CINXE.COM

<!DOCTYPE html> <html class="client-nojs" lang="uk" dir="ltr"> <head> <meta charset="UTF-8"> <title>Буковина — Вікіпедія</title> <script>(function(){var className="client-js";var cookie=document.cookie.match(/(?:^|; )ukwikimwclientpreferences=([^;]+)/);if(cookie){cookie[1].split('%2C').forEach(function(pref){className=className.replace(new RegExp('(^| )'+pref.replace(/-clientpref-\w+$|[^\w-]+/g,'')+'-clientpref-\\w+( |$)'),'$1'+pref+'$2');});}document.documentElement.className=className;}());RLCONF={"wgBreakFrames":false,"wgSeparatorTransformTable":[",\t."," \t,"],"wgDigitTransformTable":["",""],"wgDefaultDateFormat":"dmy","wgMonthNames":["","січень","лютий","березень","квітень","травень","червень","липень","серпень","вересень","жовтень","листопад","грудень"],"wgRequestId":"74102032-2158-4f30-8139-e43cb912363c","wgCanonicalNamespace":"","wgCanonicalSpecialPageName":false,"wgNamespaceNumber":0,"wgPageName":"Буковина","wgTitle":"Буковина","wgCurRevisionId":43728414,"wgRevisionId":43728414,"wgArticleId":31324,"wgIsArticle": true,"wgIsRedirect":false,"wgAction":"view","wgUserName":null,"wgUserGroups":["*"],"wgCategories":["Сторінки з використанням розширення JsonConfig","Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine","Посилання на Вікісховище безпосередньо в статті","Статті з нечинними посиланнями","Надпопулярні статті","Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN","Буковина","Західна Україна","Чернівецька область","Історичні землі України","Історичні області Європи","Українські землі в Румунії","Історичні землі Румунії","Розділені регіони","Українські етнічні краї","Центральна Європа"],"wgPageViewLanguage":"uk","wgPageContentLanguage":"uk", "wgPageContentModel":"wikitext","wgRelevantPageName":"Буковина","wgRelevantArticleId":31324,"wgIsProbablyEditable":true,"wgRelevantPageIsProbablyEditable":true,"wgRestrictionEdit":[],"wgRestrictionMove":[],"wgNoticeProject":"wikipedia","wgCiteReferencePreviewsActive":true,"wgFlaggedRevsParams":{"tags":{"accuracy":{"levels":3}}},"wgStableRevisionId":43137114,"wgMediaViewerOnClick":true,"wgMediaViewerEnabledByDefault":true,"wgPopupsFlags":0,"wgVisualEditor":{"pageLanguageCode":"uk","pageLanguageDir":"ltr","pageVariantFallbacks":"uk"},"wgMFDisplayWikibaseDescriptions":{"search":true,"watchlist":true,"tagline":true,"nearby":true},"wgWMESchemaEditAttemptStepOversample":false,"wgWMEPageLength":200000,"wgRelatedArticlesCompat":[],"wgCentralAuthMobileDomain":false,"wgEditSubmitButtonLabelPublish":true,"wgULSPosition":"interlanguage","wgULSisCompactLinksEnabled":true,"wgVector2022LanguageInHeader":false,"wgULSisLanguageSelectorEmpty":false,"wgWikibaseItemId":"Q105206", "wgCheckUserClientHintsHeadersJsApi":["brands","architecture","bitness","fullVersionList","mobile","model","platform","platformVersion"],"GEHomepageSuggestedEditsEnableTopics":true,"wgGETopicsMatchModeEnabled":false,"wgGEStructuredTaskRejectionReasonTextInputEnabled":false,"wgGELevelingUpEnabledForUser":false};RLSTATE={"ext.globalCssJs.user.styles":"ready","site.styles":"ready","user.styles":"ready","ext.globalCssJs.user":"ready","user":"ready","user.options":"loading","ext.cite.styles":"ready","mediawiki.page.gallery.styles":"ready","skins.vector.styles.legacy":"ready","ext.flaggedRevs.basic":"ready","mediawiki.codex.messagebox.styles":"ready","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript":"ready","codex-search-styles":"ready","ext.uls.interlanguage":"ready","wikibase.client.init":"ready","ext.wikimediaBadges":"ready"};RLPAGEMODULES=["ext.cite.ux-enhancements","mediawiki.page.media","site","mediawiki.page.ready","mediawiki.toc","skins.vector.legacy.js","ext.centralNotice.geoIP", "ext.centralNotice.startUp","ext.flaggedRevs.advanced","ext.gadget.CurIDLink","ext.gadget.collapserefs","ext.gadget.showContributorContent","ext.gadget.switcher","ext.gadget.edittop","ext.gadget.new-section","ext.gadget.newTopicOnTop","ext.gadget.MonobookToolbarStandard","ext.gadget.ProtectionIndicator","ext.gadget.Statistics","ext.gadget.interwiki-langlist","ext.urlShortener.toolbar","ext.centralauth.centralautologin","mmv.bootstrap","ext.popups","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.init","ext.visualEditor.targetLoader","ext.echo.centralauth","ext.eventLogging","ext.wikimediaEvents","ext.navigationTiming","ext.uls.compactlinks","ext.uls.interface","ext.cx.eventlogging.campaigns","ext.checkUser.clientHints","ext.growthExperiments.SuggestedEditSession","wikibase.sidebar.tracking"];</script> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.loader.impl(function(){return["user.options@12s5i",function($,jQuery,require,module){mw.user.tokens.set({"patrolToken":"+\\","watchToken":"+\\","csrfToken":"+\\"}); }];});});</script> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=codex-search-styles%7Cext.cite.styles%7Cext.flaggedRevs.basic%7Cext.uls.interlanguage%7Cext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript%7Cext.wikimediaBadges%7Cmediawiki.codex.messagebox.styles%7Cmediawiki.page.gallery.styles%7Cskins.vector.styles.legacy%7Cwikibase.client.init&only=styles&skin=vector"> <script async="" src="/w/load.php?lang=uk&modules=startup&only=scripts&raw=1&skin=vector"></script> <meta name="ResourceLoaderDynamicStyles" content=""> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=site.styles&only=styles&skin=vector"> <meta name="generator" content="MediaWiki 1.44.0-wmf.4"> <meta name="referrer" content="origin"> <meta name="referrer" content="origin-when-cross-origin"> <meta name="robots" content="max-image-preview:standard"> <meta name="format-detection" content="telephone=no"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/1e/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_-_%D1%82%D1%80%D0%B8_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97.png"> <meta property="og:image:width" content="1200"> <meta property="og:image:height" content="1200"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/1e/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_-_%D1%82%D1%80%D0%B8_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97.png"> <meta property="og:image:width" content="800"> <meta property="og:image:height" content="800"> <meta property="og:image:width" content="640"> <meta property="og:image:height" content="640"> <meta name="viewport" content="width=1120"> <meta property="og:title" content="Буковина — Вікіпедія"> <meta property="og:type" content="website"> <link rel="preconnect" href="//upload.wikimedia.org"> <link rel="alternate" media="only screen and (max-width: 640px)" href="//uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0"> <link rel="alternate" type="application/x-wiki" title="Редагувати" href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit"> <link rel="apple-touch-icon" href="/static/apple-touch/wikipedia.png"> <link rel="icon" href="/static/favicon/wikipedia.ico"> <link rel="search" type="application/opensearchdescription+xml" href="/w/rest.php/v1/search" title="Вікіпедія (uk)"> <link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" href="//uk.wikipedia.org/w/api.php?action=rsd"> <link rel="canonical" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0"> <link rel="license" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk"> <link rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Вікіпедія — Atom-стрічка" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&feed=atom"> <link rel="dns-prefetch" href="//meta.wikimedia.org" /> <link rel="dns-prefetch" href="//login.wikimedia.org"> </head> <body class="skin-vector-legacy mediawiki ltr sitedir-ltr mw-hide-empty-elt ns-0 ns-subject mw-editable page-Буковина rootpage-Буковина skin-vector action-view"><div id="mw-page-base" class="noprint"></div> <div id="mw-head-base" class="noprint"></div> <div id="content" class="mw-body" role="main"> <a id="top"></a> <div id="siteNotice"></div> <div class="mw-indicators"> <div id="mw-indicator-indicator-fr-review-status" class="mw-indicator"><indicator name="fr-review-status" class="mw-fr-review-status-indicator" id="mw-fr-revision-toggle"><span class="cdx-fr-css-icon-review--status--pending"></span><b>Очікує на перевірку</b></indicator></div> </div> <h1 id="firstHeading" class="firstHeading mw-first-heading"><span class="mw-page-title-main">Буковина</span></h1> <div id="bodyContent" class="vector-body"> <div id="siteSub" class="noprint">Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.</div> <div id="contentSub"><div id="mw-content-subtitle"><div id="mw-fr-revision-messages"><div id="mw-fr-revision-details" class="mw-fr-revision-details-dialog" style="display:none;"><div tabindex="0"></div><div class="cdx-dialog cdx-dialog--horizontal-actions"><header class="cdx-dialog__header cdx-dialog__header--default"><div class="cdx-dialog__header__title-group"><h2 class="cdx-dialog__header__title">Статус версії сторінки</h2><p class="cdx-dialog__header__subtitle">На цій сторінці показано неперевірені зміни</p></div><button class="cdx-button cdx-button--action-default cdx-button--weight-quiet
							cdx-button--size-medium cdx-button--icon-only cdx-dialog__header__close-button" aria-label="Закрити" onclick="document.getElementById("mw-fr-revision-details").style.display = "none";" type="submit"><span class="cdx-icon cdx-icon--medium
							cdx-fr-css-icon--close"></span></button></header><div class="cdx-dialog__body"><a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&oldid=43137114&diff=cur">2 зміни</a> у цій версії <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Вікіпедія:Патрулювання">очікують на перевірку</a>. <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&stable=1">Стабільну версію</a> було <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8&type=review&page=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0">перевірено</a> <i>24 липня 2024</i>.</div></div><div tabindex="0"></div></div></div></div></div> <div id="contentSub2"></div> <div id="jump-to-nav"></div> <a class="mw-jump-link" href="#mw-head">Перейти до навігації</a> <a class="mw-jump-link" href="#searchInput">Перейти до пошуку</a> <div id="mw-content-text" class="mw-body-content"><div class="mw-content-ltr mw-parser-output" lang="uk" dir="ltr"><div class="dablink noprint" style="font-style:italic; padding-left:2em;">У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" class="mw-disambig" title="Буковина (значення)">Буковина (значення)</a>.</div> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_-_%D1%82%D1%80%D0%B8_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1e/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_-_%D1%82%D1%80%D0%B8_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97.png/400px-%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_-_%D1%82%D1%80%D0%B8_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97.png" decoding="async" width="400" height="400" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/1e/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_-_%D1%82%D1%80%D0%B8_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97.png 1.5x" data-file-width="575" data-file-height="575" /></a><figcaption><b>Історичний регіон Буковина:</b><br />І-завжди; ІІ-часто; ІІІ-інколи; IV-зрідка</figcaption></figure> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Bukovina.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1d/Bukovina.JPG/220px-Bukovina.JPG" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1d/Bukovina.JPG/330px-Bukovina.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1d/Bukovina.JPG/440px-Bukovina.JPG 2x" data-file-width="3648" data-file-height="2736" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Карпати">Покутсько-Буковинські Карпати</a></figcaption></figure> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chernivtsi_University.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Chernivtsi_University.jpg/220px-Chernivtsi_University.jpg" decoding="async" width="220" height="75" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Chernivtsi_University.jpg/330px-Chernivtsi_University.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Chernivtsi_University.jpg/440px-Chernivtsi_University.jpg 2x" data-file-width="2147" data-file-height="731" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%96_%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" title="Резиденція митрополитів Буковини і Далмації">Резиденція митрополитів Буковини і Далмації</a></figcaption></figure> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Suceava_fortress_(by_Pudelek).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/64/Suceava_fortress_%28by_Pudelek%29.jpg/220px-Suceava_fortress_%28by_Pudelek%29.jpg" decoding="async" width="220" height="85" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/64/Suceava_fortress_%28by_Pudelek%29.jpg/330px-Suceava_fortress_%28by_Pudelek%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/64/Suceava_fortress_%28by_Pudelek%29.jpg/440px-Suceava_fortress_%28by_Pudelek%29.jpg 2x" data-file-width="4029" data-file-height="1562" /></a><figcaption><a href="/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8F_%D1%83_%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Тронна фортеця у Сучаві (ще не написана)">Тронна фортеця у Сучаві</a></figcaption></figure> <p><b>Букови́на</b> — <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD" title="Історико-географічний регіон">історико-географічний регіон</a>, розташований на <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Українці">українсько</a>-<a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B8" title="Румуни">румунському</a> <a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Етнографія">етнографічному</a> прикордонні, у <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Центральна Європа">Центральній Європі</a><sup id="cite_ref-books.google.co.uk_1-0" class="reference"><a href="#cite_note-books.google.co.uk-1"><span class="cite-bracket">[</span>1<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-Judy_Batt,_Kataryna_Wolczuk_2-0" class="reference"><a href="#cite_note-Judy_Batt,_Kataryna_Wolczuk-2"><span class="cite-bracket">[</span>2<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> між середньою течією <a href="/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Дністер">Дністра</a> та головним <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Карпати">Карпатським хребтом</a> у долинах верхньої течії <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%82" title="Прут">Пруту</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%8E)" title="Серет (притока Дунаю)">Сірету</a>. Нині ця територія входить до складу <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">України</a> <i>(<a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північна Буковина">Північна Буковина</a>)</i> та <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Румунія">Румунії</a> <i>(<a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Південна Буковина">Південна Буковина</a>)</i>. </p> <div id="toc" class="toc" role="navigation" aria-labelledby="mw-toc-heading"><input type="checkbox" role="button" id="toctogglecheckbox" class="toctogglecheckbox" style="display:none" /><div class="toctitle" lang="uk" dir="ltr"><h2 id="mw-toc-heading">Зміст</h2><span class="toctogglespan"><label class="toctogglelabel" for="toctogglecheckbox"></label></span></div> <ul> <li class="toclevel-1 tocsection-1"><a href="#Етимологія"><span class="tocnumber">1</span> <span class="toctext">Етимологія</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-2"><a href="#Історико-географічні_межі"><span class="tocnumber">2</span> <span class="toctext">Історико-географічні межі</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-3"><a href="#Перші_сліди_людини_на_Буковині"><span class="tocnumber">3</span> <span class="toctext">Перші сліди людини на Буковині</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-4"><a href="#Період_Київської_Русі"><span class="tocnumber">4</span> <span class="toctext">Період Київської Русі</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-5"><a href="#Молдовський_період"><span class="tocnumber">5</span> <span class="toctext">Молдовський період</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-6"><a href="#Буковина_та_Козацька_держава"><span class="tocnumber">6</span> <span class="toctext">Буковина та Козацька держава</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-7"><a href="#Австрійський_період"><span class="tocnumber">7</span> <span class="toctext">Австрійський період</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-8"><a href="#Буковина_у_визвольних_змаганнях_за_Україну"><span class="tocnumber">8</span> <span class="toctext">Буковина у визвольних змаганнях за Україну</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-9"><a href="#Від_1919_року_до_завершення_Другої_світової_війни"><span class="tocnumber">9</span> <span class="toctext">Від 1919 року до завершення Другої світової війни</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-10"><a href="#Післявоєнний_період"><span class="tocnumber">10</span> <span class="toctext">Післявоєнний період</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-11"><a href="#Галерея"><span class="tocnumber">11</span> <span class="toctext">Галерея</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-12"><a href="#Див._також"><span class="tocnumber">12</span> <span class="toctext">Див. також</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-13"><a href="#Примітки"><span class="tocnumber">13</span> <span class="toctext">Примітки</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-14"><a href="#Джерела"><span class="tocnumber">14</span> <span class="toctext">Джерела</span></a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-15"><a href="#Посилання"><span class="tocnumber">15</span> <span class="toctext">Посилання</span></a></li> </ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Етимологія"><span id=".D0.95.D1.82.D0.B8.D0.BC.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D1.96.D1.8F"></span>Етимологія</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit&section=1" title="Редагувати розділ: Етимологія" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&section=1" title="Редагувати вихідний код розділу: Етимологія"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%BF%D1%96_1500_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/4/4d/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%BF%D1%96_1500_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.jpg/150px-%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%BF%D1%96_1500_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.jpg" decoding="async" width="150" height="166" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/4/4d/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%BF%D1%96_1500_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.jpg/225px-%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%BF%D1%96_1500_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/4/4d/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%BF%D1%96_1500_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.jpg 2x" data-file-width="297" data-file-height="328" /></a><figcaption><small><b>Буковина</b><br /><i>(на мапі 1500 року)</i></small></figcaption></figure> <p>Назва регіону походить від слов'янського слова <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA" title="Бук">бук</a>. </p><p>Через те, що ці землі були густо вкриті <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA_%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Бук лісовий">буковими лісами,</a> їх почали називати <i>Буковина</i>. </p><p>Топонім почав входити у вжиток наприкінці <a href="/wiki/XIV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIV століття">XIV століття</a> під час перебування краю у складі <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовського князівства</a>, витіснивши історичну назву <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинська земля</a>. </p><p>Так, у грамоті <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_(%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB)" title="Господар (титул)">господаря</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_I_(%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9)" title="Роман I (воєвода молдавський)">Романа I</a> (1392) вперше згадується та вживаєтьсь як ім'я родове назва <i>Буковина</i>, що прикладається до лісової області <i>(букового масиву)</i> над <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%8E)" title="Серет (притока Дунаю)">Сіретом</a>:<sup id="cite_ref-3" class="reference"><a href="#cite_note-3"><span class="cite-bracket">[</span>3<span class="cite-bracket">]</span></a></sup><sup id="cite_ref-4" class="reference"><a href="#cite_note-4"><span class="cite-bracket">[</span>4<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> </p> <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><span typeof="mw:File"><span title="«"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;"><i>до великы буковины</i> </td> <td><span typeof="mw:File"><span title="»"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td></tr> </tbody></table> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Історико-географічні_межі"><span id=".D0.86.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D0.B8.D0.BA.D0.BE-.D0.B3.D0.B5.D0.BE.D0.B3.D1.80.D0.B0.D1.84.D1.96.D1.87.D0.BD.D1.96_.D0.BC.D0.B5.D0.B6.D1.96"></span>Історико-географічні межі</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit&section=2" title="Редагувати розділ: Історико-географічні межі" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&section=2" title="Редагувати вихідний код розділу: Історико-географічні межі"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>У широкому розумінні Буковина складається з <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" class="mw-redirect" title="Герцогство Буковина">західної</a> <i>(завжди)</i>, <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Хотинський повіт">північно-східної</a> <i>(часто)</i> та <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B9_(%D0%B6%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Дорохой (жудець) (ще не написана)">південно-східної</a><sup class="noprint"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/Jude%C8%9Bul_Dorohoi_(interbelic)" class="extiw" title="ro:Județul Dorohoi (interbelic)"><span title="Județul Dorohoi (interbelic) — версія статті «Дорохой (жудець)» румунською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[ro]</span></a></sup> <i>(інколи)</i>. </p><p>Тривалий час ці землі перебували одночасно в трьох державах — <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австрії</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Російська імперія">Росії</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Румунське королівство">Румунії</a>. У зв'язку з цим, на Буковині здавна з'явилося висловлювання <i>(а за ним і <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_(%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Буковина ти зелена (народна пісня) (ще не написана)">«народна пісня»</a>)</i>: </p> <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><span typeof="mw:File"><span title="«"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;"><i>Буковина ти зелена, на три краї розділена</i> </td> <td><span typeof="mw:File"><span title="»"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td></tr> </tbody></table> <p>Географічно регіон охоплює все <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Буковинське Прикарпаття">Буковинське Прикарпаття</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE" title="Сучавське плато">Сучавське плато</a> й <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Хотинська височина">Хотинську височину</a>. Природніми межами є: <a href="/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Дністер">Дністер</a> <i>(на <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87" title="Північ">півночі</a>)</i>; <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD" class="mw-redirect" title="Колочин">Колочин</a>, <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%88" title="Черемош">Черемош</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%88" title="Білий Черемош">Білий Черемош</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B1" title="Перкалаб">Перкалаба</a>, <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D1%83_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Цибеу (річка)">Цибей</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%83)" title="Бистриця (притока Серету)">Бистриця Сучавська</a> <i>(на <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Захід">заході</a>)</i>; <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0,_%D0%91%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Дорна (річка, Бистриця) (ще не написана)">Дорна</a><sup class="noprint"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/R%C3%A2ul_Dorna,_Bistri%C8%9Ba" class="extiw" title="ro:Râul Dorna, Bistrița"><span title="Râul Dorna, Bistrița — версія статті «Дорна (річка, Бистриця)» румунською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[ro]</span></a></sup>, <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%B0_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0,_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Суха (річка, Молдова) (ще не написана)">Суха</a><sup class="noprint"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/R%C3%A2ul_Suha" class="extiw" title="ro:Râul Suha"><span title="Râul Suha — версія статті «Суха (річка, Молдова)» румунською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[ro]</span></a></sup>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Молдова (річка)">Молдова</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%88_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Великий Самуш (річка) (ще не написана)">Великий Самуш</a><sup class="noprint"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/R%C3%A2ul_%C8%98omuzul_Mare" class="extiw" title="ro:Râul Șomuzul Mare"><span title="Râul Șomuzul Mare — версія статті «Великий Самуш (річка)» румунською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[ro]</span></a></sup> <i>(на <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Південь">півдні</a>)</i>; <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%8E)" title="Серет (притока Дунаю)">Серет</a> <i>(на <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Схід">сході</a>)</i>. У широкому розумінні також відноситься межиріччя <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%8E)" title="Серет (притока Дунаю)">Серету</a> й <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%82" title="Прут">Пруту</a> <i>(від <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%83)" title="Молниця (притока Серету)">Молниці</a> до <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Радівці(річка) (ще не написана)">Радівця</a><sup class="noprint"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/R%C3%A2ul_R%C4%83d%C4%83u%C8%9Bi" class="extiw" title="ro:Râul Rădăuți"><span title="Râul Rădăuți — версія статті «Радівці(річка)» румунською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[ro]</span></a></sup>)</i> <i>(на півдні)</i> та долина <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Раковець (річка)">Раковця</a> <i>(на сході)</i>. </p><p>Таким чином на цій території розташовані сьогодні: <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Чернівецька область">Чернівецька область</a> <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">України</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D0%B0_(%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82)" title="Сучава (повіт)">Сучавський</a> та частково <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%88%D0%B0%D0%BD%D1%8C_(%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82)" class="mw-redirect" title="Ботошань (повіт)">Ботошанський повіти</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Румунія">Румунії</a>, а також частково <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%96_(%D0%B6%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Єдинці (жудець) (ще не написана)">Єдинецький повіт</a><sup class="noprint"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/Jude%C8%9Bul_Edine%C8%9B" class="extiw" title="ro:Județul Edineț"><span title="Județul Edineț — версія статті «Єдинці (жудець)» румунською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[ro]</span></a></sup> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Молдова">Молдови</a>. </p><p>Поряд із цим, враховуючи той факт, що <i>Буковина</i> охоплює практично всі північні землі середньовічної <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдавської держави</a>, досить часто до неї також відносять і <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Покуття">Покуття</a>. Обґрунтуванням цього слугують такі широко вживані визначення, як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Покутсько-Буковинські Карпати">Покутсько-Буковинські Карпати</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80" title="Покутсько-буковинський говір">Покутсько-буковинський говір</a> тощо. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Перші_сліди_людини_на_Буковині"><span id=".D0.9F.D0.B5.D1.80.D1.88.D1.96_.D1.81.D0.BB.D1.96.D0.B4.D0.B8_.D0.BB.D1.8E.D0.B4.D0.B8.D0.BD.D0.B8_.D0.BD.D0.B0_.D0.91.D1.83.D0.BA.D0.BE.D0.B2.D0.B8.D0.BD.D1.96"></span>Перші сліди людини на Буковині</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit&section=3" title="Редагувати розділ: Перші сліди людини на Буковині" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&section=3" title="Редагувати вихідний код розділу: Перші сліди людини на Буковині"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Cucuteni-Tripol%27ye_Culture_Outline_Map.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Cucuteni-Tripol%27ye_Culture_Outline_Map.png/130px-Cucuteni-Tripol%27ye_Culture_Outline_Map.png" decoding="async" width="130" height="119" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Cucuteni-Tripol%27ye_Culture_Outline_Map.png/195px-Cucuteni-Tripol%27ye_Culture_Outline_Map.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Cucuteni-Tripol%27ye_Culture_Outline_Map.png/260px-Cucuteni-Tripol%27ye_Culture_Outline_Map.png 2x" data-file-width="1150" data-file-height="1050" /></a><figcaption>Трипілля (IV—III тис. до н. е.)</figcaption></figure> <p>Перші <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Сліди людини">сліди людини</a> на Буковині датуються епохою <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82" title="Палеоліт">палеоліту</a> (12 000 — 10 000 років до н. е.) — <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0_(%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Стоянка (археологія)">стоянки</a> <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BD_(%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)" class="mw-redirect" title="Бабин (Кельменецький район)">Бабин</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B0_(%D0%9A%D1%96%D1%86%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)" class="mw-redirect" title="Біла (Кіцманський район)">Біла</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%94%D0%B2%D0%B5" title="Мілієве">Мілієве</a>. У письмових джерелах землі Буковини вперше згадав грецький історик <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%82" title="Геродот">Геродот</a> (V ст. до н. е.), який вказував, що в цей час тут розселялись племена <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%82%D0%B8" title="Гети">гетів</a>. В період <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82" title="Неоліт">неоліту</a> тут розселялись племена <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Трипільська культура">трипільської культури</a> (4 тисячоліття до н. е. — 3 тисячоліття до н. е. — <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0_(%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Стоянка (археологія)">стоянки</a> <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Дорошівці">Дорошівці</a>, <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5_(%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0)" title="Хлівище (Україна)">Хлівище</a>, <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Шипинці">Шипинці</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)" title="Серет (місто)">Серет</a> та ін. </p><p>Споконвічними жителями Буковини були <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8" title="Слов'яни">слов'янські племена</a>, свідченням цього є численні досліджені <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0_(%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Стоянка (археологія)">стоянки</a> <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Зарубинецька культура">зарубинецької</a> (II століття до н. е. — II ст. н. е.) та <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8F%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Черняхівська культура">черняхівської</a> (II—VII століття) <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Археологічна культура">археологічних культур</a>. Це підтверджує <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%85%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Автохтонність">автохтонність</a> <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Українці">українського населення</a> на землях Буковини. </p><p>Протягом 1 тисячоліття до н. е. — І тисячоліття н. е. через Буковину пройшли багато <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%BC%27%D1%8F" title="Плем'я">племен</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%87%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8" class="mw-redirect" title="Кочівники">кочових народів</a>. Зокрема: <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8" title="Бастарни">бастарни</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B8" title="Карпи">карпи</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BA%D0%B8" title="Даки">даки</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Готи">готи</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BD%D0%B8" title="Гуни">гуни</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8" title="Авари">авари</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%96" title="Угорці">угри</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8" title="Анти">анти</a> та інші. Протягом <a href="/wiki/I_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="I століття">І</a>—<a href="/wiki/III_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="III століття">ІІІ століть</a> буковинський край межував із римською провінцією <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F" title="Дакія">Дакією</a>, під впливом якої перебувала незначна південна частина буковинських земель. </p><p><a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Антський союз">Антський союз</a>, що існував протягом IV—VII століть як союз <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8" title="Слов'яни">слов'янських племен</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8" title="Анти">антів</a>), був першим державним утворенням, до якого увійшли усі буковинські землі. До складу слов'янського державного утворення входили шість великих племінних груп. Вони відомі з давньоруських літописів як особлива південно-західна група «племен»: <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BB%D0%B8%D1%87%D1%96" title="Уличі">уличі</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8" title="Бужани">бужани</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B8" title="Дуліби">дуліби</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8" title="Волиняни">волиняни</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96" title="Тиверці">тиверці</a>, карпатські хорвати<sup id="cite_ref-5" class="reference"><a href="#cite_note-5"><span class="cite-bracket">[</span>5<span class="cite-bracket">]</span></a></sup> (поширена також назва <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%96_%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Білі хорвати">білі хорвати</a>). Двоє останніх заселяли землі буковинського краю. Центром <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Антський союз">Антського союзу</a> було поселення Головське, що стояло там, де тепер стоїть <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2" title="Львів">Львів</a>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Період_Київської_Русі"><span id=".D0.9F.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.BE.D0.B4_.D0.9A.D0.B8.D1.97.D0.B2.