CINXE.COM

<!DOCTYPE html> <html class="client-nojs" lang="uk" dir="ltr"> <head> <meta charset="UTF-8"> <title>Культура XX століття — Вікіпедія</title> <script>(function(){var className="client-js";var cookie=document.cookie.match(/(?:^|; )ukwikimwclientpreferences=([^;]+)/);if(cookie){cookie[1].split('%2C').forEach(function(pref){className=className.replace(new RegExp('(^| )'+pref.replace(/-clientpref-\w+$|[^\w-]+/g,'')+'-clientpref-\\w+( |$)'),'$1'+pref+'$2');});}document.documentElement.className=className;}());RLCONF={"wgBreakFrames":false,"wgSeparatorTransformTable":[",\t."," \t,"],"wgDigitTransformTable":["",""],"wgDefaultDateFormat":"dmy","wgMonthNames":["","січень","лютий","березень","квітень","травень","червень","липень","серпень","вересень","жовтень","листопад","грудень"],"wgRequestId":"d693934e-f052-4901-9007-0e7383f15b7c","wgCanonicalNamespace":"","wgCanonicalSpecialPageName":false,"wgNamespaceNumber":0,"wgPageName":"Культура_XX_століття","wgTitle":"Культура XX століття","wgCurRevisionId":43193622,"wgRevisionId": 43193622,"wgArticleId":157487,"wgIsArticle":true,"wgIsRedirect":false,"wgAction":"view","wgUserName":null,"wgUserGroups":["*"],"wgCategories":["Сторінки з використанням розширення JsonConfig","Використання шаблону Reflist із кількістю колонок","Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine","Статті без інтервікі-посилань","Незавершені статті про культуру","Надпопулярні статті","Культура XX століття","Історія культури"],"wgPageViewLanguage":"uk","wgPageContentLanguage":"uk","wgPageContentModel":"wikitext","wgRelevantPageName":"Культура_XX_століття","wgRelevantArticleId":157487,"wgIsProbablyEditable":true,"wgRelevantPageIsProbablyEditable":true,"wgRestrictionEdit":[],"wgRestrictionMove":[],"wgRedirectedFrom":"Література_20_століття","wgNoticeProject":"wikipedia", "wgCiteReferencePreviewsActive":true,"wgFlaggedRevsParams":{"tags":{"accuracy":{"levels":3}}},"wgStableRevisionId":29294852,"wgMediaViewerOnClick":true,"wgMediaViewerEnabledByDefault":true,"wgPopupsFlags":0,"wgVisualEditor":{"pageLanguageCode":"uk","pageLanguageDir":"ltr","pageVariantFallbacks":"uk"},"wgMFDisplayWikibaseDescriptions":{"search":true,"watchlist":true,"tagline":true,"nearby":true},"wgWMESchemaEditAttemptStepOversample":false,"wgWMEPageLength":100000,"wgInternalRedirectTargetUrl":"/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F#Література","wgRelatedArticlesCompat":[],"wgCentralAuthMobileDomain":false,"wgEditSubmitButtonLabelPublish":true,"wgULSPosition":"interlanguage","wgULSisCompactLinksEnabled":true,"wgVector2022LanguageInHeader":false,"wgULSisLanguageSelectorEmpty":false,"wgWikibaseItemId":"Q12115704","wgCheckUserClientHintsHeadersJsApi":["brands","architecture","bitness","fullVersionList","mobile", "model","platform","platformVersion"],"GEHomepageSuggestedEditsEnableTopics":true,"wgGETopicsMatchModeEnabled":false,"wgGEStructuredTaskRejectionReasonTextInputEnabled":false,"wgGELevelingUpEnabledForUser":false};RLSTATE={"ext.globalCssJs.user.styles":"ready","site.styles":"ready","user.styles":"ready","ext.globalCssJs.user":"ready","user":"ready","user.options":"loading","ext.cite.styles":"ready","mediawiki.page.gallery.styles":"ready","skins.vector.styles.legacy":"ready","ext.flaggedRevs.basic":"ready","mediawiki.codex.messagebox.styles":"ready","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript":"ready","codex-search-styles":"ready","ext.uls.interlanguage":"ready","wikibase.client.init":"ready","ext.wikimediaBadges":"ready"};RLPAGEMODULES=["mediawiki.action.view.redirect","ext.cite.ux-enhancements","mediawiki.page.media","site","mediawiki.page.ready","mediawiki.toc","skins.vector.legacy.js","ext.centralNotice.geoIP","ext.centralNotice.startUp","ext.flaggedRevs.advanced", "ext.gadget.CurIDLink","ext.gadget.collapserefs","ext.gadget.showContributorContent","ext.gadget.switcher","ext.gadget.edittop","ext.gadget.new-section","ext.gadget.newTopicOnTop","ext.gadget.MonobookToolbarStandard","ext.gadget.ProtectionIndicator","ext.gadget.Statistics","ext.gadget.interwiki-langlist","ext.urlShortener.toolbar","ext.centralauth.centralautologin","mmv.bootstrap","ext.popups","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.init","ext.visualEditor.targetLoader","ext.echo.centralauth","ext.eventLogging","ext.wikimediaEvents","ext.navigationTiming","ext.uls.compactlinks","ext.uls.interface","ext.cx.eventlogging.campaigns","ext.checkUser.clientHints","ext.growthExperiments.SuggestedEditSession","wikibase.sidebar.tracking"];</script> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.loader.impl(function(){return["user.options@12s5i",function($,jQuery,require,module){mw.user.tokens.set({"patrolToken":"+\\","watchToken":"+\\","csrfToken":"+\\"}); }];});});</script> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=codex-search-styles%7Cext.cite.styles%7Cext.flaggedRevs.basic%7Cext.uls.interlanguage%7Cext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript%7Cext.wikimediaBadges%7Cmediawiki.codex.messagebox.styles%7Cmediawiki.page.gallery.styles%7Cskins.vector.styles.legacy%7Cwikibase.client.init&only=styles&skin=vector"> <script async="" src="/w/load.php?lang=uk&modules=startup&only=scripts&raw=1&skin=vector"></script> <meta name="ResourceLoaderDynamicStyles" content=""> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=site.styles&only=styles&skin=vector"> <meta name="generator" content="MediaWiki 1.44.0-wmf.4"> <meta name="referrer" content="origin"> <meta name="referrer" content="origin-when-cross-origin"> <meta name="robots" content="max-image-preview:standard"> <meta name="format-detection" content="telephone=no"> <meta name="viewport" content="width=1120"> <meta property="og:title" content="Культура XX століття — Вікіпедія"> <meta property="og:type" content="website"> <link rel="preconnect" href="//upload.wikimedia.org"> <link rel="alternate" media="only screen and (max-width: 640px)" href="//uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F#Література"> <link rel="alternate" type="application/x-wiki" title="Редагувати" href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit"> <link rel="apple-touch-icon" href="/static/apple-touch/wikipedia.png"> <link rel="icon" href="/static/favicon/wikipedia.ico"> <link rel="search" type="application/opensearchdescription+xml" href="/w/rest.php/v1/search" title="Вікіпедія (uk)"> <link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" href="//uk.wikipedia.org/w/api.php?action=rsd"> <link rel="canonical" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F#Література"> <link rel="license" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk"> <link rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Вікіпедія — Atom-стрічка" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&feed=atom"> <link rel="dns-prefetch" href="//meta.wikimedia.org" /> <link rel="dns-prefetch" href="//login.wikimedia.org"> </head> <body class="skin-vector-legacy mediawiki ltr sitedir-ltr mw-hide-empty-elt ns-0 ns-subject mw-editable page-Культура_XX_століття rootpage-Культура_XX_століття skin-vector action-view"><div id="mw-page-base" class="noprint"></div> <div id="mw-head-base" class="noprint"></div> <div id="content" class="mw-body" role="main"> <a id="top"></a> <div id="siteNotice"></div> <div class="mw-indicators"> <div id="mw-indicator-indicator-fr-review-status" class="mw-indicator"><indicator name="fr-review-status" class="mw-fr-review-status-indicator" id="mw-fr-revision-toggle"><span class="cdx-fr-css-icon-review--status--pending"></span><b>Очікує на перевірку</b></indicator></div> </div> <h1 id="firstHeading" class="firstHeading mw-first-heading"><span class="mw-page-title-main">Культура XX століття</span></h1> <div id="bodyContent" class="vector-body"> <div id="siteSub" class="noprint">Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.</div> <div id="contentSub"><div id="mw-content-subtitle"><span class="mw-redirectedfrom">(Перенаправлено з <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_20_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&redirect=no" class="mw-redirect" title="Література 20 століття">Література 20 століття</a>)</span><br /> <div id="mw-fr-revision-messages"><div id="mw-fr-revision-details" class="mw-fr-revision-details-dialog" style="display:none;"><div tabindex="0"></div><div class="cdx-dialog cdx-dialog--horizontal-actions"><header class="cdx-dialog__header cdx-dialog__header--default"><div class="cdx-dialog__header__title-group"><h2 class="cdx-dialog__header__title">Статус версії сторінки</h2><p class="cdx-dialog__header__subtitle">На цій сторінці показано неперевірені зміни</p></div><button class="cdx-button cdx-button--action-default cdx-button--weight-quiet
							cdx-button--size-medium cdx-button--icon-only cdx-dialog__header__close-button" aria-label="Закрити" onclick="document.getElementById("mw-fr-revision-details").style.display = "none";" type="submit"><span class="cdx-icon cdx-icon--medium
							cdx-fr-css-icon--close"></span></button></header><div class="cdx-dialog__body"><a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:Badtitle/Message&oldid=29294852&diff=cur">12 змін</a> у цій версії <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Вікіпедія:Патрулювання">очікують на перевірку</a>. <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:Badtitle/Message&stable=1">Стабільну версію</a> було <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8&type=review&page=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:Badtitle/Message">перевірено</a> <i>22 грудня 2020</i>.</div></div><div tabindex="0"></div></div></div></div></div> <div id="contentSub2"></div> <div id="jump-to-nav"></div> <a class="mw-jump-link" href="#mw-head">Перейти до навігації</a> <a class="mw-jump-link" href="#searchInput">Перейти до пошуку</a> <div id="mw-content-text" class="mw-body-content"><div class="mw-content-ltr mw-parser-output" lang="uk" dir="ltr"><p>Багато чого в культурі XX ст. робить її зовсім іншою в порівнянні з усією попередньою історією людства. З небаченою силою проявилася закономірність прискорення <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81" title="Історичний процес">історичного процесу</a>. Перестають відігравати попередню роль простори і відстані, а протягом життя лише одного покоління відбуваються зміни такої глибини і значущості, що вони змінюють і образ світу, і спосіб <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Мислення">мислення</a>. Якщо останні 50 тисяч років існування <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Людство">людства</a> виміряти числом поколінь (тривалість життя покоління умовно приймемо за 62 роки, хоча у давнину людині було відведено строк у 2—2,5 рази менший), то всього одержимо близько 800 таких поколінь. З них 650 провели своє життя у <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Печера">печерах</a>. Тільки протягом 70 останніх поколінь став можливим тісніший зв'язок між <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Людина">людьми</a> завдяки <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Писемність">писемності</a>. Лише протягом життя останніх шести поколінь ми познайомилися з друкованим словом, а при чотирьох — навчилися досить точно вимірювати <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81" title="Час">час</a>. Лише останні два користуємося <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80" class="mw-redirect" title="Електромотор">електромотором</a>. А переважна більшість всіх матеріальних цінностей, з якими ми маємо справу у повсякденному житті, була вперше створена протягом життя сучасного покоління. Відзначимо, що при збереженні нинішніх глобальних демографічних тенденцій років через 40—50 кількість людей, які живуть на землі, вперше в історії перевищить кількість усіх померлих разом взятих. І це не фантастичне припущення — в <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Індія">Індії</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китаї</a> в кінці <a href="/wiki/20_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" class="mw-redirect" title="20 століття">XX століття</a> вже проживає по мільярду чоловік. </p><p>Світ культури ускладнився і розширився. Людині стали підвладні небачені раніше види <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Енергія">енергії</a>. Породжені людиною <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Техніка">техніка</a> і <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97" class="mw-redirect" title="Технології">технології</a> вирішальним чином визначають умови людського існування, змінюючи <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82" title="Ландшафт">ландшафт</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82" title="Клімат">клімат</a>. Створюються нові види <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Мистецтво">мистецтва</a>. Зовсім не випадково сучасну західну цивілізацію іменують техногенною (тобто породженою технікою, вирішальним чином залежною від технологічного базису, умов і способів людської діяльності). </p><p>Розвиток <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Культура">культури</a> відбувався у дуже складному глобальному політичному контексті: дві світові війни, виникнення і крах тоталітарних режимів, розкол світу на дві суспільні системи і багаторічне військово-політичне протистояння між ними («холодна війна»), криза і крах <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Соціалізм">соціалістичного ладу</a>, розпад держав з багатовіковою історією (на початку століття — <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австро-Угорщини</a>, у кінці — <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" class="mw-redirect" title="Радянський Союз">Радянського Союзу</a>), формування <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Третій світ">«третього світу»</a> з його проблемами, існування вогнищ багаторічних військових конфліктів. Все це не могло не викликати драматичні (а часто — катастрофічні) потрясіння. </p><p>20 століття завершилося, чого не можна сказати про ті тенденції, які спостерігалися в різних сферах культури. Відкритих питань і проблем, що чекають свого вирішення, на сьогоднішній день набагато більше, ніж на початку сторіччя. </p> <div id="toc" class="toc" role="navigation" aria-labelledby="mw-toc-heading"><input type="checkbox" role="button" id="toctogglecheckbox" class="toctogglecheckbox" style="display:none" /><div class="toctitle" lang="uk" dir="ltr"><h2 id="mw-toc-heading">Зміст</h2><span class="toctogglespan"><label class="toctogglelabel" for="toctogglecheckbox"></label></span></div> <ul> <li class="toclevel-1 tocsection-1"><a href="#Наука_та_її_досягнення"><span class="tocnumber">1</span> <span class="toctext">Наука та її досягнення</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-2"><a href="#Медицина"><span class="tocnumber">1.1</span> <span class="toctext">Медицина</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-3"><a href="#Аеронавтика_і_космонавтика"><span class="tocnumber">1.2</span> <span class="toctext">Аеронавтика і космонавтика</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-4"><a href="#Телебачення"><span class="tocnumber">1.3</span> <span class="toctext">Телебачення</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-5"><a href="#Інформаційна_ера"><span class="tocnumber">1.4</span> <span class="toctext">Інформаційна ера</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-6"><a href="#Філософеми"><span class="tocnumber">2</span> <span class="toctext">Філософеми</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-7"><a href="#Художня_культура"><span class="tocnumber">3</span> <span class="toctext">Художня культура</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-8"><a href="#Загальні_особливості"><span class="tocnumber">3.1</span> <span class="toctext">Загальні особливості</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-9"><a href="#Модернізм_і_постмодернізм"><span class="tocnumber">3.2</span> <span class="toctext">Модернізм і постмодернізм</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-10"><a href="#Образотворче_мистецтво"><span class="tocnumber">3.3</span> <span class="toctext">Образотворче мистецтво</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-11"><a href="#Архітектура"><span class="tocnumber">3.4</span> <span class="toctext">Архітектура</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-12"><a href="#Література"><span class="tocnumber">4</span> <span class="toctext">Література</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-13"><a href="#Театр_і_музика"><span class="tocnumber">5</span> <span class="toctext">Театр і музика</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-14"><a href="#Доба_кінематографу"><span class="tocnumber">6</span> <span class="toctext">Доба кінематографу</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-15"><a href="#Масова_культура"><span class="tocnumber">7</span> <span class="toctext">Масова культура</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-16"><a href="#Див._також"><span class="tocnumber">8</span> <span class="toctext">Див. також</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-17"><a href="#Примітки"><span class="tocnumber">9</span> <span class="toctext">Примітки</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-18"><a href="#Література_2"><span class="tocnumber">10</span> <span class="toctext">Література</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-19"><a href="#Посилання"><span class="tocnumber">11</span> <span class="toctext">Посилання</span></a></li> </ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Наука_та_її_досягнення"><span id=".D0.9D.D0.B0.D1.83.D0.BA.D0.B0_.D1.82.D0.B0_.D1.97.D1.97_.D0.B4.D0.BE.D1.81.D1.8F.D0.B3.D0.BD.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span>Наука та її досягнення</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=1" title="Редагувати розділ: Наука та її досягнення" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=1" title="Редагувати вихідний код розділу: Наука та її досягнення"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hamilton-appealing2.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/f/ff/Hamilton-appealing2.jpg/250px-Hamilton-appealing2.jpg" decoding="async" width="250" height="267" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/f/ff/Hamilton-appealing2.jpg 1.5x" data-file-width="281" data-file-height="300" /></a><figcaption></figcaption></figure> <p>XX ст. характеризується проникненням <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0" title="Наука">науки</a> не тільки у <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Виробництво">виробництво</a>, але її зростаючим впливом на всі без винятку сторони життя людини, аж до <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82" title="Побут">побуту</a>. Прориви в галузі <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Наукове пізнання">наукового пізнання</a> у XX ст. настільки грандіозні, що наука стає дійовою економічною силою, важливим чинником суспільно-політичного процесу, стратегічним військовим ресурсом. Так, великі відкриття в галузі <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Фізика">фізики</a> (<a href="/wiki/%D0%95%D0%B9%D0%BD%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD_%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82" class="mw-redirect" title="Ейнштейн Альберт">А. Ейнштейн</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80_%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81" class="mw-redirect" title="Бор Нільс">Н. Бор</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4_%D0%95%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82" class="mw-redirect" title="Резерфорд Ернест">Е. Резерфорд</a> та інші) дозволили отримувати і використовувати <a href="/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Ядерна енергія">ядерну енергію</a>. Вражаюча сила відкритої Ейнштейном формули <b>Е = mc<sup>2</sup></b> — це не тільки тріумф людського генія, але й тривожна ознака атомного <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Бомбардування">бомбардування</a> (<a href="/wiki/6_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F" title="6 серпня">6</a> і <a href="/wiki/9_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F" title="9 серпня">9 серпня</a> <a href="/wiki/1945" title="1945">1945</a> американська авіація скинула атомні бомби на японські міста <a href="/wiki/%D0%A5%D1%96%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B0" title="Хіросіма">Хіросіму</a> і <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BA%D1%96" title="Нагасакі">Нагасакі</a>), <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B0" title="Чорнобильська катастрофа">Чорнобильської катастрофи</a>. Не випадково в середині століття Альберт Ейнштейн став (разом з англійським філософом <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%BB_%D0%91%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD" class="mw-redirect" title="Рассел Бертран">Бертраном Расселом</a>) автором знаменитого <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%A0%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B0-%D0%95%D0%B9%D0%BD%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B0" class="mw-redirect" title="Маніфест Рассела-Ейнштейна">«Маніфесту»</a>, який проголосив заклик відмовитися від попереднього погляду на світ, від колишніх способів з'ясовувати між собою відносини. </p><p>Протягом сторіччя наукове знання, розвиваючись, зазнавало істотних змін. Поряд з диференціацією, що поглиблюється, відбувається ще глибший процес інтеграції наук. Не академічні правила, як в XIX столітті, а відкриття глибинних зв'язків і закономірностей перетворює їх на цілісну взаємообумовлену теоретичну систему. Людина осягає таємниці <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82" class="mw-redirect" title="Мікросвіт">мікросвіту</a> (<a href="/wiki/%D0%9A%D1%8E%D1%80%D1%96_%D0%9F%27%D1%94%D1%80" class="mw-redirect" title="Кюрі П'єр">П'єр</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D1%8E%D1%80%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Кюрі Марія">Марія Кюрі</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81" class="mw-redirect" title="Планк Макс">Макс Планк</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80_%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81" class="mw-redirect" title="Бор Нільс">Нільс Бор</a> та ін.), відкриває структуру <a href="/wiki/%D0%94%D0%9D%D0%9A" class="mw-redirect" title="ДНК">ДНК</a> (доповідь Д. Вотсона і Ф. Кріка оприлюднена у <a href="/wiki/1953" title="1953">1953</a>), проникає в таємниці походження <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Всесвіт">Всесвіту</a>, всієї <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Світобудова">світобудови</a> (блискучі роботи видатного космолога сучасності С. Гокінга). </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Медицина"><span id=".D0.9C.D0.B5.D0.B4.D0.B8.D1.86.D0.B8.D0.BD.D0.B0"></span>Медицина</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=2" title="Редагувати розділ: Медицина" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=2" title="Редагувати вихідний код розділу: Медицина"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B0_20_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Медицина 20 століття (ще не написана)">Медицина 20 століття</a></i></div> <p>Важливі відкриття відбувалися в <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Медицина">медицині</a> і <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Фармацевтика">фармацевтиці</a>. У <a href="/wiki/1910" title="1910">1910</a> р. <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%95%D1%80%D0%BB%D1%96%D1%85" title="Пауль Ерліх">Пауль Ерліх</a> відкриває перші <a href="/wiki/%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Хіміотерапія">хіміотерапевтичні ліки</a> — <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Салварсан (ще не написана)">салварсан</a>, який був успішно використаний при лікуванні <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81" title="Сифіліс">сифілісу</a>. У 1921 р. <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%91%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B3" title="Фредерік Бантинг">Фредерік Бантинг</a> і Чарлз Бест уперше отримали <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BD" title="Інсулін">інсулін</a> (синтезувати його навчилися тільки в <a href="/wiki/1965" title="1965">1965</a> р.). У 1928 р. видатний шотландський бактеріолог <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B3" title="Александер Флемінг">Александер Флемінг</a> відкрив <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%86%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%BD" title="Пеніцилін">пеніцилін</a>. У 1958 р. Я. Дональд проводить свої новаторські дослідження в галузі <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Ультразвукова діагностика">ультразвукової діагностики</a>. У 1933 р. першу <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Трансплантація">трансплантацію</a> <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B8%D1%80%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Нирка">нирки</a> від людини до людини здійснює в <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2" title="Харків">Харкові</a> професор <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Вороний Юрій Юрійович">Юрій Вороний</a>, великий внесок у трансплантацію нирки зробив <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%84_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%80%D1%96" title="Джозеф Маррі">Джозеф Маррі</a>. У <a href="/wiki/1967" title="1967">1967</a> р. <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4" title="Крістіан Барнард">Крістіан Барнард</a> у <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%B9%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%83%D0%BD" title="Кейптаун">Кейптауні</a> (<a href="/wiki/%D0%9F%D0%90%D0%A0" class="mw-redirect" title="ПАР">ПАР</a>) проводить першу успішну операцію з <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%8F" title="Трансплантація серця">трансплантації серця</a> людині. </p> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1902_Wright_Brothers%27_Glider_Tests_-_GPN-2002-000125.