CINXE.COM

<!DOCTYPE html PUBLIC "-//W3C//DTD XHTML 1.0 Transitional//EN" "http://www.w3.org/TR/xhtml1/DTD/xhtml1-transitional.dtd"> <html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml" xml:lang="uk-ua" lang="uk-ua" dir="ltr" > <head> <base href="http://energetika.in.ua/ua/books/book-2/part-3/section-8/8-1" /> <meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" /> <meta name="author" content="Super User" /> <meta name="generator" content="Joomla! - Open Source Content Management" /> <title>8.1. Перші електричні машини - Енергетика: історія, сучасність і майбутнє</title> <link href="/templates/energy/favicon.ico" rel="shortcut icon" type="image/vnd.microsoft.icon" /> <link rel="stylesheet" href="/plugins/system/jcemediabox/css/jcemediabox.css?version=113" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/plugins/system/jcemediabox/themes/standard/css/style.css?version=113" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/media/mod_languages/css/template.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/modules/mod_breadcrumbs_advanced/UWXslider.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/cache/mod_universal_ajaxlivesearch_theme/164/style.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="http://energetika.in.ua/modules/mod_icemegamenu/themes/default/css/default_icemegamenu.css" type="text/css" /> <script src="/media/system/js/mootools-core.js" type="text/javascript"></script> <script src="/media/system/js/core.js" type="text/javascript"></script> <script src="/media/system/js/caption.js" type="text/javascript"></script> <script src="/plugins/system/jcemediabox/js/jcemediabox.js?version=113" type="text/javascript"></script> <script src="/media/system/js/mootools-more.js" type="text/javascript"></script> <script src="http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/jquery2.js" type="text/javascript"></script> <script src="http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/accordion.js" type="text/javascript"></script> <script src="/modules/mod_breadcrumbs_advanced/UWXbcadvcm.js" type="text/javascript"></script> <script src="/modules/mod_universal_ajaxlivesearch/engine/dojo.js" type="text/javascript"></script> <script src="/modules/mod_universal_ajaxlivesearch/engine/dojo.xd.js" type="text/javascript"></script> <script src="/modules/mod_universal_ajaxlivesearch/engine/engine.js" type="text/javascript"></script> <script src="http://energetika.in.ua/modules/mod_icemegamenu/assets/js/icemegamenu.js" type="text/javascript"></script> <script type="text/javascript"> window.addEvent('load', function() { new JCaption('img.caption'); }); JCEMediaObject.init('/', {flash:"10,0,22,87",windowmedia:"5,1,52,701",quicktime:"6,0,2,0",realmedia:"7,0,0,0",shockwave:"8,5,1,0"});JCEMediaBox.init({popup:{width:"",height:"",legacy:0,lightbox:0,shadowbox:0,resize:1,icons:1,overlay:1,overlayopacity:0.8,overlaycolor:"#000000",fadespeed:500,scalespeed:500,hideobjects:0,scrolling:"fixed",close:2,labels:{'close':'Закрити','next':'Наступне','previous':'Попереднє','cancel':'Скасувати','numbers':'{$current} з {$total}'}},tooltip:{className:"tooltip",opacity:0.8,speed:150,position:"br",offsets:{x: 16, y: 16}},base:"/",imgpath:"plugins/system/jcemediabox/img",theme:"standard",themecustom:"",themepath:"plugins/system/jcemediabox/themes"}); window.addEvent('domready', function() { new BreadCrumbs({ fxOptions: { duration: 500, transition: 'sine:out' }, collapsedWidth: 120, collapseAnimate: 1 }); }); dojo.addOnLoad(function(){ var ajaxSearch = new AJAXSearch({ node : dojo.byId('offlajn-ajax-search'), productsPerPlugin : 4, searchRsWidth : 250, resultElementHeight : 66, minChars : 2, searchBoxCaption : 'Пошук...', noResultsTitle : 'Знайдено (0)', noResults : 'Нічого не знайдено', searchFormUrl : '/index.php', enableScroll : '1', showIntroText: '0', scount: '10', stext: 'No results found. Did you mean?', moduleId : '164', resultAlign : '0', targetsearch: '0', linktarget: '0', keypressWait: '500' }) }); </script> <link rel="stylesheet" href="/templates/system/css/system.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/templates/energy/css/template.css" type="text/css" /> <script> (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){ (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o), m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m) })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga'); ga('create', 'UA-3427656-31', 'energetika.in.ua'); ga('send', 'pageview'); </script> </head> <body> <div class="body3"> <table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" style="width:1050px;min-width:1050px;"><tr><td> <div class="containerf"><div class="containerff"> <div class="header" > <table cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr><td style="width:440px;"> <div style="top:1px;left:-12px;display:block;position:absolute;z-index:999999;"><img src="/templates/energy/images/sv-gr2sm.jpg" /></div> <div class="sv"> <div class="custom" > <p>Бог проявив щедрість,<br />коли подарував світу таку людину...</p> <p><em>Світлані Плачковій присвячується</em></p></div> </div> </td><td> <div class="logo2"> <a href="/"></a> </div> <div class="sv2a"> <div class="custom" > <p>Видання присвячується дружині, другу й соратнику,<br />автору ідеї, ініціатору й організатору написання цих книг<br /><strong>Світлані Григорівні Плачковій</strong>, що стало її останнім<br />внеском у свою улюблену галузь – енергетику.