CINXE.COM

<!DOCTYPE html> <html class="client-nojs" lang="uk" dir="ltr"> <head> <meta charset="UTF-8"> <title>Династія Тан — Вікіпедія</title> <script>(function(){var className="client-js";var cookie=document.cookie.match(/(?:^|; )ukwikimwclientpreferences=([^;]+)/);if(cookie){cookie[1].split('%2C').forEach(function(pref){className=className.replace(new RegExp('(^| )'+pref.replace(/-clientpref-\w+$|[^\w-]+/g,'')+'-clientpref-\\w+( |$)'),'$1'+pref+'$2');});}document.documentElement.className=className;}());RLCONF={"wgBreakFrames":false,"wgSeparatorTransformTable":[",\t."," \t,"],"wgDigitTransformTable":["",""],"wgDefaultDateFormat":"dmy","wgMonthNames":["","січень","лютий","березень","квітень","травень","червень","липень","серпень","вересень","жовтень","листопад","грудень"],"wgRequestId":"63ddbf05-4b82-45d0-9d44-c61299987752","wgCanonicalNamespace":"","wgCanonicalSpecialPageName":false,"wgNamespaceNumber":0,"wgPageName":"Династія_Тан","wgTitle":"Династія Тан","wgCurRevisionId":43796514,"wgRevisionId":43137275,"wgArticleId":259851, "wgIsArticle":true,"wgIsRedirect":false,"wgAction":"view","wgUserName":null,"wgUserGroups":["*"],"wgCategories":["Сторінки з використанням розширення JsonConfig","Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title","Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine","Статті з нечинними посиланнями","Сторінки, які використовують складаний список з background та text-align у titlestyle","Статті з китайськими ієрогліфами","Статті, що потребують прояснення","Використання шаблону Reflist із кількістю колонок","Вікіпедія:Добрі статті","Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN","Колишні держави Китаю", "Колишні імперії","Колишні монархії Азії","Держави і території, засновані 618","Держави і території, зникли 907","Династія Тан","Засновані в Азії 618","Зникли в Азії 907"],"wgPageViewLanguage":"uk","wgPageContentLanguage":"uk","wgPageContentModel":"wikitext","wgRelevantPageName":"Династія_Тан","wgRelevantArticleId":259851,"wgIsProbablyEditable":true,"wgRelevantPageIsProbablyEditable":true,"wgRestrictionEdit":[],"wgRestrictionMove":[],"wgNoticeProject":"wikipedia","wgCiteReferencePreviewsActive":true,"wgFlaggedRevsParams":{"tags":{"accuracy":{"levels":3}}},"wgStableRevisionId":43137275,"wgMediaViewerOnClick":true,"wgMediaViewerEnabledByDefault":true,"wgPopupsFlags":0,"wgVisualEditor":{"pageLanguageCode":"uk","pageLanguageDir":"ltr","pageVariantFallbacks":"uk"},"wgMFDisplayWikibaseDescriptions":{"search":true,"watchlist":true,"tagline":true,"nearby":true}, "wgWMESchemaEditAttemptStepOversample":false,"wgWMEPageLength":200000,"wgRelatedArticlesCompat":[],"wgCentralAuthMobileDomain":false,"wgEditSubmitButtonLabelPublish":true,"wgULSPosition":"interlanguage","wgULSisCompactLinksEnabled":true,"wgVector2022LanguageInHeader":false,"wgULSisLanguageSelectorEmpty":false,"wgWikibaseItemId":"Q9683","wgCheckUserClientHintsHeadersJsApi":["brands","architecture","bitness","fullVersionList","mobile","model","platform","platformVersion"],"GEHomepageSuggestedEditsEnableTopics":true,"wgGETopicsMatchModeEnabled":false,"wgGEStructuredTaskRejectionReasonTextInputEnabled":false,"wgGELevelingUpEnabledForUser":false,"wgEditLatestRevision":true};RLSTATE={"ext.globalCssJs.user.styles":"ready","site.styles":"ready","user.styles":"ready","ext.globalCssJs.user":"ready","user":"ready","user.options":"loading","ext.cite.styles":"ready","mediawiki.page.gallery.styles":"ready","skins.vector.styles.legacy":"ready","jquery.makeCollapsible.styles":"ready", "ext.flaggedRevs.basic":"ready","mediawiki.codex.messagebox.styles":"ready","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript":"ready","codex-search-styles":"ready","ext.uls.interlanguage":"ready","wikibase.client.init":"ready","ext.wikimediaBadges":"ready"};RLPAGEMODULES=["ext.cite.ux-enhancements","mediawiki.page.media","site","mediawiki.page.ready","jquery.makeCollapsible","mediawiki.toc","skins.vector.legacy.js","ext.centralNotice.geoIP","ext.centralNotice.startUp","ext.flaggedRevs.advanced","ext.gadget.CurIDLink","ext.gadget.collapserefs","ext.gadget.showContributorContent","ext.gadget.switcher","ext.gadget.edittop","ext.gadget.new-section","ext.gadget.newTopicOnTop","ext.gadget.MonobookToolbarStandard","ext.gadget.ProtectionIndicator","ext.gadget.Statistics","ext.gadget.interwiki-langlist","ext.urlShortener.toolbar","ext.centralauth.centralautologin","mmv.bootstrap","ext.popups","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.init","ext.visualEditor.targetLoader","ext.echo.centralauth", "ext.eventLogging","ext.wikimediaEvents","ext.navigationTiming","ext.uls.compactlinks","ext.uls.interface","ext.cx.eventlogging.campaigns","ext.checkUser.clientHints","ext.growthExperiments.SuggestedEditSession","wikibase.sidebar.tracking"];</script> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.loader.impl(function(){return["user.options@12s5i",function($,jQuery,require,module){mw.user.tokens.set({"patrolToken":"+\\","watchToken":"+\\","csrfToken":"+\\"}); }];});});</script> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=codex-search-styles%7Cext.cite.styles%7Cext.flaggedRevs.basic%7Cext.uls.interlanguage%7Cext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript%7Cext.wikimediaBadges%7Cjquery.makeCollapsible.styles%7Cmediawiki.codex.messagebox.styles%7Cmediawiki.page.gallery.styles%7Cskins.vector.styles.legacy%7Cwikibase.client.init&only=styles&skin=vector"> <script async="" src="/w/load.php?lang=uk&modules=startup&only=scripts&raw=1&skin=vector"></script> <meta name="ResourceLoaderDynamicStyles" content=""> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=site.styles&only=styles&skin=vector"> <meta name="generator" content="MediaWiki 1.44.0-wmf.4"> <meta name="referrer" content="origin"> <meta name="referrer" content="origin-when-cross-origin"> <meta name="robots" content="max-image-preview:standard"> <meta name="format-detection" content="telephone=no"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9f/Tang_outline_map%2C_661.svg/1200px-Tang_outline_map%2C_661.svg.png"> <meta property="og:image:width" content="1200"> <meta property="og:image:height" content="705"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9f/Tang_outline_map%2C_661.svg/800px-Tang_outline_map%2C_661.svg.png"> <meta property="og:image:width" content="800"> <meta property="og:image:height" content="470"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9f/Tang_outline_map%2C_661.svg/640px-Tang_outline_map%2C_661.svg.png"> <meta property="og:image:width" content="640"> <meta property="og:image:height" content="376"> <meta name="viewport" content="width=1120"> <meta property="og:title" content="Династія Тан — Вікіпедія"> <meta property="og:type" content="website"> <link rel="preconnect" href="//upload.wikimedia.org"> <link rel="alternate" media="only screen and (max-width: 640px)" href="//uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD"> <link rel="alternate" type="application/x-wiki" title="Редагувати" href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit"> <link rel="apple-touch-icon" href="/static/apple-touch/wikipedia.png"> <link rel="icon" href="/static/favicon/wikipedia.ico"> <link rel="search" type="application/opensearchdescription+xml" href="/w/rest.php/v1/search" title="Вікіпедія (uk)"> <link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" href="//uk.wikipedia.org/w/api.php?action=rsd"> <link rel="canonical" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD"> <link rel="license" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk"> <link rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Вікіпедія — Atom-стрічка" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&feed=atom"> <link rel="dns-prefetch" href="//meta.wikimedia.org" /> <link rel="dns-prefetch" href="//login.wikimedia.org"> </head> <body class="skin-vector-legacy mediawiki ltr sitedir-ltr mw-hide-empty-elt ns-0 ns-subject mw-editable page-Династія_Тан rootpage-Династія_Тан skin-vector action-view"><div id="mw-page-base" class="noprint"></div> <div id="mw-head-base" class="noprint"></div> <div id="content" class="mw-body" role="main"> <a id="top"></a> <div id="siteNotice"></div> <div class="mw-indicators"> <div id="mw-indicator-good-star" class="mw-indicator"><div class="mw-parser-output"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Ця стаття належить до добрих статей."><img alt="Добра стаття" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/UAWiki24_style_blue_star.svg/22px-UAWiki24_style_blue_star.svg.png" decoding="async" width="22" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/UAWiki24_style_blue_star.svg/33px-UAWiki24_style_blue_star.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/UAWiki24_style_blue_star.svg/44px-UAWiki24_style_blue_star.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="512" /></a></div></div> <div id="mw-indicator-indicator-fr-review-status" class="mw-indicator"><indicator name="fr-review-status" class="mw-fr-review-status-indicator" id="mw-fr-revision-toggle">Перевірена версія</indicator></div> </div> <h1 id="firstHeading" class="firstHeading mw-first-heading">Династія Тан</h1> <div id="bodyContent" class="vector-body"> <div id="siteSub" class="noprint">Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.</div> <div id="contentSub"><div id="mw-content-subtitle"><div id="mw-fr-revision-messages"><div id="mw-fr-revision-details" class="mw-fr-revision-details-dialog" style="display:none;"><div tabindex="0"></div><div class="cdx-dialog cdx-dialog--horizontal-actions"><header class="cdx-dialog__header cdx-dialog__header--default"><div class="cdx-dialog__header__title-group"><h2 class="cdx-dialog__header__title">Статус версії сторінки</h2>Це перевірена версія сторінки</div><button class="cdx-button cdx-button--action-default cdx-button--weight-quiet
							cdx-button--size-medium cdx-button--icon-only cdx-dialog__header__close-button" aria-label="Закрити" onclick="document.getElementById("mw-fr-revision-details").style.display = "none";" type="submit"></button></header><div class="cdx-dialog__body">Це <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Вікіпедія:Патрулювання">стабільна версія</a>, <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8&type=review&page=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD">перевірена</a> 24 липня 2024. <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&oldid=43137275&diff=cur">2 зміни</a> очікують на перевірку.<table id="mw-fr-revisionratings-box" class="flaggedrevs-color-1" style="margin: auto;" cellpadding="0"><tr><td class="fr-text" style="vertical-align: middle;">Точність</td><td class="fr-value40" style="vertical-align: middle;">переглянута</td></tr></table></div></div><div tabindex="0"></div></div></div></div></div> <div id="contentSub2"></div> <div id="jump-to-nav"></div> <a class="mw-jump-link" href="#mw-head">Перейти до навігації</a> <a class="mw-jump-link" href="#searchInput">Перейти до пошуку</a> <div id="mw-content-text" class="mw-body-content"><div class="mw-content-ltr mw-parser-output" lang="uk" dir="ltr"> <table class="infobox geography" style="width:290px;"> <tbody><tr> <td colspan="2" class="mergedtoprow" align="center" style="line-height:1.2em; font-size:135%;font-weight:bold;">Династія Тан 唐 </td></tr> <tr> <td colspan="2" style="vertical-align:middle; text-align:center; border-top: solid 1px #aaa; padding: 0.2em 0em 0.2em 0em;"> <table width="100%" style="text-align:center; margin:0 auto; background:none;"> <tbody><tr> <td width="50px" style="border:0; vertical-align:middle; font-size:95%; line-height: 105%;"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%83%D0%B9" title="Династія Суй"><img alt="Династія Суй" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/33/Octicons-chevron-left.svg/8px-Octicons-chevron-left.svg.png" decoding="async" width="8" height="20" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/33/Octicons-chevron-left.svg/13px-Octicons-chevron-left.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/33/Octicons-chevron-left.svg/17px-Octicons-chevron-left.svg.png 2x" data-file-width="448" data-file-height="1024" /></a> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Blank.png" class="mw-file-description" title="Flag"><img alt="Flag" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d2/Blank.png" decoding="async" width="30" height="20" class="mw-file-element" data-file-width="3" data-file-height="2" /></a> </td> <td style="vertical-align:middle; text-align:center; font-size:115%; border:0">618 – 907 </td> <td width="50px" style="border:0; vertical-align: middle; line-height: 105%;"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9_%D1%96_%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2" title="Період п'яти династій і десяти держав"><img alt="Період п'яти династій і десяти держав" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Octicons-chevron-right.svg/8px-Octicons-chevron-right.svg.png" decoding="async" width="8" height="20" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Octicons-chevron-right.svg/13px-Octicons-chevron-right.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Octicons-chevron-right.svg/17px-Octicons-chevron-right.svg.png 2x" data-file-width="448" data-file-height="1024" /></a> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Blank.png" class="mw-file-description" title="Flag"><img alt="Flag" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d2/Blank.png" decoding="async" width="30" height="20" class="mw-file-element" data-file-width="3" data-file-height="2" /></a> </td></tr></tbody></table> </td></tr> <tr> <td colspan="2" style="text-align:center; font-size:95%; padding:0.6em 0em 0.6em 0em;"><figure class="mw-halign-center" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tang_outline_map,_661.svg" class="mw-file-description" title="Тан: історичні кордони на карті"><img alt="Тан: історичні кордони на карті" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9f/Tang_outline_map%2C_661.svg/250px-Tang_outline_map%2C_661.svg.png" decoding="async" width="250" height="147" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9f/Tang_outline_map%2C_661.svg/375px-Tang_outline_map%2C_661.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9f/Tang_outline_map%2C_661.svg/500px-Tang_outline_map%2C_661.svg.png 2x" data-file-width="1288" data-file-height="757" /></a><figcaption>Тан: історичні кордони на карті</figcaption></figure>Китайська імперія Тан у часи свого найбільшого розширення у 661 році <div style="margin:2px 0">   Цивільна адміністрація</div> <div style="margin:2px 0">   Військова адміністрація</div> <div style="margin:2px 0">   Тимчасово контрольовані території</div> </td></tr> <tr> <td width="50%"><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Столиця">Столиця</a> </td> <td width="50%"><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%BD%27%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Чан'ань">Чан'ань</a> </td></tr> <tr> <td>Мови </td> <td><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Середньокитайська мова">середньокитайська</a> </td></tr> <tr class="mergedtoprow"> <td><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9" title="Державний устрій">Форма правління</a> </td> <td><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Монархія">Монархія</a> </td></tr> <tr class="mergedtoprow"> <td>Історія </td> <td> </td></tr> <tr class="mergedrow"> <td> - Заснування династії </td> <td>618 </td></tr> <tr class="mergedbottomrow"> <td> - Ліквідовано </td> <td>907 </td></tr> <tr> <td>Сьогодні є частиною </td> <td><div class="mw-collapsible mw-collapsed" style="text-align: center; font-size: 95%;"> <div style="line-height: 1.6em; font-weight: bold; font-size: 100%; text-align: left; font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;"><div> </div></div> <ul class="mw-collapsible-content" style="font-size: 105%; margin-top: 0; margin-bottom: 0; line-height: inherit; text-align: left; list-style: none none; margin-left: 0;"><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_People%27s_Republic_of_China.svg" class="mw-file-description" title="КНР"><img alt="КНР" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Flag_of_the_People%27s_Republic_of_China.svg/20px-Flag_of_the_People%27s_Republic_of_China.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Flag_of_the_People%27s_Republic_of_China.svg/30px-Flag_of_the_People%27s_Republic_of_China.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Flag_of_the_People%27s_Republic_of_China.svg/39px-Flag_of_the_People%27s_Republic_of_China.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A0" class="mw-redirect" title="КНР">КНР</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Vietnam.svg" class="mw-file-description" title="В'єтнам"><img alt="В'єтнам" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/21/Flag_of_Vietnam.svg/20px-Flag_of_Vietnam.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/21/Flag_of_Vietnam.svg/30px-Flag_of_Vietnam.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/21/Flag_of_Vietnam.svg/39px-Flag_of_Vietnam.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%92%27%D1%94%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%BC" title="В'єтнам">В'єтнам</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Mongolia.svg" class="mw-file-description" title="Монголія"><img alt="Монголія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Flag_of_Mongolia.svg/20px-Flag_of_Mongolia.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Flag_of_Mongolia.svg/30px-Flag_of_Mongolia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Flag_of_Mongolia.svg/40px-Flag_of_Mongolia.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Монголія">Монголія</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Kazakhstan.svg" class="mw-file-description" title="Казахстан"><img alt="Казахстан" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Flag_of_Kazakhstan.svg/20px-Flag_of_Kazakhstan.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Flag_of_Kazakhstan.svg/30px-Flag_of_Kazakhstan.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Flag_of_Kazakhstan.svg/40px-Flag_of_Kazakhstan.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="500" /></a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Казахстан">Казахстан</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Uzbekistan.svg" class="mw-file-description" title="Узбекистан"><img alt="Узбекистан" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/Flag_of_Uzbekistan.svg/20px-Flag_of_Uzbekistan.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/Flag_of_Uzbekistan.svg/30px-Flag_of_Uzbekistan.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/Flag_of_Uzbekistan.svg/40px-Flag_of_Uzbekistan.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="500" /></a> <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Узбекистан">Узбекистан</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Tajikistan.svg" class="mw-file-description" title="Таджикистан"><img alt="Таджикистан" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/Flag_of_Tajikistan.svg/20px-Flag_of_Tajikistan.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/Flag_of_Tajikistan.svg/30px-Flag_of_Tajikistan.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/Flag_of_Tajikistan.svg/40px-Flag_of_Tajikistan.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Таджикистан">Таджикистан</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Kyrgyzstan.svg" class="mw-file-description" title="Киргизстан"><img alt="Киргизстан" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c7/Flag_of_Kyrgyzstan.svg/20px-Flag_of_Kyrgyzstan.svg.png" decoding="async" width="20" height="12" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c7/Flag_of_Kyrgyzstan.svg/30px-Flag_of_Kyrgyzstan.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c7/Flag_of_Kyrgyzstan.svg/40px-Flag_of_Kyrgyzstan.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B3%D0%B8%D0%B7%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Киргизстан">Киргизстан</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Russia.svg" class="mw-file-description" title="Росія"><img alt="Росія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Flag_of_Russia.svg/20px-Flag_of_Russia.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Flag_of_Russia.svg/30px-Flag_of_Russia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Flag_of_Russia.svg/39px-Flag_of_Russia.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Росія">Росія</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_Taliban.svg" class="mw-file-description" title="Афганістан"><img alt="Афганістан" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/Flag_of_the_Taliban.svg/20px-Flag_of_the_Taliban.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/Flag_of_the_Taliban.svg/30px-Flag_of_the_Taliban.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/Flag_of_the_Taliban.svg/40px-Flag_of_the_Taliban.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="500" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Афганістан">Афганістан</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Turkmenistan.svg" class="mw-file-description" title="Туркменістан"><img alt="Туркменістан" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Flag_of_Turkmenistan.svg/20px-Flag_of_Turkmenistan.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Flag_of_Turkmenistan.svg/30px-Flag_of_Turkmenistan.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Flag_of_Turkmenistan.svg/39px-Flag_of_Turkmenistan.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Туркменістан">Туркменістан</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Pakistan.svg" class="mw-file-description" title="Пакистан"><img alt="Пакистан" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/Flag_of_Pakistan.svg/20px-Flag_of_Pakistan.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/Flag_of_Pakistan.svg/30px-Flag_of_Pakistan.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/Flag_of_Pakistan.svg/39px-Flag_of_Pakistan.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Пакистан">Пакистан</a> </li><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_North_Korea.svg" class="mw-file-description" title="Північна Корея"><img alt="Північна Корея" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/51/Flag_of_North_Korea.svg/20px-Flag_of_North_Korea.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/51/Flag_of_North_Korea.svg/30px-Flag_of_North_Korea.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/51/Flag_of_North_Korea.svg/40px-Flag_of_North_Korea.svg.png 2x" data-file-width="1600" data-file-height="800" /></a> <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%8F" title="Північна Корея">Північна Корея</a> </li></ul> </div> </td></tr> <tr class="mergedtoprow"> <td colspan="2"> <table class="mergedrow"> <tbody><tr> <td width="0%"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Commons-logo.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/22px-Commons-logo.svg.png" decoding="async" width="22" height="30" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/33px-Commons-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/44px-Commons-logo.svg.png 2x" data-file-width="1024" data-file-height="1376" /></a> </td> <td><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Вікісховище">Вікісховище</a> має мультимедійні дані за темою: <a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Tang_Dynasty" class="extiw" title="c:Category:Tang Dynasty">Династія Тан</a> </td></tr></tbody></table> </td></tr></tbody></table><div class="dablink noprint" style="font-style:italic; padding-left:2em;">У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD" class="mw-disambig" title="Тан">Тан</a>.</div> <table width="13%" cellspacing="0" style="float: right; margin-left: 1em; margin-bottom: 0.5em; clear: right;; border:1px solid #FCD042; font-size: 90%; text-align: center;"> <tbody><tr> <td colspan="7" bgcolor="#de9e31"><figure class="mw-halign-center" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:History_of_China.png" class="mw-file-description" title="Історія Китаю"><img alt="Історія Китаю" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b9/History_of_China.png/120px-History_of_China.png" decoding="async" width="120" height="64" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b9/History_of_China.png 1.5x" data-file-width="158" data-file-height="84" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E" title="Історія Китаю">Історія Китаю</a></figcaption></figure> <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E" title="Історія Китаю">Історія Китаю</a>: </td></tr> <tr> <td colspan="7" bgcolor="#c9953a"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список неолітичних культур Китаю (ще не написана)">Епоха неоліту</a> </td></tr> <tr> <td colspan="7" bgcolor="#FFFFFF"><a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D1%96_%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D1%8C_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Три правителі і п'ять імператорів">Три правителі і п'ять імператорів</a> </td></tr> <tr> <td colspan="7" bgcolor="#E1FFE1"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%8F" title="Династія Ся">Династія Ся</a> </td></tr> <tr> <td colspan="7" bgcolor="#FFEcE1"> <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A8%D0%B0%D0%BD" title="Династія Шан">Династія Шан</a> </td></tr> <tr> <td colspan="2" rowspan="3" bgcolor="#FFCCCC"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A7%D0%B6%D0%BE%D1%83" title="Династія Чжоу">Династія Чжоу</a> </td> <td colspan="5" bgcolor="#FFC0FF"><div align="center"><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%B6%D0%BE%D1%83" title="Західна Чжоу">Західна Чжоу</a> </div></td></tr> <tr> <td colspan="3" rowspan="2" bgcolor="#FFE1FF" width="20%"><a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%B6%D0%BE%D1%83" title="Східна Чжоу">Східна Чжоу</a> </td> <td colspan="2" bgcolor="#C1FFC1" width="12%"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%A7%D1%83%D0%BD%D1%8C%D1%86%D1%8E" title="Період Чуньцю">Період Чуньцю</a> </td></tr> <tr> <td colspan="3" bgcolor="#E1FFE1" width="12%"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%A7%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D2%91%D0%BE" title="Період Чжаньґо">Період Чжаньґо</a> </td></tr> <tr> <td colspan="7" bgcolor="#FFECE1"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A6%D1%96%D0%BD%D1%8C" title="Династія Цінь">Династія Цінь</a> </td></tr> <tr> <td colspan="7" bgcolor="#DDDDDD"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A7%D1%83" title="Династія Чу">(Династія Чу)</a> — смутний час </td></tr> <tr> <td colspan="2" rowspan="3" bgcolor="#FFFF80"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Династія Хань">Династія Хань</a> </td> <td colspan="5" bgcolor="#FFFF80"><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C" class="mw-redirect" title="Західна Хань">Західна Хань</a> </td></tr> <tr> <td colspan="5" bgcolor="#DDDDDD"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%96%D0%BD%D1%8C" title="Династія Сінь">Династія Сінь</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D0%BD" title="Ван Ман">Ван Ман</a> </td></tr> <tr> <td colspan="5" bgcolor="#FFFF80"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Династія Хань">Східна Хань</a> </td></tr> <tr> <td colspan="4" bgcolor="#FFE1FF"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D2%91%D0%BE" title="Період Саньґо">Епоха трьох держав</a> </td> <td colspan="1" bgcolor="#FFFFDD"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%92%D0%B5%D0%B9" title="Династія Вей">Династія Вей</a> </td> <td colspan="1" bgcolor="#DDFFDD"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A8%D1%83" title="Династія Шу">Династія Шу</a> </td> <td colspan="1" bgcolor="#DDDDFF"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A3" title="Династія У">Династія У</a> </td></tr> <tr> <td colspan="3" rowspan="2" bgcolor="#FFECE1"><div align="center"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A6%D0%B7%D1%96%D0%BD%D1%8C_(265-420)" title="Династія Цзінь (265-420)">Цзінь</a></div> </td> <td colspan="4" bgcolor="#FFFFDD"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A6%D0%B7%D1%96%D0%BD%D1%8C_(265-420)" title="Династія Цзінь (265-420)">Західна Цзінь</a> </td></tr> <tr> <td colspan="2" bgcolor="#DDDDDD"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D1%88%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2" title="Період шістнадцяти держав">Шістнадцять варварських держав</a> </td> <td colspan="2" bgcolor="#DDDDFF"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A6%D0%B7%D1%96%D0%BD%D1%8C_(265-420)" title="Династія Цзінь (265-420)">Східна Цзінь</a> </td></tr> <tr> <td colspan="7" bgcolor="#E1FFE1"> <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%97" title="Південні та Північні династії">Південні та Північні династії</a> </td></tr> <tr> <td colspan="7" bgcolor="#FFFFDD"> <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%83%D0%B9" title="Династія Суй">Династія Суй</a> </td></tr> <tr> <td colspan="7" bgcolor="#DDDDFF"> <a class="mw-selflink selflink">Династія Тан</a> </td></tr> <tr> <td colspan="2" rowspan="2" bgcolor="#C1FFC1"> <div align="center"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%9B%D1%8F%D0%BE" title="Династія Ляо">Династія Ляо</a></div> </td> <td colspan="5" bgcolor="#DDDDDD"> <div align="center"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9_%D1%96_%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2" title="Період п'яти династій і десяти держав">5 династій і 10 царств</a></div> </td> </tr> <tr> <td bgcolor="#FFFFCC" width="16%" colspan="2"> <div align="center"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%83%D0%BD" title="Династія Сун">Північна Сун</a></div> </td> <td rowspan="2" bgcolor="#FFFF00" width="16%" colspan="3"> <div align="center"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%83%D0%BD" title="Династія Сун">Династія Сун</a></div> </td> </tr> <tr> <td bgcolor="#E1FFE1" width="20%"> <div align="center"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A6%D0%B7%D1%96%D0%BD%D1%8C" title="Династія Цзінь">Династія Цзінь</a></div> </td> <td bgcolor="#FFFFE1" width="21%"> <div align="center"><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D1%8F" title="Західна Ся">Сі Ся</a></div> </td> <td bgcolor="#FFFFCC" width="12%" colspan="2"> <div align="center"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%83%D0%BD" title="Династія Сун">Південна Сун</a></div> </td> </tr> <tr> <td colspan="7" bgcolor="#80EEFF"> <div align="center"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%AE%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Династія Юань">Династія Юань</a></div> </td> </tr> <tr> <td colspan="7" bgcolor="#FFFF80"> <div align="center"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D0%BD" title="Династія Мін">Династія Мін</a></div> </td> </tr> <tr> <td colspan="7" bgcolor="#FFECE1"> <div align="center"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A6%D1%96%D0%BD" title="Династія Цін">Династія Цін</a> </div> </td> </tr> <tr> <td colspan="7" bgcolor="#FFFF00"><div align="center"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9_(1912%E2%80%941949)" title="Республіка Китай (1912—1949)">Республіка Китай</a> </div> </td> </tr> <tr> <td colspan="4" bgcolor="#de2910"> <div align="center"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Китайська Народна Республіка">Китайська Народна Республіка</a></div> </td> <td colspan="3" bgcolor="#FFFF00" align="center"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Республіка Китай">Республіка Китай</a></td> </tr></tbody></table> Тан (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Китайська мова">кит.</a>: 唐), <a href="/wiki/18_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F" title="18 червня">18 червня</a> <a href="/wiki/618" title="618">618</a> — <a href="/wiki/4_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F" title="4 червня">4 червня</a> <a href="/wiki/907" title="907">907</a>) — <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%97_%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E" title="Династії в історії Китаю">династія</a> й <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Імперія">імперія</a> в історії <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китаю</a>: наступниця <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%83%D0%B9" title="Династія Суй">династії Суй</a>; попередниця <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9_%D1%96_%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2" title="Період п'яти династій і десяти держав">періоду П'яти династій і десяти держав</a>. Заснована <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%AE%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Лі Юань">Лі Юанем</a>. Правління династії було перервано на короткий термін заснуванням <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A7%D0%B6%D0%BE%D1%83" title="Друга династія Чжоу">Другої династії Чжоу</a> (<a href="/wiki/16_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="16 жовтня">16 жовтня</a> <a href="/wiki/690" title="690">690</a> — <a href="/wiki/3_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F" title="3 березня">3 березня</a> <a href="/wiki/705" title="705">705</a> року) імператрицею <a href="/wiki/%D0%A3_%D0%A6%D0%B7%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%8C" title="У Цзетянь">У Цзетянь</a>. Столицею імперії Тан став найбільший урбаністичний центр тогочасного світу — місто <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%BD%27%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Чан'ань">Чан'ань</a>. Період правління династії Тан — багатий на успішні завойовницькі війни та на бурхливий розвиток економіки й культури. Саме з Танської держави починається <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0" title="Золота доба">«золота доба»</a> в історії Китаю. <div id="toc" class="toc" role="navigation" aria-labelledby="mw-toc-heading"><input type="checkbox" role="button" id="toctogglecheckbox" class="toctogglecheckbox" style="display:none" /><div class="toctitle" lang="uk" dir="ltr"><h2 id="mw-toc-heading">Зміст</h2><label class="toctogglelabel" for="toctogglecheckbox"></label></div> <ul> <li class="toclevel-1 tocsection-1"><a href="#Політична_історія">1 Політична історія</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-2"><a href="#Заснування">1.1 Заснування</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-3"><a href="#Система_рівнопілля">1.2 Система рівнопілля</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-4"><a href="#Філософія_правителів">1.3 Філософія правителів</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-5"><a href="#Жінки-правителі">1.4 Жінки-правителі</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-6"><a href="#Занепад">1.5 Занепад</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-7"><a href="#Адміністративний_поділ">2 Адміністративний поділ</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-8"><a href="#Державний_устрій">3 Державний устрій</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-9"><a href="#Імператор">3.1 Імператор</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-10"><a href="#Укази">3.2 Укази</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-11"><a href="#Уряд">3.3 Уряд</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-12"><a href="#Управління_на_місцях">3.4 Управління на місцях</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-13"><a href="#Податкова_політика">3.5 Податкова політика</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-14"><a href="#Іспити">3.6 Іспити</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-15"><a href="#Право">4 Право</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-16"><a href="#Армія">5 Армія</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-17"><a href="#Зовнішня_політика">6 Зовнішня політика</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-18"><a href="#Військові_сутички">6.1 Військові сутички</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-19"><a href="#Вторгнення_в_Корею">6.2 Вторгнення в Корею</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-20"><a href="#Зв'язки_з_Японією">6.3 Зв'язки з Японією</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-21"><a href="#Зв'язки_з_Індією">6.4 Зв'язки з Індією</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-22"><a href="#Економіка">7 Економіка</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-23"><a href="#Сільське_господарство">7.1 Сільське господарство</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-24"><a href="#Ремісництво">7.2 Ремісництво</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-25"><a href="#Внутрішня_торгівля">7.3 Внутрішня торгівля</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-26"><a href="#Зовнішня_торгівля">7.4 Зовнішня торгівля</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-27"><a href="#Суспільство">8 Суспільство</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-28"><a href="#Аристократія">8.1 Аристократія</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-29"><a href="#Чиновники">8.2 Чиновники</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-30"><a href="#«Добрий_люд»">8.3 «Добрий люд»</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-31"><a href="#«Низький_люд»">8.4 «Низький люд»</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-32"><a href="#Побут_та_звичаї">9 Побут та звичаї</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-33"><a href="#Житло">9.1 Житло</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-34"><a href="#Одяг">9.2 Одяг</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-35"><a href="#Їжа">9.3 Їжа</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-36"><a href="#Традиції">9.4 Традиції</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-37"><a href="#Чан'ань_та_інші_міста">9.5 Чан'ань та інші міста</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-38"><a href="#Релігія,_філософія">10 Релігія, філософія</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-39"><a href="#Освіта_та_наука">11 Освіта та наука</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-40"><a href="#Освіта">11.1 Освіта</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-41"><a href="#Наука">11.2 Наука</a> <ul> <li class="toclevel-3 tocsection-42"><a href="#Хімія">11.2.1 Хімія</a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-43"><a href="#Медицина">11.2.2 Медицина</a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-44"><a href="#Математика">11.2.3 Математика</a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-45"><a href="#Астрономія">11.2.4 Астрономія</a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-46"><a href="#Географія">11.2.5 Географія</a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-47"><a href="#Історія">11.2.6 Історія</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-2 tocsection-48"><a href="#Винаходи">11.3 Винаходи</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-49"><a href="#Культура">12 Культура</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-50"><a href="#Література">12.1 Література</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-51"><a href="#Архітектура">12.2 Архітектура</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-52"><a href="#Скульптура">12.3 Скульптура</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-53"><a href="#Мистецтво">12.4 Мистецтво</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-54"><a href="#Чайна_культура">12.5 Чайна культура</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-55"><a href="#Правителі">13 Правителі</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-56"><a href="#Примітки">14 Примітки</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-57"><a href="#Література_2">15 Література</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-58"><a href="#Джерела">16 Джерела</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-59"><a href="#Посилання">17 Посилання</a></li> </ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Політична_історія">Політична історія</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=1" title="Редагувати розділ: Політична історія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=1" title="Редагувати вихідний код розділу: Політична історія">ред. код</a>]</div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Заснування">Заснування</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=2" title="Редагувати розділ: Заснування" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=2" title="Редагувати вихідний код розділу: Заснування">ред. код</a>]</div> <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%83%D0%B9" title="Династія Суй">Династія Суй</a> не змогла тривалий час утримувати владу. Причиною цього стала нерозважлива внутрішня та зовнішня політика, яка виснажила ресурси країни. Відповіддю на непомірну експлуатацію стали народні виступи, які масово проходили в районі нинішніх провінцій <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%B4%D1%83%D0%BD" title="Шаньдун">Шаньдун</a> і <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Хенань">Хенань</a>, де здійснював походи зі своїми військами <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%AF%D0%BD" class="mw-redirect" title="Імператор Ян">Ян Гуан</a> (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Китайська мова">кит.</a>: 楊廣). Тут у <a href="/wiki/610" title="610">610</a> році спалахнуло народне повстання, яке закінчилось розправою з чиновниками та феодалами і спробами утворити самостійне царство на чолі з <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%83_%D0%A6%D0%B7%D1%8F%D0%BD%D1%8C%D0%B4%D0%B5&action=edit&redlink=1" class="new" title="Доу Цзяньде (ще не написана)">Доу Цзяньде</a>. Одночасно проти Ян Гуана виступили представники панівного класу на чолі з Лі Юанем, який у <a href="/wiki/617" title="617">617</a> звів на престол <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BD-%D0%B4%D1%96_(%D0%A1%D1%83%D0%B9)" class="mw-redirect" title="Гун-ді (Суй)">Ян Ю</a> (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Китайська мова">кит.</a>: 楊侑), свою маріонетку, внука Яна Гуана, що втік зі столиці і був убитий одним з претендентів на престол.<a href="#cite_note-1">[1]</a> 18 червня <a href="/wiki/618" title="618">618</a> року полководець Лі Юань оголосив себе імператором <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%AE%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Лі Юань">Гао-цзу</a>. Оскільки він був князем області Тан, то за її назвою нова династія отримала ім'я. Предки Лі Юаня походили з китайської знаті, що займала високі пости в імперії Вей і Північному Чжоу.<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a> Через шлюби вони пов'язувались з знатними табгачськими родами. Вигнавши тюрків, Гао-цзу встановив у країні мир. Своєю столицею він вибрав місто <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%BD%27%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Чан'ань">Чан'ань</a>. Державною ідеологією стало <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Конфуціанство">конфуціанство</a>, а на <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Буддизм">буддизм</a> і <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Даосизм">даосизм</a> були накладені обмеження. <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:TangGaozu_(cropped).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fd/TangGaozu_%28cropped%29.jpg/160px-TangGaozu_%28cropped%29.jpg" decoding="async" width="160" height="185" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fd/TangGaozu_%28cropped%29.jpg/240px-TangGaozu_%28cropped%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fd/TangGaozu_%28cropped%29.jpg/320px-TangGaozu_%28cropped%29.jpg 2x" data-file-width="656" data-file-height="758" /></a><figcaption><div class="center" style="width:auto; margin-left:auto; margin-right:auto;">Лі Юань</div></figcaption></figure> Лі Юань зумів досягти підтримки різних груп населення, піддавши страті найвпливовіших вельмож суйського режиму, оголосивши у країні амністію політичним противникам в разі покірності, відкривши державні комори, чим припинив голод, і скасувавши жорстокі суйські закони, проте смертна кара за вбивство, грабунок, зраду та бунт залишилась.<a href="#cite_note-Рубель_В.А._Історія_Середньовічного_Сходу,_Київ,_«Либідь»,_2002_ст._48-3">[3]</a> Імператор скасував податкову заборгованість за минулі роки і обмежив терміни державної панщини, звільнив селян, проданих у <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Рабство">рабство</a>. Нова влада вела боротьбу з наслідками повеней та сприяла розвитку торгівлі.<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a> «Агітаторами» імператора, крім успішних реформ, стали 16 кінних корпусів ілохе («молодців»), навчених методам кочової війни. Тани, як руйнівники жорстокої суйської династії, дістали підтримку навіть тюркіотів.<a href="#cite_note-Рубель_В.А._Історія_Середньовічного_Сходу,_Київ,_«Либідь»,_2002_ст._48-3">[3]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Система_рівнопілля">Система рівнопілля</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=3" title="Редагувати розділ: Система рівнопілля" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=3" title="Редагувати вихідний код розділу: Система рівнопілля">ред. код</a>]</div> В ході захоплення влади Лі Юань обіцяв амністію повстанцям, та досягнувши цілі, він знищив повстанські центри, а керівника повстання <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%83_%D0%A6%D0%B7%D1%8F%D0%BD%D1%8C%D0%B4%D0%B5&action=edit&redlink=1" class="new" title="Доу Цзяньде (ще не написана)">Доу Цзяньде</a> засудив до страти. Це принесло у <a href="/wiki/628" title="628">628</a> році повну перемогу. Немаловажну роль у зміцненні авторитету Лі Юаня стало повернення до традиційної системи наділу землі («системи рівнопілля») в <a href="/wiki/624" title="624">624</a> році, яка складалась із запустілих полів, що були результатом тривалих війн і міжусобиць початку <a href="/wiki/VII" class="mw-redirect" title="VII">VII</a> ст. та масової загибелі населення. Землі, які селяни отримали в користування завдяки наполегливій праці, перетворились на родючі ниви. Відповідно зросли прибутки до державної скарбниці. За <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82" title="Едикт">едиктом</a> <a href="/wiki/624" title="624">624</a> року кожен дорослий працездатний чоловік набував права на садово-городній наділ і орне поле в 80 му. Наділи підлягали щорічному переділу з урахуванням змін у віковому і сімейному складі власників землі.