CINXE.COM

<!DOCTYPE html> <html class="client-nojs" lang="uk" dir="ltr"> <head> <meta charset="UTF-8"> <title>Індська цивілізація — Вікіпедія</title> <script>(function(){var className="client-js";var cookie=document.cookie.match(/(?:^|; )ukwikimwclientpreferences=([^;]+)/);if(cookie){cookie[1].split('%2C').forEach(function(pref){className=className.replace(new RegExp('(^| )'+pref.replace(/-clientpref-\w+$|[^\w-]+/g,'')+'-clientpref-\\w+( |$)'),'$1'+pref+'$2');});}document.documentElement.className=className;}());RLCONF={"wgBreakFrames":false,"wgSeparatorTransformTable":[",\t."," \t,"],"wgDigitTransformTable":["",""],"wgDefaultDateFormat":"dmy","wgMonthNames":["","січень","лютий","березень","квітень","травень","червень","липень","серпень","вересень","жовтень","листопад","грудень"],"wgRequestId":"a03b4946-7e2b-4df6-8974-9104b27c1f7c","wgCanonicalNamespace":"","wgCanonicalSpecialPageName":false,"wgNamespaceNumber":0,"wgPageName":"Індська_цивілізація","wgTitle":"Індська цивілізація","wgCurRevisionId":43120916,"wgRevisionId": 43120916,"wgArticleId":572975,"wgIsArticle":true,"wgIsRedirect":false,"wgAction":"view","wgUserName":null,"wgUserGroups":["*"],"wgCategories":["Сторінки з використанням розширення JsonConfig","Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine","Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title","Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN","Статті з джерелами з Вікіданих","Вікіпедія:P373:використовується","Вікідані:P625:присутня","Сторінки з мапами","Археологічні культури","Археологія Індії","Археологія Пакистану","Індська цивілізація"],"wgPageViewLanguage":"uk","wgPageContentLanguage":"uk","wgPageContentModel":"wikitext","wgRelevantPageName": "Індська_цивілізація","wgRelevantArticleId":572975,"wgIsProbablyEditable":true,"wgRelevantPageIsProbablyEditable":true,"wgRestrictionEdit":[],"wgRestrictionMove":[],"wgNoticeProject":"wikipedia","wgCiteReferencePreviewsActive":true,"wgFlaggedRevsParams":{"tags":{"accuracy":{"levels":3}}},"wgStableRevisionId":43120916,"wgMediaViewerOnClick":true,"wgMediaViewerEnabledByDefault":true,"wgPopupsFlags":0,"wgVisualEditor":{"pageLanguageCode":"uk","pageLanguageDir":"ltr","pageVariantFallbacks":"uk"},"wgMFDisplayWikibaseDescriptions":{"search":true,"watchlist":true,"tagline":true,"nearby":true},"wgWMESchemaEditAttemptStepOversample":false,"wgWMEPageLength":200000,"wgCoordinates":{"lat":27.329167,"lon":68.138889},"wgRelatedArticlesCompat":[],"wgCentralAuthMobileDomain":false,"wgEditSubmitButtonLabelPublish":true,"wgULSPosition":"interlanguage","wgULSisCompactLinksEnabled":true,"wgVector2022LanguageInHeader":false,"wgULSisLanguageSelectorEmpty":false,"wgWikibaseItemId":"Q42534", "wgCheckUserClientHintsHeadersJsApi":["brands","architecture","bitness","fullVersionList","mobile","model","platform","platformVersion"],"GEHomepageSuggestedEditsEnableTopics":true,"wgGETopicsMatchModeEnabled":false,"wgGEStructuredTaskRejectionReasonTextInputEnabled":false,"wgGELevelingUpEnabledForUser":false};RLSTATE={"ext.globalCssJs.user.styles":"ready","site.styles":"ready","user.styles":"ready","ext.globalCssJs.user":"ready","user":"ready","user.options":"loading","ext.cite.styles":"ready","ext.kartographer.style":"ready","mediawiki.page.gallery.styles":"ready","skins.vector.styles.legacy":"ready","ext.flaggedRevs.basic":"ready","mediawiki.codex.messagebox.styles":"ready","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript":"ready","codex-search-styles":"ready","ext.uls.interlanguage":"ready","wikibase.client.init":"ready","ext.wikimediaBadges":"ready"};RLPAGEMODULES=["ext.cite.ux-enhancements","ext.kartographer.staticframe","mediawiki.page.media","ext.scribunto.logs","site", "mediawiki.page.ready","mediawiki.toc","skins.vector.legacy.js","ext.centralNotice.geoIP","ext.centralNotice.startUp","ext.flaggedRevs.advanced","ext.gadget.CurIDLink","ext.gadget.collapserefs","ext.gadget.showContributorContent","ext.gadget.switcher","ext.gadget.edittop","ext.gadget.new-section","ext.gadget.newTopicOnTop","ext.gadget.MonobookToolbarStandard","ext.gadget.ProtectionIndicator","ext.gadget.Statistics","ext.gadget.interwiki-langlist","ext.urlShortener.toolbar","ext.centralauth.centralautologin","mmv.bootstrap","ext.popups","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.init","ext.visualEditor.targetLoader","ext.echo.centralauth","ext.eventLogging","ext.wikimediaEvents","ext.navigationTiming","ext.uls.compactlinks","ext.uls.interface","ext.cx.eventlogging.campaigns","ext.checkUser.clientHints","ext.growthExperiments.SuggestedEditSession","wikibase.sidebar.tracking"];</script> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.loader.impl(function(){return["user.options@12s5i",function($,jQuery,require,module){mw.user.tokens.set({"patrolToken":"+\\","watchToken":"+\\","csrfToken":"+\\"}); }];});});</script> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=codex-search-styles%7Cext.cite.styles%7Cext.flaggedRevs.basic%7Cext.kartographer.style%7Cext.uls.interlanguage%7Cext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript%7Cext.wikimediaBadges%7Cmediawiki.codex.messagebox.styles%7Cmediawiki.page.gallery.styles%7Cskins.vector.styles.legacy%7Cwikibase.client.init&only=styles&skin=vector"> <script async="" src="/w/load.php?lang=uk&modules=startup&only=scripts&raw=1&skin=vector"></script> <meta name="ResourceLoaderDynamicStyles" content=""> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=site.styles&only=styles&skin=vector"> <meta name="generator" content="MediaWiki 1.44.0-wmf.4"> <meta name="referrer" content="origin"> <meta name="referrer" content="origin-when-cross-origin"> <meta name="robots" content="max-image-preview:standard"> <meta name="format-detection" content="telephone=no"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg/1200px-Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg"> <meta property="og:image:width" content="1200"> <meta property="og:image:height" content="2162"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg/800px-Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg"> <meta property="og:image:width" content="800"> <meta property="og:image:height" content="1442"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg/640px-Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg"> <meta property="og:image:width" content="640"> <meta property="og:image:height" content="1153"> <meta name="viewport" content="width=1120"> <meta property="og:title" content="Індська цивілізація — Вікіпедія"> <meta property="og:type" content="website"> <link rel="preconnect" href="//upload.wikimedia.org"> <link rel="alternate" media="only screen and (max-width: 640px)" href="//uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F"> <link rel="alternate" type="application/x-wiki" title="Редагувати" href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit"> <link rel="apple-touch-icon" href="/static/apple-touch/wikipedia.png"> <link rel="icon" href="/static/favicon/wikipedia.ico"> <link rel="search" type="application/opensearchdescription+xml" href="/w/rest.php/v1/search" title="Вікіпедія (uk)"> <link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" href="//uk.wikipedia.org/w/api.php?action=rsd"> <link rel="canonical" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F"> <link rel="license" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk"> <link rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Вікіпедія — Atom-стрічка" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&feed=atom"> <link rel="dns-prefetch" href="//meta.wikimedia.org" /> <link rel="dns-prefetch" href="//login.wikimedia.org"> </head> <body class="skin-vector-legacy mediawiki ltr sitedir-ltr mw-hide-empty-elt ns-0 ns-subject mw-editable page-Індська_цивілізація rootpage-Індська_цивілізація skin-vector action-view"><div id="mw-page-base" class="noprint"></div> <div id="mw-head-base" class="noprint"></div> <div id="content" class="mw-body" role="main"> <a id="top"></a> <div id="siteNotice"></div> <div class="mw-indicators"> <div id="mw-indicator-coordinates" class="mw-indicator"><div class="mw-parser-output"><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Географічні координати">Координати</a>: <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816070">.mw-parser-output .geo-default,.mw-parser-output .geo-dms,.mw-parser-output .geo-dec{display:inline}.mw-parser-output .geo-nondefault,.mw-parser-output .geo-multi-punct,.mw-parser-output .geo-inline-hidden{display:none}.mw-parser-output .longitude,.mw-parser-output .latitude{white-space:nowrap}</style><a class="external text" href="https://geohack.toolforge.org/geohack.php?language=uk&pagename=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&params=27.329167_N_68.138889_E_">27°19′45″ пн. ш. 68°08′20″ сх. д. / 27.329167° пн. ш. 68.138889° сх. д. / 27.329167; 68.138889</a></div></div> </div> <h1 id="firstHeading" class="firstHeading mw-first-heading">Індська цивілізація</h1> <div id="bodyContent" class="vector-body"> <div id="siteSub" class="noprint">Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.</div> <div id="contentSub"><div id="mw-content-subtitle"></div></div> <div id="contentSub2"></div> <div id="jump-to-nav"></div> <a class="mw-jump-link" href="#mw-head">Перейти до навігації</a> <a class="mw-jump-link" href="#searchInput">Перейти до пошуку</a> <div id="mw-content-text" class="mw-body-content"><div class="mw-content-ltr mw-parser-output" lang="uk" dir="ltr"><table class="infobox" cellspacing="2" data-name="Універсальна картка" style="width:23em; text-align:left; font-size:88%; line-height:1.5em"> <tbody><tr><td colspan="2" style="text-align:center;font-size:125%; font-weight:bold; background:#eaecf0">Індська цивілізація</td></tr> <tr><td colspan="2" style="text-align:center;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg" class="mw-file-description" title="Зображення"><img alt="Зображення" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg/200px-Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg" decoding="async" width="200" height="360" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg/299px-Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg/399px-Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg 2x" data-file-width="1404" data-file-height="2530" /></a></td></tr> <tr><th style="width:9em;">Названо на честь</th><td style=""> <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4" title="Інд">Інд</a></td></tr> <tr><th style="width:9em;">Культура</th><td style=""> <a href="/w/index.php?title=South_Asian_culture&action=edit&redlink=1" class="new" title="South Asian culture (ще не написана)">South Asian culture</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q122766954" class="extiw" title="d:Q122766954">d</a></td></tr> <tr><th style="width:9em;">Країна</th><td style=""> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Pakistan.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/Flag_of_Pakistan.svg/20px-Flag_of_Pakistan.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/Flag_of_Pakistan.svg/30px-Flag_of_Pakistan.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/Flag_of_Pakistan.svg/40px-Flag_of_Pakistan.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Пакистан">Пакистан</a><div_style="display:none"></div>_1-0" class="reference"><a href="#cite_note-[https://www.britannica.com/topic/Indus-civilization_https://www.britannica.com/topic/Indus-civilization]<span_class="wef_low_priority_links"><div_style="display:none"></div>-1">[1]</a></td></tr> <tr><th style="width:9em;">Походить з</th><td style=""> <a href="/w/index.php?title=Indus_Valley&action=edit&redlink=1" class="new" title="Indus Valley (ще не написана)">Indus Valley</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q10535281" class="extiw" title="d:Q10535281">d</a></td></tr> <tr><th style="width:9em;">Місце розташування</th><td style=""> <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%83%D0%B1%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82" title="Індійський субконтинент">Індійський субконтинент</a></td></tr> <tr><th style="width:9em;">Час/дата початку</th><td style=""> <a href="/w/index.php?title=3000_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%B5.&action=edit&redlink=1" class="new" title="3000 до н. е. (ще не написана)">3000 до н. е.</a>[[:d:Q23301814|Archaeology_and_Language]]:_The_Puzzle_of_Indo-European_Origins<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q23301815|Pimlico]],_1998._—_С.&nbsp;183._—_ISBN_0-7126-6612-5<div_style="display:none">[[d:Track:Q23301814]][[d:Track:Q23301815]]</div>_2-0" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q23301814">[[:d:Q23301814|Archaeology_and_Language]]:_The_Puzzle_of_Indo-European_Origins<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q23301815|Pimlico]],_1998._—_С.&nbsp;183._—_ISBN_0-7126-6612-5<div_style="display:none">[[d:Track:Q23301814]][[d:Track:Q23301815]]</div>-2">[2]</a></td></tr> <tr><th style="width:9em;">Час/дата закінчення</th><td style=""> <a href="/w/index.php?title=1800_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%B5.&action=edit&redlink=1" class="new" title="1800 до н. е. (ще не написана)">1800 до н. е.</a>[[:d:Q23301814|Archaeology_and_Language]]:_The_Puzzle_of_Indo-European_Origins<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q23301815|Pimlico]],_1998._—_С.&nbsp;183._—_ISBN_0-7126-6612-5<div_style="display:none">[[d:Track:Q23301814]][[d:Track:Q23301815]]</div>_2-1" class="reference"><a href="#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q23301814">[[:d:Q23301814|Archaeology_and_Language]]:_The_Puzzle_of_Indo-European_Origins<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q23301815|Pimlico]],_1998._—_С.&nbsp;183._—_ISBN_0-7126-6612-5<div_style="display:none">[[d:Track:Q23301814]][[d:Track:Q23301815]]</div>-2">[2]</a></td></tr> <tr><th style="width:9em;">Колір</th><td style=""> <a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Чорно-білий (ще не написана)">чорно-білий</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q838368" class="extiw" title="d:Q838368">d</a></td></tr> <tr><td colspan="2" style="text-align:center;"><div class="mw-kartographer-container thumb tnone center"><div class="thumbinner" style="width: 300px;"><a class="mw-kartographer-map notheme" style="width: 300px; height: 250px;" data-mw-kartographer="mapframe" data-style="osm-intl" data-width="300" data-height="250" data-zoom="11" data-lat="27.329167" data-lon="68.138889" data-overlays="["_cc45881ac8d27daaf2cfd325e06c30d7037e5ed9"]" href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:Map/11/27.329167/68.138889/uk"><img src="https://maps.wikimedia.org/img/osm-intl,11,27.329167,68.138889,300x250.png?lang=uk&domain=uk.wikipedia.org&title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&revid=43120916&groups=_cc45881ac8d27daaf2cfd325e06c30d7037e5ed9" width="300" height="250" decoding="async" srcset="https://maps.wikimedia.org/img/osm-intl,11,27.329167,68.138889,300x250@2x.png?lang=uk&domain=uk.wikipedia.org&title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&revid=43120916&groups=_cc45881ac8d27daaf2cfd325e06c30d7037e5ed9 2x" alt="Мапа" /></a></div></div></td></tr> <tr><td colspan="2" style="text-align:center;background:#eaecf0"> <a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Indus_Valley_Civilisation" title="commons:Category:Indus Valley Civilisation"><img alt="CMNS:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/15px-Commons-logo.svg.png" decoding="async" width="15" height="20" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/23px-Commons-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/30px-Commons-logo.svg.png 2x" data-file-width="1024" data-file-height="1376" /></a> <a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Indus_Valley_Civilisation" class="extiw" title="commons:Category:Indus Valley Civilisation">Індська цивілізація</a> у <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Вікісховище">Вікісховищі</a></td></tr> </tbody></table><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816070">.mw-parser-output .geo-default,.mw-parser-output .geo-dms,.mw-parser-output .geo-dec{display:inline}.mw-parser-output .geo-nondefault,.mw-parser-output .geo-multi-punct,.mw-parser-output .geo-inline-hidden{display:none}.mw-parser-output .longitude,.mw-parser-output .latitude{white-space:nowrap}</style><a class="external text" href="https://geohack.toolforge.org/geohack.php?language=uk&pagename=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&params=27.329167_N_68.138889_E_">27°19′45″ пн. ш. 68°08′20″ сх. д. / 27.329167° пн. ш. 68.138889° сх. д. / 27.329167; 68.138889</a> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Civilt%C3%A0ValleIndoMappa.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/31/Civilt%C3%A0ValleIndoMappa.png/220px-Civilt%C3%A0ValleIndoMappa.png" decoding="async" width="220" height="254" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/31/Civilt%C3%A0ValleIndoMappa.png/330px-Civilt%C3%A0ValleIndoMappa.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/31/Civilt%C3%A0ValleIndoMappa.png/440px-Civilt%C3%A0ValleIndoMappa.png 2x" data-file-width="582" data-file-height="672" /></a><figcaption>Ареал цивілізації</figcaption></figure> Індська або Хараппська цивілізація — третя за часом появи <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Стародавній Схід">давньосхідна</a> цивілізація <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0" title="Бронзова доба">бронзи</a><a href="#cite_note-3">[3]</a>, після <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82" title="Стародавній Єгипет">єгипетської</a> і <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Стародавнє Межиріччя">месопотамської</a><a href="#cite_note-4">[* 1]</a>. З усіх трьох вона займала найбільшу площу<a href="#cite_note-5">[4]</a>. Проте Єгипет і Месопотамія проіснували як держави набагато довше. Індська цивілізація відносно швидко занепала, мавши розквіт між 2600—1900 роками до нашої ери. Хараппська цивілізація розвивалася в долині річки <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4" title="Інд">Інд</a> в 3300–1300 роках до нашої ери<a href="#cite_note-6">[5]</a>. Найзначніші центри — <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BA%D1%85%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96" title="Ракхігархі">Ракхігархі</a> (350 га), <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%BE-%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%BE" title="Мохенджо-Даро">Мохенджо-Даро</a> (300 га)<a href="#cite_note-7">[6]</a>, <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BF%D0%B0" title="Хараппа">Хараппа</a> (150 га), <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BB" title="Лотал">Лотхал</a> (60 га) і Дхолавіра — 47 гектарів<a href="#cite_note-8">[7]</a>. Населення в роки розквіту складало близько 5 мільйонів осіб. Зрілий період розвитку Індської цивілізації тривав з 2600 до 1900 років до нашої ери. Простягалася на територіях нинішніх <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Афганістан">Афганістану</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Пакистан">Пакистану</a> і Північно-Західної <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Індія">Індії</a>. Протягом III-го тисячоліття до нашої ери розпочалася <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Аридизація">аридизація</a> — поступове виснаження водних ресурсів регіону, де знаходилася держава. Можливою причиною аридизації археологи називають зростання <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Урбанізація">урбанізації</a> в регіоні і поступове осушення ґрунтів і річок. У підсумку це могло призвести до занепаду держави. При цьому, після занепаду, населення пішло на Схід. Перші дані про існування доарійської цивілізації в західній Індії опублікував в XIX столітті Александр Каннінгем. Остаточно існування Індської цивілізації було встановлено в 1921–1922 роках експедицією на чолі з Джоном Маршаллом. На піку розвитку Індська цивілізація мала населення у понад 5 мільйонів осіб. Жителі долини річки Інд розробили ряд нових ремесел — обробку <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BA" title="Сердолік">сердоліку</a>, обробку кістки, металургію <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B7%D0%B0" title="Бронза">бронзи</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B4%D1%8C" title="Мідь">міді</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Свинець">свинцю</a> і <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE" title="Олово">олова</a>. Міста Хараппської цивілізації відрізняються чітким <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Містобудування">плануванням будівель</a>. Будівельний матеріал — обпалена <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D0%B0" title="Цегла">цегла</a> з глини. Освоєні і використовувалися складні <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81" title="Дренажний комплекс">дренажні системи</a>, системи <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Водопостачання">водопостачання</a> та цілі кластери великих нежитлових будівель. При розкопках міст були знайдені дитячі іграшки і невелика кількість зброї, що вказує на незначну мілітаризацію держави і відносно мирні періоди існування. Численні печатки, прикрашені тваринами і міфічними істотами вказують на розвинену торгівлю з такими віддаленими країнами як <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BD" title="Вавилон">Вавилон</a>, <a href="/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B5%D1%80" title="Шумер">Шумер</a> і південна <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Месопотамія">Месопотамія</a>. Назви «цивілізація Інду» і «цивілізація Хараппи» — рівнозначні в археологічній літературі. <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BF%D0%B0" title="Хараппа">Хараппа</a> — перший археологічний майданчик, що належить до цієї цивілізації, розкопаний в 1920-х роках. Незабаром був виявлений і досліджений <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%BE-%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%BE" title="Мохенджо-Даро">Мохенджо-Даро</a>, що призвело до сенсаційних відкриттів. Ці пам'ятки належать до цивілізації зрілої Хараппи, щоб відрізняти її від культур, що передують їй і наступних за нею. Те що було до зрілої Хараппи — рання Хараппська культура. Після — пізня Хараппська культура. Ранній Харапській культурі передували місцеві неолітичні поселення сільськогосподарського типу. До 2008 року було знайдено 1022 міста і поселення, головним чином в районі річок <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4" title="Інд">Інд</a> і Гхаггар-Хакра та їхніх притоків. З них, 406 об'єктів знайдені на території нинішнього Пакистану та 616 в Індії. Розкопані і вивчені — 96 об'єктів. Серед цих 96-ти об'єктів значаться великі міські центри, в тому числі <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BF%D0%B0" title="Хараппа">Хараппа</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%BE-%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%BE" title="Мохенджо-Даро">Мохенджо-Даро</a> (об'єкт Всесвітньої спадщини Юнеско), Дхолавіра, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BB" title="Ганверівал">Ганверівал</a>, Ракхігархі. Мова держави не має точної ідентифікації та її приналежність поки не ясна. Дослідження різних гіпотез тривають. До кінця не вивчені зв'язки хараппської мови і <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Дравідійські мови">дравідійських</a> та еламо-дравідійських мов. <div id="toc" class="toc" role="navigation" aria-labelledby="mw-toc-heading"><input type="checkbox" role="button" id="toctogglecheckbox" class="toctogglecheckbox" style="display:none" /><div class="toctitle" lang="uk" dir="ltr"><h2 id="mw-toc-heading">Зміст</h2><label class="toctogglelabel" for="toctogglecheckbox"></label></div> <ul> <li class="toclevel-1 tocsection-1"><a href="#Хронологія_Індської_цивілізації">1 Хронологія Індської цивілізації</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-2"><a href="#Передісторія">2 Передісторія</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-3"><a href="#Перед-Хараппська_цивілізація">3 Перед-Хараппська цивілізація</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-4"><a href="#Рання_Хараппська_цивілізація">4 Рання Хараппська цивілізація</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-5"><a href="#Зріла_Хараппська_цивілізація">5 Зріла Хараппська цивілізація</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-6"><a href="#Опис_цивілізації">6 Опис цивілізації</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-7"><a href="#Міста">6.1 Міста</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-8"><a href="#Влада_і_управління">6.2 Влада і управління</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-9"><a href="#Технологічний_рівень_Індської_культури">6.3 Технологічний рівень Індської культури</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-10"><a href="#Мистецтво_і_ремесла">6.4 Мистецтво і ремесла</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-11"><a href="#Торгівля_і_транспорт">6.5 Торгівля і транспорт</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-12"><a href="#Сільське_господарство">6.6 Сільське господарство</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-13"><a href="#Мова">6.7 Мова</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-14"><a href="#Гіпотетична_система_письма_Хараппської_культури">6.8 Гіпотетична система письма Хараппської культури</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-15"><a href="#Релігія">6.9 Релігія</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-16"><a href="#Занепад">7 Занепад</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-17"><a href="#Пізній_період_Індської_—_Хараппської_цивілізації">8 Пізній період Індської — Хараппської цивілізації</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-18"><a href="#Теорії_про_причини_занепаду_Індської_—_Хараппської_культури">9 Теорії про причини занепаду Індської — Хараппської культури</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-19"><a href="#«Арійське_вторгнення»">9.1 «Арійське вторгнення»</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-20"><a href="#Зміна_клімату,_посуха">9.2 Зміна клімату, посуха</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-21"><a href="#Зіткнення_з_космічним_тілом">9.3 Зіткнення з космічним тілом</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-22"><a href="#Подальший_розвиток_культур_—_безперервність">10 Подальший розвиток культур — безперервність</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-23"><a href="#Пост-Хараппська_культура">11 Пост-Хараппська культура</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-24"><a href="#Історичний_контекст">12 Історичний контекст</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-25"><a href="#Близький_Схід">12.1 Близький Схід</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-26"><a href="#Даса">12.2 Даса</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-27"><a href="#Мови_мунда">13 Мови мунда</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-28"><a href="#Етнічна_і_генетична_приналежність">14 Етнічна і генетична приналежність</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-29"><a href="#Розкопки_і_пам'ятки">15 Розкопки і пам'ятки</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-30"><a href="#Див._також">16 Див. також</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-31"><a href="#Коментарі">17 Коментарі</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-32"><a href="#Примітки">18 Примітки</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-33"><a href="#Посилання">19 Посилання</a></li> </ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Хронологія_Індської_цивілізації">Хронологія Індської цивілізації</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=1" title="Редагувати розділ: Хронологія Індської цивілізації" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=1" title="Редагувати вихідний код розділу: Хронологія Індської цивілізації">ред. код</a>]</div> Археологи відзначають, що в містах долини Інду були соціальні ієрархії, система письма і великі міста, з чітким плануванням, а також торгівля з далекими для стародавнього часу державами. Це відповідає характеристикам розвиненої, зрілої стародавньої держави. Цей період склався між 2600 і 1900 роками до нашої ери — зріла Хараппа. Якщо включити період ранньої Хараппи і пізньої Хараппи, то вся Індська цивілізація мала тривалість з 3300 до 1400 років до нашої ери. <table class="wikitable" style="margin-bottom: 10px;"> <tbody><tr> <th>Дати </th> <th>Основна фаза </th> <th>Фаза Хараппи </th> <th>Фази після Хараппи </th> <th>Епоха </th></tr> <tr> <td style="text-align: center">7000–5500 до н. е. </td> <th>До — Хараппа </th> <td> </td> <td> </td> <th>Епоха раннього сільського господарства. </th></tr> <tr> <td style="text-align: center">5500–3300 до н. е. </td> <th>Рання Хараппа — перехідний період <a href="#cite_note-FOOTNOTEKenoyer199853-9">[8]</a> </th> <td> </td> <td> </td> <th rowspan="3">Эпоха регіоналізації — утворення окремих держав і областей 4000-2500/2300 до н. е. (<a href="/w/index.php?title=Jim_G._Shaffer&action=edit&redlink=1" class="new" title="Jim G. Shaffer (ще не написана)">Shaffer</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Jim_G._Shaffer" class="extiw" title="en:Jim G. Shaffer">[en]</a>)<a href="#cite_note-FOOTNOTEManuel2010149-10">[9]</a> 5000-3200 до н. е. (<a href="/w/index.php?title=Robin_Coningham&action=edit&redlink=1" class="new" title="Robin Coningham (ще не написана)">Coningham</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Robin_Coningham" class="extiw" title="en:Robin Coningham">[en]</a> & Young)<a href="#cite_note-FOOTNOTEConinghamYoung2015145-11">[10]</a> </th></tr> <tr> <td style="text-align: center">3300–2800 до н. е. </td> <th rowspan="2">Ранняя Хараппа<a href="#cite_note-FOOTNOTEKenoyer199853-9">[8]</a> 3300-2800 до н. е. (<a href="/w/index.php?title=Mohammed_Rafique_Mughal&action=edit&redlink=1" class="new" title="Mohammed Rafique Mughal (ще не написана)">Мугхал</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Mohammed_Rafique_Mughal" class="extiw" title="en:Mohammed Rafique Mughal">[en]</a>)<a href="#cite_note-FOOTNOTEKenoyer1991335-12">[11]</a><a href="#cite_note-FOOTNOTEKenoyer199853-9">[8]</a><a href="#cite_note-FOOTNOTEParpola201517-13">[12]</a> 5000-2800 до н.е (<a href="/w/index.php?title=Jonathan_Mark_Kenoyer&action=edit&redlink=1" class="new" title="Jonathan Mark Kenoyer (ще не написана)">Кенойер</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Jonathan_Mark_Kenoyer" class="extiw" title="en:Jonathan Mark Kenoyer">[en]</a>)<a href="#cite_note-FOOTNOTEKenoyer199853-9">[8]</a> </th> <td style="text-align: center">Хараппа 1 </td></tr> <tr> <td style="text-align: center">2800–2600 до н. е. </td> <td style="text-align: center">Хараппа 2 </td></tr> <tr> <td style="text-align: center">2600–2450 до н. е. </td> <th rowspan="3">Зріла Хараппська цивілізація або цивілізація долини Інду </th> <td style="text-align: center">Хараппа 3 А </td> <td> </td> <th rowspan="3">Епоха інтеграції та об'єднання. </th></tr> <tr> <td style="text-align: center">2450–2200 до н. е. </td> <td style="text-align: center">Хараппа 3 B </td></tr> <tr> <td style="text-align: center">2200–1900 до н. е. </td> <td style="text-align: center">Хараппа 3 С </td></tr> <tr> <td style="text-align: center">1900–1700 до н. е. </td> <th rowspan="2">Пізня Хараппа </th> <td style="text-align: center">Хараппа 4 </td> <td rowspan="2" style="text-align: center">Культура поховання H Культура вохрової розписної кераміки </td> <th rowspan="2">Епоха локалізації-розділення </th></tr> <tr> <td style="text-align: center">1700–1300 до н. е. </td> <td style="text-align: center">Хараппа 5 </td></tr> <tr> <td style="text-align: center">1300–600 до н. е. </td> <th rowspan="2">Пізня Хараппа або <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0_%D0%B2_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Залізна доба в Індії (ще не написана)">Залізна доба в Індії</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Iron_Age_in_India" class="extiw" title="en:Iron Age in India">[en]</a> </th> <td style="text-align: center;"><a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%81%D1%96%D1%80%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Культура сірої розмальованої кераміки">Культура сірої розсписної кераміки</a> (1200–600 до н. е.) <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Ведична цивілізація">Ведична цивілізація</a> (1500–500 до н. е.) </td> <td> </td> <th>Епоха повного розділення 1200–300 до н. е. (Kenoyer)<a href="#cite_note-FOOTNOTEKenoyer199853-9">[8]</a> 1500<a href="#cite_note-FOOTNOTEKenoyer1991336-14">[13]</a>–600 до н. е.(Coningham & Young)<a href="#cite_note-FOOTNOTEConinghamYoung201528-15">[14]</a> </th></tr> <tr> <td style="text-align: center">600–300 до н. е. </td> <td style="text-align: center"><a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Культура північної чорної лощеної кераміки">Культура північної чорної лощеної кераміки</a> (Залізна доба)(700–200 до н. е.) <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Історія Індії">Індія</a> (c.500–200 до н. е.) </td> <td> </td> <th>Друга стадія інтеграції- об'єднання <a href="#cite_note-FOOTNOTEConinghamYoung201528-15">[14]</a> </th></tr></tbody></table> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Indus_river.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/Indus_river.svg/220px-Indus_river.svg.png" decoding="async" width="220" height="238" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/Indus_river.svg/330px-Indus_river.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/Indus_river.svg/440px-Indus_river.svg.png 2x" data-file-width="2309" data-file-height="2495" /></a><figcaption>Річкова система Інду — детальна карта з <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC" title="Гідронім">гідронімами</a></figcaption></figure> Питання точного датування Хараппської — Індської цивілізації, в цей час є дискусійним. Як видно з таблиці, оцінки різняться на тисячу та більше років. Так, один з провідних у світі фахівців з історії Хараппської цивілізації, американський археолог <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B9%D0%B5%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джонатан Марк Кенойер (ще не написана)">Джонатан Марк Кенойер</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Jonathan_Mark_Kenoyer" class="extiw" title="en:Jonathan Mark Kenoyer">[en]</a>, доктор історичних наук університету Берклі в Каліфорнії, США, визначає початок Ранньої Харапською культури в проміжку від 5000 до 2800 років до нашої ери. Іншу думку висловлює <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA_%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B5%D0%B4_%D0%9C%D1%83%D0%B3%D1%85%D0%B0%D0%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Рафік Мохаммед Мугхал (ще не написана)">Рафік Мохаммед Мугхал</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Mohammed_Rafique_Mughal" class="extiw" title="en:Mohammed Rafique Mughal">[en]</a> — пакистано-американський археолог, професор археології та голова аспірантури Бостонського Університету в США, він датує ранню Хараппу з 3300 до 2800 років до нашої ери. Відповідно і датування культурних шарів зрілої і пізньої Хараппи в такому разі зміщується в ту чи іншу сторону. Різняться думки і з приводу спільної історичної періодизації, поділ на історичні епохи. Епоха регіоналізації — утворення окремих держав і областей представлена двома точками зору. Джим Шаффер — американський археолог, професор антропології в Університеті <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%9A%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%B0" class="mw-redirect" title="Західний резервний університет Кейса">Кейс Вестерн резерв</a>, США дає оцінку 4000–2500/2300 до н. е. Робін Конінгем — британський археолог і академік, який спеціалізується на південноазійській археології та археологічній етиці. З 2005 року він є професором археології раннього середньовіччя в <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Даремський університет">Університеті Дарема</a>. Його оцінка — 5000–3200 до н. е.  <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Передісторія">Передісторія</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=2" title="Редагувати розділ: Передісторія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=2" title="Редагувати вихідний код розділу: Передісторія">ред. код</a>]</div> З VII тисячоліття до н. е. в долині <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4" title="Інд">Інду</a> і <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Сарасваті (річка)">Сарасваті</a> розвивається виробниче господарство. Виділяється особлива ранньоземлеробська культура, яку називають мергарською. У цю епоху у басейні Інду знайшли ефективний спосіб отримання харчових продуктів, оптимальний для цього регіону розвиток землеробства, мисливського промислу і зародження скотарства. Це створювало всі умови, достатні для переходу на якісно новий щабель — формування нового культурно-історичного комплексу. Культура долини Інду не була єдиною в своєму регіоні. Так, у Амрі їй передувала місцева оригінальна культура, яка деякий час співіснувала з Хараппською. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Перед-Хараппська_цивілізація">Перед-Хараппська цивілізація</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=3" title="Редагувати розділ: Перед-Хараппська цивілізація" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=3" title="Редагувати вихідний код розділу: Перед-Хараппська цивілізація">ред. код</a>]</div> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%85%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%85" class="mw-redirect" title="Мехргарх">Мехргарх</a> — це цивілізація неоліту, між 7000 і 2500 років до нашої ери. Розташовувалася на Захід від долини річки Інд, недалеко від столиці району Качхі, Пакистан, на <a href="/w/index.php?title=Kacchi_Plain&action=edit&redlink=1" class="new" title="Kacchi Plain (ще не написана)">рівнині Качхі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Kacchi_Plain" class="extiw" title="en:Kacchi Plain">[en]</a>, в Белуджистані, недалеко від перевалу Болан. Цей археологічний об'єкт, є одним з найдавніших свідчень про розвиток сільського господарства, як зернового так і пасовищного, в Південній Азії. Згідно з Парполою, дана культура в підсумку мігрувала в долину Інду і заснувала цивілізацію Інду — ранню Хараппу. На жителів Мехргархської культури впливав Близькосхідний кластер стародавніх землеробських утворень. Вік дотику і обміну знаннями датується в 7000 років тому. Вже тоді відбувався обмін вміннями вирощування кількох сортів пшениці, гончарними технологіями, домашніми тваринами. Саме в Мехргарху 7000 років тому почалося скотарство в Південній Індії. Так само, в долині нині пересохлої річки <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Сарасваті (річка)">Сарасваті</a> або Гхаггара-Хакри, існувала пов'язана з Індською культурою культура Хакри. Бхіранна це археологічний об'єкт, розташований у Фатехабад (округ), <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Індія">Індія</a>. Його гранична давність визначається у 8–7 тисяч років до нашої ери і заснована на датуванні деревного вугілля, знайденого на об'єкті. На місці цього поселення між 3300–2800 рр. до н. е. сформувалася і розвивалася культура <a href="/w/index.php?title=%D0%A5%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Хакра Варі (ще не написана)">Хакра Варі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Hakra_Ware_culture" class="extiw" title="en:Hakra Ware culture">[en]</a>. Вона збігалася в часі розвитку з ранньою Хараппою / Індської культурою. Вже на ранньому періоді свого розвитку, культура мала навички обробки міді, теракоти, сердоліку, лазуриту і стеатиту. Були знайдені мідний браслет, наконечник стріли з міді, намистинки сердоліку. Знайдені зображення танцюючих русалок, можливо мають сакрально-релігійний зміст, подібність цих зображень, з танцюючою дівчиною, знайденою в Мохенджо-Даро настільки велика, що археолог L. S. Rao виніс версію прямого навчання майстра з Хакра Варі у майстрів в Мохенджо-Даро, настільки схожа техніка роботи<a href="#cite_note-16">[15]</a>. Ці дівчата з Хакра Варі і дівчина з Мохенджо-Даро, можливо є загальним для регіону культом, пов'язаних з <a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0" title="Апсара">Апсарами</a> — напівбогами, духами хмар і води. З ними пов'язані водні обряди, які проводилися в Індській культурі, в тому числі і з допомогою великих, спільних ванн<a href="#cite_note-17">[16]</a><a href="#cite_note-18">[17]</a><a href="#cite_note-19">[18]</a><a href="#cite_note-20">[19]</a><a href="#cite_note-21">[20]</a><a href="#cite_note-22">[21]</a> Подібні подібності в техніці виконання робіт, релігії, свідчать про тісну культурну взаємодію. Є свідчення помірного змішування населення вже на цій ранній історичній стадії. Культури перебували в тісній, безперервній взаємодії, при цьому неолітичні культури плавно перейшли до культури мідної доби. Згідно з дослідженнями поховань, зубів і останків людей, в формуванні мехргархського населення брали участь іранські землероби і південно-азійські мисливці, збирачі й відбувалося це між 4700–3000 роками до нашої ери<a href="#cite_note-23">[22]</a><a href="#cite_note-24">[23]</a><a href="#cite_note-25">[24]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Рання_Хараппська_цивілізація">Рання Хараппська цивілізація</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=4" title="Редагувати розділ: Рання Хараппська цивілізація" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=4" title="Редагувати вихідний код розділу: Рання Хараппська цивілізація">ред. код</a>]</div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Indus_Valley_Civilization,_Early_Phase_(3300-2600_BCE).png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9b/Indus_Valley_Civilization%2C_Early_Phase_%283300-2600_BCE%29.png/220px-Indus_Valley_Civilization%2C_Early_Phase_%283300-2600_BCE%29.png" decoding="async" width="220" height="179" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9b/Indus_Valley_Civilization%2C_Early_Phase_%283300-2600_BCE%29.png/330px-Indus_Valley_Civilization%2C_Early_Phase_%283300-2600_BCE%29.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9b/Indus_Valley_Civilization%2C_Early_Phase_%283300-2600_BCE%29.png/440px-Indus_Valley_Civilization%2C_Early_Phase_%283300-2600_BCE%29.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="733" /></a><figcaption>Ранній період Хараппи, 3300-2600 роки до нашої ери</figcaption></figure> Ранній період цивілізації має межі між 3300–2800 роками до нашої ери. Інша назва — Фаза ранньої Хараппи-<a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B2%D1%96" title="Раві">Раві</a> — за назвою річки. Пов'язаний з <a href="/w/index.php?title=Hakra_Ware_culture&action=edit&redlink=1" class="new" title="Hakra Ware culture (ще не написана)">культурою Хакри</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Hakra_Ware_culture" class="extiw" title="en:Hakra Ware culture">[en]</a>, знайденою в долині річки Гаггар Хакра. Передує культурі Кот Діджи (2800–2600 рр. до н. е., Хараппа 2), розташована недалеко від <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%BE-%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%BE" title="Мохенджо-Даро">Мохенджо-Даро</a>. Найранішні знахідки Індської культури зрештою належить до 3-го тисячоліття до нашої ери. Розвинені сільські поселення представлені Рехман-Дхері і Амрі в Пакистані. Кот Діджи представляє культуру, що веде в підсумку до зрілої Хараппи, у даної культури вже була централізована влада і поступовий розвиток урбаністичних тенденцій. Інше місто цього етапу, схоже за рівнем — <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Калібанган (ще не написана)">Калібанган</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Kalibangan" class="extiw" title="en:Kalibangan">[en]</a>. Кот Діджи вела активну торгівлю з регіональними культурами і отримувала сировину з віддалених від своєї території джерел. Так, торгівлею, вона отримувала лазурит для виробництва бісеру. До цього часу жителі одомашнили горох, кунжут, бавовну, буйвола. Ранні громади Хараппи перетворилися у великі міські центри до 2600 років до нашої ери і дали початок періоду зрілої Хараппської цивілізації. Останні дослідження показали, що люди Індської долини переїжджали з сіл у міста. Поступовий розвиток культури ранньої Хараппи, призвів до будівництва великих поселень, що захищаються стінами, розширення торговельних мереж та посилення інтеграції різних регіонів у відносно однакову матеріальну культуру, схожу за керамікою, орнаментами та печатками. При цьому печатки були ознакою все розвиненішої торгівлі і для свого часу мали високий рівень виготовлення. Щодо початку формування Індської спільності є кілька версій. Перша з них вказує на те, що високий рівень <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%BD" title="Мусон">мусонних опадів</a> був основним стимулом для розвитку Індської спільності і цивілізації. Друга точка зору уточнює — села бронзового століття і міські громади долини Інду — це щось на зразок аномалії. При цьому <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Палеокліматологія">палеокліматологи</a> підтверджують, що рівень опадів став повільно знижуватися в третьому тисячолітті до нашої ери, і помітний для хліборобів рівень <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Аридизація">аридизації</a>, осушення, якраз збігається з початком формування великих міст Індської культури. Можливо, об'єднання людей в єдині міста, було реакцією саме на появу труднощів із водою — коли вирішення проблем з водопостачанням вимагало консолідації зусиль багатьох людей. Ці міста, із наростанням посухи, протрималися ще від 300 до 400 років і потім жителі пішли в інші місця — <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%B1_(%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD)" title="Пенджаб (регіон)">Пенджаб</a> і <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%B3" title="Ганг">долину річки Ганг</a><a href="#cite_note-:1-26">[25]</a><a href="#cite_note-27">[26]</a><a href="#cite_note-28">[27]</a><a href="#cite_note-29">[28]</a><a href="#cite_note-30">[29]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Зріла_Хараппська_цивілізація">Зріла Хараппська цивілізація</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=5" title="Редагувати розділ: Зріла Хараппська цивілізація" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=5" title="Редагувати вихідний код розділу: Зріла Хараппська цивілізація">ред. код</a>]</div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Indus_Valley_Civilization,_Mature_Phase_(2600-1900_BCE).png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c9/Indus_Valley_Civilization%2C_Mature_Phase_%282600-1900_BCE%29.png/220px-Indus_Valley_Civilization%2C_Mature_Phase_%282600-1900_BCE%29.png" decoding="async" width="220" height="179" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c9/Indus_Valley_Civilization%2C_Mature_Phase_%282600-1900_BCE%29.png/330px-Indus_Valley_Civilization%2C_Mature_Phase_%282600-1900_BCE%29.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c9/Indus_Valley_Civilization%2C_Mature_Phase_%282600-1900_BCE%29.png/440px-Indus_Valley_Civilization%2C_Mature_Phase_%282600-1900_BCE%29.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="733" /></a><figcaption>Зріла Хараппська цивілізація,  2600—1900 р до н. е.</figcaption></figure> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Indus_Valley_Civilization,_Late_Phase_(1900-1300_BCE).png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e0/Indus_Valley_Civilization%2C_Late_Phase_%281900-1300_BCE%29.png/220px-Indus_Valley_Civilization%2C_Late_Phase_%281900-1300_BCE%29.png" decoding="async" width="220" height="179" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e0/Indus_Valley_Civilization%2C_Late_Phase_%281900-1300_BCE%29.png/330px-Indus_Valley_Civilization%2C_Late_Phase_%281900-1300_BCE%29.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e0/Indus_Valley_Civilization%2C_Late_Phase_%281900-1300_BCE%29.png/440px-Indus_Valley_Civilization%2C_Late_Phase_%281900-1300_BCE%29.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="733" /></a><figcaption>Пізня Хараппська цивілізація ок. 1900—1300 до н. е.</figcaption></figure> Тривала між 2600–1900 роками до нашої ери. За даними досліджень від 2012 року, повільне переміщення мусонів в Азії на Південь, дозволило розвивати села в долині Інду, доповнюючи повені на річці та її притоках. Ферми, розташовані вздовж річок, завдяки періодичним повеням і дощам, змогли вийти на рівень перевиробництва сільськогосподарської продукції, до надлишку їжі. Таке становище сприяло зростанню міст, однак міська влада і фермери не дбали про розвиток систем іригації, повністю покладаючись на природні мусонні опади, які зрошували землю в літній період. В процесі розвитку культури, відбувається зростання міст, який пов'язується із скороченням опадів. Люди змушені були укрупнюватися, що б мати більше людських і матеріальних ресурсів для подальшого виживання і розвитку. До 2600 років до нашої ери, громади ранньої Хараппи перетворилися у великі міста. Частина з них розташовувалася в нинішньому Пакистані — <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BF%D0%B0" title="Хараппа">Хараппа</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BB" title="Ганверівал">Ганверівал</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%BE-%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%BE" title="Мохенджо-Даро">Мохенджо-Даро</a>. Інші, на території теперішньої Індії — Дхолавіра, <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Калібанган (ще не написана)">Калібанган</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Kalibangan" class="extiw" title="en:Kalibangan">[en]</a>, Ракхігархі, Рупар, Лотхал. Загальна кількість археологічних об'єктів у вигляді поселень і міст — 1052, всі в районі річки Інду і його притоків. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Опис_цивілізації">Опис цивілізації</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=6" title="Редагувати розділ: Опис цивілізації" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=6" title="Редагувати вихідний код розділу: Опис цивілізації">ред. код</a>]</div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Міста">Міста</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=7" title="Редагувати розділ: Міста" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=7" title="Редагувати вихідний код розділу: Міста">ред. код</a>]</div> Міста Індської культури — перші в Південній Азії, досягли такого високого рівня розвитку. Планування міст і його рівень, свідчать про те, що индці по суті мали муніципалітети сучасного типу, які дозволяли будувати і обслуговувати настільки великі міста. В першу чергу, індійська культура приділяла увагу доступності релігійних об'єктів та гігієни. Як видно з об'єктів Мохенджо-Даро, Хараппи та Рахігархи, міське планування приділяло особливу увагу гідротехнічним спорудам, що включали в себе каналізаційну і дренажну системи. Докладніше — <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Гідротехніка долини Інду (ще не написана)">Гідротехніка долини Інду</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Sanitation_of_the_Indus_Valley_Civilisation" class="extiw" title="en:Sanitation of the Indus Valley Civilisation">[en]</a>. Всередині міст окремі будинки і групи будинків, отримували воду з колодязів. У будинках були кімнати для купання і вода з них надходила в криті стоки, які тягнулися вздовж вулиць. Система відведення стічних вод досягла такого рівня, що їй не було рівних з інженерного опрацювання на Близькому Сході в той же період. Навіть у сучасний період Індії і Пакистану, система гідротехніки Індської культури, деколи перевершує за якістю багато районів цих країн. Архітектура Хараппи виділяється продуманими зерносховищами, верфами, складами, майданчиками для виробництва цегли, захисними стінами. Стіни при цьому використовувалися як для оборонних цілей, так і для захисту від повеней. Однак викликає суперечки підхід Хараппи до військової справи і в цілому до монументального будівництва. На відміну від сучасників цієї цивілізації Месопотамії та Стародавнього Єгипту, Хараппська цивілізація не будувала надмірно великі будівлі. Не знайдено палаців, великих храмів. Більша частина великих будівель належить до зерносховищ. Також, в Мохенджо-Даро знайдені залишки <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D1%8F_(%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%BE-%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%BE)" title="Велика лазня (Мохенджо-Даро)">величезної «ванни»</a> — передбачається, що це була громадська лазня. Стіни навколо міст, не завжди однозначно інтерпретуються як захисні споруди. Археологи припускають, що багато з них захищали саме від паводкових вод, а не від нападів противника. Більшість жителів міста, імовірно, були торговцями і ремісниками. Люди жили за своїм родом діяльності, місто ділився строго на райони, де жили ті чи інші професіонали. При розкопках знайдені скляні кульки, намисто. Так само виявлені штампи з різними зображеннями. Система писемності Індської цивілізації досі не розшифрована повністю. <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Karte_Harappa.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/37/Karte_Harappa.png/220px-Karte_Harappa.png" decoding="async" width="220" height="236" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/37/Karte_Harappa.png/330px-Karte_Harappa.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/37/Karte_Harappa.png/440px-Karte_Harappa.png 2x" data-file-width="443" data-file-height="475" /></a><figcaption>Об'єкти Хараппської Культури (червоні) і сучасні міста (чорні)</figcaption></figure> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Harappska_kultura.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b9/Harappska_kultura.svg/220px-Harappska_kultura.svg.png" decoding="async" width="220" height="202" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b9/Harappska_kultura.svg/330px-Harappska_kultura.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b9/Harappska_kultura.svg/440px-Harappska_kultura.svg.png 2x" data-file-width="699" data-file-height="641" /></a><figcaption>Карта річки Інд, з найбільшими за розмірами регіональними містами-центрами</figcaption></figure> Загальний рівень життя населення в культурі був відносно рівним. Дослідники відзначають її егалітарність, спрямованість на приблизно рівні умови життя для більшості людей. Всі будинки мали доступ до водогону і каналізації, включаючи систему дренажу. Подібний підхід був немислимий навіть у пізні Середні віки більшості міст Європи. У містах Хараппа і Мохенджо-Даро у кожному домі був туалет, з підведеною до нього системою каналізації. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Влада_і_управління">Влада і управління</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=8" title="Редагувати розділ: Влада і управління" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=8" title="Редагувати вихідний код розділу: Влада і управління">ред. код</a>]</div> Археологічні розкопки не дають точних відповідей щодо форми правління  Індської цивілізації. Складно визначити, які саме прошарки населення мали найбільшу політичну владу. Однак єдиний центр управління, з відповідними органами влади, наділеними великими повноваженнями, явно був. Про це свідчать міста з єдиним плануванням, складна система водопостачання, дуже схожі за дизайном посуд та інші вироби, що мали явно якийсь загальний <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82" title="Стандарт">стандарт</a> виготовлення — цегла, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA" title="Струменевий друк">печатки</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Кераміка">кераміка</a>, посуд, міри ваги, громадські споруди. Це вказує на наступні тези. Існувала єдина держава, з плануванням міст і поселень, розташуванням тих чи інших місць видобутку сировини, зі стандартами в розмірах і вазі, будівельних матеріалів, цегли, як відбувається і в наші дні. Єдиного правителя над усією державою не було. Але явно були окремі керівники, як мінімум над великими містами цивілізації — <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%BE-%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%BE" title="Мохенджо-Даро">Мохенджо-Даро</a>, <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BF%D0%B0" title="Хараппа">Хараппа</a> і так далі. Подібне, з деякими особливостями і відмінностями, в історії <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Стародавній світ">Стародавнього світу</a> та <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Античність">Античному періоді</a> зустрічалося. Найвідоміший приклад — <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81" title="Поліс">поліси</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Стародавня Греція">Стародавньої Греції</a>. В суспільстві Індської цивілізації не було різкого розшарування в правах і достатку. Більшість мала приблизно рівний соціальний статус. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Технологічний_рівень_Індської_культури"><span id=".D0.A2.D0.B5.D1.85.D0.BD.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D1.96.D1.87.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D1.80.D1.96.D0.B2.D0.B5.D0.BD.D1.8C_.D0.86.D0.BD.D0.B4.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.BA.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B8">Технологічний рівень Індської культури</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=9" title="Редагувати розділ: Технологічний рівень Індської культури" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=9" title="Редагувати вихідний код розділу: Технологічний рівень Індської культури">ред. код</a>]</div> Значний прогрес був досягнутий в точності вимірювання довжини, маси і часу. Це одна з перших культур, яка прийшла до потреби в єдиній системі мір і ваг. Масштабні будівельні проєкти на території Індської культури були б неможливі без цієї реформи. Найменша міра довжини, яку використовували хараппці — 1,704 мм — виявлена у вигляді шкали на слоновій кістці — Лотхала в Гуджараті. Ця шкала є найточнішою з усіх, знайдених в Бронзовому столітті. Вимірювання у інженерів Хараппи відбувалися за десятковою системою, включаючи одиниці маси<a href="#cite_note-31">[30]</a>. Система мас у вигляді крем'яних зразків, була в співвідношенні 5 до 2 з вагами 0,05, 0,1, 0,2, 0,5, 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 одиниць. Кожен блок важив близько 28 грамів, це нагадує англійську імперську унцію або грецьку унцію. Однак коливання в точності зразків мають місце. Дана система мір зафіксована в трактаті <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%82%D1%85%D0%B0%D1%88%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0" title="Артхашастра">Артхашастра</a>, написаному брахманом <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BA%27%D1%8F" title="Чанак'я">Чанак'я</a><a href="#cite_note-32">[31]</a>. У металургії хараппці досягли значних успіхів — вони вміли виготовляти мідь, бронзу, свинець, олово і будували печі досить високої якості<a href="#cite_note-33">[32]</a>. Вміли обробляти сердолік, золото, слонову кістку, морські мушлі. У 2001 році археологи виявили рештки двох осіб з Мехргарха. Було виявлено, що люди Індської цивілізації, починаючи з раннього періоду, користувалися послугами стоматологів. Потім в 2006 році було доведено, що найранішні знахідки зі слідами сверління зубів у живих людей для лікування, виявлені саме в Мехргарху. Знайдені останки 9 людей із 11 просверленими отворами в зубах, датованими 7500–9000 років тому. <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sarasvati-ancient-river.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/Sarasvati-ancient-river.jpg/220px-Sarasvati-ancient-river.jpg" decoding="async" width="220" height="273" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/Sarasvati-ancient-river.jpg/330px-Sarasvati-ancient-river.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/Sarasvati-ancient-river.jpg/440px-Sarasvati-ancient-river.jpg 2x" data-file-width="970" data-file-height="1204" /></a><figcaption>Схема пересохлих річок. Річка <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Сарасваті (річка)">Сарасваті</a> або Гхаггар-Хакра, пересохла біля 1900 років до нашої ери. 1 — Старе русло річки 2 — Сучасне русло річки 3 — Сучасна пустеля <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%80_(%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F)" title="Тар (пустеля)">Тар</a> 4 — Стародавнє узбережжя</figcaption></figure> Одинадцять просверлених молярних коронок від дев'яти дорослих були виявлені на кладовищі неоліту у Мехрагарху, яке датується 7500–9000 роками тому. На думку авторів, їхнє відкриття вказуює на традицію прото-стоматології в ранніх сільськогосподарських культурах цього регіону<a href="#cite_note-34">[33]</a>. У <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Банавалі (ще не написана)">Банавалі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Banawali" class="extiw" title="en:Banawali">[en]</a> знайдений камінь, зі слідами золота у вигляді смуг для перевірки золота на якість. <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C" title="Пробірний камінь">Цей спосіб</a> полягає у використанні пористого, невеликого каменя — при проведенні ним по золоту й інших металах, частинки металу потрапляють в пори і мають при цьому строго певний колір. Маючи в руках інший такий же камінь, з точно відомим металом, можна визначати справжність золота. Цей спосіб і досі має поширення в деяких частинах Індії<a href="#cite_note-35">[34]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Мистецтво_і_ремесла">Мистецтво і ремесла</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=10" title="Редагувати розділ: Мистецтво і ремесла" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=10" title="Редагувати вихідний код розділу: Мистецтво і ремесла">ред. код</a>]</div> На розкопках знайдені скульптури, печатки, бронзові посудини, кераміка, золоті прикраси, анатомічно деталізовані фігурки із <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B0" title="Теракота">теракоти</a>, бронзи і стеатиту<a href="#cite_note-36">[35]</a>. Ряд золотих, теракотових і кам'яних фігурок дівчат у танцювальних позах, вказує на наявність якихось ритуальних танців. Теракотові фігурки так само зображують корів, ведмедів, мавп, собак. Існує приклад, коли зображення не вдалося точно визначити — тварина зображувалася як частково бик, почасти зебра, з одним рогом. Є припущення, що ця тварина мала сакральний чи релігійний сенс і не була прив'язана до реально існуючого виду. Однак образ тварини досить поширений у Хараппі<a href="#cite_note-37">[36]</a>. Серед різних видів тварин, у тому числі і копитних, є цікаві приклади — такі як <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0" title="Квага">квагга</a>. Квагга має ряд подвійних рис — від коня і зебри і можливо у Хараппі стикалися у подібним, незвичайним видом, який згодом вимер, як і квагга. <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Quagga.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a3/Quagga.jpg/220px-Quagga.jpg" decoding="async" width="220" height="142" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a3/Quagga.jpg/330px-Quagga.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a3/Quagga.jpg/440px-Quagga.jpg 2x" data-file-width="685" data-file-height="443" /></a><figcaption>Малюнок 1793 року — квагга</figcaption></figure> Археолог Джон Маршалл — дослідник, що відкрив <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%BE-%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%BE" title="Мохенджо-Даро">Мохенджо-Даро</a> і Хараппу з подивом відреагував, побачивши знамениту бронзову статуетку культури Інду — <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%8E%D1%8E%D1%87%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0)" title="Танцююча дівчина (скульптура)">танцюючу маленьку дівчину</a>. Цитата. «When I first saw them I found it difficult to believe that they were prehistoric; they seemed to completely upset all established ideas about early art and culture. Modeling such as this was unknown in the ancient world up to the Hellenistic age of Greece, and I thought, therefore, that some mistake must surely have been made; that these figures had found their way into levels some 3000 years older than those to which they properly belonged …. Now, in these statuettes, it is just this anatomical truth which is so startling; that makes us wonder whether, in this all-important matter, Greek artistry could possibly have been anticipated by the sculptors of a far-off age on the banks of the Indus» "Коли я вперше побачив її, мені було важко повірити, що вона була доісторичною, вона, здавалося, повністю спростувала всі сформовані ідеї про раннє мистецтво і культуру. Моделювання, подібне цьому, було невідоме в стародавньому світі аж до елліністичного століття Греції, і тому я подумав, що, напевно, була зроблена якась помилка, що ці фігури потрапили на розкопки, які були на 3000 років старші за тих, до яких вони належали … У цих статуетках така анатомічна істина, яка настільки вражаюча, що змушує нас задатися питанням — чи можна припустити, що грецькі митці мали вчителями людей із далекої культури Інду…<a href="#cite_note-38">[37]</a> Практикувалася обробка мушлів, кераміки, агату, виготовлення глазурованих дрібних гранул, з цих матеріалів робилося згодом намисто, браслети. Знайдені теракотові жіночі фігурки, віком 2800–2600 років до нашої ери. Вони мали червоний колір і помітний поділ волосся на голові. У Мохенджо-Даро знайдені зображення людських фігур, на яких видно, як людина стоїть на голові і, в іншому випадку, сидить схрестивши ноги — це одна з вказівок на те, що вже тоді люди практикували подобу йоги<a href="#cite_note-39">[38]</a>. У Лотхаллі знайдено зображення арфоподібного інструменту — це вказує на наявні струнні музичні інструменти. Так само хараппці робили іграшки та ігри, серед яких зустрічаються кубічні кістки, з одним — шістьма отворами на гранях — вони виявлені в Мохенджо-Даро. <ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mohenjo-daro_Priesterk%C3%B6nig.jpeg" class="mw-file-description" title="Статуя «Священник-Король», Мохенджо-Даро, пізній зрілий період Хараппи, Національний музей, Карачі, Пакистан"><img alt="Статуя «Священник-Король», Мохенджо-Даро, пізній зрілий період Хараппи, Національний музей, Карачі, Пакистан" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/Mohenjo-daro_Priesterk%C3%B6nig.jpeg/93px-Mohenjo-daro_Priesterk%C3%B6nig.jpeg" decoding="async" width="93" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/Mohenjo-daro_Priesterk%C3%B6nig.jpeg/139px-Mohenjo-daro_Priesterk%C3%B6nig.jpeg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/Mohenjo-daro_Priesterk%C3%B6nig.jpeg/186px-Mohenjo-daro_Priesterk%C3%B6nig.jpeg 2x" data-file-width="584" data-file-height="754" /></a></div> <div class="gallerytext">Статуя «Священник-Король», Мохенджо-Даро, пізній зрілий період Хараппи, Національний музей, Карачі, Пакистан</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Indus_civilisation_seal_unicorn_at_Indian_Museum,_Kolkata.jpg" class="mw-file-description" title="Печатка із зображенням "єдинорога", долина Інду, Індійський музей"><img alt="Печатка із зображенням "єдинорога", долина Інду, Індійський музей" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a8/Indus_civilisation_seal_unicorn_at_Indian_Museum%2C_Kolkata.jpg/120px-Indus_civilisation_seal_unicorn_at_Indian_Museum%2C_Kolkata.jpg" decoding="async" width="120" height="67" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a8/Indus_civilisation_seal_unicorn_at_Indian_Museum%2C_Kolkata.jpg/180px-Indus_civilisation_seal_unicorn_at_Indian_Museum%2C_Kolkata.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a8/Indus_civilisation_seal_unicorn_at_Indian_Museum%2C_Kolkata.jpg/240px-Indus_civilisation_seal_unicorn_at_Indian_Museum%2C_Kolkata.jpg 2x" data-file-width="3920" data-file-height="2204" /></a></div> <div class="gallerytext">Печатка із зображенням "єдинорога", долина Інду, Індійський музей</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Elephant_seal_of_Indus_Valley,_Indian_Museum,_Kolkata.jpg" class="mw-file-description" title="Печатка зі зображенням слона, долина Інду."><img alt="Печатка зі зображенням слона, долина Інду." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c0/Elephant_seal_of_Indus_Valley%2C_Indian_Museum%2C_Kolkata.jpg/120px-Elephant_seal_of_Indus_Valley%2C_Indian_Museum%2C_Kolkata.jpg" decoding="async" width="120" height="67" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c0/Elephant_seal_of_Indus_Valley%2C_Indian_Museum%2C_Kolkata.jpg/180px-Elephant_seal_of_Indus_Valley%2C_Indian_Museum%2C_Kolkata.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c0/Elephant_seal_of_Indus_Valley%2C_Indian_Museum%2C_Kolkata.jpg/240px-Elephant_seal_of_Indus_Valley%2C_Indian_Museum%2C_Kolkata.jpg 2x" data-file-width="3920" data-file-height="2204" /></a></div> <div class="gallerytext">Печатка зі зображенням слона, долина Інду.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IndusValleySeals.JPG" class="mw-file-description" title="Печатки, долина Інду, Британський музей. Серед печаток помітна характерна "свастична" печатка, печатка із зображенням зебу, або його предка - виділяється характерний для зебу горб."><img alt="Печатки, долина Інду, Британський музей. Серед печаток помітна характерна "свастична" печатка, печатка із зображенням зебу, або його предка - виділяється характерний для зебу горб." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/IndusValleySeals.JPG/120px-IndusValleySeals.JPG" decoding="async" width="120" height="83" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/IndusValleySeals.JPG/180px-IndusValleySeals.