CINXE.COM

<!DOCTYPE html> <html class="client-nojs" lang="uk" dir="ltr"> <head> <meta charset="UTF-8"> <title>Суходіл — Вікіпедія</title> <script>(function(){var className="client-js";var cookie=document.cookie.match(/(?:^|; )ukwikimwclientpreferences=([^;]+)/);if(cookie){cookie[1].split('%2C').forEach(function(pref){className=className.replace(new RegExp('(^| )'+pref.replace(/-clientpref-\w+$|[^\w-]+/g,'')+'-clientpref-\\w+( |$)'),'$1'+pref+'$2');});}document.documentElement.className=className;}());RLCONF={"wgBreakFrames":false,"wgSeparatorTransformTable":[",\t."," \t,"],"wgDigitTransformTable":["",""],"wgDefaultDateFormat":"dmy","wgMonthNames":["","січень","лютий","березень","квітень","травень","червень","липень","серпень","вересень","жовтень","листопад","грудень"],"wgRequestId":"7c9b58ad-fb36-412b-b81d-040f6bd2e96a","wgCanonicalNamespace":"","wgCanonicalSpecialPageName":false,"wgNamespaceNumber":0,"wgPageName":"Суходіл","wgTitle":"Суходіл","wgCurRevisionId":43939544,"wgRevisionId":43939544,"wgArticleId":5244112,"wgIsArticle": true,"wgIsRedirect":false,"wgAction":"view","wgUserName":null,"wgUserGroups":["*"],"wgCategories":["Сторінки з використанням розширення JsonConfig","Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine","CS1: том із великими значеннями","Статті з твердженнями без джерел","Усі статті, що містять сумнівні твердження","Статті із сумнівною нейтральністю","Використання шаблону Reflist із кількістю колонок","Суходіл","Фізична географія","Географічна термінологія","Геоморфологія"],"wgPageViewLanguage":"uk","wgPageContentLanguage":"uk","wgPageContentModel":"wikitext","wgRelevantPageName":"Суходіл","wgRelevantArticleId":5244112,"wgIsProbablyEditable":true,"wgRelevantPageIsProbablyEditable":true,"wgRestrictionEdit":[],"wgRestrictionMove" :[],"wgRedirectedFrom":"Суходіл_(географія)","wgNoticeProject":"wikipedia","wgCiteReferencePreviewsActive":true,"wgFlaggedRevsParams":{"tags":{"accuracy":{"levels":3}}},"wgStableRevisionId":43939544,"wgMediaViewerOnClick":true,"wgMediaViewerEnabledByDefault":true,"wgPopupsFlags":0,"wgVisualEditor":{"pageLanguageCode":"uk","pageLanguageDir":"ltr","pageVariantFallbacks":"uk"},"wgMFDisplayWikibaseDescriptions":{"search":true,"watchlist":true,"tagline":true,"nearby":true},"wgWMESchemaEditAttemptStepOversample":false,"wgWMEPageLength":200000,"wgInternalRedirectTargetUrl":"/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB","wgRelatedArticlesCompat":[],"wgCentralAuthMobileDomain":false,"wgEditSubmitButtonLabelPublish":true,"wgULSPosition":"interlanguage","wgULSisCompactLinksEnabled":true,"wgVector2022LanguageInHeader":false,"wgULSisLanguageSelectorEmpty":false,"wgWikibaseItemId":"Q11081619","wgCheckUserClientHintsHeadersJsApi":["brands","architecture","bitness", "fullVersionList","mobile","model","platform","platformVersion"],"GEHomepageSuggestedEditsEnableTopics":true,"wgGETopicsMatchModeEnabled":false,"wgGEStructuredTaskRejectionReasonTextInputEnabled":false,"wgGELevelingUpEnabledForUser":false};RLSTATE={"ext.globalCssJs.user.styles":"ready","site.styles":"ready","user.styles":"ready","ext.globalCssJs.user":"ready","user":"ready","user.options":"loading","ext.cite.styles":"ready","mediawiki.page.gallery.styles":"ready","skins.vector.styles.legacy":"ready","ext.flaggedRevs.basic":"ready","mediawiki.codex.messagebox.styles":"ready","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript":"ready","codex-search-styles":"ready","ext.uls.interlanguage":"ready","wikibase.client.init":"ready","ext.wikimediaBadges":"ready"};RLPAGEMODULES=["mediawiki.action.view.redirect","ext.cite.ux-enhancements","mediawiki.page.media","ext.scribunto.logs","site","mediawiki.page.ready","mediawiki.toc","skins.vector.legacy.js","ext.centralNotice.geoIP", "ext.centralNotice.startUp","ext.flaggedRevs.advanced","ext.gadget.CurIDLink","ext.gadget.collapserefs","ext.gadget.showContributorContent","ext.gadget.switcher","ext.gadget.edittop","ext.gadget.new-section","ext.gadget.newTopicOnTop","ext.gadget.MonobookToolbarStandard","ext.gadget.ProtectionIndicator","ext.gadget.Statistics","ext.gadget.interwiki-langlist","ext.urlShortener.toolbar","ext.centralauth.centralautologin","mmv.bootstrap","ext.popups","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.init","ext.visualEditor.targetLoader","ext.echo.centralauth","ext.eventLogging","ext.wikimediaEvents","ext.navigationTiming","ext.uls.compactlinks","ext.uls.interface","ext.cx.eventlogging.campaigns","ext.checkUser.clientHints","ext.growthExperiments.SuggestedEditSession","wikibase.sidebar.tracking"];</script> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.loader.impl(function(){return["user.options@12s5i",function($,jQuery,require,module){mw.user.tokens.set({"patrolToken":"+\\","watchToken":"+\\","csrfToken":"+\\"}); }];});});</script> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=codex-search-styles%7Cext.cite.styles%7Cext.flaggedRevs.basic%7Cext.uls.interlanguage%7Cext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript%7Cext.wikimediaBadges%7Cmediawiki.codex.messagebox.styles%7Cmediawiki.page.gallery.styles%7Cskins.vector.styles.legacy%7Cwikibase.client.init&only=styles&skin=vector"> <script async="" src="/w/load.php?lang=uk&modules=startup&only=scripts&raw=1&skin=vector"></script> <meta name="ResourceLoaderDynamicStyles" content=""> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=site.styles&only=styles&skin=vector"> <meta name="generator" content="MediaWiki 1.44.0-wmf.4"> <meta name="referrer" content="origin"> <meta name="referrer" content="origin-when-cross-origin"> <meta name="robots" content="max-image-preview:standard"> <meta name="format-detection" content="telephone=no"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Coastline_as_seen_from_Chimney_Rock%2C_Point_Reyes_National_Seashore.jpg/1200px-Coastline_as_seen_from_Chimney_Rock%2C_Point_Reyes_National_Seashore.jpg"> <meta property="og:image:width" content="1200"> <meta property="og:image:height" content="750"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Coastline_as_seen_from_Chimney_Rock%2C_Point_Reyes_National_Seashore.jpg/800px-Coastline_as_seen_from_Chimney_Rock%2C_Point_Reyes_National_Seashore.jpg"> <meta property="og:image:width" content="800"> <meta property="og:image:height" content="500"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Coastline_as_seen_from_Chimney_Rock%2C_Point_Reyes_National_Seashore.jpg/640px-Coastline_as_seen_from_Chimney_Rock%2C_Point_Reyes_National_Seashore.jpg"> <meta property="og:image:width" content="640"> <meta property="og:image:height" content="400"> <meta name="viewport" content="width=1120"> <meta property="og:title" content="Суходіл — Вікіпедія"> <meta property="og:type" content="website"> <link rel="preconnect" href="//upload.wikimedia.org"> <link rel="alternate" media="only screen and (max-width: 640px)" href="//uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB"> <link rel="alternate" type="application/x-wiki" title="Редагувати" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit"> <link rel="apple-touch-icon" href="/static/apple-touch/wikipedia.png"> <link rel="icon" href="/static/favicon/wikipedia.ico"> <link rel="search" type="application/opensearchdescription+xml" href="/w/rest.php/v1/search" title="Вікіпедія (uk)"> <link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" href="//uk.wikipedia.org/w/api.php?action=rsd"> <link rel="canonical" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB"> <link rel="license" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk"> <link rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Вікіпедія — Atom-стрічка" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&feed=atom"> <link rel="dns-prefetch" href="//meta.wikimedia.org" /> <link rel="dns-prefetch" href="//login.wikimedia.org"> </head> <body class="skin-vector-legacy mediawiki ltr sitedir-ltr mw-hide-empty-elt ns-0 ns-subject mw-editable page-Суходіл rootpage-Суходіл skin-vector action-view"><div id="mw-page-base" class="noprint"></div> <div id="mw-head-base" class="noprint"></div> <div id="content" class="mw-body" role="main"> <a id="top"></a> <div id="siteNotice"></div> <div class="mw-indicators"> </div> <h1 id="firstHeading" class="firstHeading mw-first-heading">Суходіл</h1> <div id="bodyContent" class="vector-body"> <div id="siteSub" class="noprint">Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.</div> <div id="contentSub"><div id="mw-content-subtitle">(Перенаправлено з <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB_(%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F)&redirect=no" class="mw-redirect" title="Суходіл (географія)">Суходіл (географія)</a>)</div></div> <div id="contentSub2"></div> <div id="jump-to-nav"></div> <a class="mw-jump-link" href="#mw-head">Перейти до навігації</a> <a class="mw-jump-link" href="#searchInput">Перейти до пошуку</a> <div id="mw-content-text" class="mw-body-content"><div class="mw-content-ltr mw-parser-output" lang="uk" dir="ltr"><div class="dablink noprint" style="font-style:italic; padding-left:2em;">У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" class="mw-disambig" title="Суходіл (значення)">Суходіл</a>.</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Coastline_as_seen_from_Chimney_Rock,_Point_Reyes_National_Seashore.jpg" class="mw-file-description"><img alt="Трав'янистий перешийок між двома водоймами." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Coastline_as_seen_from_Chimney_Rock%2C_Point_Reyes_National_Seashore.jpg/300px-Coastline_as_seen_from_Chimney_Rock%2C_Point_Reyes_National_Seashore.jpg" decoding="async" width="300" height="188" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Coastline_as_seen_from_Chimney_Rock%2C_Point_Reyes_National_Seashore.jpg/450px-Coastline_as_seen_from_Chimney_Rock%2C_Point_Reyes_National_Seashore.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Coastline_as_seen_from_Chimney_Rock%2C_Point_Reyes_National_Seashore.jpg/600px-Coastline_as_seen_from_Chimney_Rock%2C_Point_Reyes_National_Seashore.jpg 2x" data-file-width="5411" data-file-height="3382" /></a><figcaption>Суходіл між водоймами на <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D1%83%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B6%D1%8F_%D0%A1%D0%A8%D0%90_%D0%9F%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D1%82_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%B5%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Національне узбережжя США Пойнт Рейес (ще не написана)">національному узбережжі Пойнт Рейес, Каліфорнія</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Point_Reyes_National_Seashore" class="extiw" title="en:Point Reyes National Seashore">[en]</a></figcaption></figure> Суході́л, су́ша — частина <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%8F" class="mw-redirect" title="Земна поверхня">земної поверхні</a>, що не вкрита <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Море">морями</a> й <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Океан">океанами</a> (<a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Материк">материки</a> й <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Острів">острови</a>). До суходолу не належать внутрішні водойми: <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE" title="Озеро">озера</a> й <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Водосховище">водосховища</a>. Загальна площа суші на <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Земля">Землі</a> — понад 149 мільйонів <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BC%C2%B2" class="mw-redirect" title="Км²">км²</a> (29,2 % поверхні). У <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F" title="Північна півкуля">Північній півкулі</a> займає 39 % всієї її поверхні, у <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F" title="Південна півкуля">Південній</a> — 19 %. Середня висота над <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%8F" title="Рівень моря">рівнем моря</a> — 875 <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80" title="Метр">метрів</a>, максимальна — 8 848 м (<a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BD%D0%B3%D0%BC%D0%B0" class="mw-redirect" title="Джомолунгма">Джомолунгма</a>). Земна поверхня майже повністю вкрита <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82" title="Реголіт">реголітом</a>, шаром <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0" title="Гірська порода">гірських порід</a>, <a href="/wiki/%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82" title="Ґрунт">ґрунту</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB" title="Мінерал">мінералів</a>, який утворює зовнішню частину <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Земна кора">земної кори</a>. Суходіл відіграє важливу роль у <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кліматична система (ще не написана)">кліматичній системі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/climate_system" class="extiw" title="en:climate system">[en]</a> Землі, беручи участь у <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB" title="Вуглецевий цикл">кругообігу вуглецю</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB" title="Азотний цикл">азоту</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Кругообіг води">води</a>. Одна третина суходолу вкрита деревами, інша третина використовується для сільського господарства, а одна десята вкрита постійним снігом і <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA" title="Льодовик">льодовиками</a>. Решту складають <a href="/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F" title="Пустеля">пустелі</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0" title="Савана">савани</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Прерія">прерії</a>. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84" title="Рельєф">Рельєф</a> суходолу дуже різноманітний і складається з гір, пустель, рівнин, плато, льодовиків та інших <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84%D1%83" title="Форма рельєфу">форм рельєфу</a>. У фізичній геології суходіл поділяється на дві основні категорії: <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%82" title="Гірський хребет">гірські хребти</a> та відносно плоскі внутрішні території, які називаються <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Кратон">кратонами</a>. Обидва утворюються протягом мільйонів років через <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82" title="Тектоніка плит">тектоніку плит</a>. <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%BA&action=edit&redlink=1" class="new" title="Водний потік (ще не написана)">Потоки</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Stream" class="extiw" title="en:Stream">[en]</a>, основна частина кругообігу води на Землі, формують <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82" title="Ландшафт">ландшафт</a>, вирізають скелі, транспортують осадочну породу та поповнюють ґрунтові води. На великих висотах або високих <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0" title="Широта">широтах</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B3" title="Сніг">сніг</a> ущільнюється та перекристалізується протягом сотень або тисяч років, утворюючи <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA" title="Льодовик">льодовики</a>, які можуть бути настільки важкими, що викривляють земну кору. Близько 30 відсотків суходолу має сухий клімат, тому що в таких регіонах випаровується більше води, ніж надходить з <a href="/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B8" title="Атмосферні опади">опадами</a>. Вітри створюються теплим повітрям, що піднімається вгору, хоча <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Обертання Землі">обертання Землі</a> та нерівномірний розподіл сонячного тепла також відіграють певну роль. Суходіл зазвичай визначається як тверда суха поверхня Землі<a href="#cite_note-Allaby_&_Park-1">[1]</a>. Слово «суходіл» також може вживатися для позначення <a href="/wiki/%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2" title="Ґрунтовий покрив">ґрунтових покровів</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0" title="Річка">річок</a>, мілководних <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE" title="Озеро">озер</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8" title="Природні ресурси">природних ресурсів</a>, неморської <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83%D0%BD%D0%B0" title="Фауна">фауни</a> та <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Флора">флори</a> (<a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Біосфера">біосфери</a>), нижніх частин атмосфери (<a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Тропосфера">тропосфери</a>), запасів <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Підземні води">підземних вод</a> та фізичних результатів людської діяльності на землі, таких як <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Архітектура">архітектура</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Сільське господарство">сільське господарство</a><a href="#cite_note-Global_Land_Outlook-2">[2]</a>. Межа між сушею та морем називається <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B6%D1%8F" title="Узбережжя">узбережжям</a><a href="#cite_note-Tarbuck-3">[3]</a>:625<a href="#cite_note-4">[4]</a>. <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r42406185">.mw-parser-output .ts-comment-commentedText{border-bottom:1px dotted;cursor:help}@media(hover:none){.mw-parser-output .ts-comment-commentedText:not(.rt-commentedText){border-bottom:0;cursor:auto}}</style>Хоча сучасні наземні <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Наземна рослина (ще не написана)">рослини</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Terrestrial_plant" class="extiw" title="en:Terrestrial plant">[en]</a> і <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Наземні тварини">тварини</a> еволюціонували від водних істот, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%96_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Найперші відомі форми життя">перше клітинне життя</a> Землі, ймовірно, виникло на суші[<a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Вікіпедія:Посилання на джерела">джерело?</a>][<a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Вікіпедія:Перевірність">сумнівно</a> — <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB#Сумнівно" title="Обговорення:Суходіл">обговорити</a>]. Виживання на суші залежить від <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Прісні води">прісної води</a> з річок, струмків, озер і льодовиків, які складають лише три відсотки води на Землі. Переважна більшість людської діяльності протягом історії відбувалася на <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Придатність до проживання (ще не написана)">придатних для життя</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Habitability" class="extiw" title="en:Habitability">[en]</a> територіях землі, які роблять можливим <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Сільське господарство">сільське господарство</a> та мають різноманітні <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8" title="Природні ресурси">природні ресурси</a>. В останні десятиліття вчені та політики наголошували на необхідності більш сталого <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Раціональне управління земельними ресурсами (ще не написана)">управління</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Sustainable_land_management" class="extiw" title="en:Sustainable land management">[en]</a> землею та її біосферою за допомогою таких заходів, як відновлення <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Деградація земель">деградованого ґрунту</a>, збереження <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Біорізноманіття">біорізноманіття</a>, захист <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%8E_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Види під загрозою вимирання">видів, що знаходяться під загрозою зникнення</a> та вирішення проблеми <a href="/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Глобальне потепління">зміни клімату</a>[<a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Вікіпедія:Посилання на джерела">джерело?</a>]. <div id="toc" class="toc" role="navigation" aria-labelledby="mw-toc-heading"><input type="checkbox" role="button" id="toctogglecheckbox" class="toctogglecheckbox" style="display:none" /><div class="toctitle" lang="uk" dir="ltr"><h2 id="mw-toc-heading">Зміст</h2><label class="toctogglelabel" for="toctogglecheckbox"></label></div> <ul> <li class="toclevel-1 tocsection-1"><a href="#Фізичні_науки">1 Фізичні науки</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-2"><a href="#Формування">1.1 Формування</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-3"><a href="#Масиви_суші_і_континенти">1.2 Масиви суші і континенти</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-4"><a href="#Рельєф">1.3 Рельєф</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-5"><a href="#Геоморфологія">1.4 Геоморфологія</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-6"><a href="#Клімат">1.5 Клімат</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-7"><a href="#Форми_рельєфу">2 Форми рельєфу</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-8"><a href="#Узбережжя_та_острови">2.1 Узбережжя та острови</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-9"><a href="#Гори_та_плато">2.2 Гори та плато</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-10"><a href="#Рівнини_і_долини">2.3 Рівнини і долини</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-11"><a href="#Печери_і_кратери">2.4 Печери і кратери</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-12"><a href="#Шари">3 Шари</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-13"><a href="#Ґрунтовий_покрив">3.1 Ґрунтовий покрив</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-14"><a href="#Ґрунт">3.2 Ґрунт</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-15"><a href="#Континентальна_земна_кора">3.3 Континентальна земна кора</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-16"><a href="#Наука_про_життя">4 Наука про життя</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-17"><a href="#Біоми_суходолу">4.1 Біоми суходолу</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-18"><a href="#Фауна_та_флора">4.2 Фауна та флора</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-19"><a href="#Люди_і_суходіл">5 Люди і суходіл</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-20"><a href="#Культура">5.1 Культура</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-21"><a href="#Подорожі">5.2 Подорожі</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-22"><a href="#Торгівля">5.3 Торгівля</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-23"><a href="#Землекористування">5.4 Землекористування</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-24"><a href="#Законодавство">5.5 Законодавство</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-25"><a href="#Геополітика">5.6 Геополітика</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-26"><a href="#Проблеми_навколишнього_середовища">6 Проблеми навколишнього середовища</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-27"><a href="#Деградація_ґрунту">6.1 Деградація ґрунту</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-28"><a href="#Забруднення_довкілля">6.2 Забруднення довкілля</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-29"><a href="#Втрата_біорізноманіття">6.3 Втрата біорізноманіття</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-30"><a href="#Вичерпання_ресурсів">6.4 Вичерпання ресурсів</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-31"><a href="#Галерея">7 Галерея</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-32"><a href="#Див._також">8 Див. також</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-33"><a href="#Пояснювальні_примітки">9 Пояснювальні примітки</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-34"><a href="#Примітки">10 Примітки</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-35"><a href="#Література">11 Література</a></li> </ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Фізичні_науки">Фізичні науки</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=1" title="Редагувати розділ: Фізичні науки" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=1" title="Редагувати вихідний код розділу: Фізичні науки">ред. код</a>]</div> Науку про Землю та її історію в цілому називають <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Географія">географією</a>. <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Мінералогія">Мінералогія</a> — наука про мінерали, а <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Петрологія">петрологія</a> — про гірські породи. <a href="/wiki/%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Ґрунтознавство">Ґрунтознавство</a> — це наука про ґрунти, яка охоплює піддисципліни <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_(%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Педологія (ґрунтознавство)">педології</a>, яка зосереджується на ґрунтоутворенні, та <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%B4%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Едафологія (ще не написана)">едафології</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Edaphology" class="extiw" title="en:Edaphology">[en]</a>, яка зосереджується на зв'язку між ґрунтом і життям. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Формування">Формування</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=2" title="Редагувати розділ: Формування" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=2" title="Редагувати вихідний код розділу: Формування">ред. код</a>]</div> <div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px">Див. також: <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Історія Землі">Історія Землі</a></div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Earth_formation.jpg" class="mw-file-description"><img alt="Зображення ранньої Землі, більша частина поверхні якої покрита лавою." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/16/Earth_formation.jpg/200px-Earth_formation.jpg" decoding="async" width="200" height="200" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/16/Earth_formation.jpg/300px-Earth_formation.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/16/Earth_formation.jpg/400px-Earth_formation.jpg 2x" data-file-width="1920" data-file-height="1920" /></a><figcaption>Художнє уявлення про <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BE%D0%BD" title="Гадейський еон">перший еон геологічної історії</a> Землі</figcaption></figure> Найдавніша речовина, знайдена у Сонячній системі, датована 4.5672±0.0006 мільярдів років тому<a href="#cite_note-bowring_housch1995-5">[5]</a>; отже сама Земля, ймовірно, утворилася шляхом <a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%BE%D1%81)" title="Акреція (космос)">акреції</a> приблизно в цей час. <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8" title="Формування та еволюція Сонячної системи">Формування та еволюція тіл Сонячної системи</a> відбувалися разом із Сонцем. Згідно з однією з гіпотез, через гравітаційний колапс від <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8#Формування_планет" title="Формування та еволюція Сонячної системи">туманності</a> відділяється частина <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0" title="Молекулярна хмара">молекулярної хмари</a>, яка починає обертатися і сплющуватися в <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BA" title="Навколозоряний диск">навколозоряний диск</a>, з якого потім утворюються планети (разом із зіркою). Туманність містить газ, крупинки льоду та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B8%D0%BB" title="Космічний пил">пил</a> (включаючи <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8" title="Первинні нукліди">первинні нукліди</a>). У <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%96%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B0" title="Небулярна гіпотеза">небулярній гіпотезі</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="Планетезималь">планетезималі</a> починають формуватися, коли <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BF%D1%83%D1%87%D0%B5_%D1%82%D1%96%D0%BB%D0%BE#Поняття_гранулярної_речовини" title="Сипуче тіло">тверді</a> частки утворюються спочатку внаслідок <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D1%87%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Зчеплення (геологія) (ще не написана)">зчеплення</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Cohesion_(geology)" class="extiw" title="en:Cohesion (geology)">[en]</a>, а потім під дією гравітації. Початкове формування Землі тривало 10–20 <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83#Мегарік_і_гігарік" title="Одиниці вимірювання часу">млн років</a><a href="#cite_note-nature418_6901_949-6">[6]</a>. Формування первісної Землі завершилося 4.54±0.04 мільярдів років тому<a href="#cite_note-7">[7]</a><a href="#cite_note-8">[8]</a>. Атмосфера та океани Землі утворилися в результаті <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD" title="Вулкан">вулканічної</a> діяльності та <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" title="Дегазація (значення)">виділення газів</a>, що включало <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0" title="Водяна пара">водяну пару</a>. <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Походження води на Землі">Походження світового океану</a> зумовлено конденсацією, доповненою водою та льодом, доставленими <a href="/wiki/%D0%90%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B4" title="Астероїд">астероїдами</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0" title="Протопланета">протопланетами</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0" title="Комета">кометами</a><a href="#cite_note-watersource-9">[9]</a>. У <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%81_%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%8F" title="Парадокс слабкого молодого Сонця">цій моделі</a> атмосферні <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B8" title="Парникові гази">«парникові гази»</a> утримували океани від замерзання, в той час як новоутворене Сонце мало лише 70 % <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5" title="Сонце">яскравості</a><a href="#cite_note-asp2002-10">[10]</a>. 3.5 мільярдів років тому з'явилося <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Магнітне поле Землі">магнітне поле Землі</a>, яке допомогло запобігти здуванню атмосфери <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Сонячний вітер">сонячним вітром</a><a href="#cite_note-physorg20100304-11">[11]</a>. Атмосфера та океани Землі безперервно формують суходіл, розмиваючи та переносячи тверді речовини на поверхню<a href="#cite_note-12">[12]</a>. Земна кора утворилася, коли розплавлений зовнішній шар планети Земля охолоджувався, <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Фазовий перехід">утворюючи тверду масу</a><a href="#cite_note-13">[13]</a> завдяки дії накопиченої водяної пари в атмосфері. Після того як земля стала здатною підтримувати життя, біорізноманіття розвивалося протягом сотень мільйонів років, постійно розширюючись, за винятком випадків, коли цей процес переривався масовими вимираннями<a href="#cite_note-SahneyBentonFerry2010-14">[14]</a>. Дві моделі<a href="#cite_note-williams_santosh2004-15">[15]</a>, які пояснюють створення суходолу, припускають або постійне зростання до сучасних форм<a href="#cite_note-science164_1229-16">[16]</a> або, більш ймовірно, швидке зростання<a href="#cite_note-tp322_19-17">[17]</a> на початку історії Землі<a href="#cite_note-rg6_175-18">[18]</a>, після якого слідує тривалий період континентальної стабільності<a href="#cite_note-science310_5754_1671-19">[19]</a><a href="#cite_note-jaes23_799-20">[20]</a><a href="#cite_note-ajes38_613-21">[21]</a>. <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Материк">Континенти</a> утворюються внаслідок <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82" title="Тектоніка плит">тектоніки плит</a>, процесу, який, зрештою, зумовлений постійним надходженням тепла з надр Землі. У <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0" title="Геохронологічна шкала">масштабах</a> сотень мільйонів років, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82" title="Суперконтинент">суперконтиненти</a> тричі формувалися та розпадалися. Близько 750 <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83#Мегарік_і_гігарік" title="Одиниці вимірювання часу">мільйонів років тому</a> один із найдавніших відомих суперконтинентів, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Родинія">Родинія</a>, почав розпадатися на частини<a href="#cite_note-22">[22]</a>. Пізніше, 600–540 мільйонів років тому, континенти зійшлися, утворивши суперконтинент <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Паннотія">Паннотію</a>, а потім, нарешті, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D1%8F" title="Пангея">Пангею</a>, яка також розділилася на частини 180 мільйонів років тому<a href="#cite_note-as92_324-23">[23]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Масиви_суші_і_континенти">Масиви суші і континенти</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=3" title="Редагувати розділ: Масиви суші і континенти" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=3" title="Редагувати вихідний код розділу: Масиви суші і континенти">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Материк">Материк</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Continental_models.gif" class="mw-file-description"><img alt="Карта, що показує різні визначення масивів суші Землі, від 7 до 5." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/77/Continental_models.gif/330px-Continental_models.gif" decoding="async" width="330" height="167" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/77/Continental_models.gif/495px-Continental_models.gif 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/77/Continental_models.gif/660px-Continental_models.gif 2x" data-file-width="1488" data-file-height="755" /></a><figcaption>Анімована карта, на якій показано масиви суші за різними моделями.</figcaption></figure> Суцільна ділянка суші, оточена океаном, називається материком. . На Землі є чотири основні материки[<a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B5%D0%B9%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D1%80%D1%83" title="Вікіпедія:Нейтральна точка зору">ненейтрально</a>]: <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Афроєвразія">Афроєвразія</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Америка">Америка</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B0" title="Антарктида">Антарктида</a> і <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Материкова Австралія (ще не написана)">Австралія</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Mainland_Australia" class="extiw" title="en:Mainland Australia">[en]</a>, які поділяють на континенти<a href="#cite_note-McColl2-24">[24]</a>. Зазвичай виділяють до семи континентів, хоча точна кількість залежить від культурних особливостей того чи іншого регіону. Упорядковані від найбільшої до найменшої території, ці континенти — <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Азія">Азія</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Африка">Африка</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Північна Америка">Північна Америка</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Південна Америка">Південна Америка</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B0" title="Антарктида">Антарктида</a>, <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Європа">Європа</a> та <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82)" title="Австралія (континент)">Австралія</a><a href="#cite_note-25">[25]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Рельєф">Рельєф</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=4" title="Редагувати розділ: Рельєф" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=4" title="Редагувати вихідний код розділу: Рельєф">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84" title="Рельєф">Рельєф</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Island_arc_of_Japan.jpg" class="mw-file-description"><img alt="Топографічна карта Японії та навколишнього океану та суходолу, що показує різні висоти різними кольорами." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/Island_arc_of_Japan.jpg/220px-Island_arc_of_Japan.jpg" decoding="async" width="220" height="184" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/Island_arc_of_Japan.jpg/330px-Island_arc_of_Japan.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/Island_arc_of_Japan.jpg/440px-Island_arc_of_Japan.jpg 2x" data-file-width="737" data-file-height="615" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Топографія">Топографічна</a> карта Японії, що показує висоту місцевості.</figcaption></figure> Рельєф описує ділянку землі та її особливості, або форму. Він впливає на подорожі, створення карт, екосистеми, <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Водні потоки (ще не написана)">потік</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Environmental_flow" class="extiw" title="en:Environmental flow">[en]</a> та розподіл поверхневих вод. На великій території рельєф може впливати на клімат і погодні умови. Рельєф регіону значною мірою визначає його придатність для поселення: більш плоскі <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Алювіальна рівнина">алювіальні рівнини</a>, як правило, мають кращі сільськогосподарські ґрунти, ніж круті, скелясті нагір'я<a href="#cite_note-26">[26]</a>. Розрізняють висоту над рівнем моря, яка визначається як вертикальна відстань між об'єктом і рівнем моря, і висоту, яка визначається як вертикальна відстань від об'єкта до поверхні Землі<a href="#cite_note-27">[27]</a>. Висота поверхні Землі над рівнем моря знаходиться в діапазоні від найнижчої точки −418 м на березі <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Мертве море">Мертвого моря</a>, до максимального значення 8848 м на вершині гори Еверест. Середня висота суходолу над рівнем моря становить приблизно 797 м<a href="#cite_note-28">[28]</a>, причому 98.9 % суходолу розташовано над рівнем моря<a href="#cite_note-:0-29">[29]</a>. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84" title="Рельєф">Рельєф</a> описує різницю у висоті в межах ландшафту; наприклад, рівнинна місцевість матиме «рівнинний рельєф», тоді як місцевість із великою різницею висот між найвищою та найнижчою точками вважатиметься «гірським рельєфом». Більша частина суходолу має відносно рівнинний рельєф<a href="#cite_note-30">[30]</a>. Різниця у висоті між двома точками місцевості називається схилом або градієнтом. <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0" title="Топографічна карта">Топографічна карта</a> — це форма <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%85" title="Методи представлення рельєфу на картах">картографії місцевості</a>, яка зображує місцевість з точки зору її висоти, нахилу та орієнтації форм рельєфу. Топографічна карта містить виразні <a href="/wiki/%D0%86%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Ізолінія">ізолінії</a>, які з'єднують точки однакової висоти, тоді як перпендикулярні лінії схилу вказують у напрямку найкрутішого схилу<a href="#cite_note-31">[31]</a>. <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BF%D1%81%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8" title="Гіпсометричні карти">Гіпсометричні кольори</a> розміщуються між контурними лініями, щоб вказати висоту відносно <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%8F" title="Рівень моря">рівня моря</a><a href="#cite_note-32">[32]</a>. Різниця між височиною, або <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%80%27%D1%8F" title="Нагір'я">нагір'ям</a> і низовиною є важливою в кількох галузях <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E" title="Науки про Землю">науки про Землю</a>. В екології річок <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Висоти та низини (ще не написана)">«нагорні</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Upland_and_lowland" class="extiw" title="en:Upland and lowland">[en]</a>» річки є швидкими та холоднішими, ніж «низинні» річки, що заохочує різні види риб та інших водних диких тварин жити в цьому середовищі. Наприклад, поживних речовин більше в низинних річках з повільною течією, що сприяє росту там різних видів <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Водні рослини">водних рослин</a><a href="#cite_note-33">[33]</a>. Термін «нагір'я» також використовується в екології водно-болотних угідь, де «високогірні» рослини вказують на територію, яка не є водно-болотною місцевістю<a href="#cite_note-34">[34]</a>. Крім того, термін <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Вересове пустище">вересове пустище</a> відноситься до високогірних біомів <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B1" title="Скреб">скреба</a> з кислими ґрунтами, тоді як <a href="/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Пустище">пустищі</a> — це низинні чагарники з кислими ґрунтами<a href="#cite_note-35">[35]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Геоморфологія">Геоморфологія</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=5" title="Редагувати розділ: Геоморфологія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=5" title="Редагувати вихідний код розділу: Геоморфологія">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Геоморфологія">Геоморфологія</a></div> Геоморфологія відноситься до вивчення природних процесів, які формують поверхню суші, створюючи форми рельєфу<a href="#cite_note-Huggett-36">[36]</a>:3. <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ерозія та тектоніка (ще не написана)">Ерозія та тектоніка</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Erosion_and_tectonics" class="extiw" title="en:Erosion and tectonics">[en]</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0" title="Виверження вулкана">виверження вулканів</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C" title="Повідь">повіді</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Вивітрювання">вивітрювання</a>, <a href="/wiki/%D0%97%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Зледеніння">зледеніння</a>, ріст <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B8%D1%84" title="Кораловий риф">коралових рифів</a> і падіння метеоритів є процесами, які постійно змінюють форму поверхні Землі протягом <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0" title="Геохронологічна шкала">геологічного часу</a><a href="#cite_note-kring-37">[37]</a><a href="#cite_note-38">[38]</a>. <a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Ерозія">Ерозія</a> переносить одну частину землі до іншої за допомогою природних процесів, таких як <a href="/wiki/%D0%95%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D0%B8" title="Еолові процеси">вітер</a>, рух води та <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B4" title="Лід">льоду</a>, та <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%83%D1%85_%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%B8" title="Гравітаційний рух маси">гравітація</a>. На відміну від цього, вивітрювання сточує скелі та іншу тверду землю, не переносячи їх в інше місце<a href="#cite_note-Tarbuck-3">[3]</a>:210–211. Природні ерозійні процеси зазвичай займають багато часу, щоб спричинити помітні зміни в ландшафті, наприклад, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD" title="Великий каньйон">Великий каньйон</a> був утворений протягом останніх 70 мільйонів років <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Колорадо (річка)">річкою Колорадо</a><a href="#cite_note-Witze-39">[39]</a><a href="#cite_note-40">[40]</a>, яка, за оцінками вчених, продовжує розмивати каньйон на 0,3 метра кожні 200 років<a href="#cite_note-41">[41]</a>. Слід зазначити, що людська діяльність спричинила ерозію в 10-40 разів швидшу, ніж природна ерозія<a href="#cite_note-42">[42]</a>, в результаті чого половина <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%88%D0%B0%D1%80_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Верхній шар ґрунту (ще не написана)">верхнього шару ґрунту</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Topsoil" class="extiw" title="en:Topsoil">[en]</a> на поверхні Землі була втрачена протягом останніх 150 років<a href="#cite_note-43">[43]</a>. <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82" title="Тектоніка плит">Тектоніка плит</a> відноситься до теорії, згідно з якою літосфера Землі поділена на «тектонічні плити», які рухаються над мантією<a href="#cite_note-Tarbuck-3">[3]</a>:66. Це призводить до <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B8%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%96%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B0" title="Дрифтова гіпотеза">дрейфу континентів</a>, коли континенти рухаються відносно один одного<a href="#cite_note-44">[44]</a>. У 1912 році вчений <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%9B%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80_%D0%92%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80" title="Альфред Лотар Вегенер">Альфред Вегенер</a> вперше висунув гіпотезу про дрейф континентів<a href="#cite_note-45">[45]</a>. Інші дослідники поступово розвинули його ідею протягом 20-го століття в широко визнану сьогодні теорію тектоніки плит. Кілька ключових характеристик визначають сучасне розуміння тектоніки плит. Місце, де стикаються дві тектонічні плити, називається <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82#Конвергентні_межі_(межі_зіткнення_плит)" title="Тектоніка плит">межею зіткнення плит</a><a href="#cite_note-46">[46]</a>, при цьому різні типи границь характеризуються різними геологічними явищами. Наприклад, на <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Дивергентна границя">границях розбіжних плит</a> зазвичай спостерігається <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B3" title="Спрединг">поширення морського дна</a><a href="#cite_note-Tarbuck-3">[3]</a>:74–75, на відміну від зон <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Субдукція">субдукції</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Конвергентна границя">конвергентних границь</a> або <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%BC" title="Трансформний розлом">трансформних розломів</a><a href="#cite_note-Tarbuck-3">[3]</a>:78–80. <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81" title="Землетрус">Землетруси</a> та <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Вулканізм">вулканічна активність</a> поширені на всіх типах границь. Вулканічна активність стосується будь-якого розриву на поверхні Землі, де <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B0" title="Магма">магма</a> виходить назовні, перетворюючись на <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Лава">лаву</a><a href="#cite_note-Tarbuck-3">[3]</a>:170–172. <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE" title="Тихоокеанське вогняне коло">Вогняне коло</a>, що містить дві третини вулканів світу та понад 70 % <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Сейсмологія">сейсмологічної активності</a> Землі, охоплює межі плит, що оточують <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Тихий океан">Тихий океан</a><a href="#cite_note-47">[47]</a><a href="#cite_note-Siebert-48">[48]</a>:68<a href="#cite_note-Duda-49">[49]</a>:409–452<a href="#cite_note-VolcsExactCount-50">[a]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Клімат">Клімат</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=6" title="Редагувати розділ: Клімат" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=6" title="Редагувати вихідний код розділу: Клімат">ред. код</a>]</div> <div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px">Див. також: <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вплив поверхні землі на клімат (ще не написана)">Вплив поверхні землі на клімат</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Land_surface_effects_on_climate" class="extiw" title="en:Land surface effects on climate">[en]</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Satellite_image_of_Bolivia_in_June_2002.jpg" class="mw-file-description"><img alt="Частина гір Анд з космосу, що демонструє контраст між сухою місцевістю на захід від гірського хребта та вологою місцевістю на сході." