CINXE.COM

<!DOCTYPE html PUBLIC "-//W3C//DTD XHTML 1.0 Transitional//EN" "http://www.w3.org/TR/xhtml1/DTD/xhtml1-transitional.dtd"> <html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml" xml:lang="uk-ua" lang="uk-ua" dir="ltr" > <head> <base href="http://energetika.in.ua/ua/books/book-2/koly-b-ne-vony" /> <meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" /> <meta name="author" content="Super User" /> <meta name="generator" content="Joomla! - Open Source Content Management" /> <title>Коли б не вони... Хронологія найважливіших відкриттів у галузі енергетики - Енергетика: історія, сучасність і майбутнє</title> <link href="/templates/energy/favicon.ico" rel="shortcut icon" type="image/vnd.microsoft.icon" /> <link rel="stylesheet" href="/plugins/system/jcemediabox/css/jcemediabox.css?version=113" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/plugins/system/jcemediabox/themes/standard/css/style.css?version=113" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/media/mod_languages/css/template.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/modules/mod_breadcrumbs_advanced/UWXslider.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/cache/mod_universal_ajaxlivesearch_theme/164/style.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="http://energetika.in.ua/modules/mod_icemegamenu/themes/default/css/default_icemegamenu.css" type="text/css" /> <script src="/media/system/js/mootools-core.js" type="text/javascript"></script> <script src="/media/system/js/core.js" type="text/javascript"></script> <script src="/media/system/js/caption.js" type="text/javascript"></script> <script src="/plugins/system/jcemediabox/js/jcemediabox.js?version=113" type="text/javascript"></script> <script src="/media/system/js/mootools-more.js" type="text/javascript"></script> <script src="http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/jquery2.js" type="text/javascript"></script> <script src="http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/accordion.js" type="text/javascript"></script> <script src="/modules/mod_universal_ajaxlivesearch/engine/dojo.js" type="text/javascript"></script> <script src="/modules/mod_universal_ajaxlivesearch/engine/dojo.xd.js" type="text/javascript"></script> <script src="/modules/mod_universal_ajaxlivesearch/engine/engine.js" type="text/javascript"></script> <script src="http://energetika.in.ua/modules/mod_icemegamenu/assets/js/icemegamenu.js" type="text/javascript"></script> <script type="text/javascript"> window.addEvent('load', function() { new JCaption('img.caption'); }); JCEMediaObject.init('/', {flash:"10,0,22,87",windowmedia:"5,1,52,701",quicktime:"6,0,2,0",realmedia:"7,0,0,0",shockwave:"8,5,1,0"});JCEMediaBox.init({popup:{width:"",height:"",legacy:0,lightbox:0,shadowbox:0,resize:1,icons:1,overlay:1,overlayopacity:0.8,overlaycolor:"#000000",fadespeed:500,scalespeed:500,hideobjects:0,scrolling:"fixed",close:2,labels:{'close':'Закрити','next':'Наступне','previous':'Попереднє','cancel':'Скасувати','numbers':'{$current} з {$total}'}},tooltip:{className:"tooltip",opacity:0.8,speed:150,position:"br",offsets:{x: 16, y: 16}},base:"/",imgpath:"plugins/system/jcemediabox/img",theme:"standard",themecustom:"",themepath:"plugins/system/jcemediabox/themes"}); dojo.addOnLoad(function(){ var ajaxSearch = new AJAXSearch({ node : dojo.byId('offlajn-ajax-search'), productsPerPlugin : 4, searchRsWidth : 250, resultElementHeight : 66, minChars : 2, searchBoxCaption : 'Пошук...', noResultsTitle : 'Знайдено (0)', noResults : 'Нічого не знайдено', searchFormUrl : '/index.php', enableScroll : '1', showIntroText: '0', scount: '10', stext: 'No results found. Did you mean?', moduleId : '164', resultAlign : '0', targetsearch: '0', linktarget: '0', keypressWait: '500' }) }); </script> <link rel="stylesheet" href="/templates/system/css/system.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/templates/energy/css/template.css" type="text/css" /> <script> (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){ (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o), m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m) })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga'); ga('create', 'UA-3427656-31', 'energetika.in.ua'); ga('send', 'pageview'); </script> </head> <body> <div class="body3"> <table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" style="width:1050px;min-width:1050px;"><tr><td> <div class="containerf"><div class="containerff"> <div class="header" > <table cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr><td style="width:440px;"> <div style="top:1px;left:-12px;display:block;position:absolute;z-index:999999;"><img src="/templates/energy/images/sv-gr2sm.jpg" /></div> <div class="sv"> <div class="custom" > <p>Бог проявив щедрість,<br />коли подарував світу таку людину...