CINXE.COM

<!DOCTYPE html> <html class="client-nojs vector-feature-language-in-header-enabled vector-feature-language-in-main-page-header-disabled vector-feature-page-tools-pinned-disabled vector-feature-toc-pinned-clientpref-1 vector-feature-main-menu-pinned-disabled vector-feature-limited-width-clientpref-1 vector-feature-limited-width-content-disabled vector-feature-custom-font-size-clientpref-1 vector-feature-appearance-pinned-clientpref-1 vector-feature-night-mode-enabled skin-theme-clientpref-day vector-sticky-header-enabled vector-toc-not-available" lang="uk" dir="ltr"> <head> <meta charset="UTF-8"> <title>Перегляд вихідного коду сторінки Птахи — Вікіпедія</title> <script>(function(){var className="client-js vector-feature-language-in-header-enabled vector-feature-language-in-main-page-header-disabled vector-feature-page-tools-pinned-disabled vector-feature-toc-pinned-clientpref-1 vector-feature-main-menu-pinned-disabled vector-feature-limited-width-clientpref-1 vector-feature-limited-width-content-disabled vector-feature-custom-font-size-clientpref-1 vector-feature-appearance-pinned-clientpref-1 vector-feature-night-mode-enabled skin-theme-clientpref-day vector-sticky-header-enabled vector-toc-not-available";var cookie=document.cookie.match(/(?:^|; )ukwikimwclientpreferences=([^;]+)/);if(cookie){cookie[1].split('%2C').forEach(function(pref){className=className.replace(new RegExp('(^| )'+pref.replace(/-clientpref-\w+$|[^\w-]+/g,'')+'-clientpref-\\w+( |$)'),'$1'+pref+'$2');});}document.documentElement.className=className;}());RLCONF={"wgBreakFrames":true,"wgSeparatorTransformTable":[",\t."," \t,"],"wgDigitTransformTable":["",""],"wgDefaultDateFormat": "dmy","wgMonthNames":["","січень","лютий","березень","квітень","травень","червень","липень","серпень","вересень","жовтень","листопад","грудень"],"wgRequestId":"c35692ea-93d5-435c-9bb2-d352a2df111c","wgCanonicalNamespace":"","wgCanonicalSpecialPageName":false,"wgNamespaceNumber":0,"wgPageName":"Птахи","wgTitle":"Птахи","wgCurRevisionId":44478628,"wgRevisionId":0,"wgArticleId":10133,"wgIsArticle":false,"wgIsRedirect":false,"wgAction":"edit","wgUserName":null,"wgUserGroups":["*"],"wgCategories":[],"wgPageViewLanguage":"uk","wgPageContentLanguage":"uk","wgPageContentModel":"wikitext","wgRelevantPageName":"Птахи","wgRelevantArticleId":10133,"wgIsProbablyEditable":true,"wgRelevantPageIsProbablyEditable":true,"wgRestrictionEdit":[],"wgRestrictionMove":[],"wgNoticeProject":"wikipedia","wgCiteReferencePreviewsActive":true,"wgFlaggedRevsParams":{"tags":{"accuracy":{"levels":3}}},"wgStableRevisionId" :44478628,"wgMediaViewerOnClick":true,"wgMediaViewerEnabledByDefault":true,"wgPopupsFlags":0,"wgVisualEditor":{"pageLanguageCode":"uk","pageLanguageDir":"ltr","pageVariantFallbacks":"uk"},"wgMFDisplayWikibaseDescriptions":{"search":true,"watchlist":true,"tagline":true,"nearby":true},"wgWMESchemaEditAttemptStepOversample":false,"wgWMEPageLength":200000,"wgEditSubmitButtonLabelPublish":true,"wgULSPosition":"interlanguage","wgULSisCompactLinksEnabled":false,"wgVector2022LanguageInHeader":true,"wgULSisLanguageSelectorEmpty":false,"wgCheckUserClientHintsHeadersJsApi":["brands","architecture","bitness","fullVersionList","mobile","model","platform","platformVersion"],"GEHomepageSuggestedEditsEnableTopics":true,"wgGETopicsMatchModeEnabled":false,"wgGEStructuredTaskRejectionReasonTextInputEnabled":false,"wgGELevelingUpEnabledForUser":false};RLSTATE={"ext.globalCssJs.user.styles":"ready","site.styles":"ready","user.styles":"ready","ext.globalCssJs.user":"ready","user":"ready","user.options": "loading","skins.vector.search.codex.styles":"ready","skins.vector.styles":"ready","skins.vector.icons":"ready","ext.charinsert.styles":"ready","ext.flaggedRevs.basic":"ready","mediawiki.codex.messagebox.styles":"ready","ext.wikimediamessages.styles":"ready","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript":"ready","ext.uls.interlanguage":"ready"};RLPAGEMODULES=["mediawiki.action.edit.collapsibleFooter","site","mediawiki.page.ready","skins.vector.js","ext.centralNotice.geoIP","ext.charinsert","ext.flaggedRevs.advanced","ext.gadget.CurIDLink","ext.gadget.collapserefs","ext.gadget.showContributorContent","ext.gadget.switcher","ext.gadget.edittop","ext.gadget.new-section","ext.gadget.newTopicOnTop","ext.gadget.MonobookToolbarStandard","ext.gadget.ProtectionIndicator","ext.gadget.Statistics","ext.gadget.interwiki-langlist","ext.urlShortener.toolbar","ext.centralauth.centralautologin","ext.popups","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.init","ext.visualEditor.targetLoader", "ext.echo.centralauth","ext.eventLogging","ext.wikimediaEvents","ext.navigationTiming","ext.uls.interface","ext.cx.eventlogging.campaigns","ext.checkUser.clientHints","ext.growthExperiments.SuggestedEditSession"];</script> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.loader.impl(function(){return["user.options@12s5i",function($,jQuery,require,module){mw.user.tokens.set({"patrolToken":"+\\","watchToken":"+\\","csrfToken":"+\\"}); }];});});</script> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=ext.charinsert.styles%7Cext.flaggedRevs.basic%7Cext.uls.interlanguage%7Cext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript%7Cext.wikimediamessages.styles%7Cmediawiki.codex.messagebox.styles%7Cskins.vector.icons%2Cstyles%7Cskins.vector.search.codex.styles&only=styles&skin=vector-2022"> <script async="" src="/w/load.php?lang=uk&modules=startup&only=scripts&raw=1&skin=vector-2022"></script> <meta name="ResourceLoaderDynamicStyles" content=""> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=site.styles&only=styles&skin=vector-2022"> <meta name="generator" content="MediaWiki 1.44.0-wmf.18"> <meta name="referrer" content="origin"> <meta name="referrer" content="origin-when-cross-origin"> <meta name="robots" content="noindex,nofollow,max-image-preview:standard"> <meta name="format-detection" content="telephone=no"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d2/Bird_Diversity_2011.png"> <meta property="og:image:width" content="1200"> <meta property="og:image:height" content="1781"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d2/Bird_Diversity_2011.png"> <meta property="og:image:width" content="800"> <meta property="og:image:height" content="1187"> <meta property="og:image:width" content="640"> <meta property="og:image:height" content="950"> <meta name="viewport" content="width=1120"> <meta property="og:title" content="Перегляд вихідного коду сторінки Птахи — Вікіпедія"> <meta property="og:type" content="website"> <link rel="alternate" media="only screen and (max-width: 640px)" href="//uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8"> <link rel="alternate" type="application/x-wiki" title="Редагувати" href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8&action=edit"> <link rel="apple-touch-icon" href="/static/apple-touch/wikipedia.png"> <link rel="icon" href="/static/favicon/wikipedia.ico"> <link rel="search" type="application/opensearchdescription+xml" href="/w/rest.php/v1/search" title="Вікіпедія (uk)"> <link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" href="//uk.wikipedia.org/w/api.php?action=rsd"> <link rel="canonical" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8"> <link rel="license" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk"> <link rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Вікіпедія — Atom-стрічка" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&feed=atom"> <link rel="dns-prefetch" href="login.wikimedia.org"> </head> <body class="skin--responsive skin-vector skin-vector-search-vue mediawiki ltr sitedir-ltr mw-hide-empty-elt ns-0 ns-subject mw-editable page-Птахи rootpage-Птахи skin-vector-2022 action-edit"><a class="mw-jump-link" href="#bodyContent">Перейти до вмісту</a> <div class="vector-header-container"> <header class="vector-header mw-header"> <div class="vector-header-start"> <nav class="vector-main-menu-landmark" aria-label="Сайт"> <div id="vector-main-menu-dropdown" class="vector-dropdown vector-main-menu-dropdown vector-button-flush-left vector-button-flush-right" title="Головне меню" > <input type="checkbox" id="vector-main-menu-dropdown-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-vector-main-menu-dropdown" class="vector-dropdown-checkbox " aria-label="Головне меню" > <label id="vector-main-menu-dropdown-label" for="vector-main-menu-dropdown-checkbox" class="vector-dropdown-label cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only " aria-hidden="true" ><span class="vector-icon mw-ui-icon-menu mw-ui-icon-wikimedia-menu"></span> <span class="vector-dropdown-label-text">Головне меню</span> </label> <div class="vector-dropdown-content"> <div id="vector-main-menu-unpinned-container" class="vector-unpinned-container"> <div id="vector-main-menu" class="vector-main-menu vector-pinnable-element"> <div class="vector-pinnable-header vector-main-menu-pinnable-header vector-pinnable-header-unpinned" data-feature-name="main-menu-pinned" data-pinnable-element-id="vector-main-menu" data-pinned-container-id="vector-main-menu-pinned-container" data-unpinned-container-id="vector-main-menu-unpinned-container" > <div class="vector-pinnable-header-label">Головне меню</div> <button class="vector-pinnable-header-toggle-button vector-pinnable-header-pin-button" data-event-name="pinnable-header.vector-main-menu.pin">перемістити на бічну панель</button> <button class="vector-pinnable-header-toggle-button vector-pinnable-header-unpin-button" data-event-name="pinnable-header.vector-main-menu.unpin">сховати</button> </div> <div id="p-navigation" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-navigation" > <div class="vector-menu-heading"> Навігація </div> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-mainpage-description" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку [z]" accesskey="z"><span>Головна сторінка</span></a></li><li id="n-currentevents" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Список поточних подій"><span>Поточні події</span></a></li><li id="n-recentchanges" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список останніх змін у цій вікі [r]" accesskey="r"><span>Нові редагування</span></a></li><li id="n-newpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8"><span>Нові сторінки</span></a></li><li id="n-randompage" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Переглянути випадкову сторінку [x]" accesskey="x"><span>Випадкова стаття</span></a></li><li id="n-specialpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8"><span>Спеціальні сторінки</span></a></li> </ul> </div> </div> <div id="p-Участь" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-Участь" > <div class="vector-menu-heading"> Участь </div> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-portal" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Про проєкт, про те, що Ви можете зробити, і що де шукати"><span>Портал спільноти</span></a></li><li id="n-tavern" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0" title="Місце для обговорення більшості питань"><span>Кнайпа</span></a></li><li id="n-help" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Довідка з проєкту"><span>Довідка</span></a></li><li id="n-Сторінка-для-медіа" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0"><span>Сторінка для медіа</span></a></li> </ul> </div> </div> </div> </div> </div> </div> </nav> <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" class="mw-logo"> <img class="mw-logo-icon" src="/static/images/icons/wikipedia.png" alt="" aria-hidden="true" height="50" width="50"> <span class="mw-logo-container skin-invert"> <img class="mw-logo-wordmark" alt="Вікіпедія" src="/static/images/mobile/copyright/wikipedia-wordmark-uk.svg" style="width: 7.5em; height: 1.375em;"> <img class="mw-logo-tagline" alt="" src="/static/images/mobile/copyright/wikipedia-tagline-uk.svg" width="120" height="13" style="width: 7.5em; height: 0.8125em;"> </span> </a> </div> <div class="vector-header-end"> <div id="p-search" role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-collapses vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box-auto-expand-width vector-search-box"> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only search-toggle" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f"><span class="vector-icon mw-ui-icon-search mw-ui-icon-wikimedia-search"></span> <span>Пошук</span> </a> <div class="vector-typeahead-search-container"> <div class="cdx-typeahead-search cdx-typeahead-search--show-thumbnail cdx-typeahead-search--auto-expand-width"> <form action="/w/index.php" id="searchform" class="cdx-search-input cdx-search-input--has-end-button"> <div id="simpleSearch" class="cdx-search-input__input-wrapper" data-search-loc="header-moved"> <div class="cdx-text-input cdx-text-input--has-start-icon"> <input class="cdx-text-input__input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії" aria-label="Пошук у Вікіпедії" autocapitalize="sentences" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f" id="searchInput" > <span class="cdx-text-input__icon cdx-text-input__start-icon"></span> </div> <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> </div> <button class="cdx-button cdx-search-input__end-button">Знайти</button> </form> </div> </div> </div> <nav class="vector-user-links vector-user-links-wide" aria-label="Особисті інструменти"> <div class="vector-user-links-main"> <div id="p-vector-user-menu-preferences" class="vector-menu mw-portlet emptyPortlet" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </div> <div id="p-vector-user-menu-userpage" class="vector-menu mw-portlet emptyPortlet" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </div> <nav class="vector-appearance-landmark" aria-label="Зовнішній вигляд"> <div id="vector-appearance-dropdown" class="vector-dropdown " title="Змінити зовнішній вигляд розміру, ширини та кольору сторінки" > <input type="checkbox" id="vector-appearance-dropdown-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-vector-appearance-dropdown" class="vector-dropdown-checkbox " aria-label="Зовнішній вигляд" > <label id="vector-appearance-dropdown-label" for="vector-appearance-dropdown-checkbox" class="vector-dropdown-label cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only " aria-hidden="true" ><span class="vector-icon mw-ui-icon-appearance mw-ui-icon-wikimedia-appearance"></span> <span class="vector-dropdown-label-text">Зовнішній вигляд</span> </label> <div class="vector-dropdown-content"> <div id="vector-appearance-unpinned-container" class="vector-unpinned-container"> </div> </div> </div> </nav> <div id="p-vector-user-menu-notifications" class="vector-menu mw-portlet emptyPortlet" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </div> <div id="p-vector-user-menu-overflow" class="vector-menu mw-portlet" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-sitesupport-2" class="user-links-collapsible-item mw-list-item user-links-collapsible-item"><a data-mw="interface" href="https://donate.wikimedia.org/?wmf_source=donate&wmf_medium=sidebar&wmf_campaign=uk.wikipedia.org&uselang=uk" class=""><span>Пожертвувати</span></a> </li> <li id="pt-createaccount-2" class="user-links-collapsible-item mw-list-item user-links-collapsible-item"><a data-mw="interface" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8&returntoquery=action%3Dedit" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково" class=""><span>Створити обліковий запис</span></a> </li> <li id="pt-login-2" class="user-links-collapsible-item mw-list-item user-links-collapsible-item"><a data-mw="interface" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8&returntoquery=action%3Dedit" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o" class=""><span>Увійти</span></a> </li> </ul> </div> </div> </div> <div id="vector-user-links-dropdown" class="vector-dropdown vector-user-menu vector-button-flush-right vector-user-menu-logged-out" title="Більше опцій" > <input type="checkbox" id="vector-user-links-dropdown-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-vector-user-links-dropdown" class="vector-dropdown-checkbox " aria-label="Особисті інструменти" > <label id="vector-user-links-dropdown-label" for="vector-user-links-dropdown-checkbox" class="vector-dropdown-label cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only " aria-hidden="true" ><span class="vector-icon mw-ui-icon-ellipsis mw-ui-icon-wikimedia-ellipsis"></span> <span class="vector-dropdown-label-text">Особисті інструменти</span> </label> <div class="vector-dropdown-content"> <div id="p-personal" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-personal user-links-collapsible-item" title="Меню користувача" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-sitesupport" class="user-links-collapsible-item mw-list-item"><a href="https://donate.wikimedia.org/?wmf_source=donate&wmf_medium=sidebar&wmf_campaign=uk.wikipedia.org&uselang=uk"><span>Пожертвувати</span></a></li><li id="pt-createaccount" class="user-links-collapsible-item mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8&returntoquery=action%3Dedit" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково"><span class="vector-icon mw-ui-icon-userAdd mw-ui-icon-wikimedia-userAdd"></span> <span>Створити обліковий запис</span></a></li><li id="pt-login" class="user-links-collapsible-item mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8&returntoquery=action%3Dedit" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o"><span class="vector-icon mw-ui-icon-logIn mw-ui-icon-wikimedia-logIn"></span> <span>Увійти</span></a></li> </ul> </div> </div> <div id="p-user-menu-anon-editor" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-user-menu-anon-editor" > <div class="vector-menu-heading"> Сторінки для редакторів, які не ввійшли в систему <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF" aria-label="Дізнатися більше про редагування"><span>дізнатися більше</span></a> </div> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-anoncontribs" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA" title="Список редагувань, зроблених з цієї IP-адреси [y]" accesskey="y"><span>Внесок</span></a></li><li id="pt-anontalk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Обговорення редагувань з цієї IP-адреси [n]" accesskey="n"><span>Обговорення</span></a></li> </ul> </div> </div> </div> </div> </nav> </div> </header> </div> <div class="mw-page-container"> <div class="mw-page-container-inner"> <div class="vector-sitenotice-container"> <div id="siteNotice"></div> </div> <div class="vector-column-start"> <div class="vector-main-menu-container"> <div id="mw-navigation"> <nav id="mw-panel" class="vector-main-menu-landmark" aria-label="Сайт"> <div id="vector-main-menu-pinned-container" class="vector-pinned-container"> </div> </nav> </div> </div> </div> <div class="mw-content-container"> <main id="content" class="mw-body"> <header class="mw-body-header vector-page-titlebar"> <h1 id="firstHeading" class="firstHeading mw-first-heading">Перегляд вихідного коду сторінки Птахи</h1> <div id="p-lang-btn" class="vector-dropdown mw-portlet mw-portlet-lang" > <input type="checkbox" id="p-lang-btn-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-lang-btn" class="vector-dropdown-checkbox mw-interlanguage-selector" aria-label="Ця стаття існує лише цією мовою. Додайте статтю для інших мов" > <label id="p-lang-btn-label" for="p-lang-btn-checkbox" class="vector-dropdown-label cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--action-progressive mw-portlet-lang-heading-0" aria-hidden="true" ><span class="vector-icon mw-ui-icon-language-progressive mw-ui-icon-wikimedia-language-progressive"></span> <span class="vector-dropdown-label-text">Додати мови</span> </label> <div class="vector-dropdown-content"> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> <div class="after-portlet after-portlet-lang"><span class="uls-after-portlet-link"></span></div> </div> </div> </div> </header> <div class="vector-page-toolbar"> <div class="vector-page-toolbar-container"> <div id="left-navigation"> <nav aria-label="Простори назв"> <div id="p-associated-pages" class="vector-menu vector-menu-tabs mw-portlet mw-portlet-associated-pages" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-nstab-main" class="selected vector-tab-noicon mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8" title="Вміст статті [c]" accesskey="c"><span>Стаття</span></a></li><li id="ca-talk" class="vector-tab-noicon mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8" rel="discussion" title="Обговорення сторінки [t]" accesskey="t"><span>Обговорення</span></a></li> </ul> </div> </div> <div id="vector-variants-dropdown" class="vector-dropdown emptyPortlet" > <input type="checkbox" id="vector-variants-dropdown-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-vector-variants-dropdown" class="vector-dropdown-checkbox " aria-label="Змінити варіант мови" > <label id="vector-variants-dropdown-label" for="vector-variants-dropdown-checkbox" class="vector-dropdown-label cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet" aria-hidden="true" ><span class="vector-dropdown-label-text">українська</span> </label> <div class="vector-dropdown-content"> <div id="p-variants" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-variants emptyPortlet" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </div> </div> </div> </nav> </div> <div id="right-navigation" class="vector-collapsible"> <nav aria-label="Перегляди"> <div id="p-views" class="vector-menu vector-menu-tabs mw-portlet mw-portlet-views" > <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-view" class="vector-tab-noicon mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8"><span>Читати</span></a></li><li id="ca-ve-edit" class="vector-tab-noicon mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v"><span>Редагувати</span></a></li><li id="ca-edit" class="selected collapsible vector-tab-noicon mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки"><span>Редагувати код</span></a></li><li id="ca-history" class="vector-tab-noicon mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8&action=history" title="Журнал змін сторінки [h]" accesskey="h"><span>Переглянути історію</span></a></li> </ul> </div> </div> </nav> <nav class="vector-page-tools-landmark" aria-label="Інструменти сторінки"> <div id="vector-page-tools-dropdown" class="vector-dropdown vector-page-tools-dropdown" > <input type="checkbox" id="vector-page-tools-dropdown-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-vector-page-tools-dropdown" class="vector-dropdown-checkbox " aria-label="Інструменти" > <label id="vector-page-tools-dropdown-label" for="vector-page-tools-dropdown-checkbox" class="vector-dropdown-label cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet" aria-hidden="true" ><span class="vector-dropdown-label-text">Інструменти</span> </label> <div class="vector-dropdown-content"> <div id="vector-page-tools-unpinned-container" class="vector-unpinned-container"> <div id="vector-page-tools" class="vector-page-tools vector-pinnable-element"> <div class="vector-pinnable-header vector-page-tools-pinnable-header vector-pinnable-header-unpinned" data-feature-name="page-tools-pinned" data-pinnable-element-id="vector-page-tools" data-pinned-container-id="vector-page-tools-pinned-container" data-unpinned-container-id="vector-page-tools-unpinned-container" > <div class="vector-pinnable-header-label">Інструменти</div> <button class="vector-pinnable-header-toggle-button vector-pinnable-header-pin-button" data-event-name="pinnable-header.vector-page-tools.pin">перемістити на бічну панель</button> <button class="vector-pinnable-header-toggle-button vector-pinnable-header-unpin-button" data-event-name="pinnable-header.vector-page-tools.unpin">сховати</button> </div> <div id="p-cactions" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-cactions emptyPortlet vector-has-collapsible-items" title="Більше опцій" > <div class="vector-menu-heading"> Дії </div> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-more-view" class="vector-more-collapsible-item mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8"><span>Читати</span></a></li><li id="ca-more-ve-edit" class="vector-more-collapsible-item mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v"><span>Редагувати</span></a></li><li id="ca-more-edit" class="selected collapsible vector-more-collapsible-item mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e"><span>Редагувати код</span></a></li><li id="ca-more-history" class="vector-more-collapsible-item mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8&action=history"><span>Переглянути історію</span></a></li> </ul> </div> </div> <div id="p-tb" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-tb" > <div class="vector-menu-heading"> Загальний </div> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-whatlinkshere" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B8/%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8" title="Перелік усіх сторінок, які посилаються на цю сторінку [j]" accesskey="j"><span>Посилання сюди</span></a></li><li id="t-recentchangeslinked" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8" rel="nofollow" title="Останні зміни на сторінках, на які посилається ця сторінка [k]" accesskey="k"><span>Пов'язані редагування</span></a></li><li id="t-info" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8&action=info" title="Додаткові відомості про цю сторінку"><span>Інформація про сторінку</span></a></li><li id="t-urlshortener" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:UrlShortener&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fw%2Findex.php%3Ftitle%3D%25D0%259F%25D1%2582%25D0%25B0%25D1%2585%25D0%25B8%26action%3Dedit"><span>Отримати вкорочену URL-адресу</span></a></li><li id="t-urlshortener-qrcode" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:QrCode&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fw%2Findex.php%3Ftitle%3D%25D0%259F%25D1%2582%25D0%25B0%25D1%2585%25D0%25B8%26action%3Dedit"><span>Завантажити QR-код</span></a></li> </ul> </div> </div> <div id="p-wikibase-otherprojects" class="vector-menu mw-portlet mw-portlet-wikibase-otherprojects" > <div class="vector-menu-heading"> В інших проєктах </div> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-wikibase" class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibase-dataitem mw-list-item"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q5113" title="Посилання на пов’язаний елемент сховища даних [g]" accesskey="g"><span>Елемент Вікіданих</span></a></li> </ul> </div> </div> </div> </div> </div> </div> </nav> </div> </div> </div> <div class="vector-column-end"> <div class="vector-sticky-pinned-container"> <nav class="vector-page-tools-landmark" aria-label="Інструменти сторінки"> <div id="vector-page-tools-pinned-container" class="vector-pinned-container"> </div> </nav> <nav class="vector-appearance-landmark" aria-label="Зовнішній вигляд"> <div id="vector-appearance-pinned-container" class="vector-pinned-container"> <div id="vector-appearance" class="vector-appearance vector-pinnable-element"> <div class="vector-pinnable-header vector-appearance-pinnable-header vector-pinnable-header-pinned" data-feature-name="appearance-pinned" data-pinnable-element-id="vector-appearance" data-pinned-container-id="vector-appearance-pinned-container" data-unpinned-container-id="vector-appearance-unpinned-container" > <div class="vector-pinnable-header-label">Зовнішній вигляд</div> <button class="vector-pinnable-header-toggle-button vector-pinnable-header-pin-button" data-event-name="pinnable-header.vector-appearance.pin">перемістити на бічну панель</button> <button class="vector-pinnable-header-toggle-button vector-pinnable-header-unpin-button" data-event-name="pinnable-header.vector-appearance.unpin">сховати</button> </div> </div> </div> </nav> </div> </div> <div id="bodyContent" class="vector-body" aria-labelledby="firstHeading" data-mw-ve-target-container> <div class="vector-body-before-content"> <div class="mw-indicators"> </div> </div> <div id="contentSub"><div id="mw-content-subtitle">← <a href="/wiki/%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8" title="Птахи">Птахи</a></div></div> <div id="mw-content-text" class="mw-body-content"><p>У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини: </p> <div class="permissions-errors"><div class="mw-permissionerror-globalblocking-blockedtext-range"><b>Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який <a href="https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Global_blocks" class="extiw" title="m:Special:MyLanguage/Global blocks">заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа</a>.