CINXE.COM

<!DOCTYPE html PUBLIC "-//W3C//DTD XHTML 1.0 Transitional//EN" "http://www.w3.org/TR/xhtml1/DTD/xhtml1-transitional.dtd"> <html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml" xml:lang="uk-ua" lang="uk-ua" dir="ltr" > <head> <base href="http://energetika.in.ua/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-2" /> <meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" /> <meta name="author" content="Super User" /> <meta name="generator" content="Joomla! - Open Source Content Management" /> <title>7.2. Відкриття вольтової дуги. Дугові електричні лампи - Енергетика: історія, сучасність і майбутнє</title> <link href="/templates/energy/favicon.ico" rel="shortcut icon" type="image/vnd.microsoft.icon" /> <link rel="stylesheet" href="/plugins/system/jcemediabox/css/jcemediabox.css?version=113" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/plugins/system/jcemediabox/themes/standard/css/style.css?version=113" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/media/mod_languages/css/template.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/modules/mod_breadcrumbs_advanced/UWXslider.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/cache/mod_universal_ajaxlivesearch_theme/164/style.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="http://energetika.in.ua/modules/mod_icemegamenu/themes/default/css/default_icemegamenu.css" type="text/css" /> <script src="/media/system/js/mootools-core.js" type="text/javascript"></script> <script src="/media/system/js/core.js" type="text/javascript"></script> <script src="/media/system/js/caption.js" type="text/javascript"></script> <script src="/plugins/system/jcemediabox/js/jcemediabox.js?version=113" type="text/javascript"></script> <script src="/media/system/js/mootools-more.js" type="text/javascript"></script> <script src="http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/jquery2.js" type="text/javascript"></script> <script src="http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/accordion.js" type="text/javascript"></script> <script src="/modules/mod_breadcrumbs_advanced/UWXbcadvcm.js" type="text/javascript"></script> <script src="/modules/mod_universal_ajaxlivesearch/engine/dojo.js" type="text/javascript"></script> <script src="/modules/mod_universal_ajaxlivesearch/engine/dojo.xd.js" type="text/javascript"></script> <script src="/modules/mod_universal_ajaxlivesearch/engine/engine.js" type="text/javascript"></script> <script src="http://energetika.in.ua/modules/mod_icemegamenu/assets/js/icemegamenu.js" type="text/javascript"></script> <script type="text/javascript"> window.addEvent('load', function() { new JCaption('img.caption'); }); JCEMediaObject.init('/', {flash:"10,0,22,87",windowmedia:"5,1,52,701",quicktime:"6,0,2,0",realmedia:"7,0,0,0",shockwave:"8,5,1,0"});JCEMediaBox.init({popup:{width:"",height:"",legacy:0,lightbox:0,shadowbox:0,resize:1,icons:1,overlay:1,overlayopacity:0.8,overlaycolor:"#000000",fadespeed:500,scalespeed:500,hideobjects:0,scrolling:"fixed",close:2,labels:{'close':'Закрити','next':'Наступне','previous':'Попереднє','cancel':'Скасувати','numbers':'{$current} з {$total}'}},tooltip:{className:"tooltip",opacity:0.8,speed:150,position:"br",offsets:{x: 16, y: 16}},base:"/",imgpath:"plugins/system/jcemediabox/img",theme:"standard",themecustom:"",themepath:"plugins/system/jcemediabox/themes"}); window.addEvent('domready', function() { new BreadCrumbs({ fxOptions: { duration: 500, transition: 'sine:out' }, collapsedWidth: 120, collapseAnimate: 1 }); }); dojo.addOnLoad(function(){ var ajaxSearch = new AJAXSearch({ node : dojo.byId('offlajn-ajax-search'), productsPerPlugin : 4, searchRsWidth : 250, resultElementHeight : 66, minChars : 2, searchBoxCaption : 'Пошук...', noResultsTitle : 'Знайдено (0)', noResults : 'Нічого не знайдено', searchFormUrl : '/index.php', enableScroll : '1', showIntroText: '0', scount: '10', stext: 'No results found. Did you mean?', moduleId : '164', resultAlign : '0', targetsearch: '0', linktarget: '0', keypressWait: '500' }) }); </script> <link rel="stylesheet" href="/templates/system/css/system.css" type="text/css" /> <link rel="stylesheet" href="/templates/energy/css/template.css" type="text/css" /> <script> (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){ (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o), m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m) })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga'); ga('create', 'UA-3427656-31', 'energetika.in.ua'); ga('send', 'pageview'); </script> </head> <body> <div class="body3"> <table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" style="width:1050px;min-width:1050px;"><tr><td> <div class="containerf"><div class="containerff"> <div class="header" > <table cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr><td style="width:440px;"> <div style="top:1px;left:-12px;display:block;position:absolute;z-index:999999;"><img src="/templates/energy/images/sv-gr2sm.jpg" /></div> <div class="sv"> <div class="custom" > <p>Бог проявив щедрість,<br />коли подарував світу таку людину...