<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a> <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;">Імперія Тан порівну дала землю народу та володіла Піднебесною 300 років... (Чо Джун).<a href="#cite_note-4">[4]</a> </td> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td></tr> </tbody></table> Працездатною вважалася особа, яка досягнула 18-річного віку (при нестачі робочих рук), коли всі пустища були розорані вік зріс до 21 років. Розміри наділів визначали враховуючи якість ґрунту та ступень заселеності даної місцевості. Селяни на садово-городніх наділах вирощували тутові та інші дерева. Наділи, при деяких обмеженнях, переходили у спадкове володіння сім'ї, їх можна було купувати, продавати і закладати, що свідчило про те, що вже існувала система купівлі-продажу і закладу всіх видів земель. Орна ділянка не підлягала продажу та закладанню. На відміну від приватних, державні раби отримували повний або половинний наділ, що фактично перетворювало їх у звичайних селян. Земля у половинному розмірі надавалась також <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Купець">купцям</a> і <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Ремісник">ремісникам</a>. Жінки (крім вдів) права на наділ не мали. В умовах надільної системи безпосередні виробники ставали разом з наділами єдиним об'єктом власності держави, які оподатковувались рентою-податком. Над селянами було встановлено посилений контроль, з метою оподаткування. Облік вівся відносно п'яти категорій: від народження до 4 років, від 4 до 16, від 16 до 21 року, від 21 до 60 і після 60. Трудова повинність була скорочена з 30 до 20 днів у році. Якщо селянин працював довше, ніж передбачалося, його звільняли від частини сплати зерном і тканинами. У місцях, де тканини не вироблялися, стягувалося срібло, скотарі платили податок баранами. Від сплати податків тимчасово звільнялися ті, хто розорював цільники або переходив в малонаселені райони. Фіксація повинностей, безперебійне надходження податків до скарбниці забезпечувалося принципом кругової поруки. Нижчою адміністративною одиницею була сільська община, чиї традиційні органи самоврядування ставали міцними ланками фіскального апарату держави. Разом з тим аналіз реєстрів показує, що казна нерідко йшла на компроміс і громада продовжувала відігравати певну роль у регулюванні землекористуванням селян на основі норм звичаєвого права.<a href="#cite_note-5">[5]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Філософія_правителів">Філософія правителів</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=4" title="Редагувати розділ: Філософія правителів" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=4" title="Редагувати вихідний код розділу: Філософія правителів">ред. код</a>]</div> Таким чином, надільна система стала основою міцності держави, ситуація в країні стабілізувалась, але саме царювання <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BE-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" class="mw-redirect" title="Гао-цзун (династія Тан)">Лі Юаня</a> було нетривалим. Імператор мав три сини, спадкоємцем мав стати старший з них, однак, троном хотів заволодіти син <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" class="mw-redirect" title="Тайцзун (Тан)">Лі Шимінь</a>, який брав активну участь у діях, спрямованих на придушення заколотів всередині країни. Дізнавшись, що брати намагаються налаштувати проти нього батька, Лі Шимінь перейшов до рішучих дій і оголосив про їх незаконні зв'язки з наложницями імператорського гарему. Брати вирушили до палацу, щоб виправдатися перед Гао-цзуном, але біля воріт їх чекав Лі Шимінь зі своїми прихильниками. Лі Шимінь вбив стрілою спадкоємця, а другий брат був убитий його людьми. Імператор, довідавшись про те, що трапилося, поступився своїм троном сину і поїхав доживати свій вік в сільську глушину. Лі Шимінь наказав стратити десятьох дітей своїх братів, щоб позбутися можливих супротивників. Процарював він 23 роки (<a href="/wiki/626" title="626">626</a>—<a href="/wiki/649" title="649">649</a>), це був період розквіту Китаю<a href="#cite_note-http://www.chinatrips.ru/guide/culture/tang-dynasty.html-6">[6]</a>. <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Emperor_Taizong_gives_an_audience_to_the_ambassador_of_Tibet.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8d/Emperor_Taizong_gives_an_audience_to_the_ambassador_of_Tibet.jpg/200px-Emperor_Taizong_gives_an_audience_to_the_ambassador_of_Tibet.jpg" decoding="async" width="200" height="111" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8d/Emperor_Taizong_gives_an_audience_to_the_ambassador_of_Tibet.jpg/300px-Emperor_Taizong_gives_an_audience_to_the_ambassador_of_Tibet.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8d/Emperor_Taizong_gives_an_audience_to_the_ambassador_of_Tibet.jpg/400px-Emperor_Taizong_gives_an_audience_to_the_ambassador_of_Tibet.jpg 2x" data-file-width="1890" data-file-height="1049" /></a><figcaption><div class="center" style="width:auto; margin-left:auto; margin-right:auto;">Імператор <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" class="mw-redirect" title="Тайцзун (Тан)">Тайцзун</a> (626—649 роки) і посол Тибету при його дворі, мініатюра 641 р. н. е. Яна Лібеня (600—673)</div></figcaption></figure> <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" class="mw-redirect" title="Тайцзун (Тан)">Тайцзун</a> — владний та розумний правитель, що володів великим політичним чуттям і тактом, врахував досвід втрачених можливостей своїх Суйських попередників. У своїй діяльності імператор втілював вчення <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%A2%D1%83%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ван Тун (ще не написана)">Ван Туна</a> (<a href="/wiki/584" title="584">584</a>—<a href="/wiki/617" title="617">617</a>), який створив в наслідування «Луньюю» «Виклад про середину» (<a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B6%D1%83%D0%BD_%D1%88%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="Чжун шо (ще не написана)">Чжун шо</a>), «про гармонізацію світу (держави) заради блага народу» (цзин цзи), спрямоване на досягнення соціальної гармонії (як продовження космічної) і припинення заколоту і хаосу, що становило реальний шлях до втілення ідеалів предків у сучасних умовах. Лі Шимінь, якого за традицією називають «зразковим правителем», вміло трактував заповіти древніх заради злободенних завдань сучасності, тобто обґрунтування своєї космічної ролі в управлінні суспільством і державою, дотримання принципу золотої середини (тобто ритму і міри) з урахуванням розстановки сил в країні.<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a> З метою дотримання «золотої середини» Лі Шимінь посилив контроль над бюрократією, щоб стабілізувати владу правителя і, в той же час, домагався при дворі більш рівномірного і доцільного представництва найважливіших регіонів, послідовно заохочував приплив нових людей в адміністрацію. Саме в цьому середовищі з'явилися вчені-сановники, «таланти, (які розуміли) цзин цзи» і володіли умінням гармонізувати світ заради блага народу, вважаючи себе відповідальними за стан справ в країні наряду з правителем. Одним з них був <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B9_%D0%A7%D0%B6%D0%B5%D0%BD" title="Вей Чжен">Вей Чжен</a>, прозваний сучасниками «Людина-дзеркало» за неупереджені вказівки синові Неба на його промахи і настанови в політиці.<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Gaozong_of_Tang.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5a/Gaozong_of_Tang.jpg/150px-Gaozong_of_Tang.jpg" decoding="async" width="150" height="170" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5a/Gaozong_of_Tang.jpg/225px-Gaozong_of_Tang.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5a/Gaozong_of_Tang.jpg/300px-Gaozong_of_Tang.jpg 2x" data-file-width="356" data-file-height="404" /></a><figcaption>Гао-цзун</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Жінки-правителі">Жінки-правителі</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=5" title="Редагувати розділ: Жінки-правителі" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=5" title="Редагувати вихідний код розділу: Жінки-правителі">ред. код</a>]</div> На 50-му році життя імператор <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%A8%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C" title="Лі Шимінь">Тайцзун</a> раптово захворів невідомою хворобою, що супроводжувалась запамороченням, занепадом сил і порушенням зору і в <a href="/wiki/649" title="649">649</a> році помер, залишивши після себе могутню імперію і пам'ять про себе, як про мудрого, чесного і великого правителя. Трон зайняв 9-й син імператора, який взяв собі ім'я <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%AE%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Лі Юань">Гао-цзун</a>. Новий імператор, який мав слабкий характер і здоров'я, фактично став маріонеткою в руках своєї дружини <a href="/wiki/%D0%A3_%D0%A6%D0%B7%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%8C" title="У Цзетянь">У-хоу</a>, колишньої служниці наложниці імператора Тайцзуна. Скориставшись своєю красою та бувши розумною,<a href="/wiki/%D0%A3_%D0%A6%D0%B7%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%8C" title="У Цзетянь">У-хоу</a> змогла зайняти місце законної дружини <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%AE%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Лі Юань">Гао-цзуна</a> і жорстоко розправилася з дружиною і улюбленою наложницею імператора: жінкам відрубали руки і ноги і залишили помирати в бочці з-під вина.<a href="#cite_note-http://www.chinatrips.ru/guide/culture/tang-dynasty.html-6">[6]</a> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:A_Tang_Dynasty_Empress_Wu_Zetian.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/aa/A_Tang_Dynasty_Empress_Wu_Zetian.JPG/150px-A_Tang_Dynasty_Empress_Wu_Zetian.JPG" decoding="async" width="150" height="170" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/aa/A_Tang_Dynasty_Empress_Wu_Zetian.JPG/225px-A_Tang_Dynasty_Empress_Wu_Zetian.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/aa/A_Tang_Dynasty_Empress_Wu_Zetian.JPG/300px-A_Tang_Dynasty_Empress_Wu_Zetian.JPG 2x" data-file-width="347" data-file-height="393" /></a><figcaption>У-хоу</figcaption></figure> Згодом У-хоу стала одноосібно правити країною, підпорядкувавши собі і імператора, і уряд, жорстоко розправляючись з усіма ворогами. Надзвичайно честолюбна імператриця йшла на все заради влади, в <a href="/wiki/674" title="674">674</a> році привласнила собі і своєму чоловікові титули Небесної Імператриці і Небесного Імператора. Всі її нововведення перелічити важко. За час свого правління поміняла 17 девізів, провела істотну реформу календаря, постійно змінювала назви і структуру різних урядових органів, чим заплутала й без того складну систему бюрократичного управління танської імперії.<a href="#cite_note-7">[7]</a> Після смерті чоловіка У-хоу правила країною за спиною сина — імператора-маріонетки. 690 року династія Тан нею була скасована, а її династія дістала назву Чжоу (<a href="/wiki/690" title="690">690</a> — <a href="/wiki/705" title="705">705</a>). При цьому У-хоу привласнила собі титул «Син Неба» і носила для впевненості накладну бороду, ставши першою і єдиною жінкою-імператором. Загалом У-хоу перебувала біля керма влади протягом 40 років, поки у віці 82 років її не скинув син <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B6%D1%83%D0%BD-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Чжун-цзун (династія Тан)">Чжун-цзун</a>, який повернувся із заслання.<a href="#cite_note-http://www.chinatrips.ru/guide/culture/tang-dynasty.html-6">[6]</a> Ще кілька років управління державою фактично перебувала в руках жінок — розпусної дружини нового імператора <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B9_(%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F)" title="Вей (імператриця)">Вей</a> і її дочки Ан-ло, яка корупцією сколотила собі цілий статок. <a href="/wiki/710" title="710">710</a> року після смерті імператора Чжун-цзуна обидві жінки були вбиті, номінально влада перейшла до <a href="/wiki/%D0%96%D1%83%D0%B9-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD" class="mw-redirect" title="Жуй-цзун">Жуй-цзун</a>, а фактично — до його дочки, царівни <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D1%96%D0%BD" title="Принцеса Тайпін">Тайпін</a>. За роки правління імператриці У-хоу і в наступні роки боротьба за владу у вищих шарах суспільства подовжувалась, почався хаос. <a href="/wiki/712" title="712">712</a> року імператором став брат царівни Тай-пін — <a href="/wiki/%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD" class="mw-redirect" title="Сюань-цзун">Лі Лун-цзи</a>. Після того як царівна спробувала його отруїти, а також після невдалої спроби військового перевороту, імператор наказав стратити прихильників царівни прямо перед залом прийомів, а саму Тан-пін змусили вчинити самогубство. Так влада нарешті опинилася в руках розумного правителя, який взяв собі імператорське ім'я <a href="/wiki/%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD" class="mw-redirect" title="Сюань-цзун">Сюань-цзун</a>. Адміністрація була повністю замінена, нові реформи знову почали відновлювати країну після економічної і військової кризи.<a href="#cite_note-http://www.chinatrips.ru/guide/culture/tang-dynasty.html-6">[6]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Занепад">Занепад</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=6" title="Редагувати розділ: Занепад" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=6" title="Редагувати вихідний код розділу: Занепад">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%97_%D0%B2_IX_%D1%81%D1%82." class="mw-redirect" title="Селянська війна в Китаї в IX ст.">Селянська війна в Китаї в IX ст.</a></div> У <a href="/wiki/VIII" class="mw-redirect" title="VIII">VIII</a> столітті виявилася глибока криза імперії Тан. Селяни, задавлені <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8" class="mw-redirect" title="Податки">податками</a>, поборами, всякого роду державними повинностями, зубожіли і змушені були вести жалюгідний спосіб життя. Часті епідемії на ґрунті голоду забирали сотні тисяч селянських життів. Самі селянські наділи зменшувалися, тому що систематично захоплювалися заможнішими хліборобами, чиновниками, лихварями. Зменшення кількості державних селян несприятливо відбивалося на доходах імператорської скарбниці. У той же час процес феодалізації посилював місцеву знать і породжував відцентрове прагнення в імператорських губернаторів і генералів. Поворотним пунктом в історії Танської династії стало повстання головнокомандувача Ан Лу-Шаня. <a href="/wiki/785" title="785">785</a> року він виступив проти імператора з 120-тисячним військом. <a href="/wiki/786" title="786">786</a> року Ан Лу-Шаню вдалося захопити імператорську столицю <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%BD%27%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Чан'ань">Чан'ань</a>. Імператор втік і лише в наступному році придушив повстання за допомогою найнятих <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%80" title="Варвар">варварів</a>. Слідом за виступом Ан Лу-Шаня відбувалися повстання губернаторів у Південному Китаї, які вимагали від імператора також великих зусиль для придушення.<a href="#cite_note-historicus.ru-8">[8]</a> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ch%27ien_Hs%C3%BCan_002.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6a/Ch%27ien_Hs%C3%BCan_002.jpg/220px-Ch%27ien_Hs%C3%BCan_002.jpg" decoding="async" width="220" height="128" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6a/Ch%27ien_Hs%C3%BCan_002.jpg/330px-Ch%27ien_Hs%C3%BCan_002.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6a/Ch%27ien_Hs%C3%BCan_002.jpg/440px-Ch%27ien_Hs%C3%BCan_002.jpg 2x" data-file-width="1000" data-file-height="583" /></a><figcaption>Селяни Китаю напередодні повстання</figcaption></figure> Тяжке становище селян привело в другій половині <a href="/wiki/IX" class="mw-redirect" title="IX">IX</a> століття до найбільшого селянського повстання <a href="/wiki/874" title="874">874</a>—<a href="/wiki/883" title="883">883</a> років. На чолі повстання став солдат імператорської гвардії, колишній дрібний торговець сіллю <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD_%D0%A7%D0%B0%D0%BE" title="Хуан Чао">Хуан Чао</a>. <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;">Хуан Чао… походив із родини, яка розбагатіла на торгівлі сіллю. Він чудово володів мечем, стріляв на скаку з лука, трохи вмів читати й писати, був красномовним<a href="#cite_note-Рубель_В.А._Хрестоматия_по_истории_Средних_веков._Том_I_«Синь_Тан_шу»_-_«Новая_Танская_история»-9">[9]</a> </td> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td></tr> </tbody></table> Китайське селянське повстання <a href="/wiki/874" title="874">874</a>—<a href="/wiki/883" title="883">883</a> років відбувалося майже одночасно з <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D1%96%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Повстання зинджів (ще не написана)">повстанням зинджів</a> у <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0%D1%82" class="mw-redirect" title="Багдадський халіфат">Багдадському халіфаті</a> і було тривалим, масовим, енергійним, добре організованим, що дозволило йому досягти на певний час великих успіхів. Повстання почалося в північних провінціях <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%B4%D1%83%D0%BD" title="Шаньдун">Шаньдун</a> і <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B9" title="Хебей">Хебей</a> (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Китайська мова">кит.</a>: 河北). Потім воно проникло в Центральний Китай в провінцію <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Хенань">Хенань</a>. Уже в <a href="/wiki/874" title="874">874</a>—<a href="/wiki/875" title="875">875</a> роках у Хуан Чао було близько 100 000 озброєних селян. <a href="/wiki/879" title="879">879</a> року Хуан Чао здійснив похід на Південний Китай, де взяв багатий порт <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B6%D0%BE%D1%83" title="Гуанчжоу">Кантон</a>. Повстанці захопили всі товари численних іноземних купців, але спекотний клімат півдня спричинив серед солдатів Хуан Чао сильну епідемію. Хуан Чао відступив на північ за річку <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD%D1%86%D0%B7%D0%B8" title="Янцзи">Янцзи</a>. Попри наслідки епідемії, його військо продовжувало збільшуватися і налічувало до <a href="/wiki/880" title="880">880</a> року вже 250—300 тисяч<a href="#cite_note-historicus.ru-8">[8]</a>. <a href="/wiki/881" title="881">881</a> року <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD_%D0%A7%D0%B0%D0%BE" title="Хуан Чао">Хуан Чао</a> взяв Чан'ань і проголосив себе імператором під ім'ям Да Ци. <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;">…Хуан Чао… незаконно проголосив себе «великим полководцем усієї країни»… Хуан Чао їхав у колісниці із жовтого золота, охорона була в розкішних халатах і барвистих шапках. Його найближче оточення їхало слідом у мідних колісницях у супроводі вершників. Загалом у столицю ввійшло кілька сотень тисяч людей… За кілька днів почався великий грабунок. Людей зв’язували, били батогами і захоплювали їхнє майно. Це називалося «очищенням предметів». Багатіїв роззували та проганяли босоніж. Усіх затриманих чиновників убивали, підпалювали будинки, якщо не могли там нічого найти, а всіх шляхетних людей знищували. Хуан Чао… проголосив себе… імператором.<a href="#cite_note-Рубель_В.А._Хрестоматия_по_истории_Средних_веков._Том_I_«Синь_Тан_шу»_-_«Новая_Танская_история»-9">[9]</a> </td> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td></tr> </tbody></table> Свою соціальну програму селянський імператор висловив устами свого головного міністра, який заявив, що мрією Так Ци є благодіяння для простого народу. В Чан'ані Хуан Чао пробув два з половиною роки. <a href="/wiki/883" title="883">883</a> року імператор Танської династії повернувся до столиці за допомогою варварських орд — <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B9%D0%B3%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Уйгури">уйгурів</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%B8" title="Тангути">тангутів</a> та інших північно-західних кочівників. Степові варвари безжально винищували китайських селян. В народі ці криваві хижаки дістали назву «чорних воронів»<a href="#cite_note-historicus.ru-8">[8]</a>. Сам Хуан Чао, змушений тікати з Чан'ань, загинув в наступному році в провінції Хенань від руки одного зі своїх наближених. В результаті селянської війни <a href="/wiki/874" title="874">874</a>—<a href="/wiki/883" title="883">883</a> років загинуло багато <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB" title="Феодал">феодалів</a> і великих <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Чиновник">чиновників</a>. Кількість державних селян внаслідок цього знову збільшилася. Кінець династії Тан був зумовлений потужним селянським рухом. Імператори цієї династії правили ще деякий час після придушення повстання. Але їхня влада вже не поширювалася на весь Китай. На півночі на початку <a href="/wiki/%D0%A5" title="Х">Х</a> століття склалася велика варварська держава союзу племен, що захопила Маньчжурію, частину <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Монголія">Монголії</a> і частину Північного Китаю. Столицею нової держави стало місто Янцзін, згодом знаний як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BD" title="Пекін">Пекін</a> або Бейпін<a href="#cite_note-historicus.ru-8">[8]</a>. У <a href="/wiki/907" title="907">907</a> році час правління Танської династії закінчився. Китай увійшов у період цілковитої роздробленості. <a href="/wiki/960" title="960">960</a> року відбулося об'єднання Китаю під владою <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%83%D0%BD" title="Династія Сун">династії Сун</a>, засновником її був Чжао-Куань-Інь, один з північних китайських воєначальників. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Адміністративний_поділ">Адміністративний поділ</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=7" title="Редагувати розділ: Адміністративний поділ" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=7" title="Редагувати вихідний код розділу: Адміністративний поділ">ред. код</a>]</div> <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Імперія">Імперія</a> була розділена на 10 провінцій, але провінційних органів влади ще не було. Вищою ланкою місцевої влади було Управління округом (чжоу), очолюване начальником округу (циши). Округа поділялися на 3 розряди відповідно до кількості населення. Всього в імперії Тан спочатку було 358 округів. Нижче стояли повітові правління. Повітів налічувалося від 1551 до 1573, і вони також поділялися на 3 розряди. Нижче повітових центрів стояли сільські організації, очолювані <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0" title="Староста">старостами</a>. Нижчою одиницею у селі були об'єднання чотирьох або п'яти дворів, які відповідно входили в більші общинно-адміністративні сільські організації. На місцях управління здійснювалося відповідно до системи адміністративного поділу імперії.<a href="#cite_note-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995-10">[10]</a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Державний_устрій">Державний устрій</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=8" title="Редагувати розділ: Державний устрій" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=8" title="Редагувати вихідний код розділу: Державний устрій">ред. код</a>]</div> Система державного устрою і <a href="/wiki/%D0%91%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82" class="mw-redirect" title="Бюрократ">бюрократичний</a> апарат сформувались традиційно і носили сімейний характер. Зазвичай правитель вважався представником вищих небесних сил і провідником їх волі, був Сином у спілкуванні з Небом та турботливим батьком для улюблених старших синів — <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Чиновник">чиновників</a> і інших підданих — нерозумних молодших дітей. Від <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Імператор">імператора</a> було потрібно, щоб він вступав в контакт з великими предками і дбав про народ. Маючи таку владу і необмежені права, імператор керував країною, спираючись на розгалужений бюрократичний апарат, на основі традицій і законів. Управляти імперією сину Неба допомагали два радника — цзайсяни, які були представниками імператорського дому або впливовими <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" class="mw-redirect" title="Сановник">сановниками</a>. Відповідальність цзайсяна була дуже велика<a href="#cite_note-Центральные_государственные_учреждения_империй_(Из_«Синь_Тан_шу»)-11">[11]</a>. Органи управління країною становили три палати: <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Кабінет міністрів">Кабінет міністрів</a>, Рада Двору, Державна Канцелярія, які набули в танський час завершеного вигляду. Кабінет міністрів мав функції органу виконавчої влади, а дві інші палати готували і публікували укази імператора.<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Імператор">Імператор</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=9" title="Редагувати розділ: Імператор" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=9" title="Редагувати вихідний код розділу: Імператор">ред. код</a>]</div> Особу імператора, імператорські палати, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BC" title="Гарем">гарем</a>, скарбницю підтримували спеціальні управління з обслуговування. Очима і вухами правителя була палата інспекторів та <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Цензура">цензорату</a>, які разом з трьома палатами сприяли реалізації влади сина Неба, забезпечуючи безперервність потоку інформації в усіх ланках державного апарату, знизу вгору до правителя і навпаки. Вони також здійснювали контроль над бюрократичним апаратом як у столиці, так і в провінції, подаючи звіти безпосередньо синові Неба, обходячи проміжні інстанції. Це слугувало єдиноначальності влади і запобіганню будь-яким небажаним тенденціям в країні<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Укази">Укази</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=10" title="Редагувати розділ: Укази" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=10" title="Редагувати вихідний код розділу: Укази">ред. код</a>]</div> Укази правителя складалися на основі інформації, що надходила в доповідях з місць, доповіді ж прямували для первинного розгляду до Кабінету міністрів, що виконував дорадчу функцію. Далі повідомлення, викладені в доповідях, перевірялися в Раді Двору і лише потім, після тривалої дискусії, Державна канцелярія накладала свою остаточну <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Резолюція">резолюцію</a>. Якщо думки Ради Двору і Державної канцелярії розходилися, у справу особисто втручався сам імператор. Цикл підготування указу і його шліфування зупинявся на Кабінеті міністрів, куди він вже в остаточній редакції знову надходив для виконання<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Уряд">Уряд</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=11" title="Редагувати розділ: Уряд" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=11" title="Редагувати вихідний код розділу: Уряд">ред. код</a>]</div> Виконавчі функції Кабінет міністрів здійснював через шість традиційних <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Відомство">відомств</a>. Головним із них було Відомство ритуалу (Лі бу), яке охоплювало всі сторони життя середньовічного <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Суспільство">суспільства</a>: дотримання обрядів, моральність підданих та їх <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0" title="Освіта">освіта</a>, релігійні організації. Прийом посольств та укладення дипломатичних відносин входити також до Відомства ритуалу, як і нагляд над іншими п'ятьма відомствами. Відомство чинів (Чи бу) контролювало призначення, своєчасне переміщення за посадою, нагородження та звільнення <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Чиновник">чиновників</a>. Облік податків і наділів здійснювався Фінансовим відомством (Ху бу), військовими <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD_(%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B0)" class="mw-redirect" title="Чин (посада)">чинами</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F" class="mw-disambig" title="Армія">військами</a>, охороною кордонів, військовими поселеннями на околицях імперії відало Військове відомство (Бін бу). <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4" title="Суд">Суди</a>, <a href="/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="В'язниця">в'язниці</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Судочинство">судочинство</a> підпорядковувались Відомству покарань (Син бу). Відомство громадських робіт (Гун бу) визначало рівень трудових повинностей, робіт з будівництва, влаштовувало дороги, перевезення, забезпечувало функціонування <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Іригація">іригаційної</a> системи<a href="#cite_note-Центральные_государственные_учреждения_империй_(Из_«Синь_Тан_шу»)-11">[11]</a>. Принципи їх організації та діяльності були кодифіковані в складеному в першій половині <a href="/wiki/VIII" class="mw-redirect" title="VIII">VIII</a> в. зводі «Тан лю дянь» («законоустановлення Шести Відомств династії Тан»). У столиці, <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%BD%27%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Чан'ань">Чан'ань</a>, була також Палата цензорів (Юйшитай), уповноважена перевіряти роботу чиновників у всіх центральних і місцевих установах, крім Імператорського секретаріату і канцелярії.<a href="#cite_note-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995-10">[10]</a> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/0/09/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80.jpg/150px-%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80.jpg" decoding="async" width="150" height="224" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/0/09/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80.jpg 1.5x" data-file-width="200" data-file-height="299" /></a><figcaption>Китайський імператор</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Управління_на_місцях">Управління на місцях</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=12" title="Редагувати розділ: Управління на місцях" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=12" title="Редагувати вихідний код розділу: Управління на місцях">ред. код</a>]</div> На місцях облік населення вели старости і громадські органи <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Самоврядування">самоврядування</a>, спостерігаючи за обробітком полів і <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Шовківництво">шовківництвом</a>, виконанням трудової повинності, своєчасною сплатою <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8" class="mw-redirect" title="Податки">податків</a>, забезпеченням кругової поруки, відповідали за порядок і спокій в селі, відправлення релігійних церемоній. Вони стежили, щоб в окрузі не було <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Розбійник">розбійників</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82" class="mw-redirect" title="Контрабандист">контрабандистів</a>.<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Податкова_політика">Податкова політика</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=13" title="Редагувати розділ: Податкова політика" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=13" title="Редагувати вихідний код розділу: Податкова політика">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:CMOC_Treasures_of_Ancient_China_exhibit_-_tri-coloured_figure_of_a_civil_official.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cd/CMOC_Treasures_of_Ancient_China_exhibit_-_tri-coloured_figure_of_a_civil_official.jpg/160px-CMOC_Treasures_of_Ancient_China_exhibit_-_tri-coloured_figure_of_a_civil_official.jpg" decoding="async" width="160" height="267" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cd/CMOC_Treasures_of_Ancient_China_exhibit_-_tri-coloured_figure_of_a_civil_official.jpg/240px-CMOC_Treasures_of_Ancient_China_exhibit_-_tri-coloured_figure_of_a_civil_official.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cd/CMOC_Treasures_of_Ancient_China_exhibit_-_tri-coloured_figure_of_a_civil_official.jpg/320px-CMOC_Treasures_of_Ancient_China_exhibit_-_tri-coloured_figure_of_a_civil_official.jpg 2x" data-file-width="900" data-file-height="1500" /></a><figcaption>Чиновник, який готується представити доповідь начальству</figcaption></figure> Якщо державі потрібні були додаткові кошти, то слід було, перш за все, доповісти імператору, а потім приступати до стягування <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA" title="Податок">податків</a>. Суму податків, яку потрібно було зібрати, слід було написати на воротах повітового міста, а також в селах для того, щоб вона стала всім відомою. Якщо в результаті повені, посухи, нашестя сарани урожай зменшився на чотири десятих, то звільняли від зернового податку — цзу. Тих, у кого зовсім загинули тутові дерева і коноплі, звільняли від податі тканинами — дяо. У кого врожай зменшився на шість десятих, їх звільняли і від зернової <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA" title="Податок">податі</a> — цзу і від податі тканинами — дяо. Хто ж зібрав зі свого поля урожай нижче звичайного на сім десятих, звільнявся від усіх податків. Всі двори новоселів звільнялися навесні в третій місяць від відробіткової повинності, влітку на шостий місяць вони звільнялися від податку, восени в дев'ятий місяць звільнялися як від податку, так і від повинностей. Про людей, які переселялися в великі <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Волость">волості</a> (куан сян), <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Повіт">повітові</a> начальники повинні були доповідати в область, а якщо хто-небудь пересувався за межі повіту, то доповідати слід було відомству фінансів — ху бу. <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Чиновник">Чиновники</a> повинні були подати звіт після закінчення місяця. Заборонялося переселятися зі столичного округу за його межі, а також з <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Повіт">повітів</a> столичного підпорядкування в інші повіти. Всіх окраїнних <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%80" title="Варвар">варварів</a>, які підкорилися імперії, селили у великих волостях (куан сян) і звільняли їх від податків на 10 років. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B1" class="mw-redirect" title="Раб">Рабів</a>, які отримали свободу, звільняли від <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA" title="Податок">податків</a> на 3 роки. Варварів, які втекли за кордон і повернулися через рік, звільняли від податків на 3 роки. А тих, хто повернувся через 2 роки, звільняли від податків на 4 роки, а хто повернувся через 3 роки — на 5 років. У <a href="/wiki/744" title="744">744</a> році в податкові закони були внесені зміни: людина з народу (мінь) старший 18 років вже вважався «Чжуннань» (чоловіком середнього віку), а старший 23 років — «ченьдін» (повнолітнім тягловим). У <a href="/wiki/746" title="746">746</a> році було видано указ, згідно з яким у кожній <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Волость">волості</a> від земельного податку — цзу і відпрацювань — юн звільнялися 30 тяглових — дин, які були такі бідні, що нездатні були самі себе прогодувати. Чоловіки старші 75 років і жінки старші 70 років могли тримати при собі одного Чжуннань (чоловіка середнього віку) як прислугу. А після 80 років про них видавалося особливе розпорядження. У <a href="/wiki/766" title="766">766</a> році вийшов указ <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Імператор">імператора</a>, у якому йшлося про те, що коли бродячий народ повертався, його слід звільняти від <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA" title="Податок">податків</a> терміном на 2 роки. Якщо ж їх поля і садиби не збереглися, їм слід нарізати землю, яка належала збіглим. Щорічний прибуток Піднебесної становив від земельного податку — цзу більше 2 млн зв'язок монет, понад 19800 тис. ху проса. За трудову повинність — юн і податок тканинами отримували 7400 тис. шматків шовкового полотна, понад 1800 тис. туней вати і 10350 шматків полотна. Це дозволяло імператорам жити в розкоші, а їхні витрати часто перебільшували прибутки. Це були часи процвітання <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китаю</a>. 1 доу рису коштував 13 монет, а в областях <a href="/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BD" class="mw-redirect" title="Цін">Цін</a> і <a href="/wiki/%D0%A6%D1%96" title="Ці">Ці</a> 1 доу рису коштував лише 3 монети. 1 шматок шовкової тканини коштував 200 монет. Уздовж доріг часто-густо були відкриті лавки, в яких для подорожніх були приготовлені їжа і вино. На заїжджих дворах тримали мулів. Вирушаючи в подорож за тисячі чи, не потрібно було брати з собою навіть малої зброї. Коли ж скарбниця пустіла і виникала особлива потреба уряду в засобах, то податки стягувались в пору, коли осінь ще не настала і хліба були ще зелені. Це називалося «цин мяо цянь» — грошовий податок з зелених пагонів. Крім того, існував і «ді тоу цянь» — грошовий податок з землі. З кожного му стягували по 20 монет. Все це іменувалося «цин мяо цянь» — гроші з зелених пагонів. У <a href="/wiki/713" title="713">713</a>—<a href="/wiki/741" title="741">741</a> роках списки податного населення в Піднебесній довгий час не переглядались. Таким чином, реєстри не відповідали дійсному стану. Кошти витрачались без будь-якого обмеження, а у зв'язку з заколотом феодалів і початком воєн фінанси ще більш виснажилися. В результаті всього цього система «цзу, дяо» порушувалася.<a href="#cite_note-12">[12]</a> У <a href="/wiki/780" title="780">780</a> році імператорським <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82" title="Едикт">едиктом</a> був узаконений проєкт реформ, укладений видатним державним діячем <a href="/w/index.php?title=%D0%AF%D0%BD_%D0%AF%D0%BD%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ян Янь (ще не написана)">Ян Янем</a>. Була встановлена нова система оподаткування, відповідно до якої колишні земельний податок, промислові податки й інші повинності замінялися єдиним податком з майна, що стягувався двічі на рік. Податок обчислювався з усього майна, рухомого і нерухомого, включаючи землю. Ним обкладалися землевласники (в тому числі селяни), купці і ремісники. Реформи <a href="/w/index.php?title=%D0%AF%D0%BD_%D0%AF%D0%BD%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ян Янь (ще не написана)">Ян Яня</a> знаменували собою остаточний крах «зрівняльної» надільної системи землекористування.<a href="#cite_note-Мегаэнциклопедия-13">[13]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Іспити">Іспити</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=14" title="Редагувати розділ: Іспити" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=14" title="Редагувати вихідний код розділу: Іспити">ред. код</a>]</div> На початку періоду Тан існувало вже 8 різних за значущістю екзаменаційних ступенів, що давали право обіймати <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Чиновник">чиновницькі</a> посади при імператорському дворі. В кінці <a href="/wiki/VII" class="mw-redirect" title="VII">VII</a> століття подібні випробування були введені для тих, хто претендував не лише на цивільний чин, а й на військову посаду. Кандидати писали письмові твори на задані теми, де повинні були розкрити свої знання класичної історико-філософської літературної спадщини, показати знання канонізованих творів.<a href="#cite_note-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995-10">[10]</a> Іспити проводилися в спеціально обладнаному приміщенні, що унеможливлювало контакти із зовнішнім світом, заборонялось вживати їжу, крім чаю, який стимулював розумову діяльність. Посібниками та шпаргалками не можна було користуватися під страхом покарання та виключення з лав чиновництва назавжди.<a href="#cite_note-Середницька_Г.В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти,_Київ,_2009-14">[14]</a> Здобуття «наукового» ступеня давало можливість бути призначеним на службовий пост. Теоретично до іспитів могли допускатися всі, хто не належав до «підлого люду». Проте існували соціальні умови і неформальна станова ієрархія звужала коло кандидатів на службову кар'єру до вихідців із заможних, і впливових кланів.<a href="#cite_note-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995-10">[10]</a> Випробування проводили голови <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Адміністрація">адміністрації</a>, причому столичні <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%82" title="Іспит">іспити</a> на вищий ступінь «цзіньши» влаштовувалися при <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Імператор">імператорському</a> дворі. Екзаменаційна система забезпечувала високий рівень <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Конфуціанство">конфуціанської</a> освіченості кандидатів у чиновники та високу якість імперської адміністрації. Крім того, екзаменаційна система служила методом перевірки благонадійності кандидатів у чиновники, впливу на освічену частину <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Суспільство">суспільства</a> та безпеку чиновницького апарату влади, який регулярно постачався новими кадрами аж до повітового рівня.<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Право">Право</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=15" title="Редагувати розділ: Право" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=15" title="Редагувати вихідний код розділу: Право">ред. код</a>]</div> В епоху Тан була кодифікована традиційна правова норма, яка базувалась на чотирьох типах уставів: люй, лін, ге і ши. Ліни встановлювали розпорядок і співвідношення серед старших і молодших, знатних і низьких, а також державну структуру. Ге встановлювали постійну практику, здійснювану всіма посадовими особами на їх посадах. Ши (фа <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Китайська мова">кит.</a>: 法), були законами для посадових осіб. У всіх справах державне управління повинно було слідувати цим трьом типам законів (ці сань Чже <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Китайська мова">кит.</a>: 此三者). Якщо ж ці закони порушувались, якщо люди схилялися до зла і доходили до злочинів, то вступали і дію заходи на підставі люй Отже, люй, лін, ге і ши — це конкретні законодавчі встановлення чотирьох різних типів, покликані упорядковувати чотири сфери людської і державно-адміністративної активності.<a href="#cite_note-Четырехчастная_система_законов_династии_Тан-15">[15]</a> Знаменитий люй («Тан Люй шу і») — «Кримінальні встановлення Тан з роз'ясненнями», або, в просторіччі, Танський кодекс, був опублікований у <a href="/wiki/737" title="737">737</a> році після довгої та кропіткої роботи. Це був, як видно вже з самої назви, кримінальний кодекс танського уряду, тобто збірник законів, що повинен був лякати потенційних злочинців страхом невідворотного і заздалегідь відомого покарання і з допомогою якого чиновники різних рангів повинні були знати міру покарання за державні злочини.<a href="#cite_note-Четырехчастная_система_законов_династии_Тан-15">[15]</a> Світоглядною основою «Тан Люй шу і» стало <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Конфуціанство">конфуціанство</a>, яке надавало юридичну компетенцію лише <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Імператор">імператору</a>. Головним принципом державного правління стала детально розроблена регламентація всіх сторін життя, сувора соціальна ієрархія і адміністративна <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Субординація">субординація</a> із жорстким покаранням за найменші порушення порядку при дворі і проступки проти сина Неба. <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81" title="Кодекс">Кодекс</a> ототожнював етичні норми в державі з сімейною <a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Етика">етикою</a>. Найтяжчим злочином було батьковбивство, що свідчило про відображення конфуціанської моралі. У зводі <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE" title="Кримінальне право">кримінальних законів</a> регламентувались відносини між родичами, господарями і <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B1" class="mw-redirect" title="Раб">рабами</a>. Більшість статей <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81" title="Кодекс">кодексу</a>, які досягли завершеної повноти і відточеності, було присвячено привілеям та обов'язкам «улюблених синів» сина Неба і водночас «пастирів народу» — чиновників.<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a> Особистий ранг визначав посаду і реальний правовий статус чиновника, відповідно до яких він користувався привілеями. В разі порушень, вони могли уникнути фізичних покарань шляхом зниження їх рангу, посади або титулу, що означало небажану для конфуціанців «втрату лиця» і було нестерпним приниженням для винного, вони перебували під постійним контролем. Здійснені ними навіть незначні проступки, наприклад порушення нормативних строків обробки документів правителя, каралися дуже суворо. Родичі чиновників користувались також привілеями. Кодекс в цілому охороняв інтереси держави. Ступінь покарання зазвичай мала ситуаційний характер, тобто залежала від статусу винного і жертви, що спричинило традиційну систему «п'яти видів покарань».