<!DOCTYPE html><html class="no-js" lang="ru-RU" xmlns:fb="http://ogp.me/ns/fb#" xmlns:addthis="http://www.addthis.com/help/api-spec"><head><script type="text/javascript" src="/_static/js/bundle-playback.js?v=HxkREWBo" charset="utf-8"></script> <script type="text/javascript" src="/_static/js/wombat.js?v=txqj7nKC" charset="utf-8"></script> <script>window.RufflePlayer=window.RufflePlayer||{};window.RufflePlayer.config={"autoplay":"on","unmuteOverlay":"hidden"};</script> <script type="text/javascript" src="/_static/js/ruffle/ruffle.js"></script> <script type="text/javascript"> __wm.init("https://web.archive.org/web"); __wm.wombat("http://litmisto.org.ua/?p=22134","20150130025035","https://web.archive.org/","web","/_static/", "1422586235"); </script> <link rel="stylesheet" type="text/css" href="/_static/css/banner-styles.css?v=S1zqJCYt" /> <link rel="stylesheet" type="text/css" href="/_static/css/iconochive.css?v=3PDvdIFv" />  <meta charset="UTF-8"><meta name="viewport" content="width=device-width, initial-scale=1"><meta name="yandex-verification" content="69f74f9f0ae16cfa"/><meta name="google-site-verification" content="vHPeqXiLGzaKuDh5-vKMgYgOMJjJTrvcCIEizFEV8Bs"/><title>5.7. ДО ПИТАННЯ ПРО ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ СЛІВ ЛАТИНКОЮ ТА КОНЦЕПЦІЮ УКРАЇНСЬКОЇ ЛАТИНКИ - Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько 3. Б. - Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти | Літературне місто</title><link rel="profile" href="http://gmpg.org/xfn/11"><link rel="pingback" href="http://litmisto.org.ua/xmlrpc.php"><meta name="verify-admitad" content="023e101ddd"/><link rel="author" href="https://plus.google.com/117380398908896068826/posts"/><meta name="description" itemprop="description" content="Поруч з питанням про зовнішню форму нових термінів не менш важливим питанням термінологічного планування в Україні є проблема відтворення українських"/><meta name="keywords" itemprop="keywords" content="Д\'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько 3. Б. - Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти"/><link rel="canonical" href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=22134"/><link rel="alternate" type="application/rss+xml" title="Літературне місто » Лента" href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?feed=rss2"/><link rel="alternate" type="application/rss+xml" title="Літературне місто » Лента комментариев" href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?feed=comments-rss2"/><link rel="alternate" type="application/rss+xml" title="Літературне місто » Лента комментариев к «5.7. ДО ПИТАННЯ ПРО ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ СЛІВ ЛАТИНКОЮ ТА КОНЦЕПЦІЮ УКРАЇНСЬКОЇ ЛАТИНКИ»" href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?feed=rss2&p=22134"/><link rel="stylesheet" id="output-css" href="https://web.archive.org/web/20150130025035cs_/http://litmisto.org.ua/wp-content/plugins/addthis/css/output.css?730319" type="text/css" media="all"/><link rel="stylesheet" id="ram108-sape-css" href="https://web.archive.org/web/20150130025035cs_/http://litmisto.org.ua/wp-content/plugins/ram108-sape/style.css?730319" type="text/css" media="all"/><link rel="stylesheet" id="dashicons-css" href="https://web.archive.org/web/20150130025035cs_/http://litmisto.org.ua/wp-includes/css/dashicons.min.css?730319" type="text/css" media="all"/><link rel="stylesheet" id="delivery-style-css" href="https://web.archive.org/web/20150130025035cs_/http://litmisto.org.ua/wp-content/themes/delivery-lite/style.css?730319" type="text/css" media="all"/><link rel="stylesheet" id="delivery-fonts-css" href="//web.archive.org/web/20150130025035cs_/http://fonts.googleapis.com/css?family=Droid+Sans:400,700" type="text/css" media="all"/><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://litmisto.org.ua/wp-includes/js/jquery/jquery.js?730319"></script><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://litmisto.org.ua/wp-includes/js/jquery/jquery-migrate.min.js?730319"></script><link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" title="RSD" href="http://litmisto.org.ua/xmlrpc.php?rsd"/><link rel="wlwmanifest" type="application/wlwmanifest+xml" href="http://litmisto.org.ua/wp-includes/wlwmanifest.xml"/><link rel="prev" title="5.6. ПРИНЦИПИ УКЛАДАННЯ БАГАТОМОВНИХ ТЛУМАЧНИХ СЛОВНИКІВ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ ТА ПОБУДОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ФАХОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ" href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=22132"/><link rel="next" title="ЛІТЕРАТУРА" href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=22136"/><meta name="generator" content="WordPress 4.1"/><link rel="shortlink" href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=22134"/><meta name="template" content="Delivery Lite 10.0.1"/> </head><p style="text-align: center;"><strong>5.7. ДО ПИТАННЯ ПРО ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ СЛІВ ЛАТИНКОЮ ТА КОНЦЕПЦІЮ УКРАЇНСЬКОЇ ЛАТИНКИ | Літературне місто</strong></p><noindex><center><div id="bn_5ac67b10a3">загрузка...</div><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://recreativ.ru/rcode.5ac67b10a3.js"></script></center></noindex><body class="single single-post postid-22134 single-format-standard group-blog"><div id="page" class="hfeed site"> <nav id="primary-navigation" class="main-navigation" role="navigation"><div class="navigation-item"><a class="skip-link screen-reader-text" href="#content">Наверх</a><ul id="menu-primary-items" class="menu-primary-items sf-menu"><li id="menu-item-25276" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-home menu-item-has-children menu-item-25276"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/">Науки</a><ul class="sub-menu"><li id="menu-item-24035" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-24035"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3201">Мовознавство</a></li><li id="menu-item-24036" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-24036"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3237">Літературознавство</a></li><li id="menu-item-24037" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-24037"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3239">Психологія</a></li><li