CINXE.COM

<!DOCTYPE html> <html class="client-nojs" lang="uk" dir="ltr"> <head> <meta charset="UTF-8"> <title>Латинська мова — Вікіпедія</title> <script>(function(){var className="client-js";var cookie=document.cookie.match(/(?:^|; )ukwikimwclientpreferences=([^;]+)/);if(cookie){cookie[1].split('%2C').forEach(function(pref){className=className.replace(new RegExp('(^| )'+pref.replace(/-clientpref-\w+$|[^\w-]+/g,'')+'-clientpref-\\w+( |$)'),'$1'+pref+'$2');});}document.documentElement.className=className;}());RLCONF={"wgBreakFrames":false,"wgSeparatorTransformTable":[",\t."," \t,"],"wgDigitTransformTable":["",""],"wgDefaultDateFormat":"dmy","wgMonthNames":["","січень","лютий","березень","квітень","травень","червень","липень","серпень","вересень","жовтень","листопад","грудень"],"wgRequestId":"3a43393b-db47-482e-b8af-13929fd4937e","wgCanonicalNamespace":"","wgCanonicalSpecialPageName":false,"wgNamespaceNumber":0,"wgPageName":"Латинська_мова","wgTitle":"Латинська мова","wgCurRevisionId":43984004,"wgRevisionId":43984004,"wgArticleId" :42073,"wgIsArticle":true,"wgIsRedirect":false,"wgAction":"view","wgUserName":null,"wgUserGroups":["*"],"wgCategories":["Сторінки з використанням розширення JsonConfig","Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine","Статті з нечинними посиланнями","Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN","Статті з джерелами з Вікіданих","Статті з транскрипцією","Використання шаблону Reflist із кількістю колонок","Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіцитати","Надпопулярні статті","Латинська мова","Мертві романські мови","Італьські мови","Флективні мови","Мови SOV","Стародавні мови","Класичні мови","Мови Ватикану", "Культура Стародавнього Риму","Середньовічні мови"],"wgPageViewLanguage":"uk","wgPageContentLanguage":"uk","wgPageContentModel":"wikitext","wgRelevantPageName":"Латинська_мова","wgRelevantArticleId":42073,"wgIsProbablyEditable":true,"wgRelevantPageIsProbablyEditable":true,"wgRestrictionEdit":[],"wgRestrictionMove":[],"wgNoticeProject":"wikipedia","wgCiteReferencePreviewsActive":true,"wgFlaggedRevsParams":{"tags":{"accuracy":{"levels":3}}},"wgStableRevisionId":43984004,"wgMediaViewerOnClick":true,"wgMediaViewerEnabledByDefault":true,"wgPopupsFlags":0,"wgVisualEditor":{"pageLanguageCode":"uk","pageLanguageDir":"ltr","pageVariantFallbacks":"uk"},"wgMFDisplayWikibaseDescriptions":{"search":true,"watchlist":true,"tagline":true,"nearby":true},"wgWMESchemaEditAttemptStepOversample":false,"wgWMEPageLength":100000,"wgRelatedArticlesCompat":[],"wgCentralAuthMobileDomain":false,"wgEditSubmitButtonLabelPublish":true,"wgULSPosition": "interlanguage","wgULSisCompactLinksEnabled":true,"wgVector2022LanguageInHeader":false,"wgULSisLanguageSelectorEmpty":false,"wgWikibaseItemId":"Q397","wgCheckUserClientHintsHeadersJsApi":["brands","architecture","bitness","fullVersionList","mobile","model","platform","platformVersion"],"GEHomepageSuggestedEditsEnableTopics":true,"wgGETopicsMatchModeEnabled":false,"wgGEStructuredTaskRejectionReasonTextInputEnabled":false,"wgGELevelingUpEnabledForUser":false};RLSTATE={"ext.globalCssJs.user.styles":"ready","site.styles":"ready","user.styles":"ready","ext.globalCssJs.user":"ready","user":"ready","user.options":"loading","ext.cite.styles":"ready","skins.vector.styles.legacy":"ready","ext.flaggedRevs.basic":"ready","mediawiki.codex.messagebox.styles":"ready","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript":"ready","codex-search-styles":"ready","ext.uls.interlanguage":"ready","wikibase.client.init":"ready","ext.wikimediaBadges":"ready"};RLPAGEMODULES=["ext.cite.ux-enhancements", "mediawiki.page.media","ext.scribunto.logs","site","mediawiki.page.ready","mediawiki.toc","skins.vector.legacy.js","ext.centralNotice.geoIP","ext.centralNotice.startUp","ext.flaggedRevs.advanced","ext.gadget.CurIDLink","ext.gadget.collapserefs","ext.gadget.showContributorContent","ext.gadget.switcher","ext.gadget.edittop","ext.gadget.new-section","ext.gadget.newTopicOnTop","ext.gadget.MonobookToolbarStandard","ext.gadget.ProtectionIndicator","ext.gadget.Statistics","ext.gadget.interwiki-langlist","ext.urlShortener.toolbar","ext.centralauth.centralautologin","mmv.bootstrap","ext.popups","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.init","ext.visualEditor.targetLoader","ext.echo.centralauth","ext.eventLogging","ext.wikimediaEvents","ext.navigationTiming","ext.uls.compactlinks","ext.uls.interface","ext.cx.eventlogging.campaigns","ext.checkUser.clientHints","ext.growthExperiments.SuggestedEditSession","wikibase.sidebar.tracking"];</script> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.loader.impl(function(){return["user.options@12s5i",function($,jQuery,require,module){mw.user.tokens.set({"patrolToken":"+\\","watchToken":"+\\","csrfToken":"+\\"}); }];});});</script> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=codex-search-styles%7Cext.cite.styles%7Cext.flaggedRevs.basic%7Cext.uls.interlanguage%7Cext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript%7Cext.wikimediaBadges%7Cmediawiki.codex.messagebox.styles%7Cskins.vector.styles.legacy%7Cwikibase.client.init&only=styles&skin=vector"> <script async="" src="/w/load.php?lang=uk&modules=startup&only=scripts&raw=1&skin=vector"></script> <meta name="ResourceLoaderDynamicStyles" content=""> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=site.styles&only=styles&skin=vector"> <meta name="generator" content="MediaWiki 1.44.0-wmf.4"> <meta name="referrer" content="origin"> <meta name="referrer" content="origin-when-cross-origin"> <meta name="robots" content="max-image-preview:standard"> <meta name="format-detection" content="telephone=no"> <meta name="viewport" content="width=1120"> <meta property="og:title" content="Латинська мова — Вікіпедія"> <meta property="og:type" content="website"> <link rel="preconnect" href="//upload.wikimedia.org"> <link rel="alternate" media="only screen and (max-width: 640px)" href="//uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"> <link rel="alternate" type="application/x-wiki" title="Редагувати" href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit"> <link rel="apple-touch-icon" href="/static/apple-touch/wikipedia.png"> <link rel="icon" href="/static/favicon/wikipedia.ico"> <link rel="search" type="application/opensearchdescription+xml" href="/w/rest.php/v1/search" title="Вікіпедія (uk)"> <link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" href="//uk.wikipedia.org/w/api.php?action=rsd"> <link rel="canonical" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"> <link rel="license" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk"> <link rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Вікіпедія — Atom-стрічка" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&feed=atom"> <link rel="dns-prefetch" href="//meta.wikimedia.org" /> <link rel="dns-prefetch" href="//login.wikimedia.org"> </head> <body class="skin-vector-legacy mediawiki ltr sitedir-ltr mw-hide-empty-elt ns-0 ns-subject mw-editable page-Латинська_мова rootpage-Латинська_мова skin-vector action-view"><div id="mw-page-base" class="noprint"></div> <div id="mw-head-base" class="noprint"></div> <div id="content" class="mw-body" role="main"> <a id="top"></a> <div id="siteNotice"></div> <div class="mw-indicators"> </div> <h1 id="firstHeading" class="firstHeading mw-first-heading">Латинська мова</h1> <div id="bodyContent" class="vector-body"> <div id="siteSub" class="noprint">Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.</div> <div id="contentSub"><div id="mw-content-subtitle"></div></div> <div id="contentSub2"></div> <div id="jump-to-nav"></div> <a class="mw-jump-link" href="#mw-head">Перейти до навігації</a> <a class="mw-jump-link" href="#searchInput">Перейти до пошуку</a> <div id="mw-content-text" class="mw-body-content"><div class="mw-content-ltr mw-parser-output" lang="uk" dir="ltr"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43294709">.mw-parser-output .mw-parser-output table.mw-hiero-table td{vertical-align:middle}.mw-parser-output .infobox{border-spacing:3px;font-size:88%;line-height:1.5em;width:22em}.mw-parser-output .infobox-header,.mw-parser-output .infobox-label,.mw-parser-output .infobox-above,.mw-parser-output .infobox-full-data,.mw-parser-output .infobox-data,.mw-parser-output .infobox-below,.mw-parser-output .infobox-subheader,.mw-parser-output .infobox-image,.mw-parser-output .infobox-navbar{vertical-align:top}.mw-parser-output .infobox-label,.mw-parser-output .infobox-data{text-align:left}.mw-parser-output .infobox .infobox-above,.mw-parser-output .infobox .infobox-title{font-size:125%;font-weight:bold;text-align:center}.mw-parser-output .infobox-title{padding:0.2em}.mw-parser-output .infobox .infobox-header,.mw-parser-output .infobox .infobox-subheader,.mw-parser-output .infobox .infobox-image,.mw-parser-output .infobox .infobox-full-data,.mw-parser-output .infobox .infobox-below{text-align:center}.mw-parser-output .infobox .infobox-navbar{text-align:right}.mw-parser-output .infobox-subbox{padding:0;border:none;margin:-3px;width:auto;min-width:100%;font-size:100%;clear:none;float:none;background-color:transparent}.mw-parser-output .infobox-3cols-child{margin:auto}.mw-parser-output .infobox .navbar{font-size:100%}.mw-parser-output .infobox-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-header,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-subheader,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-above,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-title,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-image,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-full-data,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-below{text-align:center}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .infobox.vevent [bgcolor]{background:inherit;color:inherit}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .infobox-full-data div{background:#1f1f23!important;color:var(--color-base)}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .infobox.vevent [bgcolor]{background:inherit;color:inherit}html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .infobox-full-data div{background:#1f1f23!important;color:var(--color-base)}}</style><table class="infobox toccolours" style=""><tbody><tr><th colspan="2" class="infobox-above" style="background-color: #ccff99; color: black;">Латинська мова</th></tr><tr><th colspan="2" class="infobox-above" style="background-color: #ccff99; color: black;">Lingua Latīna</th></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label">Поширена в</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_Papal_States_(1825-1870).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/00/Flag_of_the_Papal_States_%281825-1870%29.svg/20px-Flag_of_the_Papal_States_%281825-1870%29.svg.png" decoding="async" width="20" height="15" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/00/Flag_of_the_Papal_States_%281825-1870%29.svg/30px-Flag_of_the_Papal_States_%281825-1870%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/00/Flag_of_the_Papal_States_%281825-1870%29.svg/40px-Flag_of_the_Papal_States_%281825-1870%29.svg.png 2x" data-file-width="800" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD" title="Ватикан">Ватикан</a><div_style="display:none"></div>_1-0" class="reference"><a href="#cite_note-[https://scriptsource.org/country/VA_ScriptSource_-_Vatican_State]<span_class="wef_low_priority_links"><div_style="display:none"></div>-1">[1]</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label">Регіон</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Європа">Європа</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label">Носії</th><td class="infobox-data">Кількість носіїв невідома</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Писемність">Писемність</a></th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0" title="Латинська абетка">Латинська абетка</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label"><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B2" title="Генеалогічна класифікація мов">Класифікація</a></th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Індоєвропейські мови">Індоєвропейські</a> <dl><dd><a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Італійські мови">Італійські</a> <dl><dd><a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE-%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Латино-фаліскські мови (ще не написана)">Латино-фаліскські</a></dd></dl></dd></dl> </td></tr><tr><th colspan="2" class="infobox-header" style="background-color: #ccff99; color: black;">Офіційний статус</th></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Офіційна мова">Офіційна</a></th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Vatican_City_(2023%E2%80%93present).svg" class="mw-file-description" title="Ватикан"><img alt="Ватикан" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/Flag_of_Vatican_City_%282023%E2%80%93present%29.svg/13px-Flag_of_Vatican_City_%282023%E2%80%93present%29.svg.png" decoding="async" width="13" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/Flag_of_Vatican_City_%282023%E2%80%93present%29.svg/20px-Flag_of_Vatican_City_%282023%E2%80%93present%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/Flag_of_Vatican_City_%282023%E2%80%93present%29.svg/26px-Flag_of_Vatican_City_%282023%E2%80%93present%29.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="1000" /></a> <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD" title="Ватикан">Ватикан</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Список мовних регуляторів">Регулює</a></th><td class="infobox-data"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Папська академія латини (ще не написана)">Папська академія латини</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Pontifical_Academy_for_Latin" class="extiw" title="en:Pontifical Academy for Latin">[en]</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міжнародна асоціація з таксономії рослин (ще не написана)">Міжнародна асоціація з таксономії рослин</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/International_Association_for_Plant_Taxonomy" class="extiw" title="en:International Association for Plant Taxonomy">[en]</a> (ботанічна латина) <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%BE%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Міжнародна комісія із зоологічної номенклатури">Міжнародна комісія із зоологічної номенклатури</a> (зоологічна латина)</td></tr><tr><th colspan="2" class="infobox-header" style="background-color: #ccff99; color: black;">Коди мови</th></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label"><a href="/wiki/ISO_639-1" title="ISO 639-1">ISO 639-1</a></th><td class="infobox-data"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://id.loc.gov/vocabulary/iso639-1/la">la</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label"><a href="/wiki/ISO_639-2" title="ISO 639-2">ISO 639-2</a></th><td class="infobox-data"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://iso639-3.sil.org/code/lat">lat</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label"><a href="/wiki/ISO_639-3" title="ISO 639-3">ISO 639-3</a></th><td class="infobox-data"><a href="https://iso639-3.sil.org/code/lat" class="extiw" title="iso639-3:lat">lat</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label"><a href="/wiki/SIL_International" title="SIL International">SIL</a></th><td class="infobox-data">LAT</td></tr></tbody></table> Лати́нська мо́ва, лати́на (lingua Latīna, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Міжнародний фонетичний алфавіт">МФА</a>: <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83" title="Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту">[ˈlɪŋɡʷa laˈtiːna]</a>) — <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Класична мова (ще не написана)">класична</a> <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Індоєвропейські мови">індо-європейська</a> мова. Належить до <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE-%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Латино-фаліскські мови (ще не написана)">латинсько-фаліскської групи</a> <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" class="mw-redirect" title="Італьські мови">італьських мов</a>. Одна з найстаріших і нарізних мов <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Європа">Європи</a>, які формували <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Західний світ">її цивілізацію</a>. Використовує <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0" title="Латинська абетка">латинську абетку</a>, створену на основі <a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0" title="Етруська абетка">етруської</a> і <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0" title="Грецька абетка">грецької</a>. <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Флективні мови">Флективна мова</a>, має три <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B4_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Рід (мовознавство)">роди</a>, сім <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Відмінок">відмінків</a>, п'ять <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0" title="Відміна">відмін</a>, чотири <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D1%94%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0" title="Дієвідміна">дієвідміни</a>, три <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Час (мовознавство)">часи</a>, три <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Особа (мовознавство)">особи</a>, три <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B4%D1%96%D1%94%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Спосіб дієслова">способи дієслова</a>, три <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Стан (мовознавство)">стани</a>, три <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B4_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Вид (мовознавство)">види</a>, два <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Число (мовознавство)">числа</a>. Походить від мови населення <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Стародавній Рим">Стародавнього Рима</a>. Набула поширення у <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%27%D1%8F" title="Середземномор'я">Середземномор'ї</a> та <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Західна Європа">Західній Європі</a> завдяки розростанню <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Римська республіка">Римської Республіки</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Римської імперії</a>. Стала панівною мовою <a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Апеннінський півострів">Італії</a> та <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Західна Римська імперія">Західної Римської імперії</a>. У середньовіччі була офіційною мовою <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Католицька церква">Католицької церкви</a>, завдяки чому перетворилася на <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B2%D0%B0_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Лінгва франка">універсальну мову</a> Європи середньовіччя та раннього модерну. Використовувалася в літературі, науці, офіційній документації тощо. Пройшла декілька етапів розвитку: <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Стародавня латина (ще не написана)">стародавній</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Класична латина">класичний</a> (І—ІІ ст.), <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Пізня латина">пізній</a> (ІІІ—V ст.), <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Середньовічна латина">середньовічний</a> (V—XIV ст.), ренесансний (XV—XVII ст.). На основі <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Народна латина">народної латини</a> виникли <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Романські мови">романські мови</a> такі як <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Італійська мова">італійська</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Французька мова">французька</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Іспанська мова">іспанська</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Португальська мова">португальська</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Румунська мова">румунська</a> тощо<a href="#cite_note-2">[2]</a>. Справила вплив на становлення більшості європейських мов: <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Англійська мова">англійської</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Німецька мова">німецької</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Польська мова">польської</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Українська мова">української</a> тощо. Фактично є <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Мертва мова">мертвою мовою</a> (носіїв, які б вважали латину рідною мовою немає); проте на практиці широко використовується як мова міжнародного спілкування серед науковців, літераторів, освітян. Церковна латина залишається офіційною мовою <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB" title="Святий Престол">Святого Престолу</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Католицька церква">Католицької церкви римського обряду</a>. Вивчається у школах усіх рівнів Європи та Західного світу. <div id="toc" class="toc" role="navigation" aria-labelledby="mw-toc-heading"><input type="checkbox" role="button" id="toctogglecheckbox" class="toctogglecheckbox" style="display:none" /><div class="toctitle" lang="uk" dir="ltr"><h2 id="mw-toc-heading">Зміст</h2><label class="toctogglelabel" for="toctogglecheckbox"></label></div> <ul> <li class="toclevel-1 tocsection-1"><a href="#Класифікація">1 Класифікація</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-2"><a href="#Історія">2 Історія</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-3"><a href="#Поширення">2.1 Поширення</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-4"><a href="#Архаїчна_латина_(240—81_рр._до_н._е.)">2.2 Архаїчна латина (240—81 рр. до н. е.)</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-5"><a href="#Класична_латина_(81_р._до_н._е._—_120_р._н._е.)">2.3 Класична латина (81 р. до н. е. — 120 р. н. е.)</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-6"><a href="#Посткласичний_період_(14—120_рр._н._е.)">2.4 Посткласичний період (14—120 рр. н. е.)</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-7"><a href="#Пізня_латина_(III—VII_ст._н._е.).">2.5 Пізня латина (III—VII ст. н. е.).</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-8"><a href="#Середньовічна_латина_(VII—XIV_ст.)">2.6 Середньовічна латина (VII—XIV ст.)</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-9"><a href="#Ренесансна_латина_(XIV—XVI_ст.)">2.7 Ренесансна латина (XIV—XVI ст.)</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-10"><a href="#Новий_час">2.8 Новий час</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-11"><a href="#Сучасна_латина">2.9 Сучасна латина</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-12"><a href="#Абетка">3 Абетка</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-13"><a href="#Фонетика">4 Фонетика</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-14"><a href="#Сучасна_вимова">4.1 Сучасна вимова</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-15"><a href="#Граматика">5 Граматика</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-16"><a href="#Іменник">5.1 Іменник</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-17"><a href="#Дієслово">5.2 Дієслово</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-18"><a href="#Синтаксис">5.3 Синтаксис</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-19"><a href="#Схема_частин_мови">6 Схема частин мови</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-20"><a href="#Вплив">7 Вплив</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-21"><a href="#Латинська_мова_в_Україні[13]">8 Латинська мова в Україні[13]</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-22"><a href="#Мова_діловодства">8.1 Мова діловодства</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-23"><a href="#Українська_латиномовна_література">8.2 Українська латиномовна література</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-24"><a href="#Вивчення">8.3 Вивчення</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-25"><a href="#Латинізми">9 Латинізми</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-26"><a href="#Латина_в_біології">10 Латина в біології</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-27"><a href="#Словники">11 Словники</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-28"><a href="#Див._також">12 Див. також</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-29"><a href="#Примітки">13 Примітки</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-30"><a href="#Джерела">14 Джерела</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-31"><a href="#Словники_2">14.1 Словники</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-32"><a href="#Підручники_і_посібники">14.2 Підручники і посібники</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-33"><a href="#Загальні_огляди">14.3 Загальні огляди</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-34"><a href="#Посилання">15 Посилання</a></li> </ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Класифікація">Класифікація</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=1" title="Редагувати розділ: Класифікація" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=1" title="Редагувати вихідний код розділу: Класифікація">ред. код</a>]</div> Латинська разом з <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Оскійська мова">оскською</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%A3%D0%BC%D0%B1%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Умбрська мова (ще не написана)">умбрською</a> мовами утворює італьську гілку <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Індоєвропейські мови">індоєвропейської сім'ї мов</a>. У процесі історичного розвитку давньої Італії латинська мова витіснила інші італьські мови і з часом зайняла панівне становище в західному <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%27%D1%8F" title="Середземномор'я">Середземномор'ї</a>. Зараз латина належить до так званих мертвих мов, подібно до <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82" title="Санскрит">санскриту</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Давньогрецька мова">давньогрецької</a> та інших. <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Forum_inscription.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/25/Forum_inscription.jpg/200px-Forum_inscription.jpg" decoding="async" width="200" height="442" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/25/Forum_inscription.jpg 1.5x" data-file-width="220" data-file-height="486" /></a><figcaption>Напис на Чорному камені (Lapis Niger), один з найдавніших текстів латинською мовою (VI—V ст. до н. е.). Текст записаний <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD" title="Бустрофедон">бустрофедоном</a>.</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Історія">Історія</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=2" title="Редагувати розділ: Історія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=2" title="Редагувати вихідний код розділу: Історія">ред. код</a>]</div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Поширення">Поширення</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=3" title="Редагувати розділ: Поширення" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=3" title="Редагувати вихідний код розділу: Поширення">ред. код</a>]</div> Первісно це <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Мова">мова</a> стародавнього племені латинів, які заселяли <a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Апеннінський півострів">Апеннінський півострів</a> приблизно три тисячі років тому. Назва цього племені — <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Латини">латини</a> (Latīni), область поширення — <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9" title="Лацій">Лацій</a> (Latium) у нижній течії ріки <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B1%D1%80" title="Тибр">Тибру</a>. <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Метрополія">Столицею</a> цієї області у 754—753 рр. до н. е. стало місто <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Рим">Рим</a> (Roma), побудоване на <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B8_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%B0" class="mw-redirect" title="Пагорби Рима">семи пагорбах</a> (Septimontium). Пізніше йому дали назву «Вічне місто» — Urbs aeterna. Унаслідок військових, політичних та економічних успіхів <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Стародавній Рим">Стародавнього Риму</a> латинська мова поширюється по всій Італії, а починаючи з II ст. до н. е., виходить за її межі. У І ст. н. е. Рим стає <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Метрополія">метрополією</a> наймогутнішої держави стародавнього світу — <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Римської імперії</a>, до складу якої входили сучасні <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франція</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Іспанія">Іспанія</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Португалія">Португалія</a>, <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Швейцарія">Швейцарія</a>, деякі частини <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Німеччина">Німеччини</a>, Південної <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Англія">Англії</a>, колишньої <a href="/wiki/%D0%AE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Югославія">Югославії</a>, <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Хорватія">Хорватії</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Болгарія">Болгарії</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Росія">Росії</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Румунія">Румунії</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Угорщина">Угорщини</a>, <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Чехія">Чехії</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Словаччина">Словаччини</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Греція">Греції</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Туреччина">Туреччини</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">України</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD" title="Ліван">Лівану</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Сирія">Сирії</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Лівія">Лівії</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%81" title="Туніс">Тунісу</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B6%D0%B8%D1%80" title="Алжир">Алжиру</a> та інші<a href="#cite_note-Ревак-3">[3]</a>. Зі свого боку латина постійно відчувала на собі вплив давньогрецької мови, особливо після підкорення Греції Римом у 146 р. до н. е. До кінця II століття до н. е. латинська мова панує не тільки на всій території Італії, але як офіційна <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Державна мова">державна мова</a> проникає в підкорені римлянами області <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Піренейський півострів">Піренейського півострова</a> та нинішньої південної <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франції</a>. Через римських солдатів і торговців латинська мова в її розмовній формі поширюється серед місцевого населення і стає одним з найефективніших засобів романізації завойованих територій. При цьому найактивніше романізуються найближчі сусіди римлян — <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B8" title="Кельти">кельтські племена</a>, що проживали в <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Галлія">Галлії</a> (територія нинішніх Франції, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Бельгія">Бельгії</a>, почасти <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8" title="Нідерланди">Нідерландів</a> і <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Швейцарія">Швейцарії</a>). Підкорення римлянами Галлії почалося ще в другій половині II століття до н. е. і було завершене наприкінці <a href="/wiki/50-%D1%82%D1%96_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%B5." title="50-ті до н. е.">50-х</a> років I століття до н. е. після тривалих військових дій під командуванням <a href="/wiki/%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80" class="mw-redirect" title="Юлій Цезар">Юлія Цезаря</a> (<a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Галльська війна">галльські війни 58—51 до н. е.