CINXE.COM

<!DOCTYPE html> <html class="client-nojs" lang="uk" dir="ltr"> <head> <meta charset="UTF-8"> <title>Католицька церква — Вікіпедія</title> <script>(function(){var className="client-js";var cookie=document.cookie.match(/(?:^|; )ukwikimwclientpreferences=([^;]+)/);if(cookie){cookie[1].split('%2C').forEach(function(pref){className=className.replace(new RegExp('(^| )'+pref.replace(/-clientpref-\w+$|[^\w-]+/g,'')+'-clientpref-\\w+( |$)'),'$1'+pref+'$2');});}document.documentElement.className=className;}());RLCONF={"wgBreakFrames":false,"wgSeparatorTransformTable":[",\t."," \t,"],"wgDigitTransformTable":["",""],"wgDefaultDateFormat":"dmy","wgMonthNames":["","січень","лютий","березень","квітень","травень","червень","липень","серпень","вересень","жовтень","листопад","грудень"],"wgRequestId":"67e71cbb-8556-44fc-a16b-7acf693abac7","wgCanonicalNamespace":"","wgCanonicalSpecialPageName":false,"wgNamespaceNumber":0,"wgPageName":"Католицька_церква","wgTitle":"Католицька церква","wgCurRevisionId":43165792,"wgRevisionId":43165792, "wgArticleId":10732,"wgIsArticle":true,"wgIsRedirect":false,"wgAction":"view","wgUserName":null,"wgUserGroups":["*"],"wgCategories":["Сторінки з використанням розширення JsonConfig","Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine","Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title","Помилки CS1: Сторінки з посиланнями на джерела з пустими невідомими параметрами","Сторінки, що використовують «multiple image» із автоматичним масштабуванням","Сторінки, які використовують складаний список з background та text-align у titlestyle","Статті, що потребують прояснення","Використання шаблону Reflist із кількістю колонок", "Вікідані:P4613:відсутня","Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіцитати","Надпопулярні статті","Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN","Статті з цитатами Католицької енциклопедії 1913","Католицизм","Християнські деномінації","Західна цивілізація"],"wgPageViewLanguage":"uk","wgPageContentLanguage":"uk","wgPageContentModel":"wikitext","wgRelevantPageName":"Католицька_церква","wgRelevantArticleId":10732,"wgIsProbablyEditable":true,"wgRelevantPageIsProbablyEditable":true,"wgRestrictionEdit":[],"wgRestrictionMove":[],"wgNoticeProject":"wikipedia","wgCiteReferencePreviewsActive":true,"wgFlaggedRevsParams":{"tags":{"accuracy":{"levels":3}}},"wgStableRevisionId":43165792,"wgMediaViewerOnClick":true,"wgMediaViewerEnabledByDefault":true,"wgPopupsFlags":0, "wgVisualEditor":{"pageLanguageCode":"uk","pageLanguageDir":"ltr","pageVariantFallbacks":"uk"},"wgMFDisplayWikibaseDescriptions":{"search":true,"watchlist":true,"tagline":true,"nearby":true},"wgWMESchemaEditAttemptStepOversample":false,"wgWMEPageLength":300000,"wgRelatedArticlesCompat":[],"wgCentralAuthMobileDomain":false,"wgEditSubmitButtonLabelPublish":true,"wgULSPosition":"interlanguage","wgULSisCompactLinksEnabled":true,"wgVector2022LanguageInHeader":false,"wgULSisLanguageSelectorEmpty":false,"wgWikibaseItemId":"Q9592","wgCheckUserClientHintsHeadersJsApi":["brands","architecture","bitness","fullVersionList","mobile","model","platform","platformVersion"],"GEHomepageSuggestedEditsEnableTopics":true,"wgGETopicsMatchModeEnabled":false,"wgGEStructuredTaskRejectionReasonTextInputEnabled":false,"wgGELevelingUpEnabledForUser":false};RLSTATE={"ext.globalCssJs.user.styles":"ready","site.styles":"ready","user.styles":"ready","ext.globalCssJs.user":"ready","user":"ready","user.options": "loading","ext.cite.styles":"ready","skins.vector.styles.legacy":"ready","jquery.makeCollapsible.styles":"ready","ext.flaggedRevs.basic":"ready","mediawiki.codex.messagebox.styles":"ready","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript":"ready","codex-search-styles":"ready","ext.uls.interlanguage":"ready","wikibase.client.init":"ready","ext.wikimediaBadges":"ready"};RLPAGEMODULES=["ext.cite.ux-enhancements","mediawiki.page.media","ext.scribunto.logs","site","mediawiki.page.ready","jquery.makeCollapsible","mediawiki.toc","skins.vector.legacy.js","ext.centralNotice.geoIP","ext.centralNotice.startUp","ext.flaggedRevs.advanced","ext.gadget.CurIDLink","ext.gadget.collapserefs","ext.gadget.showContributorContent","ext.gadget.switcher","ext.gadget.edittop","ext.gadget.new-section","ext.gadget.newTopicOnTop","ext.gadget.MonobookToolbarStandard","ext.gadget.ProtectionIndicator","ext.gadget.Statistics","ext.gadget.interwiki-langlist","ext.urlShortener.toolbar","ext.centralauth.centralautologin" ,"mmv.bootstrap","ext.popups","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.init","ext.visualEditor.targetLoader","ext.echo.centralauth","ext.eventLogging","ext.wikimediaEvents","ext.navigationTiming","ext.uls.compactlinks","ext.uls.interface","ext.cx.eventlogging.campaigns","ext.checkUser.clientHints","ext.growthExperiments.SuggestedEditSession","wikibase.sidebar.tracking"];</script> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.loader.impl(function(){return["user.options@12s5i",function($,jQuery,require,module){mw.user.tokens.set({"patrolToken":"+\\","watchToken":"+\\","csrfToken":"+\\"}); }];});});</script> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=codex-search-styles%7Cext.cite.styles%7Cext.flaggedRevs.basic%7Cext.uls.interlanguage%7Cext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript%7Cext.wikimediaBadges%7Cjquery.makeCollapsible.styles%7Cmediawiki.codex.messagebox.styles%7Cskins.vector.styles.legacy%7Cwikibase.client.init&only=styles&skin=vector"> <script async="" src="/w/load.php?lang=uk&modules=startup&only=scripts&raw=1&skin=vector"></script> <meta name="ResourceLoaderDynamicStyles" content=""> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=site.styles&only=styles&skin=vector"> <meta name="generator" content="MediaWiki 1.44.0-wmf.4"> <meta name="referrer" content="origin"> <meta name="referrer" content="origin-when-cross-origin"> <meta name="robots" content="max-image-preview:standard"> <meta name="format-detection" content="telephone=no"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/Saint_Peter%27s_Basilica_facade%2C_Rome%2C_Italy.jpg/1200px-Saint_Peter%27s_Basilica_facade%2C_Rome%2C_Italy.jpg"> <meta property="og:image:width" content="1200"> <meta property="og:image:height" content="799"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/Saint_Peter%27s_Basilica_facade%2C_Rome%2C_Italy.jpg/800px-Saint_Peter%27s_Basilica_facade%2C_Rome%2C_Italy.jpg"> <meta property="og:image:width" content="800"> <meta property="og:image:height" content="532"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/Saint_Peter%27s_Basilica_facade%2C_Rome%2C_Italy.jpg/640px-Saint_Peter%27s_Basilica_facade%2C_Rome%2C_Italy.jpg"> <meta property="og:image:width" content="640"> <meta property="og:image:height" content="426"> <meta name="viewport" content="width=1120"> <meta property="og:title" content="Католицька церква — Вікіпедія"> <meta property="og:type" content="website"> <link rel="preconnect" href="//upload.wikimedia.org"> <link rel="alternate" media="only screen and (max-width: 640px)" href="//uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0"> <link rel="alternate" type="application/x-wiki" title="Редагувати" href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit"> <link rel="apple-touch-icon" href="/static/apple-touch/wikipedia.png"> <link rel="icon" href="/static/favicon/wikipedia.ico"> <link rel="search" type="application/opensearchdescription+xml" href="/w/rest.php/v1/search" title="Вікіпедія (uk)"> <link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" href="//uk.wikipedia.org/w/api.php?action=rsd"> <link rel="canonical" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0"> <link rel="license" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk"> <link rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Вікіпедія — Atom-стрічка" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&feed=atom"> <link rel="dns-prefetch" href="//meta.wikimedia.org" /> <link rel="dns-prefetch" href="//login.wikimedia.org"> </head> <body class="skin-vector-legacy mediawiki ltr sitedir-ltr mw-hide-empty-elt ns-0 ns-subject mw-editable page-Католицька_церква rootpage-Католицька_церква skin-vector action-view"><div id="mw-page-base" class="noprint"></div> <div id="mw-head-base" class="noprint"></div> <div id="content" class="mw-body" role="main"> <a id="top"></a> <div id="siteNotice"></div> <div class="mw-indicators"> </div> <h1 id="firstHeading" class="firstHeading mw-first-heading">Католицька церква</h1> <div id="bodyContent" class="vector-body"> <div id="siteSub" class="noprint">Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.</div> <div id="contentSub"><div id="mw-content-subtitle"></div></div> <div id="contentSub2"></div> <div id="jump-to-nav"></div> <a class="mw-jump-link" href="#mw-head">Перейти до навігації</a> <a class="mw-jump-link" href="#searchInput">Перейти до пошуку</a> <div id="mw-content-text" class="mw-body-content"><div class="mw-content-ltr mw-parser-output" lang="uk" dir="ltr"><div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px">Див. також: <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Україні">Католицька церква в Україні</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96" title="Римсько-католицька церква в Україні">Римсько-католицька церква в Україні</a> та <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Українська греко-католицька церква">Українська греко-католицька церква</a></div><div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px">Див. також: <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Західне християнство">Західне християнство</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Східне християнство">Східне християнство</a></div><div class="dablink noprint" style="font-style:italic; padding-left:2em;">Запит «Католицизм» перенаправляє сюди; див. також <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" class="mw-disambig" title="Католицизм (значення)">інші значення</a>.</div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43294709">.mw-parser-output .mw-parser-output table.mw-hiero-table td{vertical-align:middle}.mw-parser-output .infobox{border-spacing:3px;font-size:88%;line-height:1.5em;width:22em}.mw-parser-output .infobox-header,.mw-parser-output .infobox-label,.mw-parser-output .infobox-above,.mw-parser-output .infobox-full-data,.mw-parser-output .infobox-data,.mw-parser-output .infobox-below,.mw-parser-output .infobox-subheader,.mw-parser-output .infobox-image,.mw-parser-output .infobox-navbar{vertical-align:top}.mw-parser-output .infobox-label,.mw-parser-output .infobox-data{text-align:left}.mw-parser-output .infobox .infobox-above,.mw-parser-output .infobox .infobox-title{font-size:125%;font-weight:bold;text-align:center}.mw-parser-output .infobox-title{padding:0.2em}.mw-parser-output .infobox .infobox-header,.mw-parser-output .infobox .infobox-subheader,.mw-parser-output .infobox .infobox-image,.mw-parser-output .infobox .infobox-full-data,.mw-parser-output .infobox .infobox-below{text-align:center}.mw-parser-output .infobox .infobox-navbar{text-align:right}.mw-parser-output .infobox-subbox{padding:0;border:none;margin:-3px;width:auto;min-width:100%;font-size:100%;clear:none;float:none;background-color:transparent}.mw-parser-output .infobox-3cols-child{margin:auto}.mw-parser-output .infobox .navbar{font-size:100%}.mw-parser-output .infobox-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-header,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-subheader,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-above,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-title,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-image,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-full-data,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-below{text-align:center}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .infobox.vevent [bgcolor]{background:inherit;color:inherit}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .infobox-full-data div{background:#1f1f23!important;color:var(--color-base)}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .infobox.vevent [bgcolor]{background:inherit;color:inherit}html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .infobox-full-data div{background:#1f1f23!important;color:var(--color-base)}}</style><table class="infobox" style="width: 24em; font-size: 88%; text-align: left;;"><tbody><tr><th colspan="2" class="infobox-above"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Emblem_of_the_Papacy_SE.svg" class="mw-file-description"><img alt="Герб Святого Престолу" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/81/Emblem_of_the_Papacy_SE.svg/25px-Emblem_of_the_Papacy_SE.svg.png" decoding="async" width="25" height="34" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/81/Emblem_of_the_Papacy_SE.svg/38px-Emblem_of_the_Papacy_SE.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/81/Emblem_of_the_Papacy_SE.svg/50px-Emblem_of_the_Papacy_SE.svg.png 2x" data-file-width="815" data-file-height="1105" /></a> Католицька церква</th></tr><tr><td colspan="2" class="infobox-subheader"><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> Ecclesia Catholica</td></tr><tr><td colspan="2" class="infobox-image"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43954397/mw-parser-output/.tmulti">.mw-parser-output .tmulti .multiimageinner{display:flex;flex-direction:column}.mw-parser-output .tmulti .trow{display:flex;flex-direction:row;clear:left;flex-wrap:wrap;width:100%;box-sizing:border-box}.mw-parser-output .tmulti .tsingle{margin:1px;float:left}.mw-parser-output .tmulti .theader{clear:both;font-weight:bold;text-align:center;align-self:center;background-color:transparent;width:100%}.mw-parser-output .tmulti .thumbcaption{background-color:transparent}.mw-parser-output .tmulti .text-align-left{text-align:left}.mw-parser-output .tmulti .text-align-right{text-align:right}.mw-parser-output .tmulti .text-align-center{text-align:center}@media all and (max-width:720px){.mw-parser-output .tmulti .thumbinner{width:100%!important;box-sizing:border-box;max-width:none!important;align-items:center}.mw-parser-output .tmulti .trow{justify-content:center}.mw-parser-output .tmulti .tsingle{float:none!important;max-width:100%!important;box-sizing:border-box;text-align:center}.mw-parser-output .tmulti .tsingle .thumbcaption{text-align:left}.mw-parser-output .tmulti .trow>.thumbcaption{text-align:center}}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .tmulti .multiimageinner img{background-color:white}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .tmulti .multiimageinner img{background-color:white}}</style><div class="thumb tmulti tnone center"><div class="multiimageinner" style="width:262px;max-width:262px;border:none"><div class="trow"><div class="tsingle" style="width:260px;max-width:260px"><div style="border:1;;height:171px;overflow:hidden"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Saint_Peter%27s_Basilica_facade,_Rome,_Italy.jpg" class="mw-file-description"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/Saint_Peter%27s_Basilica_facade%2C_Rome%2C_Italy.jpg/258px-Saint_Peter%27s_Basilica_facade%2C_Rome%2C_Italy.jpg" decoding="async" width="258" height="172" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/Saint_Peter%27s_Basilica_facade%2C_Rome%2C_Italy.jpg/387px-Saint_Peter%27s_Basilica_facade%2C_Rome%2C_Italy.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/Saint_Peter%27s_Basilica_facade%2C_Rome%2C_Italy.jpg/516px-Saint_Peter%27s_Basilica_facade%2C_Rome%2C_Italy.jpg 2x" data-file-width="4470" data-file-height="2975" /></a></div></div></div><div class="trow"><div class="tsingle" style="width:81px;max-width:81px"><div style="border:1;;height:116px;overflow:hidden"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%CE%A3%CE%B1%CE%B3%CF%81%CE%AC%CE%B4%CE%B1_%CE%A6%CE%B1%CE%BC%CE%AF%CE%BB%CE%B9%CE%B1_2941.jpg" class="mw-file-description"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/%CE%A3%CE%B1%CE%B3%CF%81%CE%AC%CE%B4%CE%B1_%CE%A6%CE%B1%CE%BC%CE%AF%CE%BB%CE%B9%CE%B1_2941.jpg/79px-%CE%A3%CE%B1%CE%B3%CF%81%CE%AC%CE%B4%CE%B1_%CE%A6%CE%B1%CE%BC%CE%AF%CE%BB%CE%B9%CE%B1_2941.jpg" decoding="async" width="79" height="117" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/%CE%A3%CE%B1%CE%B3%CF%81%CE%AC%CE%B4%CE%B1_%CE%A6%CE%B1%CE%BC%CE%AF%CE%BB%CE%B9%CE%B1_2941.jpg/119px-%CE%A3%CE%B1%CE%B3%CF%81%CE%AC%CE%B4%CE%B1_%CE%A6%CE%B1%CE%BC%CE%AF%CE%BB%CE%B9%CE%B1_2941.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/%CE%A3%CE%B1%CE%B3%CF%81%CE%AC%CE%B4%CE%B1_%CE%A6%CE%B1%CE%BC%CE%AF%CE%BB%CE%B9%CE%B1_2941.jpg/158px-%CE%A3%CE%B1%CE%B3%CF%81%CE%AC%CE%B4%CE%B1_%CE%A6%CE%B1%CE%BC%CE%AF%CE%BB%CE%B9%CE%B1_2941.jpg 2x" data-file-width="2774" data-file-height="4099" /></a></div></div><div class="tsingle" style="width:177px;max-width:177px"><div style="border:1;;height:116px;overflow:hidden"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Cath%C3%A9drale_Notre-Dame_de_Paris,_3_June_2010.jpg" class="mw-file-description"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/Cath%C3%A9drale_Notre-Dame_de_Paris%2C_3_June_2010.jpg/175px-Cath%C3%A9drale_Notre-Dame_de_Paris%2C_3_June_2010.jpg" decoding="async" width="175" height="116" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/Cath%C3%A9drale_Notre-Dame_de_Paris%2C_3_June_2010.jpg/263px-Cath%C3%A9drale_Notre-Dame_de_Paris%2C_3_June_2010.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/Cath%C3%A9drale_Notre-Dame_de_Paris%2C_3_June_2010.jpg/350px-Cath%C3%A9drale_Notre-Dame_de_Paris%2C_3_June_2010.jpg 2x" data-file-width="3216" data-file-height="2136" /></a></div></div></div><div class="trow"><div class="tsingle" style="width:80px;max-width:80px"><div style="border:1;;height:117px;overflow:hidden"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:St._Nicholas_Roman_Catholic_Cathedral,_Kyiv_8.jpg" class="mw-file-description"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7b/St._Nicholas_Roman_Catholic_Cathedral%2C_Kyiv_8.jpg/78px-St._Nicholas_Roman_Catholic_Cathedral%2C_Kyiv_8.jpg" decoding="async" width="78" height="117" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7b/St._Nicholas_Roman_Catholic_Cathedral%2C_Kyiv_8.jpg/117px-St._Nicholas_Roman_Catholic_Cathedral%2C_Kyiv_8.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7b/St._Nicholas_Roman_Catholic_Cathedral%2C_Kyiv_8.jpg/156px-St._Nicholas_Roman_Catholic_Cathedral%2C_Kyiv_8.jpg 2x" data-file-width="2003" data-file-height="3000" /></a></div></div><div class="tsingle" style="width:178px;max-width:178px"><div style="border:1;;height:117px;overflow:hidden"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:St_Elie_-_St_Gregory_Armenian_Catholic_Cathedral.jpg" class="mw-file-description"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c5/St_Elie_-_St_Gregory_Armenian_Catholic_Cathedral.jpg/176px-St_Elie_-_St_Gregory_Armenian_Catholic_Cathedral.jpg" decoding="async" width="176" height="117" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c5/St_Elie_-_St_Gregory_Armenian_Catholic_Cathedral.jpg/264px-St_Elie_-_St_Gregory_Armenian_Catholic_Cathedral.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c5/St_Elie_-_St_Gregory_Armenian_Catholic_Cathedral.jpg/352px-St_Elie_-_St_Gregory_Armenian_Catholic_Cathedral.jpg 2x" data-file-width="1536" data-file-height="1024" /></a></div></div></div></div></div></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;">Тип</th><td class="infobox-data">християнська конфесія<a class="external text" href="https://www.wikidata.org/wiki/Q879146?uselang=uk">[d]</a> <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Історичні церкви">історична церква</a> і <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Християнська церква">Християнська церква</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;">Класифікація</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Кафоличність">Соборність</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" class="mw-redirect" title="Святі писання">Писання</a></th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Біблія">Біблія</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;">Теологія</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F" title="Католицьке богослов'я">Католицьке богослов'я</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;">Управління</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська курія">Римська курія</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;">Структура</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%84%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Єпископальна система церковного управління">Єпископальна</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Папа Римський">Папа Римський</a></th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA_(%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0)" title="Франциск (папа)">Франциск</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/Sui_iuris" title="Sui iuris">24 церкви sui iuris</a></th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Римо-католицька церква">Латинська Церква</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Східні католицькі церкви">східні католицькі церкви</a> <div class="mw-collapsible mw-collapsed" style="text-align: center; font-size: 95%;"> <div style="line-height: 1.6em; font-weight: bold; font-size: 100%; text-align: left; background:transparent;text-align:left;font-weight:normal;"><div>Усі церкви:</div></div> <ul class="mw-collapsible-content" style="font-size: 105%; margin-top: 0; margin-bottom: 0; line-height: inherit; text-align: left; list-style: none none; margin-left: 0;"><li style="line-height: inherit; margin: 0"> <ol><li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Римо-католицька церква">Латинська церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Українська греко-католицька церква">Українська греко-католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Сиро-малабарська церква">Сиро-малабарська церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Маронітська церква">Маронітська церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Мелькітська греко-католицька церква">Мелькітська греко-католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Халдейська католицька церква">Халдейська католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Сиро-маланкарська католицька церква">Сиро-маланкарська католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Русинська греко-католицька церква">Русинська греко-католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Угорська греко-католицька церква">Угорська греко-католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Словацька греко-католицька церква">Словацька греко-католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Сирійська католицька церква">Сирійська католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Коптська католицька церква">Коптська католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Еритрейська католицька церква">Еритрейська католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Румунська греко-католицька церква">Румунська греко-католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Вірменська католицька церква">Вірменська католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D1%96%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Етіопська католицька церква">Етіопська католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE-%D0%B0%D0%BB%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Італо-албанська католицька церква">Італо-албанська католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%97" title="Греко-католицька церква Хорватії та Сербії">Греко-католицька церква Хорватії та Сербії</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Македонська греко-католицька церква">Македонська греко-католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Російська греко-католицька церква">Російська греко-католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Болгарська греко-католицька церква">Болгарська греко-католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Білоруська греко-католицька церква">Білоруська греко-католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Албанська греко-католицька церква">Албанська греко-католицька церква</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Греко-візантійська католицька церква">Греко-візантійська католицька церква</a></li></ol></li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D1%94%D1%86%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список католицьких дієцезій (ще не написана)">Дієцезії</a></th><td class="infobox-data"> <ul><li>Архієпархій: <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%94%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список католицьких архієпархій (ще не написана)">640</a></li> <li>Дієцезії: <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D1%94%D1%86%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%B9_(%D0%B7%D0%B0_%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BC)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список католицьких дієцезій (за алфавітом) (ще не написана)">2,851</a></li></ul> </td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%97_%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Парафії в Католицькій церкві (ще не написана)">Парафії</a></th><td class="infobox-data">221,700</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80" title="Католицький літургійний календар">Календар</a></th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80" title="Григоріанський календар">Григоріанський</a><a href="#cite_note-1">[a]</a>, <a href="/wiki/%D0%95%D1%84%D1%96%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80" title="Ефіопський календар">етіопський</a><a href="#cite_note-2">[b]</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80" title="Новоюліанський календар">новоюліанський</a><a href="#cite_note-3">[c]</a> та <a href="/wiki/%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80" title="Юліанський календар">юліанський</a><a href="#cite_note-4">[d]</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;">Регіон</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D1%8E" title="Католицька церква за країною">Світ</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;">Штаб-квартира</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD" title="Ватикан">Ватикан</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;">Засновник</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%83%D1%81_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81" title="Ісус Христос">Ісус Христос</a>, згідно з <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B5_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Святе Передання">Святим Переданням</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;">Початок</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/I_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="I століття">I століття</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B0_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" class="mw-redirect" title="Свята Земля">Свята Земля</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Римська Імперія">Римська Імперія</a> <a href="#cite_note-RCC-5">[1]</a><a href="#cite_note-6">[2]</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;">Учасники</th><td class="infobox-data">1,329 млрд (2018)<a href="#cite_note-AnnuarioPontificio-7">[3]</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Священнослужитель">Священнослужителі</a></th><td class="infobox-data"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43327770">.mw-parser-output .plainlist ol,.mw-parser-output .plainlist ul{line-height:inherit;list-style:none;margin:0;padding:0}.mw-parser-output .plainlist ol li,.mw-parser-output .plainlist ul li{margin-bottom:0}</style><div class="plainlist"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%84%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF" title="Єпископ">Єпископи</a>: 5,304</li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA" class="mw-redirect" title="Священик">Священники</a>: 415,656</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BD" title="Диякон">Диякони</a>: 45,255</li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;">Лікарні</th><td class="infobox-data">5,500</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0" title="Початкова освіта">Початкові школи</a></th><td class="infobox-data">95,200</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0" title="Середня освіта">Середні школи</a></th><td class="infobox-data">43,800</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="white-space: nowrap;">Офіційний вебсайт</th><td class="infobox-data"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://w2.vatican.va/content/vatican/en.html">Святий Престол</a></td></tr></tbody></table> <table class="vertical-navbox vcard" style="float:right;clear:right;width:22.0em;margin:0 0 1.0em 1.0em;background:#f9f9f9;border:1px solid #aaa;padding:0.2em;border-spacing:0.4em 0;text-align:center;line-height:1.4em;font-size:88%;width:19.5em;"><tbody><tr><td style="padding-top:0.4em;line-height:1.2em">Стаття із серії:</td></tr><tr><th style="padding:0.2em 0.4em 0.2em;padding-top:0;font-size:145%;line-height:1.2em"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Католицтво">Католицька церква</a></th></tr><tr><td style="padding:0.2em 0 0.4em"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Basilica_Sancti_Petri_blue_hourl_-_Retouch.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/Basilica_Sancti_Petri_blue_hourl_-_Retouch.jpg/220px-Basilica_Sancti_Petri_blue_hourl_-_Retouch.jpg" decoding="async" width="220" height="158" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/Basilica_Sancti_Petri_blue_hourl_-_Retouch.jpg/330px-Basilica_Sancti_Petri_blue_hourl_-_Retouch.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/Basilica_Sancti_Petri_blue_hourl_-_Retouch.jpg/440px-Basilica_Sancti_Petri_blue_hourl_-_Retouch.jpg 2x" data-file-width="3000" data-file-height="2149" /></a></td></tr><tr><td style="padding:0 0.1em 0.4em"> <div class="NavFrame collapsed" style="border:none;padding:0"><div class="NavHead" style="font-size:105%;background:transparent;text-align:left;border: 1px #aaa solid; padding-left: 0.5em text-align:left;">Організація</div><div class="NavContent" style="font-size:105%;padding:0.2em 0 0.4em;text-align:center;padding-top:0; text-align:left; font-size:90%;"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Папа Римський">Папа Римський</a> – <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA_(%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0)" title="Франциск (папа)">Франциск</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB" title="Святий Престол">Святий Престол</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська курія">Римська курія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2" title="Колегія кардиналів">Колегія кардиналів</a> - <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB" title="Кардинал">Кардинали</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%84%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Єпископальна система церковного управління">Єпископальна система управління</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Вселенські собори">Вселенські собори</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B4" title="Синод">Синод</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD" title="Ватикан">Ватикан</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Латинська церква">Латинська церква</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Східні католицькі церкви">Східні католицькі церкви</a></li></ul></div></div></td> </tr><tr><td style="padding:0 0.1em 0.4em"> <div class="NavFrame collapsed" style="border:none;padding:0"><div class="NavHead" style="font-size:105%;background:transparent;text-align:left;border: 1px #aaa solid; padding-left: 0.5em text-align:left;">Витоки й історія</div><div class="NavContent" style="font-size:105%;padding:0.2em 0 0.4em;text-align:center;padding-top:0; text-align:left; font-size:90%;"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%83%D1%81_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81" title="Ісус Христос">Ісус Христос</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94" title="Євангеліє">Євангеліє</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" class="mw-redirect" title="Апостольська спадковість">Апостольська спадковість</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D1%82%D1%86%D1%96_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Отці Церкви">Отці Церкви</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Християнство">Християнство</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%BB_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8_1054" title="Розкол Християнської церкви 1054">Велика схизма</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%85%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D0%B0" title="Західна схизма">Західна схизма</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Реформація">Реформація</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Контрреформація">Контрреформація</a></li></ul></div></div></td> </tr><tr><td style="padding:0 0.1em 0.4em"> <div class="NavFrame collapsed" style="border:none;padding:0"><div class="NavHead" style="font-size:105%;background:transparent;text-align:left;border: 1px #aaa solid; padding-left: 0.5em text-align:left;">Богослів'я</div><div class="NavContent" style="font-size:105%;padding:0.2em 0 0.4em;text-align:center;padding-top:0; text-align:left; font-size:90%;"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%97%D0%B7%D0%BC" title="Монотеїзм">Один</a> <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%86%D1%8F" title="Трійця">Триєдиний</a> <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3" title="Бог">Бог</a>: <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3-%D0%9E%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C" class="mw-redirect" title="Бог-Отець">Отець</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%83%D1%81_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81" title="Ісус Христос">Син</a>, і <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D1%83%D1%85" title="Святий Дух">Святий Дух</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Християнська апологетика">Апологетика</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Діва Марія">Богородиця</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Маріологія">Маріологія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%8C_(%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" class="mw-redirect" title="Благодать (християнство)">Благодать</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D1%88%D0%B0" title="Душа">Душа</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" class="mw-redirect" title="Спасіння">Спасіння</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B9" title="Рай">Рай</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%BE" title="Пекло">Пекло</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Чистилище">Чистилище</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D1%96%D1%85" class="mw-redirect" title="Перворідний гріх">Перворідний гріх</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D1%96" class="mw-redirect" title="Святі">Святі</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BD" title="Біблійний канон">Біблійний канон</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%B0%D1%82" title="Догмат">Догмат</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB_%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8" title="Апостольський символ віри">Апостольський символ віри</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Таїнство">Таїнство</a></li></ul></div></div></td> </tr><tr><td style="padding:0 0.1em 0.4em"> <div class="NavFrame collapsed" style="border:none;padding:0"><div class="NavHead" style="font-size:105%;background:transparent;text-align:left;border: 1px #aaa solid; padding-left: 0.5em text-align:left;">Літургія</div><div class="NavContent" style="font-size:105%;padding:0.2em 0 0.4em;text-align:center;padding-top:0; text-align:left; font-size:90%;"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BD" title="Диякон">Диякон</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA" class="mw-redirect" title="Священик">Священик</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%84%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF" title="Єпископ">Єпископ</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD" title="Мирянин">Миряни</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%81%D0%B0_(%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" title="Меса (богослужіння)">Меса</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=Novus_Ordo_Missae&action=edit&redlink=1" class="new" title="Novus Ordo Missae (ще не написана)">Novus Ordo Missae</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%81%D0%B0" title="Тридентська меса">Тридентська меса</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD" title="Літургія годин">Літургія годин</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%96%D0%BA" class="mw-redirect" title="Літургічний рік">Літургічний рік</a></li></ul></div></div></td> </tr><tr><td style="padding:0 0.1em 0.4em"> <div class="NavFrame collapsed" style="border:none;padding:0"><div class="NavHead" style="font-size:105%;background:transparent;text-align:left;border: 1px #aaa solid; padding-left: 0.5em text-align:left;">Обряди</div><div class="NavContent" style="font-size:105%;padding:0.2em 0 0.4em;text-align:center;padding-top:0; text-align:left; font-size:90%;"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4" class="mw-redirect" title="Латинський обряд">Римський</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4" title="Візантійський обряд">Візантійський</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4" title="Александрійський обряд">Александрійський</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4" title="Вірменський обряд">Вірменський</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4" title="Антіохійський обряд">Антіохійський</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE-%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4" class="mw-redirect" title="Західно-сирійський обряд">Західно-сирійський</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE-%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4" class="mw-redirect" title="Східно-сирійський обряд">Східно-сирійський</a></li></ul></div></div></td> </tr><tr><td style="padding:0.3em 0.4em 0.3em;font-weight:bold;border-top: 1px solid #aaa; border-bottom: 1px solid #aaa;"> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:ChristianitySymbolWhite.PNG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5d/ChristianitySymbolWhite.PNG/20px-ChristianitySymbolWhite.PNG" decoding="async" width="20" height="25" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5d/ChristianitySymbolWhite.PNG/30px-ChristianitySymbolWhite.PNG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5d/ChristianitySymbolWhite.PNG/40px-ChristianitySymbolWhite.PNG 2x" data-file-width="164" data-file-height="201" /></a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Портал:Католицтво">Портал «Католицтво»</a></td></tr><tr><td style="text-align:right;font-size:115%;padding-top: 0.6em;"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43815798">.mw-parser-output .hlist dl,.mw-parser-output .hlist ol,.mw-parser-output .hlist ul{margin:0;padding:0}.mw-parser-output .hlist dd,.mw-parser-output .hlist dt,.mw-parser-output .hlist li{margin:0;display:inline}.mw-parser-output .hlist.inline,.mw-parser-output .hlist.inline dl,.mw-parser-output .hlist.inline ol,.mw-parser-output .hlist.inline ul,.mw-parser-output .hlist dl dl,.mw-parser-output .hlist dl ol,.mw-parser-output .hlist dl ul,.mw-parser-output .hlist ol dl,.mw-parser-output .hlist ol ol,.mw-parser-output .hlist ol ul,.mw-parser-output .hlist ul dl,.mw-parser-output .hlist ul ol,.mw-parser-output .hlist ul ul{display:inline}.mw-parser-output .hlist .mw-empty-li{display:none}.mw-parser-output .hlist dt::after{content:": "}.mw-parser-output .hlist dd::after,.mw-parser-output .hlist li::after{content:" · ";font-weight:bold}.mw-parser-output .hlist dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li:last-child::after{content:none}.mw-parser-output .hlist dd dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li li:first-child::before{content:" (";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist dd dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li li:last-child::after{content:")";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist ol{counter-reset:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li{counter-increment:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li::before{content:" "counter(listitem)"\a0 "}.mw-parser-output .hlist dd ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li ol>li:first-child::before{content:" ("counter(listitem)"\a0 "}</style><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43094501">.mw-parser-output .navbar{display:inline;font-size:88%;font-weight:normal}.mw-parser-output .navbar-collapse{float:left;text-align:left}.mw-parser-output .navbar-boxtext{word-spacing:0}.mw-parser-output .navbar ul{display:inline-block;white-space:nowrap;line-height:inherit}.mw-parser-output .navbar-brackets::before{margin-right:-0.125em;content:"[ "}.mw-parser-output .navbar-brackets::after{margin-left:-0.125em;content:" ]"}.mw-parser-output .navbar li{word-spacing:-0.125em}.mw-parser-output .navbar a>span,.mw-parser-output .navbar a>abbr{text-decoration:inherit}.mw-parser-output .navbar-mini abbr{font-variant:small-caps;border-bottom:none;text-decoration:none;cursor:inherit}.mw-parser-output .navbar-ct-full{font-size:114%;margin:0 7em}.mw-parser-output .navbar-ct-mini{font-size:114%;margin:0 4em}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}</style><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Шаблон:Католицька Церква"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення шаблону:Католицька Церква (ще не написана)"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Католицька Церква"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div></td></tr></tbody></table> Католи́цька це́рква (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> Ecclesia Catholica) — найбільша <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Християнство">християнська</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9_%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2" title="Список християнських конфесій і церков">церква</a>, станом на 2018 рік — приблизно 1,3 мільярда охрещених католиків у всьому світі.<a href="#cite_note-8">[4]</a> На території України іноді вживається назва <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%83" title="Церква Риму">Ри́мська католи́цька це́рква</a> (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> Ecclesia Catholica Romana). Церква складається з 24 церков <a href="/wiki/Sui_iuris" title="Sui iuris">«sui iuris»</a>, тобто автономних церков «свого права». Безумовно найбільшою з «sui iuris» є <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Римо-католицька церква">римо-католицька церква</a>. Над цією церквою <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Папа Римський">Папа Римський</a> здійснює повну владу, яка в інших церквах належить її предстоятелям. Тому його також називали патріархом Заходу<a href="#cite_note-9">[5]</a> (проте папа відмовився від цього титулу, натякаючи на протекторат над усім світом). Інші 23 церкви «sui iuris» є <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Східні католицькі церкви">східними католицькими церквами</a>, кожна з яких, якщо є досить великою, має свого патріарха або іншого головного ієрарха, який має владу над усіма єпископами цієї церкви. Найбільшими східними католицькими церквами є <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Українська греко-католицька церква">Українська греко-католицька церква</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Сиро-малабарська церква">Сиро-Малабарська церква</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Маронітська церква">Маронітська церква</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Мелькітська греко-католицька церква">Мелькітська греко-католицька церква</a>. Як найстаріша та найбільша у світі міжнародна установа,<a href="#cite_note-10">[6]</a> що постійно функціонує, вона відіграла помітну роль в історії та розвитку західної цивілізації.<a href="#cite_note-O'CollinsPref-11">[7]</a> Папа Римський, єпископ Римський (і до титулів якого також входить вікарій Ісуса Христа та наступник святого Петра), є головним пастором усієї церкви, якому довірено загальне Петрівське служіння єдности та виправлення. Міжнародною адміністрацією церкви є <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB" title="Святий Престол">Святий Престол</a>, розташований у крихітній незалежній європейській державі <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD" title="Ватикан">Ватикан</a> у <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Рим">Римі</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Італія">Італія</a>, папа якої також є главою держави. Християнські вірування католицизму містяться в <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB_%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8" title="Нікейський символ віри">Нікейському символі віри</a>. Католицька церква вчить, що це єдина, свята, католицька та апостольська церква, заснована Ісусом Христом у його <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Велике доручення">Великому дорученні</a>,<a href="#cite_note-Catholic_News_Service-12">[8]</a><a href="#cite_note-13">[9]</a><a href="#cite_note-16">[12]</a> що її єпископи є наступниками Христових апостолів, а папа є наступником святого Петра, на якому першість надані Ісусом Христом. Він стверджує, що сповідує первісну християнську віру, зберігаючи безпомилковість, передану священною традицією.<a href="#cite_note-CCC_890-17">[13]</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Римо-католицька церква">Римо-католицька церква</a>, двадцять три <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Східні католицькі церкви">східні католицькі церкви</a> та такі інститути, як <a href="/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%B1%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Жебручий орден">жебручий орден</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Закриті релігійні ордени (ще не написана)">закриті релігійні ордени</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Третій орден (ще не написана)">третій орден</a>, відображають різноманітні теологічні та духовні акценти в церкві.<a href="#cite_note-18">[14]</a><a href="#cite_note-Gunton2-19">[15]</a> Серед семи таїнств <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Євхаристія">євхаристія</a> є основною, яку літургійно відправляють на <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%81%D0%B0_(%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" title="Меса (богослужіння)">месі</a>.<a href="#cite_note-20">[16]</a> Церква вчить, що через освячення священником жертвенні хліб та вино стають тілом та кров'ю Христа. <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Діва Марія">Діву Марію</a> в католицькій церкві шанують як Матір Божу і Небесну Царицю, шанують у догмах і відданостях. Його вчення включає Божественне Милосердя, освячення через віру та євангелізацію, а також католицьке соціальне вчення, яке підкреслює добровільну підтримку хворих, бідних та стражденних через тілесні та духовні діла милосердя. Католицька церква управляє тисячами католицьких шкіл, лікарень та дитячих будинків в усьому світі і є найбільшим недержавним постачальником освіти та охорони здоров'я у світі.<a href="#cite_note-Geopolitics-21">[17]</a> Серед інших соціальних служб — численні благодійні та гуманітарні організації. Католицька церква вплинула на західну філософію, культуру, мистецтво, музику та науку. Католики живуть у всьому світі завдяки місіям, діаспорі та наверненням. З <a href="/wiki/XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XX століття">XX століття</a> більшість проживає в південній півкулі через секуляризацію в Європі та посилення переслідувань на <a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Близький Схід">Близькому Сході</a>. Католицька церква мала євхаристійне спілкування з <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Православна церква">Східною православною церквою</a> аж до <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%BB_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8_1054" title="Розкол Християнської церкви 1054">західно-східного розколу в 1054 р.</a>, особливо заперечуючи авторитет папи. Однак, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%80%D1%85_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83" title="Патріарх Заходу">патріарх Заходу</a>, тобто <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Папа Римський">Папа Римський</a>, мав статус <a href="/wiki/Primus_inter_pares" title="Primus inter pares">Primus inter pares</a> «перший серед рівних» у <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F_(%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Пентархія (християнство)">Пентархії</a> згідно з давнім тисячолітнім порядком: Рим, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Константинополь">Константинополь</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Александрія">Александрія</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BE%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Антіохія">Антіохія</a> та <a href="/wiki/%D0%84%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BC" title="Єрусалим">Єрусалим</a>. До <a href="/wiki/%D0%95%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Ефеський собор">Ефеського собору</a> в 431 р. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83" title="Церква Сходу">Церква Сходу</a> також мала євхаристійне спілкування, як і <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Орієнтальні православні церкви">Орієнтальні православні церкви</a> до <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Халкедонський собор">Халкідонського собору</a> в 451 р., однак розділилися насамперед через відмінності в <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Христологія">христології</a>. У XVI столітті <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Реформація">Реформація</a> призвела до становлення <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Протестантизм">протестантизму</a>. З кінця XX століття католицьку церкву критикували за вчення про сексуальність, неможливість висвячувати жінок та розгляд справ про сексуальне насильство із залученням духовенства. <div id="toc" class="toc" role="navigation" aria-labelledby="mw-toc-heading"><input type="checkbox" role="button" id="toctogglecheckbox" class="toctogglecheckbox" style="display:none" /><div class="toctitle" lang="uk" dir="ltr"><h2 id="mw-toc-heading">Зміст</h2><label class="toctogglelabel" for="toctogglecheckbox"></label></div> <ul> <li class="toclevel-1 tocsection-1"><a href="#Назва">1 Назва</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-2"><a href="#Організація">2 Організація</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-3"><a href="#Святий_Престол,_папство,_Римська_курія_та_Колегія_кардиналів">2.1 Святий Престол, папство, Римська курія та Колегія кардиналів</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-4"><a href="#Канонічне_право">2.2 Канонічне право</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-5"><a href="#Латинська_та_східні_церкви">2.3 Латинська та східні церкви</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-6"><a href="#Діоцезії,_парафії,_організації_та_інститути">2.4 Діоцезії, парафії, організації та інститути</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-7"><a href="#Кількість_вірних">2.5 Кількість вірних</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-8"><a href="#Догматика">3 Догматика</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-9"><a href="#Природа_Бога">4 Природа Бога</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-10"><a href="#Основні_правди_віри">4.1 Основні правди віри</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-11"><a href="#Природа_церкви">4.2 Природа церкви</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-12"><a href="#Страшний_суд">4.3 Страшний суд</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-13"><a href="#Святі_та_побожні">4.4 Святі та побожні</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-14"><a href="#Діва_Марія">4.5 Діва Марія</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-15"><a href="#Відмінності_богослов'я_від_Східної_православної_церкви">4.6 Відмінності богослов'я від Східної православної церкви</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-16"><a href="#Таїнства">5 Таїнства</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-17"><a href="#Таїнства_посвячення">5.1 Таїнства посвячення</a> <ul> <li class="toclevel-3 tocsection-18"><a href="#Хрещення">5.1.1 Хрещення</a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-19"><a href="#Миропомазання">5.1.2 Миропомазання</a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-20"><a href="#Євхаристія">5.1.3 Євхаристія</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-2 tocsection-21"><a href="#Таїнства_зцілення">5.2 Таїнства зцілення</a> <ul> <li class="toclevel-3 tocsection-22"><a href="#Сповідь">5.2.1 Сповідь</a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-23"><a href="#Єлеопомазання">5.2.2 Єлеопомазання</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-2 tocsection-24"><a href="#Таїнства_на_службі_причастя">5.3 Таїнства на службі причастя</a> <ul> <li class="toclevel-3 tocsection-25"><a href="#Священство">5.3.1 Священство</a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-26"><a href="#Вінчання">5.3.2 Вінчання</a></li> </ul> </li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-27"><a href="#Літургія">6 Літургія</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-28"><a href="#Західні_обряди">6.1 Західні обряди</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-29"><a href="#Східні_обряди">6.2 Східні обряди</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-30"><a href="#Соціальні_та_культурні_проблеми">7 Соціальні та культурні проблеми</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-31"><a href="#Католицьке_соціальне_вчення">7.1 Католицьке соціальне вчення</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-32"><a href="#Суспільні_послуги">7.2 Суспільні послуги</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-33"><a href="#Сексуальна_мораль">7.3 Сексуальна мораль</a> <ul> <li class="toclevel-3 tocsection-34"><a href="#Скасування_шлюбу">7.3.1 Скасування шлюбу</a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-35"><a href="#Контрацепція">7.3.2 Контрацепція</a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-36"><a href="#Гомосексуальність">7.3.3 Гомосексуальність</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-2 tocsection-37"><a href="#Священні_ордени_і_жінки">7.4 Священні ордени і жінки</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-38"><a href="#Випадки_сексуального_насильства">7.5 Випадки сексуального насильства</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-39"><a href="#Історія">8 Історія</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-40"><a href="#Апостольська_доба_та_папство">8.1 Апостольська доба та папство</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-41"><a href="#Античність_і_Римська_імперія">8.2 Античність і Римська імперія</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-42"><a href="#Середньовіччя_та_Відродження">8.3 Середньовіччя та Відродження</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-43"><a href="#Вік_відкриттів">8.4 Вік відкриттів</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-44"><a href="#Протестантська_реформація_та_контрреформація">8.5 Протестантська реформація та контрреформація</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-45"><a href="#Просвітництво_і_сучасний_період">8.6 Просвітництво і сучасний період</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-46"><a href="#XX_століття">8.7 XX століття</a> <ul> <li class="toclevel-3 tocsection-47"><a href="#Другий_Ватиканський_собор">8.7.1 Другий Ватиканський собор</a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-48"><a href="#Іван_Павло_ІІ">8.7.2 Іван Павло ІІ</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-2 tocsection-49"><a href="#XXI_століття">8.8 XXI століття</a> <ul> <li class="toclevel-3 tocsection-50"><a href="#Папа_Франциск">8.8.1 Папа Франциск</a></li> </ul> </li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-51"><a href="#Див._також">9 Див. також</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-52"><a href="#Примітки">10 Примітки</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-53"><a href="#Коментарі">11 Коментарі</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-54"><a href="#Джерела">12 Джерела</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-55"><a href="#Посилання">13 Посилання</a></li> </ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Назва">Назва</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=1" title="Редагувати розділ: Назва" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=1" title="Редагувати вихідний код розділу: Назва">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ignatius_of_Antiochie,_poss._by_Johann_Apakass_(17th_c.,_Pushkin_museum).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/56/Ignatius_of_Antiochie%2C_poss._by_Johann_Apakass_%2817th_c.