CINXE.COM

<!DOCTYPE html> <html class="client-nojs" lang="uk" dir="ltr"> <head> <meta charset="UTF-8"> <title>Перська імперія — Вікіпедія</title> <script>(function(){var className="client-js";var cookie=document.cookie.match(/(?:^|; )ukwikimwclientpreferences=([^;]+)/);if(cookie){cookie[1].split('%2C').forEach(function(pref){className=className.replace(new RegExp('(^| )'+pref.replace(/-clientpref-\w+$|[^\w-]+/g,'')+'-clientpref-\\w+( |$)'),'$1'+pref+'$2');});}document.documentElement.className=className;}());RLCONF={"wgBreakFrames":false,"wgSeparatorTransformTable":[",\t."," \t,"],"wgDigitTransformTable":["",""],"wgDefaultDateFormat":"dmy","wgMonthNames":["","січень","лютий","березень","квітень","травень","червень","липень","серпень","вересень","жовтень","листопад","грудень"],"wgRequestId":"33c94932-0b4d-42a1-bd18-d65f20b3cbdd","wgCanonicalNamespace":"","wgCanonicalSpecialPageName":false,"wgNamespaceNumber":0,"wgPageName":"Перська_імперія","wgTitle":"Перська імперія","wgCurRevisionId":43326939,"wgRevisionId":43326939, "wgArticleId":4692763,"wgIsArticle":true,"wgIsRedirect":false,"wgAction":"view","wgUserName":null,"wgUserGroups":["*"],"wgCategories":["Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN","Стародавні держави","Персія","Стародавній Близький Схід","Історичні держави Ірану","Колишні імперії Азії"],"wgPageViewLanguage":"uk","wgPageContentLanguage":"uk","wgPageContentModel":"wikitext","wgRelevantPageName":"Перська_імперія","wgRelevantArticleId":4692763,"wgIsProbablyEditable":true,"wgRelevantPageIsProbablyEditable":true,"wgRestrictionEdit":[],"wgRestrictionMove":[],"wgNoticeProject":"wikipedia","wgCiteReferencePreviewsActive":true,"wgFlaggedRevsParams":{"tags":{"accuracy":{"levels":3}}},"wgStableRevisionId":43326939,"wgMediaViewerOnClick":true,"wgMediaViewerEnabledByDefault":true,"wgPopupsFlags":0,"wgVisualEditor":{"pageLanguageCode":"uk", "pageLanguageDir":"ltr","pageVariantFallbacks":"uk"},"wgMFDisplayWikibaseDescriptions":{"search":true,"watchlist":true,"tagline":true,"nearby":true},"wgWMESchemaEditAttemptStepOversample":false,"wgWMEPageLength":60000,"wgRelatedArticlesCompat":[],"wgCentralAuthMobileDomain":false,"wgEditSubmitButtonLabelPublish":true,"wgULSPosition":"interlanguage","wgULSisCompactLinksEnabled":true,"wgVector2022LanguageInHeader":false,"wgULSisLanguageSelectorEmpty":false,"wgWikibaseItemId":"Q83311","wgCheckUserClientHintsHeadersJsApi":["brands","architecture","bitness","fullVersionList","mobile","model","platform","platformVersion"],"GEHomepageSuggestedEditsEnableTopics":true,"wgGETopicsMatchModeEnabled":false,"wgGEStructuredTaskRejectionReasonTextInputEnabled":false,"wgGELevelingUpEnabledForUser":false};RLSTATE={"ext.globalCssJs.user.styles":"ready","site.styles":"ready","user.styles":"ready","ext.globalCssJs.user":"ready","user":"ready","user.options":"loading","ext.cite.styles":"ready", "skins.vector.styles.legacy":"ready","ext.flaggedRevs.basic":"ready","mediawiki.codex.messagebox.styles":"ready","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript":"ready","codex-search-styles":"ready","ext.uls.interlanguage":"ready","wikibase.client.init":"ready","ext.wikimediaBadges":"ready"};RLPAGEMODULES=["ext.cite.ux-enhancements","mediawiki.page.media","site","mediawiki.page.ready","mediawiki.toc","skins.vector.legacy.js","ext.centralNotice.geoIP","ext.centralNotice.startUp","ext.flaggedRevs.advanced","ext.gadget.CurIDLink","ext.gadget.collapserefs","ext.gadget.showContributorContent","ext.gadget.switcher","ext.gadget.edittop","ext.gadget.new-section","ext.gadget.newTopicOnTop","ext.gadget.MonobookToolbarStandard","ext.gadget.ProtectionIndicator","ext.gadget.Statistics","ext.gadget.interwiki-langlist","ext.urlShortener.toolbar","ext.centralauth.centralautologin","mmv.bootstrap","ext.popups","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.init","ext.visualEditor.targetLoader", "ext.echo.centralauth","ext.eventLogging","ext.wikimediaEvents","ext.navigationTiming","ext.uls.compactlinks","ext.uls.interface","ext.cx.eventlogging.campaigns","ext.checkUser.clientHints","ext.growthExperiments.SuggestedEditSession","wikibase.sidebar.tracking"];</script> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.loader.impl(function(){return["user.options@12s5i",function($,jQuery,require,module){mw.user.tokens.set({"patrolToken":"+\\","watchToken":"+\\","csrfToken":"+\\"}); }];});});</script> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=codex-search-styles%7Cext.cite.styles%7Cext.flaggedRevs.basic%7Cext.uls.interlanguage%7Cext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript%7Cext.wikimediaBadges%7Cmediawiki.codex.messagebox.styles%7Cskins.vector.styles.legacy%7Cwikibase.client.init&only=styles&skin=vector"> <script async="" src="/w/load.php?lang=uk&modules=startup&only=scripts&raw=1&skin=vector"></script> <meta name="ResourceLoaderDynamicStyles" content=""> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=site.styles&only=styles&skin=vector"> <meta name="generator" content="MediaWiki 1.44.0-wmf.4"> <meta name="referrer" content="origin"> <meta name="referrer" content="origin-when-cross-origin"> <meta name="robots" content="max-image-preview:standard"> <meta name="format-detection" content="telephone=no"> <meta name="viewport" content="width=1120"> <meta property="og:title" content="Перська імперія — Вікіпедія"> <meta property="og:type" content="website"> <link rel="preconnect" href="//upload.wikimedia.org"> <link rel="alternate" media="only screen and (max-width: 640px)" href="//uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F"> <link rel="alternate" type="application/x-wiki" title="Редагувати" href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit"> <link rel="apple-touch-icon" href="/static/apple-touch/wikipedia.png"> <link rel="icon" href="/static/favicon/wikipedia.ico"> <link rel="search" type="application/opensearchdescription+xml" href="/w/rest.php/v1/search" title="Вікіпедія (uk)"> <link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" href="//uk.wikipedia.org/w/api.php?action=rsd"> <link rel="canonical" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F"> <link rel="license" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk"> <link rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Вікіпедія — Atom-стрічка" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&feed=atom"> <link rel="dns-prefetch" href="//meta.wikimedia.org" /> <link rel="dns-prefetch" href="//login.wikimedia.org"> </head> <body class="skin-vector-legacy mediawiki ltr sitedir-ltr mw-hide-empty-elt ns-0 ns-subject mw-editable page-Перська_імперія rootpage-Перська_імперія skin-vector action-view"><div id="mw-page-base" class="noprint"></div> <div id="mw-head-base" class="noprint"></div> <div id="content" class="mw-body" role="main"> <a id="top"></a> <div id="siteNotice"></div> <div class="mw-indicators"> </div> <h1 id="firstHeading" class="firstHeading mw-first-heading"><span class="mw-page-title-main">Перська імперія</span></h1> <div id="bodyContent" class="vector-body"> <div id="siteSub" class="noprint">Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.</div> <div id="contentSub"><div id="mw-content-subtitle"></div></div> <div id="contentSub2"></div> <div id="jump-to-nav"></div> <a class="mw-jump-link" href="#mw-head">Перейти до навігації</a> <a class="mw-jump-link" href="#searchInput">Перейти до пошуку</a> <div id="mw-content-text" class="mw-body-content"><div class="mw-content-ltr mw-parser-output" lang="uk" dir="ltr"><div class="dablink noprint" style="font-style:italic; padding-left:2em;">У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" class="mw-disambig" title="Перська імперія (значення)">Перська імперія (значення)</a>.</div> <p><b>Перська імперія</b> — це назва великої <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Імперія">імперії</a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8" title="Перси">персів</a>, що простягалася від <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F" title="Фракія">Фракії</a> до <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Індія">північно-західної Індії</a> та <a href="/wiki/%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82" title="Єгипет">Єгипту</a>. Вона існувала в різних формах приблизно від 550 до 330 рр. до н. е. (<a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%90%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Імперія Ахеменідів">староперська імперія Ахеменідів</a>) і приблизно з 224 по 651 рік н. е. (<a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Держава Сасанідів">новоперська імперія Сасанідів</a>). Однойменним історичним центром Перської імперії була <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Персія">Персія</a> (давньоперською <i>Pārs</i> або <i>Parsa</i>), регіон на південному заході Ірану. </p><p>У цій статті розглядається як період <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Держава Селевкідів">Селевкідів</a>, так і іранське <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%84%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Парфянське царство">Парфянське царство</a> <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B8_(%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%84%D1%96%D1%97)" title="Аршакіди (царі Парфії)">Аршакідів</a>, що прийшло на зміну македонсько-грецькому іноземному пануванню. Багато в чому Сасаніди також спиралися на <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%84%D1%8F%D0%BD%D0%B8" title="Парфяни">парфян</a>, тому з міркувань розуміння історії доісламської Персії в цій статті вони розглядаються спільно. </p><p>В останні десятиліття історія Персії, особливо часів імперії Ахеменідів, дедалі частіше стає предметом незалежних наукових досліджень. Імперія Сасанідів, з іншого боку, нині розглядається в контексті <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Пізня античність">пізньої античної</a> історії. </p> <div id="toc" class="toc" role="navigation" aria-labelledby="mw-toc-heading"><input type="checkbox" role="button" id="toctogglecheckbox" class="toctogglecheckbox" style="display:none" /><div class="toctitle" lang="uk" dir="ltr"><h2 id="mw-toc-heading">Зміст</h2><span class="toctogglespan"><label class="toctogglelabel" for="toctogglecheckbox"></label></span></div> <ul> <li class="toclevel-1 tocsection-1"><a href="#Ахеменіди_(550—330_до_н._е.)"><span class="tocnumber">1</span> <span class="toctext">Ахеменіди (550—330 до н. е.)</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-2"><a href="#Заснування_імперії_Ахеменідів"><span class="tocnumber">1.1</span> <span class="toctext">Заснування імперії Ахеменідів</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-3"><a href="#Дарій_I_і_початок_перських_воєн"><span class="tocnumber">1.2</span> <span class="toctext">Дарій I і початок перських воєн</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-4"><a href="#Від_Пелопоннеської_війни_до_Царського_миру"><span class="tocnumber">1.3</span> <span class="toctext">Від Пелопоннеської війни до Царського миру</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-5"><a href="#Внутрішні_справи_імперії_Ахеменідів"><span class="tocnumber">1.4</span> <span class="toctext">Внутрішні справи імперії Ахеменідів</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-6"><a href="#Александр_Македонський_і_кінець_імперії_Ахеменідів"><span class="tocnumber">1.5</span> <span class="toctext">Александр Македонський і кінець імперії Ахеменідів</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-7"><a href="#Селевкіди_(305—129_до_н._е.)"><span class="tocnumber">2</span> <span class="toctext">Селевкіди (305—129 до н. е.)</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-8"><a href="#Аршакіди_(бл._240_р._до_н._е._—_224_р._н._е.)"><span class="tocnumber">3</span> <span class="toctext">Аршакіди (бл. 240 р. до н. е. — 224 р. н. е.)</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-9"><a href="#Сасаніди_(224—651)"><span class="tocnumber">4</span> <span class="toctext">Сасаніди (224—651)</span></a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-10"><a href="#Відродження_Персії_під_Сасанідами"><span class="tocnumber">4.1</span> <span class="toctext">Відродження Персії під Сасанідами</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-11"><a href="#Римсько-перські_стосунки_—_між_конфронтацією_та_співіснуванням"><span class="tocnumber">4.2</span> <span class="toctext">Римсько-перські стосунки — між конфронтацією та співіснуванням</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-12"><a href="#Маздакітський_рух_і_час_Хосрова_I_—_вершина_сасанідської_доби"><span class="tocnumber">4.3</span> <span class="toctext">Маздакітський рух і час Хосрова I — вершина сасанідської доби</span></a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-13"><a href="#Останній_пік_і_падіння_—_від_Хосрова_II_до_ісламської_експансії"><span class="tocnumber">4.4</span> <span class="toctext">Останній пік і падіння — від Хосрова II до ісламської експансії</span></a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-14"><a href="#Література"><span class="tocnumber">5</span> <span class="toctext">Література</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-15"><a href="#Посилання"><span class="tocnumber">6</span> <span class="toctext">Посилання</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-16"><a href="#Примітки"><span class="tocnumber">7</span> <span class="toctext">Примітки</span></a></li> </ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Ахеменіди_(550—330_до_н._е.)"><span id=".D0.90.D1.85.D0.B5.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D1.96.D0.B4.D0.B8_.28550.E2.80.94330_.D0.B4.D0.BE_.D0.BD._.D0.B5..29"></span>Ахеменіди (550—330 до н. е.)</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=1" title="Редагувати розділ: Ахеменіди (550—330 до н. е.)" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=1" title="Редагувати вихідний код розділу: Ахеменіди (550—330 до н. е.)"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%90%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Імперія Ахеменідів">Імперія Ахеменідів</a></i></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Perserreich_500_v.Chr.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/76/Perserreich_500_v.Chr.jpg/220px-Perserreich_500_v.Chr.jpg" decoding="async" width="220" height="106" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/76/Perserreich_500_v.Chr.jpg/330px-Perserreich_500_v.Chr.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/76/Perserreich_500_v.Chr.jpg/440px-Perserreich_500_v.Chr.jpg 2x" data-file-width="1314" data-file-height="635" /></a><figcaption> Перська імперія близько 500 р. до н. е.</figcaption></figure> <p>Порівняно зі своїми попередниками — <a href="/wiki/%D0%90%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Ассирія">Новоассирійською</a> та <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Вавилонія">Нововавилоно-халдейською</a> імперіями — імперія Ахеменідів займала найбільшу територію. За час свого існування вона ніколи не зазнавала загрози і в основному зберегла свою територіальну цілісність. Протягом всієї історії імперії не знайдено іноземних держав чи сусідів, з якими перські царі могли б мати справу на рівних. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Заснування_імперії_Ахеменідів"><span id=".D0.97.D0.B0.D1.81.D0.BD.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.96.D0.BC.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.96.D1.97_.D0.90.D1.85.D0.B5.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D1.96.D0.B4.D1.96.D0.B2"></span>Заснування імперії Ахеменідів</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=2" title="Редагувати розділ: Заснування імперії Ахеменідів" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=2" title="Редагувати вихідний код розділу: Заснування імперії Ахеменідів"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Засновником Перської імперії <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%90%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Імперія Ахеменідів">Ахеменідів</a> був <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%80_II_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Кір II Великий">Кір II</a>, але її творцем вважають <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_I_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Дарій I Великий">Дарія I.</a> Кір II народився незабаром після 560 року до н. е. Цар <i><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%88%D0%B0%D0%BD" title="Аншан">Аншану</a>,</i> регіону в <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Персія">Персії</a> під сюзеренітетом <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B4%D1%96%D1%8F_(%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0)" title="Мідія (держава)">мідійців</a>, який занепав після падіння <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B0%D0%BC" title="Елам">Еламської</a> імперії в 7 столітті до н. е., та мав <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Гегемонія">гегемонію</a> над цією територією близько ста років. Близько 550 р. до н. е. Кіру II вдалося позбутися цієї зверхності. У наступні роки Кір II завоював Мідійське царство і таким чином заклав основи Перської імперії. </p> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D9%85%D9%82%D8%A8%D8%B1%D9%87_%DA%A9%D9%88%D8%B1%D8%B4_(EDITED).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/%D9%85%D9%82%D8%A8%D8%B1%D9%87_%DA%A9%D9%88%D8%B1%D8%B4_%28EDITED%29.jpg/200px-%D9%85%D9%82%D8%A8%D8%B1%D9%87_%DA%A9%D9%88%D8%B1%D8%B4_%28EDITED%29.jpg" decoding="async" width="200" height="142" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/%D9%85%D9%82%D8%A8%D8%B1%D9%87_%DA%A9%D9%88%D8%B1%D8%B4_%28EDITED%29.jpg/300px-%D9%85%D9%82%D8%A8%D8%B1%D9%87_%DA%A9%D9%88%D8%B1%D8%B4_%28EDITED%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/%D9%85%D9%82%D8%A8%D8%B1%D9%87_%DA%A9%D9%88%D8%B1%D8%B4_%28EDITED%29.jpg/400px-%D9%85%D9%82%D8%A8%D8%B1%D9%87_%DA%A9%D9%88%D8%B1%D8%B4_%28EDITED%29.jpg 2x" data-file-width="1282" data-file-height="913" /></a><figcaption> Гробниця Кіра II в <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B8" title="Пасаргади">Пасаргадах</a></figcaption></figure> <p>З перемогою над <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%86%D1%96" title="Лідійці">лідійцями</a> під керівництвом <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B7_(%D1%86%D0%B0%D1%80_%D0%9B%D1%96%D0%B4%D1%96%D1%97)" title="Крез (цар Лідії)">Креза</a> в 541 р. до н. е. <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Анатолія">Мала Азія</a>, як і грецькі міста-держави там, опинилася в основному під владою персів. 