CINXE.COM

<!DOCTYPE html> <html class="client-nojs" lang="uk" dir="ltr"> <head> <meta charset="UTF-8"> <title>Середньовіччя — Вікіпедія</title> <script>(function(){var className="client-js";var cookie=document.cookie.match(/(?:^|; )ukwikimwclientpreferences=([^;]+)/);if(cookie){cookie[1].split('%2C').forEach(function(pref){className=className.replace(new RegExp('(^| )'+pref.replace(/-clientpref-\w+$|[^\w-]+/g,'')+'-clientpref-\\w+( |$)'),'$1'+pref+'$2');});}document.documentElement.className=className;}());RLCONF={"wgBreakFrames":false,"wgSeparatorTransformTable":[",\t."," \t,"],"wgDigitTransformTable":["",""],"wgDefaultDateFormat":"dmy","wgMonthNames":["","січень","лютий","березень","квітень","травень","червень","липень","серпень","вересень","жовтень","листопад","грудень"],"wgRequestId":"a0e5ecb6-b7cd-4f7f-a854-cde532240a87","wgCanonicalNamespace":"","wgCanonicalSpecialPageName":false,"wgNamespaceNumber":0,"wgPageName":"Середньовіччя","wgTitle":"Середньовіччя","wgCurRevisionId":43761250,"wgRevisionId":43761250,"wgArticleId": 20579,"wgIsArticle":true,"wgIsRedirect":false,"wgAction":"view","wgUserName":null,"wgUserGroups":["*"],"wgCategories":["Сторінки з використанням розширення JsonConfig","Статті з твердженнями без джерел","Статті, що потребують додаткових посилань на джерела","Усі статті, що потребують додаткових посилань на джерела","Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine","Надпопулярні статті","Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN","Середньовіччя"],"wgPageViewLanguage":"uk","wgPageContentLanguage":"uk","wgPageContentModel":"wikitext","wgRelevantPageName":"Середньовіччя","wgRelevantArticleId":20579,"wgIsProbablyEditable":true,"wgRelevantPageIsProbablyEditable":true,"wgRestrictionEdit":[],"wgRestrictionMove":[],"wgNoticeProject": "wikipedia","wgCiteReferencePreviewsActive":true,"wgFlaggedRevsParams":{"tags":{"accuracy":{"levels":3}}},"wgStableRevisionId":43761250,"wgMediaViewerOnClick":true,"wgMediaViewerEnabledByDefault":true,"wgPopupsFlags":0,"wgVisualEditor":{"pageLanguageCode":"uk","pageLanguageDir":"ltr","pageVariantFallbacks":"uk"},"wgMFDisplayWikibaseDescriptions":{"search":true,"watchlist":true,"tagline":true,"nearby":true},"wgWMESchemaEditAttemptStepOversample":false,"wgWMEPageLength":100000,"wgRelatedArticlesCompat":[],"wgCentralAuthMobileDomain":false,"wgEditSubmitButtonLabelPublish":true,"wgULSPosition":"interlanguage","wgULSisCompactLinksEnabled":true,"wgVector2022LanguageInHeader":false,"wgULSisLanguageSelectorEmpty":false,"wgWikibaseItemId":"Q12554","wgCheckUserClientHintsHeadersJsApi":["brands","architecture","bitness","fullVersionList","mobile","model","platform","platformVersion"],"GEHomepageSuggestedEditsEnableTopics":true,"wgGETopicsMatchModeEnabled":false, "wgGEStructuredTaskRejectionReasonTextInputEnabled":false,"wgGELevelingUpEnabledForUser":false};RLSTATE={"ext.globalCssJs.user.styles":"ready","site.styles":"ready","user.styles":"ready","ext.globalCssJs.user":"ready","user":"ready","user.options":"loading","ext.cite.styles":"ready","mediawiki.page.gallery.styles":"ready","skins.vector.styles.legacy":"ready","ext.flaggedRevs.basic":"ready","mediawiki.codex.messagebox.styles":"ready","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript":"ready","codex-search-styles":"ready","ext.uls.interlanguage":"ready","wikibase.client.init":"ready","ext.wikimediaBadges":"ready"};RLPAGEMODULES=["ext.cite.ux-enhancements","mediawiki.page.media","site","mediawiki.page.ready","mediawiki.toc","skins.vector.legacy.js","ext.centralNotice.geoIP","ext.centralNotice.startUp","ext.flaggedRevs.advanced","ext.gadget.CurIDLink","ext.gadget.collapserefs","ext.gadget.showContributorContent","ext.gadget.switcher","ext.gadget.edittop","ext.gadget.new-section", "ext.gadget.newTopicOnTop","ext.gadget.MonobookToolbarStandard","ext.gadget.ProtectionIndicator","ext.gadget.Statistics","ext.gadget.interwiki-langlist","ext.urlShortener.toolbar","ext.centralauth.centralautologin","mmv.bootstrap","ext.popups","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.init","ext.visualEditor.targetLoader","ext.echo.centralauth","ext.eventLogging","ext.wikimediaEvents","ext.navigationTiming","ext.uls.compactlinks","ext.uls.interface","ext.cx.eventlogging.campaigns","ext.checkUser.clientHints","ext.growthExperiments.SuggestedEditSession","wikibase.sidebar.tracking"];</script> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.loader.impl(function(){return["user.options@12s5i",function($,jQuery,require,module){mw.user.tokens.set({"patrolToken":"+\\","watchToken":"+\\","csrfToken":"+\\"}); }];});});</script> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=codex-search-styles%7Cext.cite.styles%7Cext.flaggedRevs.basic%7Cext.uls.interlanguage%7Cext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript%7Cext.wikimediaBadges%7Cmediawiki.codex.messagebox.styles%7Cmediawiki.page.gallery.styles%7Cskins.vector.styles.legacy%7Cwikibase.client.init&only=styles&skin=vector"> <script async="" src="/w/load.php?lang=uk&modules=startup&only=scripts&raw=1&skin=vector"></script> <meta name="ResourceLoaderDynamicStyles" content=""> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=site.styles&only=styles&skin=vector"> <meta name="generator" content="MediaWiki 1.44.0-wmf.4"> <meta name="referrer" content="origin"> <meta name="referrer" content="origin-when-cross-origin"> <meta name="robots" content="max-image-preview:standard"> <meta name="format-detection" content="telephone=no"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/de/Couronnement_d%27un_prince_-_Sacramentaire_de_Charles_le_Chauve_Lat1141_f2v.jpg"> <meta property="og:image:width" content="1200"> <meta property="og:image:height" content="1553"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Couronnement_d%27un_prince_-_Sacramentaire_de_Charles_le_Chauve_Lat1141_f2v.jpg/800px-Couronnement_d%27un_prince_-_Sacramentaire_de_Charles_le_Chauve_Lat1141_f2v.jpg"> <meta property="og:image:width" content="800"> <meta property="og:image:height" content="1036"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Couronnement_d%27un_prince_-_Sacramentaire_de_Charles_le_Chauve_Lat1141_f2v.jpg/640px-Couronnement_d%27un_prince_-_Sacramentaire_de_Charles_le_Chauve_Lat1141_f2v.jpg"> <meta property="og:image:width" content="640"> <meta property="og:image:height" content="828"> <meta name="viewport" content="width=1120"> <meta property="og:title" content="Середньовіччя — Вікіпедія"> <meta property="og:type" content="website"> <link rel="preconnect" href="//upload.wikimedia.org"> <link rel="alternate" media="only screen and (max-width: 640px)" href="//uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"> <link rel="alternate" type="application/x-wiki" title="Редагувати" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit"> <link rel="apple-touch-icon" href="/static/apple-touch/wikipedia.png"> <link rel="icon" href="/static/favicon/wikipedia.ico"> <link rel="search" type="application/opensearchdescription+xml" href="/w/rest.php/v1/search" title="Вікіпедія (uk)"> <link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" href="//uk.wikipedia.org/w/api.php?action=rsd"> <link rel="canonical" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"> <link rel="license" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk"> <link rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Вікіпедія — Atom-стрічка" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&feed=atom"> <link rel="dns-prefetch" href="//meta.wikimedia.org" /> <link rel="dns-prefetch" href="//login.wikimedia.org"> </head> <body class="skin-vector-legacy mediawiki ltr sitedir-ltr mw-hide-empty-elt ns-0 ns-subject mw-editable page-Середньовіччя rootpage-Середньовіччя skin-vector action-view"><div id="mw-page-base" class="noprint"></div> <div id="mw-head-base" class="noprint"></div> <div id="content" class="mw-body" role="main"> <a id="top"></a> <div id="siteNotice"></div> <div class="mw-indicators"> <div id="mw-indicator-indicator-fr-review-status" class="mw-indicator"><indicator name="fr-review-status" class="mw-fr-review-status-indicator" id="mw-fr-revision-toggle"><span class="cdx-fr-css-icon-review--status--pending"></span><b>Очікує на перевірку</b></indicator></div> </div> <h1 id="firstHeading" class="firstHeading mw-first-heading"><span class="mw-page-title-main">Середньовіччя</span></h1> <div id="bodyContent" class="vector-body"> <div id="siteSub" class="noprint">Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.</div> <div id="contentSub"><div id="mw-content-subtitle"><div id="mw-fr-revision-messages"><div id="mw-fr-revision-details" class="mw-fr-revision-details-dialog" style="display:none;"><div tabindex="0"></div><div class="cdx-dialog cdx-dialog--horizontal-actions"><header class="cdx-dialog__header cdx-dialog__header--default"><div class="cdx-dialog__header__title-group"><h2 class="cdx-dialog__header__title">Статус версії сторінки</h2><p class="cdx-dialog__header__subtitle">На цій сторінці показано неперевірені зміни</p></div><button class="cdx-button cdx-button--action-default cdx-button--weight-quiet
							cdx-button--size-medium cdx-button--icon-only cdx-dialog__header__close-button" aria-label="Закрити" onclick="document.getElementById("mw-fr-revision-details").style.display = "none";" type="submit"><span class="cdx-icon cdx-icon--medium
							cdx-fr-css-icon--close"></span></button></header><div class="cdx-dialog__body"><a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:Badtitle/Message&action=info#mw-flaggedrevs-action-info-pages-waiting-for-review">Зміни шаблонів</a> цієї версії <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Вікіпедія:Патрулювання">очікують на перевірку</a>. <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:Badtitle/Message&stable=1">Стабільна версія</a> була <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8&type=review&page=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:Badtitle/Message">перевірена</a> <i>25 жовтня 2024</i>.</div></div><div tabindex="0"></div></div></div></div></div> <div id="contentSub2"></div> <div id="jump-to-nav"></div> <a class="mw-jump-link" href="#mw-head">Перейти до навігації</a> <a class="mw-jump-link" href="#searchInput">Перейти до пошуку</a> <div id="mw-content-text" class="mw-body-content"><div class="mw-content-ltr mw-parser-output" lang="uk" dir="ltr"><figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Couronnement_d%27un_prince_-_Sacramentaire_de_Charles_le_Chauve_Lat1141_f2v.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Couronnement_d%27un_prince_-_Sacramentaire_de_Charles_le_Chauve_Lat1141_f2v.jpg/220px-Couronnement_d%27un_prince_-_Sacramentaire_de_Charles_le_Chauve_Lat1141_f2v.jpg" decoding="async" width="220" height="285" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Couronnement_d%27un_prince_-_Sacramentaire_de_Charles_le_Chauve_Lat1141_f2v.jpg/330px-Couronnement_d%27un_prince_-_Sacramentaire_de_Charles_le_Chauve_Lat1141_f2v.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Couronnement_d%27un_prince_-_Sacramentaire_de_Charles_le_Chauve_Lat1141_f2v.jpg/440px-Couronnement_d%27un_prince_-_Sacramentaire_de_Charles_le_Chauve_Lat1141_f2v.jpg 2x" data-file-width="934" data-file-height="1209" /></a><figcaption>IX ст. <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Карл Великий">Карл Великий</a> з папами <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B9_I" title="Геласій I">Геласієм I</a> і <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_I_(%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9)" class="mw-redirect" title="Григорій I (папа римський)">Григорієм I</a></figcaption></figure> <table class="vertical-navbox nowraplinks" style="float:right;clear:right;width:22.0em;margin:0 0 1.0em 1.0em;background:#f9f9f9;border:1px solid #aaa;padding:0.2em;border-spacing:0.4em 0;text-align:center;line-height:1.4em;font-size:88%;width:20.0em;border-spacing:0;padding:0;"><tbody><tr><td style="padding-top:0.4em;line-height:1.2em">Частина <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Категорія:Всесвітня історія">серії</a> про</td></tr><tr><th style="padding:0.2em 0.4em 0.2em;padding-top:0;font-size:145%;line-height:1.2em;background:#f8eaba;padding:0.4em;"><a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Всесвітня історія">Історія людини</a><br /><small><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80" title="Голоценовий календар">ера людей</a></small></th></tr><tr><td style="padding:0.3em 0.4em 0.3em;font-weight:bold;border-top:1px solid #aaa;background:#e6e6ff;text-align:left;border-bottom:1px solid #aaa;"> <span style="font-size: 120%;">↑</span> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Первісне суспільство">Доісторія</a> <span style="white-space:nowrap;">  </span>(<small><i><b><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD" title="Плейстоцен">Плейстоценова епоха</a></b></i></small>)</td></tr><tr><th class="navbox-abovebelow" style="padding:0.1em"> <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD" title="Голоцен">Голоцен</a></th></tr><tr><td class="plainlist" style="padding:0 0.1em 0.4em;padding:0.2em 0.5em 0.6em;;padding:0.5em;"> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43815798">.mw-parser-output .hlist dl,.mw-parser-output .hlist ol,.mw-parser-output .hlist ul{margin:0;padding:0}.mw-parser-output .hlist dd,.mw-parser-output .hlist dt,.mw-parser-output .hlist li{margin:0;display:inline}.mw-parser-output .hlist.inline,.mw-parser-output .hlist.inline dl,.mw-parser-output .hlist.inline ol,.mw-parser-output .hlist.inline ul,.mw-parser-output .hlist dl dl,.mw-parser-output .hlist dl ol,.mw-parser-output .hlist dl ul,.mw-parser-output .hlist ol dl,.mw-parser-output .hlist ol ol,.mw-parser-output .hlist ol ul,.mw-parser-output .hlist ul dl,.mw-parser-output .hlist ul ol,.mw-parser-output .hlist ul ul{display:inline}.mw-parser-output .hlist .mw-empty-li{display:none}.mw-parser-output .hlist dt::after{content:": "}.mw-parser-output .hlist dd::after,.mw-parser-output .hlist li::after{content:" · ";font-weight:bold}.mw-parser-output .hlist dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li:last-child::after{content:none}.mw-parser-output .hlist dd dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li li:first-child::before{content:" (";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist dd dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li li:last-child::after{content:")";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist ol{counter-reset:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li{counter-increment:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li::before{content:" "counter(listitem)"\a0 "}.mw-parser-output .hlist dd ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li ol>li:first-child::before{content:" ("counter(listitem)"\a0 "}</style> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%A5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Хронологія всесвітньої історії (ще не написана)">Хронологія</a><br /><small><b><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Неолітична революція">Неолітична</a> – <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Новітня історія">Новітня</a></b></small><br /><small><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%88%D0%B0_%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Наша ера">(10, 000 р. до н.е. — 2024 р. н.е.)</a></small></li></ul> </div><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> </div> <hr /> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Відкриття людини давнини (ще не написана)">Вік людського роду</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Записана історія (ще не написана)">Записана історія</a></li></ul> </div><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96" title="Історія писемності">Найдавніші записи</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Протоісторія">Протоісторія</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Протописемність (ще не написана)">Протописемність</a></li></ul> </div></td> </tr><tr><th class="navbox-abovebelow" style="padding:0.1em"> <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Стародавній світ">Стародавність</a></th></tr><tr><td class="plainlist" style="padding:0 0.1em 0.4em;padding:0.2em 0.5em 0.6em;"> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0" title="Бронзова доба">Бронзова доба</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0" title="Залізна доба">Залізна доба</a></li></ul> </div><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Античність">Рання Античність</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B0%D1%81" title="Осьовий час">Осьовий час</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" class="mw-redirect" title="Пізня Античність">Пізня Античність</a></li></ul> </div> <hr /> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8#Античність" title="Історія Африки">Африка</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Месоамерика">Північна Америка</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" title="Андські цивілізації">Південна Америка</a></li></ul> </div><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97#Передісторія" title="Історія Океанії">Океанія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%97" title="Історія Східної Азії">Східна Азія</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%80_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Контур історії південної Азії (ще не написана)">Південна Азія</a></li></ul> </div><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Історія Південно-Східної Азії (ще не написана)">Південно-Східна Азія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Стародавній Близький Схід">Західна Азія</a></li></ul> </div><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Класична Античність (ще не написана)">Європа</a></li></ul> </div></td> </tr><tr><th class="navbox-abovebelow" style="padding:0.1em"> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Посткласична історія">Посткласичність</a></th></tr><tr><td class="plainlist" style="padding:0 0.1em 0.4em;padding:0.2em 0.5em 0.6em;"> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> </div> <hr /> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8#500_—1800" title="Історія Африки">Африка</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Доколумбова ера">Америки</a></li></ul> </div><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Історія Океанії">Океанія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%97" title="Історія Східної Азії">Східна Азія</a></li></ul> </div><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Середні царства Індії (ще не написана)">Південна Азія</a></li></ul> </div><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Історія Південно-Східної Азії (ще не написана)">Південно-Східна Азія</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Історія Південно-Східної Азії (ще не написана)">Західна Азія</a></li></ul> </div><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a class="mw-selflink selflink">Європа</a></li></ul> </div></td> </tr><tr><th class="navbox-abovebelow" style="padding:0.1em"> Сучасність</th></tr><tr><td class="plainlist" style="padding:0 0.1em 0.4em;padding:0.2em 0.5em 0.6em;"> <table class="vertical-navbox nowraplinks" style="float:right;clear:right;width:22.0em;margin:0 0 1.0em 1.0em;background:#f9f9f9;border:1px solid #aaa;padding:0.2em;border-spacing:0.4em 0;text-align:center;line-height:1.4em;font-size:88%;border-collapse:collapse; border-spacing:0px; border:none; width:100%; margin:0px; font-size:100%; clear:none; float:none"><tbody><tr><td style="padding:0 0.1em 0.4em;padding-bottom:0.4em;"> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4" title="Ранній новий період">Ранній модерн</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4" class="mw-redirect" title="Пізній новий період">Пізній модерн</a></li></ul> </div> <hr /> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8#Модерн" title="Історія Африки">Африка</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8#Модерн" title="Історія Північної Америки">Північна Америка</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8#Модерн" title="Історія Південної Америки">Південна Америка</a></li></ul> </div><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97#Модерн" title="Історія Океанії">Океанія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%97#Модерн" title="Історія Східної Азії">Східна Азія</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%80_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Контур історії південної Азії (ще не написана)">Південна Азія</a></li></ul> </div><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Історія Південно-Східної Азії (ще не написана)">Південно-Східна Азія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83#Модерн" title="Історія Близького Сходу">Західна Азія</a></li></ul> </div><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8#Від_революції_до_імперіалізму_(1789_—1914)" title="Історія Європи">Європа</a></li></ul> </div> <hr /></td> </tr><tr><th style="padding:0.1em;font-weight:normal;padding-bottom:0;"> Див. також</th></tr><tr><td style="padding:0 0.1em 0.4em;padding-bottom:0;"> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"> <div class="hlist hlist-separated"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A4%D1%83%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Футурологія">Футурологія</a></li></ul> </div></td> </tr></tbody></table></td> </tr><tr><td style="padding:0.3em 0.4em 0.3em;font-weight:bold;border-top:1px solid #aaa;background:#e6e6ff;text-align:left;border-bottom:1px solid #aaa;"> <span style="font-size: 120%;">↓</span> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94" title="Майбутнє">Майбутнє</a> <span style="white-space:nowrap;">  </span></td></tr><tr><td style="text-align:right;font-size:115%;background:#f8eaba;padding:0.4em;"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43094501">.mw-parser-output .navbar{display:inline;font-size:88%;font-weight:normal}.mw-parser-output .navbar-collapse{float:left;text-align:left}.mw-parser-output .navbar-boxtext{word-spacing:0}.mw-parser-output .navbar ul{display:inline-block;white-space:nowrap;line-height:inherit}.mw-parser-output .navbar-brackets::before{margin-right:-0.125em;content:"[ "}.mw-parser-output .navbar-brackets::after{margin-left:-0.125em;content:" ]"}.mw-parser-output .navbar li{word-spacing:-0.125em}.mw-parser-output .navbar a>span,.mw-parser-output .navbar a>abbr{text-decoration:inherit}.mw-parser-output .navbar-mini abbr{font-variant:small-caps;border-bottom:none;text-decoration:none;cursor:inherit}.mw-parser-output .navbar-ct-full{font-size:114%;margin:0 7em}.mw-parser-output .navbar-ct-mini{font-size:114%;margin:0 4em}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}</style><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Шаблон:Історія людини"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення шаблону:Історія людини (ще не написана)"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Історія людини"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div></td></tr></tbody></table> <p><b>Середньові́ччя</b> — період європейської <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Історія">історії</a> від <a href="/wiki/V_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="V століття">V століття</a> (падіння <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Римської імперії</a> і <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Велике переселення народів">Велике переселення народів</a>) до епохи <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Відродження">Відродження</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Реформація">Реформації</a>, кінець <a href="/wiki/XV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XV століття">XV століття</a> — початок <a href="/wiki/XVI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVI століття">XVI століття</a>. За усталеним часовим розподілом, <i><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%94_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Раннє середньовіччя">раннє середньовіччя</a></i> ймовірніше відбулося у <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Західна Європа">Західній Європі</a>, аніж у <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Східна Європа">Східній</a> (близько <a href="/wiki/IX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="IX століття">IX</a>–<a href="/wiki/XI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XI століття">XI</a>). </p><p>Середньовіччя як <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Всесвітня історія">загальносвітовий період</a> в історичному розвитку країн <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Азія">Азії</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Північна Африка">Північної Африки</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Америка">Америки</a> є суперечливим питанням. Панує думка, що середньовіччя як явище є суто регіональним,<sup>[<i><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Вікіпедія:Посилання на джерела"><span style="cursor:help" title="інформація без джерела">джерело?</span></a></i>]</sup> але цим словом часто користуються для опису подій, що сталися 500–1500 років тому, незалежно від регіону та своєрідностей. </p> <div id="toc" class="toc" role="navigation" aria-labelledby="mw-toc-heading"><input type="checkbox" role="button" id="toctogglecheckbox" class="toctogglecheckbox" style="display:none" /><div class="toctitle" lang="uk" dir="ltr"><h2 id="mw-toc-heading">Зміст</h2><span class="toctogglespan"><label class="toctogglelabel" for="toctogglecheckbox"></label></span></div> <ul> <li class="toclevel-1 tocsection-1"><a href="#Тлумачення"><span class="tocnumber">1</span> <span class="toctext">Тлумачення</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-2"><a href="#Періодизація"><span class="tocnumber">2</span> <span class="toctext">Періодизація</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-3"><a href="#Роль_релігії_та_церкви_в_середньовічному_суспільстві"><span class="tocnumber">3</span> <span class="toctext">Роль релігії та церкви в середньовічному суспільстві</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-4"><a href="#Феномен_монастиря_в_Європі"><span class="tocnumber">3.1</span> <span class="toctext">Феномен монастиря в Європі</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-5"><a href="#Лицарська_культура"><span class="tocnumber">4</span> <span class="toctext">Лицарська культура</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-6"><a href="#Народна_селянська_культура_та_культура_міст"><span class="tocnumber">5</span> <span class="toctext">Народна селянська культура та культура міст</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-7"><a href="#Світські_свята_середньовіччя_і_культурні_впливи"><span class="tocnumber">6</span> <span class="toctext">Світські свята середньовіччя і культурні впливи</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-8"><a href="#Мистецтво_середньовіччя"><span class="tocnumber">7</span> <span class="toctext">Мистецтво середньовіччя</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-9"><a href="#Середньовічна_скульптура_різних_країн"><span class="tocnumber">8</span> <span class="toctext">Середньовічна скульптура різних країн</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-10"><a href="#Література_Середньовіччя"><span class="tocnumber">9</span> <span class="toctext">Література Середньовіччя</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-11"><a href="#Мистецькі_скарби_середньовіччя_України"><span class="tocnumber">10</span> <span class="toctext">Мистецькі скарби середньовіччя України</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-12"><a href="#Право"><span class="tocnumber">11</span> <span class="toctext">Право</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-13"><a href="#Див._також"><span class="tocnumber">12</span> <span class="toctext">Див. також</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-14"><a href="#Джерела"><span class="tocnumber">13</span> <span class="toctext">Джерела</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-15"><a href="#Література"><span class="tocnumber">14</span> <span class="toctext">Література</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-16"><a href="#Примітки"><span class="tocnumber">15</span> <span class="toctext">Примітки</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-17"><a href="#Посилання"><span class="tocnumber">16</span> <span class="toctext">Посилання</span></a></li> </ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Тлумачення"><span id=".D0.A2.D0.BB.D1.83.D0.BC.D0.B0.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span>Тлумачення</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=1" title="Редагувати розділ: Тлумачення" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=1" title="Редагувати вихідний код розділу: Тлумачення"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43693357">.mw-parser-output .ambox{border:1px solid #a2a9b1;border-left:10px solid #36c;background-color:#fbfbfb;box-sizing:border-box}.mw-parser-output .ambox+link+.ambox,.mw-parser-output .ambox+link+style+.ambox,.mw-parser-output .ambox+link+link+.ambox,.mw-parser-output .ambox+.mw-empty-elt+link+.ambox,.mw-parser-output .ambox+.mw-empty-elt+link+style+.ambox,.mw-parser-output .ambox+.mw-empty-elt+link+link+.ambox{margin-top:-1px}html body.mediawiki .mw-parser-output .ambox.mbox-small-left{margin:4px 1em 4px 0;overflow:hidden;width:238px;border-collapse:collapse;font-size:88%;line-height:1.25em}.mw-parser-output .ambox-speedy{border-left:10px solid #b32424;background-color:#fee7e6}.mw-parser-output .ambox-delete{border-left:10px solid #b32424}.mw-parser-output .ambox-content{border-left:10px solid #f28500}.mw-parser-output .ambox-style{border-left:10px solid #fc3}.mw-parser-output .ambox-move{border-left:10px solid #9932cc}.mw-parser-output .ambox-protection{border-left:10px solid #a2a9b1}.mw-parser-output .ambox .mbox-text{border:none;padding:0.25em 0.5em;width:100%}.mw-parser-output .ambox .mbox-image{border:none;padding:2px 0 2px 0.5em;text-align:center}.mw-parser-output .ambox .mbox-imageright{border:none;padding:2px 0.5em 2px 0;text-align:center}.mw-parser-output .ambox .mbox-empty-cell{border:none;padding:0;width:1px}.mw-parser-output .ambox .mbox-image-div{width:52px}html.client-js body.skin-minerva .mw-parser-output .mbox-text-span{margin-left:23px!important}@media(min-width:720px){.mw-parser-output .ambox{margin:0 10%}}</style><table class="box-Без_джерел plainlinks metadata ambox ambox-content ambox-Unreferenced" role="presentation"><tbody><tr><td class="mbox-image"><div class="mbox-image-div"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Question_book-new.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/Question_book-new.svg/50px-Question_book-new.svg.png" decoding="async" width="50" height="39" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/Question_book-new.svg/75px-Question_book-new.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/Question_book-new.svg/100px-Question_book-new.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="399" /></a></span></div></td><td class="mbox-text"><div class="mbox-text-span">Цей розділ <b>не містить <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Вікіпедія:Посилання на джерела">посилань на джерела</a></b>.<span class="hide-when-compact"> Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Вікіпедія:Авторитетні джерела">надійні (авторитетні) джерела</a>. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.</span></div></td></tr></tbody></table> <p>Термін «середньовіччя» виник в Італії у X–XVI століттях у колі істориків і літераторів, прогресивних людей свого часу. Вони схилялися перед культурою <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Стародавня Греція">Стародавньої Греції</a> і <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Стародавній Рим">Стародавнього Риму</a>, намагалися відродити її. «Середньовіччям» вони назвали час між <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Античність">античністю</a> і своєю епохою. В науці закріпився розподіл історії на стародавню, середньовічну і нову. Середньовіччя в сучасній періодизації всесвітньої історії охоплює час від <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Падіння Західної Римської імперії">падіння Західної Римської імперії</a> в V столітті до <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96%D0%B2" title="Доба великих географічних відкриттів">Доби великих географічних відкриттів</a>, натомість повне панування саме середньовічного типу культури в Європі зв'язують не з усім періодом, а з V–VIII ст. Згодом в Італії зароджується перехідна культурна епоха — <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Відродження">Відродження</a>, що охоплює кінець середньовіччя і початок <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Нова історія">Нового часу</a>. </p><p>Оцінка Середньовіччя у науці змінювалася. <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Гуманізм">Гуманісти</a> епохи Відродження і <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Просвітництво">просвітники</a> XVIII ст. називали його «темними віками», писали про глибокий занепад <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Культура">культури</a>. На противагу їм <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Романтизм">романтики</a> XIX ст. у наукових і, насамперед, в художніх творах прикрашали середньовіччя, були схильні бачити в ньому втілення вищої <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="Мораль">моралі</a>. Сучасні вчені переважно уникають крайнощів. Визнається, що порівняно з античністю, було втрачено чимало досягнень культури, але водночас у сферу культурного розвитку було залучено нові народи, зародилися <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Етнічна культура (ще не написана)">національні культури</a>. </p><p>Утворення середньовічного типу культури на території колишньої <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Римської імперії</a> відбувалося різними шляхами. