CINXE.COM

<!DOCTYPE html> <html class="client-nojs vector-feature-language-in-header-enabled vector-feature-language-in-main-page-header-disabled vector-feature-sticky-header-disabled vector-feature-page-tools-pinned-disabled vector-feature-toc-pinned-clientpref-1 vector-feature-main-menu-pinned-disabled vector-feature-limited-width-clientpref-1 vector-feature-limited-width-content-enabled vector-feature-custom-font-size-clientpref-1 vector-feature-appearance-pinned-clientpref-1 vector-feature-night-mode-disabled skin-theme-clientpref-day vector-toc-available" lang="uk" dir="ltr"> <head> <meta charset="UTF-8"> <title>Давньофранцузька мова — Вікіпедія</title> <script>(function(){var className="client-js vector-feature-language-in-header-enabled vector-feature-language-in-main-page-header-disabled vector-feature-sticky-header-disabled vector-feature-page-tools-pinned-disabled vector-feature-toc-pinned-clientpref-1 vector-feature-main-menu-pinned-disabled vector-feature-limited-width-clientpref-1 vector-feature-limited-width-content-enabled vector-feature-custom-font-size-clientpref-1 vector-feature-appearance-pinned-clientpref-1 vector-feature-night-mode-disabled skin-theme-clientpref-day vector-toc-available";var cookie=document.cookie.match(/(?:^|; )ukwikimwclientpreferences=([^;]+)/);if(cookie){cookie[1].split('%2C').forEach(function(pref){className=className.replace(new RegExp('(^| )'+pref.replace(/-clientpref-\w+$|[^\w-]+/g,'')+'-clientpref-\\w+( |$)'),'$1'+pref+'$2');});}document.documentElement.className=className;}());RLCONF={"wgBreakFrames":false,"wgSeparatorTransformTable":[",\t."," \t,"],"wgDigitTransformTable":["",""], "wgDefaultDateFormat":"dmy","wgMonthNames":["","січень","лютий","березень","квітень","травень","червень","липень","серпень","вересень","жовтень","листопад","грудень"],"wgRequestId":"f54c53c9-a229-4a16-afd4-79c917915038","wgCanonicalNamespace":"","wgCanonicalSpecialPageName":false,"wgNamespaceNumber":0,"wgPageName":"Давньофранцузька_мова","wgTitle":"Давньофранцузька мова","wgCurRevisionId":41444560,"wgRevisionId":41444560,"wgArticleId":1310323,"wgIsArticle":true,"wgIsRedirect":false,"wgAction":"view","wgUserName":null,"wgUserGroups":["*"],"wgCategories":["Сторінки з використанням розширення JsonConfig","Статті, що потребують вичитки із серпня 2014","Усі статті, що потребують вичитки","Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine", "Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN","Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіінкубатор","Французька мова"],"wgPageViewLanguage":"uk","wgPageContentLanguage":"uk","wgPageContentModel":"wikitext","wgRelevantPageName":"Давньофранцузька_мова","wgRelevantArticleId":1310323,"wgIsProbablyEditable":true,"wgRelevantPageIsProbablyEditable":true,"wgRestrictionEdit":[],"wgRestrictionMove":[],"wgNoticeProject":"wikipedia","wgCiteReferencePreviewsActive":true,"wgFlaggedRevsParams":{"tags":{"accuracy":{"levels":3}}},"wgStableRevisionId":39535531,"wgMediaViewerOnClick":true,"wgMediaViewerEnabledByDefault":true,"wgPopupsFlags":0,"wgVisualEditor":{"pageLanguageCode":"uk","pageLanguageDir":"ltr","pageVariantFallbacks":"uk"},"wgMFDisplayWikibaseDescriptions":{"search":true,"watchlist":true,"tagline":true,"nearby":true},"wgWMESchemaEditAttemptStepOversample":false, "wgWMEPageLength":60000,"wgRelatedArticlesCompat":[],"wgEditSubmitButtonLabelPublish":true,"wgULSPosition":"interlanguage","wgULSisCompactLinksEnabled":false,"wgVector2022LanguageInHeader":true,"wgULSisLanguageSelectorEmpty":false,"wgWikibaseItemId":"Q35222","wgCheckUserClientHintsHeadersJsApi":["brands","architecture","bitness","fullVersionList","mobile","model","platform","platformVersion"],"GEHomepageSuggestedEditsEnableTopics":true,"wgGETopicsMatchModeEnabled":false,"wgGEStructuredTaskRejectionReasonTextInputEnabled":false,"wgGELevelingUpEnabledForUser":false};RLSTATE={"ext.globalCssJs.user.styles":"ready","site.styles":"ready","user.styles":"ready","ext.globalCssJs.user":"ready","user":"ready","user.options":"loading","ext.cite.styles":"ready","skins.vector.search.codex.styles":"ready","skins.vector.styles":"ready","skins.vector.icons":"ready","ext.flaggedRevs.basic":"ready","mediawiki.codex.messagebox.styles":"ready","ext.wikimediamessages.styles":"ready", "ext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript":"ready","ext.uls.interlanguage":"ready","wikibase.client.init":"ready","ext.wikimediaBadges":"ready"};RLPAGEMODULES=["ext.cite.ux-enhancements","mediawiki.page.media","ext.scribunto.logs","site","mediawiki.page.ready","mediawiki.toc","skins.vector.js","ext.centralNotice.geoIP","ext.centralNotice.startUp","ext.flaggedRevs.advanced","ext.gadget.CurIDLink","ext.gadget.collapserefs","ext.gadget.showContributorContent","ext.gadget.switcher","ext.gadget.edittop","ext.gadget.new-section","ext.gadget.newTopicOnTop","ext.gadget.MonobookToolbarStandard","ext.gadget.ProtectionIndicator","ext.gadget.Statistics","ext.gadget.interwiki-langlist","ext.urlShortener.toolbar","ext.centralauth.centralautologin","mmv.bootstrap","ext.popups","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.init","ext.visualEditor.targetLoader","ext.echo.centralauth","ext.eventLogging","ext.wikimediaEvents","ext.navigationTiming","ext.uls.interface","ext.cx.eventlogging.campaigns", "ext.cx.uls.quick.actions","wikibase.client.vector-2022","ext.checkUser.clientHints","ext.growthExperiments.SuggestedEditSession"];</script> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.loader.impl(function(){return["user.options@12s5i",function($,jQuery,require,module){mw.user.tokens.set({"patrolToken":"+\\","watchToken":"+\\","csrfToken":"+\\"}); }];});});</script> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=ext.cite.styles%7Cext.flaggedRevs.basic%7Cext.uls.interlanguage%7Cext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript%7Cext.wikimediaBadges%7Cext.wikimediamessages.styles%7Cmediawiki.codex.messagebox.styles%7Cskins.vector.icons%2Cstyles%7Cskins.vector.search.codex.styles%7Cwikibase.client.init&only=styles&skin=vector-2022"> <script async="" src="/w/load.php?lang=uk&modules=startup&only=scripts&raw=1&skin=vector-2022"></script> <meta name="ResourceLoaderDynamicStyles" content=""> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=site.styles&only=styles&skin=vector-2022"> <meta name="generator" content="MediaWiki 1.44.0-wmf.6"> <meta name="referrer" content="origin"> <meta name="referrer" content="origin-when-cross-origin"> <meta name="robots" content="max-image-preview:standard"> <meta name="format-detection" content="telephone=no"> <meta name="viewport" content="width=1120"> <meta property="og:title" content="Давньофранцузька мова — Вікіпедія"> <meta property="og:type" content="website"> <link rel="preconnect" href="//upload.wikimedia.org"> <link rel="alternate" media="only screen and (max-width: 640px)" href="//uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"> <link rel="alternate" type="application/x-wiki" title="Редагувати" href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit"> <link rel="apple-touch-icon" href="/static/apple-touch/wikipedia.png"> <link rel="icon" href="/static/favicon/wikipedia.ico"> <link rel="search" type="application/opensearchdescription+xml" href="/w/rest.php/v1/search" title="Вікіпедія (uk)"> <link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" href="//uk.wikipedia.org/w/api.php?action=rsd"> <link rel="canonical" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"> <link rel="license" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk"> <link rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Вікіпедія — Atom-стрічка" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&feed=atom"> <link rel="dns-prefetch" href="//meta.wikimedia.org" /> <link rel="dns-prefetch" href="login.wikimedia.org"> </head> <body class="skin--responsive skin-vector skin-vector-search-vue mediawiki ltr sitedir-ltr mw-hide-empty-elt ns-0 ns-subject mw-editable page-Давньофранцузька_мова rootpage-Давньофранцузька_мова skin-vector-2022 action-view"><a class="mw-jump-link" href="#bodyContent">Перейти до вмісту</a> <div class="vector-header-container"> <header class="vector-header mw-header"> <div class="vector-header-start"> <nav class="vector-main-menu-landmark" aria-label="Сайт"> <div id="vector-main-menu-dropdown" class="vector-dropdown vector-main-menu-dropdown vector-button-flush-left vector-button-flush-right" > <input type="checkbox" id="vector-main-menu-dropdown-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-vector-main-menu-dropdown" class="vector-dropdown-checkbox " aria-label="Головне меню" > <label id="vector-main-menu-dropdown-label" for="vector-main-menu-dropdown-checkbox" class="vector-dropdown-label cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only " aria-hidden="true" ><span class="vector-icon mw-ui-icon-menu mw-ui-icon-wikimedia-menu"></span> <span class="vector-dropdown-label-text">Головне меню</span> </label> <div class="vector-dropdown-content"> <div id="vector-main-menu-unpinned-container" class="vector-unpinned-container"> <div id="vector-main-menu" class="vector-main-menu vector-pinnable-element"> <div class="vector-pinnable-header vector-main-menu-pinnable-header vector-pinnable-header-unpinned" data-feature-name="main-menu-pinned" data-pinnable-element-id="vector-main-menu" data-pinned-container-id="vector-main-menu-pinned-container" data-unpinned-container-id="vector-main-menu-unpinned-container" > <div class="vector-pinnable-header-label">Головне меню</div> <button class="vector-pinnable-header-toggle-button vector-pinnable-header-pin-button" data-event-name="pinnable-header.vector-main-menu.pin">перемістити на бічну панель</button> <button class="vector-pinnable-header-toggle-button vector-pinnable-header-unpin-button" data-event-name="pinnable-header.vector-main-menu.unpin">сховати</button> </div> <div id="p-navigation" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-navigation" > <div class="vector-menu-heading"> Навігація </div> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-mainpage-description" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку [z]" accesskey="z"><span>Головна сторінка</span></a></li><li id="n-currentevents" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Список поточних подій"><span>Поточні події</span></a></li><li id="n-recentchanges" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список останніх змін у цій вікі [r]" accesskey="r"><span>Нові редагування</span></a></li><li id="n-newpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8"><span>Нові сторінки</span></a></li><li id="n-randompage" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Переглянути випадкову сторінку [x]" accesskey="x"><span>Випадкова стаття</span></a></li> </ul> </div> </div> <div id="p-Участь" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-Участь" > <div class="vector-menu-heading"> Участь </div> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-portal" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Про проєкт, про те, що Ви можете зробити, і що де шукати"><span>Портал спільноти</span></a></li><li id="n-tavern" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0" title="Місце для обговорення більшості питань"><span>Кнайпа</span></a></li><li id="n-help" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Довідка з проєкту"><span>Довідка</span></a></li><li id="n-Сторінка-для-медіа" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0"><span>Сторінка для медіа</span></a></li> </ul> </div> </div> </div> </div> </div> </div> </nav> <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" class="mw-logo"> <img class="mw-logo-icon" src="/static/images/icons/wikipedia.png" alt="" aria-hidden="true" height="50" width="50"> <span class="mw-logo-container skin-invert"> <img class="mw-logo-wordmark" alt="Вікіпедія" src="/static/images/mobile/copyright/wikipedia-wordmark-uk.svg" style="width: 7.5em; height: 1.375em;"> <img class="mw-logo-tagline" alt="" src="/static/images/mobile/copyright/wikipedia-tagline-uk.svg" width="120" height="13" style="width: 7.5em; height: 0.8125em;"> </span> </a> </div> <div class="vector-header-end"> <div id="p-search" role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-collapses vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box-auto-expand-width vector-search-box"> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only search-toggle" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f"><span class="vector-icon mw-ui-icon-search mw-ui-icon-wikimedia-search"></span> <span>Пошук</span> </a> <div class="vector-typeahead-search-container"> <div class="cdx-typeahead-search cdx-typeahead-search--show-thumbnail cdx-typeahead-search--auto-expand-width"> <form action="/w/index.php" id="searchform" class="cdx-search-input cdx-search-input--has-end-button"> <div id="simpleSearch" class="cdx-search-input__input-wrapper" data-search-loc="header-moved"> <div class="cdx-text-input cdx-text-input--has-start-icon"> <input class="cdx-text-input__input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії" aria-label="Пошук у Вікіпедії" autocapitalize="sentences" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f" id="searchInput" > <span class="cdx-text-input__icon cdx-text-input__start-icon"></span> </div> <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> </div> <button class="cdx-button cdx-search-input__end-button">Знайти</button> </form> </div> </div> </div> <nav class="vector-user-links vector-user-links-wide" aria-label="Особисті інструменти"> <div class="vector-user-links-main"> <div id="p-vector-user-menu-preferences" class="vector-menu mw-portlet emptyPortlet" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </div> <div id="p-vector-user-menu-userpage" class="vector-menu mw-portlet emptyPortlet" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </div> <nav class="vector-appearance-landmark" aria-label="Зовнішній вигляд"> <div id="vector-appearance-dropdown" class="vector-dropdown " title="Змінити зовнішній вигляд розміру, ширини та кольору сторінки" > <input type="checkbox" id="vector-appearance-dropdown-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-vector-appearance-dropdown" class="vector-dropdown-checkbox " aria-label="Зовнішній вигляд" > <label id="vector-appearance-dropdown-label" for="vector-appearance-dropdown-checkbox" class="vector-dropdown-label cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only " aria-hidden="true" ><span class="vector-icon mw-ui-icon-appearance mw-ui-icon-wikimedia-appearance"></span> <span class="vector-dropdown-label-text">Зовнішній вигляд</span> </label> <div class="vector-dropdown-content"> <div id="vector-appearance-unpinned-container" class="vector-unpinned-container"> </div> </div> </div> </nav> <div id="p-vector-user-menu-notifications" class="vector-menu mw-portlet emptyPortlet" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </div> <div id="p-vector-user-menu-overflow" class="vector-menu mw-portlet" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-sitesupport-2" class="user-links-collapsible-item mw-list-item user-links-collapsible-item"><a data-mw="interface" href="https://donate.wikimedia.org/?wmf_source=donate&wmf_medium=sidebar&wmf_campaign=uk.wikipedia.org&uselang=uk" class=""><span>Пожертвувати</span></a> </li> <li id="pt-createaccount-2" class="user-links-collapsible-item mw-list-item user-links-collapsible-item"><a data-mw="interface" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково" class=""><span>Створити обліковий запис</span></a> </li> <li id="pt-login-2" class="user-links-collapsible-item mw-list-item user-links-collapsible-item"><a data-mw="interface" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o" class=""><span>Увійти</span></a> </li> </ul> </div> </div> </div> <div id="vector-user-links-dropdown" class="vector-dropdown vector-user-menu vector-button-flush-right vector-user-menu-logged-out" title="Більше опцій" > <input type="checkbox" id="vector-user-links-dropdown-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-vector-user-links-dropdown" class="vector-dropdown-checkbox " aria-label="Особисті інструменти" > <label id="vector-user-links-dropdown-label" for="vector-user-links-dropdown-checkbox" class="vector-dropdown-label cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only " aria-hidden="true" ><span class="vector-icon mw-ui-icon-ellipsis mw-ui-icon-wikimedia-ellipsis"></span> <span class="vector-dropdown-label-text">Особисті інструменти</span> </label> <div class="vector-dropdown-content"> <div id="p-personal" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-personal user-links-collapsible-item" title="Меню користувача" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-sitesupport" class="user-links-collapsible-item mw-list-item"><a href="https://donate.wikimedia.org/?wmf_source=donate&wmf_medium=sidebar&wmf_campaign=uk.wikipedia.org&uselang=uk"><span>Пожертвувати</span></a></li><li id="pt-createaccount" class="user-links-collapsible-item mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково"><span class="vector-icon mw-ui-icon-userAdd mw-ui-icon-wikimedia-userAdd"></span> <span>Створити обліковий запис</span></a></li><li id="pt-login" class="user-links-collapsible-item mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o"><span class="vector-icon mw-ui-icon-logIn mw-ui-icon-wikimedia-logIn"></span> <span>Увійти</span></a></li> </ul> </div> </div> <div id="p-user-menu-anon-editor" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-user-menu-anon-editor" > <div class="vector-menu-heading"> Сторінки для редакторів, які не ввійшли в систему <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF" aria-label="Дізнатися більше про редагування"><span>дізнатися більше</span></a> </div> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-anoncontribs" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA" title="Список редагувань, зроблених з цієї IP-адреси [y]" accesskey="y"><span>Внесок</span></a></li><li id="pt-anontalk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Обговорення редагувань з цієї IP-адреси [n]" accesskey="n"><span>Обговорення</span></a></li> </ul> </div> </div> </div> </div> </nav> </div> </header> </div> <div class="mw-page-container"> <div class="mw-page-container-inner"> <div class="vector-sitenotice-container"> <div id="siteNotice"></div> </div> <div class="vector-column-start"> <div class="vector-main-menu-container"> <div id="mw-navigation"> <nav id="mw-panel" class="vector-main-menu-landmark" aria-label="Сайт"> <div id="vector-main-menu-pinned-container" class="vector-pinned-container"> </div> </nav> </div> </div> <div