CINXE.COM

<!DOCTYPE html PUBLIC "-//W3C//DTD XHTML 1.0 Transitional//EN" "http://www.w3.org/TR/xhtml1/DTD/xhtml1-transitional.dtd"> <html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml" xml:lang="uk-ua" lang="uk-ua" dir="ltr" > <head> <base href="http://energetika.in.ua/ua/books/book-2/part-4/section-17" /> <meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" /> <meta name="author" content="Super User" /> <meta name="generator" content="Joomla! - Open Source Content Management" /> <title>Розділ 17. Створення перших ядерних реакторів - Енергетика: історія, сучасність і майбутнє</title> <link href="/templates/energy/favicon.ico" rel="shortcut icon" type="image/vnd.microsoft.icon" /> <link rel="stylesheet" href="/plugins/system/jcemediabox/css/jcemediabox.css?version=113" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/plugins/system/jcemediabox/themes/standard/css/style.css?version=113" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/media/mod_languages/css/template.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/modules/mod_breadcrumbs_advanced/UWXslider.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/cache/mod_universal_ajaxlivesearch_theme/164/style.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="http://energetika.in.ua/modules/mod_icemegamenu/themes/default/css/default_icemegamenu.css" type="text/css" /> <script src="/media/system/js/mootools-core.js" type="text/javascript"></script> <script src="/media/system/js/core.js" type="text/javascript"></script> <script src="/media/system/js/caption.js" type="text/javascript"></script> <script src="/plugins/system/jcemediabox/js/jcemediabox.js?version=113" type="text/javascript"></script> <script src="/media/system/js/mootools-more.js" type="text/javascript"></script> <script src="http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/jquery2.js" type="text/javascript"></script> <script src="http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/accordion.js" type="text/javascript"></script> <script src="/modules/mod_breadcrumbs_advanced/UWXbcadvcm.js" type="text/javascript"></script> <script src="/modules/mod_universal_ajaxlivesearch/engine/dojo.js" type="text/javascript"></script> <script src="/modules/mod_universal_ajaxlivesearch/engine/dojo.xd.js" type="text/javascript"></script> <script src="/modules/mod_universal_ajaxlivesearch/engine/engine.js" type="text/javascript"></script> <script src="http://energetika.in.ua/modules/mod_icemegamenu/assets/js/icemegamenu.js" type="text/javascript"></script> <script type="text/javascript"> window.addEvent('load', function() { new JCaption('img.caption'); }); JCEMediaObject.init('/', {flash:"10,0,22,87",windowmedia:"5,1,52,701",quicktime:"6,0,2,0",realmedia:"7,0,0,0",shockwave:"8,5,1,0"});JCEMediaBox.init({popup:{width:"",height:"",legacy:0,lightbox:0,shadowbox:0,resize:1,icons:1,overlay:1,overlayopacity:0.8,overlaycolor:"#000000",fadespeed:500,scalespeed:500,hideobjects:0,scrolling:"fixed",close:2,labels:{'close':'Закрити','next':'Наступне','previous':'Попереднє','cancel':'Скасувати','numbers':'{$current} з {$total}'}},tooltip:{className:"tooltip",opacity:0.8,speed:150,position:"br",offsets:{x: 16, y: 16}},base:"/",imgpath:"plugins/system/jcemediabox/img",theme:"standard",themecustom:"",themepath:"plugins/system/jcemediabox/themes"}); window.addEvent('domready', function() { new BreadCrumbs({ fxOptions: { duration: 500, transition: 'sine:out' }, collapsedWidth: 120, collapseAnimate: 1 }); }); dojo.addOnLoad(function(){ var ajaxSearch = new AJAXSearch({ node : dojo.byId('offlajn-ajax-search'), productsPerPlugin : 4, searchRsWidth : 250, resultElementHeight : 66, minChars : 2, searchBoxCaption : 'Пошук...', noResultsTitle : 'Знайдено (0)', noResults : 'Нічого не знайдено', searchFormUrl : '/index.php', enableScroll : '1', showIntroText: '0', scount: '10', stext: 'No results found. Did you mean?', moduleId : '164', resultAlign : '0', targetsearch: '0', linktarget: '0', keypressWait: '500' }) }); </script> <link rel="stylesheet" href="/templates/system/css/system.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/templates/energy/css/template.css" type="text/css" /> <script> (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){ (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o), m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m) })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga'); ga('create', 'UA-3427656-31', 'energetika.in.ua'); ga('send', 'pageview'); </script> </head> <body> <div class="body3"> <table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" style="width:1050px;min-width:1050px;"><tr><td> <div class="containerf"><div class="containerff"> <div class="header" > <table cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr><td style="width:440px;"> <div style="top:1px;left:-12px;display:block;position:absolute;z-index:999999;"><img src="/templates/energy/images/sv-gr2sm.jpg" /></div> <div class="sv"> <div class="custom" > <p>Бог проявив щедрість,<br />коли подарував світу таку людину...