539 року до н. е. <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Вавилонія">Вавилонія</a> також відносно швидко впала до рук Кіра II, оскільки відносини <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4" title="Набонід">Набоніда</a> з впливовими місцевими священиками храму <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%83%D0%BA" title="Мардук">Мардука</a> були поганими, і, як наслідок, він не знайшов великої підтримки в боротьбі з Кіром II. Із завоюванням Вавилонії <a href="/wiki/%D0%AE%D0%B4%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Юдейське царство">Юдея</a> також опинилася під контролем персів. У <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Біблія">Біблії</a> перси зображені як визволителі з вавилонського вигнання і є чи не єдиним неєврейським народом, представленим у яскраво позитивному світлі. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Дарій_I_і_початок_перських_воєн"><span id=".D0.94.D0.B0.D1.80.D1.96.D0.B9_I_.D1.96_.D0.BF.D0.BE.D1.87.D0.B0.D1.82.D0.BE.D0.BA_.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B8.D1.85_.D0.B2.D0.BE.D1.94.D0.BD"></span>Дарій I і початок перських воєн</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=3" title="Редагувати розділ: Дарій I і початок перських воєн" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=3" title="Редагувати вихідний код розділу: Дарій I і початок перських воєн"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Darius-Vase.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/ba/Darius-Vase.jpg/150px-Darius-Vase.jpg" decoding="async" width="150" height="247" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/ba/Darius-Vase.jpg/225px-Darius-Vase.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/ba/Darius-Vase.jpg 2x" data-file-width="292" data-file-height="480" /></a><figcaption>Дарій I (правив 521—486 до н. е.)</figcaption></figure> <p>Після смерті сина і наступника Кіра <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%96%D1%81_II" title="Камбіс II">Камбіза II</a> (522 р. до н. е.), який включив <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%94_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82)" title="Пізнє царство (Стародавній Єгипет)">Єгипет</a> до складу імперії, виникла криза престолонаслідування. Згідно з <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81" title="Бегістунський напис">Бехістунським написом,</a> з'явився <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3" title="Маг">маг</a> на ім'я <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B0" class="mw-redirect" title="Гаумата">Гаумата</a> і заявив, що він <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%96%D1%8F_(%D1%86%D0%B0%D1%80)" title="Бардія (цар)">Бардія</a>, син Кіра, якого вважали мертвим. Після того <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_I_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Дарій I Великий">Дарій I</a> переміг самозванця і зійшов на трон. Деякі сучасні науковці припускають, що ця розповідь була не більш ніж спробою виправдати узурпацію трону Дарієм, і що Гаумата насправді міг бути справжнім Бардією — ця теорія поширювалася ще в давні часи. </p><p>Дарій I, далекий родич Кіра II, завершив формування імперії, адміністративно організувавши її в <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BF" title="Сатрап">сатрапії</a>, зміцнивши економіку та приєднавши частини <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Індія">Індії</a> та <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F" title="Фракія">Фракії</a>. Крім того, він побудував резиденцію Ахеменідів у <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%B0" title="Парса">Персеполі</a>. </p><p>Близько 500 р. до н. е. спалахнуло (ймовірно, через економічні проблеми) повстання <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Стародавня Греція">греків</a> у Малій Азії, що тривало до 494 р. до н. е. і відоме як <a href="/wiki/%D0%86%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Іонійське повстання">Іонійське повстання</a>. Перси відповіли операціями в Егейському морі, в тому числі проти <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B8" title="Афіни">Афін</a> і <a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Еретрія">Еретрії</a> — прихильників повстанців. Втручання Афін, можливо, слід розцінювати як порушення договору з перським царем, оскільки афінські посланці принесли цареві «васальну присягу» 507/6 р. до н. е.<sup id="cite_ref-1" class="reference"><a href="#cite_note-1"><span class="cite-bracket">[</span>1<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> За винятком поразки в <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Марафонська битва">битві при Марафоні</a> в 490 р. до н. е., перси всюди досягли успіху. Це був початок так званих <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Греко-перські війни">перських воєн</a>, відомості про які дає нам <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%82" title="Геродот">Геродот</a>, хоча до деяких його спостережень з точки зору учасника слід ставитися з обережністю. Військові конфлікти стали визначальним елементом відносин між грецькими <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81" title="Поліс">полісами</a> та Перською імперією. </p> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Persepolis_1.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c5/Persepolis_1.JPG/220px-Persepolis_1.JPG" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c5/Persepolis_1.JPG/330px-Persepolis_1.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c5/Persepolis_1.JPG/440px-Persepolis_1.JPG 2x" data-file-width="1600" data-file-height="1200" /></a><figcaption> Руїни Персеполя</figcaption></figure> <p>Набагато масштабніший похід <a href="/wiki/%D0%9A%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%81_I" title="Ксеркс I">Ксеркса</a> (хоча цифри, передані Геродотом, цілком перебільшені) також провалився: у <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96" title="Битва при Саламіні">битві при Саламіні</a> 480 р. до н. е. і в <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%8F%D1%85" title="Битва при Платеях">битві при Платеях</a> наступного року переважаючі перси знову зазнали поразки. 481 р. до н. е. Грецька ліга, заснована близько 1000 року до н. е., навіть контратакувала та звільнила греків Малої Азії. Персія на час змирилася з цією втратою, особливо з огляду на кількість внутрішніх проблем, таких як відхід периферійних частин імперії (Єгипет), що мало велике значення через постачання зерна. Крім того, зросла влада сатрапів, деякі з котрих неодноразово повставали наступними роками. </p><p>Немає давньосхідних джерел про так звані «перські війни», які відіграють першопланову роль у класичній традиції. Очевидно, цей конфлікт не мав для них такого значення, як для греків. Через відсутність давньосхідних джерел важко зрозуміти наміри персів у походах проти грецьких держав. Можливо, вони прагнули встановити непряме правління через кільце васальних держав. Міркуючи таким чином, воєнні кампанії Егейського регіону можна віднести до фази консолідації Перської імперії, коли потреба у <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Легітимація">легітимізації</a> перських царів через примус до завоювання вже зменшилася. Подібний зв'язок можна спостерігати в стародавніх східних монархіях-попередниках. У новітні європейські часи, спираючись на грецькі джерела, Захід стилізував ранні події конфлікту і представив його як боротьбу між Заходом і Сходом, між Азією і Європою, між свободою і рабством. Не було помічено багато грецьких міст, які б воювали на боці персів або поводилися нейтрально<sup id="cite_ref-2" class="reference"><a href="#cite_note-2"><span class="cite-bracket">[</span>2<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Від_Пелопоннеської_війни_до_Царського_миру"><span id=".D0.92.D1.96.D0.B4_.D0.9F.D0.B5.D0.BB.D0.BE.D0.BF.D0.BE.D0.BD.D0.BD.D0.B5.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.B2.D1.96.D0.B9.D0.BD.D0.B8_.D0.B4.D0.BE_.D0.A6.D0.B0.D1.80.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D0.B3.D0.BE_.D0.BC.D0.B8.D1.80.D1.83"></span>Від Пелопоннеської війни до Царського миру</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=4" title="Редагувати розділ: Від Пелопоннеської війни до Царського миру" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=4" title="Редагувати вихідний код розділу: Від Пелопоннеської війни до Царського миру"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Ймовірно, це сталося в 449 році до н. е. Перська імперія закріпила статус-кво, <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%96%D1%97%D0%B2_%D0%BC%D0%B8%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Калліїв мир (ще не написана)">визнавши незалежність</a><sup class="noprint"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Kalliasfrieden" class="extiw" title="de:Kalliasfrieden"><span title="Kalliasfrieden — версія статті «Калліїв мир» німецькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[de]</span></a></sup> малоазійських членів <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Афінський морський союз">Аттично-Делоської морської ліги</a>, та погодившись із її домінуванням в <a href="/wiki/%D0%95%D0%B3%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Егейське море">Егейському морі</a>, у відповідь на що греки не вживали жодних військових дій проти Персії. </p><p>У <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Пелопоннеська війна">Пелопоннеській війні</a> Афін і Спарти (431—404 рр. до н. е.) <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_II" title="Дарій II">Дарій II</a> підтримав <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0" title="Спарта">Спарту</a>, яка натомість пообіцяла передати Малу Азію персам. Однак, після їх перемоги стався відкритий конфлікт і боротьба між колишніми союзниками. Спарті не вдалося завдати рішучої поразки персам. Сильна позиція Перської імперії, незважаючи на боротьбу за трон між <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%81_II" title="Артаксеркс II">Артаксерксом II</a> і його братом <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%80_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%88%D0%B8%D0%B9" title="Кір Молодший">Кіром</a> (див. також знаменитий <i><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D1%81_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%B0" title="Анабазис Кіра">Анабазис</a></i> <a href="/wiki/%D0%9A%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%84%D0%BE%D0%BD%D1%82" title="Ксенофонт">Ксенофонта</a>), виразилася в тому, що вона стала гарантом так званого <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D0%B8%D1%80" title="Анталкідів мир">Царського миру</a> (також званого миром <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%B4" title="Анталкід">Анталкіда</a>) у 387/86 роках до н. е. У ньому <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Цар царів">великий перський цар</a> Артаксеркс II домігся остаточного надбання Малої Азії, Кіпру та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8" title="Клазомени">Клазоменів</a>. </p><p>Перська імперія Ахеменідів мала величезну економічну могутність, що стало особливо очевидним у згаданій вище Пелопоннеській війні, коли перські субсидії вирішили війну на користь Спарти, і Персія знову відзначилася як провідна держава. Таким чином, саме Персія виграла найбільше від Пелопоннеської війни, що зруйнувала баланс сил у Греції, де швидко розгорілася боротьба за <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Гегемонія">гегемонію</a> між Афінами, Спартою та беотійськими Фівами. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Внутрішні_справи_імперії_Ахеменідів"><span id=".D0.92.D0.BD.D1.83.D1.82.D1.80.D1.96.D1.88.D0.BD.D1.96_.D1.81.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.B8_.D1.96.D0.BC.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.96.D1.97_.D0.90.D1.85.D0.B5.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D1.96.D0.B4.D1.96.D0.B2"></span>Внутрішні справи імперії Ахеменідів</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=5" title="Редагувати розділ: Внутрішні справи імперії Ахеменідів" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=5" title="Редагувати вихідний код розділу: Внутрішні справи імперії Ахеменідів"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>З точки зору організації та ідеології Перську імперію можна охарактеризувати як спадкоємицю давніх близькосхідних попередниць. З іншого боку, характер імперії був багатоетнічним і багатокультурним. Ахеменідські царські написи стверджують, що кордони імперії були ідентичні кордонам світу. Країни, якими цар не керував, не згадувалися. Заворушення розглядалися як внутрішня загроза, а зовнішні противники не відігравали ролі. Історичні події, перелічені на початку правління, поступово зникли з царських написів, так що держава набула самообразу інституції, орієнтованої у вічність і санкціонованої божеством. </p><p>Царі переймали місцеві традиції, асимілювали їх і моделювали своє правління в різних регіонах відповідно до місцевих контекстів. Провінції користувалися певним ступенем автономії з центральним офісом, який наглядав за ними. Основою імперії був південно-західний Іран, де протягом століть розвивалася <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B0%D0%BC" title="Елам">еламсько</a>-перська змішана культура. Справжню столицю перських царів впізнати неможливо, позаяк правитель і його двір багато подорожували<sup id="cite_ref-3" class="reference"><a href="#cite_note-3"><span class="cite-bracket">[</span>3<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Цар отримував <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Легітимність">легітимність</a> через своє походження, <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2" title="Боже право королів">божественну санкцію</a> та свої вчинки. Обов'язки та відповідальність перського царя включали гарантування миру та процвітання підданих і земель у впорядкованому світі. Щоб досягти цих цілей, государ мав бути розважливим і володіти надзвичайними фізичними та розумовими здібностями. Завдяки цим навичкам він завойовував прихильність підданих. Коли лояльність ставилася під сумнів, принцип «брехні» перемагав і порядок порушувався. Цар був особою, відповідальною за своїх підданих, пов'язаною нормами, та займав привілейоване становище, що дозволяло йому спілкуватися з богами. </p><p>За Дарія I дедалі більше формувалися монархія та імперська еліта з перською ідентичністю. Попередня <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Шлюбна дипломатія">шлюбна політика</a> між іноземними принцесами та царською родиною була замінена шлюбами всередині перської знаті. Імператорська еліта займала найважливіші посади при дворі та в провінціях, і правитель прив'язував їх подарунками. Велику роль у взаємних зв'язках відігравали ритуали спільного обіду. Лояльність винагороджувалася благодатями, а нелояльність суворо каралася. </p><p>Перські царі могли покладатися на бюрократичний апарат, коріння якого сягає корінням у попередні імперії. Архіви розкривають процеси, які тягнулися всією імперією. Багатомовний характер адміністрації особливо очевидний в <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Адміністративний архів Персеполя (ще не написана)">адміністративних архівах Персеполя</a><sup class="noprint"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Verwaltungsarchive_von_Persepolis" class="extiw" title="de:Verwaltungsarchive von Persepolis"><span title="Verwaltungsarchive von Persepolis — версія статті «Адміністративний архів Персеполя» німецькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[de]</span></a></sup>, але важливу роль також відігравали місцеві традиції. Стародавні системи писемності збереглися і в <a href="/wiki/%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82" title="Єгипет">Єгипті</a>, і у <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Вавилонія">Вавилонії</a>. </p><p>Армія була багатонаціональною. Крім того, був побудований флот, заснований на знаннях завойованих мореплавних міст. Будівництво перського флоту можна назвати так само інноваційним, як і афінську військово-морську програму, започатковану <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BB" title="Фемістокл">Фемістоклом</a><sup id="cite_ref-4" class="reference"><a href="#cite_note-4"><span class="cite-bracket">[</span>4<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Александр_Македонський_і_кінець_імперії_Ахеменідів"><span id=".D0.90.D0.BB.D0.B5.D0.BA.D1.81.D0.B0.D0.BD.D0.B4.D1.80_.D0.9C.D0.B0.D0.BA.D0.B5.D0.B4.D0.BE.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B8.D0.B9_.D1.96_.D0.BA.D1.96.D0.BD.D0.B5.D1.86.D1.8C_.D1.96.D0.BC.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.96.D1.97_.D0.90.D1.85.D0.B5.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D1.96.D0.B4.D1.96.D0.B2"></span>Александр Македонський і кінець імперії Ахеменідів</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=6" title="Редагувати розділ: Александр Македонський і кінець імперії Ахеменідів" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=6" title="Редагувати вихідний код розділу: Александр Македонський і кінець імперії Ахеменідів"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:MakedonischesReich.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7f/MakedonischesReich.jpg/220px-MakedonischesReich.jpg" decoding="async" width="220" height="105" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7f/MakedonischesReich.jpg/330px-MakedonischesReich.