%2C_Pushkin_museum%29.jpg/220px-Ignatius_of_Antiochie%2C_poss._by_Johann_Apakass_%2817th_c.%2C_Pushkin_museum%29.jpg" decoding="async" width="220" height="292" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/56/Ignatius_of_Antiochie%2C_poss._by_Johann_Apakass_%2817th_c.%2C_Pushkin_museum%29.jpg/330px-Ignatius_of_Antiochie%2C_poss._by_Johann_Apakass_%2817th_c.%2C_Pushkin_museum%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/56/Ignatius_of_Antiochie%2C_poss._by_Johann_Apakass_%2817th_c.%2C_Pushkin_museum%29.jpg/440px-Ignatius_of_Antiochie%2C_poss._by_Johann_Apakass_%2817th_c.%2C_Pushkin_museum%29.jpg 2x" data-file-width="1129" data-file-height="1500" /></a><figcaption>Термін «католицька церква» (що буквально означає «соборна церква») вперше використав отець церкви святий <a href="/wiki/%D0%86%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Ігнатій Богоносець">Ігнатій Антіохійський</a> у своєму листі до Смірнанців (близько 110 р.). Ігнатію Антіохійському також приписують найдавніше зафіксоване використання терміна «християнство» близько 100 р. Він помер у Римі, мощі якого знаходилися в базиліці Сан-Клементе-аль-Латерано.</figcaption></figure> Назва походить від (<a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Грецька мова">грец.</a> καθολικός, <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Транслітерація">трансліт.</a> katholikos, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Латинізація">латиніз.</a> universal), що означає «соборний», «загальний», «всесвітній».<a href="#cite_note-22">[18]</a> У такому значенні цей термін вживав <a href="/wiki/%D0%86%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Ігнатій Богоносець">Ігнатій Богоносець</a> 115 року, а 381 року на <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Перший Константинопольський собор">Першому Константинопольському соборі</a> із доповненням <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB_%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8" title="Нікейський символ віри">Нікейського символу віри</a> цей термін став одним із чотирьох визначальних для церкви — так, згідно з цим символом церква вважається «єдиною, святою, соборною (<a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Грецька мова">грец.</a> Καθολικὴν) і апостольською». Подальше наголошено на «католицькому» понятті в указі De fide Catolica, виданому 380 роком <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Феодосій Великий">Феодосієм I</a>, останнім імператором, який правив як східною, так і західною половиною <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Римської імперії</a>, під час створення державної церкви Римської імперії.<a href="#cite_note-23">[19]</a><a href="#cite_note-McBrien-24">[20]</a><a href="#cite_note-25">[21]</a> Після <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%BB_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8_1054" title="Розкол Християнської церкви 1054">розколу християнства на західне і східне у 1054 році</a> для розрізнення східні церкви почали іменуватися як «православні» або церкви «грецького обряду» (однак її офіційною назвою продовжує бути «Православна католична та апостольська церква»), а західні як «католицькі» або церкви «латинського обряду».<a href="#cite_note-26">[22]</a>. З часів <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Реформація">реформації</a> у <a href="/wiki/XVI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVI століття">XVI столітті</a> до назви «католицький» все частіше стали додавати «римський», хоча в офіційних документах церква продовжувала іменувати себе просто «католицькою». У <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Релігієзнавство">релігієзнавстві</a> термін «католицизм» стосується різних християнських спільнот, що розділяють католицьку доктрину, натомість «католицькою церквою» називають єдину релігійну організацію, очолювану Папою Римським.<a href="#cite_note-27">[23]</a> Назва «католицька церква» для всієї церкви використовується в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%B8%D0%B7%D0%BC_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Катехизм католицької церкви">Катехизмі католицької церкви</a> (1990) та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Кодекс канонічного права">Кодексі канонічного права</a> (1983). Назва «католицька церква» також використовується в документах <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Другий Ватиканський собор">Другого Ватиканського собору</a> (1962–1965), <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Перший Ватиканський собор">Першого Ватиканського собору</a> (1869–1870), <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Тридентський собор">Тридентського собору</a> (1545–1563) та багатьох інших офіційних документах.<a href="#cite_note-28">[24]</a><a href="#cite_note-29">[25]</a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Організація">Організація</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=2" title="Редагувати розділ: Організація" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=2" title="Редагувати вихідний код розділу: Організація">ред. код</a>]</div> Католицька церква дотримується єпископської політики, очолюваної єпископами, які прийняли таїнство <a href="/wiki/%D0%A5%D1%96%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Хіротонія">Священства</a>, яким надано офіційну юрисдикцію управління в межах церкви. Є три рівні духовенства, єпископат, до складу якого входять єпископи, які мають юрисдикцію над географічним районом, який називається <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D1%94%D1%86%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Дієцезія">дієцезія</a> або <a href="/wiki/%D0%84%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Єпархія">єпархія</a>; <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Пресвітеріанство">пресвітерат</a>, до складу якого входять священники, висвячені єпископами, які працюють у місцевій діоцезіях чи релігійних орденах; і дияконат, що складається з дияконів, які допомагають єпископам і священникам у різних міністерських ролях. У кінцевому підсумку керівництвом усієї католицької церкви є єпископ Риму, якого зазвичай називають Папою, юрисдикція якого називається Святим Престолом. Паралельно з дієцизіальною структурою існують різноманітні релігійні інститути, які функціонують автономно, часто підпорядковуючись лише владі Папи, хоча іноді підпорядковуються місцевому єпископу. У більшості релігійних інститутів є лише члени чоловічої статі, але деякі мають обидва. Крім того, миряни допомагають виконувати багато літургійних функцій під час богослужінь. Основною окремою територіальною одиницею є дієцезія або єпархії, очолювана <a href="/wiki/%D0%84%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF" title="Єпископ">єпископом</a>. Окремі діоцезії мають вищий статус <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B4%D1%96%D1%94%D1%86%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Архідієцезія">архідіоцезії</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%94%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Архієпархія">архиєпархії</a>). До діоцезій прирівняні інші різновиди територіальних одиниць: <ul><li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%82" title="Апостольський вікаріат">Апостольський вікаріат</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Апостольська префектура">Апостольська префектура</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Апостольська адміністратура">Апостольська адміністратура</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%82" title="Військовий ординаріат">Військовий ординаріат</a></li> <li>Територіальна прелатура</li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Територіальне абатство">Територіальне абатство</a></li></ul> У східних церквах існують, крім того, <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%85" title="Екзарх">екзархати</a>. Кілька дієцезій (і архідіоцезії) можуть бути об'єднані у <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Митрополія">митрополію</a> або церковну провінцію. Центр митрополії обов'язково збігається з центром архідіоцезії, таким чином митрополит в католицькій церкві обов'язково є архієпископом. У деяких країнах (<a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Італія">Італія</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">США</a> та інших) митрополії об'єднані в церковні регіони. Єпископи більшості країн об'єднані в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%94%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%B2" title="Конференція єпископів">конференцію єпископів</a>, що володіють великими повноваженнями в організації церковного життя країни. Єпархії складаються з <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Парафія">парафій</a>, які очолюють парафіяльні <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Настоятель">настоятелі</a>, підлеглі єпископу. Настоятелю парафії можуть допомагати інші священники, звані <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_(%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC)" class="mw-redirect" title="Вікарій (католицизм)">вікаріями</a>. Іноді розташовані поруч парафії об'єднуються в <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82_(%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC)" class="mw-redirect" title="Деканат (католицизм)">деканати</a>. Особливу роль у католицькій церкві грають <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Чернечий орден">чернечі ордени</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Конгрегація">конгрегації</a>, а також <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Товариство апостольського життя">товариство апостольського життя</a>. Чернечі ордени мають власні статути (затверджуються Папою), їх територіальна організація не завжди співвідноситься з церковним єпархіальним устроєм. Першим став монаший <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Бенедиктинці">орден бенедиктинців</a>. До цієї пори нараховується близько 140 орденів та спільнот. Місцеві одиниці чернечих орденів і згромаджень іноді підпорядковуються місцевим єпархіальним єпископам, а іноді безпосередньо Папі. Ряд чинів та згромаджень мають одноосібного главу (Генерал ордена, генеральний настоятель) і чітку ієрархічну структуру; інші являють собою об'єднання повністю автономних громад. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Святий_Престол,_папство,_Римська_курія_та_Колегія_кардиналів"><span id=".D0.A1.D0.B2.D1.8F.D1.82.D0.B8.D0.B9_.D0.9F.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.82.D0.BE.D0.BB.2C_.D0.BF.D0.B0.D0.BF.D1.81.D1.82.D0.B2.D0.BE.2C_.D0.A0.D0.B8.D0.BC.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B0_.D0.BA.D1.83.D1.80.D1.96.D1.8F_.D1.82.D0.B0_.D0.9A.D0.BE.D0.BB.D0.B5.D0.B3.D1.96.D1.8F_.D0.BA.D0.B0.D1.80.D0.B4.D0.B8.D0.BD.D0.B0.D0.BB.D1.96.D0.B2">Святий Престол, папство, Римська курія та Колегія кардиналів</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=3" title="Редагувати розділ: Святий Престол, папство, Римська курія та Колегія кардиналів" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=3" title="Редагувати вихідний код розділу: Святий Престол, папство, Римська курія та Колегія кардиналів">ред. код</a>]</div> <div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r41923728">.mw-parser-output .hatnote{font-style:italic}.mw-parser-output div.hatnote{padding-left:2em}.mw-parser-output .hatnote i{font-style:normal}.mw-parser-output .hatnote+link+.hatnote{margin-top:-0.5em}</style><div class="hatnote navigation-not-searchable">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B0%D0%BF" title="Список римських пап">Список римських пап</a></div></div><figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Emblem_of_the_Papacy_SE.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/81/Emblem_of_the_Papacy_SE.svg/250px-Emblem_of_the_Papacy_SE.svg.png" decoding="async" width="250" height="339" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/81/Emblem_of_the_Papacy_SE.svg/375px-Emblem_of_the_Papacy_SE.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/81/Emblem_of_the_Papacy_SE.svg/500px-Emblem_of_the_Papacy_SE.svg.png 2x" data-file-width="815" data-file-height="1105" /></a><figcaption>Знак влади римського архиєпископа — <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%8E%D1%87%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0" class="mw-redirect" title="Ключі святого Петра">ключі святого Петра</a></figcaption></figure>Ієрархію католицької церкви очолює єпископ Риму, знаний як папа (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> papa; «батько»), який є главою католицької церкви.<a href="#cite_note-section880-30">[26]</a> Чинний папа <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA_(%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0)" title="Франциск (папа)">Франциск</a> був обраний 13 березня 2013 року папським <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2" title="Конклав">конклавом</a>. Посада папи знана як папство. Католицька церква вважає, що Христос встановив папство, передавши ключі від неба <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_(%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB)" title="Петро (апостол)">святому Петру</a>. Його церковна юрисдикція називається «Святий Престол» (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> Sancta Sedes), або «Апостольський Престол» (мається на увазі вид апостола Петра).<a href="#cite_note-31">[27]</a><a href="#cite_note-32">[28]</a> Безпосередньо службою папі є <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська курія">Римська курія</a>, центральний орган управління, який здійснює повсякденну діяльність католицької церкви. Папа також є сувереном <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD" title="Ватикан">Ватикану</a>,<a href="#cite_note-33">[29]</a> невеликого міста-держави, повністю закріпленого в межах міста Рима, що є суттю, відмінною від Святого Престолу. Як глава Святого Престолу, а не як глава держави Ватикан, Папа приймає послів держав і посилає їм своїх дипломатичних представників. Святий Престол також вручає ордени, нагороди та медалі, такі як лицарські ордени, що походять із <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Середньовіччя">Середньовіччя</a>.<a href="#cite_note-34">[30]</a> Хоча знаменитий <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0" title="Собор Святого Петра">собор Святого Петра</a> знаходиться у Ватикані, над традиційним місцем могили <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_(%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB)" title="Петро (апостол)">Святого Петра</a>, папським собором Римської єпархії є <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Латеранська базиліка">Латеранська базиліка</a>, розташована в межах міста Рим, хоча користується екстериторіальними привілеями, акредитованими Святим Престолом. Посада кардинала — це почесне звання, яке папи присвоюють певним клірикам, таким як лідери Римської курії, єпископи, які служать у великих містах, та визначні богослови. За порадою та допомогою в управлінні папа може звернутися до колегії кардиналів.<a href="#cite_note-McDonough227-35">[31]</a> Після смерті або відставки папи, члени Колегії кардиналів, яким не виповнилося 80 років, діють як колегія виборців, збираючись у папському конклаві, щоб обрати наступника.<a href="#cite_note-duffy416-36">[32]</a> Хоча конклав може обрати папою будь-якого чоловіка-католика, починаючи з 1389 року обирали лише кардиналів.<a href="#cite_note-duffy417and18-37">[33]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Канонічне_право">Канонічне право</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=4" title="Редагувати розділ: Канонічне право" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=4" title="Редагувати вихідний код розділу: Канонічне право">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Кодекс канонічного права">Кодекс канонічного права</a></div><figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Vatikan-Regierungspalast.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/52/Vatikan-Regierungspalast.jpg/200px-Vatikan-Regierungspalast.jpg" decoding="async" width="200" height="111" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/52/Vatikan-Regierungspalast.jpg/300px-Vatikan-Regierungspalast.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/52/Vatikan-Regierungspalast.jpg/400px-Vatikan-Regierungspalast.jpg 2x" data-file-width="1758" data-file-height="972" /></a><figcaption>Резиденція Римської курії у Ватикані</figcaption></figure>Канонічне право (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> jus canonicum)<a href="#cite_note-38">[34]</a> — це система законів і правових принципів, створених і виконуваних ієрархічними властями католицької церкви для регулювання її зовнішньої організації та управління, а також для упорядкування та спрямування діяльності католиків на місію церкви.<a href="#cite_note-39">[35]</a> Канонічне право Латинської церкви було першою сучасною західною правовою системою<a href="#cite_note-40">[36]</a> і є найстарішою постійно діючою правовою системою на Заході, тоді як особливі традиції східного канонічного права керують 23 східними католицькими окремими церквами <a href="/wiki/Sui_iuris" title="Sui iuris">sui iuris</a>. Позитивні церковні закони, прямо чи опосередковано засновані на незмінному божественному законі чи природному праві, отримують формальну владу у випадку загальних законів з оприлюднення верховним законодавцем — Верховним понтифіком — який володіє сукупністю законодавчої, виконавчої та судової влади в його особі<a href="#cite_note-41">[37]</a>, тоді як окремі закони отримують формальну владу від оприлюднення законодавцем, який поступається верховному законодавцю, будь то звичайний чи делегований законодавець. Фактичний предметний матеріал канонів має не просто догматичний чи моральний характер, а всеосяжний стан людини. У ньому є всі звичайні елементи зрілої правової системи:<a href="#cite_note-clinfocat-42">[38]</a> закони, суди, адвокати, судді,<a href="#cite_note-clinfocat2-43">[39]</a> повністю сформульований правовий Кодекс римо-католицької церкви<a href="#cite_note-Manual_of_Canon_Law,_pg._49-44">[40]</a>, а також Кодекс східних католицьких церков,<a href="#cite_note-Manual_of_Canon_Law,_pg._492-45">[41]</a> принципи правового тлумачення<a href="#cite_note-46">[42]</a> та примусові покарання.<a href="#cite_note-47">[43]</a><a href="#cite_note-48">[44]</a> Канонічне право стосується життя та організації католицької церкви і відрізняється від цивільного права. У своїй галузі він надає силу цивільному законодавству лише шляхом спеціального прийняття таких рішень, як опіка над неповнолітніми.<a href="#cite_note-49">[45]</a> Подібним чином цивільне право може надати силу канонічному праву у своїй галузі, але лише шляхом спеціального прийняття, як щодо канонічних шлюбів.<a href="#cite_note-Malta-50">[46]</a> Тепер[<a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8#Вирази,_пов'язані_з_часом" title="Вікіпедія:Слова-паразити">коли?</a>] для римо-католицької церкви діє Кодекс канонічного права 1983 року.<a href="#cite_note-51">[47]</a> Виразний Кодекс канонів східних церков (CCEO, після латинських ініціалів) застосовується до автономних східних католицьких церков.<a href="#cite_note-52">[48]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Латинська_та_східні_церкви">Латинська та східні церкви</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=5" title="Редагувати розділ: Латинська та східні церкви" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=5" title="Редагувати вихідний код розділу: Латинська та східні церкви">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sviatoslav_Shevchuk_Senate_of_Poland_01.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/64/Sviatoslav_Shevchuk_Senate_of_Poland_01.JPG/220px-Sviatoslav_Shevchuk_Senate_of_Poland_01.JPG" decoding="async" width="220" height="295" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/64/Sviatoslav_Shevchuk_Senate_of_Poland_01.JPG/330px-Sviatoslav_Shevchuk_Senate_of_Poland_01.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/64/Sviatoslav_Shevchuk_Senate_of_Poland_01.JPG/440px-Sviatoslav_Shevchuk_Senate_of_Poland_01.JPG 2x" data-file-width="2760" data-file-height="3696" /></a><figcaption>Предстоятель <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Українська греко-католицька церква">УГКЦ</a> <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%94%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF" title="Верховний архієпископ">Верховний архиєпископ</a> Києво-Галицький <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_(%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA)" title="Святослав (Шевчук)">Святослав</a></figcaption></figure> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Canonization_2014-The_Canonization_of_Saint_John_XXIII_and_Saint_John_Paul_II_(14036966125).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/05/Canonization_2014-The_Canonization_of_Saint_John_XXIII_and_Saint_John_Paul_II_%2814036966125%29.jpg/220px-Canonization_2014-The_Canonization_of_Saint_John_XXIII_and_Saint_John_Paul_II_%2814036966125%29.jpg" decoding="async" width="220" height="207" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/05/Canonization_2014-The_Canonization_of_Saint_John_XXIII_and_Saint_John_Paul_II_%2814036966125%29.jpg/330px-Canonization_2014-The_Canonization_of_Saint_John_XXIII_and_Saint_John_Paul_II_%2814036966125%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/05/Canonization_2014-The_Canonization_of_Saint_John_XXIII_and_Saint_John_Paul_II_%2814036966125%29.jpg/440px-Canonization_2014-The_Canonization_of_Saint_John_XXIII_and_Saint_John_Paul_II_%2814036966125%29.jpg 2x" data-file-width="2913" data-file-height="2746" /></a><figcaption>Франциск є 266-м Папою, єпископом Риму і сувереном Ватикану.</figcaption></figure> У перші тисячі років католицької історії в західних та східних християнських районах <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Європа">Європи</a> склалися різні різновиди християнства. Хоча більшість церков східних традицій вже не спілкуються з католицькою церквою після <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%BB_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8_1054" title="Розкол Християнської церкви 1054">Великого розколу 1054 р.</a>, у даний існують автономні окремі церкви обох традицій, також знані як «церкви sui iuris» («власного права»). Найбільшою та найвідомішою є римо-католицька церква, єдина церква західних традицій, яка налічує понад 1 мільярд членів у всьому світі. Порівняно невеликими за рівнем прихильників, порівняно з римо-католицькою церквою, є 23 самоврядні східні католицькі церкви із загальним числом членів понад 18 млн.<a href="#cite_note-Roberson-53">[49]</a><a href="#cite_note-Gunton-54">[50]</a><a href="#cite_note-55">[51]</a><a href="#cite_note-56">[52]</a> Римо-католицька церква управляється папою та єпархіальними єпископами, безпосередньо призначеними ним. Папа виконує безпосередню патріархальну роль над римо-католицькою церквою, яка, як вважається, утворює первісну і все ще основну частину західного християнства, спадщину певних вірувань та звичаїв, що походять з Європи та північно-західної Африки, деякі з яких успадковуються багатьма християнськими конфесіями які ведуть свій початок від протестантської Реформації.<a href="#cite_note-west_christ-57">[53]</a> Східні католицькі церкви слідують традиціям і духовности східного християнства і є церквами, які завжди залишалися в повному спілкуванні з католицькою церквою або які вирішили знову вступити в повне спілкування у століттях після східно-західного розколу та попередніх поділів. Ці церкви є громадами католицьких християн, форми богослужінь яких відображають різні історичні та культурні впливи, а не відмінності в теології. Церковний sui iuris визначений у Кодексі канонів для східних церков як «група християнських вірних, об'єднаних ієрархією», яка визнана папою як його найвищою владою з питань теології в церкві.<a href="#cite_note-58">[54]</a> Цей термін є нововведенням ККСЦ для позначення відносної автономії східних католицьких церков, які залишаються в повному спілкуванні з Папою, але мають структури управління та літургійні традиції, окремі від традицій римо-католицької церкви. Хоча канони римо-католицької церкви прямо не використовують цей термін, він мовчки визнаний рівнозначним. Деякими східними католицькими церквами керує патріарх, який обирається синодом єпископів цієї церкви,<a href="#cite_note-CCEO55_150-59">[55]</a> інші очолює верховний архієпископ, інші перебувають під керівництвом митрополита, а інші організовані як окремі єпархії.<a href="#cite_note-CCEO-60">[56]</a> Кожна церква має владу над деталями своєї внутрішньої організації, літургійними обрядами, літургійним календарем та іншими аспектами своєї духовності, підпорядковуючись лише авторитету папи.<a href="#cite_note-CCEO27_7-61">[57]</a> Римська курія має спеціальний департамент — <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D2%91%D1%80%D0%B5%D2%91%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2" class="mw-redirect" title="Конґреґація Східних Церков">Конгрегацію Східних Церков</a>, щоб підтримувати з ними стосунки.<a href="#cite_note-62">[58]</a> Папа зазвичай не призначає єпископів або священнослужителів у східних католицьких церквах, відкладаючи свої внутрішні структури управління, але може втрутитися, якщо він вважатиме це за потрібне.<div class="clade clade-words" style="position: relative;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Christianity_Branches_without_text.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/40/Christianity_Branches_without_text.svg/700px-Christianity_Branches_without_text.svg.png" decoding="async" width="700" height="264" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/40/Christianity_Branches_without_text.svg/1050px-Christianity_Branches_without_text.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/40/Christianity_Branches_without_text.svg/1400px-Christianity_Branches_without_text.svg.png 2x" data-file-width="2416" data-file-height="911" /></a> <div style="position:absolute; font-size:85%; left:704.5px; top:49.275px"><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Західне християнство">Західне християнство</a></div> <div style="position:absolute; font-size:85%; left:704.5px; top:176.875px"><a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Східне християнство">Східне християнство</a></div> <div style="position:absolute; left:589px; top:37.5px"><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Протестантизм">Протестантизм</a></div> <div style="position:absolute; font-size:85%; left:540px; top:10.9px"><a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Євангелізм">Євангелізм</a></div> <div style="position:absolute; font-size:85%; left:540px; top:27px"><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8" title="Анабаптисти">Анабаптизм</a></div> <div style="position:absolute; font-size:85%; left:540px; top:43.8px"><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Англіканство">Англіканство</a></div> <div style="position:absolute; font-size:85%; left:540px; top:60.6px"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Кальвіністська церква">Кальвінізм</a></div> <div style="position:absolute; font-size:85%; left:540px; top:75.3px"><a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Лютеранство">Лютеранство</a></div> <div style="position:absolute; font-size:85%; left:540px; top:98.4px"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Римо-католицька церква">(Латинська церква)</a></div> <div style="position:absolute; left:540px; top:108.9px"><a class="mw-selflink selflink">Католицька церква</a></div> <div style="position:absolute; font-size:85%; left:540px; top:125px"><a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Східні католицькі церкви">(Східні католицькі церкви)</a></div> <div style="position:absolute; left:540px; top:160px"><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Православна церква">Східна православна церква</a></div> <div style="position:absolute; left:540px; top:177.5px"><a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Орієнтальні православні церкви">Орієнтальні православні церкви</a></div> <div style="position:absolute; left:225px; top:204.1px"><a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83" title="Церква Сходу">Церква Сходу</a></div> <div style="position:absolute; font-size:85%; left:225px; top:226.5px"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Несторіанство">Несторіанство</a></div> <div style="position:absolute; left:358px; top:226.5px"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%BB_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8_%D0%A1%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83_1552" title="Розкол Церкви Сходу 1552">Розкол</a> (1552)</div> <div style="position:absolute; font-size:85%; left:540px; top:198.5px"><a href="/wiki/%D0%90%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83" title="Ассирійська церква Сходу">Ассирійська церква Сходу</a></div> <div style="position:absolute; font-size:85%; left:540px; top:212.5px"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83" title="Давня церква Сходу">Давня церква Сходу</a></div> <div style="position:absolute; left:303.6px; top:13.328px"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Реформація">Протестантська реформація</a></div> <div style="position:absolute; left:309px; top:29.8px">(XVI ст.)</div> <div style="position:absolute; left:183px; top:51.5px"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%BB_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8_1054" title="Розкол Християнської церкви 1054">Велика схизма</a></div> <div style="position:absolute; left:183px; top:65.5px">(XI ст.)</div> <div style="position:absolute; left:8px; top:195px"><a href="/wiki/%D0%95%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Ефеський собор">Ефеський собор</a> (431)</div> <div style="position:absolute; left:8px; top:216px"><a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Халкедонський собор">Халкедонський собор</a> (451)</div> <div style="position:absolute; font-size:85%; left:-6px; top:132px"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%94_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Раннє християнство">Раннє християнство</a></div> <div style="position:absolute; font-size:85%; left:64px; top:71.1px"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Державна церква Римської імперії">Державна церква Римської імперії</a></div> <div style="position:absolute; left:64px; top:114.5px"><a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Велика церква">«Велика церква»</a></div> <div style="position:absolute; font-size:85%; left:414px; top:111px">(Повне спілкування)</div></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Діоцезії,_парафії,_організації_та_інститути"><span id=".D0.94.D1.96.D0.BE.D1.86.D0.B5.D0.B7.D1.96.D1.97.2C_.D0.BF.D0.B0.D1.80.D0.B0.D1.84.D1.96.D1.97.2C_.D0.BE.D1.80.D0.B3.D0.B0.D0.BD.D1.96.D0.B7.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.97_.D1.82.D0.B0_.D1.96.D0.BD.D1.81.D1.82.D0.B8.D1.82.D1.83.D1.82.D0.B8">Діоцезії, парафії, організації та інститути</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=6" title="Редагувати розділ: Діоцезії, парафії, організації та інститути" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=6" title="Редагувати вихідний код розділу: Діоцезії, парафії, організації та інститути">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Archbasilica_of_St._John_Lateran_HD.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Archbasilica_of_St._John_Lateran_HD.jpg/220px-Archbasilica_of_St._John_Lateran_HD.jpg" decoding="async" width="220" height="199" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Archbasilica_of_St._John_Lateran_HD.jpg/330px-Archbasilica_of_St._John_Lateran_HD.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Archbasilica_of_St._John_Lateran_HD.jpg/440px-Archbasilica_of_St._John_Lateran_HD.jpg 2x" data-file-width="7507" data-file-height="6805" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Латеранська базиліка">Латеранська базиліка</a>, собор Римської єпархії</figcaption></figure> Окремі країни, регіони чи великі міста обслуговуються певними церквами, відомими як <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D1%94%D1%86%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Дієцезія">діоцезії</a> в латинській церкві, або єпархіями у східних католицьких церквах, кожна з яких контролюється єпископом. Станом на 2008 рік, католицька церква налічує 2795 <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D1%94%D1%86%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Дієцезія">дієцезій</a>.<a href="#cite_note-sees-63">[59]</a> Єпископи в певній країні є членами національної або регіональної єпископської конференції.<a href="#cite_note-64">[60]</a> Діоцезії поділяються на парафії, кожна з яких має одного або декількох священиків, дияконів або мирян церковних служителів.<a href="#cite_note-OneFaith52-65">[61]</a> Парафії відповідають за щоденне святкування таїнств та душпастирство мирян.<a href="#cite_note-66">[62]</a> Станом на 2016 рік у світі існує 221 700 парафій.<a href="#cite_note-67">[63]</a> У римо-католицькій церкві католицькі чоловіки можуть служити дияконами або священниками, приймаючи причастя. Чоловіки та жінки можуть служити надзвичайними служителями Святого Причастя, читачами (лекторами) або послугами вівтаря. Історично склалося так, що хлопчикам і чоловікам було дозволено служити лише вівтарними слугами; однак з 1990-х років дівчатам і жінкам також це дозволяється.<a href="#cite_note-Apostalicae86-68">[64]</a><a href="#cite_note-69">[65]</a> Висвячені католики, а також представники мирян можуть вступати в освячене життя або на індивідуальній основі, як відлюдники або посвячена незаймана, або вступаючи до інституту освяченого життя (релігійний інститут або світський інститут), у який прийматимуть обітниці, що підтверджують їхнє бажання слідувати трьом євангельським порадам цнотливости, бідности та послуху. Прикладами інститутів свяченого життя є бенедиктинці, кармеліти, домініканці, францисканці, місіонери милосердя, легіонери Христа та сестри милосердя.<a href="#cite_note-Canons573-746-70">[66]</a> «Релігійні інститути» — це сучасний термін, що охоплює як «релігійні ордени», так і «релігійні конгрегації», які колись виділялися в канонічному праві.<a href="#cite_note-71">[67]</a> Терміни «релігійний порядок» та «релігійний інститут», як правило, вживаються як синоніми в розмовній формі.<a href="#cite_note-72">[68]</a> За допомогою католицьких благодійних організацій та не тільки, католицька церква є найбільшим недержавним постачальником освіти та охорони здоров'я у світі.<a href="#cite_note-Geopolitics2-73">[69]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Кількість_вірних">Кількість вірних</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=7" title="Редагувати розділ: Кількість вірних" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=7" title="Редагувати вихідний код розділу: Кількість вірних">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D1%8E" title="Католицька церква за країною">Католицька церква за країною</a></div> <div class="barbox tleft" style="border:1px solid silver; font-size:88%; padding:0.4em; width:250px; background: var(--background-color-base, #fff); color: inherit;"> <table style="border-collapse:collapse; width:100%;"> <tbody><tr style="background:none; color: inherit;"><th colspan="5">Географічний розподіл католиків у 2018 році<a href="#cite_note-AnnuarioPontificio-7">[3]</a> </th></tr><tr> <td colspan="2" style="padding-left:0.4em;padding-right:0.4em;min-width:8em"><a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Америка">Америка</a></td> <td style="width:100px;border-left:solid 1px silver;border-right:solid 1px silver;"><div style="background:Blue; width:48.3%; overflow:hidden">  </div></td> <td colspan="2" style="padding-left:0.4em;padding-right:0.4em" align="right">48.3%</td> </tr> <tr> <td colspan="2" style="padding-left:0.4em;padding-right:0.4em;min-width:8em"><a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Європа">Європа</a></td> <td style="width:100px;border-left:solid 1px silver;border-right:solid 1px silver;"><div style="background:Gold; width:21.5%; overflow:hidden">  </div></td> <td colspan="2" style="padding-left:0.4em;padding-right:0.4em" align="right">21.5%</td> </tr> <tr> <td colspan="2" style="padding-left:0.4em;padding-right:0.4em;min-width:8em"><a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Африка">Африка</a>/<a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Океанія">Океанія</a></td> <td style="width:100px;border-left:solid 1px silver;border-right:solid 1px silver;"><div style="background:Purple; width:19.1%; overflow:hidden">  </div></td> <td colspan="2" style="padding-left:0.4em;padding-right:0.4em" align="right">19.1%</td> </tr> <tr> <td colspan="2" style="padding-left:0.4em;padding-right:0.4em;min-width:8em"><a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Азія">Азія</a></td> <td style="width:100px;border-left:solid 1px silver;border-right:solid 1px silver;"><div style="background:#d4213d; width:11.1%; overflow:hidden">  </div></td> <td colspan="2" style="padding-left:0.4em;padding-right:0.4em" align="right">11.1%</td> </tr> <tr style="font-size:88%; height:4px;"> <td style="padding:0 4px;"></td> <td style="padding:0 4px; text-align:right;"></td> <td style="width:100px;"></td> <td style="padding:0 4px; width:1em; text-align:right;"></td> <td style="padding:0 4px; text-align:right;"></td></tr> </tbody></table> </div><figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Percent_of_Catholics_by_Country%E2%80%93Pew_Research_2011.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dd/Percent_of_Catholics_by_Country%E2%80%93Pew_Research_2011.svg/220px-Percent_of_Catholics_by_Country%E2%80%93Pew_Research_2011.svg.png" decoding="async" width="220" height="113" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dd/Percent_of_Catholics_by_Country%E2%80%93Pew_Research_2011.svg/330px-Percent_of_Catholics_by_Country%E2%80%93Pew_Research_2011.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dd/Percent_of_Catholics_by_Country%E2%80%93Pew_Research_2011.svg/440px-Percent_of_Catholics_by_Country%E2%80%93Pew_Research_2011.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="263" /></a><figcaption>Відсоток католиків за країнами</figcaption></figure> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Number_of_Catholics_by_Country%E2%80%93Pew_Research_2011.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/95/Number_of_Catholics_by_Country%E2%80%93Pew_Research_2011.svg/220px-Number_of_Catholics_by_Country%E2%80%93Pew_Research_2011.svg.png" decoding="async" width="220" height="112" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/95/Number_of_Catholics_by_Country%E2%80%93Pew_Research_2011.svg/330px-Number_of_Catholics_by_Country%E2%80%93Pew_Research_2011.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/95/Number_of_Catholics_by_Country%E2%80%93Pew_Research_2011.svg/440px-Number_of_Catholics_by_Country%E2%80%93Pew_Research_2011.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="260" /></a><figcaption>Кількість католиків за країнами</figcaption></figure> Католицизм є другим за чисельністю релігійним органом у світі, перевершений за своїми розмірами лише сунітським ісламом.<a href="#cite_note-74">[70]</a> На кінець 2018 року кількість церковних членів, визначених хрещеними католиками, становила 1,329 мільярда, що становить 18% світового населення. Католики представляють приблизно половину всіх християн.<a href="#cite_note-75">[71]</a> Географічний розподіл католиків у всьому світі продовжує змінюватися: 17,8% в Африці, 48,3% в Америці, 11,1% в Азії, 21,5% в Європі та 0,9% в <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Океанія">Океанії</a>. Серед католицьких служителів є священнослужителі, миряни, місіонери та катехити. Також станом на кінець 2014 року було 465 595 священнослужителів, у тому числі 5 237 єпископів, 415 792 священників (єпархіальних та релігійних) та 44 566 дияконів (постійних).<a href="#cite_note-Pontifical_Yearbook_2016-76">[72]</a> Серед непосвячених служителів було 3 157 568 катехитів, 367 679 мирян-місіонерів та 39 951 церковних служителів.<a href="#cite_note-Catholic_Church_Statistics_2015-77">[73]</a> Католики, які віддали свої обов'язки релігійному чи освяченому життю замість шлюбу чи єдиного безшлюбства, як стан життя або відносне покликання, включають 54 559 релігійних чоловіків та 705 529 релігійних жінок. Вони не є висвяченими, ані взагалі не вважаються міністрами, якщо вони також не зайняті в одній із вищезазначених категорій мирян.<a href="#cite_note-Pontifical_Yearbook_20162-78">[74]</a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Догматика">Догматика</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=8" title="Редагувати розділ: Догматика" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=8" title="Редагувати вихідний код розділу: Догматика">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%B8%D0%B7%D0%BC_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Катехизм католицької церкви">Катехизм католицької церкви</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Кодекс канонічного права">Кодекс канонічного права</a></div> Католицька догматика складалася протягом століть, відображаючи прямі вчення ранніх християн, офіційні визначення єретичних та православних вірувань Вселенськими соборами та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BB%D0%B0" title="Папська булла">папськими буллами</a>, а також теологічні суперечки вчених. Церква вважає, що вона постійно керується Святим Духом, коли вона розпізнає нові богословські проблеми і захищається безпомилково від падіння доктринальних помилок, коли буде прийнято тверде рішення з того чи іншого питання.<a href="#cite_note-79">[75]</a><a href="#cite_note-80">[76]</a> Він вчить, що одкровення має одне спільне джерело, Бога, і два різні способи передачі: <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B5_%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE" title="Святе Письмо">Святе Письмо</a> та Священну традицію,<a href="#cite_note-81">[77]</a><a href="#cite_note-LumenG3-82">[78]</a> і що вони автентично тлумачаться Учительством.<a href="#cite_note-The_teaching_office-83">[79]</a><a href="#cite_note-84">[80]</a> Священне Письмо складається з 73 книг католицької Біблії, що складається з 46 творів <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%97%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Старий Завіт">Старого Завіту</a> та 27 писань <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Новий Заповіт">Нового Завіту</a>. Священна традиція складається з тих вчень, які, на думку церкви, були передані ще з часів апостолів.<a href="#cite_note-Schreck16-85">[81]</a> Святе Письмо і Священна традиція в сукупности знані як «депозит віри» (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> depositum fidei). Вони, в свою чергу, інтерпретуються Учительством (від магістер, латинське — «вчитель»), церковним авторитетом, який здійснює папа та Колегія єпископів в єдності з папою, єпископом Риму. Католицька доктрина авторитетно узагальнена в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%B8%D0%B7%D0%BC_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Катехизм католицької церкви">Катехизмі католицької церкви</a>, опублікованому Святим Престолом.<a href="#cite_note-cat-86">[82]</a><a href="#cite_note-87">[83]</a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Природа_Бога">Природа Бога</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=9" title="Редагувати розділ: Природа Бога" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=9" title="Редагувати вихідний код розділу: Природа Бога">ред. код</a>]</div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Основні_правди_віри">Основні правди віри</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=10" title="Редагувати розділ: Основні правди віри" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=10" title="Редагувати вихідний код розділу: Основні правди віри">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%86%D1%8F" title="Трійця">Трійця</a></div> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:PetrusPictaviensis_CottonFaustinaBVII-folio42v_ScutumFidei_early13thc.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e2/PetrusPictaviensis_CottonFaustinaBVII-folio42v_ScutumFidei_early13thc.jpg/220px-PetrusPictaviensis_CottonFaustinaBVII-folio42v_ScutumFidei_early13thc.jpg" decoding="async" width="220" height="253" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e2/PetrusPictaviensis_CottonFaustinaBVII-folio42v_ScutumFidei_early13thc.jpg/330px-PetrusPictaviensis_CottonFaustinaBVII-folio42v_ScutumFidei_early13thc.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e2/PetrusPictaviensis_CottonFaustinaBVII-folio42v_ScutumFidei_early13thc.jpg/440px-PetrusPictaviensis_CottonFaustinaBVII-folio42v_ScutumFidei_early13thc.jpg 2x" data-file-width="494" data-file-height="568" /></a><figcaption>Рукописна версія традиційної богословської схеми Щит Трійці, 1210</figcaption></figure> Католицька церква вважає, що існує один вічний Бог, який існує як перихорез («взаємне проживання») з трьох іпостасей, або «осіб»: <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3_%D0%9E%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Бог Отець">Бог Отець</a>; <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3-%D0%A1%D0%B8%D0%BD" title="Бог-Син">Бог Син</a>; і <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D1%83%D1%85" title="Святий Дух">Бог Дух Святий</a>, яких разом називають <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%86%D1%8F" title="Трійця">«Святою Трійцею»</a>.<a href="#cite_note-232_252-88">[84]</a> Католики вірять, що Ісус Христос є «Другою Особою» Трійці, Богом Сином. У події, відомої як Втілення, силою Святого Духа Бог об'єднався з людською природою через зачаття Христа в утробі <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Діва Марія">Пресвятої Діви Марії</a>. Отже, Христос розуміється як одночасно повністю божественний і повністю людський, включаючи людську душу. Вчиться, що місія Христа на землі передбачала надання людям своїх вчень і надання свого прикладу для наслідування, як це записано в чотирьох Євангеліях.<a href="#cite_note-McGrath-89">[85]</a> Вважається, що Ісус залишився безгрішним, перебуваючи на землі, і дозволив несправедливо стратити себе розп'яттям, як саможертву, щоб примирити людство з Богом; це примирення знане як Пасхальна таємниця. Грецький термін «Христос» та єврейський «Месія» означають «помазаник», посилаючись на християнську віру, що смерть та воскресіння Ісуса є виконанням месіанських пророцтв Старого Завіту. Католицька церква вчить догматично, що «Святий Дух вічно походить від Отця і Сина, не як з двох принципів, а як з одного єдиного принципу».<a href="#cite_note-90">[86]</a> Вона стверджує, що Батько, як «принцип без принципу», є першим походженням Духа, але також що він, як Батько Єдиного Сина, є разом із Сином єдиним принципом, з якого Дух виходить.<a href="#cite_note-91">[87]</a> Ця віра виражена в пункті <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BE%D0%BA%D0%B2%D0%B5" title="Філіокве">Філіокве</a>, який був доданий до латинської версії <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB_%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8" title="Нікейський символ віри">Нікейського символу віри</a> 381 року, але не включений до грецьких версій віросповідання, що використовуються у східному християнстві. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Природа_церкви">Природа церкви</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=11" title="Редагувати розділ: Природа церкви" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=11" title="Редагувати вихідний код розділу: Природа церкви">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Еклезіологія">Еклезіологія</a></div>Католицька церква вчить, що це «єдина справжня церква»,<a href="#cite_note-92">[88]</a> «загальний таїнство спасіння для людського роду»,<a href="#cite_note-GAUDIUM-93">[89]</a><a href="#cite_note-ReferenceC-94">[90]</a> і «єдина справжня релігія».<a href="#cite_note-95">[91]</a> Згідно з Катехизмом, католицька церква далі описується в Нікейському символі віри як «єдина, свята, соборна і апостольська церква».<a href="#cite_note-96">[92]</a> Вони спільно знані як Чотири знаки церкви. Церква вчить, що її засновником є Ісус Христос. У Новому Завіті зафіксовано кілька подій, які вважаються невід'ємними для становлення католицької церкви, включаючи діяльність та навчання Ісуса та призначення апостолів свідками Його служіння, страждань та воскресіння. Після його воскресіння Велике доручення наказало апостолам продовжувати його справу. Прихід Святого Духа на апостолів, у події, відомої як П'ятидесятниця, розглядається як початок публічного служіння католицької церкви. Церква вчить, що всі належним чином посвячені єпископи мають пряму спадщину від апостолів Христа, відому як апостольська спадкоємність.<a href="#cite_note-OneFaith46-97">[93]</a> Зокрема, єпископ Риму (Папа Римський) вважається наступником апостола Петра, на якому він отримує свою верховенство над церквою.<a href="#cite_note-98">[94]</a> Католицька віра стверджує, що церква «є постійною присутністю Ісуса на землі»<a href="#cite_note-Schreck131-99">[95]</a> і що вона одна має цілі засоби спасіння. Завдяки страсті (стражданню) Христа, що приводить до Його розп'яття, як описано в Євангеліях, сказано, що Христос зробив себе жертвою для Бога Отця, щоб примирити людство з Богом;<a href="#cite_note-608_-100">[96]</a> Воскресіння Ісуса робить його первістком із мертвих, першим серед багатьох братів.<a href="#cite_note-101">[97]</a> Примирившись з Богом і слідуючи Христовим словам і ділам, людина може увійти в <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B5" title="Царство Боже">Царство Боже</a>.<a href="#cite_note-OneFaith26-102">[98]</a> Церква розглядає свою літургію та таїнства як увічнення благодаті, досягнутої через жертву Христа для зміцнення стосунків людини з Христом та допомоги у подоланні гріха.<a href="#cite_note-CoCCC_Paschal-103">[99]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Страшний_суд">Страшний суд</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=12" title="Редагувати розділ: Страшний суд" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=12" title="Редагувати вихідний код розділу: Страшний суд">ред. код</a>]</div> Католицька церква вчить, що одразу після смерті душа кожної людини отримає певний суд від Бога, оснований на їхніх гріхах і їхніх стосунках з Христом.<a href="#cite_note-Schreck397-104">[100]</a> Це вчення також свідчить про інший день, коли Христос буде сидіти на <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%83%D0%B4" title="Страшний суд">Страшному суді</a> всього людства. Цей Страшний суд, згідно з вченням церкви, покладе кінець історії людства і позначить початок як нового, так і кращого неба та землі, якими керує Бог у праведності. Залежно від рішення, винесеного після смерті, вважається, що душа може потрапити в один із трьох станів потойбічного світу: <ul><li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B9" title="Рай">Небо (Рай)</a> — це стан нескінченного єднання з божественною природою Бога не онтологічно, а благодаттю. Це вічне життя, в якому душа споглядає Бога у невпинному блаженстві.<a href="#cite_note-1023_-105">[101]</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Чистилище">Чистилище</a> —це тимчасова умова для очищення душ, які, хоча і призначені для Неба, не повністю відірвані від гріха і, отже, не можуть негайно увійти на Небо. У Чистилищі душа страждає, очищається і вдосконалюється. Молитвами вірних на землі та заступництвом святих душам у чистилищі може допомогти досягнення неба.<a href="#cite_note-106">[102]</a></li> <li>Остаточне прокляття (<a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%BE" title="Пекло">Пекло</a>): нарешті, ті, хто наполегливо живе в стані смертного гріха і не кається перед смертю, піддаються пеклі, вічній розлуці з Богом. Церква вчить, що ніхто не засуджений до пекла, якщо вільно не вирішив відкинути Бога. Ніхто не призначений до пекла, і ніхто не може з абсолютною впевненістю визначити, кого засудили до пекла. Католицизм вчить, що завдяки Божому милосердю людина може покаятися в будь-який момент перед смертю, бути осяяною правдою католицької віри і таким чином отримати спасіння. Деякі католицькі теологи припускають, що душі нехрещених немовлят та нехристиян без смертного гріха, але які помирають з первородним гріхом, попадають до пекла, хоча це не є офіційною догмою церкви.<a href="#cite_note-107">[103]</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Святі_та_побожні">Святі та побожні</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=13" title="Редагувати розділ: Святі та побожні" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=13" title="Редагувати вихідний код розділу: Святі та побожні">ред. код</a>]</div> Святий — це особа, яка визнана винятковою мірою святости, подоби або близькости до Бога, тоді як канонізація — це акт, яким християнська церква заявляє, що померла людина була святою, після якого оголошення особа включена до «канону», або списку, визнаних святих.<a href="#cite_note-WilsonFischer2005-108">[104]</a><a href="#cite_note-DiehlDonnelly2001-109">[105]</a> Першими особами, яких шанували як святих, були мученики. Благочестиві легенди про їх смерть вважалися підтвердженням істини їхньої віри в Христа. Однак до <a href="/wiki/IV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="IV століття">IV століття</a> «сповідників» — людей, які визнали свою віру не смертю, а словом і життям — стали публічно шанувати. У католицькій церкві акт <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Канонізація">канонізації</a> зарезервований Апостольським Престолом і відбувається в кінці тривалого процесу, що вимагає великих доказів того, що кандидат у канонізацію жив і помер таким зразковим і святим способом що він гідний того, щоб його визнали святим. Офіційне визнання церквою святості означає, що людина зараз перебуває на Небі, і що до неї можна публічно звертатися і згадувати офіційно в літургії церкви, зокрема в Літанії святих. Канонізація дозволяє загальне шанування святого в літургії римського обряду; для дозволу на місцеве вшанування необхідна лише <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Беатифікація">беатифікація</a>.<a href="#cite_note-110">[106]</a> Набожність — це «зовнішні практики благочестя», які не є частиною офіційної літургії католицької церкви, але є частиною популярних духовних практик католиків.<a href="#cite_note-111">[107]</a> Сюди входять різні практики щодо шанування святих, особливо шанування Діви Марії. Інші практики поклоніння включають <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0" title="Хресна дорога">Хресна дорога</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D1%96%D1%88%D0%B5_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5_%D0%86%D1%81%D1%83%D1%81%D0%B0" title="Найсвятіше Серце Ісуса">Найсвятіше Серце Ісуса</a>, Святе Обличчя Ісуса,<a href="#cite_note-etwndevoti-112">[108]</a> різні шкапуляри, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B2%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Дев'ятниця">дев'ятниці</a> до різних святих,<a href="#cite_note-popdevos-113">[109]</a> паломництва<a href="#cite_note-114">[110]</a> та поклоніння Пресвятому Таїнству,<a href="#cite_note-popdevos2-115">[111]</a> а також шанування святих образів, таких як <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BE%D1%81" class="mw-disambig" title="Сантос">сантос</a>.<a href="#cite_note-116">[112]</a> Єпископи на <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Другий Ватиканський собор">Другому Ватиканському соборі</a> нагадали католикам, що «богослужіння повинні складатися настільки, щоб вони узгоджувались з літургійними сезонами, узгоджувались із священною літургією, якимось чином походять від неї і вели людей до неї, оскільки, літургія за своєю природою значно перевершує будь-яку з них».<a href="#cite_note-117">[113]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Діва_Марія">Діва Марія</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=14" title="Редагувати розділ: Діва Марія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=14" title="Редагувати вихідний код розділу: Діва Марія">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Murillo-inmaculada_del_coro-sevilla-mba.JPG" class="mw-file-description"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6b/Murillo-inmaculada_del_coro-sevilla-mba.JPG/220px-Murillo-inmaculada_del_coro-sevilla-mba.JPG" decoding="async" width="220" height="296" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6b/Murillo-inmaculada_del_coro-sevilla-mba.JPG/330px-Murillo-inmaculada_del_coro-sevilla-mba.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6b/Murillo-inmaculada_del_coro-sevilla-mba.JPG/440px-Murillo-inmaculada_del_coro-sevilla-mba.JPG 2x" data-file-width="460" data-file-height="618" /></a><figcaption>Пресвята Діва Марія високо цінується в Католицькій церкві, проголошуючи її Богородицею, вільною від первородного гріха і заступницею.</figcaption></figure> Католицька <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Маріологія">маріологія</a> займається вченнями та вченнями, що стосуються життя Марії, матері Ісуса, а також шанування Марії вірними. З особливою увагою ставляться до Марії, проголошеної Богородицею (<a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Грецька мова">грец.