</p> <p><em>Світлані Плачковій присвячується</em></p></div> </div> </td><td> <div class="logo2"> <a href="/"></a> </div> <div class="sv2a"> <div class="custom" > <p>Видання присвячується дружині, другу й соратнику,<br />автору ідеї, ініціатору й організатору написання цих книг<br /><strong>Світлані Григорівні Плачковій</strong>, що стало її останнім<br />внеском у свою улюблену галузь – енергетику.</p></div> </div> </td></tr> <tr><td colspan="2"><div class="line4"></div></td></tr> </table> <div class="topmenu"> <div class="icemegamenu"><ul id="icemegamenu"><li id="iceMenu_101" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="http://energetika.in.ua/" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Головна</span></a></li><li id="iceMenu_139" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/about-books" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Про видання</span></a></li><li id="iceMenu_140" class="iceMenuLiLevel_1 parent active"><a href="/ua/books" class="icemega_active iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Читати</span></a><ul class="icesubMenu sub_level_1" style="width:280px"><li><div style="float:left;width:280px" class="iceCols"><ul><li id="iceMenu_144" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-1" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 1. Від вогню та води до електрики</span></a></li><li id="iceMenu_217" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-2" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 2. Пізнання й досвід – шлях до сучасної енергетики</span></a></li><li id="iceMenu_310" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-3" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 3. Розвиток теплоенергетики та гідроенергетики</span></a></li><li id="iceMenu_392" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-4" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 4. Розвиток атомної енергетики та об’єднаних енергосистем</span></a></li><li id="iceMenu_453" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-5" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 5. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі</span></a></li></ul></div></li></ul></li><li id="iceMenu_573" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/avtori" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Автори</span></a></li><li id="iceMenu_141" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/buy" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Замовити</span></a></li><li id="iceMenu_1014" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/vidguki" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Відгуки</span></a></li><li id="iceMenu_142" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/contacts" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Контакти</span></a></li></ul></div> <script type="text/javascript"> window.addEvent('domready', function() { if(document.getElementById('icemegamenu')!= null) var myMenu = new MenuMatic({id:'icemegamenu', subMenusContainerId: 'subMenusContainer', effect:'slide & fade', duration:600, physics:Fx.Transitions.Pow.easeOut, hideDelay:1000, opacity:95 }); }); </script> </div> <div class="search2"> <div id="offlajn-ajax-search"> <div class="offlajn-ajax-search-container"> <form id="search-form" action="/ua/search" method="get" onSubmit="return false;"> <div class="offlajn-ajax-search-inner"> <input type="text" name="searchword" id="search-area" value="" autocomplete="off" /> <input type="hidden" name="option" value="com_search" /> <div id="search-area-close"></div> <div id="ajax-search-button"><div class="magnifier"></div></div> <div class="ajax-clear"></div> </div> </form> <div class="ajax-clear"></div> </div> </div> <div class="ajax-clear"></div> </div> </div> <div class="component"> <div class="content"> <div class="line2"></div> <h3 class="book">Книга 2. Пізнання й досвід – шлях до сучасної енергетики</h3><div id="breadcrumbs"> <div class="breadcrumbs"> <div class="UWXbca" ><ul> <li><a href="/ua/books/book-2" class="pathway">Книга 2. Пізнання й досвід – шлях до суч</a> <img src="/templates/energy/images/system/arrow.png" alt="" /> <li><a href="/ua/books/book-2/part-4" class="pathway">ЧАСТИНА 4. Становлення атомної енергетик</a> <img src="/templates/energy/images/system/arrow.png" alt="" /> <li></div> </div> </div> <div id="system-message-container"> </div> <div class="item-page"> <h2> Розділ 17. Створення перших ядерних реакторів </h2> <p class="cit">В історії створення ядерних реакторів можна прослідкувати три етапи. На першо му етапі визначились необхідні й достатні умови перебігу самопідтримуваної ланцю гової ядерної реакції поділу. На другому етапі були встановлені всі фізичні ефекти, які сприяли і протидіяли проходженню самопідтримуваної ланцюгової ядерної реакції поділу, тобто прискорювали чи уповільнювали цей процес. І, нарешті, були здійснені кількісні розрахунки, що стосувалися конструкції реактора і протікаючих у ньому процесів.