</b> <p>Блокування зроблено <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Jon_Kolbert" title="Користувач:Jon Kolbert">‪Jon Kolbert‬</a>. Причиною вказано <i><a href="https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/NOP" class="extiw" title="m:Special:MyLanguage/NOP">Open proxy/Webhost</a>: See the <a href="https://meta.wikimedia.org/wiki/WM:OP/H" class="extiw" title="m:WM:OP/H">help page</a> if you are affected </i>. </p> <ul><li>Початок блокування: 15:12, 27 серпня 2023</li> <li>Закінчення блокування: 15:12, 27 серпня 2028</li></ul> <p>Ваша поточна IP-адреса: 8.222.208.146. Заблокований діапазон — 8.222.128.0/17. </p><p>Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці <a href="https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/No_open_proxies" class="extiw" title="m:Special:MyLanguage/No open proxies">Без відкритих проксі</a>. </p> В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, <a href="https://meta.wikimedia.org/wiki/Steward_requests/Global" class="extiw" title="m:Steward requests/Global">опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі</a>.</div></div><hr /> <p>Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки: </p><textarea readonly="" accesskey="," id="wpTextbox1" cols="80" rows="25" style="" class="mw-editfont-monospace" lang="uk" dir="ltr" name="wpTextbox1">{{Otheruses|Птах (значення)}} {{Automatic taxobox | name = Птахи | fossil_range = {{geological range|121|0|від [[пізня юра|пізньої юри]], 160 млн р. т.| | earliest=160.8}} | image = Bird Diversity 2011.png | image_caption = 18 видів птахів | taxon = Aves | authority = [[Карл Лінней|Linnaeus]], 1758<ref>{{cite web| url= http://taxonomicon.taxonomy.nl/TaxonTree.aspx?id=80129&tree=0.1| title=Systema Naturae 2000 / Classification, Class Aves | accessdate=11 June 2012 | last=Brands | first=Sheila | date=14 August 2008 | work=Project: The Taxonomicon }}</ref> |subdivision_ranks = Сучасні підгрупи |subdivision = *{{extinct}}[[Archaeornithes]] *{{extinct}}[[Enantiornithes]] *{{extinct}}[[Hesperornithes]] *{{extinct}}[[Ichthyornithes]] *[[Neornithes]] ** [[Безкілеві]] (Palaeognathae) *** [[Страусоподібні]] (Struthioniformes) *** [[Notopalaeognathae]] ** [[Кілегруді]] (Neognathae) *** [[Galloanserae]] *** [[Neoaves]] | synonyms = * [[Avialae]] <small>Gauthier, 1986</small> * [[Neornithes]] <small>Gadow, 1883</small> }} '''Птахи́''' (Aves)&nbsp;— [[клас (біологія)|клас]] [[теплокровність|теплокровних]] [[яйцекладні тварини|яйцекладних]] вищих [[хребетні|хребетних]] [[Тварини|тварин]], які пересуваються на [[двоногість|двох ногах]], а їхні передні кінцівки перетворилися на [[крило птахів|крила]]. Станом на [[2007]] рік нараховують від 9&nbsp;800<ref name="ReferenceA">{{книга|автор = Clements J. F. |частина = |заголовок = The Clements Checklist of Birds of the World |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = 6-е видання |місце = Ithaca |видавництво = Cornell University Press |рік = 2007|том = |сторінки = |сторінок = 843|серія = |isbn = 978-0-8014-4501-9|тираж = }}</ref> до 10&nbsp;500<ref name="ReferenceB">{{книга|автор = Frank G.|частина = |заголовок = Birds of the World: Recommended English Names |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Princeton |видавництво = Princeton University Press |рік = 2006|том = |сторінки = |сторінок = 272|серія = |isbn = 978-0-691-12827-6|тираж = }}</ref> [[вид (біологія)|видів]] птахів. Вони населяють усі [[екосистема|екосистеми]] [[Земна куля|Земної кулі]] від [[Арктика|Арктики]] до [[Антарктика|Антарктики]]. Розміри видів міняться від 5&nbsp;см ([[Mellisuga helenae|колібрі]]) до 2,75&nbsp;м ([[страус]]). Птахи&nbsp;— це спеціалізована гілка хребетних, що виникла від [[тероподи|тероподних]] [[динозаври|динозаврів]] у [[Юрський період|юрському періоді]] (близько 160&nbsp;млн років тому). Характерними рисами сучасних птахів є наявність [[пташине перо|пір'я]], [[дзьоб]]а без [[зуби|зубів]], відкладання [[яйце птахів|яєць]] з міцними оболонками, високий рівень [[метаболізм]]у, чотирикамерне [[серце]], легкий міцний [[скелет]]. Усі сучасні птахи мають [[крило птахів|крила]], що розвинулися з передніх кінцівок. Винятком є нещодавно [[вимирання|вимерлий]] птах [[моа]] з [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]]. Більшість птахів здатні до [[політ птахів|польоту]], до нелітаючих належать [[страусоподібні]], [[пінгвіни]] та невелика кількість [[ендемік|ендемічних]] острівних видів. Птахи також мають пристосовану до польоту [[травна система|травну]] і [[дихальна система|дихальну]] системи. Деякі види, зокрема [[воронові]] та [[папуги]], належать до тварин із найрозвиненішим [[інтелект]]ом, здатних застосовувати знаряддя для добування їжі. Багато птахів уміють передавати індивідуальний досвід між поколіннями<ref name="Ильичев"/>. Значна частина птахів щороку здійснює далекі [[міграція птахів|міграції]], а багато нерегулярно кочують на короткі відстані. Птахи є соціальними тваринами, які застосовують для комунікації візуальні і [[Вокалізація птахів|звукові]] сигнали, зокрема спів; для них характерна соціальна поведінка, що включає утворення [[зграя|зграй]], спільне вигодовування пташенят, полювання та захист від ворогів. Переважна більшість птахів є [[моногамія|моногамними]]&nbsp;— вони утворюють пари зазвичай на один сезон гніздування, інколи на декілька років або на все життя. В інших видів спостерігається [[полігінія]] («багато самиць») або, рідко, [[поліандрія]] («багато самців»). Яйця здебільшого відкладають в [[гніздо птахів|гнізда]], зроблені особливим способом, і їх висиджують партнери. Багато птахів тривалий період після вилуплення з яєць пташенят піклуються про них. Багато видів мають важливе економічне значення для людини, здебільшого як джерело їжі, отриманої в результаті ведення [[сільське господарство|сільського господарства]] або [[полювання]]. Деякі види, особливо [[співочі птахи]] і [[папуги]], є популярними [[хатні тварини|хатніми тваринами]]. Птахи посідають чільне місце в усіх сферах людської культури&nbsp;— від [[релігія|релігії]] до [[поезія|поезії]] та [[музика|музики]]. Внаслідок антропогенного впливу за період із [[17 століття|XVII&nbsp;ст.]] [[вимирання|вимерло]] близько 120–130 видів птахів. На початку [[21 століття|XXI&nbsp;ст.]] близько 1200 видів перебувають під загрозою зникнення через діяльність людини, попри зусилля щодо їхнього збереження. В Україні налічують 423<ref>{{cite web|url=http://aetos.narod.ru/selected/checklist.htm|title=Grishchenko V. Checklist of the birds of Ukraine|author=|date=|work=|publisher=Беркут.&nbsp;— Т. 13, вип. 2.&nbsp;— С. 141—154|accessdate=|language=англ.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWalzpwZ?url=http://aetos.narod.ru/selected/checklist.htm|archivedate=2013-06-20|deadurl=yes}}</ref> або 424<ref>{{книга |автор =Фесенко Г. В., Бокотей А. А. |частина = |заголовок = Анотований список назв птахів фауни України |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К. — Львів |видавництво = |рік = 2007 |том = |сторінки = |сторінок = 111 |серія = |isbn =966-8734-08-4 |тираж = }}</ref> чи 425<ref>{{Cite web |url=http://slovoprosvity.org/2010/03/31/геннадій-фесенко-«ми-вивчаємо-птахів/ |title=Антонюк Н., Фесенко Г. Ми вивчаємо птахів, птахи вивчають нас |accessdate=2021-05-27 |archive-date=2017-12-19 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171219162000/http://slovoprosvity.org/2010/03/31/геннадій-фесенко-«ми-вивчаємо-птахів/ }}</ref> види. Серед них 267–270 гніздові, з яких 132–138 зимують; 17 з'являються лише на зимівлі, 129 спостерігають лише у період сезонних міграцій або мають статус залітних. Науку, що вивчає птахів, називають [[орнітологія|орнітологією]]. == Еволюція і систематика == === Походження і еволюція === {{main|Походження птахів|Список викопних птахів}} [[Файл:Archaeopteryx American Museum of Natural History.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Археоптерикс]]&nbsp;— один із можливих предків птахів]] [[Файл:Confuciusornis sanctus (2).jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Конфуціусорніс]]и&nbsp;— перші птахи, що були беззубими та мали дзьоб]] Загальновизнано, що птахи походять від [[Архозавр]]ів&nbsp;— підкласу [[плазуни|плазунів]], що панував у [[мезозойська ера|мезозойську еру]]<ref name="Ильичев"/>. Теорія [[еволюція|еволюції]] птахів від плазунів виникла після відкриття [[1860]] року [[скам'янілості|скам'янілих решток]] [[археоптерикс]]а&nbsp;— тварини, що існувала близько 150&nbsp;млн років тому у [[юрський період|верхній юрі]]. Археоптерикс мав одночасно ознаки і [[плазуни|плазунів]], і птахів. Спільним з плазунами була особлива будова таза і ребер, зуби, лапи з кігтями та довгий хвостовий відділ хребта. У той же час знайдені скам'янілі рештки продемонстрували добре збережені відбитки [[крило птахів|крил]] із [[пташине перо|пір'ям]], подібним до сучасного пташиного. В останнє десятиріччя більшість дослідників не розглядають археоптерикса як спільного предка усіх сучасних птахів, однак вважають його примітивним найдавнішим представником класу Aves, який, імовірно, близько споріднений зі справжнім предком<ref>{{cite journal | author = Thulborn R. A | title = The avian relationships of ''Archaeopteryx'', and the origin of birds | journal = Zoological Journal of the Linnean Society | volume = 82| issue = | pages = 119—158| year = 1984| pmid = | pmc = | doi = }}</ref>. На сьогодні найпоширенішою є [[гіпотеза]] походження птахів від [[тероподи|тероподних динозаврів]]<ref>{{Cite journal|last=|first=Prum Richard O.|title=Who's Your Daddy|journal=Science|volume=322 |pages=1799–1800|year=2008 |doi=10.1126/science.1168808| pmid=19095929|month= December|issue=5909|issn=0036-8075}}</ref><ref>{{книга| автор = Gregory S. Paul | частина = | заголовок = Dinosaurs of the Air: The Evolution and Loss of Flight in Dinosaurs and Birds|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Princeton |видавництво = Princeton University Press |рік = 2006| том =|сторінки = |сторінок = 272|isbn=978-0-691-12827-6 |тираж = }}</ref>. Починаючи з 1980-х років кількість знайдених решток мезозойських птахів значно зросла<ref>Dyke, Gareth; Gardiner, Eoin (2011) The utility of fossil taxa and the evolution of modern birds: commentary and analysis. In, Dyke, Gareth and Kaiser, Gary (eds.) ''Living Dinosaurs: The Evolutionary History of Modern Birds''. Oxford, GB, John Wiley & Sons, pp. 146–154.</ref>, проте точних предків цих тварин не встановлено. Ситуація ускладнюється тим, що важко визначити ознаки, за якими птахів можна відрізнити від тероподних динозаврів. Якщо раніше однією з найважливіших ознак вважалась наявність [[пташине перо|пір'яного покриву]], то низка знахідок наприкінці [[ХХ століття|ХХ]]&nbsp;— на початку [[XXI століття|XXI&nbsp;ст.]] у провінції [[Ляонін]] на північному сході [[Китай|Китаю]] засвідчила, що дрібні тероподи мали пір'я, не пристосоване до польоту<ref>{{книга |автор = Norell M., Ellison M. |частина = |заголовок = |оригінал = Unearthing the Dragon: The Great Feathered Dinosaur Discovery |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = New York |видавництво = Pi Press |рік = 2005 |том = |сторінки = |сторінок = |isbn = 0-13-186266-9 |тираж = |url-access = registration |url = https://archive.org/details/unearthingdragon00mark }}</ref>. Нові представники віялохвостих птахів відомі з [[крейдовий період|крейдового періоду]]. Першою поширеною групою птахів стали [[енанціорніс]]и, які захопили різноманітні [[екологічна ніша|екологічні ніші]] та утворили різні біоморфи&nbsp;— від мешканців піщаного морського узбережжя й мисливців за рибою до форм, що мешкали на деревах та живилися насінням<ref>{{Cite book|last=Chiappe |first=Luis M. |year=2007 |title=Glorified Dinosaurs: The Origin and Early Evolution of Birds |url=https://archive.org/details/glorifieddinosau0000luis |location=Sydney |publisher=University of New South Wales Press |isbn=978-0-86840-413-4}}</ref>. Більш прогресивно розвиненими були [[іхтіорнісоподібні|іхтіорніси]], які за зовнішнім виглядом були схожі на [[мартин (птах)|мартинів]], мешкали на морських просторах та живилися рибою. Морські птахи з ряду [[гесперорнісоподібні|гесперорнісоподібних]] із [[мезозойська ера|мезозойської ери]] були добре пристосовані до полювання на рибу, вони втратили здатність до польоту та повністю перейшли до водного способу життя<ref name="Наумов, Карташев"/>. У ранньокрейдовому періоді (близько 120&nbsp;млн років тому) існували також [[конфуціусорніс]]и (''Confuciusornis''), рештки яких знайдено в Китаї. Це були перші птахи, що мали [[дзьоб]], крім того, вони були беззубими, на відміну від гесперорнісів та іхтіорністів<ref>{{книга| автор = Ivanov, M., Hrdlickova. S. & Gregorova, R. | частина = | заголовок = |оригінал = The Complete Encyclopedia of Fossils |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Netherlands |видавництво = Rebo Publishers |рік = 2001| том = |сторінки = |сторінок = 312|isbn=|тираж = }}</ref>. === Систематика === Першу спробу побудови системи тварин здійснив у [[4 століття до н. е.|4 ст. до&nbsp;н.&nbsp;е.]] грецький вчений [[Аристотель]]. У його працях згадується близько 160 [[вид (біологія)|видів]] птахів<ref>{{книга|автор = Аристотель |частина = |заголовок = О частях животных |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = М|видавництво = Биомедгиз |рік = 1937 |том = |сторінки = |сторінок = 220|серія = |isbn = |тираж = }}</ref><ref>{{книга|автор = Аристотель |частина = |заголовок = О возникновении животных |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = М|видавництво = Изд. АН СССР |рік = 1940 |том = |сторінки = |сторінок = 251 |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>. Початок наукової систематики було закладено відомою працею шведського натураліста [[Карл Лінней|Карла Ліннея]] «[[Система природи]]» ([[1735]]–[[1758]])<ref>{{книга|автор = Carolus Linnaeus |частина = |заголовок = Systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Tomus I. |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = Editio decima, reformata |місце = |видавництво = Holmiae.(Laurentii Salvii)|рік = 1758|том = |сторінки = |сторінок = 824|серія = |isbn = |тираж = }}</ref>. Він виділив 6 [[клас (біологія)|класів]], 65 [[рід (біологія)|родів]] та 554 види птахів. Було введено ієрархічні таксономічні категорії та [[бінарна номенклатура|бінарну номенклатуру]] для позначення видів, які застосовують і досі. У системі Ліннея птахам був наданий [[ранг]] класу. Основу сучасних уявлень про систему класу було закладено класичними роботами [[Макс Фюрбрінгер|Макса Фюрбрінгера]] (Fürbringer, 1888) та [[Ганс Гадов|Ганса Гадова]] (Gadow, 1891–1893). На відміну від своїх попередників, обидва автори для аналізу спорідненості видів використали великий за обсягом [[порівняльна анатомія|порівняльно-анатомічний]] матеріал. У подальшому багато авторів, по суті, удосконалювали цю систему птахів<ref>{{книга |автор= Карташев Н.Н. |заголовок= Систематика птиц |видання =|місце = М. |видавництво= Высшая школа |рік=1974 |сторінки=|сторінок= 362 |isbn= }}</ref>. Одна з сучасних альтернативних [[філогенетика|філогенетичних]] систем розглядає групу «Aves» як [[клада|кладу]] [[тероподи|тероподних динозаврів]] (Livezey, Zusi, 2007)<ref name="Livezey, Zusi">{{cite journal | author = Livezey B.C., Zusi R. L | title = Higher-order phylogeny of modern birds (Theropoda, Aves: Neornithes) based on comparative anatomy. II. Analysis and discussion | journal = Zoological Journal of the Linnean Society | volume = 149| issue = 1| pages = 1—95| year = 2007| pmid = 20124343 | pmc = | doi = }}</ref>. Деякі відомі фахівці з динозаврів, такі як Жак Готьє, Луїс Кіаппі, під категорією «Aves» розуміють лише сучасних птахів, не включаючи туди групи, відомі лише за викопними рештками&nbsp;— [[археоптерикс]]а, [[конфуціосорніс]]а, [[патагоптерикс]]а та деяких інших. Однак ці вчені ввели нову категорію «Avialae», або «птахів у широкому розумінні», яка об'єднує як сучасні види, так і їх викопних попередників<ref>{{книга|автор = |частина = |заголовок = The Origin of Birds and the Evolution of Flightrld |оригінал = |посилання = |відповідальний = J. Gauthier, K. Padian (eds.)|видання = |місце = |видавництво = California Academy of Sciences |рік = 1986|том = |сторінки = |сторінок = 98|серія = |isbn = 0-940228-14-9|тираж = }}</ref>. Усі сучасні птахи належать до інфракласу віялохвостих птахів (Neornithes), які протиставляються ящерохвостим (Archaeornithes). До останніх належить лише один вид&nbsp;— [[археоптерикс]]. Віялохвості, у свою чергу, розділяються на дві групи&nbsp;— [[безкілеві]] (Paleognathae) та [[кілегруді]] (Neognathae). Зазвичай ці групи мають ранг надряду, хоча в роботах Лайвезі та Зусі розглядаються як [[когорта]]<ref name="Livezey, Zusi"/>. [[Файл:Yaen001.jpg|міні|праворуч|150пкс|[[Страус]]&nbsp;— найбільший серед сучасних птахів]] [[Файл:Adelie Penguin.jpg|міні|праворуч|150пкс|[[Пінгвін Аделі]]&nbsp;— належить до кілегрудих, проте не здатен до польоту]] [[Файл:Riparia riparia -Markinch, Fife, Scotland -flying-8-4c.jpg|міні|праворуч|150пкс|[[Ластівка берегова]]&nbsp;— один із [[Космополітизм (біологія)|видів-космополітів]]]] Залежно від класифікації, серед сучасних птахів налічують від 9&nbsp;800 (Clements, 2007<ref name="ReferenceA"/>) до 10&nbsp;500 (Frank, 2006<ref name="ReferenceB"/>) видів. Нижче наведено традиційну класифікацію (так званий порядок Клементса), що включає 29 рядів: '''Підклас Віялохвості птахи (Neornithes)''' * '''Надряд [[Безкілеві]] (Paleognathae)''' ** [[Страусоподібні]] (Struthioniformes)&nbsp;— [[страус]]и, [[Ківіподібні|ківі]], [[Казуароподібні|казуари]], [[Нандуподібні|нанду]] ** [[Тинамуподібні]] (Tinamiformes) * '''Надряд [[Кілегруді]] (Neognathae)''' ** [[Гусеподібні]] (Anseriformes) ** [[Куроподібні]] (Galliformes) ** [[Сивкоподібні]] (Charadriiformes)&nbsp;— [[мартинові (підродина)|мартини]], [[кулик (птах)|кулики]], [[алькові]] ** [[Гагароподібні]] (Gaviiformes) ** [[Пірникозоподібні]] (Podicipediformes) ** [[Буревісникоподібні]] (Procellariiformes)&nbsp;— [[альбатросові|альбатроси]], [[буревісникові|буревісники]] ** [[Пінгвіноподібні]] (Sphenisciformes) ** [[Пеліканоподібні]] (Pelecaniformes)&nbsp;— [[пеліканові|пелікани]], [[бакланові|баклани]], [[олушеві|олуші]], [[фрегатові|фрегати]] ** [[Фаетон (птах)|Фаетоноподібні]] (Phaethontiformes) ** [[Лелекоподібні]] (Ciconiiformes)&nbsp;— [[лелекові|лелеки]], [[чаплеві|чаплі]] та інші ** [[Американські грифи]] (Cathartiformes) ** [[Фламінгоподібні]] (Phoeriicopteri) ** [[Соколоподібні]] (Falconiformes)&nbsp;— [[яструбові|яструби]], [[соколові|соколи]] та інші ** [[Журавлеподібні]] (Gruiformes)&nbsp;— [[журавлеві|журавлі]], [[дрохвові|дрохви]], [[пастушкові|пастушки]] та інші ** [[Рябкоподібні]] (Pteroclidiformes) ** [[Голубоподібні]] (Columbiformes) ** [[Папугоподібні]] (Psittaciformes) ** [[Зозулеподібні]] (Cuculiformes)&nbsp;— [[зозулеві|зозулі]], [[туракові|турако]] ** [[Гоациноподібні]] (Opisthocomiformes) ** [[Совоподібні]] (Strigiformes) ** [[Дрімлюгоподібні]] (Caprimulgiformes) ** [[Серпокрильцеподібні]] (Apodiformes)&nbsp;— [[серпокрильцеві|серпокрильці]], [[колібрі]] ** [[Сиворакшеподібні]] (Coraciiformes) ** [[Дятлоподібні]] (Piciformes) ** [[Трогоноподібні]] (Trogoniformes) ** [[Птахи-миші]] (Coliiformes) ** [[Горобцеподібні]] (Passeriformes)&nbsp;— найрізноманітніший ряд. Існує також докорінно інша класифікація, заснована на [[молекулярна біологія|молекулярних даних]] (так звана класифікація Сіблі-Монро або [[класифікація Сіблі-Алквіста]])<ref>{{книга| автор = Sibley Ch. G. & Ahlquist J. E. | частина = | заголовок = Phylogeny and classification of bird |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = New Haven, Conn |видавництво = Yale University Press |рік = 1990| том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>, яка стала дуже популярною серед орнітологів Північної Америки, але ставиться під сумнів європейськими дослідниками. === Філогенія === {{userboxtop| toptext=&nbsp;}} {{Cladogram |caption=Філогенетичні зв'язки птахів з основними групами сучасних рептилій |clades={{clade |style=font-size:75% |label1=<br/> [[Плазуни]] |1= {{clade |1= {{clade |label1= &nbsp; [[Архозаври]] &nbsp; |1= {{clade |1= &nbsp; [[Крокодилоподібні (ряд)|Крокодили]] |2= &nbsp; '''Птахи''' }} |2= &nbsp; [[Черепахи]] }} |2= {{clade |label1= &nbsp; [[Лускаті]] &nbsp; |1= &nbsp; [[Ящірки]] та [[Змії]] }} }} }} }} {{userboxbottom}} Філогенічна кладограма за Jarvis, E.D. ''et al.'' (2014)<ref name=Jarvis2014>Jarvis, E.D. ''et al''. (2014) [http://www.sciencemag.org/content/346/6215/1320.abstract Whole-genome analyses resolve early branches in the tree of life of modern birds]. ''Science'', 346(6215):1320-1331.</ref> та Yury, T. ''et al.'' (2013).