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Візантійська імперія</a> зберегла свою державність і єдність. Візантія протягом всього середньовіччя залишалася великою і впливовою державою, а <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Візантійська культура">візантійська культура</a> стала прямим продовженням античної. Але 1453 року, після завоювання <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%BA%D0%B8-%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8" class="mw-redirect" title="Турки-османи">турками-османами</a> її історія перервалася. </p><p>Соціально-економічний лад середньовіччя в Західній Європі схематично можна змалювати таким чином. На руїнах Західної Римської імперії виникла низка часом дуже великих (як, наприклад, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Каролінзька імперія">Каролінзька імперія</a> часів <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_I_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Карл I Великий">Карла Великого</a>), але неміцних ранніх феодальних монархій. Основа економіки — <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Сільське господарство">сільське господарство</a> й <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Кустарне виробництво">кустарне виробництво</a>. Спочатку всі землі належали королю і він розподіляв їх між своїми <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BB" title="Васал">васалами</a> — <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB" title="Феодал">феодалами</a> (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BD_(%D1%84%D0%B5%D0%BE%D0%B4)" class="mw-redirect" title="Лен (феод)">феод</a> — назва наділу), які служили в його війську. Феодали і собі наділяли землею селян, що виконували різні повинності (<a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Панщина">панщина</a>, <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%BA" title="Оброк">оброк</a>). Встановлювалися складні взаємовідносини між кріпосними селянами і панами, і всередині класу феодалів (принцип «васал мого васала — не мій васал»). Кожний феодал прагнув розширити власні володіння, війни велися майже безперервно. У підсумку, королівська влада втрачала свій вплив, що вело до роздрібненості. Селяни яких пригноблювали, не припиняли боротьби в різний спосіб — від втечі в міста, до великих селянських воєн і повстань. Виникають самостійні міські комуни, вони стають опорою королівської влади. З'являється новий клас — міська <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B6%D1%83%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Буржуазія">буржуазія</a> (власне саме слово «буржуа» утворене від німецького «бург» — місто). </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Періодизація"><span id=".D0.9F.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.BE.D0.B4.D0.B8.D0.B7.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8F"></span>Періодизація</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=2" title="Редагувати розділ: Періодизація" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=2" title="Редагувати вихідний код розділу: Періодизація"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <table class="toccolours" style="float:right; margin:0 0 1em 1em; text-align:center;" cellspacing="0" cellpadding="0"> <tbody><tr> <td style="padding-bottom:0.3em;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jeanne_de_Montagu_St_Jean_de_Luze.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cc/Jeanne_de_Montagu_St_Jean_de_Luze.JPG/125px-Jeanne_de_Montagu_St_Jean_de_Luze.JPG" decoding="async" width="125" height="167" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cc/Jeanne_de_Montagu_St_Jean_de_Luze.JPG/188px-Jeanne_de_Montagu_St_Jean_de_Luze.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cc/Jeanne_de_Montagu_St_Jean_de_Luze.JPG/250px-Jeanne_de_Montagu_St_Jean_de_Luze.JPG 2x" data-file-width="2304" data-file-height="3072" /></a></span> </td></tr> <tr> <th style="padding-bottom:0.4em;"><div style="background:mediumblue; padding:0.2em 0.2em 0.3em; font-size:110%;"><a class="mw-selflink selflink"><span style="color:white;">Середньовіччя</span></a></div> </th></tr> <tr> <td><div style="background:cornflowerblue; color:white;">У темах</div> </td></tr> <tr> <td> <p><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" class="mw-redirect" title="Список війн Середньовіччя">Війни</a> <br /> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Середньовічна культура">Середньовічна культура</a> <br /> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Середньовічна література">Середньовічна література</a> <br /> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Середньовічна медицина">Середньовічна медицина</a> <br /> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Середньовічна музика">Середньовічна музика</a> <br /> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0" title="Середньовічна освіта">Середньовічна освіта</a> <br /> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Середньовічна філософія">Середньовічна філософія</a> <br /> </p> </td></tr> <tr> <td><div style="background:cornflowerblue; color:white;">Періодизація</div> </td></tr> <tr> <td> <p><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%94_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" class="mw-redirect" title="Раннє Середньовіччя">Раннє Середньовіччя</a> <br /> <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B5_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" class="mw-redirect" title="Високе Середньовіччя">Високе Середньовіччя</a> <br /> <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%94_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" class="mw-redirect" title="Пізнє Середньовіччя">Пізнє Середньовіччя</a> </p> </td></tr> </tbody></table> <p>Виділяють основні періоди: </p> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%94_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Раннє середньовіччя">Раннє середньовіччя</a> (кінець V ст. — середина XI ст.);</li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Високе середньовіччя">Високе середньовіччя</a> (XI–XIV ст.);</li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%94_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Пізнє середньовіччя">Пізнє середньовіччя</a> (XIV–XVI ст.), коли розпочалася централізація держав під королівською владою.</li></ul> <p>Французький історик <a href="/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BA_%D0%9B%D0%B5_%D0%93%D0%BE%D1%84%D1%84" title="Жак Ле Гофф">Жак Ле Ґофф</a> пропонує концепцію Довгого Середньовіччя (IV–XIX ст.)<sup id="cite_ref-1" class="reference"><a href="#cite_note-1"><span class="cite-bracket">[</span>1<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, коли на його думку, безперервно існували фундаментальні структури, що дають змогу вловити зв'язок між цими п'ятнадцятьма сторіччями<sup id="cite_ref-2" class="reference"><a href="#cite_note-2"><span class="cite-bracket">[</span>2<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Цей тривалий проміжок часу, історик пропонував поділити на проміжні періоди: </p> <ul><li>Високе середньовіччя IV–IX ст., що є водночас <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Античність">пізньою античністю</a> та часом зародження <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Феодалізм">феодальної системи</a>; власне Середньовіччя історик пропонує виділяти із VIII–X ст.<sup id="cite_ref-3" class="reference"><a href="#cite_note-3"><span class="cite-bracket">[</span>3<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>;</li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Високе середньовіччя">центральне Середньовіччя</a> X–XIV ст., період найбільшого розвитку, до якого варто звести Середньовіччя у вузькому значенні;</li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%94_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Пізнє середньовіччя">пізнє середньовіччя</a> XIV–XVI ст., що є періодом кризи, Великої Чуми.</li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4" title="Ранній новий період">Новий час</a> XVI — XVIII/XIX ст., після-середньовіччя, або часи <a href="/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Абсолютизм">абсолютної монархії</a> та відмирання феодальних структур. Цей період завершується <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Французька революція">Французькою революцією</a> та глибинними змінами всього суспільства що відбулися в XIX ст.</li></ul> <p>Ще один підхід: Визначення «Середньовіччя» (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат</a>. <i>Medivm aevvm</i>) вперше почало вживатися християнами в значенні тривалого проміжку часу між <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%82%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Боговтілення">першим</a> і <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%88%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8F" title="Друге пришестя">другим пришестям Христа</a>.<sup id="cite_ref-4" class="reference"><a href="#cite_note-4"><span class="cite-bracket">[</span>4<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> </p> <div align="center"> <ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe_in_1328.png" class="mw-file-description" title="Європа в 1328"><img alt="Європа в 1328" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Europe_in_1328.png/110px-Europe_in_1328.png" decoding="async" width="110" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Europe_in_1328.png/166px-Europe_in_1328.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Europe_in_1328.png/221px-Europe_in_1328.png 2x" data-file-width="2150" data-file-height="2336" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Європа в <a href="/wiki/1328" title="1328">1328</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe_in_1430.PNG" class="mw-file-description" title="Європа в 1430-і роки"><img alt="Європа в 1430-і роки" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c1/Europe_in_1430.PNG/111px-Europe_in_1430.PNG" decoding="async" width="111" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c1/Europe_in_1430.PNG/166px-Europe_in_1430.PNG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c1/Europe_in_1430.PNG/221px-Europe_in_1430.PNG 2x" data-file-width="600" data-file-height="650" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Європа в <a href="/wiki/1430" title="1430">1430</a>-і роки</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe_in_1470.png" class="mw-file-description" title="Європа в 1470-і роки"><img alt="Європа в 1470-і роки" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4f/Europe_in_1470.png/111px-Europe_in_1470.png" decoding="async" width="111" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4f/Europe_in_1470.png/166px-Europe_in_1470.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4f/Europe_in_1470.png/221px-Europe_in_1470.png 2x" data-file-width="600" data-file-height="650" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Європа в <a href="/wiki/1470" title="1470">1470</a>-і роки</div> </li> </ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Роль_релігії_та_церкви_в_середньовічному_суспільстві"><span id=".D0.A0.D0.BE.D0.BB.D1.8C_.D1.80.D0.B5.D0.BB.D1.96.D0.B3.D1.96.D1.97_.D1.82.D0.B0_.D1.86.D0.B5.D1.80.D0.BA.D0.B2.D0.B8_.D0.B2_.D1.81.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.B4.D0.BD.D1.8C.D0.BE.D0.B2.D1.96.D1.87.D0.BD.D0.BE.D0.BC.D1.83_.D1.81.D1.83.D1.81.D0.BF.D1.96.D0.BB.D1.8C.D1.81.D1.82.D0.B2.D1.96"></span>Роль релігії та церкви в середньовічному суспільстві</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=3" title="Редагувати розділ: Роль релігії та церкви в середньовічному суспільстві" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=3" title="Редагувати вихідний код розділу: Роль релігії та церкви в середньовічному суспільстві"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83_.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/1/12/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83_.jpg/300px-%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83_.jpg" decoding="async" width="300" height="191" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/1/12/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83_.jpg/450px-%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83_.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/1/12/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83_.jpg/600px-%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83_.jpg 2x" data-file-width="680" data-file-height="433" /></a><figcaption>Король на будівництві храму. Мініатюра з англійського рукопису Житіє Св. Оффара, до XIV ст.</figcaption></figure> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Christus_Ravenna.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ca/Christus_Ravenna.jpg/220px-Christus_Ravenna.jpg" decoding="async" width="220" height="276" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ca/Christus_Ravenna.jpg/330px-Christus_Ravenna.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ca/Christus_Ravenna.jpg/440px-Christus_Ravenna.jpg 2x" data-file-width="1203" data-file-height="1507" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81" title="Христос">Христос</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%97%D0%BA%D0%B0" title="Мозаїка">мозаїка</a> в <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82-%D0%90%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B5-%D0%9D%D1%83%D0%BE%D0%B2%D0%BE" title="Сант-Аполлінаре-Нуово">Сант-Аполлінаре-Нуово</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0" title="Равенна">Равенна</a>.</figcaption></figure> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Basilique_de_V%C3%A9zelay_Narthex_Tympan_central_220608.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/Basilique_de_V%C3%A9zelay_Narthex_Tympan_central_220608.jpg/220px-Basilique_de_V%C3%A9zelay_Narthex_Tympan_central_220608.jpg" decoding="async" width="220" height="279" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/Basilique_de_V%C3%A9zelay_Narthex_Tympan_central_220608.jpg/330px-Basilique_de_V%C3%A9zelay_Narthex_Tympan_central_220608.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/Basilique_de_V%C3%A9zelay_Narthex_Tympan_central_220608.jpg/440px-Basilique_de_V%C3%A9zelay_Narthex_Tympan_central_220608.jpg 2x" data-file-width="1452" data-file-height="1843" /></a><figcaption>Базиліка Марії Магдалини в Везеле, центральний вхід</figcaption></figure> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Giotto_-_Scrovegni_-_-31-_-_Kiss_of_Judas.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/Giotto_-_Scrovegni_-_-31-_-_Kiss_of_Judas.jpg/220px-Giotto_-_Scrovegni_-_-31-_-_Kiss_of_Judas.jpg" decoding="async" width="220" height="215" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/Giotto_-_Scrovegni_-_-31-_-_Kiss_of_Judas.jpg/330px-Giotto_-_Scrovegni_-_-31-_-_Kiss_of_Judas.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/Giotto_-_Scrovegni_-_-31-_-_Kiss_of_Judas.jpg/440px-Giotto_-_Scrovegni_-_-31-_-_Kiss_of_Judas.jpg 2x" data-file-width="3371" data-file-height="3287" /></a><figcaption>Худ. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%82%D1%82%D0%BE_%D0%B4%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B5" title="Джотто ді Бондоне">Джотто</a>, фреска «Поцілунок Юди» або «Взяття Христа під варту»</figcaption></figure> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Combat_deuxi%C3%A8me_croisade.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f5/Combat_deuxi%C3%A8me_croisade.jpg/220px-Combat_deuxi%C3%A8me_croisade.jpg" decoding="async" width="220" height="143" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f5/Combat_deuxi%C3%A8me_croisade.jpg/330px-Combat_deuxi%C3%A8me_croisade.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f5/Combat_deuxi%C3%A8me_croisade.jpg/440px-Combat_deuxi%C3%A8me_croisade.jpg 2x" data-file-width="823" data-file-height="536" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Хрестові походи">Хрестовий похід</a> до <a href="/wiki/%D0%84%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BC" title="Єрусалим">Єрусалима</a></figcaption></figure> <p>Для середньовічної культури притаманні дві ключові відмітні ознаки: корпоративність і панівна роль <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Релігія">релігії</a> та церкви. </p><p>Середньовічне суспільство, як організм з <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Клітина">клітин</a>, складалося з великої кількості соціальних станів (<a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Соціальна верства">соціальних прошарків</a>). Людина за народженням належала до одного з них і насправді не мала можливості змінити власне соціальне становище. З кожним таким станом було пов'язано своє коло політичних і майнових прав і обов'язків, наявність привілеїв або їх відсутність, властивий уклад життя, навіть характер одягу. Існувала сувора станова ієрархія: два вищі стани (духівництво, феодали — землевласники), далі купецтво, ремісники, селяни (останні у Франції об'єднувались у <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Третій стан">«третій стан»</a>). Чітку формулу вивів на межі X–XI століть <a href="/wiki/%D0%84%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF" title="Єпископ">єпископ</a> французького міста <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD_(%D0%95%D0%BD%D0%B0)" title="Лан (Ена)">Лана</a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Адальберон Ланський">Адальберон</a>: «одні моляться, інші воюють, треті працюють…». Кожен стан був носієм і відповідного типу культури. </p><p>Могутнім об'єднавчим чинником за таких умов були <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Релігія">релігія</a> та церква. Визначальна роль християнської релігії і церкви в усіх галузях суспільного і культурного життя складала принципову особливість <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Європа">європейської</a> середньовічної <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Культура">культури</a>. Церква підпорядкувала собі <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Політика">політику</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="Мораль">мораль</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0" title="Наука">науку</a>, <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0" title="Освіта">освіту</a> і <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Мистецтво">мистецтво</a>. Весь <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4" title="Світогляд">світогляд</a> людини середньовіччя був <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Теологія">теологічним</a> (від грецького «теос» — Бог). Чим же можна пояснити таке виняткове становище релігії в середньовічному суспільстві? </p><p>Одну з відповідей на питання дає сам зміст <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Християнство">християнського</a> віровчення. Воно виникло з боротьби і взаємного впливу безлічі <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Філософія">філософських</a> і <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Релігія">релігійних</a> течій. Якщо говорити про первинне християнство, то однією з головних ідей, що забезпечили повсюдне поширення нової релігії, був задум рівності людей — рівність як гріховність істоти перед всемогутнім і всемилостивим Богом — але також рівність. Християнство, виникнувши в колоніях <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Стародавній Рим">Стародавнього Риму</a>, в середовищі <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B1" class="mw-redirect" title="Раб">рабів</a> і <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Вільновідпущеник">вільновідпущених</a>, з самого початку не було релігією якогось окремого <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4" title="Народ">народу</a>, воно мало наднаціональний характер. Як релігійне вчення, християнство засновується на трьох головних ідеях: </p> <ul><li>ідеї гріховності усього людського роду, зараженого первородним гріхом <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%B0%D0%BC" title="Адам">Адама</a> і <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B0" title="Єва">Єви</a>;</li> <li>уявлення про порятунок, який необхідно заслужити кожній людині;</li> <li>задуму спокутування всіх людей перед Богом, на шлях якого стало людство завдяки стражданням і добровільній жертві <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%83%D1%81_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81" title="Ісус Христос">Ісуса Христа</a>, який з'єднав у собі як божу, так і людську природу.</li></ul><p> У первинному християнстві дужою була віра в швидке друге пришестя Ісуса Христа, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%83%D0%B4" title="Страшний суд">Страшний суд</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83" title="Кінець світу">кінець грішного світу</a>. Однак час ішов, нічого подібного не відбувалося, і на місце цієї ідеї приходить думка замогильного воздання за добрі або погані вчинки, тобто <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%BE" title="Пекло">пекла</a> і <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B9" title="Рай">раю</a>.</p><figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jewish-execution-1553.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/7/79/Jewish-execution-1553.jpg/220px-Jewish-execution-1553.jpg" decoding="async" width="220" height="228" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/7/79/Jewish-execution-1553.jpg/330px-Jewish-execution-1553.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/7/79/Jewish-execution-1553.jpg 2x" data-file-width="347" data-file-height="360" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0" title="Смертна кара">Смертна кара</a> у середньовіччі</figcaption></figure><p>Засади офіційного церковного світогляду середньовіччя було закладено на межі IV–V ст. в працях <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B9" class="mw-redirect" title="Августин Аврелій">Августина</a>, згодом долученого до образу святих. Він розробив вчення «Про Божественну благодать», згідно з яким церква є посередником між Богом і людьми («єдинорятівна роль церкви»). Тільки церква залучає людей до Бога. Як хранительниця «благодаті Божої», вона може дати людині спокутування <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D1%85" title="Гріх">гріхів</a>. Згідно з Августином, весь хід історії приречений божественним промислом, тому людина є не в силах його змінити і грішно навіть намагатися це зробити. Треба покірливо приймати як багатство, так і бідність, вони — наслідок першородного гріха Адама і Єви. Цей же <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D1%85" title="Гріх">гріх</a> спотворив людський <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC" title="Розум">розум</a>, відтоді він має шукати собі опертя у <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0" title="Віра">вірі</a>. Звідси — постулат: <i>«Crede ut intelligas» («Вір, щоби розуміти»)</i>, який проголошував першість віри над розумом. </p><p>До кінця <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Античність">античності</a> християнство являло собою розвинену <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4" title="Світогляд">світоглядну</a> систему. Було вироблено <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB_%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8" title="Символ віри">«символ віри»</a> — короткий виклад основних догматів християнської церкви. До нього ввійшли <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%B0%D1%82" title="Догмат">догмат</a> про «троїчність Бога», який є єдиний і, разом з тим, складається з трьох осіб — <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3_%D0%9E%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Бог Отець">Бога Отця</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%83%D1%81_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81" title="Ісус Христос">Бога-Сина</a> і <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D1%83%D1%85" title="Святий Дух">Бога-Духа Святого</a>, догмат про воскресіння Христа і інші. </p><p>Перші християнські громади вирізнялися демократизмом, однак досить швидко служителі культу — духовенство, або <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%80" title="Клір">клір</a> (<a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Грецька мова">грец.</a> <span lang="el">κλήρος</span> — жереб; спочатку їх обирали по жеребу) перетворюються на сувору ієрархічну організацію. Спочатку найвище становище у клірі посідали єпископи. <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Папа Римський">Римський єпископ</a> став домагатися визнання за ним першості серед всього духівництва християнської церкви. Наприкінці IV- початку V ст. він став іменуватися Папою і поступово придбав владу над всіма іншими єпископами Західної Римської імперії. Християнська церква стала іменуватися <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC" class="mw-redirect" title="Католицизм">католицькою</a>, що означає всесвітня. </p><p>Вже в останні століття існування <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Римської імперії</a> християнство з релігії пригноблених перетворюється на державну релігію. <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Папа Римський">Папа</a> оголосив себе «<a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9" title="Вікарій">намісником Христа</a> на Землі», на ту ж роль претендував <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%80%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Патріарх Константинопольський">патріарх Константинопольський</a>, у церкві виявилося два організаційні центри. 1054 року, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Папа Римський">Папа римський</a> і патріарх Константинопольський <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%BB_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8_1054" title="Розкол Християнської церкви 1054">прокляли один одного</a>. У часи загальної релігії церква <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%BB_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8_1054" class="mw-redirect" title="Розкол християнської церкви 1054">розкололася</a> на західну — <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%BE-%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Римо-Католицька Церква">римо-католицьку</a> і східну — <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Православна церква">православну</a>. </p><p> В умовах краху <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Західна Римська імперія">Західної Римської імперії</a>, швидкого утворення і такого ж швидкого розпаду «варварських» королівств, постійного перекроювання кордонів, потім <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Феодалізм">феодальній роздрібненості</a>, церква виявилася найорганізованішою силою, своєрідним островом «порядку у безладді». Мабуть, найбільш сталою державою Європи була <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Папська держава">Папська область </a>— середня Італія, що перейшла в VIII ст. під безпосереднє правління римських пап (і яка існувала до XIX с.). Саме для обґрунтування права на владу в цій державі було створено легенду про «Костянтиновий дар»: ніби римський <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Костянтин Великий">імператор Костянтин</a>, переносячи столицю до Візантії, своїм наступником в Римі залишив Папу.</p><figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sherborne_Abbey_-_2639600.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7c/Sherborne_Abbey_-_2639600.jpg/220px-Sherborne_Abbey_-_2639600.jpg" decoding="async" width="220" height="330" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7c/Sherborne_Abbey_-_2639600.jpg/330px-Sherborne_Abbey_-_2639600.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/7c/Sherborne_Abbey_-_2639600.jpg 2x" data-file-width="427" data-file-height="640" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD" title="Шерборн">Абатство Шерборн</a>, Англія, готичне склепіння</figcaption></figure><p>Політичний вплив папства розповсюджувався на всю Європу. Дуже довго лише папа призначав єпископів до всіх країн. Церква широко використала систему покарань (в тому числі проти правителів): <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Відлучення від церкви">«відлучення»</a>, що ставило людину поза церквою, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%BC%D0%B0" title="Анафема">«анафему»</a> — урочисте прилюдне накладення прокляття, <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82" title="Інтердикт">«інтердикт»</a> — заборону відправляти культ на цілій території і інші. Обрання Папи з XI с. стало проходити на особливих <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2" title="Конклав">зборах кардиналів</a>, без найменшої можливості втручання світської влади. </p><p>Приблизно третина всіх орних земель Європи належала церкві, всі держави виплачували <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Церковна десятина">«десятину»</a> (десяту частину податків, що збираються) на її користь. У католицькій церкві до X ст. встановлюється звичай безшлюбності (<a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B0%D1%82" title="Целібат">целібату</a>) духовенства. Цей звичай тісно зв'язав стани феодалів і духівництва: у сім'ях феодалів старший син звичайно успадковував земельну власність, а другий ставав священником. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Феномен_монастиря_в_Європі"><span id=".D0.A4.D0.B5.D0.BD.D0.BE.D0.BC.D0.B5.D0.BD_.D0.BC.D0.BE.D0.BD.D0.B0.D1.81.D1.82.D0.B8.D1.80.D1.8F_.D0.B2_.D0.84.D0.B2.D1.80.D0.BE.D0.BF.D1.96"></span>Феномен монастиря в Європі</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=4" title="Редагувати розділ: Феномен монастиря в Європі" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=4" title="Редагувати вихідний код розділу: Феномен монастиря в Європі"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kunsthistorisches_Museum_10th_century_ivory_Gregory_the_Great_23062013.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f9/Kunsthistorisches_Museum_10th_century_ivory_Gregory_the_Great_23062013.jpg/200px-Kunsthistorisches_Museum_10th_century_ivory_Gregory_the_Great_23062013.jpg" decoding="async" width="200" height="324" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f9/Kunsthistorisches_Museum_10th_century_ivory_Gregory_the_Great_23062013.jpg/300px-Kunsthistorisches_Museum_10th_century_ivory_Gregory_the_Great_23062013.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f9/Kunsthistorisches_Museum_10th_century_ivory_Gregory_the_Great_23062013.jpg/400px-Kunsthistorisches_Museum_10th_century_ivory_Gregory_the_Great_23062013.jpg 2x" data-file-width="2334" data-file-height="3783" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D1%96%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%B8" title="Святий Григорій із писарями">«Святий Григорій із писарями»</a>. Рельєф <a href="/wiki/X_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="X століття">X ст.</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Лотарингія">Лотарингія</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0" title="Слонова кістка">слонова кістка</a>. <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2" title="Музей історії мистецтв">Музей історії мистецтв</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Відень">Відень</a>.</figcaption></figure> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:400Behandlung_der_Syphilis.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b1/400Behandlung_der_Syphilis.jpg/220px-400Behandlung_der_Syphilis.jpg" decoding="async" width="220" height="314" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b1/400Behandlung_der_Syphilis.jpg/330px-400Behandlung_der_Syphilis.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b1/400Behandlung_der_Syphilis.jpg/440px-400Behandlung_der_Syphilis.jpg 2x" data-file-width="852" data-file-height="1216" /></a><figcaption>Середньовічна лікарня в монастирі для хворих сифілісом, дереворит 1496 року.</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Initial_S_by_unknown_creator,_Montecassino,_Italy_c._1153_003.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/6/67/Initial_S_by_unknown_creator%2C_Montecassino%2C_Italy_c._1153_003.jpg/200px-Initial_S_by_unknown_creator%2C_Montecassino%2C_Italy_c._1153_003.jpg" decoding="async" width="200" height="310" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/6/67/Initial_S_by_unknown_creator%2C_Montecassino%2C_Italy_c._1153_003.jpg/300px-Initial_S_by_unknown_creator%2C_Montecassino%2C_Italy_c._1153_003.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/6/67/Initial_S_by_unknown_creator%2C_Montecassino%2C_Italy_c._1153_003.jpg/400px-Initial_S_by_unknown_creator%2C_Montecassino%2C_Italy_c._1153_003.jpg 2x" data-file-width="1238" data-file-height="1920" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F_(%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F)" title="Буквиця (типографія)">Ініціал</a> латинської літери S у плетеному орнаменті із зооморфними фігурами, <a href="/wiki/1153" title="1153">1153</a> р.</figcaption></figure> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mus%C3%A9e_des_Augustin_Clocher.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/Mus%C3%A9e_des_Augustin_Clocher.jpg/200px-Mus%C3%A9e_des_Augustin_Clocher.jpg" decoding="async" width="200" height="135" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/Mus%C3%A9e_des_Augustin_Clocher.jpg/300px-Mus%C3%A9e_des_Augustin_Clocher.