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b4/1902_Wright_Brothers%27_Glider_Tests_-_GPN-2002-000125.jpg/180px-1902_Wright_Brothers%27_Glider_Tests_-_GPN-2002-000125.jpg" decoding="async" width="180" height="125" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b4/1902_Wright_Brothers%27_Glider_Tests_-_GPN-2002-000125.jpg/270px-1902_Wright_Brothers%27_Glider_Tests_-_GPN-2002-000125.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b4/1902_Wright_Brothers%27_Glider_Tests_-_GPN-2002-000125.jpg/360px-1902_Wright_Brothers%27_Glider_Tests_-_GPN-2002-000125.jpg 2x" data-file-width="2396" data-file-height="1670" /></a><figcaption></figcaption></figure> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sputnik_asm.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/be/Sputnik_asm.jpg/180px-Sputnik_asm.jpg" decoding="async" width="180" height="147" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/be/Sputnik_asm.jpg/270px-Sputnik_asm.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/be/Sputnik_asm.jpg/360px-Sputnik_asm.jpg 2x" data-file-width="1094" data-file-height="896" /></a><figcaption>Перший у світі штучний супутник Землі</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Аеронавтика_і_космонавтика"><span id=".D0.90.D0.B5.D1.80.D0.BE.D0.BD.D0.B0.D0.B2.D1.82.D0.B8.D0.BA.D0.B0_.D1.96_.D0.BA.D0.BE.D1.81.D0.BC.D0.BE.D0.BD.D0.B0.D0.B2.D1.82.D0.B8.D0.BA.D0.B0"></span>Аеронавтика і космонавтика</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=3" title="Редагувати розділ: Аеронавтика і космонавтика" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=3" title="Редагувати вихідний код розділу: Аеронавтика і космонавтика"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_20_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Космонавтика 20 століття (ще не написана)">Космонавтика 20 століття</a></i></div> <p>У <a href="/wiki/1903" title="1903">1903</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B9%D1%82_%D0%9E%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%BB" class="mw-redirect" title="Райт Орвілл">брати Райт</a> здійснили перший політ на <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82" title="Літальний апарат">літальному апараті</a>, важчому за повітря (аероплані), сталося це в <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%82%D1%82%D1%96-%D0%A5%D0%BE%D0%BA" class="mw-redirect" title="Кітті-Хок">Кітті-Хок</a> (<a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0" title="Північна Кароліна">Північна Кароліна</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">США</a>).<sup id="cite_ref-WDL_1-0" class="reference"><a href="#cite_note-WDL-1"><span class="cite-bracket">[</span>1<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> У тому ж році калузький вчитель <a href="/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD" class="mw-redirect" title="Ціолковський Костянтин">Костянтин Ціолковський</a> публікує перші роботи, де розглядає практичні аспекти <a href="/wiki/%D0%90%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Аеронавтика">аеронавтики</a>. У 1909 <a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%97_%D0%91%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE" title="Луї Блеріо">Луї Блеріо</a> перелітає (за 36 хвилин) <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0-%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%88" title="Ла-Манш">Ла-Манш</a>, в 1927 <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C%D0%B7_%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3" title="Чарльз Ліндберг">Чарльз Ліндберг</a> здійснює перший безпосадочний переліт через <a href="/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" class="mw-disambig" title="Атлантика">Атлантику</a>. Перший світовий рекорд швидкості з екіпажем (три чоловіки) — 111 км за годину встановлює 29 грудня 1911 р. <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Сікорський Ігор Іванович">Ігор Сікорський</a> поблизу Києва. У <a href="/wiki/1939" title="1939">1939</a> І. Сікорський винаходить <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%B5%D1%80" class="mw-redirect" title="Гелікоптер">гелікоптер</a>. </p><p>У <a href="/wiki/1957" title="1957">1957</a> р. почалася <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D1%80%D0%B0" class="mw-redirect" title="Космічна ера">космічна ера</a>. В <a href="/wiki/%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0" class="mw-redirect" title="СРСР">СРСР</a> конструкторським бюро під керівництвом <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Корольов Сергій Павлович">С. Корольова</a> був створений і успішно запущений на орбіту перший <a href="/wiki/%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%83%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" class="mw-redirect" title="Штучний супутник Землі">штучний супутник Землі</a>. Ця подія, що приголомшила світ, показала, яким неухильним є прогрес у <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Повітроплавання">повітроплаванні</a>. На початку століття політ <a href="/wiki/%D0%90%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD" class="mw-redirect" title="Аероплан">аероплана</a> сприймався як дивовижне видовище. </p><p>А <a href="/wiki/12_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="12 квітня">12 квітня</a> <a href="/wiki/1961" title="1961">1961</a> р. здійснив за 89 хвилин виток навколо Землі й успішно повернувся на Землю радянський космічний корабель <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA-1" title="Восток-1">«Восток-1»</a> з людиною на борту — <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BD_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Гагарін Юрій Олексійович">Юрієм Гагаріним</a>. Незабутньою подією для всіх землян була перша посадка на <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8C_(%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0)" class="mw-redirect" title="Місяць (планета)">Місяці</a> — <a href="/wiki/20_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F" title="20 липня">20 липня</a> <a href="/wiki/1969" title="1969">1969</a> американські астронавти <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B9%D0%BB_%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B3" class="mw-redirect" title="Нейл Армстронг">Нейл Армстронг</a> і <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%BD" class="mw-redirect" title="Едвін Олдрін">Едвін Олдрін</a> здійснили прогулянку місячною поверхнею. Шістсот мільйонів телеглядачів безпосередньо «були присутніми» при цій події. Тепер на орбіті тривалий час працюють <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Орбітальна станція">орбітальні космічні станції</a>, пілотовані космічні польоти перестали бути рідкістю, хоча і досі вимагають від космонавтів мужності. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Телебачення"><span id=".D0.A2.D0.B5.D0.BB.D0.B5.D0.B1.D0.B0.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span>Телебачення</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=4" title="Редагувати розділ: Телебачення" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=4" title="Редагувати вихідний код розділу: Телебачення"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Епохальну революцію в засобах комунікації викликала поява в <a href="/wiki/1946" title="1946">1946</a> р. <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Телебачення">телебачення</a>. Винайдене В. Зворикіним — американським вченим російського походження (ним же винайдений, до речі, і <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF" title="Електронний мікроскоп">електронний мікроскоп</a>) — телебачення зайняло провідне місце серед <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" title="Засоби масової інформації">засобів масової інформації</a>, засобів <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B0" title="Реклама">реклами</a>, інструментів політики. Сьогодні без телевізійного екрана неможливо уявити ані економіку, ані культуру. Величезну роль відіграє телебачення й у політичному житті. Вперше теледебати відіграли вирішальну роль під час виборчої кампанії <a href="/wiki/1960" title="1960">1960</a> р. у <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">США</a>, коли <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A4%D1%96%D1%86%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96" title="Джон Фіцджеральд Кеннеді">Джон Кеннеді</a> видався американцям привабливішим, ніж його опонент — <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D1%96%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Річард Ніксон">Річард Ніксон</a>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Інформаційна_ера"><span id=".D0.86.D0.BD.D1.84.D0.BE.D1.80.D0.BC.D0.B0.D1.86.D1.96.D0.B9.D0.BD.D0.B0_.D0.B5.D1.80.D0.B0"></span>Інформаційна ера</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=5" title="Редагувати розділ: Інформаційна ера" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=5" title="Редагувати вихідний код розділу: Інформаційна ера"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Інформаційна ера">Інформаційна ера</a></i></div> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Glen_Beck_and_Betty_Snyder_program_the_ENIAC_in_building_328_at_the_Ballistic_Research_Laboratory.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Glen_Beck_and_Betty_Snyder_program_the_ENIAC_in_building_328_at_the_Ballistic_Research_Laboratory.jpg/220px-Glen_Beck_and_Betty_Snyder_program_the_ENIAC_in_building_328_at_the_Ballistic_Research_Laboratory.jpg" decoding="async" width="220" height="168" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Glen_Beck_and_Betty_Snyder_program_the_ENIAC_in_building_328_at_the_Ballistic_Research_Laboratory.jpg/330px-Glen_Beck_and_Betty_Snyder_program_the_ENIAC_in_building_328_at_the_Ballistic_Research_Laboratory.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Glen_Beck_and_Betty_Snyder_program_the_ENIAC_in_building_328_at_the_Ballistic_Research_Laboratory.jpg/440px-Glen_Beck_and_Betty_Snyder_program_the_ENIAC_in_building_328_at_the_Ballistic_Research_Laboratory.jpg 2x" data-file-width="1340" data-file-height="1024" /></a><figcaption>ENIAC - перша ЕОМ, створена у 40-х роках <a href="/wiki/20_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" class="mw-redirect" title="20 століття">20-го століття</a> у <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">США</a></figcaption></figure> <p>З середини сторіччя з появою перших <a href="/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C" class="mw-redirect" title="ЕОМ">ЕОМ</a> бере свій початок <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Інформаційна ера">інформаційна ера</a>. Вважається, що перша <a href="/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C" class="mw-redirect" title="ЕОМ">ЕОМ</a> (електронно-обчислювальна машина) — <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_(%D0%95%D0%9E%D0%9C)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Марк (ЕОМ) (ще не написана)">«Марк»</a> — була створена у <a href="/wiki/1937" title="1937">1937</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%B5%D0%BD_%D0%93%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Гейкен Говард (ще не написана)">Говардом Гейкеном</a> з <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Гарвардський університет">Гарвардського університету</a> (фірма <a href="/wiki/IBM" title="IBM">IBM</a> почала серійне виробництво цієї машини). У <a href="/wiki/1945" title="1945">1945</a> в <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" class="mw-redirect" title="Університет Пенсильванії">Університеті Пенсильванії</a> (<a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">США</a>) був створений перший комп'ютер — електронно-обчислювальна машина <a href="/wiki/ENIAC" title="ENIAC">ENIAC</a> (абревіатура англійських слів — <i>«electronic numerator, integrator, analyser and computer»</i> — обчислювач, інтегратор, аналізатор і комп'ютер). Він, як і «Марк», працював на <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0" class="mw-redirect" title="Електронна лампа">електронних лампах</a>, важив 30 тонн і виконував <b>5 тисяч операцій за секунду</b>. З <a href="/wiki/1947" title="1947">1947</a> почали випускатися <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Транзистор">транзистори</a>, застосування яких дозволило почати створення <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Комп'ютер">комп'ютерів</a> надійніших і в той же час доступних фірмам і корпораціям. <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0" class="mw-redirect" title="Інтегральна мікросхема">Інтегральна мікросхема</a>, винайдена в <a href="/wiki/1960" title="1960">1960</a> Кілбі і Нойсом, а також <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%80" title="Мікропроцесор">мікропроцесор</a> (створений в <a href="/wiki/1971" title="1971">1971</a> р. Гоффом) дозволяють досягти нових успіхів у підвищенні продуктивності комп'ютерів та їх компактності. Виникнення комп'ютерів (спочатку — електронних лічильних пристроїв) привело до кардинальних змін у розумінні орієнтирів і пріоритетів як економічного, так і розвитку взагалі. Відбувається те, що багатьма філософами і соціологами іменується <b><a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Інформаційна революція">«інформаційна революція»</a></b>,- перехід до принципово нового, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Постіндустріальне суспільство">постіндустріального</a> (або, знову ж, <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Інформаційне суспільство">«інформаційного»</a>) суспільства. Світ, пов'язаний воєдино <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B0" title="Комп'ютерна мережа">комп'ютерними мережами</a> (типу глобальної мережі <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82" title="Інтернет">інтернет</a>), дійсно починає являти собою єдиний організм, де на обмін новітніми даними потрібно усього декілька хвилин, декілька легких натиснень клавіш. </p><p>Комп'ютерні моделі стали сьогодні необхідною основою складних управлінських рішень, чинником стратегічного планування — як у <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D1%81" title="Бізнес">бізнесі</a>, так і в <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Політика">політиці</a>. Комп'ютери змагаються з людиною за потужністю і витонченістю <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82" title="Інтелект">інтелекту</a> (програма <a href="/wiki/Deep_Blue" title="Deep Blue">«Deep Blue»</a> навіть виграла невеликий матч у екс-чемпіона світу з шахів <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%80%D1%96" class="mw-redirect" title="Каспаров Гаррі">Гаррі Каспарова</a> — при цьому останню партію славетний чемпіон програв усього за 19 ходів!). <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Комп'ютерна грамотність">Комп'ютерна грамотність</a> все більше стає аналогом грамотності як такої, мало не замінюючи собою останню. А поки засоби комп'ютерної технології удосконалюються, на одному <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D1%82-%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BA" title="Компакт-диск">лазерному диску</a> вміщуються вже скарби величезних <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9" title="Музей">музеїв</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Бібліотека">бібліотек</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Фонотека">фонотек</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5&action=edit&redlink=1" class="new" title="Архівосховище (ще не написана)">архівосховищ</a>. Сьогодні людство активно працює над створенням <a href="/wiki/%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82" title="Штучний інтелект">штучного інтелекту</a>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Філософеми"><span id=".D0.A4.D1.96.D0.BB.D0.BE.D1.81.D0.BE.D1.84.D0.B5.D0.BC.D0.B8"></span>Філософеми</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=6" title="Редагувати розділ: Філософеми" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=6" title="Редагувати вихідний код розділу: Філософеми"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Сучасна суспільна думка все глибше й міцніше утверджується в усвідомленні глибинного зв'язку природного і соціального. Розуміння розвитку суспільства в нерозривному зв'язку з розвитком <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Біосфера">біосфери</a> було запропоноване <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Вернадський Володимир Іванович">В. І. Вернадським</a>, який був першим президентом <a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" class="mw-redirect" title="Академія наук України">академії наук України</a>. Він розробив вчення про <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Ноосфера">«ноосферу»</a> як закономірний процес природно-історичного розвитку людини. У роботі «Декілька слів про ноосферу» (<a href="/wiki/1944" title="1944">1944</a>) ним була дана така оцінка подіям: <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43233947">.mw-parser-output .template-text-text{background:#FFF8DC;color:var(--color-base,#202122);font-style:italic;border:thin solid #eaecf0}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .template-text-text{background:#301d00}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .template-text-text{background-color:#301d00}}</style> </p> <dl><dd><table> <tbody><tr> <td class="template-text-text">«… в історії нашої планети настав критичний момент величезного для людини значення, що підготовлювався мільйонами, вірніше мільярдами років, що глибоко проник в мільйони людських поколінь». </td></tr></tbody></table></dd></dl> <p>Сьогодні вже для всіх очевидний цілий комплекс глобальних проблем, від вирішення яких залежить майбутнє: </p> <ul><li>негативний вплив на <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" class="mw-redirect" title="Природне середовище">природне середовище</a>, погіршення <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Екологія">екологічних</a> умов життя людей, різке, і не завжди виправдане, збільшення витрачання <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8" title="Природні ресурси">природних ресурсів</a>;</li> <li>посилення нерівномірності у рівнях <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA&action=edit&redlink=1" class="new" title="Соціально-економічний розвиток (ще не написана)">соціально-економічного розвитку</a> між промислово розвиненими і країнами, що розвиваються (<a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD" class="mw-redirect" title="Парето закон">20 % жителів Землі користуються 80 % прибутків</a>; велика група країн, до якої тепер потрапила й <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">Україна</a>, вимушена брати величезні позики, причому дуже часто нові позики йдуть на виплату відсотків за попередні, з 1984 виплати країн «третього світу» за відсотками вже перевищили позики);</li> <li>створення <a href="/wiki/%D0%97%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" class="mw-redirect" title="Зброя масового знищення">зброї масового знищення</a> (відмінність <a href="/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%8F" title="Ядерна зброя">ядерної зброї</a> від усієї попередньої полягає в тому, що вона навіть без прямого застосування, фактом свого існування, вже несе небезпеку); безперервні військові конфлікти (для порівняння такі дані: у XVII ст. у війнах загинуло 3,3 млн чоловік, в XVIII ст. вже 5,4 млн, в XIX ст. — 5,7 млн, а тільки дві світові війни у XX ст. забрали понад 80 млн життів.</li></ul> <p>Таким чином, науковий розвиток і пов'язаний з ним прогрес <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Матеріальна культура">матеріальної культури</a> у XX ст. зумовили багаторазове посилення єдності <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Людська культура (ще не написана)">людської культури</a> в масштабах всієї планети, а також поєднання двох протилежних тенденцій — з одного боку, зросли можливості людини, а з іншого — людина стала своїм власним заручником. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Художня_культура"><span id=".D0.A5.D1.83.D0.B4.D0.BE.D0.B6.D0.BD.D1.8F_.D0.BA.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0"></span>Художня культура</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=7" title="Редагувати розділ: Художня культура" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=7" title="Редагувати вихідний код розділу: Художня культура"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Загальні_особливості"><span id=".D0.97.D0.B0.D0.B3.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D1.96_.D0.BE.D1.81.D0.BE.D0.B1.D0.BB.D0.B8.D0.B2.D0.BE.D1.81.D1.82.D1.96"></span>Загальні особливості</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=8" title="Редагувати розділ: Загальні особливості" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=8" title="Редагувати вихідний код розділу: Загальні особливості"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Картина художнього життя XX ст. не порівнянна ні з однією з минулих епох за своєю різноманітністю і парадоксальністю. Виникає безліч нових жанрів — або завдяки новим технічним можливостям (<a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84" title="Кінематограф">кінематограф</a> — більше ста років тому, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Комп'ютерна графіка">комп'ютерна графіка</a> — в наші дні), або внаслідок іншого переломлення традиційних (наприклад, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Концептуальне мистецтво">концептуальне мистецтво</a>, коли в картинах зображення заміняють написи). Вже не можна знайти минулої <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C" title="Стиль">стильової</a> єдності, відмічається як <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Традиціоналізм">традиціоналізм</a>, так і нестримне <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Новаторство">новаторство</a>. Надзвичайно поширюється синтез мистецтв. </p><p>Серйозні дискусії пов'язані з трактуванням місця й ролі <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Література">літератури</a> і мистецтва в житті суспільства. У XIX столітті серед творчих людей сильними були прагнення своїм мистецтвом поліпшити життя і віра в те, що це досить швидко станеться. Ці надії зазнали краху. Відповідно, якщо в минулу епоху майстер прагнув бути зрозумілим, донести свій твір читачеві, глядачеві, слухачеві, то тепер все частіше виникає уявлення про самоцінність творчої особистості, певну замкненість творчості в собі самій. У мистецтві виникає тенденція перетворення його на елітарне (мистецтво для обраних, посвячених). </p><p><a href="/wiki/XVII" class="mw-redirect" title="XVII">XVII</a>—<a href="/wiki/XVIII" class="mw-redirect" title="XVIII">XVIII</a> ст. пройшли під знаком <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Раціоналізм">раціоналізму</a>, віри у всемогутність <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC" title="Розум">розуму</a> <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Людина">людини</a>, у XIX ст. посилюється увага до <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%87%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Почуття">почуттів</a>, <a href="/wiki/%D0%95%D0%BC%D0%BE%D1%86%D1%96%D1%97" class="mw-redirect" title="Емоції">емоцій</a>. У XX столітті в центрі знаходиться сфера <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B5" title="Несвідоме">несвідомого</a>. Надзвичайно істотну роль у виникненні нових художніх течій відіграла теорія <a href="/wiki/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7" title="Психоаналіз">психоаналізу</a> <a href="/wiki/%D0%97%D0%B8%D0%B3%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B4_%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4" title="Зигмунд Фрейд">Зигмунда Фрейда</a>. Йому належить сама постановка питання про те, що <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Підсвідомість">підсвідомість</a> бере участь у визначенні <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Поведінка">поведінки</a> людини. Основу підсвідомого, за Фрейдом, складають сексуальні <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%82" title="Інстинкт">інстинкти</a> (при цьому під «сексуальним» Фрейд розумів всю гамму позитивних почуттів). Вони ж зумовлюють більшість дій людини. З сексуальних конфліктів у глибинах психіки Фрейд виводить <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="Мораль">мораль</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Мистецтво">мистецтво</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Релігія">релігію</a>. Пізніше <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Неофрейдизм">неофрейдизм</a> збереже його основну логіку, оцінку <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D1%80%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ірраціональне (ще не написана)">ірраціональних</a> мотивів у вчинках людини, але усуне абсолютизацію сексуальних мотивів. Ось, наприклад, як описує творчий процес художник Андре Массон. Він вважає, що треба: </p> <ul><li>1) звільнити свідомість від раціональних зв'язків, досягнути стану, близького до трансу;</li> <li>2) повністю підкоритися неконтрольованим позарозумовим імпульсам;</li> <li>3) працювати за можливості швидко, не затримуючись для осмислення зробленого.</li></ul> <p>Якщо в кінці століття глобальні проблеми, які загрожують самому існуванню людства, очевидні всім, то відповідні настрої в мистецтві виникли ще на межі XIX—XX ст. Серед художньої інтелігенції набирає популярності філософія <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%85_%D0%9D%D1%96%D1%86%D1%88%D0%B5" title="Фрідріх Ніцше">Фрідріха Ніцше</a> з його недосказаністю, відкиданням традиційних цінностей, включаючи <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Християнство">християнство</a>, переконаністю у власній обраності (характерний підзаголовок його книги «Як говорив Заратустра» — «Книга для всіх і ні для кого»). Показовим є феноменальний успіх книги <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%A8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%80" title="Освальд Шпенглер">Освальда Шпенглера</a> «Захід Європи», пронизаної песимізмом стосовно майбутнього цивілізації. Після <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Перша світова війна">Першої світової війни</a> і з новою силою під час і після <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Другої</a> у світоглядному центрі творчості багатьох великих майстрів опинилася філософія <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Екзистенціалізм">екзистенціалізму</a>. <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Екзистенція">Екзистенція</a> — людське існування як єдність зовнішнього світу і внутрішніх переживань, але осягнути себе людина може тільки в пограничних ситуаціях (<a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D0%B0" class="mw-redirect mw-disambig" title="Боротьба">боротьба</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Страждання">страждання</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8C" title="Смерть">смерть</a>). </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Модернізм_і_постмодернізм"><span id=".D0.9C.D0.BE.D0.B4.D0.B5.D1.80.D0.BD.D1.96.D0.B7.D0.BC_.D1.96_.D0.BF.D0.BE.D1.81.D1.82.D0.BC.D0.BE.D0.B4.D0.B5.D1.80.D0.BD.D1.96.D0.B7.D0.BC"></span>Модернізм і постмодернізм</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=9" title="Редагувати розділ: Модернізм і постмодернізм" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=9" title="Редагувати вихідний код розділу: Модернізм і постмодернізм"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Supremus_55_(Malevich,_1916).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/Supremus_55_%28Malevich%2C_1916%29.jpg/200px-Supremus_55_%28Malevich%2C_1916%29.jpg" decoding="async" width="200" height="200" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/Supremus_55_%28Malevich%2C_1916%29.jpg/300px-Supremus_55_%28Malevich%2C_1916%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/Supremus_55_%28Malevich%2C_1916%29.jpg/400px-Supremus_55_%28Malevich%2C_1916%29.jpg 2x" data-file-width="820" data-file-height="820" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Казимир Малевич">Казимир Малевич</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Супрематизм">Супрематизм</a></figcaption></figure> <p>На початку XX ст. в сфері художньої творчості — у літературі, <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Архітектура">архітектурі</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Малярство">малярстві</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Музика">музиці</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Театральне мистецтво">театральному мистецтві</a> — виникає безліч течій, груп, шкіл, які прийнято позначати збірним терміном <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Модернізм">«модернізм»</a> (модерн — новий). У цьому терміні немає спроби вичленити яку-небудь спільну рису — очевидні різноманітність і різноплановість майстрів. Об'єднує їх насамперед <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Авангардизм">авангардизм</a> — розрив з визнаними <a href="/w/index.php?title=%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Художня норма (ще не написана)">нормами</a> і традиціями, бунт проти старих форм не тільки в мистецтві, але й у житті взагалі. У той же час у різних майстрів абсолютно різними були, з одного боку, цілі, а з іншого — тон і спрямованість протесту. </p><p>Особливо цінується вироблення власного, ні на кого не схожого образу, що пов'язано зі зміною загальних естетичних настанов. Якщо раніше головною естетичною категорією було прекрасне, все мистецтво попереднього сторіччя пронизане гуманізмом, то тепер популярною категорією стає потворне, ідеал цілісної людської особистості зникає, що часом веде до підриву фундаментальних основ творчості (наприклад, образотворче мистецтво відмовляється від зображувальності, образності). Головною цінністю визнається внутрішній світ художника, право без обмежень вибирати способи вираження своїх переживань, асоціацій. </p><p>Другу половину XX століття в мистецтві визначають як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Постмодернізм">постмодернізм</a>. Термін також досить широкий. Епоха постмодернізму так само далека від єдності, як і модернізм. Збереглися прихильники авангардизму першої половини сторіччя, який сам перетворився на класику. Не припиняється подальше <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Новаторство">новаторство</a>. У той же час повернувся ряд історичних традицій. Для багатьох пошук нових форм перестав бути самоціллю, а перетворився просто в один з вирізних засобів. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Образотворче_мистецтво"><span id=".D0.9E.D0.B1.D1.80.D0.B0.D0.B7.D0.BE.D1.82.D0.B2.D0.BE.D1.80.D1.87.D0.B5_.D0.BC.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.B5.D1.86.D1.82.D0.B2.D0.BE"></span>Образотворче мистецтво</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=10" title="Редагувати розділ: Образотворче мистецтво" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=10" title="Редагувати вихідний код розділу: Образотворче мистецтво"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hungary_pecs_-_vasarely0.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/14/Hungary_pecs_-_vasarely0.jpg/250px-Hungary_pecs_-_vasarely0.jpg" decoding="async" width="250" height="188" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/14/Hungary_pecs_-_vasarely0.jpg/375px-Hungary_pecs_-_vasarely0.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/14/Hungary_pecs_-_vasarely0.jpg/500px-Hungary_pecs_-_vasarely0.jpg 2x" data-file-width="2048" data-file-height="1536" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Оптична ілюзія">Оптична ілюзія</a> <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%92%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96" title="Віктор Вазарелі">Віктора Вазарелі</a>.</figcaption></figure> <p>Образотворче мистецтво стало сферою, де на початку століття найбільш наочно проявився розрив з традицією, художній пошук і новаторство. Щоб скласти про них уявлення, зупинимося на характеристиці деяких з нових напрямів. </p><p>Сюрреалізм («сюр» в перекладі з французької — понад, над) особливої популярності набув завдяки видатному іспанцеві Сальвадору Далі. Прихильники цього напряму вважали, що раціональне збагнення дійсності не може слугувати джерелом творчості, і проголосили основою істинного мистецтва сферу підсвідомого: <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%82" title="Інстинкт">інстинкти</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%97%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Інтуїція">інтуїцію</a>. Улюбленим прийомом сюрреалістів стало відображення <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Сновидіння">сновидінь</a> і <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" class="mw-redirect" title="Галюцинації">галюцинацій</a>, в яких наочніше усього розкривається <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Підсвідомість">підсвідомість</a>. При цьому реальні логічні зв'язки замінювалися довільними асоціаціями самого художника. Картини Далі — це, як правило, химерні комбінації блискучо в живописному відношенні написаних компонентів. Сюжети часом безглузді, часом химерні, несподіване використання алегоричних образів. Наприклад, у полотні «Розп'яття», звертаючись до біблійного сюжету, який писали до нього тисячі художників, Далі обирає такий <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81" title="Ракурс">ракурс</a>, якого не було ні у кого. Художнику не були чужі гострі соціальні мотиви. Причому часто самоцінним стає вже назва картини. Одним з символів сторіччя вважають відому роботу <a href="/wiki/%D0%9C%27%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8" title="М'яка конструкція з вареними бобами">«Передчуття громадянської війни»</a>. Через всю творчість Далі проходить образ Гали — його дружини Галина Дьяконової (наприклад, «Атомна Леда»). </p><p><b><a href="/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Абстракціонізм">Абстракціонізм</a></b> свідомо відкинув <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7" title="Художній образ">художній образ</a>. Мистецтво саме по собі є реальність, вважають абстракціоністи, тому завдання художника — не наслідувати навколишню дійсність, а конструювати її за допомогою вільної імпровізації. У Росії й Україні на початку століття завдяки яскравим майстрам — <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80" class="mw-redirect" title="Малевич Казимір">Казимиру Малевичу</a> і <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кандінський Василь (ще не написана)">Василеві Кандінському</a> набув поширення варіант абстракціонізму — <b><a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Супрематизм">супрематизм</a></b> — в якому основу композиції картин складали <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%84%D1%96%D0%B3%D1%83%D1%80%D0%B8" class="mw-redirect" title="Геометричні фігури">геометричні фігури</a>. <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82" title="Чорний квадрат">«Чорний квадрат»</a> Малевича визнається у певному розумінні програмним твором. </p> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hamilton-appealing2.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/f/ff/Hamilton-appealing2.jpg/250px-Hamilton-appealing2.jpg" decoding="async" width="250" height="267" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/f/ff/Hamilton-appealing2.jpg 1.5x" data-file-width="281" data-file-height="300" /></a><figcaption><a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%93%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Річард Гамільтон (ще не написана)">Річард Гамільтон</a>, «Що робить наші сьогоднішні помешкання такими різними, такими привабливими?» (1956) — одна з найперших робіт поп-арту</figcaption></figure> <p>Розквіт абстракціонізму припадає на <a href="/wiki/1950-%D1%82%D1%96" title="1950-ті">50-ті</a> роки, коли <a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81" title="Живопис">живопис</a> і <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Скульптура">скульптура</a> такого роду стали загальновизнані, увійшли у побут «середнього» європейця й американця. Вперше значний самостійний центр образотворчого мистецтва складається у <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">США</a>, американські майстри зайняли провідне місце в абстрактному експресіонізмі. Його основоположник <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%BA_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD" class="mw-redirect" title="Поллок Джексон">Джексон Поллок</a> (<a href="/wiki/1912" title="1912">1912</a>—†<a href="/wiki/1956" title="1956">1956</a>) стверджував, що важливий не результат, а сам процес творчості і згадки про нього, що залишилися на полотні. Він відмовився від традиційної <a href="/w/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Живописна техніка (ще не написана)">живописної техніки</a>: розташувавши <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE" title="Полотно">полотно</a> на підлозі, художник розбризкував <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B0" title="Фарба">фарби</a> з банок. </p><p>Одним з варіантів абстракціонізму стало також <b><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Оптичне мистецтво">оптичне мистецтво</a> (<a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF-%D0%B0%D1%80%D1%82" title="Оп-арт">оп-арт</a>)</b> — засноване французом угорського походження <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80" class="mw-redirect" title="Вазарелі Віктор">Віктором Вазарелі</a>. Ключовий елемент оп-арту — ритмічне чергування фігур або ліній одного кольору, що створює ілюзію <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%85" title="Рух">руху</a>. Композиції Вазарелі у <a href="/wiki/1970-%D1%82%D1%96" title="1970-ті">70-ті</a> роки використовувалися в архітектурі передмістя <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6" title="Париж">Парижа</a> як декоративне опорядження будинків. </p><p>Модерністські художники ще на початку століття стали використовувати як виразні засоби реальні предмети <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82" title="Побут">побуту</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D1%88%D0%B0" title="Афіша">афіші</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0" title="Газета">газети</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B0" title="Реклама">рекламу</a>. Ці та інші подібні предмети, вирвані з свого звичайного оточення, служили для створення довільних, звичайно дуже несподіваних і химерних комбінацій. Цей прийом склав суть <b><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BF-%D0%B0%D1%80%D1%82" class="mw-redirect" title="Поп-арт">поп-арту</a></b> — який виник в кінці <a href="/wiki/1950-%D1%82%D1%96" title="1950-ті">50-их</a> років в <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Англія">Англії</a> і потім поширився в інших західних країнах. Найбільшу популярність у сфері поп-арту мали американці <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D1%81_%D0%94%D0%B6%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джонс Джаспер (ще не написана)">Джаспер Джонс</a> і <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82" class="mw-redirect" title="Раушенберг Роберт">Роберт Раушенберг</a>. Дж. Джонс першим з поп-художників удостоївся персональної виставки, де продемонстрував зображення <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80_%D0%A1%D0%A8%D0%90" class="mw-redirect" title="Прапор США">американського прапора</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Літера">букв</a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82" class="mw-redirect" title="Алфавіт">алфавіту</a>, <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%B0" class="mw-redirect" title="Цифра">цифр</a> і мішеней для стрільби з <a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%BA" title="Лук">лука</a>. Завдяки Р. Раушенбергу поп-арт отримав міжнародне визнання. Раушенберг так сформулював свій творчий принцип: «Пара чоловічих шкарпеток не менше придатна для створення твору живопису, ніж дерев'яний підрамник, цвяхи, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%80" title="Скипидар">скипидар</a>, олія і полотно». Найзнаменитіша робота Р. Раушенберга — опудало козла з надітою на нього <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B0" class="mw-disambig" title="Опона">автомобільною шиною</a>. </p><p>Як це бувало і в попередні епохи, найвизначніші майстри підіймалися над вузькістю одного напряму. Тривале творче життя великого художника і скульптора <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%BE_%D0%9F%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE" class="mw-redirect" title="Пікассо Пабло">Пабло Пікассо</a> (<a href="/wiki/1881" title="1881">1881</a>—†<a href="/wiki/1973" title="1973">1973</a>) — один з символів мистецтва XX століття. Його творчість завжди була багатоплановою. В одних роботах Пікассо наближався до <a href="/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Сюрреалізм">сюрреалізму</a>, в інших помітний вплив <a href="/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Абстракціонізм">абстракціонізму</a>. Художник експериментував з <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B0" title="Палітра">палітрою</a>, роблячи який-небудь <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80" title="Колір">колір</a> домінуючим. Найвідоміші післявоєнні роботи художника виконані в реалістично-романтичній манері. Таким є малюнок «Голуб» (<a href="/wiki/1947" title="1947">1947</a>), що став емблемою <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%83%D1%85&action=edit&redlink=1" class="new" title="Миротворчий рух (ще не написана)">миротворчого руху</a>. Широкої популярності набула скульптура «Людина з ягням», що втілила в собі ідею захисника, доброго пастиря, яка має витоки з <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Християнство">християнства</a>. Ця скульптура встановлена на площі невеликого південнофранцузького містечка <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Валларіс (ще не написана)">Валларіса</a> перед «Храмом миру». Одним з найбільш пронизливих втілень в мистецтві жахів війни і протесту проти воєнного безумства стала картина Пікассо «Герніка». Її сюжет пов'язаний з подіями <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Громадянська війна в Іспанії">громадянської війни в Іспанії</a>, коли під час нальоту німецької авіації повністю було знищене місто <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Герніка">Герніка</a>, за декілька годин загинули тисячі людей. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Архітектура"><span id=".D0.90.D1.80.D1.85.D1.96.D1.82.D0.B5.D0.BA.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0"></span>Архітектура</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=11" title="Редагувати розділ: Архітектура" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=11" title="Редагувати вихідний код розділу: Архітектура"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_20_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Архітектура 20 століття (ще не написана)">Архітектура 20 століття</a></i></div> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wien,_Secession.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/72/Wien%2C_Secession.jpg/120px-Wien%2C_Secession.jpg" decoding="async" width="120" height="160" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/72/Wien%2C_Secession.jpg/180px-Wien%2C_Secession.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/72/Wien%2C_Secession.jpg/240px-Wien%2C_Secession.jpg 2x" data-file-width="2304" data-file-height="3072" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Відень">Відень</a>.Виставковий павільйон спілки художників-модерністів «Сецесія», 1898 р.</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:DSC05270-%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0,23.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/72/DSC05270-%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%2C23.JPG/120px-DSC05270-%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%2C23.JPG" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/72/DSC05270-%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%2C23.JPG/180px-DSC05270-%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%2C23.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/72/DSC05270-%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%2C23.JPG/240px-DSC05270-%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%2C23.JPG 2x" data-file-width="3072" data-file-height="2304" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2" title="Київ">Київ</a>. <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA_%D0%90%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Особняк Аршавського">Особняк Аршавського</a>, <a href="/wiki/1907" title="1907">1907</a> р.</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:ChryslerBuilding.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/be/ChryslerBuilding.JPG/120px-ChryslerBuilding.JPG" decoding="async" width="120" height="159" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/be/ChryslerBuilding.JPG/180px-ChryslerBuilding.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/be/ChryslerBuilding.JPG/240px-ChryslerBuilding.JPG 2x" data-file-width="1952" data-file-height="2592" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA" title="Нью-Йорк">Нью-Йорк</a>, Крайслер Білдинг, <a href="/wiki/1931" title="1931">1931</a> р.</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Corbu_weissenhof_lores.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a3/Corbu_weissenhof_lores.jpg/120px-Corbu_weissenhof_lores.jpg" decoding="async" width="120" height="97" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a3/Corbu_weissenhof_lores.jpg/180px-Corbu_weissenhof_lores.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a3/Corbu_weissenhof_lores.jpg/240px-Corbu_weissenhof_lores.jpg 2x" data-file-width="709" data-file-height="572" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B1%D1%8E%D0%B7%D1%8C%D1%94" title="Ле Корбюзьє">Ле Корбюзьє</a>, будинок в <a href="/wiki/%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%82%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%82" title="Штутгарт">Штутгарті</a>.</figcaption></figure> <p>Переворот, який відбувся в XX столітті в <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Архітектура">архітектурі</a>, полягає не просто у появі нових <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%96_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Архітектурні форми (ще не написана)">форм</a>, застосуванні нових матеріалів. Змінилася вся концепція цього виду <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Творчість">творчості</a>. Досі при проектуванні на першому плані стояли завдання <a href="/wiki/%D0%95%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Естетика">естетичні</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4" title="Світогляд">світоглядні</a>, тепер же головним призначенням архітектури стає найраціональніше вирішення практичних, функціональних завдань — на перших етапах, а згодом — на подальших — від 50-их років — заперечення усього, такий собі <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Деконструктивізм">деконструктивізм</a>. Хай-тек від початків промислової революції у вигляді Кришталевого палацу, Ейфелевої вежі, дебаркадерів, центра Помпіду й до сучасних зиґуратів — у фаворі. <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Колоніальна архітектура (ще не написана)">Колоніальна архітектура</a> як цілісність уже сформованих архітектурних ансамблів укупі із сучасними трендами, віяннями і візіями набула все більшої виразності. </p> <ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:New_York_City_Court.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/56/New_York_City_Court.jpg/120px-New_York_City_Court.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/56/New_York_City_Court.jpg/180px-New_York_City_Court.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/56/New_York_City_Court.jpg/240px-New_York_City_Court.jpg 2x" data-file-width="2592" data-file-height="1944" /></a></span></div> <div class="gallerytext"></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Itamaraty.jpg" class="mw-file-description" title="Арх. Оскар Німейєр. Бразиліа, Міністерство іноземних справ."><img alt="Арх. Оскар Німейєр. Бразиліа, Міністерство іноземних справ." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Itamaraty.jpg/120px-Itamaraty.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Itamaraty.jpg/180px-Itamaraty.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Itamaraty.jpg/240px-Itamaraty.jpg 2x" data-file-width="1600" data-file-height="1200" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Арх. <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80_%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D1%94%D1%80" class="mw-redirect" title="Оскар Німейєр">Оскар Німейєр</a>. Бразиліа, Міністерство іноземних справ.</div> </li> </ul> <p>В архітектурі, як і в <a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81" title="Живопис">живописі</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Література">літературі</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Музика">музиці</a>, пошуки нового стилю почалися на рубежі століть у рамках <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Модернізм">модернізму</a>. Спочатку вони були вираженням ідейного протесту проти колишніх форм і відстоюванням права на індивідуальну творчість. <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Авангардизм">Авангардизм</a> полягав у чисто зовнішньому спрощенні форм, відмові від традиційних декоративних прикрас, матеріалів. </p><p>Справжня архітектурна революція пов'язана з оформленням у <a href="/wiki/1920-%D1%82%D1%96" title="1920-ті">20-ті</a> роки <a href="/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Функціоналізм">функціоналізму</a> як провідного напряму. Він утвердив такий основний принцип: «форма іде за функцією». Ключовою фігурою, чия творчість визначила магістральні шляхи розвитку будівництва у XX столітті, став архітектор надзвичайної інтелектуальної і художньої сили — <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B1%D1%8E%D0%B7%27%D1%94" class="mw-redirect" title="Ле Корбюз'є">Ле Корбюз'є</a>. Він народився у <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Швейцарія">Швейцарії</a>, але жив і працював в основному у <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6" title="Париж">Парижі</a>. У своїх численних яскравих теоретичних роботах він сформулював принципи функціоналістської архітектури: </p> <ul><li>1) <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B8" class="mw-redirect" title="Колони">колони</a>, що підіймають <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Будинок">будинок</a> над землею;</li> <li>2) сад на даху;</li> <li>3) вільний план;</li> <li>4) горизонтальне <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D0%BD%D0%BE" title="Вікно">вікно</a>;</li> <li>5) вільний <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Навісний фасад (ще не написана)">навісний фасад</a>.</li></ul> <p>Ле Корбюз'є розробив і застосував революційний принцип у техніці будівництва: він всю систему <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81" class="mw-redirect" title="Каркас">каркаса</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8" class="mw-redirect" title="Споруди">споруди</a> звів до двох елементів — <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0" class="mw-redirect mw-disambig" title="Опора">опори</a> і <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Перекриття">перекриття</a>. Таким чином, для внутрішнього планування відкривався повний простір. Це рішення також розкривало широкі можливості для <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="Масове будівництво (ще не написана)">масового будівництва</a>. Фахівці оцінюють значення цього відкриття таким чином: «Принцип відділення <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%87%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97" class="mw-redirect" title="Несучі конструкції">несучої конструкції</a> від планувального рішення належить до найглибших змін, які XX сторіччя привнесло в архітектуру». </p><p><a href="/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Функціоналізм">Функціоналізм</a> виявився настільки співзвучним і з новими естетичними запитами, і з новими технологічними можливостями, що став основою міжнародного стилю, який оформився на кінець 20-х років. У його рамках органічно розкрилися можливості будівельного матеріалу сторіччя — <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Залізобетон">залізобетону</a>. Певна національна своєрідність, відмінності архітектурних шкіл існують в межах міжнародного стилю. Він був типовим для <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Американська архітектура (ще не написана)">американської архітектури</a> <a href="/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA" title="Нью-Йорк">Нью-Йорка</a> з його <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BE%D1%81" title="Хмарочос">хмарочосами</a>, зосередженими на <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D1%82%D1%82%D0%B5%D0%BD" title="Мангеттен">Мангеттені</a>. Найзнаменитіші <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96" title="Адміністративні будівлі">адміністративні будівлі</a> — це <a href="/wiki/%D0%95%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%B9%D1%80-%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%82-%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%B3" title="Емпайр-Стейт-Білдінг">Емпайр-Стейт-Білдінг</a> (398 м висотою) і комплекс хмарочосів <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BA%D1%84%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80-%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80" class="mw-redirect" title="Рокфеллер-центр">Рокфеллер-центр</a>. </p><p>У <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" class="mw-redirect" title="Радянський Союз">Радянському Союзі</a> отримав популярність близький за духом напрям — <b><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Конструктивізм">конструктивізм</a></b> (тобто <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F" class="mw-disambig" title="Конструкція">конструкція</a> — основа усього архітектурного рішення). У деяких спорудах того часу простежувалося поєднання конструктивізму і класичної традиції (наприклад — <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%B2%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мавзолей Володимира Леніна (ще не написана)">мавзолей Володимира Леніна</a>, побудований за проектом <a href="/wiki/%D0%A9%D1%83%D1%81%D1%94%D0%B2_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Щусєв Олексій Вікторович">О. В. Щусева</a>). </p><p>У другій половині сторіччя зростає взаємозв'язок архітектури і <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Містобудування">містобудування</a> загалом. З'являються <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Збірні конструкції (ще не написана)">збірні</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97" title="Пневматичні будівельні конструкції">пневматичні конструкції</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8" title="Синтетичні матеріали">синтетичні матеріали</a>. На зміну традиційним художнім <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0" class="mw-redirect" title="Ремесла">ремеслам</a> прийшов <b><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD" title="Дизайн">дизайн</a></b>. Дуже багато прихильників знаходить собі <b><a href="/w/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Техніцизм (ще не написана)">техніцизм</a></b> — особливо при будівництві <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Багатоповерхові будівлі (ще не написана)">багатоповерхових будівель</a>, але він все одно не домінує, а співіснує з безліччю різних шкіл і напрямів, в тому числі тих, які відроджують традиційні стилі (наприклад, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Класицизм">класицизм</a>). </p><p>Примушує задуматися над перспективами архітектури у наступному сторіччі такий факт. За опитуванням архітекторів — учасників дуже престижної будівельної виставки у <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%81-%D0%92%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%81" title="Лас-Вегас">Лас-Вегасі</a> у <a href="/wiki/1999" title="1999">1999</a>, були названі 10 найвидатніших споруд XX ст. Більшість споруд, які потрапили до списку, виділяються не своїми естетичними перевагами, а масштабами і складністю конструкцій. На першому місці виявився <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Євротунель">Євротунель</a> під протокою <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0-%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%88" title="Ла-Манш">Ла-Манш</a>. Були також названі <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB" title="Панамський канал">Панамський канал</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B3_%D0%A1%D0%A8%D0%90&action=edit&redlink=1" class="new" title="Федеральна система автомобільних доріг США (ще не написана)">федеральна система автомобільних доріг США</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%8F" class="mw-redirect" title="Асуанська гребля">Асуанська гребля</a>, <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%96_%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82)" class="mw-redirect" title="Золоті Ворота (міст)">міст через протоку Золоті ворота</a> у <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE" title="Сан-Франциско">Сан-Франциско</a>. Єдиний виняток становила будівля <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80" title="Сіднейський оперний театр">Сіднейського оперного театру</a>. </p> <ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Brazil.Brasilia.01a.jpg" class="mw-file-description" title="м. Бразиліа, Кафедральний собор вночі"><img alt="м. Бразиліа, Кафедральний собор вночі" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a4/Brazil.Brasilia.01a.jpg/120px-Brazil.Brasilia.01a.jpg" decoding="async" width="120" height="96" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a4/Brazil.Brasilia.01a.jpg/180px-Brazil.Brasilia.01a.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a4/Brazil.Brasilia.01a.jpg/240px-Brazil.Brasilia.01a.jpg 2x" data-file-width="943" data-file-height="751" /></a></span></div> <div class="gallerytext">м. Бразиліа, Кафедральний собор вночі</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sydney_Opera_house.JPG" class="mw-file-description" title="Сіднейський оперний театр"><img alt="Сіднейський оперний театр" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/aa/Sydney_Opera_house.JPG/120px-Sydney_Opera_house.JPG" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/aa/Sydney_Opera_house.JPG/180px-Sydney_Opera_house.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/aa/Sydney_Opera_house.JPG/240px-Sydney_Opera_house.JPG 2x" data-file-width="2592" data-file-height="1944" /></a></span></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80" title="Сіднейський оперний театр">Сіднейський оперний театр</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mexico_Museo_Antroplogico_3.jpg" class="mw-file-description" title="Мехіко, Національний музей антропології, внутрішній дворик"><img alt="Мехіко, Національний музей антропології, внутрішній дворик" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/Mexico_Museo_Antroplogico_3.jpg/120px-Mexico_Museo_Antroplogico_3.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/Mexico_Museo_Antroplogico_3.jpg/180px-Mexico_Museo_Antroplogico_3.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/Mexico_Museo_Antroplogico_3.jpg/240px-Mexico_Museo_Antroplogico_3.jpg 2x" data-file-width="2592" data-file-height="1944" /></a></span></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%BA%D0%BE" title="Мехіко">Мехіко</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97" title="Національний музей антропології">Національний музей антропології</a>, внутрішній дворик</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Yoyogi_Gymnasium.jpg" class="mw-file-description" title="Арх. Кендзо Танге. Олімпійський центр в Токіо, 1964 р."><img alt="Арх. Кендзо Танге. Олімпійський центр в Токіо, 1964 р." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f2/Yoyogi_Gymnasium.jpg/120px-Yoyogi_Gymnasium.jpg" decoding="async" width="120" height="68" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f2/Yoyogi_Gymnasium.jpg/180px-Yoyogi_Gymnasium.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f2/Yoyogi_Gymnasium.jpg/240px-Yoyogi_Gymnasium.jpg 2x" data-file-width="1390" data-file-height="788" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Арх. Кендзо Танге. Олімпійський центр в <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%BE" title="Токіо">Токіо</a>, <a href="/wiki/1964" title="1964">1964</a> р.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:UOB_Plaza_with_Floodlights.jpg" class="mw-file-description" title="Арх. Кендзо Танге. Майдан УОБ, Сінгапур"><img alt="Арх. Кендзо Танге. Майдан УОБ, Сінгапур" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b1/UOB_Plaza_with_Floodlights.jpg/80px-UOB_Plaza_with_Floodlights.jpg" decoding="async" width="80" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b1/UOB_Plaza_with_Floodlights.jpg/120px-UOB_Plaza_with_Floodlights.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b1/UOB_Plaza_with_Floodlights.jpg/160px-UOB_Plaza_with_Floodlights.jpg 2x" data-file-width="2592" data-file-height="3872" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Арх. Кендзо Танге. Майдан УОБ, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%80" title="Сінгапур">Сінгапур</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Outubro2006_032.jpg" class="mw-file-description" title="Центр Васко да Гама і Атлантичний павільйон, Лісабон, 1998 р."><img alt="Центр Васко да Гама і Атлантичний павільйон, Лісабон, 1998 р." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/ff/Outubro2006_032.jpg/120px-Outubro2006_032.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/ff/Outubro2006_032.jpg/180px-Outubro2006_032.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/ff/Outubro2006_032.jpg/240px-Outubro2006_032.jpg 2x" data-file-width="1024" data-file-height="768" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Центр Васко да Гама і Атлантичний павільйон, <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%81%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BD" title="Лісабон">Лісабон</a>, <a href="/wiki/1998" title="1998">1998</a> р.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Milwaukee_Art_Museum_exterior.jpg" class="mw-file-description" title="Калатрава. Художній музей Мілвокі, США."><img alt="Калатрава. Художній музей Мілвокі, США." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/Milwaukee_Art_Museum_exterior.jpg/120px-Milwaukee_Art_Museum_exterior.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/Milwaukee_Art_Museum_exterior.jpg/180px-Milwaukee_Art_Museum_exterior.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/Milwaukee_Art_Museum_exterior.jpg/240px-Milwaukee_Art_Museum_exterior.jpg 2x" data-file-width="2304" data-file-height="1728" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Калатрава. <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D1%96" title="Художній музей Мілвокі">Художній музей Мілвокі</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">США</a>.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Calatrava_Hemisph%C3%A4r_w.jpg" class="mw-file-description" title="Калатрава. Місто мистецтв та наук. Валенсія."><img alt="Калатрава. Місто мистецтв та наук. Валенсія." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/91/Calatrava_Hemisph%C3%A4r_w.jpg/120px-Calatrava_Hemisph%C3%A4r_w.jpg" decoding="async" width="120" height="61" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/91/Calatrava_Hemisph%C3%A4r_w.jpg/180px-Calatrava_Hemisph%C3%A4r_w.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/91/Calatrava_Hemisph%C3%A4r_w.jpg/240px-Calatrava_Hemisph%C3%A4r_w.jpg 2x" data-file-width="5338" data-file-height="2709" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Калатрава. <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA" title="Місто мистецтв та наук">Місто мистецтв та наук</a>. <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Валенсія">Валенсія</a>.</div> </li> </ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Література"><span id=".D0.9B.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0"></span>Література</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=12" title="Редагувати розділ: Література" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=12" title="Редагувати вихідний код розділу: Література"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <table class="infobox" style="font-size:100%"> <tbody><tr> <th style="background-color:#ccccff"><a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_20_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" class="mw-redirect" title="Література 20 століття">Роки в літературі — XX століття</a> <br /> </th></tr> <tr> <td style="text-align:center"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Peresopnytske_Gospel_04.jpg" class="mw-file-description" title="Пересопницьке Євангеліє"><img alt="Пересопницьке Євангеліє" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/80/Peresopnytske_Gospel_04.jpg/80px-Peresopnytske_Gospel_04.jpg" decoding="async" width="80" height="126" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/80/Peresopnytske_Gospel_04.jpg/120px-Peresopnytske_Gospel_04.