<ref>{{cite journal |last1=Yuri |first1=T. ''et al.'' |year=2013 |title=Parsimony and Model-Based Analyses of Indels in Avian Nuclear Genes Reveal Congruent and Incongruent Phylogenetic Signals |url= |journal=Biology |volume=2 |issue=1 |pages=419–444 |doi=10.3390/biology2010419 | issn=2079-7737}}</ref> {{clade|style=font-size:75%;line-height:80% |label1='''Aves''' |1={{clade |1=[[Безкілеві]] (Palaeognathae) |label2=[[Кілегруді]] (Neognathae) |2={{clade |1=[[Galloanserae]] |label2=[[Neoaves]] |2={{Clade |label1=[[Columbea]] |1={{Clade |label1=[[Mirandornithes]] |1={{Clade |1=[[Фламінгоподібні]] (Phoenicopteriformes) |2=[[Пірникозоподібні]] (Podicipediformes) }} |label2=[[Columbimorphae]] |2={{Clade |1=[[Голубоподібні]] (Columbiformes) |label2= |2={{Clade |1=[[Mesitornithiformes]] |2=[[Рябкоподібні]] (Pteroclidiformes) }} }} }} |label2=[[Passerea]] |2={{Clade |label1= |1={{Clade |1=[[Cypselomorphae]] |label2=[[Otidimorphae]] |2={{Clade |1=[[Зозулеподібні]] (Cuculiformes) |label2= |2={{Clade |1=[[Otidiformes]] |2=[[Musophagiformes]] }} }} }} |label2= |2={{Clade |label1= |1={{Clade |1=[[Гоациноподібні]] (Opisthocomiformes) |label2=[[Gruimorphae]] |2={{Clade |1=[[Журавлеподібні]] (Gruiformes) |2=[[Сивкоподібні]] (Charadriiformes) }} }} |label2= |2={{Clade |label1= |1={{Clade |label1=[[Aequornithes]] |1={{Clade |1=[[Гагароподібні]] (Gaviiformes) |label2= |2={{Clade |label1=[[Procellariimorphae]] |1={{Clade |1=[[Буревісникоподібні]] (Procellariiformes) |2=[[Пінгвіноподібні]] (Sphenisciformes) }} |label2= |2={{Clade |1=[[Лелекоподібні]] (Ciconiiformes) |label2=[[Pelecanimorphae]] |2={{Clade |1=[[Suliformes]] |2=[[Пеліканоподібні]] (Pelecaniformes) }} }} }} }} |label2=[[Phaethontimorphae]] |2={{Clade |1=[[Eurypygiformes]] |2=[[Phaethontiformes]] }} }} |label2=[[Telluraves]] |2={{Clade |label1=[[Afroaves]] |1={{Clade |label1=[[Accipitrimorphae]] |1={{Clade |1=[[Cathartiformes]] |2=[[Яструбоподібні]] (Accipitriformes) }} |label2= |2={{Clade |1=[[Совоподібні]] (Strigiformes) |label2=[[Coraciimorphae]] |2={{Clade |1=[[Птахи-миші]] (Coliiformes) |label2=[[Eucavitaves]] |2={{Clade |1=[[Leptosomatiformes]] |label2=[[Cavitaves]] |2={{Clade |1=[[Трогоноподібні]] (Trogoniformes) |label2=[[Picocoraciae]] |2={{Clade |1=[[Bucerotiformes]] |label2= |2={{Clade |1=[[Сиворакшоподібні]] (Coraciiformes) |2=[[Дятлоподібні]] (Piciformes) }} }} }} }} }} }} }} |label2=[[Australaves]] |2={{Clade |1=[[Cariamiformes]] |label2=[[Eufalconimorphae]] |2={{Clade |1=[[Соколоподібні]] (Falconiformes) |label2=[[Psittacopasserae]] |2={{Clade |1=[[Папугоподібні]] (Psittaciformes) |2=[[Горобцеподібні]] (Passeriformes) }} }} }} }} }} }} }} }} }} }} }} == Поширення == [[Файл:House sparrow04.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Поширення [[горобець хатній|хатнього горобця]] суттєво збільшилося завдяки антропогенній діяльності<ref>{{Cite book|last=Newton |first=Ian|year=2003 |title=The Speciation and Biogeography of Birds |url=https://archive.org/details/speciationbiogeo0000newt |location=Amsterdam |publisher=Academic Press |isbn=0-12-517375-X|page=[https://archive.org/details/speciationbiogeo0000newt/page/463 463]}}</ref>]] Птахи поширені на [[Земна куля|Земній кулі]] практично повсюдно. На Крайній Півночі між 80 та 83° пн.&nbsp;ш. місцями гніздяться [[куріпка біла|біла]] і [[куріпка тундряна|тундряна]] (''Lagopus mutus'') куріпки, [[Крем'яшник звичайний|крем'яшник]], [[плоскодзьобий плавунець]], [[полярний крячок]], [[морянка]], [[пуночка]] та інші птахи. Зальотних пуночок, [[чистун]]ів, [[білий мартин|білих мартинів]] (''Pagophila eburnea'') та [[мартин полярний|полярних мартинів]] (''Larus glaucoides'') спостерігали на 88—89° пн.&nbsp;ш. Птахи трапляються повсюдно на [[материк]]ах, охоплюючи найбільші безводні [[пустеля|пустелі]] й гори до смуги вічних снігів: на висоті 5500—6500&nbsp;м гніздяться [[ягнятник]]и, [[грифові|грифи]], [[крук]], [[клушиця]] (''Pyrrhocorax pyrrhocorax''), [[біла плиска]], [[гімалайська тинівка]] (''Prunella himalayana'') та інші, а під час [[міграція птахів|міграцій]] [[зграя|зграї]] пролітних [[гуска|гусей]], [[журавлеві|журавлів]] та навіть [[горобцеподібні|горобцеподібних]] іноді помічали на висотах 7000—8000&nbsp;м [[Рівень моря|н.р.м]]. Заселяють птахи також найвіддаленіші від материків океанічні острови. На краях [[Антарктична плита|Антарктичного щита]] місцями гніздяться [[пінгвіни]] ([[імператорський пінгвін|імператорський]], [[Пінгвін Аделі|Аделі]], [[антарктичний пінгвін|антарктичний]]), [[сніжний буревісник|сніжний]] і [[гігантський буревісник]]и (заліт останнього помічено за 80&nbsp;км від [[Південний полюс|Південного полюса]]) та інші. Лише поодинокі види є [[космополітизм (біологія)|космополітами]]&nbsp;— дуже поширені на всіх [[материк]]ах (крім [[Антарктида|Антарктиди]]). Це [[сапсан]] та [[скопа]]. Дещо менший ареал у [[сипуха|сипухи]], [[морський зуйок|морського зуйка]], [[ластівка сільська|ластівки сільської]] та деяких інших птахів. Поширені деякі [[синантроп]]ні види. Існують види з дуже невеликими [[ареал]]ами. Деякі види [[колібрі]] мешкають лише на окремих горах в [[Анди|Андах]]. Територією окремих невеликих островів обмежене поширення частини [[Зяблики Дарвіна|галапагоських в'юрків]], [[мамоєві|мамоєвих]] (Drepanididae) та деяких інших птахів. Ареали окремих видів суттєво змінюються з різних причин. Найрізноманітнішою [[орнітофауна|фауна птахів]] є в [[тропіки|тропіках]]&nbsp;— тут зустрічається близько 85% сучасних [[вид (біологія)|видів]] та [[підвид]]ів, тоді як у [[помірні широти|помірних]] та холодних широтах&nbsp;— лише 15%. Більша, ніж на інших [[континент]]ах, кількість [[ендемік|ендемічних]] видів спостерігається в [[Південна Америка|Південній Америці]]<ref name="Ильичев"/>. == Особливості будови == {{main|Анатомія птахів}} === Загальна характеристика птахів === [[Файл:Birdmorphology.svg|міні|ліворуч|300px|Зовнішня будова типового птаха: 1&nbsp;— [[дзьоб]], 2&nbsp;— [[голова]], 3&nbsp;— [[райдужка]], 4&nbsp;— [[зіниця]], 5&nbsp;— мантія, 6&nbsp;— малі криючі крила, 7&nbsp;— [[крило птахів|крило]], 8&nbsp;— криючі другорядних махових, 9&nbsp;— криючі першорядних махових, 10&nbsp;— надхвістя, 11&nbsp;— першорядні махові, 12&nbsp;— підхвістя, 13&nbsp;— [[стегно]], 14&nbsp;— гомілково-тарзальні зчленування, 15&nbsp;— [[цівка (анатомія)|цівка]], 16&nbsp;— пальці, 17&nbsp;— [[гомілка]], 18&nbsp;— черево, 19&nbsp;— боки, 20&nbsp;— груди, 21&nbsp;— горло, 22&nbsp;— «вуса»]] Однією з головних особливостей птахів порівняно з іншими групами [[хребетні|хребетних]] є здатність до [[політ птахів|польоту]]. Існує лише невелика кількість (близько 60 [[вид (біологія)|видів]]) нелітаючих або майже нелітаючих птахів, однак усі вони в процесі еволюції так чи інакше втратили цю функцію, наявну в їхніх предків. Вміння пересуватися в повітрі визначає усю біологію цього класу тварин, у тому числі&nbsp;— будову організму. Тіло птахів компактне, обтічної форми. Шия в більшості видів тонка та гнучка, що забезпечує рухливість голови. На голові розташовано [[дзьоб]], утворений наддзьобком та піддзьобком. Рух у повітрі здійснюється за допомогою передніх кінцівок — [[крило птахів|крил]], а також [[хвіст|хвоста]]. Крила слугують як аеродинамічними поверхнями, що утримують птаха в повітрі, так і джерелом тягової сили для руху вперед. Скелет птахів легкий і міцний, завдяки пневматизації кісток та їхньому зростанню<ref>{{cite web|title=Skeleton of a typical bird|url=http://fsc.fernbank.edu/Birding/skeleton.htm|publisher=Fernbank Science Center's Ornithology Web|accessdate=2008-10-01|archiveurl=https://www.webcitation.org/617ipjtbr?url=http://fsc.fernbank.edu/Birding/skeleton.htm|archivedate=2011-08-22|deadurl=no}}</ref>. Ноги птахів мають 4 відділи: стегно, гомілку, цівку та пальці, яких зазвичай чотири, хоча інколи буває три або навіть два (у [[страус|африканського страуса]]). У більшості випадків три з чотирьох пальців обернені вперед і один&nbsp;— назад. Ноги птахів приймають усю вагу тіла під час пересуванні на землі, на зльоті та під час посадки, лазіння по деревах. Під час пересування на землі стегнові кістки малорухливі і залишаються в майже горизонтальному положенні. Саме фіксація стегнової кістки дає змогу підтримувати черевний повітряний мішок під час вдиху, що визначає роботу дихальної системи птахів та дає їм змогу літати<ref>{{Cite web |url=http://science.compulenta.ru/432591/ |title=Получены новые данные, опровергающие гипотезу о происхождении птиц от динозавров — Наука и техника — Биология — Орнитология |accessdate=20 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130322104140/http://science.compulenta.ru/432591/ |archivedate=22 березня 2013 |deadurl=yes }}</ref>. Це одна з головних характеристик птахів, усі інші тварини, що пересуваються на землі, мають рухливий тазостегновий суглоб. Іншою особливістю ніг птахів є добрий розвиток м'язів, що не характерне для інших літаючих тварин. Іншими важливими пристосуваннями до польоту є [[пташине перо|оперення]], чотирикамерне [[серце]], подвійне дихання, висока стала температура тіла, високий рівень [[метаболізм]]у, відсутність [[зуб]]ів та [[сечовий міхур|сечового міхура]], розмноження шляхом відкладання [[яйце птахів|яєць]]<ref name="Наумов, Карташев">{{книга| автор = Наумов Н. П., Карташев Н. Н. | частина = | заголовок = Зоология позвоночных |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = М |видавництво = Высш. шк |рік = 1979 | том = 2 |сторінки = |сторінок = 272 |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>. === Оперення та роговий покрив === {{main|Пташине перо}} [[Файл:Parts of feather modified.jpg|міні|300px|Будова пташиного пера (на прикладі махового): 1&nbsp;— опахало, 2&nbsp;— стовбур, 3&nbsp;— борідки, 4&nbsp;— пухова частина, 5&nbsp;— очин]] [[Шкіра]] у птахів тонка, суха, практично позбавлена шкіряних [[залоза|залоз]]. Єдина залоза&nbsp;— [[куприкова залоза|куприкова]], розташована на хвостових хребцях. Вона виробляє жироподібний секрет, що сприяє еластичності оперення та підвищує його водовідштовхувальні властивості. Куприкова залоза добре розвинена в більшості птахів, що ведуть як водний, так і наземний спосіб життя. Розростання зроговілого епідермального шару шкіри утворює роговий покрив дзьоба&nbsp;— [[рамфотека|рамфотеку]]. Рогові [[луска|луски]], подібні до таких у [[плазуни|плазунів]], вкривають пальці, [[цівка (анатомія)|цівку]], а інколи і частину [[гомілка|гомілки]]. Вони також є похідними [[епідерміс]]у. Тіло птахів обтічної форми, вкрите [[пташине перо|пір'ям]]. Пера вкривають переважну частину поверхні тіла птаха та формують ''оперення''. Розрізняють такі види пер: контурні, нитчасті, пухові, [[пух]] та щетинки. До контурних пер належать: [[махове пір'я|махові]], що відіграють головну роль в утворенні тримальної поверхні крила; рульові, що утворюють [[хвіст]], та [[криюче пір'я|криючі]], що вкривають тулуб птаха і значну частину крил. Контурні пера утворені ''стрижнем'' та двома ''опахалами'', розташованими в одній площині. Нижня частина стрижня&nbsp;— так званий ''очин''&nbsp;— порожня та позбавлена опахал, усередині розташовано плівчасте утворення, що називається «''дужка''». Решта стрижня&nbsp;— «''стовбур''»&nbsp;— має серцевину, що складається з легкої рогової комірчастої тканини. [[Файл:Red Lory (Eos bornea)-6.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Папуга (''[[Eos bornea]]'') чистить оперення]] Опахала утворені довгими ''борідками'', від яких відходять менші борідки другого порядку; на них, у свою чергу, розташовані рогові гачки, якими зчіплюються борідки пера. У разі відсутності гачків борідки залишаються незчіпленими, і такий вид пера називається ''пуховим''. У більшості птахів (за деякими винятками, наприклад, [[пінгвіни|пінгвінів]]) криючі пера ростуть на тілі не скрізь: ділянки шкіри, де ростуть пера (''[[птерилії]]'') чергуються з ділянками, де пір'я не росте (''[[аптерії]]''). Аптерії вкрито пір'ям із сусідніх птерилій. У птахів, що насиджують кладку, на череві утворюється ділянка, вільна від пір'я&nbsp;— [[насідна пляма]]. У великих за розміром птахів загальна кількість пір'їн може досягати 25&nbsp;тис. ([[лебідь]]). Відносна маса оперення становить 4,6—9,5% від маси тіла<ref name="Ильичев">* {{книга|автор = Ильичев В.Д., Карташев Н.Н., Шилов И.А. | частина = |заголовок = Общая орнитология |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = М.|видавництво = Высш. школа |рік = 1982|том = |сторінки = |сторінок = 464|серія = |isbn = |тираж = }}</ref>. Призначення оперення різноманітне. Воно забезпечує можливість польоту, утворюючи тримальні поверхні ([[крило птахів|крила]], [[хвіст]]) та створюючи обтічність тіла. Виконує теплоізолююче та водовідштовхувальне завдання. Завдяки забарвленню оперення виникає характерний вигляд птаха, що полегшує розпізнавання особин свого виду. У частини видів забарвлення оперення допомагає маскуванню, роблячи птаха малопомітним на фоні субстрату. Птахи щоденно ретельно доглядають за оперенням, на що витрачають у середньому 9% свого денного часу<ref>{{Cite journal|last=Walther |first=Bruno A |year=2005 |title=Elaborate ornaments are costly to maintain: evidence for high maintenance handicaps |journal=Behavioural Ecology |volume=16 |issue=1 |pages=89–95 |doi=10.1093/beheco/arh135}}</ref>. Догляд за оперенням у птахів полягає у змащуванні його секретом [[куприкова залоза|куприкової залози]] або так званою «пудрою», що утворюється зі спеціального пуху. Зміна оперення відбувається внаслідок [[линяння]], у певні пори року. У дорослих птахів майже всіх видів протягом року буває одне повне линяння. === Розміри === Розміри птахів обмежуються здатністю до [[політ птахів|польоту]], тому варіюють у невеликих межах. Вага найбільших літаючих птахів не перевищує 14—16&nbsp;кг ([[лебідь|лебеді]], [[Грифні|грифи]], [[дрохвові|дрохви]]) при розмаху [[крило птахів|крил]] до 3—4&nbsp;м ([[пелікан]]и, [[Альбатросові|альбатроси]]). Найдрібніші серед птахів&nbsp;— деякі [[Колібрієві|колібрі]] з максимальною масою 1,6—2&nbsp;г. Втрата здатності до польоту частково призводить до збільшення розмірів: вага великих [[Пінгвінові|пінгвінів]] досягає 40&nbsp;кг, [[казуар]]ів та [[страус]]ів&nbsp;— 80—100&nbsp;кг. Деякі з вимерлих птахів досягали маси 300–400&nbsp;кг ([[Моаподібні|моа]], [[епіорнісові|епіорніси]])<ref name="Наумов, Карташев"/>. === Скелет === [[Файл:Squelette oiseau.svg|міні|Скелет птаха на прикладі голуба. 1&nbsp;— [[череп]], 2&nbsp;— шийні хребці, 3&nbsp;— [[вилочка]], 4&nbsp;— [[коракоїд]], 5&nbsp;— гачкоподібні вирости ребер, 6&nbsp;— [[кіль (біологія)|кіль]], 7&nbsp;— колінна чашечка, 8&nbsp;— [[цівка (анатомія)|цівка]], 9&nbsp;— пальці, 10&nbsp;— [[велика гомілкова кістка]] ([[тибіотарсус]]), 11&nbsp;— [[мала гомілкова кістка]] ([[тибіотарсус]]) 12&nbsp;— [[стегно]], 13&nbsp;— [[сіднична кістка]] ([[тазова кістка]]), 14&nbsp;— [[лобкова кістка]] ([[тазова кістка]]), 15&nbsp;— [[клубова кістка]] ([[тазова кістка]]), 16&nbsp;— хвостові хребці, 17&nbsp;— [[пігостиль]], 18&nbsp;— складний криж, 19&nbsp;— [[лопатка]], 20&nbsp;— поперекові хребці, 21&nbsp;— [[плечова кістка]], 22&nbsp;— [[ліктьова кістка]], 23&nbsp;— [[променева кістка]], 24&nbsp;— п'ястно-зап'ястна кістка, 25—27&nbsp;— пальці.]] Основні властивості [[скелет]]а птахів визначаються пристосуванням до польоту. Це виявляється перш за все в його легкості та міцності. Легкість скелета обумовлена тонкістю та пневматичністю [[кістка|кісток]] (включаючи кістки черепа). Внаслідок редукції [[кістковий мозок|кісткового мозку]], більшість кісток трубчасті, заповнені повітрям, що потрапляє з [[повітряні мішки|повітряних мішків]]. Міцність скелета обумовлюється зростанням окремих кісток, їхньою структурою й наявністю в їх складі значної кількості неорганічних солей. Пристосування до польоту призвело також до зменшення загальної кількості кісток внаслідок злиття (на ранніх стадіях [[онтогенез|розвитку]]) або редукції окремих кісткових елементів. Відносна вага скелета птахів порівняно менша, ніж у [[ссавці]]в і дорівнює 7,1—11,7% маси тіла<ref name="Ильичев"/>. Легкість кісток дала змогу птахам різко видовжити передні та задні кінцівки (вони перевищують довжину тулуба в 2—3 рази, а у деяких&nbsp;— і більше), не збільшуючи відносної маси скелета. Скелет птахів можна поділити на [[череп]], [[хребет]], кінцівки та їх пояси. Череп птахів схожий на череп [[плазуни|плазунів]], але відрізняється легкістю; збільшенням об'єму черепної коробки, у зв'язку з сильним розвитком [[головний мозок|головного мозку]]; великими очними западинами; розташуванням потиличного отвору на дні черепа. У дорослих птахів усі кістки зливаються до повного зникнення швів і весь череп є суцільною тонкостінною, але міцною кістковою коробкою. Він складається з п'яти головних кісток: [[Лобна кістка|лобної]] (верхня частина голови), [[Тім'яна кістка|тім'яної]] (задня частина голови), [[Передщелепна кістка|передщелепної]] та [[Носова кістка|носової]] (безпосередньо над дзьобом) і [[Нижньощелепна кістка|нижньощелепної кістки]] (безпосередньо під дзьобом). Череп сучасних птахів позбавлений зубів, їхню функцію частково виконує [[дзьоб]]. Череп більшості птахів важить близько 1% від повної маси тіла. Кількість [[хребець|хребців]] у різних птахів коливається в межах 39—63. Хребці є ''гетероцільними'' (тобто мають сідлоподібні поверхні сполучення). [[Хребет]] птахів складається з 5 відділів: шийного, грудного, поперекового, крижового і хвостового. Шийний відділ хребта птахів містить 13—25 хребців, що більше ніж у будь-яких інших тварин, внаслідок чого в більшості з них дуже гнучка шия. Грудний відділ складається з 3—10 хребців, які зростаються між собою, утворюючи суцільну кістку. До кожного грудного хребця приєднуються пара [[ребро|ребер]], які доходять до [[грудина|грудини]] і рухливо з'єднуються з нею. Кожне ребро складається з рухливо з'єднаних кісткових відділів: спинного і черевного. Спинний відділ має гачкоподібний відросток, який вільно налягає на сусіднє заднє ребро. [[Грудна кістка]] у птахів досить масивна, на її середній частині у всіх птахів, крім бігаючих, розташовано великий гребінь, або [[кіль (біологія)|кіль]], до якого прикріплюються міцні [[м'язи]], що рухають крила. Поперекові, крижові та частина хвостових хребців утворюють характерний для птахів [[складний криж]] ({{lang-la|synsacrum}}). Разом з тазовим відділом він надає міцної опори заднім кінцівкам, що вкрай важливо у зв'язку з перенесенням ваги тіла на них під час руху [[Суходіл (географія)|суходолом]]. Хвостовий відділ має 6—11 вільних хребців та закінчується куприковою кісткою ([[пігостиль]]), яка утворилася внаслідок злиття кількох хвостових хребців. Передні кінцівки перетворюються на [[крило птахів|крила]]. [[Плечова кістка]] сполучається з [[променева кістка|променевою]] й [[ліктьова кістка|ліктьовою]] кістками, що формують передпліччя. [[Зап'ястя]] і [[п'ястя]] утворені п'ястно-зап'ястною кісткою. Скелет пальців редукується: добре розвинені тільки дві фаланги ІІ пальця та по одній фаланзі від І та ІІІ пальців. Кістки крила дуже легкі, що полегшує політ. Пояс передніх кінцівок складаються зі зрослих [[ключиця|ключиць]] (так звана [[вилочка]]), парних [[дзьобоподібна кістка|коракоїдів]] та [[Лопатка|лопаток]]. До складу поясу задніх кінцівок входять [[тазова кістка|тазові кістки]]: [[клубова кістка|клубова]], [[сіднична кістка|сіднична]] і [[Лобкова кістка|лобкова]], злиті в одну безіменну кістку. Нижня кінцівка складається із [[стегнова кістка|стегнової кістки]], яка у колінному суглобі сполучається з [[тибіотарсус]]ом ([[гомілка|гомілкою]]) і [[мала гомілкова кістка|малою гомілковою кісткою]] (на бічній стороні ноги). Злиті [[плесно]] і [[передплесно]] (плеснопередслесно) формують верхню частину ступні&nbsp;— [[цівка (анатомія)|цівку]], до якої прикріплені кістки пальців. Кістки ніг птахів найважчі, що приводить до низького центра маси тіла та допомагає у польоті. Проте загалом скелет становить лише 5% від повної ваги тіла. === Внутрішня будова === [[Файл:Bombycilla garrulus 1 (Martin Mecnarowski).jpg|міні|праворуч|200пкс|У [[Звичайний омелюх|омелюха]] з'їдені ягоди [[Горобина звичайна|горобини]] проходять весь кишечник за 8—10 хв.]] [[Файл:Bird blink-edit.jpg|міні|праворуч|200пкс|Миготлива перетинка («третя повіка») ока ''[[Vanellus miles]]'']] [[Файл:Syrinx.jpg|міні|праворуч|150пкс|'''Схема будови сиринкса''': '''1'''&nbsp;— останнє вільне хрящове кільце трахеї; '''2'''&nbsp;— тимпанальний орган; '''3'''&nbsp;— перша група кілець сиринкса; '''4'''&nbsp;— козелок; '''5'''&nbsp;— бічна тимпанальна мембрана; '''6'''&nbsp;— середня тимпанальна мембрана; '''7'''&nbsp;— друга група кілець сиринкса; '''8'''&nbsp;— бронх; '''9'''&nbsp;— хрящові кільця бронха]] '''[[Травна система]]''' починається з ротового отвору. Велике значення для захоплення їжі відіграє [[дзьоб]], форма та розміри якого значно варіюють у різних видів, що залежить від способу живлення. Ротова порожнина переходить у [[стравохід]]. Останній у багатьох видів має розширення&nbsp;— [[воло (анатомія)|воло]], в якому їжа накопичується. Характерною особливістю травної системи є наявність складного [[Шлунок|шлунка]] з двох відділів&nbsp;— залозистого і м'язового. [[Кишечник]] поділяється на тонкий та товстий. Розвинені травні залози&nbsp;— [[печінка]] та [[підшлункова залоза|підшлункова]], протоки яких відкриваються в [[дванадцятипала кишка|дванадцятипалу кишку]]. Інтенсивність травлення у птахів дуже висока. Наприклад, у [[горобець|горобців]], від заковтування [[гусінь|гусені]] до виведення її неперетравлених решток з екскрементами минає лише 15—20 хвилин, [[жуки|жуків]]&nbsp;— близько 1 години та [[насіння]]&nbsp;— 3...4 години<ref name="Наумов, Карташев"/>. '''[[Дихальна система]]''' характеризується розвитком [[повітряні мішки|повітряних мішків]] та подвійним диханням. Через високий [[Основний обмін|рівень метаболізму]], потрібний для польоту, птахи вимагають високого рівня постачання [[кисень|кисню]]. Через це розвиток ефективної [[дихальна система|дихальної системи]] відбувся одночасно з еволюцією польоту птахів. Велику роль у диханні відіграють повітряні мішки, які слугують як резервуар повітря, газообмін у них не відбувається. Завдяки повітряним мішкам, газообмін у легенях відбувається як під час вдиху, так і під час видиху<ref name="ritchisong">{{cite web|last=Ritchison|first=Gary|url=http://people.eku.edu/ritchisong/birdrespiration.html|title=Ornithology (Bio 554/754): Bird Respiratory System|accessdate=06/27/2007|location=Eastern Kentucky University|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWamt4nm?url=http://people.eku.edu/ritchisong/birdrespiration.html|archivedate=2013-06-20|deadurl=no}}</ref>. Через те, що свіже повітря проходить через легені в одному напрямку, у них не відбувається змішування багатого та бідного на кисень (і багатого на вуглекислий газ) повітря, як це відбувається в легенях [[ссавці]]в. [[Легені]] птахів містять мільйони тонких трубочок&nbsp;— парабронхів, що сполучаються з дорсобронхами та вентобронхами. Повітря потрапляє до сліпозамкнених закінчень бронхів&nbsp;— бронхіол, оточених [[капіляр (біологія)|капілярами]], де і відбувається газообмін<ref name="Наумов, Карташев"/>. '''[[Кровоносна система]]''' має два кола кровообігу, [[артеріальна кров|артеріальна]] і [[венозна кров]] не змішується, ця [[адаптація (біологія)|адаптація]] дозволяє ефективне постачання поживних речовин та кисню до всіх тканин тіла, забезпечуючи високий рівень активності. [[Серце]] чотирикамерне, з однією правою дугою [[Аорта|аорти]]. Відрізняється високою частотою [[серцевий ритм|серцевого ритму]], особливо у дрібних птахів,&nbsp;— так серце [[червоногорлий колібрі|червоногорлого колібрі]] б'ється з частотою 1200 ударів за хвилину (або 20 ударів за секунду)<ref>{{cite book |author=June Osborne |title=The Ruby-Throated Hummingbird |url=https://archive.org/details/rubythroatedhumm0000osbo |year=1998 |publisher=University of Texas Press |location= |pages=[https://archive.org/details/rubythroatedhumm0000osbo/page/14 14] |id=ISBN 0-292-76047-7}}</ref>. '''[[Органи виділення]]'''&nbsp;— [[метанефрос|тазові нирки]] (метанефрос), від яких відходять [[Сечовід|сечоводи]], що відкриваються в [[Клоака|клоаку]]. Основним продуктом азотистого обміну птахів є [[сечова кислота]], у зв'язку з чим [[сечовий міхур]] редукується. '''[[Репродуктивна система]]'''. Статевий апарат самців&nbsp;— парні [[сім'яник]] і [[сім'япровід]]. Сім'яники збільшуються у сотні разів під час [[шлюбний сезон|шлюбного сезону]], коли вони починають виробляти [[сперма|сперму]]<ref>{{cite web|url=http://jp.physoc.org/cgi/reprint/53/1-2/86|title=Alexander Watson A study of seasonal changes in avian testes // J. Physiol. — 1919. — Vol. 53. — Pp. 86—91.|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=англ.