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/Mus%C3%A9e_des_Augustin_Clocher.jpg/400px-Mus%C3%A9e_des_Augustin_Clocher.jpg 2x" data-file-width="7264" data-file-height="4897" /></a><figcaption>Монастир августинців, місто <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BB%D1%83%D0%B7%D0%B0" title="Тулуза">Тулуза</a>, Франція</figcaption></figure> <p>Особливе призначення в поширенні впливу церкви мали <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80" title="Монастир">монастирі</a>. Вони виникли в <a href="/wiki/III_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="III століття">III столітті</a> в Єгипті і являли собою спочатку поселення відлюдників (від грецького «монах» — відлюдник). Монастирі в Європі стають і великими землевласниками, і центрами багатогалузевих господарств, і укріпленими <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8F" title="Фортеця">фортецями</a>, і вогнищами культурного життя. Перший <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Чернечий орден">чернечий орден</a> створив <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82_%D0%9D%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Бенедикт Нурсійський">Бенедикт Нурсійський</a> в <a href="/wiki/VI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="VI століття">VI столітті</a>. Надалі, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Бенедиктинці">орден бенедиктинців</a> об'єднував до двох тисяч монастирів, у <a href="/wiki/XII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XII століття">XII столітті</a> через низку великих народних повстань, виникає нова течія в чернецтві. <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA_%D0%90%D1%81%D1%81%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Франциск Ассізький">Франциск Ассізький</a> в <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Італія">Італії</a> і <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BA_%D0%B4%D0%B5_%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD" title="Домінік де Гусман">Домінік</a> в <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Іспанія">Іспанії</a> майже одночасно виступають з проповіддю бідності, відмови від власності, поваги до простої праці. Головним для священника вони вважали не урочисте богослужіння, а проповідь в мандрівках серед простих людей. Такі погляди знайшли дуже широку підтримку. Рим офіційно визнав <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Францисканці">францисканців</a> і <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%94%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2" title="Орден Домініканців">домініканців</a> — <a href="/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD" class="mw-redirect" title="Жебракуючий орден">орденами жебручих ченців-проповідників</a>. Треба врахувати ще одну причину впливовості церкви, особливо в ранньому середньовіччі. Це — загальний культурний занепад, виродження <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Антична культура">античної культури</a>, що настало після <a href="/wiki/V_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="V століття">V століття</a>. Руйнувалися політичні, культурні зв'язки, більшість населення стала аграрною. Письменність перетворюється на рідкість. На зміну класичній приходить <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Народна латина">вульгарна</a> (народна) латина. В таких умовах саме церква виступає охоронцем античної культурної спадщини. Священники виявляються найосвіченішими людьми. Адже і серед правителів тоді письменні люди були відносною рідкістю. Наприклад, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_I_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Карл I Великий">Карл Великий</a> — творець величезної імперії, герой переказів і легенд — поважав освіту, розмовляв латиною, грецькою, знався на літературі, але не вмів писати. Його біограф розповідає, що імператор возив «на ліжку під подушкою дощечки й листки, щоб у вільний час привчити руку виводити букви. Але мало мав успіху». </p><p>При монастирях організовувалися <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9" title="Скрипторій">скрипторії</a> — спеціальні майстерні для переписування книг. Рукописні книги виготовлялися з <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82" title="Пергамент">пергаменту</a> — особливим способом обробленої телячої або овечої шкіри. Для виготовлення однієї <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Біблія">Біблії</a> великого формату було потрібно 300 овечих шкір, на її виконання йшло 2–3 роки. Коштували такі книги, природно, неймовірно дорого. При монастирях звичайно організовувалися <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Бібліотека">бібліотеки</a>. Крім Біблії переписувалися книги християнських богословів, життєписи святих, вцілілі античні твори (без такого переписування до нас ці твори просто не дійшли б). Тут складаються <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Хроніка">хроніки</a> — описи подій по роках. </p><p>Школи протягом раннього середньовіччя відкривалися лише при церквах і монастирях. Поступово складається шкільна програма. Вона не мінялася потім віками. До неї входили <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Вільні мистецтва">«сім вільних мистецтв»</a>: три ввідні дисципліни — <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%83%D0%BC" title="Тривіум">«тривіум»</a> — граматика, риторика (опанування красномовством), діалектика (опанування правильним красномовством, тобто формальна логіка); чотири дисципліни вищого циклу — «квадріум» — арифметика, геометрія, астрономія, музика. </p> <div class="center" style="width:auto; margin-left:auto; margin-right:auto;"><ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Betsy_Gimbal%27s_Tower.jpg" class="mw-file-description" title="Абатство Тевісток бенедиктинців, Девон, Англія. Західна брама."><img alt="Абатство Тевісток бенедиктинців, Девон, Англія. Західна брама." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f4/Betsy_Gimbal%27s_Tower.jpg/120px-Betsy_Gimbal%27s_Tower.jpg" decoding="async" width="120" height="84" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f4/Betsy_Gimbal%27s_Tower.jpg/180px-Betsy_Gimbal%27s_Tower.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f4/Betsy_Gimbal%27s_Tower.jpg/240px-Betsy_Gimbal%27s_Tower.jpg 2x" data-file-width="2606" data-file-height="1821" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Абатство Тевісток бенедиктинців, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BD_(%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Девон (графство)">Девон</a>, Англія. Західна брама.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Testamentum_novum.jpg" class="mw-file-description" title="Тестаментум, пергамент-аркуш VIII ст. Варшава, Нац. бібліотека."><img alt="Тестаментум, пергамент-аркуш VIII ст. Варшава, Нац. бібліотека." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/25/Testamentum_novum.jpg/101px-Testamentum_novum.jpg" decoding="async" width="101" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/25/Testamentum_novum.jpg/151px-Testamentum_novum.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/25/Testamentum_novum.jpg/202px-Testamentum_novum.jpg 2x" data-file-width="700" data-file-height="833" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Тестаментум, пергамент-аркуш VIII ст. <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Варшава">Варшава</a>, Нац. бібліотека.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kloster_Sankt_Georgen_in_Stein_am_Rhein_0103.JPG" class="mw-file-description" title="Келія, монастир Св. Георгія, Штайн на Рейні. Швейцарія"><img alt="Келія, монастир Св. Георгія, Штайн на Рейні. Швейцарія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a3/Kloster_Sankt_Georgen_in_Stein_am_Rhein_0103.JPG/90px-Kloster_Sankt_Georgen_in_Stein_am_Rhein_0103.JPG" decoding="async" width="90" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a3/Kloster_Sankt_Georgen_in_Stein_am_Rhein_0103.JPG/135px-Kloster_Sankt_Georgen_in_Stein_am_Rhein_0103.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a3/Kloster_Sankt_Georgen_in_Stein_am_Rhein_0103.JPG/180px-Kloster_Sankt_Georgen_in_Stein_am_Rhein_0103.JPG 2x" data-file-width="1200" data-file-height="1600" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Келія, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F_(%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BD-%D0%B0%D0%BC-%D0%A0%D0%B0%D0%B9%D0%BD)" title="Монастир Святого Георгія (Штайн-ам-Райн)">монастир Св. Георгія</a>, <a href="/wiki/%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BD-%D0%B0%D0%BC-%D0%A0%D0%B0%D0%B9%D0%BD" title="Штайн-ам-Райн">Штайн на Рейні</a>. Швейцарія</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Cadouin-Esglesia.jpg" class="mw-file-description" title="Абатство Кодон, XII ст, Дордонь. Франція"><img alt="Абатство Кодон, XII ст, Дордонь. Франція" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/41/Cadouin-Esglesia.jpg/120px-Cadouin-Esglesia.jpg" decoding="async" width="120" height="92" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/41/Cadouin-Esglesia.jpg/180px-Cadouin-Esglesia.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/41/Cadouin-Esglesia.jpg/240px-Cadouin-Esglesia.jpg 2x" data-file-width="800" data-file-height="611" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Абатство Кодон, XII ст, Дордонь. Франція</div> </li> </ul></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Лицарська_культура"><span id=".D0.9B.D0.B8.D1.86.D0.B0.D1.80.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B0_.D0.BA.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0"></span>Лицарська культура</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=5" title="Редагувати розділ: Лицарська культура" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=5" title="Редагувати вихідний код розділу: Лицарська культура"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chateau_falaise_3.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6a/Chateau_falaise_3.JPG/200px-Chateau_falaise_3.JPG" decoding="async" width="200" height="301" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6a/Chateau_falaise_3.JPG/300px-Chateau_falaise_3.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6a/Chateau_falaise_3.JPG/400px-Chateau_falaise_3.JPG 2x" data-file-width="2136" data-file-height="3216" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%A4%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B7" title="Замок Фалез">Замок Фалез</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Нижня Нормандія">Нижня Нормандія</a></figcaption></figure> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Basilique_Saint-Denis_Dagobert_tombeau.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/Basilique_Saint-Denis_Dagobert_tombeau.jpg/167px-Basilique_Saint-Denis_Dagobert_tombeau.jpg" decoding="async" width="167" height="300" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/Basilique_Saint-Denis_Dagobert_tombeau.jpg/251px-Basilique_Saint-Denis_Dagobert_tombeau.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/Basilique_Saint-Denis_Dagobert_tombeau.jpg/335px-Basilique_Saint-Denis_Dagobert_tombeau.jpg 2x" data-file-width="1725" data-file-height="3090" /></a><figcaption>Надгробок <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_I" title="Дагоберт I">Дагобера І</a>. Абатство Сен Дені.</figcaption></figure><p>Сам образ середньовіччя, часто поєднується з колоритною фігурою <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%86%D0%B0%D1%80" title="Лицар">лицаря</a> в латах. Лицарі — професійні <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%97%D0%BD" title="Воїн">воїни</a> — являли собою корпорацію, членів якої об'єднували: спосіб життя, етичні цінності, особові ідеали. <b>Лицарська культура</b> виникає в <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Феодалізм">феодальному</a> середовищі. Сам стан <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB" title="Феодал">феодалів</a> був неоднорідним. Нечисленну знать феодального класу, утворювали найбільші землевласники — носії гучних титулів. Ці найбільш родовиті і благородні лицарі були на чолі своїх <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE)" title="Дружина (військо)">дружин</a>, часом справжніх армій. Лицарі рангом нижче служили в цих дружинах з власними загонами, які з'являлись на перший поклик пана. На нижніх рівнях лицарського підпорядкування стояли безземельні лицарі, все надбання яких перебувало у військовому виторзі та зброї. Багато з них мандрували, примикаючи до загонів тих або інших ватажків, стаючи <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96" class="mw-redirect" title="Найманці">найманцями</a>, а нерідко і просто грабували. </p><p>Військова справа була прерогативою феодалів і вони робили все, щоб якнайбільше не допустити участі в битвах «грубих мужиків». Часто заборонялося носіння зброї і верхова їзда «базарним торговцям, селянам, ремісникам і чиновникам». Бували випадки, коли лицарі відмовлялися брати участь у битвах разом з простолюдинами і взагалі з піхотою. </p><p><br /> </p><p> Згідно з поширеними в лицарському середовищі уявленнями, справжній лицар повинен був походити з хорошого роду. Шанобливий лицар посилався для підтвердження свого шляхетного походження на гіллясте генеалогічне дерево, мав родовий герб і родовий девіз. Належність до стану передавалася у спадок, в окремих випадках у лицарі посвячували за виняткові військові звитяги. Суворість правил стала порушуватися в ході розвитку міст — цей привілей стали все частіше купувати.</p><figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Godefrey_of_Bouillon.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/15/Godefrey_of_Bouillon.jpg" decoding="async" width="193" height="275" class="mw-file-element" data-file-width="193" data-file-height="275" /></a><figcaption>Жак Іверні. Фрагмент фрески «Дев'ять героїв і дев'ять уславлених жінок минулого», до <a href="/wiki/1420" title="1420">1420</a> р., <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0" class="mw-redirect" title="Замок Манта">замок Манта</a>, південний <a href="/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82" title="П'ємонт">П'ємонт</a>, Італія.</figcaption></figure> <p>У різних країнах існували схожі системи виховання лицарів. Хлопчика вчили верховій їзді, володінню зброєю — насамперед мечем і списом, а також боротьбі і плаванню. Він ставав пажем, потім зброєносцем при лицарі. Лише після цього юнак відзначався честю пройти через обряд посвячення в лицарі. Існувала і спеціальна література, присвячена лицарським «мистецтвам». Майбутнього лицаря навчали, крім іншого, і способам <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Полювання">полювання</a>. Воно вважалося другим після війни заняттям, гідним лицаря. </p><p>У лицарів вироблявся особливий тип психології. Зразковий лицар повинен бути гідним цього звання. Він мав бути гарним і привабливим. Тому спеціальна увага приділялася поставі, одягу, прикрасам. Лати й кінська <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%B6" title="Упряж">упряж</a>, особливо парадні, були справжніми творами мистецтва. Від лицаря вимагалась фізична сила, інакше він просто не зміг би носити лати, що важили до 30 кг. Лати починають втрачати свою роль тільки з винаходом вогнепальної зброї. </p><p>Від лицаря очікувалося, що він буде постійно піклуватися про свою славу. Власну доблесть треба було весь час підтверджувати, і багато які лицарі знаходилися в постійному пошуку можливостей для цього. «Коли тут війна, я тут залишуся», — говорить лицар в одній з балад поетеси Марії Французької. Нічого незвичайного не було в тому, щоби помірятися силою з незнайомим суперником, якщо той хоч чим-небудь викликав незадоволення. Організовувалися спеціальні лицарські турніри. У XI–XIII ст. виробилися правила лицарських поєдинків. Так, їх учасники повинні були користуватися однаковою зброєю. Здебільшого, спочатку суперники мчали один на одного зі списом напереваги. Якщо списи ламалися, бралися за меч, потім за <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Булава">булаву</a>. Турнірна зброя була тупою, і лицарі прагнули лише вибити суперника з сідла. Під час проведення турніру після численних особистих поєдинків, які могли продовжуватися декілька днів, влаштовували головне змагання — удавану битву двох загонів. Лицарські поєдинки стали складовою частиною битв в нескінченних феодальних війнах. Такий поєдинок відбувався перед боєм, єдиноборство завершувалося смертю одного з лицарів. Якщо поєдинок не проводився, то вважалося, що бій почато «не за правилами». </p><p>Серед лицарства була розвинена станова солідарність. Історія знає чимало прикладів істинно лицарської поведінки. Під час війни між франками і сарацинами один з найкращих лицарів Карла Великого на ім'я Ож'є викликався на поєдинок з лицарем сарацин. Коли ж Ож'є хитрістю взяли в полон, його противник, не схвалюючи такої поведінки, сам здався франкам, щоби ті могли обміняти на нього Ож'є. Під час однієї з битв у ході хрестових походів <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5" class="mw-redirect" title="Річард Левове Серце">Річард Левове Серце</a> опинився без коня. Його суперник Сайф-ад-Дин послав йому двох бойових коней. Цього ж року Річард звів сина свого суперника у лицарську гідність. </p><p>Вищим виявом лицарської войовничості, брутального прагнення феодалів до захоплення нових земель, підтриманого католицькою церквою, стали хрестові походи на Схід під прапором захисту християн і християнських святинь від мусульман. У 1096 р. відбувся перший з них, а в 1270 р. — останній. У їх ході виникають особливі військово-релігійні організації — лицарські ордени. У 1113 р. був заснований орден <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%80%D0%B8" title="Госпітальєри">йоанітів</a> або <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%80%D0%B8" title="Госпітальєри"><i>госпітальєрів</i></a> (їхньою першою резиденцією був будинок-шпиталь св. Йоанна). В <a href="/wiki/%D0%84%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BC" title="Єрусалим">Єрусалимі</a>, поблизу <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC_%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83_%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Храм Гробу Господнього">храму</a> був центр ордену <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D1%96%D1%94%D1%80%D0%B8" title="Тамплієри">тамплієрів</a>, або храмовників. Керував орденом великий магістр, що підкорявся особисто Папі римському. Вступаючи в орден, лицар давав обітниці цнотливості та слухняності. Вони носили чернечі плащі (у госпітальєрів — червоний з білим хрестом, у храмовників — білий з червоним) понад лицарські лати. У агресії проти слов'янських народів головну<sup>[<i><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Вікіпедія:Посилання на джерела"><span style="cursor:help" title="інформація без джерела">джерело?</span></a></i>]</sup> роль грав <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Тевтонський орден">Тевтонський орден</a>. </p><p>1204 року, під час <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Четвертий хрестовий похід">Четвертого хрестового походу</a>, що мав за мету підпорядкування православної церкви Риму та знищення патріархату у <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Константинополь">Константинополі</a>, лицарі <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%86%D1%96" title="Хрестоносці">хрестоносці</a> зруйнували та пограбували столицю <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Візантійської імперії</a>. </p><p>Лицарський кодекс знайшов відбиття в лицарській літературі. Її вершиною вважається світська лірична поезія <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%80" class="mw-redirect" title="Трубадур">трубадурів</a> народною мовою, що виникла на півдні Франції (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BA" class="mw-redirect" title="Лангедок">Лангедок</a>). Вони створюють культ Прекрасної Пані, служачи якій лицар повинен слідувати правилам «куртуазії». «Куртуазія», крім військової доблесті, вимагала уміння поводитися в суспільстві, підтримувати розмову, співати. Був розроблений особливий ритуал залицяння до пані. Навіть у любовній ліриці, в описі почуттів лицаря до пані перш за все використовується визначальна станова термінологія: присяга, служіння, дарування, сеньйор, васал. </p><p>По всій Європі розвивається і жанр <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD" title="Лицарський роман">лицарського роману</a>. Для його сюжету були обов'язкові взірцева «лицарська» любов, військові подвиги в ім'я особистої слави, небезпечні пригоди. Романи широко змальовували побут і вдачі свого часу. Водночас у них вже помітна цікавість до окремої людської особи. Найпоширеніші сюжети — про <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%83" title="Лицарі Круглого столу">лицарів «Круглого столу»</a>, про легендарного короля бритів <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%90%D1%80%D1%82%D1%83%D1%80" title="Король Артур">Артура</a>, про лицаря <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D1%82" title="Ланселот">Ланселота</a>, про <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D0%86%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B0" title="Трістан та Ізольда">Трістана та Ізольду</a>. Багато в чому завдяки літературі, в нашій свідомості досі живе романтичний образ шляхетного середньовічного лицаря. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Народна_селянська_культура_та_культура_міст"><span id=".D0.9D.D0.B0.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.BD.D0.B0_.D1.81.D0.B5.D0.BB.D1.8F.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B0_.D0.BA.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0_.D1.82.D0.B0_.D0.BA.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0_.D0.BC.D1.96.D1.81.D1.82"></span>Народна селянська культура та культура міст</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=6" title="Редагувати розділ: Народна селянська культура та культура міст" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=6" title="Редагувати вихідний код розділу: Народна селянська культура та культура міст"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sievershagen_1.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7e/Sievershagen_1.jpg/200px-Sievershagen_1.jpg" decoding="async" width="200" height="133" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7e/Sievershagen_1.jpg/300px-Sievershagen_1.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7e/Sievershagen_1.jpg/400px-Sievershagen_1.jpg 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a><figcaption>Фахверкові будинки, Німеччина</figcaption></figure> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:50-aspetti_di_vita_quotidiana,_veglia,Taccuino_Sanitatis,_Ca.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/68/50-aspetti_di_vita_quotidiana%2C_veglia%2CTaccuino_Sanitatis%2C_Ca.jpg/200px-50-aspetti_di_vita_quotidiana%2C_veglia%2CTaccuino_Sanitatis%2C_Ca.jpg" decoding="async" width="200" height="214" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/68/50-aspetti_di_vita_quotidiana%2C_veglia%2CTaccuino_Sanitatis%2C_Ca.jpg/300px-50-aspetti_di_vita_quotidiana%2C_veglia%2CTaccuino_Sanitatis%2C_Ca.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/68/50-aspetti_di_vita_quotidiana%2C_veglia%2CTaccuino_Sanitatis%2C_Ca.jpg/400px-50-aspetti_di_vita_quotidiana%2C_veglia%2CTaccuino_Sanitatis%2C_Ca.jpg 2x" data-file-width="1000" data-file-height="1068" /></a><figcaption>Родина біля каміна, XIV століття</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Woman_geometry_002.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/9/9f/Woman_geometry_002.jpg/200px-Woman_geometry_002.jpg" decoding="async" width="200" height="221" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/9/9f/Woman_geometry_002.jpg/300px-Woman_geometry_002.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/9/9f/Woman_geometry_002.jpg/400px-Woman_geometry_002.jpg 2x" data-file-width="465" data-file-height="514" /></a><figcaption>Мініатюра з жінкою, що викладає ошелешеним католицьким ченцям геометрію Евкліда, XIV ст.</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Schl%C3%BCssel_aus_Memleben_KGM_95-111.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6d/Schl%C3%BCssel_aus_Memleben_KGM_95-111.jpg/200px-Schl%C3%BCssel_aus_Memleben_KGM_95-111.jpg" decoding="async" width="200" height="116" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6d/Schl%C3%BCssel_aus_Memleben_KGM_95-111.jpg/300px-Schl%C3%BCssel_aus_Memleben_KGM_95-111.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6d/Schl%C3%BCssel_aus_Memleben_KGM_95-111.jpg/400px-Schl%C3%BCssel_aus_Memleben_KGM_95-111.jpg 2x" data-file-width="1137" data-file-height="661" /></a><figcaption>Металевий ключ, Музей, Берлін.</figcaption></figure><p>Більшість <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Населення Європи">населення середньовічної Європи</a> складали селяни. Як співвідносилися між собою церковна, лицарська культура і культура народної маси? Водночас руками останніх створюються і прикрашаються феодальні замки, храми і монастирі. Ще з варварських часів зберігаються і розвиваються народні усні епічні твори — <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%9D%D1%96%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%83%D0%BD%D2%91%D1%96%D0%B2" class="mw-redirect" title="Пісня про Нібелунґів">«Пісня про Нібелунґів»</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0" title="Пісня про Роланда">«Пісня про Роланда»</a> — але записують і обробляють їх вже освічені люди. Серед селян, особливо зі встановленням кріпосного гноблення, постійно ж аккультуру феодалів буквально пронизує презирство до гнобителів — землевласників, й одночасно поважається фігура лицаря — захисника християнства. У народному середовищі відбувається утворення національних мов, згодом вони витісняють латину з професійної літератури. Середньовіччя є багатим на подібні суперечності. </p><p>Селянське світосприйняття, безумовно, формувалося на основі християнського світогляду, але при цьому релігійні почуття простих людей значно відрізнялися від канонів офіційного богослов'я. Особливе співчуття викликали страждання Христа, в них бачили відгомони власної долі. Шановним стає образ <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Богоматеринство">Богоматері</a>, її вважали захисницею і заступницею. Навіть невдоволення селян своїм станом, боротьба проти гноблення осмислювалася в християнських образах. Виникали так звані «народні єресі» (<a href="/wiki/%D0%84%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%8C" title="Єресь">єресь</a> — релігійне вчення, що відхиляється від офіційного, церковного). Проти таких рухів церква боролася жорстоко і наполегливо. Одним із знарядь боротьби стає <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Інквізиція">інквізиція</a>. Виникнувши в XII ст. як форма церковного суду, вона перетворилася у великий церковний заклад і була підпорядкована особисто Папі римському. </p><p>Народна селянська культура стала одним з найважливіших джерел прогресу середньовічної культури, що почався в XI ст. і що виразився в формуванні міської культури. У XI ст. в Західній Європі відбувається швидке зростання міст. Їх населення складалося з найрішучіших та найбунтівніших елементів суспільства: в міста бігли кріпаки — «повітря міста робило вільним», змінювали спосіб життя деякі феодали, особливо збіднілі. Нові види діяльності — торгівля, ремесло — вимагали активності, обачності, породжували раціоналістичний підхід до життя. Містяни об'єднувалися в комуни, що мали органи самоврядування. Вони і очолювали боротьбу за звільнення від феодала або <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80" title="Монастир">монастиря</a>, на землях яких стояло місто. Ця боротьба зажадала героїчних зусиль і зайняла чималий історичний термін, але увінчалася в результаті успіхом. Міста стали опорою королівської влади в ході утворення централізованих національних держав (за винятком Італії, де переважали <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Місто-держава">міста-держави</a>). </p><p>Важливим елементом піднесення культури в XI–XIII ст. було розширення освіти, почався вихід її за межі суто богослов'я. Організація міського життя диктувала потребу в письменних людях. Збільшується кількість шкіл, з'являються міські, єпископальні, а також приватні школи. Поступово виникає їх спеціалізація. Наприклад, у <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D1%8F" title="Болонья">Болоньї</a> були юридичні школи, в місті <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE" title="Салерно">Салерно</a> — медичні, визнаним центром філософії вважався <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6" title="Париж">Париж</a>. </p><p>Якісно новий етап в розвитку системи освіти — виникнення вищих навчальних закладів. У XII–XIII ст. виникають <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Університет">університети</a> (від латинського «універсум»- загальність, сукупність). Багато в чому типовою є організація <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Паризький університет">Паризького університету</a>. Він отримав королівську грамоту в 1200 р. До його складу входили викладачі, учні, а також книготорговці, посильні, аптекарі, навіть шинкарі. Викладачі об'єднувалися в особливі організації — <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Факультет">факультети</a> (від латинського «здатність», здатність викладати який-небудь предмет). У Паризькому університеті їх було чотири: один «молодший», на якому навчали читання, письма і вивчали «сім вільних мистецтв», і три «старших» — медичний, юридичний і богословський. Викладачі обирали голову факультету — декана (від латинського — десятник). Учні — студенти (від латинського «студере» — старанно займатися) — слухали і записували лекції, брали участь у диспутах. До XV ст. в Європі <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B8%D1%85_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2" title="Список найстаріших університетів">було вже 60 університетів</a>. </p><p>Пожвавлення інтелектуального життя в XI–XIII ст. виявилося в розгортанні філософських суперечок. Хоч панівною була теза «філософія — служниця богослов'я», але треба враховувати, що для людей тієї епохи вона несла інше значення, ніж для нас. Адже тільки в Богові бачили вище значення всього земного. У порівнянні з багатовіковою практичною відсутністю філософської думки це був безумовний крок уперед. <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Філософія Середньовіччя">Середньовічна філософія</a> отримала узагальнене позначення — <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Схоластика">схоластика</a> (від латинського «школа»). У схоластиці складаються і борються декілька напрямів. Однією з перших була <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%B6_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8" title="Полеміка між реалістами і номіналістами">дискусія про універсалії між номіналістами й реалістами</a>. Номіналісти вважали, що насправді існують лише одиничні речі, доступні відчуттям, а загальні поняття — <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Універсалії">«універсалії»</a> — тільки їх позначення, імена (лат. <i>nomina</i>), «знаки мови». Реалісти відстоювали зворотне. </p><p>Найвизначнішим представником офіційної церковної схоластики був <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0_%D0%90%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Тома Аквінський">Тома Аквінський</a> (1225—1274). Він істотно розвинув католицьке богослов'я, виробив загальні принципи його ставлення до природи і суспільства, що фактично збереглися донині. Він, зокрема, активно використовував спадщину <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Арістотелізм">Арістотеля</a>. Вчення Томи Аквінського охопило буквально всі сторони життя. Висловлював він і економічні ідеї, наприклад про «розумну ціну», яка повинна відповідати кількості затраченої праці. Все частіше звучали «вільні думки»; щоб їх відстоювати, була потрібна велика особиста мужність. Тезі Августина, що панувала віками, <i>«вірую, щоб розуміти»</i>, <a href="/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80_%D0%90%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%80" title="П'єр Абеляр">П'єр Абеляр</a> (1079—1142) протиставив тезу <i>«розумію, щоб вірити»</i>, стверджуючи пріоритет розуму. Його вчення було оголошене єрессю. <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%80" title="Професор">Професор</a> Оксфордського університету, францисканський чернець <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80_%D0%91%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD" title="Роджер Бекон">Роджер Бекон</a> (1214 — 11 червня 1294) відстоював важливість досвіду в отриманні знань: «уміння провадити досліди стоїть вище за всі знання та мистецтва». За звинуваченнями в чаклунстві та спілкуванні з дияволом він був підданий церковному суду і провів в ув'язненні 14 років. </p><p>З літературних жанрів з міською культурою пов'язаний розквіт латиномовної літератури. Її яскраве явище — лірика вагантів (так називали бідних <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BA_(%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA)" title="Бурлак (робітник)">бурлак</a> — студентів, школярів), вона відрізнялась вільнодумством, насолодами життя, презирством до всіляких, в тому числі церковних, <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Авторитет">авторитетів</a>. Популярними були твори сатиричних жанрів народними мовами. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Світські_свята_середньовіччя_і_культурні_впливи"><span id=".D0.A1.D0.B2.D1.96.D1.82.D1.81.D1.8C.D0.BA.D1.96_.D1.81.D0.B2.D1.8F.D1.82.D0.B0_.D1.81.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.B4.D0.BD.D1.8C.D0.BE.D0.B2.D1.96.D1.87.D1.87.D1.8F_.D1.96_.D0.BA.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D1.83.D1.80.D0.BD.D1.96_.D0.B2.D0.BF.D0.BB.D0.B8.D0.B2.D0.B8"></span>Світські свята середньовіччя і культурні впливи</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=7" title="Редагувати розділ: Світські свята середньовіччя і культурні впливи" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=7" title="Редагувати вихідний код розділу: Світські свята середньовіччя і культурні впливи"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Three_Fools_of_Carnival.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/Three_Fools_of_Carnival.jpg/220px-Three_Fools_of_Carnival.jpg" decoding="async" width="220" height="170" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/Three_Fools_of_Carnival.jpg/330px-Three_Fools_of_Carnival.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/Three_Fools_of_Carnival.jpg/440px-Three_Fools_of_Carnival.jpg 2x" data-file-width="750" data-file-height="581" /></a><figcaption>Три блазні карнавалу, гравюра 1542 р.</figcaption></figure> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BC%D1%96%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Сміхова культура">Сміхова культура</a></i></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB" title="Венеційський карнавал">Венеційський карнавал</a></i></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%9D%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%82%D1%96%D0%BD" title="Афанасій Нікітін">Афанасій Нікітін</a></i></div> <p>Середньовіччя — це не тільки молитви, будівництво <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Собор">соборів</a> чи хрестові походи. Це також світські, нецерковні свята. Межі світу в уявленні людей середньовіччя потроху розширяли паломники до святих місць (паломництво до гробниці Якова Компостельського, паломництва в Палестину), купці, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82" title="Дипломат">дипломати</a>, <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BF%D0%B8%D0%B3%D1%83%D0%BD" class="mw-redirect" title="Шпигун">шпигуни</a>, що побували в дальніх країнах (Марко Поло, Афанасій Нікітін, посли папи римського, серед яких і Вільгельм де Рубрук), бригади мандрівних <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA" class="mw-redirect" title="Будівельник">будівельників</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Ремісник">ремісників</a>. </p><p>Найпривабливішою країною середньовіччя для європейців довгий час залишалась <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Візантійська імперія</a>. Географічне розташування на перехресті торговельних шляхів, на перехресті ідей, Сходу і Заходу, барвиста власна культура робили її поза конкуренцією впродовж одного тисячоліття. Копії зразків візантійської архітектури з'явилися в різних кутах середньовічної Європи (каплиця в Фульді й каплиця в <a href="/wiki/%D0%90%D0%B0%D1%85%D0%B5%D0%BD" title="Аахен">Аахені</a>, Німеччина, собор в <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1%83" title="Чефалу">Чефалі</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Сицилія">Сицилія</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)" title="Софійський собор (Київ)">собор Св. Софії</a> в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2" title="Київ">Києві</a>). Відомі константинопольські <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%97%D1%81%D1%82" class="mw-redirect" title="Мозаїст">мозаїсти</a> створюють коштовні мозаїки як в самій Греції (<a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80_%D0%94%D0%B0%D1%84%D0%BD%D1%96" title="Монастир Дафні">монастир Дафні</a>), так і в Італії (церква Марторана в <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%BE" title="Палермо">Палермо</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_(%D0%A0%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0)" class="mw-redirect" title="Собор Святого Віталія (Равенна)">церква Сан Віталє</a>, місто <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0" title="Равенна">Равенна</a>, в далекій Руси-Україні). Слава ремісників-мозаїстів з Візантії була такою великою, що їх запросили на працю навіть в осередок мусульманства в тогочасній Західній Європі — в мусульманську Іспанію (мозаїчні твори в соборній мечеті <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%B2_%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)" class="mw-redirect" title="Кордова (місто в Іспанії)">Кордови</a>). </p><p>А на константинопольському іподромі виступали тогочасні <a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Актор">актори</a> з усіх усюд — акробати з Єгипту, маги з Індії, танцюристи з країн <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Скандинавія">Скандинавії</a> у звірячих шкірах. </p> <div class="center" style="width:auto; margin-left:auto; margin-right:auto;"><ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Three_Magi_mosaic_-_Sant%27Apollinare_Nuovo_-_Ravenna_2016.jpg" class="mw-file-description" title="Три волхви, мозаїка в Сант Аполлінаре Нуово, Равенна"><img alt="Три волхви, мозаїка в Сант Аполлінаре Нуово, Равенна" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/09/Three_Magi_mosaic_-_Sant%27Apollinare_Nuovo_-_Ravenna_2016.jpg/120px-Three_Magi_mosaic_-_Sant%27Apollinare_Nuovo_-_Ravenna_2016.jpg" decoding="async" width="120" height="73" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/09/Three_Magi_mosaic_-_Sant%27Apollinare_Nuovo_-_Ravenna_2016.jpg/180px-Three_Magi_mosaic_-_Sant%27Apollinare_Nuovo_-_Ravenna_2016.