search" role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box-auto-expand-width vector-search-box"> <h3 >Пошук</h3> <form action="/w/index.php" id="searchform" class="vector-search-box-form"> <div id="simpleSearch" class="vector-search-box-inner" data-search-loc="header-navigation"> <input class="vector-search-box-input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії" aria-label="Пошук у Вікіпедії" autocapitalize="sentences" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f" id="searchInput" > <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> <input id="mw-searchButton" class="searchButton mw-fallbackSearchButton" type="submit" name="fulltext" title="Знайти сторінки, що містять зазначений текст" value="Знайти"> <input id="searchButton" class="searchButton" type="submit" name="go" title="Перейти до сторінки, що має точно таку назву (якщо вона існує)" value="Перейти"> </div> </form> </div> </div> </div> <div id="mw-panel" class="vector-legacy-sidebar"> <div id="p-logo" role="banner"> <a class="mw-wiki-logo" href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку"></a> </div> <nav id="p-navigation" class="mw-portlet mw-portlet-navigation vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-navigation-label" > <h3 id="p-navigation-label" class="vector-menu-heading " > Навігація </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-mainpage-description" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку [z]" accesskey="z">Головна сторінка</a></li><li id="n-currentevents" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Список поточних подій">Поточні події</a></li><li id="n-recentchanges" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список останніх змін у цій вікі [r]" accesskey="r">Нові редагування</a></li><li id="n-newpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8">Нові сторінки</a></li><li id="n-randompage" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Переглянути випадкову сторінку [x]" accesskey="x">Випадкова стаття</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-Участь" class="mw-portlet mw-portlet-Участь vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-Участь-label" > <h3 id="p-Участь-label" class="vector-menu-heading " > Участь </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-portal" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Про проєкт, про те, що Ви можете зробити, і що де шукати">Портал спільноти</a></li><li id="n-tavern" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0" title="Місце для обговорення більшості питань">Кнайпа</a></li><li id="n-help" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Довідка з проєкту">Довідка</a></li><li id="n-sitesupport" class="mw-list-item"><a href="//donate.wikimedia.org/wiki/Special:FundraiserRedirector?utm_source=donate&utm_medium=sidebar&utm_campaign=C13_uk.wikipedia.org&uselang=uk" title="Підтримайте проєкт">Пожертвувати</a></li><li id="n-Сторінка-для-медіа" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0">Сторінка для медіа</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-tb" class="mw-portlet mw-portlet-tb vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-tb-label" > <h3 id="p-tb-label" class="vector-menu-heading " > Інструменти </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-whatlinkshere" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B8/%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9" title="Перелік усіх сторінок, які посилаються на цю сторінку [j]" accesskey="j">Посилання сюди</a></li><li id="t-recentchangeslinked" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9" rel="nofollow" title="Останні зміни на сторінках, на які посилається ця сторінка [k]" accesskey="k">Пов'язані редагування</a></li><li id="t-specialpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Перелік спеціальних сторінок [q]" accesskey="q">Спеціальні сторінки</a></li><li id="t-permalink" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&oldid=41175886" title="Постійне посилання на цю версію цієї сторінки">Постійне посилання</a></li><li id="t-info" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=info" title="Додаткові відомості про цю сторінку">Інформація про сторінку</a></li><li id="t-cite" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&page=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&id=41175886&wpFormIdentifier=titleform" title="Інформація про те, як цитувати цю сторінку">Цитувати сторінку</a></li><li id="t-urlshortener" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:UrlShortener&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%25A1%25D0%25B2%25D0%25B5%25D1%2582%25D0%25BE%25D0%25BD%25D1%2596%25D0%25B9">Отримати вкорочену URL-адресу</a></li><li