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.A0.D1.83.D1.81.D1.96"></span>Період Київської Русі</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit&section=4" title="Редагувати розділ: Період Київської Русі" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&section=4" title="Редагувати вихідний код розділу: Період Київської Русі"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Упродовж Х—XI століть край був у складі <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Київська Русь">Київської Русі</a>. </p><p><a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C_%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Великий князь київський">Великий князь київський</a> <a href="/wiki/%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80_%D0%A0%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Ігор Рюрикович">Ігор І Рюрикович</a> (912—945), продовжуючи справу свого попередника <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%92%D1%96%D1%89%D0%B8%D0%B9" title="Олег Віщий">Олега</a> з об'єднання слов'ян у єдиній державі, долучив землі <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96" title="Тиверці">тиверців</a> між <a href="/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Дністер">Дністром</a> і <a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9" title="Дунай">Дунаєм</a> до <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Київська Русь">Київський Русі</a>, які надалі розвивались у складі <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галицьке князівство">Галицького князівства</a>. </p><p>Остаточно закріпив ці землі у складі руської держави князь <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галицьке князівство">Галицький</a> <a href="/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB" title="Ярослав Осмомисл">Ярослав Осмомисл</a> (1153—1187), посиливши владу на землі між <a href="/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Дністер">Дністром</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Карпати">Карпатами</a> та пониззям <a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9" title="Дунай">Дунаю</a>. Він мав велике військо, за допомогою якого став одним із наймогутніших князів на Русі. </p><p>Про це згадує автор <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D1%83_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BC" title="Слово о полку Ігоревім">«Слова о полку Ігоревім»</a>: </p> <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><span typeof="mw:File"><span title="«"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;">…підпер гори Угорські своїми залізними полками, заступивши королеві дорогу <p>зачинив ворота Дунаєві… </p> </td> <td><span typeof="mw:File"><span title="»"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td></tr> </tbody></table> <p>У часи правління <a href="/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB" title="Ярослав Осмомисл">Ярослава Осмомисла</a> на лівому березі <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%82" title="Прут">Пруту</a> постало руське городище <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD" title="Черн">Черн</a>, зруйноване <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Монгольська навала на Русь">монголами</a> у середині <a href="/wiki/XIII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIII століття">XIII століття</a>. Згодом місто відбудували на високому правому березі <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%82" title="Прут">Пруту</a> як новий <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD" title="Черн">Черн</a> — <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівці</a> (<a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Столиця">столиця</a> Буковини). </p> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kingdom_of_Galicia_Volhynia_Rus%27_Ukraine_1245_1349.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/43/Kingdom_of_Galicia_Volhynia_Rus%27_Ukraine_1245_1349.jpg/150px-Kingdom_of_Galicia_Volhynia_Rus%27_Ukraine_1245_1349.jpg" decoding="async" width="150" height="186" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/43/Kingdom_of_Galicia_Volhynia_Rus%27_Ukraine_1245_1349.jpg/225px-Kingdom_of_Galicia_Volhynia_Rus%27_Ukraine_1245_1349.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/43/Kingdom_of_Galicia_Volhynia_Rus%27_Ukraine_1245_1349.jpg/300px-Kingdom_of_Galicia_Volhynia_Rus%27_Ukraine_1245_1349.jpg 2x" data-file-width="2301" data-file-height="2856" /></a><figcaption>Галицько-Волинська держава (1245—1349)</figcaption></figure> <p>Після занепаду <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Київська Русь">Київської Русі</a> протягом XII—XIV століть край у складі <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галицько-Волинське князівство">Галицько-Волинської держави</a>. В цей час активно розвивались містечка <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2_(%D0%97%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)" class="mw-redirect" title="Василів (Заставнівський район)">Василів</a>, <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BD%D1%83%D1%82" title="Онут">Онут</a> та ін. Водночас почала формуватись <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F" class="mw-redirect" title="Адміністративна одиниця">адміністративна одиниця</a> — <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинська земля</a>. <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинська земля</a> охоплювала територію <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північна Буковина">Північної Буковини</a> та <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Хотинщина">Північної Бессарабії</a>, практично ту саму, що сьогодні утворює <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Чернівецька область">Чернівецьку область</a>. Адміністративним центром землі було селище <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Шипинці">Шипинці</a>. <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинська земля</a> складалась із трьох <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Волость">волостей</a>, центри яких були укріплені <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4_(%D1%83%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" class="mw-redirect" title="Град (укріплення)">градами</a>: <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD" title="Хотин">Хотин</a>, <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%86%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8F" title="Цецинська фортеця">Цецин</a>, <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2_(%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%89%D0%B5)" title="Хмелів (городище)">Хмелів</a>. За часів розквіту <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинської землі</a> з'являються такі населені пункти, як: <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%86%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Кіцмань">Кіцмань</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D1%83%D1%87%D1%83%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Великий Кучурів">Кучурів</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8_(%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0)" title="Лужани (Україна)">Лужани</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D0%B0" title="Глибока">Глибока</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Вашківці">Вашківці</a> та ін. Після <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Монгольська навала на Русь">монгольської навали</a> зв'язки <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинської землі</a> з галицько-волинськими землями послабились, що призвело до її фактичного відокремлення на початку <a href="/wiki/XIV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIV століття">XIV століття</a>, та визнання зверхності <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B0" title="Золота Орда">Золотої Орди</a>. </p><p>На півдні <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинська земля</a> межувала з <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Берладська земля">Берладською землею</a> — територією між <a href="/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Дністер">Дністром</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Карпати">Карпатами</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9" title="Дунай">Дунаєм</a> та <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Чорне море">Чорним морем</a>, яка до XIV століття перебувала під контролем <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галицько-Волинське князівство">Галицько-Волинської держави</a>. Назва походить від <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B4_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Бирлад (річка)">річки</a> та містечка (<a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B4_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)" title="Бирлад (місто)">Бирладь</a>), що були центром цієї землі. Населення землі називали — <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Берладники">берладники</a>. На цих землях також активно розвиваються <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)" title="Серет (місто)">Серет</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Сучава">Сочава</a> та інші. Таким чином південна частина Буковини (<a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Південна Буковина">Південна Буковина</a>) тоді належала до <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Берладська земля">Берладської землі</a>. </p><p><a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Берладська земля">Берладська земля</a> була населена вільними людьми з багатьох давньоруських земель, втікачами від <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C" title="Князь">князів</a> і <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B8%D0%BD" class="mw-redirect" title="Боярин">бояр</a> або просто шукачами пригод. В очах панівної верхівки <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Київська Русь">Давньоруської держави</a> <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Берладська земля">Берладська земля</a> стала символом свавілля й беззаконня, місцем скупчення викинутих із суспільства людей, про що свідчать слова <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE-%D0%A1%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Володимиро-Суздальське князівство">Володимиро-Суздальського князя</a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Андрій Боголюбський">Андрія Боголюбського</a>, з презирством кинуті ним 1173 року <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Давид Ростиславич">Давиду Ростиславичу</a>, котрого він прагнув вигнати з <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Київська Русь">Русі</a>: </p> <table align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;color: inherit;" class="cquote"> <tbody><tr> <td><span typeof="mw:File"><span title="«"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Left_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td> <td valign="center" style="padding:6px 6px;">А ты поиди в Берладь, а в Руськой земли не велю ти быти </td> <td><span typeof="mw:File"><span title="»"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/20px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png" decoding="async" width="20" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/30px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg/40px-Right_pointing_double_angle_quotation_mark_sh1.svg.png 2x" data-file-width="320" data-file-height="350" /></span></span> </td></tr> </tbody></table> <p>На території <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Берладська земля">Берладської землі</a> переховувався <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B6" title="Небіж">небіж</a> <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87" title="Галич">галицького</a> князя <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Володимирко Володаревич">Володимирка Володаревича</a> — <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Іван Берладник">Іван Берладник</a> після невдалої спроби <a href="/wiki/1145" title="1145">1145</a> року відібрати <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87" title="Галич">Галич</a> у дядька. Приборкати бунтівний регіон вдалось <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галицьке князівство">Галицькому князю</a> <a href="/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB" title="Ярослав Осмомисл">Ярославу Осмомислу</a>, який <a href="/wiki/1158" title="1158">1158</a> року біля <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0_%D0%A3%D1%88%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Стара Ушиця">Старої Ушиці</a> розбив 6-тисячне військо <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Берладники">берладників</a> на чолі з <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Іван Берладник">Іваном Ростиславичем</a>. </p><p>У другій половині <a href="/wiki/XIV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIV століття">XIV століття</a> на території <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинської</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Берладська земля">Берладської земель</a> постало <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовське князівство</a>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Молдовський_період"><span id=".D0.9C.D0.BE.D0.BB.D0.B4.D0.BE.D0.B2.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B8.D0.B9_.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.BE.D0.B4"></span>Молдовський період</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit&section=5" title="Редагувати розділ: Молдовський період" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&section=5" title="Редагувати вихідний код розділу: Молдовський період"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Fresco_of_Alexander_the_Good_and_his_consort_Lady_Ana,_Sucevi%C5%A3a_Monastery,_Romania_(16th_century).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Fresco_of_Alexander_the_Good_and_his_consort_Lady_Ana%2C_Sucevi%C5%A3a_Monastery%2C_Romania_%2816th_century%29.jpg/100px-Fresco_of_Alexander_the_Good_and_his_consort_Lady_Ana%2C_Sucevi%C5%A3a_Monastery%2C_Romania_%2816th_century%29.jpg" decoding="async" width="100" height="173" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Fresco_of_Alexander_the_Good_and_his_consort_Lady_Ana%2C_Sucevi%C5%A3a_Monastery%2C_Romania_%2816th_century%29.jpg/150px-Fresco_of_Alexander_the_Good_and_his_consort_Lady_Ana%2C_Sucevi%C5%A3a_Monastery%2C_Romania_%2816th_century%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Fresco_of_Alexander_the_Good_and_his_consort_Lady_Ana%2C_Sucevi%C5%A3a_Monastery%2C_Romania_%2816th_century%29.jpg/200px-Fresco_of_Alexander_the_Good_and_his_consort_Lady_Ana%2C_Sucevi%C5%A3a_Monastery%2C_Romania_%2816th_century%29.jpg 2x" data-file-width="786" data-file-height="1360" /></a><figcaption>Олександр Добрий і Анна Подільська</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Cetatea_de_Scaun_a_Sucevei9.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/Cetatea_de_Scaun_a_Sucevei9.jpg/200px-Cetatea_de_Scaun_a_Sucevei9.jpg" decoding="async" width="200" height="150" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/Cetatea_de_Scaun_a_Sucevei9.jpg/300px-Cetatea_de_Scaun_a_Sucevei9.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/Cetatea_de_Scaun_a_Sucevei9.jpg/400px-Cetatea_de_Scaun_a_Sucevei9.jpg 2x" data-file-width="3072" data-file-height="2304" /></a><figcaption>Руїни княжого замку 1374, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Сучава">Сучава</a></figcaption></figure><figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tara_Moldovei_map.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Tara_Moldovei_map.png/200px-Tara_Moldovei_map.png" decoding="async" width="200" height="148" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Tara_Moldovei_map.png/300px-Tara_Moldovei_map.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Tara_Moldovei_map.png/400px-Tara_Moldovei_map.png 2x" data-file-width="674" data-file-height="500" /></a><figcaption>Молдовське князівство за Стефана Великого (бл. 1500)</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Suceava_sf_george1.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/Suceava_sf_george1.jpg/100px-Suceava_sf_george1.jpg" decoding="async" width="100" height="143" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/Suceava_sf_george1.jpg/150px-Suceava_sf_george1.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/Suceava_sf_george1.jpg/200px-Suceava_sf_george1.jpg 2x" data-file-width="689" data-file-height="988" /></a><figcaption>Церква Святого Георгія в монастирі Іоана Сучавського (Сучава). Місце зберігання мощів святого</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Stefan_cel_Mare.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/28/Stefan_cel_Mare.jpg/100px-Stefan_cel_Mare.jpg" decoding="async" width="100" height="146" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/28/Stefan_cel_Mare.jpg/150px-Stefan_cel_Mare.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/28/Stefan_cel_Mare.jpg/200px-Stefan_cel_Mare.jpg 2x" data-file-width="1074" data-file-height="1568" /></a><figcaption>Стефан Великий</figcaption></figure> <p>У середині <a href="/wiki/XIV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIV століття">XIV століття</a> починається занепад <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B0" title="Золота Орда">Золотої Орди</a>, у залежності від якої перебував край. 1349 року <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5" title="Королівство Польське">Королівство Польське</a> захопило <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галицьке князівство">Галицьке князівство</a>. <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинська земля</a> відійшла їхнім союзникам <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(1000%E2%80%941301)" title="Угорське королівство (1000—1301)">Угорському королівству</a>. Внаслідок цього на землях у басейні річки <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Молдова (річка)">Молдова</a> формується нова держава — <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовське князівство</a>, яке перебувало у <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82" class="mw-redirect" title="Васалітет">васальній залежності</a> від <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(1000%E2%80%941301)" title="Угорське королівство (1000—1301)">Угорського королівства</a>. У 40-х — 50-х роках XIV століття <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Король">король</a> <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%BA_%D0%86_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Людвік І Великий">Людвік І Великий</a> призначив на ці землі намісника <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B0" title="Воєвода">воєводу</a> <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%88" title="Драгош">Драгоша</a>, який сприяв переселенню на ці землі <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%B8" title="Волохи">волоського населення</a> з <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4" class="mw-redirect" title="Семигород">Семигороду</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Мармарощина">Мармарощини</a>. </p><p>1359 року, внаслідок повстання проти <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Угорське королівство">угорського</a> панування, князівство стало незалежним. Першим правителем незалежного <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовського князівства</a> (1359—1365) став <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_I" title="Богдан I">Богдан I</a>, який до того був воєводою в <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Мармарощина">Мармарощині</a> і <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BB" title="Васал">васалом</a> <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%BA_I_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Людвік I Великий">угорського короля</a>. Першою <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Столиця">столицею держави</a> було місто <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)" title="Серет (місто)">Серет</a>. З 1385 року — <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Сучава">Сучава</a>. </p><p>Одним із найбільш видатних <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_(%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB)" title="Господар (титул)">господарів</a> Молдовського князівства (1400—1432) був <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B9" title="Олександр Добрий">Олександр Добрий</a>, який доклав значних зусиль для зміцнення держави, організації її війська, фінансів, судочинства, домігся певної централізації влади. В часи правління <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B9" title="Олександр Добрий">Олександра Доброго</a> почала діяти <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%8F%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Боярська рада">Боярська рада</a> Молдовського князівства. За <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Староукраїнська мова">староруською мовою</a>, яка використовувалась у діловодстві та в церковній літературі, фактично закріпився <a href="/wiki/%D0%9E%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Офіційна мова">офіційний статус</a>. Значна увага приділялась розвиткові міст, для чого роздавались різні привілеї купцям. Саме в грамоті <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B9" title="Олександр Добрий">Олександра Доброго</a> від жовтня <a href="/wiki/1408" title="1408">1408</a> року міститься перша відома письмова згадка про столицю Буковини — <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівці</a>. Грамота, написана <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Староукраїнська мова">староруською мовою</a>, зберігається в <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9" class="mw-redirect" title="Державний історичний музей">Державному історичному музеї Росії</a>, куди вона потрапила зі <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2" title="Львів">Львова</a>. Чернівецький обласний державний архів має лише копію цього історичного документа. Значна увага <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B9" title="Олександр Добрий">Олександром Добрим</a> приділялась розбудові <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%27%D1%8F" class="mw-redirect" title="Православ'я">Православної церкви</a>. Було засновано самостійну Сучавську <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Митрополія">митрополію</a> під зверхністю <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B0%D1%82" class="mw-redirect" title="Константинопольський патріархат">Константинопольського патріархату</a>, при якій почала діяти школа для княжих та боярських дітей. Першим <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82" title="Митрополит">Митрополитом</a> став <a href="/wiki/%D0%84%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF" title="Єпископ">єпископ</a> із <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4-%D0%94%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Білгород-Дністровський">Білгороду Дністровського</a> Йосип, за сприяння якого 1402 року до <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Сучава">Сучави</a> були перевезені <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%89%D1%96" title="Мощі">мощі</a> патрона Буковини — <a href="/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B0%D0%BD_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_(%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9)" title="Йоан Новий (Сучавський)">Іоана Нового (Сучавського)</a>. 12 березня 1402 року <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B9" title="Олександр Добрий">Олександр Добрий</a> підтвердив домовленості, укладені його попередникими <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_I_(%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80)" class="mw-redirect" title="Петро I (молдовський господар)">Петром I Мушатом</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_I_(%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9)" title="Роман I (воєвода молдавський)">Романом I Мушатом</a> із <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_(1385%E2%80%941569)" title="Королівство Польське (1385—1569)">Королівством Польським</a> і визнав її зверхність. За його сприяння був укладений <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_(1385%E2%80%941569)" title="Королівство Польське (1385—1569)">польсько</a>-<a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Волощина">волосько</a>-молдовський союз. <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Король">Король</a> <a href="/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_II_%D0%AF%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE" title="Владислав II Ягайло">Владислав Ягайло</a> дав <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B9" title="Олександр Добрий">Олександру Доброму</a> <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BD_(%D1%84%D0%B5%D0%BE%D0%B4)" class="mw-redirect" title="Лен (феод)">ленним правом</a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Покуття">Покуття</a> з містами <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%8F" title="Коломия">Коломия</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BD" title="Снятин">Снятин</a>. </p><p>До <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовського князівства</a> <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинська земля</a> була приєднана на правах <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Автономія">автономії</a> у другій половині <a href="/wiki/XIV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIV століття">XIV століття</a>. <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Автономія">Автономний статус</a> проіснував майже століття. </p><p>Поступово назва краю <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинська земля</a> почала витіснятись іншим родовим ім'ям — Буковина. Вперше назва Буковина зустрічається в <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8" class="mw-redirect" title="Грамоти">грамоті</a> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">молдовського</a> <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_(%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB)" title="Господар (титул)">господаря</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_I_(%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9)" title="Роман I (воєвода молдавський)">Романа І</a> від 30 березня 1392 року, виданій у <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Сучава">Сучаві</a>. Ще в Люблінському договорі (що стосувався руської, подільської, молдовської земель, та визначав межі між Молдовським князівством та <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(1000%E2%80%941301)" title="Угорське королівство (1000—1301)">Угорським королівством</a>, укладеним 15 березня 1412 року між <a href="/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_II_%D0%AF%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE" title="Владислав II Ягайло">Владиславом Ягайло</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%B3%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B4_I_%D0%9B%D1%8E%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" class="mw-redirect" title="Сигізмунд I Люксембург">Сигізмундом</a> одночасно вживаються терміни Буковина та <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинська земля</a>. Останній відомий документ, у якому згадується <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинська земля</a> датується 1444-м роком (Е.Hurmuzaki. «Documente privitoare la istoria Românilor». 1, 2, 1874). Згодом за цими, вкритими буковими лісами, землями закріпилась географічно-історична назва Буковина. При цьому під Буковиною досить часто розуміли всю північну частину <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовського князівства</a>, включно з територію <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Хотинщина">Північної Бессарабії</a>, і навіть <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Покуття">Покуття</a>. Досі збереглись такі визначення, як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Покутсько-Буковинські Карпати">Покутсько-Буковинські Карпати</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80" title="Покутсько-буковинський говір">Покутсько-буковинський говір</a> тощо. </p><p>Виключно під назвою Буковина край згадується у договорі 1482 року між <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_(1385%E2%80%941569)" title="Королівство Польське (1385—1569)">польським королем</a> <a href="/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_II_%D0%AF%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE" title="Владислав II Ягайло">Владиславом Ягайло</a> та <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Угорське королівство">угорським королем</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%B3%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B4_I_%D0%9B%D1%8E%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" class="mw-redirect" title="Сигізмунд I Люксембург">Сигізмундом</a>. Буковина та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Покуття">Покуття</a>, як колишні землі <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галицьке князівство">Галицького князівства</a>, тривалий час були предметом суперечок між <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_(1385%E2%80%941569)" title="Королівство Польське (1385—1569)">Королівством Польським</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовським князівством</a>. Місцеві мешканці, сповідуючи <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%27%D1%8F" class="mw-redirect" title="Православ'я">православ'я</a> більше схилялись до Молдови, і брали активну участь у війнах із <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Католицтво">католицькою</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_(1385%E2%80%941569)" title="Королівство Польське (1385—1569)">Польщею</a>. У 1490—1492 роках землі Буковини та <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Галичина">Галичини</a> були охоплені <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9C%D1%83%D1%85%D0%B8_1490%E2%80%941492" class="mw-redirect" title="Повстання Мухи 1490—1492">повстанням під керівництвом Мухи</a>. </p><p>Протистояння між <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовським князівством</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_(1385%E2%80%941569)" title="Королівство Польське (1385—1569)">Королівством Польським</a> тривало з перемінним успіхом. Від визнання Молдовою своєї <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82" class="mw-redirect" title="Васалітет">васальної залежності</a> від <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_(1385%E2%80%941569)" title="Королівство Польське (1385—1569)">Польщі</a> до взяття під повний контроль усіх спірних територій. </p><p>За правління <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD_III_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Стефан III Великий">Стефана Великого</a> (1457—1504) вдалось змусити поляків підписати мирний договір і закріпити у <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовському князівстві</a> територію Буковини, визнавши за <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_(1385%E2%80%941569)" title="Королівство Польське (1385—1569)">Королівством Польським</a> права на <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Покуття">Покуття</a>. Вирішальне значення при цьому мала битва 26 жовтня 1497 року у буковинському лісі біля села <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8F_%D0%9A%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Валя Кузьмина">Валя Кузьмина</a>, у якому 22-тисячне молдовське військо завдало нищівної поразки 60-тисячному польському війську. Пізніше поле битви <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD_III_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Стефан III Великий">Стефан Великий</a> наказав розчистити і засадити дібровою. З посаджених дубів до сьогодні начебто зберігся один — дуб Стефана. </p><p>Після цього Буковина остаточно була закріплена за Молдовським князівством. <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Автономія">Автономний статус</a> краю, який існував із моменту входження до <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовської держави</a> ліквідували. На початку XV століття <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовське князівство</a> вже охоплювало доволі значну територію. Східним <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD" title="Кордон">кордоном</a> була річка <a href="/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Дністер">Дністер</a>, західним — верхів'я <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Карпати">Карпат</a>, південним — нижні течії річок <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%8E)" title="Серет (притока Дунаю)">Серет</a> та <a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9" title="Дунай">Дунай</a> і <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Чорне море">Чорне море</a>. На півночі природного кордону не було. <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовське князівство</a> поділялось на культурно-географічні частини: <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D0%B4%D0%B5-%D0%A1%D1%83%D1%81" title="Цара-де-Сус">Верхню Молдову</a> та <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D0%B4%D0%B5-%D0%96%D0%BE%D1%81" title="Цара-де-Жос">Нижню Молдову</a>, згодом і Бессарабію. Буковина знаходилась у межах <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D0%B4%D0%B5-%D0%A1%D1%83%D1%81" title="Цара-де-Сус">Верхньої Молдови</a>. Адміністративно <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D0%B4%D0%B5-%D0%A1%D1%83%D1%81" title="Цара-де-Сус">Верхня Молдова</a> поділялась на 8 <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%82" title="Цинут">цинутів</a>: Хотинський (центр <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD" title="Хотин">Хотин</a>), Сорокський (<a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)" title="Сороки (місто)">Сороки</a>), Дорохойський (<a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B9" class="mw-redirect" title="Дорохой">Дорохой</a>), Хирлевський (<a href="/wiki/%D0%A5%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%B5%D1%83" title="Хирлеу">Хирлеу</a>), Чернівецький (<a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівці</a>), Сучавський (<a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Сучава">Сучава</a>), Нямцький (<a href="/wiki/%D0%9F%27%D1%8F%D1%82%D1%80%D0%B0-%D0%9D%D1%8F%D0%BC%D1%86" title="П'ятра-Нямц">Нямц</a>), Бакеуський (<a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%83" title="Бакеу">Бакеу</a>) і <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%BB" class="mw-redirect" title="Довгопільський вільний окіл">Довгопільський вільний окіл</a>. Населення князівства переважно складали <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%B8" title="Волохи">волохи</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B8" title="Рутени">рутени</a>. Якщо загалом у державі рутенів було близько 30 %, то в межах <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D0%B4%D0%B5-%D0%A1%D1%83%D1%81" title="Цара-де-Сус">Верхньої Молдови</a> вони становили більшість — близько 60 %. </p><p>У XV столітті <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовське князівство</a> вело запеклу боротьбу проти турецької агресії, очолювану князем <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD_III_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Стефан III Великий">Стефаном Великим</a>. Однак після його смерті 1514 року потрапило у <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82" class="mw-redirect" title="Васалітет">васальну залежність</a> від <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Османська імперія">Османської імперії</a> і зобов'язувалось платити щорічну данину <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Султан">султанові</a>. Наприкінці <a href="/wiki/XVI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XVI століття">XVI століття</a> князівство було перетворено на звичайну провінцію <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Османська імперія">імперії</a>. Тоді ж розпочалось активне оволощення буковинських земель, яке особливо посилилось після перенесення 1564 року столиці князівства з <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Сучава">Сучави</a> до <a href="/wiki/%D0%AF%D1%81%D1%81%D0%B8" title="Ясси">Ясс</a>. Незалежною державою у тогочасних кордонах Молдова вже ніколи не була. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Буковина_та_Козацька_держава"><span id=".D0.91.D1.83.D0.BA.D0.BE.D0.B2.D0.B8.D0.BD.D0.B0_.D1.82.D0.B0_.D0.9A.D0.BE.D0.B7.D0.B0.D1.86.D1.8C.D0.BA.D0.B0_.D0.B4.D0.B5.D1.80.D0.B6.D0.B0.D0.B2.D0.B0"></span>Буковина та Козацька держава</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit&section=6" title="Редагувати розділ: Буковина та Козацька держава" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&section=6" title="Редагувати вихідний код розділу: Буковина та Козацька держава"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dmytro_Vyshnevetsky_(Baida).png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7e/Dmytro_Vyshnevetsky_%28Baida%29.png/100px-Dmytro_Vyshnevetsky_%28Baida%29.png" decoding="async" width="100" height="150" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7e/Dmytro_Vyshnevetsky_%28Baida%29.png/150px-Dmytro_Vyshnevetsky_%28Baida%29.