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7f/MakedonischesReich.jpg/440px-MakedonischesReich.jpg 2x" data-file-width="1990" data-file-height="951" /></a><figcaption> <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B8_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Битви Александра Великого">Битви Александра Великого</a></figcaption></figure> <p>Кінець імперії Ахеменідів стався із завоюванням македонського царя <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Александр Македонський">Александра Великого</a> в 334—330 роках до н. е. Історична наука досі ламає голову над причинами її стрімкого занепаду. Будь-яка форма імперського правління вже давно розглядається з точки зору негативних ознак. Це призвело до того, що вчені визнали фактами розповіді античних письменників, таких як Геродот і особливо <a href="/wiki/%D0%9A%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9" title="Ктесій">Ктесій Кнідський,</a> про занепад імперії та деспотизм царя, і, виходячи з цього, розглядали внутрішній крах імперії як природне явище. Новітня наука критично ставиться до цієї точки зору, оскільки джерела не свідчать ні про поступовий розпад імперії, ні про процес занепаду в правлячому домі чи його оточенні. </p><p>Більш пізня модель пояснення припускає діяльного та добре впорядкованого противника Александра Македонського, який зміг перемогти імперію військовим шляхом у кількох битвах і тривалих боях. Тут відіграють роль описи Геродота, який зобразив персів такими, що безнадійно поступалися ворогу у військовому відношенні. Ці факти також все частіше ставляться під сумнів наукою. Сьогодні кінець імперії Ахеменідів сприймається скоріше як несподівана і раптова подія, яку ні Александр Македонський, ні його противник <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_III" title="Дарій III">Дарій III</a> не спроможні були передбачити<sup id="cite_ref-5" class="reference"><a href="#cite_note-5"><span class="cite-bracket">[</span>5<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Незважаючи на падіння імперії Ахеменідів, ідея світової влади жила спочатку з Александром, а потім з його наступниками в Персії, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B8" title="Селевкіди">Селевкідами</a>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Селевкіди_(305—129_до_н._е.)"><span id=".D0.A1.D0.B5.D0.BB.D0.B5.D0.B2.D0.BA.D1.96.D0.B4.D0.B8_.28305.E2.80.94129_.D0.B4.D0.BE_.D0.BD._.D0.B5..29"></span>Селевкіди (305—129 до н. е.)</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=7" title="Редагувати розділ: Селевкіди (305—129 до н. е.)" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=7" title="Редагувати вихідний код розділу: Селевкіди (305—129 до н. е.)"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Держава Селевкідів">Держава Селевкідів</a></i></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Butler_Oriens.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/59/Butler_Oriens.jpg/220px-Butler_Oriens.jpg" decoding="async" width="220" height="147" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/59/Butler_Oriens.jpg/330px-Butler_Oriens.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/59/Butler_Oriens.jpg/440px-Butler_Oriens.jpg 2x" data-file-width="3096" data-file-height="2067" /></a><figcaption> Карта Сходу в античності</figcaption></figure> <p>Після смерті Александра почалися <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8_%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2" title="Війни діадохів">діадохські війни</a>. На Сході в них переважав сподвижник Александра, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BA_I_%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Селевк I Нікатор">Селевк I.</a> Проте сучасний Іран в добу <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4" title="Елліністичний період">еллінізму</a> лише частково й неповністю перебував під контролем <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B8" title="Селевкіди">Селевкідів</a><sup id="cite_ref-6" class="reference"><a href="#cite_note-6"><span class="cite-bracket">[</span>6<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. З огляду на значні простори, а з іншого боку, на невелику кількість греків чи <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Стародавня Македонія">македонців</a>, які повинні були контролювати цей регіон, ранні Селевкіди намагалися створити <i>modus vivendi</i> з місцевими жителями. Така компенсаторна політика спочатку була успішною. Крім того, Селевкіди також проводили цілеспрямовану політику урбанізації, особливо в <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Сирія">Сирії</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Межиріччя">Месопотамії</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Бактрія">Бактрії</a>, та вздовж важливих транспортних осей (див. напр. <a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%8F_(%D0%A1%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%8F)" title="Апамея (Сирія)">Апамея</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BE%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Антіохія">Антіохія</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%84%D0%BE%D0%BD" title="Ктезифон">Селевкія</a> або <a href="/wiki/%D0%90%D0%B9-%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%BC" title="Ай-Ханум">Ай-Ханум</a>). </p><p>Перші ознаки занепаду з'явилися з падінням <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Бактрія">Бактрії</a> (приблизно 256 або 240 рр. до н. е.; хронологія дуже невизначена)<sup id="cite_ref-7" class="reference"><a href="#cite_note-7"><span class="cite-bracket">[</span>7<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Селевкіди обмежили своє панування західною частиною сучасного Ірану, а також Месопотамією, Сирією та Малою Азією. На сході в цей вакуум влади увійшли <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%84%D1%8F%D0%BD%D0%B8" title="Парфяни">парфяни</a>, близько 240 р. до н. е. заволодівши північним сходом Ірану. <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BE%D1%85_III_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Антіох III Великий">Антіох III</a> здійснив знаменитий <i><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D1%81" class="mw-disambig" title="Анабазис">Анабасис</a></i> («похід вгору»; мається на увазі похід у <i><a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%97" title="Верхні сатрапії">Верхні сатрапії</a></i>, що відбувся приблизно з 212 до 205/04 до н. е.) Однак, щоб змусити ці регіони повернутися під уплив центрального уряду, зрештою довелося задовольнитися формальним <a href="/wiki/%D0%A1%D1%8E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Сюзеренітет">сюзеренітетом</a>. </p><p>Протягом наступних кількох десятиліть (188—140 рр. до н. е.) Селевкіди втратили майже всі свої східні території через внутрішній розпад їхньої держави та сильну прихильність західних земель до <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Стародавній Рим">Римської імперії</a> та її союзників. <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BE%D1%85_VII" title="Антіох VII">Антіох VII</a> знову зіткнувся з парфянами, але після початкових успіхів поліг у бою в 129 р. до н. е. З подальшою остаточною втратою Месопотамії східна столиця держави, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%84%D0%BE%D0%BD" title="Ктезифон">Селевкія на Тигрі</a>, також була завойована парфянами, обмеживши Селевкідів їхніми західними околицями з центром у сучасній Сирії. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Аршакіди_(бл._240_р._до_н._е._—_224_р._н._е.)"><span id=".D0.90.D1.80.D1.88.D0.B0.D0.BA.D1.96.D0.B4.D0.B8_.28.D0.B1.D0.BB._240_.D1.80._.D0.B4.D0.BE_.D0.BD._.D0.B5._.E2.80.94_224_.D1.80._.D0.BD._.D0.B5..29"></span>Аршакіди (бл. 240 р. до н. е. — 224 р. н. е.)</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=8" title="Редагувати розділ: Аршакіди (бл. 240 р. до н. е. — 224 р. н. е.)" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=8" title="Редагувати вихідний код розділу: Аршакіди (бл. 240 р. до н. е. — 224 р. н. е.)"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%84%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Парфянське царство">Парфянське царство</a></i></div> <p>Під час повільного процесу розпаду імперії Селевкідів парфянські (не перські, але іранські) правителі-<a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B8_(%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%84%D1%96%D1%97)" title="Аршакіди (царі Парфії)">Аршакіди</a> поступово завоювали регіон, який приблизно збігався з сучасними <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BA" title="Ірак">Іраком</a> та <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD" title="Іран">Іраном</a>. За <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82_I_(%D1%86%D0%B0%D1%80_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%84%D1%96%D1%97)" title="Мітрідат I (цар Парфії)">Мітрідата I</a> (171—139/38 до н. е.) у 141 р. до н. е. вони зайняли <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Межиріччя">Месопотамію</a>, обмеживши <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Держава Селевкідів">Селевкідів</a> крайнім заходом їхньої колишньої величезної імперії та підкоривши частини <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%91%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Греко-Бактрійське царство">Греко-Бактрійської імперії</a> на сході. Парфяни змогли утвердити себе в регіоні незважаючи на те, що на їх імперію продовжували нападати середньоазійські степові народи (включаючи <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%88%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Кушанське царство">кушанів</a>), а <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Стародавній Рим">Рим</a> одночасно активізувався на заході. Невдовзі їхня держава сформувала зв'язок між Римською імперією на заході та <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Центральна Азія">Центральною Азією</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китаєм</a> на сході. </p> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Parther_reich.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/82/Parther_reich.jpg/220px-Parther_reich.jpg" decoding="async" width="220" height="152" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/82/Parther_reich.jpg/330px-Parther_reich.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/82/Parther_reich.jpg/440px-Parther_reich.jpg 2x" data-file-width="1200" data-file-height="830" /></a><figcaption> Приблизні розміри Парфянської імперії</figcaption></figure> <p>Бойові дії, передусім із Римом, спалахнули в 50-х роках І століття до н. е. <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Історія Вірменії">Вірменія</a> була і залишалася спірним питанням вже за <a href="/wiki/%D0%93%D0%BD%D0%B5%D0%B9_%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%B9" title="Гней Помпей">Помпея</a>, а після заснування провінції <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%8F_(%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)" title="Сирія (римська провінція)">Сирія</a> в 64/63 до н. е. римляни стали безпосередніми сусідами парфян. Ці зіткнення були дуже мінливими. Наприклад, парфяни виграли <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%B0%D1%85" title="Битва при Каррах">битву при Каррах</a> у 53 році до н. е. (захоплені <a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%B0" title="Аквіла">знаки легіонів</a> були повернені царем <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B0%D1%82_IV_(%D1%86%D0%B0%D1%80_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%84%D1%96%D1%97)" title="Фраат IV (цар Парфії)">Фраатом IV</a> першому римському імператорові <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82" title="Октавіан Август">Августу</a> 20 року до н. е.) Хоча римлянам кілька разів вдалося вторгнутися в імперію — де-факто столиця <a href="/wiki/%D0%9A%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%84%D0%BE%D0%BD" title="Ктезифон">Селевкія-Ктесифон</a> поблизу сучасного Багдада неодноразово була обложена та завойована — вони так і не змогли заволодіти цією територією надовго, тому їхні вторгнення залишилися епізодом. Це стосується як завоювань <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D1%8F%D0%BD" title="Траян">Траяна</a> (зі 114 року римські війська поступово взяли під контроль значні частини західного Парфянського царства в Месопотамії, а також завоювали Ктесифон), від яких <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Адріан">Адріану</a> довелося знову відмовитися, так і загальних успішних битв за часів <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B9" title="Марк Аврелій">Марка Аврелія</a> (162—166). Бойові дії не припинялися навіть протягом <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Династія Северів">Северського періоду</a> (див. напр. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BF%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80" title="Септимій Север">Септимій Север</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B0" title="Каракалла">Каракалла</a>). Парфянська армія, яка складалася в основному з <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0_%D0%B7_%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кінна стрільба з лука (ще не написана)">кінних лучників</a><sup class="noprint"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Berittenes_Bogenschie%C3%9Fen" class="extiw" title="de:Berittenes Bogenschießen"><span title="Berittenes Bogenschießen — версія статті «Кінна стрільба з лука» німецькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[de]</span></a></sup> і броньованих вершників, довела свою спроможність у конфліктах з Римом<sup id="cite_ref-8" class="reference"><a href="#cite_note-8"><span class="cite-bracket">[</span>8<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Як такі, парфяни були дуже відкриті до грецької культури і загалом, здається, були відносно толерантними, хоча й у певних межах. Численні елементи елліністичного правління визначали життя при парфянському дворі, навіть коли на рубежі століть знову посилився іранський вплив (див. <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%84%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="Парфянське мистецтво (ще не написана)">Парфянське мистецтво</a><sup class="noprint"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Parthische_Kunst" class="extiw" title="de:Parthische Kunst"><span title="Parthische Kunst — версія статті «Парфянське мистецтво» німецькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[de]</span></a></sup>). Шляхта мала досить великі свободи порівняно з царем. Були навіть певні нижчі царі, але попервах вони не загрожували існуванню держави, що загалом мала дуже вільну структуру, хоча внутрішня боротьба в І та ІІ ст. н. е., безсумнівно, ще більше послабила монархію; ймовірно, саме ця слабкість зробила можливим швидке траянове завоювання. </p><p>Тим не менш, кінець Аршакідів прийшов зсередини імперії: останній Аршакід, <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD_V" title="Артабан V">Артабан IV</a> (за іншим рахунком, Артабан V), був звойований нижчим царем <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Персія">Персіди</a> <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B4%D0%B0%D1%88%D0%B8%D1%80_%D0%86" title="Ардашир І">Ардаширом I</a> у 224 році н. е. та загинув у битві при Хурмузгані. Незабаром після цього правління Аршакідів зазнало краху, і керівництво імперією взяла на себе нова династія: <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Династія Сасанідів">Сасаніди</a>, котрі відновили імперію та стали смертоноснішим ворогом Риму, ніж парфяни. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Сасаніди_(224—651)"><span id=".D0.A1.D0.B0.D1.81.D0.B0.D0.BD.D1.96.D0.B4.D0.B8_.28224.E2.80.94651.29"></span>Сасаніди (224—651)</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=9" title="Редагувати розділ: Сасаніди (224—651)" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=9" title="Редагувати вихідний код розділу: Сасаніди (224—651)"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Держава Сасанідів">Держава Сасанідів</a></i></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Відродження_Персії_під_Сасанідами"><span id=".D0.92.D1.96.D0.B4.