</p></div> </div> </td></tr> <tr><td colspan="2"><div class="line4"></div></td></tr> </table> <div class="topmenu"> <div class="icemegamenu"><ul id="icemegamenu"><li id="iceMenu_101" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="http://energetika.in.ua/" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Головна</span></a></li><li id="iceMenu_139" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/about-books" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Про видання</span></a></li><li id="iceMenu_140" class="iceMenuLiLevel_1 parent active"><a href="/ua/books" class="icemega_active iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Читати</span></a><ul class="icesubMenu sub_level_1" style="width:280px"><li><div style="float:left;width:280px" class="iceCols"><ul><li id="iceMenu_144" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-1" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 1. Від вогню та води до електрики</span></a></li><li id="iceMenu_217" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-2" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 2. Пізнання й досвід – шлях до сучасної енергетики</span></a></li><li id="iceMenu_310" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-3" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 3. Розвиток теплоенергетики та гідроенергетики</span></a></li><li id="iceMenu_392" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-4" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 4. Розвиток атомної енергетики та об’єднаних енергосистем</span></a></li><li id="iceMenu_453" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-5" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 5. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі</span></a></li></ul></div></li></ul></li><li id="iceMenu_573" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/avtori" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Автори</span></a></li><li id="iceMenu_141" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/buy" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Замовити</span></a></li><li id="iceMenu_1014" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/vidguki" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Відгуки</span></a></li><li id="iceMenu_142" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/contacts" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Контакти</span></a></li></ul></div> <script type="text/javascript"> window.addEvent('domready', function() { if(document.getElementById('icemegamenu')!= null) var myMenu = new MenuMatic({id:'icemegamenu', subMenusContainerId: 'subMenusContainer', effect:'slide & fade', duration:600, physics:Fx.Transitions.Pow.easeOut, hideDelay:1000, opacity:95 }); }); </script> </div> <div class="search2"> <div id="offlajn-ajax-search"> <div class="offlajn-ajax-search-container"> <form id="search-form" action="/ua/search" method="get" onSubmit="return false;"> <div class="offlajn-ajax-search-inner"> <input type="text" name="searchword" id="search-area" value="" autocomplete="off" /> <input type="hidden" name="option" value="com_search" /> <div id="search-area-close"></div> <div id="ajax-search-button"><div class="magnifier"></div></div> <div class="ajax-clear"></div> </div> </form> <div class="ajax-clear"></div> </div> </div> <div class="ajax-clear"></div> </div> </div> <div class="component"> <div class="content"> <div class="line2"></div> <h3 class="book">Книга 2. Пізнання й досвід – шлях до сучасної енергетики</h3><div id="breadcrumbs"> <div class="breadcrumbs"> <div class="UWXbca" ><ul> <li><a href="/ua/books/book-2" class="pathway">Книга 2. Пізнання й досвід – шлях до суч</a> <img src="/templates/energy/images/system/arrow.png" alt="" /> <li><a href="/ua/books/book-2/part-3" class="pathway">ЧАСТИНА 3. Розвиток вчення про електрику</a> <img src="/templates/energy/images/system/arrow.png" alt="" /> <li><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-8" class="pathway">Розділ 8. Винахід перших електричних маш</a> <img src="/templates/energy/images/system/arrow.png" alt="" /> <li></div> </div> </div> <div id="system-message-container"> </div> <div class="item-page"> <h2> 8.1. Перші електричні машини </h2> <p class="cit">На кінець першої половини XIX століття були доведені взаємозв'язок між різними явищами природи і взаємоперетворення різних форм руху матерії: встановлений зв'язок теплової і механічної, електричної і теплової, електричної і хімічної, електричної і магнітної форм енергії.</p> <p>Початок практичному використанню електрики поклали ті сфери застосування, які не вимагали значних витрат електроенергії – телеграфія, телефонія, військова справа (займання порохових зарядів, електричне підривання мін), дистанційне керування та ін. У процесі створення різних пристроїв при цьому використанні електрики важливо було вирішити ряд практичних і теоретичних проблем: удосконалювати джерела струму, створювати різноманітні прилади і пристрої, у тому числі автоматичні, виготовляти ізольовані провідники, досліджувати властивості різних матеріалів, розробляти методи вимірювань, встановлювати одиниці вимірювання величин. Все це привело до розроблення схем і методів, що одержали застосування в сучасній телемеханіці та телекеруванні.</p> <p>Практично розширення сфери застосування електрики гальмувала відсутність досконалого, економічного джерела електричного струму. Приблизно до 1870 р. найбільш поширеними джерелами електричного струму були електрохімічні (гальванічні) елементи і акумулятори (у 1854 р. німецький лікар В.І. Зінстеден відкрив спосіб акумуляції, а в 1859 р. француз Г. Планте побудував свинцевий акумулятор).</p> <p>Проблема економічного джерела електричної енергії була вирішена тільки створенням досконалої конструкції електромашинного генератора, в розвитку якого можна відзначити три основні етапи. <span class="s6">Перший етап </span>(1831–1851 рр.) характеризується створенням магнітоелектричних машин.</p> <p>Як наголошувалося раніше, досліди Ерстеда з відхилення магнітної стрілки струмом стали тією іскрою прометеєвого вогню, яку дослідники і винахідники перетворили на величезне полум’я...</p> <p>Відкриття Фарадеєм в 1831 році явища електромагнітної індукції вказало новий спосіб отримання електричного струму. Вже незабаром після цього відкриття вчені та винахідники стали прагнути до того, щоб застосувати це явище для отримання електрики за допомогою енергії руху.</p> <p>Магнітоелектрична машина заснована на тому, що електричний струм може бути викликаний без жодної батареї одним пересуванням магніту відносно замкнутих провідників.</p> <p class="cit">Перший винахідник електричного генератора, заснованого на явищі електромагнітної індукції, побажав залишитися невідомим. Відбулося це так. Незабаром після публікації доповіді Фарадея в Королівському товаристві, в якій було викладене відкриття явища електромагнітної індукції, учений знайшов в своїй поштовій скриньці лист, підписаний латинськими буквами Р.