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7e/Dmytro_Vyshnevetsky_%28Baida%29.png/200px-Dmytro_Vyshnevetsky_%28Baida%29.png 2x" data-file-width="327" data-file-height="491" /></a><figcaption>Дмитро «Байда» Вишневе́цький</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Petro_Mohyla-_big.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b0/Petro_Mohyla-_big.jpg/100px-Petro_Mohyla-_big.jpg" decoding="async" width="100" height="131" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b0/Petro_Mohyla-_big.jpg/150px-Petro_Mohyla-_big.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b0/Petro_Mohyla-_big.jpg/200px-Petro_Mohyla-_big.jpg 2x" data-file-width="613" data-file-height="800" /></a><figcaption>Митрополит Петро Могила</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Xm_Tym.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Xm_Tym.jpg/100px-Xm_Tym.jpg" decoding="async" width="100" height="150" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Xm_Tym.jpg/150px-Xm_Tym.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Xm_Tym.jpg/200px-Xm_Tym.jpg 2x" data-file-width="401" data-file-height="600" /></a><figcaption>Тиміш Хмельницький</figcaption></figure> <p>Протягом XVI—XVII століть загони <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B8" title="Козаки">козаків</a> часто вели воєнні дії на території <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовського князівства</a> проти турецько-татарських загарбників. Буковина також не залишилась осторонь подій, пов'язаних із прагненням українців створити у XVII столітті власну <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Гетьманщина">Козацьку державу</a>. </p><p>1563 року на пропозицію молдовських <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B8" title="Бояри">бояр</a> <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8" title="Українські гетьмани і кошові отамани">український кошовий отаман</a> <a href="/wiki/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Дмитро Вишневецький">Дмитро Вишневецький</a> (козацький ватажок, 1552 року заснував <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%A5%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8F" class="mw-redirect" title="Мала Хортиця">Малу Хортицю</a> з якої розпочала свій розвиток <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%96%D1%87" title="Запорозька Січ">Запорозька Січ</a>) мав стати Господарем Молдовського князівства, й очолити боротьбу молдовського народу проти <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Османська імперія">Османської імперії</a>. Через зраду протурецької частини боярства планам не судилося бути реалізованими. <a href="/wiki/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Дмитро Вишневецький">Дмитра Вишневецького</a> було взято в полон і відправлено до <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Османська імперія">Оттоманської порти</a>, де він помер смертю <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Мученик">мученика</a>. У <a href="/wiki/1570-%D1%82%D1%96" title="1570-ті">1570-ті</a> роки походи сюди очолював <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD" class="mw-redirect" title="Підкова Іван">Іван Підкова</a> (1577—1578) був Господарем Молдовського князівства. </p><p>1620 року в <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%86%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_1620" class="mw-redirect" title="Цецорська битва 1620">Цецорській битві</a> пліч-о-пліч з іншими <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Українці">українцями</a>, підданими <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовського князівства</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0" title="Річ Посполита">Речі Посполитої</a>, брали участь <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BD" title="Чигирин">чигиринський</a> <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0" title="Підстароста">підстароста</a> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_(%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0)" title="Михайло Хмельницький (підстароста)">Михайло Хмельницький</a> та його син <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Богдан Хмельницький">Богдан Хмельницький</a>. У битві з <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8" title="Кримські татари">татарами</a> під <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%86%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Цецора">Цецорою</a> Михайло Хмельницький загинув. <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Богдан Хмельницький">Богдан Хмельницький</a> потрапив у <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD" title="Полон">полон</a>, де перебував два роки. 1621 року значна частина буковинців брала участь у <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_1621" class="mw-redirect" title="Хотинська битва 1621">Хотинській битві</a> у складі <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B5" title="Військо Запорозьке">Війська Запорозького</a> на чолі з <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD" title="Гетьман">Гетьманом</a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87-%D0%A1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9" title="Петро Конашевич-Сагайдачний">Петром Сагайдачним</a>, який був смертельно поранений під час битви. У <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%86%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_1620" class="mw-redirect" title="Цецорська битва 1620">Цецорській</a> та <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_1621" class="mw-redirect" title="Хотинська битва 1621">Хотинській</a> битвах у лавах <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B5" title="Військо Запорозьке">Війська Запорозького</a> також брав безпосередню участь видатний буковинець — <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8" title="Молдовани">молдовський</a> <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B8" title="Бояри">боярин</a>, український політичний, церковний і освітній діяч, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96_%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%94%D1%97_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%96" title="Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі">Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі</a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0" title="Петро Могила">Петро Могила</a>. </p><p>В роки <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Хмельниччина">національно-визвольної війни</a> <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Українці">українського народу</a> під керівництвом Богдана Хмельницького (1648—1657) у складі козацько-селянських військ перебувала значна частина буковинців, які утворили власний полк, що брав участь у облозі <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2" title="Львів">Львова</a> (1648). </p><p>1650 року <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Богдан Хмельницький">Богдан Хмельницький</a> очолив похід у <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдову</a>, який завершився укладенням союзу з Господарем <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9B%D1%83%D0%BF%D1%83%D0%BB" title="Василь Лупул">Василем Лупулом</a>. З метою зміцнення союзу у липні 1652 року було укладено шлюб між <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%88_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Тиміш Хмельницький">Тимошем Хмельницьким</a> (сином <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Богдан Хмельницький">Богдана Хмельницького</a>) та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%9B%D1%83%D0%BF%D1%83%D0%BB" title="Розанда Лупул">Розандою Лупул</a> (донькою <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9B%D1%83%D0%BF%D1%83%D0%BB" title="Василь Лупул">Василя Лупула</a>). </p><p>Союз <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Гетьманщина">Козацької держави</a> з Молдовським князівством викликав занепокоєння у <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Трансильванія">семигородського</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C" title="Князь">Князя</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%86%D1%96_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_II" class="mw-redirect" title="Ракоці Юрій II">Юрія ІІ Ракоці</a> та Господаря <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Волощина">Волощини</a> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%91%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1" title="Матей Басараб">Матея Басараба</a>, які, об'єднавшись із загонами претендента на молдовський престол канцлера (логофета) <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A8%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD" title="Георгій Штефан">Стефана Георгіцу</a>, розпочали війну проти <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9B%D1%83%D0%BF%D1%83%D0%BB" title="Василь Лупул">Василя Лупула</a>. На захист <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовського князівства</a> та влади свого тестя від зовнішнього агресора змушений був виступити <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%88_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Тиміш Хмельницький">Тиміш Хмельницький</a>, який загинув 15 вересня 1653 року в місті <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Сучава">Сучава</a> під час <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%88%D0%B0_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_(1653)" title="Сучавська кампанія Тимоша Хмельницького (1653)">Сучавської кампанії</a>. </p><p>Впродовж XVI—XVIII століть культурні зв'язки Буковини з іншими українськими землями залишались постійними. <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" class="mw-redirect" title="Молдовське князівство">Молдовські</a> господарі були фундаторами багатьох <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_(%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F)" title="Церква (будівля)">церков</a> в <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">Україні</a> (<a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A3%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96_(%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2)" title="Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів)">Успенська</a> та <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8_%D0%9F%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_(%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2)" title="Церква Святої Параскеви П'ятниці (Львів)">П'ятницька</a> церкви у <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2" title="Львів">Львові</a> та ін.). Відбувався обмін культурними цінностями, насамперед друкованими книгами. Багато вихідців із Буковини навчалися у школах та колегіях <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2" title="Київ">Києва</a>, Львова та інших українських міст. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Австрійський_період"><span id=".D0.90.D0.B2.D1.81.D1.82.D1.80.D1.96.D0.B9.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B8.D0.B9_.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.BE.D0.B4"></span>Австрійський період</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit&section=7" title="Редагувати розділ: Австрійський період" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&section=7" title="Редагувати вихідний код розділу: Австрійський період"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2_%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Структура населення Буковини часів Австрійської імперії">Структура населення Буковини часів Австрійської імперії</a></i></div> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Bucovina.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/Bucovina.JPG/150px-Bucovina.JPG" decoding="async" width="150" height="195" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/Bucovina.JPG/225px-Bucovina.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/Bucovina.JPG/300px-Bucovina.JPG 2x" data-file-width="987" data-file-height="1285" /></a><figcaption>Буковина у складі <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австро-Угорської імперії</a>, мапа <a href="/wiki/1901" title="1901">1901</a> р.</figcaption></figure><figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Karl_Freiherr_von_Enzenberg_(1725-1810).png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Karl_Freiherr_von_Enzenberg_%281725-1810%29.png/150px-Karl_Freiherr_von_Enzenberg_%281725-1810%29.png" decoding="async" width="150" height="197" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Karl_Freiherr_von_Enzenberg_%281725-1810%29.png/225px-Karl_Freiherr_von_Enzenberg_%281725-1810%29.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Karl_Freiherr_von_Enzenberg_%281725-1810%29.png/300px-Karl_Freiherr_von_Enzenberg_%281725-1810%29.png 2x" data-file-width="400" data-file-height="526" /></a><figcaption>Карл Енценберг</figcaption></figure><figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Eugen_Hakman_Litho.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/af/Eugen_Hakman_Litho.jpg/150px-Eugen_Hakman_Litho.jpg" decoding="async" width="150" height="222" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/af/Eugen_Hakman_Litho.jpg/225px-Eugen_Hakman_Litho.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/af/Eugen_Hakman_Litho.jpg/300px-Eugen_Hakman_Litho.jpg 2x" data-file-width="1004" data-file-height="1489" /></a><figcaption>Владика Євгеній (Гакман) 1849</figcaption></figure><figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wappen_Herzogtum_Bukowina.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/Wappen_Herzogtum_Bukowina.png/150px-Wappen_Herzogtum_Bukowina.png" decoding="async" width="150" height="182" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/Wappen_Herzogtum_Bukowina.png/225px-Wappen_Herzogtum_Bukowina.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/Wappen_Herzogtum_Bukowina.png/300px-Wappen_Herzogtum_Bukowina.png 2x" data-file-width="444" data-file-height="538" /></a><figcaption>Герб герцогства Буковина</figcaption></figure><figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Bukowina.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Flag_of_Bukowina.svg/150px-Flag_of_Bukowina.svg.png" decoding="async" width="150" height="100" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Flag_of_Bukowina.svg/225px-Flag_of_Bukowina.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Flag_of_Bukowina.svg/300px-Flag_of_Bukowina.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a><figcaption>Прапор герцогства Буковина</figcaption></figure><figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%83%D0%BA%27%D1%8F%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_(Lukian_Kobylytsia).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/%D0%9B%D1%83%D0%BA%27%D1%8F%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%28Lukian_Kobylytsia%29.jpg/150px-%D0%9B%D1%83%D0%BA%27%D1%8F%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%28Lukian_Kobylytsia%29.jpg" decoding="async" width="150" height="226" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/%D0%9B%D1%83%D0%BA%27%D1%8F%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%28Lukian_Kobylytsia%29.jpg/225px-%D0%9B%D1%83%D0%BA%27%D1%8F%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%28Lukian_Kobylytsia%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/%D0%9B%D1%83%D0%BA%27%D1%8F%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%28Lukian_Kobylytsia%29.jpg/300px-%D0%9B%D1%83%D0%BA%27%D1%8F%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%28Lukian_Kobylytsia%29.jpg 2x" data-file-width="1411" data-file-height="2124" /></a><figcaption>Лук'ян Кобилиця</figcaption></figure> <p>Під час <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_(1768%E2%80%941774)" title="Російсько-турецька війна (1768—1774)">Російсько-турецької війни (1768—1774)</a> Буковина з 1769 року перебувала під контролем <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Російська імператорська армія">російської армії</a>. Після завершення війни <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B1%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Габсбурзька монархія">Габсбурзька монархія</a>, бажаючи покращити сполучення між своїми землями, висунула претензії на Буковину. Свої вимоги вона аргументувала тим, що за результатами <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D1%87%D1%96_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%97" title="Поділи Речі Посполитої">Першого поділу Речі Посполитої</a> 1772 року <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B1%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Габсбурзька монархія">Габсбурзька монархія</a> володіла <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Галичина">Галичиною</a> та мала права на всі історичні землі колишнього <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галицьке князівство">Галицького князівства</a>. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Російська імперія">Російська імперія</a> залишила Буковину 1774 року. 31 серпня того ж року австрійські війська під командуванням <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB" title="Генерал">генерала</a> <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%96%D0%B5%D0%BB_%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D1%96%D1%85%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B8" class="mw-redirect" title="Габріел Сплені фон Міхалди">Габріела Сплені</a> зайняли <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівці</a>. Остаточне зайняття Буковини завершилось у другій половині жовтня 1774 року. 7 травня 1775 року в <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%BB" title="Стамбул">Константинополі</a> було укладено Конвенцію між <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Османська імперія">Османською імперією</a> та <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B1%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Габсбурзька монархія">Габсбурзькою монархією</a> про передачу Буковини. 25 лютого 1777 року, після остаточної демаркації кордонів, було ратифіковано Конвенцію від 7 травня 1775 року. 12 жовтня 1777 року Буковина присягнула на вірність <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B1%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Габсбурзька монархія">Габсбурзькій монархії</a>, у складі якої Буковина перебувала до 1918 року. </p><p>Спочатку на території краю діяла Військова Адміністрація, що безпосередньо підпорядковувалась Придворній військовій раді у <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Відень">Відні</a> та Генеральному командуванню <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%97" title="Королівство Галичини та Володимирії">Королівства Галичини та Володимирії</a> у <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2" title="Львів">Львові</a>. В офіційних військових документах регіон спочатку називали Чернівецьким генералатом. У травні 1775 року за новою австрійською провінцією утвердилась офіційна назва — Буковина. До цього назва Буковина, як позначення певної територіальної цілісності або політична назва, не вживалась. З цього часу і до 1786 року на теренах краю функціонує <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%82_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Дистрикт Буковина">Дистрикт Буковина</a> з центром у <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівцях</a>. При цьому край був поділений на Чернівецький, Сучавський, Серетський та Вижницький директоріати, очолювані військовими (директорами). Головою Військової Адміністрації протягом цього часу був <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB" title="Генерал">генерал</a> <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%96%D0%B5%D0%BB_%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D1%96%D1%85%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B8" class="mw-redirect" title="Габріел Сплені фон Міхалди">Габріел Сплені фон Міхалди</a>. </p><p>На основі цісарського патенту від 6 серпня 1786 року <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%82_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Дистрикт Буковина">Дистрикт Буковина</a> реорганізували в <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3" title="Буковинський округ">Буковинський округ</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%97" title="Королівство Галичини та Володимирії">Королівства Галичини та Володимирії</a>, а Військова Адміністрація, виконавши місію організації влади перехідного періоду, передала повноваження <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%B5_%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8" class="mw-redirect" title="Окружне Управління Буковини">Окружному Управлінню</a>. Останнім Головою Військової Адміністрації був генерал <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3" title="Карл фон Енценберг">Карл фон Енценберг</a>, який водночас став і першим керівником цивільної адміністрації краю. Окружне Управління розміщувалось у <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівцях</a>. Керував Управлінням <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0" title="Староста">староста</a>, якого разом із комісарами призначав особисто <a href="/wiki/%D0%A6%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80" title="Цісар">цісар</a>, а решту чиновників — окружний староста самостійно. Округ поділявся на 4 <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%82" title="Дистрикт">дистрикти</a> (з <a href="/wiki/1_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F" title="1 серпня">1 серпня</a> 1794 року — <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Повіт">повіти</a>) та окремий Довгопільський окіл. Кожен повіт складався з 12 околів по 10 громад у кожному. Повітові управи, які підпорядковувались <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%B5_%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8" class="mw-redirect" title="Окружне Управління Буковини">Окружному Управлінню</a>, очолювались повітовими старостами. У військовій галузі <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3" title="Буковинський округ">Буковинський округ</a> поділявся на Чернівецький і Сучавський полкові райони. У 1820-х роках на Буковині було запроваджено рекрутський набір до австрійської армії. Служба тривала 14 років і лише з 1845 року була скорочена до 8-ми. </p><p>З січня 1849 року Буковина — <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Коронна земля">коронний край</a> <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Буковина (герцогство)">Герцогство Буковина</a>. Герцогство було поділено на 8 округів. Дев'ятим самостійним округом було головне місто <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівці</a>. На території герцогства діяли 16 окружних судів та два суди другого ступеня. Головною посадовою особою був <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8" class="mw-redirect" title="Президенти Буковини">Президент</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Коронна земля">коронного краю</a>. Першим керівником Герцогства Буковина (лютий-липень 1849 року) став <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84_(%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB)" title="Граф (титул)">граф</a> <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D1%83%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%91%D0%B0%D1%85" title="Едуард фон Бах">Едуард фон Бах</a>. На Буковині почав діяти крайовий <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BC" title="Буковинський крайовий сейм">сейм</a>. Відповідно до постанови від 20 лютого 1861 року <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BC" class="mw-redirect" title="Буковинський сейм">Буковинський сейм</a> складався з 31-го посла, а саме: архієпископа, 10 представників від великих землевласників, 5 представників від міст, 2 представників від торгової та промислової палат, 12 представників від сільських громад. Від 1875 року послом Буковинського сейму також був <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83" title="Ректори Чернівецького університету">ректор Чернівецького університету</a>. До австрійського парламенту Буковина відправляла 9 представників. Незважаючи на те, що адміністративно Буковина була окремим суб'єктом, у судових справах вона підпорядковувалась Оберландсгерихту у <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2" title="Львів">Львові</a>. Так само військове управління підпорядковувалось львівському генерал-комендантству. </p><p><a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Німецька мова">Німецьку мову</a> було встановлено урядовою. </p><p>1781 року <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Імператор">Імператор</a> <a href="/wiki/%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%84_II" title="Йосиф II">Йосиф II</a> видав патент (указ), яким усі <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Парафія">парафії</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80" title="Монастир">монастирі</a> в межах австрійської Буковини було об'єднано в одну <a href="/wiki/%D0%84%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Єпархія">єпархію</a> та підпорядковано <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Радівці">Радівському</a> <a href="/wiki/%D0%84%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF" title="Єпископ">єпископові</a> <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB_%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%B9" class="mw-redirect" title="Херескул Доситей">Доситею Херескулу</a>. 12 грудня того ж року єпископську катедру було перенесено до <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівців</a>. 23 січня 1873 року вийшов <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82" title="Декрет">декрет</a> <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%84_I" title="Франц Йосиф I">Франца Йосифа I</a>, відповідно до якого було утворено незалежну <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Буковинська митрополія">Буковинську митрополію</a>, яка мала фактично <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Автокефалія">автокефальний статус</a>. Першим <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82" title="Митрополит">Митрополитом</a> Буковини і <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Далмація">Далмації</a> став <a href="/wiki/%D0%84%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF" title="Єпископ">єпископ</a> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9_(%D0%93%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D0%B0%D0%BD)" class="mw-redirect" title="Митрополит Євгеній (Гакман)">Євгеній (Гакман)</a>. При <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Митрополія">митрополії</a> почала діяти своя <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8F" title="Друкарня">друкарня</a>, де видавалось багато православної релігійно-духовної й богословської літератури: двомовний єпархіальний журнал <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Світильник">«Світильник»</a> («Candela»), збірники церковних проповідей, церковні календарі, книги й брошури повчального характеру для <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD" title="Мирянин">мирян</a>. Завдяки зусиллям <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9_(%D0%93%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D0%B0%D0%BD)" class="mw-redirect" title="Митрополит Євгеній (Гакман)">владики</a> у <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівцях</a> було споруджено кілька визначних архітектурних пам'яток церковного зодчества: <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%94%D1%83%D1%85%D0%B0_(%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96)" class="mw-redirect" title="Собор Святого Духа (Чернівці)">Свято-Духівський Кафедральний собор</a>, <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_(%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96)" class="mw-redirect" title="Церква святої Параскеви Сербської (Чернівці)">Свято-Параскевинську церкву</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%96_%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" title="Резиденція митрополитів Буковини і Далмації">Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації</a>. Водночас <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9_(%D0%93%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D0%B0%D0%BD)" class="mw-redirect" title="Митрополит Євгеній (Гакман)">Митрополит Євгеній (Гакман)</a> не залишався осторонь громадсько-політичного життя краю. Протягом 1848-го-1849-го років на прохання (за деякими даними — на вимогу) представників румунської громади на чолі з <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%93%D1%83%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96" title="Євдоксій Гурмузакі">Євдоксієм Гурмузакі</a> підписував петиції щодо відокремлення Буковини від <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%97" title="Королівство Галичини та Володимирії">Галичини</a>. Після цього активно протидіяв намаганням <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B8" title="Румуни">румунів</a> прилучити Буковину до <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Трансильванія">Семигороду</a> (1849—1861). 1861 року він став першим крайовим <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BA" title="Маршалок">Маршалком</a> <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BC" class="mw-redirect" title="Буковинський сейм">Буковинського сейму</a>. Брав безпосередню активну участь (1869) в організації на Буковині товариства <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0" class="mw-redirect" title="Руська Бесіда">«Руська Бесіда»</a>. </p><p><a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Імператор">Імператор</a> <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%84_I" title="Франц Йосиф I">Франц Йосиф I</a> доволі прихильно ставився до Буковини. За активного сприяння <a href="/wiki/%D0%A6%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80" title="Цісар">цісаря</a> було відкрито цілу низку навчальних закладів та медичних установ на Буковині. Зокрема, 4 жовтня 1875 року указом Франца Йосифа I на основі теологічного інституту, що існував із 1827 року, засновано <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0" title="Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича">Чернівецький університет</a> із <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Німецька мова">німецькою мовою</a> викладання, та з окремими <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0_(%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0)" title="Кафедра (освіта)">кафедрами</a> <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Українська мова">української (руської)</a> і <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Румунська мова">румунської</a> <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Філологія">філологій</a>. Першим <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Ректор">ректором</a> університету став відомий учений і громадський діяч <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%89%D1%83%D0%BA_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD" class="mw-redirect" title="Томащук Костянтин">Костянтин Томащук</a> (<a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Українці">українець</a> за походженням). В Чернівецькому університеті працювали відомі вчені-природознавці <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96" title="Костянтин Гормузакі">Костянтин Гормузакі</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D0%B5" title="Карл Пенеке">Карл Пенеке</a>. </p><p>Незважаючи на цілу низку позитивних змін для Буковини в «австрійський період», негативні явища <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Імперіалізм">імперіалізму</a> на основі <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Феодалізм">феодальних відносин</a> відчувались і тут. <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Кріпацтво">Кріпацтво</a>, зубожіння простого люду, незбалансована національна політика, ставлення до українців як до людей «другого сорту» породжували повстанські рухи. <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%B8" title="Опришки">Опришківські повстання</a> відбувались на Буковині регулярно протягом усього австрійського періоду. В 1843—1844 та 1848—1849 роках <a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%BA%27%D1%8F%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F" class="mw-redirect" title="Лук'ян Кобилиця">Лук'ян Кобилиця</a> (простий селянин із <a href="/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B0_(%D1%81%D0%BC%D1%82)" class="mw-redirect" title="Путила (смт)">путильщини</a>, який став депутатом парламенту <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Австрійська імперія">Австрії</a>) очолив виступи селян із двадцяти двох буковинських сіл, які відмовились від повинностей, вигнали чиновників, встановили самоуправління, висунули вимоги щодо відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами, зажадали переведення їх на становище державних селян. </p><p>У березні 1848 року <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Австрійська імперія">Австрійську імперію</a> охопила <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F_1848%E2%80%941849_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" class="mw-redirect" title="Революція 1848—1849 років у Австрійській імперії">революція</a>. Внаслідок революційних подій у відставку був відправлений <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Політична реакція">реакційний уряд</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BB%D0%B5%D1%80" title="Канцлер">канцлера</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%92%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%85" class="mw-redirect" title="Клемент Венцель фон Меттерніх">Меттерніха</a>, проголошено свободу друку, намір провести вибори до парламенту і прийняти конституцію, дозволено створювати національні військові частини. Одним із найсерйозніших наслідків було скасування <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Кріпацтво">кріпацтва</a>. 22 квітня 1848 року (на <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Великдень">Великдень</a>) було проголошено закон, виданий <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B4_I_(%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%97)" title="Фердинанд I (імператор Австрії)">Фердинандом І</a>, яким у <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Австрійська імперія">Австрійській імперії</a> ліквідовувалось <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Кріпацтво">кріпацтво</a>, а селяни ставали вільними. Все це розбудило підкорені <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B1%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Габсбурзька монархія">Габсбурзькою монархією</a> народи, зокрема й <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B8" title="Рутени">русинів</a>. </p><p>2 травня 1848 року у <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2" title="Львів">Львові</a> постала перша українська <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Політична організація">політична організація</a> в <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Австрійська імперія">Австрійській імперії</a> — <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Головна Руська Рада">Головна Руська Рада</a>, яка заявила про єдність усього 15-мільйонного <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Українці">українського</a> народу і підтримала національні права усіх поневолених народів. Головна Руська Рада одна з перших висунула ідею поділу <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%97" title="Королівство Галичини та Володимирії">Галичини</a> на <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Східна Галичина">Східну</a> (<a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Українці">українську</a>) та <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0)" title="Західна Галичина (судова)">Західну</a> (<a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B8" title="Поляки">польську</a>), Буковини — на <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північна Буковина">Північну</a> (<a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Українці">українську</a>) та <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Південна Буковина">Південну</a> (<a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B8" title="Румуни">румунську</a>), та разом із <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Закарпаття">Підкарпатською Руссю</a> об'єднатись в одну <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F)" class="mw-redirect" title="Провінція (територія)">провінцію</a> у складі <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Австрійська імперія">Австрійської імперії</a>. Висувались вимоги щодо викладання у школах та видання урядових розпоряджень <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Українська мова">українською мовою</a>. 