</p> <p><em>Світлані Плачковій присвячується</em></p></div> </div> </td><td> <div class="logo2"> <a href="/"></a> </div> <div class="sv2a"> <div class="custom" > <p>Видання присвячується дружині, другу й соратнику,<br />автору ідеї, ініціатору й організатору написання цих книг<br /><strong>Світлані Григорівні Плачковій</strong>, що стало її останнім<br />внеском у свою улюблену галузь – енергетику.</p></div> </div> </td></tr> <tr><td colspan="2"><div class="line4"></div></td></tr> </table> <div class="topmenu"> <div class="icemegamenu"><ul id="icemegamenu"><li id="iceMenu_101" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="http://energetika.in.ua/" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Головна</span></a></li><li id="iceMenu_139" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/about-books" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Про видання</span></a></li><li id="iceMenu_140" class="iceMenuLiLevel_1 parent active"><a href="/ua/books" class="icemega_active iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Читати</span></a><ul class="icesubMenu sub_level_1" style="width:280px"><li><div style="float:left;width:280px" class="iceCols"><ul><li id="iceMenu_144" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-1" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 1. Від вогню та води до електрики</span></a></li><li id="iceMenu_217" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-2" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 2. Пізнання й досвід – шлях до сучасної енергетики</span></a></li><li id="iceMenu_310" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-3" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 3. Розвиток теплоенергетики та гідроенергетики</span></a></li><li id="iceMenu_392" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-4" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 4. Розвиток атомної енергетики та об’єднаних енергосистем</span></a></li><li id="iceMenu_453" class="iceMenuLiLevel_2"><a href="/ua/books/book-5" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Книга 5. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі</span></a></li></ul></div></li></ul></li><li id="iceMenu_573" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/avtori" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Автори</span></a></li><li id="iceMenu_141" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/buy" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Замовити</span></a></li><li id="iceMenu_1014" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/vidguki" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Відгуки</span></a></li><li id="iceMenu_142" class="iceMenuLiLevel_1"><a href="/ua/contacts" class=" iceMenuTitle"><span class="icemega_title icemega_nosubtitle">Контакти</span></a></li></ul></div> <script type="text/javascript"> window.addEvent('domready', function() { if(document.getElementById('icemegamenu')!= null) var myMenu = new MenuMatic({id:'icemegamenu', subMenusContainerId: 'subMenusContainer', effect:'slide & fade', duration:600, physics:Fx.Transitions.Pow.easeOut, hideDelay:1000, opacity:95 }); }); </script> </div> <div class="search2"> <div id="offlajn-ajax-search"> <div class="offlajn-ajax-search-container"> <form id="search-form" action="/ua/search" method="get" onSubmit="return false;"> <div class="offlajn-ajax-search-inner"> <input type="text" name="searchword" id="search-area" value="" autocomplete="off" /> <input type="hidden" name="option" value="com_search" /> <div id="search-area-close"></div> <div id="ajax-search-button"><div class="magnifier"></div></div> <div class="ajax-clear"></div> </div> </form> <div class="ajax-clear"></div> </div> </div> <div class="ajax-clear"></div> </div> </div> <div class="component"> <div class="content"> <div class="line2"></div> <h3 class="book">Книга 2. Пізнання й досвід – шлях до сучасної енергетики</h3><div id="breadcrumbs"> <div class="breadcrumbs"> <div class="UWXbca" ><ul> <li><a href="/ua/books/book-2" class="pathway">Книга 2. Пізнання й досвід – шлях до суч</a> <img src="/templates/energy/images/system/arrow.png" alt="" /> <li><a href="/ua/books/book-2/part-3" class="pathway">ЧАСТИНА 3. Розвиток вчення про електрику</a> <img src="/templates/energy/images/system/arrow.png" alt="" /> <li><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7" class="pathway">Розділ 7. Теплова і світлова дія електри</a> <img src="/templates/energy/images/system/arrow.png" alt="" /> <li></div> </div> </div> <div id="system-message-container"> </div> <div class="item-page"> <h2> 7.2. Відкриття вольтової дуги. Дугові електричні лампи </h2> <p>Вивчаючи властивості електричного струму, В.В. Петров приєднав мідним дротом до полюсів побудованої ним батареї два вугільні стрижні (електроди) і зближував їх кінці. Він побачив, як між ними з'явилася яскрава дуга і освітила лабораторію. Коли вчений став вводити в неї шматочки металів, то вони дуже швидко розплавлялися. Явище електричного розряду між кінцями злегка розведених вуглин Петров спостерігав як в повітрі, так і в інших газах і вакуумі. Це була так звана <span class="s6">вольтова дуга</span>. Таким чином, честь відкриття вольтової дуги належить В.