</a>). Тоді ж римські війська йдуть на зіткнення з <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Германці">германськими племенами</a>, що займали велику область на схід від <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Рейн">Рейну</a>. Цезар робить також два походи на <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Британія">Британію</a>, але ці короткочасні експедиції (в 55 та 54 до н. е.) не мали серйозних наслідків для відносин між римлянами і британцями (кельтами). Тільки через 100 років, у 43 році н. е., Британія була завойована римськими військами, які пробули там до 407 року н. е. Таким чином, протягом приблизно п'яти століть, до падіння <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Римської імперії</a> в 476 році н. е., племена, що населяли Галлію і Британію, а також германці зазнають великого впливу <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Британська латина">латинської мови</a>. Після смерті імператора Феодосія 395 р. н. е. відбувається остаточний поділ Римської імперії на Східну та Західну. На роз'єднаних землях занепадає освіченість, мовні розбіжності між римськими провінціями зростають, поступово втрачається латинський елемент, а <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Народна латина">«Вульгарна (народна) латина»</a><a href="#cite_note-Ревак-3">[3]</a> стає мовою-основою для нових національних мов (романських). Розмовна різновидність латинської мови, так звана <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Народна латина">народна латина</a>, впливаючи на місцеві мови, дала початок групі <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Романські мови">романських мов</a>, до якої належать <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Італійська мова">італійська</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Іспанська мова">іспанська</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Португальська мова">португальська</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Французька мова">французька</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Румунська мова">румунська</a> та інші<a href="#cite_note-Світлична-4">[4]</a>. Значення латинської мови для формування нових західноєвропейських мов зберігається і після <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Падіння Західної Римської імперії">падіння</a> <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Західна Римська імперія">Західної Римської імперії</a> (476 р. н. е.). Вплив латинської мови на європейську культуру не обмежується періодом розквіту та могутності Римської імперії. Й після падіння Риму вона залишається мовою <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Католицька церква">церкви</a> та <a href="/wiki/%D0%AE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Юриспруденція">юриспруденції</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Література">літератури</a> та <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Дипломатія">дипломатії</a>. Включно до XVIII століття латина — мова <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0" title="Наука">науки</a><a href="#cite_note-Світлична-4">[4]</a>. Латина довгий час залишалась офіційною мовою в <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Австро-Угорська імперія">Австро-Угорській імперії</a> (XIX ст.) нарівні з <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Німецька мова">німецькою</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Архаїчна_латина_(240—81_рр._до_н._е.)">Архаїчна латина (240—81 рр. до н. е.)</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=4" title="Редагувати розділ: Архаїчна латина (240—81 рр. до н. е.)" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=4" title="Редагувати вихідний код розділу: Архаїчна латина (240—81 рр. до н. е.)">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B0%D1%97%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Архаїчна латина">Архаїчна латина</a></div> Перші письмові <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0" title="Пам'ятка">пам'ятки</a> латинської мови походять, імовірно, з кінця VI — початку V століть до н. е. Серед найдавніших пам'яток — напис на золотій застібці з міста <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5&action=edit&redlink=1" class="new" title="Пренесте (ще не написана)">Пренеста</a> (VI—V ст. до н. е.<a href="#cite_note-ReferenceA-5">[5]</a>, знайдений в 1978 році присвятний напис зі стародавнього міста <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BA&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сатрік (ще не написана)">Сатріка</a> (за 50 км на південь від Риму), що датується останнім десятиліттям VI століття до н. е., а також уривок сакрального напису на уламку чорного каменю, знайденого в 1899 році під час розкопок римського форуму, що відповідає приблизно до <a href="/wiki/500_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%B5." title="500 до н. е.">500 р. до н. е.</a> До давніх пам'яток архаїчної латини належать також численні надгробні написи, фрагменти обрядових пісень та офіційні документи середини <a href="/wiki/III_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%B5." title="III століття до н. е.">III</a> — початку <a href="/wiki/II_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%B5." title="II століття до н. е.">II століття до н. е.</a>, з яких найвідоміші <a href="/wiki/%D0%95%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Епітафія">епітафії</a> римських політичних діячів <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%86%D1%96%D0%BF%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сціпіони (ще не написана)">Сціпіонів</a> і текст сенатської постанови про святилища бога <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BA%D1%85" class="mw-redirect" title="Вакх">Вакха</a>. Історія літературної мови починається 240 р. до н. е., коли військовополонений грек <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D1%86%D1%96%D0%B9_%D0%9B%D1%96%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BA" title="Люцій Лівій Андронік">Люцій Лівій Андронік</a> приніс до Риму латинською мовою <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Трагедія">трагедію</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0" class="mw-redirect" title="Комедія антична">комедію</a> як результат перекладу грецьких творів, зокрема <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80" title="Гомер">Гомерової</a> <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%81%D0%B5%D1%8F" title="Одіссея">«Одіссеї»</a>. Найбільшим представником архаїчного періоду в галузі літературної мови є давньоримський комедіограф <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%82_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%82" title="Тит Макцій Плавт">Плавт</a> (бл. 245—184 до н. е.), від якого до нашого часу дійшло 20 комедій повністю й одна — в уривках. Проте словниковий склад комедій Плавта і фонетичний лад його мови вже значною мірою наближаються до норм класичної латини I століття до н. е. — початку <a href="/wiki/I_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="I століття">I століття</a>. Іншим представником архаїчного періоду є <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9" title="Теренцій">Теренцій</a> (190—159 рр. до н. е.), автор шести <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Комедія">комедій</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Класична_латина_(81_р._до_н._е._—_120_р._н._е.)">Класична латина (81 р. до н. е. — 120 р. н. е.)</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=5" title="Редагувати розділ: Класична латина (81 р. до н. е. — 120 р. н. е.)" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=5" title="Редагувати вихідний код розділу: Класична латина (81 р. до н. е. — 120 р. н. е.)">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Класична латина">Класична латина</a></div> <table style="float: right; margin-left: 1em; margin-bottom: 0.5em; width: 275px; border: #99B3FF solid 1px"> <tbody><tr> <td valign="top" align="left">                   <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B2" title="Список латинських висловів">Латинські фрази</a> <hr /> Non tam praeclare est scire Latine, quam turpe nescire </td></tr> <tr><td valign="down" align="right"> Не так похвально знати латинську мову, як ганебно не знати її. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD" title="Цицерон">Цицерон</a><a href="#cite_note-Світлична-4">[4]</a> </td></tr> </tbody></table> Класичний період — період найвищого розвитку латинської мови, який у науці прийнято поділяти на два століття — «золоте» (81 р. до н. е. — 14 р. н. е.) і «срібне». Інколи класичний період також називають «золотою добою», тоді як післякласичний — «срібною добою». Класичний період — час найвищого розвитку латинської мови, на який припадає діяльність видатних поетів і прозаїків. Найвизначнішими представниками «золотої доби» (81 р. до н. е. — 14 р. н. е.) є <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD" title="Цицерон">Цицерон</a> (106—43 рр. до н. е.), <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80" title="Гай Юлій Цезар">Цезар</a> (100—44 р. до н. е.), <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B9" title="Вергілій">Вергілій</a> (70—19 р. до н. е.), <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9" title="Горацій">Горацій</a> (65—8 р. до н. е.), <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B9" title="Овідій">Овідій</a> (43 р. до н. е. — 18 р. н. е.) та ін. Вони створили загальноприйнятий канон прозової і поетичної мови. Значний внесок, починаючи з I ст. н. е., у розвиток правил латини зробили <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Стародавній Рим">давньоримські</a> граматики, зокрема <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B3" title="Велій Лонг">Велій Лонг</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B0%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%BE%D1%82" title="Марій Плотій Сацердот">Марій Плотій Сацердот</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%BB%D0%BB" title="Ноній Марцелл">Ноній Марцелл</a>, <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82" title="Елій Донат">Елій Донат</a>, <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B9" title="Харісій">Харісій</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%B4_%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA" title="Діомед Граматик">Діомед</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%BB_%D0%93%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B9" class="mw-redirect" title="Авл Гелій">Авл Гелій</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1" title="Марк Валерій Проб">Марк Валерій Проб</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Асконій Педіан">Асконій Педіан</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%96%D1%81%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Прісціан">Прісціан</a>. Період формування та розквіту класичної латинської мови був пов'язаний з перетворенням Риму в найбільшу державу Середземномор'я, що підкорила великі території на заході і південному сході <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Європа">Європи</a>, в північній <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Африка">Африці</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Мала Азія">Малій Азії</a>. У східних провінціях Римської держави (в <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Греція">Греції</a>, Малій Азії та на північному узбережжі Африки), де до часу завоювання їх римлянами була широко поширена <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Грецька мова">грецька мова</a> і високорозвинена грецька культура, латинська мова не набула великого значення. Інакше відбувалося в західному Середземномор'ї — в результаті військових, політичних та економічних успіхів <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Стародавній Рим">Стародавнього Риму</a> латинська мова поширюється по всій Італії, а, починаючи з II ст. до н. е., виходить за її межі. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Посткласичний_період_(14—120_рр._н._е.)">Посткласичний період (14—120 рр. н. е.)</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=6" title="Редагувати розділ: Посткласичний період (14—120 рр. н. е.)" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=6" title="Редагувати вихідний код розділу: Посткласичний період (14—120 рр. н. е.)">ред. код</a>]</div> Від класичної латини прийнято відрізняти мову римської художньої літератури т. зв. посткласичного або пізньоантичного періоду («срібна доба»), що хронологічно збігається з першими двома століттями нашого літочислення (т. зв. епоха ранньої імперії). Мова прозаїків і поетів цього часу (<a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Сенека">Сенека</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%A2%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%82" class="mw-redirect" title="Публій Корнелій Тацит">Тацит</a>, <a href="/wiki/%D0%AE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB" title="Ювенал">Ювенал</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB" class="mw-redirect" title="Марціал">Марціал</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D1%83%D0%BB%D0%B5%D0%B9" title="Апулей">Апулей</a>) відрізняється значною своєрідністю у виборі стильових засобів. Проте у творах цього періоду вироблені за століття норми граматичного ладу латинської мови не надто відрізняються від золотої доби, тож такий розподіл латинської мови на класичний і післякласичний період має радше літературознавче, ніж лінгвістичне значення. З середини II ст. н. е. латина стає мовою Західної Церкви, з'являється перша християнська література латинською<a href="#cite_note-6">[6]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Пізня_латина_(III—VII_ст._н._е.).">Пізня латина (III—VII ст. н. е.).</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=7" title="Редагувати розділ: Пізня латина (III—VII ст. н. е.)." class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=7" title="Редагувати вихідний код розділу: Пізня латина (III—VII ст. н. е.).">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" class="mw-redirect" title="Вульгарна латина">Вульгарна латина </a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Пізня латина">Пізня латина</a></div> Як окремий період в історії латинської мови виділяється пізня латина, хронологічними межами якої є III—VI століття — епоха пізньої імперії та виникнення, після її падіння, варварських держав. У творах письменників цієї пори — переважно <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Історик">істориків</a> і християнських богословів — можна натрапити на багато морфологічних та синтаксичних явищ, що готують перехід до нових романських мов. Як історичне джерело, зберегли своє значення твори Амміана Марцелліна (330—400 рр. н. е.), св. Ієроніма (348—420 рр. н. е.), св. Авґустина (354—430 рр. н. е.). <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Середньовічна_латина_(VII—XIV_ст.)">Середньовічна латина (VII—XIV ст.)</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=8" title="Редагувати розділ: Середньовічна латина (VII—XIV ст.)" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=8" title="Редагувати вихідний код розділу: Середньовічна латина (VII—XIV ст.)">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Середньовічна латина">Середньовічна латина</a></div> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Середньовіччя">Середньовічна</a>, або християнізована латина — це насамперед літургійні тексти — гімни, піснеспіви, молитви. Наприкінці IV століття <a href="/wiki/%D0%86%D1%94%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC" class="mw-redirect" title="Ієронім">святий Ієронім</a> переклав всю Біблію на латинську мову. Його переклад відомий під назвою <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B0" title="Вульгата">«Вульгата»</a> (тобто Народна Біблія). На католицькому Тридентському соборі в XVI столітті цей переклад був визнаний рівноцінним оригіналу. Відтоді латинська, поряд з староєврейською і старогрецькою, вважається однією зі священних мов Біблії. Латинська мова стала мовою культурного та інтелектуального життя при <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80" title="Монастир">монастирях</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" class="mw-redirect" title="Катедральний собор">катедральних соборах</a>. <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0" title="Польща">Польща</a> прийняла 966 року римський обряд християнства і латинська мова функціонувала на польських територіях. Латина представлена у творчості італійського філософа й <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3" class="mw-redirect" title="Теолог">теолога</a> <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0_%D0%90%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Тома Аквінський">Томи Аквінського</a> (1227—1274), який поєднав учення <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Арістотель">Арістотеля</a> з християнськими <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%B0" class="mw-redirect" title="Догма">догмами</a>. На базі шкіл XII ст. виникають нові центри культури та освіти — <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Університет">університети</a>, які з'являються у Болоньї (1119), Оксфорді (1163), Падуї (1222), Неаполі (1224), Севільї (1254), Парижі (1259), де латина була мовою освіти і спілкування. Книги, які видавалися в університетських скрипторіях, були написані латинською мовою. В університетах вивчали твори Лівія, Лукреція, Тацита, Катулла — класиків римської літератури і культури загалом. В епоху Середньовіччя латинська мова була фактично єдиним інструментом спілкування і висловлювання думок, зрозумілим для всіх і вигідним для встановлення контактів — була невід'ємною частиною суспільного, політичного, культурного і наукового життя всієї Європи, зразком для нових романських мов, які постійно зверталися до її багатої лексичної скарбниці, шукаючи засобів для позначення нових понять та ідей. Починаючи з <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Середньовіччя">Середньовіччя</a> всі наукові твори писали латинською мовою; на латині виголошували виступи на наукових зборах<a href="#cite_note-Верзилин-7">[7]</a>. Відтоді вона збереглася в назвах рослин, тварин, мінералів, хімічних речовин. Середньовічна латина досить далеко відійшла від класичних зразків, і в XIV ст. в Італії почався рух за повернення до зразкової латини <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD" title="Цицерон">Цицерона</a>, на противагу латини церкви та університетів, яку гуманісти презирливо іменували «кухонною латиною». У першій половині XIV ст. у Галичині з'являються перші акти внутрішнього обігу, написані латинською мовою — це так звана актова латина, яка хронологічно охоплює період від 20-х років XIV ст. до останньої третини XVIII ст. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Ренесансна_латина_(XIV—XVI_ст.)">Ренесансна латина (XIV—XVI ст.)</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=9" title="Редагувати розділ: Ренесансна латина (XIV—XVI ст.)" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=9" title="Редагувати вихідний код розділу: Ренесансна латина (XIV—XVI ст.)">ред. код</a>]</div> В <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Відродження">епоху Відродження</a> просвітники виявили великий інтерес до античної культури, наслідуючи античні зразки, де винятковою була роль класичної латинської мови. <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Гуманізм">Гуманісти</a> активно говорили і писали латинською мовою; для прикладу досить назвати імена <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81_%D0%9C%D0%BE%D1%80" title="Томас Мор">Томаса Мора</a> (1478—1535) в <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Англія">Англії</a>, <a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BC_%D0%A0%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Еразм Ротердамський">Еразма Ротердамського</a> (1466—1536) — в <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8" title="Нідерланди">Голландії</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B0" title="Томмазо Кампанелла">Томмазо Кампанелли</a> (1568—1639) — в Італії та <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE_%D0%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%BE" title="Джордано Бруно">Джордано Бруно</a> (1548—1600). Латинська залишається в цей період найважливішим засобом міжнародного культурного і наукового спілкування. Багатовікове поширення латинської мови викликало потребу ґрунтовно вивчати її у школах, укладати словники, видавати переклади, що сприяло проникненню відповідної латинської лексики до нових західноєвропейських мов. У XVII—XVIII ст. латинською мовою писали свої твори філософи, історики, фізики і математики: <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%81_%D0%91%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD" title="Френсіс Бекон">Френсіс Бекон</a> (1561—1626), <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F%D0%BD_%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Себастіян Кленович">Себастіян Кленович</a> (1545—1602), <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82" title="Рене Декарт">Рене Декарт</a> (1596—1650), <a href="/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80_%D2%90%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96" title="П'єр Ґассенді">П'єр Ґассенді</a> (1592—1655), <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82_%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B0" title="Бенедикт Спіноза">Бенедикт Спіноза</a> (1632—1677), <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%B0%D0%B0%D0%BA_%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Ісаак Ньютон">Ісаак Ньютон</a> (1643—1727), <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D1%84%D1%80%D1%96%D0%B4_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC_%D0%9B%D0%B5%D0%B9%D0%B1%D0%BD%D1%96%D1%86" title="Готфрід Вільгельм Лейбніц">Готфрід Лейбніц</a> (1646—1716). Латинською мовою писали твори українські вчені й письменники: <a href="/wiki/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87" title="Юрій Дрогобич">Юрій Дрогобич</a> (бл. 1450—1494), <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD_%D1%96%D0%B7_%D0%9A%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B0" title="Павло Русин із Кросна">Павло Русин із Кросна</a> (1470—1517), <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9E%D1%80%D1%96%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Станіслав Оріховський">Станіслав Оріховський</a> (1513—1566), <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD" title="Домбровський Іван">Іван Домбровський</a> (поч. XVII ст.), <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Феофан Прокопович">Феофан Прокопович</a> (1681—1736), <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Сковорода Григорій Савич">Григорій Сковорода</a> (1722—1794), <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Митрофан Довгалевський">Митрофан Довгалевський</a> (перша половина XVIII ст.). Та водночас <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Реформація">Реформація</a>, секуляризація культурного життя та інші споріднені явища дедалі більше обмежують вживання латини, висуваючи на перший план нові мови. У дипломатії, латина витісняється французькою мовою: <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%80" title="Вестфальський мир">Вестфальський мирний договір</a> 1648 р. був першим документом такого роду, написаним не латиною. Латинською мовою створив свою книгу «Світ чуттєвих речей в картинках» («ORBIS SENSUALIUM PICTUS. Omnium rerum pictura et nomenclatura») педагог <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD_%D0%90%D0%BC%D0%BE%D1%81_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Ян Амос Коменський">Ян Амос Коменський</a> (1658), за якою вчилося чимало поколінь учнів у багатьох країнах. Латинська мова залишалася також офіційною мовою документів у <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Священна Римська імперія">Священній Римській Імперії</a> до її розпуску у 1806 р. Найважливіші збережені пам'ятки шкільного обігу, написані латинською мовою, пов'язані з Києво-Могилянською академією. До нас дійшло майже 200 рукописних філософських курсів і майже стільки ж курсів поетики та риторики XVII—XVIII ст., складених чи законспектованих латинською мовою. Цією мовою було написано важливі політичні документи, зокрема Нерчинський договір 1689 року. Б. Хмельницький, І. Мазепа та інші політичні діячі України часто листувалися з іноземцями латинською мовою. Латинська мова була основною й обов'язковою дисципліною у навчальних закладах багатьох країн світу. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Новий_час">Новий час</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=10" title="Редагувати розділ: Новий час" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=10" title="Редагувати вихідний код розділу: Новий час">ред. код</a>]</div> Аж до <a href="/wiki/XVIII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVIII століття">XVIII століття</a> латинська мова залишалася міжнародною мовою науки. Наприклад, Карлом фон Ліннеєм було започатковано в XVIII столітті єдині в науці <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Біноміальна номенклатура">імена з подвійних назв</a> рослин і тварин на латинській мові. У 1503 році в Європі став широко відомий звіт <a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%BE_%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D1%87%D1%87%D1%96" title="Амеріго Веспуччі">Амеріго Веспуччі</a> про відкриття <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Новий світ">Нового світу</a> в латинському перекладі. Латиною писали свої твори голландський філософ <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82_%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B0" title="Бенедикт Спіноза">Спіноза</a> (1632—1677), англійський учений <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%B0%D0%B0%D0%BA_%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Ісаак Ньютон">Ісаак Ньютон</a> (1643—1727), український філософ <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Феофан Прокопович">Феофан Прокопович</a>, гетьман <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF_%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BA" title="Пилип Орлик">Пилип Орлик</a> (див. <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%B0_%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Конституція Пилипа Орлика">Конституція Пилипа Орлика</a>) та багато ін. Серед російських вчених та лікарів латинською мовою написані праці <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Ломоносов Михайло Васильович">Михайла Ломоносова</a> (1711—1765), <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Пирогов Микола Іванович">М. І. Пирогова</a> (1810—1881), фармаколога Дядьківського (1784—1841); наукові дисертації у <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Російська імперія">Російській імперії</a> до XX століття повинні були захищатися латинською мовою. Проте після <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Велика французька революція">французької революції</a> університетське викладання було переведено з латини на нові мови, що суттєво підірвало статус латини як основної мови науки. В результаті в XIX столітті латина майже повністю вийшла з ужитку в формі державної мови. Хоча, наприклад, довгий час залишалась офіційною мовою у Австро-Угорській імперії (XIX ст.) нарівні з німецькою. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Сучасна_латина">Сучасна латина</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=11" title="Редагувати розділ: Сучасна латина" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=11" title="Редагувати вихідний код розділу: Сучасна латина">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сучасна латина (ще не написана)">Сучасна латина</a></div> Утративши значення мови міжнародного спілкування, латина сьогодні залишається джерелом творення міжнародних номенклатур, наукової лексики. У наш час латинська мова вважається <a href="/wiki/%D0%9E%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Офіційна мова">офіційною мовою</a> <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Держава">держави</a> <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD" title="Ватикан">Ватикан</a>, а також, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Католицька Церква">Католицької Церкви</a>. До 1962—1965 років службу в усіх католицьких церквах вели виключно латинською мовою. І попри те, що мова дедалі більше витісняється національними мовами, вона і зараз зберігає свою значимість в науковій термінології багатьох галузей знань, насамперед у біології, юриспруденції та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Медицина">медицині</a>. Численні латинські <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B2%27%D1%8F" title="Прислів'я">прислів'я</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Афоризм">афоризми</a> та терміни увійшли у вжиток в сучасних мовах у вигляді мовних кальок або прямих запозичень із збереженням латинської графіки (див. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2" class="mw-redirect" title="Список латинських виразів">Список латинських виразів</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96" title="Латина у праві">Латина у праві</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Медична латина">Медична латина</a>). Наразі знання латинської мови необхідне спеціалістам різних галузей науки, оскільки соціально-політичні, філологічні, математичні, технічні, медичні, юридичні та інші наукові терміни походять переважно з латинської мови. У наші дні латинська мова — це своєрідний будівельний матеріал, з якого творяться нові терміни. Адже жодна галузь науки не може обійтися без знання основ термінології, яка формується на базі латинської мови. В останні роки в країнах <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Західна Європа">Західної Європи</a> і <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Південна Америка">Південної Америки</a> виник рух за відродження використання латинської мови як міжнародної мови науки. Відбулося кілька конгресів створеної для цієї мети міжнародної організації, виходить спеціальний журнал. <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F" title="Всесвітня організація охорони здоров'я">Всесвітньою організацією охорони здоров'я</a> (ВООЗ) видається <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міжнародна фармакопея (ще не написана)">Міжнародна фармакопея</a> («Pharmacopoea Internationalis») — де кожному препарату надаються латинські назви<a href="#cite_note-Світлична-4">[4]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Абетка">Абетка</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=12" title="Редагувати розділ: Абетка" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=12" title="Редагувати вихідний код розділу: Абетка">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0" title="Латинська абетка">Латинська абетка</a></div> Латинська абетка — одна з найдавніших систем письма, вона є відгалуженням <a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8" title="Етруски">етруської</a> абетки, що походить від грецького письма<a href="#cite_note-ReferenceA-5">[5]</a>. Напрям письма спершу був справа на ліво, згодом перший рядок тексту читався справа на ліво, другий зліва на право і так далі (так званий <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD" title="Бустрофедон">бустрофедон</a>). Після IV ст. до н. е. — напрям лише зліва на право<a href="#cite_note-8">[8]</a>. Форма літер утвердилась близько I—V ст. Спершу вживалися лише великі літери (<a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%8E%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE" class="mw-redirect" title="Маюскульне письмо">маюскульне письмо</a>), а з VIII ст. — великі і малі (<a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%83%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE" class="mw-redirect" title="Мінускульне письмо">мінускульне письмо</a>). Для позначення довготи і короткості голосних прийнято надрядкові знаки: ˉ (знак довготи), ˇ (знак короткості). За свідченням римських граматиків, на вимову довгого голосного потрібно вдвічі більше часу, ніж для короткого. Класична латинська абетка (ІІІ ст. до н. е.) (20(21) знак): <dl><dd>A B C D E F (G) H I K L M N O P Q R S T V X</dd></dl> Новолатинська абетка (25 знаків): <dl><dd>Aa Bb Cc Dd Ee Ff Gg Hh Ii Jj Kk Ll Mm Nn Oo Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Xx Yy Zz</dd></dl> У сучасній біологічній термінології використовується новолатинська абетка, що складається з 25 букв.<a href="#cite_note-Балалаєва-9">[9]</a> У класичній латинській абетці не було літер Y y, Z z (додані на початку 1 ст. до н. е.), J j та U u (запроваджені гуманістом <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Петрус Романус (ще не написана)">Петрусом Романусом</a> у XVI ст.<a href="#cite_note-Балалаєва-9">[9]</a>. Приблизно в той самий час, лише в північній Європі <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84" title="Диграф">диграф</a> VV став вважатися окремою літерою, що використовується на письмі у <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Германські мови">германських мовах</a>, проте, коли говорять про абетку власне латинської мови, а також романських мов, то W найчастіше не включають до складу літер. <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0" title="Латинська абетка">Латинська абетка</a> стала основою писемності багатьох сучасних мов: <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Романські мови">романські мови</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Германські мови">германські мови</a>, <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Західнослов'янські мови">західнослов'янські мови</a>, окремі <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Південнослов'янські мови">південнослов'янські мови</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" class="mw-redirect" title="Фінно-угорські мови">фінно-угорські мови</a>, деякі мови Африки, Америки, Азії. У XIX столітті в Галичині відбувалася боротьба української громадськості зі спробами латинізувати українську абетку (див. <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%B1%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Азбучна війна">Азбучна війна</a>). Спроба застосувати латинську абетку до сучасної української мови у 20-ті роки XX століття не знайшла достатньої підтримки<a href="#cite_note-10">[10]</a>. Проте залишається актуальним використання латиниці для транскрипції та транслітерації української мови в наукових і, особливо, міжнародних виданнях та в практиці міжнародних зв'язків. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Фонетика">Фонетика</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=13" title="Редагувати розділ: Фонетика" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=13" title="Редагувати вихідний код розділу: Фонетика">ред. код</a>]</div> Для фонетичної системи латинської мови було характерним фонологічно значуще квантитативне протиставлення голосних (наприклад, mălum зло і mālum яблуко). Це протиставлення позначилося на особливостях наголосу та квантитативному характері віршування. Водночас, як на думку деяких вчених, розмовна латина вже в класичний період мала квалітативну систему голосних, яка пізніше збереглася в романських мовах. Особливістю латинської фонетичної системи є також збереження низки лабіо-велярних приголосних, на відміну, наприклад, від оскської та умбрської мов, де вони зазнали лабіалізації<a href="#cite_note-11">[11]</a>. У двоскладових словах наголос завжди припадає на перший склад. У словах з трьома і більше складами наголос припадає на передостанній склад, якщо він довгий, і на третій з кінця, якщо передостанній склад короткий. У латинській вимові існувало явище <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Елізія">елізії</a> (випадання голосного). Тобто якщо одне слово закінчувалося на голосний (включаючи назалізований голосний, представлений поєднанням голосний + M), а наступне слово починалося на голосний, то перший голосний регулярно опускався (принаймні, у віршах). Можливо, що / i / і / u /) в цьому випадку вимовлялися як напівголосні. Елізія також існувала і в давньогрецькій мові, але там на місці голосного, що випав, писали апостроф. У латинській мові елізія ніяк не позначалася на письмі, але її можна встановити за ритмікою латинських віршів. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Сучасна_вимова">Сучасна вимова</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=14" title="Редагувати розділ: Сучасна вимова" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=14" title="Редагувати вихідний код розділу: Сучасна вимова">ред. код</a>]</div> Латинська мова протягом значного часу функціонувала на території Європи поряд з національними мовами, тому вона зазнавала певного впливу цих мов. Насамперед це позначилося на читанні латинських текстів, що до певної міри підкорялося нормам вимови відповідних національних мов<a href="#cite_note-Скорина-12">[12]</a>. Ця тенденція зберігається і в наш час<a href="#cite_note-Скорина-12">[12]</a>. При вимовлянні латинських слів носії сучасних мов зазвичай не приділяють жодних зусиль, щоб вимовляти їх так, як це робили давні римляни, через що виникло багато систем латинської вимови — щонайменше по одній у кожній із сучасних мов, носії яких вивчають латину. У більшості випадків латинська вимова адаптується до фонетики рідної мови. Звичайно, використання окремих слів, запозичених із латини, в сучасних європейських мовах та вивчення латинської мови — різні ситуації. У другому випадку викладачі та студенти намагаються наблизити свою вимову до первинної мови. Так при вивченні латинської мови англомовними особами часто орієнтуються на звуки сучасних романських мов, прямих нащадків латини. Вчителі, які використовують цей підхід, виходять з припущення, що з усіх сучасних мов звучання голосних саме в романських мовах найближче до латинського. Проте в інших мовах, зокрема і романських, розроблені оригінальні інтерпретації латинської фонетичної системи, засновані як на вимові запозичених слів, так і на практиці навчання латини. Але ані в германо-, ані в романомовних країнах викладачі не звертають увагу учнів на те, що вони вимовляють латинські фрази не зовсім так, як давні римляни. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Граматика">Граматика</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=15" title="Редагувати розділ: Граматика" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=15" title="Редагувати вихідний код розділу: Граматика">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Граматика латинської мови">Граматика латинської мови</a></div> Для латинської мови характерні численні архаїчні індоєвропейські риси, які зближують її з <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Індоіранські мови">індоіранськими</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Кельтські мови">кельтськими мовами</a>, а також із <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Хетська мова">хетською</a>. Латинська мова є переважно синтетичною, тож для її морфології притаманне використання флексії як основного засобу формоутворення. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Іменник">Іменник</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=16" title="Редагувати розділ: Іменник" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=16" title="Редагувати вихідний код розділу: Іменник">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96" title="Відмінювання в латинській мові">Відмінювання в латинській мові</a></div> <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Іменник">Іменники</a> (як і <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Прикметник">прикметники</a> та <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Займенник">займенники</a>) у латинській мові мають граматичні категорії <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B4_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Рід (мовознавство)">роду</a> (genus), <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Число (мовознавство)">числа</a> (numerus), <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Відмінок">відмінка</a> (casus) та <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0" title="Відміна">відміни</a> (declinatio). У латинській мові є п'ять типів іменних флексій та 6 відмінків: <ul><li>три роди: <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%96%D0%B4" class="mw-redirect" title="Чоловічий рід">чоловічий</a> (masculinum), <a href="/wiki/%D0%96%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%96%D0%B4" class="mw-redirect" title="Жіночий рід">жіночий</a> (femininum), <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%80%D1%96%D0%B4" class="mw-redirect" title="Середній рід">середній</a> (neutrum);</li> <li>два числа: <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Однина">однина</a> (singularis) і <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BD%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Множина">множина</a> (pluralis);</li> <li>сім відмінків: <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Називний відмінок">називний</a> (nominativus), <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Родовий відмінок">родовий</a> (genetivus), <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Давальний відмінок">давальний</a> (dativus), <a href="/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Знахідний відмінок">знахідний</a> (accusativus), <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA" class="mw-redirect" title="Відкладний відмінок">відкладний</a> (ablativus) та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Кличний відмінок">кличний</a> (vocativus), <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Місцевий відмінок">місцевий</a> (locativus).</li></ul> Питання відмінків у латинській мові збігаються з відповідними в українській мові. Відкладний відмінок (<a href="/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2" title="Аблатив">аблатив</a>) поєднує в собі орудний і місцевий відмінки української мови. У множині спостерігається омонімія форм давального відмінка і <a href="/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2" title="Аблатив">аблатива</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Дієслово">Дієслово</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=17" title="Редагувати розділ: Дієслово" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=17" title="Редагувати вихідний код розділу: Дієслово">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Латинське дієвідмінювання">Латинське дієвідмінювання</a></div> Часові форми дієслова симетрично будуються навколо двох основ — інфекта та перфекта. Розрізняються три способи дієслова (індикатив, кон'юнктив та імператив), два стани (активний і медіально-пасивний) та шість часів — теперішній (praesens), минулий недоконаний (imperfectum), минулий доконаний (perfectum), давньоминулий (plusquamperfectum), майбутній недоконаний (futurum primum), майбутній доконаний (futurum secundum). <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Синтаксис">Синтаксис</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=18" title="Редагувати розділ: Синтаксис" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=18" title="Редагувати вихідний код розділу: Синтаксис">ред. код</a>]</div> <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B2" title="Типологія порядку слів">Порядок слів</a> у латинській мові — переважно за схемою SOV, при якому дієслово займає останнє місце в реченні. Такий порядок є досить архаїчним. Проте завдяки синтетичному устрою латинської мови, а отже багатій системі відмін і дієвідмін, порядок слів у реченні не має вирішального значення. Як і в українській мові, просте речення найчастіше складається з <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82" title="Підмет">підмета</a> і <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BA" title="Присудок">присудка</a>, причому підмет стоїть в називному відмінку. Займенник як підмет використовується вкрай рідко, оскільки зазвичай опосередковано присутній в особовій формі присудка. Присудок може бути виражений дієсловом, іменною частиною мови або іменною частиною мови з допоміжним дієсловом. При побудові речень вживаються такі звороти: <ul><li>Accusativus cum infinitivo (знахідний з інфінітивом) — вживається з дієсловами мовлення, думки, чуттєвого сприйняття, волевиявлення та в деяких інших випадках і перекладається українською як підрядне речення, де частина, що стоїть у знахідному відмінку, стає підметом, а інфінітив — присудком в узгодженій з підметом формі.</li> <li>Nominativus cum infinitivo (називний з інфінітивом) — має ту саму структуру, що і попередній зворот, проте з присудком, що стоїть у <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Пасивний стан">пасивному стані</a>. При перекладі на українську присудок передається активною формою 3-ї особи множини з невизначено-особовим значенням, а сам зворот — підрядним реченням.</li></ul> Підрядні речення зі сполучником cum historicum, як правило, є підрядними часу, що перекладаються зі сполучником «коли». <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Схема_частин_мови">Схема частин мови</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=19" title="Редагувати розділ: Схема частин мови" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=19" title="Редагувати вихідний код розділу: Схема частин мови">ред. код</a>]</div> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d2/%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%28%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%29.svg/744px-%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%28%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%29.svg.png" decoding="async" width="744" height="850" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d2/%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%28%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%29.svg/1116px-%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%28%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d2/%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%28%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%29.svg/1488px-%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%28%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%29.svg.png 2x" data-file-width="744" data-file-height="850" /></a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Вплив">Вплив</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=20" title="Редагувати розділ: Вплив" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=20" title="Редагувати вихідний код розділу: Вплив">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Народна латина">Народна латина</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Романські мови">Романські мови</a></div> Латинська мова в її народному трансформованому варіанті — так звана <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Народна латина">народна латина</a> — стала основою для утворення <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Романські мови">романських мов</a>. До них належить <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Італійська мова">італійська мова</a>, що виникла на території Апеннінського півострова, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Французька мова">французька</a> та <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Окситанська мова">окситанська мова</a>, що розвинулися в колишній Галлії, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Іспанська мова">іспанська</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Каталанська мова">каталанська</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Португальська мова">португальська</a> — на Піренейському півострові, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Ретороманська мова">ретороманська</a> — на території римської колонії <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Реція">Реція</a> (в частині нинішньої Швейцарії і в північно-східній Італії), <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Румунська мова">румунська</a> — на території римської провінції <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F" title="Дакія">Дакія</a> (зараз <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Румунія">Румунія</a>) і деякі інші, з яких слід особливо відзначити <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Сардинська мова">сардинську мову</a>, як найближчу до класичної латини з усіх сучасних романських мов. При спільності походження романських мов між ними з часом виникли значні відмінності. Це пояснюється тим, що латинська мова проникала на завойовані території протягом кількох століть. За цей час сама латина видозмінювалася і вступала в складну взаємодію з місцевими племінними мовами та діалектами. Незважаючи на відмінності, всі романські мови зберігають у своїй лексиці, а також меншою мірою в морфології латинські риси. Наприклад, дієслівна система французької мови є наступним етапом розвитку дієслівних форм народної латини. Так само позначений суттєвим впливом латини і французький синтаксис, наприклад правила узгодження та послідовності часів або <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%B2" title="Інфінітив">інфінітивні</a> звороти. Спроби римлян підпорядкувати собі <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Германці">германські племена</a> не мали успіху, але економічні зв'язки римлян з германцями існували тривалий час, вони йшли переважно через римські колонії-гарнізони, розташовані вздовж <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Рейн">Рейну</a> та <a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9" title="Дунай">Дунаю</a>. Про це нагадують назви німецьких міст: <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD" title="Кельн">Кельн</a> (нім. Köln, від лат. Colonia — «колонія», тобто, поселення), <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%86" title="Кобленц">Кобленц</a> (нім. Koblenz, від лат. confluentes — букв. «злиття», Кобленц розташований на місці впадіння річки <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D1%8C_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Мозель (річка)">Мозель</a> у Рейн), <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Регенсбург">Регенсбург</a> (нім. Regensburg, від лат. regina castra), <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Відень">Відень</a> (від лат. vindobona) та ін. У Британії найдавнішими слідами латинської мови є назви міст з основою на -chester, -caster або -castle від лат. Castra — військовий табір і castellum — укріплення, foss- від лат. Fossa — рів, фоса, col (n) від лат. Colonia — поселення: <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Манчестер">Манчестер</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Англійська мова">англ.</a> Manchester), <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F)" title="Ланкастер (Велика Британія)">Ланкастер</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Англійська мова">англ.</a> Lancaster), <a href="/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%BB-%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BD-%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%BD" title="Ньюкасл-апон-Тайн">Ньюкасл</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Англійська мова">англ.</a> Newcastle), Фосбрук (<a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Англійська мова">англ.</a> Fossbrook), <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD_(%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F)" title="Лінкольн (Англія)">Лінкольн</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Англійська мова">англ.</a> Lincoln), <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Колчестер">Колчестер</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Англійська мова">англ.</a> Colchester) . Завоювання Британії в V—VI століттях германськими племенами <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B8" title="Англи">англів</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8" title="Сакси">саксів</a> та <a href="/wiki/%D0%AE%D1%82%D0%B8" title="Юти">ютів</a> збільшило кількість латинських запозичень, засвоєних британськими племенами, за рахунок слів, вже сприйнятих германцями від римлян. На <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Англійська мова">англійську мову</a> латинська лексика зробила істотний вплив через <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Французька мова">французьку</a> внаслідок завоювання Англії в XI столітті французькими <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8" title="Нормани">норманами</a>. Значення латинської мови для формування нових західноєвропейських мов зберігалося і після падіння <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Західна Римська імперія">Західної Римської імперії</a> (традиційна дата — 476 р. н. е.). Латинська мова продовжувала залишатися мовою держави і школи в ранньофеодальному <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Франкська держава">Франкському королівстві</a> (утвореному наприкінці <a href="/wiki/V_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="V століття">V століття</a>), яке поглинуло значну частину території Західної Римської імперії. Франкська держава, що стала імперією (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Карл Великий">Карл Великий</a> прийняв у 800 р. <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB" title="Титул">титул</a> <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Імператор">імператора</a>), розпалася в середині <a href="/wiki/IX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="IX століття">IX століття</a> (у 843 р.) на самостійні держави <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Західна Європа">Західної Європи</a> — Італію, Францію та Німеччину. Відсутність у цих державах протягом кількох століть сформованих національних літературних мов змушувала вдаватися у зносинах між ними до латинської мови. Протягом усього Середньовіччя і пізніше латинська мова є мовою <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Католицтво">католицької церкви</a>. Одночасно латина була мовою науки та університетського викладання й основним предметом у школі. Нарешті, латина була мовою юриспруденції, і навіть в тих країнах, де уже в середньовіччі відбувся перехід законодавства на національні мови (як наприклад у Франції), вивчення <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE" title="Римське право">римського права</a> і <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Рецепція римського права">рецепції з нього</a> було найважливішою складовою частиною юриспруденції. Звідси широке проникнення латинської лексики в новоєвропейські мови, насамперед як джерела наукової, богословської, юридичної і загалом абстрактної термінології. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Латинська_мова_в_Україні[13]">Латинська мова в Україні<a href="#cite_note-13">[13]</a></h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=21" title="Редагувати розділ: Латинська мова в Україні[13]" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=21" title="Редагувати вихідний код розділу: Латинська мова в Україні[13]">ред. код</a>]</div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Мова_діловодства">Мова діловодства</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=22" title="Редагувати розділ: Мова діловодства" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=22" title="Редагувати вихідний код розділу: Мова діловодства">ред. код</a>]</div> Активне використання латинської мови як мови ділових паперів на українських землях пов'язують з канцелярією князя <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Данило Галицький">Данила Галицького</a><a href="#cite_note-14">[14]</a>. Після того, як у 1254 році <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Данило Галицький">Данило Галицький</a> прийняв королівський титул, він значно посилив контакти з країнами Західної Європи. У XIV столітті в <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Галичина">Галичині</a> з'явилися перші латиномовні акти для внутрішнього використання. Під час правління Данила Галицького (1201—1264), зокрема після того, коли він став королем, латинська мова була однією з офіційних канцелярських мов Галицько-Волинської держави<a href="#cite_note-Ревак-3">[3]</a>. Актова латина, представлена у XIV—XVIII ст., збереглася у майже семи тисячах томів рукописних судово-адміністративних книг Львова, Галича, Жидачева, Белза, Перемишля та інших міст<a href="#cite_note-Ревак-3">[3]</a>. До середини XV століття в Галичині латина повністю витіснила староукраїнську в адміністративній та судовій сферах. Ю. Ф. Карський уважав навіть, що в XVI ст. у Західній Русі (в Україні й Білорусі) легше було знайти людину, яка знала латинську й грецьку мови, ніж церковнослов'янську<a href="#cite_note-15">[15]</a>. Єзуїт Петро Скарга в книзі «О jedności Kościoła Bożego…» (1-ше вид. 1577 p., 2-ге — 1590 p.) писав: <blockquote> За допомогою слов'янської мови ніхто ніколи вченим бути не може, бо вже її нині ніхто не розуміє. Немає в світі народу, який би нею, так, як у книгах, розмовляв; мова та своїх правил, граматик і словників не має і мати не може. Тому-то руські попи, коли хочуть щось у слов'янській зрозуміти, мусять звертатися до польської за перекладом<a href="#cite_note-16">[16]</a><a href="#cite_note-17">[17]</a><a href="#cite_note-18">[18]</a>. </blockquote> Згодом, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Мелетій Смотрицький">Мелетій Смотрицький</a> поставив за мету створити справжню повноцінну граматику<a href="#cite_note-19">[19]</a>. На Волині та в Наддніпрянщині роль латинської мови в цих сферах була значно меншою, оскільки тут з кінця XVI століття як мова адміністрування утвердилася <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Польська мова">польська</a>. <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80" title="Нерчинський договір">Нерчинський договір</a> 1689 року був написаний латиною. Б.Хмельницький, І.Мазепа та інші політичні діячі України часто листувалися з іноземцями латинською мовою<a href="#cite_note-Ревак-3">[3]</a>. Традиція використовувати латину та латинське письмо для української мови в діловій документації зберігається в Україні в поодиноких випадках і в XVI—XVII століттях. Такі записи української мови латинкою є важливим джерелом для реконструкції тодішньої української фонетики, оскільки кириличні пам'ятки, скуті традицією, не так точно передають розмовну мову. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Українська_латиномовна_література">Українська латиномовна література</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=23" title="Редагувати розділ: Українська латиномовна література" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=23" title="Редагувати вихідний код розділу: Українська латиномовна література">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" class="mw-redirect" title="Українська латиномовна література">Українська латиномовна література</a></div> <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" class="mw-redirect" title="Українська латиномовна література">Українська латиномовна література</a> створювалася протягом XV—XVIII ст. такими авторами як <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Сковорода Григорій Савич">Григорій Сковорода</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9E%D1%80%D1%96%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Станіслав Оріховський">Станіслав Оріховський</a>, <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD_%D0%AE%D0%B7%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Ян Юзефович">Ян Юзефович</a> та багато інших і належить до широкого кола <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Неолатиністика">неолатиністичних</a> творів. Власне, будь-яка освічена людина того часу знала латину. Зараз дослідження цієї гілки української літератури набувають популярності: здійснюються переклади тогочасних літописів, богословських та етикетних текстів, провадиться активна робота з вивчення особливостей «української» латини. Однією з небагатьох перекладених перлин давньої української латиномовної літератури нині є <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%B0_%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Конституція Пилипа Орлика">Конституція Пилипа Орлика</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Вивчення">Вивчення</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=24" title="Редагувати розділ: Вивчення" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=24" title="Редагувати вихідний код розділу: Вивчення">ред. код</a>]</div> З XVII століття відбувається переорієнтація української культури на західноєвропейські освітні зразки, й латинська мова як мова освіти й культури стає обов'язковою для вивчення в багатьох тодішніх навчальних закладах. Загалом в Україні ставлення до латинської мови на різних етапах її використання було неоднаковим: спершу — ворожим, згодом — прихильним. Та переломним тут були 30-ті роки XVII століття, коли патріарх Феофан називає Київську школу школою «еллино-славенскаго и латино-польскаго письма». Так латина стала головним предметом <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE-%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Києво-Могилянська академія">Києво-Могилянської академії</a> (1632), що виникла завдяки об'єднанню «школи наук елліно- словенського и латино-польского письма» при Києво-Богоявленському братстві та Лаврської школи. Латину викладали в <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Острозька академія">Острозькій академії</a> та <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC" class="mw-redirect" title="Греко-католицизм">греко-католицьких</a> школах Галичини й Правобережної України. У XVI столітті в Україні було започатковане книгодрукування латинською та польською мовами. Збереглося чимало шкільних курсів риторики і поетики, написаних латинською мовою, до найвідоміших належать твори А. Старновецького і М. Котозварського «Liber artis poeticae» (1637), Я. Понтана «Commendatio brevis poeticae» (1646), «Poetica practica» (1648), «Subsidium Rhetoricum» (1670), «Poeticarum institutionum breve compendium» (1671), И. Кроковського «Penuarium Tullianae Eloquentiae» (1683), «Fons Castalius» (1685), «Cunae Bethlumicae» (1686—1687), І. Волянського «Rhetor Roxolanus» (1689), «Promptuarium artis eloquentiae» (1691), «Cytheron bivertex» (1694—1695), «Lyra» (1696), «Rosa inter spinas» (1696—1697), С.Яворського «Concha» (1698). За часів Російської імперії латина входила до обов'язкових предметів гімназіального курсу та вивчалася у всіх університетах. У 1864 році наказом міністра освіти російської імперії О. В. Головіна було запроваджено обов'язкове вивчення учнями двох давніх мов та класичної латинської у всіх школах. На українських землях у межах Російської імперії перші гімназії відкрилися на початку XIX століття: в Одесі (1804), Новгород-Сіверському (1808), Києві, Полтаві, Харкові, Катеринославі, Крем'янці, Чернігові (1812), Вінниці, Херсоні (1814). Вивчення латини в них відбувалося за Гімназійним статутом. За радянських часів викладання латини було усунуте з середніх шкіл та суттєво скорочене в університетах: готувалося обмаль фахівців з латини, а курси мали радше ознайомлювальний характер. До середніх шкіл латинська мова повернулася зі здобуттям Україною незалежності. У 1990-ті роки зростає мережа шкіл нового типу (гімназії, ліцеї, колегіуми). У 1994 році однією з перших шкіл, де почали викладати латину, була Карлівська гімназія імені Ніни Герасименко, проте з ряду причин викладання припинилося в 2005 році<a href="#cite_note-20">[20]</a>. У Києві латину пропонує спеціалізована школа № 239<a href="#cite_note-21">[21]</a>. Значно більше фахівців готують тепер і українські виші. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Латинізми">Латинізми</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=25" title="Редагувати розділ: Латинізми" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=25" title="Редагувати вихідний код розділу: Латинізми">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Латинізм">Латинізм</a></div> Для латинізмів характерні префікси де-, екс-, ім-, ін-, ре-, суфікси -альн(ий), -ат, -аці(я), -ент, -тор, -тур(а), -ум, -ус: депресія, експозиція, імпонувати, реконструкція, універсальний, інформація, мінімум та ін.<a href="#cite_note-Семеог-22">[22]</a> Латинізми почали потрапляти внаслідок військових або торговельних контактів, починаючи з V—VI ст.<a href="#cite_note-Семеог-22">[22]</a> Важливу роль також відігравав <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85&action=edit&redlink=1" class="new" title="Діамантовий шлях (ще не написана)">діамантовий шлях</a>, що вів від берегів <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Адріатика">Адріатики</a> до берегів <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Балтика">Балтики</a>, а пізніше — торгове містечко Венеція, яке в <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Середньовіччя">Середньовіччі</a> було найбільшим невільницьким ринком на Адріатичному морі<a href="#cite_note-Семеог-22">[22]</a>. <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Українська мова">Українська мова</a> запозичила багато слів з латинської мови. Ось деякі: авіація, аграрний, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%B1%D1%96" title="Алібі">алібі</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Аудиторія">авдиторія</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D1%96%D0%BD%D0%B0" class="mw-redirect" title="Ангіна">ангіна</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Альма-матер">альма-матер</a>, альтернатива, <a href="/wiki/%D0%90%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%BD" class="mw-redirect" title="Аспірин">аспірин</a>, апеляція, бревіарій, валентність, варіант, вентиляція, віварій, вірус, генерація, гонорар, грація, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%82" class="mw-redirect" title="Дебет">дебет</a>, декан, декламація, дивіденд, дивізія, дисципліна, домінант, документ, ілюстрація, інструкція, кантата, квадрат, когнітивний, колегія, консенсус, континент, коноплі від <a class="mw-selflink selflink">лат.</a> cannapis, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Культура">культура</a>, лаборант, літера, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Лекція">лекція</a>, локальний, ментальність, монтаж, монумент, музей, <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Нігілізм">нігілізм</a>, номінація, нотація, нуль, орнамент, план, перець від <a class="mw-selflink selflink">лат.</a> piper, популярний, потенціал, продукція, синус, секретар, рація, регіон, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Резолюція">резолюція</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Репетиція">репетиція</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9" title="Санаторій">санаторій</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82" title="Студент">студент</a>, терарій, <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Територія">територія</a>, траєкторія, тон, тоталітарний, транквілізатор, уніфікація, <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Урбанізація">урбанізація</a>, утилізація, філіал, факультет, <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Цивілізація">цивілізація</a>, юрист та багато інших. З латинської мови в українську ввійшли і деякі імена, наприклад: <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9" title="Валерій">Валерій</a> (здоровий), <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Віктор">Віктор</a> (переможець), <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9" title="Віталій">Віталій</a> (життєвий), <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_(%D1%96%D0%BC%27%D1%8F)" title="Роман (ім'я)">Роман</a> (римлянин). <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Латина_в_біології">Латина в біології</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=26" title="Редагувати розділ: Латина в біології" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=26" title="Редагувати вихідний код розділу: Латина в біології">ред. код</a>]</div> Латинську мову в <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Біологія">біології</a> можна розглядати як самостійну наукову мову, що розвинулася з латинської мови <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Відродження">доби Відродження</a>, але збагатилася численними термінами, запозиченими з <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Грецька мова">грецької</a> та інших мов. Крім того, багато слів латинської мови вживаються в біологічних текстах в новому, спеціальному значенні. Граматика латинської біологічної мови помітно спрощена. <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0" title="Латинська абетка">Абетку</a> доповнено: тут, на відміну від класичної латини, використовуються літери «j», «k», «w». Сучасні <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8_%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Кодекси біологічної номенклатури">Кодекси біологічної номенклатури</a> вимагають, щоб наукові назви <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Організм">живих організмів</a> були за формою латинськими, тобто були написані літерами латинської абетки та підпорядковувалися правилам латинської граматики, незалежно від того, з якої мови вони запозичені. <dl><dd>Див. також: <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96" title="Латина у праві">Латина у праві</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Медична латина">Медична латина</a></dd></dl> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Словники">Словники</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=27" title="Редагувати розділ: Словники" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=27" title="Редагувати вихідний код розділу: Словники">ред. код</a>]</div> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8" class="mw-disambig" title="Латинські словники">Латинські словники</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Див._також">Див. також</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=28" title="Редагувати розділ: Див. також" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=28" title="Редагувати вихідний код розділу: Див. також">ред. код</a>]</div> <div style="-moz-column-count:2; -webkit-column-count:2; column-count:2;"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2" class="mw-redirect" title="Список латинських виразів">Список латинських виразів</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Латинська епіграфіка">Латинська епіграфіка</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96" title="Латина у праві">Латина у праві</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Медична латина">Медична латина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" class="mw-redirect" title="Українська латиномовна література">Українська латиномовна література</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Неолатиністика">Неолатиністика</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Латинізація української мови">Латинізація української мови</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0" title="Латинізація в СРСР">Латинізація в СРСР</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0" title="Латинська лайка">Латинська лайка</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Латино-українська практична транскрипція">Латино-українська практична транскрипція</a></li> <li><a href="/wiki/Thesaurus_Linguae_Latinae" title="Thesaurus Linguae Latinae">Thesaurus Linguae Latinae</a></li> <li><a href="/wiki/Nuntii_Latini" title="Nuntii Latini">Nuntii Latini</a></li></ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Примітки">Примітки</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=29" title="Редагувати розділ: Примітки" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=29" title="Редагувати вихідний код розділу: Примітки">ред. код</a>]</div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816068">.mw-parser-output .reflist{margin-bottom:0.5em;list-style-type:decimal}@media screen{.mw-parser-output .reflist{font-size:90%}}.mw-parser-output .reflist .references{font-size:100%;margin-bottom:0;list-style-type:inherit}.mw-parser-output .reflist-columns-2{column-width:30em}.mw-parser-output .reflist-columns-3{column-width:25em}.mw-parser-output .reflist-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .reflist-columns ol{margin-top:0}.mw-parser-output .reflist-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}.mw-parser-output .reflist-upper-alpha{list-style-type:upper-alpha}.mw-parser-output .reflist-upper-roman{list-style-type:upper-roman}.mw-parser-output .reflist-lower-alpha{list-style-type:lower-alpha}.mw-parser-output .reflist-lower-greek{list-style-type:lower-greek}.mw-parser-output .reflist-lower-roman{list-style-type:lower-roman}</style><div class="reflist references-column-count references-column-count-2" style="column-count: 2; -moz-column-count: 2; -webkit-column-count: 2; list-style-type: decimal;"> <ol class="references"> <li id="cite_note-[https://scriptsource.org/country/VA_ScriptSource_-_Vatican_State]<span_class="wef_low_priority_links"><div_style="display:none"></div>-1"><a href="#cite_ref-[https://scriptsource.org/country/VA_ScriptSource_-_Vatican_State]<span_class="wef_low_priority_links"><div_style="display:none"></div>_1-0">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://scriptsource.org/country/VA">ScriptSource - Vatican State</a><div style="display:none"></div> </li> <li id="cite_note-2"><a href="#cite_ref-2">↑</a> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43245077">.mw-parser-output cite.citation{font-style:inherit;word-wrap:break-word}.mw-parser-output .citation:target{background-color:rgba(0,127,255,0.133)}.mw-parser-output .id-lock-free.id-lock-free a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Lock-green.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-limited.id-lock-limited a,.mw-parser-output .id-lock-registration.id-lock-registration a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d6/Lock-gray-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-subscription.id-lock-subscription a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/aa/Lock-red-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .cs1-ref-lang{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}.mw-parser-output .cs1-ref-lg{font-style:normal;cursor:help}.mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#252525;text-decoration:inherit;text-decoration-color:#252525}.mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4c/Wikisource-logo.svg")right 0.1em center/12px no-repeat}body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-free a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-limited a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-registration a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-subscription a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background-size:contain;padding:0 1em 0 0}.mw-parser-output .cs1-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}.mw-parser-output .cs1-hidden-error{display:none;color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-visible-error{color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-maint{display:none;color:#085;margin-left:0.3em}.mw-parser-output .cs1-kern-left{padding-left:0.2em}.mw-parser-output .cs1-kern-right{padding-right:0.2em}.mw-parser-output .citation .mw-selflink{font-weight:inherit}@media screen{.mw-parser-output .cs1-format{font-size:95%}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}</style><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200203130707/https://preply.com/en/blog/2019/07/17/how-to-learn-italian/">Learning Italian: Step-by-Step Guide From Basics to Fluency</a>. preply.com. 17 липня 2019. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://preply.com/en/blog/2019/07/17/how-to-learn-italian/">оригіналу</a> за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.</cite> </li> <li id="cite_note-Ревак-3">↑ <a href="#cite_ref-Ревак_3-0">а</a> <a href="#cite_ref-Ревак_3-1">б</a> <a href="#cite_ref-Ревак_3-2">в</a> <a href="#cite_ref-Ревак_3-3">г</a> <a href="#cite_ref-Ревак_3-4">д</a> Ревак Н. Г., Сулим В. Т. Латинська мова (для неспеціальних факультетів) 2-ге вид., виправлене і доповнене. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 415 с. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9669607329" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 966-96073-2-9</a> </li> <li id="cite_note-Світлична-4">↑ <a href="#cite_ref-Світлична_4-0">а</a> <a href="#cite_ref-Світлична_4-1">б</a> <a href="#cite_ref-Світлична_4-2">в</a> <a href="#cite_ref-Світлична_4-3">г</a> Є. І. Світлична, І. О. Толок Т. Латинська мова. Підручник. — К., «Центр учбової літератури», 2011. — 440 с. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9786110102414" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-611-01-0241-4</a> </li> <li id="cite_note-ReferenceA-5">↑ <a href="#cite_ref-ReferenceA_5-0">а</a> <a href="#cite_ref-ReferenceA_5-1">б</a> Енциклопедія «Українська мова». — Київ: Українська енциклопедія, 2000, с. 269 (стаття «Латиниця») </li> <li id="cite_note-6"><a href="#cite_ref-6">↑</a> Dudley D. The civilization of Roma. New-York; London, 1962. P. 234. </li> <li id="cite_note-Верзилин-7"><a href="#cite_ref-Верзилин_7-0">↑</a> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43693355">.mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}</style>(рос.) <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Верзилін Микола Михайлович">Верзилин Николай Михайлович</a> По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с. (с.: 453) </li> <li id="cite_note-8"><a href="#cite_ref-8">↑</a> Енциклопедія «Українська мова». — Київ: Українська енциклопедія, 2000, там само. </li> <li id="cite_note-Балалаєва-9">↑ <a href="#cite_ref-Балалаєва_9-0">а</a> <a href="#cite_ref-Балалаєва_9-1">б</a> БалалаєваО. Ю., Вакулик І. І. Латинська мова та основи біологічної термінології: Навчальний посібник. — К.: 2010. — 324 с. </li> <li id="cite_note-10"><a href="#cite_ref-10">↑</a> Див. про цей проєкт: Pylypenko S. Odvertyj lyst do vsix, xto cikavytsja cieju spravoju. Червоний шлях, 1923, № 6-7. Див. також статтю <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Українська латинка">Українська латинка</a>. </li> <li id="cite_note-11"><a href="#cite_ref-11">↑</a> Дані за виданням: Лингвистический энциклопедический словарь, М. 1990, с. 253. </li> <li id="cite_note-Скорина-12">↑ <a href="#cite_ref-Скорина_12-0">а</a> <a href="#cite_ref-Скорина_12-1">б</a> Латинська мова: підручник / В. Д. Литвинов, Л. П. Скорина. — К. : Вища школа, 1990. — 247 с. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/5110018960" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 5-11-001896-0</a> </li> <li id="cite_note-13"><a href="#cite_ref-13">↑</a> див., наприклад: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.pinax.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/Латинська-мова-в-Україні-XV-–-початку-XVIIІ-століття.pdf">Латинська мова в Україні XV — початку XVIII століття: монографія</a> / В. М. Миронова, С. П. Гриценко, Н. В. Корольова, О. М. Косіцька, О. М. Кощій, Р. А. Щербина ; [відп. ред. В. М. Миронова]. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. — 591 с. </li> <li id="cite_note-14"><a href="#cite_ref-14">↑</a> Тут і далі дані про латинську мову в Україні за Енциклопедією «Українська мова», стаття «Латиниця» </li> <li id="cite_note-15"><a href="#cite_ref-15">↑</a> Карский Е Ф. Белорусы. T. 3. Очерки словестности белорусского племени: Старая западнорусская письменность. — Пг., 1921. — С. 46. </li> <li id="cite_note-16"><a href="#cite_ref-16">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://litopys.org.ua/rusaniv/ru04.htm">ЛІТЕРАТУРНА МОВА ПІСЛЯМОНГОЛЬСЬКОЇ ДОБИ (друга половина XIII—XVI ст.)</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130312055033/http://litopys.org.ua/rusaniv/ru04.htm">Архівовано</a> 12 березня 2013 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] litopys.org.ua </li> <li id="cite_note-17"><a href="#cite_ref-17">↑</a> Возняк М. Історія української літератури. — К., 1921. — Т.2 — С.2, 41 </li> <li id="cite_note-18"><a href="#cite_ref-18">↑</a> Русская историческая библиотека. — СПб., 1882. — Т. 2. — Кн. 3. </li> <li id="cite_note-19"><a href="#cite_ref-19">↑</a> Сохацька Є. І. <a rel="nofollow" class="external text" href="http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Onkp/2008_12/12.45%20Sohacka.htm">Вшановуючи славного земляка (Про урочисту академію, присвячену Мелетію Смотрицькому)</a><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43776089">.mw-parser-output .dead-link{color:var(--color-subtle,#54595d)}</style>[недоступне посилання з липня 2019] // <a rel="nofollow" class="external text" href="http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Onkp/">Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць</a><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43776089">[недоступне посилання з липня 2019]. — <a rel="nofollow" class="external text" href="http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Onkp/2008_12/12.00%20Smist.htm">2008, Т.12</a><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43776089">[недоступне посилання з липня 2019] </li> <li id="cite_note-20"><a href="#cite_ref-20">↑</a> Див. Сутула, О. В. Латинська мова у системі освіти // <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Постметодика">ПостМетодика</a>. — 2010. — № 3. — С. 31-41. — Бібліогр.: 17 назв. . — ISSN 1815-3194 </li> <li id="cite_note-21"><a href="#cite_ref-21">↑</a> Сутула, О. В., там само </li> <li id="cite_note-Семеог-22">↑ <a href="#cite_ref-Семеог_22-0">а</a> <a href="#cite_ref-Семеог_22-1">б</a> <a href="#cite_ref-Семеог_22-2">в</a> Семеог О. М. Вступ до слов'янської філології: Навчальний посібник / Олена Семеог. — Суми: Видавництво СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2010. — 190 с. Тираж: 300. (с.:27) </li> </ol></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Джерела">Джерела</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=30" title="Редагувати розділ: Джерела" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=30" title="Редагувати вихідний код розділу: Джерела">ред. код</a>]</div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Словники_2">Словники</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=31" title="Редагувати розділ: Словники" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=31" title="Редагувати вихідний код розділу: Словники">ред. код</a>]</div> <ul><li>«Лексіконъ латинский» Є. Славинецького. «Лексикон словено-латинський» Є. Славинецького та А. Корецького. Сатановського / підгот. до вид. В. В. Німчук. — Київ: 1973. — 540 с.</li> <li>Литвинов В. Латинсько-український словник: 10 тисяч найуживаніших латинських слів. — Київ: Українські пропілеї, 1998. — 710 с.</li> <li>Латинсько-український словник / Мирослав Трофимук, Олександра Трофимук — Львів: Вид-во ЛБА, 2001. — VIII + 694 с.</li> <li>Латинсько-український, українсько-латинський словник / Л. П. Скорина, О. А. Скорина. — К.: Обереги, 2004. — 448 с. — (Сер. «Abecedarium»). (12 000 слів)</li> <li>Українсько-латинський та латинсько-український словник / Л. П. Чуракова . — Київ: Видавець Вадим Карпенко, 2005. — 118 с. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9668387228" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 966-8387-22-8</a></li> <li>Латинсько-український словотвірний словник / Галина Петрова / 20 000 слів. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан», 2010. — 880 с. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789661012379" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-10-1237-9</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Підручники_і_посібники">Підручники і посібники</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=32" title="Редагувати розділ: Підручники і посібники" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=32" title="Редагувати вихідний код розділу: Підручники і посібники">ред. код</a>]</div> <ul><li>Латинська мова: Підручник / Яковенко Н., Миронова В. — Львів: Видавництво УКУ, 2002. — 468 с.</li> <li>Литвинов Володимир Дмитрович. Довідник з граматики латинської мови. — Київ. — Вид. дім «Києво-Могилянська Академія», 2008. — 111 с. — 1000 прим. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789665184416" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-518-441-6</a>.</li> <li>Закалюжний М. М. Латинська мова для біологів. Тернопіль, 2003.</li> <li>Гриценко С. П., Балалаєва О. Ю. Г 85 Латинська мова для студентів-агробіологів. Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 384 с.</li> <li>Латинська мова / Р. М. Оленич [та ін.]. — Львів: Світ, 1994. — 407 с. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/5777302105" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 5-7773-0210-5</a></li> <li>Латинська мова для математиків та фізиків: підручник / М. Б. Домбровський, О. А. Вацеба, Х. І. Куйбіда, М. А. Тсомпаніс ; наук. ред. Л. М. Глущенко ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Л. : Вид. центр ЛНУ, 2011. — 254 с. : іл. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789666138678" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-613-867-8</a></li> <li>Латинська мова (для неспеціальних факультетів) / Н. Г. Ревак, В. Т. Сулим; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002. — 239 c.</li> <li>Латинська мова для юристів. Підручник / За ред. С. В. Семчинського 2-е вид., виправлене і доповнене.- К.: Атіка, 2001. — 416 с.</li> <li>Латинська мова = Lingua Latina: Навч. посіб. / Г. Д. Антонюк; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л., 2006. — 171 c.</li> <li>Латинська мова: Підруч. для студ. від-нь класич. філол. та інозем. філол. спец. вищ. закл. освіти / Л. Л. Звонська, В. М. Шовковий. — К. : Кн., 2003. — 527 c.</li> <li>Пилипів О. Основи латинської медичної термінології: навчальний посібник / Ольга Пилипів, Леся Мисловська; науковий редактор Леся Пилипів. − Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. − 252 с. + 0,32 вкл. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789666139187" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-613-918-7</a></li> <li>Є. М. Шевченко, Латинська мова і основи медичної термінології: Навч. посібник 7-е вид. — Київ: Медицина, 2011.</li> <li>Оленич Р. М., Оленич І. Р., Чернюх Б. В. Латинська мова: Навч. Посібн. — Вид. 2-ге, виправл. і доповн. — Львів: Світ, 2008. — 472 с.: іл.</li> <li>Porta Antiqua: підручник з латинської мови для учнів гуманітарних коледжів, ліцеїв, гімназій / Л. П. Скорина; За ред. М. А. Собуцького. — Київ: СІНТО, 1994. — 272с. ; 22 см. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/5110010560" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 5-11-001056-0</a></li> <li>Латинська мова для студентів-юристів / Lingua Latina Iuridicialis: підручник для студ. юридич. фак-тів ун-тів / Л. П. Скорина, Л. П. Чуракова ; Ред. С. В. Семчинський ; М-во освіти України. — Київ: Вища школа, 1995. — 255 с. ; 20,5 см. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/5110044368" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 5-11-004436-8</a> (в тв. пер.)</li> <li>Латинська мова для студентів-медиків / За ред. А. Г. Ступінської. — Київ: Вища школа, 1986;</li> <li>Латинська мова для студентів-фармацевтів / За ред А. Г. Ступнінської. — Київ, 1993;</li> <li>Смольська Лариса Юріївна та ін. Lingua Latina (підручник для студентів філософів-богословів). Львів, УКУ, 2003 (Т. 1), 2004 (Т. 2);</li> <li>Вакулик, І. І., Балалаєва, О. Ю. (2010) Латинська мова та основи біологічної термінології. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160304120226/http://elibrary.nubip.edu.ua/4849/">Файл PDF</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110820232602/http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/84/">Латинська мова (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н. Г., Сулим В. Т.</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(укр.)</li> <li>Ставнюк В. В. Латинська Мова. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К., 2009</li> <li>Корж, Наталія Григорівна. Латинська мова: підручник для 9-10 кл. ліцеїв, гімназій та гуманітарних кл. загальноосвітніх шк. / Н. Г. Корж, С. А. Шведов ; Міжнародний фонд «Відродження». — К. : Абрис, 1995. — (Трансформація гуманітарної освіти в Україні).</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Загальні_огляди">Загальні огляди</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=33" title="Редагувати розділ: Загальні огляди" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=33" title="Редагувати вихідний код розділу: Загальні огляди">ред. код</a>]</div> <ul><li>Безбородько Н. И. Ученая латынь на Украине. // Вопросы языкознания, 1978, № 6. — С. 85-92.</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Посилання">Посилання</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=34" title="Редагувати розділ: Посилання" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=34" title="Редагувати вихідний код розділу: Посилання">ред. код</a>]</div> <table class="navigation-box plainlinks noprint metadata" style="width:262px; height:25px; margin:0 0 1em 1em; clear:right; border:solid var(--border-color-base, #a2a9b1) 1px; background: var(--background-color-neutral-subtle, #f8f9fa); color: inherit; padding:1ex; font-size:90%; float:right;"> <tbody><tr> <td colspan="2" style="padding-bottom:0.75em;border-bottom:1px solid var(--border-color-base, #a2a9b1);text-align:center;"><div style="clear:both;">Латинська мова у сестринських Вікіпроєктах</div> </td></tr> <tr> <th><a href="https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="q:Латинська мова"><img alt="q:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Wikiquote-logo.svg/25px-Wikiquote-logo.svg.png" decoding="async" width="25" height="30" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Wikiquote-logo.svg/38px-Wikiquote-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Wikiquote-logo.svg/50px-Wikiquote-logo.svg.png 2x" data-file-width="300" data-file-height="355" /></a> </th> <td><a href="https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" class="extiw" title="q:Латинська мова">Цитати</a> у Вікіцитатах<a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Вікіцитати">?</a> </td></tr> <tr> <th><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Latin_language" title="commons:Category:Latin language"><img alt="CMNS:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/25px-Commons-logo.svg.png" decoding="async" width="25" height="34" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/38px-Commons-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/50px-Commons-logo.svg.png 2x" data-file-width="1024" data-file-height="1376" /></a> </th> <td><a class="external text" href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Latin_language?uselang=uk">Файли</a> у Вікісховищі<a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Вікісховище">?