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.9F.D0.B5.D1.80.D1.81.D1.96.D1.97_.D0.BF.D1.96.D0.B4_.D0.A1.D0.B0.D1.81.D0.B0.D0.BD.D1.96.D0.B4.D0.B0.D0.BC.D0.B8"></span>Відродження Персії під Сасанідами</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=10" title="Редагувати розділ: Відродження Персії під Сасанідами" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=10" title="Редагувати вихідний код розділу: Відродження Персії під Сасанідами"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Царі Парсу з роду <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Династія Сасанідів">Сасанідів</a> завоювали парфянський регіон протягом кількох років — лише у Вірменії Аршакіди могли залишатися при владі за підтримки римлян до 428 року — і в деяких місцях навіть просунулися далі. Конфлікти цієї <i>Новоперської імперії</i> з Римом і <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Візантією</a> наклали вирішальний відбиток на історію всієї <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Пізня античність">пізньої античності</a> (див. <i><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Римсько-перські війни">Римсько-перські війни</a></i>)<sup id="cite_ref-9" class="reference"><a href="#cite_note-9"><span class="cite-bracket">[</span>9<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>З початком правління Сасанідів грецький елемент був значною мірою витіснений (тенденція, яка почалася вже за парфян на зламі століть), і натомість були підкреслені нібито традиційні іранські цінності: лише тепер народилася «ідея Ірану» (Г. Гнолі), тоді як Аршакідів затаврували як іноземних правителів. Однак кілька парфянських знатних родів змогли порозумітися з Сасанідами і зберегли свій вплив. Наступними роками монархія завжди намагалася використовувати власну свободу дій проти сильного дворянства. Нова династія також шукала релігійної <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Легітимація">легітимації</a> — тому <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Зороастризм">зороастризм</a> став більш впливовим, ніж будь-коли раніше<sup id="cite_ref-10" class="reference"><a href="#cite_note-10"><span class="cite-bracket">[</span>10<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>, хоча не можна говорити про «державну релігію» в строгому сенсі, позаяк до інших культів (зазвичай християнства) ставилися терпимо. У пізньому сасанідському періоді християни зустрічаються навіть у найближчих придворних колах (див. напр. <a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%BD_(%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A5%D0%BE%D1%81%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%86%D0%86)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ширін (дружина Хосрова ІІ) (ще не написана)">Ширін</a><sup class="noprint"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Schirin" class="extiw" title="de:Schirin"><span title="Schirin — версія статті «Ширін (дружина Хосрова ІІ)» німецькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[de]</span></a></sup> і <a href="/w/index.php?title=%D0%AF%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Яздін (ще не написана)">Яздін</a><sup class="noprint"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Yazdin" class="extiw" title="de:Yazdin"><span title="Yazdin — версія статті «Яздін» німецькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[de]</span></a></sup>). Зокрема, амбітні плани великих сасанідських царів посилювалися неодноразово сформульованими претензіями бути <i><a href="/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Цар царів">царем царів</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D1%80%D0%B0%D0%BD_(%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Еран (термін) (ще не написана)">Ерану</a><sup class="noprint"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Eran_(Begriff)" class="extiw" title="de:Eran (Begriff)"><span title="Eran (Begriff) — версія статті «Еран (термін)» німецькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[de]</span></a></sup> та <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD" title="Анеран">Анерану</a></i> (при цьому мається на увазі не сучасна територія <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD" title="Іран">Ірану</a>, а вся земля, населена <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Іранські народи">іранцями</a>). </p><p>Певне, Сасаніди вважали себе спадкоємцями Ахеменідів (хоча, ймовірно, майже нічого про них не знали і лише невиразно говорили про них як про «предків») і продовжували їх експансивну політику: метою розширення кордонів могло бути відновлення старої Перської імперії — але насправді йшлося, ймовірно, лише про вигнання римлян з <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Історія Вірменії">Вірменії</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Межиріччя">Месопотамії</a>. Вже при <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%80_I" title="Шапур I">Шапурі I</a> римляни зазнали болючих поразок. Зрештою, однак, Рим зміг утвердити себе і навіть анексувати території в Месопотамії за <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Діоклетіан">Діоклетіана</a>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Римсько-перські_стосунки_—_між_конфронтацією_та_співіснуванням"><span id=".D0.A0.D0.B8.D0.BC.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE-.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.81.D1.8C.D0.BA.D1.96_.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.81.D1.83.D0.BD.D0.BA.D0.B8_.E2.80.94_.D0.BC.D1.96.D0.B6_.D0.BA.D0.BE.D0.BD.D1.84.D1.80.D0.BE.D0.BD.D1.82.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.94.D1.8E_.D1.82.D0.B0_.D1.81.D0.BF.D1.96.D0.B2.D1.96.D1.81.D0.BD.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F.D0.BC"></span>Римсько-перські стосунки — між конфронтацією та співіснуванням</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=11" title="Редагувати розділ: Римсько-перські стосунки — між конфронтацією та співіснуванням" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=11" title="Редагувати вихідний код розділу: Римсько-перські стосунки — між конфронтацією та співіснуванням"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Конфлікт між цими двома великими державами спочатку загострився, але з часом відбулися значні зміни: римляни прийняли Сасанідів як фактично рівних. Для них ці перси були вже не такими <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%80" title="Варвар">варварами</a>, як <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Германці">германці</a>, а цивілізованою, майже однаково міцною, майже рівноправною силою. Парфян римляни ніколи не бачили такими. Сасаніди також дивилися на римлян у подібному світлі, що робить зрозумілими привітання у збереженому листуванні (братання тощо). До <a href="/wiki/VI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="VI століття">VI століття</a> був розроблений складний <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB" title="Дипломатичний протокол">дипломатичний протокол</a>, якого необхідно було дотримуватися під час (східно-)римсько-перських контактів. Наприклад, стало звичаєм офіційно сповіщати інших про зміну престолу у власному королівстві. </p><p>Тим не менш, у <a href="/wiki/IV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="IV століття">IV столітті</a> військові дії не припинялися. Великий цар <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%80_II" title="Шапур II">Шапур II</a> вів тривалу війну проти римлян, про що ми маємо докладний звіт історика <a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%BC%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BD" title="Амміан Марцеллін">Амміана Марцелліна</a><sup id="cite_ref-11" class="reference"><a href="#cite_note-11"><span class="cite-bracket">[</span>11<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Коли римський імператор <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Флавій Клавдій Юліан">Юліан</a> загинув у поході проти персів у 363 році, Шапур II змусив його наступника <a href="/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Йовіан">Йовіана</a> укласти <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80_363_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мир 363 року (ще не написана)">невигідний для римлян мир</a><sup class="noprint"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Frieden_von_363" class="extiw" title="de:Frieden von 363"><span title="Frieden von 363 — версія статті «Мир 363 року» німецькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[de]</span></a></sup>: райони Месопотамії навколо <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%81" class="mw-redirect" title="Нісібіс">Нісібісу</a>, які римляни завоювали під керівництвом <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Діоклетіан">Діоклетіана</a> в 298 році, відійшли персам. Всередині держави Шапур II також розпочав довготривале політично мотивоване <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD" title="Гоніння християн">переслідування християн</a>. </p><p>Ймовірно, 387 р. (дата спірна) <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%80_III" title="Шапур III">Шапур III</a> і римський імператор <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Феодосій Великий">Феодосій I</a> підписали угоду: стародавнє <a href="/wiki/%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83" title="Яблуко розбрату">яблуко розбрату</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Вірменія">Вірменія</a>, було розділене; Сасаніди отримали чотири п'ятих її землі (див. <i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B0%D0%B9%D0%BA" title="Парскаайк">Парсарменія</a></i>). З цього моменту в наступні десятиліття бойові дії стали значно рідшими: окрім двох коротких воєн за <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_II" title="Феодосій II">Феодосія II,</a> між двома великими державами панував мир із 387 по 502 рік. </p><p>У цей час римляни були стурбовані наслідками так званого <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Велике переселення народів">переселення народів</a>, тоді як Сасаніди були прив'язані до північно-східного кордону з <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Пізня античність">пізньоантичною</a> <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Центральна Азія">Центральною Азією</a>. Там, у середині IV століття, кількома хвилями виникали кочові племена, що виявилися затятими противниками персів. Вчені називають їх <i><a href="/w/index.php?title=%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D1%83%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Іранські гуни (ще не написана)">іранськими гунами</a><sup class="noprint"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Iranische_Hunnen" class="extiw" title="de:Iranische Hunnen"><span title="Iranische Hunnen — версія статті «Іранські гуни» німецькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[de]</span></a></sup></i> (починаючи з <a href="/wiki/%D0%A5%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8" title="Хіоніти">хіонітів</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8" title="Кідарити">кідаритів</a> і пізніше <a href="/wiki/%D0%95%D1%84%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8" title="Ефталіти">ефталітів</a>)<sup id="cite_ref-12" class="reference"><a href="#cite_note-12"><span class="cite-bracket">[</span>12<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Цар <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B7" title="Пероз">Пероз I</a> (465—484), наприклад, зазнав кількох поразок від ефталітів, останньої з яких він не пережив. Починаючи з його правління, монархи ставилися здебільшого терпимо до <a href="/wiki/%D0%90%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83" title="Ассирійська церква Сходу">Ассирійської церкви Сходу</a>. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Маздакітський_рух_і_час_Хосрова_I_—_вершина_сасанідської_доби"><span id=".D0.9C.D0.B0.D0.B7.D0.B4.D0.B0.D0.BA.D1.96.D1.82.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B8.D0.B9_.D1.80.D1.83.D1.85_.D1.96_.D1.87.D0.B0.D1.81_.D0.A5.D0.BE.D1.81.D1.80.D0.BE.D0.B2.D0.B0_I_.E2.80.94_.D0.B2.D0.B5.D1.80.D1.88.D0.B8.D0.BD.D0.B0_.D1.81.D0.B0.D1.81.D0.B0.D0.BD.D1.96.D0.B4.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.B4.D0.BE.D0.B1.D0.B8"></span>Маздакітський рух і час Хосрова I — вершина сасанідської доби</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=12" title="Редагувати розділ: Маздакітський рух і час Хосрова I — вершина сасанідської доби" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=12" title="Редагувати вихідний код розділу: Маздакітський рух і час Хосрова I — вершина сасанідської доби"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Всередині також були кризи та серйозні конфлікти. Впливове дворянство, мабуть, намагалося розширити свої права за рахунок царя, проте <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%B4_I" title="Кавад I">Кавад I</a> (який був скинутий, але повернув собі трон у 499 році) рішуче їм протистояв. Очевидно, він підтримував <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Маздакізм">маздакітів</a>, які, ймовірно, були релігійно-соціально-революційним рухом нижчих класів. Однак це виявилося не меншою проблемою. Тільки великий цар <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%81%D1%80%D0%BE%D0%B2_I_%D0%90%D0%BD%D1%83%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD" title="Хосров I Ануширван">Хосров I</a>, значний супротивник імператора Східної Римської імперії <a href="/wiki/%D0%AE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BD_I" title="Юстиніан I">Юстиніана</a>, розгромив рух і обмежив владу знаті. </p><p>За Хосрова I (званого <i>Ануширваном,</i> «з безсмертною душею»), який, як кажуть, провів далекосяжні реформи, імперія Сасанідів досягла свого піку<sup id="cite_ref-13" class="reference"><a href="#cite_note-13"><span class="cite-bracket">[</span>13<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Вона змогла встояти проти <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Східної Римської імперії</a> в тривалій війні з перервами (на користь Хосрова грало те, що Східний Рим був пов'язаний із Заходом політикою Реставрації Юстиніана); для цього періоду доступний детальний опис історика <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Прокопій Кесарійський">Прокопія Кесарійського</a>, за яким <a href="/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%B9" title="Агафій">Агатій</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Менандр Протектор">Менандр Протектор</a> і, нарешті, <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D1%82_%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B0" title="Феофілакт Сімокатта">Феофілакт Сімокат</a> описали події приблизно до 602 року. </p> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Justinian_Byzanz.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/Justinian_Byzanz.png/220px-Justinian_Byzanz.png" decoding="async" width="220" height="121" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/Justinian_Byzanz.png/330px-Justinian_Byzanz.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/Justinian_Byzanz.png/440px-Justinian_Byzanz.png 2x" data-file-width="2000" data-file-height="1100" /></a><figcaption> Сасанідська імперія та Середземноморський світ за часів Хосрова I (бл. 550 р. н. е.)</figcaption></figure> <p>У 532 році обидві великі держави уклали <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%80_(532)" title="Вічний мир (532)">«вічний мир»</a>, який тривав лише кілька років. Вже в 540 році Хосров вторгся в Сирію, скориставшись залученням Юстиніана в західному Середземномор'ї. Наступні роки характеризувалися мінливими битвами між Східним Римом і Персією, аж поки у 562 році було підписано мирний договір. Хосрову вдалося захистити кордон від степових народів (королівство <a href="/wiki/%D0%95%D1%84%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8" title="Ефталіти">ефталітів</a> було розгромлене за допомогою <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%82%D1%8E%D1%80%D0%BA%D0%B8" title="Стародавні тюрки">тюрків</a> близько 560 р.) Культурно це також був найважливіший етап Сасанідської Персії, а в багатьох відношеннях і всієї Стародавньої Персії. Проте, війна знову спалахнула в 572 році, коли римляни і тюрки спільно напали на Персію, але Хосров зміг подолати військову кризу; війна закінчилася тільки 591 року, вже по смерті Хосрова I. Пам'ять про нього дуже довго лишалася живою на Сході, тому саме його вважали ідеальним, справедливим царем (див. напр. <i>Аннали</i> <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B5%D0%B4_%D0%90%D1%82-%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%96" title="Мухаммед Ат-Табарі">Табарі</a>, який міг спиратися на сасанідські джерела) — на відміну від описів у західних джерелах. </p> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Останній_пік_і_падіння_—_від_Хосрова_II_до_ісламської_експансії"><span id=".D0.9E.D1.81.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.96.D0.B9_.D0.BF.D1.96.D0.BA_.D1.96_.D0.BF.D0.B0.D0.B4.D1.96.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.E2.80.94_.D0.B2.D1.96.D0.B4_.D0.A5.D0.BE.D1.81.D1.80.D0.BE.D0.B2.D0.B0_II_.D0.B4.D0.BE_.D1.96.D1.81.D0.BB.D0.B0.D0.BC.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.B5.D0.BA.D1.81.D0.BF.D0.B0.D0.BD.D1.81.D1.96.D1.97"></span>Останній пік і падіння — від Хосрова II до ісламської експансії</h3><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=13" title="Редагувати розділ: Останній пік і падіння — від Хосрова II до ісламської експансії" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=13" title="Редагувати вихідний код розділу: Останній пік і падіння — від Хосрова II до ісламської експансії"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Наступники Хосрова не змогли зберегти цей стан. Його син <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%B7%D0%B4_IV" title="Ормізд IV">Гормізд IV</a> був скинутий і вбитий у 590 році, а його син <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%81%D1%80%D0%BE%D0%B2_II_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%B7" title="Хосров II Парвіз">Хосров II</a> був вигнаний за кілька тижнів, проте повернувся у 591 за східноримської підтримки<sup id="cite_ref-14" class="reference"><a href="#cite_note-14"><span class="cite-bracket">[</span>14<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. Він дуже віддячив римлянам. Після смерті імператора <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_(%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80)" title="Маврикій (візантійський імператор)">Маврикія</a>, убитого під час внутрішніх заворушень, Хосров II став його месником, внаслідок чого в 603 році спалахнула остання й найбільша <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Римсько-перські війни">римсько-перська війна</a>. До 619 року Сирія та Єгипет припинили опір, і Сасаніди почали адміністративно включати завойовані території до імперії. Стара Ахеменідська імперія, здавалося, знову відродилася<sup id="cite_ref-15" class="reference"><a href="#cite_note-15"><span class="cite-bracket">[</span>15<span class="cite-bracket">]</span></a></sup>. </p><p>Християнська дружина Хосрова ІІ <a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%BD_(%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A5%D0%BE%D1%81%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%86%D0%86)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ширін (дружина Хосрова ІІ) (ще не написана)">Ширін</a><sup class="noprint"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Schirin" class="extiw" title="de:Schirin"><span title="Schirin — версія статті «Ширін (дружина Хосрова ІІ)» німецькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[de]</span></a></sup> († 628; див. також епос <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96_%D0%93%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%B2%D1%96" class="mw-redirect" title="Нізамі Гянджеві">Нізамі</a> <i>«Хосров і Ширін»</i>) прихильно ставилася до християн і, ймовірно, отримала реліквію <a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82" title="Животворний Хрест">Хреста</a> після <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%84%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B0_(614)" title="Облога Єрусалима (614)">завоювання Єрусалиму</a>. Вона також намагалася, щоб її син Марданшах став престолонаступником. Наприкінці правління Хосрова імператор <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%B9" title="Іраклій">Іраклій</a> домігся майже неймовірного: незважаючи на напружену ситуацію, він провів успішну кампанію проти Сасанідів, які зазнали поразки в <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%9D%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%97_(627)" title="Битва