CINXE.COM

<!DOCTYPE html> <html class="client-nojs" lang="uk" dir="ltr"> <head> <meta charset="UTF-8"> <title>Європа — Вікіпедія</title> <script>(function(){var className="client-js";var cookie=document.cookie.match(/(?:^|; )ukwikimwclientpreferences=([^;]+)/);if(cookie){cookie[1].split('%2C').forEach(function(pref){className=className.replace(new RegExp('(^| )'+pref.replace(/-clientpref-\w+$|[^\w-]+/g,'')+'-clientpref-\\w+( |$)'),'$1'+pref+'$2');});}document.documentElement.className=className;}());RLCONF={"wgBreakFrames":false,"wgSeparatorTransformTable":[",\t."," \t,"],"wgDigitTransformTable":["",""],"wgDefaultDateFormat":"dmy","wgMonthNames":["","січень","лютий","березень","квітень","травень","червень","липень","серпень","вересень","жовтень","листопад","грудень"],"wgRequestId":"91fffdbe-22cb-469d-8c68-0ccbf8d9f725","wgCanonicalNamespace":"","wgCanonicalSpecialPageName":false,"wgNamespaceNumber":0,"wgPageName":"Європа","wgTitle":"Європа","wgCurRevisionId":43850952,"wgRevisionId":43850952,"wgArticleId":1831,"wgIsArticle":true, "wgIsRedirect":false,"wgAction":"view","wgUserName":null,"wgUserGroups":["*"],"wgCategories":["Сторінки з використанням розширення JsonConfig","Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine","Помилки CS1: Сторінки з посиланнями на джерела з access-date і без URL","Помилки CS1: Сторінки з помилками посилань на джерела з archive-url","Статті з нечинними посиланнями","Сторінки з посиланнями на джерела без назв","Сторінки з порожніми посиланнями на джерела","Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url","Вікіпедія:P373:використовується","Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіцитати", "Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіновини","Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікімандри","Посилання на Вікісховище безпосередньо в статті","Використання шаблону Reflist із кількістю колонок","Надпопулярні статті","Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN","Частини світу","Континенти","Європа"],"wgPageViewLanguage":"uk","wgPageContentLanguage":"uk","wgPageContentModel":"wikitext","wgRelevantPageName":"Європа","wgRelevantArticleId":1831,"wgIsProbablyEditable":true,"wgRelevantPageIsProbablyEditable":true,"wgRestrictionEdit":[],"wgRestrictionMove":[],"wgNoticeProject":"wikipedia","wgCiteReferencePreviewsActive":true,"wgFlaggedRevsParams":{"tags":{"accuracy":{"levels":3}}},"wgStableRevisionId":43850952,"wgMediaViewerOnClick": true,"wgMediaViewerEnabledByDefault":true,"wgPopupsFlags":0,"wgVisualEditor":{"pageLanguageCode":"uk","pageLanguageDir":"ltr","pageVariantFallbacks":"uk"},"wgMFDisplayWikibaseDescriptions":{"search":true,"watchlist":true,"tagline":true,"nearby":true},"wgWMESchemaEditAttemptStepOversample":false,"wgWMEPageLength":300000,"wgRelatedArticlesCompat":[],"wgCentralAuthMobileDomain":false,"wgEditSubmitButtonLabelPublish":true,"wgULSPosition":"interlanguage","wgULSisCompactLinksEnabled":true,"wgVector2022LanguageInHeader":false,"wgULSisLanguageSelectorEmpty":false,"wgWikibaseItemId":"Q46","wgCheckUserClientHintsHeadersJsApi":["brands","architecture","bitness","fullVersionList","mobile","model","platform","platformVersion"],"GEHomepageSuggestedEditsEnableTopics":true,"wgGETopicsMatchModeEnabled":false,"wgGEStructuredTaskRejectionReasonTextInputEnabled":false,"wgGELevelingUpEnabledForUser":false};RLSTATE={"ext.globalCssJs.user.styles":"ready","site.styles":"ready","user.styles":"ready", "ext.globalCssJs.user":"ready","user":"ready","user.options":"loading","ext.cite.styles":"ready","ext.tmh.player.styles":"ready","skins.vector.styles.legacy":"ready","jquery.makeCollapsible.styles":"ready","ext.flaggedRevs.basic":"ready","mediawiki.codex.messagebox.styles":"ready","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript":"ready","codex-search-styles":"ready","ext.uls.interlanguage":"ready","wikibase.client.init":"ready","ext.wikimediaBadges":"ready"};RLPAGEMODULES=["ext.cite.ux-enhancements","mediawiki.page.media","ext.tmh.player","site","mediawiki.page.ready","jquery.makeCollapsible","mediawiki.toc","skins.vector.legacy.js","ext.centralNotice.geoIP","ext.centralNotice.startUp","ext.flaggedRevs.advanced","ext.gadget.CurIDLink","ext.gadget.collapserefs","ext.gadget.showContributorContent","ext.gadget.switcher","ext.gadget.edittop","ext.gadget.new-section","ext.gadget.newTopicOnTop","ext.gadget.MonobookToolbarStandard","ext.gadget.ProtectionIndicator","ext.gadget.Statistics", "ext.gadget.interwiki-langlist","ext.urlShortener.toolbar","ext.centralauth.centralautologin","mmv.bootstrap","ext.popups","ext.visualEditor.desktopArticleTarget.init","ext.visualEditor.targetLoader","ext.echo.centralauth","ext.eventLogging","ext.wikimediaEvents","ext.navigationTiming","ext.uls.compactlinks","ext.uls.interface","ext.cx.eventlogging.campaigns","ext.checkUser.clientHints","ext.growthExperiments.SuggestedEditSession","wikibase.sidebar.tracking"];</script> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.loader.impl(function(){return["user.options@12s5i",function($,jQuery,require,module){mw.user.tokens.set({"patrolToken":"+\\","watchToken":"+\\","csrfToken":"+\\"}); }];});});</script> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=codex-search-styles%7Cext.cite.styles%7Cext.flaggedRevs.basic%7Cext.tmh.player.styles%7Cext.uls.interlanguage%7Cext.visualEditor.desktopArticleTarget.noscript%7Cext.wikimediaBadges%7Cjquery.makeCollapsible.styles%7Cmediawiki.codex.messagebox.styles%7Cskins.vector.styles.legacy%7Cwikibase.client.init&only=styles&skin=vector"> <script async="" src="/w/load.php?lang=uk&modules=startup&only=scripts&raw=1&skin=vector"></script> <meta name="ResourceLoaderDynamicStyles" content=""> <link rel="stylesheet" href="/w/load.php?lang=uk&modules=site.styles&only=styles&skin=vector"> <meta name="generator" content="MediaWiki 1.44.0-wmf.4"> <meta name="referrer" content="origin"> <meta name="referrer" content="origin-when-cross-origin"> <meta name="robots" content="max-image-preview:standard"> <meta name="format-detection" content="telephone=no"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/44/Europe_orthographic_Caucasus_Urals_boundary_%28with_borders%29.svg/1200px-Europe_orthographic_Caucasus_Urals_boundary_%28with_borders%29.svg.png"> <meta property="og:image:width" content="1200"> <meta property="og:image:height" content="1198"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/44/Europe_orthographic_Caucasus_Urals_boundary_%28with_borders%29.svg/800px-Europe_orthographic_Caucasus_Urals_boundary_%28with_borders%29.svg.png"> <meta property="og:image:width" content="800"> <meta property="og:image:height" content="799"> <meta property="og:image" content="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/44/Europe_orthographic_Caucasus_Urals_boundary_%28with_borders%29.svg/640px-Europe_orthographic_Caucasus_Urals_boundary_%28with_borders%29.svg.png"> <meta property="og:image:width" content="640"> <meta property="og:image:height" content="639"> <meta name="viewport" content="width=1120"> <meta property="og:title" content="Європа — Вікіпедія"> <meta property="og:type" content="website"> <link rel="preconnect" href="//upload.wikimedia.org"> <link rel="alternate" media="only screen and (max-width: 640px)" href="//uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0"> <link rel="alternate" type="application/x-wiki" title="Редагувати" href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit"> <link rel="apple-touch-icon" href="/static/apple-touch/wikipedia.png"> <link rel="icon" href="/static/favicon/wikipedia.ico"> <link rel="search" type="application/opensearchdescription+xml" href="/w/rest.php/v1/search" title="Вікіпедія (uk)"> <link rel="EditURI" type="application/rsd+xml" href="//uk.wikipedia.org/w/api.php?action=rsd"> <link rel="canonical" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0"> <link rel="license" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk"> <link rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Вікіпедія — Atom-стрічка" href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&feed=atom"> <link rel="dns-prefetch" href="//meta.wikimedia.org" /> <link rel="dns-prefetch" href="//login.wikimedia.org"> </head> <body class="skin-vector-legacy mediawiki ltr sitedir-ltr mw-hide-empty-elt ns-0 ns-subject mw-editable page-Європа rootpage-Європа skin-vector action-view"><div id="mw-page-base" class="noprint"></div> <div id="mw-head-base" class="noprint"></div> <div id="content" class="mw-body" role="main"> <a id="top"></a> <div id="siteNotice"></div> <div class="mw-indicators"> <div id="mw-indicator-indicator-fr-review-status" class="mw-indicator"><indicator name="fr-review-status" class="mw-fr-review-status-indicator" id="mw-fr-revision-toggle">Очікує на перевірку</indicator></div> </div> <h1 id="firstHeading" class="firstHeading mw-first-heading">Європа</h1> <div id="bodyContent" class="vector-body"> <div id="siteSub" class="noprint">Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.</div> <div id="contentSub"><div id="mw-content-subtitle"><div id="mw-fr-revision-messages"><div id="mw-fr-revision-details" class="mw-fr-revision-details-dialog" style="display:none;"><div tabindex="0"></div><div class="cdx-dialog cdx-dialog--horizontal-actions"><header class="cdx-dialog__header cdx-dialog__header--default"><div class="cdx-dialog__header__title-group"><h2 class="cdx-dialog__header__title">Статус версії сторінки</h2>На цій сторінці показано неперевірені зміни</div><button class="cdx-button cdx-button--action-default cdx-button--weight-quiet
							cdx-button--size-medium cdx-button--icon-only cdx-dialog__header__close-button" aria-label="Закрити" onclick="document.getElementById("mw-fr-revision-details").style.display = "none";" type="submit"></button></header><div class="cdx-dialog__body"><a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:Badtitle/Message&action=info#mw-flaggedrevs-action-info-pages-waiting-for-review">Зміни шаблонів</a> цієї версії <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Вікіпедія:Патрулювання">очікують на перевірку</a>. <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:Badtitle/Message&stable=1">Стабільна версія</a> була <a class="external text" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8&type=review&page=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:Badtitle/Message">перевірена</a> 18 листопада 2024.</div></div><div tabindex="0"></div></div></div></div></div> <div id="contentSub2"></div> <div id="jump-to-nav"></div> <a class="mw-jump-link" href="#mw-head">Перейти до навігації</a> <a class="mw-jump-link" href="#searchInput">Перейти до пошуку</a> <div id="mw-content-text" class="mw-body-content"><div class="mw-content-ltr mw-parser-output" lang="uk" dir="ltr"><div class="dablink noprint" style="font-style:italic; padding-left:2em;">Не плутати з <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Європейський Союз">Європейським Союзом</a> — економічним і політичним союзом 27 держав Європи.</div> <div class="dablink noprint" style="font-style:italic; padding-left:2em;">У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" class="mw-disambig" title="Європа (значення)">Європа (значення)</a>.</div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43294709">.mw-parser-output .mw-parser-output table.mw-hiero-table td{vertical-align:middle}.mw-parser-output .infobox{border-spacing:3px;font-size:88%;line-height:1.5em;width:22em}.mw-parser-output .infobox-header,.mw-parser-output .infobox-label,.mw-parser-output .infobox-above,.mw-parser-output .infobox-full-data,.mw-parser-output .infobox-data,.mw-parser-output .infobox-below,.mw-parser-output .infobox-subheader,.mw-parser-output .infobox-image,.mw-parser-output .infobox-navbar{vertical-align:top}.mw-parser-output .infobox-label,.mw-parser-output .infobox-data{text-align:left}.mw-parser-output .infobox .infobox-above,.mw-parser-output .infobox .infobox-title{font-size:125%;font-weight:bold;text-align:center}.mw-parser-output .infobox-title{padding:0.2em}.mw-parser-output .infobox .infobox-header,.mw-parser-output .infobox .infobox-subheader,.mw-parser-output .infobox .infobox-image,.mw-parser-output .infobox .infobox-full-data,.mw-parser-output .infobox .infobox-below{text-align:center}.mw-parser-output .infobox .infobox-navbar{text-align:right}.mw-parser-output .infobox-subbox{padding:0;border:none;margin:-3px;width:auto;min-width:100%;font-size:100%;clear:none;float:none;background-color:transparent}.mw-parser-output .infobox-3cols-child{margin:auto}.mw-parser-output .infobox .navbar{font-size:100%}.mw-parser-output .infobox-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-header,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-subheader,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-above,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-title,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-image,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-full-data,body.skin-minerva .mw-parser-output .infobox-below{text-align:center}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .infobox.vevent [bgcolor]{background:inherit;color:inherit}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .infobox-full-data div{background:#1f1f23!important;color:var(--color-base)}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .infobox.vevent [bgcolor]{background:inherit;color:inherit}html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .infobox-full-data div{background:#1f1f23!important;color:var(--color-base)}}</style><table class="infobox vcard" style="width:27em; font-size:75%;;"><tbody><tr><th colspan="2" class="infobox-above" style="background-color:#C1FFC1; text-align:center; font-weight:bold; font-size:150%; padding:0 1px 0 1px; width:25.5em; height:36px; position:relative; vertical-align:middle; z-index:100;">Європа <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Портал:Географія"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7a/Picto_infobox_map.png/75px-Picto_infobox_map.png" decoding="async" width="75" height="33" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/7a/Picto_infobox_map.png 1.5x" data-file-width="102" data-file-height="45" /></a></th></tr><tr><td colspan="2" class="infobox-image"><figure class="mw-halign-center" typeof="mw:File"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe_orthographic_Caucasus_Urals_boundary_(with_borders).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/44/Europe_orthographic_Caucasus_Urals_boundary_%28with_borders%29.svg/200px-Europe_orthographic_Caucasus_Urals_boundary_%28with_borders%29.svg.png" decoding="async" width="200" height="200" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/44/Europe_orthographic_Caucasus_Urals_boundary_%28with_borders%29.svg/300px-Europe_orthographic_Caucasus_Urals_boundary_%28with_borders%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/44/Europe_orthographic_Caucasus_Urals_boundary_%28with_borders%29.svg/400px-Europe_orthographic_Caucasus_Urals_boundary_%28with_borders%29.svg.png 2x" data-file-width="537" data-file-height="536" /></a><figcaption></figcaption></figure><div class="infobox-caption">Положення континенту на Земній кулі (ортогональна проєкція)</div></td></tr><tr><th colspan="2" class="infobox-header navbox-title" style="text-align:center; font-weight:bold; font-size:125%; line-height:1.1em; background-color:#C1FFC1;">Географічне положення</th></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;">Крайні точки:</th><td class="infobox-data"> </td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"> ⮝ північна</th><td class="infobox-data">мис <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%BD_(%D0%BC%D0%B8%D1%81)" title="Нордкін (мис)">Нордкін</a> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816070">.mw-parser-output .geo-default,.mw-parser-output .geo-dms,.mw-parser-output .geo-dec{display:inline}.mw-parser-output .geo-nondefault,.mw-parser-output .geo-multi-punct,.mw-parser-output .geo-inline-hidden{display:none}.mw-parser-output .longitude,.mw-parser-output .latitude{white-space:nowrap}</style><a class="external text" href="https://geohack.toolforge.org/geohack.php?language=uk&pagename=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&params=71_08_N_27_42_E_">71°08′ пн. ш. 27°42′ сх. д. / 71.133° пн. ш. 27.700° сх. д. / 71.133; 27.700</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"> ⮟ південна</th><td class="infobox-data">мис <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D1%96_(%D0%BC%D0%B8%D1%81)" title="Мароккі (мис)">Мароккі</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43816070"><a class="external text" href="https://geohack.toolforge.org/geohack.php?language=uk&pagename=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&params=36_00_N_5_36_W_">36°00′ пн. ш. 5°36′ зх. д. / 36.000° пн. ш. 5.600° зх. д. / 36.000; -5.600</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"> ⮜ західна</th><td class="infobox-data">мис <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81_%D0%A0%D0%BE%D0%BA%D0%B0" title="Мис Рока">Рока</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43816070"><a class="external text" href="https://geohack.toolforge.org/geohack.php?language=uk&pagename=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&params=38_48_N_9_31_W_">38°48′ пн. ш. 9°31′ зх. д. / 38.800° пн. ш. 9.517° зх. д. / 38.800; -9.517</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"> ⮞ східна</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB" title="Полярний Урал">Полярний Урал</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43816070"><a class="external text" href="https://geohack.toolforge.org/geohack.php?language=uk&pagename=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&params=67_40_N_66_15_E_">67°40′ пн. ш. 66°15′ сх. д. / 67.667° пн. ш. 66.250° сх. д. / 67.667; 66.250</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81%D0%B8" class="mw-redirect" title="Часові пояси">Часові пояси</a></th><td class="infobox-data">від <a href="/wiki/UTC%E2%88%921:00" title="UTC−1:00">UTC−1:00</a> до <a href="/wiki/UTC%2B5:00" class="mw-redirect" title="UTC+5:00">UTC+5:00</a></td></tr><tr><th colspan="2" class="infobox-header navbox-title" style="text-align:center; font-weight:bold; font-size:125%; line-height:1.1em; background-color:#C1FFC1;">Територія</th></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;">Загальна площа</th><td class="infobox-data">10 186 000 квадратний кілометр (<style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r42406185">.mw-parser-output .ts-comment-commentedText{border-bottom:1px dotted;cursor:help}@media(hover:none){.mw-parser-output .ts-comment-commentedText:not(.rt-commentedText){border-bottom:0;cursor:auto}}</style><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Материк">6-те</a>)</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"> • островів</th><td class="infobox-data">750 000 км²</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;">Довжина узбережжя</th><td class="infobox-data">37 000 км</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;">⯅ Найвища точка</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D1%80%D1%83%D1%81" title="Ельбрус">Ельбрус</a><a href="#cite_note-1">[a]</a> (5642 м)</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;">⯆ Найнижча точка</th><td class="infobox-data">рівень <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Каспійське море">Каспійського моря</a> (-28 м)</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;">Середні висоти</th><td class="infobox-data">300 м</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;">Найдовша річка</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0" title="Волга">Волга</a> (3731 км)</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;">Найбільше озеро</th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE" title="Ладозьке озеро">Ладозьке</a> (17 700 км²)</td></tr><tr><th colspan="2" class="infobox-header navbox-title" style="text-align:center; font-weight:bold; font-size:125%; line-height:1.1em; background-color:#C1FFC1;">Населення</th></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Чисельність населення">Чисельність</a></th><td class="infobox-data">744 831 142 (<link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r42406185"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Населення Землі">3-тє</a>)</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"><a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Густота населення">Густота</a></th><td class="infobox-data">73 осіб/км² (<link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r42406185"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Населення Землі">2-ге</a>)</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC" title="Катойконім">Назва мешканців</a></th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Народи Європи">європейці</a></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Мови Європи">Найпоширеніші мови</a></th><td class="infobox-data"><div class="mw-collapsible mw-collapsed" style="text-align: center; font-size: 95%;"> <div style="line-height: 1.6em; font-weight: bold; font-size: 100%; text-align: left;"><div> </div></div> <ul class="mw-collapsible-content" style="font-size: 105%; margin-top: 0; margin-bottom: 0; line-height: inherit; text-align: left; list-style: none none; margin-left: 0;"><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Німецька мова">німецька</a> • <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Англійська мова">англійська</a> • <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Французька мова">французька</a> • <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Італійська мова">італійська</a> • <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Іспанська мова">іспанська</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Польська мова">польська</a> • <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Російська мова">російська</a> • <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Українська мова">українська</a> • <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Румунська мова">румунська</a> • <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Нідерландська мова">нідерландська</a> </li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"><a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Міста Європи">Найбільші міста</a></th><td class="infobox-data"><div class="mw-collapsible mw-collapsed" style="text-align: center; font-size: 95%;"> <div style="line-height: 1.6em; font-weight: bold; font-size: 100%; text-align: left;"><div> </div></div> <ul class="mw-collapsible-content" style="font-size: 105%; margin-top: 0; margin-bottom: 0; line-height: inherit; text-align: left; list-style: none none; margin-left: 0;"><li style="line-height: inherit; margin: 0"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Москва">Москва</a> • <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%BB" title="Стамбул">Стамбул</a> • <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD" title="Лондон">Лондон</a> • <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Санкт-Петербург">Санкт-Петербург</a> • <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD" title="Берлін">Берлін</a> • <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B4" title="Мадрид">Мадрид</a> • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2" title="Київ">Київ</a> • <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Рим">Рим</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6" title="Париж">Париж</a> • <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA" title="Мінськ">Мінськ</a> • <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Відень">Відень</a> • <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Гамбург">Гамбург</a> </li></ul> </div></td></tr><tr><th colspan="2" class="infobox-header navbox-title" style="text-align:center; font-weight:bold; font-size:125%; line-height:1.1em; background-color:#C1FFC1;">Економіка</th></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"><a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82" title="Валовий внутрішній продукт">ВВП</a> номінальний</th><td class="infobox-data">23,05 трлн <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80_%D0%A1%D0%A8%D0%90" title="Долар США">USD</a> (2020) (<link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r42406185"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%92%D0%9F_(%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB)" title="Список країн за ВВП (номінал)">3-тє</a>)</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"> • за <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96" title="Паритет купівельної спроможності">ПКС</a></th><td class="infobox-data">30,37 трлн <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80_%D0%A1%D0%A8%D0%90" title="Долар США">USD</a> (2020) (<link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r42406185"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%92%D0%9F_(%D0%9F%D0%9A%D0%A1)" title="Список країн за ВВП (ПКС)">2-ге</a>)</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"> • на душу населення</th><td class="infobox-data">31 020 <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80_%D0%A1%D0%A8%D0%90" title="Долар США">USD</a> (2020) (<link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r42406185"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%92%D0%9F_(%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB)_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D1%88%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список країн за ВВП (номінал) на душу населення">3-тє</a>)</td></tr><tr><th colspan="2" class="infobox-header navbox-title" style="text-align:center; font-weight:bold; font-size:125%; line-height:1.1em; background-color:#C1FFC1;">Країни</th></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Незалежна держава">Незалежні</a></th><td class="infobox-data">50 + <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r42406185"><span class="ts-comment-commentedText" title="[[Косово]] — країна на території [[Сербія|Сербії]], частково визанана міжнародним співтовариством, не визнана Україною. Самопроголошені держави на території [[Грузія|Грузії]]. [[Придністровська Молдавська Республіка|ПМР]] — невизнане самопроголошене державне утворення на території [[Молдова|Молдови]].">4</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Залежна територія">Залежні</a></th><td class="infobox-data">5</td></tr><tr><th scope="row" class="infobox-label" style="background-color:#E8E8E8; font-size:100%;"><a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" class="mw-redirect" title="Міжнародні організації">Інтеграція</a></th><td class="infobox-data"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Рада Європи">Рада Європи</a>, <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Європейський Союз">ЄС</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%90%D0%A2%D0%9E" title="НАТО">НАТО</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2" title="Співдружність Незалежних Держав">СНД</a></td></tr><tr><td colspan="2" class="infobox-below navbox-abovebelow" style="text-align: center; background-color:#C1FFC1;"> <a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Europe" title="commons:Category:Europe"><img alt="CMNS:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/15px-Commons-logo.svg.png" decoding="async" width="15" height="20" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/23px-Commons-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/30px-Commons-logo.svg.png 2x" data-file-width="1024" data-file-height="1376" /></a> <a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Europe" class="extiw" title="commons:Category:Europe">Європа</a> у <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Вікісховище">Вікісховищі</a></td></tr></tbody></table> Євро́па — <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83" title="Частина світу">частина світу</a>, яка повністю розташована у <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F" title="Північна півкуля">Північній півкулі</a> та переважно у <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F" title="Східна півкуля">Східній півкулі</a>. Європа омивається <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D1%8C%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Північний Льодовитий океан">Північним Льодовитим океаном</a> на півночі, <a href="/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Атлантичний океан">Атлантичним океаном</a> на заході, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Середземне море">Середземним морем</a> на півдні та межує з <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Азія">Азією</a> на сході. Європа ділить найбільший материк <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Євразія">Євразія</a> з Азією, а <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82" title="Суперконтинент">суперконтинент</a> <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Афроєвразія">Афроєвразія</a> з Азією та <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Африка">Африкою</a>.<a href="#cite_note-2">[1]</a><a href="#cite_note-:1-3">[2]</a> Вважається, що Європа <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D1%96_%D0%BC%D1%96%D0%B6_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Межі між континентами (ще не написана)">відокремлена від Азії</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Boundaries_between_the_continents" class="extiw" title="en:Boundaries between the continents">[en]</a> <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB" title="Вододіл">вододілом</a> <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Уральські гори">Уральських гір</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Урал (річка)">річкою Урал</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Каспійське море">Каспійським морем</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7" title="Великий Кавказ">Великим Кавказом</a>, <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Чорне море">Чорним морем</a> і водним шляхом через <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80" title="Босфор">протоку Босфор</a>. Європа займає близько 10,18 млн км2 (3,93 млн кв. миль) або 2 % поверхні Землі (6,8 % площі суші), що робить її другим за величиною континентом (використовуючи модель із <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Материк">семи континентів</a>). Політично Європа розділена приблизно на п'ятдесят суверенних держав, з яких <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Росія">Російська Федерація</a> є <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B5%D1%8E" title="Список країн Європи за площею">найбільшою</a> і <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список країн Європи за населенням (ще не написана)">найбільш населеною</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_European_countries_by_population" class="extiw" title="en:List of European countries by population">[en]</a> державою, охоплюючи 39 % континенту та становлячи 15 % від його населення. Проте Росію зазвичай також вважають <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Перелік трансконтинентальних країн (ще не написана)">трансконтинентальною державою</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_transcontinental_countries" class="extiw" title="en:List of transcontinental countries">[en]</a>. Зокрема, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">Україна</a> є найбільшою державою, яка повністю розташована в Європі. <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Населення Європи">Загальна чисельність населення</a> Європи в 2021 році становила близько 745 мільйонів (близько 10 % <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Населення Землі">населення світу</a>); <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%83%D0%B1%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список материків і континентальних субрегіонів за населенням (ще не написана)">третя за величиною</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_continents_and_continental_subregions_by_population" class="extiw" title="en:List of continents and continental subregions by population"><span title="List of continents and continental subregions by population — версія статті «Список материків і континентальних субрегіонів за населенням» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a> після <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Азія">Азії</a> та <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Африка">Африки</a>. На <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Клімат Європи (ще не написана)">клімат Європи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Climate_of_Europe" class="extiw" title="en:Climate of Europe">[en]</a> впливають теплі атлантичні течії, такі як <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC" title="Гольфстрим">Гольфстрим</a>, які створюють <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81" title="Помірний кліматичний пояс">помірний клімат</a>, пом'якшуючи <a href="/wiki/%D0%97%D0%B8%D0%BC%D0%B0" title="Зима">зиму</a> на більшій частині континенту. Далі від моря сезонні відмінності помітніші, створюючи більш <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82" title="Континентальний клімат">континентальний клімат</a>. <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Європейська культура">Європейська культура</a> складається з ряду національних і регіональних культур, які формують центральне коріння ширшої <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" class="mw-redirect" title="Західна культура">західної цивілізації</a>, зазвичай посилаючись на <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Стародавня Греція">Стародавню Грецію</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Стародавній Рим">Стародавній Рим</a>, зокрема через <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Християнство в Європі">їхніх християнських наступників</a>.<a href="#cite_note-4">[3]</a><a href="#cite_note-5">[4]</a> Починаючи з <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Падіння Західної Римської імперії">падінням Західної Римської імперії</a> в <a href="/wiki/476" title="476">476 році</a>, <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Християнізація">християнізація</a> Європи після <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Велике переселення народів">періоду великого переселення народів</a> ознаменувала європейське <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Посткласична історія">посткласичне</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Середньовіччя">середньовіччя</a>. <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Італійське Відродження">Італійське Відродження</a> поширило на континенті <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC_%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B8_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Гуманізм епохи Відродження">новий гуманістичний</a> інтерес до <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83" title="Мистецтво Ренесансу">мистецтва</a> та <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8_%D0%B2_%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%83_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Історія науки в епоху Відродження">науки</a>, що привело до <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ранньомодерна Європа (ще не написана)">сучасної епохи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Early_modern_Europe" class="extiw" title="en:Early modern Europe">[en]</a>. Починаючи з <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96%D0%B2" title="Доба великих географічних відкриттів">епохи Великих географічних відкриттів</a>, на чолі з <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Іспанська імперія">Іспанською</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Португальська імперія">Португальською</a> імперіями, Європа відігравала домінуючу роль у світових справах завдяки численним дослідженням і завоюванням по всьому світу. Між XVI і XX століттями <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Перелік колишніх європейських колоній (ще не написана)">європейські держави в різний час колонізували</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_former_European_colonies" class="extiw" title="en:List of former European colonies">[en]</a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Америка">Америку</a>, майже всю <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Африка">Африку</a> та <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%B9_%D0%9E%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Австралія й Океанія">Океанію</a> та більшу частину <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Азія">Азії</a>. <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Просвітництво">Епоха Просвітництва</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Французька революція">Французька революція</a> та <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Наполеонівські війни">наполеонівські війни</a> сформували культурний, політичний та економічний аспект континенту з кінця XVII до першої половини XIX століття. <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Промислова революція">Промислова революція</a>, що почалася у <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Королівство Великої Британії">Великій Британії</a> наприкінці XVIII століття, спричинила радикальні економічні, культурні та соціальні зміни в <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Західна Європа">Західній Європі</a> та, зрештою, у всьому світі. Обидві <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Світова війна">світові війни</a> почалися та велися значною мірою в Європі, сприяючи зменшенню домінування Західної Європи у світових справах до середини XX століття, коли <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA" title="Союз Радянських Соціалістичних Республік">Радянський Союз</a> і <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">Сполучені Штати Америки</a> зайняли чільне місце та змагалися за домінування в Європі та в усьому світі.<a href="#cite_note-natgeo_534-6">[5]</a> <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Холодна війна">Холодна війна</a>, що виникла в результаті, розділила Європу вздовж <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%B0" title="Залізна завіса">залізної завіси</a> з <a href="/wiki/%D0%9D%D0%90%D0%A2%D0%9E" title="НАТО">НАТО</a> на <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BA" title="Західний блок">заході</a> та <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D1%82" title="Варшавський пакт">Варшавським пактом</a> на <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BA" title="Східний блок">сході</a>. Цей розкол закінчився <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Осінь народів">осінню народів</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D1%83%D1%80%D1%83" title="Падіння Берлінського муру">падінням Берлінського муру</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%B0%D0%B4_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0" title="Розпад СРСР">розпадом Радянського Союзу</a>, що дозволило <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Європейська інтеграція">європейській інтеграції</a> просунутися на Схід. <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Європейська інтеграція">Європейська інтеграція</a> в інституційному плані почалася в 1948 році із заснуванням <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Рада Європи">Ради Європи</a> та значною мірою завдяки створенню <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Європейські спільноти">Європейських спільнот</a>, які з 1992 року стали <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Європейський Союз">Європейським Союзом</a> (ЄС).<a href="#cite_note-europaeu_1945-59-7">[6]</a> Європейський Союз є <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Наддержавність">наддержавним</a> політичним утворенням, щось між <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Конфедерація">конфедерацією</a> та <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Федеративна держава">федерацією</a>, та ґрунтується на системі <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Договори Європейського Союзу">європейських договорів</a>.<a href="#cite_note-8">[7]</a> ЄС виникла в <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Західна Європа">Західній Європі</a>, але <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Розширення Європейського Союзу">розширювався на схід</a> після розпаду Радянського Союзу. Більшість держав-учасниць прийняли спільну валюту, <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE" title="Євро">євро</a>, і беруть участь у <a href="/wiki/%D0%92%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Внутрішній ринок Європейського Союзу">єдиному європейському ринку</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Митний союз Європейського Союзу">митному союзі</a>. Великий блок держав <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Шенгенська зона">Шенґенської зони</a> також скасував внутрішній прикордонний та імміграційний контроль. <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83" title="Вибори до Європейського парламенту">Регулярні народні вибори</a> до <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82" title="Європейський парламент">Європейського парламенту</a> відбуваються кожні п'ять років; вони є другими за кількістю демократичних виборів у світі після <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вибори в Індії (ще не написана)">Індії</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Elections_in_India" class="extiw" title="en:Elections in India">[en]</a>. ЄС є третьою за величиною економікою світу. <div id="toc" class="toc" role="navigation" aria-labelledby="mw-toc-heading"><input type="checkbox" role="button" id="toctogglecheckbox" class="toctogglecheckbox" style="display:none" /><div class="toctitle" lang="uk" dir="ltr"><h2 id="mw-toc-heading">Зміст</h2><label class="toctogglelabel" for="toctogglecheckbox"></label></div> <ul> <li class="toclevel-1 tocsection-1"><a href="#Назва">1 Назва</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-2"><a href="#Ортографія">1.1 Ортографія</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-3"><a href="#Етимологія">1.2 Етимологія</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-4"><a href="#Дефініція">2 Дефініція</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-5"><a href="#Сучасний_термін">2.1 Сучасний термін</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-6"><a href="#Історія_поняття">2.2 Історія поняття</a> <ul> <li class="toclevel-3 tocsection-7"><a href="#Рання_історія">2.2.1 Рання історія</a></li> <li class="toclevel-3 tocsection-8"><a href="#Сучасні_визначення">2.2.2 Сучасні визначення</a></li> </ul> </li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-9"><a href="#Історія">3 Історія</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-10"><a href="#Преісторія">3.1 Преісторія</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-11"><a href="#Класична_античність">3.2 Класична античність</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-12"><a href="#Раннє_середньовіччя">3.3 Раннє середньовіччя</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-13"><a href="#Високе_та_пізнє_середньовіччя">3.4 Високе та пізнє середньовіччя</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-14"><a href="#Ранній_новий_період">3.5 Ранній новий період</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-15"><a href="#Нова_історія">3.6 Нова історія</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-16"><a href="#Новітня_історія">3.7 Новітня історія</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-17"><a href="#Географія_і_геологія">4 Географія і геологія</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-18"><a href="#Географічний_центр">4.1 Географічний центр</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-19"><a href="#Геологія_та_металогенія">4.2 Геологія та металогенія</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-20"><a href="#Клімат">4.3 Клімат</a> <ul> <li class="toclevel-3 tocsection-21"><a href="#Зміни_клімату">4.3.1 Зміни клімату</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-2 tocsection-22"><a href="#Флора">4.4 Флора</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-23"><a href="#Фауна">4.5 Фауна</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-24"><a href="#Політика">5 Політика</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-25"><a href="#Перелік_держав_і_територій">5.1 Перелік держав і територій</a> <ul> <li class="toclevel-3 tocsection-26"><a href="#Залежні_території">5.1.1 Залежні території</a> <ul> <li class="toclevel-4 tocsection-27"><a href="#Частково_визнаний_релігійний_орден">5.1.1.1 Частково визнаний релігійний орден</a></li> </ul> </li> </ul> </li> <li class="toclevel-2 tocsection-28"><a href="#Інтеграція">5.2 Інтеграція</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-29"><a href="#Економіка">6 Економіка</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-30"><a href="#Економічна_історія">6.1 Економічна історія</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-31"><a href="#Населення">7 Населення</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-32"><a href="#Етнічні_групи">7.1 Етнічні групи</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-33"><a href="#Міграція">7.2 Міграція</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-34"><a href="#Мови">7.3 Мови</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-35"><a href="#Релігія">7.4 Релігія</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-36"><a href="#Великі_міста_та_міські_райони">7.5 Великі міста та міські райони</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-37"><a href="#Культура">8 Культура</a> <ul> <li class="toclevel-2 tocsection-38"><a href="#Спорт">8.1 Спорт</a></li> <li class="toclevel-2 tocsection-39"><a href="#Соціальний_вимір">8.2 Соціальний вимір</a></li> </ul> </li> <li class="toclevel-1 tocsection-40"><a href="#Див._також">9 Див. також</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-41"><a href="#Примітки">10 Примітки</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-42"><a href="#Джерела">11 Джерела</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-43"><a href="#Література">12 Література</a></li> <li class="toclevel-1 tocsection-44"><a href="#Посилання">13 Посилання</a></li> </ul> </div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Назва">Назва</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=1" title="Редагувати розділ: Назва" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=1" title="Редагувати вихідний код розділу: Назва">ред. код</a>]</div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Ортографія">Ортографія</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=2" title="Редагувати розділ: Ортографія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=2" title="Редагувати вихідний код розділу: Ортографія">ред. код</a>]</div> Згідно з <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81_2019_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83" title="Український правопис 2019 року">чинним українським правописом</a> (а також <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81_1993_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83" title="Український правопис 1993 року">попередніми його редакціями</a>) єдине правильне написання — Європа. Деякі історичні правописні системи рекомендували написання з <a href="/wiki/%D0%95" title="Е">Е</a>- — Европа, зокрема: <a href="/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0" title="Желехівка">желехівка</a> («Руска правопись» <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C-%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Степан Смаль-Стоцький">Смаль-Стоцького</a> — 1892), <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81_1928_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83" class="mw-redirect" title="Український правопис 1928 року">харківський правопис</a> (1926, 1928), правопис <a href="/wiki/%D0%97%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Зілинський Іван Михайлович">Зілинського</a> (1942, 1943), правопис <a href="/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%A0%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Ярослав Рудницький">Ярослава Рудницького</a> (1949). <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Етимологія">Етимологія</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=3" title="Редагувати розділ: Етимологія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=3" title="Редагувати вихідний код розділу: Етимологія">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Anaximander_world_map-en.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/Anaximander_world_map-en.svg/220px-Anaximander_world_map-en.svg.png" decoding="async" width="220" height="220" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/Anaximander_world_map-en.svg/330px-Anaximander_world_map-en.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/Anaximander_world_map-en.svg/440px-Anaximander_world_map-en.svg.png 2x" data-file-width="1063" data-file-height="1063" /></a><figcaption>Реконструкція <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ранні карти світу (ще не написана)">ранньої карти світу</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Early_world_maps" class="extiw" title="en:Early world maps">[en]</a>, зробленої <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80" title="Анаксімандр">Анаксімандером</a> у <a href="/wiki/VI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%B5." title="VI століття до н. е.">VI столітті до н. е.</a>, яка поділяє відомий світ на три великі масиви суші, один з яких називався Європою.</figcaption></figure> Назву Еврос вперше використали стародавні греки для позначення своєї найпівнічнішої провінції, яка сьогодні носить <a href="/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81" title="Еврос">таку ж назву</a>. Головна річка там — Еврос (сьогоднішня <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Мариця">Мариця</a>) — протікає через родючі долини <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F" title="Фракія">Тракії</a><a href="#cite_note-9">[8]</a>, яку також називали Європою, до того як цей термін означав континент.<a href="#cite_note-BBC_News_2013_o022-10">[9]</a> У класичній <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Давньогрецька міфологія">грецькій мітології</a> <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0_(%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Європа (міфологія)">Європа</a> (<a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Давньогрецька мова">дав.-гр.</a> Εὐρώπη, Eurṓpē) — <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%8F" title="Фінікія">фінікійська</a> принцеса, яку викрав <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%B2%D1%81" title="Зевс">Зевс</a> і відвіз на <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D1%82" title="Крит">Крит</a>. Походження цього імені, як вважає французький лінгвіст П. Шантрен, невідоме<a href="#cite_note-11">[10]</a>. Є ряд найпопулярніших в сучасній літературі етимологічних гіпотез запропонованих ще в античності (поряд з багатьма іншими). Зокрема, одна з них полягає в тому, що назва Європи походить від <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Давньогрецька мова">давньогрецького</a> елемента εὐρύς (eurús) 'широка' і ὤψ (ōps, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Родовий відмінок"><abbr title="Родовий відмінок">род.</abbr></a> ὠπός, ōpós) «око, обличчя», отже, їх композит Eurṓpē означав би «широкоока» або «широке обличчя».<a href="#cite_note-WestWest2007-12">[11]</a><a href="#cite_note-FitzRoy2015-13">[12]</a><a href="#cite_note-Astour1967-14">[13]</a><a href="#cite_note-15">[14]</a> Широка була <a href="/wiki/%D0%95%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Епітет">епітетом</a> самої Землі в реконструйованій <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Праіндоєвропейська релігія">протоіндоєвропейській релігії</a> та поезії, присвяченій їй.<a href="#cite_note-WestWest2007-12">[11]</a> Альтернативна точка зору була в <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D0%BA%D0%B5%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Роберт Бекес (ще не написана)">Роберта Бекеса</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Robert_S._P._Beekes" class="extiw" title="en:Robert S. P. Beekes">[en]</a>, який наводить аргументи на користь доіндоєвропейського походження назви, пояснюючи, що похідне від eurus дає інший <a href="/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Топоніміка">топонім,</a> ніж Europa. Бекес знайшов топоніми, пов'язані з топонімами Європи на території Стародавньої Греції, а також такі місцевості, як <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81_(%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Європус (Альмопія) (ще не написана)">Європус</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Europus_(Almopia)" class="extiw" title="en:Europus (Almopia)">[en]</a> у <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Стародавня Македонія">Стародавній Македонії</a>.<a href="#cite_note-Beekes-16">[15]</a> Були спроби пов'язати Eurṓpē із семітським терміном для позначення Заходу, наприклад <a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Аккадська мова">аккадське</a> erebu що означає «спускатися, заходити» (щодо <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5" title="Сонце">Сонця</a>), або <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Фінікійська мова">фінікійське</a> 'ereb «вечір, захід»<a href="#cite_note-17">[16]</a>, яке є джерелом походження <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Арабська мова">арабського</a> maghreb та <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D1%80%D0%B8%D1%82" title="Іврит">івритського</a> ma'arav. <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82" title="Мартін Вест">Мартін Вест</a> вважав, що «фонологічно збіг між назвою Європи та будь-якою формою семітського слова дуже слабкий»,<a href="#cite_note-18">[17]</a> тоді як Бекес гадав, що зв'язок із семітськими мовами малоймовірним.<a href="#cite_note-Beekes2-19">[18]</a> Більшість основних світових мов використовують слова, що походять від Eurṓpē або Europa для позначення континенту. <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Китайська мова">Китайська мова,</a> наприклад, використовує слово Ōuzhōu (歐洲/欧洲), що є абревіатурою транслітерованої назви Ōuluóbā zhōu (歐羅巴洲) (zhōu означає «континент»); подібний китайський термін Ōshū (<a href="/wiki/%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Японська мова">яп.</a> 欧州) також іноді використовується в <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Японська мова">японській мові</a>, наприклад, у японській назві Європейського Союзу Ōshū Rengō (<a href="/wiki/%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Японська мова">яп.</a> 欧州連合) , незважаючи на те, що <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0" title="Катакана">катакана</a> Yōroppa (<a href="/wiki/%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Японська мова">яп.</a> ヨーロッパ) використовується частіше. У деяких тюркських мовах перська назва <a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Франгістан (ще не написана)">Франгістан</a> («земля <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Франки">франків</a>») випадково використовується для позначення більшої частини Європи, окрім офіційних назв, таких як Avrupa або Evropa.<a href="#cite_note-davison-20">[19]</a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Дефініція">Дефініція</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=4" title="Редагувати розділ: Дефініція" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=4" title="Редагувати вихідний код розділу: Дефініція">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D1%96_%D0%BC%D1%96%D0%B6_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Межі між материками (ще не написана)">Межі між материками</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Boundaries_between_the_continents" class="extiw" title="en:Boundaries between the continents">[en]</a></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Сучасний_термін">Сучасний термін</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=5" title="Редагувати розділ: Сучасний термін" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=5" title="Редагувати вихідний код розділу: Сучасний термін">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Possible_definitions_of_the_boundary_between_Europe_and_Asia.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Possible_definitions_of_the_boundary_between_Europe_and_Asia.png/220px-Possible_definitions_of_the_boundary_between_Europe_and_Asia.png" decoding="async" width="220" height="341" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Possible_definitions_of_the_boundary_between_Europe_and_Asia.png/330px-Possible_definitions_of_the_boundary_between_Europe_and_Asia.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Possible_definitions_of_the_boundary_between_Europe_and_Asia.png/440px-Possible_definitions_of_the_boundary_between_Europe_and_Asia.png 2x" data-file-width="729" data-file-height="1129" /></a><figcaption>Визначення меж між Азією та Європою в різні періоди історії.</figcaption></figure> Поширене визначення Європи як географічного терміну використовується з середини <a href="/wiki/XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XIX століття">XIX століття</a>. Вважається, що Європа обмежена великими водоймами на півночі, заході та півдні; межею Європи на сході і північному сході зазвичай вважаються Уральські гори, річка Урал і Каспійське море; на південному сході — Кавказькі гори, Чорне море та водні шляхи, що з'єднують Чорне море з Середземним.<a href="#cite_note-Encarta-21">[20]</a> Острови, як правило, групуються з найближчою континентальною сушею, тому <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Ісландія">Ісландія</a> вважається частиною Європи, тоді як сусідній острів <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Гренландія">Ґренландія</a> зазвичай відноситься до <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Північна Америка">Північної Америки</a>, хоча політично належить <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Королівство Данія">Королівства Данія</a>. Тим не менш, є деякі винятки, які ґрунтуються на соціально-політичних і культурних відмінностях. <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BF%D1%80" title="Кіпр">Кіпр</a> знаходиться найближче до <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Анатолія">Анатолії</a> (або <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Мала Азія">Малої Азії</a>), але політично вважається частиною Європи<a href="#cite_note-22">[21]</a> і є державою-учасницею Європейського Союзу. Протягом століть Мальта вважалася островом <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B1" title="Магриб">Північно-Західної Африки</a>, але тепер вона також вважається частиною <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Південна Європа">Південної Європи</a>.<a href="#cite_note-23">[22]</a> Слово «Європа», яке використовується саме в <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0" title="Британська англійська">британській англійській мові</a>, також може стосуватися виключно лише <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Континентальна Європа">континентальної Європи</a>.<a href="#cite_note-24">[23]</a> Термін «континент» зазвичай має на увазі <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Фізична географія">фізичну географію</a> великого масиву суші, повністю або майже повністю оточеного водою на своїх кордонах. До прийняття поточного визначення, яке включає гірські вододіли, межа між Європою та Азією кілька разів змінювалася з моменту її першого задуму в <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Античність">класичній давнині</a>. У 1715 році мапограф <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Герман Молль">Герман Молль</a> припустив, що Європа обмежена серією частково з'єднаних водних шляхів, спрямованих до турецьких проток, і <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%88" title="Іртиш">річки Іртиш,</a> що впадає у верхню частину <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1" title="Об">річки Об</a> і <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D1%8C%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Північний Льодовитий океан">Північного Льодовитого океану</a>. На відміну від цього визначення, нинішній східний кордон Європи пролягає по Уральським і Кавказьким горам, що є дещо умовним визначенням у порівнянні з будь-яким чітким визначенням терміну «континент». <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:T_and_O_map_Guntherus_Ziner_1472.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/70/T_and_O_map_Guntherus_Ziner_1472.jpg/220px-T_and_O_map_Guntherus_Ziner_1472.jpg" decoding="async" width="220" height="220" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/70/T_and_O_map_Guntherus_Ziner_1472.jpg/330px-T_and_O_map_Guntherus_Ziner_1472.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/70/T_and_O_map_Guntherus_Ziner_1472.jpg/440px-T_and_O_map_Guntherus_Ziner_1472.jpg 2x" data-file-width="864" data-file-height="864" /></a><figcaption>Середньовічна <a href="/wiki/Orbis_terrae" title="Orbis terrae">мапа,</a> надрукована <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D1%8E%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%97%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B5%D1%80&action=edit&redlink=1" class="new" title="Гюнтер Зайнер (ще не написана)">Ґюнтером Цайнером</a> у 1472 році, на якій показано три континенти як володіння синів <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B9" title="Ной">Ноя</a>: Азія <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC" title="Сим">Симова</a>, Європа <a href="/wiki/%D0%AF%D1%84%D0%B5%D1%82" title="Яфет">Яфетова</a> і Африка <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BC" title="Хам">Хамова</a>.</figcaption></figure> Нинішній поділ Євразії на два континенти тепер відображає культурні, мовні та етнічні <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4_%E2%80%94_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%C2%BB&action=edit&redlink=1" class="new" title="Дихотомія «Схід — Захід» (ще не написана)">відмінності між Сходом і Заходом</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/East%E2%80%93West_dichotomy" class="extiw" title="en:East–West dichotomy">[en]</a>, які змінюються швидше за спектром, ніж за чіткою лінією поділу. Географічний кордон між Європою та Азією не проходить жодних державних кордонів і зараз проходить лише по кількох водоймах. Туреччина зазвичай вважається <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Перелік трансконтинентальних країн (ще не написана)">трансконтинентальною державою</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_transcontinental_countries" class="extiw" title="en:List of transcontinental countries">[en]</a>, повністю розділеною водою, тоді як Росія та Казахстан лише частково розділені водними шляхами. Франція, Нідерланди, Португалія та Іспанія також є трансконтинентальними (точніше, міжконтинентальними, якщо йдеться про океани чи великі моря), оскільки їхні основні території знаходяться в Європі, тоді як осередки їхніх територій розташовані на інших континентах, відокремлених від Європи великою територією. Іспанія, наприклад, має території на південь від Середземного моря, а саме <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%83%D1%82%D0%B0" title="Сеута">Сеута</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F" title="Мелілья">Мелілья</a>, які є частинами Африки та мають спільний кордон з <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D0%BE" title="Марокко">Марокко</a>. Згідно з чинною доктриною, <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD" title="Азербайджан">Азербайджан</a> і <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Грузія">Грузія</a> є <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD&action=edit&redlink=1" class="new" title="Перелік трансконтинентальних країн (ще не написана)">трансконтинентальними державами</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_transcontinental_countries" class="extiw" title="en:List of transcontinental countries">[en]</a>, де водні шляхи повністю замінені горами як вододілом між континентами. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Історія_поняття">Історія поняття</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=6" title="Редагувати розділ: Історія поняття" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=6" title="Редагувати вихідний код розділу: Історія поняття">ред. код</a>]</div> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Рання_історія">Рання історія</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=7" title="Редагувати розділ: Рання історія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=7" title="Редагувати вихідний код розділу: Рання історія">ред. код</a>]</div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europa_Prima_Pars_Terrae_in_Forma_Virginis.jpg" class="mw-file-description"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4e/Europa_Prima_Pars_Terrae_in_Forma_Virginis.jpg/270px-Europa_Prima_Pars_Terrae_in_Forma_Virginis.jpg" decoding="async" width="270" height="195" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4e/Europa_Prima_Pars_Terrae_in_Forma_Virginis.jpg/405px-Europa_Prima_Pars_Terrae_in_Forma_Virginis.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4e/Europa_Prima_Pars_Terrae_in_Forma_Virginis.jpg/540px-Europa_Prima_Pars_Terrae_in_Forma_Virginis.jpg 2x" data-file-width="1799" data-file-height="1300" /></a><figcaption>Зображення <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Королева Європи (ще не написана)">«Королева Європи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Europa_regina" class="extiw" title="en:Europa regina">[en]</a>» в 1582 році.</figcaption></figure> Перше зафіксоване використання Eurṓpē як географічного терміна міститься в <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%BD%D0%B8" title="Гомерівські гімни">гомерівському Гімні</a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%BD" title="Аполлон">Делійському Аполлону</a> щодо західного узбережжя <a href="/wiki/%D0%95%D0%B3%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Егейське море">Егейського моря</a>. Як назву для частини світу, Європа перше використана в VI столітті до нашої ери <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80" title="Анаксімандр">Анаксімандером</a> і <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Гекатей Мілетський">Гекатеєм</a>. Анаксимандер провів кордон між Азією та Європою по річці Фасис (сучасна <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96" title="Ріоні">річка Ріоні</a> на території <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Грузія">Грузії</a>) на Кавказі, цієї конвенції дотримувався <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%82" title="Геродот">Геродот</a> у V столітті до нашої ери.<a href="#cite_note-25">[24]</a> Геродот згадував, що світ був розділений невідомими особами на три частини — Європу, Азію та Лівію (Африку) — межами яких були <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB" title="Ніл">Ніл</a> і Фасис, хоча він також стверджує, що деякі вважали <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD" title="Дон">річку Дін</a>, а не Фасис, як кордон між Європою та Азією.<a href="#cite_note-26">[25]</a> Східний кордон Європи був визначений у <a href="/wiki/I_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="I століття">І столітті</a> географом <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BD" title="Страбон">Страбоном</a> на річці Дін.<a href="#cite_note-27">[26]</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%AE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%B2" title="Книга Ювілеїв">Книга Ювілеїв</a> описує континенти як землі, подаровані <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B9" title="Ной">Ноєм</a> своїм трьом синам; Європа була визначена як земля від <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BF%D0%B8" title="Геркулесові стовпи">Геркулесових стовпів</a> у <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0" title="Гібралтарська протока">Ґібралтарській протоці</a>, що відокремлює її від <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B1" title="Магриб">Північно-Західної Африки</a>, до <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD" title="Дон">Дону</a>, що відокремлює її від Азії.<a href="#cite_note-28">[27]</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Римська імперія</a> не надавала уваги концепції континентального поділу. Однак після падіння <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Західна Римська імперія">Західної Римської імперії</a> культура, що розвинулась на її місці, пов'язана з <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">латинською мовою</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Католицька церква">Католицькою церквою</a>, почала асоціюватися з поняттям «Європа».<a href="#cite_note-Pocock2002-29">[28]</a> Термін «Європа» вперше використано для сфери культури в епоху <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Каролінзьке Відродження">Каролінгського Відродження</a> IX століття. З того часу цей термін позначав сферу впливу <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Західне християнство">Західного християнства</a>, на відміну як від <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Православна церква">Східних православних церков</a>, так і від <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Мусульманський світ">ісламського світу</a>. Культурне визначення Європи як земель <a href="/w/index.php?title=%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Християнський світ (ще не написана)">латинського християнства</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Christendom" class="extiw" title="en:Christendom">[en]</a>, що об'єдналися у VIII столітті, означало новий культурний кондомініум, створений через злиття германських традицій і християнсько-латинської культури, що визначається частково у протиставленні <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9" title="Візантій">Візантію</a> та <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BC" title="Іслам">ісламу</a> та обмежений північною <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Піренейський півострів">Іберією</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Британські острови">Британськими островами</a>, Францією, християнізованим альпійськими регіонами та північною та центральною Італією.<a href="#cite_note-30">[29]</a><a href="#cite_note-31">[30]</a> Концепція є однією з довготривалих спадщин <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Каролінзьке Відродження">Каролінгського Відродження</a>: часто Європа фігурує в листах придворного вченого Карла <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%BA%D1%83%D1%97%D0%BD" title="Алкуїн">Великого Алкуїна</a>.<a href="#cite_note-32">[31]</a> Перехід Європи до культурного, а також географічного терміну призвів до того, що кордони Європи зазнали впливу культурних міркувань на Сході, особливо стосовно територій під впливом <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Візантійської</a>, <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Османська імперія">Османської</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Російська імперія">Російської</a> імперій. На такі запитання вплинули позитивні конотації, пов'язані з терміном Європа його користувачами. Такі культурні міркування не застосовувалися до Америки, незважаючи на її завоювання та заселення європейськими державами. Натомість виникла концепція «західної цивілізації» як спосіб об'єднання Європи та цих колоній.<a href="#cite_note-33">[32]</a> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Сучасні_визначення">Сучасні визначення</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=8" title="Редагувати розділ: Сучасні визначення" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=8" title="Редагувати вихідний код розділу: Сучасні визначення">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Регіони Європи (ще не написана)">Регіони Європи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Regions_of_Europe" class="extiw" title="en:Regions of Europe">[en]</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Континентальна Європа">Континентальна Європа</a></div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Herman_Moll_A_New_Map_of_Europe_According_to_the_Newest_Observations_1721.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Herman_Moll_A_New_Map_of_Europe_According_to_the_Newest_Observations_1721.JPG/270px-Herman_Moll_A_New_Map_of_Europe_According_to_the_Newest_Observations_1721.JPG" decoding="async" width="270" height="191" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Herman_Moll_A_New_Map_of_Europe_According_to_the_Newest_Observations_1721.JPG/405px-Herman_Moll_A_New_Map_of_Europe_According_to_the_Newest_Observations_1721.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Herman_Moll_A_New_Map_of_Europe_According_to_the_Newest_Observations_1721.JPG/540px-Herman_Moll_A_New_Map_of_Europe_According_to_the_Newest_Observations_1721.JPG 2x" data-file-width="1500" data-file-height="1061" /></a><figcaption>Нова мапа Європи за найновішими спостереженнями (1721) <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Герман Молль">Германа Молля</a> проводить східний кордон Європи вздовж річки Дін, що тече на південний захід, і річок Тобол, Іртиш і Об, що течуть на північ.</figcaption></figure> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1916_political_map_of_Europe.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9d/1916_political_map_of_Europe.jpg/270px-1916_political_map_of_Europe.jpg" decoding="async" width="270" height="204" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9d/1916_political_map_of_Europe.jpg/405px-1916_political_map_of_Europe.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9d/1916_political_map_of_Europe.jpg/540px-1916_political_map_of_Europe.jpg 2x" data-file-width="3276" data-file-height="2475" /></a><figcaption>Політична мапа Європи 1916 року, на якій показано більшість водних шляхів Молла, замінених Уральськими горами фон Штраленберга та Кавказьким хребтом Фрешфілда, тип суші, який зазвичай визначає субконтинент.</figcaption></figure> Питання про визначення східної межі Європи постало в період раннього Нового часу, коли східне розширення <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Московське царство">Московії</a> почало включати <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Північна Азія">Північну Азію</a>. Протягом Середньовіччя і до XIX століття традиційний поділ <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Євразія">Євразії</a> на два континенти, Європу та Азію, дотримувався Птолемеєм, з кордоном за <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B8" title="Чорноморські протоки">Турецькими протоками</a>, <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Чорне море">Чорним морем</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0" title="Керченська протока">Керченською протокою</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Азовське море">Азовським морем</a> і <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD" title="Дон">Доном</a> (стародавній <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%97%D1%81_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)" title="Танаїс (місто)">Танаїс</a>). Але мапи, складені протягом XVI—XVIII століть, як правило, відрізнялися тим, що продовжували межу за вигином Дону в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%87-%D0%BD%D0%B0-%D0%94%D0%BE%D0%BD%D1%83" title="Калач-на-Дону">Калачі-на-Дону</a> (де він найближче до Волги, тепер з'єднаний з нею <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%BE-%D0%94%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB" title="Волго-Донський канал">Волго-Донським каналом</a>), на територію, не докладно описану древніми географами. Близько 1715 року <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Герман Молль">Герман Молль</a> склав мапу, на якій зображено північну частину <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1" title="Об">річки Об</a> і <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%88" title="Іртиш">річку Іртиш</a>, велика притока Обі, були показані як компоненти частково з'єднаних водних шляхів, що проходять кордон між Європою та Азією від Турецьких проток і річки Дон до Північного Льодовитого океану. У 1721 він створив більш сучасну мапу, яку було легше читати. Однак його пропозиція дотримуватися великих рік як лінії розмежування так і не була прийнята іншими географами, які почали відходити від ідеї водних кордонів як єдино правильного розділу між Європою та Азією. Чотири роки потому, у 1725 році, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF_%D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3" title="Філіп Йоган фон Страленберг">Філіп Йоган фон Страленберґ</a> першим відійшов від класичної ідеї з річною Дін. Він провів нову лінію вздовж <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0" title="Волга">Волги</a>, прямуючи за Волгою на північ до <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0_(%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B6%D1%8F)" title="Самарська Лука (Надволжя)">Самарської луки</a>, вздовж <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%89%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%B8%D1%80%D1%82" title="Общий Сирт">Загального Сирту</a> (<a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB" title="Вододіл">вододіл</a> між Волгою та <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Урал (річка)">Уралом</a>), потім на північ і схід уздовж останнього водного шляху до його витоку в <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Уральські гори">Уральських горах</a>. У цей момент він запропонував, щоб гірські хребти стали межами між континентами в якості альтернативи водним шляхам. Відповідно, він провів нову межу на північ уздовж <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Уральські гори">Уральських гір,</a> а не сусідніх і паралельних річок Об та Іртиш.<a href="#cite_note-34">[33]</a> Це було схвалено <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Російська імперія">Російською імперією</a> та запроваджено концепцією, яка згодом стане загальновизнаною. Однак таке рішення мало й критиків. <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Вольтер">Вольтер</a>, який писав у 1760 році про зусилля <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_I" title="Петро I">Петра І</a> зробити <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Московія">Московію</a> більш європейською, стверджував, що ні Російська імперія, ні <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Скандинавія">Скандинавія</a>, ні північна Німеччина, ні <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0" title="Річ Посполита">Річ Посполита</a> не були повністю частиною Європи.<a href="#cite_note-Pocock20022-35">[34]</a> Відтоді багато сучасних аналітичних географів, як-от <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BB%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80" title="Гелфорд Джон Маккіндер">Гелфорд Джон Маккіндер</a> заявили, що вони не вважають Уральські гори межею між континентами.<a href="#cite_note-36">[35]</a> Мапотворці продовжували розходитися щодо межі між нижнім Доном і Самарою навіть у XIX столітті. В <a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Atlas_of_Russian_Empire._1745_year" class="extiw" title="commons:Category:Atlas of Russian Empire. 1745 year">атласі 1745 року,</a> опублікованому <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA" title="Російська академія наук">Російською академією наук,</a> межа проходить за Доном за Калач аж до <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_(%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)" title="Серафимович (Волгоградська область)">Серафимовича,</a> а потім прямує на північ до <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA" title="Архангельськ">Архангельська</a>, тоді як інші мапографи XVIII—XIX століть, такі як <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джон Кері (ще не написана)">Джон Кері,</a> дотримувалися припису Страленберґа. На південь <abbr title="приблизно">прибл.</abbr> 1773 року німецьким натуралістом <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80-%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD_%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D1%81" title="Петер-Симон Паллас">Петером Симоном Палласом</a> було виявлено <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BC%D0%BE-%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Кумо-Маницька западина">Кумо-Маничську западину</a>, яка колись з'єднувала Чорне та Каспійське моря.<a href="#cite_note-oren-icn.ru-37">[36]</a><a href="#cite_note-38">[37]</a> Згодом ця западина була запропонована як природна межа між континентами. До середини XIX століття існувало три основні концепції: одна йшла через річку Дін, <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%BE-%D0%94%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB" title="Волго-Донський канал">Волго-Дінський канал</a> і <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0" title="Волга">Волгу</a>, інша йшла через Кумо-Маничську западину до Каспію, а потім до Уралу, а третя лише через Дін. У географічній літературі 1860-х років це питання все ще розглядалося як «суперечливе».<a href="#cite_note-39">[38]</a> У Російській імперії та <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA" title="Союз Радянських Соціалістичних Республік">Радянському Союзі</a> межу по Кумо-Маничській западині найчастіше використовувався ще в 1906 році.<a href="#cite_note-40">[39]</a> У 1958 році Радянське географічне товариство офіційно рекомендувало проводити в підручниках кордон між Європою та Азією від <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B0" title="Байдарацька губа">Байдарацької затоки</a> на <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Карське море">Карському морі</a>, вздовж східного підніжжя Уральських гір, далі по <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Урал (річка)">річці Урал</a> до <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%80%D0%B8" title="Мугоджари">Мугоджарських пагорбів</a>, а потім <a href="/wiki/%D0%95%D0%BC%D0%B1%D0%B0_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Емба (річка)">річка Емба</a>; і Кума-Маничська западина,<a href="#cite_note-41">[40]</a> таким чином поміщаючи Кавказ повністю в Азію, а Урал повністю в Європу.<a href="#cite_note-42">[41]</a> <a href="/wiki/Flora_Europaea" title="Flora Europaea">Flora Europaea</a> прийняла межу по річках <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA" title="Терек">Тереку</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%8C_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Кубань (річка)">Кубані</a>, тобто на південь від Куми і Манич, але все ще з Кавказом цілком в Азії.<a href="#cite_note-43">[42]</a><a href="#cite_note-44">[43]</a> Однак більшість географів у Радянському Союзі віддавали перевагу межі вздовж Кавказького гребеня,<a href="#cite_note-45">[44]</a> і вона стала загальноприйнятою класифікацією наприкінці XX століття, хоча межа Кума-Манич використовувалася на деяких мапах XX століття. Дехто вважає поділ <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Євразія">Євразії</a> на Азію та Європу залишком <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Європоцентризм">європоцентризму</a>: «За фізичною, культурною та історичною різноманітністю <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Китайська Народна Республіка">Китай</a> та <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Індія">Індію</a> можна порівняти з усією європейською територією, а не з однією європейською державою. […]». <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Історія">Історія</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=9" title="Редагувати розділ: Історія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=9" title="Редагувати вихідний код розділу: Історія">ред. код</a>]</div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:First.Crusade.Map.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/41/First.Crusade.Map.jpg/250px-First.Crusade.Map.jpg" decoding="async" width="250" height="203" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/41/First.Crusade.Map.jpg/375px-First.Crusade.Map.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/41/First.Crusade.Map.jpg/500px-First.Crusade.Map.jpg 2x" data-file-width="1730" data-file-height="1402" /></a><figcaption>Європа у <a href="/wiki/1097" title="1097">1097</a>-у році. Історичний атлас <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%A8%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вільям Роберт Шеперд (ще не написана)">Вільяма Роберта Шеперда</a>, <a href="/wiki/1911" title="1911">1911</a></figcaption></figure> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Історія Європи">Історія Європи</a> та <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Європейські війни">Європейські війни</a></div> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Преісторія">Преісторія</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=10" title="Редагувати розділ: Преісторія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=10" title="Редагувати вихідний код розділу: Преісторія">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Доісторична Європа (ще не написана)">Доісторична Європа</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Prehistoric_Europe" class="extiw" title="en:Prehistoric Europe">[en]</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe20000ya.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Europe20000ya.png/220px-Europe20000ya.png" decoding="async" width="220" height="146" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Europe20000ya.png/330px-Europe20000ya.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Europe20000ya.png/440px-Europe20000ya.png 2x" data-file-width="1900" data-file-height="1264" /></a><figcaption><a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D1%84%D1%83%D0%B3%D1%96%D1%83%D0%BC_%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Рефугіум останнього льодовикового максимуму (ще не написана)">Рефугіум останнього льодовикового максимуму</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Last_Glacial_Maximum_refugia" class="extiw" title="en:Last Glacial Maximum refugia">[en]</a>, бл. 20 000 років тому<div style="margin:2px 0">   <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Солютрейська культура">Солютрейська культура</a></div> <div style="margin:2px 0">   <a href="/wiki/%D0%95%D0%BF%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Епіграветська культура">Епіграветська культура</a><a href="#cite_note-Nature-2023-46">[45]</a></div></figcaption></figure> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lascaux_painting.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1e/Lascaux_painting.jpg/220px-Lascaux_painting.jpg" decoding="async" width="220" height="144" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1e/Lascaux_painting.jpg/330px-Lascaux_painting.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1e/Lascaux_painting.jpg/440px-Lascaux_painting.jpg 2x" data-file-width="720" data-file-height="472" /></a><figcaption>Палеолітичні наскальні малюнки з <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%9B%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE" title="Печера Ласко">Ласко</a> у <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франції</a> (<abbr title="приблизно">прибл.</abbr> 15 000 р. до н. е.)</figcaption></figure> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Stonehenge,_Condado_de_Wiltshire,_Inglaterra,_2014-08-12,_DD_09.JPG" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f2/Stonehenge%2C_Condado_de_Wiltshire%2C_Inglaterra%2C_2014-08-12%2C_DD_09.JPG/220px-Stonehenge%2C_Condado_de_Wiltshire%2C_Inglaterra%2C_2014-08-12%2C_DD_09.JPG" decoding="async" width="220" height="97" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f2/Stonehenge%2C_Condado_de_Wiltshire%2C_Inglaterra%2C_2014-08-12%2C_DD_09.JPG/330px-Stonehenge%2C_Condado_de_Wiltshire%2C_Inglaterra%2C_2014-08-12%2C_DD_09.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f2/Stonehenge%2C_Condado_de_Wiltshire%2C_Inglaterra%2C_2014-08-12%2C_DD_09.JPG/440px-Stonehenge%2C_Condado_de_Wiltshire%2C_Inglaterra%2C_2014-08-12%2C_DD_09.JPG 2x" data-file-width="5406" data-file-height="2379" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%83%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6" title="Стоунгендж">Стоунгендж</a> у <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Британія">Сполученому Королівстві</a> (пізній неоліт з 3000 по 2000 рік до н. е.)</figcaption></figure> Європа була незаселеною людьми досить довго. <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0" title="Людина грузинська">Людина грузинська</a>, яка жила приблизно 1,8 мільйона років тому в <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Грузія">Грузії</a>, є найдавнішим <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%96" title="Гомініні">гомініном</a>, виявленим у Європі.<a href="#cite_note-47">[46]</a> <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Людина-попередник">Інші</a> останки гомінідів, які датуються приблизно 1 мільйоном років, були виявлені в <a href="/wiki/%D0%A1%D1%8C%D1%94%D1%80%D1%80%D0%B0-%D0%B4%D0%B5-%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BF%D1%83%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0" title="Сьєрра-де-Атапуерка">Атапуерці</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Іспанія">Іспанія</a>.<a href="#cite_note-48">[47]</a> <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Неандерталець">Неандерталець</a> (названий на честь <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="Неандерталь">долини Неандерталь</a> у <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Німеччина">Німеччині</a>) з'явився в Європі 150 000 років тому (115 000 років тому він зустрічається вже на території сучасної <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0" title="Польща">Польщі</a><a href="#cite_note-49">[48]</a>). Неандертальців витіснили сучасні люди (<a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Кроманьйонці">кроманьйонці</a>), які, можливо, з'явилися в Європі приблизно 43 000–40 000 років тому.<a href="#cite_note-natgeo_21-50">[49]</a> Однак є також докази того, що <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%B0" title="Людина розумна">Homo sapiens</a> прибули до Європи 54 000 років тому, приблизно на 10 000 років раніше, ніж вважалося раніше.<a href="#cite_note-51">[50]</a> Найдавніші стоянки в Європі, датовані 48 000 років тому, — це Ріпаро-Мокі (Італія), Гейссенклостерле (Німеччина) та <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D1%8E%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%81" title="Істюритс">Істуріц</a> (Франція).<a href="#cite_note-range-52">[51]</a><a href="#cite_note-53">[52]</a> <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Неоліт Європи">Європейський період неоліту</a>, відзначений вирощуванням зернових культур і розведенням <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Анатолія">худоби</a>, збільшенням кількості поселень і широким використанням кераміки, розпочався приблизно в 7000 р. <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Балканський півострів">до</a> <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Греція">н</a> <a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Близький Схід">.</a> .<a href="#cite_note-Borza-54">[53]</a> Вона поширилася з Балкан уздовж долин <a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9" title="Дунай">Дунаю</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Рейн">Рейну</a> (<a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Культура лінійно-стрічкової кераміки">культура лінійної кераміки</a>) та уздовж <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Середземне море">узбережжя Середземного моря</a> (<a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Культура кардіальної кераміки">культура Кардіал</a>). Між 4500 і 3000 роками до нашої ери ці центральноєвропейські неолітичні культури розвивалися далі на захід і північ, передаючи нещодавно набуті навички виробництва мідних артефактів. У Західній Європі період неоліту характеризувався не великими сільськогосподарськими поселеннями, а польовими пам'ятками, такими як <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Мостоподібний корпус (ще не написана)">огорожі</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%83%D1%81" title="Тумулус">кургани</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8" class="mw-redirect" title="Мегаліти">мегалітичні гробниці</a> .<a href="#cite_note-55">[54]</a> Розквіт культурного горизонту <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%88%D0%BD%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Культура шнурової кераміки">шнурової кераміки</a> досяг на переході від неоліту до <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82" title="Енеоліт">енеоліту</a> . У цей період гігантські <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8" class="mw-redirect" title="Мегаліти">мегалітичні</a> пам'ятники, такі як <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B8" title="Мегалітичні храми Мальти">мегалітичні храми Мальти</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%83%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6" title="Стоунгендж">Стоунхендж</a>, були побудовані по всій Західній та Південній Європі.