</a> </td></tr></tbody></table> <div class="noprint" style="clear: right; border: solid #aaa 1px; margin: 0 0 1em 1em; font-size: 90%; background: #f9f9f9; width: 250px; padding: 4px; spacing: 0px; text-align: left; float: right;"> <div style="float: left;"><figure class="mw-halign-none" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wikipedia-logo-v2-la.svg" class="mw-file-description" title="Вікіпедія"><img alt="Вікіпедія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/Wikipedia-logo-v2-la.svg/60px-Wikipedia-logo-v2-la.svg.png" decoding="async" width="60" height="69" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/Wikipedia-logo-v2-la.svg/90px-Wikipedia-logo-v2-la.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/Wikipedia-logo-v2-la.svg/120px-Wikipedia-logo-v2-la.svg.png 2x" data-file-width="135" data-file-height="155" /></a><figcaption>Вікіпедія</figcaption></figure></div> <div style="margin-left: 10px; text-align: center"> Вікіпедія має розділ <a href="https://la.wikipedia.org/wiki/" class="extiw" title="la:">латинською мовою </a> <a href="https://la.wikipedia.org/wiki/Pagina_prima" class="extiw" title="la:Pagina prima">Pagina prima</a> </div> </div> <ul><li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://esu.com.ua/search_articles.php?id=47498">Латинська мова</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170831042934/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=47498">Архівовано</a> 31 серпня 2017 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] // <a href="/wiki/%D0%95%D0%A1%D0%A3" class="mw-redirect" title="ЕСУ">ЕСУ</a></li> <li>В.М. Миронова. Докласична (рання, архаїчна, республіканська) латина; Історія латинської мови; Латинська мова // <a rel="nofollow" class="external text" href="http://shron1.chtyvo.org.ua/Zvonska_Lesia/Entsyklopedychnyi_slovnyk_klasychnykh_mov.pdf#page=172;">232; 291 Енциклопедичний словник класичних мов</a> / <a href="/wiki/%D0%97%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%8F_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0" title="Звонська Леся Леонідівна">Л. Л. Звонська</a>, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 172; 232; 291. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789664399217" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-439-921-7</a>.</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://ukrlife.org/main/prosvita/latyna.htm">Лапідарна латина</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140725210944/http://www.ukrlife.org/main/prosvita/latyna.htm">Архівовано</a> 25 липня 2014 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.internetpolyglot.com/ukrainian/lessons-ln-uk">Латинські словникові уроки на Інтернет Поліглоті</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20071020180117/http://www.internetpolyglot.com/ukrainian/lessons-ln-uk">Архівовано</a> 20 жовтня 2007 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120121202027/http://latin.kiev.ua/index.php/latinmenu/latinaforismsitem">Афоризми: Загальні, Юридичні, Медичні</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://b-ko.com/book_21_glava_65_Варіант_2.html">Латинська мова в Україні (історичний екскурс)</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20121215163336/http://b-ko.com/book_21_glava_65_Варіант_2.html">Архівовано</a> 15 грудня 2012 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://archives.nd.edu/latgramm.htm">Latin Dictionary and Grammar Aid</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120130100754/http://archives.nd.edu/latgramm.htm">Архівовано</a> 30 січня 2012 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] — словник латини та граматика на сайті <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%9D%D0%BE%D1%82%D1%80-%D0%94%D0%B0%D0%BC" title="Університет Нотр-Дам">Університету Нотр-Дам</a>. <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li>Латинська мова на сайті <a href="/wiki/Ethnologue" title="Ethnologue">Ethnologue</a>: <a href="//www.ethnologue.com/language/lat" class="extiw" title="ethnologue:lat">Latin. A language of Vatican State</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li>Латинська мова на сайті Glottolog 3.0: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://glottolog.org/resource/languoid/id/lati1261">Language: Latin</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20171007044148/http://glottolog.org/resource/languoid/id/lati1261">Архівовано</a> 7 жовтня 2017 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li></ul> <div class="navbox-styles"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43815798">.mw-parser-output .hlist dl,.mw-parser-output .hlist ol,.mw-parser-output .hlist ul{margin:0;padding:0}.mw-parser-output .hlist dd,.mw-parser-output .hlist dt,.mw-parser-output .hlist li{margin:0;display:inline}.mw-parser-output .hlist.inline,.mw-parser-output .hlist.inline dl,.mw-parser-output .hlist.inline ol,.mw-parser-output .hlist.inline ul,.mw-parser-output .hlist dl dl,.mw-parser-output .hlist dl ol,.mw-parser-output .hlist dl ul,.mw-parser-output .hlist ol dl,.mw-parser-output .hlist ol ol,.mw-parser-output .hlist ol ul,.mw-parser-output .hlist ul dl,.mw-parser-output .hlist ul ol,.mw-parser-output .hlist ul ul{display:inline}.mw-parser-output .hlist .mw-empty-li{display:none}.mw-parser-output .hlist dt::after{content:": "}.mw-parser-output .hlist dd::after,.mw-parser-output .hlist li::after{content:" · ";font-weight:bold}.mw-parser-output .hlist dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li:last-child::after{content:none}.mw-parser-output .hlist dd dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li li:first-child::before{content:" (";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist dd dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li li:last-child::after{content:")";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist ol{counter-reset:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li{counter-increment:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li::before{content:" "counter(listitem)"\a0 "}.mw-parser-output .hlist dd ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li ol>li:first-child::before{content:" ("counter(listitem)"\a0 "}</style><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43353293">.mw-parser-output .navbox{box-sizing:border-box;border:1px solid #a2a9b1;width:100%;clear:both;font-size:88%;text-align:center;padding:1px;margin:1em auto 0}.mw-parser-output .navbox .navbox{margin-top:0}.mw-parser-output .navbox+.navbox,.mw-parser-output .navbox+.navbox-styles+.navbox{margin-top:-1px}.mw-parser-output .navbox-inner,.mw-parser-output .navbox-subgroup{width:100%}.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-title,.mw-parser-output .navbox-abovebelow{padding:0.25em 1em;line-height:1.5em;text-align:center}.mw-parser-output .navbox-group{white-space:nowrap;text-align:right}.mw-parser-output .navbox,.mw-parser-output .navbox-subgroup{background-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list{line-height:1.5em;border-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list-with-group{text-align:left;border-left-width:2px;border-left-style:solid}.mw-parser-output tr+tr>.navbox-abovebelow,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-group,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-image,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-list{border-top:2px solid #fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-title{background-color:#ccf}.mw-parser-output .navbox-abovebelow,.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-title{background-color:#ddf}.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-abovebelow{background-color:#e6e6ff}.mw-parser-output .navbox-even{background-color:#f7f7f7}.mw-parser-output .navbox-odd{background-color:transparent}.mw-parser-output .navbox .hlist td dl,.mw-parser-output .navbox .hlist td ol,.mw-parser-output .navbox .hlist td ul,.mw-parser-output .navbox td.hlist dl,.mw-parser-output .navbox td.hlist ol,.mw-parser-output .navbox td.hlist ul{padding:0.125em 0}.mw-parser-output .navbox .navbar{display:block;font-size:100%}.mw-parser-output .navbox-title .navbar{float:left;text-align:left;margin-right:0.5em}body.skin--responsive .mw-parser-output .navbox-image img{max-width:none!important}@media print{body.ns-0 .mw-parser-output .navbox{display:none!important}}</style></div><div role="navigation" class="navbox navbox ukwikiArticleExternalLinksTable" aria-label="Navbox" style="padding:3px"><table class="nowraplinks hlist navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><div style="padding: 0px 18px 0px 0px; width: 100%;"><div style="float: left; padding-left: 4px;"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Перегляд цього шаблону"><img alt="Перегляд цього шаблону" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/14px-Searchtool.svg.png" decoding="async" width="14" height="14" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/21px-Searchtool.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/28px-Searchtool.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="512" /></a></div>  Література та бібліографія</div></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://openlibrary.org/subjects/latin_language">Open Library</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://provenio.net/records/51d05059-c80b-41e4-8671-74777560518c">Provenio</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://topostext.org/people/16910">ToposText</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Тематичні сайти</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.quora.com/topic/Latin-language">Quora</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.quora.com/topic/Lingua-Latina">Quora</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.yso.fi/onto/yso/p14780">Yleinen suomalainen ontologia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.zhihu.com/topic/19630763">Zhihu</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Словники та енциклопедії</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://denstoredanske.lex.dk/latin">Велика данська енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://snl.no/latin">Велика норвезька енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://snl.no/latin_-_latinundervisning_i_Norge">Велика норвезька енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://esu.com.ua/search_articles.php?id=53405">Енциклопедія сучасної України</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://hls-dhs-dss.ch/de/articles/011197">Історичний словник Швейцарії</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://enciklopedija.lv/skirklis/1836">Латвійська національна енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.pravenc.ru/text/2463178.html">Православная энциклопедия</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.enciklopedija.hr/Natuknica.aspx?ID=35572">Хорватська енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.krugosvet.ru/enc/narody-i-yazyki/latinskiy-yazyk">Энциклопедия Кругосвет</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://babelnet.org/synset?word=bn:00050161n&lang=EN">BabelNet</a> · <a href="https://uk.wikisource.org/wiki/en:1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Latin_Language" class="extiw" title="s:en:1911 Encyclopædia Britannica/Latin Language">Britannica (11-th)</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://brockhaus.de/ecs/enzy/article/lateinische-sprache">Brockhaus Enzyklopädie</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://brockhaus.de/ecs/enzy/article/latein">Brockhaus Enzyklopädie</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://britannica.com/topic/Latin-language">Encyclopædia Britannica</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.universalis.fr/encyclopedie/latines-langue-et-litterature-la-langue/">Encyclopædia Universalis</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://eeo.aau.at/eeo.aau.at/index6c09.html">Enzyklopädie des europäischen Ostens</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/;3934771.html">Internetowa encyklopedia PWN</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://klexikon.zum.de/wiki/Latein">Klexikon</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://dic.nicovideo.jp/a/ラテン語">NicoNicoPedia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://proleksis.lzmk.hr/33966">Proleksis Encyclopedia</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Довідкові видання</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://kbpedia.org/knowledge-graph/reference-concept/?uri=LatinLanguage">KBpedia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://samlingar.shm.se/person/term/A12BDBF8-130F-4FB7-8514-7F0F54451268">National Historical Museums of Sweden</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.curlie.org/Science/Social_Sciences/Linguistics/Languages/Natural/Indo-European/Italic/Latin">Open Directory Project</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://wordnet-rdf.princeton.edu/id/06975340-n">WordNet</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://thes.bncf.firenze.sbn.it/termine.php?id=4115">Nuovo soggettario</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://community.fandom.com/index.php?title=w:c:allbirdsoftheworld:Latin">Fandom</a> (англ.) · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://namu.wiki/w/%EB%9D%BC%ED%8B%B4%EC%96%B4">Namuwiki</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Нормативний контроль">Нормативний контроль</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Іспанії">BNE</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://catalogo.bne.es/uhtbin/authoritybrowse.cgi?action=display&authority_id=XX526920">XX526920</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Франції">BNF</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb11935508t">11935508t</a> · <a href="/wiki/Freebase" title="Freebase">Freebase</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.google.com/search?kgmid=/m/04h9h">/m/04h9h</a> · <a href="/wiki/Gemeinsame_Normdatei" title="Gemeinsame Normdatei">GND</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://d-nb.info/gnd/4114364-4">4114364-4</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BB%D1%8E" title="Національна бібліотека Ізраїлю">J9U</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://uli.nli.org.il/F/?func=find-b&local_base=NLX10&find_code=UID&request=987007555777505171">987007555777505171</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80_%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83" title="Контрольний номер Бібліотеки Конгресу">LCCN</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.loc.gov/authorities/sh85074944">sh85074944</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Національна парламентська бібліотека Японії">NDL</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.ndl.go.jp/auth/ndlna/00569314">00569314</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Національна бібліотека Чеської Республіки">NKC</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://aut.nkp.cz/ph122187">ph122187</a></div></td></tr></tbody></table></div> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Історія_латини" style="padding:3px"><table class="nowraplinks collapsible autocollapse navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="2"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43094501">.mw-parser-output .navbar{display:inline;font-size:88%;font-weight:normal}.mw-parser-output .navbar-collapse{float:left;text-align:left}.mw-parser-output .navbar-boxtext{word-spacing:0}.mw-parser-output .navbar ul{display:inline-block;white-space:nowrap;line-height:inherit}.mw-parser-output .navbar-brackets::before{margin-right:-0.125em;content:"[ "}.mw-parser-output .navbar-brackets::after{margin-left:-0.125em;content:" ]"}.mw-parser-output .navbar li{word-spacing:-0.125em}.mw-parser-output .navbar a>span,.mw-parser-output .navbar a>abbr{text-decoration:inherit}.mw-parser-output .navbar-mini abbr{font-variant:small-caps;border-bottom:none;text-decoration:none;cursor:inherit}.mw-parser-output .navbar-ct-full{font-size:114%;margin:0 7em}.mw-parser-output .navbar-ct-mini{font-size:114%;margin:0 4em}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}</style><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Шаблон:Історія латинської мови"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення шаблону:Історія латинської мови (ще не написана)"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Історія латинської мови"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="Історія_латини" style="font-size:114%;margin:0 4em"><a class="mw-selflink selflink">Історія латини</a></div></th></tr><tr><td colspan="2" class="navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0;background:transparent;color:inherit;"><div style="padding:0px;"><table cellspacing="0" class="navbox-columns-table" style="text-align:left;width:100%;"><tbody><tr style="vertical-align:top;"><td style="padding:0px;text-align:center;;;;width:10em;"><div> до 75 до Р.Х. <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B0%D1%97%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Архаїчна латина">Архаїчна латина</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:10em;"><div> 75 до Р.Х. – 200 від Р.Х. <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Класична латина">Класична латина</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:10em;"><div> 200–900 <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Пізня латина">Пізня латина</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:10em;"><div> 900–1300 <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Середньовічна латина">Середньовічна латина</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:10em;"><div> 1300–1500 <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Латина доби Відродження (ще не написана)">Латина доби Відродження</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:10em;"><div> 1500–1900 <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Нова латина">Нова латина</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:10em;"><div> 1900–донині <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сучасна латина (ще не написана)">Сучасна латина</a> </div></td></tr></tbody></table></div></td></tr><tr><td class="navbox-abovebelow" colspan="2" style="background:#eee;"><div><a href="/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Історія латини (ще не написана)">Історія латини</a> • <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Латинська література">Латинська література</a> • <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Народна латина">Народна латина</a> • <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" class="mw-redirect" title="Церковна латина">Церковна латина</a> • <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Романські мови">Романські мови</a> • <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B2%D0%B0_(%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE-%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%B5-%D1%84%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5)" title="Інтерлінгва (латино-сіне-флексіоне)">Latino sine flexione</a> • <a href="/wiki/Corpus_Inscriptionum_Latinarum" title="Corpus Inscriptionum Latinarum">Corpus Inscriptionum Latinarum</a> • <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Гесперійська латина (ще не написана)">Гесперійська латина</a> • <a href="/w/index.php?title=%D0%AE%D0%B4%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Юдейська латина (ще не написана)">Юдейська латина</a> <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Граматика латинської мови">Граматика</a>: <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96" title="Відмінювання в латинській мові">Відмінювання</a> • <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Латинське дієвідмінювання">Дієвідмінювання</a></div></td></tr></tbody></table></div> <table class="noprint nomobile" style="margin:.72em auto; text-align:center; width:100%; background: var(--background-color-interactive-subtle, #f8f9fa); color: inherit; border:1px solid var(--border-color-base, #a2a9b1);"> <tbody><tr> <td><div style="margin:-5px"> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Портал:Мовознавство"><img alt="П:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a7/Logo_of_Spanish_language.svg/24px-Logo_of_Spanish_language.svg.png" decoding="async" width="24" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a7/Logo_of_Spanish_language.svg/36px-Logo_of_Spanish_language.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a7/Logo_of_Spanish_language.svg/48px-Logo_of_Spanish_language.svg.png 2x" data-file-width="400" data-file-height="360" /></a>  <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Портал:Мовознавство">Портал «Мовознавство»</a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Портал:Історія"><img alt="П:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/48/P_history.svg/24px-P_history.svg.png" decoding="async" width="24" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/48/P_history.svg/36px-P_history.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/48/P_history.svg/48px-P_history.svg.png 2x" data-file-width="400" data-file-height="360" /></a>  <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Портал:Історія">Портал «Історія»</a> </div> </td></tr></tbody></table></div><noscript><img src="https://login.wikimedia.org/wiki/Special:CentralAutoLogin/start?type=1x1" alt="" width="1" height="1" style="border: none; position: absolute;"></noscript> <div class="printfooter" data-nosnippet="">Отримано з <a dir="ltr" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Латинська_мова&oldid=43984004">https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Латинська_мова&oldid=43984004</a></div></div> <div id="catlinks" class="catlinks" data-mw="interface"><div id="mw-normal-catlinks" class="mw-normal-catlinks"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Спеціальна:Категорії">Категорії</a>: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Категорія:Латинська мова">Латинська мова</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Категорія:Мертві романські мови">Мертві романські мови</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Категорія:Італьські мови">Італьські мови</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A4%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Категорія:Флективні мови">Флективні мови</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B8_SOV" title="Категорія:Мови SOV">Мови SOV</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Категорія:Стародавні мови">Стародавні мови</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Категорія:Класичні мови">Класичні мови</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%83" title="Категорія:Мови Ватикану">Мови Ватикану</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%83" title="Категорія:Культура Стародавнього Риму">Культура Стародавнього Риму</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Категорія:Середньовічні мови">Середньовічні мови</a></li></ul></div><div id="mw-hidden-catlinks" class="mw-hidden-catlinks mw-hidden-cats-hidden">Приховані категорії: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_JsonConfig" title="Категорія:Сторінки з використанням розширення JsonConfig">Сторінки з використанням розширення JsonConfig</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Webarchive:%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_Wayback_Machine" title="Категорія:Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine">Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B7_%D0%BD%D0%B5%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8" title="Категорія:Статті з нечинними посиланнями">Статті з нечинними посиланнями</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_ISBN" title="Категорія:Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN">Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B7_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B7_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85" title="Категорія:Статті з джерелами з Вікіданих">Статті з джерелами з Вікіданих</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B7_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E" title="Категорія:Статті з транскрипцією">Статті з транскрипцією</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83_Reflist_%D1%96%D0%B7_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Категорія:Використання шаблону Reflist із кількістю колонок">Використання шаблону Reflist із кількістю колонок</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Категорія:Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіцитати">Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіцитати</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Категорія:Надпопулярні статті">Надпопулярні статті</a></li></ul></div></div> </div> </div> <div id="mw-navigation"> <h2>Навігаційне меню</h2> <div id="mw-head"> <nav id="p-personal" class="mw-portlet mw-portlet-personal vector-user-menu-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-personal-label" > <h3 id="p-personal-label" class="vector-menu-heading " > Особисті інструменти </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-anonuserpage" class="mw-list-item">Ви не увійшли до системи</li><li id="pt-anontalk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Обговорення редагувань з цієї IP-адреси [n]" accesskey="n">Обговорення</a></li><li id="pt-anoncontribs" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA" title="Список редагувань, зроблених з цієї IP-адреси [y]" accesskey="y">Внесок</a></li><li id="pt-createaccount" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково">Створити обліковий запис</a></li><li id="pt-login" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o">Увійти</a></li> </ul> </div> </nav> <div id="left-navigation"> <nav id="p-namespaces" class="mw-portlet mw-portlet-namespaces vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-namespaces-label" > <h3 id="p-namespaces-label" class="vector-menu-heading " > Простори назв </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-nstab-main" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Вміст статті [c]" accesskey="c">Стаття</a></li><li id="ca-talk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" rel="discussion" title="Обговорення сторінки [t]" accesskey="t">Обговорення</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-variants" class="mw-portlet mw-portlet-variants emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-variants-label" > <input type="checkbox" id="p-variants-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-variants" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-variants-label" > <label id="p-variants-label" class="vector-menu-heading " > українська </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> </div> <div id="right-navigation"> <nav id="p-views" class="mw-portlet mw-portlet-views vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-views-label" > <h3 id="p-views-label" class="vector-menu-heading " > Перегляди </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-view" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">Читати</a></li><li id="ca-ve-edit" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v">Редагувати</a></li><li id="ca-edit" class="collapsible mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e">Редагувати код</a></li><li id="ca-history" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=history" title="Журнал змін сторінки [h]" accesskey="h">Переглянути історію</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-cactions" class="mw-portlet mw-portlet-cactions emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-cactions-label" title="Більше опцій" > <input type="checkbox" id="p-cactions-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-cactions" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-cactions-label" > <label id="p-cactions-label" class="vector-menu-heading " > Більше </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> <div id="p-search" role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box-auto-expand-width vector-search-box"> <h3 >Пошук</h3> <form action="/w/index.php" id="searchform" class="vector-search-box-form"> <div id="simpleSearch" class="vector-search-box-inner" data-search-loc="header-navigation"> <input class="vector-search-box-input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії" aria-label="Пошук у Вікіпедії" autocapitalize="sentences" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f" id="searchInput" > <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> <input id="mw-searchButton" class="searchButton mw-fallbackSearchButton" type="submit" name="fulltext" title="Знайти сторінки, що містять зазначений текст" value="Знайти"> <input id="searchButton" class="searchButton" type="submit" name="go" title="Перейти до сторінки, що має точно таку назву (якщо вона існує)" value="Перейти"> </div> </form> </div> </div> </div> <div id="mw-panel" class="vector-legacy-sidebar"> <div id="p-logo" role="banner"> <a class="mw-wiki-logo" href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку"></a> </div> <nav id="p-navigation" class="mw-portlet mw-portlet-navigation vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-navigation-label" > <h3 id="p-navigation-label" class="vector-menu-heading " > Навігація </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-mainpage-description" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку [z]" accesskey="z">Головна сторінка</a></li><li id="n-currentevents" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Список поточних подій">Поточні події</a></li><li id="n-recentchanges" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список останніх змін у цій вікі [r]" accesskey="r">Нові редагування</a></li><li id="n-newpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8">Нові сторінки</a></li><li id="n-randompage" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Переглянути випадкову сторінку [x]" accesskey="x">Випадкова стаття</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-Участь" class="mw-portlet mw-portlet-Участь vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-Участь-label" > <h3 id="p-Участь-label" class="vector-menu-heading " > Участь </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-portal" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Про проєкт, про те, що Ви можете зробити, і що де шукати">Портал спільноти</a></li><li id="n-tavern" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0" title="Місце для обговорення більшості питань">Кнайпа</a></li><li id="n-help" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Довідка з проєкту">Довідка</a></li><li id="n-sitesupport" class="mw-list-item"><a href="//donate.wikimedia.org/wiki/Special:FundraiserRedirector?utm_source=donate&utm_medium=sidebar&utm_campaign=C13_uk.wikipedia.org&uselang=uk" title="Підтримайте проєкт">Пожертвувати</a></li><li id="n-Сторінка-для-медіа" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0">Сторінка для медіа</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-tb" class="mw-portlet mw-portlet-tb vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-tb-label" > <h3 id="p-tb-label" class="vector-menu-heading " > Інструменти </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-whatlinkshere" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B8/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Перелік усіх сторінок, які посилаються на цю сторінку [j]" accesskey="j">Посилання сюди</a></li><li id="t-recentchangeslinked" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" rel="nofollow" title="Останні зміни на сторінках, на які посилається ця сторінка [k]" accesskey="k">Пов'язані редагування</a></li><li id="t-specialpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Перелік спеціальних сторінок [q]" accesskey="q">Спеціальні сторінки</a></li><li id="t-permalink" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&oldid=43984004" title="Постійне посилання на цю версію цієї сторінки">Постійне посилання</a></li><li id="t-info" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=info" title="Додаткові відомості про цю сторінку">Інформація про сторінку</a></li><li id="t-cite" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&page=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&id=43984004&wpFormIdentifier=titleform" title="Інформація про те, як цитувати цю сторінку">Цитувати сторінку</a></li><li id="t-urlshortener" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:UrlShortener&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259B%25D0%25B0%25D1%2582%25D0%25B8%25D0%25BD%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25B0_%25D0%25BC%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B0">Отримати вкорочену URL-адресу</a></li><li id="t-urlshortener-qrcode" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:QrCode&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259B%25D0%25B0%25D1%2582%25D0%25B8%25D0%25BD%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25B0_%25D0%25BC%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B0">Завантажити QR-код</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-coll-print_export" class="mw-portlet mw-portlet-coll-print_export vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-coll-print_export-label" > <h3 id="p-coll-print_export-label" class="vector-menu-heading " > Друк/експорт </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="coll-create_a_book" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&bookcmd=book_creator&referer=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">Створити книгу</a></li><li id="coll-download-as-rl" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:DownloadAsPdf&page=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=show-download-screen">Завантажити як PDF</a></li><li id="t-print" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&printable=yes" title="Версія цієї сторінки для друку [p]" accesskey="p">Версія до друку</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-wikibase-otherprojects" class="mw-portlet mw-portlet-wikibase-otherprojects vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-wikibase-otherprojects-label" > <h3 id="p-wikibase-otherprojects-label" class="vector-menu-heading " > В інших проєктах </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-commons mw-list-item"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Latin_language" hreflang="en">Вікісховище</a></li><li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibooks mw-list-item"><a href="https://uk.wikibooks.