при Ніневії (627)">битві при Ніневії</a> в грудні 627 року. У той же час імператор зміг переконати тюрків вторгнутися до східного Ірану і втягнути Сасанідів у війну на два фронти. На відміну від 572 року розрахунок спрацював: Хосров II, який відреагував на звістку про поразку під Ніневією втечею, але не хотів закінчувати війну зі Східним Римом, був убитий знаттю на початку 628 року. Його наступником став <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%B4_II" title="Кавад II">Кавад II</a>, але невдовзі він помер, спалахнула боротьба за трон, а Візантія відновила втрачені території (629/30). Сасанідська імперія незабаром була повністю знекровлена тривалими війнами та подальшою багаторічною громадянською війною з постійною зміною правителів (у тому числі жінок-правителів). Тільки <a href="/wiki/%D0%84%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B4_III" title="Єздигерд III">Єздигерд III</a> досить міцно сидів на троні з кінця 632 р., але він вже не мав можливості знову консолідувати імперію. </p><p>Як наслідок, <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B8" title="Араби">арабам</a>-мусульманам було відносно легко в їхній завойовницькій війні проти двох ослаблених великих держав пізньої античності (див. <i><a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Арабські завоювання">Ісламська експансія</a></i>). У 634 році перси все ще могли відбитися від них у <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Битва біля мосту (ще не написана)">битві біля мосту</a><sup class="noprint"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Schlacht_an_der_Br%C3%BCcke" class="extiw" title="de:Schlacht an der Brücke"><span title="Schlacht an der Brücke — версія статті «Битва біля мосту» німецькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[de]</span></a></sup>, але потім мусульмани за відносно короткий час завоювали не лише східні римські провінції, але й Месопотамію — після поразки персів у <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%9A%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Битва при Кадисії (ще не написана)">битві при Кадисії</a><sup class="noprint"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Schlacht_von_al-Q%C4%81dis%C4%ABya" class="extiw" title="de:Schlacht von al-Qādisīya"><span title="Schlacht von al-Qādisīya — версія статті «Битва при Кадисії» німецькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[de]</span></a></sup> на сьогоднішньому півдні <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BA" title="Ірак">Іраку</a> (ймовірно 638). У 642 році вони розгромили останню сасанідську армію в <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%9D%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Битва при Негавенді (ще не написана)">битві при Негавенді</a><sup class="noprint"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Schlacht_bei_Nehawand" class="extiw" title="de:Schlacht bei Nehawand"><span title="Schlacht bei Nehawand — версія статті «Битва при Негавенді» німецькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[de]</span></a></sup>. Єздигерд III був убитий у 651 році біля <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%B2" title="Мерв">Мерва</a> на північному сході Ірану. Спроби його сина <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B7_III" title="Пероз III">Пероза</a> повернути трон за допомогою китайців не увінчалися успіхом. Остання <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Стародавній Близький Схід">стародавня східна</a> доісламська імперія, таким чином, загинула — і разом з цим закінчився важливий розділ <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Античність">стародавньої</a> історії, навіть при тому, що сасанідські традиції сильно позначилися на пізнішому <a href="/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%B1%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0%D1%82" title="Аббасидський халіфат">Аббасидському халіфаті</a> в <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%B4" title="Багдад">Багдаді</a>. У наступний період населення Ірану поступово ісламізувалося, хоча зороастрійці довгий час становили значну меншість. Однак перси змогли зберегти свою <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Перська мова">мову</a> і культуру до наших днів. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Література"><span id=".D0.9B.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0"></span>Література</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=14" title="Редагувати розділ: Література" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=14" title="Редагувати вихідний код розділу: Література"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>У статтях <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%90%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Імперія Ахеменідів">Ахеменідська імперія</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%84%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Парфянське царство">Парфянська імперія</a> та <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Держава Сасанідів">Сасанідська імперія</a> містяться короткі посилання на джерела; в іншому випадку дивіться відповідні бібліографії в перерахованих роботах. Окремі посилання також зроблені на літературу, яка перерахована у відповідних перехресних посиланнях. <i><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.biblioiranica.info/">Bibliographia Iranica</a></i> пропонує найновішу бібліографічну інформацію. </p> <dl><dt>Загальні уявлення про стародавню Персію</dt></dl> <ul><li><i>The Cambridge History of Iran.</i> Diverse Herausgeber. Cambridge University Press, Cambridge 1968 ff.<br />[Wichtige Gesamtdarstellung der Geschichte, aber auch der Kultur und der Gesellschaft. Für den genannten Zeitraum sind die Bände 1–3 relevant.]</li> <li><i><a rel="nofollow" class="external text" href="https://edinburghuniversitypress.com/series-edinburgh-studies-in-ancient-persia.html">Edinburgh Studies in Ancient Persia</a>.</i> Edinburgh 2014 ff. [aktuelle Spezialliteratur zu wichtigen Forschungsthemen des antiken Persiens]</li> <li>Maria Brosius: <i>The Persians. An Introduction (= Peoples of the Ancient World).</i> Routledge, London/ New York 2006, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780415320894" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-0-415-32089-4</a>.<br />[Einführung, in manchen Detailfragen aber nicht ganz fehlerfrei]</li> <li>John Curtis: <i>Ancient Persia.</i> 2. Auflage. London 2000.</li> <li>Touraj Daryee (Hrsg.): <i>King of the Seven Climes. A History of the Ancient Iranian World (3000 BCE-651 CE).</i> UCI Jordan Center for Persian Studies, Irvine (CA) 2017, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780692864401" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-0-692-86440-1</a>.<br />[aktueller Überblick]</li> <li>Touraj Daryaee (Hrsg.): <i>The Oxford Handbook of Iranian History.</i> Oxford University Press, Oxford 2012.</li> <li>Richard Nelson Frye: <i>The History of Ancient Iran.</i> C. H. Beck, München 1984 (= <i>Handbuch der Altertumswissenschaft, 3. Abt.</i> Teil 7), <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/3406093973" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 3-406-09397-3</a>.<br />[wichtiges, aber teils überholtes Überblickswerk]</li> <li>Richard Nelson Frye: <i>Persien. Bis zum Einbruch des Islam.</i> Kindler, München/Zürich 1962.</li> <li>Josef Wiesehöfer: <i>Das antike Persien von 550 v. Chr. bis 650 n. Chr.</i> München/Zürich 1994; 3. Auflage. Albatros, Düsseldorf 2005, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/3491961513" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 3-491-96151-3</a>.<br />[Das deutschsprachige Standardwerk zum vorislamischen Persien. Mit einem nützlichen bibliographischen Essay.]</li> <li>Josef Wiesehöfer: <i>Das frühe Persien. Geschichte eines antiken Weltreichs.</i> 2. Auflage. C. H. Beck, München 2002, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/3406433073" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 3-406-43307-3</a>.<br />[sehr knappe Einführung]</li> <li>Josef Wiesehöfer: <i>Die Geschichte Irans von den Achaimeniden bis in frühislamische Zeit.</i> In: Wilfried Seipel (Hrsg.): <i>7000 Jahre persische Kunst. Meisterwerke aus dem Iranischen Nationalmuseum in Teheran: Eine Ausstellung des Kunsthistorischen Museums Wien und des Iranischen Nationalmuseums in Teheran.</i> Kunsthistorisches Museum, Wien 2001, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/3854970188" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 3-85497-018-8</a>, S. 54–74.</li> <li>Ehsan Yarshater (Hrsg.): <i><a href="/wiki/Encyclop%C3%A6dia_Iranica" title="Encyclopædia Iranica">Encyclopædia Iranica</a>.</i> Routledge & Paul, London 1985 ff. (noch nicht abgeschlossen)</li></ul> <dl><dt>Імперія Ахеменідів</dt></dl> <ul><li>Historisches Museum der Pfalz Speyer (Hrsg.): <i>Das persische Weltreich. Pracht und Prunk der Großkönige.</i> Theiss, Stuttgart 2006, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9783806220414" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-3-8062-2041-4</a>. [Ausstellungskatalog zum Achämenidenreich]</li> <li>Pierre Briant: <i>Histoire de l'empire perse. De Cyrus à Alexandre.</i> Fayard, Paris 1996, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/2213596670" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 2-213-59667-0</a>. (Auch in englischer Übersetzung verfügbar: <i>From Cyrus to Alexander. A history of the Persian Empire.</i> Eisenbrauns, Winona Lake 2002, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/1575060310" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 1-57506-031-0</a>.)<br />[umfassendes Standardwerk über die Achämenidenzeit]</li> <li>Maria Brosius: <i>A History of Ancient Persia. The Achaemenid Empire.</i> Wiley-Blackwell, Hoboken NJ 2021.</li> <li>John M. Cook: <i>The Persian Empire.</i> J.M. Dent & Sons, London u. a. 1983.<br />[gut lesbarer Überblick, aber teils überholt]</li> <li>John Curtis, St. John Simpson (Hrsg.): <i>The World of Achaemenid Persia. The Diversity of Ancient Iran.</i> I.B. Tauris, London/New York 2010.</li> <li>Lloyd Llewellyn-Jones: <i>Persians. The Age of the Great Kings.</i> Basic Books, New York 2022.</li> <li>Robert Rollinger: <i>Das teispidisch-achaimenidische Grossreich. Ein ’Imperium’ avant la lettre?</i> In: <a href="/w/index.php?title=Michael_Gehler&action=edit&redlink=1" class="new" title="Michael Gehler (ще не написана)">Michael Gehler</a>, Robert Rollinger (Hrsg.): <i>Imperien und Reiche in der Weltgeschichte. Epochenübergreifende und globalhistorische Vergleiche.</i> Teil 1: <i>Imperien des Altertums, Mittelalterliche und frühneuzeitliche Imperien.</i> Wiesbaden 2014, S. 149–192.</li> <li>Matt Waters: <i>Ancient Persia. A Concise History of the Achaemenid Empire, 550—330 BCE.</i> Cambridge University Press, Cambridge 2014, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780521253697" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-0-521-25369-7</a>.</li> <li>Josef Wiesehöfer: <i>«Rulers by the Grace of God», «Liar Kings», and «Oriental Despots»: (Anti-)Monarchic Discourse in Achaemenid Iran.</i> In: Henning Börm (Hrsg.): <i>Antimonarchic Discourse in Antiquity.</i> Franz Steiner Verlag, Stuttgart 2015, S. 45 ff.<br />[aktueller Überblick zur achämenidischen Monarchie]</li></ul> <dl><dt>Парфяни</dt></dl> <ul><li>Stefan R. Hauser: <i>The Arsacid (Parthian) Empire.</i> In: Daniel T. Potts (Hrsg.): <i>A Companion to the Archaeology of the Ancient Near East.</i> Oxford 2012, S. 1001—1020.<br />[aktueller Überblick]</li> <li>Charlotte Lerouge: <i>L'image des Parthes dans le monde gréco-romain. Du début du Ier siècle av. J.-C. jusqu’à la fin du Haut-Empire romain.</i> Stuttgart 2007.</li> <li>André Verstandig: <i>Histoire de l'Empire parthe.</i> Brüssel 2001.</li> <li>Karl-Heinz Ziegler: <i>Die Beziehungen zwischen Rom und dem Partherreich.</i> Steiner, Wiesbaden 1964.</li></ul> <dl><dt>Сасаніди</dt></dl> <ul><li>Michael Bonner: <i>The Last Empire of Iran.</i> Gorgias Press, Piscataway 2020.<br />[aktueller und recht umfassender Überblick]</li> <li>Henning Börm: <i>Prokop und die Perser. Untersuchungen zu den römisch-sasanidischen Kontakten in der ausgehenden Spätantike.</i> Franz Steiner, Stuttgart 2007.</li> <li>Matthew P. Canepa: <i>The Two Eyes of the Earth. Art and Ritual of Kingship between Rome and Sasanian Iran.</i> University of California Press, Berkeley 2009.</li> <li>Touraj Daryaee: <i>Sasanian Persia. The Rise and Fall of an Empire.</i> I. B. Tauris, London 2009.<br />[einführender Überblick]</li> <li>Touraj Daryaee: <i>Sasanian Iran 224—651 CE. Portrait of a Late Antique Empire.</i> Mazda Pub., Costa Mesa (Calif.) 2008. [Überblick zur politischen Geschichte]</li> <li>James Howard-Johnston: <i>East Rome, Sasanian Persia and the End of Antiquity: Historiographical and Historical Studies (Collected Studies).</i> Aldershot 2006, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0860789926" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 0-86078-992-6</a>.</li> <li>Khodadad Rezakhani: <i>ReOrienting the Sasanians. East Iran in Late Antiquity.</i> Edinburgh University Press, Edinburgh 2017.</li> <li>Eberhard Sauer (Hrsg.): <i>Sasanian Persia. Between Rome and the Steppes of Eurasia.</i> Edinburgh University Press, Edinburgh 2017.</li> <li>Klaus Schippmann: <i>Grundzüge der Geschichte des sasanidischen Reiches.</i> Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1990, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/3534078268" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 3-534-07826-8</a>.</li> <li>Engelbert Winter, Beate Dignas: <i>Rom und das Perserreich. Zwei Weltmächte zwischen Konfrontation und Koexistenz.</i> Akademie Verlag, Berlin 2001.</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Посилання"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.81.D0.B8.D0.BB.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span>Посилання</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=15" title="Редагувати розділ: Посилання" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=15" title="Редагувати вихідний код розділу: Посилання"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.iranicaonline.org/">Encyclopædia Iranica — з численними статтями про Іран</a> (англійською)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.achemenet.com/">Achemenet — науковий сайт про Персію Ахеменідів</a> (французькою та частково англійською, а також деякі PDF-документи німецькою)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.livius.org/category/persia/">Persia</a> на Livius.org (англійською)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.iranchamber.com/index.php">Iran Chamber</a> (англійською)</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Примітки"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.B8.D0.BC.D1.96.D1.82.D0.BA.D0.B8"></span>Примітки</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit&section=16" title="Редагувати розділ: Примітки" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&section=16" title="Редагувати вихідний код розділу: Примітки"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816068">.mw-parser-output .reflist{margin-bottom:0.5em;list-style-type:decimal}@media screen{.mw-parser-output .reflist{font-size:90%}}.mw-parser-output .reflist .references{font-size:100%;margin-bottom:0;list-style-type:inherit}.mw-parser-output .reflist-columns-2{column-width:30em}.mw-parser-output .reflist-columns-3{column-width:25em}.mw-parser-output .reflist-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .reflist-columns ol{margin-top:0}.mw-parser-output .reflist-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}.mw-parser-output .reflist-upper-alpha{list-style-type:upper-alpha}.mw-parser-output .reflist-upper-roman{list-style-type:upper-roman}.mw-parser-output .reflist-lower-alpha{list-style-type:lower-alpha}.mw-parser-output .reflist-lower-greek{list-style-type:lower-greek}.mw-parser-output .reflist-lower-roman{list-style-type:lower-roman}</style><div class="reflist" style="list-style-type: decimal;"> <div class="mw-references-wrap mw-references-columns"><ol class="references"> <li id="cite_note-1"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-1">↑</a></span> <span class="reference-text">Robert Rollinger: <i>Das teispidisch-achaimenidische Grossreich. Ein ’Imperium’ avant la lettre?</i> In: Michael Gehler, Robert Rollinger (Hrsg.): <i>Imperien und Reiche in der Weltgeschichte. Epochenübergreifende und globalhistorische Vergleiche.</i> Teil 1: Imperien des Altertums, Mittelalterliche und frühneuzeitliche Imperien. Wiesbaden 2014, S. 149—192, hier S. 151.</span> </li> <li id="cite_note-2"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-2">↑</a></span> <span class="reference-text">Rollinger 2014, S. 150 und 152.</span> </li> <li id="cite_note-3"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-3">↑</a></span> <span class="reference-text">Див. <a href="/w/index.php?title=Verwaltungsarchive_von_Persepolis&action=edit&redlink=1" class="new" title="Verwaltungsarchive von Persepolis (ще не написана)">Verwaltungsarchive von Persepolis#Das achämenidische Reisekönigtum</a><sup class="noprint"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Verwaltungsarchive_von_Persepolis" class="extiw" title="de:Verwaltungsarchive von Persepolis"><span title="Verwaltungsarchive von Persepolis — версія статті «Verwaltungsarchive von Persepolis» німецькою мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[de]</span></a></sup></span> </li> <li id="cite_note-4"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-4">↑</a></span> <span class="reference-text">Rollinger 2014.</span> </li> <li id="cite_note-5"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-5">↑</a></span> <span class="reference-text">Rollinger 2014, S. 163–168.</span> </li> <li id="cite_note-6"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-6">↑</a></span> <span class="reference-text">Див. Sonja Plischke: <i>Die Seleukiden und Iran. Die seleukidische Herrschaftspolitik in den östlichen Satrapien.</i> Wiesbaden 2014.</span> </li> <li id="cite_note-7"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-7">↑</a></span> <span class="reference-text">Werner Widmer: <i>Hellas am Hindukusch. Griechentum im Fernen Osten der antiken Welt.