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/IndusValleySeals.JPG/240px-IndusValleySeals.JPG 2x" data-file-width="1483" data-file-height="1029" /></a></div> <div class="gallerytext">Печатки, долина Інду, Британський музей. Серед печаток помітна характерна "свастична" печатка, печатка із зображенням зебу, або його предка - виділяється характерний для зебу горб.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Indus_stamp-seal.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/58/Indus_stamp-seal.jpg/120px-Indus_stamp-seal.jpg" decoding="async" width="120" height="58" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/58/Indus_stamp-seal.jpg/180px-Indus_stamp-seal.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/58/Indus_stamp-seal.jpg/240px-Indus_stamp-seal.jpg 2x" data-file-width="2697" data-file-height="1311" /></a></div> <div class="gallerytext"></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg" class="mw-file-description" title="Репліка танцюючої дівчини із Мохенджо Даро."><img alt="Репліка танцюючої дівчини із Мохенджо Даро." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg/66px-Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg" decoding="async" width="66" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg/100px-Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg/133px-Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg 2x" data-file-width="1404" data-file-height="2530" /></a></div> <div class="gallerytext">Репліка танцюючої дівчини із Мохенджо Даро.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Red_pottery,_IVC.jpg" class="mw-file-description" title="Чанх-Даро. Фрагмент глибокої посудини, біля 2500 р. до н. е. Червона кераміка з червоним і чорним малюнком. Розміри - 12,5 × 15,5 см. Музей Брукліна."><img alt="Чанх-Даро. Фрагмент глибокої посудини, біля 2500 р. до н. е. Червона кераміка з червоним і чорним малюнком. Розміри - 12,5 × 15,5 см. Музей Брукліна." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a7/Red_pottery%2C_IVC.jpg/106px-Red_pottery%2C_IVC.jpg" decoding="async" width="106" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a7/Red_pottery%2C_IVC.jpg/159px-Red_pottery%2C_IVC.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a7/Red_pottery%2C_IVC.jpg/212px-Red_pottery%2C_IVC.jpg 2x" data-file-width="670" data-file-height="757" /></a></div> <div class="gallerytext">Чанх-Даро. Фрагмент глибокої посудини, біля 2500 р. до н. е. Червона кераміка з червоним і чорним малюнком. Розміри - 12,5 × 15,5 см. Музей Брукліна.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:W8nafs_aic000005ap.jpg" class="mw-file-description" title="Долина Інда, печатки із зебу, слоном і носорогом, 2500-1900 р. до н.е."><img alt="Долина Інда, печатки із зебу, слоном і носорогом, 2500-1900 р. до н.е." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/43/W8nafs_aic000005ap.jpg/120px-W8nafs_aic000005ap.jpg" decoding="async" width="120" height="101" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/43/W8nafs_aic000005ap.jpg/180px-W8nafs_aic000005ap.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/43/W8nafs_aic000005ap.jpg/240px-W8nafs_aic000005ap.jpg 2x" data-file-width="370" data-file-height="311" /></a></div> <div class="gallerytext">Долина Інда, печатки із зебу, слоном і носорогом, 2500-1900 р. до н.е.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ceremonial_Vessel_LACMA_AC1997.93.1.jpg" class="mw-file-description" title="Церемоніальна керамична посудина — Хараппа, 2600 - 2450 років до нашої ери."><img alt="Церемоніальна керамична посудина — Хараппа, 2600 - 2450 років до нашої ери." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Ceremonial_Vessel_LACMA_AC1997.93.1.jpg/88px-Ceremonial_Vessel_LACMA_AC1997.93.1.jpg" decoding="async" width="88" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Ceremonial_Vessel_LACMA_AC1997.93.1.jpg/133px-Ceremonial_Vessel_LACMA_AC1997.93.1.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Ceremonial_Vessel_LACMA_AC1997.93.1.jpg/177px-Ceremonial_Vessel_LACMA_AC1997.93.1.jpg 2x" data-file-width="627" data-file-height="850" /></a></div> <div class="gallerytext">Церемоніальна керамична посудина — Хараппа, 2600 - 2450 років до нашої ери.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jar,_Indus_Valley_Tradition,_Harappan_Phase,_Quetta,_Southern_Baluchistan,_Pakistan,_c._2500-1900_BC_-_Royal_Ontario_Museum_-_DSC09717.JPG" class="mw-file-description" title="Глечик, знайдений у Пакистані - Белуджистан, приблизно 2500 - 1900 роки до нашої ери."><img alt="Глечик, знайдений у Пакистані - Белуджистан, приблизно 2500 - 1900 роки до нашої ери." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/Jar%2C_Indus_Valley_Tradition%2C_Harappan_Phase%2C_Quetta%2C_Southern_Baluchistan%2C_Pakistan%2C_c._2500-1900_BC_-_Royal_Ontario_Museum_-_DSC09717.JPG/90px-Jar%2C_Indus_Valley_Tradition%2C_Harappan_Phase%2C_Quetta%2C_Southern_Baluchistan%2C_Pakistan%2C_c._2500-1900_BC_-_Royal_Ontario_Museum_-_DSC09717.JPG" decoding="async" width="90" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/Jar%2C_Indus_Valley_Tradition%2C_Harappan_Phase%2C_Quetta%2C_Southern_Baluchistan%2C_Pakistan%2C_c._2500-1900_BC_-_Royal_Ontario_Museum_-_DSC09717.JPG/135px-Jar%2C_Indus_Valley_Tradition%2C_Harappan_Phase%2C_Quetta%2C_Southern_Baluchistan%2C_Pakistan%2C_c._2500-1900_BC_-_Royal_Ontario_Museum_-_DSC09717.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/Jar%2C_Indus_Valley_Tradition%2C_Harappan_Phase%2C_Quetta%2C_Southern_Baluchistan%2C_Pakistan%2C_c._2500-1900_BC_-_Royal_Ontario_Museum_-_DSC09717.JPG/180px-Jar%2C_Indus_Valley_Tradition%2C_Harappan_Phase%2C_Quetta%2C_Southern_Baluchistan%2C_Pakistan%2C_c._2500-1900_BC_-_Royal_Ontario_Museum_-_DSC09717.JPG 2x" data-file-width="3240" data-file-height="4320" /></a></div> <div class="gallerytext">Глечик, знайдений у Пакистані - Белуджистан, приблизно 2500 - 1900 роки до нашої ери.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Cemetery_H_Pottery.png" class="mw-file-description" title="Урни з кераміки, Хараппа."><img alt="Урни з кераміки, Хараппа." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4f/Cemetery_H_Pottery.png/120px-Cemetery_H_Pottery.png" decoding="async" width="120" height="74" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4f/Cemetery_H_Pottery.png/180px-Cemetery_H_Pottery.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4f/Cemetery_H_Pottery.png/240px-Cemetery_H_Pottery.png 2x" data-file-width="1302" data-file-height="798" /></a></div> <div class="gallerytext">Урни з кераміки, Хараппа.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mohenjodaro_toy_001.jpg" class="mw-file-description" title="Іграшка з колесами, Мохенджо-Даро."><img alt="Іграшка з колесами, Мохенджо-Даро." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/Mohenjodaro_toy_001.jpg/120px-Mohenjodaro_toy_001.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/Mohenjodaro_toy_001.jpg/180px-Mohenjodaro_toy_001.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/Mohenjodaro_toy_001.jpg/240px-Mohenjodaro_toy_001.jpg 2x" data-file-width="1024" data-file-height="768" /></a></div> <div class="gallerytext">Іграшка з колесами, Мохенджо-Даро.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hand-propelled_wheel_cart_from_Indus_Valley_Civilization.GIF" class="mw-file-description" title="Дитяча іграшка, Хараппська культура."><img alt="Дитяча іграшка, Хараппська культура." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9e/Hand-propelled_wheel_cart_from_Indus_Valley_Civilization.GIF/120px-Hand-propelled_wheel_cart_from_Indus_Valley_Civilization.GIF" decoding="async" width="120" height="84" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9e/Hand-propelled_wheel_cart_from_Indus_Valley_Civilization.GIF/180px-Hand-propelled_wheel_cart_from_Indus_Valley_Civilization.GIF 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9e/Hand-propelled_wheel_cart_from_Indus_Valley_Civilization.GIF/240px-Hand-propelled_wheel_cart_from_Indus_Valley_Civilization.GIF 2x" data-file-width="400" data-file-height="280" /></a></div> <div class="gallerytext">Дитяча іграшка, Хараппська культура.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Harappan_small_figures.jpg" class="mw-file-description" title="Маленькі терракотові статуетки, груба робота, типова для того часу."><img alt="Маленькі терракотові статуетки, груба робота, типова для того часу." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/71/Harappan_small_figures.jpg/120px-Harappan_small_figures.jpg" decoding="async" width="120" height="95" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/71/Harappan_small_figures.jpg/180px-Harappan_small_figures.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/71/Harappan_small_figures.jpg/240px-Harappan_small_figures.jpg 2x" data-file-width="667" data-file-height="530" /></a></div> <div class="gallerytext">Маленькі терракотові статуетки, груба робота, типова для того часу.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mohenjo-daro_museum_relics13.JPG" class="mw-file-description" title="Мохенджо-Даро - музейні експонати."><img alt="Мохенджо-Даро - музейні експонати." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fb/Mohenjo-daro_museum_relics13.JPG/120px-Mohenjo-daro_museum_relics13.JPG" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fb/Mohenjo-daro_museum_relics13.JPG/180px-Mohenjo-daro_museum_relics13.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fb/Mohenjo-daro_museum_relics13.JPG/240px-Mohenjo-daro_museum_relics13.JPG 2x" data-file-width="3648" data-file-height="2736" /></a></div> <div class="gallerytext">Мохенджо-Даро - музейні експонати.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mohenjo-daro_museum_relics12.JPG" class="mw-file-description" title="Мохенджо-Даро - музейні експонати 2."><img alt="Мохенджо-Даро - музейні експонати 2." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3b/Mohenjo-daro_museum_relics12.JPG/120px-Mohenjo-daro_museum_relics12.JPG" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3b/Mohenjo-daro_museum_relics12.JPG/180px-Mohenjo-daro_museum_relics12.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3b/Mohenjo-daro_museum_relics12.JPG/240px-Mohenjo-daro_museum_relics12.JPG 2x" data-file-width="3648" data-file-height="2736" /></a></div> <div class="gallerytext">Мохенджо-Даро - музейні експонати 2.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Pakistan,_harappa,_figurine_femminili,_2000_a.c..JPG" class="mw-file-description" title="Хараппа - фігурки."><img alt="Хараппа - фігурки." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Pakistan%2C_harappa%2C_figurine_femminili%2C_2000_a.c..JPG/120px-Pakistan%2C_harappa%2C_figurine_femminili%2C_2000_a.c..JPG" decoding="async" width="120" height="96" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Pakistan%2C_harappa%2C_figurine_femminili%2C_2000_a.c..JPG/180px-Pakistan%2C_harappa%2C_figurine_femminili%2C_2000_a.c..JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Pakistan%2C_harappa%2C_figurine_femminili%2C_2000_a.c..JPG/240px-Pakistan%2C_harappa%2C_figurine_femminili%2C_2000_a.c..JPG 2x" data-file-width="476" data-file-height="379" /></a></div> <div class="gallerytext">Хараппа - фігурки.</div> </li> </ul> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Distribution_Haplogroup_L_Y-DNA.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/42/Distribution_Haplogroup_L_Y-DNA.svg/220px-Distribution_Haplogroup_L_Y-DNA.svg.png" decoding="async" width="220" height="148" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/42/Distribution_Haplogroup_L_Y-DNA.svg/330px-Distribution_Haplogroup_L_Y-DNA.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/42/Distribution_Haplogroup_L_Y-DNA.svg/440px-Distribution_Haplogroup_L_Y-DNA.svg.png 2x" data-file-width="1017" data-file-height="685" /></a><figcaption>Гаплогруппа L-M20 має високу частоту в долині Інду. Зазначено, що розподіл частоти і передбачуваний час розширення ~ 7 000 років тому у цій лінії свідчать про те, що її поширення в долині Інду може бути пов'язано з розширенням місцевих фермерських груп в <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82" title="Неоліт">неолітичний період</a><a href="#cite_note-40">[39]</a><a href="#cite_note-41">[40]</a></figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Торгівля_і_транспорт">Торгівля і транспорт</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=11" title="Редагувати розділ: Торгівля і транспорт" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=11" title="Редагувати вихідний код розділу: Торгівля і транспорт">ред. код</a>]</div> Економіка цивілізації Інд — Хараппи, мабуть була торгової спрямованості, без упору на мілітаризацію. Хараппи досягли значного прогресу в транспортних технологіях. Можливо, саме Індійська культура першою стала масово використовувати колісний транспорт<a href="#cite_note-42">[41]</a>. Перше з таких досягнень — <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%BE%D0%B7%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B1%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вози запряжені биками (ще не написана)">вози запряжені биками</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Bullock_cart" class="extiw" title="en:Bullock cart">[en]</a>, причому подібний принцип упряжі зустрічається по всій Південній Азії і сьогодні. Так само Хараппці використовували човни — більшість з них були невеликими, з плоским дном, керованими вітрилами, за принципом ідентичні сучасним, застосовуваним в тих же місцях і сьогодні. При цьому є свідчення морського судноплавства і кораблебудування. Археологи виявили широкий, викопаний канал і те, що ідентифікується як шлюз, в прибережному місті Лотхалі. Так само виявлена велика мережа каналів для зрошення, її знайшов H.-P. Francfort<a href="#cite_note-43">[42]</a><a href="#cite_note-44">[43]</a> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mysore_Zoo.37.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/Mysore_Zoo.37.jpg/220px-Mysore_Zoo.37.jpg" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/Mysore_Zoo.37.jpg/330px-Mysore_Zoo.37.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/Mysore_Zoo.37.jpg/440px-Mysore_Zoo.37.jpg 2x" data-file-width="1600" data-file-height="1200" /></a><figcaption><a href="/w/index.php?title=%D0%A3%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%B6_%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%8E_%D0%B1%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%B7%D0%B5%D0%B1%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Упряж з парою биків-зебу (ще не написана)">Упряж з парою биків-зебу</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Bullock_cart" class="extiw" title="en:Bullock cart">[en]</a>, Індія. Точно такі ж за принципом упряжі, зображені на численних печатках, зображеннях, знайдених при розкопках Індської культури</figcaption></figure> У період 4300–3200 років до нашої ери, або між 6300–5200 років тому, в період <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82" title="Енеоліт">мідного століття — халколіту</a>, область, де розташовувалася Індська — Хараппська культура, показує схожість в керамічних виробах з культурами Південного Туркменістану і Північного Ірану. Це передбачає значну рухливість, мобільність населення, активну торгівлю. У період ранньої Хараппи між 3200–2600 роками до нашої ери, фіксується схожість в кераміці, печатках, фігурках, прикрасах — це підтверджує інтенсивну караванну торгівлю з <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Центральна Азія">Центральною Азією</a> і <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%80%27%D1%8F" title="Іранське нагір'я">Іранським плато</a><a href="#cite_note-45">[44]</a>. Судячи зі знайдених артефактів, що належать до Індійської культури, торгова мережа об'єднувала величезну територію, що включала частину <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Афганістан">Афганістану</a>, прибережні райони <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD" title="Іран">Ірану</a>, Північну і Західну <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Індія">Індію</a> і <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Межиріччя">Месопотамію</a>. Дослідження зубної емалі у людей, похований у Хараппі, вказують на їх міграцію з <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4" title="Інд">долини річки Інд</a>. Так само є свідчення торгових контактів із <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82" title="Стародавній Єгипет">Давнім Єгиптом</a> і <a href="/wiki/%D0%95%D0%B3%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Егейська культура">островом Крит</a> — Егейською цивілізацією<a href="#cite_note-46">[45]</a><a href="#cite_note-47">[46]</a>. Між портами Хараппи та Месопотамії була розвинена мережа морських перевезень, яка почалася в середній Хараппі. При цьому велика частина товарів йшла через посередників з Дільмуна — сучасні <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Бахрейн">Бахрейн</a> і <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B0" title="Файлака">Файлака</a>, розташовані в <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0" title="Перська затока">Перській затоці</a>. Плавання на такі далекі відстані по морю, стали можливими з будівництвом стандартизованих кораблів, забезпечених однієї центральною щоглою, з вітрилом з тканини<a href="#cite_note-48">[47]</a><a href="#cite_note-:2-49">[48]</a>. Подібний підхід до доставки вантажів по морю, коли можуть використовуватися перевалочні пункти, що знаходяться між портами, застосовується у світовій торгівлі і по сьогодні. Прибережні поселення, такі як Соткаген-дор, на річці Дашт, на північ від Дживанні, <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%82%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D1%85&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сохта Кох (ще не написана)">Сохта Кох</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Sokhta_Koh" class="extiw" title="en:Sokhta Koh">[en]</a> — на річці Шаді, на північ від Пасни і Балкот — близько Сонміані в Пакистані — утворюють взаємозалежну мережу разом з Хараппським Лотхалом. По суті це мережа торгових форпостів — кожен із них це порт, розташований у неглибокій гавані біля річок, що впадають у море. Подібний підхід дозволяв підтримувати активну торгівлю з Месопотамією. Daniel T. Potts (2009), Цитата. "Зазвичай вважається, що велика частина торгівлі між долиною Інду і західними сусідами, йшла по Перській затоці, а не на суші. Хоча немає незаперечного доказу того, що це дійсно так, розподіл артефактів Інду на Оманський півострів, в Бахрейні та в південній Месопотамії, вказує на можливість того, що ряд морських маршрутів з'єднував долину Інду і регіон Перської затоки ".<a href="#cite_note-50">[49]</a>. Також у 80-ті роки двадцятого століття, в Рас-ель-Хадд, <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BC%D0%B0%D0%BD" title="Оман">Оман</a> — були зроблені археологічні відкриття, які свідчать про торгівлю і постійні маршрути, що сполучали Індську цивілізацію і <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Аравійський півострів">Аравійський півострів</a><a href="#cite_note-:2-49">[48]</a><a href="#cite_note-51">[50]</a><a href="#cite_note-52">[51]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Сільське_господарство">Сільське господарство</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=12" title="Редагувати розділ: Сільське господарство" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=12" title="Редагувати вихідний код розділу: Сільське господарство">ред. код</a>]</div> Первинний осередок одомашнення — доместикації ячменю і корів породи зебу, можливо знаходився саме в Північно-Західній Індії — це підтверджується рядом знахідок. При цьому ряд археологічних і географічних факторів і знахідок, вказують, що землеробство починаючи з <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82" title="Неоліт">неоліту</a>, прийшло з <a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Близький Схід">Близького сходу</a> в Північно-Західну Індію<a href="#cite_note-:3-53">[52]</a>. На думку французького археолога <a href="/w/index.php?title=Jean-Francois_Jarrige&action=edit&redlink=1" class="new" title="Jean-Francois Jarrige (ще не написана)">Jean-Francois Jarrige</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Jean-Fran%C3%A7ois_Jarrige" class="extiw" title="en:Jean-François Jarrige">[en]</a>, сільське господарство мало незалежне походження в Мехрагарху, попри подібність, яке він відзначає між неолітичними об'єктами Східної Месопотамії і Західної Долини Інду. Це свідчить про континуум — безперервний зв'язок у культурі між цими об'єктами в Стародавньому світі. При цьому археолог робить висновок, що Мехрагарх має більш ранній приклад доместикації зернових культур і не є в цьому плані, вторинним по відношенню до Близького Сходу<a href="#cite_note-54">[53]</a>. Його підтримує археолог <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%B8%D0%BC_%D0%A8%D0%B0%D1%84%D1%84%D0%B5%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джим Шаффер (ще не написана)">Джим Шаффер</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Jim_G._Shaffer" class="extiw" title="en:Jim G. Shaffer">[en]</a> — знахідки в Мехрагарху вказують, що виробництво харчових продуктів було організовано на основі місцевих, Південно — Азійських умов і рослин. Розкопки в цьому місці підтверджують, що урбанізація і складна соціальна організація в <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Південна Азія">Південній Азії</a> з'явилися в дуже віддалені часи, поряд з Близьким Сходом. Однак археологи не заперечують, що культурний обмін між регіонами відбувався вже тоді. Населення Мехрагарху культивувало <a href="/wiki/%D0%AF%D1%87%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C" title="Ячмінь">ячмінь</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Пшениця">пшеницю</a>. Однак Шаффер зазначає, що основою для вирощування і харчування був саме ячмінь, виведений з двох-рядного ячменю до рівня шести-рядного, по суті це приклад стародавньої селекції рослин, з метою поліпшення їх характеристик. Археолог Гангал погоджується з доводами про те, що ячмінь міг бути <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Одомашнення">доместікований</a> саме в Південній Азії, незалежно від Близького Сходу. Цей висновок він засновує на переважному рівні вирощування ячменю над іншими культурами в Мехрагарху — понад 90 відсотків. Це вказує на цілком обґрунтовану можливість доместикації ячменю цією культурою. <ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Indus_Valley_Diorama_-_Indian_Science_and_Technology_Heritage_Gallery_-_National_Science_Centre_-_New_Delhi_2014-05-06_0806.JPG" class="mw-file-description" title="Реконструкція побуту Хараппської культури"><img alt="Реконструкція побуту Хараппської культури" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1f/Indus_Valley_Diorama_-_Indian_Science_and_Technology_Heritage_Gallery_-_National_Science_Centre_-_New_Delhi_2014-05-06_0806.JPG/120px-Indus_Valley_Diorama_-_Indian_Science_and_Technology_Heritage_Gallery_-_National_Science_Centre_-_New_Delhi_2014-05-06_0806.JPG" decoding="async" width="120" height="80" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1f/Indus_Valley_Diorama_-_Indian_Science_and_Technology_Heritage_Gallery_-_National_Science_Centre_-_New_Delhi_2014-05-06_0806.JPG/180px-Indus_Valley_Diorama_-_Indian_Science_and_Technology_Heritage_Gallery_-_National_Science_Centre_-_New_Delhi_2014-05-06_0806.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1f/Indus_Valley_Diorama_-_Indian_Science_and_Technology_Heritage_Gallery_-_National_Science_Centre_-_New_Delhi_2014-05-06_0806.JPG/240px-Indus_Valley_Diorama_-_Indian_Science_and_Technology_Heritage_Gallery_-_National_Science_Centre_-_New_Delhi_2014-05-06_0806.JPG 2x" data-file-width="6016" data-file-height="4000" /></a></div> <div class="gallerytext">Реконструкція побуту Хараппської культури</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Archaeological_Ruins_at_Moenjodaro-108221.jpg" class="mw-file-description" title="Руїни, Мохенджо-Даро"><img alt="Руїни, Мохенджо-Даро" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c4/Archaeological_Ruins_at_Moenjodaro-108221.jpg/120px-Archaeological_Ruins_at_Moenjodaro-108221.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c4/Archaeological_Ruins_at_Moenjodaro-108221.jpg/180px-Archaeological_Ruins_at_Moenjodaro-108221.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c4/Archaeological_Ruins_at_Moenjodaro-108221.jpg/240px-Archaeological_Ruins_at_Moenjodaro-108221.jpg 2x" data-file-width="2048" data-file-height="1536" /></a></div> <div class="gallerytext">Руїни, Мохенджо-Даро</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Moenjodaro(a)_by_Usman_Ghani.jpg" class="mw-file-description" title="Руїни, Мохенджо-Даро"><img alt="Руїни, Мохенджо-Даро" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/Moenjodaro%28a%29_by_Usman_Ghani.jpg/120px-Moenjodaro%28a%29_by_Usman_Ghani.jpg" decoding="async" width="120" height="80" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/Moenjodaro%28a%29_by_Usman_Ghani.jpg/180px-Moenjodaro%28a%29_by_Usman_Ghani.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/Moenjodaro%28a%29_by_Usman_Ghani.jpg/240px-Moenjodaro%28a%29_by_Usman_Ghani.jpg 2x" data-file-width="4288" data-file-height="2848" /></a></div> <div class="gallerytext">Руїни, Мохенджо-Даро</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Moenjodaro(c)_by_Usman_Ghani.jpg" class="mw-file-description" title="Мохенджо-Даро"><img alt="Мохенджо-Даро" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/59/Moenjodaro%28c%29_by_Usman_Ghani.jpg/120px-Moenjodaro%28c%29_by_Usman_Ghani.jpg" decoding="async" width="120" height="80" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/59/Moenjodaro%28c%29_by_Usman_Ghani.jpg/180px-Moenjodaro%28c%29_by_Usman_Ghani.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/59/Moenjodaro%28c%29_by_Usman_Ghani.jpg/240px-Moenjodaro%28c%29_by_Usman_Ghani.jpg 2x" data-file-width="4288" data-file-height="2848" /></a></div> <div class="gallerytext">Мохенджо-Даро</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Another_view_of_Granary_and_Great_Hall_on_Mound_F.JPG" class="mw-file-description" title="Хараппа"><img alt="Хараппа" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b9/Another_view_of_Granary_and_Great_Hall_on_Mound_F.JPG/120px-Another_view_of_Granary_and_Great_Hall_on_Mound_F.JPG" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b9/Another_view_of_Granary_and_Great_Hall_on_Mound_F.JPG/180px-Another_view_of_Granary_and_Great_Hall_on_Mound_F.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b9/Another_view_of_Granary_and_Great_Hall_on_Mound_F.JPG/240px-Another_view_of_Granary_and_Great_Hall_on_Mound_F.JPG 2x" data-file-width="4000" data-file-height="3000" /></a></div> <div class="gallerytext">Хараппа</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dholavira1.JPG" class="mw-file-description" title="Дхолавіра — резервуар для води"><img alt="Дхолавіра — резервуар для води" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Dholavira1.JPG/120px-Dholavira1.JPG" decoding="async" width="120" height="76" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Dholavira1.JPG/180px-Dholavira1.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Dholavira1.JPG/240px-Dholavira1.JPG 2x" data-file-width="640" data-file-height="406" /></a></div> <div class="gallerytext">Дхолавіра — резервуар для води</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dholavira-1.jpg" class="mw-file-description" title="Дхолавіра"><img alt="Дхолавіра" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/53/Dholavira-1.jpg/120px-Dholavira-1.jpg" decoding="async" width="120" height="80" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/53/Dholavira-1.jpg/180px-Dholavira-1.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/53/Dholavira-1.jpg/240px-Dholavira-1.jpg 2x" data-file-width="800" data-file-height="533" /></a></div> <div class="gallerytext">Дхолавіра</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lothal_dock.jpg" class="mw-file-description" title="Рештки дока в Лотхалі"><img alt="Рештки дока в Лотхалі" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f7/Lothal_dock.jpg/120px-Lothal_dock.jpg" decoding="async" width="120" height="76" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f7/Lothal_dock.jpg/180px-Lothal_dock.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f7/Lothal_dock.jpg/240px-Lothal_dock.jpg 2x" data-file-width="601" data-file-height="383" /></a></div> <div class="gallerytext">Рештки дока в Лотхалі</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Holy_cow!_(cropped).jpg" class="mw-file-description" title="Бик породи Зебу"><img alt="Бик породи Зебу" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c9/Holy_cow%21_%28cropped%29.jpg/120px-Holy_cow%21_%28cropped%29.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c9/Holy_cow%21_%28cropped%29.jpg/180px-Holy_cow%21_%28cropped%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c9/Holy_cow%21_%28cropped%29.jpg/240px-Holy_cow%21_%28cropped%29.jpg 2x" data-file-width="3123" data-file-height="2340" /></a></div> <div class="gallerytext">Бик породи Зебу</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:DHOLAVIRA_SITE_(24).jpg" class="mw-file-description" title="Дхолавіра"><img alt="Дхолавіра" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/89/DHOLAVIRA_SITE_%2824%29.jpg/120px-DHOLAVIRA_SITE_%2824%29.jpg" decoding="async" width="120" height="80" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/89/DHOLAVIRA_SITE_%2824%29.jpg/180px-DHOLAVIRA_SITE_%2824%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/89/DHOLAVIRA_SITE_%2824%29.jpg/240px-DHOLAVIRA_SITE_%2824%29.jpg 2x" data-file-width="4050" data-file-height="2700" /></a></div> <div class="gallerytext">Дхолавіра</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Coach_driver_Indus_01.jpg" class="mw-file-description" title="Фигурка людини, що керує упряжкою з двох биків, Даймабад"><img alt="Фигурка людини, що керує упряжкою з двох биків, Даймабад" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/68/Coach_driver_Indus_01.jpg/120px-Coach_driver_Indus_01.jpg" decoding="async" width="120" height="95" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/68/Coach_driver_Indus_01.jpg/180px-Coach_driver_Indus_01.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/68/Coach_driver_Indus_01.jpg/240px-Coach_driver_Indus_01.jpg 2x" data-file-width="2553" data-file-height="2016" /></a></div> <div class="gallerytext">Фигурка людини, що керує упряжкою з двох биків, Даймабад</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lothal_well.jpg" class="mw-file-description" title="Свердловина для води в Лотхалі"><img alt="Свердловина для води в Лотхалі" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c8/Lothal_well.jpg/120px-Lothal_well.jpg" decoding="async" width="120" height="81" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c8/Lothal_well.jpg/180px-Lothal_well.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c8/Lothal_well.jpg/240px-Lothal_well.jpg 2x" data-file-width="640" data-file-height="431" /></a></div> <div class="gallerytext">Свердловина для води в Лотхалі</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Archeological_Remains_at_the_Lower_Town_of_Lothal.jpg" class="mw-file-description" title="Рештки будівель, Лотхал"><img alt="Рештки будівель, Лотхал" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/Archeological_Remains_at_the_Lower_Town_of_Lothal.jpg/120px-Archeological_Remains_at_the_Lower_Town_of_Lothal.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/Archeological_Remains_at_the_Lower_Town_of_Lothal.jpg/180px-Archeological_Remains_at_the_Lower_Town_of_Lothal.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/Archeological_Remains_at_the_Lower_Town_of_Lothal.jpg/240px-Archeological_Remains_at_the_Lower_Town_of_Lothal.jpg 2x" data-file-width="2048" data-file-height="1536" /></a></div> <div class="gallerytext">Рештки будівель, Лотхал</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:WellAndBathingPlatforms-Harappa.jpg" class="mw-file-description" title="Рештки колодязя і "міської лазні“, Хараппа. Видно характерні, водовідвідні протоки"><img alt="Рештки колодязя і "міської лазні“, Хараппа. Видно характерні, водовідвідні протоки" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/WellAndBathingPlatforms-Harappa.jpg/120px-WellAndBathingPlatforms-Harappa.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/WellAndBathingPlatforms-Harappa.jpg/180px-WellAndBathingPlatforms-Harappa.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/WellAndBathingPlatforms-Harappa.jpg/240px-WellAndBathingPlatforms-Harappa.jpg 2x" data-file-width="3072" data-file-height="2304" /></a></div> <div class="gallerytext">Рештки колодязя і "міської лазні“, Хараппа. Видно характерні, водовідвідні протоки</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lothal.jpg" class="mw-file-description" title="Рештки ванної кімнати, Лотхала"><img alt="Рештки ванної кімнати, Лотхала" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/15/Lothal.jpg/120px-Lothal.jpg" decoding="async" width="120" height="88" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/15/Lothal.jpg/180px-Lothal.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/15/Lothal.jpg/240px-Lothal.jpg 2x" data-file-width="1600" data-file-height="1178" /></a></div> <div class="gallerytext">Рештки ванної кімнати, Лотхала</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lothal...JPG" class="mw-file-description" title="Рештки ванної кімнати, Лотхала"><img alt="Рештки ванної кімнати, Лотхала" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Lothal...JPG/120px-Lothal...JPG" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Lothal...JPG/180px-Lothal...JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Lothal...JPG/240px-Lothal...JPG 2x" data-file-width="3648" data-file-height="2736" /></a></div> <div class="gallerytext">Рештки ванної кімнати, Лотхала</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:The_lower_town_at_lothal.jpg" class="mw-file-description" title="Рештки будівель, Лотхала"><img alt="Рештки будівель, Лотхала" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f2/The_lower_town_at_lothal.jpg/120px-The_lower_town_at_lothal.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f2/The_lower_town_at_lothal.jpg/180px-The_lower_town_at_lothal.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f2/The_lower_town_at_lothal.jpg/240px-The_lower_town_at_lothal.jpg 2x" data-file-width="2048" data-file-height="1536" /></a></div> <div class="gallerytext">Рештки будівель, Лотхала</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:The_drainage_system_at_Lothal.JPG" class="mw-file-description" title="Система дренажа — Лотхала"><img alt="Система дренажа — Лотхала" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/53/The_drainage_system_at_Lothal.JPG/120px-The_drainage_system_at_Lothal.JPG" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/53/The_drainage_system_at_Lothal.JPG/180px-The_drainage_system_at_Lothal.