<a href="#cite_note-Четырехчастная_система_законов_династии_Тан-15">[15]</a> Усі види вини стосувалися тілесних покарань чи каторжних робіт; <a href="/wiki/%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84_(%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" title="Штраф (кримінальне покарання)">штрафи</a> і навіть перебування в тюрмі покараннями в давньому <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китаї</a> не вважалися: <table> <tbody><tr> <td><blockquote style="float:none; padding:3px 15px 3px 15px; border:thin solid #e0e0e0"><div> <div class="poem"> <ol><li>Биття легкими бамбуковими палицями з кількістю ударів від 10 до 50. </li> <li>Биття важкими бамбуковими палицями з кількістю ударів від 50 до 100. </li> <li>Каторжні роботи на термін від 1 до 3 років (цей вид покарання також мав п'ять ступенів градації). </li> <li>Пожиттєве заслання до місць, що віддалені від батьківщини злочинця на 2-3 тисячі лі. Така висилка часто означала службу в прикордонному війську. </li> <li>Смертна кара: головним чином через задушення шовковим шнуром та відрубуванням голови (іноді супроводжувалася розчленуванням тіла).<a href="#cite_note-16">[16]</a></li></ol> </div> </div></blockquote></td> <td> </td></tr></tbody></table> В кодексі прослідковується соціальна нерівність. Так, господаря за вбивство раба, який провинився, карали сотнею ударів великої палиці, а ненавмисне вбивство пана рабом або слугами каралося стратою. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Армія">Армія</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=16" title="Редагувати розділ: Армія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=16" title="Редагувати вихідний код розділу: Армія">ред. код</a>]</div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:0650_Mounted_Horsemen_China_anagoria_IMG7140.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9d/0650_Mounted_Horsemen_China_anagoria_IMG7140.JPG/150px-0650_Mounted_Horsemen_China_anagoria_IMG7140.JPG" decoding="async" width="150" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9d/0650_Mounted_Horsemen_China_anagoria_IMG7140.JPG/225px-0650_Mounted_Horsemen_China_anagoria_IMG7140.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9d/0650_Mounted_Horsemen_China_anagoria_IMG7140.JPG/300px-0650_Mounted_Horsemen_China_anagoria_IMG7140.JPG 2x" data-file-width="2340" data-file-height="2580" /></a><figcaption>Китайські вершники</figcaption></figure> В імперії Тан була створена досить організована для свого часу військова система, що отримала найменування фу бін («система військових округів») і була запозичена у імперії <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%87%D1%96" title="Табгачі">табгачів</a>. Не порушуючи звичайного адміністративного поділу, в країні засновувалися своєрідні військові округи. Вони могли бути трьох розрядів: вищі, які постачали до 1200 солдатів, середні — 1000 і нижчі — 800 солдатів. Кількість військових округів в імперії Тан коливалася від 600 до 800, що означало практично постійну готовність армії в 400—800 тис. осіб. Переваги такої організації полягали в тому, що вона не вимагала від держави помітних витрат на утримання армії, бо в мирний час рекрути займалися землеробством, а під час походів повинні були забезпечувати себе своїми засобами, не дозволяла посилитися вищій військовій верхівці, яка в мирний час не мала військ в своєму розпорядженні, робила армію також і зручним засобом придушення заворушень на місцях, нарешті, ця військова організація добре вписувалася в надільну систему землекористування<a href="#cite_note-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995-10">[10]</a>. Серед привілеїв існувало положення про сільськогосподарські землі і житла для сімей, що супроводжували солдатів на кордоні. У разі потреби влада вдавалася до послуг кінноти <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%87%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" class="mw-redirect" title="Кочівник">кочівників</a>. Кожен танський воїн володів мистецтвом бою, фехтування та верхової їзди. До <a href="/wiki/742" title="742">742</a> року армії Тан зросла до 500000 осіб. Армійські підрозділи несли службу як у столиці, так і в <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F)" class="mw-redirect" title="Провінція (територія)">провінції</a>. Імператорський палац і столицю охороняли гвардійці. Військо забезпечувало імперії успіх у великих завойовницьких походах<a href="#cite_note-17">[17]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Зовнішня_політика">Зовнішня політика</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=17" title="Редагувати розділ: Зовнішня політика" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=17" title="Редагувати вихідний код розділу: Зовнішня політика">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Китаєцентризм">Китаєцентризм</a></div> Китайський уряд намагався використати обмін <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Посольство">посольствами</a> для підтримки свого авторитету як на міжнародній арені, так і всередині країни. Основи <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Дипломатія">дипломатії</a>, вироблені ще в давнину, в <a href="/wiki/VII" class="mw-redirect" title="VII">VII</a>—<a href="/wiki/IX" class="mw-redirect" title="IX">IX</a> столітті почали складатися в струнку систему. Суттю її було визнання Китаю панівною у світі державою, якій в особі <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Імператор">імператора</a> повинні підкорятися всі зарубіжні країни. Приїжджі в Китай були зобов'язані виявляти покірність, а привезені дари розглядалися як данина. Склався особливий <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BB" title="Церемоніал">церемоніал</a> прийому послів, покликаний символізувати <a href="/wiki/%D0%A1%D1%8E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD" class="mw-redirect" title="Сюзерен">сюзеренітет</a> Китаю. Володарі країн, які надіслали посольства, оголошувалися <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BB" title="Васал">васалами</a> імператора. На знак особливої милості їм передавали ритуальні регалії влади, подарунки, китайський одяг. Такий чисто номінальний сюзеренітет визнавався лише китайцями. Інші держави зазвичай розглядали свої відносини з імперією як рівноправні. Проте в деяких випадках мав місце реальний <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82" class="mw-redirect" title="Васалітет">васалітет</a> як певна форма залежності, обумовлена тиском і військовою загрозою з боку Китаю. Так, цілком реальною була залежність від Китаю вождів деяких <a href="/wiki/%D0%A2%D1%8E%D1%80%D0%BA%D0%B8" title="Тюрки">тюркських</a> та інших племен після розгрому каганату, тимчасовий васалітет держав <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B0" title="Сілла">Сілла</a> і <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D1%87%D0%B6%D0%B0%D0%BE" title="Наньчжао">Наньчжао</a> в момент їх ослаблення.<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Військові_сутички">Військові сутички</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=18" title="Редагувати розділ: Військові сутички" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=18" title="Редагувати вихідний код розділу: Військові сутички">ред. код</a>]</div> На відміну від попередників правителі династії Тан змінили свою політику щодо <a href="/wiki/%D0%A2%D1%8E%D1%80%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82" title="Тюркський каганат">Тюркського каганату</a>. Якщо засновник династії навіть платив їм данину, то вже в <a href="/wiki/628" title="628">628</a>—<a href="/wiki/630" title="630">630</a> роках при <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%A8%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C" title="Лі Шимінь">Лі Шиміні</a> був здійснений похід проти тюрків. За ним пішла ціла серія загарбницьких походів по <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85" title="Великий шовковий шлях">Великому шовковому шляху</a>. У <a href="/wiki/640" title="640">640</a> році танські війська знищили державу Гаочан, розташовану в <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Турфанська улоговина">Турфанській низовині</a>. Потім вони вели багаторічну війну проти <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B9%D0%B3%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Уйгури">уйгур</a>. У <a href="/wiki/657" title="657">657</a> році з їх допомогою, а в <a href="/wiki/679" title="679">679</a> році в союзі з Східним каганатом танські володарі завдали остаточного удару <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%8E%D1%80%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82" title="Західний тюркський каганат">Західному каганату</a>. Китайські гарнізони розміщувалися по всьому стародавньому Великому шовковому шляху аж до <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D1%83%D0%BC%D1%87%D1%96" title="Урумчі">Урумчі</a>. Разом з караванами з держав <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Середня Азія">Середньої Азії</a> до Китаю і з танської столиці на захід йшли посли, мандрівники, паломники. У <a href="/wiki/648" title="648">648</a> році до Китаю прибула посольська місія від <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B3%D0%B8%D0%B7%D0%B8" title="Киргизи">киргизів</a>. Просуванню китайців на захід сприяв розпад держави <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B8" class="mw-redirect" title="Сасаніди">Сасанідів</a>. Як відомо, останній сасанідський цар <a href="/wiki/%D0%84%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B4_III" title="Єздигерд III">Єздигерд III</a> навіть просив заступництва у Китаю<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a>. На початку <a href="/wiki/VII" class="mw-redirect" title="VII">VII</a> століття китайські війська розгромили плем'я <a href="/w/index.php?title=%D0%A2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Тогонці (ще не написана)">тогонців</a>, близьких <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%8F%D0%BD%D1%8C%D0%B1%D1%96%D0%B9%D1%86%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сяньбійці (ще не написана)">сяньбійцям</a> (в пров. Цінхай), включивши їх землі до складу Танської імперії. У <a href="/wiki/634" title="634">634</a> році в <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%BD%27%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Чан'ань">Чан'ань</a> прибули посли з <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D1%82" title="Тибет">Тибету</a>. Через кілька років, в <a href="/wiki/647" title="647">647</a> році, між Китаєм і Тибетом було укладено мир, скріплений шлюбом Сроцзангамбо з китайською принцесою Вень Чен. У <a href="/wiki/%D0%9B%D1%85%D0%B0%D1%81%D0%B0" title="Лхаса">Лхасі</a> оселилися китайські чиновники, військові, купці. Часті військові зіткнення відбувалися на південному заході з новоутвореною в Юньнані державою Наньчжао. Ці війни, як правило, закінчувалися поразкою Китаю. Загарбницька політика танського Китаю поширювалася і на південь. У <a href="/wiki/602" title="602">602</a>—<a href="/wiki/603" title="603">603</a> роках китайські війська вторглися в північну частину сучасного <a href="/wiki/%D0%92%27%D1%94%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%BC" title="В'єтнам">В'єтнаму</a>, а потім попрямували до держави Тямпа, звідки незабаром вони були витіснені. У Північному В'єтнамі в <a href="/wiki/679" title="679">679</a> роках танські правителі заснували намісництво Аньнань (Умиротворений Південь). З <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B0" title="Камбоджа">Камбоджею</a>, острівною частиною імперії <a href="/wiki/%D0%A8%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%8F" title="Шривіджая">Шривіджая</a> і Читу (на півдні <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Губернаторство Малакка">Малакки</a>) Китай підтримував посольські відносини<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Вторгнення_в_Корею">Вторгнення в Корею</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=19" title="Редагувати розділ: Вторгнення в Корею" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=19" title="Редагувати вихідний код розділу: Вторгнення в Корею">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%8C%D0%BE-%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" class="mw-redirect" title="Когурьо-танські війни">Когурьо-танські війни</a></div> За <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" class="mw-redirect" title="Тайцзун (Тан)">Лі Шиміня</a> тривало завоювання <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%8F" title="Корея">Кореї</a>. <a href="/wiki/645" title="645">645</a> року танські війська наблизилися до <a href="/wiki/%D0%9F%D1%85%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D1%8F%D0%BD" title="Пхеньян">Пхеньяну</a>, але через опір містян змушені були відступити. Походи на <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%8C%D0%BE" title="Когурьо">Когурьо</a> у <a href="/wiki/649" title="649">649</a>, <a href="/wiki/650" title="650">650</a>, <a href="/wiki/651" title="651">651</a> роках знову не принесли очікуваного успіху. З метою виправити становище, сюди із Заходу направили полководця <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83_%D0%94%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%B0%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Су Дінфан (ще не написана)">Су Дінфана</a>, який провів операцію, що не мала аналогів у попередній китайській історії. Су Дінфан у <a href="/wiki/660" title="660">660</a> році через <a href="/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Жовте море">Жовте море</a> переправив на кораблях 135-тисячне військо, висадивши його навпроти <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D1%87%D0%B5" title="Пекче">Пекче</a>, а коли на допомогу Танам прийшла 50-тисячна <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B0" title="Сілла">сілланська</a> армія <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BC_%D0%AE%D1%81%D1%96%D0%BD" title="Кім Юсін">Кім Юсіна</a>, Пекче перестало існувати. <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Японія">Японія</a> намагалася виправити ситуацію та її флот з 32-тисячним десантом був не в змозі воювати з міцним Китаєм. Цілковитої поразки японці зазнали у <a href="/wiki/662" title="662">662</a> році на річці <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D0%BA%D0%B0%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Пеккан (ще не написана)">Пеккан</a>, де на дно лягло майже 400 японських кораблів. <a href="/wiki/668" title="668">668</a> року тансько-сілланська армія, якою командував Лі Шицзі та Кім Юсіна остаточно завоювали <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%8C%D0%BE" title="Когурьо">Когурьо</a>, ослаблене внутрішніми міжусобицями. Території <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%8C%D0%BE" title="Когурьо">Когурьо</a> і Пекче були перетворені у військові губернаторства і приєднані до Китаю.<a href="#cite_note-18">[18]</a> Пізніше боротьба корейців проти поневолювачів привела до об'єднання Кореї на чолі з державою <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B0" title="Сілла">Сілла</a>. Китайцям довелося відступити. Таку ж традиційну політику розпалювання ворожнечі між племенами китайська влада вели щодо <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кидани (ще не написана)">киданів</a> і мохе. Коли ж у <a href="/wiki/698" title="698">698</a> році було проголошено нову державу <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%B9" class="mw-redirect" title="Бохай">Бохай</a>, дипломати Серединної імперії марно намагалися використовувати її проти корейців. У <a href="/wiki/705" title="705">705</a> і <a href="/wiki/713" title="713">713</a> роках між Бохаєм і Танською імперією зав'язалися торговельні відносини<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Зв'язки_з_Японією">Зв'язки з Японією</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=20" title="Редагувати розділ: Зв'язки з Японією" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=20" title="Редагувати вихідний код розділу: Зв'язки з Японією">ред. код</a>]</div> З початку <a href="/wiki/VII" class="mw-redirect" title="VII">VII</a> столітті Китай встановив перші офіційні зв'язки з <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Японія">Японією</a>, звідки в <a href="/wiki/607" title="607">607</a> році прибули посли для переговорів. Могутній китайський флот здійснив експедицію на острови <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C" class="mw-redirect" title="Тайвань">Тайвань</a> і <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%A0%D1%8E%D0%BA%D1%8E" class="mw-redirect" title="Острови Рюкю">Рюкю</a>. Пізніше з острів'янами підтримувалися дипломатичні відносини, які не припинялись до <a href="/wiki/894" title="894">894</a> року. Японські імператори навіть заснували свою армію на основі китайської моделі, перейняли китайські церемонії, побудували свої палаци на зразок китайської архітектури. До Японії прийшли китайські буддійські монахи, щоб сприяти подальшому поширенню <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Буддизм">буддизму</a><a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Зв'язки_з_Індією">Зв'язки з Індією</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=21" title="Редагувати розділ: Зв'язки з Індією" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=21" title="Редагувати вихідний код розділу: Зв'язки з Індією">ред. код</a>]</div> Початок офіційних відносин між Китаєм і <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Індія">Індією</a> також припадає на <a href="/wiki/VII" class="mw-redirect" title="VII">VII</a> століття. У <a href="/wiki/641" title="641">641</a> році в <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%BD%27%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Чан'ань">Чан'ань</a> прибули посли з держави на півночі Індії — <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Імперія Харши (ще не написана)">Харши</a>, але з розпадом цієї держави посольський обмін був перерваний. Коли китайські посли Ван Сю-аньце і Цзян Шижень в <a href="/wiki/645" title="645">645</a> році попрямували до Індії з <a href="/wiki/%D0%9B%D1%85%D0%B0%D1%81%D0%B0" title="Лхаса">Лхаси</a>, на них було вчинено напад. Ван Сюаньце вдалося втекти в <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D1%82" title="Тибет">Тибет</a>, звідки він здійснив переможний похід в долину <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%B3" title="Ганг">Гангу</a>. У <a href="/wiki/VII" class="mw-redirect" title="VII">VII</a>—<a href="/wiki/VIII" class="mw-redirect" title="VIII">VIII</a> столітті посольства до Китаю приходили з <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%88%D0%BC%D1%96%D1%80" title="Кашмір">Кашміру</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D2%91%D0%B0%D0%B4%D0%B3%D0%B0" title="Маґадга">Маґадги</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0" title="Гандхара">Гандхари</a>, з князівств Південної <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Індія">Індії</a> та <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%BD" class="mw-redirect" title="Цейлон">Цейлону</a><a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Економіка">Економіка</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=22" title="Редагувати розділ: Економіка" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=22" title="Редагувати вихідний код розділу: Економіка">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Palefrenier_menant_deux_chevaux_par_Han_Gan.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f6/Palefrenier_menant_deux_chevaux_par_Han_Gan.jpg/170px-Palefrenier_menant_deux_chevaux_par_Han_Gan.jpg" decoding="async" width="170" height="142" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f6/Palefrenier_menant_deux_chevaux_par_Han_Gan.jpg/255px-Palefrenier_menant_deux_chevaux_par_Han_Gan.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f6/Palefrenier_menant_deux_chevaux_par_Han_Gan.jpg/340px-Palefrenier_menant_deux_chevaux_par_Han_Gan.jpg 2x" data-file-width="1959" data-file-height="1636" /></a><figcaption>Пастух, Хан Ган (706—783), придворний художник при Сюань-цзуні</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Сільське_господарство">Сільське господарство</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=23" title="Редагувати розділ: Сільське господарство" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=23" title="Редагувати вихідний код розділу: Сільське господарство">ред. код</a>]</div> Державна надільна система, плановість господарства забезпечили економічне піднесення. Центр держави з басейну <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD%D1%85%D0%B5" title="Хуанхе">Хуанхе</a> поступово перемістився в басейн <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD%D1%86%D0%B7%D0%B8" title="Янцзи">Янцзи</a>, де населення швидко зростало завдяки успіхам у вирощуванні рису та грядковій системі землеробства. Поліпшувалися методи обробки та удобрення землі. Селяни успішно застосовували вдосконалену сільськогосподарську техніку: користувалися одинадцятьма типами <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D1%83%D0%B3" title="Плуг">плугів</a>, а також поливним колесом із глечиками, який приводила до руху робоча худоба. Це були своєрідні технічні пристосування при зрошенні землі. Все це давало можливість вирощувати до 900 кг зерна на людину на рік. Рисівництво, розвинене на півдні, просувалося і на північ. Почалося виготовлення тростинного цукру, почали розводити шовкопрядів. З <a href="/wiki/VIII" class="mw-redirect" title="VIII">VIII</a> століття вирощується чай. Повсюдно працювали водяні млини.<a href="#cite_note-19">[19]</a> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tang_horse.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/92/Tang_horse.jpg/180px-Tang_horse.jpg" decoding="async" width="180" height="148" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/92/Tang_horse.jpg/270px-Tang_horse.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/92/Tang_horse.jpg/360px-Tang_horse.jpg 2x" data-file-width="408" data-file-height="336" /></a><figcaption>Керамічна фігура коня. Китай, імперія Тан, VII ст.</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Ремісництво">Ремісництво</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=24" title="Редагувати розділ: Ремісництво" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=24" title="Редагувати вихідний код розділу: Ремісництво">ред. код</a>]</div> Великою художньою цінністю є вироби китайських ремісників, які свою професію передавали з покоління в покоління. Ремісники освоїли виробництво <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%80" title="Папір">паперу</a>, винайденого ще в давнину, але яке не отримало широкого розповсюдження. Виготовлялися цінні сорти <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BE%D0%B2%D0%BA" title="Шовк">шовкових</a> тканин, кількість кольорів у одній тканині доходила до 20. Шовківництво з давніх часів вважалося особливим ритуалом, придворні дами були відповідальні за проведення щорічної церемонії збору тутового листя і виготовлення шовку. В цей час розвивається виробництво металевих виробів, з винаходом <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" class="mw-redirect" title="Книгодрукування">книгодрукування</a> стало розвиватися <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Поліграфія">поліграфічне</a> виробництво. Китайське <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Суднобудування">суднобудування</a> досягло високого ступеня розвитку. Був винайдений <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85" title="Порох">порох</a>. Відбувалися зміни і у військовій техніці, викликані поліпшенням технології виробництва. Підвищилася якість броні, не тільки для воїнів, але і для коней. Бурхливо розвивалася баштова <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Архітектура">архітектура</a>. З'явилися перші вироби з <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0" title="Порцеляна">порцеляни</a>. Упродовж тривалого часу за межами Китаю не знали, як вона виготовляється — це було секретом і гордістю Танської імперії. Створення художніх виробів з порцеляни — це складний процес. У майстернях існував поділ праці. Цілі роки потрібно було для виготовлення порцелянової маси з глини, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD" title="Каолін">каоліну</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%BF%D0%B0%D1%82" class="mw-redirect" title="Польовий шпат">польового шпату</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%86" title="Кварц">кварцу</a> за температури від 800 до 1400 градусів. Десятки робітників працювали над створенням форм посудини. Вироби з порцеляни відрізнялися надзвичайною білизною і тонкістю. Саме така біла порцеляна вперше заслужила особливу увагу європейських торговців і вважається справжньою порцеляною.<a href="#cite_note-20">[20]</a> Китайські майстри навіть казали, що порцеляновий посуд повинен бути <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;">«блискучим, як дзеркало, тонким, як папір, дзвінким, як гонг, гладким і сяючим, як озеро в сонячний день».<a href="#cite_note-21">[21]</a> </td> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td></tr> </tbody></table> Вишукані порцелянові вироби витіснили вироби з золота, срібла і <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%84%D1%80%D0%B8%D1%82_(%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB)" title="Нефрит (мінерал)">нефриту</a>, що використовувався при дворі <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Імператор">імператорів</a> і вельмож. Досконалі порцелянові предмети цінувалися настільки високо, що знамениті поети присвячували їм вірші. Особливою майстерністю відзначалися вироби зі слонової кістки, глини, дерева, бронзи, каменю (гірського <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="Кришталь">кришталю</a>, нефритів), з черепашачого панцира, кокосового горіха. Цінувалися золоті та срібні ювелірно оздоблені чаші й глеки, тонкі й прозорі нефритові посудини, поліровані ртуттю бронзові й срібні дзеркала. Світову славу здобули китайські чаші, вази й інші вироби ремісників. Матеріалом часто слугував камінь. Поширилися вироби з перегородчатої емалі, запозиченої через посередництво арабів із <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Візантія">Візантії</a>. Уже у <a href="/wiki/VII" class="mw-redirect" title="VII">VII</a> столітті ремісники вміли будувати 20-тонні судна з дев'ятьма відсіками. <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%B6%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%88%D0%B5%D0%BB%D0%BA%D0%B0.%D0%91%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%98%D0%98.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/92/%D0%A7%D0%B6%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%88%D0%B5%D0%BB%D0%BA%D0%B0.%D0%91%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%98%D0%98.jpg/180px-%D0%A7%D0%B6%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%88%D0%B5%D0%BB%D0%BA%D0%B0.%D0%91%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%98%D0%98.jpg" decoding="async" width="180" height="227" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/92/%D0%A7%D0%B6%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%88%D0%B5%D0%BB%D0%BA%D0%B0.%D0%91%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%98%D0%98.jpg/270px-%D0%A7%D0%B6%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%88%D0%B5%D0%BB%D0%BA%D0%B0.%D0%91%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%98%D0%98.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/92/%D0%A7%D0%B6%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%88%D0%B5%D0%BB%D0%BA%D0%B0.%D0%91%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%98%D0%98.jpg/360px-%D0%A7%D0%B6%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%88%D0%B5%D0%BB%D0%BA%D0%B0.%D0%91%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%98%D0%98.jpg 2x" data-file-width="770" data-file-height="973" /></a><figcaption>Чжан Сюань. Виробництво шовку</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Внутрішня_торгівля">Внутрішня торгівля</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=25" title="Редагувати розділ: Внутрішня торгівля" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=25" title="Редагувати вихідний код розділу: Внутрішня торгівля">ред. код</a>]</div> Розвитку <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F" title="Торгівля">торгівлі</a> сприяло утворення в кінці <a href="/wiki/VI" class="mw-redirect" title="VI">VI</a> століття єдиної імперії, що охоплювала величезні простори, які відрізнялись за структурою і рівнем економічного розвитку. Упорядковувалися торгові шляхи, обростаючи складами, заїжджими дворами. Широко використовувалися перевезення товарів по воді, зокрема по відреставрованому і вдосконаленому на початку <a href="/wiki/VII" class="mw-redirect" title="VII">VII</a> століття Великому каналу (<a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD%D1%86%D0%B7%D0%B8" title="Янцзи">Янцзи</a>). Для заохочення внутрішньої торгівлі були скасовані застави на дорогах. Про розвиток торгівлі в країні свідчила велика кількість майстерень, гірських і соляних копалень, які належали багатим торговцям. Оптова торгівля поєднувалася з дрібною, лавочною. З'явилися торгові компанії і доми (дідянь), які здійснювали скупку та перевезення товарів.<a href="#cite_note-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995-10">[10]</a> Розвитку торгівлі сприяло введення в кінці <a href="/wiki/VI" class="mw-redirect" title="VI">VI</a> ст. еталонів мір і ваги і випуск однакової, встановленої ваги монети з міді з невеликими додаваннями олова та свинцю. У <a href="/wiki/621" title="621">621</a> році почали відливати нову уніфіковану мідну монету. У Піднебесній налічувалося 99 печей для відливання, в тому числі: 30 — у області <a href="/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B7%D1%8F%D0%BD%D1%87%D0%B6%D0%BE%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Цзянчжоу (ще не написана)">Цзянчжоу</a>; по 10 — в областях <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD" class="mw-redirect mw-disambig" title="Ян">Ян</a>, <a href="/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BD%D1%8C" title="Жунь">Жунь</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C" class="mw-redirect" title="Сюань">Сюань</a>, і <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B9_(%D0%95%D0%BD%D0%B4%D1%80)" title="Вей (Ендр)">Вей</a>; по 5 — в областях <a href="/wiki/%D0%86" class="mw-redirect" title="І">І</a> і <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BD%D1%8C" class="mw-disambig" title="Чень">Чень</a>, 3 — в області <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD" class="mw-redirect mw-disambig" title="Ян">Ян</a> і 1 — в <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B6%D0%BE%D1%83" title="Дінчжоу">Дінчжоу</a>. Кожна піч щорічно виготовляла 3300 монет. У печі працювало 30 чоловік майстрів і тяглових селян (і дин). Всього витрачали за рік міді 21200 цзінь, ла [сплав олова зі свинцем] 3700 цзінь і олова 500 цзінь. Щороку в Піднебесній виливали 327 тис. монет.<a href="#cite_note-22">[22]</a> Але потреба в засобах обігу і платежу не була повністю задоволена. До <a href="/wiki/VIII" class="mw-redirect" title="VIII">VIII</a>—<a href="/wiki/IX" class="mw-redirect" title="IX">IX</a> століття належить поява так званих летючих грошей (фец, цянь) — своєрідних <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Вексель">векселів</a>, або кредитних <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BA" title="Чек">чеків</a>, які давали можливість здавати гроші в певні контори і отримувати їх в інших містах. Імперська адміністрація намагалася утримати торговельну діяльність під суворим контролем. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Ринок">Ринки</a> дозволялися лише в обласних та повітових центрах. Існував суворий нагляд за часом початку роботи, закриттям та дотриманням порядку торгівлі. Торговці повинні були одержувати письмові дозволи на продаж товарів і перевезення вантажів. Влада залишали за собою право встановлювати ціни.<a href="#cite_note-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995-10">[10]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Зовнішня_торгівля">Зовнішня торгівля</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=26" title="Редагувати розділ: Зовнішня торгівля" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=26" title="Редагувати вихідний код розділу: Зовнішня торгівля">ред. код</a>]</div> У <a href="/wiki/VII" class="mw-redirect" title="VII">VII</a>—<a href="/wiki/VIII" class="mw-redirect" title="VIII">VIII</a> столітті <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китай</a> розширив зовнішньоторговельні та культурні зв'язки з зарубіжними країнами. До <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китаю</a> приїжджали посольства <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Візантія">візантійського</a> імператора, неодноразово прибували і посланці <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0%D1%82" class="mw-redirect" title="Арабський халіфат">арабських</a> халіфів. Жваві торговельні зв'язки підтримувалися з <a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Близький Схід">Близьким Сходом</a> не тільки суходольними шляхами, а й морем. Один з таких шляхів простягнувся від <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B6%D0%BE%D1%83" title="Гуанчжоу">Гуанчжоу</a> до <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%B4" title="Багдад">Багдада</a>. Разом з арабськими купцями в Китай проникло і <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Мусульманство">мусульманство</a>, з'явилися й християнські проповідники <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Несторіанство">несторіанства</a>. Настільки значне розширення зв'язків із зовнішнім світом пояснювалося підйомом культури та економіки не тільки Китаю, але і багатьох держав Сходу. Вироби китайських ремісників — шовкові розписні тканини і халати, ювелірні, бронзові і <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0" title="Порцеляна">порцелянові</a> вази різноманітних форм і розписів розходилися в усьому світі. У <a href="/wiki/699" title="699">699</a> році в період імператриці Ву було відновлено <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85" title="Великий шовковий шлях">Великий шовковий шлях</a>, який тибетці захопили в <a href="/wiki/678" title="678">678</a> році. Та попри бурхливий розвиток торгівлі, іноземні купці свідчили, що він суворо керувався китайським урядом на контрольно-пропускних пунктах та відзначали постійні напади бандитів. Шовковий шлях також мав вплив на мистецтво династії Тан.<a href="#cite_note-23">[23]</a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Суспільство">Суспільство</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=27" title="Редагувати розділ: Суспільство" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=27" title="Редагувати вихідний код розділу: Суспільство">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%AF%D0%BD%D1%8C_%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%8C._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8..jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/%D0%AF%D0%BD%D1%8C_%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%8C._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8..jpg/220px-%D0%AF%D0%BD%D1%8C_%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%8C._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8..jpg" decoding="async" width="220" height="105" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/%D0%AF%D0%BD%D1%8C_%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%8C._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8..jpg/330px-%D0%AF%D0%BD%D1%8C_%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%8C._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8..jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/%D0%AF%D0%BD%D1%8C_%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%8C._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8..jpg/440px-%D0%AF%D0%BD%D1%8C_%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%8C._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8..jpg 2x" data-file-width="600" data-file-height="285" /></a><figcaption>Імператор та придворні (Ян Лібень)</figcaption></figure> Уложення, що стосувалися статусу і системи організації <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Чиновник">чиновників</a>, землевласників і взагалі всіх підданих імперії, їх небагатьох прав і всеосяжних зобов'язань перед владою, а також вся система відповідних регламентів були зведені воєдино в танському зводі законів з 500 статей в 12 розділах. З нього, зокрема, видно, хто керував імперією, хто був у ній якщо не панівним класом у повному сенсі слова, то у всякому разі в положенні панівного класу, хто виконував функції цього класу.<a href="#cite_note-Л.С._Васильев._История_Востока._Глава_23._Китайская_конфуцианская_империя_в_период_расцвета_(VI-XIII_вв.)-24">[24]</a> Середньовічна державна організація в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китаї</a> формувалась за стародавніми зразкам, які передбачали ієрархічний поділ <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Суспільство">суспільства</a>. Ця система ґрунтувалась на тезі <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Конфуціанство">конфуціанства</a>, у якій йшлося про те, що знатна людина повинна здійматись угору, а низька, негідна — опускатись вниз, тому поділ поділ <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Суспільство">суспільства</a> на верхи і низи вважався справедливим. Соціальну піраміду китайського суспільства очолював син Неба за свої чесноти, за ним слідували шляхетні (гуй). Більша частина підданого суспільства називалася «добрим людом» та «низьким людом». Держава в Піднебесній ототожнювалась з особою <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Імператор">імператора</a>. Кожен стан <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Суспільство">суспільства</a> мав відповідне економічне забезпечення, власні правила поведінки й етикету, свій тип жител, одягу і прикрас<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Аристократія">Аристократія</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=28" title="Редагувати розділ: Аристократія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=28" title="Редагувати вихідний код розділу: Аристократія">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Statue_on_the_way_of_souls_towards_the_Ming_tombs_near_Beijing.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/Statue_on_the_way_of_souls_towards_the_Ming_tombs_near_Beijing.JPG/220px-Statue_on_the_way_of_souls_towards_the_Ming_tombs_near_Beijing.JPG" decoding="async" width="220" height="293" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/Statue_on_the_way_of_souls_towards_the_Ming_tombs_near_Beijing.JPG/330px-Statue_on_the_way_of_souls_towards_the_Ming_tombs_near_Beijing.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/Statue_on_the_way_of_souls_towards_the_Ming_tombs_near_Beijing.JPG/440px-Statue_on_the_way_of_souls_towards_the_Ming_tombs_near_Beijing.JPG 2x" data-file-width="768" data-file-height="1024" /></a><figcaption>Китайський чиновник</figcaption></figure> Верхівку панівного класу становила <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Аристократія">аристократія</a>. До неї відносилась столична знать — родичі імператора, придворні і титуловані сановники, а також представники місцевої провінційної еліти, які об'єднуються в кілька могутніх угруповань. Їх родовитість засвідчувалося зводами-переліками, перший з яких в епоху Тан з'явився в <a href="/wiki/637" title="637">637</a> році і включав 293 прізвища і 1654 сім'ї. Зводи періодично уточнювалися і поповнювалися.<a href="#cite_note-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995-10">[10]</a> <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82" class="mw-redirect" title="Аристократ">Аристократи</a> розрізняли за <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB" title="Титул">титулами</a> та рангами, відповідно до рангів наділялися земельні володіння. До спадкової знаті відносилися деякі <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Чиновник">чиновники</a> і <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" class="mw-redirect" title="Сановник">сановники</a> з когорти «особливо заслужених». Оскільки у <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китаї</a> була відсутня система <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82" title="Майорат">майорату</a>, то багатодітність приводила серед знаті до дроблення великих землеволодінь та до міжусобної боротьби за землю<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Чиновники">Чиновники</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=29" title="Редагувати розділ: Чиновники" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=29" title="Редагувати вихідний код розділу: Чиновники">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD.pg.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/7/76/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD.pg.jpg" decoding="async" width="200" height="299" class="mw-file-element" data-file-width="200" data-file-height="299" /></a><figcaption>Китайський селянин</figcaption></figure> Опорою централізованої влади були <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Чиновник">чиновники</a>, найчисельніша група серед вищого стану <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Суспільство">суспільства</a>. Чиновники займали певні щаблі чинів на ієрархічній драбині і поділялись на дев'ять рангів, відповідно отримуючи оплату у вигляді земельного володіння або грошей. Звання чиновників, ранг, право на землю не передавалися у спадок, тому, щоб стати чиновником, потрібно було мати ряд талантів і скласти іспит для отримання вченого ступеня, який забезпечував кандидатуру на посаду в державному апараті<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a>. У чиновників робочий день починався о 5—6-й годині ранку, якщо він запізнювався на роботу, його били ломакою.<a href="#cite_note-Середницька_Г.В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти,_Київ,_2009-14">[14]</a> На початку свого правління <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" class="mw-redirect" title="Тайцзун (Тан)">Тайцзун</a> перевірив всіх чиновників, які перебували в центрі і на периферії, і встановив штат в 730 чоловік. Він говорив: <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;">«Я вважаю цілком достатнім цей штат для залучення всіх мудрих і талановитих в Піднебесній»<a href="#cite_note-Центральные_государственные_учреждения_империй_(Из_«Синь_Тан_шу»)-11">[11]</a>. </td> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td></tr> </tbody></table> Однак навіть в той час були створені позаштатні посади — юаньвай<a href="#cite_note-Центральные_государственные_учреждения_империй_(Из_«Синь_Тан_шу»)-11">[11]</a>. У Танському законнику містилися статті про право «тіні» для високопоставлених чиновників, їх «тінь» після їхньої смерті падала на найближчих нащадків, дітей та онуків, даючи їм певні переваги, в тому числі і при призначенні на посаду. Проте це право стосувалось небагатьох, а тільки родової знаті. У всіх же інших випадках статус чиновника практично не відбивався на його дітях — їм слід було починати все спочатку.<a href="#cite_note-Л.С._Васильев._История_Востока._Глава_23._Китайская_конфуцианская_империя_в_период_расцвета_(VI-XIII_вв.)-24">[24]</a> Китайське законодавство, зокрема кримінальний Кодекс династії Тан, передбачав боротьбу з корисливими проступками посадових осіб. Танське кримінальне право виділяло шість основних типів майнових злочинів, так званих «шість привласнень» (лю цзан <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Китайська мова">кит.</a>: 六赃), в Кодексі «Тан Люй шу і» їх іноді називають ще (чжен цзан <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Китайська мова">кит.</a>: 正赃), що можна зрозуміти як «прямі» або «безпосередні» привласнення, тобто хабар. У широкому сенсі термін «привласнення» позначає той чи інший тип дій, безпосередньо спрямований на незаконне отримання якихось матеріальних цінностей. В результаті виявлення такого порушення чиновник і той, хто до нього звернувся з проханням, каралися сотнею ударів важкими палицями<a href="#cite_note-25">[25]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="«Добрий_люд»">«Добрий люд»</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=30" title="Редагувати розділ: «Добрий люд»" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=30" title="Редагувати вихідний код розділу: «Добрий люд»">ред. код</a>]</div> Найбільший відсоток населення, куди не входила знать і чиновники, становив «добрий люд» (лянжень). Це були переважно селяни, які обробляли землю та своєчасно виконували різні види повинностей. Землеробство вважалось почесним заняттям, дехто із селян використовував працю орендарів, «сторонніх» і <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B1" class="mw-redirect" title="Раб">рабів</a>. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Ремісник">Ремісники</a> і купці, які обкладалися податками і повинностями так само, як і селяни, також належали до «доброго люду». Соціальна структура суспільства Китаю не була <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0" title="Каста">кастовою</a> і не виключала перехід до іншого стану, незважаючи не те, що поділялася на різні соціальні групи. Представник «доброго люду» з рядових платників податків міг за певні заслуги зайняти місце на вищій сходинці ієрархічної драбини. Це був зворотний процес: <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" class="mw-redirect" title="Сановник">сановник</a> за вчинений проступок міг понизитися в посаді або ж розжалуватися в простолюдини<a href="#cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">[2]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="«Низький_люд»">«Низький люд»</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=31" title="Редагувати розділ: «Низький люд»" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=31" title="Редагувати вихідний код розділу: «Низький люд»">ред. код</a>]</div> Грань між «добрим» та «підлим людом» або «низьким людом» (цзяньжень) чітко простежується в законодавстві. Строго заборонялися шлюби між вільними і залежними. Останні розрізнялися за ступенем особистої залежності, могли бути казенними або ж мати приватних господарів. На найнижчому щаблі в ієрархії залежності стояли раби (Нуби). Казенні раби складалися головним чином з родичів осіб, які вчинили злочини і становили одну з найчисельніших груп неповноправних. Вони не вносилися до списків податного населення, а приписувалися до установ, які розпоряджалися ними. Як і казенні, приватні <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B1" class="mw-redirect" title="Раб">раби</a> не несли повинностей перед скарбницею і не включалися в списки населення, фігуруючи лише в подвірних списках сім'ї господаря. З <a href="/wiki/605" title="605">605</a> році приватним рабам заборонялось давати земельні наділи.