</i> Frankfurt am Main 2015.</span> </li> <li id="cite_note-8"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-8">↑</a></span> <span class="reference-text">Порівн. Karl-Heinz Ziegler, <i>Die Beziehungen zwischen Rom und dem Partherreich</i>, Wiesbaden 1964.</span> </li> <li id="cite_note-9"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-9">↑</a></span> <span class="reference-text">Überblick zu den militärischen Konflikten bei Michael H. Dodgeon, Samuel N. C. Lieu (Hrsg.): <i>The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars (AD 226—363).</i> London/New York 1991; Geoffrey B. Greatrex, Samuel N. C. Lieu: <i>The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars. Part II AD 363—630. A narrative sourcebook.</i> London/New York 2002.</span> </li> <li id="cite_note-10"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-10">↑</a></span> <span class="reference-text">Див. Antonio Panaino: <i>Religionen im antiken Iran.</i> In: Wilfried Seipel (Hrsg.): <i>7000 Jahre persische Kunst. Meisterwerke aus dem Iranischen Nationalmuseum in Teheran: Eine Ausstellung des Kunsthistorischen Museums Wien und des Iranischen Nationalmuseums in Teheran.</i> Kunsthistorisches Museum, Wien 2001, S. 22–29.</span> </li> <li id="cite_note-11"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-11">↑</a></span> <span class="reference-text">Порівн. John Matthews: <i>The Roman Empire of Ammianus.</i> Baltimore/London 1989.</span> </li> <li id="cite_note-12"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-12">↑</a></span> <span class="reference-text">Michael Alram u. a. (Hrsg.): <i>Das Antlitz des Fremden. Die Münzprägungen der Hunnen und Westtürken in Zentralasien und Indien.</i> Wien 2016; Khodadad Rezakhani: <i>ReOrienting the Sasanians. East Iran in Late Antiquity.</i> Edinburgh 2017, S. 87ff.</span> </li> <li id="cite_note-13"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-13">↑</a></span> <span class="reference-text">Порівн. Josef Wiesehöfer: <i>Chusro I. und das Sasanidenreich. Der König der Könige «mit der unsterblichen Seele»</i>. In: Mischa Meier (Hrsg.): <i>Sie schufen Europa.</i> München 2007, S. 195—215.</span> </li> <li id="cite_note-14"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-14">↑</a></span> <span class="reference-text">Про Хосрова див. James Howard-Johnston: <i><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.iranicaonline.org/articles/khosrow-ii">Kosrow II</a>.</i> In: <i><a href="/wiki/Encyclop%C3%A6dia_Iranica" title="Encyclopædia Iranica">Encyclopædia Iranica</a></i>.</span> </li> <li id="cite_note-15"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-15">↑</a></span> <span class="reference-text">James Howard-Johnston: <i>The Last Great War of Antiquity.</i> Oxford 2021.</span> </li> </ol></div></div> <div class="navbox-styles"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43815798">.mw-parser-output .hlist dl,.mw-parser-output .hlist ol,.mw-parser-output .hlist ul{margin:0;padding:0}.mw-parser-output .hlist dd,.mw-parser-output .hlist dt,.mw-parser-output .hlist li{margin:0;display:inline}.mw-parser-output .hlist.inline,.mw-parser-output .hlist.inline dl,.mw-parser-output .hlist.inline ol,.mw-parser-output .hlist.inline ul,.mw-parser-output .hlist dl dl,.mw-parser-output .hlist dl ol,.mw-parser-output .hlist dl ul,.mw-parser-output .hlist ol dl,.mw-parser-output .hlist ol ol,.mw-parser-output .hlist ol ul,.mw-parser-output .hlist ul dl,.mw-parser-output .hlist ul ol,.mw-parser-output .hlist ul ul{display:inline}.mw-parser-output .hlist .mw-empty-li{display:none}.mw-parser-output .hlist dt::after{content:": "}.mw-parser-output .hlist dd::after,.mw-parser-output .hlist li::after{content:" · ";font-weight:bold}.mw-parser-output .hlist dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li:last-child::after{content:none}.mw-parser-output .hlist dd dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li li:first-child::before{content:" (";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist dd dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li li:last-child::after{content:")";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist ol{counter-reset:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li{counter-increment:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li::before{content:" "counter(listitem)"\a0 "}.mw-parser-output .hlist dd ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li ol>li:first-child::before{content:" ("counter(listitem)"\a0 "}</style><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43353293">.mw-parser-output .navbox{box-sizing:border-box;border:1px solid #a2a9b1;width:100%;clear:both;font-size:88%;text-align:center;padding:1px;margin:1em auto 0}.mw-parser-output .navbox .navbox{margin-top:0}.mw-parser-output .navbox+.navbox,.mw-parser-output .navbox+.navbox-styles+.navbox{margin-top:-1px}.mw-parser-output .navbox-inner,.mw-parser-output .navbox-subgroup{width:100%}.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-title,.mw-parser-output .navbox-abovebelow{padding:0.25em 1em;line-height:1.5em;text-align:center}.mw-parser-output .navbox-group{white-space:nowrap;text-align:right}.mw-parser-output .navbox,.mw-parser-output .navbox-subgroup{background-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list{line-height:1.5em;border-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list-with-group{text-align:left;border-left-width:2px;border-left-style:solid}.mw-parser-output tr+tr>.navbox-abovebelow,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-group,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-image,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-list{border-top:2px solid #fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-title{background-color:#ccf}.mw-parser-output .navbox-abovebelow,.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-title{background-color:#ddf}.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-abovebelow{background-color:#e6e6ff}.mw-parser-output .navbox-even{background-color:#f7f7f7}.mw-parser-output .navbox-odd{background-color:transparent}.mw-parser-output .navbox .hlist td dl,.mw-parser-output .navbox .hlist td ol,.mw-parser-output .navbox .hlist td ul,.mw-parser-output .navbox td.hlist dl,.mw-parser-output .navbox td.hlist ol,.mw-parser-output .navbox td.hlist ul{padding:0.125em 0}.mw-parser-output .navbox .navbar{display:block;font-size:100%}.mw-parser-output .navbox-title .navbar{float:left;text-align:left;margin-right:0.5em}body.skin--responsive .mw-parser-output .navbox-image img{max-width:none!important}@media print{body.ns-0 .mw-parser-output .navbox{display:none!important}}</style></div><div role="navigation" class="navbox navbox ukwikiArticleExternalLinksTable" aria-label="Navbox" style="padding:3px"><table class="nowraplinks hlist navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><div style="padding: 0px 18px 0px 0px; width: 100%;"><div style="float: left; padding-left: 4px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Перегляд цього шаблону"><img alt="Перегляд цього шаблону" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/14px-Searchtool.svg.png" decoding="async" width="14" height="14" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/21px-Searchtool.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/28px-Searchtool.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="512" /></a></span></div>  Тематичні сайти</div></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.quora.com/topic/Persian-Empire">Quora</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.quora.com/topic/Persian-History">Quora</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.yso.fi/onto/yso/p105673">Yleinen suomalainen ontologia</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Словники та енциклопедії</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.enciclopedia.cat/enciclopèdies/gran-enciclopèdia-catalana/EC-GEC-0050476.xml">Велика каталанська енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://britannica.com/place/Persia">Encyclopædia Britannica</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.universalis.fr/encyclopedie/perse-vue-d-ensemble/">Encyclopædia Universalis</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://eeo.aau.at/eeo.aau.at/index2177.html">Enzyklopädie des europäischen Ostens</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Довідкові видання</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://globalwordnet.org/ili/i83576">Collaborative InterLingual Index</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://samlingar.shm.se/person/geo/28F082CA-39B6-41AD-9E29-4C0EE7763241">National Historical Museums of Sweden</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://wordnet-rdf.princeton.edu/id/08932615-n">WordNet</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Нормативний контроль">Нормативний контроль</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/Knowledge_Graph" title="Knowledge Graph">GKG</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.google.com/search?kgmid=/g/122xqjr1">/g/122xqjr1</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.google.com/search?kgmid=/g/120_4kqf">/g/120_4kqf</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Національна бібліотека Чеської Республіки">NKC</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://aut.nkp.cz/ge131502">ge131502</a> · <span title="Central Bohemian Research Library" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">SVKKL</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://ipac.svkkl.cz/arl-kl/cs/detail-kl_us_auth-0212502-perska-rise">0212502-perska-rise</a></div></td></tr></tbody></table></div></div><noscript><img src="https://login.wikimedia.org/wiki/Special:CentralAutoLogin/start?type=1x1" alt="" width="1" height="1" style="border: none; position: absolute;"></noscript> <div class="printfooter" data-nosnippet="">Отримано з <a dir="ltr" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Перська_імперія&oldid=43326939">https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Перська_імперія&oldid=43326939</a></div></div> <div id="catlinks" class="catlinks" data-mw="interface"><div id="mw-normal-catlinks" class="mw-normal-catlinks"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Спеціальна:Категорії">Категорії</a>: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8" title="Категорія:Стародавні держави">Стародавні держави</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Категорія:Персія">Персія</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Категорія:Стародавній Близький Схід">Стародавній Близький Схід</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%83" title="Категорія:Історичні держави Ірану">Історичні держави Ірану</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%96_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%97" title="Категорія:Колишні імперії Азії">Колишні імперії Азії</a></li></ul></div><div id="mw-hidden-catlinks" class="mw-hidden-catlinks mw-hidden-cats-hidden">Прихована категорія: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_ISBN" title="Категорія:Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN">Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN</a></li></ul></div></div> </div> </div> <div id="mw-navigation"> <h2>Навігаційне меню</h2> <div id="mw-head"> <nav id="p-personal" class="mw-portlet mw-portlet-personal vector-user-menu-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-personal-label" > <h3 id="p-personal-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Особисті інструменти</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-anonuserpage" class="mw-list-item"><span title="Сторінка користувача для вашої IP-адреси">Ви не увійшли до системи</span></li><li id="pt-anontalk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Обговорення редагувань з цієї IP-адреси [n]" accesskey="n"><span>Обговорення</span></a></li><li id="pt-anoncontribs" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA" title="Список редагувань, зроблених з цієї IP-адреси [y]" accesskey="y"><span>Внесок</span></a></li><li id="pt-createaccount" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково"><span>Створити обліковий запис</span></a></li><li id="pt-login" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o"><span>Увійти</span></a></li> </ul> </div> </nav> <div id="left-navigation"> <nav id="p-namespaces" class="mw-portlet mw-portlet-namespaces vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-namespaces-label" > <h3 id="p-namespaces-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Простори назв</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-nstab-main" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Вміст статті [c]" accesskey="c"><span>Стаття</span></a></li><li id="ca-talk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" rel="discussion" title="Обговорення сторінки [t]" accesskey="t"><span>Обговорення</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-variants" class="mw-portlet mw-portlet-variants emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-variants-label" > <input type="checkbox" id="p-variants-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-variants" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-variants-label" > <label id="p-variants-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">українська</span> </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> </div> <div id="right-navigation"> <nav id="p-views" class="mw-portlet mw-portlet-views vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-views-label" > <h3 id="p-views-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Перегляди</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-view" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F"><span>Читати</span></a></li><li id="ca-ve-edit" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v"><span>Редагувати</span></a></li><li id="ca-edit" class="collapsible mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e"><span>Редагувати код</span></a></li><li id="ca-history" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=history" title="Журнал змін сторінки [h]" accesskey="h"><span>Переглянути історію</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-cactions" class="mw-portlet mw-portlet-cactions emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-cactions-label" title="Більше опцій" > <input type="checkbox" id="p-cactions-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-cactions" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-cactions-label" > <label id="p-cactions-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Більше</span> </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> <div id="p-search" role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box-auto-expand-width vector-search-box"> <h3 >Пошук</h3> <form action="/w/index.php" id="searchform" class="vector-search-box-form"> <div id="simpleSearch" class="vector-search-box-inner" data-search-loc="header-navigation"> <input class="vector-search-box-input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії" aria-label="Пошук у Вікіпедії" autocapitalize="sentences" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f" id="searchInput" > <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> <input id="mw-searchButton" class="searchButton mw-fallbackSearchButton" type="submit" name="fulltext" title="Знайти сторінки, що містять зазначений текст" value="Знайти"> <input id="searchButton" class="searchButton" type="submit" name="go" title="Перейти до сторінки, що має точно таку назву (якщо вона існує)" value="Перейти"> </div> </form> </div> </div> </div> <div id="mw-panel" class="vector-legacy-sidebar"> <div id="p-logo" role="banner"> <a class="mw-wiki-logo" href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку"></a> </div> <nav id="p-navigation" class="mw-portlet mw-portlet-navigation vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-navigation-label" > <h3 id="p-navigation-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Навігація</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-mainpage-description" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку [z]" accesskey="z"><span>Головна сторінка</span></a></li><li id="n-currentevents" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Список поточних подій"><span>Поточні події</span></a></li><li id="n-recentchanges" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список останніх змін у цій вікі [r]" accesskey="r"><span>Нові редагування</span></a></li><li id="n-newpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8"><span>Нові сторінки</span></a></li><li id="n-randompage" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Переглянути випадкову сторінку [x]" accesskey="x"><span>Випадкова стаття</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-Участь" class="mw-portlet mw-portlet-Участь vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-Участь-label" > <h3 id="p-Участь-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Участь</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-portal" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Про проєкт, про те, що Ви можете зробити, і що де шукати"><span>Портал спільноти</span></a></li><li id="n-tavern" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0" title="Місце для обговорення більшості питань"><span>Кнайпа</span></a></li><li id="n-help" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Довідка з проєкту"><span>Довідка</span></a></li><li id="n-sitesupport" class="mw-list-item"><a href="//donate.wikimedia.org/wiki/Special:FundraiserRedirector?utm_source=donate&utm_medium=sidebar&utm_campaign=C13_uk.wikipedia.org&uselang=uk" title="Підтримайте проєкт"><span>Пожертвувати</span></a></li><li id="n-Сторінка-для-медіа" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0"><span>Сторінка для медіа</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-tb" class="mw-portlet mw-portlet-tb vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-tb-label" > <h3 id="p-tb-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Інструменти</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-whatlinkshere" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B8/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Перелік