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWap2dOY?url=http://jp.physoc.org/content/53/1-2/86.full.pdf+html|archivedate=2013-06-20|deadurl=yes}}</ref>. Статеві органи самиць&nbsp;— непарний лівий [[яєчник]] (правий редукується, що вважається пристосуванням до польоту) і [[яйцепровід]]. [[Запліднення]] внутрішнє, хоча більшість видів птахів не мають [[статевий член|статевого члена]]. '''[[Нервова система]]'''. [[Центральна нервова система]] складається з [[головний мозок|головного]] та [[спинний мозок|спинного]] мозку. Головний мозок досить великих розмірів та є центром [[вища нервова діяльність|вищої нервової діяльності]], складається з 5 відділів, характерних для інших хребетних тварин. Півкулі [[передній мозок|переднього мозку]] гладенькі, без звивин та порівняно з [[ссавці|ссавцями]] невеликих розмірів. На відміну від останніх складаються переважно не з сірої речовини, а зі смугастих тіл. Півкулі відповідають за управління [[поведінка|поведінкою]], орієнтацію в просторі, споживання їжі, спаровування та здатність до побудови [[гніздо птахів|гнізд]]. Вища нервова діяльність здійснюється не в [[неокортекс]]і, як у ссавців, а в [[гіперстріатум]]і. [[Проміжний мозок]] порівняно невеликий, [[середній мозок]] із зоровими буграми. [[Мозочок]] розташований у задній частині головного мозку, відповідає за координацію рухів. [[Довгастий мозок]] переходить у спинний мозок. '''[[Органи чуття]]'''. Основними органами орієнтації птахів є [[зір]] та [[слух]]. [[Очі]] дуже великі за відносними та абсолютними розмірами. Повіки у птахів нерухливі, миготіння здійснюється за допомогою спеціальної перетинки («третя повіка»), яка розміщена в передньому куті ока і рухається горизонтально. Висока гострота зору досягається за рахунок великої кількості [[фоторецептор]]ів ([[колбочка|колбочок]] та [[паличка|паличок]]), яких у різних видів на 1 мм<sup>3</sup> [[сітківка|сітківки]] припадає від 50 до 300 тис. Іншим важливим пристосуванням є подвійна [[акомодація ока|акомодація]] (наведення ока на різкість): вона здійснюється шляхом зміни форми [[кришталик]]а та його одночасним пересуванням м'язами). Поле зору кожного ока становить 150–170°, але поле [[бінокулярний зір|бінокулярного зору]] (двома очима) невелике й у більшості птахів становить 20—30°. Лише у [[совоподібні|сов]] та деяких [[соколоподібні|соколоподібних]] очі зсунуто до дзьоба і поле бінокулярного зору зростає. У птахів з добре розвиненим польотом ([[крячок|крячки]], [[ластівкові|ластівки]], соколоподібні) на сітківці розташовано 2—3 чутливих плями, які є місцями найгострішого сприйняття. Це обумовлює більшу гостроту зору. Так, [[сапсан|сокіл-сапсан]] може тримати здобич у полі зору на відстані 800–1000 м<ref name="Наумов, Карташев"/>. Зір у всіх птахів кольоровий. Орган слуху складається із [[внутрішнє вухо|внутрішнього]], [[середнє вухо|середнього]] та [[зовнішнє вухо|зовнішнього]] відділів. Внутрішнє та середнє вухо за будовою подібні до вух плазунів, однак канал завитки розвинений більше і відокремлений від мішечка перехватом. У внутрішньому вусі добре розвинений лабіринт, який є [[органи рівноваги|органом рівноваги]]. Слухова кісточка одна&nbsp;— стремінце. [[Барабанна перетинка]] занурена нижче за поверхню шкіри та до неї веде канал&nbsp;— зовнішній слуховий прохід, по краю якого у частини видів утворюється складка шкіри&nbsp;— зачаток зовнішнього вуха (добре розвинений у [[совоподібні|сов]]). [[Нюх]] у птахів розвинений слабко, [[смак]]&nbsp;— досить добре: багато видів розпізнають солодке, солоне, гірке. Смакові бруньки розташовані у слизовій оболонці ротової порожнини, на [[язик|язиці]] та при його основі. === Голосовий апарат та його роль === {{main|Вокалізація птахів}} Гострий [[слух]] та здатність до акустичного аналізу поєднується у птахів із здатністю видавати різноманітні звуки, що несуть біологічно важливу інформацію (звуки спілкування батьків і пташенят, сигнали тривоги, звуки та пози, що регулюють територіальні відносини, взаємовідносини партнерів тощо). Голос і слух забезпечують можливість звукового спілкування не тільки між особинами свого [[вид (біологія)|виду]], але і між різними видами. Наприклад, звук тривоги, виданий [[сойка|сойкою]] у лісі, сприймається як сигнал небезпеки багатьма птахами. Подібні за зовнішнім виглядом близькі види (наприклад, [[вівчарик]]и) зазвичай легко розпізнаються за піснею та позивкою. Тому голос відіграє важливу роль [[ізоляція (біологія)|ізолюючого]] механізму, що запобігає міжвидовому схрещуванню. На відміну від [[ссавці]]в, у птахів відсутні [[голосові зв'язки]]. Основним органом, що видає звуки, є нижня гортань ([[сиринкс]]). Звук утворюється внаслідок вібрації тимпанальних мембран (стінок сиринкса) і козелка, що викликаються продуванням повітря через сиринкс. Зміна частоти звуку відбувається завдяки спеціальним м'язам здатним регулювати натяг мембран і діаметр просвіту [[бронхи|бронхів]]<ref>{{cite web|url=http://jeb.biologists.org/cgi/content/full/205/1/25|title=Ole Næsbye Larsen & Franz Goller Direct observation of syringeal muscle function in songbirds and a parrot // The Journal of Experimental Biology. — 2002. — Vol. 205. — Pp. 25-35|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=англ.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWapib5b?url=http://jeb.biologists.org/content/205/1/25.full|archivedate=2013-06-20|deadurl=no}}</ref> == Пересування == {{main|Політ птахів}} [[Файл:Spheniscus humboldti -swimming -aquarium-8a.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Пінгвіни]] (''Spheniscus humboldti'') під час плавання застосовують крила]] [[Файл:Domestic Pigeon Flock.jpg|200px|міні|праворуч|200пкс|Зграя [[свійський голуб|свійських голубів]]&nbsp;— кожен у різній фазі помаху крил]] [[Файл:Calypte anna, San Francisco.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Колібрі]] (''Archilochus colubris'') може зависати на одному місці, роблячи до 52 помахів крил за секунду]] Для птахів характерне пересування на землі та на іншому субстрату за допомогою нижніх кінцівок (ніг)&nbsp;— ходьба та стрибки. Втім, лише невелика кількість нелітаючих птахів пересуваються винятково таким способом. Частина птахів здатна до плавання та пірнання. Плавання здійснюється за рахунок рухів задніх кінцівок (зазвичай, вони мають плавальну перетинку). Під час пірнання також застосовуються задні кінцівки, а у деяких видів&nbsp;— і крила. Політ&nbsp;— основний спосіб пересування ([[локомоція|локомоції]]) більшості видів птахів, який допомагає їм харчуватися, [[міграція птахів|мігрувати]] та тікати від [[хижацтво|хижаків]]. Головними адаптаціями до польоту є утворення [[крило птахів|крил]] та [[пташине перо|пір'я]]. Крім того, [[скелет]] птахів досить відрізняється від решти сучасних тварин наявністю порожніх кісток, що помітно зменшує його вагу. У сучасних птахів також відсутні деякі кістки, що існували ще в [[археоптерикс]]а, зокрема зник кістковий хвіст, а [[щелепа]] з [[зуби|зубами]] була замінена легким [[дзьоб]]ом. Також у скелеті з'явився [[Кіль (біологія)|кіль]], до якого кріпляться махові м'язи крил. Пір'я літаючих птахів також відрізняється від пір'я багатьох [[нелітаючі птахи|нелітаючих]] наявністю мікроскопічних гачків, що утримують перо разом та надають йому необхідну для польоту міцність. Важливою [[адаптація (біологія)|адаптацією]], призначеною для забезпечення високих витрат енергії та, відповідно, високої швидкості [[метаболізм]]у, є виникнення [[Анатомія птахів#Дихальна система|подвійного дихання]], яке дозволяє ефективно використовувати увесь об'єм легенів та забезпечувати газообмін як під час вдиху, так і під час видиху, що не характерно для інших тварин. Основними типами польоту є: маховий, переривчастий (кілька помахів чергуються з вільним польотом), зависання на місці та ширяння (політ без активних витрат енергії птахом). Маховий політ складається з двох окремих типів руху: робочого ходу та зворотного ходу. Під час робочого ходу крило рухається вперед і вниз, а зворотний хід повертає крило у початкову позицію. Внутрішня частина крила перш за все створює [[підйомна сила|підіймальну силу]], а кисть&nbsp;— тягу, яка штовхає птаха вперед. Важливим чинником, що визначає тип та характеристики польоту, є форма крила. Більшість видів птахів можна об'єднати за цією ознакою у кілька загальних типів. * Еліптичні крила&nbsp;— короткі та заокруглені&nbsp;— дозволяють птахам маневрувати в обмеженому просторі, наприклад, в умовах густої рослинності. Такі крила характерні для лісових [[хижі птахи|хижаків]] (наприклад, [[яструб]]а) та багатьох [[горобцеподібні|горобцеподібних]].[[Файл:Пташині сліди2.jpg|ліворуч|міні|231x231пкс|Пташині сліди на снігу]] * Швидкісні крила&nbsp;— короткі та загострені&nbsp;— забезпечують високу частоту змахів. Типові для невеликих птахів та характеризуються дуже великою відносною довжиною кисті крила. Цей тип крил характерний для найшвидших птахів, таких як [[сапсан]], [[серпокрильцеві|серпокрильці]] та більшість [[качки|качок]]. * Крила з високим відносним подовженням є дуже довгими та стрункими, зазвичай вони характеризуються низьким навантаженням на крило та використовуються для повільного польоту, майже ширяння. Характерні для [[боривітер|боривітрів]], [[крячок|крячків]], [[Дрімлюгові|дрімлюг]] та птахів, що здатні переходити на [[динамічне ширяння]] над хвилями для збереження енергії, що поширено серед [[морські птахи|морських птахів]]. * Крила для ширяння досить широкі та характерні для великих сухопутних птахів, таких як [[орел|орли]], [[гриф (птах)|грифи]], [[Пеліканоподібні|пелікани]] і [[лелека|лелеки]]. Рекордсменами за тривалістю польоту без посадки на землю є [[Серпокрилець чорний|чорні серпокрильці]] (''Apus apus''), серед яких шведські дослідники знайшли особину, що літала протягом 314 днів у 2014—2015 роках&nbsp;<ref>{{cite journal |author= Anders Hedenström, Gabriel Norevik, Kajsa Warfvinge, Arne Andersson, Johan Bäckman, Susanne Åkesson |title=Annual 10-Month Aerial Life Phase in the Common Swift ''Apus apus'' |journal=[[Current Biology]] |url=http://www.cell.com/current-biology/fulltext/S0960-9822%2816%2931063-6 |volume= |issue= |pages= |year=2016 |pmid= |doi=10.1016/j.cub.2016.09.014}}</ref>&nbsp;<ref>{{cite journal |author=Ramin Skibba |title=Record-breaking common swifts fly for 10 months without landing |journal=[[Nature]] |url=http://www.nature.com/news/record-breaking-common-swifts-fly-for-10-months-without-landing-1.20873 |volume= |issue= |pages= |date=27 жовтня 2016 |pmid= |doi=10.1038/nature.2016.20873}}</ref>. [[Серпокрилець білочеревий|Білочереві серпокрильці]] (''Tachymarptis melba'') здатні безперервно літати 200 днів&nbsp;<ref>{{cite journal |author=Felix Liechti, Willem Witvliet, Roger Weber, Erich Bächler |title=First evidence of a 200-day non-stop flight in a bird |journal=[[Nature Communications]] |url= http://www.nature.com/articles/ncomms3554 |volume=4 |issue= |pages=2554 |year=2013 |pmid=24104955 |doi=10.1038/ncomms3554}}</ref>. [[Великий фрегат]] (''Fregata minor'') здійснює двомісячні трансокеанські польоти&nbsp;<ref>{{cite journal |author=Henri Weimerskirch, Charles Bishop, Tiphaine Jeanniard-du-Dot, Aurélien Prudor, Gottfried Sachs |title=Frigate birds track atmospheric conditions over months-long transoceanic flights |journal=[[Science]] |url=http://science.sciencemag.org/content/353/6294/74.full |volume=353 |issue=6294 |pages=74-78 |year=2016 |pmid=27365448 |doi=10.1126/science.aaf4374}}</ref>. [[Сон]] фрегатів у польоті відбувається як в одній, так і в обох півкулях [[головний мозок|головного мозку]]&nbsp;<ref>{{cite journal |author= Niels C Rattenborg, Bryson Voirin, Sebastian M. Cruz, Ryan Tisdale, Giacomo Dell’Omo, Hans-Peter Lipp, Martin Wikelski, Alexei L. Vyssotski |title =Evidence that birds sleep in mid-flight |journal= [[Nature Communications]] |url=http://www.nature.com/articles/ncomms3554 |volume=7 |issue= |pages=12468 |year=2016 |pmid=27485308 |pmc=4976198 |doi=10.1038/ncomms12468}}</ref>. == Поведінка == === Розмноження === ;Соціальна організація [[Файл:Raggiana Bird-of-Paradise wild 5.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Один з видів райських птахів (''[[Paradisaea raggiana]]'') демонструє шлюбне оперення для приваблювання самиці<ref>{{Cite journal|doi=10.1071/MU9810193|last=Frith|first=C.B|title=Displays of Count Raggi's Bird-of-Paradise ''Paradisaea raggiana'' and congeneric species|journal=Emu|volume=81|issue = 4|pages=193–201| url=http://www.publish.csiro.au/paper/MU9810193.htm|year=1981}}</ref>]] Птахи приступають до розмноження у віці від менше 1 року до 12 років. Найранніше [[статеве дозрівання]] відзначено у деяких тропічних видів ткачикових ([[Estrildidae]]) у 4—5 місяців. Більшість [[горобцеподібні|горобцеподібних]], багато [[куроподібні|куроподібних]], деякі види [[качкові|качок]] та [[голубові|голубів]] починають розмножуватися у віці близько 1 року; багато соколоподібних, сов, [[серпокрильцеві|серпокрильців]], папуг&nbsp;— у віці 2 та 3 років; мартини&nbsp;— від 2 до 7 років; великі [[трубконосі]]&nbsp;— до 8—11 років<ref>{{книга| автор = Паевский В.А. | частина = | заголовок = Демография птиц |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Л |видавництво = Наука |рік = 1985 | том = |сторінки = |сторінок = 285 |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>. Серед птахів 95% видів є [[моногамія|моногамними]]. Вони утворюють пару щонайменше на один гніздовий період, а інколи&nbsp;— на декілька років або до смерті одного з партнерів<ref>{{Cite journal|last=Freed|first=Leonard A.|year=1987|title=The Long-Term Pair Bond of Tropical House Wrens: Advantage or Constraint?|url=https://archive.org/details/sim_american-naturalist_1987-10_130_4/page/507|journal=[[American Naturalist (журнал)|The American Naturalist]]|volume=130|issue=4|pages=507–25|doi=10.1086/284728}}</ref>. У той же час, серед багатьох видів, які є моногамними, досить звичайною є [[копуляція]] з особинами інших пар<ref>{{Cite journal|last=Westneat|first=David F|year=2003|title=Extra-pair paternity in birds: Causes, correlates, and conflict|url=http://arjournals.annualreviews.org/doi/pdf/10.1146/annurev.ecolsys.34.011802.132439 |doi=10.1146/annurev.ecolsys.34.011802.132439|journal=Annual Review of Ecology, Evolution, and Systematics|volume=34|pages=365–96|last2=Stewart|first2=Ian R.K.}}</ref>. Така поведінка є типовою між домінантним самцем та самицею, яка утворила пару з субдомінантним самцем, однак може бути також у результаті примусової копуляції (у [[качка|качок]] та інших [[качкові|качкових]])<ref>{{Cite journal|last=Gowaty|first=Patricia A|year=1998|url=http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3746/is_199802/ai_n8791262|title=Ultimate causation of aggressive and forced copulation in birds: Female resistance, the CODE hypothesis, and social monogamy|journal=American Zoologist|volume=38|issue=1|pages=207–25|doi=10.1093/icb/38.1.207|last2=Buschhaus|first2=Nancy|accessdate=2012-03-22|archive-date=2011-11-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20111119111318/http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3746/is_199802/ai_n8791262/}}</ref>. Для самиць переваги копуляції з чужим самцем полягають в можливості отримати кращі [[ген]]и для своїх нащадків та страхування проти можливого безпліддя свого партнера<ref>{{Cite journal|last=Sheldon|first=B|year=1994|title=Male Phenotype, Fertility, and the Pursuit of Extra-Pair Copulations by Female Birds|journal=Proceedings: Biological Sciences|volume=257|issue=1348|pages=25–30|doi=10.1098/rspb.1994.0089}}</ref>. Самці тих видів, у яких спостерігається копуляція самиць з іншими самцями, уважно охороняють своїх партнерок з метою забезпечення власного батьківства для пташенят, у вирощуванні яких вони беруть участь<ref>{{Cite journal|last=Wei|first=G|year=2005|title=Copulations and mate guarding of the Chinese Egret |doi=10.1675/1524-4695(2005)28[527:CAMGOT]2.0.CO;2|journal=Waterbirds|volume=28|issue=4|pages=527–30|last2=Zuo-Hua|first2=Yin|last3=Fu-Min|first3=Lei|issn=1524-4695}}</ref>. Інші соціальні системи серед птахів включають [[полігінія|полігінію]], [[поліандрія|поліандрію]], [[полігамія|полігамію]], [[полігіноандрія|полігіноандрію]] та [[проміскуїтет]]. Полігамна система розвивається у тому разі, коли самиця спроможна виростити потомство без допомоги самця. Деякі види можуть застосовувати, залежно від обставин, більше однієї системи<ref name = "Gill">{{Cite book|last=Gill |first=Frank |year=1995 |title=Ornithology |url=https://archive.org/details/ornithology0000gill |publisher=WH Freeman and Co |location=New York |isbn=0-7167-2415-4 |pages=}}</ref>. Гніздування зазвичай включає токову поведінку, яку демонструє здебільшого самець<ref>{{Cite book|last=Short|first=Lester L.|year=1993|title=Birds of the World and their Behavior|publisher=Henry Holt and Co|location=New York|isbn=0-8050-1952-9|url-access=registration|url=https://archive.org/details/livesofbirdsbird00shor}}</ref>. У більшості випадків токова поведінка є досить простою та полягає у різних типах пісень. У той же час деякі види токової поведінки є досить складними. Залежно від виду, вона може включати складні рухи крилами та хвостом, танці, токові польоти або групове токування. У цілому, вибір статевого партнера здійснює самиця<ref>{{Cite book|last=Burton|first=R|year=1985|title=Bird Behavior|publisher=Alfred A. Knopf, Inc|isbn=0-394-53957-5|url-access=registration|url=https://archive.org/details/birdbehavior0000burt}}</ref>, хоча у птахів роду [[плавунець]], які є поліандричними, усе навпаки: простіше забарвлений самець вибирає яскраво забарвлену самицю<ref>{{Cite journal|last=Schamel|first=D|year=2004|title=Mate guarding, copulation strategies and paternity in the sex-role reversed, socially polyandrous red-necked phalarope ''Phalaropus lobatus''|journal=Behaviour Ecology and Sociobiology|volume=57|issue=2|pages=110–18|url=http://www.springerlink.com/index/8BE48GKGYF2Q40LT.pdf|doi=10.1007/s00265-004-0825-2|format=PDF|last2=Tracy|first2=Diane M.|last3=Lank|first3=David B.|last4=Westneat|first4=David F.|accessdate=22 березня 2012|archive-date=28 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200328130628/http://www.springerlink.com/index/8BE48GKGYF2Q40LT.pdf}}</ref>. Після утворення пари між партнерами може спостерігатися ритуальне годування, «цілування» дзьобами та взаємний догляд за оперенням<ref name = "Attenborough">{{Cite book|last=Attenborough |first=David |authorlink=David Attenborough |year=1998 |title=The Life of Birds |url=https://archive.org/details/lifeofbirds00unse |location=Princeton |publisher=Princeton University Press |isbn=0-691-01633-X|pages=}}</ref>. [[Гомосексуалізм|Гомосексуальна]] поведінка була помічена у самців та самиць багатьох видів птахів, в тому числі копуляція, утворення пари та спільне виховання пташенят<ref>Bagemihl, Bruce. ''Biological exuberance: Animal homosexuality and natural diversity.'' New York: St. Martin's, 1999.&nbsp;— Pp. 479–655.</ref>. ;Територіальна поведінка, гніздування {{main|Гніздо птахів|Яйце птахів}} [[Файл:Amblyospiza albifrons -Pretoria, South Africa -male-8.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Ткачикові|Ткачики]] майстерно роблять гнізда зі стебел рослин]] Практично у всіх птахів у період розмноження добре виражена '''територіальність'''&nbsp;— прив'язаність до гніздової території та її захист від вторгнення особин свого, а інколи&nbsp;— й інших видів. Більшість птахів, що гніздиться окремими парами, мають особисту гніздову територію. Такий спосіб дозволяє [[популяція|популяції]] повніше використовувати придатні для гніздування умови, гнізда таких птахів важче знайти [[хижак]]ам. У разі [[колонія птахів|колоніального гніздування]] розмір території, що охороняється, нерідко обмежується найближчим оточенням [[гніздо птахів|гнізда]]. Колоніальність властива птахам, що живляться масовими кормами та збирають їх на деякій відстані від гніздової колонії. Особливо багато колоніальних видів серед [[морські птахи|морських птахів]], що гніздяться на узбережжі ([[веслоногі]], [[трубконосі]], [[мартинові (підродина)|мартинові]], [[алькові]]). Колоніальність сформувалася під впливом двох факторів: нестачі зручних місць для побудови гнізда та наявність достатньої кількості кормів. Вважають, що перевагами колоніального способу гніздування є успішніший колективний захист від хижаків та ефективне використання трофічних ресурсів<ref name="Ильичев"/>. [[Файл:Птахи розмножуються шляхом відкладання яєць.jpeg|ліворуч|міні|170x170пкс|Гніздо з яйцями на кущі малини]] [[Файл:Кладка дрімлюги.jpg|ліворуч|міні|170x170пкс|Кладка [[Дрімлюга|дрімлюги]] просто на землі]] '''Гніздо.''' Лише небагато птахів не будують гнізда, відкладаючи яйця безпосередньо на субстрат ([[дрімлюгові]], деякі [[кулик (птах)|кулики]], [[кайра|кайри]]). [[Куроподібні]], [[мартин (птах)|мартини]], [[совоподібні|сови]] роблять невелике заглиблення для гнізда у землі з невеликою кількістю вистилання з рослинного матеріалу. Найдосконаліші [[гніздо птахів|гнізда]] роблять дрібні [[горобцеподібні]]. Щільне чашоподібне гніздо сплітається з сухої трави та тонких гілочок, а зсередини лоток вистилається м'якими стеблами, [[мох]]ом, пір'ям та шерстю. У деяких видів гніздо являє собою щільну кулю з товстими стінками та бічним входом ([[ремез звичайний]], [[синиця довгохвоста]]). [[Сільська ластівка]] робить стінки гнізда з ґрунту, вистилаючи рослинним матеріалом. [[Дятлові|Дятли]] довбають [[дупло]] у стовбурі дерева, на дно якого без будь-якої вистилки, відкладають яйця. [[Файл:Сучасна пташка.jpg|міні|170x170пкс|Сучасні пташки роблять гнізда з використанням новітніх матеріалів, 2019]] Гнізда птахи розташовують на землі, на скелястих уступах, розгалуженнях гілок дерев і кущів, заломах [[очерет]]у. [[рибалочка|Рибалочки]], [[бджолоїдка звичайна|бджолоїдки]], [[ластівка берегова|берегові ластівки]], [[топорик]]и риють [[нора|нори]] довжиною до 1—2&nbsp;м. Деякі птахи ([[лиска (птах)|лиска]], [[пірникозоподібні|норці]], деякі [[крячок|крячки]]) влаштовують плаваючі гнізда з сухих стебел рослин та [[водорості|водоростей]], розташовуючи їх у заростях надводної рослинності. Частина [[голуб]]ів, [[серпокрилець|серпокрильців]] будують гнізда у порожнинах скель. Багато видів птахів-[[синантроп]]ів влаштовують гнізда у порожнинах різноманітних споруд людини. Гніздо захищає кладку, насиджуючого птаха та пташенят від ворогів та несприятливих факторів, створює оптимальний температурний режим та [[вологість]]. [[Файл:Vogeleier.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Порівняльні розміри яєць: яйце [[африканський страус|африканського страуса]] праворуч, [[курка|куряче]] яйце ліворуч внизу і [[перепілка звичайна|перепелині]] яйця ліворуч вгорі]] '''Яйце.''' Птахи розмножуються шляхом відкладання [[яйце птахів|яєць]]. Пташині яйця мають дуже різні розміри. Із сучасних птахів найбільше яйце в [[Африканський страус|африканського страуса]], воно більш ніж в 2000 разів більше за найменше яйце, що належить [[колібрі]]. Яйця страуса мають довжину в середньому 180&nbsp;мм і ширину 140&nbsp;мм, та важать 1,2 [[кілограм|кг]]. Яйця колібрі 13&nbsp;мм завдовжки та 8&nbsp;мм завширшки і важать половину грама. Зовні яйце вкрите вапняковою шкаралупою, яка на 89—97% складається з [[Карбонат кальцію|СаСО<sub>3</sub>]], 0,5—5,0%&nbsp;— з CaHPO<sub>4</sub> та MgHPO<sub>4</sub>, 2—5% органічної речовини. Тонкий та щільний поверхневий шар шкаралупи називають ''кутикулою'', часто вона блискуча. Кутикула запобігає потраплянню [[мікроорганізми|мікроорганізмів]] усередину яйця через пори в шкаралупі. Шкаралупа забезпечує збереження форми яйця, захист зародку від механічних пошкоджень та висихання, забезпечує [[газообмін]] через тонкі звивисті канали у ній, є додатковим джерелом мінеральних солей для формування [[скелет]]у [[зародок|зародка]]. Під шкаралупою розташовані дві тонкі підшкаралупові оболонки, які огортають білок. На тупому кінці яйця підшкаралупові оболонки розходяться, утворюючи повітряну камеру. Усередині яйця розташовано білок (білкова оболонка) та яйцеклітина (жовток). Жовток птахів багатий на поживні речовини, які на 85% покривають енергетичні витрати формування зародку. Білок виконує захисну функцію, за рахунок цієї оболонки забезпечується більша частина потреб зародка у воді. Сам жовток являє собою [[яйцеклітина|яйцеклітину]], на його анімальному полюсі розташовано зародковий диск. Усередині яйця є три зародкові оболонки, що забезпечують життя та розвиток зародка: [[амніон]], [[алантоїс]] та [[хоріон]]. У більшості видів завдяки відкладанню пігментів, що просочують шкаралупову оболонку, яйця забарвлені. Забарвлення для багатьох видів робить яйця менш помітними. [[Файл:Calliope-nest edit.jpg|міні|праворуч|200пкс|Самиця колібрі (''[[Stellula calliope]]'') годує пташенят]] Усі оболонки яйця формуються під час його проходження [[яйцепровід|яйцепроводом]]. Повне формування яйця в яйцепроводі триває 5—12 годин, рідко довше. Період часу між відкладанням окремих яєць неоднаковий: у більшості птахів він становить 24 години, у великих птахів&nbsp;— 72 години, а у деяких&nbsp;— до 120 годин ([[ягнятник]]). Розміри яєць у різних видів значно відрізняються не тільки абсолютно, але і відносно величини самого птаха. Як правило, в межах однієї систематичної групи дрібніші птахи відкладають відносно більші яйця. У [[гніздові птахи|гніздових птахів]] яйця дрібніші, ніж у [[виводкові птахи|виводкових]]. У великих кладках яйця відносно менші, ніж у малих. У [[страус африканський|страусів]], великих [[куроподібні|куроподібних]] та інших птахів маса яйця становить 1,7—3% маси самиці, у [[Ківі (птах)|ківі]] та деяких дрібних куликів маса яйця становить 18—26% маси самиці&nbsp;— це найбільші показники серед птахів. Кількість яєць, що відкладають птахи, варіює у різних видів. У цілому більший розмір кладки мають виводкові птахи у порівнянні з гніздовими. Одне яйце відкладають [[трубконосі]], великі [[пінгвіни]], більшість [[алькові|алькових]], дрібні [[колібрі]], великі [[соколоподібні|хижаки]]. Більшість дрібних горобцеподібних частіше мають кладку з 4—6 яєць. У [[качкові|качок]] частіше 6—10 яєць в кладці. Найбільша кількість яєць&nbsp;— до 22 характерна для куроподібних ([[сіра куріпка]], [[кеклик]]). Стосовно факторів, що визначають величину кладки яєць у птахів висловлено низку гіпотез. Згідно з гіпотезою [[Джон Лек|Д. Лека]] плодючість виду обмежується здатністю батьків забезпечити їжею потомство, що вони вирощують, і тому величина кладки у гніздових птахів визначається кількістю пташенят, яку вони можуть вигодувати, а у виводкових птахів&nbsp;— кількістю їжі, що вживає самиця перед і під час відкладання яєць<ref>{{книга| автор = Lack&nbsp;D. | частина = | заголовок = Ecological adaptation for breeding in birds |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = London |видавництво = |рік = 1968 | том = |сторінки = |сторінок = 409 |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>. Усі птахи, за винятком деяких видів, [[Висиджування яєць|насиджують кладку]]&nbsp;— обігрівають яйця теплом свого тіла. У насиджуючого птаха на череві і нижній частині грудей випадають пух і частина пер та утворюється оголені ділянки шкіри&nbsp;— [[насідна пляма|насідні плями]]. Зовсім не насиджують кладку [[сміттєві кури]], до яких належить 11—16 видів. Вони закопують яйця в землю або купу [[гумус]]у, де вони розвиваються за рахунок [[Сонячна енергія|сонячного тепла]] або тепла, що виникає при [[гниття|гнитті]] [[рослини|рослин]]. [[Файл:Reed warbler cuckoo.jpg|міні|ліворуч|200px|[[Очеретянка (птах)|Очеретянка]], що годує пташеня [[звичайна зозуля|звичайної зозулі]].]] Тривалість ембріонального розвитку в межах одного ряду зазвичай менша у дрібніших видів. Найбільша тривалість насиджування&nbsp;— близько 2 місяців&nbsp;— у великих [[пінгвіни|пінгвінів]], страусоподібних птахів ([[страус]], [[казуар]], [[ему]], [[нанду]]), [[альбатросові|альбатросів]], [[Каліфорнійський кондор|кондорів]] та деяких інших. У дрібних горобцеподібних тривалість інкубації&nbsp;— 11—14 діб. За фізіологічною зрілістю пташенят на час вилуплення птахів поділяють на дві групи: '''[[виводкові птахи|виводкові]]''' та '''[[гніздові птахи|гніздові]]'''. Пташенята перших вилуплюються добре опушеними, з відкритими очима та слуховими проходами; відразу або невдовзі після вилуплення вони залишають гніздо і можуть самостійно пересуватися й живитися, рухаючись за батьками. Пташенята гніздових птахів вилуплюються голими ([[веслоногі]], [[папуги]], [[серпокрилець|серпокрильці]], [[дятлові|дятли]], горобцеподібні та інші) або слабкоопушеними (частина [[ракшеподібні|ракшеподібних]] та горобцеподібних), з закритими очима та слуховими проходами; у гнізді залишаються, поки не досягнуть майже розміру дорослих і не вкриються пір'ям; потребують регулярного обігріву та вигодовування. ;[[Гніздовий паразитизм]] Це явище характерне для деяких видів птахів, які не роблять власних гнізд, не насиджують кладку та не виводять пташенят, а підкладають яйця в гнізда інших птахів, які насиджують ці яйця та вигодовують чужих пташенят. Гніздовий паразитизм характерний для близько 80 видів птахів, що належать до 4 рядів: 40 видів [[зозулеві|зозуль]], 6 видів [[трупіалові|трупіалів]] (Icteridae), 6 видів [[Воскоїдові|воскоїдових]] (Indicatoridae), 3 видів африканських [[ткачикові|ткачиків]] та чорноголової деревної качки (''[[Heteronetta atricapilla]]''). У [[зозуля звичайна|звичайної зозулі]] період яйцекладки триває 35—45 днів, за цей час самиця з інтервалом 1—3 доби відкладає 12—20 яєць. Кожна самиця відкладає яйця певного забарвлення, але забарвлення яєць різних самиць варіює в широких межах. У межах [[ареал]]у звичайної зозулі її яйця знаходили в гніздах 300 [[вид (біологія)|видів]] птахів<ref>{{книга| автор = Нумеров А.