<a href="#cite_note-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995-10">[10]</a> Рабів зневажали, прирівнювали до майна та худоби, продавали. Їм не потрібно було прізвищ, а лише прізвиська. У шлюб вони могли вступати тільки між собою. Діти рабів залишалися рабами. Але, з іншого боку, практично майже всі раби мали свої сім'ї та деяке майно. Господар не міг їх убити. Зберігалася можливість викупу з <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Рабство">рабства</a>. Казенні раби в 60 років переводилися на становище напіврабів (фаньху), а в 70 років отримували свободу. Приватні раби завдяки збереженій патріархальній традиції розглядалися як молодші члени родини господаря. Таким чином, рабство в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китаї</a> відрізнялося відносною м'якістю.<a href="#cite_note-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995-10">[10]</a> Як особисто-невільні розглядалися казенні ремісники (гун) і музиканти (Юе). Серед приватних залежних крім рабів були відомі ще з попередніх часів буцюй. Вони не мали наділу і працювали головним чином на землі господаря. Їх могли посилати на громадські роботи замість господаря і членів його сім'ї. Господар не міг продати їх і за їх вбивство ніс суворіше покарання, ніж за раба. В кабальну залежність від господаря потрапляли також особи, наймані ним в служіння за контрактом, — суйшень. <a href="/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BA" title="Жебрак">Жебраки</a>, повії, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Актор">актори</a>, а також особисто-залежні слуги і раби відносились до «підлого люду».<a href="#cite_note-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995-10">[10]</a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Побут_та_звичаї">Побут та звичаї</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=32" title="Редагувати розділ: Побут та звичаї" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=32" title="Редагувати вихідний код розділу: Побут та звичаї">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Gilt_silver_eared_cup.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Gilt_silver_eared_cup.jpg/220px-Gilt_silver_eared_cup.jpg" decoding="async" width="220" height="149" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Gilt_silver_eared_cup.jpg/330px-Gilt_silver_eared_cup.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Gilt_silver_eared_cup.jpg/440px-Gilt_silver_eared_cup.jpg 2x" data-file-width="607" data-file-height="410" /></a><figcaption>Позолочена срібна чашка з квітковим мотивом епохи Тан</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Житло">Житло</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=33" title="Редагувати розділ: Житло" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=33" title="Редагувати вихідний код розділу: Житло">ред. код</a>]</div> Житла в Китаї мали один поверх. Селяни і ремісники жили в дерев'яних чи глиняних будинках без стелі або вкритих соломою. Вони розділялися дерев'яними перегородками на окремі помешкання. Житлові будинки розташовували навколо палаців. Будинки заможних китайців зводили з каменю та цегли, а палаци імператора і знаті — з <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%80" title="Мармур">мармуру</a> й оздоблювали майстерним різьбленням. Житла заможних являли собою з'єднані кілька одноповерхових будиночків, поставлених один на одного. Дах мав вигляд шатра з загнутими наверх краями з широкими <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B7" title="Карниз">карнизами</a>. Вони створювали враження легкості та спрямованості вгору. Багато будівель мали кілька дахів, відокремлених один від одного невеликими проміжками. Дахи підтримувалися короткими різнокольоровими колонами. Черепичні дахи розписувалася жовтою, зеленою, фіолетовою, коричневою фарбою, часто покривали глазур'ю. Двір нагадував невелику фортецю, у внутрішніх дворах якої знаходилися сад, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Плавальний басейн">басейн</a> з містками, квітники, куди заходити без дозволу суворо заборонялося. У побуті використовували високі столи і стільці, шафи з висувними шухлядами, скрині для зберігання одягу і тканин, а також лежанки, що підігрівалися трубами димоходу, прокладеними в них. На стінах вішали вишиті килими. Вкривалися <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BE%D0%B2%D0%BA" title="Шовк">шовковими</a> ковдрами на ваті, під голову використовували валики. Сиділи, їли, спали на циновках. Вулиці вимощували камінням і цеглою та забудовували суцільним рядом крамниць, харчевень та майстерень, де працювали десятки робітників. У містах було багато лазень.<a href="#cite_note-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.204-26">[26]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Одяг">Одяг</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=34" title="Редагувати розділ: Одяг" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=34" title="Редагувати вихідний код розділу: Одяг">ред. код</a>]</div> Одяг був однаковим для чоловіків і жінок. Жіночий одяг шили з барвистих, яскравих <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Тканина">тканин</a>. Селяни носили <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B7%D0%BE%D0%BB" title="Камзол">камзоли</a>, підперезані ременем штани, куртки, які запинали направо. Верхнім одягом слугував довгий <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82" title="Халат">халат</a> з глухим коміром і розрізами по боках. Його одягали поверх короткої кофти і штанів. Взуття — <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%84%D0%BB%D1%96" title="Туфлі">туфлі</a> на дерев'яній чи шкіряній підошві, які взували на босу ногу, коли заходили до помешкання, роззувалися. Ходити надворі босоніж вважалося непристойним. Селяни носили взуття плетене з <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81" title="Рис">рисової</a> соломи, на голові <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B0" title="Солома">солом'яний</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D1%85" title="Капелюх">капелюх</a>. Чоловіки ніколи не ходили без головного убору, а жінкам це дозволялося<a href="#cite_note-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.204-26">[26]</a>. <figure class="mw-halign-center" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Court_Ladies_Preparing_Newly_Woven_Silk_(%E6%8D%A3%E7%BB%83%E5%9B%BE)_by_Emperor_Huizong_(1082%E2%80%931135).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e2/Court_Ladies_Preparing_Newly_Woven_Silk_%28%E6%8D%A3%E7%BB%83%E5%9B%BE%29_by_Emperor_Huizong_%281082%E2%80%931135%29.jpg/800px-Court_Ladies_Preparing_Newly_Woven_Silk_%28%E6%8D%A3%E7%BB%83%E5%9B%BE%29_by_Emperor_Huizong_%281082%E2%80%931135%29.jpg" decoding="async" width="800" height="179" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e2/Court_Ladies_Preparing_Newly_Woven_Silk_%28%E6%8D%A3%E7%BB%83%E5%9B%BE%29_by_Emperor_Huizong_%281082%E2%80%931135%29.jpg/1200px-Court_Ladies_Preparing_Newly_Woven_Silk_%28%E6%8D%A3%E7%BB%83%E5%9B%BE%29_by_Emperor_Huizong_%281082%E2%80%931135%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e2/Court_Ladies_Preparing_Newly_Woven_Silk_%28%E6%8D%A3%E7%BB%83%E5%9B%BE%29_by_Emperor_Huizong_%281082%E2%80%931135%29.jpg/1600px-Court_Ladies_Preparing_Newly_Woven_Silk_%28%E6%8D%A3%E7%BB%83%E5%9B%BE%29_by_Emperor_Huizong_%281082%E2%80%931135%29.jpg 2x" data-file-width="1873" data-file-height="420" /></a><figcaption>Чжан Сюань. Сувій. Приготування шовку.</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Їжа">Їжа</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=35" title="Редагувати розділ: Їжа" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=35" title="Редагувати вихідний код розділу: Їжа">ред. код</a>]</div> Основною їжею були <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81" title="Рис">рис</a> і випічка з тіста, вживали багато <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE" title="Просо">проса</a> та овочевих <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%B8" title="Боби">бобів</a>. Додатковою їжею були <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B2%D0%BE%D1%87%D1%96" title="Овочі">овочі</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%B0" class="mw-redirect" title="Риба">риба</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%27%D1%8F%D1%81%D0%BE" title="М'ясо">м'ясо</a>, особливо цінувалася собачатина. До їжі додавали різноманітні приправи, їли паличками з <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%BA" title="Бамбук">бамбука</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0" title="Слонова кістка">слонової кістки</a> або <a href="/wiki/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BB%D0%BE" title="Срібло">срібла</a>. Майже не вживали молока, кисломолочних продуктів. Продукти споживали лише вареними або смаженими. З <a href="/wiki/VII" class="mw-redirect" title="VII">VII</a> ст. в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китаї</a> з'явився цукор-пісок. Улюбленим напоєм був <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B9" title="Чай">чай</a>, який до <a href="/wiki/XIV" class="mw-redirect" title="XIV">XIV</a> століття варили як суп, а не заварювали його кип'ятком. Прості китайці запивали страву водою, а заможні — <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE" title="Просо">просяним</a> чи <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81" title="Рис">рисовим</a> вином<a href="#cite_note-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.204-26">[26]</a>. <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chinese-new-year-symbols-gods-of-gate.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b2/Chinese-new-year-symbols-gods-of-gate.jpg/180px-Chinese-new-year-symbols-gods-of-gate.jpg" decoding="async" width="180" height="136" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b2/Chinese-new-year-symbols-gods-of-gate.jpg/270px-Chinese-new-year-symbols-gods-of-gate.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b2/Chinese-new-year-symbols-gods-of-gate.jpg/360px-Chinese-new-year-symbols-gods-of-gate.jpg 2x" data-file-width="400" data-file-height="303" /></a><figcaption>Китайський новий рік із символами богів на воротах</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Традиції">Традиції</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=36" title="Редагувати розділ: Традиції" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=36" title="Редагувати вихідний код розділу: Традиції">ред. код</a>]</div> Укладенням <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BB%D1%8E%D0%B1" title="Шлюб">шлюбу</a> займалися батьки, часто вони домовлялися про <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Заручини">заручини</a>, коли діти ще були малими. Якщо хлопчик помирав до одруження, то дівчинка вважалася вдовою і не могла вийти заміж. <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BB%D1%8E%D0%B1" title="Шлюб">Шлюби</a> укладали ранні, китайські сім'ї завжди мали багато дітей, але й смертність серед них була великою. Жінка в сім'ї чоловіка ставала служницею. Серед причин для розлучення на першому місці були <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%8F" title="Безпліддя">безпліддя</a> дружини, нешанобливе ставлення до батьків чоловіка та ревнощі. Серед заможних верств населення поширювався звичай бинтувати жіночі ступні, щоб стримати їхній ріст. Багаті жінки відпускали на пальцях рук довгі нігті, на які одягали срібні футлярчики. Китайці пишно відзначали різноманітні свята: <ul><li>свято Нового року;</li> <li>свято «ліхтарів», під час якого все місто обвішували різнокольоровими ліхтарями;</li> <li>свято «холодної їжі» — в цей день їли лише холодні страви;</li> <li>свято «чистого світла» — гасили всі вогні, а згодом запалювали нові;</li> <li>свято урожаю тощо.<a href="#cite_note-27">[27]</a></li></ul> Китайці були терплячими, працьовитими, старанними, практичними, мали велику шану до <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BA%D0%B8" class="mw-redirect" title="Предки">предків</a>, критично ставилися до будь-яких нововведень. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Чан'ань_та_інші_міста">Чан'ань та інші міста</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=37" title="Редагувати розділ: Чан'ань та інші міста" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=37" title="Редагувати вихідний код розділу: Чан'ань та інші міста">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%BD%27%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Чан'ань">Чан'ань</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Prince_Yide%27s_tomb,_towers.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Prince_Yide%27s_tomb%2C_towers.jpg/220px-Prince_Yide%27s_tomb%2C_towers.jpg" decoding="async" width="220" height="256" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Prince_Yide%27s_tomb%2C_towers.jpg/330px-Prince_Yide%27s_tomb%2C_towers.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Prince_Yide%27s_tomb%2C_towers.jpg/440px-Prince_Yide%27s_tomb%2C_towers.jpg 2x" data-file-width="1952" data-file-height="2267" /></a><figcaption>Фреска із зображенням кутової башти в Чан'ань, де була гробниця князя (706)</figcaption></figure> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tang_Dynasty-Polo_Game_Relief_Block.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Tang_Dynasty-Polo_Game_Relief_Block.JPG/220px-Tang_Dynasty-Polo_Game_Relief_Block.JPG" decoding="async" width="220" height="88" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Tang_Dynasty-Polo_Game_Relief_Block.JPG/330px-Tang_Dynasty-Polo_Game_Relief_Block.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Tang_Dynasty-Polo_Game_Relief_Block.JPG/440px-Tang_Dynasty-Polo_Game_Relief_Block.JPG 2x" data-file-width="2048" data-file-height="823" /></a><figcaption>Гра в <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE" title="Поло">поло</a></figcaption></figure> Одним з див світу вважають столицю імперії Тан — <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%BD%27%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Чан'ань">Чан'ань</a>. Населення його наближалося до мільйона осіб, це була найчисельніша столиця у світі. Місто мало прямокутний вигляд і займало площу 8 x 10 км і було розділене на квартали, що мали поетичні назви — «Процвітання та радості», «Спокою і благополуччя». Кожен квартал обносився стіною, ворота якої закривалися на ніч по звуку барабана. Цей захід, в поєднанні із забороною пересуватися ночами, захищав містян від злодіїв. Вулиці в столиці були широкі і перетиналися під прямим кутом. Це розташування навіть згадується в одному з віршів <a href="/wiki/%D0%94%D1%83_%D0%A4%D1%83" title="Ду Фу">Ду Фу</a>. Крім Променистого палацу імператора і адміністративних будівель в Чан'ань налічувалося 94 <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Буддизм">буддійських</a> монастирі, 16 <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Даосизм">даоських</a>, 38 святинь імператорського дому, 2 офіційних храми, 7 церков іноземних релігій, 10 міських палат обласного управліннями, 12 великих готелів, 6 кладовищ, відкриті громадські спортивні майданчики, а на задвірках шикарних особняків розташовувались майданчики для гри в поло, футбол та ін<a href="#cite_note-Классическая_культура_Китая_империя_Тан-28">[28]</a>. Це було місто-<a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82" title="Космополіт">космополіт</a>, де проживали <a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81" title="Етнос">етноси</a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Персія">Персії</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Середня Азія">Середньої Азії</a>, <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Японія">Японії</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%8F" title="Корея">Кореї</a>, <a href="/wiki/%D0%92%27%D1%94%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%BC" title="В'єтнам">В'єтнаму</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D1%82" title="Тибет">Тибету</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Індія">Індії</a> та багатьох інших місць. Відповідно до цього у місті практикувалось багато різних релігій, наприклад, <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Буддизм">буддизм</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Несторіанство">християнство</a> несторіанського спрямування, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%85%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Маніхейство">маніхейство</a>, <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Зороастризм">зороастризм</a>, <a href="/wiki/%D0%AE%D0%B4%D0%B0%D1%97%D0%B7%D0%BC" title="Юдаїзм">юдаїзм</a> та <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BC" title="Іслам">іслам</a>. Через те, що через Китай пролягав <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85" title="Великий шовковий шлях">Великий шовковий шлях</a>, столиця була широкодоступною для Заходу. В той час у Чан'ань проживало близько 25 000 іноземців. Клієнтів приваблювали екзотичні зелені очі, світле волосся тохарських жінок, які подавали вина в агатових і бурштинових чашках, разом з тим їх сюди вели співи і танці в тавернах. Якщо іноземець вирішував одружитись на китаянці, він повинен був залишитися в Китаї і не міг відвезти наречену на батьківщину. Так зазналось в законі, прийнятому в <a href="/wiki/628" title="628">628</a> році, щоб захистити жінок від тимчасових шлюбів з іноземними послами. У Чан'ані було два великих ринки. Західний ринок призначався для багатих покупців, де знаходилися лавки продавців паперового приладдя і віщунів, які передбачали результати іспитів. Останніх часто відвідували студенти, яких з'їжджалося до столиці до 60 тис. і які хотіли спробувати щастя на державних іспитах. Вони селилися в неподалік розташованому кварталі Чунжень («Шанування людинолюбства»). З півдня до нього примикав квартал Пінкаю, який славився розвагами та співачками. На східному ринку торгували товарами для тих, хто бідніший, там виступали циркачі, оповідачі билин і бродячі актори<a href="#cite_note-Классическая_культура_Китая_империя_Тан-28">[28]</a>. У Великий Променистий палац <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Імператор">імператора</a> вела дорога з блакитного каменю. Він складався з безлічі будівель, прикрашених різьбою, стінними розписами, дивовижними предметами. Цілими днями одна розвага в палаці слідувала за іншою. Вони влаштовувалися для коханої дружини імператора — <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD_%D0%93%D1%83%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%B9" title="Ян Гуйфей">Ян Гуйфей</a>. Виступи фокусників, канатоходців і блазнів змінювалися музичними постановами, бенкети — виступами дресованих коней. В розвагах брали участь численні родичі красуні Ян, яким були подаровані високі посади та титули. Всі вони змагалися між собою та іншими аристократами в багатстві і пишності<a href="#cite_note-Классическая_культура_Китая_империя_Тан-28">[28]</a>. Крім Чан'аню, розвиненим містом був <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD%D1%87%D0%B6%D0%BE%D1%83" title="Янчжоу">Янчжоу</a>, штаб-квартира державної монополії Тан на сіль і найбільший промисловий центр Китаю. Янчжоу виступав як посередник у перевезенні іноземних товарів на північ Китаю. Як і морський порт <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B6%D0%BE%D1%83" title="Гуанчжоу">Гуанчжоу</a> на півдні країни, Янчжоу хвалився тисячами іноземних торговців з усієї Азії. Існувала також вторинна столиця <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%8F%D0%BD" title="Лоян">Лоян</a>, яка була улюбленою столицею двох імператриць Ву. Лоян, з населенням близько мільйона чоловік, став другим за величиною в імперії. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Релігія,_філософія">Релігія, філософія</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=38" title="Редагувати розділ: Релігія, філософія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=38" title="Редагувати вихідний код розділу: Релігія, філософія">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Буддизм">Буддизм</a></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Даосизм">Даосизм</a></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Конфуціанство">Конфуціанство</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mahayanabuddha.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cd/Mahayanabuddha.jpg/220px-Mahayanabuddha.jpg" decoding="async" width="220" height="247" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cd/Mahayanabuddha.jpg/330px-Mahayanabuddha.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cd/Mahayanabuddha.jpg/440px-Mahayanabuddha.jpg 2x" data-file-width="1199" data-file-height="1347" /></a><figcaption>Будда Амітабха</figcaption></figure> Китайці вірили в потойбічне життя. Вважали, що ті, хто живе праведно, після смерті вільно перепливають на човні через «річку забуття», а грішників пожирають страшні дракони. Державною релігією на початку середньовіччя був <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Буддизм">буддизм</a>, що проник до Піднебесної завдяки проповідникам з <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Індія">Індії</a>, <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Центральна Азія">Центральної</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Середня Азія">Середньої Азії</a> в <a href="/wiki/%D0%86" class="mw-redirect" title="І">І</a> ст. Китайці вірили в ідею тотожності буття і страждання, стверджували, що джерело страждань закладене в самій людині — в її жадобі до насолоди, влади, багатства і може бути припиненим лише шляхом відмови від будь-яких бажань та прагнень і досягнення <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0" title="Нірвана">нірвани</a> (небуття). Буддизм був прийнятий в імператорську сім'ю Тан, ставши цілком невіддільною частиною китайської традиційної культури. Буддистське вчення було перекладено китайською мовою. Будувалися буддистські печерні храми, монастирі, башти-<a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0" title="Пагода">пагоди</a>. Буддистські монастирі відіграють важливу роль в китайському суспільстві, пропонуючи житло для подорожніх у віддалених районах, школи для дітей по всій країні і місце для міських літераторів для постановки вистав про соціальні події та заходи. У цей час усередині буддизму з'явилося багато дуже впливових <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Секта">сект</a>. Кожна з них мала самостійне, сильне монастирське господарство з доходами і кріпаками, а в суспільному житті буддійські монахи перетворилися в землеробський прошарок. Кожна з сект вела закулісну політичну боротьбу і становила серйозну політичну силу. Вплив різних сект глибоко проникав в різні суспільні класи і прошарки та мав вплив на формування суспільної свідомості.<a href="#cite_note-Развитие_философии_в_эпоху_Суй_—_Тан_и_ее_особенности-29">[29]</a> Простий люд надавав перевагу <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Даосизм">даосизму</a> — релігії, що закликала до рівності, обіцяла безсмертя. Популярним у країні було <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Конфуціанство">конфуціанство</a>, що проповідувало милосердя, не чинити зла іншим, дбати про громадські інтереси, дотримуватися всіх усталених обрядів, церемоній, правил поведінки та вшановувати предків, поважливе ставлення до старших і батьків та до авторитету влади. Вчення <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B9" title="Конфуцій">Конфуція</a> відстоювало утвердження патріархальних традицій та непорушність соціальних підвалин, прищеплювало думку, що кожна людина повинна бути задоволена своїм соціальним становищем і не прагнути кращого. Конфуцій був зведений в титул Веньсюань-ван, а твори Конфуція і <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BD-%D1%86%D0%B7%D0%B8" title="Мен-цзи">Мен-цзи</a> шанувалися як канонічні. <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BE-%D1%86%D0%B7%D0%B8" title="Лао-цзи">Лао-цзи</a> отримав титул імператора <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C-%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сюань-юань (ще не написана)">Сюань-юань</a>, а книги Лао-цзи і <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B6%D1%83%D0%B0%D0%BD-%D1%86%D0%B7%D0%B8_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84)" title="Чжуан-цзи (філософ)">Чжуан-цзи</a> стали обов'язковими при іспитах на отримання посади чиновника.<a href="#cite_note-Развитие_философии_в_эпоху_Суй_—_Тан_и_ее_особенности-29">[29]</a> Поступово буддизм, даосизм і конфуціанство злилися в Китаї в єдину релігію під зверхністю <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Конфуціанство">конфуціанства</a>. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Освіта_та_наука">Освіта та наука</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=39" title="Редагувати розділ: Освіта та наука" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=39" title="Редагувати вихідний код розділу: Освіта та наука">ред. код</a>]</div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Освіта">Освіта</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=40" title="Редагувати розділ: Освіта" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=40" title="Редагувати вихідний код розділу: Освіта">ред. код</a>]</div> В Танський період значно поширюється освіченість. У столиці було три вищі училища. Тут навчалося більше восьми тисяч дітей танської аристократії. Існували школи в обласних, окружних і повітових центрах для дітей незаможних.<a href="#cite_note-30">[30]</a> Це були школи <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Каліграфія">каліграфії</a>, математики, медицини. Писали <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Китайська писемність">ієрогліфами</a>, яких грамотний китаєць повинен був знати від 10 до 50 тисяч. Видавали різноманітні підручники: із хліборобства; з виготовлення металів; з виготовлення порцеляни та ін. В містах з'являються перші численні бібліотеки, в яких зберігали стародавні рукописи, так у <a href="/wiki/VII" class="mw-redirect" title="VII">VII</a> столітті в імператорській бібліотеці налічувалося близько 90 тис. томів. В окремих <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80" title="Монастир">монастирях</a> навчали бойового мистецтва (<a href="/wiki/%D0%A3%D1%88%D1%83" title="Ушу">ушу</a>) В Танську епоху в Чан'ань було розпочато видання першої у світі газети, друкованої з дерев'яних дощок.<a href="#cite_note-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.207-31">[31]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Наука">Наука</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=41" title="Редагувати розділ: Наука" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=41" title="Редагувати вихідний код розділу: Наука">ред. код</a>]</div> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Хімія">Хімія</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=42" title="Редагувати розділ: Хімія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=42" title="Редагувати вихідний код розділу: Хімія">ред. код</a>]</div> <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D0%BA" class="mw-redirect" title="Алхімік">Алхіміки</a>, відшукуючи для імператора еліксир безсмертя, зробили багато відкриттів у вивченні властивостей, металів та мінералів. У їх числі водо- та пилонепроникні креми або лаки для одягу і зброї, вогнетривкий розчин для скла та порцелянові вироби, водонепроникний крем застосовується до шовкового одягу <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B7" title="Водолаз">водолазів</a>, креми призначались для полірування бронзових дзеркал. Китайці винайшли порох, який спочатку використовували для <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D1%94%D1%80%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BA" title="Феєрверк">феєрверків</a>, а пізніше у військовій справі. Під час династії Тан в провінції Сичуань заявили, що в одній із свердловин завглибшки 182 м було зібрано <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%B0%D0%B7" title="Природний газ">природний газ</a> в портативні бамбукові трубки, які можна носити на десятки кілометрів і зберігати полум'я. Це були, по суті, перші газові балони. Для одного із імператорів у <a href="/wiki/747" title="747">747</a> році винайшли водяне колесо для кондиціювання повітря<a href="#cite_note-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.207-31">[31]</a>. <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Медицина">Медицина</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=43" title="Редагувати розділ: Медицина" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=43" title="Редагувати вихідний код розділу: Медицина">ред. код</a>]</div> При Тан уряд створив медичне управління і поклав початок викладання медицини з різних спеціальностей; була опублікована робота «Сіньсю Беньцао (Виправлений опис основних лікувальних трав)», в якій дається характеристика 844 назв лікарських рослин. Розвинулася <a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Акупунктура">голкотерапія</a>, яка була описана в трактаті «Чженьфан» (Способи голковколювання). Почали використовувати уколи кам'яної голки для лікування різних хвороб. Цього була присвячена книга «Хуанді ней цзін су вень чжу» («Коментарі до «Су вень» Канону Жовтого імператора про внутрішнє») <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%91%D1%96%D0%BD" title="Ван Бін">Ван Біна</a>. В цей час виготовляли ліки з рослин, робили складні операції, щеплення від віспи, лікували щитоподібну залозу. В області медицини з'явилися такі роботи, як «Цяньцзінь-фан (рецепти порятунку життя, яке вартує тисячі цзінь золота)» <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BD%D1%8C_%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D1%8F%D0%BE" class="mw-redirect" title="Сунь Симяо">Сунь Симяо</a>, «Вайтай біяо (Секрети правителя округи)» <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%A2%D0%B0%D0%BE" title="Ван Тао">Ван Тао</a>, «Мо-цзин (Трактат про пульс)», та «Мінтал женьсінту (Атлас людського тіла, отриманий в залі Мінтал)» <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%A6%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Чжень Цюань">Чжень Цюаня</a>.<a href="#cite_note-Развитие_философии_в_эпоху_Суй_—_Тан_и_ее_особенности-29">[29]</a> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Математика">Математика</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=44" title="Редагувати розділ: Математика" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=44" title="Редагувати вихідний код розділу: Математика">ред. код</a>]</div> На початку династії Тан викладалися способи розв'язання <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Кубічне рівняння">алгебраїчних рівнянь третього степеня</a><a href="#cite_note-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.207-31">[31]</a>. <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Астрономія">Астрономія</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=45" title="Редагувати розділ: Астрономія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=45" title="Редагувати вихідний код розділу: Астрономія">ред. код</a>]</div> Астрономи виміряли довжину <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Меридіан">меридіана</a>, створили точний календар, знали причини сонячних і місячних затемнень, відкрили плями на Сонці. Вагомий внесок в астрономію зробив буддійський монах І Хан, котрий продовжив спостереження за змінами пір року й небесними світилами, складав прогнози і гороскопи відповідно до руху небесних світил<a href="#cite_note-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.207-31">[31]</a>. <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Географія">Географія</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=46" title="Редагувати розділ: Географія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=46" title="Редагувати вихідний код розділу: Географія">ред. код</a>]</div> Імператори споряджали морські експедиції. Китайський флот побував на <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Зондські острови">Зондських</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Молуккські острови">Молуккських</a> островах, в Індії, <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD" title="Іран">Ірані</a>, на півдні Аравії, в північній <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Африка">Африці</a>. Було складено карти морського узбережжя Південно-Східної та Південної Азії. У <a href="/wiki/785" title="785">785</a> році географ і картограф <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B7%D1%8F_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Цзя Дань">Цзя Дань</a> (<a href="/wiki/730" title="730">730</a>—<a href="/wiki/805" title="805">805</a>) склав карту <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китаю</a> і її колишніх колоній в <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Центральна Азія">Центральній Азії</a>. Після завершення в <a href="/wiki/801" title="801">801</a> році, карта була 9,1 м в довжину і 10 м у висоту. Крім поправок до «Атласу десяти адміністративних районів (Шида ту)», були сформульовані «опис округів і повітів, складене в еру правління <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%8F%D0%BD%D1%8C-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сянь-цзун (ще не написана)">Юань-хе</a> (Юань-хе цзюньсянь тучжи)» та «Опис Західного краю (Сіюй туцзя)» <a href="/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B7%D1%8F_%D0%A7%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Цзя Чжень (ще не написана)">Цзя Чжень</a> написав сім географічних творів, у тому числі «Карту китайців і варварів, які проживають в межах чотирьох морів (Хайней хуаі ту)» та «Опис округів, володінь, повітів і районів і <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%80" title="Варвар">варварів</a> в чотирьох частинах світу в давнину і нині[<a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8#Вирази,_пов'язані_з_часом" title="Вікіпедія:Слова-паразити">коли?</a>] (Гуцзінь цзюнь, го, сянь, дао сиі шу)» . У всіх перерахованих творах наводяться конкретні записи і пояснення про гірські і річкові системи, містяться описи способу життя людей та їх звичаїв як у самому <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китаї</a>, так і в Західному краї. <a href="/wiki/%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D1%86%D0%B7%D0%B0%D0%BD" class="mw-redirect" title="Сюаньцзан">Сюаньцзан</a> в творі «Датан Сіюй цзи (Записки про Західний край, складені при великій династії Тан)» на підставі особисто побаченого і почутого викладає важливі дані про давню історію та географію <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Середня Азія">Середньої Азії</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Індія">Індії</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Пакистан">Пакистану</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BB" title="Непал">Непалу</a> та інших країнах.<a href="#cite_note-Развитие_философии_в_эпоху_Суй_—_Тан_и_ее_особенности-29">[29]</a> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Історія">Історія</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=47" title="Редагувати розділ: Історія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=47" title="Редагувати вихідний код розділу: Історія">ред. код</a>]</div> Китайці дуже цікавилися історією своєї країни і постійно її вивчали. До наших днів дійшло китайське прислів'я: «Не забувай минулого, воно вчить майбутнього». У середні віки було зібрано й переписано твори стародавніх істориків. Під час правління кожного імператора збирали його укази та інші документи, щоб полегшити працю майбутніх істориків<a href="#cite_note-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.207-31">[31]</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Винаходи">Винаходи</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=48" title="Редагувати розділ: Винаходи" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=48" title="Редагувати вихідний код розділу: Винаходи">ред. код</a>]</div> Китайці в цей період відзначились досягненнями в області годинникових механізмів і хронометражу. Перший у світі часовий спуск механізму був винайдений у <a href="/wiki/725" title="725">725</a> році. Значні досягнення спостерігаються у книгодрукуванні. На початку <a href="/wiki/VII" class="mw-redirect" title="VII">VII</a> столітті з'явилося друкування з гравірованих дощечок. Найстарішим відомим зразком друку з дерев'яних дощок є листок з сутри на санскриті, який був надрукований на папері з конопель між <a href="/wiki/650" title="650">650</a> і <a href="/wiki/670" title="670">670</a> роками. Він був виявлений у 1974 році поблизу гробниці Тан (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Китайська мова">кит.</a>: 唐墓) у <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%B0%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сіан (ще не написана)">Сіані</a>. Але раніша відома надрукована книга стандартного розміру є Алмазна Сутра. Вона складається з сувоїв завдовжки 5,18 м і описує події <a href="/wiki/868" title="868">868</a> року, або «п'ятнадцятий день четвертого місяця дев'ятого року» танського імператора <a href="/w/index.php?title=%D0%86-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="І-цзун (ще не написана)">І-цзуна</a> (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Китайська мова">кит.</a>: 唐懿宗), що правив під девізом Сяньтун (咸通). Методи друку, що використовуються в тонкій <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Каліграфія">каліграфії</a> Алмазної Сутри набагато досконаліші та вишуканіші в порівнянні з мініатюрами сутр, які друковали ще раніше. У буддійському центрі паломництва <a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BD%D1%8C%D1%85%D1%83%D0%B0%D0%BD" title="Дуньхуан">Дуньхуан</a> були знайдені два найстаріших друкованих китайських календарі, які датуються <a href="/wiki/877" title="877">877</a> і <a href="/wiki/882" title="882">882</a> роками.<a href="#cite_note-32">[32]</a> Широко застосовували <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D1%81" title="Компас">компас</a>, який за посередництва арабів став відомим у <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Європа">Європі</a>. Порох, винайдений китайцями, лише у <a href="/wiki/XI" class="mw-redirect" title="XI">XI</a> столітті почав використовуватися у військовій справі. Винайшли <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84" title="Сейсмограф">сейсмограф</a> — прилад для визначення коливань земної кори під час <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81" title="Землетрус">землетрусу</a> та водяне колесо для подавання води на високі ділянки полів. У <a href="/wiki/VIII" class="mw-redirect" title="VIII">VIII</a> столітті в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китаї</a> почала виходити щоденна <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0" title="Газета">газета</a> «Столичний вісник», у якій вміщували укази імператора і повідомлення про найважливіші події.<a href="#cite_note-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.208-33">[33]</a> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dame_Chine_Guimet_291003.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Dame_Chine_Guimet_291003.jpg/170px-Dame_Chine_Guimet_291003.jpg" decoding="async" width="170" height="371" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Dame_Chine_Guimet_291003.jpg/255px-Dame_Chine_Guimet_291003.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Dame_Chine_Guimet_291003.jpg/340px-Dame_Chine_Guimet_291003.jpg 2x" data-file-width="779" data-file-height="1701" /></a><figcaption>Придворна дама</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Культура">Культура</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=49" title="Редагувати розділ: Культура" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=49" title="Редагувати вихідний код розділу: Культура">ред. код</a>]</div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Література">Література</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=50" title="Редагувати розділ: Література" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=50" title="Редагувати вихідний код розділу: Література">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%91%D0%BE" title="Лі Бо">Лі Бо</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D1%83_%D0%A4%D1%83" title="Ду Фу">Ду Фу</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE_%D0%A6%D0%B7%D1%8E%D0%B9%D1%96" class="mw-redirect" title="Бо Цзюйі">Бо Цзюйі</a></div> VIII—IX століття називають «золотим віком» китайської поезії. У цей час творили близько двох тисяч поетів, які написали близько 48 900 віршів. Уміння писати вірші стало обов'язковим імператорським іспитом для охочих стати чиновником. У Танській імперії складали свої вірші прославлені поети <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%91%D0%BE" title="Лі Бо">Лі Бо</a> (<a href="/wiki/701" title="701">701</a>—<a href="/wiki/762" title="762">762</a>), який написав близько ЗО томів ліричних творів, <a href="/wiki/%D0%94%D1%83_%D0%A4%D1%83" title="Ду Фу">Ду Фу</a> (<a href="/wiki/712" title="712">712</a>—<a href="/wiki/770" title="770">770</a>), <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE_%D0%A6%D0%B7%D1%8E%D0%B9%D1%96" class="mw-redirect" title="Бо Цзюйі">Бо Цзюйі</a> (<a href="/wiki/772" title="772">772</a>—<a href="/wiki/846" title="846">846</a>), який своєю творчістю намагався захистити селянина від несправедливості та поет-художник <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9" title="Ван Вей">Ван Вей</a> (<a href="/wiki/701" title="701">701</a>—<a href="/wiki/761" title="761">761</a>). Поет <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%91%D0%BE" title="Лі Бо">Лі Бо</a> був запрошений двору імператора, який доглядав за ним сам, а красуня-дружина <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD_%D0%93%D1%83%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%B9" title="Ян Гуйфей">Ян</a> власноруч розтирала йому туш. Він ще молодим покинув сім'ю і став учнем даоського наставника, після чого обрав долю мандрівного лицаря. Лі Бо прославився як тонкий лірик. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Даосизм">Даоська</a> практика налаштувала його душу на гостре сприйняття всього прекрасного і чудового в навколишньому світі. Відвідавши даоський храм на вершині гори, він написав: <table> <tbody><tr> <td><blockquote style="float:none; padding:3px 15px 3px 15px; border:thin solid #e0e0e0"><div> <div class="poem">  Я на гори дивлюся — і не набридає мені, Горам також на мене.. (переклав Л. Первомайський)<a href="#cite_note-ЛІ_БО:_вірші,_біографія-34">[34]</a> </div> </div></blockquote></td> <td> </td></tr></tbody></table> Відчуття таємниці, космічного єднання зі світом, розчинення в його небесній красі звучить у вірші «Питання і відповідь в горах»: <table> <tbody><tr> <td><blockquote style="float:none; padding:3px 15px 3px 15px; border:thin solid #e0e0e0"><div> <div class="poem"> Мене спитали, в чому смисл мого життя у горах. Я усміхнувсь і промовчав, ну що тут говорити! З дерев опалі пелюстки пливуть у далечі-безвісти — В новий, у зовсім інший світ, байдужі до людського! (переклав Л. Первомайський)<a href="#cite_note-ЛІ_БО:_вірші,_біографія-34">[34]</a> </div> </div></blockquote></td> <td> </td></tr></tbody></table> Його поезія сповнена сумних спостережень за в'янучою природою. <a href="#cite_note-35">[35]</a> Восени <a href="/wiki/744" title="744">744</a> року у винній крамниці міста Сунчена Лі Бо, який сидів зі своїм другом поетом <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BE_%D0%A8%D0%B8" class="mw-redirect" title="Гао Ши">Гао Ши</a> (<a href="/wiki/702" title="702">702</a>—<a href="/wiki/765" title="765">765</a>), познайомився з іншим майбутнім великим поетом — <a href="/wiki/%D0%94%D1%83_%D0%A4%D1%83" title="Ду Фу">Ду Фу</a>. Колишній мандрівний лицар, Гао Ши мріяв прославитися військовими подвигами, але ніяк не міг знайти собі покровителя. Не вдалося йому і скласти іспит на чин, хоча ім'я поета як автора віршів на військові теми вже було відоме. Ду Фу також не склав іспити, тому змушений був мандрувати. У подальший шлях вони вирушили втрьох. Друзі милувалися краєвидами, відвідували притулки відлюдників, розмовляли за чаркою вина про поезію, про винахід еліксиру довголіття з лікарських трав і мінералів. Ду Фу, мріючи про державну службу, посилав до палацу імператора урочисті <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%B0" title="Ода">оди</a>, але лише в <a href="/wiki/755" title="755">755</a> році отримав посаду секретаря в правовому відомстві спадкоємного принца. В цьому ж році спалахнув заколот Ань Лушаня, воєноначальника тюркського походження, який виступив проти імператора, що забув свої державні справи і віддався розвагам.<a href="#cite_note-lingvoclub.dp.ua-36">[36]</a> Ду Фу з болем відгукнувся на поразку китайських військ у битві при <a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D1%82%D0%B0%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ченьтао (ще не написана)">Ченьтао</a>: <table> <tbody><tr> <td><blockquote style="float:none; padding:3px 15px 3px 15px; border:thin solid #e0e0e0"><div> <div class="poem"> Пішли герої Сніговою зимою На подвиг, Який став марним. (переклав Я. Шекера)<a href="#cite_note-Чорна_О.В._Зарубіжна_література:_Хрестоматія._8_клас.-_Харків:_Торсінг,_2003-37">[37]</a>. </div> </div></blockquote></td> <td> </td></tr></tbody></table> Пізніше він дізнався про те, що Лі Бо за участь у змові принца Ліня був засланий в Елан. Побачившийого уві сні, Ду Фу написав: <table> <tbody><tr> <td><blockquote style="float:none; padding:3px 15px 3px 15px; border:thin solid #e0e0e0"><div> <div class="poem"> Якщо б смерть розлучила нас - Я б змирився, повір, Але розлука живих Для мене нестерпна тепер. (переклав Я. Шекера)<a href="#cite_note-Чорна_О.В._Зарубіжна_література:_Хрестоматія._8_клас.