М., і прикладене до нього креслення. Воно містило опис першого в світі синхронного генератора із збудженням від постійних магнітів. Уважно розібравшись в цьому проекті, Фарадей надіслав лист і креслення в той же журнал, в якому була надрукована його доповідь. Він сподівався, що невідомий автор, стежачи за журналом, побачить опублікованим свій проект і супроводжуючий його лист Фарадея, винятково високо оцінюючий цей винахід. Дійсно, через майже півроку Р.М. надіслав у редакцію журналу додаткові роз'яснення і опис запропонованої ним конструкції електрогенератора, але і цього разу побажав залишитися невідомим. Ім'я дійсного творця першого електромагнітного генератора так і залишилося прихованим під ініціалами Р.М. Людство дотепер, не дивлячись на ретельні розшуки істориків електротехніки, не знає, кому ж воно зобов'язане одним з найважливіших винаходів.</p> <p>Машина Р.М. була першим генератором змінного струму і не мала пристрою для випрямлення струму. За допомогою цього генератора вдалося розкласти воду (оскільки струм був змінним, то при електролізі вийшла суміш водню і кисню – гримучий газ). Необхідно було створити машину, в якій можна було б одержувати струм, постійний за величиною і напрямом.</p> <p><span class="easy_img_caption imgright" style="width:253px;"><img class="imgright" src="/images/Kniga_2/Image_230.gif" alt="Мал. 8.1. Перша магнітоелектрична машина братів Піксії" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 8.1. Перша магнітоелектрична машина братів Піксії</span></span>Майже одночасно з невідомим автором конструюванням генераторів займалися в Парижі брати Піксії і професор фізики Лондонського університету, член Королівського товариства В. Річчі. Створені ними машини мали спеціальний пристрій для випрямлення змінного струму в постійний – так званий колектор. Перша магнітоелектрична машина братів Піксії (мал. 8.1) була побудована в 1832 році. Вона була попередницею всіх динамомашин в широкому сенсі слова, тобто всіх машин, що служать для перетворення енергії руху в електричну енергію. Її слід вважати родоначальницею цілого покоління різноманітних машин, призначених для отримання електричного струму.</p> <p>Повз нерухомих котушок <span class="s6">Е </span>и <span class="s6">Е</span>', обладнаних сердечниками, рухаються за допомогою кривошипу і зубчатої передачі полюси підковоподібного магніту <span class="s6">АВ</span>, що лежать навпроти них, внаслідок чого в котушках викликаються струми змінного напряму. У генераторі братів Піксії потрібно було обертати важкі постійні магніти, що ускладнювало користування ним. З часом зрозуміли, що доцільніше зробити нерухомими постійні магніти, а легші котушки обертати між полюсами магнітів. Магнітоелектричні генератори такого типу виявилися значно зручнішими і саме в такій конструктивній формі вперше увійшли до практики.</p> <p>Прагнучи підвищити потужність електричних машин, винахідники збільшували кількість магнітів і котушок. Сильний поштовх до створення потужніших магнітоелектричних генераторів дали дугові лампи з регуляторами, що знайшли застосування на маяках у зв'язку з розвитком морського транспорту. У 1854 році в Парижі була відкрита перша фабрика «Compagnie L’Alliance» по виготовленню крупних магнітоелектричних машин (мал. 8.2). У генераторі «Альянс» на чавунній станині були укріплені в декілька рядів підковоподібні постійні магніти, розташовані по колу і радіально у відношенні до валу. Різні варіанти таких генераторів мали різне число рядів магнітів (3, 5, 7). У проміжках між рядами магнітів встановлювалися на валу кільця з великим числом котушок-якорів. На валу був укріплений колектор з ізольованими один від одного і від валу машини металевими пластинами. Колекторними щітками служили спеціальні ролики. У машині був передбачений пристрій для зсуву роликів залежно від навантаження.</p> <p><span class="easy_img_caption imgright" style="width:238px;"><img class="imgright" src="/images/Kniga_2/Image_229.gif" alt="Мал. 8.2. Генератор «Альянс»" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 8.2. Генератор «Альянс»</span></span>У генераторі «Альянс» можна було змінювати з'єднання обмоток котушок, внаслідок чого змінювалася е.р.с. в колі. Тому генератор міг давати або великий струм низької напруги і служити, наприклад, для цілей гальванопластики і електролізу, або струм меншої сили, але вищої напруги (40–250 В) для живлення дугових ламп.</p> <p> </p> <p class="s6"><span><span class="easy_img_caption imgcenter" style="width:290px;"><img class="imgcenter" src="/images/Kniga_2/Image_231.png" alt="Мал. 8.3. Магнітоелектрична машина Сіменса" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 8.3. Магнітоелектрична машина Сіменса</span></span></span> <br /><br /></p> <p class="s6"><span><span class="easy_img_caption imgcenter" style="width:368px;"><img class="imgcenter" src="/images/Kniga_2/Image_232.png" alt="Мал. 8.4. Перша динамо машина постійного струму Сіменса" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 8.4. Перша динамо машина постійного струму Сіменса</span></span></span> <br />Використання постійних магнітів як збудника струму обмежувало можливість збільшення потужності генераторів. Для заміни ж пари електрикою потрібні були потужні електричні машини. Тому в 1851–1867 рр. створювалися генератори, в яких постійні магніти були замінені електромагнітами. Вперше пропозицію щодо заміни постійних магнітів електромагнітами, що збуджуються струмом від магнітоелектричної машини, висловив в 1851 році В. Зінстеден. Так почався <span class="s6">другий</span> етап розвитку електрогенераторів, що зайняв порівняно невеликий відрізок часу. У 1856 р. найважливіше удосконалення в конструкцію магнітоелектричної машини, а саме в конструкцію рухомих магнітних котушок і їх залізних сердечників, вніс Вернер Сіменс. Такі котушки із залізом всередині називаються якорем. Сіменс надав якорю зручнішу форму у вигляді «подвійного Т». Якір обертається між полюсами магнітів, що щільно охоплюють його, причому кількість магнітів може бути легко збільшена при відповідному збільшенні довжини якоря. Якір Сіменса дозволив надалі удосконалити конструкцію магнітоелектричної машини (мал. 8.3). Наприкінці того ж року Сіменс звернув увагу на те, що залізо сердечника електромагніту зберігає сліди магнетизму і після виключення струму. Цей залишковий магнетизм виявився достатнім для початку процесу самозбудження. Відпала необхідність в окремому генераторі для живлення обмотки електромагніту. Таким чином, Вернер Сіменс встановив принцип створення і побудував першу динамоелектричну машину постійного струму (мал. 8.4) для підривання мін, яку і продемонстрував наприкінці 1866 р. перед декількома видатними фізиками. 