id="t-urlshortener-qrcode" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:QrCode&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%25A1%25D0%25B2%25D0%25B5%25D1%2582%25D0%25BE%25D0%25BD%25D1%2596%25D0%25B9">Завантажити QR-код</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-coll-print_export" class="mw-portlet mw-portlet-coll-print_export vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-coll-print_export-label" > <h3 id="p-coll-print_export-label" class="vector-menu-heading " > Друк/експорт </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="coll-create_a_book" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&bookcmd=book_creator&referer=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9">Створити книгу</a></li><li id="coll-download-as-rl" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:DownloadAsPdf&page=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=show-download-screen">Завантажити як PDF</a></li><li id="t-print" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&printable=yes" title="Версія цієї сторінки для друку [p]" accesskey="p">Версія до друку</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-wikibase-otherprojects" class="mw-portlet mw-portlet-wikibase-otherprojects vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-wikibase-otherprojects-label" > <h3 id="p-wikibase-otherprojects-label" class="vector-menu-heading " > В інших проєктах </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-commons mw-list-item"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Suetonius" hreflang="en">Вікісховище</a></li><li id="t-wikibase" class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibase-dataitem mw-list-item"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q10133" title="Посилання на пов’язаний елемент сховища даних [g]" accesskey="g">Елемент Вікіданих</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-lang" class="mw-portlet mw-portlet-lang vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-lang-label" > <h3 id="p-lang-label" class="vector-menu-heading " > Іншими мовами </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="interlanguage-link interwiki-af mw-list-item"><a href="https://af.wikipedia.org/wiki/Suetonius" title="Suetonius — африкаанс" lang="af" hreflang="af" data-title="Suetonius" data-language-autonym="Afrikaans" data-language-local-name="африкаанс" class="interlanguage-link-target">Afrikaans</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-als mw-list-item"><a href="https://als.wikipedia.org/wiki/Sueton" title="Sueton — німецька (Швейцарія)" lang="gsw" hreflang="gsw" data-title="Sueton" data-language-autonym="Alemannisch" data-language-local-name="німецька (Швейцарія)" class="interlanguage-link-target">Alemannisch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ar mw-list-item"><a href="https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%B3%D9%88%D9%8A%D8%AA%D9%88%D9%86%D9%8A%D9%88%D8%B3" title="سويتونيوس — арабська" lang="ar" hreflang="ar" data-title="سويتونيوس" data-language-autonym="العربية" data-language-local-name="арабська" class="interlanguage-link-target">العربية</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-arz mw-list-item"><a href="https://arz.wikipedia.org/wiki/%D8%B3%D9%88%D9%8A%D8%AA%D9%88%D9%86%D9%8A%D9%88%D8%B3" title="سويتونيوس — Egyptian Arabic" lang="arz" hreflang="arz" data-title="سويتونيوس" data-language-autonym="مصرى" data-language-local-name="Egyptian Arabic" class="interlanguage-link-target">مصرى</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ast mw-list-item"><a href="https://ast.wikipedia.org/wiki/Suetoniu" title="Suetoniu — астурійська" lang="ast" hreflang="ast" data-title="Suetoniu" data-language-autonym="Asturianu" data-language-local-name="астурійська" class="interlanguage-link-target">Asturianu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-az mw-list-item"><a href="https://az.wikipedia.org/wiki/Qay_Svetoni_Trankvill" title="Qay Svetoni Trankvill — азербайджанська" lang="az" hreflang="az" data-title="Qay Svetoni Trankvill" data-language-autonym="Azərbaycanca" data-language-local-name="азербайджанська" class="interlanguage-link-target">Azərbaycanca</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-azb mw-list-item"><a href="https://azb.wikipedia.org/wiki/%D8%B3%D9%88%D8%A6%DB%8C%D8%AA%D9%88%D9%86%DB%8C%D8%B3" title="سوئیتونیس — South Azerbaijani" lang="azb" hreflang="azb" data-title="سوئیتونیس" data-language-autonym="تۆرکجه" data-language-local-name="South Azerbaijani" class="interlanguage-link-target">تۆرکجه</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be mw-list-item"><a href="https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9_%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%BB" title="Гай