</p> <p>Створення ядерних реакторів було вирішенням однієї із складових завдань загальної атомної проблеми.</p> <p>Перший у світі реактор СР-1 (Chicago Physics) був спроектований і сконструйований Е. Фермі у співпраці з Андерсеном, Цінном, Л. Вудс та Дж. Вайлем і розміщувався у тенісному залі під трибунами стадіону Чиказького університету. Реактор почав працювати 2 грудня 1942 р. при розрахунковій початковій потужності 0,5 Вт. У перший урановий реактор СР-1 було завантажено 6 т металевого урану і деяка кількість (точно не відомо) оксиду урану через брак урану в чистому вигляді.</p> <p>Реактор повинен був мати сферичну форму і складався із горизонтальних шарів блочного графіту, які розміщувались між подібними шарами із блоків графіту і урану, що чергувались і охолоджувались повітрям.</p> <p>Критичний стан реактора, за якого втрата нейтронів компенсувалась їх виробленням (утворенням), було досягнуто, коли сферу побудували на три четверті, внаслідок чого реактор так і не одержав кінцевої форми правильної кулі.</p> <p>Через 12 днів потужність була доведена до 200 Вт і подальше підвищення потужності порахували ризикованим через генероване установкою небезпечне випромінювання. Реактор перемістили за межі міста в Аргоннську лабораторію, де він знову був змонтований і обладнаний захисним екраном.</p> <p>Реактор регулювався вручну за допомогою кадмієвих стрижнів, що поглинали надлишок нейтронів і розміщувались у спеціальних каналах. Окрім того, були передбачені два аварійних стрижні та стрижень автоматичного управління.</p> <p><span><span class="easy_img_caption imgcenter" style="width:466px;"><img class="imgcenter" alt="Мал. 17.1. Аргоннський реактор СР 2" src="/images/Kniga_2/Image_473.gif" 347="" 466="" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 17.1. Аргоннський реактор СР 2</span></span></span></p> <p>Перша дослідна установка дозволила провести експериментальне дослідження процесу одержання плутонію, яке привело до висновку, що цей спосіб дає реальну можливість його виготовлення у кількостях, достатніх для створення атомної бомби. У 1943 р. в Аргоннській національній лабораторії для експериментальних досліджень був побудований такий самий реактор СР-2 (рис 17.1), але з критичним розміром у формі куба, а у 1944 р. – ще один реактор СР-3 (мал. 17.2), в якому уповільнювачем служила важка вода, що дозволило значно зменшити розміри реактора в порівнянні з попередніми.</p> <p>У графітовому кубі реактора СР-2 були розміщені у вигляді решітки блоки урану або його оксиду. Графітові блоки одночасно виконували роль уповільнювача і будівельного матеріалу реактора, мали квадратний поперечний переріз із стороною 10,5 см і були неоднаковими по довжині, яка у більшості випадків складала 39,9 см. У деяких блоках були зроблені два симетрично розміщені отвори з відстанню між центрами 21 см. У ці отвори вставлялись уранові блоки у вигляді циліндрів діаметром 5,7 см і вагою біля 2,7 кг. Реактор, складений із горизонтальних шарів графітових блоків з ураном і без урану (прокладок), які чергувались, досягнув критичного стану під час укладки 50-го шару. Пізніше зверху уклали чотири додаткові шари чистих графітових блоків, що виконували функцію відбивача нейтронів, потім шар свинцю товщиною 15,2 см і шар дерева товщиною 3,3 м. Бокову поверхню реактора оточили аналогічним захистом. Зовнішні розміри реактора складали: ширина – 10 м, висота – 7 м, а загальна вага перевищувала 1400 т. Реактор мав 3200 блоків металевого урану і 14500 блоків оксиду урану, що еквівалентно приблизно 52 т урану. Графітова частина реактора важила біля 472 т. Металевий уран розміщувався в центрі реактора і утворював центральну решітку шириною 4,3 м, глибиною 3,3 м і висотою 3,3 м, що знаходилась між 16-м та 18-м шарами реактора. Блоки оксиду урану розміщувались по зовнішній частині активної зони реактора, де потік нейтронів менший і тому слабше паразитне поглинання нейтронів киснем.</p> <p><span><span class="easy_img_caption imgcenter" style="width:657px;"><img class="imgcenter" alt="Мал. 17.2. Аргоннський реактор СР 3" src="/images/Kniga_2/Image_474.gif" 411="" 657="" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 17.2. Аргоннський реактор СР 3</span></span></span></p> <p class="cit"><span><span class="easy_img_caption imgleft" style="width:236px;"><img class="imgleft" alt="Будинок реактору Ф 1 у Москві (Лабора торія № 2 – нині Російський науковий центр «Курчатівський інститут») " src="/images/Kniga_2/Image_475.png" 559="" 258="" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Будинок реактору Ф 1 у Москві (Лабора торія № 2 – нині Російський науковий центр «Курчатівський інститут») </span></span></span>Наприкінці 1945 р. в Москві на території Лабораторії № 2 АН СРСР почалося зведення будинку для фізичного реактора Ф-1, а з початку 1946 р. проводилося проектування першого промислового реактору та пов'язаного з ним плутонієвого комбінату в Челябінську-40. У грудні 1946 р. на дослідницькому уран-графітовому реакторі Ф-1 під керівництвом І.