id="menu-item-24039" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-24039"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3265">Культурологія</a></li><li id="menu-item-24040" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-24040"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=4597">Історія</a></li></ul></li><li id="menu-item-24041" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-24041"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=19010">Періодика</a></li><li id="menu-item-24031" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-has-children menu-item-24031"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3245">Статті і праці</a><ul class="sub-menu"><li id="menu-item-24033" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-24033"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3250">Літературознавчі праці</a></li><li id="menu-item-24034" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-24034"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3252">Мовознавчі праці</a></li><li id="menu-item-24043" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-24043"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3255">Педагогічні праці</a></li><li id="menu-item-24044" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-24044"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3257">Наукові роботи (курсові, реферати та ін.)</a></li></ul></li><li id="menu-item-24502" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-24502"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3243">Художня література</a></li><li id="menu-item-24650" class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-24650"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=24490">Всі книжки</a></li></ul><form method="get" class="searchform" id="searchform" action="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/" role="search"><div><div class="dashicons dashicons-search"></div> <input type="text" class="field" name="s" id="s" placeholder="Поиск"></div></form></div> </nav> <a href="#primary-navigation" class="mobile-menu"><div class="dashicons dashicons-menu"></div></a><header id="masthead" class="site-header" role="banner"><div class="header-item"><div class="site-branding"><h1 class="site-title"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/" rel="home">Літературне місто</a></h1><h2 class="site-description">Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.</h2></div><div id="header-sidebar" class="widget-header"> <aside id="text-20" class="widget widget_text"><div class="textwidget"><noindex><div id="bn_f7bb54b03c">загрузка...</div><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://recreativ.ru/rcode.f7bb54b03c.js"></script></noindex></div> </aside></div></div> </header> <nav id="secondary-navigation" class="secondary-navigation" role="navigation"><div class="navigation-item"><ul id="menu-secondary-items" class="menu-secondary-items sf-menu"><li id="menu-item-25617" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-home menu-item-has-children menu-item-25617"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/">Науки</a><ul class="sub-menu"><li id="menu-item-3277" class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-3277"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3201">Мовознавство</a></li><li id="menu-item-3276" class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-3276"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3237">Літературознавство</a></li><li id="menu-item-3275" class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-3275"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3239">Психологія</a></li><li id="menu-item-4599" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-4599"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=4597">Історія</a></li><li id="menu-item-3270" class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-3270"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3265">Культурологія</a></li></ul></li><li id="menu-item-19012" class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-19012"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=19010">Періодика</a></li><li id="menu-item-25620" class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-has-children menu-item-25620"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3245">Статті і праці</a><ul class="sub-menu"><li id="menu-item-25624" class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-25624"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3250">Літературознавчі статті та праці</a></li><li id="menu-item-25623" class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-25623"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3252">Мовознавчі праці</a></li><li id="menu-item-25622" class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-25622"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3255">Педагогічні праці</a></li><li id="menu-item-25625" class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-25625"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3257">Наукові роботи (курсові, реферати та ін.)</a></li></ul></li><li id="menu-item-24498" class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-24498"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3243">Художня література</a></li><li id="menu-item-25626" class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-25626"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=24490">Всі книжки</a></li></ul></div> </nav><div id="content" class="site-content"> <script type="text/javascript" src="//web.archive.org/web/20150130025035js_/http://vk.com/js/api/openapi.js?101&730319"></script><script type="text/javascript">VK.init({apiId:2704336,onlyWidgets:true});</script><div id="primary" class="content-area"> <main id="main" class="site-main" role="main"> <article id="post-22134" class="post-22134 post type-post status-publish format-standard hentry category--------3---"><span class="cat-links"> <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?cat=89" rel="category">Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько 3. Б. - Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти</a> </span> <header class="entry-header"><h1 class="entry-title">5.7. ДО ПИТАННЯ ПРО ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ СЛІВ ЛАТИНКОЮ ТА КОНЦЕПЦІЮ УКРАЇНСЬКОЇ ЛАТИНКИ</h1> </header><noindex><div id="bn_fdd984f67f">загрузка...