<a href="#cite_note-56">[55]</a><a href="#cite_note-57">[56]</a> Сучасне корінне населення Європи в основному походить від трьох різних ліній:<a href="#cite_note-Indo-European-58">[57]</a> мезолітичні <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%86%D1%96_%D1%96_%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%87%D1%96" title="Мисливці і збирачі">мисливці-збирачі</a>, що походять від популяцій, пов'язаних з палеолітичною <a href="/wiki/%D0%95%D0%BF%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Епіграветська культура">епіграветською культурою</a>;<a href="#cite_note-Nature-2023-46">[45]</a> Неолітичні ранньоєвропейські фермери, які мігрували з Анатолії під час <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Неолітична революція">неолітичної революції</a> 9000 років тому;<a href="#cite_note-59">[58]</a> та скотарі <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Ямна культура">Ямного</a> степу, які прийшли до Європи з <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BF" title="Понтійсько-каспійський степ">Понтійсько-Каспійського степу</a> України в контексті <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%86%D1%96%D0%B2" title="Міграції індоєвропейців">індоєвропейських міграцій</a> 5000 років тому.<a href="#cite_note-Indo-European-58">[57]</a><a href="#cite_note-60">[59]</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Бронзова дома в Європі (ще не написана)">Бронзова дома в Європі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Bronze_Age_Europe" class="extiw" title="en:Bronze Age Europe">[en]</a> розпочалася бл. 3200 рік до нашої ери в Греції з <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Мінойська цивілізація">Мінойською цивілізацією</a> на <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D1%82" title="Крит">Криті</a>, першою розвиненою цивілізацією в Європі.<a href="#cite_note-61">[60]</a> За мінойцями пішли <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Мікенська цивілізація">мікенці</a>, які раптово занепали близько 1200 р. до н. е., поклавши початок <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Залізний доба в Європі (ще не написана)">європейській залізній добі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Iron_Age_Europe" class="extiw" title="en:Iron Age Europe">[en]</a>.<a href="#cite_note-62">[61]</a> Колонізація залізного віку <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B8" title="Греки">греками</a> та <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%8F" title="Фінікія">фінікійцями</a> дала початок раннім <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%27%D1%8F" title="Середземномор'я">середземноморським</a> містам. <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Доісторична Італія (ще не написана)">Італія</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Prehistoric_Italy" class="extiw" title="en:Prehistoric Italy">[en]</a> та <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B0%D1%97%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Архаїчна Греція">Греція</a> раннього залізного віку приблизно з VIII століття до н. е. поступово дали початок історичній класичній античності, початок якої іноді датують 776 р. до н. е., роком перших <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B8" title="Античні Олімпійські ігри">Олімпійських ігор</a>.<a href="#cite_note-63">[62]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Класична_античність">Класична античність</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=11" title="Редагувати розділ: Класична античність" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=11" title="Редагувати вихідний код розділу: Класична античність">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Античність">Античність</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Стародавня Греція">Стародавня Греція</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Стародавній Рим">Стародавній Рим</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:The_Parthenon_in_Athens.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/da/The_Parthenon_in_Athens.jpg/220px-The_Parthenon_in_Athens.jpg" decoding="async" width="220" height="155" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/da/The_Parthenon_in_Athens.jpg/330px-The_Parthenon_in_Athens.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/da/The_Parthenon_in_Athens.jpg/440px-The_Parthenon_in_Athens.jpg 2x" data-file-width="1144" data-file-height="804" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%84%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BD" title="Парфенон">Партенон</a> в <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B8" title="Афіни">Атенах</a> (432 р. до н. е.).</figcaption></figure> Стародавня Греція була основоположником культури західної цивілізації. Західну <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Демократія">демократичну</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Раціоналізм">раціоналістичну культуру</a> часто приписують Стародавній Греції.<a href="#cite_note-Daly2013-64">[63]</a> Грецьке місто-держава, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81" title="Поліс">поліс</a>, було основною політичною одиницею класичної Греції.<a href="#cite_note-Daly2013-64">[63]</a> У 508 році до нашої ери <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%84%D0%B5%D0%BD" title="Клісфен">Клістен</a> запровадив першу в світі <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Афінська демократія">демократичну</a> систему правління в <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B8" title="Афіни">Атенах</a>.<a href="#cite_note-BKDunn1992-65">[64]</a> Грецькі політичні ідеали були заново відкриті наприкінці XVIII століття європейськими філософами та ідеалістами. Греція також внесла багато культурних внесків: у <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Філософія">філософію</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Гуманізм">гуманізм</a> і <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Раціоналізм">раціоналізм</a> за <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Арістотель">Арістотеля</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82" title="Сократ">Сократа</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Платон">Платона</a>; в <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Історіографія">історії</a> з <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%82" title="Геродот">Геродотом</a> і <a href="/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BA%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B4" title="Фукідід">Фукідідом</a>; у драматичному й оповідальному вірші, починаючи з епічних поем <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80" title="Гомер">Гомера</a>;<a href="#cite_note-natgeo_76-66">[65]</a> у драмі з <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D0%BE%D0%BA%D0%BB" title="Софокл">Софоклом</a> і <a href="/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D1%96%D0%BF%D1%96%D0%B4" title="Евріпід">Евріпідом</a>; в медицині з <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82" title="Гіппократ">Гіппократом</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD" title="Клавдій Гален">Галеном</a>; і в науці з <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%84%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80" title="Піфагор">Пітагором</a>, <a href="/wiki/%D0%95%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%B4" title="Евклід">Евклідом</a> і <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B4" title="Архімед">Архімедом</a>.<a href="#cite_note-Heath-67">[66]</a><a href="#cite_note-Heath_Vol_2-68">[67]</a><a href="#cite_note-69">[68]</a> Протягом V століття до нашої ери кілька грецьких <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Місто-держава">міст-держав</a> зупинили просування <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%90%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Імперія Ахеменідів">персів Ахеменідів</a> у Європу під час <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Греко-перські війни">греко-перських воєн</a>, які вважаються ключовим моментом у світовій історії<a href="#cite_note-Strauss2005-70">[69]</a> (див. також <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B5_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%BB%D0%B0" title="Золоте століття Перікла">Золоте століття Перікла</a>). <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Roman_Republic_Empire_map.gif" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ea/Roman_Republic_Empire_map.gif/220px-Roman_Republic_Empire_map.gif" decoding="async" width="220" height="209" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ea/Roman_Republic_Empire_map.gif/330px-Roman_Republic_Empire_map.gif 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ea/Roman_Republic_Empire_map.gif/440px-Roman_Republic_Empire_map.gif 2x" data-file-width="626" data-file-height="595" /></a><figcaption>Анімація, що демонструє зростання та поділ <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Стародавній Рим">Стародавнього Риму</a> (роки н. е.).</figcaption></figure> За Грецією пішов <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Стародавній Рим">Рим</a>, який залишив свій відбиток на <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE" title="Римське право">законодавстві</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Політика">політиці</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">мові</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Давньоримська інженерія (ще не написана)">інженерії</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Ancient_Roman_engineering" class="extiw" title="en:Ancient Roman engineering">[en]</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Давньоримська архітектура">архітектурі</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Централізоване управління (ще не написана)">управлінні</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Centralized_government" class="extiw" title="en:Centralized government">[en]</a> та багатьох інших ключових аспектах західної цивілізації.<a href="#cite_note-Daly20132-71">[70]</a> До 200 року до нашої ери <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Рим">Рим</a> підкорив <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_(%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)" title="Італія (римська провінція)">Італію</a>, а протягом наступних двох століть він підкорив <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Стародавня Греція">Грецію</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Римська Іспанія">Іспанію</a> (<a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Іспанія">Іспанія</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Португалія">Португалія</a>), узбережжя <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Північна Африка">Північної Африки</a>, більшу частину <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Середній Схід">Близького Сходу</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Галлія">Галлію</a> (<a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франція</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Бельгія">Бельгія</a>) та <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)" title="Британія (провінція)">Британію</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Англія">Англія</a> та <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81" title="Уельс">Уельс</a>). Розширюючись зі своєї бази в центральній Італії, починаючи з третього століття до нашої ери, римляни поступово розширювалися, і зрештою почали панувати над усім Середземноморським басейном і Західною Європою на рубежі тисячоліть. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Римська республіка">Римська республіка</a> припинила існування в 27 році до нашої ери, коли <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82" title="Октавіан Август">Август</a> проголосив <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Римську імперію</a>. Наступні два століття відомі як <a href="/wiki/Pax_Romana" title="Pax Romana">Pax Romana</a>, період безпрецедентного миру, процвітання та політичної стабільності в більшій частині Європи.<a href="#cite_note-mieawl-72">[71]</a> Імперія продовжувала розширюватися за таких імператорів, як <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BD_%D0%9F%D1%96%D0%B9" title="Антонін Пій">Антонін Пій</a> і <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B9" title="Марк Аврелій">Марк Аврелій</a>, які проводили час на північному кордоні Імперії, воюючи з <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Германці">германськими</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%B8" title="Пікти">піктськими</a> та <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BE%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%86%D1%96" title="Шотландці">шотландськими</a> племенами.<a href="#cite_note-natgeo_123-73">[72]</a><a href="#cite_note-74">[73]</a> <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Християнство">Християнство</a> було <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Костянтин Великий і християнство">легалізовано</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Костянтин Великий">Костянтином I</a> у 313 році нашої ери після трьох століть <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD_%D1%83_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Гоніння на християн у Римській імперії">імперських переслідувань</a>. Костянтин також остаточно переніс столицю імперії з Риму до міста <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9" title="Візантій">Візантій</a> (сучасний <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%BB" title="Стамбул">Стамбул</a>), яке було перейменовано на <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Константинополь">Константинополь</a> на його честь у 330 році нашої ери. Християнство стало єдиною офіційною релігією імперії в 380 р. н. е., а в 391—392 рр. н. е. імператор <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Феодосій Великий">Теодосій</a> оголосив язичницькі релігії поза законом.<a href="#cite_note-FriellWilliams2005-75">[74]</a> Іноді це вважається знаменуванням кінця античності; альтернативно вважається, що античність закінчилася з <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Падіння Західної Римської імперії">падінням Західної Римської імперії</a> в 476 р. н. закриття язичницької <a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Академія Платона">Платонівської академії в Атенах</a> у 529 р. н. е.;<a href="#cite_note-76">[75]</a> або піднесення ісламу на початку <a href="/wiki/VII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="VII століття">VII століття</a> н. е. Протягом більшої частини свого існування <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Візантійська імперія</a> була однією з наймогутніших економічних, культурних і військових сил Європи.<a href="#cite_note-77">[76]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Раннє_середньовіччя">Раннє середньовіччя</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=12" title="Редагувати розділ: Раннє середньовіччя" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=12" title="Редагувати вихідний код розділу: Раннє середньовіччя">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Пізня античність">Пізня античність</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%94_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Раннє середньовіччя">Раннє середньовіччя</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Темні століття середньовіччя">Темні століття середньовіччя</a> та <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Велике переселення народів">Велике переселення народів</a></div>Під час <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Падіння Західної Римської імперії">занепаду Римської імперії</a> Європа вступила в тривалий період змін, який історики називають «<a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Велике переселення народів">великим переселенням народів</a>». Відбулися численні вторгнення та міграції <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Остготи">остготів</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Вестготи">вестготів</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Готи">готів</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8" title="Вандали">вандалів</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BD%D0%B8" title="Гуни">гунів</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Франки">франків</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B8" title="Англи">англів</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8" title="Сакси">саксів</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8" title="Слов'яни">слов'ян</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8" title="Авари">аварів</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8" title="Булгари">булгар</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B8" title="Вікінги">варягів</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%B8" title="Печеніги">печенігів</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Половці">половців</a> та <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%96" title="Угорці">мадярів</a>.<a href="#cite_note-mieawl2-78">[77]</a> Такі мислителі <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Відродження">епохи Відродження</a>, як <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0" title="Франческо Петрарка">Франческо Петрарка</a>, пізніше називатимуть це «темними віками».<a href="#cite_note-79">[78]</a> Ізольовані чернечі громади були єдиним місцем для збереження та компіляції письмових знань, накопичених раніше; окрім цього, збереглося дуже мало письмових пам'яток. Значна частина літератури, філософії, математики та іншого мислення класичного періоду зникла із Західної Європи, хоча вони збереглися на сході, у Візантійській імперії.<a href="#cite_note-80">[79]</a> У той час як Римська імперія на заході продовжувала занепадати, римські традиції та римська держава залишалися сильними в переважно грекомовній <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Східній Римській імперії</a>, також відомій як <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Візантійська імперія</a>. Протягом більшої частини свого існування Візантійська імперія була наймогутнішою економічною, культурною та військовою силою Європи. Імператор <a href="/wiki/%D0%AE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BD_I" title="Юстиніан I">Юстиніан I</a> очолював першу золоту добу Константинополя: він заснував <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D0%AE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%B0" title="Кодекс Юстиніана">правовий кодекс</a>, який є основою багатьох сучасних правових систем, профінансував будівництво собору <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_(%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C)" title="Софійський собор (Константинополь)">Святої Софії</a> та поставив <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Християнська церква">Християнську церкву</a> під контроль держави.<a href="#cite_note-natgeo_135-81">[80]</a> Починаючи з VII століття, коли візантійці та сусідні <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Держава Сасанідів">сасанідські перси</a> були сильно ослаблені через тривалі, багатовікові та часті <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Римсько-перські війни">візантійсько-сасанідські війни</a>, араби-мусульмани почали проникати на історично римську територію, захоплюючи <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82" title="Левант">Левант</a> і <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Північна Африка">Північну Африку</a> та здійснюючи вторгнення в <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Анатолія">Анатолію</a>. У середині VII століття, після <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%83" title="Арабське завоювання Ірану">арабського завоювання Персії</a>, іслам проник на <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7" title="Кавказ">Кавказ</a>.<a href="#cite_note-82">[81]</a> Протягом наступних століть мусульманські війська захопили <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BF%D1%80_%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кіпр в Середньовіччі (ще не написана)">Кіпр</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Cyprus_in_the_Middle_Ages" class="extiw" title="en:Cyprus in the Middle Ages">[en]</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0" title="Мальта">Мальту</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D1%82" title="Критський емірат">Крит</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D1%82" title="Сицилійський емірат">Сицилію</a> та <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D1%83_%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Історія ісламу в Південній Італії (ще не написана)">частину південної Італії</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/History_of_Islam_in_southern_Italy" class="extiw" title="en:History of Islam in southern Italy">[en]</a>.<a href="#cite_note-83">[82]</a> Між 711 і 720 роками більшість земель <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Вестготське королівство">Вестготського королівства</a> <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Піренейський півострів">Іберії</a> були передані під правління <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8" title="Мусульмани">мусульман</a>, за винятком невеликих територій на північному заході (<a href="/wiki/%D0%90%D1%81%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Астурія">Астурія</a>) і переважно <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B8" title="Баски">баскських</a> регіонів у <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%97" title="Піренеї">Піренеях</a>. Ця територія під арабською назвою <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C-%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%81" title="Аль-Андалус">Аль-Андалус</a> стала частиною розширюваного <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D1%8F%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0%D1%82" title="Омеядський халіфат">Омеядського халіфату</a>. <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F_(717%E2%80%94718)" title="Облога Константинополя (717—718)">Друга невдала облога Константинополя</a> (717) послабила <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D1%8F%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0%D1%82" title="Омеядський халіфат">династію Омейядів</a> і знизила їх престиж. Потім Омейяди зазнали поразки від <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Франкське королівство">франкського</a> вождя <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BB" title="Карл Мартел">Карла Мартела</a> в <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%9F%D1%83%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%94_(732)" title="Битва при Пуатьє (732)">битві при Пуатьє</a> в 732 році, яка завершила їх просування на північ. У віддалених районах північно-західної Іберії та середніх <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%97" title="Піренеї">Піренеїв</a> влада мусульман на півдні майже не відчувалася. Саме тут були закладені основи християнських королівств <a href="/wiki/%D0%90%D1%81%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Астурійське королівство">Астурії</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Леонське королівство">Леона</a> та <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галісійське королівство">Галісії</a>, звідки почалося відвоювання <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Піренейський півострів">Піренейського півострова</a>. Однак скоординованих спроб вигнати <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8" title="Маври">маврів</a> не було зроблено. Християнські королівства головним чином були зосереджені на власній внутрішній боротьбі за владу. У результаті <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0" title="Реконкіста">реконкіста</a> зайняла більшу частину восьмисот років, протягом якого довгий список Альфонсів, Санчосів, Ордоньосів, Раміросів, Фернандосів і Бермудосів боролися зі своїми християнськими суперниками так само, як і з мусульманськими загарбниками. <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe_843ad_viking_incursions_map.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1f/Europe_843ad_viking_incursions_map.png/250px-Europe_843ad_viking_incursions_map.png" decoding="async" width="250" height="135" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1f/Europe_843ad_viking_incursions_map.png/375px-Europe_843ad_viking_incursions_map.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1f/Europe_843ad_viking_incursions_map.png/500px-Europe_843ad_viking_incursions_map.png 2x" data-file-width="2621" data-file-height="1414" /></a><figcaption>Набіги <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B8" title="Вікінги">вікінгів</a> і поділ Франкської імперії за <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80" title="Верденський договір">Верденським договором</a> у 843 році</figcaption></figure> У темні віки <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Західна Римська імперія">Західна Римська імперія</a> опинилася під контролем різних племен. Германські та слов'янські племена заснували свої держави відповідно в Західній і Східній Європі.<a href="#cite_note-natgeo_143-84">[83]</a> Згодом франкські племена об'єдналися під керівництвом <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B3" title="Хлодвіг">Хлодвіга I</a>.<a href="#cite_note-natgeo_162-85">[84]</a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_I_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Карл I Великий">Карл I Великий</a>, франкський король з династії <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B8" title="Каролінги">Каролінгів</a>, який підкорив більшу частину Західної Європи, був помазаний Папою на <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Імператор Священної Римської імперії">імператора Священної Римської імперії</a> у 800 році. У 962 році це призвело до заснування <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Священна Римська імперія">Священної Римської імперії</a>, центром якої стали німецькі князівства Центральної Європи.<a href="#cite_note-natgeo_166-86">[85]</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE-%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Східно-Центральна Європа">У Центрально-Східній Європі</a> були створені перші слов'янські держави та прийнято <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Християнство">християнство</a> (<abbr title="приблизно">прибл.</abbr> 1000 рік). Могутня <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8" title="Західні слов'яни">західнослов'янська</a> держава <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Велика Моравія">Велика Моравія</a> поширила свою територію аж на південь до Балкан, досягнувши найбільших територій за часів <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA_I_(%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%97)" title="Святополк I (князь Великої Моравії)">Святополка I</a> і спричинивши серію збройних конфліктів зі <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Східне Франкське королівство">Східною Франкією</a>. Далі на південь перші <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8" title="Південні слов'яни">південнослов'янські держави</a> виникли наприкінці VII та VIII століття та прийняли <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Християнство">християнство</a>: <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Перше Болгарське царство">Перше Болгарське царство</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%8F_(%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Князівство Сербія (Середньовіччя) (ще не написана)">Сербське князівство</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Principality_of_Serbia_(early_medieval)" class="extiw" title="en:Principality of Serbia (early medieval)">[en]</a> (пізніше <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Перше Сербське королівство">Королівство</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Сербське царство">імперія</a>) та <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F_(%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Приморська Хорватія (князівство)">Герцогство Хорватія</a> (пізніше <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5)" title="Хорватське королівство (середньовічне)">Королівство Хорватія</a>). На схід <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Київська Русь">Київська Русь</a> розширювалася зі своєї столиці в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2" title="Київ">Києві,</a> аби стати найбільшою державою Європи до <a href="/wiki/X_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="X століття">X століття</a>. У 988 році <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Володимир Святославич">Володимир І Великий</a> прийняв <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Київська митрополія">християнство візантійського обряду</a> як <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Державна релігія">державну релігію</a>. Далі на схід <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Волзька Болгарія">Волзька Болгарія</a> стала ісламською державою в <a href="/wiki/X_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="X століття">XX столітті</a>, але зрештою була поглинена Росією через кілька століть.<a href="#cite_note-87">[86]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Високе_та_пізнє_середньовіччя">Високе та пізнє середньовіччя</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=13" title="Редагувати розділ: Високе та пізнє середньовіччя" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=13" title="Редагувати вихідний код розділу: Високе та пізнє середньовіччя">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Високе середньовіччя">Високе середньовіччя</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%94_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Пізнє середньовіччя">Пізнє середньовіччя</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Середньовіччя">Середньовіччя</a></div><div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px">Див. також: <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Середньовічна демографія (ще не написана)">Середньовічна демографія</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Medieval_demography" class="extiw" title="en:Medieval demography">[en]</a></div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mappa_delle_Repubbliche_marinare_italiane_con_stemmi_civici.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Mappa_delle_Repubbliche_marinare_italiane_con_stemmi_civici.svg/180px-Mappa_delle_Repubbliche_marinare_italiane_con_stemmi_civici.svg.png" decoding="async" width="180" height="219" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Mappa_delle_Repubbliche_marinare_italiane_con_stemmi_civici.svg/270px-Mappa_delle_Repubbliche_marinare_italiane_con_stemmi_civici.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Mappa_delle_Repubbliche_marinare_italiane_con_stemmi_civici.svg/360px-Mappa_delle_Repubbliche_marinare_italiane_con_stemmi_civici.svg.png 2x" data-file-width="3245" data-file-height="3948" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Морські республіки">Морські республіки</a> середньовічної <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Італія">Італії</a> відновили контакти між Європою, Азією та Африкою за допомогою розгалужених торговельних мереж і колоній у Середземному морі та відіграли важливу роль у <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Хрестові походи">Хрестових походах</a>.<a href="#cite_note-88">[87]</a><a href="#cite_note-89">[88]</a></figcaption></figure> Період між 1000 і 1250 роками відомий як <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Високе середньовіччя">Високе середньовіччя</a>, за яким слідує <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%94_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Пізнє середньовіччя">Пізнє середньовіччя</a> до бл. 1500. Протягом Середньовіччя населення Європи значно зросло, досягнувши кульмінації в епоху <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_XII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Відродження XII століття">Відродження XII століття</a>. Економічне зростання разом із відсутністю безпеки на материкових торговельних шляхах уможливило розвиток основних торгових шляхів уздовж узбережжя <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Середземне море">Середземного</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Балтійське море">Балтійського морів</a>. Зростаюче багатство та незалежність, набуті деякими прибережними містами, дали <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Морські республіки">Морським республікам</a> провідну роль на європейській арені. У середньовіччі на материку домінували два верхні ешелони соціальної структури: знать і духовенство. <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Феодалізм">Феодалізм</a> розвинувся у Франції в ранньому середньовіччі і незабаром поширився по всій Європі.<a href="#cite_note-natgeo_158-90">[89]</a> Боротьба за вплив між <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85%D1%82%D0%B0" title="Шляхта">шляхтою</a> і <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Монархія">монархією</a> в Англії призвела до написання <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9" title="Велика хартія вольностей">Великої хартії вольностей</a> і створення <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82" title="Парламент">парламенту</a>.<a href="#cite_note-natgeo_186-91">[90]</a> Основним джерелом культури цього періоду була <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Римо-католицька церква">Латинська церква</a>. Через монастирі та <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0" title="Соборна школа">катедральні школи</a> Латинська церква відповідала за освіту в більшій частині Європи.<a href="#cite_note-natgeo_158-90">[89]</a> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Philip_II_and_Tancred_meeting_in_Messina_-_British_Library_Royal_MS_16_G_vi_f350r_(detail).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/86/Philip_II_and_Tancred_meeting_in_Messina_-_British_Library_Royal_MS_16_G_vi_f350r_%28detail%29.jpg/220px-Philip_II_and_Tancred_meeting_in_Messina_-_British_Library_Royal_MS_16_G_vi_f350r_%28detail%29.jpg" decoding="async" width="220" height="225" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/86/Philip_II_and_Tancred_meeting_in_Messina_-_British_Library_Royal_MS_16_G_vi_f350r_%28detail%29.jpg/330px-Philip_II_and_Tancred_meeting_in_Messina_-_British_Library_Royal_MS_16_G_vi_f350r_%28detail%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/86/Philip_II_and_Tancred_meeting_in_Messina_-_British_Library_Royal_MS_16_G_vi_f350r_%28detail%29.jpg/440px-Philip_II_and_Tancred_meeting_in_Messina_-_British_Library_Royal_MS_16_G_vi_f350r_%28detail%29.jpg 2x" data-file-width="734" data-file-height="750" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4_I_(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%97)" title="Танкред I (король Сицилії)">Танкред Сицилійський</a> і <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%BF_II_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82" title="Філіпп II Август">Філіп II Французький</a> під час <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Третій хрестовий похід">Третього хрестового походу</a> (1189—1192)ю=.</figcaption></figure> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Папа Римський">Папство</a> досягло вершини своєї могутности в епоху Середньовіччя. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%BB_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8_1054" title="Розкол Християнської церкви 1054">Великий розкол Християнської церкви 1054 року</a> призвів до релігійного розколу колишньої Римської імперії на <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Православна церква">Східну православну церкву</a> у <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Візантійській імперії</a> та Римо-католицьку церкву в колишній Західній Римській імперії. У 1095 році <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BD_II" title="Урбан II">папа Урбан II</a> закликав до <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Хрестові походи">хрестового походу</a> проти <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8" title="Мусульмани">мусульман,</a> які окупували <a href="/wiki/%D0%84%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BC" title="Єрусалим">Єрусалим</a> і <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Свята земля">Святу Землю</a>.<a href="#cite_note-natgeo_192-92">[91]</a> У самій Європі Латинська церква організувала <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Інквізиція">інквізицію</a> проти <a href="/wiki/%D0%84%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA" title="Єретик">єретиків</a>. На <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Піренейський півострів">Піренейському півострові</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0" title="Реконкіста">реконкіста</a> завершилася <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Гранадська війна (ще не написана)">падінням Гранади в 1492 році</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Granada_War" class="extiw" title="en:Granada War">[en]</a>, поклавши край ісламському правлінню на південно-західному півострові, яке тривало понад сім століть.<a href="#cite_note-natgeo_199-93">[92]</a> На сході відроджена <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Візантійська імперія</a> відвоювала у мусульман <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D1%82" title="Крит">Крит</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BF%D1%80" title="Кіпр">Кіпр</a> і <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Балканський півострів">Балкани</a>. <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Константинополь">Константинополь</a> був найбільшим і найбагатшим містом Європи з IX по XII століття з населенням приблизно 400 000 осіб.<a href="#cite_note-94">[93]</a> Імперія була ослаблена після поразки під <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0_(1071)" title="Битва біля Манцикерта (1071)">Манцикертом</a> і була значно ослаблена <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F_(1204)" title="Падіння Константинополя (1204)">падінням Константинополя в 1204 році</a> під час <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Четвертий хрестовий похід">Четвертого хрестового походу</a>, коли замість Візантійської імперії була утворена <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Латинська імперія">Латинська імперія</a>.<a href="#cite_note-DuikerSpielvogel2010-95">[94]</a><a href="#cite_note-Findlay2006-96">[95]</a><a href="#cite_note-Browning1992-97">[96]</a><a href="#cite_note-Byfield2008-98">[97]</a><a href="#cite_note-Golna2004-99">[98]</a><a href="#cite_note-Powell2001-100">[99]</a><a href="#cite_note-Irvin2002-101">[100]</a><a href="#cite_note-Frucht2004-102">[101]</a><a href="#cite_note-DuikerSpielvogel2010v2-103">[102]</a> Імператор <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Нікейська імперія">Нікеї</a> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D1%97%D0%BB_VIII" title="Михаїл VIII">Михаїл VIII Палеолог</a> відвоював <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Константинополь">Константинополь</a> у 1261 році, відновлена <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Візантійська імперія">Візантійська імперія</a> однаково <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F_(1453)" title="Падіння Константинополя (1453)">впала в 1453 році,</a> коли <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F_(1453)" title="Падіння Константинополя (1453)">Константинополь був остаточно захоплений</a> <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Османська імперія">Османською імперією</a>.<a href="#cite_note-natgeo_211-104">[103]</a><a href="#cite_note-Peters2006-105">[104]</a><a href="#cite_note-Chronicles-106">[105]</a> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mongols_suzdal.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/56/Mongols_suzdal.jpg/220px-Mongols_suzdal.jpg" decoding="async" width="220" height="353" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/56/Mongols_suzdal.jpg/330px-Mongols_suzdal.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/56/Mongols_suzdal.jpg/440px-Mongols_suzdal.jpg 2x" data-file-width="800" data-file-height="1282" /></a><figcaption>Пограбування <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C" title="Суздаль">Суздаля</a> <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9" title="Батий">ханом Батиєм</a> у 1238 році під час <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2" title="Західний похід монголів">монгольської навали на Європу</a> (1220–1240-ті роки).</figcaption></figure> У XI—XIIстоліттях постійні вторгнення кочових <a href="/wiki/%D0%A2%D1%8E%D1%80%D0%BA%D0%B8" title="Тюрки">тюркських</a> племен, таких як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%B8" title="Печеніги">печеніги</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5" title="Половецьке поле">половці-кипчаки</a>, спричинили масову міграцію <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8" title="Слов'яни">слов'янського</a> населення до безпечніших лісистих регіонів півночі та тимчасово призупинили експансію <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Київська Русь">Київської Руси</a> на південь і схід.<a href="#cite_note-Klyuch1-107">[106]</a> Як і багато інших частин <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Євразія">Євразії</a>, ці території були <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Монгольська навала на Русь">захоплені монголами</a>.<a href="#cite_note-108">[107]</a> Загарбники, які стали відомі як <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8" title="Татари">татари</a>, були переважно тюркомовними народами під монгольським сюзеренітетом. Вони заснували державу <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B0" title="Золота Орда">Золоту Орду</a> з центром у <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC" title="Крим">Криму</a>, яка пізніше прийняла іслам як релігію, і панувала над сучасною південною та центральною Росією більше трьох століть.<a href="#cite_note-109">[108]</a><a href="#cite_note-110">[109]</a> Після розпаду монгольських панувань у XIV столітті виникли перші румунські держави (князівства): <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_(%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD)" title="Молдова (регіон)">Молдавія</a> та <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Волощина">Волощина</a>. Раніше ці території перебували під послідовним контролем печенігів і половців.<a href="#cite_note-111">[110]</a> З XII по XV століття <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5" title="Велике князівство Московське">Велике Московське князівство</a> виросло з невеликого князівства під владою монголів до найбільшої держави в Європі, скинувши монголів у 1480 році, і зрештою перетворившись на <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Московське царство">Московське царство</a>. Держава була зміцнена за <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_III_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Іван III Васильович">Івана III Великого</a> та <a href="/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%B9" title="Іван Грозний">Івана Грозного</a>, неухильно розширюючись на схід і південь протягом наступних століть. Зокрема, московити оголосили себе <a href="/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%87_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Збирач руської землі">збирачами руської землі</a> для суперництва з <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5" title="Велике князівство Литовське">Великим князівством Литовським</a>. До цього відбувалися <a href="/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Владимиро-новгородські війни">владимиро-новгородські війни</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Московсько-новгородські війни">московсько-новгородські війни</a>, які закінчилися падінням <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Новгородська республіка">Новгородської республіки</a> (див. також <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC" title="Новгородський погром">Новгородський погром</a>). <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4" title="Великий голод">Великий голод 1315—1317 років</a> був першою <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Криза пізнього Середньовіччя">кризою</a>, яка вразила Європу в пізньому Середньовіччі.<a href="#cite_note-112">[111]</a> Найбільші втрати припали на період між 1348 і 1420 роками. Населення <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Середньовічна Франція">Франції</a> скоротилося вдвічі.<a href="#cite_note-113">[112]</a><a href="#cite_note-114">[113]</a> Середньовічна Британія була вражена 95 голодоморами<a href="#cite_note-115">[114]</a>, а Франція постраждала від наслідків 75 або більше за той самий період.<a href="#cite_note-116">[115]</a> У середині XIV століття Європа була спустошена <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8C" title="Чорна смерть">чорною смертю</a>, однією з найбільш смертоносних <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Пандемія">пандемій</a> в історії людства, яка забрала життя приблизно 25 мільйонів людей лише в Європі — третина <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Середньовічна демографія (ще не написана)">населення Європи</a> на той час.<a href="#cite_note-117">[116]</a> Чума мала руйнівний вплив на соціальну структуру Європи; воно спонукало людей жити миттю, як проілюстрував <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%BE" title="Джованні Боккаччо">Джованні Боккаччо</a> в <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD" title="Декамерон">«Декамероні»</a> (1353). Це було серйозним ударом для Латинської церкви та призвело до посилення <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%B5%D1%97%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Переслідувань євреїв (ще не написана)">переслідувань євреїв</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Persecution_of_Jews" class="extiw" title="en:Persecution of Jews">[en]</a>, <a href="/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BA" title="Жебрак">жебраків</a> і <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0" title="Проказа">прокажених</a>.<a href="#cite_note-natgeo_223-118">[117]</a> Вважається, що чума поверталася кожне покоління з різною <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D1%83%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Вірулентність">вірулентністю</a> та смертністю аж до XIX століття.<a href="#cite_note-119">[118]</a> У цей період Європою прокотилося понад 100 <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B9_%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B9" title="Список епідемій і пандемій">епідемій</a> чуми.<a href="#cite_note-Revill-120">[119]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Ранній_новий_період">Ранній новий період</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=14" title="Редагувати розділ: Ранній новий період" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=14" title="Редагувати вихідний код розділу: Ранній новий період">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4" title="Ранній новий період">Ранній новий період</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Відродження">Відродження</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Реформація">Реформація</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Науково-технічна революція">Науково-технічна революція</a> та <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96%D0%B2" title="Доба великих географічних відкриттів">Доба великих географічних відкриттів</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:La_scuola_di_Atene.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/31/La_scuola_di_Atene.jpg/220px-La_scuola_di_Atene.jpg" decoding="async" width="220" height="157" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/31/La_scuola_di_Atene.jpg/330px-La_scuola_di_Atene.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/31/La_scuola_di_Atene.jpg/440px-La_scuola_di_Atene.jpg 2x" data-file-width="3196" data-file-height="2277" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_(%D0%A0%D0%B0%D1%84%D0%B0%D0%B5%D0%BB%D1%8C)" title="Афінська школа (Рафаель)">Атенська школа</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%84%D0%B0%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96" title="Рафаель Санті">Рафаеля</a> (1511): сучасники, такі як <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D1%83%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%96" title="Мікеланджело Буонарроті">Мікеланджело</a> та <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%BE_%D0%B4%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%87%D1%96" title="Леонардо да Вінчі">Леонардо да Вінчі</a> (у центрі), зображені як класичні вчені епохи <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Відродження">Відродження</a>.</figcaption></figure> Епоха <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Відродження">Відродження</a> була періодом культурних змін, які почалися у <a href="/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Флорентійська республіка">Флорентійській республіці</a>, а згодом поширилися на решту Європи. Розквіт <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC_%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B8_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Гуманізм епохи Відродження">нового гуманізму</a> супроводжувався відновленням забутих <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Класична Греція">класичних грецьких</a> та арабських знань із <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Чернецтво">монастирських</a> бібліотек, часто перекладених з арабської на <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">латинську мову</a>.<a href="#cite_note-Barrett-121">[120]</a><a href="#cite_note-122">[121]</a><a href="#cite_note-123">[122]</a> Епоха Відродження поширилася Європою між XIV і XVI століттями: вона передбачала розквіт <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83" title="Мистецтво Ренесансу">мистецтва</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Філософія">філософії</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Музика">музики</a> та <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8_%D0%B2_%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%83_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Історія науки в епоху Відродження">наук</a> під спільним патронатом <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Королівська сім'я (ще не написана)">королівської сім’ї</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Royal_family" class="extiw" title="en:Royal family">[en]</a>, дворянства, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Римо-католицька церква">Латинської церкви</a> та купецького класу, що з'являвся.<a href="#cite_note-natgeo_254-124">[123]</a><a href="#cite_note-125">[124]</a><a href="#cite_note-126">[125]</a> Меценати в Італії, включно з сім'єю флорентійських банкірів <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%87%D1%96" title="Медічі">Медічі</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Папа Римський">папами</a> в <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Рим">Римі</a>, фінансували плідних художників <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE" title="Кватроченто">кватроченто</a> та <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B2%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE" title="Чинквеченто">чинквеченто,</a> таких як <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%84%D0%B0%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96" title="Рафаель Санті">Рафаель</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D1%83%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%96" title="Мікеланджело Буонарроті">Мікеланджело</a> та <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%BE_%D0%B4%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%87%D1%96" title="Леонардо да Вінчі">Леонардо да Вінчі</a>.<a href="#cite_note-natgeo_292-127">[126]</a><a href="#cite_note-128">[127]</a> Політичні інтриги всередині Латинської церкви в середині XIV століття спричинили <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%85%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D0%B0" title="Західна схизма">Західну схизма</a>. Протягом цього сорокарічного періоду два папи — один в <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD" title="Авіньйон">Авіньйоні</a> та один у Римі — претендували на правління Латинською церквою. Незважаючи на те, що в 1417 році розкол було усунено, духовна влада папства сильно постраждала.<a href="#cite_note-natgeo_193-129">[128]</a> У XV столітті Європа почала виходити за межі своїх географічних кордонів. <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Іспанська імперія">Іспанська імперія</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Португальська імперія">Португальська імперія</a>, найбільші морські держави того часу, взяли на себе лідерство в дослідженні світу.<a href="#cite_note-130">[129]</a><a href="#cite_note-natgeo_296-131">[130]</a> Дослідження досягли <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F" title="Південна півкуля">південної півкулі</a> в Атлантиці та південного краю Африки. <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B1" title="Христофор Колумб">Христофор Колумб</a> досяг <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Новий світ">Нового Світу</a> в 1492 році, а <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D0%B4%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%B0" title="Васко да Гама">Васко да Гама</a> відкрив океанський шлях на <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4_(%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD)" title="Схід (макрорегіон)">схід,</a> що з'єднує Атлантичний та <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Індійський океан">Індійський океани</a> в 1498 році. Дослідник португальського походження <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%BD" title="Фернан Магеллан">Фердинанд Магеллан</a> досяг Азії на захід через Атлантичний і <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Тихий океан">Тихий океани</a> в іспанській експедиції, що призвело до першої <a href="/w/index.php?title=%D0%A5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Хронологія експедиції Магеллана (ще не написана)">навколосвітньої подорожі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Timeline_of_the_Magellan_expedition" class="extiw" title="en:Timeline of the Magellan expedition">[en]</a>, яку здійснив іспанець <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%D1%8F%D0%BD_%D0%95%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE" title="Хуан Себастьян Елькано">Хуан Себастьян Елкано</a> (1519—1522). Невдовзі іспанці та португальці почали засновувати великі глобальні імперії в <a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Америка">Америці</a>, Азії, Африці та Океанії.<a href="#cite_note-natgeo_338-132">[131]</a> Франція, Нідерланди та Англія незабаром побудували великі колоніальні імперії з величезними володіннями в Африці, Америці та Азії. У 1588 році <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Іспанська Армада">іспанська армада</a> не змогла вторгнутися до Англії. Через рік <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Англійська армада">Англія безуспішно намагалася вторгнутися в Іспанію</a>, що дозволило <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF_II" title="Філіп II">Філіпу II</a> зберегти свою домінуючу військову здатність у Європі. Ця англійська катастрофа також дозволила іспанському флоту зберегти свою здатність вести війну протягом наступних десятиліть. Однак ще дві іспанські армади не змогли вторгнутися до Англії (<a href="/w/index.php?title=2-%D0%B0_%D1%96%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="2-а іспанська армада (ще не написана)">2-а іспанська армада</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/2nd_Spanish_Armada" class="extiw" title="en:2nd Spanish Armada">[en]</a> та <a href="/w/index.php?title=3-%D1%82%D1%8F_%D1%96%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="3-тя іспанська армада (ще не написана)">3-тя іспанська армада</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/3rd_Spanish_Armada" class="extiw" title="en:3rd Spanish Armada">[en]</a>).<a href="#cite_note-133">[132]</a><a href="#cite_note-134">[133]</a><a href="#cite_note-135">[134]</a><a href="#cite_note-136">[135]</a> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Habsburg_dominions_1700.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/db/Habsburg_dominions_1700.png/220px-Habsburg_dominions_1700.png" decoding="async" width="220" height="155" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/db/Habsburg_dominions_1700.png/330px-Habsburg_dominions_1700.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/db/Habsburg_dominions_1700.png/440px-Habsburg_dominions_1700.png 2x" data-file-width="1152" data-file-height="812" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B1%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3%D0%B8" title="Габсбурги">Володіння Габсбургів</a> у століттях після їх поділу <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_V_%D0%93%D0%B0%D0%B1%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Карл V Габсбург">Карлом V, імператором Священної Римської імперії</a> . Основною військовою базою Філіпа II в Європі була іспанська дорога, що тягнеться від Нідерландів до <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Міланське герцогство">Міланського герцогства</a> .<a href="#cite_note-137">[136]</a></figcaption></figure> Влада Латинської церкви була ще більше послаблена <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Реформація">протестантською реформацією</a> 1517 року, коли німецький богослов <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Мартін Лютер">Мартін Лютер</a> видав свої <a href="/wiki/95_%D1%82%D0%B5%D0%B7" title="95 тез">Дев'яносто п'ять тез,</a> у яких критикував продаж <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Індульгенція">індульгенцій</a>. Згодом він був відлучений від Латинської церкви папською буллою <a href="/w/index.php?title=Exsurge_Domine&action=edit&redlink=1" class="new" title="Exsurge Domine (ще не написана)">Exsurge Domine</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Exsurge_Domine" class="extiw" title="en:Exsurge Domine">[en]</a> у 1520 році, а його послідовники були засуджені на <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D2%91" title="Вормський райхстаґ">Вормському райхстазі</a> 1521 року, який розділив німецьких князів між <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Протестантизм">протестантською</a> та римо-католицькою вірами.<a href="#cite_note-natgeo_256-138">[137]</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Європейські релігійні війни (ще не написана)">Релігійна боротьба та війни</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/European_wars_of_religion" class="extiw" title="en:European wars of religion">[en]</a> поширилися разом з <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Протестантизм">протестантизмом</a>.<a href="#cite_note-139">[138]</a> Пограбування американських імперій дозволило Іспанії більше століття фінансувати <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Іспанська інквізиція">релігійні переслідування</a> в Європі.<a href="#cite_note-140">[139]</a> <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Тридцятилітня війна">Тридцятилітня війна</a> (1618—1648) скалічила <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Священна Римська імперія">Священну Римську імперію</a> та спустошила більшу частину <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4&action=edit&redlink=1" class="new" title="Німеччина в ранньомодерний період (ще не написана)">Німеччини</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Germany_in_the_early_modern_period" class="extiw" title="en:Germany in the early modern period">[en]</a>, убивши від 25 до 40 відсотків її населення.<a href="#cite_note-141">[140]</a> Після <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%80" title="Вестфальський мир">Вестфальського миру</a> Франція здобула вплив у Європі.<a href="#cite_note-natgeo_269-142">[141]</a> Поразка <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Османська імперія">турків-османів</a> у <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Віденська битва">битві під Віднем</a> у 1683 році ознаменувала історичний кінець <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Османські війни в Європі">експансії Османської імперії в Європі</a>.<a href="#cite_note-143">[142]</a> XVII століття в <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE-%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Східно-Центральна Європа">Східно-Центральній Європі</a> було періодом <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Загальна криза (ще не написана)">загальної кризи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/The_General_Crisis" class="extiw" title="en:The General Crisis">[en]</a>;<a href="#cite_note-144">[143]</a> регіон пережив більше 150 голодів протягом 200-річного періоду між 1501 і 1700 роками.<a href="#cite_note-145">[144]</a> Після <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Кревська унія">Кревської унії</a> 1385 року у <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Центральна Європа">Центральній Європі</a> домінували <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="Корона Королівства Польського">Королівство Польське</a> та <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5" title="Велике князівство Литовське">Велике князівство Литовське</a>. <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Гегемонія">Гегемонія</a> величезної <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0" title="Річ Посполита">Речі Посполитої</a> закінчилася руйнуваннями, спричиненими <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_(1655%E2%80%941660)" title="Північна війна (1655—1660)">Другою Північною війною</a> (<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF" title="Шведський потоп">Шведським потопом</a>) і подальшими конфліктами;<a href="#cite_note-146">[145]</a> сама держава була <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D1%87%D1%96_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%97" title="Поділи Речі Посполитої">поділена</a> та припинила своє існування наприкінці XVIII ст.<a href="#cite_note-147">[146]</a> З XV по XVII століття, коли ханства <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B0" title="Золота Орда">Золотої Орди,</a> що розпалися, були завойовані <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Московія">Московією</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8" title="Кримські татари">кримські татари</a> з <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Кримське ханство">Кримського ханства</a> часто <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA_%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83" title="Походи військ Кримського ханства на Україну">здійснювали набіги</a> на східнослов'янські землі, щоб захопити <a href="/wiki/%D0%AF%D1%81%D0%B8%D1%80" title="Ясир">ясир</a>.<a href="#cite_note-148">[147]</a> Далі на схід <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0" title="Ногайська орда">Ногайська Орда</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Казахське ханство">Казахське ханство</a> часто здійснювали набіги на слов'яномовні території сучасної Російської Федерації протягом сотень років, аж до московської експансії та завоювання більшої частини північної Євразії (тобто Східної Європи, Центральної Азії та Сибіру). Епоха Відродження та <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Нові монархи (ще не написана)">нові монархи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/New_Monarchs" class="extiw" title="en:New Monarchs">[en]</a> ознаменували початок епохи відкриттів, періоду досліджень, винаходів і наукового розвитку.<a href="#cite_note-149">[148]</a> Серед великих діячів західної <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Науково-технічна революція">наукової революції</a> XVI—XVII століть були <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Миколай Коперник">Миколай Коперник</a>, <a href="/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD_%D0%9A%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D1%80" title="Йоганн Кеплер">Йоганн Кеплер</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B9" title="Галілео Галілей">Ґалілео Ґалілей</a> та <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%B0%D0%B0%D0%BA_%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Ісаак Ньютон">Ісаак Ньютон</a>.<a href="#cite_note-150">[149]</a> За словами Пітера Барретта, «широко визнано, що „сучасна наука“ виникла в Європі XVII століття (наприкінці епохи Відродження), запроваджуючи нове розуміння світу природи».<a href="#cite_note-Barrett2-151">[150]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Нова_історія">Нова історія</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=15" title="Редагувати розділ: Нова історія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=15" title="Редагувати вихідний код розділу: Нова історія">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Нова історія">Нова історія</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Наполеонівські війни">Наполеонівські війни</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Французька революція">Французька революція</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Промислова революція">Промислова революція</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Просвітництво">Просвітництво</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%97_1848%E2%80%941849_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2" title="Революції 1848—1849 років">Революції 1848—1849 років</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe_1815_map_en.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ac/Europe_1815_map_en.png/220px-Europe_1815_map_en.png" decoding="async" width="220" height="145" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ac/Europe_1815_map_en.png/330px-Europe_1815_map_en.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ac/Europe_1815_map_en.png/440px-Europe_1815_map_en.png 2x" data-file-width="2284" data-file-height="1503" /></a><figcaption>Національні кордони в Європі, встановлені <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81" title="Віденський конгрес">Віденським конгресом</a>.</figcaption></figure> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Семирічна війна">Семирічна війна</a> поклала кінець <a href="/wiki/%D0%90%D1%83%D0%B3%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D0%B3%D0%B0" title="Аугсбурзька ліга">«старій системі» уній у Європі</a>. Отже, коли <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%A1%D0%A8%D0%90" title="Війна за незалежність США">війна за незалежність США</a> перетворилася на глобальну війну між 1778 і 1783 роками, Сполучене Королівство опинилося проти сильної коаліції європейських держав і не мала справжнього союзника.<a href="#cite_note-152">[151]</a> Епоха Просвітництва була потужним інтелектуальним рухом у XVIII столітті, який пропагував наукові та розумні думки.<a href="#cite_note-153">[152]</a><a href="#cite_note-154">[153]</a><a href="#cite_note-natgeo_255-155">[154]</a> Невдоволення монополією аристократії та духовенства на політичну владу у Франції призвело до <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Французька революція">Французької революції</a> та встановлення <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Перша французька республіка">Першої республіки</a>, у результаті якої монархія та багато дворянства загинули під час <a href="/wiki/%D0%95%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%83_(%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F)" title="Епоха терору (Французька революція)">панування епохи терору</a>.<a href="#cite_note-156">[155]</a> <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BD" title="Наполеон">Наполеон Бонапарт</a> прийшов до влади після Французької революції та заснував <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Перша Французька імперія">Першу Французьку імперію</a>, яка під час <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Наполеонівські війни">наполеонівських війн</a> охопила значні частини Європи, перш ніж розвалитися в 1815 році в <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%BE" title="Битва під Ватерлоо">битві при Ватерлоо</a>.<a href="#cite_note-natgeo_360-157">[156]</a><a href="#cite_note-158">[157]</a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Перша Французька імперія">Правління Наполеона</a> призвело до подальшого поширення ідеалів Французької революції, включно з ідеалами <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Національна держава">національної держави</a>, а також до широкого впровадження французьких моделей <a href="/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Централізоване управління (ще не написана)">управління</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Centralized_government" class="extiw" title="en:Centralized government">[en]</a>, <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97" title="Цивільний кодекс Франції">права</a> та <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0_%D1%83_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97" title="Освіта у Франції">освіти</a>.<a href="#cite_note-159">[158]</a><a href="#cite_note-160">[159]</a><a href="#cite_note-natgeo_350-161">[160]</a> <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81" title="Віденський конгрес">Віденський конгрес</a>, скликаний після повалення Наполеона, встановив новий <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%81_%D1%81%D0%B8%D0%BB_(%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)" title="Баланс сил (геополітика)">баланс сил</a> у Європі, зосереджений на п'яти «<a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Велика держава">Великих державах</a>»: Сполученому Королівстві, Франції, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Пруссія">Пруссії</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Австрійська імперія">Австрії</a> та Російській імперії.<a href="#cite_note-natgeo_367-162">[161]</a> Цей баланс зберігатиметься до <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%97_1848%E2%80%941849_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2" title="Революції 1848—1849 років">революцій 1848 року</a>, під час яких ліберальні повстання торкнулися всієї Європи, за винятком Російської імперії та <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії">Сполученого Королівства</a> (див. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96_(1848)" title="Революція в Галичині (1848)">Революція в Галичині</a>). Ці революції врешті-решт були придушені консервативними елементами, і в результаті було проведено небагато реформ.<a href="#cite_note-natgeo_371-163">[162]</a> У 1859 році відбулося об'єднання Румунії як національної держави з менших князівств. У 1867 році була <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81" title="Австро-угорський компроміс">утворена</a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австро-Угорщина</a>; У 1871 році відбулося об'єднання <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%81%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE" title="Рісорджименто">Італії</a> та <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Об'єднання Німеччини">Німеччини</a> як національних держав за рахунок менших князівств.<a href="#cite_note-164">[163]</a> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Marshall%27s_flax-mill,_Holbeck,_Leeds_-_interior_-_c.1800.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6c/Marshall%27s_flax-mill%2C_Holbeck%2C_Leeds_-_interior_-_c.1800.jpg/220px-Marshall%27s_flax-mill%2C_Holbeck%2C_Leeds_-_interior_-_c.1800.jpg" decoding="async" width="220" height="168" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6c/Marshall%27s_flax-mill%2C_Holbeck%2C_Leeds_-_interior_-_c.1800.jpg/330px-Marshall%27s_flax-mill%2C_Holbeck%2C_Leeds_-_interior_-_c.1800.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6c/Marshall%27s_flax-mill%2C_Holbeck%2C_Leeds_-_interior_-_c.1800.jpg/440px-Marshall%27s_flax-mill%2C_Holbeck%2C_Leeds_-_interior_-_c.1800.jpg 2x" data-file-width="1254" data-file-height="957" /></a><figcaption>У <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Королівство Великої Британії">Королівстві Великої Британії</a> почалася <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Промислова революція">промислова революція</a>.</figcaption></figure> Паралельно <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Східне питання">Східне питання</a> ускладнилося після поразки Османської імперії в <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_(1768%E2%80%941774)" title="Російсько-турецька війна (1768—1774)">російсько-турецькій війні (1768—1774)</a>. Оскільки розпад Османської імперії здавався неминучим, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Велика держава">великі держави</a> намагалися захистити свої стратегічні та комерційні інтереси в османських володіннях. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Російська імперія">Російська імперія</a> мала виграти від занепаду, тоді як <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B1%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Габсбурзька монархія">Габсбурзька монархія</a> і <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії">Сполучене Королівство</a> сприймали збереження Османської імперії як найкраще в своїх інтересах. Тим часом <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Сербська революція">Сербська революція</a> (1804) та <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Грецька революція">грецька революція</a> (1821) ознаменували початок кінця османського панування на <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Балканський півострів">Балканах</a>, яке закінчилося <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Балканські війни">Балканськими війнами</a> 1912—1913 років.<a href="#cite_note-165">[164]</a> Офіційне визнання де-факто незалежних держав <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Князівство Чорногорія">Князівства Чорногорія</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%8F" title="Князівство Сербія">Князівства Сербія</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Румунське королівство">Румунського королівства</a> відбулося на <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81" title="Берлінський конгрес">Берлінському конгресі</a> в 1878 році. <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Промислова революція">Промислова революція</a> почалася у <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Королівство Великої Британії">Королівстві Великої Британії</a> в останній половині XVIII століття і поширилася по всій Європі. Винахід і впровадження нових технологій призвели до швидкого зростання міст, масової зайнятості та появи нового робітничого класу.<a href="#cite_note-166">[165]</a> Послідували реформи в соціальній та економічній сферах, включаючи <a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%A5%D0%86%D0%A5_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Фабричне законодавство Сполученого Королівства у ХІХ столітті (ще не написана)">перші закони</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Factory_Acts" class="extiw" title="en:Factory Acts">[en]</a> про <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F" title="Дитяча праця">дитячу працю</a>, легалізацію <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0" title="Професійна спілка">профспілок</a><a href="#cite_note-167">[166]</a> і <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC_%D1%83_%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Аболіціонізм у Сполученому Королівстві (ще не написана)">скасування рабства</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Abolitionism_in_the_United_Kingdom" class="extiw" title="en:Abolitionism in the United Kingdom">[en]</a>.<a href="#cite_note-168">[167]</a> У <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії">Сполученому Королівстві</a> був прийнятий <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F_1875_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Закон про охорону здоров'я 1875 року (ще не написана)">Закон про охорону здоров'я 1875 року</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Public_Health_Act_1875" class="extiw" title="en:Public Health Act 1875">[en]</a>, який значно покращив умови життя в багатьох британських містах.<a href="#cite_note-169">[168]</a> Населення Європи зросло з приблизно 100 мільйонів у 1700 році до 400 мільйонів у 1900 році.<a href="#cite_note-170">[169]</a> Останній великий голод, зареєстрований у Західній Європі, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D0%B2_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Великий голод в Ірландії">великий голод в Ірландії</a>, спричинив смерть і масову еміграцію мільйонів ірландців.<a href="#cite_note-171">[170]</a> У XIX столітті 70 мільйони людей покинули Європу під час міграцій до різних європейських колоній за кордоном і до Сполучених Штатів.<a href="#cite_note-172">[171]</a> Промислова революція також призвела до значного зростання населення, і частка світового населення, яке проживало в Європі, досягла піку трохи вище 25 % приблизно в 1913 році.<a href="#cite_note-ggdc.net-173">[172]</a><a href="#cite_note-World_Population_Growth,_1950–2050-174">[173]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Новітня_історія">Новітня історія</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=16" title="Редагувати розділ: Новітня історія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=16" title="Редагувати вихідний код розділу: Новітня історія">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Новітня історія">Новітня історія</a></div><div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px">Див. також: <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Перша світова війна">Перша світова війна</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Велика депресія">Велика депресія</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4" title="Міжвоєнний період">Міжвоєнний період</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Друга світова війна</a>, <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Холодна війна">Холодна війна</a>, <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Осінь народів">Осінь народів</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Історія Європейського Союзу">Історія Європейського Союзу</a>, <a href="/wiki/%D0%AE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Югославські війни">Югославські війни</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга холодна війна">Друга холодна війна</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_(%D0%B7_2014)" title="Російсько-українська війна (з 2014)">Російсько-українська війна (з 2014)</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83_(%D0%B7_2022)" title="Російське вторгнення в Україну (з 2022)">Російське вторгнення в Україну (з 2022)</a></div>У першій половині XX століття домінували дві світові війни та економічна депресія. <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Перша світова війна">Перша світова війна</a> велася між 1914 і 1918 роками. Це почалося, коли <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86_%D0%A4%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B4" title="Франц Фердинанд">ерцгерцог Австрії Франц Фердинанд</a> був убитий <a href="/wiki/%D0%AE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Югославізм">югославським націоналістом</a><a href="#cite_note-175">[174]</a> <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF" title="Гаврило Принцип">Гаврилом Принципом</a>.<a href="#cite_note-natgeo_407-176">[175]</a> Більшість європейських держав були втягнуті у війну, яка велася між <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%B2_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96" title="Союзники в Першій світовій війні">державами Антанти</a> (<a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Третя французька республіка">Третя французька республіка</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Бельгія">Бельгія</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%8F" title="Королівство Сербія">Королівство Сербія</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Перша Португальська Республіка">Перша Португальська Республіка</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Російська імперія">Російська імперія</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії">Сполучене Королівство</a>, а пізніше <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_(1861%E2%80%941946)" title="Королівство Італія (1861—1946)">Королівство Італія</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Грецьке королівство">Грецьке королівство</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Румунське королівство">Румунське королівство</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">Сполучені Штати</a>) та <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8" title="Центральні держави">Центральними державами</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австро-Угорщина</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Німецька імперія">Німецька імперія</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%94_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Третє Болгарське царство">Третє Болгарське царство</a> та <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Османська імперія">Османська імперія</a>). Війна залишила понад 16 мільйонів загиблих цивільних і військових.<a href="#cite_note-natgeo_440-177">[176]</a> Більше 60 мільйони європейських солдатів були мобілізовані з 1914 по 1918 рік.<a href="#cite_note-178">[177]</a> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Alliances_militaires_en_Europe_1914-1918-fr.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Alliances_militaires_en_Europe_1914-1918-fr.svg/220px-Alliances_militaires_en_Europe_1914-1918-fr.svg.png" decoding="async" width="220" height="131" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Alliances_militaires_en_Europe_1914-1918-fr.svg/330px-Alliances_militaires_en_Europe_1914-1918-fr.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Alliances_militaires_en_Europe_1914-1918-fr.svg/440px-Alliances_militaires_en_Europe_1914-1918-fr.svg.png 2x" data-file-width="998" data-file-height="593" /></a><figcaption>Мапа із зображенням військових союзів <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Перша світова війна">Першої світової війни</a> 1914—1918 років.</figcaption></figure> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F_(1917)" title="Російська революція (1917)">Російська революція</a> скинула <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Російська імперія">царську монархію</a> та замінила її <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA" title="Союз Радянських Соціалістичних Республік">Радянським Союзом</a><a href="#cite_note-natgeo_480-179">[178]</a>, що призвело також до незалежности багатьох колишніх <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Губернія">російських губерній</a>, таких як <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Фінляндія">Фінляндія</a>, <a href="/wiki/%D0%95%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Естонія">Естонія</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Латвія">Латвія</a> та <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Литва">Литва</a>, як нових європейських держав,<a href="#cite_note-180">[179]</a> проте <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Українська Народна Республіка">Українська Народна Республіка</a> була <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Радянська окупація України">окупована більшовиками</a> до 1922 року, поки балтійські держави були незалежними аж до Другої світової війни. <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австро-Угорщина</a> та Османська імперія розпалися та розпалися на окремі держави, а кордони багатьох інших держав були перекроєні. <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_(1919)" title="Версальський договір (1919)">Версальський договір</a>, який офіційно завершив Першу світову війну в 1919 році, був суворим щодо Німеччини, на яку він поклав повну відповідальність за війну та наклав серйозні санкції.<a href="#cite_note-natgeo_443-181">[180]</a> Надлишок смертей у колишній Російській імперії протягом Першої світової війни та <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97" title="Громадянська війна в Росії">громадянської війни в Російській імперії</a> (включаючи післявоєнний <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B6%D1%96_(1921%E2%80%941922)" title="Голод на Поволжі (1921—1922)">голод</a>) склав разом 18 мільйонів.<a href="#cite_note-182">[181]</a> У 1932—1933 роках під керівництвом <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF_%D0%92%D1%96%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Сталін Йосип Віссаріонович">Сталіна</a> конфіскації зерна радянською владою сприяли <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D1%83_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0_(1932%E2%80%941933)" title="Голод у СРСР (1932—1933)">другому радянському голоду</a>, який спричинив мільйони смертей, зокрема в <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Українська Радянська Соціалістична Республіка">Радянській Україні</a> <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B4" title="Геноцид">геноцид</a> <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_(1932%E2%80%941933)" title="Голодомор в Україні (1932—1933)">Голодомор</a>;<a href="#cite_note-183">[182]</a> Уцілілих <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C" title="Куркуль">куркулів</a> переслідували, багатьох відправляли до <a href="/wiki/%D0%93%D0%A3%D0%9B%D0%90%D0%93" title="ГУЛАГ">ГУЛАГів</a> на <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F" title="Примусова праця">примусову працю</a>. Диктатор Сталін також відповідальний за <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%80" title="Великий терор">Великий терор</a> 1937—1938 років, під час якої <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%82_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0" title="Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР">НКВД</a> стратило 681 692 людини;<a href="#cite_note-184">[183]</a> мільйони людей були <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0" title="Депортація народів у СРСР">депортовані та заслані</a> у віддалені райони Радянського Союзу.<a href="#cite_note-185">[184]</a> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Serbiancolumnretreat1915.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Serbiancolumnretreat1915.jpg/220px-Serbiancolumnretreat1915.jpg" decoding="async" width="220" height="160" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Serbiancolumnretreat1915.jpg/330px-Serbiancolumnretreat1915.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Serbiancolumnretreat1915.jpg/440px-Serbiancolumnretreat1915.jpg 2x" data-file-width="547" data-file-height="397" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_(%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0)" title="Сербський фронт (Перша світова війна)">Війна Сербії</a> (1914—1918) коштувала державі чверті її населення.<a href="#cite_note-186">[185]</a><a href="#cite_note-187">[186]</a><a href="#cite_note-188">[187]</a><a href="#cite_note-189">[188]</a><a href="#cite_note-190">[189]</a></figcaption></figure> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mussolini_and_Hitler_1940_(retouched).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/Mussolini_and_Hitler_1940_%28retouched%29.jpg/220px-Mussolini_and_Hitler_1940_%28retouched%29.jpg" decoding="async" width="220" height="319" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/Mussolini_and_Hitler_1940_%28retouched%29.jpg/330px-Mussolini_and_Hitler_1940_%28retouched%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/Mussolini_and_Hitler_1940_%28retouched%29.jpg/440px-Mussolini_and_Hitler_1940_%28retouched%29.jpg 2x" data-file-width="2415" data-file-height="3500" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%85" title="Третій Рейх">Нацистська Німеччина</a> розпочала руйнівну Другу світову війну в Європі. Тут Гітлер, праворуч, зі своїм найближчим союзником, італійським фашистським диктатором <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE_%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96" title="Беніто Муссоліні">Беніто Муссоліні</a>, у 1940 році.</figcaption></figure> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Соціальна революція">Соціальні революції,</a> що охопили колишню Російську імперію, також вплинули на інші європейські країни після <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Перша світова війна">Великої війни</a>: у 1919 році з <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Веймарська республіка">Веймарською республікою</a> в Німеччині та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Перша Австрійська Республіка">Першою Австрійською республікою</a>; у 1922 році, коли однопартійний <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Фашизм">фашистський</a> уряд <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE_%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96" title="Беніто Муссоліні">Муссоліні</a> в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_(1861%E2%80%941946)" title="Королівство Італія (1861—1946)">Королівстві Італія</a> та в <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Туреччина">Турецькій Республіці</a> <a href="/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%84%D0%B0_%D0%9A%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%90%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8E%D1%80%D0%BA" title="Мустафа Кемаль Ататюрк">Ататюрка</a> прийняв <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0" title="Латинська абетка">латинський альфабет</a> і державний <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Секуляризм">секуляризм</a>. Економічна нестабільність, спричинена частково боргами, отриманими під час Першої світової війни, і «позиками» Німеччини завдала хаосу Європі наприкінці 1920-х і 1930-х років. Це, а також <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%85_1929" title="Біржовий крах 1929">крах Волл-стріт 1929 року</a> спричинили всесвітню <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Велика депресія">Велику депресію</a>. Завдяки економічній кризі, соціальній нестабільності та загрозі комуністичних революцій по всій Європі розвинулися <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Фашизм">фашистські</a> рухи, які привели <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%93%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B5%D1%80" title="Адольф Гітлер">Адольфа Гітлера</a> до влади в <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%85" title="Третій Рейх">нацистській Німеччині</a>.