В. Курчатова була вперше в Європі здійснена самопідтримувана ланцюгова реакція. Пуск реактора Ф-1, який до цих пір служить науці, дав можливість виміряти потрібні ядерні константи, обрати оптимальну конструкцію першого промисловог ореактора, дослідити питання регулювання та радіаційної безпеки.</p> <p><span></span></p> <p>Через відсутність системи охолодження безпечна потужність реактора складала 200 Вт, але за короткий час потужність можна було підвищити до 100 кВт. У реакторі використовувались п’ять керуючих стрижнів довжиною 5,6 м із бронзи, покритих кадмієм. Три із цих стрижнів були аварійними, один стрижень служив для грубого регулю<span></span> вання і ще один для точного регулювання потоку нейтронів і потужності реактора.</p> <p>В історію фізики ХХ століття увійшов і перший в Європі ядерний реактор, створений в СРСР і випробуваний особисто І.В. Курчатовим у грудні 1946 року. Його потужність досягала вже 4000 кВт, що давало можливість на базі набутого досвіду створювати промислові реактори. Сам реактор розміщувався у бетонованому котловані, на дно якого було укладено вісім шарів графітових брусків. Над ними укладались шари з отворами-гніздами, куди були вставлені блоки з урану. Було також зроблено три канали для кадмієвих стрижнів, що забезпечували регулювання реакції та її аварійну зупинку, і низку горизонтальних каналів різної форми та розмірів для вимірювальної апаратури і експериментальних цілей. Загальна кількість шарів із графітових брусків склала шістдесят два.</p> <p>У 1947 році на цьому реакторі вдалось одержати перші дози плутонію, який не зустрічається у природі та є, подібно до урану, ядерним пальним, до того ж у кількостях, достатніх для вивчення основних фізичних характеристик його ядра. Перший в СРСР промисловий ядерний реактор для одержання плутонію був запущений Курчатовим у червні 1948 року.</p> <p>У середині 40-х років ХХ століття у ЛосАламоській науковій лабораторії (США) було поставлене завдання створення дослідного швидкого реактора з плутонієвим паливом, який демонстрував би можливість виробництва електроенергії. Цей реактор під назвою «Клементина» мав об’єм активної зони, що складалась із металевого плутонію, 2,5 л і охолоджувалась ртуттю. Збірка реактора розпочалась у 1946 р., критичність була досягнута у листопаді 1946 р. Енергетичний пуск відбувся у березні 1949 р. Реактор працював на потужності 25 кВт (тепл.).</p> <p class="cit">У рамках Манхеттенського проекту (секретного плану створення американської атомної бомби) вся робота з розділення ізотопів урану була доручена лабораторії відомого американського фізика Е. Лоуренса. У своїй доповіді уряду США в липні 1941 р. Лоуренс писав: «Відкрилась нова надзвичайно важлива можливість для використання ланцюгової реакції з нерозділеними ізотопами [урану]. Очевидно, якби ланцюгова реакція була здійснена, можна було б вести її... протягом деякого часу спеціально для виробництва елемента з атомним номером 94 [плутонію]... Якби були в розпорядженні... великі кількості цього елемента, то, ймовірно, можна було б здійснити ланцюгову реакцію на швидких нейтронах. У такій реакції енергія вивільнювалась би із швидкістю вибуху, і відповідна система могла б бути охарактеризована... як “зверхбомба”».</p> <p class="s6"><span><span class="easy_img_caption imgcenter" style="width:478px;"><img class="imgcenter" alt="Мал. 17.3. Схема теплопередачі в реакторі EBR: 1 – пульт управління; 2 – захисний екран; 3 – активна зона реактора; 4 – теплообмінник; 5 – приймальний бак; 6 – електромагнітний насос; 7 – живильний резервуар; 8 – турбогенератор; 9 – паровий котел" src="/images/Kniga_2/Image_477.png" 573="" 534="" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 17.3. Схема теплопередачі в реакторі EBR: 1 – пульт управління; 2 – захисний екран; 3 – активна зона реактора; 4 – теплообмінник; 5 – приймальний бак; 6 – електромагнітний насос; 7 – живильний резервуар; 8 – турбогенератор; 9 – паровий котел</span></span></span></p> <p>Реактор «Клементина» був першим реактором на швидких нейтронах, а також першим, в якому як паливо використовувався плутоній-239. Активна зона у вигляді циліндру висотою 15 см та діаметром 15 см складалась із вертикальних паливних стрижнів у стальній оболонці. Уповільнювач, звичайно, був відсутній. Відбивачем служили металевий уран і сталь. Ртутний теплоносій мав дуже малий переріз захоплення повільних нейтронів. Керування реактором здійснювалось за допомогою стрижнів, що вилучали деяку кількість урану із відбивача, оскільки бор чи кадмій, які використовуються у реакторах на теплових нейтронах, непридатні для реакторів на швидких нейтронах.