17 січня 1867 р. Сіменс виступив в Берлінській академії наук з доповіддю «Про перетворення робочої сили в електричний струм без застосування постійних магнітів». Ця доповідь закінчувалася словами: «...сучасній техніці надані засоби дешевим і зручним способом викликати електричні струми необмеженої сили всюди, де є робоча сила. Цей факт матиме велике значення в багатьох її галузях».</p> <p>Великим кроком вперед в розвитку електричних генераторів було відкриття принципу самозбудження, який набув широку популярність після 1867 року. Саме після 1867 року, коли майже одночасно в різних країнах були побудовані генератори із самозбудженням, почався <span class="s6">третій етап </span>в розвитку електричного генератора.</p> <p>Бельгієць Теофіл Грамм в 1869 р. створив генератор, який набув широкого застосування в промисловості. У своїй динамо-машині Грамм використав принцип самозбудження, а також удосконалив якір Сіменса, надавши йому форму кільця. Він обвив залізне кільце безперервним дротом, кінці якого з'єднав разом, і таким чином одержав спіраль. Обороти спіралі в кожній половині кільця сполучені послідовно, але обидві половини обмотки кільця сполучені протилежно один одному. Струми з обох боків прямують до верхньої точки кільця, утворюючи позитивний полюс. Подібним же чином в нижній точці, звідки беруть свій напрям струми, знаходитиметься негативний полюс. Кільцева машина Грамма (мал. 8.5) була першою практичною динамомашиною з барабанним якорем. Така вельми складна конструкція якоря з незначними удосконаленнями використовується і в даний час. Барабанний якір дозволяє досягти кругового шляху проходження максимальної кількості ліній сил, які збуджують струм в обмотці електромагнітів. Грамм запропонував декілька конструкцій своєї машини. В одній з перших його машин кільцевий якір був укріплений на горизонтальному валу. Він обертався між охоплюючими його полюсними наконечниками двох електромагнітів. Якір приводився в обертання через приводний шків. Обмотка електромагніту була включена послідовно з обмоткою. Генератор Грамма давав постійний струм, який відводився за допомогою металевих щіток, що ковзали по поверхні колектора.</p> <p class="cit"><img class="imgleft" src="/images/Kniga_2/Image_233.png" alt="" /><strong>Вернер Сіменс</strong> (1816–1892) – німецький електротехнік і підприємець, член Берлінської академії наук, засновник і головний власник електротехнічних концернів «Сіменс і Гальське», «Сіменс і Шуккерт» та ін. У 1834 році Вернер Сіменс з відзнакою закінчив Любекську гімназію і, успішно витримавши іспити, вступає до Артилерійського інженерного училища в Мальденбурзі. Щасливим відчував себе молодий Сіменс, коли його відрядили на три роки до Берліна для отримання технічної освіти в Об'єднаній інженерно-артилерійській школі. Це повністю відповідало його схильностям до навчання. Тут під керівництвом досвідчених вчителів, що викладали також в Берлінському університеті, він почав вивчати математику, фізику, хімію і, звичайно, балістику – основу артилерії. Це дало йому можливість задовольнити жадобу знань і виявити винахідницький талант, здобувши фундаментальну освіту у військовому учбовому закладі. У 1841 році Вернер Сіменс одержав патент на спосіб гальванічного сріблення і золочення. Це був перший винахід Сіменса в галузі електротехніки. Він займався винахідництвом і науковими дослідами із застосування вибухового бавовняного паперу. Вже в 1845 році Сіменс стає одним з найбільш помітних молодих учених в недавно створеному Фізичному товаристві. У цей час він робить ряд винаходів по телеграфній частині, а також винаходить стрілочний телеграф, оскільки оптичний телеграф тоді вже сприймався як такий, що не відповідає рівню технічного розвитку. У 1846 році Сіменс увійшов до складу комісії Політехнічного товариства Берліну по введенню електричних телеграфів в Пруссії. У цей час він винайшов спеціальну машину для покриття мідного дроту гутаперчею; машина ця увійшла в загальний вжиток при виробництві ізольованих провідників для підземних і підводних телеграфних кабелів. <br /><br />17 січня 1867 р. в Берлінській академії наук Вернер Сіменс виклав теорію, що є вихідним моментом всієї сучасної електротехніки, й представив досконалу конструкцію генератора постійного струму із самозбудженням. Він же запропонував ртутну одиницю опору, згодом перетворену в ом, а одиниці електричної провідності було привласнене найменування «сименс».<br /><br />Сіменс багато зробив для розвитку німецької і європейської електротехніки. Він був ініціатором створення Берлінської електротехнічної спілки (1879 р.), засновником і головою Товариства патентів у Берліні, меценатом в галузі науки і культури. На своїх підприємствах він проводив виважену соціальну політику. Дивовижні слова належать йому: «Мої капітали палитимуть мені руки подібно до розжареного заліза, якщо я не поділюся з тими, хто допо міг мені одержати цей прибуток, належною їм часткою».<br /><br />Сіменс був новатором у всьому, чого торкався його геній. Наприкінці життя Сіменс написав: «Я вважаю своє життя таким, що вдалося, оскільки воно було сповнене зусиллями, які майже завжди були успішними, і роботою, що приносила користь людям».</p> <p class="s6"> <span><span class="easy_img_caption imgcenter" style="width:258px;"><img class="imgcenter" src="/images/Kniga_2/Image_234.png" alt="Мал. 8.5. Кільцева машина Грамма" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 8.5. Кільцева машина Грамма</span></span></span></p> <p>Машина Грамма порівняно з магнітоелектричною машиною такої ж ваги розвивала в шість разів більшу потужність. Цей генератор швидко витіснив генератори інших типів і набув дуже широкого поширення. На початку 70-х років ХІХ століття був вже добре відомий принцип оборотності і машина Грамма використовувалася як в режимі генератора, так і в режимі двигуна.</p> <p>Протягом 70–80-х років ХІХ століття машина постійного струму набула всіх основних рис сучасної машини. Подальші удосконалення не зачіпали основних принципів і конструктивних вузлів машини, а були спрямовані на підвищення якості, поліпшення використання активних матеріалів і удосконалення ізоляції, підвищення якості щіток тощо.