<a href="#cite_note-hobsbawn-191">[190]</a><a href="#cite_note-natgeo_438-192">[191]</a> У 1933 році Гітлер став лідером Німеччини і почав працювати над своєю метою побудови Великої Німеччини. У 1935 і 1936 роках Німеччина знову розширила територію і повернула <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B0%D1%80" title="Саар">Саар</a> і <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Рейнська область">Рейнську область</a>. У 1938 році після <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%88%D0%BB%D1%8E%D1%81" title="Аншлюс">аншлюсу</a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Австрія">Австрія</a> увійшла до складу Німеччини. Після <a href="/wiki/%D0%9C%D1%8E%D0%BD%D1%85%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0" title="Мюнхенська угода">Мюнхенської угоди,</a> підписаної Німеччиною, Францією, Сполученим Королівством та Італією, пізніше в 1938 році Німеччина анексувала <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Судетська область">Судетську область</a>, яка була частиною <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Перша Чехословацька Республіка">Першої Чехословацької Республіки</a>, населеною етнічними німцями. На початку 1939 року решта <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Друга Чехословацька Республіка">Другої Чехословацької Республіки</a> була розділена на <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%97" title="Протекторат Богемії та Моравії">Протекторат Богемії та Моравії</a>, який контролювали Німеччина та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Перша словацька республіка">Перша словацька республіка</a>. У той час Сполучене Королівство та Франція віддавали перевагу <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Політика умиротворення">політиці умиротворення</a> агресорки. Із зростанням напруженості між нацистською Німеччиною та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_(1918%E2%80%941939)" title="Польська Республіка (1918—1939)">Польською Республікою</a> щодо <a href="/wiki/%D0%93%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA" title="Гданськ">Данцига</a> німці звернулися до совітів і підписали <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BA%D1%82_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%E2%80%94_%D0%A0%D1%96%D0%B1%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Пакт Молотова — Ріббентропа">пакт Молотова — Ріббентропа</a>, який дозволив <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Червона армія">Червоній армії</a> вторгнутися в <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Балтійські країни">балтійських держав</a> та сходу <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_(1918%E2%80%941939)" title="Польська Республіка (1918—1939)">Польської Республіки</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Румунське королівство">Румунського Королівства</a>, зокрема Радянський Союз <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Анексія">анексував</a> сучасні <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Радянська анексія західноукраїнських земель">західноукраїнські</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Радянська анексія західнобілоруських земель">білоруські</a> землі. Нацистська Німеччина <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_(1939)" title="Польська кампанія (1939)">напала на Польщу</a> 1 вересня 1939 року, що спонукало Францію та Сполучене Королівство оголосити війну нацистській Німеччині 3 вересня, відкривши <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Європейський театр Другої світової війни">Європейський театр Другої світової війни</a>.<a href="#cite_note-reich-193">[192]</a><a href="#cite_note-natgeo_465-194">[193]</a><a href="#cite_note-195">[194]</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D1%96" title="Радянське вторгнення до Польщі">Радянське вторгнення до Польщі</a> почалося 17 вересня, і Польща впала незабаром після цього 24 вересня Радянський Союз напав на <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_(1940)" title="Радянська окупація балтійських країн (1940)">балтійські держави</a>, а 30 листопада — на Фінляндію, після чого почалася спустошлива <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_(1939%E2%80%941940)" title="Радянсько-фінська війна (1939—1940)">Зимова війна</a> для Червоної Армії.<a href="#cite_note-196">[195]</a> Британці сподівалися висадитися в <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BA" title="Битва за Нарвік">Нарвіку</a> та відправити війська на допомогу Фінляндії, але їхньою головною метою висадки було оточити Німеччину та відрізати німців від скандинавських ресурсів. Приблизно в той же час Німеччина ввела війська в Данію. <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Дивна війна">Дивна війна</a> тривала. У травні 1940 року Німеччина <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_(1940)" title="Французька кампанія (1940)">напала на Францію</a> через низинні землі. У червні 1940 року Франція капітулювала. До серпня Німеччина почала <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8E" title="Битва за Британію">бомбардування Сполученого Королівства</a>, але не змогла переконати британців здатися.<a href="#cite_note-natgeo_510-197">[196]</a> У 1941 році Німеччина напала на Радянський Союз під час <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B0%C2%BB" title="Операція «Барбаросса»">операції «Барбаросса»</a>.<a href="#cite_note-natgeo_532-198">[197]</a> 7 грудня 1941 року напад <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Японська імперія">Японії</a> на <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BB-%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Напад на Перл-Гарбор">Перл-Гарбор</a> залучив Сполучені Штати до конфлікту як союзників <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Британська імперія">Британської імперії</a> та інших <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Антигітлерівська коаліція">союзних сил</a>.<a href="#cite_note-natgeo_511-199">[198]</a><a href="#cite_note-natgeo_519-200">[199]</a> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Yalta_Conference_(Churchill,_Roosevelt,_Stalin)_(B%26W).jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/05/Yalta_Conference_%28Churchill%2C_Roosevelt%2C_Stalin%29_%28B%26W%29.jpg/220px-Yalta_Conference_%28Churchill%2C_Roosevelt%2C_Stalin%29_%28B%26W%29.jpg" decoding="async" width="220" height="181" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/05/Yalta_Conference_%28Churchill%2C_Roosevelt%2C_Stalin%29_%28B%26W%29.jpg/330px-Yalta_Conference_%28Churchill%2C_Roosevelt%2C_Stalin%29_%28B%26W%29.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/05/Yalta_Conference_%28Churchill%2C_Roosevelt%2C_Stalin%29_%28B%26W%29.jpg/440px-Yalta_Conference_%28Churchill%2C_Roosevelt%2C_Stalin%29_%28B%26W%29.jpg 2x" data-file-width="2720" data-file-height="2239" /></a><figcaption>«<a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Антигітлерівська коаліція">Велика трійка</a>» на <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BB%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Ялтинська конференція">Ялтинській конференції</a> 1945 р.; сидять (зліва): <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Вінстон Черчилль">Вінстон Черчилль</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE_%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82" title="Франклін Делано Рузвельт">Франклін Д. Рузвельт</a> і <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF_%D0%92%D1%96%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Сталін Йосип Віссаріонович">Йосип Сталін</a>.</figcaption></figure> Після приголомшливої <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Сталінградська битва">Сталінградської битви</a> 1943 року німецький наступ на Радянський Союз перетворився на постійний відхід. <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Курська битва">Курська битва</a>, яка включала найбільшу <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D1%8E" title="Битва під Прохорівкою">танкову битву</a> в історії, була останнім великим німецьким наступом на <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Німецько-радянська війна">Східному фронті</a>. У червні 1944 року британські та американські війська вторглися у Францію під час <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D1%82%D1%83%D0%BD%C2%BB" title="Операція «Нептун»">висадки в день D</a>, відкривши новий фронт проти Німеччини. Берлін остаточно <a href="/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD" title="Битва за Берлін">впав у 1945 році</a>, завершивши Другу світову війну в Європі. Ця війна була найбільшою та найруйнівнішою в історії людства — <a href="/wiki/%D0%92%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%83_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96" title="Втрати у Другій світовій війні">60 мільйонів загиблих у всьому світі</a>.<a href="#cite_note-natgeo_439-201">[200]</a> Більше 40 мільйони людей у Європі загинули в результаті Другої світової війни,<a href="#cite_note-202">[201]</a> у тому числі між 11 і 17 мільйонів людей, які загинули під час <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82" title="Голокост">Голокосту</a>.<a href="#cite_note-203">[202]</a> Радянський Союз <a href="/wiki/%D0%92%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%83_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96" title="Втрати у німецько-радянській війні">втратив близько 27 мільйонів людей</a> (переважно цивільних) під час війни, приблизно половина всіх жертв Другої світової війни.<a href="#cite_note-204">[203]</a> До кінця Другої світової війни в Європі було понад 40 мільйони <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Біженці">біженців</a>.<a href="#cite_note-205">[204]</a><a href="#cite_note-206">[205]</a><a href="#cite_note-207">[206]</a> Кілька <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Евакуація та вигнання під час Другої світової війни (ще не написана)">післявоєнних евакуацій і вигнань</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/World_War_II_evacuation_and_expulsion" class="extiw" title="en:World War II evacuation and expulsion">[en]</a> у Центральній та Східній Європі перемістили загалом близько 20 осіб мільйонів людей.<a href="#cite_note-208">[207]</a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Перша світова війна">Перша світова війна</a>, а особливо <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Друга світова війна</a>, зменшили вплив Західної Європи у світових справах. Після Другої світової війни мапа Європи була перекроєна на <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BB%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Ялтинська конференція">Ялтинській конференції</a> та розділена на два блоки: західні держави та східний блок, розділені тим, що пізніше <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Вінстон Черчилль">Вінстон Черчилль</a> назвав «<a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%B0" title="Залізна завіса">залізною завісою</a>». <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">Сполучені Штати</a> і <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Західна Європа">Західна Європа</a> створили альянс <a href="/wiki/%D0%9D%D0%90%D0%A2%D0%9E" title="НАТО">НАТО</a>, а пізніше Радянський Союз і Центральна Європа створили <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D1%82" title="Варшавський пакт">Варшавський пакт</a>.<a href="#cite_note-natgeo_530-209">[208]</a> Особливо гарячими точками після Другої світової війни були <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD" title="Берлін">Берлін</a> і <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%96%D1%94%D1%81%D1%82" title="Трієст">Трієст</a>, де <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D1%80%D1%96%D1%94%D1%81%D1%82%D0%B0" title="Вільна територія Трієста">Вільна територія Трієста</a>, заснована в 1947 році разом з ООН, була розпущена в 1954 і 1975 роках відповідно. <a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0" title="Блокада Західного Берліна">Блокада Західного Берліна</a> в 1948 і 1949 роках і будівництво <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D1%80" title="Берлінський мур">Берлінського муру</a> в 1961 році були однією з найбільших міжнародних криз <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Холодна війна">холодної війни</a>.<a href="#cite_note-210">[209]</a><a href="#cite_note-211">[210]</a><a href="#cite_note-212">[211]</a> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Europe.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/Flag_of_Europe.svg/220px-Flag_of_Europe.svg.png" decoding="async" width="220" height="147" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/Flag_of_Europe.svg/330px-Flag_of_Europe.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/Flag_of_Europe.svg/440px-Flag_of_Europe.svg.png 2x" data-file-width="810" data-file-height="540" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Прапор Європи">Прапор Європи</a>, прийнятий <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Рада Європи">Радою Європи</a> в 1955 році.<a href="#cite_note-213">[212]</a></figcaption></figure> Дві нові <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Наддержава">наддержави</a>, Сполучені Штати та Радянський Союз, потрапили в п'ятдесятирічну холодну війну, зосереджену на <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%8F%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Розповсюдження ядерної зброї (ще не написана)">розповсюдженні ядерної зброї</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Nuclear_proliferation" class="extiw" title="en:Nuclear proliferation">[en]</a>. У той же час <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Деколонізація">деколонізація</a>, яка почалася вже після Першої світової війни, поступово призвела до незалежности більшості європейських колоній в Азії та Африці.<a href="#cite_note-natgeo_5342-214">[213]</a> У 1980-х роках <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96" title="Політика гласності">реформи</a> <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Горбачов Михайло Сергійович">Михайла Горбачова</a> та рух <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0)" title="Солідарність (профспілка)">«Солідарність»</a> у Польщі послабили раніше жорстку соціалістичну систему. Відкриття <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%B0" title="Залізна завіса">залізної завіси</a> на <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%27%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BD%D1%96%D0%BA" title="Пан'європейський пікнік">панєвропейському пікніку</a> спричинило мирну ланцюгову реакцію, в результаті якої <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BA" title="Східний блок">Східний блок</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D1%82" title="Варшавський пакт">Варшавський пакт</a> та <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2" title="Осінь народів">держави з прокомуністичними режимами розпалися</a>, а холодна війна закінчилася.<a href="#cite_note-215">[214]</a><a href="#cite_note-216">[215]</a><a href="#cite_note-217">[216]</a> Після символічного <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D1%80" title="Берлінський мур">падіння Берлінської стіни</a> в 1989 році <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B7%D0%B7%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Возз'єднання Німеччини">Німеччина возз'єдналася</a>, а мапи Центральної та Східної Європи були знову перемальовані.<a href="#cite_note-218">[217]</a> Це уможливило старі раніше перервані культурні та економічні зв'язки, і раніше ізольовані міста, такі як <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD" title="Берлін">Берлін</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B0" title="Прага">Прага</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Відень">Відень</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%88%D1%82" title="Будапешт">Будапешт</a> і <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%96%D1%94%D1%81%D1%82" title="Трієст">Трієст,</a> тепер знову опинилися в центрі Європи.<a href="#cite_note-hobsbawn2-219">[218]</a><a href="#cite_note-220">[219]</a><a href="#cite_note-221">[220]</a><a href="#cite_note-222">[221]</a> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukraine_solidarity_protest_Berlin_Pariser_Platz_with_lighted_Brandenburg_Gate_2022-02-24_07.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/14/Ukraine_solidarity_protest_Berlin_Pariser_Platz_with_lighted_Brandenburg_Gate_2022-02-24_07.jpg/220px-Ukraine_solidarity_protest_Berlin_Pariser_Platz_with_lighted_Brandenburg_Gate_2022-02-24_07.jpg" decoding="async" width="220" height="147" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/14/Ukraine_solidarity_protest_Berlin_Pariser_Platz_with_lighted_Brandenburg_Gate_2022-02-24_07.jpg/330px-Ukraine_solidarity_protest_Berlin_Pariser_Platz_with_lighted_Brandenburg_Gate_2022-02-24_07.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/14/Ukraine_solidarity_protest_Berlin_Pariser_Platz_with_lighted_Brandenburg_Gate_2022-02-24_07.jpg/440px-Ukraine_solidarity_protest_Berlin_Pariser_Platz_with_lighted_Brandenburg_Gate_2022-02-24_07.jpg 2x" data-file-width="8368" data-file-height="5584" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0" title="Бранденбурзькі ворота">Бранденбурзькі ворота</a> засвітилися кольорами <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Прапор України">прапора України</a> під час акції солідарності в Берліні, Німеччина, 24 лютого 2022 року.</figcaption></figure> <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Європейська інтеграція">Європейська інтеграція</a> також розпочалася після Другої світової війни. У 1949 році після виступу сера <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8C" title="Вінстон Черчилль">Вінстона Черчилля</a> було засновано <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Рада Європи">Раду Європи</a> з ідеєю об'єднання Європи<a href="#cite_note-europaeu_1945-592-223">[222]</a> для досягнення спільних цілей. До неї входять усі європейські держави, крім <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Білорусь">Білорусі</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Росія">Російської Федерації</a><a href="#cite_note-224">[223]</a> та <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD" title="Ватикан">Ватикану</a>. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Римські договори">Римські договори</a> 1957 року заснували <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0" title="Європейська економічна спільнота">Європейську економічну спільноту</a> (ЄЕС) між шістьма <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Західноєвропейський союз">західноєвропейськими державами</a> з метою єдиної економічної політики та спільного ринку.<a href="#cite_note-natgeo_536-225">[224]</a> У 1967 році <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0" title="Європейська економічна спільнота">Європейська економічна спільнота</a>, <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D0%B2%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96" title="Європейська спільнота з вугілля та сталі">Європейське об'єднання вугілля і сталі</a> та <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97" title="Європейська спільнота з атомної енергії">Євратом</a> утворили <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Європейські спільноти">Європейські спільноти</a>, які в 1993 році стали <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Європейський Союз">Європейським Союзом</a>. ЄС створив <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82" title="Європейський парламент">свій парламент</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Суд Європейського Союзу">суд</a> і <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA" title="Європейський центральний банк">центральний банк</a>, а також запровадив <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE" title="Євро">євро</a> як єдину валюту.<a href="#cite_note-natgeo_537-226">[225]</a> З 2004 по 2013 рік почали приєднуватися нові держави <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Центральна Європа">Центральної Європи</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Розширення Європейського Союзу">розширивши ЄС</a> до 28 європейських держав і знову зробивши Європу великим економічним і політичним центром сили.<a href="#cite_note-natgeo_535-227">[226]</a> Однак <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Британія">Сполучене Королівство</a> <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B4_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%84%D0%A1" title="Вихід Великої Британії з ЄС">вийшло з ЄС</a> 31 січня 2020 року в результаті <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_%D0%B2_%D0%84%D0%A1" title="Референдум щодо членства Великої Британії в ЄС">референдуму про членство в ЄС у червні 2016 року</a>.<a href="#cite_note-228">[227]</a> Станом на 2025 рік <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82_%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2_%D0%84%D0%A1" title="Кандидат на членство в ЄС">кандидатками на вступ до ЄС</a> є <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF_%D0%90%D0%BB%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_%D0%B4%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Вступ Албанії до Європейського Союзу">Албанія</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF_%D0%91%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%97_%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Вступ Боснії і Герцеговини до Європейського Союзу">Боснія та Герцеговина</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF_%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%97_%D0%B4%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Вступ Грузії до Європейського Союзу">Грузія</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Вступ Молдови до Європейського Союзу">Молдова</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%97_%D0%B4%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Вступ Сербії до Європейського Союзу">Сербія</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_%D0%B4%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Вступ Північної Македонії до Європейського Союзу">Північна Македонія</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF_%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%B4%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Вступ Чорногорії до Європейського Союзу">Чорногорія</a> та <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Вступ України до Європейського Союзу">Україна</a>, які повинні стали державами <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Подальше розширення Європейського Союзу">подальшого розширення</a>. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_(%D0%B7_2014)" title="Російсько-українська війна (з 2014)">Російсько-українська війна</a>, який триває з 2014 року, різко загострилася, коли <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Росія">Російська Федерація</a> розпочала <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83_(%D0%B7_2022)" title="Російське вторгнення в Україну (з 2022)">повномасштабне вторгнення</a> в <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">Україну</a> <a href="/wiki/24_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="24 лютого">24 лютого</a> <a href="/wiki/2022" title="2022">2022</a> року, що стало найбільшою <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8_(%D0%B7_2014)" title="Гуманітарні наслідки російсько-української війни (з 2014)">гуманітарною кризою</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Міграційна криза внаслідок російсько-української війни">кризою біженців</a> у Європі з часів Другої світової війни<a href="#cite_note-229">[228]</a> та <a href="/wiki/%D0%AE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Югославські війни">югославських воєн</a> <a href="/wiki/1990-%D1%82%D1%96" title="1990-ті">1990-х років</a>.<a href="#cite_note-230">[229]</a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Географія_і_геологія">Географія і геологія</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=17" title="Редагувати розділ: Географія і геологія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=17" title="Редагувати вихідний код розділу: Географія і геологія">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Географія Європи">Географія Європи</a></div><figure class="mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe_topography_map_uk.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/18/Europe_topography_map_uk.png/250px-Europe_topography_map_uk.png" decoding="async" width="250" height="203" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/18/Europe_topography_map_uk.png/375px-Europe_topography_map_uk.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/18/Europe_topography_map_uk.png/500px-Europe_topography_map_uk.png 2x" data-file-width="1473" data-file-height="1198" /></a><figcaption>Топографічна мапа Європи.</figcaption></figure> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe_topographic_map_2024.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c9/Europe_topographic_map_2024.jpg/220px-Europe_topographic_map_2024.jpg" decoding="async" width="220" height="197" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c9/Europe_topographic_map_2024.jpg/330px-Europe_topographic_map_2024.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c9/Europe_topographic_map_2024.jpg/440px-Europe_topographic_map_2024.jpg 2x" data-file-width="3658" data-file-height="3282" /></a><figcaption>Загальна топографічна мапа Європи з фізичними, політичними характеристиками та характеристиками населення станом на 2024 рік.</figcaption></figure> Європа займає західну п'яту частину суші <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Євразія">Євразії</a>.<a href="#cite_note-Encarta2-231">[230]</a> Європа має більше відношення узбережжя до суші, ніж будь-який інший континент або субконтинент.<a href="#cite_note-232">[231]</a> Її морські кордони складаються з Північного Льодовитого океану на півночі, Атлантичного океану на заході та Середземного, Чорного та Каспійського морів на півдні.<a href="#cite_note-233">[232]</a> Рельєф суші в Європі дуже різноманітний на відносно невеликих територіях. Південні регіони більш гористі, просуваючись на північ, рельєф спускається від високих <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B8" title="Альпи">Альп</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%97" title="Піренеї">Піренеїв</a> і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Карпати">Карпат</a> через горбисті височини до широких низьких північних рівнин, які є обширними на сході. Ця розширена низовина відома як <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Європейська рівнина">Велика Європейська рівнина</a>, а в її серці лежить <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Північнонімецька низовина">Північно-Німецька рівнина</a>. Дуга нагір'їв також існує вздовж північно-західного узбережжя, яка починається в західних частинах островів Британії та Ірландії, а потім продовжується вздовж гористого, порізаного <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BE%D1%80%D0%B4" title="Фіорд">фіордами</a> хребта Норвегії. <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mk_Stettin_Hafen2.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/Mk_Stettin_Hafen2.jpg/220px-Mk_Stettin_Hafen2.jpg" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/Mk_Stettin_Hafen2.jpg/330px-Mk_Stettin_Hafen2.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/Mk_Stettin_Hafen2.jpg/440px-Mk_Stettin_Hafen2.jpg 2x" data-file-width="800" data-file-height="600" /></a><figcaption>Річка <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B4%D1%80%D0%B0" title="Одра">Одра</a> в <a href="/wiki/%D0%A9%D0%B5%D1%86%D0%B8%D0%BD" title="Щецин">Щецині</a>, Польща.</figcaption></figure>Такі субрегіони, як <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Піренейський півострів">Піренейський півострів</a> та <a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Апеннінський півострів">Апеннінський півострів</a> мають свої власні комплексні особливості, як і сама материкова <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Центральна Європа">Центральна Європа</a>, де рельєф містить багато плато, річкових долин і улоговин. Такі субрегіони, як <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Ісландія">Ісландія</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_(%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2)" title="Велика Британія (острів)">Велика Британія</a> та <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F_(%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2)" title="Ірландія (острів)">Ірландія</a>, є особливими випадками. Перший — це окрема земля в північному океані, яка вважається частиною Європи, тоді як другий — це гірські території, які колись були приєднані до материка, поки <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%8F" title="Підвищення рівня моря">підвищення рівня моря</a> не відрізало їх. У різні часи східну межу Європи проводили по-різному, простежується загальна тенденція «розростання Європи на схід». Останні три століття умовну межу між Європою і Азією на суходолі проводять вздовж східного підніжжя <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Уральські гори">Уралу</a>, по річці Ембі, Каспійському морю, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BC%D0%BE-%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Кумо-Маницька западина">Кумо-Маницькій западині</a> (часто до Європи зараховують <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7" title="Кавказ">Кавказ</a>), Чорному морю, протоці <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80" title="Босфор">Босфор</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Мармурове море">Мармуровому морю</a>, протоці <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B8" title="Дарданелли">Дарданелли</a>, <a href="/wiki/%D0%95%D0%B3%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Егейське море">Егейському морю</a>; <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Середземне море">Середземне море</a> <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0" title="Гібралтарська протока">і Гібралтарська протока</a> відокремлюють Європу від <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Африка">Африки</a>. Поділ <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Материк">материка</a> <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Євразія">Євразія</a> на <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83" title="Частина світу">частини світу</a> Європу і <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Азія">Азію</a> склався ще в <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Стародавня Греція">Стародавній Греції</a>. Античні греки виділяли три частини світу — Європу, <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Азія">Азію</a> і <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Лівія">Лівію</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Африка">Африку</a>). Межею між Європою і Азією вони вважали водні шляхи від <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Середземне море">Середземного</a> до <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Азовське море">Азовського моря</a>. Сучасні східні межі Європи (<a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Урал (річка)">Урал</a>) були встановлені за пропозицією шведського географа <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF_%D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3" title="Філіп Йоган фон Страленберг">Філіпа Йогана фон Страленберга</a>.<figure typeof="mw:File/Thumb"><video id="mwe_player_0" poster="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0b/Western_Europe.ogv/250px-seek%3D11-Western_Europe.ogv.jpg" controls="" preload="none" data-mw-tmh="" class="mw-file-element" width="250" height="167" data-durationhint="30" data-mwtitle="Western_Europe.ogv" data-mwprovider="wikimediacommons" resource="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Western_Europe.ogv"><source src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/transcoded/0/0b/Western_Europe.ogv/Western_Europe.ogv.480p.vp9.webm" type="video/webm; codecs="vp9, opus"" data-transcodekey="480p.vp9.webm" data-width="720" data-height="480" /><source src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/0b/Western_Europe.ogv" type="video/ogg; codecs="theora"" data-width="840" data-height="560" /><source src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/transcoded/0/0b/Western_Europe.ogv/Western_Europe.ogv.240p.vp9.webm" type="video/webm; codecs="vp9, opus"" data-transcodekey="240p.vp9.webm" data-width="360" data-height="240" /><source src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/transcoded/0/0b/Western_Europe.ogv/Western_Europe.ogv.360p.webm" type="video/webm; codecs="vp8, vorbis"" data-transcodekey="360p.webm" data-width="540" data-height="360" /><source src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/transcoded/0/0b/Western_Europe.ogv/Western_Europe.ogv.360p.vp9.webm" type="video/webm; codecs="vp9, opus"" data-transcodekey="360p.vp9.webm" data-width="540" data-height="360" /></video><figcaption><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Західна Європа">Західна</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Південна Європа">Південна Європа</a> з <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" class="mw-redirect" title="Космічний корабель багаторазового використання">борту</a> <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Міжнародна космічна станція">Міжнародної космічної станції</a> під час <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%BE%D1%81" class="mw-redirect" title="Космос">космічної</a> <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" class="mw-disambig" title="Експедиція (значення)">експедиції</a> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%9A%D0%A1-29" title="МКС-29">29 її екіпажу</a> <a href="/wiki/15_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="15 жовтня">15 жовтня</a> <a href="/wiki/2011" title="2011">2011</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%BA" title="Рік">року</a> з <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81" title="Час">00</a>:<a href="/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Хвилина">47</a>:<a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0" title="Секунда">28</a> до <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81" title="Час">01</a>:<a href="/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Хвилина">02</a>:<a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0" title="Секунда">56</a> (<a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B0%D1%81" title="Західноєвропейський час">ЗЄЧ</a>).</figcaption></figure> Протяжність Європи в <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BD" title="Меридіан">меридіональному</a> напрямку — 4300 км, у <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0" title="Широта">широтному</a> — 5000 км. Європа має найбільш розчленовану серед частин світу берегову лінію (півострови становлять 1/4 території Європи; острови займають близько 730 тис. км²). Середня висота — 292 м; пік <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%BD" title="Монблан">Монблан</a> (4809 м) — найвища вершина <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B8" title="Альпи">Альп</a> і водночас Європи (якщо не враховувати <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D1%80%D1%83%D1%81" title="Ельбрус">Ельбрус</a> (5642 м) на Кавказі); найнижча точка — узбережжя <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Каспійське море">Каспійського моря</a> (28 м нижче рівня моря). Гори й височини належать до 3 епох <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_(%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Складчастість (геологія)">складчастості</a>: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Каледонська складчастість">каледонської</a> (<a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Скандинавські гори">Скандинавські гори</a>);</li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Герцинська складчастість">герцинської</a> (Іберійський масив, Центральний масив, <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D2%91%D0%B5%D0%B7%D0%B8" class="mw-redirect" title="Воґези">Воґези</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8" title="Арденни">Арденни</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Уральські гори">Урал</a>);</li> <li><a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Альпійська складчастість">альпійської</a> (<a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%97" title="Піренеї">Піренеї</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B8" title="Альпи">Альпи</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B8" title="Апенніни">Апенніни</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Карпати">Карпати</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0" class="mw-redirect" title="Стара Планина">Стара Планина</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B8" class="mw-redirect" title="Динарські Альпи">Динарські гори</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Кримські гори">Кримські гори</a>).</li></ul> Найбільші <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Рівнина">рівнини</a>: <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Східноєвропейська рівнина">Східно-Європейська рівнина</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Причорноморська низовина">Причорноморська низовина</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Паданська рівнина">Паданська рівнина</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Паризький басейн">Паризький басейн</a>. Активні <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD" title="Вулкан">вулкани</a>: <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0" title="Гекла">Гекла</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%B2%D1%96%D0%B9" title="Везувій">Везувій</a>, <a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%B0" title="Етна">Етна</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96" title="Стромболі">Стромболі</a>. Найбільше <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE" title="Озеро">озер</a> у північній частині Європи; найглибші — біля підніжжя Альп (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BE_(%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE)" title="Комо (озеро)">Комо</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0_(%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE)" title="Гарда (озеро)">Ґарда</a>, <a href="/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE" title="Женевське озеро">Женевське</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE" title="Боденське озеро">Боденське</a>). Озера площею понад 5100 км² розташовані у <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Східна Європа">Східній Європі</a>: <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE" title="Ладозьке озеро">Ладозьке</a>, <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE" title="Онезьке озеро">Онезьке</a>, <a href="/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE" title="Чудське озеро">Чудське</a>. Найбільші річки (довжиною понад 800 км): <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0" title="Волга">Волга</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9" title="Дунай">Дунай</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" class="mw-redirect" title="Дніпро (річка)">Дніпро</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Урал (річка)">Урал</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD" title="Дон">Дон</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%B0_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Печора (річка)">Печора</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Дністер">Дністер</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Рейн">Рейн</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B0%D1%80%D0%B0_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" class="mw-redirect" title="Луара (річка)">Луара</a>, <a href="/wiki/%D0%95%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0" title="Ельба">Ельба</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0" title="Вісла">Вісла</a>, <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B4%D1%80%D0%B0" title="Одра">Одра</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%82" title="Прут">Прут</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Рона">Рона</a>. <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA" title="Льодовик">Льодовики</a> поширені на островах <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BF%D1%96%D1%86%D0%B1%D0%B5%D1%80%D2%91%D0%B5%D0%BD" class="mw-redirect" title="Шпіцберґен">Шпіцберґен</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Нова Земля">Нова Земля</a> та <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Ісландія">Ісландія</a>, а також в <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B8" title="Альпи">Альпійських</a> і <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Скандинавські гори">Скандинавських горах</a> (разом 120 тис. км²). <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Географічний_центр">Географічний центр</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=18" title="Редагувати розділ: Географічний центр" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=18" title="Редагувати вихідний код розділу: Географічний центр">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Географічний центр Європи">Географічний центр Європи</a></div><figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Grossgliederung_Europas-ua.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/21/Grossgliederung_Europas-ua.svg/250px-Grossgliederung_Europas-ua.svg.png" decoding="async" width="250" height="261" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/21/Grossgliederung_Europas-ua.svg/375px-Grossgliederung_Europas-ua.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/21/Grossgliederung_Europas-ua.svg/500px-Grossgliederung_Europas-ua.svg.png 2x" data-file-width="631" data-file-height="659" /></a><figcaption>Основні <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Регіони Європи (ще не написана)">регіони Європи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Regions_of_Europe" class="extiw" title="en:Regions of Europe">[en]</a> відповідно до <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%B7_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Постійний комітет з географічних назв (ще не написана)">Постійного комітету з географічних назв Німеччини</a><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/St%C3%A4ndiger_Ausschuss_f%C3%BCr_geographische_Namen" class="extiw" title="de:Ständiger Ausschuss für geographische Namen">[de]</a>.</figcaption></figure>Розташування центру залежить від визначення меж Європи, а також від методики підрахунку, а також від того, чи включають віддалені острови в список крайніх точок Європи чи ні. Отож на звання географічного центру Європи претендують декілька місць. Окрім <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">України</a>, де центром Європи вважається точка біля села <a href="/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5" title="Ділове">Ділове</a> неподалік <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2" title="Рахів">Рахова</a>, на місце розташування центру Європи претендують також <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Литва">Литва</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Словаччина">Словаччина</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Білорусь">Білорусь</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0" title="Польща">Польща</a> та деякі інші країни. <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D0%93%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0" title="Книга рекордів Гіннеса">Книга рекордів Гіннеса</a> визнає село <a href="/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%8F%D0%B9" class="mw-redirect" title="Пурнушкяй">Пурнушкяй</a> за 26 км на північ від <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8E%D1%81" title="Вільнюс">Вільнюса</a> (Литва) «офіційним» географічним центром Європи. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Геологія_та_металогенія">Геологія та металогенія</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=19" title="Редагувати розділ: Геологія та металогенія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=19" title="Редагувати вихідний код розділу: Геологія та металогенія">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Геологічна історія Європи (ще не написана)">Геологічна історія Європи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Geological_history_of_Europe" class="extiw" title="en:Geological history of Europe">[en]</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Геологія і металогенія Європи">Геологія і металогенія Європи</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Корисні копалини Європи">Корисні копалини Європи</a></div> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe_geological_map-en.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ad/Europe_geological_map-en.jpg/220px-Europe_geological_map-en.jpg" decoding="async" width="220" height="224" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ad/Europe_geological_map-en.jpg/330px-Europe_geological_map-en.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ad/Europe_geological_map-en.jpg/440px-Europe_geological_map-en.jpg 2x" data-file-width="5408" data-file-height="5504" /></a><figcaption>Поверхнева геологія Європи.</figcaption></figure> Геологічна історія Європи бере свій початок від утворення <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%89%D0%B8%D1%82" title="Балтійський щит">Балтійського щита</a> (<a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Фенноскандія">Фенноскандії</a>) і <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%96%D1%84%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0" title="Скіфська плита">Сарматського кратону</a>, обидва близько 2,25 р. мільярдів років тому, а потім Волго-Уральського щита, три разом ведуть до <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0" title="Східноєвропейська платформа">Східноєвропейського кратону</a> (≈ <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%8F_(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82)" title="Балтія (континент)">Балтії</a>), який став частиною <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82" title="Суперконтинент">суперконтиненту</a> <a href="/wiki/%D0%9D%D1%83%D0%BD%D0%B0" title="Нуна">Нуна</a>. Близько 1.1 мільярдів років тому Балтія й Арктика (як частина <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0" title="Канадська платформа">Канадської платформи</a>) об'єдналися в <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Родинія">Родінію</a>, пізніше розділившись близько 550 р. мільйонів років том. Близько 440 мільйонів років тому <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Лавразія">Лавразія</a> утворилася з Балтії та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0" title="Канадська платформа">Лаврентії</a>; подальше з'єднання з <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0" title="Гондвана">Ґондваною</a> призвело до утворення <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D1%8F" title="Пангея">Пангеї</a>. Близько 190 мільйонів років тому Ґондвана і <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Лавразія">Лавразія</a> розділилися внаслідок розширення Атлантичного океану. Після цього сама Лавразія знову розділилася на Лаврентію (Північну Америку) і Євразійський континент. Сухопутний зв'язок між ними зберігався тривалий час через <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Гренландія">Ґренландію</a>, що призвело до обміну видами тварин. Приблизно з 50 мільйонів років тому підвищення та зниження рівня моря визначили фактичну форму Європи та її зв'язки з такими континентами, як Азія. Сучасна форма Європи датується <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4" title="Неогеновий період">пізнім третинним</a> періодом приблизно п'ять мільйонів років тому.<a href="#cite_note-Encyclopædia_Britannica2-234">[233]</a> Геологія Європи надзвичайно різноманітна та складна, що породжує велику різноманітність ландшафтів по всьому континенту, від <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%81" title="Гайлендс">Шотландського нагір'я</a> до холмистих <a href="/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Рівнина">рівнин</a> Угорщини.<a href="#cite_note-235">[234]</a> Найбільш важливою особливістю Європи є <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Дихотомія">дихотомія</a> між високогірною та гірською <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Південна Європа">Південною Європою</a> та великою, частково підводною, північною рівниною, яка тягнеться від Ірландії на заході до <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Уральські гори">Уральських гір</a> на сході. Ці дві половини розділені гірськими ланцюгами <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%97" title="Піренеї">Піренеїв</a> та <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B8" title="Альпи">Альп</a> / <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Карпати">Карпат</a>. Північні рівнини обмежені на заході <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Скандинавські гори">Скандинавськими горами</a> та гірськими частинами <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Британські острови">Британських островів</a>. Основними мілководними водоймами, що занурюють частини північних рівнин, є <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Кельтське море">Кельтське море</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Північне море">Північне море</a>, комплекс <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Балтійське море">Балтійського моря</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Баренцове море">Баренцеве море</a>. Північна рівнина містить старий геологічний континент <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%8F_(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82)" title="Балтія (континент)">Балтії</a>, і тому її можна вважати геологічно «головним континентом», тоді як периферійні височини та гірські райони на півдні та заході є фрагментами різних інших геологічних континентів. Більша частина давньої геології Західної Європи існувала як частина стародавнього <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82" title="Мікроконтинент">мікроконтиненту</a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Авалонія">Авалонія</a>. Основні родовища корисних копалин: <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%B0" title="Нафта">нафти</a> і природного <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%B0%D0%B7" title="Природний газ">газу</a> — в <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Північне море">Північному морі</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BA%D1%83" title="Баку">Баку</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Вугілля">вугілля</a> — <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Рурський вугільний басейн">Рурський</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Верхньосілезький вугільний басейн">Верхньосілезький</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Донецький вугільний басейн">Донецький</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Печорський вугільний басейн">Печорський</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Підмосковний буровугільний басейн">Підмосковний</a> басейни, <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96_%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8" title="Залізні руди">залізних руд</a> — <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Курська магнітна аномалія">Курська магнітна аномалія</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D2%91%D1%96%D1%8F" class="mw-redirect" title="Лотаринґія">Лотаринґія</a>, північ <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Скандинавія">Скандинавії</a>, марганцевих руд — <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Нікопольський марганцевий басейн">Нікопольське родовище</a>; є також родовища <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8" title="Кольорові метали">кольорових металів</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8" title="Боксити">бокситів</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C" title="Кам'яна сіль">кам'яної солі</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B4%D0%B0" class="mw-redirect" title="Сода">соди</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Клімат">Клімат</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=20" title="Редагувати розділ: Клімат" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=20" title="Редагувати вихідний код розділу: Клімат">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82_%D1%83_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Клімат у Європі (ще не написана)">Клімат у Європі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Climate_of_Europe" class="extiw" title="en:Climate of Europe">[en]</a></div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Koppen-Geiger_Map_Europe_present.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d5/Koppen-Geiger_Map_Europe_present.svg/650px-Koppen-Geiger_Map_Europe_present.svg.png" decoding="async" width="650" height="304" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d5/Koppen-Geiger_Map_Europe_present.svg/975px-Koppen-Geiger_Map_Europe_present.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d5/Koppen-Geiger_Map_Europe_present.svg/1300px-Koppen-Geiger_Map_Europe_present.svg.png 2x" data-file-width="1816" data-file-height="850" /></a><figcaption>Мапа <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9A%D0%B5%D0%BF%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B0" title="Класифікація кліматів Кеппена">кліматичної класифікації Кеппена-Гейґера</a> для Європи.<a href="#cite_note-236">[235]</a></figcaption></figure> Європа лежить переважно в <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81" title="Помірний кліматичний пояс">помірному кліматичному поясі</a> північної півкулі, де переважає західний напрямок вітру. Клімат м'якший порівняно з іншими районами на тій же широті в усьому світі через вплив <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC" title="Гольфстрим">Ґольфстриму</a>, океанської течії, яка несе теплу воду з <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0" title="Мексиканська затока">Мексиканської затоки</a> через <a href="/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Атлантичний океан">Атлантичний океан</a> до Європи. Ґольфстрим називають «центральним опаленням Європи», тому що він робить клімат Європи теплішим і вологішим, ніж це було б за інших умов. Ґольфстрим не тільки несе теплу воду до європейського узбережжя, але й нагріває переважаючі західні вітри, які дмуть через континент з Атлантичного океану. Таким чином, середня температура протягом року в <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%80%D1%83" title="Авейру">Авейру</a> становить 16 °C, тоді як у <a href="/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA" title="Нью-Йорк">Нью-Йорку</a>, який знаходиться майже на тій же широті, що межує з тим самим океаном, вона становить лише 13 °C. Берлін, Німеччина; <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96" title="Калгарі">Калгарі</a>, Канада; й <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA" title="Іркутськ">Іркутськ</a>, на <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97" title="Далекий Схід Росії">далекому південному сході Росії</a>, лежать приблизно на одній широті; Середня температура січня в Берліні приблизно на 8 °C вища, ніж у Калгарі, і майже на 22 °C вище, ніж середня температура в Іркутську. Особливе значення мають також великі водні маси <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Середземне море">Середземного моря</a>, які вирівнюють середньорічну і добову температури. Води Середземного моря простягаються від пустелі <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0" title="Сахара">Сахара</a> до Альпійської дуги в її найпівнічнішій частині <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Адріатичне море">Адріатичного моря</a> поблизу <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%96%D1%94%D1%81%D1%82" title="Трієст">Трієста</a>. Загалом Європа холоднішає не лише на півночі порівняно з півднем, але й із заходу на схід. Клімат більш <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82" title="Морський клімат">океанічний</a> на заході і менш на сході. Примітно, що середні температури найхолоднішого місяця, а також середньорічні температури падають із заходу на схід. Наприклад, у найхолодніший місяць року в <a href="/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Единбург">Единбурзі</a> тепліше, ніж у <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4" title="Белград">Белграді</a>, хоча Белград знаходиться приблизно на 10° широти південніше. <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Зміни_клімату">Зміни клімату</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=21" title="Редагувати розділ: Зміни клімату" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=21" title="Редагувати вихідний код розділу: Зміни клімату">ред. код</a>]</div> Зміна клімату призвела до підвищення температури на 2,3 °C (2022) у Європі порівняно з доіндустріальним рівнем. Європа є континентом, що нагрівається найшвидше у світі. Клімат Європи стає теплішим через антропогенну діяльність. На думку міжнародних кліматичних експертів, підвищення глобальної температури не повинно перевищувати 2 °C, щоб запобігти найнебезпечнішим наслідкам зміни клімату; без скорочення викидів парникових газів це може статися до 2050 року. Зміна клімату має наслідки для всіх регіонів Європи, причому ступінь і характер впливу різняться на континенті. Вплив на європейські держави включає потепління погоди та збільшення частоти та інтенсивності екстремальних погодних умов, таких як хвилі спеки, що створює ризики для здоров'я та вплив на екосистеми. Європейські держави є основними джерелами глобальних викидів парникових газів, хоча Європейський Союз та уряди кількох держав окреслили плани щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та енергетичного переходу в XXI столітті, одним із яких є <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81" title="Європейський зелений курс">Європейська зелена угода</a>. <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Європейський комісар з питань клімату (ще не написана)">Європейським комісаром з питань клімату</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/European_Commissioner_for_Climate_Action" class="extiw" title="en:European Commissioner for Climate Action">[en]</a> з 9 жовтня 2023 року є <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BF%D0%BA%D0%B5_%D0%93%D1%83%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0" title="Вопке Гукстра">Вопке Гукстра</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Флора">Флора</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=22" title="Редагувати розділ: Флора" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=22" title="Редагувати вихідний код розділу: Флора">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe_land_use_map.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1c/Europe_land_use_map.png/220px-Europe_land_use_map.png" decoding="async" width="220" height="162" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1c/Europe_land_use_map.png/330px-Europe_land_use_map.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1c/Europe_land_use_map.png/440px-Europe_land_use_map.png 2x" data-file-width="1004" data-file-height="740" /></a><figcaption>Мапа землекористування Європи з орними угіддями (жовтий), лісом (темно-зелений), пасовищами (світло-зелений) і тундрою або болотами на півночі (темно-жовтий)</figcaption></figure> Проживаючи пліч-о-пліч із землеробськими народами протягом тисячоліть, тварини та рослини Європи сильно постраждали від присутності та діяльності людей. За винятком <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Фенноскандія">Фенноскандії</a> та півночі Росії, в Європі зараз знайдено небагато ділянок незайманої дикої природи, за винятком різних <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA" title="Національний парк">національних парків</a>. Основним природним рослинним покривом Європи є змішані <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%81" title="Ліс">ліси</a>. Умови для росту дуже сприятливі. На півночі <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC" title="Гольфстрим">Ґольфстрим</a> і <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B0%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%87%D1%96%D1%8F" title="Північноатлантична течія">Північноатлантичний дрейф</a> зігрівають континент. Південна Європа має теплий, але м'який клімат. У цьому регіоні часті літні посухи. Гірські хребти також впливають на умови. Деякі з них, такі як <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B8" title="Альпи">Альпи</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%97" title="Піренеї">Піренеї</a>, орієнтовані на схід-захід і дозволяють вітру переносити великі маси води з океану в глиб. Інші орієнтовані на південь-північ (<a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Скандинавські гори">Скандинавські гори</a>, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%80%27%D1%8F" title="Динарське нагір'я">Динариди</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Карпати">Карпати</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B8" title="Апенніни">Апенніни</a>), і оскільки дощі випадають переважно на схилі гір, які спрямовані до моря, ліси добре ростуть з цього боку, тоді як з іншого боку умови набагато менш сприятливий. Кілька куточків материкової Європи колись не паслися <a href="/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0" title="Худоба">худобою</a>, а вирубка доземлеробського лісового середовища призвела до руйнування первісних екосистем рослин і тварин. <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Floristic_regions_in_Europe_(english).png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/87/Floristic_regions_in_Europe_%28english%29.png/220px-Floristic_regions_in_Europe_%28english%29.png" decoding="async" width="220" height="176" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/87/Floristic_regions_in_Europe_%28english%29.png/330px-Floristic_regions_in_Europe_%28english%29.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/87/Floristic_regions_in_Europe_%28english%29.png/440px-Floristic_regions_in_Europe_%28english%29.png 2x" data-file-width="1797" data-file-height="1435" /></a><figcaption>Флористичні регіони Європи та сусідніх територій, за Вольфгангом Фраєм і Райнером Лешем.</figcaption></figure> Можливо, колись від 80 до 90 відсотків території Європи було вкрито лісами.<a href="#cite_note-237">[236]</a> Він простягався від Середземного моря до Північного Льодовитого океану, хоча більше половини первинних лісів Європи зникло через століття <a href="/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Знеліснення">вирубки лісів</a>. Останнім часом вирубка лісів сповільнилася, і було висаджено багато дерев. Однак у багатьох випадках монокультурні <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Плантація">плантації</a> <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D1%96" title="Хвойні">хвойних порід</a> замінили первісний змішаний природний ліс, оскільки вони ростуть швидше. Зараз плантації охоплюють величезні площі землі, але є гіршими середовищами існування для багатьох європейських лісових видів, які потребують суміші деревних порід і різноманітної структури лісу. Кількість природних лісів у Західній Європі становить лише 2–3 % і менше, тоді як у Західній Росії — 5–10 %. Європейською державою з <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B5%D1%8E_%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B2" title="Список країн за площею лісів">найменшим відсотком лісистої території</a> є <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Ісландія">Ісландія</a> (1 %), а найбільш лісистою країною є Фінляндія (77 %).<a href="#cite_note-238">[237]</a> У помірній зоні Європи переважають змішані ліси, що містять як <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96" title="Покритонасінні">широколистяні</a>, так і хвойні породи дерев. Найважливішими породами в Центральній і Західній Європі є <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA" title="Бук">бук</a> і <a href="/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1" title="Дуб">дуб</a>. На півночі тайга — змішаний <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Ялина">ялиново</a> — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B0" title="Сосна">сосново</a> — <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0" title="Береза">березовий</a> ліс; північніше в межах Росії та крайньої північної Скандинавії тайга змінюється місцем <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0" title="Тундра">тундри</a> з наближенням до Арктики. У Середземномор'ї висаджено багато <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0" title="Маслина європейська">оливкових</a> дерев, які дуже добре пристосовані до його посушливого клімату; <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9" title="Кипарис вічнозелений">Кипарис вічнозелений</a> також широко висаджується в південній Європі. У напівзасушливому середземноморському регіоні багато чагарникових лісів. Вузький східно-західний язик євразійських <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5_(%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0)" title="Поле (екосистема)">полів</a> (<a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF" title="Степ">степу</a>) тягнеться на захід від <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">України</a>, закінчується в Угорщині та перетинає тайгу на півночі. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Фауна">Фауна</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=23" title="Редагувати розділ: Фауна" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=23" title="Редагувати вихідний код розділу: Фауна">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Фауна Європи">Фауна Європи</a></div> <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe_biogeography_countries_en.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Europe_biogeography_countries_en.svg/220px-Europe_biogeography_countries_en.svg.png" decoding="async" width="220" height="155" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Europe_biogeography_countries_en.svg/330px-Europe_biogeography_countries_en.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Europe_biogeography_countries_en.svg/440px-Europe_biogeography_countries_en.svg.png 2x" data-file-width="3535" data-file-height="2491" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Біогеографія">Біогеографічні регіони</a> Європи та прикордонні регіони.</figcaption></figure> Зледеніння під час <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Четвертинне зледеніння">останнього льодовикового періоду</a> та присутність людини вплинули на розподіл <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Фауна Європи">європейської фавни</a>. Що стосується тварин, то в багатьох частинах Європи на більшість великих тварин і найвищих видів <a href="/wiki/%D0%A5%D0%B8%D0%B6%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Хижацтво">хижаків</a> полювали до їхнього знищення. <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B8%D0%B9" title="Мамут найвеличніший">Мамут найвеличніший</a> вимер ще до кінця <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82" title="Неоліт">неоліту</a>. Сьогодні <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA" title="Вовк">вовки</a> (<a href="/wiki/%D0%9C%27%D1%8F%D1%81%D0%BE%D1%97%D0%B4%D0%BD%D1%96" title="М'ясоїдні">м'ясоїдні</a>) і <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%B2%D1%96" title="Ведмедеві">ведмеді</a> (<a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%97%D0%B4%D0%BD%D1%96" title="Всеїдні">всеїдні</a>) знаходяться під загрозою зникнення. Колись вони зустрічалися на більшій частині Європи. Однак вирубка лісів і полювання змусили цих тварин відступати все далі і далі. До середньовіччя місця проживання ведмедів були обмежені більш-менш важкодоступними горами з достатнім лісовим покривом. Сьогодні <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%B4%D1%8C_%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Ведмідь бурий європейський">бурий ведмідь</a> живе переважно на <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Балканський півострів">Балканському півострові</a>, у Скандинавії та Російській Федерації; невелика кількість також зберігається в інших державах Європи (Австрія, Піренеї, Україні тощо), але в цих районах популяції бурих ведмедів фрагментовані та маргіналізовані через знищення середовища їх існування. Крім того, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%B4%D1%8C_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9" title="Ведмідь білий">білих ведмедів</a> можна зустріти на <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BF%D1%96%D1%86%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD" title="Шпіцберген">Шпіцбергені</a>, норвезькому архіпелазі далеко на північ від Скандинавії. Вовка, другого за величиною хижака в Європі після бурого ведмедя, можна зустріти в основному в <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Центральна та Східна Європа">Центральній та Східній Європі</a> та на Балканах, з невеликою кількістю зграй <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Західна Європа">Західної Європи</a> (Скандинавія, Іспанія тощо). <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Neandertal_-_Wisent.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/Neandertal_-_Wisent.jpg/220px-Neandertal_-_Wisent.jpg" decoding="async" width="220" height="165" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/Neandertal_-_Wisent.jpg/330px-Neandertal_-_Wisent.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/Neandertal_-_Wisent.jpg/440px-Neandertal_-_Wisent.jpg 2x" data-file-width="2560" data-file-height="1920" /></a><figcaption>Колись <a href="/wiki/%D0%97%D1%83%D0%B1%D1%80" title="Зубр">зубри</a> блукали великими помірними лісами Євразії, а зараз живуть у заповідниках у <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D1%83%D1%89%D0%B0" title="Біловезька Пуща">Біловезькій пущі</a>, на кордоні між <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0" title="Польща">Польщею</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Білорусь">Білоруссю</a>.<a href="#cite_note-239">[238]</a><a href="#cite_note-240">[239]</a></figcaption></figure> Інші хижі тварини включають <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%82_%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9" title="Кіт лісовий">європейську дику кішку</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Лисиця звичайна">червону лисицю</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%81%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Песець">песця</a>, <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BB_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9" title="Шакал звичайний">золотистого шакала</a>, різні види <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Куниця">куниць</a>, <a href="/wiki/%D0%87%D0%B6%D0%B0%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Їжак європейський">європейського їжака</a>, різні види плазунів (наприклад, змій, таких як гадюки та вужі) і земноводних, а також різних птахів (<a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96" title="Совоподібні">сови</a>, <a href="/wiki/%D0%AF%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1" title="Яструб">яструби</a> та інші хижі птахи). Важливими європейськими травоїдними тваринами є равлики, личинки, риба, різні птахи та ссавці, такі як гризуни, олені та козулі, кабани та мешканці гір, бабаки, стейнбоки, серни та інші. Деякі комахи, такі як <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9" title="Сонцевик кропив'яний">сонцевик кропив'яний</a>, додають біорізноманіття.<a href="#cite_note-241">[240]</a> Морські істоти також є важливою частиною європейської флори та фавни. Морська флора представлена переважно <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Фітопланктон">фітопланктоном</a>. Важливими тваринами, які живуть у європейських морях, є <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Зоопланктон">зоопланктон</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%81%D0%BA%D0%B8" title="Молюски">молюски</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D1%88%D0%BA%D1%96%D1%80%D1%96" title="Голкошкірі">голкошкірі</a>, різні <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96" title="Ракоподібні">ракоподібні</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8" title="Кальмари">кальмари</a> та <a href="/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%B8" title="Восьминоги">восьминоги</a>, риби, <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96" title="Дельфінові">дельфіни</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B8" title="Кити">кити</a>. Біорізноманіття в Європі охороняється <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%84%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%83%D0%BD%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89_%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі">Бернською конвенцією</a> Ради Європи, яку також підписали <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0" title="Європейська економічна спільнота">Європейська економічна спільнота</a> та неєвропейські держави. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Політика">Політика</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=24" title="Редагувати розділ: Політика" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=24" title="Редагувати вихідний код розділу: Політика">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe_countries_map_uk.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/71/Europe_countries_map_uk.png/220px-Europe_countries_map_uk.png" decoding="async" width="220" height="179" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/71/Europe_countries_map_uk.png/330px-Europe_countries_map_uk.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/71/Europe_countries_map_uk.png/440px-Europe_countries_map_uk.png 2x" data-file-width="1475" data-file-height="1200" /></a><figcaption>Держави Європи.</figcaption></figure> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Демократія в Європі (ще не написана)">Демократія в Європі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Democracy_in_Europe" class="extiw" title="en:Democracy in Europe">[en]</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Політика Європи">Політика Європи</a></div><div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D1%83_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%D1%85&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список країн Європи за членством у міжнародних організаціях (ще не написана)">Список країн Європи за членством у міжнародних організаціях</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_European_countries_by_membership_in_international_organisations" class="extiw" title="en:List of European countries by membership in international organisations"><span title="List of European countries by membership in international organisations — версія статті «Список країн Європи за членством у міжнародних організаціях» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a></div>Політична мапа Європи в основному походить від реорганізації Європи після <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Наполеонівські війни">наполеонівських війн</a> у 1815 році. Поширеною формою правління в Європі є <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Парламентаризм">парламентська демократія</a>, у більшості випадків у формі <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Республіка">республіки</a>; у 1815 р. поширеною формою правління все ще залишалася <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%97_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Монархії Європи (ще не написана)">монархія</a>. Решта одинадцять монархій Європи<a href="#cite_note-242">[241]</a> є <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Конституційна монархія">конституційними</a>. 27 європейських держав є членами політико-економічного <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Європейський Союз">Європейського Союзу</a>, 26 — <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Шенгенська зона">Шенгенської зони</a> і 20 — <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Єврозона">єврозони</a>. Серед менших європейських організацій є <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Північна рада">Північна рада</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8E%D0%BA%D1%81" title="Бенілюкс">Бенілюкс</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D1%8F" title="Балтійська асамблея">Балтійська асамблея</a> та <a href="/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0" title="Вишеградська група">Вишеградська група</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Перелік_держав_і_територій">Перелік держав і територій</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=25" title="Редагувати розділ: Перелік держав і територій" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=25" title="Редагувати вихідний код розділу: Перелік держав і територій">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Адміністративний поділ країн Європи">Адміністративний поділ країн Європи</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Список держав та залежних територій Європи">Список держав та залежних територій Європи</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD" title="Площа і населення європейських країн">Площа і населення європейських країн</a></div> <table class="wikitable" width="100%"> <tbody><tr> <th><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Західна Європа">Західна</a> </th> <th><a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Східна Європа">Східна</a> </th> <th><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Північна Європа">Північна</a> </th> <th><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Південна Європа">Південна</a> </th> <th>Частково в Європі </th> <th>Невизнані або частково визнані </th></tr> <tr> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Austria.svg" class="mw-file-description" title="Австрія"><img alt="Австрія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/41/Flag_of_Austria.svg/20px-Flag_of_Austria.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/41/Flag_of_Austria.svg/30px-Flag_of_Austria.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/41/Flag_of_Austria.svg/39px-Flag_of_Austria.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Австрія">Австрія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Belarus.svg" class="mw-file-description" title="Білорусь"><img alt="Білорусь" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/85/Flag_of_Belarus.svg/20px-Flag_of_Belarus.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/85/Flag_of_Belarus.svg/30px-Flag_of_Belarus.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/85/Flag_of_Belarus.svg/40px-Flag_of_Belarus.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Білорусь">Білорусь</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Denmark.svg" class="mw-file-description" title="Данія"><img alt="Данія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9c/Flag_of_Denmark.svg/17px-Flag_of_Denmark.svg.png" decoding="async" width="17" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9c/Flag_of_Denmark.svg/27px-Flag_of_Denmark.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9c/Flag_of_Denmark.svg/35px-Flag_of_Denmark.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="387" /></a> <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Данія">Данія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Albania.svg" class="mw-file-description" title="Албанія"><img alt="Албанія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/36/Flag_of_Albania.svg/18px-Flag_of_Albania.svg.png" decoding="async" width="18" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/36/Flag_of_Albania.svg/28px-Flag_of_Albania.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/36/Flag_of_Albania.svg/37px-Flag_of_Albania.svg.png 2x" data-file-width="700" data-file-height="500" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Албанія">Албанія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Azerbaijan.svg" class="mw-file-description" title="Азербайджан"><img alt="Азербайджан" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dd/Flag_of_Azerbaijan.svg/20px-Flag_of_Azerbaijan.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dd/Flag_of_Azerbaijan.svg/30px-Flag_of_Azerbaijan.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dd/Flag_of_Azerbaijan.svg/40px-Flag_of_Azerbaijan.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD" title="Азербайджан">Азербайджан</a> (до 10 % території<a href="#cite_note-CIA-243">[242]</a><a href="#cite_note-KumoMan-244">[243]</a>)</td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Kosovo.svg" class="mw-file-description" title="Косово"><img alt="Косово" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1f/Flag_of_Kosovo.svg/18px-Flag_of_Kosovo.svg.png" decoding="async" width="18" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1f/Flag_of_Kosovo.svg/28px-Flag_of_Kosovo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1f/Flag_of_Kosovo.svg/37px-Flag_of_Kosovo.svg.png 2x" data-file-width="840" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE" title="Косово">Косово</a> </td></tr> <tr> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Andorra.svg" class="mw-file-description" title="Андорра"><img alt="Андорра" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Flag_of_Andorra.svg/19px-Flag_of_Andorra.svg.png" decoding="async" width="19" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Flag_of_Andorra.svg/29px-Flag_of_Andorra.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/Flag_of_Andorra.svg/37px-Flag_of_Andorra.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="700" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%80%D0%B0" title="Андорра">Андорра</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Bulgaria.svg" class="mw-file-description" title="Болгарія"><img alt="Болгарія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9a/Flag_of_Bulgaria.svg/20px-Flag_of_Bulgaria.svg.png" decoding="async" width="20" height="12" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9a/Flag_of_Bulgaria.svg/30px-Flag_of_Bulgaria.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9a/Flag_of_Bulgaria.svg/40px-Flag_of_Bulgaria.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Болгарія">Болгарія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Iceland.svg" class="mw-file-description" title="Ісландія"><img alt="Ісландія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Flag_of_Iceland.svg/18px-Flag_of_Iceland.svg.png" decoding="async" width="18" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Flag_of_Iceland.svg/28px-Flag_of_Iceland.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Flag_of_Iceland.svg/36px-Flag_of_Iceland.svg.png 2x" data-file-width="1250" data-file-height="900" /></a> <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Ісландія">Ісландія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Montenegro.svg" class="mw-file-description" title="Чорногорія"><img alt="Чорногорія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/64/Flag_of_Montenegro.svg/20px-Flag_of_Montenegro.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/64/Flag_of_Montenegro.svg/30px-Flag_of_Montenegro.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/64/Flag_of_Montenegro.svg/40px-Flag_of_Montenegro.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Чорногорія">Чорногорія</a> </td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Georgia.svg" class="mw-file-description" title="Грузія"><img alt="Грузія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Flag_of_Georgia.svg/20px-Flag_of_Georgia.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Flag_of_Georgia.svg/30px-Flag_of_Georgia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Flag_of_Georgia.svg/39px-Flag_of_Georgia.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Грузія">Грузія</a> (до 5 % території<a href="#cite_note-CIA-243">[242]</a><a href="#cite_note-KumoMan-244">[243]</a>) </td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Transnistria_(state).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Flag_of_Transnistria_%28state%29.svg/20px-Flag_of_Transnistria_%28state%29.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Flag_of_Transnistria_%28state%29.svg/30px-Flag_of_Transnistria_%28state%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Flag_of_Transnistria_%28state%29.svg/40px-Flag_of_Transnistria_%28state%29.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%9C%D0%A0" class="mw-redirect" title="ПМР">Придністров'я</a> </td></tr> <tr> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Belgium_(civil).svg" class="mw-file-description" title="Бельгія"><img alt="Бельгія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/92/Flag_of_Belgium_%28civil%29.svg/20px-Flag_of_Belgium_%28civil%29.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/92/Flag_of_Belgium_%28civil%29.svg/30px-Flag_of_Belgium_%28civil%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/92/Flag_of_Belgium_%28civil%29.svg/39px-Flag_of_Belgium_%28civil%29.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Бельгія">Бельгія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Hungary.svg" class="mw-file-description" title="Угорщина"><img alt="Угорщина" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c1/Flag_of_Hungary.svg/20px-Flag_of_Hungary.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c1/Flag_of_Hungary.svg/30px-Flag_of_Hungary.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c1/Flag_of_Hungary.svg/40px-Flag_of_Hungary.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Угорщина">Угорщина</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Latvia.svg" class="mw-file-description" title="Латвія"><img alt="Латвія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/Flag_of_Latvia.svg/20px-Flag_of_Latvia.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/Flag_of_Latvia.svg/30px-Flag_of_Latvia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/Flag_of_Latvia.svg/40px-Flag_of_Latvia.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Латвія">Латвія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Bosnia_and_Herzegovina.svg" class="mw-file-description" title="Боснія і Герцеговина"><img alt="Боснія і Герцеговина" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/Flag_of_Bosnia_and_Herzegovina.svg/20px-Flag_of_Bosnia_and_Herzegovina.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/Flag_of_Bosnia_and_Herzegovina.svg/30px-Flag_of_Bosnia_and_Herzegovina.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/Flag_of_Bosnia_and_Herzegovina.svg/40px-Flag_of_Bosnia_and_Herzegovina.svg.png 2x" data-file-width="800" data-file-height="400" /></a> <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Боснія і Герцеговина">Боснія і Герцеговина</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Kazakhstan.svg" class="mw-file-description" title="Казахстан"><img alt="Казахстан" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Flag_of_Kazakhstan.svg/20px-Flag_of_Kazakhstan.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Flag_of_Kazakhstan.svg/30px-Flag_of_Kazakhstan.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Flag_of_Kazakhstan.svg/40px-Flag_of_Kazakhstan.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="500" /></a> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Казахстан">Казахстан</a> (12,5 % території<a href="#cite_note-245">[244]</a>)</td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_Republic_of_Abkhazia.svg" class="mw-file-description" title="Республіка Абхазія"><img alt="Республіка Абхазія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7a/Flag_of_the_Republic_of_Abkhazia.svg/20px-Flag_of_the_Republic_of_Abkhazia.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7a/Flag_of_the_Republic_of_Abkhazia.svg/30px-Flag_of_the_Republic_of_Abkhazia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7a/Flag_of_the_Republic_of_Abkhazia.svg/40px-Flag_of_the_Republic_of_Abkhazia.svg.png 2x" data-file-width="600" data-file-height="300" /></a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%B1%D1%85%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Республіка Абхазія">Республіка Абхазія</a> (до близько 5 % території<a href="#cite_note-KumoMan-244">[243]</a>) </td></tr> <tr> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_United_Kingdom_(3-5).svg" class="mw-file-description" title="Велика Британія"><img alt="Велика Британія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg/20px-Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg.png" decoding="async" width="20" height="12" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg/30px-Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg/40px-Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Британія">Велика Британія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Moldova.svg" class="mw-file-description" title="Молдова"><img alt="Молдова" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/27/Flag_of_Moldova.svg/20px-Flag_of_Moldova.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/27/Flag_of_Moldova.svg/30px-Flag_of_Moldova.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/27/Flag_of_Moldova.svg/40px-Flag_of_Moldova.svg.png 2x" data-file-width="1800" data-file-height="900" /></a> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Молдова">Молдова</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Lithuania.svg" class="mw-file-description" title="Литва"><img alt="Литва" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/Flag_of_Lithuania.svg/20px-Flag_of_Lithuania.svg.png" decoding="async" width="20" height="12" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/Flag_of_Lithuania.svg/30px-Flag_of_Lithuania.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/Flag_of_Lithuania.svg/40px-Flag_of_Lithuania.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Литва">Литва</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Vatican_City_(2023%E2%80%93present).svg" class="mw-file-description" title="Ватикан"><img alt="Ватикан" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/Flag_of_Vatican_City_%282023%E2%80%93present%29.svg/13px-Flag_of_Vatican_City_%282023%E2%80%93present%29.svg.png" decoding="async" width="13" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/Flag_of_Vatican_City_%282023%E2%80%93present%29.svg/20px-Flag_of_Vatican_City_%282023%E2%80%93present%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/Flag_of_Vatican_City_%282023%E2%80%93present%29.svg/26px-Flag_of_Vatican_City_%282023%E2%80%93present%29.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="1000" /></a> <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD" title="Ватикан">Ватикан</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Russia.svg" class="mw-file-description" title="Росія"><img alt="Росія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Flag_of_Russia.svg/20px-Flag_of_Russia.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Flag_of_Russia.svg/30px-Flag_of_Russia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Flag_of_Russia.svg/39px-Flag_of_Russia.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Росія">Росія</a> (22 % території<a href="#cite_note-KumoMan-244">[243]</a>)</td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_South_Ossetia.svg" class="mw-file-description" title="Південна Осетія"><img alt="Південна Осетія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/12/Flag_of_South_Ossetia.svg/20px-Flag_of_South_Ossetia.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/12/Flag_of_South_Ossetia.svg/30px-Flag_of_South_Ossetia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/12/Flag_of_South_Ossetia.svg/40px-Flag_of_South_Ossetia.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D1%81%D0%B5%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Південна Осетія">Південна Осетія</a><a href="#cite_note-ПолЗв-246">[245]</a> </td></tr> <tr> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Germany.svg" class="mw-file-description" title="Німеччина"><img alt="Німеччина" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/ba/Flag_of_Germany.svg/20px-Flag_of_Germany.svg.png" decoding="async" width="20" height="12" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/ba/Flag_of_Germany.svg/30px-Flag_of_Germany.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/ba/Flag_of_Germany.svg/40px-Flag_of_Germany.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Німеччина">Німеччина</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Poland.svg" class="mw-file-description" title="Польща"><img alt="Польща" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/12/Flag_of_Poland.svg/20px-Flag_of_Poland.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/12/Flag_of_Poland.svg/30px-Flag_of_Poland.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/12/Flag_of_Poland.svg/40px-Flag_of_Poland.svg.png 2x" data-file-width="640" data-file-height="400" /></a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0" title="Польща">Польща</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Norway.svg" class="mw-file-description" title="Норвегія"><img alt="Норвегія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Flag_of_Norway.svg/18px-Flag_of_Norway.svg.png" decoding="async" width="18" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Flag_of_Norway.svg/28px-Flag_of_Norway.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Flag_of_Norway.svg/36px-Flag_of_Norway.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="372" /></a> <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Норвегія">Норвегія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Greece.svg" class="mw-file-description" title="Греція"><img alt="Греція" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/Flag_of_Greece.svg/20px-Flag_of_Greece.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/Flag_of_Greece.svg/30px-Flag_of_Greece.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/Flag_of_Greece.svg/39px-Flag_of_Greece.svg.png 2x" data-file-width="600" data-file-height="400" /></a> <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Греція">Греція</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Turkey.svg" class="mw-file-description" title="Туреччина"><img alt="Туреччина" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b4/Flag_of_Turkey.svg/20px-Flag_of_Turkey.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b4/Flag_of_Turkey.svg/30px-Flag_of_Turkey.