</p> <p>В Аргоннській національній лабораторії (США) незалежно від описаних досліджень проводились роботи зі створення експериментального реактора-розмножувача EBR-1 на швидких нейтронах. Головною метою цього проекту була перевірка концепції атомної електростанції з реактором на швидких нейтронах як енергетичного блоку. До створення реактора приступили з початку 1951 р., а критичність була досягнута у серпні 1951 р. У грудні 1951 р. вперше за рахунок ядерної енергії був одержаний електричний струм при потужності реактора 200 кВт (ел.). Паливні елементи реактора являли собою трубки із нержавіючої сталі, що містили високозбагачений металевий уран, охолодження активної зони здійснювалось прокачуванням через неї сплаву натрію і калію (мал. 17.3). Відбивач складався із двох частин: декількох стрижнів природного металевого урану, оточуючих активну зону, і декількох клиноподібних блоків із того ж матеріалу. Керування реактором здійснювалось введенням стрижнів металевого урану в зовнішній відбивач і виведенням їх із нього.</p> <p>Реактор одночасно виробляв енергію, яка виділялась при поділі під дією швидких нейтронів, і відтворював матеріал, який ділився. Точно кажучи, реактор-розмножувач повинен використовувати той самий подільний матеріал, який у ньому виробляється, наприклад плутоній-239 у реакторах з ураном-238 як сировиною для виробництва вторинного паливного матеріалу (плутонію). Однак у даний час як подільний матеріал у багатьох реакторах на швидких нейтронах використовують уран-235. У реакторах на швидких нейтронах теплоносій не повинен містити елементів з малим масовим числом, оскільки вони будуть уповільнювати нейтрони. Інтенсивне відведення тепла з активної зони малого розміру вимагає теплоносія з винятково високими тепловідвідними властивостями. Лише одна речовина – рідкий натрій – задовольняє цим умовам.</p> <p>Аналіз паливних матеріалів відбивача реактору EBR-1 після його роботи протягом деякого часу показав, що досягнутий коефіцієнт відтворення, тобто відношення кількості одержаного плутонію-239 до кількості витраченого урану-235, дещо перевищує 100%. Оскільки умови в реакторі не були ідеальними, то порахували, що відтворення плутонію-239 має бути практично вигідним. Це було підтверджено у Великобританії експериментами у реакторі на швидких нейтронах дуже малої потужності (2 Вт), в якому паливом служив плутоній-239. Було виявлено, що на кожне розділене ядро плутонію приходиться приблизно два новоутворених. Таким чином, виграш при відтворенні одержується досить значним. У кінцевому рахунку таким реакторам має належати головна роль у програмі розвитку ядерної енергетики.</p> </div> <div style="clear:both"></div><li class="iprev">Попередня:<br /><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16" class="sublevel_nav">Розділ 16. Від відкриття радіоактивності до ланцюгової реакції поділу урану </a></li><li class="inext">Читати далі:<br /><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-18" class="sublevel_nav">Розділ 18. Перші атомні електростанції</a></li> </div></div> <script type="text/javascript"> $.noConflict(); jQuery(function() { jQuery('#vt_menu').accordion({ container: false, initShow: '#current', event: 'click', standardExpansible: false, interval: 400, showMethod: 'slideDown', hideMethod: 'slideUp', showSpeed: 400, hideSpeed: 800, scrollSpeed: 600 }); }); </script> <style type="text/css"> ul.vt_fancymenu { list-style: none; margin: 0; padding: 0; } ul.vt_fancymenu li a{ padding: 0; background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow1.png) no-repeat 0 2px!important; list-style: none; margin: 0; } ul.vt_fancymenu li.havechild a { background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/menu_bg.png) 0 1px no-repeat !important; } ul.vt_fancymenu li li { margin: 0; } ul.vt_fancymenu li li.first { border-top: none; } ul.vt_fancymenu li.active, ul.vt_fancymenu li.havechild.open, ul.vt_fancymenu li a.open, ul.vt_fancymenu li a:hover.open { background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/menu_bg_act.png) 0 2px no-repeat !important; color:#f4e9cf; } ul.vt_fancymenu li li.active, ul.vt_fancymenu li li.havechild, ul.vt_fancymenu li li.havechild:hover { background: none !important; } ul.vt_fancymenu li li.sfhover, ul.vt_fancymenu li li:hover { background: none !important; } ul.vt_fancymenu li a { display: block; padding: 0 0px 0 10px; color:#fff; cursor: pointer; text-decoration: none; } ul.vt_fancymenu li.active li a, ul.vt_fancymenu li { color: #000; } ul.vt_fancymenu li li.active a.active, ul.vt_fancymenu li.active a.active, ul.vt_fancymenu .current a{ color: #ffecac; } ul.vt_fancymenu li a:hover, ul.vt_fancymenu li a:active, ul.vt_fancymenu li a:focus { color:#fff1c7; } ul.vt_fancymenu li ul { list-style: none; margin: 0; padding: 0 0 0 10px; } ul.vt_fancymenu li li, ul.vt_fancymenu li li li.first { background: none!important; margin: 0; } ul.vt_fancymenu li li a, ul.vt_fancymenu li li.last-child a, ul.vt_fancymenu li li li.last-child a, ul.vt_fancymenu li.last-child a{ background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow1.png) no-repeat 