class="vector-sticky-pinned-container"> <nav id="mw-panel-toc" aria-label="Зміст" data-event-name="ui.sidebar-toc" class="mw-table-of-contents-container vector-toc-landmark"> <div id="vector-toc-pinned-container" class="vector-pinned-container"> <div id="vector-toc" class="vector-toc vector-pinnable-element"> <div class="vector-pinnable-header vector-toc-pinnable-header vector-pinnable-header-pinned" data-feature-name="toc-pinned" data-pinnable-element-id="vector-toc" > <h2 class="vector-pinnable-header-label">Зміст</h2> <button class="vector-pinnable-header-toggle-button vector-pinnable-header-pin-button" data-event-name="pinnable-header.vector-toc.pin">перемістити на бічну панель</button> <button class="vector-pinnable-header-toggle-button vector-pinnable-header-unpin-button" data-event-name="pinnable-header.vector-toc.unpin">сховати</button> </div> <ul class="vector-toc-contents" id="mw-panel-toc-list"> <li id="toc-mw-content-text" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-1"> <a href="#" class="vector-toc-link"> <div class="vector-toc-text">Вступ</div> </a> </li> <li id="toc-Поширена_хибна_уява_щодо_характеру_мови_й_історичної_доби" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-1 vector-toc-list-item-expanded"> <a class="vector-toc-link" href="#Поширена_хибна_уява_щодо_характеру_мови_й_історичної_доби"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">1</span> <span>Поширена хибна уява щодо характеру мови й історичної доби</span> </div> </a> <ul id="toc-Поширена_хибна_уява_щодо_характеру_мови_й_історичної_доби-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Походження_і_нащадки" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-1 vector-toc-list-item-expanded"> <a class="vector-toc-link" href="#Походження_і_нащадки"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">2</span> <span>Походження і нащадки</span> </div> </a> <button aria-controls="toc-Походження_і_нащадки-sublist" class="cdx-button cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only vector-toc-toggle"> <span class="vector-icon mw-ui-icon-wikimedia-expand"></span> <span>Перемкнути підрозділ Походження і нащадки</span> </button> <ul id="toc-Походження_і_нащадки-sublist" class="vector-toc-list"> <li id="toc-Історичний_вплив" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-2"> <a class="vector-toc-link" href="#Історичний_вплив"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">2.1</span> <span>Історичний вплив</span> </div> </a> <ul id="toc-Історичний_вплив-sublist" class="vector-toc-list"> <li id="toc-Галльська_мова" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-3"> <a class="vector-toc-link" href="#Галльська_мова"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">2.1.1</span> <span>Галльська мова</span> </div> </a> <ul id="toc-Галльська_мова-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Латина" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-3"> <a class="vector-toc-link" href="#Латина"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">2.1.2</span> <span>Латина</span> </div> </a> <ul id="toc-Латина-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Германські_мови" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-3"> <a class="vector-toc-link" href="#Германські_мови"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">2.1.3</span> <span>Германські мови</span> </div> </a> <ul id="toc-Германські_мови-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> </ul> </li> </ul> </li> <li id="toc-Найранніші_письмові_свідчення" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-1 vector-toc-list-item-expanded"> <a class="vector-toc-link" href="#Найранніші_письмові_свідчення"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">3</span> <span>Найранніші письмові свідчення</span> </div> </a> <ul id="toc-Найранніші_письмові_свідчення-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Значення_давньофранцузької_мови_в_лінгвістичній_історії" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-1 vector-toc-list-item-expanded"> <a class="vector-toc-link" href="#Значення_давньофранцузької_мови_в_лінгвістичній_історії"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">4</span> <span>Значення давньофранцузької мови в лінгвістичній історії</span> </div> </a> <ul id="toc-Значення_давньофранцузької_мови_в_лінгвістичній_історії-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Діалектні_варіації_і_літературна_мова" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-1 vector-toc-list-item-expanded"> <a class="vector-toc-link" href="#Діалектні_варіації_і_літературна_мова"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">5</span> <span>Діалектні варіації і літературна мова</span> </div> </a> <ul id="toc-Діалектні_варіації_і_літературна_мова-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Фонологія" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-1 vector-toc-list-item-expanded"> <a class="vector-toc-link" href="#Фонологія"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">6</span> <span>Фонологія</span> </div> </a> <button aria-controls="toc-Фонологія-sublist" class="cdx-button cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only vector-toc-toggle"> <span class="vector-icon mw-ui-icon-wikimedia-expand"></span> <span>Перемкнути підрозділ Фонологія</span> </button> <ul id="toc-Фонологія-sublist" class="vector-toc-list"> <li id="toc-Система_голосних" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-2"> <a class="vector-toc-link" href="#Система_голосних"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">6.1</span> <span>Система голосних</span> </div> </a> <ul id="toc-Система_голосних-sublist" class="vector-toc-list"> <li id="toc-Рух_до_окситонії_(наголосу_на_останній_склад)" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-3"> <a class="vector-toc-link" href="#Рух_до_окситонії_(наголосу_на_останній_склад)"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">6.1.1</span> <span>Рух до окситонії (наголосу на останній склад)</span> </div> </a> <ul id="toc-Рух_до_окситонії_(наголосу_на_останній_склад)-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Випадання_голосного" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-3"> <a class="vector-toc-link" href="#Випадання_голосного"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">6.1.2</span> <span>Випадання голосного</span> </div> </a> <ul id="toc-Випадання_голосного-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Випадання_внутрішніх_переднаголошених" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-3"> <a class="vector-toc-link" href="#Випадання_внутрішніх_переднаголошених"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">6.1.3</span> <span>Випадання внутрішніх переднаголошених</span> </div> </a> <ul id="toc-Випадання_внутрішніх_переднаголошених-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Кінцеві_голосні" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-3"> <a class="vector-toc-link" href="#Кінцеві_голосні"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">6.1.4</span> <span>Кінцеві голосні</span> </div> </a> <ul id="toc-Кінцеві_голосні-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> </ul> </li> <li id="toc-Система_приголосних" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-2"> <a class="vector-toc-link" href="#Система_приголосних"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">6.2</span> <span>Система приголосних</span> </div> </a> <ul id="toc-Система_приголосних-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> </ul> </li> <li id="toc-Морфологія" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-1 vector-toc-list-item-expanded"> <a class="vector-toc-link" href="#Морфологія"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">7</span> <span>Морфологія</span> </div> </a> <button aria-controls="toc-Морфологія-sublist" class="cdx-button cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only vector-toc-toggle"> <span class="vector-icon mw-ui-icon-wikimedia-expand"></span> <span>Перемкнути підрозділ Морфологія</span> </button> <ul id="toc-Морфологія-sublist" class="vector-toc-list"> <li id="toc-Вживання_роду" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-2"> <a class="vector-toc-link" href="#Вживання_роду"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">7.1</span> <span>Вживання роду</span> </div> </a> <ul id="toc-Вживання_роду-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Фемінізація" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-2"> <a class="vector-toc-link" href="#Фемінізація"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">7.2</span> <span>Фемінізація</span> </div> </a> <ul id="toc-Фемінізація-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Числівники" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-2"> <a class="vector-toc-link" href="#Числівники"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">7.3</span> <span>Числівники</span> </div> </a> <ul id="toc-Числівники-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Дієслово" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-2"> <a class="vector-toc-link" href="#Дієслово"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">7.4</span> <span>Дієслово</span> </div> </a> <ul id="toc-Дієслово-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> </ul> </li> <li id="toc-Лексика" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-1 vector-toc-list-item-expanded"> <a class="vector-toc-link" href="#Лексика"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">8</span> <span>Лексика</span> </div> </a> <ul id="toc-Лексика-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Письмо" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-1 vector-toc-list-item-expanded"> <a class="vector-toc-link" href="#Письмо"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">9</span> <span>Письмо</span> </div> </a> <ul id="toc-Письмо-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Примітки" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-1 vector-toc-list-item-expanded"> <a class="vector-toc-link" href="#Примітки"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">10</span> <span>Примітки</span> </div> </a> <ul id="toc-Примітки-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Література" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-1 vector-toc-list-item-expanded"> <a class="vector-toc-link" href="#Література"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">11</span> <span>Література</span> </div> </a> <ul id="toc-Література-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> <li id="toc-Посилання" class="vector-toc-list-item vector-toc-level-1 vector-toc-list-item-expanded"> <a class="vector-toc-link" href="#Посилання"> <div class="vector-toc-text"> <span class="vector-toc-numb">12</span> <span>Посилання</span> </div> </a> <ul id="toc-Посилання-sublist" class="vector-toc-list"> </ul> </li> </ul> </div> </div> </nav> </div> </div> <div class="mw-content-container"> <main id="content" class="mw-body"> <header class="mw-body-header vector-page-titlebar"> <nav aria-label="Зміст" class="vector-toc-landmark"> <div id="vector-page-titlebar-toc" class="vector-dropdown vector-page-titlebar-toc vector-button-flush-left" > <input type="checkbox" id="vector-page-titlebar-toc-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-vector-page-titlebar-toc" class="vector-dropdown-checkbox " aria-label="Сховати/показати зміст" > <label id="vector-page-titlebar-toc-label" for="vector-page-titlebar-toc-checkbox" class="vector-dropdown-label cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only " aria-hidden="true" ><span class="vector-icon mw-ui-icon-listBullet mw-ui-icon-wikimedia-listBullet"></span> <span class="vector-dropdown-label-text">Сховати/показати зміст</span> </label> <div class="vector-dropdown-content"> <div id="vector-page-titlebar-toc-unpinned-container" class="vector-unpinned-container"> </div> </div> </div> </nav> <h1 id="firstHeading" class="firstHeading mw-first-heading"><span class="mw-page-title-main">Давньофранцузька мова</span></h1> <div id="p-lang-btn" class="vector-dropdown mw-portlet mw-portlet-lang" > <input type="checkbox" id="p-lang-btn-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-lang-btn" class="vector-dropdown-checkbox mw-interlanguage-selector" aria-label="Перейдіть до статті іншою мовою. Доступний у 56 мовах" > <label id="p-lang-btn-label" for="p-lang-btn-checkbox" class="vector-dropdown-label cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--action-progressive mw-portlet-lang-heading-56" aria-hidden="true" ><span class="vector-icon mw-ui-icon-language-progressive mw-ui-icon-wikimedia-language-progressive"></span> <span class="vector-dropdown-label-text">56 мов</span> </label> <div class="vector-dropdown-content"> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="interlanguage-link interwiki-als mw-list-item"><a href="https://als.wikipedia.org/wiki/Altfranz%C3%B6sische_Sprache" title="Altfranzösische Sprache — німецька (Швейцарія)" lang="gsw" hreflang="gsw" data-title="Altfranzösische Sprache" data-language-autonym="Alemannisch" data-language-local-name="німецька (Швейцарія)" class="interlanguage-link-target"><span>Alemannisch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-an mw-list-item"><a href="https://an.wikipedia.org/wiki/Idioma_franc%C3%A9s_antigo" title="Idioma francés antigo — арагонська" lang="an" hreflang="an" data-title="Idioma francés antigo" data-language-autonym="Aragonés" data-language-local-name="арагонська" class="interlanguage-link-target"><span>Aragonés</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ar mw-list-item"><a href="https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D9%84%D9%84%D8%BA%D8%A9_%D8%A7%D9%84%D9%81%D8%B1%D9%86%D8%B3%D9%8A%D8%A9_%D8%A7%D9%84%D9%82%D8%AF%D9%8A%D9%85%D8%A9" title="اللغة الفرنسية القديمة — арабська" lang="ar" hreflang="ar" data-title="اللغة الفرنسية القديمة" data-language-autonym="العربية" data-language-local-name="арабська" class="interlanguage-link-target"><span>العربية</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ast mw-list-item"><a href="https://ast.wikipedia.org/wiki/Franc%C3%A9s_antiguu" title="Francés antiguu — астурійська" lang="ast" hreflang="ast" data-title="Francés antiguu" data-language-autonym="Asturianu" data-language-local-name="астурійська" class="interlanguage-link-target"><span>Asturianu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ca mw-list-item"><a href="https://ca.wikipedia.org/wiki/Franc%C3%A8s_antic" title="Francès antic — каталонська" lang="ca" hreflang="ca" data-title="Francès antic" data-language-autonym="Català" data-language-local-name="каталонська" class="interlanguage-link-target"><span>Català</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ckb mw-list-item"><a href="https://ckb.wikipedia.org/wiki/%D9%81%DB%95%DA%95%DB%95%D9%86%D8%B3%DB%8C%DB%8C_%DA%A9%DB%86%D9%86" title="فەڕەنسیی کۆن — центральнокурдська" lang="ckb" hreflang="ckb" data-title="فەڕەنسیی کۆن" data-language-autonym="کوردی" data-language-local-name="центральнокурдська" class="interlanguage-link-target"><span>کوردی</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cs mw-list-item"><a href="https://cs.wikipedia.org/wiki/Starofrancouz%C5%A1tina" title="Starofrancouzština — чеська" lang="cs" hreflang="cs" data-title="Starofrancouzština" data-language-autonym="Čeština" data-language-local-name="чеська" class="interlanguage-link-target"><span>Čeština</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cy mw-list-item"><a href="https://cy.wikipedia.org/wiki/Hen_Ffrangeg" title="Hen Ffrangeg — валлійська" lang="cy" hreflang="cy" data-title="Hen Ffrangeg" data-language-autonym="Cymraeg" data-language-local-name="валлійська" class="interlanguage-link-target"><span>Cymraeg</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-da mw-list-item"><a href="https://da.wikipedia.org/wiki/Oldfransk" title="Oldfransk — данська" lang="da" hreflang="da" data-title="Oldfransk" data-language-autonym="Dansk" data-language-local-name="данська" class="interlanguage-link-target"><span>Dansk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-de mw-list-item"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Altfranz%C3%B6sische_Sprache" title="Altfranzösische Sprache — німецька" lang="de" hreflang="de" data-title="Altfranzösische Sprache" data-language-autonym="Deutsch" data-language-local-name="німецька" class="interlanguage-link-target"><span>Deutsch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-el mw-list-item"><a href="https://el.wikipedia.org/wiki/%CE%A0%CE%B1%CE%BB%CE%B1%CE%B9%CE%AC_%CE%B3%CE%B1%CE%BB%CE%BB%CE%B9%CE%BA%CE%AE_%CE%B3%CE%BB%CF%8E%CF%83%CF%83%CE%B1" title="Παλαιά γαλλική γλώσσα — грецька" lang="el" hreflang="el" data-title="Παλαιά γαλλική γλώσσα" data-language-autonym="Ελληνικά" data-language-local-name="грецька" class="interlanguage-link-target"><span>Ελληνικά</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-en mw-list-item"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Old_French" title="Old French — англійська" lang="en" hreflang="en" data-title="Old French" data-language-autonym="English" data-language-local-name="англійська" class="interlanguage-link-target"><span>English</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eo mw-list-item"><a href="https://eo.wikipedia.org/wiki/Malnovfranca_lingvo" title="Malnovfranca lingvo — есперанто" lang="eo" hreflang="eo" data-title="Malnovfranca lingvo" data-language-autonym="Esperanto" data-language-local-name="есперанто" class="interlanguage-link-target"><span>Esperanto</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-es mw-list-item"><a href="https://es.wikipedia.org/wiki/Franc%C3%A9s_antiguo" title="Francés antiguo — іспанська" lang="es" hreflang="es" data-title="Francés antiguo" data-language-autonym="Español" data-language-local-name="іспанська" class="interlanguage-link-target"><span>Español</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-et mw-list-item"><a href="https://et.wikipedia.org/wiki/Vanaprantsuse_keel" title="Vanaprantsuse keel — естонська" lang="et" hreflang="et" data-title="Vanaprantsuse keel" data-language-autonym="Eesti" data-language-local-name="естонська" class="interlanguage-link-target"><span>Eesti</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eu mw-list-item"><a href="https://eu.wikipedia.org/wiki/Antzinako_frantses" title="Antzinako frantses — баскська" lang="eu" hreflang="eu" data-title="Antzinako frantses" data-language-autonym="Euskara" data-language-local-name="баскська" class="interlanguage-link-target"><span>Euskara</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fa