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/09/Three_Magi_mosaic_-_Sant%27Apollinare_Nuovo_-_Ravenna_2016.jpg/240px-Three_Magi_mosaic_-_Sant%27Apollinare_Nuovo_-_Ravenna_2016.jpg 2x" data-file-width="4955" data-file-height="3014" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Три волхви, мозаїка в Сант Аполлінаре Нуово, Равенна</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dehio_40_Aachen_Floor_plan.jpg" class="mw-file-description" title="Ахен. План копія-каплиці з Равенни в Німеччині, з пізніми готичними добудовами"><img alt="Ахен. План копія-каплиці з Равенни в Німеччині, з пізніми готичними добудовами" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/42/Dehio_40_Aachen_Floor_plan.jpg/120px-Dehio_40_Aachen_Floor_plan.jpg" decoding="async" width="120" height="88" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/42/Dehio_40_Aachen_Floor_plan.jpg/180px-Dehio_40_Aachen_Floor_plan.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/42/Dehio_40_Aachen_Floor_plan.jpg/240px-Dehio_40_Aachen_Floor_plan.jpg 2x" data-file-width="3344" data-file-height="2464" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Ахен. План копія-каплиці з Равенни в Німеччині, з пізніми готичними добудовами </div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Aken_dom.jpg" class="mw-file-description" title="Катедрал в Ахені, вівтар."><img alt="Катедрал в Ахені, вівтар." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6f/Aken_dom.jpg/90px-Aken_dom.jpg" decoding="async" width="90" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6f/Aken_dom.jpg/135px-Aken_dom.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6f/Aken_dom.jpg/180px-Aken_dom.jpg 2x" data-file-width="480" data-file-height="640" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Катедрал в Ахені, вівтар.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Skomorokh_mask.jpg" class="mw-file-description" title="Шкіряні маски скоморохів, знайдені в Великому Новгороді, 12-13 ст, Державний історичний музей, Москва."><img alt="Шкіряні маски скоморохів, знайдені в Великому Новгороді, 12-13 ст, Державний історичний музей, Москва." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/28/Skomorokh_mask.jpg/120px-Skomorokh_mask.jpg" decoding="async" width="120" height="78" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/28/Skomorokh_mask.jpg/180px-Skomorokh_mask.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/28/Skomorokh_mask.jpg/240px-Skomorokh_mask.jpg 2x" data-file-width="806" data-file-height="526" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Шкіряні маски скоморохів, знайдені в Великому Новгороді, 12-13 ст, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9" class="mw-redirect" title="Державний історичний музей">Державний історичний музей</a>, Москва.</div> </li> </ul></div> <p>В Північній Італії поблизу міста <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BE" title="Тревізо">Тревізо</a> вигадали нову забаву. Вибудували невеликий іграшковий <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_(%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0)" title="Замок (споруда)">замок</a>. Його захищали дівчата. Захопити замок намагались молоді парубки, кидаючи в дівчат — фіалки, лілеї, троянди, інколи фрукти. Аби підкорити серця захисниць, жбурляли навіть кошики з квітами. Потім ця гра перейшла в літературу, пісні, стала відома під назвою «Штурм замку Кохання». Веселе завоювання замку, який захищали дівчата, стало сюжетом для <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84" title="Рельєф">рельєфів</a> на слоновій кістці, що прикрасили ножі, скриньки (скринька з Парижу XIV ст., <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD-%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9" class="mw-redirect" title="Метрополітен-музей">Метрополітен-музей</a>, Нью-Йорк, фрагмент рельєфу — у Великому Новгороді, Росія). </p> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Venetian_Carnival_Mask_-_Maschera_di_Carnevale_-_Venice_Italy_-_Creative_Commons_by_gnuckx_(4820456037).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b1/Venetian_Carnival_Mask_-_Maschera_di_Carnevale_-_Venice_Italy_-_Creative_Commons_by_gnuckx_%284820456037%29.jpg/200px-Venetian_Carnival_Mask_-_Maschera_di_Carnevale_-_Venice_Italy_-_Creative_Commons_by_gnuckx_%284820456037%29.jpg" decoding="async" width="200" height="301" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b1/Venetian_Carnival_Mask_-_Maschera_di_Carnevale_-_Venice_Italy_-_Creative_Commons_by_gnuckx_%284820456037%29.jpg/300px-Venetian_Carnival_Mask_-_Maschera_di_Carnevale_-_Venice_Italy_-_Creative_Commons_by_gnuckx_%284820456037%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b1/Venetian_Carnival_Mask_-_Maschera_di_Carnevale_-_Venice_Italy_-_Creative_Commons_by_gnuckx_%284820456037%29.jpg/400px-Venetian_Carnival_Mask_-_Maschera_di_Carnevale_-_Venice_Italy_-_Creative_Commons_by_gnuckx_%284820456037%29.jpg 2x" data-file-width="2848" data-file-height="4288" /></a><figcaption> Карнавальна маска </figcaption></figure> <p>Стихія язичницького свята врожаю та шанування бога врожаю <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD_(%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Сатурн (міфологія)">Сатурна</a> перейшло в <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB" title="Венеційський карнавал">венеційський карнавал</a>. Дослідники сперечаються, коли саме відбувся перший карнавал. Називають різні дати — <b>988 рік</b>, коли венеційським воякам вдалося визволити з полону у піратів своїх наречених, наче тоді і відбувся перший карнавал. Інші ведуть походження карнавалу з <b>1094 р</b>., коли венеційці святкували вдалу угоду з Візантією, що дозволила венеційцям зі значними пільгами торгувати в імперії. </p><p>Навіть могутня католицька церква не змогла за століття зробити карнавал цілком своїм. Обов'язковою прикметою карнавалу стали маски. Вони мінялися з часом, але були і постійні, традиційні. </p> <ul><li>Бау́та — біла маска, найвідоміша. Вона прикривала обличчя та рот, що дозволяло змінювати навіть голос.</li> <li>Маттачіно — її вдягали канатохідці, яких теж запрошували на свято. Маттачіно — одна з найдавніших масок венеційського карнавалу.</li> <li>Море́тта — жіноча маска, зазвичай чорного кольору. Пізніше її доповнили капелюхом на три роги або пір'ям.</li> <li>Лікар чуми — специфічна венеційська маска. Вона уособлювала лікаря, що допомагав хворим на чуму, бо морська столиця <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Адріатичне море">Адріатики</a> сильно потерпала від хвороб у середньовіччя. Маска лікаря чуми нагадує голову птаха, але з окулярами. У довгий дзьоб маски вкладали прянощі чи ароматні трави, аби лікар міг працювати в чумних бараках та монастирських лікарнях, попри сморід.</li> <li>З розповсюдженням італійського <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80" title="Театр">театру</a> масок, набули популярності маски театральних персонажів — <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BD" title="Арлекін">Арлекін</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0" title="Коломбіна">Коломбіна</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80%D0%BE" title="П'єро">П'єро</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B5" title="Панталоне">Панталоне</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Полішинель">Пульчінела</a> тощо.</li></ul> <div class="center" style="width:auto; margin-left:auto; margin-right:auto;"><ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Arlequin-comedie.jpg" class="mw-file-description" title="Арлекін"><img alt="Арлекін" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/Arlequin-comedie.jpg/60px-Arlequin-comedie.jpg" decoding="async" width="60" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/Arlequin-comedie.jpg/90px-Arlequin-comedie.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/Arlequin-comedie.jpg/120px-Arlequin-comedie.jpg 2x" data-file-width="217" data-file-height="434" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Арлекін</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Venezia_carnevale_7.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/78/Venezia_carnevale_7.jpg/120px-Venezia_carnevale_7.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/78/Venezia_carnevale_7.jpg/180px-Venezia_carnevale_7.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/78/Venezia_carnevale_7.jpg/240px-Venezia_carnevale_7.jpg 2x" data-file-width="1600" data-file-height="1200" /></a></span></div> <div class="gallerytext"></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Protective_costume.jpg" class="mw-file-description" title="Маска лікаря чуми"><img alt="Маска лікаря чуми" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/77/Protective_costume.jpg/80px-Protective_costume.jpg" decoding="async" width="80" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/77/Protective_costume.jpg/120px-Protective_costume.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/77/Protective_costume.jpg/160px-Protective_costume.jpg 2x" data-file-width="200" data-file-height="300" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Маска <a href="/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80" title="Чумний лікар">лікаря чуми</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Arlecchino_und_Colombina_-_Giovanni_Domenico_Ferretti.jpg" class="mw-file-description" title="Джованні Доменіко Феретті. «Коломбіна і Арлекін»"><img alt="Джованні Доменіко Феретті. «Коломбіна і Арлекін»" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/77/Arlecchino_und_Colombina_-_Giovanni_Domenico_Ferretti.jpg/93px-Arlecchino_und_Colombina_-_Giovanni_Domenico_Ferretti.jpg" decoding="async" width="93" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/77/Arlecchino_und_Colombina_-_Giovanni_Domenico_Ferretti.jpg/139px-Arlecchino_und_Colombina_-_Giovanni_Domenico_Ferretti.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/77/Arlecchino_und_Colombina_-_Giovanni_Domenico_Ferretti.jpg/185px-Arlecchino_und_Colombina_-_Giovanni_Domenico_Ferretti.jpg 2x" data-file-width="371" data-file-height="480" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Джованні Доменіко Феретті. «Коломбіна і Арлекін»</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Venezia-DSCF9767.JPG" class="mw-file-description" title="Ляльки персонажі венеційського карнавалу"><img alt="Ляльки персонажі венеційського карнавалу" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9d/Venezia-DSCF9767.JPG/120px-Venezia-DSCF9767.JPG" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9d/Venezia-DSCF9767.JPG/180px-Venezia-DSCF9767.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9d/Venezia-DSCF9767.JPG/240px-Venezia-DSCF9767.JPG 2x" data-file-width="1600" data-file-height="1200" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Ляльки персонажі венеційського карнавалу</div> </li> </ul></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Мистецтво_середньовіччя"><span id=".D0.9C.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.B5.D1.86.D1.82.D0.B2.D0.BE_.D1.81.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.B4.D0.BD.D1.8C.D0.BE.D0.B2.D1.96.D1.87.D1.87.D1.8F"></span>Мистецтво середньовіччя</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=8" title="Редагувати розділ: Мистецтво середньовіччя" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=8" title="Редагувати вихідний код розділу: Мистецтво середньовіччя"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Virgin_salus_populi_romani.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/Virgin_salus_populi_romani.jpg/220px-Virgin_salus_populi_romani.jpg" decoding="async" width="220" height="363" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/Virgin_salus_populi_romani.jpg/330px-Virgin_salus_populi_romani.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/88/Virgin_salus_populi_romani.jpg 2x" data-file-width="408" data-file-height="674" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D1%82%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83" class="mw-redirect" title="Порятунок римського народу">Порятунок римського народу</a>, ікона VI ст. н. е.</figcaption></figure> <p><i>Див.ще:</i> </p> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Миколай Верденський (ще не написана)">Миколай Верденський</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D1%80_%D0%B4%D0%B5_%D0%9E%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D1%83%D1%80" title="Віллар де Оннекур">Віллар де Оннекур</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%A0%D1%96%D0%BB%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Герард фон Ріла (ще не написана)">Герард фон Ріла</a> (або Майстер Ґергард)</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%B7_%D0%A8%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Клеман з Шартра (ще не написана)">Клеман з Шартра</a></li></ul> <p>Мистецтво раннього Середньовіччя несе відбиток перехідності, в ньому змішані <a href="/wiki/%D0%AF%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Язичництво">язичницькі</a> та християнські мотиви. З утратою античних досягнень головну роль отримало <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Декоративно-ужиткове мистецтво">декоративно-ужиткове мистецтво</a>, а пізніше — <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Архітектура">архітектура</a>. </p><p> Про формування певного художнього стилю можна говорити приблизно з X століття. Тоді вже виразно проступала особливість середньовічного мистецтва — провідна роль у ньому належить <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Архітектура">архітектурі</a>. Саме вона відображає основні естетичні ідеї, диктує вигляд <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Малярство">малярство</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Скульптура">скульптури</a>, є основою <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B7_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Синтез мистецтв (ще не написана)">синтезу мистецтв</a>.</p><figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Plan.abbaye.Cluny.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/af/Plan.abbaye.Cluny.png/220px-Plan.abbaye.Cluny.png" decoding="async" width="220" height="294" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/af/Plan.abbaye.Cluny.png/330px-Plan.abbaye.Cluny.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/af/Plan.abbaye.Cluny.png/440px-Plan.abbaye.Cluny.png 2x" data-file-width="668" data-file-height="893" /></a><figcaption>План абатства в Клюні XIII ст.</figcaption></figure><p>Стиль західноєвропейського мистецтва Х–XII століття отримав назву <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Романський стиль">«романський»</a>. Він виник у монументальній кам'яній архітектурі, а в той час всі <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_(%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F)" title="Кам'яниця (будівля)">кам'яні споруди</a> називалися римськими (Roma — Рим), на відміну від варварських — дерев'яних. На формування нового стилю вплинули і рівень будівельної техніки того часу (значний практичний досвід був накопичений, але складні інженерні способи не використовувалися), і реалії політичного життя (провідна роль церкви, зміцнення земельних володінь феодалів, безперервні війни). </p><figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Goess_005.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Goess_005.jpg/220px-Goess_005.jpg" decoding="async" width="220" height="147" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Goess_005.jpg/330px-Goess_005.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Goess_005.jpg/440px-Goess_005.jpg 2x" data-file-width="3888" data-file-height="2592" /></a><figcaption>Розп'яття, фреска, Штаєрмарк. Австрія</figcaption></figure> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:13th-century_unknown_painters_-_The_Sleeping_Jesse_-_WGA19739.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/05/13th-century_unknown_painters_-_The_Sleeping_Jesse_-_WGA19739.jpg/220px-13th-century_unknown_painters_-_The_Sleeping_Jesse_-_WGA19739.jpg" decoding="async" width="220" height="209" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/05/13th-century_unknown_painters_-_The_Sleeping_Jesse_-_WGA19739.jpg/330px-13th-century_unknown_painters_-_The_Sleeping_Jesse_-_WGA19739.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/05/13th-century_unknown_painters_-_The_Sleeping_Jesse_-_WGA19739.jpg/440px-13th-century_unknown_painters_-_The_Sleeping_Jesse_-_WGA19739.jpg 2x" data-file-width="841" data-file-height="800" /></a><figcaption>Анонім з Гільдесгайма, «Сон Єссея», батька царя Давида, до 1250 р. Живопис на дубових дошках, церква Архангела Михаїла. Гільдесгайм</figcaption></figure> <p>Найхарактерніші для романського мистецтва типи споруд — <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_(%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0)" title="Замок (споруда)">замок</a> (укріплене житло феодала) і <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC" title="Храм">храм</a>, також дуже міцний ззовні. Зразком планування романського храму стала римська <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Базиліка">базиліка</a> (в перекладі — «царський будинок») — величне прямокутне приміщення, розділене поперечними опорами-колонами на декілька зал — <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%84" class="mw-redirect" title="Неф">нефів</a>. Стіни були масивними, важкими, вузькі вікна розташовувалися високо над землею. Дахи спочатку створювали з дерева, але часті пожежі примусили перейти до будівництва кам'яних склепінь. Перекривати великі площі навчились не одразу, тому зводили додаткові опорні стовпи. Характерна деталь — у зовнішньому вигляді будівлі чітко проглядається його конструкція і внутрішній устрій. Приміщення прикрашали скульптурою і <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0" title="Фреска">фресками</a>. Для романського живопису характерні дуже яскраві, контрастні кольори. У Європі в XI столітті найбільшою вважалася церква <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%8E%D0%BD%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Клюнійське абатство">Клюнійського абатства</a> — резиденція <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Бенедиктинці">ордену бенедиктинців</a> на півдні Франції. До наших днів вона не збереглася, оскільки була зруйнована в наполеонівські часи, коли романські споруди зовсім не цінувалися. Але поземний план церкви Клюнійського абатства став взірцем для споруд соборів у Франції, Іспанії, Німеччині. </p> <div class="center" style="width:auto; margin-left:auto; margin-right:auto;"><ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ely-cathedral-west-tower-2004.jpg" class="mw-file-description" title="Елі катедральний собор, західна вежа, Англія."><img alt="Елі катедральний собор, західна вежа, Англія." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/42/Ely-cathedral-west-tower-2004.jpg/78px-Ely-cathedral-west-tower-2004.jpg" decoding="async" width="78" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/42/Ely-cathedral-west-tower-2004.jpg/117px-Ely-cathedral-west-tower-2004.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/42/Ely-cathedral-west-tower-2004.jpg/157px-Ely-cathedral-west-tower-2004.jpg 2x" data-file-width="396" data-file-height="606" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Елі катедральний собор, західна вежа, Англія.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Basilicadisangavinoportotorresinterno.png" class="mw-file-description" title="Базиліка ді Сан Гавіно, Сардинія, Італія, інтер'єр"><img alt="Базиліка ді Сан Гавіно, Сардинія, Італія, інтер'єр" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/13/Basilicadisangavinoportotorresinterno.png/120px-Basilicadisangavinoportotorresinterno.png" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/13/Basilicadisangavinoportotorresinterno.png/180px-Basilicadisangavinoportotorresinterno.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/13/Basilicadisangavinoportotorresinterno.png/240px-Basilicadisangavinoportotorresinterno.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="900" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Базиліка ді Сан Гавіно, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Сардинія">Сардинія</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Італія">Італія</a>, інтер'єр</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:San_Miniato_al_Monte_Florence_Italy.jpg" class="mw-file-description" title="Сан Міньято аль Монте, Флоренція, Італія"><img alt="Сан Міньято аль Монте, Флоренція, Італія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6f/San_Miniato_al_Monte_Florence_Italy.jpg/81px-San_Miniato_al_Monte_Florence_Italy.jpg" decoding="async" width="81" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6f/San_Miniato_al_Monte_Florence_Italy.jpg/122px-San_Miniato_al_Monte_Florence_Italy.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6f/San_Miniato_al_Monte_Florence_Italy.jpg/163px-San_Miniato_al_Monte_Florence_Italy.jpg 2x" data-file-width="1228" data-file-height="1808" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Сан Міньято аль Монте, Флоренція, Італія</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Maria_Laach_Abbey.JPG" class="mw-file-description" title="Абатство Марія Лаах, Німеччна, романський стиль"><img alt="Абатство Марія Лаах, Німеччна, романський стиль" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e5/Maria_Laach_Abbey.JPG/120px-Maria_Laach_Abbey.JPG" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e5/Maria_Laach_Abbey.JPG/180px-Maria_Laach_Abbey.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e5/Maria_Laach_Abbey.JPG/240px-Maria_Laach_Abbey.JPG 2x" data-file-width="1600" data-file-height="1200" /></a></span></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%9B%D0%B0%D0%B0%D1%85" title="Абатство Марії Лаах">Абатство Марія Лаах</a>, Німеччна, романський стиль</div> </li> </ul></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Durham_Keep_Clocktower.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8c/Durham_Keep_Clocktower.JPG/220px-Durham_Keep_Clocktower.JPG" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8c/Durham_Keep_Clocktower.JPG/330px-Durham_Keep_Clocktower.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8c/Durham_Keep_Clocktower.JPG/440px-Durham_Keep_Clocktower.JPG 2x" data-file-width="3072" data-file-height="2304" /></a><figcaption>Замок Дарем, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Англія">Англія</a></figcaption></figure> <p>Усією Західною Європою живим відгомоном середньовіччя залишаються лицарські замки, від одних збереглися тільки мальовничі руїни, але чимало вистояло і залишилося майже незайманими. Спочатку замок був дерев'яною вежею (<a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B6%D0%BE%D0%BD" title="Донжон">донжон</a>), розділеною на декілька поверхів-ярусів, оточеною земляним валом, огорожею і ровом. Вибирали стратегічно важливі місця, що панували б в <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Ландшафтна архітектура">ландшафті</a> — гору, скелю, край обриву, острів. Коли перейшли до кам'яного будівництва, замки поступово перетворилися в складні оборонні комплекси. Головний принцип їхнього устрою — створення низки перешкод для нападників. Через рів, часто заповнений водою, до замку можна було дістатися лише через розвідний міст. Головним укріпленням були декілька рядів зубчатих мурів з вежами. Обов'язково на подвір'ї замку був <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%B7%D1%8C" class="mw-redirect" title="Колодязь">колодязь</a> або створювався великий запас води на випадок облоги. На окремому дворі будували домівку для власника, церкву або каплицю, господарські приміщення, арсенал. </p><p>У XII–XV століттях зростання міст, комплекс нових явищ духовного життя, побутового устрою, технічний прогрес призвели в художній сфері до виникнення нового стилю — <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Готичний стиль">готики</a>. Готичний стиль формується, як і романський, в архітектурі. Термін «готика» введено в епоху <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Відродження">Відродження</a>, вклавши в нього дещо негативне ставлення до варварської, як вважали, архітектури середньовіччя (<a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Готи">готи</a> — назва одного з варварських племен). </p> <div class="center" style="width:auto; margin-left:auto; margin-right:auto;"><ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:San-Benito-Valladolid.jpg" class="mw-file-description" title="Монастир Сан Беніто ель Реал, Вальядолід, Іспанія"><img alt="Монастир Сан Беніто ель Реал, Вальядолід, Іспанія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0b/San-Benito-Valladolid.jpg/120px-San-Benito-Valladolid.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0b/San-Benito-Valladolid.jpg/180px-San-Benito-Valladolid.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0b/San-Benito-Valladolid.jpg/240px-San-Benito-Valladolid.jpg 2x" data-file-width="1440" data-file-height="1077" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Монастир Сан Беніто ель Реал, Вальядолід, Іспанія</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dehio_83_Tournai_Floor_plan.jpg" class="mw-file-description" title="Собор у Тюрне"><img alt="Собор у Тюрне" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Dehio_83_Tournai_Floor_plan.jpg/59px-Dehio_83_Tournai_Floor_plan.jpg" decoding="async" width="59" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Dehio_83_Tournai_Floor_plan.jpg/89px-Dehio_83_Tournai_Floor_plan.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Dehio_83_Tournai_Floor_plan.jpg/118px-Dehio_83_Tournai_Floor_plan.jpg 2x" data-file-width="1567" data-file-height="3168" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Собор у Тюрне</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Cath%C3%A9drale_de_Laon_14_09_2008_2.jpg" class="mw-file-description" title="Катедральний собор міста Лан (Ена), Франція"><img alt="Катедральний собор міста Лан (Ена), Франція" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/65/Cath%C3%A9drale_de_Laon_14_09_2008_2.jpg/120px-Cath%C3%A9drale_de_Laon_14_09_2008_2.jpg" decoding="async" width="120" height="88" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/65/Cath%C3%A9drale_de_Laon_14_09_2008_2.jpg/180px-Cath%C3%A9drale_de_Laon_14_09_2008_2.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/65/Cath%C3%A9drale_de_Laon_14_09_2008_2.jpg/240px-Cath%C3%A9drale_de_Laon_14_09_2008_2.jpg 2x" data-file-width="2967" data-file-height="2165" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Катедральний собор міста Лан (Ена), Франція</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Totentanz_L%C3%BCbeck_Markierung.jpg" class="mw-file-description" title="Любек,план собору Марієнкірхе доби готики"><img alt="Любек,план собору Марієнкірхе доби готики" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Totentanz_L%C3%BCbeck_Markierung.jpg/68px-Totentanz_L%C3%BCbeck_Markierung.jpg" decoding="async" width="68" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Totentanz_L%C3%BCbeck_Markierung.jpg/102px-Totentanz_L%C3%BCbeck_Markierung.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Totentanz_L%C3%BCbeck_Markierung.jpg/136px-Totentanz_L%C3%BCbeck_Markierung.jpg 2x" data-file-width="1477" data-file-height="2601" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Любек,план собору Марієнкірхе доби готики</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Belvoir5.jpg" class="mw-file-description" title="Замок Бівер, Англія"><img alt="Замок Бівер, Англія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/34/Belvoir5.jpg/120px-Belvoir5.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/34/Belvoir5.jpg/180px-Belvoir5.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/34/Belvoir5.jpg/240px-Belvoir5.jpg 2x" data-file-width="3056" data-file-height="2292" /></a></span></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%91%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80" class="mw-redirect" title="Замок Бівер">Замок Бівер</a>, Англія</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Byggnadskonsten,_San_Vitale_i_Ravenna,_Nordisk_familjebok.png" class="mw-file-description" title="Ц-ва Сан Віталє, Равенна, план"><img alt="Ц-ва Сан Віталє, Равенна, план" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/53/Byggnadskonsten%2C_San_Vitale_i_Ravenna%2C_Nordisk_familjebok.png/104px-Byggnadskonsten%2C_San_Vitale_i_Ravenna%2C_Nordisk_familjebok.png" decoding="async" width="104" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/53/Byggnadskonsten%2C_San_Vitale_i_Ravenna%2C_Nordisk_familjebok.png/156px-Byggnadskonsten%2C_San_Vitale_i_Ravenna%2C_Nordisk_familjebok.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/53/Byggnadskonsten%2C_San_Vitale_i_Ravenna%2C_Nordisk_familjebok.png/208px-Byggnadskonsten%2C_San_Vitale_i_Ravenna%2C_Nordisk_familjebok.png 2x" data-file-width="864" data-file-height="995" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Ц-ва Сан Віталє, Равенна, план</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Cit%C3%A9_de_Carcassonne,_woman_on_wall.jpg" class="mw-file-description" title="Готична фортеця міста Каркассон, Франція"><img alt="Готична фортеця міста Каркассон, Франція" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f4/Cit%C3%A9_de_Carcassonne%2C_woman_on_wall.jpg/120px-Cit%C3%A9_de_Carcassonne%2C_woman_on_wall.jpg" decoding="async" width="120" height="96" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f4/Cit%C3%A9_de_Carcassonne%2C_woman_on_wall.jpg/180px-Cit%C3%A9_de_Carcassonne%2C_woman_on_wall.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f4/Cit%C3%A9_de_Carcassonne%2C_woman_on_wall.jpg/240px-Cit%C3%A9_de_Carcassonne%2C_woman_on_wall.jpg 2x" data-file-width="1264" data-file-height="1015" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Готична фортеця міста Каркассон, Франція</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Meister_von_San_Apollinare_Nuovo_in_Ravenna_001.jpg" class="mw-file-description" title="Мученики за християнську віру, мозаїка в Сант Аполлінаре Нуово, Равенна"><img alt="Мученики за християнську віру, мозаїка в Сант Аполлінаре Нуово, Равенна" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/38/Meister_von_San_Apollinare_Nuovo_in_Ravenna_001.jpg/120px-Meister_von_San_Apollinare_Nuovo_in_Ravenna_001.jpg" decoding="async" width="120" height="78" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/38/Meister_von_San_Apollinare_Nuovo_in_Ravenna_001.jpg/180px-Meister_von_San_Apollinare_Nuovo_in_Ravenna_001.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/38/Meister_von_San_Apollinare_Nuovo_in_Ravenna_001.jpg/240px-Meister_von_San_Apollinare_Nuovo_in_Ravenna_001.jpg 2x" data-file-width="2048" data-file-height="1338" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Мученики за християнську віру, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%97%D0%BA%D0%B0" title="Мозаїка">мозаїка</a> в Сант Аполлінаре Нуово, Равенна</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Villeloin-Coulang%C3%A9.JPG" class="mw-file-description" title="Залишки абатства Малельйон Куланж, Франція"><img alt="Залишки абатства Малельйон Куланж, Франція" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c1/Villeloin-Coulang%C3%A9.JPG/120px-Villeloin-Coulang%C3%A9.JPG" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c1/Villeloin-Coulang%C3%A9.JPG/180px-Villeloin-Coulang%C3%A9.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c1/Villeloin-Coulang%C3%A9.JPG/240px-Villeloin-Coulang%C3%A9.JPG 2x" data-file-width="2592" data-file-height="1944" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Залишки абатства Малельйон Куланж, Франція</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:WellsCathPlanDehio.jpg" class="mw-file-description" title="Британія, Уельс, готична катедра"><img alt="Британія, Уельс, готична катедра" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/WellsCathPlanDehio.jpg/120px-WellsCathPlanDehio.jpg" decoding="async" width="120" height="72" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/WellsCathPlanDehio.jpg/180px-WellsCathPlanDehio.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/WellsCathPlanDehio.jpg/240px-WellsCathPlanDehio.jpg 2x" data-file-width="700" data-file-height="420" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Британія, Уельс, готична катедра</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:GothicRayonnantRose003.jpg" class="mw-file-description" title="Вітраж-троянда собору Паризької Богоматері."><img alt="Вітраж-троянда собору Паризької Богоматері." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/GothicRayonnantRose003.jpg/120px-GothicRayonnantRose003.jpg" decoding="async" width="120" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/GothicRayonnantRose003.jpg/180px-GothicRayonnantRose003.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/GothicRayonnantRose003.jpg/240px-GothicRayonnantRose003.jpg 2x" data-file-width="2209" data-file-height="2209" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Вітраж-троянда собору Паризької Богоматері.</div> </li> </ul></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:France_Albi_jube_cathedrale.