</div><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://recreativ.ru/rcode.fdd984f67f.js"></script></noindex><span style="color: #8f8f8f;"><div class="entry-content"><p>Поруч з питанням про зовнішню форму<br/> нових термінів не менш важливим питанням термінологічного<br/> планування в Україні є проблема відтворення українських слів,<br/> зокрема власних назв, латинською абеткою.<br/> Згідно з міжнародними вимогами латинське написання всіх<br/> власних назв повинно на сто відсотків збігатися з<br/> оригінальним написанням у мові-продуценті, тобто з написанням у тій<br/> мові, звідки ця власна назва пішла.<br/> Радянський Союз залишався чи не єдиною країною в світі,<br/> на яку ця традиція не поширювалась і де панувала цілком<br/> протилежна традиція — передавати засобами іншої мови не<br/> написання, а вимову та пристосовувати власні назви до кожної<br/> конкретної мови. Але це суперечить міжнародним вимогам<br/> зберігати єдине латинське написання незалежно від мови.<br/> І ось вже майже вісім років українська мова має статус<br/> державної, але ми досі не знаємо, як свої власні назви та, вза-<br/> 190 галі, українські слова писати по-інтернаціональному, тобто<br/> латинськими літерами. І ця проблема виходить за рамки суто<br/> лінгвістичної. Це питання торкається мовної політики чи<br/> навіть політики взагалі.<br/> Латинська графіка давно вже стала інтернаціональною<br/> системою письма, одним з основних засобів міжнародного<br/> спілкування. Згідно з міжнародними вимогами латинське<br/> написання всіх власних назв має повністю збігатися з написанням у<br/> мові-продуценті. Тобто німецьке прізвище Schiller або<br/> угорське Kovdcs має таке ж написання в усіх інших, принаймні<br/> європейських, мовах, що користуються латинкою, воно<br/> трансплантується на іншомовний ґрунт без змін та орфографії мови-<br/> реципієнта не підкорюється.<br/> Якщо ж для мови-продуцента використовується власна<br/> система письма, відмінна від латинки, то в такому разі мають<br/> бути чіткі та однозначні правила відтворення національної<br/> системи письма латинкою. Тобто засобами латинської абетки має<br/> відображатися написання національною абеткою з Гарантією<br/> недвозначного відтворення оригінального написання.<br/> В цьому можна переконатися на прикладі Китаю чи Японії,<br/> де власні назви пишуться латинкою однаково незалежно від<br/> мови: Qindao (Циндао), Хіао-Оип (Сяо-Цун), Fujiyama (Фудзія-<br/> ма) тощо. На карті Сербії місто Крушевац позначено як Krusavac,<br/> Мілошевича в усіх західних Газетах подають як Milosevic<br/> (кирилицею — Мнлошевиїї). Столиця Македонії подається<br/> англійською мовою як Skopje, а не як Skopye чи Skopie.<br/> І помилковою є думка, що ті народи, які не користуються<br/> латинкою, повинні передавати засобами латинської графіки не<br/> написання, а вимову своїх власних назв, пристосовуючи їх до<br/> конкретної мови. Бо згідно з міжнародними вимогами<br/> пріоритет повинен надаватися не практичній транскрипції, а<br/> транслітерації, тобто не вимові, а написанню.<br/> Зараз у нас прийнято вважати, що українські власні назви<br/> повинні писатися так, аби їх могли прочитати за кордоном.<br/> Є навіть система Української Комісії з питань правничої<br/> термінології (рішення № 9, протокол № 2 від 19 квітня 1996 р.)<br/> (далі — УКППТ). Розглянемо цю систему докладніше<br/> (повністю її наведено в Додатку 3). Перше, що впадає в очі — це<br/> однобічна орієнтація на англійську мову. Проте, це ще не є її<br/> ґанджем, бо зараз більшість транслітераційних систем світу<br/> так чи інакше зорієнтовані на англійську правописну<br/> традицію. Турбує інше: ця система не відображає всіх тонкощів<br/> української орфографії, тому вона не Гарантує однозначної<br/> зворотної транслітерації назад у кирилицю, бо при зворотній<br/> транслітерації так чи інакше виникнуть різночитання. Більш<br/> того, розробники цієї системи зробили англійську правописну<br/> 191<br/> традицію, фактично, «ложем Прокруста», бо вони не<br/> допускають ніяких відхилень від цієї традиції. А що вже казати пр0<br/> автоматичну транслітерацію за допомогою комп’ютера…<br/> І взагалі, цей документ призначено для відображення<br/> українських власних назв у англійській мові. Тобто, виходить, що<br/> правила передачі українських слів в англійській мові,<br/> затверджені спільно Мін’юстом та Інститутом української мови НАН<br/> України, поширюються лише на англійську мову, а інших мов<br/> вони не стосуються [http://www.rada.kiev.ua/translit.htm].<br/> Супротивники єдиної української латинки (Інститут<br/> української мови НАНУ тощо) стверджують, що українці повинні<br/> турбуватися, як в інших країнах читатимуть українські власні<br/> назви належним чином. Але ж пристосування латинського<br/> написання власних назв до фонетичних та орфографічних<br/> особливостей конкретної мови суперечить міжнародним вимогам<br/> зберігати єдине латинське написання. Виходить, що цей документ<br/> теж суперечить світовим стандартам. Та, взагалі, тут<br/> напрошується риторичне питання: чому ніхто в світі не замислюється над<br/> тим, як їхні власні назви читатимуть іноземці, а ми, виявляється,<br/> повинні турбуватися про це?<br/> До речі, в колишньому Радянському Союзі існувала цілком<br/> придатна система російської латинки, затверджена у 50-ті роки<br/> Академією наук СРСР [4]. Інша річ, що вона не мала практичного<br/> застосування, але це вже — із суто політичних міркувань.<br/> Отже, в Україні також повинна бути прийнята власна<br/> система відтворення українських слів латинкою, яка б засобами<br/> латинської графіки демонструвала кириличне написання та<br/> Гарантувала недвозначне відтворення назад у кирилицю.<br/> Найкращою з таких систем української латинки на даний момент є<br/> система, розроблена Термінологічною комісією з природничих наук<br/> (ТКПН) Київського університету імені Тараса Шевченка [1-3].<br/> До речі, вона є компромісом між «англофілами» та<br/> «слов’янофілами», бо містить елементи й англійської писемної традиції<br/> (шиплячі приголосні там передаються на англійський манер),<br/> і західнослов’янської (літери «й» та «ц» там передаються, як у<br/> польській чи чеській мовах). Проте, незважаючи на такий<br/> компроміс, вона залишається цілісною системою, яка чітко й<br/> однозначно передає засобами латинки всі тонкощі українського<br/> правопису (див. таблицю). Та ще й гарантує відновлення<br/> кириличного написання без будь-яких спотворень. А головне —<br/> пристосована до автоматичної конверсії туди й назад за допомогою<br/> комп’ютера. Бо автори тієї системи добре усвідомили, що компроміс<br/> компромісом, але є деякі межі, які переступати не можна.