</p> <p><em>Світлані Плачковій присвячується</em></p></div> </div> </td><td> <div class="logo2"> <a href="/"></a> </div> <div class="sv2a"> <div class="custom" > <p>Видання присвячується дружині, другу й соратнику,<br />автору ідеї, ініціатору й організатору написання цих книг<br /><strong>Світлані Григорівні Плачковій</strong>, що стало її останнім<br />внеском у свою улюблену галузь – енергетику.</p></div> </div> </td></tr> <tr><td colspan="2"><div class="line4"></div></td></tr> </table> <div class="topmenu"> <div class="icemegamenu"><ul id="icemegamenu"><li id="iceMenu_101" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="http://energetika.in.ua/" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Головна</span></a></li><li id="iceMenu_139" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/about-books" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Про видання</span></a></li><li id="iceMenu_140" class="iceMenuLiLevel_1 parent active"><a href="/ua/books" class="icemega_active iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Читати</span></a><ul class="icesubMenu sub_level_1" style="width:280px"><li><div style="float:left;width:280px" class="iceCols"><ul><li id="iceMenu_144" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-1" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 1. Від вогню та води до електрики</span></a></li><li id="iceMenu_217" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-2" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 2. Пізнання й досвід – шлях до сучасної енергетики</span></a></li><li id="iceMenu_310" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-3" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 3. Розвиток теплоенергетики та гідроенергетики</span></a></li><li id="iceMenu_392" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-4" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 4. Розвиток атомної енергетики та об’єднаних енергосистем</span></a></li><li id="iceMenu_453" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-5" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 5. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі</span></a></li></ul></div></li></ul></li><li id="iceMenu_573" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/avtori" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Автори</span></a></li><li id="iceMenu_141" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/buy" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Замовити</span></a></li><li id="iceMenu_1014" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/vidguki" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Відгуки</span></a></li><li id="iceMenu_142" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/contacts" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Контакти</span></a></li></ul></div> <script type="text/javascript"> window.addEvent('domready', function() { if(document.getElementById('icemegamenu')!= null) var myMenu = new MenuMatic({id:'icemegamenu', subMenusContainerId: 'subMenusContainer', effect:'slide & fade', duration:600, physics:Fx.Transitions.Pow.easeOut, hideDelay:1000, opacity:95 }); }); </script> </div> <div class="search2"> <div id="offlajn-ajax-search"> <div class="offlajn-ajax-search-container"> <form id="search-form" action="/ua/search" method="get" onSubmit="return false;"> <div class="offlajn-ajax-search-inner"> <input type="text" name="searchword" id="search-area" value="" autocomplete="off" /> <input type="hidden" name="option" value="com_search" /> <div id="search-area-close"></div> <div id="ajax-search-button"><div class="magnifier"></div></div> <div class="ajax-clear"></div> </div> </form> <div class="ajax-clear"></div> </div> </div> <div class="ajax-clear"></div> </div> </div> <div class="component"> <div class="content"> <div class="line2"></div> <h3 class="book">Книга 2. Пізнання й досвід – шлях до сучасної енергетики</h3><div id="breadcrumbs"> <div class="breadcrumbs"> <div class="UWXbca" ><ul> <li><a href="/ua/books/book-2" class="pathway">Книга 2. Пізнання й досвід – шлях до суч</a> <img src="/templates/energy/images/system/arrow.png" alt="" /> <li></div> </div> </div> <div id="system-message-container"> </div> <div class="item-page"> <h2> Коли б не вони… Хронологія найважливіших відкриттів у галузі енергетики </h2> <p>1. Розвиток вчення про теплоту, термодинаміку, теплопередачу і теплові машини</p> <ul> <li>1680 р. Д. Папен винайшов паровий котел із запобіжним клапаном</li> <li>1690 р. Д. Папен описав замкнутий термодинамічний цикл парової машини</li> <li>1705 р. Т. Ньюкомен винайшов парову машину – першу машину, що успішно застосовувалась для піднімання води</li> <li>1760 р. Дж. Блек ввів поняття питомої теплоємності. Покладено початок калориметрії</li> <li>1763 р. І.