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/France_Albi_jube_cathedrale.jpg/220px-France_Albi_jube_cathedrale.jpg" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/France_Albi_jube_cathedrale.jpg/330px-France_Albi_jube_cathedrale.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/France_Albi_jube_cathedrale.jpg/440px-France_Albi_jube_cathedrale.jpg 2x" data-file-width="640" data-file-height="480" /></a><figcaption>Собор в Альбі, вівтар. Франція</figcaption></figure> <p>Найяскравіші готичні пам'ятники — міські споруди: ратуші і, головне, собори. У ратуші концентрувалася ділова, практична частина управління містом. Осереддям же всього суспільного життя, безумовно, був собор. Крім основного призначення — проведення богослужіння — тут читалися лекції, проходили містерії — театралізовані вистави на біблійні сюжети, укладалися особливо важливі договори. Собори будувалися на замовлення міських комун, які, як правило, не жалкували на їх зведення грошей, оскільки собор був свого роду символом міста, уособленням християнських чеснот мешканців. Собор бував настільки великим, що його не могло заповнити і все населення міста. Готичний <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96" title="Собор Паризької Богоматері">Собор Паризької Богоматері</a> панує навіть над сучасною столицею Франції, перевершуючи величчю все побудоване пізніше. Будівництво могло тривати десятиріччями, а те і сторіччями. Найзнаменитіший довгобуд — <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Кельнський собор">Кельнський собор</a>, який заклали в XII ст, закінчували за старовинними кресленнями вже в XIX в. </p> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wells.cathedral.front.arp.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/30/Wells.cathedral.front.arp.jpg/220px-Wells.cathedral.front.arp.jpg" decoding="async" width="220" height="166" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/30/Wells.cathedral.front.arp.jpg/330px-Wells.cathedral.front.arp.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/30/Wells.cathedral.front.arp.jpg/440px-Wells.cathedral.front.arp.jpg 2x" data-file-width="2748" data-file-height="2068" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B5%D1%82_(%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Сомерсет (графство)">Сомерсет</a>, собор, Англія.</figcaption></figure> <p>Головна візуальна особливість готичної архітектури — спрямованість будівлі угору. Готичні собори справляють відчуття легкості при своїй запаморочливій висоті. Як досягається подібний ефект? Основний технічний спосіб <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Перекриття">перекриття</a> для готики — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Склепіння">стрілчасті зведення</a>. У романських будівлях кам'яне зведення даху було напівкруглим і спиралося на стіни. Щоб витримати навантаження, стіни повинні були бути масивними. В готичній споруді конструюється складний каркас з опорою прямо на підмурівок та виносні опори. Таким чином, стіни дещо позбавляються носійного навантаження, звідси — можливість зробити їх тонкими, насичувати прикрасами, робити великі і високі вікна. У готичних соборах багато вікон зі складними рамами, величезні вітражі, галереї, переходи, вежі, скульптури. За зовнішнім виглядом абсолютно неможливо здогадатися, який внутрішній устрій будівлі. Кожний з <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4" title="Фасад">фасадів</a> несхожий на інші. Наприклад, за фотографіями Собору Паризької Богоматері, зробленими з різних сторін, можна і не здогадатися, що це одна і та ж будівля. </p><p>Кожен із соборів присвячувався якій-небудь основній темі: Паризький — Богоматері, <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Шартрський собор">Шартрський</a> — історії французького королівського роду. Прикраси соборів — рельєфи, скульптури, фрески, вітражі — справжня <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Енциклопедія">енциклопедія</a> середньовічного світогляду і середньовічного життя. Наприклад, Шартрський собор прикрашають 9 тисяч скульптур. Химерно переплітаються тут біблійні сюжети, античні образи, побутові сцени, язичницькі мотиви, фантастичні фігури. Можна зустріти своєрідні карикатури в камені (один з рельєфів собору в місті <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0" title="Парма">Парма</a> (Італія) — зображує віслюка в одязі ченця, який читає проповідь вовкам). Бували найнесподіваніші рішення. На вежах собору в місті <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD_(%D0%95%D0%BD%D0%B0)" title="Лан (Ена)">Лан (Ена)</a>, Франція — стоять великі статуї биків — так міщани увічнили працю тварин (перевезення будматеріалів на будівництві). <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%93%D1%8E%D0%B3%D0%BE" title="Віктор Гюго">Віктор Гюго</a> писав: <i>«Книга архітектури не належала більше духівництву, релігії, Риму, але — уяві, поезії, народу… У цю епоху існує для думки, вираженої в камені, привілей, зовсім подібний нашій свободі друку: це свобода архітектури».</i> </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Середньовічна_скульптура_різних_країн"><span id=".D0.A1.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.B4.D0.BD.D1.8C.D0.BE.D0.B2.D1.96.D1.87.D0.BD.D0.B0_.D1.81.D0.BA.D1.83.D0.BB.D1.8C.D0.BF.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0_.D1.80.D1.96.D0.B7.D0.BD.D0.B8.D1.85_.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.97.D0.BD"></span>Середньовічна скульптура різних країн</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=9" title="Редагувати розділ: Середньовічна скульптура різних країн" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=9" title="Редагувати вихідний код розділу: Середньовічна скульптура різних країн"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Man_head_MNMA_Cl23606.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/68/Man_head_MNMA_Cl23606.jpg/220px-Man_head_MNMA_Cl23606.jpg" decoding="async" width="220" height="259" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/68/Man_head_MNMA_Cl23606.jpg/330px-Man_head_MNMA_Cl23606.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/68/Man_head_MNMA_Cl23606.jpg/440px-Man_head_MNMA_Cl23606.jpg 2x" data-file-width="1900" data-file-height="2240" /></a><figcaption>Голова кам'яної скульптури, Франція, XIII століття, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%9A%D0%BB%D1%8E%D0%BD%D1%96" title="Музей Клюні">Музей Клюні</a>.</figcaption></figure> <ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84_%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%B8%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC._%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F_1250-1300,_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%80.jpg" class="mw-file-description" title="«Рельєф з грифоном». Візантія, 1250–1300 рр., мармур. Музей мистецтва Метрополітен, США."><img alt="«Рельєф з грифоном». Візантія, 1250–1300 рр., мармур. Музей мистецтва Метрополітен, США." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/1/12/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84_%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%B8%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC._%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F_1250-1300%2C_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%80.jpg/105px-%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84_%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%B8%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC._%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F_1250-1300%2C_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%80.jpg" decoding="async" width="105" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/1/12/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84_%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%B8%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC._%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F_1250-1300%2C_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%80.jpg/157px-%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84_%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%B8%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC._%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F_1250-1300%2C_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%80.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/1/12/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84_%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%B8%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC._%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F_1250-1300%2C_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%80.jpg/209px-%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84_%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%B8%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC._%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F_1250-1300%2C_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%80.jpg 2x" data-file-width="525" data-file-height="602" /></a></span></div> <div class="gallerytext">«Рельєф з грифоном». <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Візантія">Візантія</a>, 1250–<a href="/wiki/1300" title="1300">1300</a> рр., <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%80" title="Мармур">мармур</a>. <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD" title="Музей мистецтва Метрополітен">Музей мистецтва Метрополітен</a>, США.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Saint_Michael_and_the_Devil,_c._1475-1500,_Spain,_poplar_-_Art_Institute_of_Chicago_-_DSC09652.JPG" class="mw-file-description" title="«Архангел Михаїл вражає Диявола», деревина, Іспанія, до 1500 року. Художній інститут Чикаго"><img alt="«Архангел Михаїл вражає Диявола», деревина, Іспанія, до 1500 року. Художній інститут Чикаго" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/44/Saint_Michael_and_the_Devil%2C_c._1475-1500%2C_Spain%2C_poplar_-_Art_Institute_of_Chicago_-_DSC09652.JPG/61px-Saint_Michael_and_the_Devil%2C_c._1475-1500%2C_Spain%2C_poplar_-_Art_Institute_of_Chicago_-_DSC09652.JPG" decoding="async" width="61" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/44/Saint_Michael_and_the_Devil%2C_c._1475-1500%2C_Spain%2C_poplar_-_Art_Institute_of_Chicago_-_DSC09652.JPG/92px-Saint_Michael_and_the_Devil%2C_c._1475-1500%2C_Spain%2C_poplar_-_Art_Institute_of_Chicago_-_DSC09652.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/44/Saint_Michael_and_the_Devil%2C_c._1475-1500%2C_Spain%2C_poplar_-_Art_Institute_of_Chicago_-_DSC09652.JPG/123px-Saint_Michael_and_the_Devil%2C_c._1475-1500%2C_Spain%2C_poplar_-_Art_Institute_of_Chicago_-_DSC09652.JPG 2x" data-file-width="2177" data-file-height="4234" /></a></span></div> <div class="gallerytext">«Архангел Михаїл вражає Диявола», <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Деревина">деревина</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Іспанія">Іспанія</a>, до <a href="/wiki/1500" title="1500">1500</a> року. <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%A7%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%B3%D0%BE" class="mw-redirect" title="Художній інститут Чикаго">Художній інститут Чикаго</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Virgin_and_Child,_1350-1375,_Meuse_River_Valley,_Belgium,_ivory_-_Art_Institute_of_Chicago_-_DSC09670.JPG" class="mw-file-description" title="Мадонна з немовлям, слонова кістка, до 1375 року, Нідерланди. Художній інститут Чикаго"><img alt="Мадонна з немовлям, слонова кістка, до 1375 року, Нідерланди. Художній інститут Чикаго" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f9/Virgin_and_Child%2C_1350-1375%2C_Meuse_River_Valley%2C_Belgium%2C_ivory_-_Art_Institute_of_Chicago_-_DSC09670.JPG/81px-Virgin_and_Child%2C_1350-1375%2C_Meuse_River_Valley%2C_Belgium%2C_ivory_-_Art_Institute_of_Chicago_-_DSC09670.JPG" decoding="async" width="81" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f9/Virgin_and_Child%2C_1350-1375%2C_Meuse_River_Valley%2C_Belgium%2C_ivory_-_Art_Institute_of_Chicago_-_DSC09670.JPG/121px-Virgin_and_Child%2C_1350-1375%2C_Meuse_River_Valley%2C_Belgium%2C_ivory_-_Art_Institute_of_Chicago_-_DSC09670.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f9/Virgin_and_Child%2C_1350-1375%2C_Meuse_River_Valley%2C_Belgium%2C_ivory_-_Art_Institute_of_Chicago_-_DSC09670.JPG/161px-Virgin_and_Child%2C_1350-1375%2C_Meuse_River_Valley%2C_Belgium%2C_ivory_-_Art_Institute_of_Chicago_-_DSC09670.JPG 2x" data-file-width="2555" data-file-height="3795" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Мадонна з немовлям, слонова кістка, до <a href="/wiki/1375" title="1375">1375</a> року, Нідерланди. <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%A7%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%B3%D0%BE" class="mw-redirect" title="Художній інститут Чикаго">Художній інститут Чикаго</a></div> </li> </ul><p>Релігійні зображення над входом та у галереях середньовічного собору служили біблією для неписьменних. Саме тут з моменту падіння Римської імперії розвивалася християнська скульптура. </p><p>У середньовічному мистецтві одразу почав діяти принцип релігійного почуття— коли одного разу прийнявши відомий образ, релігія забороняла художникам відступати від нього. Це перетворювало художника на безіменного ремісника, що створює копії, засуджувало до відтворення робіт попередників. Скульптори не могли вносити суттєвих змін в оригінали, але мали можливість проявляти себе в технічному виконанні. І, перш ніж майстри епохи Відродження відвоювали у церкви право на авторство і наблизилися до генія античної думки, минула тисяча років. Поряд із технічними прийомами обробки каменю було втрачено й моделювання — велика сила, здобута стародавнім шляхом вивчення законів сонячного світла. Саме ця сила брала участь у відтворенні життя, насичувала твори античних авторів. Загальноцерковні вимоги і дефіцит знань призвели до того, що перехід від низького рельєфу до високого, а потім до портретної, станкової та окремої скульптури тривав кілька століть. За цей час християнську скульптуру позбавили динаміки, зробили жорсткою, непластичною, звільнили від античних канонів. </p><p>Христос на хресті з ослаблими ногами і торсом, схиленими до людей, гріхи яких викуплені Його стражданнями. Діва Марія, розкинута на трупі свого сина. Марія Магдалина на одному з вівтарів Баптистерія у Флоренції — все це варіативні копії з Венери Мілоської, їх безліч. </p><p>У Середньовіччі існувала своя ідея порядку. Вища мудрість прагнула царства небесного, попри світ. Мистецтва більше не служили природі, тепер вони створювалися для церкви. Але ні живопис, ні скульптура неспроможні задовольнити душу, звернену до божественної любові. Основним художнім завданням мистецтва Середньовіччя було відобразити картину світобудови. Зображення мали налякати смертну людину, змусити її жити за заповідями і вірити у відпущення гріхів. Звідси типові композиційні елементи: спокуса і душа, що самодостатня, страждання, покаяння і прощення, відраза до земного життя і боротьба з кайданами плоті. Звичайно, в ранньому середньовіччі скульптура йшла дещо позаду всіх образотворчих мистецтв, але розквіт готичної думки швидко вивів її на провідні позиції. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Література_Середньовіччя"><span id=".D0.9B.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0_.D0.A1.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.B4.D0.BD.D1.8C.D0.BE.D0.B2.D1.96.D1.87.D1.87.D1.8F"></span>Література Середньовіччя</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=10" title="Редагувати розділ: Література Середньовіччя" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=10" title="Редагувати вихідний код розділу: Література Середньовіччя"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p><i>Основна стаття</i>: <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Середньовічна література">Середньовічна література</a> </p> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Fortune_wheel_(15c.,_French).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dd/Fortune_wheel_%2815c.%2C_French%29.jpg/220px-Fortune_wheel_%2815c.%2C_French%29.jpg" decoding="async" width="220" height="311" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dd/Fortune_wheel_%2815c.%2C_French%29.jpg/330px-Fortune_wheel_%2815c.%2C_French%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dd/Fortune_wheel_%2815c.%2C_French%29.jpg/440px-Fortune_wheel_%2815c.%2C_French%29.jpg 2x" data-file-width="914" data-file-height="1291" /></a><figcaption> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BE_%D0%A4%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%BD%D0%B8" title="Колесо Фортуни">Колесо фортуни</a> </figcaption></figure> <p>Яскравою сторінкою лицарської літератури є поезія<b> <i><a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Трубадури">трубадурів</a></i></b> (від <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Провансальська мова">прованс</a>. <i>trobar</i> — знаходити, створювати). Існувала на півдні Франції у Провансі з кінця XI до початку XIII ст. Лірика трубадурів постала утіленням лицарського світогляду. Поезія трубадурів була першою в Європі світською поезією народною мовою. У кожній країні їх називали по-різному: у Англії — <i><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Менестрель">менестрелі</a></i>, у Німеччині — <i><a href="/wiki/%D0%A8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD" title="Шпільман">шпільмани</a></i>. Лірику трубадурів живили різні джерела: фольклорні пісні та обряди, антична і східна поезія. Вони оспівували лицарське кохання та героїчні подвиги. У творчості трубадурів виділяють 3 основні теми: війна, служіння сюзерену та поклоніння Прекрасній Дамі, а також 3 жанри: </p> <ul><li><b><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Канцона">Канцона</a></b> — ліричний вірш про лицарське кохання (пізніше збірка віршів <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0" title="Франческо Петрарка">Петрарки</a> називатиметься <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D1%94%D1%80%D0%B5_(%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0)" title="Канцоньєре (Петрарка)">«Канцоньєрє»</a>);</li> <li><b><a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0" title="Сірвента">Сірвента</a></b> — вірш про подвиги на ратному полі;</li> <li><b><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Пастурель">Пастурель</a></b> — ліричний вірш, який розповідає про любов лицаря до пастушки.</li></ul> <p>Найвідомішим трубадуром вважають <i><a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD_%D0%B4%D0%B5_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BD" title="Бертран де Борн">Бертарна де Борна</a></i>. </p><p><i><b><a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%82" title="Вагант">Ваганти</a></b></i> — мандрівні ченці, школярі, безробітні випускники перших університетів (<a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Болонський університет">Болонський</a>, <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Оксфордський університет">Оксфордський</a> тощо). Їх вірші були найчастіше веселі та життєлюбні; на відміну від представників духовенства, оспівували не аскетизм та смиренність, а радощі життя (<a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Анакреонтична поезія">анакреонтична поезія</a>); проте не рідко траплялися нарікання на жорстоку долю та несправедливість. Писали латиною, що також відрізняло їх від трубадурів. Одна з найвідоміших пам'яток — цикл <i><a href="/wiki/Carmina_Burana" title="Carmina Burana">«Carmina Burana»</a></i>. Поезія вагантів була здебільшого анонімна, саме тому немає жодного відомого письменника в галузі поезії вагантів. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Мистецькі_скарби_середньовіччя_України"><span id=".D0.9C.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.B5.D1.86.D1.8C.D0.BA.D1.96_.D1.81.D0.BA.D0.B0.D1.80.D0.B1.D0.B8_.D1.81.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.B4.D0.BD.D1.8C.D0.BE.D0.B2.D1.96.D1.87.D1.87.D1.8F_.D0.A3.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.97.D0.BD.D0.B8"></span>Мистецькі скарби середньовіччя України</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=11" title="Редагувати розділ: Мистецькі скарби середньовіччя України" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=11" title="Редагувати вихідний код розділу: Мистецькі скарби середньовіччя України"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:LawrenceOrthodox.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/LawrenceOrthodox.jpg/220px-LawrenceOrthodox.jpg" decoding="async" width="220" height="363" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/LawrenceOrthodox.jpg/330px-LawrenceOrthodox.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/LawrenceOrthodox.jpg/440px-LawrenceOrthodox.jpg 2x" data-file-width="909" data-file-height="1500" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9" class="mw-redirect" title="Святий Лаврентій">Св. Лаврентій</a>, мозаїка собору Св. Софії, Київ, XI століття.</figcaption></figure> <ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C._%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2._%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0_%D0%B9_%D0%93%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B0._1120-1123_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8._%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.jpg" class="mw-file-description" title="Собор Бориса й Гліба (Чернігів)"><img alt="Собор Бориса й Гліба (Чернігів)" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3c/%D0%9C._%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2._%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0_%D0%B9_%D0%93%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B0._1120-1123_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8._%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.jpg/120px-thumbnail.jpg" decoding="async" width="120" height="81" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3c/%D0%9C._%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2._%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0_%D0%B9_%D0%93%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B0._1120-1123_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8._%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.jpg/180px-thumbnail.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3c/%D0%9C._%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2._%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0_%D0%B9_%D0%93%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B0._1120-1123_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8._%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.jpg/240px-thumbnail.jpg 2x" data-file-width="4898" data-file-height="3310" /></a></span></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0_%D0%B9_%D0%93%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B0_(%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2)" title="Собор Бориса й Гліба (Чернігів)">Собор Бориса й Гліба (Чернігів)</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Olesko_Castle.jpg" class="mw-file-description" title="Олеський замок"><img alt="Олеський замок" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c7/Olesko_Castle.jpg/120px-Olesko_Castle.jpg" decoding="async" width="120" height="80" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c7/Olesko_Castle.jpg/180px-Olesko_Castle.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c7/Olesko_Castle.jpg/240px-Olesko_Castle.jpg 2x" data-file-width="4288" data-file-height="2848" /></a></span></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA" title="Олеський замок">Олеський замок</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:St._Cyril%27s_Church_(Plan).jpg" class="mw-file-description" title="Кирилівська церква, Київ, поземний план"><img alt="Кирилівська церква, Київ, поземний план" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bd/St._Cyril%27s_Church_%28Plan%29.jpg/86px-St._Cyril%27s_Church_%28Plan%29.jpg" decoding="async" width="86" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bd/St._Cyril%27s_Church_%28Plan%29.jpg/129px-St._Cyril%27s_Church_%28Plan%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bd/St._Cyril%27s_Church_%28Plan%29.jpg/173px-St._Cyril%27s_Church_%28Plan%29.jpg 2x" data-file-width="180" data-file-height="250" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Кирилівська церква, Київ, поземний план</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B2_%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8C_%D0%90%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C_2016_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE_2.jpg" class="mw-file-description" title="П'ятницька церква у м. Чернігові, побудована у XII–XIII ст. у візантійському стилі, реконструйована арх. П.Д.Барановським у 1962 р."><img alt="П'ятницька церква у м. Чернігові, побудована у XII–XIII ст. у візантійському стилі, реконструйована арх. П.Д.Барановським у 1962 р." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B2_%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8C_%D0%90%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C_2016_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE_2.jpg/80px-%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B2_%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8C_%D0%90%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C_2016_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE_2.jpg" decoding="async" width="80" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B2_%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8C_%D0%90%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C_2016_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE_2.jpg/120px-%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B2_%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8C_%D0%90%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C_2016_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE_2.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B2_%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8C_%D0%90%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C_2016_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE_2.jpg/160px-%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B2_%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8C_%D0%90%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C_2016_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE_2.jpg 2x" data-file-width="3456" data-file-height="5184" /></a></span></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%9F%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_(%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2)" title="П'ятницька церква (Чернігів)">П'ятницька церква</a> у м. <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2" title="Чернігів">Чернігові</a>, побудована у XII–XIII ст. у <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Візантійський стиль">візантійському стилі</a>, реконструйована арх. <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Барановський Петро Дмитрович">П.Д.Барановським</a> у 1962 р.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Spas_Ierey_mozaika.jpg" class="mw-file-description" title="Спас ієрей, мозаїка Софійського собору, Київ"><img alt="Спас ієрей, мозаїка Софійського собору, Київ" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1f/Spas_Ierey_mozaika.jpg/115px-Spas_Ierey_mozaika.jpg" decoding="async" width="115" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1f/Spas_Ierey_mozaika.jpg/173px-Spas_Ierey_mozaika.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1f/Spas_Ierey_mozaika.jpg/231px-Spas_Ierey_mozaika.jpg 2x" data-file-width="615" data-file-height="640" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Спас ієрей, мозаїка Софійського собору, Київ</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%A1%D1%83%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%85_2009.jpg" class="mw-file-description" title="Оборонна Покровська церква (Сутківці) 15-перебудови XVIII ст. Хмельницька область."><img alt="Оборонна Покровська церква (Сутківці) 15-перебудови XVIII ст. Хмельницька область." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4e/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%A1%D1%83%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%85_2009.jpg/120px-%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%A1%D1%83%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%85_2009.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4e/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%A1%D1%83%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%85_2009.jpg/180px-%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%A1%D1%83%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%85_2009.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4e/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%A1%D1%83%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%85_2009.jpg/240px-%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%A1%D1%83%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%85_2009.jpg 2x" data-file-width="3264" data-file-height="2448" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Оборонна <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_(%D0%A1%D1%83%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96)" class="mw-redirect" title="Покровська церква (Сутківці)">Покровська церква (Сутківці)</a> 15-перебудови XVIII ст. <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Хмельницька область">Хмельницька область</a>.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4_2009.jpg" class="mw-file-description" title="Горянська ротонда, м. Ужгород"><img alt="Горянська ротонда, м. Ужгород" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4_2009.jpg/120px-%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4_2009.jpg" decoding="async" width="120" height="82" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4_2009.jpg/180px-%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4_2009.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4_2009.jpg/240px-%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4_2009.jpg 2x" data-file-width="2436" data-file-height="1660" /></a></span></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0" title="Горянська ротонда">Горянська ротонда</a>, м. Ужгород </div> </li> </ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Право"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.BE"></span>Право</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=12" title="Редагувати розділ: Право" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=12" title="Редагувати вихідний код розділу: Право"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="Середньовічне право (ще не написана)">Середньовічне право </a></i></div> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%82%D1%8E%D0%BC%D0%B8" title="Кутюми">Кутюми</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D1%85%D0%BE%D1%80%D1%8C%D0%BE" class="mw-redirect" title="Тайхорьо">Тайхорьол</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Див._також"><span id=".D0.94.D0.B8.D0.B2._.D1.82.D0.B0.D0.BA.D0.BE.D0.B6"></span>Див. також</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=13" title="Редагувати розділ: Див. також" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=13" title="Редагувати вихідний код розділу: Див. також"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2" class="mw-redirect" title="Історія Середніх віків">Історія Середніх віків</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%96_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83_%D1%83_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%96" title="Культура Близького і Середнього сходу у Середньовіччі">Культура Близького і Середнього сходу у Середньовіччі</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" class="mw-redirect" title="Європейська культура Середньовіччя">Європейська культура Середньовіччя</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB" class="mw-redirect" title="Каролінгський мінускул">Каролінгський мінускул</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B8_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" class="mw-redirect" title="Культура епохи Відродження">Культура епохи Відродження</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" class="mw-redirect" title="Культура доколумбової Америки">Культура до-Колумбової Америки</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83" title="Європейська культура Нового часу">Європейська культура Нового часу</a> (XVII–XVIII століття)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%9A%D0%BB%D1%8E%D0%BD%D1%96" title="Музей Клюні">Музей Клюні</a>, Париж.</li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" class="mw-redirect" title="Список війн Середньовіччя">Список війн Середньовіччя</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Західне християнство">Західне християнство</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Східне християнство">Східне християнство</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%B0%D1%82_%D0%A1%D1%8E%D0%B6%D0%B5%D1%80" title="Абат Сюжер">Абат Сюжер</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Романський стиль">Романський стиль</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Готичний стиль">Готичний стиль</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96" title="Мипарті">Мипарті</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Перська середньовічна кераміка">Перська середньовічна кераміка</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE" title="Дученто">Дученто</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE" title="Треченто">Треченто</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE" title="Кватроченто">Кватроченто</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Джерела"><span id=".D0.94.D0.B6.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.BB.D0.B0"></span>Джерела</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=14" title="Редагувати розділ: Джерела" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=14" title="Редагувати вихідний код розділу: Джерела"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li>Войтович В. В. <a rel="nofollow" class="external text" href="http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Seredni_v">Середні віки</a> // <span class="citation"><a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Енциклопедія історії України">Енциклопедія історії України</a> : у 10 т. / редкол.: <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Смолій Валерій Андрійович">В. А. Смолій</a> (голова) та ін. ; <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Інститут історії України НАН України">Інститут історії України НАН України</a>. — <span style="border-bottom:1px dotted gray; cursor:default;" title="Київ">К</span>. : <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B0" title="Наукова думка">Наукова думка</a>, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 542. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789660012905" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-00-1290-5</a>.