<br/> І серед тих меж можна насамперед назвати вимоги до<br/> транслітерації, сформульовані О. О. Реформатським [4]. По-пери*6′<br/> передавати латинкою треба написання, а не вимову. По-ДрУ^’<br/> 192<br/> кожній літері українського алфавіту має відповідати її<br/> латинський еквівалент. І, по-третє, має бути Гарантія<br/> стовідсоткового відтворення кирилицею без будь-якої двозначності. Завдяки<br/> тому, що автори запропонованої системи з ТКПН намагалися<br/> взагалі уникнути вживання діакритичних знаків, ця система є<br/> незамінною в міжнародному телеграфі, в електронній пошті та<br/> в інших випадках, де не передбачені додаткові латинські<br/> літери з діакритичними знаками. Для уникнення двозначності<br/> розробники цієї системи насамперед позбавили літеру h<br/> самостійного значення і залишили за нею функцію свого роду<br/> діакритичного знаку. Отже, літера г в цій системі виглядає як<br/> gh. А літера щ виглядає як shh, бо це — літера sh з<br/> діакритичним знаком у вигляді допоміжної літери її.<br/> Звичайно, система ТКПН не позбавлена деяких вад, але їх<br/> можна просто усунути. В усякому разі, на наш погляд,<br/> необхідно керуватися відомим китайським принципом: не має<br/> значення, якою буде кішка, важливо те, чи зможе вона ловити<br/> мишей. Отже, перефразовуючи її, можна сказати: не має значення,<br/> якою буде українська латинка. Головне — чи відповідатимуть<br/> засади її побудови та практичного застосування світовим<br/> вимогам.<br/> Тому представники нашої термінологічної школи<br/> розробили чітку концепцію побудови української латинки (див. [Д’я-<br/> ков, Кияк 19952]). За основу української транслітерації ми<br/> взяли: а) алфавіти споріднених слов’янських мов — польської,<br/> чеської, словацької, хорватської, словенської; б) систему<br/> латинської транслітерації російських слів, розроблену АН СРСР<br/> [Щерба 1940; Реформатский I960]; в) міжнародні системи<br/> транслітерації кирилиці засобами латинки [ISO/R 9 — 1968; ISO 9:<br/> 1995].<br/> Головними засадами розробленої нами системи були<br/> принципи, сформульовані О. О. Реформатським: 1.<br/> Інтернаціональний характер; 2. Однозначність; 3. Оборотність, тобто<br/> можливість переводити назад в оригінальний напис; 4. Реґульованість<br/> елементарними правилами, для засвоєння яких не вимагається<br/> знання мов, правил національних орфографій [Реформатский<br/> I960, с. 97].<br/> Незалежно від нас Термінологічна комісія з природничих наук<br/> (ТКПН) Київського університету ім. Тараса Шевченка на тих же<br/> засадах розробила власну однозначну та інтернаціональну<br/> систему української латинки [Білодід, Корнілов, Нерознак, Вакуленко,<br/> Вакуленко 1996; Вакуленко 1995і-2] (див. Додаток 3).<br/> Основні відміни системи ТКПН від нашої системи лежать у<br/> таких аспектах:<br/> 1. Система ТКПН уникає вживання додаткових<br/> літер з діакритичними знаками типу $, с, z, тому шиплячі<br/> 193<br/> літери передаються там, відповідно, як sh, ch, zh.<br/> Через це літера h позбавлена будь-якої самостійної<br/> функції, тому літера г передається там як gh, а літера х —<br/> як kh.<br/> 2. Апостроф за системою ТКПН вживається на<br/> місці апострофа у кирилиці, а для пом’якшення там<br/> вживається літера у.<br/> 3. Для згаданої вище системи створено<br/> комп’ютерну програму, яка забезпечує однозначну автоматичну<br/> конверсію українського тексту, записаного кирилицею,<br/> на латинку і, навпаки, з латинки на кирилицю.<br/> На наш погляд, перевагою системи ТКПН порівняно з<br/> нашою розробкою є, по-перше, збереження апострофа у функції<br/> розділового знака (на місці російського твердого знака), по-<br/> друге, вживання літери j у функції пом’якшувача, що дасть<br/> можливість збереження одноваріантної передачі латинкою<br/> йотованих літер незалежно від позиції (я — ja; є — je; ю — ju),<br/> що точніше узгоджується з принципом «кожній літері<br/> українського алфавіту відповідає свій латинський символ», на відміну<br/> від нашої системи, де літера ^на початку слів та після голосних<br/> передавалася як ja, а після голосних — як ‘а. Тому ми в<br/> багатьох моментах погоджуємося з ТКПН і вважаємо, що на<br/> початковому етапі їх система цілком може бути запроваджена як<br/> універсальна система відтворення українських слів латинкою.<br/> До того ж, система ТКПН є не дуже зручною, наприклад, у<br/> бібліографії. Тому ми вважаємо за необхідне модернізувати цю<br/> систему, замінивши в ній диграфи sh, ch, zh, відповідно,<br/> літерами s, с, z. Через це літера h може мати самостійне значення й<br/> відповідати літері г. Тоді сполучення kh вже не<br/> сприйматиметься як диграф, тому ми замінили це сполучення літерою х. Це<br/> не суперечить традиції укладання латинізованих алфавітів,<br/> через те що в багатьох алфавітах (іспанський, португальський,<br/> албанський, в’єтнамський) літера вчитається інакше, ніжу<br/> латинському, до того ж ця літера відповідає літері ху так званій<br/> славістичній українській транслітерації, яка застосовується в<br/> багатьох країнах з науковою метою [Горняткевич 1995, с. 57 —<br/> 58]. Проте для «експортного» написання українських власних<br/> назв, не кажучи вже про електронну пошту чи міжнародний<br/> телеграф, доцільніше, все-таки, уникнути вживання<br/> діакритичних знаків.<br/> Можна, наприклад, для розробки єдиного українського<br/> національного стандарту взяти систему УКППТ, трохи змінивши її, аби<br/> вона відповідала світовим вимогам щодо транслітерації.<br/> По-перше, треба обов’язково передавати пом’якшення.<br/> Інакше зникне різниця, скажімо, між прізвищами Панко і Пань-<br/> ко, що неминуче приведе до плутанини.<br/> 194<br/> По-друге, літеру услі& закріпити лише як латинський<br/> еквівалент літери и, а йотацію слід позначати якоюсь іншою<br/> літерою, наприклад, літерою j (як це робиться в переважній<br/> більшості європейських мов). І не слід лякатися, що прізвище<br/> Яремчук на Заході читатимуть як Джаремчук, бо, як вже<br/> стверджувалося вище, західну людину більше цікавить написання, а<br/> не вимова. А в самій англійській мові і так вистачає власних<br/> назв іншомовного походження, де літера j читається як й<br/> Sarajevo, Skopje, Ljubljana, Reykjavik, Jena тощо.