19 жовтня 1848 року у Львові було проведено <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85" title="Собор руських учених">Собор руських учених</a>, у якому брали участь й представники Буковини. У роботі Собору брали участь 99 осіб, які здійснювали наради у 9 секціях. В результаті було накреслено широку програму організації української науки і народного шкільництва (серед інших видання шкільних загальноосвітніх довідників), схвалено утворити «Общество просвіщення народного» та питання <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Українська мова">української літературної мови</a> тощо. </p> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/1/15/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE.jpg" decoding="async" width="113" height="170" class="mw-file-element" data-file-width="113" data-file-height="170" /></a><figcaption>Микола фон Василько</figcaption></figure> <p>У цей же час у <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівцях</a> почали активну діяльність товариства <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0" class="mw-redirect" title="Руська Бесіда">«Руська Бесіда»</a> (1869) та <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_(%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0)" title="Руська Рада (Буковина)">«Руська Рада»</a> (1870), студентське товариство «Союз» (1875). У лютому 1884 року були скликані установчі збори товариства <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D1%96%D0%BC_%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%85" title="Український Народний Дім у Чернівцях">«Український Народний Дім у Чернівцях»</a>, на яких головою було обрано <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%80" title="Професор">професора</a> <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BA_%D0%84%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Пігуляк Єротей Григорович">Єротея Пігуляка</a>. Одразу після створення товариства постало питання про спорудження власного будинку. У жовтні того ж року серед місцевих українців було розповсюджено звернення і започатковано збір коштів на власний будинок товариства. Допомагали у зборі коштів під час канікул студенти українського походження. На будівництво Народного дому пожертвували кошти <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80" title="Бургомістр">бургомістр</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD" class="mw-redirect" title="Кохановський Антон">Антін Кохановський</a> та буковинський <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82" title="Митрополит">митрополит</a> <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%A7%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Аркадій Чуперкович">Аркадій (Чуперкович)</a>. Українські академічні художники <a href="/wiki/%D0%AE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%9F%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BA" class="mw-redirect" title="Юстин Пігуляк">Юстин Пігуляк</a> і <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%8E%D0%BA" class="mw-redirect" title="Микола Івасюк">Микола Івасюк</a> погодились намалювати по картині для лотерейного продажу на користь <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D1%96%D0%BC_%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%85" title="Український Народний Дім у Чернівцях">Українського Дому</a>. <a href="/wiki/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Юрій Федькович">Юрій Федькович</a> пожертвував свої найкращі драматичні твори. Після <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BA_%D0%84%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Пігуляк Єротей Григорович">Єротея Пігуляка</a> товариство очолив <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Воробкевич Сидір Іванович">Сидір Воробкевич</a>. <a href="/wiki/1888" title="1888">1888</a> року осередок українства на Буковині переїхав у новозбудоване приміщення. Водночас на Буковині починають виходити українські <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81" title="Часопис">часописи</a>: <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%83)" title="Буковина (газета австрійського періоду)">«Буковина»</a> (1885), <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_(%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0)" title="Руска Рада (газета)">«Руська Рада»</a> (1898) тощо. <a href="/wiki/1903" title="1903">1903</a> року українські посли <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BC" class="mw-redirect" title="Буковинський сейм">Буковинського сейму</a> на чолі з <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Василько Микола Миколайович">Миколою Васильком</a> організували ліберальну групу <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Вільнодумний союз">«Вільнодумний союз»</a>, яка стала реальною альтернативою «румунській групі», що не визнавала прав інших національних груп краю на самовизначення і переймалась виключно правами буковинських румунів. До складу <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Вільнодумний союз">«Вільнодумного союзу»</a> увійшли представники практично всіх національних громад Буковини, включно з румунською на чолі з <a href="/wiki/%D0%90%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BB_%D0%9E%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BB" class="mw-redirect" title="Аурел Ончул">Аурелом Ончулом</a>, який не підтримав <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Коаліція великих румунських землевласників (ще не написана)">Коаліцію великих румунських землевласників</a>. <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Вільнодумний союз">«Вільнодумному союзу»</a> вдалось затвердити у сеймі кілька законів, що допомогли здобути культурну автономію національним групам, що проживали на Буковині. Відтоді національний рух на Буковині почав переходити зі стану аматорсько-просвітницького в державно-політичний. Активними діячами <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B8" title="Рутени">руського</a> (<a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Українці">українського</a>) <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%83%D1%85" title="Суспільний рух">руху</a> на Буковині кінця XIX — початку XX століть були: <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C-%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Смаль-Стоцький Степан Йосипович">Степан Смаль-Стоцький</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD" class="mw-redirect" title="Попович Омелян">Омелян Попович</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BA_%D0%84%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Пігуляк Єротей Григорович">Єротей Пігуляк</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Василько Микола Миколайович">Микола Василько</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Воробкевич Сидір Іванович">Сидір Воробкевич</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%BB_%D0%94%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Теофіл Драчинський">Теофіл Драчинський</a>, <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Залозецький Володимир Романович">Володимир Залозецький</a>, <a href="/wiki/%D0%AF%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80" title="Ясеницький-Корнич Володимир">Володимир Ясеницький-Корнич</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80" title="Филипович Володимир">Володимир Филипович</a> та багато інших. </p> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B5_%D0%93%D1%83%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/a/a7/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B5_%D0%93%D1%83%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96.jpg/150px-%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B5_%D0%93%D1%83%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96.jpg" decoding="async" width="150" height="227" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/a/a7/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B5_%D0%93%D1%83%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96.jpg 1.5x" data-file-width="212" data-file-height="321" /></a><figcaption>Георге Гурмузакі</figcaption></figure> <p><a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B8" title="Румуни">Румуни</a> Буковини також гуртувались у свої національні <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%83%D1%85" title="Громадський рух">рухи</a>. Протягом XIX століття їхньою основною рушійною силою були брати <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%93%D1%83%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96" title="Євдоксій Гурмузакі">Євдоксій</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B5_%D0%93%D1%83%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96" title="Георге Гурмузакі">Георге</a> та <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%83_%D0%93%D1%83%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96" title="Алеку Гурмузакі">Александру Гурмузакі</a>, які 1848 року заснували «Партію патріотів», започаткували румунську політичну, релігійну і літературну газету «Буковина» («Bucovina»; друкувалась румунською та німецькою мовами). До випуску газети активно долучався один із фундаторів духовного життя румунів Буковини <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D0%9F%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%83%D0%BB" title="Арон Пумнул">Арон Пумнул</a>. З 1865 року локомотивом руху за національно-культурне відродження буковинських румунів виступало <a href="/w/index.php?title=%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%80%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D1%96_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Товариство румунської культури і літератури Буковини (ще не написана)">Товариство румунської культури і літератури Буковини</a>, першим керівником якого став <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B5_%D0%93%D1%83%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96" title="Георге Гурмузакі">Георге Гурмузакі</a>. Ставлення братів Гурмузакі до «буковинського питання» не було однозначним. Від ліричного захоплення поліетнічністю краю <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%83_%D0%93%D1%83%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96" title="Алеку Гурмузакі">Александру Гурмузакі</a> до майже <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Шовінізм">шовіністичних</a> поглядів <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%93%D1%83%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96" title="Євдоксій Гурмузакі">Євдоксія Гурмузакі</a>. Так за твердженнями відомого буковинознавця <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%83%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Снігур Іван Назарович">Івана Снігура</a>: «у своїх дослідженнях та публіцистиці <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%93%D1%83%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96" title="Євдоксій Гурмузакі">Євдоксій Гурмузакі</a> однобічно висвітлював буковинське питання та виражав відверту ворожість до всього українського, заклав основи шовіністичної історіографії багатьох румунських істориків щодо Буковини, з його легкої руки Буковину почали називати Верхньою Молдовою». </p><p>7 березня 1892 року у <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівцях</a> відбувся <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B3" title="Мітинг">мітинг</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B8" title="Румуни">румунів</a>, який прийняв постанову про об'єднання усіх румунських сил у єдину національну <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Політична партія">партію</a> (в рамках політичної сили «Конкорд»). Ця дата в історіографії вважається моментом створення Румунської національної партії Буковини (PNR). 1898 року керівником партії обрали <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%80" title="Янку Флондор">Янку Флондора</a>, одного з найбільш активних учасників румунського руху на Буковині. Через суперечки в партії він залишив її і заснував «Національну Популярну Партію» (PNP), де він обіймав посаду керівника Центрального Комітету, тільки щоб возз'єднатися 1902 року з PNR. Потім <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%80" title="Янку Флондор">Янку Флондор</a> став головою цієї партії. В жовтні <a href="/wiki/1903" title="1903">1903</a> року через скандал, пов'язаний з обвинуваченням в антисемітських висловах <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%80" title="Янку Флондор">Янку Флондор</a> остаточно залишив PNR. Навколо <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%80" title="Янку Флондор">Янку Флондора</a> гуртувались буковинські <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B8" title="Румуни">румуни</a>, які виступали за якнайшвидше приєднання всієї Буковини до <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Румунське королівство">Румунського королівства</a>. Більш помірковані буковинські <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B8" title="Румуни">румуни</a> гуртувались навколо депутатів парламенту <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австро-Угорщини</a> <a href="/wiki/%D0%90%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BB_%D0%9E%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BB" class="mw-redirect" title="Аурел Ончул">Аурела Ончула</a> (доктора права) та <a href="/wiki/%D2%90%D0%B5%D0%BE%D1%80%D2%91%D0%B5_%D2%90%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87" title="Ґеорґе Ґрігоровіч">Ґеорґе Ґрігоровіча</a> (лідер політичного об'єднання «Вперед», був секретарем і видавцем румунської <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB-%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Соціал-демократія">соціал-демократичної</a> газети «Іддріа»), які виступали за порозуміння з буковинськими <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Українці">українцями</a> та поділ Буковини на румунську та українську частини. </p> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE_%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%83%D1%85%D0%B5%D1%80.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/7/71/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE_%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%83%D1%85%D0%B5%D1%80.jpg/150px-%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE_%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%83%D1%85%D0%B5%D1%80.jpg" decoding="async" width="150" height="207" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/7/71/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE_%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%83%D1%85%D0%B5%D1%80.jpg/225px-%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE_%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%83%D1%85%D0%B5%D1%80.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/7/71/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE_%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%83%D1%85%D0%B5%D1%80.jpg 2x" data-file-width="265" data-file-height="366" /></a><figcaption>Бенно Штраухер</figcaption></figure> <p>На межі XIX—XX століть надзвичайно впливовою на Буковині була <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B5%D1%97" title="Євреї">єврейська</a> громада, яка гуртувалась навколо <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Єврейська релігійна громада Чернівців (ще не написана)">Чернівецької єврейської релігійної громади</a>. Ця єврейська організація, як об'єднання громадян, що сповідували <a href="/wiki/%D0%AE%D0%B4%D0%B0%D1%97%D0%B7%D0%BC" title="Юдаїзм">юдаїзм</a> була створена 1786 року згідно з Указом <a href="/wiki/%D0%A6%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80" title="Цісар">австрійського цісаря</a>. Чернівецька єврейська релігійна громада мала свої власні установи, зокрема: школу, шпиталь, громадські синагоги, лазню, цвинтар, птахорізку. Найбільш впливовим представником єврейської громади Буковини був багаторічний президент Чернівецької єврейської релігійної громади, доктор права <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE_%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%83%D1%85%D0%B5%D1%80" title="Бенно Штраухер">Бенно Штраухер</a>, який 35 років віддав служінням інтересам <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B5%D1%97" title="Євреї">євреїв</a> Буковини та <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівців</a> і був безперечним їхнім лідером на політичній арені. За активного сприяння доктора <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE_%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%83%D1%85%D0%B5%D1%80" title="Бенно Штраухер">Штраухера</a> було споруджено <a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86_%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Чернівецький палац юстиції (ще не написана)">Чернівецький палац юстиції</a>, <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97" class="mw-redirect" title="Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської">Чернівецький міський театр</a>, <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BB_(%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96)" title="Залізничний вокзал (Чернівці)">Чернівецький залізничний вокзал</a>. Спільно з <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Архітектор">архітектором</a> <a href="/wiki/%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%83%D1%81_%D0%91%D0%BE%D1%85%D0%BD%D0%B5%D1%80" title="Юліус Бохнер">Юліусом Бохнером</a> у 1907—1908 роках керували будівництвом шедевру містобудування — <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D1%96%D0%BC_%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%85" class="mw-redirect" title="Єврейський Народний Дім у Чернівцях">Єврейського Народного Дому в Чернівцях</a>. Як громадський радник доктор <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE_%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%83%D1%85%D0%B5%D1%80" title="Бенно Штраухер">Штраухер</a> брав участь у вирішенні питань вуличного руху в <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівцях</a>, становлення міської шкільної освіти, реорганізації магістрату. В 1907—1911 роках доктор <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE_%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%83%D1%85%D0%B5%D1%80" title="Бенно Штраухер">Штраухер</a> обирався депутатом буковинського Сойму та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82" title="Парламент">парламенту</a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австрії</a>. <a href="/wiki/1903" title="1903">1903</a> року доктор <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE_%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%83%D1%85%D0%B5%D1%80" title="Бенно Штраухер">Штраухер</a> (посол буковинського крайового Сойму) разом із представниками інших національних громад став активним членом ліберальної групи <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Вільнодумний союз">«Вільнодумний союз»</a> <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Василько Микола Миколайович">Миколи Василька</a>. </p> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Anton_Kochanowski_von_Stawczan_1877.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8a/Anton_Kochanowski_von_Stawczan_1877.jpg/150px-Anton_Kochanowski_von_Stawczan_1877.jpg" decoding="async" width="150" height="262" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8a/Anton_Kochanowski_von_Stawczan_1877.jpg/225px-Anton_Kochanowski_von_Stawczan_1877.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/8a/Anton_Kochanowski_von_Stawczan_1877.jpg 2x" data-file-width="254" data-file-height="444" /></a><figcaption>Антон Кохановський</figcaption></figure> <p>Буковинські <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D1%86%D1%96" title="Німці">німці</a> були четвертою за чисельністю етнічною громадою краю і гуртувались у чотири товариства: «Товариство християнських німців Буковини», «Товариство німецьких сільськогосподарських спілок», «Ощадне і позичкове товариство для німців міста Чернівці та передмість», а також «Німецька шкільна спілка». Силами цих товариств протягом 1908-го-1910-го років на вулиці Панській (сьогодні вулиця Кобилянської) було збудовано архітектурну окрасу <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівців</a> — <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D1%96%D0%BC_%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%85" class="mw-redirect" title="Німецький Народний Дім у Чернівцях">Німецький Народний Дім</a>. Керував будівництвом <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Надвірний радник">надвірний радник</a> <a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BD_%D0%9C%D1%8E%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80" title="Ервін Мюллер">Ервін Мюллер</a>. </p><p><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B8" title="Поляки">Поляки</a> Буковини об'єднувались у громадських організаціях «Польське товариство братньої допомоги» і «Польська Читальня», які були створені у <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівцях</a> 1869 року. Видавалась «Газета польська», редактором якої був Клеменс Колаковський. Провідниками польського руху на Буковині були О. Моргенбессер, К. Каміл, І. Курніцький, А. Гостковські, Т. Мішке. Найвидатнішим діячем польської громади Буковини був <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD" title="Барон">барон</a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Антон Кохановський">Антон Кохановський</a>, який протягом 26 років (1866—1874 та 1887—1905) обіймав посаду <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80" title="Бургомістр">бургомістра</a> <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівців</a>. Всі громадські польські громадські товариства Буковини об'єднувались у <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D1%96%D0%BC_%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%85" title="Польський Народний Дім у Чернівцях">Польський Народний Дім у Чернівцях</a>. </p><p>На межі XIX—XX століть на Буковині жили і творили видатні українські літератори <a href="/wiki/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Юрій Федькович">Юрій Федькович</a>, <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Ольга Кобилянська">Ольга Кобилянська</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B9_%D0%9E%D1%81%D0%B8%D0%BF_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Маковей Осип Степанович">Осип Маковей</a>, <a href="/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0" title="Ярошинська Євгенія Іванівна">Євгенія Ярошинська</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Бажанський Іван Миколайович">Іван Бажанський</a> та ін., німецькі літератори Ернст Рудольф Небауер (Ernst Rudolf Neubauer), Людвіг Адольф Стауф-Сіміновіч (Ludwig Adolf Staufe-Simiginowicz) та ін., румунські літератори <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%85%D0%B0%D0%B9_%D0%95%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%83" title="Міхай Емінеску">Міхай Емінеску</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D0%9F%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%83%D0%BB" title="Арон Пумнул">Арон Пумнул</a> та композитор <a href="/wiki/%D0%A7%D1%96%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B1%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%83" title="Чіпріан Порумбеску">Чіпріан Порумбеску</a>. Багато хто з них описував тяжке становище буковинського селянства та інших верств населення. У зв'язку з несприятливими умовами стала масовою еміграція населення, головним чином до <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">США</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Канада">Канади</a>. У 1891—1910 роках із Буковини виїхало близько 50 тисяч осіб. </p> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Bukovina1910ethnic.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Bukovina1910ethnic.jpg/300px-Bukovina1910ethnic.jpg" decoding="async" width="300" height="360" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Bukovina1910ethnic.jpg/449px-Bukovina1910ethnic.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Bukovina1910ethnic.jpg/599px-Bukovina1910ethnic.jpg 2x" data-file-width="983" data-file-height="1181" /></a><figcaption>Етнографічна карта Буковини за даними перепису 1910 року</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Greater_austria.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/97/Greater_austria.png/200px-Greater_austria.png" decoding="async" width="200" height="171" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/97/Greater_austria.png/300px-Greater_austria.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/97/Greater_austria.png/400px-Greater_austria.png 2x" data-file-width="1500" data-file-height="1280" /></a><figcaption>Сполучені Штати Великої Австрії</figcaption></figure> <p>Станом на кінець XIX-го століття (1887) на Буковині було 4 <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE" title="Місто">міста</a>, 6 <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE" title="Містечко">містечок</a>, 325 <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%BE" title="Село">сіл</a>, проживало близько 627786 осіб (313076 чоловіків і 314715 жінок). За походженням: 42 % <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B8" title="Рутени">русини</a>, 32,5 % <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B8" title="Румуни">румуни</a>, 12 % <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B5%D1%97" title="Євреї">євреї</a>, 8 % <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D1%86%D1%96" title="Німці">німці</a>, 3 % <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B8" title="Поляки">поляки</a>, 1,7 % <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%96" title="Угорці">угорці</a>, 0,5 % <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8" title="Вірмени">вірмени</a>, 0,3 % <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%B8" title="Чехи">чехи</a>. За <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Релігія">віросповіданням</a> — <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%27%D1%8F" class="mw-redirect" title="Православ'я">православні</a> 71 %. </p><p>На початку <a href="/wiki/XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XX століття">ХХ</a>-го століття <a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D1%86%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3" title="Ерцгерцог">ерцгерцог</a> <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86_%D0%A4%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B4" title="Франц Фердинанд">Франц Фердинанд</a> із групою вчених (на чолі з <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">австро-угорським</a> <a href="/wiki/%D0%AE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82" title="Юрист">юристом</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA" title="Політик">політиком</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BB_%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Аурел Попович">Аурелом Поповичем</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B8" title="Румуни">румуном</a> за походженням) розпочав роботу над <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0" title="Реформа">реформою</a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9" title="Адміністративно-територіальний устрій">адміністративно-територіального устрою</a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австро-Угорщини</a>. Планувалось радикально перекроїти карту держави, створивши напівавтономні штати, кожен із яких би представляв одну з 11 націй імперії. Разом вони мали б утворити велику <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Конфедерація">конфедерацію</a> — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%97" title="Сполучені Штати Великої Австрії">Сполучені Штати Великої Австрії</a>. Одним з 15 новоутворених штатів мав бути український штат Ost-Galizien (Східна Галичина), до якого увійшли би всі землі імперії з компактним проживанням русинів, зокрема <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північна Буковина">Північна Буковина</a>. <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Південна Буковина">Південна Буковина</a> мала увійти до складу румунського штату Siebenbürgen (<a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Трансильванія">Трансильванія (Семигород)</a>. Таким чином <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86_%D0%A4%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B4" title="Франц Фердинанд">Франц Фердинанд</a> хотів виправити дисбаланс політичного впливу в імперії. Проекту чинили значний спротив в угорській частині імперії, оскільки за результатами планованих реформ <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Угорське королівство">Угорське королівство</a> зазнавало суттєвих втрат. Реформу не встигли реалізувати. 28 червня 1914 року <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86_%D0%A4%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B4" title="Франц Фердинанд">Франц Фердинанд</a> був убитий у <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%BE" title="Сараєво">Сараєві</a>, що стало приводом до розв'язання <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Перша світова війна">Першої світової війни</a>, унаслідок якої <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австро-Угорщина</a> перестала існувати. </p><p>У роки <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Перша світова війна">Першої світової війни</a> Буковина була безпосереднім <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9" title="Театр воєнних дій">театром воєнних дій</a>, у зв'язку з чим зазнала значних руйнувань, а місцеве населення відчуло на собі всі лихоліття війни. Після кількох успішних військових операцій (<a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Галицька битва">Галицька битва</a>, <a href="/wiki/%D0%97%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%85" title="Зимова битва в Карпатах">Карпатська операція</a> тощо) <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Російська імператорська армія">російська імператорська армія</a> захопила Галичину та Буковину. На цих землях було створено тимчасову адміністративно-територіальну одиницю — <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB-%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галицько-Буковинське генерал-губернаторство">Галицько-Буковинське генерал-губернаторство</a> (1914—1917), на основі якого передбачалось створення Львівської, Перемиської, Тернопільської та Чернівецької <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Губернія">губерній</a>. Адміністративними центрами <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB-%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F)" title="Генерал-губернаторство (Російська імперія)">генерал-губернаторства</a> у різні роки були міста Львів та Чернівці. Першим <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB-%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Генерал-губернатор">генерал-губернатором</a> був призначений <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Бобринський Георгій Олександрович">Георгій Бобринський</a>. Керована ним адміністрація проводила відверту антиукраїнську політику, за власним зізнанням, його завданням було надання захопленим землям «російського характеру» і викорінення <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Мазепинство">«мазепинства»</a>. За його розпорядженнями закривались українські школи, газети, друкарні, відбувались масові арешти і депортації української інтелігенції углиб <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Російська імперія">Російської імперії</a>. Російський політик <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D1%96%D0%BB%D1%8E%D0%BA%D0%BE%D0%B2" class="mw-redirect" title="Павло Мілюков">Павло Мілюков</a>, виступаючи в <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%94%D1%83%D0%BC%D0%B0_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" class="mw-redirect" title="Державна Дума Російської імперії">Державній Думі</a>, розцінив таку діяльність як «європейський скандал». </p><p>Після провалу <a href="/wiki/%D0%9F%27%D1%8F%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_(1917)" class="mw-redirect" title="П'ята Галицька битва (1917)">Наступу Керенського</a> у середині літа 1917 року Буковина була окупована <a href="/wiki/%D0%97%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Збройні сили Австро-Угорщини">цісарською армією</a>. Після повернення Буковини, австрійська адміністрація надзвичайно підозріло ставилась до українців, вважаючи їх потенційними союзниками Росії. У листопаді 1917 року у <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_(1917)" class="mw-redirect" title="Російська Республіка (1917)">Росії</a> відбувся <a href="/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82_1917" class="mw-redirect" title="Жовтневий переворот 1917">переворот</a>, після чого вона фактично вийшла з війни. Не кращою була ситуація й в <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австро-Угорщині</a> — у жовтні-листопаді 1918 року угорські, чеські, словацькі, а незабаром також і австрійські війська почали тікати з фронту. Почалася <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Революція">революція</a>. З <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0" title="Антанта">Антантою</a> було підписано угоду про перемир'я, а фактично капітуляцію. <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Імперія">Імперія</a> розпалася, <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австро-Угорщина</a> припинила своє існування. Останнім керівником уряду <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Коронна земля">коронного краю</a> <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Буковина (герцогство)">Герцогства Буковина</a> (1916—1918) був <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84_(%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB)" title="Граф (титул)">граф</a> <a href="/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%84_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%95%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%84" title="Йозеф фон Ездорф">Йозеф фон Ецдорф</a>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Буковина_у_визвольних_змаганнях_за_Україну"><span id=".D0.91.D1.83.D0.BA.D0.BE.D0.B2.D0.B8.D0.BD.D0.B0_.D1.83_.D0.B2.D0.B8.D0.B7.D0.B2.D0.BE.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.B8.D1.85_.D0.B7.D0.BC.D0.B0.D0.B3.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F.D1.85_.D0.B7.D0.B0_.D0.A3.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.97.D0.BD.D1.83"></span>Буковина у визвольних змаганнях за Україну</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit&section=8" title="Редагувати розділ: Буковина у визвольних змаганнях за Україну" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&section=8" title="Редагувати вихідний код розділу: Буковина у визвольних змаганнях за Україну"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sitz_der_Landesregierung_des_Herzogtums_Bukowina_nach_1905.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/97/Sitz_der_Landesregierung_des_Herzogtums_Bukowina_nach_1905.png/250px-Sitz_der_Landesregierung_des_Herzogtums_Bukowina_nach_1905.png" decoding="async" width="250" height="157" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/97/Sitz_der_Landesregierung_des_Herzogtums_Bukowina_nach_1905.png/375px-Sitz_der_Landesregierung_des_Herzogtums_Bukowina_nach_1905.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/97/Sitz_der_Landesregierung_des_Herzogtums_Bukowina_nach_1905.png/500px-Sitz_der_Landesregierung_des_Herzogtums_Bukowina_nach_1905.png 2x" data-file-width="654" data-file-height="411" /></a><figcaption>Тимчасовий Уряд Буковини (ЗУНР) (Крайова Управа Герцогства Буковина)</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Aurel_Onciul.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/40/Aurel_Onciul.jpg/120px-Aurel_Onciul.jpg" decoding="async" width="120" height="184" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/40/Aurel_Onciul.jpg/180px-Aurel_Onciul.