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Satellite_image_of_Bolivia_in_June_2002.jpg/220px-Satellite_image_of_Bolivia_in_June_2002.jpg" decoding="async" width="220" height="253" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Satellite_image_of_Bolivia_in_June_2002.jpg/330px-Satellite_image_of_Bolivia_in_June_2002.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Satellite_image_of_Bolivia_in_June_2002.jpg/440px-Satellite_image_of_Bolivia_in_June_2002.jpg 2x" data-file-width="5279" data-file-height="6079" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B8" title="Анди">Анди</a> створюють дощову тінь, відокремлюючи вологий <a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Амазонська низовина">басейн Амазонки</a> від посушливого <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%96%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE" title="Альтіплано">Альтіплано</a>.</figcaption></figure> Суходіл взаємодіє з <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82" title="Клімат">кліматом</a> і має на нього значний вплив, оскільки поверхня землі нагрівається й охолоджується швидше, ніж повітря чи вода<a href="#cite_note-PBS_Learning_Media-51">[50]</a>. <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0" title="Широта">Широта</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F)" title="Висота (географія)">висота</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Топографія">рельєф</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B1%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_(%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)" title="Коефіцієнт відбиття (оптика)">відбиваюча здатність</a> і <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Землекористування">землекористування</a> мають різний вплив на клімат. Широта впливатиме на те, скільки <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Сонячна енергія">сонячного випромінювання</a> досягає поверхні. Високі широти отримують менше сонячної радіації, ніж низькі широти<a href="#cite_note-PBS_Learning_Media-51">[50]</a>. Рельєф землі відіграє важливу роль в створенні та трансформації повітряних потоків та <a href="/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B8" title="Атмосферні опади">опадів</a>. Великі форми рельєфу, такі як гірські хребти, можуть відхиляти енергію вітру і робити <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%83" title="Пакунок плину">повітряні потоки</a> менш щільними, а отже, здатними утримувати менше тепла<a href="#cite_note-PBS_Learning_Media-51">[50]</a>. Коли повітря піднімається, цей охолоджуючий ефект викликає <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Конденсація">конденсацію</a> та випадання опадів. Різні типи ґрунтового покриву впливатимуть на <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D0%BE" title="Альбедо">альбедо</a> землі, частку сонячної радіації, яка відбивається, а не поглинається та передається Землі<a href="#cite_note-Alan_Betts:_Atmospheric_Research-52">[51]</a>. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Рослинність">Рослинність</a> має відносно низьке альбедо, що означає, що рослинні поверхні добре поглинають сонячну енергію. <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%81" title="Ліс">Ліси</a> мають альбедо 10–15 відсотків, тоді як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5_(%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0)" title="Поле (екосистема)">поля</a> мають альбедо 15–20 відсотків. Для порівняння, піщані <a href="/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F" title="Пустеля">пустелі</a> мають альбедо 25–40 відсотків<a href="#cite_note-Alan_Betts:_Atmospheric_Research-52">[51]</a>. Використання суходолу людьми також відіграє певну роль у регіональному та глобальному кліматі. Густонаселені міста є теплішими і вони створюють <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Міський тепловий острів">міські теплові острови</a>, які впливають на кількість опадів, <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Хмарність">хмарний покрив</a> і температуру регіону<a href="#cite_note-PBS_Learning_Media-51">[50]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Форми_рельєфу">Форми рельєфу</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=7" title="Редагувати розділ: Форми рельєфу" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=7" title="Редагувати вихідний код розділу: Форми рельєфу">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84%D1%83" title="Форма рельєфу">Форма рельєфу</a></div> Форми рельєфу — це природні або створені людиною<a href="#cite_note-53">[52]</a> особливості суходолу. Форми рельєфу разом складають певну територію, а їх розташування в <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82" title="Ландшафт">ландшафті</a> називається <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Топографія">топографією</a>. Форми рельєфу включають <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B1" title="Пагорб">пагорби</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Гора">гори</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD" title="Каньйон">каньйони</a> та <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Долина">долини</a>, а також елементи <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B6%D1%8F" title="Узбережжя">берегової лінії</a>, такі як <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0" title="Затока">затоки</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81" title="Мис">миси</a> півострови <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Півострів">півостріви</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Узбережжя_та_острови">Узбережжя та острови</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=8" title="Редагувати розділ: Узбережжя та острови" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=8" title="Редагувати вихідний код розділу: Узбережжя та острови">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Littoral_Zones.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/28/Littoral_Zones.jpg/440px-Littoral_Zones.jpg" decoding="async" width="440" height="193" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/28/Littoral_Zones.jpg/660px-Littoral_Zones.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/28/Littoral_Zones.jpg 2x" data-file-width="666" data-file-height="292" /></a><figcaption>Спрощена схема <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="Літораль">прибережної зони</a>, яка включає узбережжя та прилеглі води</figcaption></figure> <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B6%D1%8F" title="Узбережжя">Берегова лінія</a> є межею між сушею та <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Океан">океаном</a>. Вона змінюється щодня з <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8" title="Припливи та відпливи">припливами та відпливами</a> і протягом тривалих періодів часу, коли <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%8F" title="Рівень моря">рівень моря</a> змінюється. Берег простягається від лінії відливу до найвищої висоти, якої можуть досягти штормові хвилі, а <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B6%D1%8F" title="Узбережжя">узбережжя</a> простягається вглиб суходолу до точки, де пов'язані з океаном елементи більше не видно<a href="#cite_note-Tarbuck-3">[3]</a>:625–626. Коли земля вступає в контакт з водоймами, вона, швидше за все, вивітрюється та еродує. На вивітрювання берегової лінії можуть впливати <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8" title="Припливи та відпливи">припливи</a>, викликані змінами сил тяжіння на великих водоймах<a href="#cite_note-Huggett-36">[36]</a>:352–353<a href="#cite_note-54">[53]</a>. Точну довжину берегової лінії Землі неможливо визначити через <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%81_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Парадокс берегової лінії">парадокс берегової лінії</a><a href="#cite_note-55">[54]</a>. Згідно з <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2" title="Всесвітня книга фактів">Всесвітньою книгою фактів</a>, довжина берегової лінії становить близько 356 000 км, тоді як, згідно з даними <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Інститут світових ресурсів (ще не написана)">Інституту світових ресурсів</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/World_Resources_Institute" class="extiw" title="en:World Resources Institute">[en]</a>, вона становить 1 634 701 км<a href="#cite_note-56">[55]</a><a href="#cite_note-wri-57">[56]</a>. Узбережжя є важливими зонами в природних екосистемах, часто домівкою для широкого спектру <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Біорізноманіття">біорізноманіття</a><a href="#cite_note-58">[57]</a>. На суходолі вони містять важливі екосистеми, такі як прісноводні або лиманні <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE-%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%8F" title="Водно-болотні угіддя">водно-болотні угіддя</a>, які важливі для популяції птахів та інших наземних тварин. У районах, захищених від хвиль, вони містять <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Солоні болота (ще не написана)">солоні болота</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Salt_marsh" class="extiw" title="en:Salt marsh">[en]</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%81" title="Мангровий ліс">мангрові зарості</a> або <a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B3_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2" title="Луг морських трав">морські трави</a>, які можуть забезпечити <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Середовище для розпліднення (ще не написана)">середовище для розпліднення</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Nursery_habitat" class="extiw" title="en:Nursery habitat">[en]</a> для риб, <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D1%85%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%B7_%D0%B5%D0%BA%D0%B7%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Водні безхребетні з екзоскелетом (ще не написана)">водних безхребетних</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Shellfish" class="extiw" title="en:Shellfish">[en]</a> та інших водних видів. Скелясті узбережжя зазвичай розташовані вздовж відкритих берегів і є середовищем існування для великої кількості <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_(%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сесильність (моторика) (ще не написана)">нерухомих тварин</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Sessility_(motility)" class="extiw" title="en:Sessility (motility)">[en]</a> (наприклад, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B4%D1%96%D1%97" class="mw-redirect" title="Мідії">мідій</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8" title="Морські зірки">морських зірок</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96" title="Вусоногі">вусоногих</a>) і різних видів <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96" title="Морські водорості">морських водоростей</a>. Уздовж <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Тропіки">тропічного</a> узбережжя з чистою водою, небагатою поживними речовинами, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B8%D1%84" title="Кораловий риф">коралові рифи</a> часто можна знайти на глибині 1–50 метрів<a href="#cite_note-59">[58]</a>. Відповідно до атласу <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9" title="Організація Об'єднаних Націй">Організації Об'єднаних Націй</a>, 44 % усіх людей живуть у межах 150 км від моря<a href="#cite_note-60">[59]</a>. Через своє значення для суспільства та високу концентрацію населення узбережжя має важливе значення для основних частин глобальної продовольчої та економічної системи; узбережжя надає людству багато екосистемних послуг. Наприклад, важлива людська діяльність відбувається в <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82" title="Порт">портових містах</a>. Прибережне <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вилов риби (ще не написана)">рибальство</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Fishery" class="extiw" title="en:Fishery">[en]</a> (комерційне, рекреаційне та рибальство для власних потреб) та <a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Аквакультура">аквакультура</a> є основними видами економічної діяльності та створюють робочі місця, засоби до існування та <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B8" title="Білки">білок</a> для більшості людей, які живуть поблизу узбережжя. Інші прибережні території, такі як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D1%8F%D0%B6" title="Пляж">пляжі</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82" title="Морський курорт">морські курорти</a> приносять приносять значні доходи від <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Туризм">туризму</a>. <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Морська прибережна екосистема (ще не написана)">Морська прибережна екосистема</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Marine_coastal_ecosystem" class="extiw" title="en:Marine coastal ecosystem">[en]</a> також може забезпечити захист від <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%8F" title="Підвищення рівня моря">підвищення рівня моря</a> та <a href="/wiki/%D0%A6%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96" title="Цунамі">цунамі</a>. У багатьох країнах мангрові ліси є основним джерелом деревини для палива (наприклад, деревного вугілля) і будівельних матеріалів. Прибережні екосистеми, такі як мангрові зарості та морські трави, мають набагато вищу здатність до <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8E&action=edit&redlink=1" class="new" title="Поглинання вуглецю (ще не написана)">поглинання вуглецю</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Carbon_sequestration" class="extiw" title="en:Carbon sequestration">[en]</a> ніж багато <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Природна зона">наземних екосистем</a>, і можуть відігравати вирішальну роль у найближчому майбутньому, допомагаючи <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Декарбонізація">пом'якшити наслідки зміни клімату</a> шляхом поглинання <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%B0%D0%B7_%D0%B2_%D0%B0%D1%82%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Вуглекислий газ в атмосфері Землі">атмосферного антропогенного вуглекислого газу</a><a href="#cite_note-61">[60]</a>. <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Острів">Острів</a> — ізольована частина суходолу, оточена з усіх сторін водою<a href="#cite_note-Islands-62">[61]</a>:xxxi, тоді як <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%B3" title="Архіпелаг">архіпелаг</a> — це ланцюг островів. Чим менше острів, тим більший відсоток його суші прилягає до води, і відповідно буде вважатися узбережжям<a href="#cite_note-63">[62]</a>. Острови можуть утворюватися різними процесами. Наприклад, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Гавайські острови">Гавайські острови</a>, хоч і не розташовані поблизу межі плит, були утворені <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%8F%D1%87%D0%B0_%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_(%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Гаряча точка (геологія)">ізольованою вулканічною діяльністю</a><a href="#cite_note-Islands-62">[61]</a>:406. <a href="/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BE%D0%BB" title="Атол">Атоли</a> — це острови в формі кільця з <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB" title="Корал">коралів</a>, які утворюються, коли <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B2%D0%B0%D0%BB" title="Обвал">опускання</a> призводить до того, що острів занурюється під поверхню океану та залишає навколо нього кільце рифів<a href="#cite_note-Islands-62">[61]</a>:69<a href="#cite_note-darwincr1-64">[63]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Гори_та_плато">Гори та плато</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=9" title="Редагувати розділ: Гори та плато" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=9" title="Редагувати вихідний код розділу: Гори та плато">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Vihren_Pirin_IMG_8898.jpg" class="mw-file-description"><img alt="Гірський масив із крутими скелями та вершинами." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3f/Vihren_Pirin_IMG_8898.jpg/220px-Vihren_Pirin_IMG_8898.jpg" decoding="async" width="220" height="147" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3f/Vihren_Pirin_IMG_8898.jpg/330px-Vihren_Pirin_IMG_8898.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3f/Vihren_Pirin_IMG_8898.jpg/440px-Vihren_Pirin_IMG_8898.jpg 2x" data-file-width="2048" data-file-height="1365" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BD_(%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8)" title="Пирин (гори)">Пірін</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%82" title="Гірський хребет">гірський масив</a> у <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Болгарія">Болгарії</a>.</figcaption></figure> <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Гора">Гори</a> — це форми рельєфу, які зазвичай підносяться щонайменше на 300 метрів вище за навколишню місцевість<a href="#cite_note-65">[64]</a>. <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%80%D1%83%D1%85%D0%B8" title="Орогенічні рухи">Формування гірських хребтів</a> називається орогенезом і є результатом <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82" title="Тектоніка плит">тектоніки плит</a><a href="#cite_note-Tarbuck-3">[3]</a>:448–449. Наприклад, гори можуть утворюватися в результаті зіткнень, коли одна плита штовхається об іншу під час зіткнення плит, що призводить до підйому земної кори<a href="#cite_note-Tarbuck-3">[3]</a>:454–460, або в результаті руху вбік або вниз, коли земна кора штовхається в мантію, плавиться, піднімається через свою низьку щільність і застигає в тверду породу, потовщуючи шар кори<a href="#cite_note-Tarbuck-3">[3]</a>:449–453. <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE" title="Плато">Плато</a>, яке також називають високогірною рівниною або нагір'ям, — це ділянка високогір'я, що складається з плоскої місцевості, яка різко піднімається над навколишньою територією принаймні з одного боку, утворюючи круті <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%84" title="Кліф">скелі</a> або <a href="/wiki/%D0%95%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF" title="Ескарп">уступи</a><a href="#cite_note-Huggett-36">[36]</a>:99. Плато може створювати вулканічна діяльність, така як <a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3" title="Апвелінг">підняття</a> магми та <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Екструзія">екструзія</a> лави, або ерозія гір, спричинена водою, льодовиками чи еоловими процесами. Плато класифікуються відповідно до навколишнього середовища як <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Міжгірна западина">міжгірські</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B3%D1%96%D1%80%27%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Передгір'я (ще не написана)">передгірні</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Foothills" class="extiw" title="en:Foothills">[en]</a> або <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Материк">континентальні</a><a href="#cite_note-66">[65]</a>. Деякі плато можуть мати невелику плоску вершину, тоді як інші мають широку вершину. <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Останець">Останці</a> є найменшими за розміром з менш екструзивними та більш інтрузивними виверженими породами; плато або високогір'я є найширшими; а <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Столова гора">«столові гори»</a> — це плато загального розміру з горизонтальними <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%80_(%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Шар (геологія)">шарами</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0" title="Корінна порода">корінних порід</a><a href="#cite_note-DuszyńskiOthers2019a-67">[66]</a><a href="#cite_note-Migoń2004a-68">[67]</a><a href="#cite_note-NeuendorfOthers2011a-69">[68]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Рівнини_і_долини">Рівнини і долини</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=10" title="Редагувати розділ: Рівнини і долини" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=10" title="Редагувати вихідний код розділу: Рівнини і долини">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:AlluvialPlain.JPG" class="mw-file-description"><img alt="Алювіальна рівнина поблизу сухих пологих горбів" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8d/AlluvialPlain.JPG/220px-AlluvialPlain.JPG" decoding="async" width="220" height="147" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8d/AlluvialPlain.JPG/330px-AlluvialPlain.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8d/AlluvialPlain.JPG/440px-AlluvialPlain.JPG 2x" data-file-width="3648" data-file-height="2432" /></a><figcaption>Невелика <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%BE%D1%8E&action=edit&redlink=1" class="new" title="Прорізка річкою (ще не написана)">порізана</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/River_incision" class="extiw" title="en:River incision">[en]</a> алювіальна рівнина в <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%A0%D0%B5%D0%B4_%D0%A0%D0%BE%D0%BA_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD_(%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Державний парк Ред Рок Каньйон (Каліфорнія) (ще не написана)">парку Ред Рок Каньйон (Каліфорнія)</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Red_Rock_Canyon_State_Park_(California)" class="extiw" title="en:Red Rock Canyon State Park (California)">[en]</a>.</figcaption></figure> Широкі рівні ділянки суші називаються <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Рівнина">рівнинами</a>, вони охоплюють більше однієї третини площі суші<a href="#cite_note-Wilson-70">[69]</a>. Коли вони виникають у вигляді знижених ділянок між горами, вони можуть створювати <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Долина">долини</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD" title="Каньйон">каньйони</a> або <a href="/wiki/%D0%A3%D1%89%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Ущелина">ущелини</a> та яри<a href="#cite_note-71">[70]</a>. Плато можна розглядати як піднесену рівнину. Рівнини, як відомо, мають родючі ґрунти та важливі для сільського господарства через їх рівнинність, яка підтримує ріст трав, придатних для худоби, і сприяє збиранню врожаю<a href="#cite_note-72">[71]</a>. <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Заплава">Заплави</a> забезпечували сільськогосподарські угіддя для деяких із <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" title="Колиска цивілізації">найдавніших цивілізацій</a><a href="#cite_note-73">[72]</a>. Ерозія часто є основною рушійною силою для створення рівнин і долин, при цьому <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Рифтова долина">рифтові долини</a> є помітним винятком. <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BE%D1%80%D0%B4" title="Фіорд">Фіорди</a> — це льодовикові долини, які можуть мати глибину тисячі метрів і виходити до моря<a href="#cite_note-74">[73]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Печери_і_кратери">Печери і кратери</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=11" title="Редагувати розділ: Печери і кратери" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=11" title="Редагувати вихідний код розділу: Печери і кратери">ред. код</a>]</div> Будь-яка природна порожнеча в землі, яку може відвідати людина, називається <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Печера">печерою</a><a href="#cite_note-75">[74]</a><a href="#cite_note-76">[75]</a>. З самого початку людства вони відігравали важливу роль як місце <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Укриття">притулку</a> для людей<a href="#cite_note-77">[76]</a>. <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Кратер">Кратери</a> — це поглиблення в землі, які, на відміну від печер, не надають притулку і не простягаються <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9_(%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Підземний (географія) (ще не написана)">під землю</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Subterranea_(geography)" class="extiw" title="en:Subterranea (geography)">[en]</a>. Існує багато видів кратерів, таких як <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Метеоритний кратер">ударні кратери</a>, вулканічні <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Кальдера">кальдери</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%B7%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ізостатична западина (ще не написана)">ізостатичні западини</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Isostatic_depression" class="extiw" title="en:Isostatic depression">[en]</a>, як-от у Гренландії. <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82" title="Карст">Карстові</a> процеси можуть створювати як <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Карстова печера">карстові печери</a>, найбільш поширений тип печер, так і кратери, як це видно на прикладі <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BA%D0%B0" title="Карстова лійка">карстових лійок</a><a href="#cite_note-78">[77]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Шари">Шари</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=12" title="Редагувати розділ: Шари" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=12" title="Редагувати вихідний код розділу: Шари">ред. код</a>]</div> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Педосфера">Педосфера</a> — це зовнішній шар континентальної поверхні Землі, який складається з ґрунту та зазнає процесів <a href="/wiki/%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Ґрунтоутворення">ґрунтоутворення</a>. Нижче <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Літосфера">літосфера</a> охоплює як земну кору, так і самий верхній шар <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Мантія Землі">мантії</a><a href="#cite_note-79">[78]</a>. Літосфера лежить, або «плаває», на верхній частині мантії під нею завдяки <a href="/wiki/%D0%86%D0%B7%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Ізостазія">ізостазії</a><a href="#cite_note-Tarbuck-3">[3]</a>:463. Над твердою поверхнею <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Тропосфера">тропосферу</a> та землекористування людиною можна вважати шарами землі<a href="#cite_note-Global_Land_Outlook-2">[2]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Ґрунтовий_покрив">Ґрунтовий покрив</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=13" title="Редагувати розділ: Ґрунтовий покрив" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=13" title="Редагувати вихідний код розділу: Ґрунтовий покрив">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2" title="Ґрунтовий покрив">Ґрунтовий покрив</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Карти ґрунтового покриву (ще не написана)">Карти ґрунтового покриву</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Land_cover_mapping" class="extiw" title="en:Land cover mapping">[en]</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Land_cover_IGBP.png" class="mw-file-description"><img alt="Карта Землі, на якій зображені різні форми ґрунтового покриву різними кольорами" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/25/Land_cover_IGBP.png/330px-Land_cover_IGBP.png" decoding="async" width="330" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/25/Land_cover_IGBP.png/495px-Land_cover_IGBP.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/25/Land_cover_IGBP.png/660px-Land_cover_IGBP.png 2x" data-file-width="3600" data-file-height="1800" /></a><figcaption>Ґрунтовний покрив класифікований <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0-%D0%91%D1%96%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міжнародна програма Геосфера-Біосфера (ще не написана)">Міжнародною програмою Геосфера-Біосфера</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/International_Geosphere-Biosphere_Programme" class="extiw" title="en:International Geosphere-Biosphere Programme">[en]</a> на 17 класів</figcaption></figure> Ґрунтовий покрив стосується матеріалу, який фізично присутній на поверхні землі, наприклад культур дерев і трав, неродючої землі та ділянок, вкритих чагарниками. Штучні поверхні (включаючи міста) становлять близько третини відсотка всієї землі<a href="#cite_note-:3-80">[79]</a>. <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Землекористування">Землекористування</a> — виділення землі людиною для різних цілей, включаючи землеробство, тваринництво та відпочинок (наприклад, національні парки); у всьому світі існує приблизно 16,7 млн. кв. км орних угідь і 33,5 млн. кв. км пасовищ<a href="#cite_note-Hooke2012-81">[80]</a>. Виявлення зміни ґрунтового покриву за допомогою <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Дистанційне зондування Землі">дистанційного зондування</a> та геопросторових даних надає базову інформацію для оцінки впливу зміни клімату на середовища проживання та біорізноманіття, а також природні ресурси в цільових районах. Виявлення змін ґрунтового покриву та картування є ключовим компонентом міждисциплінарної <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Наука про зміни землі (ще не написана)">науки про зміни ґрунту</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Land_change_science" class="extiw" title="en:Land change science">[en]</a>, яка використовує його для визначення наслідків зміни ґрунту на клімат<a href="#cite_note-82">[81]</a>. <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Моделювання зміни земель (ще не написана)">Моделювання зміни земель</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Land_change_modeling" class="extiw" title="en:Land change modeling">[en]</a> використовується для прогнозування та аналізу змін у земельному покриві та його використанні<a href="#cite_note-:32-83">[82]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Ґрунт">Ґрунт</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=14" title="Редагувати розділ: Ґрунт" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=14" title="Редагувати вихідний код розділу: Ґрунт">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82" title="Ґрунт">Ґрунт</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:2013-morbihan-ile-berder-rankosol-granite0109.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5b/2013-morbihan-ile-berder-rankosol-granite0109.jpg/220px-2013-morbihan-ile-berder-rankosol-granite0109.jpg" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5b/2013-morbihan-ile-berder-rankosol-granite0109.jpg/330px-2013-morbihan-ile-berder-rankosol-granite0109.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5b/2013-morbihan-ile-berder-rankosol-granite0109.jpg/440px-2013-morbihan-ile-berder-rankosol-granite0109.jpg 2x" data-file-width="4224" data-file-height="3168" /></a><figcaption>Поперечний розріз <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ранкерні ґрунти (ще не написана)">ранкерного ґрунту</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Rankers" class="extiw" title="en:Rankers">[en]</a> з рослинами та виступаючими корінням у верхній частині</figcaption></figure> Ґрунт — це <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%88_(%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F)" title="Суміш (хімія)">суміш</a> <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Органічні речовини">органічних речовин</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB" title="Мінерал">мінералів</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B7" title="Газ">газів</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Рідина">рідин</a>, і <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Організм">організмів</a>, які разом підтримують <a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Життя">життя</a>. Ґрунт складається з твердої фази мінералів і органічної речовини (ґрунтова матриця)<a href="#cite_note-Tarbuck-3">[3]</a>:222, а також <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Пористість">пористої</a> фази, яка утримує <a href="/w/index.php?title=%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%B0%D0%B7&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ґрунтовий газ (ще не написана)">гази</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Soil_gas" class="extiw" title="en:Soil gas">[en]</a> (ґрунтова атмосфера) і <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B0" title="Вода">воду</a> (ґрунтовий розчин)<a href="#cite_note-84">[83]</a><a href="#cite_note-85">[84]</a>. Відповідно, ґрунт є системою з трьох <a href="/wiki/%D0%90%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Агрегатний стан">станів</a> твердих тіл, рідин і газів<a href="#cite_note-86">[85]</a>. Ґрунт є продуктом кількох факторів: впливу <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82" title="Клімат">клімату</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84" title="Рельєф">рельєфу</a> (висоти, орієнтації та нахилу місцевості), організмів і <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0" title="Материнська порода">материнської породи</a> (первісних мінералів), які взаємодіють протягом часу<a href="#cite_note-Gilluly1975-87">[86]</a>. Ґрунт постійно розвивається через численні фізичні, хімічні та біологічні процеси, які включають вивітрювання та <a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Ерозія">ерозію</a><a href="#cite_note-Huggett-36">[36]</a>:148–150. Враховуючи його складність і сильну внутрішню <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Зв'язаність (ще не написана)">зв'язаність</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Connectedness" class="extiw" title="en:Connectedness">[en]</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Екологія ґрунту (ще не написана)">екологи ґрунту</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Soil_ecology" class="extiw" title="en:Soil ecology">[en]</a> розглядають ґрунт як <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0" title="Екосистема">екосистему</a><a href="#cite_note-88">[87]</a>. Ґрунт діє як інженерний матеріал, середовище існування <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Біологія ґрунту (ще не написана)">ґрунтових організмів</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Soil_biology" class="extiw" title="en:Soil biology">[en]</a>, система переробки <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Поживна речовина">поживних речовин</a> і <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Біорозкладані відходи (ще не написана)">органічних відходів</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Biodegradable_waste" class="extiw" title="en:Biodegradable waste">[en]</a>, регулятор <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Якість води">якості води</a>, модифікатор <a href="/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Атмосферна хімія">складу атмосфери</a> та середовище для <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Розвиток рослин (ще не написана)">росту рослин</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Plant_development" class="extiw" title="en:Plant development">[en]</a>, що робить його критично важливим постачальником <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8" title="Екосистемні послуги">екосистемних послуг</a><a href="#cite_note-89">[88]</a>. Оскільки ґрунт має величезний діапазон доступних <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B0" title="Екологічна ніша">ніш</a> і <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Оселище">середовищ існування</a>, він містить помітну частину <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Генетичне різноманіття">генетичного різноманіття</a> Землі. Грам ґрунту може містити мільярди організмів, які належать до тисяч видів; в основному це мікроорганізми і вони значною мірою ще не досліджені<a href="#cite_note-90">[89]</a><a href="#cite_note-91">[90]</a>. Ґрунт є основним компонентом екосистеми Землі. Процеси, що відбуваються в ґрунті, впливають на екосистеми світу далекосяжними способами, починаючи від <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%80%D0%B0" title="Озонова діра">виснаження озонового шару</a> та <a href="/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Глобальне потепління">глобального потепління</a> до <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%89%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%81#Знеліснення" title="Дощовий ліс">знищення тропічних лісів</a> і <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B4" title="Забруднення вод">забруднення води</a>. Стосовно <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB" title="Вуглецевий цикл">кругообігу вуглецю</a>, на Землі, ґрунт діє як важливий <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%87_%D0%B2%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8E&action=edit&redlink=1" class="new" title="Поглинач вуглецю (ще не написана)">резервуар вуглецю</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Carbon_sink" class="extiw" title="en:Carbon sink">[en]</a><a href="#cite_note-92">[91]</a><a href="#cite_note-93">[92]</a> і потенційно реагує найбільше на вплив людини<a href="#cite_note-94">[93]</a> та зміну клімату<a href="#cite_note-Davidson-95">[94]</a>. Було передбачено, що в міру нагрівання планети ґрунти будуть виділяти вуглекислий газ в атмосферу через підвищення <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Біологія ґрунту (ще не написана)">біологічної</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Soil_biology" class="extiw" title="en:Soil biology">[en]</a> активності при вищих температурах, як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA" title="Позитивний зворотний зв'язок">позитивний зворотний зв'язок</a> (посилення)<a href="#cite_note-96">[95]</a>. Однак це передбачення було поставлено під сумнів з огляду на новіші знання про оборот <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вуглець ґрунту (ще не написана)">вуглецю в ґрунті</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Soil_carbon" class="extiw" title="en:Soil carbon">[en]</a><a href="#cite_note-97">[96]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Континентальна_земна_кора">Континентальна земна кора</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=15" title="Редагувати розділ: Континентальна земна кора" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=15" title="Редагувати вихідний код розділу: Континентальна земна кора">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Континентальна земна кора">Континентальна земна кора</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%84" title="Континентальний шельф">Континентальний шельф</a></div> <div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px">Див. також: <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Зміст елементів у земній корі (ще не написана)">Зміст елементів у земній корі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Abundance_of_elements_in_Earth%27s_crust" class="extiw" title="en:Abundance of elements in Earth's crust">[en]</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mohomap.png" class="mw-file-description"><img alt="A world map of the Earth's crust thickness. It is lowest in deep oceans, higher on continental shelves and landmasses, and highest in highland regions such as the Tibetan Plateau." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/31/Mohomap.png/330px-Mohomap.png" decoding="async" width="330" height="183" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/31/Mohomap.png/495px-Mohomap.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/31/Mohomap.png/660px-Mohomap.png 2x" data-file-width="3282" data-file-height="1821" /></a><figcaption>Карта глибини <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%8F_%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%87%D0%B0" title="Поверхня Мохоровичича">розриву Мохоровичича</a> від рівня поверхні із зазначенням товщини земної кори.