В. Петрову, що випливає з його книги «Вісті про гальвані-вольтовські досліди», яка вийшла в 1803 р.</p> <p class="s6">У своїй книзі Петров не тільки описав відкрите ним явище, але і вказав на можливість використання цього явища для освітлення, плавки та відновлення металів з їх оксидів, і тим самим вперше висловив думку про практичне застосування електричного струму. Проте електрика в ті часи не набула ще практичних застосувань і тому дослідження з електрики в Росії не були продовжені.<br /><br /><span><span class="easy_img_caption imgcenter" style="width:218px;"><img class="imgcenter" alt="Мал. 7.1. Пристрій для утворення вольтової дуги" src="/images/Kniga_2/Image_197.gif" 373="" 218="" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 7.1. Пристрій для утворення вольтової дуги</span></span></span><br /><br /><span><span class="easy_img_caption imgcenter" style="width:212px;"><img class="imgcenter" alt="Мал. 7.2. Розжарене вугілля вольтової дуги" src="/images/Kniga_2/Image_199.gif" 356="" 212="" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 7.2. Розжарене вугілля вольтової дуги</span></span></span></p> <p class="cit">В.В. Петров так описав відкрите ним явище: <span class="s6">«Якщо на скляну плитку або лавочку зі скляними ніжками будуть покладені дві або три деревні вуглини, здатні до створювання світлоносних явищ за допомогою Гальвані Вольтовської рідини, і якщо потім металевими ізольованими направлячами, з’єднаними з обома полюсами величезної батареї, наближати оні один до другого на відстань від однієї до трьох ліній, то з’являється між ними вельми яскраве білого кольору світло або полум'я, від якого оні вуглини швидше або повільніше спалахують і від якого темний покій досить ясно освітлений може бути».</span></p> <p>З цієї миті й потрібно починати історію електротехніки як самостійної галузі техніки. Через те, що книга Петрова була видана російською мовою, багато хто з іноземних вчених не зміг ознайомитися з його відкриттям. Відкриття Петрова було на десятиліття забуте, а ім'я В.В. Петрова, першої в світі людини, яка подивилася на електрику з позицій технічних – з погляду користі, яку електрика могла б принести людям, було у той час взагалі не відоме за кордоном.</p> <p>І лише пізніше, в 1810 р., ці досліди повторив англійський вчений сер Хемфрі Деві, який удостоївся великого звання першовідкривача електричної дуги і який прославився тим, що найгеніальнішим його «відкриттям» був його учень, великий Майкл Фарадей. Деві приводив у зіткнення дві загострені вуглини, сполучені з полюсами батареї, що складалась з 2000 елементів (мал. 7.1). Завдяки величезному виділенню тепла вуглини розжарювалися до червоного. Коли ж Деві віддаляв їх кінці один від одного, струм продовжував передаватися через розжарене повітря від одної вуглини до іншої, поширюючи сліпуче світло, яке одержало назву світла Деві, або вольтової дуги. При цьому, джерелом світла була не сама дуга, а розжарені до білого кінці вуглин (мал. 7.2). Оскільки вуглини, між якими утворюється дуга, поступово згорають (позитивний приблизно вдвічі швидше за негативний), згодом був винайдений пристрій, який автоматично наближав одну вуглину до іншої, залишаючи відстань між ними весь час постійною.</p> <p><span></span>Пристрій, який дозволяє підтримувати більш-менш постійне горіння вольтової дуги, послужив прообразом перших електричних джерел світла, або так званих дугових електричних ламп.</p> <p class="cit">Вперше поза лабораторією і класною кімнатою електрична дуга була застосована в 1845 році в Паризькій опері, щоб відтворити ефект сонця, що сходить. Успіх був повний!!!</p> <p><span class="cit"><img class="imgleft" src="/images/Kniga_2/Image_201.png" 535="" 255="" /><strong>Яблочков Павло Миколайович</strong> (1847–1894) – російський електротехнік, винахідник і підприємець. Після закінчення Миколаївського інженерного училища в 1866 році був направлений для проходження офіцерської служби в Київський гарнізон, але через хворобу вимушений був піти у відставку. Винайшов дугову лампу без регулятора (патент 1876 року), електричну свічку («свічка Яблочкова»), працював над створенням електричних машин і хімічних джерел струму. </span><span></span><br /><span></span></p> <p class="cit">Найперші електричні лампи – вугільні дугові – були створені сером Хемфрі Деві в 1809 році. Два вугільні стрижні підключалися до клем величезної батареї. У точці зіткнення ці стрижні розжарювалися до білого. Коли ж їх розводили на відстань близько 10 см один від одного, між ними спалахувала сліпуча біла світлова дуга. Проте практичне застосування вугільні дугові лампи знайшли значно пізніше. Перша стаціонарна лампа була встановлена в 1862 році на маяку Дандженесс.</p> <p><span></span><span><span class="easy_img_caption imgright" style="width:171px;"><img class="imgright" alt="Мал. 7.3. Дугова електрична лампа Яблочкова" src="/images/Kniga_2/Image_202.gif" 370="" 171="" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 7.3. Дугова електрична лампа Яблочкова</span></span></span>Перше дугове джерело світла сконструював в 1844 році французький фізик Жан Бернар Леон Фуко. У ході розробки конструкцій дугових ламп виникло завдання регулювати відстань між електродами. Найбільш простими регуляторами були електромагнітні – перші електроавтоматичні прилади. Набули поширення лампи з регуляторами комбінованої дії (електромагнітної і механічної), наприклад дугова лампа російського винахідника А.