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b4/Flag_of_Turkey.svg/39px-Flag_of_Turkey.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="800" /></a> <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Туреччина">Туреччина</a> (4 % території)</td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_Turkish_Republic_of_Northern_Cyprus.svg" class="mw-file-description" title="Північний Кіпр"><img alt="Північний Кіпр" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1e/Flag_of_the_Turkish_Republic_of_Northern_Cyprus.svg/20px-Flag_of_the_Turkish_Republic_of_Northern_Cyprus.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1e/Flag_of_the_Turkish_Republic_of_Northern_Cyprus.svg/30px-Flag_of_the_Turkish_Republic_of_Northern_Cyprus.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1e/Flag_of_the_Turkish_Republic_of_Northern_Cyprus.svg/39px-Flag_of_the_Turkish_Republic_of_Northern_Cyprus.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D1%96%D0%BF%D1%80" class="mw-redirect" title="Північний Кіпр">Північний Кіпр</a><a href="#cite_note-ПолЗв-246">[245]</a> </td></tr> <tr> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Ireland.svg" class="mw-file-description" title="Ірландія"><img alt="Ірландія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/45/Flag_of_Ireland.svg/20px-Flag_of_Ireland.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/45/Flag_of_Ireland.svg/30px-Flag_of_Ireland.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/45/Flag_of_Ireland.svg/40px-Flag_of_Ireland.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Ірландія">Ірландія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Romania.svg" class="mw-file-description" title="Румунія"><img alt="Румунія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Flag_of_Romania.svg/20px-Flag_of_Romania.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Flag_of_Romania.svg/30px-Flag_of_Romania.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Flag_of_Romania.svg/39px-Flag_of_Romania.svg.png 2x" data-file-width="600" data-file-height="400" /></a> <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Румунія">Румунія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Finland.svg" class="mw-file-description" title="Фінляндія"><img alt="Фінляндія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Flag_of_Finland.svg/20px-Flag_of_Finland.svg.png" decoding="async" width="20" height="12" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Flag_of_Finland.svg/30px-Flag_of_Finland.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Flag_of_Finland.svg/40px-Flag_of_Finland.svg.png 2x" data-file-width="1800" data-file-height="1100" /></a> <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Фінляндія">Фінляндія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Spain.svg" class="mw-file-description" title="Іспанія"><img alt="Іспанія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9a/Flag_of_Spain.svg/20px-Flag_of_Spain.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9a/Flag_of_Spain.svg/30px-Flag_of_Spain.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9a/Flag_of_Spain.svg/39px-Flag_of_Spain.svg.png 2x" data-file-width="750" data-file-height="500" /></a> <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Іспанія">Іспанія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Armenia.svg" class="mw-file-description" title="Вірменія"><img alt="Вірменія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Flag_of_Armenia.svg/20px-Flag_of_Armenia.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Flag_of_Armenia.svg/30px-Flag_of_Armenia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2f/Flag_of_Armenia.svg/40px-Flag_of_Armenia.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Вірменія">Вірменія</a> (член <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Рада Європи">Ради Європи</a>)<a href="#cite_note-ПолЗв-246">[245]</a></td> <td> </td></tr> <tr> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Liechtenstein.svg" class="mw-file-description" title="Ліхтенштейн"><img alt="Ліхтенштейн" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/47/Flag_of_Liechtenstein.svg/20px-Flag_of_Liechtenstein.svg.png" decoding="async" width="20" height="12" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/47/Flag_of_Liechtenstein.svg/30px-Flag_of_Liechtenstein.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/47/Flag_of_Liechtenstein.svg/40px-Flag_of_Liechtenstein.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%85%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Ліхтенштейн">Ліхтенштейн</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Ukraine.svg" class="mw-file-description" title="Україна"><img alt="Україна" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Flag_of_Ukraine.svg/20px-Flag_of_Ukraine.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Flag_of_Ukraine.svg/30px-Flag_of_Ukraine.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Flag_of_Ukraine.svg/39px-Flag_of_Ukraine.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="800" /></a> <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">Україна</a><a href="#cite_note-247">[246]</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Estonia.svg" class="mw-file-description" title="Естонія"><img alt="Естонія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Flag_of_Estonia.svg/20px-Flag_of_Estonia.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Flag_of_Estonia.svg/30px-Flag_of_Estonia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Flag_of_Estonia.svg/40px-Flag_of_Estonia.svg.png 2x" data-file-width="990" data-file-height="630" /></a> <a href="/wiki/%D0%95%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Естонія">Естонія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Italy.svg" class="mw-file-description" title="Італія"><img alt="Італія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/03/Flag_of_Italy.svg/20px-Flag_of_Italy.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/03/Flag_of_Italy.svg/30px-Flag_of_Italy.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/03/Flag_of_Italy.svg/39px-Flag_of_Italy.svg.png 2x" data-file-width="1500" data-file-height="1000" /></a> <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Італія">Італія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Cyprus.svg" class="mw-file-description" title="Кіпр"><img alt="Кіпр" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d4/Flag_of_Cyprus.svg/20px-Flag_of_Cyprus.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d4/Flag_of_Cyprus.svg/30px-Flag_of_Cyprus.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d4/Flag_of_Cyprus.svg/39px-Flag_of_Cyprus.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="800" /></a> <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BF%D1%80" title="Кіпр">Кіпр</a> (член <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Європейський Союз">ЄС</a> та Ради Європи)<a href="#cite_note-ПолЗв-246">[245]</a></td> <td> </td></tr> <tr> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Luxembourg.svg" class="mw-file-description" title="Люксембург"><img alt="Люксембург" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/da/Flag_of_Luxembourg.svg/20px-Flag_of_Luxembourg.svg.png" decoding="async" width="20" height="12" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/da/Flag_of_Luxembourg.svg/30px-Flag_of_Luxembourg.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/da/Flag_of_Luxembourg.svg/40px-Flag_of_Luxembourg.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="307" /></a> <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Люксембург">Люксембург</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_Czech_Republic.svg" class="mw-file-description" title="Чехія"><img alt="Чехія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cb/Flag_of_the_Czech_Republic.svg/20px-Flag_of_the_Czech_Republic.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cb/Flag_of_the_Czech_Republic.svg/30px-Flag_of_the_Czech_Republic.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cb/Flag_of_the_Czech_Republic.svg/39px-Flag_of_the_Czech_Republic.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Чехія">Чехія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Sweden.svg" class="mw-file-description" title="Швеція"><img alt="Швеція" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Flag_of_Sweden.svg/20px-Flag_of_Sweden.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Flag_of_Sweden.svg/30px-Flag_of_Sweden.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Flag_of_Sweden.svg/40px-Flag_of_Sweden.svg.png 2x" data-file-width="1600" data-file-height="1000" /></a> <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Швеція">Швеція</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_North_Macedonia.svg" class="mw-file-description" title="Північна Македонія"><img alt="Північна Македонія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/79/Flag_of_North_Macedonia.svg/20px-Flag_of_North_Macedonia.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/79/Flag_of_North_Macedonia.svg/30px-Flag_of_North_Macedonia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/79/Flag_of_North_Macedonia.svg/40px-Flag_of_North_Macedonia.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Північна Македонія">Північна Македонія</a></td> <td colspan="2" rowspan="8"> </td></tr> <tr> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Monaco.svg" class="mw-file-description" title="Монако"><img alt="Монако" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ea/Flag_of_Monaco.svg/16px-Flag_of_Monaco.svg.png" decoding="async" width="16" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ea/Flag_of_Monaco.svg/25px-Flag_of_Monaco.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ea/Flag_of_Monaco.svg/33px-Flag_of_Monaco.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="800" /></a> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE" title="Монако">Монако</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Slovakia.svg" class="mw-file-description" title="Словаччина"><img alt="Словаччина" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e6/Flag_of_Slovakia.svg/20px-Flag_of_Slovakia.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e6/Flag_of_Slovakia.svg/30px-Flag_of_Slovakia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e6/Flag_of_Slovakia.svg/39px-Flag_of_Slovakia.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Словаччина">Словаччина</a></td> <td></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Malta.svg" class="mw-file-description" title="Мальта"><img alt="Мальта" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Flag_of_Malta.svg/20px-Flag_of_Malta.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Flag_of_Malta.svg/30px-Flag_of_Malta.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Flag_of_Malta.svg/39px-Flag_of_Malta.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0" title="Мальта">Мальта</a> </td></tr> <tr> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_Netherlands.svg" class="mw-file-description" title="Нідерланди"><img alt="Нідерланди" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/20/Flag_of_the_Netherlands.svg/20px-Flag_of_the_Netherlands.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/20/Flag_of_the_Netherlands.svg/30px-Flag_of_the_Netherlands.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/20/Flag_of_the_Netherlands.svg/39px-Flag_of_the_Netherlands.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8" title="Нідерланди">Нідерланди</a></td> <td colspan="2" rowspan="3"></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Portugal.svg" class="mw-file-description" title="Португалія"><img alt="Португалія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/Flag_of_Portugal.svg/20px-Flag_of_Portugal.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/Flag_of_Portugal.svg/30px-Flag_of_Portugal.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/Flag_of_Portugal.svg/39px-Flag_of_Portugal.svg.png 2x" data-file-width="600" data-file-height="400" /></a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Португалія">Португалія</a> </td></tr> <tr> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_France.svg" class="mw-file-description" title="Франція"><img alt="Франція" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c3/Flag_of_France.svg/20px-Flag_of_France.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c3/Flag_of_France.svg/30px-Flag_of_France.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c3/Flag_of_France.svg/39px-Flag_of_France.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франція</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_San_Marino.svg" class="mw-file-description" title="Сан-Марино"><img alt="Сан-Марино" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b1/Flag_of_San_Marino.svg/17px-Flag_of_San_Marino.svg.png" decoding="async" width="17" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b1/Flag_of_San_Marino.svg/27px-Flag_of_San_Marino.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b1/Flag_of_San_Marino.svg/35px-Flag_of_San_Marino.svg.png 2x" data-file-width="800" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE" title="Сан-Марино">Сан-Марино</a> </td></tr> <tr> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Switzerland_(Pantone).svg" class="mw-file-description" title="Швейцарія"><img alt="Швейцарія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/08/Flag_of_Switzerland_%28Pantone%29.svg/13px-Flag_of_Switzerland_%28Pantone%29.svg.png" decoding="async" width="13" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/08/Flag_of_Switzerland_%28Pantone%29.svg/20px-Flag_of_Switzerland_%28Pantone%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/08/Flag_of_Switzerland_%28Pantone%29.svg/26px-Flag_of_Switzerland_%28Pantone%29.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="512" /></a> <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Швейцарія">Швейцарія</a></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Serbia.svg" class="mw-file-description" title="Сербія"><img alt="Сербія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/ff/Flag_of_Serbia.svg/20px-Flag_of_Serbia.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/ff/Flag_of_Serbia.svg/30px-Flag_of_Serbia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/ff/Flag_of_Serbia.svg/39px-Flag_of_Serbia.svg.png 2x" data-file-width="1350" data-file-height="900" /></a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%8F" title="Сербія">Сербія</a> </td></tr> <tr> <td colspan="3" rowspan="3"></td> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Slovenia.svg" class="mw-file-description" title="Словенія"><img alt="Словенія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f0/Flag_of_Slovenia.svg/20px-Flag_of_Slovenia.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f0/Flag_of_Slovenia.svg/30px-Flag_of_Slovenia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f0/Flag_of_Slovenia.svg/40px-Flag_of_Slovenia.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Словенія">Словенія</a> </td></tr> <tr> <td><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Croatia.svg" class="mw-file-description" title="Хорватія"><img alt="Хорватія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Flag_of_Croatia.svg/20px-Flag_of_Croatia.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Flag_of_Croatia.svg/30px-Flag_of_Croatia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Flag_of_Croatia.svg/40px-Flag_of_Croatia.svg.png 2x" data-file-width="1200" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Хорватія">Хорватія</a> </td></tr></tbody></table><figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Coats_of_arms_of_Europe.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2e/Coats_of_arms_of_Europe.png/220px-Coats_of_arms_of_Europe.png" decoding="async" width="220" height="193" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2e/Coats_of_arms_of_Europe.png/330px-Coats_of_arms_of_Europe.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2e/Coats_of_arms_of_Europe.png/440px-Coats_of_arms_of_Europe.png 2x" data-file-width="1984" data-file-height="1736" /></a><figcaption>Герб кожної європейської держави на мапі Європи.</figcaption></figure> <div class="mw-heading mw-heading4"><h4 id="Залежні_території">Залежні території</h4>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=26" title="Редагувати розділ: Залежні території" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=26" title="Редагувати вихідний код розділу: Залежні території">ред. код</a>]</div> Залежні території, які розташовані в Європі <ul><li><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_United_Kingdom_(3-5).svg" class="mw-file-description" title="Велика Британія"><img alt="Велика Британія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg/20px-Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg.png" decoding="async" width="20" height="12" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg/30px-Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg/40px-Flag_of_the_United_Kingdom_%283-5%29.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%96_%D1%96_%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Акротирі і Декелія">Акротирі і Декелія</a><a href="#cite_note-ПолЗв-246">[245]</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_%C3%85land.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/52/Flag_of_%C3%85land.svg/20px-Flag_of_%C3%85land.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/52/Flag_of_%C3%85land.svg/30px-Flag_of_%C3%85land.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/52/Flag_of_%C3%85land.svg/40px-Flag_of_%C3%85land.svg.png 2x" data-file-width="520" data-file-height="340" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Аландські острови">Аландські острови</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Guernsey.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Flag_of_Guernsey.svg/20px-Flag_of_Guernsey.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Flag_of_Guernsey.svg/30px-Flag_of_Guernsey.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Flag_of_Guernsey.svg/40px-Flag_of_Guernsey.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%96" title="Гернсі">Гернсі</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Gibraltar.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/02/Flag_of_Gibraltar.svg/20px-Flag_of_Gibraltar.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/02/Flag_of_Gibraltar.svg/30px-Flag_of_Gibraltar.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/02/Flag_of_Gibraltar.svg/40px-Flag_of_Gibraltar.svg.png 2x" data-file-width="1000" data-file-height="500" /></a> <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B0%D1%80" title="Гібралтар">Гібралтар</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_Isle_of_Mann.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5d/Flag_of_the_Isle_of_Mann.svg/20px-Flag_of_the_Isle_of_Mann.svg.png" decoding="async" width="20" height="10" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5d/Flag_of_the_Isle_of_Mann.svg/30px-Flag_of_the_Isle_of_Mann.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5d/Flag_of_the_Isle_of_Mann.svg/40px-Flag_of_the_Isle_of_Mann.svg.png 2x" data-file-width="600" data-file-height="300" /></a> <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%9C%D0%B5%D0%BD" title="Острів Мен">Острів Мен</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_Faroe_Islands.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3c/Flag_of_the_Faroe_Islands.svg/20px-Flag_of_the_Faroe_Islands.svg.png" decoding="async" width="20" height="15" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3c/Flag_of_the_Faroe_Islands.svg/30px-Flag_of_the_Faroe_Islands.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3c/Flag_of_the_Faroe_Islands.svg/40px-Flag_of_the_Faroe_Islands.svg.png 2x" data-file-width="1100" data-file-height="800" /></a> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Фарерські острови">Фарерські острови</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Norway.svg" class="mw-file-description" title="Норвегія"><img alt="Норвегія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Flag_of_Norway.svg/18px-Flag_of_Norway.svg.png" decoding="async" width="18" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Flag_of_Norway.svg/28px-Flag_of_Norway.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Flag_of_Norway.svg/36px-Flag_of_Norway.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="372" /></a> <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BF%D1%96%D1%86%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD" title="Шпіцберген">Шпіцберген</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Norway.svg" class="mw-file-description" title="Норвегія"><img alt="Норвегія" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Flag_of_Norway.svg/18px-Flag_of_Norway.svg.png" decoding="async" width="18" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Flag_of_Norway.svg/28px-Flag_of_Norway.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Flag_of_Norway.svg/36px-Flag_of_Norway.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="372" /></a> <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD-%D0%9C%D0%B0%D1%94%D0%BD" title="Ян-Маєн">Ян-Маєн</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading5"><h5 id="Частково_визнаний_релігійний_орден">Частково визнаний релігійний орден</h5>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=27" title="Редагувати розділ: Частково визнаний релігійний орден" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=27" title="Редагувати вихідний код розділу: Частково визнаний релігійний орден">ред. код</a>]</div> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_the_Order_of_St._John_(various).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/86/Flag_of_the_Order_of_St._John_%28various%29.svg/20px-Flag_of_the_Order_of_St._John_%28various%29.svg.png" decoding="async" width="20" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/86/Flag_of_the_Order_of_St._John_%28various%29.svg/30px-Flag_of_the_Order_of_St._John_%28various%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/86/Flag_of_the_Order_of_St._John_%28various%29.svg/40px-Flag_of_the_Order_of_St._John_%28various%29.svg.png 2x" data-file-width="900" data-file-height="600" /></a> <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Мальтійський орден">Мальтійський орден</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Інтеграція">Інтеграція</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=28" title="Редагувати розділ: Інтеграція" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=28" title="Редагувати вихідний код розділу: Інтеграція">ред. код</a>]</div> <figure class="mw-halign-right noresize" typeof="mw:File/Thumb"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/03/Supranational_European_Bodies-uk.svg/500px-Supranational_European_Bodies-uk.svg.png" decoding="async" width="500" height="331" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/03/Supranational_European_Bodies-uk.svg/750px-Supranational_European_Bodies-uk.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/03/Supranational_European_Bodies-uk.svg/1000px-Supranational_European_Bodies-uk.svg.png 2x" data-file-width="1270" data-file-height="840" usemap="#ImageMap_04aea67a9cfa5734" resource="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Supranational_European_Bodies-uk.svg" /><map name="ImageMap_04aea67a9cfa5734"><area href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="50,56,65,66" alt="Албанія" title="Албанія" /><area href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="69,47,84,58" alt="Хорватія" title="Хорватія" /><area href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="87,39,102,50" alt="Вірменія" title="Вірменія" /><area href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD" shape="rect" coords="105,31,121,42" alt="Азербайджан" title="Азербайджан" /><area href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" shape="rect" coords="123,26,138,37" alt="Боснія і Герцеговина" title="Боснія і Герцеговина" /><area href="/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="142,22,156,33" alt="Грузія" title="Грузія" /><area href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0" shape="rect" coords="160,19,174,30" alt="Молдова" title="Молдова" /><area href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="215,30,230,41" alt="Росія" title="Росія" /><area href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="178,22,193,33" alt="Чорногорія" title="Чорногорія" /><area href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="196,24,211,35" alt="Північна Македонія" title="Північна Македонія" /><area href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="234,39,250,50" alt="Сербія" title="Сербія" /><area href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" shape="rect" coords="253,48,268,59" alt="Україна" title="Україна" /><area href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" shape="rect" coords="39,69,67,85" alt="Рада Європи" title="Рада Європи" /><area href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BF%D1%80" shape="rect" coords="148,97,164,107" alt="Кіпр" title="Кіпр" /><area href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="167,96,182,108" alt="Ірландія" title="Ірландія" /><area href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="130,117,145,127" alt="Австрія" title="Австрія" /><area href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="149,117,163,127" alt="Бельгія" title="Бельгія" /><area href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="140,158,156,168" alt="Фінляндія" title="Фінляндія" /><area href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="159,158,174,168" alt="Франція" title="Франція" /><area href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" shape="rect" coords="168,117,183,127" alt="Німеччина" title="Німеччина" /><area href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="188,117,203,128" alt="Греція" title="Греція" /><area href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="149,130,163,141" alt="Італія" title="Італія" /><area href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" shape="rect" coords="169,131,183,141" alt="Люксембург" title="Люксембург" /><area href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0" shape="rect" coords="187,130,203,141" alt="Мальта" title="Мальта" /><area href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="150,143,165,154" alt="Португалія" title="Португалія" /><area href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8" shape="rect" coords="131,145,146,156" alt="Нідерланди" title="Нідерланди" /><area href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" shape="rect" coords="168,143,183,154" alt="Словаччина" title="Словаччина" /><area href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="188,143,203,154" alt="Словенія" title="Словенія" /><area href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="130,131,145,142" alt="Іспанія" title="Іспанія" /><area href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" shape="rect" coords="149,87,184,95" alt="Єврозона" title="Єврозона" /><area href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="201,76,215,87" alt="Болгарія" title="Болгарія" /><area href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="215,90,230,100" alt="Румунія" title="Румунія" /><area href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="226,103,241,114" alt="Велика Британія" title="Велика Британія" /><area href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="232,126,245,137" alt="Чехія" title="Чехія" /><area href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="231,140,245,151" alt="Данія" title="Данія" /><area href="/wiki/%D0%95%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="178,158,193,168" alt="Естонія" title="Естонія" /><area href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" shape="rect" coords="214,169,230,180" alt="Угорщина" title="Угорщина" /><area href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="197,179,212,189" alt="Латвія" title="Латвія" /><area href="/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0" shape="rect" coords="178,185,194,195" alt="Литва" title="Литва" /><area href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0" shape="rect" coords="160,184,175,195" alt="Польща" title="Польща" /><area href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="226,154,241,165" alt="Швеція" title="Швеція" /><area href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE" shape="rect" coords="267,150,281,161" alt="Монако" title="Монако" /><area href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" shape="poly" coords="163,68,207,67,207,73,193,77,193,81,178,82,177,76,163,74" alt="Європейський союз" title="Європейський союз" /><area href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" shape="rect" coords="250,79,268,89" alt="Митний союз Європейського Союзу" title="Митний союз Європейського Союзу" /><area href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%80%D0%B0" shape="rect" coords="264,91,279,102" alt="Андорра" title="Андорра" /><area href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" shape="rect" coords="271,106,286,116" alt="Туреччина" title="Туреччина" /><area href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE" shape="rect" coords="281,126,295,137" alt="Сан-Марино" title="Сан-Марино" /><area href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD" shape="rect" coords="302,180,316,190" alt="Ватикан" title="Ватикан" /><area href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="85,124,98,137" alt="Ісландія" title="Ісландія" /><area href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="74,152,89,161" alt="Норвегія" title="Норвегія" /><area href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" shape="rect" coords="48,152,62,162" alt="Швейцарія" title="Швейцарія" /><area href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%85%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD" shape="rect" coords="71,138,85,150" alt="Ліхтенштейн" title="Ліхтенштейн" /><area href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96" shape="poly" coords="22,110,58,111,65,122,65,126,17,127,18,122" alt="Європейська асоціація вільної торгівлі" title="Європейська асоціація вільної торгівлі" /><area href="/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0" shape="poly" coords="82,174,121,174,121,180,109,189,94,188,82,180" alt="Шенгенська угода" title="Шенгенська угода" /><area href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" shape="poly" coords="269,201,317,200,313,216,311,222,276,223,272,217" alt="Єврозона" title="Єврозона" /><area href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" shape="poly" coords="85,80,118,81,122,89,120,94,108,100,97,100,83,92,83,88" alt="Європейська економічна зона" title="Європейська економічна зона" /></map><figcaption>Наднаціональні європейські організації</figcaption></figure><div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Європейська інтеграція">Європейська інтеграція</a></div> <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Європейська інтеграція">Європейська інтеграція</a> — це процес політичної, правової, економічної (і в деяких випадках соціальної та культурної) інтеграції європейських держав, як це було здійснено державами-спонсорами <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Рада Європи">Ради Європи</a> після закінчення <a href="/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Другої світової війни</a>. <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Європейський Союз">Європейський Союз</a> став центром економічної інтеграції на континенті з моменту свого заснування. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Рада Європи">Рада Європи</a> є єдиною пан'європейською організацією, членами якої є майже всі країни Європи. На сьогодні членами Ради Європи є 47 держав. Цілями Ради Європи є програми з узгодження суперечностей між законодавчими базами європейських країн у сферах прав людини, громадянства, міжнародного приватного права, захисту довкілля та культурної спадщини, охорони прав національних меншин тощо. <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Європейський Союз">Європейський Союз</a> (скорочена назва — ЄС) — наднаціональне об'єднання 28 держав Європи. У рамках ЄС курується безліч програм, діє <a href="/wiki/%D0%92%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Внутрішній ринок Європейського Союзу">єдиний ринок</a>, куди входять <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Митний союз Європейського Союзу">митний союз</a>, <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Економічний і монетарний союз Європейського Союзу">валютний союз</a> (єдина європейська валюта — <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE" title="Євро">євро</a>, прийнята як основна на території 19 з 28 членів Євросоюзу), загальна політика в галузі сільського господарства та рибальства. Європейський союз також вживає заходи з координації дій країн-членів в області політики. Існують тенденції до координації дій у сфері оборони та загальної зовнішньої політики. Союз поступово еволюціонує з економічної організації до наднаціональної. На сьогодні спільний <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82" title="Валовий внутрішній продукт">ВВП</a> Євросоюзу є найбільшим у світі і становить 15,849 трильйонів <a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80_%D0%A1%D0%A8%D0%90" title="Долар США">доларів США</a>. <a href="/wiki/%D0%9D%D0%90%D0%A2%D0%9E" title="НАТО">НАТО</a> — військовий союз, членами якого є країни Європи, а також США і <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Канада">Канада</a>. НАТО створювалася як організація для згуртування західноєвропейських країн під командуванням <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">США</a> проти <a href="/wiki/%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0" class="mw-redirect" title="СРСР">СРСР</a> і його союзників. Основою організації є договір про колективну оборону в разі нападу на одну з держав-членів. <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Організація з безпеки і співробітництва в Європі">Організація з безпеки і співробітництва в Європі</a> — найбільша регіональна організація з безпеки, до складу якої входять 56 держав Європи, Центральної Азії і Північної Америки. Діяльність організації спрямована на запобігання виникненню конфліктів у регіоні, врегулювання кризових ситуацій, ліквідацію наслідків конфліктів. <a href="/wiki/%D0%93%D0%A3%D0%90%D0%9C" title="ГУАМ">ГУАМ</a> створено <a href="/wiki/1997" title="1997">1997</a> року чотирма країнами: <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Грузія">Грузією</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">Україною</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD" title="Азербайджан">Азербайджаном</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Молдова">Молдовою</a> (ГУАМ). Штаб-квартира розташована в столиці України — <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2" title="Київ">Києві</a>. З квітня 1999 до 2006 року до складу організації входив також <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Узбекистан">Узбекистан</a>, тому тоді організація носила назву ГУУАМ. <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Північна рада">Північна рада</a> (заснована 1952 року) і Північна рада міністрів (заснована 1971 року) — організація для координації співпраці між парламентами і урядами країн Північної Європи. Країни-члени: <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Данія">Данія</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Фінляндія">Фінляндія</a> (з 1956), <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Ісландія">Ісландія</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Норвегія">Норвегія</a>, <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Швеція">Швеція</a>. Керівні органи розташовані в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD" title="Копенгаген">Копенгагені</a>. В <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Арктична рада">Арктичну раду</a> входять вісім приарктичних країн: <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Данія">Данія</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Фінляндія">Фінляндія</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Ісландія">Ісландія</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Канада">Канада</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Норвегія">Норвегія</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Росія">Росія</a>, <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Швеція">Швеція</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">США</a>. Країни-спостерігачі: Велика Британія, Франція, ФРН, Нідерланди, Польща, Іспанія. <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D1%8F" title="Балтійська асамблея">Балтійська асамблея</a> — дорадчий орган зі співробітництва між парламентами Естонії, Латвії та Литви, заснований 1991 року. Асамблея координує дії, консультує парламенти трьох країн і декларує узгоджені позиції у вигляді резолюцій, рішень і рекомендацій. <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8E%D0%BA%D1%81" title="Бенілюкс">Бенілюкс</a> — союз Бельгії, Нідерландів і Люксембургу, створений <a href="/wiki/3_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE" title="3 лютого">3 лютого</a> <a href="/wiki/1958" title="1958">1958</a> року. Має свій парламент і суд, куди входять представники трьох держав. <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83" title="Рада Баренцевого/Євроарктичного регіону">Рада Баренцевого/Євроарктичного регіону</a> (ОБЄР) — форум регіонального співробітництва. Був заснований 1993 року. До нього увійшли на правах постійних членів Данія, Ісландія, Норвегія, Росія, Фінляндія і Швеція, а також <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Європейська комісія">Комісія Європейських співтовариств</a> (КЕС). Дев'ять держав — Велика Британія, Німеччина, Італія, Канада, Нідерланди, Польща, Франція, США, Японія — мають статус спостерігачів. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2" title="Співдружність Незалежних Держав">Співдружність Незалежних Держав</a> складається з 9 держав, зокрема <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD" title="Азербайджан">Азербайджан</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Білорусь">Білорусь</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Вірменія">Вірменія</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Казахстан">Казахстан</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B3%D0%B8%D0%B7%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Киргизстан">Киргизстан</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Молдова">Молдова</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Росія">Росія</a>, <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Таджикистан">Таджикистан</a> та <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Узбекистан">Узбекистан</a>. Формально СНД не володіє <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Наддержавність">наднаціональними повноваженнями</a> і є більшою мірою символічною організацією, що діє в сфері координації взаємодії між країнами-учасницями Співдружності. Головними цілями СНД є здійснення співробітництва в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших областях; мирне вирішення суперечок; міждержавна кооперація та інтеграція; захист прав і свобод громадян країн-членів. <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Економіка">Економіка</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=29" title="Редагувати розділ: Економіка" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=29" title="Редагувати вихідний код розділу: Економіка">ред. код</a>]</div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Top_25_GDP_PPP_ua.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a1/Top_25_GDP_PPP_ua.png/300px-Top_25_GDP_PPP_ua.png" decoding="async" width="300" height="322" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a1/Top_25_GDP_PPP_ua.png/450px-Top_25_GDP_PPP_ua.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a1/Top_25_GDP_PPP_ua.png/600px-Top_25_GDP_PPP_ua.png 2x" data-file-width="621" data-file-height="667" /></a><figcaption>Список топ-25 країн і територій за ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення. Світовий банк, 2018. Зеленим виділені європейські держави.</figcaption></figure><div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Економіка Європи (ще не написана)">Економіка Європи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Economy_of_Europe" class="extiw" title="en:Economy of Europe">[en]</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%92%D0%92%D0%9F" title="Список європейських країн за номінальним ВВП">Список європейських країн за номінальним ВВП</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%92%D0%9F_(%D0%9F%D0%9A%D0%A1)" title="Список європейських країн за ВВП (ПКС)">Список європейських країн за ВВП (ПКС)</a></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Гірнича промисловість Європи">Гірнича промисловість Європи</a></div>Як континент, економіка Європи наразі є найбільшою на Землі та є найбагатшим регіоном за кількістю активів під управлінням з понад 32,7 дол. трлн порівняно з 27,1 дол. США в Північній Америці трильйонів у 2008 році.<a href="#cite_note-248">[247]</a> У 2009 році Європа залишалася найбагатшим регіоном Землі. Її активи в управлінні вартістю 37,1 трильйона доларів становлять одну третину світового багатства. Це був один із кількох регіонів, де багатство перевищило свій докризовий пік на кінець року.<a href="#cite_note-249">[248]</a> Як і на інших континентах, Європа має великий <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Розподіл багатства (ще не написана)">розрив у багатстві</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Distribution_of_wealth" class="extiw" title="en:Distribution of wealth">[en]</a> між своїми державами. Багатші держави, як правило, знаходяться на <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Північно-Західна Європа">північному заході</a> та <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Західна Європа">заході</a> в цілому, за ними йде <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Центральна Європа">Центральна Європа</a>, тоді як більшість економік <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Східна Європа">Східної</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Південно-Східна Європа">Південно-Східної Європи</a> все ще відновлюються після <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%B0%D0%B4_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0" title="Розпад СРСР">розпаду Радянського Союзу</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%B0%D0%B4_%D0%AE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%97" title="Розпад Югославії">розпаду Югославії</a>. Модель «<a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BD" title="Блакитний банан">Блакитний банан</a>» була розроблена як економіко-географічне представлення відповідної економічної потужності регіонів, яка була розвинена в «<a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BD" title="Золотий банан">Золотий банан</a>» або «Блакитна зірка». Торгівля між Сходом і Заходом, а також до Азії, яка надовго була перервана двома світовими війнами, новими кордонами та холодною війною, різко зросла після 1989 року. Крім того, є новий імпульс від китайської ініціативи «<a href="/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%B8%D0%BD_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81,_%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85" title="Один пояс, один шлях">Один пояс, один шлях</a>» через <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB" title="Суецький канал">Суецький канал</a> до Африки та Азії.<a href="#cite_note-250">[249]</a> Продукція: майже 50 % усіх машин, що випускаються у світі, виробляється в Європі (<a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Німеччина">Німеччина</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франція</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Італія">Італія</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Іспанія">Іспанія</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Росія">Росія</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Грузія">Грузія</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">Україна</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Латвія">Латвія</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Білорусь">Білорусь</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Британія">Сполучене Королівство</a>); використання добрив на сільськогосподарських угіддях у 4 рази більше, ніж у будь-якій іншій частині світу; сільськогосподарська продукція Європи становить 43 % світового виробництва <a href="/wiki/%D0%AF%D1%87%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C" title="Ячмінь">ячменю</a> (<a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Німеччина">Німеччина</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Іспанія">Іспанія</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франція</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Британія">Сполучене Королівство</a>), 41 % світового виробництва <a href="/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BE" class="mw-redirect" title="Жито">жита</a> (<a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0" title="Польща">Польща</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Німеччина">Німеччина</a>), 31 % світового виробництва <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B2%D0%B5%D1%81" title="Овес">вівса</a> (<a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0" title="Польща">Польща</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Німеччина">Німеччина</a>, <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Швеція">Швеція</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франція</a>), 24 % світового виробництва <a href="/wiki/%D0%9F%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Пшениця">пшениці</a> (<a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франція</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">Україна</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Німеччина">Німеччина</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Британія">Сполучене Королівство</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Румунія">Румунія</a>); <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Італія">Італія</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Іспанія">Іспанія</a> і <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Греція">Греція</a> виробляють понад 70 % <a href="/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Оливкова олія">оливкової олії</a>, виробленої у світі. <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Європейський Союз">Європейський Союз</a>, політичне утворення, що складається з 27 європейських держав, є <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%92%D0%9F_(%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB)" title="Список країн за ВВП (номінал)">найбільшою єдиною економічною зоною</a> у світі. Дев'ятнадцять <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Єврозона">країн ЄС</a> використовують <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE" title="Євро">євро</a> як спільну валюту. П'ять європейських держав входять до десятки найбільших <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%92%D0%9F_(%D0%9F%D0%9A%D0%A1)" title="Список країн за ВВП (ПКС)">національних економік світу за ВВП (ПКС)</a> . Сюди входять (рейтинги згідно з <a href="/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2" title="Всесвітня книга фактів">ЦРУ</a>): Німеччина (6), Російська Федерація (7), Сполучене Королівство (10), Франція (11) та Італія (13).<a href="#cite_note-251">[250]</a> Деякі європейські держави набагато багатші за інші. Найбагатшим за номінальним ВВП є <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE" title="Монако">Монако</a> з 185 829 доларами США на душу населення (2018 рік), а найбіднішою — <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">Україна</a> з 3 659 доларами США на душу населення (2019 рік).<a href="#cite_note-252">[251]</a> Загалом ВВП Європи на душу населення становить 21 767 доларів США за оцінкою Міжнародного валютного фонду за 2016 рік.<a href="#cite_note-253">[252]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Економічна_історія">Економічна історія</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=30" title="Редагувати розділ: Економічна історія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=30" title="Редагувати вихідний код розділу: Економічна історія">ред. код</a>]</div> <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Капіталізм">Капіталізм</a> домінував у <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Західний світ">Західному світі</a> після кінця <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC" title="Феодалізм">феодалізму</a>.<a href="#cite_note-254">[253]</a> Зі Сполученого Королівства він поступово поширився по всій Європі.<a href="#cite_note-255">[254]</a> <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Промислова революція">Промислова революція</a> почалася в Європі, зокрема у Сполученому Королівстві наприкінці XVIII століття<a href="#cite_note-256">[255]</a>, а в XIX столітті Західна Європа стала індустріалізуватися. Першою світовою війною було зруйновано економіки, але до початку Другої світової війни вони відновилися й змушені були конкурувати зі зростаючою економічною силою Сполучених Штатів Америки. Друга світова війна знову завдала шкоди значній частині промисловості Європи. <figure class="mw-default-size mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:West_and_East_Germans_at_the_Brandenburg_Gate_in_1989.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1c/West_and_East_Germans_at_the_Brandenburg_Gate_in_1989.jpg/220px-West_and_East_Germans_at_the_Brandenburg_Gate_in_1989.jpg" decoding="async" width="220" height="166" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1c/West_and_East_Germans_at_the_Brandenburg_Gate_in_1989.jpg/330px-West_and_East_Germans_at_the_Brandenburg_Gate_in_1989.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1c/West_and_East_Germans_at_the_Brandenburg_Gate_in_1989.jpg/440px-West_and_East_Germans_at_the_Brandenburg_Gate_in_1989.jpg 2x" data-file-width="661" data-file-height="498" /></a><figcaption>Падіння <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D1%80" title="Берлінський мур">Берлінського муру</a> в 1989 році.</figcaption></figure> Після Другої світової війни економіка Сполученого Королівства перебувала в стані руїни<a href="#cite_note-257">[256]</a> і продовжувала зазнавати відносного економічного спаду в наступні десятиліття.<a href="#cite_note-258">[257]</a> Італія також була в поганому економічному стані, але до 1950-х років відновила високий рівень зростання. Західна Німеччина <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%BE" title="Німецьке економічне диво">швидко відновилася</a> і до 1950-х років подвоїла виробництво порівняно з довоєнним рівнем.<a href="#cite_note-259">[258]</a> Франція також здійснила чудове повернення, насолоджуючись швидким зростанням і модернізацією; пізніше Іспанія під керівництвом <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE" title="Франсіско Франко">Франко</a> також відновилася, і нація зафіксувала величезне безпрецедентне економічне зростання, починаючи з 1960-х років, у тому, що називають <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%BE" title="Іспанське економічне диво">іспанським дивом</a>.<a href="#cite_note-260">[259]</a> Більшість держав <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Центральна та Східна Європа">Центральної та Східної Європи</a> потрапили під контроль <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA" title="Союз Радянських Соціалістичних Республік">Радянського Союзу</a> і, таким чином, були членами <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8" title="Рада економічної взаємодопомоги">Ради економічної взаємодопомоги</a> (РЕВ).<a href="#cite_note-loc-cs-261">[260]</a> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Carte_zone_euro.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ed/Carte_zone_euro.svg/220px-Carte_zone_euro.svg.png" decoding="async" width="220" height="218" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ed/Carte_zone_euro.svg/330px-Carte_zone_euro.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ed/Carte_zone_euro.svg/440px-Carte_zone_euro.svg.png 2x" data-file-width="454" data-file-height="450" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Єврозона">Єврозона</a> (синій колір).</figcaption></figure> Держави, які зберегли систему <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Вільний ринок">вільного ринку,</a> отримали велику допомогу від Сполучених Штатів згідно з <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B0" title="План Маршалла">Планом Маршалла</a>.<a href="#cite_note-262">[261]</a> Західні держави намагалися об'єднати свої економіки, створивши основу для ЄС і збільшуючи транскордонну торгівлю. До 1990 року <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0" title="Європейська економічна спільнота">Європейське співтовариство</a> було розширено з 6 членів-засновниць до 12. Акцент на відродженні економіки Західної Німеччини призвів до того, що вона випередила Сполучене Королівство як найбільшу економіку Європи. <figure class="mw-default-size mw-halign-left" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Trepca_Miners_(24876825).jpeg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/58/Trepca_Miners_%2824876825%29.jpeg/220px-Trepca_Miners_%2824876825%29.jpeg" decoding="async" width="220" height="147" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/58/Trepca_Miners_%2824876825%29.jpeg/330px-Trepca_Miners_%2824876825%29.jpeg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/58/Trepca_Miners_%2824876825%29.jpeg/440px-Trepca_Miners_%2824876825%29.jpeg 2x" data-file-width="2048" data-file-height="1365" /></a><figcaption>Одним з головних економічних джерел <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE" title="Косово">Косова</a> є <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Гірнича справа">видобуток корисних копалин</a>, оскільки воно має великі запаси свинцю, <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%BD%D0%BA" title="Цинк">цинку</a>, срібла, <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Нікель">нікелю</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82" title="Кобальт">кобальту</a>, міді, заліза та <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8" title="Боксити">бокситів</a>.<a href="#cite_note-263">[262]</a> Гірники на шахтах Трепча в <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Косовська Митровиця">Митровиці</a>, Косово, 2011 рік.</figcaption></figure> З падінням комуністичної ідеології в Центральній та Східній Європі в 1991 році постсоціалістичні держави зазнали заходів <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%8F_(%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0)" title="Шокова терапія (економіка)">шокової терапії</a> з лібералізації своїх економік і впровадження реформ вільного ринку. Після возз'єднання <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Німецька Демократична Республіка">Східної</a> та Західної Німеччини в 1990 році економіка Західної Німеччини зазнала труднощів, оскільки їй довелося підтримувати та значною мірою відновлювати інфраструктуру Східної Німеччини, тоді як Східна Німеччина <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Економічна історія возз'єднання Німеччини (ще не написана)">зазнала раптового масового безробіття та різкого падіння промислового виробництва</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Economic_history_of_the_German_reunification" class="extiw" title="en:Economic history of the German reunification">[en]</a>. До зміни тисячоліття <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Європейський Союз">Європейський Союз</a> домінував в економіці Європи, охоплюючи п'ять найбільших європейських економік того часу: Німеччину, Сполучене Королівство, Францію, Італію та Іспанію. У 1999 році 12 із 15 членів ЄС приєдналися до <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Єврозона">єврозони</a>, замінивши свої національні валюти на <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE" title="Євро">євро</a>. Цифри, опубліковані <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82" title="Євростат">Євростатом</a> у 2009 році, підтвердили, що єврозона пішла в <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Велика рецесія в Європі (ще не написана)">рецесію</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Great_Recession_in_Europe" class="extiw" title="en:Great Recession in Europe">[en]</a> в 2008 році.<a href="#cite_note-264">[263]</a> Це торкнулося значної частини регіону.<a href="#cite_note-265">[264]</a> У 2010 році виникли побоювання щодо <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0" title="Європейська боргова криза">кризи суверенного боргу</a><a href="#cite_note-266">[265]</a> щодо деяких держав Європи, особливо Греції, Ірландії, Іспанії та Португалії.<a href="#cite_note-267">[266]</a> У результаті були вжиті заходи, особливо щодо Греції, провідними державами єврозони.<a href="#cite_note-268">[267]</a> У 2012 році рівень безробіття в <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Європейський Союз">ЄС</a> становив 10,3 %. У віці 15–24 років — 22,4 %.<a href="#cite_note-unemployment-269">[268]</a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Населення">Населення</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=31" title="Редагувати розділ: Населення" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=31" title="Редагувати вихідний код розділу: Населення">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Населення Європи">Населення Європи</a></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список країн Європи за населенням (ще не написана)">Список країн Європи за населенням</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_European_countries_by_population" class="extiw" title="en:List of European countries by population">[en]</a></div><div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Старіння Європи (ще не написана)">Старіння Європи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Ageing_of_Europe" class="extiw" title="en:Ageing of Europe">[en]</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Список країн Європи за тривалістю життя">Список країн Європи за тривалістю життя</a></div> <figure class="mw-default-size" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Demographics_of_Europe.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/da/Demographics_of_Europe.svg/220px-Demographics_of_Europe.svg.png" decoding="async" width="220" height="168" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/da/Demographics_of_Europe.svg/330px-Demographics_of_Europe.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/da/Demographics_of_Europe.svg/440px-Demographics_of_Europe.svg.png 2x" data-file-width="680" data-file-height="520" /></a><figcaption><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Приріст населення">Приріст населення</a> в Європі та навколо неї в 2021 році.<a href="#cite_note-270">[269]</a></figcaption></figure> Згідно з оцінками ООН, у 2023 році населення Європи становило близько 742 мільйонів осіб. Це трохи більше однієї дев'ятої населення планети. <a href="/wiki/%D0%93%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Густота населення">Густота населення</a> Європи (кількість людей на площу) займає друге місце серед усіх континентів після Азії. Населення Європи в даний час повільно зменшується, приблизно на 0,2 % на рік,<a href="#cite_note-271">[270]</a> тому що <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D1%87%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Народжуваність нижча від рівня відтворення">народжується менше, ніж помирає</a>. Це природне зменшення населення зменшується тим фактом, що більше людей мігрує до Європи з інших континентів, ніж навпаки. Південна та Західна Європа є регіонами з найвищою середньою кількістю літніх людей у світі. У 2021 році відсоток людей старше 65 років становив 21 % у Західній та Південній Європі, порівняно з 19 % у всій Європі та 10 % у світі.<a href="#cite_note-272">[271]</a> За прогнозами, до 2050 року в Європі цей показник досягне 30 %.<a href="#cite_note-273">[272]</a> Це пов'язано з тим, що з 1970-х років населення <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96" title="Сумарний коефіцієнт народжуваності">має дітей, які не досягають рівня заміщення</a>. <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9" title="Організація Об'єднаних Націй">Організація Об'єднаних Націй</a> прогнозує, що населення Європи з 2022 по 2050 рік скоротиться на -7 %, без змін імміграційних рухів.<a href="#cite_note-Results-274">[273]</a> Відповідно до прогнозу населення Відділу народонаселення ООН, до 2050 року населення Європи може скоротитися до 680—720 мільйонів людей, що становитиме 7 % світового населення на той час.<a href="#cite_note-275">[274]</a> У цьому контексті між регіонами існують значні відмінності щодо <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96" title="Сумарний коефіцієнт народжуваності">рівня народжуваності</a>. Середня кількість <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96" title="Список країн за коефіцієнтом народжуваності">дітей на одну жінку</a> дітородного віку становить 1,52 дитини.<a href="#cite_note-276">[275]</a> ООН прогнозує постійне <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Депопуляція">скорочення населення</a> в <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Центральна та Східна Європа">Центральній і Східній Європі</a> внаслідок еміграції та низької народжуваності.<a href="#cite_note-277">[276]</a> Зокрема, ООН прогнозує, що до 2100 року населення <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">України</a> може скоротитися до 15,3 мільйона людей, зокрема через <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_(%D0%B7_2014)" title="Російсько-українська війна (з 2014)">російсько-українську війну</a>. Європа заселена нерівномірно, головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Північна Ірландія">Північної Ірландії</a> через <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Англія">Англію</a>, долину <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Рейн">Рейну</a> до <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Північна Італія">Північної Італії</a> (переривається в <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B8" title="Альпи">Альпах</a>). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить у широтному напрямку, від <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C" title="Бретань">Бретані</a>, вздовж річок <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%80" title="Самбр">Самбр</a> і <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B0%D1%81_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Маас (річка)">Маас</a> через північ <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франції</a> до <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Німеччина">Німеччини</a> (<a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD" title="Рурський регіон">Рурська область</a>). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130 млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км²<a href="#cite_note-FOOTNOTEКузик_С._П.2002-278">[277]</a>. Досить висока густота населення характерна для ряду країн <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" class="mw-redirect" title="Центрально-Східна Європа">Центрально-Східної Європи</a>, але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви. Пересічна густота населення <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0" title="Польща">Польщі становить</a> 127 осіб/км², максимальна — понад 300 осіб/км² (промислові райони <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D1%8F_%D0%A1%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Нижня Сілезія">Нижньої</a> й <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%8F_%D0%A1%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Верхня Сілезія">Верхньої Сілезії</a>); <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Чехія">Чехії</a> — 134 особи/км²; <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Словаччина">Словаччини</a> — 112 осіб/км²; <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Угорщина">Угорщини</a> — 111 осіб/км²; <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%8F" title="Сербія">Сербії</a> — 42 особи/км²; <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Чорногорія">Чорногорії</a> — 42 особи/км²; <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Словенія">Словенії</a> — 100 осіб/км²; <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Північна Македонія">Македонії</a> — 4 особи/км²; <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Хорватія">Хорватії</a> — 85 осіб/км²; <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Боснія і Герцеговина">Боснії і Герцеговині</a> — 70 осіб/км²<a href="#cite_note-FOOTNOTEКузик_С._П.2002-278">[277]</a>. Чимало населення східної частини <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Південна Європа">Південної Європи</a> зосереджене на узбережжі <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Адріатичне море">Адріатичного моря</a>. Серед країн <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Східна Європа">Східної Європи</a> високу густоту населення має <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Молдова">Молдова</a> — 130 осіб/км², <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">Україна</a> — 80 осіб/км²<a href="#cite_note-FOOTNOTEКузик_С._П.2002-278">[277]</a>. У містах мешкає понад 70 % населення; найбільші міські <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Міська агломерація">агломерації</a>: <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD" title="Лондон">Лондон</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Москва">Москва</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6" title="Париж">Париж</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%B4%D1%82" class="mw-redirect" title="Рурштадт">Рурштадт</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Санкт-Петербург">Санкт-Петербург</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%BB" title="Стамбул">Стамбул</a>. Найбільші міста (з населенням понад 1,5 млн): <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B8" title="Афіни">Атени</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Барселона">Барселона</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD" title="Берлін">Берлін</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82" title="Бухарест">Бухарест</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%88%D1%82" title="Будапешт">Будапешт</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C" title="Відень">Відень</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Варшава">Варшава</a>, <a href="/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D2%91" class="mw-redirect" title="Гамбурґ">Гамбурґ</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2" title="Київ">Київ</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD" title="Лондон">Лондон</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B4" title="Мадрид">Мадрид</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Манчестер">Манчестер</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BD" title="Мілан">Мілан</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA" title="Мінськ">Мінськ</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Москва">Москва</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6" title="Париж">Париж</a>, <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Рим">Рим</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Санкт-Петербург">Санкт-Петербург</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%BB" title="Стамбул">Стамбул</a>. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Етнічні_групи">Етнічні групи</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=32" title="Редагувати розділ: Етнічні групи" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=32" title="Редагувати вихідний код розділу: Етнічні групи">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Генетична історія Європи (ще не написана)">Генетична історія Європи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Genetic_history_of_Europe" class="extiw" title="en:Genetic history of Europe">[en]</a> та <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Народи Європи">Народи Європи</a></div> Детальному вивченню етнографічної ситуації у Європі присвячені дослідження, пов'язані з <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_(1919)" title="Версальський договір (1919)">Версальським мирним договором</a>. Роботи виконували у багатьох країнах з метою встановлення етнічних меж і на цій підставі — міждержавних кордонів<a href="#cite_note-279">[278]</a>. Пан і Пфейл (2004) нараховують 87 окремих «народів Європи», з яких 33 становлять більшість населення принаймні в одній <a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Суверенна держава">суверенній державі</a>, а решта 54 становлять <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Національні меншини">етнічні спільноти</a> (<a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Меншина (соціологія)">меншини</a>).<a href="#cite_note-280">[279]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Міграція">Міграція</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=33" title="Редагувати розділ: Міграція" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=33" title="Редагувати вихідний код розділу: Міграція">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BC%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Імміграція до Європи (ще не написана)">Імміграція до Європи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Immigration_to_Europe" class="extiw" title="en:Immigration to Europe">[en]</a> та <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Європейська еміграція">Європейська еміграція</a></div> <figure typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:European_Ancestry_Large.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3f/European_Ancestry_Large.svg/222px-European_Ancestry_Large.svg.png" decoding="async" width="222" height="131" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3f/European_Ancestry_Large.svg/333px-European_Ancestry_Large.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3f/European_Ancestry_Large.svg/444px-European_Ancestry_Large.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="302" /></a><figcaption>Мапа із зображенням територій розселення європейців (людей, які стверджують, що мають повне європейське походження).</figcaption></figure> За даними <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97" title="Міжнародна організація з міграції">Міжнародної організації з міграції</a>, у 2020 році в Європі проживає найбільша кількість мігрантів серед усіх регіонів світу — майже 87 мільйонів людей.<a href="#cite_note-281">[280]</a> У 2005 році Європейський Союз малв загальний чистий прибуток від <a href="/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Імміграція">імміграції</a> в 1,8 мільйонів людей. Це спричинило майже 85 % загального <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Приріст населення">приросту населення</a> Європи.<a href="#cite_note-282">[281]</a> У 2021 році 827 000 осіб отримали громадянство держави-члена Європейського Союзу, що на 14 % більше, ніж у 2020 році.<a href="#cite_note-eurostatMigration-283">[282]</a> 2,3 мільйона іммігрантів з держав, що не входять до Європейського Союзу, прибули до ЄС у 2021 році.<a href="#cite_note-eurostatMigration-283">[282]</a> Рання модерна <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Європейська еміграція">еміграція з Європи</a> почалася з іспанськими та португальськими поселенцями у XVI столітті<a href="#cite_note-284">[283]</a><a href="#cite_note-ppghis.ifcs.ufrj.br-285">[284]</a> та французькими та англійськими поселенцями у XVII столітті.<a href="#cite_note-286">[285]</a> Але їх кількість залишалася відносно невеликою до хвилі масової еміграції в XIX столітті, коли мільйони бідних сімей покинули Європу.<a href="#cite_note-287">[286]</a> Сьогодні <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Європейська еміграція">великі популяції європейського походження</a> зустрічаються на кожному континенті. Європейське походження переважає в Північній Америці та меншою мірою в Південній Америці (зокрема в <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B2%D0%B0%D0%B9" title="Уругвай">Уругваї</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Аргентина">Аргентині</a>, <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BB%D1%96" title="Чилі">Чилі</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Бразилія">Бразилії</a>, тоді як більшість інших країн <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Латинська Америка">Латинської Америки</a> також мають значне <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%96_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Білі латиноамериканці (ще не написана)">населення європейського походження</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/White_Latin_Americans" class="extiw" title="en:White Latin Americans">[en]</a>). <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Австралія">Австралія</a> та <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Нова Зеландія">Нова Зеландія</a> мають велику популяцію європейців. В Африці немає держав з європейською більшістю (або за винятком <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B5" title="Кабо-Верде">Кабо-Верде</a> та, можливо, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B5_%D1%96_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%BF%D1%96" title="Сан-Томе і Принсіпі">Сан-Томе і Прінсіпі</a>, залежно від контексту), але є значні меншини, такі як <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B0%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Білі південноафриканці (ще не написана)">білі південноафриканці</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/White_South_Africans" class="extiw" title="en:White South Africans">[en]</a> в <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Південно-Африканська Республіка">Південній Африці</a>. В Азії популяції європейського походження, зокрема <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%B8" title="Росіяни">росіяни</a>, переважають у <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Північна Азія">Північній Азії</a> та деяких частинах Північного <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Казахстан">Казахстану</a>.<a href="#cite_note-288">[287]</a> Також в Азії європейці, особливо іспанці, є впливовою <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%BF%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Іспанські Філіппінці">меншиною на Філіппінах</a>.<a href="#cite_note-289">[288]</a><a href="#cite_note-290">[289]</a> <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Мови">Мови</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=34" title="Редагувати розділ: Мови" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=34" title="Редагувати вихідний код розділу: Мови">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D0%BE%D0%B2_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97%D0%B2_%D1%83_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список мов за кількістю носіїв у Європі (ще не написана)">Список мов за кількістю носіїв у Європі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_languages_by_number_of_speakers_in_Europe" class="extiw" title="en:List of languages by number of speakers in Europe">[en]</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Мови Європи">Мови Європи</a></div> <figure class="mw-halign-right" typeof="mw:File/Thumb"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Simplified_Languages_of_Europe_map.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/55/Simplified_Languages_of_Europe_map.svg/222px-Simplified_Languages_of_Europe_map.svg.png" decoding="async" width="222" height="181" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/55/Simplified_Languages_of_Europe_map.svg/333px-Simplified_Languages_of_Europe_map.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/55/Simplified_Languages_of_Europe_map.svg/444px-Simplified_Languages_of_Europe_map.svg.png 2x" data-file-width="1541" data-file-height="1253" /></a><figcaption>Поширення основних <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Мови Європи">мов Європи</a>.</figcaption></figure> Європа має близько 225 корінних мов<a href="#cite_note-291">[290]</a>, які переважно належать до трьох <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Індоєвропейські мови">індоєвропейських</a> мовних груп: <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Романські мови">романські мови</a>, що походять від <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">латинської</a> мови <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Римської імперії</a>; <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Германські мови">германські мови</a>, предки яких походили з півдня <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Скандинавія">Скандинавії</a>; і <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Слов'янські мови">слов'янські мови</a>.<a href="#cite_note-Encyclopædia_Britannica-292">[291]</a> Слов'янські мови здебільшого поширені в <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Південно-Східна Європа">Південно-Східній</a>, <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Центральна Європа">Центральній</a> та Східній Європі. Романськими мовами розмовляють переважно в Західній і Західно-Південній Європі, а також у <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Швейцарія">Швейцарії</a> в Центральній Європі та <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Румунія">Румунії</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Молдова">Молдові</a>. Германські мови поширені в Західній, Північній і Центральній Європі, а також на <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B0%D1%80" title="Гібралтар">Ґібралтарі</a> та <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0" title="Мальта">Мальті</a> в Південній Європі.<a href="#cite_note-Encyclopædia_Britannica-292">[291]</a> Мови в суміжних областях значно збігаються (наприклад, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Англійська мова">англійська</a>). Інші індоєвропейські мови поза трьома основними групами включають <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Балтійські мови">балтійську мови</a> (<a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латиська мова">латвійська</a> та <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Литовська мова">литовська</a>), <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Кельтські мови">кельтські мови</a> (<a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Ірландська мова">ірландська</a>, <a href="/wiki/%D0%A8%D0%BE%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Шотландська гельська мова">шотландська ґельська</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Менська мова">менська</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Валлійська мова">валлійська</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Корнська мова">корнська</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Бретонська мова">бретонська</a><a href="#cite_note-Encyclopædia_Britannica-292">[291]</a>), <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Грецька мова">грецьку</a>, <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Вірменська мова">вірменську</a> та <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Албанська мова">албанську</a>. Окрема неіндоєвропейська сім'я <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Уральські мови">уральських мов</a> (<a href="/wiki/%D0%95%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Естонська мова">естонська</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Фінська мова">фінська</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Угорська мова">угорська</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Карельська мова">карельська</a>, <a href="/wiki/%D0%95%D1%80%D0%B7%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Ерзянська мова">ерзянська</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96-%D0%B7%D0%B8%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Комі-зирянська мова">комі</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Марійська мова">марійська</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BA%D1%88%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Мокшанська мова">мокшанська</a> та <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%BC%D1%83%D1%80%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Удмуртська мова">удмуртська</a>) розмовляють переважно в <a href="/wiki/%D0%95%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Естонія">Естонії</a>, <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Фінляндія">Фінляндії</a>, <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Угорщина">Угорщині</a> та деяких частинах Росії. <a href="/wiki/%D0%A2%D1%8E%D1%80%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Тюркські мови">Тюркські мови</a> включають <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Азербайджанська мова">азербайджанську</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Казахська мова">казахську</a> та <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Турецька мова">турецьку</a>, а також менші мови Східної та Південно-Східної Європи (<a href="/w/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Балкано-гагаузька мова (ще не написана)">балкано-гагаузька</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Balkan_Gagauz_language" class="extiw" title="en:Balkan Gagauz language">[en]</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Башкирська мова">башкирська</a>, <a href="/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Чуваська мова">чуваська</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Кримськотатарська мова">кримськотатарська</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%BE-%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Карачаєво-балкарська мова">карачаєво-балкарська</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BC%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Кумицька мова">кумицька</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Ногайська мова">ногайська</a> та <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Татарська мова">татарська</a>). <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Картвельські мови">Картвельські мови</a> (<a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Грузинська мова">грузинська</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Мегрельська мова">мінгрельська</a> та <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Сванська мова">сванська</a>) поширені переважно в <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Грузія">Грузії</a>. Дві інші мовні сім'ї на <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7" title="Північний Кавказ">Північному Кавказі</a> (<a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Нахсько-дагестанські мови">північно-східнокавказькі мови</a>, зокрема <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Чеченська мова">чеченська</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Аварська мова">аварська</a> та <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B7%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Лезгинська мова">лезгинська</a>; і <a href="/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%85%D0%B0%D0%B7%D0%BE-%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Абхазо-адизькі мови">північно-кавказькі мови</a> зокрема <a href="/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%B8%D0%B3%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Адигейська мова">адигейська</a>). <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Мальтійська мова">Мальтійська мова</a> є єдиною <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Семітські мови">семітською мовою</a>, яка є офіційною в Європейському Союзі, тоді як <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%81%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Баскська мова">баскська мова</a> є єдиною західноєвропейською <a href="/wiki/%D0%86%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Ізольована мова">мовою-ізолятом</a>. Багатомовність і захист регіональних мов і мов спільнот (меншин) є визнаними політичними цілями в Європі сьогодні. Рамкова конвенція <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Рада Європи">Ради Європи</a> <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BD" title="Рамкова конвенція про захист національних меншин">про захист національних меншин</a> і <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2" title="Європейська хартія регіональних мов">Європейська хартія регіональних мов або мов меншин</a> Ради Європи створили правову основу для мовних прав у Європі. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Релігія">Релігія</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=35" title="Редагувати розділ: Релігія" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=35" title="Редагувати вихідний код розділу: Релігія">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Релігія в Європі">Релігія в Європі</a></div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Християнство в Європі">Християнство в Європі</a></div> Найбільшою релігією в Європі є <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Християнство">християнство</a>: 76,2 % європейців вважають себе <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%B8" title="Християни">християнами</a>,<a href="#cite_note-Christianity-293">[292]</a><a href="#cite_note-294">[293]</a> включаючи <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Католицька церква">католиків</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Православна церква">східних православних</a> і різні <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Протестантизм">протестантські</a> <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Деномінація (релігія)">деномінації</a>. Серед протестантів найбільш поширеними є <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Лютеранство">лютерани</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Англіканство">англікани</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Кальвіністська церква">кальвіністи</a>. Менші протестантські деномінації включають <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8" title="Анабаптисти">анабаптистів</a>, а також деномінації, які пошились у Європі зі <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8" title="Сполучені Штати Америки">Сполучених Штатів Америки,</a> такі як <a href="/wiki/%D0%9F%27%D1%8F%D1%82%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="П'ятдесятництво">п'ятидесятники</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Методизм">методисти</a> і <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%B8" title="Євангельські християни">євангелісти</a>. <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Орієнтальні православні церкви">Орієнтальними православними</a> в Європі є лише <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8" title="Вірмени">вірмени</a> та мігранти з держав, де <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8" title="Орієнтальні православні церкви">орієнтальне православ'я</a> є релігією більшости. Хоча християнство зародилося на <a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Близький Схід">Близькому Сході</a>, його центр поширення перемістився в Європу, коли воно <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Державна церква Римської імперії">стало державною релігією Римської імперії</a> наприкінці IV століття. <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Християнство">Християнство</a> відіграло <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Роль християнства в цивілізації (ще не написана)">визначну роль у розвитку</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Role_of_Christianity_in_civilization" class="extiw" title="en:Role of Christianity in civilization">[en]</a> <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Європейська культура">європейської культури</a> та <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%27%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Пан'європейська ідентичність">ідентичности</a>.<a href="#cite_note-295">[294]</a><a href="#cite_note-296">[295]</a><a href="#cite_note-297">[296]</a> Сьогодні в Європі проживає трохи більше 25 % християн світу.<a href="#cite_note-298">[297]</a> <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BC" title="Іслам">Іслам</a> є другою за популярністю релігією в Європі. Його сповідують понад 25 мільйонів, або приблизно 5 % населення Європи.<a href="#cite_note-pewresearch.org-299">[298]</a> В <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Албанія">Албанії</a> та <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Боснія і Герцеговина">Боснії та Герцеговині</a>, двох державах на <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Балканський півострів">Балканському півострові</a> в <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Південно-Східна Європа">Південно-Східній Європі</a>, іслам замість християнства є релігією більшості. Це також стосується <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Туреччина">Туреччини</a> та <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BC_%D0%B2_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97" title="Іслам в Росії">деяких частин Російської Федерації</a>, а також <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD" title="Азербайджан">Азербайджану</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Казахстан">Казахстану</a>, які знаходяться на кордоні з Азією.<a href="#cite_note-pewresearch.org-299">[298]</a> Багато держав Європи є домом для значної мусульманської меншини, зокрема <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BC%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Імміграція до Європи (ще не написана)">імміграція до Європи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Immigration_to_Europe" class="extiw" title="en:Immigration to Europe">[en]</a> збільшила кількість мусульман у Європі за останні роки. <a href="/wiki/%D0%AE%D0%B4%D0%B0%D1%97%D0%B7%D0%BC" title="Юдаїзм">Юдаїстське</a> населення в Європі в 2020 році становило близько 1,4 мільйона осіб (приблизно 0,2 % населення).<a href="#cite_note-auto-300">[299]</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%B5%D1%97%D0%B2_%D1%83_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Історія євреїв у Європі (ще не написана)">Історія євреїв у Європі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/History_of_the_Jews_in_Europe" class="extiw" title="en:History of the Jews in Europe">[en]</a> є доволі довгою, починаючи з часів античности. Наприкінці XIX та на початку XX століть Російська імперія мала більшість євреїв світу, які проживали в її межах.<a href="#cite_note-301">[300]</a> У 1897 році, згідно з <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B8%D1%81_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97_(1897)" title="Перепис населення Російської імперії (1897)">російським переписом населення 1897 року</a>, загальна кількість єврейського населення Російської імперії становила 5,1 мільйона осіб, що становило 4,13 % від загальної чисельності населення. З цієї загальної кількости переважна більшість проживала в межах <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BC%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96" title="Смуга осілості">смуги осілості</a>, тобто в <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Білорусь">Білорусі</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Литва">Литві</a>, <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0" title="Польща">Польщі</a> та <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">Україні</a>.<a href="#cite_note-302">[301]</a> У 1933 році в Європі було близько 9,5 мільйонів євреїв, що становило 1,7 % населення<a href="#cite_note-303">[302]</a>, але більшість з них були вбиті, а частина інших переміщено під час <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82" title="Голокост">Голокосту</a>.<a href="#cite_note-304">[303]</a><a href="#cite_note-auto-300">[299]</a> У XIX столітті <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франція</a> має найбільше <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Єврейське населення за країнами (ще не написана)">єврейське населення</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Jewish_population_by_country" class="extiw" title="en:Jewish population by country">[en]</a> в Європі, за нею йдуть <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Британія">Сполучене Королівство</a>, <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Німеччина">Німеччина</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Росія">Російська Федерація</a>. Інші релігії, що практикуються в Європі, включають <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%97%D0%B7%D0%BC" title="Індуїзм">індуїзм</a> і <a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Буддизм">буддизм</a>, які є релігіями меншости, за винятком кавказької <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D1%96%D1%8F" title="Калмикія">Республіки Калмикія</a>, де тибетський буддизм є релігією більшості. Велика і зростаюча кількість людей у Європі є <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Нерелігійність">нерелігійними</a>, <a href="/wiki/%D0%90%D1%82%D0%B5%D1%97%D0%B7%D0%BC" title="Атеїзм">атеїстами</a> та <a href="/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Агностицизм">агностиками</a>. За оцінками, на даний момент вони становлять близько 18,3 % населення Європи. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Великі_міста_та_міські_райони">Великі міста та міські райони</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=36" title="Редагувати розділ: Великі міста та міські райони" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=36" title="Редагувати вихідний код розділу: Великі міста та міські райони">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4_500_%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%D1%87_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1" title="Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб">Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб</a></div> Трьома найбільшими <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список міських територій Європи (ще не написана)">міськими територіями Європи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_urban_areas_in_Europe" class="extiw" title="en:List of urban areas in Europe">[en]</a> є <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Москва">Москва</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD" title="Лондон">Лондон</a> і <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6" title="Париж">Париж</a>. Усі їхні <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Міська агломерація">міські агломерації</a> мають понад 10 мільйонів жителів,<a href="#cite_note-UN_WUP_2016-305">[304]</a> і тому їх називають <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81" class="mw-redirect" title="Мегаполіс">мегаполісами</a>.<a href="#cite_note-306">[305]</a> Хоча <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%BB" title="Стамбул">Стамбул</a> має найбільшу загальну кількість населення, він частково розташований в <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Західна Азія">Західній Азії</a>. 64,9 % жителів проживають на європейській стороні і 35,1 % на азійській. Наступними за чисельністю населення <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Міська агломерація">міськими агломераціями</a> є <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B4" title="Мадрид">Мадрид</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Санкт-Петербург">Санкт-Петербург</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BD" title="Мілан">Мілан</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Барселона">Барселона</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD" title="Берлін">Берлін</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2" title="Київ">Київ</a> і <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC" title="Рим">Рим</a>, кожне з яких має понад три мільйони жителів.<a href="#cite_note-UN_WUP_2016-305">[304]</a> Якщо розглядати пояси приміських поїздок або <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Міські агломерації Європи">мегаполісів у Європі</a> (для яких доступні порівняльні дані), Москва охоплює найбільше населення, за нею в порядку йдуть Стамбул, Лондон, Париж, Мадрид, Мілан, <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD" title="Рурський регіон">Рурський регіон</a>, Санкт-Петербург, <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD-%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Північний Рейн-Вестфалія">Північний Рейн-Вестфалія</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Барселона">Барселона</a> і Берлін.<a href="#cite_note-307">[306]</a> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43954397/mw-parser-output/.tmulti">.mw-parser-output .tmulti .multiimageinner{display:flex;flex-direction:column}.mw-parser-output .tmulti .trow{display:flex;flex-direction:row;clear:left;flex-wrap:wrap;width:100%;box-sizing:border-box}.mw-parser-output .tmulti .tsingle{margin:1px;float:left}.mw-parser-output .tmulti .theader{clear:both;font-weight:bold;text-align:center;align-self:center;background-color:transparent;width:100%}.mw-parser-output .tmulti .thumbcaption{background-color:transparent}.mw-parser-output .tmulti .text-align-left{text-align:left}.mw-parser-output .tmulti .text-align-right{text-align:right}.mw-parser-output .tmulti .text-align-center{text-align:center}@media all and (max-width:720px){.mw-parser-output .tmulti .thumbinner{width:100%!important;box-sizing:border-box;max-width:none!important;align-items:center}.mw-parser-output .tmulti .trow{justify-content:center}.mw-parser-output .tmulti .tsingle{float:none!important;max-width:100%!important;box-sizing:border-box;text-align:center}.mw-parser-output .tmulti .tsingle .thumbcaption{text-align:left}.mw-parser-output .tmulti .trow>.thumbcaption{text-align:center}}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .tmulti .multiimageinner img{background-color:white}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .tmulti .multiimageinner img{background-color:white}}</style><div class="thumb tmulti tnone center"><div class="thumbinner multiimageinner" style="width:872px;max-width:872px"><div class="trow"><div class="theader" style="text-align:left/right/center">Європейські <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81" class="mw-redirect" title="Мегаполіс">мегаполіси</a></div></div><div class="trow"><div class="tsingle" style="width:202px;max-width:202px"><div class="thumbimage"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Business_Centre_of_Moscow_2.jpg" class="mw-file-description"><img alt="Moscow International Business Center" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/Business_Centre_of_Moscow_2.jpg/200px-Business_Centre_of_Moscow_2.jpg" decoding="async" width="200" height="133" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/Business_Centre_of_Moscow_2.jpg/300px-Business_Centre_of_Moscow_2.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/Business_Centre_of_Moscow_2.jpg/400px-Business_Centre_of_Moscow_2.jpg 2x" data-file-width="2000" data-file-height="1333" /></a></div><div class="thumbcaption text-align-center"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Москва">Москва</a></div></div><div class="tsingle" style="width:239px;max-width:239px"><div class="thumbimage"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Super_moon_over_City_of_London_from_Tate_Modern_2018-01-31_4.jpg" class="mw-file-description"><img alt="City of London" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/Super_moon_over_City_of_London_from_Tate_Modern_2018-01-31_4.jpg/237px-Super_moon_over_City_of_London_from_Tate_Modern_2018-01-31_4.jpg" decoding="async" width="237" height="133" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/Super_moon_over_City_of_London_from_Tate_Modern_2018-01-31_4.jpg/356px-Super_moon_over_City_of_London_from_Tate_Modern_2018-01-31_4.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/Super_moon_over_City_of_London_from_Tate_Modern_2018-01-31_4.jpg/474px-Super_moon_over_City_of_London_from_Tate_Modern_2018-01-31_4.jpg 2x" data-file-width="4558" data-file-height="2564" /></a></div><div class="thumbcaption text-align-center"><a href="/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD" title="Лондон">Лондон</a></div></div><div class="tsingle" style="width:232px;max-width:232px"><div class="thumbimage"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:GrandeArche.jpg" class="mw-file-description"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/GrandeArche.jpg/230px-GrandeArche.jpg" decoding="async" width="230" height="133" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/GrandeArche.jpg/345px-GrandeArche.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/GrandeArche.jpg/460px-GrandeArche.jpg 2x" data-file-width="6016" data-file-height="3477" /></a></div><div class="thumbcaption text-align-center"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6" title="Париж">Париж</a></div></div><div class="tsingle" style="width:191px;max-width:191px"><div class="thumbimage"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:View_of_Levent_financial_district_from_Istanbul_Sapphire.jpg" class="mw-file-description"><img alt="Levent" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/85/View_of_Levent_financial_district_from_Istanbul_Sapphire.jpg/189px-View_of_Levent_financial_district_from_Istanbul_Sapphire.jpg" decoding="async" width="189" height="133" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/85/View_of_Levent_financial_district_from_Istanbul_Sapphire.jpg/284px-View_of_Levent_financial_district_from_Istanbul_Sapphire.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/85/View_of_Levent_financial_district_from_Istanbul_Sapphire.jpg/378px-View_of_Levent_financial_district_from_Istanbul_Sapphire.jpg 2x" data-file-width="3000" data-file-height="2106" /></a></div><div class="thumbcaption text-align-center"><a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%BB" title="Стамбул">Стамбул</a><a href="#endnote_footnote_b">[b]</a></div></div></div></div></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Культура">Культура</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=37" title="Редагувати розділ: Культура" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=37" title="Редагувати вихідний код розділу: Культура">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" class="mw-redirect" title="Культура Європи">Культура Європи</a>, <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D1%80" title="Європейський фольклор">Європейський фольклор</a>, <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Європейське мистецтво">Європейське мистецтво</a> та <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0" class="mw-redirect" title="Історія європейського мистецтва">Історія європейського мистецтва</a></div>«Європа» як культурне поняття в основному походить від спільної спадщини <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Стародавня Греція">стародавньої Греції</a> та <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Римська імперія">Римської імперії</a> та їхніх культур. Кордони Європи історично розуміли як межі загальновизнаного <a href="/w/index.php?title=%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Християнський світ (ще не написана)">християнського світу</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Christendom" class="extiw" title="en:Christendom">[en]</a> (або, точніше, у межах поширення <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Римо-католицька церква">Римо-католицької церкви</a>), які були захищені протягом середньовічної та ранньої сучасної історії Європи, особливо <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Арабські завоювання">проти ісламу</a>, як у <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0" title="Реконкіста">реконкісті</a> та <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Османські війни в Європі">Османських війнах у Європі</a>.<a href="#cite_note-308">[307]</a> Ця спільна культурна спадщина об'єднана корінними національними культурами та фольклором, що перетинаються, приблизно розділених на <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8" title="Слов'яни">слов'янські</a>, <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Латинська мова">латинські</a> (<a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Романські мови">романські</a>), <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Германські мови">германські</a> компонентами, але також з тими компонентами, які не входять до жодної з цих груп (зокрема, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%90%D0%BB%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Культура Албанії">албанська</a>, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%97" title="Культура Греції">грецька</a>, <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B8" title="Баски">баскська</a> та <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B8" title="Кельти">кельтська</a> культури). Історично особливими прикладами культур, що перетинаються, є <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Страсбург">Страсбург</a> із латинськими (романськими) та германськими мовами або <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%96%D1%94%D1%81%D1%82" title="Трієст">Трієст</a> із латинськими, слов'янськими та германськими культурами. Культурні контакти та суміші формують значну частину регіональних культур Європи. Європу часто описують як «максимальне культурне розмаїття з мінімальними географічними відстанями». У Європі організовуються різноманітні культурні заходи з метою зближення різних культур і підвищення обізнаності про їх важливість, наприклад, <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Культурна столиця Європи">культурна столиця Європи</a>, <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Гастрономічний регіон Європи (ще не написана)">гастрономічний регіон Європи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/European_Region_of_Gastronomy" class="extiw" title="en:European Region of Gastronomy">[en]</a>, <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Молодіжна столиця Європи">молодіжна столиця Європи</a> та спортивна столиця Європи. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Спорт">Спорт</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=38" title="Редагувати розділ: Спорт" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=38" title="Редагувати вихідний код розділу: Спорт">ред. код</a>]</div> <div class="noprint" style="padding-left:20px">Докладніше: <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D1%83_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Спорт у Європі (ще не написана)">Спорт у Європі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Sport_in_Europe" class="extiw" title="en:Sport in Europe">[en]</a></div><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D1%83_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Спорт у Європі (ще не написана)">Спорт у Європі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Sport_in_Europe" class="extiw" title="en:Sport in Europe">[en]</a>, як правило, високоорганізований, у багатьох видах спорту є професійні ліги. Витоки багатьох із найпопулярніших видів спорту у світі сьогодні лежать у кодифікації багатьох традиційних ігор, особливо у <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Британія">Сполученому Королівстві</a>. Однак парадоксальною рисою європейського спорту є те, якою мірою місцеві, регіональні та національні варіації продовжують існувати, а в деяких випадках навіть переважати. <div class="mw-heading mw-heading3"><h3 id="Соціальний_вимір">Соціальний вимір</h3>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=39" title="Редагувати розділ: Соціальний вимір" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=39" title="Редагувати вихідний код розділу: Соціальний вимір">ред. код</a>]</div> У Європі багато людей не мають доступу до базових соціальних умов, що ускладнює їм життя та процвітання. Доступ до предметів першої необхідности може бути обмежений, наприклад, 10 % європейців витрачають принаймні 40 % сімейного доходу на житло. 75 мільйонів європейців почуваються <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Соціальна ізоляція">соціально ізольованими</a>. З <a href="/wiki/1980-%D1%82%D1%96" title="1980-ті">1980-х років</a> нерівність доходів зростала, а частки заробітної плати падали. У 2016 році 20 % найбагатших домогосподарств заробили в п'ять разів більше, ніж 20 % найбідніших. Багато працівників стикаються зі стагнацією <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Реальна заробітна плата (ще не написана)">реальної заробітної плати</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Real_wages" class="extiw" title="en:Real wages">[en]</a>, а <a href="/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Нестабільна робота (ще не написана)">нестабільна робота</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Precarious_work" class="extiw" title="en:Precarious work">[en]</a> є звичайним явищем навіть для <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&action=edit&redlink=1" class="new" title="Основний працівник (ще не написана)">основних працівників</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Key_worker" class="extiw" title="en:Key worker">[en]</a>.<a href="#cite_note-SustainableProsperity-309">[308]</a> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Див._також">Див. також</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=40" title="Редагувати розділ: Див. також" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=40" title="Редагувати вихідний код розділу: Див. також">ред. код</a>]</div> <table class="navigation-box plainlinks noprint metadata" style="width:262px; height:25px; margin:0 0 1em 1em; clear:right; border:solid var(--border-color-base, #a2a9b1) 1px; background: var(--background-color-neutral-subtle, #f8f9fa); color: inherit; padding:1ex; font-size:90%; float:right;"> <tbody><tr> <td colspan="2" style="padding-bottom:0.75em;border-bottom:1px solid var(--border-color-base, #a2a9b1);text-align:center;"><div style="clear:both;">Європа у сестринських Вікіпроєктах</div> </td></tr> <tr> <th><a href="https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="q:Європа"><img alt="q:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Wikiquote-logo.svg/25px-Wikiquote-logo.svg.png" decoding="async" width="25" height="30" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Wikiquote-logo.svg/38px-Wikiquote-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Wikiquote-logo.svg/50px-Wikiquote-logo.svg.png 2x" data-file-width="300" data-file-height="355" /></a> </th> <td><a href="https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" class="extiw" title="q:Європа">Цитати</a> у Вікіцитатах<a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Вікіцитати">?</a> </td></tr> <tr> <th><a href="https://uk.wikinews.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="n:Категорія:Європа"><img alt="n:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/24/Wikinews-logo.svg/40px-Wikinews-logo.svg.png" decoding="async" width="40" height="22" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/24/Wikinews-logo.svg/60px-Wikinews-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/24/Wikinews-logo.svg/80px-Wikinews-logo.svg.png 2x" data-file-width="759" data-file-height="415" /></a> </th> <td><a href="https://uk.wikinews.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" class="extiw" title="n:Категорія:Європа">Новини</a> у Вікіновинах<a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Вікіновини">?</a> </td></tr> <tr> <th><a href="https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="voy:Європа"><img alt="voy:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dd/Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg/25px-Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg.png" decoding="async" width="25" height="25" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dd/Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg/38px-Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dd/Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg/50px-Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg.png 2x" data-file-width="193" data-file-height="193" /></a> </th> <td><a href="https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" class="extiw" title="voy:Європа">Європа</a> у Вікімандрах<a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8" title="Вікімандри">?</a> </td></tr> <tr> <th><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Europe" title="commons:Category:Europe"><img alt="CMNS:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/25px-Commons-logo.svg.png" decoding="async" width="25" height="34" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/38px-Commons-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Commons-logo.svg/50px-Commons-logo.svg.png 2x" data-file-width="1024" data-file-height="1376" /></a> </th> <td><a class="external text" href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Europe?uselang=uk">Європа</a> у Вікісховищі<a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5" title="Вікісховище">?</a> </td></tr></tbody></table> <ul><li><a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Євродистрикт (ще не написана)">Євродистрикт</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Eurodistrict" class="extiw" title="en:Eurodistrict">[en]</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B8" title="Європейські ігри">Європейські ігри</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD" title="Єврорегіон">Єврорегіон</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%BC%D1%96%D0%B6_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%8E_%D1%82%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%94%D1%8E" title="Кордон між Європою та Азією">Кордон між Європою та Азією</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Міста Європи">Міста Європи</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F)" title="Модерн (філософія)">Модерн (філософія)</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Охорона здоров'я в Європі (ще не написана)">Охорона здоров'я в Європі</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%27%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Пан'європейська ідентичність">Пан'європейська ідентичність</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Прапори Європи">Прапори Європи</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8" title="Потенційні наддержави">Потенційні наддержави</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ранньомодерна Європа (ще не написана)">Ранньомодерна Європа</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Early_modern_Europe" class="extiw" title="en:Early modern Europe">[en]</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Села Європи (ще не написана)">Села Європи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_villages_in_Europe" class="extiw" title="en:List of villages in Europe">[en]</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%92%D0%92%D0%9F" title="Список європейських країн за номінальним ВВП">Список європейських країн за номінальним ВВП</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82_%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список назв європейських міст різними мовами (ще не написана)">Список назв європейських міст різними мовами</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_names_of_European_cities_in_different_languages" class="extiw" title="en:List of names of European cities in different languages"><span title="List of names of European cities in different languages — версія статті «Список назв європейських міст різними мовами» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B7%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список європейських телевізійних станцій (ще не написана)">Список європейських телевізійних станцій</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_European_television_stations" class="extiw" title="en:List of European television stations">[en]</a></li></ul> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B5%D1%8E" title="Список країн Європи за площею">Список країн Європи за площею</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Статистика Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ще не написана)">Статистика Організації з безпеки та співробітництва в Європі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Organization_for_Security_and_Co-operation_in_Europe_statistics" class="extiw" title="en:Organization for Security and Co-operation in Europe statistics"><span title="Organization for Security and Co-operation in Europe statistics — версія статті «Статистика Організації з безпеки та співробітництва в Європі» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a></li> <li><a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%B8_%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Фінансові та соціальні рейтинги суверенних держав Європи (ще не написана)">Фінансові та соціальні рейтинги суверенних держав Європи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Financial_and_social_rankings_of_sovereign_states_in_Europe" class="extiw" title="en:Financial and social rankings of sovereign states in Europe"><span title="Financial and social rankings of sovereign states in Europe — версія статті «Фінансові та соціальні рейтинги суверенних держав Європи» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Примітки">Примітки</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=41" title="Редагувати розділ: Примітки" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=41" title="Редагувати вихідний код розділу: Примітки">ред. код</a>]</div> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43816068">.mw-parser-output .reflist{margin-bottom:0.5em;list-style-type:decimal}@media screen{.mw-parser-output .reflist{font-size:90%}}.mw-parser-output .reflist .references{font-size:100%;margin-bottom:0;list-style-type:inherit}.mw-parser-output .reflist-columns-2{column-width:30em}.mw-parser-output .reflist-columns-3{column-width:25em}.mw-parser-output .reflist-columns{margin-top:0.3em}.mw-parser-output .reflist-columns ol{margin-top:0}.mw-parser-output .reflist-columns li{page-break-inside:avoid;break-inside:avoid-column}.mw-parser-output .reflist-upper-alpha{list-style-type:upper-alpha}.mw-parser-output .reflist-upper-roman{list-style-type:upper-roman}.mw-parser-output .reflist-lower-alpha{list-style-type:lower-alpha}.mw-parser-output .reflist-lower-greek{list-style-type:lower-greek}.mw-parser-output .reflist-lower-roman{list-style-type:lower-roman}</style><div class="reflist references-column-count references-column-count-2" style="column-count: 2; -moz-column-count: 2; -webkit-column-count: 2; list-style-type: lower-alpha;"> <ol class="references"> <li id="cite_note-1"><a href="#cite_ref-1">↑</a> Без врахування <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8" title="Кавказькі гори">Кавказу</a> найвищою точкою континенту буде <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%BD" title="Монблан">Монблан</a> (4696 м) в <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B8" title="Альпи">Альпах</a>. </li> </ol></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Джерела">Джерела</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=42" title="Редагувати розділ: Джерела" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=42" title="Редагувати вихідний код розділу: Джерела">ред. код</a>]</div> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43816068"><div class="reflist references-column-count references-column-count-2" style="column-count: 2; -moz-column-count: 2; -webkit-column-count: 2; list-style-type: decimal;"> <ol class="references"> <li id="cite_note-2"><a href="#cite_ref-2">↑</a> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43245077">.mw-parser-output cite.citation{font-style:inherit;word-wrap:break-word}.mw-parser-output .citation:target{background-color:rgba(0,127,255,0.133)}.mw-parser-output .id-lock-free.id-lock-free a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Lock-green.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-limited.id-lock-limited a,.mw-parser-output .id-lock-registration.id-lock-registration a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d6/Lock-gray-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-subscription.id-lock-subscription a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/aa/Lock-red-alt-2.svg")right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .cs1-ref-lang{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}.mw-parser-output .cs1-ref-lg{font-style:normal;cursor:help}.mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#252525;text-decoration:inherit;text-decoration-color:#252525}.mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4c/Wikisource-logo.svg")right 0.1em center/12px no-repeat}body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-free a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-limited a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-registration a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .id-lock-subscription a,body:not(.skin-timeless):not(.skin-minerva) .mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background-size:contain;padding:0 1em 0 0}.mw-parser-output .cs1-code{color:inherit;background:inherit;border:none;padding:inherit}.mw-parser-output .cs1-hidden-error{display:none;color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-visible-error{color:var(--color-error,#d33)}.mw-parser-output .cs1-maint{display:none;color:#085;margin-left:0.3em}.mw-parser-output .cs1-kern-left{padding-left:0.2em}.mw-parser-output .cs1-kern-right{padding-right:0.2em}.mw-parser-output .citation .mw-selflink{font-weight:inherit}@media screen{.mw-parser-output .cs1-format{font-size:95%}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .cs1-maint{color:#18911f}html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .cs1-ref-lg-text{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}</style><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.britannica.com/place/Europe">Europe</a>. Encyclopædia Britannica. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190330175836/https://www.britannica.com/place/Europe">Архів</a> оригіналу за 30 March 2019. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-:1-3"><a href="#cite_ref-:1_3-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://education.nationalgeographic.org/resource/europe-human-geography/">Europe: Human Geography | National Geographic Society</a>. education.nationalgeographic.org. Процитовано 4 лютого 2023.</cite> </li> <li id="cite_note-4"><a href="#cite_ref-4">↑</a> <a href="#CITEREFLewisWigen1997">Lewis та Wigen, 1997</a> </li> <li id="cite_note-5"><a href="#cite_ref-5">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Covert, Kim (2011). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=KVMYJNvUiYkC&pg=PP5">Ancient Greece: Birthplace of Democracy</a>. Capstone. с. 5. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-4296-6831-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-4296-6831-6"><bdi>978-1-4296-6831-6</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220727133725/https://books.google.com/books?id=KVMYJNvUiYkC&pg=PP5">Архів</a> оригіналу за 27 July 2022. Процитовано 30 July 2022. <q>Ancient Greece is often called the cradle of western civilization. ... Ideas from literature and science also have their roots in ancient Greece.</q></cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_534-6"><a href="#cite_ref-natgeo_534_6-0">↑</a> National Geographic, 534. </li> <li id="cite_note-europaeu_1945-59-7"><a href="#cite_ref-europaeu_1945-59_7-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://european-union.europa.eu/principles-countries-history/history-eu/1945-59_en">History of the European Union 1945–59</a>. european-union.europa.eu (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220423212328/https://european-union.europa.eu/principles-countries-history/history-eu/1945-59_en">Архів</a> оригіналу за 23 April 2022. Процитовано 16 April 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-8"><a href="#cite_ref-8">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.ies.ee/iesp/No11/articles/03_Gabriel_Hazak.pdf">The European union—a federation or a confederation?</a> (PDF). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220319194121/https://www.ies.ee/iesp/No11/articles/03_Gabriel_Hazak.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 19 March 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-9"><a href="#cite_ref-9">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/dr_qrakh-thraciae-veteris-typus-ex-conatibus-geographicis-abrah-ortelij-cu-10001403">Qrakh. Thraciae Veteris Typus. Ex conatibus Geographicis Abrah. Ortelij. Cum Imp. Et Belgico privilegio decennali. 1585</a>. 15 February 1585.</cite> </li> <li id="cite_note-BBC_News_2013_o022-10"><a href="#cite_ref-BBC_News_2013_o022_10-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.bbc.com/news/world-europe-20970684">Greek goddess Europa adorns new five-euro note</a>. BBC News. 10 січня 2013. Процитовано 21 березня 2024.</cite> </li> <li id="cite_note-11"><a href="#cite_ref-11">↑</a> <style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43693355">.mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}</style>(фр.) Chantraine P. Dictionnaire étymologique de la langue grecque. Histoire des mots. Paris, 1968. P. 388. </li> <li id="cite_note-WestWest2007-12">↑ <a href="#cite_ref-WestWest2007_12-0">а</a> <a href="#cite_ref-WestWest2007_12-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">M. L. West; West, Morris (2007). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=ZXrJA_5LKlYC">Indo-European Poetry and Myth</a>. OUP Oxford. с. 185. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-19-928075-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-19-928075-9"><bdi>978-0-19-928075-9</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210122123919/https://books.google.com/books?id=ZXrJA_5LKlYC">Архів</a> оригіналу за 22 January 2021. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-FitzRoy2015-13"><a href="#cite_ref-FitzRoy2015_13-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">FitzRoy, Charles (2015). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=zhF0BgAAQBAJ&pg=PT52">The Rape of Europa: The Intriguing History of Titian's Masterpiece</a>. Bloomsbury Publishing. с. 52–. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-4081-9211-5" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-4081-9211-5"><bdi>978-1-4081-9211-5</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220320035838/https://books.google.com/books?id=zhF0BgAAQBAJ&pg=PT52">Архів</a> оригіналу за 20 March 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-Astour1967-14"><a href="#cite_ref-Astour1967_14-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Astour, Michael C. (1967). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=NMkUAAAAIAAJ&pg=PA128">Hellenosemitica: An Ethnic and Cultural Study in West Semitic Impact on Mycenaean Greece</a>. Brill Archive. с. 128. GGKEY:G19ZZ3TSL38. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220320014449/https://books.google.com/books?id=NMkUAAAAIAAJ&pg=PA128">Архів</a> оригіналу за 20 March 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-15"><a href="#cite_ref-15">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.etymonline.com/index.php?term=Europe">Europe – Origin and meaning of the name Europe by Online Etymology Dictionary</a>. www.etymonline.com. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170917144349/http://www.etymonline.com/index.php?term=Europe">Архів</a> оригіналу за 17 September 2017. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-Beekes-16"><a href="#cite_ref-Beekes_16-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Beekes, Robert (2004). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.robertbeekes.nl/wp-content/uploads/2019/08/b118.pdf">Kadmos and Europa, and the Phoenicians</a> (PDF). Kadmos. 43 (1): 168—69. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1515%2Fkadm.43.1.167">10.1515/kadm.43.1.167</a>. <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/issn/0022-7498">0022-7498</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20211101121039/https://www.robertbeekes.nl/wp-content/uploads/2019/08/b118.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 1 November 2021. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-17"><a href="#cite_ref-17">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.etymonline.com/index.php?term=Europe">«Europe»</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170917144349/http://www.etymonline.com/index.php?term=Europe">Архівовано</a> 17 September 2017 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] in the <a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&action=edit&redlink=1" class="new" title="Онлайн етимологічний словник (ще не написана)">Online Etymology Dictionary</a>. </li> <li id="cite_note-18"><a href="#cite_ref-18">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">M. L. West (1997). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=fIp0RYIjazQC&pg=PA451">The east face of Helicon: west Asiatic elements in Greek poetry and myth</a>. Oxford: Clarendon Press. с. 451. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-19-815221-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-19-815221-7"><bdi>978-0-19-815221-7</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Beekes2-19"><a href="#cite_ref-Beekes2_19-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Beekes, Robert (2004). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.robertbeekes.nl/wp-content/uploads/2019/08/b118.pdf">Kadmos and Europa, and the Phoenicians</a> (PDF). Kadmos. 43 (1): 168—69. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1515%2Fkadm.43.1.167">10.1515/kadm.43.1.167</a>. <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/issn/0022-7498">0022-7498</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20211101121039/https://www.robertbeekes.nl/wp-content/uploads/2019/08/b118.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 1 November 2021. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-davison-20"><a href="#cite_ref-davison_20-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Davidson, Roderic H. (1960). Where is the Middle East?. Foreign Affairs. 38 (4): 665—675. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.2307%2F20029452">10.2307/20029452</a>. <a href="/wiki/JSTOR" title="JSTOR">JSTOR</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.jstor.org/stable/20029452">20029452</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Encarta-21"><a href="#cite_ref-Encarta_21-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation encyclopaedia cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20091028013857/http://encarta.msn.com/encyclopedia_761570768/Europe.html">Europe</a>. Microsoft Encarta Online Encyclopaedia 2007. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://encarta.msn.com/encyclopaedia_761570768/Europe.html">оригіналу</a> за 28 October 2009. Процитовано 27 December 2007.</cite> </li> <li id="cite_note-22"><a href="#cite_ref-22">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/cyprus/">Cyprus</a>, The World Factbook (англ.), Central Intelligence Agency, 7 серпня 2024, процитовано 13 серпня 2024</cite> </li> <li id="cite_note-23"><a href="#cite_ref-23">↑</a> Falconer, William; Falconer, Thomas. </li> <li id="cite_note-24"><a href="#cite_ref-24">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://wordnetweb.princeton.edu/perl/webwn?s=europe">Europe – Noun</a>. Princeton University. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140715121246/http://wordnetweb.princeton.edu/perl/webwn?s=europe">Архів</a> оригіналу за 15 July 2014. Процитовано 9 June 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-25"><a href="#cite_ref-25">↑</a> <a href="/w/index.php?title=Histories_(Herodotus)&action=edit&redlink=1" class="new" title="Histories (Herodotus) (ще не написана)">Histories</a> 4.38. </li> <li id="cite_note-26"><a href="#cite_ref-26">↑</a> Herodotus, 4:45 </li> <li id="cite_note-27"><a href="#cite_ref-27">↑</a> Strabo Geography 11.1 </li> <li id="cite_note-28"><a href="#cite_ref-28">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Franxman, Thomas W. (1979). Genesis and the Jewish antiquities of Flavius Josephus. Pontificium Institutum Biblicum. с. 101—102. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-88-7653-335-8" title="Спеціальна:Джерела книг/978-88-7653-335-8"><bdi>978-88-7653-335-8</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Pocock2002-29"><a href="#cite_ref-Pocock2002_29-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">J. G. A. Pocock (2002). Some Europes in Their History. У Pagden, Anthony (ред.). The Idea of Europe From Antiquity to the European Union. Cambridge University Press. с. 57—61. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1017%2FCBO9780511496813.003">10.1017/CBO9780511496813.003</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0511496813" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0511496813"><bdi>978-0511496813</bdi></a>.</cite> <code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_book" title="Шаблон:Cite book">cite book</a>}}</code>: <code class="cs1-code">|access-date=</code> вимагає <code class="cs1-code">|url=</code> (<a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1#accessdate_missing_url" title="Довідка:Помилки CS1">довідка</a>); <code class="cs1-code">|archive-url=</code> вимагає <code class="cs1-code">|url=</code> (<a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1#archive_missing_url" title="Довідка:Помилки CS1">довідка</a>) </li> <li id="cite_note-30"><a href="#cite_ref-30">↑</a> <a href="/w/index.php?title=Norman_F._Cantor&action=edit&redlink=1" class="new" title="Norman F. Cantor (ще не написана)">Norman F. Cantor</a>, The Civilization of the Middle Ages, 1993, "«Culture and Society in the First Europe», pp185ff. </li> <li id="cite_note-31"><a href="#cite_ref-31">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Dawson, Christopher; Olsen, Glenn (1961). Crisis in Western Education (вид. reprint). CUA Press. с. 108. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-8132-1683-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-8132-1683-6"><bdi>978-0-8132-1683-6</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-32"><a href="#cite_ref-32">↑</a> Noted by Cantor, 1993:181. </li> <li id="cite_note-33"><a href="#cite_ref-33">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a href="/w/index.php?title=J._G._A._Pocock&action=edit&redlink=1" class="new" title="J. G. A. Pocock (ще не написана)">J. G. A. Pocock</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.unaoc.org/repository/9334Western%20Historiography%20and%20Problem%20of%20Western%20History%20-%20JGA%20Pocock.doc.pdf">Western historiography and the problem of "Western" history</a> (PDF). United Nations. с. 5—6. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220613222622/https://www.unaoc.org/repository/9334Western%20Historiography%20and%20Problem%20of%20Western%20History%20-%20JGA%20Pocock.doc.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 13 June 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-34"><a href="#cite_ref-34">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Philipp Johann von Strahlenberg (1730). Das Nord-und Ostliche Theil von Europa und Asia (нім.). с. 106.</cite> </li> <li id="cite_note-Pocock20022-35"><a href="#cite_ref-Pocock20022_35-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">J. G. A. Pocock (2002). Some Europes in Their History. У Pagden, Anthony (ред.). The Idea of Europe From Antiquity to the European Union. Cambridge University Press. с. 57—61. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1017%2FCBO9780511496813.003">10.1017/CBO9780511496813.003</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0511496813" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0511496813"><bdi>978-0511496813</bdi></a>.</cite> <code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_book" title="Шаблон:Cite book">cite book</a>}}</code>: <code class="cs1-code">|access-date=</code> вимагає <code class="cs1-code">|url=</code> (<a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1#accessdate_missing_url" title="Довідка:Помилки CS1">довідка</a>); <code class="cs1-code">|archive-url=</code> вимагає <code class="cs1-code">|url=</code> (<a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1#archive_missing_url" title="Довідка:Помилки CS1">довідка</a>) </li> <li id="cite_note-36"><a href="#cite_ref-36">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Davies, Norman (1996). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=jrVW9W9eiYMC&pg=PA8">Europe: A History</a>. Oxford University Press. с. 8. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-19-820171-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-19-820171-7"><bdi>978-0-19-820171-7</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200801123242/https://books.google.com/books?id=jrVW9W9eiYMC&pg=PA8">Архів</a> оригіналу за 1 August 2020. Процитовано 23 August 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-oren-icn.ru-37"><a href="#cite_ref-oren-icn.ru_37-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120108153922/http://oren-icn.ru/index.php/discussmenu/retrospectiva/685-eagraniza">Boundary of Europe and Asia along Urals</a> (рос.). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://oren-icn.ru/index.php/discussmenu/retrospectiva/685-eagraniza">оригіналу</a> за 8 January 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-38"><a href="#cite_ref-38">↑</a> Peter Simon Pallas, Journey through various provinces of the Russian Empire, vol. </li> <li id="cite_note-39"><a href="#cite_ref-39">↑</a> Douglas W. Freshfield, «<a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=ips8AAAAIAAJ&pg=PA71">Journey in the Caucasus</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200801113249/https://books.google.com/books?id=ips8AAAAIAAJ&pg=PA71">Архівовано</a> 2020-08-01 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]», Proceedings of the Royal Geographical Society, Volumes 13–14, 1869. </li> <li id="cite_note-40"><a href="#cite_ref-40">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://dlib.rsl.ru/view.php?path=/rsl01004000000/rsl01004103000/rsl01004103489/rsl01004103489.pdf#?page=163">«Europe»</a><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43776089">.mw-parser-output .dead-link{color:var(--color-subtle,#54595d)}</style>[недоступне посилання], <a href="/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D1%96_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона">Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary</a>, 1906 </li> <li id="cite_note-41"><a href="#cite_ref-41">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://velikijporog.narod.ru/st_evraz_gran.htm">Do we live in Europe or in Asia?</a> (рос.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180218073322/http://velikijporog.narod.ru/st_evraz_gran.htm">Архів</a> оригіналу за 18 February 2018. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-42"><a href="#cite_ref-42">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Orlenok V. (1998). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20111016212930/http://www.i-u.ru/biblio/archive/orlenok_fisicheskaja/06.aspx">Physical Geography</a> (рос.). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.i-u.ru/biblio/archive/orlenok_fisicheskaja/06.aspx">оригіналу</a> за 16 October 2011.</cite> </li> <li id="cite_note-43"><a href="#cite_ref-43">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Tutin, T.G.; Heywood, V.H.; Burges, N.A.; Valentine, D.H.; Walters, S.M.; Webb, D.A. (1964). Flora Europaea, Volume 1: Lycopodiaceae to Platanaceae. Cambridge: Cambridge University Press. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-521-06661-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-521-06661-7"><bdi>978-0-521-06661-7</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-44"><a href="#cite_ref-44">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Tutin, Thomas Gaskell (1993). Flora Europaea, Volume 1: Psilotaceae to Platanaceae (вид. 2nd). Cambridge New York Melbourne [etc.]: Cambridge University Press. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-521-41007-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-521-41007-6"><bdi>978-0-521-41007-6</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-45"><a href="#cite_ref-45">↑</a> E.M. Moores, R.W. Fairbridge, Encyclopedia of European and Asian regional geology, Springer, 1997, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-412-74040-4" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-412-74040-4">ISBN 978-0-412-74040-4</a>, p. 34: «most Soviet geographers took the watershed of the Main Range of the Greater Caucasus as the boundary between Europe and Asia.» </li> <li id="cite_note-Nature-2023-46">↑ <a href="#cite_ref-Nature-2023_46-0">а</a> <a href="#cite_ref-Nature-2023_46-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Posth; Yu; Ghalichi (2023). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9977688">Palaeogenomics of Upper Palaeolithic to Neolithic European hunter-gatherers</a>. <a href="/wiki/Nature_(journal)" class="mw-redirect" title="Nature (journal)">Nature</a>. 615 (2 March 2023): 117—126. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2023Natur.615..117P">2023Natur.615..117P</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2Fs41586-023-05726-0">10.1038/s41586-023-05726-0</a>. <a href="/wiki/PubMed_Central" title="PubMed Central">PMC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9977688">9977688</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/36859578">36859578</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-47"><a href="#cite_ref-47">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">A. Vekua; D. Lordkipanidze; G.P. Rightmire; J. Agusti; R. Ferring; G. Maisuradze та ін. (2002). A new skull of early Homo from Dmanisi, Georgia. Science. 297 (5578): 85—89. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2002Sci...297...85V">2002Sci...297...85V</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1126%2Fscience.1072953">10.1126/science.1072953</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12098694">12098694</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-48"><a href="#cite_ref-48">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://news.bbc.co.uk/1/hi/sci/tech/6256356.stm">The million year old tooth from </a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210922200046/http://news.bbc.co.uk/1/hi/sci/tech/6256356.stm">Архівовано</a> 22 September 2021 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] <a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BF%D1%83%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Гори Атапуерка (ще не написана)">Atapuerca</a>, <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Іспанія">Spain</a>, found in June 2007 </li> <li id="cite_note-49"><a href="#cite_ref-49">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Strickland, Ashley (10 October 2018). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.cnn.com/2018/10/10/health/neanderthal-child-eaten-by-giant-bird/index.html">Bones reveal Neanderthal child was eaten by a giant bird</a>. CNN. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220707235740/https://www.cnn.com/2018/10/10/health/neanderthal-child-eaten-by-giant-bird/index.html">Архів</a> оригіналу за 7 July 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_21-50"><a href="#cite_ref-natgeo_21_50-0">↑</a> National Geographic, 21. </li> <li id="cite_note-51"><a href="#cite_ref-51">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Fleming, Nic (2022). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2Fd41586-022-01593-3">My work digging up the shelters of our ancestors</a>. Nature. 606 (7916): 1035. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2022Natur.606.1035F">2022Natur.606.1035F</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2Fd41586-022-01593-3">10.1038/d41586-022-01593-3</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35676354">35676354</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-range-52"><a href="#cite_ref-range_52-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Fu, Qiaomei та ін. (23 October 2014). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4753769">The genome sequence of a 45,000-year-old modern human from western Siberia</a>. Nature. 514 (7523): 445—449. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2014Natur.514..445F">2014Natur.514..445F</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2Fnature13810">10.1038/nature13810</a>. <a href="/wiki/PubMed_Central" title="PubMed Central">PMC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4753769">4753769</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25341783">25341783</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-53"><a href="#cite_ref-53">↑</a> 42.7–41.5 ka (<a href="/w/index.php?title=68%E2%80%9395%E2%80%9399.7_rule&action=edit&redlink=1" class="new" title="68–95–99.7 rule (ще не написана)">1σ CI</a>). </li> <li id="cite_note-Borza-54"><a href="#cite_ref-Borza_54-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2">Borza, E.N. (1992), <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=614pd07OtfQC&pg=PA58">In the Shadow of Olympus: The Emergence of Macedon</a>, Princeton University Press, с. 58, <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-691-00880-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-691-00880-6"><bdi>978-0-691-00880-6</bdi></a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200801114047/https://books.google.com/books?id=614pd07OtfQC&pg=PA58">архів</a> оригіналу за 1 August 2020, процитовано 30 July 2022</cite> </li> <li id="cite_note-55"><a href="#cite_ref-55">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Chris_Scarre&action=edit&redlink=1" class="new" title="Chris Scarre (ще не написана)">Scarre, Chris</a> (1996). <a href="/w/index.php?title=Brian_M._Fagan&action=edit&redlink=1" class="new" title="Brian M. Fagan (ще не написана)">Fagan, Brian M.</a> (ред.). The Oxford Companion to Archaeology. <a href="/wiki/Oxford_University_Press" title="Oxford University Press">Oxford University Press</a>. с. 215—216. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-19-507618-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-19-507618-9"><bdi>978-0-19-507618-9</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-56"><a href="#cite_ref-56">↑</a> <a href="/w/index.php?title=Richard_J._C._Atkinson&action=edit&redlink=1" class="new" title="Richard J. C. Atkinson (ще не написана)">Atkinson, R.J.C.</a>, Stonehenge (<a href="/wiki/Penguin_Books" title="Penguin Books">Penguin Books</a>, 1956) </li> <li id="cite_note-57"><a href="#cite_ref-57">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation encyclopaedia cs1">. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-306-46258-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-306-46258-0"><bdi>978-0-306-46258-0</bdi></a>.</cite> <code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_encyclopedia" title="Шаблон:Cite encyclopedia">cite encyclopedia</a>}}</code>: Пропущений або порожній <code class="cs1-code">|title=</code> (<a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1#citation_missing_title" title="Довідка:Помилки CS1">довідка</a>) </li> <li id="cite_note-Indo-European-58">↑ <a href="#cite_ref-Indo-European_58-0">а</a> <a href="#cite_ref-Indo-European_58-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Haak, Wolfgang; Lazaridis, Iosif; Patterson, Nick; Rohland, Nadin; Mallick, Swapan; Llamas, Bastien; Brandt, Guido; Nordenfelt, Susanne; Harney, Eadaoin (11 June 2015). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5048219">Massive migration from the steppe was a source for Indo-European languages in Europe</a>. <a href="/wiki/Nature_(journal)" class="mw-redirect" title="Nature (journal)">Nature</a>. 522 (7555): 207—211. <a href="/wiki/ArXiv.org" title="ArXiv.org">arXiv</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://arxiv.org/abs/1502.02783">1502.02783</a>. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2015Natur.522..207H">2015Natur.522..207H</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2Fnature14317">10.1038/nature14317</a>. <a href="/wiki/ISSN" title="ISSN">ISSN</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/issn/0028-0836">0028-0836</a>. <a href="/wiki/PubMed_Central" title="PubMed Central">PMC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5048219">5048219</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25731166">25731166</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-59"><a href="#cite_ref-59">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.scientificamerican.com/article/when-the-first-farmers-arrived-in-europe-inequality-evolved/">When the First Farmers Arrived in Europe, Inequality Evolved</a>. Scientific American. 1 July 2020.</cite> </li> <li id="cite_note-60"><a href="#cite_ref-60">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Gibbons, Ann (21 February 2017). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.science.org/content/article/thousands-horsemen-may-have-swept-bronze-age-europe-transforming-local-population">Thousands of horsemen may have swept into Bronze Age Europe, transforming the local population</a>. Science.</cite> </li> <li id="cite_note-61"><a href="#cite_ref-61">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120615141437/http://www.britishmuseum.org/explore/cultures/europe/ancient_greece.aspx">Ancient Greece</a>. British Museum. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.britishmuseum.org/explore/cultures/europe/ancient_greece.aspx">оригіналу</a> за 15 June 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-62"><a href="#cite_ref-62">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20181119063421/http://www.arch.ox.ac.uk/classical-archaeology-periods.html">Periods – School of Archaeology</a>. University of Oxford. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.arch.ox.ac.uk/classical-archaeology-periods.html">оригіналу</a> за 19 November 2018. Процитовано 25 December 2018.</cite> </li> <li id="cite_note-63"><a href="#cite_ref-63">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2">Short, John R. (1987), <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=uGE9AAAAIAAJ&pg=PA10">An Introduction to Urban Geography</a>, Routledge, с. 10, <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-7102-0372-4" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-7102-0372-4"><bdi>978-0-7102-0372-4</bdi></a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220320034104/https://books.google.com/books?id=uGE9AAAAIAAJ&pg=PA10">архів</a> оригіналу за 20 March 2022, процитовано 30 July 2022</cite> </li> <li id="cite_note-Daly2013-64">↑ <a href="#cite_ref-Daly2013_64-0">а</a> <a href="#cite_ref-Daly2013_64-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Daly, Jonathan (2013). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=9aZPAQAAQBAJ">The Rise of Western Power: A Comparative History of Western Civilization</a>. A&C Black. с. 7—9. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-4411-1851-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-4411-1851-6"><bdi>978-1-4411-1851-6</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220428191428/https://books.google.com/books?id=9aZPAQAAQBAJ">Архів</a> оригіналу за 28 April 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-BKDunn1992-65"><a href="#cite_ref-BKDunn1992_65-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2">Dunn, John (1994), Democracy: the unfinished journey 508 BCE – 1993 CE, Oxford University Press, <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-19-827934-1" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-19-827934-1"><bdi>978-0-19-827934-1</bdi></a></cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_76-66"><a href="#cite_ref-natgeo_76_66-0">↑</a> National Geographic, 76. </li> <li id="cite_note-Heath-67"><a href="#cite_ref-Heath_67-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=T._L._Heath&action=edit&redlink=1" class="new" title="T. L. Heath (ще не написана)">Heath, Thomas Little</a> (1981). A History of Greek Mathematics, Volume I. <a href="/w/index.php?title=Dover_Publications&action=edit&redlink=1" class="new" title="Dover Publications (ще не написана)">Dover Publications</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-486-24073-2" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-486-24073-2"><bdi>978-0-486-24073-2</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-Heath_Vol_2-68"><a href="#cite_ref-Heath_Vol_2_68-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=T._L._Heath&action=edit&redlink=1" class="new" title="T. L. Heath (ще не написана)">Heath, Thomas Little</a> (1981). A History of Greek Mathematics, Volume II. Dover publications. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-486-24074-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-486-24074-9"><bdi>978-0-486-24074-9</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-69"><a href="#cite_ref-69">↑</a> Pedersen, Olaf. </li> <li id="cite_note-Strauss2005-70"><a href="#cite_ref-Strauss2005_70-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Strauss, Barry (2005). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=nQFtMcD5dOsC">The Battle of Salamis: The Naval Encounter That Saved Greece – and Western Civilization</a>. Simon and Schuster. с. 1—11. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-7432-7453-1" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-7432-7453-1"><bdi>978-0-7432-7453-1</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220623162126/https://books.google.com/books?id=nQFtMcD5dOsC">Архів</a> оригіналу за 23 June 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-Daly20132-71"><a href="#cite_ref-Daly20132_71-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Daly, Jonathan (2013). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=9aZPAQAAQBAJ">The Rise of Western Power: A Comparative History of Western Civilization</a>. A&C Black. с. 7—9. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-4411-1851-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-4411-1851-6"><bdi>978-1-4411-1851-6</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220428191428/https://books.google.com/books?id=9aZPAQAAQBAJ">Архів</a> оригіналу за 28 April 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-mieawl-72"><a href="#cite_ref-mieawl_72-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">McEvedy, Colin (1961). The Penguin Atlas of Medieval History. Penguin Books.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_123-73"><a href="#cite_ref-natgeo_123_73-0">↑</a> National Geographic, 123. </li> <li id="cite_note-74"><a href="#cite_ref-74">↑</a> Foster, Sally M., Picts, Gaels, and Scots: Early Historic Scotland. </li> <li id="cite_note-FriellWilliams2005-75"><a href="#cite_ref-FriellWilliams2005_75-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Williams, Stephen; Friell, Gerard (2005). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=I8KRAgAAQBAJ">Theodosius: The Empire at Bay</a>. Routledge. с. 105. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-135-78262-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-135-78262-7"><bdi>978-1-135-78262-7</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220530232720/https://books.google.com/books?id=I8KRAgAAQBAJ">Архів</a> оригіналу за 30 May 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-76"><a href="#cite_ref-76">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Hadas, Moses (1950). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=dOht3609JOMC&pg=PA273">A History of Greek Literature</a>. Columbia University Press. с. 273, 327. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-231-01767-1" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-231-01767-1"><bdi>978-0-231-01767-1</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220521051042/https://books.google.com/books?id=dOht3609JOMC&pg=PA273">Архів</a> оригіналу за 21 May 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-77"><a href="#cite_ref-77">↑</a> <a href="#CITEREFLaiouMorisson2007">Laiou та Morisson, 2007</a>; <a href="#CITEREFPounds1979">Pounds, 1979</a>. </li> <li id="cite_note-mieawl2-78"><a href="#cite_ref-mieawl2_78-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">McEvedy, Colin (1961). The Penguin Atlas of Medieval History. Penguin Books.</cite> </li> <li id="cite_note-79"><a href="#cite_ref-79">↑</a> Journal of the History of Ideas, Vol. </li> <li id="cite_note-80"><a href="#cite_ref-80">↑</a> <a href="/w/index.php?title=Norman_Cantor&action=edit&redlink=1" class="new" title="Norman Cantor (ще не написана)">Norman F. Cantor</a>, The Medieval World 300 to 1300. </li> <li id="cite_note-natgeo_135-81"><a href="#cite_ref-natgeo_135_81-0">↑</a> National Geographic, 135. </li> <li id="cite_note-82"><a href="#cite_ref-82">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Hunter, Shireen та ін. (2004). Islam in Russia: The Politics of Identity and Security. M.E. Sharpe. с. 3. <q>(..) It is difficult to establish exactly when Islam first appeared in Russia because the lands that Islam penetrated early in its expansion were not part of Russia at the time, but were later incorporated into the expanding Russian Empire. Islam reached the Caucasus region in the middle of the seventh century as part of the Arab <a href="/w/index.php?title=Muslim_conquest_of_Persia&action=edit&redlink=1" class="new" title="Muslim conquest of Persia (ще не написана)">conquest</a> of the Iranian Sassanian Empire.</q></cite> </li> <li id="cite_note-83"><a href="#cite_ref-83">↑</a> Kennedy, Hugh (1995). </li> <li id="cite_note-natgeo_143-84"><a href="#cite_ref-natgeo_143_84-0">↑</a> National Geographic, 143—145. </li> <li id="cite_note-natgeo_162-85"><a href="#cite_ref-natgeo_162_85-0">↑</a> National Geographic, 162. </li> <li id="cite_note-natgeo_166-86"><a href="#cite_ref-natgeo_166_86-0">↑</a> National Geographic, 166. </li> <li id="cite_note-87"><a href="#cite_ref-87">↑</a> Gerald Mako, «The Islamization of the Volga Bulghars: A Question Reconsidered», Archivum Eurasiae Medii Aevi 18, 2011, 199—223. </li> <li id="cite_note-88"><a href="#cite_ref-88">↑</a> Marc'Antonio Bragadin, Storia delle Repubbliche marinare, Odoya, Bologna 2010, 240 pp., <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-88-6288-082-4" title="Спеціальна:Джерела книг/978-88-6288-082-4">ISBN 978-88-6288-082-4</a> </li> <li id="cite_note-89"><a href="#cite_ref-89">↑</a> G. Benvenuti, Le Repubbliche Marinare. </li> <li id="cite_note-natgeo_158-90">↑ <a href="#cite_ref-natgeo_158_90-0">а</a> <a href="#cite_ref-natgeo_158_90-1">б</a> National Geographic, 158. </li> <li id="cite_note-natgeo_186-91"><a href="#cite_ref-natgeo_186_91-0">↑</a> National Geographic, 186. </li> <li id="cite_note-natgeo_192-92"><a href="#cite_ref-natgeo_192_92-0">↑</a> National Geographic, 192. </li> <li id="cite_note-natgeo_199-93"><a href="#cite_ref-natgeo_199_93-0">↑</a> National Geographic, 199. </li> <li id="cite_note-94"><a href="#cite_ref-94">↑</a> <a href="#CITEREFLaiouMorisson2007">Laiou та Morisson, 2007</a>; <a href="#CITEREFPounds1979">Pounds, 1979</a>. </li> <li id="cite_note-DuikerSpielvogel2010-95"><a href="#cite_ref-DuikerSpielvogel2010_95-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Duiker, William J.; Spielvogel, Jackson J. (2010). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=UJpI18JaEL0C&pg=PA330">The Essential World History</a>. Cengage Learning. с. 330. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-495-90227-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-495-90227-0"><bdi>978-0-495-90227-0</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130511203023/http://books.google.com/books?id=UJpI18JaEL0C&pg=PA330">Архів</a> оригіналу за 11 May 2013. Процитовано 20 January 2013. <q>The Byzantine Empire also interacted with the world of Islam to its east and the new European civilization of the west. Both interactions proved costly and ultimately fatal.</q></cite> </li> <li id="cite_note-Findlay2006-96"><a href="#cite_ref-Findlay2006_96-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Findlay, Ronald (2006). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=VOE-sRivB6kC&pg=PA179">Eli Heckscher, International Trade, And Economic History</a>. MIT Press. с. 178—179. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-262-06251-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-262-06251-0"><bdi>978-0-262-06251-0</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130511210105/http://books.google.com/books?id=VOE-sRivB6kC&pg=PA179">Архів</a> оригіналу за 11 May 2013. Процитовано 20 January 2013. <q>These Christian allies did not accept the authority of Byzantium, and the Fourth Crusade that sacked Constantinople and established the so-called Latin Empire that lasted until 1261 was a fatal wound from which the empire never recovered until its fall at the hands of the Ottoman Turks in 1453 (Queller and Madden 1997).</q></cite> </li> <li id="cite_note-Browning1992-97"><a href="#cite_ref-Browning1992_97-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Browning, Robert (1992). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/byzantineempire0000brow">The Byzantine Empire</a> (вид. Revised). CUA Press. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/byzantineempire0000brow/page/253">253</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-8132-0754-4" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-8132-0754-4"><bdi>978-0-8132-0754-4</bdi></a>. Процитовано 20 January 2013. <q>And though the final blow was struck by the Ottoman Turks, it can plausibly be argued that the fatal injury was inflicted by the Latin crusaders in 1204.</q></cite> </li> <li id="cite_note-Byfield2008-98"><a href="#cite_ref-Byfield2008_98-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Byfield, Ted (2008). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=o8hJgj5q5IEC&pg=PA136">A Glorious Disaster: A.D. 1100 to 1300: The Crusades: Blood, Valor, Iniquity, Reason, Faith</a>. Christian History Project. с. 136. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-9689873-7-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-9689873-7-7"><bdi>978-0-9689873-7-7</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130511204709/http://books.google.com/books?id=o8hJgj5q5IEC&pg=PA136">Архів</a> оригіналу за 11 May 2013. Процитовано 20 January 2013. <q>continue to stand for another 250 before ultimately falling to the Muslim Turks, but it had been irrevocably weakened by the Fourth Crusade.</q></cite> </li> <li id="cite_note-Golna2004-99"><a href="#cite_ref-Golna2004_99-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Golna, Cornelia (2004). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=xHXGa8HSQIQC&pg=PA424">City of Man's Desire: A Novel of Constantinople</a>. Go-Bos Press. с. 424. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-90-804114-4-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-90-804114-4-9"><bdi>978-90-804114-4-9</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130511214428/http://books.google.com/books?id=xHXGa8HSQIQC&pg=PA424">Архів</a> оригіналу за 11 May 2013. Процитовано 20 January 2013. <q>1204 The Fourth Crusade sacks Constantinople, destroying and pillaging many of its treasures, fatally weakening the empire both economically and militarily</q></cite> </li> <li id="cite_note-Powell2001-100"><a href="#cite_ref-Powell2001_100-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Powell, John (2001). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=lBYZAQAAIAAJ">Magill's Guide to Military History: A-Cor</a>. Salem Press. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-89356-015-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-89356-015-7"><bdi>978-0-89356-015-7</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130511212456/http://books.google.com/books?id=lBYZAQAAIAAJ">Архів</a> оригіналу за 11 May 2013. Процитовано 20 January 2013. <q>However, the fifty-seven years of plunder that followed made the Byzantine Empire, even when it retook the capital in 1261, genuinely weak. Beginning in 1222, the empire was further weakened by a civil war that lasted until 1355. ... When the Ottomans overran their lands and besieged Constantinople in 1453, sheer poverty and weakness were the causes of the capital city's final fall.</q></cite> </li> <li id="cite_note-Irvin2002-101"><a href="#cite_ref-Irvin2002_101-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Irvin, Dale T. (2002). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=C2akvQfa-QMC&pg=PA405">History of the World Christian Movement: Volume 1: Earliest Christianity To 1453</a>. Continuum International Publishing Group. с. 405. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-567-08866-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-567-08866-6"><bdi>978-0-567-08866-6</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130511205749/http://books.google.com/books?id=C2akvQfa-QMC&pg=PA405">Архів</a> оригіналу за 11 May 2013. Процитовано 20 January 2013. <q>Not only did the fourth crusade further harden the resentments Greek-speaking Christians felt toward the Latin West, but it further weakened the empire of Constantinople, many say fatally so. After the restoration of Greek imperial rule the city survived as the capital of Byzantium for another two centuries, but it never fully recovered.</q></cite> </li> <li id="cite_note-Frucht2004-102"><a href="#cite_ref-Frucht2004_102-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Frucht, Richard C. (2004). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=lVBB1a0rC70C&pg=PA856">Eastern Europe: An Introduction to the People, Lands, and Culture</a>. ABC-CLIO. с. 856. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-57607-800-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-57607-800-6"><bdi>978-1-57607-800-6</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130511213734/http://books.google.com/books?id=lVBB1a0rC70C&pg=PA856">Архів</a> оригіналу за 11 May 2013. Процитовано 20 January 2013. <q>Although the empire was revived, the events of 1204 had so weakened Byzantium that it was no longer a great power.</q></cite> </li> <li id="cite_note-DuikerSpielvogel2010v2-103"><a href="#cite_ref-DuikerSpielvogel2010v2_103-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Duiker, William J.; Spielvogel, Jackson J. (2010). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=UJpI18JaEL0C&pg=PA386">The Essential World History</a>. Cengage Learning. с. 386. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-495-90227-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-495-90227-0"><bdi>978-0-495-90227-0</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130511220210/http://books.google.com/books?id=UJpI18JaEL0C&pg=PA386">Архів</a> оригіналу за 11 May 2013. Процитовано 20 January 2013. <q>Later they established themselves in the Anatolian peninsula at the expense of the Byzantine Empire. ... The Byzantines, however, had been severely weakened by the sack of Constantinople in the Fourth Crusade (in 1204) and the Western occupation of much of the empire for the next half century.</q></cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_211-104"><a href="#cite_ref-natgeo_211_104-0">↑</a> National Geographic, 211. </li> <li id="cite_note-Peters2006-105"><a href="#cite_ref-Peters2006_105-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Peters, Ralph (2006). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/newgloryexpandin00pete">New Glory: Expanding America's Global Supremacy</a>. Sentinel. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-59523-030-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-59523-030-0"><bdi>978-1-59523-030-0</bdi></a>. Процитовано 20 January 2013. <q>Western Christians, not Muslims, fatally crippled Byzantine power and opened Islam's path into the West.</q></cite> </li> <li id="cite_note-Chronicles-106"><a href="#cite_ref-Chronicles_106-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=Ay0RAQAAMAAJ">Chronicles</a>. Rockford Institute. 2005. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130511220240/http://books.google.com/books?id=Ay0RAQAAMAAJ">Архів</a> оригіналу за 11 May 2013. Процитовано 20 January 2013. <q>two-and-a-half centuries to recover from the Fourth Crusade before the Ottomans finally took Constantinople in 1453, ... They fatally wounded Byzantium, which was the main cause of its weakened condition when the Muslim onslaught came. Even on the eve of its final collapse, the precondition for any Western help was submission in Florence.</q></cite> </li> <li id="cite_note-Klyuch1-107"><a href="#cite_ref-Klyuch1_107-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Klyuchevsky, Vasily (1987). <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.kulichki.com/inkwell/text/special/history/kluch/kluch16.htm">The course of the Russian history</a>. "Myslʹ. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-5-244-00072-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-5-244-00072-6"><bdi>978-5-244-00072-6</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20071024124216/http://www.kulichki.com/inkwell/text/special/history/kluch/kluch16.htm">Архів</a> оригіналу за 24 жовтня 2007. Процитовано 30 липня 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-108"><a href="#cite_ref-108">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.today/20110427075859/https://tspace.library.utoronto.ca/citd/RussianHeritage/4.PEAS/4.L/12.III.5.html">The Destruction of Kyiv</a>. University of Toronto. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://tspace.library.utoronto.ca/citd/RussianHeritage/4.PEAS/4.L/12.III.5.html">оригіналу</a> за 27 April 2011. Процитовано 10 June 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-109"><a href="#cite_ref-109">↑</a> «<a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.britannica.com/eb/article-9037242/Golden-Horde">Golden Horde</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20080529001039/http://www.britannica.com/eb/article-9037242/Golden-Horde">Архівовано</a> 29 May 2008 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]», in <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Британіка">Encyclopædia Britannica</a>, 2007. </li> <li id="cite_note-110"><a href="#cite_ref-110">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20080607055652/http://www.accd.edu/sac/history/keller/Mongols/states3.html">Khanate of the Golden Horde (Kipchak)</a>. Alamo Community Colleges. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.accd.edu/sac/history/keller/Mongols/states3.html">оригіналу</a> за 7 June 2008. Процитовано 10 June 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-111"><a href="#cite_ref-111">↑</a> Spinei, Victor. </li> <li id="cite_note-112"><a href="#cite_ref-112">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.oglethorpe.edu/faculty/%7Eb_smith/ou/bs_foundations_chapter9.htm">The Late Middle Ages</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20151102090226/http://www.oglethorpe.edu/faculty/~b_smith/ou/bs_foundations_chapter9.htm">Архівовано</a> 2 November 2015 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. </li> <li id="cite_note-113"><a href="#cite_ref-113">↑</a> Baumgartner, Frederic J. France in the Sixteenth Century. </li> <li id="cite_note-114"><a href="#cite_ref-114">↑</a> Don O'Reilly. </li> <li id="cite_note-115"><a href="#cite_ref-115">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.telegraph.co.uk/opinion/main.jhtml?xml=/opinion/2004/08/08/do0809.xml&sSheet=/opinion/2004/08/08/ixop.html">Poor studies will always be with us</a><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43776089">[недоступне посилання]. </li> <li id="cite_note-116"><a href="#cite_ref-116">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.britannica.com/EBchecked/topic/201392/famine">Famine</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150507160730/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/201392/famine">Архівовано</a> 7 May 2015 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. </li> <li id="cite_note-117"><a href="#cite_ref-117">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation magazine cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120216182517/http://science.nationalgeographic.com/science/health-and-human-body/human-diseases/plague-article.html">Plague: The Black Death</a>. National Geographic. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://science.nationalgeographic.com/science/health-and-human-body/human-diseases/plague-article.html">оригіналу</a> за 16 February 2012. Процитовано 1 April 2012.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_223-118"><a href="#cite_ref-natgeo_223_118-0">↑</a> National Geographic, 223. </li> <li id="cite_note-119"><a href="#cite_ref-119">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.infoplease.com/cig/dangerous-diseases-epidemics/bubonic-plague.html">Epidemics of the Past: Bubonic Plague – Infoplease.com</a>. Infoplease.com. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20081021133412/http://www.infoplease.com/cig/dangerous-diseases-epidemics/bubonic-plague.html">Архів</a> оригіналу за 21 October 2008. Процитовано 3 November 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-Revill-120"><a href="#cite_ref-Revill_120-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Revill, Jo (16 May 2004). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.theguardian.com/uk/2004/may/16/health.books">Black Death blamed on man, not rats | UK news | The Observer</a>. The Observer. London. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140212100811/http://www.theguardian.com/uk/2004/may/16/health.books">Архів</a> оригіналу за 12 February 2014. Процитовано 3 November 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-Barrett-121"><a href="#cite_ref-Barrett_121-0">↑</a> Peter Barrett (2004), <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=fwxViwX6KuMC&pg=PA14">Science and Theology Since Copernicus: The Search for Understanding</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220422182250/https://books.google.com/books?id=fwxViwX6KuMC&pg=PA14">Архівовано</a> 22 April 2022 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], pp. 14–18, <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0_%C2%AB%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D1%83%D0%BC%C2%BB.&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міжнародна видавнича група «Континіум». (ще не написана)">Continuum International Publishing Group</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0-567-08969-X" title="Спеціальна:Джерела книг/0-567-08969-X">ISBN 0-567-08969-X</a> </li> <li id="cite_note-122"><a href="#cite_ref-122">↑</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B9%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Роберто Вайс (ще не написана)">Weiss, Roberto</a> (1969) The Renaissance Discovery of Classical Antiquity, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/1-59740-150-1" title="Спеціальна:Джерела книг/1-59740-150-1">ISBN 1-59740-150-1</a> </li> <li id="cite_note-123"><a href="#cite_ref-123">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Jacob_Burckhardt&action=edit&redlink=1" class="new" title="Jacob Burckhardt (ще не написана)">Burckhardt, Jacob</a> (1990). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/civilizationofre00burc_0">The Civilisation of the Renaissance in Italy</a> (вид. translation by S.G.C Middlemore). London: Penguin Books. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-14-044534-3" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-14-044534-3"><bdi>978-0-14-044534-3</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_254-124"><a href="#cite_ref-natgeo_254_124-0">↑</a> National Geographic, 254. </li> <li id="cite_note-125"><a href="#cite_ref-125">↑</a> Jensen, De Lamar (1992), Renaissance Europe, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0-395-88947-2" title="Спеціальна:Джерела книг/0-395-88947-2">ISBN 0-395-88947-2</a> </li> <li id="cite_note-126"><a href="#cite_ref-126">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Levey, Michael (1967). Early Renaissance. Penguin Books.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_292-127"><a href="#cite_ref-natgeo_292_127-0">↑</a> National Geographic, 292. </li> <li id="cite_note-128"><a href="#cite_ref-128">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Levey, Michael (1971). High Renaissance. Penguin Books.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_193-129"><a href="#cite_ref-natgeo_193_129-0">↑</a> National Geographic, 193. </li> <li id="cite_note-130"><a href="#cite_ref-130">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">John Morris Roberts (1997). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/penguinhistoryof00robe_1">Penguin History of Europe</a>. Penguin Books. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-14-026561-3" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-14-026561-3"><bdi>978-0-14-026561-3</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_296-131"><a href="#cite_ref-natgeo_296_131-0">↑</a> National Geographic, 296. </li> <li id="cite_note-natgeo_338-132"><a href="#cite_ref-natgeo_338_132-0">↑</a> National Geographic, 338. </li> <li id="cite_note-133"><a href="#cite_ref-133">↑</a> Elliott p.333 </li> <li id="cite_note-134"><a href="#cite_ref-134">↑</a> Morris, Terence Alan (1998). </li> <li id="cite_note-135"><a href="#cite_ref-135">↑</a> Rowse, A. L. (1969). </li> <li id="cite_note-136"><a href="#cite_ref-136">↑</a> «One decisive action might have forced Philip II to the negotiating table and avoided fourteen years of continuing warfare. Instead the King was able to use the brief respite to rebuild his naval forces and by the end of 1589 Spain once again had an Atlantic fleet strong enough to escort the American treasure ships home.» The Mariner's Mirror, Volumes 76–77. </li> <li id="cite_note-137"><a href="#cite_ref-137">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Kamen, Henry. Spain's Road to Empire: The Making of a World Power, 1492–1763. с. 221.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_256-138"><a href="#cite_ref-natgeo_256_138-0">↑</a> National Geographic, 256—257. </li> <li id="cite_note-139"><a href="#cite_ref-139">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a class="external text" href="https://en.wikibooks.org/wiki/European_History/Religious_Wars_in_Europe">European History/Religious Wars in Europe – Wikibooks, open books for an open world</a>. en.wikibooks.org. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220531224323/https://en.wikibooks.org/wiki/European_History/Religious_Wars_in_Europe">Архів</a> оригіналу за 31 May 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-140"><a href="#cite_ref-140">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Humphreys, Kenneth. Jesus Never Existed: An Introduction to the Ultimate Heresy.</cite> </li> <li id="cite_note-141"><a href="#cite_ref-141">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.britannica.com/EBchecked/topic/195896/history-of-Europe/58335/Demographics">History of Europe — Demographics</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150101023616/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/195896/history-of-Europe/58335/Demographics">Архівовано</a> 1 January 2015 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. </li> <li id="cite_note-natgeo_269-142"><a href="#cite_ref-natgeo_269_142-0">↑</a> National Geographic, 269. </li> <li id="cite_note-143"><a href="#cite_ref-143">↑</a> Virginia Aksan, Ottoman Wars, 1700—1860: An Empire Besieged, (Pearson Education Limited, 2007), 28. </li> <li id="cite_note-144"><a href="#cite_ref-144">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://libro.uca.edu/payne1/payne15.htm">The Seventeenth-Century Decline</a>. The Library of Iberian resources online. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20170327015606/http://libro.uca.edu/payne1/payne15.htm">Архів</a> оригіналу за 27 March 2017. Процитовано 13 August 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-145"><a href="#cite_ref-145">↑</a> «<a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=juvbIDu9ARIC&pg=PA51">Food, Famine And Fertilisers</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220417115352/https://books.google.com/books?id=juvbIDu9ARIC&pg=PA51">Архівовано</a> 2022-04-17 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]». </li> <li id="cite_note-146"><a href="#cite_ref-146">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Robert_I._Frost&action=edit&redlink=1" class="new" title="Robert I. Frost (ще не написана)">Frost, Robert I.</a> (2004). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=IfIbP8sfC0wC">After the Deluge; Poland-Lithuania and the Second Northern War, 1655–1660</a>. Cambridge: University Press. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0521544023" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0521544023"><bdi>978-0521544023</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220730041935/https://www.google.com.au/books/edition/After_the_Deluge/IfIbP8sfC0wC?hl=en&gbpv=0">Архів</a> оригіналу за 30 July 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-147"><a href="#cite_ref-147">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Jerzy_Lukowski&action=edit&redlink=1" class="new" title="Jerzy Lukowski (ще не написана)">Lukowski, Jerzy</a> (2014). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=Zm3XAwAAQBAJ">The Partitions of Poland 1772, 1793, 1795</a>. New York: Taylor & Routledge. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1317886945" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1317886945"><bdi>978-1317886945</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220730041935/https://www.google.com.au/books/edition/The_Partitions_of_Poland_1772_1793_1795/Zm3XAwAAQBAJ?hl=en&gbpv=0">Архів</a> оригіналу за 30 July 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-148"><a href="#cite_ref-148">↑</a> W.G. Clarence-Smith (2006). </li> <li id="cite_note-149"><a href="#cite_ref-149">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Hunt, Shelby D. (2003). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=07lchJbdWGgC&pg=PA18">Controversy in marketing theory: for reason, realism, truth, and objectivity</a>. M.E. Sharpe. с. 18. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-7656-0932-8" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-7656-0932-8"><bdi>978-0-7656-0932-8</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220319180326/https://books.google.com/books?id=07lchJbdWGgC&pg=PA18">Архів</a> оригіналу за 19 March 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-150"><a href="#cite_ref-150">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Hatch, Robert A. <a rel="nofollow" class="external text" href="http://users.clas.ufl.edu//ufhatch/pages/03-Sci-Rev/SCI-REV-Home/05-sr-lng-timeline.htm">Scientific Revolution: Chronological Timeline: Copernicus to Newton</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130723195302/http://web.clas.ufl.edu/users/ufhatch/pages/03-Sci-Rev/SCI-REV-Home/05-sr-lng-timeline.htm">Архів</a> оригіналу за 23 July 2013. Процитовано 24 March 2023.</cite> </li> <li id="cite_note-Barrett2-151"><a href="#cite_ref-Barrett2_151-0">↑</a> Peter Barrett (2004), <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=fwxViwX6KuMC&pg=PA14">Science and Theology Since Copernicus: The Search for Understanding</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220422182250/https://books.google.com/books?id=fwxViwX6KuMC&pg=PA14">Архівовано</a> 22 April 2022 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], pp. 14–18, <a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0_%C2%AB%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D1%83%D0%BC%C2%BB.&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міжнародна видавнича група «Континіум». (ще не написана)">Continuum International Publishing Group</a>, <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0-567-08969-X" title="Спеціальна:Джерела книг/0-567-08969-X">ISBN 0-567-08969-X</a> </li> <li id="cite_note-152"><a href="#cite_ref-152">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Gipson, Lawrence Henry (1950). The American Revolution as an Aftermath of the Great War for the Empire, 1754–1763. Political Science Quarterly. 65 (1): 86—104. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.2307%2F2144276">10.2307/2144276</a>. <a href="/wiki/JSTOR" title="JSTOR">JSTOR</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.jstor.org/stable/2144276">2144276</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-153"><a href="#cite_ref-153">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Goldie, Mark; <a href="/w/index.php?title=Robert_Wokler&action=edit&redlink=1" class="new" title="Robert Wokler (ще не написана)">Wokler, Robert</a> (2006). The Cambridge History of Eighteenth-Century Political Thought. Cambridge University Press. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-521-37422-4" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-521-37422-4"><bdi>978-0-521-37422-4</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-154"><a href="#cite_ref-154">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Cassirer, Ernst (1979). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/philosophyofenli0000cass_u2f3">The Philosophy of the Enlightenment</a>. Princeton University Press. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-691-01963-5" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-691-01963-5"><bdi>978-0-691-01963-5</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_255-155"><a href="#cite_ref-natgeo_255_155-0">↑</a> National Geographic, 255. </li> <li id="cite_note-156"><a href="#cite_ref-156">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Simon_Schama&action=edit&redlink=1" class="new" title="Simon Schama (ще не написана)">Schama, Simon</a> (1989). Citizens: A Chronicle of the French Revolution. <a href="/wiki/Alfred_A._Knopf" title="Alfred A. Knopf">Knopf</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-394-55948-3" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-394-55948-3"><bdi>978-0-394-55948-3</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_360-157"><a href="#cite_ref-natgeo_360_157-0">↑</a> National Geographic, 360. </li> <li id="cite_note-158"><a href="#cite_ref-158">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">McEvedy, Colin (1972). The Penguin Atlas of Modern History. Penguin Books. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-14-051153-6" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-14-051153-6"><bdi>978-0-14-051153-6</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-159"><a href="#cite_ref-159">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Lyons, Martyn (1994). Napoleon Bonaparte and the legacy of the French Revolution. <a href="/w/index.php?title=St._Martin%27s_Press&action=edit&redlink=1" class="new" title="St. Martin's Press (ще не написана)">St. Martin's Press</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-312-12123-5" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-312-12123-5"><bdi>978-0-312-12123-5</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-160"><a href="#cite_ref-160">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Grab, Alexander (2003). Napoleon and the Transformation of Europe (European History in Perspective). Palgrave MacMillan. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-333-68275-3" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-333-68275-3"><bdi>978-0-333-68275-3</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_350-161"><a href="#cite_ref-natgeo_350_161-0">↑</a> National Geographic, 350. </li> <li id="cite_note-natgeo_367-162"><a href="#cite_ref-natgeo_367_162-0">↑</a> National Geographic, 367. </li> <li id="cite_note-natgeo_371-163"><a href="#cite_ref-natgeo_371_163-0">↑</a> National Geographic, 371—373. </li> <li id="cite_note-164"><a href="#cite_ref-164">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Davies, Norman (1996). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/europehistory00davi_0">Europe: A History</a>. Oxford University Press. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-19-820171-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-19-820171-7"><bdi>978-0-19-820171-7</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-165"><a href="#cite_ref-165">↑</a> <a rel="nofollow" class="external autonumber" href="http://www.historyworld.net/wrldhis/PlainTextHistories.asp?groupid=3044&HistoryID=ac79">[1]</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220126020326/http://www.historyworld.net/wrldhis/PlainTextHistories.asp?groupid=3044&HistoryID=ac79">Архівовано</a> 26 January 2022 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], Ottoman Empire — 19th century, Historyworld </li> <li id="cite_note-166"><a href="#cite_ref-166">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Trevelyan, George Macaulay (1988). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/shortenedhistory00geor">A shortened history of England</a>. Penguin Books. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-14-010241-3" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-14-010241-3"><bdi>978-0-14-010241-3</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-167"><a href="#cite_ref-167">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Webb, Sidney (1976). History of Trade Unionism. AMS Press. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-404-06885-1" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-404-06885-1"><bdi>978-0-404-06885-1</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-168"><a href="#cite_ref-168">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.britannica.com/blackhistory/article-24160">Slavery</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20141016025606/http://www.britannica.com/blackhistory/article-24160">Архівовано</a> 16 October 2014 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], Historical survey — Ways of ending slavery, Encyclopædia Britannica </li> <li id="cite_note-169"><a href="#cite_ref-169">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Trevelyan, George Macaulay (1942). English Social History. Longmans, Green.</cite> </li> <li id="cite_note-170"><a href="#cite_ref-170">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.britannica.com/EBchecked/topic/387301/modernisation/12022/Population-change">Modernisation — Population Change</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220730041936/https://www.britannica.com/topic/modernization">Архівовано</a> 30 July 2022 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. </li> <li id="cite_note-171"><a href="#cite_ref-171">↑</a> «<a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.bbc.co.uk/history/british/victorians/famine_01.shtml">The Irish Famine</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20191109095015/http://www.bbc.co.uk/history/british/victorians/famine_01.shtml">Архівовано</a> 2019-11-09 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]». </li> <li id="cite_note-172"><a href="#cite_ref-172">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://migration.ucdavis.edu/mn/more.php?id=1118_0_5_0">The Atlantic: Can the US afford immigration?</a> </li> <li id="cite_note-ggdc.net-173"><a href="#cite_ref-ggdc.net_173-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Maddison (27 July 2016). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210212183845/http://www.ggdc.net/maddison/other_books/appendix_B.pdf">Growth of World Population, GDP and GDP Per Capita before 1820</a> (PDF). <a href="/w/index.php?title=University_of_Groningen&action=edit&redlink=1" class="new" title="University of Groningen (ще не написана)">University of Groningen</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.ggdc.net/maddison/other_books/appendix_B.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 12 February 2021. Процитовано 12 June 2024.</cite> </li> <li id="cite_note-World_Population_Growth,_1950–2050-174"><a href="#cite_ref-World_Population_Growth,_1950–2050_174-0">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.prb.org/Educators/TeachersGuides/HumanPopulation/PopulationGrowth.aspx?p=1">World Population Growth, 1950—2050</a>. </li> <li id="cite_note-175"><a href="#cite_ref-175">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://praguepost.com/world-news/39837-assassin-gavrilo-princip-gets-a-statue-in-sarajevo">Assassin Gavrilo Princip gets a statue in Sarajevo</a>. Prague Post. 28 June 2014. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140710215557/http://praguepost.com/world-news/39837-assassin-gavrilo-princip-gets-a-statue-in-sarajevo">Архів</a> оригіналу за 10 July 2014. Процитовано 11 July 2014.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_407-176"><a href="#cite_ref-natgeo_407_176-0">↑</a> National Geographic, 407. </li> <li id="cite_note-natgeo_440-177"><a href="#cite_ref-natgeo_440_177-0">↑</a> National Geographic, 440. </li> <li id="cite_note-178"><a href="#cite_ref-178">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20080512224100/http://www.jimmyatkinson.com/papers/versaillestreaty.html">The Treaty of Versailles and its Consequences</a>. James Atkinson. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.jimmyatkinson.com/papers/versaillestreaty.html">оригіналу</a> за 12 May 2008. Процитовано 10 June 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_480-179"><a href="#cite_ref-natgeo_480_179-0">↑</a> National Geographic, 480. </li> <li id="cite_note-180"><a href="#cite_ref-180">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Heinrich August Winkler (2015). The Struggle for Independence: Estonia, Latvia, Lithuania and Finland. The Age of Catastrophe. Yale University Press. с. 110. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0300204896" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0300204896"><bdi>978-0300204896</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_443-181"><a href="#cite_ref-natgeo_443_181-0">↑</a> National Geographic, 443. </li> <li id="cite_note-182"><a href="#cite_ref-182">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Harrison, Mark (2002). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=yJcD7_Q_rQ8C&pg=PA167">Accounting for War: Soviet Production, Employment, and the Defence Burden, 1940–1945</a>. Cambridge University Press. с. 167. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-521-89424-1" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-521-89424-1"><bdi>978-0-521-89424-1</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200617211223/https://books.google.com/books?id=yJcD7_Q_rQ8C&pg=PA167">Архів</a> оригіналу за 17 June 2020. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-183"><a href="#cite_ref-183">↑</a> «<a rel="nofollow" class="external text" href="http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/6179818.stm">Legacy of famine divides Ukraine</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20061127110530/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/6179818.stm">Архівовано</a> 2006-11-27 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]». </li> <li id="cite_note-184"><a href="#cite_ref-184">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Gleason, Abbott (2009). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA373">A companion to Russian history</a>. Wiley-Blackwell. с. 373. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-4051-3560-3" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-4051-3560-3"><bdi>978-1-4051-3560-3</bdi></a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150905175409/https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA373">Архів</a> оригіналу за 5 September 2015. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-185"><a href="#cite_ref-185">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Hosking, Geoffrey A. (2001). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/russiarussianshi00hosk">Russia and the Russians: a history</a>. Harvard University Press. с. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/russiarussianshi00hosk/page/469">469</a>. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-674-00473-3" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-674-00473-3"><bdi>978-0-674-00473-3</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-186"><a href="#cite_ref-186">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Loti, Pierre (30 червня 1918). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.newspapers.com/clip/116535884/fourth-of-serbias-population-dead/">Fourth of Serbia's Population Dead</a>. <a href="/wiki/Los_Angeles_Times" class="mw-redirect" title="Los Angeles Times">Los Angeles Times</a>. с. 49. Процитовано 15 січня 2023 — через Newspapers.com.</cite> </li> <li id="cite_note-187"><a href="#cite_ref-187">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://timesmachine.nytimes.com/timesmachine/1918/04/05/102687236.pdf">Asserts Serbians Face Extinction; Their Plight in Occupied Districts Worse Than Belgians', Says Labor Envoy</a> (PDF). <a href="/wiki/The_New_York_Times" class="mw-redirect" title="The New York Times">The New York Times</a>. Washington. с. 13. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200315165925/https://timesmachine.nytimes.com/timesmachine/1918/04/05/102687236.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 15 March 2020. Процитовано 15 січня 2023.</cite> </li> <li id="cite_note-188"><a href="#cite_ref-188">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://timesmachine.nytimes.com/timesmachine/1918/11/05/98273895.pdf">Serbia Restored</a> (PDF). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180916183845/https://timesmachine.nytimes.com/timesmachine/1918/11/05/98273895.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 16 September 2018. Процитовано 19 January 2017.</cite> </li> <li id="cite_note-189"><a href="#cite_ref-189">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://timesmachine.nytimes.com/timesmachine/1918/07/28/102728073.pdf">Serbia and Austria</a> (PDF). New York Times. 28 July 1918. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210422071451/https://timesmachine.nytimes.com/timesmachine/1918/07/28/102728073.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 22 April 2021. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-190"><a href="#cite_ref-190">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://timesmachine.nytimes.com/timesmachine/1918/07/27/102727338.pdf">Appeals to Americans to pray for Serbians</a> (PDF). New York Times. 27 July 1918. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180916183729/https://timesmachine.nytimes.com/timesmachine/1918/07/27/102727338.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 16 September 2018. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-hobsbawn-191"><a href="#cite_ref-hobsbawn_191-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Hobsbawm, Eric (1995). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/ageofextremeshis00hobs_0">The Age of Extremes: A history of the world, 1914–1991</a>. Vintage. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-679-73005-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-679-73005-7"><bdi>978-0-679-73005-7</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_438-192"><a href="#cite_ref-natgeo_438_192-0">↑</a> National Geographic, 438. </li> <li id="cite_note-reich-193"><a href="#cite_ref-reich_193-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.history.com/topics/world-war-ii/adolf-hitler-1">Adolf Hitler: Rise of Power, Impact & Death</a>. History.com. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20181003111423/https://www.history.com/topics/world-war-ii/adolf-hitler-1">Архів</a> оригіналу за 3 October 2018. Процитовано 26 July 2020.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_465-194"><a href="#cite_ref-natgeo_465_194-0">↑</a> National Geographic, 465. </li> <li id="cite_note-195"><a href="#cite_ref-195">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Taylor, A. J. P. (1996). The Origins of the Second World War. Simon & Schuster. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-684-82947-0" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-684-82947-0"><bdi>978-0-684-82947-0</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-196"><a href="#cite_ref-196">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Massari, Ivano (18 August 2015). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.warhistoryonline.com/war-articles/winter-war-finland.html">The Winter War – When the Finns Humiliated the Russians</a>. War History Online. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20211219185618/https://www.warhistoryonline.com/war-articles/winter-war-finland.html">Архів</a> оригіналу за 19 December 2021. Процитовано 19 December 2021.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_510-197"><a href="#cite_ref-natgeo_510_197-0">↑</a> National Geographic, 510. </li> <li id="cite_note-natgeo_532-198"><a href="#cite_ref-natgeo_532_198-0">↑</a> National Geographic, 532. </li> <li id="cite_note-natgeo_511-199"><a href="#cite_ref-natgeo_511_199-0">↑</a> National Geographic, 511. </li> <li id="cite_note-natgeo_519-200"><a href="#cite_ref-natgeo_519_200-0">↑</a> National Geographic, 519. </li> <li id="cite_note-natgeo_439-201"><a href="#cite_ref-natgeo_439_201-0">↑</a> National Geographic, 439. </li> <li id="cite_note-202"><a href="#cite_ref-202">↑</a> «<a rel="nofollow" class="external text" href="http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4526351.stm">Europe honours war dead on VE Day</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180316120653/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4526351.stm">Архівовано</a> 2018-03-16 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]». </li> <li id="cite_note-203"><a href="#cite_ref-203">↑</a> Niewyk, Donald L. and Nicosia, Francis R. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=lpDTIUklB2MC&pg=PP1">The Columbia Guide to the Holocaust</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220521005722/https://books.google.com/books?id=lpDTIUklB2MC&pg=PP1#PPA45,M1">Архівовано</a> 21 May 2022 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], <a href="/wiki/Columbia_University_Press" title="Columbia University Press">Columbia University Press</a>, 2000, pp. 45–52. </li> <li id="cite_note-204"><a href="#cite_ref-204">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4530565.stm">Leaders mourn Soviet wartime dead</a>. BBC News. 9 May 2005. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20191222043852/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4530565.stm">Архів</a> оригіналу за 22 December 2019. Процитовано 4 January 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-205"><a href="#cite_ref-205">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.unhcr.org/3ebf9ba80.html">The State of The World's Refugees 2000: Fifty Years of Humanitarian Action</a> (англ.). Oxford University Press. 2000. с. 13. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220423195513/https://www.unhcr.org/3ebf9ba80.html">Архів</a> оригіналу за 23 April 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-206"><a href="#cite_ref-206">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Bundy, Colin (2016). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.fmreview.org/destination-europe/bundy">Migrants, refugees, history and precedents | Forced Migration Review</a>. www.fmreview.org. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220308162932/https://www.fmreview.org/destination-europe/bundy">Архів</a> оригіналу за 8 March 2022. Процитовано 9 March 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-207"><a href="#cite_ref-207">↑</a> «<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110424085534/http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,920455-2,00.html">Refugees: Save Us! Save Us!</a>». </li> <li id="cite_note-208"><a href="#cite_ref-208">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Schechtman, Joseph B. (1953). Postwar Population Transfers in Europe: A Survey. The Review of Politics. 15 (2): 151—178. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1017%2Fs0034670500008081">10.1017/s0034670500008081</a>. <a href="/wiki/JSTOR" title="JSTOR">JSTOR</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.jstor.org/stable/1405220">1405220</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_530-209"><a href="#cite_ref-natgeo_530_209-0">↑</a> National Geographic, 530. </li> <li id="cite_note-210"><a href="#cite_ref-210">↑</a> Jessica Caus «Am Checkpoint Charlie lebt der Kalte Krieg» In: Die Welt 4 August 2015. </li> <li id="cite_note-211"><a href="#cite_ref-211">↑</a> Karlo Ruzicic-Kessler «Togliatti, Tito and the Shadow of Moscow 1944/45–1948: Post-War Territorial Disputes and the Communist World», In: Journal of European Integration History, (2/2014). </li> <li id="cite_note-212"><a href="#cite_ref-212">↑</a> Christian Jennings «Flashpoint Trieste: The First Battle of the Cold War», (2017), pp 244. </li> <li id="cite_note-213"><a href="#cite_ref-213">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.coe.int/en/web/about-us/the-european-flag">The European flag</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220114105640/https://www.coe.int/en/web/about-us/the-european-flag">Архівовано</a> 14 January 2022 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], Council of Europe. </li> <li id="cite_note-natgeo_5342-214"><a href="#cite_ref-natgeo_5342_214-0">↑</a> National Geographic, 534. </li> <li id="cite_note-215"><a href="#cite_ref-215">↑</a> Thomas Roser: DDR-Massenflucht: Ein Picknick hebt die Welt aus den Angeln (German — Mass exodus of the GDR: A picnic clears the world) In: Die Presse 16 August 2018. </li> <li id="cite_note-216"><a href="#cite_ref-216">↑</a> Der 19. </li> <li id="cite_note-217"><a href="#cite_ref-217">↑</a> Michael Frank: Paneuropäisches Picknick — Mit dem Picknickkorb in die Freiheit (German: Pan-European picnic — With the picnic basket to freedom), in: Süddeutsche Zeitung 17 May 2010. </li> <li id="cite_note-218"><a href="#cite_ref-218">↑</a> Andreas Rödder, Deutschland einig Vaterland — Die Geschichte der Wiedervereinigung (2009). </li> <li id="cite_note-hobsbawn2-219"><a href="#cite_ref-hobsbawn2_219-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Hobsbawm, Eric (1995). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/ageofextremeshis00hobs_0">The Age of Extremes: A history of the world, 1914–1991</a>. Vintage. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-679-73005-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-679-73005-7"><bdi>978-0-679-73005-7</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-220"><a href="#cite_ref-220">↑</a> Padraic Kenney «A Carnival of Revolution: Central Europe 1989» (2002) pp 109. </li> <li id="cite_note-221"><a href="#cite_ref-221">↑</a> Michael Gehler «Der alte und der neue Kalte Krieg in Europa» In: Die Presse 19.11.2015. </li> <li id="cite_note-222"><a href="#cite_ref-222">↑</a> Robert Stradling «Teaching 20th-century European history» (2003), pp 61. </li> <li id="cite_note-europaeu_1945-592-223"><a href="#cite_ref-europaeu_1945-592_223-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://european-union.europa.eu/principles-countries-history/history-eu/1945-59_en">History of the European Union 1945–59</a>. european-union.europa.eu (англ.). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220423212328/https://european-union.europa.eu/principles-countries-history/history-eu/1945-59_en">Архів</a> оригіналу за 23 April 2022. Процитовано 16 April 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-224"><a href="#cite_ref-224">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.themoscowtimes.com/2022/03/10/russia-quits-europes-rule-of-law-body-sparking-questions-over-death-penalty-a76854">Russia Quits Europe's Rule of Law Body, Sparking Questions Over Death Penalty</a>. <a href="/w/index.php?title=The_Moscow_Times&action=edit&redlink=1" class="new" title="The Moscow Times (ще не написана)">The Moscow Times</a>. 10 March 2022. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220312015058/https://www.themoscowtimes.com/2022/03/10/russia-quits-europes-rule-of-law-body-sparking-questions-over-death-penalty-a76854">Архів</a> оригіналу за 12 March 2022. Процитовано 12 March 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-natgeo_536-225"><a href="#cite_ref-natgeo_536_225-0">↑</a> National Geographic, 536. </li> <li id="cite_note-natgeo_537-226"><a href="#cite_ref-natgeo_537_226-0">↑</a> National Geographic, 537. </li> <li id="cite_note-natgeo_535-227"><a href="#cite_ref-natgeo_535_227-0">↑</a> National Geographic, 535. </li> <li id="cite_note-228"><a href="#cite_ref-228">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.bbc.co.uk/news/uk-politics-51333314">UK leaves the European Union</a>. BBC News. 1 February 2020. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20200314050137/https://www.bbc.co.uk/news/uk-politics-51333314">Архів</a> оригіналу за 14 March 2020. Процитовано 16 July 2020.</cite> </li> <li id="cite_note-229"><a href="#cite_ref-229">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://english.elpais.com/international/2022-03-03/ukrainian-exodus-could-be-europes-biggest-refugee-crisis-since-world-war-ii.html">Ukrainian exodus could be Europe's biggest refugee crisis since World War II</a>. <a href="/wiki/El_Pais" class="mw-redirect" title="El Pais">El Pais</a>. 3 March 2022. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220405100721/https://english.elpais.com/international/2022-03-03/ukrainian-exodus-could-be-europes-biggest-refugee-crisis-since-world-war-ii.html">Архів</a> оригіналу за 5 April 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-230"><a href="#cite_ref-230">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.britishfuture.org/protecting-ukrainian-refugees-what-can-we-learn-from-kosovo/">Protecting Ukrainian refugees: What can we learn from the response to Kosovo in the 90s?</a>. <a href="/w/index.php?title=British_Future&action=edit&redlink=1" class="new" title="British Future (ще не написана)">British Future</a>. 7 March 2022. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220307205755/https://www.britishfuture.org/protecting-ukrainian-refugees-what-can-we-learn-from-kosovo/">Архів</a> оригіналу за 7 March 2022. Процитовано 29 March 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-Encarta2-231"><a href="#cite_ref-Encarta2_231-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation encyclopaedia cs1"></cite> <code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_encyclopedia" title="Шаблон:Cite encyclopedia">cite encyclopedia</a>}}</code>: Порожнє посилання на джерело (<a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1#empty_citation" title="Довідка:Помилки CS1">довідка</a>)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC_url-status,_%D0%B0%D0%BB%D0%B5_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0_archive-url" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-232"><a href="#cite_ref-232">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Cuper, Simon (23 May 2014). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ft.com/cms/s/2/51dd9432-db03-11e3-8273-00144feabdc0.html">Why Europe works</a>. <a href="/w/index.php?title=Ft.com&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ft.com (ще не написана)">ft.com</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160822231728/http://www.ft.com/cms/s/2/51dd9432-db03-11e3-8273-00144feabdc0.html">Архів</a> оригіналу за 22 August 2016. Процитовано 28 May 2014.</cite> </li> <li id="cite_note-233"><a href="#cite_ref-233">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.britannica.com/EBchecked/topic/195686/Europe">Europe</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150503113529/https://www.britannica.com/EBchecked/topic/195686/Europe">Архівовано</a> 3 May 2015 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. </li> <li id="cite_note-Encyclopædia_Britannica2-234"><a href="#cite_ref-Encyclopædia_Britannica2_234-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation encyclopaedia cs1"></cite> <code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_encyclopedia" title="Шаблон:Cite encyclopedia">cite encyclopedia</a>}}</code>: Порожнє посилання на джерело (<a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1#empty_citation" title="Довідка:Помилки CS1">довідка</a>)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC_url-status,_%D0%B0%D0%BB%D0%B5_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0_archive-url" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-235"><a href="#cite_ref-235">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.soton.ac.uk/~imw/jpg/eurogy.jpg">Geology map of Europe</a>. University of Southampton. 1967. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190811131707/http://www.soton.ac.uk/~imw/jpg/eurogy.jpg">Архів</a> оригіналу за 11 August 2019. Процитовано 9 June 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-236"><a href="#cite_ref-236">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Beck, Hylke E.; Zimmermann, Niklaus E.; McVicar, Tim R.; Vergopolan, Noemi; Berg, Alexis; <a href="/w/index.php?title=Eric_Franklin_Wood&action=edit&redlink=1" class="new" title="Eric Franklin Wood (ще не написана)">Wood, Eric F.</a> (30 October 2018). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6207062">Present and future Köppen-Geiger climate classification maps at 1-km resolution</a>. Scientific Data. 5: 180214. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2018NatSD...580214B">2018NatSD...580214B</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1038%2Fsdata.2018.214">10.1038/sdata.2018.214</a>. <a href="/wiki/PubMed_Central" title="PubMed Central">PMC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6207062">6207062</a>. <a href="/wiki/PMID" title="PMID">PMID</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30375988">30375988</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-237"><a href="#cite_ref-237">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.saveamericasforests.org/europages/history&geography.htm">History and geography</a>. Save America's Forest Funds. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20081006131242/http://www.saveamericasforests.org/europages/history%26geography.htm">Архів</a> оригіналу за 6 October 2008. Процитовано 9 June 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-238"><a href="#cite_ref-238">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20080624190612/http://www.mcpfe.net/system/files/u1/publications/pdf/state_of_europes_forests_2007.pdf">State of Europe's Forests 2007: The MCPFE report on sustainable forest management in Europe</a> (PDF). EFI Euroforest Portal. с. 182. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.mcpfe.net/system/files/u1/publications/pdf/state_of_europes_forests_2007.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 24 June 2008. Процитовано 9 June 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-239"><a href="#cite_ref-239">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20161226095419/http://www.ultimateungulate.com/artiodactyla/bison_bonasus.html">European bison, Wisent</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.ultimateungulate.com/artiodactyla/bison_bonasus.html">оригіналу</a> за 26 December 2016. Процитовано 19 January 2017.</cite> </li> <li id="cite_note-240"><a href="#cite_ref-240">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Walker, Matt (4 August 2009). <a rel="nofollow" class="external text" href="http://news.bbc.co.uk/earth/hi/earth_news/newsid_8182000/8182104.stm">European bison on 'genetic brink'</a>. BBC News. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220706045354/http://news.bbc.co.uk/earth/hi/earth_news/newsid_8182000/8182104.stm">Архів</a> оригіналу за 6 July 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-241"><a href="#cite_ref-241">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Bryant, S.; Thomas, C.; Bale, J. (1997). Nettle-feeding nymphalid butterflies: temperature, development and distribution. Ecological Entomology. 22 (4): 390—398. <a href="/wiki/Bibcode" title="Bibcode">Bibcode</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1997EcoEn..22..390B">1997EcoEn..22..390B</a>. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1046%2Fj.1365-2311.1997.00082.x">10.1046/j.1365-2311.1997.00082.x</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-242"><a href="#cite_ref-242">↑</a> not counting the microstate of <a href="/w/index.php?title=Vatican_City&action=edit&redlink=1" class="new" title="Vatican City (ще не написана)">Vatican City</a> </li> <li id="cite_note-CIA-243">↑ <a href="#cite_ref-CIA_243-0">а</a> <a href="#cite_ref-CIA_243-1">б</a> Зокрема, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/aj.html">ЦРУ відносить Азербайджан до Близького Сходу.</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160709035525/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/aj.html">Архівовано</a> 9 липня 2016 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] Лиш невелика частина країни знаходиться північніше Великого Кавказького хребта, одного з прийнятих варіантів кордону між Європою і Азією. </li> <li id="cite_note-KumoMan-244">↑ <a href="#cite_ref-KumoMan_244-0">а</a> <a href="#cite_ref-KumoMan_244-1">б</a> <a href="#cite_ref-KumoMan_244-2">в</a> <a href="#cite_ref-KumoMan_244-3">г</a> від 0 %при проведенні межі Європи та Азії по Кумо-Маничській западині — 0 %. </li> <li id="cite_note-245"><a href="#cite_ref-245">↑</a> При проведенні межі між Європою та Азією по <a href="/wiki/%D0%95%D0%BC%D0%B1%D0%B0_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Емба (річка)">Ембі</a> в Європі розташовано 12,5 % території Казахстану. Річкою <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)" title="Урал (річка)">Урал</a> від 1964 року (<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81_%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Конгрес Міжнародного Географічного Товариства (ще не написана)">XX Конгрес Міжнародного Географічного Товариства</a> в Лондоні) межу не проводять. </li> <li id="cite_note-ПолЗв-246">↑ <a href="#cite_ref-ПолЗв_246-0">а</a> <a href="#cite_ref-ПолЗв_246-1">б</a> <a href="#cite_ref-ПолЗв_246-2">в</a> <a href="#cite_ref-ПолЗв_246-3">г</a> <a href="#cite_ref-ПолЗв_246-4">д</a> Держави і території, що підтримують тісні політичні та культурні зв'язки з Європою </li> <li id="cite_note-247"><a href="#cite_ref-247">↑</a> Якщо проводити межу між Європою та Азією по Кумо-Маничській западині, то <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0" title="Керченська протока">Керченська протока</a> відділяє Європу від Азії. У такому випадку український острів <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%B7%D0%BB%D0%B0_(%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2)" title="Тузла (острів)">Тузла</a> площею 3,5 км² належить до Азії (площа острова становить 0,00058 % всієї території країни). </li> <li id="cite_note-248"><a href="#cite_ref-248">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Fineman, Josh (15 September 2009). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150128110049/http://www.bloomberg.com/news/world">Bloomberg.com</a>. Bloomberg.com. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.bloomberg.com/news/world">оригіналу</a> за 28 January 2015. Процитовано 23 August 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-249"><a href="#cite_ref-249">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110520174617/http://www.pr-inside.com/global-wealth-stages-a-strong-comeback-r1942019.htm">Global Wealth Stages a Strong Comeback</a>. Pr-inside.com. 10 June 2010. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.pr-inside.com/global-wealth-stages-a-strong-comeback-r1942019.htm">оригіналу</a> за 20 May 2011. Процитовано 23 August 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-250"><a href="#cite_ref-250">↑</a> Global shipping and logistic chain reshaped as China's Belt and Road dreams take off in Hellenic Shipping News, 4. </li> <li id="cite_note-251"><a href="#cite_ref-251">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110604195034/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2001rank.html">The CIA World Factbook – GDP (PPP)</a>. <a href="/wiki/CIA" class="mw-redirect" title="CIA">CIA</a>. 15 July 2008. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2001rank.html">оригіналу</a> за 4 June 2011. Процитовано 19 July 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-252"><a href="#cite_ref-252">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://data.worldbank.org/indicator/ny.gdp.pcap.cd?most_recent_value_desc=true">The World Bank DataBank</a>. worldbank.org. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20191002053624/https://data.worldbank.org/indicator/ny.gdp.pcap.cd?most_recent_value_desc=true">Архів</a> оригіналу за 2 October 2019. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-253"><a href="#cite_ref-253">↑</a> Some data refers to IMF staff estimates but some are actual figures for the year 2017, made on 12 April 2017. </li> <li id="cite_note-254"><a href="#cite_ref-254">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.britannica.com-archive-online.eu/EBchecked/topic/93927/capitalism">Capitalism</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20140517172857/https://www.britannica.com-archive-online.eu/EBchecked/topic/93927/capitalism">Архівовано</a> 17 May 2014 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. </li> <li id="cite_note-255"><a href="#cite_ref-255">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Scott, John (2005). Industrialism: A Dictionary of Sociology. Oxford University Press.</cite> </li> <li id="cite_note-256"><a href="#cite_ref-256">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Kreis, Steven (11 October 2006). <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.historyguide.org/intellect/lecture17a.html">The Origins of the Industrial Revolution in England</a>. The History Guide. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20151102090701/http://www.historyguide.org/intellect/lecture17a.html">Архів</a> оригіналу за 2 November 2015. Процитовано 1 January 2007.</cite> </li> <li id="cite_note-257"><a href="#cite_ref-257">↑</a> Dornbusch, Rudiger; Nölling, Wilhelm P.; Layard, Richard G. Postwar Economic Reconstruction and Lessons for the East Today, p. 117 </li> <li id="cite_note-258"><a href="#cite_ref-258">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Emadi-Coffin, Barbara (2002). Rethinking International Organisation: Deregulation and Global Governance. Routledge. с. 64. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-415-19540-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-415-19540-9"><bdi>978-0-415-19540-9</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-259"><a href="#cite_ref-259">↑</a> Dornbusch, Rudiger; Nölling, Wilhelm P.; Layard, Richard G. Postwar Economic Reconstruction and Lessons for the East Today, p. 29 </li> <li id="cite_note-260"><a href="#cite_ref-260">↑</a> Harrop, Martin. </li> <li id="cite_note-loc-cs-261"><a href="#cite_ref-loc-cs_261-0">↑</a> «Germany (East)», Library of Congress Country Study, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://memory.loc.gov/frd/cs/germany_east/gx_appnb.html">Appendix B: The Council for Mutual Economic Assistance</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20090501075842/http://memory.loc.gov/frd/cs/germany_east/gx_appnb.html">Архівовано</a> 1 May 2009 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] </li> <li id="cite_note-262"><a href="#cite_ref-262">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://history.state.gov/milestones/1945-1952/marshall-plan">Marshall Plan</a>. US Department of State Office of the historian. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150414153651/https://history.state.gov/milestones/1945-1952/marshall-plan">Архів</a> оригіналу за 14 April 2015. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-263"><a href="#cite_ref-263">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.adnkronos.com/AKI/English/Business/?id=1.0.1683003038">Kosovo: Natural resources key to the future, say experts</a>. adnkronos.com. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110707084602/http://www.adnkronos.com/AKI/English/Business/?id=1.0.1683003038">Архів</a> оригіналу за 7 July 2011. Процитовано 17 March 2011.</cite> </li> <li id="cite_note-264"><a href="#cite_ref-264">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20101230075057/http://www.eubusiness.com/news-eu/1231409822.27/">EU data confirms eurozone's first recession</a>. EUbusiness.com. 8 January 2009. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.eubusiness.com/news-eu/1231409822.27/">оригіналу</a> за 30 December 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-265"><a href="#cite_ref-265">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.telegraph.co.uk/finance/comment/ambroseevans_pritchard/4958395/Thanks-to-the-Bank-its-a-crisis-in-the-eurozone-its-a-total-catastrophe.html">Thanks to the Bank it's a crisis; in the eurozone it's a total catastrophe</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220531022342/https://www.telegraph.co.uk/finance/comment/ambroseevans_pritchard/4958395/Thanks-to-the-Bank-its-a-crisis-in-the-eurozone-its-a-total-catastrophe.html">Архівовано</a> 31 May 2022 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. </li> <li id="cite_note-266"><a href="#cite_ref-266">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Schultz, Stefan (11 February 2010). <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.spiegel.de/international/europe/0,1518,677214,00.html">Five Threats to the Common Currency</a>. <a href="/wiki/Spiegel_Online" class="mw-redirect" title="Spiegel Online">Spiegel Online</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20100414110833/http://www.spiegel.de/international/europe/0,1518,677214,00.html">Архів</a> оригіналу за 14 April 2010. Процитовано 28 April 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-267"><a href="#cite_ref-267">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1">Blackstone, Brian; Lauricella, Tom; Shah, Neil (5 February 2010). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.wsj.com/articles/SB10001424052748704041504575045743430262982">Global Markets Shudder: Doubts About U.S. Economy and a Debt Crunch in Europe Jolt Hopes for a Recovery</a>. The Wall Street Journal. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20150924135011/http://www.wsj.com/articles/SB10001424052748704041504575045743430262982">Архів</a> оригіналу за 24 September 2015. Процитовано 10 May 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-268"><a href="#cite_ref-268">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Lauren Frayer. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20100509111531/http://www.aolnews.com/world/article/european-leaders-try-to-calm-fears-over-greek-debt-crisis-and-protect-euro/19469674">European Leaders Try to Calm Fears Over Greek Debt Crisis and Protect Euro</a>. AOL News. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.aolnews.com/world/article/european-leaders-try-to-calm-fears-over-greek-debt-crisis-and-protect-euro/19469674">оригіналу</a> за 9 May 2010. Процитовано 2 June 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-unemployment-269"><a href="#cite_ref-unemployment_269-0">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://epp.eurostat.ec.europa.eu/statistics_explained/index.php/Unemployment_statistics">Unemployment statistics</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20120614152511/http://epp.eurostat.ec.europa.eu/statistics_explained/index.php/Unemployment_statistics">Архівовано</a> 14 June 2012 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. </li> <li id="cite_note-270"><a href="#cite_ref-270">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2002rank.html">CIA.gov</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160527070418/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook//rankorder/2002rank.html">Архівовано</a> 27 May 2016 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.] CIA population growth rankings, CIA World Factbook </li> <li id="cite_note-271"><a href="#cite_ref-271">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://population.un.org/dataportal/data/indicators/53,50,51,52/locations/908/start/1990/end/2023/table/pivotbylocation">World Population Prospects: The 2022 Revision</a>. United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division. Процитовано 28 квітня 2023.</cite> </li> <li id="cite_note-272"><a href="#cite_ref-272">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://interactives.prb.org/2021-wpds/">2021 World Population Data Sheet</a>, PRB</cite> </li> <li id="cite_note-273"><a href="#cite_ref-273">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.eea.europa.eu/data-and-maps/indicators/total-population-outlook-from-unstat-3/assessment-1">Population trends 1950 – 2100: globally and within Europe</a>, European Environment Agency</cite> </li> <li id="cite_note-Results-274"><a href="#cite_ref-Results_274-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.un.org/development/desa/pd/sites/www.un.org.development.desa.pd/files/wpp2022_summary_of_results.pdf">World Population Prospects 2022, Summary of Results</a> (PDF), <a href="/wiki/United_Nations" class="mw-redirect" title="United Nations">United Nations</a>, с. 7, 9</cite> </li> <li id="cite_note-275"><a href="#cite_ref-275">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://population.un.org/wpp/Graphs/DemographicProfiles/Line/908">World Population Prospects – Population Division – United Nations</a>. population.un.org.</cite> </li> <li id="cite_note-276"><a href="#cite_ref-276">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20080519224458/http://www.yaledailynews.com/articles/view/23784">White Europeans: An endangered species?</a>. Yale Daily News. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.yaledailynews.com/articles/view/23784">оригіналу</a> за 19 May 2008. Процитовано 10 June 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-277"><a href="#cite_ref-277">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/1545634/UN-predicts-huge-migration-to-rich-countries.html">UN predicts huge migration to rich countries</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220614103137/https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/1545634/UN-predicts-huge-migration-to-rich-countries.html">Архівовано</a> 14 June 2022 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.]. </li> <li id="cite_note-FOOTNOTEКузик_С._П.2002-278">↑ <a href="#cite_ref-FOOTNOTEКузик_С._П.2002_278-0">а</a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEКузик_С._П.2002_278-1">б</a> <a href="#cite_ref-FOOTNOTEКузик_С._П.2002_278-2">в</a> <a href="#CITEREFКузик_С._П.2002">Кузик С. П., 2002</a>. </li> <li id="cite_note-279"><a href="#cite_ref-279">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(рос.) Кушнер (Кнышев) П. И. Этнические территории и этнические границы. — М.: Издательство Академии наук СССР, 1951. — 106 с. </li> <li id="cite_note-280"><a href="#cite_ref-280">↑</a> Christoph Pan, Beate Sibylle Pfeil, Minderheitenrechte in Europa. </li> <li id="cite_note-281"><a href="#cite_ref-281">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.worldcat.org/oclc/1292425355">Word migration report 2022.</a>, NEW YORK: International Organization for Migration (IOM), 2021, с. 87, <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-92-9268-078-7" title="Спеціальна:Джерела книг/978-92-9268-078-7"><bdi>978-92-9268-078-7</bdi></a>, <a href="/wiki/Online_Computer_Library_Center" title="Online Computer Library Center">OCLC</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://search.worldcat.org/oclc/1292425355">1292425355</a>, процитовано 28 квітня 2023</cite> </li> <li id="cite_note-282"><a href="#cite_ref-282">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20080609075438/http://www.migrationinformation.org/Feature/display.cfm?ID=402">Europe: Population and Migration in 2005</a>. Migration Information Source. June 2006. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.migrationinformation.org/Feature/display.cfm?ID=402">оригіналу</a> за 9 June 2008. Процитовано 10 June 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-eurostatMigration-283">↑ <a href="#cite_ref-eurostatMigration_283-0">а</a> <a href="#cite_ref-eurostatMigration_283-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Migration_and_migrant_population_statistics#Migration_flows:_Immigration_to_the_EU_was_2.3_million_in_2021">Migration and migrant population statistics – Statistics Explained</a> (англ.), процитовано 28 квітня 2023</cite> </li> <li id="cite_note-284"><a href="#cite_ref-284">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Brasil-Colônia, Geraldo Pieroni doutor em História pela Université Paris-Sorbonnetambém escreveu os livros: Os Excluídos do Reino: Inquisição portuguesa e o degredo para o; Brasil, Os degredados na colonização do; ciganos, Vadios e; autor, Heréticos e Bruxas: os degredados no Brasil Textos publicados pelo autor Fale com o. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://jus.com.br/artigos/2125/a-pena-do-degredo-nas-ordenacoes-do-reino">A pena do degredo nas Ordenações do Reino – Jus.com.br | Jus Navigandi</a>. jus.com.br (pt-br) . <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.today/20220621184943/https://jus.com.br/artigos/2125/a-pena-do-degredo-nas-ordenacoes-do-reino">Архів</a> оригіналу за 21 June 2022. Процитовано 11 February 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-ppghis.ifcs.ufrj.br-285"><a href="#cite_ref-ppghis.ifcs.ufrj.br_285-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20110706162149/http://www.ppghis.ifcs.ufrj.br/media/manolo_imigracao_lusa.pdf">Ensaio sobre a imigração portuguesa e os padrões de miscigenação no Brasil</a> (PDF). Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.ppghis.ifcs.ufrj.br/media/manolo_imigracao_lusa.pdf">оригіналу</a> (PDF) за 6 July 2011. Процитовано 18 August 2010.</cite> </li> <li id="cite_note-286"><a href="#cite_ref-286">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Axtell, James (September–October 1991). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20080517052031/http://www.millersville.edu/~columbus/data/art/AXTELL01.ART">The Columbian Mosaic in Colonial America</a>. Humanities. 12 (5): 12—18. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.millersville.edu/~columbus/data/art/AXTELL01.ART">оригіналу</a> за 17 May 2008. Процитовано 8 October 2008.</cite> </li> <li id="cite_note-287"><a href="#cite_ref-287">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Evans, N.J. (2001). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1080%2F21533369.2001.9668313">Work in progress: Indirect passage from Europe Transmigration via the UK, 1836–1914</a>. Journal for Maritime Research. 3: 70—84. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1080%2F21533369.2001.9668313">10.1080/21533369.2001.9668313</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-288"><a href="#cite_ref-288">↑</a> Robert Greenall, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://news.bbc.co.uk/2/hi/asia-pacific/4420922.stm">Russians left behind in Central Asia</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20191115111257/http://news.bbc.co.uk/2/hi/asia-pacific/4420922.stm">Архівовано</a> 15 November 2019 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], <a href="/wiki/BBC_News" title="BBC News">BBC News</a>, 23 November 2005 </li> <li id="cite_note-289"><a href="#cite_ref-289">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20160407092418/https://genographic.nationalgeographic.com/reference-populations-next-gen/">Reference Populations – Geno 2.0 Next Generation</a>. Архів <a rel="nofollow" class="external text" href="https://genographic.nationalgeographic.com/reference-populations-next-gen/">оригіналу</a> за 7 квітня 2016. Процитовано 21 грудня 2017.</cite> </li> <li id="cite_note-290"><a href="#cite_ref-290">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Go MC, Jones AR, Algee-Hewitt B, Dudzik B, Hughes C (2019). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.academia.edu/38744342">Classification Trends among Contemporary Filipino Crania Using Fordisc 3.1</a>. Human Biology (англ.). University of Florida Press. 2 (4): 1—11. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.5744%2Ffa.2019.1005">10.5744/fa.2019.1005</a>. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20210107133718/https://www.academia.edu/38744342/Classification_Trends_Among_Modern_Filipino_Crania_Using_Fordisc_3_1">Архів</a> оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 13 вересня 2020. <q>[Page 1] ABSTRACT: Filipinos represent a significant contemporary demographic group globally, yet they are underrepresented in the forensic anthropological literature. Given the complex population history of the Philippines, it is important to ensure that traditional methods for assessing the biological profile are appropriate when applied to these peoples. Here we analyze the classification trends of a modern Filipino sample (n = 110) when using the Fordisc 3.1 (FD3) software. We hypothesize that Filipinos represent an admixed population drawn largely from Asian and marginally from European parental gene pools, such that FD3 will classify these individuals morphometrically into reference samples that reflect a range of European admixture, in quantities from small to large. Our results show the greatest classification into Asian reference groups (72.7%), followed by Hispanic (12.7%), Indigenous American (7.3%), African (4.5%), and European (2.7%) groups included in FD3. This general pattern did not change between males and females. Moreover, replacing the raw craniometric values with their shape variables did not significantly alter the trends already observed. These classification trends for Filipino crania provide useful information for casework interpretation in forensic laboratory practice. Our findings can help biological anthropologists to better understand the evolutionary, population historical, and statistical reasons for FD3-generated classifications. The results of our studyindicate that ancestry estimation in forensic anthropology would benefit from population-focused research that gives consideration to histories of colonialism and periods of admixture.</q></cite> </li> <li id="cite_note-291"><a href="#cite_ref-291">↑</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="http://edl.ecml.at/LanguageFun/LanguageFacts/tabid/1859/Default.aspx">Language facts — European day of languages</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20151002010444/http://edl.ecml.at/LanguageFun/LanguageFacts/tabid/1859/Default.aspx">Архівовано</a> 2 October 2015 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], Council of Europe. </li> <li id="cite_note-Encyclopædia_Britannica-292">↑ <a href="#cite_ref-Encyclopædia_Britannica_292-0">а</a> <a href="#cite_ref-Encyclopædia_Britannica_292-1">б</a> <a href="#cite_ref-Encyclopædia_Britannica_292-2">в</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation encyclopaedia cs1"></cite> <code class="cs1-code">{{<a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_encyclopedia" title="Шаблон:Cite encyclopedia">cite encyclopedia</a>}}</code>: Порожнє посилання на джерело (<a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1#empty_citation" title="Довідка:Помилки CS1">довідка</a>)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC_url-status,_%D0%B0%D0%BB%D0%B5_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0_archive-url" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url">посилання</a>) </li> <li id="cite_note-Christianity-293"><a href="#cite_ref-Christianity_293-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.pewforum.org/2011/12/19/global-christianity-regions/#europe">Regional Distribution of Christians: Christianity in Europe</a>. Pew Research Center's Religion & Public Life Project. 18 December 2011. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20130801012932/http://www.pewforum.org/2011/12/19/global-christianity-regions/#europe">Архів</a> оригіналу за 1 August 2013. Процитовано 22 February 2015.</cite> </li> <li id="cite_note-294"><a href="#cite_ref-294">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://assets.pewresearch.org/wp-content/uploads/sites/11/2011/12/Christianity-fullreport-web.pdf">Global Christianity – A Report on the Size and Distribution of the World's Christian Population</a> (PDF). Pew Research Center. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20190801204254/http://assets.pewresearch.org/wp-content/uploads/sites/11/2011/12/Christianity-fullreport-web.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 1 серпня 2019.</cite> </li> <li id="cite_note-295"><a href="#cite_ref-295">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Byrnes, Timothy A.; Katzenstein, Peter J. (2006). Religion in an Expanding Europe. Cambridge: Cambridge University Press. с. 110. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0521676519" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0521676519"><bdi>978-0521676519</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-296"><a href="#cite_ref-296">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Hewitson, Mark; D’Auria, Matthew (2012). Europe in Crisis: Intellectuals and the European Idea, 1917–1957. New York; Oxford: Berghahn Books. с. 243. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9780857457271" title="Спеціальна:Джерела книг/9780857457271"><bdi>9780857457271</bdi></a>.</cite> </li> <li id="cite_note-297"><a href="#cite_ref-297">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Nikodemos Anagnostopoulos, Archimandrite (2017). Orthodoxy and Islam. Taylor & Francis. с. 16. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9781315297927" title="Спеціальна:Джерела книг/9781315297927"><bdi>9781315297927</bdi></a>. <q>Christianity has undoubtedly shaped European identity, culture, destiny, and history.</q></cite> </li> <li id="cite_note-298"><a href="#cite_ref-298">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Pew Research Center (19 грудня 2011). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.pewresearch.org/religion/2011/12/19/global-christianity-exec/">Global Christianity – A Report on the Size and Distribution of the World's Christian Population</a>. Pew Research Center's Religion & Public Life Project (амер.). Процитовано 28 квітня 2023.</cite> </li> <li id="cite_note-pewresearch.org-299">↑ <a href="#cite_ref-pewresearch.org_299-0">а</a> <a href="#cite_ref-pewresearch.org_299-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation cs2">Hackett, Conrad (29 November 2017), <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.pewresearch.org/fact-tank/2017/11/29/5-facts-about-the-muslim-population-in-europe/">5 facts about the Muslim population in Europe</a>, <a href="/wiki/Pew_Research_Center" class="mw-redirect" title="Pew Research Center">Pew Research Center</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180817033409/http://www.pewresearch.org/fact-tank/2017/11/29/5-facts-about-the-muslim-population-in-europe/">архів</a> оригіналу за 17 August 2018, процитовано 30 July 2022</cite> </li> <li id="cite_note-auto-300">↑ <a href="#cite_ref-auto_300-0">а</a> <a href="#cite_ref-auto_300-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Lipka, Michael (9 February 2015). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.pewresearch.org/short-reads/2015/02/09/europes-jewish-population/">The continuing decline of Europe's Jewish population</a>. Pew Research Center (амер.). Процитовано 28 квітня 2023.</cite> </li> <li id="cite_note-301"><a href="#cite_ref-301">↑</a> <a href="/w/index.php?title=The_Pittsburgh_Press&action=edit&redlink=1" class="new" title="The Pittsburgh Press (ще не написана)">The Pittsburgh Press</a>, October 25, 1915, p. 11 </li> <li id="cite_note-302"><a href="#cite_ref-302">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation journal cs1">Grosfeld, Irena; Rodnyansky, Alexander; Zhuravskaya, Ekaterina (August 2013). Persistent Antimarket Culture: A Legacy of the Pale of Settlement after the Holocaust. American Economic Journal: Economic Policy. <a href="/w/index.php?title=American_Economic_Association&action=edit&redlink=1" class="new" title="American Economic Association (ще не написана)">American Economic Association</a>. 5: 189—226. <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0" title="Цифровий ідентифікатор об'єкта">doi</a>:<a rel="nofollow" class="external text" href="https://doi.org/10.1257%2Fpol.5.3.189">10.1257/pol.5.3.189</a>. <a href="/wiki/JSTOR" title="JSTOR">JSTOR</a> <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.jstor.org/stable/43189345">43189345</a>.</cite> </li> <li id="cite_note-303"><a href="#cite_ref-303">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">United States Holocaust Memorial Museum. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://encyclopedia.ushmm.org/content/en/article/jewish-population-of-europe-in-1933-population-data-by-country">Jewish Population of Europe in 1933: Population Data by Country</a>. encyclopedia.ushmm.org (англ.). Процитовано 29 квітня 2023.</cite> </li> <li id="cite_note-304"><a href="#cite_ref-304">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1">Sherwood, Harriet (25 жовтня 2020). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.theguardian.com/world/2020/oct/25/europes-jewish-population-has-dropped-60-in-last-50-years">Europe's Jewish population has dropped 60% in last 50 years</a>. The Guardian (брит.). Процитовано 28 квітня 2023.</cite> </li> <li id="cite_note-UN_WUP_2016-305">↑ <a href="#cite_ref-UN_WUP_2016_305-0">а</a> <a href="#cite_ref-UN_WUP_2016_305-1">б</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.un.org/en/development/desa/population/publications/pdf/urbanization/the_worlds_cities_in_2016_data_booklet.pdf">The World's Cities in 2016</a> (PDF). <a href="/wiki/United_Nations" class="mw-redirect" title="United Nations">United Nations</a>. 2016. с. 11. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20171001173328/http://www.un.org/en/development/desa/population/publications/pdf/urbanization/the_worlds_cities_in_2016_data_booklet.pdf">Архів</a> (PDF) оригіналу за 1 October 2017. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-306"><a href="#cite_ref-306">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation news cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.hurriyetdailynews.com/istanbul-one-of-four-anchor-megacities-of-europe-research--92496">Istanbul one of four anchor megacities of Europe: Research</a>. Hürriyet Daily News (англ.). 14 December 2015. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20220319194120/https://www.hurriyetdailynews.com/istanbul-one-of-four-anchor-megacities-of-europe-research--92496">Архів</a> оригіналу за 19 March 2022. Процитовано 30 July 2022.</cite> </li> <li id="cite_note-307"><a href="#cite_ref-307">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.citypopulation.de/en/world/agglomerations/">Major Agglomerations of the World – Population Statistics and Maps</a>. www.citypopulation.de. <a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180612140057/https://www.citypopulation.de/world/Agglomerations.html">Архів</a> оригіналу за 12 June 2018. Процитовано 10 September 2020.</cite> </li> <li id="cite_note-308"><a href="#cite_ref-308">↑</a> <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%BA" title="Гілер Беллок">Hilaire Belloc</a>, <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.gutenberg.org/ebooks/8442">Europe and the Faith</a> [<a rel="nofollow" class="external text" href="https://web.archive.org/web/20180316121024/http://www.gutenberg.org/ebooks/8442">Архівовано</a> 16 March 2018 у <a href="/wiki/Wayback_Machine" title="Wayback Machine">Wayback Machine</a>.], Chapter I </li> <li id="cite_note-SustainableProsperity-309"><a href="#cite_ref-SustainableProsperity_309-0">↑</a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation web cs1"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://sustainable-prosperity.eu/story/">Sustainable Prosperity – Made in Europe</a>. sustainable-prosperity.eu.</cite> </li> </ol></div> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Література">Література</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=43" title="Редагувати розділ: Література" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=43" title="Редагувати вихідний код розділу: Література">ред. код</a>]</div> <ul><li>Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Кузик Степан Петрович">Кузика С. П.</a> — Л. : <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82_(%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE)" title="Світ (видавництво)">Світ</a>, 2002. — 672 с. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9666031787" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 966-603-178-7</a>.</li> <li>Країни Європи і Північної Америки в 1944—1974 рр. : навч. посіб. — К., 2016. — 740 с. — <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9786177092802" class="internal mw-magiclink-isbn">ISBN 978-617-7092-80-2</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A5%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Хільчевський Валентин Кирилович">Хільчевский В. К.</a> Гідрографія та водні ресурси Європи. К.: ДІА, 2023. — 308 с.</li></ul> <ul><li><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/National_Geographic_Society" class="extiw" title="en:National Geographic Society">National Geographic Society</a> (2005). National Geographic Visual History of the World. Washington, DC: National Geographic Society. <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0-7922-3695-5" title="Спеціальна:Джерела книг/0-7922-3695-5">ISBN 0-7922-3695-5</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/ISBN_(identifier)" class="extiw" title="en:ISBN (identifier)">ISBN</a> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Special:BookSources/0-7922-3695-5" class="extiw" title="en:Special:BookSources/0-7922-3695-5">0-7922-3695-5</a>.</li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Bulliet, Richard; Crossley, Pamela; Headrick, Daniel; Hirsch, Steven; Johnson, Lyman (2011). The Earth and Its Peoples, Brief Edition. Т. 1. Cengage Learning. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-495-91311-5" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-495-91311-5"><bdi>978-0-495-91311-5</bdi></a>.</cite></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Brown, Stephen F.; Anatolios, Khaled; Palmer, Martin (2009). O'Brien, Joanne (ред.). Catholicism & Orthodox Christianity. Infobase Publishing. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-1-60413-106-2" title="Спеціальна:Джерела книг/978-1-60413-106-2"><bdi>978-1-60413-106-2</bdi></a>.</cite></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1"><a href="/w/index.php?title=Angeliki_Laiou&action=edit&redlink=1" class="new" title="Angeliki Laiou (ще не написана)">Laiou, Angeliki E.</a>; Morisson, Cécile (2007). The Byzantine Economy. Cambridge, England: Cambridge University Press. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-521-84978-4" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-521-84978-4"><bdi>978-0-521-84978-4</bdi></a>.</cite></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Lewis, Martin W.; Wigen, Kären (1997). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://books.google.com/books?id=C2as0sWxFBAC">The Myth of Continents: A Critique of Metageography</a> (англ.). University of California Press. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-520-20743-1" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-520-20743-1"><bdi>978-0-520-20743-1</bdi></a>.</cite></li> <li><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite class="citation book cs1">Pounds, Norman John Greville (1979). <a rel="nofollow" class="external text" href="https://archive.org/details/historicalgeogra0000poun">An Historical Geography of Europe, 1500–1840</a>. Cambridge, England: Cambridge University Press. <a href="/wiki/International_Standard_Book_Number" class="mw-redirect" title="International Standard Book Number">ISBN</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/978-0-521-22379-9" title="Спеціальна:Джерела книг/978-0-521-22379-9"><bdi>978-0-521-22379-9</bdi></a>.</cite></li></ul> <div class="mw-heading mw-heading2"><h2 id="Посилання">Посилання</h2>[<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit&section=44" title="Редагувати розділ: Посилання" class="mw-editsection-visualeditor">ред.</a> | <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&section=44" title="Редагувати вихідний код розділу: Посилання">ред. код</a>]</div> <ul><li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.britannica.com/EBchecked/topic/195686">Європа</a> в онлайн-версії <a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Британіка">«Encyclopædia Britannica»</a>. <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://education.nationalgeographic.org/resource/europe-human-geography/">Europe: Human Geography</a> at the <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/National_Geographic_Society" class="extiw" title="en:National Geographic Society">National Geographic Society</a></li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.loc.gov/rr/european/">European Reading Room</a> from the United States <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Library_of_Congress" class="extiw" title="en:Library of Congress">Library of Congress</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wikisource-logo.svg" class="mw-file-description"><img alt="" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Wikisource-logo.svg/12px-Wikisource-logo.svg.png" decoding="async" width="12" height="13" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Wikisource-logo.svg/18px-Wikisource-logo.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Wikisource-logo.svg/24px-Wikisource-logo.svg.png 2x" data-file-width="410" data-file-height="430" /></a> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43245077"><cite id="Encyclopædia_Britannica" class="citation encyclopaedia cs1"><a class="external text" href="https://uk.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Europe">Europe </a>. // <a href="/wiki/Encyclop%C3%A6dia_Britannica" class="mw-redirect" title="Encyclopædia Britannica">Encyclopædia Britannica</a> (11th ed.). Т. V. 9. 1911. с. 907—953.</cite> <link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43693355">(англ.)</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.columbiagazetteer.org/">The Columbia Gazetteer of the World Online</a> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Columbia_University_Press" class="extiw" title="en:Columbia University Press">Columbia University Press</a></li></ul> <ul><li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://geacron.com/home-en/?&sid=GeaCron747702">Кордони в Європі 3000 років до нашої ери до теперішнього</a> <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%82%D0%BB%D0%B0%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Історичний атлас (ще не написана)">історичного атласу</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Historical_atlas" class="extiw" title="en:Historical atlas">[en]</a> Геакрона</li> <li><a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.euratlas.net/history/europe/index.html">Онлайн історія Європи на 21 мапі</a></li></ul> <div class="navbox-styles"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43815798">.mw-parser-output .hlist dl,.mw-parser-output .hlist ol,.mw-parser-output .hlist ul{margin:0;padding:0}.mw-parser-output .hlist dd,.mw-parser-output .hlist dt,.mw-parser-output .hlist li{margin:0;display:inline}.mw-parser-output .hlist.inline,.mw-parser-output .hlist.inline dl,.mw-parser-output .hlist.inline ol,.mw-parser-output .hlist.inline ul,.mw-parser-output .hlist dl dl,.mw-parser-output .hlist dl ol,.mw-parser-output .hlist dl ul,.mw-parser-output .hlist ol dl,.mw-parser-output .hlist ol ol,.mw-parser-output .hlist ol ul,.mw-parser-output .hlist ul dl,.mw-parser-output .hlist ul ol,.mw-parser-output .hlist ul ul{display:inline}.mw-parser-output .hlist .mw-empty-li{display:none}.mw-parser-output .hlist dt::after{content:": "}.mw-parser-output .hlist dd::after,.mw-parser-output .hlist li::after{content:" · ";font-weight:bold}.mw-parser-output .hlist dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li:last-child::after{content:none}.mw-parser-output .hlist dd dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dd li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dd:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li dt:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li li:first-child::before{content:" (";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist dd dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dd li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist dt li:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dd:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li dt:last-child::after,.mw-parser-output .hlist li li:last-child::after{content:")";font-weight:normal}.mw-parser-output .hlist ol{counter-reset:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li{counter-increment:listitem}.mw-parser-output .hlist ol>li::before{content:" "counter(listitem)"\a0 "}.mw-parser-output .hlist dd ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist dt ol>li:first-child::before,.mw-parser-output .hlist li ol>li:first-child::before{content:" ("counter(listitem)"\a0 "}</style><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43353293">.mw-parser-output .navbox{box-sizing:border-box;border:1px solid #a2a9b1;width:100%;clear:both;font-size:88%;text-align:center;padding:1px;margin:1em auto 0}.mw-parser-output .navbox .navbox{margin-top:0}.mw-parser-output .navbox+.navbox,.mw-parser-output .navbox+.navbox-styles+.navbox{margin-top:-1px}.mw-parser-output .navbox-inner,.mw-parser-output .navbox-subgroup{width:100%}.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-title,.mw-parser-output .navbox-abovebelow{padding:0.25em 1em;line-height:1.5em;text-align:center}.mw-parser-output .navbox-group{white-space:nowrap;text-align:right}.mw-parser-output .navbox,.mw-parser-output .navbox-subgroup{background-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list{line-height:1.5em;border-color:#fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-list-with-group{text-align:left;border-left-width:2px;border-left-style:solid}.mw-parser-output tr+tr>.navbox-abovebelow,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-group,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-image,.mw-parser-output tr+tr>.navbox-list{border-top:2px solid #fdfdfd}.mw-parser-output .navbox-title{background-color:#ccf}.mw-parser-output .navbox-abovebelow,.mw-parser-output .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-title{background-color:#ddf}.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-group,.mw-parser-output .navbox-subgroup .navbox-abovebelow{background-color:#e6e6ff}.mw-parser-output .navbox-even{background-color:#f7f7f7}.mw-parser-output .navbox-odd{background-color:transparent}.mw-parser-output .navbox .hlist td dl,.mw-parser-output .navbox .hlist td ol,.mw-parser-output .navbox .hlist td ul,.mw-parser-output .navbox td.hlist dl,.mw-parser-output .navbox td.hlist ol,.mw-parser-output .navbox td.hlist ul{padding:0.125em 0}.mw-parser-output .navbox .navbar{display:block;font-size:100%}.mw-parser-output .navbox-title .navbar{float:left;text-align:left;margin-right:0.5em}body.skin--responsive .mw-parser-output .navbox-image img{max-width:none!important}@media print{body.ns-0 .mw-parser-output .navbox{display:none!important}}</style></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Земля" style="padding:3px"><table class="nowraplinks hlist collapsible autocollapse navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="3" style="background:#a0ffa0"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><style data-mw-deduplicate="TemplateStyles:r43094501">.mw-parser-output .navbar{display:inline;font-size:88%;font-weight:normal}.mw-parser-output .navbar-collapse{float:left;text-align:left}.mw-parser-output .navbar-boxtext{word-spacing:0}.mw-parser-output .navbar ul{display:inline-block;white-space:nowrap;line-height:inherit}.mw-parser-output .navbar-brackets::before{margin-right:-0.125em;content:"[ "}.mw-parser-output .navbar-brackets::after{margin-left:-0.125em;content:" ]"}.mw-parser-output .navbar li{word-spacing:-0.125em}.mw-parser-output .navbar a>span,.mw-parser-output .navbar a>abbr{text-decoration:inherit}.mw-parser-output .navbar-mini abbr{font-variant:small-caps;border-bottom:none;text-decoration:none;cursor:inherit}.mw-parser-output .navbar-ct-full{font-size:114%;margin:0 7em}.mw-parser-output .navbar-ct-mini{font-size:114%;margin:0 4em}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .navbar li a abbr{color:var(--color-base)!important}}</style><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Шаблон:Земля"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Обговорення шаблону:Земля"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Земля"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="Земля" style="font-size:114%;margin:0 4em"><a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Земля">Земля</a></div></th></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background:#a0ffa0"><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Історія Землі">Історія Землі</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Вік Землі">Вік Землі</a> • <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Геологічна історія Землі">Геологічна історія Землі</a> • <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0" title="Геохронологічна шкала">Геохронологічна шкала</a> • <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Історія життя на Землі">Історія життя на Землі</a> • <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F-%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B6%D0%BA%D0%B0" title="Земля-сніжка">Земля-сніжка</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%81_%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%8F" title="Парадокс слабкого молодого Сонця">Парадокс слабкого молодого Сонця</a> • <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F" title="Модель ударного формування Місяця">Теорія гігантського зіткнення</a> • <a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%97" title="Хронологія еволюції">Хронологія еволюції</a></div></td><td class="noviewer navbox-image" rowspan="4" style="width:1px;padding:0 0 0 2px"><div><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:North_America_from_low_orbiting_satellite_Suomi_NPP.jpg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/North_America_from_low_orbiting_satellite_Suomi_NPP.jpg/150px-North_America_from_low_orbiting_satellite_Suomi_NPP.jpg" decoding="async" width="150" height="150" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/North_America_from_low_orbiting_satellite_Suomi_NPP.jpg/225px-North_America_from_low_orbiting_satellite_Suomi_NPP.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/North_America_from_low_orbiting_satellite_Suomi_NPP.jpg/300px-North_America_from_low_orbiting_satellite_Suomi_NPP.jpg 2x" data-file-width="8000" data-file-height="8000" /></a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background:#a0ffa0"><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Географія">Географія</a> та <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Геологія">геологія</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"> <ul><li><a href="/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Будова Землі">Будова</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Земна кора">Земна кора</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Мантія Землі">Мантія</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%AF%D0%B4%D1%80%D0%BE_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Ядро Землі">Ядро</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%92%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94_%D1%8F%D0%B4%D1%80%D0%BE_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Внутрішнє ядро Землі">Внутрішнє ядро</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Географічна оболонка">Географічна оболонка</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Атмосфера Землі">Атмосфера</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Біосфера">Біосфера</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Гідросфера">Гідросфера</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Світовий океан">Світовий океан</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Поверхневі води">Поверхневі води</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Підземні води">Підземні води</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Кріосфера">Кріосфера</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Літосфера">Літосфера</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Материк">Континенти</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82" title="Тектоніка плит">Тектоніка плит</a></li></ul></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Магнітне поле Землі">Магнітне поле</a></li> <li><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Маса Землі">Маса</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Прискорення вільного падіння">Гравітаційне поле</a></li></ul></li> <li><a href="/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" class="mw-redirect" title="Форма Землі">Фігура</a> <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%81%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Кулястість Землі">Кулястість</a></li></ul></li></ul> </div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background:#a0ffa0"><a href="/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F" title="Довкілля">Довкілля</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BC" title="Біом">Біом</a> • <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Біорізноманіття">Біорізноманіття</a> • <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Біосфера">Біосфера</a> • <a href="/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0" title="Дика природа">Дика природа</a> • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82" title="Клімат">Клімат</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0" title="Природа">Природа</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Природна зона">Природна зона</a> • <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B0" title="Екологічна ніша">Екологічна ніша</a> • <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Екологія">Екологія</a> • <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0" title="Екосистема">Екосистема</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background:#a0ffa0">Див. також</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Майбутнє Землі">Майбутнє Землі</a> • <a href="/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="День Землі">День Землі</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Прапор Землі">Прапор Землі</a> • <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Світ">Світ</a> • <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BB%D0%B8%D1%85%D0%BE" title="Стихійне лихо">Стихійне лихо</a> • <a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Обертання Землі">Обертання Землі</a> • <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%81_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96" title="Тепловий баланс Землі">Тепловий баланс Землі</a></div></td></tr><tr><td class="navbox-abovebelow" colspan="3" style="background:#a0ffa0"><div><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Категорія:Земля">Категорія:Земля</a></div></td></tr></tbody></table></div> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Європа" style="padding:3px"><table class="nowraplinks collapsible collapsed navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="2"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43094501"><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Шаблон:Теми Європи"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення шаблону:Теми Європи (ще не написана)"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Теми Європи"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="Європа" style="font-size:114%;margin:0 4em"><a class="mw-selflink selflink">Європа</a></div></th></tr><tr><td class="navbox-abovebelow" colspan="2"><div><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Історія Європи">Історія</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" class="mw-redirect" title="Культура Європи">Культура</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Населення Європи">Населення</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Економіка Європи (ще не написана)">Економіка</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Economy_of_Europe" class="extiw" title="en:Economy of Europe">[en]</a> · <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Географія Європи">Географія</a> · <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Політика Європи">Політика</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Історія Європи">Історія</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"></div><table class="nowraplinks navbox-subgroup" style="border-spacing:0"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;padding-left:0.5em;padding-right:0.5em;font-weight:normal;">Хронологія</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1" class="new" title="Бібліографія європейської історії (ще не написана)">Бібліографія європейської історії</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Bibliography_of_European_history" class="extiw" title="en:Bibliography of European history">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Доісторична Європа (ще не написана)">Доісторична Європа</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Prehistoric_Europe" class="extiw" title="en:Prehistoric Europe">[en]</a> · <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Античність">Античність</a> · <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Пізня античність">Пізня античність</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F" title="Середньовіччя">Середньовіччя</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Ранньомодерна Європа (ще не написана)">Ранньомодерну Європу</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Early_modern_Europe" class="extiw" title="en:Early modern Europe">[en]</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Нова історія">Новий час</a> · <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Європейський театр Першої світової війни">Перша світова війна</a> · <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8" title="Європейський театр Другої світової війни">Друга світова війна</a> · <a href="/wiki/Pax_Europaea" title="Pax Europaea">Pax Europaea</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96_%D0%B7_2000_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кризові ситуації та заворушення в Європі з 2000 року (ще не написана)">Кризові ситуації та заворушення в Європі з 2000 року</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Crisis_situations_and_unrest_in_Europe_since_2000" class="extiw" title="en:Crisis situations and unrest in Europe since 2000"><span title="Crisis situations and unrest in Europe since 2000 — версія статті «Кризові ситуації та заворушення в Європі з 2000 року» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0_2019_%D1%83_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Коронавірусна хвороба 2019 у Європі">Коронавірусна хвороба 2019 у Європі</a> (2020-23) · <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83_(%D0%B7_2022)" title="Російське вторгнення в Україну (з 2022)">Російське вторгнення в Україну (з 2022)</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;padding-left:0.5em;padding-right:0.5em;font-weight:normal;">За темами</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Військова історія в Європі (ще не написана)">Військова історія в Європі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Military_history_of_Europe" class="extiw" title="en:Military history of Europe">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E_%D1%83%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список суверенних держав за датою утворення (ще не написана)">Суверенітет</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_sovereign_states_by_date_of_formation#Europe" class="extiw" title="en:List of sovereign states by date of formation"><span title="List of sovereign states by date of formation#Europe — версія статті «Список суверенних держав за датою утворення» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C_%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D1%83_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список попередниць суверенних держав у Європі (ще не написана)">держави-попередниці</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_predecessors_of_sovereign_states_in_Europe" class="extiw" title="en:List of predecessors of sovereign states in Europe"><span title="List of predecessors of sovereign states in Europe — версія статті «Список попередниць суверенних держав у Європі» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a>)</div></td></tr></tbody></table><div></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" class="mw-redirect" title="Культура Європи">Культура</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Європейське мистецтво">Мистецтво</a> · <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8" title="Історія архітектури">Архітектура</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Культурна столиця Європи">Культурна столиця</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Класична музика">Класична музика</a> · <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84" title="Європейський кінематограф">Кіно</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список кінофестивалів Європи (ще не написана)">Кінофестивалі</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_film_festivals_in_Europe" class="extiw" title="en:List of film festivals in Europe">[en]</a>) · <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81&action=edit&redlink=1" class="new" title="Західний живопис (ще не написана)">Живопис</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Western_painting" class="extiw" title="en:Western painting">[en]</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Скульптура">Скульптура</a> · <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D1%85%D0%BD%D1%8F" title="Європейська кухня">Кухня</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Європейські танці (ще не написана)">Танці</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/European_dances" class="extiw" title="en:European dances">[en]</a> · <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Мови Європи">Мови</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список зникаючих мов в Європі (ще не написана)">Зникаючі мови</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_endangered_languages_in_Europe" class="extiw" title="en:List of endangered languages in Europe">[en]</a>) · <a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Західна література (ще не написана)">Література</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Western_literature" class="extiw" title="en:Western literature">[en]</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Континентальна філософія">Філософія</a> · <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Релігія в Європі">Релігія</a> (<a href="/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Християнство в Європі">Християнство</a> · <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BC_%D1%83_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Іслам у Європі">Іслам</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%B5%D1%97%D0%B2_%D1%83_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Історія євреїв у Європі (ще не написана)">Юдаїзм</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/History_of_the_Jews_in_Europe" class="extiw" title="en:History of the Jews in Europe">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%97%D0%B7%D0%BC_%D0%BD%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Індуїзм на Заході (ще не написана)">Індуїзм</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Hinduism_in_the_West" class="extiw" title="en:Hinduism in the West">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC_%D1%83_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Буддизм у Європі (ще не написана)">Буддизм</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Buddhism_in_Europe" class="extiw" title="en:Buddhism in Europe">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%97%D0%B7%D0%BC_%D1%83_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Бахаїзм у Європі (ще не написана)">Бахаїзм</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Bah%C3%A1%CA%BC%C3%AD_Faith_in_Europe" class="extiw" title="en:Baháʼí Faith in Europe">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC_%D1%83_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Джайнізм у Європі (ще не написана)">Джайнізм</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Jainism_in_Europe" class="extiw" title="en:Jainism in Europe">[en]</a>) · <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D1%83_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Спорт у Європі (ще не написана)">Спорт</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Sport_in_Europe" class="extiw" title="en:Sport in Europe">[en]</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Символи Європи">Символи</a> (<a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Герби країн Європи">Герби</a> · <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Прапори Європи">Прапори</a>) · <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Історія європейських університетів (ще не написана)">Університети</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/History_of_European_universities" class="extiw" title="en:History of European universities">[en]</a> (<a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81" title="Болонський процес">Болонський процес</a> · <a href="/wiki/Erasmus_Mundus" title="Erasmus Mundus">ERASMUS</a>) · <a href="/wiki/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B5%D1%82_%D1%83_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Етикет у Європі">Етикет</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Населення Європи">Населення</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Список країн Європи за тривалістю життя">Тривалість життя</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0_%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список європейських регіонів за тривалістю життя (ще не написана)">за регіонами</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_European_regions_by_life_expectancy" class="extiw" title="en:List of European regions by life expectancy">[en]</a>) · <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B2%D1%96%D1%86%D1%96_0-14_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2&action=edit&redlink=1" class="new" title="Європейські країни за відсотком населення у віці 0-14 років (ще не