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" hreflang="uk">Вікіпідручник</a></li><li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikiquote mw-list-item"><a href="https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" hreflang="uk">Вікіцитати</a></li><li id="t-wikibase" class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibase-dataitem mw-list-item"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q397" title="Посилання на пов’язаний елемент сховища даних [g]" accesskey="g">Елемент Вікіданих</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-lang" class="mw-portlet mw-portlet-lang vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-lang-label" > <h3 id="p-lang-label" class="vector-menu-heading " > Іншими мовами </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="interlanguage-link interwiki-ab mw-list-item"><a href="https://ab.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B0%D2%AD%D1%8B%D0%BD_%D0%B1%D1%8B%D0%B7%D1%88%D3%99%D0%B0" title="Алаҭын бызшәа — абхазька" lang="ab" hreflang="ab" data-title="Алаҭын бызшәа" data-language-autonym="Аԥсшәа" data-language-local-name="абхазька" class="interlanguage-link-target">Аԥсшәа</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-af mw-list-item"><a href="https://af.wikipedia.org/wiki/Latyn" title="Latyn — африкаанс" lang="af" hreflang="af" data-title="Latyn" data-language-autonym="Afrikaans" data-language-local-name="африкаанс" class="interlanguage-link-target">Afrikaans</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-als mw-list-item"><a href="https://als.wikipedia.org/wiki/Lateinische_Sprache" title="Lateinische Sprache — німецька (Швейцарія)" lang="gsw" hreflang="gsw" data-title="Lateinische Sprache" data-language-autonym="Alemannisch" data-language-local-name="німецька (Швейцарія)" class="interlanguage-link-target">Alemannisch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-am mw-list-item"><a href="https://am.wikipedia.org/wiki/%E1%88%AE%E1%88%9B%E1%8B%AD%E1%88%B5%E1%8C%A5" title="ሮማይስጥ — амхарська" lang="am" hreflang="am" data-title="ሮማይስጥ" data-language-autonym="አማርኛ" data-language-local-name="амхарська" class="interlanguage-link-target">አማርኛ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-an mw-list-item"><a href="https://an.wikipedia.org/wiki/Lat%C3%ADn" title="Latín — арагонська" lang="an" hreflang="an" data-title="Latín" data-language-autonym="Aragonés" data-language-local-name="арагонська" class="interlanguage-link-target">Aragonés</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ang mw-list-item"><a href="https://ang.wikipedia.org/wiki/L%C3%A6den" title="Læden — давньоанглійська" lang="ang" hreflang="ang" data-title="Læden" data-language-autonym="Ænglisc" data-language-local-name="давньоанглійська" class="interlanguage-link-target">Ænglisc</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ann mw-list-item"><a href="https://ann.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — оболо" lang="ann" hreflang="ann" data-title="Latin" data-language-autonym="Obolo" data-language-local-name="оболо" class="interlanguage-link-target">Obolo</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-anp mw-list-item"><a href="https://anp.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B2%E0%A5%88%E0%A4%9F%E0%A4%BF%E0%A4%A8_%E0%A4%AD%E0%A4%BE%E0%A4%B7%E0%A4%BE" title="लैटिन भाषा — ангіка" lang="anp" hreflang="anp" data-title="लैटिन भाषा" data-language-autonym="अंगिका" data-language-local-name="ангіка" class="interlanguage-link-target">अंगिका</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ar mw-list-item"><a href="https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D9%84%D9%84%D8%BA%D8%A9_%D8%A7%D9%84%D9%84%D8%A7%D8%AA%D9%8A%D9%86%D9%8A%D8%A9" title="اللغة اللاتينية — арабська" lang="ar" hreflang="ar" data-title="اللغة اللاتينية" data-language-autonym="العربية" data-language-local-name="арабська" class="interlanguage-link-target">العربية</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-arc mw-list-item"><a href="https://arc.wikipedia.org/wiki/%DC%A0%DC%AB%DC%A2%DC%90_%DC%A0%DC%90%DC%9B%DC%9D%DC%A2%DC%9D%DC%90" title="ܠܫܢܐ ܠܐܛܝܢܝܐ — арамейська" lang="arc" hreflang="arc" data-title="ܠܫܢܐ ܠܐܛܝܢܝܐ" data-language-autonym="ܐܪܡܝܐ" data-language-local-name="арамейська" class="interlanguage-link-target">ܐܪܡܝܐ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ary mw-list-item"><a href="https://ary.wikipedia.org/wiki/%D9%84%D8%A7%D8%AA%D9%8A%D9%86%D9%8A%D8%A9" title="لاتينية — Moroccan Arabic" lang="ary" hreflang="ary" data-title="لاتينية" data-language-autonym="الدارجة" data-language-local-name="Moroccan Arabic" class="interlanguage-link-target">الدارجة</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-arz mw-list-item"><a href="https://arz.wikipedia.org/wiki/%D9%84%D8%A7%D8%AA%D9%8A%D9%86%D9%89" title="لاتينى — Egyptian Arabic" lang="arz" hreflang="arz" data-title="لاتينى" data-language-autonym="مصرى" data-language-local-name="Egyptian Arabic" class="interlanguage-link-target">مصرى</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-as mw-list-item"><a href="https://as.wikipedia.org/wiki/%E0%A6%B2%E0%A7%87%E0%A6%9F%E0%A6%BF%E0%A6%A8_%E0%A6%AD%E0%A6%BE%E0%A6%B7%E0%A6%BE" title="লেটিন ভাষা — асамська" lang="as" hreflang="as" data-title="লেটিন ভাষা" data-language-autonym="অসমীয়া" data-language-local-name="асамська" class="interlanguage-link-target">অসমীয়া</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ast mw-list-item"><a href="https://ast.wikipedia.org/wiki/Idioma_llat%C3%ADn" title="Idioma llatín — астурійська" lang="ast" hreflang="ast" data-title="Idioma llatín" data-language-autonym="Asturianu" data-language-local-name="астурійська" class="interlanguage-link-target">Asturianu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-av mw-list-item"><a href="https://av.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%BC%D0%B0%D1%86%D3%80" title="Латин мацӀ — аварська" lang="av" hreflang="av" data-title="Латин мацӀ" data-language-autonym="Авар" data-language-local-name="аварська" class="interlanguage-link-target">Авар</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-az mw-list-item"><a href="https://az.wikipedia.org/wiki/Lat%C4%B1n_dili" title="Latın dili — азербайджанська" lang="az" hreflang="az" data-title="Latın dili" data-language-autonym="Azərbaycanca" data-language-local-name="азербайджанська" class="interlanguage-link-target">Azərbaycanca</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-azb mw-list-item"><a href="https://azb.wikipedia.org/wiki/%D9%84%D8%A7%D8%AA%DB%8C%D9%86_%D8%AF%DB%8C%D9%84%DB%8C" title="لاتین دیلی — South Azerbaijani" lang="azb" hreflang="azb" data-title="لاتین دیلی" data-language-autonym="تۆرکجه" data-language-local-name="South Azerbaijani" class="interlanguage-link-target">تۆرکجه</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ba mw-list-item"><a href="https://ba.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5" title="Латин теле — башкирська" lang="ba" hreflang="ba" data-title="Латин теле" data-language-autonym="Башҡортса" data-language-local-name="башкирська" class="interlanguage-link-target">Башҡортса</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ban mw-list-item"><a href="https://ban.wikipedia.org/wiki/Basa_Latin" title="Basa Latin — балійська" lang="ban" hreflang="ban" data-title="Basa Latin" data-language-autonym="Basa Bali" data-language-local-name="балійська" class="interlanguage-link-target">Basa Bali</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bar mw-list-item"><a href="https://bar.wikipedia.org/wiki/Latein" title="Latein — баеріш" lang="bar" hreflang="bar" data-title="Latein" data-language-autonym="Boarisch" data-language-local-name="баеріш" class="interlanguage-link-target">Boarisch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bat-smg mw-list-item"><a href="https://bat-smg.wikipedia.org/wiki/Luot%C4%ABnu_kalba" title="Luotīnu kalba — Samogitian" lang="sgs" hreflang="sgs" data-title="Luotīnu kalba" data-language-autonym="Žemaitėška" data-language-local-name="Samogitian" class="interlanguage-link-target">Žemaitėška</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bcl mw-list-item"><a href="https://bcl.wikipedia.org/wiki/Tataramon_na_Latin" title="Tataramon na Latin — Central Bikol" lang="bcl" hreflang="bcl" data-title="Tataramon na Latin" data-language-autonym="Bikol Central" data-language-local-name="Central Bikol" class="interlanguage-link-target">Bikol Central</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be mw-list-item"><a href="https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Лацінская мова — білоруська" lang="be" hreflang="be" data-title="Лацінская мова" data-language-autonym="Беларуская" data-language-local-name="білоруська" class="interlanguage-link-target">Беларуская</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be-x-old mw-list-item"><a href="https://be-tarask.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Лацінская мова — Belarusian (Taraškievica orthography)" lang="be-tarask" hreflang="be-tarask" data-title="Лацінская мова" data-language-autonym="Беларуская (тарашкевіца)" data-language-local-name="Belarusian (Taraškievica orthography)" class="interlanguage-link-target">Беларуская (тарашкевіца)</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bg mw-list-item"><a href="https://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BA" title="Латински език — болгарська" lang="bg" hreflang="bg" data-title="Латински език" data-language-autonym="Български" data-language-local-name="болгарська" class="interlanguage-link-target">Български</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bh mw-list-item"><a href="https://bh.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B2%E0%A5%88%E0%A4%9F%E0%A4%BF%E0%A4%A8" title="लैटिन — Bhojpuri" lang="bh" hreflang="bh" data-title="लैटिन" data-language-autonym="भोजपुरी" data-language-local-name="Bhojpuri" class="interlanguage-link-target">भोजपुरी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bm mw-list-item"><a href="https://bm.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — бамбара" lang="bm" hreflang="bm" data-title="Latin" data-language-autonym="Bamanankan" data-language-local-name="бамбара" class="interlanguage-link-target">Bamanankan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bn mw-list-item"><a href="https://bn.wikipedia.org/wiki/%E0%A6%B2%E0%A6%BE%E0%A6%A4%E0%A6%BF%E0%A6%A8_%E0%A6%AD%E0%A6%BE%E0%A6%B7%E0%A6%BE" title="লাতিন ভাষা — бенгальська" lang="bn" hreflang="bn" data-title="লাতিন ভাষা" data-language-autonym="বাংলা" data-language-local-name="бенгальська" class="interlanguage-link-target">বাংলা</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bo mw-list-item"><a href="https://bo.wikipedia.org/wiki/%E0%BD%A3%E0%BC%8B%E0%BD%8F%E0%BD%B2%E0%BD%93%E0%BC%8B%E0%BD%A6%E0%BE%90%E0%BD%91%E0%BC%8D" title="ལ་ཏིན་སྐད། — тибетська" lang="bo" hreflang="bo" data-title="ལ་ཏིན་སྐད།" data-language-autonym="བོད་ཡིག" data-language-local-name="тибетська" class="interlanguage-link-target">བོད་ཡིག</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-br mw-list-item"><a href="https://br.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — бретонська" lang="br" hreflang="br" data-title="Latin" data-language-autonym="Brezhoneg" data-language-local-name="бретонська" class="interlanguage-link-target">Brezhoneg</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bs mw-list-item"><a href="https://bs.wikipedia.org/wiki/Latinski_jezik" title="Latinski jezik — боснійська" lang="bs" hreflang="bs" data-title="Latinski jezik" data-language-autonym="Bosanski" data-language-local-name="боснійська" class="interlanguage-link-target">Bosanski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-btm mw-list-item"><a href="https://btm.wikipedia.org/wiki/Saro_Latin" title="Saro Latin — Batak Mandailing" lang="btm" hreflang="btm" data-title="Saro Latin" data-language-autonym="Batak Mandailing" data-language-local-name="Batak Mandailing" class="interlanguage-link-target">Batak Mandailing</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bxr mw-list-item"><a href="https://bxr.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%85%D1%8D%D0%BB%D1%8D%D0%BD" title="Лата хэлэн — Russia Buriat" lang="bxr" hreflang="bxr" data-title="Лата хэлэн" data-language-autonym="Буряад" data-language-local-name="Russia Buriat" class="interlanguage-link-target">Буряад</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ca mw-list-item"><a href="https://ca.wikipedia.org/wiki/Llat%C3%AD" title="Llatí — каталонська" lang="ca" hreflang="ca" data-title="Llatí" data-language-autonym="Català" data-language-local-name="каталонська" class="interlanguage-link-target">Català</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cbk-zam mw-list-item"><a href="https://cbk-zam.wikipedia.org/wiki/Lengua_Latin" title="Lengua Latin — Chavacano" lang="cbk" hreflang="cbk" data-title="Lengua Latin" data-language-autonym="Chavacano de Zamboanga" data-language-local-name="Chavacano" class="interlanguage-link-target">Chavacano de Zamboanga</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cdo mw-list-item"><a href="https://cdo.wikipedia.org/wiki/L%C3%A1-d%C4%ADng-ng%E1%B9%B3%CC%84" title="Lá-dĭng-ngṳ̄ — Mindong" lang="cdo" hreflang="cdo" data-title="Lá-dĭng-ngṳ̄" data-language-autonym="閩東語 / Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄" data-language-local-name="Mindong" class="interlanguage-link-target">閩東語 / Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ce mw-list-item"><a href="https://ce.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD_%D0%BC%D0%BE%D1%82%D1%82" title="Латинан мотт — чеченська" lang="ce" hreflang="ce" data-title="Латинан мотт" data-language-autonym="Нохчийн" data-language-local-name="чеченська" class="interlanguage-link-target">Нохчийн</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ceb mw-list-item"><a href="https://ceb.wikipedia.org/wiki/Linatin" title="Linatin — себуанська" lang="ceb" hreflang="ceb" data-title="Linatin" data-language-autonym="Cebuano" data-language-local-name="себуанська" class="interlanguage-link-target">Cebuano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-chr mw-list-item"><a href="https://chr.wikipedia.org/wiki/%E1%8E%A0%E1%8F%82%E1%8E%B6%E1%8E%BB_%E1%8E%A4%E1%8F%82%E1%8F%AC%E1%8F%82%E1%8E%AF%E1%8F%8D%E1%8F%97" title="ᎠᏂᎶᎻ ᎤᏂᏬᏂᎯᏍᏗ — черокі" lang="chr" hreflang="chr" data-title="ᎠᏂᎶᎻ ᎤᏂᏬᏂᎯᏍᏗ" data-language-autonym="ᏣᎳᎩ" data-language-local-name="черокі" class="interlanguage-link-target">ᏣᎳᎩ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ckb mw-list-item"><a href="https://ckb.wikipedia.org/wiki/%D8%B2%D9%85%D8%A7%D9%86%DB%8C_%D9%84%D8%A7%D8%AA%DB%8C%D9%86%DB%8C" title="زمانی لاتینی — центральнокурдська" lang="ckb" hreflang="ckb" data-title="زمانی لاتینی" data-language-autonym="کوردی" data-language-local-name="центральнокурдська" class="interlanguage-link-target">کوردی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-co mw-list-item"><a href="https://co.wikipedia.org/wiki/Lingua_latina" title="Lingua latina — корсиканська" lang="co" hreflang="co" data-title="Lingua latina" data-language-autonym="Corsu" data-language-local-name="корсиканська" class="interlanguage-link-target">Corsu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-crh mw-list-item"><a href="https://crh.wikipedia.org/wiki/Latin_tili" title="Latin tili — кримськотатарська" lang="crh" hreflang="crh" data-title="Latin tili" data-language-autonym="Qırımtatarca" data-language-local-name="кримськотатарська" class="interlanguage-link-target">Qırımtatarca</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cs mw-list-item"><a href="https://cs.wikipedia.org/wiki/Latina" title="Latina — чеська" lang="cs" hreflang="cs" data-title="Latina" data-language-autonym="Čeština" data-language-local-name="чеська" class="interlanguage-link-target">Čeština</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-csb mw-list-item"><a href="https://csb.wikipedia.org/wiki/%C5%81acy%C5%84sczi_j%C3%A3z%C3%ABk" title="Łacyńsczi jãzëk — кашубська" lang="csb" hreflang="csb" data-title="Łacyńsczi jãzëk" data-language-autonym="Kaszëbsczi" data-language-local-name="кашубська" class="interlanguage-link-target">Kaszëbsczi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cu mw-list-item"><a href="https://cu.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8A_%D1%A9%EA%99%81%EA%99%91%D0%BA%D1%8A" title="Латиньскъ ѩꙁꙑкъ — церковнословʼянська" lang="cu" hreflang="cu" data-title="Латиньскъ ѩꙁꙑкъ" data-language-autonym="Словѣньскъ / ⰔⰎⰑⰂⰡⰐⰠⰔⰍⰟ" data-language-local-name="церковнословʼянська" class="interlanguage-link-target">Словѣньскъ / ⰔⰎⰑⰂⰡⰐⰠⰔⰍⰟ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cv mw-list-item"><a href="https://cv.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D1%87%C4%95%D0%BB%D1%85%D0%B8" title="Латин чĕлхи — чуваська" lang="cv" hreflang="cv" data-title="Латин чĕлхи" data-language-autonym="Чӑвашла" data-language-local-name="чуваська" class="interlanguage-link-target">Чӑвашла</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cy mw-list-item"><a href="https://cy.wikipedia.org/wiki/Lladin" title="Lladin — валлійська" lang="cy" hreflang="cy" data-title="Lladin" data-language-autonym="Cymraeg" data-language-local-name="валлійська" class="interlanguage-link-target">Cymraeg</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-da mw-list-item"><a href="https://da.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — данська" lang="da" hreflang="da" data-title="Latin" data-language-autonym="Dansk" data-language-local-name="данська" class="interlanguage-link-target">Dansk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-de mw-list-item"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Latein" title="Latein — німецька" lang="de" hreflang="de" data-title="Latein" data-language-autonym="Deutsch" data-language-local-name="німецька" class="interlanguage-link-target">Deutsch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-diq mw-list-item"><a href="https://diq.wikipedia.org/wiki/Latinki" title="Latinki — Zazaki" lang="diq" hreflang="diq" data-title="Latinki" data-language-autonym="Zazaki" data-language-local-name="Zazaki" class="interlanguage-link-target">Zazaki</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-dsb mw-list-item"><a href="https://dsb.wikipedia.org/wiki/%C5%81aty%C5%84%C5%A1%C4%87ina" title="Łatyńšćina — нижньолужицька" lang="dsb" hreflang="dsb" data-title="Łatyńšćina" data-language-autonym="Dolnoserbski" data-language-local-name="нижньолужицька" class="interlanguage-link-target">Dolnoserbski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-dtp mw-list-item"><a href="https://dtp.wikipedia.org/wiki/Boros_Latin" title="Boros Latin — Central Dusun" lang="dtp" hreflang="dtp" data-title="Boros Latin" data-language-autonym="Kadazandusun" data-language-local-name="Central Dusun" class="interlanguage-link-target">Kadazandusun</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-el mw-list-item"><a href="https://el.wikipedia.org/wiki/%CE%9B%CE%B1%CF%84%CE%B9%CE%BD%CE%B9%CE%BA%CE%AE_%CE%B3%CE%BB%CF%8E%CF%83%CF%83%CE%B1" title="Λατινική γλώσσα — грецька" lang="el" hreflang="el" data-title="Λατινική γλώσσα" data-language-autonym="Ελληνικά" data-language-local-name="грецька" class="interlanguage-link-target">Ελληνικά</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eml mw-list-item"><a href="https://eml.wikipedia.org/wiki/Lat%C3%A8in" title="Latèin — Emiliano-Romagnolo" lang="egl" hreflang="egl" data-title="Latèin" data-language-autonym="Emiliàn e rumagnòl" data-language-local-name="Emiliano-Romagnolo" class="interlanguage-link-target">Emiliàn e rumagnòl</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-en mw-list-item"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — англійська" lang="en" hreflang="en" data-title="Latin" data-language-autonym="English" data-language-local-name="англійська" class="interlanguage-link-target">English</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eo mw-list-item"><a href="https://eo.wikipedia.org/wiki/Latina_lingvo" title="Latina lingvo — есперанто" lang="eo" hreflang="eo" data-title="Latina lingvo" data-language-autonym="Esperanto" data-language-local-name="есперанто" class="interlanguage-link-target">Esperanto</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-es badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://es.wikipedia.org/wiki/Lat%C3%ADn" title="Latín — іспанська" lang="es" hreflang="es" data-title="Latín" data-language-autonym="Español" data-language-local-name="іспанська" class="interlanguage-link-target">Español</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-et mw-list-item"><a href="https://et.wikipedia.org/wiki/Ladina_keel" title="Ladina keel — естонська" lang="et" hreflang="et" data-title="Ladina keel" data-language-autonym="Eesti" data-language-local-name="естонська" class="interlanguage-link-target">Eesti</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eu mw-list-item"><a href="https://eu.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — баскська" lang="eu" hreflang="eu" data-title="Latin" data-language-autonym="Euskara" data-language-local-name="баскська" class="interlanguage-link-target">Euskara</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ext mw-list-item"><a href="https://ext.wikipedia.org/wiki/Lengua_latina" title="Lengua latina — Extremaduran" lang="ext" hreflang="ext" data-title="Lengua latina" data-language-autonym="Estremeñu" data-language-local-name="Extremaduran" class="interlanguage-link-target">Estremeñu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fa mw-list-item"><a href="https://fa.wikipedia.org/wiki/%D9%84%D8%A7%D8%AA%DB%8C%D9%86" title="لاتین — перська" lang="fa" hreflang="fa" data-title="لاتین" data-language-autonym="فارسی" data-language-local-name="перська" class="interlanguage-link-target">فارسی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fi mw-list-item"><a href="https://fi.wikipedia.org/wiki/Latina" title="Latina — фінська" lang="fi" hreflang="fi" data-title="Latina" data-language-autonym="Suomi" data-language-local-name="фінська" class="interlanguage-link-target">Suomi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fiu-vro mw-list-item"><a href="https://fiu-vro.wikipedia.org/wiki/Ladina_kiil" title="Ladina kiil — Võro" lang="vro" hreflang="vro" data-title="Ladina kiil" data-language-autonym="Võro" data-language-local-name="Võro" class="interlanguage-link-target">Võro</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fo mw-list-item"><a href="https://fo.wikipedia.org/wiki/Lat%C3%ADnskt_m%C3%A1l" title="Latínskt mál — фарерська" lang="fo" hreflang="fo" data-title="Latínskt mál" data-language-autonym="Føroyskt" data-language-local-name="фарерська" class="interlanguage-link-target">Føroyskt</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fr mw-list-item"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — французька" lang="fr" hreflang="fr" data-title="Latin" data-language-autonym="Français" data-language-local-name="французька" class="interlanguage-link-target">Français</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-frp mw-list-item"><a href="https://frp.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — арпітанська" lang="frp" hreflang="frp" data-title="Latin" data-language-autonym="Arpetan" data-language-local-name="арпітанська" class="interlanguage-link-target">Arpetan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-frr mw-list-item"><a href="https://frr.wikipedia.org/wiki/Latiinsk_spriak" title="Latiinsk spriak — фризька північна" lang="frr" hreflang="frr" data-title="Latiinsk spriak" data-language-autonym="Nordfriisk" data-language-local-name="фризька північна" class="interlanguage-link-target">Nordfriisk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fur mw-list-item"><a href="https://fur.wikipedia.org/wiki/Lenghe_latine" title="Lenghe latine — фріульська" lang="fur" hreflang="fur" data-title="Lenghe latine" data-language-autonym="Furlan" data-language-local-name="фріульська" class="interlanguage-link-target">Furlan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fy mw-list-item"><a href="https://fy.wikipedia.org/wiki/Latyn" title="Latyn — західнофризька" lang="fy" hreflang="fy" data-title="Latyn" data-language-autonym="Frysk" data-language-local-name="західнофризька" class="interlanguage-link-target">Frysk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ga mw-list-item"><a href="https://ga.wikipedia.org/wiki/An_Laidin" title="An Laidin — ірландська" lang="ga" hreflang="ga" data-title="An Laidin" data-language-autonym="Gaeilge" data-language-local-name="ірландська" class="interlanguage-link-target">Gaeilge</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gag mw-list-item"><a href="https://gag.wikipedia.org/wiki/Latin_dili" title="Latin dili — гагаузька" lang="gag" hreflang="gag" data-title="Latin dili" data-language-autonym="Gagauz" data-language-local-name="гагаузька" class="interlanguage-link-target">Gagauz</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gan mw-list-item"><a href="https://gan.wikipedia.org/wiki/%E6%8B%89%E4%B8%81%E8%AA%9E" title="拉丁語 — ґань" lang="gan" hreflang="gan" data-title="拉丁語" data-language-autonym="贛語" data-language-local-name="ґань" class="interlanguage-link-target">贛語</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gcr mw-list-item"><a href="https://gcr.wikipedia.org/wiki/Laten" title="Laten — Guianan Creole" lang="gcr" hreflang="gcr" data-title="Laten" data-language-autonym="Kriyòl gwiyannen" data-language-local-name="Guianan Creole" class="interlanguage-link-target">Kriyòl gwiyannen</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gd mw-list-item"><a href="https://gd.wikipedia.org/wiki/Laideann" title="Laideann — шотландська гельська" lang="gd" hreflang="gd" data-title="Laideann" data-language-autonym="Gàidhlig" data-language-local-name="шотландська гельська" class="interlanguage-link-target">Gàidhlig</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gl mw-list-item"><a href="https://gl.wikipedia.org/wiki/Lingua_latina" title="Lingua latina — галісійська" lang="gl" hreflang="gl" data-title="Lingua latina" data-language-autonym="Galego" data-language-local-name="галісійська" class="interlanguage-link-target">Galego</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gn mw-list-item"><a href="https://gn.wikipedia.org/wiki/Lasio%C3%B1e%27%E1%BA%BD" title="Lasioñe'ẽ — гуарані" lang="gn" hreflang="gn" data-title="Lasioñe'ẽ" data-language-autonym="Avañe'ẽ" data-language-local-name="гуарані" class="interlanguage-link-target">Avañe'ẽ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-got mw-list-item"><a href="https://got.wikipedia.org/wiki/%F0%90%8C%BB%F0%90%8C%B0%F0%90%8D%84%F0%90%8C%B9%F0%90%8C%BD%F0%90%8C%B9%F0%90%8D%83%F0%90%8C%BA%F0%90%8C%B0%F0%90%8D%82%F0%90%8C%B0%F0%90%8C%B6%F0%90%8C%B3%F0%90%8C%B0" title="𐌻𐌰𐍄𐌹𐌽𐌹𐍃𐌺𐌰𐍂𐌰𐌶𐌳𐌰 — готська" lang="got" hreflang="got" data-title="𐌻𐌰𐍄𐌹𐌽𐌹𐍃𐌺𐌰𐍂𐌰𐌶𐌳𐌰" data-language-autonym="𐌲𐌿𐍄𐌹𐍃𐌺" data-language-local-name="готська" class="interlanguage-link-target">𐌲𐌿𐍄𐌹𐍃𐌺</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gv mw-list-item"><a href="https://gv.wikipedia.org/wiki/Ladjyn" title="Ladjyn — менкська" lang="gv" hreflang="gv" data-title="Ladjyn" data-language-autonym="Gaelg" data-language-local-name="менкська" class="interlanguage-link-target">Gaelg</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ha mw-list-item"><a href="https://ha.wikipedia.org/wiki/Harshen_Latin" title="Harshen Latin — хауса" lang="ha" hreflang="ha" data-title="Harshen Latin" data-language-autonym="Hausa" data-language-local-name="хауса" class="interlanguage-link-target">Hausa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hak mw-list-item"><a href="https://hak.wikipedia.org/wiki/L%C3%A2-t%C3%AAn-ng%C3%AE" title="Lâ-tên-ngî — хаккаська" lang="hak" hreflang="hak" data-title="Lâ-tên-ngî" data-language-autonym="客家語 / Hak-kâ-ngî" data-language-local-name="хаккаська" class="interlanguage-link-target">客家語 / Hak-kâ-ngî</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-he mw-list-item"><a href="https://he.wikipedia.org/wiki/%D7%9C%D7%98%D7%99%D7%A0%D7%99%D7%AA" title="לטינית — іврит" lang="he" hreflang="he" data-title="לטינית" data-language-autonym="עברית" data-language-local-name="іврит" class="interlanguage-link-target">עברית</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hi mw-list-item"><a href="https://hi.