<br/> По-третє, літеру ц слід позначати літерою с, а не<br/> сполученням ts. З одного боку, з’являється логічний ланцюжок c+h=ch,<br/> так само, як s+h =sh та z+h =zhx де літера h служить ознакою<br/> шиплячості. З іншого боку, це відповідає загальнослов’янській<br/> традиції позначати звук [ц] літерою с (наприклад, у польській,<br/> чеській, хорватській мовах). І взагалі, перевагу слід надавати<br/> простішому зображенню за принципом: літери, які<br/> зустрічаються частіше, повинні мати простішу форму. Те ж саме<br/> стосується і сполучення kh, яке слід замінити літерою х (все одно,<br/> вимова західну людину цікавить менш за все), тим більше,<br/> сама собою забезпечується різниця між літерою х та<br/> сполученням кг.<br/> Якщо літера h матиме самостійне значення, треба<br/> забезпечити різницю між лігатурами для ш, ч, ж та вільними<br/> сполученнями сг, цг, зг (наприклад, у словах жадати та згадати.<br/> Найкраще для цього підходить апостроф, тоді як пом’якшення<br/> можна передавати через літеру у після приголосного. Тим<br/> більше, що носії української мови сприймають апостроф як<br/> розділовий знак, а не знак пом’якшення. Тому апостроф доцільно<br/> вживати, по-перше, на місці апострофа в традиційній<br/> орфографії на основі кирилиці, а, по-друге, щоб розрізняти лігатури<br/> та вільні сполучення літер (sh [ш] — sh [сг], ja [я] —j’a [йа],<br/> sch [щ] — s’ch [сч]). А в ролі «м’якого знака» виступатиме<br/> літера у, бо літери й та ь фактично дублюють одна одну: м’який<br/> знак ніколи не стоїть в українській мові після голосних, як і<br/> «йот» майже ніколи не стоїть після приголосних. Цікаво, що<br/> цей факт уперше було помічено слов’янським ученим Ю. Кри-<br/> жаничем понад 300 років тому. У зв’язку з цим він пропонував<br/> вилучити з руського алфавіту літеру й і вживати замість неї ь<br/> та писати краь, роь, стоь, пеьте, тощо [Лингвистические зада-<br/> чи 1983, с. 76]. Саме так зараз уживають літеру у хорвати та<br/> словенці, де вона не тільки означає звук [j], а й виступає як<br/> «м’який знак» у сполученнях #та nj.<br/> В усякому разі, українська транслітерація повинна бути<br/> прийнята як загальнонаціональний універсальний стандарт,<br/> який повинен мати практичне застосування в усіх випадках<br/> вживання латинської графіки. Необхідно, насамперед, внести<br/> 195<br/> правила відтворення українських слів латинкою до нової<br/> редакції «Українського правопису» як окремий розділ.<br/> Фактично український правопис повинен мати два<br/> обличчя — оригінальне (для власних потреб) та латинізоване (для<br/> міжнародного спілкування). Тому з цією системою необхідно<br/> ознайомити всіх громадян України (насамперед учнів шкіл та<br/> студентів) та світову громадськість.<br/> Вивчення української латинки необхідно включити до<br/> курсу української мови у середній школі, а також до курсу ділової<br/> української мови у вищих навчальних закладах. Наші<br/> співвітчизники повинні навчитися правильно записувати українські<br/> слова латинкою. Тобто навчати носіїв української мови<br/> латинській абетці слід у курсі викладання РІДНОЇ мови, а не іноземної.<br/> Крім того, слід пам’ятати, що транслітерація призначена не<br/> лише для написання власних назв (наприклад, прізвищ у<br/> паспортах та посвідченнях водія), але й для латинізованого<br/> написання зв’язних текстів українською мовою (наприклад, у<br/> науковій літературі чи в бібліографії, у міжнародному телеграфі, в<br/> електронній пошті). Випадки застосування практичної<br/> транскрипції треба скоротити до мінімуму, а в офіційно-діловій<br/> документації, науковій літературі та в комп’ютерних банках даних<br/> її взагалі треба вилучити з ужитку.<br/> Пересічного носія української мови слід раз і назавжди<br/> переконати, що власна латинська абетка — це один з<br/> атрибутів інтеграції України в світове (насамперед, у європейське)<br/> співтовариство. Бо відкритість, цивілізованість суспільства, його<br/> інтеграція до світової спільноти починається ось із таких<br/> маленьких дрібниць. Не випадково такі стандартизовані системи<br/> передачі національної писемності існують у багатьох країнах<br/> світу з нелатинською абеткою (Японія, Китай, Югославія,<br/> Македонія, Греція, Ізраїль тощо). Так само не випадково все<br/> більше народів світу бажають мати латинську абетку за основну<br/> систему письма (візьмемо, хоча б, ту ж саму Туреччину чи<br/> Малайзію, які перейшли на латинську абетку з арабської).<br/> Тут, звичайно, йдеться не про повну відмову від нашої<br/> традиційної графіки на основі кирилиці. Бо ми кирилицю<br/> використовуємо вже понад тисячу років, вона повністю пристосована<br/> до особливостей слов’янської фонетики й тому немає підстав<br/> замінювати її латинкою повністю. Так само від своїх<br/> традиційних систем письма не збираються відмовлятися ані китайції<br/> ані японці, ані араби. Але це зовсім не означає, що вони<br/> відмовляються від вживання латинської графіки взагалі й<br/> маскуються під латинописні народи та мови, спотворюючи своє власне<br/> обличчя на догоду якимось «старшим братам», чи просто наро-<br/> дам «вищого ґатунку». Зараз фактично для кожної мови<br/> повинна бути створена латинізована абетка. Інша річ, для одних<br/> 196<br/> мов вона повинна використовуватися як основний алфавіт, а<br/> для інших — як допоміжний.<br/> Тому безпідставними є думки типу: «Нащо нам латинка,<br/> якщо ми масмо кирилицю?», чи: «Ми не на Заході, в нас є інші<br/> традиції та стандарти!», чи навіть: «Ми не можемо<br/> користуватися латинкою, бо ми сповідуємо Православ’я!» (в останньому<br/> випадку твердження є особливо абсурдним хоча б через те, що<br/> православна Румунія та навіть мусульманські Албанія та<br/> Туреччина використовують латинку як основну систему письма). Всі<br/> ці хуторянські потуги тільки далі поглиблюватимуть штучну<br/> ізоляцію України від світової спільноти і далі виховуватимуть<br/> комплекс меншовартості українців, які на догоду Америці чи<br/> Німеччині далі спотворюватимуть своє власне обличчя «тільки<br/> щоб нас правильно прочитали».