Д. | частина = | заголовок = Межвидовой и внутривидовой гнездовой паразитизм у птиц |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Воронеж |видавництво = ФГУП ИПФ Воронеж |рік = 2003 | том = |сторінки = |сторінок = 517 |серія = |isbn = 5-89991-303-03 |тираж = }}</ref>. === Міграції === {{main|Міграція птахів}} [[Файл:Waders in flight Roebuck Bay.jpg|міні|праворуч|250пкс|Зграя куликів, Західна Австралія]] [[Файл:Bar-tailed Godwit migration.jpg|alt= A map of the Pacific Ocean with several coloured lines representing bird routes running from New Zealand to Korea||міні|праворуч|250пкс|Міграційний шлях [[грицик малий|малого грицика]], поміченого супутниковим передавачем у Новій Зеландії, становив до 10200&nbsp;км.]] [[Файл:Sterna paradisaea distribution and migration map.png|міні|праворуч|250пкс|Поширення [[крячок полярний|полярного крячка]]: червоний&nbsp;— місця гніздування, блакитний&nbsp;— місця зимування, зелений&nbsp;— маршрути міграції]] За характером сезонних переміщень птахів ділять на три основні категорії: ''[[Осілі птахи|осілих]]'' (що постійно мешкають на відносно невеликій території), ''кочових'' (що пересуваються на порівняно великі відстані не регулярно, лише у пошуках їжі або у разі поганої погоди) і ''[[перелітні птахи|мігруючих або перелітних]]'' (що здійснюють далекі сезонні міграції). Проте цей поділ досить умовний, як через існування безперервного спектру моделей поведінки між цими категоріями, так і через те, що в межах однієї [[популяція|популяції]] поведінка птахів відрізняється, а кожен конкретний птах може змінювати її (в окремих випадках) протягом життя. Наприклад, [[кропив'янка (птах)|кропив'янка]] на більшій частині ареалу, включаючи майже всю [[Європа|Європу]] та приполярні [[Командорські острови|Командорські]] й [[Алеутські острови]], живе осіло, у [[Канада|Канаді]] і на півночі [[США]] кочує на незначні відстані, а на північному заході [[Росія|Росії]], в [[Скандинавський півострів|Скандинавії]] та на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] є перелітним птахом<ref name="Handbook">{{cite book | author = Josep del Hoyo, Andrew Elliott, David A. Christie | title = Handbook of the Birds of the World | volume = 10 | chapter = Cuckoo-Shrikes to Thrushes | publisher = Lynx Edicions | year = 2005 | isbn = 84-87334-72-5 | url-access = registration | url = https://archive.org/details/handbookofbirdso0001unse }}</ref>. Більшість міграцій відбуваються широким фронтом, проте в деяких випадках вони відбуваються вздовж вузьких смуг, так званих [[міграційний маршрут|пролітних шляхів]] ({{lang-en|flyway}}). Зазвичай подібні шляхи йдуть уздовж гірських хребтів або прибережної смуги, що дозволяє птахам користатися висхідними потоками повітря або запобігти подолання географічних бар'єрів, таких як великі простори відкритого моря<ref name=newton>{{cite book| author = Newton, I. | year = 2008 | title = The Migration Ecology of Birds | publisher = Elselvier | isbn = 978-0-12-517367-4}}</ref>. Більшість птахів, що гніздяться на території [[Україна|України]], використовують ''східноєвропейський пролітний шлях'', облітаючи спочатку із заходу [[Чорне море]], перелітають через [[Босфор]], оминають [[Середземне море]] зі сходу та потрапляють на зимівлю на [[Близький Схід]], у [[Західна Африка|західну]] та [[Південна Африка|південну]] Африку<ref>{{книга| автор =Кай-Карри-Линдал | частина = | заголовок = Птицы над сушей и морем: Глобальный обзор миграций птиц / Пер. со швед. |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = М |видавництво = Мысль |рік = 1984 | том = |сторінки = |сторінок = 204 |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>. Більшість великих птахів перелітають [[зграя]]ми, що часто формують регулярні розташування птахів, такі як V-подібний «клин», шеренга тощо<ref>{{книга |автор = Молодовский А.В. |частина = |заголовок = Полевой определитель стайных птиц |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Н. Новгород |видавництво = Издательство ННГУ |рік = 1997 |том = |сторінки = |сторінок = 310 |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>. Таке розташування допомагає птахам зменшити енергетичні витрати на переліт<ref>{{cite journal| author = Hummel D. & Beukenberg M | year = 1989 | title = Aerodynamische Interferenzeffekte beim Formationsfl ug von Vogeln | journal = J. Ornithol. | volume = 130 | pages = 15–24}}</ref>. Висота польоту різна у різних видів птахів. Більшість мігруючих птахів летять на висоті від 150 до 600&nbsp;м. Проте [[Гірська гуска|гірські гуски]] спостерігалися під час перельоту над вершинами [[Гімалаї]]в на висоті близько 8&nbsp;тис.&nbsp;м<ref>{{cite journal| author = Swan L. W | year = 1970 | title = Goose of the Himalayas | url = https://archive.org/details/sim_natural-history_1970-12_79_10/page/68 | journal = Nat. Hist. | volume = 79 | issue = 10 | pages = 68-75}}</ref>. [[Морські птахи]] зазвичай летять дуже низько над морем, проте піднімаються під час прольоту над землею. Сухопутні птахи роблять навпаки<ref>{{cite book| author = Dorst, J. | year = 1963 | title = The migration of birds | publisher = Houghton Mifflin Co. | location= Boston | pages = 476}}</ref><ref>{{cite journal| author = Eastwood, E. and G. C. Rider | year = 1965 | title = Some radar measurements of the altitude of bird flight | journal = Br. Birds | volume = 58}}</ref>. Нерідко під час міграцій птахи долають тисячі кілометрів. Найбільшу відстань без зупинки серед усіх перелітних птахів здатні пролітати деякі популяції [[Малий грицик|малого грицика]], що перелітає більше 11&nbsp;тис.&nbsp;км з арктичної [[тундра|тундри]] [[Алеутські острови|Алеутських островів]] до [[Нова Зеландія|новозеландських]] районів зимування без зупинок<ref>''BTO News'' 258: 3, 2005</ref>. Перед початком перельоту [[жири|жир]] становить 55% маси тіла птаха, що необхідно для забезпечення енергією такої довгої подорожі. Довгі міграційні перельоти з Арктичних районів до Антарктичних та у зворотному напрямку характерні для [[крячок полярний|полярного крячка]]. Один з полярних крячків, [[кільцювання птахів|закільцьований]] пташеням на [[Фарне (острови)|островах Фарне]] біля східного узбережжя [[Велика Британія|Великої Британії]], досяг [[Мельбурн]]а ([[Австралія]]) вже через три місяці після вилуплення, здійснивши мандрівку довжиною більш ніж у 22&nbsp;тис.&nbsp;км{{Джерело?}}. На значні відстані перелітають багато [[морські птахи|морських птахів]]. Так, [[сірий буревісник]], що гніздиться на [[Фолклендські острови|Фолклендських островах]], мігрує на відстань близько 14&nbsp;тис.&nbsp;км від районів гніздування до районів [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океану]] біля [[Норвегія|Норвегії]]. Не всі птахи здійснюють міграції за допомогою перельоту. Більшість видів [[пінгвіни|пінгвінів]] здійснюють регулярні міграції вплав, відстань таких пересувань може сягати 1000&nbsp;км. [[Блакитний тетерук]] здійснює регулярні міграції на різні висоти переважно пішки. Протягом [[посуха|посухи]] довгі міграції пішки здійснюють і австралійські [[ему]]<ref name=newton/>. Птахи здійснюють міграції як вдень, так і вночі. Птахи з великими крилами, які залежать від термальних потоків висхідного теплого повітря, що дозволяють їм ширяти&nbsp;— [[соколоподібні]], [[лелека|лелеки]] мігрують удень. Вони зазвичай не здатні долати великі водойми через відсутність над водою термальних висхідних потоків та нездатність летіти безперервно протягом тривалого часу. [[Середземне море]], як й інші моря, є для них майже непереборною перешкодою, що змушує птахів шукати вузькі місця або обхідні маршрути. Так, велика кількість соколоподібних і лелек під час перельоту перетинає море через [[Гібралтарська протока|Гібралтарську протоку]], протоки [[Ересунн]] та [[Босфор]]. Численні види, такі як [[звичайний осоїд]], перелітають через ці протоки в кількості сотень тисяч за один сезон. Більшість дрібних [[комахоїдні|комахоїдних]] птахів, зокрема [[кропив'янкові]], [[колібрі]] і [[Мухоловкові|мухоловки]] здійснюють перельоти переважно вночі. Вони приземляються вранці і часто роблять зупинку на кілька днів перед продовженням перельоту<ref>{{cite journal | author = Schmaljohann, Heiko, Felix Liechti and Bruno Bruderer | title = Songbird migration across the Sahara: the non-stop hypothesis rejected! | journal = Proc Biol Sci. | year = 2007 | volume = 274 | issue = 1610 | pages = 735-739 | url = http://www.journals.royalsoc.ac.uk/openurl.asp?genre=article&id=doi:10.1098/rspb.2006.0011 | doi = 10.1098/rspb.2006.0011 }}{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Навігація під час перельоту заснована на різноманітних органах відчуття. Багато птахів використовують [[Сонце]] або [[зоряне небо|зірки]] як [[компас]]а. Крім того, навігація може засновуватися на здатності відчувати [[магнітне поле|магнітні поля]] або використовувати візуальну інформацію<ref>{{книга |автор = Wallraff H. G |частина = |заголовок = Avian Navigation:Pigeon Homing as a Paradigm|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Berlin |видавництво = Springer |рік = 2005 |том = |сторінки = |сторінок = 229 |серія = |isbn =966-8734-08-4 |тираж = }}</ref>. Як доводить наявність річних циклів, існує значна генетична складова у виборі часу та маршруту перельоту, проте ця програма може змінюватися під дією зовнішніх факторів. === Живлення === [[Файл:BirdBeaksA uk.svg|міні|праворуч|250пкс|Будова дзьоба птахів залежить від харчової спеціалізації]] У загальній схемі [[Кругообіг речовин і енергії|кругообігу речовин і енергії]] в [[біогеоценоз]]ах птахи посідають місце первинних, вторинних або навіть третинних [[консументи|консументів]]. Це означає, що вони споживають або первинну продукцію біогеоценозу у вигляді [[рослини|рослин]], або живляться [[тварини|тваринами]] ([[рослиноїдні|рослиноїдними]] чи твариноїдними). Політ птахів полегшує пошук корму. Птахи добувають його у найрізноманітніших місцях: на землі, гілках дерев, з квітів, на скелях, у воді, повітрі. У пошуках їжі вони можуть долати великі відстані. Наприклад, [[серпокрилець чорний]] добуває їжу за десятки кілометрів від гнізда. Шукаючи корм, він долає протягом дня до 1000&nbsp;км. '''''За різноманітністю кормів птахів''''' зазвичай розділяють на три групи. * '''[[Поліфагія|Поліфаги]]''' (всеїдні) живляться різноманітними рослинними і тваринними кормами. До цієї групи належить приблизно третина [[родина (біологія)|родин]], у межах родини всеїдність більше притаманна тим видам, які більші за розміром. Наприклад, великі [[воронові]] птахи ([[крук]], [[ворона сіра]] тощо), великі [[мартин (птах)|мартини]]. * '''[[Стенофагія|Стенофаги]]'''&nbsp;— види що споживають однорідні корми та застосовують одноманітні способи добування їжі. Стенофагія спостерігається серед птахів порівняно рідко. До стенофагів можна віднести [[серпокрилець|серпокрильців]] та [[ластівка|ластівок]], що живляться тільки літаючими [[комахи|комахами]]. Тільки [[риба|рибою]] живляться [[пелікани]], [[скопа]] та інші. [[Змієїд]] живиться майже виключно [[плазуни|плазунами]]; африканський пальмовий гриф ''[[Gynohierax angolensis]]'' вживає в їжу переважно [[плід|плоди]] декількох [[пальма|пальм]]; американський шуліка ''[[Rostrhamus sociabilis]]'' живиться лише одним видом [[молюски|молюсків]]. [[Нектар (ботаніка)|Нектар]] квітів обмеженої кількості рослин вживають деякі види [[колібрі]], [[медососові|медососи]], гавайські квіткарки ([[Drepanididae]]). * Більшість птахів належить до '''проміжної групи''', вони вживають досить широкий набір кормів. Так, багато [[горобцеподібні|горобцеподібних]] живляться як різноманітними комахами, так і [[насіння]]м. Рибами та різноманітними [[безхребетні|безхребетними]] живляться [[баклан]]и, [[норець|норці]] (''Podiceps'') та інші птахи; зеленими частинами рослин, [[ягода]]ми, насінням та різноманітними безхребетними&nbsp;— [[куроподібні]], [[туканові|тукани]] (Ramphastidae), [[птахи-носороги]]<ref name="Ильичев"/>. '''''За складом кормів''''' птахів поділяють на декілька екологічних груп. * '''[[Фітофагія|Фітофаги]]'''&nbsp;— види, що живляться переважно рослинною їжею. Майже виключно [[листок|листям]] живиться [[гоацин]]; [[гуска|гуси]], [[лебідь|лебеді]], деякі [[качкові|качки]], [[лиска (птах)|лиски]] живляться головним чином різноманітною прибережною та водною рослинністю. Переважно насінням живляться багато горобцеподібних&nbsp;— [[ткачикові]], [[в'юркові]], [[жайворонкові]]. Насінням, ягодами та плодами живляться багато [[голуб]]ів, [[папугові|папуг]], туканів. Слід відзначити, що більшість фітофагів споживають переважно найкалорійніші частини рослин&nbsp;— насіння та плоди. * '''Зоофаги''' живляться переважно тваринною їжею. Майже третина родин птахів винятково або переважно, [[комахоїдні]] (ентомофаги). Багато [[водоплавні птахи|водних]] та навколоводних видів живляться переважно рибою (іхтіофаги). Це [[гагара|гагари]], [[веслоногі]], великі [[чаплеві|чаплі]], [[крехові|крехи]], деякі [[рибалочка|рибалочки]], [[скопа]], деякі [[орлан]]и тощо. Багато [[соколоподібні|соколоподібних]] та [[совоподібні|сов]] належать до міофагів (живляться дрібними [[гризуни|гризунами]]); [[яструб]]и, соколи [[сапсан]] та [[підсоколик великий]] є переважно орнітофагами (живляться птахами). Невелика кількість птахів належить до малакофагів (живляться переважно [[молюски|молюсками]])&nbsp;— це [[Гага звичайна|пухівка]], [[кулик-сорока]] тощо. До герпетофагів (живляться [[земноводні|земноводними]] та [[плазуни|плазунами]]) належать [[птах-секретар]], [[змієїд]] та деякі інші. Однак такий поділ за складом кормів значною мірою є схематичним. Адже за наявності чисельних легко доступних кормів, ними починають живитись і ті види, які зазвичай їх не вживають. Так, під час нашестя [[сарана|сарани]] у [[степ]]у, нею живляться не лише ентомофаги, а також [[качкові|качки]], [[кулик (птах)|кулики]], [[мартинові|мартини]], [[крук]]и та багато інших птахів. У птахів спостерігаються сезонні зміни у живленні. У багатьох птахів з великими [[ареал]]ами чітко виражена географічна мінливість живлення, що визначається наявністю та доступністю кормів. Доволі різкі коливання різноманіття живлення, обумовлені доступністю кормів у різні роки. Доволі чітко виявляється окремішнє переважання у виборі кормів. Майже у всіх птахів деякою мірою, помітна вікова зміна кормів. Способи добування кормів у птахів не дуже різноманітні. Більшість видів бере здобич [[дзьоб]]ом. Відповідно до харчової спеціалізації форма та розміри дзьоба міняться в широких межах. Не менш різноманітна і форма [[язик]]а, який у багатьох видів допомагає не тільки у заковтуванні їжі, але також бере участь у її захопленні та утримуванні. Так, у [[дятел|дятлів]] язик дуже висувається та має гострі шипи на кінці, якими птах намацує личинку та витягує її. Соколоподібні та сови, ловлять здобич переважно лапами. Для птахів описано також використання певних «інструментів». Галапагоський в'юрок ''[[Camarhynchus pullidus]]'', тримаючи у дзьобі голку [[кактус]]а, колупає нею у тріщинах кори, виганяючи комах назовні, а потім хапає їх дзьобом<ref name="Ильичев"/>. Високий рівень обміну речовин у птахів пов'язаний з переробкою великої кількості їжі. Великі тепловитрати у дрібних видів призводять до того, що вони потребують відносно більше їжі. Так, кількість їжі, котра споживається дрібними горобцеподібними за добу, становить 50—80% їхньої ваги. [[Великий яструб]] вагою близько 1,5&nbsp;кг, потребує лише 150–200 г м'яса, проте спіймавши велику здобич може з'їсти до 800–1000 г. Здатність до голодування залежить від розмірів птаха та його фізіологічного стану. Дрібні птахи гинуть без їжі вже через 15—30 годин, голуби&nbsp;— за 7...9 днів, великі [[орел|орли]] та сови можуть голодувати до місяця<ref name="Наумов, Карташев"/>. == Значення в природі та житті людини == ;Взаємовідносини з людиною [[Файл:Industrial-Chicken-Coop.JPG|міні|праворуч|200пкс|Вирощування [[Курка|курей]] на фермі]] Стосунки між [[людина розумна|людиною]] і птахами мають давню історію та є різноманітними за своєю природою. У більшості випадків людина використовує птахів для отримання [[м'ясо|м'яса]], [[пташине перо|пір'я]] та [[пух]]у, а також в [[релігійний культ|релігійних обрядах]], для [[розваги|розваг]] та з метою комунікації ([[голуб свійський|поштові голуби]]). Інколи між людиною і птахами спостерігаються [[мутуалізм|мутуалістичні]] взаємовідносини, наприклад кооперація у пошуку [[мед]]у між медовказами ([[Indicatoridae]]) та африканськими народами, наприклад, [[борана]]<ref>{{cite web |url= http://www.blackwell-synergy.com/doi/abs/10.1111/j.1523-1739.1990.tb00272.x Blackwell-PDF |title= Dean W., Siegfried R., MacDonald I. The Fallacy, Fact, and Fate of Guiding Behavior in the Greater Honeyguide |author= |date= |work= |publisher= Conservation Biology. — 1990. — 4 (1). — Рр. 99—101 |accessdate= |language= англ. |archiveurl= https://web.archive.org/web/20191017041233/http://www.blackwell-synergy.com/doi/abs/10.1111/j.1523-1739.1990.tb00272.x |archivedate= 17 October 2019 |deadurl= yes }}</ref>. В інших випадках стосунки між людиною та птахами можна розглядати як [[коменсалізм]], наприклад, стосовно [[горобець хатній|хатнього горобця]], який залежить від людської діяльності<ref>{{cite journal | last1= Raya Singer & Yoram Yom-Tov | first1= | last2= | first2= | title= The Breeding Biology of the House Sparrow Passer domesticus in Israel | journal= Ornis Scandinavica | volume= 19 | issue= 2 | pages= 139–144 | year= 1988 |doi= 10.2307/3676463 | jstor=3676463}}</ref>. Деякі види птахів завдають значної шкоди [[сільське господарство|сільському господарству]] та становлять загрозу для літаків. Окремі види (свійський голуб) своїм послідом завдають шкоду пам'ятникам та архітектурним спорудам. У той же час діяльність людини (відстріл, [[забруднення довкілля]], [[хижацтво]] з боку одомашнених [[кіт свійський|котів]], [[собака|собак]] тощо) у багатьох випадках є причиною загибелі для багатьох птахів. Птахи можуть брати участь у перенесенні на великі відстані багатьох хвороб ([[пташиний грип]], [[сальмонельоз]], [[орнітоз]], [[кампілобактеріоз]], [[лямбліоз]] та інші). Деякі з них, так звані [[зооноз]]и, можуть бути небезпечними для людини<ref>{{cite journal | doi = 10.3121/cmr.1.1.5 | last1 = Reed | first1 = KD | last2 = Meece | first2 = JK | last3 = Henkel | first3 = JS | last4 = Shukla | first4 = SK | title = Birds, Migration and Emerging Zoonoses: West Nile Virus, Lyme Disease, Influenza A and Enteropathogens | journal = Clinical medicine & research | volume = 1 | issue = 1 | pages = 5–12 | year = 2003 | pmid = 15931279 | pmc = 1069015 }}</ref>. Птахи можуть бути важливим [[біоіндикація|індикатором]] стану довкілля, для чого застосовують різноманітні способи досліджень ([[моніторинг]] чисельності, видового складу, успішності гніздування тощо). ;Економічне значення [[Файл:Falco cherrug Qatar.jpg|міні|ліворуч|150пкс|[[Балабан]]&nbsp;— один із видів, що утримують для соколиного полювання]] Багато птахів є родоначальниками [[Свійські птахи|свійських птахів]], від яких одержують [[м'ясо]], [[Яйце птахів|яйця]], [[пух]], що призвело до розвитку цілої галузі&nbsp;— [[птахівництво|птахівництва]]. Наразі це найбільша галузь для отримання тваринного [[білок|білка]] для людини&nbsp;— [[2003]]&nbsp;року у світі було вироблено 76&nbsp;млн тонн м'яса та 61&nbsp;млн тонн яєць<ref>{{Cite web|url=http://www.earth-policy.org/Books/Out/Ote3_3.htm|title=Lester R. Brown Outgrowing the Earth: The Food Security Challenge in an Age of Falling Water Tables and Rising Temperatures: Chapter 3: Moving Up the Food Chain Efficiently.|publisher=Earth Policy Institute|accessdate=2007-12-18|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080430212726/http://www.earth-policy.org/Books/Out/Ote3_3.htm|archivedate=2008-04-30}}</ref>. Найпоширенішими птахами у птахівництві є [[курка|кури]], [[гуска|гуси]], [[Качка|качки]], [[Індичка|індички]], [[Мускусна качка|мускусні качки]], [[цесарки]], [[фазан]]и, [[Перепільництво|перепела]] та інші. Серед них виведено багато різноманітних [[порода тварин|порід]]. Багато видів птахів належать до [[мисливські птахи|мисливських]], на яких здавна [[полювання|полюють]] з метою отримання м'яса, проте на сьогодні у більшості регіонів (крім слабко розвинених країн) полювання здебільшого є розвагою. Найважливішими мисливськими птахами в [[Європа|Європі]] та [[Північна Америка|Північній Америці]] є [[водоплавні птахи|водоплавні]]&nbsp;— різні [[вид (біологія)|види]] [[качкові|качок]] та [[гусеві|гусей]], а також [[кулик (птах)|кулики]], [[голубові|голуби]], [[фазан]]и, [[перепілка|перепілки]]. Деякі види нелітних птахів, на яких люди полювали задля отримання м'яса, було винищено ([[дронт]], [[гагарка велика]] та ін.) Збирання пташенят [[буревісникові|буревісників]] залишається популярним в [[Австралія|Австралії]] та [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]]<ref>{{cite journal | last1 = Hamilton | first1 = S. | year = 2000 | title = How precise and accurate are data obtained using. an infra-red scope on burrow-nesting sooty shearwaters ''Puffinus griseus''? | url = http://www.marineornithology.org/PDF/28_1/28_1_1.pdf | journal = Marine Ornithology | volume = 28 | issue = 1| pages = 1–6 }}</ref>. Іншим комерційно значущим продуктом, що отримують від птахів, є [[пташине перо|пір'я]] (особливо [[пух]] гусей та качок), яке використовується для виготовлення одягу. [[Гуано]] [[морські птахи|морських птахів]] використовується як [[добрива]], що містить велику кількість [[фосфати|фосфатів]] та сполук [[Нітроген]]у. [[Тихоокеанська війна|Тихоокеанську війну]] інколи називають війною за гуано, оскільки однією з стратегічних цілей було отримання контролю над запасами гуано<ref>{{Cite web|url=http://www.zum.de/whkmla/military/19cen/guanowar.html|title=The Guano War of 1865–1866.