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B2%E0%A4%BE%E0%A4%A4%E0%A4%BF%E0%A4%A8_%E0%A4%AD%E0%A4%BE%E0%A4%B7%E0%A4%BE" title="लातिन भाषा — гінді" lang="hi" hreflang="hi" data-title="लातिन भाषा" data-language-autonym="हिन्दी" data-language-local-name="гінді" class="interlanguage-link-target">हिन्दी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hif mw-list-item"><a href="https://hif.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — Fiji Hindi" lang="hif" hreflang="hif" data-title="Latin" data-language-autonym="Fiji Hindi" data-language-local-name="Fiji Hindi" class="interlanguage-link-target">Fiji Hindi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hr mw-list-item"><a href="https://hr.wikipedia.org/wiki/Latinski_jezik" title="Latinski jezik — хорватська" lang="hr" hreflang="hr" data-title="Latinski jezik" data-language-autonym="Hrvatski" data-language-local-name="хорватська" class="interlanguage-link-target">Hrvatski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hsb mw-list-item"><a href="https://hsb.wikipedia.org/wiki/%C5%81a%C4%87on%C5%A1%C4%87ina" title="Łaćonšćina — верхньолужицька" lang="hsb" hreflang="hsb" data-title="Łaćonšćina" data-language-autonym="Hornjoserbsce" data-language-local-name="верхньолужицька" class="interlanguage-link-target">Hornjoserbsce</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ht mw-list-item"><a href="https://ht.wikipedia.org/wiki/Laten" title="Laten — гаїтянська креольська" lang="ht" hreflang="ht" data-title="Laten" data-language-autonym="Kreyòl ayisyen" data-language-local-name="гаїтянська креольська" class="interlanguage-link-target">Kreyòl ayisyen</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hu mw-list-item"><a href="https://hu.wikipedia.org/wiki/Latin_nyelv" title="Latin nyelv — угорська" lang="hu" hreflang="hu" data-title="Latin nyelv" data-language-autonym="Magyar" data-language-local-name="угорська" class="interlanguage-link-target">Magyar</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hy mw-list-item"><a href="https://hy.wikipedia.org/wiki/%D4%BC%D5%A1%D5%BF%D5%AB%D5%B6%D5%A5%D6%80%D5%A5%D5%B6" title="Լատիներեն — вірменська" lang="hy" hreflang="hy" data-title="Լատիներեն" data-language-autonym="Հայերեն" data-language-local-name="вірменська" class="interlanguage-link-target">Հայերեն</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hyw mw-list-item"><a href="https://hyw.wikipedia.org/wiki/%D4%BC%D5%A1%D5%BF%D5%AB%D5%B6%D5%A5%D6%80%D5%A7%D5%B6" title="Լատիներէն — Western Armenian" lang="hyw" hreflang="hyw" data-title="Լատիներէն" data-language-autonym="Արեւմտահայերէն" data-language-local-name="Western Armenian" class="interlanguage-link-target">Արեւմտահայերէն</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ia mw-list-item"><a href="https://ia.wikipedia.org/wiki/Lingua_latin" title="Lingua latin — інтерлінгва" lang="ia" hreflang="ia" data-title="Lingua latin" data-language-autonym="Interlingua" data-language-local-name="інтерлінгва" class="interlanguage-link-target">Interlingua</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-iba mw-list-item"><a href="https://iba.wikipedia.org/wiki/Jaku_Latin" title="Jaku Latin — ібанська" lang="iba" hreflang="iba" data-title="Jaku Latin" data-language-autonym="Jaku Iban" data-language-local-name="ібанська" class="interlanguage-link-target">Jaku Iban</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-id mw-list-item"><a href="https://id.wikipedia.org/wiki/Bahasa_Latin" title="Bahasa Latin — індонезійська" lang="id" hreflang="id" data-title="Bahasa Latin" data-language-autonym="Bahasa Indonesia" data-language-local-name="індонезійська" class="interlanguage-link-target">Bahasa Indonesia</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ie mw-list-item"><a href="https://ie.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — інтерлінгве" lang="ie" hreflang="ie" data-title="Latin" data-language-autonym="Interlingue" data-language-local-name="інтерлінгве" class="interlanguage-link-target">Interlingue</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ilo mw-list-item"><a href="https://ilo.wikipedia.org/wiki/Pagsasao_a_Latin" title="Pagsasao a Latin — ілоканська" lang="ilo" hreflang="ilo" data-title="Pagsasao a Latin" data-language-autonym="Ilokano" data-language-local-name="ілоканська" class="interlanguage-link-target">Ilokano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-inh mw-list-item"><a href="https://inh.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D1%82%D1%82" title="Латиний мотт — інгуська" lang="inh" hreflang="inh" data-title="Латиний мотт" data-language-autonym="ГӀалгӀай" data-language-local-name="інгуська" class="interlanguage-link-target">ГӀалгӀай</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-io mw-list-item"><a href="https://io.wikipedia.org/wiki/Latina_linguo" title="Latina linguo — ідо" lang="io" hreflang="io" data-title="Latina linguo" data-language-autonym="Ido" data-language-local-name="ідо" class="interlanguage-link-target">Ido</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-is mw-list-item"><a href="https://is.wikipedia.org/wiki/Lat%C3%ADna" title="Latína — ісландська" lang="is" hreflang="is" data-title="Latína" data-language-autonym="Íslenska" data-language-local-name="ісландська" class="interlanguage-link-target">Íslenska</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-it mw-list-item"><a href="https://it.wikipedia.org/wiki/Lingua_latina" title="Lingua latina — італійська" lang="it" hreflang="it" data-title="Lingua latina" data-language-autonym="Italiano" data-language-local-name="італійська" class="interlanguage-link-target">Italiano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ja mw-list-item"><a href="https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%83%A9%E3%83%86%E3%83%B3%E8%AA%9E" title="ラテン語 — японська" lang="ja" hreflang="ja" data-title="ラテン語" data-language-autonym="日本語" data-language-local-name="японська" class="interlanguage-link-target">日本語</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jam mw-list-item"><a href="https://jam.wikipedia.org/wiki/Latn" title="Latn — Jamaican Creole English" lang="jam" hreflang="jam" data-title="Latn" data-language-autonym="Patois" data-language-local-name="Jamaican Creole English" class="interlanguage-link-target">Patois</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jv mw-list-item"><a href="https://jv.wikipedia.org/wiki/Basa_Latin" title="Basa Latin — яванська" lang="jv" hreflang="jv" data-title="Basa Latin" data-language-autonym="Jawa" data-language-local-name="яванська" class="interlanguage-link-target">Jawa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ka mw-list-item"><a href="https://ka.wikipedia.org/wiki/%E1%83%9A%E1%83%90%E1%83%97%E1%83%98%E1%83%9C%E1%83%A3%E1%83%A0%E1%83%98_%E1%83%94%E1%83%9C%E1%83%90" title="ლათინური ენა — грузинська" lang="ka" hreflang="ka" data-title="ლათინური ენა" data-language-autonym="ქართული" data-language-local-name="грузинська" class="interlanguage-link-target">ქართული</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kaa mw-list-item"><a href="https://kaa.wikipedia.org/wiki/Lat%C4%B1n_tili" title="Latın tili — каракалпацька" lang="kaa" hreflang="kaa" data-title="Latın tili" data-language-autonym="Qaraqalpaqsha" data-language-local-name="каракалпацька" class="interlanguage-link-target">Qaraqalpaqsha</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kab mw-list-item"><a href="https://kab.wikipedia.org/wiki/Talatint" title="Talatint — кабільська" lang="kab" hreflang="kab" data-title="Talatint" data-language-autonym="Taqbaylit" data-language-local-name="кабільська" class="interlanguage-link-target">Taqbaylit</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kbd mw-list-item"><a href="https://kbd.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%8B%D0%B1%D0%B7%D1%8D" title="Латиныбзэ — кабардинська" lang="kbd" hreflang="kbd" data-title="Латиныбзэ" data-language-autonym="Адыгэбзэ" data-language-local-name="кабардинська" class="interlanguage-link-target">Адыгэбзэ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kbp mw-list-item"><a href="https://kbp.wikipedia.org/wiki/Lat%C9%9B%C5%8B_k%CA%8An%CA%8A%C5%8B" title="Latɛŋ kʊnʊŋ — Kabiye" lang="kbp" hreflang="kbp" data-title="Latɛŋ kʊnʊŋ" data-language-autonym="Kabɩyɛ" data-language-local-name="Kabiye" class="interlanguage-link-target">Kabɩyɛ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kcg mw-list-item"><a href="https://kcg.wikipedia.org/wiki/Lati%CC%B1n_(a%CC%B1lyem)" title="Lati̱n (a̱lyem) — тіап" lang="kcg" hreflang="kcg" data-title="Lati̱n (a̱lyem)" data-language-autonym="Tyap" data-language-local-name="тіап" class="interlanguage-link-target">Tyap</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kg mw-list-item"><a href="https://kg.wikipedia.org/wiki/Kilatini" title="Kilatini — конґолезька" lang="kg" hreflang="kg" data-title="Kilatini" data-language-autonym="Kongo" data-language-local-name="конґолезька" class="interlanguage-link-target">Kongo</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kge mw-list-item"><a href="https://kge.wikipedia.org/wiki/Bahasa_Latin" title="Bahasa Latin — Komering" lang="kge" hreflang="kge" data-title="Bahasa Latin" data-language-autonym="Kumoring" data-language-local-name="Komering" class="interlanguage-link-target">Kumoring</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kk mw-list-item"><a href="https://kk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D1%8B%D0%BD_%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%96" title="Латын тілі — казахська" lang="kk" hreflang="kk" data-title="Латын тілі" data-language-autonym="Қазақша" data-language-local-name="казахська" class="interlanguage-link-target">Қазақша</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kl mw-list-item"><a href="https://kl.wikipedia.org/wiki/Latiinerisut" title="Latiinerisut — калааллісут" lang="kl" hreflang="kl" data-title="Latiinerisut" data-language-autonym="Kalaallisut" data-language-local-name="калааллісут" class="interlanguage-link-target">Kalaallisut</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-km mw-list-item"><a href="https://km.wikipedia.org/wiki/%E1%9E%97%E1%9E%B6%E1%9E%9F%E1%9E%B6%E1%9E%A1%E1%9E%B6%E1%9E%8F%E1%9E%B6%E1%9F%86%E1%9E%84" title="ភាសាឡាតាំង — кхмерська" lang="km" hreflang="km" data-title="ភាសាឡាតាំង" data-language-autonym="ភាសាខ្មែរ" data-language-local-name="кхмерська" class="interlanguage-link-target">ភាសាខ្មែរ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kn mw-list-item"><a href="https://kn.wikipedia.org/wiki/%E0%B2%B2%E0%B3%8D%E0%B2%AF%E0%B2%BE%E0%B2%9F%E0%B2%BF%E0%B2%A8%E0%B3%8D" title="ಲ್ಯಾಟಿನ್ — каннада" lang="kn" hreflang="kn" data-title="ಲ್ಯಾಟಿನ್" data-language-autonym="ಕನ್ನಡ" data-language-local-name="каннада" class="interlanguage-link-target">ಕನ್ನಡ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ko mw-list-item"><a href="https://ko.wikipedia.org/wiki/%EB%9D%BC%ED%8B%B4%EC%96%B4" title="라틴어 — корейська" lang="ko" hreflang="ko" data-title="라틴어" data-language-autonym="한국어" data-language-local-name="корейська" class="interlanguage-link-target">한국어</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-krc mw-list-item"><a href="https://krc.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D1%82%D0%B8%D0%BB" title="Латин тил — карачаєво-балкарська" lang="krc" hreflang="krc" data-title="Латин тил" data-language-autonym="Къарачай-малкъар" data-language-local-name="карачаєво-балкарська" class="interlanguage-link-target">Къарачай-малкъар</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ks mw-list-item"><a href="https://ks.wikipedia.org/wiki/%D9%84%D9%B2%D8%B7%D9%90%D9%86_%D8%B2%D9%8E%D8%A8%D8%A7%D9%86" title="لٲطِن زَبان — кашмірська" lang="ks" hreflang="ks" data-title="لٲطِن زَبان" data-language-autonym="कॉशुर / کٲشُر" data-language-local-name="кашмірська" class="interlanguage-link-target">कॉशुर / کٲشُر</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ksh mw-list-item"><a href="https://ksh.wikipedia.org/wiki/Latting" title="Latting — кельнська" lang="ksh" hreflang="ksh" data-title="Latting" data-language-autonym="Ripoarisch" data-language-local-name="кельнська" class="interlanguage-link-target">Ripoarisch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ku mw-list-item"><a href="https://ku.wikipedia.org/wiki/Ziman%C3%AA_lat%C3%AEn%C3%AE" title="Zimanê latînî — курдська" lang="ku" hreflang="ku" data-title="Zimanê latînî" data-language-autonym="Kurdî" data-language-local-name="курдська" class="interlanguage-link-target">Kurdî</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kv mw-list-item"><a href="https://kv.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%BA%D1%8B%D0%B2" title="Латин кыв — комі" lang="kv" hreflang="kv" data-title="Латин кыв" data-language-autonym="Коми" data-language-local-name="комі" class="interlanguage-link-target">Коми</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kw mw-list-item"><a href="https://kw.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — корнська" lang="kw" hreflang="kw" data-title="Latin" data-language-autonym="Kernowek" data-language-local-name="корнська" class="interlanguage-link-target">Kernowek</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-la badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://la.wikipedia.org/wiki/Lingua_Latina" title="Lingua Latina — латинська" lang="la" hreflang="la" data-title="Lingua Latina" data-language-autonym="Latina" data-language-local-name="латинська" class="interlanguage-link-target">Latina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lad mw-list-item"><a href="https://lad.wikipedia.org/wiki/Lat%C3%ADn" title="Latín — ладино" lang="lad" hreflang="lad" data-title="Latín" data-language-autonym="Ladino" data-language-local-name="ладино" class="interlanguage-link-target">Ladino</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lb mw-list-item"><a href="https://lb.wikipedia.org/wiki/Lat%C3%A4in" title="Latäin — люксембурзька" lang="lb" hreflang="lb" data-title="Latäin" data-language-autonym="Lëtzebuergesch" data-language-local-name="люксембурзька" class="interlanguage-link-target">Lëtzebuergesch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lbe mw-list-item"><a href="https://lbe.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D3%8F%D0%B8%D0%BD_%D0%BC%D0%B0%D0%B7" title="Латӏин маз — Lak" lang="lbe" hreflang="lbe" data-title="Латӏин маз" data-language-autonym="Лакку" data-language-local-name="Lak" class="interlanguage-link-target">Лакку</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lez mw-list-item"><a href="https://lez.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D1%87%D3%80%D0%B0%D0%BB" title="Латин чӀал — лезгінська" lang="lez" hreflang="lez" data-title="Латин чӀал" data-language-autonym="Лезги" data-language-local-name="лезгінська" class="interlanguage-link-target">Лезги</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lfn mw-list-item"><a href="https://lfn.wikipedia.org/wiki/Latina_(lingua)" title="Latina (lingua) — Lingua Franca Nova" lang="lfn" hreflang="lfn" data-title="Latina (lingua)" data-language-autonym="Lingua Franca Nova" data-language-local-name="Lingua Franca Nova" class="interlanguage-link-target">Lingua Franca Nova</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-li mw-list-item"><a href="https://li.wikipedia.org/wiki/Latien" title="Latien — лімбургійська" lang="li" hreflang="li" data-title="Latien" data-language-autonym="Limburgs" data-language-local-name="лімбургійська" class="interlanguage-link-target">Limburgs</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lij mw-list-item"><a href="https://lij.wikipedia.org/wiki/L%C3%A9ngoa_lat%C3%ACnn-a" title="Léngoa latìnn-a — лігурійська" lang="lij" hreflang="lij" data-title="Léngoa latìnn-a" data-language-autonym="Ligure" data-language-local-name="лігурійська" class="interlanguage-link-target">Ligure</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lld mw-list-item"><a href="https://lld.wikipedia.org/wiki/Lingaz_latin" title="Lingaz latin — Ladin" lang="lld" hreflang="lld" data-title="Lingaz latin" data-language-autonym="Ladin" data-language-local-name="Ladin" class="interlanguage-link-target">Ladin</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lmo mw-list-item"><a href="https://lmo.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — ломбардська" lang="lmo" hreflang="lmo" data-title="Latin" data-language-autonym="Lombard" data-language-local-name="ломбардська" class="interlanguage-link-target">Lombard</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ln mw-list-item"><a href="https://ln.wikipedia.org/wiki/Latina" title="Latina — лінгала" lang="ln" hreflang="ln" data-title="Latina" data-language-autonym="Lingála" data-language-local-name="лінгала" class="interlanguage-link-target">Lingála</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lo mw-list-item"><a href="https://lo.wikipedia.org/wiki/%E0%BA%9E%E0%BA%B2%E0%BA%AA%E0%BA%B2%E0%BA%A5%E0%BA%B2%E0%BB%81%E0%BA%95%E0%BA%87" title="ພາສາລາແຕງ — лаоська" lang="lo" hreflang="lo" data-title="ພາສາລາແຕງ" data-language-autonym="ລາວ" data-language-local-name="лаоська" class="interlanguage-link-target">ລາວ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lt mw-list-item"><a href="https://lt.wikipedia.org/wiki/Lotyn%C5%B3_kalba" title="Lotynų kalba — литовська" lang="lt" hreflang="lt" data-title="Lotynų kalba" data-language-autonym="Lietuvių" data-language-local-name="литовська" class="interlanguage-link-target">Lietuvių</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lv mw-list-item"><a href="https://lv.wikipedia.org/wiki/Lat%C4%AB%C5%86u_valoda" title="Latīņu valoda — латиська" lang="lv" hreflang="lv" data-title="Latīņu valoda" data-language-autonym="Latviešu" data-language-local-name="латиська" class="interlanguage-link-target">Latviešu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mdf mw-list-item"><a href="https://mdf.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%8C_%D0%BA%D1%8F%D0%BB%D1%8C" title="Латинонь кяль — мокша" lang="mdf" hreflang="mdf" data-title="Латинонь кяль" data-language-autonym="Мокшень" data-language-local-name="мокша" class="interlanguage-link-target">Мокшень</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mg mw-list-item"><a href="https://mg.wikipedia.org/wiki/Fiteny_latina" title="Fiteny latina — малагасійська" lang="mg" hreflang="mg" data-title="Fiteny latina" data-language-autonym="Malagasy" data-language-local-name="малагасійська" class="interlanguage-link-target">Malagasy</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mhr mw-list-item"><a href="https://mhr.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%B9%D1%8B%D0%BB%D0%BC%D0%B5" title="Латин йылме — Eastern Mari" lang="mhr" hreflang="mhr" data-title="Латин йылме" data-language-autonym="Олык марий" data-language-local-name="Eastern Mari" class="interlanguage-link-target">Олык марий</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mi mw-list-item"><a href="https://mi.wikipedia.org/wiki/Reo_R%C4%81tini" title="Reo Rātini — маорі" lang="mi" hreflang="mi" data-title="Reo Rātini" data-language-autonym="Māori" data-language-local-name="маорі" class="interlanguage-link-target">Māori</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mk mw-list-item"><a href="https://mk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D1%98%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BA" title="Латински јазик — македонська" lang="mk" hreflang="mk" data-title="Латински јазик" data-language-autonym="Македонски" data-language-local-name="македонська" class="interlanguage-link-target">Македонски</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ml mw-list-item"><a href="https://ml.wikipedia.org/wiki/%E0%B4%B2%E0%B4%BE%E0%B4%B1%E0%B5%8D%E0%B4%B1%E0%B4%BF%E0%B5%BB" title="ലാറ്റിൻ — малаялам" lang="ml" hreflang="ml" data-title="ലാറ്റിൻ" data-language-autonym="മലയാളം" data-language-local-name="малаялам" class="interlanguage-link-target">മലയാളം</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mn mw-list-item"><a href="https://mn.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D1%85%D1%8D%D0%BB" title="Латин хэл — монгольська" lang="mn" hreflang="mn" data-title="Латин хэл" data-language-autonym="Монгол" data-language-local-name="монгольська" class="interlanguage-link-target">Монгол</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mni mw-list-item"><a href="https://mni.wikipedia.org/wiki/%EA%AF%82%EA%AF%A6%EA%AF%87%EA%AF%A4%EA%AF%9F_%EA%AF%82%EA%AF%A3%EA%AF%9F" title="ꯂꯦꯇꯤꯟ ꯂꯣꯟ — маніпурі" lang="mni" hreflang="mni" data-title="ꯂꯦꯇꯤꯟ ꯂꯣꯟ" data-language-autonym="ꯃꯤꯇꯩ ꯂꯣꯟ" data-language-local-name="маніпурі" class="interlanguage-link-target">ꯃꯤꯇꯩ ꯂꯣꯟ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mr mw-list-item"><a href="https://mr.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B2%E0%A5%85%E0%A4%9F%E0%A4%BF%E0%A4%A8_%E0%A4%AD%E0%A4%BE%E0%A4%B7%E0%A4%BE" title="लॅटिन भाषा — маратхі" lang="mr" hreflang="mr" data-title="लॅटिन भाषा" data-language-autonym="मराठी" data-language-local-name="маратхі" class="interlanguage-link-target">मराठी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mrj mw-list-item"><a href="https://mrj.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%B9%D3%B9%D0%BB%D0%BC%D3%B9" title="Латин йӹлмӹ — Western Mari" lang="mrj" hreflang="mrj" data-title="Латин йӹлмӹ" data-language-autonym="Кырык мары" data-language-local-name="Western Mari" class="interlanguage-link-target">Кырык мары</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ms mw-list-item"><a href="https://ms.wikipedia.org/wiki/Bahasa_Latin" title="Bahasa Latin — малайська" lang="ms" hreflang="ms" data-title="Bahasa Latin" data-language-autonym="Bahasa Melayu" data-language-local-name="малайська" class="interlanguage-link-target">Bahasa Melayu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mt mw-list-item"><a href="https://mt.wikipedia.org/wiki/Lingwa_Latina" title="Lingwa Latina — мальтійська" lang="mt" hreflang="mt" data-title="Lingwa Latina" data-language-autonym="Malti" data-language-local-name="мальтійська" class="interlanguage-link-target">Malti</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mwl mw-list-item"><a href="https://mwl.wikipedia.org/wiki/Lh%C3%A9ngua_lhatina" title="Lhéngua lhatina — мірандська" lang="mwl" hreflang="mwl" data-title="Lhéngua lhatina" data-language-autonym="Mirandés" data-language-local-name="мірандська" class="interlanguage-link-target">Mirandés</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-my mw-list-item"><a href="https://my.wikipedia.org/wiki/%E1%80%9C%E1%80%80%E1%80%BA%E1%80%90%E1%80%84%E1%80%BA%E1%80%98%E1%80%AC%E1%80%9E%E1%80%AC%E1%80%85%E1%80%80%E1%80%AC%E1%80%B8" title="လက်တင်ဘာသာစကား — бірманська" lang="my" hreflang="my" data-title="လက်တင်ဘာသာစကား" data-language-autonym="မြန်မာဘာသာ" data-language-local-name="бірманська" class="interlanguage-link-target">မြန်မာဘာသာ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-myv mw-list-item"><a href="https://myv.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%8D%D0%BD%D1%8C_%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Латинэнь кель — ерзя" lang="myv" hreflang="myv" data-title="Латинэнь кель" data-language-autonym="Эрзянь" data-language-local-name="ерзя" class="interlanguage-link-target">Эрзянь</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mzn mw-list-item"><a href="https://mzn.wikipedia.org/wiki/%D9%84%D8%A7%D8%AA%DB%8C%D9%86" title="لاتین — мазандеранська" lang="mzn" hreflang="mzn" data-title="لاتین" data-language-autonym="مازِرونی" data-language-local-name="мазандеранська" class="interlanguage-link-target">مازِرونی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nap mw-list-item"><a href="https://nap.wikipedia.org/wiki/Lengua_latina" title="Lengua latina — неаполітанська" lang="nap" hreflang="nap" data-title="Lengua latina" data-language-autonym="Napulitano" data-language-local-name="неаполітанська" class="interlanguage-link-target">Napulitano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nds mw-list-item"><a href="https://nds.wikipedia.org/wiki/Latiensche_Spraak" title="Latiensche Spraak — нижньонімецька" lang="nds" hreflang="nds" data-title="Latiensche Spraak" data-language-autonym="Plattdüütsch" data-language-local-name="нижньонімецька" class="interlanguage-link-target">Plattdüütsch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nds-nl mw-list-item"><a href="https://nds-nl.wikipedia.org/wiki/Latien" title="Latien — нижньосаксонська" lang="nds-NL" hreflang="nds-NL" data-title="Latien" data-language-autonym="Nedersaksies" data-language-local-name="нижньосаксонська" class="interlanguage-link-target">Nedersaksies</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ne mw-list-item"><a href="https://ne.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B0%E0%A5%8B%E0%A4%AE%E0%A4%A8_%E0%A4%AD%E0%A4%BE%E0%A4%B7%E0%A4%BE" title="रोमन भाषा — непальська" lang="ne" hreflang="ne" data-title="रोमन भाषा" data-language-autonym="नेपाली" data-language-local-name="непальська" class="interlanguage-link-target">नेपाली</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-new mw-list-item"><a href="https://new.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B2%E0%A5%8D%E0%A4%AF%E0%A4%BE%E0%A4%9F%E0%A4%BF%E0%A4%A8_%E0%A4%AD%E0%A4%BE%E0%A4%B7%E0%A4%BE" title="ल्याटिन भाषा — неварі" lang="new" hreflang="new" data-title="ल्याटिन भाषा" data-language-autonym="नेपाल भाषा" data-language-local-name="неварі" class="interlanguage-link-target">नेपाल भाषा</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nl mw-list-item"><a href="https://nl.wikipedia.org/wiki/Latijn" title="Latijn — нідерландська" lang="nl" hreflang="nl" data-title="Latijn" data-language-autonym="Nederlands" data-language-local-name="нідерландська" class="interlanguage-link-target">Nederlands</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nn mw-list-item"><a href="https://nn.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — норвезька (нюношк)" lang="nn" hreflang="nn" data-title="Latin" data-language-autonym="Norsk nynorsk" data-language-local-name="норвезька (нюношк)" class="interlanguage-link-target">Norsk nynorsk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-no mw-list-item"><a href="https://no.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — норвезька (букмол)" lang="nb" hreflang="nb" data-title="Latin" data-language-autonym="Norsk bokmål" data-language-local-name="норвезька (букмол)" class="interlanguage-link-target">Norsk bokmål</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nov mw-list-item"><a href="https://nov.wikipedia.org/wiki/Latinum" title="Latinum — Novial" lang="nov" hreflang="nov" data-title="Latinum" data-language-autonym="Novial" data-language-local-name="Novial" class="interlanguage-link-target">Novial</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nrm mw-list-item"><a href="https://nrm.wikipedia.org/wiki/Lat%C3%AEn" title="Latîn — Norman" lang="nrf" hreflang="nrf" data-title="Latîn" data-language-autonym="Nouormand" data-language-local-name="Norman" class="interlanguage-link-target">Nouormand</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ny mw-list-item"><a href="https://ny.wikipedia.org/wiki/Chilatini" title="Chilatini — ньянджа" lang="ny" hreflang="ny" data-title="Chilatini" data-language-autonym="Chi-Chewa" data-language-local-name="ньянджа" class="interlanguage-link-target">Chi-Chewa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-oc mw-list-item"><a href="https://oc.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — окситанська" lang="oc" hreflang="oc" data-title="Latin" data-language-autonym="Occitan" data-language-local-name="окситанська" class="interlanguage-link-target">Occitan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-olo mw-list-item"><a href="https://olo.wikipedia.org/wiki/Latinan_kieli" title="Latinan kieli — Livvi-Karelian" lang="olo" hreflang="olo" data-title="Latinan kieli" data-language-autonym="Livvinkarjala" data-language-local-name="Livvi-Karelian" class="interlanguage-link-target">Livvinkarjala</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-or mw-list-item"><a href="https://or.wikipedia.org/wiki/%E0%AC%B2%E0%AC%BE%E0%AC%9F%E0%AC%BF%E0%AC%A8_%E0%AC%AD%E0%AC%BE%E0%AC%B7%E0%AC%BE" title="ଲାଟିନ ଭାଷା — одія" lang="or" hreflang="or" data-title="ଲାଟିନ ଭାଷା" data-language-autonym="ଓଡ଼ିଆ" data-language-local-name="одія" class="interlanguage-link-target">ଓଡ଼ିଆ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-os mw-list-item"><a href="https://os.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3_%C3%A6%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D0%B3" title="Латинаг æвзаг — осетинська" lang="os" hreflang="os" data-title="Латинаг æвзаг" data-language-autonym="Ирон" data-language-local-name="осетинська" class="interlanguage-link-target">Ирон</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pa mw-list-item"><a href="https://pa.wikipedia.org/wiki/%E0%A8%B2%E0%A8%BE%E0%A8%A4%E0%A9%80%E0%A8%A8%E0%A9%80_%E0%A8%AD%E0%A8%BE%E0%A8%B8%E0%A8%BC%E0%A8%BE" title="ਲਾਤੀਨੀ ਭਾਸ਼ਾ — панджабі" lang="pa" hreflang="pa" data-title="ਲਾਤੀਨੀ ਭਾਸ਼ਾ" data-language-autonym="ਪੰਜਾਬੀ" data-language-local-name="панджабі" class="interlanguage-link-target">ਪੰਜਾਬੀ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pag mw-list-item"><a href="https://pag.wikipedia.org/wiki/Salitan_Latino" title="Salitan Latino — пангасінанська" lang="pag" hreflang="pag" data-title="Salitan Latino" data-language-autonym="Pangasinan" data-language-local-name="пангасінанська" class="interlanguage-link-target">Pangasinan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pap mw-list-item"><a href="https://pap.