2px 2px!important; border: none; font-weight: normal !important; padding-left: 10px !important; } ul.vt_fancymenu li li#current a, ul.vt_fancymenu li#current a{ background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow_hover1.png) no-repeat 0 3px!important; color:#ffe26f; } ul.vt_fancymenu li li.havechild > a { background-image: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow.png); } ul.vt_fancymenu li li a.active, ul.vt_fancymenu li li a.open { background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/arrow_hover1.png) no-repeat 0 1px; color: #f4e9cf; } ul.vt_fancymenu li li.havechild > a.active, ul.vt_fancymenu li li.havechild > a.open { background-image: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow_hover.png); } ul.vt_fancymenu ul { overflow: hidden; left: auto; } ul.vt_fancymenu {font-size:8pt;line-height:105%;font-family:arial;} ul.vt_fancymenu li a,ul.vt_fancymenu li a:link,ul.vt_fancymenu li a:visited{display:block;width:100%;height:100%;text-align:left; text-decoration:none;} ul.vt_fancymenu li a:hover,ul.vt_fancymenu li ul li a:hover,ul.vt_fancymenu li a:focus,ul.vt_fancymenu li.active a,ul.vt_fancymenu li li.vtemfancyhover a span,ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover a span,ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover a span{background-color:transparent !important; outline:none;} ul.vt_fancymenu li.zactive a{background-color:transparent !important; outline:none;} ul.vt_fancymenu li li a,ul.vt_fancymenu li li a:link,ul.vt_fancymenu li li a:visited, ul.vt_fancymenu li li.vtemfancyhover ul li a span, ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li a span,ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li a span{text-align:left; font-weight:normal;padding:0; line-height:120%;margin-right:20px;} ul.vt_fancymenu li li.parent{background:url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow.gif) 98% 10px no-repeat;} ul.vt_fancymenu li li.vtemfancyhover{background:url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow1.gif) 98% 10px no-repeat !important;} /*/////////////////////////////////////////////////////////////*/ ul.vt_fancymenu{margin:0px !important; padding:5px 33px 0px 15px!important; list-style:none !important; position:fixed;overflow:auto; height:100%;top:0px; z-index:9999; background:#937c60 url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/line1.png) top right repeat-y; left:0px; -moz-box-shadow: inset 0 0 20px #514230; -webkit-box-shadow: inset 0 0 20px #514230; box-shadow: inset 0 0 20px #514230; } .vt_fancymenu li.level0{background-color:#937c60; } ul.vt_fancymenu > li {width:140px; margin:0; background-image:url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/line.png); background-position:left bottom; background-repeat:repeat-x; padding:8px 0;} ul.vt_fancymenu ul li {padding:5px 5px 5px 0; margin:0;} ul.vt_fancymenu li:hover ul {display:block;} </style> <div class="vt_menu_wapper"> <ul id="vt_menu" class="vt_fancymenu"> <li ><a href="/ua/books/book-2/intro" ><span>Вступ</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-1" ><span>ЧАСТИНА 1. Мистецтво пізнавати навколишній світ</span></a></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2" ><span>ЧАСТИНА 2. Розвиток вчення про теплоту, термодинаміку, теплопередачу і теплові машини </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1" ><span>Розділ 1. Теплота</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-1" ><span>1.1. Агрегатні стани тіл</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-2" ><span>1.2. Природа теплоти. Принцип еквівалентності. Закон збереження енергії</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-3" ><span>1.3. Енергія. Види енергії та їх особливості</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-4" ><span>1.4. Теплоємність</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2" ><span>Розділ 2. Основи термодинаміки </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-1" ><span>2.1. Предмет і метод термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-2" ><span>2.2. Основні поняття і визначення</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-3" ><span>2.3. Перший закон термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-4" ><span>2.4. Другий закон термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-5" ><span>2.5. Поняття ексергії</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-6" ><span>2.6. Третій закон термодинаміки (тепловий закон Нернста)</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-7" ><span>2.7. Ентропія і невпорядкованість (статистичний характер другого закону термодинаміки)</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-8" ><span>2.8. Філософсько-методологічні основи другого закону термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-9" ><span>2.9. Термодинаміка на рубежі ХХІ століття. Стан і перспективи</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3" ><span>Розділ 