|publisher=World History at KMLA|accessdate=18 грудня2007|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWaqQvQc?url=http://www.zum.de/whkmla/military/19cen/guanowar.html|archivedate=2013-06-20|deadurl=no}}</ref>. [[Файл:Birders at Caerlaverock.jpg|міні|праворуч|200пкс|Спостереження за птахами у [[Велика Британія|Великій Британії]]]] Багато видів птахів [[одомашнення|одомашнені]] з практичною метою та як [[хатні тварини]]. Яскраво забарвлені птахи ([[папугоподібні|папуги]], [[майна звичайна|майни]]) утримуються в неволі, що нерідко призводить до нелегальної торгівлі окремими видами, які перебувають [[види під загрозою вимирання|під загрозою вимирання]]. [[Сокіл|Соколи]], [[орел (рід)|орли]] та [[баклан]]и тривалий час застосовувалися, відповідно, для полювання та [[риболовля|риболовлі]]. [[Свійський голуб|Поштові голуби]], принаймні з початку [[Наша ера|нашої ери]] до [[Друга Світова війна|Другої світової війни]], мали важливе значення для комунікації. Наразі згадане застосування птахів частіше розглядається як хобі та розваги, а також як спорт (змагання голубів)<ref>{{Cite journal | doi = 10.2307/4140937 | last1 = Manzi | first1 = M | last2 = Coomes | year = 2002 | first2 = O. T. | title = Cormorant fishing in Southwestern China: a Traditional Fishery under Siege. (Geographical Field Note) | url = http://findarticles.com/p/articles/mi_go1895/is_200210/ai_n8674873 | journal = Geographic Review | volume = 92 | issue = 4 | pages = 597–603 | jstor = 4140937 | archiveurl = https://archive.today/20120529004902/http://findarticles.com/p/articles/mi_go1895/is_200210/ai_n8674873/ | archivedate = 29 травня 2012 | accessdate = 3 квітня 2012 }}</ref>. Мільйони людей у світі захоплюються [[спостереження за птахами|спостереженнями за птахами]] ({{lang-en|birdwatching}}), що є однією з формою відпочинку та [[туризм]]у. Багато людей приваблюють птахів до своїх домівок, вивішуючи годівниці взимку та різноманітні штучні гнізда в період гніздування. ;Роль у природних екосистемах Птахи є важливими складовими різноманітних [[екосистема|екосистем]], входять до [[ланцюг живлення|ланцюгів живлення]] та здійснюють безпосередній вплив на екосистеми. Особлива помітна роль птахів в екосистемах островів. Оскільки птахи заселяли острови набагато швидше [[ссавці]]в; на таких островах птахи можуть повністю відігравати екологічну роль ссавців. [[Файл:Vogel Drei (Meister der Spielkarten).jpg|міні|ліворуч|150пкс||«Три птахи», [[естамп|друкована графіка]], 15-е ст. Німеччина]] Деякі птахи, що живляться нектаром, є важливими [[орнітофілія|запилювачами рослин]]. в окремих випадках птахи є єдиними запилювачами рослин. Тому у рослин та птахів-запилювачів нерідко спостерігається [[коеволюція (біологія)|коеволюція]]<ref>{{cite journal | last1=Gary Stiles | first1=F. | title=Geographical Aspects of Bird-Flower Coevolution, with Particular Reference to Central America | journal=Annals of the Missouri Botanical Garden | volume=68 | issue=2 | pages=323–51 | year=1981 |doi= 10.2307/2398801 | jstor=2398801}}</ref>. Багато видів, що живляться плодами, відіграють важливу роль у поширенні насіння<ref>{{cite journal | last1 = Clout | first1 = M | last2 = Hay | first2 = J | year = 1989 | title = The importance of birds as browsers, pollinators and seed dispersers in New Zealand forests | url = http://www.newzealandecology.org/nzje/free_issues/NZJEcol12_s_27.pdf | journal = New Zealand Journal of Ecology | volume = 12 | issue = | pages = 27–33 }}</ref>. Насіння багатьох видів рослин проростає тільки у разі, якщо пройшло через травний тракт птахів. Тривале гніздування морських птахів на одному місці приводить до концентрації посліду у вигляді [[гуано]], що можуть збагачувати місцеві [[ґрунт]]и<ref>{{cite journal | doi = 10.3354/meps032247 | last1 = Bosman | first1 = A | last2 = Hockey | first2 = A | year = 1986 | title = Seabird guano as a determinant of rocky intertidal community structure | url = http://www.int-res.com/articles/meps/32/m032p247.pdf | journal = Marine Ecology Progress Series | volume = 32 | issue = | pages = 247–57 }}</ref>. ;Релігія, фольклор і культура Птахи відіграють важливу роль у [[релігія|релігії]], [[фольклор]]і та [[масова культура|масовій культурі]] багатьох народів. У релігії птахи можуть відігравати роль посланників або священників, що веде до піднесення їх у чин богів. Наприклад, у скандинавській міфології пара [[крук]]ів Хугін та Мунін літають по всьому світу [[Мідгард]]у та сповіщають богу [[Одін]]у про те, що відбувається. Птахи були частиною культури і мистецтва з доісторичних часів, їх використовували у ранньому [[печерний живопис|печерному живописі]]. Птахи є важливим образом у [[поезії]], наприклад [[Гомер]] включає [[соловейко|соловейка]] до своєї [[Одісея|Одіссеї]]. Сприйняття різних птахів нерідко відрізняється в різних культурах. [[Совоподібні|Сови]] часто асоціюються з невдачею або смертю в частині [[Африка|Африки]]<ref>{{книга |автор = Enriquez P.L., Mikkola H |частина = Comparative study of general public owl knowledge in Costa Rica, Central America and Malawi, Africa |заголовок = Biology and conservation of owls of the Northern Hemisphere. General Technical Report NC-190 |оригінал = |посилання = |відповідальний = J.R. Duncan, D.H. Johnson, T.H. Nicholls (Eds)|видання = |місце = USDA Forest Service, St. Paul, Minnesota |видавництво = |рік = 1997 |том = |сторінки = 160–166 |сторінок = 635 |серія = |isbn =|тираж = }}</ref>, але вважаються символом мудрості на більшій частині [[Європа|Європи]]<ref>{{cite web |url= http://www.owlpages.com/articles.php?section=Owl+Mythology&title=Myth+and+Culture Owlpages.com |title= Lewis D.P. (2005). Owls in Mythology and Culture. Проглянуто 15.09.2007 |author= |date= |work= |publisher= |accessdate= | language = англ.}}</ref> == Охорона птахів == [[Файл:California-Condor3-Szmurlo edit.jpg|міні|праворуч|150пкс|[[Каліфорнійський кондор]]&nbsp;— вид, який було врятовано від вимирання. Внаслідок природоохоронних заходів чисельність збільшилася з 22 до понад 300 особин.]] Понад 100 видів птахів зникло протягом історичного часу<ref>Fuller E (2000). ''Extinct Birds'' (2nd ed.). Oxford University Press, Oxford, New York. ISBN 0-19-850837-9</ref>. Найдраматичнішим, скорочення видового багатства, було у підсумку [[Антропогенний вплив на природу|антропогенної діяльності]], ці втрати оцінюються в 750–1800 видів, що спостерігалося протягом колонізації людиною островів [[Меланезія|Меланезії]], [[Полінезія|Полінезії]] та [[Мікронезія|Мікронезії]]<ref>Steadman D (2006). ''Extinction and Biogeography in Tropical Pacific Birds'', University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-77142-7</ref>. Протягом останніх десятиліть багато видів птахів скорочують свою чисельність. За оцінками міжнародної організації ''Birdlife International'' та [[МСОП]] [[2009]] року під загрозою зникнення перебувало 1227 видів ({{lang-en|threatened species}}), що становить понад 10% світової [[орнітофауна|фауни птахів]]<ref>{{Cite web|title=BirdLife International announces more Critically Endangered birds than ever before|publisher=Birdlife International|date=2009-05-14|url=http://www.birdlife.org/news/pr/2009/05/red_list.html|accessdate=2009-05-15|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWarDrE8?url=http://www.birdlife.org/news/pr/2009/05/red_list.html|archivedate=2013-06-20|deadurl=no}}</ref>. 87 видів птахів включено до третього видання [[Червона книга України|Червоної книги України]] ([[2009]])<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Червона книга України. Тваринний світ |оригінал = |посилання = |відповідальний = під ред. І. А. Акімова |видання = |місце = К. |видавництво = Глобалконсалтинг |рік = 2009 |том = |сторінки = |сторінок = 600 |серія = |isbn |тираж = }}</ref>. Основною причиною, яка становить загрозу для птахів, вважають втрату [[біотоп]]ів<ref>Norris K, Pain D (eds, 2002). ''Conserving Bird Biodiversity: General Principles and their Application'' Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-78949-3</ref>. Іншими загрозами є: надмірне [[полювання]], загибель у риболовецьких знаряддях (сітках, знаряддях [[ярусний лов|ярусної ловлі]])<ref>{{Cite journal | doi = 10.1016/0006-3207(91)90031-4 | last1 = Brothers | first1 = NP | year = 1991 | title = Albatross mortality and associated bait loss in the Japanese longline fishery in the southern ocean | url =https://archive.org/details/sim_biological-conservation_1991_55_3/page/255| journal = Biological Conservation | volume = 55 | issue = 3| pages = 255–68 }}</ref>, забруднення [[довкілля]], (в тому числі забруднення [[нафта|нафтою]] та використання [[пестициди|пестицидів]])<ref>{{cite journal | last1 = Wurster | first1 = D | last2 = Wurster | first2 = C | last3 = Strickland | first3 = W | year = 1965 | title = Bird Mortality Following DDT Spray for Dutch Elm Disease | url = | journal = Ecology | volume = 46 | issue = 4| pages = 488–99 | doi =10.2307/1934880 }}</ref>, [[конкуренція (біологія)|конкуренція]] та [[хижацтво]] з боку [[інтродуковані види|інтродукованих видів]]<ref>{{cite journal | last1 = Blackburn | first1 = T | last2 = Cassey | first2 = P | last3 = Duncan | first3 = R | last4 = Evans | first4 = K | last5 = Gaston | first5 = K | year = 2004 | title = Avian Extinction and Mammalian Introductions on Oceanic Islands | url = | journal = [[Science (journal)|Science]] | volume = 305 | issue = 5692| pages = 1955–58 | doi = 10.1126/science.1101617 | pmid=15448269}}</ref> та [[зміна клімату|зміни клімату]]. Завдяки природоохоронним зусиллям урядів та громадських організацій вдалося вберегти 16 видів птахів, які були на межі вимирання в період між [[1994]] та [[2004]] роками, включаючи [[каліфорнійський кондор|каліфорнійського кондора]]<ref>{{cite journal | doi = 10.1017/S0030605306000950 | last1 = Butchart | first1 = S | last2 = Stattersfield | first2 = A | last3 = Collar | first3 = N | year = 2006 | title = How many bird extinctions have we prevented? | url = http://www.birdlife.org/news/news/2006/08/butchart_et_al_2006.pdf | journal = Oryx | volume = 40 | issue = 3 | pages = 266–79 | accessdate = 2012-03-20 | archive-date = 2011-08-10 | archive-url = https://web.archive.org/web/20110810080436/http://www.birdlife.org/news/news/2006/08/butchart_et_al_2006.pdf }}</ref>. Заходи щодо охорони різних видів птахів є індивідуальними. Проте основними напрямками охорони птахів є: охорона місць існування, розведення в неволі, [[реінтродукція]] та переселення. == Див. також == * [[Грип пташиний]] * [[Птахівництво]] * [[Орнітофауна України]] * [[Список птахів фауни України]] == Примітки == {{reflist|3}} == Література == === Монографії, визначники === {{refbegin|2}} * Вітчизняна номенклатура птахів світу / Г. В. Фесенко ; Західноукр. орнітол. т-во. - Кривий Ріг : Діонат, 2018. - 578 с. - ISBN 978-617-7553-34-1 * {{книга |автор = Воїнственський М. А. |частина = |заголовок = Птахи |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К. |видавництво = Рад. школа |рік = 1984 |том = |сторінки = |сторінок = 304 |серія = |isbn = |тираж = }} * Червона книга України. Тваринний світ / Під ред. М.М. Щербака. – К.: Українська енциклопедія, 1994. – С. 306–370. * {{книга|автор = Ильичев В.Д., Карташев Н.Н., Шилов И.А. | частина = |заголовок = Общая орнитология |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = М.|видавництво = Высш. школа |рік = 1982|том = |сторінки = |сторінок = 464|серія = |isbn = |тираж = }}{{ref-ru}} * {{книга |автор = |частина = |заголовок = [[Фауна України (довідник)|Фауна України]]. Птахи |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К |видавництво = |рік = 1957—1991. |том = 5 |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }} * {{книга |автор =Фесенко Г. В., Бокотей А. А. |частина = |заголовок = Птахи фауни України (польовий визначник) |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К. |видавництво = |рік = 2002 |том = |сторінки = |сторінок = 416 |серія = |isbn =966-7710-22-Х |тираж = }} * Птахи наших лісів / М.А. Воїнственський – К.: Урожай, 1993. – 173 с. * Визначник птахів УРСР / М.А. Воїнственський, О.Б. Кістяківський – К.: Радянська школа, 1962. – 371 с. * Птицы Западных областей УССР / Ф.И. Страутман. – Львов.: Изд-во Львов. ун-та, 1963. * Зоологія хребетних / С.Л. Самарський – К.: Вища школа, 1976. – С. 218-335. * Внимание: Птицы! / В.Д. Бондаренко – Львов: Вища школа, Изд-во при Львов. ун-те, 1981. – 116 с. * Пернаті друзі / Л.О. Смогоржевський. – К.: Радянська школа, 1977. – 159 с. * Цікава орнітологія / Г. Труфанов – К.: Веселка, 1983. – 151 с. * Птицы садов, парков и полей/ И. Феликс – Прага: Артия, 1980. – 183 с. * Птахи України під охороною Бернської конвенції / Г. Г. Гаврись [та ін.] ; під заг. ред. Г. Г. Гаврися ; НАН України, Ін-т зоології ім. І. І. Шмальгаузена. - К. : [б. в.], 2003. - 394 с. : іл. - (Серія видань "Каталог флори і фауни Бернської конвенції" ; вип. 4). - Бібліогр. у кінці ст. - 500 прим. - ISBN 966-02-3048-6 * {{книга |автор = Barré N., Barau A. & Jouanin C. |частина = |заголовок = Oiseaux de la Réunion |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Paris |видавництво = Éditions du Pacifique |рік = 1996 |том = |сторінки = |сторінок = 208 |серія = |isbn = |тираж = }}{{ref-fr}} * {{книга |автор = Einhard Bezzel, Roland Prinzinger |частина = |заголовок = Ornithologie |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Stuttgart |видавництво = Verlag Eugen Ulmer |рік = 1990 |том = |сторінки = |сторінок = 416 |серія = |isbn = 3-8252-8051-9 |тираж = }}{{ref-de}} * {{книга |автор = Burfield I. & van Bommel F. |частина = |заголовок = Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Cambridge |видавництво = BirdLife International |рік = 2004 |том = |сторінки = |сторінок = 374 |серія = |isbn = |тираж = }}{{ref-en}} * {{книга |автор = Dubois P.J., Le Maréchal P., Olioso G. & Yésou P. |частина = |заголовок = Inventaire des oiseaux de France |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Paris |видавництво = Nathan |рік = 2000 |том = |сторінки = |сторінок = 397 |серія = |isbn = |тираж = }}{{ref-fr}} * {{книга|автор = Clements J. F. |частина = |заголовок = The Clements Checklist of Birds of the World |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = 6th edition |місце = Ithaca |видавництво = Cornell University Press |рік = 2007|том = |сторінки = |сторінок = 843|серія = |isbn = 978-0-8014-4501-9|тираж = }}{{ref-en}} * {{книга|автор = Dickinson Edward C.|частина = |заголовок = The Howard and Moore Complete Checklist of Birds of the World |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = 3th edition |місце = Ithaca |видавництво = Cornell University Press |рік = 2003|том = |сторінки = |сторінок = 843|серія = |isbn = 0-691-11701-2 |тираж = }}{{ref-en}} * {{книга |автор = |частина = |заголовок = Handbook of the Birds of the World|оригінал = |посилання = |відповідальний = J. del Hoyo et al. (ed.) |видання = |місце = Barcelona |видавництво = Lynx Edicions |рік = 1992–2011 |том = 1—16 |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}{{ref-en}} * {{книга |автор = Colin Harrison |частина = |заголовок = Jungvögel, Eier und Nester der Vögel Europas, Nordafrikas und des Mittleren Ostens |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Wiebelsheim |видавництво = AULA Verlag |рік = 2004 |том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = 3-89104-685-5 |тираж = }}{{ref-de}} * {{книга|автор = Karel Hudec |частина = |заголовок = Przewodnik Ptaki |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Warszawa |видавництво = Oficyna Wydawnicza MULTICO |рік = 1997 |том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = 83-7073-009-4 |тираж = }}{{ref-pl}} * {{книга |автор = Morin Jérôme |частина = |заголовок = Guide des oiseaux des Villes et des Jardins. Collection «Fous de nature» |оригінал = |посилання = http://www.editions-belin.com/ewb_pages/f/fiche-article-guide-des-oiseaux-des-villes-et-des-jardins-13727.php |відповідальний = |видання = |місце = Borché |видавництво = Editions Belin |рік = 2009 |том = |сторінки = |сторінок = 224 |серія = |isbn = |тираж = }}{{ref-fr}} * {{книга |автор = Guilhem Lesaffre |частина = |заголовок = Nouveau Précis d'ornithologie |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Paris |видавництво = Vuibert |рік = 2006|том = |сторінки = |сторінок = 216 |серія = |isbn = 2-7117-7160-1 |тираж = }}{{ref-fr}} * {{книга|автор = Carolus Linnaeus |частина = |заголовок = Systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Tomus I. |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = Editio decima, reformata |місце = |видавництво = Holmiae. (Laurentii Salvii) |рік = 1758|том = |сторінки = |сторінок = 824|серія = |isbn = |тираж = }} * {{книга| автор = Monroe B.L., Sibley C.G. | частина = | заголовок = A World Checklist of Birds |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = New Haven |видавництво = Yale University Press |рік = 1997 | том = |сторінки = |сторінок = 416 |серія = |isbn = 978-0-300-07083-5 |тираж = }}{{ref-en}} * {{книга|автор = Eugeniusz Nowak |частина = |заголовок = Ptaki Europy |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Warszawa |видавництво = Agencja ELIPSA |рік = 1990 |том = |сторінки = |сторінок = 843|серія = |isbn = 83-85152-01-6 |тираж = }}{{ref-pl}} * {{книга |автор = Perrins C. |частина = |заголовок = The New Encyclopedia of Birds |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Oxford |видавництво = Oxford University Press |рік = 2003 |том = |сторінки = |сторінок = 656 |серія = |isbn = |тираж = }}{{ref-en}} * {{книга| автор = Sibley Ch. G. & Ahlquist J. E. | частина = | заголовок = Phylogeny and classification of bird |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = New Haven, Conn |видавництво = Yale University Press |рік = 1990| том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = 0-300-04085-7 |тираж = }}{{ref-en}} * {{книга |автор = Detlef Singer |частина = |заголовок = Die Vögel Mitteleuropas. Kosmos Naturführer |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Stuttgart |видавництво = Franckh Verlag |рік = 1988|том = |сторінки = |сторінок = 416 |серія = |isbn = 3-440-05906-5|тираж = }}{{ref-de}} * {{книга |автор = Tucker G.M. & Heath M.F. |частина = |заголовок = Birds in Europe. Their Conservation Status |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Cambridge |видавництво = BirdLife International |рік = 1994 |том = |сторінки = |сторінок = 600 |серія = |isbn = |тираж = }}{{ref-en}} {{refend}} === Журнали === * {{cite web|url=http://aetos.narod.ru/|title=''Беркут'' — український орнітологічний журнал|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWasA9a0?url=http://aetos.narod.ru/|archivedate=2013-06-20|deadurl=no}} * {{cite web|url=http://ornitology.narod.ru/branta/branta.html|title=Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции «''Бранта''»|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWatycCh?url=http://ornitology.narod.ru/branta/branta.html|archivedate=2013-06-20|deadurl=yes}} * {{cite web|url=http://www.aou.org/auk/|title=''The Auk'' — журнал Американської орнітологічної спілки|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWauhRTa?url=http://www.aou.org/auk/|archivedate=2013-06-20|deadurl=no}} * {{cite web|url=http://www.cooper.org/|title=''The Condor'' — журнал Куперовського орнітологічного товариства (США)|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWavUXwn?url=http://www.cooper.org/|archivedate=2013-06-20|deadurl=no}} * {{cite web|url=http://eu.wiley.com/WileyCDA/WileyTitle/productCd-IBI.html|title=''Ibis'' — журнал Британської орнітологічної спілки|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWaw6dfL?url=http://www.wiley.com/WileyCDA/WileyTitle/productCd-IBI.html|archivedate=2013-06-20|deadurl=no}} * {{cite web |url= http://www.springerlink.com/content/110831/ |title= ''Journal of Ornithology'' — журнал Німецької орнітологічної спілки |author= |date= |work= |publisher= |accessdate= | language =}} == Посилання == {{Вікіцитати}} * {{cite web|url=http://nature.land.kiev.ua/|title=Птахи України — інформаційний сайт|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWawqcQw?url=http://nature.land.kiev.ua/|archivedate=2013-06-20|deadurl=no}} * {{cite web |url= http://avibase.bsc-eoc.org/|title= ''Avibase'' — інформаційна система та база даних птахів з усього світу |author= |date= |work= |publisher= |accessdate= | language =англ.}} * {{cite web|url=http://www.iucnredlist.org/|title=The IUCN Red List Threatened Species|author=|date=|work=|publisher=сайт [[МСОП]] з інформацією про усі види птахів|accessdate=|language=англ.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWayX9gD?url=http://www.iucnredlist.org/|archivedate=2013-06-20|deadurl=no}} * {{cite web |url= http://www.avionary.info Avionary |title= Avionary.info — Назви птахів Західної Палеарктики 41 мовою |author= |date= |work= |publisher= |accessdate= | language =}} * {{cite web|url=http://avianbrain.org/new_terminology.html|title=Орнітологічна термінологія|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=англ.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWb0gTk2?url=http://avianbrain.org/new_terminology.html|archivedate=2013-06-20|deadurl=yes}} * {{cite web|url=http://www.oari.eu|title=P''rojet O.A.R.I.'' — європейська база даних по птахам|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=англ.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWb1SqYn?url=http://www.oari.eu/|archivedate=2013-06-20|deadurl=no}} * {{cite web|url=http://www.nabu.de/m01/m01_11/03664.html|title=''Nabu.de'' — Інформаційний сайт про птахів німецького товариства NABU|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=нім.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWb20912?url=http://www.nabu.de/aktionenundprojekte/stundedergartenvoegel/die40haeufigstengartenvoegel/|archivedate=2013-06-20|deadurl=no}} * {{cite web|url=http://www.vogelstimmen.de|title=''Vogelstimmen.de'' — База даних пташиних голосів|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=нім.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWb4C5cq?url=http://www.vogelstimmen.de/|archivedate=2013-06-20|deadurl=yes}} * {{cite web|url=http://www.virtual-bird.com/birdsounds.htm|title=''Virtual-bird.com'' — База даних пташиних голосів|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=англ.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWb4lN6k?url=http://www.virtual-bird.com/birdsounds.htm|archivedate=2013-06-20|deadurl=no}} * {{cite web|url=http://www.museevirtuel-virtualmuseum.ca/sgc-cms/expositions-exhibitions/oiseaux-birds/english/index.html|title=Віртуальний музей канадських птахів|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=англ.|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120406084335/http://www.museevirtuel-virtualmuseum.ca/sgc-cms/expositions-exhibitions/oiseaux-birds/english/index.html|archivedate=6 квітня 2012}} * {{cite web|url=http://www.ornithomedia.com/pratique/debuter/debut_index.htm|title=''Ornithomedia.com'' — орнітологічний вебсайт|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=англ.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWb6CZJG?url=http://www.ornithomedia.com/pratique/debuter.html|archivedate=2013-06-20|deadurl=no}} * {{cite web|url=http://www.oiseaux.net/|title=''Oiseaux.net'' — інформаційний орнітологічний вебсайт|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=франц.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWb873Gx?url=http://www.oiseaux.net/|archivedate=2013-06-20|deadurl=no}} {{Птахи}} {{Хордові}} {{Бібліоінформація}} {{taxonbar|from=Q5113}} {{Вибрана стаття}} [[Категорія:Птахи| ]] [[Категорія:Чотириногі]] [[Категорія:Хребетні]] [[Категорія:Надпопулярні статті]] [[Категорія:Класи тварин]] </textarea><div class="templatesUsed"><div class="mw-templatesUsedExplanation"><p>Шаблони, використані на цій сторінці: </p></div><ul> <li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:!((" title="Шаблон:!((">Шаблон:!((</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:!((&action=edit" title="Шаблон:!((">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:-." title="Шаблон:-.">Шаблон:-.</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:-.