І. Шпаковського. У 1856 році ці лампи вперше успішно використовувалися для освітлення великої площі перед Лефортовським палацом під час коронаційних урочистостей в Москві. Але необхідно було так удосконалити конструкції дугових ламп, щоб вони були простими і надійними, доступними для широкого вжитку. Успішне рішення цієї проблеми тісно пов'язане з винаходом П.М. Яблочковим «електричної свічки» – дугової лампи без регулятора.<br /> <span></span></p> <p>П.М. Яблочков винайшов оригінальну дугову електричну лампу (мал. 7.3), в якій вугільні стрижні були розташовані не один проти одного, а паралельно, що дозволило значно надійніше зберігати незмінну відстань між кінцями вугільних стрижнів. Вугільні стрижні були розділені ізолюючим прошарком. Кінці стрижнів з'єднувалися вугільною пластинкою. При пропусканні струму пластинка згорала і між кінцями вугільних стрижнів з'являлася електрична дуга. У міру згорання вугілля ізолюючий прошарок випаровувався і світна дуга не затухала. Винахід П.М. Яблочкова дозволив включати джерела світла послідовно у загальне коло.</p> <p><span></span>Одна електрична свічка могла горіти приблизно дві години. При встановленні декількох свічок в спеціальному ліхтарі, обладнаному перемикачем для включення чергової свічки замість тієї, що перегоріла, можна було забезпечити безперебійне освітлення протягом тривалішого часу. Яблочков також встановив, що для живлення свічки краще застосовувати змінний струм, в цьому випадку при електродах однакового діаметру виходила цілком стійка дуга.</p> <p><span><span class="easy_img_caption imgright" style="width:174px;"><img class="imgright" alt="Мал. 7.4. Дугова електрична лампа Кертінга і Маттісена" src="/images/Kniga_2/Image_204.gif" 361="" 174="" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 7.4. Дугова електрична лампа Кертінга і Маттісена</span></span></span>У 1876 р. Яблочков одержав патент на свій винахід, названий «Система розподілу струмів для електричного освітлення».</p> <p>Простота і зручність свічок Яблочкова (або, як їх називали в світі, «російського світла»), що замінили дорогі, складні та громіздкі дугові ліхтарі з регуляторами для безперервного зближення вуглин, що згорали, викликали їх широке розповсюдження, і незабаром вони запалилися на вулицях і площах Парижу, Лондону і Берліну, а також Америки і навіть Азії. «З Парижа, – писав Яблочков, – електричне освітлення розповсюдилося по всьому світу, дійшовши до палацу шаху Персидського і до палацу короля Камбоджі». Це було справжнім тріумфом російського винахідника. У  <span></span>1877 р. Яблочков одержав ще два патенти на конструкцію електричної свічки і на систему розподілу струмів з використанням конденсаторів.<span><br /><span class="easy_img_caption" style="width:173px;"><img alt="Мал. 7.5. Дугова електрична лампа Кертінга із закритою дугою" src="/images/Kniga_2/Image_205.gif" 493="" 151="" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 7.5. Дугова електрична лампа Кертінга із закритою дугою</span></span></span><span><span class="easy_img_caption" style="width:89px;"><img alt="Мал. 7.6. Вуличне освітлення дуговою лампою" src="/images/Kniga_2/Image_206.gif" 486="" 79="" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 7.6. Вуличне освітлення дуговою лампою</span></span> </span> <span><span class="easy_img_caption" style="width:439px;"><img alt="Мал. 7.7. Устаткування для дугового освітлення: а – зовнішній футляр для дугових ламп; б – лампа з футляром і ковпаком; в – ліхтар для дугової лампи" src="/images/Kniga_2/Image_208.png" 470="" 275="" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 7.7. Устаткування для дугового освітлення: а – зовнішній футляр для дугових ламп; б – лампа з футляром і ковпаком; в – ліхтар для дугової лампи</span></span></span></p> <p><span><span class="easy_img_caption imgright" style="width:266px;"><img class="imgright" alt="У 1882 р. Потсдамська площа в Берліні була освітлена ліхтарями з лампами «Сіменс і Гальське» " src="/images/Kniga_2/Image_209.jpg" 368="" 266="" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">У 1882 р. Потсдамська площа в Берліні була освітлена ліхтарями з лампами «Сіменс і Гальське» </span></span></span>У квітні 1879 р. в Петербурзі на засіданні Російського технічного товариства Яблочков зробив доповідь про свої останні роботи в галузі електричного освітлення, а за два тижні там же прочитав публічну лекцію на тему «Про електричне освітлення». Саме 1879 рік був роком найбільших успіхів і найбільшої слави Яблочкова.