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/53/The_drainage_system_at_Lothal.JPG/240px-The_drainage_system_at_Lothal.JPG 2x" data-file-width="4000" data-file-height="3000" /></a></div> <div class="gallerytext">Система дренажа — Лотхала</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Crematory_at_Lothal.JPG" class="mw-file-description" title="Крематорій — Лотхала"><img alt="Крематорій — Лотхала" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/67/Crematory_at_Lothal.JPG/120px-Crematory_at_Lothal.JPG" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/67/Crematory_at_Lothal.JPG/180px-Crematory_at_Lothal.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/67/Crematory_at_Lothal.JPG/240px-Crematory_at_Lothal.JPG 2x" data-file-width="4000" data-file-height="3000" /></a></div> <div class="gallerytext">Крематорій — Лотхала</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dock_at_lothal.JPG" class="mw-file-description" title="Рештки дока — Лотхала"><img alt="Рештки дока — Лотхала" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Dock_at_lothal.JPG/120px-Dock_at_lothal.JPG" decoding="async" width="120" height="80" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Dock_at_lothal.JPG/180px-Dock_at_lothal.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Dock_at_lothal.JPG/240px-Dock_at_lothal.JPG 2x" data-file-width="2304" data-file-height="1536" /></a></div> <div class="gallerytext">Рештки дока — Лотхала</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:A_drain_at_Lothal.jpg" class="mw-file-description" title="Дренажний канал, Лотхала"><img alt="Дренажний канал, Лотхала" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f0/A_drain_at_Lothal.jpg/120px-A_drain_at_Lothal.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f0/A_drain_at_Lothal.jpg/180px-A_drain_at_Lothal.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f0/A_drain_at_Lothal.jpg/240px-A_drain_at_Lothal.jpg 2x" data-file-width="1600" data-file-height="1196" /></a></div> <div class="gallerytext">Дренажний канал, Лотхала</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Remaining_city_of_Mohenjo_Daro.jpg" class="mw-file-description" title="Мохенджо-Даро — план міста"><img alt="Мохенджо-Даро — план міста" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Remaining_city_of_Mohenjo_Daro.jpg/120px-Remaining_city_of_Mohenjo_Daro.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Remaining_city_of_Mohenjo_Daro.jpg/180px-Remaining_city_of_Mohenjo_Daro.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Remaining_city_of_Mohenjo_Daro.jpg/240px-Remaining_city_of_Mohenjo_Daro.jpg 2x" data-file-width="2592" data-file-height="1944" /></a></div> <div class="gallerytext">Мохенджо-Даро — план міста</div> </li> </ul> При цьому Гангал вказує на знайдену пшеницю — урожай її був невеликим за загальним процентним співвідношенням, пшениця таким чином великої ролі в харчуванні Мехрагарха не грала. Але це ж підтверджує культурний обмін знаннями в сільському господарстві, між Південною Азією та Близьким Сходом. Підставою для такого висновку служить те, що дика пшениця, за сучасними дослідженнями, виростає і виростала в межах <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82" title="Левант">Леванту</a> і <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Туреччина">Південній Туреччині</a><a href="#cite_note-55">[54]</a><a href="#cite_note-56">[55]</a><a href="#cite_note-57">[56]</a>. Велика рогата худоба, яка часто зображена в культурі Інду — це Bos primigenius namadicus — підвид туру, вимерлого парнокопитного ссавця з роду справжніх биків, він вважається предком <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%B1%D1%83" title="Зебу">домашніх корів зебу</a>, які переважно поширені в південній Азії і розводяться в багатьох інших частинах світу, таких як Африка та Південна Америка. Дикий вид цього туру вимер ймовірно, близько 2000 року до нашої ери. Наймолодші відомі рештки, які явно належать індійському туру знайдені в штаті <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0" title="Карнатака">Карнатака</a> на півдні Індії, їх вік близько 4200 років. Варто враховувати, що домашня корова виду Зебу і її дикий предок, не є предками європейських і близькосхідних корів, вони були доместиковані незалежно від туру Bos primigenuis primigenius <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80" title="Тур">Тур (бик)</a>. Зебу відрізняються від європейських та Близькосхідних корів меншим рівнем надоїв молока<a href="#cite_note-:3-53">[52]</a><a href="#cite_note-58">[57]</a><a href="#cite_note-59">[58]</a>. Дослідження археолога J. Bates від 2016 року, підтверджують, що населення Індської культури було найранішнім суспільством, яке прийшло до використання складної стратегії виживання. По-перше — багатокультурність в плані вирощування рослин. По-друге — вирощування рослин протягом двох сезонів за рік. Влітку вирощувалися рис, просо, бобові, Взимку — пшениця, ячмінь, бобові. Це пов'язано з різними потребами рослин у плані поливання. Виявлені докази незалежного процесу одомашнення рису в стародавній Південній Азії з дикорослого виду <a href="/w/index.php?title=Oryza_nivara&action=edit&redlink=1" class="new" title="Oryza nivara (ще не написана)">Oryza nivara</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Oryza_nivara" class="extiw" title="en:Oryza nivara">[en]</a>. Це стало основою для поділу на два типи угідь. Одні — сильно обводнені, для рису, інші сухіші, для зернових — пшениці, ячменю. У результаті поступово був виведений оригінальний, незалежний сорт рису — <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9" title="Рис посівний">Oryza sativa або Рис посівний</a>. Зараз вирощується як культурна рослини в тропіках, субтропіках і теплих районах помірного поясу. Часові рамки цього одомашнення оцінюються в 9000–7000 років тому, вже тоді його обробляли як продовольчу культуру. І лише 4000 років тому в Південну Азію прийшов сорт рису Oryza sativa japonica, виведений в Китаї<a href="#cite_note-60">[59]</a><a href="#cite_note-61">[60]</a><a href="#cite_note-62">[61]</a><a href="#cite_note-63">[62]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Мова">Мова</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=13" title="Редагувати розділ: Мова" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=13" title="Редагувати вихідний код розділу: Мова">ред. код</a>]</div> Часто висловлюється думка, що носії культури Інду <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Мовознавство">лінгвістично</a> відповідали <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B8" title="Дравіди">прото-дравідам</a>. Розпад прото-дравідів відповідає розпаду культури Хараппи. Фінська індолог Аско Парпола прийшов до висновку, що однорідність записів Індської культури виключає можливість використання різних мов і рання форма дравидійської мови повинна була бути і мовою жителів Індської культури. Сьогодні сімейство дравідійських мов зосереджено головним чином на півдні Індії і на півночі і сході <a href="/wiki/%D0%A8%D1%80%D1%96-%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Шрі-Ланка">Шрі-Ланки</a>, проте окремі вогнища дравідійських мов досі збереглися на всій території Індії та Пакистану, приміром <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B3%D1%83%D1%97_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0)" title="Брагуї (мова)">мова народу</a> <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B3%D1%83%D1%97" title="Брагуї">Брагуї</a>. Ці факти і такий широкий розкид дравідійської мови свідчать на користь цієї теорії. Згідно Хеггарті і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%84%D1%80%D1%8E" title="Колін Ренфрю">Ренфрю</a>, дравідійські мови, можливо, поширилися на Індійський субконтинент разом із сільським господарством. Згідно Девіда Мак Алпіна, дравідійські мови були привнесені в Індію людьми, що прибували з <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B0%D0%BC" title="Елам">Еламу</a> — історичної області і стародавньої держави (<a href="/wiki/3-%D1%82%D1%94_%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%B5." title="3-тє тисячоліття до н. е.">3 тисячоліття</a> — сер. VI ст. до н. е.) на південному заході сучасного <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD" title="Іран">Ірану</a>. У попередніх публікаціях Ренфрю так само заявляв, що протодравіди прибули до Індії вже у вигляді хліборобів з Іранської частини Родючого півмісяця, однак згодом вчений додав, що ще дуже багато належить досліджувати і уточнювати в цьому питанні. Так само Ренфрю вказував, що дослідження Мак Алпіна в цьому питанні аж ніяк не головне і не остаточне за значенням<a href="#cite_note-64">[63]</a><a href="#cite_note-65">[64]</a><a href="#cite_note-66">[65]</a><a href="#cite_note-67">[66]</a><a href="#cite_note-68">[67]</a><a href="#cite_note-69">[68]</a>. Загальний підсумок питання приналежності мови Харапської культури на цьому етапі не підведений. Археологи і лінгвісти продовжують дослідження, є кілька дискусійних питань і точної відповіді поки не знайдено. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Гіпотетична_система_письма_Хараппської_культури"><span id=".D0.93.D1.96.D0.BF.D0.BE.D1.82.D0.B5.D1.82.D0.B8.D1.87.D0.BD.D0.B0_.D1.81.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.B5.D0.BC.D0.B0_.D0.BF.D0.B8.D1.81.D1.8C.D0.BC.D0.B0_.D0.A5.D0.B0.D1.80.D0.B0.D0.BF.D0.BF.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.BA.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B8">Гіпотетична система письма Хараппської культури</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=14" title="Редагувати розділ: Гіпотетична система письма Хараппської культури" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=14" title="Редагувати вихідний код розділу: Гіпотетична система письма Хараппської культури">ред. код</a>]</div> На печатках, невеликих табличках, керамічних горщиках, вивісках та інших артефактах загалом виявлено від 400 до 600 різних символів Індської культури. Типові написи мають довжину не більше 4-5 символів, більшість за розміром дуже невеликі. Найдовший запис на одній поверхні, площею всього 2,5 квадратних сантиметри, становить 17 знаків. Найдовший набір символів, при цьому розділений на три різні грані — 26 символів. Дані особливості дозволили археологам Фармеру, Спруату і Вітцелю, засумніватися у великій грамотності Індского населення — вони стверджують, що Індійська система письма не була системою з літер або подібною до ієрогліфів. Це були просто набори символів, поширені на Близькому Сході, ці символи позначали сім'ї, клани, богів і релігійні концепції. Інша точка зору — символи вживалися суто при торгівлі, однак дані символи зустрічаються і на ритуальних об'єктах, що ставить під сумнів таке трактування питання. Згідно з гіпотезою <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Кнорозов Юрій Валентинович">Ю.</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Кнорозов Юрій Валентинович">Кнорозова</a>, протоіндійці писали справа наліво. Використовувані <a href="/wiki/%D0%86%D1%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B8" title="Ієрогліфи">ієрогліфічні</a> знаки, ймовірно, були запозичені з піктографії або винайдені за її зразками або подібно до піктографії. Найбільшу популярність має дравідська гіпотеза (її підтримують Аско Парпола, <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%85%D0%B0%D0%BC_%D0%9C%D0%B0%D1%85%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Іраватхам Махадеван (ще не написана)">Іраватхам Махадеван</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Iravatham_Mahadevan" class="extiw" title="en:Iravatham Mahadevan">[en]</a>, Юрій Кнорозов). Версія з посиланням на міфо-історичні дані <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%85%D0%B0%D0%B1%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0" class="mw-redirect" title="Махабхарата">«Махабхарати»</a> і <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D2%91%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B0" title="Ріґведа">«Рігведи»</a> індоарійської гіпотези (зокрема, розвивається грецьким ученим <a href="/w/index.php?title=Nicholas_Kazanas&action=edit&redlink=1" class="new" title="Nicholas Kazanas (ще не написана)">Н. Казанасом</a><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Nicholas_Kazanas" class="extiw" title="de:Nicholas Kazanas">[de]</a>), передбачає, таким чином, що арії вже жили в Індії до XXXIV століття до н. е. Неодноразово відзначалися значні аналогії між матеріальною культурою Хараппської цивілізації і артефактами, описаними в пізньо-ведійській літературі Брахман і Араньяк (зокрема, в «Шатапатха-брахмані»). Вчені прагнуть пролити світло на передісторію прото-індійської писемності, знайти графічні аналогії ієрогліфічним знакам та встановити, чи є писемність місцевою або запозиченою з інших регіонів. Існує полемічна точка зору про те, що знайдені таблички є малюнками або піктограмами, а писемність в долині Інду не розвинулася. Останню точку зору підтримує Майкл Вітцель. Подальші дослідження, проведені в 2009 році П. Н. Рао і опубліковані в журналі <a href="/wiki/Science" title="Science">Science</a>, показали наступне. Комп'ютерне порівняння символів долини Інду з різними лінгвістичним системами і просто системами символьного письма, засвідчили, що зразки Індського символьного письма ближчі до усних слів, ніж до просто символів для тих чи інших об'єктів. Таким чином дослідження дало нові факти на користь того, що символи Індської культури це саме невідома мова. При цьому археологи Фармер, Спроат і Вітцель оскаржили дані висновки, вказуючи на те, що П. Н. Рао фактично не порівняв знаки Інду з реальними системами символьного письма. Вони виділили, що для порівняння були довільно обрані 200 000 символів з різних джерел, лінгвістичних та символьних систем, випадково впорядкованих і потім їх порівнювали з 200 000 повністю впорядкованих знаків. Надалі Фармер з допомогою такого ж підходу порівняв <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Середньовіччя">середньовічні</a> <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Геральдика">геральдичні знаки</a> з існуючими мовами і отримав результати такі самі, як і П. Н. Рао, при порівнянні у своєму дослідженні. Висновок — дана програма і метод, не можу відрізнити справжній мову від символьної системи. Написи на печатках виявилися занадто короткими, щоб їх можна було розшифрувати з допомогою комп'ютера. Кожен з вибитих на печатці символів має свої особливості і занадто мало окремих прикладів із символів, щоби ввести в комп'ютер і виявити точну послідовність для правильного аналізу. При аналізі знайдених символів на печатках багато досліджень були визнані суб'єктивними і не мають вагомих підстав для остаточних висновків. В печері <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%95%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D0%B0%D0%BB" class="mw-redirect" title="Печери Едаккал">Едаккал</a> були знайдені наскельні малюнки — <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B8" class="mw-redirect" title="Петрогліфи">петрогліфи</a>. Їх зміст так і не було розшифровано, при цьому наскельні малюнки рідко зустрічаються в даній частині стародавньої Індії. Висловлювалися припущення про зв'язок цих петрогліфів з цивілізацією Індів-Хараппів<a href="#cite_note-70">[69]</a><a href="#cite_note-71">[70]</a><a href="#cite_note-72">[71]</a><a href="#cite_note-73">[72]</a><a href="#cite_note-74">[73]</a><a href="#cite_note-75">[74]</a><a href="#cite_note-76">[75]</a><a href="#cite_note-77">[76]</a>. <ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:The_%27Ten_Indus_Scripts%27_discovered_near_the_northern_gateway_of_the_Dholavira_citadel.jpg" class="mw-file-description" title="Зразки знайдених символів - Дхолавіра"><img alt="Зразки знайдених символів - Дхолавіра" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/eb/The_%27Ten_Indus_Scripts%27_discovered_near_the_northern_gateway_of_the_Dholavira_citadel.jpg/120px-The_%27Ten_Indus_Scripts%27_discovered_near_the_northern_gateway_of_the_Dholavira_citadel.jpg" decoding="async" width="120" height="38" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/eb/The_%27Ten_Indus_Scripts%27_discovered_near_the_northern_gateway_of_the_Dholavira_citadel.jpg/180px-The_%27Ten_Indus_Scripts%27_discovered_near_the_northern_gateway_of_the_Dholavira_citadel.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/eb/The_%27Ten_Indus_Scripts%27_discovered_near_the_northern_gateway_of_the_Dholavira_citadel.jpg/240px-The_%27Ten_Indus_Scripts%27_discovered_near_the_northern_gateway_of_the_Dholavira_citadel.jpg 2x" data-file-width="549" data-file-height="173" /></a></div> <div class="gallerytext">Зразки знайдених символів - Дхолавіра</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Edakkal_Caves_Inside_4.jpg" class="mw-file-description" title="Приклад наскельних малюнків у печері Едаккал"><img alt="Приклад наскельних малюнків у печері Едаккал" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/24/Edakkal_Caves_Inside_4.jpg/120px-Edakkal_Caves_Inside_4.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/24/Edakkal_Caves_Inside_4.jpg/180px-Edakkal_Caves_Inside_4.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/24/Edakkal_Caves_Inside_4.jpg/240px-Edakkal_Caves_Inside_4.jpg 2x" data-file-width="2592" data-file-height="1944" /></a></div> <div class="gallerytext">Приклад наскельних малюнків у печері Едаккал</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Edakkal_Caves_Inside_3.jpg" class="mw-file-description" title="Приклад наскельних малюнків у печері Едаккал"><img alt="Приклад наскельних малюнків у печері Едаккал" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Edakkal_Caves_Inside_3.jpg/120px-Edakkal_Caves_Inside_3.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Edakkal_Caves_Inside_3.jpg/180px-Edakkal_Caves_Inside_3.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Edakkal_Caves_Inside_3.jpg/240px-Edakkal_Caves_Inside_3.jpg 2x" data-file-width="2592" data-file-height="1944" /></a></div> <div class="gallerytext">Приклад наскельних малюнків у печері Едаккал</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Edakkal_Caves_Inside_2.jpg" class="mw-file-description" title="Приклад наскельних малюнків у печері Едаккал"><img alt="Приклад наскельних малюнків у печері Едаккал" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/97/Edakkal_Caves_Inside_2.jpg/90px-Edakkal_Caves_Inside_2.jpg" decoding="async" width="90" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/97/Edakkal_Caves_Inside_2.jpg/135px-Edakkal_Caves_Inside_2.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/97/Edakkal_Caves_Inside_2.jpg/180px-Edakkal_Caves_Inside_2.jpg 2x" data-file-width="1944" data-file-height="2592" /></a></div> <div class="gallerytext">Приклад наскельних малюнків у печері Едаккал</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:EdakkalCaveCarving.jpg" class="mw-file-description" title="Приклад наскельних малюнків у печері Едаккал"><img alt="Приклад наскельних малюнків у печері Едаккал" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/EdakkalCaveCarving.jpg/120px-EdakkalCaveCarving.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/EdakkalCaveCarving.jpg/180px-EdakkalCaveCarving.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/EdakkalCaveCarving.jpg/240px-EdakkalCaveCarving.jpg 2x" data-file-width="480" data-file-height="360" /></a></div> <div class="gallerytext">Приклад наскельних малюнків у печері Едаккал</div> </li> </ul> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Релігія">Релігія</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=15" title="Редагувати розділ: Релігія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=15" title="Редагувати вихідний код розділу: Релігія">ред. код</a>]</div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Shiva_Pashupati.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Shiva_Pashupati.jpg/220px-Shiva_Pashupati.jpg" decoding="async" width="220" height="221" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Shiva_Pashupati.jpg/330px-Shiva_Pashupati.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Shiva_Pashupati.jpg/439px-Shiva_Pashupati.jpg 2x" data-file-width="920" data-file-height="926" /></a><figcaption>Суперечлива за своїм значенням — Печатка Пашупаті</figcaption></figure> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Yogi._Mold_of_Seal,_Indus_valley_civilization.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Yogi._Mold_of_Seal%2C_Indus_valley_civilization.jpg/220px-Yogi._Mold_of_Seal%2C_Indus_valley_civilization.jpg" decoding="async" width="220" height="226" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Yogi._Mold_of_Seal%2C_Indus_valley_civilization.jpg/330px-Yogi._Mold_of_Seal%2C_Indus_valley_civilization.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Yogi._Mold_of_Seal%2C_Indus_valley_civilization.jpg/440px-Yogi._Mold_of_Seal%2C_Indus_valley_civilization.jpg 2x" data-file-width="888" data-file-height="913" /></a><figcaption>Відбиток, зроблений із стеатитового ущільнення</figcaption></figure> Релігія і система вірувань людей цивілізації Інду залучають значний інтерес дослідників. Це викликано насамперед перетином у релігійних практиках долини Інду та сучасній Індії. Проте фактичного матеріалу саме періоду Індської культури мало і недостатньо для об'єктивних висновків. Часто висновки про Індську культури і особливо про релігію намагаються робити за ретроспективними фактами з індуїзму, але <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%97%D0%B7%D0%BC" title="Індуїзм">індуїзм</a> виник значно пізніше за часовою шкалою і не може бути основою для таких досліджень і висновків. Перше дослідження релігії було проведено Джоном Маршаллом. Він засновував його на розкопках <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BF%D0%B0" title="Хараппа">Хараппи</a>. Він визначав основні риси релігії культури Інду — Великий бог Чоловік і богиня Мати, а також обожнювані і шановані тварини і рослини. Символічне представлення фалоса — лінга і вульви — йоні. Ванни і вода в них використовувалися в релігійній практиці. Протягом наступних десятиліть тлумачення Маршала неодноразово заперечувалися. В долині Інду була знайдена печатка — на ній зображена сидяча фігура з рогатим головним убором, оточена тваринами — Маршалл ідентифікував фігуру як ранню форму індуїстського бога <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%B2%D0%B0" title="Шива">Шиви</a> або <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B0" title="Рудра">Рудри</a> — який пов'язаний з аскетизмом, йогою і <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BC" title="Лінгам">лінгамом</a> — божественною, продуктивною силою, вважається Пашупаті і часто зображується з трьома очима. Таким чином дана печатка із зображенням отримала назву Печатка Пашупаті — це один з епітетів Шиви. Дане трактування знайшло підтримку серед деяких археологів і дослідників. При цьому багато прихильники цього погляду висунули заперечення. <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%81_%D0%A8%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Доріс Шрінівасан (ще не написана)">Доріс Шрінівасан</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Doris_Meth_Srinivasan" class="extiw" title="en:Doris Meth Srinivasan">[en]</a> стверджувала, що фігура не має трьох осіб і не знаходиться в позі <a href="/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0" title="Йога">йоги</a> і що в ведичній літературі <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B0" title="Рудра">Рудра</a> не був покровителем диких тварин. Герберт Салліван і <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%A5%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Альф Хільтебейтель (ще не написана)">Альф Хільтебейтель</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Alf_Hiltebeitel" class="extiw" title="en:Alf Hiltebeitel">[en]</a> також відкидали висновки Маршалла. Герберт Салліван вважав фігуру печатки жіночою. Альф Хільтебейтель пов'язував фігуру з Махішею — <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD" title="Демон">демон</a> у вигляді <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8" title="Буйволи">буйвола</a>, оточений образами кораблів-засобів пересування для богів <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B0" class="mw-redirect" title="Вахана">Вахану</a>, які символізували чотири сторони світу. Махіша — це син Діти, на чолі війська <a href="/wiki/%D0%90%D1%81%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Асура">асурів</a> переміг <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0" title="Індра">Індру</a> і став деспотичним царем всесвіту. Щоб здолати його, <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3" title="Бог">боги</a> створили з полум'я свого гніву і своєї енергії грізну богиню <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96" title="Калі">Калі</a> (<a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D1%80%D2%91%D0%B0" title="Дурґа">Дургу</a>), що вступила в бій з асурами. У 2002 році дослідник Грегорі Л. Поссел прийшов до висновку, що хоча має сенс визнати фігуру печатки божеством, але вказувати на її зв'язок з водним буйволом, який шанується в одній з релігійних дисциплін, і розглядати образ на печатці як прото-<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%B2%D0%B0" title="Шива">Шиву</a>, не дуже обґрунтовано. Попри критику прихильників трактування по теорії Маршалла, джайнолог <a href="/w/index.php?title=Vilas_Adinath_Sangave&action=edit&redlink=1" class="new" title="Vilas Adinath Sangave (ще не написана)">Віласом Сангаве</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Vilas_Adinath_Sangave" class="extiw" title="en:Vilas Adinath Sangave">[en]</a> визначив печатку із зображенням як Рішабха з <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Джайнізм">Джайнізму</a> або ранній образ <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B0" title="Будда">Будди</a>, для буддистів. Історики Генріх Циммер і Томас Макевеллі вважають, що існує зв'язок між першим образом Рішабха і долиною Інду. <ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IndusValleySeals_swastikas.JPG" class="mw-file-description" title="Свастика Індської цивілізації"><img alt="Свастика Індської цивілізації" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/IndusValleySeals_swastikas.JPG/120px-IndusValleySeals_swastikas.JPG" decoding="async" width="120" height="69" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/IndusValleySeals_swastikas.JPG/180px-IndusValleySeals_swastikas.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/IndusValleySeals_swastikas.JPG/240px-IndusValleySeals_swastikas.JPG 2x" data-file-width="411" data-file-height="237" /></a></div> <div class="gallerytext">Свастика Індської цивілізації</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Female_figure,_possibly_a_fertility_goddess,_Indus_Valley_Tradition,_Harappan_Phase,_c._2500-1900_BC_-_Royal_Ontario_Museum_-_DSC09701.JPG" class="mw-file-description" title="Жіноча фігура, можливо, богиня родючості, Фаза Хараппи, 2500-1900 р. до н.е."><img alt="Жіноча фігура, можливо, богиня родючості, Фаза Хараппи, 2500-1900 р. до н.е." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/Female_figure%2C_possibly_a_fertility_goddess%2C_Indus_Valley_Tradition%2C_Harappan_Phase%2C_c._2500-1900_BC_-_Royal_Ontario_Museum_-_DSC09701.JPG/90px-Female_figure%2C_possibly_a_fertility_goddess%2C_Indus_Valley_Tradition%2C_Harappan_Phase%2C_c._2500-1900_BC_-_Royal_Ontario_Museum_-_DSC09701.JPG" decoding="async" width="90" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/Female_figure%2C_possibly_a_fertility_goddess%2C_Indus_Valley_Tradition%2C_Harappan_Phase%2C_c._2500-1900_BC_-_Royal_Ontario_Museum_-_DSC09701.JPG/135px-Female_figure%2C_possibly_a_fertility_goddess%2C_Indus_Valley_Tradition%2C_Harappan_Phase%2C_c._2500-1900_BC_-_Royal_Ontario_Museum_-_DSC09701.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/Female_figure%2C_possibly_a_fertility_goddess%2C_Indus_Valley_Tradition%2C_Harappan_Phase%2C_c._2500-1900_BC_-_Royal_Ontario_Museum_-_DSC09701.JPG/180px-Female_figure%2C_possibly_a_fertility_goddess%2C_Indus_Valley_Tradition%2C_Harappan_Phase%2C_c._2500-1900_BC_-_Royal_Ontario_Museum_-_DSC09701.JPG 2x" data-file-width="3240" data-file-height="4320" /></a></div> <div class="gallerytext">Жіноча фігура, можливо, богиня родючості, Фаза Хараппи, 2500-1900 р. до н.е.</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Durga_Slays_Mahisasura.jpg" class="mw-file-description" title="Махіша"><img alt="Махіша" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Durga_Slays_Mahisasura.jpg/120px-Durga_Slays_Mahisasura.jpg" decoding="async" width="120" height="90" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Durga_Slays_Mahisasura.jpg/180px-Durga_Slays_Mahisasura.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Durga_Slays_Mahisasura.jpg/240px-Durga_Slays_Mahisasura.jpg 2x" data-file-width="4000" data-file-height="3000" /></a></div> <div class="gallerytext">Махіша</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Indra_Mus%C3%A9e_Guimet_1097_1.jpg" class="mw-file-description" title="Індра"><img alt="Індра" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/94/Indra_Mus%C3%A9e_Guimet_1097_1.jpg/120px-Indra_Mus%C3%A9e_Guimet_1097_1.jpg" decoding="async" width="120" height="119" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/94/Indra_Mus%C3%A9e_Guimet_1097_1.jpg/180px-Indra_Mus%C3%A9e_Guimet_1097_1.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/94/Indra_Mus%C3%A9e_Guimet_1097_1.jpg/240px-Indra_Mus%C3%A9e_Guimet_1097_1.jpg 2x" data-file-width="2100" data-file-height="2082" /></a></div> <div class="gallerytext">Індра</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Shiva_cropped.jpg" class="mw-file-description" title="Шива"><img alt="Шива" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Shiva_cropped.jpg/120px-Shiva_cropped.jpg" decoding="async" width="120" height="105" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Shiva_cropped.jpg/180px-Shiva_cropped.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Shiva_cropped.jpg/240px-Shiva_cropped.jpg 2x" data-file-width="777" data-file-height="681" /></a></div> <div class="gallerytext">Шива</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Rudra.gif" class="mw-file-description" title="Рудра"><img alt="Рудра" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6e/Rudra.gif/84px-Rudra.gif" decoding="async" width="84" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6e/Rudra.gif/125px-Rudra.gif 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6e/Rudra.gif/167px-Rudra.gif 2x" data-file-width="279" data-file-height="400" /></a></div> <div class="gallerytext">Рудра</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Vayu.jpg" class="mw-file-description" title="Вахана"><img alt="Вахана" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Vayu.jpg/84px-Vayu.jpg" decoding="async" width="84" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Vayu.jpg/125px-Vayu.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Vayu.jpg/167px-Vayu.jpg 2x" data-file-width="265" data-file-height="380" /></a></div> <div class="gallerytext">Вахана</div> </li> </ul> Маршалл висунув гіпотезу про існування культу Матері-Богині, засновуючи свою теорію на знайдених жіночих фігурках. Від них же він виводив коріння індуїстської секти <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Шактизм">шактізму</a>. Проте реальне значення цих фігурок у житті людей цивілізації Інду залишається неясним. Археолог Поссель не вважав докази Маршалла достатньо надійними. Деякі з <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8%D0%BB" class="mw-redirect" title="Байтил">Байтилів</a>, інтерпретованих Маршаллом як священні <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82" title="Фалічний культ">фалічні зображення</a>, тепер вважаються просто печатками для гри пов'язаної з рахунком. А кільця, що до цього приймалися за символи <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0" title="Вульва">вульви</a> — <a href="/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%BD%D1%96_(%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%97%D0%B7%D0%BC)" class="mw-redirect" title="Йоні (індуїзм)">йоні</a>, були визначені як архітектурні елементи, використовувані для будівництва стовпів в якості підставки під них. Хоча можливість їх сакрального та релігійного значення, так само повністю не виключається. На печатках знайдених в долині Інду, зображено багато тварин в тому числі і на марші, деякі з яких маю <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0_(%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Химера (біологія)">химерність</a>. На одній з печаток, з <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%BE-%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%BE" title="Мохенджо-Даро">Мохенджо-Даро</a> зображений монстр — напівлюдина — напівбуйвол, що атакує <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80" title="Тигр">тигра</a>, що може бути відсиланням до <a href="/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BE-%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Шумеро-аккадська міфологія">Шумерского міфу</a> про <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%88" class="mw-redirect" title="Гільгамеш">Гільгамеша</a> про такого монстра, створеного богинею <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BD%D1%85%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%B3" title="Нінхурсаг">Кі</a>. На відміну від сучасників Індської цивілізації — Стародавнього Єгипту та Месопотамії, в долині Інду немає монументальних палаців. Хоча розкопані міста показують — інженерні знання і ресурси для цього були. Це може вказувати на те, що релігійні обряди відбувалися у окремих будинках, невеликих храмах, а ряд обрядів проводився на відкритому повітрі. З усіх об'єктів, раніше приписуються до релігійних, тільки <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D1%8F_(%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%BE-%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%BE)" title="Велика лазня (Мохенджо-Даро)">Велика Ванна</a> у Мохенджо Даро визнана, як релігійний об'єкт — у ньому могли проводиться релігійні обмивання. Поховання відрізняються різноманітним підходом — від поховання на спині, до дроблення останків спеціальними пристосуваннями і кремацією. При цьому основним способом залишалося — витягнуте на спині положення трупа<a href="#cite_note-:1-26">[25]</a><a href="#cite_note-78">[77]</a><a href="#cite_note-79">[78]</a><a href="#cite_note-80">[79]</a><a href="#cite_note-81">[80]</a><a href="#cite_note-82">[81]</a><a href="#cite_note-83">[82]</a><a href="#cite_note-84">[83]</a><a href="#cite_note-85">[84]</a><a href="#cite_note-86">[85]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Занепад">Занепад</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=16" title="Редагувати розділ: Занепад" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=16" title="Редагувати вихідний код розділу: Занепад">ред. код</a>]</div> Занепад індської цивілізації припадає на XVIII–XVII ст. до н. е. При вивченні цього питання, було висунуто кілька теорій. До 2017 року, при з'єднанні досліджень палеокліматологів, археологів, істориків та географів, були зроблені наукові відкриття, які відносно чітко розставили відповіді на питання. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Пізній_період_Індської_—_Хараппської_цивілізації"><span id=".D0.9F.D1.96.D0.B7.D0.BD.D1.96.D0.B9_.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.BE.D0.B4_.D0.86.D0.BD.D0.B4.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.E2.80.94_.D0.A5.D0.B0.D1.80.D0.B0.D0.BF.D0.BF.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D1.86.D0.B8.D0.B2.D1.96.D0.BB.D1.96.D0.B7.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.97">Пізній період Індської — Хараппської цивілізації</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=17" title="Редагувати розділ: Пізній період Індської — Хараппської цивілізації" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=17" title="Редагувати вихідний код розділу: Пізній період Індської — Хараппської цивілізації">ред. код</a>]</div> Близько 1900 р. до н. е. почали з'являтися ознаки поступового спаду і приблизно до 1700 р. до н. е. більшість міст Індської культури було закинуто. Дослідження людських кістяків цього періоду, в Хараппі, показало збільшення насильства і інфекційних хвороб, таких як проказа і туберкульоз<a href="#cite_note-87">[86]</a><a href="#cite_note-88">[87]</a>. Міста стали порожніти і на відміну від попереднього періоду, зростання почалося в сільських поселеннях<a href="#cite_note-89">[88]</a>. Однак на початковому етапі занепаду, населення, навпаки, намагалося знайти порятунок у містах. Це мабуть пов'язано з наростаючою посухою і перебоями в урожаях. Деякий період часу, населення, що складало Індську культуру, жили пліч-о-пліч з населенням Культури кладовища H. При цьому спостерігався процес зміни вірувань — перестали з'являтися печатки та інші зображення з єдинорогом, взагалі зійшло нанівець виробництво печаток, що до цього були маркером Індської культури. Зникли ваги з мірними тягарцями у вигляді кубічних каменів, що використовувалися Індською культурою, індська письмова система так само перестала з'являтися. Замість пшениці та ячменю, стала наростати важливість рису і проса, відбувалося перепрофілювання сільського господарства, його відносна <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Інтенсифікація виробництва">інтенсифікація</a><a href="#cite_note-90">[89]</a>. У період з 1900 по 1700 р. до н. е. в області цивілізації з'явилося багато регіональних культур, стався розпад єдиної до цього держави — Культура кладовища H, культура <a href="/w/index.php?title=Western_Uttar_Pradesh&action=edit&redlink=1" class="new" title="Western Uttar Pradesh (ще не написана)">Western Uttar Pradesh</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Western_Uttar_Pradesh" class="extiw" title="en:Western Uttar Pradesh">[en]</a>, Джхукар, <a href="/w/index.php?title=Rangpur,_India&action=edit&redlink=1" class="new" title="Rangpur, India (ще не написана)">Rangpur, India</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Rangpur,_Gujarat" class="extiw" title="en:Rangpur, Gujarat">[en]</a>. Так само були Пірак і Даймабад<a href="#cite_note-:6-91">[90]</a><a href="#cite_note-92">[91]</a><a href="#cite_note-93">[92]</a><a href="#cite_note-94">[93]</a>. Найбільші поселення цього періоду — Кудвала в <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Чолістан">Чолістані</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D0%B5%D1%82_%D0%94%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Бет Дварка (ще не написана)">Бет Дварка</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Bet_Dwarka" class="extiw" title="en:Bet Dwarka">[en]</a> і Даймабад. Однак ці поселення помітно менші за розмірами і населенням, ніж міста згаслої Індської цивілізації. Бет Дварка був укріпленим поселенням і підтримував торгівлю з регіоном Перської затоки, однак відбулося скорочення торгівлі на далекі відстані. З іншого боку, стало поліпшуватися землеробство, з'явилися різноманітні культури і подвійне землеробство, а так само поступова міграція землеробів на Південь і Схід<a href="#cite_note-95">[94]</a><a href="#cite_note-:5-96">[95]</a>. Кераміка пізньої Хараппської культури демонструє деяку безперервність в стилі і виготовленні зі зрілою Хараппською культурою, проте з деякими відмінностями. Багато минулих місць проживання були населені ще протягом століть, хоча міста в підсумку стали зникати на користь дрібних поселень. Типові для зрілої Хараппської культури кам'яні фундаменти і жіночі фігурки, стали рідкістю. Знайдено кілька круглих печаток з геометричними малюнками, але на них вже немає сцен, характерних для зрілої Індської культури. Поряд зі спадом торгівлі з далекими містами, спостерігається прогрес у технологіях <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%8F%D0%BD%D1%81" title="Фаянс">фаянсу</a> і в освоєнні скла. Так само зберігалася технологія виготовлення намистин з каменів і сверління в них отворів. Міська каналізація, лазні, система відведення стічних вод більше не існували, не будувалися, не обслуговувалися об'єкти. Нові будівлі були гірше побудовані за якістю. На кам'яних скульптурах відзначені сліди вандалізму. Цінні речі стали виявлятися, захованими в скарбах, що передбачає заворушення і спробу таким чином зберегти цінності. Трупи тварин, а деколи і людей, знаходили не поховані, а просто на вулицях і в будівлях<a href="#cite_note-:4-97">[96]</a><a href="#cite_note-:4-97">[96]</a><a href="#cite_note-98">[97]</a><a href="#cite_note-99">[98]</a>. Між 1700–1000 роками до нашої ери більшість поселень пізньої Хараппської — Індської культури, навіть сільські, були повністю занедбані. Подальші культури визначаються як тимчасові, які приходили на обжиті в минулому ділянки і вели кочовий спосіб життя, пов'язаний зі скотарством. Ці кочові культури використовували кераміку грубого, ручного ліплення. Однак зберігалася певна спадкоємність і збіг в артефактах між пізньою Хараппською культурою і наступними культурами, на дільницях в <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%B1_(%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD)" title="Пенджаб (регіон)">Пенджабі</a>, <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%27%D1%8F%D0%BD%D0%B0" title="Хар'яна">Харьяні</a> і <a href="/wiki/%D0%A3%D1%82%D1%82%D0%B0%D1%80-%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%88" title="Уттар-Прадеш">Уттар — Прадеш</a>, переважно у невеликих сільських поселеннях<a href="#cite_note-:5-96">[95]</a><a href="#cite_note-100">[99]</a><a href="#cite_note-101">[100]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Теорії_про_причини_занепаду_Індської_—_Хараппської_культури"><span id=".D0.A2.D0.B5.D0.BE.D1.80.D1.96.D1.97_.D0.BF.D1.80.D0.BE_.D0.BF.D1.80.D0.B8.D1.87.D0.B8.D0.BD.D0.B8_.D0.B7.D0.B0.D0.BD.D0.B5.D0.BF.D0.B0.D0.B4.D1.83_.D0.86.D0.BD.D0.B4.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.E2.80.94_.D0.A5.D0.B0.D1.80.D0.B0.D0.BF.D0.BF.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.BA.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B8">Теорії про причини занепаду Індської — Хараппської культури</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=18" title="Редагувати розділ: Теорії про причини занепаду Індської — Хараппської культури" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=18" title="Редагувати вихідний код розділу: Теорії про причини занепаду Індської — Хараппської культури">ред. код</a>]</div> Близько 1900 року до н. е., Харапська цивілізація почала занепадати, і досі не існує однозначної відповіді, чому це сталося. Серед гіпотез — зміни клімату, природні катастрофи, зниження родючості ґрунтів та вторгнення арійських племен. Ця загадка залишається однією з найбільших загадок в історії стародавнього світу. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="«Арійське_вторгнення»">«Арійське вторгнення»</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=19" title="Редагувати розділ: «Арійське вторгнення»" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=19" title="Редагувати вихідний код розділу: «Арійське вторгнення»">ред. код</a>]</div> У 1953 році археолог Мортімер Уілер припустив, що спад Хараппської-Індської культури міг бути викликаний вторгненням одного з індоєвропейських племен із Центральної Азії — <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%96%D1%97" title="Арії">аріїв</a>. На доказ він привів групу з 37 скелетів, знайдену в різних частинах Мохенджо-Даро і згадки у Ведах про битви і фортеці. Однак незабаром інші вчені відкинули теорію Уїлера, оскільки скелети належали періоду, коли місто вже було покинуте. Подальші дослідження кістяків проведені <a href="/w/index.php?title=Kenneth_A._R._Kennedy&action=edit&redlink=1" class="new" title="Kenneth A. R. Kennedy (ще не написана)">Кеннетом Кеннеді</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Kenneth_A._R._Kennedy" class="extiw" title="en:Kenneth A. R. Kennedy">[en]</a> в 1994 році, показали що «травми» на черепах, це не травми, а сліди від ерозії<a href="#cite_note-102">[101]</a>. Археологи — <a href="/w/index.php?title=Jonathan_Mark_Kenoyer&action=edit&redlink=1" class="new" title="Jonathan Mark Kenoyer (ще не написана)">Kenoyer J. M</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Jonathan_Mark_Kenoyer" class="extiw" title="en:Jonathan Mark Kenoyer">[en]</a>. & Heuston К. виклали пояснення — подальші дослідження не виявили слідів битв, поховань, які вказували б на війну між жителями Індської цивілізації і «аріями». Міста пізньої Хараппської культури не були зруйновані при штурмах, вони були закинуті за поступової, наростаючої <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Аридизація">аридизації</a> клімату. Супутникові знімки висохлого русла річки <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Сарасваті (річка)">Сарасваті</a> і розкопки вздовж її русла, вказують на те, що ширина річки, в період розквіту Хараппської — Індської культури, досягала в період повеней 5–7 кілометрів. Коли вона почала пересихати, розпочався вихід людей з місць, які втрачали свою привабливість для життя, в тому числі на Південь і на Схід, і в долини річок <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%B3" title="Ганг">Ганг</a> і <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%BD%D0%B0" title="Джамна">Ямуна</a><a href="#cite_note-103">[102]</a>. У Культурі кладовища Н деякі з малюнків на поховальних урнах, були інтерпретовані через ведичну літературу — наприклад павичі з людськими фігурами всередині їх тіл, що були витлумачено як душі мертвих. Це може вказувати на проникнення нових релігійних практик в цей період, але археологічні дані не підтверджують гіпотезу, що люди цієї культури були руйнівниками міст Індської цивілізації<a href="#cite_note-104">[103]</a><a href="#cite_note-105">[104]</a><a href="#cite_note-106">[105]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Зміна_клімату,_посуха">Зміна клімату, посуха</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=20" title="Редагувати розділ: Зміна клімату, посуха" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=20" title="Редагувати вихідний код розділу: Зміна клімату, посуха">ред. код</a>]</div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Indus_River_Delta.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/Indus_River_Delta.jpg/220px-Indus_River_Delta.jpg" decoding="async" width="220" height="220" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/Indus_River_Delta.jpg/330px-Indus_River_Delta.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/Indus_River_Delta.jpg/440px-Indus_River_Delta.jpg 2x" data-file-width="640" data-file-height="640" /></a><figcaption>Дельта річки Інд</figcaption></figure> Враховуючи дослідження палеокліматологів була винесена наступна гіпотеза. Поряд з Індською цивілізацією, в цей же період стався різкий занепад культур в <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82)" title="Стародавнє царство (Стародавній Єгипет)">Стародавньому Царстві Стародавнього Єгипту</a> та <a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%BA%D0%B0%D0%B4_(%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0)" title="Аккад (держава)">Аккадській імперії</a>. В результаті сталося обміління річок, клімат зазнав <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Аридизація">аридизації</a> — посушливості, по всьому <a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Близький Схід">Близькому Сходу</a>. Станом на 2016 рік багато вчених вважають, що саме посуха і наступний спад у торгівлі з Давнім Єгиптом і Месопотамією, призвели до краху Індської цивілізації<a href="#cite_note-107">[106]</a><a href="#cite_note-108">[107]</a><a href="#cite_note-109">[108]</a><a href="#cite_note-110">[109]</a>. Річкова система Гхаггар-Хакра, від якої залежало водопостачання найгустонаселеніших регіонів і міст Індської культури, своєю чергою залежала від сезонних мусонних дощів<a href="#cite_note-111">[110]</a>. Клімат долини Інду став прохолоднішим і посушливішим починаючи з 1800 р. до н. е., що пов'язано з ослабленням сезонних мусонів. Потім відбулося подальше осушення земель, в силу ще більшою аридизації клімату. Гхаггар-Хакра або вона ж <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Сарасваті (річка)">Сарасваті (річка)</a>, змінила своє русло, обміліла і перестала текти до передгір'я Гімалаїв, почавши впадати одним притоком Ямуна — в річку <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%B3" title="Ганг">Ганг</a>, іншим Сатледж — в річку <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4" title="Інд">Інд</a><a href="#cite_note-112">[111]</a><a href="#cite_note-113">[112]</a><a href="#cite_note-114">[113]</a><a href="#cite_note-115">[114]</a><a href="#cite_note-116">[115]</a>. Аридизация цілком могла призвести до такого зменшення водопостачання, що цивілізація Інду загинула, а населення пішло на Південний Схід. Враховуючи, що до цього населення Індської культури не розвивало потужну систему іригації, покладаючись саме на мусони з дощами, а мусони стали зміщуватися на Схід і Південь, то хлібороби стали мігрувати і в підсумку прийшли в басейн річки Ганг, де заснували невеликі поселення фермерського типу та села. Надлишків продукції в таких поселеннях було мало і тому не було активної торгівлі, великі міста вимерли<a href="#cite_note-117">[116]</a><a href="#cite_note-118">[117]</a><a href="#cite_note-119">[118]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Зіткнення_з_космічним_тілом">Зіткнення з космічним тілом</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=21" title="Редагувати розділ: Зіткнення з космічним тілом" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=21" title="Редагувати вихідний код розділу: Зіткнення з космічним тілом">ред. код</a>]</div> Дослідження групи індійських геологів в в період 2019-2022 роках пролили світло на структуру на північному заході Індії, визначену як кратер від падіння метеорита. Цей кратер, названий «Луна», інтригував науковців протягом десятиліть, але лише нещодавно з’явилися конкретні докази, що підтверджують його позаземне походження. Згідно публікації в науковому журналі Planetary and Space Science. Кратер «Луна» діаметром від 1,5 до 1,8 км і висотою 7 м над рівнем моря розташований на рівнині Банні в басейні річки Кутч, штат Гуджарат (Індія). Значення цього дослідження виходить за рамки стандартного геологічного інтересу: радіовуглецевий аналіз показує, що кратеру приблизно 6 905 років, тоді як оптико-стимульований люмінесцентний аналіз уточнює його утворення приблизно до 4 050 років тому. Цей період збігається із занепадом Харапської цивілізації, видатного суспільства бронзового віку в долині Інду. Дослідники припускають, що падіння метеорита, ймовірно, спричинило масштабні лісові пожежі та значну ударну хвилю, що потенційно сприяло занепаду цієї цивілізації. Близькість кратера «Луна» до Дхолавіра, великого харапського міста, свідчить про значні наслідки для мешканців того часу. Хоча дане дослідження не встановлює прямого зв’язку між утворенням кратера і занепадом Харапської цивілізації, але воно відкриває шляхи для подальшого вивчення того, як природні катастрофи історично формували людські суспільства<a href="#cite_note-120">[119]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Подальший_розвиток_культур_—_безперервність"><span id=".D0.9F.D0.BE.D0.B4.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D1.88.D0.B8.D0.B9_.D1.80.D0.BE.D0.B7.D0.B2.D0.B8.D1.82.D0.BE.D0.BA_.D0.BA.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D1.83.D1.80_.E2.80.94_.D0.B1.D0.B5.D0.B7.D0.BF.D0.B5.D1.80.D0.B5.D1.80.D0.B2.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.8C">Подальший розвиток культур — безперервність</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=22" title="Редагувати розділ: Подальший розвиток культур — безперервність" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=22" title="Редагувати вихідний код розділу: Подальший розвиток культур — безперервність">ред. код</a>]</div> Археологічні розкопки показують, що падіння цивілізації Інду призвело людей на Схід. За словами Посслея, після 1900 р. до н. е. число селищ на території сучасної Індії збільшилося з 218 до 853. Розкопки вздовж Гангської рівнини показують, що там почали з'являтися міста, починаючи приблизно з 1200 р. до н. е. Джим Шаффер вказує, що це була серія безперервних культурних циклів, пов'язаних з двома основними фазами урбанізації в Південній Азії<a href="#cite_note-121">[120]</a><a href="#cite_note-:8-122">[121]</a><a href="#cite_note-:7-123">[122]</a>. Населення, до цього жило в долині річки <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Сарасваті (річка)">Сарасваті</a>, стало активно мігрувати, рятуючись від посухи, в долини річок <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%BD%D0%B0" title="Джамна">Ямуна</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%B3" title="Ганг">Ганг</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B2%D1%96" title="Раві">Раві</a>. Це був період з 1900 по 1000 роки до нашої ери<a href="#cite_note-124">[123]</a>. На археологічних розкопках <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%85%D0%B0%D0%B3%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BF%D1%83%D1%80%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Бхагванпура (ще не написана)">Бхагванпура</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Bhagwanpura,_Haryana" class="extiw" title="en:Bhagwanpura, Haryana">[en]</a> в <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%27%D1%8F%D0%BD%D0%B0" title="Хар'яна">Харьяні</a> виявлено одночасне існування кількох культур, з різного типу керамікою. Були виявлені змішані шари, в яких перебувала кераміка періоду пізньої Хараппської культури і <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%81%D1%96%D1%80%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Культура сірої розмальованої кераміки">Культура сірої розписної кераміки</a>, остання пов'язана з <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Ведична цивілізація">Ведійською цивілізацією</a> і датується приблизно 1200 роками до нашої ери. При цьому поряд з керамікою, з розкопок помітно, що люди жили в різного типу будинках. Поступово Хараппська кераміка остаточно змінилася сірою і надалі культура згасла, повністю перейшовши у Ведійську цивілізацію. Потім відбулося освоєння коней, залізних знарядь і нових релігійних практик<a href="#cite_note-:6-91">[90]</a>. Згідно подальших розкопок і порівнянь, у тому числі на об'єкті <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B9%D0%B4%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ройді (ще не написана)">Ройді</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Rojdi" class="extiw" title="en:Rojdi">[en]</a>, поруч з містом <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%BA%D0%BE%D1%82" title="Раджкот">Раджкот</a>, було доведено, що, за словами Поссель, Грегорі — попри наявність очевидної наступності між Індською цивілізацією і пізнішими Південно-Азійськими культурами, багато аспектів Хараппської культури були втрачені назавжди. Друга хвиля урбанізації Індії, пов'язана з <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Культура північної чорної лощеної кераміки">Культурою північної чорної лощеної кераміки</a>, вже не пов'язана з культурою Хараппської цивілізації<a href="#cite_note-125">[124]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Пост-Хараппська_культура">Пост-Хараппська культура</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=23" title="Редагувати розділ: Пост-Хараппська культура" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=23" title="Редагувати вихідний код розділу: Пост-Хараппська культура">ред. код</a>]</div> <div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px">Див. також: <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Iron_Age_in_India" class="extiw" title="en:Iron Age in India">en:Iron Age in India</a></div> Спочатку вчені припускали, що падіння Індської культури призвело до переривання міського життя на Індійському субконтиненті. Однак цивілізація Інду не зникла раптово і в короткий історичний момент, згасання так чи інакше йшло сотні років. Багато елементів Індійської культури проявляються у пізніших культурах. Культура кладовища H може бути проявом пізнього Індського періоду розвитку на території в регіоні Пенджаб, Харьяна і Уттар-Прадеш, а Культура вохрової розписної кераміки може бути її спадкоємцем. David Gordon, спираючись на дослідження ще трьох вчених, вказує, що <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Ведизм">Ведизм</a> має коріння в Індській цивілізації<a href="#cite_note-126">[125]</a>. Розкопки на 2016 рік свідчать, що матеріальна культура Пізньої Хараппської цивілізації, могла зберігатися у <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%81%D1%96%D1%80%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Культура сірої розмальованої кераміки">Культурі сірої розписної кераміки</a> до 1000–900 років до нашої ери. Гарвардський археолог Річард Луг вказує на покинуте поселення Хараппської культури в Пираку, яке безперервно розвивалося з 1800 років до нашої ери, аж до вторгнення <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Александр Македонський">Александра Македонського</a> в 325 році до нашої ери<a href="#cite_note-:8-122">[121]</a><a href="#cite_note-:7-123">[122]</a>. Після занепаду Індської цивілізації багато її рис перейняли регіональні культури, різною мірою і на різних територіях. Так, Культура кладовища H має ранні докази кремації тіл людей — практики домінуючої в сучасному індуїзмі. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Історичний_контекст">Історичний контекст</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=24" title="Редагувати розділ: Історичний контекст" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=24" title="Редагувати вихідний код розділу: Історичний контекст">ред. код</a>]</div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Близький_Схід">Близький Схід</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=25" title="Редагувати розділ: Близький Схід" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=25" title="Редагувати вихідний код розділу: Близький Схід">ред. код</a>]</div> Зріла індська цивілізація відповідає ранній і середній <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0" title="Бронзова доба">бронзовій добі</a> на <a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Близький Схід">Близькому Сході</a>. Зокрема, Древній період <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B0%D0%BC" title="Елам">Еламу</a>, Ранньодинастичний період в Південній Месопотамії — <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D1%80%D1%83" title="Третя династія Уру">Третя династія Ура</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Мінойська цивілізація">Мінойська цивілізація</a> і проміжку від <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82)" title="Стародавнє царство (Стародавній Єгипет)">Древнього царства Єгипту</a> до <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_(%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82)" title="Перший перехідний період (Стародавній Єгипет)">Першого перехідного періоду</a> в історії <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82" title="Стародавній Єгипет">Стародавнього Єгипту</a>. Індську цивілізацію іноді порівнюють зокрема з цивілізаціями <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B0%D0%BC" title="Елам">Еламу</a>, в контексті гіпотези Еламо-дравідійських мов і з <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Мінойська цивілізація">Мінойским Критом</a> — через наявні паралелі у вигляді Всюдисущої Богині і <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BF%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Таврокатапсія">зображень бика</a>. Індійська культура була ідентифікована під топонімом <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%85%D0%B0" title="Мелухха">Мелухха</a>, згідно з шумерськими записами<a href="#cite_note-127">[126]</a><a href="#cite_note-128">[127]</a>. <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%85%D1%80%D1%96-%D0%A1%D1%83%D1%85%D1%82%D0%B5" title="Шахрі-Сухте">Шахрі-Сухте</a>, розташований у південно-східному Ірані, вказує на торгівельний маршрут з <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Межиріччя">Месопотамією</a>. Ряд знахідок бивнів зі шрифтом, що належать до Індійської культури, виявлений при розкопках в Месопотамії<a href="#cite_note-129">[128]</a><a href="#cite_note-130">[129]</a><a href="#cite_note-131">[130]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Даса">Даса</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=26" title="Редагувати розділ: Даса" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=26" title="Редагувати вихідний код розділу: Даса">ред. код</a>]</div> Після початку дослідження Індської культури і в 1920-х роках, термін з рігведи — <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%81%D0%B0" title="Даса">Даса</a> — ворог, був прив'язаний до ворожих племен, які вторглися на територію індів. Уілер, Мортімер інтерпретував наявність не похованих останків у верхніх шарах Мохенджо-Даро, як доказ військових дій, що закінчився завоюванням Індської цивілізації та її згасанням. Це збігалося з реальним занепадом культури в Індській долині. Проте подальші дослідження виявили інше — вторгнення як такого не було, була міграція населення, в тому числі і менш розвинених племен в долину Інду, де вони зазнали поступового окультурення урбаністичною цивілізацією, якою був Інд в той період. Цю подію можна порівняти за значущістю і масштабами з міграціями варварів після Падіння Західної Римської імперії або вторгненням <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8" title="Касити">каситів</a> у <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Вавилонія">Вавілонію</a>. Дані події були тривалими за часом і супроводжувалися наприклад переїздом в Грецію талановитих ораторів з Близького сходу і індоєвропейською інтеграцією і засвоєнням культури в Західній Європі. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Мови_мунда">Мови мунда</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=27" title="Редагувати розділ: Мови мунда" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=27" title="Редагувати вихідний код розділу: Мови мунда">ред. код</a>]</div> Мовою Індської культури вважають <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Мунда мови">мови мунда</a> або мову прото-Мунда, можливо споріднену <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96" title="Нігалі">Нігалі</a>. Майкл Вітцель припускав мовою Індської цивілізації мову, схожу на <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Австроазійські мови">австроазійські мови</a>, особливо на <a href="/wiki/%D0%9A%D1%85%D0%B0%D1%81%D1%96_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0)" title="Кхасі (мова)">кхасі (мова)</a>. Він стверджує, що Рігведа демонструє ознаки впливу мов даної групи в Індській культури на ранньому історичному етапі. <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B8" title="Дравіди">Дравіди</a> при цьому стали проявляти себе на пізніших рівнях, коли Індійська культура була вже сильно розвиненою. Вітцель вважає саме носіїв австроазійських мов першими жителями Індської культури<a href="#cite_note-132">[131]</a><a href="#cite_note-133">[132]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Етнічна_і_генетична_приналежність">Етнічна і генетична приналежність</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=28" title="Редагувати розділ: Етнічна і генетична приналежність" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=28" title="Редагувати вихідний код розділу: Етнічна і генетична приналежність">ред. код</a>]</div> Питання про <a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81" title="Етнос">етнічну</a> приналежність не вирішене, хоча найчастіше передбачається зв'язок з носіями <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Дравідійські мови">дравідійських мов</a><a href="#cite_note-134">[133]</a>. Область поширення цивілізації добре корелює з поширенням Y-гаплогрупи L, а також з ареалом найвищої різноманітності Y-гаплогрупи R1a1a (M17)<a href="#cite_note-135">[134]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Розкопки_і_пам'ятки">Розкопки і пам'ятки</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=29" title="Редагувати розділ: Розкопки і пам'ятки" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=29" title="Редагувати вихідний код розділу: Розкопки і пам'ятки">ред. код</a>]</div> Перші випадкові знахідки, що належать до стародавньої цивілізації Інду, траплялися європейцям з середини XIX століття (Чарльз Мейссон першим описав руїни Хараппи в 1842 році, потім в 1856 році їх відвідав Александр Каннінгем), але для науки протоіндійська цивілізація була відкрита індійськими археологами Раєм Бахадуром Дайя Рамом Сахні і Ракхалом Дасом Банерджі на початку 1920-х. Тоді почалися планомірні розкопки пагорбів Мохенджо-Даро і Хараппи, які тривали до кінця 1960-х (з перервою, яка була пов'язана з початком Другої світової війни). У той же час розкопки йшли в інших місцях — Кот-Діджі (1955–1957), Амрі (1959–1961), Калібанган, Лотхал, Рангпур, Аллахдіно і пакистанській частині пустелі Тар. До кінця XX століття археологами було виявлено близько 1000 поселень, що належать до хараппської культури. Серед численних міст і поселень краще всього були досліджені два центри — Мохенджо-Даро й Хараппа. Перелік археологічних об'єктів індської цивілізації: <ul><li>Амрі</li> <li>Даймабад</li> <li>Калібанган</li> <li>Кот-Диджи</li> <li><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BB-%D0%9D%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Нал-Нундара культура">Нал-Нундара</a></li> <li>Лотхал</li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%85" title="Мергарх">Мергарх</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%BE-%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%BE" title="Мохенджо-Даро">Мохенджо-Даро</a></li> <li>Наушаро</li> <li>Пірак</li> <li><a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BF%D0%B0" title="Хараппа">Хараппа</a></li> <li>Чанху-Даро</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Див._також">Див. також</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=30" title="Редагувати розділ: Див. також" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=30" title="Редагувати вихідний код розділу: Див. також">ред. код</a>]</div> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%85%D0%B0" title="Мелухха">Мелухха</a> — важливий торговий партнер <a href="/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B5%D1%80" title="Шумер">Шумеру</a>, якого частина археологів ототожнює з Індською цивілізацією</li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Межиріччя">Месопотамія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BD" title="Вавилон">Вавилон</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B5%D1%80" title="Шумер">Шумер</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Коментарі">Коментарі</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=31" title="Редагувати розділ: Коментарі" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=31" title="Редагувати вихідний код розділу: Коментарі">ред. код</a>]</div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816068">.mw-parser-output .reflist{margin-bottom:0.5em;list-style-type:decimal}@media screen{.mw-parser-output .reflist{font-size:90%}}.mw-parser-output .reflist .references{font-size:100%;margin-bottom:0;list-style-type:inherit}.mw-parser-output .reflist-columns-2{column-width:30em}.mw-parser-output .reflist-columns-3{column-width:25em}.mw-parser-output .reflist-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .reflist-columns ol{margin-top:0}.mw-parser-output .reflist-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}.mw-parser-output .reflist-upper-alpha{list-style-type:upper-alpha}.mw-parser-output .reflist-upper-roman{list-style-type:upper-roman}.mw-parser-output .reflist-lower-alpha{list-style-type:lower-alpha}.mw-parser-output .reflist-lower-greek{list-style-type:lower-greek}.mw-parser-output .reflist-lower-roman{list-style-type:lower-roman}</style><div class="reflist" style="list-style-type: decimal;"> <div class="mw-references-wrap"><ol class="references"> <li id="cite_note-4"><a href="#cite_ref-4">↑</a> По другим данным — самая древняя цивилизация, сформировалась примерно в 8 тысячелетии до н. э. См.: <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43245077">.mw-parser-output cite.citation{font-style:inherit;word-wrap:break-word}.mw-parser-output .citation:target{background-color:rgba(0,127,255,0.133)}.mw-parser-output .id-lock-free.id-lock-free a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Lock-green.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-limited.id-lock-limited a,.mw-parser-output .id-lock-registration.id-lock-registration a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d6/Lock-gray-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-subscription.id-lock-subscription a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/aa/Lock-red-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .cs1-ref-lang{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}.mw-parser-output .cs1-ref-lg{font-style:normal;cursor:help}.mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#252525;text-decoration:inherit;text-decoration-color:#252525}.mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4c/Wikisource-logo.svg")right 0.1em center/12px no-repeat}body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-free a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-limited a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-registration a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-subscription a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background-size:contain;padding:0 1em 0 0}.mw-parser-output .cs1-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}.mw-parser-output .cs1-hidden-error{display:none;color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-visible-error{color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-maint{display:none;color:#085;margin-left:0.3em}.mw-parser-output .cs1-kern-left{padding-left:0.2em}.mw-parser-output .cs1-kern-right{padding-right:0.2em}.mw-parser-output .citation .mw-selflink{font-weight:inherit}@media screen{.mw-parser-output .cs1-format{font-size:95%}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}</style><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180423232813/https://geektimes.ru/post/276840/">Хараппская цивилизация дравидов была древнейшей на Земле</a>. geektimes.ru. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://geektimes.ru/post/276840/">оригіналу</a> за 23 квітня 2018. Процитовано 6 червня 2016.</cite>; Anindya Sarkar, Arati Deshpande Mukherjee, M. K. Bera, B. Das, Navin Juyal. <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.nature.com/articles/srep26555">Oxygen isotope in archaeological bioapatites from India: Implications to climate change and decline of Bronze Age Harappan civilization</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180603004454/https://www.nature.com/articles/srep26555">Архівовано</a> 3 червня 2018 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] (англ.) // <a href="/wiki/Scientific_Reports" title="Scientific Reports">Scientific Reports</a>. — 2016-05-25. — Vol. 6. — ISSN <a rel="nofollow" class="external text" href="//www.worldcat.org/search?fq=x0:jrnl&q=n2:2045-2322">2045—2322</a>. — DOI: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://dx.doi.org/10.1038 %2Fsrep26555">10.1038/srep26555</a> </li> </ol></div></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Примітки">Примітки</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=32" title="Редагувати розділ: Примітки" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=32" title="Редагувати вихідний код розділу: Примітки">ред. код</a>]</div> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43816068"><div class="reflist references-column-width" style="column-width: 33em; -moz-column-width: 33em; -webkit-column-width: 33em; list-style-type: decimal;"> <ol class="references"> <li id="cite_note-[https://www.britannica.com/topic/Indus-civilization_https://www.britannica.com/topic/Indus-civilization]<span_class="wef_low_priority_links"><div_style="display:none"></div>-1"><a href="#cite_ref-[https://www.britannica.com/topic/Indus-civilization_https://www.britannica.com/topic/Indus-civilization]<span_class="wef_low_priority_links"><div_style="display:none"></div>_1-0">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.britannica.com/topic/Indus-civilization">https://www.britannica.com/topic/Indus-civilization</a><div style="display:none"></div> </li> <li id="cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q23301814">[[:d:Q23301814|Archaeology_and_Language]]:_The_Puzzle_of_Indo-European_Origins<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q23301815|Pimlico]],_1998._—_С.&nbsp;183._—_ISBN_0-7126-6612-5<div_style="display:none">[[d:Track:Q23301814]][[d:Track:Q23301815]]</div>-2">↑ <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q23301814">[[:d:Q23301814|Archaeology_and_Language]]:_The_Puzzle_of_Indo-European_Origins<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q23301815|Pimlico]],_1998._—_С.&nbsp;183._—_ISBN_0-7126-6612-5<div_style="display:none">[[d:Track:Q23301814]][[d:Track:Q23301815]]</div>_2-0">а</a> <a href="#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q23301814">[[:d:Q23301814|Archaeology_and_Language]]:_The_Puzzle_of_Indo-European_Origins<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q23301815|Pimlico]],_1998._—_С.&nbsp;183._—_ISBN_0-7126-6612-5<div_style="display:none">[[d:Track:Q23301814]][[d:Track:Q23301815]]</div>_2-1">б</a> <a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q23301814" class="extiw" title="d:Q23301814">Archaeology and Language</a>: The Puzzle of Indo-European Origins — <a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q23301815" class="extiw" title="d:Q23301815">Pimlico</a>, 1998. — С. 183. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0712666125" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 0-7126-6612-5</a><div style="display:none"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q23301814" class="extiw" title="d:Track:Q23301814">d:Track:Q23301814</a><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Track:Q23301815" class="extiw" title="d:Track:Q23301815">d:Track:Q23301815</a></div> </li> <li id="cite_note-3"><a href="#cite_ref-3">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.studfiles.ru/preview/1711312/">История Востока</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170703112159/http://www.studfiles.ru/preview/1711312/">Архівовано</a> 3 липня 2017 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] / Пред. гл. редкол. Р. Б. Рыбаков, отв. ред. В. А. Якобсон. — <abbr title="Москва">М.</abbr>: Восточная литература РАН, 2002. — Т. 1. Восток в древности. — С. 392. — 688 с. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/5020179361" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 5-02-017936-1</a>. </li> <li id="cite_note-5"><a href="#cite_ref-5">↑</a> Антонова Е. В., Вигасин А. А., Васильев К. В. и др. История древнего Востока: От ранних государственных образований до древних империй. / Предисл. В. А. Якобсона; под ред. А. В. Седова; редкол.: Г. М. Бонгард-Левин (пред.) и др.. — <abbr title="Москва">М.</abbr>: Восточная литература РАН, 2004. — С. 70. — 895 с. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/5020183881" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 5-02-018388-1</a>. </li> <li id="cite_note-6"><a href="#cite_ref-6">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.webcitation.org/6GFWh0hn5?url=http://www.harappa.com/har/indus-saraswati.html">Indus Civilization Introduction</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.harappa.com/har/indus-saraswati.html">оригіналу</a> за 29 квітня 2013. Процитовано 29 квітня 2013.</cite> </li> <li id="cite_note-7"><a href="#cite_ref-7">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150912234144/http://www.hindustantimes.com/haryana/dna-samples-collected-from-harappan-era-human-skeletons/article1-1388472.aspx">DNA samples collected from Harappan-era human skeletons, 2015</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.hindustantimes.com/haryana/dna-samples-collected-from-harappan-era-human-skeletons/article1-1388472.aspx">оригіналу</a> за 12 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2018.</cite> </li> <li id="cite_note-8"><a href="#cite_ref-8">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180428180733/https://archaeologynewsnetwork.blogspot.ru/2013/06/large-harappan-era-site-buried-under.html#.VLQM6VdOdkh">The Archaeology News Network. Large Harappan-era site buried under Rakhigarhi village</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://archaeologynewsnetwork.blogspot.ru/2013/06/large-harappan-era-site-buried-under.html#.VLQM6VdOdkh">оригіналу</a> за 28 квітня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite> </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEKenoyer199853-9">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEKenoyer199853_9-0">а</a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEKenoyer199853_9-1">б</a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEKenoyer199853_9-2">в</a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEKenoyer199853_9-3">г</a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEKenoyer199853_9-4">д</a> <a href="#CITEREFKenoyer1998">Kenoyer, 1998</a>, с. 53. </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEManuel2010149-10"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEManuel2010149_10-0">↑</a> <a href="#CITEREFManuel2010">Manuel, 2010</a>, с. 149. </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEConinghamYoung2015145-11"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEConinghamYoung2015145_11-0">↑</a> <a href="#CITEREFConinghamYoung2015">Coningham та Young, (2015)</a>, с. 145. </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEKenoyer1991335-12"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEKenoyer1991335_12-0">↑</a> <a href="#CITEREFKenoyer1991">Kenoyer, 1991</a>, с. 335. </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEParpola201517-13"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEParpola201517_13-0">↑</a> <a href="#CITEREFParpola2015">Parpola, 2015</a>, с. 17. </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEKenoyer1991336-14"><a href="#cite_ref-FOOTNOTEKenoyer1991336_14-0">↑</a> <a href="#CITEREFKenoyer1991">Kenoyer, 1991</a>, с. 336. </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEConinghamYoung201528-15">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEConinghamYoung201528_15-0">а</a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEConinghamYoung201528_15-1">б</a> <a href="#CITEREFConinghamYoung2015">Coningham та Young, (2015)</a>, с. 28. </li> <li id="cite_note-16"><a href="#cite_ref-16">↑</a> <a rel="nofollow" class="external autonumber" href="http://www.frontline.in/static/html/fl2502/stories/20080201504012900.htm">[1]</a> </li> <li id="cite_note-17"><a href="#cite_ref-17">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200115044530/https://www.thehindu.com/todays-paper/The-ageless-tale-a-potsherd-from-Bhirrana-tells/article14833510.ece">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.thehindu.com/todays-paper/The-ageless-tale-a-potsherd-from-Bhirrana-tells/article14833510.ece">оригіналу</a> за 15 січня 2020. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-18"><a href="#cite_ref-18">↑</a> Coningham; Young (2015)The Archaeology of South Asia: From the Indus to Asoka, c.6500 BCE-200 CE, Cambridge University Press </li> <li id="cite_note-19"><a href="#cite_ref-19">↑</a> The Archaeology of South Asia: From the Indus to Asoka, c.6500 BCE-200 CE, Cambridge University Press </li> <li id="cite_note-20"><a href="#cite_ref-20">↑</a> <a rel="nofollow" class="external free" href="https://web.archive.org/web/20170118032736/http://server2.docfoc.com/uploads/Z2015/11/21/vESLakMBYz/45a03572f94e7a873d7c350293cca188.pdf">https://web.archive.org/web/20170118032736/http://server2.docfoc.com/uploads/Z2015/11/21/vESLakMBYz/45a03572f94e7a873d7c350293cca188.pdf</a> </li> <li id="cite_note-21"><a href="#cite_ref-21">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180915155136/https://books.google.ru/books?id=H3lUIIYxWkEC&printsec=frontcover&dq=upinder+singh&hl=en&sa=X&ei=QQENUK-nKojTrQfMmenICA&redir_esc=y#v=onepage&q=bhirrana&f=false">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.ru/books?id=H3lUIIYxWkEC&printsec=frontcover&dq=upinder+singh&hl=en&sa=X&ei=QQENUK-nKojTrQfMmenICA&redir_esc=y#v=onepage&q=bhirrana&f=false">оригіналу</a> за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-22"><a href="#cite_ref-22">↑</a> <a rel="nofollow" class="external free" href="https://web.archive.org/web/20150418014451/http://harappa.drupalgardens.com/sites/harappa.drupalgardens.com/files/The%20Indus%20Fish%20Swam%20in%20the%20Great%20Bath.pdf">https://web.archive.org/web/20150418014451/http://harappa.drupalgardens.com/sites/harappa.drupalgardens.com/files/The%20Indus%20Fish%20Swam%20in%20the%20Great%20Bath.pdf</a> </li> <li id="cite_note-23"><a href="#cite_ref-23">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180104053346/http://archive.aramcoworld.com/issue/199905/traders.of.the.plain.htm">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://archive.aramcoworld.com/issue/199905/traders.of.the.plain.htm">оригіналу</a> за 4 січня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-24"><a href="#cite_ref-24">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/4882968.stm">Stone age man used dentist drill</a>. <a href="/wiki/BBC" title="BBC">BBC</a>. 6 квітня 2006. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20230329214151/http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/4882968.stm">Архів</a> оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.</cite> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43693355">.mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}</style>(англ.) </li> <li id="cite_note-25"><a href="#cite_ref-25">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20201029085959/https://www.thoughtco.com/mehrgarh-pakistan-life-indus-valley-171796">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.thoughtco.com/mehrgarh-pakistan-life-indus-valley-171796">оригіналу</a> за 29 жовтня 2020. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-:1-26">↑ <a href="#cite_ref-:1_26-0">а</a> <a href="#cite_ref-:1_26-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180620232000/https://books.google.ru/books?id=pmAuAsi4ePIC&pg=PA239&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.ru/books?id=pmAuAsi4ePIC&pg=PA239&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false">оригіналу</a> за 20 червня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-27"><a href="#cite_ref-27">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210210185357/https://www.pnas.org/content/109/26/E1688.full">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.pnas.org/content/109/26/E1688.full">оригіналу</a> за 10 лютого 2021. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-28"><a href="#cite_ref-28">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20191007120507/http://research.bpcrc.osu.edu/Icecore/publications/Rashid%20et%20al%20Terr%20Atmos%20Ocean%20Sci%202011v222p215.pdf">Архівована копія</a> (PDF). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://research.bpcrc.osu.edu/Icecore/publications/Rashid%20et%20al%20Terr%20Atmos%20Ocean%20Sci%202011v222p215.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 7 жовтня 2019. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-29"><a href="#cite_ref-29">↑</a> <a rel="nofollow" class="external free" href="https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0277379105002908">https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0277379105002908</a> </li> <li id="cite_note-30"><a href="#cite_ref-30">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200820140702/https://agupubs.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1029/2011GL050722">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://agupubs.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1029/2011GL050722">оригіналу</a> за 20 серпня 2020. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-31"><a href="#cite_ref-31">↑</a> Feuerstein, Georg; Kak, Subhash; Frawley, David (2001). In Search of the Cradle of Civilization: New Light on Ancient India. Quest Books. p. 73. ISBN 0-8356-0741-0 </li> <li id="cite_note-32"><a href="#cite_ref-32">↑</a> Sergent, Bernard (1997). Genèse de l'Inde (in French). Paris: Payot. p. 113ISBN 2-228-89116-9 </li> <li id="cite_note-33"><a href="#cite_ref-33">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180915155054/https://books.google.ru/books?id=uRMGDmdE9FkC&pg=PA260&dq=harappan+building+docks&hl=en&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=harappan%20building%20docks&f=false">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.ru/books?id=uRMGDmdE9FkC&pg=PA260&dq=harappan+building+docks&hl=en&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=harappan%20building%20docks&f=false">оригіналу</a> за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-34"><a href="#cite_ref-34">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20071127160643/http://www.nature.com/nature/journal/v440/n7085/pdf/440755a.pdf">Архівована копія</a> (PDF). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.nature.com/nature/journal/v440/n7085/pdf/440755a.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 27 листопада 2007. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-35"><a href="#cite_ref-35">↑</a> Bisht, R. S. (1982). «Excavations at Banawali: 1974-77». In Possehl Gregory L. (ed.). Harappan Civilization: A Contemporary Perspective. New Delhi: Oxford and IBH Publishing Co. pp. 113—124 </li> <li id="cite_note-36"><a href="#cite_ref-36">↑</a> McIntosh, Jane. The Ancient Indus Valley: New Perspectives. ABC-CLIO. p. 248 </li> <li id="cite_note-37"><a href="#cite_ref-37">↑</a> Keay, John, India, a History. New York: Grove Press, 2000 </li> <li id="cite_note-38"><a href="#cite_ref-38">↑</a> John Keay (1988). India discovered. Collins. p. 172. </li> <li id="cite_note-39"><a href="#cite_ref-39">↑</a> Marshall, Sir John. Mohenjo-Daro and the Indus Civilisation, 3 vols, London: Arthur Probsthain, 1931 </li> <li id="cite_note-40"><a href="#cite_ref-40">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180921211201/http://www.pnas.org/content/103/4/843">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.pnas.org/content/103/4/843">оригіналу</a> за 21 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-41"><a href="#cite_ref-41">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210124133344/https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1380230/">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1380230/">оригіналу</a> за 24 січня 2021. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-42"><a href="#cite_ref-42">↑</a> Hasenpflug, Rainer, The Inscriptions of the Indus civilisation Norderstedt, Germany, 2006 </li> <li id="cite_note-43"><a href="#cite_ref-43">↑</a> Singh, Upinder. A History of Ancient and Early Medieval India. p. 157 </li> <li id="cite_note-44"><a href="#cite_ref-44">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180710133030/https://books.google.ru/books?id=H3lUIIYxWkEC&pg=PA157&dq=H.-P.+Francfort+indus+canal+network&hl=en&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=H.-P.%20Francfort%20indus%20canal%20network&f=false">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.ru/books?id=H3lUIIYxWkEC&pg=PA157&dq=H.-P.+Francfort+indus+canal+network&hl=en&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=H.-P.%20Francfort%20indus%20canal%20network&f=false">оригіналу</a> за 10 липня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-45"><a href="#cite_ref-45">↑</a> <a rel="nofollow" class="external autonumber" href="https://web.archive.org/web/20060306111112/http://www.harappa.com/script/indusscript.pdf">[2]</a> </li> <li id="cite_note-46"><a href="#cite_ref-46">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180915154946/https://books.google.ru/books?id=nNsXZkdHvXUC&pg=PA67&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.ru/books?id=nNsXZkdHvXUC&pg=PA67&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false">оригіналу</a> за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-47"><a href="#cite_ref-47">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180625190028/https://news.nationalgeographic.com/news/2013/13/130425-indus-civilization-discoveries-harappa-archaeology-science/">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://news.nationalgeographic.com/news/2013/13/130425-indus-civilization-discoveries-harappa-archaeology-science/">оригіналу</a> за 25 червня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-48"><a href="#cite_ref-48">↑</a> Neyland, R. S. (1992). «The seagoing vessels on Dilmun seals». In Keith, D.H.; Carrell T.L. (eds.). Underwater archaeology proceedings of the Society for Historical Archaeology Conference at Kingston, Jamaica 1992. Tucson, AZ: Society for Historical Archaeology. pp. 68-74 </li> <li id="cite_note-:2-49">↑ <a href="#cite_ref-:2_49-0">а</a> <a href="#cite_ref-:2_49-1">б</a> Maurizio Tosi, «Black Boats of Magan. Some Thoughts on Bronze Age Water Transport in Oman and beyond from the Impressed Bitumen Slabs of Ra's al-Junayz», in A. Parpola (ed), South Asian Archaeology 1993, Helsinki, 1995, pp. 745-61 (in collaboration with Serge Cleuziou) </li> <li id="cite_note-50"><a href="#cite_ref-50">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180927030247/http://www.iranicaonline.org/articles/maritime-trade-i-pre-islamic-period">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.iranicaonline.org/articles/maritime-trade-i-pre-islamic-period">оригіналу</a> за 27 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-51"><a href="#cite_ref-51">↑</a> Maurizio Tosi: Die Indus-Zivilisation jenseits des indischen Subkontinents, in: Vergessene Städte am Indus, Mainz am Rhein 1987, ISBN 3805309570, S. 132—133 </li> <li id="cite_note-52"><a href="#cite_ref-52">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160910032138/http://www.visitoman.nl/pdf/RAJ%20English%20brochure%20copy.pdf">Архівована копія</a> (PDF). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.visitoman.nl/pdf/RAJ%20English%20brochure%20copy.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 10 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-:3-53">↑ <a href="#cite_ref-:3_53-0">а</a> <a href="#cite_ref-:3_53-1">б</a> Gangal refers to Jarrige JF (2008), Mehrgarh Neolithic. Pragdhara 18: 136—154; and to Costantini L (2008), The first farmers in Western Pakistan: the evidence of the Neolithic agropastoral settlement of Mehrgarh. Pragdhara 18: 167—178 </li> <li id="cite_note-54"><a href="#cite_ref-54">↑</a> Jean-Francois Jarrige Mehrgarh NeolithicArchived 3 March 2016 at the Wayback Machine., Paper presented in the International Seminar on the "First Farmers in Global Perspective, " Lucknow, India, 18-20 January 2006 </li> <li id="cite_note-55"><a href="#cite_ref-55">↑</a> Jarrige, J.-F. (1986). «Excavations at Mehrgarh-Nausharo». Pakistan Archaeology. 10 (22): 63-131. </li> <li id="cite_note-56"><a href="#cite_ref-56">↑</a> Shaffer and Liechtenstein 1995, 1999 </li> <li id="cite_note-57"><a href="#cite_ref-57">↑</a> Gangal refers to Fuller DQ (2006), Agricultural origins and frontiers in South Asia: a working synthesis. J World Prehistory 20: 1-86 </li> <li id="cite_note-58"><a href="#cite_ref-58">↑</a> Chen et al. 2010. Zebu cattle are an exclusive legacy of the South Asia Neolithic. Molecular biology and evolution, 27(1): 1—6. </li> <li id="cite_note-59"><a href="#cite_ref-59">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180125143107/https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19770222">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19770222">оригіналу</a> за 25 січня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-60"><a href="#cite_ref-60">↑</a> Bates, J (1986). «Approaching rice domestication in South Asia: New evidence from Indus settlements in northern India». Journal of Archaeological Science. 78 (22): 193—201. </li> <li id="cite_note-61"><a href="#cite_ref-61">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190330181751/https://www.cam.ac.uk/research/news/rice-farming-in-india-much-older-than-thought-used-as-summer-crop-by-indus-civilisation">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.cam.ac.uk/research/news/rice-farming-in-india-much-older-than-thought-used-as-summer-crop-by-indus-civilisation">оригіналу</a> за 30 березня 2019. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-62"><a href="#cite_ref-62">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140527103850/http://www.pnas.org/content/103/25/9578.long">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.pnas.org/content/103/25/9578.long">оригіналу</a> за 27 травня 2014. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-63"><a href="#cite_ref-63">↑</a> Рис посевной </li> <li id="cite_note-64"><a href="#cite_ref-64">↑</a> Sanskrit has also contributed to Indus Civilization, Deccan Herald, 12 August 2012 [1] </li> <li id="cite_note-65"><a href="#cite_ref-65">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20181106183006/https://www.harappa.com/script/parpola0.html">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.harappa.com/script/parpola0.html">оригіналу</a> за 6 листопада 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-66"><a href="#cite_ref-66">↑</a> David McAlpin, «Toward Proto-Elamo-Dravidian», Language vol. 50 no. 1 (1974); David McAlpin: «Elamite and Dravidian, Further Evidence of Relationships», Current Anthropologyvol. 16 no. 1 (1975); David McAlpin: «Linguistic prehistory: the Dravidian situation», in Madhav M. Deshpande and Peter Edwin Hook: Aryan and Non-Aryan in India, Center for South and Southeast Asian Studies, University of Michigan, Ann Arbor (1979); David McAlpin, «Proto-Elamo-Dravidian: The Evidence and its Implications», Transactions of the American Philosophical Society vol. 71 pt. 3, (1981) </li> <li id="cite_note-67"><a href="#cite_ref-67">↑</a> Heggarty, Paul; Renfrew, Collin (2014), «South and Island Southeast Asia; Languages» n Renfrew, Collin; Bahn, Paul, The Cambridge World Prehistory, Cambridge University Press </li> <li id="cite_note-68"><a href="#cite_ref-68">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180915154943/https://link.springer.com/article/10.1007%2FBF02717908">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://link.springer.com/article/10.1007%2FBF02717908">оригіналу</a> за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-69"><a href="#cite_ref-69">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220401001513/https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371%2Fjournal.pone.0080673">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371%2Fjournal.pone.0080673">оригіналу</a> за 1 квітня 2022. Процитовано 18 травня 2022.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-70"><a href="#cite_ref-70">↑</a> Wells, B. An Introduction to Indus Writing. Early Sites Research Society (West) Monograph Series, 2, Independence MO 1999 </li> <li id="cite_note-71"><a href="#cite_ref-71">↑</a> These and other issues are addressed in Parpola (2005) </li> <li id="cite_note-72"><a href="#cite_ref-72">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20181105004905/http://www.safarmer.com/fsw2.pdf">Архівована копія</a> (PDF). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.safarmer.com/fsw2.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 5 листопада 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-73"><a href="#cite_ref-73">↑</a> Rao, Rajesh P. N.; Yadav, Nisha; Vahia, Mayank N.; Joglekar, Hrishikesh; Adhikari, R.; Mahadevan, Iravatham (May 2009). «Entropic Evidence for Linguistic Structure in the Indus Script». Science. 324 (5931): 1165. </li> <li id="cite_note-74"><a href="#cite_ref-74">↑</a> Indus Script Encodes Language, Reveals New Study of Ancient Symbols Newswise, Retrieved on 5 June 2009. </li> <li id="cite_note-75"><a href="#cite_ref-75">↑</a> 'Conditional Entropy' Cannot Distinguish Linguistic from Non-linguistic SystemsRetrieved on 19 September 2009. </li> <li id="cite_note-76"><a href="#cite_ref-76">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190717170734/http://www.safarmer.com/Refutation3.pdf">Архівована копія</a> (PDF). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.safarmer.com/Refutation3.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 17 липня 2019. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-77"><a href="#cite_ref-77">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190717163301/http://www.safarmer.com/more.on.Rao.pdf">Архівована копія</a> (PDF). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.safarmer.com/more.on.Rao.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 17 липня 2019. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-78"><a href="#cite_ref-78">↑</a> Srinivasan, Doris (1975). «The So-Called Proto-śiva Seal from Mohenjo-Daro: An Iconological Assessment». Archives of Asian Art. 29: 47-58. JSTOR 20062578 </li> <li id="cite_note-79"><a href="#cite_ref-79">↑</a> Zimmer, Heinrich (1969). Campbell, Joseph, ed. Philosophies of India. NY: Princeton University Press. pp. 60, 208—209. ISBN 0-691-01758-1. </li> <li id="cite_note-80"><a href="#cite_ref-80">↑</a> Thomas McEvilley (2002) The Shape of Ancient Thought: Comparative Studies in Greek and Indian Philosophies. Allworth Communications, Inc. 816 pages; <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/1581152035" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 1-58115-203-5</a> </li> <li id="cite_note-81"><a href="#cite_ref-81">↑</a> McIntosh, Jane (2008), The Ancient Indus Valley: New Perspectives, ABC-CLIO, p. 387, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9781576079072" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-1-57607-907-2</a> </li> <li id="cite_note-82"><a href="#cite_ref-82">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180915154958/https://books.google.ru/books?id=-5irrXX0apQC&pg=FA85&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.ru/books?id=-5irrXX0apQC&pg=FA85&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false">оригіналу</a> за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-83"><a href="#cite_ref-83">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180915155126/https://books.google.ru/books?id=2FGSGmP4jNcC&redir_esc=y">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.ru/books?id=2FGSGmP4jNcC&redir_esc=y">оригіналу</a> за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-84"><a href="#cite_ref-84">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180915155105/https://books.google.ru/books?id=gAgFPQAACAAJ&redir_esc=y">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.ru/books?id=gAgFPQAACAAJ&redir_esc=y">оригіналу</a> за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-85"><a href="#cite_ref-85">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180724224106/http://dro.dur.ac.uk/5696/1/5696.pdf">Архівована копія</a> (PDF). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://dro.dur.ac.uk/5696/1/5696.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 24 липня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-86"><a href="#cite_ref-86">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180915155225/https://books.google.ru/books?id=Tpc7FjVk0BMC&redir_esc=y">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.ru/books?id=Tpc7FjVk0BMC&redir_esc=y">оригіналу</a> за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-87"><a href="#cite_ref-87">↑</a> Robbins Schug, G; Gray, K.M.; Mushrif, V.; Sankhyan, A.R. (November 2012). «A Peaceful Realm? Trauma and Social Differentiation at Harappa». International Journal of Paleopathology. 2 (2-3): 136—147. doi:10.1016/j.ijpp.2012.09.012 </li> <li id="cite_note-88"><a href="#cite_ref-88">↑</a> Robbins Schug, G; Blevins, K. Elaine; Cox, Brett; Gray, Kelsey; Mushrif-Tripathy, Veena (December 2013). «Infection, Disease, and Biosocial Process at the End of the Indus Civilization». PLOS ONE. 0084814: e84814. doi:10.1371/journal.pone.0084814 </li> <li id="cite_note-89"><a href="#cite_ref-89">↑</a> Upinder Singh (2008), A History of Ancient and Early Medieval India From the Stone Age to the 12th Century, p.181 </li> <li id="cite_note-90"><a href="#cite_ref-90">↑</a> Kenoyer J.M. Culture change during the Late Harappan period at Harappa: new insights on Vedic Aryan issues // The Indo-Aryan controversy: evidence and inference in Indian history. — L.: Routledge, 2005. — P. 23—26 </li> <li id="cite_note-:6-91">↑ <a href="#cite_ref-:6_91-0">а</a> <a href="#cite_ref-:6_91-1">б</a> J.M. Kenoyer (2006), «Cultures and Societies of the Indus Tradition. In Historical Roots» in the Making of ‘the Aryan’, R. Thapar (ed.), pp. 21-49. New Delhi, National Book Trust. </li> <li id="cite_note-92"><a href="#cite_ref-92">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180915155232/https://www.harappa.com/indus2/180.html">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.harappa.com/indus2/180.html">оригіналу</a> за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-93"><a href="#cite_ref-93">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180915155000/https://books.google.ru/books?id=1AJO2A-CbccC&pg=PR14&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.ru/books?id=1AJO2A-CbccC&pg=PR14&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false">оригіналу</a> за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-94"><a href="#cite_ref-94">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180915155042/https://books.google.ru/books?id=H3lUIIYxWkEC&pg=PA211&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.ru/books?id=H3lUIIYxWkEC&pg=PA211&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false">оригіналу</a> за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-95"><a href="#cite_ref-95">↑</a> U. Singh (2008), pp.181,223 </li> <li id="cite_note-:5-96">↑ <a href="#cite_ref-:5_96-0">а</a> <a href="#cite_ref-:5_96-1">б</a> U. Singh (2008), pp.180-181 </li> <li id="cite_note-:4-97">↑ <a href="#cite_ref-:4_97-0">а</a> <a href="#cite_ref-:4_97-1">б</a> U. Singh (2008), p.211 </li> <li id="cite_note-98"><a href="#cite_ref-98">↑</a> McIntosh (2008), pp.91,98 </li> <li id="cite_note-99"><a href="#cite_ref-99">↑</a> Kenoyer (2006) </li> <li id="cite_note-100"><a href="#cite_ref-100">↑</a> F.R. Allchin (ed.), The Archaeology of Early Historic South Asia: The Emergence of Cities and States (Cambridge University Press, 1995), p.36 </li> <li id="cite_note-101"><a href="#cite_ref-101">↑</a> Allchin (ed., 1995), p.37-38 </li> <li id="cite_note-102"><a href="#cite_ref-102">↑</a> Edwin Bryant (2001). The Quest for the Origins of Vedic Culture. pp. 159-60 </li> <li id="cite_note-103"><a href="#cite_ref-103">↑</a> (Kenoyer J.M. & Heuston K. The ancient South Asian world. ― NY: Oxford University Press, 2005. ― P. 75-76) </li> <li id="cite_note-104"><a href="#cite_ref-104">↑</a> J. P. Mallory and Douglas Q. Adams (eds., 1997), Encyclopedia of Indo-European Culture, p.102 </li> <li id="cite_note-105"><a href="#cite_ref-105">↑</a> Bridget and Raymond Allchin (1982), The Rise of Civilization in India and Pakistan, p.246 </li> <li id="cite_note-106"><a href="#cite_ref-106">↑</a> Mallory & Adams 1997, pp. 102—103 </li> <li id="cite_note-107"><a href="#cite_ref-107">↑</a> David Knipe (1991), Hinduism. San Francisco: Harper </li> <li id="cite_note-108"><a href="#cite_ref-108">↑</a> «Decline of Bronze Age 'megacities' linked to climate change» </li> <li id="cite_note-109"><a href="#cite_ref-109">↑</a> Emma Maris (2014), Two-hundred-year drought doomed Indus Valley Civilization, nature </li> <li id="cite_note-110"><a href="#cite_ref-110">↑</a> «Indus Collapse: The End or the Beginning of an Asian Culture?». Science Magazine. 320: 1282-3. 6 June 2008 </li> <li id="cite_note-111"><a href="#cite_ref-111">↑</a> (McIntosh J. The ancient Indus valley: new perspectives. — Santa Barbara: ABC-CLIO, 2008. — P. 398) </li> <li id="cite_note-112"><a href="#cite_ref-112">↑</a> Giosan, L.; et al. (2012). «Fluvial landscapes of the Harappan Civilization». Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 109 (26): E1688-E1694. doi:10.1073/pnas.1112743109. PMC 3387054. PMID 22645375 </li> <li id="cite_note-113"><a href="#cite_ref-113">↑</a> Clift et al., 2011, U-Pb zircon dating evidence for a Pleistocene Sarasvati River and capture of the Yamuna River, Geology, 40, 211—214 (2011). [2] </li> <li id="cite_note-114"><a href="#cite_ref-114">↑</a> Tripathi, Jayant K.; Tripathi, K.; Bock, Barbara; Rajamani, V. & Eisenhauer, A. (25 October 2004). «Is River Ghaggar, Saraswati? Geochemical Constraints» (PDF). Current Science. 