</a> Θεοτόκος, романізована: Богородиця, букв. «Богоносець»), і вважається догмою, що залишалася незайманою протягом усього свого життя.<a href="#cite_note-ReferenceB-118">[114]</a> Подальші вчення включають вчення про <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%94%D1%96%D0%B2%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97" title="Непорочне зачаття Діви Марії">Непорочне Зачаття</a> (її власне зачаття без плями <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D1%96%D1%85" title="Первородний гріх">первородного гріха</a>) та <a href="/wiki/%D0%A3%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96" class="mw-redirect" title="Успіння Богородиці">Успіння Марії</a> (про те, що її тіло було прийнято безпосередньо на небо в кінці її життя). Обидві ці доктрини були визначені як безпомилкова догма Папою <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B9_IX" title="Пій IX">Пієм IX</a> у 1854 р. та Папою <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B9_XII" title="Пій XII">Пієм XII</a> у 1950 р. відповідно,<a href="#cite_note-Barry,_p._106-119">[115]</a> але лише після консультацій з католицькими єпископами у всьому світі, щоб з'ясувати, що це католицька віра.<a href="#cite_note-120">[116]</a> Відданість Марії є частиною католицької благочестя, але відрізняється від поклоніння Богу.<a href="#cite_note-121">[117]</a> Практики включають молитви та маріанське мистецтво, музику та архітектуру. Протягом церковного року відзначається кілька літургійних Маріанських свят, і вона вшановується багатьма титулами, такими як Королева Неба. Папа <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_VI" title="Павло VI">Павло VI</a> назвав її Матір'ю церкви, оскільки, народжуючи Христа, вона вважається духовною матір'ю кожного члена Тіла Христового. Через її впливову роль у житті Ісуса, молитви та богослужіння, такі як <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%B9%D1%81%D1%8F,_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%94" title="Радуйся, Маріє">«Богородице Діво»</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Вервиця">вервиця</a>, «Salve Regina» та «Memorare» є поширеною католицькою практикою. Також популярними католицькими набожними є паломництво до місць, якими підтверджує церква кілька марійських явищ, таких як <a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%80%D0%B4" title="Лурд">Люрд</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%BC%D0%B0_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)" title="Фатіма (місто)">Фатіма</a> та Гваделупе.<a href="#cite_note-122">[118]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Відмінності_богослов'я_від_Східної_православної_церкви"><span id=".D0.92.D1.96.D0.B4.D0.BC.D1.96.D0.BD.D0.BD.D0.BE.D1.81.D1.82.D1.96_.D0.B1.D0.BE.D0.B3.D0.BE.D1.81.D0.BB.D0.BE.D0.B2.27.D1.8F_.D0.B2.D1.96.D0.B4_.D0.A1.D1.85.D1.96.D0.B4.D0.BD.D0.BE.D1.97_.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.BE.D1.81.D0.BB.D0.B0.D0.B2.D0.BD.D0.BE.D1.97_.D1.86.D0.B5.D1.80.D0.BA.D0.B2.D0.B8">Відмінності богослов'я від Східної православної церкви</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=15" title="Редагувати розділ: Відмінності богослов'я від Східної православної церкви" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=15" title="Редагувати вихідний код розділу: Відмінності богослов'я від Східної православної церкви">ред. код</a>]</div> <div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px">Див. також: <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Православна церква">Православна церква</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F" title="Православне богослов'я">Православне богослов'я</a></div><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%B0%D1%82" title="Догмат">Догмати</a> католицької церкви відрізняються від учення <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Православна церква">православ'я</a> — та мають такі ознаки: <ul><li>догмат про походження <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D1%83%D1%85" title="Святий Дух">Святого Духа</a> (<a href="/wiki/Filioque" class="mw-redirect" title="Filioque">filioque</a>) — від <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3_%D0%9E%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Бог Отець">Бога Отця</a> і від <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3-%D0%A1%D0%B8%D0%BD" title="Бог-Син">Бога-Сина</a>, на відміну від православ'я, де визнається сходження Святого Духа тільки від Бога Отця;</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%B0%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%B8" class="mw-redirect" title="Догмат про непомильність Папи">догмат про непомильність Папи</a> — у справах віри з питань віри й моралі Папа Римський, як Найвищий глава церкви не може помилятися.</li> <li>широке шанування <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Діва Марія">Діви Марії</a>; Догмат про <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%94%D1%96%D0%B2%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97" title="Непорочне зачаття Діви Марії">непорочне зачаття Діви Марії</a> і догмат про <a href="/wiki/%D0%92%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B7%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97" class="mw-redirect" title="Внебовзяття Марії">внебовзяття душі і тіла Діви Марії</a>.</li> <li>вчення про <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Чистилище">чистилище</a> — проміжне місце між <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B9" title="Рай">раєм</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%BE_(%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC)" title="Пекло (католицизм)">пеклом</a>, у якому душі грішників очищуються, перш ніж отримати вічне щастя в раю;</li></ul> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B0%D1%82" title="Целібат">безшлюбність</a> усього духовенства в римському католицизмі;</li> <li>постійність священства — священник, раз висвячений, не може залишити духовного сану;</li> <li>почесний <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB" title="Титул">титул</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB" title="Кардинал">кардинала</a>, якого немає в інших християнських церквах;</li> <li>нерозривність <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Вінчання">таїнства шлюбу</a>.</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Таїнства">Таїнства</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=16" title="Редагувати розділ: Таїнства" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=16" title="Редагувати вихідний код розділу: Таїнства">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mass_at_Lourdes.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Mass_at_Lourdes.jpg/220px-Mass_at_Lourdes.jpg" decoding="async" width="220" height="157" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Mass_at_Lourdes.jpg/330px-Mass_at_Lourdes.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Mass_at_Lourdes.jpg/440px-Mass_at_Lourdes.jpg 2x" data-file-width="1543" data-file-height="1102" /></a><figcaption>Меса у Ґроті в Лурді, Франція. Чаша демонструється людям відразу після освячення вина.</figcaption></figure> Католицька церква вчить, що їй було доручено сім таїнств, встановлених Христом. Кількість та характер таїнств були визначені кількома <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Вселенські собори">Вселенськими соборами</a>, останнім часом <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Тридентський собор">Триденський собор</a>. Це <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Хрещення">хрещення</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Миропомазання">миропомазання</a>, <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Євхаристія">євхаристія</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C" title="Сповідь">сповідь</a>, <a href="/wiki/%D0%84%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Єлеопомазання">єлеопомазання</a> (це помазання хворих, раніше називались останнім поклонінням, одним із «останніх обрядів»), <a href="/wiki/%D0%A5%D1%96%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Хіротонія">священство</a> та <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Вінчання">вінчання</a>. Таїнства — це видимі ритуали, які католики розглядають як ознаки присутности Бога та ефективні канали Божої благодаті для всіх, хто їх приймає з належним розпорядженням (<a href="/wiki/Ex_opere_operato" title="Ex opere operato">ex opere operato</a>).<a href="#cite_note-123">[119]</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%B8%D0%B7%D0%BC_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Катехизм католицької церкви">Катехизм католицької церкви</a> класифікує таїнства на три групи: «таїнства християнського посвячення», «таїнства зцілення» та «таїнства на службі причастя та місії вірних». Ці групи широко відображають етапи природного та духовного життя людей, яким призначено кожне причастя.<a href="#cite_note-124">[120]</a> Літургії таїнств є центральними для місії церкви. Згідно з Катехизмом католицької церкви: <blockquote class="templatequote"><div>У літургії Нового Завіту кожна літургічна дія, особливо звершення Євхаристії та причастя, є зустріччю між Христом та церквою. Свою єдність літургійне зібрання виводить із «спілкування Святого Духа», який збирає дітей Божих в єдине Тіло Христове. Ця асамблея перевершує расові, культурні, соціальні — насправді, всі людські спорідненості.<a href="#cite_note-125">[121]</a></div></blockquote>Згідно з церковною доктриною, церковні таїнства вимагають належної форми, сутности та намірів, щоб бути належним чином відсвяткуваними. Крім того, канонічні закони як для римо-католицької церкви, так і для східних католицьких церков визначають, хто може законно святкувати певні таїнства, а також суворі правила щодо того, хто може приймати таїнства. Зокрема, оскільки церква вчить, що Христос присутній в Євхаристії, тим, хто усвідомлює, що перебуває у стані смертного гріха, заборонено приймати причастя, доки вони не отримають відпущення через таїнство примирення (покаяння). Католики, як правило, зобов'язані утримуватися від їжі принаймні годину перед прийняттям причастя. Некатоликам також зазвичай заборонено приймати Євхаристію. Католики, навіть якщо їм загрожує смерть і вони не можуть наблизитися до католицького служителя, не можуть просити про таїнства Євхаристії, покаяння чи помазання хворих у когось, наприклад у протестантського служителя, який, як відомо, не є дійсним висвячений відповідно до католицького вчення про рукоположення. Подібним чином, навіть у серйозних і нагальних потребах, католицькі служителі не можуть вділяти ці таїнства тим, хто не виявляє католицької віри в таїнстві. По відношенню до церков східного християнства, які не перебувають у спілкуванні зі Святим Престолом, католицька церква є менш обмежувальною, заявляючи, що «певне спілкування в sacris, а значить і в Євхаристії, за належних обставин та схвалення церковної влади, просто можливо, але заохочується». <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Таїнства_посвячення">Таїнства посвячення</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=17" title="Редагувати розділ: Таїнства посвячення" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=17" title="Редагувати вихідний код розділу: Таїнства посвячення">ред. код</a>]</div> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Хрещення">Хрещення</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=18" title="Редагувати розділ: Хрещення" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=18" title="Редагувати вихідний код розділу: Хрещення">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Bapt%C3%AAme_Cath%C3%A9drale_de_Troyes_290308.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/93/Bapt%C3%AAme_Cath%C3%A9drale_de_Troyes_290308.jpg/220px-Bapt%C3%AAme_Cath%C3%A9drale_de_Troyes_290308.jpg" decoding="async" width="220" height="196" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/93/Bapt%C3%AAme_Cath%C3%A9drale_de_Troyes_290308.jpg/330px-Bapt%C3%AAme_Cath%C3%A9drale_de_Troyes_290308.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/93/Bapt%C3%AAme_Cath%C3%A9drale_de_Troyes_290308.jpg/440px-Bapt%C3%AAme_Cath%C3%A9drale_de_Troyes_290308.jpg 2x" data-file-width="2470" data-file-height="2197" /></a><figcaption>Хрещення Аврелія Августина, представлене в скульптурній групі в соборі Труа (1549), Франція</figcaption></figure> На думку католицької церкви, хрещення є першим із трьох таїнств посвячення як християнин. Це змиває всі гріхи, як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D1%96%D1%85" title="Первородний гріх">первісний</a>, так і особисті фактичні гріхи. Це робить людину членом церкви. Як дар Богом, що не вимагає заслуг хрещеного, він дарується навіть дітям, які хоч і не мають особистих гріхів, але потребують цього через первородний гріх. Якщо новонародженій дитині загрожує смерть, будь-хто — будь то лікар, медсестра чи батько — може охрестити дитину. Хрещення знаменує людину назавжди і не може бути повторене. Католицька церква визнає дійсними хрещення навіть людьми, які не є католиками чи християнами, за умови, що вони мають намір хрестити («робити те, що робить церква, коли вона хрестить») і якщо вони використовують формулу тринітарного хрещення. <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Миропомазання">Миропомазання</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=19" title="Редагувати розділ: Миропомазання" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=19" title="Редагувати вихідний код розділу: Миропомазання">ред. код</a>]</div> Католицька церква вважає таїнство <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Конфірмація">конфірмації</a> необхідним для завершення благодаті, даної в хрещенні. Коли хрестять дорослих, підтвердження, як правило, дається відразу після цього, що дотримується практика навіть у новохрещених немовлят у східних католицьких церквах. На Заході конфірмація дітей відкладається, поки вони не набувають достатнього віку для розуміння або на розсуд єпископа. У західному християнстві, зокрема католицизмі, таїнство називають конфірмацією, оскільки воно підтверджує і зміцнює благодать хрещення; у східних церквах це називається <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D0%B0" title="Хризма">хризма</a>, оскільки основним обрядом є помазання людини хризмою, сумішшю оливкової олії та деякими запашними речовинами, як правило, бальзамом, благословленими єпископом. Ті, хто отримує конфірмацію, повинні знаходитись у стані благодаті, що для тих, хто досяг розумного віку, означає, що їх спочатку слід духовно очистити таїнством покаяння; вони також повинні мати намір прийняти причастя і бути готовими показати у своєму житті, що вони християни.<a href="#cite_note-126">[122]</a> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Євхаристія">Євхаристія</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=20" title="Редагувати розділ: Євхаристія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=20" title="Редагувати вихідний код розділу: Євхаристія">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:BentoXVI-51-11052007_(frag).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/43/BentoXVI-51-11052007_%28frag%29.jpg/220px-BentoXVI-51-11052007_%28frag%29.jpg" decoding="async" width="220" height="291" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/43/BentoXVI-51-11052007_%28frag%29.jpg/330px-BentoXVI-51-11052007_%28frag%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/43/BentoXVI-51-11052007_%28frag%29.jpg 2x" data-file-width="416" data-file-height="550" /></a><figcaption>Папа Бенедикт XVI проводить Євхаристію при канонізації Фрея Гальвао в Сан-Паулу, Бразилія, 11 травня 2007 р.</figcaption></figure> Для католиків Євхаристія є таїнством, яке завершує християнське посвячення. Це описується як «джерело і вершина християнського життя». Церемонія, при якій католик вперше приймає Євхаристію, знана як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8F" title="Перше причастя">Перше причастя</a>. Євхаристійне святкування, яке також називають <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%81%D0%B0_(%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" title="Меса (богослужіння)">месою</a> або <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Літургія">Божественною літургією</a>, включає молитви та читання Писань, а також підношення хліба та вина, які священник приносить до вівтаря та освячує, щоб стати тілом та кров'ю Ісуса Христа, зміна, яка називається <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Переєстествлення">трансубстанціацією</a>. Слова освячення відображають слова, сказані Ісусом під час Тайної вечері, коли Христос запропонував своє тіло та кров своїм апостолам у ніч перед своїм розп'яттям. Таїнство повторно представляє (робить присутнім) жертву Ісуса на хресті та увічнює її. Смерть і воскресіння Христа дарує благодать через таїнство, яке поєднує вірних із Христом і одне з одним, відмовляється від гріха, що несе гріх, і допомагає проти морального гріха (хоча сам смертний гріх прощається через таїнство покаяння).<a href="#cite_note-127">[123]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Таїнства_зцілення">Таїнства зцілення</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=21" title="Редагувати розділ: Таїнства зцілення" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=21" title="Редагувати вихідний код розділу: Таїнства зцілення">ред. код</a>]</div> Двома таїнствами зцілення є таїнство покаяння та помазання хворих. <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Сповідь">Сповідь</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=22" title="Редагувати розділ: Сповідь" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=22" title="Редагувати вихідний код розділу: Сповідь">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Convento_de_San_Francisco_-_Ciudad_de_M%C3%A9xico_-_Creyente.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/34/Convento_de_San_Francisco_-_Ciudad_de_M%C3%A9xico_-_Creyente.jpg/220px-Convento_de_San_Francisco_-_Ciudad_de_M%C3%A9xico_-_Creyente.jpg" decoding="async" width="220" height="329" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/34/Convento_de_San_Francisco_-_Ciudad_de_M%C3%A9xico_-_Creyente.jpg/330px-Convento_de_San_Francisco_-_Ciudad_de_M%C3%A9xico_-_Creyente.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/34/Convento_de_San_Francisco_-_Ciudad_de_M%C3%A9xico_-_Creyente.jpg/440px-Convento_de_San_Francisco_-_Ciudad_de_M%C3%A9xico_-_Creyente.jpg 2x" data-file-width="2592" data-file-height="3872" /></a><figcaption>Віруючий католик молиться в церкві в Мексиці</figcaption></figure> Таїнство покаяння (також зване примиренням, прощенням, сповіддю та наверненням) існує для навернення тих, хто після хрещення відокремлює себе від Христа гріхом. Важливими для цього таїнства є дії як грішника (перевірка совісті, розкаяння з рішучістю не грішити знову, сповідь священику та виконання якогось акту для відновлення шкоди, заподіяної гріхом), так і священик (визначення акт відшкодування, який повинен бути здійснений, і звільнення). У серйозних гріхах (смертних гріхах) слід сповідуватись принаймні раз на рік і завжди перед причастям, тоді як також рекомендується визнання гріхів у віні. Священник зобов'язаний застосовувати найсуворіші покарання за збереження «печатки сповіді», абсолютної таємниці щодо будь-яких гріхів, відкритих йому на сповіді.<a href="#cite_note-128">[124]</a> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Єлеопомазання">Єлеопомазання</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=23" title="Редагувати розділ: Єлеопомазання" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=23" title="Редагувати вихідний код розділу: Єлеопомазання">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Extreme_Unction_Rogier_Van_der_Weyden.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ae/Extreme_Unction_Rogier_Van_der_Weyden.jpg/220px-Extreme_Unction_Rogier_Van_der_Weyden.jpg" decoding="async" width="220" height="232" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/ae/Extreme_Unction_Rogier_Van_der_Weyden.jpg 1.5x" data-file-width="241" data-file-height="254" /></a><figcaption>Триптих-малюнок триптіха «Вівтар» семи таїнств «Екстремального поклоніння» (Помазання хворих) олією, який священик проводив під час останніх обрядів. Рогір ван дер Вейден, c. 1445 рік.</figcaption></figure> Хоча хризма використовується лише для трьох таїнств, які неможливо повторити, священник або єпископ використовує іншу олію для благословення католика, який через хворобу чи старість почав загрожувати смертю. Вважається, що це таїнство, знане як «Помазання хворих», дає заспокоєння, спокій, мужність, а якщо хвора людина не може зробити зізнання, навіть прощення гріхів. Таїнство також називають поклонінням, а в минулому — останнім поклонінням, і це один із трьох таїнств, що складають останні обряди, разом із покаянням і віатікумом (Євхаристією). <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Таїнства_на_службі_причастя">Таїнства на службі причастя</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=24" title="Редагувати розділ: Таїнства на службі причастя" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=24" title="Редагувати вихідний код розділу: Таїнства на службі причастя">ред. код</a>]</div> Згідно з Катехизмом, існує два таїнства причастя, спрямовані на спасіння інших: священство та шлюб. В рамках загального покликання бути християнином, ці два таїнства «присвячують певній місії або покликанню серед народу Божого. Люди отримують священні накази про те, щоб годувати церкву словом і благодаттю. Подружжя одружуються, щоб їх любов зміцнилася виконувати обов'язки своєї держави». <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Священство">Священство</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=25" title="Редагувати розділ: Священство" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=25" title="Редагувати вихідний код розділу: Священство">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Priesterweihe_in_Schwyz_2.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Priesterweihe_in_Schwyz_2.jpg/220px-Priesterweihe_in_Schwyz_2.jpg" decoding="async" width="220" height="147" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Priesterweihe_in_Schwyz_2.jpg/330px-Priesterweihe_in_Schwyz_2.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Priesterweihe_in_Schwyz_2.jpg/440px-Priesterweihe_in_Schwyz_2.jpg 2x" data-file-width="2084" data-file-height="1389" /></a><figcaption>Під час обряду <a href="/wiki/%D0%A5%D1%96%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Хіротонія">рукоположення</a> священники покладають руки на обряди.</figcaption></figure> Таїнство священства освячує і заміщає деяких християн служити всьому тілу членами трьох ступенів або орденів: єпископату (єпископи), пресвітерату (священники) і дияконату (дяки). Церква визначила правила щодо того, хто може бути висвячений у духовенство. У римо-католицькій церкві священство, як правило, обмежене безшлюбними чоловіками, а єпископат — лише целібатними чоловіками.<a href="#cite_note-129">[125]</a> Чоловіки, які вже перебувають у шлюбі, можуть бути висвячені в певних східних католицьких церквах більшості країн, а також особистими ординаріатами і можуть стати дияконами навіть у Західній церкві (див. кліричний шлюб). Але, ставши католицьким священником, чоловік не може одружитися (див. кліричний безшлюбність), якщо він офіційно не схилений. Усі священнослужителі, будь то диякони, священники чи єпископи, можуть проповідувати, навчати, хрестити, засвідчувати шлюби та проводити похоронні літургії.<a href="#cite_note-130">[126]</a> Тільки єпископи та священники можуть здійснювати таїнства євхаристії, примирення (покаяння) та помазання хворих. Тільки єпископи можуть здійснювати таїнство священних орденів, яке висвячує когось у духовенство. <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Вінчання">Вінчання</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=26" title="Редагувати розділ: Вінчання" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=26" title="Редагувати вихідний код розділу: Вінчання">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jf9694Wedding_San_Nicolas_Church_Tolentine_Marriage_Pampangafvf_02.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/42/Jf9694Wedding_San_Nicolas_Church_Tolentine_Marriage_Pampangafvf_02.JPG/220px-Jf9694Wedding_San_Nicolas_Church_Tolentine_Marriage_Pampangafvf_02.JPG" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/42/Jf9694Wedding_San_Nicolas_Church_Tolentine_Marriage_Pampangafvf_02.JPG/330px-Jf9694Wedding_San_Nicolas_Church_Tolentine_Marriage_Pampangafvf_02.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/42/Jf9694Wedding_San_Nicolas_Church_Tolentine_Marriage_Pampangafvf_02.JPG/440px-Jf9694Wedding_San_Nicolas_Church_Tolentine_Marriage_Pampangafvf_02.JPG 2x" data-file-width="4608" data-file-height="3456" /></a><figcaption>Весільна меса на Філіппінах</figcaption></figure> Католицька церква вчить, що <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BB%D1%8E%D0%B1" title="Шлюб">шлюб</a> — це соціальний і духовний зв'язок між чоловіком і жінкою, упорядкований на благо подружжя та продовження роду; згідно з католицькими вченнями про сексуальну мораль, це єдиний відповідний контекст для сексуальної активности. Католицький шлюб або будь-який шлюб між хрещеними особами будь-якої християнської конфесії розглядається як таїнство. Таємничий шлюб, коли він був здійснений, не може бути розірваний хіба що смертю. Церква визнає певні умови, такі як свобода згоди, які вимагаються для дійсности будь-якого шлюбу; Крім того, церква встановлює конкретні правила та норми, знані як канонічна форма, яких католики повинні дотримуватися. Церква не визнає розлучення закінченням дійсного шлюбу і допускає визнаний державою розлучення лише як засіб захисту власности та добробуту подружжя та будь-яких дітей. Однак розгляд окремих справ компетентним церковним трибуналом може призвести до визнання недійсним шлюбу, декларації, яку зазвичай називають скасуванням. Повторний шлюб після розлучення не дозволяється, якщо попередній шлюб не був визнаний недійсним. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Літургія">Літургія</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=27" title="Редагувати розділ: Літургія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=27" title="Редагувати вихідний код розділу: Літургія">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Thebible33.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/31/Thebible33.jpg/220px-Thebible33.jpg" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/31/Thebible33.jpg/330px-Thebible33.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/31/Thebible33.jpg/440px-Thebible33.jpg 2x" data-file-width="1280" data-file-height="960" /></a><figcaption>Католицькі релігійні предмети — Свята Біблія, розп'яття та вервиця</figcaption></figure> Серед 24 автономних церков (sui iuris) існують численні літургійні та інші традиції, які називаються обрядами, що відображають історичне та культурне різноманіття, а не різницю у віруваннях. У визначенні Кодексу канонів східних церков «обряд — це літургічна, богословська, духовна та дисциплінарна спадщина, культура та обставини історії окремого народу, в яких проявляється його власна манера життя у вірі кожна церква sui iuris».<a href="#cite_note-CCEO28-131">[127]</a> Літургія причастя Євхаристії, яку називають месою на Заході та Божественною літургією або іншими назвами на Сході, є основною літургією католицької церкви. Це тому, що це вважається жертвою умилостивлення самого Христа. Найбільш широко використовуваною формою є римський обряд, оприлюднений <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_VI" title="Павло VI">Павлом VI</a> у 1969 році та перероблений папою <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_II" title="Іван Павло II">Іваном Павлом ІІ</a> у 2002 році. За певних обставин форма римського обряду 1962 році залишається дозволеною в римо-католицькій церкві. Східно-католицькі церкви мають власні обряди. Літургії Євхаристії та інших таїнств варіюються від обряду до обряду, відображаючи різні богословські акценти. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Західні_обряди">Західні обряди</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=28" title="Редагувати розділ: Західні обряди" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=28" title="Редагувати вихідний код розділу: Західні обряди">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4" title="Римський обряд">Римський обряд</a> та <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B8" class="mw-redirect" title="Західні літургійні обряди">Західні літургійні обряди</a></div> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Missa_tridentina_002.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/02/Missa_tridentina_002.jpg/220px-Missa_tridentina_002.jpg" decoding="async" width="220" height="295" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/02/Missa_tridentina_002.jpg/330px-Missa_tridentina_002.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/02/Missa_tridentina_002.jpg/440px-Missa_tridentina_002.jpg 2x" data-file-width="540" data-file-height="723" /></a><figcaption>Піднесення чаші перед вівтарем після освячення під час урочистої Меси Тридентиської Меси</figcaption></figure> Римський обряд — найпоширеніший обряд поклоніння, що використовується католицькою церквою. Його використання зустрічається у всьому світі, походить з Риму та поширюється по всій Європі, впливаючи та врешті-решт замінюючи місцеві обряди.<a href="#cite_note-132">[128]</a> Нинішня звичайна форма меси за римським обрядом, що зустрічається у виданнях Римського Імшалу після 1969 року, зазвичай святкується місцевою народною мовою, використовуючи офіційно затверджений переклад з оригінального тексту на латинській мові. Контур основних літургійних елементів можна знайти на бічній панелі. У 2007 році Папа Римський <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82_XVI" title="Бенедикт XVI">Бенедикт XVI</a> підтвердив правомірність подальшого використання Римського Імшалу 1962 року як «надзвичайної форми» (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> forma extraordinaria) римського обряду, говорячи про нього також як про usus antiquior («давніше використання», і видаючи нові більш дозвільні норми для його використання.<a href="#cite_note-133">[129]</a> Інструкція, видана через чотири роки, говорила про дві форми або звичаї римського обряду, затверджені папою як звичайну форму (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> forma ordinaria) і надзвичайну форму (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">лат.</a> forma extraordinaria).<a href="#cite_note-Universae_Ecclesiae-134">[130]</a> Видання <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%81%D0%B0%D0%BB" title="Міссал">«Римський місал»</a> 1962 року, опубліковане за кілька місяців до відкриття <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Другий Ватиканський собор">Другого Ватиканського собору</a>, було останнім, яке представило месу, стандартизовану в 1570 році Папою <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B9_V" title="Пій V">Пієм V</a> на прохання <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Тридентський собор">Тридетнського собору</a>, і тому вона знана як Тридентійська.<a href="#cite_note-Kreeft326-135">[131]</a> Римський місал Папи Пія V був підданий незначним переглядам Папою <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_VIII_(%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0)" title="Климент VIII (папа)">Климентом VIII</a> у 1604 р., Папою <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BD_VIII" title="Урбан VIII">Урбаном VIII</a> у 1634 р., Папою <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B9_X" title="Пій X">Пієм X</a> у 1911 р., Папою <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B9_XII" title="Пій XII">Пієм XII</a> у 1955 року та Папою <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_XXIII" title="Іван XXIII">Іваном XXIII</a> у 1962 році кожне наступне видання було звичайним форма римської обрядової меси, поки не буде замінена пізнішим виданням. Коли видання 1962 року було замінено виданням <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_VI" title="Павло VI">Павла VI</a>, оприлюдненому в 1969 році, його подальше використання спочатку вимагало дозволу єпископів;<a href="#cite_note-136">[132]</a> однак Папа Бенедикт XVI у 2007 році motu proprio Summorum Pontificum дозволив безкоштовно використовувати його для Імші, яка відслужилася без конгрегації, і уповноважив парафіяльних священників дозволити за певних умов його використання навіть на публічних месах. За винятком читань з Писань, які Папа Бенедикт дозволив проголошувати народною мовою, вони відзначаються суто на літургійній латині.<a href="#cite_note-137">[133]</a> З 2014 року священнослужителі в невеликих особистих ординаріатах, створених для груп колишніх англіканців<a href="#cite_note-Anglicanorum_Coetibus-138">[134]</a> згідно з положеннями документа 2009 року Anglicanorum Coetibus, можуть використовувати варіацію римського обряду під назвою «Божественне поклоніння»<a href="#cite_note-139">[135]</a> або, менш формально, «Ординаріатське використання», який включає елементи англіканської літургії та традицій, приміщення, протестоване англіканськими лідерами. У Міланській архиєпархії, де є близько п'яти мільйонів католиків, найбільших у Європі,<a href="#cite_note-140">[136]</a> відправляють месу за амброзійським обрядом. Інші обряди римо-католицької церкви включають мозарабські<a href="#cite_note-141">[137]</a> та обряди деяких релігійних інститутів.<a href="#cite_note-142">[138]</a> Ці літургійні обряди були античними щонайменше за 200 років до 1570 року, тобто дати Quo primum Папи Пія V, і тому їм дозволялося продовжувати.<a href="#cite_note-143">[139]</a> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Crowning_in_Syro-Malabar_Nasrani_Wedding_by_Mar_Gregory_Karotemprel.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/Crowning_in_Syro-Malabar_Nasrani_Wedding_by_Mar_Gregory_Karotemprel.jpg/220px-Crowning_in_Syro-Malabar_Nasrani_Wedding_by_Mar_Gregory_Karotemprel.jpg" decoding="async" width="220" height="168" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/Crowning_in_Syro-Malabar_Nasrani_Wedding_by_Mar_Gregory_Karotemprel.jpg/330px-Crowning_in_Syro-Malabar_Nasrani_Wedding_by_Mar_Gregory_Karotemprel.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/Crowning_in_Syro-Malabar_Nasrani_Wedding_by_Mar_Gregory_Karotemprel.jpg/440px-Crowning_in_Syro-Malabar_Nasrani_Wedding_by_Mar_Gregory_Karotemprel.jpg 2x" data-file-width="4834" data-file-height="3684" /></a><figcaption>Вінчання східно-сирійських обрядів, яке проводив єпископ Сиро-Малабарської католицької церкви в Індії, однієї з 23 східно-католицьких церков у повному спілкуванні з папою та Латинською церквою.</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Східні_обряди">Східні обряди</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=29" title="Редагувати розділ: Східні обряди" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=29" title="Редагувати вихідний код розділу: Східні обряди">ред. код</a>]</div> Східні католицькі церкви поділяють спільні вотчини та літургійні обряди, як їхні колеги, включаючи східну православну та інші східно-християнські церкви, які більше не перебувають у спілкуванні зі Святим Престолом. До них належать церкви, що історично розвивалися в Росії, на Кавказі, на Балканах, у Північно-Східній Африці, Індії та на Близькому Сході. Східні католицькі церкви — це групи вірних, які або ніколи не виходили із спілкування зі Святим Престолом, або відновили спілкування з ним ціною розриву спілкування зі своїми однодумцями тієї самої традиції.<a href="#cite_note-144">[140]</a> Обряди, що використовуються східними католицькими церквами, включають <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4" title="Візантійський обряд">візантійський обряд</a> у його антиохійському, грецькому та слов'янському різновидах; <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4" title="Александрійський обряд">александрійський обряд</a>; <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE-%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4" class="mw-redirect" title="Західно-сирійський обряд">сирійські обряди</a>; <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4" title="Вірменський обряд">вірменський обряд</a>; <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Маронітський обряд (ще не написана)">маронітський обряд</a> і <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE-%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4" class="mw-redirect" title="Східно-сирійський обряд">халдейський обряд</a>. Східно-католицькі церкви мають автономію встановлювати деталі своїх літургійних форм та богослужінь у певних межах для захисту «точного дотримання» їх літургійної традиції. У минулому деякі обряди, які використовували східно-католицькі церкви, підлягали певному літургійному латинізуванню. Однак останніми роками східні католицькі церкви повернулись до традиційної східної практики згідно з декретом Ватикану II Orientalium Ecclesiarum.<a href="#cite_note-145">[141]</a> Кожна церква має свій літургійний календар.<a href="#cite_note-146">[142]</a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Соціальні_та_культурні_проблеми">Соціальні та культурні проблеми</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=30" title="Редагувати розділ: Соціальні та культурні проблеми" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=30" title="Редагувати вихідний код розділу: Соціальні та культурні проблеми">ред. код</a>]</div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Католицьке_соціальне_вчення">Католицьке соціальне вчення</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=31" title="Редагувати розділ: Католицьке соціальне вчення" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=31" title="Редагувати вихідний код розділу: Католицьке соціальне вчення">ред. код</a>]</div> Католицьке соціальне вчення, відображаючи турботу, яку Ісус виявляв до бідних, робить великий наголос на тілесних ділах милосердя та духовних ділах милосердя, а саме на підтримці і турботі про хворих, бідних та страждаючих.<a href="#cite_note-Compendium_of_the_CCC,_388-147">[143]</a> Церковне вчення вимагає пільгового вибору для бідних, тоді як канонічне законодавство передбачає, що «християнські вірні також зобов'язані сприяти соціальній справедливості і, пам'ятаючи про заповідь Господа, допомагати бідним». Широко вважається, що його основи закладені енциклічним листом Папи Лева XIII 1891 р. «Rerum novarum», який підтримує права та гідність праці та право робітників на створення профспілок.<a href="#cite_note-148">[144]</a> Католицьке вчення щодо сексуальности вимагає практики цнотливості з акцентом на підтримку духовної та тілесної цілісності людської особистості. Шлюб вважається єдиним відповідним контекстом для сексуальних дій. Вчення церкви про сексуальність стає предметом дедалі більших суперечок, особливо після закриття Другого Ватиканського собору, через зміну культурних установок у західному світі, що описується як сексуальна революція. Церква також розглядала питання управління природним середовищем та його взаємозв'язок з іншими соціальними та теологічними вченнями. У документі <a href="/wiki/Laudato_si%27" title="Laudato si'">Laudato si'</a> від 24 травня 2015 р. Папа Римський Франциск критикує споживання та безвідповідальний розвиток, а також нарікає на погіршення довкілля та глобальне потепління.<a href="#cite_note-NYT-149">[145]</a> Папа висловив занепокоєння тим, що потепління планети є симптомом більшої проблеми: байдужість розвиненого світу до руйнування планети, коли люди прагнуть отримати короткострокові економічні вигоди.<a href="#cite_note-150">[146]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Суспільні_послуги">Суспільні послуги</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=32" title="Редагувати розділ: Суспільні послуги" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=32" title="Редагувати вихідний код розділу: Суспільні послуги">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:MotherTeresa_090.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8e/MotherTeresa_090.jpg/220px-MotherTeresa_090.jpg" decoding="async" width="220" height="293" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8e/MotherTeresa_090.jpg/330px-MotherTeresa_090.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8e/MotherTeresa_090.jpg/440px-MotherTeresa_090.jpg 2x" data-file-width="576" data-file-height="768" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0" title="Мати Тереза">Свята Тереза з Калькутти</a> виступала за хворих, бідних та нужденних, практикуючи дії тілесних милосердя.</figcaption></figure> Католицька церква є найбільшим недержавним постачальником освітніх та медичних послуг у світі.<a href="#cite_note-Geopolitics3-151">[147]</a> У 2010 році Папська рада католицької церкви з питань душпастирської допомоги працівникам охорони здоров'я заявила, що церква управляє 26% закладів охорони здоров'я у світі, включаючи лікарні, клініки, дитячі будинки, аптеки та центри для хворих на проказу.<a href="#cite_note-152">[148]</a> Церква завжди займалася освітою, починаючи з часу заснування перших університетів Європи. Він управляє та спонсорує тисячі початкових та середніх шкіл, коледжів та університетів у всьому світі та управляє найбільшою у світі недержавною шкільною системою.<a href="#cite_note-153">[149]</a> Релігійні інститути для жінок відігравали особливо помітну роль у наданні медичних та освітніх послуг, як, наприклад, за наказом таких як <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8_%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B4%D1%8F" title="Сестри милосердя">Сестри милосердя</a>, Маленькі Сестри Бідні, Місіонерки Милосердя, Сестри Святого Йосифа Найсвятішого Серця, сестри Пресвятого Таїнства та дочки милосердя святого Вінсента де Поля. Католицька монахиня <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0" title="Мати Тереза">Мати Тереза з Калькутти</a>, Індія, засновниця Місіонерів милосердя, була нагороджена <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%83" title="Нобелівська премія миру">Нобелівською премією миру</a> в 1979 році за свою гуманітарну діяльність серед бідних в Індії.<a href="#cite_note-154">[150]</a> Таку ж нагороду єпископ Карлос Філіпе Хіменес Бело отримав у 1996 році за «роботу щодо справедливого та мирного вирішення конфлікту у Східному Тиморі».<a href="#cite_note-155">[151]</a> Церква також активно бере участь у міжнародній допомозі та розвитку через такі організації як Католицькі служби допомоги, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%81_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81" title="Карітас Інтернаціоналіс">Міжнародний Карітас</a>, Допомога церкві, яка потребує допомоги, групи адвокації біженців, такі як Служба біженців єзуїтів, та групи допомоги громаді, такі як Товариство Святого Вінсента де Поля.<a href="#cite_note-156">[152]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Сексуальна_мораль">Сексуальна мораль</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=33" title="Редагувати розділ: Сексуальна мораль" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=33" title="Редагувати вихідний код розділу: Сексуальна мораль">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hans_Memling_-_Allegory_with_a_Virgin_-_WGA14896.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bd/Hans_Memling_-_Allegory_with_a_Virgin_-_WGA14896.jpg/220px-Hans_Memling_-_Allegory_with_a_Virgin_-_WGA14896.jpg" decoding="async" width="220" height="269" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bd/Hans_Memling_-_Allegory_with_a_Virgin_-_WGA14896.jpg/330px-Hans_Memling_-_Allegory_with_a_Virgin_-_WGA14896.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bd/Hans_Memling_-_Allegory_with_a_Virgin_-_WGA14896.jpg/440px-Hans_Memling_-_Allegory_with_a_Virgin_-_WGA14896.jpg 2x" data-file-width="819" data-file-height="1001" /></a><figcaption>Алегорія цнотливости Ганса Мемлінга</figcaption></figure> Католицька церква закликає всіх членів церкви до <a href="/wiki/%D0%A6%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0" title="Цнота">цноти</a> відповідно до свого стану в житті. Цнота включає стриманість, самовладання, особисте та культурне зростання та божественну благодать. Це вимагає утримання від пожадливости, мастурбації, блуду, порнографії, проституції та, особливо, зґвалтування. Цнота для тих, хто не перебуває у шлюбі, вимагає життя на утриманні, утримання від сексуальних дій; ті, хто одружений, покликані до подружньої цноти.<a href="#cite_note-157">[153]</a> У вченні церкви сексуальна активність призначається подружнім парам, чи то в таїнському шлюбі між християнами, чи в природному шлюбі, коли один або обидва подружжя нехрещені. Навіть у романтичних стосунках, особливо у шлюбі, партнери покликані практикувати стриманість, щоб перевірити взаємоповагу та вірність. Цнота у шлюбі вимагає, зокрема, подружньої вірности та захисту родючости шлюбу. Пара повинна виховувати довіру та чесність, а також духовну та фізичну близькість. Сексуальна активність завжди повинна бути відкритою для можливости життя;<a href="#cite_note-158">[154]</a> церква називає це прокреативним значенням. Це також повинно завжди зближувати закохану пару; церква називає це об'єднавчим значенням.<a href="#cite_note-159">[155]</a> Контрацепція та деякі інші сексуальні практики заборонені, хоча природні методи планування сім'ї дозволяють забезпечити здоровий інтервал між народженнями або відкласти дітей з справедливої причини. Папа Франциск заявив у 2015 році, що він стурбований тим, що церква стала «одержимою» такими проблемами як <a href="/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%82" title="Аборт">аборти</a>, <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1" title="Одностатевий шлюб">одностатеві шлюби</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Контрацепція">контрацепція</a>, і критикував католицьку церкву за те, що вона ставить догми перед коханням, і за те, що пріоритет моральних доктрин надається допомозі бідним і маргіналізовані.<a href="#cite_note-160">[156]</a><a href="#cite_note-161">[157]</a> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Скасування_шлюбу">Скасування шлюбу</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=34" title="Редагувати розділ: Скасування шлюбу" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=34" title="Редагувати вихідний код розділу: Скасування шлюбу">ред. код</a>]</div> Канонічне законодавство не передбачає розлучення між хрещеними особами, оскільки дійсний, сповнений таїнства шлюб вважається зв'язком на все життя. Однак визнання недійсним може бути надано, коли буде надано доказ того, що основні умови укладення дійсного шлюбу були відсутні з самого початку — іншими словами, що шлюб був недійсним через певні перешкоди. Визнання нікчемности, яке зазвичай називають скасуванням, — це рішення церковного трибуналу, яке визначає, що шлюб був здійснений неправомірно. Крім того, шлюби між нехрещеними особами можуть бути розірвані з папського дозволу за певних ситуацій, таких як бажання одружитися з католиком, за привілеєм Пауліна чи Петри. Спроба повторного одруження після розлучення без визнання недійсним ставить «подружжя, що одружився вдруге... у ситуації публічного та постійного перелюбу». Невинний чоловік, який живе на континенції після розлучення, або пари, які живуть на континенті після цивільного розлучення з серйозної причини, не грішать. У 2006 році єпархіальні трибунали розглянули понад 49000 справ про визнання шлюбу недійсним у 2006 році. За останні 30 років у <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">Сполучених Штатах</a> відбулося близько 55–70% скасування. Зростання скасування було значним; у США в 2006 р. було скасовано 27 000 шлюбів проти 338 у 1968 р. Однак приблизно 200 000 одружених католиків у США щорічно розлучаються; Загалом 10 мільйонів станом на 2006 рік. Розлучення зростає в деяких європейських країнах, де переважно католики. У деяких переважно католицьких країнах лише в останні роки було запроваджено розлучення (наприклад, Італія (1970), Португалія (1975), Бразилія (1977), Іспанія (1981), Ірландія (1996), Чилі (2004) та Мальта ( 2011), тоді як Філіппіни та Ватикан не мають процедури розлучення (однак Філіппіни дозволяють розлучення мусульман). <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Контрацепція">Контрацепція</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=35" title="Редагувати розділ: Контрацепція" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=35" title="Редагувати вихідний код розділу: Контрацепція">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Paulaudenece1977.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/Paulaudenece1977.jpg/220px-Paulaudenece1977.jpg" decoding="async" width="220" height="314" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/Paulaudenece1977.jpg/330px-Paulaudenece1977.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/Paulaudenece1977.jpg/440px-Paulaudenece1977.jpg 2x" data-file-width="1241" data-file-height="1773" /></a><figcaption>Павло VI випустив за людське життя 25 липня 1968 року.</figcaption></figure> Церква вчить, що статевий акт повинен відбуватися лише між чоловіком і жінкою, які одружені одне з одним, і без використання засобів контролю за народжуваністю чи контрацепції. У своїй енцикліці <a href="/wiki/Humanae_Vitae" title="Humanae Vitae">Humanae vitae</a> (1968)<a href="#cite_note-humanae-162">[158]</a> Папа <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_VI" title="Павло VI">Павло VI</a> рішуче відкинув будь-яку контрацепцію, тим самим суперечивши інакомислячим у церкві, які розглядала протизаплідні таблетки як етично виправданий метод контрацепції, хоча він дозволив регулювання народжуваности шляхом природного планування сім'ї. Особливо це вчення продовжив <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_II" title="Іван Павло II">Іван Павло ІІ</a> у своїй енцикліці <a href="/wiki/Evangelium_Vitae" title="Evangelium Vitae">«Evangelium Vitae»</a>, де він пояснив позицію церкви щодо контрацепції, абортів та евтаназії, засудивши їх як частину «культури смерті» та закликаючи натомість до «культури життя».<a href="#cite_note-Bokenkotter4932-163">[159]</a> Багато західних католиків висловили значну незгоду з церковним вченням про контрацепцію.<a href="#cite_note-164">[160]</a> Політична лобістська група «Католики за вибір», яка не пов'язана з католицькою церквою, заявила у 1998 році, що 96% католицьких жінок у певний момент свого життя вживали засоби контрацепції і що 72% католиків вважають, що хтось може бути хорошим католиком не підкоряючись вченню церкви щодо контролю над народжуваністю.<a href="#cite_note-cath_choice-165">[161]</a> Використання природних методів планування сім'ї серед католиків у Сполучених Штатах нібито низьке, хоча їх кількість не може бути точно відома. Оскільки католицькі медичні працівники є одними з найбільших постачальників послуг для хворих на ВІЛ / СНІД у всьому світі, у церкві та поза нею існують суперечки щодо використання презервативів як засобу обмеження нових інфекцій, оскільки використання презервативів зазвичай є забороненим використанням контрацепції.<a href="#cite_note-CNS.AIDS-166">[162]</a> Подібним чином католицька церква виступає проти запліднення <a href="/wiki/In_vitro" title="In vitro">in vitro</a> (ЕКО), кажучи, що штучний процес замінює любов між чоловіком і дружиною.<a href="#cite_note-167">[163]</a> Крім того, він виступає проти ЕКО, оскільки це може спричинити утилізацію ембріонів; католики вважають, що ембріон — це особина з душею. З цієї причини католицька церква також виступає проти абортів.<a href="#cite_note-168">[164]</a> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Гомосексуальність">Гомосексуальність</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=36" title="Редагувати розділ: Гомосексуальність" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=36" title="Редагувати вихідний код розділу: Гомосексуальність">ред. код</a>]</div> <div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px">Див. також: <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96" title="Список позицій християнських деномінацій щодо гомосексуальності">Список позицій християнських деномінацій щодо гомосексуальності</a></div> Католицька церква також вчить, що «гомосексуальні акти суперечать природному закону», «дії серйозної розбещености ні за яких обставин не можуть бути схвалені», але тим, хто має гомосексуальні нахили, мають право повагу та гідність.<a href="#cite_note-2357_2359-169">[165]</a> Відповідно до <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%B8%D0%B7%D0%BC_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Катехизм католицької церкви">Катехизму католицької церкви</a>:<blockquote class="templatequote"><div>Кількість чоловіків і жінок, які мають глибоко закріплені гомосексуальні тенденції, не є незначною. Ця схильність, яка об'єктивно невпорядкована, є для більшості з них випробуванням. Їх потрібно приймати з повагою, співчуттям та чуйністю. Слід уникати будь-яких ознак несправедливої дискримінації щодо них.... Гомосексуальні особи покликані до цнотливости. Чеснотами самовладання, що вчать їх внутрішній свободі, часом підтримкою безкорисливої дружби, молитвою та таїнською благодаттю, вони можуть і повинні поступово і рішуче наближатися до християнської досконалости.<a href="#cite_note-2358_59-170">[166]</a></div></blockquote>Цю частину Катехизму процитував Папа Франциск у інтерв'ю 2013 року, в якому він зауважив на запитання про особу:<blockquote class="templatequote"><div>Я думаю, що коли ти стикаєшся з такою людиною [особою, про яку його запитували], ти повинен робити різницю між фактом, що людина є геєм, і фактом того, що є на лобі, бо на лобі все недобре. Це погано. Якщо людина гей і шукає Господа і має добру волю, ну хто я такий, щоб судити її?<a href="#cite_note-171">[167]</a></div></blockquote>Це зауваження та інші зауваження, зроблені в тому самому інтерв’ю, розглядалися як зміна тону, але не суті вчення церкви,<a href="#cite_note-172">[168]</a> яке включає протидію одностатевим шлюбам. Деякі окремі католицькі групи виступають проти позиції католицької церкви та прагнуть її змінити.<a href="#cite_note-173">[169]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Священні_ордени_і_жінки">Священні ордени і жінки</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=37" title="Редагувати розділ: Священні ордени і жінки" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=37" title="Редагувати вихідний код розділу: Священні ордени і жінки">ред. код</a>]</div> Релігійні жінки та чоловіки займаються різними професіями — від споглядальної молитви до навчання, надання медичної допомоги та роботи місіонерами.<a href="#cite_note-nunsworldwide-174">[170]</a><a href="#cite_note-news.bbc.co.uk-175">[171]</a> Хоча священні чини зарезервовані для чоловіків, католицькі жінки відігравали різноманітну роль у житті церкви, а релігійні інститути забезпечували офіційний простір для їх участі, а монастирі — простори для свого самоврядування, молитви та впливу протягом багатьох століть. Релігійні сестри та монахині брали активну участь у розробці та керуванні всесвітньою мережею охорони здоров'я та освіти церкви.<a href="#cite_note-176">[172]</a> Зусилля на підтримку висвячення жінок у священство призвели до кількох рішень Римської курії або пап проти цієї пропозиції, як у Декларації з питань прийняття жінок до священства міністрів (1976), Mulieris Dignitatem (1988) та Ordinatio sacerdotalis (1994). Згідно з останньою постановою, виявленою в Ordinatio sacerdotalis, Папа Римський Іван Павло II підтвердив, що католицька церква «не вважає себе уповноваженою приймати жінок на священничі свячення».<a href="#cite_note-177">[173]</a> Наперекір цим рішенням, опозиційні групи, такі як римо-католицькі жінки-священники, проводили церемонії, які вони затверджують як сакраментальні обряди (з, як вважають, у перші кілька випадків рукоположенням католицького єпископа), які, згідно з канонічним правом, є як незаконними, так і недійсними<a href="#cite_note-cann1379-178">[174]</a> вважається простим моделюванням таїнства рукоположення.<a href="#cite_note-RCWP-179">[175]</a> Конгрегація догматики віри у відповідь виступила із заявою, у якій уточнюється, що будь-які католицькі єпископи, які беруть участь у церемоніях хіротонії жінок, а також самі жінки, якщо вони будуть католиками, автоматично отримають відлучення (latae sententiae, буквально «з вирок вже застосовано», тобто автоматично), посилаючись на канон 1378 канонічного права та інші церковні закони.<a href="#cite_note-180">[176]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Випадки_сексуального_насильства">Випадки сексуального насильства</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=38" title="Редагувати розділ: Випадки сексуального насильства" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=38" title="Редагувати вихідний код розділу: Випадки сексуального насильства">ред. код</a>]</div> З 1990-х років проблема сексуального зловживання неповнолітніми католицьким духовенством та іншими членами церкви стала предметом цивільного судочинства, кримінального переслідування, висвітлення у ЗМІ та публічних дебатів у країнах світу. Католицька церква зазнала критики за розгляд скарг щодо жорстокого поводження, коли стало відомо, що деякі єпископи захищали звинувачених священиків, перекладаючи їх на інші пастирські завдання, де деякі продовжували вчиняти сексуальні злочини. У відповідь на скандал були встановлені офіційні процедури, які допомагають запобігати зловживанням, заохочувати повідомлення про будь-які зловживання та негайно обробляти такі повідомлення, хоча групи, що були жертви, заперечували їх ефективність.