</p> <p>Дуже важливе удосконалення полягало в значному зниженні швидкості обертання якоря. Висока швидкість обертання була необхідна для отримання достатньої електрорушійної сили. Але такий же результат може бути одержаний і шляхом збільшення діаметру кільця. При цьому електромагніт був вміщений всередину кільця. Така багатополюсна динамо-машина була встановлена на центральній електричній станції і живила до 2000 освітлювальних електроламп розжарювання постійного струму.</p> <p>У процесі еволюції конструкції динамо-машини було помічено, що для деяких цілей, а головним чином для живлення дугових освітлювальних ламп, можна користуватися невипрямленим струмом змінного напряму. При цьому конструкція машини значно спрощується, оскільки колектор стає зайвим і замінюється двома кільцями.</p> <p>Першою причиною, яка спонукала розвиток динамо-машин змінного струму (так званих «альтернаторів»), став винахід Яблочковим його «електричної свічки».</p> <p>На мал. 8.6 представлений <span class="s6">альтернатор</span> Ганца, конструкція якого складається з на садженого на вал променеподібного індуктора <span class="s6">Е</span>, проти кожного з десяти променів (полюсів) якого розташовано 10 котушок якоря, закріплених на внутрішній поверхні кільцеподібної залізної рами. При обертанні індуктора в обмотках котушок виникають струми, що постійно змінюють напрями. Обмотки ж цих котушок сполучені так, що при кожному положенні індуктора в них одночасно виникають струми одного напряму.<span><br /><span class="easy_img_caption imgcenter" style="width:252px;"><img class="imgcenter" src="/images/Kniga_2/Image_235.gif" alt="Мал. 8.6. Альтернатор Ганца" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 8.6. Альтернатор Ганца</span></span></span></p> <p>Незабаром берлінська фірма Сіменса запропонувала свою конструкцію динамо-машини змінного струму (мал. 8.7), конструкція якої цікава тим, що в індукторах немає залізних сердечників, а для збудження використовується додаткова маленька машина постійного струму. Така динамо-машина дозволяла одержувати змінний струм значно вищої напруги для живлення декількох незалежних електричних кіл з багатьма послідовно включеними дуговими лампами.</p> <p>Другою спонукальною причиною широкого розповсюдження динамо-машин змінного струму стала легкість трансформації змінного струму. Ця чудова здатність перетворення (трансформації) змінного струму була вперше використана Голардом в 1883 р. і вдосконалена Ганцем.</p> <p>Перші динамо-машини були призначені в основному для живлення різних освітлювальних пристроїв. Проте широке промислове застосування системи електричного освітлення одержали з вдосконаленням конструкції і технології будівництва потужних центральних міських електричних станцій і систем розподілу електричної енергії.</p> <p>Для приведення в дію динамо-машин спочатку застосовувалися три види двигунів: парові, газові та гідравлічні.</p> <p>Парові двигуни складалися з парового котла, паропровідної труби і власне парової машини. Внаслідок специфічних умов спорудження генераторних станцій (обмежене приміщення і відносна близькість житлових будівель) переважного поширення набули <span class="s6">водотрубні котли</span>, в яких вода, що випаровується, знаходиться в багатьох вузьких трубках, що сполучені між собою та охоплюються полум'ям. Парові двигуни, використовувані як привід динамо-машин, повинні були відповідати певним вимогам. Зокрема, динамо-машина вимагає від парового двигуна дуже рівномірного ходу не тільки щодо числа оборотів за хвилину, але і відносно швидкості обертання протягом окремих оборотів. Якщо ця рівномірність не досягається, то напруга на виході динамо-машини коливається в значному діапазоні, до чого дуже чутливі освітлювальні лампи розжарювання: вони мигтять, наприклад, коли по шківу проходить дуже товстий шов на ремені або коли ремінь дуже слабо натягнутий (мал. 8.8). Подібні випадковості примусили машинобудівників і електротехніків повністю відмовитися від ненадійних ременів. Проте зробити це було нелегко ще і тому, що у парових машин і динамо-машин була різна кутова швидкість обертання валів – відповідно 200 і 1000 оборотів за хвилину. Щоб зрівняти кутову швидкість, шківи машин доводилося робити різного діаметру, що обумовлювало необхідність з'єднання їх ременем. Перші швидкохідні парові машини, сполучені з динамо-машиною без допомоги ременя, були побудовані на заводах Вестінгауза. Суть пристрою полягає в застосуванні парових циліндрів з крівошипно-шатунним механізмом, якой приводиться в рух за допомогою пари. При цьому весь механізм вміщений в оболонку, так що з рухомих частин назовні видаються лише обидва кінці валу (мал. 8.9).<br /> <span><span class="easy_img_caption imgcenter" style="width:382px;"><img class="imgcenter" src="/images/Kniga_2/Image_236.gif" alt="Мал. 8.7. Динамо машина змінного струму Сіменса" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 8.7. Динамо машина змінного струму Сіменса</span></span></span></p> <p class="s6"><span><span class="easy_img_caption imgcenter" style="width:364px;"><img class="imgcenter" src="/images/Kniga_2/Image_237.gif" alt="Мал. 8.8. Паровий двигун і динамо машина, сполучені ременем" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 8.8. Паровий двигун і динамо машина, сполучені ременем</span></span></span></p> <p class="s6"><span><span class="easy_img_caption imgcenter" style="width:372px;"><img class="imgcenter" src="/images/Kniga_2/Image_238.gif" alt="Мал. 8.9. Швидкохідна пародинамічна машина Вестінгауза" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 8.9. Швидкохідна пародинамічна машина Вестінгауза</span></span></span></p> <p class="s6"><span><span class="easy_img_caption imgcenter" style="width:372px;"><img class="imgcenter" src="/images/Kniga_2/Image_239.jpg" alt="Мал. 8.10. Газомотор Кертінга" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 8.10. Газомотор Кертінга</span></span></span></p> <p>Окрім парових машин, для обертання динамо-машин в тих місцях, де був газопровід, застосовувалися газомотори. Перевага газомоторів полягала в тому, що вони вимагають порівняно мало місця і можуть бути приведені в дію за декілька хвилин. Найширшого розповсюдження набули газомотори Отто, яких до кінця 1894 р. для отримання електричного освітлення було встановлено близько 3000. Газомоторний завод в Дейтці (Німеччина) займався спеціально розробкою газового двигуна для цілей електричного освітлення. Такий двигун забезпечував достатньо рівномірне обертання і, відповідно, абсолютно рівне світло. На заводах в Кергтіндорфі поблизу Ганновера відома у той час фірма братів Кертінг організувала масове виробництво газомоторів для цілей електричного освітлення (мал. 8.10).