87 (8). Archived from the original (PDF) on 25 December 2004 </li> <li id="cite_note-115"><a href="#cite_ref-115">↑</a> Rachel Nuwer (28 May 2012). «An Ancient Civilization, Upended by Climate Change». LiveScience. Retrieved 29 May 2012. </li> <li id="cite_note-116"><a href="#cite_ref-116">↑</a> Charles Choi (29 May 2012). «Huge Ancient Civilization's Collapse Explained». New York Times. Retrieved 18 May 2016 </li> <li id="cite_note-117"><a href="#cite_ref-117">↑</a> Madella, Marco; Fuller, Dorian (2006). «Palaeoecology and the Harappan Civilisation of South Asia: a reconsideration». Quaternary Science Reviews. 25 (11-12): 1283—1301. doi:10.1016/j.quascirev.2005.10.012 </li> <li id="cite_note-118"><a href="#cite_ref-118">↑</a> Thomas H. Maugh II (28 May 2012). «Migration of monsoons created, then killed Harappan civilization». Los Angeles Times. Retrieved 29 May2012. </li> <li id="cite_note-119"><a href="#cite_ref-119">↑</a> Dixit, Yama; Hodell, David A.; Giesche, Alena; Tandon, Sampat K.; Gázquez, Fernando; Saini, Hari S.; Skinner, Luke C.; Mujtaba, Syed A. I.; Pawar, Vikas (2018-03-09). «Intensified summer monsoon and the urbanization of Indus Civilization in northwest India». <a href="/wiki/Scientific_Reports" title="Scientific Reports">Scientific Reports</a>. 8 (1). doi:10.1038/s41598-018-22504-5. ISSN 2045—2322 </li> <li id="cite_note-120"><a href="#cite_ref-120">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://cikavosti.com/v-indiyi-znajshly-slid-vid-udaru-asteroyida-chasiv-padinnya-harapskoyi-czyvilizacziyi/">В Індії знайшли слід від удару астероїда часів падіння Харапської цивілізації. // Автор: Анатолій Шевченко. 29.03.2024</a> </li> <li id="cite_note-121"><a href="#cite_ref-121">↑</a> Warrier, Shrikala. Kamandalu: The Seven Sacred Rivers of Hinduism. Mayur University. p. 125. </li> <li id="cite_note-:8-122">↑ <a href="#cite_ref-:8_122-0">а</a> <a href="#cite_ref-:8_122-1">б</a> «Indus Collapse: The End or the Beginning of an Asian Culture?». Science Magazine. 320: 1282-3. 6 June 2008. </li> <li id="cite_note-:7-123">↑ <a href="#cite_ref-:7_123-0">а</a> <a href="#cite_ref-:7_123-1">б</a> Shaffer, Jim (1993). «Reurbanization: The eastern Punjab and beyond». In Spodek, Howard; Srinivasan, Doris M. Urban Form and Meaning in South Asia: The Shaping of Cities from Prehistoric to Precolonial Times </li> <li id="cite_note-124"><a href="#cite_ref-124">↑</a> Kenoyer J.M. & Heuston K. The ancient South Asian world. ― NY: Oxford University Press, 2005. ― P. 72 </li> <li id="cite_note-125"><a href="#cite_ref-125">↑</a> Harappan Civilisation and Rojdi, by Gregory L. Possehl and M.H. Raval (1989) https://books.google.com/books?id=LtgUAAAAIAAJ&pg=PA19#v=onepage&q&f=false </li> <li id="cite_note-126"><a href="#cite_ref-126">↑</a> White, David Gordon (2003). Kiss of the Yogini. Chicago: University of Chicago Press. p. 28ISBN 0-226-89483-5 </li> <li id="cite_note-127"><a href="#cite_ref-127">↑</a> Mode, H. (1944). Indische Frühkulturen und ihre Beziehungen zum Westen. Basel. </li> <li id="cite_note-128"><a href="#cite_ref-128">↑</a> John Haywood, The Penguin Historical Atlas of Ancient Civilizations, Penguin Books, London, ç2005, p.76 </li> <li id="cite_note-129"><a href="#cite_ref-129">↑</a> Iran Almanac and Book of Facts. Echo Institute. p. 59. <q>city of Shahr-e-Sukhteh near the Afghanistan border, an area which has been aptly […] point on the trade routes between the Indus Valley, the Persian Gulf and Mesopotamia</q> </li> <li id="cite_note-130"><a href="#cite_ref-130">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180620231919/https://books.google.ru/books?id=JTvRCwAAQBAJ&pg=PA49&dq=Shahr-i-Sokhta+indus+valley&hl=en&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=Shahr-i-Sokhta%20indus%20valley&f=false">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.ru/books?id=JTvRCwAAQBAJ&pg=PA49&dq=Shahr-i-Sokhta+indus+valley&hl=en&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=Shahr-i-Sokhta%20indus%20valley&f=false">оригіналу</a> за 20 червня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-131"><a href="#cite_ref-131">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180620232002/https://books.google.ru/books?id=8l9X_3rHFdEC&pg=PA246&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.ru/books?id=8l9X_3rHFdEC&pg=PA246&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false">оригіналу</a> за 20 червня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-132"><a href="#cite_ref-132">↑</a> Witzel, Michael (1999). «Substrate Languages in Old Indo-Aryan (Ṛgvedic, Middle and Late Vedic)»(PDF). Electronic Journal of Vedic Studies. 5 (1). Archived from the original on 5 March 2016. </li> <li id="cite_note-133"><a href="#cite_ref-133">↑</a> Witzel, Michael (February 2000). «The Languages of Harappa» (PDF). Electronic Journal of Vedic Studies </li> <li id="cite_note-134"><a href="#cite_ref-134">↑</a> Индуизм. Джайнизм. Сикхизм: словарь. / Под общ. ред. Альбедиль М. Ф. и Дубянского А. М. — М.: Республика, 1996. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/5250025579" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 5-250-02557-9</a> </li> <li id="cite_note-135"><a href="#cite_ref-135">↑</a> Peter Underhill et al. (2009) <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.box.net/shared/tb3rk90mbm">Separating the post-Glacial coancestry of European and Asian Y chromosomes within haplogroup R1a</a> // European Journal of Human Genetics, doi: doi:10.1038/ejhg.2009.194 </li> </ol></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Посилання">Посилання</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=33" title="Редагувати розділ: Посилання" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&section=33" title="Редагувати вихідний код розділу: Посилання">ред. код</a>]</div> <ul><li><a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4" title="Викисклад"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/12px-Commons-logo.svg.png" decoding="async" width="12" height="16" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/18px-Commons-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/24px-Commons-logo.svg.png 2x" data-file-width="1024" data-file-height="1376" /></a> На <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Вікісховище">Вікісховищі</a> є медіафайли по темі <a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Indus_Valley_Civilization" class="extiw" title="c:Category:Indus Valley Civilization">Індська цивілізація</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000015/st002.shtml">Хараппська цивілізація</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180915155006/http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000015/st002.shtml">Архівовано</a> 15 вересня 2018 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</li> <li>Мортімер Уілер. <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.admw.ru/books/Drevniy-Indostan--Ranneindiyskaya-tsivilizatsiya/">Стародавній Індостан. Ранньоіндійська цивілізація</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180915155233/http://www.admw.ru/books/Drevniy-Indostan--Ranneindiyskaya-tsivilizatsiya/">Архівовано</a> 15 вересня 2018 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.indohistory.com/indus_valley_civilization.html">Indus Valley Civilization</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180929214515/http://indohistory.com/indus_valley_civilization.html">Архівовано</a> 29 вересня 2018 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] // Indohistory.com</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.harappa.com">Harappa and Indus Valley Civilization</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20090802120321/http://www.harappa.com/">Архівовано</a> 2 серпня 2009 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] // Harapp.acom</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20051125125109/http://pubweb.cc.u-tokai.ac.jp/indus/english/index.html">An invitation to the Indus Civilization (Tokyo Metropolitan Museum)</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.archaeologyonline.net/artifacts/harappa-mohenjodaro.html">The Civilization Harappan</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20191213184422/https://www.archaeologyonline.net/artifacts/harappa-mohenjodaro.html">Архівовано</a> 13 грудня 2019 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110629091226/http://www.upenn.edu/researchatpenn/article.php?674&soc">Cache Seal of Impressions Discovered in Western India</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://bibliosof.org/map/11/1/Harapp_Ind">Карта Хараппської цивілізації в ГІС-форматі за матеріалами Дж. Хейвуда і Е. Маккея</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180915192240/http://bibliosof.org/map/11/1/Harapp_Ind">Архівовано</a> 15 вересня 2018 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</li></ul></div><noscript><img src="https://login.wikimedia.org/wiki/Special:CentralAutoLogin/start?type=1x1" alt="" width="1" height="1" style="border: none; position: absolute;"></noscript> <div class="printfooter" data-nosnippet="">Отримано з <a dir="ltr" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Індська_цивілізація&oldid=43120916">https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Індська_цивілізація&oldid=43120916</a></div></div> <div id="catlinks" class="catlinks" data-mw="interface"><div id="mw-normal-catlinks" class="mw-normal-catlinks"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Спеціальна:Категорії">Категорії</a>: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Категорія:Археологічні культури">Археологічні культури</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Категорія:Археологія Індії">Археологія Індії</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83" title="Категорія:Археологія Пакистану">Археологія Пакистану</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Категорія:Індська цивілізація">Індська цивілізація</a></li></ul></div><div id="mw-hidden-catlinks" class="mw-hidden-catlinks mw-hidden-cats-hidden">Приховані категорії: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_JsonConfig" title="Категорія:Сторінки з використанням розширення JsonConfig">Сторінки з використанням розширення JsonConfig</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Webarchive:%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_Wayback_Machine" title="Категорія:Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine">Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_ISBN" title="Категорія:Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN">Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B7_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B7_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85" title="Категорія:Статті з джерелами з Вікіданих">Статті з джерелами з Вікіданих</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:P373:%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F" title="Категорія:Вікіпедія:P373:використовується">Вікіпедія:P373:використовується</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96:P625:%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="Категорія:Вікідані:P625:присутня">Вікідані:P625:присутня</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BC%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D0%B8" title="Категорія:Сторінки з мапами">Сторінки з мапами</a></li></ul></div></div> </div> </div> <div id="mw-navigation"> <h2>Навігаційне меню</h2> <div id="mw-head"> <nav id="p-personal" class="mw-portlet mw-portlet-personal vector-user-menu-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-personal-label" > <h3 id="p-personal-label" class="vector-menu-heading " > Особисті інструменти </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-anonuserpage" class="mw-list-item">Ви не увійшли до системи</li><li id="pt-anontalk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Обговорення редагувань з цієї IP-адреси [n]" accesskey="n">Обговорення</a></li><li id="pt-anoncontribs" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA" title="Список редагувань, зроблених з цієї IP-адреси [y]" accesskey="y">Внесок</a></li><li id="pt-createaccount" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково">Створити обліковий запис</a></li><li id="pt-login" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o">Увійти</a></li> </ul> </div> </nav> <div id="left-navigation"> <nav id="p-namespaces" class="mw-portlet mw-portlet-namespaces vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-namespaces-label" > <h3 id="p-namespaces-label" class="vector-menu-heading " > Простори назв </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-nstab-main" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Вміст статті [c]" accesskey="c">Стаття</a></li><li id="ca-talk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" rel="discussion" title="Обговорення сторінки [t]" accesskey="t">Обговорення</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-variants" class="mw-portlet mw-portlet-variants emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-variants-label" > <input type="checkbox" id="p-variants-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-variants" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-variants-label" > <label id="p-variants-label" class="vector-menu-heading " > українська </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> </div> <div id="right-navigation"> <nav id="p-views" class="mw-portlet mw-portlet-views vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-views-label" > <h3 id="p-views-label" class="vector-menu-heading " > Перегляди </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-view" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F">Читати</a></li><li id="ca-ve-edit" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v">Редагувати</a></li><li id="ca-edit" class="collapsible mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e">Редагувати код</a></li><li id="ca-history" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=history" title="Журнал змін сторінки [h]" accesskey="h">Переглянути історію</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-cactions" class="mw-portlet mw-portlet-cactions emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-cactions-label" title="Більше опцій" > <input type="checkbox" id="p-cactions-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-cactions" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-cactions-label" > <label id="p-cactions-label" class="vector-menu-heading " > Більше </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> <div id="p-search" role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box-auto-expand-width vector-search-box"> <h3 >Пошук</h3> <form action="/w/index.php" id="searchform" class="vector-search-box-form"> <div id="simpleSearch" class="vector-search-box-inner" data-search-loc="header-navigation"> <input class="vector-search-box-input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії" aria-label="Пошук у Вікіпедії" autocapitalize="sentences" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f" id="searchInput" > <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> <input id="mw-searchButton" class="searchButton mw-fallbackSearchButton" type="submit" name="fulltext" title="Знайти сторінки, що містять зазначений текст" value="Знайти"> <input id="searchButton" class="searchButton" type="submit" name="go" title="Перейти до сторінки, що має точно таку назву (якщо вона існує)" value="Перейти"> </div> </form> </div> </div> </div> <div id="mw-panel" class="vector-legacy-sidebar"> <div id="p-logo" role="banner"> <a class="mw-wiki-logo" href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку"></a> </div> <nav id="p-navigation" class="mw-portlet mw-portlet-navigation vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-navigation-label" > <h3 id="p-navigation-label" class="vector-menu-heading " > Навігація </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-mainpage-description" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку [z]" accesskey="z">Головна сторінка</a></li><li id="n-currentevents" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Список поточних подій">Поточні події</a></li><li id="n-recentchanges" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список останніх змін у цій вікі [r]" accesskey="r">Нові редагування</a></li><li id="n-newpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8">Нові сторінки</a></li><li id="n-randompage" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Переглянути випадкову сторінку [x]" accesskey="x">Випадкова стаття</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-Участь" class="mw-portlet mw-portlet-Участь vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-Участь-label" > <h3 id="p-Участь-label" class="vector-menu-heading " > Участь </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-portal" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Про проєкт, про те, що Ви можете зробити, і що де шукати">Портал спільноти</a></li><li id="n-tavern" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0" title="Місце для обговорення більшості питань">Кнайпа</a></li><li id="n-help" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Довідка з проєкту">Довідка</a></li><li id="n-sitesupport" class="mw-list-item"><a href="//donate.wikimedia.org/wiki/Special:FundraiserRedirector?utm_source=donate&utm_medium=sidebar&utm_campaign=C13_uk.wikipedia.org&uselang=uk" title="Підтримайте проєкт">Пожертвувати</a></li><li id="n-Сторінка-для-медіа" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0">Сторінка для медіа</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-tb" class="mw-portlet mw-portlet-tb vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-tb-label" > <h3 id="p-tb-label" class="vector-menu-heading " > Інструменти </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-whatlinkshere" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B8/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Перелік усіх сторінок, які посилаються на цю сторінку [j]" accesskey="j">Посилання сюди</a></li><li id="t-recentchangeslinked" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" rel="nofollow" title="Останні зміни на сторінках, на які посилається ця сторінка [k]" accesskey="k">Пов'язані редагування</a></li><li id="t-specialpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Перелік спеціальних сторінок [q]" accesskey="q">Спеціальні сторінки</a></li><li id="t-permalink" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&oldid=43120916" title="Постійне посилання на цю версію цієї сторінки">Постійне посилання</a></li><li id="t-info" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=info" title="Додаткові відомості про цю сторінку">Інформація про сторінку</a></li><li id="t-cite" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&page=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&id=43120916&wpFormIdentifier=titleform" title="Інформація про те, як цитувати цю сторінку">Цитувати сторінку</a></li><li id="t-urlshortener" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:UrlShortener&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2586%25D0%25BD%25D0%25B4%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25B0_%25D1%2586%25D0%25B8%25D0%25B2%25D1%2596%25D0%25BB%25D1%2596%25D0%25B7%25D0%25B0%25D1%2586%25D1%2596%25D1%258F">Отримати вкорочену URL-адресу</a></li><li id="t-urlshortener-qrcode" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:QrCode&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2586%25D0%25BD%25D0%25B4%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25B0_%25D1%2586%25D0%25B8%25D0%25B2%25D1%2596%25D0%25BB%25D1%2596%25D0%25B7%25D0%25B0%25D1%2586%25D1%2596%25D1%258F">Завантажити QR-код</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-coll-print_export" class="mw-portlet mw-portlet-coll-print_export vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-coll-print_export-label" > <h3 id="p-coll-print_export-label" class="vector-menu-heading " > Друк/експорт </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="coll-create_a_book" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&bookcmd=book_creator&referer=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F">Створити книгу</a></li><li id="coll-download-as-rl" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:DownloadAsPdf&page=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=show-download-screen">Завантажити як PDF</a></li><li id="t-print" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&printable=yes" title="Версія цієї сторінки для друку [p]" accesskey="p">Версія до друку</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-wikibase-otherprojects" class="mw-portlet mw-portlet-wikibase-otherprojects vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-wikibase-otherprojects-label" > <h3 id="p-wikibase-otherprojects-label" class="vector-menu-heading " > В інших проєктах </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-commons mw-list-item"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Indus_Valley_Civilisation" hreflang="en">Вікісховище</a></li><li id="t-wikibase" class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibase-dataitem mw-list-item"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q42534" title="Посилання на пов’язаний елемент сховища даних [g]" accesskey="g">Елемент Вікіданих</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-lang" class="mw-portlet mw-portlet-lang vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-lang-label" > <h3 id="p-lang-label" class="vector-menu-heading " > Іншими мовами </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="interlanguage-link interwiki-af badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://af.wikipedia.org/wiki/Indusvalleibeskawing" title="Indusvalleibeskawing — африкаанс" lang="af" hreflang="af" data-title="Indusvalleibeskawing" data-language-autonym="Afrikaans" data-language-local-name="африкаанс" class="interlanguage-link-target">Afrikaans</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-anp mw-list-item"><a href="https://anp.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%A7%E0%A5%81_%E0%A4%98%E0%A4%BE%E0%A4%9F%E0%A5%80_%E0%A4%B8%E0%A4%AD%E0%A5%8D%E0%A4%AF%E0%A4%A4%E0%A4%BE" title="सिन्धु घाटी सभ्यता — ангіка" lang="anp" hreflang="anp" data-title="सिन्धु घाटी सभ्यता" data-language-autonym="अंगिका" data-language-local-name="ангіка" class="interlanguage-link-target">अंगिका</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ar mw-list-item"><a href="https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%AD%D8%B6%D8%A7%D8%B1%D8%A9_%D9%88%D8%A7%D8%AF%D9%8A_%D8%A7%D9%84%D8%B3%D9%86%D8%AF" title="حضارة وادي السند — арабська" lang="ar" hreflang="ar" data-title="حضارة وادي السند" data-language-autonym="العربية" data-language-local-name="арабська" class="interlanguage-link-target">العربية</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-as mw-list-item"><a href="https://as.wikipedia.org/wiki/%E0%A6%B8%E0%A6%BF%E0%A6%A8%E0%A7%8D%E0%A6%A7%E0%A7%81_%E0%A6%B8%E0%A6%AD%E0%A7%8D%E0%A6%AF%E0%A6%A4%E0%A6%BE" title="সিন্ধু সভ্যতা — асамська" lang="as" hreflang="as" data-title="সিন্ধু সভ্যতা" data-language-autonym="অসমীয়া" data-language-local-name="асамська" class="interlanguage-link-target">অসমীয়া</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ast mw-list-item"><a href="https://ast.wikipedia.org/wiki/Cultura_del_valle_del_Indo" title="Cultura del valle del Indo — астурійська" lang="ast" hreflang="ast" data-title="Cultura del valle del Indo" data-language-autonym="Asturianu" data-language-local-name="астурійська" class="interlanguage-link-target">Asturianu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-az mw-list-item"><a href="https://az.wikipedia.org/wiki/Hind_vadisi_m%C9%99d%C9%99niyy%C9%99ti" title="Hind vadisi mədəniyyəti — азербайджанська" lang="az" hreflang="az" data-title="Hind vadisi mədəniyyəti" data-language-autonym="Azərbaycanca" data-language-local-name="азербайджанська" class="interlanguage-link-target">Azərbaycanca</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ba mw-list-item"><a href="https://ba.wikipedia.org/wiki/%D2%BA%D0%B8%D0%BD%D0%B4_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F%D2%BB%D1%8B" title="Һинд цивилизацияһы — башкирська" lang="ba" hreflang="ba" data-title="Һинд цивилизацияһы" data-language-autonym="Башҡортса" data-language-local-name="башкирська" class="interlanguage-link-target">Башҡортса</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bar badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://bar.wikipedia.org/wiki/Indus_Kuitua" title="Indus Kuitua — баеріш" lang="bar" hreflang="bar" data-title="Indus Kuitua" data-language-autonym="Boarisch" data-language-local-name="баеріш" class="interlanguage-link-target">Boarisch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bcl mw-list-item"><a href="https://bcl.wikipedia.org/wiki/Sibilisasyon_kan_Kababan_kan_Indo" title="Sibilisasyon kan Kababan kan Indo — Central Bikol" lang="bcl" hreflang="bcl" data-title="Sibilisasyon kan Kababan kan Indo" data-language-autonym="Bikol Central" data-language-local-name="Central Bikol" class="interlanguage-link-target">Bikol Central</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be mw-list-item"><a href="https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%86%D1%8B%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%8B%D1%8F" title="Індская цывілізацыя — білоруська" lang="be" hreflang="be" data-title="Індская цывілізацыя" data-language-autonym="Беларуская" data-language-local-name="білоруська" class="interlanguage-link-target">Беларуская</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bg mw-list-item"><a href="https://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F" title="Индска цивилизация — болгарська" lang="bg" hreflang="bg" data-title="Индска цивилизация" data-language-autonym="Български" data-language-local-name="болгарська" class="interlanguage-link-target">Български</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bh mw-list-item"><a href="https://bh.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%82%E0%A4%A7%E0%A5%81_%E0%A4%98%E0%A4%BE%E0%A4%9F%E0%A5%80_%E0%A4%B8%E0%A4%AD%E0%A5%8D%E0%A4%AF%E0%A4%A4%E0%A4%BE" title="सिंधु घाटी सभ्यता — Bhojpuri" lang="bh" hreflang="bh" data-title="सिंधु घाटी सभ्यता" data-language-autonym="भोजपुरी" data-language-local-name="Bhojpuri" class="interlanguage-link-target">भोजपुरी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bn mw-list-item"><a href="https://bn.wikipedia.org/wiki/%E0%A6%B8%E0%A6%BF%E0%A6%A8%E0%A7%8D%E0%A6%A7%E0%A7%81_%E0%A6%B8%E0%A6%AD%E0%A7%8D%E0%A6%AF%E0%A6%A4%E0%A6%BE" title="সিন্ধু সভ্যতা — бенгальська" lang="bn" hreflang="bn" data-title="সিন্ধু সভ্যতা" data-language-autonym="বাংলা" data-language-local-name="бенгальська" class="interlanguage-link-target">বাংলা</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bs mw-list-item"><a href="https://bs.wikipedia.org/wiki/Civilizacija_doline_Inda" title="Civilizacija doline Inda — боснійська" lang="bs" hreflang="bs" data-title="Civilizacija doline Inda" data-language-autonym="Bosanski" data-language-local-name="боснійська" class="interlanguage-link-target">Bosanski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ca mw-list-item"><a href="https://ca.wikipedia.org/wiki/Civilitzaci%C3%B3_de_la_vall_de_l%27Indus" title="Civilització de la vall de l'Indus — каталонська" lang="ca" hreflang="ca" data-title="Civilització de la vall de l'Indus" data-language-autonym="Català" data-language-local-name="каталонська" class="interlanguage-link-target">Català</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ckb mw-list-item"><a href="https://ckb.wikipedia.org/wiki/%D8%B4%D8%A7%D8%B1%D8%B3%D8%AA%D8%A7%D9%86%DB%8C%DB%95%D8%AA%DB%8C_%D8%AF%DB%86%DA%B5%DB%8C_%D8%A6%DB%8C%D9%86%D8%AF%D9%88%D8%B3" title="شارستانیەتی دۆڵی ئیندوس — центральнокурдська" lang="ckb" hreflang="ckb" data-title="شارستانیەتی دۆڵی ئیندوس" data-language-autonym="کوردی" data-language-local-name="центральнокурдська" class="interlanguage-link-target">کوردی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cs badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://cs.wikipedia.org/wiki/Harappsk%C3%A1_kultura" title="Harappská kultura — чеська" lang="cs" hreflang="cs" data-title="Harappská kultura" data-language-autonym="Čeština" data-language-local-name="чеська" class="interlanguage-link-target">Čeština</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cy mw-list-item"><a href="https://cy.wikipedia.org/wiki/Gwareiddiad_Dyffryn_Indus" title="Gwareiddiad Dyffryn Indus — валлійська" lang="cy" hreflang="cy" data-title="Gwareiddiad Dyffryn Indus" data-language-autonym="Cymraeg" data-language-local-name="валлійська" class="interlanguage-link-target">Cymraeg</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-da badge-Q17559452 badge-recommendedarticle mw-list-item" title="рекомендована стаття"><a href="https://da.wikipedia.org/wiki/Induskulturen" title="Induskulturen — данська" lang="da" hreflang="da" data-title="Induskulturen" data-language-autonym="Dansk" data-language-local-name="данська" class="interlanguage-link-target">Dansk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-de badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Indus-Kultur" title="Indus-Kultur — німецька" lang="de" hreflang="de" data-title="Indus-Kultur" data-language-autonym="Deutsch" data-language-local-name="німецька" class="interlanguage-link-target">Deutsch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-dv mw-list-item"><a href="https://dv.wikipedia.org/wiki/%DE%90%DE%A8%DE%82%DE%B0%DE%8B%DE%AA_%DE%88%DE%A7%DE%8B%DE%A9_%DE%83%DE%A6%DE%81%DE%B0%DE%88%DE%AC%DE%80%DE%A8%DE%86%DE%A6%DE%82%DE%B0" title="ސިންދު ވާދީ ރަށްވެހިކަން — дивехі" lang="dv" hreflang="dv" data-title="ސިންދު ވާދީ ރަށްވެހިކަން" data-language-autonym="ދިވެހިބަސް" data-language-local-name="дивехі" class="interlanguage-link-target">ދިވެހިބަސް</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-el mw-list-item"><a href="https://el.wikipedia.org/wiki/%CE%A0%CE%BF%CE%BB%CE%B9%CF%84%CE%B9%CF%83%CE%BC%CF%8C%CF%82_%CF%84%CE%B7%CF%82_%CE%BA%CE%BF%CE%B9%CE%BB%CE%AC%CE%B4%CE%B1%CF%82_%CF%84%CE%BF%CF%85_%CE%99%CE%BD%CE%B4%CE%BF%CF%8D" title="Πολιτισμός της κοιλάδας του Ινδού — грецька" lang="el" hreflang="el" data-title="Πολιτισμός της κοιλάδας του Ινδού" data-language-autonym="Ελληνικά" data-language-local-name="грецька" class="interlanguage-link-target">Ελληνικά</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-en mw-list-item"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Indus_Valley_Civilisation" title="Indus Valley Civilisation — англійська" lang="en" hreflang="en" data-title="Indus Valley Civilisation" data-language-autonym="English" data-language-local-name="англійська" class="interlanguage-link-target">English</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eo mw-list-item"><a href="https://eo.wikipedia.org/wiki/Induso-civilizo" title="Induso-civilizo — есперанто" lang="eo" hreflang="eo" data-title="Induso-civilizo" data-language-autonym="Esperanto" data-language-local-name="есперанто" class="interlanguage-link-target">Esperanto</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-es mw-list-item"><a href="https://es.wikipedia.org/wiki/Civilizaci%C3%B3n_del_valle_del_Indo" title="Civilización del valle del Indo — іспанська" lang="es" hreflang="es" data-title="Civilización del valle del Indo" data-language-autonym="Español" data-language-local-name="іспанська" class="interlanguage-link-target">Español</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-et mw-list-item"><a href="https://et.wikipedia.org/wiki/Induse_kultuur" title="Induse kultuur — естонська" lang="et" hreflang="et" data-title="Induse kultuur" data-language-autonym="Eesti" data-language-local-name="естонська" class="interlanguage-link-target">Eesti</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eu mw-list-item"><a href="https://eu.wikipedia.org/wiki/Indus_haraneko_zibilizazioa" title="Indus haraneko zibilizazioa — баскська" lang="eu" hreflang="eu" data-title="Indus haraneko zibilizazioa" data-language-autonym="Euskara" data-language-local-name="баскська" class="interlanguage-link-target">Euskara</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ext mw-list-item"><a href="https://ext.wikipedia.org/wiki/Coltura_el_Valli_el_Indu" title="Coltura el Valli el Indu — Extremaduran" lang="ext" hreflang="ext" data-title="Coltura el Valli el Indu" data-language-autonym="Estremeñu" data-language-local-name="Extremaduran" class="interlanguage-link-target">Estremeñu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fa mw-list-item"><a href="https://fa.wikipedia.org/wiki/%D8%AA%D9%85%D8%AF%D9%86_%D8%AF%D8%B1%D9%87_%D8%B3%D9%86%D8%AF" title="تمدن دره سند — перська" lang="fa" hreflang="fa" data-title="تمدن دره سند" data-language-autonym="فارسی" data-language-local-name="перська" class="interlanguage-link-target">فارسی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fi mw-list-item"><a href="https://fi.wikipedia.org/wiki/Indus-kulttuuri" title="Indus-kulttuuri — фінська" lang="fi" hreflang="fi" data-title="Indus-kulttuuri" data-language-autonym="Suomi" data-language-local-name="фінська" class="interlanguage-link-target">Suomi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fiu-vro mw-list-item"><a href="https://fiu-vro.wikipedia.org/wiki/Indus%C3%B5_oro_tsivilisats%27uun" title="Indusõ oro tsivilisats'uun — Võro" lang="vro" hreflang="vro" data-title="Indusõ oro tsivilisats'uun" data-language-autonym="Võro" data-language-local-name="Võro" class="interlanguage-link-target">Võro</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fr mw-list-item"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Civilisation_de_la_vall%C3%A9e_de_l%27Indus" title="Civilisation de la vallée de l'Indus — французька" lang="fr" hreflang="fr" data-title="Civilisation de la vallée de l'Indus" data-language-autonym="Français" data-language-local-name="французька" class="interlanguage-link-target">Français</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fy mw-list-item"><a href="https://fy.wikipedia.org/wiki/Yndusbeskaving" title="Yndusbeskaving — західнофризька" lang="fy" hreflang="fy" data-title="Yndusbeskaving" data-language-autonym="Frysk" data-language-local-name="західнофризька" class="interlanguage-link-target">Frysk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gan mw-list-item"><a href="https://gan.wikipedia.org/wiki/%E5%8F%A4%E5%8D%B0%E5%BA%A6" title="古印度 — ґань" lang="gan" hreflang="gan" data-title="古印度" data-language-autonym="贛語" data-language-local-name="ґань" class="interlanguage-link-target">贛語</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gcr mw-list-item"><a href="https://gcr.wikipedia.org/wiki/Sivilizasyon_di_val%C3%A9_di_Indus" title="Sivilizasyon di valé di Indus — Guianan Creole" lang="gcr" hreflang="gcr" data-title="Sivilizasyon di valé di Indus" data-language-autonym="Kriyòl gwiyannen" data-language-local-name="Guianan Creole" class="interlanguage-link-target">Kriyòl gwiyannen</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gl mw-list-item"><a href="https://gl.wikipedia.org/wiki/Civilizaci%C3%B3n_do_val_do_Indo" title="Civilización do val do Indo — галісійська" lang="gl" hreflang="gl" data-title="Civilización do val do Indo" data-language-autonym="Galego" data-language-local-name="галісійська" class="interlanguage-link-target">Galego</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gn mw-list-item"><a href="https://gn.wikipedia.org/wiki/%C3%8Dndo_avano%27%C3%B5" title="Índo avano'õ — гуарані" lang="gn" hreflang="gn" data-title="Índo avano'õ" data-language-autonym="Avañe'ẽ" data-language-local-name="гуарані" class="interlanguage-link-target">Avañe'ẽ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gu mw-list-item"><a href="https://gu.wikipedia.org/wiki/%E0%AA%B8%E0%AA%BF%E0%AA%82%E0%AA%A7%E0%AB%81_%E0%AA%96%E0%AB%80%E0%AA%A3%E0%AA%A8%E0%AB%80_%E0%AA%B8%E0%AA%82%E0%AA%B8%E0%AB%8D%E0%AA%95%E0%AB%83%E0%AA%A4%E0%AA%BF" title="સિંધુ ખીણની સંસ્કૃતિ — гуджараті" lang="gu" hreflang="gu" data-title="સિંધુ ખીણની સંસ્કૃતિ" data-language-autonym="ગુજરાતી" data-language-local-name="гуджараті" class="interlanguage-link-target">ગુજરાતી</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ha mw-list-item"><a href="https://ha.wikipedia.org/wiki/Wayewar_Kwarin_Indus" title="Wayewar Kwarin Indus — хауса" lang="ha" hreflang="ha" data-title="Wayewar Kwarin Indus" data-language-autonym="Hausa" data-language-local-name="хауса" class="interlanguage-link-target">Hausa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-he mw-list-item"><a href="https://he.wikipedia.org/wiki/%D7%AA%D7%A8%D7%91%D7%95%D7%AA_%D7%A2%D7%9E%D7%A7_%D7%94%D7%90%D7%99%D7%A0%D7%93%D7%95%D7%A1" title="תרבות עמק האינדוס — іврит" lang="he" hreflang="he" data-title="תרבות עמק האינדוס" data-language-autonym="עברית" data-language-local-name="іврит" class="interlanguage-link-target">עברית</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hi mw-list-item"><a href="https://hi.