усіх сторінок, які посилаються на цю сторінку [j]" accesskey="j"><span>Посилання сюди</span></a></li><li id="t-recentchangeslinked" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" rel="nofollow" title="Останні зміни на сторінках, на які посилається ця сторінка [k]" accesskey="k"><span>Пов'язані редагування</span></a></li><li id="t-specialpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Перелік спеціальних сторінок [q]" accesskey="q"><span>Спеціальні сторінки</span></a></li><li id="t-permalink" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&oldid=43326939" title="Постійне посилання на цю версію цієї сторінки"><span>Постійне посилання</span></a></li><li id="t-info" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=info" title="Додаткові відомості про цю сторінку"><span>Інформація про сторінку</span></a></li><li id="t-cite" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&page=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&id=43326939&wpFormIdentifier=titleform" title="Інформація про те, як цитувати цю сторінку"><span>Цитувати сторінку</span></a></li><li id="t-urlshortener" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:UrlShortener&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259F%25D0%25B5%25D1%2580%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25B0_%25D1%2596%25D0%25BC%25D0%25BF%25D0%25B5%25D1%2580%25D1%2596%25D1%258F"><span>Отримати вкорочену URL-адресу</span></a></li><li id="t-urlshortener-qrcode" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:QrCode&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259F%25D0%25B5%25D1%2580%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25B0_%25D1%2596%25D0%25BC%25D0%25BF%25D0%25B5%25D1%2580%25D1%2596%25D1%258F"><span>Завантажити QR-код</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-coll-print_export" class="mw-portlet mw-portlet-coll-print_export vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-coll-print_export-label" > <h3 id="p-coll-print_export-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Друк/експорт</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="coll-create_a_book" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&bookcmd=book_creator&referer=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F"><span>Створити книгу</span></a></li><li id="coll-download-as-rl" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:DownloadAsPdf&page=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=show-download-screen"><span>Завантажити як PDF</span></a></li><li id="t-print" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&printable=yes" title="Версія цієї сторінки для друку [p]" accesskey="p"><span>Версія до друку</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-wikibase-otherprojects" class="mw-portlet mw-portlet-wikibase-otherprojects vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-wikibase-otherprojects-label" > <h3 id="p-wikibase-otherprojects-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">В інших проєктах</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-commons mw-list-item"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Persia" hreflang="en"><span>Вікісховище</span></a></li><li id="t-wikibase" class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibase-dataitem mw-list-item"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q83311" title="Посилання на пов’язаний елемент сховища даних [g]" accesskey="g"><span>Елемент Вікіданих</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-lang" class="mw-portlet mw-portlet-lang vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-lang-label" > <h3 id="p-lang-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Іншими мовами</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="interlanguage-link interwiki-af mw-list-item"><a href="https://af.wikipedia.org/wiki/Persiese_Ryk" title="Persiese Ryk — африкаанс" lang="af" hreflang="af" data-title="Persiese Ryk" data-language-autonym="Afrikaans" data-language-local-name="африкаанс" class="interlanguage-link-target"><span>Afrikaans</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-als mw-list-item"><a href="https://als.wikipedia.org/wiki/Persien" title="Persien — німецька (Швейцарія)" lang="gsw" hreflang="gsw" data-title="Persien" data-language-autonym="Alemannisch" data-language-local-name="німецька (Швейцарія)" class="interlanguage-link-target"><span>Alemannisch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ar mw-list-item"><a href="https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D9%84%D8%A5%D9%85%D8%A8%D8%B1%D8%A7%D8%B7%D9%88%D8%B1%D9%8A%D8%A9_%D8%A7%D9%84%D9%81%D8%A7%D8%B1%D8%B3%D9%8A%D8%A9" title="الإمبراطورية الفارسية — арабська" lang="ar" hreflang="ar" data-title="الإمبراطورية الفارسية" data-language-autonym="العربية" data-language-local-name="арабська" class="interlanguage-link-target"><span>العربية</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ast mw-list-item"><a href="https://ast.wikipedia.org/wiki/Persia" title="Persia — астурійська" lang="ast" hreflang="ast" data-title="Persia" data-language-autonym="Asturianu" data-language-local-name="астурійська" class="interlanguage-link-target"><span>Asturianu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be mw-list-item"><a href="https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%8B%D1%8F" title="Персідская імперыя — білоруська" lang="be" hreflang="be" data-title="Персідская імперыя" data-language-autonym="Беларуская" data-language-local-name="білоруська" class="interlanguage-link-target"><span>Беларуская</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bg mw-list-item"><a href="https://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0_%D0%B8%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%8F" title="Персийска империя — болгарська" lang="bg" hreflang="bg" data-title="Персийска империя" data-language-autonym="Български" data-language-local-name="болгарська" class="interlanguage-link-target"><span>Български</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bn mw-list-item"><a href="https://bn.wikipedia.org/wiki/%E0%A6%AB%E0%A6%BE%E0%A6%B0%E0%A7%8D%E0%A6%B8%E0%A6%BF_%E0%A6%B8%E0%A6%BE%E0%A6%AE%E0%A7%8D%E0%A6%B0%E0%A6%BE%E0%A6%9C%E0%A7%8D%E0%A6%AF" title="ফার্সি সাম্রাজ্য — бенгальська" lang="bn" hreflang="bn" data-title="ফার্সি সাম্রাজ্য" data-language-autonym="বাংলা" data-language-local-name="бенгальська" class="interlanguage-link-target"><span>বাংলা</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bs mw-list-item"><a href="https://bs.wikipedia.org/wiki/Perzija" title="Perzija — боснійська" lang="bs" hreflang="bs" data-title="Perzija" data-language-autonym="Bosanski" data-language-local-name="боснійська" class="interlanguage-link-target"><span>Bosanski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ca mw-list-item"><a href="https://ca.wikipedia.org/wiki/Imperi_Persa" title="Imperi Persa — каталонська" lang="ca" hreflang="ca" data-title="Imperi Persa" data-language-autonym="Català" data-language-local-name="каталонська" class="interlanguage-link-target"><span>Català</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cs mw-list-item"><a href="https://cs.wikipedia.org/wiki/Persk%C3%A1_%C5%99%C3%AD%C5%A1e" title="Perská říše — чеська" lang="cs" hreflang="cs" data-title="Perská říše" data-language-autonym="Čeština" data-language-local-name="чеська" class="interlanguage-link-target"><span>Čeština</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cv mw-list-item"><a href="https://cv.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8" title="Перси — чуваська" lang="cv" hreflang="cv" data-title="Перси" data-language-autonym="Чӑвашла" data-language-local-name="чуваська" class="interlanguage-link-target"><span>Чӑвашла</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cy mw-list-item"><a href="https://cy.wikipedia.org/wiki/Ymerodraeth_Persia" title="Ymerodraeth Persia — валлійська" lang="cy" hreflang="cy" data-title="Ymerodraeth Persia" data-language-autonym="Cymraeg" data-language-local-name="валлійська" class="interlanguage-link-target"><span>Cymraeg</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-de mw-list-item"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Perserreich" title="Perserreich — німецька" lang="de" hreflang="de" data-title="Perserreich" data-language-autonym="Deutsch" data-language-local-name="німецька" class="interlanguage-link-target"><span>Deutsch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eo mw-list-item"><a href="https://eo.wikipedia.org/wiki/Persa_Imperio" title="Persa Imperio — есперанто" lang="eo" hreflang="eo" data-title="Persa Imperio" data-language-autonym="Esperanto" data-language-local-name="есперанто" class="interlanguage-link-target"><span>Esperanto</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-es mw-list-item"><a href="https://es.wikipedia.org/wiki/Imperio_persa" title="Imperio persa — іспанська" lang="es" hreflang="es" data-title="Imperio persa" data-language-autonym="Español" data-language-local-name="іспанська" class="interlanguage-link-target"><span>Español</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-et mw-list-item"><a href="https://et.wikipedia.org/wiki/P%C3%A4rsia_Impeerium" title="Pärsia Impeerium — естонська" lang="et" hreflang="et" data-title="Pärsia Impeerium" data-language-autonym="Eesti" data-language-local-name="естонська" class="interlanguage-link-target"><span>Eesti</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eu mw-list-item"><a href="https://eu.wikipedia.org/wiki/Persiar_Inperioa" title="Persiar Inperioa — баскська" lang="eu" hreflang="eu" data-title="Persiar Inperioa" data-language-autonym="Euskara" data-language-local-name="баскська" class="interlanguage-link-target"><span>Euskara</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fa mw-list-item"><a href="https://fa.wikipedia.org/wiki/%D8%B4%D8%A7%D9%87%D9%86%D8%B4%D8%A7%D9%87%DB%8C_%D8%A7%DB%8C%D8%B1%D8%A7%D9%86" title="شاهنشاهی ایران — перська" lang="fa" hreflang="fa" data-title="شاهنشاهی ایران" data-language-autonym="فارسی" data-language-local-name="перська" class="interlanguage-link-target"><span>فارسی</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fi mw-list-item"><a href="https://fi.wikipedia.org/wiki/Persia" title="Persia — фінська" lang="fi" hreflang="fi" data-title="Persia" data-language-autonym="Suomi" data-language-local-name="фінська" class="interlanguage-link-target"><span>Suomi</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fj mw-list-item"><a href="https://fj.wikipedia.org/wiki/Na_Matanitu_ki_Perisia" title="Na Matanitu ki Perisia — фіджі" lang="fj" hreflang="fj" data-title="Na Matanitu ki Perisia" data-language-autonym="Na Vosa Vakaviti" data-language-local-name="фіджі" class="interlanguage-link-target"><span>Na Vosa Vakaviti</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fr mw-list-item"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Empire_perse" title="Empire perse — французька" lang="fr" hreflang="fr" data-title="Empire perse" data-language-autonym="Français" data-language-local-name="французька" class="interlanguage-link-target"><span>Français</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fy mw-list-item"><a href="https://fy.wikipedia.org/wiki/Perzyske_Ryk" title="Perzyske Ryk — західнофризька" lang="fy" hreflang="fy" data-title="Perzyske Ryk" data-language-autonym="Frysk" data-language-local-name="західнофризька" class="interlanguage-link-target"><span>Frysk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gl mw-list-item"><a href="https://gl.wikipedia.org/wiki/Persia" title="Persia — галісійська" lang="gl" hreflang="gl" data-title="Persia" data-language-autonym="Galego" data-language-local-name="галісійська" class="interlanguage-link-target"><span>Galego</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-he mw-list-item"><a href="https://he.wikipedia.org/wiki/%D7%9E%D7%9E%D7%9C%D7%9B%D7%AA_%D7%A4%D7%A8%D7%A1" title="ממלכת פרס — іврит" lang="he" hreflang="he" data-title="ממלכת פרס" data-language-autonym="עברית" data-language-local-name="іврит" class="interlanguage-link-target"><span>עברית</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hi mw-list-item"><a href="https://hi.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AB%E0%A4%BC%E0%A4%BE%E0%A4%B0%E0%A4%B8%E0%A5%80_%E0%A4%B8%E0%A4%BE%E0%A4%AE%E0%A5%8D%E0%A4%B0%E0%A4%BE%E0%A4%9C%E0%A5%8D%E0%A4%AF" title="फ़ारसी साम्राज्य — гінді" lang="hi" hreflang="hi" data-title="फ़ारसी साम्राज्य" data-language-autonym="हिन्दी" data-language-local-name="гінді" class="interlanguage-link-target"><span>हिन्दी</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hr mw-list-item"><a href="https://hr.wikipedia.org/wiki/Perzijsko_Carstvo" title="Perzijsko Carstvo — хорватська" lang="hr" hreflang="hr" data-title="Perzijsko Carstvo" data-language-autonym="Hrvatski" data-language-local-name="хорватська" class="interlanguage-link-target"><span>Hrvatski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hu mw-list-item"><a href="https://hu.wikipedia.org/wiki/Perzsa_Birodalom" title="Perzsa Birodalom — угорська" lang="hu" hreflang="hu" data-title="Perzsa Birodalom" data-language-autonym="Magyar" data-language-local-name="угорська" class="interlanguage-link-target"><span>Magyar</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-id mw-list-item"><a href="https://id.wikipedia.org/wiki/Kekaisaran_Persia" title="Kekaisaran Persia — індонезійська" lang="id" hreflang="id" data-title="Kekaisaran Persia" data-language-autonym="Bahasa Indonesia" data-language-local-name="індонезійська" class="interlanguage-link-target"><span>Bahasa Indonesia</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-is mw-list-item"><a href="https://is.wikipedia.org/wiki/Pers%C3%ADa" title="Persía — ісландська" lang="is" hreflang="is" data-title="Persía" data-language-autonym="Íslenska" data-language-local-name="ісландська" class="interlanguage-link-target"><span>Íslenska</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-it mw-list-item"><a href="https://it.wikipedia.org/wiki/Persia" title="Persia — італійська" lang="it" hreflang="it" data-title="Persia" data-language-autonym="Italiano" data-language-local-name="італійська" class="interlanguage-link-target"><span>Italiano</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ja mw-list-item"><a href="https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%83%9A%E3%83%AB%E3%82%B7%E3%82%A2%E5%B8%9D%E5%9B%BD" title="ペルシア帝国 — японська" lang="ja" hreflang="ja" data-title="ペルシア帝国" data-language-autonym="日本語" data-language-local-name="японська" class="interlanguage-link-target"><span>日本語</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jam mw-list-item"><a href="https://jam.wikipedia.org/wiki/Poerjan_Empaya" title="Poerjan Empaya — Jamaican Creole English" lang="jam" hreflang="jam" data-title="Poerjan Empaya" data-language-autonym="Patois" data-language-local-name="Jamaican Creole English" class="interlanguage-link-target"><span>Patois</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ka mw-list-item"><a href="https://ka.wikipedia.org/wiki/%E1%83%A1%E1%83%9E%E1%83%90%E1%83%A0%E1%83%A1%E1%83%94%E1%83%97%E1%83%98%E1%83%A1_%E1%83%98%E1%83%9B%E1%83%9E%E1%83%94%E1%83%A0%E1%83%98%E1%83%90" title="სპარსეთის იმპერია — грузинська" lang="ka" hreflang="ka" data-title="სპარსეთის იმპერია" data-language-autonym="ქართული" data-language-local-name="грузинська" class="interlanguage-link-target"><span>ქართული</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kk mw-list-item"><a href="https://kk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8B_%D0%B8%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%8F%D1%81%D1%8B" title="Парсы империясы — казахська" lang="kk" hreflang="kk" data-title="Парсы империясы" data-language-autonym="Қазақша" data-language-local-name="казахська" class="interlanguage-link-target"><span>Қазақша</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ko mw-list-item"><a href="https://ko.wikipedia.org/wiki/%ED%8E%98%EB%A5%B4%EC%8B%9C%EC%95%84_%EC%A0%9C%EA%B5%AD" title="페르시아 제국 — корейська" lang="ko" hreflang="ko" data-title="페르시아 제국" data-language-autonym="한국어" data-language-local-name="корейська" class="interlanguage-link-target"><span>한국어</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lfn mw-list-item"><a href="https://lfn.wikipedia.org/wiki/Persia" title="Persia — Lingua Franca Nova" lang="lfn" hreflang="lfn" data-title="Persia" data-language-autonym="Lingua Franca Nova" data-language-local-name="Lingua Franca Nova" class="interlanguage-link-target"><span>Lingua Franca Nova</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lt mw-list-item"><a href="https://lt.wikipedia.org/wiki/Senov%C4%97s_Persija" title="Senovės Persija — литовська" lang="lt" hreflang="lt" data-title="Senovės Persija" data-language-autonym="Lietuvių" data-language-local-name="литовська" class="interlanguage-link-target"><span>Lietuvių</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lv mw-list-item"><a href="https://lv.wikipedia.org/wiki/Sen%C4%81_Persija" title="Senā Persija — латиська" lang="lv" hreflang="lv" data-title="Senā Persija" data-language-autonym="Latviešu" data-language-local-name="латиська" class="interlanguage-link-target"><span>Latviešu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mg mw-list-item"><a href="https://mg.wikipedia.org/wiki/Persia" title="Persia — малагасійська" lang="mg" hreflang="mg" data-title="Persia" data-language-autonym="Malagasy" data-language-local-name="малагасійська" class="interlanguage-link-target"><span>Malagasy</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mk mw-list-item"><a href="https://mk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Персиско Царство — македонська" lang="mk" hreflang="mk" data-title="Персиско Царство" data-language-autonym="Македонски" data-language-local-name="македонська" class="interlanguage-link-target"><span>Македонски</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ml mw-list-item"><a href="https://ml.wikipedia.org/wiki/%E0%B4%AA%E0%B5%87%E0%B5%BC%E0%B4%B7%E0%B5%8D%E0%B4%AF%E0%B5%BB_%E0%B4%B8%E0%B4%BE%E0%B4%AE%E0%B5%8D%E0%B4%B0%E0%B4%BE%E0%B4%9C%E0%B5%8D%E0%B4%AF%E0%B4%82" title="പേർഷ്യൻ സാമ്രാജ്യം — малаялам" lang="ml" hreflang="ml" data-title="പേർഷ്യൻ സാമ്രാജ്യം" data-language-autonym="മലയാളം" data-language-local-name="малаялам" class="interlanguage-link-target"><span>മലയാളം</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mn mw-list-item"><a href="https://mn.