-_Харків:_Торсінг,_2003-37">[37]</a>. </div> </div></blockquote></td> <td> </td></tr></tbody></table> Незабаром і самого Ду Фу вислали зі столиці і відправили в далеку область Хуачжоу на посаду інспектора у справах освіти. За легендою, він втопився, намагаючись зловити відображення місяця, але був піднятий на небо вусатим китом. Сучасники вважали, що поет був небожителем.<a href="#cite_note-lingvoclub.dp.ua-36">[36]</a> Заколот Ань Лушаня тяжко відбився і на долі іншого великого поета і художника — <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9" title="Ван Вей">Ван Вея</a>, що походив з родини чиновника. Успішно складені іспити відкрили йому шлях до службової кар'єри. Він отримав посаду музичного розпорядника, але одного разу через помилку придворних акторів в церемоніальному танці був засланий. Пізніше він повернувся на службу до міністра Чжан Цзю — ліна. У вільний від служби час Ван Вей грав на <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0" title="Цитра">цитрі</a>, писав вірші і малював картини. Розчарування в службі сучасній державі, тяга до простого життя, яке проповідували даоси, пошук ідеалу в минулому знаходив місце у його віршах:<a href="#cite_note-38">[38]</a> <table> <tbody><tr> <td><blockquote style="float:none; padding:3px 15px 3px 15px; border:thin solid #e0e0e0"><div> <div class="poem"> Моя поведінка лежить між землею і небом. А здібності маю, як усі тимчасові гості.<a href="#cite_note-39">[39]</a> </div> </div></blockquote></td> <td> </td></tr></tbody></table> Поезія Ван Вея проникнута ідеями <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Буддизм">буддизму</a> — чань — напряму в якому велику роль відігравав стан медитації і який сформувався в період Тан. Чань вчив, що в кожній людині живе <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B0" title="Будда">Будда</a>. Шляхом внутрішнього зосередження розум може подолати свою обмеженість і злитися з «космічним тілом Будди». У цей момент людина переживає відчуття розчинення свого «я» у світі природи — «просвітлення». Великим Танський поетом, чиї вірші просякнуті гострою соціальною проблематикою, був <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE_%D0%A6%D0%B7%D1%8E%D0%B9%D1%96" class="mw-redirect" title="Бо Цзюйі">Бо Цзюйі</a>. Займаючи високі чиновницькі пости, він багато раз ризикував кар'єрою і життям, викриваючи несправедливість. Герої його віршів — пограбовані збирачами податків і бешкетними найманцями селяни, голодний вугляр, хворі, старі. <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Li_Shiming_Fountain_Memory.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/90/Li_Shiming_Fountain_Memory.jpg/170px-Li_Shiming_Fountain_Memory.jpg" decoding="async" width="170" height="271" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/90/Li_Shiming_Fountain_Memory.jpg/255px-Li_Shiming_Fountain_Memory.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/90/Li_Shiming_Fountain_Memory.jpg/340px-Li_Shiming_Fountain_Memory.jpg 2x" data-file-width="377" data-file-height="600" /></a><figcaption>Письмові каліграфії імператора Тайцзуна на стелі</figcaption></figure> Зображення їх страждань мало викривальну спрямованість і являла собою сюжетну розповідь. Бо Цзюйі поклав початок традиції романтичного зображення любові імператора Сюаньцзуна і красуні <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD_%D0%93%D1%83%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%B9" title="Ян Гуйфей">Ян</a> в поемі «Вічна печаль».<a href="#cite_note-40">[40]</a> В епоху Тан розквітнув новий жанр оповідної прози — <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Новела">новела</a>. Зберігаючи зв'язок з існуючою раніше прозою, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Новела">новела</a> мала, на відміну від неї, розвинений сюжет із наявною інтригою. У повісті <a href="/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%A6%D0%B7%D1%96%D1%86%D0%B7%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Шень Цзіцзі (ще не написана)">Шень Цзіцзі</a> «Чарівна подушка» молодий чоловік на ім'я Лу зустрічає в харчевні монаха — <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Даосизм">даоса</a> і скаржиться йому, що через бідність, замість того, щоб зробити кар'єру, змушений животіти в селі. Монах обіцяє юнакові виконати всі його бажання і пропонує відпочити на його подушці. У сні Лу одружується на багатій спадкоємиці, робить запаморочливу кар'єру. Йому доводиться зазнати і опалу, і милість, живучи у вічній тривозі і не помічаючи, як течуть роки. Прокинувшись, Лу дякує даосу за урок: <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;">«Нарешті - то я пізнав шлях честі і ганьби, рок злиднів і багатства, закономірність досягнень і втрат, таємниці життя і смерті. Ви, учитель, показали мені марноту моїх бажань».<a href="#cite_note-41">[41]</a> </td> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td></tr> </tbody></table> В Танську новелу проникають побутові сюжети. Їх героями стають купці, дрібні чиновники, студенти, жінки. Всі вони мають дидактичну спрямованість. «Історія Се Сяоє» <a href="/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96_%D0%93%D1%83%D0%BD%D1%86%D0%B7%D0%BE&action=edit&redlink=1" class="new" title="Лі Гунцзо (ще не написана)">Лі Гунцзо</a> розповідає про дочку мандрівного торговця, яка в результаті нападу розбійників втрачає всю сім'ю. Переодягнувшись чоловіком, вона шукає вбивць і, знайшовши, мстить їм, після чого, як справжня <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Конфуціанство">конфуціанка</a>, не думаючи про повторний шлюб, йде в монастир: <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;">«Не зрадити своїй клятві помститися вбивцям батька і чоловіка - ось приклад вірності. Служити в людях, як чоловік, але не показати, що ти жінка, - ось приклад цнотливості. З початку до кінця у всьому бути вірною і чистою - так поводяться істинно добродійні. Прикладу Сяоє достатньо, щоб наставити тих, хто йде по хибному шляху і порушує порядок у Піднебесній; Сяоє може служити зразком подружньої вірності і дочірньої шанобливості ».<a href="#cite_note-А._Тишков,_О._Фишман_Соч._в_рус._пер._—_Танские_новеллы,_М.,_1960-42">[42]</a> </td> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td></tr> </tbody></table> Відлуння сучасних потрясінь проникли в новелу <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5_%D0%A2%D1%8F%D0%BE" class="mw-redirect" title="Се Тяо">Се Тяо</a> «Історія Ушуан». Її герой, племінник начальника податкового управління, Ван Сяньке, рано залишається сиротою. Він любить дочку дядька — Ушуан, але через бідність навряд чи може розраховувати на її руку. У столиці розпочинається заколот військ. Автор майстерно описує поведінку збожеволілих від страху чиновників, розправу з прихильниками колишнього режиму. Після придушення заворушень, Ван Сяньке шукає рідних і дізнається, що за перехід на службу до бунтівників його дядько з дружиною страчені, а їх дочка потрапила в гарем імператора. Він докладає нелюдських зусиль, щоб врятувати її. Розуміючи, як складно на основі сучасного матеріалу вибудувати повість зі щасливим кінцем, автор сам немов дивується і питає читача: «Ну, не дивно все це?»<a href="#cite_note-А._Тишков,_О._Фишман_Соч._в_рус._пер._—_Танские_новеллы,_М.,_1960-42">[42]</a>. Останнім визначним поетом епохи Тан був поет-даос <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83" class="mw-redirect" title="Сикунту">Сикунту</a> (837—908). <ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wang_Wei_001.jpg" class="mw-file-description" title="Ван Вей"><img alt="Ван Вей" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2e/Wang_Wei_001.jpg/120px-Wang_Wei_001.jpg" decoding="async" width="120" height="110" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2e/Wang_Wei_001.jpg/180px-Wang_Wei_001.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2e/Wang_Wei_001.jpg/240px-Wang_Wei_001.jpg 2x" data-file-width="2024" data-file-height="1854" /></a></div> <div class="gallerytext">Ван Вей </div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BE_%D0%94%D0%B7%D1%8E%D0%B9-%D1%96.jpg" class="mw-file-description" title="Бо Цзюйі"><img alt="Бо Цзюйі" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e7/%D0%91%D0%BE_%D0%94%D0%B7%D1%8E%D0%B9-%D1%96.jpg/80px-%D0%91%D0%BE_%D0%94%D0%B7%D1%8E%D0%B9-%D1%96.jpg" decoding="async" width="80" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e7/%D0%91%D0%BE_%D0%94%D0%B7%D1%8E%D0%B9-%D1%96.jpg/120px-%D0%91%D0%BE_%D0%94%D0%B7%D1%8E%D0%B9-%D1%96.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e7/%D0%91%D0%BE_%D0%94%D0%B7%D1%8E%D0%B9-%D1%96.jpg/160px-%D0%91%D0%BE_%D0%94%D0%B7%D1%8E%D0%B9-%D1%96.jpg 2x" data-file-width="447" data-file-height="671" /></a></div> <div class="gallerytext">Бо Цзюйі </div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dufu.jpg" class="mw-file-description" title="Ду Фу"><img alt="Ду Фу" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/Dufu.jpg/87px-Dufu.jpg" decoding="async" width="87" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/Dufu.jpg/130px-Dufu.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/Dufu.jpg/173px-Dufu.jpg 2x" data-file-width="1480" data-file-height="2048" /></a></div> <div class="gallerytext">Ду Фу </div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:LiBai.jpg" class="mw-file-description" title="Лі Бо"><img alt="Лі Бо" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/LiBai.jpg/72px-LiBai.jpg" decoding="async" width="72" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/LiBai.jpg/109px-LiBai.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/LiBai.jpg/145px-LiBai.jpg 2x" data-file-width="395" data-file-height="654" /></a></div> <div class="gallerytext">Лі Бо </div> </li> </ul> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Архітектура">Архітектура</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=51" title="Редагувати розділ: Архітектура" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=51" title="Редагувати вихідний код розділу: Архітектура">ред. код</a>]</div> Серед будівель династії Тан переважали дерев'яні споруди, які не збереглися до нашого часу. Як матеріал для будівель також використовували камінь, бронзу, залізо, такі будівлі оздоблювали різьбленням, а загнуті догори дахи і широкі карнизи створювали враження легкості та спрямованості вгору. У будівництві палаців і храмів часто використовували дорогі і рідкісні породи дерев, які привозили з <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Індокитай">Індокитаю</a>. Було поширене будівництво імператорських паркових резиденцій, де споруджували <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD" title="Павільйон">павільйони</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Альтанка">альтанки</a>, галереї, мости. У парках обов'язково передбачалося створення чудових <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%B9%D0%B7%D0%B0%D0%B6" title="Пейзаж">пейзажів</a>, штучних водоймищ, пагорбів тощо<a href="#cite_note-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.210-43">[43]</a>. Буддійський храм епохи Тан був дерев'яним павільйоном, який височів на платформі з цегли або каменю. Каркас будівлі підтримували колони, біля підніжжя прикрашені пелюстками лотоса, і поперечні балки. Дах був двосхилим, покритим черепицею, загнуті краї якої виходили далеко за стіни будівлі і підтримувалися стовпами. У храмовий комплекс входили будівлі, присвячені Будді, Бодхісаттві (святому) Авалокітешварі (Гуань-інь) — захиснику всіх нещасних, святим і владикам пекла, зал чотирьох охоронців, приміщення для зберігання сутр і потреб ченців. Всі будівлі орієнтувалися на південь<a href="#cite_note-Классическая_культура_Китая_империя_Тан-28">[28]</a>. <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wild_goose_pagoda_xian_china.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/Wild_goose_pagoda_xian_china.jpg/150px-Wild_goose_pagoda_xian_china.jpg" decoding="async" width="150" height="203" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/Wild_goose_pagoda_xian_china.jpg/225px-Wild_goose_pagoda_xian_china.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/Wild_goose_pagoda_xian_china.jpg/300px-Wild_goose_pagoda_xian_china.jpg 2x" data-file-width="1479" data-file-height="2000" /></a><figcaption>«Велика пагода диких гусей», 652 р.</figcaption></figure> Характерними для китайської архітектури є <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0" title="Пагода">пагоди</a> — храми у вигляді високих багатоповерхових бапіт круглої або багатогранної форми. Найкрасивішою пагодою епохи Тан вважається «Велика пагода диких гусей», колишня частина монастирського комплексу Цзуеньсі, який розташовувався в столиці. Вона складається з семи поверхів, які поступово зменшуються, із розділеними виступаючими карнизами і увінчана чотирьохскатним дахом зі шпилем<a href="#cite_note-Классическая_культура_Китая_империя_Тан-28">[28]</a>. Побудовано меморіальні споруди в комплексі поховань імператорів династії Мін біля <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BD" title="Пекін">Пекіна</a>. Будівництво велось на науковому рівні, було видано спеціальні закони й трактати «Правила й методи будівництва». <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Leshan_Buddha_Statue_View.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/38/Leshan_Buddha_Statue_View.JPG/170px-Leshan_Buddha_Statue_View.JPG" decoding="async" width="170" height="128" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/38/Leshan_Buddha_Statue_View.JPG/255px-Leshan_Buddha_Statue_View.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/38/Leshan_Buddha_Statue_View.JPG/340px-Leshan_Buddha_Statue_View.JPG 2x" data-file-width="1600" data-file-height="1200" /></a><figcaption>Гігантський Будда Лешань, 71 м у висоту, (713—803)</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Скульптура">Скульптура</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=52" title="Редагувати розділ: Скульптура" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=52" title="Редагувати вихідний код розділу: Скульптура">ред. код</a>]</div> Скульптура в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китаї</a> розвивалася під впливом <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Буддизм">буддизму</a> і мала релігійний характер. Широкого поширення набула культова скульптура з дерева, бронзи, чавуну, в яких художники передавали рух, прагнули розкрити внутрішній світ.<a href="#cite_note-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.210-43">[43]</a> У монастирі Лунь-мень були вирубані нові зображення, в тому числі Будди Вайрочана («Будда Космічного світла») заввишки 17 м зі своїм небесним оточенням. Від Вайрочани збереглася тільки верхня частина. У нього повне обличчя з приємними м'якими рисами, довгасті очі і напівкруглі брови. На шиї злегка позначена складка. Довгі мочки вух, знак святості, майже досягають плечей. Навколо голови вирізаний покритий узорами ореол, що позначає світло, що виходить від <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B0" title="Будда">Будди</a><a href="#cite_note-Классическая_культура_Китая_империя_Тан-28">[28]</a>. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D0%BE%D1%80" class="mw-redirect" title="Скульптор">Скульптори</a> виготовляли статуетки, зокрема у похованнях знатних людей археологи знаходять <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%8F" title="Статуя">статуетки</a> слуг, які нібито будуть у потойбічному житті. На «Дорозі духів» — комплексному похованні імператорів династії Мін біля <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BD" title="Пекін">Пекіна</a> — встановлено 24 фігури тварин і 12 фігур воїнів, що становлять варту спокою померлих, тут розміщено 13 поховань і для кожного з них збудовано підземні палаци, гробниці, храми<a href="#cite_note-Классическая_культура_Китая_империя_Тан-28">[28]</a>. <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Anonymous-Describing_the_Doctrine_Under_a_Tree.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/36/Anonymous-Describing_the_Doctrine_Under_a_Tree.jpg/170px-Anonymous-Describing_the_Doctrine_Under_a_Tree.jpg" decoding="async" width="170" height="233" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/36/Anonymous-Describing_the_Doctrine_Under_a_Tree.jpg/255px-Anonymous-Describing_the_Doctrine_Under_a_Tree.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/36/Anonymous-Describing_the_Doctrine_Under_a_Tree.jpg/340px-Anonymous-Describing_the_Doctrine_Under_a_Tree.jpg 2x" data-file-width="2204" data-file-height="3027" /></a><figcaption>«Рай Амітабхи». Шовковий сувій з Дуньхуана</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Мистецтво">Мистецтво</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=53" title="Редагувати розділ: Мистецтво" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=53" title="Редагувати вихідний код розділу: Мистецтво">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Хань Гань">Хань Гань</a></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9" title="Ван Вей">Ван Вей</a></div> Китайське мистецтво епохи Тан можна назвати золотою сторінкою раннього <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Середньовіччя">Середньовіччя</a>. У <a href="/wiki/%D0%A5" title="Х">Х</a> столітті при імператорському дворі була відкрита Академія мистецтв. (Для порівняння, в Росії Академія мистецтв з'явилася лише в <a href="/wiki/XVIII" class="mw-redirect" title="XVIII">XVIII</a> столітті). У столиці часто влаштовували виставки картин найкращих художників, характерною рисою яких був <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" class="mw-redirect" title="Реалізм">реалізм</a>. <a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81" title="Живопис">Живопис</a> шанується як найважливіший із мистецтв. На той час в китайському живописі вже існував поділ на <a href="/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD%D1%80" title="Жанр">жанри</a>. Картини <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Художник">художників</a> сповнені захватом красою природи, охоплюють багато явищ життя і близькі до поезії. Від художників вимагалося безпосереднє вивчення натури і її точне відтворення. Отримати посаду <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Чиновник">чиновника</a> міг тільки той, хто добре розбирався в мистецтві і здав спеціальні іспити на чин. Живопис використовувалася для розпису <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86" title="Палац">палаців</a> і <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC" title="Храм">храмів</a>, створення мініатюрних композицій на віялах та супроводу літературних творів на сувоях. Сувої були своєрідною мальовничою книгою, де художник часто розміщував безліч вражень і деталей, мали різну форму, однак витягнута форма більше підходила для <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%B9%D0%B7%D0%B0%D0%B6" title="Пейзаж">пейзажу</a>. Така форма допомагала створювати відчуття простору, стверджувала єдність і міць природи. При роботі над такими сувоями від художника вимагалося велике вміння і майстерність. Іноді сувої були горизонтальної форми. Особливою популярністю користувалися картини на шовку, які створювалися придворними художниками. Такі картини зберігалися у футлярах. Їх сюжетами часто ставали красуні на прогулянці або вчені за бесідою. Іноді це були портрети або композиції на теми буддійських писань. Кожний зображений предмет наділявся символічним змістом: пара качок означала вірне кохання, бамбук — благородство, сосна — довголіття тощо. <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%B8%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B0.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8a/%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%B8%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B0.jpg/170px-%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%B8%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B0.jpg" decoding="async" width="170" height="279" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8a/%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%B8%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B0.jpg/255px-%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%B8%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B0.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/8a/%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%B8%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B0.jpg 2x" data-file-width="316" data-file-height="518" /></a><figcaption>Печера Тисяча Будда</figcaption></figure> Буддійські храми оздоблювали фресками, зокрема храм «Печери тисячі Будд», який складався майже з 500 печер, прикрашали фрески завдовжки до 25 км. Відомим майстром з розпису буддистських храмів був <a href="/wiki/%D0%AE%D0%B9%D1%87%D0%B8_%D0%86%D1%81%D0%B5%D0%BD" title="Юйчи Ісен">Юйчи Ісен</a>, творчість якого вплинулого на наступні покоління художників, зокрема У Дао-цзі. Поширювався і розпис <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0" title="Порцеляна">порцеляни</a>, з якого виготовляли вази, прикрашені рельєфними зображеннями квітів та міфічних персонажів<a href="#cite_note-Классическая_культура_Китая_империя_Тан-28">[28]</a>. Найбільшими художниками цього періоду, які писали, зокрема, і картини на шовку, були майстер портрета <a href="/wiki/%D0%A3_%D0%94%D0%B0%D0%BE-%D1%86%D0%B7%D1%96" class="mw-redirect" title="У Дао-цзі">У Дао-цзі</a>, відомий художник — <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82" title="Анімаліст">анімаліст</a> <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Хань Гань">Хань Гань</a>, який особливо прославився зображенням коней і <a href="/w/index.php?title=%D0%AF%D0%BD_%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ян Лібень (ще не написана)">Ян Лібень</a>, що працював в жанрі «жень у» («люди і предмети», жанр, відповідний побутовому, згідно з сучасною класифікацією). До нашого часу дійшло лише невелика кількість їхніх картин.<a href="#cite_note-Китайская_живопись_в_эпоху_раннего_средневековья-44">[44]</a> При імператорі <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD" class="mw-redirect mw-disambig" title="Тай-цзун">Тай-цзуні</a> <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD%D1%8C_%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Янь Лібень">Янь Лібень</a> був призначений на посаду заступника начальника відомства покарань. Проте основним його заняттями були різні мистецькі проєкти і <a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81" title="Живопис">живопис</a>. <a href="/wiki/626" title="626">626</a> року майбутній імператор Тай-цзун замовив йому портрети вісімнадцяти знаменитих учених. Ця робота (настінний розпис) в ті часи мала широку славу, а напис, що супроводжував портрети, виявляв бажання Тай-цзуна виправдати свою поведінку стосовно братів і батька у боротьбі за владу і отримати загальнонародне визнання.<a href="#cite_note-45">[45]</a> Відомий сувій Ян Лібеня «Володарі різних династій». Його можна назвати груповим портретом, оскільки він присвячений тринадцяти імператорам, який правили в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9" title="Китай">Китаї</a> від періоду <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Династія Хань">Хань</a> до періоду Тан. Фігури імператорів повні урочистої величі і нерухомості, особи змальовані згідно з середньовічними канонами. Крім імператорів на сувої зображені і придворні, які навпаки сповнені руху, живі і навіть іноді лукаві.<a href="#cite_note-Китайская_живопись_в_эпоху_раннего_средневековья-44">[44]</a> <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B6%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Чжан Сюань">Чжан Сюань</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Китайська мова">кит.</a>: 張萱 працював у <a href="/wiki/714" title="714">714</a>—<a href="/wiki/742" title="742">742</a> роках. Відомими його картинами є «Весняна прогулянка пані Хуго», на якій зображено кінний виїзд молодшої сестри головної танської «фатальної жінки» <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD_%D0%93%D1%83%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%B9" title="Ян Гуйфей">Ян Гуйфей</a>. Цікавий сувій «Приготування шовку», на якому зображений інший аспект життя імператорського гарему — церемонія приготування шовку. Сторіччям пізніше Ян Лібеня жив інший художник — <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B6%D0%BE%D1%83_%D0%A4%D0%B0%D0%BD" title="Чжоу Фан">Чжоу Фан</a>. Свої сюжети він брав не з легенд та історичних хронік, а з сучасного йому життя. Він писав портрети знатних жінок, прагнучи більше досягти подібності, а не відповідності канонам. Його портрети були повнокровні, а зображення одягу, зачісок, обстановки містили безліч деталей. Відомий його сувій «Ян Гуйфей після купання», де знаменита красуня зображена в одному з павільйонів палацу в оточенні слуг.<a href="#cite_note-Китайская_живопись_в_эпоху_раннего_средневековья-44">[44]</a> Але особливо поетичними були картини трьох найбільших пейзажистів: <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%8E%D0%BD%D1%8C" title="Лі Сисюнь">Лі Сисюня</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%A7%D0%B6%D0%B0%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BE" class="mw-redirect" title="Лі Чжаодао">Лі Чжаодао</a> і <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9" title="Ван Вей">Ван Вей</a>, які створили цілу галерею <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%B9%D0%B7%D0%B0%D0%B6" title="Пейзаж">пейзажів</a> танської епохи. Всі вони були вельможами при дворі. Ван Вей, який був ще і поетом, відмовився від блискучої кар'єри вельможі, багатого і спокійного життя при дворі і усамітнився на лоні природи, щоб писати картини і вдаватися до роздумів. На картинах вони зображували природу, палаци, людей, використовуючи насичені кольори. Згодом Ван Вей відмовився від багатобарвної палітри, а писав тільки чорною <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%88_(%D1%84%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B0)" title="Туш (фарба)">тушшю</a> з розливами, створюючи тональну єдність і враження цілісності світу. Найвідомішою його картиною є картина «Після снігопаду», де він зображує таємничий і поетичний образ природи з засніженими далями, застиглою туманною гладдю води, чорними деревами і навіть відчутним відчуттям тиші. Вірші Ван Вея були пройняті тим же споглядальним настроєм, що і картини.<a href="#cite_note-Китайская_живопись_в_эпоху_раннего_средневековья-44">[44]</a> У трактаті «Таємниці живопису», він описує шлях до відтворення краси світобудови: <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;">«Далекі фігури - все без ротів, далекі дерева - без гілок, далекі вершини - без каменів. Вони, як брови, тонкі, неясні. Далекі течії - без хвилі. Вони в висотах з хмарами рівні. Таке в цьому одкровення!» Манера Ван Вея була підхоплена і розвинена цілою плеядою живописців сунської епохи.<a href="#cite_note-Ван_Вэй_Тайны_живописи_Перевод_академика_В._М._Алексеева._Текст_воспроизведен_по_изданию:_Ван_Вэй._Стихотворения._Москва,_Художественная_литература,_1979-46">[46]</a> </td> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td></tr> </tbody></table> Сучасником Ван Вея був <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B6%D0%B5%D0%BD_%D0%A6%D1%8F%D0%BD%D1%8C" title="Чжен Цянь">Чжен Цянь</a> (685—764), проякого імператор <a href="/wiki/%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD" class="mw-redirect" title="Сюань-цзун">Сюань-цзун</a> казав «Чжен Цянь досяг великої межі у трьох», маючи на увазі поезію, живопис і каліграфію. За основу пейсажних сюжетів Чжен Цянь брав власні вірші. В області пейзажу помітними майстрами були <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%8E%D0%BD%D1%8C" title="Лі Сисюнь">Лі Сисюнь</a> (651 — 716) і його син <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%A7%D0%B6%D0%B0%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BE" class="mw-redirect" title="Лі Чжаодао">Лі Чжаодао</a> (670 — 730), що працювали при імператорському дворі. Наталія Виноградова пише: <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;">«Картини Лі Сисюня і Лі Чжаодао яскраві й насичені фарбами. Густо - сині та зелені гори обведені золотим контуром, білі хмари перерізають гострі, як списи, вершини скель, червоні будови або мости яскравими плямами доповнюють загальне радісне звучання колориту. Пейзажі цих двох живописців відрізняються величезною внутрішньою життєствердною силою і вражають майже ювелірної коштовністю фактури та оздоблення деталей»<a href="#cite_note-Классическая_культура_Китая_империя_Тан-28">[28]</a>. </td> <td><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /> </td></tr> </tbody></table> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD._%D0%A1%D0%B0%D0%B4_%D0%A3%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8B%D1%85._%D0%93%D1%83%D0%B3%D1%83%D0%BD,_%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%BD..jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD._%D0%A1%D0%B0%D0%B4_%D0%A3%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8B%D1%85._%D0%93%D1%83%D0%B3%D1%83%D0%BD%2C_%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%BD..jpg/200px-%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD._%D0%A1%D0%B0%D0%B4_%D0%A3%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8B%D1%85._%D0%93%D1%83%D0%B3%D1%83%D0%BD%2C_%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%BD..jpg" decoding="async" width="200" height="102" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD._%D0%A1%D0%B0%D0%B4_%D0%A3%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8B%D1%85._%D0%93%D1%83%D0%B3%D1%83%D0%BD%2C_%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%BD..jpg/300px-%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD._%D0%A1%D0%B0%D0%B4_%D0%A3%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8B%D1%85._%D0%93%D1%83%D0%B3%D1%83%D0%BD%2C_%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%BD..jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD._%D0%A1%D0%B0%D0%B4_%D0%A3%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8B%D1%85._%D0%93%D1%83%D0%B3%D1%83%D0%BD%2C_%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%BD..jpg/400px-%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD._%D0%A1%D0%B0%D0%B4_%D0%A3%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8B%D1%85._%D0%93%D1%83%D0%B3%D1%83%D0%BD%2C_%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%BD..jpg 2x" data-file-width="1649" data-file-height="843" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD" title="Хань Хуан">Хань Хуан</a>. Сад Вчених. Гугун, Пекін</figcaption></figure> У цьому стилі виконаний краєвид Лі Чжаодао «Подорож імператора Мінхуана в Шу»<a href="#cite_note-47">[47]</a> Найбільш відомими художниками пізнього періоду існування імперії Тан були <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B6%D0%BE%D1%83_%D0%A4%D0%B0%D0%BD" title="Чжоу Фан">Чжоу Фан</a> (<a href="/wiki/VIII" class="mw-redirect" title="VIII">VIII</a>—<a href="/wiki/IX" class="mw-redirect" title="IX">IX</a> ст.), <a href="/wiki/%D0%A1%D1%8E%D0%B9_%D0%A1%D1%96" title="Сюй Сі">Сюй Сі</a> (поч. <a href="/wiki/%D0%A5" title="Х">Х</a> століття).<a href="#cite_note-48">[48]</a> За життя військовий губернатор <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B6%D0%BE%D1%83_%D0%A4%D0%B0%D0%BD" title="Чжоу Фан">Чжоу Фан</a> був прославлений розписами храмів. Найкращою серед його релігійних картин вважалося зображення бодхисаттви Авалокітешвари, який милувався відображенням місяця у воді. На замовлення двору він створив ряд картин придворного побуту. На них витончені придворні красуні з високими зачісками милуються квітами, гуляють, грають у <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8" title="Шашки">шашки</a>. Одного разу він змагався з художником <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Хань Гань">Хань Ганем</a> в написанні портрета канцлера <a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B6%D0%B0%D0%BE_%D0%A6%D0%B7%D1%83%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Чжао Цзун (ще не написана)">Чжао Цзуна</a>. Дружина останнього віддала пальму першості Чжоу Фану тому, що він зумів передати не тільки схожість <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82" title="Портрет">портрета</a> з її чоловіком, але і його характер. Втім, якщо Хань Гань і програв своєму суперникові в жанрі <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82" title="Портрет">портрета</a>, він незмінно перевершував всіх сучасників у зображенні коней, яких малював з натури. <a href="/wiki/%D0%A1%D1%8E%D0%B9_%D0%A1%D1%96" title="Сюй Сі">Сюй Сі</a> і <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD_%D0%A6%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Хуан Цюань">Хуан Цюань</a> були родоначальниками жанру «квіти — птиці». Одним з його витоків є <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Буддизм">буддизм</a> чань, який стверджував, що <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B0" title="Будда">Будда</a> пронизує весь світ, отже, він може відкритися навіть через мале — одна квітка, одну птицю.<a href="#cite_note-49">[49]</a> Великий китайський художник <a href="/wiki/%D0%A3_%D0%94%D0%B0%D0%BE%D1%86%D0%B7%D0%B8" title="У Даоцзи">У Даоцзи</a> також жив в епоху династії Тан (<a href="/wiki/VII" class="mw-redirect" title="VII">VII</a> століття). Його називають «божественним художником» і «корифеєм живопису». З історичних записів відомо, що він написав більше ста картин, в основі яких переважно лежать <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Буддизм">буддійські</a> та <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Даосизм">даоські</a> сюжети. <a href="/wiki/%D0%A3_%D0%94%D0%B0%D0%BE%D1%86%D0%B7%D0%B8" title="У Даоцзи">У Даоцзи</a> намалював у палацовому залі п'ять драконів. Здавалося, що їх лускаті тіла ширяють у повітрі. Перед настанням дощової погоди, вони ставали вологими, і від них виходив туман. Про смерть художника існує легенда. Одного разу імператор <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%A6%D0%B7%D1%83%D0%BD%D1%8C&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сюань Цзунь (ще не написана)">Сюань Цзунь</a> закликав У Даоцзи до палацу і велів йому розписати пейзажами одну з палацових стін. Художник розвів в тазику туш і виплеснув її на стіну, після чого накрив стіну великим шматком тканини. Через деякий час він зняв тканину і запросив імператора подивитися. Імператор завмер в здивуванні, — на стіні були дуже майстерно зображені гори і річки, трави і дерева, люди і птахи. Потім У Даодзи показав імператору на намальовану гору і сказав: «Тут в горі є печера, там живе Святий. Якщо злегка постукати по дверях печери, то можна почути всередині луну». Сказавши це, він легенько стукнув пальцем по маленькій намальованою двері печери. І раптом двері відчинилися. У Даоцзи увійшов в неї і запросив увійти імператора. Але імператору зробити це не вдалося. У той же момент двері зачинилися і відтоді художника більше ніхто не бачив.<a href="#cite_note-50">[50]</a> Одна з найвідоміших картин У Даоцзи називається «87 Святих». Вона виконана на шовковому сувої завширшки 30 см і завдовжки 292 см у вигляді контурного малюнка. <ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Spring_Outing_of_the_Tang_Court.jpg" class="mw-file-description" title="«Весна. Виїзні суду Тан» (Чжан Сюань (713-755))"><img alt="«Весна. Виїзні суду Тан» (Чжан Сюань (713-755))" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1a/Spring_Outing_of_the_Tang_Court.jpg/120px-Spring_Outing_of_the_Tang_Court.jpg" decoding="async" width="120" height="62" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1a/Spring_Outing_of_the_Tang_Court.jpg/180px-Spring_Outing_of_the_Tang_Court.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1a/Spring_Outing_of_the_Tang_Court.jpg/240px-Spring_Outing_of_the_Tang_Court.jpg 2x" data-file-width="1006" data-file-height="521" /></a></div> <div class="gallerytext"> «Весна. Виїзні суду Тан» (Чжан Сюань (713-755)) </div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Li_Zhao_Dao_Tang_Ming_Huang_to_Shu.jpg" class="mw-file-description" title="Лі Чжаодао «Подорож Мінхуана в Шу». Сунськая копія, створеної бл. 800 р."><img alt="Лі Чжаодао «Подорож Мінхуана в Шу». Сунськая копія, створеної бл. 800 р." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1e/Li_Zhao_Dao_Tang_Ming_Huang_to_Shu.jpg/120px-Li_Zhao_Dao_Tang_Ming_Huang_to_Shu.jpg" decoding="async" width="120" height="83" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1e/Li_Zhao_Dao_Tang_Ming_Huang_to_Shu.jpg/180px-Li_Zhao_Dao_Tang_Ming_Huang_to_Shu.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1e/Li_Zhao_Dao_Tang_Ming_Huang_to_Shu.jpg/240px-Li_Zhao_Dao_Tang_Ming_Huang_to_Shu.jpg 2x" data-file-width="2845" data-file-height="1966" /></a></div> <div class="gallerytext">Лі Чжаодао «Подорож Мінхуана в Шу». Сунськая копія, створеної бл. 800 р. </div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9.%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BC.jpg" class="mw-file-description" title="Ван Вей «Гори під снігом»"><img alt="Ван Вей «Гори під снігом»" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/28/%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9.%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BC.jpg/62px-%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9.%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BC.jpg" decoding="async" width="62" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/28/%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9.%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BC.jpg/93px-%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9.%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BC.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/28/%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9.%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BC.jpg/123px-%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9.%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BC.jpg 2x" data-file-width="232" data-file-height="450" /></a></div> <div class="gallerytext">Ван Вей «Гори під снігом» </div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9._%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83.jpg" class="mw-file-description" title="Ван Вей «Після снігопаду»"><img alt="Ван Вей «Після снігопаду»" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e3/%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9._%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83.jpg/120px-%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9._%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83.jpg" decoding="async" width="120" height="80" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e3/%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9._%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83.jpg/180px-%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9._%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e3/%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9._%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83.jpg/240px-%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B9._%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83.jpg 2x" data-file-width="400" data-file-height="266" /></a></div> <div class="gallerytext">Ван Вей «Після снігопаду» </div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jin_Wu_Di.jpg" class="mw-file-description" title="Янь Лібень «13 імператорів» (фрагмент)"><img alt="Янь Лібень «13 імператорів» (фрагмент)" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0d/Jin_Wu_Di.jpg/91px-Jin_Wu_Di.jpg" decoding="async" width="91" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0d/Jin_Wu_Di.jpg/137px-Jin_Wu_Di.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0d/Jin_Wu_Di.jpg/183px-Jin_Wu_Di.jpg 2x" data-file-width="939" data-file-height="1233" /></a></div> <div class="gallerytext">Янь Лібень «13 імператорів» (фрагмент) </div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Attributed_to_Li_Zhaodao_Travelling_through_mountains_in_spring._NPM_Taipei.jpg" class="mw-file-description" title="Подорожні у весняних горах. Гугун, Тайбей."><img alt="Подорожні у весняних горах. Гугун, Тайбей." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/81/Attributed_to_Li_Zhaodao_Travelling_through_mountains_in_spring._NPM_Taipei.jpg/85px-Attributed_to_Li_Zhaodao_Travelling_through_mountains_in_spring._NPM_Taipei.jpg" decoding="async" width="85" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/81/Attributed_to_Li_Zhaodao_Travelling_through_mountains_in_spring._NPM_Taipei.jpg/128px-Attributed_to_Li_Zhaodao_Travelling_through_mountains_in_spring._NPM_Taipei.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/81/Attributed_to_Li_Zhaodao_Travelling_through_mountains_in_spring._NPM_Taipei.jpg/171px-Attributed_to_Li_Zhaodao_Travelling_through_mountains_in_spring._NPM_Taipei.jpg 2x" data-file-width="7540" data-file-height="10590" /></a></div> <div class="gallerytext">Подорожні у весняних горах. Гугун, Тайбей. </div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%B6%D0%BE%D1%83_%D0%A4%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BD_%D0%93%D1%83%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpg" class="mw-file-description" title="Чжоу Фан «Ян Гуйфей після купання»"><img alt="Чжоу Фан «Ян Гуйфей після купання»" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f8/%D0%A7%D0%B6%D0%BE%D1%83_%D0%A4%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BD_%D0%93%D1%83%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpg/56px-%D0%A7%D0%B6%D0%BE%D1%83_%D0%A4%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BD_%D0%93%D1%83%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpg" decoding="async" width="56" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f8/%D0%A7%D0%B6%D0%BE%D1%83_%D0%A4%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BD_%D0%93%D1%83%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpg/84px-%D0%A7%D0%B6%D0%BE%D1%83_%D0%A4%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BD_%D0%93%D1%83%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f8/%D0%A7%D0%B6%D0%BE%D1%83_%D0%A4%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BD_%D0%93%D1%83%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpg/112px-%D0%A7%D0%B6%D0%BE%D1%83_%D0%A4%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BD_%D0%93%D1%83%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpg 2x" data-file-width="281" data-file-height="600" /></a></div> <div class="gallerytext">Чжоу Фан «Ян Гуйфей після купання» </div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tang-4.jpg" class="mw-file-description" title="Дунь Хуан «Провідний шлях Будди» 900 р."><img alt="Дунь Хуан «Провідний шлях Будди» 900 р." src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c3/Tang-4.jpg/80px-Tang-4.jpg" decoding="async" width="80" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c3/Tang-4.jpg/121px-Tang-4.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c3/Tang-4.jpg/161px-Tang-4.jpg 2x" data-file-width="1847" data-file-height="2751" /></a></div> <div class="gallerytext">Дунь Хуан «Провідний шлях Будди» 900 р. </div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tang-hores1.jpg" class="mw-file-description" title="Хань Гань. Анімалістичний жанр (618-907)"><img alt="Хань Гань. Анімалістичний жанр (618-907)" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/Tang-hores1.jpg/120px-Tang-hores1.jpg" decoding="async" width="120" height="84" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/Tang-hores1.jpg/180px-Tang-hores1.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/Tang-hores1.jpg/240px-Tang-hores1.jpg 2x" data-file-width="500" data-file-height="350" /></a></div> <div class="gallerytext"> Хань Гань. Анімалістичний жанр (618-907) </div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 155px"> <div class="thumb" style="width: 150px; height: 150px;"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A3_%D0%94%D0%B0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8._87_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%85._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82.jpg" class="mw-file-description" title="У Даодзи 87 святих"><img alt="У Даодзи 87 святих" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/09/%D0%A3_%D0%94%D0%B0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8._87_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%85._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82.jpg/106px-%D0%A3_%D0%94%D0%B0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8._87_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%85._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82.jpg" decoding="async" width="106" height="120" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/09/%D0%A3_%D0%94%D0%B0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8._87_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%85._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82.jpg/159px-%D0%A3_%D0%94%D0%B0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8._87_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%85._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/09/%D0%A3_%D0%94%D0%B0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8._87_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%85._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82.jpg/212px-%D0%A3_%D0%94%D0%B0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8._87_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%85._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82.jpg 2x" data-file-width="500" data-file-height="566" /></a></div> <div class="gallerytext">У Даодзи 87 святих </div> </li> </ul> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Чайна_культура">Чайна культура</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=54" title="Редагувати розділ: Чайна культура" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=54" title="Редагувати вихідний код розділу: Чайна культура">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Китайська чайна церемонія (ще не написана)">Китайська чайна церемонія</a></div> Під владою династії Тан почало формуватися китайське <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Чайна церемонія">мистецтво чаювання</a>. Економічне, соціальне та культурне процвітання країни, а також жваві зв'язки із зарубіжними країнами в цей час створили ґрунт для поширення чайної церемонії. В цей період часу <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B9" title="Чай">чай</a> вирощували в сорока двох <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Префектура">префектурах</a> країни, і традиції чаювання проникли в повсякденне життя представників всіх верств суспільства. <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Імператор">Імператори</a> Пізньої Тан, які особливо любили чай, наказували, щоб усі чайні регіони надсилали до палацу листя найбільш ранніх і добрих сортів чаю. Щорічно 5 квітня в палаці проходив бенкет, присвячений святу Цінмін, під час якого поминали померлих. Це свято також мав іншу назву — свято рослин. Деякі <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Чиновник">чиновники</a> навіть отримували підвищення по службі після того, як приносили в дар імператору чай. Щоб завоювати любов імператора, наложниці сушили голову над тим, як удосконалити способи приготування чаю і скоро це переросло в них у гру, що отримала назву «Чайне змагання». Беручи приклад з імператора, принци і міністри також пишалися своєю пристрастю до чаю. <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%94%D0%B5%D1%8E" title="Лі Дею">Лі Дею</a>, великий радник, навіть використовував найчистішу весняну воду з джерел, що розташовані на відстані тисяч <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_(%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0)" title="Лі (довжина)">лі</a> від столиці, щоб приготувати собі чашку чаю. Гостей також зазвичай пригощали чаєм і вважалося вкрай не ввічливим не зробити цього. Спочатку чаювання пропагувалося тільки освіченими людьми. У міру того як популярність чаю зростала серед простих людей, скрізь стали з'являтися чайні магазини, причому навіть у провінціях центральної рівнини, таких, як <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%B4%D1%83%D0%BD" title="Шаньдун">Шаньдун</a>, <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Хунань">Хунань</a> і <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D1%81%D1%96" title="Шаньсі">Шаньсі</a>, де виробництво чаю знаходилося на порівняно низькому рівні. Саме в епоху Тан стало далі розвиватися мистецтво вирощування чаю і чаювання, яке було схоже на віршовані рими і змушувало питущого чай роздумувати над філософією життя. Першою людиною, яка удосконалила мистецтво чаювання і фактично створила чайну церемонію був <a href="/wiki/%D0%9B%D1%83_%D0%AE%D0%B9" title="Лу Юй">Лу Юй</a>, який отримав в історії ім'я бога чаю. На основі детальних обговорень зі своїми друзями мистецтва приготування і вживання чаю і свого власного вивчення теорії культури чаю Лу Юй написав <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%82" title="Трактат">трактат</a> «Канон чаю» («Ча цзин») — перше у світі дослідження властивостей чаю і культури його вживання.