<a href="#cite_note-181">[177]</a> У 2014 році Папа Франциск заснував Папську комісію з питань захисту неповнолітніх.<a href="#cite_note-Bollettino-182">[178]</a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Історія">Історія</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=39" title="Редагувати розділ: Історія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=39" title="Редагувати вихідний код розділу: Історія">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Історія Католицької церкви">Історія Католицької церкви</a></div><figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Perugino_-_Entrega_de_las_llaves_a_San_Pedro_(Capilla_Sixtina,_1481-82).jpg" class="mw-file-description"><img alt="Painting a haloed Jesus Christ passing keys to a kneeling man." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/16/Perugino_-_Entrega_de_las_llaves_a_San_Pedro_%28Capilla_Sixtina%2C_1481-82%29.jpg/220px-Perugino_-_Entrega_de_las_llaves_a_San_Pedro_%28Capilla_Sixtina%2C_1481-82%29.jpg" decoding="async" width="220" height="136" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/16/Perugino_-_Entrega_de_las_llaves_a_San_Pedro_%28Capilla_Sixtina%2C_1481-82%29.jpg/330px-Perugino_-_Entrega_de_las_llaves_a_San_Pedro_%28Capilla_Sixtina%2C_1481-82%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/16/Perugino_-_Entrega_de_las_llaves_a_San_Pedro_%28Capilla_Sixtina%2C_1481-82%29.jpg/440px-Perugino_-_Entrega_de_las_llaves_a_San_Pedro_%28Capilla_Sixtina%2C_1481-82%29.jpg 2x" data-file-width="3055" data-file-height="1893" /></a><figcaption>На <a href="/wiki/%D0%92%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83" title="Вручення ключів апостолу Петру">цій фресці</a> (1481–82) П’єтро Перуджіно в Сікстинській капелі зображено Ісуса, який дарував небесні ключі святому Петру.</figcaption></figure> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%C3%9Altima_Cena_-_Da_Vinci_5.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4b/%C3%9Altima_Cena_-_Da_Vinci_5.jpg/220px-%C3%9Altima_Cena_-_Da_Vinci_5.jpg" decoding="async" width="220" height="124" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4b/%C3%9Altima_Cena_-_Da_Vinci_5.jpg/330px-%C3%9Altima_Cena_-_Da_Vinci_5.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4b/%C3%9Altima_Cena_-_Da_Vinci_5.jpg/440px-%C3%9Altima_Cena_-_Da_Vinci_5.jpg 2x" data-file-width="5193" data-file-height="2926" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%8F_(%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%87%D1%96)" title="Тайна вечеря (картина да Вінчі)">«Тайна вечеря»</a>, фреска, написана наприкінці 1490-х років <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%BE_%D0%B4%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%87%D1%96" title="Леонардо да Вінчі">Леонардо да Вінчі</a>, на якій зображена остання вечеря Ісуса та його дванадцяти апостолів напередодні розп'яття. Більшість апостолів поховані в Римі, включаючи святого Петра.</figcaption></figure> Християнська релігія базується на вченні <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%83%D1%81_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81" title="Ісус Христос">Ісуса Христа</a>, який жив і проповідував у <a href="/wiki/I_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="I століття">І столітті</a> нашої ери в <a href="/wiki/%D0%AE%D0%B4%D0%B5%D1%8F_(%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)" title="Юдея (римська провінція)">провінції Юдея</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Римської імперії</a>. Католицька теологія вчить, що сучасна католицька церква є продовженням цієї ранньохристиянської спільноти, створеної Ісусом. Християнство поширилося по всій ранній Римській імперії, попри переслідування через конфлікти з язичницькою державною релігією. Імператор <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Костянтин Великий">Костянтин</a> узаконив практику християнства в <a href="/wiki/313" title="313">313</a> році, і вона стала державною релігією в <a href="/wiki/380" title="380">380</a> році. Германські загарбники римської території в <a href="/wiki/V_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="V століття">V</a> і <a href="/wiki/VI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="VI століття">VI</a> століттях, багато з яких раніше приймали <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Аріанство">аріанське християнство</a>, врешті прийняли католицизм, щоб об'єднатися з папством і монастирі. У <a href="/wiki/VII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="VII століття">VII</a>–<a href="/wiki/VIII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="VIII століття">VIII</a> століттях розширення мусульманських завоювань після приходу ісламу призвело до панування арабів у <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%27%D1%8F" title="Середземномор'я">Середземномор'ї</a>, що розірвало політичні зв'язки між цією областю та <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Північна Європа">Північною Європою</a> та послабило культурні зв'язки між Римом та <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Візантійською імперією</a>. Конфлікти, пов'язані з владою в церкві, особливо з авторитетом єпископа Риму, остаточно завершились східно-західним розколом у <a href="/wiki/XI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XI століття">XI столітті</a>, розділивши церкву на католицьку та православну церкви. Раніше розкол у церкві відбувся після <a href="/wiki/%D0%95%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Ефеський собор">Ефеського собору</a> (431) та <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Халкедонський собор">Халкедонського собору</a> (451). Однак декілька східних церков залишались у спілкуванні з Римом, а частини деяких інших встановили спілкування у <a href="/wiki/XV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XV століття">XV столітті</a> та пізніше, утворюючи так звані <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Східні католицькі церкви">східні католицькі церкви</a>. Ранні монастирі по всій Європі допомогли зберегти грецьку та римську класичну цивілізацію. Зрештою, церква стала домінуючим впливом західної цивілізації в сучасну епоху. Багато діячів епохи <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Відродження">Відродження</a> були меценами церкви. Однак у <a href="/wiki/XVI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVI століття">XVI столітті</a> для церкви, зокрема її релігійного авторитету, почали виникати виклики діячів протестантської <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Реформація">Реформації</a>, а також у <a href="/wiki/XVII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVII століття">XVII столітті</a> світських інтелектуалів в епоху <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Просвітництво">Просвітництва</a>. Одночасно іспанські та португальські дослідники та місіонери поширювали вплив церкви через Африку, Азію та <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Новий світ">Новий світ</a>. У 1870 році <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Перший Ватиканський собор">Перший Ватиканський собор</a> проголосив догму про <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B8" title="Непомильність папи">непомильність папську</a>, і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_(1861%E2%80%941946)" title="Королівство Італія (1861—1946)">Королівство Італія</a> анексувало місто Рим, останню частину <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Папська держава">Папської держави</a>, що була включена до нової нації. У <a href="/wiki/XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XX століття">XX столітті</a> антиклерикальні уряди в усьому світі, включаючи Мексику та Іспанію, переслідували або страчували тисячі священнослужителів та неспеціалістів. У <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Другій світовій війні</a> церква засудила <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB-%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Націонал-соціалізм">нацизм</a> і захистила сотні тисяч євреїв від <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82" title="Голокост">Голокосту</a>; проте його зусилля були критиковані як недостатні. Після війни свобода віросповідання була серйозно обмежена в комуністичних країнах, які нещодавно були приєднані до <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA" title="Союз Радянських Соціалістичних Республік">Радянського Союзу</a>, деякі з яких мали велике католицьке населення. У 1960-х роках <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Другий Ватиканський собор">Другий Ватиканський собор</a> привів до реформ церковної літургії та практики, яку захисники описували як «відкривання вікон», але критикували католики-традиціоналісти. В умовах посиленої критики як зсередини, так і ззовні, церква в різний час підтримувала або підтверджувала суперечливі доктринальні позиції щодо сексуальності та статі, включаючи обмеження духовенства чоловіками та моральні заклики проти абортів, контрацепції, сексуальної активності поза шлюбом, повторного одруження після розлучення без анулювання та проти одностатевих шлюбів. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Апостольська_доба_та_папство">Апостольська доба та папство</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=40" title="Редагувати розділ: Апостольська доба та папство" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=40" title="Редагувати вихідний код розділу: Апостольська доба та папство">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:DambachVille_StEtienne_14.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9d/DambachVille_StEtienne_14.JPG/220px-DambachVille_StEtienne_14.JPG" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9d/DambachVille_StEtienne_14.JPG/330px-DambachVille_StEtienne_14.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9d/DambachVille_StEtienne_14.JPG/440px-DambachVille_StEtienne_14.JPG 2x" data-file-width="4000" data-file-height="3000" /></a><figcaption>Доручення Ісуса святому Петру</figcaption></figure> У <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Новий Заповіт">Новому Завіті</a>, зокрема в Євангеліях, зафіксовано діяльність та навчання Ісуса, його призначення дванадцятьма апостолами та його Велике доручення апостолів, вказуючи їм продовжувати його справу. Книга <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D1%97_%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2" title="Дії апостолів">Дії апостолів</a> розповідає про заснування християнської церкви та поширення її послання до Римської імперії. Католицька церква вчить, що її державне служіння розпочалось у <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%86%D1%96" title="День Святої Трійці">П'ятидесятницю</a>, що відбулося через п'ятдесят днів після дати, як вважається, що Христос воскрес. На П'ятидесятницю апостоли, як вважають, отримали Святого Духа, готуючи їх до своєї місії в керівництві церквою. Католицька церква вчить, що колегія єпископів на чолі з єпископом Риму є наступниками апостолів. У розповіді про Сповідь Петра, знайденому в <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Євангеліє від Матвія">Євангелії від Матвія</a>, Христос визначає Петра «скелею», на якій буде побудована Христова церква. Католицька церква вважає єпископа Рима, папу, наступником святого Петра. Деякі вчені заявляють, що Петро був першим єпископом Риму. Інші кажуть, що інститут папства не залежить від думки, що Петро був єпископом Риму, або навіть від того, що він коли-небудь був у Римі. Багато вчених вважають, що церковна структура з множини пресвітерів / єпископів зберігалася в Римі до середини <a href="/wiki/II_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="II століття">II століття</a>, коли була прийнята структура єдиного єпископа та множини пресвітерів, і що пізніше письменники ретроспективно застосували термін «єпископ Риму» до найвидатніших представників духовенства у попередній період, а також до самого Петра. На цій підставі Оскар Куллманн, Генрі Чадвік та Барт Д. Ерман ставлять під сумнів питання про те, чи існував формальний зв'язок між Петром та сучасним папством. Раймонд Е. Браун також каже, що анахронічно говорити про Петра з точки зору місцевого єпископа Риму, але що християни того періоду дивилися б на Петра як на «ролі, які могли б суттєво сприяти розвитку ролі папства в наступній церкві». Ці ролі, зазначає Браун, «надзвичайно сприяли тому, що бачили єпископа Рима, єпископа міста, де Петро помер, і де Павло засвідчив правду Христа, як наступника Петра, який піклувався про загальноцерковну церкву».<a href="#cite_note-REB-183">[179]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Античність_і_Римська_імперія">Античність і Римська імперія</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=41" title="Редагувати розділ: Античність і Римська імперія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=41" title="Редагувати вихідний код розділу: Античність і Римська імперія">ред. код</a>]</div> Умови в <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Римській імперії</a> сприяли поширенню нових ідей. Мережа доріг та водних шляхів імперії полегшила подорожі, і <a href="/wiki/Pax_Romana" title="Pax Romana">Pax Romana</a> здійснив подорож безпечною. Імперія заохочувала поширення спільної культури з грецьким корінням, що дозволяло легше висловлювати та розуміти ідеї. Однак, на відміну від більшості релігій в Римській імперії, християнство вимагало від своїх прихильників зректися всіх інших богів, що прийнято в <a href="/wiki/%D0%AE%D0%B4%D0%B0%D1%97%D0%B7%D0%BC" title="Юдаїзм">юдаїзмі</a> (див. <a href="/wiki/%D0%86%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Ідолопоклонство">Ідолопоклонство</a>). Відмова християн приєднуватися до язичницьких святкувань означала, що вони не змогли брати участь у більшій частині суспільного життя, що викликало у нехристиян — у тому числі державних органів — страх, що християни розгнівали богів і тим самим загрожували миру та процвітанню Імперії. Внаслідок цього переслідування були визначальною рисою християнського саморозуміння, доки християнство не було легалізовано в <a href="/wiki/IV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="IV століття">IV столітті</a>. У 313 році <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82" title="Міланський едикт">Міланський едикт</a> імператора <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Костянтин Великий">Костянтина I</a> легалізував християнство, а в 330 році Костянтин переніс імперську столицю до <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Константинополь">Константинополя</a>, сучасного Стамбула, Туреччина. 380 року Солунський указ зробив нікейське християнство державною церквою Римської імперії, і позиція такої, що на зменшуваній території <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Візантійської імперії</a> зберігатиметься до закінчення самої імперії восени Константинополя в 1453 році. В інших місцях церква не була імперії, що стало особливо зрозумілим із східно-західним розколом. У період Семи Вселенських соборів виникло п'ять первинних катедр, домовленість, оформлена в середині <a href="/wiki/VI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="VI століття">VI століття</a> імператором <a href="/wiki/%D0%AE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BD_I" title="Юстиніан I">Юстиніаном I</a> як пентархія Риму, Константинополя, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BE%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Антіохія">Антіохії</a>, Єрусалиму та Александрії. 451 року <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Халкедонський собор">Халкедонський собор</a>, у каноні спірної дійсности, підвищив Константинопольський престол до становища «другого за впливом та владою для єпископа Риму». З с. Від 350 до с. 500, єпископи, або папи Римські, постійно збільшували свою владу завдяки постійному втручанню на підтримку православних лідерів у богословських суперечках, що заохочувало звернення до них. Імператор Юстиніан, який у підконтрольних йому областях остаточно встановив форму цезаропапізму, при якій «він мав право та обов'язок регулювати своїми законами найдрібніші деталі богослужіння та дисципліни, а також диктувати теологічні думки, церква», відновила імператорську владу над Римом та іншими частинами Заходу, започаткувавши період, названий Візантійським папством (537–752), під час якого єпископи Риму або папи вимагали схвалення від імператора в Константинополі або від його представника в <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0" title="Равенна">Равенні</a> для освячення, і більшість з них були вибрані імператором серед його грекомовних підданих, що призвело до «плавки» західних та східних християнських традицій у мистецтві, а також у літургії.<a href="#cite_note-184">[180]</a> Більшість германських племен, які в наступні століття вторглися до Римської імперії, прийняли християнство в його аріанській формі, яку католицька церква оголосила єретичною. Виниклий внаслідок цього релігійний розлад між німецькими правителями та католицькими підданими вдалося уникнути, коли в 497 році <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B3" title="Хлодвіг">Хлодвіг I</a>, франкський правитель, перейшов у православний католицизм, об'єднавшись з папством і монастирями. <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Вестготи">Вестготи</a> в Іспанії наслідували його в 589 р., а <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8" title="Лангобарди">лангобарди</a> в Італії протягом <a href="/wiki/VII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="VII століття">VII ст</a>. Західне християнство, особливо завдяки своїм монастирям, було головним фактором збереження класичної цивілізації з її мистецтвом (див. Ілюмінований рукопис) та грамотністю. Своїми правилами <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82_%D0%9D%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Бенедикт Нурсійський">Бенедикт Нурсійський</a> (бл. 480–543), один із засновників західного чернецтва, здійснив величезний вплив на європейську культуру шляхом привласнення монастирської духовної спадщини ранньої католицької церкви, а з розповсюдженням Бенедиктинська традиція через збереження та передачу античної культури. У цей період монастирська Ірландія стала центром навчання, і ранні ірландські місіонери, такі як <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%BD" title="Колумбан">Колумбан</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B1%D0%B0" title="Колумба">Колумба</a>, поширювали християнство та створювали монастирі по всій континентальній Європі. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Середньовіччя_та_Відродження">Середньовіччя та Відродження</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=42" title="Редагувати розділ: Середньовіччя та Відродження" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=42" title="Редагувати вихідний код розділу: Середньовіччя та Відродження">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Basilica_di_San_Pietro_1450.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/Basilica_di_San_Pietro_1450.jpg/220px-Basilica_di_San_Pietro_1450.jpg" decoding="async" width="220" height="146" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/Basilica_di_San_Pietro_1450.jpg/330px-Basilica_di_San_Pietro_1450.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/Basilica_di_San_Pietro_1450.jpg/440px-Basilica_di_San_Pietro_1450.jpg 2x" data-file-width="831" data-file-height="551" /></a><figcaption>Креслення XIX століття базиліки старого святого Петра, спочатку побудованої в 318 році імператором Костянтином</figcaption></figure> Католицька церква мала домінуючий вплив на західну цивілізацію від пізньої античності до зору сучасної епохи. Це був основний спонсор <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Романське мистецтво">романського</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Готичне мистецтво">готичного</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Відродження">ренесансного</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D1%94%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Маньєризм">маньєристичного</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE" title="Бароко">барокового</a> стилів у мистецтві, архітектурі та музиці. Такі постаті епохи Відродження як <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%84%D0%B0%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96" title="Рафаель Санті">Рафаель</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D1%83%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%96" title="Мікеланджело Буонарроті">Мікеланджело</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%BE_%D0%B4%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%87%D1%96" title="Леонардо да Вінчі">Леонардо да Вінчі</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%82%D1%82%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96" title="Сандро Боттічеллі">Боттічеллі</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE" title="Фра Анджеліко">Фра Анджеліко</a>, <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE_%D0%A2%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%82%D0%BE" title="Якопо Тінторетто">Тінторетто</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Тіціан">Тіціан</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%BE_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%96" title="Лоренцо Берніні">Берніні</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%B4%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%BE" title="Мікеланджело да Караваджо">Караваджо</a>, є прикладами численних художників-візуалістів, яких фінансує церква. Історик Пол Легутко зі <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Стенфордський університет">Стенфордського університету</a> сказав, що католицька церква знаходиться «в центрі розвитку цінностей, ідей, науки, законів та інституцій, які становлять те, що ми називаємо західною цивілізацією». Масові вторгнення ісламу в середині <a href="/wiki/VII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="VII століття">VII століття</a> розпочали тривалу боротьбу між християнством та ісламом по всьому Середземноморському басейну. Незабаром Візантійська імперія втратила землі східних патріархатів Єрусалиму, Александрії та Антіохії і була зведена до землі Константинополя, столиці імперії. В результаті панування ісламу в Середземному морі, франкська держава, розташована в центрі від цього моря, змогла еволюціонувати як домінуюча держава, яка формувала Західну Європу середньовіччя. Битви під Тулузою та Пуатьє зупинили просування ісламу на Заході, а невдала облога Константинополя зупинила його на Сході. Через два-три десятиліття, у 751 р., Візантійська імперія програла лангобардам місто Равенну, звідки вона керувала невеликими фрагментами Італії, включаючи Рим, що визнали її суверенітет. Падіння Равенни означало, що підтвердження з боку вже не існуючого екзарха не вимагалося під час виборів у 752 р. Папи Римського <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD_II" title="Стефан II">Стефана II</a> і що папство було змушене шукати в іншому місці цивільну владу, щоб захистити його. 754 року на нагальне прохання папи Стефана франкський король Пепін Короткий завоював лангобардів. Потім він подарував папі римські землі колишнього екзархату, таким чином започаткувавши Папську державу. Рим та Візантійський Схід глибше заглиблюватимуться в конфлікт під час фотійського розколу 860-х років, коли <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_I_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Фотій I Великий">Фотій</a> критикував латинський захід за додавання клаузули <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BE%D0%BA%D0%B2%D0%B5" title="Філіокве">філіокве</a> після відлучення від церкви <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_I" title="Миколай I">Миколою I</a>. Хоча розкол був примирений, невирішені питання призвели б до подальшого поділу. <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chartres_Cath%2BGare.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f7/Chartres_Cath%2BGare.JPG/220px-Chartres_Cath%2BGare.JPG" decoding="async" width="220" height="186" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f7/Chartres_Cath%2BGare.JPG/330px-Chartres_Cath%2BGare.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f7/Chartres_Cath%2BGare.JPG/440px-Chartres_Cath%2BGare.JPG 2x" data-file-width="2121" data-file-height="1793" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Шартрський собор">Шартрський собор</a>, 1220</figcaption></figure> У <a href="/wiki/XI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XI століття">XI столітті</a> зусилля Гільдебранда Сованського призвели до створення Колегії кардиналів для обрання нових пап, починаючи з папи <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_II_(%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0)" class="mw-redirect" title="Олександр II (папа)">Олександра II</a> на папських виборах 1061 року. Коли Олександр II помер, Гільдебранд був обраний наступником його, як Папа <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_VII" title="Григорій VII">Григорій VII</a>. Основна виборча система <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2" title="Колегія кардиналів">Колегії кардиналів</a>, яку допоміг створити Григорій VII, продовжувала функціонувати до <a href="/wiki/XXI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XXI століття">XXI століття</a>. Далі Папа Григорій VII ініціював <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8" title="Григоріанські реформи">григоріанські реформи</a> щодо незалежности духовенства від світської влади. Це призвело до суперечки про інвестиції між церквою та імператорами Священної Римської імперії, над якими мали повноваження призначати єпископів та пап. У 1095 році Візантійський імператор <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_I_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%BD" title="Олексій I Комнін">Олексій I</a> звернувся до Папи Римського <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BD_II" title="Урбан II">Урбана II</a> з проханням допомогти відновити вторгнення мусульман у Візантійсько-сельджукських війнах, що призвело до розгортання Урбаном <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Перший хрестовий похід">Першого хрестового походу</a>, спрямованого на допомогу Візантійській імперії та повернення Святої Землі під християнський контроль. У <a href="/wiki/XI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XI століття">XI столітті</a> напружені відносини між переважно грецькою церквою та римо-католицькою церквою розділили їх у східно-західному схизмі, частково через конфлікти щодо папської влади. <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Четвертий хрестовий похід">Четвертий хрестовий похід</a> і пограбування Константинополя хрестоносцями-ренегатами довели остаточне порушення. У цей вік великі готичні собори у Франції були виразом популярної гордості за християнську віру. <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chapelle_sixtine_plafond.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/58/Chapelle_sixtine_plafond.jpg/220px-Chapelle_sixtine_plafond.jpg" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/58/Chapelle_sixtine_plafond.jpg/330px-Chapelle_sixtine_plafond.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/58/Chapelle_sixtine_plafond.jpg/440px-Chapelle_sixtine_plafond.jpg 2x" data-file-width="1024" data-file-height="768" /></a><figcaption>Період Відродження був золотою епохою для католицького мистецтва. На фото: стеля Сікстинської капели, розписана Мікеланджело.</figcaption></figure> На початку <a href="/wiki/XIII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIII століття">XIII століття</a> убогі ордени були засновані <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA_%D0%90%D1%81%D1%81%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Франциск Ассізький">Франциском Ассізьким</a> та <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BA_%D0%B4%D0%B5_%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD" title="Домінік де Гусман">Домініком де Гусманом</a>. Studia conventualia і studia generalia убогих орденів зіграли велику роль у перетворенні церковних соборних шкіл та палацових шкіл, таких як <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_I_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Карл I Великий">Карл Великий</a> в <a href="/wiki/%D0%90%D0%B0%D1%85%D0%B5%D0%BD" title="Аахен">Аахені</a>, у визначні університети Європи. У цих школах навчалися та викладали схоластичні теологи та філософи, такі як домініканський священник <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0_%D0%90%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Тома Аквінський">Тома Аквінський</a>. Сума теології Аквінського стала інтелектуальною віхою у синтезі спадщини давньогрецьких філософів, таких як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Платон">Платон</a> та <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Арістотель">Арістотель</a>, зі змістом християнського одкровення. Зростання відчуття церковно-державних конфліктів ознаменувало <a href="/wiki/XIV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIV століття">XIV століття</a>. Щоб уникнути нестабільності в Римі, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_V" title="Климент V">Климент V</a> у 1309 році. Став першим із семи пап, що мешкали у укріпленому місті Авіньйон на півдні Франції в період, знаний як Авіньйонське папство. Авіньйонське папство закінчилося в 1376 р., Коли папа повернувся до Риму, але в 1378 р. Після нього відбувся 38-річний західний розкол із претендентами на папство в Римі, Авіньйоні та (після 1409 р.) Пізі. Справа була значною мірою вирішена в 1415–17 на <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Констанцький собор">Констанцькому соборі</a>, коли заявники в Римі та Пізі погодились подати у відставку, а третій заявник був відлучений від влади кардиналами, які провели нові вибори з іменем <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD_V" title="Мартин V">Мартина V</a>. У 1438 р. скликався <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Флорентійський собор">Флорентійський собор,</a> на якому пройшов потужний діалог, зосереджений на розумінні богословських розбіжностей між Сходом та Заходом, з надією на возз'єднання католицької та православної церков. Кілька східних церков возз'єднались, утворюючи більшість східних католицьких церков.<a href="#cite_note-185">[181]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Вік_відкриттів">Вік відкриттів</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=43" title="Редагувати розділ: Вік відкриттів" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=43" title="Редагувати вихідний код розділу: Вік відкриттів">ред. код</a>]</div> Епоха відкриттів, що розпочалась у XV столітті, розширила політичний та культурний вплив Західної Європи у всьому світі. Через помітну роль, яку сильно відігравали католицькі держави Іспанії та Португалії в західному колоніалізмі, католицизм поширився на Америку, Азію та Океанію дослідниками, конкістадорами та місіонерами, а також шляхом трансформації суспільств за допомогою соціально-політичних механізмів колоніального правління. Папа Олександр VI надав колоніальні права на більшість нещодавно відкритих земель Іспанії та Португалії, а наступна патронатна система дозволила державним органам влади, а не Ватикану, контролювати всі канцелярські призначення в нових колоніях. 1521 року Португальський дослідник Фердинанд Магеллан здійснив перших навернених католиків на Філіппінах. В інших місцях португальські місіонери під керівництвом іспанського єзуїта Франциска Ксаверія євангелізували в Індії, Китаї та Японії. Французька колонізація Америки, що розпочалася в XVI столітті, заснувала римо-католицьке франкомовне населення і заборонила некатоликам селитися в Квебеку. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Протестантська_реформація_та_контрреформація"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.BE.D1.82.D0.B5.D1.81.D1.82.D0.B0.D0.BD.D1.82.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B0_.D1.80.D0.B5.D1.84.D0.BE.D1.80.D0.BC.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8F_.D1.82.D0.B0_.D0.BA.D0.BE.D0.BD.D1.82.D1.80.D1.80.D0.B5.D1.84.D0.BE.D1.80.D0.BC.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8F">Протестантська реформація та контрреформація</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=44" title="Редагувати розділ: Протестантська реформація та контрреформація" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=44" title="Редагувати вихідний код розділу: Протестантська реформація та контрреформація">ред. код</a>]</div> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43954397/mw-parser-output/.tmulti"><div class="thumb tmulti tleft"><div class="thumbinner multiimageinner" style="width:334px;max-width:334px"><div class="trow"><div class="tsingle" style="width:188px;max-width:188px"><div class="thumbimage"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Martin_Luther_by_Cranach-restoration.jpg" class="mw-file-description"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/Martin_Luther_by_Cranach-restoration.jpg/186px-Martin_Luther_by_Cranach-restoration.jpg" decoding="async" width="186" height="200" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/Martin_Luther_by_Cranach-restoration.jpg/279px-Martin_Luther_by_Cranach-restoration.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/Martin_Luther_by_Cranach-restoration.jpg/372px-Martin_Luther_by_Cranach-restoration.jpg 2x" data-file-width="600" data-file-height="645" /></a></div></div><div class="tsingle" style="width:142px;max-width:142px"><div class="thumbimage"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Luther_95_Thesen.png" class="mw-file-description"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3a/Luther_95_Thesen.png/140px-Luther_95_Thesen.png" decoding="async" width="140" height="200" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3a/Luther_95_Thesen.png/210px-Luther_95_Thesen.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3a/Luther_95_Thesen.png/280px-Luther_95_Thesen.png 2x" data-file-width="3228" data-file-height="4611" /></a></div></div></div><div class="trow" style="display:flex"><div class="thumbcaption"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Мартін Лютер">Мартін Лютер</a>, спочатку монах <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Орден Святого Августина (ще не написана)">Орден Святого Августина</a>, опублікував <a href="/wiki/95_%D1%82%D0%B5%D0%B7" title="95 тез">95 тез</a> в 1517 році.</div></div></div></div> У 1415 році <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD_%D0%93%D1%83%D1%81" title="Ян Гус">Ян Гус</a> був спалений на вогнищі за єресь, але його зусилля щодо реформ підбадьорили <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Мартін Лютер">Мартіна Лютера</a>, монаха-августиніна в Німеччині, який направив свої <a href="/wiki/95_%D1%82%D0%B5%D0%B7" title="95 тез">Дев'яносто п'ять тез</a> до кількох єпископів у 1517 р. Його тези протестували також проти ключових моментів католицької доктрини як продаж індульгенцій, а разом із Лейпцизькою дискусією це призвело до його відлучення від церкви в 1521 р. У Швейцарії <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BB%D1%8C%D1%80%D1%96%D1%85_%D0%A6%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96" title="Ульріх Цвінглі">Ульдріх Цвінглі</a>, <a href="/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%BD" title="Жан Кальвін">Жак Кальвін</a> та інші протестантські реформатори далі критикували католицькі вчення. Ці виклики переросли в <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Реформація">Реформацію</a>, яка породила переважну більшість протестантських конфесій, а також криптопротестантизм у католицькій церкві. Тим часом <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96%D1%85_VIII" title="Генріх VIII">Генріх VIII</a> клопотав перед папою про визнання недійсним щодо його шлюбу з <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0" title="Катерина Арагонська">Катериною Арагонською</a>. Коли це було заперечено, він прийняв Акти про верховенство, щоб зробити його главою <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Англіканська церква">Англіканської церкви</a>, стимулюючи англійську Реформацію та можливий розвиток англіканства. Реформація сприяла сутичкам між протестантською лігою Шмалкальдів та імператором-католиком <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_V_%D0%93%D0%B0%D0%B1%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Карл V Габсбург">Карлом V</a> та його союзниками. Перша дев'ятирічна війна закінчилася в 1555 році Аугсбурзьким миром, але тривала напруженість породила набагато серйозніший конфлікт — <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Тридцятилітня війна">Тридцятилітню війну</a>, що вибухнула в 1618 році. з 1562 по 1598 р. між гугенотами (французькими кальвіністами) та силами Французької католицької ліги, які підтримувалися та фінансувалися низкою пап. Це закінчилося за папи <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_VIII_(%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0)" title="Климент VIII (папа)">Климента VIII</a>, який нерішуче прийняв Нантський указ короля Генріха IV від 1598 року про надання громадянським і релігійним терпимості французьким протестантам. <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Тридентський собор">Тридентський собор</a> (1545–1563) став рушійною силою Контрреформації у відповідь на протестантський рух. Доктринально він підтвердив центральні католицькі вчення, такі як транссубстанціація та вимога любові та надії, а також віри для досягнення спасіння. У наступні століття католицизм широко поширився в усьому світі, частково через місіонерів та імперіалізм, хоча його влада над європейським населенням знизилася через зростання релігійного скептицизму під час і після Просвітництва.<a href="#cite_note-186">[182]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Просвітництво_і_сучасний_період">Просвітництво і сучасний період</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=45" title="Редагувати розділ: Просвітництво і сучасний період" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=45" title="Редагувати вихідний код розділу: Просвітництво і сучасний період">ред. код</a>]</div> Починаючи з XVII століття, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Просвітництво">Просвітництво</a> ставило під сумнів силу і вплив католицької церкви на західне суспільство. У XVIII столітті такі письменники як <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Вольтер">Вольтер</a> та <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8" title="Енциклопедисти">Енциклопедисти</a>, писали різку критику як релігії, так і католицької церкви. Однією з цілей їхньої критики було скасування французьким королем <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_XIV" title="Людовик XIV">Людовиком XIV</a> Нантського указу 1685 року, який завершив багатовікову політику релігійної терпимості до протестантських гугенотів. Коли папство протистояло наполяганням на галліканізмі, Французька революція 1789 р. Передала владу державі, спричинила руйнування церков, встановлення культу розуму та мученицьку смерть черниць під час правління терору. 1798 року генерал Наполеона Бонапарта Луї-Олександр Бертьє вторгся на Італійський півострів, ув'язнивши Папу <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B9_VI" title="Пій VI">Пія VI</a>, який загинув у полоні. Пізніше Наполеон відновив католицьку церкву у Франції за допомогою конкордату 1801 року. Кінець наполеонівських воєн приніс католицьке відродження та повернення Папської держави. У 1854 р. Папа <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B9_IX" title="Пій IX">Пій IX</a> за підтримки переважної більшості католицьких єпископів, з якими він консультувався з 1851 по 1853 рр., проголосив Непорочне зачаття догмою в католицькій церкві. 1870 року <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Перший Ватиканський собор">Перший Ватиканський собор</a> підтвердив доктрину папської безпомилковості, застосовуючи її у чітко визначених заявах, завдавши удару по конкуруючій позиції соборности. Суперечки щодо цього та інших питань призвели до відокремленого руху під назвою <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Старокатолицтво">Старокатолицька церква</a>, Об'єднання Італії у 60-х роках XIX століття включило Папські держави, включаючи сам Рим з 1870 року, до Королівства Італія, тим самим припинивши тимчасову владу папства. У відповідь Папа Пій IX відлучив від церкви короля Віктора Еммануїла II, відмовився платити за землю і відкинув італійський Закон про гарантії, який надав йому особливі привілеї. Щоб уникнути видимого підкорення італійській владі, він залишався «в'язнем Ватикану». Це протистояння, про яке говорили як про римське питання, було вирішено Латеранськими договорами 1929 року, завдяки яким Святий Престол визнав суверенітет Італії над колишніми Папськими державами в обмін на оплату та визнання Італією папського суверенітету над Ватиканом як нового суверенна і незалежна держава.<a href="#cite_note-187">[183]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="XX_століття">XX століття</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=46" title="Редагувати розділ: XX століття" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=46" title="Редагувати вихідний код розділу: XX століття">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Saint_Henry%27s_Cathedral_Helsinki_interior.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0a/Saint_Henry%27s_Cathedral_Helsinki_interior.jpg/220px-Saint_Henry%27s_Cathedral_Helsinki_interior.jpg" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0a/Saint_Henry%27s_Cathedral_Helsinki_interior.jpg/330px-Saint_Henry%27s_Cathedral_Helsinki_interior.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0a/Saint_Henry%27s_Cathedral_Helsinki_interior.jpg/440px-Saint_Henry%27s_Cathedral_Helsinki_interior.jpg 2x" data-file-width="3264" data-file-height="2448" /></a><figcaption>Інтер'єр собору Святого Генріха, відремонтованого в 1981 році, в Улланлінні, Гельсінкі, Фінляндія<a href="#cite_note-188">[184]</a></figcaption></figure> Ряд антиклерикальних урядів виник у XX столітті. Закон Калеса від 1926 р., Що відокремлював церкву від штату в Мексиці, призвів до війни в Крістеро, коли понад 3000 священників були заслані або вбиті, церкви осквернені, знущання над службою, черниці зґвалтовані та розстріляні. Після <a href="/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82" title="Жовтневий переворот">Жовтневої революції</a> 1917 р. Переслідування церкви та католиків у Радянському Союзі тривало і до 1930-х рр., коли страчували і заслали священнослужителі, ченці та миряни, конфісковували релігійні знаряддя та закривали церкви. У <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Громадянська війна в Іспанії">Іспанській громадянській війні</a> 1936–1939 рр. Католицька ієрархія об'єдналася з націоналістами Франко проти уряду Народного фронту, посилаючись на виправдання республіканського насильства проти церкви. Папа <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B9_XI" title="Пій XI">Пій XI</a> назвав ці три країни «страшним трикутником». <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Members_of_the_Royal_22e_Regiment_in_audience_with_Pope_Pius_XII.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8d/Members_of_the_Royal_22e_Regiment_in_audience_with_Pope_Pius_XII.jpg/220px-Members_of_the_Royal_22e_Regiment_in_audience_with_Pope_Pius_XII.jpg" decoding="async" width="220" height="158" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8d/Members_of_the_Royal_22e_Regiment_in_audience_with_Pope_Pius_XII.jpg/330px-Members_of_the_Royal_22e_Regiment_in_audience_with_Pope_Pius_XII.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8d/Members_of_the_Royal_22e_Regiment_in_audience_with_Pope_Pius_XII.jpg/440px-Members_of_the_Royal_22e_Regiment_in_audience_with_Pope_Pius_XII.jpg 2x" data-file-width="633" data-file-height="455" /></a><figcaption>Члени Канадського королівського полку 22 в авдиторії Папи Пія XII після Визволення Риму в 1944 році під час Другої світової війни</figcaption></figure> Після порушень <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%85%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0%D1%82" title="Рейхсконкордат">Рейхсконкордату</a> 1933 р. Між церквою та нацистською Німеччиною Папа Пій XI видав 1937 році Енцикліку «Mit brennender Sorge», яка публічно засудила переслідування церкви нацистами та їх ідеологію неоязичництва та расової переваги. Церква засудила вторгнення в Польщу 1939 року, яке розпочало Другу світову війну та інші наступні нацистські вторгнення у війну. Тисячі католицьких священників, черниць та братів були ув'язнені та вбиті в усіх країнах, окупованих нацистами, включаючи святих <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5" title="Максиміліан Марія Кольбе">Максиміліана Кольбе</a> та <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D1%96%D1%82_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BD" title="Едіт Штайн">Едіт Штайн</a>. Хоча Папі Пію XII приписують допомогу в порятунку сотень тисяч євреїв під час <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82" title="Голокост">Голокосту</a>, церкву також звинувачують у тому, що вона заохочувала століттями антисемітизм своїм вченням і не робила достатньо, щоб зупинити жорстокість нацистів. У післявоєнний період комуністичні уряди Східної Європи суворо обмежували релігійні свободи. Хоча деякі священники та релігійні люди співпрацювали з комуністичними режимами, багатьох інших ув'язнили, депортували або стратили. Церква була важливим гравцем падіння комунізму в Європі, особливо в <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Польська Народна Республіка">Польській Народній Республіці</a>.<a href="#cite_note-189">[185]</a> У 1949 р. Перемога комуністів у громадянській війні в Китаї призвела до вигнання всіх іноземних місіонерів. Також новий уряд створив Патріотичну церкву і призначив її єпископів. Спочатку ці призначення були відхилені Римом, перш ніж багато з них були прийняті. У 1960-х під час культурної революції китайські комуністи закрили всі релігійні установи. Зрештою китайські церкви знову відкрилися, вони залишились під контролем Патріотичної церкви. Багато католицьких пасторів та священиків продовжували відправляти до в'язниці за відмову відмовитися від вірності Риму. <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Другий_Ватиканський_собор">Другий Ватиканський собор</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=47" title="Редагувати розділ: Другий Ватиканський собор" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=47" title="Редагувати вихідний код розділу: Другий Ватиканський собор">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Другий Ватиканський собор">Другий Ватиканський собор</a></div> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Second_Vatican_Council_by_Lothar_Wolleh_003.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/51/Second_Vatican_Council_by_Lothar_Wolleh_003.jpg/220px-Second_Vatican_Council_by_Lothar_Wolleh_003.jpg" decoding="async" width="220" height="220" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/51/Second_Vatican_Council_by_Lothar_Wolleh_003.jpg/330px-Second_Vatican_Council_by_Lothar_Wolleh_003.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/51/Second_Vatican_Council_by_Lothar_Wolleh_003.jpg/440px-Second_Vatican_Council_by_Lothar_Wolleh_003.jpg 2x" data-file-width="1328" data-file-height="1328" /></a><figcaption>Єпископи слухають під час Другого Ватиканського собору</figcaption></figure> <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Другий Ватиканський собор">Другий Ватиканський собор</a> (1962–1965) зробив найзначніші зміни в католицьку практику з часів Тридентського собору, чотири століття раніше. За ініціативою Папи Римського <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_XXIII" title="Іван XXIII">Івана XXIII</a>, цей Вселенський собор модернізував практику католицької церкви, дозволивши промовляти Месу простонародною мовою (місцевою мовою) та заохочуючи «до повної свідомості та активної участі у літургійних церемоніях». Він мав намір тісніше взаємодіяти церкву з сучасним світом (aggiornamento), що її прихильники кваліфікували як «відкривання вікон». Окрім змін у літургії, це призвело до змін у підході церкви до екуменізму та заклику до поліпшення відносин з нехристиянськими релігіями, особливо юдаїзмом, у документі Nostra aetate.<a href="#cite_note-NOSTRA_AETATE-190">[186]</a> Рада, однак, породила суттєві суперечки щодо здійснення своїх реформ: прихильники «Духу Ватикану II», такі як швейцарський теолог Ганс Кунг, заявили, що Ватикан II «не зайшов настільки далеко», щоб змінити церковну політику. Однак католики-традиціоналісти, такі як архієпископ Марсель Лефевр, рішуче критикували собор, стверджуючи, що його літургійні реформи, серед інших питань, призвели до «знищення Святої жертви Меси та таїнств».<a href="#cite_note-191">[187]</a> Декілька вчень католицької церкви потрапляли під посилений контроль як одночасно, так і після собору; серед цих вчень було вчення церкви щодо аморальности контрацепції. Нещодавнє запровадження гормональної контрацепції (включаючи «таблетки»), які, на думку деяких, морально відрізняються від попередніх методів, спонукало Івана XXIII сформувати комітет, який консультував би його з моральних та теологічних питань за допомогою нового методу. Пізніше Папа Павло VI розширив сферу діяльности комітету, щоб вільно вивчити всі методи, і, за чутками, у останньому звіті комітету пропонується дозволити хоча б деякі методи контрацепції. Павло не погодився з наведеними аргументами і врешті видав «Humanae vitae», сказавши, що це підтримує постійне вчення церкви проти контрацепції. Він прямо включав гормональні методи як заборонені. Цей документ викликав значну негативну реакцію багатьох католиків. [від кого?] <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Іван_Павло_ІІ">Іван Павло ІІ</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=48" title="Редагувати розділ: Іван Павло ІІ" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=48" title="Редагувати вихідний код розділу: Іван Павло ІІ">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_%D0%86%D0%86" class="mw-redirect" title="Іван Павло ІІ">Іван Павло ІІ</a></div> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:President_Ronald_Reagan_and_Nancy_Reagan_meet_with_Pope_John_Paul_II_at_the_Vatican_Library.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/92/President_Ronald_Reagan_and_Nancy_Reagan_meet_with_Pope_John_Paul_II_at_the_Vatican_Library.jpg/220px-President_Ronald_Reagan_and_Nancy_Reagan_meet_with_Pope_John_Paul_II_at_the_Vatican_Library.jpg" decoding="async" width="220" height="144" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/92/President_Ronald_Reagan_and_Nancy_Reagan_meet_with_Pope_John_Paul_II_at_the_Vatican_Library.jpg/330px-President_Ronald_Reagan_and_Nancy_Reagan_meet_with_Pope_John_Paul_II_at_the_Vatican_Library.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/92/President_Ronald_Reagan_and_Nancy_Reagan_meet_with_Pope_John_Paul_II_at_the_Vatican_Library.jpg/440px-President_Ronald_Reagan_and_Nancy_Reagan_meet_with_Pope_John_Paul_II_at_the_Vatican_Library.jpg 2x" data-file-width="4000" data-file-height="2617" /></a><figcaption>Папа Римський Іван Павло II був визначений головним впливом на кінець холодної війни та падіння комунізму. Тут із президентом США Рональдом Рейганом та його дружиною Ненсі у 1982 році.</figcaption></figure> У 1978 році Папа Римський <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_II" title="Іван Павло II">Іван Павло II</a>, раніше Архієпископ Кракова в Польській Народній Республіці, став першим неіталійським папою за 455 років. Його 26 1/2-річний понтифікат був одним з найдовших в історії. Президент Радянського Союзу Михайло Горбачов приписує польському папі прискорення падіння комунізму в Європі. Іван Павло II прагнув євангелізувати все більш світський світ. Він запровадив Всесвітній день молоді як «всесвітню зустріч з папою» для молоді; зараз він проводиться кожні два-три роки. Він подорожував більше, ніж будь-який інший папа, відвідавши 129 країн, і використовував телебачення і радіо як засіб поширення вчень церкви. Він також наголосив на гідності праці та природних правах робітників на справедливу заробітну плату та безпечні умови праці в Laborem. Він наголосив на декількох церковних вченнях, включаючи моральні заклики проти абортів, евтаназії та проти широкого застосування смертної кари в Evangelium Vitae. З кінця XX століття католицьку церкву критикували за її доктрини щодо сексуальности, неможливість висвячувати жінок та розгляд справ про сексуальне насильство.<a href="#cite_note-192">[188]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="XXI_століття">XXI століття</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=49" title="Редагувати розділ: XXI століття" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=49" title="Редагувати вихідний код розділу: XXI століття">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:S%C3%A3o_Miguel_das_Miss%C3%B5es_(Brazil).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/S%C3%A3o_Miguel_das_Miss%C3%B5es_%28Brazil%29.jpg/220px-S%C3%A3o_Miguel_das_Miss%C3%B5es_%28Brazil%29.jpg" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/S%C3%A3o_Miguel_das_Miss%C3%B5es_%28Brazil%29.jpg/330px-S%C3%A3o_Miguel_das_Miss%C3%B5es_%28Brazil%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/S%C3%A3o_Miguel_das_Miss%C3%B5es_%28Brazil%29.jpg/440px-S%C3%A3o_Miguel_das_Miss%C3%B5es_%28Brazil%29.jpg 2x" data-file-width="3253" data-file-height="2441" /></a><figcaption>Руїни єзуїтського храму Сан-Мігель-дас-Міссіс у Бразилії</figcaption></figure> У 2005 році, після смерті Івана Павла ІІ, був обраний Папа Римський <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82_XVI" title="Бенедикт XVI">Бенедикт XVI</a>, голова Конгрегації доктрини віри за Івана Павла. Він був відомий тим, що підтримував традиційні християнські цінності проти секуляризації, а також тим, що все частіше використовував Тридентинську Імшу, як це було знайдено в Римському Імшалі 1962 року. Католики в розвинених країнах світу. Посилаючись на слабкість похилого віку, Бенедикт подав у відставку в 2013 році, ставши першим папою, який зробив це за майже 600 років.<a href="#cite_note-193">[189]</a> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Папа_Франциск">Папа Франциск</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=50" title="Редагувати розділ: Папа Франциск" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=50" title="Редагувати вихідний код розділу: Папа Франциск">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA" class="mw-redirect" title="Папа Франциск">Папа Франциск</a></div>Папа Франциск, нинішній папа католицької церкви, змінив папу Бенедикта XVI у 2013 році як перший папа з Америки, перший з південної півкулі та перший Папа з-за меж Європи з часів сирійця Григорія III, який царював у VIII століття. Папа Франциск відзначався своєю смиренністю, наголосом на Божому милосерді, турботою про бідних та навколишнє середовище, а також своєю відданістю міжконфесійному діалогу. Йому приписують менш формальний підхід до папства, ніж його попередники. Папа Римський Франциск отримав визнання за його зусилля «для подальшого закриття майже 1000-річного відчуження з православними церквами».<a href="#cite_note-orthodox-194">[190]</a> У його встановленні взяв участь Константинопольський патріарх Східної православної церкви <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B9_I" title="Варфоломій I">Варфоломій I</a>, вперше після Великого розколу 1054 р. Східний православний Вселенський патріарх Константинополя взяв участь у папській інтронізації. 12 лютого 2016 року Папа Франциск та патріарх Московський Кирило, глава найбільшої східно-православної церкви, провели зустріч у Гавані, Куба, виголосивши спільну декларацію із закликом відновити християнську єдність між двома церквами. Це було повідомлено як першу подібну зустріч на високому рівні між двома церквами після Великого розколу 1054 року.<a href="#cite_note-195">[191]</a> У 2014 році Третя Надзвичайна Генеральна асамблея Синоду єпископів звернулася до служіння церкви у справах сімей та шлюбів та до католиків у «нерегулярних» стосунках, таких як ті, хто розлучився та одружився за межами церкви без визнання недійсним. Деякі його вітали, проте деякі критикували за сприйняття неоднозначности, що викликало суперечки серед окремих представників різних точок зору.<a href="#cite_note-196">[192]</a> У 2017 році під час візиту до Єгипту Папа Римський Франциск відновив взаємне визнання хрещення з <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%97" title="Коптська православна церква Александрії">Коптською православною церквою Александрії</a>.