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D0%B9%D0%BD_%D1%8D%D0%B7%D1%8D%D0%BD%D1%82_%D0%B3%D2%AF%D1%80%D1%8D%D0%BD" title="Персийн эзэнт гүрэн — монгольська" lang="mn" hreflang="mn" data-title="Персийн эзэнт гүрэн" data-language-autonym="Монгол" data-language-local-name="монгольська" class="interlanguage-link-target"><span>Монгол</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ms mw-list-item"><a href="https://ms.wikipedia.org/wiki/Empayar_Parsi" title="Empayar Parsi — малайська" lang="ms" hreflang="ms" data-title="Empayar Parsi" data-language-autonym="Bahasa Melayu" data-language-local-name="малайська" class="interlanguage-link-target"><span>Bahasa Melayu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ne mw-list-item"><a href="https://ne.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AB%E0%A4%BE%E0%A4%B0%E0%A4%B8%E0%A5%80_%E0%A4%B8%E0%A4%BE%E0%A4%AE%E0%A5%8D%E0%A4%B0%E0%A4%BE%E0%A4%9C%E0%A5%8D%E0%A4%AF" title="फारसी साम्राज्य — непальська" lang="ne" hreflang="ne" data-title="फारसी साम्राज्य" data-language-autonym="नेपाली" data-language-local-name="непальська" class="interlanguage-link-target"><span>नेपाली</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nl mw-list-item"><a href="https://nl.wikipedia.org/wiki/Perzische_Rijk" title="Perzische Rijk — нідерландська" lang="nl" hreflang="nl" data-title="Perzische Rijk" data-language-autonym="Nederlands" data-language-local-name="нідерландська" class="interlanguage-link-target"><span>Nederlands</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nn mw-list-item"><a href="https://nn.wikipedia.org/wiki/Persarriket" title="Persarriket — норвезька (нюношк)" lang="nn" hreflang="nn" data-title="Persarriket" data-language-autonym="Norsk nynorsk" data-language-local-name="норвезька (нюношк)" class="interlanguage-link-target"><span>Norsk nynorsk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-no badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://no.wikipedia.org/wiki/Perserriket" title="Perserriket — норвезька (букмол)" lang="nb" hreflang="nb" data-title="Perserriket" data-language-autonym="Norsk bokmål" data-language-local-name="норвезька (букмол)" class="interlanguage-link-target"><span>Norsk bokmål</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-oc mw-list-item"><a href="https://oc.wikipedia.org/wiki/Emp%C3%A8ri_P%C3%A8rsa" title="Empèri Pèrsa — окситанська" lang="oc" hreflang="oc" data-title="Empèri Pèrsa" data-language-autonym="Occitan" data-language-local-name="окситанська" class="interlanguage-link-target"><span>Occitan</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-or mw-list-item"><a href="https://or.wikipedia.org/wiki/%E0%AC%AA%E0%AC%BE%E0%AC%B0%E0%AC%B8%E0%AD%8D%E0%AD%9F_%E0%AC%B8%E0%AC%BE%E0%AC%AE%E0%AD%8D%E0%AC%B0%E0%AC%BE%E0%AC%9C%E0%AD%8D%E0%AD%9F" title="ପାରସ୍ୟ ସାମ୍ରାଜ୍ୟ — одія" lang="or" hreflang="or" data-title="ପାରସ୍ୟ ସାମ୍ରାଜ୍ୟ" data-language-autonym="ଓଡ଼ିଆ" data-language-local-name="одія" class="interlanguage-link-target"><span>ଓଡ଼ିଆ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pl mw-list-item"><a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/Staro%C5%BCytny_Iran" title="Starożytny Iran — польська" lang="pl" hreflang="pl" data-title="Starożytny Iran" data-language-autonym="Polski" data-language-local-name="польська" class="interlanguage-link-target"><span>Polski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pnb mw-list-item"><a href="https://pnb.wikipedia.org/wiki/%D9%81%D8%A7%D8%B1%D8%B3%DB%8C_%D8%B3%D9%84%D8%B7%D9%86%D8%AA" title="فارسی سلطنت — Western Punjabi" lang="pnb" hreflang="pnb" data-title="فارسی سلطنت" data-language-autonym="پنجابی" data-language-local-name="Western Punjabi" class="interlanguage-link-target"><span>پنجابی</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ps mw-list-item"><a href="https://ps.wikipedia.org/wiki/%D8%AF_%D9%BE%D8%A7%D8%B1%D8%B3%D9%87_%D8%A7%D9%85%D9%BE%D8%B1%D8%A7%D8%AA%D9%88%D8%B1%D9%8A" title="د پارسه امپراتوري — пушту" lang="ps" hreflang="ps" data-title="د پارسه امپراتوري" data-language-autonym="پښتو" data-language-local-name="пушту" class="interlanguage-link-target"><span>پښتو</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pt mw-list-item"><a href="https://pt.wikipedia.org/wiki/P%C3%A9rsia" title="Pérsia — португальська" lang="pt" hreflang="pt" data-title="Pérsia" data-language-autonym="Português" data-language-local-name="португальська" class="interlanguage-link-target"><span>Português</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rm mw-list-item"><a href="https://rm.wikipedia.org/wiki/Imperi_persian" title="Imperi persian — ретороманська" lang="rm" hreflang="rm" data-title="Imperi persian" data-language-autonym="Rumantsch" data-language-local-name="ретороманська" class="interlanguage-link-target"><span>Rumantsch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ro mw-list-item"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/Imperiul_Persan" title="Imperiul Persan — румунська" lang="ro" hreflang="ro" data-title="Imperiul Persan" data-language-autonym="Română" data-language-local-name="румунська" class="interlanguage-link-target"><span>Română</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rue mw-list-item"><a href="https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B0" title="Перьска ріша — Rusyn" lang="rue" hreflang="rue" data-title="Перьска ріша" data-language-autonym="Русиньскый" data-language-local-name="Rusyn" class="interlanguage-link-target"><span>Русиньскый</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-scn mw-list-item"><a href="https://scn.wikipedia.org/wiki/Persia" title="Persia — сицилійська" lang="scn" hreflang="scn" data-title="Persia" data-language-autonym="Sicilianu" data-language-local-name="сицилійська" class="interlanguage-link-target"><span>Sicilianu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-simple mw-list-item"><a href="https://simple.wikipedia.org/wiki/Persian_Empire" title="Persian Empire — Simple English" lang="en-simple" hreflang="en-simple" data-title="Persian Empire" data-language-autonym="Simple English" data-language-local-name="Simple English" class="interlanguage-link-target"><span>Simple English</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sk mw-list-item"><a href="https://sk.wikipedia.org/wiki/Perzsk%C3%A1_r%C3%AD%C5%A1a" title="Perzská ríša — словацька" lang="sk" hreflang="sk" data-title="Perzská ríša" data-language-autonym="Slovenčina" data-language-local-name="словацька" class="interlanguage-link-target"><span>Slovenčina</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sl mw-list-item"><a href="https://sl.wikipedia.org/wiki/Perzija" title="Perzija — словенська" lang="sl" hreflang="sl" data-title="Perzija" data-language-autonym="Slovenščina" data-language-local-name="словенська" class="interlanguage-link-target"><span>Slovenščina</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sm mw-list-item"><a href="https://sm.wikipedia.org/wiki/Le_Malo_o_Peresia" title="Le Malo o Peresia — самоанська" lang="sm" hreflang="sm" data-title="Le Malo o Peresia" data-language-autonym="Gagana Samoa" data-language-local-name="самоанська" class="interlanguage-link-target"><span>Gagana Samoa</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-so mw-list-item"><a href="https://so.wikipedia.org/wiki/Rimintooyada_Faaris" title="Rimintooyada Faaris — сомалі" lang="so" hreflang="so" data-title="Rimintooyada Faaris" data-language-autonym="Soomaaliga" data-language-local-name="сомалі" class="interlanguage-link-target"><span>Soomaaliga</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sq mw-list-item"><a href="https://sq.wikipedia.org/wiki/Perandoria_e_Persis%C3%AB" title="Perandoria e Persisë — албанська" lang="sq" hreflang="sq" data-title="Perandoria e Persisë" data-language-autonym="Shqip" data-language-local-name="албанська" class="interlanguage-link-target"><span>Shqip</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sr mw-list-item"><a href="https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%98%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Персијско царство — сербська" lang="sr" hreflang="sr" data-title="Персијско царство" data-language-autonym="Српски / srpski" data-language-local-name="сербська" class="interlanguage-link-target"><span>Српски / srpski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sv mw-list-item"><a href="https://sv.wikipedia.org/wiki/Persiska_riket" title="Persiska riket — шведська" lang="sv" hreflang="sv" data-title="Persiska riket" data-language-autonym="Svenska" data-language-local-name="шведська" class="interlanguage-link-target"><span>Svenska</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sw mw-list-item"><a href="https://sw.wikipedia.org/wiki/Uajemi_ya_Kale" title="Uajemi ya Kale — суахілі" lang="sw" hreflang="sw" data-title="Uajemi ya Kale" data-language-autonym="Kiswahili" data-language-local-name="суахілі" class="interlanguage-link-target"><span>Kiswahili</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ta mw-list-item"><a href="https://ta.wikipedia.org/wiki/%E0%AE%AA%E0%AE%BE%E0%AE%B0%E0%AE%9A%E0%AF%80%E0%AE%95%E0%AE%AA%E0%AF%8D_%E0%AE%AA%E0%AF%87%E0%AE%B0%E0%AE%B0%E0%AE%9A%E0%AF%81" title="பாரசீகப் பேரரசு — тамільська" lang="ta" hreflang="ta" data-title="பாரசீகப் பேரரசு" data-language-autonym="தமிழ்" data-language-local-name="тамільська" class="interlanguage-link-target"><span>தமிழ்</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tg mw-list-item"><a href="https://tg.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BE%D2%B3%D0%B0%D0%BD%D1%88%D0%BE%D2%B3%D0%B8%D0%B8_%D0%AD%D1%80%D0%BE%D0%BD" title="Шоҳаншоҳии Эрон — таджицька" lang="tg" hreflang="tg" data-title="Шоҳаншоҳии Эрон" data-language-autonym="Тоҷикӣ" data-language-local-name="таджицька" class="interlanguage-link-target"><span>Тоҷикӣ</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-th mw-list-item"><a href="https://th.wikipedia.org/wiki/%E0%B8%88%E0%B8%B1%E0%B8%81%E0%B8%A3%E0%B8%A7%E0%B8%A3%E0%B8%A3%E0%B8%94%E0%B8%B4%E0%B9%80%E0%B8%9B%E0%B8%AD%E0%B8%A3%E0%B9%8C%E0%B9%80%E0%B8%8A%E0%B8%B5%E0%B8%A2" title="จักรวรรดิเปอร์เชีย — тайська" lang="th" hreflang="th" data-title="จักรวรรดิเปอร์เชีย" data-language-autonym="ไทย" data-language-local-name="тайська" class="interlanguage-link-target"><span>ไทย</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ur mw-list-item"><a href="https://ur.wikipedia.org/wiki/%D9%81%D8%A7%D8%B1%D8%B3%DB%8C_%D8%B3%D9%84%D8%B7%D9%86%D8%AA" title="فارسی سلطنت — урду" lang="ur" hreflang="ur" data-title="فارسی سلطنت" data-language-autonym="اردو" data-language-local-name="урду" class="interlanguage-link-target"><span>اردو</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vec mw-list-item"><a href="https://vec.wikipedia.org/wiki/Inpero_persian" title="Inpero persian — Venetian" lang="vec" hreflang="vec" data-title="Inpero persian" data-language-autonym="Vèneto" data-language-local-name="Venetian" class="interlanguage-link-target"><span>Vèneto</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vi mw-list-item"><a href="https://vi.wikipedia.org/wiki/%C4%90%E1%BA%BF_qu%E1%BB%91c_Ba_T%C6%B0" title="Đế quốc Ba Tư — вʼєтнамська" lang="vi" hreflang="vi" data-title="Đế quốc Ba Tư" data-language-autonym="Tiếng Việt" data-language-local-name="вʼєтнамська" class="interlanguage-link-target"><span>Tiếng Việt</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wuu mw-list-item"><a href="https://wuu.wikipedia.org/wiki/%E6%B3%A2%E6%96%AF" title="波斯 — китайська уська" lang="wuu" hreflang="wuu" data-title="波斯" data-language-autonym="吴语" data-language-local-name="китайська уська" class="interlanguage-link-target"><span>吴语</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-yi mw-list-item"><a href="https://yi.wikipedia.org/wiki/%D7%A4%D7%A2%D7%A8%D7%A1%D7%99%D7%A9%D7%A2_%D7%90%D7%99%D7%9E%D7%A4%D7%A2%D7%A8%D7%99%D7%A2" title="פערסישע אימפעריע — їдиш" lang="yi" hreflang="yi" data-title="פערסישע אימפעריע" data-language-autonym="ייִדיש" data-language-local-name="їдиш" class="interlanguage-link-target"><span>ייִדיש</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh mw-list-item"><a href="https://zh.wikipedia.org/wiki/%E6%B3%A2%E6%96%AF" title="波斯 — китайська" lang="zh" hreflang="zh" data-title="波斯" data-language-autonym="中文" data-language-local-name="китайська" class="interlanguage-link-target"><span>中文</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-classical mw-list-item"><a href="https://zh-classical.wikipedia.org/wiki/%E6%B3%A2%E6%96%AF" title="波斯 — Literary Chinese" lang="lzh" hreflang="lzh" data-title="波斯" data-language-autonym="文言" data-language-local-name="Literary Chinese" class="interlanguage-link-target"><span>文言</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-min-nan mw-list-item"><a href="https://zh-min-nan.wikipedia.org/wiki/Pho-su_T%C3%A8-kok" title="Pho-su Tè-kok — південноміньська" lang="nan" hreflang="nan" data-title="Pho-su Tè-kok" data-language-autonym="閩南語 / Bân-lâm-gú" data-language-local-name="південноміньська" class="interlanguage-link-target"><span>閩南語 / Bân-lâm-gú</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-yue mw-list-item"><a href="https://zh-yue.wikipedia.org/wiki/%E6%B3%A2%E6%96%AF" title="波斯 — кантонська" lang="yue" hreflang="yue" data-title="波斯" data-language-autonym="粵語" data-language-local-name="кантонська" class="interlanguage-link-target"><span>粵語</span></a></li> </ul> <div class="after-portlet after-portlet-lang"><span class="wb-langlinks-edit wb-langlinks-link"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q83311#sitelinks-wikipedia" title="Редагувати міжмовні посилання" class="wbc-editpage">Редагувати посилання</a></span></div> </div> </nav> </div> </div> <footer id="footer" class="mw-footer" > <ul id="footer-info"> <li id="footer-info-lastmod"> Цю сторінку востаннє відредаговано о 08:09, 22 серпня 2024.</li> <li id="footer-info-copyright">Текст доступний на умовах ліцензії <a rel="nofollow" class="external text" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-ShareAlike</a>; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. <a class="external text" href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Policy:Terms_of_Use/uk">Умови використання</a>.</li> </ul> <ul id="footer-places"> <li id="footer-places-privacy"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li> <li id="footer-places-about"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE">Про Вікіпедію</a></li> <li id="footer-places-disclaimers"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96">Відмова від відповідальності</a></li> <li id="footer-places-contact"><a href="//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Зворотний_зв%27язок">Зворотний зв'язок</a></li> <li id="footer-places-wm-codeofconduct"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct">Кодекс поведінки</a></li> <li id="footer-places-developers"><a href="https://developer.wikimedia.org">Розробники</a></li> <li id="footer-places-statslink"><a href="https://stats.wikimedia.org/#/uk.wikipedia.org">Статистика</a></li> <li id="footer-places-cookiestatement"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Cookie_statement">Куки</a></li> <li id="footer-places-mobileview"><a href="//uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&mobileaction=toggle_view_mobile" class="noprint stopMobileRedirectToggle">Мобільний вигляд</a></li> </ul> <ul id="footer-icons" class="noprint"> <li id="footer-copyrightico"><a href="https://wikimediafoundation.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/static/images/footer/wikimedia-button.svg" width="84" height="29" alt="Wikimedia Foundation" loading="lazy"></a></li> <li id="footer-poweredbyico"><a href="https://www.mediawiki.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/w/resources/assets/poweredby_mediawiki.svg" alt="Powered by MediaWiki" width="88" height="31" loading="lazy"></a></li> </ul> </footer> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("This page is using the deprecated ResourceLoader module \"codex-search-styles\".\n[1.43] Use a CodexModule with codexComponents to set your specific components used: https://www.mediawiki.org/wiki/Codex#Using_a_limited_subset_of_components");mw.config.set({"wgHostname":"mw-web.codfw.main-f69cdc8f6-bjwd6","wgBackendResponseTime":211,"wgPageParseReport":{"limitreport":{"cputime":"0.464","walltime":"1.064","ppvisitednodes":{"value":925,"limit":1000000},"postexpandincludesize":{"value":17379,"limit":2097152},"templateargumentsize":{"value":807,"limit":2097152},"expansiondepth":{"value":9,"limit":100},"expensivefunctioncount":{"value":16,"limit":500},"unstrip-depth":{"value":0,"limit":20},"unstrip-size":{"value":12323,"limit":5000000},"entityaccesscount":{"value":1,"limit":400},"timingprofile":["100.00% 925.462 1 -total"," 90.67% 839.079 1 Шаблон:Бібліоінформація"," 2.57% 23.818 13 Шаблон:Не_перекладено"," 2.43% 22.505 4 Шаблон:Main"," 2.23% 20.600 1 Шаблон:Примітки"," 2.03% 18.788 4 Шаблон:Str_find"," 0.84% 7.804 1 Шаблон:Otheruses"," 0.42% 3.908 1 Шаблон:Dablink"," 0.32% 2.926 1 Шаблон:Iw"," 0.24% 2.261 4 Шаблон:!(("]},"scribunto":{"limitreport-timeusage":{"value":"0.286","limit":"10.000"},"limitreport-memusage":{"value":3825745,"limit":52428800}},"cachereport":{"origin":"mw-web.eqiad.main-5dc468848-df7f7","timestamp":"20241122172726","ttl":2592000,"transientcontent":false}}});});</script> <script type="application/ld+json">{"@context":"https:\/\/schema.org","@type":"Article","name":"\u041f\u0435\u0440\u0441\u044c\u043a\u0430 \u0456\u043c\u043f\u0435\u0440\u0456\u044f","url":"https:\/\/uk.wikipedia.org\/wiki\/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F","sameAs":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q83311","mainEntity":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q83311","author":{"@type":"Organization","name":"\u0423\u0447\u0430\u0441\u043d\u0438\u043a\u0438 \u043f\u0440\u043e\u0435\u043a\u0442\u0456\u0432 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430"},"publisher":{"@type":"Organization","name":"\u0424\u043e\u043d\u0434 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430","logo":{"@type":"ImageObject","url":"https:\/\/www.wikimedia.org\/static\/images\/wmf-hor-googpub.png"}},"datePublished":"2022-10-04T13:39:19Z"}</script> </body> </html>