Светоній Транквіл — білоруська" lang="be" hreflang="be" data-title="Гай Светоній Транквіл" data-language-autonym="Беларуская" data-language-local-name="білоруська" class="interlanguage-link-target">Беларуская</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bg mw-list-item"><a href="https://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9" title="Светоний — болгарська" lang="bg" hreflang="bg" data-title="Светоний" data-language-autonym="Български" data-language-local-name="болгарська" class="interlanguage-link-target">Български</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-br mw-list-item"><a href="https://br.wikipedia.org/wiki/Caius_Suetonius_Tranquilus" title="Caius Suetonius Tranquilus — бретонська" lang="br" hreflang="br" data-title="Caius Suetonius Tranquilus" data-language-autonym="Brezhoneg" data-language-local-name="бретонська" class="interlanguage-link-target">Brezhoneg</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bs mw-list-item"><a href="https://bs.wikipedia.org/wiki/Svetonije" title="Svetonije — боснійська" lang="bs" hreflang="bs" data-title="Svetonije" data-language-autonym="Bosanski" data-language-local-name="боснійська" class="interlanguage-link-target">Bosanski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ca mw-list-item"><a href="https://ca.wikipedia.org/wiki/Suetoni" title="Suetoni — каталонська" lang="ca" hreflang="ca" data-title="Suetoni" data-language-autonym="Català" data-language-local-name="каталонська" class="interlanguage-link-target">Català</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cs mw-list-item"><a href="https://cs.wikipedia.org/wiki/Suetonius" title="Suetonius — чеська" lang="cs" hreflang="cs" data-title="Suetonius" data-language-autonym="Čeština" data-language-local-name="чеська" class="interlanguage-link-target">Čeština</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cy mw-list-item"><a href="https://cy.wikipedia.org/wiki/Suetonius" title="Suetonius — валлійська" lang="cy" hreflang="cy" data-title="Suetonius" data-language-autonym="Cymraeg" data-language-local-name="валлійська" class="interlanguage-link-target">Cymraeg</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-da mw-list-item"><a href="https://da.wikipedia.org/wiki/Sveton" title="Sveton — данська" lang="da" hreflang="da" data-title="Sveton" data-language-autonym="Dansk" data-language-local-name="данська" class="interlanguage-link-target">Dansk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-de mw-list-item"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Sueton" title="Sueton — німецька" lang="de" hreflang="de" data-title="Sueton" data-language-autonym="Deutsch" data-language-local-name="німецька" class="interlanguage-link-target">Deutsch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-el mw-list-item"><a href="https://el.wikipedia.org/wiki/%CE%A3%CE%BF%CF%85%CE%B7%CF%84%CF%8E%CE%BD%CE%B9%CE%BF%CF%82" title="Σουητώνιος — грецька" lang="el" hreflang="el" data-title="Σουητώνιος" data-language-autonym="Ελληνικά" data-language-local-name="грецька" class="interlanguage-link-target">Ελληνικά</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-en mw-list-item"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Suetonius" title="Suetonius — англійська" lang="en" hreflang="en" data-title="Suetonius" data-language-autonym="English" data-language-local-name="англійська" class="interlanguage-link-target">English</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eo mw-list-item"><a href="https://eo.wikipedia.org/wiki/Suetonio" title="Suetonio — есперанто" lang="eo" hreflang="eo" data-title="Suetonio" data-language-autonym="Esperanto" data-language-local-name="есперанто" class="interlanguage-link-target">Esperanto</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-es mw-list-item"><a href="https://es.wikipedia.org/wiki/Suetonio" title="Suetonio — іспанська" lang="es" hreflang="es" data-title="Suetonio" data-language-autonym="Español" data-language-local-name="іспанська" class="interlanguage-link-target">Español</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eu mw-list-item"><a href="https://eu.wikipedia.org/wiki/Suetonio" title="Suetonio — баскська" lang="eu" hreflang="eu" data-title="Suetonio" data-language-autonym="Euskara" data-language-local-name="баскська" class="interlanguage-link-target">Euskara</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ext mw-list-item"><a href="https://ext.wikipedia.org/wiki/Suetoniu" title="Suetoniu — Extremaduran" lang="ext" hreflang="ext" data-title="Suetoniu" data-language-autonym="Estremeñu" data-language-local-name="Extremaduran" class="interlanguage-link-target">Estremeñu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fa