<a href="#cite_note-197">[193]</a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Див._також">Див. також</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=51" title="Редагувати розділ: Див. також" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=51" title="Редагувати вихідний код розділу: Див. також">ред. код</a>]</div> <ul><li><a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Велика Церква">Велика Церква</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Західне християнство">Західне християнство</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Східні католицькі церкви">Східні католицькі церкви</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" class="mw-redirect" title="Греко-католицькі церкви">Греко-католицькі церкви</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%B8%D0%B7%D0%BC_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" class="mw-redirect" title="Катехизм Католицької церкви">Катехизм Католицької церкви</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D1%8E" title="Католицька церква за країною">Католицька церква за країною</a></li></ul> <ul><li><a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" class="mw-redirect" title="Греко-католицькі церкви">Греко-католицька церква</a></li> <li><a href="/wiki/Catholic-Hierarchy.org" title="Catholic-Hierarchy.org">Catholic-Hierarchy.org</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Примітки">Примітки</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=52" title="Редагувати розділ: Примітки" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=52" title="Редагувати вихідний код розділу: Примітки">ред. код</a>]</div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816068">.mw-parser-output .reflist{margin-bottom:0.5em;list-style-type:decimal}@media screen{.mw-parser-output .reflist{font-size:90%}}.mw-parser-output .reflist .references{font-size:100%;margin-bottom:0;list-style-type:inherit}.mw-parser-output .reflist-columns-2{column-width:30em}.mw-parser-output .reflist-columns-3{column-width:25em}.mw-parser-output .reflist-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .reflist-columns ol{margin-top:0}.mw-parser-output .reflist-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}.mw-parser-output .reflist-upper-alpha{list-style-type:upper-alpha}.mw-parser-output .reflist-upper-roman{list-style-type:upper-roman}.mw-parser-output .reflist-lower-alpha{list-style-type:lower-alpha}.mw-parser-output .reflist-lower-greek{list-style-type:lower-greek}.mw-parser-output .reflist-lower-roman{list-style-type:lower-roman}</style><div class="reflist references-column-count references-column-count-2" style="column-count: 2; -moz-column-count: 2; -webkit-column-count: 2; list-style-type: decimal;"> <ol class="references"> <li id="cite_note-RCC-5"><a href="#cite_ref-RCC_5-0">↑</a> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43245077">.mw-parser-output cite.citation{font-style:inherit;word-wrap:break-word}.mw-parser-output .citation:target{background-color:rgba(0,127,255,0.133)}.mw-parser-output .id-lock-free.id-lock-free a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Lock-green.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-limited.id-lock-limited a,.mw-parser-output .id-lock-registration.id-lock-registration a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d6/Lock-gray-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-subscription.id-lock-subscription a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/aa/Lock-red-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .cs1-ref-lang{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}.mw-parser-output .cs1-ref-lg{font-style:normal;cursor:help}.mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#252525;text-decoration:inherit;text-decoration-color:#252525}.mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4c/Wikisource-logo.svg")right 0.1em center/12px no-repeat}body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-free a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-limited a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-registration a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-subscription a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background-size:contain;padding:0 1em 0 0}.mw-parser-output .cs1-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}.mw-parser-output .cs1-hidden-error{display:none;color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-visible-error{color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-maint{display:none;color:#085;margin-left:0.3em}.mw-parser-output .cs1-kern-left{padding-left:0.2em}.mw-parser-output .cs1-kern-right{padding-right:0.2em}.mw-parser-output .citation .mw-selflink{font-weight:inherit}@media screen{.mw-parser-output .cs1-format{font-size:95%}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}</style><cite class="citation web cs1">Stanford, Peter. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210106083425/http://www.bbc.co.uk/religion/religions/christianity/catholic/catholic_1.shtml#top">Roman Catholic Church</a>. BBC Religions. BBC. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.bbc.co.uk/religion/religions/christianity/catholic/catholic_1.shtml#top">оригіналу</a> за 6 січня 2021. Процитовано 1 лютого 2017.</cite> </li> <li id="cite_note-6"><a href="#cite_ref-6">↑</a> Bokenkotter, 2004, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.amazon.com/Concise-History-Catholic-Church-Revised/dp/0385516134/">p. 18</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210304054436/https://www.amazon.com/Concise-History-Catholic-Church-Revised/dp/0385516134/">Архівовано</a> 4 березня 2021 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-AnnuarioPontificio-7">↑ <a href="#cite_ref-AnnuarioPontificio_7-0">а</a> <a href="#cite_ref-AnnuarioPontificio_7-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.osservatoreromano.va/it/news/2021-03/quo-068/pubblicati-br-l-annuario-pontificio-2021-br-e-l-annuarium-statis.html">Pubblicati l'Annuario Pontificio 2021 e l'Annuarium Statisticum Ecclesiae 2019</a> (італ.). <a href="/wiki/L%27Osservatore_Romano" title="L'Osservatore Romano">L'Osservatore Romano</a>. 25 березня 2021. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210330004256/https://www.osservatoreromano.va/it/news/2021-03/quo-068/pubblicati-br-l-annuario-pontificio-2021-br-e-l-annuarium-statis.html">Архів</a> оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 29 березня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-8"><a href="#cite_ref-8">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200512143209/https://press.vatican.va/content/salastampa/it/bollettino/pubblico/2020/03/25/0180/00411.html">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://press.vatican.va/content/salastampa/it/bollettino/pubblico/2020/03/25/0180/00411.html">оригіналу</a> за 12 травня 2020. Процитовано 2 січня 2021.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-9"><a href="#cite_ref-9">↑</a> <a href="https://uk.wikisource.org/wiki/en:Catholic_Encyclopedia_(1913)/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" class="extiw" title="s:en:Catholic Encyclopedia (1913)/Католицька церква">Католицька церква</a> // <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_(1913)" class="mw-redirect" title="Католицька енциклопедія (1913)">Catholic Encyclopedia</a>. — New York : Robert Appleton Company, 1913. <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43693355">.mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}</style>(англ.) </li> <li id="cite_note-10"><a href="#cite_ref-10">↑</a> Mark A. Noll. The New Shape of World Christianity (Downers Grove, IL: IVP Academic, 2009), 191. </li> <li id="cite_note-O'CollinsPref-11"><a href="#cite_ref-O'CollinsPref_11-0">↑</a> <a href="/w/index.php?title=Gerald_O%27Collins&action=edit&redlink=1" class="new" title="Gerald O'Collins (ще не написана)">O'Collins</a>, p. v (preface). </li> <li id="cite_note-Catholic_News_Service-12"><a href="#cite_ref-Catholic_News_Service_12-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://webarchive.loc.gov/all/20070710201403/http://www.catholicnews.com/data/stories/cns/0703923.htm">Vatican congregation reaffirms truth, oneness of Catholic Church</a>. Catholic News Service. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.catholicnews.com/data/stories/cns/0703923.htm">оригіналу</a> за 10 липня 2007. Процитовано 17 березня 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-13"><a href="#cite_ref-13">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Bokenkotter, Thomas (2004). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20201210192711/https://books.google.com/books?id=DISK1e7JXA8C&pg=PA7">A Concise History of the Catholic Church</a>. New York: Doubleday. с. 7. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-307-42348-1" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-307-42348-1"><bdi>978-0-307-42348-1</bdi></a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=DISK1e7JXA8C&pg=PA7">оригіналу</a> за 10 грудня 2020. Процитовано 2 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-note1cite1-14"><a href="#cite_ref-note1cite1_14-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130813100622/https://www.vatican.va/roman_curia/congregations/cfaith/documents/rc_con_cfaith_doc_20070629_responsa-quaestiones_en.html">Responses to Some Questions regarding Certain Aspects of the Doctrine of the Church</a>. Vatican.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/roman_curia/congregations/cfaith/documents/rc_con_cfaith_doc_20070629_responsa-quaestiones_en.html">оригіналу</a> за 13 серпня 2013. <q>It is possible, according to Catholic doctrine, to affirm correctly that the Church of Christ is present and operative in the churches and <a href="/w/index.php?title=Ecclesial_community&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ecclesial community (ще не написана)">ecclesial communities</a> not yet fully in communion with the Catholic Church, on account of the elements of sanctification and truth that are present in them.</q></cite> </li> <li id="cite_note-note1cite2-15"><a href="#cite_ref-note1cite2_15-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Declaration on the Unicity and Salvific Universality of Jesus Christ and the Church Dominus Iesus § 17. Vatican.va. <q>Therefore, there exists a single Church of Christ, which subsists in the Catholic Church, governed by the Successor of Peter and by the Bishops in communion with him. The Churches which, while not existing in perfect Koinonia with the Catholic Church, remain united to her by means of the closest bonds, that is, by apostolic succession and a valid Eucharist, are true <a href="/w/index.php?title=Particular_churches&action=edit&redlink=1" class="new" title="Particular churches (ще не написана)">particular churches</a>. Therefore, the Church of Christ is present and operative also in these Churches, even though they lack full communion with the Catholic Church since they do not accept the Catholic doctrine of the Primacy, which, according to the will of God, the Bishop of Rome objectively has and exercises over the entire Church. ... 'The Christian faithful are therefore not permitted to imagine that the Church of Christ is nothing more than a collection—divided, yet in some way one—of Churches and <a href="/w/index.php?title=Ecclesial_community&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ecclesial community (ще не написана)">ecclesial communities</a>; nor are they free to hold that today the Church of Christ nowhere really exists, and must be considered only as a goal which all Churches and ecclesial communities must strive to reach.'</q></cite> </li> <li id="cite_note-16"><a href="#cite_ref-16">↑</a> Хоча католицька церква вважає себе справжнім продовженням християнської спільноти, заснованої Ісусом Христом, вона вчить, що інші християнські церкви та громади можуть бути в неповному спілкуванні з Католицькою церквою.<a href="#cite_note-note1cite1-14">[10]</a><a href="#cite_note-note1cite2-15">[11]</a> </li> <li id="cite_note-CCC_890-17"><a href="#cite_ref-CCC_890_17-0">↑</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:CCC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Шаблон:CCC (ще не написана)">Шаблон:CCC</a> </li> <li id="cite_note-18"><a href="#cite_ref-18">↑</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:CCC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Шаблон:CCC (ще не написана)">Шаблон:CCC</a> </li> <li id="cite_note-Gunton2-19"><a href="#cite_ref-Gunton2_19-0">↑</a> Colin Gunton. "Christianity among the Religions in the Encyclopedia of Religion", Religious Studies, Vol. 24, number 1, page 14. In a review of an article from the Encyclopedia of Religion, Gunton writes: "[T]he article [on Catholicism in the encyclopedia] rightly suggests caution, suggesting at the outset that Roman Catholicism is marked by several different doctrinal, theological and liturgical emphases." </li> <li id="cite_note-20"><a href="#cite_ref-20">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ccc_css/archive/catechism/p2s2c1a3.htm">CCC, 1322–1327</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200204020023/https://www.vatican.va/archive/ccc_css/archive/catechism/p2s2c1a3.htm">Архівовано</a> 4 лютого 2020 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], Vatican.va: "the Eucharist is the sum and summary of our faith" </li> <li id="cite_note-Geopolitics-21"><a href="#cite_ref-Geopolitics_21-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Agnew, John (12 лютого 2010). Deus Vult: The Geopolitics of Catholic Church. Geopolitics. 15 (1): 39—61. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1080%2F14650040903420388">10.1080/14650040903420388</a>. <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/issn/1465-0045">1465-0045</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:144793259">144793259</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-22"><a href="#cite_ref-22">↑</a> MacCulloch, Christianity, p. 127. </li> <li id="cite_note-23"><a href="#cite_ref-23">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120208135704/http://webu2.upmf-grenoble.fr/Haiti/Cours/Ak/Constitutiones/Thessalonique.htm">Edictum de fide catholica</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://webu2.upmf-grenoble.fr/Haiti/Cours/Ak/Constitutiones/Thessalonique.htm">оригіналу</a> за 8 лютого 2012. Процитовано 2 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-McBrien-24"><a href="#cite_ref-McBrien_24-0">↑</a> McBrien, Richard (2008). The Church. Harper Collins. p. xvii. Online version available <a rel="nofollow" class="external text" href="http://browseinside.harpercollins.com/index.aspx?isbn13=9780061245213">Browseinside.harpercollins.com</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20090827023130/http://browseinside.harpercollins.com/index.aspx?isbn13=9780061245213">Архівовано</a> 27 серпня 2009 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. Quote: "[T]he use of the adjective 'Catholic' as a modifier of 'Church' became divisive only after the East–West Schism... and the Protestant Reformation. ... In the former case, the Western Church claimed for itself the title Catholic Church, while the East appropriated the name Orthodox Church. In the latter case, those in communion with the Bishop of Rome retained the adjective "Catholic", while the churches that broke with the Papacy were called Protestant." </li> <li id="cite_note-25"><a href="#cite_ref-25">↑</a> "catholic, adj. and n." <a href="/wiki/Oxford_English_Dictionary" class="mw-redirect" title="Oxford English Dictionary">Oxford English Dictionary</a> Online. Oxford University Press, June 2014. Web. 7 August 2014. Excerpt: "After the separation of East and West 'Catholic' was assumed as its descriptive epithet by the Western or Latin Church, as 'Orthodox' was by the Eastern or Greek. At the Reformation, the term 'Catholic' was claimed as its exclusive right by the body remaining under the Roman obedience, in opposition to the 'Protestant' or 'Reformed' National Churches. These, however, also retained the term, giving it, for the most part, a wider and more ideal or absolute sense, as the attribute of no single community, but only of the whole communion of the saved and saintly in all churches and ages. In England, it was claimed that the Church, even as Reformed, was the national branch of the 'Catholic Church' in its proper historical sense." Note: The full text of the OED definition of "catholic" can be consulted <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%97:Requests_for_mediation/Roman_Catholic_Church/Archive_17&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення Вікіпедії:Requests for mediation/Roman Catholic Church/Archive 17 (ще не написана)">here</a>. </li> <li id="cite_note-26"><a href="#cite_ref-26">↑</a> . Деяким україномовним богословським виданням властиве розрізнення термінів «кафолічний» (тобто «соборний») і «католицький» (що стосується католицизму). Подібне розрізнення термінів однак відсутнє в грецькій і латинській мовах, відсутнє також і в сучасних західно-європейських мовах та західнослов'янських мовах. </li> <li id="cite_note-27"><a href="#cite_ref-27">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.oed.com/view/Entry/167063">Roman Catholic, n. and adj</a>. Oxford English Dictionary. Процитовано 24 жовтня 2017.</cite> </li> <li id="cite_note-28"><a href="#cite_ref-28">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190401054227/http://www.newadvent.org/cathen/13121a.htm">Catholic Encyclopedia: Roman Catholic</a>. www.newadvent.org. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.newadvent.org/cathen/13121a.htm">оригіналу</a> за 1 квітня 2019. Процитовано 2 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-29"><a href="#cite_ref-29">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190705205700/http://www.ewtn.com/library/ANSWERS/HOWNAME.HTM">Kenneth D. Whitehead</a>. www.ewtn.com. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.ewtn.com/library/ANSWERS/HOWNAME.HTM">оригіналу</a> за 5 липня 2019. Процитовано 2 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-section880-30"><a href="#cite_ref-section880_30-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210303075200/https://www.vatican.va/archive/ENG0015/_P2A.HTM#PZ">Christ's Faithful – Hierarchy, Laity, Consecrated Life: The episcopal college and its head, the Pope</a>. <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%B8%D0%B7%D0%BC_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Катехизм католицької церкви">Catechism of the Catholic Church</a>. Vatican City: Libreria Editrice Vaticana. 1993. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ENG0015/_P2A.HTM#PZ">оригіналу</a> за 3 березня 2021. Процитовано 14 квітня 2013.</cite> </li> <li id="cite_note-31"><a href="#cite_ref-31">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Pelikan, Jaroslav (1985). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20201221051131/https://books.google.com/books?id=S-Qve0IqI5YC&pg=PA114">Christian Tradition: A History of the Development of Doctrine, Volume 4: Reformation of Church and Dogma (1300–1700)</a>. University of Chicago Press. с. 114. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-226-65377-8" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-226-65377-8"><bdi>978-0-226-65377-8</bdi></a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=S-Qve0IqI5YC&pg=PA114">оригіналу</a> за 21 грудня 2020. Процитовано 2 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-32"><a href="#cite_ref-32">↑</a> Robert Feduccia (editor), Primary Source Readings in Catholic Church History (Saint Mary's Press 2005 <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-88489-868-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-88489-868-9">ISBN 978-0-88489-868-9</a>), p. 85. Accessed at <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=Bkc6gh1JdGkC&pg=PA85&dq=%22apostolic+see%22+%22saint+peter%22#v=onepage&q=%22apostolic%20see%22%20%22saint%20peter%22">Google Books</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20201221051307/https://books.google.com/books?id=Bkc6gh1JdGkC&pg=PA85&dq=%22apostolic+see%22+%22saint+peter%22#v=onepage&q=%22apostolic%20see%22%20%22saint%20peter%22">Архівовано</a> 21 грудня 2020 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-33"><a href="#cite_ref-33">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20100722082631/http://www.vaticanstate.va/EN/State_and_Government/">Vatican City State – State and Government</a>. Vaticanstate.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.vaticanstate.va/EN/State_and_Government/">оригіналу</a> за 22 липня 2010. Процитовано 11 серпня 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-34"><a href="#cite_ref-34">↑</a> British Foreign and Commonwealth Office. <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.fco.gov.uk/en/travel-and-living-abroad/travel-advice-by-country/country-profile/europe/holy-see/">"Country Profile: Vatican City State/Holy See"</a>. Travel and Living Abroad, 27 February 2012. Retrieved 26 June 2012 [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20101231084624/http://www.fco.gov.uk/en/travel-and-living-abroad/travel-advice-by-country/country-profile/europe/holy-see/">Архівовано</a> 31 грудня 2010 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-McDonough227-35"><a href="#cite_ref-McDonough227_35-0">↑</a> McDonough (1995), p. 227 </li> <li id="cite_note-duffy416-36"><a href="#cite_ref-duffy416_36-0">↑</a> Duffy (1997), p. 416 </li> <li id="cite_note-duffy417and18-37"><a href="#cite_ref-duffy417and18_37-0">↑</a> Duffy (1997), pp. 417–418 </li> <li id="cite_note-38"><a href="#cite_ref-38">↑</a> Black's Law Dictionary, 5th Edition, pg. 771: "Jus canonicum" </li> <li id="cite_note-39"><a href="#cite_ref-39">↑</a> Della Rocca, Manual of Canon Law, p. 3. </li> <li id="cite_note-40"><a href="#cite_ref-40">↑</a> Berman, Harold J. Law and Revolution, pp. 86, 115. </li> <li id="cite_note-41"><a href="#cite_ref-41">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ENG1104/__P16.HTM">Canon 331</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20070402021624/https://www.vatican.va/archive/ENG1104/__P16.HTM">Архівовано</a> 2 квітня 2007 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], <a href="/w/index.php?title=1983_Code_of_Canon_Law&action=edit&redlink=1" class="new" title="1983 Code of Canon Law (ще не написана)">1983 Code of Canon Law</a> </li> <li id="cite_note-clinfocat-42"><a href="#cite_ref-clinfocat_42-0">↑</a> <a href="/w/index.php?title=Edward_N._Peters&action=edit&redlink=1" class="new" title="Edward N. Peters (ще не написана)">Edward N. Peters</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.canonlaw.info/a_catechistintro.htm">"A Catechist's Introduction to Canon Law"</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170802095547/http://www.canonlaw.info/a_catechistintro.htm">Архівовано</a> 2 серпня 2017 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], CanonLaw.info, accessed June-11-2013 </li> <li id="cite_note-clinfocat2-43"><a href="#cite_ref-clinfocat2_43-0">↑</a> <a href="/w/index.php?title=Edward_N._Peters&action=edit&redlink=1" class="new" title="Edward N. Peters (ще не написана)">Edward N. Peters</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.canonlaw.info/a_catechistintro.htm">"A Catechist's Introduction to Canon Law"</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170802095547/http://www.canonlaw.info/a_catechistintro.htm">Архівовано</a> 2 серпня 2017 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], CanonLaw.info, accessed June-11-2013 </li> <li id="cite_note-Manual_of_Canon_Law,_pg._49-44"><a href="#cite_ref-Manual_of_Canon_Law,_pg._49_44-0">↑</a> Manual of Canon Law, pg. 49 </li> <li id="cite_note-Manual_of_Canon_Law,_pg._492-45"><a href="#cite_ref-Manual_of_Canon_Law,_pg._492_45-0">↑</a> Manual of Canon Law, pg. 49 </li> <li id="cite_note-46"><a href="#cite_ref-46">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20201211125942/http://www.intratext.com/IXT/ENG0017/_P2.HTM">Code of Canon Law: text – IntraText CT</a>. www.intratext.com. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.intratext.com/IXT/ENG0017/_P2.HTM">оригіналу</a> за 11 грудня 2020. Процитовано 2 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-47"><a href="#cite_ref-47">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://stjosephcanonlaw.com/sites/default/files/newsletter-preview-pdfs/christifidelis30.7.pdf">St. Joseph Foundation newsletter, Vol. 30 No. 7</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200727185759/https://stjosephcanonlaw.com/sites/default/files/newsletter-preview-pdfs/christifidelis30.7.pdf">Архівовано</a> 27 липня 2020 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], pg. 3 </li> <li id="cite_note-48"><a href="#cite_ref-48">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Pink, Thomas. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150402085937/http://www.firstthings.com/article/2012/08/conscience-and-coercion">Conscience·and·Coercion</a>. First·Things. The Institute on Religion and Public Life. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.firstthings.com/article/2012/08/conscience-and-coercion">оригіналу</a> за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015. <q>The 1983 Code of Canon Law still teaches that the Church has a coercive authority over the baptized, with the authority to direct and to punish, by temporal as well as spiritual penalties, for culpable apostasy or heresy.</q></cite> </li> <li id="cite_note-49"><a href="#cite_ref-49">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Beal, John P. (2000). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210415020921/https://books.google.com/books?id=JKgZEjvB5cEC&pg=PA85">New Commentary on the Code of Canon Law</a>. Paulist Press. с. 85. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-8091-4066-4" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-8091-4066-4"><bdi>978-0-8091-4066-4</bdi></a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=JKgZEjvB5cEC&pg=PA85">оригіналу</a> за 15 квітня 2021. Процитовано 2 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-Malta-50"><a href="#cite_ref-Malta_50-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140216060609/https://www.vatican.va/roman_curia/secretariat_state/archivio/documents/rc_seg-st_19930203_s-sede-malta_en.html">Agreement between the Holy See and the Republic of Malta on the recognition of civil effects to canonical marriages and to the decisions of the ecclesiastical authorities and tribunals about the same marriages</a>. Vatican.va. 3 лютого 1993. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/roman_curia/secretariat_state/archivio/documents/rc_seg-st_19930203_s-sede-malta_en.html">оригіналу</a> за 16 лютого 2014. Процитовано 6 серпня 2014.</cite> </li> <li id="cite_note-51"><a href="#cite_ref-51">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150429083022/http://www.intratext.com/IXT/ENG0017/_P1.HTM">Code of Canon Law: Book I General Norms (1–6)</a>. Intratext Library. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.intratext.com/IXT/ENG0017/_P1.HTM">оригіналу</a> за 29 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-52"><a href="#cite_ref-52">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150312160522/http://www.jgray.org/codes/cceo90eng.html">1990 Code of Canons of Oriental Churches, Canon 1</a>. jgray.org. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.jgray.org/codes/cceo90eng.html">оригіналу</a> за 12 березня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-Roberson-53"><a href="#cite_ref-Roberson_53-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Ronald G. Roberson. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190518233329/http://www.cnewa.org/default.aspx?ID=125&pagetypeID=1&sitecode=HQ&pageno=1">Eastern Catholic Churches Statistics 2010</a>. CNEWA. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.cnewa.org/default.aspx?ID=125&pagetypeID=1&sitecode=HQ&pageno=1">оригіналу</a> за 18 травня 2019. Процитовано 30 квітня 2011.</cite> </li> <li id="cite_note-Gunton-54"><a href="#cite_ref-Gunton_54-0">↑</a> Colin Gunton. "Christianity among the Religions in the Encyclopedia of Religion", Religious Studies, Vol. 24, number 1, p. 14. In a review of an article from the Encyclopedia of Religion, Gunton writes "... [T] he article [on Catholicism in the encyclopedia] rightly suggests caution, suggesting at the outset that Roman Catholicism is marked by several different doctrinal and theological emphases." </li> <li id="cite_note-55"><a href="#cite_ref-55">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20000901223734/https://www.vatican.va/archive/hist_councils/ii_vatican_council/documents/vat-ii_decree_19641121_orientalium-ecclesiarum_en.html">Orientalium Ecclesiarum</a>. <a href="/w/index.php?title=Vatican_Council_II&action=edit&redlink=1" class="new" title="Vatican Council II (ще не написана)">Vatican Council II</a>. 2. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/hist_councils/ii_vatican_council/documents/vat-ii_decree_19641121_orientalium-ecclesiarum_en.html">оригіналу</a> за 1 вересня 2000. Процитовано 30 квітня 2011.</cite> </li> <li id="cite_note-56"><a href="#cite_ref-56">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Kevin R. Yurkus. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210227183405/https://www.catholiceducation.org/en/culture/catholic-contributions/the-other-catholics-a-short-guide-to-the-eastern-catholic-churches.html">The Other Catholics: A Short Guide to the Eastern Catholic Churches</a>. Catholic Education Resource Center. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.catholiceducation.org/en/culture/catholic-contributions/the-other-catholics-a-short-guide-to-the-eastern-catholic-churches.html">оригіналу</a> за 27 лютого 2021. Процитовано 20 червня 2017.</cite> </li> <li id="cite_note-west_christ-57"><a href="#cite_ref-west_christ_57-0">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.philtar.ac.uk/encyclopedia/christ/west/westessay.html">"General Essay on Western Christianity"</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170428000510/http://www.philtar.ac.uk/encyclopedia/christ/west/westessay.html">Архівовано</a> 28 квітня 2017 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.philtar.ac.uk/encyclopedia/christ/west/westrc.html">"Western Church/Roman Catholicism"</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210225133021/http://www.philtar.ac.uk/encyclopedia/christ/west/westrc.html">Архівовано</a> 25 лютого 2021 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] Overview of World Religions. Division of Religion and Philosophy, University of Cumbria. 1998/9 ELMAR Project. Accessed 26 March 2015. </li> <li id="cite_note-58"><a href="#cite_ref-58">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110722181249/http://www.intratext.com/IXT/ENG1199/_PR.HTM">Code of Canons for the Eastern Churches, Title 2</a>. intratext.com. 1992. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.intratext.com/IXT/ENG1199/_PR.HTM">оригіналу</a> за 22 липня 2011. Процитовано 2 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-CCEO55_150-59"><a href="#cite_ref-CCEO55_150_59-0">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.intratext.com/IXT/ENG1199/_P1R.HTM">"CCEO, Canons 55–150"</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210224135155/http://www.intratext.com/IXT/ENG1199/_P1R.HTM">Архівовано</a> 24 лютого 2021 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. Intratext.com (English Translation). 1990. </li> <li id="cite_note-CCEO-60"><a href="#cite_ref-CCEO_60-0">↑</a> "CCEO, Canons 174–176". 1990. </li> <li id="cite_note-CCEO27_7-61"><a href="#cite_ref-CCEO27_7_61-0">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.intratext.com/IXT/ENG1199/_PR.HTM">"CCEO, Canon 27–28."</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110722181249/http://www.intratext.com/IXT/ENG1199/_PR.HTM">Архівовано</a> 22 липня 2011 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. Intratext.com (English Translation). 1990. </li> <li id="cite_note-62"><a href="#cite_ref-62">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110514004919/https://www.vatican.va/roman_curia/congregations/orientchurch/profilo/rc_con_corient_pro_20030320_profile.html">Congregation for the Oriental Churches: Profile</a>. Rome: Vatican.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/roman_curia/congregations/orientchurch/profilo/rc_con_corient_pro_20030320_profile.html">оригіналу</a> за 14 травня 2011. Процитовано 2 квітня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-sees-63"><a href="#cite_ref-sees_63-0">↑</a> Vatican, <a href="/wiki/Annuario_Pontificio" title="Annuario Pontificio">Annuario Pontificio</a> 2009, p. 1172. </li> <li id="cite_note-64"><a href="#cite_ref-64">↑</a> Annuario Pontifico per l'anno 2010 (Città di Vaticano: Libreria Editrice Vaticana, 2010) </li> <li id="cite_note-OneFaith52-65"><a href="#cite_ref-OneFaith52_65-0">↑</a> Barry, p. 52 </li> <li id="cite_note-66"><a href="#cite_ref-66">↑</a> "<a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.intratext.com/IXT/ENG0017/_P1T.HTM">Canon 519</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210131004630/http://www.intratext.com/IXT/ENG0017/_P1T.HTM">Архівовано</a> 31 січня 2021 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]". 1983 Code of Canon Law. Intratext.com: "The parish priest is the proper clergyman in charge of the congregation of the parish entrusted to him. He exercises the pastoral care of the community entrusted to him under the authority of the diocesan bishop, whose ministry of Christ he is called to share, so that for this community he may carry out the offices of teaching, sanctifying and ruling with the cooperation of other priests or deacons and with the assistance of lay members of Christ's faithful, in accordance with the law." </li> <li id="cite_note-67"><a href="#cite_ref-67">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.onlinedigeditions.com/publication/index.php?i=365491&m=&l=&p=1&pre=&ver=html5#{%22page%22:74,%22issue_id%22:365491}">Laudato Si</a>. Vermont Catholic (вид. Winter). 8 (4): 73. 2016–2017. Процитовано 19 грудня 2016.</cite> </li> <li id="cite_note-Apostalicae86-68">↑ <a href="#cite_ref-Apostalicae86_68-0">а</a> <a href="#cite_ref-Apostalicae86_68-1">б</a> Acta Apostolicae Sedis 86 (1994) pp. 541–542 (<a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/aas/documents/AAS%2086%20%5B1994%5D%20-%20ocr.pdf">Official Latin</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150721142407/https://www.vatican.va/archive/aas/documents/AAS%2086%20%5B1994%5D%20-%20ocr.pdf">Архівовано</a> 21 липня 2015 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]; <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.catholicculture.org/library/view.cfm?recnum=5212">English translation</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210209105945/https://www.catholicculture.org/library/view.cfm?recnum=5212">Архівовано</a> 9 лютого 2021 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]) </li> <li id="cite_note-69"><a href="#cite_ref-69">↑</a> In 1992, the Vatican clarified the 1983 Code of Canon Law removed the requirement that altar servers be male; permission to use female altar servers within a diocese is at the discretion of the bishop.<a href="#cite_note-Apostalicae86-68">[64]</a> </li> <li id="cite_note-Canons573-746-70"><a href="#cite_ref-Canons573-746_70-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160418141521/https://www.vatican.va/archive/ENG1104/__P1Y.HTM">Canon 573–746</a>. 1983 Code of Canon Law. Vatican.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ENG1104/__P1Y.HTM">оригіналу</a> за 18 квітня 2016. Процитовано 9 березня 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-71"><a href="#cite_ref-71">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210131000756/https://scholar.google.com/scholar?q=%22+the+1983+code+uses+the+single+term+religious+institute%22&btnG=Search&as_sdt=1,5&as_sdtp=on">Google Scholar</a>. scholar.google.com. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://scholar.google.com/scholar?q=%22+the+1983+code+uses+the+single+term+religious+institute%22&btnG=Search&as_sdt=1,5&as_sdtp=on">оригіналу</a> за 31 січня 2021. Процитовано 2 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-72"><a href="#cite_ref-72">↑</a> Cafardi, Nicolas P. <a href="//scholar.google.com/scholar?q=%22%2BReligious%2Border%2Bis%2Ba%2Bcolloquialism%22%26btnG%3DSearch%26as_sdt%3D1,5%26as_sdtp%3Don" class="extiw" title="scholar:"+Religious+order+is+a+colloquialism"&btnG=Search&as sdt=1,5&as sdtp=on">"Catholic Law Schools and Ex Corde Ecclesiae"</a>, Theological Exploration, vol. 2. no. 1 of Duquesne University and in Law Review of University of Toledo, vol. 33 </li> <li id="cite_note-Geopolitics2-73"><a href="#cite_ref-Geopolitics2_73-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Agnew, John (12 лютого 2010). Deus Vult: The Geopolitics of Catholic Church. Geopolitics. 15 (1): 39—61. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1080%2F14650040903420388">10.1080/14650040903420388</a>. <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/issn/1465-0045">1465-0045</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:144793259">144793259</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-74"><a href="#cite_ref-74">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210308175053/https://www.yourdictionary.com/catholic-church">Definition of Catholic Church on the Your Dictionary website</a>. Yourdictionary.com. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.yourdictionary.com/catholic-church">оригіналу</a> за 8 березня 2021. Процитовано 3 червня 2020. <q>The Roman Catholic Church, which consists of 23 particular Churches in full communion with the Bishop of Rome. The Catholic Church is the world's second largest religious body after Sunni Islam.</q></cite> </li> <li id="cite_note-75"><a href="#cite_ref-75">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Chryssides, George D.; Wilkins, Margaret Z. (2014). Christians in the Twenty-First Century. с. 9. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9781317545583" title="Спеціальна:Джерела книг/9781317545583"><bdi>9781317545583</bdi></a>. <q>Roughly half of all Christians worldwide are Roman Catholics</q></cite> </li> <li id="cite_note-Pontifical_Yearbook_2016-76"><a href="#cite_ref-Pontifical_Yearbook_2016_76-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210103174010/https://press.vatican.va/content/salastampa/en/bollettino/pubblico/2016/03/05/160305b.html">Pontifical Yearbook 2016 and the Annuarium Statisticum Ecclesiae 2014: dynamics of a Church in transformation</a>. press.vatican.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://press.vatican.va/content/salastampa/en/bollettino/pubblico/2016/03/05/160305b.html">оригіналу</a> за 3 січня 2021. Процитовано 2 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-Catholic_Church_Statistics_2015-77"><a href="#cite_ref-Catholic_Church_Statistics_2015_77-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210221120838/http://www.fides.org/en/stats">News – Agenzia Fides</a>. www.fides.org. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.fides.org/en/stats">оригіналу</a> за 21 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-Pontifical_Yearbook_20162-78"><a href="#cite_ref-Pontifical_Yearbook_20162_78-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210103174010/https://press.vatican.va/content/salastampa/en/bollettino/pubblico/2016/03/05/160305b.html">Pontifical Yearbook 2016 and the Annuarium Statisticum Ecclesiae 2014: dynamics of a Church in transformation</a>. press.vatican.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://press.vatican.va/content/salastampa/en/bollettino/pubblico/2016/03/05/160305b.html">оригіналу</a> за 3 січня 2021. Процитовано 2 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-79"><a href="#cite_ref-79">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110429072610/https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__P2A.HTM">The teaching office</a>. Catechism of the Catholic Church. Vatican. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__P2A.HTM">оригіналу</a> за 29 квітня 2011. Процитовано 28 квітня 2011. <q>889 in order to preserve the Church in the purity of the faith handed on by the apostles, Christ who is the Truth willed to confer on her a share in his own infallibility.</q></cite> </li> <li id="cite_note-80"><a href="#cite_ref-80">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Second Vatican Council. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140906031754/https://www.vatican.va/archive/hist_councils/ii_vatican_council/documents/vat-ii_const_19641121_lumen-gentium_en.html">Chapter III, paragraph 25</a>. Lumen Gentium. Vatican. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/hist_councils/ii_vatican_council/documents/vat-ii_const_19641121_lumen-gentium_en.html">оригіналу</a> за 6 вересня 2014. Процитовано 24 липня 2010. <q>by the light of the Holy Spirit ... vigilantly warding off any errors that threaten their flock.</q></cite> </li> <li id="cite_note-81"><a href="#cite_ref-81">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110629035540/https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__PL.HTM">CCC, 80–81</a>. Vatican.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__PL.HTM">оригіналу</a> за 29 червня 2011. Процитовано 30 червня 2011.</cite> </li> <li id="cite_note-LumenG3-82"><a href="#cite_ref-LumenG3_82-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Paul VI, Pope (1964). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140906031754/https://www.vatican.va/archive/hist_councils/ii_vatican_council/documents/vat-ii_const_19641121_lumen-gentium_en.html">Lumen Gentium chapter 2, Paragraph 14</a>. Vatican. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/hist_councils/ii_vatican_council/documents/vat-ii_const_19641121_lumen-gentium_en.html">оригіналу</a> за 6 вересня 2014. Процитовано 9 березня 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-The_teaching_office-83"><a href="#cite_ref-The_teaching_office_83-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20100906142233/https://www.vatican.va/archive/ccc_css/archive/catechism/p123a9p4.htm">The teaching office</a>. Catechism of the Catholic Church. Vatican. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ccc_css/archive/catechism/p123a9p4.htm">оригіналу</a> за 6 вересня 2010. Процитовано 24 липня 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-84"><a href="#cite_ref-84">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110629040500/https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__PM.HTM">CCC, 85–88</a>. Vatican.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__PM.HTM">оригіналу</a> за 29 червня 2011. Процитовано 30 червня 2011.</cite> </li> <li id="cite_note-Schreck16-85"><a href="#cite_ref-Schreck16_85-0">↑</a> Schreck, pp. 15–19 </li> <li id="cite_note-cat-86"><a href="#cite_ref-cat_86-0">↑</a> Marthaler, preface </li> <li id="cite_note-87"><a href="#cite_ref-87">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">John Paul II, Pope (1997). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150314024145/https://www.vatican.va/archive/ccc_css/archive/catechism/aposletr.htm">Laetamur Magnopere</a>. Vatican. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ccc_css/archive/catechism/aposletr.htm">оригіналу</a> за 14 березня 2015. Процитовано 21 березня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-232_252-88"><a href="#cite_ref-232_252_88-0">↑</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:CCC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Шаблон:CCC (ще не написана)">Шаблон:CCC</a> </li> <li id="cite_note-McGrath-89"><a href="#cite_ref-McGrath_89-0">↑</a> McGrath, pp. 4–6. </li> <li id="cite_note-90"><a href="#cite_ref-90">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20040903132523/http://www.ewtn.com/library/CURIA/PCCUFILQ.HTM">Greek and Latin Traditions on Holy Spirit</a>. ewtn.com. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.ewtn.com/library/curia/pccufilq.htm">оригіналу</a> за 3 вересня 2004. Процитовано 2 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-91"><a href="#cite_ref-91">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130303003725/https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__P17.HTM">Catechism of the Catholic Church – IntraText – CCC 248</a>. vatican.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__P17.HTM">оригіналу</a> за 3 березня 2013. Процитовано 12 лютого 2016.</cite> </li> <li id="cite_note-92"><a href="#cite_ref-92">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">William Cardinal Levada (29 червня 2007). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130813100622/https://www.vatican.va/roman_curia/congregations/cfaith/documents/rc_con_cfaith_doc_20070629_responsa-quaestiones_en.html">Responses to Some Questions Regarding Certain Aspects of the Doctrine of the Church</a>. Rome: Congregation for the Doctrine of the Faith. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/roman_curia/congregations/cfaith/documents/rc_con_cfaith_doc_20070629_responsa-quaestiones_en.html">оригіналу</a> за 13 серпня 2013. Процитовано 26 листопада 2014.</cite> </li> <li id="cite_note-GAUDIUM-93"><a href="#cite_ref-GAUDIUM_93-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20121017073250/https://www.vatican.va/archive/hist_councils/ii_vatican_council/documents/vat-ii_const_19651207_gaudium-et-spes_en.html">Pastoral Constitution on the Church in the Modern World GAUDIUM ET SPES § 45</a>. Vatican.va. 7 грудня 1965. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/hist_councils/ii_vatican_council/documents/vat-ii_const_19651207_gaudium-et-spes_en.html">оригіналу</a> за 17 жовтня 2012. Процитовано 4 квітня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-ReferenceC-94"><a href="#cite_ref-ReferenceC_94-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Felici, Pericle, ред. (21 листопада 1964). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140906031754/https://www.vatican.va/archive/hist_councils/ii_vatican_council/documents/vat-ii_const_19641121_lumen-gentium_en.html">DOGMATIC CONSTITUTION ON THE CHURCH LUMEN GENTIUM</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/hist_councils/ii_vatican_council/documents/vat-ii_const_19641121_lumen-gentium_en.html">оригіналу</a> за 6 вересня 2014. Процитовано 4 квітня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-95"><a href="#cite_ref-95">↑</a> Paragraph 2, second sentence: <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120211202206/https://www.vatican.va/archive/hist_councils/ii_vatican_council/documents/vat-ii_decl_19651207_dignitatis-humanae_en.html">Dignitatis humanae</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/hist_councils/ii_vatican_council/documents/vat-ii_decl_19651207_dignitatis-humanae_en.html">оригіналу</a> за 11 лютого 2012. Процитовано 20 червня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-96"><a href="#cite_ref-96">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150407052252/https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__P29.HTM">Catechism of the Catholic Church – IntraText – CCC, 811</a>. vatican.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__P29.HTM">оригіналу</a> за 7 квітня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-OneFaith46-97"><a href="#cite_ref-OneFaith46_97-0">↑</a> Barry, p. 46 </li> <li id="cite_note-98"><a href="#cite_ref-98">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ccc_css/archive/catechism/p123a9p4.htm">CCC, 880</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20100906142233/https://www.vatican.va/archive/ccc_css/archive/catechism/p123a9p4.htm">Архівовано</a> 6 вересня 2010 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. vatican.va. Retrieved 20 August 2011 </li> <li id="cite_note-Schreck131-99"><a href="#cite_ref-Schreck131_99-0">↑</a> Schreck, p. 131 </li> <li id="cite_note-608_-100"><a href="#cite_ref-608_100-0">↑</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:CCC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Шаблон:CCC (ще не написана)">Шаблон:CCC</a> </li> <li id="cite_note-101"><a href="#cite_ref-101">↑</a> Colossians 1.18 </li> <li id="cite_note-OneFaith26-102"><a href="#cite_ref-OneFaith26_102-0">↑</a> Barry, p. 26 </li> <li id="cite_note-CoCCC_Paschal-103"><a href="#cite_ref-CoCCC_Paschal_103-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210928082757/https://www.vatican.va/archive/compendium_ccc/documents/archive_2005_compendium-ccc_en.html#God%20Comes%20to%20Meet%20Man">The paschal mystery in the sacraments of the church</a>. Compendium of the Catechism of the Catholic Church. Vatican.va. 2005. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/compendium_ccc/documents/archive_2005_compendium-ccc_en.html#God%20Comes%20to%20Meet%20Man">оригіналу</a> за 28 вересня 2021. Процитовано 14 грудня 2014.</cite> </li> <li id="cite_note-Schreck397-104"><a href="#cite_ref-Schreck397_104-0">↑</a> Schreck, p. 397 </li> <li id="cite_note-1023_-105"><a href="#cite_ref-1023_105-0">↑</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:CCC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Шаблон:CCC (ще не написана)">Шаблон:CCC</a> </li> <li id="cite_note-106"><a href="#cite_ref-106">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110430072118/http://www.ewtn.com/Library/Liturgy/zlitur215.htm">Saints' Prayers for Souls in Purgatory</a>. Ewtn.com. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.ewtn.com/Library/Liturgy/zlitur215.htm">оригіналу</a> за 30 квітня 2011. Процитовано 28 жовтня 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-107"><a href="#cite_ref-107">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110501133631/http://www.catholicculture.org/culture/library/view.cfm?id=7529&CFID=32422018&CFTOKEN=46037657">Library : The Hope of Salvation for Infants Who Die Without Being Baptized</a>. Catholic Culture. 19 січня 2007. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.catholicculture.org/culture/library/view.cfm?id=7529&CFID=32422018&CFTOKEN=46037657">оригіналу</a> за 1 травня 2011. Процитовано 28 жовтня 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-WilsonFischer2005-108"><a href="#cite_ref-WilsonFischer2005_108-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Wilson, Douglas; Fischer, Ty (2005). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20181225040917/https://books.google.com/books?id=zClmDnl3b3EC&pg=PA101%0A">Omnibus II: Church Fathers Through the Reformation</a>. Veritas Press. с. 101. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-932168-44-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-932168-44-0"><bdi>978-1-932168-44-0</bdi></a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=zClmDnl3b3EC&pg=PA101">оригіналу</a> за 25 грудня 2018. Процитовано 13 січня 2013. <q>The word 'hallow' means 'saint,' in that 'hallow' is just an alternative form of the word 'holy' ('hallowed be Thy name').</q></cite> </li> <li id="cite_note-DiehlDonnelly2001-109"><a href="#cite_ref-DiehlDonnelly2001_109-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Diehl, Daniel; Donnelly, Mark (2001). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20181225040919/https://books.google.com/books?id=-WKyMpNnRWUC&pg=PA13%0A">Medieval Celebrations</a>. Stackpole Books. с. 13. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-8117-2866-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-8117-2866-9"><bdi>978-0-8117-2866-9</bdi></a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=-WKyMpNnRWUC&pg=PA13">оригіналу</a> за 25 грудня 2018. Процитовано 13 січня 2013. <q>The word hallow was simply another word for saint.</q></cite> </li> <li id="cite_note-110"><a href="#cite_ref-110">↑</a> «Beatification, in the present discipline, differs from canonization in this: that the former implies (1) a locally restricted, not a universal, permission to venerate, which is (2) a mere permission, and no precept; while canonization implies a universal precept» (<a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.newadvent.org/cathen/02364b.htm">Beccari, Camillo. «Beatification and Canonization».</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180724145034/http://www.newadvent.org/cathen/02364b.htm">Архівовано</a> 24 липня 2018 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] The Catholic Encyclopedia. Vol. 2. New York, New York: Robert Appleton Company, 1907. Accessed 27 May 2009.). </li> <li id="cite_note-111"><a href="#cite_ref-111">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Carroll, Michael P. (1989). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210415015818/https://books.google.com/books?id=FHVmFOHNr7cC&pg=PA7">Catholic Cults and Devotions: A Psychological Inquiry</a>. McGill-Queen's University Press. с. 7. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-7735-0693-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-7735-0693-0"><bdi>978-0-7735-0693-0</bdi></a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=FHVmFOHNr7cC&pg=PA7">оригіналу</a> за 15 квітня 2021. Процитовано 2 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-etwndevoti-112"><a href="#cite_ref-etwndevoti_112-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150407085827/http://www.ewtn.com/Devotionals/prayers/index.asp">Catholic Prayers, Novenas, Prayers of Jesus, Marian Prayers, Prayers of the Saints</a>. EWTN. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://ewtn.com/Devotionals/prayers/index.asp">оригіналу</a> за 7 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-popdevos-113"><a href="#cite_ref-popdevos_113-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150424075244/http://www.newadvent.org/cathen/12275b.htm">Popular Devotions</a>. New Advent. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.newadvent.org/cathen/12275b.htm">оригіналу</a> за 24 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-114"><a href="#cite_ref-114">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210211020331/https://www.newadvent.org/cathen/12085a.htm">Pilgrimages</a>. New Advent. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.newadvent.org/cathen/12085a.htm">оригіналу</a> за 11 лютого 2021. Процитовано 4 квітня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-popdevos2-115"><a href="#cite_ref-popdevos2_115-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150424075244/http://www.newadvent.org/cathen/12275b.htm">Popular Devotions</a>. New Advent. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.newadvent.org/cathen/12275b.htm">оригіналу</a> за 24 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-116"><a href="#cite_ref-116">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Knight, Christopher (15 вересня 1994). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150416195335/http://articles.latimes.com/1994-09-15/entertainment/ca-38635_1_art-center">Art Review : Images of 'Santos': Fascinating Portrait of Catholic Devotion</a>. LA Times. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://articles.latimes.com/1994-09-15/entertainment/ca-38635_1_art-center">оригіналу</a> за 16 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-117"><a href="#cite_ref-117">↑</a> <a href="/wiki/Sacrosanctum_Concilium" title="Sacrosanctum Concilium">Sacrosanctum Concilium</a>, 13 </li> <li id="cite_note-ReferenceB-118"><a href="#cite_ref-ReferenceB_118-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120702070352/https://www.vatican.va/holy_father/benedict_xvi/homilies/2012/documents/hf_ben-xvi_hom_20120101_world-day-peace_en.html">Pope Benedict XVI. 1 January 2012 – Feast of Solemnity of the Blessed Virgin Mary</a>. Vatican.va. 1 січня 2012. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/holy_father/benedict_xvi/homilies/2012/documents/hf_ben-xvi_hom_20120101_world-day-peace_en.html">оригіналу</a> за 2 липня 2012. Процитовано 17 серпня 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-Barry,_p._106-119"><a href="#cite_ref-Barry,_p._106_119-0">↑</a> Barry, p. 106 </li> <li id="cite_note-120"><a href="#cite_ref-120">↑</a> Schaff, Philip (2009). The Creeds of Christendom. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/1-115-46834-0" title="Спеціальна:Джерела книг/1-115-46834-0">ISBN 1-115-46834-0</a>, p. 211. </li> <li id="cite_note-121"><a href="#cite_ref-121">↑</a> Schreck, pp. 199—200 </li> <li id="cite_note-122"><a href="#cite_ref-122">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Baedeker, Rob (21 грудня 2007). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20080308234445/http://www.usatoday.com/travel/destinations/2007-12-21-most-visited-religious-spots-forbes_N.htm">World's most-visited religious destinations</a>. USA Today. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.usatoday.com/travel/destinations/2007-12-21-most-visited-religious-spots-forbes_N.htm">оригіналу</a> за 8 березня 2008. Процитовано 3 березня 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-123"><a href="#cite_ref-123">↑</a> Kreeft, pp. 298–299 </li> <li id="cite_note-124"><a href="#cite_ref-124">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110609042152/https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__P3E.HTM">CCC, 1210–1211</a>. Vatican.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__P3E.HTM">оригіналу</a> за 9 червня 2011. Процитовано 30 червня 2011.</cite> </li> <li id="cite_note-125"><a href="#cite_ref-125">↑</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:CCC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Шаблон:CCC (ще не написана)">Шаблон:CCC</a> </li> <li id="cite_note-126"><a href="#cite_ref-126">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160303224302/https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__P3T.HTM">Catechism of the Catholic Church – IntraText – CCC 1310</a>. vatican.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__P3T.HTM">оригіналу</a> за 3 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.