<br/> Чомусь західну людину не цікавить, як правильно<br/> прочитати іншомовну власну назву; їх більше цікавить НАПИСАННЯ,<br/> а не вимова. Все одно, ми не можемо примусити іноземців<br/> вимовляти наші власні назви так, як робимо це ми. Цього нам<br/> не вдасться, хочемо ми цього, чи не хочемо. А якщо ми і далі<br/> будемо наші власні назви писати окремо для англійців, для<br/> німців, для інших народів — це тільки призводитиме до подальшої<br/> плутанини.<br/> Але рано чи пізно змушені будемо визнати міжнародні<br/> стандарти й змиритися з ними. Інакше нас і далі не сприйматимуть<br/> у світі всерйоз як цивілізовану державу. Настав час<br/> усвідомити, що пройшла пора, коли радянські національні стандарти<br/> створювалися всупереч міжнародним нормам. Маємо<br/> пам’ятати, що створюємо цю систему насамперед для себе. Іншим<br/> народам залишається тільки ознайомитися з нашою системою<br/> постфактум. А на Заході на більше й не претендують: там<br/> твердо знають, що українська латинка — це внутрішня справа<br/> самої України, їм у цю справу лізти не треба. Можна<br/> сперечатися скільки завгодно з приводу, скажімо, правопису літери ґ:<br/> тут кожна зі сторін знайде свої вагомі аргументи, які<br/> неможливо спростувати, і кожна сторона по-своєму матиме рацію. Але<br/> стосовно української латинки двох правильних думок бути не<br/> може. Тут або ми визнаємо міжнародні вимоги, або не<br/> визнаємо, далі залишаючись винятком з правил. Тож, може, годі<br/> замикатися у власній шкаралупі?</p><noindex><div id="bn_9cffeba539">загрузка...</div><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://recreativ.ru/rcode.9cffeba539.js"></script></noindex></div> </span><noindex><div id="bn_b8c4891c68">загрузка...</div><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://recreativ.ru/rcode.b8c4891c68.js"></script></noindex><footer class="entry-footer"> <span class="cat-links"> Категорія: <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?cat=89" rel="category">Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько 3. Б. - Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти</a> </span> </footer> </article><p style="text-align: center;"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/">Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.</a></p><div class="loop-nav"><div class="prev">Попередня: <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=22132" rel="prev">5.6. ПРИНЦИПИ УКЛАДАННЯ БАГАТОМОВНИХ ТЛУМАЧНИХ СЛОВНИКІВ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ ТА ПОБУДОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ФАХОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ</a></div><div class="next">Наступна: <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=22136" rel="next">ЛІТЕРАТУРА</a></div></div><div id="vk_comments"></div><script type="text/javascript">VK.Widgets.Comments("vk_comments",{limit:10,width:"650",attach:"*"});</script></main></div><div id="secondary" class="widget-area widget-primary" role="complementary"><aside id="text-21" class="widget widget_text"><div class="textwidget"><noindex><div id="bn_e97b20e73b">загрузка...</div><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://recreativ.ru/rcode.e97b20e73b.js"></script></noindex></div> </aside><aside id="text-3" class="widget widget_text"><h1 class="widget-title">Точний пошук по сайту</h1><div class="textwidget"><form action="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://www.google.com.ua/" id="cse-search-box" target="_blank"><div> <input type="hidden" name="cx" value="partner-pub-5551310203971328:7496241141"/> <input type="hidden" name="ie" value="UTF-8"/> <input type="text" name="q" size="45"/> <input type="submit" name="sa" value="Search"/></div></form><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://www.google.com.ua/coop/cse/brand?form=cse-search-box&lang=uk"></script></div> </aside><aside id="nav_menu-3" class="widget widget_nav_menu"><h1 class="widget-title">МЕНЮ</h1><div class="menu-%d0%b7%d0%bc%d1%96%d1%81%d1%82-container"><ul id="menu-%d0%b7%d0%bc%d1%96%d1%81%d1%82" class="menu"><li class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-home menu-item-has-children menu-item-25617"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/">Науки</a><ul class="sub-menu"><li class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-3277"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3201">Мовознавство</a></li><li class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-3276"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3237">Літературознавство</a></li><li class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-3275"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3239">Психологія</a></li><li class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-4599"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=4597">Історія</a></li><li class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-3270"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3265">Культурологія</a></li></ul></li><li class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-19012"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=19010">Періодика</a></li><li class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-has-children menu-item-25620"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3245">Статті і праці</a><ul class="sub-menu"><li class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-25624"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3250">Літературознавчі статті та праці</a></li><li class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-25623"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3252">Мовознавчі праці</a></li><li class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-25622"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3255">Педагогічні праці</a></li><li class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-25625"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3257">Наукові роботи (курсові, реферати та ін.)</a></li></ul></li><li class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-24498"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3243">Художня література</a></li><li class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-25626"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=24490">Всі книжки</a></li></ul></div></aside><aside id="text-23" class="widget widget_text"><div class="textwidget"><noindex><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://recreativ.ru/js/jquery-1.6.2.min.js"></script><div id="bn_1ce3a3172f">загрузка...