І. Ползунов розробив проект двоциліндрової пароатмосферної машини (у 1765 р. машина була побудована, а у 1766 р. почала працювати)</li> <li>1783 р. А. Лавуазьє і П. Лаплас винайшли калориметр і визначили питомі теплоємності багатьох твердих і рідких тіл</li> <li>1784 р. Дж. Уатт побудував універсальний паровий двигун</li> <li>1792 р. П. Прево висунув теорію теплової рівноваги, що зіграла велику роль у початковий період розвитку вчення про теплове випромінювання</li> <li>1798 р. Б. Румфорд здійснив досліди, що свідчили на користь механічної теорії теплоти</li> <li>1799 р. Х. Деві провів досліди з тертям двох кусків льоду, які підтвердили, що нагрівання тіл може бути здійснене за рахунок механічної роботи, і зіграли особливу роль у спростуванні теорії теплороду</li> <li>1807 р. Р. Фултон побудував перший у світі колісний пароплав «Клермонт»</li> <li>1824 р. С. Карно опублікував працю «Міркування про рушійну силу вогню і про машини, здатні розвивати цю силу», що згодом стала основою теорії теплових двигунів; заклав основи другого начала термодинаміки; розглянув цикл теплового двигуна (цикл Карно), який має особливе значення для термодинаміки</li> <li>1825 р. Дж. Стефенсоном побудований паровоз «Ракета», визнаний кращим на організованому в 1829 р. конкурсі теплових машин в Англії</li> <li>1842 р. Р. Майєр відкрив закон збереження енергії (незалежно від нього до відкриття цього закону також прийшли в 1843 р. Дж. Джоуль і в 1847 р. Г. Гельмгольц)</li> <li>1845 р. Дж. Джоуль визначив величину механічного еквіваленту теплоти</li> <li>1847 р. Вийшла у світ праця Г. Гельмгольца «Про збереження сили», в якій з вичерпною повнотою сформульовано закон збереження енергії</li> <li>1848 р. У. Томсон ввів поняття абсолютної температури і абсолютну шкалу температур (шкалу Кельвіна)</li> <li>1850 р. Р. Клаузіус ввів поняття внутрішньої енергії і сформулював другий закон термодинаміки (в 1851 р. своє формулювання запропонував У. Томсон)</li> <li>1850 р. У. Ренкін (спільно з Р. Клаузіусом) запропонував схему теплосилової установки (т.з. цикл Ренкіна, що є основним циклом теплосилових установок у сучасній теплоенергетиці)</li> <li>1859 р. Г. Кірхгоф відкрив закон теплового випромінювання (закон Кірхгофа)</li> <li>1860 р. Французький інженер Е. Ленуар створив перший поршневий двигун внутрішнього згоряння (удосконалену конструкцію двигуна внутрішнього згоряння створив у 1878 р. німецький винахідник Н. Отто)</li> <li>1862 р. Бо де Роше запропонував схему чотирьохтактного двигуна внутрішнього згоряння із стискуванням робочої суміші газу з повітрям</li> <li>1865 р. Р. Клаузіус ввів поняття ентропії</li> <li>1871 р. К. Лінде створив холодильну машину, в якій охолодження досягалось за рахунок розширення газу</li> <li>1884 р. Л. Больцман вперше застосував до випромінювання принципи термодинаміки</li> <li>1887 р. К. Лаваль винайшов парову турбіну</li> <li>1888 р. Л. Гюї довів теплову природу броунівського руху</li> <li>1897 р. Р. Дизель побудував двигун внутрішнього згоряння із попереднім стисненням повітря і самозайманням палива</li> </ul> <p>2. Розвиток вчення про електрику і магнетизм та становлення електроенергетики</p> <ul> <li>1600 р. Вийшов у світ трактат У. Гілберта «Про магніт, магнітні тіла і про великий магніт Землю», в якому узагальнені наукові дані того часу про магнетизм і електрику та вперше доведено існування магнітного поля Землі</li> <li>1660 р. О. Геріке збудував першу електростатичну машину. Це була куля із сірки, розмір якої нагадував м’яч середньої величини, посаджений на залізну вісь. При дотиканні до кулі долонями під час її обертання виникала електризація. За допомогою цього приладу Геріке виявив електростатичне відштовхування, електричне світіння (наелектризована сірчана куля світилась у темноті)</li> <li>1733 р. Ш. Дюфе відкрив існування двох родів електрики і встановив притягання різнойменних зарядів та відштовхування однойменних</li> <li>1742 р. Ж. Дезагюльє ввів поняття «провідник» і «непровідник» електрики</li> <li>1745 р. Е.Ю. фон Клейст і П. ван Мушенбрук винайшли лейденську банку (перший конденсатор)</li> <li>1752 р. Б. Франклін здійснює досліди з уловлюванням атмосферної електрики за допомогою повітряного змію</li> <li>1760 р. Б. Франклін спорудив перший блискавковідвід</li> <li>1785 р. Ш. Кулон встановив закон взаємодії двох наелектризованих тіл і магнітів (закон Кулона)</li> <li>1791 р. Л. Гальвані опублікував «Трактат про сили електрики при м’язовому русі», чим заклав основу електрофізіології</li> <li>1800 р. А. Вольта винайшов джерело гальванічного струму – «вольтів стовп»</li> <li>1803 р. В. Петров опублікував книгу «Вісті про гальвано-вольтові досліди, які проводив професор фізики Василь Петров», де описав відкриту ним електричну дугу і здійснені з нею досліди (плавка металів, спалювання різних речовин). Одержав електричну дугу і здійснив подібні досліди у 1810 р. також Х. Деві</li> <li>1820 р. Г. Х. Ерстед відкрив магнітну дію струму.