mw-list-item"><a href="https://fa.wikipedia.org/wiki/%D8%B3%D9%88%D8%A6%D8%AA%D9%88%D9%86%DB%8C%D9%88%D8%B3" title="سوئتونیوس — перська" lang="fa" hreflang="fa" data-title="سوئتونیوس" data-language-autonym="فارسی" data-language-local-name="перська" class="interlanguage-link-target">فارسی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fi mw-list-item"><a href="https://fi.wikipedia.org/wiki/Suetonius" title="Suetonius — фінська" lang="fi" hreflang="fi" data-title="Suetonius" data-language-autonym="Suomi" data-language-local-name="фінська" class="interlanguage-link-target">Suomi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fr mw-list-item"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Su%C3%A9tone" title="Suétone — французька" lang="fr" hreflang="fr" data-title="Suétone" data-language-autonym="Français" data-language-local-name="французька" class="interlanguage-link-target">Français</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fy mw-list-item"><a href="https://fy.wikipedia.org/wiki/Su%C3%ABtoanius" title="Suëtoanius — західнофризька" lang="fy" hreflang="fy" data-title="Suëtoanius" data-language-autonym="Frysk" data-language-local-name="західнофризька" class="interlanguage-link-target">Frysk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gl mw-list-item"><a href="https://gl.wikipedia.org/wiki/Suetonio" title="Suetonio — галісійська" lang="gl" hreflang="gl" data-title="Suetonio" data-language-autonym="Galego" data-language-local-name="галісійська" class="interlanguage-link-target">Galego</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-he mw-list-item"><a href="https://he.wikipedia.org/wiki/%D7%A1%D7%95%D7%95%D7%98%D7%95%D7%A0%D7%99%D7%95%D7%A1" title="סווטוניוס — іврит" lang="he" hreflang="he" data-title="סווטוניוס" data-language-autonym="עברית" data-language-local-name="іврит" class="interlanguage-link-target">עברית</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hr mw-list-item"><a href="https://hr.wikipedia.org/wiki/Svetonije" title="Svetonije — хорватська" lang="hr" hreflang="hr" data-title="Svetonije" data-language-autonym="Hrvatski" data-language-local-name="хорватська" class="interlanguage-link-target">Hrvatski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hu mw-list-item"><a href="https://hu.wikipedia.org/wiki/Caius_Suetonius_Tranquillus" title="Caius Suetonius Tranquillus — угорська" lang="hu" hreflang="hu" data-title="Caius Suetonius Tranquillus" data-language-autonym="Magyar" data-language-local-name="угорська" class="interlanguage-link-target">Magyar</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hy mw-list-item"><a href="https://hy.wikipedia.org/wiki/%D4%B3%D5%A1%D5%B5%D5%B8%D5%BD_%D5%8F%D6%80%D5%A1%D5%B6%D6%84%D5%BE%D5%AB%D5%AC%D5%AC%D5%B8%D5%BD_%D5%8D%D5%BE%D5%A5%D5%BF%D5%B8%D5%B6%D5%AB%D5%B8%D5%BD" title="Գայոս Տրանքվիլլոս Սվետոնիոս — вірменська" lang="hy" hreflang="hy" data-title="Գայոս Տրանքվիլլոս Սվետոնիոս" data-language-autonym="Հայերեն" data-language-local-name="вірменська" class="interlanguage-link-target">Հայերեն</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ia mw-list-item"><a href="https://ia.wikipedia.org/wiki/Suetonio" title="Suetonio — інтерлінгва" lang="ia" hreflang="ia" data-title="Suetonio" data-language-autonym="Interlingua" data-language-local-name="інтерлінгва" class="interlanguage-link-target">Interlingua</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-id mw-list-item"><a href="https://id.wikipedia.org/wiki/Suetonius" title="Suetonius — індонезійська" lang="id" hreflang="id" data-title="Suetonius" data-language-autonym="Bahasa Indonesia" data-language-local-name="індонезійська" class="interlanguage-link-target">Bahasa Indonesia</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ie mw-list-item"><a href="https://ie.wikipedia.org/wiki/Suetone" title="Suetone — інтерлінгве" lang="ie" hreflang="ie" data-title="Suetone" data-language-autonym="Interlingue" data-language-local-name="інтерлінгве" class="interlanguage-link-target">Interlingue</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-is mw-list-item"><a href="https://is.wikipedia.org/wiki/S%C3%BAet%C3%B3n%C3%ADus" title="Súetóníus — ісландська" lang="is" hreflang="is" data-title="Súetóníus" data-language-autonym="Íslenska" data-language-local-name="ісландська" class="interlanguage-link-target">Íslenska</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-it mw-list-item"><a href="https://it.wikipedia.org/wiki/Gaio_Svetonio_Tranquillo" title="Gaio Svetonio Tranquillo — італійська" lang="it" hreflang="it" data-title="Gaio Svetonio