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%82%E0%A4%A7%E0%A5%81_%E0%A4%98%E0%A4%BE%E0%A4%9F%E0%A5%80_%E0%A4%B8%E0%A4%AD%E0%A5%8D%E0%A4%AF%E0%A4%A4%E0%A4%BE" title="सिंधु घाटी सभ्यता — гінді" lang="hi" hreflang="hi" data-title="सिंधु घाटी सभ्यता" data-language-autonym="हिन्दी" data-language-local-name="гінді" class="interlanguage-link-target">हिन्दी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hif mw-list-item"><a href="https://hif.wikipedia.org/wiki/Indus_Valley_Civilization" title="Indus Valley Civilization — Fiji Hindi" lang="hif" hreflang="hif" data-title="Indus Valley Civilization" data-language-autonym="Fiji Hindi" data-language-local-name="Fiji Hindi" class="interlanguage-link-target">Fiji Hindi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hr mw-list-item"><a href="https://hr.wikipedia.org/wiki/Civilizacija_doline_Inda" title="Civilizacija doline Inda — хорватська" lang="hr" hreflang="hr" data-title="Civilizacija doline Inda" data-language-autonym="Hrvatski" data-language-local-name="хорватська" class="interlanguage-link-target">Hrvatski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hu mw-list-item"><a href="https://hu.wikipedia.org/wiki/Indus-v%C3%B6lgyi_civiliz%C3%A1ci%C3%B3" title="Indus-völgyi civilizáció — угорська" lang="hu" hreflang="hu" data-title="Indus-völgyi civilizáció" data-language-autonym="Magyar" data-language-local-name="угорська" class="interlanguage-link-target">Magyar</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hy mw-list-item"><a href="https://hy.wikipedia.org/wiki/%D5%80%D5%A1%D6%80%D5%A1%D5%BA%D5%BA%D5%A1%D5%B5%D5%AB_%D6%84%D5%A1%D5%B2%D5%A1%D6%84%D5%A1%D5%AF%D6%80%D5%A9%D5%B8%D6%82%D5%A9%D5%B5%D5%B8%D6%82%D5%B6" title="Հարապպայի քաղաքակրթություն — вірменська" lang="hy" hreflang="hy" data-title="Հարապպայի քաղաքակրթություն" data-language-autonym="Հայերեն" data-language-local-name="вірменська" class="interlanguage-link-target">Հայերեն</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hyw mw-list-item"><a href="https://hyw.wikipedia.org/wiki/%D4%BB%D5%B6%D5%BF%D5%B8%D6%82%D5%BD_%D5%B0%D5%B8%D5%BE%D5%AB%D5%BF%D5%AB%D5%B6_%D6%84%D5%A1%D5%B2%D5%A1%D6%84%D5%A1%D5%AF%D6%80%D5%A9%D5%B8%D6%82%D5%A9%D5%AB%D6%82%D5%B6%D5%A8" title="Ինտուս հովիտին քաղաքակրթութիւնը — Western Armenian" lang="hyw" hreflang="hyw" data-title="Ինտուս հովիտին քաղաքակրթութիւնը" data-language-autonym="Արեւմտահայերէն" data-language-local-name="Western Armenian" class="interlanguage-link-target">Արեւմտահայերէն</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-id mw-list-item"><a href="https://id.wikipedia.org/wiki/Peradaban_Lembah_Indus" title="Peradaban Lembah Indus — індонезійська" lang="id" hreflang="id" data-title="Peradaban Lembah Indus" data-language-autonym="Bahasa Indonesia" data-language-local-name="індонезійська" class="interlanguage-link-target">Bahasa Indonesia</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-is mw-list-item"><a href="https://is.wikipedia.org/wiki/Indusdalsmenningin" title="Indusdalsmenningin — ісландська" lang="is" hreflang="is" data-title="Indusdalsmenningin" data-language-autonym="Íslenska" data-language-local-name="ісландська" class="interlanguage-link-target">Íslenska</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-it mw-list-item"><a href="https://it.wikipedia.org/wiki/Civilt%C3%A0_della_valle_dell%27Indo" title="Civiltà della valle dell'Indo — італійська" lang="it" hreflang="it" data-title="Civiltà della valle dell'Indo" data-language-autonym="Italiano" data-language-local-name="італійська" class="interlanguage-link-target">Italiano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ja mw-list-item"><a href="https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%82%A4%E3%83%B3%E3%83%80%E3%82%B9%E6%96%87%E6%98%8E" title="インダス文明 — японська" lang="ja" hreflang="ja" data-title="インダス文明" data-language-autonym="日本語" data-language-local-name="японська" class="interlanguage-link-target">日本語</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jam mw-list-item"><a href="https://jam.wikipedia.org/wiki/Indus_Vali_Sivilizieshan" title="Indus Vali Sivilizieshan — Jamaican Creole English" lang="jam" hreflang="jam" data-title="Indus Vali Sivilizieshan" data-language-autonym="Patois" data-language-local-name="Jamaican Creole English" class="interlanguage-link-target">Patois</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jv mw-list-item"><a href="https://jv.wikipedia.org/wiki/Kabudayan_Lembah_Kali_Indhus" title="Kabudayan Lembah Kali Indhus — яванська" lang="jv" hreflang="jv" data-title="Kabudayan Lembah Kali Indhus" data-language-autonym="Jawa" data-language-local-name="яванська" class="interlanguage-link-target">Jawa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ka mw-list-item"><a href="https://ka.wikipedia.org/wiki/%E1%83%98%E1%83%9C%E1%83%93%E1%83%98%E1%83%A1_%E1%83%AA%E1%83%98%E1%83%95%E1%83%98%E1%83%9A%E1%83%98%E1%83%96%E1%83%90%E1%83%AA%E1%83%98%E1%83%90" title="ინდის ცივილიზაცია — грузинська" lang="ka" hreflang="ka" data-title="ინდის ცივილიზაცია" data-language-autonym="ქართული" data-language-local-name="грузинська" class="interlanguage-link-target">ქართული</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kk mw-list-item"><a href="https://kk.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D0%B4_%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D1%8B%D0%BD%D1%8B%D2%A3_%D3%A9%D1%80%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5%D1%82%D1%96" title="Инд алабының өркениеті — казахська" lang="kk" hreflang="kk" data-title="Инд алабының өркениеті" data-language-autonym="Қазақша" data-language-local-name="казахська" class="interlanguage-link-target">Қазақша</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kn mw-list-item"><a href="https://kn.wikipedia.org/wiki/%E0%B2%B8%E0%B2%BF%E0%B2%82%E0%B2%A7%E0%B3%82%E0%B2%A4%E0%B2%9F%E0%B2%A6_%E0%B2%A8%E0%B2%BE%E0%B2%97%E0%B2%B0%E0%B3%80%E0%B2%95%E0%B2%A4%E0%B3%86" title="ಸಿಂಧೂತಟದ ನಾಗರೀಕತೆ — каннада" lang="kn" hreflang="kn" data-title="ಸಿಂಧೂತಟದ ನಾಗರೀಕತೆ" data-language-autonym="ಕನ್ನಡ" data-language-local-name="каннада" class="interlanguage-link-target">ಕನ್ನಡ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ko mw-list-item"><a href="https://ko.wikipedia.org/wiki/%EC%9D%B8%EB%8D%94%EC%8A%A4_%EB%AC%B8%EB%AA%85" title="인더스 문명 — корейська" lang="ko" hreflang="ko" data-title="인더스 문명" data-language-autonym="한국어" data-language-local-name="корейська" class="interlanguage-link-target">한국어</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-la mw-list-item"><a href="https://la.wikipedia.org/wiki/Cultus_humanus_Vallis_Indi" title="Cultus humanus Vallis Indi — латинська" lang="la" hreflang="la" data-title="Cultus humanus Vallis Indi" data-language-autonym="Latina" data-language-local-name="латинська" class="interlanguage-link-target">Latina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lfn mw-list-item"><a href="https://lfn.wikipedia.org/wiki/Sivilia_de_la_Vale_de_Indo" title="Sivilia de la Vale de Indo — Lingua Franca Nova" lang="lfn" hreflang="lfn" data-title="Sivilia de la Vale de Indo" data-language-autonym="Lingua Franca Nova" data-language-local-name="Lingua Franca Nova" class="interlanguage-link-target">Lingua Franca Nova</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lld mw-list-item"><a href="https://lld.wikipedia.org/wiki/Val_dl_Indus" title="Val dl Indus — Ladin" lang="lld" hreflang="lld" data-title="Val dl Indus" data-language-autonym="Ladin" data-language-local-name="Ladin" class="interlanguage-link-target">Ladin</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lt mw-list-item"><a href="https://lt.wikipedia.org/wiki/Indo_sl%C4%97nio_civilizacija" title="Indo slėnio civilizacija — литовська" lang="lt" hreflang="lt" data-title="Indo slėnio civilizacija" data-language-autonym="Lietuvių" data-language-local-name="литовська" class="interlanguage-link-target">Lietuvių</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lv mw-list-item"><a href="https://lv.wikipedia.org/wiki/Indas_ielejas_civiliz%C4%81cija" title="Indas ielejas civilizācija — латиська" lang="lv" hreflang="lv" data-title="Indas ielejas civilizācija" data-language-autonym="Latviešu" data-language-local-name="латиська" class="interlanguage-link-target">Latviešu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mai mw-list-item"><a href="https://mai.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%A7%E0%A5%81_%E0%A4%98%E0%A4%BE%E0%A4%9F%E0%A5%80_%E0%A4%B8%E0%A4%AD%E0%A5%8D%E0%A4%AF%E0%A4%A4%E0%A4%BE" title="सिन्धु घाटी सभ्यता — майтхілі" lang="mai" hreflang="mai" data-title="सिन्धु घाटी सभ्यता" data-language-autonym="मैथिली" data-language-local-name="майтхілі" class="interlanguage-link-target">मैथिली</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ml mw-list-item"><a href="https://ml.wikipedia.org/wiki/%E0%B4%B8%E0%B4%BF%E0%B4%A8%E0%B5%8D%E0%B4%A7%E0%B5%81_%E0%B4%A8%E0%B4%A6%E0%B5%80%E0%B4%A4%E0%B4%9F%E0%B4%B8%E0%B4%82%E0%B4%B8%E0%B5%8D%E0%B4%95%E0%B4%BE%E0%B4%B0%E0%B4%82" title="സിന്ധു നദീതടസംസ്കാരം — малаялам" lang="ml" hreflang="ml" data-title="സിന്ധു നദീതടസംസ്കാരം" data-language-autonym="മലയാളം" data-language-local-name="малаялам" class="interlanguage-link-target">മലയാളം</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mr badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://mr.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B9%E0%A4%A1%E0%A4%AA%E0%A5%8D%E0%A4%AA%E0%A4%BE_%E0%A4%B8%E0%A4%82%E0%A4%B8%E0%A5%8D%E0%A4%95%E0%A5%83%E0%A4%A4%E0%A5%80" title="हडप्पा संस्कृती — маратхі" lang="mr" hreflang="mr" data-title="हडप्पा संस्कृती" data-language-autonym="मराठी" data-language-local-name="маратхі" class="interlanguage-link-target">मराठी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ms mw-list-item"><a href="https://ms.wikipedia.org/wiki/Tamadun_Lembah_Indus" title="Tamadun Lembah Indus — малайська" lang="ms" hreflang="ms" data-title="Tamadun Lembah Indus" data-language-autonym="Bahasa Melayu" data-language-local-name="малайська" class="interlanguage-link-target">Bahasa Melayu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mwl mw-list-item"><a href="https://mwl.wikipedia.org/wiki/Cebliza%C3%A7on_de_l_Bal_de_l_Ando" title="Ceblizaçon de l Bal de l Ando — мірандська" lang="mwl" hreflang="mwl" data-title="Ceblizaçon de l Bal de l Ando" data-language-autonym="Mirandés" data-language-local-name="мірандська" class="interlanguage-link-target">Mirandés</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ne mw-list-item"><a href="https://ne.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%A7%E0%A5%81_%E0%A4%98%E0%A4%BE%E0%A4%9F%E0%A5%80%E0%A4%95%E0%A5%8B_%E0%A4%B8%E0%A4%AD%E0%A5%8D%E0%A4%AF%E0%A4%A4%E0%A4%BE" title="सिन्धु घाटीको सभ्यता — непальська" lang="ne" hreflang="ne" data-title="सिन्धु घाटीको सभ्यता" data-language-autonym="नेपाली" data-language-local-name="непальська" class="interlanguage-link-target">नेपाली</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-new mw-list-item"><a href="https://new.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%A7%E0%A5%81_%E0%A4%B8%E0%A5%8D%E0%A4%B5%E0%A4%A8%E0%A4%BF%E0%A4%97%E0%A4%83_%E0%A4%B2%E0%A4%B9%E0%A4%A8%E0%A4%BE" title="सिन्धु स्वनिगः लहना — неварі" lang="new" hreflang="new" data-title="सिन्धु स्वनिगः लहना" data-language-autonym="नेपाल भाषा" data-language-local-name="неварі" class="interlanguage-link-target">नेपाल भाषा</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nl badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://nl.wikipedia.org/wiki/Indusbeschaving" title="Indusbeschaving — нідерландська" lang="nl" hreflang="nl" data-title="Indusbeschaving" data-language-autonym="Nederlands" data-language-local-name="нідерландська" class="interlanguage-link-target">Nederlands</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nn mw-list-item"><a href="https://nn.wikipedia.org/wiki/Induskulturen" title="Induskulturen — норвезька (нюношк)" lang="nn" hreflang="nn" data-title="Induskulturen" data-language-autonym="Norsk nynorsk" data-language-local-name="норвезька (нюношк)" class="interlanguage-link-target">Norsk nynorsk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-no mw-list-item"><a href="https://no.wikipedia.org/wiki/Induskulturen" title="Induskulturen — норвезька (букмол)" lang="nb" hreflang="nb" data-title="Induskulturen" data-language-autonym="Norsk bokmål" data-language-local-name="норвезька (букмол)" class="interlanguage-link-target">Norsk bokmål</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-oc mw-list-item"><a href="https://oc.wikipedia.org/wiki/Civilizacion_de_la_Vau_d%27Indus" title="Civilizacion de la Vau d'Indus — окситанська" lang="oc" hreflang="oc" data-title="Civilizacion de la Vau d'Indus" data-language-autonym="Occitan" data-language-local-name="окситанська" class="interlanguage-link-target">Occitan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-or mw-list-item"><a href="https://or.wikipedia.org/wiki/%E0%AC%B9%E0%AC%B0%E0%AC%AA%E0%AD%8D%E0%AC%AA%E0%AC%BE_%E0%AC%B8%E0%AC%AD%E0%AD%8D%E0%AD%9F%E0%AC%A4%E0%AC%BE" title="ହରପ୍ପା ସଭ୍ୟତା — одія" lang="or" hreflang="or" data-title="ହରପ୍ପା ସଭ୍ୟତା" data-language-autonym="ଓଡ଼ିଆ" data-language-local-name="одія" class="interlanguage-link-target">ଓଡ଼ିଆ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pa mw-list-item"><a href="https://pa.wikipedia.org/wiki/%E0%A8%B8%E0%A8%BF%E0%A9%B0%E0%A8%A7%E0%A9%82_%E0%A8%98%E0%A8%BE%E0%A8%9F%E0%A9%80_%E0%A8%B8%E0%A9%B1%E0%A8%AD%E0%A8%BF%E0%A8%85%E0%A8%A4%E0%A8%BE" title="ਸਿੰਧੂ ਘਾਟੀ ਸੱਭਿਅਤਾ — панджабі" lang="pa" hreflang="pa" data-title="ਸਿੰਧੂ ਘਾਟੀ ਸੱਭਿਅਤਾ" data-language-autonym="ਪੰਜਾਬੀ" data-language-local-name="панджабі" class="interlanguage-link-target">ਪੰਜਾਬੀ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pl mw-list-item"><a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/Cywilizacja_doliny_Indusu" title="Cywilizacja doliny Indusu — польська" lang="pl" hreflang="pl" data-title="Cywilizacja doliny Indusu" data-language-autonym="Polski" data-language-local-name="польська" class="interlanguage-link-target">Polski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pnb mw-list-item"><a href="https://pnb.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D9%86%DA%88%D8%B3_%D8%AA%DB%81%D8%B0%DB%8C%D8%A8" title="انڈس تہذیب — Western Punjabi" lang="pnb" hreflang="pnb" data-title="انڈس تہذیب" data-language-autonym="پنجابی" data-language-local-name="Western Punjabi" class="interlanguage-link-target">پنجابی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ps mw-list-item"><a href="https://ps.wikipedia.org/wiki/%D8%AF_%D8%B3%DB%8C%D9%86%D8%AF_%D8%AF%D8%B1%DB%90_%D8%AA%D9%85%D8%AF%D9%86" title="د سیند درې تمدن — пушту" lang="ps" hreflang="ps" data-title="د سیند درې تمدن" data-language-autonym="پښتو" data-language-local-name="пушту" class="interlanguage-link-target">پښتو</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pt mw-list-item"><a href="https://pt.wikipedia.org/wiki/Civiliza%C3%A7%C3%A3o_do_Vale_do_Indo" title="Civilização do Vale do Indo — португальська" lang="pt" hreflang="pt" data-title="Civilização do Vale do Indo" data-language-autonym="Português" data-language-local-name="португальська" class="interlanguage-link-target">Português</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ro mw-list-item"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/Civiliza%C8%9Bia_de_pe_Valea_Indului" title="Civilizația de pe Valea Indului — румунська" lang="ro" hreflang="ro" data-title="Civilizația de pe Valea Indului" data-language-autonym="Română" data-language-local-name="румунська" class="interlanguage-link-target">Română</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ru mw-list-item"><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F" title="Индская цивилизация — російська" lang="ru" hreflang="ru" data-title="Индская цивилизация" data-language-autonym="Русский" data-language-local-name="російська" class="interlanguage-link-target">Русский</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sa badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://sa.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%A7%E0%A5%81%E0%A4%B8%E0%A4%82%E0%A4%B8%E0%A5%8D%E0%A4%95%E0%A5%83%E0%A4%A4%E0%A4%BF%E0%A4%83" title="सिन्धुसंस्कृतिः — санскрит" lang="sa" hreflang="sa" data-title="सिन्धुसंस्कृतिः" data-language-autonym="संस्कृतम्" data-language-local-name="санскрит" class="interlanguage-link-target">संस्कृतम्</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sat mw-list-item"><a href="https://sat.wikipedia.org/wiki/%E1%B1%A5%E1%B1%A4%E1%B1%B1%E1%B1%AB%E1%B1%B7%E1%B1%A9_%E1%B1%A5%E1%B1%9A%E1%B1%A5%E1%B1%B1%E1%B1%9A%E1%B1%9C" title="ᱥᱤᱱᱫᱷᱩ ᱥᱚᱥᱱᱚᱜ — сантальська" lang="sat" hreflang="sat" data-title="ᱥᱤᱱᱫᱷᱩ ᱥᱚᱥᱱᱚᱜ" data-language-autonym="ᱥᱟᱱᱛᱟᱲᱤ" data-language-local-name="сантальська" class="interlanguage-link-target">ᱥᱟᱱᱛᱟᱲᱤ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sc mw-list-item"><a href="https://sc.wikipedia.org/wiki/Tziviltade_de_sa_badde_de_s%27Indus" title="Tziviltade de sa badde de s'Indus — сардинська" lang="sc" hreflang="sc" data-title="Tziviltade de sa badde de s'Indus" data-language-autonym="Sardu" data-language-local-name="сардинська" class="interlanguage-link-target">Sardu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sd mw-list-item"><a href="https://sd.wikipedia.org/wiki/%D8%B3%D9%86%DA%8C%D9%88_%D9%85%D8%A7%D9%BF%D8%B1%D9%8A%D8%A1%D9%8E_%D8%AC%D9%8A_%D8%AA%DA%BE%D8%B0%D9%8A%D8%A8" title="سنڌو ماٿريءَ جي تھذيب — синдхі" lang="sd" hreflang="sd" data-title="سنڌو ماٿريءَ جي تھذيب" data-language-autonym="سنڌي" data-language-local-name="синдхі" class="interlanguage-link-target">سنڌي</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sh mw-list-item"><a href="https://sh.wikipedia.org/wiki/Civilizacija_Doline_Inda" title="Civilizacija Doline Inda — сербсько-хорватська" lang="sh" hreflang="sh" data-title="Civilizacija Doline Inda" data-language-autonym="Srpskohrvatski / српскохрватски" data-language-local-name="сербсько-хорватська" class="interlanguage-link-target">Srpskohrvatski / српскохрватски</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-si mw-list-item"><a href="https://si.wikipedia.org/wiki/%E0%B6%89%E0%B6%B1%E0%B7%8A%E0%B6%AF%E0%B7%94_%E0%B6%B1%E0%B7%92%E0%B6%B8%E0%B7%8A%E0%B6%B1_%E0%B7%81%E0%B7%92%E0%B7%82%E0%B7%8A%E0%B6%A7%E0%B7%8F%E0%B6%A0%E0%B7%8F%E0%B6%BB%E0%B6%BA" title="ඉන්දු නිම්න ශිෂ්ටාචාරය — сингальська" lang="si" hreflang="si" data-title="ඉන්දු නිම්න ශිෂ්ටාචාරය" data-language-autonym="සිංහල" data-language-local-name="сингальська" class="interlanguage-link-target">සිංහල</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-simple mw-list-item"><a href="https://simple.wikipedia.org/wiki/Indus_Valley_civilization" title="Indus Valley civilization — Simple English" lang="en-simple" hreflang="en-simple" data-title="Indus Valley civilization" data-language-autonym="Simple English" data-language-local-name="Simple English" class="interlanguage-link-target">Simple English</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sk mw-list-item"><a href="https://sk.wikipedia.org/wiki/Harappsk%C3%A1_kult%C3%BAra" title="Harappská kultúra — словацька" lang="sk" hreflang="sk" data-title="Harappská kultúra" data-language-autonym="Slovenčina" data-language-local-name="словацька" class="interlanguage-link-target">Slovenčina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sl mw-list-item"><a href="https://sl.wikipedia.org/wiki/Indska_civilizacija" title="Indska civilizacija — словенська" lang="sl" hreflang="sl" data-title="Indska civilizacija" data-language-autonym="Slovenščina" data-language-local-name="словенська" class="interlanguage-link-target">Slovenščina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sq mw-list-item"><a href="https://sq.wikipedia.org/wiki/Qytet%C3%ABrimi_i_Lugin%C3%ABs_s%C3%AB_Indit" title="Qytetërimi i Luginës së Indit — албанська" lang="sq" hreflang="sq" data-title="Qytetërimi i Luginës së Indit" data-language-autonym="Shqip" data-language-local-name="албанська" class="interlanguage-link-target">Shqip</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sr mw-list-item"><a href="https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B5_%D0%98%D0%BD%D0%B4%D0%B0" title="Цивилизација долине Инда — сербська" lang="sr" hreflang="sr" data-title="Цивилизација долине Инда" data-language-autonym="Српски / srpski" data-language-local-name="сербська" class="interlanguage-link-target">Српски / srpski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sv mw-list-item"><a href="https://sv.wikipedia.org/wiki/Induskulturen" title="Induskulturen — шведська" lang="sv" hreflang="sv" data-title="Induskulturen" data-language-autonym="Svenska" data-language-local-name="шведська" class="interlanguage-link-target">Svenska</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sw mw-list-item"><a href="https://sw.wikipedia.org/wiki/Ustaarabu_wa_Indus" title="Ustaarabu wa Indus — суахілі" lang="sw" hreflang="sw" data-title="Ustaarabu wa Indus" data-language-autonym="Kiswahili" data-language-local-name="суахілі" class="interlanguage-link-target">Kiswahili</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ta mw-list-item"><a href="https://ta.wikipedia.org/wiki/%E0%AE%9A%E0%AE%BF%E0%AE%A8%E0%AF%8D%E0%AE%A4%E0%AF%81%E0%AE%B5%E0%AF%86%E0%AE%B3%E0%AE%BF_%E0%AE%A8%E0%AE%BE%E0%AE%95%E0%AE%B0%E0%AE%BF%E0%AE%95%E0%AE%AE%E0%AF%8D" title="சிந்துவெளி நாகரிகம் — тамільська" lang="ta" hreflang="ta" data-title="சிந்துவெளி நாகரிகம்" data-language-autonym="தமிழ்" data-language-local-name="тамільська" class="interlanguage-link-target">தமிழ்</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-te mw-list-item"><a href="https://te.wikipedia.org/wiki/%E0%B0%B8%E0%B0%BF%E0%B0%82%E0%B0%A7%E0%B1%81_%E0%B0%B2%E0%B1%8B%E0%B0%AF_%E0%B0%A8%E0%B0%BE%E0%B0%97%E0%B0%B0%E0%B0%BF%E0%B0%95%E0%B0%A4" title="సింధు లోయ నాగరికత — телугу" lang="te" hreflang="te" data-title="సింధు లోయ నాగరికత" data-language-autonym="తెలుగు" data-language-local-name="телугу" class="interlanguage-link-target">తెలుగు</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-th mw-list-item"><a href="https://th.wikipedia.org/wiki/%E0%B8%AD%E0%B8%B2%E0%B8%A3%E0%B8%A2%E0%B8%98%E0%B8%A3%E0%B8%A3%E0%B8%A1%E0%B8%A5%E0%B8%B8%E0%B9%88%E0%B8%A1%E0%B9%81%E0%B8%A1%E0%B9%88%E0%B8%99%E0%B9%89%E0%B8%B3%E0%B8%AA%E0%B8%B4%E0%B8%99%E0%B8%98%E0%B8%B8" title="อารยธรรมลุ่มแม่น้ำสินธุ — тайська" lang="th" hreflang="th" data-title="อารยธรรมลุ่มแม่น้ำสินธุ" data-language-autonym="ไทย" data-language-local-name="тайська" class="interlanguage-link-target">ไทย</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tl mw-list-item"><a href="https://tl.wikipedia.org/wiki/Kabihasnan_ng_Lambak_ng_Indo" title="Kabihasnan ng Lambak ng Indo — тагальська" lang="tl" hreflang="tl" data-title="Kabihasnan ng Lambak ng Indo" data-language-autonym="Tagalog" data-language-local-name="тагальська" class="interlanguage-link-target">Tagalog</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tr mw-list-item"><a href="https://tr.wikipedia.org/wiki/%C4%B0ndus_Vadisi_Uygarl%C4%B1%C4%9F%C4%B1" title="İndus Vadisi Uygarlığı — турецька" lang="tr" hreflang="tr" data-title="İndus Vadisi Uygarlığı" data-language-autonym="Türkçe" data-language-local-name="турецька" class="interlanguage-link-target">Türkçe</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ur mw-list-item"><a href="https://ur.wikipedia.org/wiki/%D9%88%D8%A7%D8%AF%DB%8C%D9%94_%D8%B3%D9%86%D8%AF%DA%BE_%DA%A9%DB%8C_%D8%AA%DB%81%D8%B0%DB%8C%D8%A8" title="وادیٔ سندھ کی تہذیب — урду" lang="ur" hreflang="ur" data-title="وادیٔ سندھ کی تہذیب" data-language-autonym="اردو" data-language-local-name="урду" class="interlanguage-link-target">اردو</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-uz mw-list-item"><a href="https://uz.wikipedia.org/wiki/Xarappa_madaniyati" title="Xarappa madaniyati — узбецька" lang="uz" hreflang="uz" data-title="Xarappa madaniyati" data-language-autonym="Oʻzbekcha / ўзбекча" data-language-local-name="узбецька" class="interlanguage-link-target">Oʻzbekcha / ўзбекча</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vi mw-list-item"><a href="https://vi.wikipedia.org/wiki/V%C4%83n_minh_l%C6%B0u_v%E1%BB%B1c_s%C3%B4ng_%E1%BA%A4n" title="Văn minh lưu vực sông Ấn — вʼєтнамська" lang="vi" hreflang="vi" data-title="Văn minh lưu vực sông Ấn" data-language-autonym="Tiếng Việt" data-language-local-name="вʼєтнамська" class="interlanguage-link-target">Tiếng Việt</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-war mw-list-item"><a href="https://war.wikipedia.org/wiki/Sibilisasyon_ha_Indus_Valley" title="Sibilisasyon ha Indus Valley — варай" lang="war" hreflang="war" data-title="Sibilisasyon ha Indus Valley" data-language-autonym="Winaray" data-language-local-name="варай" class="interlanguage-link-target">Winaray</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wuu mw-list-item"><a href="https://wuu.wikipedia.org/wiki/%E5%8D%B0%E5%BA%A6%E6%B2%B3%E6%B5%81%E5%9F%9F%E6%96%87%E6%98%8E" title="印度河流域文明 — китайська уська" lang="wuu" hreflang="wuu" data-title="印度河流域文明" data-language-autonym="吴语" data-language-local-name="китайська уська" class="interlanguage-link-target">吴语</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-xmf mw-list-item"><a href="https://xmf.wikipedia.org/wiki/%E1%83%98%E1%83%9C%E1%83%93%E1%83%98%E1%83%A8_%E1%83%AA%E1%83%98%E1%83%95%E1%83%98%E1%83%9A%E1%83%98%E1%83%96%E1%83%90%E1%83%AA%E1%83%98%E1%83%90" title="ინდიშ ცივილიზაცია — Mingrelian" lang="xmf" hreflang="xmf" data-title="ინდიშ ცივილიზაცია" data-language-autonym="მარგალური" data-language-local-name="Mingrelian" class="interlanguage-link-target">მარგალური</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh mw-list-item"><a href="https://zh.wikipedia.org/wiki/%E5%8D%B0%E5%BA%A6%E6%B2%B3%E6%B5%81%E5%9F%9F%E6%96%87%E6%98%8E" title="印度河流域文明 — китайська" lang="zh" hreflang="zh" data-title="印度河流域文明" data-language-autonym="中文" data-language-local-name="китайська" class="interlanguage-link-target">中文</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-min-nan mw-list-item"><a href="https://zh-min-nan.wikipedia.org/wiki/Indus_b%C3%BBn-b%C3%AAng" title="Indus bûn-bêng — південноміньська" lang="nan" hreflang="nan" data-title="Indus bûn-bêng" data-language-autonym="閩南語 / Bân-lâm-gú" data-language-local-name="південноміньська" class="interlanguage-link-target">閩南語 / Bân-lâm-gú</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-yue mw-list-item"><a href="https://zh-yue.wikipedia.org/wiki/%E5%8D%B0%E5%BA%A6%E6%B2%B3%E6%96%87%E6%98%8E" title="印度河文明 — кантонська" lang="yue" hreflang="yue" data-title="印度河文明" data-language-autonym="粵語" data-language-local-name="кантонська" class="interlanguage-link-target">粵語</a></li> </ul> <div class="after-portlet after-portlet-lang"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q42534#sitelinks-wikipedia" title="Редагувати міжмовні посилання" class="wbc-editpage">Редагувати посилання</a></div> </div> </nav> </div> </div> <footer id="footer" class="mw-footer" > <ul id="footer-info"> <li id="footer-info-lastmod"> Цю сторінку востаннє відредаговано о 09:30, 23 липня 2024.</li> <li id="footer-info-copyright">Текст доступний на умовах ліцензії <a rel="nofollow" class="external text" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-ShareAlike</a>; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. <a class="external text" href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Policy:Terms_of_Use/uk">Умови використання</a>.</li> </ul> <ul id="footer-places"> <li id="footer-places-privacy"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li> <li id="footer-places-about"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE">Про Вікіпедію</a></li> <li id="footer-places-disclaimers"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96">Відмова від відповідальності</a></li> <li id="footer-places-contact"><a href="//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Зворотний_зв%27язок">Зворотний зв'язок</a></li> <li id="footer-places-wm-codeofconduct"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct">Кодекс поведінки</a></li> <li id="footer-places-developers"><a href="https://developer.wikimedia.org">Розробники</a></li> <li id="footer-places-statslink"><a href="https://stats.wikimedia.org/#/uk.wikipedia.org">Статистика</a></li> <li id="footer-places-cookiestatement"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Cookie_statement">Куки</a></li> <li id="footer-places-mobileview"><a href="//uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&mobileaction=toggle_view_mobile" class="noprint stopMobileRedirectToggle">Мобільний вигляд</a></li> </ul> <ul id="footer-icons" class="noprint"> <li id="footer-copyrightico"><a href="https://wikimediafoundation.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/static/images/footer/wikimedia-button.svg" width="84" height="29" alt="Wikimedia Foundation" loading="lazy"></a></li> <li id="footer-poweredbyico"><a href="https://www.mediawiki.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/w/resources/assets/poweredby_mediawiki.svg" alt="Powered by MediaWiki" width="88" height="31" loading="lazy"></a></li> </ul> </footer> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("This page is using the deprecated ResourceLoader module \"codex-search-styles\".\n[1.43] Use a CodexModule with codexComponents to set your specific components used: https://www.mediawiki.org/wiki/Codex#Using_a_limited_subset_of_components");mw.config.set({"wgHostname":"mw-web.codfw.main-f69cdc8f6-trxbb","wgBackendResponseTime":206,"wgKartographerLiveData":{"_cc45881ac8d27daaf2cfd325e06c30d7037e5ed9":[{"type":"Feature","geometry":{"type":"Point","coordinates":[68.138889,27.329167]},"properties":{"title":"Індська цивілізація","marker-symbol":"star","marker-color":"#3366cc"}},{"type":"ExternalData","service":"geoline","url":"https://maps.wikimedia.org/geoline?getgeojson=1\u0026ids=Q42534","properties":{"stroke":"#FF9999"}},{"type":"ExternalData","service":"geoshape","url":"https://maps.wikimedia.org/geoshape?getgeojson=1\u0026ids=Q42534","properties":{"fill":"#FF0000","fill-opacity":0.1,"stroke":"#FF9999"}}]},"wgPageParseReport":{"limitreport":{"cputime":"1.256","walltime":"1.598","ppvisitednodes":{"value":4182,"limit":1000000},"postexpandincludesize":{"value":122466,"limit":2097152},"templateargumentsize":{"value":338,"limit":2097152},"expansiondepth":{"value":14,"limit":100},"expensivefunctioncount":{"value":43,"limit":500},"unstrip-depth":{"value":1,"limit":20},"unstrip-size":{"value":267672,"limit":5000000},"entityaccesscount":{"value":16,"limit":400},"timingprofile":["100.00% 1240.600 1 -total"," 39.46% 489.492 1 Шаблон:Універсальна_картка"," 32.47% 402.834 2 Шаблон:Reflist"," 22.80% 282.908 41 Шаблон:Cite_web"," 5.50% 68.174 32 Шаблон:Iw"," 1.73% 21.503 1 Шаблон:Wikidata"," 1.70% 21.048 9 Шаблон:Sfn"," 1.27% 15.790 1 Шаблон:Див._також"," 1.09% 13.519 8 Шаблон:Webarchive"," 1.07% 13.306 1 Шаблон:Ref-en"]},"scribunto":{"limitreport-timeusage":{"value":"0.608","limit":"10.000"},"limitreport-memusage":{"value":10198474,"limit":52428800},"limitreport-logs":"Loaded datatype wikibase-item of P138 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype wikibase-item of P2596 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype wikibase-item of P2341 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype wikibase-item of P276 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nLoaded datatype time of P580 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nGot title of Q23301815 from label: «Pimlico»\nLoaded datatype time of P582 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\nGot title of Q23301815 from label: «Pimlico»\nLoaded datatype wikibase-item of P462 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/config\ncoord = table#1 {\n [\"globe\"] = \"http://www.wikidata.org/entity/Q2\",\n [\"latitude\"] = 27.329167,\n [\"longitude\"] = 68.138889,\n [\"precision\"] = 1e-06,\n}\ntitle = \"Індська цивілізація\"\n"},"cachereport":{"origin":"mw-web.codfw.main-f69cdc8f6-kpnzx","timestamp":"20241123213359","ttl":2592000,"transientcontent":false}}});});</script> <script type="application/ld+json">{"@context":"https:\/\/schema.org","@type":"Article","name":"\u0406\u043d\u0434\u0441\u044c\u043a\u0430 \u0446\u0438\u0432\u0456\u043b\u0456\u0437\u0430\u0446\u0456\u044f","url":"https:\/\/uk.wikipedia.org\/wiki\/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F","sameAs":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q42534","mainEntity":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q42534","author":{"@type":"Organization","name":"\u0423\u0447\u0430\u0441\u043d\u0438\u043a\u0438 \u043f\u0440\u043e\u0435\u043a\u0442\u0456\u0432 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430"},"publisher":{"@type":"Organization","name":"\u0424\u043e\u043d\u0434 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430","logo":{"@type":"ImageObject","url":"https:\/\/www.wikimedia.org\/static\/images\/wmf-hor-googpub.png"}},"datePublished":"2009-11-12T20:06:11Z","image":"https:\/\/upload.wikimedia.org\/wikipedia\/commons\/5\/54\/Dancing_Girl_of_Mohenjo-daro.jpg"}</script> </body> </html>