</li> <li>А. Ампер ввів у науку поняття про напрям електричного струму і встановив закон взаємодії струмів</li> <li>1821 р. М. Фарадей відкрив явище руху провідника зі струмом навколо полюса постійного магніту.</li> <li>Х. Деві встановив залежність опору провідника від його довжини, поперечного перерізу і температури</li> <li>1825 р. У. Стерджен винайшов електромагніт із залізним осердям</li> <li>1827 р. Г. Ом відкрив закон, названий його ім’ям (закон Ома), і ввів поняття електрорушійної сили, електропровідності та сили струму</li> <li>1831 р. М. Фарадей відкрив явище електромагнітної індукції.</li> <li>Дж. Генрі та С. даль Негро незалежно один від одного збудували перший електродвигун</li> <li>1832 р. Збудовані перші магнітоелектричні машини постійного струму зі стрижневим якорем</li> <li>1833 р. Е.Х. Ленц сформулював «закон Ленца» і теоретично встановив оборотність генераторного і двигунного режимів</li> <li>1834 р. М. Фарадей відкрив і опублікував закони електролізу</li> <li>1842 р. Б. Якобі створив магнітоелектричний генератор з постійними магнітами</li> <li>1845 р. Г. Кірхгоф встановив закономірності в розподілі електричного струму</li> <li>1866 р. В. Сіменс продемонстрував першу електричну динамо-машину</li> <li>1872 р. О. Лодигін винайшов електричну лампу розжарювання</li> <li>1876 р. П. Яблочков винайшов електричну свічку – «свічку Яблочкова»</li> <li>1879 р. Т. Едісон створив лампу розжарювання з вугільною ниткою, зручну для промислового виготовлення</li> <li>1882 р. М. Депре збудував першу дослідну лінію передачі електричної енергії.</li> <li>Т. Едісон спорудив у Нью-Йорку першу електростанцію громадського використання</li> <li>1888 р. М. Доліво-Добровольський створив перший трьохфазний генератор змінного струму з обертовим магнітним полем потужністю 2,2 кВт</li> <li>1889 р. М. Доліво-Добровольський створив трьохфазний асинхронний електродвигун, винайшов трансформатор трьохфазного струму</li> <li>1891 р. М. Доліво-Добровольський вперше здійснив електропередачу трьохфазного струму</li> </ul> <p>3. Становлення атомної енергетики</p> <ul> <li>1896 р., 1 березня А. Беккерель виявив новий тип випромінювання, який випромінювався урановими солями. Констатація цього факту розглядається як відкриття явища радіоактивності</li> <li>1897 р. Е. Віхерт і Дж. Томсон незалежно один від одного відкрили електрон</li> <li>1898 р. Г. Шмідт і незалежно від нього М. Склодовська-Кюрі виявили радіоактивність торію і його сполук</li> <li>1898 р. П. і М. Кюрі заявили про відкриття полонію</li> <li>1898 р. П. і М. Кюрі та Ж. Бемон повідомили про відкриття радію</li> <li>1899 р. Е. Резерфорд виявив неоднорідність випромінювання урану: частину випромінювання, що легко поглинається, він назвав <span style="font-size: 12pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; color: #231f20;">α</span>-променями, а частину, що менше поглинається, – <span style="font-size: 10pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; color: #231f20;">β</span>-променями</li> <li>1900 р. П. Війяр відкрив електромагнітне випромінювання радіоактивного походження, так звані <span style="font-size: 12pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; color: #231f20;">γ</span>-промені</li> <li>1900 р. Е. Резерфорд відкрив газоподібний радіоелемент – еманацію торію. Описуючи властивості еманації, Резерфорд ввів поняття періоду напіврозпаду</li> <li>1902 р. М. Кюрі визначила атомну масу радію, рівну 225</li> <li>1903 р. Е. Резерфорд і Ф. Содді сформулювали основи теорії радіоактивного розпаду</li> <li>1911 р. Е. Резерфорд запропонував і описав ядерну модель атома</li> <li>1913 р. Н. Бор сформулював два основних постулати теорії атома: 1) умову існування стаціонарних станів атома і 2) умову частот випромінювання. За основу він прийняв ядерну модель атома Резерфорда і припустив, що процес випромінювання за своїм характером квантовий</li> <li>1913 р., 4 грудня Ф. Содді сформулював закон радіоактивних зміщень і ввів у науку концепцію ізотопії</li> <li>1920 р. Е. Резерфорд висловив припущення про існування нейтрону і важкого ізотопу водню</li> <li>1932 р. У травні Кокрофт і Уолтон в лабораторії Резерфорда, а в жовтні Синельников, Вальтер і Лейпунський у Харкові розщепили ядро літію протонами на дві <span style="font-size: 12pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; color: #231f20; position: relative; top: -1.5pt;">α</span>-частинки: <img src="/images/Kniga_2/Image_488a.gif" height="26" width="168" /></li> <li>11932 р. Д. Чедвік (в Англії) відкрив нейтрон</li> <li>1934 р. І. і Ф. Жоліо-Кюрі відкрили явище штучної радіоактивності та спостерігали новий вид радіоактивних перетворень.