<a href="#cite_note-51">[51]</a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Правителі">Правителі</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=55" title="Редагувати розділ: Правителі" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=55" title="Редагувати вихідний код розділу: Правителі">ред. код</a>]</div> <table class="wikitable"> <tbody><tr> <th colspan="4"><a class="mw-selflink selflink">Династія Тан</a> (<a href="/wiki/618" title="618">618</a>–<a href="/wiki/690" title="690">690</a>, <a href="/wiki/705" title="705">705</a>–<a href="/wiki/907" title="907">907</a>) </th></tr> <tr> <th style="background:#efefef;">Храмове ім'я </th> <th style="background:#efefef;">Особисте ім'я </th> <th style="background:#efefef;">Роки правління </th> <th style="background:#efefef;"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Девіз правління">Девіз правління</a> і роки </th></tr> <tr align="center"> <td colspan="4">Династія Тан (<a href="/wiki/618" title="618">618</a>–<a href="/wiki/690" title="690">690</a>) </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%AE%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Лі Юань">Гао-цзу</a> 高祖 Gāozǔ </td> <td>Лі Юань 李淵 Lǐ Yuān </td> <td><a href="/wiki/618" title="618">618</a>–<a href="/wiki/626" title="626">626</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Уде (武德 Wǔdé) <a href="/wiki/618" title="618">618</a>–<a href="/wiki/626" title="626">626</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%A8%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C" title="Лі Шимінь">Тай-цзун</a> 太宗 Tàizōng </td> <td>Лі Шимінь 李世民 Lǐ Shìmín </td> <td><a href="/wiki/627" title="627">627</a>–<a href="/wiki/649" title="649">649</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Чженьгуань (貞觀 Zhēnguān) <a href="/wiki/627" title="627">627</a>–<a href="/wiki/649" title="649">649</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%A7%D0%B6%D0%B8_(%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Лі Чжи (імператор Тан)">Гао-цзун</a> 高宗 Gāozōng </td> <td>Лі Чжи 李治 Lǐ Zhì </td> <td><a href="/wiki/650" title="650">650</a>–<a href="/wiki/683" title="683">683</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Юнхуей (永徽 Yǒnghūi) <a href="/wiki/650" title="650">650</a>–<a href="/wiki/655" title="655">655</a></li> <li>Сяньцін (顯慶 Xiǎnqìng) <a href="/wiki/656" title="656">656</a>–<a href="/wiki/661" title="661">661</a></li> <li>Луншо (龍朔 Lóngshuò) <a href="/wiki/661" title="661">661</a>–<a href="/wiki/663" title="663">663</a></li> <li>Ліньде (麟德 Líndé) <a href="/wiki/664" title="664">664</a>–<a href="/wiki/665" title="665">665</a></li> <li>Цяньфен (乾封 Qiánfēng) <a href="/w/index.php?title=666_%D0%B3%D0%BE%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="666 год (ще не написана)">666</a>—<a href="/wiki/668" title="668">668</a></li> <li>Цзунчжан (總章 Zǒngzhāng) <a href="/wiki/668" title="668">668</a>–<a href="/wiki/670" title="670">670</a></li> <li>Сяньхен (咸亨 Xiánhēng) <a href="/wiki/670" title="670">670</a>–<a href="/wiki/674" title="674">674</a></li> <li>Шан-юань (上元 Shàngyuán) <a href="/wiki/674" title="674">674</a>–<a href="/wiki/676" title="676">676</a></li> <li>Іфен (儀鳳 Yífèng) <a href="/wiki/676" title="676">676</a>–<a href="/wiki/679" title="679">679</a></li> <li>Тяолу (調露 Tiáolù) <a href="/wiki/679" title="679">679</a>–<a href="/wiki/680" title="680">680</a></li> <li>Юнлун (永隆 Yǒnglóng) <a href="/wiki/680" title="680">680</a>–<a href="/wiki/681" title="681">681</a></li> <li>Кайяо (開耀 Kāiyào) <a href="/wiki/681" title="681">681</a>–<a href="/wiki/682" title="682">682</a></li> <li>Юнчунь (永淳 Yǒngchún) <a href="/wiki/682" title="682">682</a>–<a href="/wiki/683" title="683">683</a></li> <li>Хундао (弘道 Hóngdào) <a href="/wiki/683" title="683">683</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B6%D1%83%D0%BD-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Чжун-цзун (династія Тан)">Чжун-цзун</a> 中宗 Zhōngzōng </td> <td>Лі Сянь 李顯 Lǐ Xiǎn або Лі Чже 李哲 Lǐ Zhé </td> <td><a href="/wiki/684" title="684">684</a> і (<a href="/wiki/705" title="705">705</a>–<a href="/wiki/710" title="710">710</a>) </td> <td align="left"> <ul><li>Сішен (嗣聖 Sìshèng) <a href="/wiki/684" title="684">684</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%96%D1%83%D0%B9-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Жуй-цзун (династія Тан)">Жуй-цзун</a> 睿宗 Rùizōng </td> <td>Лі Дань 李旦 Lǐ Dàn </td> <td><a href="/wiki/684" title="684">684</a>–<a href="/wiki/690" title="690">690</a> і (<a href="/wiki/710" title="710">710</a>–<a href="/wiki/712" title="712">712</a>) </td> <td align="left"> <ul><li>Веньмін (文明 Wénmíng) <a href="/wiki/684" title="684">684</a></li> <li>Гуанчжай (光宅 Guāngzhái) <a href="/wiki/684" title="684">684</a></li> <li>Чуйгун (垂拱 Chúigǒng) <a href="/wiki/685" title="685">685</a>–<a href="/wiki/688" title="688">688</a></li> <li>Юнчан (永昌 Yǒngchāng) <a href="/wiki/689" title="689">689</a></li> <li>Цзайчу (載初 Zàichū) <a href="/wiki/690" title="690">690</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td colspan="4">Династія Чжоу (<a href="/wiki/690" title="690">690</a>–<a href="/wiki/705" title="705">705</a>) </td></tr> <tr align="center"> <td colspan="4">Історично найвживаніша форма родинне ім'я + посмертне ім'я </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%A3_%D0%A6%D0%B7%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%8C" title="У Цзетянь">У Цзетянь</a> 武則天 Wǔ Zétiān (не є офіційним храмовим іменем) </td> <td>У Хоу 聖神 Shèng Shén </td> <td><a href="/wiki/690" title="690">690</a>–<a href="/wiki/705" title="705">705</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Тяньшоу (天授 Tiānshòu) <a href="/wiki/690" title="690">690</a>–<a href="/wiki/692" title="692">692</a></li> <li>Жуї (如意 Rúyì) <a href="/wiki/692" title="692">692</a></li> <li>Чаншоу (長壽 Chángshòu) <a href="/wiki/692" title="692">692</a>–<a href="/wiki/694" title="694">694</a></li> <li>Яньцзай (延載 Yánzài) <a href="/wiki/694" title="694">694</a></li> <li>Чженшен (證聖 Zhèngshèng) <a href="/wiki/695" title="695">695</a></li> <li>Тяньцеваньсуй (天冊萬歲 Tiāncèwànsùi) <a href="/wiki/695" title="695">695</a>–<a href="/wiki/696" title="696">696</a></li> <li>Ваньсуйденфен (萬歲登封 Wànsùidēngfēng) <a href="/wiki/696" title="696">696</a></li> <li>Ваньсуйтунтян (萬歲通天 Wànsùitōngtiān) <a href="/wiki/696" title="696">696</a>–<a href="/wiki/697" title="697">697</a></li> <li>Шеньгун (神功 Shéngōng) <a href="/wiki/697" title="697">697</a></li> <li>Шенлі (聖曆 Shènglì) <a href="/wiki/698" title="698">698</a>–<a href="/wiki/700" title="700">700</a></li> <li>Цзюши (久視 Jiǔshì) <a href="/wiki/700" title="700">700</a></li> <li>Дацзюй (大足 Dàjú) <a href="/wiki/701" title="701">701</a></li> <li>Чан-ань (長安 Cháng'ān) <a href="/wiki/701" title="701">701</a>–<a href="/wiki/705" title="705">705</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td colspan="4">Продовження династії Тан (<a href="/wiki/705" title="705">705</a>–<a href="/wiki/907" title="907">907</a>) </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B6%D1%83%D0%BD-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Чжун-цзун (династія Тан)">Чжун-цзун</a> (中宗) (друге правління) </td> <td>Лі Сянь (李顯) або Лі Чже (李哲) </td> <td>(і <a href="/wiki/684" title="684">684</a>) <a href="/wiki/705" title="705">705</a>—<a href="/wiki/710" title="710">710</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Шеньлун (神龍Shénlóng) <a href="/wiki/705" title="705">705</a>–<a href="/wiki/707" title="707">707</a></li> <li>Цзинлун (景龍Jǐnglóng) <a href="/wiki/707" title="707">707</a>–<a href="/wiki/710" title="710">710</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td>посмертне ім'я <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96_%D0%A7%D1%83%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BE" title="Лі Чунмао">Шао-ді</a> 殤帝 Shàodì </td> <td>Лі Чунмао 李重茂 Lǐ Chóngmào </td> <td><a href="/wiki/710" title="710">710</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Тайлун (唐隆 Tánglóng) <a href="/wiki/710" title="710">710</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%96%D1%83%D0%B9-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Жуй-цзун (династія Тан)">Жуй-цзун</a> 睿宗 Rùizōng </td> <td>Лі Дань 李旦 Lǐ Dàn </td> <td>(і <a href="/wiki/684" title="684">684</a>–<a href="/wiki/690" title="690">690</a>), <a href="/wiki/710" title="710">710</a>—<a href="/wiki/712" title="712">712</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Цзін-юнь (景雲Jǐngyún) <a href="/wiki/710" title="710">710</a>–<a href="/wiki/711" title="711">711</a></li> <li>Тайцзи (太極Tàijí) <a href="/wiki/712" title="712">712</a></li> <li>Яньхе (延和Yánhé) <a href="/wiki/712" title="712">712</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD,_712%E2%80%94756)" title="Сюань-цзун (династія Тан, 712—756)">Сюань-цзун</a> 玄宗 Xuánzōng </td> <td>Лі Лунцзи 李隆基 Lǐ Lóngjī </td> <td><a href="/wiki/712" title="712">712</a>–<a href="/wiki/756" title="756">756</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Сяньтянь (先天 Xiāntiān) <a href="/wiki/712" title="712">712</a>–<a href="/wiki/713" title="713">713</a></li> <li>Кайюань (開元 Kāiyuán) <a href="/wiki/713" title="713">713</a>–<a href="/wiki/741" title="741">741</a></li> <li>Тяньбао (天寶 Tiānbǎo) <a href="/wiki/742" title="742">742</a>–<a href="/wiki/756" title="756">756</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%A1%D1%83-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Су-цзун (династія Тан)">Су-цзун</a> 肅宗 Sùzōng </td> <td>Лі Хен 李亨 Lǐ Hēng </td> <td><a href="/wiki/756" title="756">756</a>–<a href="/wiki/762" title="762">762</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Чжиде (至德 Zhìdé) <a href="/wiki/756" title="756">756</a>–<a href="/wiki/758" title="758">758</a></li> <li>Цяньюань (乾元 Qiányuán) <a href="/wiki/758" title="758">758</a>–<a href="/wiki/760" title="760">760</a></li> <li>Шан-юань (上元 Shàngyuán) <a href="/wiki/760" title="760">760</a>–<a href="/wiki/761" title="761">761</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B9-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Дай-цзун (династія Тан)">Дай-цзун</a> 代宗 Dàizōng </td> <td>Лі Ю 李豫 Lǐ Yù </td> <td><a href="/wiki/762" title="762">762</a>–<a href="/wiki/779" title="779">779</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Баоїн (寶應 Bǎoyìng) <a href="/wiki/762" title="762">762</a>–<a href="/wiki/763" title="763">763</a></li> <li>Гуанде (廣德 Guǎngdé) <a href="/wiki/763" title="763">763</a>–<a href="/wiki/764" title="764">764</a></li> <li>Юнтай (永泰 Yǒngtài) <a href="/wiki/765" title="765">765</a>–<a href="/wiki/766" title="766">766</a></li> <li>Далі (大曆 Dàlì) <a href="/wiki/766" title="766">766</a>–<a href="/wiki/779" title="779">779</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Де-цзун (династія Тан)">Де-цзун</a> 德宗 Dézōng </td> <td>Лі Ко 李适 Lǐ Guā </td> <td><a href="/wiki/780" title="780">780</a>–<a href="/wiki/805" title="805">805</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Цзяньчжун (建中 Jiànzhōng) <a href="/wiki/780" title="780">780</a>–<a href="/wiki/783" title="783">783</a></li> <li>Сін-юань (興元 Xīngyuán) <a href="/wiki/784" title="784">784</a></li> <li>Чженьюань (貞元 Zhēnyuán) <a href="/wiki/785" title="785">785</a>–<a href="/wiki/805" title="805">805</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BD%D1%8C-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Шунь-цзун (династія Тан)">Шунь-цзун</a> 順宗 Shùnzōng </td> <td>Лі Сун 李誦 Lǐ Sòng </td> <td><a href="/wiki/805" title="805">805</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Юнчжень (永貞 Yǒngzhēn) <a href="/wiki/805" title="805">805</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%A1%D1%8F%D0%BD%D1%8C-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Сянь-цзун (династія Тан)">Сянь-цзун</a> 憲宗 Xiànzōng </td> <td>Лі Чунь 李純 Lǐ Chún </td> <td><a href="/wiki/806" title="806">806</a>–<a href="/wiki/820" title="820">820</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Юаньхе (元和 Yuánhé) <a href="/wiki/806" title="806">806</a>–<a href="/wiki/820" title="820">820</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%9C%D1%83-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Му-цзун (династія Тан)">Му-цзун</a> 穆宗 Mùzōng </td> <td>Лі Хен 李恆 Lǐ Héng </td> <td><a href="/wiki/821" title="821">821</a>–<a href="/wiki/824" title="824">824</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Чанцін (長慶 Chángqìng) <a href="/wiki/821" title="821">821</a>–<a href="/wiki/824" title="824">824</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%A6%D0%B7%D1%96%D0%BD-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Цзін-цзун (династія Тан)">Цзін-цзун</a> 敬宗 Jìngzōng </td> <td>Лі Чжань 李湛 Lǐ Zhàn </td> <td><a href="/wiki/824" title="824">824</a>–<a href="/wiki/826" title="826">826</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Баолі (寶曆 Bǎolì) <a href="/wiki/824" title="824">824</a>–<a href="/wiki/826" title="826">826</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Вень-цзун (династія Тан)">Вень-цзун</a> 文宗 Wénzōng </td> <td>Лі Ан 李昂 Lǐ Áng </td> <td><a href="/wiki/826" title="826">826</a>–<a href="/wiki/840" title="840">840</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Баолі (寶曆 Bǎolì) <a href="/wiki/826" title="826">826</a></li> <li>Дахе (大和 Dàhé) або Тайхе (Tàihé 太和) <a href="/wiki/827" title="827">827</a>–<a href="/wiki/835" title="835">835</a></li> <li>Кайчен (開成 Kāichéng) <a href="/wiki/836" title="836">836</a>–<a href="/wiki/840" title="840">840</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%A3-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="У-цзун (династія Тан)">У-цзун</a> 武宗 Wǔzōng </td> <td>Лі Янь 李炎 Lǐ Yán </td> <td><a href="/wiki/840" title="840">840</a>–<a href="/wiki/846" title="846">846</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Хуейчан (會昌 Hùichāng) <a href="/wiki/841" title="841">841</a>–<a href="/wiki/846" title="846">846</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%A1%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD,_846-859)" title="Сюань-цзун (династія Тан, 846-859)">Сюань-цзун</a> 宣宗 Xuānzōng </td> <td>Лі Чэнь 李忱 Lǐ Chén </td> <td><a href="/wiki/846" title="846">846</a>–<a href="/wiki/859" title="859">859</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Дачун (大中 Dàchōng) <a href="/wiki/847" title="847">847</a>–<a href="/wiki/859" title="859">859</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%86-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="І-цзун (династія Тан)">І-цзун</a> 懿宗 Yìzōng </td> <td>Лі Цуй 李漼 Lǐ Cǔi </td> <td><a href="/wiki/859" title="859">859</a>–<a href="/wiki/873" title="873">873</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Дачун (大中 Dàchōng) <a href="/wiki/859" title="859">859</a></li> <li>Сяньтун (咸通 Xiántōng) <a href="/wiki/860" title="860">860</a>–<a href="/wiki/873" title="873">873</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%A1%D1%96-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Сі-цзун (династія Тан)">Сі-цзун</a> 僖宗 Xīzōng </td> <td>Лі Сюань 李儇 Lǐ Xuān </td> <td><a href="/wiki/873" title="873">873</a>–<a href="/wiki/888" title="888">888</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Сяньтун (咸通 Xiántōng) <a href="/wiki/873" title="873">873</a>–<a href="/wiki/874" title="874">874</a></li> <li>Цяньфу (乾符 Qiánfú) <a href="/wiki/874" title="874">874</a>–<a href="/wiki/879" title="879">879</a></li> <li>Гуанмин (廣明 Guǎngmíng) <a href="/wiki/880" title="880">880</a>–<a href="/wiki/881" title="881">881</a></li> <li>Чжунхе (中和 Zhōnghé) <a href="/wiki/881" title="881">881</a>–<a href="/wiki/885" title="885">885</a></li> <li>Гуанци (光啟 Guāngqǐ) <a href="/wiki/885" title="885">885</a>–<a href="/wiki/888" title="888">888</a></li> <li>Веньде (文德 Wéndé) <a href="/wiki/888" title="888">888</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B6%D0%B0%D0%BE-%D1%86%D0%B7%D1%83%D0%BD_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Чжао-цзун (династія Тан)">Чжао-цзун</a> 昭宗 Zhāozōng </td> <td>Лі Е 李曄 Lǐ Yè </td> <td><a href="/wiki/888" title="888">888</a>–<a href="/wiki/904" title="904">904</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Лунцзи (龍紀 Lóngjì) <a href="/wiki/889" title="889">889</a></li> <li>Дашунь (大順 Dàshùn) <a href="/wiki/890" title="890">890</a>–<a href="/wiki/891" title="891">891</a></li> <li>Цзинфу (景福 Jǐngfú) <a href="/wiki/892" title="892">892</a>–<a href="/wiki/893" title="893">893</a></li> <li>Цяньнин (乾寧 Qiánníng) <a href="/wiki/894" title="894">894</a>–<a href="/wiki/898" title="898">898</a></li> <li>Гуанхуа (光化 Guānghuà) <a href="/wiki/898" title="898">898</a>–<a href="/wiki/901" title="901">901</a></li> <li>Тяньфу (天復 Tiānfù) <a href="/wiki/901" title="901">901</a>–<a href="/wiki/904" title="904">904</a></li> <li>Тянью (天佑 Tiānyòu) <a href="/wiki/904" title="904">904</a></li></ul> </td></tr> <tr align="center"> <td>посмертне ім'я <a href="/wiki/%D0%90%D0%B9-%D0%B4%D1%96_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD)" title="Ай-ді (династія Тан)">Ай-ді</a> 哀帝 Āidì або Чжао Сюань-ді 昭宣帝 Zhāoxuāndì </td> <td>Лі Чжу 李柷 Lǐ Zhù </td> <td><a href="/wiki/904" title="904">904</a>–<a href="/wiki/907" title="907">907</a> </td> <td align="left"> <ul><li>Тянью (天佑 Tiānyòu) <a href="/wiki/904" title="904">904</a>–<a href="/wiki/907" title="907">907</a></li></ul> </td></tr></tbody></table> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Примітки">Примітки</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=56" title="Редагувати розділ: Примітки" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=56" title="Редагувати вихідний код розділу: Примітки">ред. код</a>]</div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816068">.mw-parser-output .reflist{margin-bottom:0.5em;list-style-type:decimal}@media screen{.mw-parser-output .reflist{font-size:90%}}.mw-parser-output .reflist .references{font-size:100%;margin-bottom:0;list-style-type:inherit}.mw-parser-output .reflist-columns-2{column-width:30em}.mw-parser-output .reflist-columns-3{column-width:25em}.mw-parser-output .reflist-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .reflist-columns ol{margin-top:0}.mw-parser-output .reflist-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}.mw-parser-output .reflist-upper-alpha{list-style-type:upper-alpha}.mw-parser-output .reflist-upper-roman{list-style-type:upper-roman}.mw-parser-output .reflist-lower-alpha{list-style-type:lower-alpha}.mw-parser-output .reflist-lower-greek{list-style-type:lower-greek}.mw-parser-output .reflist-lower-roman{list-style-type:lower-roman}</style><div class="reflist references-column-count references-column-count-2" style="column-count: 2; -moz-column-count: 2; -webkit-column-count: 2; list-style-type: decimal;"> <ol class="references"> <li id="cite_note-1"><a href="#cite_ref-1">↑</a> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43245077">.mw-parser-output cite.citation{font-style:inherit;word-wrap:break-word}.mw-parser-output .citation:target{background-color:rgba(0,127,255,0.133)}.mw-parser-output .id-lock-free.id-lock-free a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Lock-green.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-limited.id-lock-limited a,.mw-parser-output .id-lock-registration.id-lock-registration a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d6/Lock-gray-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-subscription.id-lock-subscription a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/aa/Lock-red-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .cs1-ref-lang{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}.mw-parser-output .cs1-ref-lg{font-style:normal;cursor:help}.mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#252525;text-decoration:inherit;text-decoration-color:#252525}.mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4c/Wikisource-logo.svg")right 0.1em center/12px no-repeat}body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-free a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-limited a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-registration a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-subscription a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background-size:contain;padding:0 1em 0 0}.mw-parser-output .cs1-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}.mw-parser-output .cs1-hidden-error{display:none;color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-visible-error{color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-maint{display:none;color:#085;margin-left:0.3em}.mw-parser-output .cs1-kern-left{padding-left:0.2em}.mw-parser-output .cs1-kern-right{padding-right:0.2em}.mw-parser-output .citation .mw-selflink{font-weight:inherit}@media screen{.mw-parser-output .cs1-format{font-size:95%}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}</style><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150429225208/http://dic.academic.ru/dic.nsf/sie/21169/ЯН">Советская историческая энциклопедия</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://dic.academic.ru/dic.nsf/sie/21169/ЯН">оригіналу</a> за 29 квітня 2015. Процитовано 20 лютого 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»-2">↑ <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-0">а</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-1">б</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-2">в</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-3">г</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-4">д</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-5">е</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-6">ж</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-7">и</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-8">к</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-9">л</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-10">м</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-11">н</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-12">п</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-13">р</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-14">с</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-15">т</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-16">у</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-17">ф</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-18">х</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-19">ц</a> <a href="#cite_ref-Интернет-альманах_«Все_о_Китае»_2-20">ш</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20161005124931/http://www.china-voyage.com/2011/05/dinastiya-tan-period-rascveta-srednevekovogo-kitaya/">Интернет-альманах «Все о Китае»</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.china-voyage.com/2011/05/dinastiya-tan-period-rascveta-srednevekovogo-kitaya/">оригіналу</a> за 5 жовтня 2016. Процитовано 3 лютого 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-Рубель_В.А._Історія_Середньовічного_Сходу,_Київ,_«Либідь»,_2002_ст._48-3">↑ <a href="#cite_ref-Рубель_В.А._Історія_Середньовічного_Сходу,_Київ,_«Либідь»,_2002_ст._48_3-0">а</a> <a href="#cite_ref-Рубель_В.А._Історія_Середньовічного_Сходу,_Київ,_«Либідь»,_2002_ст._48_3-1">б</a> Рубель В.А. Історія Середньовічного Сходу, Київ, «Либідь», 2002 ст. 48 </li> <li id="cite_note-4"><a href="#cite_ref-4">↑</a> Ерёменко Л., Иванова В., Корейская литература </li> <li id="cite_note-5"><a href="#cite_ref-5">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120108115501/http://pravoznavec.com.ua/books/317/24162/22/#chapter">Наделение крестьян землей в VII в. (Из "Синь Тан шу")</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.pravoznavec.com.ua/books/317/24162/22/#chapter">оригіналу</a> за 8 січня 2012. Процитовано 10 лютого 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-http://www.chinatrips.ru/guide/culture/tang-dynasty.html-6">↑ <a href="#cite_ref-http://www.chinatrips.ru/guide/culture/tang-dynasty.html_6-0">а</a> <a href="#cite_ref-http://www.chinatrips.ru/guide/culture/tang-dynasty.html_6-1">б</a> <a href="#cite_ref-http://www.chinatrips.ru/guide/culture/tang-dynasty.html_6-2">в</a> <a href="#cite_ref-http://www.chinatrips.ru/guide/culture/tang-dynasty.html_6-3">г</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120720151649/http://chinatrips.ru/guide/culture/tang-dynasty.html">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.chinatrips.ru/guide/culture/tang-dynasty.html">оригіналу</a> за 20 липня 2012. Процитовано 5 лютого 2012.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-7"><a href="#cite_ref-7">↑</a> Рубель В. А. Історія Середньовічного Сходу, Київ, «Либідь», 2002 ст. 53 </li> <li id="cite_note-historicus.ru-8">↑ <a href="#cite_ref-historicus.ru_8-0">а</a> <a href="#cite_ref-historicus.ru_8-1">б</a> <a href="#cite_ref-historicus.ru_8-2">в</a> <a href="#cite_ref-historicus.ru_8-3">г</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160304100756/http://www.historicus.ru/istoriya_kitaya/">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.historicus.ru/istoriya_kitaya/">оригіналу</a> за 4 березня 2016. Процитовано 4 лютого 2012.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-Рубель_В.А._Хрестоматия_по_истории_Средних_веков._Том_I_«Синь_Тан_шу»_-_«Новая_Танская_история»-9">↑ <a href="#cite_ref-Рубель_В.А._Хрестоматия_по_истории_Средних_веков._Том_I_«Синь_Тан_шу»_-_«Новая_Танская_история»_9-0">а</a> <a href="#cite_ref-Рубель_В.А._Хрестоматия_по_истории_Средних_веков._Том_I_«Синь_Тан_шу»_-_«Новая_Танская_история»_9-1">б</a> .<a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.pravoznavec.com.ua/books/317/24176/22/#chapter">Рубель В.А. Хрестоматия по истории Средних веков. Том I «Синь Тан шу» - «Новая Танская история»</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20121018231058/http://pravoznavec.com.ua/books/317/24176/22/#chapter">Архівовано</a> 18 жовтня 2012 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995-10">↑ <a href="#cite_ref-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995_10-0">а</a> <a href="#cite_ref-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995_10-1">б</a> <a href="#cite_ref-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995_10-2">в</a> <a href="#cite_ref-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995_10-3">г</a> <a href="#cite_ref-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995_10-4">д</a> <a href="#cite_ref-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995_10-5">е</a> <a href="#cite_ref-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995_10-6">ж</a> <a href="#cite_ref-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995_10-7">и</a> <a href="#cite_ref-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995_10-8">к</a> <a href="#cite_ref-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995_10-9">л</a> <a href="#cite_ref-Хабаева_Р.В._(отв._ред.)_История_Востока._Том_2._Восток_в_средние_века,_Восточная_литература,_1995_10-10">м</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20111103130745/http://gumilevica.kulichki.net/HE2/he2208.htm">Хабаева Р.В. (отв. ред.) История Востока. Том 2. Восток в средние века, Восточная литература, 1995</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://gumilevica.kulichki.net/HE2/he2208.htm">оригіналу</a> за 3 листопада 2011. Процитовано 11 лютого 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-Центральные_государственные_учреждения_империй_(Из_«Синь_Тан_шу»)-11">↑ <a href="#cite_ref-Центральные_государственные_учреждения_империй_(Из_«Синь_Тан_шу»)_11-0">а</a> <a href="#cite_ref-Центральные_государственные_учреждения_империй_(Из_«Синь_Тан_шу»)_11-1">б</a> <a href="#cite_ref-Центральные_государственные_учреждения_империй_(Из_«Синь_Тан_шу»)_11-2">в</a> <a href="#cite_ref-Центральные_государственные_учреждения_империй_(Из_«Синь_Тан_шу»)_11-3">г</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120108112735/http://pravoznavec.com.ua/books/317/24170/22/#chapter">Центральные государственные учреждения империй (Из «Синь Тан шу»)</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.pravoznavec.com.ua/books/317/24170/22/#chapter">оригіналу</a> за 8 січня 2012. Процитовано 10 лютого 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-12"><a href="#cite_ref-12">↑</a> Хрестоматія з історії середніх віків 3 том під ред. Сказкіна М.1961 г. </li> <li id="cite_note-Мегаэнциклопедия-13"><a href="#cite_ref-Мегаэнциклопедия_13-0">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.megabook.ru/Article.asp?AID=676664">Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия</a> </li> <li id="cite_note-Середницька_Г.В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти,_Київ,_2009-14">↑ <a href="#cite_ref-Середницька_Г.В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти,_Київ,_2009_14-0">а</a> <a href="#cite_ref-Середницька_Г.В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти,_Київ,_2009_14-1">б</a> Середницька Г. В. Всесвітня історія Опорні конспекти, Київ, 2009 </li> <li id="cite_note-Четырехчастная_система_законов_династии_Тан-15">↑ <a href="#cite_ref-Четырехчастная_система_законов_династии_Тан_15-0">а</a> <a href="#cite_ref-Четырехчастная_система_законов_династии_Тан_15-1">б</a> <a href="#cite_ref-Четырехчастная_система_законов_династии_Тан_15-2">в</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120413131435/http://rybakov.pvost.org/?page_id=883">Четырехчастная система законов династии Тан</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://rybakov.pvost.org/?page_id=883">оригіналу</a> за 13 квітня 2012. Процитовано 10 лютого 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-16"><a href="#cite_ref-16">↑</a> В. М. Рыбаков. Введение. Танский кодекс и его основные положения // Уголовные установления Тан з разъяснениями (Тан люй шу и). Цзюани 1-8. Введ., пер. с кит. и коммент. В. М. Рыбакова. — СПб.: «Петербургское вотосковедение», 1999. </li> <li id="cite_note-17"><a href="#cite_ref-17">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://fictionbook.ru/author/gumilev_lev_nikolaevich/konec_i_vnov_nachalo_populyarniye_lekcii/read_online.html?page=9">Лев Гумилев Конец и вновь начало. Популярные лекции по народоведению</a> </li> <li id="cite_note-18"><a href="#cite_ref-18">↑</a> Рубель В. А. Історія Середньовічного Сходу, Київ, "Либідь, " 2002 ст. 52 </li> <li id="cite_note-19"><a href="#cite_ref-19">↑</a> Рубель В.А. Історія Середньовічного Сходу, Київ, "Либідь, " 2002 ст. 51 </li> <li id="cite_note-20"><a href="#cite_ref-20">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120719055408/http://chinatrips.ru/guide/culture/porcelain.html">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://chinatrips.ru/guide/culture/porcelain.html">оригіналу</a> за 19 липня 2012. Процитовано 5 лютого 2012.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-21"><a href="#cite_ref-21">↑</a> Всесвітня історія Документи і матеріали 6-11 класи,-Х.: «Ранок», 2011 р. с </li> <li id="cite_note-22"><a href="#cite_ref-22">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20121018224753/http://pravoznavec.com.ua/books/317/24166/22/#chapter">Литье монеты (Из «Синь Тан шу»)</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.pravoznavec.com.ua/books/317/24166/22/#chapter">оригіналу</a> за 18 жовтня 2012. Процитовано 11 лютого 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-23"><a href="#cite_ref-23">↑</a> Ахметшин Н. Х. Тайны Шелкового пути. М., 2002. </li> <li id="cite_note-Л.С._Васильев._История_Востока._Глава_23._Китайская_конфуцианская_империя_в_период_расцвета_(VI-XIII_вв.)-24">↑ <a href="#cite_ref-Л.С._Васильев._История_Востока._Глава_23._Китайская_конфуцианская_империя_в_период_расцвета_(VI-XIII_вв.)_24-0">а</a> <a href="#cite_ref-Л.С._Васильев._История_Востока._Глава_23._Китайская_конфуцианская_империя_в_период_расцвета_(VI-XIII_вв.)_24-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20121109191516/http://singulyarnost.ru/history/istvostoka_23.shtml">Л.С. Васильев. История Востока. Глава 23. Китайская конфуцианская империя в период расцвета (VI-XIII вв.)</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://singulyarnost.ru/history/istvostoka_23.shtml">оригіналу</a> за 9 листопада 2012. Процитовано 5 лютого 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-25"><a href="#cite_ref-25">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120413131322/http://rybakov.pvost.org/?page_id=256">Взяточничество по уголовному праву китайской династии Тан</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://rybakov.pvost.org/?page_id=256">оригіналу</a> за 13 квітня 2012. Процитовано 10 лютого 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.204-26">↑ <a href="#cite_ref-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.204_26-0">а</a> <a href="#cite_ref-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.204_26-1">б</a> <a href="#cite_ref-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.204_26-2">в</a> Середницька Г. В. Всесвітня історія Опорні конспекти 7 кл, Київ, СПД ФО Сандул, 2009 р. ст.204 </li> <li id="cite_note-27"><a href="#cite_ref-27">↑</a> Середницька Г. В. Всесвітня історія Опорні конспекти 7 кл, Київ, СПД ФО Сандул, 2009 р. ст. 205 </li> <li id="cite_note-Классическая_культура_Китая_империя_Тан-28">↑ <a href="#cite_ref-Классическая_культура_Китая_империя_Тан_28-0">а</a> <a href="#cite_ref-Классическая_культура_Китая_империя_Тан_28-1">б</a> <a href="#cite_ref-Классическая_культура_Китая_империя_Тан_28-2">в</a> <a href="#cite_ref-Классическая_культура_Китая_империя_Тан_28-3">г</a> <a href="#cite_ref-Классическая_культура_Китая_империя_Тан_28-4">д</a> <a href="#cite_ref-Классическая_культура_Китая_империя_Тан_28-5">е</a> <a href="#cite_ref-Классическая_культура_Китая_империя_Тан_28-6">ж</a> <a href="#cite_ref-Классическая_культура_Китая_империя_Тан_28-7">и</a> <a href="#cite_ref-Классическая_культура_Китая_империя_Тан_28-8">к</a> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43693355">.mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}</style>(рос.) <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.proza.ru/2011/04/13/1445">Классическая культура Китая империя Тан</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140830073653/http://www.proza.ru/2011/04/13/1445">Архівовано</a> 30 серпня 2014 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-Развитие_философии_в_эпоху_Суй_—_Тан_и_ее_особенности-29">↑ <a href="#cite_ref-Развитие_философии_в_эпоху_Суй_—_Тан_и_ее_особенности_29-0">а</a> <a href="#cite_ref-Развитие_философии_в_эпоху_Суй_—_Тан_и_ее_особенности_29-1">б</a> <a href="#cite_ref-Развитие_философии_в_эпоху_Суй_—_Тан_и_ее_особенности_29-2">в</a> <a href="#cite_ref-Развитие_философии_в_эпоху_Суй_—_Тан_и_ее_особенности_29-3">г</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120512065437/http://galactic.org.ua/f-i/f-ict-25.htm">Развитие философии в эпоху Суй — Тан и ее особенности</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.galactic.org.ua/f-i/f-ict-25.htm">оригіналу</a> за 12 травня 2012. Процитовано 11 лютого 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-30"><a href="#cite_ref-30">↑</a> Рубель В. А. Історія Середньовічного Сходу, Київ, «Либідь» 2002 ст. 55 </li> <li id="cite_note-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.207-31">↑ <a href="#cite_ref-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.207_31-0">а</a> <a href="#cite_ref-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.207_31-1">б</a> <a href="#cite_ref-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.207_31-2">в</a> <a href="#cite_ref-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.207_31-3">г</a> <a href="#cite_ref-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.207_31-4">д</a> Середницька Г. В. Всесвітня історія Опорні конспекти 7 кл, Київ, СПД ФО Сандул, 2009 р. ст.207 </li> <li id="cite_note-32"><a href="#cite_ref-32">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140829054955/http://xn--80aab7apn.xn--p1ai/index.php?option=com_zoo&task=item&item_id=6&Itemid=236">Изобретения, сделанные в Китае</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://xn--80aab7apn.xn--p1ai/index.php?option=com_zoo&task=item&item_id=6&Itemid=236">оригіналу</a> за 29 серпня 2014. Процитовано 11 лютого 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.208-33"><a href="#cite_ref-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.208_33-0">↑</a> Середницька Г. В. Всесвітня історія Опорні конспекти 7 кл, Київ, СПД ФО Сандул, 2009 р. ст.208 </li> <li id="cite_note-ЛІ_БО:_вірші,_біографія-34">↑ <a href="#cite_ref-ЛІ_БО:_вірші,_біографія_34-0">а</a> <a href="#cite_ref-ЛІ_БО:_вірші,_біографія_34-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140825171722/http://neparsja.com/index.php?option=com_content&view=article&id=811:2011-08-17-14-59-16&catid=16:2010-12-19-14-36-25&Itemid=213">ЛІ БО: вірші, біографія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://neparsja.com/index.php?option=com_content&view=article&id=811:2011-08-17-14-59-16&catid=16:2010-12-19-14-36-25&Itemid=213">оригіналу</a> за 25 серпня 2014. Процитовано 9 лютого 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-35"><a href="#cite_ref-35">↑</a> «Антология китайской лирики», перевод Ю. К. Щуцкого, издание «Всемирной литературы».- Л., 1923. </li> <li id="cite_note-lingvoclub.dp.ua-36">↑ <a href="#cite_ref-lingvoclub.dp.ua_36-0">а</a> <a href="#cite_ref-lingvoclub.dp.ua_36-1">б</a> <a rel="nofollow" class="external free" href="http://lingvoclub.dp.ua/Kitajskaya-kultura/Kitajskaya-literatura/Kitajskie-poeti/Du-Fu-712-770.html">http://lingvoclub.dp.ua/Kitajskaya-kultura/Kitajskaya-literatura/Kitajskie-poeti/Du-Fu-712-770.html</a><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43776089">.mw-parser-output .dead-link{color:var(--color-subtle,#54595d)}</style>[недоступне посилання з липня 2019] </li> <li id="cite_note-Чорна_О.В._Зарубіжна_література:_Хрестоматія._8_клас.-_Харків:_Торсінг,_2003-37">↑ <a href="#cite_ref-Чорна_О.В._Зарубіжна_література:_Хрестоматія._8_клас.-_Харків:_Торсінг,_2003_37-0">а</a> <a href="#cite_ref-Чорна_О.В._Зарубіжна_література:_Хрестоматія._8_клас.-_Харків:_Торсінг,_2003_37-1">б</a> Чорна О. В. Зарубіжна література: Хрестоматія. 8 клас.- Харків: Торсінг, 2003 </li> <li id="cite_note-38"><a href="#cite_ref-38">↑</a> <a rel="nofollow" class="external free" href="http://www.bionames.ru/bio/biographies/Van_Vej_Mo-tsze/">http://www.bionames.ru/bio/biographies/Van_Vej_Mo-tsze/</a><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43776089">[недоступне посилання з липня 2019] </li> <li id="cite_note-39"><a href="#cite_ref-39">↑</a> Ван Вей. Поезії / Пер. з давньокитайської, передмова та примітки Геннадія Туркова. — К.: Дніпро, 1987. — 182 с. </li> <li id="cite_note-40"><a href="#cite_ref-40">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160305133930/http://www.ukrcenter.com/Література/40968/Бо-Цзюй/Біографія">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.ukrcenter.com/Література/40968/Бо-Цзюй/Біографія">оригіналу</a> за 5 березня 2016. Процитовано 9 лютого 2012.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-41"><a href="#cite_ref-41">↑</a> Волшебная подушка <a rel="nofollow" class="external free" href="http://china.kulichki.com/library/Story/MagicPillow.shtml">http://china.kulichki.com/library/Story/MagicPillow.shtml</a> </li> <li id="cite_note-А._Тишков,_О._Фишман_Соч._в_рус._пер._—_Танские_новеллы,_М.,_1960-42">↑ <a href="#cite_ref-А._Тишков,_О._Фишман_Соч._в_рус._пер._—_Танские_новеллы,_М.,_1960_42-0">а</a> <a href="#cite_ref-А._Тишков,_О._Фишман_Соч._в_рус._пер._—_Танские_новеллы,_М.,_1960_42-1">б</a> А. Тишков, О. Фишман Соч. в рус. пер. — Танские новеллы, М., 1960 </li> <li id="cite_note-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.210-43">↑ <a href="#cite_ref-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.210_43-0">а</a> <a href="#cite_ref-Середницька_Г._В._Всесвітня_історія_Опорні_конспекти_7_кл,_Київ,_СПД_ФО_Сандул,_2009_р._ст.210_43-1">б</a> Середницька Г. В. Всесвітня історія Опорні конспекти 7 кл, Київ, СПД ФО Сандул, 2009 р. ст.210 </li> <li id="cite_note-Китайская_живопись_в_эпоху_раннего_средневековья-44">↑ <a href="#cite_ref-Китайская_живопись_в_эпоху_раннего_средневековья_44-0">а</a> <a href="#cite_ref-Китайская_живопись_в_эпоху_раннего_средневековья_44-1">б</a> <a href="#cite_ref-Китайская_живопись_в_эпоху_раннего_средневековья_44-2">в</a> <a href="#cite_ref-Китайская_живопись_в_эпоху_раннего_средневековья_44-3">г</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.asia-art.ru/content/articles/158/1228/">Китайская живопись в эпоху раннего средневековья</a><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43776089">[недоступне посилання з липня 2019] </li> <li id="cite_note-45"><a href="#cite_ref-45">↑</a> <a rel="nofollow" class="external free" href="http://www.people.su/ua/130973">http://www.people.su/ua/130973</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140831132223/http://www.people.su/ua/130973">Архівовано</a> 31 серпня 2014 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] People.su </li> <li id="cite_note-Ван_Вэй_Тайны_живописи_Перевод_академика_В._М._Алексеева._Текст_воспроизведен_по_изданию:_Ван_Вэй._Стихотворения._Москва,_Художественная_литература,_1979-46"><a href="#cite_ref-Ван_Вэй_Тайны_живописи_Перевод_академика_В._М._Алексеева._Текст_воспроизведен_по_изданию:_Ван_Вэй._Стихотворения._Москва,_Художественная_литература,_1979_46-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20111008072155/http://tea.oracl.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=92&Itemid=88">Ван Вэй Тайны живописи Перевод академика В. М. Алексеева. Текст воспроизведен по изданию: Ван Вэй. Стихотворения. Москва, "Художественная литература", 1979</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://tea.oracl.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=92&Itemid=88">оригіналу</a> за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-47"><a href="#cite_ref-47">↑</a> .Виноградова Н.А. Искусство средневекового Китая М 1962. </li> <li id="cite_note-48"><a href="#cite_ref-48">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120317112129/http://www.synologia.ru/a/Сюй_Си">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.synologia.ru/a/Сюй_Си">оригіналу</a> за 17 березня 2012. Процитовано 19 лютого 2012.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-49"><a href="#cite_ref-49">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20111012055830/http://abirus.ru/content/564/623/625/645/652/855/1217.html">Архівована копія</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.abirus.ru/content/564/623/625/645/652/855/1217.html">оригіналу</a> за 12 жовтня 2011. Процитовано 5 лютого 2012.</cite><code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web" title="Шаблон:Cite web">cite web</a>}}</code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-50"><a href="#cite_ref-50">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170615232906/http://www.epochtimes.com.ua/ru/china/culture/tradycyonnaja-kytajskaja-zhyvopys-u-daocz-bozhestvenn-j-hudozhnyk-dynastyy-tan-fotoobzor-79612.html">Традиционная китайская живопись: У Даоцзы – «божественный художник» династии Тан</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.epochtimes.com.ua/ru/china/culture/tradycyonnaja-kytajskaja-zhyvopys-u-daocz-bozhestvenn-j-hudozhnyk-dynastyy-tan-fotoobzor-79612.html">оригіналу</a> за 15 червня 2017. Процитовано 9 лютого 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-51"><a href="#cite_ref-51">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20121008004221/http://fictionbook.ru/author/van_lin/kitayiskoe_iskusstvo_chaepitiya/read_online.html?page=2">Ван Лин Китайское искусство чаепития</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://fictionbook.ru/author/van_lin/kitayiskoe_iskusstvo_chaepitiya/read_online.html?page=2">оригіналу</a> за 8 жовтня 2012. Процитовано 10 лютого 2012.