mw-list-item"><a href="https://fa.wikipedia.org/wiki/%D9%81%D8%B1%D8%A7%D9%86%D8%B3%D9%88%DB%8C_%D8%A8%D8%A7%D8%B3%D8%AA%D8%A7%D9%86" title="فرانسوی باستان — перська" lang="fa" hreflang="fa" data-title="فرانسوی باستان" data-language-autonym="فارسی" data-language-local-name="перська" class="interlanguage-link-target"><span>فارسی</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fi mw-list-item"><a href="https://fi.wikipedia.org/wiki/Muinaisranska" title="Muinaisranska — фінська" lang="fi" hreflang="fi" data-title="Muinaisranska" data-language-autonym="Suomi" data-language-local-name="фінська" class="interlanguage-link-target"><span>Suomi</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fr mw-list-item"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Ancien_fran%C3%A7ais" title="Ancien français — французька" lang="fr" hreflang="fr" data-title="Ancien français" data-language-autonym="Français" data-language-local-name="французька" class="interlanguage-link-target"><span>Français</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fy mw-list-item"><a href="https://fy.wikipedia.org/wiki/Aldfr%C3%A2nsk" title="Aldfrânsk — західнофризька" lang="fy" hreflang="fy" data-title="Aldfrânsk" data-language-autonym="Frysk" data-language-local-name="західнофризька" class="interlanguage-link-target"><span>Frysk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hr mw-list-item"><a href="https://hr.wikipedia.org/wiki/Starofrancuski_jezik" title="Starofrancuski jezik — хорватська" lang="hr" hreflang="hr" data-title="Starofrancuski jezik" data-language-autonym="Hrvatski" data-language-local-name="хорватська" class="interlanguage-link-target"><span>Hrvatski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hu badge-Q70893996 mw-list-item" title=""><a href="https://hu.wikipedia.org/wiki/%C3%93francia_nyelv" title="Ófrancia nyelv — угорська" lang="hu" hreflang="hu" data-title="Ófrancia nyelv" data-language-autonym="Magyar" data-language-local-name="угорська" class="interlanguage-link-target"><span>Magyar</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-id mw-list-item"><a href="https://id.wikipedia.org/wiki/Bahasa_Prancis_Kuno" title="Bahasa Prancis Kuno — індонезійська" lang="id" hreflang="id" data-title="Bahasa Prancis Kuno" data-language-autonym="Bahasa Indonesia" data-language-local-name="індонезійська" class="interlanguage-link-target"><span>Bahasa Indonesia</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ilo mw-list-item"><a href="https://ilo.wikipedia.org/wiki/Daan_a_Pranses" title="Daan a Pranses — ілоканська" lang="ilo" hreflang="ilo" data-title="Daan a Pranses" data-language-autonym="Ilokano" data-language-local-name="ілоканська" class="interlanguage-link-target"><span>Ilokano</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-io mw-list-item"><a href="https://io.wikipedia.org/wiki/Anciena_Franciana" title="Anciena Franciana — ідо" lang="io" hreflang="io" data-title="Anciena Franciana" data-language-autonym="Ido" data-language-local-name="ідо" class="interlanguage-link-target"><span>Ido</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-is mw-list-item"><a href="https://is.wikipedia.org/wiki/Fornfranska" title="Fornfranska — ісландська" lang="is" hreflang="is" data-title="Fornfranska" data-language-autonym="Íslenska" data-language-local-name="ісландська" class="interlanguage-link-target"><span>Íslenska</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-it mw-list-item"><a href="https://it.wikipedia.org/wiki/Lingua_francese_antica" title="Lingua francese antica — італійська" lang="it" hreflang="it" data-title="Lingua francese antica" data-language-autonym="Italiano" data-language-local-name="італійська" class="interlanguage-link-target"><span>Italiano</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ja mw-list-item"><a href="https://ja.wikipedia.org/wiki/%E5%8F%A4%E3%83%95%E3%83%A9%E3%83%B3%E3%82%B9%E8%AA%9E" title="古フランス語 — японська" lang="ja" hreflang="ja" data-title="古フランス語" data-language-autonym="日本語" data-language-local-name="японська" class="interlanguage-link-target"><span>日本語</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ko mw-list-item"><a href="https://ko.wikipedia.org/wiki/%EA%B3%A0%EB%8C%80_%ED%94%84%EB%9E%91%EC%8A%A4%EC%96%B4" title="고대 프랑스어 — корейська" lang="ko" hreflang="ko" data-title="고대 프랑스어" data-language-autonym="한국어" data-language-local-name="корейська" class="interlanguage-link-target"><span>한국어</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kv mw-list-item"><a href="https://kv.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B6_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B7_%D0%BA%D1%8B%D0%B2" title="Важ франсуз кыв — комі" lang="kv" hreflang="kv" data-title="Важ франсуз кыв" data-language-autonym="Коми" data-language-local-name="комі" class="interlanguage-link-target"><span>Коми</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-la mw-list-item"><a href="https://la.wikipedia.org/wiki/Lingua_Francogallica_antiqua" title="Lingua Francogallica antiqua — латинська" lang="la" hreflang="la" data-title="Lingua Francogallica antiqua" data-language-autonym="Latina" data-language-local-name="латинська" class="interlanguage-link-target"><span>Latina</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-li mw-list-item"><a href="https://li.wikipedia.org/wiki/Aajdfrans" title="Aajdfrans — лімбургійська" lang="li" hreflang="li" data-title="Aajdfrans" data-language-autonym="Limburgs" data-language-local-name="лімбургійська" class="interlanguage-link-target"><span>Limburgs</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lv mw-list-item"><a href="https://lv.wikipedia.org/wiki/Senfran%C4%8Du_valoda" title="Senfranču valoda — латиська" lang="lv" hreflang="lv" data-title="Senfranču valoda" data-language-autonym="Latviešu" data-language-local-name="латиська" class="interlanguage-link-target"><span>Latviešu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mk mw-list-item"><a href="https://mk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D1%98%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BA" title="Старофранцуски јазик — македонська" lang="mk" hreflang="mk" data-title="Старофранцуски јазик" data-language-autonym="Македонски" data-language-local-name="македонська" class="interlanguage-link-target"><span>Македонски</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ms mw-list-item"><a href="https://ms.wikipedia.org/wiki/Perancis_Lama" title="Perancis Lama — малайська" lang="ms" hreflang="ms" data-title="Perancis Lama" data-language-autonym="Bahasa Melayu" data-language-local-name="малайська" class="interlanguage-link-target"><span>Bahasa Melayu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nds mw-list-item"><a href="https://nds.wikipedia.org/wiki/Ooltfranz%C3%B6%C3%B6sche_Spraak" title="Ooltfranzöösche Spraak — нижньонімецька" lang="nds" hreflang="nds" data-title="Ooltfranzöösche Spraak" data-language-autonym="Plattdüütsch" data-language-local-name="нижньонімецька" class="interlanguage-link-target"><span>Plattdüütsch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nl mw-list-item"><a href="https://nl.wikipedia.org/wiki/Oudfrans" title="Oudfrans — нідерландська" lang="nl" hreflang="nl" data-title="Oudfrans" data-language-autonym="Nederlands" data-language-local-name="нідерландська" class="interlanguage-link-target"><span>Nederlands</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-no mw-list-item"><a href="https://no.wikipedia.org/wiki/Gammelfransk" title="Gammelfransk — норвезька (букмол)" lang="nb" hreflang="nb" data-title="Gammelfransk" data-language-autonym="Norsk bokmål" data-language-local-name="норвезька (букмол)" class="interlanguage-link-target"><span>Norsk bokmål</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nrm mw-list-item"><a href="https://nrm.wikipedia.org/wiki/Vieur_fran%C3%A7ais" title="Vieur français — Norman" lang="nrf" hreflang="nrf" data-title="Vieur français" data-language-autonym="Nouormand" data-language-local-name="Norman" class="interlanguage-link-target"><span>Nouormand</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pcd mw-list-item"><a href="https://pcd.wikipedia.org/wiki/Viu_francho%C3%A9s" title="Viu franchoés — Picard" lang="pcd" hreflang="pcd" data-title="Viu franchoés" data-language-autonym="Picard" data-language-local-name="Picard" class="interlanguage-link-target"><span>Picard</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pl mw-list-item"><a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/J%C4%99zyk_starofrancuski" title="Język starofrancuski — польська" lang="pl" hreflang="pl" data-title="Język starofrancuski" data-language-autonym="Polski" data-language-local-name="польська" class="interlanguage-link-target"><span>Polski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pt mw-list-item"><a href="https://pt.wikipedia.org/wiki/Franc%C3%AAs_antigo" title="Francês antigo — португальська" lang="pt" hreflang="pt" data-title="Francês antigo" data-language-autonym="Português" data-language-local-name="португальська" class="interlanguage-link-target"><span>Português</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ro mw-list-item"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/Franceza_veche" title="Franceza veche — румунська" lang="ro" hreflang="ro" data-title="Franceza veche" data-language-autonym="Română" data-language-local-name="румунська" class="interlanguage-link-target"><span>Română</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ru mw-list-item"><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA" title="Старофранцузский язык — російська" lang="ru" hreflang="ru" data-title="Старофранцузский язык" data-language-autonym="Русский" data-language-local-name="російська" class="interlanguage-link-target"><span>Русский</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sh mw-list-item"><a href="https://sh.wikipedia.org/wiki/Starofrancuski_jezik" title="Starofrancuski jezik — сербсько-хорватська" lang="sh" hreflang="sh" data-title="Starofrancuski jezik" data-language-autonym="Srpskohrvatski / српскохрватски" data-language-local-name="сербсько-хорватська" class="interlanguage-link-target"><span>Srpskohrvatski / српскохрватски</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-simple mw-list-item"><a href="https://simple.wikipedia.org/wiki/Old_French" title="Old French — Simple English" lang="en-simple" hreflang="en-simple" data-title="Old French" data-language-autonym="Simple English" data-language-local-name="Simple English" class="interlanguage-link-target"><span>Simple English</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sk mw-list-item"><a href="https://sk.wikipedia.org/wiki/Star%C3%A1_franc%C3%BAz%C5%A1tina" title="Stará francúzština — словацька" lang="sk" hreflang="sk" data-title="Stará francúzština" data-language-autonym="Slovenčina" data-language-local-name="словацька" class="interlanguage-link-target"><span>Slovenčina</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sq mw-list-item"><a href="https://sq.wikipedia.org/wiki/Frangjishtja_e_vjet%C3%ABr_(Gjuh%C3%AB)" title="Frangjishtja e vjetër (Gjuhë) — албанська" lang="sq" hreflang="sq" data-title="Frangjishtja e vjetër (Gjuhë)" data-language-autonym="Shqip" data-language-local-name="албанська" class="interlanguage-link-target"><span>Shqip</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sr mw-list-item"><a href="https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D1%98%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BA" title="Старофранцуски језик — сербська" lang="sr" hreflang="sr" data-title="Старофранцуски језик" data-language-autonym="Српски / srpski" data-language-local-name="сербська" class="interlanguage-link-target"><span>Српски / srpski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sv mw-list-item"><a href="https://sv.wikipedia.org/wiki/Fornfranska" title="Fornfranska — шведська" lang="sv" hreflang="sv" data-title="Fornfranska" data-language-autonym="Svenska" data-language-local-name="шведська" class="interlanguage-link-target"><span>Svenska</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tr mw-list-item"><a href="https://tr.wikipedia.org/wiki/Eski_Frans%C4%B1zca" title="Eski Fransızca — турецька" lang="tr" hreflang="tr" data-title="Eski Fransızca" data-language-autonym="Türkçe" data-language-local-name="турецька" class="interlanguage-link-target"><span>Türkçe</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ur mw-list-item"><a href="https://ur.wikipedia.org/wiki/%D9%82%D8%AF%DB%8C%D9%85_%D9%81%D8%B1%D8%A7%D9%86%D8%B3%DB%8C%D8%B3%DB%8C" title="قدیم فرانسیسی — урду" lang="ur" hreflang="ur" data-title="قدیم فرانسیسی" data-language-autonym="اردو" data-language-local-name="урду" class="interlanguage-link-target"><span>اردو</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wa mw-list-item"><a href="https://wa.wikipedia.org/wiki/V%C3%AE_lingaedje_d%27_oyi" title="Vî lingaedje d' oyi — валлонська" lang="wa" hreflang="wa" data-title="Vî lingaedje d' oyi" data-language-autonym="Walon" data-language-local-name="валлонська" class="interlanguage-link-target"><span>Walon</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh mw-list-item"><a href="https://zh.wikipedia.org/wiki/%E5%8F%A4%E6%B3%95%E8%AA%9E" title="古法語 — китайська" lang="zh" hreflang="zh" data-title="古法語" data-language-autonym="中文" data-language-local-name="китайська" class="interlanguage-link-target"><span>中文</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-min-nan mw-list-item"><a href="https://zh-min-nan.wikipedia.org/wiki/K%C3%B3%CD%98_Hoat-g%C3%AD" title="Kó͘ Hoat-gí — південноміньська" lang="nan" hreflang="nan" data-title="Kó͘ Hoat-gí" data-language-autonym="閩南語 / Bân-lâm-gú" data-language-local-name="південноміньська" class="interlanguage-link-target"><span>閩南語 / Bân-lâm-gú</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-yue mw-list-item"><a href="https://zh-yue.wikipedia.org/wiki/%E5%8F%A4%E6%B3%95%E6%96%87" title="古法文 — кантонська" lang="yue" hreflang="yue" data-title="古法文" data-language-autonym="粵語" data-language-local-name="кантонська" class="interlanguage-link-target"><span>粵語</span></a></li> </ul> <div class="after-portlet after-portlet-lang"><span class="wb-langlinks-edit wb-langlinks-link"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q35222#sitelinks-wikipedia" title="Редагувати міжмовні посилання" class="wbc-editpage">Редагувати посилання</a></span></div> </div> </div> </div> </header> <div class="vector-page-toolbar"> <div class="vector-page-toolbar-container"> <div id="left-navigation"> <nav aria-label="Простори назв"> <div id="p-associated-pages" class="vector-menu vector-menu-tabs mw-portlet mw-portlet-associated-pages" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-nstab-main" class="selected vector-tab-noicon mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Вміст статті [c]" accesskey="c"><span>Стаття</span></a></li><li id="ca-talk" class="new vector-tab-noicon mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&redlink=1" rel="discussion" class="new" title="Обговорення сторінки (ще не написана) [t]" accesskey="t"><span>Обговорення</span></a></li> </ul> </div> </div> <div id="vector-variants-dropdown" class="vector-dropdown emptyPortlet" > <input type="checkbox" id="vector-variants-dropdown-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-vector-variants-dropdown" class="vector-dropdown-checkbox " aria-label="Змінити варіант мови" > <label id="vector-variants-dropdown-label" for="vector-variants-dropdown-checkbox" class="vector-dropdown-label cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet" aria-hidden="true" ><span class="vector-dropdown-label-text">українська</span> </label> <div class="vector-dropdown-content"> <div id="p-variants" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-variants emptyPortlet" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </div> </div> </div> </nav> </div> <div id="right-navigation" class="vector-collapsible"> <nav aria-label="Перегляди"> <div id="p-views" class="vector-menu vector-menu-tabs mw-portlet mw-portlet-views" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-view" class="vector-tab-noicon mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&stable=1"><span>Читати</span></a></li><li id="ca-current" class="collapsible selected vector-tab-noicon mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&stable=0&redirect=no" title="Переглянути цю сторінку з неперевіреними змінами [v]" accesskey="v"><span>Неперевірені зміни</span></a></li><li id="ca-ve-edit" class="vector-tab-noicon mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v"><span>Редагувати</span></a></li><li id="ca-edit" class="collapsible vector-tab-noicon mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e"><span>Редагувати код</span></a></li><li id="ca-history" class="vector-tab-noicon mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=history" title="Журнал змін сторінки [h]" accesskey="h"><span>Переглянути історію</span></a></li> </ul> </div> </div> </nav> <nav class="vector-page-tools-landmark" aria-label="Інструменти сторінки"> <div id="vector-page-tools-dropdown" class="vector-dropdown vector-page-tools-dropdown" > <input type="checkbox" id="vector-page-tools-dropdown-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-vector-page-tools-dropdown" class="vector-dropdown-checkbox " aria-label="Інструменти" > <label id="vector-page-tools-dropdown-label" for="vector-page-tools-dropdown-checkbox" class="vector-dropdown-label cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet" aria-hidden="true" ><span class="vector-dropdown-label-text">Інструменти</span> </label> <div class="vector-dropdown-content"> <div id="vector-page-tools-unpinned-container" class="vector-unpinned-container"> <div id="vector-page-tools" class="vector-page-tools vector-pinnable-element"> <div class="vector-pinnable-header vector-page-tools-pinnable-header vector-pinnable-header-unpinned" data-feature-name="page-tools-pinned" data-pinnable-element-id="vector-page-tools" data-pinned-container-id="vector-page-tools-pinned-container" data-unpinned-container-id="vector-page-tools-unpinned-container" > <div class="vector-pinnable-header-label">Інструменти</div> <button class="vector-pinnable-header-toggle-button vector-pinnable-header-pin-button" data-event-name="pinnable-header.vector-page-tools.pin">перемістити на бічну панель</button> <button class="vector-pinnable-header-toggle-button vector-pinnable-header-unpin-button" data-event-name="pinnable-header.vector-page-tools.unpin">сховати</button> </div> <div id="p-cactions" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-cactions