Tranquillo" data-language-autonym="Italiano" data-language-local-name="італійська" class="interlanguage-link-target">Italiano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ja mw-list-item"><a href="https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%82%AC%E3%82%A4%E3%82%A6%E3%82%B9%E3%83%BB%E3%82%B9%E3%82%A8%E3%83%88%E3%83%8B%E3%82%A6%E3%82%B9%E3%83%BB%E3%83%88%E3%83%A9%E3%83%B3%E3%82%AF%E3%82%A3%E3%83%83%E3%83%AB%E3%82%B9" title="ガイウス・スエトニウス・トランクィッルス — японська" lang="ja" hreflang="ja" data-title="ガイウス・スエトニウス・トランクィッルス" data-language-autonym="日本語" data-language-local-name="японська" class="interlanguage-link-target">日本語</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ka mw-list-item"><a href="https://ka.wikipedia.org/wiki/%E1%83%A1%E1%83%95%E1%83%94%E1%83%A2%E1%83%9D%E1%83%9C%E1%83%98%E1%83%A3%E1%83%A1%E1%83%98" title="სვეტონიუსი — грузинська" lang="ka" hreflang="ka" data-title="სვეტონიუსი" data-language-autonym="ქართული" data-language-local-name="грузинська" class="interlanguage-link-target">ქართული</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kk mw-list-item"><a href="https://kk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9_%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BB_%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9" title="Гай Транквилл Светоний — казахська" lang="kk" hreflang="kk" data-title="Гай Транквилл Светоний" data-language-autonym="Қазақша" data-language-local-name="казахська" class="interlanguage-link-target">Қазақша</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ko mw-list-item"><a href="https://ko.wikipedia.org/wiki/%EC%88%98%EC%97%90%ED%86%A0%EB%8B%88%EC%9A%B0%EC%8A%A4" title="수에토니우스 — корейська" lang="ko" hreflang="ko" data-title="수에토니우스" data-language-autonym="한국어" data-language-local-name="корейська" class="interlanguage-link-target">한국어</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-la mw-list-item"><a href="https://la.wikipedia.org/wiki/Suetonius" title="Suetonius — латинська" lang="la" hreflang="la" data-title="Suetonius" data-language-autonym="Latina" data-language-local-name="латинська" class="interlanguage-link-target">Latina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lt mw-list-item"><a href="https://lt.wikipedia.org/wiki/Gajus_Svetonijus_Trankvilas" title="Gajus Svetonijus Trankvilas — литовська" lang="lt" hreflang="lt" data-title="Gajus Svetonijus Trankvilas" data-language-autonym="Lietuvių" data-language-local-name="литовська" class="interlanguage-link-target">Lietuvių</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lv mw-list-item"><a href="https://lv.wikipedia.org/wiki/Svetonijs" title="Svetonijs — латиська" lang="lv" hreflang="lv" data-title="Svetonijs" data-language-autonym="Latviešu" data-language-local-name="латиська" class="interlanguage-link-target">Latviešu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mk mw-list-item"><a href="https://mk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%98" title="Светониј — македонська" lang="mk" hreflang="mk" data-title="Светониј" data-language-autonym="Македонски" data-language-local-name="македонська" class="interlanguage-link-target">Македонски</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ms mw-list-item"><a href="https://ms.wikipedia.org/wiki/Suetonius" title="Suetonius — малайська" lang="ms" hreflang="ms" data-title="Suetonius" data-language-autonym="Bahasa Melayu" data-language-local-name="малайська" class="interlanguage-link-target">Bahasa Melayu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nl mw-list-item"><a href="https://nl.wikipedia.org/wiki/Gaius_Suetonius_Tranquillus" title="Gaius Suetonius Tranquillus — нідерландська" lang="nl" hreflang="nl" data-title="Gaius Suetonius Tranquillus" data-language-autonym="Nederlands" data-language-local-name="нідерландська" class="interlanguage-link-target">Nederlands</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nn mw-list-item"><a href="https://nn.wikipedia.org/wiki/Sveton" title="Sveton — норвезька (нюношк)" lang="nn" hreflang="nn" data-title="Sveton" data-language-autonym="Norsk nynorsk" data-language-local-name="норвезька (нюношк)" class="interlanguage-link-target">Norsk nynorsk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-no mw-list-item"><a href="https://no.wikipedia.org/wiki/Sveton" title="Sveton — норвезька (букмол)" lang="nb" hreflang="nb" data-title="Sveton" data-language-autonym="Norsk bokmål" data-language-local-name="норвезька (букмол)" class="interlanguage-link-target">Norsk bokmål</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pl mw-list-item"><a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/Swetoniusz" title="Swetoniusz — польська" lang="pl" hreflang="pl" data-title="Swetoniusz" data-language-autonym="Polski" data-language-local-name="польська" class="interlanguage-link-target">Polski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pt