</cite> </li> </ol></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Література_2">Література</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=57" title="Редагувати розділ: Література" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=57" title="Редагувати вихідний код розділу: Література">ред. код</a>]</div> <ul><li>Рубель В.А. Історія Середньовічного Сходу, Київ, «Либідь», 2002 730 ст.</li> <li>Козловський С. Китай епохи династії Тан у повідомленнях арабських авторів ІХ-Х ст'. / Сергій Козловський // VII наукова конференція “Китайська цивілізація: традиції та сучасність.中華文明：傳統與現代'”. – Київ, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2" title="Українська асоціація китаєзнавців">Українська асоціація китаєзнавців</a>, Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського Національна Академія Наук України. — [Електронний ресурс] — <a rel="nofollow" class="external free" href="https://web.archive.org/web/20140202162029/http://sinologist.com.ua/ukr/ukr_conf_2013.html">https://web.archive.org/web/20140202162029/http://sinologist.com.ua/ukr/ukr_conf_2013.html</a></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2">Abramson, Marc S. (2008), Ethnic Identity in Tang China, Philadelphia: University of Pennsylvania Press, <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780812240528" title="Спеціальна:Джерела книг/9780812240528"><bdi>9780812240528</bdi></a></cite> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li>Charles Benn: China's Golden Age. Everyday Life in the Tang Dynasty, Oxford University Press, New York/NY 2004, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0195176650" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 0-19-517665-0</a>. <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li>Peter K. Bol: «This Culture of Ours.» Intellectual Transitions in T'ang and Sung China. Stanford University Press, Stanford/CA 1992, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0804719209" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 0-8047-1920-9</a>. <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2">Cotterell, Arthur (2007), The Imperial Capitals of China: An Inside View of the Celestial Empire, London: Pimlico, <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9781845950095" title="Спеціальна:Джерела книг/9781845950095"><bdi>9781845950095</bdi></a></cite> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2">Chen, Guocan, Hebei Sanzhen (Three Jiedushi of Hebei), <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20080607193519/http://203.72.198.245/web/Content.asp?ID=51439&Query=1">Encyclopedia of China</a> (вид. 1st), архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://203.72.198.245/web/Content.asp?ID=51439&Query=1">оригіналу</a> за 7 червня 2008, процитовано 1 лютого 2012</cite> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2">Chen, Zhen, Jiedushi, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20080607193525/http://203.72.198.245/web/Content.asp?ID=51618">Encyclopedia of China</a> (вид. 1st), архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://203.72.198.245/web/Content.asp?ID=51618">оригіналу</a> за 7 червня 2008, процитовано 1 лютого 2012</cite> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2">de la Vaissière, E. (2005), Sogdian Traders. A History, Leiden: Brill, <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9004142525" title="Спеціальна:Джерела книг/9004142525"><bdi>9004142525</bdi></a></cite> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2">Schafer, Edward H. (1967), The Vermilion Bird: T’ang Images of the South, Berkeley and Los Angeles: University of California Press</cite> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li>Charles Hartmann: Han Yü and the T'ang Search for Unity. Princeton University Press, Princeton/NJ 1986. <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li>Dieter Kuhn (Hrsg.): Chinas Goldenes Zeitalter. Die Tang-Dynastie (618—907 n. Chr.) und das kulturelle Erbe der Seidenstraße. Edition Braus, Heidelberg 1993, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/3894660694" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 3-89466-069-4</a>. <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(нім.)</li> <li>Colin Mackerras: The Uighur Empire according to the T'ang dynastic Histories. A Study in Sino-Uighur Relations 744—840, Canberra 1972 <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li>David McMullen: State and Scholars in T'ang China. Cambridge University Press, Cambridge 1988, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0521329914" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 0-521-32991-4</a>. <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li>Stephen Owen: The Great Age of Chinese Poetry. The High T'ang. Yale University Press, New Haven 1981, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0300023677" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 0-300-02367-7</a>. <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li>Denis C. Twitchett: Financial Administration under the T'ang Dynasty. 2. Auflage. Cambridge University Press, Cambridge 1970, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0521078237" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 0-521-07823-7</a>. <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li>Denis C. Twitchett: The Writing of Official History under the T'ang. Cambridge University Press, Cambridge 1992, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0521413486" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 0-521-41348-6</a>. <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li>Denis C. Twitchett, John K. Fairbank (Hrsg.): The Cambridge History of China, Vol. 3, Sui and T'ang China, 589—906. Cambridge University Press, Cambridge 1979, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0521214467" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 0-521-21446-7</a>. <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li>Arthur F. Wright, Denis C. Twitchett (Hrsg.): Perspectives on the T'ang. Yale University Press, New Haven 1973, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0300026749" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 0-300-02674-9</a>. <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Джерела">Джерела</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=58" title="Редагувати розділ: Джерела" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=58" title="Редагувати вихідний код розділу: Джерела">ред. код</a>]</div> <ul><li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.pravoznavec.com.ua/books/317/22#chlist">Хрестоматия по истории Средних веков. ТОМ I</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120104140525/http://pravoznavec.com.ua/books/317/22/#chlist">Архівовано</a> 4 січня 2012 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(рос.)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://gumilevica.kulichki.net/HE2/he2208.htm">Хабаева Р.В. (отв. ред.) История Востока. Том 2. Восток в средние века, Восточная литература, 1995</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20111103130745/http://gumilevica.kulichki.net/HE2/he2208.htm">Архівовано</a> 3 листопада 2011 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(рос.)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20161005124931/http://www.china-voyage.com/2011/05/dinastiya-tan-period-rascveta-srednevekovogo-kitaya/">Интернет-альманах «Все о Китае»</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(рос.)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.megabook.ru/Article.asp?AID=676664">Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(рос.)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://fictionbook.ru/author/gumilev_lev_nikolaevich/konec_i_vnov_nachalo_populyarniye_lekcii/read_online.html?page=9">Лев Гумилев Конец и вновь начало. Популярные лекции по народоведению</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(рос.)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://singulyarnost.ru/history/istvostoka_23.shtml">Л.С. Васильев. История Востока. Глава 23. Китайская конфуцианская империя в период расцвета (VI-XIII вв.)</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20121109191516/http://singulyarnost.ru/history/istvostoka_23.shtml">Архівовано</a> 9 листопада 2012 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(рос.)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://historik.ru/books/item/f00/s00/z0000032/st017.shtml">Всемирная история. Энциклопедия. Том 3. (1957 год)</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20080524011957/http://historik.ru/books/item/f00/s00/z0000032/st017.shtml">Архівовано</a> 24 травня 2008 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(рос.)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.galactic.org.ua/f-i/f-ict-25.htm">Развитие философии в эпоху Суй — Тан и ее особенности</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120512065437/http://galactic.org.ua/f-i/f-ict-25.htm">Архівовано</a> 12 травня 2012 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(рос.)</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Посилання">Посилання</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&veaction=edit&section=59" title="Редагувати розділ: Посилання" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit&section=59" title="Редагувати вихідний код розділу: Посилання">ред. код</a>]</div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43328044">.mw-parser-output .side-box{margin:4px 0;box-sizing:border-box;border:1px solid var(--border-color-base,#a2a9b1);font-size:88%;line-height:1.25em;background-color:var(--background-color-interactive-subtle,#f8f9fa);display:flow-root}.mw-parser-output .side-box-abovebelow,.mw-parser-output .side-box-text{padding:0.25em 0.9em}.mw-parser-output .side-box-image{padding:2px 0 2px 0.9em;text-align:center}.mw-parser-output .side-box-imageright{padding:2px 0.9em 2px 0;text-align:center}@media(min-width:500px){.mw-parser-output .side-box-flex{display:flex;align-items:center}.mw-parser-output .side-box-text{flex:1}}@media(min-width:720px){.mw-parser-output .side-box{width:238px}.mw-parser-output .side-box-right{clear:right;float:right;margin-left:1em}.mw-parser-output .side-box-left{margin-right:1em}}</style><div class="side-box metadata side-box-right plainlinks"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43327770">.mw-parser-output .plainlist ol,.mw-parser-output .plainlist ul{line-height:inherit;list-style:none;margin:0;padding:0}.mw-parser-output .plainlist ol li,.mw-parser-output .plainlist ul li{margin-bottom:0}</style> <div class="side-box-flex"> <div class="side-box-image"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/30px-Commons-logo.svg.png" decoding="async" width="30" height="40" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/45px-Commons-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/59px-Commons-logo.svg.png 2x" data-file-width="1024" data-file-height="1376" /></div> <div class="side-box-text plainlist">Вікісховище має мультимедійні дані за темою: <a class="external text" href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Tang_Dynasty?uselang=uk">Tang Dynasty</a></div></div> </div> <ul><li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://ukrainian.cri.cn/chinaabc/chapter14/chapter140107.htm">Династія Тан</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130515140527/http://ukrainian.cri.cn/chinaabc/chapter14/chapter140107.htm">Архівовано</a> 15 травня 2013 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.metmuseum.org/toah/hd/tang/hd_tang.htm">Династія Тан у музеї мистецтв Метрополітен</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120124045952/http://www.metmuseum.org/toah/hd/tang/hd_tang.htm">Архівовано</a> 24 січня 2012 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110806080810/http://etext.virginia.edu/chinese/frame.htm">300 поем періоду династії Тан, Віргінський університет</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.artsmia.org/art-of-asia/history/dynasty-tang.cfm">Мистецтво династії Тан з відео-коментарем, Інституту мистецтв Міннеаполісу</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20090220010757/http://artsmia.org/art-of-asia/history/dynasty-tang.cfm">Архівовано</a> 20 лютого 2009 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20070813175029/http://www.xabusiness.com/china-resources/sui-tang-chinese-paintings.htm">Живопис династій Суй і Тан</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li>Середницька Г. В. Всесвітня історія Опорні конспекти 7 кл, Київ, СПД ФО Сандул, 2009 р.</li></ul> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43234017">.mw-parser-output .fmbox{clear:both;margin:0.2em 0;width:100%;border:1px solid #a2a9b1;background-color:var(--background-color-interactive-subtle,#f8f9fa);box-sizing:border-box;color:var(--color-base,#202122)}.mw-parser-output .fmbox-warning{border:1px solid #bb7070;background-color:#ffdbdb}.mw-parser-output .fmbox-editnotice{background-color:transparent}.mw-parser-output .fmbox .mbox-text{border:none;padding:0.25em 0.9em;width:100%}.mw-parser-output .fmbox .mbox-image{border:none;padding:2px 0 2px 0.9em;text-align:center}.mw-parser-output .fmbox .mbox-imageright{border:none;padding:2px 0.9em 2px 0;text-align:center}.mw-parser-output .fmbox .mbox-invalid-type{text-align:center}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .fmbox-warning{background-color:#3E0000}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .fmbox-warning{background-color:#3E0000}}</style><table class="plainlinks fmbox fmbox-system" role="presentation" style="border-left: 10px solid #027BDE"><tbody><tr><td class="mbox-image"><figure class="noresize" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Вікіпедія:Добрі статті"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/UAWiki24_style_blue_star.svg/25px-UAWiki24_style_blue_star.svg.png" decoding="async" width="25" height="25" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/UAWiki24_style_blue_star.svg/38px-UAWiki24_style_blue_star.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/UAWiki24_style_blue_star.svg/50px-UAWiki24_style_blue_star.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="512" /></a><figcaption></figcaption></figure></td><td class="mbox-text">Ця сторінка належить до <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Вікіпедія:Добрі статті">добрих статей</a> української Вікіпедії.</td></tr></tbody></table> <div class="navbox-styles"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43815798">.mw-parser-output .hlist dl,.mw-parser-output .hlist ol,.mw-parser-output .hlist ul{margin:0;padding:0}.mw-parser-output .hlist dd,.mw-parser-output .hlist dt,.mw-parser-output .hlist li{margin:0;display:inline}.mw-parser-output .hlist.inline,.mw-parser-output .hlist.inline dl,.mw-parser-output .hlist.inline ol,.mw-parser-output .hlist.inline ul,.mw-parser-output .hlist dl dl,.mw-parser-output .hlist dl ol,.mw-parser-output .hlist dl ul,.mw-parser-output .hlist ol dl,.mw-parser-output .hlist ol ol,.mw-parser-output .hlist ol ul,.mw-parser-output .hlist ul dl,.mw-parser-output .hlist ul ol,.mw-parser-output .hlist ul ul{display:inline}.mw-parser-output .hlist .mw-empty-li{display:none}.mw-parser-output .hlist dt::after{content:": "}.mw-parser-output .hlist dd::after,.mw-parser-output .hlist li::after{content:" · ";font-weight:bold}.mw-parser-output .hlist dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li:last-child::after{content:none}.mw-parser-output .hlist dd dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li li:first-child::before{content:" (";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist dd dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li li:last-child::after{content:")";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist ol{counter-reset:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li{counter-increment:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li::before{content:" "counter(listitem)"\a0 "}.mw-parser-output .hlist dd ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li ol>li:first-child::before{content:" ("counter(listitem)"\a0 "}</style><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43353293">.mw-parser-output .navbox{box-sizing:border-box;border:1px solid #a2a9b1;width:100%;clear:both;font-size:88%;text-align:center;padding:1px;margin:1em auto 0}.mw-parser-output .navbox .navbox{margin-top:0}.mw-parser-output .navbox+.navbox,.mw-parser-output .navbox+.navbox-styles+.navbox{margin-top:-1px}.mw-parser-output .navbox-inner,.mw-parser-output .navbox-subgroup{width:100%}.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-title,.mw-parser-output .navbox-abovebelow{padding:0.25em 1em;line-height:1.5em;text-align:center}.mw-parser-output .navbox-group{white-space:nowrap;text-align:right}.mw-parser-output .navbox,.mw-parser-output .navbox-subgroup{background-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list{line-height:1.5em;border-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list-with-group{text-align:left;border-left-width:2px;border-left-style:solid}.mw-parser-output tr+tr>.navbox-abovebelow,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-group,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-image,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-list{border-top:2px solid #fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-title{background-color:#ccf}.mw-parser-output .navbox-abovebelow,.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-title{background-color:#ddf}.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-abovebelow{background-color:#e6e6ff}.mw-parser-output .navbox-even{background-color:#f7f7f7}.mw-parser-output .navbox-odd{background-color:transparent}.mw-parser-output .navbox .hlist td dl,.mw-parser-output .navbox .hlist td ol,.mw-parser-output .navbox .hlist td ul,.mw-parser-output .navbox td.hlist dl,.mw-parser-output .navbox td.hlist ol,.mw-parser-output .navbox td.hlist ul{padding:0.125em 0}.mw-parser-output .navbox .navbar{display:block;font-size:100%}.mw-parser-output .navbox-title .navbar{float:left;text-align:left;margin-right:0.5em}body.skin--responsive .mw-parser-output .navbox-image img{max-width:none!important}@media print{body.ns-0 .mw-parser-output .navbox{display:none!important}}</style></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Імперії" style="padding:3px"><table class="nowraplinks collapsible autocollapse navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="2" style="background:#CCCCFF;"><div id="Імперії" style="font-size:114%;margin:0 4em"><a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Імперія">Імперії</a></div></th></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="background:#CCCCFF;;width:1%"><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Стародавній світ">Стародавні</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd hlist" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%BA%D0%B0%D0%B4_(%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0)" title="Аккад (держава)">Аккад</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82)" title="Нове царство (Стародавній Єгипет)">Єгипет</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%88_(%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Куш (царство)">Кушитська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Ассирія">Ассирія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BD" title="Вавилон">Вавилон</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Вірменія">Вірменська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Аксумське царство">Аксум</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A5%D0%B5%D1%82%D1%82%D0%B8" class="mw-redirect" title="Хетти">Хеттська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Персія">Персія</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B4%D1%96%D1%8F_(%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0)" title="Мідія (держава)">Мідія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%90%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Імперія Ахеменідів">Ахеменіди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%84%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Парфянське царство">Парфія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Держава Сасанідів">Сасаніди</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Стародавня Македонія">Македонія</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B0%D0%B4%D0%B8" title="Аргеади">Аргеади</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82" title="Елліністичний Єгипет">Птолемеї</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Держава Селевкідів">Селевкіди</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Історія Індії">Індія</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D1%83%D1%80%27%D1%97%D0%B2" title="Імперія Маур'їв">Маур'ї</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%88%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Кушанське царство">Кушани</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%93%D1%83%D0%BF%D1%82%D1%96%D0%B2" title="Імперія Гуптів">Гупти</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E" title="Історія Китаю">Китай</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A6%D1%96%D0%BD%D1%8C" title="Династія Цінь">Цінь</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Династія Хань">Хань</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A6%D0%B7%D1%96%D0%BD%D1%8C_(265-420)" title="Династія Цзінь (265-420)">Цзінь</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Римська</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Західна Римська імперія">Західна</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Східна (Візантійська)</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%82%D1%96%D1%83%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BD" title="Теотіуакан">Теотіуакан</a></li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="background:#CCCCFF;;width:1%"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Середньовіччя">Середньовічні</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even hlist" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2" title="Імперія гунів">Гунська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0%D1%82" title="Халіфат">Арабська</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0%D1%82" title="Праведний халіфат">Праведна</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D1%8F%D0%B4%D0%B8" title="Омеяди">Омеяди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%B1%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B4%D0%B8" title="Аббасиди">Аббасиди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%BC%D1%96%D0%B4%D0%B8" title="Фатіміди">Фатіміди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0%D1%82" title="Кордовський халіфат">Кордовський халіфат</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D1%8E%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%B8" title="Аюбіди">Аюбіди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D0%B8%D0%B4%D0%B8" title="Ідрісиди">Ідрісиди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82" title="Мамелюцький султанат">Мамелюки</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D0%BE" title="Історія Марокко">Бербери</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B8" title="Альморавіди">Альморавіди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%B4%D0%B8" title="Альмохади">Альмохади</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B8" title="Мариніди">Мариніди</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%83" title="Історія Ірану">Персія</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%85%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8" title="Тахіриди">Тахіриди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B8" title="Саманіди">Саманіди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%97%D0%B4%D0%B8" title="Буїди">Буїди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8" title="Саларіди">Саларіди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D1%96%D1%8F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8" title="Зіяриди">Зіяриди</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B8" title="Газневіди">Газневідська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Булгарська імперія">Булгарська</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Перше Болгарське царство">перша</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B5_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Друге Болгарське царство">друга</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Бенінське царство">Бенінська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Сельджуцька імперія">Великі Сельджуки</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B9%D0%BE_(%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0)" title="Ойо (держава)">Ойо</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%83" title="Борну">Борну</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%85%D0%B8_%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BC%D1%83" title="Шахи Хорезму">Хорезм</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Імперія Тимуридів">Імперія Тимуридів</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Історія Індії">Індія</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D0%BB%D0%B0" title="Чола">Чола</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B8" title="Гуджара-Пратіхари">Гуджара-Пратіхари</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0" title="Імперія Пала">Пала</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B8" title="Східні Ганги">Династія Східних Гангів</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Монгольська імперія">Монгольська</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%AE%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Династія Юань">Юань</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B0" title="Золота Орда">Золота Орда</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BB%D1%83%D1%81" title="Чагатайський улус">Чагатайська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%A5%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D1%83%D1%97%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Держава Хулагуїдів">Хулагуїдів</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82" title="Делійський султанат">Делійський султанат</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Рабська династія">Мамлюки</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A5%D1%96%D0%BB%D0%B4%D0%B6%D1%96" title="Династія Хілджі">Хілджі</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D1%83%D2%91%D0%BB%D0%B0%D0%BA" title="Династія Туґлак">Туґлак</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%9B%D0%BE%D0%B4%D1%96" title="Династія Лоді">Лоді</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BC_(%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F)" title="Канем (імперія)">Канем-Борну</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Сербське царство">Сербія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%97" title="Імперія Сонгаї">Сонгаї</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%85%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Кхмерська імперія">Камбуджадеша</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Каролінзька імперія">Каролінги</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Священна Римська імперія">Священна Римська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%96" title="Імперія Малі">Малі</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E" title="Історія Китаю">Китай</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%83%D0%B9" title="Династія Суй">Суй</a></li> <li><a class="mw-selflink selflink">Тан</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%83%D0%BD" title="Династія Сун">Сун</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%AE%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Династія Юань">Юань</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%B0" title="Імперія Гана">Гана-Ваґаду́</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D1%86%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Ацтекський потрійний союз">Ацтеки</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Інки">Інки</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A8%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%8F" title="Шривіджая">Шривіджая</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82" title="Маджапагіт">Маджапагіт</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%95%D1%84%D1%96%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Ефіопська імперія">Ефіопська</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B2%D0%B5_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F)" title="Загве (династія)">Загве</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Соломонова династія">Соломонова династія</a></li></ul></li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="background:#CCCCFF;;width:1%"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Нова історія">Нового часу</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd hlist" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%B0_(%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F)" title="Тонга (імперія)">Тонга</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Історія Індії">Індія</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%85%D0%B0" title="Імперія Маратха">Маратха</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B8%D0%BA%D1%85%D1%96%D0%B2" title="Держава Сикхів">Сикхи</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2" title="Імперія Великих Моголів">Великі Моголи</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E" title="Історія Китаю">Китай</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D0%BD" title="Династія Мін">Мін</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A6%D1%96%D0%BD" title="Династія Цін">Цін</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Османська імперія">Османська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%83" title="Історія Ірану">Персія</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B8" title="Сефевіди">Сефевіди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8" title="Афшариди">Афшариди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8" title="Занди">Зенди</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%80%D0%B8" title="Каджари">Каджари</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD" title="Імперська Держава Іран">Пехлеві</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D0%BE" title="Історія Марокко">Марокко</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8" title="Саадити">Саадити</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8_(%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F)" title="Алавіти (династія)">Алауїти</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Португальська колоніальна імперія">Португальська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Іспанська імперія">Іспанська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Іберійська унія">Іберійська унія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Данська колоніальна імперія">Данська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Нідерландська імперія">Нідерландська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Британська імперія">Британська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97" title="Історія Франції">Франція</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Перша Французька імперія">перша</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Друга французька імперія">друга</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Французька колоніальна імперія">колоніальна</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Австрійська імперія">Австрійська</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австро-Угорська</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Німецька імперія">Німецька</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Німецька колоніальна імперія">колоніальна</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Російська імперія">Російська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Шведська імперія">Шведська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Історія Мексики">Мексиканська</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Перша Мексиканська імперія">перша</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Друга Мексиканська імперія">друга</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Бразильська імперія">Бразильська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Італійська колоніальна імперія">Італійська колоніальна</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Корейська імперія">Корейська</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Японська імперія">Японська</a></li></ul> </div></td></tr><tr><td class="navbox-abovebelow" colspan="2" style="background:#CCCCFF;"><div><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:RandomInCategory/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9" title="Спеціальна:RandomInCategory/Історія імперій">Випадкова сторінка у категорії Історія імперій</a></div></td></tr></tbody></table></div></div><noscript><img src="https://login.wikimedia.org/wiki/Special:CentralAutoLogin/start?type=1x1" alt="" width="1" height="1" style="border: none; position: absolute;"></noscript> <div class="printfooter" data-nosnippet="">Отримано з <a dir="ltr" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Династія_Тан&oldid=43137275">https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Династія_Тан&oldid=43137275</a></div></div> <div id="catlinks" class="catlinks" data-mw="interface"><div id="mw-normal-catlinks" class="mw-normal-catlinks"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Спеціальна:Категорії">Категорії</a>: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E" title="Категорія:Колишні держави Китаю">Колишні держави Китаю</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%96_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Категорія:Колишні імперії">Колишні імперії</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%97_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%97" title="Категорія:Колишні монархії Азії">Колишні монархії Азії</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97,_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96_618" title="Категорія:Держави і території, засновані 618">Держави і території, засновані 618</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97,_%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8_907" title="Категорія:Держави і території, зникли 907">Держави і території, зникли 907</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD" title="Категорія:Династія Тан">Династія Тан</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%B2_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%97_618" title="Категорія:Засновані в Азії 618">Засновані в Азії 618</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8_%D0%B2_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%97_907" title="Категорія:Зникли в Азії 907">Зникли в Азії 907</a></li></ul></div><div id="mw-hidden-catlinks" class="mw-hidden-catlinks mw-hidden-cats-hidden">Приховані категорії: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_JsonConfig" title="Категорія:Сторінки з використанням розширення JsonConfig">Сторінки з використанням розширення JsonConfig</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC_%C2%ABarchived_copy%C2%BB_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83_title" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title">Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Webarchive:%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_Wayback_Machine" title="Категорія:Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine">Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B7_%D0%BD%D0%B5%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8" title="Категорія:Статті з нечинними посиланнями">Статті з нечинними посиланнями</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B7_background_%D1%82%D0%B0_text-align_%D1%83_titlestyle" title="Категорія:Сторінки, які використовують складаний список з background та text-align у titlestyle">Сторінки, які використовують складаний список з background та text-align у titlestyle</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B7_%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%96%D1%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0%D0%BC%D0%B8" title="Категорія:Статті з китайськими ієрогліфами">Статті з китайськими ієрогліфами</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96,_%D1%89%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Категорія:Статті, що потребують прояснення">Статті, що потребують прояснення</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83_Reflist_%D1%96%D0%B7_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Категорія:Використання шаблону Reflist із кількістю колонок">Використання шаблону Reflist із кількістю колонок</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Категорія:Вікіпедія:Добрі статті">Вікіпедія:Добрі статті</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_ISBN" title="Категорія:Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN">Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN</a></li></ul></div></div> </div> </div> <div id="mw-navigation"> <h2>Навігаційне меню</h2> <div id="mw-head"> <nav id="p-personal" class="mw-portlet mw-portlet-personal vector-user-menu-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-personal-label" > <h3 id="p-personal-label" class="vector-menu-heading " > Особисті інструменти </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-anonuserpage" class="mw-list-item">Ви не увійшли до системи</li><li id="pt-anontalk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Обговорення редагувань з цієї IP-адреси [n]" accesskey="n">Обговорення</a></li><li id="pt-anoncontribs" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA" title="Список редагувань, зроблених з цієї IP-адреси [y]" accesskey="y">Внесок</a></li><li id="pt-createaccount" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F+%D0%A2%D0%B0%D0%BD" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково">Створити обліковий запис</a></li><li id="pt-login" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F+%D0%A2%D0%B0%D0%BD" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o">Увійти</a></li> </ul> </div> </nav> <div id="left-navigation"> <nav id="p-namespaces" class="mw-portlet mw-portlet-namespaces vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-namespaces-label" > <h3 id="p-namespaces-label" class="vector-menu-heading " > Простори назв </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-nstab-main" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD" title="Вміст статті [c]" accesskey="c">Стаття</a></li><li id="ca-talk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD" rel="discussion" title="Обговорення сторінки [t]" accesskey="t">Обговорення</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-variants" class="mw-portlet mw-portlet-variants emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-variants-label" > <input type="checkbox" id="p-variants-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-variants" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-variants-label" > <label id="p-variants-label" class="vector-menu-heading " > українська </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> </div> <div id="right-navigation"> <nav id="p-views" class="mw-portlet mw-portlet-views vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-views-label" > <h3 id="p-views-label" class="vector-menu-heading " > Перегляди </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-view" class="selected mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&stable=1">Читати</a></li><li id="ca-current" class="collapsible mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&stable=0&redirect=no" title="Переглянути цю сторінку з неперевіреними змінами [v]" accesskey="v">Неперевірені зміни</a></li><li id="ca-ve-edit" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&oldid=43137275&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v">Редагувати</a></li><li id="ca-edit" class="collapsible mw-list-item"><a href="//uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e">Редагувати код</a></li><li id="ca-history" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=history" title="Журнал змін сторінки [h]" accesskey="h">Переглянути історію</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-cactions" class="mw-portlet mw-portlet-cactions emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-cactions-label" title="Більше опцій" > <input type="checkbox" id="p-cactions-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-cactions" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-cactions-label" > <label id="p-cactions-label" class="vector-menu-heading " > Більше </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> <div id="p-search" role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box-auto-expand-width vector-search-box"> <h3 >Пошук</h3> <form action="/w/index.php" id="searchform" class="vector-search-box-form"> <div id="simpleSearch" class="vector-search-box-inner" data-search-loc="header-navigation"> <input class="vector-search-box-input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії" aria-label="Пошук у Вікіпедії" autocapitalize="sentences" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f" id="searchInput" > <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> <input id="mw-searchButton" class="searchButton mw-fallbackSearchButton" type="submit" name="fulltext" title="Знайти сторінки, що містять зазначений текст" value="Знайти"> <input id="searchButton" class="searchButton" type="submit" name="go" title="Перейти до сторінки, що має точно таку назву (якщо вона існує)" value="Перейти"> </div> </form> </div> </div> </div> <div id="mw-panel" class="vector-legacy-sidebar"> <div id="p-logo" role="banner"> <a class="mw-wiki-logo" href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку"></a> </div> <nav id="p-navigation" class="mw-portlet mw-portlet-navigation vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-navigation-label" > <h3 id="p-navigation-label" class="vector-menu-heading " > Навігація </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-mainpage-description" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку [z]" accesskey="z">Головна сторінка</a></li><li id="n-currentevents" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Список поточних подій">Поточні події</a></li><li id="n-recentchanges" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список останніх змін у цій вікі [r]" accesskey="r">Нові редагування</a></li><li id="n-newpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8">Нові сторінки</a></li><li id="n-randompage" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Переглянути випадкову сторінку [x]" accesskey="x">Випадкова стаття</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-Участь" class="mw-portlet mw-portlet-Участь vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-Участь-label" > <h3 id="p-Участь-label" class="vector-menu-heading " > Участь </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-portal" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Про проєкт, про те, що Ви можете зробити, і що де шукати">Портал спільноти</a></li><li id="n-tavern" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0" title="Місце для обговорення більшості питань">Кнайпа</a></li><li id="n-help" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Довідка з проєкту">Довідка</a></li><li id="n-sitesupport" class="mw-list-item"><a href="//donate.wikimedia.org/wiki/Special:FundraiserRedirector?utm_source=donate&utm_medium=sidebar&utm_campaign=C13_uk.wikipedia.org&uselang=uk" title="Підтримайте проєкт">Пожертвувати</a></li><li id="n-Сторінка-для-медіа" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0">Сторінка для медіа</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-tb" class="mw-portlet mw-portlet-tb vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-tb-label" > <h3 id="p-tb-label" class="vector-menu-heading " > Інструменти </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-whatlinkshere" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B8/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD" title="Перелік усіх сторінок, які посилаються на цю сторінку [j]" accesskey="j">Посилання сюди</a></li><li id="t-recentchangeslinked" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD" rel="nofollow" title="Останні зміни на сторінках, на які посилається ця сторінка [k]" accesskey="k">Пов'язані редагування</a></li><li id="t-specialpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Перелік спеціальних сторінок [q]" accesskey="q">Спеціальні сторінки</a></li><li id="t-permalink" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&oldid=43137275" title="Постійне посилання на цю версію цієї сторінки">Постійне посилання</a></li><li id="t-info" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&action=info" title="Додаткові відомості про цю сторінку">Інформація про сторінку</a></li><li id="t-cite" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&page=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&id=43137275&wpFormIdentifier=titleform" title="Інформація про те, як цитувати цю сторінку">Цитувати сторінку</a></li><li id="t-urlshortener" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:UrlShortener&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2594%25D0%25B8%25D0%25BD%25D0%25B0%25D1%2581%25D1%2582%25D1%2596%25D1%258F_%25D0%25A2%25D0%25B0%25D0%25BD">Отримати вкорочену URL-адресу</a></li><li id="t-urlshortener-qrcode" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:QrCode&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2594%25D0%25B8%25D0%25BD%25D0%25B0%25D1%2581%25D1%2582%25D1%2596%25D1%258F_%25D0%25A2%25D0%25B0%25D0%25BD">Завантажити QR-код</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-coll-print_export" class="mw-portlet mw-portlet-coll-print_export vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-coll-print_export-label" > <h3 id="p-coll-print_export-label" class="vector-menu-heading " > Друк/експорт </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="coll-create_a_book" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&bookcmd=book_creator&referer=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F+%D0%A2%D0%B0%D0%BD">Створити книгу</a></li><li id="t-print" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&printable=yes" title="Версія цієї сторінки для друку [p]" accesskey="p">Версія до друку</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-wikibase-otherprojects" class="mw-portlet mw-portlet-wikibase-otherprojects vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-wikibase-otherprojects-label" > <h3 id="p-wikibase-otherprojects-label" class="vector-menu-heading " > В інших проєктах </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-commons mw-list-item"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/%E5%94%90%E6%9C%9D" hreflang="en">Вікісховище</a></li><li id="t-wikibase" class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibase-dataitem mw-list-item"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q9683" title="Посилання на пов’язаний елемент сховища даних [g]" accesskey="g">Елемент Вікіданих</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-lang" class="mw-portlet mw-portlet-lang vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-lang-label" > <h3 id="p-lang-label" class="vector-menu-heading " > Іншими мовами </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="interlanguage-link interwiki-af mw-list-item"><a href="https://af.wikipedia.org/wiki/Tang-dinastie" title="Tang-dinastie — африкаанс" lang="af" hreflang="af" data-title="Tang-dinastie" data-language-autonym="Afrikaans" data-language-local-name="африкаанс" class="interlanguage-link-target">Afrikaans</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-als mw-list-item"><a href="https://als.wikipedia.org/wiki/Tang-Dynastie" title="Tang-Dynastie — німецька (Швейцарія)" lang="gsw" hreflang="gsw" data-title="Tang-Dynastie" data-language-autonym="Alemannisch" data-language-local-name="німецька (Швейцарія)" class="interlanguage-link-target">Alemannisch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-am mw-list-item"><a href="https://am.wikipedia.org/wiki/%E1%8B%A8%E1%89%B3%E1%8A%95%E1%8C%8D_%E1%88%A5%E1%88%AD%E1%8B%88_%E1%88%98%E1%8A%95%E1%8C%8D%E1%88%A5%E1%89%B5" title="የታንግ ሥርወ መንግሥት — амхарська" lang="am" hreflang="am" data-title="የታንግ ሥርወ መንግሥት" data-language-autonym="አማርኛ" data-language-local-name="амхарська" class="interlanguage-link-target">አማርኛ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-an mw-list-item"><a href="https://an.wikipedia.org/wiki/Dinast%C3%ADa_Tang" title="Dinastía Tang — арагонська" lang="an" hreflang="an" data-title="Dinastía Tang" data-language-autonym="Aragonés" data-language-local-name="арагонська" class="interlanguage-link-target">Aragonés</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ar mw-list-item"><a href="https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%B3%D9%84%D8%A7%D9%84%D8%A9_%D8%AA%D8%A7%D9%86%D8%BA_%D8%A7%D9%84%D8%AD%D8%A7%D9%83%D9%85%D8%A9" title="سلالة تانغ الحاكمة — арабська" lang="ar" hreflang="ar" data-title="سلالة تانغ الحاكمة" data-language-autonym="العربية" data-language-local-name="арабська" class="interlanguage-link-target">العربية</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ast mw-list-item"><a href="https://ast.wikipedia.org/wiki/Dinast%C3%ADa_Tang" title="Dinastía Tang — астурійська" lang="ast" hreflang="ast" data-title="Dinastía Tang" data-language-autonym="Asturianu" data-language-local-name="астурійська" class="interlanguage-link-target">Asturianu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-az mw-list-item"><a href="https://az.wikipedia.org/wiki/Tan_s%C3%BClal%C9%99si" title="Tan sülaləsi — азербайджанська" lang="az" hreflang="az" data-title="Tan sülaləsi" data-language-autonym="Azərbaycanca" data-language-local-name="азербайджанська" class="interlanguage-link-target">Azərbaycanca</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-azb mw-list-item"><a href="https://azb.wikipedia.org/wiki/%D8%AA%D8%A7%D9%86_%D8%B3%D9%88%D9%84%D8%A7%E2%80%8C%D9%84%D9%87%E2%80%8C%D8%B3%DB%8C" title="تان سولا‌له‌سی — South Azerbaijani" lang="azb" hreflang="azb" data-title="تان سولا‌له‌سی" data-language-autonym="تۆرکجه" data-language-local-name="South Azerbaijani" class="interlanguage-link-target">تۆرکجه</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ba mw-list-item"><a href="https://ba.