</figcaption></figure> Континентальна кора — це шар <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Магматичні гірські породи">магматичних</a>, <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Осадові гірські породи">осадових</a> і <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Метаморфічні гірські породи">метаморфічних</a> порід, який утворює геологічні континенти та ділянки мілкого морського дна поблизу їхніх берегів, відомі як <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%84" title="Континентальний шельф">континентальні шельфи</a>. Цей шар іноді називають <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="Сіаль">сіалом</a>, тому що його об'ємний склад багатший <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82_%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%8E&action=edit&redlink=1" class="new" title="Силікат алюмінію (ще не написана)">силікатом алюмінію</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Aluminium_silicate" class="extiw" title="en:Aluminium silicate">[en]</a> та має нижчу щільність порівняно з <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Океанічна земна кора">океанічною корою</a><a href="#cite_note-98">[97]</a>, яка має назву <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%B0_(%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96)" title="Сима (оболонка Землі)">сима</a> і є багатшою <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BA" title="Тальк">силікатом магнію</a>. Зміни швидкості <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%96" title="Сейсмічні хвилі">сейсмічних хвиль</a> показали, що на певній глибині (<a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%8F_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Поверхня Конрада">розрив Конрада</a>) існує досить різкий контраст між <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кислотна порода (ще не написана)">кислотною породою</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Felsic" class="extiw" title="en:Felsic">[en]</a> верхньої континентальної кори та нижньою континентальною корою, яка більше характеризується <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%82%D0%B8" title="Мафіти">мафітами</a><a href="#cite_note-99">[98]</a>. Склад суходолу неоднаковий по всій Землі, зміни складу ґрунту простежуються між різними місцями, а також між <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%80_(%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Шар (геологія)">шарами</a> в одному місці. Найбільш визначні компоненти верхньої частини континентальної кори включають <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%B4_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D1%8E" title="Діоксид кремнію">діоксид кремнію</a>, <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%B4_%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%8E" title="Оксид алюмінію">оксид алюмінію</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%96%D0%B9" title="Магній">магній</a><a href="#cite_note-:1-100">[99]</a>. <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Континентальна земна кора">Континентальна кора</a> складається з матеріалу меншої щільності, такого як <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82" title="Граніт">граніт</a> магматичні породи<a href="#cite_note-101">[100]</a> і <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%82" title="Андезит">андезит</a>. Менш поширеним є <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82" title="Базальт">базальт</a>, більш щільна вулканічна порода, яка є основною складовою <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%B6%D0%B5_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%83" title="Ложе океану">океанічного дна</a><a href="#cite_note-layers_earth-102">[101]</a>. Осадова порода утворюється внаслідок накопичення осаду, який осідає та <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B7" title="Діагенез">ущільнюється</a>. Майже 75 % поверхні континентів вкрито осадовими породами, хоча вони утворюють приблизно 5 % земної кори<a href="#cite_note-jessey-103">[102]</a>. Найпоширеніші <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Природні силікати">силікатні мінерали</a> на поверхні Землі включають <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%86" title="Кварц">кварц</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%88%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Польові шпати">польові шпати</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D1%84%D1%96%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B8" title="Амфіболи">амфіболи</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B0" title="Слюда">слюду</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8" title="Піроксени">піроксени</a> і <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%96%D0%BD" title="Олівін">олівін</a><a href="#cite_note-de_pater_lissauer2010-104">[103]</a>. Поширені <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96" title="Карбонати природні">карбонатні мінерали</a> включають <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B8%D1%82" title="Кальцит">кальцит</a> (який знаходять у <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D1%8F%D0%BA" title="Вапняк">вапняку</a>) і <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82" title="Доломіт">доломіт</a><a href="#cite_note-wekn_bulakh2004-105">[104]</a>. Порода, з якої складається суходіл, товща за <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Океанічна земна кора">океанічну кору</a> і значно різноманітніша за складом. Близько 31 % цієї континентальної кори занурено в мілководдя, утворюючи континентальні шельфи<a href="#cite_note-:1-100">[99]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Наука_про_життя">Наука про життя</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=16" title="Редагувати розділ: Наука про життя" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=16" title="Редагувати вихідний код розділу: Наука про життя">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Природна зона">Природна зона</a> та <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Ландшафтна екологія">Ландшафтна екологія</a></div> Суходіл надає багато <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8" title="Екосистемні послуги">екосистемних послуг</a>, таких як пом'якшення зміни клімату, регулювання водопостачання через дренажні басейни та річкові системи та підтримка виробництва їжі. Земельні ресурси є обмеженими, тому були створені нормативні акти, призначені для захисту цих екосистемних послуг, і набір практик під назвою <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Раціональне управління земельними ресурсами (ще не написана)">стале управління земельними ресурсами</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Sustainable_land_management" class="extiw" title="en:Sustainable land management">[en]</a><a href="#cite_note-Global_Land_Outlook-2">[2]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Біоми_суходолу">Біоми суходолу</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=17" title="Редагувати розділ: Біоми суходолу" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=17" title="Редагувати вихідний код розділу: Біоми суходолу">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BC" title="Біом">Біом</a></div> Біом — це територія, «яка характеризується своєю рослинністю, ґрунтом, кліматом і <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0" title="Дика природа">дикою природою»</a><a href="#cite_note-:02-106">[105]</a><a href="#cite_note-107">[106]</a>. Існує п'ять основних типів біомів на суходолі: поля, ліси, пустелі, тундри та прісні води<a href="#cite_note-:02-106">[105]</a>. Інші типи біомів включають чагарники<a href="#cite_note-109">[b]</a>, водно-болотні угіддя<a href="#cite_note-110">[c]</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Полярна крижана шапка">полярні крижані шапки</a><a href="#cite_note-111">[108]</a>. <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0" title="Екосистема">Екосистема</a> означає взаємодію між організмами в певному середовищі, а <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Оселище">оселище</a> відноситься до середовища, де живе певний вид або популяція організмів. Біоми можуть охоплювати більше ніж один континент і містити різноманітні екосистеми та середовища проживання<a href="#cite_note-112">[109]</a>. <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:White_Desert,_Rock_formations,_Egypt.jpg" class="mw-file-description"><img alt="Зображення Білої пустелі в Єгипті зі скелями, дюнами та білими крейдяними скелями, утвореними ерозією вітром і піском" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/White_Desert%2C_Rock_formations%2C_Egypt.jpg/220px-White_Desert%2C_Rock_formations%2C_Egypt.jpg" decoding="async" width="220" height="147" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/White_Desert%2C_Rock_formations%2C_Egypt.jpg/330px-White_Desert%2C_Rock_formations%2C_Egypt.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/White_Desert%2C_Rock_formations%2C_Egypt.jpg/440px-White_Desert%2C_Rock_formations%2C_Egypt.jpg 2x" data-file-width="3072" data-file-height="2048" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%95%D1%81-%D0%A1%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0-%D0%B5%D0%BB%D1%8C-%D0%91%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0" title="Ес-Сахра-ель-Бейда">Національний парк Біла пустеля</a> в <a href="/wiki/%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82" title="Єгипет">Єгипті</a></figcaption></figure> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ryssebergen_2012b.jpg" class="mw-file-description"><img alt="Густий ліс із різними видами дерев і чагарників" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/Ryssebergen_2012b.jpg/220px-Ryssebergen_2012b.jpg" decoding="async" width="220" height="146" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/Ryssebergen_2012b.jpg/330px-Ryssebergen_2012b.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/Ryssebergen_2012b.jpg/440px-Ryssebergen_2012b.jpg 2x" data-file-width="4928" data-file-height="3264" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%81" title="Ліс">Ліс</a> у Риссбергені, <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Швеція">Швеція</a></figcaption></figure> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F" title="Пустеля">Пустелі</a> мають <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%88%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Посушливість (ще не написана)">посушливий</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Aridity" class="extiw" title="en:Aridity">[en]</a> клімат, що зазвичай означає, що вони отримують менше 25 сантиметрів <a href="/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B8" title="Атмосферні опади">опадів</a> на рік. Вони складають приблизно одну п'яту площі суходолу, зустрічаються на всіх континентах і можуть бути дуже гарячими або дуже холодними (див. <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96" title="Полярні пустелі">полярні пустелі</a>). Вони є домівкою для різних тварин і рослин, які еволюціонували, щоб бути стійкими до посухи. У пустелях ерозія здебільшого спричинена проточною водою, як правило, під час сильних <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B0" title="Гроза">гроз</a>, які викликають <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BA&action=edit&redlink=1" class="new" title="Раптовий паводок (ще не написана)">раптові повені</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Flash_flood" class="extiw" title="en:Flash flood">[en]</a>. Пустелі розширюються через <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Опустелювання">опустелювання</a>, яке спричинене надмірним вирубуванням лісів і випасом худоби<a href="#cite_note-113">[110]</a><a href="#cite_note-Tarbuck-3">[3]</a>:598–621.</li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0" title="Тундра">Тундра</a> — це біом, де росту дерев заважають низькі температури та короткий вегетаційний період. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Російська мова">Російське</a> слово тундра походить від слова <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%B0%D0%B0%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кильдинська саамска мова (ще не написана)">саамської мови</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Kildin_S%C3%A1mi_language" class="extiw" title="en:Kildin Sámi language">[en]</a> тӯндар (tūndâr), що означає «височини», «безлісий гірський масив»<a href="#cite_note-114">[111]</a>. Три регіони мають пов'язані типи тундри: арктична тундра<a href="#cite_note-berkeley-115">[112]</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B8" title="Альпійські луки">альпійська тундра</a><a href="#cite_note-berkeley-115">[112]</a> та антарктична тундра<a href="#cite_note-wwf-116">[113]</a>.</li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%81" title="Ліс">Ліс</a> — це ділянка суходолу, на якій переважають <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE" title="Дерево">дерева</a>. Використовується багато визначень «лісу», включаючи такі фактори, як густота дерев, висота дерев, землекористування, правовий статус та екологічна функція. <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%9E%D0%9D" title="Продовольча та сільськогосподарська організація ООН">Продовольча та сільськогосподарська організація ООН</a> визначає ліс як «землю площею понад 0,5 гектара з деревами заввишки понад 5 метрів і покриттям <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82" title="Лісовий намет">крони</a> понад 10 відсотків або деревами, які можуть досягати цих значень на місці. Сюди не входять землі, які переважно використовуються в сільському або міському господарстві»<a href="#cite_note-117">[114]</a>. Типи лісів включають <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%89%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%81" title="Дощовий ліс">тропічні ліси</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Листопадні рослини">листяні ліси</a> та <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%B3%D0%B0" title="Тайга">тайгу</a>.</li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5_(%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0)" title="Поле (екосистема)">Поля</a> — це ділянки, де серед <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Рослинність">рослинності</a> переважають трави (<a href="/wiki/%D0%97%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96" title="Злакові">злакові</a>). Однак на полях також можна знайти <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96" title="Осокові">осоку</a> і рогіз (<a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96" title="Ситникові">ситникові</a>), а також різні пропорції <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Бобові культури">бобових</a>, таких як <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%8E%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Конюшина">конюшина</a> та інші <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Трав'янисті рослини">трави</a>. Поля зустрічаються в природі на всіх континентах, крім <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B0" title="Антарктида">Антарктиди</a>, і в більшості <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD" title="Екорегіон">екорегіонів</a> <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Земля">Землі</a>. Крім того, поля є одними з найбільших біомів на землі та домінують у ландшафті в усьому світі. Існують різні типи полів: природні, напівприродні та сільськогосподарські<a href="#cite_note-118">[115]</a>. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0" title="Савана">Савана</a> — це поля з нерегулярними розрізненими деревами.</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Фауна_та_флора">Фауна та флора</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=18" title="Редагувати розділ: Фауна та флора" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=18" title="Редагувати вихідний код розділу: Фауна та флора">ред. код</a>]</div> Наземні рослини виникли із <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96" title="Зелені водорості">зелених водоростей</a> і називаються <a href="/wiki/%D0%95%D0%BC%D0%B1%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%82%D0%B8" title="Ембріофіти">ембріофітами</a>. До них належать <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE" title="Дерево">дерева</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%89" title="Кущ">кущі</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96" title="Папоротеподібні">папороті</a>, <a href="/wiki/%D0%97%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96" title="Злакові">трави</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%B8" title="Мохи">мохи</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0" title="Квітка">квіти</a>. Більшість рослин є <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Судинні рослини">судинними рослинами</a>, тобто їх тканини розподіляють воду та мінерали по рослині<a href="#cite_note-119">[116]</a>. За допомогою <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B7" title="Фотосинтез">фотосинтезу</a> більшість рослин живляться сонячним світлом і водою, поглинаючи вуглекислий газ і вивільняючи кисень. Від 20 до 50 % кисню виробляється наземною рослинністю<a href="#cite_note-120">[117]</a>. На відміну від рослин, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Наземні тварини">наземні тварини</a> не є <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Монофілія">монофілетичною групою</a>, оскільки група всіх наземних тварин не включає інші родоводи, які також походять від відповідних <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BA&action=edit&redlink=1" class="new" title="Спільний предок (ще не написана)">спільних предків</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Common_ancestor" class="extiw" title="en:Common ancestor">[en]</a>, але не є наземними. Це пояснюється тим, що існують організми, такі як <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B8" title="Кити">кити</a>, які <a href="/wiki/%D0%95%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%85" title="Еволюція китоподібних">еволюціонували від наземних ссавців</a> назад до водного способу життя<a href="#cite_note-Garwood-121">[118]</a>. Багато представників <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%84%D0%B0%D1%83%D0%BD%D0%B0" title="Мегафауна">мегафауни</a> минулого, таких як <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8" title="Динозаври">динозаври</a>, що не належать до птахів, зникли від час масових вимирань, наприклад, під час <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Четвертинне вимирання">четвертинного вимирання</a><a href="#cite_note-122">[119]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Люди_і_суходіл">Люди і суходіл</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=19" title="Редагувати розділ: Люди і суходіл" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=19" title="Редагувати вихідний код розділу: Люди і суходіл">ред. код</a>]</div> Суходіл «глибоко переплетений з людським розвитком»<a href="#cite_note-Global_Land_Outlook-2">[2]</a>:21. Це важливий ресурс для виживання людини<a href="#cite_note-123">[120]</a>, люди залежать від суходолу для існування, і можуть розвинути сильну символічну прихильність до нього. Доступ до землі може визначати «виживання та багатство», особливо в країнах, що розвиваються, породжуючи складні владні відносини у виробництві та споживанні. Більшість світових філософій і релігій визнають обов'язок людини <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D1%82%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Дбайливе господарювання (теологія) (ще не написана)">піклуватися</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Stewardship_(theology)" class="extiw" title="en:Stewardship (theology)">[en]</a> про землю та природу<a href="#cite_note-Global_Land_Outlook-2">[2]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Культура">Культура</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=20" title="Редагувати розділ: Культура" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=20" title="Редагувати вихідний код розділу: Культура">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F_%D0%B2_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="Земля в культурі">Земля в культурі</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mt_Fuji_NASA_ISS002-E-6971_large.jpg" class="mw-file-description"><img alt="Mount Fuji as seen from space, with surrounding forest" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/eb/Mt_Fuji_NASA_ISS002-E-6971_large.jpg/220px-Mt_Fuji_NASA_ISS002-E-6971_large.jpg" decoding="async" width="220" height="146" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/eb/Mt_Fuji_NASA_ISS002-E-6971_large.jpg/330px-Mt_Fuji_NASA_ISS002-E-6971_large.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/eb/Mt_Fuji_NASA_ISS002-E-6971_large.jpg/440px-Mt_Fuji_NASA_ISS002-E-6971_large.jpg 2x" data-file-width="3060" data-file-height="2036" /></a><figcaption>Вид на <a href="/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%B4%D0%B7%D1%96_(%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0)" title="Фудзі (гора)">гору Фудзі</a> на початку літа з <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Міжнародна космічна станція">Міжнародної космічної станції</a>. Гора Фудзі є геологічною особливістю суходолу, яка має велике культурне та релігійне значення<a href="#cite_note-124">[121]</a></figcaption></figure> Багато людей вважають суходіл джерелом «духовності, натхнення та краси». У багатьох людей також розвивається почуття приналежності до землі, особливо якщо вона також належала їхнім предкам<a href="#cite_note-Global_Land_Outlook-2">[2]</a>. Різні <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Релігія">релігії</a> вчать про зв'язок між людьми та землею (наприклад, шанування <a href="/wiki/%D0%91%D0%B3%D1%83%D0%BC%D1%96" title="Бгумі">Бгумі</a>, уособлення Землі в <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%97%D0%B7%D0%BC" title="Індуїзм">індуїзмі</a><a href="#cite_note-125">[122]</a> та зобов'язання захищати землю як <a href="/w/index.php?title=%D0%A5%D1%96%D0%BC%D0%B0_(%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Хіма (охорона навколишнього середовища) (ще не написана)">хіму</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Hima_(environmental_protection)" class="extiw" title="en:Hima (environmental protection)">[en]</a> в <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BC" title="Іслам">ісламі</a>), і майже в кожній <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Корінні народи">групі корінних народів</a> існують <a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F)" title="Етіологія (філософія)">етіологічні</a> історії про землю, на якій вони живуть<a href="#cite_note-Global_Land_Outlook-2">[2]</a>. Для корінних народів зв'язок із землею є важливою частиною їхньої ідентичності та культури<a href="#cite_note-World's_Indigenous_Peoples-126">[123]</a>, а деякі релігійні групи вважають певні ділянки землі <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Святість">священними</a>, наприклад <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Свята земля">Святу Землю</a> в <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%97" title="Авраамічні релігії">авраамічних релігіях</a><a href="#cite_note-127">[124]</a>. Міфи про <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Створення">створення</a> світу в багатьох релігіях включають історії про створення світу надприродним <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B8" title="Боги">божеством</a> або божествами, включаючи розповіді про те, що суходіл відділяється від океанів і повітря. Саму Землю часто персоніфікували як <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B8" title="Боги">божество</a>, а точніше, <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D1%8F" title="Богиня">богиню</a>. У багатьох культурах <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D1%8F-%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Богиня-мати">богиня-мати</a> також зображується як <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2_%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%8E%D1%87%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список божеств родючості (ще не написана)">божество родючості</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_fertility_deities" class="extiw" title="en:List of fertility deities">[en]</a>. <a href="/wiki/%D0%90%D1%86%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B8" title="Ацтеки">Ацтеки</a> називали Землю <a href="/w/index.php?title=%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Тонанцін (ще не написана)">Тонанцін</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Tonantzin" class="extiw" title="en:Tonantzin">[en]</a> — «наша мати»; <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Інки">інки</a> називали Землю <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BC%D0%B0" title="Пачамама">Пачамама</a> — «мати-земля». Китайська богиня Землі <a href="/w/index.php?title=%D0%A5%D0%BE%D1%83%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Хоуту (ще не написана)">Хоуту</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Houtu" class="extiw" title="en:Houtu">[en]</a><a href="#cite_note-128">[125]</a> подібна до <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%8F" title="Гея">Геї</a>, грецької богині, яка уособлює Землю. У <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Скандинавська міфологія">скандинавській міфології</a> жінка-велетень, священна божественна земля, <a href="/wiki/%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%B4" title="Йорд">Йорд</a> була матір'ю <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%80_(%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Тор (міфологія)">Тора</a> і дочкою <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Аннар (ще не написана)">Аннар</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Annar" class="extiw" title="en:Annar">[en]</a><a href="#cite_note-129">[126]</a>. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D1%82%D1%83" title="Релігія Стародавнього Єгипту">Давньоєгипетська міфологія</a> відрізняється від інших культур тим, що Земля (<a href="/wiki/%D2%90%D0%B5%D0%B1" title="Ґеб">Ґеб</a>) є чоловічою постаттю, а небо (<a href="/wiki/%D0%9D%D1%83%D1%82" title="Нут">Нут</a>) — жіночою<a href="#cite_note-130">[127]</a>. <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Стародавній Близький Схід">Стародавні культури Близького Сходу</a> уявляли світ як плоский диск землі, оточений океаном. <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B4" title="Тексти пірамід">Тексти пірамід</a> і <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B8_%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%B3%D1%96%D0%B2" title="Тексти Саркофагів">тексти саркофагів</a> показують, що стародавні єгиптяни вірили, що <a href="/wiki/%D0%9D%D1%83%D0%BD_(%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Нун (міфологія)">Нун</a> (океан) був круглим тілом, яке оточувало nbwt (термін, що означає «суха земля» або «острови»)<a href="#cite_note-131">[128]</a>. <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85" title="Танах">Танах</a>, спираючись на інші ідеї Близького Сходу, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D1%8E%D0%B4%D0%B0%D1%97%D0%B7%D0%BC%D1%96" title="Космологія в юдаїзмі">зображує Землю</a> як плоский диск, що плаває на воді, з іншим водним простором над ним<a href="#cite_note-Berlin_2011_189-132">[129]</a>. Подібну модель можна знайти в описі <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80" title="Гомер">Гомера</a> 8 століття до нашої ери, в якому «Океанос, персоніфікована водойма, що оточує круглу поверхню Землі, є творцем усього життя і, можливо, всіх богів»<a href="#cite_note-133">[130]</a>. Те, що Земля має сферичну форму, припускали ранні <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Давньогрецька філософія">грецькі філософи</a>, переконання яких підтримував <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%84%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80" title="Піфагор">Піфагор</a>. Всупереч поширеній думці, більшість освічених людей <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Середньовіччя">Середньовіччя</a> не вірили, що Земля плоска: цю помилкову думку часто називають «<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D1%84_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%83_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міф про плоску Землю (ще не написана)">міфом про плоску Землю</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Myth_of_the_flat_Earth" class="extiw" title="en:Myth of the flat Earth">[en]</a>». Як свідчать такі мислителі, як <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0_%D0%90%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Тома Аквінський">Тома Аквінський</a>, на той час європейська віра в <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%81%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Кулястість Землі">сферичну Землю</a> була широко поширеною<a href="#cite_note-134">[131]</a>. До <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Перше навколосвітнє плавання">першого навколосвітнього плавання</a> та початку <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82" title="Космічний політ">космічних польотів</a> віра в сферичну Землю ґрунтувалася на спостереженнях вторинних ефектів форми Землі та аналогії із формою інших планет<a href="#cite_note-135">[132]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Подорожі">Подорожі</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=21" title="Редагувати розділ: Подорожі" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=21" title="Редагувати вихідний код розділу: Подорожі">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6" title="Подорож">Подорож</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:A8-A26_Besnate.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ee/A8-A26_Besnate.jpg/220px-A8-A26_Besnate.jpg" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ee/A8-A26_Besnate.jpg/330px-A8-A26_Besnate.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ee/A8-A26_Besnate.jpg/440px-A8-A26_Besnate.jpg 2x" data-file-width="800" data-file-height="600" /></a><figcaption><a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%908_(%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Автострада А8 (Італія) (ще не написана)">Автострада дей Лагі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Autostrada_A8_(Italy)" class="extiw" title="en:Autostrada A8 (Italy)">[en]</a> («Озерна автомагістраль»; частина <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%908_(%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Автострада А8 (Італія) (ще не написана)">А8</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Autostrada_A8_(Italy)" class="extiw" title="en:Autostrada A8 (Italy)">[en]</a> і <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%909_(%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Автострада А9 (Італія) (ще не написана)">А9</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Autostrada_A9_(Italy)" class="extiw" title="en:Autostrada A9 (Italy)">[en]</a>), <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Італія">Італія</a>, перша автомагістраль, побудована в світі<a href="#cite_note-independent-136">[133]</a><a href="#cite_note-motorwebmuseum-137">[134]</a></figcaption></figure> Люди зазвичай <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6" title="Подорож">подорожували</a> у справах, для задоволення, відкриттів і пригод; в новітній історії людства подорожі стали легшими завдяки таким технологіям, як <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C" title="Автомобіль">автомобілі</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4" title="Поїзд">потяги</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BA" title="Літак">літаки</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%BE" title="Судно">кораблі</a>. <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сухопутна навігація (ще не написана)">Сухопутна навігація</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Land_navigation" class="extiw" title="en:Land navigation">[en]</a> є одним з аспектів подорожей і стосується просування незнайомою місцевістю за допомогою навігаційних інструментів, таких як карти з прив'язкою до місцевості, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D1%81" title="Компас">компас</a> або <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Супутникова навігація">супутникова навігація</a><a href="#cite_note-hofman-138">[135]</a>. Навігацію на суші часто полегшує прив'язка до <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%80" title="Орієнтир">орієнтирів</a> — стійких та впізнаваних природних або створених людиною об'єктів, які виділяються з навколишнього середовища та часто є помітними з великих відстаней<a href="#cite_note-139">[136]</a>. Природними орієнтирами можуть бути характерні об'єкти, такі як гори чи плато, наприклад, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0_(%D0%9F%D0%90%D0%A0)" title="Столова гора (ПАР)">Столова гора</a> в Південній Африці, гора <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82" title="Арарат">Арарат</a> у Туреччині, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD" title="Великий каньйон">Великий каньйон</a> у Сполучених Штатах, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BB%D1%83%D1%80%D1%83" title="Улуру">Улуру</a> в Австралії та <a href="/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%B4%D0%B7%D1%96_(%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0)" title="Фудзі (гора)">гора Фудзі</a> в Японії<a href="#cite_note-WTO2012Highlights-140">[137]</a>. В історії людства відбулися дві великі епохи досліджень: розселення та змішування. Протягом періоду розселення люди залишали Африку, оселялися на нових землях і розвивали окремі культури у відносній ізоляції<a href="#cite_note-:12-141">[138]</a>. Ранні дослідники оселилися в Європі та Азії; 14 000 років тому деякі люди перетнули <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Моделі заселення Америки">сухопутний міст льодовикового періоду</a> з Сибіру на Аляску та рушили на південь, щоб оселитися в Америці<a href="#cite_note-:03-142">[139]</a>. Здебільшого ці культури не знали про існування одна одної<a href="#cite_note-:12-141">[138]</a>. Другий період, який тривав приблизно останні 10 000 років, ознаменував посилення міжкультурного обміну через торгівлю та дослідження, знаменуючи нову еру культурного змішання<a href="#cite_note-:12-141">[138]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Торгівля">Торгівля</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=22" title="Редагувати розділ: Торгівля" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=22" title="Редагувати вихідний код розділу: Торгівля">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F" title="Торгівля">Торгівля</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%A5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Хронологія міжнародної торгівлі (ще не написана)">Хронологія міжнародної торгівлі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Timeline_of_international_trade" class="extiw" title="en:Timeline of international trade">[en]</a></div> Люди займалися торгівлею з доісторичних часів. <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%92%D0%BE%D1%82%D1%81%D0%BE%D0%BD_(%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Пітер Вотсон (інтелектуальний історик) (ще не написана)">Пітер Вотсон</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Peter_Watson_(business_writer)" class="extiw" title="en:Peter Watson (business writer)">[en]</a> датує <a href="/w/index.php?title=%D0%A5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Хронологія міжнародної торгівлі (ще не написана)">історію торгівлі на довгі відстані</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Timeline_of_international_trade" class="extiw" title="en:Timeline of international trade">[en]</a> <abbr>бл.</abbr> 150 000 років тому<a href="#cite_note-Watson2005_150-143">[140]</a>. Протягом історії на суходолі існували основні <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85" title="Торговий шлях">торговельні шляхи</a>, наприклад <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85" title="Великий шовковий шлях">Великий шовковий шлях</a>, який з'єднував <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Східна Азія">Східну Азію</a> з <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Європа">Європою</a><a href="#cite_note-144">[141]</a> і <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85" title="Бурштиновий шлях">Бурштиновий шлях</a>, який використовувався для транспортування <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B8%D0%BD" title="Бурштин">бурштину</a> з <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Північна Європа">Північної Європи</a> до <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Середземне море">Середземного моря</a><a href="#cite_note-145">[142]</a>. <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Темні століття середньовіччя">Темні віки</a> призвели до краху торгівлі на Заході, але вона продовжувала процвітати на Близькому Сході, в Індії, Китаю, Південно-Східної Азії та королівствах Африки. У середні віки Центральна Азія була економічним центром світу, і в Європі зазвичай торгували предметами розкоші. Фізичні гроші (бартерні або дорогоцінні метали) було небезпечно перевозити на великі відстані. Щоб вирішити цю проблему, банківська індустрія, що розвивалася, уможливила перехід до рухомого багатства або капіталу, що значно полегшило та зробило безпечнішою торгівлю на великих відстанях. Після <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BB" title="Доба вітрил">доби вітрил</a> міжнародна торгівля здебільшого відбувалася морськими шляхами, зокрема для того, щоб проміжні країни не мали можливості контролювати торговельні шляхи та потік товарів[<a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Вікіпедія:Посилання на джерела">джерело?</a>]. В економіці <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8" title="Земельні ресурси">земля</a> означає <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Фактори виробництва">фактори виробництва</a>. Земля може передаватися в <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0" title="Оренда">оренду</a> в обмін на орендну плату, що дозволяє використовувати її різноманітні <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Сировина">сировинні</a> ресурси (дерева, нафта, метали)<a href="#cite_note-146">[143]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Землекористування">Землекористування</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=23" title="Редагувати розділ: Землекористування" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=23" title="Редагувати вихідний код розділу: Землекористування">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Землекористування">Землекористування</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Землеспоживання (ще не написана)">Землеспоживання</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Land_consumption" class="extiw" title="en:Land consumption">[en]</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Anthromes_map_and_timeline_(10,000_BCE_to_2017_CE).png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/Anthromes_map_and_timeline_%2810%2C000_BCE_to_2017_CE%29.png/440px-Anthromes_map_and_timeline_%2810%2C000_BCE_to_2017_CE%29.png" decoding="async" width="440" height="253" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/Anthromes_map_and_timeline_%2810%2C000_BCE_to_2017_CE%29.png/660px-Anthromes_map_and_timeline_%2810%2C000_BCE_to_2017_CE%29.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/Anthromes_map_and_timeline_%2810%2C000_BCE_to_2017_CE%29.png/880px-Anthromes_map_and_timeline_%2810%2C000_BCE_to_2017_CE%29.png 2x" data-file-width="4900" data-file-height="2817" /></a><figcaption>Світова карта землекористування станом на 2017 рік. Історичний розподіл землекористування, починаючи з 10 000 р. до н. е., показано внизу праворуч.</figcaption></figure> Понад 10 000 років люди займалися такими видами діяльності на суходолі, як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Полювання">полювання</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%97%D0%B6%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Збирання їжі (ще не написана)">пошук їжі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Foraging" class="extiw" title="en:Foraging">[en]</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Контрольоване спалювання (ще не написана)">контрольоване спалювання</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Controlled_burn" class="extiw" title="en:Controlled burn">[en]</a>, <a href="/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Знеліснення">розчищення землі</a>, та <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Сільське господарство">сільське господарство</a>. Починаючи з <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Неолітична революція">неолітичної революції</a> та поширення сільського господарства по всьому світу, землекористування людиною суттєво змінило <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Природна зона">природні екосистеми</a> з по суті глобальною трансформацією земного ландшафту 3000 років тому<a href="#cite_note-GLO_Chapter_2-147">[144]</a>:30<a href="#cite_note-148">[145]</a><a href="#cite_note-149">[146]</a>. Приблизно з 1750 року використання суходолу людиною зросло прискореними темпами через <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Промислова революція">промислову революцію</a>, яка створила більший попит на природні ресурси та спричинила швидке зростання населення<a href="#cite_note-GLO_Chapter_2-147">[144]</a>:34. Сільське господарство включає як <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Сільськогосподарські культури">рослинництво</a>, так і <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Тваринництво">тваринництво</a><a href="#cite_note-Office1999-150">[147]</a>. Третина поверхні землі використовується для сільського господарства<a href="#cite_note-worldbankagri-151">[148]</a><a href="#cite_note-GLO_Chapter_7-152">[149]</a>:126, площа оцінюється в 16,7 мільйонів км2 орних угідь і 33,5 мільйонів км2 пасовищ<a href="#cite_note-Hooke2012-81">[80]</a>. Таке використання має значний вплив на екосистеми Землі. Коли земля розчищається, щоб звільнити місце для сільського господарства, місцева флора і фауна замінюються новими культурами та худобою<a href="#cite_note-GLO_Chapter_2-147">[144]</a>:31. Надмірно велике використання сільськогосподарських угідь зумовлене поганою практикою господарювання (що призводить до зниження врожайності їжі, що вимагає більшого використання землі), попитом на продовольство, <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D1%87%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Харчові відходи">харчовими відходами</a>, та <a href="/wiki/%D0%92%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%27%D1%8F%D1%81%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%94_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5#Випас_худоби_та_використання_землі" title="Вплив виробництва м'яса на навколишнє середовище">дієтами з високим вмістом м'яса</a><a href="#cite_note-GLO_Chapter_7-152">[149]</a>:126. <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Урбанізація">Урбанізація</a> призвела до більшого зростання населення в <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Міська територія">містах</a> у минулому столітті. Незважаючи на те, що міські території становлять менше 3 відсотків площі суходолу, у 2007 році місце проживання більшості населення світу перемістилось з переважно <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Сільська місцевість">сільської місцевості</a> до міських центрів<a href="#cite_note-GLO_Chapter_2-147">[144]</a>:35. Люди, які живуть у містах, залежать від продуктів харчування, вироблених в сільській місцевості за межами їхніх міст, що створює більший попит на сільське господарство та спонукає до <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Наука про зміну землі (ще не написана)">зміни землекористування</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Land_change_science" class="extiw" title="en:Land change science">[en]</a> далеко за межами міста<a href="#cite_note-GLO_Chapter_2-147">[144]</a>:35. Урбанізація також витісняє сільськогосподарські угіддя, оскільки відбувається переважно на найродючіших землях. Розширення міст у <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%83%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Періурбанізація (ще не написана)">приміських районах</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Peri-urbanisation" class="extiw" title="en:Peri-urbanisation">[en]</a> фрагментує сільськогосподарські та природні землі, змушуючи сільське господарство переміщатися на менш родючі землі в інших місцях. Оскільки ця земля є менш родючою, для такого ж виробництва потрібно більше землі, що збільшує загальне використання сільськогосподарських угідь<a href="#cite_note-GLO_Chapter_6-153">[150]</a>:119. Іншою формою землекористування є <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Гірнича справа">видобуток корисних копалин</a>, за допомогою якого різноманітними методами видобуваються <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB" title="Мінерал">мінерали</a>. Докази гірничодобувної діяльності датуються приблизно 3000 роком до нашої ери в <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82" title="Стародавній Єгипет">Стародавньому Єгипті</a><a href="#cite_note-GLO_Chapter_2-147">[144]</a>:34. До важливих корисних копалин належать <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96_%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8" title="Залізні руди">залізна руда</a>, яку видобувають для використання як <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Сировина">сировину</a>; <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Вугілля">вугілля</a> — для <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%87%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Горючі корисні копалини">виробництва енергії</a>; і <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Дорогоцінне каміння">дорогоцінне каміння</a> — для використання в <a href="/wiki/%D0%AE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8" title="Ювелірні прикраси">ювелірних виробах</a> і <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%B0" title="Валюта">грошовому обігу</a><a href="#cite_note-GLO_Chapter_2-147">[144]</a>:34. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Законодавство">Законодавство</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=24" title="Редагувати розділ: Законодавство" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=24" title="Редагувати вихідний код розділу: Законодавство">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE" title="Земельне право">Земельне право</a></div> Фраза «<a href="/w/index.php?title=Law_of_the_land&action=edit&redlink=1" class="new" title="Law of the land (ще не написана)">the law of the land</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Law_of_the_land" class="extiw" title="en:Law of the land">[en]</a>» (закони, що діють у країні чи регіоні) вперше з'явилася в 1215 році у <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9" title="Велика хартія вольностей">Великій хартії вольностей</a>, надихнувши пізніше її використання в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%A8%D0%90" title="Конституція США">Конституції США</a><a href="#cite_note-154">[151]</a>. Ідея <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0" title="Альменда">спільної землі</a> також виникла в середньовічному <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE" title="Англійське право">англійському праві</a> та стосується колективної власності на землю, розглядаючи її як <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE" title="Спільне благо">спільне благо</a><a href="#cite_note-Global_Land_Outlook-2">[2]</a>. У науці про навколишнє середовище, економіці та теорії ігор <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Трагедія спільного">трагедія спільного</a> відноситься до використання окремими особами спільного простору для власної вигоди, погіршуючи загальний стан землі, забираючи більше, ніж належна їм частка, і не співпрацюючи з іншими<a href="#cite_note-155">[152]</a>. Ідея спільної землі передбачає суспільну власність; але все ще є частина землі, яку можна приватизувати як <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE" title="Майно">власність</a> окремої особи, наприклад, <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Орендодавець (ще не написана)">землевласника</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Landlord" class="extiw" title="en:Landlord">[en]</a> чи <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Король">короля</a>. У розвинутих країнах очікується, що земля перебуває у приватній власності особи, яка має <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_(%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Право власності (документ) (ще не написана)">право власності</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Title_(property)" class="extiw" title="en:Title (property)">[en]</a>, але в країнах, що розвиваються, право користування землею часто розділене, при цьому права на той самий земельний ресурс можуть надаватися різним людям у різні проміжки часу<a href="#cite_note-Global_Land_Outlook-2">[2]</a>. Починаючи з кінця 20 століття, міжнародне співтовариство почало законодавчо визнавати <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Земельні права корінних народів">права корінного населення на землю</a>, наприклад, <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%92%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D1%96" title="Договір Вайтангі">договір Вайтангі</a> для <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BE%D1%80%D1%96_(%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4)" title="Маорі (народ)">народу маорі</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_2008" title="Гренландський референдум про самоврядування, 2008">акт про самоврядування Гренландії</a> для народу <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%83%D1%97%D1%82%D0%B8" title="Інуїти">інуїти</a> та Закон про права корінного народу <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%BF%D1%96%D0%BD%D0%B8" title="Філіппіни">Філіппін</a><a href="#cite_note-World's_Indigenous_Peoples-126">[123]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Геополітика">Геополітика</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=25" title="Редагувати розділ: Геополітика" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=25" title="Редагувати вихідний код розділу: Геополітика">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Геополітика">Геополітика</a></div> <div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px">Див. також: <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Територіальна претензія">Територіальна претензія</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD" title="Кордон">Кордон</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kashmir_region._LOC_2003626427_-_showing_Kashmir_division_administered_by_India_in_neon_blue.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Kashmir_region._LOC_2003626427_-_showing_Kashmir_division_administered_by_India_in_neon_blue.jpg/220px-Kashmir_region._LOC_2003626427_-_showing_Kashmir_division_administered_by_India_in_neon_blue.jpg" decoding="async" width="220" height="235" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Kashmir_region._LOC_2003626427_-_showing_Kashmir_division_administered_by_India_in_neon_blue.jpg/330px-Kashmir_region._LOC_2003626427_-_showing_Kashmir_division_administered_by_India_in_neon_blue.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Kashmir_region._LOC_2003626427_-_showing_Kashmir_division_administered_by_India_in_neon_blue.jpg/440px-Kashmir_region._LOC_2003626427_-_showing_Kashmir_division_administered_by_India_in_neon_blue.jpg 2x" data-file-width="4597" data-file-height="4920" /></a><figcaption>Карта <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%88%D0%BC%D1%96%D1%80" title="Кашмір">Кашміру</a>, що показує прикордонні суперечки між <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Китайська Народна Республіка">Китаєм</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Індія">Індією</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Пакистан">Пакистаном</a>. Також показано кордони між трьома країнами, які не оспорюються.</figcaption></figure> Кордони — це географічні межі, встановлені або географічними особливостями (<a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Океан">океани</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%82" title="Гірський хребет">гірські хребти</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0" title="Річка">річки</a>) або <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Політія">політичними утвореннями</a> (<a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D1%8F%D0%B4" title="Уряд">урядами</a>, державами або субнаціональними утвореннями). Політичні кордони можуть бути встановлені шляхом <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Війна">війни</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Колонізація">колонізації</a> або взаємних угод між політичними суб'єктами, які проживають на цих територіях<a href="#cite_note-Slater-156">[153]</a>; створення цих угод називається <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2" title="Делімітація кордонів">делімітацією кордонів</a><a href="#cite_note-Sidaway-157">[154]</a>. Багато <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Війна">воєн</a> та інших конфліктів виникали під час спроб учасників розширити територію під своїм контролем або встановити контроль над певною територією, яка вважається стратегічною, історичною чи культурною. <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Монгольська імперія">Монгольська імперія</a> 13-го і 14-го століть стала <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Список найбільших держав в історії">найбільшою суцільною імперією на суходолі</a> в <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Всесвітня історія">історії</a> завдяки війнам і завоюванням<a href="#cite_note-158">[155]</a>. У <a href="/w/index.php?title=19_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B2_%D0%A1%D0%A8%D0%90&action=edit&redlink=1" class="new" title="19 століття в США (ще не написана)">Сполучених Штатах 19-го сторіччя</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/19th_century_in_the_United_States" class="extiw" title="en:19th century in the United States">[en]</a> різними групами було розроблено концепцію <a href="/wiki/%D0%AF%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0)" title="Явне призначення (доктрина)">явного призначення</a>, яка стверджувала, що американським поселенцям судилося розширюватися територією <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Північна Америка">Північної Америки</a>. Цю концепцію використовували для виправдання військових дій проти корінних народів <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Індіанці">Північної Америки</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%9C%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Корінні народи Мексики (ще не написана)">Мексики</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Indigenous_peoples_of_Mexico" class="extiw" title="en:Indigenous peoples of Mexico">[en]</a><a href="#cite_note-Merk215-159">[156]</a><a href="#cite_note-160">[157]</a><a href="#cite_note-161">[158]</a><a href="#cite_note-162">[159]</a>. Агресія <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%85" title="Третій Рейх">нацистської Німеччини</a> у <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Другій світовій війні</a> була частково мотивована концепцією <a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%94%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80_%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96" title="Життєвий простір на Сході">Lebensraum</a> («життєвий простір»), яка спочатку стала геополітичною метою <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Німецька імперія">імперської Німеччини</a> під час <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Перша світова війна">Першої світової війни</a> (1914—1918) як основний елемент <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вереснева програма (ще не написана)">вересневої програми</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Septemberprogramm" class="extiw" title="en:Septemberprogramm">[en]</a> територіального розширення<a href="#cite_note-E/N301-163">[160]</a>. Найбільш крайню форму цієї ідеології підтримувала <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB-%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини">нацистська партія</a> (NSDAP). Lebensraum був одним із головних спонукань нацистської Німеччини до початку <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Другої світової війни</a>, і вона продовжуватиме цю політику до кінця Другої світової війни<a href="#cite_note-Ref-3-164">[161]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Проблеми_навколишнього_середовища">Проблеми навколишнього середовища</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=26" title="Редагувати розділ: Проблеми навколишнього середовища" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=26" title="Редагувати вихідний код розділу: Проблеми навколишнього середовища">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Деградація земель">Деградація земель</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Temperature_Change_Measured_Over_Land_By_Region.svg" class="mw-file-description"><img alt="Графік, що показує підвищення температури з 2000 року з різними континентами, представленими різними лініями. Незважаючи на варіації з року в рік, помітне загальне зростання." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d7/Temperature_Change_Measured_Over_Land_By_Region.svg/220px-Temperature_Change_Measured_Over_Land_By_Region.svg.png" decoding="async" width="220" height="106" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d7/Temperature_Change_Measured_Over_Land_By_Region.svg/330px-Temperature_Change_Measured_Over_Land_By_Region.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d7/Temperature_Change_Measured_Over_Land_By_Region.svg/440px-Temperature_Change_Measured_Over_Land_By_Region.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="247" /></a><figcaption>Зміна температури, виміряна над суходолом за регіонами</figcaption></figure> Деградація земель — це «зменшення або втрата біологічної чи економічної продуктивності та різномаїття» землі в результаті людської діяльності<a href="#cite_note-GLO_Chapter_3-165">[162]</a>:42. Деградація землі спричинена багатьма різними видами діяльності, включаючи сільське господарство, урбанізацію, виробництво енергії та видобуток корисних копалин<a href="#cite_note-GLO_Chapter_3-165">[162]</a>:43. Люди змінили більше трьох чвертей вільної від льоду землі завдяки поселенням та іншим видам використанням, докорінно змінивши екосистеми<a href="#cite_note-:4-166">[163]</a>. Діяльність людини є головним фактором <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Голоценове вимирання">голоценового вимирання</a><a href="#cite_note-167">[164]</a>, а спричинена діяльністю людини зміна клімату призводить до <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%8F" title="Підвищення рівня моря">підвищення рівня моря</a> та втрати екосистем. Екологи вивчають екосистеми суходолу, природні ресурси, <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Біосфера">біосферу</a> (<a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83%D0%BD%D0%B0" title="Фауна">фауну</a> і <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Флора">флору</a>), <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Тропосфера">тропосферу</a> та вплив людської діяльності на них<a href="#cite_note-Global_Land_Outlook-2">[2]</a>. Їхні рекомендації призвели до міжнародних дій щодо запобігання <a href="/wiki/%D0%92%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Втрата біорізноманіття">втраті біорізноманіття</a> та <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Опустелювання">опустелювання</a>, а також заохочення сталого управління <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Лісокористування">лісами</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8" title="Система управління відходами">відходами</a><a href="#cite_note-:5-168">[165]</a>. <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D1%83%D1%85_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Рух за збереження природи (ще не написана)">Рух за збереження природи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Conservation_movement" class="extiw" title="en:Conservation movement">[en]</a> лобіює захист <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%8E_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Види під загрозою вимирання">видів під загрозою зникнення</a> і захист природних територій, таких як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA" title="Парк">парки</a><a href="#cite_note-169">[166]</a>:253. Міжнародні проєкти зосереджені на аналізі того, як люди можуть задовольнити свої потреби, водночас ефективніше використовуючи землю та зберігаючи її природні ресурси, зокрема в рамках проєкту <a href="/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BB%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83" title="Цілі сталого розвитку">Цілі сталого розвитку</a> Організації Об'єднаних Націй<a href="#cite_note-:5-168">[165]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Деградація_ґрунту">Деградація ґрунту</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=27" title="Редагувати розділ: Деградація ґрунту" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=27" title="Редагувати вихідний код розділу: Деградація ґрунту">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Регрес та деградація ґрунтів (ще не написана)">Регрес та деградація ґрунтів</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Soil_retrogression_and_degradation" class="extiw" title="en:Soil retrogression and degradation">[en]</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:World_soil_degradation.jpg" class="mw-file-description"><img alt="Карта світу із зображенням стану ґрунту." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c2/World_soil_degradation.jpg/400px-World_soil_degradation.jpg" decoding="async" width="400" height="183" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c2/World_soil_degradation.jpg/600px-World_soil_degradation.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c2/World_soil_degradation.jpg/800px-World_soil_degradation.jpg 2x" data-file-width="850" data-file-height="388" /></a><figcaption>Світова карта деградації ґрунтів</figcaption></figure> Землекористування людиною може призвести до деградації ґрунту як за якістю, так і за кількістю<a href="#cite_note-GLO_Chapter_3-165">[162]</a>:44. Деградація ґрунту може бути спричинена <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сільськогосподарська хімія (ще не написана)">сільськогосподарськими хімікатами</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Agrochemical" class="extiw" title="en:Agrochemical">[en]</a> (такими як <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0" title="Добрива">добрива</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B4%D0%B8" title="Пестициди">пестициди</a> та <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%86%D0%B8%D0%B4%D0%B8" title="Гербіциди">гербіциди</a>), розвитком <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Інфраструктура">інфраструктури</a> та <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Гірнича справа">видобутком корисних копалин</a> серед інших видів діяльності<a href="#cite_note-GLO_Chapter_3-165">[162]</a>:43–47. Існує кілька різних процесів, які призводять до деградації ґрунту. Фізичні процеси, такі як <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Деградація земель">ерозія</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%A3%D1%89%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ущільнення ґрунту (ще не написана)">ущільнення</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Soil_sealing" class="extiw" title="en:Soil sealing">[en]</a> та <a href="/w/index.php?title=%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ґрунтова кора (ще не написана)">утворення кори</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Soil_crust" class="extiw" title="en:Soil crust">[en]</a> призводять до структурного руйнування ґрунту. Це означає, що вода не може проникати на поверхню ґрунту, спричиняючи <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BA" title="Річковий стік">поверхневий стік</a><a href="#cite_note-GLO_Chapter_3-165">[162]</a>:44. Хімічні процеси, такі як <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B8" title="Засолені ґрунти">засолення</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83" title="Кислування ґрунту">підкислення</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Підвищення токсичності (ще не написана)">підвищення токсичності</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Toxication" class="extiw" title="en:Toxication">[en]</a>, призводять до хімічного дисбалансу в ґрунті<a href="#cite_note-GLO_Chapter_3-165">[162]</a>:44. Засолення завдає особливої шкоди, оскільки воно робить землю менш продуктивною для сільського господарства та впливає на щонайменше 20 % усіх зрошуваних земель<a href="#cite_note-GLO_Chapter_7-152">[149]</a>:137. Навмисне обробка ґрунту шляхом <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Оранка">оранки</a> також може змінити біологічні процеси в ґрунті, що призводить до надмірної <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мінералізація (ґрунтознавство) (ще не написана)">мінералізації</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Mineralization_(soil_science)" class="extiw" title="en:Mineralization (soil science)">[en]</a> та втрати поживних речовин<a href="#cite_note-GLO_Chapter_3-165">[162]</a>:44. <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Опустелювання">Опустелювання</a> — це тип деградації землі в <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%88%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Посушливі території (ще не написана)">посушливих районах</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Drylands" class="extiw" title="en:Drylands">[en]</a>, коли родючі території стають все більш посушливими в результаті природних процесів або діяльності людини, що призводить до втрати біологічної продуктивності<a href="#cite_note-170">[167]</a>. На таке поширення посушливих територій можуть впливати різноманітні людські фактори, такі як <a href="/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Знеліснення">вирубка лісів</a>, неправильне <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9" title="Землеустрій">управління землею</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D1%81_%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B8" title="Надмірний випас худоби">надмірний випас худоби</a><a href="#cite_note-:2-171">[168]</a>, антропогенна <a href="/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Глобальне потепління">зміна клімату</a><a href="#cite_note-Zeng_L17401-172">[169]</a>, та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Перевикористання">надмірна експлуатація</a> <a href="/wiki/%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82" title="Ґрунт">ґрунту</a><a href="#cite_note-173">[170]</a>. Протягом геологічної історії опустелювання відбувалося природним шляхом, хоча останнім часом воно значно прискорилося діяльністю людини<a href="#cite_note-:2-171">[168]</a><a href="#cite_note-174">[171]</a><a href="#cite_note-175">[172]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Забруднення_довкілля">Забруднення довкілля</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=28" title="Редагувати розділ: Забруднення довкілля" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=28" title="Редагувати вихідний код розділу: Забруднення довкілля">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Забруднення довкілля">Забруднення довкілля</a></div> <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83" title="Забруднення ґрунту">Забруднення ґрунту</a> відбувається, коли <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87" title="Забруднювач">забруднюючі речовини</a>, такі як <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Небезпечні відходи">небезпечні</a> або <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE_%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Неправильно утилізовані відходи (ще не написана)">неправильно утилізовані</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Litter" class="extiw" title="en:Litter">[en]</a> відходи потрапляють у ґрунт. Забрудненню ґрунту можна запобігти шляхом належного моніторингу та утилізації відходів, а також зменшення непотрібного використання хімікатів і пластику. На жаль, належна утилізація відходів часто не є економічно вигідною чи є технологічно нежиттєздатною, що призводить до короткострокових рішень утилізації відходів, які забруднюють землю. Приклади включають захоронення шкідливих промислових побічних продуктів, надмірне використання сільськогосподарських добрив та інших хімікатів, а також неналежне обслуговування <a href="/wiki/%D0%97%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Звалище">звалищ</a>. Розмір деяких сміттєзвалищ може становити тисячі акрів, як-от регіональне сміттєзвалище <a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%81_(%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%82%D1%82%D1%94%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5)" title="Апекс (сміттєзвалище)">Апекс</a> у Лас-Вегасі<a href="#cite_note-176">[173]</a>. <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B4" title="Забруднення вод">Забруднення вод</a> на суходолі — це забруднення неокеанічних гідрологічних поверхневих і підземних водних об'єктів, таких як <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE" title="Озеро">озера</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2" title="Став">ставки</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0" title="Річка">річки</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%BA" title="Струмок">струмки</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE-%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%8F" title="Водно-болотні угіддя">водно-болотні угіддя</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%82" title="Водоносний горизонт">водоносні горизонти</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Водосховище">водосховища</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Підземні води">підземні води</a> в результаті діяльності людини<a href="#cite_note-Von_Sperling3-177">[174]</a>:6. Може бути викликано токсичними речовинами (наприклад, нафтою, металами, пластмасами, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B4%D0%B8" title="Пестициди">пестицидами</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96" title="Стійкі органічні забруднювачі">стійкими органічними забруднювачами</a>, промисловими відходами)<a href="#cite_note-Burton_&_Pitt-178">[175]</a>, стресовими умовами (наприклад, змінами pH, <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%81%D1%96%D1%8F_(%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Гіпоксія (екологічна) (ще не написана)">гіпоксією</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Hypoxia_(environmental)" class="extiw" title="en:Hypoxia (environmental)">[en]</a> або аноксією, підвищенням температури, надмірною каламутністю, неприємним смаком або запахом, а також зміною <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Солоність">солоності</a>)<a href="#cite_note-179">[176]</a> або <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD" title="Патоген">патогенними організмами</a><a href="#cite_note-Von_Sperling-180">[177]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Втрата_біорізноманіття">Втрата біорізноманіття</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=29" title="Редагувати розділ: Втрата біорізноманіття" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=29" title="Редагувати вихідний код розділу: Втрата біорізноманіття">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%92%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Втрата біорізноманіття">Втрата біорізноманіття</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Знищення середовища проживання (ще не написана)">Знищення середовища проживання</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Habitat_destruction" class="extiw" title="en:Habitat destruction">[en]</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Opera%C3%A7%C3%A3o_Hymenaea,_Julho-2016_(29399454651).jpg" class="mw-file-description"><img alt="Вид зверху широкомасштабної вирубки дощових лісів Амазонки, де видно межу між джунглями та нещодавно вирубаними ділянками." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/ff/Opera%C3%A7%C3%A3o_Hymenaea%2C_Julho-2016_%2829399454651%29.jpg/220px-Opera%C3%A7%C3%A3o_Hymenaea%2C_Julho-2016_%2829399454651%29.jpg" decoding="async" width="220" height="147" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/ff/Opera%C3%A7%C3%A3o_Hymenaea%2C_Julho-2016_%2829399454651%29.jpg/330px-Opera%C3%A7%C3%A3o_Hymenaea%2C_Julho-2016_%2829399454651%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/ff/Opera%C3%A7%C3%A3o_Hymenaea%2C_Julho-2016_%2829399454651%29.jpg/440px-Opera%C3%A7%C3%A3o_Hymenaea%2C_Julho-2016_%2829399454651%29.jpg 2x" data-file-width="3000" data-file-height="2000" /></a><figcaption>Знищення дощових лісів <a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D1%89%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%81" title="Амазонський дощовий ліс">Амазонки</a>. Діяльність людини може знищити раніше різноманітні екосистеми.</figcaption></figure> Втрата біорізноманіття — це «зменшення <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Біорізноманіття">біорізноманіття</a> в межах виду, екосистеми, певної географічної області або Землі в цілому». Може бути викликана стихійними лихами або діяльністю людини, але остання має більший вплив<a href="#cite_note-181">[178]</a>. Сільське господарство може спричинити втрату біорізноманіття, оскільки землю дуже швидко трансформують для потреб сільського господарства, особливо в тропіках, що безпосередньо спричиняє втрату середовища існування<a href="#cite_note-GLO_Chapter_3-165">[162]</a>:43. Екосистеми також можуть бути розділені та погіршені розвитком <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Інфраструктура">інфраструктури</a> за межами міських територій<a href="#cite_note-GLO_Chapter_3-165">[162]</a>:46. Втрачене біорізноманіття іноді можна відновити шляхом <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Екологія відновлення">екологічного відновлення</a> або <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Екологічна стійкість (ще не написана)">екологічної стійкості</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Ecological_resilience" class="extiw" title="en:Ecological resilience">[en]</a>, наприклад, шляхом відновлення занедбаних сільськогосподарських територій<a href="#cite_note-GLO_Chapter_3-165">[162]</a>:45; однак втрата біорізноманіття також може бути постійною (наприклад, через <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Втрата землі (ще не написана)">втрату землі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Land_loss" class="extiw" title="en:Land loss">[en]</a>). Екосистема планети досить чутлива: час від часу незначні зміни життєздатної <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8" title="Точка рівноваги">рівноваги</a> можуть мати драматичний вплив на <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B0" title="Харчова мережа">харчову мережу</a> або <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%8E%D0%B3_%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Ланцюг живлення">харчовий ланцюг</a>, аж до <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Спільне вимирання (ще не написана)">спільного вимирання</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Coextinction" class="extiw" title="en:Coextinction">[en]</a> всього харчового ланцюга. Втрата біорізноманіття призводить до зменшення <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8" title="Екосистемні послуги">екосистемних послуг</a> і зрештою може загрожувати <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Продовольча безпека">продовольчій безпеці</a><a href="#cite_note-cardinale20122-182">[179]</a>. Зараз Земля переживає <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Голоценове вимирання">шосте масове вимирання</a> (голоценове вимирання) в результаті діяльності людини, яка виходить за <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%96" title="Планетарні межі">межі планети</a>. Наразі доведено, що це вимирання є незворотнім<a href="#cite_note-GhastlyFuture2-183">[180]</a><a href="#cite_note-184">[181]</a><a href="#cite_note-185">[182]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Вичерпання_ресурсів">Вичерпання ресурсів</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=30" title="Редагувати розділ: Вичерпання ресурсів" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=30" title="Редагувати вихідний код розділу: Вичерпання ресурсів">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Перевикористання">Перевикористання</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Війна за ресурси (ще не написана)">Війна за ресурси</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Resource_war" class="extiw" title="en:Resource war">[en]</a></div> Хоча люди використовували землю для видобутку <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8" title="Природні ресурси">природних ресурсів</a> з давніх часів, попит на такі ресурси, як <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8" title="Лісоматеріали">деревина</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB" title="Мінерал">мінерали</a> та <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Енергія">енергія</a>, зріс експоненціально після <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Промислова революція">промислової революції</a> через зростання населення<a href="#cite_note-GLO_Chapter_2-147">[144]</a>:34. Коли природний ресурс виснажується до стану, коли його видобуток відповідає <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96" title="Закони спадної віддачі">закону спадної віддачі</a>, експлуатація цього ресурсу вважається надмірною<a href="#cite_note-186">[183]</a>. Деякі природні ресурси, такі як деревина, вважаються відновлюваними, оскільки за допомогою практик підтримки сталості довкілля вони відновлюються до попереднього рівня<a href="#cite_note-GLO_Chapter_5-187">[184]</a>:90. <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%87%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Горючі корисні копалини">Викопні види палива</a>, такі як <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Вугілля">вугілля</a>, не вважаються відновлюваним, оскільки для їх утворення потрібні мільйони років, при цьому очікується, що пік видобутку вугілля припаде на середину 21 століття<a href="#cite_note-GLO_Chapter_5-187">[184]</a>:90. <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC_(%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Економічний матеріалізм (економіка) (ще не написана)">Економічний матеріалізм</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Economic_materialism" class="extiw" title="en:Economic materialism">[en]</a> або <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Суспільство споживання">споживацтво</a>, мав руйнівний вплив моделі сучасного використання ресурсів, на відміну від доіндустріального періоду<a href="#cite_note-188">[185]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Галерея">Галерея</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=31" title="Редагувати розділ: Галерея" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=31" title="Редагувати вихідний код розділу: Галерея">ред. код</a>]</div> Різні види ландшафтів: <ul class="gallery mw-gallery-traditional" style="max-width: 978px;"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:2010_New_York_City_Central_Park_aerial.jpg" class="mw-file-description" title="Центральний парк, Нью-Йорк"><img alt="Парк посеред великого міста" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/2010_New_York_City_Central_Park_aerial.jpg/120px-2010_New_York_City_Central_Park_aerial.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/2010_New_York_City_Central_Park_aerial.jpg/180px-2010_New_York_City_Central_Park_aerial.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/2010_New_York_City_Central_Park_aerial.jpg/240px-2010_New_York_City_Central_Park_aerial.jpg 2x" data-file-width="3271" data-file-height="2453" /></a></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_(%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA)" title="Центральний парк (Нью-Йорк)">Центральний парк</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA" title="Нью-Йорк">Нью-Йорк</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Libya_4985_Tadrart_Acacus_Luca_Galuzzi_2007.jpg" class="mw-file-description" title="Сахара, Лівія"><img alt="Піщані пагорби в пустелі" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cb/Libya_4985_Tadrart_Acacus_Luca_Galuzzi_2007.jpg/120px-Libya_4985_Tadrart_Acacus_Luca_Galuzzi_2007.jpg" decoding="async" width="120" height="80" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cb/Libya_4985_Tadrart_Acacus_Luca_Galuzzi_2007.jpg/180px-Libya_4985_Tadrart_Acacus_Luca_Galuzzi_2007.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cb/Libya_4985_Tadrart_Acacus_Luca_Galuzzi_2007.jpg/240px-Libya_4985_Tadrart_Acacus_Luca_Galuzzi_2007.jpg 2x" data-file-width="2000" data-file-height="1333" /></a></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0" title="Сахара">Сахара</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Лівія">Лівія</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:7_-_Itahuania_-_Ao%C3%BBt_2008.JPG" class="mw-file-description" title="Амазонський дощовий ліс, Перу"><img alt="Великий ліс" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/13/7_-_Itahuania_-_Ao%C3%BBt_2008.JPG/120px-7_-_Itahuania_-_Ao%C3%BBt_2008.JPG" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/13/7_-_Itahuania_-_Ao%C3%BBt_2008.JPG/180px-7_-_Itahuania_-_Ao%C3%BBt_2008.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/13/7_-_Itahuania_-_Ao%C3%BBt_2008.JPG/240px-7_-_Itahuania_-_Ao%C3%BBt_2008.JPG 2x" data-file-width="2592" data-file-height="1944" /></a></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D1%89%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%81" title="Амазонський дощовий ліс">Амазонський дощовий ліс</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%83" title="Перу">Перу</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mount_Vinson_from_NW_at_Vinson_Plateau_by_Christian_Stangl_(flickr).jpg" class="mw-file-description" title="Багаторічна мерзлота, Антарктида"><img alt="Лід і сніг на землі" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c6/Mount_Vinson_from_NW_at_Vinson_Plateau_by_Christian_Stangl_%28flickr%29.jpg/120px-Mount_Vinson_from_NW_at_Vinson_Plateau_by_Christian_Stangl_%28flickr%29.jpg" decoding="async" width="120" height="85" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c6/Mount_Vinson_from_NW_at_Vinson_Plateau_by_Christian_Stangl_%28flickr%29.jpg/180px-Mount_Vinson_from_NW_at_Vinson_Plateau_by_Christian_Stangl_%28flickr%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c6/Mount_Vinson_from_NW_at_Vinson_Plateau_by_Christian_Stangl_%28flickr%29.jpg/240px-Mount_Vinson_from_NW_at_Vinson_Plateau_by_Christian_Stangl_%28flickr%29.jpg 2x" data-file-width="1400" data-file-height="991" /></a></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0" title="Багаторічна мерзлота">Багаторічна мерзлота</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B0" title="Антарктида">Антарктида</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Foopass.jpg" class="mw-file-description" title="Луки у Швейцарських Альпах"><img alt="Луки між горами" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b0/Foopass.jpg/120px-Foopass.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b0/Foopass.jpg/180px-Foopass.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b0/Foopass.jpg/240px-Foopass.jpg 2x" data-file-width="1024" data-file-height="768" /></a></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0_(%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C)" title="Лука (рослинність)">Луки</a> у <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B8" title="Швейцарські Альпи">Швейцарських Альпах</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Farming_near_Klingerstown,_Pennsylvania.jpg" class="mw-file-description" title="Сільськогосподарські угіддя в Пенсільванії"><img alt="Пагористі сільськогосподарські угіддя" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a2/Farming_near_Klingerstown%2C_Pennsylvania.jpg/120px-Farming_near_Klingerstown%2C_Pennsylvania.jpg" decoding="async" width="120" height="79" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a2/Farming_near_Klingerstown%2C_Pennsylvania.jpg/180px-Farming_near_Klingerstown%2C_Pennsylvania.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a2/Farming_near_Klingerstown%2C_Pennsylvania.jpg/240px-Farming_near_Klingerstown%2C_Pennsylvania.jpg 2x" data-file-width="3223" data-file-height="2119" /></a></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0_(%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Ферма (сільське господарство)">Сільськогосподарські угіддя</a> в <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Пенсільванія">Пенсільванії</a></div> </li> </ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Див._також">Див. також</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=32" title="Редагувати розділ: Див. також" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=32" title="Редагувати вихідний код розділу: Див. також">ред. код</a>]</div> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Земля загального користування (ще не написана)">Земля загального користування</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Public_land" class="extiw" title="en:Public land">[en]</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A2%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Тверда поверхня (ще не написана)">Тверда поверхня</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Solid_earth" class="extiw" title="en:Solid earth">[en]</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Пояснювальні_примітки">Пояснювальні примітки</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=33" title="Редагувати розділ: Пояснювальні примітки" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=33" title="Редагувати вихідний код розділу: Пояснювальні примітки">ред. код</a>]</div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816068">.mw-parser-output .reflist{margin-bottom:0.5em;list-style-type:decimal}@media screen{.mw-parser-output .reflist{font-size:90%}}.mw-parser-output .reflist .references{font-size:100%;margin-bottom:0;list-style-type:inherit}.mw-parser-output .reflist-columns-2{column-width:30em}.mw-parser-output .reflist-columns-3{column-width:25em}.mw-parser-output .reflist-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .reflist-columns ol{margin-top:0}.mw-parser-output .reflist-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}.mw-parser-output .reflist-upper-alpha{list-style-type:upper-alpha}.mw-parser-output .reflist-upper-roman{list-style-type:upper-roman}.mw-parser-output .reflist-lower-alpha{list-style-type:lower-alpha}.mw-parser-output .reflist-lower-greek{list-style-type:lower-greek}.mw-parser-output .reflist-lower-roman{list-style-type:lower-roman}</style><div class="reflist" style="list-style-type: lower-alpha;"> <div class="mw-references-wrap"><ol class="references"> <li id="cite_note-VolcsExactCount-50"><a href="#cite_ref-VolcsExactCount_50-0">↑</a> Точна кількість вулканів залежить від географічних меж, які використовує джерело. Це число не включає Антарктиду та західні острови Індонезії та включає острови Ізу, Бонін та Маріанські острови. </li> <li id="cite_note-109"><a href="#cite_ref-109">↑</a> Визначення 14 біомів Всесвітнього фонду дикої природи включає <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B8,_%D1%81%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D1%96_%D1%87%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Помірні луки, савани і чагарники">помірні луки, савани і чагарники</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%81" title="Субтропічний ліс">середземноморські ліси, рідколісся та чагарники</a>, а також <a href="/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D1%96_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%87%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Пустелі і склерофітні чагарники">пустелі і склерофітні чагарники</a><a href="#cite_note-Biomes-108">[107]</a>. </li> <li id="cite_note-110"><a href="#cite_ref-110">↑</a> Визначення 14 біомів Всесвітнього фонду дикої природи включає <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8" title="Затоплювані луки і савани">затоплювані луки і савани</a>, а також <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%81" title="Мангровий ліс">мангрові ліси</a>, обидва являють собою водно-болотні угіддя<a href="#cite_note-Biomes-108">[107]</a>. </li> </ol></div></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Примітки">Примітки</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=34" title="Редагувати розділ: Примітки" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=34" title="Редагувати вихідний код розділу: Примітки">ред. код</a>]</div> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43816068"><div class="reflist references-column-count references-column-count-2" style="column-count: 2; -moz-column-count: 2; -webkit-column-count: 2; list-style-type: decimal;"> <ol class="references"> <li id="cite_note-Allaby_&_Park-1"><a href="#cite_ref-Allaby_&_Park_1-0">↑</a> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43245077">.mw-parser-output cite.citation{font-style:inherit;word-wrap:break-word}.mw-parser-output .citation:target{background-color:rgba(0,127,255,0.133)}.mw-parser-output .id-lock-free.id-lock-free a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Lock-green.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-limited.id-lock-limited a,.mw-parser-output .id-lock-registration.id-lock-registration a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d6/Lock-gray-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-subscription.id-lock-subscription a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/aa/Lock-red-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .cs1-ref-lang{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}.mw-parser-output .cs1-ref-lg{font-style:normal;cursor:help}.mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#252525;text-decoration:inherit;text-decoration-color:#252525}.mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4c/Wikisource-logo.svg")right 0.1em center/12px no-repeat}body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-free a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-limited a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-registration a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-subscription a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background-size:contain;padding:0 1em 0 0}.mw-parser-output .cs1-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}.mw-parser-output .cs1-hidden-error{display:none;color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-visible-error{color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-maint{display:none;color:#085;margin-left:0.3em}.mw-parser-output .cs1-kern-left{padding-left:0.2em}.mw-parser-output .cs1-kern-right{padding-right:0.2em}.mw-parser-output .citation .mw-selflink{font-weight:inherit}@media screen{.mw-parser-output .cs1-format{font-size:95%}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}</style><cite class="citation book cs1">Allaby, M.; Park, C. (2013). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/dictionaryofenvi0000park_a4k1">A Dictionary of Environment and Conservation</a> (англ.). Oxford: <a href="/wiki/Oxford_University_Press" title="Oxford University Press">Oxford University Press</a>. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/dictionaryofenvi0000park_a4k1/page/239">239</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-19-964166-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-19-964166-6"><bdi>978-0-19-964166-6</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Global_Land_Outlook-2">↑ <a href="#cite_ref-Global_Land_Outlook_2-0">а</a> <a href="#cite_ref-Global_Land_Outlook_2-1">б</a> <a href="#cite_ref-Global_Land_Outlook_2-2">в</a> <a href="#cite_ref-Global_Land_Outlook_2-3">г</a> <a href="#cite_ref-Global_Land_Outlook_2-4">д</a> <a href="#cite_ref-Global_Land_Outlook_2-5">е</a> <a href="#cite_ref-Global_Land_Outlook_2-6">ж</a> <a href="#cite_ref-Global_Land_Outlook_2-7">и</a> <a href="#cite_ref-Global_Land_Outlook_2-8">к</a> <a href="#cite_ref-Global_Land_Outlook_2-9">л</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation report cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://knowledge.unccd.int/sites/default/files/2018-06/GLO%20English_Ch1.pdf">Chapter 1 – Meaning of Land</a> (PDF). Global Land Outlook (Звіт) (англ.). <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%9E%D0%9D_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D1%83_%D0%B7_%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC" title="Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням">United Nations Convention to Combat Desertification</a>. 