</p> <p>Найбільш економічними з погляду вартості виробництва електроенергії є гідравлічні двигуни, що використовують енергію падаючої води. Як водяні двигуни застосовувалися гідротурбіни як з вертикальною, так і з горизонтальною віссю. Динамо-машина з приводом від гідротурбіни (мал. 8.11) була побудована фірмою «Есслінген» для заводу Терні в Італії. Вода подавалася на лопатки гідротурбін з висоти 280 м при тиску в 18 атмосфер. Завдяки можливості користування декількома турбінами в роботу вводилося стільки динамо-машин, скільки було необхідно на даний момент часу.</p> <p><span><span class="easy_img_caption imgcenter" style="width:659px;"><img class="imgcenter" src="/images/Kniga_2/Image_240.gif" alt="Мал. 8.11. Динамо машина з приводом від гідротурбіни" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 8.11. Динамо машина з приводом від гідротурбіни</span></span></span></p> </div> <div style="clear:both"></div><li class="iprev">Попередня:<br /><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7" class="sublevel_nav">Розділ 7. Теплова і світлова дія електричного струму. Зародження основ електродинаміки </a></li><li class="inext">Читати далі:<br /><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-8/8-2" class="sublevel_nav">8.2. Створення центральних електростанцій</a></li> </div></div> <script type="text/javascript"> $.noConflict(); jQuery(function() { jQuery('#vt_menu').accordion({ container: false, initShow: '#current', event: 'click', standardExpansible: false, interval: 400, showMethod: 'slideDown', hideMethod: 'slideUp', showSpeed: 400, hideSpeed: 800, scrollSpeed: 600 }); }); </script> <style type="text/css"> ul.vt_fancymenu { list-style: none; margin: 0; padding: 0; } ul.vt_fancymenu li a{ padding: 0; background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow1.png) no-repeat 0 2px!important; list-style: none; margin: 0; } ul.vt_fancymenu li.havechild a { background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/menu_bg.png) 0 1px no-repeat !important; } ul.vt_fancymenu li li { margin: 0; } ul.vt_fancymenu li li.first { border-top: none; } ul.vt_fancymenu li.active, ul.vt_fancymenu li.havechild.open, ul.vt_fancymenu li a.open, ul.vt_fancymenu li a:hover.open { background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/menu_bg_act.png) 0 2px no-repeat !important; color:#f4e9cf; } ul.vt_fancymenu li li.active, ul.vt_fancymenu li li.havechild, ul.vt_fancymenu li li.havechild:hover { background: none !important; } ul.vt_fancymenu li li.sfhover, ul.vt_fancymenu li li:hover { background: none !important; } ul.vt_fancymenu li a { display: block; padding: 0 0px 0 10px; color:#fff; cursor: pointer; text-decoration: none; } ul.vt_fancymenu li.active li a, ul.vt_fancymenu li { color: #000; } ul.vt_fancymenu li li.active a.active, ul.vt_fancymenu li.active a.active, ul.vt_fancymenu .current a{ color: #ffecac; } ul.vt_fancymenu li a:hover, ul.vt_fancymenu li a:active, ul.vt_fancymenu li a:focus { color:#fff1c7; } ul.vt_fancymenu li ul { list-style: none; margin: 0; padding: 0 0 0 10px; } ul.vt_fancymenu li li, ul.vt_fancymenu li li li.first { background: none!important; margin: 0; } ul.vt_fancymenu li li a, ul.vt_fancymenu li li.last-child a, ul.vt_fancymenu li li li.last-child a, ul.vt_fancymenu li.last-child a{ background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow1.png) no-repeat 2px 2px!important; border: none; font-weight: normal !important; padding-left: 10px !important; } ul.vt_fancymenu li li#current a, ul.vt_fancymenu li#current a{ background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow_hover1.png) no-repeat 0 3px!important; color:#ffe26f; } ul.vt_fancymenu li li.havechild > a { background-image: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow.png); } ul.vt_fancymenu li li a.active, ul.vt_fancymenu li li a.open { background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/arrow_hover1.png) no-repeat 0 1px; color: #f4e9cf; } ul.vt_fancymenu li li.havechild > a.active, ul.vt_fancymenu li li.havechild > a.open { background-image: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow_hover.png); } ul.vt_fancymenu ul { overflow: hidden; left: auto; } ul.vt_fancymenu {font-size:8pt;line-height:105%;font-family:arial;} ul.vt_fancymenu li a,ul.vt_fancymenu li a:link,ul.vt_fancymenu li a:visited{display:block;width:100%;height:100%;text-align:left; text-decoration:none;} ul.vt_fancymenu li a:hover,ul.vt_fancymenu li ul li a:hover,ul.vt_fancymenu li a:focus,ul.vt_fancymenu li.active a,ul.vt_fancymenu li li.vtemfancyhover a span,ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover a span,ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover a span{background-color:transparent !important; outline:none;} ul.vt_fancymenu li.zactive a{background-color:transparent !important; outline:none;} ul.vt_fancymenu li li a,ul.vt_fancymenu li li a:link,ul.vt_fancymenu li li a:visited, ul.vt_fancymenu li li.vtemfancyhover ul li a span, ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li a span,ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li a span{text-align:left; font-weight:normal;padding:0; line-height:120%;margin-right:20px;} ul.vt_fancymenu li li.parent{background:url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow.gif) 98% 10px no-repeat;} ul.vt_fancymenu li li.vtemfancyhover{background:url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow1.gif) 98% 10px no-repeat !important;} /*/////////////////////////////////////////////////////////////*/ ul.vt_fancymenu{margin:0px !important; padding:5px 33px 0px 15px!important; list-style:none !important; position:fixed;overflow:auto; height:100%;top:0px; z-index:9999; background:#937c60 