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/80/Peresopnytske_Gospel_04.jpg/160px-Peresopnytske_Gospel_04.jpg 2x" data-file-width="600" data-file-height="948" /></a></span> </td></tr> <tr> <th style="background-color:silver"> ∙ <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Література XIX століття">XIX століття</a>  ∙ <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XXI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Література XXI століття (ще не написана)">XXI століття</a> </th></tr> <tr> <th style="background-color:silver"><a href="/w/index.php?title=1900-%D1%82%D1%96_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="1900-ті у літературі (ще не написана)">1900-ті</a> </th></tr> <tr> <td style="font-size:90%"><a href="/wiki/1900_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1900 у літературі">1900</a> ∙ <a href="/wiki/1901_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1901 у літературі">01</a> ∙ <a href="/wiki/1902_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1902 у літературі">02</a> ∙ <a href="/wiki/1903_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1903 у літературі">03</a> ∙ <a href="/wiki/1904_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1904 у літературі">04</a> <a href="/wiki/1905_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1905 у літературі">05</a> ∙ <a href="/wiki/1906_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1906 у літературі">06</a> ∙ <a href="/wiki/1907_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1907 у літературі">07</a> ∙ <a href="/wiki/1908_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1908 у літературі">08</a> ∙ <a href="/wiki/1909_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1909 у літературі">09</a> </td></tr> <tr> <th style="background-color:silver"><a href="/w/index.php?title=1910-%D1%82%D1%96_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="1910-ті у літературі (ще не написана)">1910-ті</a> </th></tr> <tr> <td><b><a href="/wiki/1910_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1910 у літературі">1910</a></b> ∙ <a href="/wiki/1911_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1911 у літературі">11</a> ∙ <a href="/wiki/1912_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1912 у літературі">12</a> ∙ <a href="/w/index.php?title=1913_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="1913 у літературі (ще не написана)">13</a> ∙ <a href="/wiki/1914_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1914 у літературі">14</a> <a href="/wiki/1915_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1915 у літературі">15</a> ∙ <a href="/wiki/1916_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1916 у літературі">16</a> ∙ <a href="/wiki/1917_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1917 у літературі">17</a> ∙ <a href="/wiki/1918_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1918 у літературі">18</a> ∙ <a href="/wiki/1919_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1919 у літературі">19</a> </td></tr> <tr> <th style="background-color:silver"><a href="/w/index.php?title=1920-%D1%82%D1%96_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="1920-ті у літературі (ще не написана)">1920-ті</a> </th></tr> <tr> <td><b><a href="/wiki/1920_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1920 у літературі">1920</a></b> ∙ <a href="/wiki/1921_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1921 у літературі">21</a> ∙ <a href="/wiki/1922_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1922 у літературі">22</a> ∙ <a href="/wiki/1923_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1923 у літературі">23</a> ∙ <a href="/wiki/1924_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1924 у літературі">24</a> <a href="/wiki/1925_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1925 у літературі">25</a> ∙ <a href="/wiki/1926_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1926 у літературі">26</a> ∙ <a href="/wiki/1927_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1927 у літературі">27</a> ∙ <a href="/wiki/1928_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1928 у літературі">28</a> ∙ <a href="/wiki/1929_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1929 у літературі">29</a><br /> </td></tr> <tr> <th style="background-color:silver"><a href="/w/index.php?title=1930-%D1%82%D1%96_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="1930-ті у літературі (ще не написана)">1930-ті</a> </th></tr> <tr> <td><b><a href="/wiki/1930_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1930 у літературі">1930</a></b> ∙ <a href="/wiki/1931_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1931 у літературі">31</a> ∙ <a href="/wiki/1932_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1932 у літературі">32</a> ∙ <a href="/wiki/1933_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1933 у літературі">33</a> ∙ <a href="/wiki/1934_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1934 у літературі">34</a> <a href="/wiki/1935_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1935 у літературі">35</a> ∙ <a href="/wiki/1936_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1936 у літературі">36</a> ∙ <a href="/wiki/1937_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1937 у літературі">37</a> ∙ <a href="/wiki/1938_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1938 у літературі">38</a> ∙ <a href="/wiki/1939_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1939 у літературі">39</a><br /> </td></tr> <tr> <th style="background-color:silver"><a href="/w/index.php?title=19:0-%D0%B2%D1%96_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="19:0-ві у літературі (ще не написана)">1940-ві</a> </th></tr> <tr> <td><b><a href="/wiki/1940_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1940 у літературі">1940</a></b> ∙ <a href="/wiki/1941_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1941 у літературі">41</a> ∙ <a href="/wiki/1942_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1942 у літературі">42</a> ∙ <a href="/wiki/1943_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1943 у літературі">43</a> ∙ <a href="/wiki/1944_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1944 у літературі">44</a> <a href="/wiki/1945_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1945 у літературі">45</a> ∙ <a href="/wiki/1946_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1946 у літературі">46</a> ∙ <a href="/wiki/1947_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1947 у літературі">47</a> ∙ <a href="/wiki/1948_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1948 у літературі">48</a> ∙<a href="/wiki/1949_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1949 у літературі">49</a><br /> </td></tr> <tr> <th style="background-color:silver"><a href="/w/index.php?title=1950-%D1%82%D1%96_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="1950-ті у літературі (ще не написана)">1950-ті</a> </th></tr> <tr> <td><b><a href="/wiki/1950_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1950 у літературі">1950</a></b> ∙ <a href="/wiki/1951_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1951 у літературі">51</a> ∙ <a href="/wiki/1952_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1952 у літературі">52</a> ∙ <a href="/wiki/1953_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1953 у літературі">53</a> ∙ <a href="/wiki/1954_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1954 у літературі">54</a> <a href="/wiki/1955_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1955 у літературі">55</a> ∙ <a href="/wiki/1956_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1956 у літературі">56</a> ∙ <a href="/wiki/1957_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1957 у літературі">57</a> ∙ <a href="/wiki/1958_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1958 у літературі">58</a> ∙ <a href="/wiki/1959_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1959 у літературі">59</a><br /> </td></tr> <tr> <th style="background-color:silver"><a href="/w/index.php?title=1960-%D1%82%D1%96_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="1960-ті у літературі (ще не написана)">1960-ті</a> </th></tr> <tr> <td><b><a href="/wiki/1960_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1960 у літературі">1960</a></b> ∙ <a href="/wiki/1961_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1961 у літературі">61</a> ∙ <a href="/wiki/1962_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1962 у літературі">62</a> ∙ <a href="/wiki/1963_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1963 у літературі">63</a> ∙ <a href="/wiki/1964_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1964 у літературі">64</a> <a href="/wiki/1965_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1965 у літературі">65</a> ∙ <a href="/wiki/1966_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1966 у літературі">66</a> ∙ <a href="/wiki/1967_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1967 у літературі">67</a> ∙ <a href="/wiki/1968_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1968 у літературі">68</a> ∙ <a href="/wiki/1969_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1969 у літературі">69</a><br /> </td></tr> <tr> <th style="background-color:silver"><a href="/w/index.php?title=1970-%D1%82%D1%96_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="1970-ті у літературі (ще не написана)">1970-ті</a> </th></tr> <tr> <td><b><a href="/wiki/1970_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1970 у літературі">1970</a></b> ∙ <a href="/wiki/1971_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1971 у літературі">71</a> ∙ <a href="/wiki/1972_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1972 у літературі">72</a> ∙ <a href="/wiki/1973_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1973 у літературі">73</a> ∙ <a href="/wiki/1974_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1974 у літературі">74</a> <a href="/wiki/1975_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1975 у літературі">75</a> ∙ <a href="/wiki/1976_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1976 у літературі">76</a> ∙ <a href="/wiki/1977_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1977 у літературі">77</a> ∙ <a href="/wiki/1978_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1978 у літературі">78</a> ∙ <a href="/wiki/1979_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1979 у літературі">79</a><br /> </td></tr> <tr> <th style="background-color:silver"><a href="/w/index.php?title=1980-%D1%82%D1%96_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="1980-ті у літературі (ще не написана)">1980-ті</a> </th></tr> <tr> <td><b><a href="/wiki/1980_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1980 у літературі">1980</a></b> ∙ <a href="/wiki/1981_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1981 у літературі">81</a> ∙ <a href="/wiki/1982_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1982 у літературі">82</a> ∙ <a href="/wiki/1983_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1983 у літературі">83</a> ∙ <a href="/wiki/1984_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1984 у літературі">84</a> <a href="/wiki/1985_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1985 у літературі">85</a> ∙ <a href="/wiki/1986_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1986 у літературі">86</a> ∙ <a href="/wiki/1987_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1987 у літературі">87</a> ∙ <a href="/wiki/1988_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1988 у літературі">88</a> ∙ <a href="/wiki/1989_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1989 у літературі">89</a> </td></tr> <tr> <th style="background-color:silver"><a href="/w/index.php?title=1990-%D1%82%D1%96_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="1990-ті у літературі (ще не написана)">1990-ті</a> </th></tr> <tr> <td><b><a href="/wiki/1990_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1990 у літературі">1990</a></b> ∙ <a href="/wiki/1991_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1991 у літературі">91</a> ∙ <a href="/wiki/1992_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1992 у літературі">92</a> ∙ <a href="/wiki/1993_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1993 у літературі">93</a> ∙ <a href="/wiki/1994_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1994 у літературі">94</a> ∙ <a href="/wiki/1995_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1995 у літературі">95</a> ∙ <a href="/wiki/1996_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1996 у літературі">96</a> ∙ <a href="/wiki/1997_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1997 у літературі">97</a> ∙ <a href="/wiki/1998_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1998 у літературі">98</a> ∙ <a href="/wiki/1999_%D1%83_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96" title="1999 у літературі">99</a><br /> </td></tr></tbody></table> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_20_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" class="mw-redirect" title="Література 20 століття">Література 20 століття</a></i></div> <p>Література XX століття буквально пронизана контрастами. Нестримні експерименти — і дбайливе збереження традицій, поява принципово нових жанрів; і розвиток всіх, раніше вироблених літературною історією, високе розуміння призначення письменника; і тотальна комерціалізація. У цьому розмаїтті можна виділити такі домінантні тенденції. </p><p>Передусім, на відміну від живопису, скульптури й архітектури, у літературному процесі значимість колишніх досягнень — реалізму, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Психологізм">психологізму</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7&action=edit&redlink=1" class="new" title="Соціальний аналіз (ще не написана)">соціального аналізу</a> — не тільки не згасала, але ніколи не виходила на другий план. В одному ряду з шедеврами соціально-психологічної романістики XIX ст. стоять «Жан-Крістоф» <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD" class="mw-redirect" title="Роллан Ромен">Ромена Роллана</a> у <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франції</a>, «Будденброки» <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%BD_%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81" class="mw-redirect" title="Манн Томас">Томаса Манна</a> у <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Німеччина">Німеччині</a>, «Сага про Форсайтів» <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%81%D1%83%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%96" title="Джон Голсуорсі">Джона Голсуорсі</a> в Англії, «Тихий Дон» <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%A8%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2" class="mw-redirect" title="Михайло Шолохов">Михайла Шолохова</a> в Росії. Найширшу панораму життя американського півдня Сполучених Штатів у циклі романів дав один з найбільших романістів сторіччя <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%A4%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D1%80" title="Вільям Фолкнер">Вільям Фолкнер</a>. Філігранно і дбайливо використовували слово видатні російські письменники <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Бунін Іван Олексійович">Іван Бунін</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Паустовський Костянтин Георгійович">Костянтин Паустовський</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Набоков Володимир Володимирович">Володимир Набоков</a> (причому Набоков, який значну частину життя прожив у <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">США</a>, і став визнаним класиком американської літератури). </p><p>Багато письменників продовжувало традицію активної участі в громадській діяльності. Особливо широкий відгук дістав антифашистський і антивоєнний рух. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD_%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%BD" title="Ромен Роллан">Ромен Роллан</a>, який багато років прожив у <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Швейцарія">Швейцарії</a>, повернувся до рідної <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франції</a> в найнебезпечніший момент наближення нацистської загрози, поет <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%80%D0%BE" title="Андре Мальро">Андре Мальро</a> став активним учасником <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%85_%D0%9E%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83" class="mw-redirect" title="Рух Опору">руху Опору</a>. <a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%A5%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%83%D0%B5%D0%B9" class="mw-redirect" title="Ернест Хемінгуей">Ернест Хемінгуей</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5_%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0" title="Мате Залка">Мате Залка</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%9E%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB" title="Джордж Орвелл">Джордж Орвелл</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Кольцов Михайло Юхимович">Михайло Кольцов</a> воювали на боці республіканської Іспанії. <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%BD_%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81" class="mw-redirect" title="Манн Томас">Томас Манн</a> емігрував після приходу <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B5%D1%80" class="mw-redirect" title="Гітлер">Гітлера</a> до влади в <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Швейцарія">Швейцарію</a> і очолив там антинацистський комітет. Військовими кореспондентами було багато радянських письменників, <a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3_%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Еренбург Ілля Григорович">Іллю Еренбурга</a> за його публіцистику Гітлер оголосив особистим ворогом <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%85" title="Третій Рейх">«третього рейху»</a>. У роки <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Холодна війна">«холодної війни»</a> письменники не раз збирали конгреси на захист миру. </p><p>Поглиблення і розвитку набула історична <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Романістика">романістика</a>. Неважко помітити, що письменники зверталися до цього жанру, насамперед намагаючись знайти в історії відповіді на життєві питання. Такі пошуки вони поєднували з суворою науковістю, з ретельним відтворенням епохи, яка описувалась. Такими є «Боги жадають» <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Франс Анатоль">Анатоля Франса</a>, «Петро Перший» <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Толстой Олексій Миколайович">Олексія Толстого</a>. Основне місце зайняли історичні романи в творчості великого німецького письменника <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BE%D0%BD_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D1%85%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D1%80" class="mw-redirect" title="Ліон Фейхтвангер">Ліона Фейхтвангера</a> («Єврей Зюс», «Іспанська балада» та інші). </p><p>З новацій, що з'явилися, насамперед потрібно назвати стилістичні. Складається думка, що некваплива, розмірена проза, мелодійні віршовані розміри минулого не відповідають темпам нового сторіччя. Замість них приходять вірші без рим і розміру. У російській поезії яскравим прикладом новаторських пошуків може послужити творчість Володимира Маяковського. Згодом загальновизнаною стала і знайшла безліч продовжувачів скупа за зовнішніми проявами, відмінна стислістю фраз, «телеграфна» манера американського письменника Ернеста Хемінгуея. </p><p>Характерний для модернізму розрив з традиціями ми бачимо у створенні так званої літератури «потоку свідомості». Початок їй поклав роман англійського письменника ірландського походження <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B9%D1%81" title="Джеймс Джойс">Джеймса Джойса</a> «Улісс», в якому чітко простежується вплив психоаналітичних ідей Фрейда. Роман без героя, без звичної фабули розробляє у французькій літературі <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%81%D1%82" title="Марсель Пруст">Марсель Пруст</a> (епопея «В пошуках втраченого часу»). Швейцарський письменник німецького походження <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B5" title="Герман Гессе">Герман Гессе</a> представляє психологічну, філософську прозу (повість <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BA_(%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD)" title="Степовий вовк (роман)">«Степовий вовк»</a>, роман <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0_%D0%B2_%D0%B1%D1%96%D1%81%D0%B5%D1%80" title="Гра в бісер">«Гра в бісер»</a>), звертається до складного світу релігійних вчень Сходу (<a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%85%D0%B0_(%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD)" title="Сіддхартха (роман)">«Сіддхартха»</a>). Глибинні, таємні основи повсякденності — включаючи всю невичерпність потворного — зробив об'єктом своєї творчості американець <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80" title="Генрі Міллер">Генрі Міллер</a> (романи «Сексус», «Тропік Раку»). Видатні французькі філософи-екзистенціалісти <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80_%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D1%8E" title="Альбер Камю">Альбер Камю</a> і <a href="/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%80" title="Жан-Поль Сартр">Жан-Поль Сартр</a> були також видатними літераторами. </p><p>Для ряду письменників реалістичні образи здавалися недостатніми для сучасного масштабу, коли сама дійсність часом видавалася ірреальною. У новій якості повертається до літератури романтизм. У західній літературі головним романтиком сторіччя, безсумнівно, був <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BD_%D0%B4%D0%B5_%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D1%82-%D0%95%D0%BA%D0%B7%D1%8E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96" title="Антуан де Сент-Екзюпері">Антуан де Сент-Екзюпері</a> («Маленький принц», «Земля людей»), який загинув у повітряному бою з фашистами. Слід згадати і видатного романіста <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Булгаков Михайло Опанасович">М. О. Булгакова</a> (роман «Майстер і Маргарита», повісті «Собаче серце», «Театральний роман» та інш.). </p><p>Викликані світовими війнами, хвилею революцій, насильства і тоталітаризму песимістичні настрої вилилися у виникнення нового жанру — антиутопії. На відміну від літературних утопій минулого, що змальовували образи бажаного, ідеального суспільного ладу, антиутопії являли собою застереження — лякаючий образ можливого страшного майбутнього. Яскраві зразки антиутопій — твори <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%9E%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB" title="Джордж Орвелл">Джорджа Орвелла</a> («1984»), <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Замятін Євген Іванович">Євгена Замятіна</a> («Ми»), <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Платонов Андрій Платонович">Андрія Платонова</a> («Котлован», «Чевенгур»), <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D1%81_%D0%A5%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%BB%D1%96" class="mw-redirect" title="Олдос Хакслі">Олдоса Хакслі</a> («О, цей дивний світ!»). У XX столітті виникає і набуває досить значного поширення <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%83%D1%80%D0%B4%D1%83" title="Література абсурду">література абсурду</a> (переважно у вигляді театру абсурду). Визначними представниками цієї течії були румунський письменник <a href="/wiki/%D0%95%D0%B6%D0%B5%D0%BD_%D0%86%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE" class="mw-redirect" title="Ежен Іонеско">Ежен Іонеско</a>, ірландець <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%8E%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%B5%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D1%82" class="mw-redirect" title="Семюель Беккет">Семюель Беккет</a>, російський поет <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%81_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%97%D0%BB_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Хармс Даниїл Іванович">Даниїл Хармс</a> (Ювачев). До глибоких прозаїків епохи належить австрійський письменник <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86_%D0%9A%D0%B0%D1%84%D0%BA%D0%B0" title="Франц Кафка">Франц Кафка</a>, який геніально зобразив пронизливу абсурдність сучасної бюрократії, згасання і зникнення людини і людяності (романи «Процес», «Замок» тощо). </p><p>Прямий зв'язок з успіхами науки простежується у запаморочливій популярності жанру <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Наукова фантастика">наукової фантастики</a>, який зародився у XIX столітті. Фантасти намагалися осмислити морально-етичні наслідки науково-технічного прогресу, ставили в своїх творах проблеми, які згодом починали непокоїти все людство. Великим мислителем-фантастом був <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%A3%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%81" class="mw-redirect" title="Герберт Уеллс">Герберт Уеллс</a> (повісті «Острів лікаря Моро», «Війна світів», «Машина часу», «Людина-невидимка»). Блискучі зразки соціальної фантастики належать перу чеха <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BB_%D0%A7%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BA" title="Карел Чапек">Карела Чапека</a> («Війна саламандр», «R.U.R.», «Фабрика абсолюту»). Як представник соціальної фантастики увійшов у літературу й основоположник радянської <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Наукова фантастика">наукової фантастики</a> <a href="/wiki/%D0%91%D1%94%D0%BB%D1%8F%D1%94%D0%B2_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Бєляєв Олександр Романович">Олександр Беляєв</a> («Людина-амфібія», «Вічний хліб», «Голова професора Доуеля»). Для середини <a href="/wiki/1950-%D1%82%D1%96" title="1950-ті">50-х</a> — початку <a href="/wiki/1960-%D1%82%D1%96" title="1960-ті">60-х рр.