</cite> </li> <li id="cite_note-127"><a href="#cite_ref-127">↑</a> <img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Wikisource-logo.svg/12px-Wikisource-logo.svg.png" decoding="async" width="12" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Wikisource-logo.svg/18px-Wikisource-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Wikisource-logo.svg/24px-Wikisource-logo.svg.png 2x" data-file-width="410" data-file-height="430" /> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation encyclopaedia cs1">Pohle, Joseph (1913 <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)). <a class="external text" href="https://uk.wikisource.org/wiki/Catholic_Encyclopedia_(1913)/The_Real_Presence_of_Christ_in_the_Eucharist">The Real Presence of Christ in the Eucharist </a>. <a href="/wiki/Catholic_Encyclopedia" title="Catholic Encyclopedia">Catholic Encyclopedia</a>. New York: Robert Appleton Company.</cite> <code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_encyclopedia" title="Шаблон:Cite encyclopedia">cite encyclopedia</a>}}</code>: Cite має пусті невідомі параметри: <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER4=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER5=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER8=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER7=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER6=</code> та <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER1=</code> (<a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1#param_unknown_empty" title="Довідка:Помилки CS1">довідка</a>) </li> <li id="cite_note-128"><a href="#cite_ref-128">↑</a> <img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Wikisource-logo.svg/12px-Wikisource-logo.svg.png" decoding="async" width="12" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Wikisource-logo.svg/18px-Wikisource-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Wikisource-logo.svg/24px-Wikisource-logo.svg.png 2x" data-file-width="410" data-file-height="430" /> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation encyclopaedia cs1">Toner, Patrick (1913 <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)). <a class="external text" href="https://uk.wikisource.org/wiki/Catholic_Encyclopedia_(1913)/Extreme_Unction">Extreme Unction </a>. <a href="/wiki/Catholic_Encyclopedia" title="Catholic Encyclopedia">Catholic Encyclopedia</a>. New York: Robert Appleton Company.</cite> <code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_encyclopedia" title="Шаблон:Cite encyclopedia">cite encyclopedia</a>}}</code>: Cite має пусті невідомі параметри: <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER4=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER5=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER8=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER7=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER6=</code> та <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER1=</code> (<a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1#param_unknown_empty" title="Довідка:Помилки CS1">довідка</a>) </li> <li id="cite_note-129"><a href="#cite_ref-129">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.ewtn.com/library/ANSWERS/WCRB.htm">Karl Keating, "What Catholics Really Believe: Setting the Record Straight: Chapter 46: Priestly Celibacy"</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190615131618/http://www.ewtn.com/library/answers/wcrb.htm">Архівовано</a> 15 червня 2019 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. ewtn.com. Retrieved on 27 August 2015. </li> <li id="cite_note-130"><a href="#cite_ref-130">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Committee on the Diaconate. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20111011114143/http://www.usccb.org/beliefs-and-teachings/vocations/diaconate/faqs.cfm">Frequently Asked Questions About Deacons</a>. United States Conference of Catholic Bishops. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.usccb.org/beliefs-and-teachings/vocations/diaconate/faqs.cfm">оригіналу</a> за 11 жовтня 2011. Процитовано 9 березня 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-CCEO28-131"><a href="#cite_ref-CCEO28_131-0">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.intratext.com/IXT/ENG1199/__PS.HTM">"CCEO, Canon 28 § 1"</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210128105612/http://www.intratext.com/IXT/ENG1199/__PS.HTM">Архівовано</a> 28 січня 2021 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. Vatican.va (<a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/holy_father/john_paul_ii/apost_constitutions/documents/hf_jp-ii_apc_19901018_codex-can-eccl-orient-1_lt.html">official text</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110604154301/https://www.vatican.va/holy_father/john_paul_ii/apost_constitutions/documents/hf_jp-ii_apc_19901018_codex-can-eccl-orient-1_lt.html">Архівовано</a> 4 червня 2011 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]). Intratext.com (English translation). 1990. Excerpt: "Ritus est patrimonium liturgicum, theologicum, spirituale et disciplinare cultura ac rerum adiunctis historiae populorum distinctum, quod modo fidei vivendae uniuscuiusque Ecclesiae sui iuris proprio exprimitur." (A rite is the liturgical, theological, spiritual and disciplinary heritage, differentiated by peoples' culture and historical circumstances, that finds expression in each sui iuris Church's own way of living the faith). </li> <li id="cite_note-132"><a href="#cite_ref-132">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Dobszay, Laszlo (2010). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210226133502/https://books.google.com/books?id=FYpD7C7__TYC&pg=PA3">3</a>. The Restoration and Organic Development of the Roman Rite. New York: T&T Clark International. с. 3—5. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-567-03385-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-567-03385-7"><bdi>978-0-567-03385-7</bdi></a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=FYpD7C7__TYC&pg=PA3">оригіналу</a> за 26 лютого 2021. Процитовано 3 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-133"><a href="#cite_ref-133">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/holy_father/benedict_xvi/letters/2007/documents/hf_ben-xvi_let_20070707_lettera-vescovi_en.html">Letter of Pope Benedict XVI to bishops on 7 July 2007</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20100929015429/https://www.vatican.va/holy_father/benedict_xvi/letters/2007/documents/hf_ben-xvi_let_20070707_lettera-vescovi_en.html">Архівовано</a> 29 вересня 2010 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] "The last version of the Missale Romanum prior to the <a href="/w/index.php?title=Second_Vatican_Council&action=edit&redlink=1" class="new" title="Second Vatican Council (ще не написана)">Council</a>, which was published with the authority of Pope John XXIII in 1962 and used during the Council, will now be able to be used as a Forma extraordinaria of the liturgical celebration. [...] As for the use of the 1962 Missal as a forma extraordinaria of the liturgy of the Mass, I would like to draw attention to the fact that this Missal was never juridically abrogated and, consequently, in principle, was always permitted." — Pope Benedict XVI </li> <li id="cite_note-Universae_Ecclesiae-134"><a href="#cite_ref-Universae_Ecclesiae_134-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160223094426/https://www.vatican.va/roman_curia/pontifical_commissions/ecclsdei/documents/rc_com_ecclsdei_doc_20110430_istr-universae-ecclesiae_en.html">Instruction on the application of the Apostolic Letter Summorum Pontificum of His Holiness Pope Benedict XVI given Motu Proprio</a>. vatican.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/roman_curia/pontifical_commissions/ecclsdei/documents/rc_com_ecclsdei_doc_20110430_istr-universae-ecclesiae_en.html">оригіналу</a> за 23 лютого 2016. Процитовано 12 лютого 2016.</cite> </li> <li id="cite_note-Kreeft326-135"><a href="#cite_ref-Kreeft326_135-0">↑</a> Kreeft, p. 326 </li> <li id="cite_note-136"><a href="#cite_ref-136">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150429013111/http://www.bbc.co.uk/religion/religions/christianity/ritesrituals/tridentinemass_1.shtml">BBC Religions: What is the Tridentine Mass?</a>. 23 червня 2009. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.bbc.co.uk/religion/religions/christianity/ritesrituals/tridentinemass_1.shtml">оригіналу</a> за 29 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-137"><a href="#cite_ref-137">↑</a> Summorum Pontificum (<a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/holy_father/benedict_xvi/motu_proprio/documents/hf_ben-xvi_motu-proprio_20070707_summorum-pontificum_en.html">English translation</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150101041117/https://www.vatican.va/holy_father/benedict_xvi/motu_proprio/documents/hf_ben-xvi_motu-proprio_20070707_summorum-pontificum_en.html">Архівовано</a> 1 січня 2015 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]). 7 July 2007. Accessed=27 March 2015 </li> <li id="cite_note-Anglicanorum_Coetibus-138"><a href="#cite_ref-Anglicanorum_Coetibus_138-0">↑</a> Apostolic Constitution of Pope Benedict XVI: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/holy_father/benedict_xvi/apost_constitutions/documents/hf_ben-xvi_apc_20091104_anglicanorum-coetibus_en.html">"Anglicanorum Coetibus: Providing for Personal Ordinariates for Anglicans Entering into Full Communion with the Catholic Church"</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20141027053023/https://www.vatican.va/holy_father/benedict_xvi/apost_constitutions/documents/hf_ben-xvi_apc_20091104_anglicanorum-coetibus_en.html">Архівовано</a> 27 жовтня 2014 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. 4 November 2009. Retrieved 31 July 2011. </li> <li id="cite_note-139"><a href="#cite_ref-139">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160304131204/http://www.ordinariate.org.uk/news/OrdinariateNews.php?New-Liturgical-Book-for-the-Personal-Ordinariates-195">Latest News – Personal Ordinariate of Our Lady of Walsingham</a>. ordinariate.org.uk. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.ordinariate.org.uk/news/OrdinariateNews.php?New-Liturgical-Book-for-the-Personal-Ordinariates-195">оригіналу</a> за 4 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.</cite> </li> <li id="cite_note-140"><a href="#cite_ref-140">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210204005817/https://www.catholicculture.org/news/headlines/index.cfm?storyid=10827,">News Headlines</a>. www.catholicculture.org. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.catholicculture.org/news/headlines/index.cfm?storyid=10827,">оригіналу</a> за 4 лютого 2021. Процитовано 3 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-141"><a href="#cite_ref-141">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20141202190352/http://www.newadvent.org/cathen/10611a.htm">Mozarabic Rite</a>. New Advent. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.newadvent.org/cathen/10611a.htm">оригіналу</a> за 2 грудня 2014. Процитовано 29 березня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-142"><a href="#cite_ref-142">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150521124654/http://www.liturgica.com/html/litWLEarly.jsp?hostname=null">Western Catholic Liturgics/Early Western Liturgics</a>. Liturgica.com. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.liturgica.com/html/litWLEarly.jsp?hostname=null#Worship">оригіналу</a> за 21 травня 2015. Процитовано 29 березня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-143"><a href="#cite_ref-143">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150411193144/http://www.newadvent.org/library/docs_pi05qp.htm">Quo primum</a>. New Advent. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.newadvent.org/library/docs_pi05qp.htm">оригіналу</a> за 11 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-144"><a href="#cite_ref-144">↑</a> <img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Wikisource-logo.svg/12px-Wikisource-logo.svg.png" decoding="async" width="12" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Wikisource-logo.svg/18px-Wikisource-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Wikisource-logo.svg/24px-Wikisource-logo.svg.png 2x" data-file-width="410" data-file-height="430" /> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation encyclopaedia cs1">Fortescue, Adrian (1913 <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)). <a class="external text" href="https://uk.wikisource.org/wiki/Catholic_Encyclopedia_(1913)/Eastern_Churches">Eastern Churches </a>. <a href="/wiki/Catholic_Encyclopedia" title="Catholic Encyclopedia">Catholic Encyclopedia</a>. New York: Robert Appleton Company.</cite> <code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_encyclopedia" title="Шаблон:Cite encyclopedia">cite encyclopedia</a>}}</code>: Cite має пусті невідомі параметри: <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER4=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER5=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER8=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER7=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER6=</code> та <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER1=</code> (<a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1#param_unknown_empty" title="Довідка:Помилки CS1">довідка</a>) See "Eastern Catholic Churches"; In part: "The definition of an Eastern-Rite Catholic is: A Christian of any Eastern Catholic churches in union with the pope: i.e. a Catholic who belongs not to the Roman, but to an Eastern rite. They differ from other Eastern Christians in that they are in communion with Rome, and from Latins in that they have other rites" </li> <li id="cite_note-145"><a href="#cite_ref-145">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Parry, Ken; David Melling та ін., ред. (1999). The Blackwell Dictionary of Eastern Christianity. Malden, MA: Blackwell Publishing. с. 357—385. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-631-23203-2" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-631-23203-2"><bdi>978-0-631-23203-2</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-146"><a href="#cite_ref-146">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150410005013/http://ccky.org/wp-content/uploads/2011/06/Eastern-Rite-Catholicism.pdf">Eastern Rite Catholicism</a> (PDF). Catholic Conference of Kentucky. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://ccky.org/wp-content/uploads/2011/06/Eastern-Rite-Catholicism.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 10 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-Compendium_of_the_CCC,_388-147"><a href="#cite_ref-Compendium_of_the_CCC,_388_147-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210928082757/https://www.vatican.va/archive/compendium_ccc/documents/archive_2005_compendium-ccc_en.html#Mans%20Vocation:%20Life%20in%20the%20Spirit">Compendium of the CCC, 388</a>. Vatican.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/compendium_ccc/documents/archive_2005_compendium-ccc_en.html#Mans%20Vocation:%20Life%20in%20the%20Spirit">оригіналу</a> за 28 вересня 2021. Процитовано 30 червня 2011.</cite> </li> <li id="cite_note-148"><a href="#cite_ref-148">↑</a> <img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Wikisource-logo.svg/12px-Wikisource-logo.svg.png" decoding="async" width="12" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Wikisource-logo.svg/18px-Wikisource-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Wikisource-logo.svg/24px-Wikisource-logo.svg.png 2x" data-file-width="410" data-file-height="430" /> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation encyclopaedia cs1">Delany, Joseph (1913 <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)). <a class="external text" href="https://uk.wikisource.org/wiki/Catholic_Encyclopedia_(1913)/Corporal_and_Spiritual_Works_of_Mercy">Corporal and Spiritual Works of Mercy </a>. <a href="/wiki/Catholic_Encyclopedia" title="Catholic Encyclopedia">Catholic Encyclopedia</a>. New York: Robert Appleton Company.</cite> <code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_encyclopedia" title="Шаблон:Cite encyclopedia">cite encyclopedia</a>}}</code>: Cite має пусті невідомі параметри: <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER4=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER5=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER8=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER7=</code>, <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER6=</code> та <code class="cs1-code">|HIDE_PARAMETER1=</code> (<a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1#param_unknown_empty" title="Довідка:Помилки CS1">довідка</a>) </li> <li id="cite_note-NYT-149"><a href="#cite_ref-NYT_149-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Yardley, Jim; Goodstein, Laurie (18 червня 2015). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200212213243/https://www.nytimes.com/2015/06/19/world/europe/pope-francis-in-sweeping-encyclical-calls-for-swift-action-on-climate-change.html">Pope Francis, in Sweeping Encyclical, Calls for Swift Action on Climate Change</a>. The New York Times. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.nytimes.com/2015/06/19/world/europe/pope-francis-in-sweeping-encyclical-calls-for-swift-action-on-climate-change.html">оригіналу</a> за 12 лютого 2020. Процитовано 3 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-150"><a href="#cite_ref-150">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a href="/w/index.php?title=Paul_Vallely&action=edit&redlink=1" class="new" title="Paul Vallely (ще не написана)">Vallely, Paul</a> (28 червня 2015). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150629152442/http://www.nytimes.com/2015/06/29/opinion/the-popes-ecological-vow.html">The Pope's Ecological Vow</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.nytimes.com/2015/06/29/opinion/the-popes-ecological-vow.html">оригіналу</a> за 29 червня 2015. Процитовано 29 червня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-Geopolitics3-151"><a href="#cite_ref-Geopolitics3_151-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Agnew, John (12 лютого 2010). Deus Vult: The Geopolitics of Catholic Church. Geopolitics. 15 (1): 39—61. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1080%2F14650040903420388">10.1080/14650040903420388</a>. <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/issn/1465-0045">1465-0045</a>. <a href="/wiki/Semantic_Scholar" title="Semantic Scholar">S2CID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://api.semanticscholar.org/CorpusID:144793259">144793259</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-152"><a href="#cite_ref-152">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190427101514/https://www.catholicnewsagency.com/news/catholic_hospitals_represent_26_percent_of_worlds_health_facilities_reports_pontifical_council">Catholic hospitals comprise one quarter of world's healthcare, council reports</a>. Catholic News Agency. 10 лютого 2010. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.catholicnewsagency.com/news/catholic_hospitals_represent_26_percent_of_worlds_health_facilities_reports_pontifical_council/">оригіналу</a> за 27 квітня 2019. Процитовано 17 серпня 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-153"><a href="#cite_ref-153">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.onlinedigeditions.com/publication/index.php?i=365491&m=&l=&p=1&pre=&ver=html5#{%22page%22:74,%22issue_id%22:365491}">Laudato Si</a>. Vermont Catholic. 8 (4, 2016–2017, Winter): 73. Процитовано 19 грудня 2016.</cite> </li> <li id="cite_note-154"><a href="#cite_ref-154">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110430072215/http://nobelprize.org/nobel_prizes/peace/laureates/1979/press.html">Press Release – The Nobel Peace Prize 1979</a>. Nobelprize.org. 27 жовтня 1979. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://nobelprize.org/nobel_prizes/peace/laureates/1979/press.html">оригіналу</a> за 30 квітня 2011. Процитовано 28 жовтня 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-155"><a href="#cite_ref-155">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180720110053/https://www.nobelprize.org/nobel_prizes/peace/laureates/1996/press.html">Press Release – Nobel Peace Prize 1996</a>. Nobelprize.org. 11 жовтня 1996. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://nobelprize.org/nobel_prizes/peace/laureates/1996/press.html">оригіналу</a> за 20 липня 2018. Процитовано 28 жовтня 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-156"><a href="#cite_ref-156">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150403084409/http://cpn.nd.edu/resources-for-scholars-clergy-and-practitioners/international-catholic-peacebuilding-organizations/">International Catholic Peacebuilding Organizations (directory)</a>. Notre Dame, IN: Catholic Peacebuilding Network. 2015. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://cpn.nd.edu/resources-for-scholars-clergy-and-practitioners/international-catholic-peacebuilding-organizations/">оригіналу</a> за 3 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-157"><a href="#cite_ref-157">↑</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:CCC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Шаблон:CCC (ще не написана)">Шаблон:CCC</a> </li> <li id="cite_note-158"><a href="#cite_ref-158">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20141219190706/http://www.diocesehelena.org/offices-and-ministries/pastoral-renewal-services/fertility-awareness/church-teaching-about-contraception/">Church teaching about contraception</a>. <a href="/w/index.php?title=Roman_Catholic_Diocese_of_Helena&action=edit&redlink=1" class="new" title="Roman Catholic Diocese of Helena (ще не написана)">Roman Catholic Diocese of Helena</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.diocesehelena.org/offices-and-ministries/pastoral-renewal-services/fertility-awareness/church-teaching-about-contraception/">оригіналу</a> за 19 грудня 2014. Процитовано 19 грудня 2014.</cite> </li> <li id="cite_note-159"><a href="#cite_ref-159">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110303114045/https://www.vatican.va/holy_father/paul_vi/encyclicals/documents/hf_p-vi_enc_25071968_humanae-vitae_en.html">Humanae Vitae (July 25, 1968)</a>. vatican.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/holy_father/paul_vi/encyclicals/documents/hf_p-vi_enc_25071968_humanae-vitae_en.html">оригіналу</a> за 3 березня 2011.</cite> </li> <li id="cite_note-160"><a href="#cite_ref-160">↑</a> New York Times, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.nytimes.com/2013/09/20/world/europe/pope-bluntly-faults-churchs-focus-on-gays-and-abortion.html">Pope Says Church Is 'Obsessed' With Gays, Abortion and Birth Control</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210120173637/https://www.nytimes.com/2013/09/20/world/europe/pope-bluntly-faults-churchs-focus-on-gays-and-abortion.html">Архівовано</a> 20 січня 2021 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-161"><a href="#cite_ref-161">↑</a> CNN, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://edition.cnn.com/2015/06/18/politics/pope-encyclical-climate-change-catholic-republicans/">Pope hands GOP climate change dilemma</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150705234555/http://edition.cnn.com/2015/06/18/politics/pope-encyclical-climate-change-catholic-republicans/">Архівовано</a> 5 липня 2015 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-humanae-162"><a href="#cite_ref-humanae_162-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Paul VI, Pope (1968). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110303114045/https://www.vatican.va/holy_father/paul_vi/encyclicals/documents/hf_p-vi_enc_25071968_humanae-vitae_en.html">Humanae vitae</a>. Vatican. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/holy_father/paul_vi/encyclicals/documents/hf_p-vi_enc_25071968_humanae-vitae_en.html">оригіналу</a> за 3 березня 2011. Процитовано 2 лютого 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-Bokenkotter4932-163"><a href="#cite_ref-Bokenkotter4932_163-0">↑</a> Bokenkotter, pp. 27, 154, 493–494 </li> <li id="cite_note-164"><a href="#cite_ref-164">↑</a> A summary and restatement of the debate is available in Roderick Hindery. "The Evolution of Freedom as Catholicity in Catholic Ethics." Anxiety, Guilt, and Freedom. Eds. Benjamin Hubbard and Brad Starr, UPA, 1990. </li> <li id="cite_note-cath_choice-165"><a href="#cite_ref-cath_choice_165-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Catholics for a Choice (1998). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20061011221417/http://www.catholicsforchoice.org/topics/prevention/documents/1998amatterofconsciece.pdf">A Matter of Conscience: Catholics on Contraception</a> (PDF). Catholics for a Choice. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.catholicsforchoice.org/topics/prevention/documents/1998amatterofconsciece.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 11 жовтня 2006. Процитовано 1 жовтня 2006.</cite> </li> <li id="cite_note-CNS.AIDS-166"><a href="#cite_ref-CNS.AIDS_166-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170328105110/http://catholicleader.com.au/news/pope-speaks-out-on-condoms_45117">Pope speaks out on condoms</a>. The Catholic Leader. CNS. 29 березня 2009. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://catholicleader.com.au/news/pope-speaks-out-on-condoms_45117">оригіналу</a> за 28 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017. <q>Pope Benedict XVI's declaration that distribution of condoms only increases the problem of AIDS is the latest and one of the strongest statements in a simmering debate inside the church... he was asked whether the church's approach to AIDS prevention—which focuses primarily on sexual responsibility and rejects condom campaigns—was unrealistic and ineffective. ... The pope did not get into the specific question of whether in certain circumstances condom use was morally licit or illicit in AIDS prevention, an issue that is still under study by Vatican theologians.</q></cite> </li> <li id="cite_note-167"><a href="#cite_ref-167">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20081229164506/http://www.medicalnewstoday.com/articles/38686.php">Pope Benedict XVI Declares Embryos Developed For In Vitro Fertilization Have Right To Life</a>, Medical news today, архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.medicalnewstoday.com/articles/38686.php">оригіналу</a> за 29 грудня 2008</cite> </li> <li id="cite_note-168"><a href="#cite_ref-168">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Ertelt, Steven (6 червня 2006). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150403010022/http://archive.lifenews.com/nat2328.html">Catholic Church Issues Condemnation of Abortion, In-Vitro Fertilization</a>. Life News Site. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://archive.lifenews.com/nat2328.html">оригіналу</a> за 3 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-2357_2359-169"><a href="#cite_ref-2357_2359_169-0">↑</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:CCC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Шаблон:CCC (ще не написана)">Шаблон:CCC</a><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130813092321/https://www.vatican.va/archive/ccc_css/archive/catechism/p3s2c2a6.htm">Catechism of the Catholic Church – the sixth commandment</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ccc_css/archive/catechism/p3s2c2a6.htm">оригіналу</a> за 13 серпня 2013. Процитовано 2 серпня 2013.</cite> </li> <li id="cite_note-2358_59-170"><a href="#cite_ref-2358_59_170-0">↑</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:CCC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Шаблон:CCC (ще не написана)">Шаблон:CCC</a><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130813092321/https://www.vatican.va/archive/ccc_css/archive/catechism/p3s2c2a6.htm">Catechism of the Catholic Church – the sixth commandment</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ccc_css/archive/catechism/p3s2c2a6.htm">оригіналу</a> за 13 серпня 2013. Процитовано 2 серпня 2013.</cite> </li> <li id="cite_note-171"><a href="#cite_ref-171">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.catholicnewsagency.com/news/full-transcript-of-popes-in-flight-press-remarks-released/">Full transcript of Pope's in-flight press remarks released</a>. Catholic News Agency. 5 серпня 2013. Процитовано 12 жовтня 2013.</cite> </li> <li id="cite_note-172"><a href="#cite_ref-172">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20201205092955/https://religion.blogs.cnn.com/2013/07/29/popes-remarks-on-gays-a-shift-in-tone-not-substance/">Pope on gays: A shift in tone, not substance</a>. CNN. 29 липня 2013. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://religion.blogs.cnn.com/2013/07/29/popes-remarks-on-gays-a-shift-in-tone-not-substance/">оригіналу</a> за 5 грудня 2020. Процитовано 3 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-173"><a href="#cite_ref-173">↑</a> Sources regarding opposition to the church's position on <a href="/w/index.php?title=Homosexuality_and_the_Catholic_Church&action=edit&redlink=1" class="new" title="Homosexuality and the Catholic Church (ще не написана)">homosexuality</a>: <ul><li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Kuruvilla, Carol (22 грудня 2012). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20201208162723/https://www.nydailynews.com/news/world/pope-denounces-gay-marriage-annual-xmas-message-article-1.1225960">Pope Benedict denounces gay marriage during his annual Christmas message</a>. NY Daily News. New York. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.nydailynews.com/news/world/pope-denounces-gay-marriage-annual-xmas-message-article-1.1225960">оригіналу</a> за 8 грудня 2020. Процитовано 3 січня 2021.</cite></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20121109145808/http://www.nytimes.com/1982/09/26/us/around-the-nation-catholic-group-provokes-debate-on-homosexuals.html">Catholic Group Provokes Debate on Homosexuals</a>. The New York Times. 26 вересня 1982. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.nytimes.com/1982/09/26/us/around-the-nation-catholic-group-provokes-debate-on-homosexuals.html">оригіналу</a> за 9 листопада 2012. Процитовано 4 травня 2010.</cite></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110708091658/http://www.boulderdailycamera.com/livingarts/religion/25pgay.html">Boulder DailyCamera.com: Colorado, News, Business, Sports, Homes, Jobs, Cars & Information</a>. Boulder Daily Camera. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.boulderdailycamera.com/livingarts/religion/25pgay.html">оригіналу</a> за 8 липня 2011. Процитовано 5 грудня 2011.</cite></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120324104256/http://www.starobserver.com.au/news/2008/07/08/wyd-site-limits-gay-debate/533">WYD site limits gay debate</a>. Star Observer. 8 липня 2008. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.starobserver.com.au/news/2008/07/08/wyd-site-limits-gay-debate/533">оригіналу</a> за 24 березня 2012. Процитовано 5 грудня 2011.</cite></li></ul> </li> <li id="cite_note-nunsworldwide-174"><a href="#cite_ref-nunsworldwide_174-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Zieglera, J. J. (12 травня 2012). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170525144229/http://www.catholicworldreport.com/Item/663/nuns_worldwide.aspx">Nuns Worldwide</a>. Catholic World Report. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.catholicworldreport.com/Item/663/nuns_worldwide.aspx">оригіналу</a> за 25 травня 2017. Процитовано 3 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-news.bbc.co.uk-175"><a href="#cite_ref-news.bbc.co.uk_175-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130307235317/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/7227629.stm">Europe | Catholic nuns and monks decline</a>. BBC News. 5 лютого 2008. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/7227629.stm">оригіналу</a> за 7 березня 2013. Процитовано 12 березня 2013.</cite> </li> <li id="cite_note-176"><a href="#cite_ref-176">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Sack, Kevin (20 серпня 2011). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20201112013701/http://www.nytimes.com/2011/08/21/us/21nuns.html">Nuns, a 'Dying Breed,' Fade From Leadership Roles at Catholic Hospitals</a>. The New York Times. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.nytimes.com/2011/08/21/us/21nuns.html">оригіналу</a> за 12 листопада 2020. Процитовано 3 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-177"><a href="#cite_ref-177">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://w2.vatican.va/content/john-paul-ii/en/apost_letters/1994/documents/hf_jp-ii_apl_19940522_ordinatio-sacerdotalis.html">Apostolic Letter Ordinatio Sacerdotalis of John Paul II to the Bishops of the Catholic Church on Reserving Priestly Ordination to Men Alone</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20151125234700/http://w2.vatican.va/content/john-paul-ii/en/apost_letters/1994/documents/hf_jp-ii_apl_19940522_ordinatio-sacerdotalis.html">Архівовано</a> 25 листопада 2015 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] Copyright 1994 Libreria Editrice Vaticana. Retrieved 25 March 2015 </li> <li id="cite_note-cann1379-178"><a href="#cite_ref-cann1379_178-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20121020161758/https://www.vatican.va/archive/ENG1104/_P54.HTM">Canon 1379</a>. 1983 Code of Canon Law. Vatican.va. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/ENG1104/_P54.HTM">оригіналу</a> за 20 жовтня 2012. Процитовано 17 серпня 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-RCWP-179"><a href="#cite_ref-RCWP_179-0">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.romancatholicwomenpriests.org/ordained.htm">"Ordinations: Response Regarding Excommunication Decree"</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190201114453/https://www.romancatholicwomenpriests.org/ordained.htm">Архівовано</a> 1 лютого 2019 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. 2011 Roman Catholic Womenpriests-USA, Inc. Retrieved 5 June 2011 </li> <li id="cite_note-180"><a href="#cite_ref-180">↑</a> "<a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.catholicnewsagency.com/news/vatican_decrees_excommunication_for_participation_in_ordination_of_women/">Vatican decrees excommunication for participation in 'ordination' of women</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150115132825/http://www.catholicnewsagency.com/news/vatican_decrees_excommunication_for_participation_in_ordination_of_women/">Архівовано</a> 15 січня 2015 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]", Catholic News Agency. 29 May 2008. Retrieved 6 June 2011. </li> <li id="cite_note-181"><a href="#cite_ref-181">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">David Willey (15 липня 2010). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190414220157/https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-10645748">Vatican 'speeds up' abuse cases</a>. BBC News. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-10645748">оригіналу</a> за 14 квітня 2019. Процитовано 28 жовтня 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-Bollettino-182"><a href="#cite_ref-Bollettino_182-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140910215728/http://press.vatican.va/content/salastampa/de/bollettino/pubblico/2014/03/22/0199/00444.html">Comunicato della Sala Stampa: Istituzione della Pontificia Commissione per la Tutela dei Minori</a>. Holy See Press Office. 22 березня 2014. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://press.vatican.va/content/salastampa/de/bollettino/pubblico/2014/03/22/0199/00444.html">оригіналу</a> за 10 вересня 2014. Процитовано 30 березня 2014.</cite> </li> <li id="cite_note-REB-183"><a href="#cite_ref-REB_183-0">↑</a> Raymond E. Brown, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=b8ubeFP6JUYC&pg=PA134&dq=Peter+symbolisms+attached#v=onepage&q=Peter%20symbolisms%20attached">101 Questions and Answers on the Bible</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200727182232/https://books.google.com/books?id=b8ubeFP6JUYC&pg=PA134&dq=Peter+symbolisms+attached#v=onepage&q=Peter%20symbolisms%20attached">Архівовано</a> 27 липня 2020 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] (Paulist Press 2003 <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-8091-4251-4" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-8091-4251-4">ISBN 978-0-8091-4251-4</a>), pp. 132–134 </li> <li id="cite_note-184"><a href="#cite_ref-184">↑</a> <a href="/w/index.php?title=Eamon_Duffy&action=edit&redlink=1" class="new" title="Eamon Duffy (ще не написана)">Duffy, Eamon</a>. 1997. Saints & Sinners: A History of the Popes. Yale University Press. pp. 66–67 </li> <li id="cite_note-185"><a href="#cite_ref-185">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Collinge, William J. (2012). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210414232935/https://books.google.com/books?id=LR0Nyt3bi_MC&pg=PA169">Historical Dictionary of Catholicism</a>. Scarecrow Press. с. 169. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-8108-5755-1" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-8108-5755-1"><bdi>978-0-8108-5755-1</bdi></a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=LR0Nyt3bi_MC&pg=PA169">оригіналу</a> за 14 квітня 2021. Процитовано 3 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-186"><a href="#cite_ref-186">↑</a> Maxwell, Melvin. Bible Truth or Church Tradition, p. 70 </li> <li id="cite_note-187"><a href="#cite_ref-187">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">D'Agostino, Peter R. (2010). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20201211125932/https://books.google.com/books?id=qp_GAAAAQBAJ&pg=PA34">'Utterly Faithless Specimens': Italians in the Catholic Church in America</a>. У Connell, William J.; Gardaphé, Fred (ред.). Anti-Italianism: Essays on a Prejudice. Palgrave Macmillan. с. 33—34. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-230-11532-3" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-230-11532-3"><bdi>978-0-230-11532-3</bdi></a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=qp_GAAAAQBAJ&pg=PA34">оригіналу</a> за 11 грудня 2020. Процитовано 3 січня 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-188"><a href="#cite_ref-188">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210120093221/https://henrik.katolinen.fi/art-and-architecture.html">Art and Architecture</a>. HENRIK.KATOLINEN.FI (англ.). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://henrik.katolinen.fi/art-and-architecture.html">оригіналу</a> за 20 січня 2021. Процитовано 30 грудня 2020.</cite> </li> <li id="cite_note-189"><a href="#cite_ref-189">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110622072823/http://www.thetablet.co.uk/article/14023">Untold story of 1989</a>. The Tablet. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.thetablet.co.uk/article/14023">оригіналу</a> за 22 червня 2011. Процитовано 28 жовтня 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-NOSTRA_AETATE-190"><a href="#cite_ref-NOSTRA_AETATE_190-0">↑</a> Pope Paul VI. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/archive/hist_councils/ii_vatican_council/documents/vat-ii_decl_19651028_nostra-aetate_en.html">Nostra aetate: Declaration on the Relation of the Church to Non-Christian Religions</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20081220214550/https://www.vatican.va/archive/hist_councils/ii_vatican_council/documents/vat-ii_decl_19651028_nostra-aetate_en.html">Архівовано</a> 20 грудня 2008 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. 28 October 1965. Retrieved 16 June 2011. According to Section 4: "True, the Jewish authorities and those who followed their lead pressed for the death of Christ; still, what happened in His passion cannot be charged against all the Jews, without distinction, then alive, nor against the Jews of today. Although the Church is the new people of God, the Jews should not be presented as rejected or accursed by God, as if this followed from the Holy Scriptures." </li> <li id="cite_note-191"><a href="#cite_ref-191">↑</a> O'Neel, Brian. <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.catholic.com/thisrock/2003/0304fea2.asp">"Holier Than Thou: How Rejection of Vatican II Led Lefebvre into Schism"</a>, This Rock, Volume 14, Number 4. San Diego: Catholic Answers, April 2003. [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20100510014807/http://www.catholic.com/thisrock/2003/0304fea2.asp">Архівовано</a> 10 травня 2010 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-192"><a href="#cite_ref-192">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">John Paul II (25 березня 1995). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20141027122758/https://www.vatican.va/holy_father/john_paul_ii/encyclicals/documents/hf_jp-ii_enc_25031995_evangelium-vitae_en.html">Evangelium Vitae</a>. Libreria Editrice Vaticana. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.vatican.va/holy_father/john_paul_ii/encyclicals/documents/hf_jp-ii_enc_25031995_evangelium-vitae_en.html">оригіналу</a> за 27 жовтня 2014. Процитовано 16 листопада 2014.</cite> </li> <li id="cite_note-193"><a href="#cite_ref-193">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Smith-Spark, Laura; Messia, Hada (13 лютого 2013). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150402233151/http://www.cnn.com/2013/02/12/world/europe/pope-benedict-resignation/">Pope's resignation was not forced by health issues, spokesman says</a>. CNN. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.cnn.com/2013/02/12/world/europe/pope-benedict-resignation/">оригіналу</a> за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-orthodox-194"><a href="#cite_ref-orthodox_194-0">↑</a> Ritter, Karl, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.huffingtonpost.com/2013/03/15/pope-francis-jews_n_2883560.html">"Pope Francis reaches out to Jews"</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160215230923/http://www.huffingtonpost.com/2013/03/15/pope-francis-jews_n_2883560.html">Архівовано</a> 15 лютого 2016 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], huffingtonpost.com, 16 March 2013. Retrieved 16 March 2013. </li> <li id="cite_note-195"><a href="#cite_ref-195">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160212224729/http://www.bbc.co.uk/news/world-latin-america-35565085">Unity call as Pope Francis holds historic talks with Russian Orthodox Patriarch</a>. BBC. 12 лютого 2016. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.bbc.co.uk/news/world-latin-america-35565085">оригіналу</a> за 12 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2016.</cite> </li> <li id="cite_note-196"><a href="#cite_ref-196">↑</a> Echeverria, Eduardo (17 October 2014). <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.crisismagazine.com/2014/synods-interim-report-ambiguity-misinterpretation">"The Synod's Interim Report: Ambiguity and Misinterpretation"</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210120002747/https://www.crisismagazine.com/2014/synods-interim-report-ambiguity-misinterpretation">Архівовано</a> 20 січня 2021 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], Crisis Magazine. </li> <li id="cite_note-197"><a href="#cite_ref-197">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Miille, Andrew (3 травня 2017). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170525143547/https://www.thetrumpet.com/15756-catholics-and-copts-seek-shared-baptism">Catholics and Copts Recognize Shared Baptism</a>. The Philadelphia Trumpet (англ.). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.thetrumpet.com/15756-catholics-and-copts-seek-shared-baptism">оригіналу</a> за 25 травня 2017. Процитовано 22 травня 2017.</cite> </li> </ol></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Коментарі">Коментарі</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=53" title="Редагувати розділ: Коментарі" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=53" title="Редагувати вихідний код розділу: Коментарі">ред. код</a>]</div> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43816068"><div class="reflist" style="list-style-type: lower-alpha;"> <div class="mw-references-wrap"><ol class="references"> <li id="cite_note-1"><a href="#cite_ref-1">↑</a> <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Латинська церква">Латинська церква</a> та 17 <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Східні католицькі церкви">східних католицьких церков</a> </li> <li id="cite_note-2"><a href="#cite_ref-2">↑</a> <a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Еритрейська католицька церква">Еритрейська католицька церква</a> й <a href="/wiki/%D0%95%D1%84%D1%96%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Ефіопська католицька церква">Етіопська католицька церква</a> </li> <li id="cite_note-3"><a href="#cite_ref-3">↑</a> <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Болгарська греко-католицька церква">Болгарська греко-католицька церква</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Греко-візантійська католицька церква">Греко-візантійська католицька церква</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Румунська греко-католицька церква">Румунська греко-католицька церква</a> та <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Українська греко-католицька церква">Українська греко-католицька церква</a> </li> <li id="cite_note-4"><a href="#cite_ref-4">↑</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Російська греко-католицька церква">Російська греко-католицька церква</a> </li> </ol></div></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Джерела">Джерела</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=54" title="Редагувати розділ: Джерела" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=54" title="Редагувати вихідний код розділу: Джерела">ред. код</a>]</div> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0" title="Рубльова Наталія Степанівна">Рубльова Н. С.</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Katolycka_cerkva">Католицька церква</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160817181537/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Katolycka_cerkva">Архівовано</a> 17 серпня 2016 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] // <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Енциклопедія історії України">Енциклопедія історії України</a> : у 10 т. / редкол.: <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Смолій Валерій Андрійович">В. А. Смолій</a> (голова) та ін. ; <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Інститут історії України НАН України">Інститут історії України НАН України</a>. — К. : <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B0" title="Наукова думка">Наукова думка</a>, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 141. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789660006928" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-00-0692-8</a>.</li> <li>Рубльова Н. С. <a rel="nofollow" class="external text" href="http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11082">Католицька церква</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160818135730/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11082">Архівовано</a> 18 серпня 2016 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] // <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Енциклопедія сучасної України">Енциклопедія сучасної України</a> / ред. кол.: <a href="/wiki/%D0%94%D0%B7%D1%8E%D0%B1%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Дзюба Іван Михайлович">І. М. Дзюба</a> [та ін.] ; <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Національна академія наук України">НАН України</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Наукове товариство імені Шевченка">НТШ</a>. — К. : <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Інститут енциклопедичних досліджень НАН України">Інститут енциклопедичних досліджень НАН України</a>, 2001–2024. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/966022074X" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 966-02-2074-X</a>.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&action=edit&redlink=1" class="new" title="Волконський Олександр Михайлович (ще не написана)">Волконский А. М.</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20081015081019/http://www.apologia.ru/eccl-08.htm">Католичество и Священное Предание Востока</a>. Париж, 1933</li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_(2002)" class="mw-redirect" title="Католицька енциклопедія (2002)">Католическая энциклопедия</a>. Изд. францисканцев. М.:2005</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джордан Оменн (ще не написана)">Дж. Омэнн</a>. Христианская духовность в католической традиции. Изд. Святого Креста. Рим-Люблин 1994.</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&action=edit&redlink=1" class="new" title="Табак Юрій Михайлович (ще не написана)">Юрий Табак</a>. Православие и католичество. Основные догматические и обрядовые расхождения</li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Цимбаєва Катерина Миколаївна (ще не написана)">Е. Н. Цимбаева</a>. Русский католицизм. Забытое прошлое российского либерализма</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/60370/">Бабинський А. Глобальний католицизм 1980—2012</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160525193452/http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/60370">Архівовано</a> 25 травня 2016 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</li> <li>Collinge, William J. Historical Dictionary of Catholicism. 1997</li> <li>McBrien, Richard P., ed. The HarperCollins Encyclopedia of Catholicism. 1995</li> <li>Coleman, Lisa M., et al. Basics of the Catholic Faith. 2000</li> <li>Froehle, Bryan T., Mary L. Catholicism USA: A Portrait of the Catholic Church in the United States. 2000</li> <li>Burns, Robert A. Roman Catholicism after Vatican II. 2001</li> <li>Katolicyzm A-Z, Poznań <a href="/wiki/1982" title="1982">1982</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Посилання">Посилання</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&section=55" title="Редагувати розділ: Посилання" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=55" title="Редагувати вихідний код розділу: Посилання">ред. код</a>]</div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43328044">.mw-parser-output .side-box{margin:4px 0;box-sizing:border-box;border:1px solid var(--border-color-base,#a2a9b1);font-size:88%;line-height:1.25em;background-color:var(--background-color-interactive-subtle,#f8f9fa);display:flow-root}.mw-parser-output .side-box-abovebelow,.mw-parser-output .side-box-text{padding:0.25em 0.9em}.mw-parser-output .side-box-image{padding:2px 0 2px 0.9em;text-align:center}.mw-parser-output .side-box-imageright{padding:2px 0.9em 2px 0;text-align:center}@media(min-width:500px){.mw-parser-output .side-box-flex{display:flex;align-items:center}.mw-parser-output .side-box-text{flex:1}}@media(min-width:720px){.mw-parser-output .side-box{width:238px}.mw-parser-output .side-box-right{clear:right;float:right;margin-left:1em}.mw-parser-output .side-box-left{margin-right:1em}}</style><div class="side-box metadata side-box-right plainlinks"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43327770"> <div class="side-box-flex"> <div class="side-box-image"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Wikiquote-logo.svg/34px-Wikiquote-logo.svg.png" decoding="async" width="34" height="40" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Wikiquote-logo.svg/51px-Wikiquote-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Wikiquote-logo.svg/68px-Wikiquote-logo.svg.png 2x" data-file-width="300" data-file-height="355" /></div> <div class="side-box-text plainlist"><a href="https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" class="extiw" title="q:Головна стаття">Вікіцитати</a> містять висловлювання на тему: <a href="https://uk.wikiquote.org/wiki/Special:Search/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" class="extiw" title="q:Special:Search/Католицька церква">Католицька церква</a></div></div> </div> <img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/12px-Commons-logo.svg.png" decoding="async" width="12" height="16" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/18px-Commons-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/24px-Commons-logo.svg.png 2x" data-file-width="1024" data-file-height="1376" /> <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Вікісховище">Вікісховище</a> має мультимедійні дані за темою: <a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Catholic_Church" class="extiw" title="commons:Category:Catholic Church">Католицька церква</a> <ul><li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.newadvent.org/cathen/index.html">Catholic Encyclopedia</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20121018123012/http://newadvent.org/cathen/index.html">Архівовано</a> 18 жовтня 2012 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://catholicencyclopedia.in.ua/">Українська католицька енциклопедія</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180904154903/http://catholicencyclopedia.in.ua/">Архівовано</a> 4 вересня 2018 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.truechristianity.info/ua/books/catholic_church_catechism/catholic_church_catechism_content.php">Катехизм Католицької Церкви</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180819030204/http://www.truechristianity.info/ua/books/catholic_church_catechism/catholic_church_catechism_content.php">Архівовано</a> 19 серпня 2018 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</li></ul> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43353293">.mw-parser-output .navbox{box-sizing:border-box;border:1px solid #a2a9b1;width:100%;clear:both;font-size:88%;text-align:center;padding:1px;margin:1em auto 0}.mw-parser-output .navbox .navbox{margin-top:0}.mw-parser-output .navbox+.navbox,.mw-parser-output .navbox+.navbox-styles+.navbox{margin-top:-1px}.mw-parser-output .navbox-inner,.mw-parser-output .navbox-subgroup{width:100%}.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-title,.mw-parser-output .navbox-abovebelow{padding:0.25em 1em;line-height:1.5em;text-align:center}.mw-parser-output .navbox-group{white-space:nowrap;text-align:right}.mw-parser-output .navbox,.mw-parser-output .navbox-subgroup{background-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list{line-height:1.5em;border-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list-with-group{text-align:left;border-left-width:2px;border-left-style:solid}.mw-parser-output tr+tr>.navbox-abovebelow,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-group,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-image,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-list{border-top:2px solid #fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-title{background-color:#ccf}.mw-parser-output .navbox-abovebelow,.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-title{background-color:#ddf}.