emptyPortlet vector-has-collapsible-items" title="Більше опцій" > <div class="vector-menu-heading"> Дії </div> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-more-view" class="vector-more-collapsible-item mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&stable=1"><span>Читати</span></a></li><li id="ca-more-current" class="collapsible selected vector-more-collapsible-item mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&stable=0&redirect=no"><span>Неперевірені зміни</span></a></li><li id="ca-more-ve-edit" class="vector-more-collapsible-item mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v"><span>Редагувати</span></a></li><li id="ca-more-edit" class="collapsible vector-more-collapsible-item mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e"><span>Редагувати код</span></a></li><li id="ca-more-history" class="vector-more-collapsible-item mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=history"><span>Переглянути історію</span></a></li> </ul> </div> </div> <div id="p-tb" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-tb" > <div class="vector-menu-heading"> Загальний </div> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-whatlinkshere" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B8/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Перелік усіх сторінок, які посилаються на цю сторінку [j]" accesskey="j"><span>Посилання сюди</span></a></li><li id="t-recentchangeslinked" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" rel="nofollow" title="Останні зміни на сторінках, на які посилається ця сторінка [k]" accesskey="k"><span>Пов'язані редагування</span></a></li><li id="t-specialpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Перелік спеціальних сторінок [q]" accesskey="q"><span>Спеціальні сторінки</span></a></li><li id="t-permalink" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&oldid=41444560" title="Постійне посилання на цю версію цієї сторінки"><span>Постійне посилання</span></a></li><li id="t-info" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=info" title="Додаткові відомості про цю сторінку"><span>Інформація про сторінку</span></a></li><li id="t-cite" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&page=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&id=41444560&wpFormIdentifier=titleform" title="Інформація про те, як цитувати цю сторінку"><span>Цитувати сторінку</span></a></li><li id="t-urlshortener" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:UrlQ%C4%B1sald%C4%B1c%C4%B1s%C4%B1&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2594%25D0%25B0%25D0%25B2%25D0%25BD%25D1%258C%25D0%25BE%25D1%2584%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BD%25D1%2586%25D1%2583%25D0%25B7%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25B0_%25D0%25BC%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B0"><span>Отримати вкорочену URL-адресу</span></a></li><li id="t-urlshortener-qrcode" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:QrKodu&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2594%25D0%25B0%25D0%25B2%25D0%25BD%25D1%258C%25D0%25BE%25D1%2584%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BD%25D1%2586%25D1%2583%25D0%25B7%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25B0_%25D0%25BC%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B0"><span>Завантажити QR-код</span></a></li> </ul> </div> </div> <div id="p-coll-print_export" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-coll-print_export" > <div class="vector-menu-heading"> Друк/експорт </div> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="coll-create_a_book" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&bookcmd=book_creator&referer=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"><span>Створити книгу</span></a></li><li id="coll-download-as-rl" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:DownloadAsPdf&page=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=show-download-screen"><span>Завантажити як PDF</span></a></li><li id="t-print" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&printable=yes" title="Версія цієї сторінки для друку [p]" accesskey="p"><span>Версія до друку</span></a></li> </ul> </div> </div> <div id="p-wikibase-otherprojects" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-wikibase-otherprojects" > <div class="vector-menu-heading"> В інших проєктах </div> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-commons mw-list-item"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Old_French_language" hreflang="en"><span>Вікісховище</span></a></li><li id="t-wikibase" class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibase-dataitem mw-list-item"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q35222" title="Посилання на пов’язаний елемент сховища даних [g]" accesskey="g"><span>Елемент Вікіданих</span></a></li> </ul> </div> </div> </div> </div> </div> </div> </nav> </div> </div> </div> <div class="vector-column-end"> <div class="vector-sticky-pinned-container"> <nav class="vector-page-tools-landmark" aria-label="Інструменти сторінки"> <div id="vector-page-tools-pinned-container" class="vector-pinned-container"> </div> </nav> <nav class="vector-appearance-landmark" aria-label="Зовнішній вигляд"> <div id="vector-appearance-pinned-container" class="vector-pinned-container"> <div id="vector-appearance" class="vector-appearance vector-pinnable-element"> <div class="vector-pinnable-header vector-appearance-pinnable-header vector-pinnable-header-pinned" data-feature-name="appearance-pinned" data-pinnable-element-id="vector-appearance" data-pinned-container-id="vector-appearance-pinned-container" data-unpinned-container-id="vector-appearance-unpinned-container" > <div class="vector-pinnable-header-label">Зовнішній вигляд</div> <button class="vector-pinnable-header-toggle-button vector-pinnable-header-pin-button" data-event-name="pinnable-header.vector-appearance.pin">перемістити на бічну панель</button> <button class="vector-pinnable-header-toggle-button vector-pinnable-header-unpin-button" data-event-name="pinnable-header.vector-appearance.unpin">сховати</button> </div> </div> </div> </nav> </div> </div> <div id="bodyContent" class="vector-body" aria-labelledby="firstHeading" data-mw-ve-target-container> <div class="vector-body-before-content"> <div class="mw-indicators"> <div id="mw-indicator-indicator-fr-review-status" class="mw-indicator"><indicator name="fr-review-status" class="mw-fr-review-status-indicator" id="mw-fr-revision-toggle"><span class="cdx-fr-css-icon-review--status--pending"></span><b>Очікує на перевірку</b></indicator></div> </div> <div id="siteSub" class="noprint">Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.</div> </div> <div id="contentSub"><div id="mw-content-subtitle"><div id="mw-fr-revision-messages"><div id="mw-fr-revision-details" class="mw-fr-revision-details-dialog" style="display:none;"><div tabindex="0"></div><div class="cdx-dialog cdx-dialog--horizontal-actions"><header class="cdx-dialog__header cdx-dialog__header--default"><div class="cdx-dialog__header__title-group"><h2 class="cdx-dialog__header__title">Статус версії сторінки</h2><p class="cdx-dialog__header__subtitle">На цій сторінці показано неперевірені зміни</p></div><button class="cdx-button cdx-button--action-default cdx-button--weight-quiet
							cdx-button--size-medium cdx-button--icon-only cdx-dialog__header__close-button" aria-label="Закрити" onclick="document.getElementById("mw-fr-revision-details").style.display = "none";" type="submit"><span class="cdx-icon cdx-icon--medium
							cdx-fr-css-icon--close"></span></button></header><div class="cdx-dialog__body"><a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&oldid=39535531&diff=cur">4 зміни</a> у цій версії <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Вікіпедія:Патрулювання">очікують на перевірку</a>. <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&stable=1">Стабільну версію</a> було <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8&type=review&page=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">перевірено</a> <i>22 травня 2023</i>.</div></div><div tabindex="0"></div></div></div></div></div> <div id="mw-content-text" class="mw-body-content"><div class="mw-content-ltr mw-parser-output" lang="uk" dir="ltr"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43693357">.mw-parser-output .ambox{border:1px solid #a2a9b1;border-left:10px solid #36c;background-color:#fbfbfb;box-sizing:border-box}.mw-parser-output .ambox+link+.ambox,.mw-parser-output .ambox+link+style+.ambox,.mw-parser-output .ambox+link+link+.ambox,.mw-parser-output .ambox+.mw-empty-elt+link+.ambox,.mw-parser-output .ambox+.mw-empty-elt+link+style+.ambox,.mw-parser-output .ambox+.mw-empty-elt+link+link+.ambox{margin-top:-1px}html body.mediawiki .mw-parser-output .ambox.mbox-small-left{margin:4px 1em 4px 0;overflow:hidden;width:238px;border-collapse:collapse;font-size:88%;line-height:1.25em}.mw-parser-output .ambox-speedy{border-left:10px solid #b32424;background-color:#fee7e6}.mw-parser-output .ambox-delete{border-left:10px solid #b32424}.mw-parser-output .ambox-content{border-left:10px solid #f28500}.mw-parser-output .ambox-style{border-left:10px solid #fc3}.mw-parser-output .ambox-move{border-left:10px solid #9932cc}.mw-parser-output .ambox-protection{border-left:10px solid #a2a9b1}.mw-parser-output .ambox .mbox-text{border:none;padding:0.25em 0.5em;width:100%}.mw-parser-output .ambox .mbox-image{border:none;padding:2px 0 2px 0.5em;text-align:center}.mw-parser-output .ambox .mbox-imageright{border:none;padding:2px 0.5em 2px 0;text-align:center}.mw-parser-output .ambox .mbox-empty-cell{border:none;padding:0;width:1px}.mw-parser-output .ambox .mbox-image-div{width:52px}html.client-js body.skin-minerva .mw-parser-output .mbox-text-span{margin-left:23px!important}@media(min-width:720px){.mw-parser-output .ambox{margin:0 10%}}</style><table class="box-Мовні_помилки plainlinks metadata ambox ambox-style ambox-Copy_edit" role="presentation"><tbody><tr><td class="mbox-image"><div class="mbox-image-div"><span class="skin-invert" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BA" title="Довідка:Список типових мовних помилок"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/78/Copyedit-Cyrillic.svg/50px-Copyedit-Cyrillic.svg.png" decoding="async" width="50" height="33" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/78/Copyedit-Cyrillic.svg/75px-Copyedit-Cyrillic.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/78/Copyedit-Cyrillic.svg/100px-Copyedit-Cyrillic.svg.png 2x" data-file-width="35" data-file-height="23" /></a></span></div></td><td class="mbox-text"><div class="mbox-text-span">Ця стаття <b>містить <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81" title="Правопис">правописні</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Лексика">лексичні</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Граматика української мови">граматичні</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Стилістика">стилістичні</a> або інші мовні помилки, які треба виправити</b>.<span class="hide-when-compact"> Ви можете допомогти <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit">вдосконалити</a> цю статтю, погодивши її із чинними <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2" title="Вікіпедія:Дотримання мовних стандартів">мовними стандартами</a>.</span> <span class="date-container"><small><i>(<span class="date">серпень 2014</span>)</i></small></span></div></td></tr></tbody></table> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43294709">.mw-parser-output .mw-parser-output table.mw-hiero-table td{vertical-align:middle}.mw-parser-output .infobox{border-spacing:3px;font-size:88%;line-height:1.5em;width:22em}.mw-parser-output .infobox-header,.mw-parser-output .infobox-label,.mw-parser-output .infobox-above,.mw-parser-output .infobox-full-data,.mw-parser-output .infobox-data,.mw-parser-output .infobox-below,.mw-parser-output .infobox-subheader,.mw-parser-output .infobox-image,.mw-parser-output .infobox-navbar{vertical-align:top}.mw-parser-output .infobox-label,.mw-parser-output .infobox-data{text-align:left}.mw-parser-output .infobox .infobox-above,.mw-parser-output .infobox .infobox-title{font-size:125%;font-weight:bold;text-align:center}.mw-parser-output .infobox-title{padding:0.2em}.mw-parser-output .infobox .infobox-header,.mw-parser-output .infobox .infobox-subheader,.mw-parser-output .infobox .infobox-image,.mw-parser-output .infobox .infobox-full-data,.mw-parser-output .infobox .infobox-below{text-align:center}.mw-parser-output .infobox .infobox-navbar{text-align:right}.mw-parser-output .infobox-subbox{padding:0;border:none;margin:-3px;width:auto;min-width:100%;font-size:100%;clear:none;float:none;background-color:transparent}.mw-parser-output .infobox-3cols-child{margin:auto}.mw-parser-output .infobox .navbar{font-size:100%}.mw-parser-output .infobox-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-header,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-subheader,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-above,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-title,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-image,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-full-data,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-below{text-align:center}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .infobox.vevent [bgcolor]{background:inherit;color:inherit}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .infobox-full-data div{background:#1f1f23!important;color:var(--color-base)}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .infobox.vevent [bgcolor]{background:inherit;color:inherit}html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .infobox-full-data div{background:#1f1f23!important;color:var(--color-base)}}</style><table class="infobox toccolours" style=""><tbody><tr><th colspan="2" class="infobox-above" style="background-color: #ccff99; color: black;">Давньофранцузька мова</th></tr><tr><th colspan="2" class="infobox-above" style="background-color: #ccff99; color: black;">franceis, françoys, françois, romanz</th></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label">Поширена в</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франція</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label">Регіон</th><td class="infobox-data">Північна Франція</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label">Носії</th><td class="infobox-data">Немає. Розвилася в середньофранцузьку мову приблизно в 14 ст.</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Писемність">Писемність</a></th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Латинка">латинка</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label"><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B2" title="Генеалогічна класифікація мов">Класифікація</a></th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Індоєвропейські мови">Індоєвропейські мови</a> <dl><dd><a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" class="mw-redirect" title="Італьські мови">Італьські мови</a> <dl><dd><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Романські мови">Романські мови</a> <dl><dd><a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE-%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Італо-романські мови">Італо-романські мови</a> <dl><dd><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Західнороманські мови">Західнороманські мови</a> <dl><dd><a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%BE-%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Галло-іберійські мови">Галло-іберійські мови</a> <dl><dd><a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%BE-%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Галло-романські мови">Галло-романські мови</a> <dl><dd><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%9E%D0%B9%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Мови Ойль">Мови Ойль</a></dd></dl></dd></dl></dd></dl></dd></dl></dd></dl></dd></dl></dd></dl> </td></tr><tr><th colspan="2" class="infobox-header" style="background-color: #ccff99; color: black;">Офіційний статус</th></tr><tr><th colspan="2" class="infobox-header" style="background-color: #ccff99; color: black;">Коди мови</th></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label"><a href="/wiki/ISO_639-1" title="ISO 639-1">ISO 639-1</a></th><td class="infobox-data">—</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label"><a href="/wiki/ISO_639-2" title="ISO 639-2">ISO 639-2</a></th><td class="infobox-data"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://iso639-3.sil.org/code/fro">fro</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label"><a href="/wiki/ISO_639-3" title="ISO 639-3">ISO 639-3</a></th><td class="infobox-data"><a href="https://iso639-3.sil.org/code/fro" class="extiw" title="iso639-3:fro">fro</a></td></tr></tbody></table> <p><b>Давньофранцузька мова</b><sup id="cite_ref-1" class="reference"><a href="#cite_note-1"><span class="cite-bracket">[</span>1<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> (<a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Французька мова">фр.</a> <i lang="fr">ancien français</i>) — мова, що охоплює сукупність романських мов групи <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%9E%D0%B9%D0%BB%D1%8C" class="mw-redirect" title="Мови Ойль">«ойль»</a>, якими розмовляли на території, що приблизно відповідає місцевості середньої півночі сучасної <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франції</a>, приблизно з IX до XIV століття<sup id="cite_ref-2" class="reference"><a href="#cite_note-2"><span class="cite-bracket">[</span>2<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Була результатом еволюції північно-галльського наріччя <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Народна латина">народної латини</a>, що відбувалася під впливом <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Франкська мова">франкської мови</a>. Давньофранцузька мова значно відрізнялася від сучасної <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Французька мова">французької мови</a> в аспектах <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Фонетика">фонетики</a> та <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Граматика">граматики</a>. </p> <meta property="mw:PageProp/toc" /> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Поширена_хибна_уява_щодо_характеру_мови_й_історичної_доби"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.88.D0.B8.D1.80.D0.B5.D0.BD.D0.B0_.D1.85.D0.B8.D0.B1.D0.BD.D0.B0_.D1.83.D1.8F.D0.B2.D0.B0_.D1.89.D0.BE.D0.B4.D0.BE_.D1.85.D0.B0.D1.80.D0.B0.D0.BA.D1.82.D0.B5.D1.80.D1.83_.D0.BC.D0.BE.D0.B2.D0.B8_.D0.B9_.D1.96.