</div><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://recreativ.ru/rcode.1ce3a3172f.js"></script></noindex></div> </aside> <aside id="recent-posts-5" class="widget widget_recent_entries"><h1 class="widget-title">Нові записи</h1><ul><li> <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=26743">Повторення вивченого про корінь слова, спільнокореневі слова. Підсумок за рік</a></li><li> <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=26741">Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання зв’язного висловлювання за ілюстрацією</a></li><li> <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=26739">Повторення вивченого про слово</a></li><li> <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=26737">Повторення вивченого про речення</a></li><li> <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=26735">Аналіз перевірної роботи. Повторення вивченого про текст</a></li><li> <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=26733">Перевірна робота. Мовна тема «Звуки і букви. Приголосні звуки. Апостроф»</a></li><li> <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=26731">Узагальнення знань учнів за темою «Звуки і букви»</a></li><li> <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=26729">Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання зв’язного висловлювання за серією малюнків</a></li><li> <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=26727">Перевірна робота. Диктант</a></li><li> <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?p=26725">Закріплення вивченого про апостроф</a></li></ul> </aside></div></div><footer id="colophon" class="site-footer" role="contentinfo"><div class="footer-item"><div id="footer-sidebar" class="widget-footer"> <aside id="text-8" class="widget widget_text"><div class="textwidget"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/">Літературне місто</a> - це унікальна онлайнова бібліотека та освітній ресурс одночасно! Тут ви знайдете навчальні матеріли, літературу та книжки, що допоможуть вам у навчанні та викладанні. На <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/">Літмісті</a> широко представлені матеріали по <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3201">мовознавству</a>, які ви не знайдете в інших бібліотеках.</div> </aside><aside id="text-14" class="widget widget_text"><div class="textwidget">Вам допоможе велика колекція матеріалів з <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3237">літературознавства</a>, а також з <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3239">психології</a> - практичної та теоретичної. У нашій електронній бібліотеці ви знайдете багато <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3243">художніх творів</a> українських і не тільки авторів. <br><br><br><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=25739">Реклама на сайті та правова інформація</a></div> </aside><aside id="text-16" class="widget widget_text"><div class="textwidget">Ексклюзивний підбір матеріалів з <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3265">культурології</a>, <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=4597">історії України</a> і не тільки стануть в нагоді як студенту, так і викладачу. Окрім того, тут ви знайдете багато <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=19010">періодичних видань</a> та <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?page_id=3257">наукових робіт</a>, серед яких тільки ексклюзивні та якісні. Також до вашої уваги рубрика <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/?cat=94">Это интересно!</a> <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://litmisto.org.ua/">Електронна бібліотека Літературне місто</a> завжди рада допомогти!</div> </aside><aside id="text-9" class="widget widget_text"><div class="textwidget"><noindex><script type="text/javascript">/*<![CDATA[*/document.write("<a href='https://web.archive.org/web/20150130025035/http://www.liveinternet.ru/click' "+"target=_blank><img src='//web.archive.org/web/20150130025035/http://counter.yadro.ru/hit?t17.6;r"+escape(document.referrer)+((typeof(screen)=="undefined")?"":";s"+screen.width+"*"+screen.height+"*"+(screen.colorDepth?screen.colorDepth:screen.pixelDepth))+";u"+escape(document.URL)+";"+Math.random()+"' alt='' title='LiveInternet: показано число просмотров за 24"+" часа, посетителей за 24 часа и за сегодня' "+"border='0' width='88' height='31'><\/a>")/*]]>*/</script><script id="top100Counter" type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://counter.rambler.ru/top100.jcn?3048775"></script><noscript> <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://top100.rambler.ru/navi/3048775/"> <img src="https://web.archive.org/web/20150130025035im_/http://counter.rambler.ru/top100.cnt?3048775" alt="Rambler's Top100" border="0"/> </a></noscript><script type="text/javascript">var _tmr=_tmr||[];_tmr.push({id:"2563218",type:"pageView",start:(new Date()).getTime()});(function(d,w){var ts=d.createElement("script");ts.type="text/javascript";ts.async=true;ts.src=(d.location.protocol=="https:"?"https:":"http:")+"//web.archive.org/web/20150130025035/http://top-fwz1.mail.ru/js/code.js";var f=function(){var s=d.getElementsByTagName("script")[0];s.parentNode.insertBefore(ts,s);};if(w.opera=="[object Opera]"){d.addEventListener("DOMContentLoaded",f,false);}else{f();}})(document,window);</script><noscript><div style="position:absolute;left:-10000px;"> <img src="//web.archive.org/web/20150130025035im_/http://top-fwz1.mail.ru/counter?id=2563218;js=na" style="border:0;" height="1" width="1" alt="Рейтинг@Mail.ru"/></div></noscript><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://top.mail.ru/jump?from=2563218"> <img src="//web.archive.org/web/20150130025035im_/http://top-fwz1.mail.ru/counter?id=2563218;t=295;l=1" style="border:0;" height="31" width="38" alt="Рейтинг@Mail.ru"/></a><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://www.i.ua/" target="_blank" onclick="this.href='https://web.archive.org/web/20150130025035/http://i.ua/r.php?185173';" title="Rated by I.UA"><script type="text/javascript" language="javascript">/*<![CDATA[*/iS='<img src="http'+(window.location.protocol=='https:'?'s':'')+'://r.i.ua/s?u185173&p4&n'+Math.random();iD=document;if(!iD.cookie)iD.cookie="b=b; path=/";if(iD.cookie)iS+='&c1';iS+='&d'+(screen.colorDepth?screen.colorDepth:screen.pixelDepth)+"&w"+screen.width+'&h'+screen.height;iT=iR=iD.referrer.replace(iP=/^[a-z]*:\/\//,'');iH=window.location.href.replace(iP,'');((iI=iT.indexOf('/'))!