</li> <li>Е. Фермі розробив теорію <span style="font-size: 10pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; color: #231f20; position: relative; top: -0.5pt;">β</span>-розпаду</li> <li>1938 р. О. Ган і Ф. Штрассман відкрили явище поділу урану повільними нейтронами</li> <li>1939 р. Л. Мейтнер і О. Фріш дали пояснення механізму поділу ядра урану</li> <li>1939 р. Я.Б. Зельдович і Ю.Б. Харитон теоретично дослідили ланцюгову реакцію поділу урану швидкими нейтронами</li> <li>1940 р. К.А. Петржак і Г.М. Фльоров виявили явище спонтанного поділу урану.</li> <li>Я.Б. Зельдович і Ю.Б. Харитон теоретично дослідили ланцюгову реакцію поділу урану повільними нейтронами і сформулювали умови ядерного вибуху</li> <li>1942 р. Б. Кеннінгем і Л. Вернер вперше виділили вагові кількості чистого плутонію</li> <li>1942 р., 2 грудня Під керівництвом Е. Фермі запущено перший в світі ядерний реактор</li> <li>1945 р., 16 липня Вперше у світі був здійснений ядерний вибух (у США)</li> <li>1946 р., 6 листопада Вперше у світі у США досягнув критичності перший у світі реактор на швидких нейтронах «Клементина» з плутонієм як паливо</li> <li>1946 р., грудень Запущено перший в СРСР дослідний ядерний реактор Ф-1 нульової потужності</li> <li>1951 р., грудень Вперше в світі за рахунок ядерної енергії одержано електричний струм з використанням ядерного реактора EBR-1 (США) на швидких нейтронах з електричною потужністю 200 кВт</li> <li>1953 гр., 31 травня У США запущено перший у світі реактор корпусного типу «Марк-1» з водою під тиском (вода – теплоносій і уповільнювач), який став прототипом сучасних реакторів PWR і ВВЕР</li> <li>1954 р., 27 червня У СРСР вступила в дію перша у світі промислова атомна електростанція потужністю 5000 кВт</li> <li>1955 р., січень Перший у світі атомний підводний човен «Наутілус» з реактором корпусного типу спущений на воду у США</li> </ul> </div> <div style="clear:both"></div><li class="iprev">Попередня:<br /><a href="/ua/books/book-2/visnovok" class="mainlevel_nav">Висновок</a></li><li class="inext">Читати далі:<br /><a href="/ua/books/book-2/references" class="mainlevel_nav">Список використаної літератури</a></li> </div></div> <script type="text/javascript"> $.noConflict(); jQuery(function() { jQuery('#vt_menu').accordion({ container: false, initShow: '#current', event: 'click', standardExpansible: false, interval: 400, showMethod: 'slideDown', hideMethod: 'slideUp', showSpeed: 400, hideSpeed: 800, scrollSpeed: 600 }); }); </script> <style type="text/css"> ul.vt_fancymenu { list-style: none; margin: 0; padding: 0; } ul.vt_fancymenu li a{ padding: 0; background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow1.png) no-repeat 0 2px!important; list-style: none; margin: 0; } ul.vt_fancymenu li.havechild a { background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/menu_bg.png) 0 1px no-repeat !important; } ul.vt_fancymenu li li { margin: 0; } ul.vt_fancymenu li li.first { border-top: none; } ul.vt_fancymenu li.active, ul.vt_fancymenu li.havechild.open, ul.vt_fancymenu li a.open, ul.vt_fancymenu li a:hover.open { background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/menu_bg_act.png) 0 2px no-repeat !important; color:#f4e9cf; } ul.vt_fancymenu li li.active, ul.vt_fancymenu li li.havechild, ul.vt_fancymenu li li.havechild:hover { background: none !important; } ul.vt_fancymenu li li.sfhover, ul.vt_fancymenu li li:hover { background: none !important; } ul.vt_fancymenu li a { display: block; padding: 0 0px 0 10px; color:#fff; cursor: pointer; text-decoration: none; } ul.vt_fancymenu li.active li a, ul.vt_fancymenu li { color: #000; } ul.vt_fancymenu li li.active a.active, ul.vt_fancymenu li.active a.active, ul.vt_fancymenu .current a{ color: #ffecac; } ul.vt_fancymenu li a:hover, ul.vt_fancymenu li a:active, ul.vt_fancymenu li a:focus { color:#fff1c7; } ul.vt_fancymenu li ul { list-style: none; margin: 0; padding: 0 0 0 10px; } ul.vt_fancymenu li li, ul.vt_fancymenu li li li.first { background: none!important; margin: 0; } ul.vt_fancymenu li li a, ul.vt_fancymenu li li.last-child a, ul.vt_fancymenu li li li.last-child a, ul.vt_fancymenu li.last-child a{ background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow1.png) no-repeat 2px 2px!important; border: none; font-weight: normal !important; padding-left: 10px !important; } ul.vt_fancymenu li li#current a, ul.vt_fancymenu li#current a{ background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow_hover1.png) no-repeat 0 3px!important; color:#ffe26f; } ul.vt_fancymenu li li.havechild > a { background-image: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow.png); } ul.vt_fancymenu li li a.active, ul.vt_fancymenu li li a.open { background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/arrow_hover1.png) no-repeat 0 1px; color: #f4e9cf; } ul.vt_fancymenu li li.havechild > a.active, ul.vt_fancymenu li li.havechild > a.open { background-image: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow_hover.png); } ul.vt_fancymenu ul { overflow: hidden; left: auto; } ul.vt_fancymenu {font-size:8pt;line-height:105%;font-family:arial;} ul.vt_fancymenu li a,ul.vt_fancymenu li a:link,ul.vt_fancymenu li a:visited{display:block;width:100%;height:100%;text-align:left; text-decoration:none;} ul.vt_fancymenu li a:hover,ul.vt_fancymenu li ul li a:hover,ul.vt_fancymenu li a:focus,ul.vt_fancymenu li.active a,ul.vt_fancymenu li li.vtemfancyhover a span,ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover a span,ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover a span{background-color:transparent !important; outline:none;} ul.vt_fancymenu li.zactive a{background-color:transparent !important; outline:none;} ul.vt_fancymenu li li a,ul.vt_fancymenu li li a:link,ul.vt_fancymenu li li a:visited, ul.vt_fancymenu li li.vtemfancyhover ul li a span, ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li a span,ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li a span{text-align:left; font-weight:normal;padding:0; line-height:120%;margin-right:20px;} ul.vt_fancymenu li li.parent{background:url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow.gif) 98% 10px no-repeat;} ul.vt_fancymenu li li.vtemfancyhover{background:url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow1.gif) 98% 10px no-repeat !important;} /*/////////////////////////////////////////////////////////////*/ ul.vt_fancymenu{margin:0px !important; padding:5px 33px 0px 15px!important; list-style:none !important; position:fixed;overflow:auto; height:100%;top:0px; z-index:9999; background:#937c60 url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/line1.png) top right repeat-y; left:0px; -moz-box-shadow: inset 0 0 20px #514230; -webkit-box-shadow: inset 0 0 20px #514230; box-shadow: inset 0 0 20px #514230; } .vt_fancymenu li.level0{background-color:#937c60; } ul.vt_fancymenu > li {width:140px; margin:0; background-image:url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/line.png); background-position:left bottom; background-repeat:repeat-x; padding:8px 0;} ul.vt_fancymenu ul li {padding:5px 5px 5px 0; margin:0;} ul.vt_fancymenu li:hover ul {display:block;} </style> <div class="vt_menu_wapper"> <ul id="vt_menu" class="vt_fancymenu"> <li ><a href="/ua/books/book-2/intro" ><span>Вступ</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-1" ><span>ЧАСТИНА 1. Мистецтво пізнавати навколишній світ</span></a></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2" ><span>ЧАСТИНА 2. Розвиток вчення про теплоту, термодинаміку, теплопередачу і теплові машини </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1" ><span>Розділ 1. Теплота</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-1" ><span>1.1. Агрегатні стани тіл</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-2" ><span>1.2. Природа теплоти. Принцип еквівалентності. Закон збереження енергії</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-3" ><span>1.3. Енергія. Види енергії та їх особливості</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-4" ><span>1.4. Теплоємність</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2" ><span>Розділ 2. Основи термодинаміки </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-1" ><span>2.1. Предмет і метод термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-2" ><span>2.2. Основні поняття і визначення</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-3" ><span>2.3. Перший закон термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-4" ><span>2.4. Другий закон термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-5" ><span>2.5. Поняття ексергії</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-6" ><span>2.6. Третій закон термодинаміки (тепловий закон Нернста)</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-7" ><span>2.7. Ентропія і невпорядкованість (статистичний характер другого закону термодинаміки)</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-8" ><span>2.8. Філософсько-методологічні основи другого закону термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-9" ><span>2.9. Термодинаміка на рубежі ХХІ століття. Стан і перспективи</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3" ><span>Розділ 3. Основи теплопередачі </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3/3-1" ><span>3.1. Способи перенесення теплоти</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3/3-2" ><span>3.2. Класифікація способів перенесення теплоти</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3/3-3" ><span>3.3. Деякі