url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/line1.png) top right repeat-y; left:0px; -moz-box-shadow: inset 0 0 20px #514230; -webkit-box-shadow: inset 0 0 20px #514230; box-shadow: inset 0 0 20px #514230; } .vt_fancymenu li.level0{background-color:#937c60; } ul.vt_fancymenu > li {width:140px; margin:0; background-image:url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/line.png); background-position:left bottom; background-repeat:repeat-x; padding:8px 0;} ul.vt_fancymenu ul li {padding:5px 5px 5px 0; margin:0;} ul.vt_fancymenu li:hover ul {display:block;} </style> <div class="vt_menu_wapper"> <ul id="vt_menu" class="vt_fancymenu"> <li ><a href="/ua/books/book-2/intro" ><span>Вступ</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-1" ><span>ЧАСТИНА 1. Мистецтво пізнавати навколишній світ</span></a></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2" ><span>ЧАСТИНА 2. Розвиток вчення про теплоту, термодинаміку, теплопередачу і теплові машини </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1" ><span>Розділ 1. Теплота</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-1" ><span>1.1. Агрегатні стани тіл</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-2" ><span>1.2. Природа теплоти. Принцип еквівалентності. Закон збереження енергії</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-3" ><span>1.3. Енергія. Види енергії та їх особливості</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-4" ><span>1.4. Теплоємність</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2" ><span>Розділ 2. Основи термодинаміки </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-1" ><span>2.1. Предмет і метод термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-2" ><span>2.2. Основні поняття і визначення</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-3" ><span>2.3. Перший закон термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-4" ><span>2.4. Другий закон термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-5" ><span>2.5. Поняття ексергії</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-6" ><span>2.6. Третій закон термодинаміки (тепловий закон Нернста)</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-7" ><span>2.7. Ентропія і невпорядкованість (статистичний характер другого закону термодинаміки)</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-8" ><span>2.8. Філософсько-методологічні основи другого закону термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-9" ><span>2.9. Термодинаміка на рубежі ХХІ століття. Стан і перспективи</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3" ><span>Розділ 3. Основи теплопередачі </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3/3-1" ><span>3.1. Способи перенесення теплоти</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3/3-2" ><span>3.2. Класифікація способів перенесення теплоти</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3/3-3" ><span>3.3. Деякі основні напрями розвитку теорії і практики теплопередачі на сучасному етапі</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4" ><span>Розділ 4. Створення механізмів і машин для спалювання палива та використання теплової енергії </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-1" ><span>4.1. Парові двигуни (парові машини; парові турбіни)</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-1/4-1-1" ><span>4.1.1. Парові машини</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-1/4-1-2" ><span>4.1.2. Парові турбіни</span></a></li></ul></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-2-dviguni-vnutrishnogo-zgoryannya" ><span>4.2. Двигуни внутрішнього згоряння</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-3" ><span>4.3. Парові котли</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-4" ><span>4.4. Топки</span></a></li></ul></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3" ><span>ЧАСТИНА 3. Розвиток вчення про електрику і магнетизм. Становлення електроенергетики </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5" ><span>Розділ 5. Перші спостереження та експериментальні дослідження електрики і магнетизму. Відкриття основних властивостей і законів електрики</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-1" ><span>5.1. Перші відомості про електрику тертя і магнетизм</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-2" ><span>5.2. Електропровідність. Провідники та ізолятори</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-3" ><span>5.3. Два роди електричних зарядів. Закон Кулона</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-4" ><span>5.4. Електричне поле і його характеристики</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-5" ><span>5.5. Електрична ємність. Конденсатор</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-6" ><span>5.6. Електрична машина тертя. Індукційна машина</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-7" ><span>5.7. Досліди з електричним розрядом. Вивчення атмосферної електрики</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6" ><span>Розділ 6. Вивчення електричного струму. Встановлення основних законів електричного кола </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6/6-1" ><span>6.1. Відкриття гальванічного струму</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6/6-2" ><span>6.2. Дослідження електричного кола. Закони Ома і Кірхгофа</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6/6-4" ><span>6.3. Електромагнетизм. Електромагнітна індукція</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7" ><span>Розділ 7. Теплова і світлова дія електричного струму. Зародження основ електродинаміки </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-1" ><span>7.1. Оборотність електричної і теплової енергії. Закон Джоуля–Ленца</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-2" ><span>7.2. Відкриття вольтової дуги. Дугові електричні лампи</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-3" ><span>7.3. Лампи розжарювання</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-4" ><span>7.4. Термоелектричний струм</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-5" ><span>7.5. Зародження основ електродинаміки</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-8" ><span>Розділ 8. Винахід перших електричних