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — папʼяменто" lang="pap" hreflang="pap" data-title="Latin" data-language-autonym="Papiamentu" data-language-local-name="папʼяменто" class="interlanguage-link-target">Papiamentu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pcd mw-list-item"><a href="https://pcd.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — Picard" lang="pcd" hreflang="pcd" data-title="Latin" data-language-autonym="Picard" data-language-local-name="Picard" class="interlanguage-link-target">Picard</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pfl mw-list-item"><a href="https://pfl.wikipedia.org/wiki/Latein" title="Latein — Palatine German" lang="pfl" hreflang="pfl" data-title="Latein" data-language-autonym="Pälzisch" data-language-local-name="Palatine German" class="interlanguage-link-target">Pälzisch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pih mw-list-item"><a href="https://pih.wikipedia.org/wiki/Leten" title="Leten — Norfuk / Pitkern" lang="pih" hreflang="pih" data-title="Leten" data-language-autonym="Norfuk / Pitkern" data-language-local-name="Norfuk / Pitkern" class="interlanguage-link-target">Norfuk / Pitkern</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pl mw-list-item"><a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/%C5%81acina" title="Łacina — польська" lang="pl" hreflang="pl" data-title="Łacina" data-language-autonym="Polski" data-language-local-name="польська" class="interlanguage-link-target">Polski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pms mw-list-item"><a href="https://pms.wikipedia.org/wiki/Lenga_latin-a" title="Lenga latin-a — Piedmontese" lang="pms" hreflang="pms" data-title="Lenga latin-a" data-language-autonym="Piemontèis" data-language-local-name="Piedmontese" class="interlanguage-link-target">Piemontèis</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pnb mw-list-item"><a href="https://pnb.wikipedia.org/wiki/%D9%84%D8%A7%D8%B7%DB%8C%D9%86%DB%8C" title="لاطینی — Western Punjabi" lang="pnb" hreflang="pnb" data-title="لاطینی" data-language-autonym="پنجابی" data-language-local-name="Western Punjabi" class="interlanguage-link-target">پنجابی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ps mw-list-item"><a href="https://ps.wikipedia.org/wiki/%D9%84%D8%A7%D8%AA%D9%8A%D9%86%D9%8A_%DA%98%D8%A8%D9%87" title="لاتيني ژبه — пушту" lang="ps" hreflang="ps" data-title="لاتيني ژبه" data-language-autonym="پښتو" data-language-local-name="пушту" class="interlanguage-link-target">پښتو</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pt mw-list-item"><a href="https://pt.wikipedia.org/wiki/Latim" title="Latim — португальська" lang="pt" hreflang="pt" data-title="Latim" data-language-autonym="Português" data-language-local-name="португальська" class="interlanguage-link-target">Português</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-qu mw-list-item"><a href="https://qu.wikipedia.org/wiki/Latin_simi" title="Latin simi — кечуа" lang="qu" hreflang="qu" data-title="Latin simi" data-language-autonym="Runa Simi" data-language-local-name="кечуа" class="interlanguage-link-target">Runa Simi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rm mw-list-item"><a href="https://rm.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — ретороманська" lang="rm" hreflang="rm" data-title="Latin" data-language-autonym="Rumantsch" data-language-local-name="ретороманська" class="interlanguage-link-target">Rumantsch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ro mw-list-item"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/Limba_latin%C4%83" title="Limba latină — румунська" lang="ro" hreflang="ro" data-title="Limba latină" data-language-autonym="Română" data-language-local-name="румунська" class="interlanguage-link-target">Română</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-roa-rup mw-list-item"><a href="https://roa-rup.wikipedia.org/wiki/Latinica" title="Latinica — арумунська" lang="rup" hreflang="rup" data-title="Latinica" data-language-autonym="Armãneashti" data-language-local-name="арумунська" class="interlanguage-link-target">Armãneashti</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ru mw-list-item"><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA" title="Латинский язык — російська" lang="ru" hreflang="ru" data-title="Латинский язык" data-language-autonym="Русский" data-language-local-name="російська" class="interlanguage-link-target">Русский</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rue mw-list-item"><a href="https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA" title="Латиньскый язык — Rusyn" lang="rue" hreflang="rue" data-title="Латиньскый язык" data-language-autonym="Русиньскый" data-language-local-name="Rusyn" class="interlanguage-link-target">Русиньскый</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rw mw-list-item"><a href="https://rw.wikipedia.org/wiki/Ikilatini" title="Ikilatini — кіньяруанда" lang="rw" hreflang="rw" data-title="Ikilatini" data-language-autonym="Ikinyarwanda" data-language-local-name="кіньяруанда" class="interlanguage-link-target">Ikinyarwanda</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sa mw-list-item"><a href="https://sa.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B2%E0%A4%BE%E0%A4%A4%E0%A4%BF%E0%A4%A8%E0%A5%80%E0%A4%AD%E0%A4%BE%E0%A4%B7%E0%A4%BE" title="लातिनीभाषा — санскрит" lang="sa" hreflang="sa" data-title="लातिनीभाषा" data-language-autonym="संस्कृतम्" data-language-local-name="санскрит" class="interlanguage-link-target">संस्कृतम्</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sah mw-list-item"><a href="https://sah.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D1%8B%D1%8B%D0%BD_%D1%82%D1%8B%D0%BB%D0%B0" title="Латыын тыла — саха" lang="sah" hreflang="sah" data-title="Латыын тыла" data-language-autonym="Саха тыла" data-language-local-name="саха" class="interlanguage-link-target">Саха тыла</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sat mw-list-item"><a href="https://sat.wikipedia.org/wiki/%E1%B1%9E%E1%B1%9F%E1%B1%B4%E1%B1%A4%E1%B1%B1_%E1%B1%AF%E1%B1%9F%E1%B1%B9%E1%B1%A8%E1%B1%A5%E1%B1%A4" title="ᱞᱟᱴᱤᱱ ᱯᱟᱹᱨᱥᱤ — сантальська" lang="sat" hreflang="sat" data-title="ᱞᱟᱴᱤᱱ ᱯᱟᱹᱨᱥᱤ" data-language-autonym="ᱥᱟᱱᱛᱟᱲᱤ" data-language-local-name="сантальська" class="interlanguage-link-target">ᱥᱟᱱᱛᱟᱲᱤ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sc mw-list-item"><a href="https://sc.wikipedia.org/wiki/Limba_latina" title="Limba latina — сардинська" lang="sc" hreflang="sc" data-title="Limba latina" data-language-autonym="Sardu" data-language-local-name="сардинська" class="interlanguage-link-target">Sardu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-scn mw-list-item"><a href="https://scn.wikipedia.org/wiki/Lingua_latina" title="Lingua latina — сицилійська" lang="scn" hreflang="scn" data-title="Lingua latina" data-language-autonym="Sicilianu" data-language-local-name="сицилійська" class="interlanguage-link-target">Sicilianu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sco mw-list-item"><a href="https://sco.wikipedia.org/wiki/Laitin" title="Laitin — шотландська" lang="sco" hreflang="sco" data-title="Laitin" data-language-autonym="Scots" data-language-local-name="шотландська" class="interlanguage-link-target">Scots</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sd mw-list-item"><a href="https://sd.wikipedia.org/wiki/%D9%84%D8%A7%D8%B7%D9%8A%D9%86%D9%8A" title="لاطيني — синдхі" lang="sd" hreflang="sd" data-title="لاطيني" data-language-autonym="سنڌي" data-language-local-name="синдхі" class="interlanguage-link-target">سنڌي</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-se mw-list-item"><a href="https://se.wikipedia.org/wiki/L%C3%A1htengiella" title="Láhtengiella — північносаамська" lang="se" hreflang="se" data-title="Láhtengiella" data-language-autonym="Davvisámegiella" data-language-local-name="північносаамська" class="interlanguage-link-target">Davvisámegiella</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sh mw-list-item"><a href="https://sh.wikipedia.org/wiki/Latinski_jezik" title="Latinski jezik — сербсько-хорватська" lang="sh" hreflang="sh" data-title="Latinski jezik" data-language-autonym="Srpskohrvatski / српскохрватски" data-language-local-name="сербсько-хорватська" class="interlanguage-link-target">Srpskohrvatski / српскохрватски</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-shi mw-list-item"><a href="https://shi.wikipedia.org/wiki/Tutlayt_Talatint" title="Tutlayt Talatint — тачеліт" lang="shi" hreflang="shi" data-title="Tutlayt Talatint" data-language-autonym="Taclḥit" data-language-local-name="тачеліт" class="interlanguage-link-target">Taclḥit</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-si mw-list-item"><a href="https://si.wikipedia.org/wiki/%E0%B6%BD%E0%B6%AD%E0%B7%92%E0%B6%B1%E0%B7%8A" title="ලතින් — сингальська" lang="si" hreflang="si" data-title="ලතින්" data-language-autonym="සිංහල" data-language-local-name="сингальська" class="interlanguage-link-target">සිංහල</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-simple mw-list-item"><a href="https://simple.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — Simple English" lang="en-simple" hreflang="en-simple" data-title="Latin" data-language-autonym="Simple English" data-language-local-name="Simple English" class="interlanguage-link-target">Simple English</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sk mw-list-item"><a href="https://sk.wikipedia.org/wiki/Latin%C4%8Dina" title="Latinčina — словацька" lang="sk" hreflang="sk" data-title="Latinčina" data-language-autonym="Slovenčina" data-language-local-name="словацька" class="interlanguage-link-target">Slovenčina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-skr mw-list-item"><a href="https://skr.wikipedia.org/wiki/%D9%84%D8%A7%D8%B7%DB%8C%D9%86%DB%8C_%D8%B2%D8%A8%D8%A7%D9%86" title="لاطینی زبان — Saraiki" lang="skr" hreflang="skr" data-title="لاطینی زبان" data-language-autonym="سرائیکی" data-language-local-name="Saraiki" class="interlanguage-link-target">سرائیکی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sl mw-list-item"><a href="https://sl.wikipedia.org/wiki/Latin%C5%A1%C4%8Dina" title="Latinščina — словенська" lang="sl" hreflang="sl" data-title="Latinščina" data-language-autonym="Slovenščina" data-language-local-name="словенська" class="interlanguage-link-target">Slovenščina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sn mw-list-item"><a href="https://sn.wikipedia.org/wiki/Chiratini" title="Chiratini — шона" lang="sn" hreflang="sn" data-title="Chiratini" data-language-autonym="ChiShona" data-language-local-name="шона" class="interlanguage-link-target">ChiShona</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-so mw-list-item"><a href="https://so.wikipedia.org/wiki/Af-Laatiin" title="Af-Laatiin — сомалі" lang="so" hreflang="so" data-title="Af-Laatiin" data-language-autonym="Soomaaliga" data-language-local-name="сомалі" class="interlanguage-link-target">Soomaaliga</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sq mw-list-item"><a href="https://sq.wikipedia.org/wiki/Gjuha_latine" title="Gjuha latine — албанська" lang="sq" hreflang="sq" data-title="Gjuha latine" data-language-autonym="Shqip" data-language-local-name="албанська" class="interlanguage-link-target">Shqip</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sr mw-list-item"><a href="https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D1%98%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BA" title="Латински језик — сербська" lang="sr" hreflang="sr" data-title="Латински језик" data-language-autonym="Српски / srpski" data-language-local-name="сербська" class="interlanguage-link-target">Српски / srpski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-stq mw-list-item"><a href="https://stq.wikipedia.org/wiki/Latiensk" title="Latiensk — Saterland Frisian" lang="stq" hreflang="stq" data-title="Latiensk" data-language-autonym="Seeltersk" data-language-local-name="Saterland Frisian" class="interlanguage-link-target">Seeltersk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-su mw-list-item"><a href="https://su.wikipedia.org/wiki/Basa_Lat%C3%A9n" title="Basa Latén — сунданська" lang="su" hreflang="su" data-title="Basa Latén" data-language-autonym="Sunda" data-language-local-name="сунданська" class="interlanguage-link-target">Sunda</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sv mw-list-item"><a href="https://sv.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — шведська" lang="sv" hreflang="sv" data-title="Latin" data-language-autonym="Svenska" data-language-local-name="шведська" class="interlanguage-link-target">Svenska</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sw mw-list-item"><a href="https://sw.wikipedia.org/wiki/Kilatini" title="Kilatini — суахілі" lang="sw" hreflang="sw" data-title="Kilatini" data-language-autonym="Kiswahili" data-language-local-name="суахілі" class="interlanguage-link-target">Kiswahili</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-szl mw-list-item"><a href="https://szl.wikipedia.org/wiki/%C5%81a%C4%87ina" title="Łaćina — Silesian" lang="szl" hreflang="szl" data-title="Łaćina" data-language-autonym="Ślůnski" data-language-local-name="Silesian" class="interlanguage-link-target">Ślůnski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ta mw-list-item"><a href="https://ta.wikipedia.org/wiki/%E0%AE%87%E0%AE%B2%E0%AE%A4%E0%AF%8D%E0%AE%A4%E0%AF%80%E0%AE%A9%E0%AF%8D" title="இலத்தீன் — тамільська" lang="ta" hreflang="ta" data-title="இலத்தீன்" data-language-autonym="தமிழ்" data-language-local-name="тамільська" class="interlanguage-link-target">தமிழ்</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-te mw-list-item"><a href="https://te.wikipedia.org/wiki/%E0%B0%B2%E0%B0%BE%E0%B0%9F%E0%B0%BF%E0%B0%A8%E0%B1%8D" title="లాటిన్ — телугу" lang="te" hreflang="te" data-title="లాటిన్" data-language-autonym="తెలుగు" data-language-local-name="телугу" class="interlanguage-link-target">తెలుగు</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tg mw-list-item"><a href="https://tg.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D3%A3" title="Забони лотинӣ — таджицька" lang="tg" hreflang="tg" data-title="Забони лотинӣ" data-language-autonym="Тоҷикӣ" data-language-local-name="таджицька" class="interlanguage-link-target">Тоҷикӣ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-th mw-list-item"><a href="https://th.wikipedia.org/wiki/%E0%B8%A0%E0%B8%B2%E0%B8%A9%E0%B8%B2%E0%B8%A5%E0%B8%B0%E0%B8%95%E0%B8%B4%E0%B8%99" title="ภาษาละติน — тайська" lang="th" hreflang="th" data-title="ภาษาละติน" data-language-autonym="ไทย" data-language-local-name="тайська" class="interlanguage-link-target">ไทย</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tk mw-list-item"><a href="https://tk.wikipedia.org/wiki/Latyn_dili" title="Latyn dili — туркменська" lang="tk" hreflang="tk" data-title="Latyn dili" data-language-autonym="Türkmençe" data-language-local-name="туркменська" class="interlanguage-link-target">Türkmençe</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tl mw-list-item"><a href="https://tl.wikipedia.org/wiki/Wikang_Latin" title="Wikang Latin — тагальська" lang="tl" hreflang="tl" data-title="Wikang Latin" data-language-autonym="Tagalog" data-language-local-name="тагальська" class="interlanguage-link-target">Tagalog</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tly mw-list-item"><a href="https://tly.wikipedia.org/wiki/Latyni_zyvon" title="Latyni zyvon — Talysh" lang="tly" hreflang="tly" data-title="Latyni zyvon" data-language-autonym="Tolışi" data-language-local-name="Talysh" class="interlanguage-link-target">Tolışi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tpi mw-list-item"><a href="https://tpi.wikipedia.org/wiki/Tok_Latin" title="Tok Latin — ток-пісін" lang="tpi" hreflang="tpi" data-title="Tok Latin" data-language-autonym="Tok Pisin" data-language-local-name="ток-пісін" class="interlanguage-link-target">Tok Pisin</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tr mw-list-item"><a href="https://tr.wikipedia.org/wiki/Latince" title="Latince — турецька" lang="tr" hreflang="tr" data-title="Latince" data-language-autonym="Türkçe" data-language-local-name="турецька" class="interlanguage-link-target">Türkçe</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tt mw-list-item"><a href="https://tt.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5" title="Латин теле — татарська" lang="tt" hreflang="tt" data-title="Латин теле" data-language-autonym="Татарча / tatarça" data-language-local-name="татарська" class="interlanguage-link-target">Татарча / tatarça</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tyv mw-list-item"><a href="https://tyv.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%B4%D1%8B%D0%BB" title="Латин дыл — тувинська" lang="tyv" hreflang="tyv" data-title="Латин дыл" data-language-autonym="Тыва дыл" data-language-local-name="тувинська" class="interlanguage-link-target">Тыва дыл</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-udm mw-list-item"><a href="https://udm.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%BA%D1%8B%D0%BB" title="Латин кыл — удмуртська" lang="udm" hreflang="udm" data-title="Латин кыл" data-language-autonym="Удмурт" data-language-local-name="удмуртська" class="interlanguage-link-target">Удмурт</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ug mw-list-item"><a href="https://ug.wikipedia.org/wiki/%D9%84%D8%A7%D8%AA%D9%89%D9%86_%D8%AA%D9%89%D9%84%D9%89" title="لاتىن تىلى — уйгурська" lang="ug" hreflang="ug" data-title="لاتىن تىلى" data-language-autonym="ئۇيغۇرچە / Uyghurche" data-language-local-name="уйгурська" class="interlanguage-link-target">ئۇيغۇرچە / Uyghurche</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ur mw-list-item"><a href="https://ur.wikipedia.org/wiki/%D9%84%D8%A7%D8%B7%DB%8C%D9%86%DB%8C_%D8%B2%D8%A8%D8%A7%D9%86" title="لاطینی زبان — урду" lang="ur" hreflang="ur" data-title="لاطینی زبان" data-language-autonym="اردو" data-language-local-name="урду" class="interlanguage-link-target">اردو</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-uz mw-list-item"><a href="https://uz.wikipedia.org/wiki/Lotin_tili" title="Lotin tili — узбецька" lang="uz" hreflang="uz" data-title="Lotin tili" data-language-autonym="Oʻzbekcha / ўзбекча" data-language-local-name="узбецька" class="interlanguage-link-target">Oʻzbekcha / ўзбекча</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vec mw-list-item"><a href="https://vec.wikipedia.org/wiki/%C5%81%C3%A9ngua_%C5%82atina" title="Łéngua łatina — Venetian" lang="vec" hreflang="vec" data-title="Łéngua łatina" data-language-autonym="Vèneto" data-language-local-name="Venetian" class="interlanguage-link-target">Vèneto</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vep mw-list-item"><a href="https://vep.wikipedia.org/wiki/Latinan_kel%27" title="Latinan kel' — Veps" lang="vep" hreflang="vep" data-title="Latinan kel'" data-language-autonym="Vepsän kel’" data-language-local-name="Veps" class="interlanguage-link-target">Vepsän kel’</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vi mw-list-item"><a href="https://vi.wikipedia.org/wiki/Ti%E1%BA%BFng_Latinh" title="Tiếng Latinh — вʼєтнамська" lang="vi" hreflang="vi" data-title="Tiếng Latinh" data-language-autonym="Tiếng Việt" data-language-local-name="вʼєтнамська" class="interlanguage-link-target">Tiếng Việt</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vls mw-list-item"><a href="https://vls.wikipedia.org/wiki/Latyn" title="Latyn — West Flemish" lang="vls" hreflang="vls" data-title="Latyn" data-language-autonym="West-Vlams" data-language-local-name="West Flemish" class="interlanguage-link-target">West-Vlams</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vo mw-list-item"><a href="https://vo.wikipedia.org/wiki/Latin" title="Latin — волапюк" lang="vo" hreflang="vo" data-title="Latin" data-language-autonym="Volapük" data-language-local-name="волапюк" class="interlanguage-link-target">Volapük</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wa mw-list-item"><a href="https://wa.wikipedia.org/wiki/Lat%C3%A9n" title="Latén — валлонська" lang="wa" hreflang="wa" data-title="Latén" data-language-autonym="Walon" data-language-local-name="валлонська" class="interlanguage-link-target">Walon</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-war mw-list-item"><a href="https://war.wikipedia.org/wiki/Linatin" title="Linatin — варай" lang="war" hreflang="war" data-title="Linatin" data-language-autonym="Winaray" data-language-local-name="варай" class="interlanguage-link-target">Winaray</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wuu mw-list-item"><a href="https://wuu.wikipedia.org/wiki/%E6%8B%89%E4%B8%81%E6%96%87" title="拉丁文 — китайська уська" lang="wuu" hreflang="wuu" data-title="拉丁文" data-language-autonym="吴语" data-language-local-name="китайська уська" class="interlanguage-link-target">吴语</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-xal mw-list-item"><a href="https://xal.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D0%BD" title="Латин келн — калмицька" lang="xal" hreflang="xal" data-title="Латин келн" data-language-autonym="Хальмг" data-language-local-name="калмицька" class="interlanguage-link-target">Хальмг</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-xh mw-list-item"><a href="https://xh.wikipedia.org/wiki/Ulwimi_lwesiLatini" title="Ulwimi lwesiLatini — кхоса" lang="xh" hreflang="xh" data-title="Ulwimi lwesiLatini" data-language-autonym="IsiXhosa" data-language-local-name="кхоса" class="interlanguage-link-target">IsiXhosa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-xmf mw-list-item"><a href="https://xmf.wikipedia.org/wiki/%E1%83%9A%E1%83%90%E1%83%97%E1%83%98%E1%83%9C%E1%83%A3%E1%83%A0%E1%83%98_%E1%83%9C%E1%83%98%E1%83%9C%E1%83%90" title="ლათინური ნინა — Mingrelian" lang="xmf" hreflang="xmf" data-title="ლათინური ნინა" data-language-autonym="მარგალური" data-language-local-name="Mingrelian" class="interlanguage-link-target">მარგალური</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-yi mw-list-item"><a href="https://yi.wikipedia.org/wiki/%D7%9C%D7%90%D7%98%D7%99%D7%99%D7%9F" title="לאטיין — їдиш" lang="yi" hreflang="yi" data-title="לאטיין" data-language-autonym="ייִדיש" data-language-local-name="їдиш" class="interlanguage-link-target">ייִדיש</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-yo mw-list-item"><a href="https://yo.wikipedia.org/wiki/%C3%88d%C3%A8_L%C3%A1t%C3%ACn%C3%AC" title="Èdè Látìnì — йоруба" lang="yo" hreflang="yo" data-title="Èdè Látìnì" data-language-autonym="Yorùbá" data-language-local-name="йоруба" class="interlanguage-link-target">Yorùbá</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zea mw-list-item"><a href="https://zea.wikipedia.org/wiki/Latijn" title="Latijn — Zeelandic" lang="zea" hreflang="zea" data-title="Latijn" data-language-autonym="Zeêuws" data-language-local-name="Zeelandic" class="interlanguage-link-target">Zeêuws</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zgh mw-list-item"><a href="https://zgh.wikipedia.org/wiki/%E2%B5%9C%E2%B5%93%E2%B5%9C%E2%B5%8D%E2%B4%B0%E2%B5%A2%E2%B5%9C_%E2%B5%9C%E2%B4%B0%E2%B5%8D%E2%B4%B0%E2%B5%9C%E2%B5%89%E2%B5%8F%E2%B5%9C" title="ⵜⵓⵜⵍⴰⵢⵜ ⵜⴰⵍⴰⵜⵉⵏⵜ — стандартна марокканська берберська" lang="zgh" hreflang="zgh" data-title="ⵜⵓⵜⵍⴰⵢⵜ ⵜⴰⵍⴰⵜⵉⵏⵜ" data-language-autonym="ⵜⴰⵎⴰⵣⵉⵖⵜ ⵜⴰⵏⴰⵡⴰⵢⵜ" data-language-local-name="стандартна марокканська берберська" class="interlanguage-link-target">ⵜⴰⵎⴰⵣⵉⵖⵜ ⵜⴰⵏⴰⵡⴰⵢⵜ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh mw-list-item"><a href="https://zh.wikipedia.org/wiki/%E6%8B%89%E4%B8%81%E8%AF%AD" title="拉丁语 — китайська" lang="zh" hreflang="zh" data-title="拉丁语" data-language-autonym="中文" data-language-local-name="китайська" class="interlanguage-link-target">中文</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-classical mw-list-item"><a href="https://zh-classical.wikipedia.org/wiki/%E6%8B%89%E4%B8%81%E8%AA%9E" title="拉丁語 — Literary Chinese" lang="lzh" hreflang="lzh" data-title="拉丁語" data-language-autonym="文言" data-language-local-name="Literary Chinese" class="interlanguage-link-target">文言</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-min-nan mw-list-item"><a href="https://zh-min-nan.wikipedia.org/wiki/Lating-g%C3%AD" title="Lating-gí — південноміньська" lang="nan" hreflang="nan" data-title="Lating-gí" data-language-autonym="閩南語 / Bân-lâm-gú" data-language-local-name="південноміньська" class="interlanguage-link-target">閩南語 / Bân-lâm-gú</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-yue mw-list-item"><a href="https://zh-yue.wikipedia.org/wiki/%E6%8B%89%E4%B8%81%E6%96%87" title="拉丁文 — кантонська" lang="yue" hreflang="yue" data-title="拉丁文" data-language-autonym="粵語" data-language-local-name="кантонська" class="interlanguage-link-target">粵語</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zu mw-list-item"><a href="https://zu.wikipedia.org/wiki/ILatin" title="ILatin — зулуська" lang="zu" hreflang="zu" data-title="ILatin" data-language-autonym="IsiZulu" data-language-local-name="зулуська" class="interlanguage-link-target">IsiZulu</a></li> </ul> <div class="after-portlet after-portlet-lang"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q397#sitelinks-wikipedia" title="Редагувати міжмовні посилання" class="wbc-editpage">Редагувати посилання</a></div> </div> </nav> </div> </div> <footer id="footer" class="mw-footer" > <ul id="footer-info"> <li id="footer-info-lastmod"> Цю сторінку востаннє відредаговано о 15:15, 24 листопада 2024.</li> <li id="footer-info-copyright">Текст доступний на умовах ліцензії <a rel="nofollow" class="external text" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-ShareAlike</a>; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. <a class="external text" href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Policy:Terms_of_Use/uk">Умови використання</a>.</li> </ul> <ul id="footer-places"> <li id="footer-places-privacy"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li> <li id="footer-places-about"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE">Про Вікіпедію</a></li> <li id="footer-places-disclaimers"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96">Відмова від відповідальності</a></li> <li id="footer-places-contact"><a href="//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Зворотний_зв%27язок">Зворотний зв'язок</a></li> <li id="footer-places-wm-codeofconduct"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct">Кодекс поведінки</a></li> <li id="footer-places-developers"><a href="https://developer.wikimedia.org">Розробники</a></li> <li id="footer-places-statslink"><a href="https://stats.wikimedia.org/#/uk.wikipedia.org">Статистика</a></li> <li id="footer-places-cookiestatement"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Cookie_statement">Куки</a></li> <li id="footer-places-mobileview"><a href="//uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&mobileaction=toggle_view_mobile" class="noprint stopMobileRedirectToggle">Мобільний вигляд</a></li> </ul> <ul id="footer-icons" class="noprint"> <li id="footer-copyrightico"><a href="https://wikimediafoundation.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/static/images/footer/wikimedia-button.svg" width="84" height="29" alt="Wikimedia Foundation" loading="lazy"></a></li> <li id="footer-poweredbyico"><a href="https://www.mediawiki.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/w/resources/assets/poweredby_mediawiki.svg" alt="Powered by MediaWiki" width="88" height="31" loading="lazy"></a></li> </ul> </footer> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("This page is using the deprecated ResourceLoader module \"codex-search-styles\".\n[1.43] Use a CodexModule with codexComponents to set your specific components used: https://www.mediawiki.org/wiki/Codex#Using_a_limited_subset_of_components");mw.config.set({"wgHostname":"mw-web.codfw.main-795c86c559-5hczk","wgBackendResponseTime":174,"wgPageParseReport":{"limitreport":{"cputime":"1.466","walltime":"2.154","ppvisitednodes":{"value":4710,"limit":1000000},"postexpandincludesize":{"value":73518,"limit":2097152},"templateargumentsize":{"value":14516,"limit":2097152},"expansiondepth":{"value":16,"limit":100},"expensivefunctioncount":{"value":18,"limit":500},"unstrip-depth":{"value":1,"limit":20},"unstrip-size":{"value":38272,"limit":5000000},"entityaccesscount":{"value":12,"limit":400},"timingprofile":["100.00% 1810.908 1 -total"," 47.59% 861.749 1 Шаблон:Бібліоінформація"," 14.78% 267.735 1 Шаблон:Мова"," 14.57% 263.855 1 Шаблон:Картка"," 9.76% 176.692 1 Шаблон:Reflist"," 8.76% 158.564 6 Шаблон:Lang-en"," 5.97% 108.068 1 Шаблон:Cite_web"," 5.53% 100.083 2 Шаблон:Wikidata"," 4.68% 84.819 7 Шаблон:Вікідані"," 4.59% 83.042 1 Шаблон:Вікіпосилання"]},"scribunto":{"limitreport-timeusage":{"value":"0.883","limit":"10.000"},"limitreport-memusage":{"value":24067303,"limit":52428800},"limitreport-logs":"Loaded datatype wikibase-item of P282 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype wikibase-item of P170 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype wikibase-item of P1018 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype external-id of P218 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype external-id of P219 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype external-id of P220 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\n"},"cachereport":{"origin":"mw-web.codfw.main-6df7948d6c-29jzs","timestamp":"20241127145123","ttl":2592000,"transientcontent":false}}});});</script> <script type="application/ld+json">{"@context":"https:\/\/schema.org","@type":"Article","name":"\u041b\u0430\u0442\u0438\u043d\u0441\u044c\u043a\u0430 \u043c\u043e\u0432\u0430","url":"https:\/\/uk.wikipedia.org\/wiki\/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0","sameAs":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q397","mainEntity":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q397","author":{"@type":"Organization","name":"\u0423\u0447\u0430\u0441\u043d\u0438\u043a\u0438 \u043f\u0440\u043e\u0435\u043a\u0442\u0456\u0432 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430"},"publisher":{"@type":"Organization","name":"\u0424\u043e\u043d\u0434 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430","logo":{"@type":"ImageObject","url":"https:\/\/www.wikimedia.org\/static\/images\/wmf-hor-googpub.png"}},"datePublished":"2006-05-10T11:56:42Z","headline":"\u043c\u043e\u0432\u0430 \u043b\u0430\u0442\u0438\u043d\u0441\u044c\u043a\u043e-\u0444\u0430\u043b\u0456\u0441\u043a\u0441\u044c\u043a\u043e\u0457 \u043f\u0456\u0434\u0433\u0440\u0443\u043f\u0438 \u0456\u0442\u0430\u043b\u044c\u0441\u044c\u043a\u0438\u0445 \u043c\u043e\u0432 \u0456\u043d\u0434\u043e\u0454\u0432\u0440\u043e\u043f\u0435\u0439\u0441\u044c\u043a\u043e\u0457 \u043c\u043e\u0432\u043d\u043e\u0457 \u0441\u0456\u043c'\u0457"}</script> </body> </html>