основні напрями розвитку теорії і практики теплопередачі на сучасному етапі</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4" ><span>Розділ 4. Створення механізмів і машин для спалювання палива та використання теплової енергії </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-1" ><span>4.1. Парові двигуни (парові машини; парові турбіни)</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-1/4-1-1" ><span>4.1.1. Парові машини</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-1/4-1-2" ><span>4.1.2. Парові турбіни</span></a></li></ul></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-2-dviguni-vnutrishnogo-zgoryannya" ><span>4.2. Двигуни внутрішнього згоряння</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-3" ><span>4.3. Парові котли</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-4" ><span>4.4. Топки</span></a></li></ul></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3" ><span>ЧАСТИНА 3. Розвиток вчення про електрику і магнетизм. Становлення електроенергетики </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5" ><span>Розділ 5. Перші спостереження та експериментальні дослідження електрики і магнетизму. Відкриття основних властивостей і законів електрики</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-1" ><span>5.1. Перші відомості про електрику тертя і магнетизм</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-2" ><span>5.2. Електропровідність. Провідники та ізолятори</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-3" ><span>5.3. Два роди електричних зарядів. Закон Кулона</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-4" ><span>5.4. Електричне поле і його характеристики</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-5" ><span>5.5. Електрична ємність. Конденсатор</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-6" ><span>5.6. Електрична машина тертя. Індукційна машина</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-7" ><span>5.7. Досліди з електричним розрядом. Вивчення атмосферної електрики</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6" ><span>Розділ 6. Вивчення електричного струму. Встановлення основних законів електричного кола </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6/6-1" ><span>6.1. Відкриття гальванічного струму</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6/6-2" ><span>6.2. Дослідження електричного кола. Закони Ома і Кірхгофа</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6/6-4" ><span>6.3. Електромагнетизм. Електромагнітна індукція</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7" ><span>Розділ 7. Теплова і світлова дія електричного струму. Зародження основ електродинаміки </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-1" ><span>7.1. Оборотність електричної і теплової енергії. Закон Джоуля–Ленца</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-2" ><span>7.2. Відкриття вольтової дуги. Дугові електричні лампи</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-3" ><span>7.3. Лампи розжарювання</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-4" ><span>7.4. Термоелектричний струм</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-5" ><span>7.5. Зародження основ електродинаміки</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-8" ><span>Розділ 8. Винахід перших електричних машин. Створення центральних електричних станцій</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-8/8-1" ><span>8.1. Перші електричні машини</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-8/8-2" ><span>8.2. Створення центральних електростанцій</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9" ><span>Розділ 9. Винахід електродвигунів та електричної тяги</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9/9-1" ><span>9.1. Перші електродвигуни</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9/9-2" ><span>9.2. Використання електричної тяги</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9/9-3" ><span>9.3. Електродвигуни змінного струму</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10" ><span>Розділ 10. Розвиток електротехнологій </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10/10-1" ><span>10.1. Електроліз, гальваностегія, гальванопластика</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10/10-2" ><span>10.2. Інші напрями застосування хімічної дії струму</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10/10-3" ><span>10.3. Технічне застосування теплової дії струму</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11" ><span>Розділ 11. Створення перших систем передачі й розподілу електричної енергії </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-1" ><span>11.1. Перші досліди з передачі електрики на відстань</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-2" ><span>11.2. Перші