</p> <p>Згодом Кертінг і Маттісен в Лейпцігу створили вдосконалену конструкцію дугової лампи (мал. 7.4), в якій забезпечується постійність опору вольтової дуги. Регулювальний механізм складається з подвійної котушки <span class="s6">а</span>, сполученої із системою зубчатих коліс <span class="s6">b</span>. Вся система може повертатися навколо нерухомої осі <span class="s6">f</span>, а також відхилятися вправо і вліво під впливом сили натягнення сердечника <span class="s6">с</span>. Якщо при виникненні струму вуглини стикаються, то виникаючий сильний струм приводить в дію відхиляючу систему, яка розводила вуглини на строго фіксовану відстань. У міру згорання вуглин вольтова дуга подовжувалась, а відхиляюча система реагувала на струм, що змінювався, плавно зменшуючи відстань між вуглинами. Плавність переміщення вуглин забезпечувалась наявністю повітряного гальма <span class="s6">I </span>з противагою <span class="s6">m </span>з важких металевих пластинок.</p> <p>Проте через серйозні технічні проблеми, що виникли в процесі експлуатації (наявність відкритої дуги, необхідність застосування тільки змінного електричного струму для досягнення рівномірного згорання вугільних стрижнів, складність механічної конструкції та ін.), а також у зв'язку з появою електричних ламп розжарювання застосування електричних свічок виявилося вельми обмеженим. Зокрема, серйозним недоліком конструкції дугових ламп було значне випаровування вугілля стрижнів під впливом кисню на відкритому повітрі при виникненні вольтової дуги.</p> <p class="s6"><span><span class="easy_img_caption imgcenter" style="width:365px;"><img class="imgcenter" alt="Мал. 7.8. Маяк на червоному піску у гирла Везера з дуговими лампами, збудований у 1883–1884 роках (із акварелі Віллі Стоуера)" src="/images/Kniga_2/Image_210.jpg" 589="" 365="" /><span class="easy_img_caption_inner" style="">Мал. 7.8. Маяк на червоному піску у гирла Везера з дуговими лампами, збудований у 1883–1884 роках (із акварелі Віллі Стоуера)</span></span></span></p> <p>Практичний американець Джандус першим подолав цю трудність вражаюче просто, вмістивши під ковпаком не всю лампу, а тільки вольтову дугу, залишивши контакти вугільних стрижнів поза закритою судиною. При виникненні дуги вугільна пара, окислюючись невеликою кількістю кисню, наявному в замкнутому об'ємі, утворювала вугільну кислоту. Кислота, змішуючись з азотом повітря, утворювала нейтральну атмосферу, в якій і відбувалося подальше горіння вольтової дуги. Крім того, в цьому випадку значно змінювався весь характер процесу горіння. Вугільні стрижні згорали абсолютно однаково, саме горіння проходило плавніше і стійко, а тривалість горіння при однаковому розмірі стрижнів збільшувалась у 10–20 разів.</p> <p>На мал. 7.5 показана вдосконалена лампа Кертінга із закритою дугою, яка була широко розповсюджена в Німеччині наприкінці XIX століття.</p> <p>Із залученням дугових ламп різної конструкції були проведені перші досліди вуличного освітлення за допомогою електричного струму (мал. 7.6, 7.7). Проте внаслідок великої складності конструкції, необхідності могутнього джерела струму для утворення вольтової дуги і неможливості гнучкого «дроблення світла» дугові лампи використовувалися переважно як могутні джерела освітлення (наприклад на морських маяках). На мал. 7.8 показаний загальний вид такого морського маяка, світло від потужних дугових ламп якого було видно на відстані в 17 морських миль.</p> </div> <div style="clear:both"></div><li class="iprev">Попередня:<br /><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-1" class="sublevel_nav">7.1. Оборотність електричної і теплової енергії. Закон Джоуля–Ленца</a></li><li class="inext">Читати далі:<br /><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-3" class="sublevel_nav">7.3. Лампи розжарювання</a></li> </div></div> <script type="text/javascript"> $.noConflict(); jQuery(function() { jQuery('#vt_menu').accordion({ container: false, initShow: '#current', event: 'click', standardExpansible: false, interval: 400, showMethod: 'slideDown', hideMethod: 'slideUp', showSpeed: 400, hideSpeed: 800, scrollSpeed: 600 }); }); </script> <style type="text/css"> ul.vt_fancymenu { list-style: none; margin: 0; padding: 0; } ul.vt_fancymenu li a{ padding: 0; background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow1.png) no-repeat 0 2px!important; list-style: none; margin: 0; } ul.vt_fancymenu li.havechild a { background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/menu_bg.png) 0 1px no-repeat !important; } ul.vt_fancymenu li li { margin: 0; } ul.vt_fancymenu li li.first { border-top: none; } ul.vt_fancymenu li.active, ul.vt_fancymenu li.havechild.open, ul.vt_fancymenu li a.open, ul.vt_fancymenu li a:hover.open { background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/menu_bg_act.png) 0 2px no-repeat !important; color:#f4e9cf; } ul.vt_fancymenu li li.active, ul.vt_fancymenu li li.havechild, ul.vt_fancymenu li li.havechild:hover { background: none !important; } ul.vt_fancymenu li li.sfhover, ul.vt_fancymenu li li:hover { background: none !important; } ul.vt_fancymenu li a { display: block; padding: 0 0px 0 10px; color:#fff; cursor: pointer; text-decoration: none; } ul.vt_fancymenu li.active li a, ul.vt_fancymenu li { color: #000; } ul.vt_fancymenu li li.active a.active, ul.vt_fancymenu li.active a.active, ul.vt_fancymenu .current a{ color: #ffecac; } ul.vt_fancymenu li a:hover, ul.vt_fancymenu li a:active, ul.vt_fancymenu li a:focus { color:#fff1c7; } ul.vt_fancymenu li