=-1)?(iT=iT.substring(0,iI)):(iI=iT.length);if(iT!=iH.substring(0,iI))iS+='&f'+escape(iR);iS+='&r'+escape(iH);iD.write(iS+'" border="0" width="88" height="31" />');/*]]>*/</script></a><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/https://metrika.yandex.ru/stat/?id=26689056&from=informer" target="_blank" rel="nofollow"><img src="//web.archive.org/web/20150130025035im_/http://bs.yandex.ru/informer/26689056/3_1_FFFFFFFF_EFEFEFFF_0_pageviews" style="width:88px; height:31px; border:0;" alt="Яндекс.Метрика" title="Яндекс.Метрика: данные за сегодня (просмотры, визиты и уникальные посетители)" onclick="try{Ya.Metrika.informer({i:this,id:26689056,lang:'ru'});return false}catch(e){}"/></a><script type="text/javascript">(function(d,w,c){(w[c]=w[c]||[]).push(function(){try{w.yaCounter26689056=new Ya.Metrika({id:26689056,webvisor:true,clickmap:true,trackLinks:true,accurateTrackBounce:true});}catch(e){}});var n=d.getElementsByTagName("script")[0],s=d.createElement("script"),f=function(){n.parentNode.insertBefore(s,n);};s.type="text/javascript";s.async=true;s.src=(d.location.protocol=="https:"?"https:":"http:")+"//web.archive.org/web/20150130025035/http://mc.yandex.ru/metrika/watch.js";if(w.opera=="[object Opera]"){d.addEventListener("DOMContentLoaded",f,false);}else{f();}})(document,window,"yandex_metrika_callbacks");</script><noscript><div><img src="//web.archive.org/web/20150130025035im_/http://mc.yandex.ru/watch/26689056" style="position:absolute; left:-9999px;" alt=""/></div></noscript><br> <script type="text/javascript" language="javascript">/*<![CDATA[*/function BM_Draw(oBM_STAT){document.write('<table cellpadding="0" cellspacing="0" border="0" style="display:inline;margin-right:4px;"><tr><td><div style="margin:0px;padding:0px;font-size:1px;width:88px;"><div style="background:url(\'http://i.bigmir.net/cnt/samples/diagonal/b59_top.gif\') no-repeat bottom;"> </div><div style="font:10px Tahoma;background:url(\'http://i.bigmir.net/cnt/samples/diagonal/b59_center.gif\');"><div style="text-align:center;"><a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://www.bigmir.net/" target="_blank" style="color:#0000ab;text-decoration:none;font:10px Tahoma;">bigmir<span style="color:#ff0000;">)</span>net</a></div><div style="margin-top:3px;padding: 0px 6px 0px 6px;color:#003596;"><div style="float:left;font:10px Tahoma;">'+oBM_STAT.hosts+'</div><div style="float:right;font:10px Tahoma;">'+oBM_STAT.hits+'</div></div><br clear="all"/></div><div style="background:url(\'http://i.bigmir.net/cnt/samples/diagonal/b59_bottom.gif\') no-repeat top;"> </div></div></td></tr></table>');}/*]]>*/</script><script type="text/javascript" language="javascript">/*<![CDATA[*/bmN=navigator,bmD=document,bmD.cookie='b=b',i=0,bs=[],bm={o:1,v:16935960,s:16935960,t:0,c:bmD.cookie?1:0,n:Math.round((Math.random()*1000000)),w:0};for(var f=self;f!=f.parent;f=f.parent)bm.w++;try{if(bmN.plugins&&bmN.mimeTypes.length&&(x=bmN.plugins['Shockwave Flash']))bm.m=parseInt(x.description.replace(/([a-zA-Z]|\s)+/,''));else for(var f=3;f<20;f++)if(eval('new ActiveXObject("ShockwaveFlash.ShockwaveFlash.'+f+'")'))bm.m=f}catch(e){;}try{bm.y=bmN.javaEnabled()?1:0}catch(e){;}try{bmS=screen;bm.v^=bm.d=bmS.colorDepth||bmS.pixelDepth;bm.v^=bm.r=bmS.width}catch(e){;}r=bmD.referrer.replace(/^w+:\/\//,'');if(r&&r.split('/')[0]!=window.location.host){bm.f=escape(r).slice(0,400);bm.v^=r.length}bm.v^=window.location.href.length;for(var x in bm)if(/^[ovstcnwmydrf]$/.test(x))bs[i++]=x+bm[x];bmD.write('<sc'+'ript type="text/javascript" language="javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://c.bigmir.net/?'+bs.join('&')+'"></sc'+'ript>');/*]]>*/</script><noscript> <a href="https://web.archive.org/web/20150130025035/http://www.bigmir.net/" target="_blank"><img src="https://web.archive.org/web/20150130025035im_/http://c.bigmir.net/?v16935960&s16935960&t2" width="88" height="31" alt="bigmir)net TOP 100" title="bigmir)net TOP 100" border="0"/></a> </noscript><br> </noindex></div> </aside></div><div class="site-info"></div></div> </footer></div><script>document.documentElement.className='js';</script><script type="text/javascript">var addthis_config={"data_track_clickback":true,"data_track_addressbar":false,"data_track_textcopy":false,"ui_atversion":"300"};var addthis_product='wpp-4.0.3';</script><script type="text/javascript" src="//web.archive.org/web/20150130025035js_/http://s7.addthis.com/js/300/addthis_widget.js#pubid=ra-5425b8a54a43b7e7"></script><script type="text/javascript">var _acic={dataProvider:10};(function(){var e=document.createElement("script");e.type="text/javascript";e.async=true;e.src="//web.archive.org/web/20150130025035/http://www2.acint.net/aci.js?730319";var t=document.getElementsByTagName("script")[0];t.parentNode.insertBefore(e,t)})()</script><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://litmisto.org.ua/wp-content/themes/delivery-lite/assets/js/plugins.min.js?730319"></script><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://litmisto.org.ua/wp-content/themes/delivery-lite/assets/js/main.min.js?730319"></script><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://litmisto.org.ua/wp-includes/js/comment-reply.min.js?730319"></script> <noindex><div id="admixer_async_1130243815"></div><script type="text/javascript">window.admixZArr=(window.admixZArr||[]);window.admixZArr.push({z:'21d6b793-8554-4fe8-a930-72256481d7d0',ph:'admixer_async_1130243815'});</script><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://b.c8.net.ua/b/js/swfobject.js"></script><script type="text/javascript" src="https://web.archive.org/web/20150130025035js_/http://b.c8.net.ua/b/js/sys.js"></script><script language="JavaScript">var c8_sa;if(undefined===c8_sa)c8_sa='';show_code('f4734','6','5','','','');</script> </noindex><script>(function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){(i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)})(window,document,'script','//web.archive.org/web/20150130025035/http://www.google-analytics.com/analytics.js','ga');ga('create','UA-42984908-4','auto');ga('require','displayfeatures');ga('send','pageview');</script></body></html>

CINXE.COM