</a> найголовніший інтерес складали перспективи підкорення <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%BE%D1%81" class="mw-redirect" title="Космос">космосу</a> (твори <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%82%D1%83%D1%80_%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%BA" title="Артур Кларк">Артура Кларка</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96" title="Рей Бредбері">Рея Бредбері</a>), забарвлені світлом утопічних очікувань («Туманність Андромеди» та інші твори <a href="/wiki/%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD" class="mw-redirect" title="Єфремов Іван">Івана Єфремова</a>). Пізніше фантасти стали використовувати можливості жанру для дослідження <a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Етика">етики</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Біоетика">біоетики</a> і навіть роботоетики. Багато з проблем, які передбачили у своїй творчості <a href="/wiki/%D0%90%D0%B9%D0%B7%D0%B5%D0%BA_%D0%90%D0%B7%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2" title="Айзек Азімов">Айзек Азімов</a> і <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9B%D0%B5%D0%BC" title="Станіслав Лем">Станіслав Лем</a> про статус і межі штучного розуму, можливості і небезпеки розвитку робототехніки, стали сьогодні реальністю. Реалії сьогоднішнього комп'ютерного світу перевершують навіть уяву фантастів. Фантастика як жанр літератури все частіше поєднується з антиутопією, показуючи людству перспективи можливого саморуйнування на шляху «прогресу». </p><p>Завдяки сучасним засобам комунікації, перетворенню літературного перекладу на рівноправну галузь творчості, все витонченішій поліграфічній технології зв'язки в масштабах світової літератури весь час зміцнюються. У той же час в її рамках існують і колишні національні центри, складаються нові. </p><p>Яскравим явищем у світовому літературному процесі другої половини сторіччя стала <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Латиноамериканська література">латиноамериканська література</a>. На основі <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Іспанська література">іспанської літератури</a> і місцевого багатонаціонального фольклору (<a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Індіанці">індіанців</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96" class="mw-redirect" title="Африканці">африканців</a>, <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%86%D1%96" title="Європейці">європейців</a>) виріс заворожуючий образний світ, самобутні характери книг <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D1%85%D0%B5_%D0%9B%D1%83%D1%97%D1%81_%D0%91%D0%BE%D1%80%D1%85%D0%B5%D1%81" title="Хорхе Луїс Борхес">Хорхе Луїса Борхеса</a>, <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%80" title="Хуліо Кортасар">Хуліо Кортасара</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Аргентина">Аргентина</a>), <a href="/wiki/%D0%96%D0%BE%D1%80%D0%B6%D1%96_%D0%90%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%83" title="Жоржі Амаду">Жоржі Амаду</a> (<a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Бразилія">Бразилія</a>), <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%96%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%81" class="mw-redirect" title="Габріель Гарсіа Маркес">Габріеля Гарсіа Маркеса</a> (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B1%D1%96%D1%8F" title="Колумбія">Колумбія</a>). </p><p>Окремо слід зупинитися на феномені <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Радянська література (ще не написана)">радянської літератури</a>. XX століття відкрилося «срібною добою» російської літератури з цілим розсипом поетичних імен. Революція і громадянська війна змінили, але не перервали літературний процес. <a href="/wiki/1920-%D1%82%D1%96" title="1920-ті">20-і</a> роки відмічені сплеском, вибухом літературного життя. Ситуація серйозно змінилася після концентрації всієї влади в руках <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD" class="mw-redirect" title="Сталін">Сталіна</a> на межі 20—30-х років. Багато письменників було репресовано. Правлячий режим добре розумів ідеологічну і виховну роль літератури, у 1934 працівники літератури були об'єднані у <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0" title="Спілка письменників СРСР">Спілку письменників СРСР</a>. На державному рівні головним методом літературної творчості був проголошений <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Соціалістичний реалізм">соціалістичний реалізм</a>. На відміну від <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Західна Європа">Західної Європи</a>, в радянській літературі аж до <a href="/wiki/1980-%D1%82%D1%96" title="1980-ті">80-х</a> років традиціоналізм став магістральним напрямом розвитку. В його рамках у прямій або непрямій згоді з пануючою ідеологією було створено чимало видатних творів. А ось літературне новаторство було можливе тільки при роботі «у шухляду», публікації в «самвидаві» або за кордоном. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Театр_і_музика"><span id=".D0.A2.D0.B5.D0.B0.D1.82.D1.80_.D1.96_.D0.BC.D1.83.D0.B7.D0.B8.D0.BA.D0.B0"></span>Театр і музика</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=13" title="Редагувати розділ: Театр і музика" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=13" title="Редагувати вихідний код розділу: Театр і музика"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Що стосується театру, то за свою попередню історію він пройшов складний шлях від дуже умовного дійства до постановок, які мали разючу життєвість. У XX ст. революційність побачили якраз у зворотному: у максимальній театральності, що розуміється як умовність, використанні різких вирізних засобів. У 20-і роки одночасно у <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Москва">Москві</a> розгорнулася творчість видатних режисерів-новаторів. Свій театр організував <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B9%D1%94%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мейєрхольд (ще не написана)">В. Мейєрхольд</a>, який радикально оновлював виразні засоби, навіть використав прийоми російського балагану, залучав публіку до сценічної дії. <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD_%D0%91%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Вахтангов Євген Багратіонович">Євген Вахтангов</a> висунув лозунг «фантастичного реалізму». <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%97%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Таїров Олександр Якович">О. Таїров</a> був прихильником крайніх сценічних форм, противником напівтонів. </p><p>Ще одна відмінність від інших видів мистецтва пов'язана з тим, що театральне мистецтво залежніше від держави, схильне до політичного впливу. Тут немає компромісного варіанта «відкласти видання», не можна ховатися за повною умовністю живописних образів. </p><p>Однією з найзначніших особистостей, які формували театр XX ст., був німецький драматург, письменник, режисер і теоретик <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%82" class="mw-redirect" title="Бертольд Брехт">Бертольд Брехт</a>. Він розвивав інтелектуальний напрям. Прихильник соціалістичних ідей, він почав свою творчість <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Тригрошова опера">«Тригрошовою оперою»</a>, поставленою режисером <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BD_%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ервін Піскатор (ще не написана)">Ервіном Піскатором</a>, основоположником політичного театру (пізніше влада організувала банкрутство його театру). У часи нацизму Брехт був вимушений емігрувати, після війни очолив у <a href="/wiki/%D0%9D%D0%94%D0%A0" class="mw-redirect" title="НДР">Німецькій Демократичній Республіці</a> знаменитий театр <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80_%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Берлінер ансамбль (ще не написана)">«Берлінер ансамбль»</a>. Брехт виробив особливий вид драми — параболу — розгорнену багатими подіями притчу, повну конфліктів глобального характеру («Мама Кураж і її діти», «Життя Галілея», «Добра людина з Сезуана», інші). </p><p><a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Музика">Музика</a> зазнавала процесів, схожих з іншими видами мистецтва. З рубежу віків почався інтенсивний пошук нової сучасної мови, що призвело до невідомого раніше багатоманніття музичних стилів і напрямків. Найрадикальніший крок в цьому напрямку зробив <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3_%D0%90%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4" class="mw-redirect" title="Шенберг Арнольд">А. Шенберг</a> — винахідник <a href="/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Атональність">атональності</a> і <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Додекафонія">додекафонії</a>. Паралельно з ним творили імпресіоністи <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D0%94%D0%B5%D0%B1%D1%8E%D1%81%D1%81%D1%96" title="Клод Дебюссі">Клод Дебюссі</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%81_%D0%A0%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Моріс Равель">Моріс Равель</a>, представники неокласицизму <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Стравінський Ігор Федорович">Ігор Стравінський</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A5%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%82" class="mw-redirect" title="Пауль Хіндеміт">Пауль Хіндеміт</a>, традиції романтизму продовжували <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B0%D1%85%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2" class="mw-redirect" title="Сергій Рахманінов">Сергій Рахманінов</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%83%D1%81" title="Ріхард Штраус">Ріхард Штраус</a>, класиками радянської музики стали <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%84%27%D1%94%D0%B2" class="mw-redirect" title="Сергій Прокоф'єв">Сергій Прокоф'єв</a> та <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE" class="mw-redirect" title="Шостакович Дмитро">Дмитро Шостакович</a>, поєднання класичних традицій з елементами джазу властиве творчості <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B2%D1%96%D0%BD" title="Джордж Гершвін">Джорджа Гершвіна</a>. Класичне виконавське мистецтво XX століття представлено іменами <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%8F%D0%BD" title="Герберт фон Караян">Герберта фон Караяна</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D0%BE%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Макропулос (ще не написана)">Д. Макропулоса</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%94%D0%B3%D1%83%D0%B4%D1%96_%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D1%83%D1%85%D1%96%D0%BD" title="Ієгуді Менухін">Ієгуді Менухіна</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Светланов Євген (ще не написана)">Євгена Свєтланова</a>. </p><p>XX ст. ознаменоване відкриттям і феноменально швидким поширенням нових видів і жанрів музики, музичної творчості, розрахованих на масову аудиторію. Так у 20-і рр. завойовує популярність <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%B7" title="Джаз">джаз</a>, а у 50-60-і — рок. Одним з виконавців — визнаних реформаторів <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Популярна музика">популярної музики</a> XX століття — був американський співак <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B2%D1%96%D1%81_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BB%D1%96" title="Елвіс Преслі">Елвіс Преслі</a>. Він у середині 50-х рр. завоював сцену для <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BA-%D0%BD-%D1%80%D0%BE%D0%BB" title="Рок-н-рол">рок-н-ролу</a> — синтетичного напряму, який виник зі сплаву блюзу, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%B7" title="Джаз">джазу</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B3" class="mw-redirect mw-disambig" title="Свінг">свінгу</a> та інших напрямів. Його продовжувачами стали <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%84_%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B4" class="mw-redirect" title="Кліфф Річард">Кліфф Річард</a>, <a href="/wiki/The_Animals" title="The Animals">«Енімалз»</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%83%D0%BD%D0%B7" class="mw-redirect" title="Роллінг Стоунз">«Роллінг Стоунз»</a> і багато інших. Епоху в рок-музиці XX ст. склала творчість <a href="/wiki/The_Beatles" title="The Beatles">«The Beatles»</a> — квартету у складі <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BD" title="Джон Леннон">Джона Леннона</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%96" title="Пол Маккартні">Пола Маккартні</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%80%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Джордж Гаррісон">Джорджа Гаррісона</a> і <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%80" title="Рінго Старр">Рінго Старра</a>. Почавши виступи у <a href="/wiki/1960" title="1960">1960</a>, «хлопці з Ліверпуля» незабаром завойовують своїми піснями всі топ-позиції престижних <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D1%82-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4" class="mw-redirect" title="Гіт-парад">хіт-парадів</a>. Хоч і в 1970-му році група випускає останній альбом і розпадається, пісні «Бітлз» не втрачають свіжості і користуються досі величезною популярністю. Рок-музика здобуває прихильність молоді на всіх континентах, незалежно від мови і релігії та стає символом протесту проти усталених традицій. До кінця століття виникали і зараз виникають численні напрями, різновиди популярної музики, але революційних зрушень більш не відбувалось. </p><p>Останню третину XX століття в музиці розглядають під знаком <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC_%D0%B2_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96" class="mw-redirect" title="Постмодернізм в музиці">постмодерну</a>. Якщо музика епохи модерну розглядалася, як спосіб вираження, то в епоху постмодерну музика стає видовищем, продуктом масового споживання та індикатором групової ідентифікації. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Доба_кінематографу"><span id=".D0.94.D0.BE.D0.B1.D0.B0_.D0.BA.D1.96.D0.BD.D0.B5.D0.BC.D0.B0.D1.82.D0.BE.D0.B3.D1.80.D0.B0.D1.84.D1.83"></span>Доба кінематографу</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=14" title="Редагувати розділ: Доба кінематографу" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=14" title="Редагувати вихідний код розділу: Доба кінематографу"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Характерна особливість художнього життя нашого сторіччя полягає у тому, що за своєю популярністю, впливовістю традиційні види мистецтва, і навіть література, відступили і віддали пальму першості <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84" title="Кінематограф">кінематографу</a>, який виник у самому кінці XIX ст. Вже у XX ст. було відкрито технічні, художні прийоми, які перетворили кіно з атракціону на мистецтво. Першим режисером, який застосував технічні трюки і монтаж для розвитку кіно, був француз <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%81_%D0%96%D0%BE%D1%80%D0%B6" class="mw-redirect" title="Мельєс Жорж">Жорж Мельєс</a> (фільми «Подорож на Місяць», «Подорож через неможливе»). </p><p>З <a href="/wiki/1908" title="1908">1908</a> починається зйомка так званих «художніх серій» — знятих на плівку театральних вистав, інсценувань літературних творів. Один з найвідоміших серіалів «Граф Монте-Крісто» був знятий у <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%83%D0%B4" title="Голлівуд">Голлівуді</a> — містечку на півдні <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Каліфорнія">Каліфорнії</a>, майбутньому передмісті <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%81-%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81" title="Лос-Анджелес">Лос-Анджелеса</a>. У 1909 р. таверну на головній вулиці містечка (<a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D1%80_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%82" title="Бульвар Сансет">бульвар Сансет</a>) перетворили на <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Кіностудія">кіностудію</a>. Кіноіндустрія народилася на північному сході США й облаштувалася саме в Каліфорнії, де значну частину року стоїть ясна сонячна погода і можна вести зйомки практично цілий рік (з появою спеціалізованих павільйонів значення клімату, зрозуміло, зменшилося). Проходить ще десятиріччя, і кіно диференціює свої жанри, створює нові. З'являються детективи, комічні фільми, вестерни. Великою популярністю починають користуватися багатосерійні пригодницькі фільми. У 20-і роки кіно стає справді масовим мистецтвом, чому сприяла, зокрема, творчість таких відомих американських режисерів, як Д. У. Гріффіт і Т. Інс. Багатий смисловий зміст і філософська глибина зближували їх найкращі твори з ідеями й образами світової художньої літератури. </p><p>У роки німого кіно почалася діяльність видатного актора і режисера, геніального коміка всіх часів — <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%96" class="mw-redirect" title="Чаплін Чарлі">Чарлі Чапліна</a>. Почавши з трюкових комічних фільмів (і досягши в цьому жанрі неперевершених вершин), Чаплін згодом створив фільми, які увійшли до золотого фонду світового мистецтва: <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%BA_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC)" title="Малюк (фільм)">«Малюк»</a>, «На плече!», «Цирк», «Золота лихоманка», «Великий диктатор». Німий кінематограф мав свої шедеври (наприклад, фільм, визнаний згодом одним з найкращих фільмів всіх часів і народів,- «Броненосець „Потьомкін“» радянського режисера <a href="/wiki/%D0%95%D0%B9%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Ейзенштейн Сергій Михайлович">Сергія Ейзенштейна</a>). </p><p>Еру звукового кіно відкрила картина режисера А. Кросленда «Співак джазу» (студія «Ворнер бразерз»), знята у 1927 р. У радянському кіно першими звуковими стрічками були «Путівка в життя» (режисер <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%95%D0%BA%D0%BA&action=edit&redlink=1" class="new" title="Микола Екк (ще не написана)">Микола Екк</a>) і «Зустрічний» (режисери <a href="/wiki/%D0%AE%D1%82%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Юткевич Сергій Йосипович">С. Юткевич</a> і <a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%B8%D1%85_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Ермлер Фридрих Маркович">Ф. Ермлер</a>). З появою звуку і кольору кіно знаходить небачені раніше виражальні можливості. Кіно стає здатним поглинати глядача, захоплювати всю його істоту подіями, які відбуваються на екрані, — кіно не тільки «копіювало», відображало життя — воно саме було таким життям (і навіть більш ніж просто життям) для мільйонів глядачів, даючи багатьом з них не тільки відпочинок і розвагу у години дозвілля, але також і утіху, надію, забуття. Не випадково Голлівуд, де розміщуються найбільші і найвідоміші кіностудії, іменується не інакше, як «фабрика мрій». У 1939 р. Голлівуд випустив перший кольоровий фільм. Це були «Віднесені вітром» (за романом <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%82_%D0%9C%D1%96%D1%82%D1%87%D0%B5%D0%BB%D0%BB" class="mw-redirect" title="Маргарет Мітчелл">Маргарет Мітчелл</a>, у головних ролях <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B2%27%D1%94%D0%BD_%D0%9B%D1%96" title="Вів'єн Лі">Вів'єн Лі</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%93%D0%B5%D0%B9%D0%B1%D0%BB" class="mw-redirect" title="Кларк Гейбл">Кларк Гейбл</a>) — фільм, який досі не залишає глядачів байдужими. </p><p>Склався перевірений набір засобів, за допомогою яких і досі забезпечується гарантований успіх кінопродукції Голлівуда (насамперед, касовий) у широких глядацьких колах: гостра, динамічна фабула, яскраві (і, як правило, нехитрі) типажі і виразна чуттєвість, яка посилюється блискучою зовнішністю акторів. Останнім часом у фільмах все більше і більше присутнє насильство. За таким «рецептом» зроблені і «Хрещений батько» (режисер <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%81_%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0" class="mw-redirect" title="Френсіс Коппола">Френсіс Коппола</a>), і «Титанік» (режисер <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81_%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD" class="mw-redirect" title="Джеймс Камерон">Джеймс Камерон</a>), і десятки інших стрічок. Це не виключає появи справжніх високохудожніх стрічок. Одним з найблискучіших сучасних режисерів по праву вважається <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD_%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3" title="Стівен Спілберг">Стівен Спілберг</a>, який з однаковим успіхом працює як у пригодницькому жанрі (трилогія про Індіану Джонса, «Щелепи», «Парк Юрського періоду»), комедії («Дорога на Голлівуд»), так і в серйозному жанрі («Список Шиндлера»). </p><p>Додаткову увагу привертає щорічне визначення найкращих робіт і вручення призу — <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80" class="mw-redirect" title="Оскар">«Оскара»</a>. Сьогодні американському кінематографу належить тверде і безумовне лідерство у світовому прокаті, яке базується насамперед на фінансових і технічних можливостях. </p><p>Творчі пошуки майстрів різних країн створювали виразну мову сучасного кіномистецтва. Умінням виражати найскладніші ідеї і смислові відтінки, відображати найтонші душевні стани і пориви прославився майстер філософського кіно шведський кінорежисер <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B3%D0%BC%D0%B0%D1%80_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BC%D0%B0%D0%BD" title="Інгмар Бергман">Інгмар Бергман</a>. Глибока змістовність і символічна багатоплановість відрізняли роботи талановитого українського режисера Олександра Довженка («Земля», «Україна у вогні»), самобутнього російського режисера <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9" class="mw-redirect" title="Тарковський Андрій">Андрія Тарковського</a> (<a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Іванове дитинство">«Іванове дитинство»</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC)" title="Андрій Рубльов (фільм)">«Андрій Рубльов (фільм)»</a>, «Дзеркало», <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%80%D1%96%D1%81_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1972)" title="Соляріс (фільм, 1972)">«Соляріс (фільм, 1972)»</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B5%D1%80_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC)" title="Сталкер (фільм)">«Сталкер (фільм)»</a>, «Жертвоприношення» та ін.). </p><p>У період після <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Другої світової війни</a> незвичайна популярність прийшла до італійського неореалістичного кінематографа, традиції якого продовжилися і згодом (<a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%BE_%D0%A4%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96" title="Федеріко Фелліні">Федеріко Фелліні</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96" title="Роберто Росселліні">Роберто Росселліні</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%82%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BE_%D0%B4%D0%B5_%D0%A1%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Вітторіо де Сіка">Вітторіо де Сіка</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96" title="Мікеланджело Антоніоні">Мікеланджело Антоніоні</a>). </p><p>Незабаром після війни на західних кіноекранах був продемонстрований фільм <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%88%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC)" class="mw-redirect" title="Рашьомон (фільм)">«Расемон»</a> японського режисера <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%90%D0%BA%D1%96%D1%80%D0%B0" title="Куросава Акіра">Акіри Куросави</a>. Так вийшло, що це був перший азійський фільм у західному прокаті, Куросава став одним з найвідоміших режисерів світу, а азійський кінематограф зайняв гідне місце у світовому художньому процесі. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Масова_культура"><span id=".D0.9C.D0.B0.D1.81.D0.BE.D0.B2.D0.B0_.D0.BA.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0"></span>Масова культура</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=15" title="Редагувати розділ: Масова культура" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=15" title="Редагувати вихідний код розділу: Масова культура"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Масова культура">Масова культура</a></i></div> <p>До числа принципово нових явищ, пов'язаних саме з XX ст., належить виникнення такого культурного феномена, як <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Масова культура">«масова культура»</a>. Цей термін був введений американською <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Соціологія">соціологією</a> і почав широко вживатися. Факт існування масової культури ніхто не заперечує, але її розуміння і ставлення до неї дуже різне. Американський соціолог Б. Розенберг пише: <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43233947"> </p> <dl><dd><table> <tbody><tr> <td class="template-text-text">„Чи є масова культура мерзенністю, нешкідливим заспокійливим засобом або ж благословенням божим? Це — питання гострих дискусій, в яких ніхто не хоче поступатися… Навіть тепер, коли більшість з нас втомилася від полеміки один з одним, питання не просунулося“. </td></tr></tbody></table></dd></dl> <p>Поняття «масова культура» є частиною загальнішої концепції «масового суспільства». Сумарне визначення масового суспільства приблизно таке. Особливості сучасного суспільства пов'язані з виникненням масового виробництва і масового споживання. Бурхливе зростання населення, особливо міського, збільшення середнього терміну життя людей змінили саму структуру раніше роз'єднаного суспільства, а розвиток засобів масової комунікації привів, уперше в історії, до його об'єднання в єдине ціле. </p><p>Тривалий час культура розпадалася на народну (традиційну) і професійну культуру. В умовах <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Індустріальне суспільство">індустріального суспільства</a> практично повсюдно <a href="/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Традиційна культура (ще не написана)">традиційна культура</a>, пов'язана з сільським укладом, пішла в минуле. Утвердилися інші стандарти. Незрівнянно більше число людей зайняте тепер <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Виробництво">виробництвом</a> і споживанням продуктів професійної культури. Відразу ж виникає питання: який характер носить ця культура, які існують критерії масової культури? </p><p>Зрозуміло, що недостатньо вказати на розмір аудиторії — вона, безперечно, непропорційно зросла в порівнянні з попередніми періодами. На думку більшості соціологів, вирішальною межею у визначенні масової культури є ринкові умонастрої, які трактують <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Мистецтво">мистецтво</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0" title="Наука">науку</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Релігія">релігію</a> як предмет споживання (див. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Споживацтво">споживацтво</a>), підпорядкований <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81" class="mw-redirect" title="Економічний інтерес">економічним міркуванням</a>. Саме в цьому пункті масова культура назавжди розходиться із справжньою культурою. Справжні художники зайняті внутрішнім процесом своєї роботи. Навпаки, художника з сфери <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="Масове мистецтво (ще не написана)">масового мистецтва</a> оцінюють за «продуктивністю», за реакцією аудиторії і, як підсумок, за прибутком або збитком. Оцінка масового мистецтва не пов'язана з його естетичним значенням, має значення тільки ступінь впливу на аудиторію. На вивчення результатів впливу витрачаються значні кошти. Знання ринку обов'язкове для всіх виробників масової культури. Дуже характерна її ознака — циклічність: якщо що-небудь має успіх, то тут же виготовляється серія подібної продукції. </p><p>Однак критерій комерційного успіху ще недостатній. Адже твори високого мистецтва можуть мати не тільки творчий, але й комерційний успіх. У свою чергу, працюючи в формах масової культури, художник може виразити свій час, піднятися до справжньої творчості. </p><p>В принципі, вже склалося уявлення, яке коло явищ належить до масової культури. Це та частина популярних розважальних жанрів (детективно-поліцейських, пригодницьких, мелодраматичних, комедійних романів, <a href="/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%81%D0%B0" title="П'єса">п'єс</a> і <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC" title="Фільм">фільмів</a>, естрадної музики, коміксів тощо), яка відмічена печаттю шаблону і стереотипів, розрахована на споживче, а не самостійне, творче сприйняття. Крім того, це значна частина продукції засобів масової інформації (коли інформація втрачає об'єктивність, набуває комерційного забарвлення), певні явища в моді. </p><p>Масова культура може вбирати в себе і переробляти найрізноманітніші явища. Наприклад, рух «Хіппі», що склався як рух соціального протесту, досить швидко був увібраний масовою культурою. Або вужчий приклад: в 1968 р. в Парижі, після великих студентських хвилювань, у продажі з'явилися прикраси у вигляді пластмасових «булижників». У сувеніри перетворилися уламки зруйнованої в 1989 р. Берлінської стіни. Справжнє шоу було влаштоване літом 1999 р. з останнього в XX ст. сонячного затемнення. </p><p>Масова культура миттєво використовує всі технічні новинки. Справжнім зачинателем естетики масової культури був Голлівуд. Незмірно розширила можливості маскультури поява телебачення, техніки <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE" title="Відео">відео</a>. Неймовірної популярності набули так звані «мильні опери» — нескінченні телевізійні <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB" title="Серіал">серіали</a>. Особливо спеціалізується на них кіновиробництво країн <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Латинська Америка">Латинської Америки</a>. Уперше схожі постановки з'явилися на радіо в <a href="/wiki/1930-%D1%82%D1%96" title="1930-ті">30-і</a> роки, сюжет з продовженням включав і рекламу компаній, що виробляли <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8" class="mw-redirect" title="Мийні засоби">мийні засоби</a>, оскільки вони фінансували трансляції. </p><p>Історично з кінематографом пов'язаний такий важливий елемент масової культури, як культ зірок. Розцвів він в еру телебачення. «Створення» зірок в галузі мистецтва, особливо естрадного, спорту, моди зробилося справжньою індустрією. Ключовою фігурою тут є не сам митець, а <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%8E%D1%81%D0%B5%D1%80" title="Продюсер">продюсер</a>. </p><p>Комерційне мистецтво і література з їх штампами, реклама, комікси, бульварна друкована продукція отримали узагальнене визначення — <b><a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%82%D1%87" class="mw-redirect" title="Кітч">«кітч»</a></b>. Це слово виникло на рубежі XIX — XX ст. в німецькому літературному середовищі як синонім вульгарних літературних виробів. Зараз воно розуміється широко — несмак взагалі, різні форми підробок під справжнє мистецтво. У Франції навіть видана своєрідна антологія «Кітч». </p><p>Ще один негативний чинник, пов'язаний з масовою культурою, — зниження віку людей, що охоплюються впливом засобів масової <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0" title="Пропаганда">пропаганди</a>, аж до <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BA" title="Підліток">підлітків</a> і <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Дитина">дітей</a>. Могутнім каналом такого впливу стала <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0" title="Відеогра">відеогра</a>. Впадає у вічі різниця у змісті вітчизняних та американських <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC" class="mw-redirect" title="Мультиплікаційний фільм">мультиплікаційних фільмів</a>. Найчастіші сюжети, наприклад, «Качиних історій», — це або спроба збагачення, або загроза розорення. Серед молоді різних країн найпопулярнішим став складений виключно з музичних <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Відеокліпи (ще не написана)">відеокліпів</a> телевізійний канал <a href="/wiki/MTV" title="MTV">MTV</a>. </p><p>У рамках масової культури розгортається <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Американська культурна експансія (ще не написана)">американська культурна експансія</a> в масштабах всього світу. Ряд країн — <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франція</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Італія">Італія</a> — намагаються на державному рівні припинити цей процес, але поки що без помітних результатів. Внаслідок певної ізольованості <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" class="mw-redirect" title="Радянський Союз">Радянського Союзу</a> вітчизняна культура раніше не відчувала на собі тиску, зараз ми можемо спостерігати цей процес і в Україні. </p><p>Свою роль в посиленні впливу масової культури відіграє і позиція художньої інтелігенції з її переважаючими елітарними настроями. </p> <ul><li>* *</li></ul> <p>Підсумком розвитку людства на кінець XX сторіччя є культурна ситуація, яку характеризують такі процеси: </p> <ul><li>перетворення людства у взаємопов'язану, взаємозалежну цілісність, що пов'язано з якісно новими технічними, технологічними, інформаційними, комунікативними можливостями;</li> <li>набуття глобальним розвитком яскраво виражених рис катастрофічності (наростання агресивності і насильства, поява засобів масового знищення, геноцид, світові війни, глобальні проблеми);</li> <li>різке розширення можливостей людини впливати на умови свого існування, особливо на природу, створювати і перетворювати штучно матеріально-речове середовище.</li></ul> <p>Звідси випливають характеристики сучасної художньої культури: </p> <ul><li>уніфікація і стандартизація (принципово нові можливості поширення зумовлюють спрощення явищ культури, посилення ролі «масової культури»);</li> <li>інтернаціоналізація культурного життя, глобалізація процесів;</li> <li>виникнення нових, синтезних (синтетичних) видів творчої діяльності, нових жанрів мистецтва і способів творчого самовираження: <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84" title="Кінематограф">кінематографа</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD" title="Дизайн">дизайну</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Мультиплікація">мультиплікації</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%BE" class="mw-redirect" title="Анімаційне кіно">анімаційного кіно</a>), взаємопроникнення видів і жанрів мистецтва, стирання граней між стилями;</li> <li>диференціація культурних форм (поява безлічі нових стильових напрямів, прагнення представників <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Національна культура (ще не написана)">національних культур</a> зберегти свою самобутність).</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Див._також"><span id=".D0.94.D0.B8.D0.B2._.D1.82.D0.B0.D0.BA.D0.BE.D0.B6"></span>Див. також</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=16" title="Редагувати розділ: Див. також" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=16" title="Редагувати вихідний код розділу: Див. також"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Європейська культура XX століття (ще не написана)">Європейська культура XX століття</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Примітки"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.B8.D0.BC.D1.96.D1.82.D0.BA.D0.B8"></span>Примітки</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=17" title="Редагувати розділ: Примітки" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=17" title="Редагувати вихідний код розділу: Примітки"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816068">.mw-parser-output .reflist{margin-bottom:0.5em;list-style-type:decimal}@media screen{.mw-parser-output .reflist{font-size:90%}}.mw-parser-output .reflist .references{font-size:100%;margin-bottom:0;list-style-type:inherit}.mw-parser-output .reflist-columns-2{column-width:30em}.mw-parser-output .reflist-columns-3{column-width:25em}.mw-parser-output .reflist-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .reflist-columns ol{margin-top:0}.mw-parser-output .reflist-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}.mw-parser-output .reflist-upper-alpha{list-style-type:upper-alpha}.mw-parser-output .reflist-upper-roman{list-style-type:upper-roman}.mw-parser-output .reflist-lower-alpha{list-style-type:lower-alpha}.mw-parser-output .reflist-lower-greek{list-style-type:lower-greek}.mw-parser-output .reflist-lower-roman{list-style-type:lower-roman}</style><div class="reflist references-column-count references-column-count-2" style="column-count: 2; -moz-column-count: 2; -webkit-column-count: 2; list-style-type: decimal;"> <ol class="references"> <li id="cite_note-WDL-1"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-WDL_1-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43245077">.mw-parser-output cite.citation{font-style:inherit;word-wrap:break-word}.mw-parser-output .citation:target{background-color:rgba(0,127,255,0.133)}.mw-parser-output .id-lock-free.id-lock-free a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Lock-green.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-limited.id-lock-limited a,.mw-parser-output .id-lock-registration.id-lock-registration a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d6/Lock-gray-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-subscription.id-lock-subscription a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/aa/Lock-red-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .cs1-ref-lang{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}.mw-parser-output .cs1-ref-lg{font-style:normal;cursor:help}.mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#252525;text-decoration:inherit;text-decoration-color:#252525}.mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4c/Wikisource-logo.svg")right 0.1em center/12px no-repeat}body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-free a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-limited a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-registration a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-subscription a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background-size:contain;padding:0 1em 0 0}.mw-parser-output .cs1-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}.mw-parser-output .cs1-hidden-error{display:none;color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-visible-error{color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-maint{display:none;color:#085;margin-left:0.3em}.mw-parser-output .cs1-kern-left{padding-left:0.2em}.mw-parser-output .cs1-kern-right{padding-right:0.2em}.mw-parser-output .citation .mw-selflink{font-weight:inherit}@media screen{.mw-parser-output .cs1-format{font-size:95%}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}</style><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130905110654/http://www.wdl.org/en/item/11372/">Telegram from Orville Wright in Kitty Hawk, North Carolina, to His Father Announcing Four Successful Flights, 1903 December 17</a>. <i><a href="/wiki/World_Digital_Library" class="mw-redirect" title="World Digital Library">World Digital Library</a></i>. 17 грудня 1903. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.wdl.org/en/item/11372/">оригіналу</a> за 5 вересня 2013<span class="reference-accessdate">. Процитовано 22 липня 2013</span>.</cite></span> </li> </ol></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Література_2"><span id=".D0.9B.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0_2"></span>Література</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=18" title="Редагувати розділ: Література" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=18" title="Редагувати вихідний код розділу: Література"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li><i>Маркарян Э. С.</i> Очерки истории культуры. — Ереван: Изд. АрмССР, 1968.</li> <li><i>Полікарпов В. С.</i> Лекції з історії світової культури. К.: Знання, 2000. — 359 с.</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://ec-dejavu.ru/main.html">Энциклопедия культур Deja Vu</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20101006160204/http://ec-dejavu.ru/main.html">Архівовано</a> 6 жовтня 2010 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Посилання"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.81.D0.B8.D0.BB.