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D2%BB%D1%8B" title="Тан династияһы — башкирська" lang="ba" hreflang="ba" data-title="Тан династияһы" data-language-autonym="Башҡортса" data-language-local-name="башкирська" class="interlanguage-link-target">Башҡортса</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bat-smg mw-list-item"><a href="https://bat-smg.wikipedia.org/wiki/Tangu_dinast%C4%97j%C4%97" title="Tangu dinastėjė — Samogitian" lang="sgs" hreflang="sgs" data-title="Tangu dinastėjė" data-language-autonym="Žemaitėška" data-language-local-name="Samogitian" class="interlanguage-link-target">Žemaitėška</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be mw-list-item"><a href="https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%8B%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD" title="Імперыя Тан — білоруська" lang="be" hreflang="be" data-title="Імперыя Тан" data-language-autonym="Беларуская" data-language-local-name="білоруська" class="interlanguage-link-target">Беларуская</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be-x-old mw-list-item"><a href="https://be-tarask.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8B%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8B%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD" title="Дынастыя Тан — Belarusian (Taraškievica orthography)" lang="be-tarask" hreflang="be-tarask" data-title="Дынастыя Тан" data-language-autonym="Беларуская (тарашкевіца)" data-language-local-name="Belarusian (Taraškievica orthography)" class="interlanguage-link-target">Беларуская (тарашкевіца)</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bg mw-list-item"><a href="https://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD" title="Тан — болгарська" lang="bg" hreflang="bg" data-title="Тан" data-language-autonym="Български" data-language-local-name="болгарська" class="interlanguage-link-target">Български</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bn mw-list-item"><a href="https://bn.wikipedia.org/wiki/%E0%A6%A4%E0%A6%BE%E0%A6%82_%E0%A6%B0%E0%A6%BE%E0%A6%9C%E0%A6%AC%E0%A6%82%E0%A6%B6" title="তাং রাজবংশ — бенгальська" lang="bn" hreflang="bn" data-title="তাং রাজবংশ" data-language-autonym="বাংলা" data-language-local-name="бенгальська" class="interlanguage-link-target">বাংলা</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bo mw-list-item"><a href="https://bo.wikipedia.org/wiki/%E0%BD%90%E0%BD%84%E0%BC%8B%E0%BD%A2%E0%BE%92%E0%BE%B1%E0%BD%A3%E0%BC%8B%E0%BD%A2%E0%BD%96%E0%BD%A6%E0%BC%8D" title="ཐང་རྒྱལ་རབས། — тибетська" lang="bo" hreflang="bo" data-title="ཐང་རྒྱལ་རབས།" data-language-autonym="བོད་ཡིག" data-language-local-name="тибетська" class="interlanguage-link-target">བོད་ཡིག</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-br mw-list-item"><a href="https://br.wikipedia.org/wiki/Tierniezh_Tang" title="Tierniezh Tang — бретонська" lang="br" hreflang="br" data-title="Tierniezh Tang" data-language-autonym="Brezhoneg" data-language-local-name="бретонська" class="interlanguage-link-target">Brezhoneg</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bs mw-list-item"><a href="https://bs.wikipedia.org/wiki/Dinastija_Tang" title="Dinastija Tang — боснійська" lang="bs" hreflang="bs" data-title="Dinastija Tang" data-language-autonym="Bosanski" data-language-local-name="боснійська" class="interlanguage-link-target">Bosanski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bxr mw-list-item"><a href="https://bxr.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD_%D1%83%D0%BB%D0%B0%D1%81" title="Тан улас — Russia Buriat" lang="bxr" hreflang="bxr" data-title="Тан улас" data-language-autonym="Буряад" data-language-local-name="Russia Buriat" class="interlanguage-link-target">Буряад</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ca mw-list-item"><a href="https://ca.wikipedia.org/wiki/Dinastia_Tang" title="Dinastia Tang — каталонська" lang="ca" hreflang="ca" data-title="Dinastia Tang" data-language-autonym="Català" data-language-local-name="каталонська" class="interlanguage-link-target">Català</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cdo mw-list-item"><a href="https://cdo.wikipedia.org/wiki/D%C3%B2ng-di%C3%A8u" title="Dòng-dièu — Mindong" lang="cdo" hreflang="cdo" data-title="Dòng-dièu" data-language-autonym="閩東語 / Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄" data-language-local-name="Mindong" class="interlanguage-link-target">閩東語 / Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ce mw-list-item"><a href="https://ce.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD_(%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D1%8A%D0%B8%D0%B9)" title="Тан (некъий) — чеченська" lang="ce" hreflang="ce" data-title="Тан (некъий)" data-language-autonym="Нохчийн" data-language-local-name="чеченська" class="interlanguage-link-target">Нохчийн</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ckb mw-list-item"><a href="https://ckb.wikipedia.org/wiki/%D8%A6%DB%8C%D9%85%D9%BE%D8%B1%D8%A7%D8%AA%DB%86%D8%B1%DB%8C%DB%95%D8%AA%DB%8C%DB%8C_%D8%AA%D8%A7%D9%86%DA%AF" title="ئیمپراتۆریەتیی تانگ — центральнокурдська" lang="ckb" hreflang="ckb" data-title="ئیمپراتۆریەتیی تانگ" data-language-autonym="کوردی" data-language-local-name="центральнокурдська" class="interlanguage-link-target">کوردی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-crh mw-list-item"><a href="https://crh.wikipedia.org/wiki/Ta%C3%B1_s%C3%BCl%C3%A2lesi" title="Tañ sülâlesi — кримськотатарська" lang="crh" hreflang="crh" data-title="Tañ sülâlesi" data-language-autonym="Qırımtatarca" data-language-local-name="кримськотатарська" class="interlanguage-link-target">Qırımtatarca</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cs badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://cs.wikipedia.org/wiki/%C5%98%C3%AD%C5%A1e_Tchang" title="Říše Tchang — чеська" lang="cs" hreflang="cs" data-title="Říše Tchang" data-language-autonym="Čeština" data-language-local-name="чеська" class="interlanguage-link-target">Čeština</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cv mw-list-item"><a href="https://cv.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD_%D0%B8%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B9%D3%97" title="Тан империйӗ — чуваська" lang="cv" hreflang="cv" data-title="Тан империйӗ" data-language-autonym="Чӑвашла" data-language-local-name="чуваська" class="interlanguage-link-target">Чӑвашла</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cy mw-list-item"><a href="https://cy.wikipedia.org/wiki/Brenhinllin_Tang" title="Brenhinllin Tang — валлійська" lang="cy" hreflang="cy" data-title="Brenhinllin Tang" data-language-autonym="Cymraeg" data-language-local-name="валлійська" class="interlanguage-link-target">Cymraeg</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-da mw-list-item"><a href="https://da.wikipedia.org/wiki/Tang-dynastiet" title="Tang-dynastiet — данська" lang="da" hreflang="da" data-title="Tang-dynastiet" data-language-autonym="Dansk" data-language-local-name="данська" class="interlanguage-link-target">Dansk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-de mw-list-item"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Tang-Dynastie" title="Tang-Dynastie — німецька" lang="de" hreflang="de" data-title="Tang-Dynastie" data-language-autonym="Deutsch" data-language-local-name="німецька" class="interlanguage-link-target">Deutsch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-el mw-list-item"><a href="https://el.wikipedia.org/wiki/%CE%94%CF%85%CE%BD%CE%B1%CF%83%CF%84%CE%B5%CE%AF%CE%B1_%CE%A4%CE%B1%CE%BD%CE%B3%CE%BA" title="Δυναστεία Τανγκ — грецька" lang="el" hreflang="el" data-title="Δυναστεία Τανγκ" data-language-autonym="Ελληνικά" data-language-local-name="грецька" class="interlanguage-link-target">Ελληνικά</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-en badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Tang_dynasty" title="Tang dynasty — англійська" lang="en" hreflang="en" data-title="Tang dynasty" data-language-autonym="English" data-language-local-name="англійська" class="interlanguage-link-target">English</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eo mw-list-item"><a href="https://eo.wikipedia.org/wiki/Dinastio_Tang" title="Dinastio Tang — есперанто" lang="eo" hreflang="eo" data-title="Dinastio Tang" data-language-autonym="Esperanto" data-language-local-name="есперанто" class="interlanguage-link-target">Esperanto</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-es mw-list-item"><a href="https://es.wikipedia.org/wiki/Dinast%C3%ADa_Tang" title="Dinastía Tang — іспанська" lang="es" hreflang="es" data-title="Dinastía Tang" data-language-autonym="Español" data-language-local-name="іспанська" class="interlanguage-link-target">Español</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-et mw-list-item"><a href="https://et.wikipedia.org/wiki/Tangi_d%C3%BCnastia" title="Tangi dünastia — естонська" lang="et" hreflang="et" data-title="Tangi dünastia" data-language-autonym="Eesti" data-language-local-name="естонська" class="interlanguage-link-target">Eesti</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eu mw-list-item"><a href="https://eu.wikipedia.org/wiki/Tang_dinastia" title="Tang dinastia — баскська" lang="eu" hreflang="eu" data-title="Tang dinastia" data-language-autonym="Euskara" data-language-local-name="баскська" class="interlanguage-link-target">Euskara</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fa mw-list-item"><a href="https://fa.wikipedia.org/wiki/%D8%AF%D9%88%D8%AF%D9%85%D8%A7%D9%86_%D8%AA%D8%A7%D9%86%DA%AF" title="دودمان تانگ — перська" lang="fa" hreflang="fa" data-title="دودمان تانگ" data-language-autonym="فارسی" data-language-local-name="перська" class="interlanguage-link-target">فارسی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fi mw-list-item"><a href="https://fi.wikipedia.org/wiki/Tang-dynastia" title="Tang-dynastia — фінська" lang="fi" hreflang="fi" data-title="Tang-dynastia" data-language-autonym="Suomi" data-language-local-name="фінська" class="interlanguage-link-target">Suomi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fr mw-list-item"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Dynastie_Tang" title="Dynastie Tang — французька" lang="fr" hreflang="fr" data-title="Dynastie Tang" data-language-autonym="Français" data-language-local-name="французька" class="interlanguage-link-target">Français</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-frr mw-list-item"><a href="https://frr.wikipedia.org/wiki/Tang-D%C3%BCnastii" title="Tang-Dünastii — фризька північна" lang="frr" hreflang="frr" data-title="Tang-Dünastii" data-language-autonym="Nordfriisk" data-language-local-name="фризька північна" class="interlanguage-link-target">Nordfriisk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ga mw-list-item"><a href="https://ga.wikipedia.org/wiki/R%C3%ADshliocht_Tang" title="Ríshliocht Tang — ірландська" lang="ga" hreflang="ga" data-title="Ríshliocht Tang" data-language-autonym="Gaeilge" data-language-local-name="ірландська" class="interlanguage-link-target">Gaeilge</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gan mw-list-item"><a href="https://gan.wikipedia.org/wiki/%E5%94%90" title="唐 — ґань" lang="gan" hreflang="gan" data-title="唐" data-language-autonym="贛語" data-language-local-name="ґань" class="interlanguage-link-target">贛語</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gl mw-list-item"><a href="https://gl.wikipedia.org/wiki/Dinast%C3%ADa_Tang" title="Dinastía Tang — галісійська" lang="gl" hreflang="gl" data-title="Dinastía Tang" data-language-autonym="Galego" data-language-local-name="галісійська" class="interlanguage-link-target">Galego</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gn mw-list-item"><a href="https://gn.wikipedia.org/wiki/Tang_%C3%B1emo%C3%B1anga" title="Tang ñemoñanga — гуарані" lang="gn" hreflang="gn" data-title="Tang ñemoñanga" data-language-autonym="Avañe'ẽ" data-language-local-name="гуарані" class="interlanguage-link-target">Avañe'ẽ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hak mw-list-item"><a href="https://hak.wikipedia.org/wiki/Th%C3%B2ng-chh%C3%A8u" title="Thòng-chhèu — хаккаська" lang="hak" hreflang="hak" data-title="Thòng-chhèu" data-language-autonym="客家語 / Hak-kâ-ngî" data-language-local-name="хаккаська" class="interlanguage-link-target">客家語 / Hak-kâ-ngî</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-he mw-list-item"><a href="https://he.wikipedia.org/wiki/%D7%A9%D7%95%D7%A9%D7%9C%D7%AA_%D7%98%D7%90%D7%A0%D7%92" title="שושלת טאנג — іврит" lang="he" hreflang="he" data-title="שושלת טאנג" data-language-autonym="עברית" data-language-local-name="іврит" class="interlanguage-link-target">עברית</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hi mw-list-item"><a href="https://hi.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%A4%E0%A4%BE%E0%A4%82%E0%A4%97_%E0%A4%B0%E0%A4%BE%E0%A4%9C%E0%A4%B5%E0%A4%82%E0%A4%B6" title="तांग राजवंश — гінді" lang="hi" hreflang="hi" data-title="तांग राजवंश" data-language-autonym="हिन्दी" data-language-local-name="гінді" class="interlanguage-link-target">हिन्दी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hif mw-list-item"><a href="https://hif.wikipedia.org/wiki/Tang_Dynasty" title="Tang Dynasty — Fiji Hindi" lang="hif" hreflang="hif" data-title="Tang Dynasty" data-language-autonym="Fiji Hindi" data-language-local-name="Fiji Hindi" class="interlanguage-link-target">Fiji Hindi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hr mw-list-item"><a href="https://hr.wikipedia.org/wiki/T%27ang" title="T'ang — хорватська" lang="hr" hreflang="hr" data-title="T'ang" data-language-autonym="Hrvatski" data-language-local-name="хорватська" class="interlanguage-link-target">Hrvatski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hu mw-list-item"><a href="https://hu.wikipedia.org/wiki/Tang-dinasztia" title="Tang-dinasztia — угорська" lang="hu" hreflang="hu" data-title="Tang-dinasztia" data-language-autonym="Magyar" data-language-local-name="угорська" class="interlanguage-link-target">Magyar</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hy mw-list-item"><a href="https://hy.wikipedia.org/wiki/%D4%B9%D5%A1%D5%B6_(%D5%A4%D5%AB%D5%B6%D5%A1%D5%BD%D5%BF%D5%AB%D5%A1)" title="Թան (դինաստիա) — вірменська" lang="hy" hreflang="hy" data-title="Թան (դինաստիա)" data-language-autonym="Հայերեն" data-language-local-name="вірменська" class="interlanguage-link-target">Հայերեն</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-id badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://id.wikipedia.org/wiki/Dinasti_Tang" title="Dinasti Tang — індонезійська" lang="id" hreflang="id" data-title="Dinasti Tang" data-language-autonym="Bahasa Indonesia" data-language-local-name="індонезійська" class="interlanguage-link-target">Bahasa Indonesia</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ilo mw-list-item"><a href="https://ilo.wikipedia.org/wiki/Dinastia_a_Tang" title="Dinastia a Tang — ілоканська" lang="ilo" hreflang="ilo" data-title="Dinastia a Tang" data-language-autonym="Ilokano" data-language-local-name="ілоканська" class="interlanguage-link-target">Ilokano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-io mw-list-item"><a href="https://io.wikipedia.org/wiki/Dinastio_Tang" title="Dinastio Tang — ідо" lang="io" hreflang="io" data-title="Dinastio Tang" data-language-autonym="Ido" data-language-local-name="ідо" class="interlanguage-link-target">Ido</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-is mw-list-item"><a href="https://is.wikipedia.org/wiki/Tangveldi%C3%B0" title="Tangveldið — ісландська" lang="is" hreflang="is" data-title="Tangveldið" data-language-autonym="Íslenska" data-language-local-name="ісландська" class="interlanguage-link-target">Íslenska</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-it mw-list-item"><a href="https://it.wikipedia.org/wiki/Dinastia_Tang" title="Dinastia Tang — італійська" lang="it" hreflang="it" data-title="Dinastia Tang" data-language-autonym="Italiano" data-language-local-name="італійська" class="interlanguage-link-target">Italiano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ja mw-list-item"><a href="https://ja.wikipedia.org/wiki/%E5%94%90" title="唐 — японська" lang="ja" hreflang="ja" data-title="唐" data-language-autonym="日本語" data-language-local-name="японська" class="interlanguage-link-target">日本語</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jv mw-list-item"><a href="https://jv.wikipedia.org/wiki/Wangsa_Tang" title="Wangsa Tang — яванська" lang="jv" hreflang="jv" data-title="Wangsa Tang" data-language-autonym="Jawa" data-language-local-name="яванська" class="interlanguage-link-target">Jawa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ka mw-list-item"><a href="https://ka.wikipedia.org/wiki/%E1%83%A2%E1%83%90%E1%83%9C%E1%83%98%E1%83%A1_%E1%83%93%E1%83%98%E1%83%9C%E1%83%90%E1%83%A1%E1%83%A2%E1%83%98%E1%83%90" title="ტანის დინასტია — грузинська" lang="ka" hreflang="ka" data-title="ტანის დინასტია" data-language-autonym="ქართული" data-language-local-name="грузинська" class="interlanguage-link-target">ქართული</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kbp mw-list-item"><a href="https://kbp.wikipedia.org/wiki/Ta%C5%8B_Kewiya%C9%A3_K%C9%A9%C9%96%C9%9Bza%C9%A3" title="Taŋ Kewiyaɣ Kɩɖɛzaɣ — Kabiye" lang="kbp" hreflang="kbp" data-title="Taŋ Kewiyaɣ Kɩɖɛzaɣ" data-language-autonym="Kabɩyɛ" data-language-local-name="Kabiye" class="interlanguage-link-target">Kabɩyɛ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kk mw-list-item"><a href="https://kk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD_%D3%99%D1%83%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%96" title="Тан әулеті — казахська" lang="kk" hreflang="kk" data-title="Тан әулеті" data-language-autonym="Қазақша" data-language-local-name="казахська" class="interlanguage-link-target">Қазақша</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-km mw-list-item"><a href="https://km.wikipedia.org/wiki/%E1%9E%9A%E1%9E%B6%E1%9E%87%E1%9E%9C%E1%9E%84%E1%9F%92%E1%9E%9F%E1%9E%90%E1%9E%B6%E1%9E%84" title="រាជវង្សថាង — кхмерська" lang="km" hreflang="km" data-title="រាជវង្សថាង" data-language-autonym="ភាសាខ្មែរ" data-language-local-name="кхмерська" class="interlanguage-link-target">ភាសាខ្មែរ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kn mw-list-item"><a href="https://kn.wikipedia.org/wiki/%E0%B2%9F%E0%B3%8D%E0%B2%AF%E0%B2%BE%E0%B2%82%E0%B2%97%E0%B3%8D_%E0%B2%B0%E0%B2%BE%E0%B2%9C%E0%B2%B5%E0%B2%82%E0%B2%B6" title="ಟ್ಯಾಂಗ್ ರಾಜವಂಶ — каннада" lang="kn" hreflang="kn" data-title="ಟ್ಯಾಂಗ್ ರಾಜವಂಶ" data-language-autonym="ಕನ್ನಡ" data-language-local-name="каннада" class="interlanguage-link-target">ಕನ್ನಡ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ko mw-list-item"><a href="https://ko.wikipedia.org/wiki/%EB%8B%B9%EB%82%98%EB%9D%BC" title="당나라 — корейська" lang="ko" hreflang="ko" data-title="당나라" data-language-autonym="한국어" data-language-local-name="корейська" class="interlanguage-link-target">한국어</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ku mw-list-item"><a href="https://ku.wikipedia.org/wiki/Xanedana_Tang" title="Xanedana Tang — курдська" lang="ku" hreflang="ku" data-title="Xanedana Tang" data-language-autonym="Kurdî" data-language-local-name="курдська" class="interlanguage-link-target">Kurdî</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-la mw-list-item"><a href="https://la.wikipedia.org/wiki/Familia_Tam" title="Familia Tam — латинська" lang="la" hreflang="la" data-title="Familia Tam" data-language-autonym="Latina" data-language-local-name="латинська" class="interlanguage-link-target">Latina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lld mw-list-item"><a href="https://lld.wikipedia.org/wiki/Dinastia_Tang" title="Dinastia Tang — Ladin" lang="lld" hreflang="lld" data-title="Dinastia Tang" data-language-autonym="Ladin" data-language-local-name="Ladin" class="interlanguage-link-target">Ladin</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lt mw-list-item"><a href="https://lt.wikipedia.org/wiki/Tang%C5%B3_dinastija" title="Tangų dinastija — литовська" lang="lt" hreflang="lt" data-title="Tangų dinastija" data-language-autonym="Lietuvių" data-language-local-name="литовська" class="interlanguage-link-target">Lietuvių</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lv mw-list-item"><a href="https://lv.wikipedia.org/wiki/Tanu_dinastija" title="Tanu dinastija — латиська" lang="lv" hreflang="lv" data-title="Tanu dinastija" data-language-autonym="Latviešu" data-language-local-name="латиська" class="interlanguage-link-target">Latviešu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ml mw-list-item"><a href="https://ml.wikipedia.org/wiki/%E0%B4%A4%E0%B4%BE%E0%B4%99%E0%B5%8D_%E0%B4%B0%E0%B4%BE%E0%B4%9C%E0%B4%B5%E0%B4%82%E0%B4%B6%E0%B4%82" title="താങ് രാജവംശം — малаялам" lang="ml" hreflang="ml" data-title="താങ് രാജവംശം" data-language-autonym="മലയാളം" data-language-local-name="малаялам" class="interlanguage-link-target">മലയാളം</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mn mw-list-item"><a href="https://mn.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD_%D1%83%D0%BB%D1%81" title="Тан улс — монгольська" lang="mn" hreflang="mn" data-title="Тан улс" data-language-autonym="Монгол" data-language-local-name="монгольська" class="interlanguage-link-target">Монгол</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ms mw-list-item"><a href="https://ms.wikipedia.org/wiki/Dinasti_Tang" title="Dinasti Tang — малайська" lang="ms" hreflang="ms" data-title="Dinasti Tang" data-language-autonym="Bahasa Melayu" data-language-local-name="малайська" class="interlanguage-link-target">Bahasa Melayu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-my mw-list-item"><a href="https://my.wikipedia.org/wiki/%E1%80%90%E1%80%94%E1%80%BA%E1%80%99%E1%80%84%E1%80%BA%E1%80%B8%E1%80%86%E1%80%80%E1%80%BA" title="တန်မင်းဆက် — бірманська" lang="my" hreflang="my" data-title="တန်မင်းဆက်" data-language-autonym="မြန်မာဘာသာ" data-language-local-name="бірманська" class="interlanguage-link-target">မြန်မာဘာသာ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mzn mw-list-item"><a href="https://mzn.wikipedia.org/wiki/%D8%AA%D8%A7%D9%86%DA%AF_%D8%B3%D9%84%D8%B3%D9%84%D9%87" title="تانگ سلسله — мазандеранська" lang="mzn" hreflang="mzn" data-title="تانگ سلسله" data-language-autonym="مازِرونی" data-language-local-name="мазандеранська" class="interlanguage-link-target">مازِرونی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nds mw-list-item"><a href="https://nds.wikipedia.org/wiki/Tang-Dynastie" title="Tang-Dynastie — нижньонімецька" lang="nds" hreflang="nds" data-title="Tang-Dynastie" data-language-autonym="Plattdüütsch" data-language-local-name="нижньонімецька" class="interlanguage-link-target">Plattdüütsch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-new mw-list-item"><a href="https://new.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%A4%E0%A4%BE%E0%A4%99%E0%A5%8D%E0%A4%97_%E0%A4%B0%E0%A4%BE%E0%A4%9C%E0%A4%B5%E0%A4%82%E0%A4%B6" title="ताङ्ग राजवंश — неварі" lang="new" hreflang="new" data-title="ताङ्ग राजवंश" data-language-autonym="नेपाल भाषा" data-language-local-name="неварі" class="interlanguage-link-target">नेपाल भाषा</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nl mw-list-item"><a href="https://nl.wikipedia.org/wiki/Tang-dynastie" title="Tang-dynastie — нідерландська" lang="nl" hreflang="nl" data-title="Tang-dynastie" data-language-autonym="Nederlands" data-language-local-name="нідерландська" class="interlanguage-link-target">Nederlands</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nn mw-list-item"><a href="https://nn.wikipedia.org/wiki/Tang-dynastiet" title="Tang-dynastiet — норвезька (нюношк)" lang="nn" hreflang="nn" data-title="Tang-dynastiet" data-language-autonym="Norsk nynorsk" data-language-local-name="норвезька (нюношк)" class="interlanguage-link-target">Norsk nynorsk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-no mw-list-item"><a href="https://no.wikipedia.org/wiki/Tang-dynastiet" title="Tang-dynastiet — норвезька (букмол)" lang="nb" hreflang="nb" data-title="Tang-dynastiet" data-language-autonym="Norsk bokmål" data-language-local-name="норвезька (букмол)" class="interlanguage-link-target">Norsk bokmål</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-oc mw-list-item"><a href="https://oc.wikipedia.org/wiki/Dinastia_Tang" title="Dinastia Tang — окситанська" lang="oc" hreflang="oc" data-title="Dinastia Tang" data-language-autonym="Occitan" data-language-local-name="окситанська" class="interlanguage-link-target">Occitan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pa mw-list-item"><a href="https://pa.wikipedia.org/wiki/%E0%A8%A4%E0%A9%B0%E0%A8%97_%E0%A8%B0%E0%A8%BE%E0%A8%9C%E0%A8%B5%E0%A9%B0%E0%A8%B8%E0%A8%BC" title="ਤੰਗ ਰਾਜਵੰਸ਼ — панджабі" lang="pa" hreflang="pa" data-title="ਤੰਗ ਰਾਜਵੰਸ਼" data-language-autonym="ਪੰਜਾਬੀ" data-language-local-name="панджабі" class="interlanguage-link-target">ਪੰਜਾਬੀ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pl badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/Dynastia_Tang" title="Dynastia Tang — польська" lang="pl" hreflang="pl" data-title="Dynastia Tang" data-language-autonym="Polski" data-language-local-name="польська" class="interlanguage-link-target">Polski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pnb mw-list-item"><a href="https://pnb.wikipedia.org/wiki/%D8%AA%D8%A7%D9%86%DA%AF" title="تانگ — Western Punjabi" lang="pnb" hreflang="pnb" data-title="تانگ" data-language-autonym="پنجابی" data-language-local-name="Western Punjabi" class="interlanguage-link-target">پنجابی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ps mw-list-item"><a href="https://ps.wikipedia.org/wiki/%D9%BC%D8%A7%D9%86%DA%AF_%D9%83%D9%88%D8%B1%D9%86%DB%8D" title="ټانگ كورنۍ — пушту" lang="ps" hreflang="ps" data-title="ټانگ كورنۍ" data-language-autonym="پښتو" data-language-local-name="пушту" class="interlanguage-link-target">پښتو</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pt mw-list-item"><a href="https://pt.wikipedia.org/wiki/Dinastia_Tang" title="Dinastia Tang — португальська" lang="pt" hreflang="pt" data-title="Dinastia Tang" data-language-autonym="Português" data-language-local-name="португальська" class="interlanguage-link-target">Português</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ro mw-list-item"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/Dinastia_Tang" title="Dinastia Tang — румунська" lang="ro" hreflang="ro" data-title="Dinastia Tang" data-language-autonym="Română" data-language-local-name="румунська" class="interlanguage-link-target">Română</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ru mw-list-item"><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD" title="Империя Тан — російська" lang="ru" hreflang="ru" data-title="Империя Тан" data-language-autonym="Русский" data-language-local-name="російська" class="interlanguage-link-target">Русский</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sah mw-list-item"><a href="https://sah.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F" title="Тан династия — саха" lang="sah" hreflang="sah" data-title="Тан династия" data-language-autonym="Саха тыла" data-language-local-name="саха" class="interlanguage-link-target">Саха тыла</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sh mw-list-item"><a href="https://sh.wikipedia.org/wiki/Dinastija_Tang" title="Dinastija Tang — сербсько-хорватська" lang="sh" hreflang="sh" data-title="Dinastija Tang" data-language-autonym="Srpskohrvatski / српскохрватски" data-language-local-name="сербсько-хорватська" class="interlanguage-link-target">Srpskohrvatski / српскохрватски</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-si mw-list-item"><a href="https://si.wikipedia.org/wiki/%E0%B6%AD%E0%B7%8F%E0%B6%82_%E0%B6%BB%E0%B7%8F%E0%B6%A2%E0%B7%80%E0%B6%82%E0%B7%81%E0%B6%BA" title="තාං රාජවංශය — сингальська" lang="si" hreflang="si" data-title="තාං රාජවංශය" data-language-autonym="සිංහල" data-language-local-name="сингальська" class="interlanguage-link-target">සිංහල</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-simple mw-list-item"><a href="https://simple.wikipedia.org/wiki/Tang_dynasty" title="Tang dynasty — Simple English" lang="en-simple" hreflang="en-simple" data-title="Tang dynasty" data-language-autonym="Simple English" data-language-local-name="Simple English" class="interlanguage-link-target">Simple English</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sk mw-list-item"><a href="https://sk.wikipedia.org/wiki/Tchang_(dynastia)" title="Tchang (dynastia) — словацька" lang="sk" hreflang="sk" data-title="Tchang (dynastia)" data-language-autonym="Slovenčina" data-language-local-name="словацька" class="interlanguage-link-target">Slovenčina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sl mw-list-item"><a href="https://sl.wikipedia.org/wiki/Dinastija_Tang" title="Dinastija Tang — словенська" lang="sl" hreflang="sl" data-title="Dinastija Tang" data-language-autonym="Slovenščina" data-language-local-name="словенська" class="interlanguage-link-target">Slovenščina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sq mw-list-item"><a href="https://sq.wikipedia.org/wiki/Dinastia_Tang" title="Dinastia Tang — албанська" lang="sq" hreflang="sq" data-title="Dinastia Tang" data-language-autonym="Shqip" data-language-local-name="албанська" class="interlanguage-link-target">Shqip</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sr mw-list-item"><a href="https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B3" title="Династија Танг — сербська" lang="sr" hreflang="sr" data-title="Династија Танг" data-language-autonym="Српски / srpski" data-language-local-name="сербська" class="interlanguage-link-target">Српски / srpski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sv mw-list-item"><a href="https://sv.wikipedia.org/wiki/Tangdynastin" title="Tangdynastin — шведська" lang="sv" hreflang="sv" data-title="Tangdynastin" data-language-autonym="Svenska" data-language-local-name="шведська" class="interlanguage-link-target">Svenska</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sw mw-list-item"><a href="https://sw.wikipedia.org/wiki/Nasaba_ya_Tang" title="Nasaba ya Tang — суахілі" lang="sw" hreflang="sw" data-title="Nasaba ya Tang" data-language-autonym="Kiswahili" data-language-local-name="суахілі" class="interlanguage-link-target">Kiswahili</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ta mw-list-item"><a href="https://ta.wikipedia.org/wiki/%E0%AE%A4%E0%AE%BE%E0%AE%99%E0%AF%8D_%E0%AE%85%E0%AE%B0%E0%AE%9A%E0%AE%AE%E0%AE%B0%E0%AE%AA%E0%AF%81" title="தாங் அரசமரபு — тамільська" lang="ta" hreflang="ta" data-title="தாங் அரசமரபு" data-language-autonym="தமிழ்" data-language-local-name="тамільська" class="interlanguage-link-target">தமிழ்</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tg mw-list-item"><a href="https://tg.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B8_%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D0%B3" title="Имперотурии Тонг — таджицька" lang="tg" hreflang="tg" data-title="Имперотурии Тонг" data-language-autonym="Тоҷикӣ" data-language-local-name="таджицька" class="interlanguage-link-target">Тоҷикӣ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-th mw-list-item"><a href="https://th.wikipedia.org/wiki/%E0%B8%A3%E0%B8%B2%E0%B8%8A%E0%B8%A7%E0%B8%87%E0%B8%A8%E0%B9%8C%E0%B8%96%E0%B8%B1%E0%B8%87" title="ราชวงศ์ถัง — тайська" lang="th" hreflang="th" data-title="ราชวงศ์ถัง" data-language-autonym="ไทย" data-language-local-name="тайська" class="interlanguage-link-target">ไทย</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tk mw-list-item"><a href="https://tk.wikipedia.org/wiki/Tan_(dinasti%C3%BDa)" title="Tan (dinastiýa) — туркменська" lang="tk" hreflang="tk" data-title="Tan (dinastiýa)" data-language-autonym="Türkmençe" data-language-local-name="туркменська" class="interlanguage-link-target">Türkmençe</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tl mw-list-item"><a href="https://tl.wikipedia.org/wiki/Dinastiyang_Tang" title="Dinastiyang Tang — тагальська" lang="tl" hreflang="tl" data-title="Dinastiyang Tang" data-language-autonym="Tagalog" data-language-local-name="тагальська" class="interlanguage-link-target">Tagalog</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tr mw-list-item"><a href="https://tr.wikipedia.org/wiki/Tang_Hanedan%C4%B1" title="Tang Hanedanı — турецька" lang="tr" hreflang="tr" data-title="Tang Hanedanı" data-language-autonym="Türkçe" data-language-local-name="турецька" class="interlanguage-link-target">Türkçe</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tt mw-list-item"><a href="https://tt.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D2%A3_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D1%81%D0%B5" title="Таң династиясе — татарська" lang="tt" hreflang="tt" data-title="Таң династиясе" data-language-autonym="Татарча / tatarça" data-language-local-name="татарська" class="interlanguage-link-target">Татарча / tatarça</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ug mw-list-item"><a href="https://ug.wikipedia.org/wiki/%D8%AA%D8%A7%DA%AD_%D8%B3%DB%87%D9%84%D8%A7%D9%84%D9%89%D8%B3%D9%89" title="تاڭ سۇلالىسى — уйгурська" lang="ug" hreflang="ug" data-title="تاڭ سۇلالىسى" data-language-autonym="ئۇيغۇرچە / Uyghurche" data-language-local-name="уйгурська" class="interlanguage-link-target">ئۇيغۇرچە / Uyghurche</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ur mw-list-item"><a href="https://ur.wikipedia.org/wiki/%D8%AA%D8%A7%D9%86%DA%AF_%D8%B4%D8%A7%DB%81%DB%8C_%D8%B3%D9%84%D8%B3%D9%84%DB%81" title="تانگ شاہی سلسلہ — урду" lang="ur" hreflang="ur" data-title="تانگ شاہی سلسلہ" data-language-autonym="اردو" data-language-local-name="урду" class="interlanguage-link-target">اردو</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-uz mw-list-item"><a href="https://uz.wikipedia.org/wiki/Tan" title="Tan — узбецька" lang="uz" hreflang="uz" data-title="Tan" data-language-autonym="Oʻzbekcha / ўзбекча" data-language-local-name="узбецька" class="interlanguage-link-target">Oʻzbekcha / ўзбекча</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vi badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://vi.wikipedia.org/wiki/Nh%C3%A0_%C4%90%C6%B0%E1%BB%9Dng" title="Nhà Đường — вʼєтнамська" lang="vi" hreflang="vi" data-title="Nhà Đường" data-language-autonym="Tiếng Việt" data-language-local-name="вʼєтнамська" class="interlanguage-link-target">Tiếng Việt</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-war mw-list-item"><a href="https://war.wikipedia.org/wiki/Dinastiya_Tang" title="Dinastiya Tang — варай" lang="war" hreflang="war" data-title="Dinastiya Tang" data-language-autonym="Winaray" data-language-local-name="варай" class="interlanguage-link-target">Winaray</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wuu mw-list-item"><a href="https://wuu.wikipedia.org/wiki/%E5%94%90%E6%9C%9D" title="唐朝 — китайська уська" lang="wuu" hreflang="wuu" data-title="唐朝" data-language-autonym="吴语" data-language-local-name="китайська уська" class="interlanguage-link-target">吴语</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-yi mw-list-item"><a href="https://yi.wikipedia.org/wiki/%D7%98%D7%90%D7%A0%D7%92_%D7%93%D7%99%D7%A0%D7%90%D7%A1%D7%98%D7%99%D7%A2" title="טאנג דינאסטיע — їдиш" lang="yi" hreflang="yi" data-title="טאנג דינאסטיע" data-language-autonym="ייִדיש" data-language-local-name="їдиш" class="interlanguage-link-target">ייִדיש</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-za mw-list-item"><a href="https://za.wikipedia.org/wiki/Dangzciuz" title="Dangzciuz — чжуан" lang="za" hreflang="za" data-title="Dangzciuz" data-language-autonym="Vahcuengh" data-language-local-name="чжуан" class="interlanguage-link-target">Vahcuengh</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://zh.wikipedia.org/wiki/%E5%94%90%E6%9C%9D" title="唐朝 — китайська" lang="zh" hreflang="zh" data-title="唐朝" data-language-autonym="中文" data-language-local-name="китайська" class="interlanguage-link-target">中文</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-classical mw-list-item"><a href="https://zh-classical.wikipedia.org/wiki/%E5%94%90" title="唐 — Literary Chinese" lang="lzh" hreflang="lzh" data-title="唐" data-language-autonym="文言" data-language-local-name="Literary Chinese" class="interlanguage-link-target">文言</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-min-nan mw-list-item"><a href="https://zh-min-nan.wikipedia.org/wiki/T%C3%B4ng" title="Tông — південноміньська" lang="nan" hreflang="nan" data-title="Tông" data-language-autonym="閩南語 / Bân-lâm-gú" data-language-local-name="південноміньська" class="interlanguage-link-target">閩南語 / Bân-lâm-gú</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-yue mw-list-item"><a href="https://zh-yue.wikipedia.org/wiki/%E5%A4%A7%E5%94%90" title="大唐 — кантонська" lang="yue" hreflang="yue" data-title="大唐" data-language-autonym="粵語" data-language-local-name="кантонська" class="interlanguage-link-target">粵語</a></li> </ul> <div class="after-portlet after-portlet-lang"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q9683#sitelinks-wikipedia" title="Редагувати міжмовні посилання" class="wbc-editpage">Редагувати посилання</a></div> </div> </nav> </div> </div> <footer id="footer" class="mw-footer" > <ul id="footer-info"> <li id="footer-info-lastmod"> Цю сторінку востаннє відредаговано о 18:25, 24 липня 2024.</li> <li id="footer-info-copyright">Текст доступний на умовах ліцензії <a rel="nofollow" class="external text" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-ShareAlike</a>; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. <a class="external text" href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Policy:Terms_of_Use/uk">Умови використання</a>.</li> </ul> <ul id="footer-places"> <li id="footer-places-privacy"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li> <li id="footer-places-about"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE">Про Вікіпедію</a></li> <li id="footer-places-disclaimers"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96">Відмова від відповідальності</a></li> <li id="footer-places-contact"><a href="//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Зворотний_зв%27язок">Зворотний зв'язок</a></li> <li id="footer-places-wm-codeofconduct"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct">Кодекс поведінки</a></li> <li id="footer-places-developers"><a href="https://developer.wikimedia.org">Розробники</a></li> <li id="footer-places-statslink"><a href="https://stats.wikimedia.org/#/uk.wikipedia.org">Статистика</a></li> <li id="footer-places-cookiestatement"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Cookie_statement">Куки</a></li> <li id="footer-places-mobileview"><a href="//uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD&mobileaction=toggle_view_mobile" class="noprint stopMobileRedirectToggle">Мобільний вигляд</a></li> </ul> <ul id="footer-icons" class="noprint"> <li id="footer-copyrightico"><a href="https://wikimediafoundation.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/static/images/footer/wikimedia-button.svg" width="84" height="29" alt="Wikimedia Foundation" loading="lazy"></a></li> <li id="footer-poweredbyico"><a href="https://www.mediawiki.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/w/resources/assets/poweredby_mediawiki.svg" alt="Powered by MediaWiki" width="88" height="31" loading="lazy"></a></li> </ul> </footer> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("This page is using the deprecated ResourceLoader module \"codex-search-styles\".\n[1.43] Use a CodexModule with codexComponents to set your specific components used: https://www.mediawiki.org/wiki/Codex#Using_a_limited_subset_of_components");mw.config.set({"wgHostname":"mw-web.codfw.main-6b8d669998-sgfrh","wgBackendResponseTime":2268,"wgPageParseReport":{"limitreport":{"cputime":"1.682","walltime":"2.051","ppvisitednodes":{"value":5894,"limit":1000000},"postexpandincludesize":{"value":136452,"limit":2097152},"templateargumentsize":{"value":18117,"limit":2097152},"expansiondepth":{"value":12,"limit":100},"expensivefunctioncount":{"value":24,"limit":500},"unstrip-depth":{"value":1,"limit":20},"unstrip-size":{"value":187869,"limit":5000000},"entityaccesscount":{"value":1,"limit":400},"timingprofile":["100.00% 911.235 1 -total"," 34.96% 318.609 1 Шаблон:Reflist"," 27.57% 251.215 1 Шаблон:Infobox_Former_Country"," 20.30% 185.021 1 Шаблон:Collapsible_list"," 18.61% 169.600 12 Шаблон:Flagcountry"," 14.45% 131.683 21 Шаблон:Cite_web"," 12.33% 112.346 9 Шаблон:Ref-ru"," 12.25% 111.614 4 Шаблон:Ref-lang"," 8.33% 75.948 1 Шаблон:Імперії,_імперіалізм_і_колоніалізм"," 7.43% 67.691 1 Шаблон:Navbox"]},"scribunto":{"limitreport-timeusage":{"value":"0.305","limit":"10.000"},"limitreport-memusage":{"value":22942668,"limit":52428800}},"cachereport":{"origin":"mw-web.codfw.main-6b8d669998-sgfrh","timestamp":"20241128052848","ttl":2592000,"transientcontent":false}}});});</script> <script type="application/ld+json">{"@context":"https:\/\/schema.org","@type":"Article","name":"\u0414\u0438\u043d\u0430\u0441\u0442\u0456\u044f \u0422\u0430\u043d","url":"https:\/\/uk.wikipedia.org\/wiki\/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B0%D0%BD","sameAs":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q9683","mainEntity":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q9683","author":{"@type":"Organization","name":"\u0423\u0447\u0430\u0441\u043d\u0438\u043a\u0438 \u043f\u0440\u043e\u0435\u043a\u0442\u0456\u0432 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430"},"publisher":{"@type":"Organization","name":"\u0424\u043e\u043d\u0434 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430","logo":{"@type":"ImageObject","url":"https:\/\/www.wikimedia.org\/static\/images\/wmf-hor-googpub.png"}},"datePublished":"2008-02-10T16:57:38Z","image":"https:\/\/upload.wikimedia.org\/wikipedia\/commons\/9\/9f\/Tang_outline_map%2C_661.svg"}</script> </body> </html>