2017. с. 21. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-92-95110-48-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-92-95110-48-9"><bdi>978-92-95110-48-9</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220920172701/https://knowledge.unccd.int/sites/default/files/2018-06/GLO%20English_Ch1.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 18 вересня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-Tarbuck-3">↑ <a href="#cite_ref-Tarbuck_3-0">а</a> <a href="#cite_ref-Tarbuck_3-1">б</a> <a href="#cite_ref-Tarbuck_3-2">в</a> <a href="#cite_ref-Tarbuck_3-3">г</a> <a href="#cite_ref-Tarbuck_3-4">д</a> <a href="#cite_ref-Tarbuck_3-5">е</a> <a href="#cite_ref-Tarbuck_3-6">ж</a> <a href="#cite_ref-Tarbuck_3-7">и</a> <a href="#cite_ref-Tarbuck_3-8">к</a> <a href="#cite_ref-Tarbuck_3-9">л</a> <a href="#cite_ref-Tarbuck_3-10">м</a> <a href="#cite_ref-Tarbuck_3-11">н</a> <a href="#cite_ref-Tarbuck_3-12">п</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Tarbuck, Edward J.; Lutgens, Frederick K. (2016). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/earthintroductio0000tarb_ed12">Earth: An Introduction to Physical Geology</a> (англ.) (вид. 12th). <a href="/w/index.php?title=Pearson_Education&action=edit&redlink=1" class="new" title="Pearson Education (ще не написана)">Pearson</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Pearson_Education" class="extiw" title="en:Pearson Education">[en]</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-13-407425-2" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-13-407425-2"><bdi>978-0-13-407425-2</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-4"><a href="#cite_ref-4">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation thesis cs1">Gniadek, Melissa Myra (August 2011). Unsettled spaces, Unsettled stories; Travel and Historical Narrative in the United States, 1799-1859 (PhD) (англ.). <a href="/wiki/Cornell_University" class="mw-redirect" title="Cornell University">Cornell University</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-bowring_housch1995-5"><a href="#cite_ref-bowring_housch1995_5-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Bowring, S.; Housh, T. (15 вересня 1995). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/sim_science_1995-09-15_269_5230/page/1535">The Earth's early evolution</a>. <a href="/wiki/Science_(journal)" class="mw-redirect" title="Science (journal)">Science</a> (англ.). 269 (5230): 1535—1540. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1995Sci...269.1535B">1995Sci...269.1535B</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1126%2Fscience.7667634">10.1126/science.7667634</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/7667634">7667634</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-nature418_6901_949-6"><a href="#cite_ref-nature418_6901_949_6-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Yin, Q.; Jacobsen, S. B.; Yamashita, K.; Blichert-Toft, J.; Télouk, P.; Albarède, F. (29 серпня 2002). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/sim_nature-uk_2002-08-29_418_6901/page/949">A short timescale for terrestrial planet formation from Hf-W chronometry of meteorites</a>. <a href="/wiki/Nature_(journal)" class="mw-redirect" title="Nature (journal)">Nature</a> (англ.). 418 (6901): 949—952. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2002Natur.418..949Y">2002Natur.418..949Y</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2Fnature00995">10.1038/nature00995</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12198540">12198540</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:4391342">4391342</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-7"><a href="#cite_ref-7">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Dalrymple, G. Brent (1991). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=a7S3zaLBrkgC">The age of the earth</a> (англ.). Stanford, Calif.: <a href="/w/index.php?title=Stanford_University_Press&action=edit&redlink=1" class="new" title="Stanford University Press (ще не написана)">Stanford University Press</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Stanford_University_Press" class="extiw" title="en:Stanford University Press">[en]</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0804723312" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0804723312"><bdi>978-0804723312</bdi></a>. <a href="/wiki/Online_Computer_Library_Center" title="Online Computer Library Center">OCLC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/oclc/22347190">22347190</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-8"><a href="#cite_ref-8">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Dalrymple, G. Brent (2001). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20071111141237/http://sp.lyellcollection.org/cgi/content/abstract/190/1/205">The age of the Earth in the twentieth century: a problem (mostly) solved</a>. Geological Society of London, Special Publications (англ.). <a href="/wiki/Geological_Society_of_London" class="mw-redirect" title="Geological Society of London">Geological Society of London</a>. 190 (1): 205—221. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2001GSLSP.190..205D">2001GSLSP.190..205D</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1144%2FGSL.SP.2001.190.01.14">10.1144/GSL.SP.2001.190.01.14</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:130092094">130092094</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://sp.lyellcollection.org/cgi/content/abstract/190/1/205">оригіналу</a> за 11 листопада 2007. Процитовано 20 вересня 2007.</cite> </li> <li id="cite_note-watersource-9"><a href="#cite_ref-watersource_9-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Morbidelli, A.; Chambers, J.; Lunine, J.I. та ін. (2000). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/sim_meteoritics-planetary-science_2000-11_35_6/page/1309">Source regions and time scales for the delivery of water to Earth</a>. Meteoritics & Planetary Science (англ.). 35 (6): 1309—1320. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2000M&PS...35.1309M">2000M&PS...35.1309M</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1111%2Fj.1945-5100.2000.tb01518.x">10.1111/j.1945-5100.2000.tb01518.x</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-asp2002-10"><a href="#cite_ref-asp2002_10-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation conference cs1">Guinan, E.F.; Ribas, I. (2002). Our Changing Sun: The Role of Solar Nuclear Evolution and Magnetic Activity on Earth's Atmosphere and Climate. У Montesinos, Benjamin; Gimenez, Alvaro; Guinan, Edward F. (ред.). ASP Conference Proceedings: The Evolving Sun and its Influence on Planetary Environments (англ.). San Francisco: <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Тихоокеанське астрономічне товариство">Astronomical Society of the Pacific</a>. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2002ASPC..269...85G">2002ASPC..269...85G</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/1-58381-109-5" title="Спеціальна:Джерела книг/1-58381-109-5"><bdi>1-58381-109-5</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-physorg20100304-11"><a href="#cite_ref-physorg20100304_11-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Рочестерський університет">University of Rochester</a> (4 березня 2010). <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.physorg.com/news186922627.html">Oldest measurement of Earth's magnetic field reveals battle between Sun and Earth for our atmosphere</a>. <a href="/wiki/Phys.org" title="Phys.org">Physorg.news</a> (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110427064855/http://www.physorg.com/news186922627.html">Архів</a> оригіналу за 27 квітня 2011.</cite> </li> <li id="cite_note-12"><a href="#cite_ref-12">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20141127095900/http://oceanservice.noaa.gov/education/literacy/ocean_literacy.pdf">Ocean Literacy</a> (PDF). <a href="/wiki/NOAA" class="mw-redirect" title="NOAA">NOAA</a> (англ.). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://oceanservice.noaa.gov/education/literacy/ocean_literacy.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 27 листопада 2014.</cite> </li> <li id="cite_note-13"><a href="#cite_ref-13">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Chambers, John E. (2004). Planetary accretion in the inner Solar System. <a href="/w/index.php?title=Earth_and_Planetary_Science_Letters&action=edit&redlink=1" class="new" title="Earth and Planetary Science Letters (ще не написана)">Earth and Planetary Science Letters</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Earth_and_Planetary_Science_Letters" class="extiw" title="en:Earth and Planetary Science Letters">[en]</a> (англ.). 223 (3–4): 241—252. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2004E&PSL.223..241C">2004E&PSL.223..241C</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2Fj.epsl.2004.04.031">10.1016/j.epsl.2004.04.031</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-SahneyBentonFerry2010-14"><a href="#cite_ref-SahneyBentonFerry2010_14-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Sahney, S.; Benton, M. J.; Ferry, P. A. (2010). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2936204">Links between global taxonomic diversity, ecological diversity and the expansion of vertebrates on land</a>. <a href="/w/index.php?title=Biology_Letters&action=edit&redlink=1" class="new" title="Biology Letters (ще не написана)">Biology Letters</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Biology_Letters" class="extiw" title="en:Biology Letters">[en]</a> (англ.). 6 (4): 544—547. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1098%2Frsbl.2009.1024">10.1098/rsbl.2009.1024</a>. <a href="/wiki/PubMed_Central" title="PubMed Central">PMC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2936204">2936204</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20106856">20106856</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-williams_santosh2004-15"><a href="#cite_ref-williams_santosh2004_15-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Rogers, John James William; Santosh, M. (2004). Continents and Supercontinents (англ.). <a href="/wiki/Oxford_University_Press" title="Oxford University Press">Oxford University Press</a> US. с. 48. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-19-516589-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-19-516589-0"><bdi>978-0-19-516589-0</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-science164_1229-16"><a href="#cite_ref-science164_1229_16-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Hurley, P.M.; Rand, J.R. (June 1969). Pre-drift continental nuclei. <a href="/wiki/Science_(journal)" class="mw-redirect" title="Science (journal)">Science</a> (англ.). 164 (3885): 1229—1242. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1969Sci...164.1229H">1969Sci...164.1229H</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1126%2Fscience.164.3885.1229">10.1126/science.164.3885.1229</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17772560">17772560</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-tp322_19-17"><a href="#cite_ref-tp322_19_17-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">De Smet, J.; Van Den Berg, A.P.; Vlaar, N.J. (2000). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://dspace.library.uu.nl/bitstream/1874/1653/1/desmet_etal_00.pdf">Early formation and long-term stability of continents resulting from decompression melting in a convecting mantle</a> (PDF). <a href="/wiki/Tectonophysics" title="Tectonophysics">Tectonophysics</a> (англ.). 322 (1–2): 19. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2000Tectp.322...19D">2000Tectp.322...19D</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2FS0040-1951%2800%2900055-X">10.1016/S0040-1951(00)00055-X</a>. <a href="/wiki/Handle_System" title="Handle System">hdl</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://hdl.handle.net/1874%2F1653">1874/1653</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210331100352/https://dspace.library.uu.nl/bitstream/handle/1874/1653/desmet_etal_00.pdf;jsessionid=72BE4EE7164C98D3E91FAC2C1347084F?sequence=1">Архів</a> оригіналу за 31 березня 2021. Процитовано 2 жовтня 2019.</cite> </li> <li id="cite_note-rg6_175-18"><a href="#cite_ref-rg6_175_18-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Armstrong, R.L. (1968). A model for the evolution of strontium and lead isotopes in a dynamic earth. <a href="/w/index.php?title=Reviews_of_Geophysics&action=edit&redlink=1" class="new" title="Reviews of Geophysics (ще не написана)">Reviews of Geophysics</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Reviews_of_Geophysics" class="extiw" title="en:Reviews of Geophysics">[en]</a> (англ.). 6 (2): 175—199. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1968RvGSP...6..175A">1968RvGSP...6..175A</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1029%2FRG006i002p00175">10.1029/RG006i002p00175</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-science310_5754_1671-19"><a href="#cite_ref-science310_5754_1671_19-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Kleine, Thorsten; Palme, Herbert; Mezger, Klaus; Halliday, Alex N. (24 листопада 2005). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1126%2Fscience.1118842">Hf-W Chronometry of Lunar Metals and the Age and Early Differentiation of the Moon</a>. <a href="/wiki/Science_(journal)" class="mw-redirect" title="Science (journal)">Science</a> (англ.). 310 (5754): 1671—1674. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2005Sci...310.1671K">2005Sci...310.1671K</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1126%2Fscience.1118842">10.1126/science.1118842</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16308422">16308422</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:34172110">34172110</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-jaes23_799-20"><a href="#cite_ref-jaes23_799_20-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Hong, D.; Zhang, Jisheng; Wang, Tao; Wang, Shiguang; Xie, Xilin (2004). Continental crustal growth and the supercontinental cycle: evidence from the Central Asian Orogenic Belt. <a href="/w/index.php?title=Journal_of_Asian_Earth_Sciences&action=edit&redlink=1" class="new" title="Journal of Asian Earth Sciences (ще не написана)">Journal of Asian Earth Sciences</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Journal_of_Asian_Earth_Sciences" class="extiw" title="en:Journal of Asian Earth Sciences">[en]</a> (англ.). 23 (5): 799. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2004JAESc..23..799H">2004JAESc..23..799H</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2FS1367-9120%2803%2900134-2">10.1016/S1367-9120(03)00134-2</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-ajes38_613-21"><a href="#cite_ref-ajes38_613_21-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Armstrong, R.L. (1991). The persistent myth of crustal growth. <a href="/w/index.php?title=Australian_Journal_of_Earth_Sciences&action=edit&redlink=1" class="new" title="Australian Journal of Earth Sciences (ще не написана)">Australian Journal of Earth Sciences</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Australian_Journal_of_Earth_Sciences" class="extiw" title="en:Australian Journal of Earth Sciences">[en]</a> (англ.). 38 (5): 613—630. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1991AuJES..38..613A">1991AuJES..38..613A</a>. <a href="/wiki/CiteSeer" title="CiteSeer">CiteSeerX</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/summary?doi=10.1.1.527.9577">10.1.1.527.9577</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1080%2F08120099108727995">10.1080/08120099108727995</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-22"><a href="#cite_ref-22">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Li, Z. X.; Bogdanova, S. V.; Collins, A. S. та ін. (2008). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160304231035/http://www.bdewaele.be/pdfs/Lietal_IGCP440_map_2008.pdf">Assembly, configuration, and break-up history of Rodinia: A synthesis</a> (PDF). <a href="/w/index.php?title=Precambrian_Research&action=edit&redlink=1" class="new" title="Precambrian Research (ще не написана)">Precambrian Research</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Precambrian_Research" class="extiw" title="en:Precambrian Research">[en]</a> (англ.). 160 (1–2): 179—210. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2008PreR..160..179L">2008PreR..160..179L</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2Fj.precamres.2007.04.021">10.1016/j.precamres.2007.04.021</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.bdewaele.be/pdfs/Lietal_IGCP440_map_2008.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2016.</cite> </li> <li id="cite_note-as92_324-23"><a href="#cite_ref-as92_324_23-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Murphy, J.B.; Nance, R.D. (1965). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20070713194319/http://scienceweek.com/2004/sa040730-5.htm">How do supercontinents assemble?</a>. <a href="/wiki/American_Scientist" title="American Scientist">American Scientist</a> (англ.). 92 (4): 324—333. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1511%2F2004.4.324">10.1511/2004.4.324</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://scienceweek.com/2004/sa040730-5.htm">оригіналу</a> за 13 липня 2007. Процитовано 5 березня 2007.</cite> </li> <li id="cite_note-McColl2-24"><a href="#cite_ref-McColl2_24-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation encyclopaedia cs1">McColl, R.W., ред. (2005). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=DJgnebGbAB8C&pg=PA215">continents</a>. Encyclopedia of World Geography (англ.). Т. 1. с. 215. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-8160-7229-3" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-8160-7229-3"><bdi>978-0-8160-7229-3</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220101165838/https://books.google.com/books?id=DJgnebGbAB8C&pg=PA215">Архів</a> оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 25 серпня 2022 — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-25"><a href="#cite_ref-25">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://education.nationalgeographic.org/resource/Continent/">Continent</a>. <a href="/wiki/National_Geographic" class="mw-disambig" title="National Geographic">National Geographic</a> (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221001044025/https://education.nationalgeographic.org/resource/Continent/">Архів</a> оригіналу за 1 жовтня 2022. Процитовано 9 вересня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-26"><a href="#cite_ref-26">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Dwevedi, A.; Kumar, P.; Kumar, P.; Kumar, Y.; Sharma, Y. K.; Kayastha, A. M. (1 січня 2017). Grumezescu, A. M. (ред.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B9780128042991000163">15 – Soil sensors: detailed insight into research updates, significance, and future prospects</a>. New Pesticides and Soil Sensors (англ.): 561—594. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2FB978-0-12-804299-1.00016-3">10.1016/B978-0-12-804299-1.00016-3</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0128042991" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0128042991"><bdi>978-0128042991</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221011143409/https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B9780128042991000163">Архів</a> оригіналу за 11 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-27"><a href="#cite_ref-27">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://mapscaping.com/what-is-the-difference-between-elevation-relief-and-altitude/">What Is The Difference Between Elevation, Relief And Altitude ?</a> (амер.). 17 грудня 2021. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221009071034/https://mapscaping.com/what-is-the-difference-between-elevation-relief-and-altitude/">Архів</a> оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-28"><a href="#cite_ref-28">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a href="/w/index.php?title=National_Geophysical_Data_Center&action=edit&redlink=1" class="new" title="National Geophysical Data Center (ще не написана)">National Geophysical Data Center</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/National_Geophysical_Data_Center" class="extiw" title="en:National Geophysical Data Center">[en]</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://ngdc.noaa.gov/mgg/global/etopo1_surface_histogram.html">Hypsographic Curve of Earth's Surface from ETOPO1</a>. ngdc.noaa.gov (англ.). <a href="/wiki/NOAA" class="mw-redirect" title="NOAA">NOAA</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170915114233/https://ngdc.noaa.gov/mgg/global/etopo1_surface_histogram.html">Архів</a> оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-:0-29"><a href="#cite_ref-:0_29-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://data.worldbank.org/indicator/AG.LND.EL5M.ZS?end=2010&start=1990&view=chart">Land area where elevation is below 5 meters (% of total land area) | Data</a>. data.worldbank.org (англ.). <a href="/wiki/World_Bank" class="mw-redirect" title="World Bank">World Bank</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220920173625/https://data.worldbank.org/indicator/AG.LND.EL5M.ZS?end=2010&start=1990&view=chart">Архів</a> оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 18 вересня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-30"><a href="#cite_ref-30">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Summerfield, M.A. (1991). Global Geomorphology (англ.). <a href="/w/index.php?title=Pearson_Education&action=edit&redlink=1" class="new" title="Pearson Education (ще не написана)">Pearson</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Pearson_Education" class="extiw" title="en:Pearson Education">[en]</a>. с. 537. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0582301566" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0582301566"><bdi>978-0582301566</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-31"><a href="#cite_ref-31">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Mark, David M.; Smith, Barry (2004). A science of topography: From qualitative ontology to digital representations (scientist). У Bishop, Michael P.; Shroder, John F. (ред.). Geographic Information Science and Mountain Geomorphology (англ.). <a href="/wiki/Springer_Science%2BBusiness_Media" title="Springer Science+Business Media">Springer-Praxis</a>. с. 75—100.</cite> </li> <li id="cite_note-32"><a href="#cite_ref-32">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Siebert, E. A.; Dornbach, J. E. (1953). Chart Altitude As A Function Of Hypsometric Layer Tints. Journal of the Institute of Navigation (англ.). 3 (8): 270—274. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1002%2Fj.2161-4296.1953.tb00669.x">10.1002/j.2161-4296.1953.tb00669.x</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-33"><a href="#cite_ref-33">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Staniszewski, Ryszard; Jusik, Szymon; Kupiec, Jerzy (1 січня 2012). Variability of Taxonomic Structure of Macrophytes According to Major Morphological Modifications of Lowland and Upland Rivers With Different Water Trophy. Nauka Przyroda Technologie (англ.). 6.</cite> </li> <li id="cite_note-34"><a href="#cite_ref-34">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Lichvar, Robert W.; Melvin, Norman C.; Butterwick, Mary L.; Kirchner, William N. (July 2012). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.fws.gov/wetlands/documents/national-wetland-plant-list-indicator-rating-definitions.pdf">National Wetland Plant List Indicator Definitions</a> (PDF) (англ.). <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81_%D1%96%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%A1%D0%A8%D0%90" title="Корпус інженерів армії США">U.S. Army Corps of Engineers</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221012213651/http://www.fws.gov/wetlands/documents/national-wetland-plant-list-indicator-rating-definitions.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 12 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-35"><a href="#cite_ref-35">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Polunin, Oleg; Walters, Martin (1985). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/guidetovegetatio0000polu">A Guide to the Vegetation of Britain and Europe</a> (англ.). <a href="/wiki/Oxford_University_Press" title="Oxford University Press">Oxford University Press</a>. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/guidetovegetatio0000polu/page/220">220</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0-19-217713-3" title="Спеціальна:Джерела книг/0-19-217713-3"><bdi>0-19-217713-3</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Huggett-36">↑ <a href="#cite_ref-Huggett_36-0">а</a> <a href="#cite_ref-Huggett_36-1">б</a> <a href="#cite_ref-Huggett_36-2">в</a> <a href="#cite_ref-Huggett_36-3">г</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Huggett, Richard John (2011). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/fundamentalsofge0000hugg_c0n5">Fundamentals Of Geomorphology</a>. Routledge Fundamentals of Physical Geography Series (англ.) (вид. 3rd). <a href="/wiki/Routledge" title="Routledge">Routledge</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-203-86008-3" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-203-86008-3"><bdi>978-0-203-86008-3</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-kring-37"><a href="#cite_ref-kring_37-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Kring, David A. <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.lpi.usra.edu/science/kring/epo_web/impact_cratering/intro/">Terrestrial Impact Cratering and Its Environmental Effects</a> (англ.). <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Місячно-планетарна лабораторія (ще не написана)">Lunar and Planetary Laboratory</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Lunar_and_Planetary_Laboratory" class="extiw" title="en:Lunar and Planetary Laboratory">[en]</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110513055527/http://www.lpi.usra.edu/science/kring/epo_web/impact_cratering/intro/">Архів</a> оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 22 березня 2007.</cite> </li> <li id="cite_note-38"><a href="#cite_ref-38">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Martin, Ronald (2011). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=agaOKrvAoeAC">Earth's Evolving Systems: The History of Planet Earth</a> (англ.). <a href="/w/index.php?title=Jones_%26_Bartlett_Learning&action=edit&redlink=1" class="new" title="Jones & Bartlett Learning (ще не написана)">Jones & Bartlett Learning</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Jones_%26_Bartlett_Learning" class="extiw" title="en:Jones & Bartlett Learning">[en]</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-7637-8001-2" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-7637-8001-2"><bdi>978-0-7637-8001-2</bdi></a>. <a href="/wiki/Online_Computer_Library_Center" title="Online Computer Library Center">OCLC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/oclc/635476788">635476788</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221016144551/https://books.google.com/books?id=agaOKrvAoeAC">Архів</a> оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 22 вересня 2022 — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Witze-39"><a href="#cite_ref-Witze_39-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Witze, Alexandra (26 лютого 2019). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://knowablemagazine.org/article/physical-world/2019/deeper-understanding-grand-canyon">A deeper understanding of the Grand Canyon</a>. Knowable Magazine (англ.). <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1146%2Fknowable-022619-1">10.1146/knowable-022619-1</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220623131708/https://knowablemagazine.org/article/physical-world/2019/deeper-understanding-grand-canyon">Архів</a> оригіналу за 23 червня 2022. Процитовано 23 червня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-40"><a href="#cite_ref-40">↑</a> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Brian_P._Wernicke" class="extiw" title="en:Brian P. Wernicke">B. Wernicke</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.geo.umass.edu/structure/StrSem/Werneckie-GSABull-InPresJan2011-Canyon.pdf">The California River and its role in carving Grand Canyon</a> // <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Geological_Society_of_America_Bulletin" class="extiw" title="en:Geological Society of America Bulletin">Geological Society of America Bulletin</a> — <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Геологічне товариство Америки">GSA</a>, 2011. — Vol. 123, Iss. 7-8. — P. 1288–1316. — ISSN <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.worldcat.org/issn/0016-7606">0016-7606</a>; <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.worldcat.org/issn/1943-2674">1943-2674</a> — <a rel="nofollow" class="external text" href="https://dx.doi.org/10.1130/B30274.1">doi:10.1130/B30274.1</a><div style="display:none"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q58811093" class="extiw" title="d:Track:Q58811093">d:Track:Q58811093</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q15756592" class="extiw" title="d:Track:Q15756592">d:Track:Q15756592</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q1503216" class="extiw" title="d:Track:Q1503216">d:Track:Q1503216</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q56082876" class="extiw" title="d:Track:Q56082876">d:Track:Q56082876</a></div> </li> <li id="cite_note-41"><a href="#cite_ref-41">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://education.nationalgeographic.org/resource/canyon/">Canyon</a>. <a href="/wiki/National_Geographic" class="mw-disambig" title="National Geographic">National Geographic</a> (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221013023737/https://education.nationalgeographic.org/resource/canyon/">Архів</a> оригіналу за 13 жовтня 2022. Процитовано 12 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-42"><a href="#cite_ref-42">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Dotterweich, Markus (1 листопада 2013). The history of human-induced soil erosion: Geomorphic legacies, early descriptions and research, and the development of soil conservation – A global synopsis. <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_(%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Геоморфологія (журнал) (ще не написана)">Geomorphology</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Geomorphology_(journal)" class="extiw" title="en:Geomorphology (journal)">[en]</a> (англ.). 201: 1—34. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2013Geomo.201....1D">2013Geomo.201....1D</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2Fj.geomorph.2013.07.021">10.1016/j.geomorph.2013.07.021</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:129797403">129797403</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-43"><a href="#cite_ref-43">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.worldwildlife.org/threats/soil-erosion-and-degradation">Soil Erosion and Degradation</a>. <a href="/wiki/World_Wildlife_Fund" class="mw-redirect" title="World Wildlife Fund">World Wildlife Fund</a> (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220925194817/https://www.worldwildlife.org/threats/soil-erosion-and-degradation">Архів</a> оригіналу за 25 вересня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-44"><a href="#cite_ref-44">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a href="/wiki/University_of_the_Witwatersrand" class="mw-redirect" title="University of the Witwatersrand">University of the Witwatersrand</a> (2019). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.sciencedaily.com/releases/2019/08/190801104108.htm">Drop of ancient seawater rewrites Earth's history: Research reveals that plate tectonics started on Earth 600 million years before what was believed earlier</a>. <a href="/w/index.php?title=ScienceDaily&action=edit&redlink=1" class="new" title="ScienceDaily (ще не написана)">ScienceDaily</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/ScienceDaily" class="extiw" title="en:ScienceDaily">[en]</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190806072854/https://www.sciencedaily.com/releases/2019/08/190801104108.htm">Архів</a> оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.</cite> </li> <li id="cite_note-45"><a href="#cite_ref-45">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Hughes, Patrick (8 лютого 2001). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://earthobservatory.nasa.gov/Features/Wegener/wegener_2.php">Alfred Wegener (1880–1930): A Geographic Jigsaw Puzzle</a>. On the Shoulders of Giants (англ.). Earth Observatory, <a href="/wiki/NASA" class="mw-redirect" title="NASA">NASA</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221014154657/https://earthobservatory.nasa.gov/features/Wegener/wegener_2.php">Архів</a> оригіналу за 14 жовтня 2022. Процитовано 26 грудня 2007. <q>... on January 6, 1912, Wegener... proposed instead a grand vision of drifting continents and widening seas to explain the evolution of Earth's geography.</q></cite> </li> <li id="cite_note-46"><a href="#cite_ref-46">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://oceanexplorer.noaa.gov/facts/plate-boundaries.html">What are the different types of plate tectonic boundaries?</a>. Ocean Explorer. <a href="/wiki/NOAA" class="mw-redirect" title="NOAA">NOAA</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221009082707/https://oceanexplorer.noaa.gov/facts/plate-boundaries.html">Архів</a> оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 9 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-47"><a href="#cite_ref-47">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Venzke, E., ред. (2013). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://volcano.si.edu/gvp_votw.cfm">Volcanoes of the World, v. 4.3.4</a>. <a href="/wiki/Global_Volcanism_Program" class="mw-redirect" title="Global Volcanism Program">Global Volcanism Program</a> (англ.). <a href="/wiki/Smithsonian_Institution" class="mw-redirect" title="Smithsonian Institution">Smithsonian Institution</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.5479%2Fsi.GVP.VOTW4-2013">10.5479/si.GVP.VOTW4-2013</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220805173609/https://volcano.si.edu/gvp_votw.cfm">Архів</a> оригіналу за 5 серпня 2022. Процитовано 14 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-Siebert-48"><a href="#cite_ref-Siebert_48-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Siebert, L.; Simkin, T.; Kimberly, P. (2010). <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вулкани світу (ще не написана)">Volcanoes of the World</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Volcanoes_of_the_World" class="extiw" title="en:Volcanoes of the World">[en]</a> (англ.) (вид. 3rd). <a href="/wiki/Smithsonian_Institution" class="mw-redirect" title="Smithsonian Institution">Smithsonian Institution</a>; Berkeley; <a href="/wiki/University_of_California_Press" title="University of California Press">University of California Press</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-520-94793-1" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-520-94793-1"><bdi>978-0-520-94793-1</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Duda-49"><a href="#cite_ref-Duda_49-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Duda, Seweryn J. (November 1965). Secular seismic energy release in the circum-Pacific belt. <a href="/wiki/Tectonophysics" title="Tectonophysics">Tectonophysics</a> (англ.). 2 (5): 409—452. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1965Tectp...2..409D">1965Tectp...2..409D</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2F0040-1951%2865%2990035-1">10.1016/0040-1951(65)90035-1</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-PBS_Learning_Media-51">↑ <a href="#cite_ref-PBS_Learning_Media_51-0">а</a> <a href="#cite_ref-PBS_Learning_Media_51-1">б</a> <a href="#cite_ref-PBS_Learning_Media_51-2">в</a> <a href="#cite_ref-PBS_Learning_Media_51-3">г</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150402092309/http://www.pbslearningmedia.org/resource/ttv10.sci.ess.land/the-effect-of-land-masses-on-climate/">The Effect of Land Masses on Climate</a>. PBS Learning Media (англ.). <a href="/wiki/PBS" title="PBS">PBS</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.pbslearningmedia.org/resource/ttv10.sci.ess.land/the-effect-of-land-masses-on-climate/">оригіналу</a> за 2 квітня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-Alan_Betts:_Atmospheric_Research-52">↑ <a href="#cite_ref-Alan_Betts:_Atmospheric_Research_52-0">а</a> <a href="#cite_ref-Alan_Betts:_Atmospheric_Research_52-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Betts, Alan. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150305041546/http://alanbetts.com/understanding-climate-change/question/the-climate-energy-balance-of-the-earth">The Climate Energy Balance of the Earth</a>. Alan Betts: Atmospheric Research (англ.). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://alanbetts.com/understanding-climate-change/question/the-climate-energy-balance-of-the-earth/">оригіналу</a> за 5 березня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-53"><a href="#cite_ref-53">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Howard, Jeffrey (2017). Anthropogenic Landforms and Soil Parent Materials. У Howard, Jeffrey (ред.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/anthropogenicsoi0000howa">Anthropogenic Soils</a>. Progress in Soil Science (англ.). Cham: <a href="/wiki/Springer_Nature" title="Springer Nature">Springer International Publishing</a>. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/anthropogenicsoi0000howa/page/25">25</a>–51. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1007%2F978-3-319-54331-4_3">10.1007/978-3-319-54331-4_3</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-3-319-54331-4" title="Спеціальна:Джерела книг/978-3-319-54331-4"><bdi>978-3-319-54331-4</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-54"><a href="#cite_ref-54">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Stewart, Robert H. (September 2006). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://open.umn.edu/opentextbooks/textbooks/20">Introduction to Physical Oceanography</a> (англ.). <a href="/w/index.php?title=Texas_A%26M_University&action=edit&redlink=1" class="new" title="Texas A&M University (ще не написана)">Texas A&M University</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Texas_A%26M_University" class="extiw" title="en:Texas A&M University">[en]</a>. с. 301—302.</cite> </li> <li id="cite_note-55"><a href="#cite_ref-55">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Mandelbrot, Benoit (5 травня 1967). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.science.org/doi/10.1126/science.156.3775.636">How Long Is the Coast of Britain? Statistical Self-Similarity and Fractional Dimension</a>. <a href="/wiki/Science_(journal)" class="mw-redirect" title="Science (journal)">Science</a> (англ.). 156 (3775): 636—638. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1967Sci...156..636M">1967Sci...156..636M</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1126%2Fscience.156.3775.636">10.1126/science.156.3775.636</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17837158">17837158</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:15662830">15662830</a>. Процитовано 26 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-56"><a href="#cite_ref-56">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.cia.gov/the-world-factbook/field/coastline/">Coastline – The World Factbook</a>. <a href="/wiki/CIA" class="mw-redirect" title="CIA">CIA</a> (англ.). Процитовано 2 січня 2023.</cite> </li> <li id="cite_note-wri-57"><a href="#cite_ref-wri_57-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120419075053/http://earthtrends.wri.org/text/coastal-marine/variable-61.html">Coastal and Marine Ecosystems — Marine Jurisdictions: Coastline length</a>. <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Інститут світових ресурсів (ще не написана)">World Resources Institute</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/World_Resources_Institute" class="extiw" title="en:World Resources Institute">[en]</a> (англ.). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://earthtrends.wri.org/text/coastal-marine/variable-61.html">оригіналу</a> за 19 квітня 2012. Процитовано 18 березня 2012.</cite> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120419075053/http://earthtrends.wri.org/text/coastal-marine/variable-61.html">Архівовано</a> 2012-04-19 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-58"><a href="#cite_ref-58">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Heckbert, S.; Costanza, R.; Poloczanska, E. S.; Richardson, A. J. (2011). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B9780123747112012110">12.10 — Climate Regulation as a Service from Estuarine and Coastal Ecosystems</a>. У Wolanski, Eric; McLusky, Donald (ред.). Treatise on Estuarine and Coastal Science (англ.). Т. 12. Waltham: <a href="/w/index.php?title=Academic_Press&action=edit&redlink=1" class="new" title="Academic Press (ще не написана)">Academic Press</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Academic_Press" class="extiw" title="en:Academic Press">[en]</a>. с. 199—216. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-08-087885-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-08-087885-0"><bdi>978-0-08-087885-0</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221013120334/https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B9780123747112012110">Архів</a> оригіналу за 13 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-59"><a href="#cite_ref-59">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.marinebio.org/creatures/coral-reefs/">Coral Reefs</a>. marinebio.org (англ.). 17 червня 2018. Процитовано 28 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-60"><a href="#cite_ref-60">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180705135719/http://www.oceansatlas.org/subtopic/en/c/114/">Human Settlements on the Coast</a>. UN Atlas of the Oceans (англ.). 5 липня 2018. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.oceansatlas.org/subtopic/en/c/114/">оригіналу</a> за 5 липня 2018. Процитовано 11 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-61"><a href="#cite_ref-61">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://worldoceanreview.com/en/wor-5/living-with-the-coasts/coastal-functions/">Coastal functions « World Ocean Review</a> (амер.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221012180749/https://worldoceanreview.com/en/wor-5/living-with-the-coasts/coastal-functions/">Архів</a> оригіналу за 12 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-Islands-62">↑ <a href="#cite_ref-Islands_62-0">а</a> <a href="#cite_ref-Islands_62-1">б</a> <a href="#cite_ref-Islands_62-2">в</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Gillespie, Rosemary G.; Clague, David A., ред. (2009). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=g9ZogGs_fz8C&pg=PAxxxi">Encyclopedia of Islands</a> (англ.). <a href="/wiki/University_of_California" class="mw-redirect" title="University of California">University of California</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0520256491" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0520256491"><bdi>978-0520256491</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20211223073352/https://books.google.com/books?id=g9ZogGs_fz8C&pg=PAxxxi">Архів</a> оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 22 жовтня 2022 — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-63"><a href="#cite_ref-63">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.cbd.int/island/whymatters.shtml">Island Biodiversity – Why is it Important?</a>. <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Конвенція про біологічне різноманіття">Convention on Biological Diversity</a> (англ.). 19 жовтня 2009. Процитовано 24 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-darwincr1-64"><a href="#cite_ref-darwincr1_64-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite id="darwincr-1" class="citation book cs1"><a href="/wiki/Charles_Darwin" class="mw-redirect" title="Charles Darwin">Darwin, Charles R.</a> (1842). <a rel="nofollow" class="external text" href="http://darwin-online.org.uk/content/frameset?viewtype=text&itemID=F271&pageseq=1">The structure and distribution of coral reefs. Being the first part of the geology of the voyage of the Beagle, under the command of Capt. Fitzroy, R.N. during the years 1832 to 1836</a> (англ.). London: <a href="/w/index.php?title=Smith,_Elder_%26_Co.&action=edit&redlink=1" class="new" title="Smith, Elder & Co. (ще не написана)">Smith, Elder & Co.</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Smith,_Elder_%26_Co." class="extiw" title="en:Smith, Elder & Co.">[en]</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20060925140420/http://darwin-online.org.uk/content/frameset?itemID=F271&viewtype=text&pageseq=1">Архів</a> оригіналу за 25 вересня 2006. Процитовано 14 жовтня 2022 — через Darwin Online.