</span></li> <li>История средних веков. М., 2003</li> <li>Гуревич А. Я., Харитонович Д. Э. История Средних веков. — 2-е изд.. — М.: МБА, 2008. — 320 с. — (Humanitas). — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9785902445197" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-5-902445-19-7</a></li> <li>Егер О. Всемирная история. Средние века. / 3-е изд. испр. и доп. — М.: АСТ, 2006. — 607 с. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/5170293739" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 5-17-029373-9</a></li> <li>Мустафін О. Справжня історія середніх віків. Х., 2014</li> <li>Егоров Д. Н. Культурная история Средних веков, М, 1918</li> <li>Гене Б. История и историческая культура средневекового Запада. М., 2002.</li> <li>История европейского искусствознания. От античности до 18 века, М, 1963</li> <li>Культура Византии, вторая половина 7-12 вв., М, Наука, 1989</li> <li>Даркевич В. П. «Произведения западного художественного ремесла в Восточной Европе (10-14 века)», М, 1966</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Література"><span id=".D0.9B.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0"></span>Література</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=15" title="Редагувати розділ: Література" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=15" title="Редагувати вихідний код розділу: Література"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li><i>Войтович Л.</i> Середні віки в Україні: Хронологія, проблеми періодизації. «УІЖ», 2003, № 4.</li> <li>Історія європейської цивілізації: Середньовіччя. Замки. Торговці. Поети / за ред. У. Еко ; [пер. з італ. С.А. Кулініч та ін.]. – Харків : Фоліо, 2018. – 763 с. – <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9660384767" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 966-03-8476-7</a>.</li> <li>Історія європейської цивілізації: Середньовіччя. Собори. Лицарі. Міста / за ред. У. Еко ; [пер. з італ. О.В. Сминтини та ін.]. – Харків : Фоліо, 2018. – 667 с. – <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9660382978" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 966-03-8297-8</a>.</li> <li>Літературні феномени західноєвропейського середньовіччя / [упоряд. П.Л. Шулик, І.Ю. Голубішко]. – Кам‘янець-Подільський : Аксіома, 2019. – 252 с. – <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9664965078" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 966-496-507-8</a>.</li> <li><i>Добролюбська Ю. А.</i> Історія середніх віків. Тематична хрестоматія. – Одеса : ПНПУ, 2014. – 232 с.</li> <li><i>Добролюбська Ю. А.</i> Історія середніх віків. Художньо-історична хрестоматія. — Одеса : Ун-т Ушинського, 2019. — 410 с.</li> <li><i>Добролюбська Ю. А.</i> Історія середньовічного Сходу. ч. 1. Китай та Японія. Художньо-історична хрестоматія. — Одеса : Ун-т Ушинського, 2020. — 378 с.</li> <li><i>Семко Я. С.</i> Історія раннього середньовіччя: документи та матеріали. Хрестоматія. Одеса: Ун-т Ушинського, 2021. – 230 с.</li> <li>Західноєвропейське середньовіччя ХІ – XV століть. Документи та матеріали: [автор-упорядник Ю. А. Добролюбська]. – Одеса : Астропринт, 2007. – 328 с.</li></ul> <ul><li><i>Дейвіс Н.</i> Європа. Історія / Пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко. – К.: Основи, 2001.</li> <li><i>Дюбі Ж.</i> Доба соборів (Мистецтво та суспільство 980-1420 років) / Пер. з фр. Григорій Пилипчук, Зоя Борисюк. – Київ: Юніверс, 2003.</li> <li><i>Зайбт Ф.</i> Блиск і вбогість Середньовіччя. Історія з початком і кінцем / Пер. з нім. Х. Назаркевич, наук. ред. Р. Паранько. – Львів: Вид-во УКУ, 2009. – 512 с.</li> <li>Історія Візантії. Вступ до візантистики / За ред. С.Б. Сорочана і Л.В. Войтовича. – Львів: Вид-во «Апріорі», 2011.</li> <li>Історія європейської цивілізації. Середньовіччя. Варвари. Християни. Мусульмани / За ред. Умберто Еко. – Київ: Вид-во Жупанського,</li> <li>Історія європейської цивілізації. Середньовіччя. Собори. Лицарі. Міста / За ред.</li></ul> <p>Умберто Еко. – Київ: Вид-во Жупанського, </p> <ul><li>Історія європейської цивілізації. Середньовіччя. Експедиції. Торгівля. Утопія / За ред. Умберто Еко. – Собори. Лицарі. Міста / За ред. Умберто Еко. – Київ: Вид-во</li></ul> <p>Жупанського, 15. Історія європейської цивілізації. Середньовіччя. Замки. Торгівля. Поети / За ред. Умберто Еко. – Київ: Вид-во Жупанського, </p> <ul><li>Історія європейської ментальності / За ред. Петера Дінцельбахера / Пер. з нім.</li></ul> <p>Володимир Кам’янець. – Львів: Літопис, 2004. – 720 с. </p> <ul><li><i>Коплстон Ф.</i> Середньовічна філософія. – К., 1997.</li> <li><i>Курціус Е.Р.</i> Європейська література і латинське середньовіччя / Пер. з нім. Анатолій Онишко. – Львів: Літопис, 2007. – 752 с.</li> <li><i>Ле Гофф Ж.</i> Интеллектуалы в Средние века / Пер. с фр. А.М. Руткевича. – СПб., 2003.</li> <li><i>Ле Гофф Ж.</i> Цивілізація середньовічного Заходу. –</li> <li><i>Ле Гофф Ж.</i> Середньовічна уява / Пер. з фр. – Львів: Літопис, 2007.</li> <li><i>Лінч Дж.</i> Середньовічна церква. Коротка історія / Пер. з англ. - К., 1994.</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Примітки"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.B8.D0.BC.D1.96.D1.82.D0.BA.D0.B8"></span>Примітки</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=16" title="Редагувати розділ: Примітки" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=16" title="Редагувати вихідний код розділу: Примітки"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816068">.mw-parser-output .reflist{margin-bottom:0.5em;list-style-type:decimal}@media screen{.mw-parser-output .reflist{font-size:90%}}.mw-parser-output .reflist .references{font-size:100%;margin-bottom:0;list-style-type:inherit}.mw-parser-output .reflist-columns-2{column-width:30em}.mw-parser-output .reflist-columns-3{column-width:25em}.mw-parser-output .reflist-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .reflist-columns ol{margin-top:0}.mw-parser-output .reflist-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}.mw-parser-output .reflist-upper-alpha{list-style-type:upper-alpha}.mw-parser-output .reflist-upper-roman{list-style-type:upper-roman}.mw-parser-output .reflist-lower-alpha{list-style-type:lower-alpha}.mw-parser-output .reflist-lower-greek{list-style-type:lower-greek}.mw-parser-output .reflist-lower-roman{list-style-type:lower-roman}</style><div class="reflist" style="list-style-type: decimal;"> <div class="mw-references-wrap"><ol class="references"> <li id="cite_note-1"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-1">↑</a></span> <span class="reference-text">Найповніше вираження ця концепціяя знайшла в есе За довге Середньовіччя // Жак Ле Ґофф. Середньовічна уява. — Львів, 2007. — С. 25 — 30 та в передмові до збірки Середньовічна уява. — Львів, 2007. — С. 3 — 21</span> </li> <li id="cite_note-2"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-2">↑</a></span> <span class="reference-text">За довге Середньовіччя // Жак Ле Ґофф. Середньовічна уява. — Львів, 2007. — С. 28</span> </li> <li id="cite_note-3"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-3">↑</a></span> <span class="reference-text"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43245077">.mw-parser-output cite.citation{font-style:inherit;word-wrap:break-word}.mw-parser-output .citation:target{background-color:rgba(0,127,255,0.133)}.mw-parser-output .id-lock-free.id-lock-free a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Lock-green.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-limited.id-lock-limited a,.mw-parser-output .id-lock-registration.id-lock-registration a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d6/Lock-gray-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-subscription.id-lock-subscription a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/aa/Lock-red-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .cs1-ref-lang{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}.mw-parser-output .cs1-ref-lg{font-style:normal;cursor:help}.mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#252525;text-decoration:inherit;text-decoration-color:#252525}.mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4c/Wikisource-logo.svg")right 0.1em center/12px no-repeat}body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-free a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-limited a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-registration a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-subscription a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background-size:contain;padding:0 1em 0 0}.mw-parser-output .cs1-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}.mw-parser-output .cs1-hidden-error{display:none;color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-visible-error{color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-maint{display:none;color:#085;margin-left:0.3em}.mw-parser-output .cs1-kern-left{padding-left:0.2em}.mw-parser-output .cs1-kern-right{padding-right:0.2em}.mw-parser-output .citation .mw-selflink{font-weight:inherit}@media screen{.mw-parser-output .cs1-format{font-size:95%}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}</style><cite class="citation book cs1">Ле Ґофф, Жак (2007). Передмова. <i>Середньовічна уява</i>. Львів. с. 13.</cite></span> </li> <li id="cite_note-4"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-4">↑</a></span> <span class="reference-text">Геннадій Гайко, Володимир Білецький. Гірництво в історії цивілізації. — Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016. —Боговтілення 488 с.</span> </li> </ol></div></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Посилання"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.81.D0.B8.D0.BB.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span>Посилання</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit&section=17" title="Редагувати розділ: Посилання" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&section=17" title="Редагувати вихідний код розділу: Посилання"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p><span typeof="mw:File"><span><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/12px-Commons-logo.svg.png" decoding="async" width="12" height="16" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/18px-Commons-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/24px-Commons-logo.svg.png 2x" data-file-width="1024" data-file-height="1376" /></span></span> <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Вікісховище">Вікісховище</a> має мультимедійні дані за темою: <b><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Middle_Ages" class="extiw" title="commons:Category:Middle Ages">Середньовіччя</a></b> </p> <ul><li><span class="citation"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/literaturoznavchat2/page/n383/mode/1up?view=theater">Середньовіччя</a> // <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Літературознавча енциклопедія">Літературознавча енциклопедія</a> : у 2 т. / авт.-уклад. <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Ковалів Юрій Іванович">Ю. І. Ковалів</a>. — Київ : <a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_(%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80)" title="Академія (видавничий центр)">ВЦ «Академія»</a>, 2007. — <a rel="nofollow" class="external text" href="http://chtyvo.org.ua/authors/Kovaliv_Yurii/Literaturoznavcha_entsyklopediia_U_dvokh_tomakh_T_2.djvu"> Т. 2 : М — Я</a>. — С. 383.</span></li> <li><span class="citation">Середньовіччя / середні віки // <a rel="nofollow" class="external text" href="http://shron1.chtyvo.org.ua/Zvonska_Lesia/Entsyklopedychnyi_slovnyk_klasychnykh_mov.pdf#page=448">Енциклопедичний словник класичних мов</a> / <a href="/wiki/%D0%97%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%8F_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0" title="Звонська Леся Леонідівна">Л. Л. Звонська</a>, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — <span style="border-bottom:1px dotted gray; cursor:default;" title="Київ">К</span>. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 448. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789664399217" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-439-921-7</a>.</span></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.fordham.edu/halsall/">Internet Medieval Sourcebook Project</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20090416220919/http://www.fordham.edu/halsall/">Архівовано</a> 16 квітня 2009 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.the-orb.net/">The Online Reference Book of Medieval Studies</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170424155836/http://www.the-orb.net/">Архівовано</a> 24 квітня 2017 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20070523162250/http://www.georgetown.edu/labyrinth/">The Labyrinth</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.netserf.org/">NetSERF</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20071023054716/http://www.netserf.org/">Архівовано</a> 23 жовтня 2007 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> The Internet Connection for Medieval Resources.</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110127164928/http://www.medievaltimes.info/">Medieval Times</a> Complete overview of Middle Ages history.</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.themiddleages.net/">The Middle Ages</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20181009192212/http://www.themiddleages.net/">Архівовано</a> 9 жовтня 2018 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small>—an informational site for teachers and students</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.medieval-period.com/">Information from the Medieval Period.</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20181018155718/http://www.medieval-period.com/">Архівовано</a> 18 жовтня 2018 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.deremilitari.org/">De Re Militari: The Society for Medieval Military History</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20070206025953/http://www.deremilitari.org/">Архівовано</a> 6 лютого 2007 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li>[<a rel="nofollow" class="external free" href="https://www.medievalchronicles.com}}">https://www.medievalchronicles.com}}</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.medievalists.net/">Medievalists.net</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170901224957/http://www.medievalists.net/">Архівовано</a> 1 вересня 2017 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.ournotes.in.ua/index_stattya_serednovichya.html">Українська музична культура епохи середньовіччя </a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150910010947/http://www.ournotes.in.ua/index_stattya_serednovichya.html">Архівовано</a> 10 вересня 2015 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20111227020857/http://grigoryev.net/bitva-nacij-1.html">Відтворення звичаїв і побуту Середньовіччя на фестивалі «Битва Націй».</a></li> <li><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43693355">.mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}</style><span title="російською мовою" class="ref-info">(рос.)</span> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.vostlit.info/">Восточная литература</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210419021324/http://www.vostlit.info/">Архівовано</a> 19 квітня 2021 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> — середньовічні історичні джерела Заходу й Сходу.</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://eprints.zu.edu.ua/11783/1/етикa-1.pdf">Етика Середньовіччя</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20201026073858/http://eprints.zu.edu.ua/11783/1/етикa-1.pdf">Архівовано</a> 26 жовтня 2020 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> <i>Тофтул М. Г.</i> Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789664851562" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-485-156-2</a></li></ul> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43353293">.mw-parser-output .navbox{box-sizing:border-box;border:1px solid #a2a9b1;width:100%;clear:both;font-size:88%;text-align:center;padding:1px;margin:1em auto 0}.mw-parser-output .navbox .navbox{margin-top:0}.mw-parser-output .navbox+.navbox,.mw-parser-output .navbox+.navbox-styles+.navbox{margin-top:-1px}.mw-parser-output .navbox-inner,.mw-parser-output .navbox-subgroup{width:100%}.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-title,.mw-parser-output .navbox-abovebelow{padding:0.25em 1em;line-height:1.5em;text-align:center}.mw-parser-output .navbox-group{white-space:nowrap;text-align:right}.mw-parser-output .navbox,.mw-parser-output .navbox-subgroup{background-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list{line-height:1.5em;border-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list-with-group{text-align:left;border-left-width:2px;border-left-style:solid}.mw-parser-output tr+tr>.navbox-abovebelow,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-group,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-image,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-list{border-top:2px solid #fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-title{background-color:#ccf}.mw-parser-output .navbox-abovebelow,.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-title{background-color:#ddf}.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-abovebelow{background-color:#e6e6ff}.mw-parser-output .navbox-even{background-color:#f7f7f7}.mw-parser-output .navbox-odd{background-color:transparent}.mw-parser-output .navbox .hlist td dl,.mw-parser-output .navbox .hlist td ol,.mw-parser-output .navbox .hlist td ul,.mw-parser-output .navbox td.hlist dl,.mw-parser-output .navbox td.hlist ol,.mw-parser-output .navbox td.hlist ul{padding:0.125em 0}.mw-parser-output .navbox .navbar{display:block;font-size:100%}.mw-parser-output .navbox-title .navbar{float:left;text-align:left;margin-right:0.5em}body.skin--responsive .mw-parser-output .navbox-image img{max-width:none!important}@media print{body.ns-0 .mw-parser-output .navbox{display:none!important}}</style></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Середньовіччя" style="padding:3px"><table class="nowraplinks collapsible autocollapse navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="2"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43094501"><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Шаблон:Середні віки"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Обговорення шаблону:Середні віки"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Середні віки"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="Середньовіччя" style="font-size:114%;margin:0 4em"><a class="mw-selflink selflink">Середньовіччя</a></div></th></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">Події</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Падіння Західної Римської імперії">Падіння Західної Римської імперії</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Велике переселення народів">Велике переселення народів</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Феодалізм">Феодалізм</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Темні століття середньовіччя">Темні століття Середньовіччя</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Відродження">Епоха Відродження</a> ∙ <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Розвиток технологій в Середньовіччя (ще не написана)">Розвиток технологій</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Арабські завоювання">Арабські завоювання</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" class="mw-redirect" title="Завоювання Османської Імперії">завоювання Османської Імперії</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Арабська аграрна революція">Ісламська аграрна революція</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0_%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D1%83" title="Золота доба ісламу">Золотий вік ісламу</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">Країни і регіони</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Середньовічна Англія">Англія</a> ∙ <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Середньовічна Вірменія (ще не написана)">Вірменія</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%97#Середньовічна_Грузія" title="Історія Грузії">Грузія</a> ∙</div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">Релігія</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Католицька церква">Римо-католицька церква</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Папа Римський">Папство</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Православна церква">Православна Церква</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BC" title="Іслам">Іслам</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0%D1%82" title="Халіфат">Халіфат</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Хрестові походи">Хрестові походи</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Схоластика">Схоластика</a> ∙ <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Розквіт чернецтва в Середньовіччя (ще не написана)">Розквіт чернецтва</a> ∙ <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%80%D1%83%D1%85%D0%B8_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Єретичні рухи Середньовіччя (ще не написана)">Єретичні рухи</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Інквізиція">Інквізиція</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Середньовічна культура">Культура</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мистецтво Середньовіччя (ще не написана)">Мистецтво Середньовіччя</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Готика">Архітектура</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Середньовічна література">Література</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Філософія Середньовіччя">Філософія</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Музика Середньовіччя">Музика</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Алхімія">Алхімія</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%90%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Астрологія">Астрологія</a> ∙ <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%85%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Кухня середньовіччя">Кухня</a></div></td></tr></tbody></table></div> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox navbox ukwikiArticleExternalLinksTable" aria-label="Navbox" style="padding:3px"><table class="nowraplinks hlist navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><div style="padding: 0px 18px 0px 0px; width: 100%;"><div style="float: left; padding-left: 4px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Перегляд цього шаблону"><img alt="Перегляд цього шаблону" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/14px-Searchtool.svg.png" decoding="async" width="14" height="14" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/21px-Searchtool.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/28px-Searchtool.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="512" /></a></span></div>  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво</div></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://comicvine.gamespot.com/wd//4015-56043/">Comic Vine</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Література та бібліографія</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://openlibrary.org/subjects/middle_ages">Open Library</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://provenio.net/records/44b7f32e-0d01-4964-9102-a67e76b0755d">Provenio</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Тематичні сайти</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.quora.com/topic/Middle-Ages-medieval">Quora</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.yso.fi/onto/yso/p2559">Yleinen suomalainen ontologia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.zhihu.com/topic/19639556">Zhihu</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Словники та енциклопедії</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://old.bigenc.ru/text/4161520">Большая российская энциклопедия</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://denstoredanske.lex.dk/middelalderen">Велика данська енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.enciclopedia.cat/EC-GEM-2380.xml">Велика музична енциклопедія (кат.)</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://snl.no/middelalderen">Велика норвезька енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ne.se/uppslagsverk/encyklopedi/l%C3%A5ng/medeltiden">Шведська національна енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://babelnet.org/synset?word=bn:00025241n&lang=EN">BabelNet</a> · <a href="https://uk.wikisource.org/wiki/en:1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Middle_Ages,_The" class="extiw" title="s:en:1911 Encyclopædia Britannica/Middle Ages, The">Britannica (11-th)</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.newadvent.org/cathen/10285c.htm">Catholic Encyclopedia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.cultureelwoordenboek.nl/geschiedenis-middeleeuwen/middeleeuwen">Cultureel Woordenboek</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.larousse.fr/encyclopedie/divers/Moyen_Âge/184336">Encyclopédie Larousse</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.larousse.fr/encyclopedie/divers/Moyen_Âge/71867">Encyclopédie Larousse</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://britannica.com/event/Middle-Ages">Encyclopædia Britannica</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.universalis.fr/encyclopedie/moyen-age-le-monde-medieval/">Encyclopædia Universalis</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.universalis.fr/encyclopedie/moyen-age-vue-d-ensemble/">Encyclopædia Universalis</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/;4019675.html">Internetowa encyklopedia PWN</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://klexikon.zum.de/wiki/Mittelalter">Klexikon</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.musiklexikon.ac.at/ml/musik_M/Mittelalter.xml">Österreichisches Musiklexikon Online</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.treccani.it/enciclopedia/medioevo_(Dizionario-di-Storia)">Treccanis Dizionario di Storia</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Довідкові видання</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.abc.net.au/news/topic/medieval">Australian Broadcasting Corporation</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://globalwordnet.org/ili/i117433">Collaborative InterLingual Index</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://kbpedia.org/knowledge-graph/reference-concept/?uri=TheMiddleAges">KBpedia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://kulturnav.org/8186a38a-1c8d-4d43-8c60-5ebfbdbad5e4">KulturNav</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://samlingar.shm.se/person/term/977C5838-61AF-4E66-949B-884C64FAEDE9">National Historical Museums of Sweden</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://tvtropes.org/pmwiki/pmwiki.php/Main/TheMiddleAges">TV Tropes</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://wordnet-rdf.princeton.edu/id/15284095-n">WordNet</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://thes.bncf.firenze.sbn.it/termine.php?id=1066">Nuovo soggettario</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://namu.wiki/w/%EC%A4%91%EC%84%B8">Namuwiki</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Нормативний контроль">Нормативний контроль</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Франції">BNF</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb133185191">133185191</a> · <span title="Faceted Application of Subject Terminology" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">FAST</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.worldcat.org/fast/1020301">1020301</a> · <a href="/wiki/Freebase" title="Freebase">Freebase</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.google.com/search?kgmid=/m/04rjz">/m/04rjz</a> · <a href="/wiki/Gemeinsame_Normdatei" title="Gemeinsame Normdatei">GND</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://d-nb.info/gnd/4129108-6">4129108-6</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BB%D1%8E" title="Національна бібліотека Ізраїлю">J9U</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://uli.nli.org.il/F/?func=find-b&local_base=NLX10&find_code=UID&request=987007533694105171">987007533694105171</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80_%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83" title="Контрольний номер Бібліотеки Конгресу">LCCN</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.loc.gov/authorities/sh85085001">sh85085001</a> · <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Латвійська національна бібліотека">LNB</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/LNB%7CLNC10-000050418">000050418</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Національна бібліотека Чеської Республіки">NKC</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://aut.nkp.cz/ph126223">ph126223</a></div></td></tr></tbody></table></div>    </div><noscript><img src="https://login.wikimedia.org/wiki/Special:CentralAutoLogin/start?type=1x1" alt="" width="1" height="1" style="border: none; position: absolute;"></noscript> <div class="printfooter" data-nosnippet="">Отримано з <a dir="ltr" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Середньовіччя&oldid=43761250">https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Середньовіччя&oldid=43761250</a></div></div> <div id="catlinks" class="catlinks" data-mw="interface"><div id="mw-normal-catlinks" class="mw-normal-catlinks"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Спеціальна:Категорії">Категорія</a>: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Категорія:Середньовіччя">Середньовіччя</a></li></ul></div><div id="mw-hidden-catlinks" class="mw-hidden-catlinks mw-hidden-cats-hidden">Приховані категорії: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_JsonConfig" title="Категорія:Сторінки з використанням розширення JsonConfig">Сторінки з використанням розширення JsonConfig</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B7_%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB" title="Категорія:Статті з твердженнями без джерел">Статті з твердженнями без джерел</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96,_%D1%89%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Категорія:Статті, що потребують додаткових посилань на джерела">Статті, що потребують додаткових посилань на джерела</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A3%D1%81%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96,_%D1%89%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Категорія:Усі статті, що потребують додаткових посилань на джерела">Усі статті, що потребують додаткових посилань на джерела</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Webarchive:%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_Wayback_Machine" title="Категорія:Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine">Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Категорія:Надпопулярні статті">Надпопулярні статті</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_ISBN" title="Категорія:Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN">Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN</a></li></ul></div></div> </div> </div> <div id="mw-navigation"> <h2>Навігаційне меню</h2> <div id="mw-head"> <nav id="p-personal" class="mw-portlet mw-portlet-personal vector-user-menu-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-personal-label" > <h3 id="p-personal-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Особисті інструменти</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-anonuserpage" class="mw-list-item"><span title="Сторінка користувача для вашої IP-адреси">Ви не увійшли до системи</span></li><li id="pt-anontalk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Обговорення редагувань з цієї IP-адреси [n]" accesskey="n"><span>Обговорення</span></a></li><li id="pt-anoncontribs" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA" title="Список редагувань, зроблених з цієї IP-адреси [y]" accesskey="y"><span>Внесок</span></a></li><li id="pt-createaccount" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково"><span>Створити обліковий запис</span></a></li><li id="pt-login" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o"><span>Увійти</span></a></li> </ul> </div> </nav> <div id="left-navigation"> <nav id="p-namespaces" class="mw-portlet mw-portlet-namespaces vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-namespaces-label" > <h3 id="p-namespaces-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Простори назв</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-nstab-main" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Вміст статті [c]" accesskey="c"><span>Стаття</span></a></li><li id="ca-talk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" rel="discussion" title="Обговорення сторінки [t]" accesskey="t"><span>Обговорення</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-variants" class="mw-portlet mw-portlet-variants emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-variants-label" > <input type="checkbox" id="p-variants-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-variants" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-variants-label" > <label id="p-variants-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">українська</span> </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> </div> <div id="right-navigation"> <nav id="p-views" class="mw-portlet mw-portlet-views vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-views-label" > <h3 id="p-views-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Перегляди</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-view" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&stable=1"><span>Читати</span></a></li><li id="ca-current" class="collapsible selected mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&stable=0&redirect=no" title="Переглянути цю сторінку з неперевіреними змінами [v]" accesskey="v"><span>Неперевірені зміни</span></a></li><li id="ca-ve-edit" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v"><span>Редагувати</span></a></li><li id="ca-edit" class="collapsible mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e"><span>Редагувати код</span></a></li><li id="ca-history" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=history" title="Журнал змін сторінки [h]" accesskey="h"><span>Переглянути історію</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-cactions" class="mw-portlet mw-portlet-cactions emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-cactions-label" title="Більше опцій" > <input type="checkbox" id="p-cactions-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-cactions" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-cactions-label" > <label