&action=edit" title="Шаблон:-.">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:;" title="Шаблон:;">Шаблон:;</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:;&action=edit" title="Шаблон:;">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Anglicise_rank" title="Шаблон:Anglicise rank">Шаблон:Anglicise rank</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Anglicise_rank&action=edit" title="Шаблон:Anglicise rank">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Automated_taxobox_colour" class="mw-redirect" title="Шаблон:Automated taxobox colour">Шаблон:Automated taxobox colour</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Automated_taxobox_colour&action=edit" class="mw-redirect" title="Шаблон:Automated taxobox colour">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Automatic_taxobox" title="Шаблон:Automatic taxobox">Шаблон:Automatic taxobox</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Automatic_taxobox&action=edit" title="Шаблон:Automatic taxobox">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Automatic_taxobox_colour" title="Шаблон:Automatic taxobox colour">Шаблон:Automatic taxobox colour</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Automatic_taxobox_colour&action=edit" title="Шаблон:Automatic taxobox colour">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Bt-ukrlat" title="Шаблон:Bt-ukrlat">Шаблон:Bt-ukrlat</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Bt-ukrlat&action=edit" title="Шаблон:Bt-ukrlat">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_book" title="Шаблон:Cite book">Шаблон:Cite book</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_book&action=edit" title="Шаблон:Cite book">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_journal" title="Шаблон:Cite journal">Шаблон:Cite journal</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_journal&action=edit" title="Шаблон:Cite journal">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">Шаблон:Cite web</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web&action=edit" title="Шаблон:Cite web">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Clade" class="mw-redirect" title="Шаблон:Clade">Шаблон:Clade</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Clade&action=edit" class="mw-redirect" title="Шаблон:Clade">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Clade/styles.css" title="Шаблон:Clade/styles.css">Шаблон:Clade/styles.css</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Clade/styles.css&action=edit" title="Шаблон:Clade/styles.css">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cladogram" title="Шаблон:Cladogram">Шаблон:Cladogram</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cladogram&action=edit" title="Шаблон:Cladogram">редагувати</a>) </li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Color" class="mw-redirect" title="Шаблон:Color">Шаблон:Color</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Color&action=edit" class="mw-redirect" title="Шаблон:Color">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Column-count" title="Шаблон:Column-count">Шаблон:Column-count</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Column-count&action=edit" title="Шаблон:Column-count">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Dablink" class="mw-redirect" title="Шаблон:Dablink">Шаблон:Dablink</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Dablink&action=edit" class="mw-redirect" title="Шаблон:Dablink">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Delink" title="Шаблон:Delink">Шаблон:Delink</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Delink&action=edit" title="Шаблон:Delink">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_always_display" title="Шаблон:Don't edit this line always display">Шаблон:Don't edit this line always display</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_always_display&action=edit" title="Шаблон:Don't edit this line always display">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_extinct" title="Шаблон:Don't edit this line extinct">Шаблон:Don't edit this line extinct</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_extinct&action=edit" title="Шаблон:Don't edit this line extinct">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_link_target" title="Шаблон:Don't edit this line link target">Шаблон:Don't edit this line link target</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_link_target&action=edit" title="Шаблон:Don't edit this line link target">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_link_text" title="Шаблон:Don't edit this line link text">Шаблон:Don't edit this line link text</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_link_text&action=edit" title="Шаблон:Don't edit this line link text">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_parent" title="Шаблон:Don't edit this line parent">Шаблон:Don't edit this line parent</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_parent&action=edit" title="Шаблон:Don't edit this line parent">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_rank" title="Шаблон:Don't edit this line rank">Шаблон:Don't edit this line rank</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_rank&action=edit" title="Шаблон:Don't edit this line rank">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_same_as" title="Шаблон:Don't edit this line same as">Шаблон:Don't edit this line same as</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_same_as&action=edit" title="Шаблон:Don't edit this line same as">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_ukrainian" title="Шаблон:Don't edit this line ukrainian">Шаблон:Don't edit this line ukrainian</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Don%27t_edit_this_line_ukrainian&action=edit" title="Шаблон:Don't edit this line ukrainian">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Edit_taxonomy" title="Шаблон:Edit taxonomy">Шаблон:Edit taxonomy</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Edit_taxonomy&action=edit" title="Шаблон:Edit taxonomy">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Extinct" class="mw-redirect" title="Шаблон:Extinct">Шаблон:Extinct</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Extinct&action=edit" class="mw-redirect" title="Шаблон:Extinct">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Fmbox" title="Шаблон:Fmbox">Шаблон:Fmbox</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Fmbox&action=edit" title="Шаблон:Fmbox">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Fossil_range/bar" title="Шаблон:Fossil range/bar">Шаблон:Fossil range/bar</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Fossil_range/bar&action=edit" title="Шаблон:Fossil range/bar">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Fossil_range/marker" title="Шаблон:Fossil range/marker">Шаблон:Fossil range/marker</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Fossil_range/marker&action=edit" title="Шаблон:Fossil range/marker">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Fossil_range/width" title="Шаблон:Fossil range/width">Шаблон:Fossil range/width</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Fossil_range/width&action=edit" title="Шаблон:Fossil range/width">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Geological_range" title="Шаблон:Geological range">Шаблон:Geological range</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Geological_range&action=edit" title="Шаблон:Geological range">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Hatnote" title="Шаблон:Hatnote">Шаблон:Hatnote</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Hatnote&action=edit" title="Шаблон:Hatnote">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Hlist/styles.css" title="Шаблон:Hlist/styles.css">Шаблон:Hlist/styles.css</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Hlist/styles.css&action=edit" title="Шаблон:Hlist/styles.css">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Imagemap" title="Шаблон:Imagemap">Шаблон:Imagemap</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Imagemap&action=edit" title="Шаблон:Imagemap">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Is_italic_taxon" title="Шаблон:Is italic taxon">Шаблон:Is italic taxon</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Is_italic_taxon&action=edit" title="Шаблон:Is italic taxon">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Lang-en" title="Шаблон:Lang-en">Шаблон:Lang-en</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Lang-en&action=edit" title="Шаблон:Lang-en">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Lang-la" title="Шаблон:Lang-la">Шаблон:Lang-la</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Lang-la&action=edit" title="Шаблон:Lang-la">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Linear-gradient" title="Шаблон:Linear-gradient">Шаблон:Linear-gradient</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Linear-gradient&action=edit" title="Шаблон:Linear-gradient">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Main" title="Шаблон:Main">Шаблон:Main</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Main&action=edit" title="Шаблон:Main">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Main_other" title="Шаблон:Main other">Шаблон:Main other</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Main_other&action=edit" title="Шаблон:Main other">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:MultiReplace" class="mw-redirect" title="Шаблон:MultiReplace">Шаблон:MultiReplace</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:MultiReplace&action=edit" class="mw-redirect" title="Шаблон:MultiReplace">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Multireplace" title="Шаблон:Multireplace">Шаблон:Multireplace</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Multireplace&action=edit" title="Шаблон:Multireplace">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Navbox" title="Шаблон:Navbox">Шаблон:Navbox</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Navbox&action=edit" title="Шаблон:Navbox">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Next_period" title="Шаблон:Next period">Шаблон:Next period</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Next_period&action=edit" title="Шаблон:Next period">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Nobr" title="Шаблон:Nobr">Шаблон:Nobr</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Nobr&action=edit" title="Шаблон:Nobr">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Noprint" title="Шаблон:Noprint">Шаблон:Noprint</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Noprint&action=edit" title="Шаблон:Noprint">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Nowrap" class="mw-redirect" title="Шаблон:Nowrap">Шаблон:Nowrap</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Nowrap&action=edit" class="mw-redirect" title="Шаблон:Nowrap">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Otheruses" title="Шаблон:Otheruses">Шаблон:Otheruses</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Otheruses&action=edit" title="Шаблон:Otheruses">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Period_color" class="mw-redirect" title="Шаблон:Period color">Шаблон:Period color</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Period_color&action=edit" class="mw-redirect" title="Шаблон:Period color">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Period_end" title="Шаблон:Period end">Шаблон:Period end</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Period_end&action=edit" title="Шаблон:Period end">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Period_id" title="Шаблон:Period id">Шаблон:Period id</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Period_id&action=edit" title="Шаблон:Period id">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Period_start" title="Шаблон:Period start">Шаблон:Period start</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Period_start&action=edit" title="Шаблон:Period start">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Phanerozoic_220px" title="Шаблон:Phanerozoic 220px">Шаблон:Phanerozoic 220px</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Phanerozoic_220px&action=edit" title="Шаблон:Phanerozoic 220px">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Plainlist/styles.css" title="Шаблон:Plainlist/styles.css">Шаблон:Plainlist/styles.css</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Plainlist/styles.css&action=edit" title="Шаблон:Plainlist/styles.css">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Principal_rank" title="Шаблон:Principal rank">Шаблон:Principal rank</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Principal_rank&action=edit" title="Шаблон:Principal rank">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:RGB-%D0%BA%D0%BE%D0%B4" title="Шаблон:RGB-код">Шаблон:RGB-код</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:RGB-%D0%BA%D0%BE%D0%B4&action=edit" title="Шаблон:RGB-код">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Ref-de" title="Шаблон:Ref-de">Шаблон:Ref-de</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Ref-de&action=edit" title="Шаблон:Ref-de">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Ref-en" title="Шаблон:Ref-en">Шаблон:Ref-en</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Ref-en&action=edit" title="Шаблон:Ref-en">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Ref-fr" title="Шаблон:Ref-fr">Шаблон:Ref-fr</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Ref-fr&action=edit" title="Шаблон:Ref-fr">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Ref-info/styles.css" title="Шаблон:Ref-info/styles.css">Шаблон:Ref-info/styles.css</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Ref-info/styles.css&action=edit" title="Шаблон:Ref-info/styles.css">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Ref-lang" title="Шаблон:Ref-lang">Шаблон:Ref-lang</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Ref-lang&action=edit" title="Шаблон:Ref-lang">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Ref-pl" title="Шаблон:Ref-pl">Шаблон:Ref-pl</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Ref-pl&action=edit" title="Шаблон:Ref-pl">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Ref-ru" title="Шаблон:Ref-ru">Шаблон:Ref-ru</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Ref-ru&action=edit" title="Шаблон:Ref-ru">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Refbegin" title="Шаблон:Refbegin">Шаблон:Refbegin</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Refbegin&action=edit" title="Шаблон:Refbegin">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Refbegin/styles.css" title="Шаблон:Refbegin/styles.css">Шаблон:Refbegin/styles.css</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Refbegin/styles.css&action=edit" title="Шаблон:Refbegin/styles.css">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Refend" title="Шаблон:Refend">Шаблон:Refend</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Refend&action=edit" title="Шаблон:Refend">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Reflist" title="Шаблон:Reflist">Шаблон:Reflist</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Reflist&action=edit" title="Шаблон:Reflist">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Reflist/styles.css" title="Шаблон:Reflist/styles.css">Шаблон:Reflist/styles.css</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Reflist/styles.css&action=edit" title="Шаблон:Reflist/styles.css">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Side_box" title="Шаблон:Side box">Шаблон:Side box</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Side_box&action=edit" title="Шаблон:Side box">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Sister" title="Шаблон:Sister">Шаблон:Sister</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Sister&action=edit" title="Шаблон:Sister">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Str_endswith" title="Шаблон:Str endswith">Шаблон:Str endswith</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Str_endswith&action=edit" title="Шаблон:Str endswith">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Str_find" title="Шаблон:Str find">Шаблон:Str find</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Str_find&action=edit" title="Шаблон:Str find">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Str_left" title="Шаблон:Str left">Шаблон:Str left</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Str_left&action=edit" title="Шаблон:Str left">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Str_len" title="Шаблон:Str len">Шаблон:Str len</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Str_len&action=edit" title="Шаблон:Str len">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxobox/Error_colour" title="Шаблон:Taxobox/Error colour">Шаблон:Taxobox/Error colour</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxobox/Error_colour&action=edit" title="Шаблон:Taxobox/Error colour">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxobox/core" title="Шаблон:Taxobox/core">Шаблон:Taxobox/core</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxobox/core&action=edit" title="Шаблон:Taxobox/core">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxobox/core/styles.css" title="Шаблон:Taxobox/core/styles.css">Шаблон:Taxobox/core/styles.css</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxobox/core/styles.css&action=edit" title="Шаблон:Taxobox/core/styles.css">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxobox_color" title="Шаблон:Taxobox color">Шаблон:Taxobox color</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxobox_color&action=edit" title="Шаблон:Taxobox color">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxobox_colour" class="mw-redirect" title="Шаблон:Taxobox colour">Шаблон:Taxobox colour</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxobox_colour&action=edit" class="mw-redirect" title="Шаблон:Taxobox colour">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonbar" title="Шаблон:Taxonbar">Шаблон:Taxonbar</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonbar&action=edit" title="Шаблон:Taxonbar">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonbar/candidate" title="Шаблон:Taxonbar/candidate">Шаблон:Taxonbar/candidate</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonbar/candidate&action=edit" title="Шаблон:Taxonbar/candidate">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Amniota" title="Шаблон:Taxonomy/Amniota">Шаблон:Taxonomy/Amniota</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Amniota&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Amniota">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Animalia" title="Шаблон:Taxonomy/Animalia">Шаблон:Taxonomy/Animalia</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Animalia&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Animalia">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Aves" title="Шаблон:Taxonomy/Aves">Шаблон:Taxonomy/Aves</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Aves&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Aves">редагувати</a>) </li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Bilateria" title="Шаблон:Taxonomy/Bilateria">Шаблон:Taxonomy/Bilateria</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Bilateria&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Bilateria">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Chordata" title="Шаблон:Taxonomy/Chordata">Шаблон:Taxonomy/Chordata</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Chordata&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Chordata">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Deuterostomia" title="Шаблон:Taxonomy/Deuterostomia">Шаблон:Taxonomy/Deuterostomia</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Deuterostomia&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Deuterostomia">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Elpistostegalia" title="Шаблон:Taxonomy/Elpistostegalia">Шаблон:Taxonomy/Elpistostegalia</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Elpistostegalia&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Elpistostegalia">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Eotetrapodiformes" title="Шаблон:Taxonomy/Eotetrapodiformes">Шаблон:Taxonomy/Eotetrapodiformes</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Eotetrapodiformes&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Eotetrapodiformes">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Eugnathostomata" title="Шаблон:Taxonomy/Eugnathostomata">Шаблон:Taxonomy/Eugnathostomata</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Eugnathostomata&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Eugnathostomata">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Eukaryota" title="Шаблон:Taxonomy/Eukaryota">Шаблон:Taxonomy/Eukaryota</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Eukaryota&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Eukaryota">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Eumetazoa" title="Шаблон:Taxonomy/Eumetazoa">Шаблон:Taxonomy/Eumetazoa</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Eumetazoa&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Eumetazoa">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Euteleostomi" title="Шаблон:Taxonomy/Euteleostomi">Шаблон:Taxonomy/Euteleostomi</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Euteleostomi&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Euteleostomi">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Filozoa" title="Шаблон:Taxonomy/Filozoa">Шаблон:Taxonomy/Filozoa</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Filozoa&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Filozoa">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Gnathostomata" title="Шаблон:Taxonomy/Gnathostomata">Шаблон:Taxonomy/Gnathostomata</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Gnathostomata&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Gnathostomata">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Holozoa" title="Шаблон:Taxonomy/Holozoa">Шаблон:Taxonomy/Holozoa</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Holozoa&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Holozoa">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Life" title="Шаблон:Taxonomy/Life">Шаблон:Taxonomy/Life</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Life&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Life">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Nephrozoa" title="Шаблон:Taxonomy/Nephrozoa">Шаблон:Taxonomy/Nephrozoa</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Nephrozoa&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Nephrozoa">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Obazoa" title="Шаблон:Taxonomy/Obazoa">Шаблон:Taxonomy/Obazoa</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Obazoa&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Obazoa">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Olfactores" title="Шаблон:Taxonomy/Olfactores">Шаблон:Taxonomy/Olfactores</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Olfactores&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Olfactores">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Opisthokonta" title="Шаблон:Taxonomy/Opisthokonta">Шаблон:Taxonomy/Opisthokonta</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Opisthokonta&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Opisthokonta">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Ornithurae" title="Шаблон:Taxonomy/Ornithurae">Шаблон:Taxonomy/Ornithurae</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Ornithurae&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Ornithurae">редагувати</a>) </li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Ornithurae/skip" title="Шаблон:Taxonomy/Ornithurae/skip">Шаблон:Taxonomy/Ornithurae/skip</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Ornithurae/skip&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Ornithurae/skip">редагувати</a>) </li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/ParaHoxozoa" title="Шаблон:Taxonomy/ParaHoxozoa">Шаблон:Taxonomy/ParaHoxozoa</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/ParaHoxozoa&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/ParaHoxozoa">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Reptiliomorpha" title="Шаблон:Taxonomy/Reptiliomorpha">Шаблон:Taxonomy/Reptiliomorpha</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Reptiliomorpha&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Reptiliomorpha">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Rhipidistia" title="Шаблон:Taxonomy/Rhipidistia">Шаблон:Taxonomy/Rhipidistia</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Rhipidistia&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Rhipidistia">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Sarcopterygii" title="Шаблон:Taxonomy/Sarcopterygii">Шаблон:Taxonomy/Sarcopterygii</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Sarcopterygii&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Sarcopterygii">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Sauropsida" title="Шаблон:Taxonomy/Sauropsida">Шаблон:Taxonomy/Sauropsida</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Sauropsida&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Sauropsida">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Sauropsida/display" title="Шаблон:Taxonomy/Sauropsida/display">Шаблон:Taxonomy/Sauropsida/display</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Sauropsida/display&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Sauropsida/display">редагувати</a>) </li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Stegocephalia" title="Шаблон:Taxonomy/Stegocephalia">Шаблон:Taxonomy/Stegocephalia</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Stegocephalia&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Stegocephalia">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Teleostomi" title="Шаблон:Taxonomy/Teleostomi">Шаблон:Taxonomy/Teleostomi</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Teleostomi&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Teleostomi">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Tetrapoda" title="Шаблон:Taxonomy/Tetrapoda">Шаблон:Taxonomy/Tetrapoda</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Tetrapoda&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Tetrapoda">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Tetrapodomorpha" title="Шаблон:Taxonomy/Tetrapodomorpha">Шаблон:Taxonomy/Tetrapodomorpha</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Tetrapodomorpha&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Tetrapodomorpha">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Unikonta" title="Шаблон:Taxonomy/Unikonta">Шаблон:Taxonomy/Unikonta</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Unikonta&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Unikonta">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Vertebrata" title="Шаблон:Taxonomy/Vertebrata">Шаблон:Taxonomy/Vertebrata</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Taxonomy/Vertebrata&action=edit" title="Шаблон:Taxonomy/Vertebrata">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Userboxbottom" title="Шаблон:Userboxbottom">Шаблон:Userboxbottom</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Userboxbottom&action=edit" title="Шаблон:Userboxbottom">редагувати</a>) </li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Userboxtop" title="Шаблон:Userboxtop">Шаблон:Userboxtop</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Userboxtop&action=edit" title="Шаблон:Userboxtop">редагувати</a>) </li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%C2%B1." title="Шаблон:±.">Шаблон:±.