машин. Створення центральних електричних станцій</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li id="current" class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-8/8-1" ><span>8.1. Перші електричні машини</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-8/8-2" ><span>8.2. Створення центральних електростанцій</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9" ><span>Розділ 9. Винахід електродвигунів та електричної тяги</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9/9-1" ><span>9.1. Перші електродвигуни</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9/9-2" ><span>9.2. Використання електричної тяги</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9/9-3" ><span>9.3. Електродвигуни змінного струму</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10" ><span>Розділ 10. Розвиток електротехнологій </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10/10-1" ><span>10.1. Електроліз, гальваностегія, гальванопластика</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10/10-2" ><span>10.2. Інші напрями застосування хімічної дії струму</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10/10-3" ><span>10.3. Технічне застосування теплової дії струму</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11" ><span>Розділ 11. Створення перших систем передачі й розподілу електричної енергії </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-1" ><span>11.1. Перші досліди з передачі електрики на відстань</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-2" ><span>11.2. Перші системи передачі електроенергії постійним струмом</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-3" ><span>11.3. Передача електроенергії змінним струмом</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-4" ><span>11.4. Трансформація електроенергії</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-5" ><span>11.5. Удосконалення конструкції ліній електропередачі</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12" ><span>Розділ 12. Об'єднання електричних мереж для паралельної роботи. Створення енергетичних систем</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-1" ><span>12.1. Перші кроки з об'єднання</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-2" ><span>12.2. Основні способи з'єднання мереж</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-3" ><span>12.3. Реалізація об'єднання електричних мереж у першій третині ХХ століття</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-4" ><span>12.4. Переваги з'єднання мереж</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-5" ><span>12.5. Основні технічні проблеми з'єднання мереж</span></a></li></ul></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-13" ><span>Розділ 13. Енергетика Росії на початку ХХ століття</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-14" ><span>Розділ 14. План ГОЕЛРО – перший у світовій історії план розвитку народного господарства</span></a></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15" ><span>Розділ 15. Створення і становлення енергетичної системи України</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15/15-1" ><span>15.1. Від перших електростанцій і ліній електропередачі до об'єднаної енергетичної системи України</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15/15-2" ><span>15.2. Створення та становлення Київської енергосистеми</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15/15-3" ><span>15.3. Становлення енергетики Західної України</span></a></li></ul></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-4" ><span>ЧАСТИНА 4. Становлення атомної енергетики</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16" ><span>Розділ 16. Від відкриття радіоактивності до ланцюгової реакції поділу урану </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-1" ><span>16.1. На сцену виходить уран. Радіоактивність</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-2" ><span>16.2. Енергія атома</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-3" ><span>16.3. Радіоактивні елементи в періодичній системі</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-4" ><span>16.4. Перші ядерні реакції. Відкриття нейтрона</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-5" ><span>16.5. Штучна радіоактивність</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-6" ><span>16.6. Нейтрон вступає в дію. Поділ урану. Плутоній</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-7" ><span>16.7. Ланцюгова ядерна реакція поділу урану</span></a></li></ul></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-17" ><span>Розділ 17. Створення перших ядерних реакторів</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-18" ><span>Розділ 18. Перші атомні електростанції</span></a></li></ul></li><li ><a href="/ua/books/book-2/visnovok" ><span>Висновок</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/koly-b-ne-vony" ><span>Коли б не вони... Хронологія найважливіших відкриттів у галузі енергетики</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/references" ><span>Список використаної літератури</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/vidomosti-pro-avtoriv" ><span>Відомості про авторів</span></a></li></ul></div><div style="clear:both"></div> <div class="footer" > <div class="custom" > <p> </p> <div style="float: right; margin-top: -20px; margin-bottom: 40px;"><a href="https://vse.energy/" target="_blank"><img src="/images/vse-energy-logo.jpg" alt="vse-energy-logo" /></a> <a href="/ua/film"><img src="/images/film.jpg" width="156" height="80" /></a></div> <p> </p> <p>Використання матеріалів сайту дозволене за умови наявності посилання на сайт.<br />Передрук матеріалів з інших джерел (ЗМІ, наших партнерів) можливий у випадку зазначення першоджерела.<br /><br /><br />©  2012-2013 Енергетика: історія, сучасність і майбутнє</p></div> </div> </div> </div> </td><td style="width:10px;"> </td><td valign="top" style="width:20px;"><div class="langs"><div class="mod-languages"> <ul class="lang-block"> <li class="lang-active" dir="ltr"> <a href="/ua/books/book-2/part-3/section-8/8-1"> У к р а ї н с ь к а </a> </li> <li class="" dir="ltr"> <a href="/ru/books/book-2/part-3/section-8/8-1"> Р у с с к и й </a> </li> </ul> </div> </div></td></tr></table> </body> </html>