написана)">Дитяче населення (%)</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/European_countries_by_percent_of_population_aged_0-14" class="extiw" title="en:European countries by percent of population aged 0-14"><span title="European countries by percent of population aged 0-14 — версія статті «Європейські країни за відсотком населення у віці 0-14 років» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Старіння Європи (ще не написана)">Старіння</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Ageing_of_Europe" class="extiw" title="en:Ageing of Europe">[en]</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8E_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вихід на пенсію в Європі (ще не написана)">Вихід на пенсію</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Retirement_in_Europe" class="extiw" title="en:Retirement in Europe">[en]</a>) · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Народи Європи">Народи</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Генетична історія Європи (ще не написана)">Генетична історія</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Genetic_history_of_Europe" class="extiw" title="en:Genetic history of Europe">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D1%84%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%86%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Афроєвропейці (ще не написана)">Афроєвропейці</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Black_Europeans" class="extiw" title="en:Black Europeans">[en]</a>) · <a href="/w/index.php?title=%D0%86%D0%BC%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Імміграція в Європу (ще не написана)">Імміграція</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Immigration_to_Europe" class="extiw" title="en:Immigration to Europe">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BA_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Вік сексуальної згоди в Європі (ще не написана)">Вік сексуальної згоди</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Age_of_consent_in_Europe" class="extiw" title="en:Age of consent in Europe">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%D1%85_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Правовий статус татуювання в країнах Європи (ще не написана)">Татуювання</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Legal_status_of_tattooing_in_European_countries" class="extiw" title="en:Legal status of tattooing in European countries">[en]</a> · <a href="/wiki/%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Охорона здоров’я в Європі">Охорона здоров’я</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Економіка Європи (ще не написана)">Економіка</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Economy_of_Europe" class="extiw" title="en:Economy of Europe">[en]</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Економічна історія Європи (ще не написана)">Історія</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Economic_history_of_Europe_(1000_AD%E2%80%93present)" class="extiw" title="en:Economic history of Europe (1000 AD–present)">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%B8_%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Фінансові та соціальні рейтинги суверенних держав Європи (ще не написана)">Фінансові та соціальні рейтинги</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Financial_and_social_rankings_of_sovereign_states_in_Europe" class="extiw" title="en:Financial and social rankings of sovereign states in Europe"><span title="Financial and social rankings of sovereign states in Europe — версія статті «Фінансові та соціальні рейтинги суверенних держав Європи» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a> · <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Зони вільної торгівлі в Європі">Зони вільної торгівлі</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%95%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Енергетика в Європі (ще не написана)">Енергетика</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Energy_in_Europe" class="extiw" title="en:Energy in Europe">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Телекомунікації в Європейському Союзі (ще не написана)">Телекомунікації</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Telecommunications_in_the_European_Union" class="extiw" title="en:Telecommunications in the European Union">[en]</a> · <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Транспорт Європи">Транспорт</a> </div><table class="nowraplinks navbox-subgroup" style="border-spacing:0"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;padding-left:0.5em;padding-right:0.5em;font-weight:normal;"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D1%83_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%D1%85&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список країн Європи за членством у міжнародних організаціях (ще не написана)">Міжнародні організації</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_European_countries_by_membership_in_international_organisations" class="extiw" title="en:List of European countries by membership in international organisations"><span title="List of European countries by membership in international organisations — версія статті «Список країн Європи за членством у міжнародних організаціях» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96" title="Європейська асоціація вільної торгівлі">Європейська асоціація вільної торгівлі</a> · <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Європейська економічна зона">Європейська економічна зона</a> · <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96" title="Центральноєвропейська асоціація вільної торгівлі">Центральноєвропейська асоціація вільної торгівлі</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;padding-left:0.5em;padding-right:0.5em;font-weight:normal;">Суверенні держави</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%92%D0%92%D0%9F" title="Список європейських країн за номінальним ВВП">ВВП (номінальний)</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%92%D0%92%D0%9F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D1%88%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список європейських країн за номінальним ВВП на душу населення">(на душу населення)</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%92%D0%9F_(%D0%9F%D0%9A%D0%A1)" title="Список європейських країн за ВВП (ПКС)">ВВП (ПКС)</a> (<a href="/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%92%D0%9F_(%D0%9F%D0%9A%D0%A1)_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D1%88%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Перелік суверенних держав Європи за ВВП (ПКС) на душу населення">на душу населення</a>) · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%92%D0%9D%D0%94_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D1%88%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список європейських країн за номінальним ВНД на душу населення">ВНД (номінальний) на душу населення</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%9D%D0%94_(%D0%9F%D0%9A%D0%A1)_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D1%88%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список європейських країн за ВНД (ПКС) на душу населення">ВНД (ПКС) на душу населення</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC_%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83" title="Список європейських країн за доходом бюджету">дохід бюджету</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D1%88%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список суверенних держав Європи за доходами бюджету на душу населення (ще не написана)">на душу населення</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_sovereign_states_in_Europe_by_budget_revenues_per_capita" class="extiw" title="en:List of sovereign states in Europe by budget revenues per capita"><span title="List of sovereign states in Europe by budget revenues per capita — версія статті «Список суверенних держав Європи за доходами бюджету на душу населення» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a>) · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%83" title="Список європейських країн за Індексом розвитку людського потенціалу">HDI</a> · <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%97" title="Індекс сприйняття корупції">корупція</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%8E_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5%D1%8E" title="Список країн Європи за середньою місячною зарплатнею">середня зарплата</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96" title="Список країн Європи за мінімальним розміром оплати праці">мінімальна зарплата</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BC_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список суверенних держав Європи за рівнем безробіття (ще не написана)">рівень безробіття</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_sovereign_states_in_Europe_by_unemployment_rate" class="extiw" title="en:List of sovereign states in Europe by unemployment rate"><span title="List of sovereign states in Europe by unemployment rate — версія статті «Список суверенних держав Європи за рівнем безробіття» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B0%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82&action=edit&redlink=1" class="new" title="Європейські країни за військовими витратами у відсотках від державних витрат (ще не написана)">військові витрати у відсотках від державних витрат</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/European_countries_by_military_expenditure_as_a_percentage_of_government_expenditure" class="extiw" title="en:European countries by military expenditure as a percentage of government expenditure"><span title="European countries by military expenditure as a percentage of government expenditure — версія статті «Європейські країни за військовими витратами у відсотках від державних витрат» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a></div></td></tr></tbody></table><div></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Географія Європи">Географія</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Список держав та залежних територій Європи">Країни та залежні території</a> · <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD" title="Площа і населення європейських країн">Площа і населення</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Європейські мікродержави (ще не написана)">Європейські мікродержави</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/European_microstates" class="extiw" title="en:European microstates">[en]</a>) · <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Міські агломерації Європи">Міські агломерації</a> · <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Міста Європи">Міста</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" class="new" title="Країни Європи за відсотком міського населення (ще не написана)">%</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/European_countries_by_percentage_of_urban_population" class="extiw" title="en:European countries by percentage of urban population"><span title="European countries by percentage of urban population — версія статті «Країни Європи за відсотком міського населення» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a>) · <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%96%D0%BB_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список сіл Європи (ще не написана)">Села</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_villages_in_Europe" class="extiw" title="en:List of villages in Europe">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Клімат Європи (ще не написана)">Клімат</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Climate_of_Europe" class="extiw" title="en:Climate of Europe">[en]</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%83_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Зміна клімату в Європі (ще не написана)">зміни клімату</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Climate_change_in_Europe" class="extiw" title="en:Climate change in Europe">[en]</a>) · <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Геологія і металогенія Європи">Геологія</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BE%D0%BA_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Список річок Європи">Річки</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список озер Європи (ще не написана)">Озера</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список островів Європи (ще не написана)">Острови</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_islands_of_Europe" class="extiw" title="en:List of islands of Europe">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B3%D1%96%D1%80_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Список гір Європи (ще не написана)">Гори</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Крайні точки Європи (ще не написана)">Крайні точки</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Extreme_points_of_Europe" class="extiw" title="en:Extreme points of Europe">[en]</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Корона Європи">Корона Європи</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Регіони Європи (ще не написана)">Регіони Європи</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Regions_of_Europe" class="extiw" title="en:Regions of Europe">[en]</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Список держав та залежних територій Європи">Суверенні держави та залежні території</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Політика Європи">Політика</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0" title="Євросфера">Євросфера</a> · <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Європейська інтеграція">Європейська інтеграція</a> · <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Правові системи Європи">Правові системи</a> · <a href="/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Трансатлантичні відносини">Трансатлантичні відносини</a> </div><table class="nowraplinks navbox-subgroup" style="border-spacing:0"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;padding-left:0.5em;padding-right:0.5em;font-weight:normal;">Міжурядова</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Міжнародні організації в Європі (ще не написана)">Міжнародні організації</a> · <a href="/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Рада Європи">Рада Європи</a> · <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96" title="Організація з безпеки і співробітництва в Європі">ОБСЄ</a> (<a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96&action=edit&redlink=1" class="new" title="Статистика Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ще не написана)">статистика</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Organization_for_Security_and_Co-operation_in_Europe_statistics" class="extiw" title="en:Organization for Security and Co-operation in Europe statistics"><span title="Organization for Security and Co-operation in Europe statistics — версія статті «Статистика Організації з безпеки та співробітництва в Європі» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a>) · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%90%D0%A2%D0%9E" title="НАТО">НАТО</a> · <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0" class="mw-disambig" title="Європейська політична спільнота">Європейська політична спільнота</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Відкриті Балкани (ще не написана)">Відкриті Балкани</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Open_Balkan" class="extiw" title="en:Open Balkan">[en]</a> · <a href="/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Організація Чорноморського економічного співробітництва">Організація Чорноморського економічного співробітництва</a> · <a href="/wiki/%D0%93%D0%A3%D0%90%D0%9C" title="ГУАМ">ГУАМ</a> · <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Люблінський трикутник">Люблінський трикутник</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;padding-left:0.5em;padding-right:0.5em;font-weight:normal;"><a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Європейський Союз">Європейський Союз</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Політичний устрій Європейського Союзу">Політика</a> · <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Міжнародні відносини Європейського Союзу">Міжнародні відносини</a> · <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Історія Європейського Союзу">Історія</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Список країн Європейського Союзу">Члени</a> (<a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Розширення Європейського Союзу">розширення</a>) · <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Європейська політика сусідства">ЄПС</a> (<a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Східне партнерство">Східне партнерство</a> · <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82" title="Парламентська асамблея Євронест">Євронест</a>) · <a href="/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" class="mw-redirect" title="Зовнішня політика Європейського Союзу">Зовнішня політика</a> · <a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Економіка Європейського Союзу">Економіка</a> (<a href="/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%BC_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%BE%D0%BC" title="Економічні відносини третіх країн з Європейським Союзом">відносини</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8E_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Угоди про вільну торгівлю Європейського Союзу (ще не написана)">угоди про вільну торгівлю</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Free_trade_agreements_of_the_European_Union" class="extiw" title="en:Free trade agreements of the European Union">[en]</a>) · <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Єврозона">Єврозона</a> · <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Європейська економічна зона">ЄЕЗ</a> · <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Митний союз Європейського Союзу">Митний союз</a> · <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0" title="Шенгенська зона">Шенгенська зона</a> (<a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8" title="Візова політика Шенгенської зони">візова політика</a>) · <a href="/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83" title="Статистика Європейського Союзу">Статистика</a> · <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%96" title="Освіта в Європейському Союзі">Освіта</a></div></td></tr></tbody></table><div></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">Інше</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2" title="Список європейських країн за кількістю інтернет-користувачів">Інтернет-користувачі</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96_%D0%B7_2000_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Кризи і протести в Європі з 2000 року (ще не написана)">Кризи і протести</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Європейські країни за витратами на оздоровлення на людину (ще не написана)">Витрати на оздоровлення на людину</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/European_countries_by_health_expense_per_person" class="extiw" title="en:European countries by health expense per person"><span title="European countries by health expense per person — версія статті «Європейські країни за витратами на оздоровлення на людину» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a> · <a href="/w/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Країни Європи за споживанням електроенергії на людину (ще не написана)">Споживання електроенергії на людину</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/European_countries_by_electricity_consumption_per_person" class="extiw" title="en:European countries by electricity consumption per person"><span title="European countries by electricity consumption per person — версія статті «Країни Європи за споживанням електроенергії на людину» англійською мовою" style="font-style:normal;font-weight:normal;font-size:normal">[en]</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8" title="Список європейських країн за свободою преси">Свобода преси</a></div></td></tr><tr><td class="navbox-abovebelow" colspan="2"><div><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Портал:Європа">Портал</a></div></td></tr></tbody></table></div> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Країни_Європи" style="padding:3px"><table class="nowraplinks collapsible collapsed navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="3"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43094501"><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Шаблон:Країни Європи"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Обговорення шаблону:Країни Європи"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Країни Європи"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="Країни_Європи" style="font-size:114%;margin:0 4em"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8" title="Список держав та залежних територій Європи">Країни</a> <a class="mw-selflink selflink">Європи</a></div></th></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83" title="Список країн світу">Незалежні</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Австрія">Австрія</a> · <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD" title="Азербайджан">Азербайджан</a>1 · <a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Албанія">Албанія</a> · <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%80%D0%B0" title="Андорра">Андорра</a> · <a href="/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Бельгія">Бельгія</a> · <a href="/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Білорусь">Білорусь</a> · <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Болгарія">Болгарія</a> · <a href="/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Боснія і Герцеговина">Боснія і Герцеговина</a> · <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD" title="Ватикан">Ватикан</a> · <a href="/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Велика Британія">Велика Британія</a> · <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Вірменія">Вірменія</a>1 · <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Греція">Греція</a> · <a href="/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Грузія">Грузія</a>1 · <a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Данія">Данія</a> · <a href="/wiki/%D0%95%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Естонія">Естонія</a> · <a href="/wiki/%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Ірландія">Ірландія</a> · <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Ісландія">Ісландія</a> · <a href="/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Іспанія">Іспанія</a> · <a href="/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Італія">Італія</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD" title="Казахстан">Казахстан</a>1 · <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BF%D1%80" title="Кіпр">Кіпр</a>1 · <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Латвія">Латвія</a> · <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0" title="Литва">Литва</a> · <a href="/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%85%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD" title="Ліхтенштейн">Ліхтенштейн</a> · <a href="/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3" title="Люксембург">Люксембург</a> · <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0" title="Мальта">Мальта</a> · <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Молдова">Молдова</a> · <a href="/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE" title="Монако">Монако</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8" title="Нідерланди">Нідерланди</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Німеччина">Німеччина</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F" title="Норвегія">Норвегія</a> · <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Північна Македонія">Північна Македонія</a> · <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0" title="Польща">Польща</a> · <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Португалія">Португалія</a> · <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Росія">Росія</a>1 · <a href="/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Румунія">Румунія</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE" title="Сан-Марино">Сан-Марино</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%8F" title="Сербія">Сербія</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Словаччина">Словаччина</a> · <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Словенія">Словенія</a> · <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Туреччина">Туреччина</a>1 · <a href="/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Угорщина">Угорщина</a> · <a href="/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">Україна</a> · <a href="/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Фінляндія">Фінляндія</a> · <a href="/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Франція">Франція</a> · <a href="/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Хорватія">Хорватія</a> · <a href="/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Чехія">Чехія</a> · <a href="/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Чорногорія">Чорногорія</a> · <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Швейцарія">Швейцарія</a> · <a href="/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Швеція">Швеція</a></div></td><td class="noviewer navbox-image" rowspan="3" style="width:1px;padding:0 0 0 2px"><div><a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Європа"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c6/Europe_%28orthographic_projection%29.svg/100px-Europe_%28orthographic_projection%29.svg.png" decoding="async" width="100" height="100" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c6/Europe_%28orthographic_projection%29.svg/150px-Europe_%28orthographic_projection%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c6/Europe_%28orthographic_projection%29.svg/200px-Europe_%28orthographic_projection%29.svg.png 2x" data-file-width="541" data-file-height="541" /></a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><div style="padding:0.1em 0;line-height:1.2em;"><a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Залежні території">Залежні</a> та інші території</div></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"></div><table class="nowraplinks navbox-subgroup" style="border-spacing:0"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">Данія</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Фарерські острови">Фарерські острови</a> (<a href="/wiki/%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Установча країна">установча земля</a>)</div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">Фінляндія</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8" title="Аландські острови">Аландські острови</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD" title="Автономний регіон">автономний регіон</a>)</div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">Норвегія</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%BF%D1%96%D1%86%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD" title="Шпіцберген">Свальбард</a> · <a href="/wiki/%D0%AF%D0%BD-%D0%9C%D0%B0%D1%94%D0%BD" title="Ян-Маєн">Ян-Маєн</a> (<a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Невключена територія">невключені території</a>)</div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%">Велика Британія</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%96_%D1%96_%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Акротирі і Декелія">Акротирі і Декелія</a>1 (суверенні <a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B0" title="Військова база">військові бази</a>) · <a href="/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B0%D1%80" title="Гібралтар">Гібралтар</a> (<a href="/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Британські заморські території">заморська територія</a>) · <a href="/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%96" title="Гернсі">Гернсі</a> · <a href="/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96" title="Джерсі">Джерсі</a> · <a href="/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%9C%D0%B5%D0%BD" title="Острів Мен">Острів Мен</a> (<a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Коронні володіння">коронні володіння</a>)</div></td></tr></tbody></table><div></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B7_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC" title="Список держав та територій з обмеженим визнанням">Невизнані</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%B1%D1%85%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Республіка Абхазія">Республіка Абхазія</a>1 · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE" title="Косово">Косово</a> · <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D1%81%D0%B5%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Південна Осетія">Південна Осетія</a>1 · <a href="/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D0%BF%D1%80%D1%83" title="Турецька Республіка Північного Кіпру">Турецька Республіка Північного Кіпру</a>1 · <a href="/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Придністровська Молдавська Республіка">Придністровська Молдавська Республіка</a></div></td></tr><tr><td class="navbox-abovebelow" colspan="3" style="background:#eee;"><div>1 Частково в <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Азія">Азії</a>, або цілком у Азії з культурними зв'язками в Європі.</div></td></tr></tbody></table></div> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Регіони_світу" style="padding:3px"><table class="nowraplinks collapsible autocollapse navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="2" style="background:#ccccff;"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43094501"><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83" title="Шаблон:Регіони світу"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення шаблону:Регіони світу (ще не написана)"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Регіони світу"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="Регіони_світу" style="font-size:114%;margin:0 4em"><a href="/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD" title="Регіон">Регіони</a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Світ">світу</a></div></th></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:LocationEurope.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/LocationEurope.png/50px-LocationEurope.png" decoding="async" width="50" height="25" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/LocationEurope.png/75px-LocationEurope.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/LocationEurope.png/100px-LocationEurope.png 2x" data-file-width="2759" data-file-height="1404" /></a> <a class="mw-selflink selflink">Європа</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Північна Європа">Північна</a> (<a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Балтійські країни">Балтія</a> • <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Скандинавія">Скандинавія</a> • <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F" title="Фенноскандія">Фенноскандія</a>) • <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Західна Європа">Західна</a> (<a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Північно-Західна Європа">Північно-Західна Європа</a>) • <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Центральна Європа">Центральна</a> • <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Східна Європа">Східна</a> (<a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Південно-Східна Європа">Південно-Східна</a>) • <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Південна Європа">Південна</a> (<a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Піренейський півострів">Південно-Західна</a> • <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%27%D1%8F" title="Середземномор'я">Середземномор'я</a>)</div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:LocationAsia.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/LocationAsia.png/50px-LocationAsia.png" decoding="async" width="50" height="25" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/LocationAsia.png/75px-LocationAsia.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/LocationAsia.png/100px-LocationAsia.png 2x" data-file-width="2759" data-file-height="1404" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Азія">Азія</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Північна Азія">Північна</a> (<a href="/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%B1%D1%96%D1%80" title="Сибір">Сибір</a>) • <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Західна Азія">Західна</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Аравійський півострів">Аравія</a> • <a href="/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Близький Схід">Близький Схід</a> • <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82" title="Левант">Левант</a>) • <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Центральна Азія">Центральна</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Південна Азія">Південна</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Південно-Східна Азія">Південно-Східна</a> • <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Східна Азія">Східна</a> (<a href="/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Далекий Схід">Далекий Схід</a>)</div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:LocationAfrica.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/LocationAfrica.png/50px-LocationAfrica.png" decoding="async" width="50" height="25" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/LocationAfrica.png/75px-LocationAfrica.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/LocationAfrica.png/100px-LocationAfrica.png 2x" data-file-width="2759" data-file-height="1404" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Африка">Африка</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Північна Африка">Північна</a> (<a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B1" title="Магриб">Магриб</a>) • <a href="/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Західна Африка">Західна</a> (<a href="/wiki/%D0%93%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%8F_(%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD)" title="Гвінея (регіон)">Гвінея</a>) • <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Центральна Африка">Центральна</a> (<a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BD_(%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD)" title="Судан (регіон)">Судан</a>) • <a href="/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Східна Африка">Східна</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Абессомалія">Абессомалія</a>) • <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Південна Африка">Південна</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:LocationAmericas.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/82/LocationAmericas.png/50px-LocationAmericas.png" decoding="async" width="50" height="25" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/82/LocationAmericas.png/75px-LocationAmericas.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/82/LocationAmericas.png/100px-LocationAmericas.png 2x" data-file-width="2759" data-file-height="1404" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Америка">Америка</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Північна Америка">Північна</a> • <a href="/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Центральна Америка">Центральна</a> • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B8" title="Кариби">Кариби</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Південна Америка">Південна</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0_(%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD)" title="Північна Америка (регіон)">Північна (регіон)</a> • <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Латинська Америка">Латинська</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:LocationOceania.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/LocationOceania.png/50px-LocationOceania.png" decoding="async" width="50" height="25" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/LocationOceania.png/75px-LocationOceania.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/LocationOceania.png/100px-LocationOceania.png 2x" data-file-width="2759" data-file-height="1404" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%B9_%D0%9E%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Австралія й Океанія">Австралія і Океанія</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F_(%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD)" title="Австралазія (регіон)">Австралазія</a> (<a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82)" title="Австралія (континент)">Австралія</a>) • <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Меланезія">Меланезія</a> • <a href="/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Мікронезія">Мікронезія</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Полінезія">Полінезія</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:LocationPolarRegions.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9c/LocationPolarRegions.png/50px-LocationPolarRegions.png" decoding="async" width="50" height="25" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9c/LocationPolarRegions.png/75px-LocationPolarRegions.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9c/LocationPolarRegions.png/100px-LocationPolarRegions.png 2x" data-file-width="2759" data-file-height="1404" /></a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8" title="Полярні зони">Полярні зони</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Арктика">Арктика</a> • <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Антарктика">Антарктика</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left"><a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:LocationOceans.png" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/LocationOceans.png/50px-LocationOceans.png" decoding="async" width="50" height="25" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/LocationOceans.png/75px-LocationOceans.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/LocationOceans.png/100px-LocationOceans.png 2x" data-file-width="2759" data-file-height="1404" /></a> <a href="/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Світовий океан">Світовий океан</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Атлантичний океан">Атлантичний</a> • <a href="/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Індійський океан">Індійський</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Південний океан">Південний</a>* • <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D1%8C%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Північний Льодовитий океан">Північний Льодовитий</a> • <a href="/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD" title="Тихий океан">Тихий</a></div></td></tr><tr><td class="navbox-abovebelow" colspan="2" style="background:#ccccff;"><div>* — інколи виділяється як п'ятий океан.</div></td></tr></tbody></table></div> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox" aria-labelledby="Континенти" style="padding:3px"><table class="nowraplinks collapsible autocollapse navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="col" class="navbox-title" colspan="2"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43094501"><div class="navbar plainlinks hlist navbar-mini"><ul><li class="nv-переглянути"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8" title="Шаблон:Континенти"><abbr title="Переглянути цей шаблон">п</abbr></a></li><li class="nv-обговорити"><a href="/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83:%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення шаблону:Континенти (ще не написана)"><abbr title="Обговорити цей шаблон">о</abbr></a></li><li class="nv-редагувати"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:EditPage/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8" title="Спеціальна:EditPage/Шаблон:Континенти"><abbr title="Редагувати цей шаблон">р</abbr></a></li></ul></div><div id="Континенти" style="font-size:114%;margin:0 4em"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Материк">Континенти</a></div></th></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left;"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Материк">Материки</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0;text-align:center;"><div style="padding:0 0.25em"></div><table class="nowraplinks navbox-subgroup" style="border-spacing:0"><tbody><tr><td colspan="2" class="navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0;background:transparent;color:inherit;"><div style="padding:0px;"><table cellspacing="0" class="navbox-columns-table" style="text-align:left;width:auto;margin-left:auto;margin-right:auto;"><tbody><tr style="vertical-align:top;"><td style="width:5em;">   </td><td style="padding:0px;text-align:center;;;;width:17%;"><div> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Australia_(orthographic_projection).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7d/Australia_%28orthographic_projection%29.svg/50px-Australia_%28orthographic_projection%29.svg.png" decoding="async" width="50" height="50" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7d/Australia_%28orthographic_projection%29.svg/75px-Australia_%28orthographic_projection%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7d/Australia_%28orthographic_projection%29.svg/100px-Australia_%28orthographic_projection%29.svg.png 2x" data-file-width="541" data-file-height="541" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82)" title="Австралія (континент)">Австралія</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:17%;"><div> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Antarctica_(orthographic_projection).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f2/Antarctica_%28orthographic_projection%29.svg/50px-Antarctica_%28orthographic_projection%29.svg.png" decoding="async" width="50" height="50" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f2/Antarctica_%28orthographic_projection%29.svg/75px-Antarctica_%28orthographic_projection%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f2/Antarctica_%28orthographic_projection%29.svg/100px-Antarctica_%28orthographic_projection%29.svg.png 2x" data-file-width="537" data-file-height="536" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B0" title="Антарктида">Антарктида</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:17%;"><div> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Africa_(orthographic_projection).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/86/Africa_%28orthographic_projection%29.svg/50px-Africa_%28orthographic_projection%29.svg.png" decoding="async" width="50" height="50" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/86/Africa_%28orthographic_projection%29.svg/75px-Africa_%28orthographic_projection%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/86/Africa_%28orthographic_projection%29.svg/100px-Africa_%28orthographic_projection%29.svg.png 2x" data-file-width="550" data-file-height="550" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Африка">Африка</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:17%;"><div> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Eurasia_(orthographic_projection).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/30/Eurasia_%28orthographic_projection%29.svg/50px-Eurasia_%28orthographic_projection%29.svg.png" decoding="async" width="50" height="50" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/30/Eurasia_%28orthographic_projection%29.svg/75px-Eurasia_%28orthographic_projection%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/30/Eurasia_%28orthographic_projection%29.svg/100px-Eurasia_%28orthographic_projection%29.svg.png 2x" data-file-width="550" data-file-height="550" /></a> <a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Євразія">Євразія</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:17%;"><div> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:South_America_(orthographic_projection).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/South_America_%28orthographic_projection%29.svg/50px-South_America_%28orthographic_projection%29.svg.png" decoding="async" width="50" height="50" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/South_America_%28orthographic_projection%29.svg/75px-South_America_%28orthographic_projection%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/South_America_%28orthographic_projection%29.svg/100px-South_America_%28orthographic_projection%29.svg.png 2x" data-file-width="541" data-file-height="541" /></a> <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Південна Америка">Південна Америка</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:17%;"><div> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Location_North_America.svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/43/Location_North_America.svg/50px-Location_North_America.svg.png" decoding="async" width="50" height="50" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/43/Location_North_America.svg/75px-Location_North_America.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/43/Location_North_America.svg/100px-Location_North_America.svg.png 2x" data-file-width="550" data-file-height="550" /></a> <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Північна Америка">Північна Америка</a> </div></td></tr></tbody></table></div></td></tr></tbody></table><div></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left;"><a href="/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83" title="Частина світу">Частини світу</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0;text-align:center;"><div style="padding:0 0.25em"></div><table class="nowraplinks navbox-subgroup" style="border-spacing:0"><tbody><tr><td colspan="2" class="navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0;background:transparent;color:inherit;"><div style="padding:0px;"><table cellspacing="0" class="navbox-columns-table" style="text-align:left;width:auto;margin-left:auto;margin-right:auto;"><tbody><tr style="vertical-align:top;"><td style="width:5em;">   </td><td style="padding:0px;text-align:center;;;;width:17%;"><div> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Oceania_(orthographic_projection).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8e/Oceania_%28orthographic_projection%29.svg/50px-Oceania_%28orthographic_projection%29.svg.png" decoding="async" width="50" height="50" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8e/Oceania_%28orthographic_projection%29.svg/75px-Oceania_%28orthographic_projection%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8e/Oceania_%28orthographic_projection%29.svg/100px-Oceania_%28orthographic_projection%29.svg.png 2x" data-file-width="541" data-file-height="541" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%B9_%D0%9E%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Австралія й Океанія">Австралія й Океанія</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:17%;"><div> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Asia_(orthographic_projection).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/80/Asia_%28orthographic_projection%29.svg/50px-Asia_%28orthographic_projection%29.svg.png" decoding="async" width="50" height="50" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/80/Asia_%28orthographic_projection%29.svg/75px-Asia_%28orthographic_projection%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/80/Asia_%28orthographic_projection%29.svg/100px-Asia_%28orthographic_projection%29.svg.png 2x" data-file-width="541" data-file-height="541" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Азія">Азія</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:17%;"><div> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Americas_(orthographic_projection).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ca/Americas_%28orthographic_projection%29.svg/50px-Americas_%28orthographic_projection%29.svg.png" decoding="async" width="50" height="50" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ca/Americas_%28orthographic_projection%29.svg/75px-Americas_%28orthographic_projection%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ca/Americas_%28orthographic_projection%29.svg/100px-Americas_%28orthographic_projection%29.svg.png 2x" data-file-width="550" data-file-height="550" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Америка">Америка</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:17%;"><div> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Antarctica_(orthographic_projection).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f2/Antarctica_%28orthographic_projection%29.svg/50px-Antarctica_%28orthographic_projection%29.svg.png" decoding="async" width="50" height="50" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f2/Antarctica_%28orthographic_projection%29.svg/75px-Antarctica_%28orthographic_projection%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f2/Antarctica_%28orthographic_projection%29.svg/100px-Antarctica_%28orthographic_projection%29.svg.png 2x" data-file-width="537" data-file-height="536" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B0" title="Антарктида">Антарктида</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:17%;"><div> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Africa_(orthographic_projection).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/86/Africa_%28orthographic_projection%29.svg/50px-Africa_%28orthographic_projection%29.svg.png" decoding="async" width="50" height="50" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/86/Africa_%28orthographic_projection%29.svg/75px-Africa_%28orthographic_projection%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/86/Africa_%28orthographic_projection%29.svg/100px-Africa_%28orthographic_projection%29.svg.png 2x" data-file-width="550" data-file-height="550" /></a> <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Африка">Африка</a> </div></td><td style="border-left:2px solid #fdfdfd;padding:0px;text-align:center;;;;width:17%;"><div> <a href="/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe_(orthographic_projection).svg" class="mw-file-description"><img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c6/Europe_%28orthographic_projection%29.svg/50px-Europe_%28orthographic_projection%29.svg.png" decoding="async" width="50" height="50" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c6/Europe_%28orthographic_projection%29.svg/75px-Europe_%28orthographic_projection%29.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c6/Europe_%28orthographic_projection%29.svg/100px-Europe_%28orthographic_projection%29.svg.png 2x" data-file-width="541" data-file-height="541" /></a> <a class="mw-selflink selflink">Європа</a> </div></td></tr></tbody></table></div></td></tr></tbody></table><div></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left;"><a href="/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82" title="Суперконтинент">Суперконтиненти</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0;text-align:center;"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0" title="Америка">Америка</a>2 • <a href="/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Амазія">Амазія</a>1 • <a href="/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Афроєвразія">Афроєвразія</a>2 • <a href="/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0" title="Ваальбара">Ваальбара</a> • <a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0" title="Гондвана">Гондвана</a> • <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0_(%D1%81%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82)" title="Нена (суперконтинент)">Нена</a> • <a href="/wiki/%D0%9D%D1%83%D0%BD%D0%B0" title="Нуна">Нуна</a> (Колумбія) • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4" title="Кенорленд">Кенорленд</a> • <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F" title="Лавразія">Лавразія</a> • <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Лавруссія">Лавруссія</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D1%8F" title="Пангея">Пангея</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D1%8F_%D0%A3%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B0" title="Пангея Ультима">Пангея Ультима</a>1 • <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Паннотія">Паннотія</a> • <a href="/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Родинія">Родинія</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left;"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Материк">Історичні</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0;text-align:center;"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Авалонія">Авалонія</a> • <a href="/w/index.php?title=%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0&action=edit&redlink=1" class="new" title="Азіяамерика (ще не написана)">Азіяамерика</a> • <a href="/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0" title="Ангарида">Ангарида</a> • <a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B0" title="Арктида">Арктида</a> • <a href="/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F" title="Атлантія">Атлантія</a>3 • <a href="/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%8F_(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82)" title="Балтія (континент)">Балтія</a> • <a href="/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F_(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82)" title="Зеландія (континент)">Зеландія</a>3 • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Казахстанія">Казахстанія</a> • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0" title="Калахарійська платформа">Калахарія</a> • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD_(%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE)" title="Кергелен (плато)">Кергелен</a>3 • <a href="/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0" title="Кімерійська плита">Кімерія</a> • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD" title="Конголезький кратон">Конго</a> • <a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0" title="Канадська платформа">Лаврентія</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0" title="Південно-китайська платформа">Південний Китай</a> • <a href="/wiki/%D0%A3%D1%80_(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82)" title="Ур (континент)">Ур</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;text-align:left;"><a href="/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA" title="Материк">Міфічні</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0;text-align:center;"><div style="padding:0 0.25em"><a href="/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B0_(%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)" title="Арктида (міфологія)">Арктида</a> • <a href="/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B0" title="Атлантида">Атлантида</a> • <a href="/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BC%D1%83%D1%80%D1%96%D1%8F_(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82)" title="Лемурія (континент)">Лемурія</a> • <a href="/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%81" title="Меропіс">Меропіс</a> • <a href="/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%B4%D0%B0" title="Пацифіда">Му</a> • <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F" title="Невідома Південна земля">Невідома Південна земля</a></div></td></tr><tr><td class="navbox-abovebelow" colspan="2"><div>1 — ймовірні майбутні суперконтиненти 2 — сучасні суперконтиненти 3 — затоплені континенти.</div></td></tr></tbody></table></div> <table class="noprint nomobile" style="margin:.72em auto; text-align:center; width:100%; background: var(--background-color-interactive-subtle, #f8f9fa); color: inherit; border:1px solid var(--border-color-base, #a2a9b1);"> <tbody><tr> <td><div style="margin:-5px"> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Портал:Європа"><img alt="П:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/00/Cartography_of_Europe.svg/24px-Cartography_of_Europe.svg.png" decoding="async" width="24" height="24" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/00/Cartography_of_Europe.svg/36px-Cartography_of_Europe.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/00/Cartography_of_Europe.svg/48px-Cartography_of_Europe.svg.png 2x" data-file-width="350" data-file-height="351" /></a>  <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Портал:Європа">Портал «Європа»</a> <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Портал:Географія"><img alt="П:" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/Emoji_u1f30d.svg/24px-Emoji_u1f30d.svg.png" decoding="async" width="24" height="24" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/Emoji_u1f30d.svg/36px-Emoji_u1f30d.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/Emoji_u1f30d.svg/48px-Emoji_u1f30d.svg.png 2x" data-file-width="128" data-file-height="128" /></a>  <a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F" title="Портал:Географія">Портал «Географія»</a> </div> </td></tr></tbody></table> <div class="navbox-styles"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43815798"><link rel="mw-deduplicated-inline-style" href="mw-data:TemplateStyles:r43353293"></div><div role="navigation" class="navbox navbox ukwikiArticleExternalLinksTable" aria-label="Navbox" style="padding:3px"><table class="nowraplinks hlist navbox-inner" style="border-spacing:0;background:transparent;color:inherit"><tbody><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><div style="padding: 0px 18px 0px 0px; width: 100%;"><div style="float: left; padding-left: 4px;"><a href="/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Перегляд цього шаблону"><img alt="Перегляд цього шаблону" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/14px-Searchtool.svg.png" decoding="async" width="14" height="14" class="mw-file-element" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/21px-Searchtool.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/61/Searchtool.svg/28px-Searchtool.svg.png 2x" data-file-width="512" data-file-height="512" /></a></div>  <a href="/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B0" title="Соціальна мережа">У соціальних мережах</a></div></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.reddit.com/r/europe/">Сабреддіт</a> (англ.) · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://twitter.com/i/topics/1286382205934043137">X topic</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://comicvine.gamespot.com/wd//4020-56099/">Comic Vine</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://musicbrainz.org/area/89a675c2-3e37-3518-b83c-418bad59a85a">MusicBrainz</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.giantbomb.com/wd/3035-289/">Giant Bomb</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Географія та географічні карти</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.archinform.net/ort/3063.htm">archINFORM</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.getty.edu/vow/TGNFullDisplay?find=&place=&nation=&english=Y&subjectid=1000003">Getty Thesaurus of Geographic Names</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.geonames.org/6255148">GeoNames</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.inaturalist.org/places/97391">INaturalist</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://spelunker.whosonfirst.org/id/102191581/">Who's on First</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.flickr.com/places/info/24865675">WOEID</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Література та бібліографія</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://openlibrary.org/subjects/place:europe">Open Library</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://biblio.hiu.cas.cz/records/b8f9b6df-81e8-45cf-90b2-7a182f636d1c">Бібліографія історії чеських земель</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://biblio.hiu.cas.cz/records/4cf739e6-30fc-498a-b639-6f5de160d4d6">Бібліографія історії чеських земель</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Тематичні сайти</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://edition-humboldt.de/H0005696">Edition humboldt digital</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://omni.se/t/-/91b75d2efee2c7df812ee2b4f65db848d6f003d9">Omni</a> · <a class="external text" href="https://wikidata-externalid-url.toolforge.org/?p=8419&url_prefix=https://archiveofourown.org/tags/&id=Europe">Archive of Our Own</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.quora.com/topic/Europe">Quora</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.quora.com/topic/Evropa">Quora</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.yso.fi/onto/yso/p94111">Yleinen suomalainen ontologia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.zhihu.com/topic/19574129">Zhihu</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Словники та енциклопедії</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="https://old.bigenc.ru/text/4025468">Большая российская энциклопедия</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://denstoredanske.lex.dk/Europa">Велика данська енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.enciclopedia.cat/enciclopèdies/gran-enciclopèdia-catalana/EC-GEC-0025541.xml">Велика каталанська енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://snl.no/Europa">Велика норвезька енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://esu.com.ua/search_articles.php?id=17368">Енциклопедія сучасної України</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://hls-dhs-dss.ch/de/articles/007147">Історичний словник Швейцарії</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.ne.se/uppslagsverk/encyklopedi/l%C3%A5ng/europa">Шведська національна енциклопедія</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://babelnet.org/synset?word=bn:00031896n&lang=EN">BabelNet</a> · <a href="https://uk.wikisource.org/wiki/en:1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Europa" class="extiw" title="s:en:1911 Encyclopædia Britannica/Europa">Britannica (11-th)</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://brockhaus.de/ecs/enzy/article/europa-20">Brockhaus Enzyklopädie</a> · <a href="https://uk.wikisource.org/wiki/en:Catholic_Encyclopedia_(1913)/Europe" class="extiw" title="s:en:Catholic Encyclopedia (1913)/Europe">Catholic (1907—13)</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.newadvent.org/cathen/05607b.htm">Catholic Encyclopedia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.larousse.fr/encyclopedie/autre-region/Europe/118736">Encyclopédie Larousse</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.larousse.fr/encyclopedie/divers/Europe/184804">Encyclopédie Larousse</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://www.treccani.it/enciclopedia/europa">Encyclopedia Treccani</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://britannica.com/place/Europe">Encyclopædia Britannica</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/;4019472.html">Internetowa encyklopedia PWN</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://klexikon.zum.de/wiki/Europa">Klexikon</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://dic.nicovideo.jp/a/ヨーロッパ">NicoNicoPedia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://islamansiklopedisi.org.tr/avrupa">TDV İslam Ansiklopedisi</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.treccani.it/enciclopedia/europa_(Dizionario-di-Storia)">Treccanis Dizionario di Storia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.worldhistory.org/europe/">World History Encyclopedia</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;">Довідкові видання</th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-odd" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em"><a rel="nofollow" class="external text" href="http://globalwordnet.org/ili/i85374">Collaborative InterLingual Index</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://kbpedia.org/knowledge-graph/reference-concept/?uri=ContinentOfEurope">KBpedia</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://kulturnav.org/f1b0d7a0-fea6-4ee3-a72c-cdb7dbcb1901">KulturNav</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://tvtropes.org/pmwiki/pmwiki.php/UsefulNotes/Europe">TV Tropes</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://lda.data.parliament.uk/terms/10032.html">UK Parliament thesaurus</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="http://wordnet-rdf.princeton.edu/id/09298379-n">WordNet</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://community.fandom.com/index.php?title=w:c:evangelion:Europe">Fandom</a> (англ.) · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://namu.wiki/w/%EC%9C%A0%EB%9F%BD">Namuwiki</a> · <a rel="nofollow" class="external text" href="https://rationalwiki.org/wiki/Europe">RationalWiki</a></div></td></tr><tr><th scope="row" class="navbox-group" style="width:1%;background: #CCF;"><a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Нормативний контроль">Нормативний контроль</a></th><td class="navbox-list-with-group navbox-list navbox-even" style="width:100%;padding:0"><div style="padding:0 0.25em">FAST: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.worldcat.org/fast/1245064">1245064</a> · <a href="/wiki/Freebase" title="Freebase">Freebase</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.google.com/search?kgmid=/m/02j9z">/m/02j9z</a> · <a href="/wiki/Gemeinsame_Normdatei" title="Gemeinsame Normdatei">GND</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://d-nb.info/gnd/4015701-5">4015701-5</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BB%D1%8E" title="Національна бібліотека Ізраїлю">J9U</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://uli.nli.org.il/F/?func=find-b&local_base=NLX10&find_code=UID&request=987007558086305171">987007558086305171</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80_%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83" title="Контрольний номер Бібліотеки Конгресу">LCCN</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.loc.gov/authorities/sh85045631">sh85045631</a> · <a href="/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%97" title="Королівська бібліотека Швеції">LIBRIS</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="https://libris.kb.se/rp354mt934f3fm1">rp354mt934f3fm1</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97" title="Національна парламентська бібліотека Японії">NDL</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://id.ndl.go.jp/auth/ndlna/00574313">00574313</a> · <a href="/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8" title="Національна бібліотека Чеської Республіки">NKC</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://aut.nkp.cz/ge137210">ge137210</a> · <a href="/wiki/VIAF" title="VIAF">VIAF</a>: <a rel="nofollow" class="external text" href="http://viaf.org/viaf/170298814">170298814</a></div></td></tr></tbody></table></div>    </div><noscript><img src="https://login.wikimedia.org/wiki/Special:CentralAutoLogin/start?type=1x1" alt="" width="1" height="1" style="border: none; position: absolute;"></noscript> <div class="printfooter" data-nosnippet="">Отримано з <a dir="ltr" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Європа&oldid=43850952">https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Європа&oldid=43850952</a></div></div> <div id="catlinks" class="catlinks" data-mw="interface"><div id="mw-normal-catlinks" class="mw-normal-catlinks"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97" title="Спеціальна:Категорії">Категорії</a>: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83" title="Категорія:Частини світу">Частини світу</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8" title="Категорія:Континенти">Континенти</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Категорія:Європа">Європа</a></li></ul></div><div id="mw-hidden-catlinks" class="mw-hidden-catlinks mw-hidden-cats-hidden">Приховані категорії: <ul><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_JsonConfig" title="Категорія:Сторінки з використанням розширення JsonConfig">Сторінки з використанням розширення JsonConfig</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Webarchive:%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_Wayback_Machine" title="Категорія:Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine">Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%B7_access-date_%D1%96_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_URL" title="Категорія:Помилки CS1: Сторінки з посиланнями на джерела з access-date і без URL">Помилки CS1: Сторінки з посиланнями на джерела з access-date і без URL</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%B7_archive-url" title="Категорія:Помилки CS1: Сторінки з помилками посилань на джерела з archive-url">Помилки CS1: Сторінки з помилками посилань на джерела з archive-url</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B7_%D0%BD%D0%B5%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8" title="Категорія:Статті з нечинними посиланнями">Статті з нечинними посиланнями</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2" title="Категорія:Сторінки з посиланнями на джерела без назв">Сторінки з посиланнями на джерела без назв</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0" title="Категорія:Сторінки з порожніми посиланнями на джерела">Сторінки з порожніми посиланнями на джерела</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_CS1:_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC_url-status,_%D0%B0%D0%BB%D0%B5_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0_archive-url" title="Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url">Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:P373:%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F" title="Категорія:Вікіпедія:P373:використовується">Вікіпедія:P373:використовується</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Категорія:Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіцитати">Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіцитати</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8" title="Категорія:Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіновини">Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіновини</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8" title="Категорія:Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікімандри">Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікімандри</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%B2_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Категорія:Посилання на Вікісховище безпосередньо в статті">Посилання на Вікісховище безпосередньо в статті</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%83_Reflist_%D1%96%D0%B7_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA" title="Категорія:Використання шаблону Reflist із кількістю колонок">Використання шаблону Reflist із кількістю колонок</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96" title="Категорія:Надпопулярні статті">Надпопулярні статті</a></li><li><a href="/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_ISBN" title="Категорія:Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN">Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN</a></li></ul></div></div> </div> </div> <div id="mw-navigation"> <h2>Навігаційне меню</h2> <div id="mw-head"> <nav id="p-personal" class="mw-portlet mw-portlet-personal vector-user-menu-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-personal-label" > <h3 id="p-personal-label" class="vector-menu-heading " > Особисті інструменти </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="pt-anonuserpage" class="mw-list-item">Ви не увійшли до системи</li><li id="pt-anontalk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Обговорення редагувань з цієї IP-адреси [n]" accesskey="n">Обговорення</a></li><li id="pt-anoncontribs" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA" title="Список редагувань, зроблених з цієї IP-адреси [y]" accesskey="y">Внесок</a></li><li id="pt-createaccount" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81&returnto=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Пропонуємо створити обліковий запис і увійти в систему; однак, це не обов'язково">Створити обліковий запис</a></li><li id="pt-login" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D1%85%D1%96%D0%B4&returnto=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Заохочуємо Вас увійти в систему, але це необов'язково. [o]" accesskey="o">Увійти</a></li> </ul> </div> </nav> <div id="left-navigation"> <nav id="p-namespaces" class="mw-portlet mw-portlet-namespaces vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-namespaces-label" > <h3 id="p-namespaces-label" class="vector-menu-heading " > Простори назв </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-nstab-main" class="selected mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Вміст статті [c]" accesskey="c">Стаття</a></li><li id="ca-talk" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" rel="discussion" title="Обговорення сторінки [t]" accesskey="t">Обговорення</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-variants" class="mw-portlet mw-portlet-variants emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-variants-label" > <input type="checkbox" id="p-variants-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-variants" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-variants-label" > <label id="p-variants-label" class="vector-menu-heading " > українська </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> </div> <div id="right-navigation"> <nav id="p-views" class="mw-portlet mw-portlet-views vector-menu-tabs vector-menu-tabs-legacy vector-menu" aria-labelledby="p-views-label" > <h3 id="p-views-label" class="vector-menu-heading " > Перегляди </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="ca-view" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&stable=1">Читати</a></li><li id="ca-current" class="collapsible selected mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&stable=0&redirect=no" title="Переглянути цю сторінку з неперевіреними змінами [v]" accesskey="v">Неперевірені зміни</a></li><li id="ca-ve-edit" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&veaction=edit" title="Редагувати цю сторінку [v]" accesskey="v">Редагувати</a></li><li id="ca-edit" class="collapsible mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=edit" title="Редагувати вихідний код сторінки [e]" accesskey="e">Редагувати код</a></li><li id="ca-history" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=history" title="Журнал змін сторінки [h]" accesskey="h">Переглянути історію</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-cactions" class="mw-portlet mw-portlet-cactions emptyPortlet vector-menu-dropdown vector-menu" aria-labelledby="p-cactions-label" title="Більше опцій" > <input type="checkbox" id="p-cactions-checkbox" role="button" aria-haspopup="true" data-event-name="ui.dropdown-p-cactions" class="vector-menu-checkbox" aria-labelledby="p-cactions-label" > <label id="p-cactions-label" class="vector-menu-heading " > Більше </label> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> </ul> </div> </nav> <div id="p-search" role="search" class="vector-search-box-vue vector-search-box-show-thumbnail vector-search-box-auto-expand-width vector-search-box"> <h3 >Пошук</h3> <form action="/w/index.php" id="searchform" class="vector-search-box-form"> <div id="simpleSearch" class="vector-search-box-inner" data-search-loc="header-navigation"> <input class="vector-search-box-input" type="search" name="search" placeholder="Пошук у Вікіпедії" aria-label="Пошук у Вікіпедії" autocapitalize="sentences" title="Шукати у Вікіпедії [f]" accesskey="f" id="searchInput" > <input type="hidden" name="title" value="Спеціальна:Пошук"> <input id="mw-searchButton" class="searchButton mw-fallbackSearchButton" type="submit" name="fulltext" title="Знайти сторінки, що містять зазначений текст" value="Знайти"> <input id="searchButton" class="searchButton" type="submit" name="go" title="Перейти до сторінки, що має точно таку назву (якщо вона існує)" value="Перейти"> </div> </form> </div> </div> </div> <div id="mw-panel" class="vector-legacy-sidebar"> <div id="p-logo" role="banner"> <a class="mw-wiki-logo" href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку"></a> </div> <nav id="p-navigation" class="mw-portlet mw-portlet-navigation vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-navigation-label" > <h3 id="p-navigation-label" class="vector-menu-heading " > Навігація </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-mainpage-description" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Перейти на головну сторінку [z]" accesskey="z">Головна сторінка</a></li><li id="n-currentevents" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97" title="Список поточних подій">Поточні події</a></li><li id="n-recentchanges" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Список останніх змін у цій вікі [r]" accesskey="r">Нові редагування</a></li><li id="n-newpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8">Нові сторінки</a></li><li id="n-randompage" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Переглянути випадкову сторінку [x]" accesskey="x">Випадкова стаття</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-Участь" class="mw-portlet mw-portlet-Участь vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-Участь-label" > <h3 id="p-Участь-label" class="vector-menu-heading " > Участь </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="n-portal" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8" title="Про проєкт, про те, що Ви можете зробити, і що де шукати">Портал спільноти</a></li><li id="n-tavern" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0" title="Місце для обговорення більшості питань">Кнайпа</a></li><li id="n-help" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0" title="Довідка з проєкту">Довідка</a></li><li id="n-sitesupport" class="mw-list-item"><a href="//donate.wikimedia.org/wiki/Special:FundraiserRedirector?utm_source=donate&utm_medium=sidebar&utm_campaign=C13_uk.wikipedia.org&uselang=uk" title="Підтримайте проєкт">Пожертвувати</a></li><li id="n-Сторінка-для-медіа" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0">Сторінка для медіа</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-tb" class="mw-portlet mw-portlet-tb vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-tb-label" > <h3 id="p-tb-label" class="vector-menu-heading " > Інструменти </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="t-whatlinkshere" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B8/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Перелік усіх сторінок, які посилаються на цю сторінку [j]" accesskey="j">Посилання сюди</a></li><li id="t-recentchangeslinked" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" rel="nofollow" title="Останні зміни на сторінках, на які посилається ця сторінка [k]" accesskey="k">Пов'язані редагування</a></li><li id="t-specialpages" class="mw-list-item"><a href="/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8" title="Перелік спеціальних сторінок [q]" accesskey="q">Спеціальні сторінки</a></li><li id="t-permalink" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&oldid=43850952" title="Постійне посилання на цю версію цієї сторінки">Постійне посилання</a></li><li id="t-info" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=info" title="Додаткові відомості про цю сторінку">Інформація про сторінку</a></li><li id="t-cite" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&page=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&id=43850952&wpFormIdentifier=titleform" title="Інформація про те, як цитувати цю сторінку">Цитувати сторінку</a></li><li id="t-urlshortener" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:UrlShortener&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2584%25D0%25B2%25D1%2580%25D0%25BE%25D0%25BF%25D0%25B0">Отримати вкорочену URL-адресу</a></li><li id="t-urlshortener-qrcode" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:QrCode&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2584%25D0%25B2%25D1%2580%25D0%25BE%25D0%25BF%25D0%25B0">Завантажити QR-код</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-coll-print_export" class="mw-portlet mw-portlet-coll-print_export vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-coll-print_export-label" > <h3 id="p-coll-print_export-label" class="vector-menu-heading " > Друк/експорт </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li id="coll-create_a_book" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&bookcmd=book_creator&referer=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0">Створити книгу</a></li><li id="coll-download-as-rl" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:DownloadAsPdf&page=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&action=show-download-screen">Завантажити як PDF</a></li><li id="t-print" class="mw-list-item"><a href="/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&printable=yes" title="Версія цієї сторінки для друку [p]" accesskey="p">Версія до друку</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-wikibase-otherprojects" class="mw-portlet mw-portlet-wikibase-otherprojects vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-wikibase-otherprojects-label" > <h3 id="p-wikibase-otherprojects-label" class="vector-menu-heading " > В інших проєктах </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-commons mw-list-item"><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Europe" hreflang="en">Вікісховище</a></li><li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikinews mw-list-item"><a href="https://uk.wikinews.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" hreflang="uk">Вікіновини</a></li><li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikiquote mw-list-item"><a href="https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" hreflang="uk">Вікіцитати</a></li><li class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikivoyage mw-list-item"><a href="https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" hreflang="uk">Вікімандри</a></li><li id="t-wikibase" class="wb-otherproject-link wb-otherproject-wikibase-dataitem mw-list-item"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q46" title="Посилання на пов’язаний елемент сховища даних [g]" accesskey="g">Елемент Вікіданих</a></li> </ul> </div> </nav> <nav id="p-lang" class="mw-portlet mw-portlet-lang vector-menu-portal portal vector-menu" aria-labelledby="p-lang-label" > <h3 id="p-lang-label" class="vector-menu-heading " > Іншими мовами </h3> <div class="vector-menu-content"> <ul class="vector-menu-content-list"> <li class="interlanguage-link interwiki-ab mw-list-item"><a href="https://ab.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — абхазька" lang="ab" hreflang="ab" data-title="Европа" data-language-autonym="Аԥсшәа" data-language-local-name="абхазька" class="interlanguage-link-target">Аԥсшәа</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ace mw-list-item"><a href="https://ace.wikipedia.org/wiki/I%C3%ABrupa" title="Iërupa — ачехська" lang="ace" hreflang="ace" data-title="Iërupa" data-language-autonym="Acèh" data-language-local-name="ачехська" class="interlanguage-link-target">Acèh</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ady mw-list-item"><a href="https://ady.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%8D" title="Еуропэ — адигейська" lang="ady" hreflang="ady" data-title="Еуропэ" data-language-autonym="Адыгабзэ" data-language-local-name="адигейська" class="interlanguage-link-target">Адыгабзэ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-af mw-list-item"><a href="https://af.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — африкаанс" lang="af" hreflang="af" data-title="Europa" data-language-autonym="Afrikaans" data-language-local-name="африкаанс" class="interlanguage-link-target">Afrikaans</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-als mw-list-item"><a href="https://als.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — німецька (Швейцарія)" lang="gsw" hreflang="gsw" data-title="Europa" data-language-autonym="Alemannisch" data-language-local-name="німецька (Швейцарія)" class="interlanguage-link-target">Alemannisch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-am mw-list-item"><a href="https://am.wikipedia.org/wiki/%E1%8A%A0%E1%8B%8D%E1%88%AE%E1%8D%93" title="አውሮፓ — амхарська" lang="am" hreflang="am" data-title="አውሮፓ" data-language-autonym="አማርኛ" data-language-local-name="амхарська" class="interlanguage-link-target">አማርኛ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-an mw-list-item"><a href="https://an.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — арагонська" lang="an" hreflang="an" data-title="Europa" data-language-autonym="Aragonés" data-language-local-name="арагонська" class="interlanguage-link-target">Aragonés</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ang mw-list-item"><a href="https://ang.wikipedia.org/wiki/Europe" title="Europe — давньоанглійська" lang="ang" hreflang="ang" data-title="Europe" data-language-autonym="Ænglisc" data-language-local-name="давньоанглійська" class="interlanguage-link-target">Ænglisc</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ann mw-list-item"><a href="https://ann.wikipedia.org/wiki/Yurop" title="Yurop — оболо" lang="ann" hreflang="ann" data-title="Yurop" data-language-autonym="Obolo" data-language-local-name="оболо" class="interlanguage-link-target">Obolo</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-anp mw-list-item"><a href="https://anp.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AF%E0%A5%82%E0%A4%B0%E0%A5%8B%E0%A4%AA" title="यूरोप — ангіка" lang="anp" hreflang="anp" data-title="यूरोप" data-language-autonym="अंगिका" data-language-local-name="ангіка" class="interlanguage-link-target">अंगिका</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ar badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%A3%D9%88%D8%B1%D9%88%D8%A8%D8%A7" title="أوروبا — арабська" lang="ar" hreflang="ar" data-title="أوروبا" data-language-autonym="العربية" data-language-local-name="арабська" class="interlanguage-link-target">العربية</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-arc mw-list-item"><a href="https://arc.wikipedia.org/wiki/%DC%90%DC%98%DC%AA%DC%98%DC%A6%DC%90_(%DC%9D%DC%92%DC%AB%DC%AC%DC%90)" title="ܐܘܪܘܦܐ (ܝܒܫܬܐ) — арамейська" lang="arc" hreflang="arc" data-title="ܐܘܪܘܦܐ (ܝܒܫܬܐ)" data-language-autonym="ܐܪܡܝܐ" data-language-local-name="арамейська" class="interlanguage-link-target">ܐܪܡܝܐ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ary mw-list-item"><a href="https://ary.wikipedia.org/wiki/%D8%A4%D8%B1%D9%88%D9%BE%D8%A7" title="ؤروپا — Moroccan Arabic" lang="ary" hreflang="ary" data-title="ؤروپا" data-language-autonym="الدارجة" data-language-local-name="Moroccan Arabic" class="interlanguage-link-target">الدارجة</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-arz mw-list-item"><a href="https://arz.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D9%88%D8%B1%D9%88%D8%A8%D8%A7" title="اوروبا — Egyptian Arabic" lang="arz" hreflang="arz" data-title="اوروبا" data-language-autonym="مصرى" data-language-local-name="Egyptian Arabic" class="interlanguage-link-target">مصرى</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ast mw-list-item"><a href="https://ast.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — астурійська" lang="ast" hreflang="ast" data-title="Europa" data-language-autonym="Asturianu" data-language-local-name="астурійська" class="interlanguage-link-target">Asturianu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-atj mw-list-item"><a href="https://atj.wikipedia.org/wiki/Pakwe_Emitikociwi_Askik" title="Pakwe Emitikociwi Askik — атикамек" lang="atj" hreflang="atj" data-title="Pakwe Emitikociwi Askik" data-language-autonym="Atikamekw" data-language-local-name="атикамек" class="interlanguage-link-target">Atikamekw</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-av mw-list-item"><a href="https://av.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — аварська" lang="av" hreflang="av" data-title="Европа" data-language-autonym="Авар" data-language-local-name="аварська" class="interlanguage-link-target">Авар</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-avk mw-list-item"><a href="https://avk.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — Kotava" lang="avk" hreflang="avk" data-title="Europa" data-language-autonym="Kotava" data-language-local-name="Kotava" class="interlanguage-link-target">Kotava</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-awa mw-list-item"><a href="https://awa.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AF%E0%A5%82%E0%A4%B0%E0%A5%8B%E0%A4%AA" title="यूरोप — авадхі" lang="awa" hreflang="awa" data-title="यूरोप" data-language-autonym="अवधी" data-language-local-name="авадхі" class="interlanguage-link-target">अवधी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ay mw-list-item"><a href="https://ay.wikipedia.org/wiki/Iwrupa" title="Iwrupa — аймара" lang="ay" hreflang="ay" data-title="Iwrupa" data-language-autonym="Aymar aru" data-language-local-name="аймара" class="interlanguage-link-target">Aymar aru</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-az mw-list-item"><a href="https://az.wikipedia.org/wiki/Avropa" title="Avropa — азербайджанська" lang="az" hreflang="az" data-title="Avropa" data-language-autonym="Azərbaycanca" data-language-local-name="азербайджанська" class="interlanguage-link-target">Azərbaycanca</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-azb mw-list-item"><a href="https://azb.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D9%88%D8%B1%D9%88%D9%BE%D8%A7" title="اوروپا — South Azerbaijani" lang="azb" hreflang="azb" data-title="اوروپا" data-language-autonym="تۆرکجه" data-language-local-name="South Azerbaijani" class="interlanguage-link-target">تۆرکجه</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ba mw-list-item"><a href="https://ba.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — башкирська" lang="ba" hreflang="ba" data-title="Европа" data-language-autonym="Башҡортса" data-language-local-name="башкирська" class="interlanguage-link-target">Башҡортса</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ban mw-list-item"><a href="https://ban.wikipedia.org/wiki/%C3%89ropa" title="Éropa — балійська" lang="ban" hreflang="ban" data-title="Éropa" data-language-autonym="Basa Bali" data-language-local-name="балійська" class="interlanguage-link-target">Basa Bali</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bar mw-list-item"><a href="https://bar.wikipedia.org/wiki/Eiropa" title="Eiropa — баеріш" lang="bar" hreflang="bar" data-title="Eiropa" data-language-autonym="Boarisch" data-language-local-name="баеріш" class="interlanguage-link-target">Boarisch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bat-smg mw-list-item"><a href="https://bat-smg.wikipedia.org/wiki/Euruopa" title="Euruopa — Samogitian" lang="sgs" hreflang="sgs" data-title="Euruopa" data-language-autonym="Žemaitėška" data-language-local-name="Samogitian" class="interlanguage-link-target">Žemaitėška</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bbc mw-list-item"><a href="https://bbc.wikipedia.org/wiki/Eropa" title="Eropa — батак тоба" lang="bbc" hreflang="bbc" data-title="Eropa" data-language-autonym="Batak Toba" data-language-local-name="батак тоба" class="interlanguage-link-target">Batak Toba</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bcl mw-list-item"><a href="https://bcl.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — Central Bikol" lang="bcl" hreflang="bcl" data-title="Europa" data-language-autonym="Bikol Central" data-language-local-name="Central Bikol" class="interlanguage-link-target">Bikol Central</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be mw-list-item"><a href="https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%9E%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Еўропа — білоруська" lang="be" hreflang="be" data-title="Еўропа" data-language-autonym="Беларуская" data-language-local-name="білоруська" class="interlanguage-link-target">Беларуская</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-be-x-old mw-list-item"><a href="https://be-tarask.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D1%9E%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Эўропа — Belarusian (Taraškievica orthography)" lang="be-tarask" hreflang="be-tarask" data-title="Эўропа" data-language-autonym="Беларуская (тарашкевіца)" data-language-local-name="Belarusian (Taraškievica orthography)" class="interlanguage-link-target">Беларуская (тарашкевіца)</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bew mw-list-item"><a href="https://bew.wikipedia.org/wiki/%C3%88ropa" title="Èropa — бетаві" lang="bew" hreflang="bew" data-title="Èropa" data-language-autonym="Betawi" data-language-local-name="бетаві" class="interlanguage-link-target">Betawi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bg mw-list-item"><a href="https://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — болгарська" lang="bg" hreflang="bg" data-title="Европа" data-language-autonym="Български" data-language-local-name="болгарська" class="interlanguage-link-target">Български</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bh mw-list-item"><a href="https://bh.