3. Основи теплопередачі </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3/3-1" ><span>3.1. Способи перенесення теплоти</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3/3-2" ><span>3.2. Класифікація способів перенесення теплоти</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3/3-3" ><span>3.3. Деякі основні напрями розвитку теорії і практики теплопередачі на сучасному етапі</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4" ><span>Розділ 4. Створення механізмів і машин для спалювання палива та використання теплової енергії </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-1" ><span>4.1. Парові двигуни (парові машини; парові турбіни)</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-1/4-1-1" ><span>4.1.1. Парові машини</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-1/4-1-2" ><span>4.1.2. Парові турбіни</span></a></li></ul></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-2-dviguni-vnutrishnogo-zgoryannya" ><span>4.2. Двигуни внутрішнього згоряння</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-3" ><span>4.3. Парові котли</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-4" ><span>4.4. Топки</span></a></li></ul></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3" ><span>ЧАСТИНА 3. Розвиток вчення про електрику і магнетизм. Становлення електроенергетики </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5" ><span>Розділ 5. Перші спостереження та експериментальні дослідження електрики і магнетизму. Відкриття основних властивостей і законів електрики</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-1" ><span>5.1. Перші відомості про електрику тертя і магнетизм</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-2" ><span>5.2. Електропровідність. Провідники та ізолятори</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-3" ><span>5.3. Два роди електричних зарядів. Закон Кулона</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-4" ><span>5.4. Електричне поле і його характеристики</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-5" ><span>5.5. Електрична ємність. Конденсатор</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-6" ><span>5.6. Електрична машина тертя. Індукційна машина</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-7" ><span>5.7. Досліди з електричним розрядом. Вивчення атмосферної електрики</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6" ><span>Розділ 6. Вивчення електричного струму. Встановлення основних законів електричного кола </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6/6-1" ><span>6.1. Відкриття гальванічного струму</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6/6-2" ><span>6.2. Дослідження електричного кола. Закони Ома і Кірхгофа</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6/6-4" ><span>6.3. Електромагнетизм. Електромагнітна індукція</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7" ><span>Розділ 7. Теплова і світлова дія електричного струму. Зародження основ електродинаміки </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-1" ><span>7.1. Оборотність електричної і теплової енергії. Закон Джоуля–Ленца</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-2" ><span>7.2. Відкриття вольтової дуги. Дугові електричні лампи</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-3" ><span>7.3. Лампи розжарювання</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-4" ><span>7.4. Термоелектричний струм</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-5" ><span>7.5. Зародження основ електродинаміки</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-8" ><span>Розділ 8. Винахід перших електричних машин. Створення центральних електричних станцій</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-8/8-1" ><span>8.1. Перші електричні машини</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-8/8-2" ><span>8.2. Створення центральних електростанцій</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9" ><span>Розділ 9. Винахід електродвигунів та електричної тяги</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9/9-1" ><span>9.1. Перші електродвигуни</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9/9-2" ><span>9.2. Використання електричної тяги</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9/9-3" ><span>9.3. Електродвигуни змінного струму</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10" ><span>Розділ 10. Розвиток електротехнологій </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10/10-1" ><span>10.1. Електроліз, гальваностегія, гальванопластика</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10/10-2" ><span>10.2. Інші напрями застосування хімічної дії струму</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10/10-3" ><span>10.3. Технічне застосування теплової дії струму</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11" ><span>Розділ 11. Створення перших систем передачі й розподілу електричної