системи передачі електроенергії постійним струмом</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-3" ><span>11.3. Передача електроенергії змінним струмом</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-4" ><span>11.4. Трансформація електроенергії</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-5" ><span>11.5. Удосконалення конструкції ліній електропередачі</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12" ><span>Розділ 12. Об'єднання електричних мереж для паралельної роботи. Створення енергетичних систем</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-1" ><span>12.1. Перші кроки з об'єднання</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-2" ><span>12.2. Основні способи з'єднання мереж</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-3" ><span>12.3. Реалізація об'єднання електричних мереж у першій третині ХХ століття</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-4" ><span>12.4. Переваги з'єднання мереж</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-5" ><span>12.5. Основні технічні проблеми з'єднання мереж</span></a></li></ul></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-13" ><span>Розділ 13. Енергетика Росії на початку ХХ століття</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-14" ><span>Розділ 14. План ГОЕЛРО – перший у світовій історії план розвитку народного господарства</span></a></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15" ><span>Розділ 15. Створення і становлення енергетичної системи України</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15/15-1" ><span>15.1. Від перших електростанцій і ліній електропередачі до об'єднаної енергетичної системи України</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15/15-2" ><span>15.2. Створення та становлення Київської енергосистеми</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15/15-3" ><span>15.3. Становлення енергетики Західної України</span></a></li></ul></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-4" ><span>ЧАСТИНА 4. Становлення атомної енергетики</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16" ><span>Розділ 16. Від відкриття радіоактивності до ланцюгової реакції поділу урану </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-1" ><span>16.1. На сцену виходить уран. Радіоактивність</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-2" ><span>16.2. Енергія атома</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-3" ><span>16.3. Радіоактивні елементи в періодичній системі</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-4" ><span>16.4. Перші ядерні реакції. Відкриття нейтрона</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-5" ><span>16.5. Штучна радіоактивність</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-6" ><span>16.6. Нейтрон вступає в дію. Поділ урану. Плутоній</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-7" ><span>16.7. Ланцюгова ядерна реакція поділу урану</span></a></li></ul></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-17" ><span>Розділ 17. Створення перших ядерних реакторів</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-18" ><span>Розділ 18. Перші атомні електростанції</span></a></li></ul></li><li ><a href="/ua/books/book-2/visnovok" ><span>Висновок</span></a></li><li id="current" class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/koly-b-ne-vony" ><span>Коли б не вони... Хронологія найважливіших відкриттів у галузі енергетики</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/references" ><span>Список використаної літератури</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/vidomosti-pro-avtoriv" ><span>Відомості про авторів</span></a></li></ul></div><div style="clear:both"></div> <div class="footer" > <div class="custom" > <p> </p> <div style="float: right; margin-top: -20px; margin-bottom: 40px;"><a href="https://vse.energy/" target="_blank"><img src="/images/vse-energy-logo.jpg" alt="vse-energy-logo" /></a> <a href="/ua/film"><img src="/images/film.jpg" width="156" height="80" /></a></div> <p> </p> <p>Використання матеріалів сайту дозволене за умови наявності посилання на сайт.<br />Передрук матеріалів з інших джерел (ЗМІ, наших партнерів) можливий у випадку зазначення першоджерела.<br /><br /><br />©  2012-2013 Енергетика: історія, сучасність і майбутнє</p></div> </div> </div> </div> </td><td style="width:10px;"> </td><td valign="top" style="width:20px;"><div class="langs"><div class="mod-languages"> <ul class="lang-block"> <li class="lang-active" dir="ltr"> <a href="/ua/books/book-2/koly-b-ne-vony"> У к р а ї н с ь к а </a> </li> <li class="" dir="ltr"> <a href="/ru/books/book-2/koly-b-ne-vony"> Р у с с к и й </a> </li> </ul> </div> </div></td></tr></table> </body> </html>