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/40/Aurel_Onciul.jpg/240px-Aurel_Onciul.jpg 2x" data-file-width="653" data-file-height="1000" /></a><figcaption>Аурел Ончул</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD_%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/b/b0/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD_%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg" decoding="async" width="142" height="183" class="mw-file-element" data-file-width="142" data-file-height="183" /></a><figcaption>Омелян Попович</figcaption></figure> <p>18 жовтня 1918 року у Львові було скликано Конституанту (Конституційні Збори) <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Українці">українського народу</a>, який проживав на своїх етнографічних землях, що належали <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австро-Угорській імперії</a>, а також створено <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки">Українську Національну Раду</a>. <a href="/wiki/19_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="19 жовтня">19 жовтня</a> 1918 року УНРада прийняла постанову про утворення <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" class="mw-redirect" title="Західно Українська Народна Республіка">Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)</a>, та закликала національні меншини направити своїх представників пропорційно кількості населення до УНРади, як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82" title="Парламент">вищого законодавчого органу</a> новоствореної держави. Президентом обрали <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD_%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Петрушевич Євген Омелянович">Євгена Петрушевича</a>. 25 жовтня 1918 року у <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівцях</a> було створено <a href="/w/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Український Крайовий Комітет Буковини (ще не написана)">Український Крайовий Комітет Буковини</a> на чолі з <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Попович Омелян Олександрович">Омеляном Поповичем</a>, як складову частину УНРади <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Західноукраїнська Народна Республіка">ЗУНР</a>. </p> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/50/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8.jpg/223px-%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8.jpg" decoding="async" width="223" height="334" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/50/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8.jpg/335px-%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/50/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8.jpg/447px-%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8.jpg 2x" data-file-width="448" data-file-height="669" /></a><figcaption>Маніфест буковинської делегації Української Національної Ради із закликом до буковинців збиратись 3 листопада на віче в Чернівцях</figcaption></figure> <p>При цьому у другій половині жовтня 1918 року депутат австрійського парламенту від Буковини (виборчий округ Чернівці-місто) активний член «Румунської Національної Ради» <a href="/wiki/%D2%90%D0%B5%D0%BE%D1%80%D2%91%D0%B5_%D2%90%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87" title="Ґеорґе Ґрігоровіч">Ґеорґе Ґрігоровіч</a> у своєму виступі наголошував, що «у буковинських румунів немає абсолютно ніякого сумніву в тому, що українська частина Буковини повинна належати Україні, а румунська — Румунії». Одночасно на Буковині різко активізувалися прихильники гасел про <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Румунія">«Велику Румунію»</a> на чолі з <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%80" title="Янку Флондор">Янку Флондором</a> — сучавська газета «Вяца ноуе» 27 жовтня 1918 року виступила із осудом «Румунської Національної Ради» у <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Відень">Відні</a>, яка пропонувала розподіл Буковини за національною ознакою. «Що стосується Буковини, — писала газета, — то нам здається, що наші депутати в парламенті поспішили погодитися на її розчленування… Історично і географічно Буковина єдина. Це суто румунська територія не тільки від Сучави до Прута, але й від Ватра-Дорней до Дністра». Того ж дня «конституанта», ініційована правлячими колами <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Румунське королівство">королівської Румунії</a>, під головуванням <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%80" title="Янку Флондор">Янку Флондора</a> прийняла резолюцію про створення (на противагу «національній раді» у <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Відень">Відні</a>) «Румунської національної ради» в <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівцях</a> і «об'єднання всієї Буковини з рештою румунських країв у національну державу». Поспішність у проведенні «конституанти» були викликані терміновою потребою у рішенні фіктивних «представницьких зборів» як формального приводу для інтервенції <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Румунське королівство">Румунського королівства</a>. Безпосередньо на Буковині флондорівцям протидіяла група поміркованої румунської інтелігенції на чолі з доктором права <a href="/wiki/%D0%90%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BB_%D0%9E%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BB" class="mw-redirect" title="Аурел Ончул">Аурелом Ончулом</a>, який продовжував наполягати на необхідності поділу Буковини на дві частини за етнічним принципом. Зі свого боку <a href="/wiki/%D2%90%D0%B5%D0%BE%D1%80%D2%91%D0%B5_%D2%90%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87" title="Ґеорґе Ґрігоровіч">Ґеорґе Ґрігоровіч</a> направив заяву про відмову від членства в «Румунській національній раді Флондора», оскільки вона не визнавала прав решти національних меншин, зокрема права української нації на чисто українську частину краю. </p><p>3 листопада 1918 року у <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівцях</a> відбулось, організоване Українським Крайовим Комітетом Буковини, велелюдне (понад 10 тисяч учасників) <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%B5" title="Буковинське віче">Буковинське віче</a>, що ухвалило рішення про возз'єднання <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північна Буковина">Північної Буковини</a> із <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Західноукраїнська Народна Республіка">ЗУНР</a> та подальшу <a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B8" title="Акт Злуки">злуку</a> у соборну <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">Україну</a>. Віче також висловило протест проти спроб «Румунської національної ради Флондора» оголосити всю Буковину «румунською землею». </p><p>На базі <a href="/w/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Український Крайовий Комітет Буковини (ще не написана)">Українського Крайового Комітету Буковини</a> було сформовано <a href="/w/index.php?title=%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%A3%D1%80%D1%8F%D0%B4_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Тимчасовий Уряд Буковини (ще не написана)">Тимчасовий Уряд Буковини</a> на чолі з президентом <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD" class="mw-redirect" title="Попович Омелян">Омеляном Поповичем</a>. Протягом наступних днів <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північна Буковина">Північну Буковину</a> було взято під повний контроль <a href="/w/index.php?title=%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%A3%D1%80%D1%8F%D0%B4_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Тимчасовий Уряд Буковини (ще не написана)">Тимчасового Уряду Буковини</a>. 6 листопада 1918 року останній австрійський <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" title="Губернатор">губернатор</a> Буковини <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84_(%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB)" title="Граф (титул)">граф</a> <a href="/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%84_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%95%D1%86%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%84" class="mw-redirect" title="Йозеф фон Ецдорф">Йозеф фон Ецдорф</a> офіційно передав владу <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD_%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Омелян Попович">Омеляну Поповичу</a> у <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північна Буковина">Північній Буковині</a>, а <a href="/wiki/%D0%90%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BB_%D0%9E%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BB" class="mw-redirect" title="Аурел Ончул">Аурелу Ончулу</a> — у <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Південна Буковина">Південній Буковині</a>. Однак, мріям українців <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північна Буковина">Північної Буковини</a> про возз'єднання з Україною на той час не судилося реалізуватись. Буковина виявилась жертвою становлення молодої української держави, що змушена була воювати за своє право на самовизначення та незалежність на кілька фронтів. У зв'язку з цим розквартирований у <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівцях</a> та <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Вижниця">Вижниці</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD_%D0%A3%D0%A1%D0%A1" class="mw-redirect" title="Легіон УСС">легіон Українських січових стрільців</a> під проводом <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC_%D0%93%D0%B0%D0%B1%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Вільгельм Габсбург">Василя Вишиваного</a> змушений був на початку листопада вирушити на захист <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2" title="Львів">Львова</a>, який опинився під смертельною загрозою польського наступу. Сформований у <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2" title="Київ">Києві</a> у листопаді 1917 року <a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%87%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%96" title="Січові Стрільці">Галицько-Буковинський курінь</a> у цей період вирішував загальнодержавні завдання у складі <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81_%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%9D%D0%A0" title="Запорізький корпус Армії УНР">Запорізького корпусу Армії УНР</a> як 3-й курінь 2-го піхотного полку під командуванням хотинця <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Болбочан Петро Федорович">Петра Болбочана</a>. Таким чином українську владу на Буковині не було кому обороняти. Користуючись цим, <a href="/wiki/11_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="11 листопада">11 листопада</a> <a href="/wiki/1918" title="1918">1918</a> року румунське військо під командуванням генерала Якоба Задіка захопило Чернівці. Орієнтовно 12-13 листопада на залізничній станції Лужани відбувся бій українських добровольчих частин з румунськими військами. Долаючи опір погано озброєних загонів самооборони, румунське військо окупувало всю <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північна Буковина">Північну Буковину</a>. <a href="/w/index.php?title=%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%A3%D1%80%D1%8F%D0%B4_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Тимчасовий Уряд Буковини (ще не написана)">Тимчасовий Уряд Буковини</a> на чолі з президентом <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Попович Омелян Олександрович">Омеляном Поповичем</a> був змушений працювати в екзилі, виїхавши до Галичини, де продовжував діяти до падіння <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Західноукраїнська Народна Республіка">ЗУНР</a> як «Буковинська Рада», представляючи інтереси українців Буковини. Активну участь у розбудові української влади на Буковині брали: Омелян Попович, <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D1%81%D0%B8%D0%BF" title="Бурачинський Осип">Осип Бурачинський</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Василько Микола Миколайович">Микола Василько</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BD" title="Лукашевич Антін">Антін Лукашевич</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Семака Ілля">Ілля Семака</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C-%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" class="mw-redirect" title="Смаль-Стоцький Степан Йосипович">Степан Смаль-Стоцький</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0" title="Спинул Микола">Микола Спинул</a> та багато інших. </p><p>Водночас група буковинців під проводом учителя з <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D1%83%D1%87%D1%83%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Великий Кучурів">Великого Кучурова</a>, члена товариства <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D1%96%D0%BC_%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%85" title="Український Народний Дім у Чернівцях">Український Народний Дім у Чернівцях</a> <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%89%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0" title="Топущак Микола">Миколи Топущака</a> звернулися до <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB-%D1%85%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%B6%D0%B8%D0%B9" title="Генерал-хорунжий">генерал-хорунжого</a> <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Армія Української Народної Республіки">Армії УНР</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Сальський Володимир Петрович">Сальського</a> з пропозицією створити окрему військову частину з добровольців із Буковини. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Сальський Володимир Петрович">Володимир Сальський</a> виклопотав в <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%9D%D0%A0" class="mw-redirect" title="Рада Народних Міністрів УНР">Уряду УНР</a> дозвіл на організацію майбутнього військового формування українців Буковини, вирішив питання з його фінансуванням та озброєнням, і невдовзі <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%89%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0" title="Топущак Микола">Миколи Топущака</a> із соратниками, отримавши чотири вагони військового спорядження, вирушили до <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%8F" title="Коломия">Коломиї</a>, де перебувала команда майбутнього куреня. Збірна станиця для збору добровольців із Буковини була в <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%82%D0%B8" title="Кути">Кутах</a>. У січні 1919 року формування буковинського військового підрозділу фактично завершилося. Таким чином було створено добровольче військове формування — <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%8C_%D0%94%D1%96%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%9D%D0%A0" title="Буковинський курінь Дієвої армії УНР">Буковинський курінь</a>. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Від_1919_року_до_завершення_Другої_світової_війни"><span id=".D0.92.D1.96.D0.B4_1919_.D1.80.D0.BE.D0.BA.D1.83_.D0.B4.D0.BE_.D0.B7.D0.B0.D0.B2.D0.B5.D1.80.D1.88.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.94.D1.80.D1.83.D0.B3.D0.BE.D1.97_.D1.81.D0.B2.D1.96.D1.82.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D1.97_.D0.B2.D1.96.D0.B9.D0.BD.D0.B8"></span>Від 1919 року до завершення Другої світової війни</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit&section=9" title="Редагувати розділ: Від 1919 року до завершення Другої світової війни" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&section=9" title="Редагувати вихідний код розділу: Від 1919 року до завершення Другої світової війни"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <p>Дізнавшись про вторгнення на Буковину румунських військ, <a href="/wiki/%D0%90%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BB_%D0%9E%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BB" class="mw-redirect" title="Аурел Ончул">Аурел Ончул</a> вирушив до <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Сучава">Сучави</a> з протестом проти окупації, де був <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Інтернування">інтернований</a> і вивезений у <a href="/wiki/%D0%AF%D1%81%D1%81%D0%B8" title="Ясси">Ясси</a> зі забороною повертатись на Буковину. 13 листопада 1918 року <a href="/wiki/%D2%90%D0%B5%D0%BE%D1%80%D2%91%D0%B5_%D2%90%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87" title="Ґеорґе Ґрігоровіч">Ґеорґе Ґрігоровіч</a> у своєму виступі на засіданні «Румунської Національної Ради» розкритикував зовнішню політику уряду <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Румунське королівство">королівської Румунії</a>, якому бракувало такту і здогадливості, бо потрібно було шукати «порозуміння з нашими сусідами українцями, котрі разом із росіянами будуть і в майбутньому наймогутнішими і найнебезпечнішими сусідами», порозуміння з якими хотіли досягнути румунські депутати з <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Відень">Відня</a>. Після цього <a href="/wiki/%D2%90%D0%B5%D0%BE%D1%80%D2%91%D0%B5_%D2%90%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87" title="Ґеорґе Ґрігоровіч">Ґеорґе Ґрігоровіч</a> перейшов до інших пунктів програми, висловивши переконання в абсолютній необхідності значної виборчої реформи з пропорційним голосуванням, аграрної, соціальної і санітарної реформ, закінчивши словами: «Зрозумійте часи, у які ми живемо. В наші двері стукає новий час. Відчиняйте йому двері, щоб вони не розвалилися». У майбутньому (з 1919 року) <a href="/wiki/%D2%90%D0%B5%D0%BE%D1%80%D2%91%D0%B5_%D2%90%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87" title="Ґеорґе Ґрігоровіч">Ґеорґе Ґрігоровіч</a> впродовж кількох років був депутатом і сенатором румунського парламенту від соціал-демократичної партії. </p><p>28 листопада 1918 року румунським окупаційним режимом було сфабриковане рішення т. зв. Генерального Конгресу Буковини під головуванням <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%80" title="Янку Флондор">Янку Флондора</a>, що складався винятково з румунів, про об'єднання Буковини з <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Румунське королівство">Румунією</a>. Сам <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%80" title="Янку Флондор">Янку Флондор</a> мав надію бути обраний першим президентом румунського уряду на Буковині, але деякі розбіжності з тимчасовою адміністрацією привели до того, що 15 квітня 1919 року він назавжди пішов у відставку зі всіх займаних постів і з політики загалом. </p><p>12 червня 1919 року в залі <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%88%D0%B0" title="Чернівецька ратуша">Чернівецької ратуші</a> відбулись збори усіх етнічних громад Буковини, на яких висловлювались різкі звинувачення румунської адміністрації. Учасники зборів вимагали створення власної адміністрації Буковини, збереження автономії провінції за допомогою адміністративної ради, створеної із представників етнічних меншин та політичних партій. Учасниками зборів було проголосовано резолюцію, яку направили до <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_1919%E2%80%941920" class="mw-redirect" title="Паризька мирна конференція 1919—1920">Паризької мирної конференції</a>. </p><p>10 вересня 1919 року було укладено <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD-%D0%96%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_1919" class="mw-redirect" title="Сен-Жерменський мирний договір 1919">Сен-Жерменський мирний договір</a>. Дипломатичними маніпуляціями <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Румунське королівство">королівській Румунії</a> вдалось закріпити за собою не тільки <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Південна Буковина">Південну Буковину</a>, а й <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північна Буковина">Північну</a>. Проти таких рішень рішуче протестували офіційні представники <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Західноукраїнська Народна Республіка">ЗУНР</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Українська Народна Республіка">УНР</a> та <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Українська Радянська Соціалістична Республіка">УСРР</a>. Враховуючи те, що <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Українська Народна Республіка">УНР</a> не пристала на пропозицію <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0" title="Антанта">Антанти</a> в січні 1918 року продовжити бойові дії на Західному і Південному фронтах, розраховувати на лояльність головних союзних держав в «українському питанні» не доводилось. </p> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Judete_1919-25.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Judete_1919-25.png/200px-Judete_1919-25.png" decoding="async" width="200" height="146" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Judete_1919-25.png/300px-Judete_1919-25.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Judete_1919-25.png/400px-Judete_1919-25.png 2x" data-file-width="1744" data-file-height="1270" /></a><figcaption>Повіти Румунії 1919—1925</figcaption></figure><figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Propunere_judete_si_regiuni_1920.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3b/Propunere_judete_si_regiuni_1920.png/200px-Propunere_judete_si_regiuni_1920.png" decoding="async" width="200" height="146" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3b/Propunere_judete_si_regiuni_1920.png/300px-Propunere_judete_si_regiuni_1920.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3b/Propunere_judete_si_regiuni_1920.png/400px-Propunere_judete_si_regiuni_1920.png 2x" data-file-width="1356" data-file-height="988" /></a><figcaption>Один із варіантів територіального поділу Румунії 1920</figcaption></figure> <p>Доволі красномовним фактом є те, що нова влада відразу забула про обіцянки щодо збереження Буковини як цілісного краю з автономним статусом. Автономія Буковини та самоврядування сільських громад були скасовані відразу, а наявні 11 буковинських повітів були зведені до рівня звичайних провінційних <a href="/wiki/%D0%96%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Жудець">жудеців</a> (повітів). Реформою 1926 року їх об'єднано в 5 <a href="/wiki/%D0%96%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Жудець">жудеців</a> (повітів): <a href="/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_(%D0%B6%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C_1926-1940)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Чернівці (жудець 1926-1940) (ще не написана)">Чернівці</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C(%D0%B6%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C_1926-1940)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сторожинець(жудець 1926-1940) (ще не написана)">Сторожинець</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_(%D0%B6%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C_1926-1940)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Радівці (жудець 1926-1940) (ще не написана)">Радівці</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BD%D0%B3_(%D0%B6%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C_1926-1940)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кимполунг (жудець 1926-1940) (ще не написана)">Кимполунг</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D0%B0_(%D0%B6%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C_1926-1940)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сучава (жудець 1926-1940) (ще не написана)">Сучава</a>, які разом <a href="/w/index.php?title=%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD_(%D0%B6%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C_1926-1940)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Хотин (жудець 1926-1940) (ще не написана)">Хотин</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B9_(%D0%B6%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C_1926-1940)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Дорохой (жудець 1926-1940) (ще не написана)">Дорохой</a> у подальшому увійшли до <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%82" title="Цинут">цинуту</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D0%B0_(%D1%86%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%82)" title="Сучава (цинут)">Сучава</a> з центром у Чернівцях. </p><p>Першочерговим завданням для окупаційної адміністрації було якнайшвидше знищення «австрійської спадщини». Зносились або замінювались <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Пам'ятник">пам'ятники</a>, перейменовувались вулиці й населені пункти. Після цього настала черга українців, як найбільшої загрози «Великій Румунії». 1919 року у Чернівцях та прикордонних з Україною районах було запроваджено воєнний стан. Будь-який рух дозволявся тільки з 6 до 18 години, заборонялись мітинги і демонстрації, запроваджувалась цензура на приватне листування. За поширення українських патріотичних ідей, випуск листівок чи газет без дозволу влади засуджували на смерть або ж довічну каторгу. Виборчого права позбавляли навіть тих, хто виявив зневагу до румунської держави. Внаслідок цього під час перших виборів до румунського парламенту в листопаді 1919 року право голосу мав тільки кожен десятий із 850 тисяч населення. Наступного року в Чернівцях із 140 тисяч населення було зареєстровано тільки 12 тисяч виборців. Щоб позбавити анексовані землі української інтелектуальної еліти, чимало вчителів-українців та священиків перевели на службу вглиб <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Румунське королівство">Румунії</a>. На анексованих землях <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Румунська мова">румунську мову</a> було проголошено державною і єдиною офіційною. Крім того, окупаційна влада створювала й спеціальні комісії (переважно з жандармів та військових), котрі мали виховувати місцеве населення. На практиці це означало сприяння румунським переселенцям на Буковину та їхнім організаціям в українських повітах. Щоб «виховання» стало ефективнішим, було закрито 218 українських шкіл, де навчались 50 тисяч дітей, кілька гімназій тощо. На всіх українців Буковини лишилась тільки одна гімназія та одна учительська семінарія у Чернівцях. Були закриті україністичні кафедри <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0" title="Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича">Чернівецького університету</a>. Після прийняття 1923 року нової Конституції Румунії на її основі було ухвалено закон про шкільництво. Відтепер спілкуватись українською мовою заборонялось не лише в офіційних установах, а навіть у крамницях та на міських вулицях. Українські назви населених пунктів та прізвища змінювали на румунські. </p> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tinutul_Suceava_CoA.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d8/Tinutul_Suceava_CoA.png/150px-Tinutul_Suceava_CoA.png" decoding="async" width="150" height="167" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d8/Tinutul_Suceava_CoA.png/225px-Tinutul_Suceava_CoA.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d8/Tinutul_Suceava_CoA.png/300px-Tinutul_Suceava_CoA.png 2x" data-file-width="600" data-file-height="666" /></a><figcaption>герб Цинуту Сачава</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tinuturi_Romania.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a4/Tinuturi_Romania.svg/250px-Tinuturi_Romania.svg.png" decoding="async" width="250" height="182" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a4/Tinuturi_Romania.svg/375px-Tinuturi_Romania.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a4/Tinuturi_Romania.svg/500px-Tinuturi_Romania.svg.png 2x" data-file-width="1744" data-file-height="1270" /></a><figcaption>Буковина у складі Цинуту Сачава Румунії до 1940</figcaption></figure> <p>1926 року міністерство освіти усно підтвердило формальне право українців на школу з рідною мовою навчання, але для цього треба було зібрати відповідну кількість підписів батьків і пройти різні бюрократичні перепони. При цьому щойно охочі знаходились, їх починала переслідувати <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%B3%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B0" title="Сигуранца">сигуранца</a>. Тож українці Румунії опинились у найгіршому становищі, порівняно з іншими народностями цієї держави. Водночас, усі ці заходи призводили тільки до ще більшого спротиву населення. Після безглуздої та реакційної Аграрної реформи 1921 року (в результаті якої поміщики збагатились, а селяни зубожіли) у країні ще й погіршилась соціально-економічна ситуація. </p><p>У зв'язку зі зростанням невдоволення населення уряд змушений був скасувати військовий стан та лібералізувати свою політику, внаслідок чого настав короткий період українського національного відродження. Важливу роль у ньому відіграв радикальний український патріотичний рух, представлений насамперед <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2" title="Організація українських націоналістів">ОУН</a>. Його засновниками на Буковині були <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%97%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" class="mw-redirect" title="Орест Зибачинський">Орест Зибачинський</a> (провідник Крайової Екзекутиви ОУН), <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Квітковський Денис Васильович">Денис Квітковський</a>, Сильвестр Никорович, Іван та Петро Григоровичі, Любомир Гузар та ін. Вони мали значний вплив серед українського студентства, членів академічних товариств <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Чорноморе">Чорноморе</a>, «Запороже», <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%C2%AB%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D0%BA%C2%BB" title="Українське лицарство «Залізняк»">Залізняк</a>, «Мазепа». Почали видавати місячник «Самостійна думка» (серед його редакторів був <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B6%D0%B8%D1%87" title="Олег Ольжич">Олег Ольжич</a>) і тижневик <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_(%D1%82%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA)" title="Самостійність (тижневик)">«Самостійність»</a>. Слід зазначити, що діяльність ОУН на Буковині була напівлегальною. Єдиною легальною українською партією міжвоєнної Румунії була <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F_(1927%E2%80%941938)" title="Українська національна партія (1927—1938)">УНП</a> на чолі з <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%A1%D0%B0%D1%81_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9" title="Залозецький-Сас Володимир Сергій">Володимиром Залозецьким</a>, яка спромоглася 1928 року провести українських представників у парламент (2 посли і 1 сенатор) Румунії. </p><p>Різкий злам у ставленні румунської влади до українців настав 1937 року, що було пов'язано з посиленням фашистських і великодержавно-шовіністичних тенденцій у країні, підготовкою панівного режиму, особливо націонал-цараністської партії, до війни. Згортались демократичні свободи, заборонялись профспілки тощо. Режим короля Кароля II став авторитарним. 1937 року в Буковині знову було запроваджено військовий стан, відбулись два політичні процеси над членами ОУН. Головне обвинувачення полягало у тому, що підсудні заперечували румунську владу над українськими землями. Судові вироки стали сигналом для заборон будь-яких проявів українського національного життя — чернівецька префектура вимагала, аби людей, які «навмисне» не розмовляли румунською мовою, негайно звільняли з роботи і віддавали до військового трибуналу. 1938 року була прийнята нова конституція відверто реакційного змісту. Вона значно погіршувала становище нерумунського населення. Почалось витіснення корінного населення румунами навіть на підприємствах, чимало українців було позбавлено румунського громадянства, через що вони не могли володіти землею, працювати в державних установах і брати участь у виборах. Практично всі українські організації перейшли на нелегальне становище, й змушені були продовжувати підпільну боротьбу. </p><p><a href="/wiki/1940" title="1940">1940</a> року <a href="/wiki/%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0" class="mw-redirect" title="СРСР">СРСР</a> висунув ультиматум Румунії щодо повернення окупованих 1918 року територій. Після <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4_1940" class="mw-redirect" title="Бессарабсько-буковинський похід 1940">Бесарабсько-буковинського походу</a> румунські війська у паніці покинули <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північна Буковина">Північну Буковину</a>, яка <a href="/wiki/28_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F" title="28 червня">28 червня</a> <a href="/wiki/1940" title="1940">1940</a> року була возз'єднана з іншими етнічними українськими землями у складі <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Українська Радянська Соціалістична Республіка">УРСР</a>. </p> <figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a7/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8.jpg/150px-%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8.jpg" decoding="async" width="150" height="97" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a7/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8.jpg/225px-%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a7/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8.jpg/300px-%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8.jpg 2x" data-file-width="546" data-file-height="353" /></a><figcaption>Перші контакти буковинців і радянських офіцерів у червні 1940 року</figcaption></figure> <p>Згідно з рішенням Верховної Ради СРСР від <a href="/wiki/2_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F" title="2 серпня">2 серпня</a> <a href="/wiki/1940" title="1940">1940</a> року було утворено <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Чернівецька область">Чернівецьку область</a> у складі Української РСР, до якої увійшли території Північної Буковини та Хотинщини. Таким чином Чернівецька область охопила практично всю територію, яка входила до <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинської землі</a> у <a href="/wiki/XIV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIV століття">XIV</a> столітті. Незважаючи на те, що місцеве населення вітало звільнення краю від румунської окупації, після встановлення радянської влади почались масові репресії проти національно свідомої частини українського населення. Водночас протягом року було створено низку промислових підприємств. До кінця <a href="/wiki/1940" title="1940">1940</a> року в <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівцях</a> було засновано індустріальний та текстильний технікуми, <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%8E%D0%BA%D0%B0" title="Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка">обласну бібліотеку</a>), <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0" class="mw-redirect" title="Чернівецьке училище мистецтв імені Сидора Воробкевича">музичне училище</a>, педагогічне училище тощо. Було реорганізовано <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0" title="Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича">Чернівецький університет</a>, який почав діяти у складі шести факультетів частково з українською мовою викладання. Було створено обласний центр народної творчості та <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Чернівецька обласна філармонія">Чернівецьку обласну філармонію</a>. Почали функціонувати обласна телерадіокомпанія, обласні та районні друковані ЗМІ. </p> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:GUVERNAMANTUL_BUCOVINEI.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c2/GUVERNAMANTUL_BUCOVINEI.png/150px-GUVERNAMANTUL_BUCOVINEI.png" decoding="async" width="150" height="132" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c2/GUVERNAMANTUL_BUCOVINEI.png/225px-GUVERNAMANTUL_BUCOVINEI.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c2/GUVERNAMANTUL_BUCOVINEI.png/300px-GUVERNAMANTUL_BUCOVINEI.png 2x" data-file-width="1377" data-file-height="1211" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Губернаторство Буковина">Губернаторство Буковина</a> у складі Румунії 1941—1944</figcaption></figure> <p>З початком <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Другої світової війни</a> та після відступу радянських військ відбулась спроба встановити місцеву українську владу на Буковині. Наміри не були реалізовані внаслідок окупацію <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Румунське королівство">Румунією</a>, яка була союзницею <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%85" title="Третій Рейх">Нацистської Німеччини</a>. Румуни утворили <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Губернаторство Буковина">губернаторство</a>, відкрили концентраційні табори, провели масові судові процеси проти українських діячів, відновили насильницьку <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Румунізація">румунізацію</a> краю. Проти румунських окупантів безперервну боротьбу вели представники українського націоналістичного та комуністичного підпілля. З кінця 1943 року в гірських та лісових районах Буковини почали формуватись повстанські загони. </p><p>У березні-квітні 1944 року після <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Проскурівсько-Чернівецька операція">Проскурівсько-Чернівецької операції</a> Червоною армією було зайнято більшу частину Чернівецької області та знову включено до складу УРСР. </p><p>Мирний договір, укладений союзниками з Румунією у Парижі <a href="/wiki/10_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="10 лютого">10 лютого</a> <a href="/wiki/1947" title="1947">1947</a> року та інші повоєнні міжнародні акти затвердили кордон між СРСР і Румунією. Остаточне закріплення політичних і територіальних підсумків Другої світової війни відбулось 1975 року <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Гельсінські угоди">Гельсінськими угодами</a>. </p><p>Після відновлення радянської влади на Буковині знову розпочались масові репресії проти місцевого населення, було проведено колективізацію сільського господарства, яка переважно завершилась <a href="/wiki/1949" title="1949">1949</a> року. Поряд із цим відбувались значні позитивні зрушення у економічному, культурному та освітньому розвитку регіону. </p><p>За радянського періоду більшість румунів було депортовано або вбито, а на їхнє місце привезено українців та росіян. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Післявоєнний_період"><span id=".D0.9F.D1.96.D1.81.D0.BB.D1.8F.D0.B2.D0.BE.D1.94.D0.BD.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.BE.D0.B4"></span>Післявоєнний період</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit&section=10" title="Редагувати розділ: Післявоєнний період" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&section=10" title="Редагувати вихідний код розділу: Післявоєнний період"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px"><i>Докладніше: <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_1940-2013_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2" title="Визначні події Буковини 1940-2013 років">Визначні події Буковини 1940-2013 років</a></i></div> <p>У повоєнний період територію області покинули близько 33 тисяч осіб. Значну частину місцевого населення було примусово депортовано у східні райони УРСР та СРСР. Водночас край поповнювався переселенцями з інших регіонів СРСР, переважно партійними, комсомольськими та профспілковими функціонерами, фахівцями народного господарства, кваліфікованими робітниками, військовими пенсіонерами. <a href="/wiki/1946" title="1946">1946</a> року до Чернівецької області прибуло понад 53 тисячі осіб. У 1946—1947 роках прибуло 318 родин реемігрантів із Франції, Румунії та Болгарії. Водночас мешканці Буковини, особливо некваліфіковані, змушені були виїжджати за оргнаборами на відбудову промисловості у східні райони України, де працювали на важких і некваліфікованих роботах. Це призвело до змін у етнічному складі населення й почало процес <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Русифікація">зросійщення</a> населення Чернівців та інших міст регіону. </p><p>У жовтні 1947 року було досягнуто середньомісячного довоєнного випуску продукції регіону. Наприкінці 1940-х — початку 1950-х років у Чернівцях було побудовано авторемонтний завод, «Емальпосуд», м'ясокомбінат, деревообробний комбінат тощо. </p><p>В 1956—1958 роках на Буковині було споруджено понад 20 нових підприємств: Чернівецький завод калібрування насіння кукурудзи, 4 цегельні заводи, Чернівецький завод залізобетонних виробів, Чернівецький хлібокомбінат та ін. На кінець 1950-х років промисловість стала провідною галуззю економіки краю. Валова продукція промисловості 1958 року перевищила валову продукцію сільського господарства у 1,3 рази, 1960 року — в 1,5 рази, а 1965 року — в 1,7 рази. </p><p>Продовжувався активний розвиток освіти зокрема, та соціально-культурної сфери взагалі. 1944 року було створено <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Буковинський державний медичний університет">Чернівецький медичний інститут</a>. Крім того відкрито велику кількість середніх, середніх-спеціальних навчальних закладів, низку професійно-технічних училищ. Будувались нові мікрорайони, дитячі садочки, поліклініки, лікарні та інші об'єкти соціально-культурного побуту. </p><p>З часом все очевидніше ставало, що радянська система є утопічною. Економіка все більше деградувала, населення зубожіло. <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Командна економіка">Планова економіка</a> перетворила державу у країну дефіциту. Це в свою чергу породжувало <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Корупція">корупцію</a>. Нічим не зміг зарадити й курс на <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Перебудова">перебудову</a>. Не завжди продумана, а інколи й авантюрна індустріалізація, тотальна мілітаризація економіки тощо завдавали значної шкоди екології та позначились на здоров'ї людей. 1986 року світ здригнувся від <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B0" title="Чорнобильська катастрофа">Чорнобильської катастрофи</a>, від якої потерпіло чимало буковинців. Повністю забрудненими виявились деякі населені пункти області. 1988 року обласним центром пройшла хвиля масових захворювань на <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" class="mw-redirect" title="Облисіння">алопецію</a> невідомої <a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_(%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B0)" title="Етіологія (медицина)">етіології</a>. В області почали активно формуватись екологічні організації. Все активнішими ставали українські громадські патріотичні організації. 1989 року було створено крайову організацію <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%85_(%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F)" class="mw-redirect" title="Рух (партія)">НРУ</a>, обласне об'єднання <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Товариство української мови імені Тараса Шевченка">Товариство української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта»</a>, чернівецьку філію <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0" title="Українська Гельсінська спілка">Української Гельсінської спілки</a> тощо. 1990 року група громадсько-культурних діячів Буковини на чолі з <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BA_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Старик Володимир Петрович">Володимира Старика</a> ініціювала відновлення діяльності товариства <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D1%96%D0%BC_%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%85" title="Український Народний Дім у Чернівцях">Український Народний Дім у Чернівцях</a>. </p><p>Поряд із цим, Буковина народила плеяду видатних діячів культури та мистецтва державного та світового значення: легенду <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" class="mw-redirect" title="Кінематограф України">українського кінематографу</a> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Миколайчук Іван Васильович">Івана Миколайчука</a>, видатного оперного співака <a href="/wiki/%D0%93%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%8E%D0%BA_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Гнатюк Дмитро Михайлович">Дмитра Гнатюка</a>, одного з основоположників <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0" class="mw-redirect" title="Українська естрада">української естрадної музики</a> <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%8E%D0%BA_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Івасюк Володимир Михайлович">Володимира Івасюка</a>, видатних виконавців <a href="/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Яремчук Назарій Назарович">Назарія Яремчука</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Дворський Павло Ананійович">Павла Дворського</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%83_%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0" title="Ротару Софія Михайлівна">Софію Ротару</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%BB" title="Іво Бобул">Іво Бобула</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%83_%D0%9B%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0" title="Сандулесу Лілія Василівна">Лілію Сандулесу</a> та багато інших. Таке багатство краю на таланти було однією з причин організації на буковинській землі першого національного фестивалю української пісні <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%82%D0%B0-1989" title="Червона Рута-1989">Червона Рута</a>, який пройшов у Чернівцях у вересні 1989 року. </p><p>Сьогодні Північна Буковина та Південна Буковина здаються двома різними регіонами, майже не маючи нічого спільного. </p> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Галерея"><span id=".D0.93.D0.B0.D0.BB.D0.B5.D1.80.D0.B5.D1.8F"></span>Галерея</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit&section=11" title="Редагувати розділ: Галерея" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&section=11" title="Редагувати вихідний код розділу: Галерея"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <div class="center" style="width:auto; margin-left:auto; margin-right:auto;"><ul class="gallery mw-gallery-traditional"> <li class="gallerybox" style="width: 205px"> <div class="thumb" style="width: 200px; height: 160px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_2440-1.jpg" class="mw-file-description" title="Музей народної архітектури і побуту в Києві, сектор Буковина. Хата з села Великий Кучурів"><img alt="Музей народної архітектури і побуту в Києві, сектор Буковина. Хата з села Великий Кучурів" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_2440-1.jpg/160px-Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_2440-1.jpg" decoding="async" width="160" height="130" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_2440-1.jpg/240px-Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_2440-1.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_2440-1.jpg/321px-Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_2440-1.jpg 2x" data-file-width="800" data-file-height="649" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Музей народної архітектури і побуту в Києві, сектор Буковина. Хата з села Великий Кучурів</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 205px"> <div class="thumb" style="width: 200px; height: 160px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%B9._%D0%A5%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D1%81._%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B0_2.jpg" class="mw-file-description" title="Музей народної архітектури і побуту у Львові, сектор «Буковина». Садиба початку XX століття з с. Бережонка"><img alt="Музей народної архітектури і побуту у Львові, сектор «Буковина». Садиба початку XX століття з с. Бережонка" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a3/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%B9._%D0%A5%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D1%81._%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B0_2.jpg/170px-%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%B9._%D0%A5%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D1%81._%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B0_2.jpg" decoding="async" width="170" height="128" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a3/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%B9._%D0%A5%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D1%81._%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B0_2.jpg/255px-%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%B9._%D0%A5%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D1%81._%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B0_2.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a3/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%B9._%D0%A5%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D1%81._%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B0_2.jpg/340px-%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%B9._%D0%A5%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D1%81._%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B0_2.jpg 2x" data-file-width="1280" data-file-height="960" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Музей народної архітектури і побуту у Львові, сектор «Буковина». Садиба початку XX століття з с. Бережонка</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 205px"> <div class="thumb" style="width: 200px; height: 160px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chern_sobor.jpg" class="mw-file-description" title="Кафедральний собор Святого Духа"><img alt="Кафедральний собор Святого Духа" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/Chern_sobor.jpg/170px-Chern_sobor.jpg" decoding="async" width="170" height="128" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/Chern_sobor.jpg/255px-Chern_sobor.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/Chern_sobor.jpg/340px-Chern_sobor.jpg 2x" data-file-width="1733" data-file-height="1300" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Кафедральний собор Святого Духа</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 205px"> <div class="thumb" style="width: 200px; height: 160px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Saint_Parascheva_church_in_Chernivtsi,_Ukraine.jpg" class="mw-file-description" title="Церква святої Параскеви Сербської"><img alt="Церква святої Параскеви Сербської" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c2/Saint_Parascheva_church_in_Chernivtsi%2C_Ukraine.jpg/97px-Saint_Parascheva_church_in_Chernivtsi%2C_Ukraine.jpg" decoding="async" width="97" height="130" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c2/Saint_Parascheva_church_in_Chernivtsi%2C_Ukraine.jpg/146px-Saint_Parascheva_church_in_Chernivtsi%2C_Ukraine.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c2/Saint_Parascheva_church_in_Chernivtsi%2C_Ukraine.jpg/195px-Saint_Parascheva_church_in_Chernivtsi%2C_Ukraine.jpg 2x" data-file-width="2053" data-file-height="2737" /></a></span></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_(%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96)" class="mw-redirect" title="Церква святої Параскеви Сербської (Чернівці)">Церква святої Параскеви Сербської</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 205px"> <div class="thumb" style="width: 200px; height: 160px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BA.jpg" class="mw-file-description" title="Чернівецький обласний театр ляльок (Офіцерський клуб в Австрійський період)"><img alt="Чернівецький обласний театр ляльок (Офіцерський клуб в Австрійський період)" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dc/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BA.jpg/170px-%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BA.jpg" decoding="async" width="170" height="128" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dc/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BA.jpg/255px-%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BA.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dc/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BA.jpg/340px-%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BA.jpg 2x" data-file-width="3264" data-file-height="2448" /></a></span></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BA" class="mw-redirect" title="Чернівецький обласний театр ляльок">Чернівецький обласний театр ляльок</a> (Офіцерський клуб в Австрійський період)</div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 205px"> <div class="thumb" style="width: 200px; height: 160px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96.JPG" class="mw-file-description" title="Чернівецький музично-драматичний театр"><img alt="Чернівецький музично-драматичний театр" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96.JPG/170px-thumbnail.jpg" decoding="async" width="170" height="128" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96.JPG/255px-thumbnail.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96.JPG/340px-thumbnail.jpg 2x" data-file-width="2560" data-file-height="1920" /></a></span></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97" class="mw-redirect" title="Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської">Чернівецький музично-драматичний театр</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 205px"> <div class="thumb" style="width: 200px; height: 160px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Biserica_Mir%C4%83u%C5%A3i13.jpg" class="mw-file-description" title="Перша митрополицька церква Св. Юрія (княжа) 1374, Сучава"><img alt="Перша митрополицька церква Св. Юрія (княжа) 1374, Сучава" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d2/Biserica_Mir%C4%83u%C5%A3i13.jpg/170px-Biserica_Mir%C4%83u%C5%A3i13.jpg" decoding="async" width="170" height="128" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d2/Biserica_Mir%C4%83u%C5%A3i13.jpg/255px-Biserica_Mir%C4%83u%C5%A3i13.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d2/Biserica_Mir%C4%83u%C5%A3i13.jpg/340px-Biserica_Mir%C4%83u%C5%A3i13.jpg 2x" data-file-width="3072" data-file-height="2304" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Перша митрополицька церква Св. Юрія (княжа) 1374, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Сучава">Сучава</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 205px"> <div class="thumb" style="width: 200px; height: 160px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chernivtsi_University.jpg" class="mw-file-description" title="Резиденція митрополитів Буковини і Далмації"><img alt="Резиденція митрополитів Буковини і Далмації" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Chernivtsi_University.jpg/170px-Chernivtsi_University.jpg" decoding="async" width="170" height="58" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Chernivtsi_University.jpg/255px-Chernivtsi_University.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Chernivtsi_University.jpg/340px-Chernivtsi_University.jpg 2x" data-file-width="2147" data-file-height="731" /></a></span></div> <div class="gallerytext"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%96_%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" title="Резиденція митрополитів Буковини і Далмації">Резиденція митрополитів Буковини і Далмації</a></div> </li> <li class="gallerybox" style="width: 205px"> <div class="thumb" style="width: 200px; height: 160px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chern_univer4.jpg" class="mw-file-description" title="Резиденція Буковинських митрополитів, церква Трьох Святителів"><img alt="Резиденція Буковинських митрополитів, церква Трьох Святителів" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bb/Chern_univer4.jpg/141px-Chern_univer4.jpg" decoding="async" width="141" height="130" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bb/Chern_univer4.jpg/211px-Chern_univer4.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bb/Chern_univer4.jpg/281px-Chern_univer4.jpg 2x" data-file-width="1082" data-file-height="1000" /></a></span></div> <div class="gallerytext">Резиденція Буковинських митрополитів,<br />церква Трьох Святителів </div> </li> </ul></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Див._також"><span id=".D0.94.D0.B8.D0.B2._.D1.82.D0.B0.D0.BA.D0.BE.D0.B6"></span>Див. також</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit&section=12" title="Редагувати розділ: Див. також" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&section=12" title="Редагувати вихідний код розділу: Див. також"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <table class="navigation-box plainlinks noprint metadata" style="width:262px; height:25px; margin:0 0 1em 1em; clear:right; border:solid var(--border-color-base, #a2a9b1) 1px; background: var(--background-color-neutral-subtle, #f8f9fa); color: inherit; padding:1ex; font-size:90%; float:right;"> <tbody><tr> <td colspan="2" style="padding-bottom:0.75em;border-bottom:1px solid var(--border-color-base, #a2a9b1);text-align:center;"><div style="clear:both;"><b>Буковина</b><br />у сестринських Вікіпроєктах</div> </td></tr> <tr> <th><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Портал:Україна"><img alt="П:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/95/Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg/18px-Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg.png" decoding="async" width="18" height="25" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/95/Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg/27px-Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/95/Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg/36px-Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg.png 2x" data-file-width="330" data-file-height="461" /></a></span> </th> <td><span class="portal-box">Портал <b><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Портал:Україна">«Україна»</a></b></span> </td></tr> <tr> <th><span typeof="mw:File"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Bukovina" title="commons:Category:Bukovina"><img alt="CMNS:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/25px-Commons-logo.svg.png" decoding="async" width="25" height="34" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/38px-Commons-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/50px-Commons-logo.svg.png 2x" data-file-width="1024" data-file-height="1376" /></a></span> </th> <td><span class="wikicommons-ref"><a class="external text" href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Bukovina?uselang=uk">Буковина</a></span> у Вікісховищі<sup style="line-height:0;font-weight:bold"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Вікісховище">?</a></sup> </td></tr></tbody></table> <ul><li><a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_(1811)" class="mw-redirect" title="Австрійський цивільний кодекс (1811)">Австрійський цивільний кодекс (1811)</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Хотинщина">Хотинщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8#Буковина" class="mw-redirect" title="Адміністративний поділ України">Адміністративний поділ України</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://bukovina.com.ua/">Сайт Платинова Буковина</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140116193700/http://bukovina.com.ua/">Архівовано</a> 16 січня 2014 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://shovkovyishlyah.at.ua/index/rumunija/0-168">Південна Буковина на сайті VOLOЦЮГИ</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Примітки"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.B8.D0.BC.D1.96.D1.82.D0.BA.D0.B8"></span>Примітки</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit&section=13" title="Редагувати розділ: Примітки" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&section=13" title="Редагувати вихідний код розділу: Примітки"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816068">.mw-parser-output .reflist{margin-bottom:0.5em;list-style-type:decimal}@media screen{.mw-parser-output .reflist{font-size:90%}}.mw-parser-output .reflist .references{font-size:100%;margin-bottom:0;list-style-type:inherit}.mw-parser-output .reflist-columns-2{column-width:30em}.mw-parser-output .reflist-columns-3{column-width:25em}.mw-parser-output .reflist-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .reflist-columns ol{margin-top:0}.mw-parser-output .reflist-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}.mw-parser-output .reflist-upper-alpha{list-style-type:upper-alpha}.mw-parser-output .reflist-upper-roman{list-style-type:upper-roman}.mw-parser-output .reflist-lower-alpha{list-style-type:lower-alpha}.mw-parser-output .reflist-lower-greek{list-style-type:lower-greek}.mw-parser-output .reflist-lower-roman{list-style-type:lower-roman}</style><div class="reflist" style="list-style-type: decimal;"> <div class="mw-references-wrap"><ol class="references"> <li id="cite_note-books.google.co.uk-1"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-books.google.co.uk_1-0">↑</a></span> <span class="reference-text">Klaus Peter Berger, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=gEeP9NY2qGkC&pg=PA132&dq=Bukovina+part+of++%22Central+Europe%22&hl=en&sa=X&ei=aDHHT7-aCYee8gOV4Iz5DQ&ved=0CDkQ6AEwATgK#v=onepage&q=partof%20Central%20Europe&f=false">The Creeping Codification of the New Lex Mercatoria</a>, Kluwer Law International, 2010, p. 132</span> </li> <li id="cite_note-Judy_Batt,_Kataryna_Wolczuk-2"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-Judy_Batt,_Kataryna_Wolczuk_2-0">↑</a></span> <span class="reference-text"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43245077">.mw-parser-output cite.citation{font-style:inherit;word-wrap:break-word}.mw-parser-output .citation:target{background-color:rgba(0,127,255,0.133)}.mw-parser-output .id-lock-free.id-lock-free a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Lock-green.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-limited.id-lock-limited a,.mw-parser-output .id-lock-registration.id-lock-registration a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d6/Lock-gray-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-subscription.id-lock-subscription a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/aa/Lock-red-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .cs1-ref-lang{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}.mw-parser-output .cs1-ref-lg{font-style:normal;cursor:help}.mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#252525;text-decoration:inherit;text-decoration-color:#252525}.mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4c/Wikisource-logo.svg")right 0.1em center/12px no-repeat}body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-free a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-limited a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-registration a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-subscription a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background-size:contain;padding:0 1em 0 0}.mw-parser-output .cs1-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}.mw-parser-output .cs1-hidden-error{display:none;color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-visible-error{color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-maint{display:none;color:#085;margin-left:0.3em}.mw-parser-output .cs1-kern-left{padding-left:0.2em}.mw-parser-output .cs1-kern-right{padding-right:0.2em}.mw-parser-output .citation .mw-selflink{font-weight:inherit}@media screen{.mw-parser-output .cs1-format{font-size:95%}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}</style><cite class="citation book cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=B9Mp6868gakC&q=transcarpathia+central+europe"><i>Transcarpathia: Perephiral Region at the "Centre of Europe"</i></a> <span class="cs1-format">(Google eBook)</span>. Routledge. 2013. с. 155. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-136-34323-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-136-34323-0"><bdi>978-1-136-34323-0</bdi></a>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-3"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-3">↑</a></span> <span class="reference-text"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220120145152/https://shron1.chtyvo.org.ua/Balukh_Oleksii/Perekhid_Shypynskoi_zemli_pid_vladu_moldavskykh_voievod_u_druhii_polovyni_70-kh__90-kh_rr_KhIV_st.pdf">Балух О. Перехід “Шипинської землі” під владу молдавських воєвод у другій половині 70-х – 90-х рр. XIV ст./Олексій Балух //Буковинський журнал. – 2008. – № 2. – С. 150 – 157</a> <span class="cs1-format">(PDF)</span>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://shron1.chtyvo.org.ua/Balukh_Oleksii/Perekhid_Shypynskoi_zemli_pid_vladu_moldavskykh_voievod_u_druhii_polovyni_70-kh__90-kh_rr_KhIV_st.pdf">оригіналу</a> <span class="cs1-format">(PDF)</span> за 20 січня 2022<span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 квітня 2021</span>.</cite></span> </li> <li id="cite_note-4"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-4">↑</a></span> <span class="reference-text">Масан О. М. Буковина: історичні аспекти виникнення і утвердження назви краю//До витоків назви краю Буковина/600-річчя першої писемної згадки/Тези доповідей та повідомлень ІІ Буковинської історико-краєзнавчої конференції, Чернівці, 2-3 жовтня 1992 р. /Редкол.: Макар Ю. І., Ботушанський В. М. та ін. — Чернівці: ЧДУ, 1992. — С. 3-4</span> </li> <li id="cite_note-5"><span class="mw-cite-backlink"><a href="#cite_ref-5">↑</a></span> <span class="reference-text"><i><a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B9%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Войтович Леонтій Вікторович">Войтович Л</a></i>. <a rel="nofollow" class="external text" href="http://shron.chtyvo.org.ua/Voitovych_Leontii/Prykarpattia_v_druhii_polovyni_I_tysiacholittia_n_e.pdf">Прикарпаття в другій половині I тисячоліття н. н.:найдавніші князівства</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170810131954/http://shron.chtyvo.org.ua/Voitovych_Leontii/Prykarpattia_v_druhii_polovyni_I_tysiacholittia_n_e.pdf">Архівовано</a> 10 серпня 2017 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> // Вісник Львівського університету, 2010. — Вип. 45. — С. 47.</span> </li> </ol></div></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Джерела"><span id=".D0.94.D0.B6.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.BB.D0.B0"></span>Джерела</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit&section=14" title="Редагувати розділ: Джерела" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&section=14" title="Редагувати вихідний код розділу: Джерела"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li>Буковина і буковинці: про історію краю і життя людей / Федір Чев'юк, Володимир Захарчук; худ. Сергій Іванов. — Львів: Світ, 2008. — 200 с. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789666035793" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-603-579-3</a>.</li> <li>Буковина: Її минуле і сучасне / Ред. Д. Квітковський, Т. Бриндзан, А. Жуковський. — Париж та ін.: Зелена Буковина, 1956. — 965 с.: іл. + карти.</li> <li>Буковина: спільна культурна спадщина = Bukovyna: Joint Cultural Heritage: [довідник]. — Чернівці: Місто, 2009. — 199 с. : іл., портр. — На тит. арк. у надзаг.: Кн. видано в межах проекту TACIS «Спільна культур. спадщина» за фін. підтримки ЄС. — Текст. парал.: укр., англ. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789662951547" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-2951-54-7</a></li> <li>Буковина. Визначні постаті. 1774—1918: Біогр. довідник / Павлюк О. М. — Чернівці: Золоті литаври, 2000. — 252 с. </li> <li>Видатні діячі культури та мистецтв Буковини: біобібліографічний довідник. — Чернівці: Книги–ХХІ, 2010. — Вип. 1. — 312 с.</li> <li><i>Гусар Ю. С., Розумний С. М.</i> Чернівці. Що? Де? Як?: фотопутівнк / <a href="/wiki/%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%93%D1%83%D1%81%D0%B0%D1%80" class="mw-redirect" title="Юхим Гусар">Юхим Гусар</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Сергій Розумний (ще не написана)">Сергій Розумний</a>. — Київ: <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Мистецтво">Мистецтво</a>, 1992. — 264 с,: іл.</li> <li><i>Гусар Ю.</i> Сокиряни: путівник українською і російською мовами; резюме румунською мовою / <a href="/wiki/%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%93%D1%83%D1%81%D0%B0%D1%80" class="mw-redirect" title="Юхим Гусар">Юхим Гусар</a>. — Ужгород: <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Карапти (ще не написана)">Карапти</a>, 1986. — 95 с.: іл.</li> <li><i>Гусар Ю.</i> Зірки не гаснуть: художньо-документальні розповіді про видатних митців Буковини, чиї імена занесені на «Алею зірок» у Чернівцях / <a href="/wiki/%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%93%D1%83%D1%81%D0%B0%D1%80" class="mw-redirect" title="Юхим Гусар">Юхим Гусар</a>. — Чернівці: Правдивий поступ, 2003. — 100 с.</li> <li><i>Гусар Ю. С.</i> Край Сірету — Черемошу, омитий Дністром і Прутом / <a href="/wiki/%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%93%D1%83%D1%81%D0%B0%D1%80" class="mw-redirect" title="Юхим Гусар">Юхим Гусар</a>. — Чернівці : Правдивий поступ, 2007. — 46 с.</li> <li><i>Гусар Ю.</i> Буковинський календар. Ювілеї — 2008. Словник-довідник / <a href="/wiki/%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%93%D1%83%D1%81%D0%B0%D1%80" class="mw-redirect" title="Юхим Гусар">Юхим Гусар</a>. — Чернівці : Правдивий поступ. — 2008. — 128 с.</li> <li><i>Гусар Ю. С.</i> Чернівці. Вулицями старого міста / <a href="/wiki/%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%93%D1%83%D1%81%D0%B0%D1%80" class="mw-redirect" title="Юхим Гусар">Юхим Гусар</a>. — Чернівці: Місто, 2008. — 120 с.</li> <li><i>Гусар Ю., Палій В.</i> Священний курган край села (Меморіал пам'яті воїнам, які загинули під час Ставчанської битви 1739 року) / <a href="/wiki/%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%93%D1%83%D1%81%D0%B0%D1%80" class="mw-redirect" title="Юхим Гусар">Юхим Гусар</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Валерій Палій (ще не написана)">Валерій Палій</a>. — Чернівці: Місто, 2009. — 32 с.: іл.</li> <li><i>Гусар Ю.</i> Дністровий зорепад. Штрихи до енциклопедичного словника-довідника «Літературно-мистецька Сокирянщина» / <a href="/wiki/%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%93%D1%83%D1%81%D0%B0%D1%80" class="mw-redirect" title="Юхим Гусар">Юхим Гусар</a>. — Чернівці: Місто, 2010. — 124 с.</li> <li><i>Демочко К.</i> Мистецька Буковина: нариси з минулого. — Чернівці: Книги–ХХІ, 2008. — 336 с.: іл. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789662147261" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-2147-26-1</a>.</li> <li><i>Демочко К</i>. Музична Буковина: Сторінки історії. — К.: Муз. Україна, 1990. — 136 с.: іл.</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140818144247/http://www.theorlaw.chnu.edu.ua/component/content/article/44.html">Державний лад і право на Буковині</a>. Автореферат дисертації. Никифорак М. В. — К. : КНУ, 2004.</li> <li><i>Деркачук Д. А., Тимощук Б. А.</i> Хотин. Путеводитель // Дмитрий Деркачук, Борис Тимощук. — Ужгород : Карпаты, 1977. — 80 с.</li> <li><i>Добржанський О., Старик В.</i> Змагання за українську державність на Буковині (1914—1921). Документи і матеріали. — Чернівці, 2009.</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm">Довідник з історії України</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20090410032820/http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm">Архівовано</a> 10 квітня 2009 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> / За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.</li> <li><i>Жуковський А</i>. Історія Буковини. — Чернівці, 1991—1993. — (Б-ка газети «Час»).</li></ul> <dl><dd>Ч. 1: До 1774 р. — 1991. — 120 с.</dd> <dd>Ч. 2: після 1774 р. — 1993. — 221 с.</dd></dl> <ul><li>Історія міст і сіл УРСР. Чернівецька область. — Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР. — 704 с.</li> <li>Історія музичної культури й освіти Буковин: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А. М. Кушніренко, О. В. Залуцький, Я. М. Вишпінська ; Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці: Рута, 2011. — 375 с. — Бібліогр.: с. 353—365. — 300 пр. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789664232002" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-423-200-2</a>.</li> <li><i>Карпенко Ю. О.</i> Топонімія Буковини. — К. : Наукова думка, 1973. — 239 с.</li> <li><i>Колодій В. Д.</i> Вижниця: Путівник українською та російською мовами / Віталій Колодій. — Ужгород: Карпати, 1982. — 80 с., 16 с. іл.</li> <li>Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник /Микола Богайчук. — Чернівці: Букрек, 2005. — 312 с. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9668500644" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 966-8500-64-4</a>.</li> <li><i>Огуй О. (Чернівці).</i> Проблеми грошового обігу Буковини за часів військової адміністрації (1775—1786): фінансово-економічна адаптація краю після його анексії Австрією // <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB" title="Український історичний журнал">Український історичний журнал</a>. — К., 2008. — № 2 (№ 479) (бер.-квіт.). — С. 34—42. — ISSN 0130-5247.</li> <li><i>Симоненко Р. Г</i>. <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Bukovyna">Буковина</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160601053218/http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Bukovyna">Архівовано</a> 1 червня 2016 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> // <span class="citation"><a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Енциклопедія історії України">Енциклопедія історії України</a> : у 10 т. / редкол.: <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Смолій Валерій Андрійович">В. А. Смолій</a> (голова) та ін. ; <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Інститут історії України НАН України">Інститут історії України НАН України</a>. — <span style="border-bottom:1px dotted gray; cursor:default;" title="Київ">К</span>. : <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B0" title="Наукова думка">Наукова думка</a>, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 395. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9660007345" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 966-00-0734-5</a>.</span></li> <li><i>Чорний О., Мандзяк О.</i> Сокирянська бистрина / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк. — Чернівці: Прут, 2011. — 312 с.: іл. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789665605393" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-966-560-539-3</a>.</li> <li><a class="external text" href="https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Буковина">Буковина</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130801122414/http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Буковина">Архівовано</a> 1 серпня 2013 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> // <span class="citation" id="CITEREFЭСБЕ1890—1907"><a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D1%96_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона">Энциклопедический словарь</a> : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — <span style="border-bottom:1px dotted gray; cursor:default" title="Санкт-Петербург">СПб</span>. : <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%85_%D0%90%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7" title="Фрідріх Арнольд Брокгауз">Ф. А. Брокгауз</a>, <a href="/wiki/%D0%84%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F_%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Єфрон Ілля Абрамович">И. А. Ефрон</a>, 1890—1907.</span> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43693355">.mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}</style><span title="російською мовою" class="ref-info">(рос.)</span></li> <li><i>Нагирняк И.</i> Корни и древо: Документальные очерки поколений /Иван Нагирняк. — Черновцы, 2004. — 212 с.: ил. <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355"><span title="російською мовою" class="ref-info">(рос.)</span></li> <li>Das Ansiedlungswesen in der Bukowina seit der Besitzergreifung durch Österreich: mit besonderer Berücksichtigung der Ansiedlung der Deutschen. Wagner, Innsbruck 1902 Kaindl, Raimund Friedrich</li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Посилання"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.81.D0.B8.D0.BB.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span>Посилання</h2><span class="mw-editsection"><span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit&section=15" title="Редагувати розділ: Посилання" class="mw-editsection-visualeditor"><span>ред.</span></a><span class="mw-editsection-divider"> | </span><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&section=15" title="Редагувати вихідний код розділу: Посилання"><span>ред. код</span></a><span class="mw-editsection-bracket">]</span></span></div> <ul><li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36656">БУКОВИ́НА</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160512203442/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36656">Архівовано</a> 12 травня 2016 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small> // <a href="/wiki/%D0%95%D0%A1%D0%A3" class="mw-redirect" title="ЕСУ">ЕСУ</a></li> <li><i>Охримович В.</i> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/ukr1916/page/n75/mode/1up?view=theater">Буковина</a> // <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4_%D0%B2_%D0%B5%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BB%D0%BE%D0%BC_%D0%B8_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BC" class="mw-redirect" title="Украинский народ в его прошлом и настоящем">Украинский народ в его прошлом и настоящем</a>: [в 2 т.] / под ред. <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Вовк Федір Кіндратович">Ф. К. Волкова</a> [и др.]. — Санкт-Петербург: Тип. т-ва «Общественная Польза», 1914—1916. — Т. 2. — 1916. — С. 419—420.</li> <li><span class="citation"><i>Кожолянко Г.</i> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://diasporiana.org.ua/ukrainica/kozholyanko-g-poselennya-ta-zhytlo-ukrayincziv-ivano-frankivshhyny-ta-bukovyny/">Поселення та житло українців Івано-Франківщини та Буковини</a>. — Едмонтон : Historic Sites and Archive Service, 1992. — 99 с.</span></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://report.if.ua/istoriya/biblioteka-nyu-jorka-vyklala-unikalnu-kartu-galychyny-j-bukovyny-18-stolittya-foto/">Бібліотека Нью-Йорка виклала унікальну карту Галичини й Буковини 18 століття (ФОТО)</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190209124140/http://report.if.ua/istoriya/biblioteka-nyu-jorka-vyklala-unikalnu-kartu-galychyny-j-bukovyny-18-stolittya-foto/">Архівовано</a> 9 лютого 2019 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small>, 12 Січня 2016, сайт «Репортер»</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://archive.org/stream/bukovynskirussko00rusnuoft#page/n1/mode/2up">Буковинські пісні, зібрані Партенієм Русняком</a>.</li> <li><a rel="nofollow" class="external free" href="http://observatorul.com/Default.asp?action=articleviewdetail&ID=1951">http://observatorul.com/Default.asp?action=articleviewdetail&ID=1951</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120717034124/http://observatorul.com/Default.asp?action=articleviewdetail&ID=1951">Архівовано</a> 17 липня 2012 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external free" href="http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/chernivtsi/">http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/chernivtsi/</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130520174521/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/chernivtsi/">Архівовано</a> 20 травня 2013 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external free" href="http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/chernivtsi/">http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/chernivtsi/</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130520122055/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/chernivtsi/">Архівовано</a> 20 травня 2013 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external free" href="https://www.webcitation.org/6I50J8XvC?url=http://buktolerance.com.ua/?p=1002">https://www.webcitation.org/6I50J8XvC?url=http://buktolerance.com.ua/?p=1002</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external free" href="http://www.ebk.net.ua/Book/history/mitsyk_iu/">http://www.ebk.net.ua/Book/history/mitsyk_iu/</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160304191729/http://www.ebk.net.ua/Book/history/mitsyk_iu/">Архівовано</a> 4 березня 2016 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://picasaweb.google.com/EdwardTurJ/">Старі фото Буковини</a><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43776089">.mw-parser-output .dead-link{color:var(--color-subtle,#54595d)}</style><sup><span class="dead-link">[<i>недоступне посилання з лютого 2019</i>]</span></sup> — 4000 впорядкованих фотографій</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.bukovina.biz.ua/">Буковинський інформаційний портал — великий ресурс із новинами, фотогалереєю, каталогом підприємств, відео новинами Буковини та Чернівців</a> <small>[<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20100210093208/http://bukovina.biz.ua/">Архівовано</a> 10 лютого 2010 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]</small></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120129153309/http://chernivtsi-history.cv.ua/">Буковинський історичний портал — вебсторінка, присвячена вивченню та популяризації минулого Чернівецької області (території Північної Буковини та Хотинщини)</a></li></ul> <div class="navbox-styles"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43815798">.mw-parser-output .hlist dl,.mw-parser-output .hlist ol,.mw-parser-output .hlist ul{margin:0;padding:0}.mw-parser-output .hlist dd,.mw-parser-output .hlist dt,.mw-parser-output .hlist li{margin:0;display:inline}.mw-parser-output .hlist.inline,.mw-parser-output .hlist.inline dl,.mw-parser-output .hlist.inline ol,.mw-parser-output .hlist.inline ul,.mw-parser-output .hlist dl dl,.mw-parser-output .hlist dl ol,.mw-parser-output .hlist dl ul,.mw-parser-output .hlist ol dl,.mw-parser-output .hlist ol ol,.mw-parser-output .hlist ol ul,.mw-parser-output .hlist ul dl,.mw-parser-output .hlist ul ol,.mw-parser-output .hlist ul ul{display:inline}.mw-parser-output .hlist .mw-empty-li{display:none}.mw-parser-output .hlist dt::after{content:": "}.mw-parser-output .hlist dd::after,.mw-parser-output .hlist li::after{content:" · ";font-weight:bold}.mw-parser-output .hlist dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li:last-child::after{content:none}.mw-parser-output .hlist dd dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li li:first-child::before{content:" (";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist dd dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li li:last-child::after{content:")";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist ol{counter-reset:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li{counter-increment:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li::before{content:" "counter(listitem)"\a0 "}.mw-parser-output .hlist dd ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li ol>li:first-child::before{content:" ("counter(listitem)"\a0 "}</style><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43353293">.mw-parser-output .navbox{box-sizing:border-box;border:1px solid #a2a9b1;width:100%;clear:both;font-size:88%;text-align:center;padding:1px;margin:1em auto 0}.mw-parser-output .navbox .navbox{margin-top:0}.mw-parser-output .navbox+.navbox,.mw-parser-output .navbox+.navbox-styles+.navbox{margin-top:-1px}.mw-parser-output .navbox-inner,.mw-parser-output .navbox-subgroup{width:100%}.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-title,.mw-parser-output .navbox-abovebelow{padding:0.25em 1em;line-height:1.5em;text-align:center}.mw-parser-output .navbox-group{white-space:nowrap;text-align:right}.mw-parser-output .navbox,.mw-parser-output .navbox-subgroup{background-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list{line-height:1.5em;border-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list-with-group{text-align:left;border-left-width:2px;border-left-style:solid}.mw-parser-output tr+tr>.navbox-abovebelow,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-group,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-image,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-list{border-top:2px solid #fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-title{background-color:#ccf}.mw-parser-output .navbox-abovebelow,.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-title{background-color:#ddf}.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-abovebelow{background-color:#e6e6ff}.mw-parser-output .navbox-even{background-color:#f7f7f7}.mw-parser-output .navbox-odd{background-color:transparent}.mw-parser-output .navbox .hlist td dl,.mw-parser-output .navbox .hlist td ol,.mw-parser-output .navbox .hlist td ul,.mw-parser-output .navbox td.hlist dl,.mw-parser-output .navbox td.hlist ol,.mw-parser-output .navbox td.hlist ul{padding:0.125em 0}.mw-parser-output .navbox .navbar{display:block;font-size:100%}.mw-parser-output .navbox-title .navbar{float:left;text-align:left;margin-right:0.5em}body.skin--responsive .mw-parser-output .navbox-image img{max-width:none!important}@media print{body.ns-0 .mw-parser-output .navbox{display:none!important}}</style></div><div role="navigation" class="navbox navbox ukwikiArticleExternalLinksTable" aria-label="Navbox" style="padding:3px"><table class="nowraplinks hlist navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><div style="padding: 0px 18px 0px 0px; width: 100%;"><div style="float: left; padding-left: 4px;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Перегляд цього шаблону"><img alt="Перегляд цього шаблону" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/14px-Searchtool.svg.png" decoding="async" width="14" height="14" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/21px-Searchtool.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/28px-Searchtool.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="512" /></a></span></div>  <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B0" title="Соціальна мережа">У соціальних мережах</a></div></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.reddit.com/r/Bucovina/">Сабреддіт</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Географія та географічні карти</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.archinform.net/ort/7242.htm">archINFORM</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Література та бібліографія</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://openlibrary.org/subjects/place:bukovina_(romania_and_ukraine)">Open Library</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://biblio.hiu.cas.cz/records/aba995cf-22ff-4634-b087-5d03d2ce6c96">Бібліографія історії чеських земель</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://biblio.hiu.cas.cz/records/94d44280-ef85-4727-af05-cd16016c7723">Бібліографія історії чеських земель</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Тематичні сайти</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.quora.com/topic/Bukovina">Quora</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.yso.fi/onto/yso/p142267">Yleinen suomalainen ontologia</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Словники та енциклопедії</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://old.bigenc.ru/text/1887642">Большая российская энциклопедия</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://denstoredanske.lex.dk/Bukovina">Велика данська енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.enciclopedia.cat/enciclopèdies/gran-enciclopèdia-catalana/EC-GEC-0012674.xml">Велика каталанська енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://snl.no/Bukovina">Велика норвезька енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pagesB\U\Bukovyna">Енциклопедія України в Інтернеті</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.pravenc.ru/text/153613.html">Православная энциклопедия</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.enciklopedija.hr/Natuknica.aspx?ID=10086">Хорватська енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://eleven.co.il/article/10789">Электронная еврейская энциклопедия</a> · <a href="https://uk.wikisource.org/wiki/en:1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Bukovina" class="extiw" title="s:en:1911 Encyclopædia Britannica/Bukovina">Britannica (11-th)</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.sapere.it/enciclopedia/Bucovina.html">De Agostini</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://britannica.com/place/Bukovina">Encyclopædia Britannica</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.universalis.fr/encyclopedie/bukovine-bucovine/">Encyclopædia Universalis</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://eeo.aau.at/eeo.aau.at/index7784.html">Enzyklopädie des europäischen Ostens</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/;3881822.html">Internetowa encyklopedia PWN</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.musiklexikon.ac.at/ml/musik_B/Bukowina.xml">Österreichisches Musiklexikon Online</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Нормативний контроль">Нормативний контроль</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%97" title="Національна бібліотека Бразилії">BLBNB</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://acervo.bn.br/sophia_web/autoridade/detalhe/000069372">000069372</a> · <span title="Faceted Application of Subject Terminology" style="border-bottom: 1px dotted; cursor: help;">FAST</span>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.worldcat.org/fast/1310582">1310582</a> · <a href="/wiki/Freebase" title="Freebase">Freebase</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.google.com/search?kgmid=/m/01gqzt">/m/01gqzt</a> · <a href="/wiki/Gemeinsame_Normdatei" title="Gemeinsame Normdatei">GND</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://d-nb.info/gnd/4008861-3">4008861-3</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BB%D1%8E" title="Національна бібліотека Ізраїлю">J9U</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://uli.nli.org.il/F/?func=find-b&local_base=NLX10&find_code=UID&request=987007534359505171">987007534359505171</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80_%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83" title="Контрольний номер Бібліотеки Конгресу">LCCN</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.loc.gov/authorities/sh88001430">sh88001430</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Національна бібліотека Чеської Республіки">NKC</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://aut.nkp.cz/ge134091">ge134091</a> · <a href="/wiki/VIAF" title="VIAF">VIAF</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/viaf/315144464">315144464</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/viaf/129553126">129553126</a></div></td></tr></tbody></table></div> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Регіони_розселення_українців" style="padding:3px"><table class="nowraplinks hlist collapsible autocollapse navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="3"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43094501">.mw-parser-output .navbar{display:inline;font-size:88%;font-weight:normal}.mw-parser-output .navbar-collapse{float:left;text-align:left}.mw-parser-output .navbar-boxtext{word-spacing:0}.mw-parser-output .navbar ul{display:inline-block;white-space:nowrap;line-height:inherit}.mw-parser-output .navbar-brackets::before{margin-right:-0.125em;content:"[ "}.mw-parser-output .navbar-brackets::after{margin-left:-0.125em;content:" ]"}.mw-parser-output .navbar li{word-spacing:-0.125em}.mw-parser-output .navbar a>span,.mw-parser-output .navbar a>abbr{text-decoration:inherit}.mw-parser-output .navbar-mini abbr{font-variant:small-caps;border-bottom:none;text-decoration:none;cursor:inherit}.mw-parser-output .navbar-ct-full{font-size:114%;margin:0 7em}.mw-parser-output .navbar-ct-mini{font-size:114%;margin:0 4em}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}</style><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2" title="Шаблон:Регіони розселення українців"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2" title="Обговорення шаблону:Регіони розселення українців"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Регіони розселення українців"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="Регіони_розселення_українців" style="font-size:114%;margin:0 4em"><a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Українська етнічна територія">Регіони розселення українців</a></div></th></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">Повністю або <i>частково</i><br /> <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Територія України">в межах сучасної України</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><i><a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%8F" title="Бессарабія">Бессарабія</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B0_%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Біла Хорватія">Біла Хорватія</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BA" title="Буджак">Буджак</a></li> <li><i><a class="mw-selflink selflink">Буковина</a></i> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північна Буковина">Північна Буковина</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шипинська земля">Шипинська земля</a></li></ul></li></ul></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8C" title="Волинь">Волинь</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Галичина">Галичина</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%B9%D0%BB%D1%83%D0%BA" title="Джамбуйлук">Джамбуйлук</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5" title="Дике Поле">Дике Поле</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B1%D0%B0%D1%81" title="Донбас">Донбас</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Донеччина">Донеччина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%84%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD" title="Єдисан">Єдисан</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%84%D0%B4%D0%B8%D1%88%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C" title="Єдишкуль">Єдишкуль</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Закарпаття">Закарпаття</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B6%D1%8F" title="Запорожжя">Запорожжя</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Київщина">Київщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B9_%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B0" title="Край Герца">Край Герца</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC" title="Крим">Крим</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Таврія">Таврія</a></li></ul></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BC%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Лемківщина">Лемківщина</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Лівобережна Україна">Лівобережна Україна</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Луганщина">Луганщина</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Мармарощина">Мармарощина</a></i> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північна Мармарощина">Північна Мармарощина</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B1%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F" title="Надбужжя">Надбужжя</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Наддніпрянська Україна">Наддніпрянщина</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Наддністрянщина">Наддністрянщина</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F" title="Надпоріжжя">Надпоріжжя</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%BF%D1%80%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Надпруття">Надпруття</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Надсяння">Надсяння</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F" title="Північне Приазов'я">Північне Приазов'я</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F" title="Побужжя">Побужжя</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BB%D1%8F" title="Поворскля">Поворскля</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Погорина">Погорина</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Подесіння">Подесіння</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Поділля">Поділля</a></i> <ul><li><a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Брацлавщина">Брацлавщина</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B6%D1%8F_(%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD)" title="Побережжя (регіон)">Побережжя</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B7%D1%8F" title="Пониззя">Пониззя</a></i></li></ul></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%27%D1%8F" title="Подінців'я">Подінців'я</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B2%27%D1%8F" title="Подунав'я">Подунав'я</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%81%D1%8F" title="Полісся">Полісся</a></i> <ul><li><i><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%81%D1%8F" title="Західне Полісся">Західне Полісся</a></i></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Полтавщина">Полтавщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D1%8F" title="Поросся">Поросся</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%80%27%D1%8F" title="Посамар'я">Посамар'я</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BC%27%D1%8F" title="Посем'я">Посем'я</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Посулля">Посулля</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Правобережна Україна">Правобережна Україна</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Прикарпаття">Прикарпаття</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Бойківщина">Бойківщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D1%86%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Гуцульщина">Гуцульщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Опілля">Опілля</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Покуття">Покуття</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Приорілля">Приорілля</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%BE%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Розточчя">Розточчя</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Сіверська земля">Сіверщина</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Слобідська Україна">Слобожанщина</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Сокальщина">Сокальщина</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Угорська Русь">Угорська Русь</a></i> <ul><li><i><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Карпатська Україна">Карпатська Україна</a></i></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Підкарпатська Русь">Підкарпатська Русь</a></i></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Ханська Україна">Ханська Україна</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Харківщина">Харківщина</a></li> <li><i><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Червона Русь">Червона Русь</a></i></li> <li><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Чернігівщина">Чернігівщина</a></li></ul> </div></td><td class="noviewer navbox-image" rowspan="4" style="width:1px;padding:0 0 0 2px"><div><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg" class="mw-file-description" title="Герб України"><img alt="Герб України" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/95/Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg/50px-Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg.png" decoding="async" width="50" height="70" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/95/Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg/75px-Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/95/Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg/100px-Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg.png 2x" data-file-width="330" data-file-height="461" /></a></span></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">За межами сучасної України</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Берестейщина">Берестейщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Берладська земля">Берладська земля</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Воєводина">Воєводина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B0" title="Добруджа">Добруджа</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Донщина">Донщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BD" title="Жовтий Клин">Жовтий Клин</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Закерзоння">Закерзоння</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BD" title="Зелений Клин">Зелений Клин</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Кубань">Кубань</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BD" title="Малиновий Клин">Малиновий Клин</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Любачівщина">Любачівщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%88%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Перемишльщина">Перемишльщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Південна Буковина">Південна Буковина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Південна Мармарощина">Південна Мармарощина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D1%88%D1%88%D1%8F" title="Підляшшя">Підляшшя</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Пінщина">Пінщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F" title="Придністров'я">Придністров'я</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%8F%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Пряшівщина">Пряшівщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BD" title="Сірий Клин">Сірий Клин</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Ставропольщина">Ставропольщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B1%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Стародубщина">Стародубщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Східна Слобожанщина">Східна Слобожанщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Терщина">Терщина</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BC%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Холмщина">Холмщина</a></li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">Переселення та депортації</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%BD" title="Великий згін">Великий згін</a> (1678—1679)</li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%BD#Подальші_згони_населення" title="Великий згін">Згін</a> (1704)</li> <li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B3%D1%96%D0%BD_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B2_%D0%9B%D1%96%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%83_(1711%E2%80%941712)" title="Згін населення з Правобережної України в Лівобережну (1711—1712)">Згін</a> (1711—1712)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Переселення українців у Російській імперії">Переселення українців у Російській імперії</a> (XVIII—XX століття)</li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Біженство">Біженство</a> (1915)</li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2_%D0%B7_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D1%96_%D0%B4%D0%BE_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0" title="Депортація українців з Польщі до УРСР">Депортація українців з Польщі до УРСР</a> (1944—1946)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Оптація українців Чехословаччини">Оптація українців Чехословаччини</a> (1945—1947)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%C2%BB" title="Операція «Вісла»">Операція «Вісла»</a> (1947)</li> <li><a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%C2%BB" title="Операція «Захід»">Операція «Захід»</a> (1947)</li> <li><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_(1951)" title="Радянсько-польський обмін ділянками територій (1951)">Радянсько-польський обмін ділянками територій</a> (1951)</li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">Пов'язане</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2" title="Етнографічні групи українців">Етнографічні групи українців</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Українська діаспора">Українська діаспора</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Діалекти української мови">Діалекти української мови</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Історичні землі України">Історичні землі України</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Етнокультурні регіони України">Етнокультурні регіони України</a></li></ul> </div></td></tr></tbody></table></div> <table class="noprint nomobile" style="margin:.72em auto; text-align:center; width:100%; background: var(--background-color-interactive-subtle, #f8f9fa); color: inherit; border:1px solid var(--border-color-base, #a2a9b1);"> <tbody><tr> <td><div style="margin:-5px"> <p><span style="padding:12px; line-height:24px" title="Тематичний портал «Географія України» — детальний огляд теми в Вікіпедії"><span style="white-space: nowrap;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Портал:Географія України"><img alt="П:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Outline_of_Ukraine.svg/24px-Outline_of_Ukraine.svg.png" decoding="async" width="24" height="16" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Outline_of_Ukraine.svg/36px-Outline_of_Ukraine.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Outline_of_Ukraine.svg/48px-Outline_of_Ukraine.svg.png 2x" data-file-width="1187" data-file-height="798" /></a></span>  <b><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Портал:Географія України">Географія України</a></b></span></span> <span style="padding:12px; line-height:24px" title="Тематичний портал «Румунія» — детальний огляд теми в Вікіпедії"><span style="white-space: nowrap;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Портал:Румунія"><img alt="П:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/70/Coat_of_arms_of_Romania.svg/16px-Coat_of_arms_of_Romania.svg.png" decoding="async" width="16" height="24" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/70/Coat_of_arms_of_Romania.svg/25px-Coat_of_arms_of_Romania.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/70/Coat_of_arms_of_Romania.svg/33px-Coat_of_arms_of_Romania.svg.png 2x" data-file-width="670" data-file-height="970" /></a></span>  <b><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Портал:Румунія">Румунія</a></b></span></span> <span style="padding:12px; line-height:24px" title="Тематичний портал «Культура» — детальний огляд теми в Вікіпедії"><span style="white-space: nowrap;"><span typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Портал:Культура"><img alt="П:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4f/P_culture.svg/24px-P_culture.svg.png" decoding="async" width="24" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4f/P_culture.svg/36px-P_culture.