енергії </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-1" ><span>11.1. Перші досліди з передачі електрики на відстань</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-2" ><span>11.2. Перші системи передачі електроенергії постійним струмом</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-3" ><span>11.3. Передача електроенергії змінним струмом</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-4" ><span>11.4. Трансформація електроенергії</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-5" ><span>11.5. Удосконалення конструкції ліній електропередачі</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12" ><span>Розділ 12. Об'єднання електричних мереж для паралельної роботи. Створення енергетичних систем</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-1" ><span>12.1. Перші кроки з об'єднання</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-2" ><span>12.2. Основні способи з'єднання мереж</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-3" ><span>12.3. Реалізація об'єднання електричних мереж у першій третині ХХ століття</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-4" ><span>12.4. Переваги з'єднання мереж</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-5" ><span>12.5. Основні технічні проблеми з'єднання мереж</span></a></li></ul></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-13" ><span>Розділ 13. Енергетика Росії на початку ХХ століття</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-14" ><span>Розділ 14. План ГОЕЛРО – перший у світовій історії план розвитку народного господарства</span></a></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15" ><span>Розділ 15. Створення і становлення енергетичної системи України</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15/15-1" ><span>15.1. Від перших електростанцій і ліній електропередачі до об'єднаної енергетичної системи України</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15/15-2" ><span>15.2. Створення та становлення Київської енергосистеми</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15/15-3" ><span>15.3. Становлення енергетики Західної України</span></a></li></ul></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-4" ><span>ЧАСТИНА 4. Становлення атомної енергетики</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16" ><span>Розділ 16. Від відкриття радіоактивності до ланцюгової реакції поділу урану </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-1" ><span>16.1. На сцену виходить уран. Радіоактивність</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-2" ><span>16.2. Енергія атома</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-3" ><span>16.3. Радіоактивні елементи в періодичній системі</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-4" ><span>16.4. Перші ядерні реакції. Відкриття нейтрона</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-5" ><span>16.5. Штучна радіоактивність</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-6" ><span>16.6. Нейтрон вступає в дію. Поділ урану. Плутоній</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-7" ><span>16.7. Ланцюгова ядерна реакція поділу урану</span></a></li></ul></li><li id="current" class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-17" ><span>Розділ 17. Створення перших ядерних реакторів</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-18" ><span>Розділ 18. Перші атомні електростанції</span></a></li></ul></li><li ><a href="/ua/books/book-2/visnovok" ><span>Висновок</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/koly-b-ne-vony" ><span>Коли б не вони... Хронологія найважливіших відкриттів у галузі енергетики</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/references" ><span>Список використаної літератури</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/vidomosti-pro-avtoriv" ><span>Відомості про авторів</span></a></li></ul></div><div style="clear:both"></div> <div class="footer" > <div class="custom" > <p> </p> <div style="float: right; margin-top: -20px; margin-bottom: 40px;"><a href="https://vse.energy/" target="_blank"><img src="/images/vse-energy-logo.jpg" alt="vse-energy-logo" /></a> <a href="/ua/film"><img src="/images/film.jpg" width="156" height="80" /></a></div> <p> </p> <p>Використання матеріалів сайту дозволене за умови наявності посилання на сайт.<br />Передрук матеріалів з інших джерел (ЗМІ, наших партнерів) можливий у випадку зазначення першоджерела.<br /><br /><br />©  2012-2013 Енергетика: історія, сучасність і майбутнє</p></div> </div> </div> </div> </td><td style="width:10px;"> </td><td valign="top" style="width:20px;"><div class="langs"><div class="mod-languages"> <ul class="lang-block"> <li class="lang-active" dir="ltr"> <a href="/ua/books/book-2/part-4/section-17"> У к р а ї н с ь к а </a> </li> <li class="" dir="ltr"> <a href="/ru/books/book-2/part-4/section-17"> Р у с с к и й </a> </li> </ul> </div> </div></td></tr></table> </body> </html>