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-abovebelow{background-color:#e6e6ff}.mw-parser-output .navbox-even{background-color:#f7f7f7}.mw-parser-output .navbox-odd{background-color:transparent}.mw-parser-output .navbox .hlist td dl,.mw-parser-output .navbox .hlist td ol,.mw-parser-output .navbox .hlist td ul,.mw-parser-output .navbox td.hlist dl,.mw-parser-output .navbox td.hlist ol,.mw-parser-output .navbox td.hlist ul{padding:0.125em 0}.mw-parser-output .navbox .navbar{display:block;font-size:100%}.mw-parser-output .navbox-title .navbar{float:left;text-align:left;margin-right:0.5em}body.skin--responsive .mw-parser-output .navbox-image img{max-width:none!important}@media print{body.ns-0 .mw-parser-output .navbox{display:none!important}}</style></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Католицька_церква_за_країною" style="padding:3px"><table class="nowraplinks hlist collapsible uncollapsed navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="2" style="background:#eee;"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43094501"><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96" title="Шаблон:Католицька церква в світі"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення шаблону:Католицька церква в світі (ще не написана)"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Католицька церква в світі"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="Католицька_церква_за_країною" style="font-size:114%;margin:0 4em"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D1%8E" title="Католицька церква за країною">Католицька церква за країною</a></div></th></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left; vertical-align:top; background:#eee;">Європа</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0;text-align:left;"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Австрії">Австрія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%90%D0%BB%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Албанії">Албанія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Бельгії">Бельгія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%96" title="Католицька церква в Білорусі">Білорусь</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Болгарії">Болгарія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%91%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%97_%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Боснії і Герцеговині">Боснія і Герцеговина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Католицька церква у Великій Британії">Велика Британія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Греції">Греція</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Данії">Данія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%95%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Естонії">Естонія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Ірландії">Ірландія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Ісландії">Ісландія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Іспанії">Іспанія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Італії">Італія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Латвії">Латвія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%B2%D1%96" title="Католицька церква в Литві">Литва</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9B%D1%96%D1%85%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Ліхтенштейні">Ліхтенштейн</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9B%D1%8E%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%96" title="Католицька церква в Люксембурзі">Люксембург</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Північній Македонії">Македонія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%96" title="Католицька церква на Мальті">Мальта</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96" title="Католицька церква в Молдові">Молдова</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE" title="Католицька церква в Монако">Монако</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%85" title="Католицька церква в Нідерландах">Нідерланди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Німеччині">Німеччина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Норвегії">Норвегія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Румунії">Румунія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D1%96" title="Католицька церква в Польщі">Польща</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Португалії">Португалія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Сербії">Сербія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Словаччині">Словаччина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Словенії">Словенія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Угорщині">Угорщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Україні">Україна</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Католицька церква у Фінляндії">Фінляндія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97" title="Католицька церква у Франції">Франція</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Хорватії">Хорватія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Чехії">Чехія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Чорногорії">Чорногорія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97" title="Католицька церква у Швейцарії">Швейцарія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Швеції">Швеція</a></li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left; vertical-align:top; background:#eee;">Азія</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0;text-align:left;"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%90%D1%84%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Афганістані">Афганістан</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%88" title="Католицька церква в Бангладеш">Бангладеш</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%B5%D1%97" title="Католицька церква в Брунеї">Бруней</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Католицька церква у Вірменії">Вірменія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%92%27%D1%94%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96" title="Католицька церква у В'єтнамі">В'єтнам</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%84%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Ємені">Ємен</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Йорданії">Йорданія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%86%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BB%D1%96" title="Католицька церква в Ізраїлі">Ізраїль</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Індії">Індія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Індонезії">Індонезія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%86%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96" title="Католицька церква в Іраці">Ірак</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Ірані">Іран</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Казахстані">Казахстан</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%96" title="Католицька церква в Камбоджі">Камбоджа</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%97" title="Католицька церква в Китаї">Китай</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D1%96%D0%BF%D1%80%D1%96" title="Католицька церква на Кіпрі">Кіпр</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%97" title="Католицька церква в Південній Кореї">Корея (Південна)</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9A%D1%83%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%82%D1%96" title="Католицька церква в Кувейті">Кувейт</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9B%D0%B0%D0%BE%D1%81%D1%96" title="Католицька церква в Лаосі">Лаос</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9B%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Лівані">Ліван</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%B7%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Малайзії">Малайзія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9C%27%D1%8F%D0%BD%D0%BC%D1%96" title="Католицька церква в М'янмі">М'янма</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%96" title="Католицька церква в Непалі">Непал</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9F%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Пакистані">Пакистан</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Палестині">Палестина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Росії">Росія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Сирії">Сирія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%80%D1%96" title="Католицька церква в Сінгапурі">Сінгапур</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96" title="Католицька церква в Східному Тиморі">Східний Тимор</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква на Тайвані">Тайван</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A2%D0%B0%D1%97%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96" title="Католицька церква в Таїланді">Таїланд</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Туреччині">Туреччина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%BF%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%85" title="Католицька церква на Філіппінах">Філіппіни</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%A8%D1%80%D1%96-%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Католицька церква на Шрі-Ланці">Шрі-Ланка</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Японії">Японія</a></li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left; vertical-align:top; background:#eee;">Африка</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0;text-align:left;"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%90%D0%BB%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96" title="Католицька церква в Алжирі">Алжир</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%96" title="Католицька церква в Анголі">Ангола</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Беніні">Бенін</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%91%D0%BE%D1%82%D1%81%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Ботсвані">Ботсвана</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%91%D1%83%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0-%D0%A4%D0%B0%D1%81%D0%BE" title="Католицька церква в Буркіна-Фасо">Буркіна-Фасо</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%91%D1%83%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%B4%D1%96" title="Католицька церква в Бурунді">Бурунді</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%93%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Габоні">Габон</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Гамбії">Гамбія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Гані">Гана</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%93%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%97" title="Католицька церква в Гвінеї">Гвінея</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%93%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%97-%D0%91%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%83" title="Католицька церква в Гвінеї-Бісау">Гвінея-Бісау</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%94%D0%B6%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%96" title="Католицька церква в Джибуті">Джибуті</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%95%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%93%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%97" title="Католицька церква в Екваторіальній Гвінеї">Екваторіальна Гвінея</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%95%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%97" class="mw-redirect" title="Католицька церква в Еритреї">Еритрея</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%95%D1%84%D1%96%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Ефіопії">Ефіопія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Замбії">Замбія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%97%D1%96%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B2%D0%B5" title="Католицька церква в Зімбабве">Зімбабве</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D1%82%D1%96" title="Католицька церква в Єгипті">Єгипет</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B5" title="Католицька церква в Кабо-Верде">Кабо-Верде</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Камеруні">Камерун</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Кенії">Кенія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85" title="Католицька церква на Коморських Островах">Коморські Острови</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE" title="Католицька церква в Демократичній Республіці Конго">Конго (Демократична Республіка)</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE" title="Католицька церква в Республіці Конго">Конго (Республіка)</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9A%D0%BE%D1%82-%D0%B4%27%D0%86%D0%B2%D1%83%D0%B0%D1%80%D1%96" title="Католицька церква в Кот-д'Івуарі">Кот-д'Івуар</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9B%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BE" title="Католицька церква в Лесото">Лесото</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Ліберії">Ліберія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9B%D1%96%D0%B2%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Лівії">Лівія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%96%D1%97" title="Католицька церква на Маврикії">Маврикій</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Мавританії">Мавританія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96" title="Католицька церква на Мадагаскарі">Мадагаскар</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%96" title="Католицька церква в Малаві">Малаві</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%96" title="Католицька церква в Малі">Малі</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D0%BE" title="Католицька церква в Марокко">Марокко</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%96" title="Католицька церква в Мозамбіці">Мозамбік</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9D%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Намібії">Намібія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9D%D1%96%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%96" title="Католицька церква в Нігері">Нігер</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9D%D1%96%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Нігерії">Нігерія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96" title="Католицька церква в Південно-Африканській Республіці">Південно-Африканська Республіка</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Південному Судані">Південний Судан</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A0%D1%83%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96" title="Католицька церква в Руанді">Руанда</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B5_%D1%96_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%BF%D1%96" title="Католицька церква в Сан-Томе і Принсіпі">Сан-Томе і Принсіпі</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%95%D1%81%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Есватіні">Свазіленд</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D0%B9%D1%88%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85" title="Католицька церква на Сейшельських Островах">Сейшельські Острови</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96" title="Католицька церква в Сенегалі">Сенегал</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Судані">Судан</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D1%8C%D1%94%D1%80%D1%80%D0%B0-%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B5" title="Католицька церква в Сьєрра-Леоне">Сьєрра-Леоне</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Танзанії">Танзанія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A2%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Католицька церква в Того">Того</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A2%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%96" title="Католицька церква в Тунісі">Туніс</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A3%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96" title="Католицька церква в Уганді">Уганда</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B0%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96" title="Католицька церква в Центральноафриканській Республіці">Центрально-Африканська Республіка</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A7%D0%B0%D0%B4%D1%96" title="Католицька церква в Чаді">Чад</a></li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left; vertical-align:top; background:#eee;">Америка</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0;text-align:left;"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%90%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96" title="Католицька церква в Аргентині">Аргентина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Болівії">Болівія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Бразилії">Бразилія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B5%D0%BB%D1%96" title="Католицька церква у Венесуелі">Венесуела</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D1%97%D1%82%D1%96" title="Католицька церква на Гаїті">Гаїті</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%93%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%96" title="Католицька церква в Гватемалі">Гватемала</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%93%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%96" title="Католицька церква в Гондурасі">Гондурас</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%94%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96" title="Католицька церква в Домініканській Республіці">Домініканська Республіка</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%95%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96" title="Католицька церква в Еквадорі">Еквадор</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%96" title="Католицька церква в Канаді">Канада</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B1%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Колумбії">Колумбія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%A0%D0%B8%D1%86%D1%96" title="Католицька церква в Коста-Риці">Коста-Рика</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D1%83%D0%B1%D1%96" title="Католицька церква на Кубі">Куба</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9C%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%96" title="Католицька церква в Мексиці">Мексика</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B0" title="Католицька церква в Нікарагуа">Нікарагуа</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96" title="Католицька церква в Панамі">Панама</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B2%D0%B0%D1%97" title="Католицька церква в Парагваї">Парагвай</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%83" title="Католицька церква в Перу">Перу</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9F%D1%83%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE-%D0%A0%D0%B8%D0%BA%D0%BE" title="Католицька церква в Пуерто-Рико">Пуерто-Рико</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96" title="Католицька церква в Сальвадорі">Сальвадор</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D0%A8%D0%90" title="Католицька церква в США">США</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A3%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B2%D0%B0%D1%97" title="Католицька церква в Уругваї">Уругвай</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A7%D0%B8%D0%BB%D1%96" title="Католицька церква в Чилі">Чилі</a></li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left; vertical-align:top; background:#eee;">Океанія</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0;text-align:left;"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Австралії">Австралія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Католицька церква в Новій Зеландії">Нова Зеландія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D1%83%D0%B0_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%93%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%97" title="Католицька церква в Папуа Новій Гвінеї">Папуа Нова Гвінея</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85" title="Католицька церква на Соломонових Островах">Соломонові Острови</a></li></ul> </div></td></tr></tbody></table></div> <table class="noprint nomobile" style="margin:.72em auto; text-align:center; width:100%; background: var(--background-color-interactive-subtle, #f8f9fa); color: inherit; border:1px solid var(--border-color-base, #a2a9b1);"> <tbody><tr> <td><div style="margin:-5px"> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Портал:Католицтво"><img alt="П:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/87/Christian_cross.svg/17px-Christian_cross.svg.png" decoding="async" width="17" height="24" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/87/Christian_cross.svg/26px-Christian_cross.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/87/Christian_cross.svg/34px-Christian_cross.svg.png 2x" data-file-width="404" data-file-height="564" /></a>  <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Портал:Католицтво">Портал «Католицтво»</a> </div> </td></tr></tbody></table> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox navbox ukwikiArticleExternalLinksTable" aria-label="Navbox" style="padding:3px"><table class="nowraplinks hlist navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><div style="padding: 0px 18px 0px 0px; width: 100%;"><div style="float: left; padding-left: 4px;"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Перегляд цього шаблону"><img alt="Перегляд цього шаблону" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/14px-Searchtool.svg.png" decoding="async" width="14" height="14" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/21px-Searchtool.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/28px-Searchtool.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="512" /></a></div>  Література та бібліографія</div></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://dati.cobis.to.it/agent/95a5yja38danygu695b5yc1g74r3ccr">CoBiS</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://dati.cobis.to.it/agent/95a5yja38danyka99hb5yc1k6mt30dr">CoBiS</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://dati.cobis.to.it/agent/95a5yja38danygjp8nb5yc1j68u38cr">CoBiS</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://openlibrary.org/works/OL7447A">Open Library</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://openlibrary.org/subjects/catholic_church">Open Library</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://openmlol.it/autore/123441">openMLOL.it</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://provenio.net/records/6f369cb8-d454-4f89-9aa9-ac8f67746da2">Provenio</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://provenio.net/records/5314ae74-c011-4565-95c2-316fb56767cc">Provenio</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://biblio.hiu.cas.cz/records/318063f8-8d50-47f0-98e2-6bb3f7c954b7">Бібліографія історії чеських земель</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://tiaki.natlib.govt.nz/#details=ethesaurus.209014">Бібліотека Александера Тернбулла</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Тематичні сайти</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://snaccooperative.org/ark:/99166/w6m07v80">SNAC</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.quora.com/topic/Roman-Catholic-Church">Quora</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.yso.fi/onto/yso/p15408">Yleinen suomalainen ontologia</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Словники та енциклопедії</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://denstoredanske.lex.dk/katolske_kirker">Велика данська енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://snl.no/den_romersk-katolske_kirke">Велика норвезька енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://eleven.co.il/article/14613">Электронная еврейская энциклопедия</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/religiya/RIMSKO-KATOLICHESKAYA_TSERKOV.html">Энциклопедия Кругосвет</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://babelnet.org/synset?word=bn:00016777n&lang=EN">BabelNet</a> · <a href="https://uk.wikisource.org/wiki/en:1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Roman_Catholic_Church" class="extiw" title="s:en:1911 Encyclopædia Britannica/Roman Catholic Church">Britannica (11-th)</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://brockhaus.de/ecs/enzy/article/katholische-kirche">Brockhaus Enzyklopädie</a> · <a href="https://uk.wikisource.org/wiki/en:Catholic_Encyclopedia_(1913)/Roman_Catholic" class="extiw" title="s:en:Catholic Encyclopedia (1913)/Roman Catholic">Catholic (1907—13)</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.larousse.fr/encyclopedie/divers/Église_catholique/117736">Encyclopédie Larousse</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.treccani.it/enciclopedia/chiesa-cattolica">Encyclopedia Treccani</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://britannica.com/topic/Roman-Catholicism">Encyclopædia Britannica</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://britannica.com/summary/Roman-Catholicism">Encyclopædia Britannica</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.enciclopedia-aragonesa.com/voz.asp?voz_id=13415">Gran Enciclopedia Aragonesa</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/;3921205.html">Internetowa encyklopedia PWN</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://klexikon.zum.de/wiki/Katholische_Kirche">Klexikon</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.treccani.it/enciclopedia/chiesa-cattolica_(Dizionario-di-Storia)">Treccanis Dizionario di Storia</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Довідкові видання</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://kbpedia.org/knowledge-graph/reference-concept/?uri=CatholicChurch">KBpedia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://snaccooperative.org/ark:/99166/w6m07v80">SNAC</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://lda.data.parliament.uk/terms/66799.html">UK Parliament thesaurus</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://thes.bncf.firenze.sbn.it/termine.php?id=8294">Nuovo soggettario</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Нормативний контроль">Нормативний контроль</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%BA%D1%83" title="Національна бібліотека Квебеку">BanQ</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://viaf.org/processed/B2Q%7C0000000628">0000000628</a> · <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Ватиканська бібліотека">BAV</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/BAV%7CADV12120214">ADV12120214</a> · <a href="/wiki/BIBSYS" title="BIBSYS">BIBSYS</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://authority.bibsys.no/authority/rest/authorities/html/90054429">90054429</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Бразилії">BLBNB</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://acervo.bn.br/sophia_web/autoridade/detalhe/000448323">000448323</a> · <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Бібліотека Каталонії">BNC</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://cantic.bnc.cat/registres/CUCId/a10834102">a10834102</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A7%D0%B8%D0%BB%D1%96" title="Національна бібліотека Чилі">BNCHL</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.bncatalogo.cl/F/?func=direct&local_base=bnc10&doc_number=000002400">000002400</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Іспанії">BNE</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://catalogo.bne.es/uhtbin/authoritybrowse.cgi?action=display&authority_id=XX244723">XX244723</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Франції">BNF</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb118691560">118691560</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb119345700">119345700</a> · CANTIC: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://cantic.bnc.cat/registre/981058511857506706">981058511857506706</a> · <a href="/wiki/CiNii" title="CiNii">CiNii</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://ci.nii.ac.jp/author/DA01157711">DA01157711</a> · FAST: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.worldcat.org/fast/531720">531720</a> · <a href="/wiki/Freebase" title="Freebase">Freebase</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.google.com/search?kgmid=/m/02vxy_">/m/02vxy_</a> · <a href="/wiki/Gemeinsame_Normdatei" title="Gemeinsame Normdatei">GND</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://d-nb.info/gnd/2009545-4">2009545-4</a> · <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%83_%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" title="Центральний інститут зведеного каталогу італійських бібліотек та бібліографічної інформації">ICCU</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://opac.sbn.it/risultati-autori/-/opac-autori/detail/CFIV009063">CFIV009063</a> · <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Міжнародний ідентифікатор стандартних найменувань">ISNI</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://isni-url.oclc.nl/isni/0000000121577632">0000000121577632</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BB%D1%8E" title="Національна бібліотека Ізраїлю">J9U</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://uli.nli.org.il/F/?func=find-b&local_base=NLX10&find_code=UID&request=987007294548605171">987007294548605171</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80_%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83" title="Контрольний номер Бібліотеки Конгресу">LCCN</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.loc.gov/authorities/n79041716">n79041716</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.loc.gov/authorities/sh85021043">sh85021043</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%97" title="Королівська бібліотека Швеції">LIBRIS</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://libris.kb.se/dbqsqmjx5sgkkmw">dbqsqmjx5sgkkmw</a> · <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Латвійська національна бібліотека">LNB</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/LNB%7CLNC10-000045564">000045564</a> · MAK: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://mak.bn.org.pl/cgi-bin/KHW/makwww.exe?BM=1&NU=1&IM=4&WI=9810575585705606">9810575585705606</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Ірландії">N6I</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/N6I%7Cvtls000111727">vtls000111727</a> · <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B8" title="Бібліотека та архів Канади">NCF</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://viaf.org/processed/CAOONL%7Cncf10009350">ncf10009350</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Національна парламентська бібліотека Японії">NDL</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.ndl.go.jp/auth/ndlna/00537972">00537972</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Національна бібліотека Чеської Республіки">NKC</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://aut.nkp.cz/kn20010710145">kn20010710145</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://aut.nkp.cz/ph311258">ph311258</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BB%D1%8E" title="Національна бібліотека Ізраїлю">NLI</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://uli.nli.org.il/F/?func=direct&local_base=nlx10&doc_number=000591487">000591487</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B0" title="Національна й університетська бібліотека Загреба">NSK</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/NSK%7C000038335">000038335</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Португалії">PTBNP</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/PTBNP%7C920560">920560</a> · PUSC: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://catalogo.pusc.it/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=15906">15906</a> · RERO: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://data.rero.ch/02-A000055189">02-A000055189</a> · RISM: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://opac.rism.info/search?id=institutions/51006400">institutions/51006400</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%97" title="Королівська бібліотека Швеції">SELIBR</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://libris.kb.se/auth/127468">127468</a> · SHARE: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://catalogo.share-cat.unina.it/sharecat/searchNames?n_cluster_id=39557">39557</a> · <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" title="Університетська система документації">SUDOC</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.idref.fr/026445158">026445158</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Національна й університетська бібліотека Ісландії">UIY</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/processed/UIY%7C000053008">000053008</a> · <a href="/wiki/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Зведений список імен діячів мистецтва">ULAN</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.getty.edu/vow/ULANFullDisplay?find=&role=&nation=&subjectid=500241849">500241849</a> · <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0" title="Ватиканська бібліотека">VcBA</a>: <a class="external text" href="https://wikidata-externalid-url.toolforge.org/?p=8034&url_prefix=https://opac.vatlib.it/auth/detail/&id=494/20059">494/20059</a> · <a href="/wiki/VIAF" title="VIAF">VIAF</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/viaf/130782063">130782063</a></div></td></tr></tbody></table></div> </div><noscript><img src="https://login.wikimedia.org/wiki/Special:CentralAutoLogin/start?type=1x1" alt="" width="1" height="1" style="border: none; position: absolute;"></noscript> <div class="printfooter" data-nosnippet="">Отримано з <a dir="ltr" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Католицька_церква&oldid=43165792">https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Католицька_церква&oldid=43165792</a></div></div> <div id="catlinks" class="catlinks" data-mw="interface"><div id="mw-normal-catlinks" class="mw-normal-catlinks"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Спеціальна:Категорії">Категорії</a>: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B7_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%97_1913" title="Категорія:Статті з цитатами Католицької енциклопедії 1913">Статті з цитатами Католицької енциклопедії 1913</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Категорія:Католицизм">Католицизм</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" title="Категорія:Християнські деномінації">Християнські деномінації</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Категорія:Західна цивілізація">Західна цивілізація</a></li></ul></div><div id="mw-hidden-catlinks" class="mw-hidden-catlinks mw-hidden-cats-hidden">Приховані категорії: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_JsonConfig" title="Категорія:Сторінки з використанням розширення JsonConfig">Сторінки з використанням розширення JsonConfig</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Webarchive:%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_Wayback_Machine" title="Категорія:Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine">Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%B7_%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8" title="Категорія:Помилки CS1: Сторінки з посиланнями на джерела з пустими невідомими параметрами">Помилки CS1: Сторінки з посиланнями на джерела з пустими невідомими параметрами</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%C2%ABmultiple_image%C2%BB_%D1%96%D0%B7_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%BC%D0%B0%D1%81%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC" title="Категорія:Сторінки, що використовують «multiple image» із автоматичним масштабуванням">Сторінки, що використовують «multiple image» із автоматичним масштабуванням</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B7_background_%D1%82%D0%B0_text-align_%D1%83_titlestyle" title="Категорія:Сторінки, які використовують складаний список з background та text-align у titlestyle">Сторінки, які використовують складаний список з background та text-align у titlestyle</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96,_%D1%89%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Категорія:Статті, що потребують прояснення">Статті, що потребують прояснення</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83_Reflist_%D1%96%D0%B7_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Категорія:Використання шаблону Reflist із кількістю колонок">Використання шаблону Reflist із кількістю колонок</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96:P4613:%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="Категорія:Вікідані:P4613:відсутня">Вікідані:P4613:відсутня</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Категорія:Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіцитати">Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіцитати</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Категорія:Надпопулярні статті">Надпопулярні статті</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_ISBN" title="Категорія:Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN">Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN</a></li></ul></div></div> </div> </div> <div id="mw-navigation"> <h2>Навігаційне меню</h2> <div id="mw-head"> <nav id="p-personal" class="mw-portlet mw-portlet-personal vector-user-menu-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-personal-label" > <h3 id="p-personal-label" class="vector-menu-heading " > Особисті інструменти </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-anonuserpage" class="mw-list-item">Ви не увійшли до системи</li><li id="pt-anontalk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Обговорення редагувань з цієї IP-адреси [n]" accesskey="n">Обговорення</a></li><li id="pt-anoncontribs" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA" title="Список редагувань, зроблених з цієї IP-адреси [y]" accesskey="y">Внесок</a></li><li id="pt-createaccount" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково">Створити обліковий запис</a></li><li id="pt-login" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o">Увійти</a></li> </ul> </div> </nav> <div id="left-navigation"> <nav id="p-namespaces" class="mw-portlet mw-portlet-namespaces vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-namespaces-label" > <h3 id="p-namespaces-label" class="vector-menu-heading " > Простори назв </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-nstab-main" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Вміст статті [c]" accesskey="c">Стаття</a></li><li id="ca-talk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" rel="discussion" title="Обговорення сторінки [t]" accesskey="t">Обговорення</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-variants" class="mw-portlet mw-portlet-variants emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-variants-label" > <input type="checkbox" id="p-variants-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-variants" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-variants-label" > <label id="p-variants-label" class="vector-menu-heading " > українська </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> </div> <div id="right-navigation"> <nav id="p-views" class="mw-portlet mw-portlet-views vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-views-label" > <h3 id="p-views-label" class="vector-menu-heading " > Перегляди </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-view" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0">Читати</a></li><li id="ca-ve-edit" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v">Редагувати</a></li><li id="ca-edit" class="collapsible mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e">Редагувати код</a></li><li id="ca-history" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=history" title="Журнал змін сторінки [h]" accesskey="h">Переглянути історію</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-cactions" class="mw-portlet mw-portlet-cactions emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-cactions-label" title="Більше опцій" > <input type="checkbox" id="p-cactions-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-cactions" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-cactions-label" > <label id="p-cactions-label" class="vector-menu-heading " > Більше </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> <div id="p-search" role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box-auto-expand-width vector-search-box"> <h3 >Пошук</h3> <form action="/w/index.php" id="searchform" class="vector-search-box-form"> <div id="simpleSearch" class="vector-search-box-inner" data-search-loc="header-navigation"> <input class="vector-search-box-input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії" aria-label="Пошук у Вікіпедії" autocapitalize="sentences" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f" id="searchInput" > <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> <input id="mw-searchButton" class="searchButton mw-fallbackSearchButton" type="submit" name="fulltext" title="Знайти сторінки, що містять зазначений текст" value="Знайти"> <input id="searchButton" class="searchButton" type="submit" name="go" title="Перейти до сторінки, що має точно таку назву (якщо вона існує)" value="Перейти"> </div> </form> </div> </div> </div> <div id="mw-panel" class="vector-legacy-sidebar"> <div id="p-logo" role="banner"> <a class="mw-wiki-logo" href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку"></a> </div> <nav id="p-navigation" class="mw-portlet mw-portlet-navigation vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-navigation-label" > <h3 id="p-navigation-label" class="vector-menu-heading " > Навігація </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-mainpage-description" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку [z]" accesskey="z">Головна сторінка</a></li><li id="n-currentevents" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Список поточних подій">Поточні події</a></li><li id="n-recentchanges" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список останніх змін у цій вікі [r]" accesskey="r">Нові редагування</a></li><li id="n-newpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8">Нові сторінки</a></li><li id="n-randompage" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Переглянути випадкову сторінку [x]" accesskey="x">Випадкова стаття</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-Участь" class="mw-portlet mw-portlet-Участь vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-Участь-label" > <h3 id="p-Участь-label" class="vector-menu-heading " > Участь </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-portal" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Про проєкт, про те, що Ви можете зробити, і що де шукати">Портал спільноти</a></li><li id="n-tavern" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0" title="Місце для обговорення більшості питань">Кнайпа</a></li><li id="n-help" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Довідка з проєкту">Довідка</a></li><li id="n-sitesupport" class="mw-list-item"><a href="//donate.wikimedia.org/wiki/Special:FundraiserRedirector?utm_source=donate&utm_medium=sidebar&utm_campaign=C13_uk.wikipedia.org&uselang=uk" title="Підтримайте проєкт">Пожертвувати</a></li><li id="n-Сторінка-для-медіа" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0">Сторінка для медіа</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-tb" class="mw-portlet mw-portlet-tb vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-tb-label" > <h3 id="p-tb-label" class="vector-menu-heading " > Інструменти </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-whatlinkshere" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B8/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Перелік усіх сторінок, які посилаються на цю сторінку [j]" accesskey="j">Посилання сюди</a></li><li id="t-recentchangeslinked" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" rel="nofollow" title="Останні зміни на сторінках, на які посилається ця сторінка [k]" accesskey="k">Пов'язані редагування</a></li><li id="t-specialpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Перелік спеціальних сторінок [q]" accesskey="q">Спеціальні сторінки</a></li><li id="t-permalink" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&oldid=43165792" title="Постійне посилання на цю версію цієї сторінки">Постійне посилання</a></li><li id="t-info" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=info" title="Додаткові відомості про цю сторінку">Інформація про сторінку</a></li><li id="t-cite" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&page=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&id=43165792&wpFormIdentifier=titleform" title="Інформація про те, як цитувати цю сторінку">Цитувати сторінку</a></li><li id="t-urlshortener" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:UrlShortener&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259A%25D0%25B0%25D1%2582%25D0%25BE%25D0%25BB%25D0%25B8%25D1%2586%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25B0_%25D1%2586%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25BA%25D0%25B2%25D0%25B0">Отримати вкорочену URL-адресу</a></li><li id="t-urlshortener-qrcode" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:QrCode&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259A%25D0%25B0%25D1%2582%25D0%25BE%25D0%25BB%25D0%25B8%25D1%2586%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25B0_%25D1%2586%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25BA%25D0%25B2%25D0%25B0">Завантажити QR-код</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-coll-print_export" class="mw-portlet mw-portlet-coll-print_export vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-coll-print_export-label" > <h3 id="p-coll-print_export-label" class="vector-menu-heading " > Друк/експорт </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="coll-create_a_book" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&bookcmd=book_creator&referer=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0">Створити книгу</a></li><li id="coll-download-as-rl" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:DownloadAsPdf&page=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&action=show-download-screen">Завантажити як PDF</a></li><li id="t-print" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&printable=yes" title="Версія цієї сторінки для друку [p]" accesskey="p">Версія до друку</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-wikibase-otherprojects" class="mw-portlet mw-portlet-wikibase-otherprojects vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-wikibase-otherprojects-label" > <h3 id="p-wikibase-otherprojects-label" class="vector-menu-heading " > В інших проєктах </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-commons mw-list-item"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Catholic_Church" hreflang="en">Вікісховище</a></li><li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikiquote mw-list-item"><a href="https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" hreflang="uk">Вікіцитати</a></li><li id="t-wikibase" class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibase-dataitem mw-list-item"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q9592" title="Посилання на пов’язаний елемент сховища даних [g]" accesskey="g">Елемент Вікіданих</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-lang" class="mw-portlet mw-portlet-lang vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-lang-label" > <h3 id="p-lang-label" class="vector-menu-heading " > Іншими мовами </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="interlanguage-link interwiki-ace mw-list-item"><a href="https://ace.wikipedia.org/wiki/Geurija_Katolik_Roma" title="Geurija Katolik Roma — ачехська" lang="ace" hreflang="ace" data-title="Geurija Katolik Roma" data-language-autonym="Acèh" data-language-local-name="ачехська" class="interlanguage-link-target">Acèh</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-af mw-list-item"><a href="https://af.wikipedia.org/wiki/Rooms-Katolieke_Kerk" title="Rooms-Katolieke Kerk — африкаанс" lang="af" hreflang="af" data-title="Rooms-Katolieke Kerk" data-language-autonym="Afrikaans" data-language-local-name="африкаанс" class="interlanguage-link-target">Afrikaans</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-als mw-list-item"><a href="https://als.wikipedia.org/wiki/R%C3%B6misch-katholische_Kirche" title="Römisch-katholische Kirche — німецька (Швейцарія)" lang="gsw" hreflang="gsw" data-title="Römisch-katholische Kirche" data-language-autonym="Alemannisch" data-language-local-name="німецька (Швейцарія)" class="interlanguage-link-target">Alemannisch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-am mw-list-item"><a href="https://am.wikipedia.org/wiki/%E1%8B%A8%E1%88%AE%E1%88%9B_%E1%8A%AB%E1%89%B6%E1%88%8A%E1%8A%AD_%E1%89%A4%E1%89%B0_%E1%8A%AD%E1%88%AD%E1%88%B5%E1%89%B2%E1%8B%AB%E1%8A%95" title="የሮማ ካቶሊክ ቤተ ክርስቲያን — амхарська" lang="am" hreflang="am" data-title="የሮማ ካቶሊክ ቤተ ክርስቲያን" data-language-autonym="አማርኛ" data-language-local-name="амхарська" class="interlanguage-link-target">አማርኛ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-an mw-list-item"><a href="https://an.wikipedia.org/wiki/Ilesia_Catolica" title="Ilesia Catolica — арагонська" lang="an" hreflang="an" data-title="Ilesia Catolica" data-language-autonym="Aragonés" data-language-local-name="арагонська" class="interlanguage-link-target">Aragonés</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ang mw-list-item"><a href="https://ang.wikipedia.org/wiki/Remisc_Cirice" title="Remisc Cirice — давньоанглійська" lang="ang" hreflang="ang" data-title="Remisc Cirice" data-language-autonym="Ænglisc" data-language-local-name="давньоанглійська" class="interlanguage-link-target">Ænglisc</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ar mw-list-item"><a href="https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D9%84%D9%83%D9%86%D9%8A%D8%B3%D8%A9_%D8%A7%D9%84%D8%B1%D9%88%D9%85%D8%A7%D9%86%D9%8A%D8%A9_%D8%A7%D9%84%D9%83%D8%A7%D8%AB%D9%88%D9%84%D9%8A%D9%83%D9%8A%D8%A9" title="الكنيسة الرومانية الكاثوليكية — арабська" lang="ar" hreflang="ar" data-title="الكنيسة الرومانية الكاثوليكية" data-language-autonym="العربية" data-language-local-name="арабська" class="interlanguage-link-target">العربية</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-arc mw-list-item"><a href="https://arc.wikipedia.org/wiki/%DC%A5%DC%95%DC%AC%DC%90_%DC%A9%DC%AC%DC%98%DC%A0%DC%9D%DC%A9%DC%9D_%DC%95%DC%AA%DC%97%DC%98%DC%A1%DC%9D%DC%90" title="ܥܕܬܐ ܩܬܘܠܝܩܝ ܕܪܗܘܡܝܐ — арамейська" lang="arc" hreflang="arc" data-title="ܥܕܬܐ ܩܬܘܠܝܩܝ ܕܪܗܘܡܝܐ" data-language-autonym="ܐܪܡܝܐ" data-language-local-name="арамейська" class="interlanguage-link-target">ܐܪܡܝܐ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-arz mw-list-item"><a href="https://arz.wikipedia.org/wiki/%D9%83%D9%86%D9%8A%D8%B3%D8%A9_%D8%A7%D9%84%D8%B1%D9%88%D9%85_%D8%A7%D9%84%D9%83%D8%A7%D8%AA%D9%88%D9%84%D9%8A%D9%83" title="كنيسة الروم الكاتوليك — Egyptian Arabic" lang="arz" hreflang="arz" data-title="كنيسة الروم الكاتوليك" data-language-autonym="مصرى" data-language-local-name="Egyptian Arabic" class="interlanguage-link-target">مصرى</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ast mw-list-item"><a href="https://ast.wikipedia.org/wiki/Ilesia_Cat%C3%B3lica" title="Ilesia Católica — астурійська" lang="ast" hreflang="ast" data-title="Ilesia Católica" data-language-autonym="Asturianu" data-language-local-name="астурійська" class="interlanguage-link-target">Asturianu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-az mw-list-item"><a href="https://az.wikipedia.org/wiki/Roma-Katolik_kils%C9%99si" title="Roma-Katolik kilsəsi — азербайджанська" lang="az" hreflang="az" data-title="Roma-Katolik kilsəsi" data-language-autonym="Azərbaycanca" data-language-local-name="азербайджанська" class="interlanguage-link-target">Azərbaycanca</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-azb mw-list-item"><a href="https://azb.wikipedia.org/wiki/%DA%A9%D8%A7%D8%AA%D9%88%D9%84%DB%8C%DA%A9_%DA%A9%DB%8C%D9%84%DB%8C%D8%B3%D8%A7%D8%B3%DB%8C" title="کاتولیک کیلیساسی — South Azerbaijani" lang="azb" hreflang="azb" data-title="کاتولیک کیلیساسی" data-language-autonym="تۆرکجه" data-language-local-name="South Azerbaijani" class="interlanguage-link-target">تۆرکجه</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ba mw-list-item"><a href="https://ba.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BA%D3%99%D2%AF%D0%B5" title="Католик сиркәүе — башкирська" lang="ba" hreflang="ba" data-title="Католик сиркәүе" data-language-autonym="Башҡортса" data-language-local-name="башкирська" class="interlanguage-link-target">Башҡортса</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bar mw-list-item"><a href="https://bar.wikipedia.org/wiki/Remisch-katholische_Kira" title="Remisch-katholische Kira — баеріш" lang="bar" hreflang="bar" data-title="Remisch-katholische Kira" data-language-autonym="Boarisch" data-language-local-name="баеріш" class="interlanguage-link-target">Boarisch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bat-smg mw-list-item"><a href="https://bat-smg.wikipedia.org/wiki/Ruomas_Katal%C4%97ku_Ba%C5%BEn%C4%AB%C4%8D%C4%97" title="Ruomas Katalėku Bažnīčė — Samogitian" lang="sgs" hreflang="sgs" data-title="Ruomas Katalėku Bažnīčė" data-language-autonym="Žemaitėška" data-language-local-name="Samogitian" class="interlanguage-link-target">Žemaitėška</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bcl mw-list-item"><a href="https://bcl.wikipedia.org/wiki/Simbahan_Katoliko" title="Simbahan Katoliko — Central Bikol" lang="bcl" hreflang="bcl" data-title="Simbahan Katoliko" data-language-autonym="Bikol Central" data-language-local-name="Central Bikol" class="interlanguage-link-target">Bikol Central</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be mw-list-item"><a href="https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%8B%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B0-%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Рымска-Каталіцкая Царква — білоруська" lang="be" hreflang="be" data-title="Рымска-Каталіцкая Царква" data-language-autonym="Беларуская" data-language-local-name="білоруська" class="interlanguage-link-target">Беларуская</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be-x-old mw-list-item"><a href="https://be-tarask.