ul { list-style: none; margin: 0; padding: 0 0 0 10px; } ul.vt_fancymenu li li, ul.vt_fancymenu li li li.first { background: none!important; margin: 0; } ul.vt_fancymenu li li a, ul.vt_fancymenu li li.last-child a, ul.vt_fancymenu li li li.last-child a, ul.vt_fancymenu li.last-child a{ background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow1.png) no-repeat 2px 2px!important; border: none; font-weight: normal !important; padding-left: 10px !important; } ul.vt_fancymenu li li#current a, ul.vt_fancymenu li#current a{ background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow_hover1.png) no-repeat 0 3px!important; color:#ffe26f; } ul.vt_fancymenu li li.havechild > a { background-image: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow.png); } ul.vt_fancymenu li li a.active, ul.vt_fancymenu li li a.open { background: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/arrow_hover1.png) no-repeat 0 1px; color: #f4e9cf; } ul.vt_fancymenu li li.havechild > a.active, ul.vt_fancymenu li li.havechild > a.open { background-image: url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow_hover.png); } ul.vt_fancymenu ul { overflow: hidden; left: auto; } ul.vt_fancymenu {font-size:8pt;line-height:105%;font-family:arial;} ul.vt_fancymenu li a,ul.vt_fancymenu li a:link,ul.vt_fancymenu li a:visited{display:block;width:100%;height:100%;text-align:left; text-decoration:none;} ul.vt_fancymenu li a:hover,ul.vt_fancymenu li ul li a:hover,ul.vt_fancymenu li a:focus,ul.vt_fancymenu li.active a,ul.vt_fancymenu li li.vtemfancyhover a span,ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover a span,ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover a span{background-color:transparent !important; outline:none;} ul.vt_fancymenu li.zactive a{background-color:transparent !important; outline:none;} ul.vt_fancymenu li li a,ul.vt_fancymenu li li a:link,ul.vt_fancymenu li li a:visited, ul.vt_fancymenu li li.vtemfancyhover ul li a span, ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li a span,ul.vt_fancymenu li ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li.vtemfancyhover ul li a span{text-align:left; font-weight:normal;padding:0; line-height:120%;margin-right:20px;} ul.vt_fancymenu li li.parent{background:url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow.gif) 98% 10px no-repeat;} ul.vt_fancymenu li li.vtemfancyhover{background:url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/arrow1.gif) 98% 10px no-repeat !important;} /*/////////////////////////////////////////////////////////////*/ ul.vt_fancymenu{margin:0px !important; padding:5px 33px 0px 15px!important; list-style:none !important; position:fixed;overflow:auto; height:100%;top:0px; z-index:9999; background:#937c60 url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/line1.png) top right repeat-y; left:0px; -moz-box-shadow: inset 0 0 20px #514230; -webkit-box-shadow: inset 0 0 20px #514230; box-shadow: inset 0 0 20px #514230; } .vt_fancymenu li.level0{background-color:#937c60; } ul.vt_fancymenu > li {width:140px; margin:0; background-image:url(http://energetika.in.ua/modules/mod_vtem_fancymenu/assets/images/line.png); background-position:left bottom; background-repeat:repeat-x; padding:8px 0;} ul.vt_fancymenu ul li {padding:5px 5px 5px 0; margin:0;} ul.vt_fancymenu li:hover ul {display:block;} </style> <div class="vt_menu_wapper"> <ul id="vt_menu" class="vt_fancymenu"> <li ><a href="/ua/books/book-2/intro" ><span>Вступ</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-1" ><span>ЧАСТИНА 1. Мистецтво пізнавати навколишній світ</span></a></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2" ><span>ЧАСТИНА 2. Розвиток вчення про теплоту, термодинаміку, теплопередачу і теплові машини </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1" ><span>Розділ 1. Теплота</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-1" ><span>1.1. Агрегатні стани тіл</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-2" ><span>1.2. Природа теплоти. Принцип еквівалентності. Закон збереження енергії</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-3" ><span>1.3. Енергія. Види енергії та їх особливості</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-1/1-4" ><span>1.4. Теплоємність</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2" ><span>Розділ 2. Основи термодинаміки </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-1" ><span>2.1. Предмет і метод термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-2" ><span>2.2. Основні поняття і визначення</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-3" ><span>2.3. Перший закон термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-4" ><span>2.4. Другий закон термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-5" ><span>2.5. Поняття ексергії</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-6" ><span>2.6. Третій закон термодинаміки (тепловий закон Нернста)</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-7" ><span>2.7. Ентропія і невпорядкованість (статистичний характер другого закону термодинаміки)</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-8" ><span>2.8. Філософсько-методологічні