id="p-cactions-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Більше</span> </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> <div id="p-search" role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box-auto-expand-width vector-search-box"> <h3 >Пошук</h3> <form action="/w/index.php" id="searchform" class="vector-search-box-form"> <div id="simpleSearch" class="vector-search-box-inner" data-search-loc="header-navigation"> <input class="vector-search-box-input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії" aria-label="Пошук у Вікіпедії" autocapitalize="sentences" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f" id="searchInput" > <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> <input id="mw-searchButton" class="searchButton mw-fallbackSearchButton" type="submit" name="fulltext" title="Знайти сторінки, що містять зазначений текст" value="Знайти"> <input id="searchButton" class="searchButton" type="submit" name="go" title="Перейти до сторінки, що має точно таку назву (якщо вона існує)" value="Перейти"> </div> </form> </div> </div> </div> <div id="mw-panel" class="vector-legacy-sidebar"> <div id="p-logo" role="banner"> <a class="mw-wiki-logo" href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку"></a> </div> <nav id="p-navigation" class="mw-portlet mw-portlet-navigation vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-navigation-label" > <h3 id="p-navigation-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Навігація</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-mainpage-description" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку [z]" accesskey="z"><span>Головна сторінка</span></a></li><li id="n-currentevents" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Список поточних подій"><span>Поточні події</span></a></li><li id="n-recentchanges" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список останніх змін у цій вікі [r]" accesskey="r"><span>Нові редагування</span></a></li><li id="n-newpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8"><span>Нові сторінки</span></a></li><li id="n-randompage" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Переглянути випадкову сторінку [x]" accesskey="x"><span>Випадкова стаття</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-Участь" class="mw-portlet mw-portlet-Участь vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-Участь-label" > <h3 id="p-Участь-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Участь</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-portal" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Про проєкт, про те, що Ви можете зробити, і що де шукати"><span>Портал спільноти</span></a></li><li id="n-tavern" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0" title="Місце для обговорення більшості питань"><span>Кнайпа</span></a></li><li id="n-help" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Довідка з проєкту"><span>Довідка</span></a></li><li id="n-sitesupport" class="mw-list-item"><a href="//donate.wikimedia.org/wiki/Special:FundraiserRedirector?utm_source=donate&utm_medium=sidebar&utm_campaign=C13_uk.wikipedia.org&uselang=uk" title="Підтримайте проєкт"><span>Пожертвувати</span></a></li><li id="n-Сторінка-для-медіа" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0"><span>Сторінка для медіа</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-tb" class="mw-portlet mw-portlet-tb vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-tb-label" > <h3 id="p-tb-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Інструменти</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-whatlinkshere" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B8/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Перелік усіх сторінок, які посилаються на цю сторінку [j]" accesskey="j"><span>Посилання сюди</span></a></li><li id="t-recentchangeslinked" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" rel="nofollow" title="Останні зміни на сторінках, на які посилається ця сторінка [k]" accesskey="k"><span>Пов'язані редагування</span></a></li><li id="t-specialpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Перелік спеціальних сторінок [q]" accesskey="q"><span>Спеціальні сторінки</span></a></li><li id="t-permalink" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&oldid=43761250" title="Постійне посилання на цю версію цієї сторінки"><span>Постійне посилання</span></a></li><li id="t-info" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=info" title="Додаткові відомості про цю сторінку"><span>Інформація про сторінку</span></a></li><li id="t-cite" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&page=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&id=43761250&wpFormIdentifier=titleform" title="Інформація про те, як цитувати цю сторінку"><span>Цитувати сторінку</span></a></li><li id="t-urlshortener" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:UrlShortener&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%25A1%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25B5%25D0%25B4%25D0%25BD%25D1%258C%25D0%25BE%25D0%25B2%25D1%2596%25D1%2587%25D1%2587%25D1%258F"><span>Отримати вкорочену URL-адресу</span></a></li><li id="t-urlshortener-qrcode" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:QrCode&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%25A1%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25B5%25D0%25B4%25D0%25BD%25D1%258C%25D0%25BE%25D0%25B2%25D1%2596%25D1%2587%25D1%2587%25D1%258F"><span>Завантажити QR-код</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-coll-print_export" class="mw-portlet mw-portlet-coll-print_export vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-coll-print_export-label" > <h3 id="p-coll-print_export-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Друк/експорт</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="coll-create_a_book" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&bookcmd=book_creator&referer=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"><span>Створити книгу</span></a></li><li id="coll-download-as-rl" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:DownloadAsPdf&page=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&action=show-download-screen"><span>Завантажити як PDF</span></a></li><li id="t-print" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&printable=yes" title="Версія цієї сторінки для друку [p]" accesskey="p"><span>Версія до друку</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-wikibase-otherprojects" class="mw-portlet mw-portlet-wikibase-otherprojects vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-wikibase-otherprojects-label" > <h3 id="p-wikibase-otherprojects-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">В інших проєктах</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-commons mw-list-item"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Middle_Ages" hreflang="en"><span>Вікісховище</span></a></li><li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikiquote mw-list-item"><a href="https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" hreflang="uk"><span>Вікіцитати</span></a></li><li id="t-wikibase" class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibase-dataitem mw-list-item"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q12554" title="Посилання на пов’язаний елемент сховища даних [g]" accesskey="g"><span>Елемент Вікіданих</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-lang" class="mw-portlet mw-portlet-lang vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-lang-label" > <h3 id="p-lang-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Іншими мовами</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="interlanguage-link interwiki-af mw-list-item"><a href="https://af.wikipedia.org/wiki/Middeleeue" title="Middeleeue — африкаанс" lang="af" hreflang="af" data-title="Middeleeue" data-language-autonym="Afrikaans" data-language-local-name="африкаанс" class="interlanguage-link-target"><span>Afrikaans</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-als mw-list-item"><a href="https://als.wikipedia.org/wiki/Mittelalter" title="Mittelalter — німецька (Швейцарія)" lang="gsw" hreflang="gsw" data-title="Mittelalter" data-language-autonym="Alemannisch" data-language-local-name="німецька (Швейцарія)" class="interlanguage-link-target"><span>Alemannisch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-am mw-list-item"><a href="https://am.wikipedia.org/wiki/%E1%88%98%E1%8A%AB%E1%8A%A8%E1%88%88%E1%8A%9B_%E1%8B%98%E1%88%98%E1%8A%95" title="መካከለኛ ዘመን — амхарська" lang="am" hreflang="am" data-title="መካከለኛ ዘመን" data-language-autonym="አማርኛ" data-language-local-name="амхарська" class="interlanguage-link-target"><span>አማርኛ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-an mw-list-item"><a href="https://an.wikipedia.org/wiki/Edat_Meya" title="Edat Meya — арагонська" lang="an" hreflang="an" data-title="Edat Meya" data-language-autonym="Aragonés" data-language-local-name="арагонська" class="interlanguage-link-target"><span>Aragonés</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ar badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D9%84%D8%B9%D8%B5%D9%88%D8%B1_%D8%A7%D9%84%D9%88%D8%B3%D8%B7%D9%89" title="العصور الوسطى — арабська" lang="ar" hreflang="ar" data-title="العصور الوسطى" data-language-autonym="العربية" data-language-local-name="арабська" class="interlanguage-link-target"><span>العربية</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ary mw-list-item"><a href="https://ary.wikipedia.org/wiki/%D9%84%D9%82%D8%B1%D9%88%D9%86_%D9%84%D9%88%D8%B3%D8%B7%D8%A7%D9%86%D9%8A%D8%A9" title="لقرون لوسطانية — Moroccan Arabic" lang="ary" hreflang="ary" data-title="لقرون لوسطانية" data-language-autonym="الدارجة" data-language-local-name="Moroccan Arabic" class="interlanguage-link-target"><span>الدارجة</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-arz mw-list-item"><a href="https://arz.wikipedia.org/wiki/%D8%B9%D8%B5%D9%88%D8%B1_%D9%88%D8%B3%D8%B7%D8%A7%D9%86%D9%8A%D9%87" title="عصور وسطانيه — Egyptian Arabic" lang="arz" hreflang="arz" data-title="عصور وسطانيه" data-language-autonym="مصرى" data-language-local-name="Egyptian Arabic" class="interlanguage-link-target"><span>مصرى</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ast mw-list-item"><a href="https://ast.wikipedia.org/wiki/Ed%C3%A1_Media" title="Edá Media — астурійська" lang="ast" hreflang="ast" data-title="Edá Media" data-language-autonym="Asturianu" data-language-local-name="астурійська" class="interlanguage-link-target"><span>Asturianu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-az mw-list-item"><a href="https://az.wikipedia.org/wiki/Orta_%C9%99srl%C9%99r" title="Orta əsrlər — азербайджанська" lang="az" hreflang="az" data-title="Orta əsrlər" data-language-autonym="Azərbaycanca" data-language-local-name="азербайджанська" class="interlanguage-link-target"><span>Azərbaycanca</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-azb mw-list-item"><a href="https://azb.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D9%88%D8%B1%D8%AA%D8%A7_%D8%B9%D8%B5%D8%B1%D9%84%D8%B1" title="اورتا عصرلر — South Azerbaijani" lang="azb" hreflang="azb" data-title="اورتا عصرلر" data-language-autonym="تۆرکجه" data-language-local-name="South Azerbaijani" class="interlanguage-link-target"><span>تۆرکجه</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ba mw-list-item"><a href="https://ba.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D1%8B%D1%83%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B0%D1%80" title="Урта быуаттар — башкирська" lang="ba" hreflang="ba" data-title="Урта быуаттар" data-language-autonym="Башҡортса" data-language-local-name="башкирська" class="interlanguage-link-target"><span>Башҡортса</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bar mw-list-item"><a href="https://bar.wikipedia.org/wiki/Middloita" title="Middloita — баеріш" lang="bar" hreflang="bar" data-title="Middloita" data-language-autonym="Boarisch" data-language-local-name="баеріш" class="interlanguage-link-target"><span>Boarisch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bat-smg mw-list-item"><a href="https://bat-smg.wikipedia.org/wiki/V%C4%97dorom%C5%BE%C4%93" title="Vėdoromžē — Samogitian" lang="sgs" hreflang="sgs" data-title="Vėdoromžē" data-language-autonym="Žemaitėška" data-language-local-name="Samogitian" class="interlanguage-link-target"><span>Žemaitėška</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be mw-list-item"><a href="https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8F%D1%80%D1%8D%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%9E%D0%B5" title="Сярэдневякоўе — білоруська" lang="be" hreflang="be" data-title="Сярэдневякоўе" data-language-autonym="Беларуская" data-language-local-name="білоруська" class="interlanguage-link-target"><span>Беларуская</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be-x-old mw-list-item"><a href="https://be-tarask.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8F%D1%80%D1%8D%D0%B4%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B0" title="Сярэднявечча — Belarusian (Taraškievica orthography)" lang="be-tarask" hreflang="be-tarask" data-title="Сярэднявечча" data-language-autonym="Беларуская (тарашкевіца)" data-language-local-name="Belarusian (Taraškievica orthography)" class="interlanguage-link-target"><span>Беларуская (тарашкевіца)</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bg mw-list-item"><a href="https://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B5" title="Средновековие — болгарська" lang="bg" hreflang="bg" data-title="Средновековие" data-language-autonym="Български" data-language-local-name="болгарська" class="interlanguage-link-target"><span>Български</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-blk mw-list-item"><a href="https://blk.wikipedia.org/wiki/%E1%80%81%E1%80%B1%E1%80%90%E1%80%BA%E1%80%91%E1%80%AC%E1%82%8F%E1%80%9D" title="ခေတ်ထာႏဝ — Pa'O" lang="blk" hreflang="blk" data-title="ခေတ်ထာႏဝ" data-language-autonym="ပအိုဝ်ႏဘာႏသာႏ" data-language-local-name="Pa'O" class="interlanguage-link-target"><span>ပအိုဝ်ႏဘာႏသာႏ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bn mw-list-item"><a href="https://bn.wikipedia.org/wiki/%E0%A6%AE%E0%A6%A7%E0%A7%8D%E0%A6%AF%E0%A6%AF%E0%A7%81%E0%A6%97" title="মধ্যযুগ — бенгальська" lang="bn" hreflang="bn" data-title="মধ্যযুগ" data-language-autonym="বাংলা" data-language-local-name="бенгальська" class="interlanguage-link-target"><span>বাংলা</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-br mw-list-item"><a href="https://br.wikipedia.org/wiki/Krennamzer" title="Krennamzer — бретонська" lang="br" hreflang="br" data-title="Krennamzer" data-language-autonym="Brezhoneg" data-language-local-name="бретонська" class="interlanguage-link-target"><span>Brezhoneg</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bs mw-list-item"><a href="https://bs.wikipedia.org/wiki/Srednji_vijek" title="Srednji vijek — боснійська" lang="bs" hreflang="bs" data-title="Srednji vijek" data-language-autonym="Bosanski" data-language-local-name="боснійська" class="interlanguage-link-target"><span>Bosanski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bxr mw-list-item"><a href="https://bxr.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%B7%D1%83%D1%83%D0%BD" title="Дунда зуун — Russia Buriat" lang="bxr" hreflang="bxr" data-title="Дунда зуун" data-language-autonym="Буряад" data-language-local-name="Russia Buriat" class="interlanguage-link-target"><span>Буряад</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ca badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://ca.wikipedia.org/wiki/Edat_mitjana" title="Edat mitjana — каталонська" lang="ca" hreflang="ca" data-title="Edat mitjana" data-language-autonym="Català" data-language-local-name="каталонська" class="interlanguage-link-target"><span>Català</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ceb mw-list-item"><a href="https://ceb.wikipedia.org/wiki/Tungang_Panahon" title="Tungang Panahon — себуанська" lang="ceb" hreflang="ceb" data-title="Tungang Panahon" data-language-autonym="Cebuano" data-language-local-name="себуанська" class="interlanguage-link-target"><span>Cebuano</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ckb mw-list-item"><a href="https://ckb.wikipedia.org/wiki/%D8%B3%DB%95%D8%AF%DB%95%DA%A9%D8%A7%D9%86%DB%8C_%D9%86%D8%A7%D9%88%DB%8C%D9%86" title="سەدەکانی ناوین — центральнокурдська" lang="ckb" hreflang="ckb" data-title="سەدەکانی ناوین" data-language-autonym="کوردی" data-language-local-name="центральнокурдська" class="interlanguage-link-target"><span>کوردی</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-co mw-list-item"><a href="https://co.wikipedia.org/wiki/Medievu" title="Medievu — корсиканська" lang="co" hreflang="co" data-title="Medievu" data-language-autonym="Corsu" data-language-local-name="корсиканська" class="interlanguage-link-target"><span>Corsu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cs mw-list-item"><a href="https://cs.wikipedia.org/wiki/St%C5%99edov%C4%9Bk" title="Středověk — чеська" lang="cs" hreflang="cs" data-title="Středověk" data-language-autonym="Čeština" data-language-local-name="чеська" class="interlanguage-link-target"><span>Čeština</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-csb mw-list-item"><a href="https://csb.wikipedia.org/wiki/Strz%C3%A9dnowiek" title="Strzédnowiek — кашубська" lang="csb" hreflang="csb" data-title="Strzédnowiek" data-language-autonym="Kaszëbsczi" data-language-local-name="кашубська" class="interlanguage-link-target"><span>Kaszëbsczi</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cv mw-list-item"><a href="https://cv.wikipedia.org/wiki/%D0%92%C4%83%D1%82%D0%B0%D0%BC_%C4%95%D0%BC%C4%95%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BC" title="Вăтам ĕмĕрсем — чуваська" lang="cv" hreflang="cv" data-title="Вăтам ĕмĕрсем" data-language-autonym="Чӑвашла" data-language-local-name="чуваська" class="interlanguage-link-target"><span>Чӑвашла</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cy mw-list-item"><a href="https://cy.wikipedia.org/wiki/Yr_Oesoedd_Canol" title="Yr Oesoedd Canol — валлійська" lang="cy" hreflang="cy" data-title="Yr Oesoedd Canol" data-language-autonym="Cymraeg" data-language-local-name="валлійська" class="interlanguage-link-target"><span>Cymraeg</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-da badge-Q17559452 badge-recommendedarticle mw-list-item" title="рекомендована стаття"><a href="https://da.wikipedia.org/wiki/Middelalderen" title="Middelalderen — данська" lang="da" hreflang="da" data-title="Middelalderen" data-language-autonym="Dansk" data-language-local-name="данська" class="interlanguage-link-target"><span>Dansk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-de mw-list-item"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Mittelalter" title="Mittelalter — німецька" lang="de" hreflang="de" data-title="Mittelalter" data-language-autonym="Deutsch" data-language-local-name="німецька" class="interlanguage-link-target"><span>Deutsch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-dsb mw-list-item"><a href="https://dsb.wikipedia.org/wiki/Srjej%C5%BAow%C4%9Bk" title="Srjejźowěk — нижньолужицька" lang="dsb" hreflang="dsb" data-title="Srjejźowěk" data-language-autonym="Dolnoserbski" data-language-local-name="нижньолужицька" class="interlanguage-link-target"><span>Dolnoserbski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-el mw-list-item"><a href="https://el.wikipedia.org/wiki/%CE%9C%CE%B5%CF%83%CE%B1%CE%AF%CF%89%CE%BD%CE%B1%CF%82" title="Μεσαίωνας — грецька" lang="el" hreflang="el" data-title="Μεσαίωνας" data-language-autonym="Ελληνικά" data-language-local-name="грецька" class="interlanguage-link-target"><span>Ελληνικά</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-en mw-list-item"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Middle_Ages" title="Middle Ages — англійська" lang="en" hreflang="en" data-title="Middle Ages" data-language-autonym="English" data-language-local-name="англійська" class="interlanguage-link-target"><span>English</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eo badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://eo.wikipedia.org/wiki/Mezepoko" title="Mezepoko — есперанто" lang="eo" hreflang="eo" data-title="Mezepoko" data-language-autonym="Esperanto" data-language-local-name="есперанто" class="interlanguage-link-target"><span>Esperanto</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-es badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://es.wikipedia.org/wiki/Edad_Media" title="Edad Media — іспанська" lang="es" hreflang="es" data-title="Edad Media" data-language-autonym="Español" data-language-local-name="іспанська" class="interlanguage-link-target"><span>Español</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-et mw-list-item"><a href="https://et.wikipedia.org/wiki/Keskaeg" title="Keskaeg — естонська" lang="et" hreflang="et" data-title="Keskaeg" data-language-autonym="Eesti" data-language-local-name="естонська" class="interlanguage-link-target"><span>Eesti</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eu mw-list-item"><a href="https://eu.wikipedia.org/wiki/Erdi_Aroa" title="Erdi Aroa — баскська" lang="eu" hreflang="eu" data-title="Erdi Aroa" data-language-autonym="Euskara" data-language-local-name="баскська" class="interlanguage-link-target"><span>Euskara</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ext mw-list-item"><a href="https://ext.wikipedia.org/wiki/Ed%C3%A1_Meia" title="Edá Meia — Extremaduran" lang="ext" hreflang="ext" data-title="Edá Meia" data-language-autonym="Estremeñu" data-language-local-name="Extremaduran" class="interlanguage-link-target"><span>Estremeñu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fa mw-list-item"><a href="https://fa.wikipedia.org/wiki/%D9%82%D8%B1%D9%88%D9%86_%D9%88%D8%B3%D8%B7%DB%8C" title="قرون وسطی — перська" lang="fa" hreflang="fa" data-title="قرون وسطی" data-language-autonym="فارسی" data-language-local-name="перська" class="interlanguage-link-target"><span>فارسی</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fi mw-list-item"><a href="https://fi.wikipedia.org/wiki/Keskiaika" title="Keskiaika — фінська" lang="fi" hreflang="fi" data-title="Keskiaika" data-language-autonym="Suomi" data-language-local-name="фінська" class="interlanguage-link-target"><span>Suomi</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fiu-vro mw-list-item"><a href="https://fiu-vro.wikipedia.org/wiki/Keskaig" title="Keskaig — Võro" lang="vro" hreflang="vro" data-title="Keskaig" data-language-autonym="Võro" data-language-local-name="Võro" class="interlanguage-link-target"><span>Võro</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fo mw-list-item"><a href="https://fo.wikipedia.org/wiki/Mi%C3%B0%C3%B8ldin" title="Miðøldin — фарерська" lang="fo" hreflang="fo" data-title="Miðøldin" data-language-autonym="Føroyskt" data-language-local-name="фарерська" class="interlanguage-link-target"><span>Føroyskt</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fr mw-list-item"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Moyen_%C3%82ge" title="Moyen Âge — французька" lang="fr" hreflang="fr" data-title="Moyen Âge" data-language-autonym="Français" data-language-local-name="французька" class="interlanguage-link-target"><span>Français</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-frp mw-list-item"><a href="https://frp.wikipedia.org/wiki/Moyen_%C3%82jo" title="Moyen Âjo — арпітанська" lang="frp" hreflang="frp" data-title="Moyen Âjo" data-language-autonym="Arpetan" data-language-local-name="арпітанська" class="interlanguage-link-target"><span>Arpetan</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-frr mw-list-item"><a href="https://frr.wikipedia.org/wiki/Madel%C3%A4%C3%A4ler" title="Madelääler — фризька північна" lang="frr" hreflang="frr" data-title="Madelääler" data-language-autonym="Nordfriisk" data-language-local-name="фризька північна" class="interlanguage-link-target"><span>Nordfriisk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fur mw-list-item"><a href="https://fur.wikipedia.org/wiki/Et%C3%A2t_di_mie%C3%A7" title="Etât di mieç — фріульська" lang="fur" hreflang="fur" data-title="Etât di mieç" data-language-autonym="Furlan" data-language-local-name="фріульська" class="interlanguage-link-target"><span>Furlan</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fy mw-list-item"><a href="https://fy.wikipedia.org/wiki/Midsiuwen" title="Midsiuwen — західнофризька" lang="fy" hreflang="fy" data-title="Midsiuwen" data-language-autonym="Frysk" data-language-local-name="західнофризька" class="interlanguage-link-target"><span>Frysk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ga mw-list-item"><a href="https://ga.wikipedia.org/wiki/An_Mhe%C3%A1naois" title="An Mheánaois — ірландська" lang="ga" hreflang="ga" data-title="An Mheánaois" data-language-autonym="Gaeilge" data-language-local-name="ірландська" class="interlanguage-link-target"><span>Gaeilge</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gan mw-list-item"><a href="https://gan.wikipedia.org/wiki/%E4%B8%AD%E4%B8%96%E7%B4%80" title="中世紀 — ґань" lang="gan" hreflang="gan" data-title="中世紀" data-language-autonym="贛語" data-language-local-name="ґань" class="interlanguage-link-target"><span>贛語</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gcr mw-list-item"><a href="https://gcr.wikipedia.org/wiki/Mwayen-Aj" title="Mwayen-Aj — Guianan Creole" lang="gcr" hreflang="gcr" data-title="Mwayen-Aj" data-language-autonym="Kriyòl gwiyannen" data-language-local-name="Guianan Creole" class="interlanguage-link-target"><span>Kriyòl gwiyannen</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gd mw-list-item"><a href="https://gd.wikipedia.org/wiki/Meadhan-aoisean" title="Meadhan-aoisean — шотландська гельська" lang="gd" hreflang="gd" data-title="Meadhan-aoisean" data-language-autonym="Gàidhlig" data-language-local-name="шотландська гельська" class="interlanguage-link-target"><span>Gàidhlig</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gl mw-list-item"><a href="https://gl.wikipedia.org/wiki/Idade_Media" title="Idade Media — галісійська" lang="gl" hreflang="gl" data-title="Idade Media" data-language-autonym="Galego" data-language-local-name="галісійська" class="interlanguage-link-target"><span>Galego</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gn mw-list-item"><a href="https://gn.wikipedia.org/wiki/%C3%81ra_Mbytegua" title="Ára Mbytegua — гуарані" lang="gn" hreflang="gn" data-title="Ára Mbytegua" data-language-autonym="Avañe'ẽ" data-language-local-name="гуарані" class="interlanguage-link-target"><span>Avañe'ẽ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-he mw-list-item"><a href="https://he.wikipedia.org/wiki/%D7%99%D7%9E%D7%99_%D7%94%D7%91%D7%99%D7%A0%D7%99%D7%99%D7%9D" title="ימי הביניים — іврит" lang="he" hreflang="he" data-title="ימי הביניים" data-language-autonym="עברית" data-language-local-name="іврит" class="interlanguage-link-target"><span>עברית</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hi mw-list-item"><a href="https://hi.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AE%E0%A4%A7%E0%A5%8D%E0%A4%AF%E0%A4%AF%E0%A5%81%E0%A4%97" title="मध्ययुग — гінді" lang="hi" hreflang="hi" data-title="मध्ययुग" data-language-autonym="हिन्दी" data-language-local-name="гінді" class="interlanguage-link-target"><span>हिन्दी</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hif mw-list-item"><a href="https://hif.wikipedia.org/wiki/Middle_Ages" title="Middle Ages — Fiji Hindi" lang="hif" hreflang="hif" data-title="Middle Ages" data-language-autonym="Fiji Hindi" data-language-local-name="Fiji Hindi" class="interlanguage-link-target"><span>Fiji Hindi</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hr mw-list-item"><a href="https://hr.wikipedia.org/wiki/Srednji_vijek" title="Srednji vijek — хорватська" lang="hr" hreflang="hr" data-title="Srednji vijek" data-language-autonym="Hrvatski" data-language-local-name="хорватська" class="interlanguage-link-target"><span>Hrvatski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hsb mw-list-item"><a href="https://hsb.wikipedia.org/wiki/Srjed%C5%BAow%C4%9Bk" title="Srjedźowěk — верхньолужицька" lang="hsb" hreflang="hsb" data-title="Srjedźowěk" data-language-autonym="Hornjoserbsce" data-language-local-name="верхньолужицька" class="interlanguage-link-target"><span>Hornjoserbsce</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ht mw-list-item"><a href="https://ht.wikipedia.org/wiki/Mway%C3%A8naj" title="Mwayènaj — гаїтянська креольська" lang="ht" hreflang="ht" data-title="Mwayènaj" data-language-autonym="Kreyòl ayisyen" data-language-local-name="гаїтянська креольська" class="interlanguage-link-target"><span>Kreyòl ayisyen</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hu mw-list-item"><a href="https://hu.wikipedia.org/wiki/K%C3%B6z%C3%A9pkor" title="Középkor — угорська" lang="hu" hreflang="hu" data-title="Középkor" data-language-autonym="Magyar" data-language-local-name="угорська" class="interlanguage-link-target"><span>Magyar</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hy mw-list-item"><a href="https://hy.wikipedia.org/wiki/%D5%84%D5%AB%D5%BB%D5%B6%D5%A1%D5%A4%D5%A1%D6%80" title="Միջնադար — вірменська" lang="hy" hreflang="hy" data-title="Միջնադար" data-language-autonym="Հայերեն" data-language-local-name="вірменська" class="interlanguage-link-target"><span>Հայերեն</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hyw mw-list-item"><a href="https://hyw.wikipedia.org/wiki/%D5%84%D5%AB%D5%BB%D5%B6%D5%A1%D5%A4%D5%A1%D6%80" title="Միջնադար — Western Armenian" lang="hyw" hreflang="hyw" data-title="Միջնադար" data-language-autonym="Արեւմտահայերէն" data-language-local-name="Western Armenian" class="interlanguage-link-target"><span>Արեւմտահայերէն</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ia mw-list-item"><a href="https://ia.wikipedia.org/wiki/Medievo" title="Medievo — інтерлінгва" lang="ia" hreflang="ia" data-title="Medievo" data-language-autonym="Interlingua" data-language-local-name="інтерлінгва" class="interlanguage-link-target"><span>Interlingua</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-id badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://id.wikipedia.org/wiki/Abad_Pertengahan" title="Abad Pertengahan — індонезійська" lang="id" hreflang="id" data-title="Abad Pertengahan" data-language-autonym="Bahasa Indonesia" data-language-local-name="індонезійська" class="interlanguage-link-target"><span>Bahasa Indonesia</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ie mw-list-item"><a href="https://ie.wikipedia.org/wiki/Medievie" title="Medievie — інтерлінгве" lang="ie" hreflang="ie" data-title="Medievie" data-language-autonym="Interlingue" data-language-local-name="інтерлінгве" class="interlanguage-link-target"><span>Interlingue</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ilo mw-list-item"><a href="https://ilo.wikipedia.org/wiki/Tengnga_a_Panpanawen" title="Tengnga a Panpanawen — ілоканська" lang="ilo" hreflang="ilo" data-title="Tengnga a Panpanawen" data-language-autonym="Ilokano" data-language-local-name="ілоканська" class="interlanguage-link-target"><span>Ilokano</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-inh mw-list-item"><a href="https://inh.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%BA%D1%8A%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%B1%D3%80%D0%B0%D1%8C%D1%88%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%88" title="Юкъера бӀаьшераш — інгуська" lang="inh" hreflang="inh" data-title="Юкъера бӀаьшераш" data-language-autonym="ГӀалгӀай" data-language-local-name="інгуська" class="interlanguage-link-target"><span>ГӀалгӀай</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-io mw-list-item"><a href="https://io.wikipedia.org/wiki/Mezepoko" title="Mezepoko — ідо" lang="io" hreflang="io" data-title="Mezepoko" data-language-autonym="Ido" data-language-local-name="ідо" class="interlanguage-link-target"><span>Ido</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-is mw-list-item"><a href="https://is.wikipedia.org/wiki/Mi%C3%B0aldir" title="Miðaldir — ісландська" lang="is" hreflang="is" data-title="Miðaldir" data-language-autonym="Íslenska" data-language-local-name="ісландська" class="interlanguage-link-target"><span>Íslenska</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-it mw-list-item"><a href="https://it.wikipedia.org/wiki/Medioevo" title="Medioevo — італійська" lang="it" hreflang="it" data-title="Medioevo" data-language-autonym="Italiano" data-language-local-name="італійська" class="interlanguage-link-target"><span>Italiano</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ja mw-list-item"><a href="https://ja.wikipedia.org/wiki/%E4%B8%AD%E4%B8%96" title="中世 — японська" lang="ja" hreflang="ja" data-title="中世" data-language-autonym="日本語" data-language-local-name="японська" class="interlanguage-link-target"><span>日本語</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jam mw-list-item"><a href="https://jam.wikipedia.org/wiki/Migl_Iejiz" title="Migl Iejiz — Jamaican Creole English" lang="jam" hreflang="jam" data-title="Migl Iejiz" data-language-autonym="Patois" data-language-local-name="Jamaican Creole English" class="interlanguage-link-target"><span>Patois</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jv mw-list-item"><a href="https://jv.wikipedia.org/wiki/Abad_Tengahan" title="Abad Tengahan — яванська" lang="jv" hreflang="jv" data-title="Abad Tengahan" data-language-autonym="Jawa" data-language-local-name="яванська" class="interlanguage-link-target"><span>Jawa</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ka mw-list-item"><a href="https://ka.wikipedia.org/wiki/%E1%83%A8%E1%83%A3%E1%83%90_%E1%83%A1%E1%83%90%E1%83%A3%E1%83%99%E1%83%A3%E1%83%9C%E1%83%94%E1%83%94%E1%83%91%E1%83%98" title="შუა საუკუნეები — грузинська" lang="ka" hreflang="ka" data-title="შუა საუკუნეები" data-language-autonym="ქართული" data-language-local-name="грузинська" class="interlanguage-link-target"><span>ქართული</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kab mw-list-item"><a href="https://kab.wikipedia.org/wiki/Tallit-Tanammast" title="Tallit-Tanammast — кабільська" lang="kab" hreflang="kab" data-title="Tallit-Tanammast" data-language-autonym="Taqbaylit" data-language-local-name="кабільська" class="interlanguage-link-target"><span>Taqbaylit</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kbp mw-list-item"><a href="https://kbp.wikipedia.org/wiki/H%C9%9Bk%CA%8A_n%C9%9B_H%C9%9Bk%CA%8A_Al%C9%A9waat%CA%8A" title="Hɛkʊ nɛ Hɛkʊ Alɩwaatʊ — Kabiye" lang="kbp" hreflang="kbp" data-title="Hɛkʊ nɛ Hɛkʊ Alɩwaatʊ" data-language-autonym="Kabɩyɛ" data-language-local-name="Kabiye" class="interlanguage-link-target"><span>Kabɩyɛ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kk mw-list-item"><a href="https://kk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D1%82%D0%B0%D2%93%D0%B0%D1%81%D1%8B%D1%80" title="Ортағасыр — казахська" lang="kk" hreflang="kk" data-title="Ортағасыр" data-language-autonym="Қазақша" data-language-local-name="казахська" class="interlanguage-link-target"><span>Қазақша</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ko mw-list-item"><a href="https://ko.wikipedia.org/wiki/%EC%A4%91%EC%84%B8" title="중세 — корейська" lang="ko" hreflang="ko" data-title="중세" data-language-autonym="한국어" data-language-local-name="корейська" class="interlanguage-link-target"><span>한국어</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ku mw-list-item"><a href="https://ku.wikipedia.org/wiki/Serdema_Nav%C3%AEn" title="Serdema Navîn — курдська" lang="ku" hreflang="ku" data-title="Serdema Navîn" data-language-autonym="Kurdî" data-language-local-name="курдська" class="interlanguage-link-target"><span>Kurdî</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kw mw-list-item"><a href="https://kw.wikipedia.org/wiki/Osow_Kres" title="Osow Kres — корнська" lang="kw" hreflang="kw" data-title="Osow Kres" data-language-autonym="Kernowek" data-language-local-name="корнська" class="interlanguage-link-target"><span>Kernowek</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ky mw-list-item"><a href="https://ky.