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AF%E0%A5%82%E0%A4%B0%E0%A5%8B%E0%A4%AA" title="यूरोप — Bhojpuri" lang="bh" hreflang="bh" data-title="यूरोप" data-language-autonym="भोजपुरी" data-language-local-name="Bhojpuri" class="interlanguage-link-target">भोजपुरी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bi mw-list-item"><a href="https://bi.wikipedia.org/wiki/Yurop" title="Yurop — біслама" lang="bi" hreflang="bi" data-title="Yurop" data-language-autonym="Bislama" data-language-local-name="біслама" class="interlanguage-link-target">Bislama</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bjn mw-list-item"><a href="https://bjn.wikipedia.org/wiki/Irupa" title="Irupa — банджарська" lang="bjn" hreflang="bjn" data-title="Irupa" data-language-autonym="Banjar" data-language-local-name="банджарська" class="interlanguage-link-target">Banjar</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-blk mw-list-item"><a href="https://blk.wikipedia.org/wiki/%E1%80%A5%E1%80%9B%E1%80%B1%E1%80%AC%E1%80%95%E1%80%90%E1%80%BD%E1%80%AD%E1%80%AF%E1%80%80%E1%80%BA" title="ဥရောပတွိုက် — Pa'O" lang="blk" hreflang="blk" data-title="ဥရောပတွိုက်" data-language-autonym="ပအိုဝ်ႏဘာႏသာႏ" data-language-local-name="Pa'O" class="interlanguage-link-target">ပအိုဝ်ႏဘာႏသာႏ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bm mw-list-item"><a href="https://bm.wikipedia.org/wiki/Eropa" title="Eropa — бамбара" lang="bm" hreflang="bm" data-title="Eropa" data-language-autonym="Bamanankan" data-language-local-name="бамбара" class="interlanguage-link-target">Bamanankan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bn mw-list-item"><a href="https://bn.wikipedia.org/wiki/%E0%A6%87%E0%A6%89%E0%A6%B0%E0%A7%8B%E0%A6%AA" title="ইউরোপ — бенгальська" lang="bn" hreflang="bn" data-title="ইউরোপ" data-language-autonym="বাংলা" data-language-local-name="бенгальська" class="interlanguage-link-target">বাংলা</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bo mw-list-item"><a href="https://bo.wikipedia.org/wiki/%E0%BD%A1%E0%BD%BC%E0%BC%8B%E0%BD%A2%E0%BD%BC%E0%BD%96%E0%BC%8B%E0%BD%82%E0%BE%B3%E0%BD%B2%E0%BD%84%E0%BC%8B%E0%BC%8D" title="ཡོ་རོབ་གླིང་། — тибетська" lang="bo" hreflang="bo" data-title="ཡོ་རོབ་གླིང་།" data-language-autonym="བོད་ཡིག" data-language-local-name="тибетська" class="interlanguage-link-target">བོད་ཡིག</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-br mw-list-item"><a href="https://br.wikipedia.org/wiki/Europa_(kevandir)" title="Europa (kevandir) — бретонська" lang="br" hreflang="br" data-title="Europa (kevandir)" data-language-autonym="Brezhoneg" data-language-local-name="бретонська" class="interlanguage-link-target">Brezhoneg</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bs badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://bs.wikipedia.org/wiki/Evropa" title="Evropa — боснійська" lang="bs" hreflang="bs" data-title="Evropa" data-language-autonym="Bosanski" data-language-local-name="боснійська" class="interlanguage-link-target">Bosanski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-btm mw-list-item"><a href="https://btm.wikipedia.org/wiki/Eropa" title="Eropa — Batak Mandailing" lang="btm" hreflang="btm" data-title="Eropa" data-language-autonym="Batak Mandailing" data-language-local-name="Batak Mandailing" class="interlanguage-link-target">Batak Mandailing</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bug mw-list-item"><a href="https://bug.wikipedia.org/wiki/Eropah" title="Eropah — бугійська" lang="bug" hreflang="bug" data-title="Eropah" data-language-autonym="Basa Ugi" data-language-local-name="бугійська" class="interlanguage-link-target">Basa Ugi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-bxr mw-list-item"><a href="https://bxr.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE" title="Европо — Russia Buriat" lang="bxr" hreflang="bxr" data-title="Европо" data-language-autonym="Буряад" data-language-local-name="Russia Buriat" class="interlanguage-link-target">Буряад</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ca mw-list-item"><a href="https://ca.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — каталонська" lang="ca" hreflang="ca" data-title="Europa" data-language-autonym="Català" data-language-local-name="каталонська" class="interlanguage-link-target">Català</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cbk-zam mw-list-item"><a href="https://cbk-zam.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — Chavacano" lang="cbk" hreflang="cbk" data-title="Europa" data-language-autonym="Chavacano de Zamboanga" data-language-local-name="Chavacano" class="interlanguage-link-target">Chavacano de Zamboanga</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cdo mw-list-item"><a href="https://cdo.wikipedia.org/wiki/%C4%94u-ci%C5%AD" title="Ĕu-ciŭ — Mindong" lang="cdo" hreflang="cdo" data-title="Ĕu-ciŭ" data-language-autonym="閩東語 / Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄" data-language-local-name="Mindong" class="interlanguage-link-target">閩東語 / Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ce mw-list-item"><a href="https://ce.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — чеченська" lang="ce" hreflang="ce" data-title="Европа" data-language-autonym="Нохчийн" data-language-local-name="чеченська" class="interlanguage-link-target">Нохчийн</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ceb mw-list-item"><a href="https://ceb.wikipedia.org/wiki/Uropa" title="Uropa — себуанська" lang="ceb" hreflang="ceb" data-title="Uropa" data-language-autonym="Cebuano" data-language-local-name="себуанська" class="interlanguage-link-target">Cebuano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ch mw-list-item"><a href="https://ch.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — чаморро" lang="ch" hreflang="ch" data-title="Europa" data-language-autonym="Chamoru" data-language-local-name="чаморро" class="interlanguage-link-target">Chamoru</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-chr mw-list-item"><a href="https://chr.wikipedia.org/wiki/%E1%8F%B3%E1%8E%B3%E1%8F%9B" title="ᏳᎳᏛ — черокі" lang="chr" hreflang="chr" data-title="ᏳᎳᏛ" data-language-autonym="ᏣᎳᎩ" data-language-local-name="черокі" class="interlanguage-link-target">ᏣᎳᎩ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-chy mw-list-item"><a href="https://chy.wikipedia.org/wiki/H%C3%B3xov%C3%AA-hooma" title="Hóxovê-hooma — чейєнн" lang="chy" hreflang="chy" data-title="Hóxovê-hooma" data-language-autonym="Tsetsêhestâhese" data-language-local-name="чейєнн" class="interlanguage-link-target">Tsetsêhestâhese</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ckb mw-list-item"><a href="https://ckb.wikipedia.org/wiki/%D8%A6%DB%95%D9%88%D8%B1%D9%88%D9%88%D9%BE%D8%A7" title="ئەورووپا — центральнокурдська" lang="ckb" hreflang="ckb" data-title="ئەورووپا" data-language-autonym="کوردی" data-language-local-name="центральнокурдська" class="interlanguage-link-target">کوردی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-co mw-list-item"><a href="https://co.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — корсиканська" lang="co" hreflang="co" data-title="Europa" data-language-autonym="Corsu" data-language-local-name="корсиканська" class="interlanguage-link-target">Corsu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-crh mw-list-item"><a href="https://crh.wikipedia.org/wiki/Avropa" title="Avropa — кримськотатарська" lang="crh" hreflang="crh" data-title="Avropa" data-language-autonym="Qırımtatarca" data-language-local-name="кримськотатарська" class="interlanguage-link-target">Qırımtatarca</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cs mw-list-item"><a href="https://cs.wikipedia.org/wiki/Evropa" title="Evropa — чеська" lang="cs" hreflang="cs" data-title="Evropa" data-language-autonym="Čeština" data-language-local-name="чеська" class="interlanguage-link-target">Čeština</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-csb mw-list-item"><a href="https://csb.wikipedia.org/wiki/E%C3%B9ropa" title="Eùropa — кашубська" lang="csb" hreflang="csb" data-title="Eùropa" data-language-autonym="Kaszëbsczi" data-language-local-name="кашубська" class="interlanguage-link-target">Kaszëbsczi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cu mw-list-item"><a href="https://cu.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D1%B5%D1%80%D1%A1%D0%BF%D0%B0" title="Єѵрѡпа — церковнословʼянська" lang="cu" hreflang="cu" data-title="Єѵрѡпа" data-language-autonym="Словѣньскъ / ⰔⰎⰑⰂⰡⰐⰠⰔⰍⰟ" data-language-local-name="церковнословʼянська" class="interlanguage-link-target">Словѣньскъ / ⰔⰎⰑⰂⰡⰐⰠⰔⰍⰟ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cv mw-list-item"><a href="https://cv.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — чуваська" lang="cv" hreflang="cv" data-title="Европа" data-language-autonym="Чӑвашла" data-language-local-name="чуваська" class="interlanguage-link-target">Чӑвашла</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-cy mw-list-item"><a href="https://cy.wikipedia.org/wiki/Ewrop" title="Ewrop — валлійська" lang="cy" hreflang="cy" data-title="Ewrop" data-language-autonym="Cymraeg" data-language-local-name="валлійська" class="interlanguage-link-target">Cymraeg</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-da mw-list-item"><a href="https://da.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — данська" lang="da" hreflang="da" data-title="Europa" data-language-autonym="Dansk" data-language-local-name="данська" class="interlanguage-link-target">Dansk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-dag mw-list-item"><a href="https://dag.wikipedia.org/wiki/Tuure" title="Tuure — Dagbani" lang="dag" hreflang="dag" data-title="Tuure" data-language-autonym="Dagbanli" data-language-local-name="Dagbani" class="interlanguage-link-target">Dagbanli</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-de mw-list-item"><a href="https://de.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — німецька" lang="de" hreflang="de" data-title="Europa" data-language-autonym="Deutsch" data-language-local-name="німецька" class="interlanguage-link-target">Deutsch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-diq mw-list-item"><a href="https://diq.wikipedia.org/wiki/Ewropa" title="Ewropa — Zazaki" lang="diq" hreflang="diq" data-title="Ewropa" data-language-autonym="Zazaki" data-language-local-name="Zazaki" class="interlanguage-link-target">Zazaki</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-dsb mw-list-item"><a href="https://dsb.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — нижньолужицька" lang="dsb" hreflang="dsb" data-title="Europa" data-language-autonym="Dolnoserbski" data-language-local-name="нижньолужицька" class="interlanguage-link-target">Dolnoserbski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-dtp mw-list-item"><a href="https://dtp.wikipedia.org/wiki/Eropah" title="Eropah — Central Dusun" lang="dtp" hreflang="dtp" data-title="Eropah" data-language-autonym="Kadazandusun" data-language-local-name="Central Dusun" class="interlanguage-link-target">Kadazandusun</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-dty mw-list-item"><a href="https://dty.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AF%E0%A5%81%E0%A4%B0%E0%A5%8B%E0%A4%AA" title="युरोप — Doteli" lang="dty" hreflang="dty" data-title="युरोप" data-language-autonym="डोटेली" data-language-local-name="Doteli" class="interlanguage-link-target">डोटेली</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ee mw-list-item"><a href="https://ee.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — еве" lang="ee" hreflang="ee" data-title="Europa" data-language-autonym="Eʋegbe" data-language-local-name="еве" class="interlanguage-link-target">Eʋegbe</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-el mw-list-item"><a href="https://el.wikipedia.org/wiki/%CE%95%CF%85%CF%81%CF%8E%CF%80%CE%B7" title="Ευρώπη — грецька" lang="el" hreflang="el" data-title="Ευρώπη" data-language-autonym="Ελληνικά" data-language-local-name="грецька" class="interlanguage-link-target">Ελληνικά</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eml mw-list-item"><a href="https://eml.wikipedia.org/wiki/Eur%C3%B3pa" title="Európa — Emiliano-Romagnolo" lang="egl" hreflang="egl" data-title="Európa" data-language-autonym="Emiliàn e rumagnòl" data-language-local-name="Emiliano-Romagnolo" class="interlanguage-link-target">Emiliàn e rumagnòl</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-en mw-list-item"><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Europe" title="Europe — англійська" lang="en" hreflang="en" data-title="Europe" data-language-autonym="English" data-language-local-name="англійська" class="interlanguage-link-target">English</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eo badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://eo.wikipedia.org/wiki/E%C5%ADropo" title="Eŭropo — есперанто" lang="eo" hreflang="eo" data-title="Eŭropo" data-language-autonym="Esperanto" data-language-local-name="есперанто" class="interlanguage-link-target">Esperanto</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-es mw-list-item"><a href="https://es.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — іспанська" lang="es" hreflang="es" data-title="Europa" data-language-autonym="Español" data-language-local-name="іспанська" class="interlanguage-link-target">Español</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-et mw-list-item"><a href="https://et.wikipedia.org/wiki/Euroopa" title="Euroopa — естонська" lang="et" hreflang="et" data-title="Euroopa" data-language-autonym="Eesti" data-language-local-name="естонська" class="interlanguage-link-target">Eesti</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-eu mw-list-item"><a href="https://eu.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — баскська" lang="eu" hreflang="eu" data-title="Europa" data-language-autonym="Euskara" data-language-local-name="баскська" class="interlanguage-link-target">Euskara</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ext mw-list-item"><a href="https://ext.wikipedia.org/wiki/Uropa" title="Uropa — Extremaduran" lang="ext" hreflang="ext" data-title="Uropa" data-language-autonym="Estremeñu" data-language-local-name="Extremaduran" class="interlanguage-link-target">Estremeñu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fa mw-list-item"><a href="https://fa.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D8%B1%D9%88%D9%BE%D8%A7" title="اروپا — перська" lang="fa" hreflang="fa" data-title="اروپا" data-language-autonym="فارسی" data-language-local-name="перська" class="interlanguage-link-target">فارسی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ff mw-list-item"><a href="https://ff.wikipedia.org/wiki/Yuroopu" title="Yuroopu — фула" lang="ff" hreflang="ff" data-title="Yuroopu" data-language-autonym="Fulfulde" data-language-local-name="фула" class="interlanguage-link-target">Fulfulde</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fi mw-list-item"><a href="https://fi.wikipedia.org/wiki/Eurooppa" title="Eurooppa — фінська" lang="fi" hreflang="fi" data-title="Eurooppa" data-language-autonym="Suomi" data-language-local-name="фінська" class="interlanguage-link-target">Suomi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fiu-vro mw-list-item"><a href="https://fiu-vro.wikipedia.org/wiki/%C3%95uruupa" title="Õuruupa — Võro" lang="vro" hreflang="vro" data-title="Õuruupa" data-language-autonym="Võro" data-language-local-name="Võro" class="interlanguage-link-target">Võro</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fj mw-list-item"><a href="https://fj.wikipedia.org/wiki/Iurope" title="Iurope — фіджі" lang="fj" hreflang="fj" data-title="Iurope" data-language-autonym="Na Vosa Vakaviti" data-language-local-name="фіджі" class="interlanguage-link-target">Na Vosa Vakaviti</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fo mw-list-item"><a href="https://fo.wikipedia.org/wiki/Evropa" title="Evropa — фарерська" lang="fo" hreflang="fo" data-title="Evropa" data-language-autonym="Føroyskt" data-language-local-name="фарерська" class="interlanguage-link-target">Føroyskt</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fon mw-list-item"><a href="https://fon.wikipedia.org/wiki/Europe" title="Europe — фон" lang="fon" hreflang="fon" data-title="Europe" data-language-autonym="Fɔ̀ngbè" data-language-local-name="фон" class="interlanguage-link-target">Fɔ̀ngbè</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fr mw-list-item"><a href="https://fr.wikipedia.org/wiki/Europe" title="Europe — французька" lang="fr" hreflang="fr" data-title="Europe" data-language-autonym="Français" data-language-local-name="французька" class="interlanguage-link-target">Français</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-frp mw-list-item"><a href="https://frp.wikipedia.org/wiki/Eropa" title="Eropa — арпітанська" lang="frp" hreflang="frp" data-title="Eropa" data-language-autonym="Arpetan" data-language-local-name="арпітанська" class="interlanguage-link-target">Arpetan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-frr mw-list-item"><a href="https://frr.wikipedia.org/wiki/Euroopa" title="Euroopa — фризька північна" lang="frr" hreflang="frr" data-title="Euroopa" data-language-autonym="Nordfriisk" data-language-local-name="фризька північна" class="interlanguage-link-target">Nordfriisk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fur mw-list-item"><a href="https://fur.wikipedia.org/wiki/Europe" title="Europe — фріульська" lang="fur" hreflang="fur" data-title="Europe" data-language-autonym="Furlan" data-language-local-name="фріульська" class="interlanguage-link-target">Furlan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-fy mw-list-item"><a href="https://fy.wikipedia.org/wiki/Jeropa" title="Jeropa — західнофризька" lang="fy" hreflang="fy" data-title="Jeropa" data-language-autonym="Frysk" data-language-local-name="західнофризька" class="interlanguage-link-target">Frysk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ga mw-list-item"><a href="https://ga.wikipedia.org/wiki/An_Eoraip" title="An Eoraip — ірландська" lang="ga" hreflang="ga" data-title="An Eoraip" data-language-autonym="Gaeilge" data-language-local-name="ірландська" class="interlanguage-link-target">Gaeilge</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gag mw-list-item"><a href="https://gag.wikipedia.org/wiki/Evropa" title="Evropa — гагаузька" lang="gag" hreflang="gag" data-title="Evropa" data-language-autonym="Gagauz" data-language-local-name="гагаузька" class="interlanguage-link-target">Gagauz</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gan mw-list-item"><a href="https://gan.wikipedia.org/wiki/%E6%AD%90%E6%B4%B2" title="歐洲 — ґань" lang="gan" hreflang="gan" data-title="歐洲" data-language-autonym="贛語" data-language-local-name="ґань" class="interlanguage-link-target">贛語</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gcr mw-list-item"><a href="https://gcr.wikipedia.org/wiki/L%C3%A9r%C3%B2p" title="Léròp — Guianan Creole" lang="gcr" hreflang="gcr" data-title="Léròp" data-language-autonym="Kriyòl gwiyannen" data-language-local-name="Guianan Creole" class="interlanguage-link-target">Kriyòl gwiyannen</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gd mw-list-item"><a href="https://gd.wikipedia.org/wiki/An_Roinn-E%C3%B2rpa" title="An Roinn-Eòrpa — шотландська гельська" lang="gd" hreflang="gd" data-title="An Roinn-Eòrpa" data-language-autonym="Gàidhlig" data-language-local-name="шотландська гельська" class="interlanguage-link-target">Gàidhlig</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gl mw-list-item"><a href="https://gl.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — галісійська" lang="gl" hreflang="gl" data-title="Europa" data-language-autonym="Galego" data-language-local-name="галісійська" class="interlanguage-link-target">Galego</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-glk mw-list-item"><a href="https://glk.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%DB%8A%D8%B1%DB%8A%D9%BE%D8%A7" title="اۊرۊپا — Gilaki" lang="glk" hreflang="glk" data-title="اۊرۊپا" data-language-autonym="گیلکی" data-language-local-name="Gilaki" class="interlanguage-link-target">گیلکی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gn mw-list-item"><a href="https://gn.wikipedia.org/wiki/Eur%C3%B3pa" title="Európa — гуарані" lang="gn" hreflang="gn" data-title="Európa" data-language-autonym="Avañe'ẽ" data-language-local-name="гуарані" class="interlanguage-link-target">Avañe'ẽ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gom mw-list-item"><a href="https://gom.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AF%E0%A5%81%E0%A4%B0%E0%A5%8B%E0%A4%AA" title="युरोप — Goan Konkani" lang="gom" hreflang="gom" data-title="युरोप" data-language-autonym="गोंयची कोंकणी / Gõychi Konknni" data-language-local-name="Goan Konkani" class="interlanguage-link-target">गोंयची कोंकणी / Gõychi Konknni</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-got mw-list-item"><a href="https://got.wikipedia.org/wiki/%F0%90%8C%B0%F0%90%8C%B9%F0%90%8D%85%F0%90%8D%82%F0%90%8D%89%F0%90%8D%80%F0%90%8C%B0" title="𐌰𐌹𐍅𐍂𐍉𐍀𐌰 — готська" lang="got" hreflang="got" data-title="𐌰𐌹𐍅𐍂𐍉𐍀𐌰" data-language-autonym="𐌲𐌿𐍄𐌹𐍃𐌺" data-language-local-name="готська" class="interlanguage-link-target">𐌲𐌿𐍄𐌹𐍃𐌺</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gu mw-list-item"><a href="https://gu.wikipedia.org/wiki/%E0%AA%AF%E0%AB%81%E0%AA%B0%E0%AB%8B%E0%AA%AA" title="યુરોપ — гуджараті" lang="gu" hreflang="gu" data-title="યુરોપ" data-language-autonym="ગુજરાતી" data-language-local-name="гуджараті" class="interlanguage-link-target">ગુજરાતી</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-gv mw-list-item"><a href="https://gv.wikipedia.org/wiki/Yn_Oarpey" title="Yn Oarpey — менкська" lang="gv" hreflang="gv" data-title="Yn Oarpey" data-language-autonym="Gaelg" data-language-local-name="менкська" class="interlanguage-link-target">Gaelg</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ha mw-list-item"><a href="https://ha.wikipedia.org/wiki/Turai" title="Turai — хауса" lang="ha" hreflang="ha" data-title="Turai" data-language-autonym="Hausa" data-language-local-name="хауса" class="interlanguage-link-target">Hausa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hak mw-list-item"><a href="https://hak.wikipedia.org/wiki/%C3%8Au-ch%C3%BB" title="Êu-chû — хаккаська" lang="hak" hreflang="hak" data-title="Êu-chû" data-language-autonym="客家語 / Hak-kâ-ngî" data-language-local-name="хаккаська" class="interlanguage-link-target">客家語 / Hak-kâ-ngî</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-haw mw-list-item"><a href="https://haw.wikipedia.org/wiki/%CA%BBEulopa" title="ʻEulopa — гавайська" lang="haw" hreflang="haw" data-title="ʻEulopa" data-language-autonym="Hawaiʻi" data-language-local-name="гавайська" class="interlanguage-link-target">Hawaiʻi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-he mw-list-item"><a href="https://he.wikipedia.org/wiki/%D7%90%D7%99%D7%A8%D7%95%D7%A4%D7%94" title="אירופה — іврит" lang="he" hreflang="he" data-title="אירופה" data-language-autonym="עברית" data-language-local-name="іврит" class="interlanguage-link-target">עברית</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hi mw-list-item"><a href="https://hi.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AF%E0%A5%82%E0%A4%B0%E0%A5%8B%E0%A4%AA" title="यूरोप — гінді" lang="hi" hreflang="hi" data-title="यूरोप" data-language-autonym="हिन्दी" data-language-local-name="гінді" class="interlanguage-link-target">हिन्दी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hif mw-list-item"><a href="https://hif.wikipedia.org/wiki/Europe" title="Europe — Fiji Hindi" lang="hif" hreflang="hif" data-title="Europe" data-language-autonym="Fiji Hindi" data-language-local-name="Fiji Hindi" class="interlanguage-link-target">Fiji Hindi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hr mw-list-item"><a href="https://hr.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — хорватська" lang="hr" hreflang="hr" data-title="Europa" data-language-autonym="Hrvatski" data-language-local-name="хорватська" class="interlanguage-link-target">Hrvatski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hsb mw-list-item"><a href="https://hsb.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — верхньолужицька" lang="hsb" hreflang="hsb" data-title="Europa" data-language-autonym="Hornjoserbsce" data-language-local-name="верхньолужицька" class="interlanguage-link-target">Hornjoserbsce</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ht mw-list-item"><a href="https://ht.wikipedia.org/wiki/Ew%C3%B2p" title="Ewòp — гаїтянська креольська" lang="ht" hreflang="ht" data-title="Ewòp" data-language-autonym="Kreyòl ayisyen" data-language-local-name="гаїтянська креольська" class="interlanguage-link-target">Kreyòl ayisyen</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hu mw-list-item"><a href="https://hu.wikipedia.org/wiki/Eur%C3%B3pa" title="Európa — угорська" lang="hu" hreflang="hu" data-title="Európa" data-language-autonym="Magyar" data-language-local-name="угорська" class="interlanguage-link-target">Magyar</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hy mw-list-item"><a href="https://hy.wikipedia.org/wiki/%D4%B5%D5%BE%D6%80%D5%B8%D5%BA%D5%A1" title="Եվրոպա — вірменська" lang="hy" hreflang="hy" data-title="Եվրոպա" data-language-autonym="Հայերեն" data-language-local-name="вірменська" class="interlanguage-link-target">Հայերեն</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-hyw mw-list-item"><a href="https://hyw.wikipedia.org/wiki/%D4%B5%D6%82%D6%80%D5%B8%D5%BA%D5%A1" title="Եւրոպա — Western Armenian" lang="hyw" hreflang="hyw" data-title="Եւրոպա" data-language-autonym="Արեւմտահայերէն" data-language-local-name="Western Armenian" class="interlanguage-link-target">Արեւմտահայերէն</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ia mw-list-item"><a href="https://ia.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — інтерлінгва" lang="ia" hreflang="ia" data-title="Europa" data-language-autonym="Interlingua" data-language-local-name="інтерлінгва" class="interlanguage-link-target">Interlingua</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-iba mw-list-item"><a href="https://iba.wikipedia.org/wiki/Eropah" title="Eropah — ібанська" lang="iba" hreflang="iba" data-title="Eropah" data-language-autonym="Jaku Iban" data-language-local-name="ібанська" class="interlanguage-link-target">Jaku Iban</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-id mw-list-item"><a href="https://id.wikipedia.org/wiki/Eropa" title="Eropa — індонезійська" lang="id" hreflang="id" data-title="Eropa" data-language-autonym="Bahasa Indonesia" data-language-local-name="індонезійська" class="interlanguage-link-target">Bahasa Indonesia</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ie mw-list-item"><a href="https://ie.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — інтерлінгве" lang="ie" hreflang="ie" data-title="Europa" data-language-autonym="Interlingue" data-language-local-name="інтерлінгве" class="interlanguage-link-target">Interlingue</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ig mw-list-item"><a href="https://ig.wikipedia.org/wiki/Obodo_B%C3%A9k%C3%A8" title="Obodo Békè — ігбо" lang="ig" hreflang="ig" data-title="Obodo Békè" data-language-autonym="Igbo" data-language-local-name="ігбо" class="interlanguage-link-target">Igbo</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ilo mw-list-item"><a href="https://ilo.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — ілоканська" lang="ilo" hreflang="ilo" data-title="Europa" data-language-autonym="Ilokano" data-language-local-name="ілоканська" class="interlanguage-link-target">Ilokano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-inh mw-list-item"><a href="https://inh.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — інгуська" lang="inh" hreflang="inh" data-title="Европа" data-language-autonym="ГӀалгӀай" data-language-local-name="інгуська" class="interlanguage-link-target">ГӀалгӀай</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-io mw-list-item"><a href="https://io.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — ідо" lang="io" hreflang="io" data-title="Europa" data-language-autonym="Ido" data-language-local-name="ідо" class="interlanguage-link-target">Ido</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-is mw-list-item"><a href="https://is.wikipedia.org/wiki/Evr%C3%B3pa" title="Evrópa — ісландська" lang="is" hreflang="is" data-title="Evrópa" data-language-autonym="Íslenska" data-language-local-name="ісландська" class="interlanguage-link-target">Íslenska</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-it mw-list-item"><a href="https://it.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — італійська" lang="it" hreflang="it" data-title="Europa" data-language-autonym="Italiano" data-language-local-name="італійська" class="interlanguage-link-target">Italiano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-iu mw-list-item"><a href="https://iu.wikipedia.org/wiki/%E1%90%83%E1%90%86%E1%95%8C%E1%91%89" title="ᐃᐆᕌᑉ — інуктитут" lang="iu" hreflang="iu" data-title="ᐃᐆᕌᑉ" data-language-autonym="ᐃᓄᒃᑎᑐᑦ / inuktitut" data-language-local-name="інуктитут" class="interlanguage-link-target">ᐃᓄᒃᑎᑐᑦ / inuktitut</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ja mw-list-item"><a href="https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%83%A8%E3%83%BC%E3%83%AD%E3%83%83%E3%83%91" title="ヨーロッパ — японська" lang="ja" hreflang="ja" data-title="ヨーロッパ" data-language-autonym="日本語" data-language-local-name="японська" class="interlanguage-link-target">日本語</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jam mw-list-item"><a href="https://jam.wikipedia.org/wiki/Yuurop" title="Yuurop — Jamaican Creole English" lang="jam" hreflang="jam" data-title="Yuurop" data-language-autonym="Patois" data-language-local-name="Jamaican Creole English" class="interlanguage-link-target">Patois</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jbo mw-list-item"><a href="https://jbo.wikipedia.org/wiki/rontu%27a" title="rontu'a — ложбан" lang="jbo" hreflang="jbo" data-title="rontu'a" data-language-autonym="La .lojban." data-language-local-name="ложбан" class="interlanguage-link-target">La .lojban.</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-jv mw-list-item"><a href="https://jv.wikipedia.org/wiki/%C3%89ropa" title="Éropa — яванська" lang="jv" hreflang="jv" data-title="Éropa" data-language-autonym="Jawa" data-language-local-name="яванська" class="interlanguage-link-target">Jawa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ka mw-list-item"><a href="https://ka.wikipedia.org/wiki/%E1%83%94%E1%83%95%E1%83%A0%E1%83%9D%E1%83%9E%E1%83%90" title="ევროპა — грузинська" lang="ka" hreflang="ka" data-title="ევროპა" data-language-autonym="ქართული" data-language-local-name="грузинська" class="interlanguage-link-target">ქართული</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kaa mw-list-item"><a href="https://kaa.wikipedia.org/wiki/Evropa" title="Evropa — каракалпацька" lang="kaa" hreflang="kaa" data-title="Evropa" data-language-autonym="Qaraqalpaqsha" data-language-local-name="каракалпацька" class="interlanguage-link-target">Qaraqalpaqsha</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kab mw-list-item"><a href="https://kab.wikipedia.org/wiki/Turuft" title="Turuft — кабільська" lang="kab" hreflang="kab" data-title="Turuft" data-language-autonym="Taqbaylit" data-language-local-name="кабільська" class="interlanguage-link-target">Taqbaylit</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kbd mw-list-item"><a href="https://kbd.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%8D" title="Еуропэ — кабардинська" lang="kbd" hreflang="kbd" data-title="Еуропэ" data-language-autonym="Адыгэбзэ" data-language-local-name="кабардинська" class="interlanguage-link-target">Адыгэбзэ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kbp mw-list-item"><a href="https://kbp.wikipedia.org/wiki/Eer%C9%94p%CA%8B_t%C9%9Bt%CA%8B_wandamm" title="Eerɔpʋ tɛtʋ wandamm — Kabiye" lang="kbp" hreflang="kbp" data-title="Eerɔpʋ tɛtʋ wandamm" data-language-autonym="Kabɩyɛ" data-language-local-name="Kabiye" class="interlanguage-link-target">Kabɩyɛ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kcg mw-list-item"><a href="https://kcg.wikipedia.org/wiki/Yurop" title="Yurop — тіап" lang="kcg" hreflang="kcg" data-title="Yurop" data-language-autonym="Tyap" data-language-local-name="тіап" class="interlanguage-link-target">Tyap</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kg mw-list-item"><a href="https://kg.wikipedia.org/wiki/Mputu" title="Mputu — конґолезька" lang="kg" hreflang="kg" data-title="Mputu" data-language-autonym="Kongo" data-language-local-name="конґолезька" class="interlanguage-link-target">Kongo</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kge mw-list-item"><a href="https://kge.wikipedia.org/wiki/Eropa" title="Eropa — Komering" lang="kge" hreflang="kge" data-title="Eropa" data-language-autonym="Kumoring" data-language-local-name="Komering" class="interlanguage-link-target">Kumoring</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kk mw-list-item"><a href="https://kk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Еуропа — казахська" lang="kk" hreflang="kk" data-title="Еуропа" data-language-autonym="Қазақша" data-language-local-name="казахська" class="interlanguage-link-target">Қазақша</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-km mw-list-item"><a href="https://km.wikipedia.org/wiki/%E1%9E%91%E1%9F%92%E1%9E%9C%E1%9E%B8%E1%9E%94%E1%9E%A2%E1%9E%BA%E1%9E%9A%E1%9F%89%E1%9E%BB%E1%9E%94" title="ទ្វីបអឺរ៉ុប — кхмерська" lang="km" hreflang="km" data-title="ទ្វីបអឺរ៉ុប" data-language-autonym="ភាសាខ្មែរ" data-language-local-name="кхмерська" class="interlanguage-link-target">ភាសាខ្មែរ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kn mw-list-item"><a href="https://kn.wikipedia.org/wiki/%E0%B2%AF%E0%B3%81%E0%B2%B0%E0%B3%8B%E0%B2%AA%E0%B3%8D" title="ಯುರೋಪ್ — каннада" lang="kn" hreflang="kn" data-title="ಯುರೋಪ್" data-language-autonym="ಕನ್ನಡ" data-language-local-name="каннада" class="interlanguage-link-target">ಕನ್ನಡ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ko mw-list-item"><a href="https://ko.wikipedia.org/wiki/%EC%9C%A0%EB%9F%BD" title="유럽 — корейська" lang="ko" hreflang="ko" data-title="유럽" data-language-autonym="한국어" data-language-local-name="корейська" class="interlanguage-link-target">한국어</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-koi mw-list-item"><a href="https://koi.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — комі-перм’яцька" lang="koi" hreflang="koi" data-title="Европа" data-language-autonym="Перем коми" data-language-local-name="комі-перм’яцька" class="interlanguage-link-target">Перем коми</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-krc mw-list-item"><a href="https://krc.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — карачаєво-балкарська" lang="krc" hreflang="krc" data-title="Европа" data-language-autonym="Къарачай-малкъар" data-language-local-name="карачаєво-балкарська" class="interlanguage-link-target">Къарачай-малкъар</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ks mw-list-item"><a href="https://ks.wikipedia.org/wiki/%DB%8C%D9%88%D9%97%D8%B1%D9%8E%D9%BE" title="یوٗرَپ — кашмірська" lang="ks" hreflang="ks" data-title="یوٗرَپ" data-language-autonym="कॉशुर / کٲشُر" data-language-local-name="кашмірська" class="interlanguage-link-target">कॉशुर / کٲشُر</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ksh mw-list-item"><a href="https://ksh.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — кельнська" lang="ksh" hreflang="ksh" data-title="Europa" data-language-autonym="Ripoarisch" data-language-local-name="кельнська" class="interlanguage-link-target">Ripoarisch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ku mw-list-item"><a href="https://ku.wikipedia.org/wiki/Ewropa" title="Ewropa — курдська" lang="ku" hreflang="ku" data-title="Ewropa" data-language-autonym="Kurdî" data-language-local-name="курдська" class="interlanguage-link-target">Kurdî</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kv badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://kv.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — комі" lang="kv" hreflang="kv" data-title="Европа" data-language-autonym="Коми" data-language-local-name="комі" class="interlanguage-link-target">Коми</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-kw mw-list-item"><a href="https://kw.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — корнська" lang="kw" hreflang="kw" data-title="Europa" data-language-autonym="Kernowek" data-language-local-name="корнська" class="interlanguage-link-target">Kernowek</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ky mw-list-item"><a href="https://ky.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — киргизька" lang="ky" hreflang="ky" data-title="Европа" data-language-autonym="Кыргызча" data-language-local-name="киргизька" class="interlanguage-link-target">Кыргызча</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-la badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://la.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — латинська" lang="la" hreflang="la" data-title="Europa" data-language-autonym="Latina" data-language-local-name="латинська" class="interlanguage-link-target">Latina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lad mw-list-item"><a href="https://lad.wikipedia.org/wiki/Evropa" title="Evropa — ладино" lang="lad" hreflang="lad" data-title="Evropa" data-language-autonym="Ladino" data-language-local-name="ладино" class="interlanguage-link-target">Ladino</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lb mw-list-item"><a href="https://lb.wikipedia.org/wiki/Europa_(Kontinent)" title="Europa (Kontinent) — люксембурзька" lang="lb" hreflang="lb" data-title="Europa (Kontinent)" data-language-autonym="Lëtzebuergesch" data-language-local-name="люксембурзька" class="interlanguage-link-target">Lëtzebuergesch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lbe mw-list-item"><a href="https://lbe.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — Lak" lang="lbe" hreflang="lbe" data-title="Европа" data-language-autonym="Лакку" data-language-local-name="Lak" class="interlanguage-link-target">Лакку</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lez mw-list-item"><a href="https://lez.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — лезгінська" lang="lez" hreflang="lez" data-title="Европа" data-language-autonym="Лезги" data-language-local-name="лезгінська" class="interlanguage-link-target">Лезги</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lfn mw-list-item"><a href="https://lfn.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — Lingua Franca Nova" lang="lfn" hreflang="lfn" data-title="Europa" data-language-autonym="Lingua Franca Nova" data-language-local-name="Lingua Franca Nova" class="interlanguage-link-target">Lingua Franca Nova</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lg mw-list-item"><a href="https://lg.wikipedia.org/wiki/Bulaaya" title="Bulaaya — ганда" lang="lg" hreflang="lg" data-title="Bulaaya" data-language-autonym="Luganda" data-language-local-name="ганда" class="interlanguage-link-target">Luganda</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-li mw-list-item"><a href="https://li.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — лімбургійська" lang="li" hreflang="li" data-title="Europa" data-language-autonym="Limburgs" data-language-local-name="лімбургійська" class="interlanguage-link-target">Limburgs</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lij mw-list-item"><a href="https://lij.wikipedia.org/wiki/Eur%C3%B2pa" title="Euròpa — лігурійська" lang="lij" hreflang="lij" data-title="Euròpa" data-language-autonym="Ligure" data-language-local-name="лігурійська" class="interlanguage-link-target">Ligure</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lld mw-list-item"><a href="https://lld.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — Ladin" lang="lld" hreflang="lld" data-title="Europa" data-language-autonym="Ladin" data-language-local-name="Ladin" class="interlanguage-link-target">Ladin</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lmo mw-list-item"><a href="https://lmo.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — ломбардська" lang="lmo" hreflang="lmo" data-title="Europa" data-language-autonym="Lombard" data-language-local-name="ломбардська" class="interlanguage-link-target">Lombard</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ln mw-list-item"><a href="https://ln.wikipedia.org/wiki/Er%C3%B3pa" title="Erópa — лінгала" lang="ln" hreflang="ln" data-title="Erópa" data-language-autonym="Lingála" data-language-local-name="лінгала" class="interlanguage-link-target">Lingála</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lo mw-list-item"><a href="https://lo.wikipedia.org/wiki/%E0%BA%97%E0%BA%B0%E0%BA%A7%E0%BA%B5%E0%BA%9A%E0%BB%80%E0%BA%AD%E0%BA%B5%E0%BA%A3%E0%BA%BB%E0%BA%9A" title="ທະວີບເອີຣົບ — лаоська" lang="lo" hreflang="lo" data-title="ທະວີບເອີຣົບ" data-language-autonym="ລາວ" data-language-local-name="лаоська" class="interlanguage-link-target">ລາວ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lt badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://lt.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — литовська" lang="lt" hreflang="lt" data-title="Europa" data-language-autonym="Lietuvių" data-language-local-name="литовська" class="interlanguage-link-target">Lietuvių</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ltg mw-list-item"><a href="https://ltg.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — Latgalian" lang="ltg" hreflang="ltg" data-title="Europa" data-language-autonym="Latgaļu" data-language-local-name="Latgalian" class="interlanguage-link-target">Latgaļu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-lv mw-list-item"><a href="https://lv.wikipedia.org/wiki/Eiropa" title="Eiropa — латиська" lang="lv" hreflang="lv" data-title="Eiropa" data-language-autonym="Latviešu" data-language-local-name="латиська" class="interlanguage-link-target">Latviešu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mad mw-list-item"><a href="https://mad.wikipedia.org/wiki/%C3%88ropa" title="Èropa — мадурська" lang="mad" hreflang="mad" data-title="Èropa" data-language-autonym="Madhurâ" data-language-local-name="мадурська" class="interlanguage-link-target">Madhurâ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mai mw-list-item"><a href="https://mai.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AF%E0%A5%81%E0%A4%B0%E0%A5%8B%E0%A4%AA" title="युरोप — майтхілі" lang="mai" hreflang="mai" data-title="युरोप" data-language-autonym="मैथिली" data-language-local-name="майтхілі" class="interlanguage-link-target">मैथिली</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-map-bms mw-list-item"><a href="https://map-bms.wikipedia.org/wiki/Eropah" title="Eropah — Banyumasan" lang="jv-x-bms" hreflang="jv-x-bms" data-title="Eropah" data-language-autonym="Basa Banyumasan" data-language-local-name="Banyumasan" class="interlanguage-link-target">Basa Banyumasan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mg mw-list-item"><a href="https://mg.wikipedia.org/wiki/Eor%C3%B4pa" title="Eorôpa — малагасійська" lang="mg" hreflang="mg" data-title="Eorôpa" data-language-autonym="Malagasy" data-language-local-name="малагасійська" class="interlanguage-link-target">Malagasy</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mhr mw-list-item"><a href="https://mhr.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — Eastern Mari" lang="mhr" hreflang="mhr" data-title="Европа" data-language-autonym="Олык марий" data-language-local-name="Eastern Mari" class="interlanguage-link-target">Олык марий</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mi mw-list-item"><a href="https://mi.wikipedia.org/wiki/%C5%AAropi" title="Ūropi — маорі" lang="mi" hreflang="mi" data-title="Ūropi" data-language-autonym="Māori" data-language-local-name="маорі" class="interlanguage-link-target">Māori</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-min mw-list-item"><a href="https://min.wikipedia.org/wiki/Eropa" title="Eropa — мінангкабау" lang="min" hreflang="min" data-title="Eropa" data-language-autonym="Minangkabau" data-language-local-name="мінангкабау" class="interlanguage-link-target">Minangkabau</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mk mw-list-item"><a href="https://mk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — македонська" lang="mk" hreflang="mk" data-title="Европа" data-language-autonym="Македонски" data-language-local-name="македонська" class="interlanguage-link-target">Македонски</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ml mw-list-item"><a href="https://ml.wikipedia.org/wiki/%E0%B4%AF%E0%B5%82%E0%B4%B1%E0%B5%8B%E0%B4%AA%E0%B5%8D%E0%B4%AA%E0%B5%8D" title="യൂറോപ്പ് — малаялам" lang="ml" hreflang="ml" data-title="യൂറോപ്പ്" data-language-autonym="മലയാളം" data-language-local-name="малаялам" class="interlanguage-link-target">മലയാളം</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mn mw-list-item"><a href="https://mn.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF" title="Европ — монгольська" lang="mn" hreflang="mn" data-title="Европ" data-language-autonym="Монгол" data-language-local-name="монгольська" class="interlanguage-link-target">Монгол</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mni mw-list-item"><a href="https://mni.wikipedia.org/wiki/%EA%AF%8F%EA%AF%8E%EA%AF%94%EA%AF%A3%EA%AF%9E" title="ꯏꯎꯔꯣꯞ — маніпурі" lang="mni" hreflang="mni" data-title="ꯏꯎꯔꯣꯞ" data-language-autonym="ꯃꯤꯇꯩ ꯂꯣꯟ" data-language-local-name="маніпурі" class="interlanguage-link-target">ꯃꯤꯇꯩ ꯂꯣꯟ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mnw mw-list-item"><a href="https://mnw.wikipedia.org/wiki/%E1%80%A5%E1%80%9B%E1%80%B1%E1%80%AC%E1%80%95" title="ဥရောပ — Mon" lang="mnw" hreflang="mnw" data-title="ဥရောပ" data-language-autonym="ဘာသာမန်" data-language-local-name="Mon" class="interlanguage-link-target">ဘာသာမန်</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mr mw-list-item"><a href="https://mr.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AF%E0%A5%81%E0%A4%B0%E0%A5%8B%E0%A4%AA" title="युरोप — маратхі" lang="mr" hreflang="mr" data-title="युरोप" data-language-autonym="मराठी" data-language-local-name="маратхі" class="interlanguage-link-target">मराठी</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mrj mw-list-item"><a href="https://mrj.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — Western Mari" lang="mrj" hreflang="mrj" data-title="Европа" data-language-autonym="Кырык мары" data-language-local-name="Western Mari" class="interlanguage-link-target">Кырык мары</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ms mw-list-item"><a href="https://ms.wikipedia.org/wiki/Eropah" title="Eropah — малайська" lang="ms" hreflang="ms" data-title="Eropah" data-language-autonym="Bahasa Melayu" data-language-local-name="малайська" class="interlanguage-link-target">Bahasa Melayu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mt mw-list-item"><a href="https://mt.wikipedia.org/wiki/Ewropa" title="Ewropa — мальтійська" lang="mt" hreflang="mt" data-title="Ewropa" data-language-autonym="Malti" data-language-local-name="мальтійська" class="interlanguage-link-target">Malti</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mwl mw-list-item"><a href="https://mwl.wikipedia.org/wiki/Ouropa" title="Ouropa — мірандська" lang="mwl" hreflang="mwl" data-title="Ouropa" data-language-autonym="Mirandés" data-language-local-name="мірандська" class="interlanguage-link-target">Mirandés</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-my mw-list-item"><a href="https://my.wikipedia.org/wiki/%E1%80%A5%E1%80%9B%E1%80%B1%E1%80%AC%E1%80%95" title="ဥရောပ — бірманська" lang="my" hreflang="my" data-title="ဥရောပ" data-language-autonym="မြန်မာဘာသာ" data-language-local-name="бірманська" class="interlanguage-link-target">မြန်မာဘာသာ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-myv mw-list-item"><a href="https://myv.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — ерзя" lang="myv" hreflang="myv" data-title="Европа" data-language-autonym="Эрзянь" data-language-local-name="ерзя" class="interlanguage-link-target">Эрзянь</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-mzn mw-list-item"><a href="https://mzn.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D9%88%D8%B1%D9%88%D9%BE%D8%A7_%D9%82%D8%A7%D8%B1%D9%87" title="اوروپا قاره — мазандеранська" lang="mzn" hreflang="mzn" data-title="اوروپا قاره" data-language-autonym="مازِرونی" data-language-local-name="мазандеранська" class="interlanguage-link-target">مازِرونی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nap mw-list-item"><a href="https://nap.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — неаполітанська" lang="nap" hreflang="nap" data-title="Europa" data-language-autonym="Napulitano" data-language-local-name="неаполітанська" class="interlanguage-link-target">Napulitano</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nds mw-list-item"><a href="https://nds.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — нижньонімецька" lang="nds" hreflang="nds" data-title="Europa" data-language-autonym="Plattdüütsch" data-language-local-name="нижньонімецька" class="interlanguage-link-target">Plattdüütsch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nds-nl mw-list-item"><a href="https://nds-nl.wikipedia.org/wiki/Europa_(werelddeel)" title="Europa (werelddeel) — нижньосаксонська" lang="nds-NL" hreflang="nds-NL" data-title="Europa (werelddeel)" data-language-autonym="Nedersaksies" data-language-local-name="нижньосаксонська" class="interlanguage-link-target">Nedersaksies</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ne mw-list-item"><a href="https://ne.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AF%E0%A5%81%E0%A4%B0%E0%A5%8B%E0%A4%AA" title="युरोप — непальська" lang="ne" hreflang="ne" data-title="युरोप" data-language-autonym="नेपाली" data-language-local-name="непальська" class="interlanguage-link-target">नेपाली</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-new mw-list-item"><a href="https://new.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AF%E0%A5%81%E0%A4%B0%E0%A5%8B%E0%A4%AA" title="युरोप — неварі" lang="new" hreflang="new" data-title="युरोप" data-language-autonym="नेपाल भाषा" data-language-local-name="неварі" class="interlanguage-link-target">नेपाल भाषा</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nia mw-list-item"><a href="https://nia.wikipedia.org/wiki/Eropa" title="Eropa — ніаська" lang="nia" hreflang="nia" data-title="Eropa" data-language-autonym="Li Niha" data-language-local-name="ніаська" class="interlanguage-link-target">Li Niha</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nl mw-list-item"><a href="https://nl.wikipedia.org/wiki/Europa_(werelddeel)" title="Europa (werelddeel) — нідерландська" lang="nl" hreflang="nl" data-title="Europa (werelddeel)" data-language-autonym="Nederlands" data-language-local-name="нідерландська" class="interlanguage-link-target">Nederlands</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nn mw-list-item"><a href="https://nn.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — норвезька (нюношк)" lang="nn" hreflang="nn" data-title="Europa" data-language-autonym="Norsk nynorsk" data-language-local-name="норвезька (нюношк)" class="interlanguage-link-target">Norsk nynorsk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-no mw-list-item"><a href="https://no.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — норвезька (букмол)" lang="nb" hreflang="nb" data-title="Europa" data-language-autonym="Norsk bokmål" data-language-local-name="норвезька (букмол)" class="interlanguage-link-target">Norsk bokmål</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nov mw-list-item"><a href="https://nov.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — Novial" lang="nov" hreflang="nov" data-title="Europa" data-language-autonym="Novial" data-language-local-name="Novial" class="interlanguage-link-target">Novial</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nqo mw-list-item"><a href="https://nqo.wikipedia.org/wiki/%DF%8B%DF%99%DF%90%DF%94%DF%8E%DF%AC" title="ߋߙߐߔߎ߬ — нко" lang="nqo" hreflang="nqo" data-title="ߋߙߐߔߎ߬" data-language-autonym="ߒߞߏ" data-language-local-name="нко" class="interlanguage-link-target">ߒߞߏ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nrm mw-list-item"><a href="https://nrm.wikipedia.org/wiki/%C3%9Brope" title="Ûrope — Norman" lang="nrf" hreflang="nrf" data-title="Ûrope" data-language-autonym="Nouormand" data-language-local-name="Norman" class="interlanguage-link-target">Nouormand</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nso mw-list-item"><a href="https://nso.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — північна сото" lang="nso" hreflang="nso" data-title="Europa" data-language-autonym="Sesotho sa Leboa" data-language-local-name="північна сото" class="interlanguage-link-target">Sesotho sa Leboa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-nv mw-list-item"><a href="https://nv.wikipedia.org/wiki/T%C3%B3_W%C3%B3naan%C3%ADdi_Bilag%C3%A1ana_Bik%C3%A9yah" title="Tó Wónaanídi Bilagáana Bikéyah — навахо" lang="nv" hreflang="nv" data-title="Tó Wónaanídi Bilagáana Bikéyah" data-language-autonym="Diné bizaad" data-language-local-name="навахо" class="interlanguage-link-target">Diné bizaad</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ny mw-list-item"><a href="https://ny.wikipedia.org/wiki/Europe" title="Europe — ньянджа" lang="ny" hreflang="ny" data-title="Europe" data-language-autonym="Chi-Chewa" data-language-local-name="ньянджа" class="interlanguage-link-target">Chi-Chewa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-oc mw-list-item"><a href="https://oc.wikipedia.org/wiki/Eur%C3%B2pa" title="Euròpa — окситанська" lang="oc" hreflang="oc" data-title="Euròpa" data-language-autonym="Occitan" data-language-local-name="окситанська" class="interlanguage-link-target">Occitan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-olo mw-list-item"><a href="https://olo.wikipedia.org/wiki/Jevrouppu" title="Jevrouppu — Livvi-Karelian" lang="olo" hreflang="olo" data-title="Jevrouppu" data-language-autonym="Livvinkarjala" data-language-local-name="Livvi-Karelian" class="interlanguage-link-target">Livvinkarjala</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-om mw-list-item"><a href="https://om.wikipedia.org/wiki/Yuurooppi" title="Yuurooppi — оромо" lang="om" hreflang="om" data-title="Yuurooppi" data-language-autonym="Oromoo" data-language-local-name="оромо" class="interlanguage-link-target">Oromoo</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-or mw-list-item"><a href="https://or.wikipedia.org/wiki/%E0%AD%9F%E0%AD%81%E0%AC%B0%E0%AD%8B%E0%AC%AA" title="ୟୁରୋପ — одія" lang="or" hreflang="or" data-title="ୟୁରୋପ" data-language-autonym="ଓଡ଼ିଆ" data-language-local-name="одія" class="interlanguage-link-target">ଓଡ଼ିଆ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-os mw-list-item"><a href="https://os.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%C3%A6" title="Европæ — осетинська" lang="os" hreflang="os" data-title="Европæ" data-language-autonym="Ирон" data-language-local-name="осетинська" class="interlanguage-link-target">Ирон</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pa mw-list-item"><a href="https://pa.wikipedia.org/wiki/%E0%A8%AF%E0%A9%82%E0%A8%B0%E0%A8%AA" title="ਯੂਰਪ — панджабі" lang="pa" hreflang="pa" data-title="ਯੂਰਪ" data-language-autonym="ਪੰਜਾਬੀ" data-language-local-name="панджабі" class="interlanguage-link-target">ਪੰਜਾਬੀ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pag mw-list-item"><a href="https://pag.wikipedia.org/wiki/Europe" title="Europe — пангасінанська" lang="pag" hreflang="pag" data-title="Europe" data-language-autonym="Pangasinan" data-language-local-name="пангасінанська" class="interlanguage-link-target">Pangasinan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pam mw-list-item"><a href="https://pam.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — пампанга" lang="pam" hreflang="pam" data-title="Europa" data-language-autonym="Kapampangan" data-language-local-name="пампанга" class="interlanguage-link-target">Kapampangan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pap mw-list-item"><a href="https://pap.wikipedia.org/wiki/Oropa" title="Oropa — папʼяменто" lang="pap" hreflang="pap" data-title="Oropa" data-language-autonym="Papiamentu" data-language-local-name="папʼяменто" class="interlanguage-link-target">Papiamentu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pcd mw-list-item"><a href="https://pcd.wikipedia.org/wiki/Urope" title="Urope — Picard" lang="pcd" hreflang="pcd" data-title="Urope" data-language-autonym="Picard" data-language-local-name="Picard" class="interlanguage-link-target">Picard</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pdc mw-list-item"><a href="https://pdc.wikipedia.org/wiki/Eiropaa" title="Eiropaa — Pennsylvania German" lang="pdc" hreflang="pdc" data-title="Eiropaa" data-language-autonym="Deitsch" data-language-local-name="Pennsylvania German" class="interlanguage-link-target">Deitsch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pfl mw-list-item"><a href="https://pfl.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — Palatine German" lang="pfl" hreflang="pfl" data-title="Europa" data-language-autonym="Pälzisch" data-language-local-name="Palatine German" class="interlanguage-link-target">Pälzisch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pih mw-list-item"><a href="https://pih.wikipedia.org/wiki/Urup" title="Urup — Norfuk / Pitkern" lang="pih" hreflang="pih" data-title="Urup" data-language-autonym="Norfuk / Pitkern" data-language-local-name="Norfuk / Pitkern" class="interlanguage-link-target">Norfuk / Pitkern</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pl mw-list-item"><a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — польська" lang="pl" hreflang="pl" data-title="Europa" data-language-autonym="Polski" data-language-local-name="польська" class="interlanguage-link-target">Polski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pms mw-list-item"><a href="https://pms.wikipedia.org/wiki/Eur%C3%B2pa" title="Euròpa — Piedmontese" lang="pms" hreflang="pms" data-title="Euròpa" data-language-autonym="Piemontèis" data-language-local-name="Piedmontese" class="interlanguage-link-target">Piemontèis</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pnb mw-list-item"><a href="https://pnb.wikipedia.org/wiki/%DB%8C%D9%88%D8%B1%D9%BE" title="یورپ — Western Punjabi" lang="pnb" hreflang="pnb" data-title="یورپ" data-language-autonym="پنجابی" data-language-local-name="Western Punjabi" class="interlanguage-link-target">پنجابی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pnt badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://pnt.wikipedia.org/wiki/%CE%95%CF%85%CF%81%CF%8E%CF%80%CE%B7%CE%BD" title="Ευρώπην — Pontic" lang="pnt" hreflang="pnt" data-title="Ευρώπην" data-language-autonym="Ποντιακά" data-language-local-name="Pontic" class="interlanguage-link-target">Ποντιακά</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ps mw-list-item"><a href="https://ps.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D8%B1%D9%88%D9%BE%D8%A7" title="اروپا — пушту" lang="ps" hreflang="ps" data-title="اروپا" data-language-autonym="پښتو" data-language-local-name="пушту" class="interlanguage-link-target">پښتو</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pt mw-list-item"><a href="https://pt.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — португальська" lang="pt" hreflang="pt" data-title="Europa" data-language-autonym="Português" data-language-local-name="португальська" class="interlanguage-link-target">Português</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-pwn mw-list-item"><a href="https://pwn.wikipedia.org/wiki/iyurupu" title="iyurupu — Paiwan" lang="pwn" hreflang="pwn" data-title="iyurupu" data-language-autonym="Pinayuanan" data-language-local-name="Paiwan" class="interlanguage-link-target">Pinayuanan</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-qu mw-list-item"><a href="https://qu.wikipedia.org/wiki/Iwrupa" title="Iwrupa — кечуа" lang="qu" hreflang="qu" data-title="Iwrupa" data-language-autonym="Runa Simi" data-language-local-name="кечуа" class="interlanguage-link-target">Runa Simi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rm mw-list-item"><a href="https://rm.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — ретороманська" lang="rm" hreflang="rm" data-title="Europa" data-language-autonym="Rumantsch" data-language-local-name="ретороманська" class="interlanguage-link-target">Rumantsch</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rmy mw-list-item"><a href="https://rmy.wikipedia.org/wiki/Evropa" title="Evropa — Vlax Romani" lang="rmy" hreflang="rmy" data-title="Evropa" data-language-autonym="Romani čhib" data-language-local-name="Vlax Romani" class="interlanguage-link-target">Romani čhib</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ro mw-list-item"><a href="https://ro.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — румунська" lang="ro" hreflang="ro" data-title="Europa" data-language-autonym="Română" data-language-local-name="румунська" class="interlanguage-link-target">Română</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-roa-rup mw-list-item"><a href="https://roa-rup.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — арумунська" lang="rup" hreflang="rup" data-title="Europa" data-language-autonym="Armãneashti" data-language-local-name="арумунська" class="interlanguage-link-target">Armãneashti</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-roa-tara mw-list-item"><a href="https://roa-tara.wikipedia.org/wiki/Europe" title="Europe — Tarantino" lang="nap-x-tara" hreflang="nap-x-tara" data-title="Europe" data-language-autonym="Tarandíne" data-language-local-name="Tarantino" class="interlanguage-link-target">Tarandíne</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ru mw-list-item"><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — російська" lang="ru" hreflang="ru" data-title="Европа" data-language-autonym="Русский" data-language-local-name="російська" class="interlanguage-link-target">Русский</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rue mw-list-item"><a href="https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — Rusyn" lang="rue" hreflang="rue" data-title="Европа" data-language-autonym="Русиньскый" data-language-local-name="Rusyn" class="interlanguage-link-target">Русиньскый</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-rw mw-list-item"><a href="https://rw.wikipedia.org/wiki/Burayi" title="Burayi — кіньяруанда" lang="rw" hreflang="rw" data-title="Burayi" data-language-autonym="Ikinyarwanda" data-language-local-name="кіньяруанда" class="interlanguage-link-target">Ikinyarwanda</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sa mw-list-item"><a href="https://sa.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%AF%E0%A5%82%E0%A4%B0%E0%A5%8B%E0%A4%AA%E0%A4%96%E0%A4%A3%E0%A5%8D%E0%A4%A1%E0%A4%83" title="यूरोपखण्डः — санскрит" lang="sa" hreflang="sa" data-title="यूरोपखण्डः" data-language-autonym="संस्कृतम्" data-language-local-name="санскрит" class="interlanguage-link-target">संस्कृतम्</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sah mw-list-item"><a href="https://sah.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8C%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%80%D1%83%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Дьобуруопа — саха" lang="sah" hreflang="sah" data-title="Дьобуруопа" data-language-autonym="Саха тыла" data-language-local-name="саха" class="interlanguage-link-target">Саха тыла</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sat mw-list-item"><a href="https://sat.wikipedia.org/wiki/%E1%B1%AD%E1%B1%A9%E1%B1%A8%E1%B1%B3%E1%B1%AF" title="ᱭᱩᱨᱳᱯ — сантальська" lang="sat" hreflang="sat" data-title="ᱭᱩᱨᱳᱯ" data-language-autonym="ᱥᱟᱱᱛᱟᱲᱤ" data-language-local-name="сантальська" class="interlanguage-link-target">ᱥᱟᱱᱛᱟᱲᱤ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sc mw-list-item"><a href="https://sc.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — сардинська" lang="sc" hreflang="sc" data-title="Europa" data-language-autonym="Sardu" data-language-local-name="сардинська" class="interlanguage-link-target">Sardu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-scn mw-list-item"><a href="https://scn.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — сицилійська" lang="scn" hreflang="scn" data-title="Europa" data-language-autonym="Sicilianu" data-language-local-name="сицилійська" class="interlanguage-link-target">Sicilianu</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sco mw-list-item"><a href="https://sco.wikipedia.org/wiki/Europe" title="Europe — шотландська" lang="sco" hreflang="sco" data-title="Europe" data-language-autonym="Scots" data-language-local-name="шотландська" class="interlanguage-link-target">Scots</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sd mw-list-item"><a href="https://sd.wikipedia.org/wiki/%D9%8A%D9%8F%D9%88%D8%B1%D9%8E%D9%BE" title="يُورَپ — синдхі" lang="sd" hreflang="sd" data-title="يُورَپ" data-language-autonym="سنڌي" data-language-local-name="синдхі" class="interlanguage-link-target">سنڌي</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-se mw-list-item"><a href="https://se.wikipedia.org/wiki/Eurohp%C3%A1" title="Eurohpá — північносаамська" lang="se" hreflang="se" data-title="Eurohpá" data-language-autonym="Davvisámegiella" data-language-local-name="північносаамська" class="interlanguage-link-target">Davvisámegiella</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sg mw-list-item"><a href="https://sg.wikipedia.org/wiki/A%C3%AAropa" title="Aêropa — санго" lang="sg" hreflang="sg" data-title="Aêropa" data-language-autonym="Sängö" data-language-local-name="санго" class="interlanguage-link-target">Sängö</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sh mw-list-item"><a href="https://sh.wikipedia.org/wiki/Evropa" title="Evropa — сербсько-хорватська" lang="sh" hreflang="sh" data-title="Evropa" data-language-autonym="Srpskohrvatski / српскохрватски" data-language-local-name="сербсько-хорватська" class="interlanguage-link-target">Srpskohrvatski / српскохрватски</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-shi mw-list-item"><a href="https://shi.wikipedia.org/wiki/Urupa" title="Urupa — тачеліт" lang="shi" hreflang="shi" data-title="Urupa" data-language-autonym="Taclḥit" data-language-local-name="тачеліт" class="interlanguage-link-target">Taclḥit</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-shn mw-list-item"><a href="https://shn.wikipedia.org/wiki/%E1%80%9A%E1%80%B0%E1%80%B8%E1%80%9B%E1%80%B0%E1%80%95%E1%80%BA%E1%82%89" title="ယူးရူပ်ႉ — шанська" lang="shn" hreflang="shn" data-title="ယူးရူပ်ႉ" data-language-autonym="ၽႃႇသႃႇတႆး " data-language-local-name="шанська" class="interlanguage-link-target">ၽႃႇသႃႇတႆး </a></li><li class="interlanguage-link interwiki-si mw-list-item"><a href="https://si.wikipedia.org/wiki/%E0%B6%BA%E0%B7%94%E0%B6%BB%E0%B7%9D%E0%B6%B4%E0%B6%BA" title="යුරෝපය — сингальська" lang="si" hreflang="si" data-title="යුරෝපය" data-language-autonym="සිංහල" data-language-local-name="сингальська" class="interlanguage-link-target">සිංහල</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-simple mw-list-item"><a href="https://simple.wikipedia.org/wiki/Europe" title="Europe — Simple English" lang="en-simple" hreflang="en-simple" data-title="Europe" data-language-autonym="Simple English" data-language-local-name="Simple English" class="interlanguage-link-target">Simple English</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sk mw-list-item"><a href="https://sk.wikipedia.org/wiki/Eur%C3%B3pa" title="Európa — словацька" lang="sk" hreflang="sk" data-title="Európa" data-language-autonym="Slovenčina" data-language-local-name="словацька" class="interlanguage-link-target">Slovenčina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-skr mw-list-item"><a href="https://skr.wikipedia.org/wiki/%DB%8C%D9%88%D8%B1%D9%BE" title="یورپ — Saraiki" lang="skr" hreflang="skr" data-title="یورپ" data-language-autonym="سرائیکی" data-language-local-name="Saraiki" class="interlanguage-link-target">سرائیکی</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sl mw-list-item"><a href="https://sl.wikipedia.org/wiki/Evropa" title="Evropa — словенська" lang="sl" hreflang="sl" data-title="Evropa" data-language-autonym="Slovenščina" data-language-local-name="словенська" class="interlanguage-link-target">Slovenščina</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sm mw-list-item"><a href="https://sm.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — самоанська" lang="sm" hreflang="sm" data-title="Europa" data-language-autonym="Gagana Samoa" data-language-local-name="самоанська" class="interlanguage-link-target">Gagana Samoa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-smn mw-list-item"><a href="https://smn.wikipedia.org/wiki/Euroop" title="Euroop — саамська інарі" lang="smn" hreflang="smn" data-title="Euroop" data-language-autonym="Anarâškielâ" data-language-local-name="саамська інарі" class="interlanguage-link-target">Anarâškielâ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sn mw-list-item"><a href="https://sn.wikipedia.org/wiki/Yuropu" title="Yuropu — шона" lang="sn" hreflang="sn" data-title="Yuropu" data-language-autonym="ChiShona" data-language-local-name="шона" class="interlanguage-link-target">ChiShona</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-so mw-list-item"><a href="https://so.wikipedia.org/wiki/Yurub" title="Yurub — сомалі" lang="so" hreflang="so" data-title="Yurub" data-language-autonym="Soomaaliga" data-language-local-name="сомалі" class="interlanguage-link-target">Soomaaliga</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sq badge-Q17437798 badge-goodarticle mw-list-item" title="добра стаття"><a href="https://sq.wikipedia.org/wiki/Evropa" title="Evropa — албанська" lang="sq" hreflang="sq" data-title="Evropa" data-language-autonym="Shqip" data-language-local-name="албанська" class="interlanguage-link-target">Shqip</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sr mw-list-item"><a href="https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — сербська" lang="sr" hreflang="sr" data-title="Европа" data-language-autonym="Српски / srpski" data-language-local-name="сербська" class="interlanguage-link-target">Српски / srpski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-srn badge-Q17437796 badge-featuredarticle mw-list-item" title="вибрана стаття"><a href="https://srn.wikipedia.org/wiki/Ropa" title="Ropa — сранан тонго" lang="srn" hreflang="srn" data-title="Ropa" data-language-autonym="Sranantongo" data-language-local-name="сранан тонго" class="interlanguage-link-target">Sranantongo</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ss mw-list-item"><a href="https://ss.wikipedia.org/wiki/IYurophu" title="IYurophu — сисваті" lang="ss" hreflang="ss" data-title="IYurophu" data-language-autonym="SiSwati" data-language-local-name="сисваті" class="interlanguage-link-target">SiSwati</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-st mw-list-item"><a href="https://st.wikipedia.org/wiki/Uropa" title="Uropa — південна сото" lang="st" hreflang="st" data-title="Uropa" data-language-autonym="Sesotho" data-language-local-name="південна сото" class="interlanguage-link-target">Sesotho</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-stq mw-list-item"><a href="https://stq.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — Saterland Frisian" lang="stq" hreflang="stq" data-title="Europa" data-language-autonym="Seeltersk" data-language-local-name="Saterland Frisian" class="interlanguage-link-target">Seeltersk</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-su mw-list-item"><a href="https://su.wikipedia.org/wiki/%C3%89ropa" title="Éropa — сунданська" lang="su" hreflang="su" data-title="Éropa" data-language-autonym="Sunda" data-language-local-name="сунданська" class="interlanguage-link-target">Sunda</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sv mw-list-item"><a href="https://sv.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — шведська" lang="sv" hreflang="sv" data-title="Europa" data-language-autonym="Svenska" data-language-local-name="шведська" class="interlanguage-link-target">Svenska</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-sw mw-list-item"><a href="https://sw.wikipedia.org/wiki/Ulaya" title="Ulaya — суахілі" lang="sw" hreflang="sw" data-title="Ulaya" data-language-autonym="Kiswahili" data-language-local-name="суахілі" class="interlanguage-link-target">Kiswahili</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-szl mw-list-item"><a href="https://szl.wikipedia.org/wiki/Ojropa" title="Ojropa — Silesian" lang="szl" hreflang="szl" data-title="Ojropa" data-language-autonym="Ślůnski" data-language-local-name="Silesian" class="interlanguage-link-target">Ślůnski</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-szy mw-list-item"><a href="https://szy.wikipedia.org/wiki/O-cuo" title="O-cuo — Sakizaya" lang="szy" hreflang="szy" data-title="O-cuo" data-language-autonym="Sakizaya" data-language-local-name="Sakizaya" class="interlanguage-link-target">Sakizaya</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ta mw-list-item"><a href="https://ta.wikipedia.org/wiki/%E0%AE%90%E0%AE%B0%E0%AF%8B%E0%AE%AA%E0%AF%8D%E0%AE%AA%E0%AE%BE" title="ஐரோப்பா — тамільська" lang="ta" hreflang="ta" data-title="ஐரோப்பா" data-language-autonym="தமிழ்" data-language-local-name="тамільська" class="interlanguage-link-target">தமிழ்</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tay mw-list-item"><a href="https://tay.wikipedia.org/wiki/Oco" title="Oco — Tayal" lang="tay" hreflang="tay" data-title="Oco" data-language-autonym="Tayal" data-language-local-name="Tayal" class="interlanguage-link-target">Tayal</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tcy mw-list-item"><a href="https://tcy.wikipedia.org/wiki/%E0%B2%AF%E0%B3%81%E0%B2%B0%E0%B3%8B%E0%B2%AA%E0%B3%8D" title="ಯುರೋಪ್ — Tulu" lang="tcy" hreflang="tcy" data-title="ಯುರೋಪ್" data-language-autonym="ತುಳು" data-language-local-name="Tulu" class="interlanguage-link-target">ತುಳು</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tdd mw-list-item"><a href="https://tdd.wikipedia.org/wiki/%E1%A5%95%E1%A5%A7%E1%A5%B0_%E1%A5%9E%E1%A5%A8%E1%A5%99%E1%A5%B3" title="ᥕᥧᥰ ᥞᥨᥙᥳ — Tai Nuea" lang="tdd" hreflang="tdd" data-title="ᥕᥧᥰ ᥞᥨᥙᥳ" data-language-autonym="ᥖᥭᥰ ᥖᥬᥲ ᥑᥨᥒᥰ" data-language-local-name="Tai Nuea" class="interlanguage-link-target">ᥖᥭᥰ ᥖᥬᥲ ᥑᥨᥒᥰ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-te mw-list-item"><a href="https://te.wikipedia.org/wiki/%E0%B0%90%E0%B0%B0%E0%B1%8B%E0%B0%AA%E0%B0%BE" title="ఐరోపా — телугу" lang="te" hreflang="te" data-title="ఐరోపా" data-language-autonym="తెలుగు" data-language-local-name="телугу" class="interlanguage-link-target">తెలుగు</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tet mw-list-item"><a href="https://tet.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — тетум" lang="tet" hreflang="tet" data-title="Europa" data-language-autonym="Tetun" data-language-local-name="тетум" class="interlanguage-link-target">Tetun</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tg mw-list-item"><a href="https://tg.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%BE" title="Аврупо — таджицька" lang="tg" hreflang="tg" data-title="Аврупо" data-language-autonym="Тоҷикӣ" data-language-local-name="таджицька" class="interlanguage-link-target">Тоҷикӣ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-th mw-list-item"><a href="https://th.wikipedia.org/wiki/%E0%B8%97%E0%B8%A7%E0%B8%B5%E0%B8%9B%E0%B8%A2%E0%B8%B8%E0%B9%82%E0%B8%A3%E0%B8%9B" title="ทวีปยุโรป — тайська" lang="th" hreflang="th" data-title="ทวีปยุโรป" data-language-autonym="ไทย" data-language-local-name="тайська" class="interlanguage-link-target">ไทย</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ti mw-list-item"><a href="https://ti.wikipedia.org/wiki/%E1%8A%A4%E1%8B%8D%E1%88%AE%E1%8C%B3" title="ኤውሮጳ — тигринья" lang="ti" hreflang="ti" data-title="ኤውሮጳ" data-language-autonym="ትግርኛ" data-language-local-name="тигринья" class="interlanguage-link-target">ትግርኛ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tk mw-list-item"><a href="https://tk.wikipedia.org/wiki/%C3%9Dewropa" title="Ýewropa — туркменська" lang="tk" hreflang="tk" data-title="Ýewropa" data-language-autonym="Türkmençe" data-language-local-name="туркменська" class="interlanguage-link-target">Türkmençe</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tl mw-list-item"><a href="https://tl.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — тагальська" lang="tl" hreflang="tl" data-title="Europa" data-language-autonym="Tagalog" data-language-local-name="тагальська" class="interlanguage-link-target">Tagalog</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tly mw-list-item"><a href="https://tly.wikipedia.org/wiki/Avrop%C9%99" title="Avropə — Talysh" lang="tly" hreflang="tly" data-title="Avropə" data-language-autonym="Tolışi" data-language-local-name="Talysh" class="interlanguage-link-target">Tolışi</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-to mw-list-item"><a href="https://to.wikipedia.org/wiki/%CA%BBEulope" title="ʻEulope — тонганська" lang="to" hreflang="to" data-title="ʻEulope" data-language-autonym="Lea faka-Tonga" data-language-local-name="тонганська" class="interlanguage-link-target">Lea faka-Tonga</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tpi mw-list-item"><a href="https://tpi.wikipedia.org/wiki/Yurop" title="Yurop — ток-пісін" lang="tpi" hreflang="tpi" data-title="Yurop" data-language-autonym="Tok Pisin" data-language-local-name="ток-пісін" class="interlanguage-link-target">Tok Pisin</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tr mw-list-item"><a href="https://tr.wikipedia.org/wiki/Avrupa" title="Avrupa — турецька" lang="tr" hreflang="tr" data-title="Avrupa" data-language-autonym="Türkçe" data-language-local-name="турецька" class="interlanguage-link-target">Türkçe</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ts mw-list-item"><a href="https://ts.wikipedia.org/wiki/Yuropa" title="Yuropa — тсонга" lang="ts" hreflang="ts" data-title="Yuropa" data-language-autonym="Xitsonga" data-language-local-name="тсонга" class="interlanguage-link-target">Xitsonga</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tt mw-list-item"><a href="https://tt.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — татарська" lang="tt" hreflang="tt" data-title="Европа" data-language-autonym="Татарча / tatarça" data-language-local-name="татарська" class="interlanguage-link-target">Татарча / tatarça</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tum mw-list-item"><a href="https://tum.wikipedia.org/wiki/Europe" title="Europe — тумбука" lang="tum" hreflang="tum" data-title="Europe" data-language-autonym="ChiTumbuka" data-language-local-name="тумбука" class="interlanguage-link-target">ChiTumbuka</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ty mw-list-item"><a href="https://ty.wikipedia.org/wiki/%E2%80%99Europa" title="’Europa — таїтянська" lang="ty" hreflang="ty" data-title="’Europa" data-language-autonym="Reo tahiti" data-language-local-name="таїтянська" class="interlanguage-link-target">Reo tahiti</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-tyv mw-list-item"><a href="https://tyv.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — тувинська" lang="tyv" hreflang="tyv" data-title="Европа" data-language-autonym="Тыва дыл" data-language-local-name="тувинська" class="interlanguage-link-target">Тыва дыл</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-udm mw-list-item"><a href="https://udm.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Европа — удмуртська" lang="udm" hreflang="udm" data-title="Европа" data-language-autonym="Удмурт" data-language-local-name="удмуртська" class="interlanguage-link-target">Удмурт</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ug mw-list-item"><a href="https://ug.wikipedia.org/wiki/%D9%8A%D8%A7%DB%8B%D8%B1%D9%88%D9%BE%D8%A7" title="ياۋروپا — уйгурська" lang="ug" hreflang="ug" data-title="ياۋروپا" data-language-autonym="ئۇيغۇرچە / Uyghurche" data-language-local-name="уйгурська" class="interlanguage-link-target">ئۇيغۇرچە / Uyghurche</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-ur mw-list-item"><a href="https://ur.wikipedia.org/wiki/%DB%8C%D9%88%D8%B1%D9%BE" title="یورپ — урду" lang="ur" hreflang="ur" data-title="یورپ" data-language-autonym="اردو" data-language-local-name="урду" class="interlanguage-link-target">اردو</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-uz mw-list-item"><a href="https://uz.wikipedia.org/wiki/Yevropa" title="Yevropa — узбецька" lang="uz" hreflang="uz" data-title="Yevropa" data-language-autonym="Oʻzbekcha / ўзбекча" data-language-local-name="узбецька" class="interlanguage-link-target">Oʻzbekcha / ўзбекча</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vec mw-list-item"><a href="https://vec.wikipedia.org/wiki/Eoropa" title="Eoropa — Venetian" lang="vec" hreflang="vec" data-title="Eoropa" data-language-autonym="Vèneto" data-language-local-name="Venetian" class="interlanguage-link-target">Vèneto</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vep mw-list-item"><a href="https://vep.wikipedia.org/wiki/Evrop" title="Evrop — Veps" lang="vep" hreflang="vep" data-title="Evrop" data-language-autonym="Vepsän kel’" data-language-local-name="Veps" class="interlanguage-link-target">Vepsän kel’</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vi mw-list-item"><a href="https://vi.wikipedia.org/wiki/Ch%C3%A2u_%C3%82u" title="Châu Âu — вʼєтнамська" lang="vi" hreflang="vi" data-title="Châu Âu" data-language-autonym="Tiếng Việt" data-language-local-name="вʼєтнамська" class="interlanguage-link-target">Tiếng Việt</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vls mw-list-item"><a href="https://vls.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — West Flemish" lang="vls" hreflang="vls" data-title="Europa" data-language-autonym="West-Vlams" data-language-local-name="West Flemish" class="interlanguage-link-target">West-Vlams</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-vo mw-list-item"><a href="https://vo.wikipedia.org/wiki/Yurop" title="Yurop — волапюк" lang="vo" hreflang="vo" data-title="Yurop" data-language-autonym="Volapük" data-language-local-name="волапюк" class="interlanguage-link-target">Volapük</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wa mw-list-item"><a href="https://wa.wikipedia.org/wiki/Urope" title="Urope — валлонська" lang="wa" hreflang="wa" data-title="Urope" data-language-autonym="Walon" data-language-local-name="валлонська" class="interlanguage-link-target">Walon</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-war mw-list-item"><a href="https://war.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — варай" lang="war" hreflang="war" data-title="Europa" data-language-autonym="Winaray" data-language-local-name="варай" class="interlanguage-link-target">Winaray</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wo mw-list-item"><a href="https://wo.wikipedia.org/wiki/Tugal" title="Tugal — волоф" lang="wo" hreflang="wo" data-title="Tugal" data-language-autonym="Wolof" data-language-local-name="волоф" class="interlanguage-link-target">Wolof</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-wuu mw-list-item"><a href="https://wuu.wikipedia.org/wiki/%E6%AC%A7%E6%B4%B2" title="欧洲 — китайська уська" lang="wuu" hreflang="wuu" data-title="欧洲" data-language-autonym="吴语" data-language-local-name="китайська уська" class="interlanguage-link-target">吴语</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-xh mw-list-item"><a href="https://xh.wikipedia.org/wiki/IYurophu" title="IYurophu — кхоса" lang="xh" hreflang="xh" data-title="IYurophu" data-language-autonym="IsiXhosa" data-language-local-name="кхоса" class="interlanguage-link-target">IsiXhosa</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-xmf mw-list-item"><a href="https://xmf.wikipedia.org/wiki/%E1%83%94%E1%83%95%E1%83%A0%E1%83%9D%E1%83%9E%E1%83%90" title="ევროპა — Mingrelian" lang="xmf" hreflang="xmf" data-title="ევროპა" data-language-autonym="მარგალური" data-language-local-name="Mingrelian" class="interlanguage-link-target">მარგალური</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-yi mw-list-item"><a href="https://yi.wikipedia.org/wiki/%D7%90%D7%99%D7%99%D7%A8%D7%90%D7%A4%D7%A2" title="אייראפע — їдиш" lang="yi" hreflang="yi" data-title="אייראפע" data-language-autonym="ייִדיש" data-language-local-name="їдиш" class="interlanguage-link-target">ייִדיש</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-yo mw-list-item"><a href="https://yo.wikipedia.org/wiki/Europe" title="Europe — йоруба" lang="yo" hreflang="yo" data-title="Europe" data-language-autonym="Yorùbá" data-language-local-name="йоруба" class="interlanguage-link-target">Yorùbá</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-za mw-list-item"><a href="https://za.wikipedia.org/wiki/Ouhcouh" title="Ouhcouh — чжуан" lang="za" hreflang="za" data-title="Ouhcouh" data-language-autonym="Vahcuengh" data-language-local-name="чжуан" class="interlanguage-link-target">Vahcuengh</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zea mw-list-item"><a href="https://zea.wikipedia.org/wiki/Europa" title="Europa — Zeelandic" lang="zea" hreflang="zea" data-title="Europa" data-language-autonym="Zeêuws" data-language-local-name="Zeelandic" class="interlanguage-link-target">Zeêuws</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zgh mw-list-item"><a href="https://zgh.wikipedia.org/wiki/%E2%B5%9C%E2%B5%93%E2%B5%95%E2%B5%93%E2%B4%B1%E2%B5%9C" title="ⵜⵓⵕⵓⴱⵜ — стандартна марокканська берберська" lang="zgh" hreflang="zgh" data-title="ⵜⵓⵕⵓⴱⵜ" data-language-autonym="ⵜⴰⵎⴰⵣⵉⵖⵜ ⵜⴰⵏⴰⵡⴰⵢⵜ" data-language-local-name="стандартна марокканська берберська" class="interlanguage-link-target">ⵜⴰⵎⴰⵣⵉⵖⵜ ⵜⴰⵏⴰⵡⴰⵢⵜ</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh mw-list-item"><a href="https://zh.wikipedia.org/wiki/%E6%AC%A7%E6%B4%B2" title="欧洲 — китайська" lang="zh" hreflang="zh" data-title="欧洲" data-language-autonym="中文" data-language-local-name="китайська" class="interlanguage-link-target">中文</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-classical mw-list-item"><a href="https://zh-classical.wikipedia.org/wiki/%E6%AD%90%E7%BE%85%E5%B7%B4%E6%B4%B2" title="歐羅巴洲 — Literary Chinese" lang="lzh" hreflang="lzh" data-title="歐羅巴洲" data-language-autonym="文言" data-language-local-name="Literary Chinese" class="interlanguage-link-target">文言</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-min-nan mw-list-item"><a href="https://zh-min-nan.wikipedia.org/wiki/Au-chiu" title="Au-chiu — південноміньська" lang="nan" hreflang="nan" data-title="Au-chiu" data-language-autonym="閩南語 / Bân-lâm-gú" data-language-local-name="південноміньська" class="interlanguage-link-target">閩南語 / Bân-lâm-gú</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zh-yue mw-list-item"><a href="https://zh-yue.wikipedia.org/wiki/%E6%AD%90%E6%B4%B2" title="歐洲 — кантонська" lang="yue" hreflang="yue" data-title="歐洲" data-language-autonym="粵語" data-language-local-name="кантонська" class="interlanguage-link-target">粵語</a></li><li class="interlanguage-link interwiki-zu mw-list-item"><a href="https://zu.wikipedia.org/wiki/IYurophu" title="IYurophu — зулуська" lang="zu" hreflang="zu" data-title="IYurophu" data-language-autonym="IsiZulu" data-language-local-name="зулуська" class="interlanguage-link-target">IsiZulu</a></li> </ul> <div class="after-portlet after-portlet-lang"><a href="https://www.wikidata.org/wiki/Special:EntityPage/Q46#sitelinks-wikipedia" title="Редагувати міжмовні посилання" class="wbc-editpage">Редагувати посилання</a></div> </div> </nav> </div> </div> <footer id="footer" class="mw-footer" > <ul id="footer-info"> <li id="footer-info-lastmod"> Цю сторінку востаннє відредаговано о 20:02, 8 листопада 2024.</li> <li id="footer-info-copyright">Текст доступний на умовах ліцензії <a rel="nofollow" class="external text" href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-ShareAlike</a>; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. <a class="external text" href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Policy:Terms_of_Use/uk">Умови використання</a>.</li> </ul> <ul id="footer-places"> <li id="footer-places-privacy"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li> <li id="footer-places-about"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE">Про Вікіпедію</a></li> <li id="footer-places-disclaimers"><a href="/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96">Відмова від відповідальності</a></li> <li id="footer-places-contact"><a href="//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Зворотний_зв%27язок">Зворотний зв'язок</a></li> <li id="footer-places-wm-codeofconduct"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct">Кодекс поведінки</a></li> <li id="footer-places-developers"><a href="https://developer.wikimedia.org">Розробники</a></li> <li id="footer-places-statslink"><a href="https://stats.wikimedia.org/#/uk.wikipedia.org">Статистика</a></li> <li id="footer-places-cookiestatement"><a href="https://foundation.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Policy:Cookie_statement">Куки</a></li> <li id="footer-places-mobileview"><a href="//uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0&mobileaction=toggle_view_mobile" class="noprint stopMobileRedirectToggle">Мобільний вигляд</a></li> </ul> <ul id="footer-icons" class="noprint"> <li id="footer-copyrightico"><a href="https://wikimediafoundation.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/static/images/footer/wikimedia-button.svg" width="84" height="29" alt="Wikimedia Foundation" loading="lazy"></a></li> <li id="footer-poweredbyico"><a href="https://www.mediawiki.org/" class="cdx-button cdx-button--fake-button cdx-button--size-large cdx-button--fake-button--enabled"><img src="/w/resources/assets/poweredby_mediawiki.svg" alt="Powered by MediaWiki" width="88" height="31" loading="lazy"></a></li> </ul> </footer> <script>(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("This page is using the deprecated ResourceLoader module \"codex-search-styles\".\n[1.43] Use a CodexModule with codexComponents to set your specific components used: https://www.mediawiki.org/wiki/Codex#Using_a_limited_subset_of_components");mw.config.set({"wgHostname":"mw-web.codfw.main-f69cdc8f6-zdzzs","wgBackendResponseTime":306,"wgPageParseReport":{"limitreport":{"cputime":"7.191","walltime":"8.596","ppvisitednodes":{"value":21008,"limit":1000000},"postexpandincludesize":{"value":712851,"limit":2097152},"templateargumentsize":{"value":53572,"limit":2097152},"expansiondepth":{"value":16,"limit":100},"expensivefunctioncount":{"value":181,"limit":500},"unstrip-depth":{"value":1,"limit":20},"unstrip-size":{"value":781237,"limit":5000000},"entityaccesscount":{"value":7,"limit":400},"timingprofile":["100.00% 4209.185 1 -total"," 32.18% 1354.519 2 Шаблон:Reflist"," 24.60% 1035.364 1 Шаблон:Бібліоінформація"," 9.91% 416.965 53 Шаблон:Країна_з_прапорцем"," 8.25% 347.212 73 Шаблон:Cite_book"," 7.98% 335.688 59 Шаблон:Cite_web"," 6.64% 279.428 11 Шаблон:Navbox"," 5.51% 231.792 136 Шаблон:Не_перекладено"," 4.77% 200.939 1 Шаблон:Континент"," 4.61% 193.838 1 Шаблон:Infobox"]},"scribunto":{"limitreport-timeusage":{"value":"1.822","limit":"10.000"},"limitreport-memusage":{"value":22201917,"limit":52428800},"limitreport-profile":[["recursiveClone \u003CmwInit.lua:45\u003E","320","16.7"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::callParserFunction","280","14.6"],["?","260","13.5"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getLabel","160","8.3"],["dataWrapper \u003Cmw.lua:672\u003E","140","7.3"],["type","140","7.3"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getExpandedArgument","60","3.1"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::gsub","60","3.1"],["MediaWiki\\Extension\\Scribunto\\Engines\\LuaSandbox\\LuaSandboxCallback::getSiteLinkPageName","40","2.1"],["\u003Cmw.lua:694\u003E","40","2.1"],["[others]","420","21.9"]]},"cachereport":{"origin":"mw-api-int.codfw.main-849f99967d-wqvcg","timestamp":"20241123171025","ttl":2592000,"transientcontent":false}}});});</script> <script type="application/ld+json">{"@context":"https:\/\/schema.org","@type":"Article","name":"\u0404\u0432\u0440\u043e\u043f\u0430","url":"https:\/\/uk.wikipedia.org\/wiki\/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0","sameAs":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q46","mainEntity":"http:\/\/www.wikidata.org\/entity\/Q46","author":{"@type":"Organization","name":"\u0423\u0447\u0430\u0441\u043d\u0438\u043a\u0438 \u043f\u0440\u043e\u0435\u043a\u0442\u0456\u0432 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430"},"publisher":{"@type":"Organization","name":"\u0424\u043e\u043d\u0434 \u0412\u0456\u043a\u0456\u043c\u0435\u0434\u0456\u0430","logo":{"@type":"ImageObject","url":"https:\/\/www.wikimedia.org\/static\/images\/wmf-hor-googpub.png"}},"datePublished":"2004-04-03T09:44:13Z","dateModified":"2024-11-08T20:02:50Z","image":"https:\/\/upload.wikimedia.org\/wikipedia\/commons\/4\/44\/Europe_orthographic_Caucasus_Urals_boundary_%28with_borders%29.svg","headline":"\u0447\u0430\u0441\u0442\u0438\u043d\u0430 \u0441\u0432\u0456\u0442\u0443 \u0432 \u041f\u0456\u0432\u043d\u0456\u0447\u043d\u0456\u0439 \u043f\u0456\u0432\u043a\u0443\u043b\u0456"}</script> </body> </html>