mw-list-item"><a href="https://pt.wikipedia.org/wiki/Suet%C3%B3nio" title="Suetónio — португальська" lang="pt" hreflang="pt" data-title="Suetónio" data-language-autonym="Português" data-language-local-name="португальська" class="interlanguage-link-target">Português</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ro mw-list-item"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/Suetoniu" title="Suetoniu — румунська" lang="ro" hreflang="ro" data-title="Suetoniu" data-language-autonym="Română" data-language-local-name="румунська" class="interlanguage-link-target">Română</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ru badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9_%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BB" title="Гай Светоний Транквилл — російська" lang="ru" hreflang="ru" data-title="Гай Светоний Транквилл" data-language-autonym="Русский" data-language-local-name="російська" class="interlanguage-link-target">Русский</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-scn mw-list-item"><a href="https://scn.wikipedia.org/wiki/Caiu_Svitoniu_Tranquillu" title="Caiu Svitoniu Tranquillu — сицилійська" lang="scn" hreflang="scn" data-title="Caiu Svitoniu Tranquillu" data-language-autonym="Sicilianu" data-language-local-name="сицилійська" class="interlanguage-link-target">Sicilianu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sco mw-list-item"><a href="https://sco.wikipedia.org/wiki/Suetonius" title="Suetonius — шотландська" lang="sco" hreflang="sco" data-title="Suetonius" data-language-autonym="Scots" data-language-local-name="шотландська" class="interlanguage-link-target">Scots</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sh mw-list-item"><a href="https://sh.wikipedia.org/wiki/Svetonije" title="Svetonije — сербсько-хорватська" lang="sh" hreflang="sh" data-title="Svetonije" data-language-autonym="Srpskohrvatski / српскохрватски" data-language-local-name="сербсько-хорватська" class="interlanguage-link-target">Srpskohrvatski / српскохрватски</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-simple mw-list-item"><a href="https://simple.wikipedia.org/wiki/Suetonius" title="Suetonius — Simple English" lang="en-simple" hreflang="en-simple" data-title="Suetonius" data-language-autonym="Simple English" data-language-local-name="Simple English" class="interlanguage-link-target">Simple English</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sk mw-list-item"><a href="https://sk.wikipedia.org/wiki/Suetonius" title="Suetonius — словацька" lang="sk" hreflang="sk" data-title="Suetonius" data-language-autonym="Slovenčina" data-language-local-name="словацька" class="interlanguage-link-target">Slovenčina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sl mw-list-item"><a href="https://sl.wikipedia.org/wiki/Svetonij" title="Svetonij — словенська" lang="sl" hreflang="sl" data-title="Svetonij" data-language-autonym="Slovenščina" data-language-local-name="словенська" class="interlanguage-link-target">Slovenščina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sq mw-list-item"><a href="https://sq.wikipedia.org/wiki/Suetoni" title="Suetoni — албанська" lang="sq" hreflang="sq" data-title="Suetoni" data-language-autonym="Shqip" data-language-local-name="албанська" class="interlanguage-link-target">Shqip</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sr mw-list-item"><a href="https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%98_%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%98%D0%B5_%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D0%BB" title="Гај Светоније Транквил — сербська" lang="sr" hreflang="sr" data-title="Гај Светоније Транквил" data-language-autonym="Српски / srpski" data-language-local-name="сербська" class="interlanguage-link-target">Српски / srpski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sv mw-list-item"><a href="https://sv.wikipedia.org/wiki/Suetonius" title="Suetonius — шведська" lang="sv" hreflang="sv" data-title="Suetonius" data-language-autonym="Svenska" data-language-local-name="шведська" class="interlanguage-link-target">Svenska</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-th mw-list-item"><a href="https://th.wikipedia.org/wiki/%E0%B8%8B%E0%B8%B8%E0%B9%80%E0%B8%AD%E0%B9%82%E0%B8%95%E0%B8%99%E0%B8%B4%E0%B8%AD%E0%B8%B8%E0%B8%AA" title="ซุเอโตนิอุส — тайська" lang="th" hreflang="th" data-title="ซุเอโตนิอุส" data-language-autonym="ไทย" data-language-local-name="тайська" class="interlanguage-link-target">ไทย</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tl mw-list-item"><a href="https://tl.wikipedia.org/wiki/Suetonio" title="Suetonio — тагальська" lang="tl" hreflang="tl" data-title="Suetonio" data-language-autonym="Tagalog" data-language-local-name="тагальська" class="interlanguage-link-target">Tagalog</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tr mw-list-item"><a href="https://tr.wikipedia.org/wiki/Suetonius" title="Suetonius — турецька" lang="tr" hreflang="tr" data-title="Suetonius" data-language-autonym="Türkçe" data-language-local-name="турецька" class="interlanguage-link-target">Türkçe</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vi mw-list-item"><a href="https://vi.wikipedia.org/wiki/Suetonius" title="Suetonius — вʼєтнамська" lang="vi" hreflang="vi" data-title="Suetonius" data-language-autonym="Tiếng Việt" data-language-local-name="вʼєтнамська" class="interlanguage-link-target">Tiếng Việt</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-war mw-list-item"><a href="https://war.wikipedia.org/wiki/Suetonius" title="Suetonius — варай" lang="war" hreflang="war" data-title="Suetonius" data-language-autonym="Winaray" data-language-local-name="варай" class="interlanguage-link-target">Winaray</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wuu mw-list-item"><a href="https://wuu.wikipedia.org/wiki/%E8%8B%8F%E5%9F%83%E6%89%98%E5%B0%BC%E4%B9%8C%E6%96%AF" title="苏埃托尼乌斯 — китайська уська" lang="wuu" hreflang="wuu" data-title="苏埃托尼乌斯" data-language-autonym="吴语" data-language-local-name="китайська уська" class="interlanguage-link-target">吴语</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh mw-list-item"><a href="https://zh.wikipedia.org/wiki/%E8%8B%8F%E5%9F%83%E6%89%98%E5%B0%BC%E4%B9%8C%E6%96%AF" title="苏埃托尼乌斯 — китайська" lang="zh" hreflang="zh" data-title="苏埃托尼乌斯" data-language-autonym="中文" data-language-local-name="китайська" class="interlanguage-link-target">中文</a></li> </ul> <div class="after-portlet after-portlet-lang"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q10133#sitelinks-wikipedia" title="Редагувати міжмовні посилання" class="wbc-editpage">Редагувати посилання</a></div> </div> </nav> </div> </div> <footer id="footer" class="mw-footer" > <ul id="footer-info"> <li id="footer-info-lastmod"> Цю сторінку востаннє відредаговано о 07:38, 19 грудня 2023.</li> <li id="footer-info-copyright">Текст доступний на умовах ліцензії <a rel="nofollow" class="external text" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-ShareAlike</a>; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. <a class="external text" href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Policy:Terms_of_Use/uk">Умови використання</a>.</li> </ul> <ul id="footer-places"> <li id="footer-places-privacy"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li> <li id="footer-places-about"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE">Про Вікіпедію</a></li> <li id="footer-places-disclaimers"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96">Відмова від відповідальності</a></li> <li id="footer-places-contact"><a href="//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Зворотний_зв%27язок">Зворотний зв'язок</a></li> <li id="footer-places-wm-codeofconduct"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct">Кодекс поведінки</a></li> <li id="footer-places-developers"><a href="https://developer.wikimedia.org">Розробники</a></li> <li id="footer-places-statslink"><a href="https://stats.wikimedia.org/#/uk.wikipedia.org">Статистика</a></li> <li id="footer-places-cookiestatement"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Cookie_statement">Куки</a></li> <li id="footer-places-mobileview"><a href="//uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&mobileaction=toggle_view_mobile" class="noprint stopMobileRedirectToggle">Мобільний вигляд</a></li> </ul> <ul id="footer-icons" class="noprint"> <li id="footer-copyrightico"><a href="https://wikimediafoundation.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/static/images/footer/wikimedia-button.svg" width="84" height="29" alt="Wikimedia Foundation" loading="lazy"></a></li> <li id="footer-poweredbyico"><a href="https://www.mediawiki.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/w/resources/assets/poweredby_mediawiki.svg" alt="Powered by MediaWiki" width="88" height="31" loading="lazy"></a></li> </ul> </footer> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("This page is using the deprecated ResourceLoader module \"codex-search-styles\".