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span>Посилання</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit&section=19" title="Редагувати розділ: Посилання" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&section=19" title="Редагувати вихідний код розділу: Посилання"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43328044">.mw-parser-output .side-box{margin:4px 0;box-sizing:border-box;border:1px solid var(--border-color-base,#a2a9b1);font-size:88%;line-height:1.25em;background-color:var(--background-color-interactive-subtle,#f8f9fa);display:flow-root}.mw-parser-output .side-box-abovebelow,.mw-parser-output .side-box-text{padding:0.25em 0.9em}.mw-parser-output .side-box-image{padding:2px 0 2px 0.9em;text-align:center}.mw-parser-output .side-box-imageright{padding:2px 0.9em 2px 0;text-align:center}@media(min-width:500px){.mw-parser-output .side-box-flex{display:flex;align-items:center}.mw-parser-output .side-box-text{flex:1}}@media(min-width:720px){.mw-parser-output .side-box{width:238px}.mw-parser-output .side-box-right{clear:right;float:right;margin-left:1em}.mw-parser-output .side-box-left{margin-right:1em}}</style><div class="side-box metadata side-box-right plainlinks"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43327770">.mw-parser-output .plainlist ol,.mw-parser-output .plainlist ul{line-height:inherit;list-style:none;margin:0;padding:0}.mw-parser-output .plainlist ol li,.mw-parser-output .plainlist ul li{margin-bottom:0}</style> <div class="side-box-flex"> <div class="side-box-image"><span typeof="mw:File"><span><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/30px-Commons-logo.svg.png" decoding="async" width="30" height="40" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/45px-Commons-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/59px-Commons-logo.svg.png 2x" data-file-width="1024" data-file-height="1376" /></span></span></div> <div class="side-box-text plainlist">Вікісховище має мультимедійні дані за темою: <i><b><span class="plainlinks"><a class="external text" href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:20th_century?uselang=uk">Культура XX століття</a></span></b></i></div></div> </div> <ul><li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120226212146/http://www.20th-century.net/">The 20th Century Research Project</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.time.com/time/archive/collections/0,21428,c_writers,00.shtml">TIME Archives</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130210173010/http://www.time.com/time/archive/collections/0,21428,c_writers,00.shtml">Архівовано</a> 10 лютого 2013 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> The greatest writers of the 20th Century</li></ul> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43693357">.mw-parser-output .ambox{border:1px solid #a2a9b1;border-left:10px solid #36c;background-color:#fbfbfb;box-sizing:border-box}.mw-parser-output .ambox+link+.ambox,.mw-parser-output .ambox+link+style+.ambox,.mw-parser-output .ambox+link+link+.ambox,.mw-parser-output .ambox+.mw-empty-elt+link+.ambox,.mw-parser-output .ambox+.mw-empty-elt+link+style+.ambox,.mw-parser-output .ambox+.mw-empty-elt+link+link+.ambox{margin-top:-1px}html body.mediawiki .mw-parser-output .ambox.mbox-small-left{margin:4px 1em 4px 0;overflow:hidden;width:238px;border-collapse:collapse;font-size:88%;line-height:1.25em}.mw-parser-output .ambox-speedy{border-left:10px solid #b32424;background-color:#fee7e6}.mw-parser-output .ambox-delete{border-left:10px solid #b32424}.mw-parser-output .ambox-content{border-left:10px solid #f28500}.mw-parser-output .ambox-style{border-left:10px solid #fc3}.mw-parser-output .ambox-move{border-left:10px solid #9932cc}.mw-parser-output .ambox-protection{border-left:10px solid #a2a9b1}.mw-parser-output .ambox .mbox-text{border:none;padding:0.25em 0.5em;width:100%}.mw-parser-output .ambox .mbox-image{border:none;padding:2px 0 2px 0.5em;text-align:center}.mw-parser-output .ambox .mbox-imageright{border:none;padding:2px 0.5em 2px 0;text-align:center}.mw-parser-output .ambox .mbox-empty-cell{border:none;padding:0;width:1px}.mw-parser-output .ambox .mbox-image-div{width:52px}html.client-js body.skin-minerva .mw-parser-output .mbox-text-span{margin-left:23px!important}@media(min-width:720px){.mw-parser-output .ambox{margin:0 10%}}</style><table class="box-Без_інтервікі plainlinks metadata ambox ambox-style" role="presentation"><tbody><tr><td class="mbox-image"><div class="mbox-image-div"><span typeof="mw:File"><span><img alt="no IW" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/45/No_iwiki_template.svg/40px-No_iwiki_template.svg.png" decoding="async" width="40" height="40" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/45/No_iwiki_template.svg/60px-No_iwiki_template.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/45/No_iwiki_template.svg/80px-No_iwiki_template.svg.png 2x" data-file-width="48" data-file-height="48" /></span></span></div></td><td class="mbox-text"><div class="mbox-text-span">Ця стаття <b>не має <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96" title="Вікіпедія:Вікідані">інтервікі-посилань</a></b>.<span class="hide-when-compact"> Ви можете допомогти проєкту, <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2" title="Шаблон:Пошук Інтерлінків">знайшовши</a> та додавши їх до відповідного елементу Вікіданих.</span></div></td></tr></tbody></table> <p><br /> </p> <table align="center" border="0" cellpadding="0" cellspacing="4" class="metadata"> <tbody><tr> <td style="padding-right: 4px"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Embroidery_of_Ukraine_19.svg" class="mw-file-description" title="Вишивка"><img alt="Вишивка" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6a/Embroidery_of_Ukraine_19.svg/40px-Embroidery_of_Ukraine_19.svg.png" decoding="async" width="40" height="40" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6a/Embroidery_of_Ukraine_19.svg/60px-Embroidery_of_Ukraine_19.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6a/Embroidery_of_Ukraine_19.svg/80px-Embroidery_of_Ukraine_19.svg.png 2x" data-file-width="461" data-file-height="461" /></a></span> </td> <td><span style="white-space: nowrap;"><i>Це незавершена стаття про <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Культура">культуру</a>.<br />Ви можете <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%AF%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8E" title="Довідка:Як редагувати статтю">допомогти</a> проєкту, <span class="plainlinks"><a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit">виправивши або дописавши її</a></span>.</i></span> </td></tr></tbody></table>    </div><noscript><img src="https://login.wikimedia.org/wiki/Special:CentralAutoLogin/start?type=1x1" alt="" width="1" height="1" style="border: none; position: absolute;"></noscript> <div class="printfooter" data-nosnippet="">Отримано з <a dir="ltr" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Культура_XX_століття&oldid=43193622#Література">https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Культура_XX_століття&oldid=43193622#Література</a></div></div> <div id="catlinks" class="catlinks" data-mw="interface"><div id="mw-normal-catlinks" class="mw-normal-catlinks"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Спеціальна:Категорії">Категорії</a>: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Категорія:Культура XX століття">Культура XX століття</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Категорія:Історія культури">Історія культури</a></li></ul></div><div id="mw-hidden-catlinks" class="mw-hidden-catlinks mw-hidden-cats-hidden">Приховані категорії: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_JsonConfig" title="Категорія:Сторінки з використанням розширення JsonConfig">Сторінки з використанням розширення JsonConfig</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83_Reflist_%D1%96%D0%B7_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Категорія:Використання шаблону Reflist із кількістю колонок">Використання шаблону Reflist із кількістю колонок</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Webarchive:%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_Wayback_Machine" title="Категорія:Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine">Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Категорія:Статті без інтервікі-посилань">Статті без інтервікі-посилань</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D1%83" title="Категорія:Незавершені статті про культуру">Незавершені статті про культуру</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Категорія:Надпопулярні статті">Надпопулярні статті</a></li></ul></div></div> </div> </div> <div id="mw-navigation"> <h2>Навігаційне меню</h2> <div id="mw-head"> <nav id="p-personal" class="mw-portlet mw-portlet-personal vector-user-menu-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-personal-label" > <h3 id="p-personal-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Особисті інструменти</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-anonuserpage" class="mw-list-item"><span title="Сторінка користувача для вашої IP-адреси">Ви не увійшли до системи</span></li><li id="pt-anontalk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Обговорення редагувань з цієї IP-адреси [n]" accesskey="n"><span>Обговорення</span></a></li><li id="pt-anoncontribs" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA" title="Список редагувань, зроблених з цієї IP-адреси [y]" accesskey="y"><span>Внесок</span></a></li><li id="pt-createaccount" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0+XX+%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково"><span>Створити обліковий запис</span></a></li><li id="pt-login" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0+XX+%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o"><span>Увійти</span></a></li> </ul> </div> </nav> <div id="left-navigation"> <nav id="p-namespaces" class="mw-portlet mw-portlet-namespaces vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-namespaces-label" > <h3 id="p-namespaces-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Простори назв</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-nstab-main" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Вміст статті [c]" accesskey="c"><span>Стаття</span></a></li><li id="ca-talk" class="new mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&redlink=1" rel="discussion" class="new" title="Обговорення сторінки (ще не написана) [t]" accesskey="t"><span>Обговорення</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-variants" class="mw-portlet mw-portlet-variants emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-variants-label" > <input type="checkbox" id="p-variants-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-variants" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-variants-label" > <label id="p-variants-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">українська</span> </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> </div> <div id="right-navigation"> <nav id="p-views" class="mw-portlet mw-portlet-views vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-views-label" > <h3 id="p-views-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Перегляди</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-view" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&stable=1"><span>Читати</span></a></li><li id="ca-current" class="collapsible selected mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&stable=0&redirect=no" title="Переглянути цю сторінку з неперевіреними змінами [v]" accesskey="v"><span>Неперевірені зміни</span></a></li><li id="ca-ve-edit" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v"><span>Редагувати</span></a></li><li id="ca-edit" class="collapsible mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e"><span>Редагувати код</span></a></li><li id="ca-history" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=history" title="Журнал змін сторінки [h]" accesskey="h"><span>Переглянути історію</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-cactions" class="mw-portlet mw-portlet-cactions emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-cactions-label" title="Більше опцій" > <input type="checkbox" id="p-cactions-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-cactions" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-cactions-label" > <label id="p-cactions-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Більше</span> </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> <div id="p-search" role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box-auto-expand-width vector-search-box"> <h3 >Пошук</h3> <form action="/w/index.php" id="searchform" class="vector-search-box-form"> <div id="simpleSearch" class="vector-search-box-inner" data-search-loc="header-navigation"> <input class="vector-search-box-input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії" aria-label="Пошук у Вікіпедії" autocapitalize="sentences" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f" id="searchInput" > <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> <input id="mw-searchButton" class="searchButton mw-fallbackSearchButton" type="submit" name="fulltext" title="Знайти сторінки, що містять зазначений текст" value="Знайти"> <input id="searchButton" class="searchButton" type="submit" name="go" title="Перейти до сторінки, що має точно таку назву (якщо вона існує)" value="Перейти"> </div> </form> </div> </div> </div> <div id="mw-panel" class="vector-legacy-sidebar"> <div id="p-logo" role="banner"> <a class="mw-wiki-logo" href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку"></a> </div> <nav id="p-navigation" class="mw-portlet mw-portlet-navigation vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-navigation-label" > <h3 id="p-navigation-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Навігація</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-mainpage-description" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку [z]" accesskey="z"><span>Головна сторінка</span></a></li><li id="n-currentevents" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Список поточних подій"><span>Поточні події</span></a></li><li id="n-recentchanges" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список останніх змін у цій вікі [r]" accesskey="r"><span>Нові редагування</span></a></li><li id="n-newpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8"><span>Нові сторінки</span></a></li><li id="n-randompage" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Переглянути випадкову сторінку [x]" accesskey="x"><span>Випадкова стаття</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-Участь" class="mw-portlet mw-portlet-Участь vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-Участь-label" > <h3 id="p-Участь-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Участь</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-portal" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Про проєкт, про те, що Ви можете зробити, і що де шукати"><span>Портал спільноти</span></a></li><li id="n-tavern" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0" title="Місце для обговорення більшості питань"><span>Кнайпа</span></a></li><li id="n-help" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Довідка з проєкту"><span>Довідка</span></a></li><li id="n-sitesupport" class="mw-list-item"><a href="//donate.wikimedia.org/wiki/Special:FundraiserRedirector?utm_source=donate&utm_medium=sidebar&utm_campaign=C13_uk.wikipedia.org&uselang=uk" title="Підтримайте проєкт"><span>Пожертвувати</span></a></li><li id="n-Сторінка-для-медіа" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0"><span>Сторінка для медіа</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-tb" class="mw-portlet mw-portlet-tb vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-tb-label" > <h3 id="p-tb-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Інструменти</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-whatlinkshere" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B8/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Перелік усіх сторінок, які посилаються на цю сторінку [j]" accesskey="j"><span>Посилання сюди</span></a></li><li id="t-recentchangeslinked" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" rel="nofollow" title="Останні зміни на сторінках, на які посилається ця сторінка [k]" accesskey="k"><span>Пов'язані редагування</span></a></li><li id="t-specialpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Перелік спеціальних сторінок [q]" accesskey="q"><span>Спеціальні сторінки</span></a></li><li id="t-permalink" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&oldid=43193622" title="Постійне посилання на цю версію цієї сторінки"><span>Постійне посилання</span></a></li><li id="t-info" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=info" title="Додаткові відомості про цю сторінку"><span>Інформація про сторінку</span></a></li><li id="t-cite" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&page=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&id=43193622&wpFormIdentifier=titleform" title="Інформація про те, як цитувати цю сторінку"><span>Цитувати сторінку</span></a></li><li id="t-urlshortener" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:UrlShortener&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259A%25D1%2583%25D0%25BB%25D1%258C%25D1%2582%25D1%2583%25D1%2580%25D0%25B0_XX_%25D1%2581%25D1%2582%25D0%25BE%25D0%25BB%25D1%2596%25D1%2582%25D1%2582%25D1%258F%23%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0"><span>Отримати вкорочену URL-адресу</span></a></li><li id="t-urlshortener-qrcode" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:QrCode&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259A%25D1%2583%25D0%25BB%25D1%258C%25D1%2582%25D1%2583%25D1%2580%25D0%25B0_XX_%25D1%2581%25D1%2582%25D0%25BE%25D0%25BB%25D1%2596%25D1%2582%25D1%2582%25D1%258F%23%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0"><span>Завантажити QR-код</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-coll-print_export" class="mw-portlet mw-portlet-coll-print_export vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-coll-print_export-label" > <h3 id="p-coll-print_export-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Друк/експорт</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="coll-create_a_book" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&bookcmd=book_creator&referer=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0+XX+%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F"><span>Створити книгу</span></a></li><li id="coll-download-as-rl" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:DownloadAsPdf&page=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=show-download-screen"><span>Завантажити як PDF</span></a></li><li id="t-print" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&printable=yes" title="Версія цієї сторінки для друку [p]" accesskey="p"><span>Версія до друку</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-wikibase-otherprojects" class="mw-portlet mw-portlet-wikibase-otherprojects vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-wikibase-otherprojects-label" > <h3 id="p-wikibase-otherprojects-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">В інших проєктах</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-commons mw-list-item"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Culture_in_the_20th_century" hreflang="en"><span>Вікісховище</span></a></li><li id="t-wikibase" class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibase-dataitem mw-list-item"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q12115704" title="Посилання на пов’язаний елемент сховища даних [g]" accesskey="g"><span>Елемент Вікіданих</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-lang" class="mw-portlet mw-portlet-lang vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-lang-label" > <h3 id="p-lang-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Іншими мовами</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> <div class="after-portlet after-portlet-lang"><span class="uls-after-portlet-link"></span><span class="wb-langlinks-add wb-langlinks-link"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q12115704#sitelinks-wikipedia" title="Додати міжмовні посилання" class="wbc-editpage">Додати посилання</a></span></div> </div> </nav> </div> </div> <footer id="footer" class="mw-footer" > <ul id="footer-info"> <li id="footer-info-lastmod"> Цю сторінку востаннє відредаговано о 19:09, 31 липня 2024.</li> <li id="footer-info-copyright">Текст доступний на умовах ліцензії <a rel="nofollow" class="external text" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-ShareAlike</a>; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. <a class="external text" href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Policy:Terms_of_Use/uk">Умови використання</a>.</li> </ul> <ul id="footer-places"> <li id="footer-places-privacy"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li> <li id="footer-places-about"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE">Про Вікіпедію</a></li> <li id="footer-places-disclaimers"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96">Відмова від відповідальності</a></li> <li id="footer-places-contact"><a href="//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Зворотний_зв%27язок">Зворотний зв'язок</a></li> <li id="footer-places-wm-codeofconduct"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct">Кодекс поведінки</a></li> <li id="footer-places-developers"><a href="https://developer.wikimedia.org">Розробники</a></li> <li id="footer-places-statslink"><a href="https://stats.wikimedia.org/#/uk.wikipedia.org">Статистика</a></li> <li id="footer-places-cookiestatement"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Cookie_statement">Куки</a></li> <li id="footer-places-mobileview"><a href="//uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&mobileaction=toggle_view_mobile#Література" class="noprint stopMobileRedirectToggle">Мобільний вигляд</a></li> </ul> <ul id="footer-icons" class="noprint"> <li id="footer-copyrightico"><a href="https://wikimediafoundation.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/static/images/footer/wikimedia-button.svg" width="84" height="29" alt="Wikimedia Foundation" loading="lazy"></a></li> <li id="footer-poweredbyico"><a href="https://www.mediawiki.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/w/resources/assets/poweredby_mediawiki.svg" alt="Powered by MediaWiki" width="88" height="31" loading="lazy"></a></li> </ul> </footer> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("This page is using the deprecated ResourceLoader module \"codex-search-styles\".\n[1.43] Use a CodexModule with codexComponents to set your specific components used: https://www.mediawiki.org/wiki/Codex#Using_a_limited_subset_of_components");mw.config.set({"wgHostname":"mw-web.codfw.main-f69cdc8f6-cnfgh","wgBackendResponseTime":198,"wgPageParseReport":{"limitreport":{"cputime":"0.576","walltime":"0.707","ppvisitednodes":{"value":1272,"limit":1000000},"postexpandincludesize":{"value":19466,"limit":2097152},"templateargumentsize":{"value":2296,"limit":2097152},"expansiondepth":{"value":12,"limit":100},"expensivefunctioncount":{"value":1,"limit":500},"unstrip-depth":{"value":1,"limit":20},"unstrip-size":{"value":18654,"limit":5000000},"entityaccesscount":{"value":1,"limit":400},"timingprofile":["100.00% 310.179 1 -total"," 38.81% 120.393 1 Шаблон:Примітки"," 29.40% 91.194 1 Шаблон:Cite_web"," 20.01% 62.063 1 Шаблон:No_iwiki"," 18.55% 57.527 1 Шаблон:Ambox"," 13.33% 41.352 1 Шаблон:Commonscat"," 8.99% 27.895 6 Шаблон:Main"," 7.34% 22.764 6 Шаблон:Str_find"," 7.15% 22.191 1 Шаблон:Commons"," 6.71% 20.803 1 Шаблон:Sister"]},"scribunto":{"limitreport-timeusage":{"value":"0.116","limit":"10.000"},"limitreport-memusage":{"value":2930518,"limit":52428800}},"cachereport":{"origin":"mw-web.eqiad.main-57b7bf8ff9-hmvld","timestamp":"20241113173930","ttl":2592000,"transientcontent":false}}});});</script> <script type="application/ld+json">{"@context":"https:\/\/schema.org","@type":"Article","name":"\u041a\u0443\u043b\u044c\u0442\u0443\u0440\u0430 XX \u0441\u0442\u043e\u043b\u0456\u0442\u0442\u044f","url":"https:\/\/uk.wikipedia.org\/wiki\/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F#\u041b\u0456\u0442\u0435\u0440\u0430\u0442\u0443\u0440\u0430","sameAs":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q12115704","mainEntity":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q12115704","author":{"@type":"Organization","name":"\u0423\u0447\u0430\u0441\u043d\u0438\u043a\u0438 \u043f\u0440\u043e\u0435\u043a\u0442\u0456\u0432 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430"},"publisher":{"@type":"Organization","name":"\u0424\u043e\u043d\u0434 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430","logo":{"@type":"ImageObject","url":"https:\/\/www.wikimedia.org\/static\/images\/wmf-hor-googpub.png"}},"datePublished":"2007-04-20T15:26:30Z","dateModified":"2024-07-31T19:09:49Z"}</script> </body> </html>