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4f/P_culture.svg/48px-P_culture.svg.png 2x" data-file-width="400" data-file-height="360" /></a></span>  <b><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Портал:Культура">Культура</a></b></span></span> </p> </div> </td></tr></tbody></table>    </div><noscript><img src="https://login.wikimedia.org/wiki/Special:CentralAutoLogin/start?type=1x1" alt="" width="1" height="1" style="border: none; position: absolute;"></noscript> <div class="printfooter" data-nosnippet="">Отримано з <a dir="ltr" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Буковина&oldid=43728414">https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Буковина&oldid=43728414</a></div></div> <div id="catlinks" class="catlinks" data-mw="interface"><div id="mw-normal-catlinks" class="mw-normal-catlinks"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Спеціальна:Категорії">Категорії</a>: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Категорія:Буковина">Буковина</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Категорія:Західна Україна">Західна Україна</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Категорія:Чернівецька область">Чернівецька область</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Категорія:Історичні землі України">Історичні землі України</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Категорія:Історичні області Європи">Історичні області Європи</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%B2_%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Категорія:Українські землі в Румунії">Українські землі в Румунії</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Категорія:Історичні землі Румунії">Історичні землі Румунії</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8" title="Категорія:Розділені регіони">Розділені регіони</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97" title="Категорія:Українські етнічні краї">Українські етнічні краї</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Категорія:Центральна Європа">Центральна Європа</a></li></ul></div><div id="mw-hidden-catlinks" class="mw-hidden-catlinks mw-hidden-cats-hidden">Приховані категорії: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_JsonConfig" title="Категорія:Сторінки з використанням розширення JsonConfig">Сторінки з використанням розширення JsonConfig</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Webarchive:%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_Wayback_Machine" title="Категорія:Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine">Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%B2_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Категорія:Посилання на Вікісховище безпосередньо в статті">Посилання на Вікісховище безпосередньо в статті</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B7_%D0%BD%D0%B5%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8" title="Категорія:Статті з нечинними посиланнями">Статті з нечинними посиланнями</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Категорія:Надпопулярні статті">Надпопулярні статті</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_ISBN" title="Категорія:Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN">Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN</a></li></ul></div></div> </div> </div> <div id="mw-navigation"> <h2>Навігаційне меню</h2> <div id="mw-head"> <nav id="p-personal" class="mw-portlet mw-portlet-personal vector-user-menu-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-personal-label" > <h3 id="p-personal-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Особисті інструменти</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-anonuserpage" class="mw-list-item"><span title="Сторінка користувача для вашої IP-адреси">Ви не увійшли до системи</span></li><li id="pt-anontalk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Обговорення редагувань з цієї IP-адреси [n]" accesskey="n"><span>Обговорення</span></a></li><li id="pt-anoncontribs" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA" title="Список редагувань, зроблених з цієї IP-адреси [y]" accesskey="y"><span>Внесок</span></a></li><li id="pt-createaccount" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково"><span>Створити обліковий запис</span></a></li><li id="pt-login" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o"><span>Увійти</span></a></li> </ul> </div> </nav> <div id="left-navigation"> <nav id="p-namespaces" class="mw-portlet mw-portlet-namespaces vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-namespaces-label" > <h3 id="p-namespaces-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Простори назв</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-nstab-main" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Вміст статті [c]" accesskey="c"><span>Стаття</span></a></li><li id="ca-talk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" rel="discussion" title="Обговорення сторінки [t]" accesskey="t"><span>Обговорення</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-variants" class="mw-portlet mw-portlet-variants emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-variants-label" > <input type="checkbox" id="p-variants-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-variants" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-variants-label" > <label id="p-variants-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">українська</span> </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> </div> <div id="right-navigation"> <nav id="p-views" class="mw-portlet mw-portlet-views vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-views-label" > <h3 id="p-views-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Перегляди</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-view" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&stable=1"><span>Читати</span></a></li><li id="ca-current" class="collapsible selected mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&stable=0&redirect=no" title="Переглянути цю сторінку з неперевіреними змінами [v]" accesskey="v"><span>Неперевірені зміни</span></a></li><li id="ca-ve-edit" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v"><span>Редагувати</span></a></li><li id="ca-edit" class="collapsible mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e"><span>Редагувати код</span></a></li><li id="ca-history" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=history" title="Журнал змін сторінки [h]" accesskey="h"><span>Переглянути історію</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-cactions" class="mw-portlet mw-portlet-cactions emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-cactions-label" title="Більше опцій" > <input type="checkbox" id="p-cactions-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-cactions" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-cactions-label" > <label id="p-cactions-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Більше</span> </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> <div id="p-search" role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box-auto-expand-width vector-search-box"> <h3 >Пошук</h3> <form action="/w/index.php" id="searchform" class="vector-search-box-form"> <div id="simpleSearch" class="vector-search-box-inner" data-search-loc="header-navigation"> <input class="vector-search-box-input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії" aria-label="Пошук у Вікіпедії" autocapitalize="sentences" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f" id="searchInput" > <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> <input id="mw-searchButton" class="searchButton mw-fallbackSearchButton" type="submit" name="fulltext" title="Знайти сторінки, що містять зазначений текст" value="Знайти"> <input id="searchButton" class="searchButton" type="submit" name="go" title="Перейти до сторінки, що має точно таку назву (якщо вона існує)" value="Перейти"> </div> </form> </div> </div> </div> <div id="mw-panel" class="vector-legacy-sidebar"> <div id="p-logo" role="banner"> <a class="mw-wiki-logo" href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку"></a> </div> <nav id="p-navigation" class="mw-portlet mw-portlet-navigation vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-navigation-label" > <h3 id="p-navigation-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Навігація</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-mainpage-description" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку [z]" accesskey="z"><span>Головна сторінка</span></a></li><li id="n-currentevents" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Список поточних подій"><span>Поточні події</span></a></li><li id="n-recentchanges" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список останніх змін у цій вікі [r]" accesskey="r"><span>Нові редагування</span></a></li><li id="n-newpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8"><span>Нові сторінки</span></a></li><li id="n-randompage" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Переглянути випадкову сторінку [x]" accesskey="x"><span>Випадкова стаття</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-Участь" class="mw-portlet mw-portlet-Участь vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-Участь-label" > <h3 id="p-Участь-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Участь</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-portal" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Про проєкт, про те, що Ви можете зробити, і що де шукати"><span>Портал спільноти</span></a></li><li id="n-tavern" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0" title="Місце для обговорення більшості питань"><span>Кнайпа</span></a></li><li id="n-help" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Довідка з проєкту"><span>Довідка</span></a></li><li id="n-sitesupport" class="mw-list-item"><a href="//donate.wikimedia.org/wiki/Special:FundraiserRedirector?utm_source=donate&utm_medium=sidebar&utm_campaign=C13_uk.wikipedia.org&uselang=uk" title="Підтримайте проєкт"><span>Пожертвувати</span></a></li><li id="n-Сторінка-для-медіа" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0"><span>Сторінка для медіа</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-tb" class="mw-portlet mw-portlet-tb vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-tb-label" > <h3 id="p-tb-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Інструменти</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-whatlinkshere" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B8/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Перелік усіх сторінок, які посилаються на цю сторінку [j]" accesskey="j"><span>Посилання сюди</span></a></li><li id="t-recentchangeslinked" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" rel="nofollow" title="Останні зміни на сторінках, на які посилається ця сторінка [k]" accesskey="k"><span>Пов'язані редагування</span></a></li><li id="t-specialpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Перелік спеціальних сторінок [q]" accesskey="q"><span>Спеціальні сторінки</span></a></li><li id="t-permalink" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&oldid=43728414" title="Постійне посилання на цю версію цієї сторінки"><span>Постійне посилання</span></a></li><li id="t-info" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=info" title="Додаткові відомості про цю сторінку"><span>Інформація про сторінку</span></a></li><li id="t-cite" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&page=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&id=43728414&wpFormIdentifier=titleform" title="Інформація про те, як цитувати цю сторінку"><span>Цитувати сторінку</span></a></li><li id="t-urlshortener" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:UrlShortener&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2591%25D1%2583%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B8%25D0%25BD%25D0%25B0"><span>Отримати вкорочену URL-адресу</span></a></li><li id="t-urlshortener-qrcode" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:QrCode&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2591%25D1%2583%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B8%25D0%25BD%25D0%25B0"><span>Завантажити QR-код</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-coll-print_export" class="mw-portlet mw-portlet-coll-print_export vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-coll-print_export-label" > <h3 id="p-coll-print_export-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Друк/експорт</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="coll-create_a_book" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&bookcmd=book_creator&referer=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0"><span>Створити книгу</span></a></li><li id="coll-download-as-rl" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:DownloadAsPdf&page=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=show-download-screen"><span>Завантажити як PDF</span></a></li><li id="t-print" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&printable=yes" title="Версія цієї сторінки для друку [p]" accesskey="p"><span>Версія до друку</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-wikibase-otherprojects" class="mw-portlet mw-portlet-wikibase-otherprojects vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-wikibase-otherprojects-label" > <h3 id="p-wikibase-otherprojects-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">В інших проєктах</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-commons mw-list-item"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Bukovina" hreflang="en"><span>Вікісховище</span></a></li><li id="t-wikibase" class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibase-dataitem mw-list-item"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q105206" title="Посилання на пов’язаний елемент сховища даних [g]" accesskey="g"><span>Елемент Вікіданих</span></a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-lang" class="mw-portlet mw-portlet-lang vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-lang-label" > <h3 id="p-lang-label" class="vector-menu-heading " > <span class="vector-menu-heading-label">Іншими мовами</span> </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="interlanguage-link interwiki-af mw-list-item"><a href="https://af.wikipedia.org/wiki/Boekowina" title="Boekowina — африкаанс" lang="af" hreflang="af" data-title="Boekowina" data-language-autonym="Afrikaans" data-language-local-name="африкаанс" class="interlanguage-link-target"><span>Afrikaans</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ar mw-list-item"><a href="https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%A8%D9%88%D9%83%D9%88%D9%81%D9%8A%D9%86%D8%A7" title="بوكوفينا — арабська" lang="ar" hreflang="ar" data-title="بوكوفينا" data-language-autonym="العربية" data-language-local-name="арабська" class="interlanguage-link-target"><span>العربية</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ast mw-list-item"><a href="https://ast.wikipedia.org/wiki/Bucovina" title="Bucovina — астурійська" lang="ast" hreflang="ast" data-title="Bucovina" data-language-autonym="Asturianu" data-language-local-name="астурійська" class="interlanguage-link-target"><span>Asturianu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-az mw-list-item"><a href="https://az.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — азербайджанська" lang="az" hreflang="az" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Azərbaycanca" data-language-local-name="азербайджанська" class="interlanguage-link-target"><span>Azərbaycanca</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-azb mw-list-item"><a href="https://azb.wikipedia.org/wiki/%D8%A8%D9%88%DA%A9%D9%88%D9%81%DB%8C%D9%86%D8%A7" title="بوکوفینا — South Azerbaijani" lang="azb" hreflang="azb" data-title="بوکوفینا" data-language-autonym="تۆرکجه" data-language-local-name="South Azerbaijani" class="interlanguage-link-target"><span>تۆرکجه</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be mw-list-item"><a href="https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B0" title="Букавіна — білоруська" lang="be" hreflang="be" data-title="Букавіна" data-language-autonym="Беларуская" data-language-local-name="білоруська" class="interlanguage-link-target"><span>Беларуская</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be-x-old mw-list-item"><a href="https://be-tarask.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B0" title="Букавіна — Belarusian (Taraškievica orthography)" lang="be-tarask" hreflang="be-tarask" data-title="Букавіна" data-language-autonym="Беларуская (тарашкевіца)" data-language-local-name="Belarusian (Taraškievica orthography)" class="interlanguage-link-target"><span>Беларуская (тарашкевіца)</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bg mw-list-item"><a href="https://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Буковина — болгарська" lang="bg" hreflang="bg" data-title="Буковина" data-language-autonym="Български" data-language-local-name="болгарська" class="interlanguage-link-target"><span>Български</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ca mw-list-item"><a href="https://ca.wikipedia.org/wiki/Bucovina" title="Bucovina — каталонська" lang="ca" hreflang="ca" data-title="Bucovina" data-language-autonym="Català" data-language-local-name="каталонська" class="interlanguage-link-target"><span>Català</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cs mw-list-item"><a href="https://cs.wikipedia.org/wiki/Bukovina_(zem%C4%9B)" title="Bukovina (země) — чеська" lang="cs" hreflang="cs" data-title="Bukovina (země)" data-language-autonym="Čeština" data-language-local-name="чеська" class="interlanguage-link-target"><span>Čeština</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cy mw-list-item"><a href="https://cy.wikipedia.org/wiki/Bukovyna" title="Bukovyna — валлійська" lang="cy" hreflang="cy" data-title="Bukovyna" data-language-autonym="Cymraeg" data-language-local-name="валлійська" class="interlanguage-link-target"><span>Cymraeg</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-da mw-list-item"><a href="https://da.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — данська" lang="da" hreflang="da" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Dansk" data-language-local-name="данська" class="interlanguage-link-target"><span>Dansk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-de mw-list-item"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Bukowina" title="Bukowina — німецька" lang="de" hreflang="de" data-title="Bukowina" data-language-autonym="Deutsch" data-language-local-name="німецька" class="interlanguage-link-target"><span>Deutsch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-el mw-list-item"><a href="https://el.wikipedia.org/wiki/%CE%92%CE%BF%CF%85%CE%BA%CE%BF%CE%B2%CE%AF%CE%BD%CE%B1" title="Βουκοβίνα — грецька" lang="el" hreflang="el" data-title="Βουκοβίνα" data-language-autonym="Ελληνικά" data-language-local-name="грецька" class="interlanguage-link-target"><span>Ελληνικά</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-en mw-list-item"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — англійська" lang="en" hreflang="en" data-title="Bukovina" data-language-autonym="English" data-language-local-name="англійська" class="interlanguage-link-target"><span>English</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eo mw-list-item"><a href="https://eo.wikipedia.org/wiki/Bukovino" title="Bukovino — есперанто" lang="eo" hreflang="eo" data-title="Bukovino" data-language-autonym="Esperanto" data-language-local-name="есперанто" class="interlanguage-link-target"><span>Esperanto</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-es mw-list-item"><a href="https://es.wikipedia.org/wiki/Bucovina" title="Bucovina — іспанська" lang="es" hreflang="es" data-title="Bucovina" data-language-autonym="Español" data-language-local-name="іспанська" class="interlanguage-link-target"><span>Español</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-et mw-list-item"><a href="https://et.wikipedia.org/wiki/Bukoviina" title="Bukoviina — естонська" lang="et" hreflang="et" data-title="Bukoviina" data-language-autonym="Eesti" data-language-local-name="естонська" class="interlanguage-link-target"><span>Eesti</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eu mw-list-item"><a href="https://eu.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — баскська" lang="eu" hreflang="eu" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Euskara" data-language-local-name="баскська" class="interlanguage-link-target"><span>Euskara</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fa mw-list-item"><a href="https://fa.wikipedia.org/wiki/%D8%A8%D9%88%DA%A9%D9%88%D9%81%DB%8C%D9%86%D8%A7" title="بوکوفینا — перська" lang="fa" hreflang="fa" data-title="بوکوفینا" data-language-autonym="فارسی" data-language-local-name="перська" class="interlanguage-link-target"><span>فارسی</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fi mw-list-item"><a href="https://fi.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — фінська" lang="fi" hreflang="fi" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Suomi" data-language-local-name="фінська" class="interlanguage-link-target"><span>Suomi</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fr mw-list-item"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Bucovine" title="Bucovine — французька" lang="fr" hreflang="fr" data-title="Bucovine" data-language-autonym="Français" data-language-local-name="французька" class="interlanguage-link-target"><span>Français</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gl mw-list-item"><a href="https://gl.wikipedia.org/wiki/Bucovina" title="Bucovina — галісійська" lang="gl" hreflang="gl" data-title="Bucovina" data-language-autonym="Galego" data-language-local-name="галісійська" class="interlanguage-link-target"><span>Galego</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-he mw-list-item"><a href="https://he.wikipedia.org/wiki/%D7%91%D7%95%D7%A7%D7%95%D7%91%D7%99%D7%A0%D7%94" title="בוקובינה — іврит" lang="he" hreflang="he" data-title="בוקובינה" data-language-autonym="עברית" data-language-local-name="іврит" class="interlanguage-link-target"><span>עברית</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hr mw-list-item"><a href="https://hr.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — хорватська" lang="hr" hreflang="hr" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Hrvatski" data-language-local-name="хорватська" class="interlanguage-link-target"><span>Hrvatski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hu mw-list-item"><a href="https://hu.wikipedia.org/wiki/Bukovina_(r%C3%A9gi%C3%B3)" title="Bukovina (régió) — угорська" lang="hu" hreflang="hu" data-title="Bukovina (régió)" data-language-autonym="Magyar" data-language-local-name="угорська" class="interlanguage-link-target"><span>Magyar</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hy mw-list-item"><a href="https://hy.wikipedia.org/wiki/%D4%B2%D5%B8%D6%82%D5%AF%D5%B8%D5%BE%D5%AB%D5%B6%D5%A1" title="Բուկովինա — вірменська" lang="hy" hreflang="hy" data-title="Բուկովինա" data-language-autonym="Հայերեն" data-language-local-name="вірменська" class="interlanguage-link-target"><span>Հայերեն</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-id mw-list-item"><a href="https://id.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — індонезійська" lang="id" hreflang="id" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Bahasa Indonesia" data-language-local-name="індонезійська" class="interlanguage-link-target"><span>Bahasa Indonesia</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-io mw-list-item"><a href="https://io.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — ідо" lang="io" hreflang="io" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Ido" data-language-local-name="ідо" class="interlanguage-link-target"><span>Ido</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-it mw-list-item"><a href="https://it.wikipedia.org/wiki/Bucovina" title="Bucovina — італійська" lang="it" hreflang="it" data-title="Bucovina" data-language-autonym="Italiano" data-language-local-name="італійська" class="interlanguage-link-target"><span>Italiano</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ja mw-list-item"><a href="https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%83%96%E3%82%B3%E3%83%B4%E3%82%A3%E3%83%8A" title="ブコヴィナ — японська" lang="ja" hreflang="ja" data-title="ブコヴィナ" data-language-autonym="日本語" data-language-local-name="японська" class="interlanguage-link-target"><span>日本語</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ka mw-list-item"><a href="https://ka.wikipedia.org/wiki/%E1%83%91%E1%83%A3%E1%83%99%E1%83%9D%E1%83%95%E1%83%98%E1%83%9C%E1%83%90" title="ბუკოვინა — грузинська" lang="ka" hreflang="ka" data-title="ბუკოვინა" data-language-autonym="ქართული" data-language-local-name="грузинська" class="interlanguage-link-target"><span>ქართული</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ko mw-list-item"><a href="https://ko.wikipedia.org/wiki/%EB%B6%80%EC%BD%94%EB%B9%84%EB%82%98" title="부코비나 — корейська" lang="ko" hreflang="ko" data-title="부코비나" data-language-autonym="한국어" data-language-local-name="корейська" class="interlanguage-link-target"><span>한국어</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-la mw-list-item"><a href="https://la.wikipedia.org/wiki/Bucovina" title="Bucovina — латинська" lang="la" hreflang="la" data-title="Bucovina" data-language-autonym="Latina" data-language-local-name="латинська" class="interlanguage-link-target"><span>Latina</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lt mw-list-item"><a href="https://lt.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — литовська" lang="lt" hreflang="lt" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Lietuvių" data-language-local-name="литовська" class="interlanguage-link-target"><span>Lietuvių</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lv mw-list-item"><a href="https://lv.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — латиська" lang="lv" hreflang="lv" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Latviešu" data-language-local-name="латиська" class="interlanguage-link-target"><span>Latviešu</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mg mw-list-item"><a href="https://mg.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — малагасійська" lang="mg" hreflang="mg" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Malagasy" data-language-local-name="малагасійська" class="interlanguage-link-target"><span>Malagasy</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mk mw-list-item"><a href="https://mk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Буковина — македонська" lang="mk" hreflang="mk" data-title="Буковина" data-language-autonym="Македонски" data-language-local-name="македонська" class="interlanguage-link-target"><span>Македонски</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mr mw-list-item"><a href="https://mr.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AC%E0%A5%81%E0%A4%95%E0%A5%8B%E0%A4%B5%E0%A5%8D%E0%A4%B9%E0%A4%BF%E0%A4%A8%E0%A4%BE" title="बुकोव्हिना — маратхі" lang="mr" hreflang="mr" data-title="बुकोव्हिना" data-language-autonym="मराठी" data-language-local-name="маратхі" class="interlanguage-link-target"><span>मराठी</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nds mw-list-item"><a href="https://nds.wikipedia.org/wiki/Bukowina" title="Bukowina — нижньонімецька" lang="nds" hreflang="nds" data-title="Bukowina" data-language-autonym="Plattdüütsch" data-language-local-name="нижньонімецька" class="interlanguage-link-target"><span>Plattdüütsch</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nds-nl mw-list-item"><a href="https://nds-nl.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — нижньосаксонська" lang="nds-NL" hreflang="nds-NL" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Nedersaksies" data-language-local-name="нижньосаксонська" class="interlanguage-link-target"><span>Nedersaksies</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nl mw-list-item"><a href="https://nl.wikipedia.org/wiki/Boekovina" title="Boekovina — нідерландська" lang="nl" hreflang="nl" data-title="Boekovina" data-language-autonym="Nederlands" data-language-local-name="нідерландська" class="interlanguage-link-target"><span>Nederlands</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nn mw-list-item"><a href="https://nn.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — норвезька (нюношк)" lang="nn" hreflang="nn" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Norsk nynorsk" data-language-local-name="норвезька (нюношк)" class="interlanguage-link-target"><span>Norsk nynorsk</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-no mw-list-item"><a href="https://no.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — норвезька (букмол)" lang="nb" hreflang="nb" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Norsk bokmål" data-language-local-name="норвезька (букмол)" class="interlanguage-link-target"><span>Norsk bokmål</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-oc mw-list-item"><a href="https://oc.wikipedia.org/wiki/Bucovina" title="Bucovina — окситанська" lang="oc" hreflang="oc" data-title="Bucovina" data-language-autonym="Occitan" data-language-local-name="окситанська" class="interlanguage-link-target"><span>Occitan</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pl mw-list-item"><a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/Bukowina_(kraina_historyczna)" title="Bukowina (kraina historyczna) — польська" lang="pl" hreflang="pl" data-title="Bukowina (kraina historyczna)" data-language-autonym="Polski" data-language-local-name="польська" class="interlanguage-link-target"><span>Polski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pt mw-list-item"><a href="https://pt.wikipedia.org/wiki/Bucovina" title="Bucovina — португальська" lang="pt" hreflang="pt" data-title="Bucovina" data-language-autonym="Português" data-language-local-name="португальська" class="interlanguage-link-target"><span>Português</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ro mw-list-item"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/Bucovina" title="Bucovina — румунська" lang="ro" hreflang="ro" data-title="Bucovina" data-language-autonym="Română" data-language-local-name="румунська" class="interlanguage-link-target"><span>Română</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ru mw-list-item"><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Буковина — російська" lang="ru" hreflang="ru" data-title="Буковина" data-language-autonym="Русский" data-language-local-name="російська" class="interlanguage-link-target"><span>Русский</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rue mw-list-item"><a href="https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Буковина — Rusyn" lang="rue" hreflang="rue" data-title="Буковина" data-language-autonym="Русиньскый" data-language-local-name="Rusyn" class="interlanguage-link-target"><span>Русиньскый</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sh mw-list-item"><a href="https://sh.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — сербсько-хорватська" lang="sh" hreflang="sh" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Srpskohrvatski / српскохрватски" data-language-local-name="сербсько-хорватська" class="interlanguage-link-target"><span>Srpskohrvatski / српскохрватски</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-simple mw-list-item"><a href="https://simple.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — Simple English" lang="en-simple" hreflang="en-simple" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Simple English" data-language-local-name="Simple English" class="interlanguage-link-target"><span>Simple English</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sk mw-list-item"><a href="https://sk.wikipedia.org/wiki/Bukovina_(krajina)" title="Bukovina (krajina) — словацька" lang="sk" hreflang="sk" data-title="Bukovina (krajina)" data-language-autonym="Slovenčina" data-language-local-name="словацька" class="interlanguage-link-target"><span>Slovenčina</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sl mw-list-item"><a href="https://sl.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — словенська" lang="sl" hreflang="sl" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Slovenščina" data-language-local-name="словенська" class="interlanguage-link-target"><span>Slovenščina</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sr mw-list-item"><a href="https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Буковина — сербська" lang="sr" hreflang="sr" data-title="Буковина" data-language-autonym="Српски / srpski" data-language-local-name="сербська" class="interlanguage-link-target"><span>Српски / srpski</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sv mw-list-item"><a href="https://sv.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — шведська" lang="sv" hreflang="sv" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Svenska" data-language-local-name="шведська" class="interlanguage-link-target"><span>Svenska</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-th mw-list-item"><a href="https://th.wikipedia.org/wiki/%E0%B8%9A%E0%B8%B9%E0%B9%82%E0%B8%84%E0%B8%A7%E0%B8%B5%E0%B8%99%E0%B8%B2" title="บูโควีนา — тайська" lang="th" hreflang="th" data-title="บูโควีนา" data-language-autonym="ไทย" data-language-local-name="тайська" class="interlanguage-link-target"><span>ไทย</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tr mw-list-item"><a href="https://tr.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — турецька" lang="tr" hreflang="tr" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Türkçe" data-language-local-name="турецька" class="interlanguage-link-target"><span>Türkçe</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-uz mw-list-item"><a href="https://uz.wikipedia.org/wiki/Bukovina_(Blansko_District)" title="Bukovina (Blansko District) — узбецька" lang="uz" hreflang="uz" data-title="Bukovina (Blansko District)" data-language-autonym="Oʻzbekcha / ўзбекча" data-language-local-name="узбецька" class="interlanguage-link-target"><span>Oʻzbekcha / ўзбекча</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vi mw-list-item"><a href="https://vi.wikipedia.org/wiki/Bukovina" title="Bukovina — вʼєтнамська" lang="vi" hreflang="vi" data-title="Bukovina" data-language-autonym="Tiếng Việt" data-language-local-name="вʼєтнамська" class="interlanguage-link-target"><span>Tiếng Việt</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wuu mw-list-item"><a href="https://wuu.wikipedia.org/wiki/%E5%B8%83%E7%A7%91%E7%BB%B4%E7%BA%B3" title="布科维纳 — китайська уська" lang="wuu" hreflang="wuu" data-title="布科维纳" data-language-autonym="吴语" data-language-local-name="китайська уська" class="interlanguage-link-target"><span>吴语</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-yi mw-list-item"><a href="https://yi.wikipedia.org/wiki/%D7%91%D7%95%D7%A7%D7%90%D7%95%D7%95%D7%99%D7%A0%D7%90" title="בוקאווינא — їдиш" lang="yi" hreflang="yi" data-title="בוקאווינא" data-language-autonym="ייִדיש" data-language-local-name="їдиш" class="interlanguage-link-target"><span>ייִדיש</span></a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh mw-list-item"><a href="https://zh.wikipedia.org/wiki/%E5%B8%83%E7%A7%91%E7%B6%AD%E7%B4%8D" title="布科維納 — китайська" lang="zh" hreflang="zh" data-title="布科維納" data-language-autonym="中文" data-language-local-name="китайська" class="interlanguage-link-target"><span>中文</span></a></li> </ul> <div class="after-portlet after-portlet-lang"><span class="wb-langlinks-edit wb-langlinks-link"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q105206#sitelinks-wikipedia" title="Редагувати міжмовні посилання" class="wbc-editpage">Редагувати посилання</a></span></div> </div> </nav> </div> </div> <footer id="footer" class="mw-footer" > <ul id="footer-info"> <li id="footer-info-lastmod"> Цю сторінку востаннє відредаговано о 18:03, 20 жовтня 2024.</li> <li id="footer-info-copyright">Текст доступний на умовах ліцензії <a rel="nofollow" class="external text" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-ShareAlike</a>; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. <a class="external text" href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Policy:Terms_of_Use/uk">Умови використання</a>.</li> </ul> <ul id="footer-places"> <li id="footer-places-privacy"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li> <li id="footer-places-about"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE">Про Вікіпедію</a></li> <li id="footer-places-disclaimers"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96">Відмова від відповідальності</a></li> <li id="footer-places-contact"><a href="//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Зворотний_зв%27язок">Зворотний зв'язок</a></li> <li id="footer-places-wm-codeofconduct"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct">Кодекс поведінки</a></li> <li id="footer-places-developers"><a href="https://developer.wikimedia.org">Розробники</a></li> <li id="footer-places-statslink"><a href="https://stats.wikimedia.org/#/uk.wikipedia.org">Статистика</a></li> <li id="footer-places-cookiestatement"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Cookie_statement">Куки</a></li> <li id="footer-places-mobileview"><a href="//uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&mobileaction=toggle_view_mobile" class="noprint stopMobileRedirectToggle">Мобільний вигляд</a></li> </ul> <ul id="footer-icons" class="noprint"> <li id="footer-copyrightico"><a href="https://wikimediafoundation.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/static/images/footer/wikimedia-button.svg" width="84" height="29" alt="Wikimedia Foundation" loading="lazy"></a></li> <li id="footer-poweredbyico"><a href="https://www.mediawiki.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/w/resources/assets/poweredby_mediawiki.svg" alt="Powered by MediaWiki" width="88" height="31" loading="lazy"></a></li> </ul> </footer> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("This page is using the deprecated ResourceLoader module \"codex-search-styles\".\n[1.43] Use a CodexModule with codexComponents to set your specific components used: https://www.mediawiki.org/wiki/Codex#Using_a_limited_subset_of_components");mw.config.set({"wgHostname":"mw-web.codfw.main-57488d5c7d-7qmt5","wgBackendResponseTime":211,"wgPageParseReport":{"limitreport":{"cputime":"1.440","walltime":"2.584","ppvisitednodes":{"value":4531,"limit":1000000},"postexpandincludesize":{"value":65349,"limit":2097152},"templateargumentsize":{"value":8113,"limit":2097152},"expansiondepth":{"value":19,"limit":100},"expensivefunctioncount":{"value":17,"limit":500},"unstrip-depth":{"value":1,"limit":20},"unstrip-size":{"value":39562,"limit":5000000},"entityaccesscount":{"value":3,"limit":400},"timingprofile":["100.00% 1847.983 1 -total"," 63.25% 1168.819 1 Шаблон:Бібліоінформація"," 8.27% 152.885 1 Шаблон:ЭСБЕ"," 6.80% 125.692 1 Шаблон:Вікіпосилання"," 6.77% 125.183 2 Шаблон:Ref-ru"," 6.66% 123.042 2 Шаблон:Ref-lang"," 6.53% 120.762 1 Шаблон:Reflist"," 5.04% 93.084 1 Шаблон:Cite_book"," 2.86% 52.837 2 Шаблон:Книга"," 2.57% 47.574 5 Шаблон:Wikidata-link"]},"scribunto":{"limitreport-timeusage":{"value":"0.572","limit":"10.000"},"limitreport-memusage":{"value":21469330,"limit":52428800}},"cachereport":{"origin":"mw-web.eqiad.main-784b4976fd-dm4p4","timestamp":"20241125153134","ttl":2592000,"transientcontent":false}}});});</script> <script type="application/ld+json">{"@context":"https:\/\/schema.org","@type":"Article","name":"\u0411\u0443\u043a\u043e\u0432\u0438\u043d\u0430","url":"https:\/\/uk.wikipedia.org\/wiki\/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0","sameAs":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q105206","mainEntity":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q105206","author":{"@type":"Organization","name":"\u0423\u0447\u0430\u0441\u043d\u0438\u043a\u0438 \u043f\u0440\u043e\u0435\u043a\u0442\u0456\u0432 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430"},"publisher":{"@type":"Organization","name":"\u0424\u043e\u043d\u0434 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430","logo":{"@type":"ImageObject","url":"https:\/\/www.wikimedia.org\/static\/images\/wmf-hor-googpub.png"}},"datePublished":"2005-11-04T14:42:25Z","dateModified":"2024-10-20T18:03:18Z","image":"https:\/\/upload.wikimedia.org\/wikipedia\/commons\/1\/1e\/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_-_%D1%82%D1%80%D0%B8_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97.png","headline":"\u0456\u0441\u0442\u043e\u0440\u0438\u0447\u043d\u0438\u0439 \u0440\u0435\u0433\u0456\u043e\u043d \u0443 \u0421\u0445\u0456\u0434\u043d\u0456\u0439 \u0404\u0432\u0440\u043e\u043f\u0456"}</script> </body> </html>