</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%C2%B1.&action=edit" title="Шаблон:±.">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%C2%B7" title="Шаблон:·">Шаблон:·</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%C2%B7&action=edit" title="Шаблон:·">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Шаблон:Бібліоінформація">Шаблон:Бібліоінформація</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit" title="Шаблон:Бібліоінформація">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%92%D0%B8%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Шаблон:Вибрана стаття">Шаблон:Вибрана стаття</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%92%D0%B8%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit" title="Шаблон:Вибрана стаття">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%80" title="Шаблон:Вимер">Шаблон:Вимер</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%80&action=edit" title="Шаблон:Вимер">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Шаблон:Вікіцитати">Шаблон:Вікіцитати</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8&action=edit" title="Шаблон:Вікіцитати">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE" title="Шаблон:Джерело">Шаблон:Джерело</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE&action=edit" title="Шаблон:Джерело">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE%3F" class="mw-redirect" title="Шаблон:Джерело?">Шаблон:Джерело?</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE%3F&action=edit" class="mw-redirect" title="Шаблон:Джерело?">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Шаблон:Клада">Шаблон:Клада</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0&action=edit" title="Шаблон:Клада">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0" title="Шаблон:Книга">Шаблон:Книга</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&action=edit" title="Шаблон:Книга">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82" title="Шаблон:Кольоровий текст">Шаблон:Кольоровий текст</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82&action=edit" title="Шаблон:Кольоровий текст">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80_%D0%93%D0%A5%D0%A8" title="Шаблон:Колір ГХШ">Шаблон:Колір ГХШ</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80_%D0%93%D0%A5%D0%A8&action=edit" title="Шаблон:Колір ГХШ">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Шаблон:Недоступне посилання">Шаблон:Недоступне посилання</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit" title="Шаблон:Недоступне посилання">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/1" title="Шаблон:Недоступне посилання/1">Шаблон:Недоступне посилання/1</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/1&action=edit" title="Шаблон:Недоступне посилання/1">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/style.css" title="Шаблон:Недоступне посилання/style.css">Шаблон:Недоступне посилання/style.css</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/style.css&action=edit" title="Шаблон:Недоступне посилання/style.css">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8" title="Шаблон:Птахи">Шаблон:Птахи</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8&action=edit" title="Шаблон:Птахи">редагувати</a>) </li><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96" title="Шаблон:Хордові">Шаблон:Хордові</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96&action=edit" title="Шаблон:Хордові">редагувати</a>) </li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Arguments" title="Модуль:Arguments">Модуль:Arguments</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Arguments&action=edit" title="Модуль:Arguments">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Automated_taxobox" title="Модуль:Automated taxobox">Модуль:Automated taxobox</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Automated_taxobox&action=edit" title="Модуль:Automated taxobox">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Autotaxobox" title="Модуль:Autotaxobox">Модуль:Autotaxobox</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Autotaxobox&action=edit" title="Модуль:Autotaxobox">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Check_for_unknown_parameters" title="Модуль:Check for unknown parameters">Модуль:Check for unknown parameters</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Check_for_unknown_parameters&action=edit" title="Модуль:Check for unknown parameters">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Citation/CS1" title="Модуль:Citation/CS1">Модуль:Citation/CS1</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Citation/CS1&action=edit" title="Модуль:Citation/CS1">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Citation/CS1/COinS" title="Модуль:Citation/CS1/COinS">Модуль:Citation/CS1/COinS</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Citation/CS1/COinS&action=edit" title="Модуль:Citation/CS1/COinS">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Citation/CS1/Configuration" title="Модуль:Citation/CS1/Configuration">Модуль:Citation/CS1/Configuration</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Citation/CS1/Configuration&action=edit" title="Модуль:Citation/CS1/Configuration">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Citation/CS1/Identifiers" title="Модуль:Citation/CS1/Identifiers">Модуль:Citation/CS1/Identifiers</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Citation/CS1/Identifiers&action=edit" title="Модуль:Citation/CS1/Identifiers">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Citation/CS1/Utilities" title="Модуль:Citation/CS1/Utilities">Модуль:Citation/CS1/Utilities</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Citation/CS1/Utilities&action=edit" title="Модуль:Citation/CS1/Utilities">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Citation/CS1/Whitelist" title="Модуль:Citation/CS1/Whitelist">Модуль:Citation/CS1/Whitelist</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Citation/CS1/Whitelist&action=edit" title="Модуль:Citation/CS1/Whitelist">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Citation/CS1/styles.css" title="Модуль:Citation/CS1/styles.css">Модуль:Citation/CS1/styles.css</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Citation/CS1/styles.css&action=edit" title="Модуль:Citation/CS1/styles.css">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Clade" title="Модуль:Clade">Модуль:Clade</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Clade&action=edit" title="Модуль:Clade">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Delink" title="Модуль:Delink">Модуль:Delink</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Delink&action=edit" title="Модуль:Delink">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:External_links" title="Модуль:External links">Модуль:External links</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:External_links&action=edit" title="Модуль:External links">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:InfoboxImage" title="Модуль:InfoboxImage">Модуль:InfoboxImage</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:InfoboxImage&action=edit" title="Модуль:InfoboxImage">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang" title="Модуль:Lang">Модуль:Lang</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang&action=edit" title="Модуль:Lang">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/ISO_639_synonyms" title="Модуль:Lang/ISO 639 synonyms">Модуль:Lang/ISO 639 synonyms</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/ISO_639_synonyms&action=edit" title="Модуль:Lang/ISO 639 synonyms">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/data" title="Модуль:Lang/data">Модуль:Lang/data</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/data&action=edit" title="Модуль:Lang/data">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/data/iana_languages" title="Модуль:Lang/data/iana languages">Модуль:Lang/data/iana languages</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/data/iana_languages&action=edit" title="Модуль:Lang/data/iana languages">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/data/iana_regions" title="Модуль:Lang/data/iana regions">Модуль:Lang/data/iana regions</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/data/iana_regions&action=edit" title="Модуль:Lang/data/iana regions">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/data/iana_scripts" title="Модуль:Lang/data/iana scripts">Модуль:Lang/data/iana scripts</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/data/iana_scripts&action=edit" title="Модуль:Lang/data/iana scripts">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/data/iana_suppressed_scripts" title="Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts">Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/data/iana_suppressed_scripts&action=edit" title="Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/data/iana_variants" title="Модуль:Lang/data/iana variants">Модуль:Lang/data/iana variants</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/data/iana_variants&action=edit" title="Модуль:Lang/data/iana variants">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/data/languages_abbr." title="Модуль:Lang/data/languages abbr.">Модуль:Lang/data/languages abbr.</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Lang/data/languages_abbr.&action=edit" title="Модуль:Lang/data/languages abbr.">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Languages" title="Модуль:Languages">Модуль:Languages</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Languages&action=edit" title="Модуль:Languages">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Languages/data" title="Модуль:Languages/data">Модуль:Languages/data</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Languages/data&action=edit" title="Модуль:Languages/data">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Message_box" title="Модуль:Message box">Модуль:Message box</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Message_box&action=edit" title="Модуль:Message box">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Message_box/configuration" title="Модуль:Message box/configuration">Модуль:Message box/configuration</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Message_box/configuration&action=edit" title="Модуль:Message box/configuration">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Message_box/fmbox.css" title="Модуль:Message box/fmbox.css">Модуль:Message box/fmbox.css</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Message_box/fmbox.css&action=edit" title="Модуль:Message box/fmbox.css">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Multireplace" title="Модуль:Multireplace">Модуль:Multireplace</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Multireplace&action=edit" title="Модуль:Multireplace">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Navbar" title="Модуль:Navbar">Модуль:Navbar</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Navbar&action=edit" title="Модуль:Navbar">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Navbar/configuration" title="Модуль:Navbar/configuration">Модуль:Navbar/configuration</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Navbar/configuration&action=edit" title="Модуль:Navbar/configuration">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Navbar/styles.css" title="Модуль:Navbar/styles.css">Модуль:Navbar/styles.css</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Navbar/styles.css&action=edit" title="Модуль:Navbar/styles.css">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Navbox" title="Модуль:Navbox">Модуль:Navbox</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Navbox&action=edit" title="Модуль:Navbox">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Navbox/configuration" title="Модуль:Navbox/configuration">Модуль:Navbox/configuration</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Navbox/configuration&action=edit" title="Модуль:Navbox/configuration">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Navbox/styles.css" title="Модуль:Navbox/styles.css">Модуль:Navbox/styles.css</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Navbox/styles.css&action=edit" title="Модуль:Navbox/styles.css">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Ref-info" title="Модуль:Ref-info">Модуль:Ref-info</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Ref-info&action=edit" title="Модуль:Ref-info">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Ref-lang" title="Модуль:Ref-lang">Модуль:Ref-lang</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Ref-lang&action=edit" title="Модуль:Ref-lang">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:ResolveEntityId" title="Модуль:ResolveEntityId">Модуль:ResolveEntityId</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:ResolveEntityId&action=edit" title="Модуль:ResolveEntityId">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Side_box" title="Модуль:Side box">Модуль:Side box</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Side_box&action=edit" title="Модуль:Side box">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Side_box/styles.css" title="Модуль:Side box/styles.css">Модуль:Side box/styles.css</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Side_box/styles.css&action=edit" title="Модуль:Side box/styles.css">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:String" title="Модуль:String">Модуль:String</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:String&action=edit" title="Модуль:String">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:TableTools" title="Модуль:TableTools">Модуль:TableTools</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:TableTools&action=edit" title="Модуль:TableTools">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:TaxonItalics" title="Модуль:TaxonItalics">Модуль:TaxonItalics</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:TaxonItalics&action=edit" title="Модуль:TaxonItalics">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Taxonbar" title="Модуль:Taxonbar">Модуль:Taxonbar</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Taxonbar&action=edit" title="Модуль:Taxonbar">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Taxonbar/candidate" title="Модуль:Taxonbar/candidate">Модуль:Taxonbar/candidate</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Taxonbar/candidate&action=edit" title="Модуль:Taxonbar/candidate">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Taxonbar/conf" title="Модуль:Taxonbar/conf">Модуль:Taxonbar/conf</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Taxonbar/conf&action=edit" title="Модуль:Taxonbar/conf">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Taxonbar/exists" title="Модуль:Taxonbar/exists">Модуль:Taxonbar/exists</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Taxonbar/exists&action=edit" title="Модуль:Taxonbar/exists">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Unicode_data" title="Модуль:Unicode data">Модуль:Unicode data</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Unicode_data&action=edit" title="Модуль:Unicode data">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Unicode_data/scripts" title="Модуль:Unicode data/scripts">Модуль:Unicode data/scripts</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Unicode_data/scripts&action=edit" title="Модуль:Unicode data/scripts">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Wikidata/Language-codes" title="Модуль:Wikidata/Language-codes">Модуль:Wikidata/Language-codes</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Wikidata/Language-codes&action=edit" title="Модуль:Wikidata/Language-codes">переглянути вихідний код</a>) (частково захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Yesno" title="Модуль:Yesno">Модуль:Yesno</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:Yesno&action=edit" title="Модуль:Yesno">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC" title="Модуль:Заголовок курсивом">Модуль:Заголовок курсивом</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C:%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC&action=edit" title="Модуль:Заголовок курсивом">переглянути вихідний код</a>) (захищено)</li></ul></div><p id="mw-returnto">Повернення до сторінки «<a href="/wiki/%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8" title="Птахи">Птахи</a>».</p> <noscript><img src="https://login.wikimedia.org/wiki/Special:CentralAutoLogin/start?useformat=desktop&type=1x1&usesul3=0" alt="" width="1" height="1" style="border: none; position: absolute;"></noscript> <div class="printfooter" data-nosnippet="">Отримано з <a dir="ltr" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Птахи">https://uk.wikipedia.org/wiki/Птахи</a></div></div> <div id="catlinks" class="catlinks catlinks-allhidden" data-mw="interface"></div> </div> </main> </div> <div class="mw-footer-container"> <footer id="footer" class="mw-footer" > <ul id="footer-info"> </ul> <ul id="footer-places"> <li id="footer-places-privacy"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li> <li id="footer-places-about"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE">Про Вікіпедію</a></li> <li id="footer-places-disclaimers"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96">Відмова від відповідальності</a></li> <li id="footer-places-contact"><a href="//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Зворотний_зв%27язок">Зворотний зв'язок</a></li> <li id="footer-places-wm-codeofconduct"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct">Кодекс поведінки</a></li> <li id="footer-places-developers"><a href="https://developer.wikimedia.org">Розробники</a></li> <li id="footer-places-statslink"><a href="https://stats.wikimedia.org/#/uk.wikipedia.org">Статистика</a></li> <li id="footer-places-cookiestatement"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Cookie_statement">Куки</a></li> <li id="footer-places-mobileview"><a href="//uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8&action=edit&mobileaction=toggle_view_mobile" class="noprint stopMobileRedirectToggle">Мобільний вигляд</a></li> </ul> <ul id="footer-icons" class="noprint"> <li id="footer-copyrightico"><a href="https://wikimediafoundation.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><picture><source media="(min-width: 500px)" srcset="/static/images/footer/wikimedia-button.svg" width="84" height="29"><img src="/static/images/footer/wikimedia.svg" width="25" height="25" alt="Wikimedia Foundation" lang="en" loading="lazy"></picture></a></li> <li id="footer-poweredbyico"><a href="https://www.mediawiki.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><picture><source media="(min-width: 500px)" srcset="/w/resources/assets/poweredby_mediawiki.svg" width="88" height="31"><img src="/w/resources/assets/mediawiki_compact.svg" alt="Powered by MediaWiki" lang="en" width="25" height="25" loading="lazy"></picture></a></li> </ul> </footer> </div> </div> </div> <div class="vector-header-container vector-sticky-header-container"> <div id="vector-sticky-header" class="vector-sticky-header"> <div class="vector-sticky-header-start"> <div class="vector-sticky-header-icon-start vector-button-flush-left vector-button-flush-right" aria-hidden="true"> <button class="cdx-button cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only vector-sticky-header-search-toggle" tabindex="-1" data-event-name="ui.vector-sticky-search-form.icon"><span class="vector-icon mw-ui-icon-search mw-ui-icon-wikimedia-search"></span> <span>Пошук</span> </button> </div> <div role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box"> <div class="vector-typeahead-search-container"> <div class="cdx-typeahead-search cdx-typeahead-search--show-thumbnail"> <form action="/w/index.php" id="vector-sticky-search-form" class="cdx-search-input cdx-search-input--has-end-button"> <div class="cdx-search-input__input-wrapper" data-search-loc="header-moved"> <div class="cdx-text-input cdx-text-input--has-start-icon"> <input class="cdx-text-input__input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії"> <span class="cdx-text-input__icon cdx-text-input__start-icon"></span> </div> <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> </div> <button class="cdx-button cdx-search-input__end-button">Знайти</button> </form> </div> </div> </div> <div class="vector-sticky-header-context-bar"> <div class="vector-sticky-header-context-bar-primary" aria-hidden="true" >Перегляд вихідного коду сторінки Птахи</div> </div> </div> <div class="vector-sticky-header-end" aria-hidden="true"> <div class="vector-sticky-header-icons"> <a href="#" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only" id="ca-talk-sticky-header" tabindex="-1" data-event-name="talk-sticky-header"><span class="vector-icon mw-ui-icon-speechBubbles mw-ui-icon-wikimedia-speechBubbles"></span> <span></span> </a> <a href="#" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only" id="ca-subject-sticky-header" tabindex="-1" data-event-name="subject-sticky-header"><span class="vector-icon mw-ui-icon-article mw-ui-icon-wikimedia-article"></span> <span></span> </a> <a href="#" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only" id="ca-history-sticky-header" tabindex="-1" data-event-name="history-sticky-header"><span class="vector-icon mw-ui-icon-wikimedia-history mw-ui-icon-wikimedia-wikimedia-history"></span> <span></span> </a> <a href="#" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only mw-watchlink" id="ca-watchstar-sticky-header" tabindex="-1" data-event-name="watch-sticky-header"><span class="vector-icon mw-ui-icon-wikimedia-star mw-ui-icon-wikimedia-wikimedia-star"></span> <span></span> </a> <a href="#" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only" id="ca-ve-edit-sticky-header" tabindex="-1" data-event-name="ve-edit-sticky-header"><span class="vector-icon mw-ui-icon-wikimedia-edit mw-ui-icon-wikimedia-wikimedia-edit"></span> <span></span> </a> <a href="#" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only" id="ca-edit-sticky-header" tabindex="-1" data-event-name="wikitext-edit-sticky-header"><span class="vector-icon mw-ui-icon-wikimedia-wikiText mw-ui-icon-wikimedia-wikimedia-wikiText"></span> <span></span> </a> <a href="#" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--icon-only" id="ca-viewsource-sticky-header" tabindex="-1" data-event-name="ve-edit-protected-sticky-header"><span class="vector-icon mw-ui-icon-wikimedia-editLock mw-ui-icon-wikimedia-wikimedia-editLock"></span> <span></span> </a> </div> <div class="vector-sticky-header-buttons"> <button class="cdx-button cdx-button--weight-quiet mw-interlanguage-selector" id="p-lang-btn-sticky-header" tabindex="-1" data-event-name="ui.dropdown-p-lang-btn-sticky-header"><span class="vector-icon mw-ui-icon-wikimedia-language mw-ui-icon-wikimedia-wikimedia-language"></span> <span>Додати мови</span> </button> <a href="#" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--fake-button--enabled cdx-button--weight-quiet cdx-button--action-progressive" id="ca-addsection-sticky-header" tabindex="-1" data-event-name="addsection-sticky-header"><span class="vector-icon mw-ui-icon-speechBubbleAdd-progressive mw-ui-icon-wikimedia-speechBubbleAdd-progressive"></span> <span>Додати тему</span> </a> </div> <div class="vector-sticky-header-icon-end"> <div class="vector-user-links"> </div> </div> </div> </div> </div> <div class="mw-portlet mw-portlet-dock-bottom emptyPortlet" id="p-dock-bottom"> <ul> </ul> </div> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.config.set({"wgHostname":"mw-web.codfw.main-648777c5c4-q8rbp","wgBackendResponseTime":481,"wgPageParseReport":{"limitreport":{"cputime":"0.004","walltime":"0.007","ppvisitednodes":{"value":15,"limit":1000000},"postexpandincludesize":{"value":949,"limit":2097152},"templateargumentsize":{"value":0,"limit":2097152},"expansiondepth":{"value":2,"limit":100},"expensivefunctioncount":{"value":0,"limit":500},"unstrip-depth":{"value":0,"limit":20},"unstrip-size":{"value":0,"limit":5000000},"entityaccesscount":{"value":0,"limit":400},"timingprofile":["100.00% 0.000 1 -total"]},"cachereport":{"origin":"mw-web.codfw.main-648777c5c4-q8rbp","timestamp":"20250304044544","ttl":2592000,"transientcontent":false}}});});</script> </body> </html>