</cite> </li> <li id="cite_note-65"><a href="#cite_ref-65">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210301050550/https://www.nationalgeographic.com/science/article/mountains">Mountains</a>. <a href="/wiki/National_Geographic" class="mw-disambig" title="National Geographic">National Geographic</a> (англ.). 15 жовтня 2018. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.nationalgeographic.com/science/article/mountains">оригіналу</a> за 1 березня 2021. Процитовано 30 квітня 2023.</cite> </li> <li id="cite_note-66"><a href="#cite_ref-66">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Leong, Goh Cheng (1995). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=XhJ4RAAACAAJ&q=certificate+physical+and+human+geography">Certificate Physics And Human Geography</a> (англ.) (вид. Indian). <a href="/wiki/Oxford_University_Press" title="Oxford University Press">Oxford University Press</a>. с. 17. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-19-562816-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-19-562816-6"><bdi>978-0-19-562816-6</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221016144552/https://books.google.com/books?id=XhJ4RAAACAAJ&q=certificate+physical+and+human+geography">Архів</a> оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022 — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-DuszyńskiOthers2019a-67"><a href="#cite_ref-DuszyńskiOthers2019a_67-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Duszyński, F.; Migoń, P.; Strzelecki, M.C. (2019). Escarpment retreat in sedimentary tablelands and cuesta landscapes–Landforms, mechanisms and patterns. <a href="/w/index.php?title=Earth-Science_Reviews&action=edit&redlink=1" class="new" title="Earth-Science Reviews (ще не написана)">Earth-Science Reviews</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Earth-Science_Reviews" class="extiw" title="en:Earth-Science Reviews">[en]</a> (англ.). 196 (102890): 102890. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2019ESRv..19602890D">2019ESRv..19602890D</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2Fj.earscirev.2019.102890">10.1016/j.earscirev.2019.102890</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:198410403">198410403</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Migoń2004a-68"><a href="#cite_ref-Migoń2004a_68-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Migoń, P. (2004a). Mesa. У Goudie, A.S. (ред.). Encyclopedia of Geomorphology (англ.). London: <a href="/wiki/Routledge" title="Routledge">Routledge</a>. с. 668. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0415272988" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0415272988"><bdi>978-0415272988</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-NeuendorfOthers2011a-69"><a href="#cite_ref-NeuendorfOthers2011a_69-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Neuendorf, Klaus K.E.; Mehl Jr., James P.; Jackson, Julia A. (2011). Glossary of Geology (англ.) (вид. 5th). <a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82" title="Американський геологічний інститут">American Geosciences Institute</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1680151787" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1680151787"><bdi>978-1680151787</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Wilson-70"><a href="#cite_ref-Wilson_70-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Geoff_Brown" class="extiw" title="de:Geoff Brown">Brown, Geoff C.</a>; Hawkesworth, C. J.; Wilson, R. C. L. (1992). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=Kgk4AAAAIAAJ&pg=PA93">Understanding the Earth</a> (англ.) (вид. 2nd). <a href="/wiki/Cambridge_University_Press" title="Cambridge University Press">Cambridge University Press</a>. с. 93. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-521-42740-1" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-521-42740-1"><bdi>978-0-521-42740-1</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160603090000/https://books.google.com/books?id=Kgk4AAAAIAAJ&pg=PA93">Архів</a> оригіналу за 3 червня 2016 — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-71"><a href="#cite_ref-71">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Rood, Stewart B.; Pan, Jason; Gill, Karen M.; Franks, Carmen G.; Samuelson, Glenda M.; Shepherd, Anita (1 лютого 2008). Declining summer flows of Rocky Mountain rivers: Changing seasonal hydrology and probable impacts on floodplain forests. <a href="/w/index.php?title=Journal_of_Hydrology&action=edit&redlink=1" class="new" title="Journal of Hydrology (ще не написана)">Journal of Hydrology</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Journal_of_Hydrology" class="extiw" title="en:Journal of Hydrology">[en]</a> (англ.). 349 (3–4): 397—410. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2008JHyd..349..397R">2008JHyd..349..397R</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2Fj.jhydrol.2007.11.012">10.1016/j.jhydrol.2007.11.012</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-72"><a href="#cite_ref-72">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation thesis cs1">Powell, W. Gabe (2009). Identifying Land Use/Land Cover (LULC) Using <a href="/w/index.php?title=National_Agriculture_Imagery_Program&action=edit&redlink=1" class="new" title="National Agriculture Imagery Program (ще не написана)">National Agriculture Imagery Program</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/National_Agriculture_Imagery_Program" class="extiw" title="en:National Agriculture Imagery Program">[en]</a> (NAIP) Data as a Hydrologic Model Input for Local Flood Plain Management (Applied Research Project) (англ.). <a href="/w/index.php?title=Texas_State_University&action=edit&redlink=1" class="new" title="Texas State University (ще не написана)">Texas State University</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Texas_State_University" class="extiw" title="en:Texas State University">[en]</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-73"><a href="#cite_ref-73">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Leroy, Suzanne A.G. (2022). Natural Hazards, Landscapes and Civilizations. Treatise on Geomorphology. Reference Module in Earth Systems and Environmental Sciences (англ.). с. 620—634. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2FB978-0-12-818234-5.00003-1">10.1016/B978-0-12-818234-5.00003-1</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-12-818235-2" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-12-818235-2"><bdi>978-0-12-818235-2</bdi></a>. <a href="/wiki/PubMed_Central" title="PubMed Central">PMC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7392566">7392566</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-74"><a href="#cite_ref-74">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://education.nationalgeographic.org/resource/fjord/">Fjord</a>. <a href="/wiki/National_Geographic" class="mw-disambig" title="National Geographic">National Geographic</a> (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221016144552/https://education.nationalgeographic.org/resource/fjord/">Архів</a> оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 14 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-75"><a href="#cite_ref-75">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation encyclopaedia cs1">Whitney, W. D. (1889). "Cave, n.1." def. 1.. The Century dictionary: An encyclopedic lexicon of the English language (англ.). Т. 1. New York: <a href="/w/index.php?title=The_Century_Company&action=edit&redlink=1" class="new" title="The Century Company (ще не написана)">The Century Company</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/The_Century_Company" class="extiw" title="en:The Century Company">[en]</a>. с. 871.</cite> </li> <li id="cite_note-76"><a href="#cite_ref-76">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation encyclopaedia cs1">Cave. Oxford English Dictionary (англ.) (вид. 2nd). <a href="/wiki/Oxford_University_Press" title="Oxford University Press">Oxford University Press</a>. 2009.</cite> </li> <li id="cite_note-77"><a href="#cite_ref-77">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Marean, Curtis W.; Bar-Matthews, Miryam; Bernatchez, Jocelyn; Fisher, Erich; Goldberg, Paul; Herries, Andy I. R.; Jacobs, Zenobia; Jerardino, Antonieta; Karkanas, Panagiotis; Minichillo, Tom; Nilssen, Peter J.; Thompson, Erin; Watts, Ian; Williams, Hope M. (2007). <a rel="nofollow" class="external text" href="http://doc.rero.ch/record/15550/files/PAL_E2962.pdf">Early human use of marine resources and pigment in South Africa during the Middle Pleistocene</a> (PDF). <a href="/wiki/Nature_(journal)" class="mw-redirect" title="Nature (journal)">Nature</a> (англ.). 449 (7164): 905—908. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2007Natur.449..905M">2007Natur.449..905M</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2Fnature06204">10.1038/nature06204</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17943129">17943129</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:4387442">4387442</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-78"><a href="#cite_ref-78">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.nps.gov/subjects/caves/solution-caves.htm">Solution Caves – Caves and Karst</a>. <a href="/wiki/U.S._National_Park_Service" class="mw-redirect" title="U.S. National Park Service">U.S. National Park Service</a> (англ.).</cite> </li> <li id="cite_note-79"><a href="#cite_ref-79">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Skinner, B. J.; Porter, S. C. (1987). The Earth: Inside and Out. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/physicalgeologyb0000unse">Physical Geology</a> (англ.). <a href="/wiki/John_Wiley_%26_Sons" title="John Wiley & Sons">John Wiley & Sons</a>. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/physicalgeologyb0000unse/page/17">17</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0-471-05668-5" title="Спеціальна:Джерела книг/0-471-05668-5"><bdi>0-471-05668-5</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-:3-80"><a href="#cite_ref-:3_80-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.fao.org/faostat/en/#data/LC/visualize">Land Cover</a>. <a href="/wiki/Food_and_Agriculture_Organization" class="mw-redirect" title="Food and Agriculture Organization">Food and Agriculture Organization</a> (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220106022112/https://www.fao.org/faostat/en/#data/LC/visualize">Архів</a> оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 18 вересня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-Hooke2012-81">↑ <a href="#cite_ref-Hooke2012_81-0">а</a> <a href="#cite_ref-Hooke2012_81-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Hooke, Roger LeB.; Martín-Duque, José F.; Pedraza, Javier (December 2012). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.geosociety.org/gsatoday/archive/22/12/pdf/gt1212.pdf">Land transformation by humans: A review</a> (PDF). <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Геологічне товариство Америки">GSA Today</a> (англ.). 22 (12): 4—10. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2012GSAT...12l...4H">2012GSAT...12l...4H</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1130%2FGSAT151A.1">10.1130/GSAT151A.1</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180109181247/https://www.geosociety.org/gsatoday/archive/22/12/pdf/gt1212.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 22 вересня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-82"><a href="#cite_ref-82">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Verma, P.; Singh, R.; Singh, P.; Raghubanshi, A.S. (1 січня 2020). Chapter 1 – Urban ecology – current state of research and concepts. Urban Ecology (англ.). <a href="/wiki/Elsevier" title="Elsevier">Elsevier</a>. с. 3—16. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2FB978-0-12-820730-7.00001-X">10.1016/B978-0-12-820730-7.00001-X</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0128207307" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0128207307"><bdi>978-0128207307</bdi></a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:226524905">226524905</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-:32-83"><a href="#cite_ref-:32_83-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Brown, Daniel G. та ін. (2014). Advancing Land Change Modeling: Opportunities and Research Requirements (англ.). Washington, DC: The National Academic Press. с. 11—12. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-309-28833-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-309-28833-0"><bdi>978-0-309-28833-0</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-84"><a href="#cite_ref-84">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Voroney, R. Paul; Heck, Richard J. (2007). The soil habitat. У Paul, Eldor A. (ред.). Soil microbiology, ecology and biochemistry (англ.) (вид. 3rd). Amsterdam, the Netherlands: <a href="/wiki/Elsevier" title="Elsevier">Elsevier</a>. с. 25—49. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2FB978-0-08-047514-1.50006-8">10.1016/B978-0-08-047514-1.50006-8</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-12-546807-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-12-546807-7"><bdi>978-0-12-546807-7</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-85"><a href="#cite_ref-85">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Taylor, Sterling A.; Ashcroft, Gaylen L. (1972). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/physicaledapholo0000tayl">Physical edaphology: the physics of irrigated and nonirrigated soils</a> (англ.). San Francisco, California: <a href="/w/index.php?title=W._H._Freeman_and_Company&action=edit&redlink=1" class="new" title="W. H. Freeman and Company (ще не написана)">W.H. Freeman</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/W._H._Freeman_and_Company" class="extiw" title="en:W. H. Freeman and Company">[en]</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-7167-0818-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-7167-0818-6"><bdi>978-0-7167-0818-6</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-86"><a href="#cite_ref-86">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">McCarthy, David F. (2014). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://fr.book4you.org/book/3555343/0f8f97">Essentials of soil mechanics and foundations: basic geotechnics</a> (англ.) (вид. 7th). London: <a href="/w/index.php?title=Pearson_Education&action=edit&redlink=1" class="new" title="Pearson Education (ще не написана)">Pearson</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Pearson_Education" class="extiw" title="en:Pearson Education">[en]</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1292039398" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1292039398"><bdi>978-1292039398</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221016144604/https://fr.b-ok.cc/book/3555343/0f8f97">Архів</a> оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 27 березня 2022.</cite> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221016144604/https://fr.b-ok.cc/book/3555343/0f8f97">Архівовано</a> 2022-10-16 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-Gilluly1975-87"><a href="#cite_ref-Gilluly1975_87-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Gilluly, James; Waters, Aaron Clement; Woodford, Alfred Oswald (1975). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/principlesofgeol0000gill">Principles of geology</a> (англ.) (вид. 4th). San Francisco, California: <a href="/w/index.php?title=W._H._Freeman_and_Company&action=edit&redlink=1" class="new" title="W. H. Freeman and Company (ще не написана)">W.H. Freeman</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/W._H._Freeman_and_Company" class="extiw" title="en:W. H. Freeman and Company">[en]</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-7167-0269-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-7167-0269-6"><bdi>978-0-7167-0269-6</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-88"><a href="#cite_ref-88">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Ponge, Jean-François (2015). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://link.springer.com/article/10.1007/s00374-015-1016-1">The soil as an ecosystem</a>. Biology and Fertility of Soils (англ.). 51 (6): 645—648. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2015BioFS..51..645P">2015BioFS..51..645P</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1007%2Fs00374-015-1016-1">10.1007/s00374-015-1016-1</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:18251180">18251180</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20211226163831/https://link.springer.com/article/10.1007%2Fs00374-015-1016-1">Архів</a> оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 3 квітня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-89"><a href="#cite_ref-89">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Dominati, Estelle; Patterson, Murray; Mackay, Alec (2010). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0921800910001928">A framework for classifying and quantifying the natural capital and ecosystem services of soils</a>. <a href="/wiki/Ecological_Economics" title="Ecological Economics">Ecological Economics</a> (англ.). 69 (9): 1858‒68. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2Fj.ecolecon.2010.05.002">10.1016/j.ecolecon.2010.05.002</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170808082847/http://esanalysis.colmex.mx/Sorted%20Papers/2010/2010%20NZL%20-3F%20Phys.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 10 квітня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-90"><a href="#cite_ref-90">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Dykhuizen, Daniel E. (1998). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://link.springer.com/article/10.1023/A:1000665216662">Santa Rosalia revisited: why are there so many species of bacteria?</a>. Antonie van Leeuwenhoek (англ.). 73 (1): 25‒33. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1023%2FA%3A1000665216662">10.1023/A:1000665216662</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/9602276">9602276</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:17779069">17779069</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220926125402/https://link.springer.com/article/10.1023/A:1000665216662">Архів</a> оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-91"><a href="#cite_ref-91">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Torsvik, Vigdis; Øvreås, Lise (2002). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.academia.edu/13038690">Microbial diversity and function in soil: from genes to ecosystems</a>. <a href="/wiki/Current_Opinion_(Elsevier)" title="Current Opinion (Elsevier)">Current Opinion in Microbiology</a> (англ.). 5 (3): 240‒45. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2FS1369-5274%2802%2900324-7">10.1016/S1369-5274(02)00324-7</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12057676">12057676</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220922110013/https://www.academia.edu/13038690">Архів</a> оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-92"><a href="#cite_ref-92">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Amelung, Wulf; Bossio, Deborah; De Vries, Wim; <a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Ingrid_K%C3%B6gel-Knabner" class="extiw" title="de:Ingrid Kögel-Knabner">Kögel-Knabner, Ingrid</a>; Lehmann, Johannes; Amundson, Ronald; Bol, Roland; Collins, Chris; <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B0%D0%BD_%D0%9B%D0%B0%D0%BB" title="Раттан Лал">Lal, Rattan</a>; Leifeld, Jens; Minasny, Buniman; Pan, Gen-Xing; Paustian, Keith; Rumpel, Cornelia; Sanderman, Jonathan; Van Groeningen, Jan Willem; Mooney, Siân; Van Wesemael, Bas; Wander, Michelle; Chabbi, Abad (27 жовтня 2020). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.nature.com/articles/s41467-020-18887-7.pdf">Towards a global-scale soil climate mitigation strategy</a> (PDF). <a href="/wiki/Nature_Communications" title="Nature Communications">Nature Communications</a> (англ.). 11 (1): 5427. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2020NatCo..11.5427A">2020NatCo..11.5427A</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2Fs41467-020-18887-7">10.1038/s41467-020-18887-7</a>. <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/issn/2041-1723">2041-1723</a>. <a href="/wiki/PubMed_Central" title="PubMed Central">PMC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7591914">7591914</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33110065">33110065</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220226032034/https://www.nature.com/articles/s41467-020-18887-7.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 3 квітня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-93"><a href="#cite_ref-93">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Pielke, Roger A.; Mahmood, Rezaul; McAlpine, Clive (1 листопада 2016). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1063%2FPT.3.3364">Land's complex role in climate change</a>. <a href="/wiki/Physics_Today" title="Physics Today">Physics Today</a> (англ.). 69 (11): 40—46. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2016PhT....69k..40P">2016PhT....69k..40P</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1063%2FPT.3.3364">10.1063/PT.3.3364</a>. <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/issn/0031-9228">0031-9228</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-94"><a href="#cite_ref-94">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Pouyat, Richard; Groffman, Peter; Yesilonis, Ian; Hernandez, Luis (2002). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0269749101002639">Soil carbon pools and fluxes in urban ecosystems</a>. <a href="/w/index.php?title=Environmental_Pollution_(%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Environmental Pollution (журнал) (ще не написана)">Environmental Pollution</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Environmental_Pollution_(journal)" class="extiw" title="en:Environmental Pollution (journal)">[en]</a> (англ.). 116 (Supplement 1): S107—S118. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2FS0269-7491%2801%2900263-9">10.1016/S0269-7491(01)00263-9</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/11833898">11833898</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220531094946/https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0269749101002639">Архів</a> оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 3 квітня 2022. <q>Our analysis of pedon data from several disturbed soil profiles suggests that physical disturbances and anthropogenic inputs of various materials (direct effects) can greatly alter the amount of C stored in these human «made» soils.</q></cite> </li> <li id="cite_note-Davidson-95"><a href="#cite_ref-Davidson_95-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Davidson, Eric A.; Janssens, Ivan A. (2006). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.nature.com/articles/nature04514.pdf">Temperature sensitivity of soil carbon decomposition and feedbacks to climate change</a> (PDF). <a href="/wiki/Nature_(journal)" class="mw-redirect" title="Nature (journal)">Nature</a> (англ.). 440 (9 March 2006): 165‒73. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2006Natur.440..165D">2006Natur.440..165D</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2Fnature04514">10.1038/nature04514</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16525463">16525463</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:4404915">4404915</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220706182824/https://www.nature.com/articles/nature04514.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-96"><a href="#cite_ref-96">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Powlson, David (2005). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://fr.art1lib.org/book/10543301/528a68">Will soil amplify climate change?</a>. <a href="/wiki/Nature_(journal)" class="mw-redirect" title="Nature (journal)">Nature</a> (англ.). 433 (20 January 2005): 204‒05. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2005Natur.433..204P">2005Natur.433..204P</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2F433204a">10.1038/433204a</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15662396">15662396</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:35007042">35007042</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220922110017/https://fr.art1lib.org/book/10543301/528a68">Архів</a> оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.</cite> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220922110017/https://fr.art1lib.org/book/10543301/528a68">Архівовано</a> 2022-09-22 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-97"><a href="#cite_ref-97">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Bradford, Mark A.; Wieder, William R.; Bonan, Gordon B.; Fierer, Noah; Raymond, Peter A.; Crowther, Thomas W. (2016). <a rel="nofollow" class="external text" href="http://fiererlab.org/wp-content/uploads/2014/09/Bradford_etal_2016_NCC.pdf">Managing uncertainty in soil carbon feedbacks to climate change</a> (PDF). <a href="/wiki/Nature_Climate_Change" title="Nature Climate Change">Nature Climate Change</a> (англ.). 6 (27 July 2016): 751—758. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2016NatCC...6..751B">2016NatCC...6..751B</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2Fnclimate3071">10.1038/nclimate3071</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:43955196">43955196</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170410025316/http://fiererlab.org/wp-content/uploads/2014/09/Bradford_etal_2016_NCC.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2022.</cite> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170410025316/http://fiererlab.org/wp-content/uploads/2014/09/Bradford_etal_2016_NCC.pdf">Архівовано</a> 2017-04-10 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-98"><a href="#cite_ref-98">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Fairbridge, Rhodes W., ред. (1967). The Encyclopedia of Atmospheric Sciences and Astrogeology (англ.). New York: Reinhold Publishing. с. 323. <a href="/wiki/Online_Computer_Library_Center" title="Online Computer Library Center">OCLC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/oclc/430153">430153</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-99"><a href="#cite_ref-99">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">McGuire, Thomas (2005). Earthquakes and Earth’s Interior. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/earthsciencephys0000mcgu">Earth Science: The Physical Setting</a> (англ.). AMSCO School Publications Inc. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/earthsciencephys0000mcgu/page/n195">182</a>–184. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-87720-196-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-87720-196-0"><bdi>978-0-87720-196-0</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-:1-100">↑ <a href="#cite_ref-:1_100-0">а</a> <a href="#cite_ref-:1_100-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1 cs1-prop-long-vol">Rudnick, Roberta L.; Gao, S. (2014). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B9780080959757003016">Composition of the Continental Crust</a>. У Holland, Heinrich D.; Turekian, Karl K. (ред.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.sciencedirect.com/referencework/9780080983004/treatise-on-geochemistry">Treatise on Geochemistry</a> (англ.). Т. 4: The Crust (вид. 2nd). <a href="/wiki/Elsevier" title="Elsevier">Elsevier</a>. с. 1—51. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-08-098300-4" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-08-098300-4"><bdi>978-0-08-098300-4</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220903010959/https://www.sciencedirect.com/referencework/9780080983004/treatise-on-geochemistry">Архів</a> оригіналу за 3 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-101"><a href="#cite_ref-101">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Davis, George H.; Reynolds, Stephen J.; Kluth, Charles F. (2012). Nature of Structural Geology. Structural Geology of Rocks and Regions (англ.) (вид. 3rd). <a href="/wiki/John_Wiley_%26_Sons" title="John Wiley & Sons">John Wiley & Sons</a>. с. 18. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-471-15231-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-471-15231-6"><bdi>978-0-471-15231-6</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-layers_earth-102"><a href="#cite_ref-layers_earth_102-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Staff. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130211014443/http://volcano.oregonstate.edu/vwdocs/vwlessons/plate_tectonics/part1.html">Layers of the Earth</a>. Volcano World (англ.). <a href="/wiki/Oregon_State_University" class="mw-redirect" title="Oregon State University">Oregon State University</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://volcano.oregonstate.edu/vwdocs/vwlessons/plate_tectonics/part1.html">оригіналу</a> за 11 лютого 2013. Процитовано 11 березня 2007.</cite> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130211014443/http://volcano.oregonstate.edu/vwdocs/vwlessons/plate_tectonics/part1.html">Архівовано</a> 2013-02-11 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-jessey-103"><a href="#cite_ref-jessey_103-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Jessey, David. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20070703170212/http://geology.csupomona.edu/drjessey/class/Gsc101/Weathering.html">Weathering and Sedimentary Rocks</a>. <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82,_%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Каліфорнійський державний політехнічний університет, Помона (ще не написана)">California State Polytechnic University, Pomona</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/California_State_Polytechnic_University,_Pomona" class="extiw" title="en:California State Polytechnic University, Pomona"><span title="California State Polytechnic University, Pomona — версія статті «Каліфорнійський державний політехнічний університет, Помона» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a> (англ.). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://geology.csupomona.edu/drjessey/class/Gsc101/Weathering.html">оригіналу</a> за 3 липня 2007. Процитовано 20 березня 2007.</cite> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20070703170212/http://geology.csupomona.edu/drjessey/class/Gsc101/Weathering.html">Архівовано</a> 2007-07-03 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-de_pater_lissauer2010-104"><a href="#cite_ref-de_pater_lissauer2010_104-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">de Pater, Imke; <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BA_%D0%9B%D1%96%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%83%D0%B5%D1%80" title="Джек Ліссауер">Lissauer, Jack J.</a> (2010). Planetary Sciences (англ.) (вид. 2nd). <a href="/wiki/Cambridge_University_Press" title="Cambridge University Press">Cambridge University Press</a>. с. 154. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-521-85371-2" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-521-85371-2"><bdi>978-0-521-85371-2</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-wekn_bulakh2004-105"><a href="#cite_ref-wekn_bulakh2004_105-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Wenk, Hans-Rudolf; Bulakh, Andreĭ Glebovich (2004). Minerals: their constitution and origin (англ.). <a href="/wiki/Cambridge_University_Press" title="Cambridge University Press">Cambridge University Press</a>. с. 359. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-521-52958-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-521-52958-7"><bdi>978-0-521-52958-7</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-:02-106">↑ <a href="#cite_ref-:02_106-0">а</a> <a href="#cite_ref-:02_106-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://education.nationalgeographic.org/resource/five-major-types-biomes/">The Five Major Types of Biomes | National Geographic Society</a>. <a href="/wiki/National_Geographic" class="mw-disambig" title="National Geographic">National Geographic</a> (англ.). 20 травня 2022. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221008074316/https://education.nationalgeographic.org/resource/five-major-types-biomes/">Архів</a> оригіналу за 8 жовтня 2022. Процитовано 4 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-107"><a href="#cite_ref-107">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Rull, Valentí (2020). Organisms: adaption, extinction, and biogeographical reorganizations. Quaternary Ecology, Evolution, and Biogeography (англ.). <a href="/w/index.php?title=Academic_Press&action=edit&redlink=1" class="new" title="Academic Press (ще не написана)">Academic Press</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Academic_Press" class="extiw" title="en:Academic Press">[en]</a>. с. 67. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-12-820473-3" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-12-820473-3"><bdi>978-0-12-820473-3</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Biomes-108">↑ <a href="#cite_ref-Biomes_108-0">а</a> <a href="#cite_ref-Biomes_108-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.arcgis.com/apps/View/index.html?appid=d60ec415febb4874ac5e0960a6a2e448">WWF Terrestrial Ecoregions Of The World (Biomes)</a> (англ.). <a href="/wiki/World_Wildlife_Fund" class="mw-redirect" title="World Wildlife Fund">World Wildlife Fund</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220713001111/https://www.arcgis.com/apps/View/index.html?appid=d60ec415febb4874ac5e0960a6a2e448">Архів</a> оригіналу за 13 липня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-111"><a href="#cite_ref-111">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Anesio, Alexandre; Laybourn-Parry, Johanna (October 2011). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.researchgate.net/publication/51723127">Glaciers and ice sheets as a biome</a>. <a href="/wiki/Trends_(%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8)" title="Trends (журнали)">Trends in Ecology and Evolution</a> (англ.). 27 (4): 219—225. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2Fj.tree.2011.09.012">10.1016/j.tree.2011.09.012</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22000675">22000675</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-112"><a href="#cite_ref-112">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://education.nationalgeographic.org/resource/biomes-ecosystems-and-habitats/">Biomes, Ecosystems, and Habitats | National Geographic Society</a>. <a href="/wiki/National_Geographic" class="mw-disambig" title="National Geographic">National Geographic</a> (англ.). 20 травня 2022. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221007050126/https://education.nationalgeographic.org/resource/biomes-ecosystems-and-habitats/">Архів</a> оригіналу за 7 жовтня 2022. Процитовано 4 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-113"><a href="#cite_ref-113">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://education.nationalgeographic.org/resource/desert/">desert | National Geographic Society</a>. <a href="/wiki/National_Geographic" class="mw-disambig" title="National Geographic">National Geographic</a> (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220810202815/https://education.nationalgeographic.org/resource/desert/">Архів</a> оригіналу за 10 серпня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-114"><a href="#cite_ref-114">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Aapala, Kirsti. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20061001211854/http://www.kotus.fi/julkaisut/ikkunat/1999/kielii1999_19.shtml">Tunturista jängälle</a> [From fell to mountain]. Kieli-ikkunat (фін.). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.kotus.fi/julkaisut/ikkunat/1999/kielii1999_19.shtml">оригіналу</a> за 1 жовтня 2006. Процитовано 19 січня 2009.</cite> </li> <li id="cite_note-berkeley-115">↑ <a href="#cite_ref-berkeley_115-0">а</a> <a href="#cite_ref-berkeley_115-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.ucmp.berkeley.edu/glossary/gloss5/biome/tundra.html">The Tundra Biome</a>. The World's Biomes (англ.). <a href="/wiki/University_of_California,_Berkeley" class="mw-redirect" title="University of California, Berkeley">University of California, Berkeley</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160121074551/http://www.ucmp.berkeley.edu/glossary/gloss5/biome/tundra.html">Архів</a> оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 5 березня 2006.</cite> </li> <li id="cite_note-wwf-116"><a href="#cite_ref-wwf_116-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110805095438/http://www.nationalgeographic.com/wildworld/profiles/terrestrial_an.html">Terrestrial Ecoregions: Antarctica</a>. Wild World (англ.). <a href="/wiki/National_Geographic_Society" class="mw-redirect" title="National Geographic Society">National Geographic Society</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.nationalgeographic.com/wildworld/profiles/terrestrial_an.html">оригіналу</a> за 5 серпня 2011. Процитовано 2 листопада 2009.</cite> </li> <li id="cite_note-117"><a href="#cite_ref-117">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.fao.org/3/I8661EN/i8661en.pdf">Global Forest Resources Assessment 2020 – Terms and definitions</a> (PDF) (англ.). Rome: <a href="/wiki/Food_and_Agriculture_Organization" class="mw-redirect" title="Food and Agriculture Organization">FAO</a>. 2018. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20211208192636/https://www.fao.org/3/i8661en/i8661en.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 11 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-118"><a href="#cite_ref-118">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Gibson, David J. (2009). Grasses and grassland ecology (англ.). New York: <a href="/wiki/Oxford_University_Press" title="Oxford University Press">Oxford University Press</a>. с. 1—3. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-19-154609-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-19-154609-9"><bdi>978-0-19-154609-9</bdi></a>. <a href="/wiki/Online_Computer_Library_Center" title="Online Computer Library Center">OCLC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/oclc/308648056">308648056</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-119"><a href="#cite_ref-119">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Puttick, Mark N.; Morris, Jennifer L.; Williams, Tom A.; Cox, Cymon J.; Edwards, Dianne; Kenrick, Paul; Pressel, Silvia; Wellman, Charles H.; Schneider, Harald (2018). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2Fj.cub.2018.01.063">The Interrelationships of Land Plants and the Nature of the Ancestral Embryophyte</a>. <a href="/wiki/Current_Biology" title="Current Biology">Current Biology</a> (англ.). 28 (5): 733—745.e2. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2018CBio...28E.733P">2018CBio...28E.733P</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1016%2Fj.cub.2018.01.063">10.1016/j.cub.2018.01.063</a>. <a href="/wiki/Handle_System" title="Handle System">hdl</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://hdl.handle.net/10400.1%2F11601">10400.1/11601</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29456145">29456145</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-120"><a href="#cite_ref-120">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://oceanservice.noaa.gov/facts/ocean-oxygen.html">How much oxygen comes from the ocean?</a>. <a href="/w/index.php?title=National_Ocean_Service&action=edit&redlink=1" class="new" title="National Ocean Service (ще не написана)">National Ocean Service</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/National_Ocean_Service" class="extiw" title="en:National Ocean Service">[en]</a> (англ.). <a href="/wiki/National_Oceanic_and_Atmospheric_Administration" class="mw-redirect" title="National Oceanic and Atmospheric Administration">National Oceanic and Atmospheric Administration</a>. Процитовано 21 серпня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-Garwood-121"><a href="#cite_ref-Garwood_121-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Garwood, Russell J.; Edgecombe, Gregory D. (September 2011). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1007%2Fs12052-011-0357-y">Early Terrestrial Animals, Evolution, and Uncertainty</a>. Evolution: Education and Outreach (англ.). New York: <a href="/wiki/Springer_Science%2BBusiness_Media" title="Springer Science+Business Media">Springer Science+Business Media</a>. 4 (3): 489—501. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1007%2Fs12052-011-0357-y">10.1007/s12052-011-0357-y</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-122"><a href="#cite_ref-122">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Malhi, Yadvinder; Doughty, Christopher E.; Galetti, Mauro; Terborgh, John W. (January 2016). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4743772">Megafauna and ecosystem function from the Pleistocene to the Anthropocene</a>. <a href="/wiki/PNAS" class="mw-redirect" title="PNAS">PNAS</a> (англ.). 113 (4): 838—846. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2016PNAS..113..838M">2016PNAS..113..838M</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1073%2Fpnas.1502540113">10.1073/pnas.1502540113</a>. <a href="/wiki/PubMed_Central" title="PubMed Central">PMC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4743772">4743772</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26811442">26811442</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-123"><a href="#cite_ref-123">↑</a> <a rel="nofollow" class="external free" href="https://www.researchgate.net/publication/344142265_Large_scale_land_investments_household_displacement_and_the_effect_on_land_degradation_in_semiarid_agro-pastoral_areas_of_Ethiopia">https://www.researchgate.net/publication/344142265_Large_scale_land_investments_household_displacement_and_the_effect_on_land_degradation_in_semiarid_agro-pastoral_areas_of_Ethiopia</a> </li> <li id="cite_note-124"><a href="#cite_ref-124">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%B1-%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B0_%D0%AE%D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E&action=edit&redlink=1" class="new" title="Штаб-квартира ЮНЕСКО (ще не написана)">UNESCO World Heritage Centre</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/UNESCO_Headquarters" class="extiw" title="en:UNESCO Headquarters">[en]</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://whc.unesco.org/en/list/1418/">Fujisan, sacred place and source of artistic inspiration</a>. <a href="/wiki/UNESCO" class="mw-redirect" title="UNESCO">UNESCO</a> World Heritage Centre (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221017180110/https://whc.unesco.org/en/list/1418/">Архів</a> оригіналу за 17 жовтня 2022. Процитовано 11 лютого 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-125"><a href="#cite_ref-125">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.wisdomlib.org/definition/bhumi">Bhumi, Bhūmi, Bhūmī: 41 definitions</a>. Wisdom Library (англ.). 11 квітня 2009. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221010184441/https://www.wisdomlib.org/definition/bhumi">Архів</a> оригіналу за 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022. <q>Earth (भूमि, bhūmi) is one of the five primary elements (pañcabhūta)</q></cite> </li> <li id="cite_note-World's_Indigenous_Peoples-126">↑ <a href="#cite_ref-World's_Indigenous_Peoples_126-0">а</a> <a href="#cite_ref-World's_Indigenous_Peoples_126-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a href="/w/index.php?title=United_Nations_Department_of_Economic_and_Social_Affairs&action=edit&redlink=1" class="new" title="United Nations Department of Economic and Social Affairs (ще не написана)">United Nations Department of Economic and Social Affairs</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/United_Nations_Department_of_Economic_and_Social_Affairs" class="extiw" title="en:United Nations Department of Economic and Social Affairs"><span title="United Nations Department of Economic and Social Affairs — версія статті «United Nations Department of Economic and Social Affairs» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.un.org/development/desa/indigenouspeoples/wp-content/uploads/sites/19/2021/03/State-of-Worlds-Indigenous-Peoples-Vol-V-Final.pdf">State of the World's Indigenous Peoples, Volume V, Rights to Lands, Territories and Resources</a> (PDF) (англ.). Процитовано 20 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-127"><a href="#cite_ref-127">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Bar, Doron (9 березня 2022). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/00263206.2022.2047655">The changing identity of Muslim/Jewish holy places in the State of Israel, 1948–2018</a>. Middle Eastern Studies (англ.). 59: 139—150. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1080%2F00263206.2022.2047655">10.1080/00263206.2022.2047655</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:247371134">247371134</a>. Процитовано 20 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-128"><a href="#cite_ref-128">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Werner, E.T.C. (1922). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.gutenberg.org/ebooks/15250">Myths & Legends of China</a> (англ.). New York: <a href="/w/index.php?title=George_G._Harrap_and_Co.&action=edit&redlink=1" class="new" title="George G. Harrap and Co. (ще не написана)">George G. Harrap and Co.</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/George_G._Harrap_and_Co." class="extiw" title="en:George G. Harrap and Co.">[en]</a> Ltd. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20080907150422/http://www.gutenberg.org/ebooks/15250">Архів</a> оригіналу за 7 вересня 2008. Процитовано 14 березня 2007.</cite> </li> <li id="cite_note-129"><a href="#cite_ref-129">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Lindow, John (2002). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=KlT7tv3eMSwC">Norse Mythology: A Guide to Gods, Heroes, Rituals, and Beliefs</a> (англ.). <a href="/wiki/Oxford_University_Press" title="Oxford University Press">Oxford University Press</a>. с. 205. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-19-983969-8" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-19-983969-8"><bdi>978-0-19-983969-8</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221014075024/https://books.google.com/books?id=KlT7tv3eMSwC">Архів</a> оригіналу за 14 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022 — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-130"><a href="#cite_ref-130">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Pinch, Geraldine (2002). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/handbookofegypti0000pinc">Handbook of Egyptian Mythology</a>. Handbooks of World Mythology (англ.). <a href="/wiki/ABC-CLIO" title="ABC-CLIO">ABC-CLIO</a>. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/handbookofegypti0000pinc/page/135">135</a>, 173. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/1-57607-763-2" title="Спеціальна:Джерела книг/1-57607-763-2"><bdi>1-57607-763-2</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-131"><a href="#cite_ref-131">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Pritchard, James B., ред. (2016). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=UEWWCwAAQBAJ&pg=PA374">Ancient Near Eastern Texts Relating to the Old Testament with Supplement</a> (англ.). <a href="/wiki/Princeton_University_Press" title="Princeton University Press">Princeton University Press</a>. с. 374. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1400882762" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1400882762"><bdi>978-1400882762</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210923022133/https://books.google.com/books?id=UEWWCwAAQBAJ&pg=PA374">Архів</a> оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 10 листопада 2020 — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Berlin_2011_189-132"><a href="#cite_ref-Berlin_2011_189_132-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Berlin, Adele (2011). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=hKAaJXvUaUoC&q=Bible+Cosmology&pg=PA189">Cosmology and creation</a>. У Berlin, Adele; Grossman, Maxine (ред.). The Oxford Dictionary of the Jewish Religion (англ.). <a href="/wiki/Oxford_University_Press" title="Oxford University Press">Oxford University Press</a>. с. 188—189. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-19-973004-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-19-973004-9"><bdi>978-0-19-973004-9</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160611032518/https://books.google.com/books?id=hKAaJXvUaUoC&pg=PA189&dq=Bible+Cosmology&hl=en&sa=X&ei=jvHuTu_wDcStiQeFz62dBw&ved=0CGcQ6AEwCTgo#v=onepage&q=Bible%20Cosmology&f=false">Архів</a> оригіналу за 11 червня 2016 — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-133"><a href="#cite_ref-133">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Gottlieb, Anthony (2000). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/dreamofreasonhis00anth/page/6">The Dream of Reason</a> (англ.). <a href="/wiki/Penguin_Books" title="Penguin Books">Penguin</a>. с. 6. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-393-04951-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-393-04951-0"><bdi>978-0-393-04951-0</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-134"><a href="#cite_ref-134">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Russell, Jeffrey B. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110903182955/http://www.asa3.org/ASA/topics/history/1997Russell.html">The Myth of the Flat Earth</a> (англ.). <a href="/w/index.php?title=American_Scientific_Affiliation&action=edit&redlink=1" class="new" title="American Scientific Affiliation (ще не написана)">American Scientific Affiliation</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/American_Scientific_Affiliation" class="extiw" title="en:American Scientific Affiliation">[en]</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.asa3.org/ASA/topics/history/1997Russell.html">оригіналу</a> за 3 вересня 2011. Процитовано 14 березня 2007;</cite> but see also <a href="/w/index.php?title=Cosmas_Indicopleustes&action=edit&redlink=1" class="new" title="Cosmas Indicopleustes (ще не написана)">Cosmas Indicopleustes</a>. </li> <li id="cite_note-135"><a href="#cite_ref-135">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Jacobs, James Q. (1 лютого 1998). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20070423055810/http://www.jqjacobs.net/astro/aegeo.html">Archaeogeodesy, a Key to Prehistory</a> (англ.). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.jqjacobs.net/astro/aegeo.html">оригіналу</a> за 23 квітня 2007. Процитовано 21 квітня 2007.</cite> </li> <li id="cite_note-independent-136"><a href="#cite_ref-independent_136-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Lenarduzzi, Thea (30 січня 2016). <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.independent.co.uk/travel/europe/the-worlds-first-motorway-piero-puricellis-masterpiece-is-the-focus-of-an-unlikely-pilgrimage-a6840816.html">The motorway that built Italy: Piero Puricelli's masterpiece</a>. <a href="/wiki/The_Independent" class="mw-redirect" title="The Independent">The Independent</a> (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://ghostarchive.org/archive/20220526/http://www.independent.co.uk/travel/europe/the-worlds-first-motorway-piero-puricellis-masterpiece-is-the-focus-of-an-unlikely-pilgrimage-a6840816.html">Архів</a> оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-motorwebmuseum-137"><a href="#cite_ref-motorwebmuseum_137-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.motorwebmuseum.it/en/places/varese/the-milano-laghi-by-piero-puricelli-the-first-motorway-in-the-world/">The "Milano-Laghi" by Piero Puricelli, the first motorway in the world</a> (англ.). Процитовано 10 травня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-hofman-138"><a href="#cite_ref-hofman_138-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Hofmann-Wellenhof, Bernhard; Legat, K.; Wieser, M.; Lichtenegger, H. (2007). Navigation: Principles of Positioning and Guidances (англ.). <a href="/wiki/Springer_Science%2BBusiness_Media" title="Springer Science+Business Media">Springer</a>. с. 5—6. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-3-211-00828-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-3-211-00828-7"><bdi>978-3-211-00828-7</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-139"><a href="#cite_ref-139">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/landmark">LANDMARK | meaning in the Cambridge English Dictionary</a>. dictionary.cambridge.org (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210813232254/https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/landmark">Архів</a> оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2020.</cite> </li> <li id="cite_note-WTO2012Highlights-140"><a href="#cite_ref-WTO2012Highlights_140-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120709215809/http://mkt.unwto.org/sites/all/files/docpdf/unwtohighlights12enlr_1.pdf">2012 Tourism Highlights</a> (PDF). <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Всесвітня туристична організація">World Tourism Organization</a>. June 2012. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://mkt.unwto.org/sites/all/files/docpdf/unwtohighlights12enlr_1.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 9 липня 2012. Процитовано 17 червня 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-:12-141">↑ <a href="#cite_ref-:12_141-0">а</a> <a href="#cite_ref-:12_141-1">б</a> <a href="#cite_ref-:12_141-2">в</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Fernández-Armesto, Felipe (2007). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=6bYQAAAAQBAJ">Pathfinders: A Global History of Exploration</a> (англ.). <a href="/w/index.php?title=W._W._Norton_%26_Company&action=edit&redlink=1" class="new" title="W. W. Norton & Company (ще не написана)">W. W. Norton & Company</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/W._W._Norton_%26_Company" class="extiw" title="en:W. W. Norton & Company">[en]</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-393-24247-8" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-393-24247-8"><bdi>978-0-393-24247-8</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221016144552/https://books.google.com/books?id=6bYQAAAAQBAJ">Архів</a> оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022 — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-:03-142"><a href="#cite_ref-:03_142-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Королівське географічне товариство">Royal Geographical Society</a> (2008). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=uo8SAQAAIAAJ">Atlas of Exploration</a> (англ.). <a href="/wiki/Oxford_University_Press" title="Oxford University Press">Oxford University Press</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-19-534318-2" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-19-534318-2"><bdi>978-0-19-534318-2</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221016144552/https://books.google.com/books?id=uo8SAQAAIAAJ">Архів</a> оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022 — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Watson2005_150-143"><a href="#cite_ref-Watson2005_150_143-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Watson, Peter (2005). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/ideashistoryofth0000wats">Ideas: A History of Thought and Invention from Fire to Freud</a> (англ.). New York: <a href="/wiki/HarperCollins" title="HarperCollins">HarperCollins</a> Publishers. Introduction. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-06-621064-3" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-06-621064-3"><bdi>978-0-06-621064-3</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-144"><a href="#cite_ref-144">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a href="/wiki/National_Geographic_Society" class="mw-redirect" title="National Geographic Society">National Geographic Society</a> (26 липня 2019). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://education.nationalgeographic.org/resource/silk-road/">The Silk Road</a>. <a href="/wiki/National_Geographic_Society" class="mw-redirect" title="National Geographic Society">National Geographic Society</a> (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220323201006/https://www.nationalgeographic.org/encyclopedia/silk-road/">Архів</a> оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 25 вересня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-145"><a href="#cite_ref-145">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Singer, Graciela Gestoso. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.academia.edu/241848">Graciela Gestoso Singer, "Amber in the Ancient Near East", i-Medjat No. 2 (December 2008). Papyrus Electronique des Ankou</a> (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220925203419/https://www.academia.edu/241848">Архів</a> оригіналу за 25 вересня 2022. Процитовано 25 вересня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-146"><a href="#cite_ref-146">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.investopedia.com/terms/l/land.asp">Understanding Land in Business and Economics</a>. <a href="/w/index.php?title=Investopedia&action=edit&redlink=1" class="new" title="Investopedia (ще не написана)">Investopedia</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Investopedia" class="extiw" title="en:Investopedia">[en]</a> (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220926020450/https://www.investopedia.com/terms/l/land.asp">Архів</a> оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 18 вересня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-GLO_Chapter_2-147">↑ <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_2_147-0">а</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_2_147-1">б</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_2_147-2">в</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_2_147-3">г</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_2_147-4">д</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_2_147-5">е</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_2_147-6">ж</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_2_147-7">и</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation report cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.unccd.int/sites/default/files/2018-06/GLO%20English_Ch2.pdf">Chapter 2 – Brief History of Land Use</a> (PDF). Global Land Outlook (Звіт) (англ.). <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%9E%D0%9D_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D1%83_%D0%B7_%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC" title="Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням">United Nations Convention to Combat Desertification</a>. 2017. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-92-95110-48-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-92-95110-48-9"><bdi>978-92-95110-48-9</bdi></a>. Процитовано 3 листопада 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-148"><a href="#cite_ref-148">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Ellis, Erle; Goldewijk, Kees Klein; Gaillard, Marie-José; Kaplan, Jed O.; Thornton, Alexa; Powell, Jeremy; Garcia, Santiago Munevar; Beaudoin, Ella; Zerboni, Andrea (30 серпня 2019). Archaeological assessment reveals Earth's early transformation through land use. <a href="/wiki/Science_(journal)" class="mw-redirect" title="Science (journal)">Science</a> (англ.). 365 (6456): 897—902. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2019Sci...365..897S">2019Sci...365..897S</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1126%2Fscience.aax1192">10.1126/science.aax1192</a>. <a href="/wiki/Handle_System" title="Handle System">hdl</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://hdl.handle.net/10150%2F634688">10150/634688</a>. <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/issn/0036-8075">0036-8075</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31467217">31467217</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:201674203">201674203</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-149"><a href="#cite_ref-149">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Ellis, Erle C.; Gauthier, Nicolas; Goldewijk, Kees Klein; Bird, Rebecca Bliege; Boivin, Nicole; Díaz, Sandra; Fuller, Dorian Q.; Gill, Jacquelyn L.; Kaplan, Jed O.; Kingston, Naomi; Locke, Harvey (27 квітня 2021). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8092386">People have shaped most of terrestrial nature for at least 12,000 years</a>. <a href="/wiki/Proceedings_of_the_National_Academy_of_Sciences" class="mw-redirect" title="Proceedings of the National Academy of Sciences">Proceedings of the National Academy of Sciences</a> (англ.). 118 (17): e2023483118. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2021PNAS..11823483E">2021PNAS..11823483E</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1073%2Fpnas.2023483118">10.1073/pnas.2023483118</a>. <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/issn/0027-8424">0027-8424</a>. <a href="/wiki/PubMed_Central" title="PubMed Central">PMC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8092386">8092386</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33875599">33875599</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Office1999-150"><a href="#cite_ref-Office1999_150-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?hl=uk&id=GtBa6XIW_aQC&pg=PA77">Safety and health in agriculture</a> (англ.). <a href="/wiki/International_Labour_Organization" class="mw-redirect" title="International Labour Organization">International Labour Organization</a>. 1999. с. 77. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-92-2-111517-5" title="Спеціальна:Джерела книг/978-92-2-111517-5"><bdi>978-92-2-111517-5</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110722061757/http://books.google.com/books?id=GtBa6XIW_aQC">Архів</a> оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 13 вересня 2010 — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>. <q>defined agriculture as 'all forms of activities connected with growing, harvesting and primary processing of all types of crops, with the breeding, raising and caring for animals, and with tending gardens and nurseries'.</q></cite> </li> <li id="cite_note-worldbankagri-151"><a href="#cite_ref-worldbankagri_151-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://data.worldbank.org/indicator/AG.LND.AGRI.ZS">Agricultural land (% of land area) | Data</a>. data.worldbank.org (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190530044611/https://data.worldbank.org/indicator/ag.lnd.agri.zs">Архів</a> оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 25 вересня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-GLO_Chapter_7-152">↑ <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_7_152-0">а</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_7_152-1">б</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_7_152-2">в</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation report cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://knowledge.unccd.int/sites/default/files/2018-06/GLO%20English_Ch7.pdf">Chapter 7 – Food Security and Agriculture</a> (PDF). Global Land Outlook (Звіт) (англ.). <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%9E%D0%9D_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D1%83_%D0%B7_%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC" title="Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням">United Nations Convention to Combat Desertification</a>. 2017. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-92-95110-48-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-92-95110-48-9"><bdi>978-92-95110-48-9</bdi></a>. Процитовано 14 листопада 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-GLO_Chapter_6-153"><a href="#cite_ref-GLO_Chapter_6_153-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation report cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.unccd.int/sites/default/files/2018-06/GLO%20English_Ch6.pdf">Chapter 6 – Scenarios of Change</a> (PDF). Global Land Outlook (Звіт) (англ.). <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%9E%D0%9D_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D1%83_%D0%B7_%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC" title="Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням">United Nations Convention to Combat Desertification</a>. 2017. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-92-95110-48-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-92-95110-48-9"><bdi>978-92-95110-48-9</bdi></a>. Процитовано 14 листопада 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-154"><a href="#cite_ref-154">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.law.cornell.edu/wex/law_of_the_land">Law of the land</a>. <a href="/w/index.php?title=Cornell_Law_School&action=edit&redlink=1" class="new" title="Cornell Law School (ще не написана)">Cornell Law School</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Cornell_Law_School" class="extiw" title="en:Cornell Law School">[en]</a>. <a href="/wiki/Cornell_University" class="mw-redirect" title="Cornell University">Cornell University</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220215152017/https://www.law.cornell.edu/wex/law_of_the_land">Архів</a> оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-155"><a href="#cite_ref-155">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Purvis, V. (14 березня 1970). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://dx.doi.org/10.1136/bmj.1.5697.692-c">Self-interest and the Common Good</a>. <a href="/wiki/BMJ" title="BMJ">BMJ</a> (англ.). 1 (5697): 692. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1136%2Fbmj.1.5697.692-c">10.1136/bmj.1.5697.692-c</a>. <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/issn/0959-8138">0959-8138</a>. <a href="/wiki/PubMed_Central" title="PubMed Central">PMC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1700606">1700606</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:71492205">71492205</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221016144555/https://www.bmj.com/content/1/5697/692.4">Архів</a> оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 15 жовтня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-Slater-156"><a href="#cite_ref-Slater_156-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Slater, Terry (2016). The Rise and Spread of Capitalism. У Daniels, Peter; Bradshaw, Michael; Shaw, Denis; Sidaway, James; Hall, Tim (ред.). An Introduction To Human Geography (англ.) (вид. 5th). <a href="/w/index.php?title=Pearson_Education&action=edit&redlink=1" class="new" title="Pearson Education (ще не написана)">Pearson</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Pearson_Education" class="extiw" title="en:Pearson Education">[en]</a>. с. 47. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-292-12939-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-292-12939-6"><bdi>978-1-292-12939-6</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Sidaway-157"><a href="#cite_ref-Sidaway_157-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Sidaway, James; Grundy-Warr, Carl (2016). The Place of the Nation-State. У Daniels, Peter; Bradshaw, Michael; Shaw, Denis; Sidaway, James; Hall, Tim (ред.). An Introduction To Human Geography (англ.) (вид. 5th). <a href="/w/index.php?title=Pearson_Education&action=edit&redlink=1" class="new" title="Pearson Education (ще не написана)">Pearson</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Pearson_Education" class="extiw" title="en:Pearson Education">[en]</a>. с. 449. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-292-12939-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-292-12939-6"><bdi>978-1-292-12939-6</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-158"><a href="#cite_ref-158">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Morgan, David (1986). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.worldcat.org/oclc/12806959">The Mongols</a> (англ.). Oxford: Blackwell. с. 5. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0-631-13556-1" title="Спеціальна:Джерела книг/0-631-13556-1"><bdi>0-631-13556-1</bdi></a>. <a href="/wiki/Online_Computer_Library_Center" title="Online Computer Library Center">OCLC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/oclc/12806959">12806959</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Merk215-159"><a href="#cite_ref-Merk215_159-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Merk, Frederick; Merck, Lois Bannister (1963). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=GhYJTaZiuxwC&pg=PA215">Manifest Destiny and Mission in American History</a> (англ.). Harvard University Press. с. 215—216. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0674548053" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0674548053"><bdi>978-0674548053</bdi></a> — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-160"><a href="#cite_ref-160">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Howe, D.W. (2007). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=TTzRCwAAQBAJ">What Hath God Wrought: The Transformation of America, 1815–1848</a>. Oxford History of the United States (англ.). <a href="/wiki/Oxford_University_Press" title="Oxford University Press">Oxford University Press</a>. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=TTzRCwAAQBAJ&pg=PA706">706</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-19-972657-8" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-19-972657-8"><bdi>978-0-19-972657-8</bdi></a> — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-161"><a href="#cite_ref-161">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Randazzo, Michele E.; Hitt, John R. (2019). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=Cu3kDwAAQBAJ">LexisNexis Practice Guide: Massachusetts Administrative Law and Practice</a> (англ.) (вид. 6). LexisNexis. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=Cu3kDwAAQBAJ&pg=PR29">29</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1522182887" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1522182887"><bdi>978-1522182887</bdi></a> — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-162"><a href="#cite_ref-162">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Byrnes, Mark Eaton (2001). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=C8ufqRJuwy8C">James K. Polk: A Biographical Companion</a> (англ.) (вид. illustrated). <a href="/wiki/ABC-CLIO" title="ABC-CLIO">ABC-CLIO</a>. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=C8ufqRJuwy8C&dq=%22manifest+destiny%22+%22widely+held%22&pg=PA128">128</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1576070567" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1576070567"><bdi>978-1576070567</bdi></a> — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-E/N301-163"><a href="#cite_ref-E/N301_163-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Evans, Graham; Newnham, Jeffrey, ред. (1998). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/penguindictionar0000evan">Penguin Dictionary of International relations</a> (англ.). <a href="/wiki/Penguin_Books" title="Penguin Books">Penguin Books</a>. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/penguindictionar0000evan/page/301">301</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0140513974" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0140513974"><bdi>978-0140513974</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.yourvietbooks.com/2015/04/ir-one-definition-day-geopolitics.html">Geopolitics (excerpt).</a></cite> </li> <li id="cite_note-Ref-3-164"><a href="#cite_ref-Ref-3_164-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Smith, Woodruff D. (1986). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/ideologicalorigi0000smit">The Ideological Origins of Nazi Imperialism</a> (англ.). <a href="/wiki/Oxford_University_Press" title="Oxford University Press">Oxford University Press</a>. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/ideologicalorigi0000smit/page/84">84</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-GLO_Chapter_3-165">↑ <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_3_165-0">а</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_3_165-1">б</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_3_165-2">в</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_3_165-3">г</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_3_165-4">д</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_3_165-5">е</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_3_165-6">ж</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_3_165-7">и</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_3_165-8">к</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_3_165-9">л</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation report cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.unccd.int/sites/default/files/2018-06/GLO%20English_Ch3_0.pdf">Chapter 3 – Drivers of Change</a> (PDF). Global Land Outlook (Звіт) (англ.). <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%9E%D0%9D_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D1%83_%D0%B7_%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC" title="Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням">United Nations Convention to Combat Desertification</a>. 2017. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-92-95110-48-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-92-95110-48-9"><bdi>978-92-95110-48-9</bdi></a>. Процитовано 4 листопада 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-:4-166"><a href="#cite_ref-:4_166-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Ellis, Erle C.; Ramankutty, Navin (1 жовтня 2008). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1890%2F070062">Putting people in the map: anthropogenic biomes of the world</a>. <a href="/wiki/Frontiers_in_Ecology_and_the_Environment" title="Frontiers in Ecology and the Environment">Frontiers in Ecology and the Environment</a> (англ.). 6 (8): 439—447. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2008FrEE....6..439E">2008FrEE....6..439E</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1890%2F070062">10.1890/070062</a>. <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/issn/1540-9295">1540-9295</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:3598526">3598526</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-167"><a href="#cite_ref-167">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Turvey, Samuel T. (2009). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=mbU-F42JU1AC">Holocene Extinctions</a> (англ.). <a href="/wiki/Oxford_University_Press" title="Oxford University Press">Oxford University Press</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-19-157998-1" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-19-157998-1"><bdi>978-0-19-157998-1</bdi></a> — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-:5-168">↑ <a href="#cite_ref-:5_168-0">а</a> <a href="#cite_ref-:5_168-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://sdgs.un.org/goals/goal15">Goal 15 | Department of Economic and Social Affairs</a>. <a href="/wiki/United_Nations" class="mw-redirect" title="United Nations">United Nations</a> (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220926130028/https://sdgs.un.org/goals/goal15">Архів</a> оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 26 вересня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-169"><a href="#cite_ref-169">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Evans, James (2016). Social Constructions of Nature. У Daniels, Peter; Bradshaw, Michael; Shaw, Denis; Sidaway, James; Hall, Tim (ред.). An Introduction To Human Geography (англ.) (вид. 5th). <a href="/w/index.php?title=Pearson_Education&action=edit&redlink=1" class="new" title="Pearson Education (ще не написана)">Pearson</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Pearson_Education" class="extiw" title="en:Pearson Education">[en]</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-292-12939-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-292-12939-6"><bdi>978-1-292-12939-6</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-170"><a href="#cite_ref-170">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Helmut_Geist_(Geograph)" class="extiw" title="de:Helmut Geist (Geograph)">Geist, Helmut</a> (2005). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=acbWdynlU3cC">The causes and progression of desertification</a> (англ.). <a href="/w/index.php?title=Ashgate_Publishing&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ashgate Publishing (ще не написана)">Ashgate Publishing</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Ashgate_Publishing" class="extiw" title="en:Ashgate Publishing">[en]</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-7546-4323-4" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-7546-4323-4"><bdi>978-0-7546-4323-4</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20221016144553/https://books.google.com/books?id=acbWdynlU3cC">Архів</a> оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 26 вересня 2022 — через <a href="/wiki/Google_Books" class="mw-redirect" title="Google Books">Google Books</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-:2-171">↑ <a href="#cite_ref-:2_171-0">а</a> <a href="#cite_ref-:2_171-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Liu, Ye; Xue, Yongkang (5 березня 2020). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7057959">Expansion of the Sahara Desert and shrinking of frozen land of the Arctic</a>. <a href="/wiki/Scientific_Reports" title="Scientific Reports">Scientific Reports</a> (англ.). 10 (1): 4109. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2020NatSR..10.4109L">2020NatSR..10.4109L</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2Fs41598-020-61085-0">10.1038/s41598-020-61085-0</a>. <a href="/wiki/PubMed_Central" title="PubMed Central">PMC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7057959">7057959</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32139761">32139761</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Zeng_L17401-172"><a href="#cite_ref-Zeng_L17401_172-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Zeng, Ning; Yoon, Jinho (1 вересня 2009). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1029%2F2009GL039699">Expansion of the world's deserts due to vegetation-albedo feedback under global warming</a>. {{|Geophysical Research Letters|Geophysical Research Letters|en|Geophysical Research Letters}} (англ.). 36 (17): L17401. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2009GeoRL..3617401Z">2009GeoRL..3617401Z</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1029%2F2009GL039699">10.1029/2009GL039699</a>. <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/issn/1944-8007">1944-8007</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:1708267">1708267</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-173"><a href="#cite_ref-173">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.fao.org/docrep/v0265e/v0265e01.htm">Sustainable development of drylands and combating desertification</a> (англ.). <a href="/wiki/Food_and_Agriculture_Organization" class="mw-redirect" title="Food and Agriculture Organization">Food and Agriculture Organization</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170804222104/http://www.fao.org/docrep/v0265e/v0265e01.htm">Архів</a> оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 21 червня 2016.</cite> </li> <li id="cite_note-174"><a href="#cite_ref-174">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">An, Hui; Tang, Zhuangsheng; Keesstra, Saskia; Shangguan, Zhouping (1 липня 2019). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6603008">Impact of desertification on soil and plant nutrient stoichiometry in a desert grassland</a>. <a href="/wiki/Scientific_Reports" title="Scientific Reports">Scientific Reports</a> (англ.). 9 (1): 9422. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2019NatSR...9.9422A">2019NatSR...9.9422A</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2Fs41598-019-45927-0">10.1038/s41598-019-45927-0</a>. <a href="/wiki/PubMed_Central" title="PubMed Central">PMC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6603008">6603008</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31263198">31263198</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-175"><a href="#cite_ref-175">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Han, Xueying; Jia, Guangpu; Yang, Guang; Wang, Ning; Liu, Feng; Chen, Haoyu; Guo, Xinyu; Yang, Wenbin; Liu, Jing (10 грудня 2020). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7729393">Spatiotemporal dynamic evolution and driving factors of desertification in the Mu Us Sandy Land in 30 years</a>. <a href="/wiki/Scientific_Reports" title="Scientific Reports">Scientific Reports</a> (англ.). 10 (1): 21734. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2020NatSR..1021734H">2020NatSR..1021734H</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2Fs41598-020-78665-9">10.1038/s41598-020-78665-9</a>. <a href="/wiki/PubMed_Central" title="PubMed Central">PMC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7729393">7729393</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33303886">33303886</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-176"><a href="#cite_ref-176">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Schoenmann, Joe (17 грудня 2008). <a rel="nofollow" class="external text" href="http://m.lasvegassun.com/news/2008/dec/17/official-calls-sort-reform/">Official calls for sort reform</a>. <a href="/w/index.php?title=Las_Vegas_Sun&action=edit&redlink=1" class="new" title="Las Vegas Sun (ще не написана)">Las Vegas Sun</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Las_Vegas_Sun" class="extiw" title="en:Las Vegas Sun">[en]</a> (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20090108081527/http://m.lasvegassun.com/news/2008/dec/17/official-calls-sort-reform/">Архів</a> оригіналу за 8 січня 2009. Процитовано 20 грудня 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-Von_Sperling3-177"><a href="#cite_ref-Von_Sperling3_177-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Von Sperling, Marcos (2015). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://iwaponline.com/ebooks/book/72/">Wastewater Characteristics, Treatment and Disposal</a>. IWA Publishing (англ.). 6. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.2166%2F9781780402086">10.2166/9781780402086</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1780402086" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1780402086"><bdi>978-1780402086</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220621151651/https://iwaponline.com/ebooks/book/72/">Архів</a> оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 26 вересня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-Burton_&_Pitt-178"><a href="#cite_ref-Burton_&_Pitt_178-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Burton Jr GA, Pitt R (2001). 2. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20090519035716/http://unix.eng.ua.edu/~rpitt/Publications/BooksandReports/Stormwater%20Effects%20Handbook%20by%20%20Burton%20and%20Pitt%20book/MainEDFS_Book.html">Stormwater Effects Handbook: A Toolbox for Watershed Managers, Scientists, and Engineers</a> (англ.). New York: <a href="/wiki/CRC_Press" title="CRC Press">CRC</a>/Lewis Publishers. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0-87371-924-7" title="Спеціальна:Джерела книг/0-87371-924-7"><bdi>0-87371-924-7</bdi></a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://unix.eng.ua.edu/~rpitt/Publications/BooksandReports/Stormwater%20Effects%20Handbook%20by%20%20Burton%20and%20Pitt%20book/MainEDFS_Book.html">оригіналу</a> за 19 травня 2009. Процитовано 26 січня 2009.</cite> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20090519035716/http://unix.eng.ua.edu/~rpitt/Publications/BooksandReports/Stormwater%20Effects%20Handbook%20by%20%20Burton%20and%20Pitt%20book/MainEDFS_Book.html">Архівовано</a> 2009-05-19 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-179"><a href="#cite_ref-179">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130219045824/http://yosemite.epa.gov/sab/sabproduct.nsf/67057225cc780623852578f10059533d/%24file/epa-sab-11-013-unsigned.pdf">Reactive Nitrogen in the United States: An Analysis of Inputs, Flows, Consequences, and Management Options, A Report of the Science Advisory Board</a> (PDF) (англ.). Washington, DC: <a href="/wiki/US_Environmental_Protection_Agency" class="mw-redirect" title="US Environmental Protection Agency">US Environmental Protection Agency</a> (EPA). EPA-SAB-11-013. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://yosemite.epa.gov/sab/sabproduct.nsf/67057225CC780623852578F10059533D/$File/EPA-SAB-11-013-unsigned.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 19 лютого 2013.</cite> </li> <li id="cite_note-Von_Sperling-180"><a href="#cite_ref-Von_Sperling_180-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Von Sperling, Marcos (2015). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://iwaponline.com/ebooks/book/72/">Wastewater Characteristics, Treatment and Disposal</a>. IWA Publishing (англ.). 6: 47. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.2166%2F9781780402086">10.2166/9781780402086</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1780402086" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1780402086"><bdi>978-1780402086</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220621151651/https://iwaponline.com/ebooks/book/72/">Архів</a> оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 26 вересня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-181"><a href="#cite_ref-181">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.britannica.com/science/biodiversity-loss">Biodiversity loss | Causes, Effects, & Facts</a>. Britannica (англ.). 27 квітня 2023. Процитовано 30 квітня 2023.</cite> </li> <li id="cite_note-cardinale20122-182"><a href="#cite_ref-cardinale20122_182-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Cardinale BJ, Duffy JE, Gonzalez A та ін. (June 2012). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pub.epsilon.slu.se/10240/7/wardle_d_etal_130415.pdf">Biodiversity loss and its impact on humanity</a> (PDF). <a href="/wiki/Nature_(journal)" class="mw-redirect" title="Nature (journal)">Nature</a> (англ.). 486 (7401): 59—67. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2012Natur.486...59C">2012Natur.486...59C</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2Fnature11148">10.1038/nature11148</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22678280">22678280</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:4333166">4333166</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170921233215/http://pub.epsilon.slu.se/10240/7/wardle_d_etal_130415.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2022. <q>...at the first <a href="/wiki/Earth_Summit" class="mw-redirect" title="Earth Summit">Earth Summit</a>, the vast majority of the world's nations declared that human actions were dismantling the Earth's ecosystems, eliminating genes, species and biological traits at an alarming rate. This observation led to the question of how such loss of biological diversity will alter the functioning of ecosystems and their ability to provide society with the goods and services needed to prosper.</q></cite> </li> <li id="cite_note-GhastlyFuture2-183"><a href="#cite_ref-GhastlyFuture2_183-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Bradshaw CJ, Ehrlich PR, Beattie A та ін. (2021). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.3389%2Ffcosc.2020.615419">Underestimating the Challenges of Avoiding a Ghastly Future</a>. <a href="/w/index.php?title=Frontiers_Media&action=edit&redlink=1" class="new" title="Frontiers Media (ще не написана)">Frontiers in Conservation Science</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Frontiers_Media" class="extiw" title="en:Frontiers Media">[en]</a> (англ.). 1. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.3389%2Ffcosc.2020.615419">10.3389/fcosc.2020.615419</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-184"><a href="#cite_ref-184">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Ripple WJ, Wolf C, Newsome TM, Galetti M, Alamgir M, Crist E, Mahmoud MI, Laurance WF (13 листопада 2017). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1093%2Fbiosci%2Fbix125">World Scientists' Warning to Humanity: A Second Notice</a>. <a href="/wiki/BioScience" title="BioScience">BioScience</a> (англ.). 67 (12): 1026—1028. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1093%2Fbiosci%2Fbix125">10.1093/biosci/bix125</a>. <a href="/wiki/Handle_System" title="Handle System">hdl</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://hdl.handle.net/11336%2F71342">11336/71342</a>. <q>Moreover, we have unleashed a mass extinction event, the sixth in roughly 540 million years, wherein many current life forms could be annihilated or at least committed to extinction by the end of this century.</q></cite> </li> <li id="cite_note-185"><a href="#cite_ref-185">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Cowie RH, Bouchet P, Fontaine B (April 2022). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9786292">The Sixth Mass Extinction: fact, fiction or speculation?</a>. <a href="/w/index.php?title=Cambridge_Philosophical_Society&action=edit&redlink=1" class="new" title="Cambridge Philosophical Society (ще не написана)">Biological Reviews of the Cambridge Philosophical Society</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Cambridge_Philosophical_Society" class="extiw" title="en:Cambridge Philosophical Society">[en]</a> (англ.). 97 (2): 640—663. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1111%2Fbrv.12816">10.1111/brv.12816</a>. <a href="/wiki/PubMed_Central" title="PubMed Central">PMC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9786292">9786292</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35014169">35014169</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:245889833">245889833</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-186"><a href="#cite_ref-186">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Ehrlich, Paul R.; Ehrlich, Anne H. (1972). Population, Resources, Environment: Issues in Human Ecology (вид. 2nd). <a href="/w/index.php?title=W._H._Freeman_and_Company&action=edit&redlink=1" class="new" title="W. H. Freeman and Company (ще не написана)">W.H. Freeman</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/W._H._Freeman_and_Company" class="extiw" title="en:W. H. Freeman and Company">[en]</a>. с. 127. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0-7167-0695-4" title="Спеціальна:Джерела книг/0-7167-0695-4"><bdi>0-7167-0695-4</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-GLO_Chapter_5-187">↑ <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_5_187-0">а</a> <a href="#cite_ref-GLO_Chapter_5_187-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation report cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://knowledge.unccd.int/sites/default/files/2018-06/GLO%20English_Ch5.pdf">Chapter 5 – Land Resources and Human Security</a> (PDF). Global Land Outlook (Звіт) (англ.). <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%9E%D0%9D_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D1%83_%D0%B7_%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC" title="Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням">United Nations Convention to Combat Desertification</a>. 2017. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-92-95110-48-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-92-95110-48-9"><bdi>978-92-95110-48-9</bdi></a>. Процитовано 3 листопада 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-188"><a href="#cite_ref-188">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Wang, Luxiao; Gu, Dian; Jiang, Jiang; Sun, Ying (5 квітня 2019). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6460118">The Not-So-Dark Side of Materialism: Can Public Versus Private Contexts Make Materialists Less Eco-Unfriendly?</a>. <a href="/w/index.php?title=Frontiers_in_Psychology&action=edit&redlink=1" class="new" title="Frontiers in Psychology (ще не написана)">Frontiers in Psychology</a> (англ.). 10: 790. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.3389%2Ffpsyg.2019.00790">10.3389/fpsyg.2019.00790</a>. <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/issn/1664-1078">1664-1078</a>. <a href="/wiki/PubMed_Central" title="PubMed Central">PMC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6460118">6460118</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31024411">31024411</a>.</cite> </li> </ol></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Література">Література</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit&section=35" title="Редагувати розділ: Література" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit&section=35" title="Редагувати вихідний код розділу: Література">ред. код</a>]</div> <ul><li>Суходіл // <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Український радянський енциклопедичний словник">Український радянський енциклопедичний словник</a> : [у 3 т.] / гол. ред. <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Бажан Микола Платонович">М. П. Бажан</a>. — 1-ше вид. — К. : <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Головна редакція Української радянської енциклопедії">Голов. ред. УРЕ АН УРСР</a>, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — С. 424.;</li> <li>Суша // Географический энциклопедический словарь: понятия и термины / Гл. ред. <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Трьошников Олексій Федорович">А. Ф. Трёшников</a>. — М.: Советская энциклопедия, 1988. С. 298. <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43693355">.mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}</style>(рос.);</li></ul> <div class="navbox-styles"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43815798">.mw-parser-output .hlist dl,.mw-parser-output .hlist ol,.mw-parser-output .hlist ul{margin:0;padding:0}.mw-parser-output .hlist dd,.mw-parser-output .hlist dt,.mw-parser-output .hlist li{margin:0;display:inline}.mw-parser-output .hlist.inline,.mw-parser-output .hlist.inline dl,.mw-parser-output .hlist.inline ol,.mw-parser-output .hlist.inline ul,.mw-parser-output .hlist dl dl,.mw-parser-output .hlist dl ol,.mw-parser-output .hlist dl ul,.mw-parser-output .hlist ol dl,.mw-parser-output .hlist ol ol,.mw-parser-output .hlist ol ul,.mw-parser-output .hlist ul dl,.mw-parser-output .hlist ul ol,.mw-parser-output .hlist ul ul{display:inline}.mw-parser-output .hlist .mw-empty-li{display:none}.mw-parser-output .hlist dt::after{content:": "}.mw-parser-output .hlist dd::after,.mw-parser-output .hlist li::after{content:" · ";font-weight:bold}.mw-parser-output .hlist dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li:last-child::after{content:none}.mw-parser-output .hlist dd dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li li:first-child::before{content:" (";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist dd dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li li:last-child::after{content:")";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist ol{counter-reset:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li{counter-increment:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li::before{content:" "counter(listitem)"\a0 "}.mw-parser-output .hlist dd ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li ol>li:first-child::before{content:" ("counter(listitem)"\a0 "}</style><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43353293">.mw-parser-output .navbox{box-sizing:border-box;border:1px solid #a2a9b1;width:100%;clear:both;font-size:88%;text-align:center;padding:1px;margin:1em auto 0}.mw-parser-output .navbox .navbox{margin-top:0}.mw-parser-output .navbox+.navbox,.mw-parser-output .navbox+.navbox-styles+.navbox{margin-top:-1px}.mw-parser-output .navbox-inner,.mw-parser-output .navbox-subgroup{width:100%}.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-title,.mw-parser-output .navbox-abovebelow{padding:0.25em 1em;line-height:1.5em;text-align:center}.mw-parser-output .navbox-group{white-space:nowrap;text-align:right}.mw-parser-output .navbox,.mw-parser-output .navbox-subgroup{background-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list{line-height:1.5em;border-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list-with-group{text-align:left;border-left-width:2px;border-left-style:solid}.mw-parser-output tr+tr>.navbox-abovebelow,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-group,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-image,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-list{border-top:2px solid #fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-title{background-color:#ccf}.mw-parser-output .navbox-abovebelow,.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-title{background-color:#ddf}.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-abovebelow{background-color:#e6e6ff}.mw-parser-output .navbox-even{background-color:#f7f7f7}.mw-parser-output .navbox-odd{background-color:transparent}.mw-parser-output .navbox .hlist td dl,.mw-parser-output .navbox .hlist td ol,.mw-parser-output .navbox .hlist td ul,.mw-parser-output .navbox td.hlist dl,.mw-parser-output .navbox td.hlist ol,.mw-parser-output .navbox td.hlist ul{padding:0.125em 0}.mw-parser-output .navbox .navbar{display:block;font-size:100%}.mw-parser-output .navbox-title .navbar{float:left;text-align:left;margin-right:0.5em}body.skin--responsive .mw-parser-output .navbox-image img{max-width:none!important}@media print{body.ns-0 .mw-parser-output .navbox{display:none!important}}</style></div><div role="navigation" class="navbox navbox ukwikiArticleExternalLinksTable" aria-label="Navbox" style="padding:3px"><table class="nowraplinks hlist navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><div style="padding: 0px 18px 0px 0px; width: 100%;"><div style="float: left; padding-left: 4px;"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Перегляд цього шаблону"><img alt="Перегляд цього шаблону" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/14px-Searchtool.svg.png" decoding="async" width="14" height="14" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/21px-Searchtool.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/28px-Searchtool.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="512" /></a></div>  Тематичні сайти</div></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.quora.com/topic/Land">Quora</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Словники та енциклопедії</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="https://uk.wikisource.org/wiki/en:1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Land" class="extiw" title="s:en:1911 Encyclopædia Britannica/Land">Britannica (11-th)</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://britannica.com/science/land">Encyclopædia Britannica</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Довідкові видання</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://lda.data.parliament.uk/terms/91782.html">UK Parliament thesaurus</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://wordnet-rdf.princeton.edu/id/09357302-n">WordNet</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Нормативний контроль">Нормативний контроль</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/Knowledge_Graph" title="Knowledge Graph">GKG</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.google.com/search?kgmid=/g/122f29sv">/g/122f29sv</a></div></td></tr></tbody></table></div> <table class="noprint nomobile" style="margin:.72em auto; text-align:center; width:100%; background: var(--background-color-interactive-subtle, #f8f9fa); color: inherit; border:1px solid var(--border-color-base, #a2a9b1);"> <tbody><tr> <td><div style="margin:-5px"> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Портал:Географія"><img alt="П:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/Emoji_u1f30d.svg/24px-Emoji_u1f30d.svg.png" decoding="async" width="24" height="24" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/Emoji_u1f30d.svg/36px-Emoji_u1f30d.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/Emoji_u1f30d.svg/48px-Emoji_u1f30d.svg.png 2x" data-file-width="128" data-file-height="128" /></a>  <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Портал:Географія">Портал «Географія»</a> </div> </td></tr></tbody></table></div><noscript><img src="https://login.wikimedia.org/wiki/Special:CentralAutoLogin/start?type=1x1" alt="" width="1" height="1" style="border: none; position: absolute;"></noscript> <div class="printfooter" data-nosnippet="">Отримано з <a dir="ltr" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Суходіл&oldid=43939544">https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Суходіл&oldid=43939544</a></div></div> <div id="catlinks" class="catlinks" data-mw="interface"><div id="mw-normal-catlinks" class="mw-normal-catlinks"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Спеціальна:Категорії">Категорії</a>: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB" title="Категорія:Суходіл">Суходіл</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Категорія:Фізична географія">Фізична географія</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Категорія:Географічна термінологія">Географічна термінологія</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Категорія:Геоморфологія">Геоморфологія</a></li></ul></div><div id="mw-hidden-catlinks" class="mw-hidden-catlinks mw-hidden-cats-hidden">Приховані категорії: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_JsonConfig" title="Категорія:Сторінки з використанням розширення JsonConfig">Сторінки з використанням розширення JsonConfig</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Webarchive:%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_Wayback_Machine" title="Категорія:Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine">Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:CS1:_%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D1%96%D0%B7_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8" title="Категорія:CS1: том із великими значеннями">CS1: том із великими значеннями</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B7_%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB" title="Категорія:Статті з твердженнями без джерел">Статті з твердженнями без джерел</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A3%D1%81%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96,_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8F%D1%82%D1%8C_%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Категорія:Усі статті, що містять сумнівні твердження">Усі статті, що містять сумнівні твердження</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D1%96%D0%B7_%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E" title="Категорія:Статті із сумнівною нейтральністю">Статті із сумнівною нейтральністю</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83_Reflist_%D1%96%D0%B7_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Категорія:Використання шаблону Reflist із кількістю колонок">Використання шаблону Reflist із кількістю колонок</a></li></ul></div></div> </div> </div> <div id="mw-navigation"> <h2>Навігаційне меню</h2> <div id="mw-head"> <nav id="p-personal" class="mw-portlet mw-portlet-personal vector-user-menu-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-personal-label" > <h3 id="p-personal-label" class="vector-menu-heading " > Особисті інструменти </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-anonuserpage" class="mw-list-item">Ви не увійшли до системи</li><li id="pt-anontalk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Обговорення редагувань з цієї IP-адреси [n]" accesskey="n">Обговорення</a></li><li id="pt-anoncontribs" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA" title="Список редагувань, зроблених з цієї IP-адреси [y]" accesskey="y">Внесок</a></li><li id="pt-createaccount" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково">Створити обліковий запис</a></li><li id="pt-login" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o">Увійти</a></li> </ul> </div> </nav> <div id="left-navigation"> <nav id="p-namespaces" class="mw-portlet mw-portlet-namespaces vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-namespaces-label" > <h3 id="p-namespaces-label" class="vector-menu-heading " > Простори назв </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-nstab-main" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB" title="Вміст статті [c]" accesskey="c">Стаття</a></li><li id="ca-talk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB" rel="discussion" title="Обговорення сторінки [t]" accesskey="t">Обговорення</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-variants" class="mw-portlet mw-portlet-variants emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-variants-label" > <input type="checkbox" id="p-variants-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-variants" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-variants-label" > <label id="p-variants-label" class="vector-menu-heading " > українська </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> </div> <div id="right-navigation"> <nav id="p-views" class="mw-portlet mw-portlet-views vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-views-label" > <h3 id="p-views-label" class="vector-menu-heading " > Перегляди </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-view" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB">Читати</a></li><li id="ca-ve-edit" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v">Редагувати</a></li><li id="ca-edit" class="collapsible mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e">Редагувати код</a></li><li id="ca-history" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=history" title="Журнал змін сторінки [h]" accesskey="h">Переглянути історію</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-cactions" class="mw-portlet mw-portlet-cactions emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-cactions-label" title="Більше опцій" > <input type="checkbox" id="p-cactions-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-cactions" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-cactions-label" > <label id="p-cactions-label" class="vector-menu-heading " > Більше </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> <div id="p-search" role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box-auto-expand-width vector-search-box"> <h3 >Пошук</h3> <form action="/w/index.php" id="searchform" class="vector-search-box-form"> <div id="simpleSearch" class="vector-search-box-inner" data-search-loc="header-navigation"> <input class="vector-search-box-input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії" aria-label="Пошук у Вікіпедії" autocapitalize="sentences" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f" id="searchInput" > <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> <input id="mw-searchButton" class="searchButton mw-fallbackSearchButton" type="submit" name="fulltext" title="Знайти сторінки, що містять зазначений текст" value="Знайти"> <input id="searchButton" class="searchButton" type="submit" name="go" title="Перейти до сторінки, що має точно таку назву (якщо вона існує)" value="Перейти"> </div> </form> </div> </div> </div> <div id="mw-panel" class="vector-legacy-sidebar"> <div id="p-logo" role="banner"> <a class="mw-wiki-logo" href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку"></a> </div> <nav id="p-navigation" class="mw-portlet mw-portlet-navigation vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-navigation-label" > <h3 id="p-navigation-label" class="vector-menu-heading " > Навігація </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-mainpage-description" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку [z]" accesskey="z">Головна сторінка</a></li><li id="n-currentevents" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Список поточних подій">Поточні події</a></li><li id="n-recentchanges" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список останніх змін у цій вікі [r]" accesskey="r">Нові редагування</a></li><li id="n-newpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8">Нові сторінки</a></li><li id="n-randompage" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Переглянути випадкову сторінку [x]" accesskey="x">Випадкова стаття</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-Участь" class="mw-portlet mw-portlet-Участь vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-Участь-label" > <h3 id="p-Участь-label" class="vector-menu-heading " > Участь </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-portal" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Про проєкт, про те, що Ви можете зробити, і що де шукати">Портал спільноти</a></li><li id="n-tavern" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0" title="Місце для обговорення більшості питань">Кнайпа</a></li><li id="n-help" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Довідка з проєкту">Довідка</a></li><li id="n-sitesupport" class="mw-list-item"><a href="//donate.wikimedia.org/wiki/Special:FundraiserRedirector?utm_source=donate&utm_medium=sidebar&utm_campaign=C13_uk.wikipedia.org&uselang=uk" title="Підтримайте проєкт">Пожертвувати</a></li><li id="n-Сторінка-для-медіа" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0">Сторінка для медіа</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-tb" class="mw-portlet mw-portlet-tb vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-tb-label" > <h3 id="p-tb-label" class="vector-menu-heading " > Інструменти </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-whatlinkshere" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B8/%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB" title="Перелік усіх сторінок, які посилаються на цю сторінку [j]" accesskey="j">Посилання сюди</a></li><li id="t-recentchangeslinked" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB" rel="nofollow" title="Останні зміни на сторінках, на які посилається ця сторінка [k]" accesskey="k">Пов'язані редагування</a></li><li id="t-specialpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Перелік спеціальних сторінок [q]" accesskey="q">Спеціальні сторінки</a></li><li id="t-permalink" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&oldid=43939544" title="Постійне посилання на цю версію цієї сторінки">Постійне посилання</a></li><li id="t-info" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=info" title="Додаткові відомості про цю сторінку">Інформація про сторінку</a></li><li id="t-cite" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&page=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&id=43939544&wpFormIdentifier=titleform" title="Інформація про те, як цитувати цю сторінку">Цитувати сторінку</a></li><li id="t-urlshortener" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:UrlShortener&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%25A1%25D1%2583%25D1%2585%25D0%25BE%25D0%25B4%25D1%2596%25D0%25BB">Отримати вкорочену URL-адресу</a></li><li id="t-urlshortener-qrcode" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:QrCode&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%25A1%25D1%2583%25D1%2585%25D0%25BE%25D0%25B4%25D1%2596%25D0%25BB">Завантажити QR-код</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-coll-print_export" class="mw-portlet mw-portlet-coll-print_export vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-coll-print_export-label" > <h3 id="p-coll-print_export-label" class="vector-menu-heading " > Друк/експорт </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="coll-create_a_book" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&bookcmd=book_creator&referer=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB">Створити книгу</a></li><li id="coll-download-as-rl" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:DownloadAsPdf&page=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&action=show-download-screen">Завантажити як PDF</a></li><li id="t-print" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&printable=yes" title="Версія цієї сторінки для друку [p]" accesskey="p">Версія до друку</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-wikibase-otherprojects" class="mw-portlet mw-portlet-wikibase-otherprojects vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-wikibase-otherprojects-label" > <h3 id="p-wikibase-otherprojects-label" class="vector-menu-heading " > В інших проєктах </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-commons mw-list-item"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Land" hreflang="en">Вікісховище</a></li><li id="t-wikibase" class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibase-dataitem mw-list-item"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q11081619" title="Посилання на пов’язаний елемент сховища даних [g]" accesskey="g">Елемент Вікіданих</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-lang" class="mw-portlet mw-portlet-lang vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-lang-label" > <h3 id="p-lang-label" class="vector-menu-heading " > Іншими мовами </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="interlanguage-link interwiki-ar mw-list-item"><a href="https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%A8%D8%B1" title="بر — арабська" lang="ar" hreflang="ar" data-title="بر" data-language-autonym="العربية" data-language-local-name="арабська" class="interlanguage-link-target">العربية</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ba mw-list-item"><a href="https://ba.wikipedia.org/wiki/%D2%A0%D0%BE%D1%80%D0%BE_%D0%B5%D1%80" title="Ҡоро ер — башкирська" lang="ba" hreflang="ba" data-title="Ҡоро ер" data-language-autonym="Башҡортса" data-language-local-name="башкирська" class="interlanguage-link-target">Башҡортса</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be mw-list-item"><a href="https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%88%D0%B0" title="Суша — білоруська" lang="be" hreflang="be" data-title="Суша" data-language-autonym="Беларуская" data-language-local-name="білоруська" class="interlanguage-link-target">Беларуская</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bg mw-list-item"><a href="https://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%88%D0%B0" title="Суша — болгарська" lang="bg" hreflang="bg" data-title="Суша" data-language-autonym="Български" data-language-local-name="болгарська" class="interlanguage-link-target">Български</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bh mw-list-item"><a href="https://bh.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%9C%E0%A4%AE%E0%A5%80%E0%A4%A8" title="जमीन — Bhojpuri" lang="bh" hreflang="bh" data-title="जमीन" data-language-autonym="भोजपुरी" data-language-local-name="Bhojpuri" class="interlanguage-link-target">भोजपुरी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bn mw-list-item"><a href="https://bn.wikipedia.org/wiki/%E0%A6%AD%E0%A7%82%E0%A6%AE%E0%A6%BF" title="ভূমি — бенгальська" lang="bn" hreflang="bn" data-title="ভূমি" data-language-autonym="বাংলা" data-language-local-name="бенгальська" class="interlanguage-link-target">বাংলা</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bs mw-list-item"><a href="https://bs.wikipedia.org/wiki/Zemlji%C5%A1te" title="Zemljište — боснійська" lang="bs" hreflang="bs" data-title="Zemljište" data-language-autonym="Bosanski" data-language-local-name="боснійська" class="interlanguage-link-target">Bosanski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cdo mw-list-item"><a href="https://cdo.wikipedia.org/wiki/L%E1%B9%B3%CC%86k-d%C3%AA" title="Lṳ̆k-dê — Mindong" lang="cdo" hreflang="cdo" data-title="Lṳ̆k-dê" data-language-autonym="閩東語 / Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄" data-language-local-name="Mindong" class="interlanguage-link-target">閩東語 / Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ceb mw-list-item"><a href="https://ceb.wikipedia.org/wiki/Yuta" title="Yuta — себуанська" lang="ceb" hreflang="ceb" data-title="Yuta" data-language-autonym="Cebuano" data-language-local-name="себуанська" class="interlanguage-link-target">Cebuano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ckb mw-list-item"><a href="https://ckb.wikipedia.org/wiki/%D8%AE%D8%A7%DA%A9" title="خاک — центральнокурдська" lang="ckb" hreflang="ckb" data-title="خاک" data-language-autonym="کوردی" data-language-local-name="центральнокурдська" class="interlanguage-link-target">کوردی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cv mw-list-item"><a href="https://cv.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%BF%C3%A7%C4%95%D1%80" title="Типçĕр — чуваська" lang="cv" hreflang="cv" data-title="Типçĕр" data-language-autonym="Чӑвашла" data-language-local-name="чуваська" class="interlanguage-link-target">Чӑвашла</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-el mw-list-item"><a href="https://el.wikipedia.org/wiki/%CE%A3%CF%84%CE%B5%CF%81%CE%B9%CE%AC" title="Στεριά — грецька" lang="el" hreflang="el" data-title="Στεριά" data-language-autonym="Ελληνικά" data-language-local-name="грецька" class="interlanguage-link-target">Ελληνικά</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-en mw-list-item"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Land" title="Land — англійська" lang="en" hreflang="en" data-title="Land" data-language-autonym="English" data-language-local-name="англійська" class="interlanguage-link-target">English</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eu mw-list-item"><a href="https://eu.wikipedia.org/wiki/Lur_lehor" title="Lur lehor — баскська" lang="eu" hreflang="eu" data-title="Lur lehor" data-language-autonym="Euskara" data-language-local-name="баскська" class="interlanguage-link-target">Euskara</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fa mw-list-item"><a href="https://fa.wikipedia.org/wiki/%D8%AE%D8%B4%DA%A9%DB%8C" title="خشکی — перська" lang="fa" hreflang="fa" data-title="خشکی" data-language-autonym="فارسی" data-language-local-name="перська" class="interlanguage-link-target">فارسی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fr mw-list-item"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Terre_%C3%A9merg%C3%A9e" title="Terre émergée — французька" lang="fr" hreflang="fr" data-title="Terre émergée" data-language-autonym="Français" data-language-local-name="французька" class="interlanguage-link-target">Français</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ga mw-list-item"><a href="https://ga.wikipedia.org/wiki/Talamh" title="Talamh — ірландська" lang="ga" hreflang="ga" data-title="Talamh" data-language-autonym="Gaeilge" data-language-local-name="ірландська" class="interlanguage-link-target">Gaeilge</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gan mw-list-item"><a href="https://gan.wikipedia.org/wiki/%E5%9C%B0" title="地 — ґань" lang="gan" hreflang="gan" data-title="地" data-language-autonym="贛語" data-language-local-name="ґань" class="interlanguage-link-target">贛語</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hi mw-list-item"><a href="https://hi.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AD%E0%A5%82%E0%A4%AE%E0%A4%BF" title="भूमि — гінді" lang="hi" hreflang="hi" data-title="भूमि" data-language-autonym="हिन्दी" data-language-local-name="гінді" class="interlanguage-link-target">हिन्दी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ht mw-list-item"><a href="https://ht.wikipedia.org/wiki/T%C3%A8" title="Tè — гаїтянська креольська" lang="ht" hreflang="ht" data-title="Tè" data-language-autonym="Kreyòl ayisyen" data-language-local-name="гаїтянська креольська" class="interlanguage-link-target">Kreyòl ayisyen</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-id mw-list-item"><a href="https://id.wikipedia.org/wiki/Daratan" title="Daratan — індонезійська" lang="id" hreflang="id" data-title="Daratan" data-language-autonym="Bahasa Indonesia" data-language-local-name="індонезійська" class="interlanguage-link-target">Bahasa Indonesia</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-is mw-list-item"><a href="https://is.wikipedia.org/wiki/%C3%9Eurrlendi" title="Þurrlendi — ісландська" lang="is" hreflang="is" data-title="Þurrlendi" data-language-autonym="Íslenska" data-language-local-name="ісландська" class="interlanguage-link-target">Íslenska</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ja mw-list-item"><a href="https://ja.wikipedia.org/wiki/%E5%9C%B0" title="地 — японська" lang="ja" hreflang="ja" data-title="地" data-language-autonym="日本語" data-language-local-name="японська" class="interlanguage-link-target">日本語</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jv mw-list-item"><a href="https://jv.wikipedia.org/wiki/Daratan" title="Daratan — яванська" lang="jv" hreflang="jv" data-title="Daratan" data-language-autonym="Jawa" data-language-local-name="яванська" class="interlanguage-link-target">Jawa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kk mw-list-item"><a href="https://kk.wikipedia.org/wiki/%D2%9A%D2%B1%D1%80%D1%8B_%D0%B6%D0%B5%D1%80" title="Құры жер — казахська" lang="kk" hreflang="kk" data-title="Құры жер" data-language-autonym="Қазақша" data-language-local-name="казахська" class="interlanguage-link-target">Қазақша</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ko mw-list-item"><a href="https://ko.wikipedia.org/wiki/%EB%95%85" title="땅 — корейська" lang="ko" hreflang="ko" data-title="땅" data-language-autonym="한국어" data-language-local-name="корейська" class="interlanguage-link-target">한국어</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ks mw-list-item"><a href="https://ks.wikipedia.org/wiki/%D8%B2%D9%85%DB%8C%D9%96%D9%86" title="زمیٖن — кашмірська" lang="ks" hreflang="ks" data-title="زمیٖن" data-language-autonym="कॉशुर / کٲشُر" data-language-local-name="кашмірська" class="interlanguage-link-target">कॉशुर / کٲشُر</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kw mw-list-item"><a href="https://kw.wikipedia.org/wiki/Tir" title="Tir — корнська" lang="kw" hreflang="kw" data-title="Tir" data-language-autonym="Kernowek" data-language-local-name="корнська" class="interlanguage-link-target">Kernowek</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-la mw-list-item"><a href="https://la.wikipedia.org/wiki/Terra_(regio)" title="Terra (regio) — латинська" lang="la" hreflang="la" data-title="Terra (regio)" data-language-autonym="Latina" data-language-local-name="латинська" class="interlanguage-link-target">Latina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lt mw-list-item"><a href="https://lt.wikipedia.org/wiki/Sausuma" title="Sausuma — литовська" lang="lt" hreflang="lt" data-title="Sausuma" data-language-autonym="Lietuvių" data-language-local-name="литовська" class="interlanguage-link-target">Lietuvių</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mr mw-list-item"><a href="https://mr.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%9C%E0%A4%AE%E0%A5%80%E0%A4%A8" title="जमीन — маратхі" lang="mr" hreflang="mr" data-title="जमीन" data-language-autonym="मराठी" data-language-local-name="маратхі" class="interlanguage-link-target">मराठी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ms mw-list-item"><a href="https://ms.wikipedia.org/wiki/Darat" title="Darat — малайська" lang="ms" hreflang="ms" data-title="Darat" data-language-autonym="Bahasa Melayu" data-language-local-name="малайська" class="interlanguage-link-target">Bahasa Melayu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ne mw-list-item"><a href="https://ne.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AD%E0%A5%82%E0%A4%AE%E0%A4%BF" title="भूमि — непальська" lang="ne" hreflang="ne" data-title="भूमि" data-language-autonym="नेपाली" data-language-local-name="непальська" class="interlanguage-link-target">नेपाली</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pa mw-list-item"><a href="https://pa.wikipedia.org/wiki/%E0%A8%9C%E0%A8%BC%E0%A8%AE%E0%A9%80%E0%A8%A8" title="ਜ਼ਮੀਨ — панджабі" lang="pa" hreflang="pa" data-title="ਜ਼ਮੀਨ" data-language-autonym="ਪੰਜਾਬੀ" data-language-local-name="панджабі" class="interlanguage-link-target">ਪੰਜਾਬੀ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pnb mw-list-item"><a href="https://pnb.wikipedia.org/wiki/%D8%AF%DA%BE%D8%B1%D8%AA%DB%8C" title="دھرتی — Western Punjabi" lang="pnb" hreflang="pnb" data-title="دھرتی" data-language-autonym="پنجابی" data-language-local-name="Western Punjabi" class="interlanguage-link-target">پنجابی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ru mw-list-item"><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%88%D0%B0" title="Суша — російська" lang="ru" hreflang="ru" data-title="Суша" data-language-autonym="Русский" data-language-local-name="російська" class="interlanguage-link-target">Русский</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sco mw-list-item"><a href="https://sco.wikipedia.org/wiki/Laund" title="Laund — шотландська" lang="sco" hreflang="sco" data-title="Laund" data-language-autonym="Scots" data-language-local-name="шотландська" class="interlanguage-link-target">Scots</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-simple mw-list-item"><a href="https://simple.wikipedia.org/wiki/Land" title="Land — Simple English" lang="en-simple" hreflang="en-simple" data-title="Land" data-language-autonym="Simple English" data-language-local-name="Simple English" class="interlanguage-link-target">Simple English</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sn mw-list-item"><a href="https://sn.wikipedia.org/wiki/Ivhu" title="Ivhu — шона" lang="sn" hreflang="sn" data-title="Ivhu" data-language-autonym="ChiShona" data-language-local-name="шона" class="interlanguage-link-target">ChiShona</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sq mw-list-item"><a href="https://sq.wikipedia.org/wiki/Trualli" title="Trualli — албанська" lang="sq" hreflang="sq" data-title="Trualli" data-language-autonym="Shqip" data-language-local-name="албанська" class="interlanguage-link-target">Shqip</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sw mw-list-item"><a href="https://sw.wikipedia.org/wiki/Nchi_kavu" title="Nchi kavu — суахілі" lang="sw" hreflang="sw" data-title="Nchi kavu" data-language-autonym="Kiswahili" data-language-local-name="суахілі" class="interlanguage-link-target">Kiswahili</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-szy mw-list-item"><a href="https://szy.wikipedia.org/wiki/tukus" title="tukus — Sakizaya" lang="szy" hreflang="szy" data-title="tukus" data-language-autonym="Sakizaya" data-language-local-name="Sakizaya" class="interlanguage-link-target">Sakizaya</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ta mw-list-item"><a href="https://ta.wikipedia.org/wiki/%E0%AE%A8%E0%AE%BF%E0%AE%B2%E0%AE%AE%E0%AF%8D" title="நிலம் — тамільська" lang="ta" hreflang="ta" data-title="நிலம்" data-language-autonym="தமிழ்" data-language-local-name="тамільська" class="interlanguage-link-target">தமிழ்</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-th mw-list-item"><a href="https://th.wikipedia.org/wiki/%E0%B8%9E%E0%B8%B7%E0%B9%89%E0%B8%99%E0%B8%94%E0%B8%B4%E0%B8%99" title="พื้นดิน — тайська" lang="th" hreflang="th" data-title="พื้นดิน" data-language-autonym="ไทย" data-language-local-name="тайська" class="interlanguage-link-target">ไทย</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tr mw-list-item"><a href="https://tr.wikipedia.org/wiki/Kara_(co%C4%9Frafya)" title="Kara (coğrafya) — турецька" lang="tr" hreflang="tr" data-title="Kara (coğrafya)" data-language-autonym="Türkçe" data-language-local-name="турецька" class="interlanguage-link-target">Türkçe</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tt mw-list-item"><a href="https://tt.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%8B_%D2%97%D0%B8%D1%80" title="Коры җир — татарська" lang="tt" hreflang="tt" data-title="Коры җир" data-language-autonym="Татарча / tatarça" data-language-local-name="татарська" class="interlanguage-link-target">Татарча / tatarça</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tw mw-list-item"><a href="https://tw.wikipedia.org/wiki/Asaase" title="Asaase — тві" lang="tw" hreflang="tw" data-title="Asaase" data-language-autonym="Twi" data-language-local-name="тві" class="interlanguage-link-target">Twi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-uz mw-list-item"><a href="https://uz.wikipedia.org/wiki/Quruqlik" title="Quruqlik — узбецька" lang="uz" hreflang="uz" data-title="Quruqlik" data-language-autonym="Oʻzbekcha / ўзбекча" data-language-local-name="узбецька" class="interlanguage-link-target">Oʻzbekcha / ўзбекча</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vi mw-list-item"><a href="https://vi.wikipedia.org/wiki/%C4%90%E1%BA%A5t_li%E1%BB%81n" title="Đất liền — вʼєтнамська" lang="vi" hreflang="vi" data-title="Đất liền" data-language-autonym="Tiếng Việt" data-language-local-name="вʼєтнамська" class="interlanguage-link-target">Tiếng Việt</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wuu mw-list-item"><a href="https://wuu.wikipedia.org/wiki/%E9%99%B8%E5%9C%B0" title="陸地 — китайська уська" lang="wuu" hreflang="wuu" data-title="陸地" data-language-autonym="吴语" data-language-local-name="китайська уська" class="interlanguage-link-target">吴语</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh mw-list-item"><a href="https://zh.wikipedia.org/wiki/%E9%99%86%E5%9C%B0" title="陆地 — китайська" lang="zh" hreflang="zh" data-title="陆地" data-language-autonym="中文" data-language-local-name="китайська" class="interlanguage-link-target">中文</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-min-nan mw-list-item"><a href="https://zh-min-nan.wikipedia.org/wiki/Lio%CC%8Dk-t%C4%93" title="Lio̍k-tē — південноміньська" lang="nan" hreflang="nan" data-title="Lio̍k-tē" data-language-autonym="閩南語 / Bân-lâm-gú" data-language-local-name="південноміньська" class="interlanguage-link-target">閩南語 / Bân-lâm-gú</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-yue mw-list-item"><a href="https://zh-yue.wikipedia.org/wiki/%E5%9C%B0" title="地 — кантонська" lang="yue" hreflang="yue" data-title="地" data-language-autonym="粵語" data-language-local-name="кантонська" class="interlanguage-link-target">粵語</a></li> </ul> <div class="after-portlet after-portlet-lang"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q11081619#sitelinks-wikipedia" title="Редагувати міжмовні посилання" class="wbc-editpage">Редагувати посилання</a></div> </div> </nav> </div> </div> <footer id="footer" class="mw-footer" > <ul id="footer-info"> <li id="footer-info-lastmod"> Цю сторінку востаннє відредаговано о 18:16, 19 листопада 2024.</li> <li id="footer-info-copyright">Текст доступний на умовах ліцензії <a rel="nofollow" class="external text" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-ShareAlike</a>; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. <a class="external text" href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Policy:Terms_of_Use/uk">Умови використання</a>.</li> </ul> <ul id="footer-places"> <li id="footer-places-privacy"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li> <li id="footer-places-about"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE">Про Вікіпедію</a></li> <li id="footer-places-disclaimers"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96">Відмова від відповідальності</a></li> <li id="footer-places-contact"><a href="//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Зворотний_зв%27язок">Зворотний зв'язок</a></li> <li id="footer-places-wm-codeofconduct"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct">Кодекс поведінки</a></li> <li id="footer-places-developers"><a href="https://developer.wikimedia.org">Розробники</a></li> <li id="footer-places-statslink"><a href="https://stats.wikimedia.org/#/uk.wikipedia.org">Статистика</a></li> <li id="footer-places-cookiestatement"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Cookie_statement">Куки</a></li> <li id="footer-places-mobileview"><a href="//uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB&mobileaction=toggle_view_mobile" class="noprint stopMobileRedirectToggle">Мобільний вигляд</a></li> </ul> <ul id="footer-icons" class="noprint"> <li id="footer-copyrightico"><a href="https://wikimediafoundation.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/static/images/footer/wikimedia-button.svg" width="84" height="29" alt="Wikimedia Foundation" loading="lazy"></a></li> <li id="footer-poweredbyico"><a href="https://www.mediawiki.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/w/resources/assets/poweredby_mediawiki.svg" alt="Powered by MediaWiki" width="88" height="31" loading="lazy"></a></li> </ul> </footer> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("This page is using the deprecated ResourceLoader module \"codex-search-styles\".\n[1.43] Use a CodexModule with codexComponents to set your specific components used: https://www.mediawiki.org/wiki/Codex#Using_a_limited_subset_of_components");mw.config.set({"wgHostname":"mw-web.codfw.main-f69cdc8f6-lh5s9","wgBackendResponseTime":308,"wgPageParseReport":{"limitreport":{"cputime":"2.852","walltime":"3.911","ppvisitednodes":{"value":14914,"limit":1000000},"postexpandincludesize":{"value":421152,"limit":2097152},"templateargumentsize":{"value":20346,"limit":2097152},"expansiondepth":{"value":19,"limit":100},"expensivefunctioncount":{"value":134,"limit":500},"unstrip-depth":{"value":1,"limit":20},"unstrip-size":{"value":728689,"limit":5000000},"entityaccesscount":{"value":6,"limit":400},"timingprofile":["100.00% 3316.449 1 -total"," 55.01% 1824.218 2 Шаблон:Reflist"," 22.16% 734.959 1 Шаблон:Нк"," 18.50% 613.454 56 Шаблон:Cite_journal"," 13.90% 460.867 62 Шаблон:Cite_book"," 7.70% 255.355 138 Шаблон:Нп"," 7.60% 252.067 50 Шаблон:Cite_web"," 3.95% 130.883 6 Шаблон:Lang"," 1.96% 65.137 1 Шаблон:Cite_Q"," 1.74% 57.730 7 Шаблон:Val"]},"scribunto":{"limitreport-timeusage":{"value":"1.595","limit":"10.000"},"limitreport-memusage":{"value":27871652,"limit":52428800},"limitreport-logs":"Custom label provided for Q58811093\nUnmatched any pattern: «B. Wernicke»\nGot title of Q1503216 from short name claim: «GSA»\n","limitreport-profile":[["dataWrapper \u003Cmw.lua:672\u003E","220","13.9"],["?","180","11.4"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::gsub","180","11.4"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::callParserFunction","180","11.4"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getLabel","140","8.9"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getExpensiveData","100","6.3"],["gsub","80","5.1"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getSiteLinkPageName","60","3.8"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::plain","60","3.8"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::find","40","2.5"],["[others]","340","21.5"]]},"cachereport":{"origin":"mw-web.codfw.main-f69cdc8f6-gll7b","timestamp":"20241124131259","ttl":2592000,"transientcontent":false}}});});</script> <script type="application/ld+json">{"@context":"https:\/\/schema.org","@type":"Article","name":"\u0421\u0443\u0445\u043e\u0434\u0456\u043b","url":"https:\/\/uk.wikipedia.org\/wiki\/%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB","sameAs":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q11081619","mainEntity":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q11081619","author":{"@type":"Organization","name":"\u0423\u0447\u0430\u0441\u043d\u0438\u043a\u0438 \u043f\u0440\u043e\u0435\u043a\u0442\u0456\u0432 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430"},"publisher":{"@type":"Organization","name":"\u0424\u043e\u043d\u0434 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430","logo":{"@type":"ImageObject","url":"https:\/\/www.wikimedia.org\/static\/images\/wmf-hor-googpub.png"}},"datePublished":"2024-05-09T01:25:12Z","image":"https:\/\/upload.wikimedia.org\/wikipedia\/commons\/3\/3d\/Coastline_as_seen_from_Chimney_Rock%2C_Point_Reyes_National_Seashore.jpg","headline":"\u043f\u043e\u0432\u0435\u0440\u0445\u043d\u044f \u0437\u0435\u043c\u043b\u0456, \u043d\u0435 \u0432\u043a\u0440\u0438\u0442\u0430 \u0432\u043e\u0434\u043e\u044e"}</script> </body> </html>