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.87.D0.BD.D0.BE.D1.97_.D0.B4.D0.BE.D0.B1.D0.B8"></span>Поширена хибна уява щодо характеру мови й історичної доби</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=1" title="Редагувати розділ: Поширена хибна уява щодо характеру мови й історичної доби" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=1" title="Редагувати вихідний код розділу: Поширена хибна уява щодо характеру мови й історичної доби"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Всупереч загальноприйнятому уявленню, поширеному у франкомовних носіїв мови і популяризованому відомим фільмом <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%96_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC)" title="Прибульці (фільм)">«Прибульці»</a> (який не має ніякої лінгвістичної достовірності), те, що часто називають «давньофранцузькою мовою», насправді такою зовсім не є. Та мова, яку часто називають цим терміном, є французька мова класичної епохи, або навіть сучасна мова, написана у старішій орфографії, і яку може зрозуміти й непідготовлена людина. </p><p>Давньофранцузька мова не є легкозрозумілою для франкомовної людини, яка не має спеціальної освіти. Так, фраза <i>«Sçavoir faisons, à tous presens et advenir, que pour aucunement pourveoir au bien de nostre justice, abbreviation des proces, et soulaigement de noz subiectz, avons, par edict perpetuel et irrevocable, statué et ordonné, statuons et ordonnons les choses qui s'ensuyvent»</i> (цитована за <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81_%D0%92%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B5-%D0%9A%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5" class="mw-redirect" title="Ордонанс Вілле-Котре">ордонансом Вілле-Котре</a> 1539 року короля <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA_I_(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97)" title="Франциск I (король Франції)">Франциска I</a>) — приклад не давньофранцузької, а середньофранцузької мови XVI століття. І навпаки, такі вірші <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0" title="Пісня про Роланда">«Пісні про Роланда»</a>: <i>«En ceste tere ad asez osteiet / En France, ad Ais, s'en deit ben repairer / Vos le sivrez a la feste seint Michel / Si recevrez la lei de chrestiens / Serez ses hom par honur e par ben»</i> є прикладом давньофранцузької мови. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Походження_і_нащадки"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.85.D0.BE.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.96_.D0.BD.D0.B0.D1.89.D0.B0.D0.B4.D0.BA.D0.B8"></span>Походження і нащадки</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=2" title="Редагувати розділ: Походження і нащадки" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=2" title="Редагувати вихідний код розділу: Походження і нащадки"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Мова походить від галло-романської мови, що була місцевою формою <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Народна латина">народної латини</a>, яка була у вжитку по всьому післяримському просторі. Біля XIV століття давньофранцузька мова розвинулася у <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Середньофранцузька мова">середньофранцузьку</a>. Дана періодизація введена в новий час і є до певної міри умовною. З точки ж зору самих носіїв мови, дана еволюція була лише ледь помітною або й зовсім невиразною, оскільки народна латина еволюціонувала у французьку мову поступово і протягом тривалого періоду часу, отже, розриви між різними стадіями розвитку мови були просто непомітні. </p><p>Для отримання більшої інформації зверніться до статті <a href="/w/index.php?title=Phon%C3%A9tique_historique&action=edit&redlink=1" class="new" title="Phonétique historique (ще не написана)"><b>Фонетична еволюція (фр)</b></a><sup class="noprint"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Phon%C3%A9tique_historique" class="extiw" title="fr:Phonétique historique"><span title="Phonétique historique — версія статті «Phonétique historique » французькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[fr]</span></a></sup>. </p><p>Давньофранцузька мова є предком сучасної <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Французька мова">французької мови</a>. Однак, поява однієї мови, спільної для всієї території <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франції</a>, є досить пізнім явищем в її історії, і мова зобов'язана своїм існуванням цілому ряду стародавніх мов групи <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D0%B9%D0%BB%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мова ойль (ще не написана)">«ойль»</a>, з яких і утворилася сучасна мова. </p><p>Наприклад, вважається, що напередодні <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Французька революція">Французької революції</a> три чверті населення країни говорило різними діалектами або ж іншими мовами. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Історичний_вплив"><span id=".D0.86.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.87.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D0.B2.D0.BF.D0.BB.D0.B8.D0.B2"></span>Історичний вплив</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=3" title="Редагувати розділ: Історичний вплив" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=3" title="Редагувати вихідний код розділу: Історичний вплив"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Галльська_мова"><span id=".D0.93.D0.B0.D0.BB.D0.BB.D1.8C.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B0_.D0.BC.D0.BE.D0.B2.D0.B0"></span>Галльська мова</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=4" title="Редагувати розділ: Галльська мова" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=4" title="Редагувати вихідний код розділу: Галльська мова"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Галльська мова">Галльська мова</a></i></div> <p>Галльська мова, що була одною зі збережених континентальних <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Кельтські мови">кельтських мов</a> часів римської епохи, повільно згасала під час багатовікового римського панування над <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Галлія">Галлією</a>. У сучасній французькій мові збереглося лише невелика кількість галльських слів — серед них слова <i>chêne</i> «дуб» і <i>charrue</i> «плуг», і менш ніж двісті слів (Delamarre (2003, pp.389-90) налічує 167) — мають галльську етимологію. Латина була загальновживаною мовою майже на всій території заходу Римського світу, і її вплив ріс за рахунок зниження галльського впливу. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Латина"><span id=".D0.9B.D0.B0.D1.82.D0.B8.D0.BD.D0.B0"></span>Латина</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=5" title="Редагувати розділ: Латина" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=5" title="Редагувати вихідний код розділу: Латина"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>У певному сенсі, давньофранцузька мова зароджувалася у той момент, коли <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Стародавній Рим">Рим</a> завоював Галлію під час кампаній <a href="/wiki/%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80" class="mw-redirect" title="Юлій Цезар">Юлія Цезаря</a>, майже повністю завершених до 51 року до н. е.. Римляни принесли <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">латину</a> на територію Південної Франції близько 120 року до н. е. (у період <a href="/wiki/%D0%9F%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Пунічні війни">Пунічних воєн</a>), коли ця територія перейшла під їхню владу. </p><p>Фонологічна система класичної латини починає зазнавати зміни з часів <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%82" class="mw-redirect" title="Плавт">Плавта</a>, що в прикінцевому підсумку призвело до виникнення <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Народна латина">вульгарної (народної) латини</a>, що стала загальновживаною мовою на всій території заходу <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Імперії</a>. Ця пізня форма мови дуже відрізнялася від свого класичного аналогу за фонологією і стала предком <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Романські мови">романських мов</a>, у тому числі і давньофранцузької. </p><p>Деякі галльські слова вплинули на народну латину, а через неї і на інші романські мови. Так слово класичної латини <i>equus</i> в розмовній мові було замінено народним <i>caballus</i>, утвореного від галльського слова <i>caballos</i> (Delamare 2003 p. 96), від якого утворилися <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Французька мова">фр.</a> <i lang="fr">cheval</i>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Каталонська мова">кат.</a> <i lang="ca">cavall</i>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Італійська мова">італ.</a> <i lang="it">cavallo</i>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Португальська мова">порт.</a> <i lang="pt">cavalo</i>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Іспанська мова">ісп.</a> <i lang="es">caballo</i>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Румунська мова">рум.</a> <i lang="ro">cal</i>, і (запозичене з <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Нормандська мова">нормандської</a>) <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Англійська мова">англ.</a> <i lang="en">cavalry</i> (можливо, що галльське і латинське слова, як і <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Грецька мова">грец.</a> <span lang="el">καβάλλης</span> і <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Слов'янські мови">слов'ян.</a> <i>кобила</i>, походять з <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Фракійська мова">фракійської</a>)<sup id="cite_ref-3" class="reference"><a href="#cite_note-3"><span class="cite-bracket">[</span>3<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Германські_мови"><span id=".D0.93.D0.B5.D1.80.D0.BC.D0.B0.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D1.96_.D0.BC.D0.BE.D0.B2.D0.B8"></span>Германські мови</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=6" title="Редагувати розділ: Германські мови" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=6" title="Редагувати вихідний код розділу: Германські мови"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Давня<a href="/w/index.php?title=Francique&action=edit&redlink=1" class="new" title="Francique (ще не написана)"> франкська</a><sup class="noprint"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Francique" class="extiw" title="fr:Francique"><span title="Francique — версія статті «Francique » французькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[fr]</span></a></sup> мова справила великий вплив на словник давньофранцузької мови після загарбання германським плем'ям <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Франки">франків</a> частини територій <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Римська Галлія">римської Галлії</a>, що знаходилися на території сучасних Північної <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франції</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Бельгія">Бельгії</a>, у період <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Велике переселення народів">Великого переселення народів</a>. Сам етнонім <i>français </i>(французи) походить від назви цього племені. Велика кількість інших германських народів, включаючи <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B8" title="Бургунди">бургундів</a>, активно проявляло себе в цей період; германські мови, якими говорили франки, бургунди та інші племена, не мали своєї писемності, тому зараз у зв'язку з їхнім зникненням, визначення германського джерела, від якого пішло те чи інше слово французької мови, є досить важким завданням. Філологи, наприклад Поуп (1934), оцінюють, що приблизно 15 % слів сучасного французького словника мають германське походження, включаючи велику кількість загальновживаних слів, таких як <i>haïr</i> «ненавидіти», <i>bateau</i> «човен», і <i>hache</i> «сокира». Ймовірно, що <i>passé composé</i> і інші складові дієслівні часи, використовувані у французькому відмінюванні, також є результатом германського впливу. </p><p>Інші слова германського походження з'явилися у давньофранцузькій мові як результат <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8" title="Нормани">норманського</a> заселення у X столітті нинішньої провінції <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Нормандія">Нормандії</a>. Поселенці розмовляли <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Давньоскандинавська мова">давньоскандинавською мовою</a> та їхнє право на проживання було узаконено і зроблено постійним в 911 році під час правління <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%BD" class="mw-redirect" title="Роллон">Роллона Нормандського</a>. Кілька морехідних термінів, і що примітно, назва чотирьох сторін світу також були запозичені від норманів через староанглійську мову. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Найранніші_письмові_свідчення"><span id=".D0.9D.D0.B0.D0.B9.D1.80.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.96.D1.88.D1.96_.D0.BF.D0.B8.D1.81.D1.8C.D0.BC.D0.BE.D0.B2.D1.96_.D1.81.D0.B2.D1.96.D0.B4.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span>Найранніші письмові свідчення</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=7" title="Редагувати розділ: Найранніші письмові свідчення" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=7" title="Редагувати вихідний код розділу: Найранніші письмові свідчення"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Les_singularitez_de_la_France_Antarctique,_autrement_nomm%C3%A9e_Amerique,_%26_de_plusieurs_Terres_%26_Isles_decouuvertes_de_notsre_temps.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/13/Les_singularitez_de_la_France_Antarctique%2C_autrement_nomm%C3%A9e_Amerique%2C_%26_de_plusieurs_Terres_%26_Isles_decouuvertes_de_notsre_temps.jpg/200px-Les_singularitez_de_la_France_Antarctique%2C_autrement_nomm%C3%A9e_Amerique%2C_%26_de_plusieurs_Terres_%26_Isles_decouuvertes_de_notsre_temps.jpg" decoding="async" width="200" height="330" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/13/Les_singularitez_de_la_France_Antarctique%2C_autrement_nomm%C3%A9e_Amerique%2C_%26_de_plusieurs_Terres_%26_Isles_decouuvertes_de_notsre_temps.jpg/300px-Les_singularitez_de_la_France_Antarctique%2C_autrement_nomm%C3%A9e_Amerique%2C_%26_de_plusieurs_Terres_%26_Isles_decouuvertes_de_notsre_temps.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/13/Les_singularitez_de_la_France_Antarctique%2C_autrement_nomm%C3%A9e_Amerique%2C_%26_de_plusieurs_Terres_%26_Isles_decouuvertes_de_notsre_temps.jpg/400px-Les_singularitez_de_la_France_Antarctique%2C_autrement_nomm%C3%A9e_Amerique%2C_%26_de_plusieurs_Terres_%26_Isles_decouuvertes_de_notsre_temps.jpg 2x" data-file-width="1820" data-file-height="3002" /></a><figcaption>Зразок давньофранцузької мови з книги Андре Треве <i>«Сингулярність Америки…»</i>, <a href="/wiki/1558" title="1558">1558</a></figcaption></figure> <p>Вважається, що одним з найбільш ранніх документів, написаних французькою мовою, є <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B2%D0%B8" title="Страсбурзькі клятви">«Страсбурзькі клятви»</a> (договір, підписаний королями <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_II_%D0%9B%D0%B8%D1%81%D0%B8%D0%B9" title="Карл II Лисий">Карлом Лисим</a> та <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_II_%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Людовик II Німецький">Людовиком Німецьким</a> у 842 році). Можливо, що текст являє собою найстарішу мову <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D0%B9%D0%BB%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мова ойль (ще не написана)">«ойль»</a> або <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%BE-%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Галло-романська підгрупа (ще не написана)">галло-романську</a>, будучи перехідною стадією між <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%8C" class="mw-redirect" title="Варварська латинь">вульгарною латиною</a> і ранньою<a href="/w/index.php?title=Roman_(langue)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Roman (langue) (ще не написана)"> романською</a><sup class="noprint"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Roman_(langue)" class="extiw" title="fr:Roman (langue)"><span title="Roman (langue) — версія статті «Roman (langue) » французькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[fr]</span></a></sup> мовою: </p> <dl><dd><i>Pro Deo amur et pro Christian poblo et nostro commun salvament, d'ist di en avant, in quant Deus savir et podir me dunat, si salvarai eo cist meon fradre Karlo, et in aiudha et in cadhuna cosa…</i></dd></dl> <dl><dd>В ім'я любові Божої і в ім'я християнського народу і нашого загального порятунку, відтепер і навіки, як тільки Бог дасть мені знання («savir» тут: субстантивований інфінітив «знати» — знання або ж вміння) і сили, я буду захищати мого брата Карла, допомагаючи йому в усьому …</dd></dl> <p>Королівський дім <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%B8" title="Капетинги">Капетингів</a>, заснований <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%82" title="Гуго Капет">Гуго Капетом</a> в 987, ознаменував поширення північнофранцузької культури, яка повільно, але наполегливо завойовувала панування на південних територіях <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%90%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Герцогство Аквітанія">Аквітанії</a> та <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BB%D1%83%D0%B7%D0%B0" title="Тулуза">Тулузи</a>. Однак «мова ойль» Капетингів, попередник сучасної <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Французька мова">французької мови</a>, так і не стала загальною мовою населення Франції аж до <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Французька революція">Французької революції</a>. </p><p>Іншим прикладом ранньої мови «ойль», по-іншому званою галло-романською, є <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D1%83_%D0%84%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8E" title="Секвенція про святу Євлалію">Секвенція про святу Євлалію</a>, чия мова, ймовірно, набагато ближча до розмовної, ніж мова «Страсбурзьких клятв» (що визначено за мовними відмінностями). Точно визначити, як необхідно вимовляти ці приклади давно зниклої давньофранцузької мови, є вельми складним завданням. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Значення_давньофранцузької_мови_в_лінгвістичній_історії"><span id=".D0.97.D0.BD.D0.B0.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.B4.D0.B0.D0.B2.D0.BD.D1.8C.D0.BE.D1.84.D1.80.D0.B0.D0.BD.D1.86.D1.83.D0.B7.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.BC.D0.BE.D0.B2.D0.B8_.D0.B2_.D0.BB.D1.96.D0.BD.D0.B3.D0.B2.D1.96.D1.81.D1.82.D0.B8.D1.87.D0.BD.D1.96.D0.B9_.D1.96.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D1.96.D1.97"></span>Значення давньофранцузької мови в лінгвістичній історії</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=8" title="Редагувати розділ: Значення давньофранцузької мови в лінгвістичній історії" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=8" title="Редагувати вихідний код розділу: Значення давньофранцузької мови в лінгвістичній історії"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Мова культури та літератури має дуже багато письмових свідчень і завдяки цьому можливо досить чітко простежити її історію (як лексичну, морфологічну, фонетичну, так і синтаксичну). Послідовність фонетичної еволюції, яка простежується від цієї давньої мови до сучасної, відома досить докладно, отже, стає можливим простягнути фонетичний ланцюг, що тягнеться від латини до французької мови через усі століття лінгвістичної еволюції. Вивчення французької мови та її історії не може обійтися без знання давньофранцузької мови. Крім того, цей предмет (так само як і історична фонетика) є обов'язковим для отримання диплома<a href="/w/index.php?title=Certificat_d%27aptitude_au_professorat_de_l%27enseignement_du_second_degr%C3%A9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Certificat d'aptitude au professorat de l'enseignement du second degré (ще не написана)"> CAPES</a><sup class="noprint"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Certificat_d%27aptitude_au_professorat_de_l%27enseignement_du_second_degr%C3%A9" class="extiw" title="fr:Certificat d'aptitude au professorat de l'enseignement du second degré"><span title="Certificat d'aptitude au professorat de l'enseignement du second degré — версія статті «Certificat d'aptitude au professorat de l'enseignement du second degré » французькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[fr]</span></a></sup> з сучасної літератури, а також для отримання звання переможця конкурсу з класичної літератури і граматики, проведеному у Франції з метою навчання французької мови та літератури. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Діалектні_варіації_і_літературна_мова"><span id=".D0.94.D1.96.D0.B0.D0.BB.D0.B5.D0.BA.D1.82.D0.BD.D1.96_.D0.B2.D0.B0.D1.80.D1.96.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.97_.D1.96_.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.BD.D0.B0_.D0.BC.D0.BE.D0.B2.D0.B0"></span>Діалектні варіації і літературна мова</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=9" title="Редагувати розділ: Діалектні варіації і літературна мова" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=9" title="Редагувати вихідний код розділу: Діалектні варіації і літературна мова"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Населення середньовічної Франції говорило безліччю найрізноманітніших мов. У більшості люди не знали церковної латини, якщо не мали освіти,— а освіта за часів раннього Середньовіччя взагалі була надзвичайною рідкістю. Вони не знали і «français du roy» (французької мови короля),— за винятком жителів області <a href="/wiki/%D0%86%D0%BB%D1%8C-%D0%B4%D0%B5-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81_(%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD)" class="mw-redirect" title="Іль-де-Франс (регіон)">Іль-де-Франс</a>, звідки і пошириться той різновид (діалект) французької мови, який згодом ляже в основу мови людей робітничого стану. </p><p>Щоб коротко охарактеризувати лінгвістичну ситуацію тієї епохи, можна сказати, що мешканці Франції залежно від регіону проживання говорили: </p> <ul><li>Різними мовами групи <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BE%D0%B9%D0%BB%D1%8C" title="Мови ойль">ойль</a>: франко-пікардійською, франко-бретонською (галло), пуатуаською, сентожською, нормандською, морванською, шампанською, бургундською тощо.</li></ul> <ul><li>Різними мовами групи <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Окситанська мова">ок</a>: гасконською, лангедокською, провансальською, лімузен-овернською, альпіна-дофінською та ін., а також каталонською;</li> <li>Різними <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Франко-провансальська мова">франко-провансальськими</a> мовами: бресською, савойською, дофінською, ліонською, форезькою, шаблезькою та ін., а також у Швейцарії женевською, водуазькою, нефшательською, валезанською, фрибурською та ін., вальдотенською в Італії;</li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Германські мови">Германськими мовами</a>: франкською, фламандською, ельзаською та ін.</li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Бретонська мова">Бретонською</a> (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Кельтські мови">кельтської групи</a>) та <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%81%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Баскська мова">баскською</a> мовами.</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Фонологія"><span id=".D0.A4.D0.BE.D0.BD.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D1.96.D1.8F"></span>Фонологія</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=10" title="Редагувати розділ: Фонологія" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=10" title="Редагувати вихідний код розділу: Фонологія"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Для опису фонологічних характеристик слів у даній статті використовується система Бурсі, іменована також алфавітом романістів, зазвичай використовувана при описі фонологічної еволюції французької мови. Опис цієї системи і таблиця відповідності її міжнародному фонетичному алфавітом (<a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Міжнародний фонетичний алфавіт">IPA</a>) знаходиться у статті <a href="/w/index.php?title=Syst%C3%A8me_de_Bourciez&action=edit&redlink=1" class="new" title="Système de Bourciez (ще не написана)"><b>Système de Bourciez (фр)</b></a><sup class="noprint"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Syst%C3%A8me_de_Bourciez" class="extiw" title="fr:Système de Bourciez"><span title="Système de Bourciez — версія статті «Système de Bourciez » французькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[fr]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Система_голосних"><span id=".D0.A1.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.B5.D0.BC.D0.B0_.D0.B3.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D1.81.D0.BD.D0.B8.D1.85"></span>Система голосних</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=11" title="Редагувати розділ: Система голосних" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=11" title="Редагувати вихідний код розділу: Система голосних"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Класична латина використовувати десять <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B2%D1%83%D0%BA" title="Голосний звук">голосних звуків</a> (фонем), які діляться на п'ять коротких голосних (ă, ĕ, ĭ, ŏ і ŭ), і п'ять їх довгих еквівалентів (ā, ē, ī, ō і ū). Таким чином, у латині довжина звука фонологічна, тобто має змістотворчу (або релевантну) функцію: два слова можуть мати як єдину відмінність лише довготу голосних (напр. <i>vĕnit</i> «він приходить» відрізняється від <i>vēnit</i> «він прийшов»; <i>pŏpulu (m)</i> «народ» відрізняється від <i>pōpulu (m)</i> «тополя»). </p><p>Одною з найголовніших змін, що сталися під час еволюції від латини до французької мови, є поступове зникнення розрізнення довготи голосних і поява <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B2%D1%83%D0%BA" title="Голосний звук">розрізнення голосних за підйомом</a>. Музичний наголос потроху поступився місцем тонічному, що у результаті призвело до легкої зміни відкритості голосних: промовляння коротких голосних трохи більш відкрито, ніж довгих. Наслідком цього стало модифікація підйому голосних і протиставлення підйомів двох голосних стає критерієм диференціації слів (розрізняють закрите ẹ в слові <i>pied</i> від відкритого ę в слові <i>lait</i>, ọ в слові <i>maux</i> від ǫ в слові <i>mort</i>). Ця вокалічна зміна звуків відбулася протягом II, III і IV століть у початковій фазі еволюції французької мови, ще дуже близької до вульгарної латини. Велика частина таких змін є загальними для більшості романських мов. </p><p>Вокалічні зміни представлені в нижченаведеній збірці: </p> <ul><li><i>ē</i> стає <i>ẹ</i> (<i>nez, dé</i>) у II ст.;</li> <li><i>ĕ</i> стає <i>ę</i> (<i>les, lait</i>), якщо голосна є наголошеною, в противному разі (ненаголошена голосна), вона стає звуком <i>ẹ</i> (II ст.);</li> <li><i>ĭ</i> стає <i>ẹ</i> у II ст.;</li> <li><i>ī</i> залишається <i>i</i> без розрізнювання довготи звука;</li> <li><i>ă</i> і <i>ā</i> втрачають свою опозицію за довготою, отже, з погляду фонології давньофранцузька мова має лише один звук <i>a</i>;</li> <li><i>ō</i> стає <i>ọ</i> (<i>eau</i>) у II ст.;</li> <li><i>ŏ</i> стає <i>ǫ</i> (<i>corps</i>) якщо голосна є наголошеною, у противному разі вона стає звуком <i>ọ</i> (II ст.);</li> <li><i>ū</i> втрачає свою характеристику довготи, залишаючись звуком <i>u</i> (<i>fou, sourd</i>);</li> <li><i>ŭ</i> стає <i>ọ</i> у IV ст..</li></ul> <p>Три латинські <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B3" title="Дифтонг">дифтонги</a>, представлені у вульгарній латині звуками <i>oe</i>, <i>ae</i> і <i>au</i>, еволюціонують відповідно в звуки <i>ẹ</i> (I століття), <i>ę</i> (II століття) і у <i>ǫ</i> (кінець V століття). </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Рух_до_окситонії_(наголосу_на_останній_склад)"><span id=".D0.A0.D1.83.D1.85_.D0.B4.D0.BE_.D0.BE.D0.BA.D1.81.D0.B8.D1.82.D0.BE.D0.BD.D1.96.D1.97_.28.D0.BD.D0.B0.D0.B3.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D1.81.D1.83_.D0.BD.D0.B0_.D0.BE.D1.81.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.96.D0.B9_.D1.81.D0.BA.D0.BB.D0.B0.D0.B4.29"></span>Рух до окситонії (наголосу на останній склад)</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=12" title="Редагувати розділ: Рух до окситонії (наголосу на останній склад)" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=12" title="Редагувати вихідний код розділу: Рух до окситонії (наголосу на останній склад)"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>У латинській мові всі слова мають <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81" class="mw-redirect" title="Тонічний наголос">тонічний наголос</a>. Зазвичай наголошується передостанній <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Склад (мовознавство)">склад</a> слова (про слово з таким наголосом кажуть, що воно <i>парокситонічне</i>), за винятком слів, що складаються з одного складу (<i>моносилабічного</i>), в разі чого, само собою зрозуміло, наголошується останній склад, а також за винятком полісилабічного слова (що складається з більш ніж одного складу), передостанній склад якого є коротким (тобто голосний який є коротким і не закритим голосним звуком, який би йшов за ним усередині складу), у разі чого наголошується третій з кінця склад (пропарокситонія). </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Випадання_голосного"><span id=".D0.92.D0.B8.D0.BF.D0.B0.D0.B4.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.B3.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D1.81.D0.BD.D0.BE.D0.B3.D0.BE"></span>Випадання голосного</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=13" title="Редагувати розділ: Випадання голосного" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=13" title="Редагувати вихідний код розділу: Випадання голосного"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Починаючи з I століття у народній латині намічається поступове випадання ненаголошених передостанніх голосних: <i>cál</i> 'ĭ'<i>dus</i> перетворюється на <i>cáldus</i>, <i>ámb<b>ŭ</b>lat</i> перетворюється на <i>ámblat</i>,<i>gén<b>ĭ</b>ta</i> перетворюється на <i>génte</i>. Ця знаменна еволюція буде повністю закінчена до V століття. У цю епоху більшість пропарокситонів перетворилися на парокситони: зі зникненням передостаннього голосного, що йшов за наголошеним голосним, цей останній був «посунутий убік». </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Випадання_внутрішніх_переднаголошених"><span id=".D0.92.D0.B8.D0.BF.D0.B0.D0.B4.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.B2.D0.BD.D1.83.D1.82.D1.80.D1.96.D1.88.D0.BD.D1.96.D1.85_.D0.BF.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.B4.D0.BD.D0.B0.D0.B3.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D1.88.D0.B5.D0.BD.D0.B8.D1.85"></span>Випадання внутрішніх переднаголошених</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=14" title="Редагувати розділ: Випадання внутрішніх переднаголошених" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=14" title="Редагувати вихідний код розділу: Випадання внутрішніх переднаголошених"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Внутрішні незакриті переднаголошені голосні (тобто ненаголошені голосні в позиції перед наголошеними голосними, але знаходяться не у початковому складі слова), за винятком голосного <i>a</i>, зникли до початку IV століття: <i>bon<b>ĭ</b>tátem</i> перетворилося на <i>bonté</i>, <i>comp<b>u</b>táre</i> перетворилося на <i>compter</i>. Якщо ж голосний звук, закритий приголосним, то такий голосний еволюціонував у звук /e̥/ (інакше «шва» (<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B0" title="Шва">schwa</a>) [ə], тобто нелабіалізоване «випадне e», що відрізняється від сучасного звука у словах <i>l<b>e</b></i> або <i>p<b>e</b>tit</i>), як у випадку дієслова <i>app<b>e</b>llár</i>, еволюціонував у давньофранцузьке <i>ap<b>e</b>ler</i>. </p><p>У тому разі, якщо внутрішнім переднаголошеним голосним був звук <i>a</i>, то він або залишався звуком <i>a</i>, у тому разі, якщо він був закритий (<i>ĭnt<b>a</b>minatáre</i> дає <i>ent<b>a</b>mer</i>), або до VII століття перетворився на звук /e̥/, якщо перебував у вільній позиції (<i>firm<b>a</b>ménte</i> дає <i>ferm<b>e</b>ment</i>). </p> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Кінцеві_голосні"><span id=".D0.9A.D1.96.D0.BD.D1.86.D0.B5.D0.B2.D1.96_.D0.B3.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D1.81.D0.BD.D1.96"></span>Кінцеві голосні</h4><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=15" title="Редагувати розділ: Кінцеві голосні" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=15" title="Редагувати вихідний код розділу: Кінцеві голосні"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Всі прикінцеві голосні повністю зникли (між VI і VII століттями), за винятком звука <i>a</i>, що перетворився на глухий звук [ë] перш ніж стати невимовним звуком у сучасній мові. </p> <ul><li>[A] → [ë]: CANTA → chantë → il chante</li></ul> <dl><dd><dl><dd><dl><dd>ROSA → rozë → roz (rose)</dd></dl></dd></dl></dd></dl> <ul><li>[E]: CANTARE → cantar → chanter</li></ul> <ul><li>[I]: MURI → mur</li></ul> <ul><li>[O]: CANTO → chant</li></ul> <ul><li>[U]: BONU → buen → bon-n → bon</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Система_приголосних"><span id=".D0.A1.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.B5.D0.BC.D0.B0_.D0.BF.D1.80.D0.B8.D0.B3.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D1.81.D0.BD.D0.B8.D1.85"></span>Система приголосних</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=16" title="Редагувати розділ: Система приголосних" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=16" title="Редагувати вихідний код розділу: Система приголосних"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Основні трансформації <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96" class="mw-redirect" title="Приголосні">приголосних</a> такі: зникнення прикінцевого <i>-m</i> у латинському <a href="/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Знахідний відмінок">знахідному відмінку</a>, зникнення звука [h] і повторне його введення під впливом германських мов, збереження приголосних в сильному положенні й ослаблення слабких приголосних за допомогою <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Палаталізація">палаталізації</a>. Підкреслимо також, що романська мова придбала стислі <a href="/wiki/%D0%97%D1%83%D0%B1%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96" title="Зубні приголосні">зубні</a> звуки [θ] та [ð], на зразок звуків в англійських словах «<i><b>th</b>ing</i>» та «<i><b>th</b>is</i>», можливо, під впливом франкської мови. </p><p>Зауважимо, що всі переписувачі найстаріших текстів, написаних французькою мовою, наприклад <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B2%D0%B8" title="Страсбурзькі клятви">«Страсбурзьких клятв»</a> (842) і <a href="/w/index.php?title=Vie_de_saint_Alexis&action=edit&redlink=1" class="new" title="Vie de saint Alexis (ще не написана)">Житії святого Олексія</a><sup class="noprint"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Vie_de_saint_Alexis" class="extiw" title="fr:Vie de saint Alexis"><span title="Vie de saint Alexis — версія статті «Vie de saint Alexis» французькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[fr]</span></a></sup> (бл. 1045), намагалися на листі передати звуки [θ] та [ð]; в тексті клятви ми знаходимо графему <i>dh</i> (наприклад, <i>aiudha</i>, <i>cadhuna</i>), що означає звук [δ], тоді як в Житії святого Олексія поєднання букв <i>th</i> іноді передає звук [θ] (<i>espethe</i>, <i>contrethe</i>). </p><p>У романських текстах для позначення <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%85" title="Придих">придиху</a> в деяких словах франкського походження, таких як <i>honte, haine, hache, haïr, hêtre, héron,</i> з V століття починає використовуватися буква <i>h</i>. Таким чином, буква <i>h</i> продовжує писатися в текстах класичної латини, але вона не вимовляється в розмовній мові; це було викликано не більше ніж ті, що дісталися мові у спадок під впливом запозичених з грецької слів. Саме з цього моменту починають розрізняти слова, в яких початкова <i>h</i> позначає «придих», тобто такі, які не дозволяють ні <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Елізія">стягування</a> слів, ні <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Синкопа (мовознавство)">випадання</a> голосного, і ті слова, початковою літерою яких є голосна, але на письмі починаються з <i>h</i> «без придиху». Ступінь придиху, який чітко відчувався в романську епоху, ігнорується, хоча вважається, що така вимова (з придихом), якщо і мала значення на початку свого вживання, то з часом в давньофранцузькій мові воно зовсім зникло. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Морфологія"><span id=".D0.9C.D0.BE.D1.80.D1.84.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D1.96.D1.8F"></span>Морфологія</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=17" title="Редагувати розділ: Морфологія" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=17" title="Редагувати вихідний код розділу: Морфологія"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>У плані <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_(%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)" class="mw-redirect" title="Морфологія (лінгвістика)">морфології</a> давньофранцузька мова залишається ще <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Флективна мова">флективною мовою</a> (сучасна французька мова набагато ближча до <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Аналітична мова">аналітичної</a> будови), але в порівнянні з латиною кількість <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0" title="Словозміна">флексій</a> вже скорочено у значній мірі. </p><p>Система <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Іменник">іменників</a> вже включає два <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B4_(%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)" class="mw-redirect" title="Рід (лінгвістика)">роди</a> (чоловічий і жіночий) і два <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE_(%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)" class="mw-redirect" title="Число (лінгвістика)">числа</a> (однина і множина), що є присутнім і у сучасній французькій мові, але зберігає також і два <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Відмінок">відмінки</a>: </p> <ul><li><b>Прямий відмінок</b>, успадкований від називного відмінка латини, що виконує синтаксичні функції підмета, звертання та <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Прикладка">прикладки</a> підмета.</li></ul> <ul><li><b><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Непрямий відмінок">Непрямий відмінок</a></b>, успадкований від знахідного відмінка латини, що виконує всі інші функції.</li></ul> <p>Кілька прикладів (іменники I і II типів зустрічалися набагато частіше за всі інші): </p> <table class="wikitable"> <tbody><tr> <th colspan="2" rowspan="2"> </th> <th colspan="2">Тип I (жін. рід) </th> <th colspan="2">Тип II (чол. рід) </th> <th colspan="5">Тип III (змішаний) </th></tr> <tr> <th><small>нормальний</small> </th> <th><small>гібридний (Ia)</small> </th> <th><small>нормальний</small> </th> <th>гібридний<small> (IIa)</small> </th> <th><small>IIIa (ч. р. на -eor)</small> </th> <th><small>IIIb (ч. р. на -on)</small> </th> <th><small>IIIc (ж. р. на -ain)</small> </th> <th colspan="2"><small>IIId (нерегулярний, ч. и ж. р.)</small> </th></tr> <tr> <th rowspan="2">однина </th> <th><small>прямий</small> </th> <td>la dame</td> <td>la citez</td> <td>li murs</td> <td>li pere</td> <td>li chantere</td> <td>li lerre</td> <td>la none</td> <td>li cuens</td> <td>la suer </td></tr> <tr> <th><small>непрямий</small> </th> <td>la dame</td> <td>la cité</td> <td>le mur</td> <td>le pere</td> <td>le chanteor</td> <td>le larron</td> <td>la nonain</td> <td>le conte</td> <td>le seror </td></tr> <tr> <th rowspan="2">множина </th> <th><small>прямий</small> </th> <td>les dames</td> <td>les citez</td> <td>li mur</td> <td>li pere</td> <td>li chanteor</td> <td>li larron</td> <td>les nonains</td> <td>li conte</td> <td>les serors </td></tr> <tr> <th><small>непрямий</small> </th> <td>les dames</td> <td>les citez</td> <td>les murs</td> <td>les peres</td> <td>les chanteors</td> <td>les larrons</td> <td>les nonains</td> <td>les contes</td> <td>les serors </td></tr></tbody></table> <p>Формально розрізняючи <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82" title="Підмет">підмет</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BA" title="Присудок">присудок</a>, двовідмінкове <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" class="mw-redirect" title="Відмінювання">відмінювання</a> дозволяло використовувати, не ризикуючи отримати подвійне значення, порядок слів неможливий в пізнішому вживанні: фрази<i>la beste fiert li cuens, si fiert li cuens la beste</i> і <i>li cuens fiert la beste</i> абсолютно однозначно значать «граф ранить звіра», маючи абсолютно явний підмет <i>li cuens</i>. </p><p>Прямий відмінок виконує тут функцію підмета, але також він може бути його ознакою (прикладкою) або <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Кличний відмінок">зверненням</a>. </p><p>Хоча це двовідмінкове відмінювання і вживалося у літературній мові, в текстах час від часу фіксуються «помилки». Можливо, руйнування системи викликане фонетичною формою закінчень, які сприяли змішуванню відмінків (прикінцеве <i>-s</i>, що означає прямий відмінок однини, а також непрямий відмінок множини), своїм неповним характером (з часів давньофранцузької мови іменники жіночого роду, що закінчуються на <i>-е</i>, що походять від 1-го латинської відміни, простим способом протиставляють однину і множину), а також поступовим випаданням прикінцевих приголосних звуків у французькій мові (прикінцеве <i>-s</i> більше не вимовляється). Тим не менш, це руйнування не було однаковим: у своєму русі з Заходу на Схід ця система була скасована спочатку в діалектах Заходу, потім — Центру з паризьким регіоном, проіснувавши на Сході аж до XV століття. </p><p>Іменники сучасної французької мови, успадковані від давньофранцузької мови, в більшості випадків походять від непрямого відмінка, найбільш часто вживаного у мові. Проте в деяких випадках слова являє собою збережений прямий відмінок (головним чином, мова йде про слова, що позначають людей, через їх часте вживання в прямому відмінку як звертання): такі слова<i> fils, sœur, prêtre, ancêtre</i>, а також численні займенники. У кількох випадках збереглися обидві форми одного і того ж слова, що дають дублети, іноді різні за своїм значенням: <i>gars / garçon, copain / compagnon, sire / seigneur, pâtre / pasteur, nonne / nonnain, pute / putain</i>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Вживання_роду"><span id=".D0.92.D0.B6.D0.B8.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.80.D0.BE.D0.B4.D1.83"></span>Вживання роду</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=18" title="Редагувати розділ: Вживання роду" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=18" title="Редагувати вихідний код розділу: Вживання роду"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Загалом кажучи, маркування роду в латинській мові відбувалося зі зміни <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%B5%D0%BC%D0%B0" title="Морфема">закінчень</a> іменників і прикметників. В процесі еволюції від латині до давньофранцузької мови маркери роду втратили свої первинні характеристики. Для спрощення опису можна виділити кілька великих груп слів: </p> <ol><li>Слова жіночого роду на -as дали слова жіночого роду у французькій мові: <i>rosam > rose / rosas > roses</i>.</li> <li>Слова середнього роду множини, що закінчуються на <i>-a</i>, також дали слова жіночого роду: <i>folia > feuille; arma > arme</i>.</li> <li>Слова чоловічого роду на -is перетворилися на слова чоловічого роду французької мови: <i> canis > chien; panis > pain; rex / regis > roi</i>.</li> <li>Іменники чоловічого роду на <i>-er</i> також стали словами чоловічого роду: <i> pater > père; frater > frère; liber > livre</i>.</li></ol> <p>У романський період латинь втратила середній рід, який був поглинений чоловічим родом; наприклад, <i>granum > granus> grain</i> (чол.). Слова середнього роду <i>granum</i> і <i>lactis</i> перейшли в слова чоловічого роду французької мови; чоловічого роду — <i>floris</i> — перейшло в жіночий рід у французькому, і навпаки, слова <i>gutta</i> і <i>tabula</i> так і залишилися словами жіночого роду, але слово <i>burra (bure)</i> зберегло жіночий рід латинського оригіналу, щоб стати словом чоловічого роду «<i>bureau</i>», етимоном якої вона є. </p><p>Однак безліч слів давньофранцузької мови змінило свій рід протягом Середньовіччя. Так, жіночого роду були такі іменники як <i>amour, art, évêché, honneur, poison, serpent</i>; сьогодні вони є іменниками чоловічого роду. І навпаки, слова, які є сьогодні іменниками жіночого роду, раніше мали чоловічий рід: <i>affaire, dent, image, isle (île), ombre </i>тощо. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Фемінізація"><span id=".D0.A4.D0.B5.D0.BC.D1.96.D0.BD.D1.96.D0.B7.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8F"></span>Фемінізація</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=19" title="Редагувати розділ: Фемінізація" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=19" title="Редагувати вихідний код розділу: Фемінізація"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Процес вторинної морфологізації роду у давньофранцузькій мові був завершений не повністю. Багато які жорсткі еквіваленти слів з'явилися набагато пізніше, вже в сучасній мові. Нижче наведено короткий список слів, даних в жіночому і чоловічому роді: </p> <table class="wikitable"> <tbody><tr> <th>Чол. рід </th> <th>Жін. рід </th></tr> <tr> <td>empereur </td> <td>emperiere (emperière) </td></tr> <tr> <td>devin </td> <td>devine </td></tr> <tr> <td>medecin </td> <td>medecine </td></tr> <tr> <td>lieutenant </td> <td>lieutenande </td></tr> <tr> <td>chef </td> <td>chevetaine </td></tr> <tr> <td>apprenti </td> <td>apprentisse </td></tr> <tr> <td>bourreau </td> <td>bourelle </td></tr></tbody></table> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Числівники"><span id=".D0.A7.D0.B8.D1.81.D0.BB.D1.96.D0.B2.D0.BD.D0.B8.D0.BA.D0.B8"></span>Числівники</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=20" title="Редагувати розділ: Числівники" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=20" title="Редагувати вихідний код розділу: Числівники"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Необхідно також згадати про систему числення, що зазнала глибоких змін у давньофранцузькій мові. Успадковані від латинської мови <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Числівник">числівники</a> відповідають числам від одного до шістнадцяти. Число сімнадцять (<i>dix-sept</i>), наприклад, є першим числом, побудованим за принципом народної (логічної) системи числення, що утворює всі наступні числа: <i>10 + 7, 10 + 8, 10 + 9</i> тощо. Що ж стосується найменувань цілого числа десятків, латина мала десяткову систему; так, числа <i>dix</i> (< <i>decem</i>),<i>vingt</i> (< <i>viginti</i>), <i>trente</i> (< <i>tringinta</i>), <i>quarante</i> (< <i>quadraginta</i>), <i>cinquante</i> (< <i>quinquageni</i>) і <i>soixante</i> (< <i>sexaginta</i>) мають латинське походження. Така ж система використовується в Бельгії та Швейцарії для позначення і наступних цілих десятків: <i>septante</i> (< <i>septuaginta</i> > <i>septante</i>), <i>octante</i> (< <i>octoginta</i>) або <i>huitante</i> (< <i>octoginta</i>> <i>oitante</i>) і <i>nonante</i> (<и<i>nonaginta</i>), що дає <i>septante-trois</i>, <i>octante-neuf</i> (<i>або huitante-neuf</i>),<i>nonante-cinq</i>, і т. д. </p><p>Але з XII століття давньофранцузька мова запозичила нормандське числення (германського походження), що будується на основі двадцяткової системи, що має як основу число двадцять (що писалося як <i>vint</i> або <i>vin</i>). Ця система вживалася у народів, які мають германське походження. У цій системі ми знаходимо форми «двадцять і десять» (що писалося як <i>vins et dis</i>) для позначення 30, <i>deux vins</i> для 40, <i>trois vins</i> для 60, <i>quatre vins</i> для 80, <i>cinq vins</i> для 100, <i>six vins</i> для 120, <i>dis vins</i> для 200, <i>quinze vins </i>для 300, і т. д. Ще в XVII столітті письменники використовували двадцяткову систему. Так, <a href="/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD_%D0%A0%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BD" title="Жан Расін">Расін</a> писав до <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%B0%D0%BB%D0%BE-%D0%94%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="Нікола Буало-Депрео (ще не написана)">Буало</a>: « <i>Il y avait hier six vingt mille hommes ensemble sur quatre lignes</i>». </p><p>Отже, система числення сучасної французької мови є гібридною: вона одночасно має романське і германське походження. Числівники же зразок <i>soixante-dix</i> є складовими словами (<i>soixante</i> + <i>dix</i>), утвореними за народною романською системою; для того щоб сказати це ж число германською (нормандською) системою, необхідно вимовити <i>trois-vingt-dix</i>. Числівник же quatre<i>-vingt-dix</i> також є нормандським за походженням, до якого додано народний компонент [+ 10]. </p><p>У XVII столітті <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Французька академія">французька Академія</a> запровадила для всієї Франції двадцяткову систему для чисел 70, 80 і 90, у той час як фактично десяткова система (яка використовує числа septante, octante, nonante) була у вжитку у великому числі регіонів; дана система буде використовуватися в деяких областях Франції аж до Першої світової війни. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Дієслово"><span id=".D0.94.D1.96.D1.94.D1.81.D0.BB.D0.BE.D0.B2.D0.BE"></span>Дієслово</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=21" title="Редагувати розділ: Дієслово" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=21" title="Редагувати вихідний код розділу: Дієслово"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>У Середні століття велике число <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D1%94%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE" title="Дієслово">дієслів</a> мало відмінні від сучасних <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%B2" title="Інфінітив">інфінітиви</a>. Так, замість інфінітива на <i>-er</i> (походить від латинських дієслів на<i>-are</i>, наприклад у випадку <i> cantare > chanter</i>), використовували інфінітив на <i>-ir</i>:<i> abhorrir, aveuglir, colorir, fanir, sangloutir, toussir</i>, і т. д. Є також і невживані сьогодні інфінітиви: дієслова <i>tistre</i> (<i>tisser</i> — плести),<i> benistre</i> (<i>bénir</i> — благословляти) і <i>benire</i> (<i>bénir</i>). Мало того, є безліч дієслів, широко вживаних у Середньовіччі, але зниклих сьогодні: <i>ardoir</i> (< <i>ardere</i>: горіти), <i>bruire</i> (< <i>* brugere</i>: робити шум), <i>chaloir</i> (< <i>calere</i>: відчувати спеку), <i>doloir</i> (< <i>dolere</i>: страждати), <i>enfergier</i> (< <i>en fierges</i>: заковувати в кайдани), <i>escheler</i> (< <i>eschiele</i>: подніматьсч по сходах), <i>ferir</i> (< <i>ferire</i>: битися), <i>nuisir</i> (< <i>nocere</i>: завдавати шкоди), <i>oisever</i> (< <i>* oiseus</i>: байдикувати), <i>plaisir</i> (< <i>placere</i>: подобатися), <i>toster</i> (< <i>* tostare</i>: смажити), <i>vesprer</i> (< <i>vesperare</i>: стояти (про ніч)). </p><p>У давньофранцузькій мові зникли деякі латинські дієслівні <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81_(%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)" class="mw-redirect" title="Час (лінгвістика)">часи</a>: <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D1%8E%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82" class="mw-redirect" title="Плюсквамперфект">плюсквамперфект</a> <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1" class="mw-redirect" title="Дійсний спосіб">дійсного способу</a> (<i>j'avais chanté</i>), <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%B8" class="mw-redirect" title="Майбутні попередні часи">Майбутні попередні часи</a> (<i>j'aurai chanté</i>), <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1" title="Наказовий спосіб">імператив</a> в <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%87%D0%B0%D1%81" title="Майбутній час">майбутньому часі</a> (?), інфінітив в <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B0%D1%81" title="Минулий час">минулому часі</a> (<i>avoir chanté</i>), інфінітив в майбутньому часі (<i>devoir chanter</i>). Але зате давньофранцузька мова створила дві нові часові форми: майбутній час на <i>-rai</i> (повністю аналогічна українській складній формі майбутнього часу — з додаванням до інфінітиву особових форм дієслова «мати») і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81" title="Кондиціоналіс">умовний спосіб</a> на <i>-rais</i>. Для майбутнього часу і умовного способу в латині були складні форми, складені за типом <i>cantare habes</i> (буквально: «ти маєш, [що] співати», ти будеш співати), <i>cantare habebas</i> (буквально: "у тебе було, [що] співати ", ти б заспівав). Слід зазначити, давньофранцузька мова ввела частку «<i>que</i>» для позначення <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%27%D1%8E%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2" title="Кон'юнктив">кон'юнктива</a>; треба сказати, що більша частина дієслів мали схожі форми в теперішньому часі і кон'юнктиві (ср. р. <i>j'aime / il faut que j'aime</i>). </p><p>І нарешті, <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" class="mw-redirect" title="Відмінювання">відмінювання</a> французької мови відтворювалося на письмі не так, як сьогодні. Аж до епохи среднефранцузької мови в кінці дієслів, що стоять в теперішньому часі дійсного способу, не писалися кінцеві <i>-e</i> і <i>-s</i>: <i>je dy, je fay, je voy, je supply, je rendy,</i> і т. д. Вживання майбутнього часу також не було таким, яким воно стало сьогодні. Багато авторів писали <i>je priray</i> (prier), <i>il noura</i> (nouer), <i>vous donrez</i> (donner), <i>j'envoirai</i> (envoyer), <i>je mouverai</i> (mouver), <i>je cueillirai</i> (cueillir), je <i>fairai</i> (faire), <i>je beuvrai</i> (boire), <i>je voirai</i> (voir), <i>j'arai</i>(avoir), je <i>sarai</i> (savoir), <i>il pluira</i> (pleuvoir). </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Лексика"><span id=".D0.9B.D0.B5.D0.BA.D1.81.D0.B8.D0.BA.D0.B0"></span>Лексика</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=22" title="Редагувати розділ: Лексика" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=22" title="Редагувати вихідний код розділу: Лексика"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Лексика">Лексика</a> давньофранц. мови була ближча до латинської і спільнороманської, оскільки ряд лексем (або їхніх значень) з часом застаріли, зникли, поміняли свої значення та/або їхню частотність: напр. давньофранц. <i>moillier</i> «жінка» (див. сучас. <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Іспанська мова">ісп.