основи другого закону термодинаміки</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-2/2-9" ><span>2.9. Термодинаміка на рубежі ХХІ століття. Стан і перспективи</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3" ><span>Розділ 3. Основи теплопередачі </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3/3-1" ><span>3.1. Способи перенесення теплоти</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3/3-2" ><span>3.2. Класифікація способів перенесення теплоти</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-3/3-3" ><span>3.3. Деякі основні напрями розвитку теорії і практики теплопередачі на сучасному етапі</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4" ><span>Розділ 4. Створення механізмів і машин для спалювання палива та використання теплової енергії </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-1" ><span>4.1. Парові двигуни (парові машини; парові турбіни)</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-1/4-1-1" ><span>4.1.1. Парові машини</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-1/4-1-2" ><span>4.1.2. Парові турбіни</span></a></li></ul></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-2-dviguni-vnutrishnogo-zgoryannya" ><span>4.2. Двигуни внутрішнього згоряння</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-3" ><span>4.3. Парові котли</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-4" ><span>4.4. Топки</span></a></li></ul></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3" ><span>ЧАСТИНА 3. Розвиток вчення про електрику і магнетизм. Становлення електроенергетики </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5" ><span>Розділ 5. Перші спостереження та експериментальні дослідження електрики і магнетизму. Відкриття основних властивостей і законів електрики</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-1" ><span>5.1. Перші відомості про електрику тертя і магнетизм</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-2" ><span>5.2. Електропровідність. Провідники та ізолятори</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-3" ><span>5.3. Два роди електричних зарядів. Закон Кулона</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-4" ><span>5.4. Електричне поле і його характеристики</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-5" ><span>5.5. Електрична ємність. Конденсатор</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-6" ><span>5.6. Електрична машина тертя. Індукційна машина</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-5/5-7" ><span>5.7. Досліди з електричним розрядом. Вивчення атмосферної електрики</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6" ><span>Розділ 6. Вивчення електричного струму. Встановлення основних законів електричного кола </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6/6-1" ><span>6.1. Відкриття гальванічного струму</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6/6-2" ><span>6.2. Дослідження електричного кола. Закони Ома і Кірхгофа</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-6/6-4" ><span>6.3. Електромагнетизм. Електромагнітна індукція</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7" ><span>Розділ 7. Теплова і світлова дія електричного струму. Зародження основ електродинаміки </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-1" ><span>7.1. Оборотність електричної і теплової енергії. Закон Джоуля–Ленца</span></a></li><li id="current" class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-2" ><span>7.2. Відкриття вольтової дуги. Дугові електричні лампи</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-3" ><span>7.3. Лампи розжарювання</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-4" ><span>7.4. Термоелектричний струм</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-5" ><span>7.5. Зародження основ електродинаміки</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-8" ><span>Розділ 8. Винахід перших електричних машин. Створення центральних електричних станцій</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-8/8-1" ><span>8.1. Перші електричні машини</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-8/8-2" ><span>8.2. Створення центральних електростанцій</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9" ><span>Розділ 9. Винахід електродвигунів та електричної тяги</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9/9-1" ><span>9.1. Перші електродвигуни</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9/9-2" ><span>9.2. Використання електричної тяги</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-9/9-3" ><span>9.3. Електродвигуни змінного струму</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10" ><span>Розділ 10. Розвиток електротехнологій </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10/10-1" ><span>10.1. Електроліз, гальваностегія, гальванопластика</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10/10-2" ><span>10.2. Інші напрями застосування хімічної дії струму</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-10/10-3" ><span>10.3. Технічне застосування теплової дії струму</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11" ><span>Розділ 