\n[1.43] Use a CodexModule with codexComponents to set your specific components used: https://www.mediawiki.org/wiki/Codex#Using_a_limited_subset_of_components");mw.config.set({"wgHostname":"mw-web.codfw.main-6df7948d6c-qtdwg","wgBackendResponseTime":183,"wgPageParseReport":{"limitreport":{"cputime":"2.017","walltime":"2.894","ppvisitednodes":{"value":4810,"limit":1000000},"postexpandincludesize":{"value":99816,"limit":2097152},"templateargumentsize":{"value":4515,"limit":2097152},"expansiondepth":{"value":24,"limit":100},"expensivefunctioncount":{"value":31,"limit":500},"unstrip-depth":{"value":0,"limit":20},"unstrip-size":{"value":129934,"limit":5000000},"entityaccesscount":{"value":33,"limit":400},"timingprofile":["100.00% 2619.111 1 -total"," 57.86% 1515.429 1 Шаблон:Письменник"," 56.94% 1491.355 1 Шаблон:Картка"," 28.21% 738.791 34 Шаблон:Wikidata"," 28.05% 734.555 1 Шаблон:Бібліоінформація"," 17.69% 463.348 1 Шаблон:Wikidata/p569"," 4.58% 119.917 6 Шаблон:If1"," 3.97% 104.002 1 Шаблон:Античні_автори"," 3.87% 101.263 1 Шаблон:Navbox"," 3.54% 92.689 2 Шаблон:InfoboxImage"]},"scribunto":{"limitreport-timeusage":{"value":"1.419","limit":"10.000"},"limitreport-memusage":{"value":30316266,"limit":52428800},"limitreport-logs":"personNameToAuthorName: «Sujit R. Varma»: have «Im O. Fa» match\npersonNameToAuthorName: «Sujit R. Varma»: have «Im O. Fa» match\nLoaded datatype monolingualtext of P1449 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype string of P742 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nGot person name of Q27302 from label: «Deutsche Nationalbibliothek»\nEntity Q27302 is not a person\npersonNameToAuthorName: «Sujit R. Varma»: have «Im O. Fa» match\nGot title of Q1799 from label: «Wrocław»\nGot title of Q270 from label: «Warszawa»\nGot title of Q31487 from label: «Kraków»\nGot title of Q1792 from label: «Gdańsk»\nGot title of Q580 from label: «Łódź»\nGot title of Q2034617 from label: «Zakład Narodowy im. Ossolińskich»\nLoaded datatype wikibase-item of P21 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\npersonNameToAuthorName: «Sujit R. Varma»: have «Im O. Fa» match\npersonNameToAuthorName: «Sujit R. Varma»: have «Im O. Fa» match\nLoaded datatype wikibase-item of P509 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype wikibase-item of P21 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\npersonNameToAuthorName: «Sujit R. Varma»: have «Im O. Fa» match\nLoaded datatype wikibase-item of P172 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype wikibase-item of P551 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype wikibase-item of P6886 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\npersonNameToAuthorName: «Sujit R. Varma»: have «Im O. Fa» match\nLoaded datatype time of P2031 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype wikibase-item of P136 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\npersonNameToAuthorName: «Sujit R. Varma»: have «Im O. Fa» match\nLoaded datatype wikibase-item of P800 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype wikibase-item of P1038 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype wikibase-item of P3373 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\n","limitreport-profile":[["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getEntity","440","30.1"],["recursiveClone \u003CmwInit.lua:45\u003E","240","16.4"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::callParserFunction","180","12.3"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getLabel","140","9.6"],["?","100","6.8"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getEntityStatements","80","5.5"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getSiteLinkPageName","60","4.1"],["\u003CmwInit.lua:45\u003E","40","2.7"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::get","40","2.7"],["(for generator)","20","1.4"],["[others]","120","8.2"]]},"cachereport":{"origin":"mw-web.eqiad.main-67876799fc-px8rx","timestamp":"20241127150311","ttl":2592000,"transientcontent":false}}});});</script> <script type="application/ld+json">{"@context":"https:\/\/schema.org","@type":"Article","name":"\u0421\u0432\u0435\u0442\u043e\u043d\u0456\u0439","url":"https:\/\/uk.wikipedia.org\/wiki\/%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9","sameAs":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q10133","mainEntity":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q10133","author":{"@type":"Organization","name":"\u0423\u0447\u0430\u0441\u043d\u0438\u043a\u0438 \u043f\u0440\u043e\u0435\u043a\u0442\u0456\u0432 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430"},"publisher":{"@type":"Organization","name":"\u0424\u043e\u043d\u0434 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430","logo":{"@type":"ImageObject","url":"https:\/\/www.wikimedia.org\/static\/images\/wmf-hor-googpub.png"}},"datePublished":"2010-09-26T18:51:55Z","image":"https:\/\/upload.wikimedia.org\/wikipedia\/commons\/0\/0f\/Suetonius_etching_%28cropped%29.jpg"}</script> </body> </html>