</a> <i lang="es">mujer</i>) з <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> <i lang="la">mulier</i>; <i>entre</i> «міцний», «здоровий» < <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> <i lang="la">integer</i> (суч. <i>entier</i> «цілий»); <i>moult</i> «численний» (див. <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Іспанська мова">ісп.</a> <i lang="es">mucho</i>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Румунська мова">рум.</a> <i lang="ro">mult</i>); <i>querre</i> «хотіти, бажати, любити, шукати» (див. <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Іспанська мова">ісп.</a> <i lang="es">querer</i>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Румунська мова">рум.</a> <i lang="ro">cere</i>), <i>quant</i> (суч. <i>combien</i>), <i>sangle</i> (суч. <i>seul</i>; <i>singulier</i>) та ін. <a rel="nofollow" class="external autonumber" href="http://dexonline.ro/search.php?cuv=muiere">[1]</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20100125044810/http://dexonline.ro/search.php?cuv=muiere">Архівовано</a> 25 січня 2010 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Письмо"><span id=".D0.9F.D0.B8.D1.81.D1.8C.D0.BC.D0.BE"></span>Письмо</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=23" title="Редагувати розділ: Письмо" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=23" title="Редагувати вихідний код розділу: Письмо"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Було б перебільшенням сказати, що в давньофранцузькій мові не існувало <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Орфографія">«орфографії»</a>; таким чином, слід визначити, що мається на увазі під цим словом. Примітним фактом є те, що у кожного слова не було усталеного написання: в різних регіонах, у різних писарів і навіть на різних рядках одного і того ж манускрипту слово могло мати безліч варіантів написання. Однак середньовічні способи написання слів не були випадковими. </p><p>Писарі користувалися зовні простим принципом: передавати за допомогою неадаптованого через відсутність великого числа графем латинського алфавіту передати якомога ближче вимову слова. І під час переходу від народної латини до давньофранцузької мови велика кількість фонем еволюціонували, давши народження нових звуків, для яких не було передбачено ніяких букв. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Примітки"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.B8.D0.BC.D1.96.D1.82.D0.BA.D0.B8"></span>Примітки</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=24" title="Редагувати розділ: Примітки" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=24" title="Редагувати вихідний код розділу: Примітки"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816068">.mw-parser-output .reflist{margin-bottom:0.5em;list-style-type:decimal}@media screen{.mw-parser-output .reflist{font-size:90%}}.mw-parser-output .reflist .references{font-size:100%;margin-bottom:0;list-style-type:inherit}.mw-parser-output .reflist-columns-2{column-width:30em}.mw-parser-output .reflist-columns-3{column-width:25em}.mw-parser-output .reflist-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .reflist-columns ol{margin-top:0}.mw-parser-output .reflist-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}.mw-parser-output .reflist-upper-alpha{list-style-type:upper-alpha}.mw-parser-output .reflist-upper-roman{list-style-type:upper-roman}.mw-parser-output .reflist-lower-alpha{list-style-type:lower-alpha}.mw-parser-output .reflist-lower-greek{list-style-type:lower-greek}.mw-parser-output .reflist-lower-roman{list-style-type:lower-roman}</style><div class="reflist" style="list-style-type: decimal;"> <div class="mw-references-wrap"><ol class="references"> <li id="cite_note-1"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-1">↑</a></span> <span class="reference-text"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43245077">.mw-parser-output cite.citation{font-style:inherit;word-wrap:break-word}.mw-parser-output .citation:target{background-color:rgba(0,127,255,0.133)}.mw-parser-output .id-lock-free.id-lock-free a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Lock-green.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-limited.id-lock-limited a,.mw-parser-output .id-lock-registration.id-lock-registration a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d6/Lock-gray-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-subscription.id-lock-subscription a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/aa/Lock-red-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .cs1-ref-lang{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}.mw-parser-output .cs1-ref-lg{font-style:normal;cursor:help}.mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#252525;text-decoration:inherit;text-decoration-color:#252525}.mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4c/Wikisource-logo.svg")right 0.1em center/12px no-repeat}body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-free a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-limited a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-registration a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-subscription a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background-size:contain;padding:0 1em 0 0}.mw-parser-output .cs1-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}.mw-parser-output .cs1-hidden-error{display:none;color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-visible-error{color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-maint{display:none;color:#085;margin-left:0.3em}.mw-parser-output .cs1-kern-left{padding-left:0.2em}.mw-parser-output .cs1-kern-right{padding-right:0.2em}.mw-parser-output .citation .mw-selflink{font-weight:inherit}@media screen{.mw-parser-output .cs1-format{font-size:95%}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}</style><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://vue.gov.ua/Давньофранцузька_мова">Давньофранцузька мова</a>. <i>ВУЕ</i> <span class="cs1-ref-lang" title="українською мовою">(укр.)</span><span class="reference-accessdate">. Процитовано 20 січня 2023</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-2"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-2">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">П, Юрій (31 березня 2022). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://daytoday.ua/frantsuzka-mova-osoblyvosti-ta-tsikavi-fakty/">Французька мова: особливості та цікаві факти</a>. <i>DAY TODAY</i> <span class="cs1-ref-lang" title="українською мовою">(укр.)</span><span class="reference-accessdate">. Процитовано 21 січня 2023</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-3"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-3">↑</a></span> <span class="reference-text">Див Трубачёв О. Н. Работы по этимологии. М., 2004. С.348—353.</span> </li> </ol></div></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Література"><span id=".D0.9B.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0"></span>Література</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=25" title="Редагувати розділ: Література" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=25" title="Редагувати вихідний код розділу: Література"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li>Delamarre, X. & Lambert, P. -Y. (2003). <i>Dictionnaire de la langue gauloise: Une approche linguistique du vieux-celtique continental</i> (2nd ed.). Paris: Errance. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/2877722376" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 2-877-72237-6</a></li> <li>Pope, M.K. (1934). <i>From Latin to Modern French with Especial Consideration of Anglo-Norman Phonology and Morphology</i>. Manchester: Manchester University Press.</li> <li>Kibler, William (1984). <i>An Introduction to Old French</i>. New York: Modern Language Association of America.</li> <li>Schaechtelin, Paul. 1911. <i>Das «Passé défini» und «Imparfait» im altfranzösischen</i>. Halle a. S. : M. Niemeyer.</li> <li>La Curne de Sainte-Palaye, Jean-Baptiste de. <i>Dictionnaire historique de l'ancien langage françois ou Glossaire de la langue françoise: depuis son origine jusqu'au siècle de Louis XIV</i>. Reprod. de l'éd. de: Niort ; Paris: H. Champion, 1875—1882. 10 vol. (XV-4769 p.)).</li> <li>Littré, Émile. <i>Histoire de la langue française: études sur les origines, l'étymologie, la grammaire, les dialectes, la versification et les lettres au moyen âge</i>. Paris: Didier, 1863.</li> <li>Étienne, Eugène. <i>La langue française depuis les origines jusqu'à la fin du XIe siècle</i>. Paris: E. Bouillon, 1890.</li> <li>Godefroy, Frédéric. <i>Lexique de l'ancien français; publ. par les soins de J. Bonnard,… Am. Salmon,…</i> Paris: H. Champion, 1990</li> <li>Fredenhagen, Hermann. <i>Über den Gebrauch des Artikels in der französischen Prosa des XIII. Jahrhunderts, mit Berücksichtigung des neufranzösischen Sprachgebrauchs: ein Beitrag zur historischen Syntax des Französischen</i>. Halle a. d. S. : M. Niemeyer, 1906.</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Посилання"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.81.D0.B8.D0.BB.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span>Посилання</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=26" title="Редагувати розділ: Посилання" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=26" title="Редагувати вихідний код розділу: Посилання"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="infobox sisterproject"> <div style="float: left;"><figure class="mw-halign-none" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Incubator-logo.svg" class="mw-file-description" title="Wikimedia Incubator"><img alt="Wikimedia Incubator" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e3/Incubator-logo.svg/50px-Incubator-logo.svg.png" decoding="async" width="50" height="63" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e3/Incubator-logo.svg/75px-Incubator-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e3/Incubator-logo.svg/100px-Incubator-logo.svg.png 2x" data-file-width="799" data-file-height="1000" /></a><figcaption>Wikimedia Incubator</figcaption></figure></div> <div style="margin-left: 60px;">В <a class="external text" href="https://incubator.wikimedia.org/wiki/Main_Page">Інкубаторі Wikimedia</a> існує <b>тестовий розділ</b> <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Вікіпедія">Вікіпедії</a> <i><b><a href="https://incubator.wikimedia.org/wiki/Wp/fro" class="extiw" title="incubator:Wp/fro">давньофранцузькою мовою </a></b></i><br /> </div> </div> <ul><li>Давньофранцузька мова на сайті Glottolog 3.0: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://glottolog.org/resource/languoid/id/oldf1239">Language: Old French (842-ca. 1400)</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170823021024/http://glottolog.org/resource/languoid/id/oldf1239">Архівовано</a> 23 серпня 2017 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43693355">.mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}</style><span title="англійською мовою" class="ref-info">(англ.)</span></li></ul>    </div><noscript><img src="https://login.wikimedia.org/wiki/Special:CentralAutoLogin/start?useformat=desktop&type=1x1&usesul3=0" alt="" width="1" height="1" style="border: none; position: absolute;"></noscript> <div class="printfooter" data-nosnippet="">Отримано з <a dir="ltr" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Давньофранцузька_мова&oldid=41444560">https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Давньофранцузька_мова&oldid=41444560</a></div></div> <div id="catlinks" class="catlinks" data-mw="interface"><div id="mw-normal-catlinks" class="mw-normal-catlinks"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Спеціальна:Категорії">Категорії</a>: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Категорія:Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіінкубатор">Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіінкубатор</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Категорія:Французька мова">Французька мова</a></li></ul></div><div id="mw-hidden-catlinks" class="mw-hidden-catlinks mw-hidden-cats-hidden">Приховані категорії: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_JsonConfig" title="Категорія:Сторінки з використанням розширення JsonConfig">Сторінки з використанням розширення JsonConfig</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96,_%D1%89%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D1%96%D0%B7_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F_2014" title="Категорія:Статті, що потребують вичитки із серпня 2014">Статті, що потребують вичитки із серпня 2014</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A3%D1%81%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96,_%D1%89%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B8" title="Категорія:Усі статті, що потребують вичитки">Усі статті, що потребують вичитки</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Webarchive:%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_Wayback_Machine" title="Категорія:Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine">Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_ISBN" title="Категорія:Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN">Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN</a></li></ul></div></div> </div> </main> </div> <div class="mw-footer-container"> <footer id="footer" class="mw-footer" > <ul id="footer-info"> <li id="footer-info-lastmod"> Цю сторінку востаннє відредаговано о 06:28, 16 січня 2024.</li> <li id="footer-info-copyright">Текст доступний на умовах ліцензії <a rel="nofollow" class="external text" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-ShareAlike</a>; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. <a class="external text" href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Policy:Terms_of_Use/uk">Умови використання</a>.</li> </ul> <ul id="footer-places"> <li id="footer-places-privacy"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li> <li id="footer-places-about"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE">Про Вікіпедію</a></li> <li id="footer-places-disclaimers"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96">Відмова від відповідальності</a></li> <li id="footer-places-contact"><a href="//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Зворотний_зв%27язок">Зворотний зв'язок</a></li> <li id="footer-places-wm-codeofconduct"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct">Кодекс поведінки</a></li> <li id="footer-places-developers"><a href="https://developer.wikimedia.org">Розробники</a></li> <li id="footer-places-statslink"><a href="https://stats.wikimedia.org/#/uk.wikipedia.org">Статистика</a></li> <li id="footer-places-cookiestatement"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Cookie_statement">Куки</a></li> <li id="footer-places-mobileview"><a href="//uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&mobileaction=toggle_view_mobile" class="noprint stopMobileRedirectToggle">Мобільний вигляд</a></li> </ul> <ul id="footer-icons" class="noprint"> <li id="footer-copyrightico"><a href="https://wikimediafoundation.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/static/images/footer/wikimedia-button.svg" width="84" height="29" alt="Wikimedia Foundation" loading="lazy"></a></li> <li id="footer-poweredbyico"><a href="https://www.mediawiki.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/w/resources/assets/poweredby_mediawiki.svg" alt="Powered by MediaWiki" width="88" height="31" loading="lazy"></a></li> </ul> </footer> </div> </div> </div> <div class="vector-settings" id="p-dock-bottom"> <ul></ul> </div><script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.config.set({"wgHostname":"mw-web.codfw.main-7959fbf7c4-gfsx7","wgBackendResponseTime":202,"wgPageParseReport":{"limitreport":{"cputime":"0.538","walltime":"0.692","ppvisitednodes":{"value":1191,"limit":1000000},"postexpandincludesize":{"value":21957,"limit":2097152},"templateargumentsize":{"value":1420,"limit":2097152},"expansiondepth":{"value":10,"limit":100},"expensivefunctioncount":{"value":14,"limit":500},"unstrip-depth":{"value":1,"limit":20},"unstrip-size":{"value":12486,"limit":5000000},"entityaccesscount":{"value":7,"limit":400},"timingprofile":["100.00% 591.081 1 -total"," 33.59% 198.569 1 Шаблон:Мова"," 31.73% 187.535 1 Шаблон:Картка"," 21.70% 128.269 2 Шаблон:Lang-fr"," 19.42% 114.789 7 Шаблон:Вікідані"," 17.86% 105.573 1 Шаблон:Reflist"," 15.85% 93.685 2 Шаблон:Cite_web"," 13.22% 78.150 1 Шаблон:Помилки"," 12.56% 74.242 1 Шаблон:Ambox"," 3.35% 19.791 2 Шаблон:Wikidata"]},"scribunto":{"limitreport-timeusage":{"value":"0.356","limit":"10.000"},"limitreport-memusage":{"value":19695595,"limit":52428800},"limitreport-logs":"Loaded datatype wikibase-item of P282 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype wikibase-item of P170 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype wikibase-item of P1018 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype external-id of P218 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype external-id of P219 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype external-id of P220 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\n"},"cachereport":{"origin":"mw-web.eqiad.main-d948c7fb8-g876c","timestamp":"20241207110810","ttl":2592000,"transientcontent":false}}});});</script> <script type="application/ld+json">{"@context":"https:\/\/schema.org","@type":"Article","name":"\u0414\u0430\u0432\u043d\u044c\u043e\u0444\u0440\u0430\u043d\u0446\u0443\u0437\u044c\u043a\u0430 \u043c\u043e\u0432\u0430","url":"https:\/\/uk.wikipedia.org\/wiki\/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0","sameAs":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q35222","mainEntity":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q35222","author":{"@type":"Organization","name":"\u0423\u0447\u0430\u0441\u043d\u0438\u043a\u0438 \u043f\u0440\u043e\u0435\u043a\u0442\u0456\u0432 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430"},"publisher":{"@type":"Organization","name":"\u0424\u043e\u043d\u0434 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430","logo":{"@type":"ImageObject","url":"https:\/\/www.wikimedia.org\/static\/images\/wmf-hor-googpub.png"}},"datePublished":"2012-05-15T17:33:06Z","dateModified":"2024-01-16T06:28:31Z","headline":"\u0413\u0430\u043b\u043b\u043e-\u0440\u043e\u043c\u0430\u043d\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u0434\u0456\u0430\u043b\u0435\u043a\u0442 IX-XIV \u0441\u0442\u043e\u043b\u0456\u0442\u044c"}</script> </body> </html>