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D1%82%D0%BE_%D0%BA%D1%8B%D0%BB%D1%8B%D0%BC%D0%B4%D0%B0%D1%80" title="Орто кылымдар — киргизька" lang="ky" hreflang="ky" data-title="Орто кылымдар" data-language-autonym="Кыргызча" data-language-local-name="киргизька" class="interlanguage-link-target"><span>Кыргызча</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-la mw-list-item"><a href="https://la.wikipedia.org/wiki/Medium_aevum" title="Medium aevum — латинська" lang="la" hreflang="la" data-title="Medium aevum" data-language-autonym="Latina" data-language-local-name="латинська" class="interlanguage-link-target"><span>Latina</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lb mw-list-item"><a href="https://lb.wikipedia.org/wiki/M%C3%ABttelalter" title="Mëttelalter — люксембурзька" lang="lb" hreflang="lb" data-title="Mëttelalter" data-language-autonym="Lëtzebuergesch" data-language-local-name="люксембурзька" class="interlanguage-link-target"><span>Lëtzebuergesch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lfn mw-list-item"><a href="https://lfn.wikipedia.org/wiki/Eda_medieval" title="Eda medieval — Lingua Franca Nova" lang="lfn" hreflang="lfn" data-title="Eda medieval" data-language-autonym="Lingua Franca Nova" data-language-local-name="Lingua Franca Nova" class="interlanguage-link-target"><span>Lingua Franca Nova</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-li mw-list-item"><a href="https://li.wikipedia.org/wiki/Middeliewe" title="Middeliewe — лімбургійська" lang="li" hreflang="li" data-title="Middeliewe" data-language-autonym="Limburgs" data-language-local-name="лімбургійська" class="interlanguage-link-target"><span>Limburgs</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lij mw-list-item"><a href="https://lij.wikipedia.org/wiki/Et%C3%A6_de_M%C3%ABzo" title="Etæ de Mëzo — лігурійська" lang="lij" hreflang="lij" data-title="Etæ de Mëzo" data-language-autonym="Ligure" data-language-local-name="лігурійська" class="interlanguage-link-target"><span>Ligure</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lld mw-list-item"><a href="https://lld.wikipedia.org/wiki/Et%C3%A9_medievala" title="Eté medievala — Ladin" lang="lld" hreflang="lld" data-title="Eté medievala" data-language-autonym="Ladin" data-language-local-name="Ladin" class="interlanguage-link-target"><span>Ladin</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lmo mw-list-item"><a href="https://lmo.wikipedia.org/wiki/Medio%C3%A9v" title="Medioév — ломбардська" lang="lmo" hreflang="lmo" data-title="Medioév" data-language-autonym="Lombard" data-language-local-name="ломбардська" class="interlanguage-link-target"><span>Lombard</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lo mw-list-item"><a href="https://lo.wikipedia.org/wiki/%E0%BA%AA%E0%BA%B0%E0%BB%84%E0%BB%9D%E0%BA%81%E0%BA%B2%E0%BA%87" title="ສະໄໝກາງ — лаоська" lang="lo" hreflang="lo" data-title="ສະໄໝກາງ" data-language-autonym="ລາວ" data-language-local-name="лаоська" class="interlanguage-link-target"><span>ລາວ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lt mw-list-item"><a href="https://lt.wikipedia.org/wiki/Viduram%C5%BEiai" title="Viduramžiai — литовська" lang="lt" hreflang="lt" data-title="Viduramžiai" data-language-autonym="Lietuvių" data-language-local-name="литовська" class="interlanguage-link-target"><span>Lietuvių</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lv mw-list-item"><a href="https://lv.wikipedia.org/wiki/Viduslaiki" title="Viduslaiki — латиська" lang="lv" hreflang="lv" data-title="Viduslaiki" data-language-autonym="Latviešu" data-language-local-name="латиська" class="interlanguage-link-target"><span>Latviešu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mg mw-list-item"><a href="https://mg.wikipedia.org/wiki/Andro_Antenatenany" title="Andro Antenatenany — малагасійська" lang="mg" hreflang="mg" data-title="Andro Antenatenany" data-language-autonym="Malagasy" data-language-local-name="малагасійська" class="interlanguage-link-target"><span>Malagasy</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-min mw-list-item"><a href="https://min.wikipedia.org/wiki/Abaik_Patangahan" title="Abaik Patangahan — мінангкабау" lang="min" hreflang="min" data-title="Abaik Patangahan" data-language-autonym="Minangkabau" data-language-local-name="мінангкабау" class="interlanguage-link-target"><span>Minangkabau</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mk mw-list-item"><a href="https://mk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%B2%D0%B5%D0%BA" title="Среден век — македонська" lang="mk" hreflang="mk" data-title="Среден век" data-language-autonym="Македонски" data-language-local-name="македонська" class="interlanguage-link-target"><span>Македонски</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ml mw-list-item"><a href="https://ml.wikipedia.org/wiki/%E0%B4%AE%E0%B4%A6%E0%B5%8D%E0%B4%A7%E0%B5%8D%E0%B4%AF%E0%B4%95%E0%B4%BE%E0%B4%B2%E0%B4%82" title="മദ്ധ്യകാലം — малаялам" lang="ml" hreflang="ml" data-title="മദ്ധ്യകാലം" data-language-autonym="മലയാളം" data-language-local-name="малаялам" class="interlanguage-link-target"><span>മലയാളം</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mn mw-list-item"><a href="https://mn.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%B4_%D0%B7%D1%83%D1%83%D0%BD" title="Дундад зуун — монгольська" lang="mn" hreflang="mn" data-title="Дундад зуун" data-language-autonym="Монгол" data-language-local-name="монгольська" class="interlanguage-link-target"><span>Монгол</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mr mw-list-item"><a href="https://mr.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AE%E0%A4%A7%E0%A5%8D%E0%A4%AF_%E0%A4%AF%E0%A5%81%E0%A4%97" title="मध्य युग — маратхі" lang="mr" hreflang="mr" data-title="मध्य युग" data-language-autonym="मराठी" data-language-local-name="маратхі" class="interlanguage-link-target"><span>मराठी</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ms mw-list-item"><a href="https://ms.wikipedia.org/wiki/Zaman_Pertengahan" title="Zaman Pertengahan — малайська" lang="ms" hreflang="ms" data-title="Zaman Pertengahan" data-language-autonym="Bahasa Melayu" data-language-local-name="малайська" class="interlanguage-link-target"><span>Bahasa Melayu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mt mw-list-item"><a href="https://mt.wikipedia.org/wiki/Medjuevu" title="Medjuevu — мальтійська" lang="mt" hreflang="mt" data-title="Medjuevu" data-language-autonym="Malti" data-language-local-name="мальтійська" class="interlanguage-link-target"><span>Malti</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mwl mw-list-item"><a href="https://mwl.wikipedia.org/wiki/Eidade_M%C3%A9dia" title="Eidade Média — мірандська" lang="mwl" hreflang="mwl" data-title="Eidade Média" data-language-autonym="Mirandés" data-language-local-name="мірандська" class="interlanguage-link-target"><span>Mirandés</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-my mw-list-item"><a href="https://my.wikipedia.org/wiki/%E1%80%A1%E1%80%9C%E1%80%9A%E1%80%BA%E1%80%81%E1%80%B1%E1%80%90%E1%80%BA" title="အလယ်ခေတ် — бірманська" lang="my" hreflang="my" data-title="အလယ်ခေတ်" data-language-autonym="မြန်မာဘာသာ" data-language-local-name="бірманська" class="interlanguage-link-target"><span>မြန်မာဘာသာ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-myv mw-list-item"><a href="https://myv.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BD%D1%88%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%B5" title="Куншкапинге — ерзя" lang="myv" hreflang="myv" data-title="Куншкапинге" data-language-autonym="Эрзянь" data-language-local-name="ерзя" class="interlanguage-link-target"><span>Эрзянь</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mzn mw-list-item"><a href="https://mzn.wikipedia.org/wiki/%D9%82%D8%B1%D9%88%D9%86_%D9%88%D8%B3%D8%B7%D8%A7" title="قرون وسطا — мазандеранська" lang="mzn" hreflang="mzn" data-title="قرون وسطا" data-language-autonym="مازِرونی" data-language-local-name="мазандеранська" class="interlanguage-link-target"><span>مازِرونی</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nap mw-list-item"><a href="https://nap.wikipedia.org/wiki/Medioevo" title="Medioevo — неаполітанська" lang="nap" hreflang="nap" data-title="Medioevo" data-language-autonym="Napulitano" data-language-local-name="неаполітанська" class="interlanguage-link-target"><span>Napulitano</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nds mw-list-item"><a href="https://nds.wikipedia.org/wiki/Middel%C3%B6ller" title="Middelöller — нижньонімецька" lang="nds" hreflang="nds" data-title="Middelöller" data-language-autonym="Plattdüütsch" data-language-local-name="нижньонімецька" class="interlanguage-link-target"><span>Plattdüütsch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nds-nl mw-list-item"><a href="https://nds-nl.wikipedia.org/wiki/Middeleywen" title="Middeleywen — нижньосаксонська" lang="nds-NL" hreflang="nds-NL" data-title="Middeleywen" data-language-autonym="Nedersaksies" data-language-local-name="нижньосаксонська" class="interlanguage-link-target"><span>Nedersaksies</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nl mw-list-item"><a href="https://nl.wikipedia.org/wiki/Middeleeuwen" title="Middeleeuwen — нідерландська" lang="nl" hreflang="nl" data-title="Middeleeuwen" data-language-autonym="Nederlands" data-language-local-name="нідерландська" class="interlanguage-link-target"><span>Nederlands</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nn mw-list-item"><a href="https://nn.wikipedia.org/wiki/Mellomalderen" title="Mellomalderen — норвезька (нюношк)" lang="nn" hreflang="nn" data-title="Mellomalderen" data-language-autonym="Norsk nynorsk" data-language-local-name="норвезька (нюношк)" class="interlanguage-link-target"><span>Norsk nynorsk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-no mw-list-item"><a href="https://no.wikipedia.org/wiki/Middelalderen" title="Middelalderen — норвезька (букмол)" lang="nb" hreflang="nb" data-title="Middelalderen" data-language-autonym="Norsk bokmål" data-language-local-name="норвезька (букмол)" class="interlanguage-link-target"><span>Norsk bokmål</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nrm mw-list-item"><a href="https://nrm.wikipedia.org/wiki/Meyen_%C3%82ge" title="Meyen Âge — Norman" lang="nrf" hreflang="nrf" data-title="Meyen Âge" data-language-autonym="Nouormand" data-language-local-name="Norman" class="interlanguage-link-target"><span>Nouormand</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-oc mw-list-item"><a href="https://oc.wikipedia.org/wiki/Edat_Mejana" title="Edat Mejana — окситанська" lang="oc" hreflang="oc" data-title="Edat Mejana" data-language-autonym="Occitan" data-language-local-name="окситанська" class="interlanguage-link-target"><span>Occitan</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-os mw-list-item"><a href="https://os.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D1%82%C3%A6%D1%83%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD" title="Астæузаман — осетинська" lang="os" hreflang="os" data-title="Астæузаман" data-language-autonym="Ирон" data-language-local-name="осетинська" class="interlanguage-link-target"><span>Ирон</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pa mw-list-item"><a href="https://pa.wikipedia.org/wiki/%E0%A8%AE%E0%A9%B1%E0%A8%A7%E0%A8%95%E0%A8%BE%E0%A8%B2" title="ਮੱਧਕਾਲ — панджабі" lang="pa" hreflang="pa" data-title="ਮੱਧਕਾਲ" data-language-autonym="ਪੰਜਾਬੀ" data-language-local-name="панджабі" class="interlanguage-link-target"><span>ਪੰਜਾਬੀ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pap mw-list-item"><a href="https://pap.wikipedia.org/wiki/Edad_Media" title="Edad Media — папʼяменто" lang="pap" hreflang="pap" data-title="Edad Media" data-language-autonym="Papiamentu" data-language-local-name="папʼяменто" class="interlanguage-link-target"><span>Papiamentu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pcd mw-list-item"><a href="https://pcd.wikipedia.org/wiki/Mo%C3%A9yin_Ache" title="Moéyin Ache — Picard" lang="pcd" hreflang="pcd" data-title="Moéyin Ache" data-language-autonym="Picard" data-language-local-name="Picard" class="interlanguage-link-target"><span>Picard</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pl badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/%C5%9Aredniowiecze" title="Średniowiecze — польська" lang="pl" hreflang="pl" data-title="Średniowiecze" data-language-autonym="Polski" data-language-local-name="польська" class="interlanguage-link-target"><span>Polski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pms mw-list-item"><a href="https://pms.wikipedia.org/wiki/Et%C3%A0_%C3%ABd_mes" title="Età ëd mes — Piedmontese" lang="pms" hreflang="pms" data-title="Età ëd mes" data-language-autonym="Piemontèis" data-language-local-name="Piedmontese" class="interlanguage-link-target"><span>Piemontèis</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pnb mw-list-item"><a href="https://pnb.wikipedia.org/wiki/%D9%88%DA%86%DA%A9%D8%A7%D8%B1%D9%84%D8%A7_%D9%88%DB%8C%D9%84%D8%A7" title="وچکارلا ویلا — Western Punjabi" lang="pnb" hreflang="pnb" data-title="وچکارلا ویلا" data-language-autonym="پنجابی" data-language-local-name="Western Punjabi" class="interlanguage-link-target"><span>پنجابی</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ps mw-list-item"><a href="https://ps.wikipedia.org/wiki/%D9%85%D9%86%DA%81%D9%86%DB%8D_%D9%BE%DB%90%DA%93%DB%8D" title="منځنۍ پېړۍ — пушту" lang="ps" hreflang="ps" data-title="منځنۍ پېړۍ" data-language-autonym="پښتو" data-language-local-name="пушту" class="interlanguage-link-target"><span>پښتو</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pt badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://pt.wikipedia.org/wiki/Idade_M%C3%A9dia" title="Idade Média — португальська" lang="pt" hreflang="pt" data-title="Idade Média" data-language-autonym="Português" data-language-local-name="португальська" class="interlanguage-link-target"><span>Português</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rm mw-list-item"><a href="https://rm.wikipedia.org/wiki/Temp_medieval" title="Temp medieval — ретороманська" lang="rm" hreflang="rm" data-title="Temp medieval" data-language-autonym="Rumantsch" data-language-local-name="ретороманська" class="interlanguage-link-target"><span>Rumantsch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ro mw-list-item"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/Evul_Mediu" title="Evul Mediu — румунська" lang="ro" hreflang="ro" data-title="Evul Mediu" data-language-autonym="Română" data-language-local-name="румунська" class="interlanguage-link-target"><span>Română</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ru mw-list-item"><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B2%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Средние века — російська" lang="ru" hreflang="ru" data-title="Средние века" data-language-autonym="Русский" data-language-local-name="російська" class="interlanguage-link-target"><span>Русский</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rue mw-list-item"><a href="https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA" title="Середновік — Rusyn" lang="rue" hreflang="rue" data-title="Середновік" data-language-autonym="Русиньскый" data-language-local-name="Rusyn" class="interlanguage-link-target"><span>Русиньскый</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sah mw-list-item"><a href="https://sah.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D1%82%D0%BE_%D2%AF%D0%B9%D1%8D%D0%BB%D1%8D%D1%80" title="Орто үйэлэр — саха" lang="sah" hreflang="sah" data-title="Орто үйэлэр" data-language-autonym="Саха тыла" data-language-local-name="саха" class="interlanguage-link-target"><span>Саха тыла</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sc mw-list-item"><a href="https://sc.wikipedia.org/wiki/Edade_m%C3%A8dia" title="Edade mèdia — сардинська" lang="sc" hreflang="sc" data-title="Edade mèdia" data-language-autonym="Sardu" data-language-local-name="сардинська" class="interlanguage-link-target"><span>Sardu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-scn mw-list-item"><a href="https://scn.wikipedia.org/wiki/Mediuevu" title="Mediuevu — сицилійська" lang="scn" hreflang="scn" data-title="Mediuevu" data-language-autonym="Sicilianu" data-language-local-name="сицилійська" class="interlanguage-link-target"><span>Sicilianu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sco mw-list-item"><a href="https://sco.wikipedia.org/wiki/Middle_Ages" title="Middle Ages — шотландська" lang="sco" hreflang="sco" data-title="Middle Ages" data-language-autonym="Scots" data-language-local-name="шотландська" class="interlanguage-link-target"><span>Scots</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sd mw-list-item"><a href="https://sd.wikipedia.org/wiki/%D9%88%DA%86%D9%88%D9%86_%D8%AF%D9%88%D8%B1" title="وچون دور — синдхі" lang="sd" hreflang="sd" data-title="وچون دور" data-language-autonym="سنڌي" data-language-local-name="синдхі" class="interlanguage-link-target"><span>سنڌي</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sh badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://sh.wikipedia.org/wiki/Srednji_vijek" title="Srednji vijek — сербсько-хорватська" lang="sh" hreflang="sh" data-title="Srednji vijek" data-language-autonym="Srpskohrvatski / српскохрватски" data-language-local-name="сербсько-хорватська" class="interlanguage-link-target"><span>Srpskohrvatski / српскохрватски</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-simple mw-list-item"><a href="https://simple.wikipedia.org/wiki/Middle_Ages" title="Middle Ages — Simple English" lang="en-simple" hreflang="en-simple" data-title="Middle Ages" data-language-autonym="Simple English" data-language-local-name="Simple English" class="interlanguage-link-target"><span>Simple English</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sk mw-list-item"><a href="https://sk.wikipedia.org/wiki/Stredovek" title="Stredovek — словацька" lang="sk" hreflang="sk" data-title="Stredovek" data-language-autonym="Slovenčina" data-language-local-name="словацька" class="interlanguage-link-target"><span>Slovenčina</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-skr mw-list-item"><a href="https://skr.wikipedia.org/wiki/%D9%82%D8%B1%D9%88%D9%86_%D9%88%D8%B3%D8%B7%D9%B0%DB%8C" title="قرون وسطٰی — Saraiki" lang="skr" hreflang="skr" data-title="قرون وسطٰی" data-language-autonym="سرائیکی" data-language-local-name="Saraiki" class="interlanguage-link-target"><span>سرائیکی</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sl mw-list-item"><a href="https://sl.wikipedia.org/wiki/Srednji_vek" title="Srednji vek — словенська" lang="sl" hreflang="sl" data-title="Srednji vek" data-language-autonym="Slovenščina" data-language-local-name="словенська" class="interlanguage-link-target"><span>Slovenščina</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sq mw-list-item"><a href="https://sq.wikipedia.org/wiki/Mesjeta" title="Mesjeta — албанська" lang="sq" hreflang="sq" data-title="Mesjeta" data-language-autonym="Shqip" data-language-local-name="албанська" class="interlanguage-link-target"><span>Shqip</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sr badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%9A%D0%B8_%D0%B2%D0%B5%D0%BA" title="Средњи век — сербська" lang="sr" hreflang="sr" data-title="Средњи век" data-language-autonym="Српски / srpski" data-language-local-name="сербська" class="interlanguage-link-target"><span>Српски / srpski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-stq mw-list-item"><a href="https://stq.wikipedia.org/wiki/Middeloaler" title="Middeloaler — Saterland Frisian" lang="stq" hreflang="stq" data-title="Middeloaler" data-language-autonym="Seeltersk" data-language-local-name="Saterland Frisian" class="interlanguage-link-target"><span>Seeltersk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sv mw-list-item"><a href="https://sv.wikipedia.org/wiki/Medeltiden" title="Medeltiden — шведська" lang="sv" hreflang="sv" data-title="Medeltiden" data-language-autonym="Svenska" data-language-local-name="шведська" class="interlanguage-link-target"><span>Svenska</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sw mw-list-item"><a href="https://sw.wikipedia.org/wiki/Enzi_ya_kati" title="Enzi ya kati — суахілі" lang="sw" hreflang="sw" data-title="Enzi ya kati" data-language-autonym="Kiswahili" data-language-local-name="суахілі" class="interlanguage-link-target"><span>Kiswahili</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-szl mw-list-item"><a href="https://szl.wikipedia.org/wiki/Strzed%C5%84e_Storocza" title="Strzedńe Storocza — Silesian" lang="szl" hreflang="szl" data-title="Strzedńe Storocza" data-language-autonym="Ślůnski" data-language-local-name="Silesian" class="interlanguage-link-target"><span>Ślůnski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-szy mw-list-item"><a href="https://szy.wikipedia.org/wiki/cung-se-ci" title="cung-se-ci — Sakizaya" lang="szy" hreflang="szy" data-title="cung-se-ci" data-language-autonym="Sakizaya" data-language-local-name="Sakizaya" class="interlanguage-link-target"><span>Sakizaya</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ta mw-list-item"><a href="https://ta.wikipedia.org/wiki/%E0%AE%A8%E0%AE%9F%E0%AF%81%E0%AE%95%E0%AF%8D%E0%AE%95%E0%AE%BE%E0%AE%B2%E0%AE%AE%E0%AF%8D_(%E0%AE%90%E0%AE%B0%E0%AF%8B%E0%AE%AA%E0%AF%8D%E0%AE%AA%E0%AE%BE)" title="நடுக்காலம் (ஐரோப்பா) — тамільська" lang="ta" hreflang="ta" data-title="நடுக்காலம் (ஐரோப்பா)" data-language-autonym="தமிழ்" data-language-local-name="тамільська" class="interlanguage-link-target"><span>தமிழ்</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-th mw-list-item"><a href="https://th.wikipedia.org/wiki/%E0%B8%AA%E0%B8%A1%E0%B8%B1%E0%B8%A2%E0%B8%81%E0%B8%A5%E0%B8%B2%E0%B8%87" title="สมัยกลาง — тайська" lang="th" hreflang="th" data-title="สมัยกลาง" data-language-autonym="ไทย" data-language-local-name="тайська" class="interlanguage-link-target"><span>ไทย</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tk mw-list-item"><a href="https://tk.wikipedia.org/wiki/Orta_asyrlar" title="Orta asyrlar — туркменська" lang="tk" hreflang="tk" data-title="Orta asyrlar" data-language-autonym="Türkmençe" data-language-local-name="туркменська" class="interlanguage-link-target"><span>Türkmençe</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tl mw-list-item"><a href="https://tl.wikipedia.org/wiki/Gitnang_Kapanahunan" title="Gitnang Kapanahunan — тагальська" lang="tl" hreflang="tl" data-title="Gitnang Kapanahunan" data-language-autonym="Tagalog" data-language-local-name="тагальська" class="interlanguage-link-target"><span>Tagalog</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tr mw-list-item"><a href="https://tr.wikipedia.org/wiki/Orta_%C3%87a%C4%9F" title="Orta Çağ — турецька" lang="tr" hreflang="tr" data-title="Orta Çağ" data-language-autonym="Türkçe" data-language-local-name="турецька" class="interlanguage-link-target"><span>Türkçe</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tt mw-list-item"><a href="https://tt.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D1%81%D1%8B%D1%80%D0%BB%D0%B0%D1%80" title="Урта гасырлар — татарська" lang="tt" hreflang="tt" data-title="Урта гасырлар" data-language-autonym="Татарча / tatarça" data-language-local-name="татарська" class="interlanguage-link-target"><span>Татарча / tatarça</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ur mw-list-item"><a href="https://ur.wikipedia.org/wiki/%D9%82%D8%B1%D9%88%D9%86_%D9%88%D8%B3%D8%B7%DB%8C" title="قرون وسطی — урду" lang="ur" hreflang="ur" data-title="قرون وسطی" data-language-autonym="اردو" data-language-local-name="урду" class="interlanguage-link-target"><span>اردو</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-uz mw-list-item"><a href="https://uz.wikipedia.org/wiki/O%CA%BBrta_asr" title="Oʻrta asr — узбецька" lang="uz" hreflang="uz" data-title="Oʻrta asr" data-language-autonym="Oʻzbekcha / ўзбекча" data-language-local-name="узбецька" class="interlanguage-link-target"><span>Oʻzbekcha / ўзбекча</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vec mw-list-item"><a href="https://vec.wikipedia.org/wiki/Et%C3%A0_de_mezo" title="Età de mezo — Venetian" lang="vec" hreflang="vec" data-title="Età de mezo" data-language-autonym="Vèneto" data-language-local-name="Venetian" class="interlanguage-link-target"><span>Vèneto</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vi badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://vi.wikipedia.org/wiki/Trung_C%E1%BB%95" title="Trung Cổ — вʼєтнамська" lang="vi" hreflang="vi" data-title="Trung Cổ" data-language-autonym="Tiếng Việt" data-language-local-name="вʼєтнамська" class="interlanguage-link-target"><span>Tiếng Việt</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vls mw-list-item"><a href="https://vls.wikipedia.org/wiki/Middel%C3%AAeuwn" title="Middelêeuwn — West Flemish" lang="vls" hreflang="vls" data-title="Middelêeuwn" data-language-autonym="West-Vlams" data-language-local-name="West Flemish" class="interlanguage-link-target"><span>West-Vlams</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vo mw-list-item"><a href="https://vo.wikipedia.org/wiki/Z%C3%A4nodatim%C3%A4d" title="Zänodatimäd — волапюк" lang="vo" hreflang="vo" data-title="Zänodatimäd" data-language-autonym="Volapük" data-language-local-name="волапюк" class="interlanguage-link-target"><span>Volapük</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wa mw-list-item"><a href="https://wa.wikipedia.org/wiki/Moyin%C3%A5dje" title="Moyinådje — валлонська" lang="wa" hreflang="wa" data-title="Moyinådje" data-language-autonym="Walon" data-language-local-name="валлонська" class="interlanguage-link-target"><span>Walon</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-war mw-list-item"><a href="https://war.wikipedia.org/wiki/Kabutngaay_nga_Panahon" title="Kabutngaay nga Panahon — варай" lang="war" hreflang="war" data-title="Kabutngaay nga Panahon" data-language-autonym="Winaray" data-language-local-name="варай" class="interlanguage-link-target"><span>Winaray</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wuu mw-list-item"><a href="https://wuu.wikipedia.org/wiki/%E4%B8%AD%E4%B8%96" title="中世 — китайська уська" lang="wuu" hreflang="wuu" data-title="中世" data-language-autonym="吴语" data-language-local-name="китайська уська" class="interlanguage-link-target"><span>吴语</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-xmf mw-list-item"><a href="https://xmf.wikipedia.org/wiki/%E1%83%A8%E1%83%A5%E1%83%90_%E1%83%9D%E1%83%A8%E1%83%AC%E1%83%90%E1%83%9C%E1%83%A3%E1%83%A0%E1%83%94%E1%83%A4%E1%83%98" title="შქა ოშწანურეფი — Mingrelian" lang="xmf" hreflang="xmf" data-title="შქა ოშწანურეფი" data-language-autonym="მარგალური" data-language-local-name="Mingrelian" class="interlanguage-link-target"><span>მარგალური</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-yi mw-list-item"><a href="https://yi.wikipedia.org/wiki/%D7%9E%D7%99%D7%98%D7%9C_%D7%90%D7%9C%D7%98%D7%A2%D7%A8" title="מיטל אלטער — їдиш" lang="yi" hreflang="yi" data-title="מיטל אלטער" data-language-autonym="ייִדיש" data-language-local-name="їдиш" class="interlanguage-link-target"><span>ייִדיש</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zea mw-list-item"><a href="https://zea.wikipedia.org/wiki/Middele%C3%AAuwen" title="Middeleêuwen — Zeelandic" lang="zea" hreflang="zea" data-title="Middeleêuwen" data-language-autonym="Zeêuws" data-language-local-name="Zeelandic" class="interlanguage-link-target"><span>Zeêuws</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://zh.wikipedia.org/wiki/%E4%B8%AD%E4%B8%96%E7%BA%AA" title="中世纪 — китайська" lang="zh" hreflang="zh" data-title="中世纪" data-language-autonym="中文" data-language-local-name="китайська" class="interlanguage-link-target"><span>中文</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-classical mw-list-item"><a href="https://zh-classical.wikipedia.org/wiki/%E4%B8%AD%E4%B8%96" title="中世 — Literary Chinese" lang="lzh" hreflang="lzh" data-title="中世" data-language-autonym="文言" data-language-local-name="Literary Chinese" class="interlanguage-link-target"><span>文言</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-min-nan mw-list-item"><a href="https://zh-min-nan.wikipedia.org/wiki/Tiong-s%C3%A8-k%C3%AD" title="Tiong-sè-kí — південноміньська" lang="nan" hreflang="nan" data-title="Tiong-sè-kí" data-language-autonym="閩南語 / Bân-lâm-gú" data-language-local-name="південноміньська" class="interlanguage-link-target"><span>閩南語 / Bân-lâm-gú</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-yue mw-list-item"><a href="https://zh-yue.wikipedia.org/wiki/%E4%B8%AD%E4%B8%96%E7%B4%80" title="中世紀 — кантонська" lang="yue" hreflang="yue" data-title="中世紀" data-language-autonym="粵語" data-language-local-name="кантонська" class="interlanguage-link-target"><span>粵語</span></a></li> </ul> <div class="after-portlet after-portlet-lang"><span class="wb-langlinks-edit wb-langlinks-link"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q12554#sitelinks-wikipedia" title="Редагувати міжмовні посилання" class="wbc-editpage">Редагувати посилання</a></span></div> </div> </nav> </div> </div> <footer id="footer" class="mw-footer" > <ul id="footer-info"> <li id="footer-info-lastmod"> Цю сторінку востаннє відредаговано о 18:12, 25 жовтня 2024.</li> <li id="footer-info-copyright">Текст доступний на умовах ліцензії <a rel="nofollow" class="external text" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-ShareAlike</a>; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. <a class="external text" href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Policy:Terms_of_Use/uk">Умови використання</a>.</li> </ul> <ul id="footer-places"> <li id="footer-places-privacy"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li> <li id="footer-places-about"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE">Про Вікіпедію</a></li> <li id="footer-places-disclaimers"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96">Відмова від відповідальності</a></li> <li id="footer-places-contact"><a href="//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Зворотний_зв%27язок">Зворотний зв'язок</a></li> <li id="footer-places-wm-codeofconduct"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct">Кодекс поведінки</a></li> <li id="footer-places-developers"><a href="https://developer.wikimedia.org">Розробники</a></li> <li id="footer-places-statslink"><a href="https://stats.wikimedia.org/#/uk.wikipedia.org">Статистика</a></li> <li id="footer-places-cookiestatement"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Cookie_statement">Куки</a></li> <li id="footer-places-mobileview"><a href="//uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F&mobileaction=toggle_view_mobile" class="noprint stopMobileRedirectToggle">Мобільний вигляд</a></li> </ul> <ul id="footer-icons" class="noprint"> <li id="footer-copyrightico"><a href="https://wikimediafoundation.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/static/images/footer/wikimedia-button.svg" width="84" height="29" alt="Wikimedia Foundation" loading="lazy"></a></li> <li id="footer-poweredbyico"><a href="https://www.mediawiki.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/w/resources/assets/poweredby_mediawiki.svg" alt="Powered by MediaWiki" width="88" height="31" loading="lazy"></a></li> </ul> </footer> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("This page is using the deprecated ResourceLoader module \"codex-search-styles\".\n[1.43] Use a CodexModule with codexComponents to set your specific components used: https://www.mediawiki.org/wiki/Codex#Using_a_limited_subset_of_components");mw.config.set({"wgHostname":"mw-web.codfw.main-f69cdc8f6-6kzj2","wgBackendResponseTime":177,"wgPageParseReport":{"limitreport":{"cputime":"1.038","walltime":"1.693","ppvisitednodes":{"value":3865,"limit":1000000},"postexpandincludesize":{"value":81750,"limit":2097152},"templateargumentsize":{"value":8686,"limit":2097152},"expansiondepth":{"value":12,"limit":100},"expensivefunctioncount":{"value":7,"limit":500},"unstrip-depth":{"value":1,"limit":20},"unstrip-size":{"value":130749,"limit":5000000},"entityaccesscount":{"value":4,"limit":400},"timingprofile":["100.00% 1340.518 1 -total"," 52.95% 709.841 1 Шаблон:Ac"," 9.07% 121.643 1 Шаблон:Lang-el"," 8.48% 113.656 1 Шаблон:Reflist"," 7.59% 101.735 1 Шаблон:Cite_book"," 7.58% 101.546 2 Шаблон:Sidebar"," 7.57% 101.448 1 Шаблон:Human_history"," 4.16% 55.798 5 Шаблон:Center"," 3.94% 52.808 1 Шаблон:Розділ_без_джерел"," 3.78% 50.613 1 Шаблон:Без_джерел"]},"scribunto":{"limitreport-timeusage":{"value":"0.505","limit":"10.000"},"limitreport-memusage":{"value":13640395,"limit":52428800}},"cachereport":{"origin":"mw-api-int.codfw.main-849f99967d-m8ttv","timestamp":"20241123172026","ttl":2592000,"transientcontent":false}}});});</script> <script type="application/ld+json">{"@context":"https:\/\/schema.org","@type":"Article","name":"\u0421\u0435\u0440\u0435\u0434\u043d\u044c\u043e\u0432\u0456\u0447\u0447\u044f","url":"https:\/\/uk.wikipedia.org\/wiki\/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F","sameAs":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q12554","mainEntity":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q12554","author":{"@type":"Organization","name":"\u0423\u0447\u0430\u0441\u043d\u0438\u043a\u0438 \u043f\u0440\u043e\u0435\u043a\u0442\u0456\u0432 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430"},"publisher":{"@type":"Organization","name":"\u0424\u043e\u043d\u0434 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430","logo":{"@type":"ImageObject","url":"https:\/\/www.wikimedia.org\/static\/images\/wmf-hor-googpub.png"}},"datePublished":"2005-02-16T11:53:27Z","dateModified":"2024-10-25T18:12:49Z","image":"https:\/\/upload.wikimedia.org\/wikipedia\/commons\/d\/de\/Couronnement_d%27un_prince_-_Sacramentaire_de_Charles_le_Chauve_Lat1141_f2v.jpg","headline":"\u043f\u0435\u0440\u0456\u043e\u0434 \u0456\u0441\u0442\u043e\u0440\u0456\u0457 \u0432\u0456\u0434 V \u0441\u0442\u043e\u043b\u0456\u0442\u0442\u044f, \u0434\u043e \u043a\u0456\u043d\u0446\u044f XV \u0441\u0442\u043e\u043b\u0456\u0442\u0442\u044f, \u0432 \u0423\u043a\u0440\u0430\u0457\u043d\u0456\u00a0 \u2014\u00a0\u0434\u043e\u0432\u0448\u0435 (XVII)"}</script> </body> </html>