11. Створення перших систем передачі й розподілу електричної енергії </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-1" ><span>11.1. Перші досліди з передачі електрики на відстань</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-2" ><span>11.2. Перші системи передачі електроенергії постійним струмом</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-3" ><span>11.3. Передача електроенергії змінним струмом</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-4" ><span>11.4. Трансформація електроенергії</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-11/11-5" ><span>11.5. Удосконалення конструкції ліній електропередачі</span></a></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12" ><span>Розділ 12. Об'єднання електричних мереж для паралельної роботи. Створення енергетичних систем</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-1" ><span>12.1. Перші кроки з об'єднання</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-2" ><span>12.2. Основні способи з'єднання мереж</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-3" ><span>12.3. Реалізація об'єднання електричних мереж у першій третині ХХ століття</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-4" ><span>12.4. Переваги з'єднання мереж</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-12/12-5" ><span>12.5. Основні технічні проблеми з'єднання мереж</span></a></li></ul></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-13" ><span>Розділ 13. Енергетика Росії на початку ХХ століття</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-14" ><span>Розділ 14. План ГОЕЛРО – перший у світовій історії план розвитку народного господарства</span></a></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15" ><span>Розділ 15. Створення і становлення енергетичної системи України</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15/15-1" ><span>15.1. Від перших електростанцій і ліній електропередачі до об'єднаної енергетичної системи України</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15/15-2" ><span>15.2. Створення та становлення Київської енергосистеми</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-3/section-15/15-3" ><span>15.3. Становлення енергетики Західної України</span></a></li></ul></li></ul></li><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-4" ><span>ЧАСТИНА 4. Становлення атомної енергетики</span></a><ul class="vt_menu_sub"><li class="first havechild"><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16" ><span>Розділ 16. Від відкриття радіоактивності до ланцюгової реакції поділу урану </span></a><ul class="vt_menu_sub"><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-1" ><span>16.1. На сцену виходить уран. Радіоактивність</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-2" ><span>16.2. Енергія атома</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-3" ><span>16.3. Радіоактивні елементи в періодичній системі</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-4" ><span>16.4. Перші ядерні реакції. Відкриття нейтрона</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-5" ><span>16.5. Штучна радіоактивність</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-6" ><span>16.6. Нейтрон вступає в дію. Поділ урану. Плутоній</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-16/16-7" ><span>16.7. Ланцюгова ядерна реакція поділу урану</span></a></li></ul></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-17" ><span>Розділ 17. Створення перших ядерних реакторів</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/part-4/section-18" ><span>Розділ 18. Перші атомні електростанції</span></a></li></ul></li><li ><a href="/ua/books/book-2/visnovok" ><span>Висновок</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/koly-b-ne-vony" ><span>Коли б не вони... Хронологія найважливіших відкриттів у галузі енергетики</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/references" ><span>Список використаної літератури</span></a></li><li ><a href="/ua/books/book-2/vidomosti-pro-avtoriv" ><span>Відомості про авторів</span></a></li></ul></div><div style="clear:both"></div> <div class="footer" > <div class="custom" > <p> </p> <div style="float: right; margin-top: -20px; margin-bottom: 40px;"><a href="https://vse.energy/" target="_blank"><img src="/images/vse-energy-logo.jpg" alt="vse-energy-logo" /></a> <a href="/ua/film"><img src="/images/film.jpg" width="156" height="80" /></a></div> <p> </p> <p>Використання матеріалів сайту дозволене за умови наявності посилання на сайт.<br />Передрук матеріалів з інших джерел (ЗМІ, наших партнерів) можливий у випадку зазначення першоджерела.<br /><br /><br />©  2012-2013 Енергетика: історія, сучасність і майбутнє</p></div> </div> </div> </div> </td><td style="width:10px;"> </td><td valign="top" style="width:20px;"><div class="langs"><div class="mod-languages"> <ul class="lang-block"> <li class="lang-active" dir="ltr"> <a href="/ua/books/book-2/part-3/section-7/7-2"> У к р а ї н с ь к а </a> </li> <li class="" dir="ltr"> <a href="/ru/books/book-2/part-3/section-7/7-2"> Р у с с к и й </a> </li> </ul> </div> </div></td></tr></table> </body> </html>