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Каталіцкая Царква — Belarusian (Taraškievica orthography)" lang="be-tarask" hreflang="be-tarask" data-title="Каталіцкая Царква" data-language-autonym="Беларуская (тарашкевіца)" data-language-local-name="Belarusian (Taraškievica orthography)" class="interlanguage-link-target">Беларуская (тарашкевіца)</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bew mw-list-item"><a href="https://bew.wikipedia.org/wiki/Ger%C3%A8ja_Katolik" title="Gerèja Katolik — бетаві" lang="bew" hreflang="bew" data-title="Gerèja Katolik" data-language-autonym="Betawi" data-language-local-name="бетаві" class="interlanguage-link-target">Betawi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bg mw-list-item"><a href="https://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D1%8A%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Католическа църква — болгарська" lang="bg" hreflang="bg" data-title="Католическа църква" data-language-autonym="Български" data-language-local-name="болгарська" class="interlanguage-link-target">Български</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bn mw-list-item"><a href="https://bn.wikipedia.org/wiki/%E0%A6%95%E0%A7%8D%E0%A6%AF%E0%A6%BE%E0%A6%A5%E0%A6%B2%E0%A6%BF%E0%A6%95_%E0%A6%AE%E0%A6%A3%E0%A7%8D%E0%A6%A1%E0%A6%B2%E0%A7%80" title="ক্যাথলিক মণ্ডলী — бенгальська" lang="bn" hreflang="bn" data-title="ক্যাথলিক মণ্ডলী" data-language-autonym="বাংলা" data-language-local-name="бенгальська" class="interlanguage-link-target">বাংলা</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-br mw-list-item"><a href="https://br.wikipedia.org/wiki/Iliz_katolik_roman" title="Iliz katolik roman — бретонська" lang="br" hreflang="br" data-title="Iliz katolik roman" data-language-autonym="Brezhoneg" data-language-local-name="бретонська" class="interlanguage-link-target">Brezhoneg</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bs mw-list-item"><a href="https://bs.wikipedia.org/wiki/Rimokatoli%C4%8Dka_crkva" title="Rimokatolička crkva — боснійська" lang="bs" hreflang="bs" data-title="Rimokatolička crkva" data-language-autonym="Bosanski" data-language-local-name="боснійська" class="interlanguage-link-target">Bosanski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-btm mw-list-item"><a href="https://btm.wikipedia.org/wiki/Gareja_Katolik_Roma" title="Gareja Katolik Roma — Batak Mandailing" lang="btm" hreflang="btm" data-title="Gareja Katolik Roma" data-language-autonym="Batak Mandailing" data-language-local-name="Batak Mandailing" class="interlanguage-link-target">Batak Mandailing</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bxr mw-list-item"><a href="https://bxr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D1%81%D2%AF%D0%BC%D1%8D" title="Католик сүмэ — Russia Buriat" lang="bxr" hreflang="bxr" data-title="Католик сүмэ" data-language-autonym="Буряад" data-language-local-name="Russia Buriat" class="interlanguage-link-target">Буряад</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ca mw-list-item"><a href="https://ca.wikipedia.org/wiki/Esgl%C3%A9sia_Cat%C3%B2lica_Romana" title="Església Catòlica Romana — каталонська" lang="ca" hreflang="ca" data-title="Església Catòlica Romana" data-language-autonym="Català" data-language-local-name="каталонська" class="interlanguage-link-target">Català</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cbk-zam mw-list-item"><a href="https://cbk-zam.wikipedia.org/wiki/Iglesia_romano_catolico" title="Iglesia romano catolico — Chavacano" lang="cbk" hreflang="cbk" data-title="Iglesia romano catolico" data-language-autonym="Chavacano de Zamboanga" data-language-local-name="Chavacano" class="interlanguage-link-target">Chavacano de Zamboanga</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cdo mw-list-item"><a href="https://cdo.wikipedia.org/wiki/L%C3%B2%CC%A4-m%C4%81-ti%C4%95ng-ci%C5%8D-g%C3%A1u" title="Lò̤-mā-tiĕng-ciō-gáu — Mindong" lang="cdo" hreflang="cdo" data-title="Lò̤-mā-tiĕng-ciō-gáu" data-language-autonym="閩東語 / Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄" data-language-local-name="Mindong" class="interlanguage-link-target">閩東語 / Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ceb mw-list-item"><a href="https://ceb.wikipedia.org/wiki/Simbahang_Katoliko_Romano" title="Simbahang Katoliko Romano — себуанська" lang="ceb" hreflang="ceb" data-title="Simbahang Katoliko Romano" data-language-autonym="Cebuano" data-language-local-name="себуанська" class="interlanguage-link-target">Cebuano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ckb mw-list-item"><a href="https://ckb.wikipedia.org/wiki/%DA%A9%DA%B5%DB%8E%D8%B3%D8%A7%DB%8C_%DA%A9%D8%A7%D8%AA%DB%86%D9%84%DB%8C%DA%A9" title="کڵێسای کاتۆلیک — центральнокурдська" lang="ckb" hreflang="ckb" data-title="کڵێسای کاتۆلیک" data-language-autonym="کوردی" data-language-local-name="центральнокурдська" class="interlanguage-link-target">کوردی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cs mw-list-item"><a href="https://cs.wikipedia.org/wiki/Katolick%C3%A1_c%C3%ADrkev" title="Katolická církev — чеська" lang="cs" hreflang="cs" data-title="Katolická církev" data-language-autonym="Čeština" data-language-local-name="чеська" class="interlanguage-link-target">Čeština</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-csb mw-list-item"><a href="https://csb.wikipedia.org/wiki/Katol%C3%ABcczi_K%C3%B2sc%C3%B3%C5%82" title="Katolëcczi Kòscół — кашубська" lang="csb" hreflang="csb" data-title="Katolëcczi Kòscół" data-language-autonym="Kaszëbsczi" data-language-local-name="кашубська" class="interlanguage-link-target">Kaszëbsczi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cy mw-list-item"><a href="https://cy.wikipedia.org/wiki/Yr_Eglwys_Gatholig_Rufeinig" title="Yr Eglwys Gatholig Rufeinig — валлійська" lang="cy" hreflang="cy" data-title="Yr Eglwys Gatholig Rufeinig" data-language-autonym="Cymraeg" data-language-local-name="валлійська" class="interlanguage-link-target">Cymraeg</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-da mw-list-item"><a href="https://da.wikipedia.org/wiki/Romerskkatolske_kirke" title="Romerskkatolske kirke — данська" lang="da" hreflang="da" data-title="Romerskkatolske kirke" data-language-autonym="Dansk" data-language-local-name="данська" class="interlanguage-link-target">Dansk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-dag mw-list-item"><a href="https://dag.wikipedia.org/wiki/Roman_cheechi" title="Roman cheechi — Dagbani" lang="dag" hreflang="dag" data-title="Roman cheechi" data-language-autonym="Dagbanli" data-language-local-name="Dagbani" class="interlanguage-link-target">Dagbanli</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-de mw-list-item"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/R%C3%B6misch-katholische_Kirche" title="Römisch-katholische Kirche — німецька" lang="de" hreflang="de" data-title="Römisch-katholische Kirche" data-language-autonym="Deutsch" data-language-local-name="німецька" class="interlanguage-link-target">Deutsch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-diq mw-list-item"><a href="https://diq.wikipedia.org/wiki/K%C4%B1lisa_Katolike" title="Kılisa Katolike — Zazaki" lang="diq" hreflang="diq" data-title="Kılisa Katolike" data-language-autonym="Zazaki" data-language-local-name="Zazaki" class="interlanguage-link-target">Zazaki</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-el mw-list-item"><a href="https://el.wikipedia.org/wiki/%CE%A1%CF%89%CE%BC%CE%B1%CE%B9%CE%BF%CE%BA%CE%B1%CE%B8%CE%BF%CE%BB%CE%B9%CE%BA%CE%AE_%CE%95%CE%BA%CE%BA%CE%BB%CE%B7%CF%83%CE%AF%CE%B1" title="Ρωμαιοκαθολική Εκκλησία — грецька" lang="el" hreflang="el" data-title="Ρωμαιοκαθολική Εκκλησία" data-language-autonym="Ελληνικά" data-language-local-name="грецька" class="interlanguage-link-target">Ελληνικά</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eml mw-list-item"><a href="https://eml.wikipedia.org/wiki/Ce%E1%B9%A1a_Cat%C3%B2lica" title="Ceṡa Catòlica — Emiliano-Romagnolo" lang="egl" hreflang="egl" data-title="Ceṡa Catòlica" data-language-autonym="Emiliàn e rumagnòl" data-language-local-name="Emiliano-Romagnolo" class="interlanguage-link-target">Emiliàn e rumagnòl</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-en badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Catholic_Church" title="Catholic Church — англійська" lang="en" hreflang="en" data-title="Catholic Church" data-language-autonym="English" data-language-local-name="англійська" class="interlanguage-link-target">English</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eo badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://eo.wikipedia.org/wiki/Katolika_Eklezio" title="Katolika Eklezio — есперанто" lang="eo" hreflang="eo" data-title="Katolika Eklezio" data-language-autonym="Esperanto" data-language-local-name="есперанто" class="interlanguage-link-target">Esperanto</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-es mw-list-item"><a href="https://es.wikipedia.org/wiki/Iglesia_cat%C3%B3lica" title="Iglesia católica — іспанська" lang="es" hreflang="es" data-title="Iglesia católica" data-language-autonym="Español" data-language-local-name="іспанська" class="interlanguage-link-target">Español</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-et mw-list-item"><a href="https://et.wikipedia.org/wiki/Katoliku_kirik" title="Katoliku kirik — естонська" lang="et" hreflang="et" data-title="Katoliku kirik" data-language-autonym="Eesti" data-language-local-name="естонська" class="interlanguage-link-target">Eesti</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eu mw-list-item"><a href="https://eu.wikipedia.org/wiki/Erromatar_Eliza_Katolikoa" title="Erromatar Eliza Katolikoa — баскська" lang="eu" hreflang="eu" data-title="Erromatar Eliza Katolikoa" data-language-autonym="Euskara" data-language-local-name="баскська" class="interlanguage-link-target">Euskara</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ext mw-list-item"><a href="https://ext.wikipedia.org/wiki/El%C3%A9sia_cat%C3%B3lica" title="Elésia católica — Extremaduran" lang="ext" hreflang="ext" data-title="Elésia católica" data-language-autonym="Estremeñu" data-language-local-name="Extremaduran" class="interlanguage-link-target">Estremeñu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fa mw-list-item"><a href="https://fa.wikipedia.org/wiki/%DA%A9%D9%84%DB%8C%D8%B3%D8%A7%DB%8C_%DA%A9%D8%A7%D8%AA%D9%88%D9%84%DB%8C%DA%A9" title="کلیسای کاتولیک — перська" lang="fa" hreflang="fa" data-title="کلیسای کاتولیک" data-language-autonym="فارسی" data-language-local-name="перська" class="interlanguage-link-target">فارسی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fi mw-list-item"><a href="https://fi.wikipedia.org/wiki/Katolinen_kirkko" title="Katolinen kirkko — фінська" lang="fi" hreflang="fi" data-title="Katolinen kirkko" data-language-autonym="Suomi" data-language-local-name="фінська" class="interlanguage-link-target">Suomi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fo mw-list-item"><a href="https://fo.wikipedia.org/wiki/R%C3%B3mversk-kat%C3%B3lska_kirkjan" title="Rómversk-katólska kirkjan — фарерська" lang="fo" hreflang="fo" data-title="Rómversk-katólska kirkjan" data-language-autonym="Føroyskt" data-language-local-name="фарерська" class="interlanguage-link-target">Føroyskt</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fr mw-list-item"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/%C3%89glise_catholique" title="Église catholique — французька" lang="fr" hreflang="fr" data-title="Église catholique" data-language-autonym="Français" data-language-local-name="французька" class="interlanguage-link-target">Français</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-frp mw-list-item"><a href="https://frp.wikipedia.org/wiki/%C3%89gll%C3%A9se_catolica_rom%C3%A8na" title="Égllése catolica romèna — арпітанська" lang="frp" hreflang="frp" data-title="Égllése catolica romèna" data-language-autonym="Arpetan" data-language-local-name="арпітанська" class="interlanguage-link-target">Arpetan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-frr badge-Q70894304 mw-list-item" title=""><a href="https://frr.wikipedia.org/wiki/R%C3%B6%C3%B6ms-Katuulsk_Sark" title="Rööms-Katuulsk Sark — фризька північна" lang="frr" hreflang="frr" data-title="Rööms-Katuulsk Sark" data-language-autonym="Nordfriisk" data-language-local-name="фризька північна" class="interlanguage-link-target">Nordfriisk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fy mw-list-item"><a href="https://fy.wikipedia.org/wiki/Roomsk-Katolike_Tsjerke" title="Roomsk-Katolike Tsjerke — західнофризька" lang="fy" hreflang="fy" data-title="Roomsk-Katolike Tsjerke" data-language-autonym="Frysk" data-language-local-name="західнофризька" class="interlanguage-link-target">Frysk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ga mw-list-item"><a href="https://ga.wikipedia.org/wiki/An_Eaglais_Chaitliceach_R%C3%B3mh%C3%A1nach" title="An Eaglais Chaitliceach Rómhánach — ірландська" lang="ga" hreflang="ga" data-title="An Eaglais Chaitliceach Rómhánach" data-language-autonym="Gaeilge" data-language-local-name="ірландська" class="interlanguage-link-target">Gaeilge</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gcr mw-list-item"><a href="https://gcr.wikipedia.org/wiki/L%C3%A9gliz_katolik" title="Légliz katolik — Guianan Creole" lang="gcr" hreflang="gcr" data-title="Légliz katolik" data-language-autonym="Kriyòl gwiyannen" data-language-local-name="Guianan Creole" class="interlanguage-link-target">Kriyòl gwiyannen</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gd mw-list-item"><a href="https://gd.wikipedia.org/wiki/Eaglais_Chaitligeach" title="Eaglais Chaitligeach — шотландська гельська" lang="gd" hreflang="gd" data-title="Eaglais Chaitligeach" data-language-autonym="Gàidhlig" data-language-local-name="шотландська гельська" class="interlanguage-link-target">Gàidhlig</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gl mw-list-item"><a href="https://gl.wikipedia.org/wiki/Igrexa_cat%C3%B3lica" title="Igrexa católica — галісійська" lang="gl" hreflang="gl" data-title="Igrexa católica" data-language-autonym="Galego" data-language-local-name="галісійська" class="interlanguage-link-target">Galego</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gn mw-list-item"><a href="https://gn.wikipedia.org/wiki/Tup%C3%A3rape_Oparupigua" title="Tupãrape Oparupigua — гуарані" lang="gn" hreflang="gn" data-title="Tupãrape Oparupigua" data-language-autonym="Avañe'ẽ" data-language-local-name="гуарані" class="interlanguage-link-target">Avañe'ẽ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gom mw-list-item"><a href="https://gom.wikipedia.org/wiki/Katolik_firgoz" title="Katolik firgoz — Goan Konkani" lang="gom" hreflang="gom" data-title="Katolik firgoz" data-language-autonym="गोंयची कोंकणी / Gõychi Konknni" data-language-local-name="Goan Konkani" class="interlanguage-link-target">गोंयची कोंकणी / Gõychi Konknni</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ha mw-list-item"><a href="https://ha.wikipedia.org/wiki/Cocin_katolika" title="Cocin katolika — хауса" lang="ha" hreflang="ha" data-title="Cocin katolika" data-language-autonym="Hausa" data-language-local-name="хауса" class="interlanguage-link-target">Hausa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hak mw-list-item"><a href="https://hak.wikipedia.org/wiki/Thi%C3%AAn-ch%C3%BA-kau" title="Thiên-chú-kau — хаккаська" lang="hak" hreflang="hak" data-title="Thiên-chú-kau" data-language-autonym="客家語 / Hak-kâ-ngî" data-language-local-name="хаккаська" class="interlanguage-link-target">客家語 / Hak-kâ-ngî</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-he mw-list-item"><a href="https://he.wikipedia.org/wiki/%D7%94%D7%9B%D7%A0%D7%A1%D7%99%D7%99%D7%94_%D7%94%D7%A7%D7%AA%D7%95%D7%9C%D7%99%D7%AA" title="הכנסייה הקתולית — іврит" lang="he" hreflang="he" data-title="הכנסייה הקתולית" data-language-autonym="עברית" data-language-local-name="іврит" class="interlanguage-link-target">עברית</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hi mw-list-item"><a href="https://hi.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%95%E0%A5%88%E0%A4%A5%E0%A5%8B%E0%A4%B2%E0%A4%BF%E0%A4%95_%E0%A4%97%E0%A4%BF%E0%A4%B0%E0%A4%9C%E0%A4%BE%E0%A4%98%E0%A4%B0" title="कैथोलिक गिरजाघर — гінді" lang="hi" hreflang="hi" data-title="कैथोलिक गिरजाघर" data-language-autonym="हिन्दी" data-language-local-name="гінді" class="interlanguage-link-target">हिन्दी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hif mw-list-item"><a href="https://hif.wikipedia.org/wiki/Roman_Catholic_Church" title="Roman Catholic Church — Fiji Hindi" lang="hif" hreflang="hif" data-title="Roman Catholic Church" data-language-autonym="Fiji Hindi" data-language-local-name="Fiji Hindi" class="interlanguage-link-target">Fiji Hindi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hr mw-list-item"><a href="https://hr.wikipedia.org/wiki/Katoli%C4%8Dka_Crkva" title="Katolička Crkva — хорватська" lang="hr" hreflang="hr" data-title="Katolička Crkva" data-language-autonym="Hrvatski" data-language-local-name="хорватська" class="interlanguage-link-target">Hrvatski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ht mw-list-item"><a href="https://ht.wikipedia.org/wiki/Legliz_Katolik" title="Legliz Katolik — гаїтянська креольська" lang="ht" hreflang="ht" data-title="Legliz Katolik" data-language-autonym="Kreyòl ayisyen" data-language-local-name="гаїтянська креольська" class="interlanguage-link-target">Kreyòl ayisyen</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hu mw-list-item"><a href="https://hu.wikipedia.org/wiki/R%C3%B3mai_katolikus_egyh%C3%A1z" title="Római katolikus egyház — угорська" lang="hu" hreflang="hu" data-title="Római katolikus egyház" data-language-autonym="Magyar" data-language-local-name="угорська" class="interlanguage-link-target">Magyar</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hy mw-list-item"><a href="https://hy.wikipedia.org/wiki/%D4%BF%D5%A1%D5%A9%D5%B8%D5%AC%D5%AB%D5%AF_%D5%A5%D5%AF%D5%A5%D5%B2%D5%A5%D6%81%D5%AB" title="Կաթոլիկ եկեղեցի — вірменська" lang="hy" hreflang="hy" data-title="Կաթոլիկ եկեղեցի" data-language-autonym="Հայերեն" data-language-local-name="вірменська" class="interlanguage-link-target">Հայերեն</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hyw mw-list-item"><a href="https://hyw.wikipedia.org/wiki/%D4%BF%D5%A1%D5%A9%D5%B8%D5%AC%D5%AB%D5%AF_%D5%A5%D5%AF%D5%A5%D5%B2%D5%A5%D6%81%D5%AB" title="Կաթոլիկ եկեղեցի — Western Armenian" lang="hyw" hreflang="hyw" data-title="Կաթոլիկ եկեղեցի" data-language-autonym="Արեւմտահայերէն" data-language-local-name="Western Armenian" class="interlanguage-link-target">Արեւմտահայերէն</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ia mw-list-item"><a href="https://ia.wikipedia.org/wiki/Ecclesia_Catholic" title="Ecclesia Catholic — інтерлінгва" lang="ia" hreflang="ia" data-title="Ecclesia Catholic" data-language-autonym="Interlingua" data-language-local-name="інтерлінгва" class="interlanguage-link-target">Interlingua</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-iba mw-list-item"><a href="https://iba.wikipedia.org/wiki/Gerija_Katolik" title="Gerija Katolik — ібанська" lang="iba" hreflang="iba" data-title="Gerija Katolik" data-language-autonym="Jaku Iban" data-language-local-name="ібанська" class="interlanguage-link-target">Jaku Iban</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-id mw-list-item"><a href="https://id.wikipedia.org/wiki/Gereja_Katolik_Roma" title="Gereja Katolik Roma — індонезійська" lang="id" hreflang="id" data-title="Gereja Katolik Roma" data-language-autonym="Bahasa Indonesia" data-language-local-name="індонезійська" class="interlanguage-link-target">Bahasa Indonesia</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ie mw-list-item"><a href="https://ie.wikipedia.org/wiki/Eclesie_Catolic" title="Eclesie Catolic — інтерлінгве" lang="ie" hreflang="ie" data-title="Eclesie Catolic" data-language-autonym="Interlingue" data-language-local-name="інтерлінгве" class="interlanguage-link-target">Interlingue</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ilo mw-list-item"><a href="https://ilo.wikipedia.org/wiki/Simbaan_a_Katoliko" title="Simbaan a Katoliko — ілоканська" lang="ilo" hreflang="ilo" data-title="Simbaan a Katoliko" data-language-autonym="Ilokano" data-language-local-name="ілоканська" class="interlanguage-link-target">Ilokano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-io mw-list-item"><a href="https://io.wikipedia.org/wiki/Katolik_eklezio" title="Katolik eklezio — ідо" lang="io" hreflang="io" data-title="Katolik eklezio" data-language-autonym="Ido" data-language-local-name="ідо" class="interlanguage-link-target">Ido</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-is mw-list-item"><a href="https://is.wikipedia.org/wiki/R%C3%B3mversk-ka%C3%BE%C3%B3lska_kirkjan" title="Rómversk-kaþólska kirkjan — ісландська" lang="is" hreflang="is" data-title="Rómversk-kaþólska kirkjan" data-language-autonym="Íslenska" data-language-local-name="ісландська" class="interlanguage-link-target">Íslenska</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-it mw-list-item"><a href="https://it.wikipedia.org/wiki/Chiesa_cattolica" title="Chiesa cattolica — італійська" lang="it" hreflang="it" data-title="Chiesa cattolica" data-language-autonym="Italiano" data-language-local-name="італійська" class="interlanguage-link-target">Italiano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ja mw-list-item"><a href="https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%82%AB%E3%83%88%E3%83%AA%E3%83%83%E3%82%AF%E6%95%99%E4%BC%9A" title="カトリック教会 — японська" lang="ja" hreflang="ja" data-title="カトリック教会" data-language-autonym="日本語" data-language-local-name="японська" class="interlanguage-link-target">日本語</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jam mw-list-item"><a href="https://jam.wikipedia.org/wiki/Ruoman_Kiaklik_Choch" title="Ruoman Kiaklik Choch — Jamaican Creole English" lang="jam" hreflang="jam" data-title="Ruoman Kiaklik Choch" data-language-autonym="Patois" data-language-local-name="Jamaican Creole English" class="interlanguage-link-target">Patois</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jv badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://jv.wikipedia.org/wiki/Gr%C3%A9ja_Katulik" title="Gréja Katulik — яванська" lang="jv" hreflang="jv" data-title="Gréja Katulik" data-language-autonym="Jawa" data-language-local-name="яванська" class="interlanguage-link-target">Jawa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ka mw-list-item"><a href="https://ka.wikipedia.org/wiki/%E1%83%A0%E1%83%9D%E1%83%9B%E1%83%98%E1%83%A1_%E1%83%99%E1%83%90%E1%83%97%E1%83%9D%E1%83%9A%E1%83%98%E1%83%99%E1%83%A3%E1%83%A0%E1%83%98_%E1%83%94%E1%83%99%E1%83%9A%E1%83%94%E1%83%A1%E1%83%98%E1%83%90" title="რომის კათოლიკური ეკლესია — грузинська" lang="ka" hreflang="ka" data-title="რომის კათოლიკური ეკლესია" data-language-autonym="ქართული" data-language-local-name="грузинська" class="interlanguage-link-target">ქართული</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kbp mw-list-item"><a href="https://kbp.wikipedia.org/wiki/Katoliki_Cejewiye" title="Katoliki Cejewiye — Kabiye" lang="kbp" hreflang="kbp" data-title="Katoliki Cejewiye" data-language-autonym="Kabɩyɛ" data-language-local-name="Kabiye" class="interlanguage-link-target">Kabɩyɛ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kcg mw-list-item"><a href="https://kcg.wikipedia.org/wiki/Sot_%C3%81%CC%B1nietkhwi_Katolika" title="Sot Á̱nietkhwi Katolika — тіап" lang="kcg" hreflang="kcg" data-title="Sot Á̱nietkhwi Katolika" data-language-autonym="Tyap" data-language-local-name="тіап" class="interlanguage-link-target">Tyap</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kk mw-list-item"><a href="https://kk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D1%88%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%83%D1%96" title="Католик шіркеуі — казахська" lang="kk" hreflang="kk" data-title="Католик шіркеуі" data-language-autonym="Қазақша" data-language-local-name="казахська" class="interlanguage-link-target">Қазақша</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-km mw-list-item"><a href="https://km.wikipedia.org/wiki/%E1%9E%96%E1%9F%92%E1%9E%9A%E1%9F%87%E1%9E%9F%E1%9E%A0%E1%9E%82%E1%9E%98%E1%9E%93%E1%9F%8D%E1%9E%80%E1%9E%B6%E1%9E%8F%E1%9E%BC%E1%9E%9B%E1%9E%B7%E1%9E%80" title="ព្រះសហគមន៍កាតូលិក — кхмерська" lang="km" hreflang="km" data-title="ព្រះសហគមន៍កាតូលិក" data-language-autonym="ភាសាខ្មែរ" data-language-local-name="кхмерська" class="interlanguage-link-target">ភាសាខ្មែរ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kn mw-list-item"><a href="https://kn.wikipedia.org/wiki/%E0%B2%95%E0%B3%8D%E0%B2%AF%E0%B2%BE%E0%B2%A5%E0%B3%8B%E0%B2%B2%E0%B2%BF%E0%B2%95%E0%B3%8D_%E0%B2%9A%E0%B2%B0%E0%B3%8D%E0%B2%9A%E0%B3%8D" title="ಕ್ಯಾಥೋಲಿಕ್ ಚರ್ಚ್ — каннада" lang="kn" hreflang="kn" data-title="ಕ್ಯಾಥೋಲಿಕ್ ಚರ್ಚ್" data-language-autonym="ಕನ್ನಡ" data-language-local-name="каннада" class="interlanguage-link-target">ಕನ್ನಡ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ko mw-list-item"><a href="https://ko.wikipedia.org/wiki/%EB%A1%9C%EB%A7%88_%EA%B0%80%ED%86%A8%EB%A6%AD%EA%B5%90%ED%9A%8C" title="로마 가톨릭교회 — корейська" lang="ko" hreflang="ko" data-title="로마 가톨릭교회" data-language-autonym="한국어" data-language-local-name="корейська" class="interlanguage-link-target">한국어</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ku mw-list-item"><a href="https://ku.wikipedia.org/wiki/D%C3%AAra_katol%C3%AEk" title="Dêra katolîk — курдська" lang="ku" hreflang="ku" data-title="Dêra katolîk" data-language-autonym="Kurdî" data-language-local-name="курдська" class="interlanguage-link-target">Kurdî</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kw mw-list-item"><a href="https://kw.wikipedia.org/wiki/Eglos_Katholik_Romanek" title="Eglos Katholik Romanek — корнська" lang="kw" hreflang="kw" data-title="Eglos Katholik Romanek" data-language-autonym="Kernowek" data-language-local-name="корнська" class="interlanguage-link-target">Kernowek</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-la badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://la.wikipedia.org/wiki/Ecclesia_Catholica_Romana" title="Ecclesia Catholica Romana — латинська" lang="la" hreflang="la" data-title="Ecclesia Catholica Romana" data-language-autonym="Latina" data-language-local-name="латинська" class="interlanguage-link-target">Latina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lad mw-list-item"><a href="https://lad.wikipedia.org/wiki/Kilisia_Katolika" title="Kilisia Katolika — ладино" lang="lad" hreflang="lad" data-title="Kilisia Katolika" data-language-autonym="Ladino" data-language-local-name="ладино" class="interlanguage-link-target">Ladino</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lb mw-list-item"><a href="https://lb.wikipedia.org/wiki/Kathoulesch_Kierch" title="Kathoulesch Kierch — люксембурзька" lang="lb" hreflang="lb" data-title="Kathoulesch Kierch" data-language-autonym="Lëtzebuergesch" data-language-local-name="люксембурзька" class="interlanguage-link-target">Lëtzebuergesch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lfn mw-list-item"><a href="https://lfn.wikipedia.org/wiki/Eglesa_Catolica" title="Eglesa Catolica — Lingua Franca Nova" lang="lfn" hreflang="lfn" data-title="Eglesa Catolica" data-language-autonym="Lingua Franca Nova" data-language-local-name="Lingua Franca Nova" class="interlanguage-link-target">Lingua Franca Nova</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-li mw-list-item"><a href="https://li.wikipedia.org/wiki/Roems-Kathelieke_K%C3%A8rk" title="Roems-Kathelieke Kèrk — лімбургійська" lang="li" hreflang="li" data-title="Roems-Kathelieke Kèrk" data-language-autonym="Limburgs" data-language-local-name="лімбургійська" class="interlanguage-link-target">Limburgs</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lld mw-list-item"><a href="https://lld.wikipedia.org/wiki/Dlijia_catolica" title="Dlijia catolica — Ladin" lang="lld" hreflang="lld" data-title="Dlijia catolica" data-language-autonym="Ladin" data-language-local-name="Ladin" class="interlanguage-link-target">Ladin</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ln mw-list-item"><a href="https://ln.wikipedia.org/wiki/Ekel%C3%A9ziya_katolike" title="Ekeléziya katolike — лінгала" lang="ln" hreflang="ln" data-title="Ekeléziya katolike" data-language-autonym="Lingála" data-language-local-name="лінгала" class="interlanguage-link-target">Lingála</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lt mw-list-item"><a href="https://lt.wikipedia.org/wiki/Romos_Katalik%C5%B3_Ba%C5%BEny%C4%8Dia" title="Romos Katalikų Bažnyčia — литовська" lang="lt" hreflang="lt" data-title="Romos Katalikų Bažnyčia" data-language-autonym="Lietuvių" data-language-local-name="литовська" class="interlanguage-link-target">Lietuvių</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lv mw-list-item"><a href="https://lv.wikipedia.org/wiki/Romas_Kato%C4%BCu_bazn%C4%ABca" title="Romas Katoļu baznīca — латиська" lang="lv" hreflang="lv" data-title="Romas Katoļu baznīca" data-language-autonym="Latviešu" data-language-local-name="латиська" class="interlanguage-link-target">Latviešu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mai mw-list-item"><a href="https://mai.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B0%E0%A5%8B%E0%A4%AE%E0%A4%A8_%E0%A4%95%E0%A5%8D%E0%A4%AF%E0%A4%BE%E0%A4%A5%E0%A5%8B%E0%A4%B2%E0%A4%BF%E0%A4%95_%E0%A4%9A%E0%A4%B0%E0%A5%8D%E0%A4%9A" title="रोमन क्याथोलिक चर्च — майтхілі" lang="mai" hreflang="mai" data-title="रोमन क्याथोलिक चर्च" data-language-autonym="मैथिली" data-language-local-name="майтхілі" class="interlanguage-link-target">मैथिली</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-map-bms mw-list-item"><a href="https://map-bms.wikipedia.org/wiki/Gereja_Katolik_Roma" title="Gereja Katolik Roma — Banyumasan" lang="jv-x-bms" hreflang="jv-x-bms" data-title="Gereja Katolik Roma" data-language-autonym="Basa Banyumasan" data-language-local-name="Banyumasan" class="interlanguage-link-target">Basa Banyumasan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mg mw-list-item"><a href="https://mg.wikipedia.org/wiki/Eglizy_kat%C3%B4lika_r%C3%B4manina" title="Eglizy katôlika rômanina — малагасійська" lang="mg" hreflang="mg" data-title="Eglizy katôlika rômanina" data-language-autonym="Malagasy" data-language-local-name="малагасійська" class="interlanguage-link-target">Malagasy</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-min mw-list-item"><a href="https://min.wikipedia.org/wiki/Gereja_Katolik_Roma" title="Gereja Katolik Roma — мінангкабау" lang="min" hreflang="min" data-title="Gereja Katolik Roma" data-language-autonym="Minangkabau" data-language-local-name="мінангкабау" class="interlanguage-link-target">Minangkabau</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mk mw-list-item"><a href="https://mk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Римокатоличка црква — македонська" lang="mk" hreflang="mk" data-title="Римокатоличка црква" data-language-autonym="Македонски" data-language-local-name="македонська" class="interlanguage-link-target">Македонски</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ml mw-list-item"><a href="https://ml.wikipedia.org/wiki/%E0%B4%95%E0%B4%A4%E0%B5%8D%E0%B4%A4%E0%B5%8B%E0%B4%B2%E0%B4%BF%E0%B4%95%E0%B5%8D%E0%B4%95%E0%B4%BE%E0%B4%B8%E0%B4%AD" title="കത്തോലിക്കാസഭ — малаялам" lang="ml" hreflang="ml" data-title="കത്തോലിക്കാസഭ" data-language-autonym="മലയാളം" data-language-local-name="малаялам" class="interlanguage-link-target">മലയാളം</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mr mw-list-item"><a href="https://mr.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%95%E0%A5%85%E0%A4%A5%E0%A4%B2%E0%A4%BF%E0%A4%95_%E0%A4%9A%E0%A4%B0%E0%A5%8D%E0%A4%9A" title="कॅथलिक चर्च — маратхі" lang="mr" hreflang="mr" data-title="कॅथलिक चर्च" data-language-autonym="मराठी" data-language-local-name="маратхі" class="interlanguage-link-target">मराठी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ms mw-list-item"><a href="https://ms.wikipedia.org/wiki/Gereja_Katolik" title="Gereja Katolik — малайська" lang="ms" hreflang="ms" data-title="Gereja Katolik" data-language-autonym="Bahasa Melayu" data-language-local-name="малайська" class="interlanguage-link-target">Bahasa Melayu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mt mw-list-item"><a href="https://mt.wikipedia.org/wiki/Knisja_Kattolika" title="Knisja Kattolika — мальтійська" lang="mt" hreflang="mt" data-title="Knisja Kattolika" data-language-autonym="Malti" data-language-local-name="мальтійська" class="interlanguage-link-target">Malti</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mwl mw-list-item"><a href="https://mwl.wikipedia.org/wiki/Eigreija_Cat%C3%B3lica" title="Eigreija Católica — мірандська" lang="mwl" hreflang="mwl" data-title="Eigreija Católica" data-language-autonym="Mirandés" data-language-local-name="мірандська" class="interlanguage-link-target">Mirandés</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-my mw-list-item"><a href="https://my.wikipedia.org/wiki/%E1%80%80%E1%80%80%E1%80%BA%E1%80%9E%E1%80%9C%E1%80%85%E1%80%BA_%E1%80%A1%E1%80%9E%E1%80%84%E1%80%BA%E1%80%B8%E1%80%90%E1%80%B1%E1%80%AC%E1%80%BA" title="ကက်သလစ် အသင်းတော် — бірманська" lang="my" hreflang="my" data-title="ကက်သလစ် အသင်းတော်" data-language-autonym="မြန်မာဘာသာ" data-language-local-name="бірманська" class="interlanguage-link-target">မြန်မာဘာသာ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mzn mw-list-item"><a href="https://mzn.wikipedia.org/wiki/%DA%A9%D8%A7%D8%AA%D9%88%D9%84%DB%8C%DA%A9_%DA%A9%D9%84%DB%8C%D8%B3%D8%A7" title="کاتولیک کلیسا — мазандеранська" lang="mzn" hreflang="mzn" data-title="کاتولیک کلیسا" data-language-autonym="مازِرونی" data-language-local-name="мазандеранська" class="interlanguage-link-target">مازِرونی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nah mw-list-item"><a href="https://nah.wikipedia.org/wiki/Catolicismo_Romano" title="Catolicismo Romano — Nahuatl" lang="nah" hreflang="nah" data-title="Catolicismo Romano" data-language-autonym="Nāhuatl" data-language-local-name="Nahuatl" class="interlanguage-link-target">Nāhuatl</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nap mw-list-item"><a href="https://nap.wikipedia.org/wiki/Chiesia_cattoleca" title="Chiesia cattoleca — неаполітанська" lang="nap" hreflang="nap" data-title="Chiesia cattoleca" data-language-autonym="Napulitano" data-language-local-name="неаполітанська" class="interlanguage-link-target">Napulitano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nds mw-list-item"><a href="https://nds.wikipedia.org/wiki/R%C3%B6%C3%B6msch-kathoolsche_Kark" title="Röömsch-kathoolsche Kark — нижньонімецька" lang="nds" hreflang="nds" data-title="Röömsch-kathoolsche Kark" data-language-autonym="Plattdüütsch" data-language-local-name="нижньонімецька" class="interlanguage-link-target">Plattdüütsch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nds-nl mw-list-item"><a href="https://nds-nl.wikipedia.org/wiki/Rooms-Katholieke_Karke" title="Rooms-Katholieke Karke — нижньосаксонська" lang="nds-NL" hreflang="nds-NL" data-title="Rooms-Katholieke Karke" data-language-autonym="Nedersaksies" data-language-local-name="нижньосаксонська" class="interlanguage-link-target">Nedersaksies</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ne mw-list-item"><a href="https://ne.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%95%E0%A5%8D%E0%A4%AF%E0%A4%BE%E0%A4%A5%E0%A5%8B%E0%A4%B2%E0%A4%BF%E0%A4%95_%E0%A4%9A%E0%A4%B0%E0%A5%8D%E0%A4%9A" title="क्याथोलिक चर्च — непальська" lang="ne" hreflang="ne" data-title="क्याथोलिक चर्च" data-language-autonym="नेपाली" data-language-local-name="непальська" class="interlanguage-link-target">नेपाली</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nl mw-list-item"><a href="https://nl.wikipedia.org/wiki/Rooms-Katholieke_Kerk" title="Rooms-Katholieke Kerk — нідерландська" lang="nl" hreflang="nl" data-title="Rooms-Katholieke Kerk" data-language-autonym="Nederlands" data-language-local-name="нідерландська" class="interlanguage-link-target">Nederlands</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nn mw-list-item"><a href="https://nn.wikipedia.org/wiki/Den_katolske_kyrkja" title="Den katolske kyrkja — норвезька (нюношк)" lang="nn" hreflang="nn" data-title="Den katolske kyrkja" data-language-autonym="Norsk nynorsk" data-language-local-name="норвезька (нюношк)" class="interlanguage-link-target">Norsk nynorsk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-no mw-list-item"><a href="https://no.wikipedia.org/wiki/Den_katolske_kirke" title="Den katolske kirke — норвезька (букмол)" lang="nb" hreflang="nb" data-title="Den katolske kirke" data-language-autonym="Norsk bokmål" data-language-local-name="норвезька (букмол)" class="interlanguage-link-target">Norsk bokmål</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nrm mw-list-item"><a href="https://nrm.wikipedia.org/wiki/%C3%89glise_catholique" title="Église catholique — Norman" lang="nrf" hreflang="nrf" data-title="Église catholique" data-language-autonym="Nouormand" data-language-local-name="Norman" class="interlanguage-link-target">Nouormand</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nv mw-list-item"><a href="https://nv.wikipedia.org/wiki/%C3%89%C3%A9%CA%BC_neishoodii" title="Ééʼ neishoodii — навахо" lang="nv" hreflang="nv" data-title="Ééʼ neishoodii" data-language-autonym="Diné bizaad" data-language-local-name="навахо" class="interlanguage-link-target">Diné bizaad</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-oc mw-list-item"><a href="https://oc.wikipedia.org/wiki/Gl%C3%A8isa_Catolica_Romana" title="Glèisa Catolica Romana — окситанська" lang="oc" hreflang="oc" data-title="Glèisa Catolica Romana" data-language-autonym="Occitan" data-language-local-name="окситанська" class="interlanguage-link-target">Occitan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pa mw-list-item"><a href="https://pa.wikipedia.org/wiki/%E0%A8%95%E0%A9%88%E0%A8%A5%E0%A9%8B%E0%A8%B2%E0%A8%BF%E0%A8%95_%E0%A8%97%E0%A8%BF%E0%A8%B0%E0%A8%9C%E0%A8%BE%E0%A8%98%E0%A8%B0" title="ਕੈਥੋਲਿਕ ਗਿਰਜਾਘਰ — панджабі" lang="pa" hreflang="pa" data-title="ਕੈਥੋਲਿਕ ਗਿਰਜਾਘਰ" data-language-autonym="ਪੰਜਾਬੀ" data-language-local-name="панджабі" class="interlanguage-link-target">ਪੰਜਾਬੀ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pap mw-list-item"><a href="https://pap.wikipedia.org/wiki/Iglesia_Catolico_Romano" title="Iglesia Catolico Romano — папʼяменто" lang="pap" hreflang="pap" data-title="Iglesia Catolico Romano" data-language-autonym="Papiamentu" data-language-local-name="папʼяменто" class="interlanguage-link-target">Papiamentu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pcd mw-list-item"><a href="https://pcd.wikipedia.org/wiki/%C3%89glise_Catolike" title="Église Catolike — Picard" lang="pcd" hreflang="pcd" data-title="Église Catolike" data-language-autonym="Picard" data-language-local-name="Picard" class="interlanguage-link-target">Picard</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pdc mw-list-item"><a href="https://pdc.wikipedia.org/wiki/Gedollische_Kaerich" title="Gedollische Kaerich — Pennsylvania German" lang="pdc" hreflang="pdc" data-title="Gedollische Kaerich" data-language-autonym="Deitsch" data-language-local-name="Pennsylvania German" class="interlanguage-link-target">Deitsch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pl mw-list-item"><a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/Ko%C5%9Bci%C3%B3%C5%82_katolicki" title="Kościół katolicki — польська" lang="pl" hreflang="pl" data-title="Kościół katolicki" data-language-autonym="Polski" data-language-local-name="польська" class="interlanguage-link-target">Polski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pms badge-Q70894304 mw-list-item" title=""><a href="https://pms.wikipedia.org/wiki/Cesa_Cat%C3%B2lica" title="Cesa Catòlica — Piedmontese" lang="pms" hreflang="pms" data-title="Cesa Catòlica" data-language-autonym="Piemontèis" data-language-local-name="Piedmontese" class="interlanguage-link-target">Piemontèis</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pnb mw-list-item"><a href="https://pnb.wikipedia.org/wiki/%DA%A9%DB%8C%D8%AA%DA%BE%D9%88%D9%84%DA%A9_%DA%86%D8%B1%DA%86" title="کیتھولک چرچ — Western Punjabi" lang="pnb" hreflang="pnb" data-title="کیتھولک چرچ" data-language-autonym="پنجابی" data-language-local-name="Western Punjabi" class="interlanguage-link-target">پنجابی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ps mw-list-item"><a href="https://ps.wikipedia.org/wiki/%DA%A9%D8%A7%D8%AA%D9%88%D9%84%DB%8C%DA%A9%D9%87_%DA%A9%D9%84%DB%8C%D8%B3%D8%A7" title="کاتولیکه کلیسا — пушту" lang="ps" hreflang="ps" data-title="کاتولیکه کلیسا" data-language-autonym="پښتو" data-language-local-name="пушту" class="interlanguage-link-target">پښتو</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pt badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://pt.wikipedia.org/wiki/Igreja_Cat%C3%B3lica" title="Igreja Católica — португальська" lang="pt" hreflang="pt" data-title="Igreja Católica" data-language-autonym="Português" data-language-local-name="португальська" class="interlanguage-link-target">Português</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-qu mw-list-item"><a href="https://qu.wikipedia.org/wiki/Kathuliku_Inlisya" title="Kathuliku Inlisya — кечуа" lang="qu" hreflang="qu" data-title="Kathuliku Inlisya" data-language-autonym="Runa Simi" data-language-local-name="кечуа" class="interlanguage-link-target">Runa Simi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rm mw-list-item"><a href="https://rm.wikipedia.org/wiki/Baselgia_catolica_romana" title="Baselgia catolica romana — ретороманська" lang="rm" hreflang="rm" data-title="Baselgia catolica romana" data-language-autonym="Rumantsch" data-language-local-name="ретороманська" class="interlanguage-link-target">Rumantsch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ro mw-list-item"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/Biserica_Catolic%C4%83" title="Biserica Catolică — румунська" lang="ro" hreflang="ro" data-title="Biserica Catolică" data-language-autonym="Română" data-language-local-name="румунська" class="interlanguage-link-target">Română</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-roa-rup mw-list-item"><a href="https://roa-rup.wikipedia.org/wiki/Bisearic%C3%A3_C%C3%A3tulic%C3%A3" title="Bisearicã Cãtulicã — арумунська" lang="rup" hreflang="rup" data-title="Bisearicã Cãtulicã" data-language-autonym="Armãneashti" data-language-local-name="арумунська" class="interlanguage-link-target">Armãneashti</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rsk mw-list-item"><a href="https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%97%D1%86%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Римокатолїцка церква — Pannonian Rusyn" lang="rsk" hreflang="rsk" data-title="Римокатолїцка церква" data-language-autonym="Руски" data-language-local-name="Pannonian Rusyn" class="interlanguage-link-target">Руски</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ru mw-list-item"><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8C" title="Католическая церковь — російська" lang="ru" hreflang="ru" data-title="Католическая церковь" data-language-autonym="Русский" data-language-local-name="російська" class="interlanguage-link-target">Русский</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rue mw-list-item"><a href="https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2" title="Римокатолицька церьков — Rusyn" lang="rue" hreflang="rue" data-title="Римокатолицька церьков" data-language-autonym="Русиньскый" data-language-local-name="Rusyn" class="interlanguage-link-target">Русиньскый</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sah mw-list-item"><a href="https://sah.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A2%D0%B0%D2%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0_%D0%B4%D1%8C%D0%B8%D1%8D%D1%82%D1%8D" title="Католик Таҥара дьиэтэ — саха" lang="sah" hreflang="sah" data-title="Католик Таҥара дьиэтэ" data-language-autonym="Саха тыла" data-language-local-name="саха" class="interlanguage-link-target">Саха тыла</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-scn mw-list-item"><a href="https://scn.wikipedia.org/wiki/Chiesa_Catt%C3%B2lica_Rumana" title="Chiesa Cattòlica Rumana — сицилійська" lang="scn" hreflang="scn" data-title="Chiesa Cattòlica Rumana" data-language-autonym="Sicilianu" data-language-local-name="сицилійська" class="interlanguage-link-target">Sicilianu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sco mw-list-item"><a href="https://sco.wikipedia.org/wiki/Catholic_Kirk" title="Catholic Kirk — шотландська" lang="sco" hreflang="sco" data-title="Catholic Kirk" data-language-autonym="Scots" data-language-local-name="шотландська" class="interlanguage-link-target">Scots</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-se mw-list-item"><a href="https://se.wikipedia.org/wiki/Katolala%C5%A1_girku" title="Katolalaš girku — північносаамська" lang="se" hreflang="se" data-title="Katolalaš girku" data-language-autonym="Davvisámegiella" data-language-local-name="північносаамська" class="interlanguage-link-target">Davvisámegiella</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sh mw-list-item"><a href="https://sh.wikipedia.org/wiki/Katoli%C4%8Dka_crkva" title="Katolička crkva — сербсько-хорватська" lang="sh" hreflang="sh" data-title="Katolička crkva" data-language-autonym="Srpskohrvatski / српскохрватски" data-language-local-name="сербсько-хорватська" class="interlanguage-link-target">Srpskohrvatski / српскохрватски</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-si mw-list-item"><a href="https://si.wikipedia.org/wiki/%E0%B6%9A%E0%B6%AD%E0%B7%9D%E0%B6%BD%E0%B7%92%E0%B6%9A_%E0%B7%83%E0%B6%B7%E0%B7%8F%E0%B7%80" title="කතෝලික සභාව — сингальська" lang="si" hreflang="si" data-title="කතෝලික සභාව" data-language-autonym="සිංහල" data-language-local-name="сингальська" class="interlanguage-link-target">සිංහල</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-simple mw-list-item"><a href="https://simple.wikipedia.org/wiki/Catholic_Church" title="Catholic Church — Simple English" lang="en-simple" hreflang="en-simple" data-title="Catholic Church" data-language-autonym="Simple English" data-language-local-name="Simple English" class="interlanguage-link-target">Simple English</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sk mw-list-item"><a href="https://sk.wikipedia.org/wiki/Katol%C3%ADcka_cirkev_(latinsk%C3%A1_cirkev_a_v%C3%BDchodn%C3%A9_katol%C3%ADcke_cirkvi)" title="Katolícka cirkev (latinská cirkev a východné katolícke cirkvi) — словацька" lang="sk" hreflang="sk" data-title="Katolícka cirkev (latinská cirkev a východné katolícke cirkvi)" data-language-autonym="Slovenčina" data-language-local-name="словацька" class="interlanguage-link-target">Slovenčina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sl mw-list-item"><a href="https://sl.wikipedia.org/wiki/Rimskokatoli%C5%A1ka_cerkev" title="Rimskokatoliška cerkev — словенська" lang="sl" hreflang="sl" data-title="Rimskokatoliška cerkev" data-language-autonym="Slovenščina" data-language-local-name="словенська" class="interlanguage-link-target">Slovenščina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sq mw-list-item"><a href="https://sq.wikipedia.org/wiki/Kisha_Katolike" title="Kisha Katolike — албанська" lang="sq" hreflang="sq" data-title="Kisha Katolike" data-language-autonym="Shqip" data-language-local-name="албанська" class="interlanguage-link-target">Shqip</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sr mw-list-item"><a href="https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Католичка црква — сербська" lang="sr" hreflang="sr" data-title="Католичка црква" data-language-autonym="Српски / srpski" data-language-local-name="сербська" class="interlanguage-link-target">Српски / srpski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-stq mw-list-item"><a href="https://stq.wikipedia.org/wiki/Katoolske_S%C3%A4%C3%A4rke" title="Katoolske Säärke — Saterland Frisian" lang="stq" hreflang="stq" data-title="Katoolske Säärke" data-language-autonym="Seeltersk" data-language-local-name="Saterland Frisian" class="interlanguage-link-target">Seeltersk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-su mw-list-item"><a href="https://su.wikipedia.org/wiki/Gereja_Katolik_Roma" title="Gereja Katolik Roma — сунданська" lang="su" hreflang="su" data-title="Gereja Katolik Roma" data-language-autonym="Sunda" data-language-local-name="сунданська" class="interlanguage-link-target">Sunda</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sv mw-list-item"><a href="https://sv.wikipedia.org/wiki/Romersk-katolska_kyrkan" title="Romersk-katolska kyrkan — шведська" lang="sv" hreflang="sv" data-title="Romersk-katolska kyrkan" data-language-autonym="Svenska" data-language-local-name="шведська" class="interlanguage-link-target">Svenska</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sw mw-list-item"><a href="https://sw.wikipedia.org/wiki/Kanisa_Katoliki" title="Kanisa Katoliki — суахілі" lang="sw" hreflang="sw" data-title="Kanisa Katoliki" data-language-autonym="Kiswahili" data-language-local-name="суахілі" class="interlanguage-link-target">Kiswahili</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-szl mw-list-item"><a href="https://szl.wikipedia.org/wiki/Rzimskokatolicki_ko%C5%9B%C4%87%C5%AF%C5%82" title="Rzimskokatolicki kośćůł — Silesian" lang="szl" hreflang="szl" data-title="Rzimskokatolicki kośćůł" data-language-autonym="Ślůnski" data-language-local-name="Silesian" class="interlanguage-link-target">Ślůnski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ta mw-list-item"><a href="https://ta.wikipedia.org/wiki/%E0%AE%95%E0%AE%A4%E0%AF%8D%E0%AE%A4%E0%AF%8B%E0%AE%B2%E0%AE%BF%E0%AE%95%E0%AF%8D%E0%AE%95_%E0%AE%A4%E0%AE%BF%E0%AE%B0%E0%AF%81%E0%AE%9A%E0%AF%8D%E0%AE%9A%E0%AE%AA%E0%AF%88" title="கத்தோலிக்க திருச்சபை — тамільська" lang="ta" hreflang="ta" data-title="கத்தோலிக்க திருச்சபை" data-language-autonym="தமிழ்" data-language-local-name="тамільська" class="interlanguage-link-target">தமிழ்</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-te mw-list-item"><a href="https://te.wikipedia.org/wiki/%E0%B0%95%E0%B0%BE%E0%B0%A5%E0%B0%B2%E0%B0%BF%E0%B0%95%E0%B1%8D_%E0%B0%9A%E0%B0%B0%E0%B1%8D%E0%B0%9A%E0%B0%BF" title="కాథలిక్ చర్చి — телугу" lang="te" hreflang="te" data-title="కాథలిక్ చర్చి" data-language-autonym="తెలుగు" data-language-local-name="телугу" class="interlanguage-link-target">తెలుగు</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tg mw-list-item"><a href="https://tg.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%B8_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D3%A3" title="Калисои католикӣ — таджицька" lang="tg" hreflang="tg" data-title="Калисои католикӣ" data-language-autonym="Тоҷикӣ" data-language-local-name="таджицька" class="interlanguage-link-target">Тоҷикӣ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-th mw-list-item"><a href="https://th.wikipedia.org/wiki/%E0%B9%82%E0%B8%A3%E0%B8%A1%E0%B8%B1%E0%B8%99%E0%B8%84%E0%B8%B2%E0%B8%97%E0%B8%AD%E0%B8%A5%E0%B8%B4%E0%B8%81" title="โรมันคาทอลิก — тайська" lang="th" hreflang="th" data-title="โรมันคาทอลิก" data-language-autonym="ไทย" data-language-local-name="тайська" class="interlanguage-link-target">ไทย</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tl mw-list-item"><a href="https://tl.wikipedia.org/wiki/Simbahang_Katolikong_Romano" title="Simbahang Katolikong Romano — тагальська" lang="tl" hreflang="tl" data-title="Simbahang Katolikong Romano" data-language-autonym="Tagalog" data-language-local-name="тагальська" class="interlanguage-link-target">Tagalog</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tr mw-list-item"><a href="https://tr.wikipedia.org/wiki/Katolik_Kilisesi" title="Katolik Kilisesi — турецька" lang="tr" hreflang="tr" data-title="Katolik Kilisesi" data-language-autonym="Türkçe" data-language-local-name="турецька" class="interlanguage-link-target">Türkçe</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tt mw-list-item"><a href="https://tt.wikipedia.org/wiki/Katolik_%C3%A7irk%C3%A4w" title="Katolik çirkäw — татарська" lang="tt" hreflang="tt" data-title="Katolik çirkäw" data-language-autonym="Татарча / tatarça" data-language-local-name="татарська" class="interlanguage-link-target">Татарча / tatarça</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ur mw-list-item"><a href="https://ur.wikipedia.org/wiki/%DA%A9%D8%A7%D8%AA%DA%BE%D9%88%D9%84%DA%A9_%DA%A9%D9%84%DB%8C%D8%B3%DB%8C%D8%A7" title="کاتھولک کلیسیا — урду" lang="ur" hreflang="ur" data-title="کاتھولک کلیسیا" data-language-autonym="اردو" data-language-local-name="урду" class="interlanguage-link-target">اردو</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-uz mw-list-item"><a href="https://uz.wikipedia.org/wiki/Katolik_cherkovi" title="Katolik cherkovi — узбецька" lang="uz" hreflang="uz" data-title="Katolik cherkovi" data-language-autonym="Oʻzbekcha / ўзбекча" data-language-local-name="узбецька" class="interlanguage-link-target">Oʻzbekcha / ўзбекча</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vec mw-list-item"><a href="https://vec.wikipedia.org/wiki/Ceza_Cat%C3%B2%C5%82ega" title="Ceza Catòłega — Venetian" lang="vec" hreflang="vec" data-title="Ceza Catòłega" data-language-autonym="Vèneto" data-language-local-name="Venetian" class="interlanguage-link-target">Vèneto</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vep mw-list-item"><a href="https://vep.wikipedia.org/wiki/Katoline_jumalankodikund" title="Katoline jumalankodikund — Veps" lang="vep" hreflang="vep" data-title="Katoline jumalankodikund" data-language-autonym="Vepsän kel’" data-language-local-name="Veps" class="interlanguage-link-target">Vepsän kel’</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vi mw-list-item"><a href="https://vi.wikipedia.org/wiki/Gi%C3%A1o_h%E1%BB%99i_C%C3%B4ng_gi%C3%A1o" title="Giáo hội Công giáo — вʼєтнамська" lang="vi" hreflang="vi" data-title="Giáo hội Công giáo" data-language-autonym="Tiếng Việt" data-language-local-name="вʼєтнамська" class="interlanguage-link-target">Tiếng Việt</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vls mw-list-item"><a href="https://vls.wikipedia.org/wiki/Katholieke_kerke" title="Katholieke kerke — West Flemish" lang="vls" hreflang="vls" data-title="Katholieke kerke" data-language-autonym="West-Vlams" data-language-local-name="West Flemish" class="interlanguage-link-target">West-Vlams</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vo mw-list-item"><a href="https://vo.wikipedia.org/wiki/Gl%C3%BCg_Katulik" title="Glüg Katulik — волапюк" lang="vo" hreflang="vo" data-title="Glüg Katulik" data-language-autonym="Volapük" data-language-local-name="волапюк" class="interlanguage-link-target">Volapük</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-war mw-list-item"><a href="https://war.wikipedia.org/wiki/Singbahan_Katoliko" title="Singbahan Katoliko — варай" lang="war" hreflang="war" data-title="Singbahan Katoliko" data-language-autonym="Winaray" data-language-local-name="варай" class="interlanguage-link-target">Winaray</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wuu mw-list-item"><a href="https://wuu.wikipedia.org/wiki/%E5%A4%A9%E4%B8%BB%E6%95%8E%E6%9C%83" title="天主敎會 — китайська уська" lang="wuu" hreflang="wuu" data-title="天主敎會" data-language-autonym="吴语" data-language-local-name="китайська уська" class="interlanguage-link-target">吴语</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-yi mw-list-item"><a href="https://yi.wikipedia.org/wiki/%D7%A7%D7%90%D7%98%D7%95%D7%99%D7%9C%D7%99%D7%A9%D7%A2_%D7%A7%D7%99%D7%A8%D7%9B%D7%A2" title="קאטוילישע קירכע — їдиш" lang="yi" hreflang="yi" data-title="קאטוילישע קירכע" data-language-autonym="ייִדיש" data-language-local-name="їдиш" class="interlanguage-link-target">ייִדיש</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-yo mw-list-item"><a href="https://yo.wikipedia.org/wiki/%C3%8Cj%E1%BB%8D_K%C3%A1t%C3%B3l%C3%ACk%C3%AC" title="Ìjọ Kátólìkì — йоруба" lang="yo" hreflang="yo" data-title="Ìjọ Kátólìkì" data-language-autonym="Yorùbá" data-language-local-name="йоруба" class="interlanguage-link-target">Yorùbá</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh mw-list-item"><a href="https://zh.wikipedia.org/wiki/%E5%A4%A9%E4%B8%BB%E6%95%99%E6%9C%83" title="天主教會 — китайська" lang="zh" hreflang="zh" data-title="天主教會" data-language-autonym="中文" data-language-local-name="китайська" class="interlanguage-link-target">中文</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-min-nan mw-list-item"><a href="https://zh-min-nan.wikipedia.org/wiki/Thian-ch%C3%BA-k%C3%A0u" title="Thian-chú-kàu — південноміньська" lang="nan" hreflang="nan" data-title="Thian-chú-kàu" data-language-autonym="閩南語 / Bân-lâm-gú" data-language-local-name="південноміньська" class="interlanguage-link-target">閩南語 / Bân-lâm-gú</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-yue mw-list-item"><a href="https://zh-yue.wikipedia.org/wiki/%E5%A4%A9%E4%B8%BB%E6%95%99%E6%9C%83" title="天主教會 — кантонська" lang="yue" hreflang="yue" data-title="天主教會" data-language-autonym="粵語" data-language-local-name="кантонська" class="interlanguage-link-target">粵語</a></li> </ul> <div class="after-portlet after-portlet-lang"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q9592#sitelinks-wikipedia" title="Редагувати міжмовні посилання" class="wbc-editpage">Редагувати посилання</a></div> </div> </nav> </div> </div> <footer id="footer" class="mw-footer" > <ul id="footer-info"> <li id="footer-info-lastmod"> Цю сторінку востаннє відредаговано о 15:06, 27 липня 2024.</li> <li id="footer-info-copyright">Текст доступний на умовах ліцензії <a rel="nofollow" class="external text" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-ShareAlike</a>; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. <a class="external text" href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Policy:Terms_of_Use/uk">Умови використання</a>.</li> </ul> <ul id="footer-places"> <li id="footer-places-privacy"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li> <li id="footer-places-about"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE">Про Вікіпедію</a></li> <li id="footer-places-disclaimers"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96">Відмова від відповідальності</a></li> <li id="footer-places-contact"><a href="//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Зворотний_зв%27язок">Зворотний зв'язок</a></li> <li id="footer-places-wm-codeofconduct"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct">Кодекс поведінки</a></li> <li id="footer-places-developers"><a href="https://developer.wikimedia.org">Розробники</a></li> <li id="footer-places-statslink"><a href="https://stats.wikimedia.org/#/uk.wikipedia.org">Статистика</a></li> <li id="footer-places-cookiestatement"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Cookie_statement">Куки</a></li> <li id="footer-places-mobileview"><a href="//uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0&mobileaction=toggle_view_mobile" class="noprint stopMobileRedirectToggle">Мобільний вигляд</a></li> </ul> <ul id="footer-icons" class="noprint"> <li id="footer-copyrightico"><a href="https://wikimediafoundation.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/static/images/footer/wikimedia-button.svg" width="84" height="29" alt="Wikimedia Foundation" loading="lazy"></a></li> <li id="footer-poweredbyico"><a href="https://www.mediawiki.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/w/resources/assets/poweredby_mediawiki.svg" alt="Powered by MediaWiki" width="88" height="31" loading="lazy"></a></li> </ul> </footer> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("This page is using the deprecated ResourceLoader module \"codex-search-styles\".\n[1.43] Use a CodexModule with codexComponents to set your specific components used: https://www.mediawiki.org/wiki/Codex#Using_a_limited_subset_of_components");mw.config.set({"wgHostname":"mw-web.codfw.main-57488d5c7d-r49vh","wgBackendResponseTime":246,"wgPageParseReport":{"limitreport":{"cputime":"2.783","walltime":"3.697","ppvisitednodes":{"value":12637,"limit":1000000},"postexpandincludesize":{"value":381271,"limit":2097152},"templateargumentsize":{"value":43135,"limit":2097152},"expansiondepth":{"value":16,"limit":100},"expensivefunctioncount":{"value":18,"limit":500},"unstrip-depth":{"value":1,"limit":20},"unstrip-size":{"value":504301,"limit":5000000},"entityaccesscount":{"value":10,"limit":400},"timingprofile":["100.00% 2765.516 1 -total"," 30.91% 854.931 1 Шаблон:Ac"," 30.29% 837.686 2 Шаблон:Reflist"," 17.17% 474.872 82 Шаблон:Cite_web"," 14.91% 412.467 1 Шаблон:Християнська_деномінація"," 14.65% 405.026 1 Шаблон:Картка"," 5.50% 152.151 10 Шаблон:Lang-la"," 5.08% 140.533 3 Шаблон:Wikidata"," 4.59% 126.992 3 Шаблон:Refn"," 2.87% 79.455 14 Шаблон:Cite_news"]},"scribunto":{"limitreport-timeusage":{"value":"1.347","limit":"10.000"},"limitreport-memusage":{"value":18923799,"limit":52428800},"limitreport-logs":"Loaded datatype wikibase-item of P112 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\n","limitreport-profile":[["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getLabel","200","14.3"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::callParserFunction","200","14.3"],["?","180","12.9"],["dataWrapper \u003Cmw.lua:672\u003E","140","10.0"],["recursiveClone \u003CmwInit.lua:45\u003E","120","8.6"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getEntity","60","4.3"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getExpandedArgument","40","2.9"],["type","40","2.9"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::find","40","2.9"],["insert","40","2.9"],["[others]","340","24.3"]]},"cachereport":{"origin":"mw-web.codfw.main-6df7948d6c-nb8xg","timestamp":"20241127150148","ttl":2592000,"transientcontent":false}}});});</script> <script type="application/ld+json">{"@context":"https:\/\/schema.org","@type":"Article","name":"\u041a\u0430\u0442\u043e\u043b\u0438\u0446\u044c\u043a\u0430 \u0446\u0435\u0440\u043a\u0432\u0430","url":"https:\/\/uk.wikipedia.org\/wiki\/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0","sameAs":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q9592","mainEntity":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q9592","author":{"@type":"Organization","name":"\u0423\u0447\u0430\u0441\u043d\u0438\u043a\u0438 \u043f\u0440\u043e\u0435\u043a\u0442\u0456\u0432 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430"},"publisher":{"@type":"Organization","name":"\u0424\u043e\u043d\u0434 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430","logo":{"@type":"ImageObject","url":"https:\/\/www.wikimedia.org\/static\/images\/wmf-hor-googpub.png"}},"datePublished":"2004-09-21T08:24:15Z","image":"https:\/\/upload.wikimedia.org\/wikipedia\/commons\/0\/0e\/Saint_Peter%27s_Basilica_facade%2C_Rome%2C_Italy.jpg","headline":"\u043d\u0430\u0439\u0431\u0456\u043b\u044c\u0448\u0430 \u0445\u0440\u0438\u0441\u0442\u0438\u044f\u043d\u0441\u044c\u043a\u0430 \u0446\u0435\u0440\u043a\u0432\u0430"}</script> </body> </html>